ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №87 від 18.01.2017

07 лютого 2017, 17:48

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №87 від 18 січня 2017 року

15⁰⁰ година м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л.

Всього присутніх – 16 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Ванат П.М., Гєллєр Є.Б., Кривенко В.М., Крулько І.І., Маркевич Я.В., Пресман О.С., Савченко О.Ю., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Щербаченко С.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Новацька О.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:

Марченко С.М. – заступник Міністра фінансів України;

Клименко Ю.Ю. – заступник Голови Луганської державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати;

Слобожан О.В. – директор Центру аналізу та розробки законодавства – перший заступник виконавчого директора Асоціації міст України;

Онищук І.І. – аналітик Асоціації міст України.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, у новій редакції (відповідно до підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 15.12.2016 № 762).

3. Про план роботи Комітету з питань бюджету на період шостої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

4. Різне.

4.1. Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період п’ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

4.2. Про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на лютий 2017 року.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо інформаційної взаємодії" (реєстр. № 5387 від 10.11.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків" щодо вдосконалення процедур спрощеної капіталізації та реорганізації банків" (реєстр. № 5388 від 10.11.2016, народні депутати України Демчак Р.Є., Довбенко М.В.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо вдосконалення контролю за дотриманням законних вимог народного депутата України, Рахункової палати, члена Рахункової палати) (реєстр. № 5342 від 02.11.2016, народні депутати України Геращенко А.Ю., Чорновол Т.М., Гаврилюк М.В.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення сфери фінансового контролю та врегулювання окремих питань застосування антикорупційних механізмів" (реєстр. № 5318-1 від 11.11.2016, народні депутати України Дерев'янко Ю.Б., Луценко І.В., Чижмарь Ю.В., Мусій О.С.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення прав громадянського суспільства у боротьбі з корупцією" (реєстр. № 5398 від 15.11.2016, народні депутати України Купрій В.М., Дідич В.В. та інші);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких положень під час виконання міжнародних договорів України про реадмісію" (реєстр. № 5344 від 02.11.2016, народні депутати України Пацкан В.В., Логвинський Г.В. та інші);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо започаткування реальної реформи судової гілки влади" (реєстр. № 5136 від 19.09.2016, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань реорганізації фондів соціального страхування та їх державної реєстрації" (реєстр. № 5203 від 30.09.2016, народний депутат України Денісова Л.Л.);

1.1.9. Проект Закону України "Про визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України (щодо скасування інституту приватних виконавців та усунення перешкод у доступі до правосуддя)" (реєстр. № 5227 від 05.10.2016, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний реєстр виборців" (щодо удосконалення деяких положень) (реєстр. № 5305 від 21.10.2016, народні депутати України Черненко О.М., Ричкова Т.Б., Рябчин О.М.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (реєстр. № 5297 від 20.10.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (щодо заборони вимоги надання додаткових документів)" (реєстр. № 5468 від 29.11.2016, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 2 Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів" (щодо вдосконалення норм Закону України)" (реєстр. № 5470 від 29.11.2016, народний депутат України Антонищак А.Ф.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності членів Уряду за відсутність на пленарних засіданнях Верховної Ради України під час розгляду питань, пов'язаних з парламентським контролем за діяльністю Кабінету Міністрів України" (реєстр. № 5376 від 09.11.2016, народний депутат України Каплін С.М.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (реєстр. № 5441 від 23.11.2016, народний депутат України Паламарчук М.П.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" (щодо організаційних питань) (реєстр. № 5440 від 23.11.2016, народний депутат України Шинькович А.В.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту прав власників тимчасово вилученого майна" (реєстр. № 5426 від 18.11.2016, народні депутати України Алєксєєв С.О., Паламарчук М.П., Білоцерковець Д.О.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про санкції" (щодо кола суб'єктів, на яких поширюється дія Закону)" (реєстр. № 5416 від 17.11.2016, народні депутати України Вінник І.Ю., Чорновол Т.М.);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо впровадження додаткових гарантій належної діяльності професійних спілок)" (реєстр. № 5469 від 29.11.2016, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо моніторингу відповідності соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами реальним обсягам користування)" (реєстр. № 5146 від 20.09.2016, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" (щодо захисту прав споживачів при встановленні вузлів комерційного обліку природного газу)" (реєстр. № 5093 (доопрац.) від 26.09.2016, народний депутат України Воропаєв Ю.М.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо розширення сфери застосування спеціальних перевірок" (реєстр. № 5409 від 16.11.2016, народні депутати України Силантьєв Д.О., Ляшко О.В. та інші);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розміщення грошових активів суб'єктами декларування" (реєстр. № 5413 від 17.11.2016, народний депутат України Артеменко А.В.);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" щодо посилення громадського контролю у сфері антикорупційної діяльності" (реєстр. № 5430 від 18.11.2016, народні депутати України Луценко І.В., Купрій В.М., Левченко Ю.В.);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо визначення повноважень прокурора при оскарженні постанови місцевого суду" (реєстр. № 5322 від 31.10.2016, народний депутат України Яценко А.В.);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо окремих питань здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження)" (реєстр. № 5360 від 04.11.2016, народні депутати України Алєксєєв С.О., Яніцький В.П.);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо підслідності кримінальних правопорушень органу досудового розслідування, поза юрисдикцією якого знаходиться місце їх вчинення" (реєстр. № 5443 від 23.11.2016, народні депутати України Паламарчук М.П., Король В.М.);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (щодо процедури визначення статусу особи без громадянства) (реєстр. № 5385 від 10.11.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення процедури відводу" (реєстр. № 5335 від 01.11.2016,народний депутат України Одарченко Ю.В.);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо резерву на заміщення вакантних посад суддів (реєстр. № 5358 від 04.11.2016, народний депутат України Писаренко В.В.);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо створення рівних можливостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та недопущення дискримінації особи за майновою ознакою" (реєстр. № 5359 від 04.11.2016, народні депутати України Сольвар Р.М., Мацола Р.М. та інші);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного Кодексу України щодо припинення зобов'язання зі спливом строків позовної давності" (реєстр. № 5411 від 16.11.2016, народні депутати України Вілкул О.Ю., Шпенов Д.Ю. та інші);

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до законів України "Про статус народного депутата України" та "Про статус депутатів місцевих рад" щодо умов проходження служби особами рядового і начальницького складу під час виконання депутатських повноважень" (реєстр. № 5355 від 03.11.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо додаткової відпустки військовослужбовцям, окремим категоріям ветеранів війни для проходження психологічної реабілітації" (реєстр. № 5515 від 09.12.2016, народний депутат України Лопушанський А.Я.);

1.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо недоторканності народних депутатів України)" (реєстр. № 5487 від 05.12.2016, народні депутати України Сироїд О.І., Березюк О.Р., Подоляк І.І.);

1.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (щодо неврахування часу проїзду у межах України до місця проведення відпустки та назад)" (реєстр. № 5512 від 08.12.2016, народні депутати України Тимчук Д.Б., Ричкова Т.Б.);

1.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо уточнення терміну "музичні твори" вітчизняного походження) (реєстр. № 5503 від 08.12.2016, народний депутат України Скорик М.Л.);

1.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про політичні партії в Україні" (щодо найменування політичних партій) (реєстр. № 5537 від 13.12.2016, народний депутат України Зубач Л.Л.);

1.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження)" (реєстр. № 5490 від 06.12.2016, народні депутати України Паламарчук М.П., Алєксєєв С.О., Романюк Р.С., Яніцький В.П.);

1.1.40. Проект Закону України "Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами" (реєстр. № 0119 від 14.11.2016, Президент України);

1.1.41. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій та статус судів" (щодо кваліфікаційного оцінювання суддів)" (реєстр. № 5536 від 13.12.2016, народний депутат України Карпунцов В.В.);

1.1.42. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 16 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (щодо приватних домашніх робітників та місцевого персоналу іноземних диппредставництв)" (реєстр. № 5509 від 08.12.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.43. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про гуманітарну допомогу" щодо спеціально уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги" (реєстр. № 5475 від 01.12.2016, народні депутати України Третьяков О.Ю., Бурбак М.Ю., Шухевич Ю.Р. та інші);

1.1.44. Проект Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо врегулювання питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" (реєстр. № 5474 від 01.12.2016, народний депутат України Кривохатько В.В.);

1.1.45. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо однозначного визначення підсудності для реалізації конституційного права на судовий захист вкладників (кредиторів) стосовно звернення за позовами банків, віднесених до категорії неплатоспроможних, тимчасових адміністрацій таких банків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб)" (реєстр. № 5538 від 14.12.2016, народні депутати України Вілкул О.Ю., Шпенов Д.Ю. та інші);

1.1.46. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення способів захисту корпоративних прав учасників господарських товариств" (реєстр. № 5554 від 19.12.2016, народний депутат України Помазанов А.В.);

1.1.47. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про очищення влади" (щодо вдосконалення правових норм)" (реєстр. № 5563 від 20.12.2016 , народні депутати України Кіраль С.І., Голуб В.В.);

1.1.48. Проект Закону України "Про військово-технічне співробітництво" (реєстр. № 5479 від 02.12.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.49. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 20 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» (щодо ввезення, вивезення зразків насіння та садивного матеріалу) (реєстр. № 4758 (доопрац.) від 16.11.2016, народні депутати України Хлань С.В., Мірошніченко І.В. та інші);

1.1.50. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів" (реєстр. № 5547 від 16.12.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.51. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо повноважень місцевих рад" (реєстр. № 5231 від 05.10.2016, народні депутати України Бублик Ю.В., Гуляєв В.О.);

1.1.52. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо узгодження окремих норм, які стосуються складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради" (реєстр. № 5291 від 20.10.2016, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.53. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання перейменування місцевих державних адміністрацій" (реєстр. № 5541 від 15.12.2016, народні депутати України Герасимов А.В., Ледовських О.В., Бойко О.П.);

1.1.54. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо звітування сільського, селищного, міського голови перед відповідною територіальною громадою" (реєстр. № 5340 від 02.11.2016, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.55. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо уточнення повноважень органів місцевого самоврядування)" (реєстр. № 5334 від 01.11.2016, народний депутат України Одарченко Ю.В.);

1.1.56. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо належного забезпечення територіальних громад земельними ресурсами)" (реєстр. № 4957 (доопрац.) від 20.10.2016, народний депутат України Тимошенко Ю.В.);

1.1.57. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про співробітництво територіальних громад" щодо запровадження процедури приєднання до організованого (існуючого) співробітництва територіальних громад" (реєстр. № 5341 від 02.11.2016, народні депутати України Река А.О., Бублик Ю.В.);

1.1.58. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" щодо вдосконалення розрахунків за електричну енергію" (реєстр. № 5525 від 12.12.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.59. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення, заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звітування керівників дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів" (реєстр. № 5530 від 12.12.2016, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.60. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо впровадження відповідальності за надання послуг неналежної якості" (реєстр. № 5466 від 29.11.2016, народний депутат України України Мураєв Є.В.);

1.1.61. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантій соціального захисту учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них в частині забезпечення жилою площею та першочергового відведення земельних ділянок" (реєстр. № 5125 від 15.09.2016, народні депутати України Рудик С.Я., Береза Ю.М., Соляр В.М., Тимошенко Ю.В., Кишкар П.М. та інші);

1.1.62. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 11-1 Закону України "Про гуманітарну допомогу" (щодо оперативності прийняття рішень)" (реєстр. № 5480 від 05.12.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.63. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зняття адміністративних бар'єрів при набутті дитиною права власності на нерухоме майно" (реєстр. № 5533 від 12.12.2016, народний депутат України Писаренко В.В.);

1.1.64. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо наближення кримінального законодавства України до європейських стандартів в частині зняття судимості" (реєстр. № 5514 від 09.12.2016, народні депутати України Безбах Я.Я., Остапчук В.М., Развадовський В.Й.);

1.1.65. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 207 Цивільного кодексу України щодо укладання правочинів шляхом електронного підпису на сенсорному екрані" (реєстр. № 5529 від 12.12.2016, народні депутати України Купрій В.М., Батенко Т.І.);

1.1.66. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання відносин власності" (реєстр. № 5555 від 19.12.2016, народний депутат України Помазанов А.В.);

1.1.67. Проект Закону України "Про заборону участі України у розподілі мігрантів, який відбувається в країнах-членах Європейського Союзу" (реєстр. № 5506 від 08.12.2016, народний депутат України Рабінович В.З.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (нова редакція) (реєстр. № 5391 від 14.11.2016), внесений народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Шпеновим Д.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» викласти в новій редакції, встановивши, зокрема, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

При цьому, підпунктом 7 частини першої статті 19 законопроекту передбачено, що одним із джерел формування коштів Фонду є безпроцентні кредити, залучені від Національного банку України (у чинній нормі – кредити, залучені від НБУ).

Зважаючи, що згідно із статтею 5-1 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України перераховує до державного бюджету 50 відсотків прибутку до розподілу, реалізація зазначеного законопроекту може призвести до зменшення таких надходжень у разі зменшення прибутку НБУ.

Крім того, статтею 26 законопроекту пропонується збільшити суму граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з 200 тис. грн до 1000 тис. грн. Отже, реалізація законопроекту призведе до збільшення витрат Фонду.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що його положення, пов’язані з додатковими функціями Фонду, збільшенням гарантованої суми відшкодування до 1 млн грн, поширенням гарантування на всі вклади незалежно від їх розміру, у випадках виведення банків з ринку, можуть вплинути на державний бюджет у зв’язку із фінансовою підтримкою Фонду державою за обставинами, передбаченими статтею 25 відповідного закону.

Крім того Мінфін вважає, що запропоновані законопроектом зміни потребують додаткового фінансово-економічного обґрунтування його запровадження з огляду на нестабільний розвиток банківської системи як основного елементу розвитку економіки в країні, що може негативно вплинути не тільки на роботу Фонду як установи, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, а й на захист усіх вкладників банку, та можуть призвести до ситуації, коли вкладники і банки перекладають свої ризики на систему гарантування вкладів, що в свою чергу потребуватиме додаткових витрат Фонду та державного бюджету на поповнення коштів Фонду для покриття зазначених ризиків.

Належить зазначити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» одним з джерел формування коштів Фонду у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду є кошти державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що надається з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів.

При цьому, згідно із статтею 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» надано право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски ОВДП у сумі 16 млрд грн та у разі необхідності понад обсяги в обмін на ці облігації векселів Фонду. У 2015 році відповідно до статті 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» здійснено аналогічні операції на суму 41,5 млрд грн, а у 2014 році відповідно до статті 23-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» – на суму 10,1 млрд гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (нова редакція) (реєстр. № 5391 від 14.11.2016), внесений народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Шпеновим Д.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету щодо коштів, що перераховуються Національним банком України, та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів у разі погіршення фінансового стану Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо уточнення окремих положень (реєстр. № 5395 від 15.11.2016), поданий народним депутатом України Паламарчуком М.П.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом запропоновано внести зміни до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» (далі – Закон) з окремих правових, структурно-організаційних, процедурних, кадрових питань щодо роботи Державного бюро розслідувань.

Зокрема, пропонується уточнити визначену у статті 9 Законом структуру Державного бюро розслідувань та визначити у її системі центральний апарат, територіальні органи, підрозділи, спеціальні підрозділи та науково-дослідні установи. Крім того, розширено склад Державного бюро розслідувань та визначено діяльність слідчих, слідчо-криміналістичних, оперативних, внутрішнього контролю, інформаційно-аналітичних, оперативно-технічних, експертних, фінансових, кадрових та інших підрозділів; спеціальних підрозділів, що здійснюють розшук осіб, які переховуються від слідства та суду, виявлення коштів та майна, яке може бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації, повернення з-за кордону коштів та іншого майна, одержаних внаслідок вчинення злочинів, віднесених до підслідності Держаного бюро розсувань, забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві та працівників Державного бюро розслідувань, швидкого реагування та інших спеціальні підрозділи (чинною редакцією статті 9 Закону передбачено, що систему Державного бюро розслідувань складають центральний апарат, територіальні органи, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи, а у складі Державного бюро розслідувань визначено діяльність слідчих, оперативних та інших підрозділів).

Варто зазначити, що пунктом 3 прикінцевих та перехідних положень Закону рекомендовано Кабінету Міністрів України утворити Державне бюро розслідувань за рахунок штатної чисельності слідчих підрозділів Генеральної прокуратури України, відповідних підрозділів Національної поліції та інших органів державної влади, що протидіють злочинності.

При цьому, змінами до статті 20 Закону збільшуються посадові оклади працівників Державного бюро розслідувань відповідно до розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік: для Директора з 30 до 50; першого заступника, заступника Директора з 28 до 40; керівника територіального управління, керівника управління центрального апарату з 26 до 30; начальника відділу центрального апарату з 24 до 26; начальника відділу територіального управління з 22 до 24; слідчого органу з 20 до 22; інших працівників Державного бюро розслідувань – посадовий оклад, що визначається у розмірі посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади, з 3 до 4 розмірів вказаних посадових окладів.

Слід зазначити, що 6 грудня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (законопроект за реєстр. № 5130 (доопр.)), яким внесено зміни до статті 20 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» та передбачено встановлення посадових окладів працівників Державного бюро розслідувань відповідно до прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Крім того, передбачено збільшення розміру виплат щомісячної доплати за вислугу років за наявності стажу роботи до 5 років з 10 до 15 відсотків, більше 5 років – з 15 до 20 відсотків, більше 10 років – з 20 до 30 відсотків, більше 15 років – з 25 до 40 відсотків, більше 20 років – з 30 до 50 відсотків, більше 25 років – з 35 до 60 відсотків, більше 30 років – з 40 до 70 відсотків, більше 35 років – з 45 до 80 відсотків посадового окладу та встановлено додаткові виплати за почесне звання, науковий ступінь в порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Також положеннями законопроекту до повноважень Директора Державного бюро розслідувань віднесено заохочення працівників Державного бюро розслідувань та осіб, які надають допомогу в запобіганні, виявленні, припиненні і розслідуванні злочинів, віднесених до підслідності Державного бюро розслідувань.

Реалізація зазначених положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету. Водночас, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту висловлює зауваження і пропозиції, зокрема зазначає, що у законі про державний бюджет на 2016 рік видатки на функціонування Державного бюро розслідувань не передбачені, реалізація законопроекту у 2017 та наступних роках потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у сумі щонайменше 119,6 млн грн (щорічно) для збільшення розмірів посадових окладів працівникам Бюро, доплат за вислугу років та встановлення додаткових доплат за почесне звання, науковий ступінь.

З огляду на вищевикладене, Міністерство фінансів пропонує законопроект за реєстр. № 5395 доопрацювати, зокрема, виключивши норму щодо змін до статті 20 Закону, уточнивши функції і повноваження Державного бюро розслідувань і інших правоохоронних органів з метою уникнення їх дублювання, законодавчо визначивши кількісні показники скорочення чисельності інших правоохоронних органів, на базі яких утворюється Державне бюро розслідувань.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо уточнення окремих положень (реєстр. № 5395 від 15.11.2016), поданий народним депутатом України Паламарчуком М.П., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері автомобільного транспорту з метою приведення їх у відповідність з актами Європейського Союзу (реєстр. № 4683 від 17.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом передбачено внесення змін та доповнень до низки законодавчих актів України, якими регулюються відносини у сфері автомобільного транспорту.

Слід зазначити, що законопроектом встановлюються повноваження щодо державного регулювання у сфері автомобільного транспорту. Так, зокрема до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту – Міністерства інфраструктури України (далі – Мінінфраструктури) пропонується віднести:

забезпечення функціонування системи обов’язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації, зокрема, визначення Мінінфраструктури компетентним органом з питань затвердження конструкції транспортних засобів, дотримання вимог міжнародних договорів щодо придатності транспортних засобів до експлуатації та обов’язкової перевірки придатності транспортних засобів, які перебувають в експлуатації;

організація ведення та затвердження порядку ведення реєстру сертифікатів типу та сертифікатів відповідності транспортних засобів і обладнання;

визначення уповноважених органів затвердження типу, які видають сертифікати типу транспортного засобу, частин та обладнання і сертифікати відповідності, а також технічних служб, які виконуватимуть випробовування та/або інспектування продукції та/або перевірки відповідності виробництва відповідно до Женевської Угоди 1958 року; визначення порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин і обладнання, форм зазначених сертифікатів та умови їх видачі виробниками;

затвердження вимог до інформаційного забезпечення та порядку надання його виробником, дистриб’ютором, постачальником транспортних засобів, його систем, складових частин для забезпечення технічної експлуатації, обов’язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації;

здійснення технічного регулювання у сфері технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, формування та ведення переліку виконавців, які підтвердили відповідність послуг, що надаються, встановлення порядку формування та ведення переліку застосованих відповідно до законодавства засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту транспортного засобу;

затвердження правил технічної експлуатації колісних транспортних засобів, їх складових частин, систем, обладнання, матеріалів, рідин, які, зокрема, можуть містити небезпечні речовини та потребують утилізації тощо.

