Стенограма до ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №4 від 24.12.2014

12 лютого 2015, 17:06

Стенограма підготовлена

Відділом стенографування

Управління технічної роботи з документами

Апарату Верховної Ради України

 

 

 

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

24 грудня 2014 року

 

Засідання веде голова Комітету ПАВЕЛКО А.В.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добрий день, шановні колеги народні депутати та запрошені! Продовжуємо наше засідання. Прошу секретаря комітету  Шкварилюка Володимира Васильовича здійснити підрахунок голосів щодо чинності комітету.

Щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Є пропозиції до порядку денного?

Будь ласка, Володимире Васильовичу.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Шановний Андрію Васильовичу, шановні члени комітету, шановні гості! Пропоную додатково включити до порядку денного питання погодження перерозподілу з Державного бюджету Міністерства юстиції, там 3 розпорядження: 1167-р, 1168-р, 1169-р. Прошу включити до порядку денного і поставити на голосування. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є інші пропозиції? Підтримуємо.

Хто за? Прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято.

Перше питання порядку денного. Ми запросили сьогодні на засідання вкотре Голову Національного банку. И я уверен, что сегодня комитет, понимая системное отношение к народным депутатам, нам был дан ответ, он вам роздан, что мы в ближайшее время в Верховной Раде увидим госпожу Гонтареву, но в Верховной Раде это, наверно, такой политический шаг, а вопросы, которые касаются комитета, особенно в данный момент, особенно в процедуре принятия Бюджетного кодекса и бюджета в целом, как раз важность ее присутствия здесь, я думаю, ни у кого не вызывает сомнения. Но, уверен, что мы своим решением комитета о оценке ее отношения к народным депутатами и деятельности профильных комитетов, я думаю, будет всеми поддержано.

К стати, вчера на комитете был жестко поставлен вопрос о том, чтобы мы сегодня увидели трех министров: Министра здравоохранения, Министра образования и Министра социальной политики. У нас есть подтверждение, они подойдут к нам, как только закончится заседание Кабмина.

Друге питання. Про проекти законів України про внесення змін до Бюджетного кодексу України за номерами 1557, 1537, 1576 від 22.12.2014, подані Кабінетом Міністрів. Зважаючи, що вчора відбулось активне обговорення основного законопроекту, пропоную слово надати Мельнику Сергію Івановичу.

 

МЕЛЬНИК С.І. Добрий день, шановні колеги! Ми детально опрацювали проекти 1557, 1537, 1576. Проект 1537 пов'язаний з проектом 1536 і стосується інвестиційних проектів. 1576 стосується виключення пільгового проїзду, компенсація всім категоріям, тобто там процедура така, що якщо ми знімаємо компенсацію, тобто проїзд стає платним. Тому наша позиція така, що ми беремо за основу проект 1557, розглядаємо у першому читанні. Проекти 1557, 1537, 1576 пропонується розглянути в процесі між першим і другим читанням як поправки до основного проекту при доопрацюванні. Тим більше, по проекту 1537, сьогодні у нас були представники Мінекономіки, так окремі речі ще потребують вивчення, уточнення, узгодженості, тому наша позиція така.

При цьому залишається декілька таких принципових речей – це на сьогоднішній день залишається питання по роботі казначейства – це принципова позиція всіх представників і місцевого самоврядування, і областей щодо врегулювання відповідальності, щоб прописати терміни проходження. Залишається питання по середньостроковим, яким чином сьогодні врегулювати. І у зв'язку з тим, що збільшено ресурс по місту Києву, також стало дискусійним питання збільшення ресурсу. Це 10 відсотків податку на прибуток, або 5 відсотків. Я думаю, що ці речі також можна буде розглянути в процесі доопрацювання. Дякую.

Таким чином пропонується ухвалити таке рішення. Рекомендувати Верховній Раді України проект закону 1557 за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу. Положення інших законопроектів за номерами 1537 і 1576 пропонується  розглянути як поправки уряду до основного законопроекту 1557 при його доопрацюванні до другого читання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Бажаючі висловитись.

Будь ласка, Вікторе Миколайовичу.

 

КРИВЕНКО В.М. Доброго дня, шановні колеги! Ще обговорювалось під час обговорення, і ми домовились, що ми ці позиції артикулюємо для Міністерства фінансів, щоб вони були включені під час доопрацювання і зараз доопрацьовані Міністерством фінансів. Перша пропозиція звучала: прибрати з проекту змін до Бюджетного кодексу норму щодо обмеження обсягу надання державних гарантій та врегульовувати це питання в Законі України "Про Державний бюджет" на відповідний рік.

Наступною була пропозиція Анатолія Сергійовича Матвієнка, яка теж…

 

МЕЛЬНИК С.І. Ми в принципі по тих всіх пропозиціях узгодили.

 

КРИВЕНКО В.М. Головне, щоб воно було у нас озвучене зараз, щоб це було зафіксовано в стенограмі.

Я хотів би, щоб ми все-таки передбачили в цих наших пропозиціях можливість співфінансування, в тому числі з Європейським Союзом, з інститутами, беремо за основу і будемо доопрацьовувати.

І ще пропозиція: цю дискусію запустити, у нас є цілих 2 дні на неї, щоб збільшити норму перерозподілу податку на прибуток в сторону збільшення для органів місцевого самоврядування з 10 до 20 відсотків, щоб місцеві органи влади були зацікавлені в залучені бізнесу, щоб мали мотивацію, щоб мали джерела в тому числі для співфінансування в інфраструктури для розвитку підприємницької діяльності на своїх регіонах. Прошу це теж підтримати, щоб було у стенограмі.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, у мене є велике прохання, щоб ми не повторили вчорашню дискусію. Ми зараз не розглядаємо до другого читання проект закону, ми вчора висловили всі позиції, в тому числі ті, що звучали зараз. Зараз нам треба просто прийняти рішення: подаємо ми на перше читання, а у нас відбувалось стенографування вчорашнього засідання, у нас все там зафіксовано, і треба буде надати поправки до другого читання, і ми тоді проведемо дискусію по врахуванню чи ні.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція поставити на голосування в першому читанні проект законопроекту з тими пропозиціями, які вчора і сьогодні були озвучені.

Будь ласка, Іване Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. У мене є єдиний момент, який нам треба врахувати. Якщо ми  приймемо закон 1557 у першому читанні, то відповідно до 116 статті Регламенту Верховної Ради України говорить, що ми не зможемо внести зміни до інших статей, які не були прийняті в першому читанні. Це я говорю про ту пропозицію, щоб об'єднати 3 закони про внесення змін до Бюджетного кодексу. Я за це, я вважаю, що уряд мав подати один законопроект, а не 3, але в Регламенті, який зараз діє, написано в 116 статті, що поправки та пропозиції до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситись лише до того тексту законопроекту, їх статей, пунктів, речень, який прийнятий Верховною Радою України за основу. І ми можемо попасти в ситуацію, коли нам скажуть, що це не відповідає Регламенту Верховної Ради України, і ці статті не можуть до другого читання розглядатись. Це чисто юридична така норма.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Я щойно хотів це сказати. Іван правий, але ми повинні це врегулювати таким чином, що в рішенні комітету маємо вказати, і в постанові Верховної Ради України це зазначити для того, щоб уникнути колізії з нормами Регламенту.

 

КРУЛЬКО І.І. Якщо ми даємо в постанову при прийнятті в першому читанні ці норми, тоді це буде нормально і правильно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Сталю на голосування. Хто за? Хто проти? Хто утримався? 6. Рішення прийнято.

Є пропозиція перейти до четвертого питання порядку денного. До нас приєднались міністри, яких ми запрошували, а саме: Квіт Сергій Миронович та Квіташвілі Олександр. Є пропозиція їм надати можливість виступити.

Будь ласка, Сергію Мироновичу.

 

КВІТ С.М. Доброго дня, шановні колеги! У нас є деякі проблеми, пропозиції. На жаль, деякі цифри, які по науці і по деяким іншим статтям потрапили в перший наш варіант Бюджетного кодексу, вони не зовсім адекватні. Це інше питання.

Сьогодні відбулась така плідна робота у нас на профільному Комітеті з питань науки і освіти, і ми маємо конкретні пропозиції.

Шановні колеги, наша ідея така, що ми пропонуємо університетську науку не чіпати. Ми пропонуємо Фонд фундаментальних досліджень так, як він був нами пропонований в першій версії, і це те, що було спотворено в першій версії Бюджетного кодексу, лишити і не чіпати.

Ми пропонуємо також звернути увагу на школи, унікальні заклади і центри підготовки дітей, такі як Мала Академія наук, фізико-математичний ліцей, і ще ряд шкіл, перелік яких додається, повернути в Державний бюджет, тому що місцеві бюджети не будуть розуміти, навіщо їм займатись і морочити їм такими навчальними закладами… А вони є унікальними. Тому ми пропонуємо із субвенцій повернути ці кошти в Державний бюджет обов'язково для збереження цих унікальних закладів.

Ми також пропонуємо ще ряд закладів культури, які не можна втрачати, хоча це не зовсім наша парафія, але ми звертаємо увагу на те, що якщо держава це втратить, це буде просто недержавницька позиція.

І є питання в тому, звідки взяти ці кошти. Тобто наша ідея така, щоб ми керувались нашими першими позиціями, і вони тут зрештою викладені. Також максимально взяти кошти з науки так званої міністерської, тому що якщо покласти руку на серце, там немає ніяких наукових досліджень, і це тільки фікція, коли людей просто влаштовують на роботу туди. І в крайньому випадку, якщо нам цих коштів буде не вистачати, ми пропонуємо використати стипендію студентів першого року навчання першого семестру, лишивши тільки стипендії дітям-сиротам, з мало забезпечених сімей і таке інше.

Я хочу звернути вашу увагу, шановні колеги, на що? По-перше, у нас у державі на науку всього іде 5 мільярдів гривень. 5 мільярдів всього у перерахунку на долари – це та сума, яка приблизно виділяється на фінансування науки в одному середніх розмірів європейському університеті. Це катастрофічно мало! Разом з тим у нас на стипендії іде також 5 мільярдів. Я не кажу, що ми повинні зараз збурювати певний соціальний вибух, але ми можемо піти в такій важкій ситуації на такий крок, як стипендія першокурсників першого семестру.

І також у нас є пропозиція скоротити фінансування галузевих академій, у нас є 5 галузевих академій. Скоротити фінансування 4 галузевих академій на 25 відсотків, окрім медичної, тому що те, що ми розібрались, те, що зазначено в медичній академії, то це кошти не на науку, а на утримання клінік. Тому ми погодили з Міністром охорони здоров'я певну суму, я зараз не пригадаю, яка це сума, але вона зазначена в наших документах, тобто з Національної академії медичних наук взяти конкретну суму, яка іде на утримання клінік, і Міністерство охорони здоров'я вважає, що це можна зробити, бо це ті заклади, які собі на себе можуть заробляти і плюс у них своє бачення реформи цієї галузі.

Але з інших наших академій, у нас їх ще 4, ми пропонуємо знизити їх фінансування на наступний рік на 25 відсотків.

Оце, шановні колеги, наші пропозиції, вони викладені в наданих документах.

 

КРИВЕНКО В.М. Якщо можна, я по ходу задам запитання. Сергію Мироновичу, ми випрацьовували в Міністерстві фінансів, там був ваш заступник і ми дійшли повного консенсусу, що у нас освіта йде зразу після оборони у пріоритетах, і на базі тих пропозицій, ми навіть не всі пропозиції підтримали, які надіслало само міністерство. Ми підтримали пропозицію по методичним кабінетам – це 600 мільйонів гривень.

 

КВІТ С.М. Це найперша пропозиція.

 

КРИВЕНКО В.М. І друга, ми зняли зі стипендій ми зняли тоді 1,5 мільярда гривень, це був перший семестр, це було те, що ви піднімаєте.

 

КВІТ С.М. Але справа в тому, що тоді не були зняті ці 1,5 мільярда. Тобто всі гроші стипендії лишились і прозвучала як остаточна версія, це як політичне рішення, що ми не чіпаємо стипендії.

Наша пропозиція від Міністерства освіти і науки, я розумію, що це  дуже болюча пропозиція, але якщо ми маємо 5 мільярдів на стипендії і 5 мільярдів на науку, скорочення на науку – це дуже болюче для нашої держави в наш час. Пропонується скоротити стипендії першокурсникам у першому семестрі і лишити тільки дітям сиротам, малозабезпеченим і таке інше.

Я хочу підкреслити, що ті цифри, які потрапили в цей варіант бюджету, вони неадекватні, там відбулись зменшення, які ми не пропонували. Тому я підкреслюю, що 4 галузеві академії наук – 25 відсотків, із академії медичних наук менше, тому що там фактично не наука, а утримання клінік.

 

КРИВЕНКО В.М. Я закінчу. Там ще обговорювалось, що ви змінюєте свої внутрішні нормативи і прибираєте можливість отримання стипендій тим, у кого є "задовільно", і сумарна економія була 1,5 мільярда гривень по цій статті. Зараз ви кажете, що заказано 5 мільярдів гривень, тобто є 1,5 мільярда резерву, які ви пропонуєте кудись пере направити.

 

КВІТ С.М. Я перепрошую, це не зовсім точна інформація. Наскільки я зрозумів, на засіданні уряду, коли ми обговорювали цей бюджет, що було вирішено стипендії не чіпати взагалі. І єдине, що було зроблено в тому варіанті бюджету, що потрапив до вас, що стипендії будуть надаватись в певному порядку, що установлений Кабміном. Цього порядку поки що немає, і це таке туманне формулювання. Тобто було вирішено, за моїм розумінням, що ці кошти не чіпати, не прозвучало, що ми економимо 1,5 мільярда, цього не було. Нам треба просто тут з'ясувати, чи ми ті ж самі речі маємо на увазі і розуміємо один одного.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Анатолію Сергіойовичу.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я думаю, що це європейська і світова практика зі стипендіями, яку ви пропонуєте, але ви маєте розуміти, що абсолютно інша система організації навчання в світі, ніж у нас. Люди мають працювати, і ми маємо їм створити можливості працювати, а від так він має іншу філософію проходження якихось певних курсів, а у нас нічого не змінюється. І якщо ви ламаєте стипендію, ви повинні розуміти, що ви завтра породжуєте. Чи ви готові, а якщо готові, то скажіть хоч приблизно, що ми робимо? Я, наприклад, підтримую вашу стурбованість, що це непопулярне рішення, але  ми, нічого не міняючи в системі.

 

КВІТ С.М. Моя відповідь така, що у нас є Закон "Про вищу освіту". І згідно з цим законом наступний навчальний рік буде інакшим: там зменшиться навчальне навантаження викладачів з 900 до 600 годин, і це тягне за собою зменшення аудиторного навантаження студентів. Вони будуть менше присутні в університеті, у них буде більше часу для самостійної роботи – сам дизайн навчального процесу змінюється у більш західний бік.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Ліліє Михайлівно.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Шановний Андрію Васильовичу, шановні колеги, я прийшла для того, щоб висловити свої пропозиції по Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу, але дуже швидко згорнули обговорення. Дозвольте при нагоді сказати, бо це стосується також і позиції Міністерства освіти, це буде відображено також в бюджеті.

Щодо стипендій. У нас сьогодні вже проголошено, і це прозвучало на комітеті, де були представники, лідери студентського самоврядування. У проекті бюджету стипендія закладена на рівні минулого року, і ми не говоримо про те, що ми змінюємо щось у рівні стипендій на 2015 рік.

Яка наша пропозиція? Оскільки нам треба вишукувати кошти, ми намагаємось вишукати ще кошти для економії. Міністр пропонує такий варіант, який може не бути болючим і не викликати соціального збурення з боку студентів. Коли діти, які вступають на перший курс, всі зразу отримують стипендію, хоча вони ще не складали сесії і не довели свою спроможність навчатись. Якщо ми ці кошти на стипендію знімемо, це не викличе якогось такого соціального збурення, при цьому ми маємо застерегти можливість отримання стипендії малозабезпеченим студентам. Тобто перший семестр може дати нам орієнтовну економію у 500 тисяч гривень. Це мало, але це перший крок. І ми надали спільно з Міністерством освіти працюємо над виписуванням нової моделі стипендіального фонду, і як він буде працювати, але це вже буде потім. Зараз у нас є кризовий бюджет, і тут в цій ситуації поступитись рівнем стипендії і оплати праці педагогічних працівників ми не можемо, тому що це приведе до великих соціальних збурень.

 

КВІТ С.М. Ліліє Михайлівно, а якщо ми поставимо питання, я не фінансист, трошки інакше, і поставимо питання про дещо зменшення державного замовлення. А державне замовлення – це певний грант, який на кожного студента включає в себе різні витрати. Зменшення державного замовлення чи це не буде інакше виглядати?

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я вважаю, що обсягу державного замовлення ми також можемо шукати якісь резерви, виходячи з тих потреб, які має сьогодні країна, але зменшувати це державне замовлення більше, ніж, наприклад, на 10-15 відсотків не можна, бо тоді це вже критично позначиться на доступі до вищої освіти.

Дозвольте мені, оскільки я отримала слово, сказати кілька слів по Бюджетному кодексу, тому що його приймали за основу. Я розумію, що ми зможемо ще надавати конкретні пропозиції між першим і другим читанням, але це має зв'язок також з бюджетом.

Якщо ви звернули увагу, вперше нам до бюджету дали великий додаток з великою кількістю навчальних закладів, які опускаються на місцевий рівень. Серед них є майже 300 коледжів, які є підрозділами вищих навчальних закладів, вони не є навіть юридичними особами. Уявіть собі, що ми їх зараз спускаємо на місцевий бюджет, вони не є юридичними особами, вони є в структурі вищих навчальних закладів, які фінансуються з Держбюджету. Отже, ми хочемо привернути увагу, що ми мусимо їх повернути в центральний бюджет. І це стосується Бюджетного кодексу. Так само в Бюджетному кодексі ми надали пропозиції, пов'язані з тим, що рахунки в державних банках ми Законом "Про вищу освіту" передбачали не тільки для вищих навчальних закладів, а й для наукових установ. Це критично важливо для них.