Поряд з цим, додаткові повноваження встановлюються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті – Державній службі України з безпеки на транспорті (далі – Укртрансбезпека), а саме:

Укртрансбезпека визначається органом державного нагляду (контролю) у сфері обов’язкової перевірки придатності до експлуатації, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. При цьому, положеннями законопроекту встановлюється, що державний нагляд у сфері обов’язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації здійснюється шляхом проведення перевірки суб’єктами проведення перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації та їх доброї репутації на ринку послуг, що надаються ними. До суб’єктів проведення таких перевірок віднесено уповноважені органи, навчальні центри, пункти технічного контролю, виконавців обов’язкової перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації, експертів з питань перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації. Водночас, пропонується встановити вимоги до таких суб’єктів. Зокрема, виконавець (експерт) перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації повинен пройти початкове навчання, скласти відповідні іспити та зобов’язаний систематично підвищувати рівень спеціальних знань, а навчальні центри забезпечуватимуть платну підготовку і складання іспитів з питань перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації. Уповноваження суб’єктів проведення перевірки придатності транспортних засобів до експлуатації, навчальних центрів та установ з прийому іспитів із спеціального навчання здійснюватиметься Укртрансбезпекою у порядку запропонованому положеннями законопроекту;

ведення Державного реєстру автомобільних перевізників та здійснення контролю за режимами праці та відпочинку водія, за використанням тахографів, карток до цифрового тахографа або тахокарт аналогового тахографа, або веденням індивідуальної контрольної книжки водія;

З огляду на вищевказані положення законопроекту їх реалізація потребуватиме додаткових коштів державного бюджету.

Поряд з тим, положеннями законопроекту передбачено надання соціально значимих послуг автомобільним транспортом (послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства), замовником яких виступатимуть органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. При цьому встановлюється, що зазначені органи мають забезпечувати компенсацію втрат доходів автомобільним перевізникам, які надають такі послуги, а розмір такої компенсації повинен відповідати розміру коштів, достатньому для покриття обґрунтованих витрат автомобільного перевізника з урахуванням прибутку, необхідного для його розвитку та сплати податкових зобов’язань. Зазначене також має ризики щодо негативного впливу на видаткову частину державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, зокрема, про незначний вплив даної законодавчої ініціативи на видаткову частини державного бюджету в частині необхідності підвищення інституційної спроможності органів з контролю за дотриманням законодавства.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, що має вплив на показники бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, однак супровідні документи до законопроекту не містять таких матеріалів.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Водночас, слід відмітити, що положеннями законопроекту передбачається розширення підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за здійснення правопорушень у сфері автомобільного транспорту, підвищення розмірів діючих штрафів та введення нових, що може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень, про що також зазначено Міністерством фінансів України.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України законопроект потребує доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері автомобільного транспорту з метою приведення їх у відповідність з актами Європейського Союзу (реєстр. № 4683 від 17.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів і збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення доповнень до Закону України «Про судовий збір» відносно пільг щодо сплати судового збору (реєстр. № 5381 від 09.11.2016), поданий народним депутатом України Лубінцем Д.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору органи державної фіскальної служби у справах, пов’язаних з питаннями, що стосуються їх повноважень.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу на бюджет залежатиме від кількості та ціни відповідних органів, з якими вони будуть звертатися до судів.

При цьому, Мінфін відмічає, що у 2016 році Державній фіскальній службі на сплату судового збору виділено 710 982,7 тис. грн в межах видатків, передбачених за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері фіскальної політики» (КПКВК 3507010).

Таким чином, на думку Мінфіну, питання сплати судового збору органами державної фіскальної служби має вирішуватися за рахунок і в межах видатків, передбачених на сплату судового збору.

Автором законопроекту не надано пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення доповнень до Закону України «Про судовий збір» відносно пільг щодо сплати судового збору (реєстр. № 5381 від 09.11.2016), поданий народним депутатом України Лубінцем Д.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади, а також призведе до зменшення видатків на функціонування органів державної фіскальної служби). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (реєстр. № 5399 від 15.11.2016), поданий народними депутатами України Сугоняко О.Л., Тімішем Г.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, шляхом внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачається серед іншого встановити, що позапланові заходи державного нагляду (контролю) – заходи, що не передбачені планами здійснення заходів державного нагляду, проводяться тільки на підставі рішення адміністративного суду, крім випадків подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

Законопроектом пропонується також внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині встановлення адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу від 50 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за:

завідомо неправдиве повідомлення правоохоронних органів, суду або органів державного нагляду (контролю) про порушення суб’єктом господарювання норм законодавства, а так само подання завідомо неправдивих відомостей про їх діяльність, які стали підставою для ініціювання заходів зі здійснення державного нагляду (контролю);

складання посадовою чи службовою особою органів державної влади акту, що оформлює результати здійснення планового або позапланового заходу контролю, із зазначення неправдивих відомостей про встановлені факти правопорушень, що стало підставою для скасування такого акту відповідним органом державної влади або судом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків органів виконавчої влади, які здійснюють заходи державного нагляду (контролю), на оплату судового збору, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від встановлення адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що витрати на сплату органом державного нагляду (контролю) судового збору при зверненні до суду за отриманням дозволу на проведення позапланового заходу контролю будуть компенсовані за рахунок економії бюджетних коштів на утримання державних службовців, які будуть скорочені внаслідок зниження кількості заходів державного нагляду, які здійснюються.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (реєстр. № 5399 від 15.11.2016), поданий народними депутатами України Сугоняко О.Л., Тімішем Г.І. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків органів виконавчої влади, які здійснюють заходи державного нагляду (контролю), на оплату судового збору залежно від ефективності діяльності таких органів та дієвості їх заходів щодо економного та раціонального використання бюджетних коштів, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» щодо зменшення ставок судового збору та доповнення переліку суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору (реєстр. № 5389-1 від 14.11.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Шпеновим Д.Ю та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається:

- зменшити розміри ставок судового збору за подання позовів до судів в 1,6-10 разів та за видачу копій документів в 2-6 разів; апеляційних скарг з 110% до 50%, касаційних скарг на рішення суду та заяв про перегляд судових рішень Верховним Судом України з 120%,130% до 70%;

- звільнити від сплати судового збору:

позивачів – за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій та у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно соціального захисту ветеранів війни та особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

позивачів – у справах щодо спорів, пов’язаних з порушенням прав споживачів, в тому числі споживачів фінансових послуг, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про страхування»;

позивачів – у справах щодо спорів, пов’язаних з порушенням прав фізичних осіб (фізичних осіб – підприємців) – вкладників (кредиторів), які не є пов’язаними особами банку, за позовами до банків, віднесених до категорії неплатоспроможних, тимчасових адміністрацій таких банків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

позивачів – у справах про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування або прокуратури.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу залежатиме від кількості та ціни позовів, які подаватимуться юридичними та фізичними особами, кількості осіб, які підпадатимуть під дію пільги, а також кількості поданих апеляційних, касаційних скарг на рішення судів та виданих судами копій документів. Проте, оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» щодо зменшення ставок судового збору та доповнення переліку суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору (реєстр. № 5389-1 від 14.11.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Шпеновим Д.Ю та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» щодо зменшення ставок судового збору (реєстр. № 5389 від 11.11.2016), поданий народним депутатом України Лубінцем Д.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається:

зменшити розміри ставок судового збору за подання позовів до судів в 1,5 -16 разів; апеляційних скарг з 110% до 50%, касаційних скарг на рішення суду та заяв про перегляд судових рішень Верховним Судом України з 120,130%% до 70%;

встановити фіксовані ставки судового збору за видачу судами документів;

запровадити прогресивну шкалу нарахування судового збору у справах про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди (в залежності від ціни позову диференційований розмір судового збору (від 0,2 розміру мінімальної заробітної плати до 10 відсотків ціни позову));

запровадити єдині ставки судового збору для юридичних та фізичних осіб за подання позовів до судів (відповідно до діючого законодавства ставки судового збору для фізичних осіб менші аніж для юридичних осіб);

встановити диференційований розмір ставок судового збору в залежності від судових юрисдикцій судів (загальні, господарські, адміністративні).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу залежатиме від кількості та ціни позовів, які подаватимуться юридичними та фізичними особами, а також кількості поданих апеляційних, касаційних скарг на рішення судів. Проте, оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» щодо зменшення ставок судового збору (реєстр. № 5389 від 11.11.2016), поданий народним депутатом України Лубінцем Д.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (в частині забезпечення реалізації функцій прокуратури) (реєстр. № 5177 від 23.09.2016), поданий народними депутатами України Карпунцовим В.В., Алєксєєвим С.О. і іншими, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (в частині реформування прокуратури відповідно до європейських стандартів) (реєстр. № 5177-1 від 06.10.2016), поданий народними депутатами України Сотник О.С., Сироїд О.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектами пропонується внести зміни до цілого ряду законодавчих актів з метою їх приведення у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» в частині реалізації функцій органів прокуратури.

Зокрема, законопроектом за реєстр. № 5177 вносяться зміни до статті 81 Закону України «Про прокуратуру», які передбачають:

збільшення розмірів посадових окладів прокурорів місцевої прокуратури починаючи з 1 січня 2018 року з 12 до 16 мінімальних заробітних плат, з 1 січня 2019 року –до 20 мінімальних заробітних плат, з 1 січня 2020 року – до 24 мінімальних заробітних плат (згідно з чинною редакцією цього Закону максимальний розмір посадового окладу з 1 січня 2017 року передбачений у розмірі 12 мінімальних заробітних плат);

підвищення коефіцієнтів для визначення посадових окладів, а саме:

для прокурорів в регіональній прокуратурі – з 1,2 до 1,5, в Генеральній прокуратурі – з 1,3 до 1,8;

для прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах, в залежності від займаної посади в середньому з 1,17 до 3,5.

Поряд з цим, пропонується:

надати повноваження Генеральному прокурору щодо затвердження порядку заохочення прокурорів за сумлінне виконання службових обов’язків;

звільнити прокурорів при здійсненні своїх повноважень від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Крім того, цим законопроектом пропонується встановити, що Генеральна прокуратура України може бути бенефіціаром, реципієнтом міжнародної технічної допомоги, головним розпорядником міжнародної допомоги від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій (зміни до статті 89 Закону України «Про прокуратуру»). Щодо такої пропозиції слід врахувати, що відповідно до пункту 13 частини третьої статті 29 та пункту 4 статті 30 Бюджетного кодексу України надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету, які спрямовуються на реалізацію таких програм.

В той же час, законопроектом за реєстр. №5177-1 запропоновано скасувати у Кодексі України про адміністративні правопорушення положення щодо сплати штрафних санкцій за злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів досудового розслідування чи прокурора (стаття 185⁴, згідно з якою розмір штрафу становить від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу становить від 51 грн до 136 грн/), невиконання посадовою особою законних вимог прокурора та щодо прибуття в орган прокуратури (стаття 185⁸, згідно з якою розмір штрафу становить від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становить від 340 грн до 1 360 грн./).

За результатами опрацювання законопроектів слід відмітити, що реалізація положень законопроекту за реєстр. № 5177 потребуватиме додаткових коштів державного бюджету для забезпечення виплати заробітної плати прокурорам у збільшених розмірах. Крім того, враховуючи положення пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 часини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України, відповідно до яких судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, запропоноване законодавчою пропозицією положення щодо звільнення прокурорів від сплати судового збору зменшуватиме як доходи спеціального фонду державного бюджету, так і видатки державного бюджету на функціонування органів судової влади (за спеціальним фондом).

Прийняття законопроекту за реєстр. № 5177-1 може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету у зв’язку із скасування штрафних санкцій.

У експертних висновках Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту за реєстр. № 5177 потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету починаючи з 2018 року, які не можуть бути забезпечені за рахунок неінфляційних джерел фінансування. Так, за орієнтовними розрахунками Мінфіну, у разі підвищення посадових окладів у 2018 році, потреба у видатках на оплату праці для Генеральної прокуратури складе 10,9 млрд грн, а у 2020 році – 16,4 млрд грн (у шість разів більше видатків на 2016 рік (2,7 млрд грн.)).

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідних законів, визначених у законопроектах, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

У висновках Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України зазначено, що за результатами розгляду в першому читанні законопроекти доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання, а також висловлено зауваження та пропозиції, зокрема щодо подання фінансово-економічного обґрунтування з відповідними розрахунками до законопроекту за реєстр. № 5177.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проектів законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (в частині забезпечення реалізації функцій прокуратури) (реєстр. № 5177 від 23.09.2016), поданий народними депутатами України Карпунцовим В.В., Алєксєєвим С.О. і іншими, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (в частині реформування прокуратури відповідно до європейських стандартів) (реєстр. № 5177-1 від 06.10.2016), поданий народними депутатами України Сотник О.С., Сироїд О.І. та іншими, мають вплив на показники бюджету:

законопроект за реєстр. № 5177 – збільшуючи витрати державного бюджету, починаючи з 2018 року, а також може зменшувати як доходи спеціального фонду державного бюджету, так і видатки державного бюджету на функціонування органів судової влади (за спеціальним фондом) /у зв’язку із звільненням прокурорів від сплати судового збору/;

законопроект за реєстр. № 5177-1 – опосередковано може зменшити надходження до державного бюджету у зв’язку із скасуванням сплати відповідних штрафних санкцій).

У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2017 року вони мають вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про першочергові заходи щодо захисту соціально вразливих громадян від наслідків фінансово-економічної кризи (реєстр. № 5078 від 06.09.2016), поданий народними депутатами України Долженковим О.В. та Воропаєвим Ю.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроект визначає першочергові заходи, спрямовані на подолання наслідків фінансово-економічної кризи в Україні 2014 року для найбільш незахищених категорій населення України, а також спрямований на стабілізацію соціально-економічного стану та стимулювання інвестиційної діяльності в Донецькій та Луганських областях. Так, проект закону передбачає:

проведення індексації пенсій і заробітних плат з урахуванням обчисленого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики індексу споживчих цін, помноженого на 2;

введення мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для соціально вразливих категорій населення (пенсіонерів, інвалідів, сімей, в яких виховується дитина-інвалід, сімей з дітьми, в яких виховуються 3 і більше дітей, сімей, до складу яких входить інвалід, малозабезпечених сімей);

здійснення державного регулювання цін на соціально-значущі товари;

надання цільової державної підтримки пріоритетних напрямів економіки для створення нових робочих місць на постраждалих територіях Донецької і Луганської областей у обсязі не менше 1% видаткової частини державного бюджету;

надання особам з числа незайнятих, у тому числі зареєстрованим безробітним, та самозайнятим особам пільгових кредитів для започаткування підприємницької діяльності за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

створення Реєстру підприємств, що мають заборгованість із заробітної плати, та проведення фінансового аудиту їх діяльності;

відновлення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та диференційованих розмірів допомоги при народженні дитини у залежності від черговості її народження, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років (за першу дитину – 40 розмірів прожиткового мінімуму, за другу – 60 розмірів прожиткового мінімуму, за третю і кожну наступну – 120 розмірів прожиткового мінімуму);

відновлення дії статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо здійснення перерахунку пенсій у зв’язку із збільшенням середньої зарплати в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Пунктом 4 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту Кабінету Міністрів України доручається подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», необхідних для реалізації цього Закону, та щодо створення спеціальної економічної зони із забезпеченням особливих умов для залучення інвестицій в економічний розвиток Донбасу, а також про відміну раніше прийнятих рішень щодо встановлення граничних розмірів і скорочення надбавок і доплат для працівників бюджетної сфери (працівники освіти, медичні працівники, працівники бібліотек).

Реалізація законопроекту вимагатиме виділення додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, а також з бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме виділення додаткових бюджетних коштів. За розрахунками Мінфіну та Пенсійного фонду України для реалізації проекту у частині, яку можливо обрахувати, необхідно вишукати 100,1 млрд грн додаткових бюджетних коштів (в тому числі: для відновлення перерахунку пенсій – близько – 9,8 млрд грн на рік; для відновлення диференційованих розмірів допомоги при народженні (усиновленні) дитини та допомоги по догляду за дитиною – 6,7 млрд грн на 2017 рік; для перерахунку раніше призначених пенсій на приріст індексу споживчих цін – біля 83,6 млрд грн на 2017 рік).

Також, Міністерством фінансів України відмічено, що додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів потребуватимуть індексація заробітних плат, запровадження мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуг (у зв’язку з необхідністю відшкодування збитків підприємствам, що надають такі послуги), а також заходи з державного регулювання ціноутворення на окремі групи товарів, заходи щодо сприяння зайнятості населення та сприяння створенню нових робочих місць. Оцінку вартісної величини впливу вказаних положень законопроекту неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів для обрахунку та необхідних обґрунтувань розробника.

При цьому, Міністерством фінансів висловлено ряд зауважень та пропозицій до законопроекту.

Крім того, зважаючи на вимоги статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо відшкодування з відповідного державного чи місцевих бюджетів виконавцю/виробнику житлово-комунальних послуг різниці між встановленим центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, чи органами місцевого самоврядування тарифом на житлово-комунальні послуги (що унеможливлює отримання прибутку) та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг, законодавча пропозиція потребуватиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів відповідно на виплату такого відшкодування, а також зумовить погіршення фінансово-економічного стану підприємств галузі і, як наслідок, призведе до зменшення обсягу сплати ними податків і зборів до бюджетів.

Всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

У висновку Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловлює зауваження та пропозицій до нього, зокрема зазначає, що суспільні відносини, які пропонується врегулювати у законопроекті, практично вже врегульовані у законодавстві України і, у разі необхідності регулювання окремих питань, які на сьогодні не врегульовані, відповідні зміни доцільно вносити до конкретних актів законодавства, що регулюють відповідні суспільні відносини.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про першочергові заходи щодо захисту соціально вразливих громадян від наслідків фінансово-економічної кризи (реєстр. № 5078 від 06.09.2016), поданий народними депутатами України Долженковим О.В. та Воропаєвим Ю.М., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, в тому числі для Пенсійного фонду України, і місцевих бюджетів та зменшує надходження державного і місцевих бюджетів) та на показники Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (збільшуючи видатки Фонду). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2017 року вони мають вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо соціального захисту постраждалих осіб (реєстр. № 5055 від 01.09.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон), які передбачають:

викладення у новій редакції статті 2 Закону та визначення категорії зон радіоактивно забруднених територій;

уточнення критеріїв визначення осіб, які належать до потерпілих та постраждалих від Чорнобильської катастрофи;

забезпечення санаторно-курортним лікуванням постраждалих громадян, віднесених до категорій 2, 3 та осіб, які працювали за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці;

відновлення дії окремих пунктів статті 30 щодо надання пільг та компенсацій потерпілим дітям та їх батькам, а саме: повне державне забезпечення дітей до вступу їх до школи, безоплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту дитині та особі, яка супроводжує хвору дитину до місця лікування, оздоровлення і назад, щомісячні виплати на дітей, які не відвідують дитячі дошкільні заклади, забезпечення потерпілих дітей безоплатним харчуванням у середніх загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах, розташованих на території, яка до 01.01.2015 була зоною посиленого радіоекологічного контролю;

надання пільг та компенсацій громадянам, які віднесені до категорії 4 і станом на 01.01.2015 постійно проживали або постійно працювали чи постійно навчалися на території посиленого радіоекологічного контролю, що передбачені пунктами 1, 6, 8 статті 20 (безплатне придбання ліків за рецептами лікарів; щорічне медичне обслуговування, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах; виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу), пунктами 3, 6, 15 статті 22 (щорічне отримання відпустки строком до 14 робочих днів без збереження заробітної плати одному з батьків, які мають неповнолітніх дітей і проживають на територіях зон радіоактивного забруднення; зарахування поза конкурсом при одержанні позитивних оцінок на вступних екзаменах у заклади освіти і навчання за рахунок держави; звільнення від плати за землю) Закону, а також щодо першочергового забезпечення пільговими санаторно-курортними путівками, першочергового зубопротезування із зниженням його вартості на 50 відсотків, відшкодування 50 відсотків вартості палива особам, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;

виплату щомісячної компенсації сім’ям у разі втрати годувальника незалежно від розміру пенсії, встановленої згідно із законодавством.

Згідно із пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту Кабінету Міністрів України доручено під час підготовки проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік передбачити фінансування, необхідне для реалізації положень цього Закону.

Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, наведеним у матеріалах до законопроекту, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у сумі близько 500 млн гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, джерела покриття додаткових видатків розробником не визначені.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України підтримує прийняття законопроекту за основу у першому читанні, а також зазначає про необхідність надання фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо соціального захисту постраждалих осіб (реєстр. № 5055 від 01.09.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю. В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2017 року вони мають вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про правовий захист політичних в’язнів (реєстр. № 5218 від 04.10.2016), поданий народними депутатами України Донець Т.А. та Дейдеєм Є.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом передбачається врегулювати правовідносини щодо правового захисту політичних в’язнів. До таких осіб пропонується віднести громадян України та мешканців Автономної Республіки Крим, яким було примусово надано громадянство Російської Федерації, та які в період з 27 лютого 2014 року (з часу анексії Автономної Республіки Крим) і воєнної окупації території України у зоні проведення антитерористичної операції: незаконно утримуються на території Російської Федерації; були засуджені в Російській Федерації за політично мотивованими причинами або засуджені щодо діянь, вчинених за межами міжнародно-визнаної території Російської Федерації.

Так, проект закону визначає, що фінансове забезпечення витрат, пов’язаних з наданням правового захисту політичних в’язнів, здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету у порядку, встановленому Кабінету Міністрів України. Відповідно до положень законопроекту держава забезпечує правовий захист політичних в’язнів, зокрема шляхом:

надання вказаним особам статусу політичних в’язнів;

проведення заходів щодо:

- забезпечення участі адвоката під час здійснення досудового розслідування щодо політичних в’язнів, судового провадження, проваджень щодо продовження, зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру, у процедурах, пов’язаних з видачею особи (екстрадицією), або у разі вирішення судом питань під час виконання вироків; у провадженнях щодо представництва інтересів затриманої/засудженої особи у Європейському суді з прав людини;

- повернення на територію України політичних в’язнів;

проведення оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають правову допомогу політичним в’язням;

фінансування витрат та організація і забезпечення проїзду членів сім’ї політичних в’язнів до місць їх утримання, місць проведення судових засідань і назад, але не менше ніж один раз на два місяці для одного члена сім’ї.

Також, проектом закону пропонується надавати політичним в’язням статус учасника війни і відповідно поширити на таких осіб пільги та гарантії, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Крім того, підпунктом 5.2 пункту 5 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту Кабінету Міністрів України доручено у місячний строк з дня опублікування Закону підготувати відповідні пропозиції щодо змін до Державного бюджету України для фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, хоча пояснювальна записка до цього законопроекту не містить фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) законодавчої пропозиції.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для виконання запропонованих заходів щодо забезпечення правового захисту політичних в’язнів, а також видатків державного та місцевих бюджетів для забезпечення відповідними гарантіями і пільгами, передбаченими для учасників війни (безоплатними ліками, зубопротезуванням, санаторно-курортним лікуванням, проїздом у громадському, залізничному, автомобільному, водному, повітряному транспорті, житлом та його капітальним ремонтом, наданням пільг за користування житлово-комунальними послугами та квартирним телефоном, виплатою відповідних грошових допомог, а також пенсійним забезпеченням тощо) (зважаючи на те, що згідно підпункту б пункту 4 частини першої статті 89 та частини першої статті 102 Бюджетного кодексу України кошти для надання пільг особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», передбачаються у місцевих бюджетах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту).

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що розширення кола осіб, які набудуть права на отримання пільг, компенсацій і гарантій, передбачених для учасників війни, матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, додаткові видатки не будуть забезпечені фінансовим ресурсом. За попередніми розрахунками Мінфіну витрати для надання пільг в умовах поточного року становитимуть близько 13 тис. грн у середньому на одну особу у рік. Також зазначено, що Мінфін позбавлений можливості надати фінансову оцінку законопроекту, оскільки відсутні вихідні дані щодо кількості осіб, які набудуть відповідного статусу та права на пільги.

Слід звернути увагу, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про правовий захист політичних в’язнів (реєстр. № 5218 від 04.10.2016), поданий народними депутатами України Донець Т.А. та Дейдеєм Є.С., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2017 року вони мають вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про недопущення погіршення пенсійного забезпечення громадян України та встановлення мораторію на підвищення пенсійного віку (реєстр. № 5233 від05.10.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Шпеновим Д.Ю. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити мораторій на підвищення віку, починаючи з якого особи мають право на призначення пенсії за віком, підвищення мінімального страхового стажу та скорочення переліку виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також відновити перелік таких виробництв, робіт, професій, посад і показників, що діяв станом на 1 серпня 2016 року.

Довідково: постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 було затверджено нову редакцію списків виробництв, робіт, професій, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та відповідно скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

Слід зазначити, що відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється шляхом внесення змін до цього Закону.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у частині відновлення списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у редакції, що діяла до 1 серпня 2016 року.

Всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про недопущення погіршення пенсійного забезпечення громадян України та встановлення мораторію на підвищення пенсійного віку (реєстр. № 5233 від 05.10.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Шпеновим Д.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2017 року вони мають вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (реєстр. № 5264 від 11.10.2016), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на будівництві метрополітенів, каналізаційних колекторів, здійснювати за рахунок коштів державного бюджету до досягнення такими особами загальновстановленого пенсійного віку.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

При цьому, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

У висновку Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України зазначило, що в цілому не заперечує щодо вдосконалення механізму фінансування виплати пільгових пенсій та визначення джерел і порядку відшкодування коштів Пенсійному фонду України на їх виплату, розуміючи необґрунтованість покладення на підприємства різної форми власності відповідного фінансового тягаря та відповідальності за відшкодування цих пенсій, відмітило про те, що виділення окремих категорій підприємств для фінансування виплати та доставки пенсій їх працівників за рахунок бюджетних коштів не має під собою об’єктивних чинників та базується на суб’єктивному підході з елементами лобізму, проте наголосило про недотримання вимог статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України щодо надання фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та терміну введення в дію законопроекту, положення якого мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (реєстр. № 5264 від 11.10.2016), поданий народним депутатом України Капліним С.М., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2017 року вони мають вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо зменшення ставок судового збору та доповнення переліку суб’єктів, які звільняються від його сплати) (реєстр. № 5389-2 від 24.11.2016), поданий народним депутатом України Сольваром Р.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається:

- звільнити від сплати судового збору:

ветеранів війни та осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», – у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно їх соціального захисту;

споживачів – у справах щодо спорів, пов’язаних з порушенням їхніх прав;

сторони – у справах про оскарження постанов про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, або прокуратури;

- зменшити розміри ставок судового збору за подання позовів до судів в 1,5-15 разів; апеляційних скарг з 110% до 50%, касаційних скарг на рішення суду та заяв про перегляд судових рішень Верховним Судом України з 120%,130% до 70%;

- встановити фіксовані ставки судового збору за видачу судами документів;

- запровадити прогресивну шкалу нарахування судового збору у справах про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди (в залежності від ціни позову диференційований розмір судового збору становитиме від 0,2 розміру мінімальної заробітної плати до 10% ціни позову);

- встановити єдині ставки судового збору для юридичних та фізичних осіб за подання позовів до судів (згідно з чинним законодавством для фізичних осіб встановлено меншу ставку);

- встановити диференційований розмір ставок судового збору в залежності від судових юрисдикцій судів (загальні, господарські, адміністративні).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу залежатиме від кількості та ціни позовів, які подаватимуться юридичними та фізичними особами, а також кількості поданих апеляційних, касаційних скарг на рішення судів. Проте, оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо зменшення ставок судового збору та доповнення переліку суб’єктів, які звільняються від його сплати) (реєстр. № 5389-2 від 24.11.2016), поданий народним депутатом України Сольваром Р.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 7 Закону України «Про судовий збір» (щодо повернення судового збору за наслідками оскарження ухвал) (реєстр. № 5402 від 16.11.2016), поданий народним депутатом України Одарченком Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити перелік підстав повернення судового збору задоволенням апеляційної або касаційної скарги на ухвалу суду, задоволенням заяви про перегляд ухвали суду у Верховному Суді України, якщо за наслідками задоволення скарги або заяви справа направлена на новий розгляд або для продовження розгляду.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу залежатиме від кількості задоволених апеляційних та касаційних скарг на ухвалу суду, заяв про перегляд ухвали суду у Верховному Суді України та заяв про направлення справ на новий розгляд або продовження розгляду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 7 Закону України «Про судовий збір» (щодо повернення судового збору за наслідками оскарження ухвал) (реєстр. № 5402 від 16.11.2016), поданий народним депутатом України Одарченком Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору залежно від кількості задоволених апеляційних та касаційних скарг на ухвалу суду, заяв про перегляд ухвали суду у Верховному Суді України і заяв про направлення справ на новий розгляд або продовження розгляду та може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо звільнення від оподаткування операцій з ввезення на територію України обладнання для промислового видобутку бурштину) (реєстр. № 5437 від 22.11.2016), поданий народним депутатом України Поляковим М.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово до 1 січня 2020 року звільнити від оподаткування ввізним митом обладнання, що залучається в якості інвестиції та використовується для промислового видобутку бурштину. При цьому передбачається, що перелік та обсяги ввезення зазначеного обладнання із визначенням їх кодів відповідно до УКТ ЗЕД затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до недонадходження ввізного мита до бюджету. При цьому, оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо за відсутності переліку та прогнозних обсягів ввезення обладнання для промислового видобутку бурштину.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо звільнення від оподаткування операцій з ввезення на територію України обладнання для промислового видобутку бурштину) (реєстр. № 5437 від 22.11.2016), поданий народним депутатом України Поляковим М.А., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору (реєстр. № 5179 від 23.09.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування України, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що на сьогодні склалася ситуація, коли в зазначених Фондах та їх органах відсутні кошторисні призначення на судовий збір, при чому бувають випадки, в яких розмір судового збору набагато перевищує розмір позовних вимог, а тому ці органи не мають можливості звертатися до судів для відшкодування сум боргу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу на бюджет залежатиме від кількості та ціни позовів вищезазначених органів, з якими вони будуть звертатися до судів. Проте, оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Однак, автором законопроекту не надано пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору (реєстр. № 5179 від 23.09.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість внесків до статутного капіталу юридичних осіб) (реєстр. № 5420 від 17.11.2016), поданий народними депутатами України Кременем Т.Д., Поляковим М.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити пункт 197.1 статті 197 Податкового кодексу України новим підпунктом, відповідно до якого звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з внесення основних засобів та матеріальних активів до статутного капіталу іншої особи в обмін на корпоративні права такої особи, виражені в цінних паперах, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах. При цьому передбачається, що у разі відчуження у будь-якій формі, повністю або в будь-якій частині, корпоративних прав, одержаних в обмін на внесені до статутного капіталу основні засоби та матеріальні активи протягом двох років з дати їх внесення, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке відчуження, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена із зазначених операцій у момент внесення основних засобів та матеріальних активів до статутного капіталу іншої особи.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може спричинити втрати державного бюджету. На думку Мінфіну, прийняття законопроекту може надати можливість недоброчесним платникам податку здійснювати операції з постачання основних засобів та матеріальних активів через юридичних осіб, які здійснюють фіктивну господарську діяльність без сплати податку на додану вартість. Крім цього Мінфін зауважує, що у разі прийняття законопроекту необхідно буде вишукувати додаткові бюджетні кошти для здійснення контролю за правомірністю формування податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, які застосовуватимуть пільговий режим оподаткування.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та п. 4.1.9 і п. 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість внесків до статутного капіталу юридичних осіб) (реєстр. № 5420 від 17.11.2016), поданий народними депутатами України Кременем Т.Д., Поляковим М.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на адміністрування такого податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо сприяння розвитку судноплавства в Україні) (реєстр. № 2713-д від 17.11.2016), поданий народними депутатами України Урбанським О.І., Южаніною Н.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

виключити зі статті 97 Митного кодексу України положення про необхідність отримання дозволу на здійснення іноземними суднами каботажних перевезень товарів, ввезених на митну територію України;

дозволити до 01.01.2022 р. поміщення у режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами морських (річкових) суден, що використовуються для внутрішніх перевезень на митній території України резидентами України за договорами бербоут-чартера та тайм-чартера;

не розповсюджувати до 01.01.2022 р. на морські (річкові) судна, що використовуються для внутрішніх перевезень на митній території України резидентами України за договорами бербоут-чартера та тайм-чартера, заборони на використання транспортних засобів комерційного призначення для внутрішніх перевезень на митній території України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, проте може вплинути на доходну частину бюджету. При цьому, необхідної для розрахунку вартісної величини впливу на показники бюджетів інформації (а саме, щодо кількості іноземних суден, які можуть бути тимчасово ввезені; щодо прогнозного збільшення інтенсивності перевезень товарів на внутрішніх водних шляхах України; щодо прогнозного зменшення витрат на перевезення товарів територією України) розробником не надано. Як зазначає Мінфін, реалізація положень законопроекту призведе до збільшення перевезень товарів водними шляхами України за рахунок зменшення перевезень цих товарів автомобільним та залізничним транспортом, відповідно – до зменшення рентабельності автомобільних і залізничних перевезень та до зменшення відрахувань до бюджету такими перевізниками.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо сприяння розвитку судноплавства в Україні) (реєстр. № 2713 - д від 17.11.2016), поданий народними депутатами України Урбанським О.І., Южаніною Н.П., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету щодо митних платежів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (щодо тимчасового звільнення від оподаткування депозитних вкладів громадян, які отримують пенсію за віком) (реєстр № 5429 від 18.11.2016), поданий народним депутатом України Голубовим Д.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільнити від оподаткування податком на доходи фізичних осіб дохід у вигляді процентів, нарахованих на суму поточного або депозитного (вкладного) банківського рахунку, для громадян, які отримують пенсію за віком і якщо сума на цьому рахунку не перевищує 100 тис. гривень.

Слід також зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат бюджету з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, розрахунок яких здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (щодо тимчасового звільнення від оподаткування депозитних вкладів громадян, які отримують пенсію за віком) (реєстр № 5429 від 18.11.2016), поданий народним депутатом України Голубовим Д.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва шляхом встановлення податкових канікул (застосування нульової ставки податку) на період до 31 грудня 2021 року (реєстр. № 5236 (доопрац.) від 15.11.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Шпеновим Д.Ю., Колєсніковим Д.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується на період до 31 грудня 2021 року застосовувати нульову ставку:

податку на прибуток підприємств для платників податку, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 3 млн грн та які відповідають одному із встановлених критеріїв;

єдиного податку для суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 3 млн грн, середньооблікова кількість працівників становить до 20 осіб та які відповідають одному із встановлених критеріїв.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття та реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджету, зокрема, матиме наслідком значні втрати доходів місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу залежатиме від суми доходу, отриманого платниками податку на прибуток підприємств та єдиного податку, до яких пропонується застосування нульової ставки таких податків.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 січня 2017 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Слід зазначити, що відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях, а єдиний податок згідно із статтями 64 і 69 цього Кодексу зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва шляхом встановлення податкових канікул (застосування нульової ставки податку) на період до 31 грудня 2021 року (реєстр. № 5236 (доопрац.) від 15.11.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Шпеновим Д.Ю., Колєсніковим Д.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств та місцевих бюджетів від єдиного податку, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування суми прощеного (анульованого) кредитного зобов’язання фізичних осіб (реєстр. № 5410 від 16.11.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Шпеновим Д.Ю., Колєсніковим Д.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не вважати додатковим благом платника податку на доходи фізичних осіб та не включати до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суму, прощену (анульовану) кредитором основного боргу за фінансовим кредитом в національній та іноземних валютах, а також суму процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Крім того, пропонується виключити підпункт «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, згідно з яким, зокрема, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат бюджетів з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, розрахунок яких здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

При цьому, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 січня 2017 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Крім того, статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування суми прощеного (анульованого) кредитного зобов’язання фізичних осіб (реєстр. № 5410 від 16.11.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Шпеновим Д.Ю., Колєсніковим Д.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 289 Податкового кодексу України щодо удосконалення механізму розрахунку коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель з метою збереження виробничого потенціалу вітчизняних підприємств (реєстр. № 5493 від 06.12.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Вовком В.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується не фактичний індекс споживчих цін за попередній рік, а плановий, що є основою для розрахунку показників затвердженого закону про Державний бюджет України на відповідний рік. При цьому, якщо індекс споживчих цін перевищує 110%, такий індекс застосовується із значенням 110%.

Слід зазначити, що нормативна грошова оцінка земель та її індексація застосовуються для визначення розміру плати за землю та є базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до статей 64 і 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого належить плата за землю) та єдиний податок належать до доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів у 2017 році у сумі близько 1 млрд гривень.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2017 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також звернути увагу, що Законом України від 20.12.2016 р. № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» передбачено, що:

індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням:

для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) - 100%;

для земель несільськогосподарського призначення - 106%;

індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи, застосовується із значенням 100%.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 289 Податкового кодексу України щодо удосконалення механізму розрахунку коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель з метою збереження виробничого потенціалу вітчизняних підприємств (реєстр. № 5493 від 06.12.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Вовком В.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від плати за землю та єдиного податку у наступних бюджетних періодах). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування діяльності, пов’язаної з видобуванням бурштину) (реєстр. № 5436 від 22.11.2016), поданий народними депутатами України Поляковим М.А., Розенблатом Б.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується зменшити розмір ставок рентної плати за користування надрами для видобування бурштину з 25% до 5%. Крім того, у законопроекті передбачається тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на територію України обладнання, що залучається в якості інвестиції та використовується для промислового видобування бурштину відповідно до вимог законодавства.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до зменшення надходжень рентної плати за користування надрами для видобування бурштину у сумі близько 3,4 млн грн на рік. Водночас визначити вартісну величину впливу на дохідну частину бюджету від запровадження запропонованого звільнення від оподаткування податком на додану вартість імпорту устаткування та обладнання є неможливим у зв’язку із відсутністю переліку та обсягів таких товарів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування діяльності, пов’язаної з видобуванням бурштину) (реєстр. № 5436 від 22.11.2016), поданий народними депутатами України Поляковим М.А., Розенблатом Б.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від рентної плати за користування надрами для видобування бурштину та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 252 Податкового кодексу України щодо збільшення видобутку нафтогазовидобувними підприємствами (реєстр. № 5444 від 23.11.2016), поданий народним депутатом України Чижмарем Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроект пропонується з 01.01.2017 року змінити розмір ставок рентної плати за користування надрами для видобування нафти та конденсату, зменшивши їх розміри:

з 45,00 до 29,00 – для покладів нафти та/або конденсату, які повністю або частково залягають на глибині до 5 000 метрів;

з 21,00 до 14,00 – для покладів нафти та/або конденсату, які повністю або частково залягають на глибині понад 5 000 метрів.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що за попередніми оцінками податкові надходження у 2017-2018 рр. будуть меншими за надходження при збереженні поточної ставки рентної плати за користування надрами, приблизно на 4,6 млрд грн (3,1 млрд грн по ПАТ «Укрнафта», 1,5 млрд грн по інших нафтовидобувних підприємствах), в тому числі у 2017 році – 3,3 млрд грн, а у 2018 році – 1,3 млрд гривень. Проте, починаючи з 2019 року і в подальшому, доходи державного бюджету щорічно перевищуватимуть відповідні прогнозні показники при збереженні існуючої системи оподаткування видобутку нафти, що буде забезпечене зростанням видобутку нафти за рахунок реінвестування коштів, які вивільняться завдяки зменшенню податкового навантаження.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до втрат бюджету у 2017 році у сумі 2,3 млрд гривень.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2017 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Слід звернути увагу, що аналогічні зменшенні розміри ставок щодо рентної плати для видобування нафти вже встановлені з 01.01.2017 року Законом України від 20.12.2016 року № 1791-VІII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році».

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 252 Податкового кодексу України щодо збільшення видобутку нафтогазовидобувними підприємствами (реєстр. № 5444 від 23.11.2016), поданий народним депутатом України Чижмарем Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від рентної плати за користування надрами для видобування конденсату). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України з метою впровадження стимулюючої ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу з нових свердловин (реєстр. № 5459 від 25.11.2016), поданий народними депутатами України Домбровським О.Г., Бєльковою О.В., Кацер-Бучковською Н.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроект пропонується встановити ставку рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, видобутого із свердловин, розпочатих бурінням після 1 січня 2017 року, незалежно від глибини залягання покладу (крім природного газу, видобутого під час виконання договорів про спільну діяльність), у розмірі 12% від вартості товарної продукції гірничого підприємства.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що за розрахунками Асоціації газовидобувних компаній України запровадження стимулюючої ставки ренти для свердловин, розпочатих бурінням з 2017 року, надасть змогу залучити, зокрема, у незалежному газовидобувному секторі – 1 млрд дол. США нових інвестицій та наростити видобуток газу на майже 60% до 2020 року, а зростання обсягів видобутку газу надасть можливість збільшити річні податкові відрахування на 22% у всій галузі, що, в свою чергу, забезпечить поповнення державного бюджету на 195,5 млрд грн у період 2017-2020 роки.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до зменшення надходжень рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, а обрахувати вплив на бюджет не є можливим через відсутність даних щодо прогнозних показників стосовно кількості нових свердловин, розпочатих бурінням після 1 січня 2017 року, та обсягів газу, які планується газодобувними підприємствами видобути з таких свердловин.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України з метою впровадження стимулюючої ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу з нових свердловин (реєстр. № 5459 від 25.11.2016), поданий народними депутатами України Домбровським О.Г., Бєльковою О.В., Кацер-Бучковською Н.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від рентної плати за користування надрами для видобування природного газу). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг) (реєстр. № 5412 від 17.11.2016), внесений народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Шпеновим Д.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити пункт 15 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" словами " положенням, згідно з яким до вкладу прирівнюються також кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи, афілійованої з банком за відповідним договором.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його прийняття сприятиме захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, у тому числі фізичних осіб – клієнтів ПАТ "БАНК "МИХАЙЛІВСЬКИЙ", шляхом надання їм передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантій вкладів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що запропоновані законопроектом зміни негативно вплинуть на фінансові ресурси Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) та можливість виконання Фондом своїх зобов’язань, що відповідно призведе до необхідності запозичення Фондом відповідних ресурсів та може вплинути на державний бюджет.