Тому я прошу бюджетний комітет з увагою поставитись до пропозицій Комітету з питань науки і освіти до Бюджетного кодексу. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Лилия Михайловна, хочу сказать, что мы получили от вас это решение, и обязательно между первым и вторым чтением внесем мнение комитета, который сегодня очень плодотворно поработал. И хочу сразу сказать огромное спасибо министрам, которые к нам пришли, потому что я сейчас уточнил, за прошлых 4 года ни один министр не приходил на заседание бюджетного комитета. В будущем будем часто приглашать министров, хотелось бы чтобы и в дальнейшем приходили лично, а не присылали заместителей.

Еще вопросы, пожалуйста.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Вопрос о финансировании колледжей I и II уровней аккредитации, которые переданы на местные бюджеты без источников финансирования. Можно услышать ответ Министра: какая ваша позиция?

 

КВІТ С.М. Товариство, моя відповідь така, що та складність завдання, яке зараз на нас лягає, воно не дає прямої однозначної відповіді, тому що ми знаходимось в процесі, і треба розуміти, що якщо ми зробили один крок, то потім повинні зробити кілька інших кроків. Якщо проводяться будь-які реформи, зокрема те, що стосується оптимізації, то завжди на це передбачається спеціальні кошти. В цьому році таких можливостей просто немає – передбачити спеціальні кошти.

Що стосується професійно-технічних училищ, що стосується тих закладів, коледжів, які ми передаємо на місцевий бюджет, проблема в тому, що ця мережа створювалась тоді, коли працювали ті заводи і фабрики, яких сьогодні немає, і ці заклади були прив'язані до них, або створились нові підприємства, яких тоді не було. Мережа лишилась радянська, вона неадекватна. З одного боку, її треба оптимізувати, з іншого боку, для того, щоб її оптимізувати, ми повинні прийняти спеціальний закон про професійну освіту. У нас з профільним комітетом Верховної Ради є розуміння, яким має бути цей закон, ми маємо концепцію, ми закладаємо в основу голландську концепцію, і ми знаємо, що ми будемо робити. Тобто спочатку передається, не передавати ми їх не можемо на місцеві бюджети…

 

ДЕРКАЧ А.Л. Я еще раз уточняю. I, II уровень вы передаете  на местные бюджеты без источника финансирования. Тогда я задаю вам вопрос. Вы, как Министр, спрогнозируйте, пожалуйста, какое количество граждан Украины  с 1 января попадает под нарушение Конституции на вправе на образование. То есть  они были приняты на обучение. Вы, как Министр, подписываетесь под тем, что вы передаете без источников финансирования. Какое количество преподавателей потеряет при этом работу? Это то, что касается только I, II уровня.

Я хочу знать, прогнозировало ли Министерство и Кабинет Министров количество людей, граждан Украины, пострадавших от предлагаемых вами реформ?

 

КВІТ С.М. По-перше, поки що ніхто не постраждав. По-друге, ви мене перебили, я не завершив свою думку. Ви мене не слухаєте, і не на мітингу зараз. Ми намагаємось, наскільки я розумію, вирішити конкретні питання зараз.

 

МЕЛЬНИК С.І. Ресурс, який передається на обласні бюджети, ви знаєте, там значний ресурс передається, і позиція обласних бюджетів навіть була замінити субвенцію на слово "дотація", щоб врегулювати інші питання. Тому там по ресурсу, я думаю, що вони допрацюють і врегулюють.

У мене ще запитання до пана Міністра. Чому Міністерство науки і освіти на відміну від Міністерства охорони здоров'я відмовляється від освітньої субвенції, і Міністерство фінансів змушене залишитись головним розпорядником цієї субвенції.

 

КВІТ С.М. Дякую за запитання.

Наше рішення було таке, що ми погодились із субвенцією, але фізично з 1 січня ми не можемо її адмініструвати, тому що ми фізично до цього не готові: у нас немає фахівців, у нас немає спеціальної структури, підрозділу, який би цим займався, тому наша домовленість була…

 

МЕЛЬНИК С.І. Я хочу сказати вам, що в Міністерстві фінансів цим питанням займається одна людина.

 

КВІТ С.М. Це не зовсім так.

І тому ми домовились таким чином, що Міністерство фінансів починає адмініструвати цю субвенцію, а Міністерство освіти перебирає її на себе.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Ярослав Маркевич.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Я так и не понял, что со стипендиями для, назовем их, "троечников". Было предложение: будет стипендия им, не будет?

 

КВІТ С.М. Наскільки я зрозумів, на тому обговоренню, на якому я не був, ми пропонували цю ідею, але вона була відхилена і зараз ми її не пропонуємо. Я думаю, що це буде більш сенситивно, ніж перший семестр.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Просто с точки зрения той же напряженности среди студентов понимания, что "троечник" не получает стипендии, оно вполне нормальное, объяснимое и оправданное. Я полагаю, что это сокращение мы уж точно можем поддержать.

 

КВІТ С.М. Я думаю, що це той момент, коли треба говорити з самими студентськими організаціями.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Сергію Ярославовичу.

 

РУДИК С.Я. У мене до вас уточнююче питання з приводу I, II рівня акредитації. Хто прийматиме рішення про оптимізацію?

 

КВІТ С.М. Це дуже важливе питання. Це те, що я, власне, не завершив. Оскільки ми передаємо це таким авральним методом, що з 1 січня вони вже передаються, і у нас немає закону про професійну діяльність, то ми поставили такий запобіжник, що місцева влада не має права змінювати призначення цих закладів. Тому що якщо їх передати на місцеві бюджети, і ми знаємо, що технікуми в основному розташовані в хорошому місці, часом в центрі міста, то одразу вони будуть оптимізовані, і там з'являться багатоквартирні будинки. Це однозначно. Тому ми заклали в Бюджетний кодекс таку норму, що не можна змінювати призначення, але оптимізувати треба. Оптимізація почнеться тоді, коли ми будемо мати закон про професійну освіту.

Я можу сказати, в чому полягає наша ідея, в чому полягає ця концепція. Ми хочемо створити регіональні центри професійної освіти так, як це зробили голландці. Біля 10 років тому вони мали 10 тисяч таких закладів, зараз вони мають 46, і в їхніх професійних центрах вони мають від 10 до 30 тисяч студентів. Тобто це ідея міждисциплінарності, яка є не тільки в вищій освіті, а й також і в професійній освіті. І головне, хто буде оптимізувати? Оптимізовувати будуть ті люди, які зацікавлені в існуванні і кадрах від цих закладів, тобто це представники місцевої влади, це представники бізнесу, це представники інфраструктури, самих навчальних закладів і представник може бути. І вони будуть приймати рішення: в тому чи іншому регіоні які є перспективи, що варто розвивати, що варто закривати і таке інше. Тобто це має вирішуватись в основному на місцях.

Товариство, якщо розуміти, як працюють коледжі, у нас в структурі університету є коледжі, які працюють з ринком праці, тобто які працюють самостійно і розраховують тільки на ринок праці. І на рівні області найкраще видно, які коледжі потрібні. Повірте мені, у нас є дуже гарні коледжі, які орієнтуються, які змінюють десь вектор своєї діяльності в той бік, що потребує регіон. Регіон завжди потребує конкретних кадрів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Павло Унгурян.

 

УНГУРЯН П.Я. Пане Міністре, я хотів запитати, ви зазначили, що одним із джерел доходів для міністерства ви бачите скорочення на 25 відсотків фінансування галузевих академій. Скажіть, будь ласка, які це саме академії? І чи стосується це вашої Академії педагогічних наук, чи ви інші "обрізали" так би мовити? І чи це узгоджено з галузевими міністерствами, в тому числі Міністерством охорони здоров'я? Дякую.

 

КВІТ С.М. Дякую.

Шановні колеги, наші академії мають незалежний статус, вони працюють окремо від міністерства. Чому ми узгоджували це питання саме з Міністерством охорони здоров'я? Тому що медична академія являє собою фактично лікарню, це клініки, і в другу чергу вони є дослідницькими інститутами. Це клініки. Тому, власне, оскільки Міністерство охорони здоров'я має конкретне бачення як воно буде реформувати свою галузь, то в якості клінік ми будемо приєднувати ці структури до міністерства.

 

УНГУРЯН П.Я. Сергію Мироновичу, у нас ще там аграрна, у нас ще там юридична, правова…

 

КВІТ С.М. Інші академії мають інакший статус, вони є незалежними, вони не прив'язані до своїх міністерств зовсім, і тому немає потреби саме збирати підписи і узгоджувати. Єдине, хочу сказати, що серед цих академій є такі академії, які мають оцей академічний компонент, лабораторії і таке інше – це Академія аграрних наук, і з Міністром АПК ми це питання погоджували. Ми будемо наближати дослідницькі інституції цієї академії до діяльності Національної академії наук, але в якому плані? Ми це також робимо так само як із законом про професійну освіту, у нас на черзі стоїть закон про науку, науково-технічну діяльність. Тобто взагалі система наукових досліджень в Україні має бути кардинально змінена. І діяльність галузевих академій ми розглядаємо в контексті нового закону про науку, науково-технічну діяльність.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Гордєєв.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Одне запитання.

Сергію Мироновичу, аграрні вузи передані вам зараз? І таке прохання, занепокоєння, щоб… Це не ваші профільні вузи, ви з ними не працювали, щоб фінансування їх залишити хоча б на рівні минулого року. Щоб не було так, що не ваші профільні вузи, то ви їх по остаточному принципу…

 

КВІТ С.М. Ні, у нас немає поняття профільні, непрофільні вузи. Тобто вузи є дуже різні: є класичні університети, є університети за напрямами, є аграрні університети. Треба розуміти, аграрні університети нам не передані, нам передано фінансування. А цей процес загальмований, звільнився уряд, і завізовані документи були повернуті. Але тут немає питань, я з цим згоден, тут  немає заперечень.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Петре Михайловичу.

 

ВАНАТ П.М. По имеющейся информации, бюджет Академии педагогических наук сократился на 56 процентов. Хотелось бы знать, какая позиция министерства. И по нашему мнению, оставлять эту структуру практически без средств, просто неправильно, потому что методологическим центром для всего народного образования является академия педагогических наук. Я бы хотел знать мнение министра.

 

КВІТ С.М. Дякую.

Я вже сказав, що ми пропонуємо в чотирьох галузевих академіях наук зробити скорочення по 25 відсотків у порівнянні з минулим роком.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Ліліє Михайлівно.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я хочу звернутись до комітету, бо це питання у нас сьогодні виникло на нашому комітеті. Ми не можемо його оцінити. І це питання перекликається з тим, що весь час намагається сформулювати Андрій Леонідович. А саме: колись міжбюджетних трансфертах була дошкільна освіта, а заклади I, II рівня акредитації фінансувались з Державного бюджету. Сьогодні ми маємо в цих документах: дошкільна освіта вже не є в освітній субвенції, її там немає, значить, вона віддана просто на місцеві бюджети, і закладів I, II рівня акредитації також ніде немає, їх немає ні в освітній субвенції, ні у центральному бюджеті, і ми не розуміємо звідки вони будуть фінансуватись. Отже, з самого місцевого бюджету.

Питання від Комітету з питань освіти і науки: чи податки додаткові, які будуть залишатись на місцевих бюджетах, покриють це нове навантаження на місцеві бюджети? І чи завдяки тому, що не покриють, у нас буде дуже велика диференціація між різними областями в залежності від їхнього стану в системі освіти. Дякую.

 

КВІТ С.М. Шановні колеги, у мене до вас є один заклик, одне велике прохання. Коли ви розглянете освітнє питання, то велике прохання, можливо, разом з Лілією Михайлівною, дуже акуратно виписати пропозиції, звідки будуть надходження, які витрати, і дуже чітко це передати це також і в Міністерство фінансів, щоб не було 10 різних читань того, що має бути. Я дуже прошу. Тому що те, що з'явилось сьогодні, такого не повинно бути.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Я прошу прощения, меня интересуют вопросы не только поставленные и ответы на вопросы. Я не понял по дошкольному образованию. 

 

МАТВІЄНКО А.С. Андрію, передбачено збільшенням податків на місцеві бюджети…

 

ДЕРКАЧ А.Л. Я пересчитал субвенцию, у меня получается везде минус.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я надаю відповідь: я цікавився в Асоціації міських, селищних рад і Асоціації міст – це фінансування вони готові взяти на себе за рахунок збільшення надходження на місцеві бюджети.

 

ДЕРКАЧ А.Л. У нас было предложение: на модели города Хмельницкого, на модели города Днепропетровска, на модели города Глухова показать, как работает данный Бюджетный кодекс в привязке к бюджету, который предлагается. Так вот, из моих расчетов получается везде минус. Я не знаю, как считала Ассоциация. Вчера считал наш коллега Павлов, у него получается минус 200 по Кривому Рогу. Я не знаю, у кого получается плюс и покрывается. И когда министр говорит о реформах, меня удивляет другой вопрос: 300 вузов или I, II уровня аккредитации – это живые люди, это конкретные судьбы в том числе тех молодых людей, которые там учатся. У нас подход – реформа для чего? Я не получил этого ответа, извините.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Є пропозиція надати слово Міністру охорони здоров'я України Квіташвілі Олександру.

Будь ласка, пане Олександре.

 

КВІТАШВІЛІ О. Большое спасибо. Вкратце, чтобы много времени не занимать, скажу, что сегодня была встреча на Комитете здравоохранения. Я там участвовал, вам уже направлено письмо, где одним из пунктов, я просто хочу выделить те, которые очень важны, и из-за того, что бюджет принимался в экстремальных условиях, вы сами понимаете, что 22-23 декабря такие вещи делают только в экстремальных ситуациях, исходя из того, какое наследие получили и как мы должны были найти какие-то варианты, чтобы уменьшить риски, которые могут появиться при недофинансировании здравоохранения. Идея была такая, чтобы максимально постараться защитить те статьи, которые идут по лечению людей, и как-то уменьшить расходы там, где мы финансируем расходы инфраструктуру.

Как вы знаете, я уже неоднократно говорил об этом, мы будем менять систему финансирования уже в 2015 году, когда деньги пойдут за пациентами, когда будем финансировать услуги, а не койки и так далее, потому что это нечестная система и надо ее менять, чтобы качественная медицина была доступна всей стране одинаково.

Насчет бюджета. Там есть проблемные статьи, мы это обговорили с комитетом, я надеюсь на вашу поддержку. Там есть несколько вещей, о которых я хочу рассказать, это самая большая проблема, которую я вижу, это санитарная служба, которая закрывается, и функции остаются под Кабмином, есть огромное количество лабораторий, это сеть лабораторий, которую нужно как-то по вертикали, чтобы они попали под Министерство здравоохранения, я уже говорил на комитете об этом, и я надеюсь, что со всеми финансами эта система приведет в нужное русло, потому что это не просто лаборатория, это система государственной безопасности. Потому что сейчас идет война, и противник очень коварный, поэтому разные биологические атаки должны предотвращаться в таких системах. Это раз.

Во-вторых, нам очень нужно, чтобы финансирование тех медсредств, которые закупает государство, было максимально высоким. Это 18 программ, которые государство оплачивает, то есть оно покупает сервисы и медикаменты. Вы знаете, что были проблемы с закупками. На днях мы будем выдавать информацию о том, что случилось в 2014 году, будем знать точно, какие у нас запасы, чтобы в 2015 году  уже работать с международными организациями, чтобы закупки постепенно переходили туда. Я думаю, если будут какие-то экономии, чтобы деньги в первостепенном порядке шли на такие программы, которые нужны людям, чтобы выжить – это не содержание какого-нибудь института или больницы, это просто для выживания. Поэтому мы будем очень скрупулёзно смотреть, есть ли какие-нибудь возможности. И вас хотел бы попросить, если вы найдете ресурсы, чтобы иметь в виду, что лечение должно быть приоритетом. И пожалуйста, если что-нибудь найдете, дайте знать: у вас весь бюджет, вся ситуация, так что ваша помощь в этом будет нужна.

Здесь было сказано насчет академии. Я просто хочу добавить, что в основном медицинская академия наук – это клиники, они лечат больных, и главное, чтобы они лечили качественно. А мы постараемся грандовыми системами или другими финансовыми заинтересованиями финансировать науку, то есть не зарплаты, а какие-то конкретные исследования, результаты которых давно должны быть.

Это вкратце. Там 11 пунктов в письме, которое было направлено вам в комитет, мы поддерживаем, и постараемся вместе поработать в течение нескольких дней, чтобы найти источники или обговорить стратегию как будем идти дальше.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Сергій Рудик.

 

РУДИК С.Я. Пане Олександре, у мене до вас аналогічне питання, яке задавали попередньому міністру. У мене на окрузі 3 спеціалізовані установи охорони здоров'я, так званих відомчих, намагаються оптимізувати, передати на місцевий рівень весь фінансовий ресурс. Одеська залізниця, станція Тараса Шевченка – це в Смілі державний заклад спеціалізована медико-санітарна частина № 14. Яке ваше бачення: що з ними робити, хто буде оптимізувати і чи буде включено в субвенцію ці кошти?

 

КВІТАШВІЛІ О. То, что касается параллельной системы, которая существует на железной дороге, думаю, мы будем работать вместе с Министерством инфраструктуры, потому что там у них есть своя страховка, так что это надо оставить, чтобы не закрылись. Вообще закрытие больниц и ликвидация их – это не цель, а реформирование наоборот. И мы не будем принимать решение ни комитетами, ничем, решение куда идти, их будут принимать люди, которым будут выделяться деньги. И хорошие врачи будут больше получать, плохие – меньше. Это, может быть, примитивная, но по‑моему правильная система.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Віктор Михайлович Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Я задам російською мовою питання.

Господин Министр, хотите ли вы быть Министром охраны здоровья, ответственным за медицинскую политику в стране? Почему я об этом говорю? Потому что у нас в Украине 8 министров охраны здоровья. Я надеюсь, вы их знаете, 8 политиков, которые каждый по-своему видит развитие медицинской отрасли, а у "семи нянек дитя без глаза". И первый шаг, который необходимо сделать, стать единственным Министром охраны здоровья.

 

КВІТАШВІЛІ О. Большое спасибо.