При цьому, згідно із статтею 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» надано право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски ОВДП у разі необхідності понад обсяги в обмін на ці облігації векселів Фонду. У 2016 році відповідно до статті 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» здійснено аналогічні операції на суму 7,9 млрд грн, у 2015 році відповідно до статті 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» – на суму 41,5 млрд. гривень, а у 2014 році відповідно до статті 23-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» – на суму 10,1 млрд. гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг) (реєстр. № 5412 від 17.11.2016), внесений народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Шпеновим Д.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету для забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів у разі погіршення фінансового стану Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо звільнення від сплати судового збору споживачів житлово-комунальних послуг) (реєстр. № 5464 від 29.11.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається звільнити від сплати судового збору позивачів – споживачів житлово-комунальних послуг у справах, щодо спорів, пов’язаних з наданням, споживанням та оплатою житлово-комунальних послуг.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу залежатиме від кількості та ціни позовів споживачів житлово-комунальних послуг, з якими вони будуть звертатися до судів. Проте, оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування, але не раніше 1 січня 2017 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо звільнення від сплати судового збору споживачів житлово-комунальних послуг) (реєстр. № 5464 від 29.11.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо масштабного розвитку ринку електромобілів в Україні (реєстр. № 5494 від 06.12.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Вовком В.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2017 року:

встановити нульову ставку акцизного податку на транспортні засоби, оснащені виключно електричними двигунами, що класифікуються у товарній позиції 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД /діюча ставка – 109,129 євро за 1 штуку/. Крім того, передбачається тимчасово, до 2021 року, звільнити від оподаткування податком на додану вартість:

операції з ввезення на митну територію України та з подальшого постачання транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами;

операції з постачання послуг з перевезення пасажирів на таксі, оснащених виключно електричними двигунами, а також надання пасажирського транспорту в оренду (лізинг, прокат, перевезення на замовлення), у разі, якщо такі колісні транспортні засоби оснащені виключно електричним двигуном.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів у відповідному бюджетному періоді. У 2016 році, за даними митної статистики станом на 05.12.2016, на митну територію України ввезено 2134 транспортних засобів за кодом 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, сума сплаченого податку на додану вартість становить 70,6 млн грн, а акцизного податку – 6,6 млн гривень У разі збереження обсягу ввезених транспортних засобів, оснащених електричними двигунами на рівні 2016 рок, обсяг втрат бюджету, за оцінкою Мінфіну, складе близько 100млн грн на рік.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2017 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо масштабного розвитку ринку електромобілів в Україні (реєстр. № 5494 від 06.12.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Вовком В.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» щодо святкових і неробочих днів (реєстр. № 5496 від 06.12.2016), поданий народними депутатами України Унгуряном П.Я., Бабенком В.Б., Сочкою О.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України, уточнивши перелік святкових і неробочих днів та встановити святкові дні «25 грудня і 7 січня – Різдво Христове» (за чинною редакцією святковим днем є 7 січня – Різдво Христове).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків на оплату праці працівників з бюджетів усіх рівнів, оскільки відповідно до статті 107 Кодексу законів про працю України робота у святковий та неробочий день оплачується у подвійному розмірі. Також відмічається, що передбачене законопроектом збільшення кількості святкових днів на рік призведе до зменшення норми тривалості робочого часу, а в результаті зменшаться виконані підприємствами та організаціями обсяги робіт, послуг та відповідно надходження платежів до бюджету.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України прийняття поданого законопроекту не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» щодо святкових і неробочих днів (реєстр. № 5496 від 06.12.2016), поданий народними депутатами України Унгуряном П.Я., Бабенком В.Б., Сочкою О.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшує надходження та збільшує витрати бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо скорочення робочого часу для вагітних жінок, які мають дітей віком до трьох років, а також створення матері за місцем роботи сприятливих умов для годування грудної дитини) (реєстр. № 2523а (доопрац.) від 23.09.2015), поданий народними депутатами України Міщенком С.Г. та Сисоєнко І.В.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 178 Кодексу законів про працю України пропонується встановити скорочену тривалість робочого часу – не більше 36 годин на тиждень із збереженням середньої заробітної плати жінкам, які стали на облік по вагітності, а також жінкам, які мають дітей віком до трьох років.

Слід відмітити, що відповідна норма щодо встановлення вагітним жінкам неповного робочого дня або неповного робочого тижня передбачена у статті 56 зазначеного Кодексу. Так, згідно із статтею 56 Кодексу законів про працю України на просьбу вагітної жінки власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановити їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Також, пропонується доповнити статтю 186 вищезазначеного Кодексу нормою, відповідно до якої за заявою матері, яка має грудну дитину, власник або уповноважений ним орган, протягом 14 днів зобов’язаний створити матері за місцем роботи сприятливі та належні умови для годування грудної дитини шляхом забезпечення її та дитини окремою облаштованою кімнатою.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатом розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо скорочення робочого часу для вагітних жінок, які мають дітей віком до трьох років, а також створення матері за місцем роботи сприятливих умов для годування грудної дитини) (реєстр. № 2523а (доопрац.) від 23.09.2015), поданий народними депутатами України Міщенком С.Г. та Сисоєнко І.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо членів сім’ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника) (реєстр. № 5366 від 07.11.2016), поданий народним депутатом України Тетеруком А.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пропонується надати право на отримання пенсії у разі втрати годувальника курсантам і слухачам військово-навчальних закладів та навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України і Державної пожежної охорони до закінчення ними навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23-річного віку.

При цьому, згідно із пунктом 2 Прикінцевих положень проекту закону вищезазначені особи, яким раніше не призначалась пенсія в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» матимуть право на перерахунок пенсій з урахуванням положень цього Закону.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо членів сім’ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника) (реєстр. № 5366 від 07.11.2016), поданий народним депутатом України Тетеруком А.А., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо зменшення пенсійного віку для жінок, які народили і виховали трьох або більше дітей (реєстр. № 5343 від 02.11.2016), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Дубініним О.І., Шевченком О.Л. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується надати право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 55 років та за наявності не менше 20 років страхового стажу жінкам, які народили трьох або більше дітей.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо зменшення пенсійного віку для жінок, які народили і виховали трьох або більше дітей (реєстр. № 5343 від 02.11.2016), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Дубініним О.І., Шевченком О.Л. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення відкритості та удосконалення функціонування Державного реєстру виборців) (реєстр. № 5310 від 26.10.2016), поданий народними депутатами України Сташуком В.Ф., Маркевичем Я.В., Левченком Ю.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроект передбачає внесення змін до таких законів України: «Про Державний реєстр виборців», «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори Президента України», «Про всеукраїнський референдум», «Про місцеві вибори», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних» з метою забезпечення відкритості Державного реєстру виборців, розширення механізмів публічного контролю над ним, удосконалення та розширення функціональних можливостей веб-сервісу «Особистий кабінет виборця», його легалізації та визначення механізму ідентифікації на цьому сервісі за допомогою нового паспорта громадянина України (української ID-карти) з електронним цифровим підписом, а також удосконалення окремих аспектів ведення Державного реєстру виборців та уніфікації різних виборчих процедур, пов’язаних зі складанням і уточненням списків виборців під час різних виборів та референдумів.

Законопроектом, серед іншого пропонується:

1) розширити функціональні можливості веб-ресурсу «Особистий кабінет виборця», який має не тільки дозволяти виборцю перевірити в онлайн-режимі своє включення у Державний реєстр виборців, а й подавати в електронній формі заяви про включення до Реєстру, зміну ідентифікаційних персональних даних, виборчої адреси, тимчасову зміну місця голосування, особливо для громадян, що перебувають за кордоном, нездатних самостійно пересуватися, внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців, поліцейських;

2) передбачити можливість безоплатного надання кожному виборцю електронної пошти для обміну інформацією з розпорядником Реєстру, органами ведення чи адміністрування Реєстру, зокрема з метою перевірки правильності персональних даних, визначення виборчої адреси, оперативного отримання виборцем відповідей на свої заяви та запити;

3) розширити завдання Реєстру та цілі використання персональних даних Реєстру, зокрема для надання відповідей на запити поліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Міністерства оборони України у порядку визначеному окремими законами;

4) збільшити термін діяльності дільничних виборчих комісій при проведені місцевих виборів на 3 дні та при проведенні повторних, проміжних та позачергових виборів народних депутатів України на 2 дні.

Виконання таких положень зумовить безпосередній вплив на видатки державного бюджету, насамперед, для удосконалення (модернізації) програмного забезпечення (сервісу) Державного реєстру виборців, на утримання виборчих комісій, в тому числі на оплату праці членів комісій внаслідок збільшення терміну роботи комісій.

Міністерство фінансів України також звертає увагу на таке, зазначаючи, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила надання вартісної оцінки величини впливу на показники державного бюджету.

Відтак, до законопроекту належно надати фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення відкритості та удосконалення функціонування Державного реєстру виборців) (реєстр. № 5310 від 26.10.2016), поданий народними депутатами України Сташуком В.Ф., Маркевичем Я.В., Левченком Ю.В. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення права власності на землю та законодавчого врегулювання земельних відносин, (реєстр. № 5393 від 14.11.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

У законопроекті шляхом внесення змін до Земельного кодексу України, Лісового кодексу України, законів України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», «Про оцінку земель» пропонується визначити землями комунальної власності всі землі України, крім земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, а також земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, що є у державній власності, шляхом автоматичного переходу права власності на всі землі України (крім земель, які за законом не можуть передаватись у комунальну власність) до територіальних громад; встановити право сільських, селищних міських рад володіти, користуватися та розпоряджатися землями в межах адміністративно-територіального устрою.

Міністерство фінансів України звертає увагу, що віднесення земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів, до земель комунальної власності призведе до зменшення надходжень державного бюджету та відповідно збільшення надходжень місцевих бюджетів, оскільки згідно з пунктом 56 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності зараховуються, до доходів загального фонду державного бюджету.

При цьому Мінфін зазначає, що за даними Казначейства у 2015 році від продажу земельних ділянок державної власності несільськогосподарського призначення та прав на них до доходів загального фонду державного бюджету отримано надходження у сумі 29,5 млн гривень та за оперативними даними Казначейства України станом на 01.01.2017 року таких коштів надійшло у сумі 36,5 млн гривень.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення права власності на землю та законодавчого врегулювання земельних відносин, (реєстр. № 5393 від 14.11.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., має вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету та відповідного збільшення доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (реєстр. № 5454 від 25.11.2016), поданий народними депутатами України Недавою О.А. та Сусловою І.М.

Відмітили:

Головним з попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

У законопроекті шляхом внесення змін до пункту 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» пропонується віднести до категорії внутрішньо переміщених осіб також таких осіб, «які втратили житло внаслідок бойових дій в період проведення антитерористичної операції».

Як зазначається авторами у пояснювальній записці до законопроекту, метою його прийняття є «врегулювання питання забезпечення прав громадян, які втратили своє житло через бойові дії в період проведення антитерористичної операції, але в силу тих чи інших причин не змогли переїхати до інших населених пунктів, змушені винаймати житло в межах своєї місцевості, а тому не можуть користуватися пільгами, наданими державою внутрішньо переміщеним особам».

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту відмітило, що згідно з чинним законодавством ознакою внутрішньо переміщеної особи є не наявність або відсутність житла на території, з якої здійснюється переміщення, а саме факт такого переміщення у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» держава вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв’язання проблем, пов’язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Поряд з тим, згідно із частиною першою статті 15 цього Закону «заходи щодо забезпечення прийому, проїзду, розміщення та облаштування вимушених переселенців є видатковими зобов’язаннями України та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції щодо забезпечення соціальних прав і гарантій громадян України» зумовить необхідність у додаткових коштах з державного та місцевих бюджетів на забезпечення встановлених законом гарантій таким особам.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб'єктом права законодавчої ініціативи не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України також вказує, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових видатків з державного бюджету та обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних параметрів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (реєстр. № 5454 від 25.11.2016), поданий народними депутатами України Недавою О.А. та Сусловою І.М., має вплив на показники бюджетів, збільшуючи видатки державного та місцевих бюджетів. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо заборони виключення з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації та подальшої приватизації таких об’єктів на період проведення антитерористичної операції)» (реєстр. № 5569 від 21.12.2016), внесений народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Скориком М.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується заборонити виключення об’єктів права державної власності з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, та подальшу приватизацію таких об’єктів на період проведення антитерористичної операції.

Пунктом 2 частини першої статті 15 Бюджетного кодексу України визначено, що кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації) є джерелом фінансування державного бюджету.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» планові надходження від приватизації державного майна до державного бюджету визначені в обсязі 17,1 млрд гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме витрат бюджету в поточному році. Разом з тим, Мінфін вважає за доцільне розгляд законопроекту разом з інформацією Фонду державного майна України щодо можливих ризиків виконання планів приватизації.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо заборони виключення з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації та подальшої приватизації таких об’єктів на період проведення антитерористичної операції)» (реєстр. № 5569 від 21.12.2016), внесений народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Скориком М.Л. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень державного бюджету щодо коштів від приватизації державного майна у поточному та наступних бюджетних періодах). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» (щодо уточнення вимог до осіб, які претендують на зайняття посади поліцейського)» (реєстр. № 5367 від 07.11.2016), внесений народними депутатами України Немировським А.В., Чепиногою В.М., Рибаком І.П.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» пропонується розширити кваліфікаційні вимоги до осіб, які займають посади поліцейського (крім поліції охорони та поліції особливого призначення), зокрема, передбачивши проходження військової служби та наявність повної вищої юридичної освіти. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень законопроекту працівники поліції, які не будуть відповідати новим кваліфікаційним вимогам, в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення звільняються зі служби в органах внутрішніх справ.

Реалізація поданого законопроекту може призвести до додаткових витрат державного бюджету, пов’язаних із виплатою вихідної допомоги поліцейським, яких необхідно буде звільнити у зв’язку із введенням нових кваліфікаційних вимог, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України. Разом з цим, Міністерство фінансів України вважає, що нові кваліфікаційні вимоги слід застосовувати для тих осіб, хто вперше буде претендувати на зайняття посади поліцейського, після набрання чинності цим Законом, у зв’язку з цим, запропонувало пункти 3-6 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту виключити.

Про невиконання зазначених вимог зауважило також Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до даного законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» (щодо уточнення вимог до осіб, які претендують на зайняття посади поліцейського)» (реєстр. № 5367 від 07.11.2016), внесений народними депутатами України Немировським А.В., Чепиногою В.М., Рибаком І.П., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо неможливості зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, за вчинення важких та особливо важких злочинів проти життя та здоров’я людей)» (реєстр. № 5327 від 01.11.2016), внесений народним депутатом України Македоном Ю.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 72 Кримінального кодексу України, якими встановлюється, що зарахування попередньо ув’язнених у строк покарання у вигляді позбавлення волі з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі не поширюється на осіб, засуджених за вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів проти життя та здоров’я людини.

Реалізацію положень законопроекту, у разі його прийняття, належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на забезпечення діяльності установ виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо неможливості зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, за вчинення важких та особливо важких злочинів проти життя та здоров’я людей)» (реєстр. № 5327 від 01.11.2016), внесений народним депутатом України Македоном Ю.М., матиме вплив на показники державного бюджету (реалізація здійснюватиметься в межах щорічно визначених бюджетних призначень на забезпечення діяльності установ виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, запропоновані автором.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо уточнення порядку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності) (реєстр. № 5467 від 29.11.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою, зокрема, забезпечення належного врегулювання порядку притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та оскарження ними відповідних рішень.

Так, пропонується внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, до статей 107 та 108, якими передбачити надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України повноваження із розгляду дисциплінарних проваджень щодо суддів /за чинною редакцією такими повноваженнями наділена Вища рада правосуддя/. Поряд з цим стаття 111 цього Закону доповнюється положеннями, якими встановлюються підстави та порядок оскарження рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, передбачається можливість оскарження Вищою радою правосуддя рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Водночас слід відмітити, що положеннями Глави 4 Розділу ІІ Закону України від 21.12.2016 р. № 1798-VIII (набрав чинності 05.01.2017 року) «Про Вищу раду правосуддя» встановлено чіткі вимоги дисциплінарного провадження щодо суддів, підстави та порядок його оскарження. Зокрема, дисциплінарне провадження щодо суддів може здійснюватися Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя чи Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, зазначає, що реалізація положень законопроекту в частині, що стосується розширення кола повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів потребуватиме збільшення штатної чисельності та, як наслідок, додаткових видатків державного бюджету.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку висловило низку зауважень до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо уточнення порядку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності) (реєстр. № 5467 від 29.11.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме видатків державного бюджету на реалізацію заходів дисциплінарного провадження щодо суддів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо визнання національних видів спорту (реєстр. № 5324 від 01.11.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про фізичну культуру і спорт», зокрема:

доповнити визначенням понять «національні види спорту» та «національний спорт» (зміни до статті 1);

встановити, що у разі відсутності відповідної міжнародної спортивної федерації статус національної спортивної федерації, що сприяє розвитку національних видів спорту, надається за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту (зміни до статті 20);

передбачити комплектування національних збірних команд з визнаних в Україні національних видів спорту (зміни до статті 37).

Слід відмітити, що відповідно до положень статті 20 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» спортивні федерації із статусом національної спортивної федерації можуть отримувати з державного бюджету фінансову підтримку відповідно до закону на розвиток відповідного виду спорту, організацію і проведення спортивних заходів.

Відтак, реалізація положень законопроекту, у разі його прийняття, може потребувати видатків державного бюджету у разі створення федерації з національних видів спорту та надання їй статусу національної.

Відповідно до пояснювальної записки до цього законопроекту, підготовленої Міністерством молоді та спорту України, та експертного висновку Міністерства фінансів України до нього, реалізація законопроекту не потребуватиме виділення коштів з державного та місцевих бюджетів.

Слід зауважити, що суб’єктом законодавчої ініціативи на виконання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано належного фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо визнання національних видів спорту (реєстр. № 5324 від 01.11.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету у разі створення федерації з національного виду спорту та надання їй статусу національної) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо фінансування судів (реєстр. № 5488 від 05.12.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими визначити, що територіальні управління Державної судової адміністрації України здійснюватимуть функції розпорядника бюджетних коштів лише щодо місцевих загальних судів, а місцеві господарські та місцеві адміністративні суди самостійно здійснюватимуть функції розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення їх діяльності.

Реалізація положень законопроекту щодо розширення мережі розпорядників бюджетних коштів у системі Державної судової адміністрації України потребуватиме збільшення штатної чисельності працівників місцевих господарських та місцевих адміністративних судів та, як наслідок, додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до цього законопроекту на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо фінансування судів (реєстр. № 5488 від 05.12.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету на забезпечення діяльності органів судової влади) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про доступ до судових рішень» (реєстр. № 5406 від 16.11.2016), поданий народними депутатами України Сидоровичем Р.М., Македоном Ю.М. та Черненком О.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується визначити порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів, прогнозованості судових рішень, ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, при цьому, Закон України від 22.12.2005 № 3262-IV «Про доступ до судових рішень» визнається таким, що втратив чинність.

Реалізацію положень законопроекту, у разі його прийняття, належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на здійснення правосуддя, у тому числі, на виконання Державною судовою адміністрацією України своїх повноважень, зокрема в частині ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку не висловлює зауважень до запропонованої законодавчої пропозиції та зазначає про підтримку законопроекту в межах компетенції.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до законопроекту на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про доступ до судових рішень» (реєстр. № 5406 від 16.11.2016), поданий народними депутатами України Сидоровичем Р.М., Македоном Ю.М. та Черненком О.М., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат державного бюджету, що здійснюватимуться за рахунок та в межах щорічно визначених бюджетних призначень на здійснення правосуддя) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо відновлення права подавати для обчислення пенсії довідки про заробіток за будь-які 60 місяців роботи підряд до 1 липня 2000 року (реєстр. № 5423 від 17.11.2016), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» пропонується встановити на постійній основі норму, що дозволяє за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 1 липня 2000 року, становить менш як 60 календарних місяців, для обчислення пенсії також враховувати заробітну плату за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника підряд до 1 липня 2000 року.