Я в принципе насчитал больше, чем 8, но если вы поможете хотя бы с этими... Это понятно, это все происходит из-за того, что, это мое видение, что Министерство не занимается тем, чем оно должно заниматься. Министерство делает политику, а не закупает вещи – это абсолютно непонятная система, она должна менять политику в стране, она должна быть лидером в стране, отвечать за те проблемы, которые есть, и такие вещи должно брать на себя. И естественно, лечение тех больных, которые не могут себе позволить, но услуги или закупки  лекарств – это не функции министерства. Поэтому чем меньше будет таких функций, тем меньше будет заинтересованных людей в управлении медициной.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Я поддерживаю Виктора Михайловича Пинзеника. Сейчас 20 тендерных комитета, которые производят закупки и медикаментов, и какой-то медицинской техники, и в этом отношении я хотел бы просить вас, чтобы вы инициировали все-таки передачу вам медицинских учреждений, в  том числе мы не понимаем, что делают в Державному управління справами, почему там закрытый доступ. Ну, это мы ждем от вас таких шагов.

Нам пришло письмо от Комитета здравоохранения, Ольга Богомолец, касается вопроса о маммологии, который мы с вами обсуждали. Хотелось бы знать вашу позицию: поддерживаете ли вы решение этой проблемы, потому что у нас каждый час умирает одна женщина, на лечение мы тратим гораздо больше средств, потому что нет оборудования на районном уровне. "Ловим" только третью стадию рака, когда уже первую, вторую... Скрининг не внедрен фактически из-за отсутствия оборудования, которое в Украине производится. Поддерживаете ли вы это и будете ли это инициировать?

 

КВІТАШВІЛІ О. Я поддерживаю, потому что вот в такие программы как раз и должно государство вкладывать деньги, чтобы на раннем уровне находить проблему. Должно быть нормальное количество маммографов и  делать скрининги бесплатно населению. Если даже убрать моральный аспект, это дает огромное экономическое, то есть меньше платим за лечение первой, второй стадии рака, чем третьей, четвертой.

Поэтому будет больше таких программ, которые нацелены на раннее выявление проблем, чтобы государство спасало жизни, раз, и потом, чтобы оно тратило деньги эффективно.

 

КРИВЕНКО В.М. Тогда пусть бы инициировали этот вопрос.

 

КВІТАШВІЛІ О. Там нужно очень много законом менять, а я буду очень рад все это представить где-то в конце января. Будет нужна ваша помощь, чтобы изменить систему финансирования, чтобы была свобода действия у министерства направлять деньги в те направления, которые оно считает приоритетным.

 Так что мы будем предлагать большой пакет многих изменений в разные законы, начиная с закупок, и заканчивая медицинскими программами. Я думаю, что мы должны уже начать думать о создании хорошего закона о здравоохранении, чтобы регулировать систему. Так что будем  инициировать и будем находить деньги на это.

Сегодня очень много доноров, которые заинтересованы этим, им просто нужно объяснить что нужно, они ждут. Мы это уже делаем, уже говорим со всеми. Так что 2015 год будет трудным, мы знаем, и поэтому донорская помощь в таких целевых программах просто необходима.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Андрій Деркач.

 

ДЕРКАЧ А.Л. У меня к вам три вопроса.

Первый вопрос. Я вчера выступал и говорил о том, что среднее звено  Министерства экономики, Министерства финансов первый раз звонило мне по телефону и говорило о том, что те бюджетные запросы, которые приходят от Министерства здравоохранения, они ниже...

Вы видели бюджет, да? Вот простой вопрос: лечение граждан Украины за рубежом. Вы поставили цифру в 51 миллион, в прошлом бюджете 51 миллиона. Нам сказали, что вас приглашают работать с точки зрения профессионала, безусловно, как профессионал вы понимаете, что есть курсовые разницы, и что на это количество денег соответственно будет вылечено не 100 детей, а 20 детей. То есть вы берете на себя за счет проведения реформы в системе здравоохранения и лишаете права украинских детей на лечение за рубежом.

 

КВІТАШВІЛІ О. Я бы так не формулировал вопрос – вы подвластны эмоциям.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Я формулирую так, как формулирую!

 

КВІТАШВІЛІ О. Да, пожалуйста!

 

ДЕРКАЧ А.Л. Второй вопрос. Мы говорили о том и направляли к вам в министерство несколько запросов, я понимаю, что вы работаете в тесном окружении известного заместителя Лазоришенца...

 

КВІТАШВІЛІ О. С сегодняшнего дня уже нет.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Слава Богу!

Я понимаю, что есть апарат, который работает в том же режиме, это история понятная, мы даем на это скидку. Но есть понятие, когда вы даете, допустим, по медицинской субвенции, вы ставили по медицинской субвенции 45 миллиардов или 46. Почему не ставили 46, понимая, что бюджетная субвенция по районам не покрывает затраты на здравоохранение? Вы обращались к кому-то? Говорили на эту тему? Вы обращались в сам бюджетный комитет, вы посылали в Министерство финансов, вы общались с Премьер-министром на эту тему. Точно так же как и вопрос, я могу называть для стенограммы: КПК 23.11 410, КПК 320 10.20. Это прямые истории, связанные так или иначе с жизнями людей!

Нам не нужны реформы ради реформы. То есть если мы из-за этого потеряем жизни 5-10... Я хочу, чтобы вы нас услышали!

 

КВІТАШВІЛІ О. Я вас слышу! И поэтому реформы, о которых я рассказывал, они фундаментально меняют финансирование этой страны. Я назову цифры:  сегодня в Украине 400 тысяч коек. В Германии, где население в 2 раза больше, 130 тысяч. Германия – социально ориентированная страна. Украина сегодня финансирует огромное количество больниц, дает деньги на содержание больниц, из которых весь коечный фонд загружен на 30 процентов, поэтому врачи получают мизерные деньги, они обирают население и так далее. Они поставлены в такую ситуацию, что они должны брать деньги. Так что декларированной бесплатной медицины в Украине нет! Если мы будем верить в такие вещи – пожалуйста, но здесь нет бесплатной медицины, ее не существует. Граждане Украины платят дважды: один раз налогами, и второй раз попадая в больницу. Если это не так, скажите мне и я извинюсь за недоразумение.

Надо менять систему финансирования! Финансировать не здание, а финансировать людей – это то, что вы сказали, надо, чтобы деньги шли людям, они получали нормальные услуги. Но в этой системе, которая сегодня существует в Украине, это невозможно. Также невозможно следить за качеством, потому что мы даем деньги прямо: 50 коек, 3 врача, 4 медсестры, 15 санитарок. Вот по такому принципу. Вы мне скажите, как это возможно, чтобы посмотреть, какое качество медицины в стране? Там же все фикция.

Вы знаете, что 11,9 дня – это среднее пребывания в постели. Это в 2 раза больше, чем средние европейские показатели. Мы сейчас финансируем большую машину...

 

ДЕРКАЧ А.Л. Я задал конкретный вопрос...

 

КВІТАШВІЛІ О. Я отвечаю.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Это не ответ!

 

КВІТАШВІЛІ О. Нет, это ответ, потому что надо это менять. Когда это будет меняться, появятся финансовые ресурсы, которые могут распределять. А делать бюджет 22 декабря и подумать, как это можно изменить, это очень трудно, поэтому мы делали очень тяжелый выбор – надо максимально финансировать людей, а не финансировать институции. Это будем очень быстро менять, и появятся ресурсы, которые будут направлены на программы, которые были недофинансированы в 2014 году и минусовые в 2015.

Вы сейчас сказали насчет отправки детей, граждан Украины за границу. Какая система здесь? Все получают. А есть люди, которые больше нуждаются, надо больше целевых программ придумать, нельзя, чтобы государство помогало всем: и тем, у кого свои самолеты, и тем, у которых ничего нет, и одинаково помогало – тремя гривнами за три раза кормления в госпитале. Это же не серьезно!

 

ДЕРКАЧ А.Л. То, что вы говорите – это лозунги! Там едут дети из малоимущих семей. Я задал простой вопрос: есть индексация, почему вы, как министр, не изменили по индексации?

 

КВІТАШВІЛІ О. А вы можете сказать курс гривны в марте?

 

ДЕРКАЧ А.Л. Вам говорили, что кроме этого, еще есть воины АТО, которых вылечить в Украине невозможно.

 

КВІТАШВІЛІ О. И поэтому есть страны и люди, которые готовы помочь, и они готовы отвезти всех и лечить, их надо просто попросить. Так что пока нет ресурса у страны, мы будем просить у тех доноров, которые готовы помочь.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Ірино Володимирівно.

 

СИСОЄНКО І.В. Доброго дня, шановні колеги! Я заступник голови Комітету з питань охорони здоров'я. я просто хочу доповісти по тим питанням, які зараз задаються членами бюджетного комітету, що сьогодні зранку ми провели засідання комітету. І саме зараз я тут присутня для того, щоб сказати про те, що ті самі питання ми задавали сьогодні пану міністру і представникам, які були від міністерства. Ми склали ряд пропозицій, які ми вважаємо принципово важливими, в тому числі і збільшення фінансування за програмами, які будуть повністю недофінансованими.

Ми дуже просимо, щоб члени бюджетного комітету підтримали нас в тому, що нам обов'язково потрібно збільшити видатки на основні програми по лікарським засобам на онкологію, на дитячу онкологію, на ВІЛ-СНІД, на всі ті програми, які функціонували і давали можливість жити хворим людям. Це збільшить видатки з 2,2 мільярда до 6,8 мільярда. Це та сума, яка дасть можливість, інакше у нас буде фінансування на 25 відсотків, у тому числі з урахуванням інфляції, яка є сьогодні. І будемо знову мати з вами пацієнтські організації, пацієнтів, які залишаться без ліків онкохворі, без вакцин залишаться всі діти України. Ми не можемо цього допустити.