Відповідно до чинного законодавства така норма діяла до 1 січня 2016 року. Законодавча пропозиція передбачає також поширити запропоновану норму на осіб, яким пенсії призначені (перераховані) у період з 1 січня 2016 року.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України для покриття дефіциту Пенсійного фонду України для забезпечення виплати пенсій пенсіонерам з числа наукових (науково-педагогічних) працівників.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, обсяг яких неможливо спрогнозувати через відсутність вихідних даних, та зауважує, що прийняття рішень, які потребуватимуть додаткових видатків на виплату пенсій, повинно здійснюватись комплексно, виходячи з фінансових можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до законопроекту на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо відновлення права подавати для обчислення пенсії довідки про заробіток за будь-які 60 місяців роботи підряд до 1 липня 2000 року (реєстр. № 5423 від 17.11.2016), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України «Про тимчасово окуповану територію України» (реєстр. № 3593-д від 02.11.2016), поданий народними депутатами України Сироїд О.І., Подоляк І.І., Остріковою Т.Г., Зубачем Л.Л. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблено, зокрема, з метою підвищення ефективності політики держави щодо тимчасово окупованої території, а прийняття відповідного закону не призведе до зміни показників бюджету.

Законопроектом серед іншого пропонується:

1) у разі звільнення території від тимчасової окупації здійснити заходи щодо відновлення роботи органів державної влади, закладів охорони здоров’я, навчальних закладів, а також встановити вимоги щодо виконання повноважень органів місцевого самоврядування, що мають забезпечуватися сільськими, селищними, міськими державними адміністраціями. Діяльність таких адміністрацій, починаючи з призначення Президентом України їх голів, проводиться згідно із законами України «Про місцеві державні адміністрації» та «Про державну службу» (статті 23, 25, 26 законопроекту).

Відтак, реалізація запропонованих заходів зумовить потребу у додаткових коштах, у першу чергу, з державного бюджету.

2) утворити Національну комісію з порозуміння (далі – Комісія), яка діє при центральному органі виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну правову політику, як тимчасовий колегіальний державний орган у складі шести членів (частина третя статті 32, частина перша статті 35, частина перша статті 36 законопроекту). Строк повноважень членів Комісії – 5 років, посади членів Комісії за умовами оплати праці й соціального забезпечення прирівняно до посади заступника міністра (частина восьма статті 36 законопроекту).

Крім того, визначаючи Комісію юридичною особою, що має самостійний баланс та рахунки в органах Державного Казначейства України, у законопроекті не зазначено джерел забезпечення функціонування Комісії, насамперед, оплати праці її членів. З огляду на наведені положення законопроекту, здійснення таких видатків буде забезпечуватися за рахунок державного бюджету, що у разі прийняття закону, потребуватиме вишукання додаткових бюджетних коштів.

Поряд з тим, додаткові кошти з державного бюджету належить спрямувати на створення, отримання відомостей, ведення Реєстру осіб, стосовно яких застосовано заходи порозуміння, що покладається на Центральний орган влади, який забезпечує формування та реалізує державну правову політику (стаття 41 законопроекту);

3) доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 332-2, передбачивши адміністративну відповідальність за:

– порушення порядку переміщення вантажів (товарів) через межу тимчасово окупованої території – у вигляді накладання штрафу у розмірі п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зі спеціальною конфіскацією;

– у разі повторного вчинення тих самих дій протягом року або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища – у вигляді накладання штрафу у розмірі три тисячі п’ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян зі спеціальною конфіскацією.

Тому, у разі прийняття закону та виявлення зазначених порушень, можуть збільшитися доходи державного бюджету (за умови застосування штрафних санкцій);

4) звільнити строком на 3 роки з дня набрання чинності відповідним законом суб’єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, які розташовані на прилеглих територіях (пункт 16 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту).

Реалізація зазначеної норми призведе до втрат доходів державного і місцевих бюджетів, проте законопроектом не визначено джерел компенсації таких втрат.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України зазначає, що вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо визначити, оскільки розробниками не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо надання фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки).

Термін набрання чинності, запропонований у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про тимчасово окуповану територію України (реєстр. № 3593-д від 02.11.2016), поданий народними депутатами України Сироїд О.І., Подоляк І.І., Остріковою Т.Г., Зубачем Л.Л. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету та зменшення доходів державного і місцевих бюджетів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про демонополізацію спиртової галузі за участі трудових колективів» (реєстр. № 5516 від 09.12.2016), внесений народними депутатами України Євтушком С.М, Крульком І.І.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується: виключити з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації 128 державних підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості; визначити особливості приватизації структурних підрозділів державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» та державних підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (виробників спирту етилового) шляхом продажу 51% акцій таких підприємств органами приватизації на конкурсній основі з одночасною передачею решти 49% акцій безоплатно відповідним трудовим колективам.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття сприятиме проведенню прозорої та конкурентної приватизації підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, що забезпечить додаткове надходження коштів до державного бюджету, сприятиме залученню інвестицій у розвиток і модернізацію підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, сприятиме детінізації ринку спирту та лікеро-горілчаної продукції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення обсягів фінансування бюджету за рахунок надходжень від приватизації підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, а також збільшити видатки бюджету на проведення приватизаційної підготовки (проведення незалежної оцінки тощо) цих підприємств.

Однак, до законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Належить також звернути увагу, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» планові надходження від приватизації державного майна визначені в обсязі 17,1 млрд грн, а протягом останніх років план таких надходжень не виконувався (за 2015 р. надійшло 151,5 млн грн або 0,9% річного плану, за 11 місяців 2016 р. – 83,6 млн грн або 0,5% річного плану).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про демонополізацію спиртової галузі за участі трудових колективів» (реєстр. № 5516 від 09.12.2016), внесений народними депутатами України Євтушком С.М, Крульком І.І., матиме вплив на показники бюджету (може сприяти виконанню плану надходжень від приватизації державного майна до державного бюджету та може потребувати збільшення видатків державного бюджету на проведення приватизаційної підготовки). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення податкових пільг категоріям осіб, зазначених у п. 19, п. 20 ст. 6, п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (реєстр. № 5566 від 21.12.2016), поданий народним депутатом України Парасюком В.З.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що особи, які брали безпосередню участь в АТО, та сім’ї осіб, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини, звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та, відповідно, військовим збором, основної суми боргу (кредиту), суми процентів, комісії та\або штрафні санкції (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може мати негативний вплив на доходи бюджетів від податку на доходи фізичних осіб. Вартісний вплив на доходи бюджетів залежатиме від обсягу основної суми боргу (кредиту), суми процентів, комісії та\або штрафних санкцій (пені) та кількості учасників бойових дій та сімей загиблих учасників бойових дій у період проведення АТО, яким буде прощена (анульована) зазначена заборгованість кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення податкових пільг категоріям осіб, зазначених у п. 19, п. 20 ст. 6, п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (реєстр. № 5566 від 21.12.2016), поданий народним депутатом України Парасюком В.З., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку електромобілів (реєстр. № 5494-1 від 20.12.2016), поданий народним депутатом України Рябчиним О.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

тимчасово, до 2021 року, звільнити від оподаткування податком на додану вартість:

тимчасово, до 1 січня 2025 року, звільнити від сплати вартості послуг за паркування осіб, які розміщують транспортні засоби, оснащені електричними двигунами, на майданчиках для паркування транспортних засобів державної та комунальної форм власності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів у відповідному бюджетному періоді. У 2016 році, за даними митної статистики станом на 05.12.2016, на митну територію України ввезено 2134 транспортних засобів за кодом 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, сума сплаченого податку на додану вартість становить 70,6 млн грн, а акцизного податку – 6,6 млн гривень У разі збереження обсягу ввезених транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, на рівні 2016 року, обсяг втрат бюджету, за оцінкою Мінфіну, складе близько 100 млн грн на рік. Пропозиція щодо звільнення від сплати послуг за паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, може призвести до втрат загального фонду місцевих бюджетів.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (через місяць з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку електромобілів (реєстр. № 5494-1 від 20.12.2016), поданий народним депутатом України Рябчиним О.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку та податку на додану вартість і місцевих бюджетів від збору за місця для паркування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України та постачання на митній території України виробничого обладнання та цілісних майнових комплексів для новостворених переробних підприємств) (реєстр. № 5507 від 08.12.2016), поданий народним депутатом України Березкіним С.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, виробничого обладнання та цілісних майнових комплексів для новостворених переробних підприємств, якщо такі товари не виробляються та не мають аналогів в Україні.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме наслідком недонадходження податку на додану вартість до державного бюджету, яке неможливо обрахувати, оскільки законопроект не містить переліку та обсягу зазначених товарів, а також порядку ввезення і цільового використання устаткування та обладнання, що звільняється від оподаткування податком на додану вартість. Крім того Мінфін зауважує, що у разі прийняття законопроекту необхідно буде вишукувати додаткові джерела фінансування для здійснення контролю за використанням таких товарів за призначенням.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (через два місяці з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та п. 4.1.9 і п. 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України та постачання на митній території України виробничого обладнання та цілісних майнових комплексів для новостворених переробних підприємств) (реєстр. № 5507 від 08.12.2016), поданий народним депутатом України Березкіним С.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на адміністрування такого податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (щодо звільнення співвласників багатоквартирного будинку від плати за надання інформації з Державного реєстру прав) (реєстр. № 5268 (доопрац.) від 16.12.2016), поданий народним депутатом України Довгим О.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від плати (адміністративного збору) за отримання з Державного реєстру прав інформації (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання фізичної особи або найменування, країна президенства, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи) про суб’єктів права власності на квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку, а також площу таких квартир і приміщень, власник (співвласник) квартири, житлового приміщення у багатоквартирному будинку, який під час визначення форми управління багатоквартирним будинком (створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) діє на підставі протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку. При цьому, зазначається, що така інформація з Державного реєстру прав надається у паперовій формі в установленому Кабінетом Міністрів України порядку уповноваженою особою суб’єкта державної реєстрації прав, центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, або в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України.

Слід зазначити, що відповідно до частини шостої статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами, у т.ч. від 06.12.2016 р.) розмір адміністративного збору за отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно становить:

за отримання інформації у паперовій формі – 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

за отримання інформації в електронній формі – 0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

за отримання інформації адвокатами, нотаріусами (під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва) шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно – 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Адміністративний збір за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно справляється у відповідному розрахунку від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому така інформація отримується, округлюється до найближчих 10 гривень та зараховується до бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Згідно із пунктом 24-2 частини другої та пунктом 7-1 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України плата за надання інформації з державних реєстрів, держателем яких є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, належить до доходів державного бюджету (у т.ч. 85% такої плати до загального фонду, а 15% – до спеціального фонду).

Таким чином, реалізація цієї законодавчої ініціативи може призвести до зменшення доходів державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує витрат з державного.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (щодо звільнення співвласників багатоквартирного будинку від плати за надання інформації з Державного реєстру прав) (реєстр. № 5268 (доопрац.) від 16.12.2016), поданий народним депутатом України Довгим О.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від плати за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Національну гвардію України» щодо свободи мирних зібрань (реєстр. № 5456 від 25.11.2016), поданий народними депутатами України Луценком І.В., Шкрум А.І., Левченком Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про Національну гвардію України», згідно з якими надається право Національній гвардії обмежувати свободу мирних зібрань лише в умовах воєнного стану відповідно до закону, а також встановлюється вимога щодо розміщення на форменому одязі військовослужбовців Національної гвардії ідентифікації із унікальним службовим номером військовослужбовців. Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту доручено Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цього Закону вжити необхідних заходів із створення єдиної бази індивідуальних номерів військовослужбовців Національної гвардії України.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

В свою чергу, за висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету, зокрема у зв’язку із можливою заміною військового форменого одягу, а також на створення та ведення єдиної бази даних індивідуальних номерів військовослужбовців Національної гвардії. При цьому, зауважується щодо ненадання суб’єктами законодавчої ініціативи розрахунків зазначених додаткових видатків та пропозицій щодо джерел їх покриття, як це передбачено статтею 27 Бюджетного кодексу України та статтею 91 Регламенту Верховної Ради України.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України вважається за можливе визначитися щодо законопроекту після надання фінансово-економічних розрахунків щодо обсягу витрат на створення вищезгаданої бази даних та заміни військового форменого одягу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну гвардію України» щодо свободи мирних зібрань (реєстр. № 5456 від 25.11.2016), поданий народними депутатами України Луценком І.В., Шкрум А.І., Левченком Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету на забезпечення речовим майном військовослужбовців Національної гвардії). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» щодо свободи мирних зібрань (реєстр. № 5455 від 25.11.2016), поданий народними депутатами України Луценком І.В., Шкрум А.І. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом запропоновано внести зміни і доповнення до Закону України «Про Національну поліцію» (далі – Закон), якими, зокрема, передбачено визначити повноваження поліції у сфері забезпечення права на мирні зібрання (нова стаття 24-1 Закону), встановити відповідальність за незаконне перешкоджання свободі мирних зібрань та злочинну бездіяльність (нова стаття 24-2 Закону), порядок дій поліції під час мирних зібрань, групових порушень громадського порядку та масових заворушень (нова стаття 41-1 Закону). Крім того, пропонується запровадити розміщення унікального особистого номеру жетону поліцейського на зовнішній стороні шолома, бронежилета та щита поліцейського.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету,

Варто зазначити, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових витрат державного бюджету у зв’язку із необхідністю розміщення унікального особистого номеру жетону поліцейського на бронежилеті та щиті поліцейського (як одноразово, так і у подальшому при переведенні поліцейських з одного підрозділу в інший).

Отже, згідно із вимогами статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не надано.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» щодо свободи мирних зібрань (реєстр. № 5455 від 25.11.2016), поданий народними депутатами України Луценком І.В., Шкрум А.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету на забезпечення речовим майном поліцейських). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поширення повноважень органів місцевого самоврядування територіальних громад на всю територію відповідної сільської, селищної, міської територіальної громади (реєстр. № 5253 від 07.10.2016), поданий народними депутатами України Дехтярчуком О.В., Пташник В.Ю., Рекою А.О., Батенком Т.І., Констанкевич І.М., Матвієнком А.С., Довбенком М.В., Кудлаєнком С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується розширити повноваження органів місцевого самоврядування щодо ефективного управління територіями за межами населених пунктів шляхом внесення змін до Законів України:

«Про місцеве самоврядування в Україні» в частині розширення повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері соціально-економічного розвитку, в галузі житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури та будівництва, земельних відносин;

«Про регулювання містобудівної діяльності» в частині доповнення поняттям «схеми планування території на місцевому рівні» та положеннями щодо повноважень місцевих органів влади стосовно їх розроблення;

«Про основи містобудування» в частині доповнення компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування питаннями затвердження схем планування територій;

«Про благоустрій населених пунктів» у назві і тексті закону вилучити слова «населених пунктів» та встановлюються засади благоустрою територій населених пунктів та територій за їх межами, включаючи його фінансове забезпечення.

Тому, враховуючи запропоноване розширення повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів, а також виходячи з положень частини другої статті 71 та частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України, згідно з якими видатки на розроблення містобудівної документації та на місцеві програми з благоустрою є видатками місцевих бюджетів, реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових коштів з бюджетів місцевого самоврядування.

Водночас, маючи повноваження щодо управління землями за межами населених пунктів, сільські, селищні, міські ради можуть залучати додаткові надходження до відповідних місцевих бюджетів.

Крім того, виявлення порушень у сфері благоустрою за межами населених пунктів та застосування належних санкцій можуть зумовити додаткові надходження до місцевих бюджетів.

Тому, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поширення повноважень органів місцевого самоврядування територіальних громад на всю територію відповідної сільської, селищної, міської територіальної громади (реєстр. № 5253 від 07.10.2016), поданий народними депутатами України Дехтярчуком О.В., Пташник В.Ю., Рекою А.О., Батенком Т.І., Констанкевич І.М., Матвієнком А.С., Довбенком М.В., Кудлаєнком С.В., має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків, а також до збільшення доходів залежно від вжитих заходів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про дитяче харчування» (реєстр. № 5365 доопрац. від 22.11.2016), внесений народними депутатами України Сисоєнко І.В., Кремінем Т.Д. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом, як зазначається у пояснювальній записці до нього, встановлюються стратегічні загальнодержавні пріоритети у сфері забезпечення дітей грудного та раннього віку достатнім, високоякісним, безпечним та відповідним віковим потребам їх організму дитячим харчуванням, створити умови для подальшого розвитку вітчизняної галузі виробництва дитячого харчування.

При цьому законопроектом пропонується розширити перелік дітей, яких належить забезпечити безоплатним дитячим харчуванням, «які входять до сімей загиблого учасника АТО, хворих на туберкульоз, які проживають на територіях з граничним епідеміологічним рівнем захворюваності на туберкульоз, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи», доповнивши серед іншого, відповідним положенням частини два, три, чотири, шість, сім статті 4 Закону України «Про дитяче харчування» (далі – Закон).

Такі зміни зумовлять необхідність у додаткових видатках з державного бюджету, оскільки відповідно до частини третьої Закону вказані видатки здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Крім того, керуючись частиною шостою статті 4 Закону органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про додаткове пільгове або безкоштовне забезпечення дитячим харчуванням дітей грудного та раннього віку життя вищевказаних категорій, що потребуватиме додаткових коштів з місцевих бюджетів, у разі прийняття відповідного рішення та за умови розширення категорії дітей.

З огляду на зазначене, до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до нього зазначило, що реалізація його положень вимагатиме додаткових видатків з державного бюджету на забезпечення пільгових категорій дітей безоплатним дитячим харчуванням, проте відсутність фінансово-економічних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про дитяче харчування» (реєстр. № 5365 доопрац. від 22.11.2016), внесений народними депутатами України Сисоєнко І.В., Кремінем Т.Д. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного бюджету та може збільшити видатки місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про дитяче харчування» (реєстр. № 5293-1 від 03.11.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом, що є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 5293, поданого Кабінетом Міністрів України, пропонується також нова редакція Закону України «Про дитяче харчування» та передбачено внесення змін до законів України «Про охорону дитинства», «Про дошкільну освіту», «Про пестициди та агрохімікати».

Згідно з частиною третьою статті 3 законопроекту, держава вживає заходів щодо безкоштовного та пільгового забезпечення дітей грудного та раннього віку дитячим харчуванням, включаючи дитячі суміші для дітей грудного віку та дитячі суміші для подальших етапів годування, функціональні харчові продукти, дитяче харчування на основі соєвого білка.

Для реалізації такого завдання у статті 4 законопроекту передбачається, що:

1) діти грудного та раннього віку із малозабезпечених, багатодітних, прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, діти грудного та раннього віку, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи або мають статус внутрішньо переміщених осіб, забезпечуються безоплатним дитячим харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, на відміну від чинної норми статті 4 Закону України «Про дитяче харчування» у законопроекті розширено перелік сімей та закладів, дітям з яких надається пільга, що зумовить збільшення видатків державного бюджету;

2) органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про пільгове забезпечення дитячим харчуванням дітей грудного та раннього віку інших категорій, у порядку та за нормами, визначеними органами місцевого самоврядування, за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів.

Відтак, реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, а також з місцевих бюджетів (у разі прийняття рішення органом місцевого самоврядування про пільгове/безкоштовне забезпечення харчуванням для дітей).

Проте, розробниками всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначило також, що законопроект вимагатиме додаткових видатків державного бюджету на забезпечення пільгових категорій дітей безоплатним дитячим харчуванням, однак відсутність фінансово-економічних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про дитяче харчування» (реєстр. № 5293-1 від 03.11.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного бюджету та може збільшити видатки місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (щодо фінансування капітального ремонту багатоквартирних будинків) (реєстр. № 5457 від 25.11.2016), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю., Головком М.Й. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується встановити, що до 01 січня 2026 року фінансування капітального ремонту багатоквартирних будинків, списаних у відповідності із цим Законом з балансу міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, державним чи комунальним підприємством або органом місцевого самоврядування, на балансі яких перебували такі багатоквартирні будинки, додатково здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету.

Запровадження такої законодавчої ініціативи буде мати безпосередній вплив на показники місцевих бюджетів, зумовлюючи необхідність вишукання додаткових ресурсів на проведення відповідних видатків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту також зазначає, що реалізація його положень потребуватиме додаткових коштів з місцевих бюджетів

Відтак, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, має узгоджуватися з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (щодо фінансування капітального ремонту багатоквартирних будинків) (реєстр. № 5457 від 25.11.2016), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю., Головком М.Й. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки дітей, які постійно проживають в зоні проведення антитерористичної операції у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення (реєстр. № 5089 доопрац. від 25.10.2016), поданий народними депутатами України Найємом М.-М., Недавою О.А., Лубінцем Д.В., Герасимовим А.В., Єфімовим М.В., Остріковою Т.Г., Геращенко І.В, Ляшком О.В., Скрипником О.О., Іоновою М.М., Луценко І.С., Третьяковим О.Ю., Сусловою І.М., Луценком І.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується доповнити закони України «Про охорону дитинства», «Про вищу освіту», «Про професійно-технічну освіту» положеннями щодо надання державної цільової державної підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти дітям, які постійно проживають у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Відповідно до статті 44-1 Закону України «Про професійно-технічну освіту» державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної освіти надається у вигляді:

повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;

соціальної стипендії;

безоплатного забезпечення підручниками;

безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах;

безоплатного проживання в гуртожитку;

інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови надання такої державної цільової підтримки затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 р. № 975.

Згідно із положеннями підпунктів «б» і «в» пункту 7 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України з державного бюджету здійснюються видатки на професійно-технічну освіту (на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах державного замовлення у професійно-технічних навчальних закладах соціальної реабілітації та адаптації державної власності, а також за професіями загальнодержавного значення, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України), а також на вищу освіту (на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів на умовах державного замовлення у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації (університетах, академіях, інститутах) державної власності).

В той же час з відповідних місцевих бюджетів здійснюються видатки на: вищу освіту (на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах державної та/або комунальної власності), а також на професійно-технічну освіту (на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах регіонального замовлення у професійно-технічних та інших навчальних закладах державної та/або комунальної власності) /підпункти «ґ» та «е» пункту 2 частини першої статті 89, підпункти «б» та «в» пункту 2 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України/.

Виходячи із зазначеного, реалізація законопроекту (розширення кола осіб, яким буде надаватися відповідна державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної і вищої освіти) потребує вишукання додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація законопроекту потребуватиме видатків з державного бюджету.

Водночас, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного і місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки дітей, які постійно проживають в зоні проведення антитерористичної операції у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, (реєстр. № 5089 доопрац. від 25.10.2016), поданий народними депутатами України Найємом М.-М., Недавою О.А., Лубінцем Д.В., Герасимовим А.В., Єфімовим М.В., Остріковою Т.Г., Геращенко І.В, Ляшком О.В., Скрипником О.О., Іоновою М.М., Луценко І.С., Третьяковим О.Ю., Сусловою І.М., Луценком І.В., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видаткової частини державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення заходів із запобігання виникненню надзвичайної екологічної ситуації, у зв’язку з масовими вирубками та знищенням лісів в Україні та приведення дії тимчасової заборони експорту лісоматеріалів до вимог міжнародних договорів, ратифікованих Україною (реєстр. № 5471 від 29.11.2016), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом вносяться зміни до Кримінального кодексу України, Лісового кодексу України та законів України «Про природно-заповідний фонд України», «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», зокрема:

запроваджується участь сільських, селищних, міських рад в управлінні територіями та об’єктами природно-заповідного фонду та розширення їх повноважень у сфері лісових відносин /такі повноваження мають здійснюватись в межах коштів, якіщорічно передбачаються у місцевих бюджетах на функціонування таких органів/;

здійснюється передача повноважень щодо видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду до центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища /слід зазначити, постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 р. № 159 було ліквідовано територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища, а Законом України від 16.10.2012 № 5456-VI повноваження територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища передано обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям, що може ускладнити реалізація вищевказаних змін/;

передбачається оприлюднення матеріалів державного лісового кадастру; переліку підприємств, установ, організацій і громадян, яким видано лісорубний або лісовий квиток; інформації щодо лімітів використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів тощо;

доручається Кабінету Міністрів України розробити і подати на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму збереження лісів в Україні та відповідні регіональні програми, які, зокрема, передбачать заходи із забезпечення ведення наближеного до природнього способу ведення лісового господарства, а також комплексну програму стабілізації та розвитку лісопереробної галузі.

Також, змінами до статті 246 Кримінального кодексу України виокремлено правопорушення щодо незаконної порубки зелених насаджень в особливо охоронюваних лісах та збільшено розміри штрафів у 10 разів, збільшено строки арешту, обмеження та позбавлення волі за відповідні правопорушення, одночасно, доповнено покарання конфіскацією майна.

Такі зміни можуть призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів та від реалізації конфіскованого майна у разі виявлення відповідних злочинів та залежно від покарань, що застосовуватимуться, а також збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів.

Одночасно, змінами до статей 18 та 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлюється заборона на всі види рубок у заповідній зоні біосферних заповідників та всі види суцільних рубок в зоні регульованої рекреації.

Слід відмітити, що відповідно до статей 29, 64, 66 та 69 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів, зараховується до державного та місцевих бюджетів, тому реалізація норм проекту Закону може зменшити дохідну частину цих бюджетів на суму вищезазначеного платежу.

Разом з тим, Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» доповнюється забороною вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів (коди 4401, 4404 УКТЗЕД) з 1 січня 2017 року строком на 10 років /за чинною редакцією забороняється строком на 10 років вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів необроблених (код 4403 УКТЗЕД), а саме деревних порід, крім сосни, - з 1 листопада 2015 року та деревних порід сосни - з 1 січня 2017 року/.

Реалізація вказаної законодавчої ініціатива, з одного боку, призведе до зменшення надходжень державного бюджету від експортних операцій, проте, з іншого боку, може стимулювати розвиток внутрішнього ринку та виробництва продукції, насамперед деревообробної промисловості і, відповідно, сприяти додатковим надходженням до державного та місцевих бюджетів від підприємств галузі.

Одночасно, законопроектом передбачається внести зміни до статті 48 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» щодо зарахування до екологічних фондів штрафів, грошових стягнень за шкоду, заподіяну їм у результаті порушення законодавства про природно-заповідний фонд і платежів підприємств, установ та організацій за забруднення відповідних територій та об’єктів природно-заповідного фонду у повному обсязі.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 7 частини третьої статті 29 Кодексу 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України, які відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 30 Кодексу спрямовуються на здійснення природоохоронних заходів. Разом з тим, пунктом 4 частини першої статті 69¹Кодексу передбачено, що 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів.

Отже, реалізація таких змін призведе до збільшення доходів спеціальних фондів місцевих бюджетів та зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету, що в свою чергу, зумовить зменшення відповідно його видатків та потребуватиме додаткових коштів із загального фонду державного бюджету на забезпечення виконання вищевказаних завдань (у зв’язку із неможливістю проведення видатків за спеціальним фондом через недонадходження до нього), про що також зауважило Міністерство фінансів України.

Зважаючи на положення законопроекту, розробнику, відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, належить надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні. Як зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, відсутність розрахунків та обґрунтувань не дає можливості визначити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджетів.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення заходів із запобігання виникненню надзвичайної екологічної ситуації, у зв’язку з масовими вирубками та знищенням лісів в Україні та приведення дії тимчасової заборони експорту лісоматеріалів до вимог міжнародних договорів, ратифікованих Україною (реєстр. № 5471 від 29.11.2016), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.:

має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, збільшуватиме доходи і видатки спеціального фонду місцевих бюджетів у зв’язку із зарахуванням 100% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, оцінка впливу на доходи державного бюджету та доходи загального фонду місцевих бюджетів визначатиметься практичною реалізацією положень законопроекту та їх впливу на розвиток внутрішнього ринку та виробництво продукції, насамперед деревообробної промисловості). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи при доопрацюванні законопроекту підпункт 6 пункту 3 розділу І законопроекту /щодо зарахування грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності/ узгодити із вимогами пункту 7 частини третьої статті 29 та пункту 4 частини першої статті 69¹Бюджетного кодексу України.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей добровільного об’єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів (реєстр. № 5520 від 09.12.2016), поданий народними депутатами України Бурбаком М.Ю., Ляшком О.В., Березюком О.Р. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до:

1) Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеві державні адміністрації» в частині розподілу повноважень центральних та місцевих органів влади стосовно подання пропозицій щодо зміни меж районів і міст;

2) Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» передбачивши, зокрема:

порядок зміни меж районів і міст;

особливості добровільного об’єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів та територіальних громад до складу яких входять територіальні громади міст республіканського Автономної Республіки Крим або обласного значення;

порядок призначення перших місцевих виборів в об’єднаних територіальних громадах, до складу яких увійшли територіальні громади, розташовані на територіях суміжних районів, особливості проведення чергових виборів до районних рад, у разі, якщо до призначення таких чергових виборів Верховна Рада України не прийняла рішення про зміну меж відповідних районів, території яких мають зазнати змін внаслідок утворення об’єднаної територіальної громади.

Законопроектом, серед іншого, пропонується доповнити статтю 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (далі – Закон) новою частиною тринадцять, у якій, зокрема, передбачається, що до завершення процесу передачі районними радами із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність об’єднаних територіальних громад, що утворюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, відповідних установ та майна цих установ, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України, фінансування бюджетних установ продовжує здійснюватися за рахунок відповідних районних бюджетів /абзац сьомий пункту 2 частини другої розділу І законопроекту/.

Таке положення не узгоджується з частинами дев’ятою та десятою цієї статті Закону та суперечить встановленим Бюджетним кодексом України (далі – Кодекс) вимогам щодо формування та затвердження бюджетів. Слід відмітити, оскільки бюджетний період в Україні згідно зі статтею 96 Конституції України та статтею 3 Кодексу триває один календарний рік і починається 1 січня та завершується 31 грудня, бюджет об’єднаної територіальної громади має формуватися і затверджуватися саме на такий період, виходячи з встановлених бюджетних процедур.

Забезпечуючи дотримання принципу збалансованості бюджетної системи, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень на відповідний бюджетний період, бюджети об’єднаних територіальних громад відповідно до частини четвертої статті 67 Кодексу включають надходження та витрати, які властиві бюджетам міст обласного значення (а також і районним бюджетам). Зокрема, на забезпечення видаткових повноважень до таких бюджетів зараховується, серед іншого, 60 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) на відповідний території, а також базова дотація, освітня та медична субвенції.

Відтак, з нового бюджетного періоду у районному бюджеті не будуть передбачені надходження для утримання «непереданих» установ, а бюджети об’єднаних територіальних громад будуть мати профіцит.

Отже, пропозиція щодо фінансового забезпечення установ з районного бюджету до завершення їх передачі об’єднаним територіальним громадам зумовить розбалансування районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад, та з огляду на вимоги чинного законодавства не може бути реалізованою. На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України у своєму висновку до цього законопроекту.

Крім того, питання про необхідність передачі районними радами бюджетних установ у власність об’єднаних територіальних громад врегульовано у пункті 39 розділу VI Кодексу.

Зважаючи на наведене, абзац п’ятий нової частини тринадцять статті 8 Закону належить виключити, як такий, що не узгоджується з вимогами статті 7, частини четвертої статті 67, пункту 39 розділу VI Кодексу, що також підтримується Мінфіном.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей добровільного об’єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів (реєстр. № 5520 від 09.12.2016), поданий народними депутатами України Бурбаком М.Ю., Ляшком О.В., Березюком О.Р. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до розбалансування районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при підготовці законопроекту до другого читання виключити абзац сьомий пункту 2 частини другої розділу І законопроекту (абзац п’ятий нової частини тринадцять статті 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»), як такий, що не узгоджується з вимогами статті 7, частини четвертої статті 67, пункту 39 розділу VI Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення відповідальності за порушення лісового законодавства та охорони зелених насаджень (реєстр. № 5504 від 08.12.2016), поданий народними депутатами України Єднаком О.В., Левченком Ю.В., Маркевичем Я.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом передбачається внесення змін та посилення відповідальності щодо порушень законодавства у сфері лісового господарства та охорони зелених насаджень, зокрема:

внесення системних змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони лісів тощо, збільшення розмірів та встановлення нових штрафів за правопорушення у зазначеній сфері, а також уточнення повноважень виконавчих органів та їх посадовців щодо розгляду справ та складання протоколів про відповідні адміністративні правопорушення;

уточнення та доповнення норм Кримінального кодексу України щодо знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу; незаконної приватної рубки, пошкодження, викопування та привласнення дерев і чагарників; незаконне видалення, знищення або пошкодження зелених насаджень та нелісової деревної рослинності, з посиленням покарань шляхом збільшення розмірів штрафів, строків обмеження (позбавлення) волі, доповнення конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та всього добутого, а також встановленням нових правопорушень та покарань за них у вигляді штрафів, арешту, обмеження і позбавлення волі.

Реалізація таких зміни може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів і від реалізації конфіскованого майна та збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів, у разі виявлення відповідних правопорушень (злочинів) та залежно від покарань, що застосовуватимуться.

Разом з тим, змінами до Лісового кодексу України передбачається ведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства Єдиного реєстру спеціальних дозволів на заготівлю деревини. Реалізація зазначеного положення потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, пов’язаних зі створенням та функціонуванням такого реєстру.

Одночасно, змінами до статті 107 Лісового кодексу України встановлюється, що шкода заподіяна винними особами внаслідок вчинення незаконних приватних рубок у розмірі 80 відсотків стягується до Державного бюджету України, а 20 відсотків стягується на рахунок постійного лісокористувача.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 7 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодексу) 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України, які відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 30 Кодексу спрямовуються на здійснення природоохоронних заходів. Разом з тим, пунктом 4 частини першої статті 69¹Кодексу передбачено, що 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів. Окрім цього, необхідно відмітити, що відповідно до частини четвертої статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, реалізація таких змін призведе до збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету та зменшення доходів спеціального фонду місцевих бюджетів, що в свою чергу, зумовить зменшення відповідно його видатків та потребуватиме додаткових коштів місцевих бюджетів на забезпечення виконання вищевказаних завдань (у зв’язку із неможливістю проведення видатків за спеціальним фондом через недонадходження до нього).

Водночас, положення Лісового кодексу України доповнюються штрафом за умисне приховування від обліку або невиявлення незаконних приватних рубок, який має зараховуватись до Державного бюджету України. Крім того, визначається, що незаконно добута деревина та інші незаконні добуті лісові ресурси підлягають вилученню у встановленому законодавством порядку, а за неможливості вилучення незаконно добутих лісових ресурсів або економічної недоцільності такого вилучення з винних осіб, крім заподіяної шкоди, стягується їх однократна вартість, яка визначається за вільними цінами постійного лісокористувача станом на дату виявлення порушення. Такі зміни можуть призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення правопорушень та застосування відповідних покарань.

Зважаючи на положення законопроекту, розробнику відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, належить надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні. Як зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, відсутність розрахунків та обґрунтувань не дає можливості визначити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення відповідальності за порушення лісового законодавства та охорони зелених насаджень (реєстр. № 5504 від 08.12.2016), поданий народними депутатами України Єднаком О.В., Левченком Ю.В., Маркевичем Я.В. та іншими:

має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету та загального фонду місцевих бюджетів, збільшуватиме надходження державного бюджету, зменшуватиме надходження і витрати спеціального фонду місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроекту абзац 6 підпункту 6 пункту 3 /зміни до статей 107, 108 Лісового кодексу України/ розділу І законопроекту узгодити із вимогами пункту 7 частини третьої статті 29, частини четвертої статті 45 та пункту 4 частини першої статті 69¹Бюджетного кодексу України.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо розширення складу пасивних доходів) (реєстр № 5371 від 08.11.2016), поданий народним депутатом України Різаненком П.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 2017 року до складу пасивних доходів фізичних осіб, що підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, включити доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) рахунок в банківських металах.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту сприятиме встановленню економічної справедливості щодо оподаткування пасивних доходів фізичних осіб – клієнтів банку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не матиме негативного впливу на доходи бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо розширення складу пасивних доходів) (реєстр № 5371 від 08.11.2016), поданий народним депутатом України Різаненком П.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від податку на доходи фізичних осіб та військового збору). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.62. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо встановлення справедливого порядку сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (реєстр. № 5408 від 16.11.2016), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується збільшити максимальну величину бази нарахування єдиного соціального внеску, на яку нараховується єдиний внесок, з 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до 300 мінімальних заробітних плат.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту не матиме впливу на дохідну частину бюджету, однак може позитивно позначитися на дохідній частині бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. При цьому, вартісна величина впливу буде залежати від розміру єдиного соціального внеску, нарахованого за рахунок збільшення максимальної бази нарахування ЄСВ.

Таким чином, внаслідок прийняття законопроекту може зменшитися дефіцит Пенсійного фонду України і відповідно витрати державного бюджету на його покриття.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо встановлення справедливого порядку сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (реєстр. № 5408 від 16.11.2016), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Б., матиме вплив на показники бюджету (може призведе до зменшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про демонополізацію та впровадження ринкових засад функціонування спиртової галузі» (реєстр. № 5445 від 23.11.2016), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується визначити особливості правового регулювання приватизації підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (виробників спирту етилового) та особливості діяльності таких підприємств після приватизації.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття сприятиме проведенню прозорої та конкурентної приватизації підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, що забезпечить додаткове надходження коштів до державного бюджету, сприятиме залученню інвестицій в розвиток і модернізацію підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, сприятиме детінізації ринку спирту та лікеро-горілчаної продукції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту забезпечить додаткове надходження коштів від приватизації державного майна до державного бюджету. За попередніми розрахунками Мінагрополітики від продажу підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості до державного бюджету може надійти 5500 – 5700 млн гривень.

Разом з тим, належить звернути увагу, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» планові надходження від приватизації державного майна визначені в обсязі 17,1 млрд грн, а протягом останніх років план таких надходжень не виконувався (за 2015 р. надійшло 151,5 млн грн або 0,9% річного плану, за 11 місяців 2016 р. – 83,6 млн грн або 0,5% річного плану).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про демонополізацію та впровадження ринкових засад функціонування спиртової галузі» (реєстр. № 5445 від 23.11.2016), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може сприяти виконанню плану надходжень від приватизації державного майна до державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо зняття заробітної плати з народного депутата за прогули та порушення Регламенту) (реєстр. № 5328 від 01.11.2016), поданий народними депутатами України Мушаком О.Л., Шкрум А.І. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

Законопроектом передбачається внести зміни до законів України «Про статус народного депутата України» і «Про Регламент Верховної Ради України», згідно з якими у разі, якщо народний депутат без поважних причин не взяв особисту участь у більш ніж двох засіданнях Верховної Ради України та/або її органів, до складу яких його обрано, пропонується, щоб фінансове забезпечення такого народного депутата на наступний місяць було зменшено на 50 відсотків.

Крім того, пропонується вважати депутата відсутнім на засіданні, якщо він систематично не голосує "за", "проти" або "утримався" під час засідання, тобто, є фактично відсутнім на засіданні та не виконує свої прямі робочі обов’язки.

Поряд з тим законопроектом передбачено скасувати норми статті 33 Закону України «Про статус народного депутата України», щодо здійснення надбавок до посадового окладу народному депутату у розмірі, встановленому для членів Кабінету Міністрів України, прирівнення народного депутата в питаннях матеріального і соціально-побутового забезпечення до членів Кабінету Міністрів України тощо.

Міністерство фінансів зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує виділення додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

Застосування зазначених положень на практиці може зумовити зменшення, видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Верховної Ради України, насамперед, на оплату праці народних депутатів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо зняття заробітної плати з народного депутата за прогули та порушення Регламенту) (реєстр. № 5328 від 01.11.2016), поданий народними депутатами України Мушаком О.Л., Шкрум А.І. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення видатків). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.65. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (щодо вдосконалення процедури виконання рішень та пропозицій Європейського суду з прав людини) (реєстр. № 5438 від 22.11.2016), поданий народним депутатом України Шиньковичем А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якими, зокрема, передбачено, що видатки державного бюджету на виконання рішення Європейського суду з прав людини відшкодовуються державі за рахунок посадових осіб, незаконні дії або бездіяльність яких спонукали стягувача подати заяву до цього Суду за захистом його порушених прав.

З огляду на це, реалізація положень проекту закону сприятиме зменшенню збитків державного бюджету, завданих внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що метою законопроекту, зокрема, є зменшення навантаження на видаткову частину державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (щодо вдосконалення процедури виконання рішень та пропозицій Європейського суду з прав людини) (реєстр. № 5438 від 22.11.2016), поданий народним депутатом України Шиньковичем А.В., має вплив на показники бюджету (зменшує збитки державного бюджету, пов’язані із виконанням рішень Європейського суду з прав людини). У разі прийняття відповідного закону він може набрати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.66. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо плати за землю (реєстр. № 5551 від 16.12.2016), поданий народним депутатом України Мартиняком С.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

запровадити додаткову ставку земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки та за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

встановити мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на рівні 4% нормативної грошової оцінки (з 01.01.2017 року розмір орендної плати не може бути меншим розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території), а максимальний – 13% (діючий максимальний розмір орендної плати для відповідних земель складає 12%).