Тому я вас дуже прошу нас підтримати. Це є одна з пропозицій, яку ми виклали у наших документах, і просимо також це підтримати.

Також хочу ще наголосити на питанні з приводу того, що в Коаліційній угоді і Програмі уряду зазначено про те, що державні закупівлі лікарських засобів на наступний рік повинні бути здійснені через міжнародні організації та міжнародні фонди. Ми повинні разом з вами зробити напрацювання законодавчих змін, в тому числі в Бюджетний кодекс, Закон України "Про бюджет" для того, щоб ми фізично могли бюджетні кошти передати до міжнародних організацій, в  тому числі до ЮНІСЕФ для того, щоб закупити вакцини і щоб наші українські діти одержували своєчасно кожну вакцинацію, і не порушувався календарний план.

Я вас дуже прошу підтримати наші пропозиції. Дякую.

 

КВІТАШВІЛІ О. Я еще добавлю. Покрытие вакцинации полиомелита в Украине – 30 процентов. Это опасно. У ЮНИСЕФ есть вакцины, чтобы покрыть на 100. Просто надо пойти, попросить и сделать. Я не могу понять, почему за последний год этого не делалось.

 

СИСОЄНКО І.В. В следующем году у нас вообще ничего не будет, у нас ничего нет. Поэтому давайте купим сейчас срочно у международных организаций или скажем в лицо всем мамам, что, извините, что будет с детьми из-за инфекции, которая идет с Востока, мы не знаем. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Мы выслушали профильный комитет, мы обязательно вместе с вами отработаем все вопросы и законопроекты, которые нам необходимы для помощи здравоохранению.

Пожалуйста, Анатолий Сергеевич.

 

МАТВІЄНКО А.С. Пані Ірино, ми розділяємо вашу стурбованість, але було б добре, щоб для нашої спільної праці, як каже Андрій Васильович, ви запропонували ще й ваше бачення не тільки збільшення видатків, а й з яких статей можна було б перерозподілити, щоб ці видатки знайти, якщо можливо. Бо тоді нам буде простіше шукати узгоджене рішення у сесійній залі.

А у мене не запитання, у мене пропозиція до пана Олександра. Ми всі вас підтримуємо, тому що бачимо в вас реформатора. Але є такий фактор як час, який понижує планку нашої підтримки. Ми хочемо вам допомогти.

Андрію Васильовичу, щоб ми не говорили про реформи, ця реформа є ключовою, тому що це останній окоп, з якого у нас не має права вибити життя попри все. Тут казали, що освіта головніше, але це найголовніше – охорона здоров'я, це соціальна проблема.

Будь-яка реформа упирається в ресурс. І я хотів би, перш, ніж ви запропонуєте новий закон, який ви там готуєте, я пропонував би після бюджету, не затягуючи, у нас буде більше часу, ми хотіли б від вас почути концепцію стратегії, і найперше, в плані ресурсу: звідки його взяти, як його перерозподілити і як підкріпити ту реформу, яку ви будете пропонувати.

Тому я б просив би вас, Андрію Васильовичу, це підтримати і просити пана міністра готуватись до цієї зустрічі не далі, ніж у січні. Дякую.

 

КВІТАШВІЛІ О. Я с удовольствием это сделаю.  Мы сейчас готовим такую матрицу: кто чем может помочь – Всемирный банк может профинансировать многое, мы это сделаем, и будет визуализация кто что может сделать. Мы обязательно это сделаем в январе, я надеюсь это будет где-то к 20 января.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Павло Унгурян.

 

УНГУРЯН П.Я. В целом поддерживаю то, что нам коллега Ирина Сысоенко сказала. Понятно, что нам как депутатам каждый день приходится отвечать на вопросы: где вакцина, где  БЦЖ? Детки не прививаются на первых трех годах, в роддоме, нам надо что-то отвечать людям, поэтому мы вас категорически просим: срочно надо наводить порядок!

В контексте этого в законопроект, который в пакете внесен, 1579 щодо лікарських засобів, опять же вызывает вопрос у нас как у бюджетного комитета. Этим законопроектом предполагается без регистрации завозить лекарства из ряда государств, в то время, как наша фармакологическая отрасль в этом году, коллеги, вместе с агропромышленным комплексом дала серьезный прирост подоходной части бюджета, наши "Фармак Дарница", "Интерхим" одесский и так далее. Этим законопроектом мы рубим нашу отечественную фармакологическую отрасль.

 

КВІТАШВІЛІ О. Это абсолютно неправильно. Это даже не неправильно, это изменение смысла и слов.

Во-первых, вы сказали 3-4 ключевых слова, которые там даже не написаны. Это не произведенные лекарства. Здесь разговор о чем? Лекарства, препараты, которые допущены на свои рынки регуляторами, а именно: общеевропейский регулятор, швейцарский регулятор, американский регулятор, японский регулятор и австралийский регулятор – 5 регуляторов самых больших в мире. И еще канадский – это самый сильный  регулятор. Они на свои рынки допускают лекарства, препараты, на которые дается упрощенная регистрация в Украине. А вы скажите, как это "забивает" местных производителей?

 

УНГУРЯН П.Я. Они не имеют такой преференции. Они проходят регистрацию 7-12 месяцев.

 

КВІТАШВІЛІ О. Во-первых, это не так, потому что украинский производитель не производит бренды. Если вы не разбираетесь, я приду и все расскажу, но это неправда, это не будет мешать местному производству. Это будет защищать местное производство от многих вещей, как, например, от... Это просто детали.

 

СИСОЄНКО І.В. Я хочу вам доповісти з приводу саме цього законопроекту, про який зараз іде мова. Пан міністр не знає про те, що ми сьогодні розглянули вже цей законопроект на засіданні комітету і ми відхилили в тому вигляді, в тому вигляді, в якому він є, в тій редакції, і відправили на доопрацювання з урахуванням того, що я повністю погоджуюсь з вами, шановний колего, що, дійсно, в цій редакції він не є прийнятним сьогодні.

 

КРИВЕНКО В.М. Пане міністре, перше, у вас є конкретне джерело. І я думаю, що ви погодитесь, це збільшує доходи, внесений нами законопроект про збільшення оподаткування на тютюн, цигарки, пиво. Давайте зараз займіть позицію, будь ласка,  приходьте на Комітет податкової і митної політики, щоб в ці 2 дні, поки будуть вноситись зміни в Податковий кодекс, щоб ми прописали це у спецфонді: і на добудову Охматдиту, яка у нас стоїть, і на дофінансування ліків, де у нас є дірка, в тому числі і на лікування за кордоном. Безумовно, треба проводити індексацію на курс, я повністю підтримую Андрія Леонідовича.

У мене питання. Коми ми попрацювали в робочих групах у Міністерстві фінансів, нам звучало, що на 25 відсотків збільшується фінансування. Зараз ми чуємо від вас, що є 2,2  мільярда, а треба 6,8 мільярда. То, по-перше, як ви за нього голосували на засіданні Уряду як міністр, чому ви піднімали руку і затверджували цей бюджет, якщо він не виконує цих функцій? І як ми зараз повинні вам допомагати, коли ви підтримали цей бюджет?

А друге. Міністерство фінансів, все-таки у нас є дефіцит, чи ми збільшили, бо я не розумію, що тут відбувається.

 

КВІТАШВІЛІ О. Это не такой процесс был, там не было 6,8 миллиарда, которые я скостил до 2. Такого не было. Это потребность, которая нужна стране, – 6,8. В этом году, 2014 году, профинансировали 2,2 или 2,4, не помню. Это не то, что было 6,8, а стало 2,2, это вся потребность – 6,8, в этом‑то и дело.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Іване Івановичу.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Вы сейчас сказали, о железной дороге, их медицинской сферы. В Днепропетровске есть Медсанчасть №6, которая обслуживает космос. Я хотел просить, я не буду сейчас спрашивать, какое вы приняли решение, но без вашего внимания вопрос этот сам по себе не решится.

 

КВІТАШВІЛІ О. Ко мне уже обращались, и мы уже договорились, мы просто не успевали технически это внести в документ, так что во время слушаний в комитетах мы это исправим.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Несторе Івановичу.

 

ШУФРИЧ Н.І. Господин министр, я искренне желаю вам удачи в том, чтобы у вас получилось отказаться и отменить принцип регистрации при ввозе лекарств. Мы боролись с этим 2 года, многие из тех, кто боролся, пересели в бронированные машины. Теневой оборот того, кто сегодня контролирует регистрацию от 500 миллионов долларов до миллиарда долларов.

 

КВІТАШВІЛІ О. Значит, вы за закон?

 

ШУФРИЧ Н.І. Я за то, чтобы регистрация была отменена. И я уже не удивлен, что в профильном комитете это не прошло. Для меня в этом нет ничего нового как заместителя Секретаря Совета национальной безопасности и обороны, который курировал этот вопрос.