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є залучення частини плати за землю до фінансування капітальних видатків місцевих громад шляхом введення додаткової частини такої плати за землю.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не призведе до втрат місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо плати за землю (реєстр. № 5551 від 16.12.2016), поданий народним депутатом України Мартиняком С.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку та орендної плати за земельні ділянки). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.67. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення використання газорозподільних систем) (реєстр. № 5558 від 20.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроект передбачає внесення змін до законів України «Про трубопровідний транспорт», «Про оренду державного та комунального майна» та «Про ринок природного газу», відповідно до яких, зокрема, пропонується:

розширити перелік об’єктів оренди газорозподільними системами;

заборонити приватизацію акціонерних товариств, 100% акцій та часток у статутному капіталі яких перебуває в державній власності і відчуження основних фондів таких товариств.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація його положень дозволить врегулювати проблемні питання використання газорозподільних систем, зокрема питання передачі їх у платне користування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме вплив на дохідну та видаткову частини бюджету. За інформацією НАК «Нафтогаз» на балансі підприємств з газопостачання та газифікації перебуває 342 843 об’єкта державної власності, залишкова вартість яких становить 5 109 093,7 тис. грн. У разі встановлення ставки орендної плати у розмірі 15%, до державного бюджету у 2017 році може додатково надійти 712 808 тис. грн від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном. Крім того, Мінфін зазначає, що внаслідок запровадження платного використання майна державних газорозподільних систем роздрібна ціна для побутових споживачів виходячи з орендної ставки 15% може збільшитись на 6,3% по відношенню до затвердженої тарифної виручки.

Належить також звернути увагу, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» доручено Кабінету Міністрів України до 1 березня 2017 року внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо вирішення питання надання в оренду газорозподільних систем, власником яких є держава. Таким чином, запровадження даної законодавчої ініціативи має забезпечити врегулювання такого питання і збільшення доходів державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення використання газорозподільних систем) (реєстр. № 5558 від 20.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.68. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 1 Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» (щодо запровадження експортного мита на насіння ріпаку та соєвих бобів) (реєстр. № 5508 від 08.12.2016), поданий народним депутатом України Березкіним С.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити вивізне мито на насіння ріпаку та соєві боби в розмірі 10% митної вартості.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на показники доходів бюджету, проте оцінити вартісну величину впливу на показники доходів бюджету неможливо за відсутності обсягів експорту насіння ріпаку та соєвих бобів в умовах встановлення ввізного мита /за даними митної статистики у 2015 році експортовано з України 2,2 млн тонн соєвих бобів та 1,4 млн тонн насіння ріпаку/.

При цьому, Мінфін звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 31 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 р. № 1678-VII, сторони не повинні запроваджувати або зберігати в силі будь-які мита, податки або будь-які інші заходи еквівалентної дії, що накладаються на вивезення товарів або запроваджуються у зв’язку з вивезенням товарів на іншу територію. Разом з тим, відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Україною, як Позичальником, та Європейським Союзом, як Кредитором, ратифікованим Законом України від 18.06.2015 р. № 538-VIII, заходами політики структурних реформ передбачено утриматися від запровадження нових заходів, які обмежують або спотворюють торгівлю, відповідно до зобов’язань України перед СОТ.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 1 Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» (щодо запровадження експортного мита на насіння ріпаку та соєвих бобів) (реєстр. № 5508 від 08.12.2016), поданий народним депутатом України Березкіним С.С., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від вивізного мита). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.69. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної реєстрації прав на об’єкти меліоративних систем (реєстр. № 5500 від 07.12.2016), поданий народним депутатом України Хлань С.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України «Про трубопровідний транспорт» уточнити правові норми щодо об’єктів нерухомого майна, речове право на які реєструються у Державному реєстрі речових прав. Зокрема, передбачається запровадити державну реєстрація речових прав на об’єкти меліоративних систем.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме на дохідну та видаткову частини державного бюджету.

Однак, слід зазначити, що згідно із статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за державну реєстрацію права власності та інших речових прав справляється адміністративний збір. Відповідно до пункту 24-1 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належить до доходів загального фонду державного бюджету (за винятком адміністративного збору, визначеного пунктом 36-1 частини першої статті 64 та пунктом 20-5 частини першої статті 69 цього Кодексу, що належить до доходів місцевих бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної реєстрації прав на об’єкти меліоративних систем (реєстр. № 5500 від 07.12.2016), поданий народним депутатом України Хлань С.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

Опосередкований:

1.2.70. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо місця розгляду справ про порушення вимог фінансового контролю (електронних декларацій) (реєстр. № 5373 від 08.11.2016), внесений народним депутатом України Купрієм В.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається доповнити статтю 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення вимогою, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-6 цього Кодексу /про порушення вимог фінансового контролю, а саме щодо несвоєчасного подання без поважних причин декларації, подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані/, розглядаються за місцем проживання порушника, окрім справ щодо порушень службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище згідно зі статтею 50 Закону України «Про запобігання корупції», що розглядаються за місцем роботи порушника.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення всі ці справи повинні розглядатися за місцем розташування Національного агентства з питань запобігання корупції, тобто Печерським районним судом міста Києва, що змусить порушників, що не проживають у місті Києві, їхати в столицю на розгляд своєї справи. При цьому реалізація права порушника на захист в цій ситуації може бути значно ускладнена.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту фінансового забезпечення не потребує.

Разом з тим, слід звернути увагу, що таке положення може потребувати додаткові видатки державного бюджету на відрядження працівників Національного агентства з питань запобігання корупції з метою участі їх представників у відповідних судових справах, оскільки агентство немає територіальних представництв у інших регіонах України.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо місця розгляду справ про порушення вимог фінансового контролю (електронних декларацій) (реєстр. № 5373 від 08.11.2016), внесений народним депутатом України Купрієм В.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на відрядження працівників Національного агентства з питань запобігання корупції у разі вчинення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.71. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо введення до 2023 року мораторію на вирощування генетично модифікованих сільськогосподарських рослин, виробництво, переробку, обіг, транзит та ввезення ГМО, здатних до самовідтворення або передачі спадкових факторів (реєстр. № 4968 від 13.07.2016), поданий народним депутатом України Люшняком М.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни та доповнити Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» положеннями, згідно з якими встановлюється тимчасова заборона (до 1 січня 2023 року) вирощування генетично модифікованих сільськогосподарських рослин, промислового виробництва, переробки, введення в обіг, транзит, ввезення ГМО, що здатні до самовідтворення або передачі спадкових факторів, для використання в харчових продуктах, харчових добавках, кормах і кормових добавках, крім використання їх для науково-дослідних цілей. Водночас, зобов’язано акредитовані лабораторії провести до 1 січня 2023 року експертизи щодо економічної доцільності, екологічної, біологічної, генетичної безпеки та користі для здоров’я людини ГМО, здатних до самовідтворення або передачі спадкових факторів (тарифи на проведення експертизи, яка є підставою для державної реєстрації генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин у відкритій системі визначено постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2009 р. № 1223).

Крім того, передбачається до 1 січня 2018 року зобов’язати суб’єктів господарювання експортувати (остаточно вивести) згідно із законом вирощені сільськогосподарські рослини із застосуванням ГМО та вироблені ГМО, що здатні до самовідтворення або передачі спадкових факторів, для цілей їх використання в харчових продуктах, харчових добавках, кормах, кормових добавках.

При цьому, на Міністерство аграрної політики та продовольства України на період до 2018 року покладаються повноваження з контролю за експортом ГМО, що здатні до самовідтворення або передачі спадкових факторів за винятком таких, що передбачені для наукових цілей.

Виконання відповідних повноважень, які надаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі належить здійснювати в межах і за рахунок коштів державного бюджету, що визначаються щорічно у державному бюджеті для забезпечення діяльності цього органу виконавчої влади.

Законопроектом також пропонується доповнити новими статтями 104-2 та 104-3 Кодекс України про адміністративні правопорушення і встановити відповідальність:

- за вирощування суб’єктом господарювання генетично модифікованих сільськогосподарських рослин, промислове виробництво, введення в обіг, ввезення на митну територію України генетично модифікованих організмів, здатних до самовідтворення або передачі спадкових факторів, для цілей їх використання в харчових продуктах, кормах, харчових та кормових добавках, у вигляді штрафів у розмірі від 40 000 до 90 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та анулювання ліцензії на здійснення господарської діяльності строком на 5 років /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 680 000 грн до 1 530 000 грн/;

- за порушення вимог експорту (остаточного вивезення) генетично модифікованих сільськогосподарських рослин, виробленої (розмноженої), ввезеної, введеної в обіг іншої сільськогосподарської продукції рослинного походження із застосуванням ГМО, здатних до самовідтворення або передачі спадкових факторів, у відкритій системі для цілей їх використання в харчових продуктах, кормах, харчових та кормових добавках, за винятком таких, що призначені для науково-дослідних цілей у розмірі від 50 000 до 100 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 850 000 грн до 1 700 000 грн/.

У зв’язку з встановленням адміністративної відповідальності за визначеними правопорушеннями, реалізація передбачених законопроектом положень у разі виявлення зазначених правопорушень призведе до збільшення доходів державного бюджету від штрафних санкцій, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Поряд з цим, встановлення обмежень щодо господарської діяльності, пов’язаної із генетично модифікованими сільськогосподарськими рослинами, може зменшити ділову активність відповідних суб’єктів господарювання і, як наслідок, прибуток таких суб’єктів і відповідно сплату ними податків і зборів до бюджету.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно відхилити.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо введення до 2023 року мораторію на вирощування генетично модифікованих сільськогосподарських рослин, виробництво, переробку, обіг, транзит та ввезення ГМО, здатних до самовідтворення або передачі спадкових факторів (реєстр. № 4968 від 13.07.2016), поданий народним депутатом України Люшняком М.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться та зменшуючи надходження від податків і зборів до бюджетів суб’єктами, діяльність яких пов’язана із генетично модифікованими сільськогосподарськими рослинами у разі погіршення їх ділової активності). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.72. СЛУХАЛИ:

/Рішення див. пункт 1.2.8/

1.2.73. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою (реєстр. № 0120 від 17.11.2016), поданий Президентом України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет у закордонних справах.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що відповідна Угода сприятиме розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва між Україною та Канадою, дозволить вітчизняним товаровиробникам отримати переваги від безмитного доступу до ринку Канади, відкриє можливості для українського бізнесу як для розширення ринків збуту, так і для розвитку й модернізації власного виробництва з метою підвищення конкурентоспроможності на нових ринках. Водночас, як зазначається розробником законопроекту, реалізація положень Угоди може мати негативний вплив на дохідну частину державного бюджету через недонадходження у зв’язку із зниження ставок ввізного мита, що в свою чергу буде компенсовано надходженнями до державного та місцевих бюджетів від зростання обсягів двосторонньої торгівлі (ПДВ, податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, тощо).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація Угоди не матиме впливу на доходну частину бюджету та не потребує додаткових фінансових витрат з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою (реєстр. № 0120 від 17.11.2016), поданий Президентом України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практичної імплементації відповідної Угоди). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітет Верховної Ради України у закордонних справах.

1.2.74. СЛУХАЛИ:

Інформацію про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з реформуванням правоохоронних органів (реєстр. № 5451 від 24.11.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується привести положення Податкового кодексу України у відповідність до Закону України «Про Національну поліцію», а також врегулювати окремі питання діяльності податкової міліції. Зокрема, серед іншого передбачається:

надати особам рядового та начальницького складу податкової міліції права, що передбачені Законом України «Про Національну поліцію», а також поширити на податкову міліцію вимоги, визначені цим Законом;

комплектувати підрозділи податкової міліції посадами державної служби, перелік яких встановлюватиметься керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

поширити на осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, а також членів їхніх сімей гарантії соціального і правового захисту (відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»);

гарантувати особам начальницького і рядового складу податкової міліції безоплатне медичне обслуговування (а також зберегти право на таке обслуговування для відповідних осіб у разі їх звільнення зі служби за віком та хворобою) у державних закладах охорони здоров’я на договірних засадах та за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

У пояснювальній записці зазначається, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових фінансових витрат з державного бюджету. При цьому відмічено, що метою прийняття законопроекту серед іншого є відновлення гарантій соціального захисту осіб рядового та начальницького складу податкової міліції і пенсіонерів податкової міліції, а також урегулювання окремих питань щодо діяльності податкової міліції у зв’язку з втратою чинності Закону України «Про міліцію».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що вартісна величина впливу на показники бюджету відсутня.

Належить також звернути увагу, що Законом України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» передбачено ліквідацію податкової міліції з дня набрання чинності законом, який визначить правові засади діяльності нового правоохоронного органу (так званої фінансової поліції).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з реформуванням правоохоронних органів (реєстр. № 5451 від 24.11.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування податкової міліції залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.75. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 165 Податкового кодексу України (щодо включення доходів, отриманих адресно від компенсації за пільговий проїзд, до переліку доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткування доходу») (реєстр. № 5405 від 16.11.2016), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Мельничуком І.І. та Немировським А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб компенсацію за пільговий проїзд, яка надається адресно кожному пільговику відповідно до законів України, у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту та реалізація його положень дозволить підвищити рівень соціального захисту та дасть можливість отримати адресні соціальні гарантії відповідно до чинного законодавства всім, хто має право на пільгу, а не тільки тому, хто користується транспортним проїздом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запровадження законопроекту не впливає на показники бюджету.

Разом з тим, після запровадження адресної допомоги громадянам для компенсації за пільговий проїзд реалізація законопроекту призведе до зменшення податку на доходи фізичних осіб.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 165 Податкового кодексу України (щодо включення доходів, отриманих адресно від компенсації за пільговий проїзд, до переліку доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподаткування доходу») (реєстр. № 5405 від 16.11.2016), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Мельничуком І.І. та Немировським А.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб у разі запровадження адресної допомоги громадянам для компенсації за пільговий проїзд). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.76. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення особливостей оподаткування доходів, отриманих фізичними особами при здійсненні перевезень пасажирів легковим автомобілем за викликом через інформаційно-диспетчерські служби (реєстр № 5356 від 04.11.2016), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Кривенком В.М., Медуницею О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 170 Податкового кодексу України новим пунктом, яким визначаються особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів, отриманих фізичними особами у разі здійснення перевезення пасажирів легковим автомобілем за викликом. Зазначені доходи пропонується оподатковувати за ставкою 18 відсотків.

Слід звернути увагу, що у Верховній Раді України перебуває на розгляді поданий тими ж авторами законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання роботи таксі, легкових автомобілів на замовлення та інформаційно-диспетчерських служб» (реєстр. № 3107 доопрац. від 04.11.2016), яким серед іншого пропонується унормувати діяльність автомобільних перевізників, що здійснюють перевезення пасажирів за викликом, та інформаційно-диспетчерських служб. Відтак практична реалізація законопроекту за реєстр. № 5356 залежить від прийняття законопроекту за реєстр. № 3107 (доопрац.).

Відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що запровадження законопроекту призведе до додаткових надходжень до державного бюджету, а вартісна величина впливу буде залежати від обсягу доходів, отриманих особами, задіяними у таксомоторних перевезеннях в Україні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення особливостей оподаткування доходів, отриманих фізичними особами при здійсненні перевезень пасажирів легковим автомобілем за викликом через інформаційно-диспетчерські служби (реєстр № 5356 від 04.11.2016), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Кривенком В.М., Медуницею О.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи та прийняття законопроекту за реєстр. № 3107 (доопрац.)). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.77. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» (реєстр. № 5452 від 24.11.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань інформатизації та зв’язку.

Законопроектом пропонується віднести до категорії спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу України державні установи, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері космічної діяльності, в частині створення та експлуатації наземних і космічних радіоелектронних засобів контролю і аналізу космічної обстановки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що плата за користування радіочастотним ресурсом, інші платежі та збори для спеціальних користувачів законом не передбачені. Отже, у разі віднесення до категорії спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу України відповідних державних установ рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України з них не справлятиметься.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» (реєстр. № 5452 від 24.11.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку.

1.2.78. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стабілізації діяльності Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" у зв’язку з тимчасовою окупацією території України (реєстр. № 5370 від 07.11.2016), поданий народними депутатами України Бєльковою О.В., Домбровським О.Г. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується, зокрема:

продовжити термін дії спеціальних дозволів на користування надрами, виданих на ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території, на період тимчасової окупації;

тимчасово, до 1 січня 2019 року, зупинити виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" та зняти арешти та заборони відчуження його майна у таких виконавчих провадженнях;

встановити, що справи про банкрутство щодо Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" до 1 січня 2019 року не порушуються, а провадження у справах про банкрутство Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", порушені до 1 січня 2017 року, підлягають припиненню, крім випадків, коли ліквідація відбувається за рішенням власника.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що він розроблений з метою створення умов для відновлення виробничої діяльності Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" (припиненої внаслідок тимчасової окупації території України), його фінансової стабілізації, забезпечення енергетичної безпеки держави, і прийняття цього законопроекту дозволить відновити та оптимізувати роботу зазначеного Товариства, створить умови для відновлення втраченої ресурсної бази.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту не впливає на видаткову частину бюджету.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стабілізації діяльності Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" у зв’язку з тимчасовою окупацією території України (реєстр. № 5370 від 07.11.2016), поданий народними депутатами України Бєльковою О.В., Домбровським О.Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.79. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів (реєстр. № 5495 від 06.12.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» новою статтею 4 щодо встановлення обмеження внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених у розмірі 20 млн кубічних метрів на рік (на строк дії заборони вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів необроблених).

У цьому зв’язку слід зазначити, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку зауважує, що у супровідних до законопроекту документах не обґрунтовується пропонований обсяг квоти так званого внутрішнього споживання відповідної продукції в розмірі 20 млн кубічних метрів. Таке обґрунтування, на думку ГНЕУ, мало б супроводжуватися, зокрема, наведенням балансу відповідної продукції, оцінками комплексного впливу внесеної пропозиції на ємність її ринку, зміну цінової пропозиції на відповідну продукцію та вироби з неї, ймовірний дефіцит продукції та його наслідки для суміжних галузей, зростання потреби в імпорті та, відповідно, в іноземній валюті тощо.

При цьому, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, на що також звертає увагу ГНЕУ.

Законопроектом пропонується також внести зміни до:

Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині посилення адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу: від 10 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (згідно з чинним законодавством від 7 до 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за незаконну порубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка; від 15 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень (згідно з чинним законодавством – від 5 до 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); за порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини пропонується встановити штраф на посадових осіб від 20 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні це становить від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); від 20 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (згідно з чинним законодавством – від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами і покидьками;

Кримінального кодексу України в частині запровадження відповідальності за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів необроблених шляхом позбавлення волі на строк від 3 до 12 років з конфіскацією майна; посилення кримінальної відповідальності за незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно порублених дерев і чагарників шляхом встановлення штрафу від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (згідно з чинним законодавством від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а за такі ж дії, вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду або в інших особливо охоронюваних лісах, передбачається запровадити штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавити волі на строк від 5 до 10 років та з конфіскацією майна.

Крім того, у розділі ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту Кабінету Міністрів України доручається протягом місяця з дня опублікування відповідного закону розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України та визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту стосовно розробки комплексної програми відновлення лісового фонду України може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на її виконання, а запропоноване збільшення розмірів штрафів може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету. Однак, відсутність розрахунків та обґрунтувань не дає можливості визначити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники державного і місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів (реєстр. № 5495 від 06.12.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, залежно від стану розробки та реалізації комплексної програми відновлення лісового фонду України, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень, та залежно від виду покарання). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.80. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо особливостей проведення перевірок суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва) (реєстр. № 5465 від 29.11.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується передбачити, що тимчасово до 31 грудня 2020 року перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців, які відповідають критеріям, встановленим Господарським кодексом України для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва, здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. При цьому, зазначається, що таке обмеження не поширюється на позапланові перевірки з питань:

- дотримання норм законодавства, що регулює виробництво, імпорт, оптову або роздрібну торгівлю підакцизними товарами;

- дотримання норм законодавства щодо наявності ліцензій;

- своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску;

- відшкодування податку на додану вартість.

На думку суб’єкта права законодавчої ініціативи, прийняття даного законопроекту сприятиме зменшенню адміністративного тиску на суб’єктів малого підприємництва, що дозволить створити більш сприятливі умови для ведення бізнесу та стимулюватиме розвиток економіки країни в цілому.

З цього приводу Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що встановлені обмеження на проведення перевірок контролюючими органами в 2015-2016 роках підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік (п. 3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи») були запроваджені з аналогічними цілями. Однак, незважаючи на такі введені обмеження на проведення перевірок контролюючими органами, статистичні дані не вказують на позитивну динаміку росту економіки та поліпшення інвестиційного клімату країни.