Второй момент. Вы абсолютно правы, что 2 миллиарда гривен абсолютно недостаточно для финансирования этой отрасли. Я думаю, что нам есть смысл, даже пойдя таким непопулярным методом, но мы не раз его использовали, а именно: частичного увеличения дефицита, если не будет иной возможности найдено, увеличить сумму финансирования. Сегодня те 4 миллиарда, которые вы считаете дефицитными, легко можно урегулировать. Я думаю, что в рамках 475 миллиардов гривен доходной части, например, я сразу вам подскажу, у нас на проведение мероприятий по подготовке административной реформы предусмотрено в государственном бюджете 1,5 миллиарда гривен. Я думаю, если мы выделим уважаемым коллегам соответствующих ведомств 100 миллионов, чтобы они поупражнялись как проводить административную реформу, 1,4 миллиарда гривен предоставим вам, я думаю, что это будет справедливо, и коллеги поддержат эту инициативу. А в целом я вам желаю удачи, и дай Бог, чтобы у вас все получилось.

 

КВІТАШВІЛІ О. Спасибо большое за поддержку. Очень многое изменится. И я вам гарантирую то, что я буду всегда очень открыто работать с вами, и презентация будет, чтобы вы знали, что мы делаем. И без вас ми и шагу не сделаем. Спасибо большое.

 

ПАВЕЛКО А.В. Александр, спасибо большое, надеемся, что еще не раз увидим вас здесь.

 

СИСОЄНКО І.В. Разрешите мне ответить господину Шуфричу в отношении действий комитета по законопроекту. Я хочу сказать вам о том, что сегодня этот законопроект не прошел комитет, поскольку он нарушает директивы ЕС, в нем есть нарушение норм международного законодательства. Именно по этим основаниям, не более чем, этот законопроект не прошел рассмотрение в комитете.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

У нас ще присутній заступник Міністра соціальної політики України Мущинін Віталій Вадимович.

Будь ласка, Віталію Вадимовичу.

 

МУЩИНІН В.В. Шановні народні депутати, я змушений вибачитись за міністра, я телефонував йому, він зараз знаходиться на нараді у Президента України, тому і не може бути присутнім.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрію Леонідовичу, запитання.

 

ДЕРКАЧ А.Л. По вашему бюджетному запросу, который вы посылали, что по каким статьям не учтено и что вы считаете необходимым изменить по бюджету и Бюджетному кодексу. Особенно меня интересует вопрос передачи части функций, части финансирования на местные бюджеты с центрального  бюджета и покрытие тех дефицитов, которые возникают на местных бюджетах именно по социалке.

 

МУЩИНІН В.В. Дякую за запитання.

По-перше, ми дійсно посилали запит Міністерству фінансів щодо необхідності збільшення видаткової частини бюджету Мінсоцполітики. Я хотів зупинитись на бюджетних програмах, які сьогодні не враховані, проте рішення вже прийнято, але все ж таки ви задали питання, тому я маю відповісти.

Перше, ми вважаємо, що нас недофінансували сьогодні по соціальним гарантіям громадянам, які сьогодні мають статус вимушених переселенців. Мова йде про те, що ми сьогодні виплачуємо допомогу, пов'язану з умовами проживання та орендою житла вимушених переселенців. Нам сьогодні заклало Мінсоцполітики програму на рівні 510 мільйонів гривень, що, за нашими підрахунками, вистачить виплатити цю допомогу лише до кінця лютого, тобто ми сьогодні бачимо, що майже на 2,5 мільярда…

Я просто хотів сказати в цьому плані, чому було прийнято таке рішення, бо начебто сьогодні може бути прийнято ще одне рішення з приводу того, до якого числа ми фінансуємо ці програми по вимушеним переселеним особам. Крім того, у нас в цьому напрямку також є питання, пов'язані з необхідністю дійсного обліку громадян, бо у нас сьогодні 750 тисяч облікованих вимушених переселенців. За даними, які надходять до нашого міністерства, майже 200-250 тисяч осіб, які сьогодні отримують цю допомогу в статусі соціальних туристів.

Я хотів би торкнутись ще одного питання, яке ми вважаємо технічною помилкою. Це передача нашому міністерству бюджетної програми "Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період. Мова йде про те, що нашому міністерству надана нова бюджетна програма у розмірі 1 мільярд 790 мільйонів гривень. Ця програма сьогодні за тими порядками, які ми розробляли, мала йти через Міністерство оборони. На урядовому комітеті ця програма не пройшла, бо на той період часу, а це було наприкінці жовтня, ми не знали, де знайти кошти, тобто був розроблений відповідний порядок. Сьогодні підприємства, з яких працездатна особа мобілізується, подають відповідні запити до військкоматів, військкомати сьогодні формують запити до Міноборони, і з коштів державного бюджету відшкодовуються середньомісячний заробіток цих працівників.

І останнє, про що я хотів би сказати. Ми вважаємо, що ми вирішимо в ході першого кварталу це питання, проте у нас сьогодні є потреба у додатковому фінансуванні майже 32 мільйонів гривень на здійснення психологічної реабілітації постраждалих учасників Антитерористичної операції, 57 мільйонів на здійснення соціальної та професійної адаптації учасників АТО, 174 мільйона  гривень на забезпечення учасників АТО технічними та іншими засобами реабілітації, а також для виплати пенсій по дотаційним програмам через наше міністерство, майже 5,5 мільярда гривень – це мова йде про виплату пенсій переміщеним особам Донецької та Луганської областей. Якщо коротко, то це все.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я не можу втриматись від питання. Скажіть, будь ласка (це питання мало стосуватись всіх міністрів, крім Міністра охорони здоров'я), уряд якої країни готував проект бюджету на 2015 рік? І чи є Міністерство соціальної політики, його голова членом українського уряду? Я сподіваюсь, всі зрозуміли моє питання.

 

МУЩИНІН В.В. Цей бюджет готував український уряд і всі міністри, що вами обрані, приймали участь у обговоренні і прийнятті відповідних рішень.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Вікторе Миколайовичу.

 

КРИВЕНКО В.М. Віталію Вадимовичу, я дякую, що ви до нас ще раз прийшли, у мене до вас конкретне запитання. В той раз, коли був перерозподіл 4 мільйонів (ви пам'ятаєте?), ми підтримали цей об'єкт, об'єкт хороший, але виникла ситуація, коли ми вас запитали, чи це погоджено з міністром, ви нам сказали, що це з міністром погоджено, а наступного дня міністр як мінімум двом членам комітету сказав, що цей перерозподіл не був погоджений. Пригадуєте, німецький дитячий будинок. Можете якось прокоментувати, як нам наступного разу ставитись до ваших слів? Дякую.

 

МУЩИНІН В.В. Я можу сказати одне, що виходячи з комітету, коли у нас було засідання, я не знаю, чому міністр сказав, що з ним не погоджено, я доповів цю ситуацію, і на той момент, коли я йому доповів, він сказав, що якщо народні депутати вважають, що це не потрібно робити, то ми цього можемо не робити. От і все, що мені сказав міністр. Тому я не знаю що там погоджено, а що не погоджено. Я у своєму житті жодного разу не проводив жодного рішення, не погоджуючи з діючим міністром, хто б цим міністром не був.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Олександре Леонідовичу.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Доброго дня! Я уважно слухав, що на реабілітацію людей, там, психологічну і іншу, треба закупити щось, витратити відповідні гроші, а сформовано вже де ці люди мають реабілітуватись, в яких закладах, чи мають право реабілітувати людей приватні заклади, які уже такі засоби мають і які це роблять щоденно за свої гроші. Чи планується це якось залучати, чи знову будуть вигравати тендери сумнівні заклади, там, де реабілітації не проводять, а розграбовують гроші, як було раніше? Те, що я бачу в своїй області, то воно так і відбувається. Дякую.

 

МУЩИНІН В.В. Я хочу сказати, що в цьому напрямку ми також намагались провести певні реформи ще в минулому році ще до підготовки системи соціального захисту до комплексної програми реабілітації. Я знаю, що сьогодні передані певні заклади по лінії Міністерства охорони здоров'я нашому міністерству, де будуть надаватись реабілітаційні послуги ветеранам. Крім того, у нас сьогодні існує протезна промисловість, яку ми намагаємось поставити на нові заходи, налаштувати їх на нову роботу.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Відповіді як такої немає. Зрозуміло, що ви не готові були до такого питання. Але хочу сказати, що принаймні цікавитись повинно  міністерство тими людьми, тисячами людей, яка за свій рахунок оздоровлюють. Принаймні цікавитись. І можливо, їх досвід взяти на озброєння. У нас постійно 5 психотерапевтів і психологів займаються виключно людьми, які в АТО були і на Майдані. І вже декілька тисяч людей, яких ми оздоровили за свій рахунок. Цього ніхто не знає. Ці мільйони ми нікому не виставимо. Але я просто говорю про те, що треба закінчувати цю систему, коли державна медицина, державна якась система, тільки в державних закладах оздоровлювати, будувати і виділяти гроші на "трупи" (перепрошую!) ті, які сьогодні існують, і відновлювати їх роботоздатність і потім знову ж таки грабувати людей на путівках, ті, які ми з вами через податки оплачуємо. Давайте змінювати психологію того всього процесу, тому що ми з цієї трясини ніколи не вийдемо, як танк, який заїхав, і який би сильний не був, все одно буде там. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

 

ГОРДЄЄВ А.А. В контексті виступу попередника у мене прохання, порада: будь ласка, зробіть щось зі своїм тендерним комітетом, бо там як відкати були, так і залишились. Дякую.

 

МУЩИНІН В.В. Я хочу з цього приводу сказати, що позиція міністра сьогодні, і вона вже оформлена в великих пакетах документах, які ми погоджували з міністерствами. Ми відходимо від тендерних закупівель через Міністерство соціальної політики. Ми передаємо всі ці програми на місця і на органи, які сьогодні мають профільну направленість по тій чи іншій тематиці.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

В следующий раз мы все-таки ждем министра. Хорошая у нас традиция сложилась сегодня: 2 министра лично были.

Переходимо далі до порядку денного. Повертаємось до третього питання. Про проект закону України про внесення змін додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (щодо використання коштів у поточному році) за номером 1561 від 22.12.2014, поданий Кабінетом Міністрів. Доповідає: Уманський Ігор Іванович – перший заступник Міністра фінансів.

Будь ласка, Ігоре Івановичу.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую.

Перш за все, я хотів перепросити народних депутатів за запізнення: було засідання уряду, після цього мав іти від уряду на брифінг, тому не мав можливості прийти раніше.

Щодо суті питання. Насправді все дуже просто. Є економія по видаткам Верховного суду, Конституційного Суду, вищих спеціалізованих судів на суму 15,6 мільйона гривень. І є нагальна потреба збільшити видатки на утримання саме на виплату заробітної плати по держінспекції.

Як ви знаєте, ми влітку скоротили на 70 відсотків видатки на утримання фактично всіх перевіряючих органів, але з огляду на те, і за дорученнями судів, і за дорученнями слідчих органів фінінспекція має проводити відповідні роботи і в тому числі з огляду на те, що вони були зобов'язані проводити перевірки по всіх виборчих комісіях по фінансуванню, ми не могли скоротити в повному обсязі видатки на їх утримання, і є мінімальна додаткова потреба тільки на виплату їм заробітної плати 11,7 мільйона гривень по всій системі за цей період.

Решту коштів, майже 3,9 мільйона гривень, ми пропонуємо перерозподілити на резервний фонд задля забезпечення в повному обсязі виконання, фінансування тих рішень, які приймаються за рахунок резервного фонду. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, запитання. Слово має голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов Олександр Володимирович.

Будь ласка, Олександре Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, за результатами розгляду на засіданні підкомітету з питань видатків державного бюджету пропонується рекомендувати  Верховній Раді України проект закону 1561 у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій комітету, насамперед пов'язаних з необхідністю узгодження бюджетних показників відповідно до прийнятих законопроектів. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, коли я прочитав записку, то у мене було бажання казати не голосувати, бо там мотивація недобра. Ну, не буде ж перевірки робити на Різдво КРУ. Тому я просив би не оперувати цим поняттям, бо треба чесно сказати: є проблема з зарплатою, бо врізали дуже багато влітку по КРУ, і треба людям забезпечити зарплати, там не дуже високооплачувані люди, але на тому рівні, середньому, рядовому, там є непогані фахівці, тому я пропонував би підтримати.

Ігоре Івановичу, не говоріть про новорічні контрольні перевірки!

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Абсолютно правильно. Там проблема в тому, що за грудень банально людям немає чим платити заробітну плату навіть з урахуванням тих скорочень, які були за цей період зроблені досить масово. Тому просив би підтримати – люди мають отримати заробітну плату.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Є пропозиція підтримати пропозицію голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова Олександра Володимировича. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?  Дякую. Рішення прийнято.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, та розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2014 рік, розпорядження уряду від 26.11.2014 №1175-р. Доповідає: Дніпров Олег Сергійович – заступник Міністра освіти і науки України.

Будь ласка, Олеже Сергійовичу.

 

ДНІПРОВ О.С. Дякую.

Шановний Андрію Васильовичу, шановні члени комітету, просимо вас погодити проект розпорядження Кабінету Міністрів щодо перерозподілу деяких видатків, суть якого абсолютно технічне питання.

Інститут біоресурсів і природокористування ще в тому році знаходився в безпосередньому підпорядкуванні Кабінету Міністрів. У цьому році він був переданий у Міністерство освіти і науки разом зі своїми видатками, які були внесені в нашу бюджетну програму 2201160 "Підготовка кадрів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації". Коли ми почали з нею працювати, виявилось, що в його структурі є 2 коледжі – це Ніжинський агротехнічний та Бережанський агротехнічний, які мають фінансуватись не за бюджетною програмою "Підготовка кадрів III-IV рівнів акредитації", а за програмою 2201150 "Підготовка кадрів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації", як це вимагає бюджетне законодавство і Бюджетний кодекс. Тому ми ці видатки відповідно з бюджетної програми знімаємо, перекидаємо на інше, щоб виконати всі вимоги бюджетного законодавства, щоб не було потім ніяких претензій щодо нецільового використання коштів. Просимо підтримати технічне питання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Я вже задавав питання вашому міністру щодо аграрних вузів, зокрема Херсонський державний аграрний університет, зараз фінансування передасться уже на вас, тому прохання залишити там фінансування не менше цього року, що минає. Зверніть, будь ласка, увагу.

 

ДНІПРОВ О.С. Обов'язково.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Є пропозиція підтримати. Прошу проголосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Дякую. Рішення прийнято.

 

ДНІПРОВ О.С. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Переходимо до наступного питання порядку денного. Розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялись, транспортувались та постачались населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались та/або погоджувались органами державної влади чи місцевого самоврядування, у 2014 році, лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.12.2014 №7/10-15272.

Доповідає: Хоцянівська Наталія Володимирівна – начальник Управління економіки систем життєзабезпечення.

 

ХОЦЯНІВСЬКА Н.В. Шановні народні депутати, це питання було розглянуто на підкомітеті і схвалене. Суть його така, що Законом "Про Державний бюджет" передбачена субвенція на погашення заборгованості з різницею в тарифах в обсязі 11 мільярдів, і ми пропонуємо перерозподілити 294 мільйони для повного її освоєння. Ця інформація надана обласними державними адміністраціями, які не можуть її освоїти до кінця року, а пов'язано це з тим, що з листопада було запроваджено 217-у постанову, яка ці кошти перераховує на спеціальні рахунки і відраховує зразу на НАК "Нафтогаз України" для проведення розрахунків за спожитий природний газ. Тому у підприємств уже на сьогодні немає заборгованості саме за газ. Через те ми її спрямували на ті регіони, які її можуть освоїти. Мова йде про 294 мільйона.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Сергію Івановичу.

 

МЕЛЬНИК С.І. Пропозиція підтримати, щоб забезпечити використання коштів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Пропонується підтримати розподіл субвенцій між місцевими бюджетами за умови формування такого розподілу рішенням Кабінету Міністрів, проект якого викладений у розданих вам матеріалах. Переходимо до голосування. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Дякую.

Додатково пропонується включити до порядку денного питання про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції України. Доповідає: Бірюкова Олена Олександрівна – директор Департаменту планової фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності.

Будь ласка, Олено Олександрівно.

 

БІРЮКОВА О.О. Доброго дня, шановні народні депутати! Міністерством юстиції пропонується здійснити перерозподіл видатків у межах коштів, передбачених на цей рік для забезпечення погашення кредиторської заборгованості, яка була утворена у 2012 році за проведені капітальні роботи. Вже перевірені ці кошти, суми заборгованості фінансовою інспекцією і в межах коштів з метою зменшення тиску на наступний рік на бюджет пропонується зараз зробити цей перерозподіл. Це 1167-р.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція підтримати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? 1.

 

ДЕРКАЧ А.Л. По мотивам голосования. Я хотел бы, чтобы у нас по всем кредиторским задолженностям 2012-2013 года по всем субъектам, включая районные бюджеты, было вот такое погашение, а не только по Министерству юстиции.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається.

Друге питання.

 

БІРЮКОВА О.О. Розпорядження 1168-р теж підготовлене Міністерством юстиції для забезпечення недопущення виникнення в цьому році кредиторської заборгованості за комунальні послуги. Це стосується територіальних органів юстиції, які практично не забезпечені були в цьому році такими видатками.

 

ГОРБУНОВ А.А. Рішення підкомітету з цього приводу підтримати.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Небольшая просьба. Все министерства проводят разнообразные мероприятия по энергоэффективности зданий, утеплению и так далее.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається.

Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? 3. Дякую.

Наступне питання.

 

БІРЮКОВА О.О. Розпорядження 1169-р. перерозподіл здійснюється з метою забезпечення ліквідації Державної служби з питань захисту персональних даних. У зв'язку з тим, що зменшення видатків у цьому році було дуже значним, на 75 відсотків були зменшення видатків, вони зараз не мають змоги завершити процес ліквідації. Тобто вони повинні виплатити за невикористані відпустки, зробити заробітну плату, нарахувати…

 

ІЗ ЗАЛУ. Тобто це зарплата?

 

БІРЮКОВА О.О. Так.

 

ГОРБУНОВ А.А. Рішення підкомітету підтримати дане розпорядження і рекомендувати комітету прийняти позитивне рішення.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Чтобы ликвидационная комиссия не затягивала этот процесс, мы совершенно случайно в следующем году чуть-чуть еще денежек, чтобы еще доликвидировать еще немножко. Пожалуйста, отметьте. Хорошо?

 

БІРЮКОВА О.О. Да.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається.

Прошу проголосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? 1. Рішення прийнято.

Дякуємо вам.

Всім дякую за роботу. Про наступне засідання буде повідомлено додатково. До побачення.