При цьому, як зауважує Мінфін, встановлені обмеження на проведення перевірок контролюючими органами у 2015 році негативно відобразилися на дохідній частині бюджету, а також призвели до розвитку і поширення правопорушень у сфері оподаткування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо особливостей проведення перевірок суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва) (реєстр. № 5465 від 29.11.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів у разі можливої мінімізації податкових зобов‘язань платниками податків залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.81. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, перебувати на окупованій території (реєстр. № 5415 від 17.11.2016), внесений народними депутатами України Купрієм В.М., Дідичем В.В. та Денисенком А.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується, зокрема, доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 332-2, встановивши кримінальну відповідальність за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (крім військовослужбовців при виконанні службових обов’язків), передбачивши покарання у вигляді штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, – арештом на строк до 6 місяців з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може збільшити дохідну частину державного бюджету. Загальний обсяг додаткових надходжень залежатиме від кількості відповідних правопорушень.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, перебувати на окупованій території (реєстр. № 5415 від 17.11.2016), внесений народними депутатами України Купрієм В.М., Дідичем В.В. та Денисенком А.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідного порушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.82. СЛУХАЛИ:

Інформацію проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів (реєстр. № 5364 від 04.11.2016), поданий народними депутатами України Ар’євим В.І., Геращенком А.Ю. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Проектом закону пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про дорожній рух», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про страхування», «Про Національну поліцію».

Законопроект, серед іншого, передбачає:

- прив’язку розмірів штрафних санкцій за порушення правил паркування, в т.ч. за несплату послуг з користування відповідними майданчиками, до вартості однієї години паркування (у 20-кратному розмірі), та паркування на місцях, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, особами, які не мають відповідних пільг (у 30-кратному розмірі);

- збільшення розміру штрафних санкцій за порушення посадовою особою суб’єктів господарювання, які утримують майданчики для паркування транспортних засобів, визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів, – від тридцяти до п’ятдесяти (чинна норма від двадцяти до тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за порушення порядку надання послуг із транспортування та/або зберігання транспортних засобів (у разі тимчасового затримання транспортних засобів інспектором з паркування, в тому числі здійснення цієї діяльності без відповідного полісу обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб‘єкта господарювання, що надає ці послуги) за шкоду, яка може бути заподіяна транспортному засобу при здійсненні його транспортування та/або зберігання – накладення штрафу на керівника суб’єкта господарювання, фізичну особу – підприємця в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- збільшення розміру штрафних санкцій за необладнання майданчиків для платного паркування транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених законодавством, в тому числі паркувальними автоматами або платіжними терміналами на відстані до 100 метрів від відповідного майданчика, – що накладаються на посадових осіб суб’єктів господарювання, які утримують майданчики для платного паркування транспортних засобів, від сорока до п’ятдесяти (чинна норма від тридцяти до сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- наділення повноваженнями органів місцевого самоврядування щодо впровадження в межах відповідного населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати паркування, затвердження технічних вимог та завдання до цієї системи;

- надання 50% знижки в оплаті штрафів за порушення, зафіксовані в режимі фотозйомки/відеозапису, у разі сплати штрафу протягом 5 банківських днів;

- наділення повноваженнями розгляду справ про адміністративні правопорушення та здійснення тимчасового затримання транспортного засобу інспекторів паркувального простору – а саме: уповноважених виконавчими органами сільських, селищних та міських рад посадових осіб цих органів або посадових осіб відповідних комунальних підприємств, що здійснюють діяльність у сфері паркування транспортних засобів.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про вищевказані адміністративні правопорушення уповноважені розглядати адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

Відтак, зважаючи, що згідно з пунктом 38 статті 64, пунктом 26 статті 66 та пунктом 12 статті 69 Бюджетного кодексу України надходження від адміністративних штрафів, що накладаються місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями, зараховуються до відповідних місцевих бюджетів, реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджетів, не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Водночас, законопроектом пропонується доповнити пункт 7-1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розширивши повноваження виконавчих органів сільських селищних, міських рад, зокрема такими:

- впровадження в межах відповідного населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати паркування, затвердження технічних вимог та завдання до цієї системи;

- уповноваження інспекторів з паркування здійснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів.

Керуючись статтею 91 Бюджетного кодексу України та з огляду вимоги чинного законодавства про місцеве самоврядування, сільські, селищні, міські ради затверджують місцеві програми, зокрема у сфері розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів, тощо в рамках яких можуть реалізовуватися відповідні заходи із залученням, серед іншого, коштів місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив запропонованих змін на надходження бюджетів, через відсутність необхідних для розрахунку даних не здійснило вартісну оцінку величини такого впливу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів (реєстр. № 5364 від 04.11.2016), поданий народними депутатами України Ар’євим В.І., Геращенком А.Ю. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів залежно від виявлених правопорушень та до збільшення видатків за умови здійснення запропонованих заходів із залученням коштів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.83. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків» (реєстр. № 5539 від 14.12.2016), внесений народними депутатами України Демчаком Р.Є., Довбенком М.В., Різаненком П.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується на період до 1 серпня 2020 року, насамперед, зменшити строки розгляду документів та оптимізувати процедури капіталізації та реорганізації банків шляхом приєднання, врегулювати питання припинення здійснення банківської діяльності без ліквідації юридичної особи, вирішити проблему забезпечення безперервності обслуговування клієнтів банку, що приєднується, протягом проведення усієї процедури реорганізації.

При цьому підпунктом «г» пункту 10 частини четвертої статті 1 передбачено, що банк-правонаступник звільняється від сплати будь-яких платежів (податків, зборів, державного мита), пов’язаних з отриманням активів і зобов’язань, плати за внесення змін до державних реєстрів, плати за послуги, що надаються державними органами у зв’язку з таким правонаступництвом.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття сприятиме стабілізації роботи банківського сектору та захисту інтересів вкладників, в тому числі запобіганню додаткового навантаження на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

У цьому зв’язку слід відмітити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» одним з джерел формування коштів Фонду у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду є кошти державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що надається з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету. Водночас, положення законопроекту, пов’язані з преференціями до банку-правонаступника щодо сплати будь-яких платежів та плати за послуги, що надаються державними органами, можуть вплинути на доходну частину державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків» (реєстр. № 5539 від 14.12.2016), внесений народними депутатами України Демчаком Р.Є., Довбенком М.В., Різаненком П.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету в частині сплати банками податків, зборів і плати за послуги, що надаються державними органами, та зменшенню витрат державного бюджету для забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів у разі погіршення фінансового стану Фонду залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.84. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення публічності і недопущення зловживань в сфері реєстрації та обігу знаків для товарів і послуг, а також захисту та створення умов для реалізації прав їх власників (реєстр. № 5419 від 17.11.2016), поданий народними депутатами України Пташник В.Ю., Шкрум А.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується внести зміни до Законів України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», «Про зовнішньоекономічну діяльність» з метою правового забезпечення публічності і недопущення зловживань в сфері реєстрації та обігу знаків для товарів і послуг, зокрема, шляхом:

публікації усіх поданих заявок на знаки для товарів і послуг у Державному реєстрі свідоцтв на знаки для товарів і послуг;

визначення процедури подання мотивованих заперечень проти незаконної видачі охоронного документу на знаки для товарів і послуг;

впровадження ефективного механізму оскарження рішень органу екпертизи;

надання можливості дострокового припинення реєстрації знаку для товарів і послуг внаслідок її невикористання протягом п’яти років;

розширення переліку доступних способів захисту порушеного права на знак для товарів і послуг, зокрема, можливість відшкодування порушником збитків, завданих порушником прав на знак для товарів і послуг, стягнення з порушника доходу, отриманого внаслідок порушення, виплати компенсації за порушення права у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу, що визначатиметься з урахуванням вини особи.

Реалізація положень законопроекту може збільшити надходження державного бюджету у разі, якщо бюджетна установа є власником свідоцтва на знак для товарів і послуг та встановлено порушення її права і прийнято судом рішення про виплату грошового стягнення доходу, або відшкодування завданих збитків, або компенсації на її користь, або в іншому випадку – призвести до витрат державного бюджету на виплату грошового стягнення або компенсації у разі, якщо бюджетну установу буде визнано порушником прав власника свідоцтва.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку не висловило зауважень до законопроекту, водночас, зазначається, що висновок щодо доцільності або недоцільності прийняття зазначеного законопроекту має бути надано Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, як центральним органом виконавчої влади, що здійснює формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до цього законопроекту на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення публічності і недопущення зловживань в сфері реєстрації та обігу знаків для товарів і послуг, а також захисту та створення умов для реалізації прав їх власників (реєстр. № 5419 від 17.11.2016), поданий народними депутатами України Пташник В.Ю., Шкрум А.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати надходження державного бюджету або потребувати додаткових витрат державного бюджету у разі прийняття судом рішення про матеріальну відповідальність до порушника прав власника свідоцтва на знак для товарів і послуг відповідно якщо власником таких прав є бюджетна установа або порушення здійснено бюджетною установою). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.85. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення охорони водних об’єктів) (реєстр. № 5453 від 25.11.2016), поданий народним депутатом України Тимошенком Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом вносяться зміни до Водного кодексу України, Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення охорони водних об’єктів.

Зокрема, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення збільшуються у 1000 разів штрафи за порушення правил охорони водних ресурсів, правил водокористування.

Одночасно, вищевказаний Кодекс доповнюється правопорушенням щодо забору води водокористувачами з водних об’єктів, наділених течією, вище рівня скидання такими водокористувачами стічних вод, незабезпечення належної якості води, забір якої здійснюється, її відповідності нормативам гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин для використання води у господарсько-побутовій та виробничій діяльності, за яке встановлюється відповідальність у вигляді штрафу від 8000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 136000 до 170000 грн/.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Крім того, законопроектом пропонується змінити покарання, передбачене Кримінальним кодексом України за порушення правил охорони вод, замінивши штрафи та обмеження волі на позбавлення волі строком до 10 років.

Реалізація таких положень законопроекту, у зв’язку із зміною покарання, може призвести до зменшення надходжень державного бюджету від штрафів та зумовити збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення охорони водних об’єктів) (реєстр. № 5453 від 25.11.2016), поданий народним депутатом України Тимошенком Ю.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати надходження та витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень (злочинів) та залежно від покарань, які будуть застосовуватись). У разі прийняття відповідного закону він може набувати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

1.2.86. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів (реєстр. № 5548 від 16.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного та Цивільного процесуального кодексів України, Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до яких, зокрема, відбудеться усунення дублювання контрольних функцій органів захисту прав споживачів та органів державного ринкового нагляду, органів, відповідальних за харчову безпеку, органів, відповідальних за безпечність послуг (робіт), усунення дублювання відповідальності суб’єктів господарювання у сфері забезпечення безпечності нехарчової продукції, послуг (робіт), запровадження єдиних вимог до маркування продукції, а також виключення положень, що створюють технічні бар'єри в торгівлі.

При цьому, пропонується оновити редакцію частини першої статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою загалом збільшуються розміри штрафних санкцій, а саме встановлюються у разі:

1) відмови споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9, частиною третьою статті 10 та частиною першою статті 131 цього Закону, – у 20-кратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) реалізації продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в державній системі сертифікації, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, – у розмірі 50% вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб’єкт господарювання не веде обов’язковий облік доходів і витрат, – у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) виготовлення та/або реалізації продукції, що не відповідає вимогам порядку та правил торгівлі, надання послуг, виконання робіт, – у розмірі 100% вартості виготовленої та/або одержаної для реалізації партії товару, але не менше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб’єкт господарювання не веде обов’язковий облік доходів і витрат, – у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

4) виконання робіт, надання послуг, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, – у розмірі 300% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії нафтопродуктів (виконаної роботи, наданої послуги), але не менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб’єкт господарювання не веде обов’язковий облік доходів і витрат, – у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) виготовлення та/або реалізації продукції, забороненої відповідно до закону для виготовлення та реалізації, – у розмірі 500% вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб’єкт господарювання не веде обов’язковий облік доходів і витрат, – у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) створення перешкод посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування для проведення перевірки дотримання вимог правил торгівлі, виконання робіт, надання послуг, а також умов договору між споживачем і продавцем (виробником, виконавцем) або невиконання під час проведення перевірки встановлених законом вимог посадових осіб, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері захисту прав споживачів, – у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб’єкт господарювання не веде обов’язковий облік доходів і витрат, – у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

7) невиконання або несвоєчасного виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів – у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

8) порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи (надання послуги) – у розмірі 100% вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, – у розмірі від 1 до 10% вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

9) обмеження або відмови в реалізації прав споживачів, установлених частиною другою статті 17 цього Закону, – у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

10) ненадання доступної інформації або надання неповної, недостовірної та несвоєчасної інформації, передбаченої цим Законом та Законом України «Про електронну комерцію», – у розмірі 100% вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб’єкт господарювання не веде обов’язковий облік доходів і витрат, – у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

11) реалізації товару, строк придатності якого минув, – у розмірі 300% вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слід відмітити, що встановлення зазначених штрафних санкцій може призвести до збільшення доходів державного бюджету у разі виявлення відповідних порушень, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України відповідні надходження належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів (реєстр. № 5548 від 16.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.87. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо обмежень входження до складу тендерного комітету (реєстр. № 4535 доопрац. від 12.12.2016), внесений народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується розширити обмеження щодо складу тендерного комітету та/або визначення уповноважених осіб замовника, а також запровадити перевірку осіб, яких замовник планує визначити уповноваженою особою або членом тендерного комітету у порядку, встановленому законом (зміни до частини другої статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Зазначена пропозиція може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування органів, що будуть визначені законом для здійснення відповідної перевірки, залежно від вжиття ними заходів щодо економного та ефективного використання бюджетних коштів.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не матиме впливу на надходження та витрати бюджету.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо обмежень входження до складу тендерного комітету (реєстр. № 4535 доопрац. від 12.12.2016), внесений народним депутатом України Бубликом Ю.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування органів державної влади, що здійснюватимуть відповідну перевірку, залежно від вжиття ними заходів щодо економного та ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.88. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Великого Герцогства Люксембург про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на капітал і Протоколу між Урядом України та Урядом Великого Герцогства Люксембург про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Великого Герцогства Люксембург про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на капітал (реєстр. № 0125 від 19.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань європейської інтеграції.

Законопроектом пропонується ратифікувати відповідні Конвенцію, вчинену у м. Києві 6 вересня 1997 року, та Протокол, вчинений у м. Києві 30 вересня 2016 року, який є невід’ємною частиною Конвенції та набирає чинності з моменту набрання чинності Конвенцією.

У Конвенції передбачено, що вона застосовується до податків на доходи і на капітал, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративних підрозділів, або місцевих органів влади, незалежно від способу їх стягнення.

У Протоколі пропонується уточнити: термін «постійне представництво»; положення щодо оподаткування дивідендів, процентів, роялті; положення щодо обміну інформацією, необхідною для виконання положень Конвенції.

У пояснювальній записці зазначено, що:

внаслідок укладення зазначеної Конвенції і Протоколу підприємці обох країн отримають гарантії того, що прибутки, одержані від підприємницької діяльності на території іншої країни, а також з джерел у цій іншій країні у вигляді дивідендів, процентів та роялті, не підлягатимуть подвійному оподаткуванню;

Конвенція і Протокол спрямовані на попередження ухилень від сплати податків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що у поточному бюджетному періоді впливу на доходну або видаткову частину бюджету не відбудеться, оскільки відповідно до статті 8 Протоколу його положення будуть застосовуватися в обох Державах для податкових періодів, починаючи з або після першого січня календарного року, наступного за роком набрання чинності Конвенцією та Протоколом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Великого Герцогства Люксембург про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на капітал і Протоколу між Урядом України та Урядом Великого Герцогства Люксембург про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Великого Герцогства Люксембург про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на капітал (реєстр. № 0125 від 19.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету у наступних бюджетних періодах залежно від практичної реалізації Конвенції та Протоколу). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.

1.2.89. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо використання вітчизняної сировини) (реєстр. № 5501 від 07.12.2016), поданий народними депутатами України Хланем С.В., Негоєм Ф.Ф., Ткачуком Г.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити при виробництві коньяків України обов’язковість використання вітчизняних коньячних спиртів: у виробництві марочних коньяків – 100% вітчизняних витриманих коньячних спиртів, а у виробництві коньяків ординарних – не менше 15% у 2017 році з поступовим підвищенням до 85% в 2026 році.

Крім того, за порушення таких вимог передбачається застосовувати до суб’єктів господарювання фінансові санкції у вигляді штрафу – 200% вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 15 тис. гривень.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що він розроблений з метою підтримки вітчизняних виробників коньяку України, створення умов для інвестування суб’єктами господарювання у вітчизняну сировинну базу, збереження існуючої та забезпечення створення нових робочих місць у виноробній галузі, а відповідно і збільшення надходжень до бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує збільшення видатків бюджету, а вплив на дохідну частину бюджету неможливо обрахувати.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо використання вітчизняної сировини) (реєстр. № 5501 від 07.12.2016), поданий народними депутатами України Хланем С.В., Негоєм Ф.Ф., Ткачуком Г.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету щодо платежів від суб’єктів господарювання – вітчизняних виробників коньячного спирту залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи, а також щодо фінансових санкцій у разі виявлення відповідного порушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.90. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо повернення до норми використання спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного викуреного в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, та витриманих не менше трьох років, у перерахунку на абсолютний алкоголь по роках) (реєстр. № 5501-1 від 12.12.2016), поданий народними депутатами України Юрчишиним П.В., Чекітою Г.Л., Кучером М.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, насамперед, встановити при виробництві коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією обов’язковість використання спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного, викуреного в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, у перерахунку на абсолютний алкоголь, не менше 35% з 2017 року та 50% з 2018 року.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо повернення до норми використання спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного викуреного в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, та витриманих не менше трьох років, у перерахунку на абсолютний алкоголь по роках) (реєстр. № 5501-1 від 12.12.2016), поданий народними депутатами України Юрчишиним П.В., Чекітою Г.Л., Кучером М.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету щодо платежів від суб’єктів господарювання – вітчизняних виробників коньячного спирту залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи, а також щодо фінансових санкцій у разі виявлення відповідного порушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.91. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про виноград та виноградне вино» (щодо забезпечення використання вітчизняної сировини у виробництві коньяку) (реєстр. № 5501-2 від 21.12.2016), поданий народним депутатом України Козаченком Л.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2018 року, насамперед, встановити при виробництві коньяків України обов’язковість використання вітчизняних коньячних спиртів: у виробництві марочних коньяків – 100% вітчизняних витриманих коньячних спиртів, а у виробництві коньяків ординарних – не менше 3% у 2018 році з поступовим підвищенням до 10% в 2025 році.

Поряд з тим, за порушення таких вимог передбачається застосовувати до суб’єктів господарювання фінансові санкції у вигляді штрафу – 100% вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 15 тис. гривень.

Крім того, законопроектом пропонується зобов’язати суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво коньяку України за коньячною технологією, щорічно здійснювати закладку нових виноградних насаджень площею не менше ніж 50 гектарів виноградників.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що наслідком його прийняття буде: розвиток виноградарства та виноробства в Україні, стимулювання суб’єктів господарювання здійснювати інвестування у їх розвиток, збільшення площі виноградних насаджень, забезпечення суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво коньяку, вітчизняною сировиною, збільшення обсягів виробництва спиртів коньячних та коньяків вітчизняного виробництва; збільшення обсягів надходження коштів до Державного бюджету України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує збільшення видатків бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про виноград та виноградне вино» (щодо забезпечення використання вітчизняної сировини у виробництві коньяку) (реєстр. № 5501-2 від 21.12.2016), поданий народним депутатом України Козаченком Л.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету щодо платежів від вітчизняних суб’єктів господарювання у галузі виноградарства та виробництва коньячного спирту залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи, а також щодо фінансових санкцій у разі виявлення відповідного порушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.92. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо обов’язковості використання вітчизняної сировини у виробництві коньяку) (реєстр. № 5501-3 від 21.12.2016), поданий народними депутатами України Ільюком А.О., Заставним Р.Й.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2018 року встановити при виробництві коньяків України обов’язковість використання вітчизняних коньячних спиртів: у виробництві марочних коньяків – 100% вітчизняних витриманих коньячних спиртів, а у виробництві коньяків ординарних – не менше 2% у 2018 році з поступовим підвищенням до 12% в 2023 році.

Крім того, за порушення таких вимог передбачається застосовувати до суб’єктів господарювання фінансові санкції у вигляді штрафу – 100% вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 15 тис. гривень.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що він розроблений з метою, зокрема, збільшення виробництва спиртів коньячних та коньяків вітчизняного виробництва, розвитку вітчизняного ринку цієї продукції та збільшення за рахунок цього обсягів надходження коштів до Державного бюджету України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо обов’язковості використання вітчизняної сировини у виробництві коньяку) (реєстр. № 5501-3 від 21.12.2016), поданий народними депутатами України Ільюком А.О., Заставним Р.Й., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету щодо платежів від суб’єктів господарювання – вітчизняних виробників коньячного спирту залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи, а також щодо фінансових санкцій у разі виявлення відповідного порушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.93. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» щодо формування цивілізованого ринку вживаних автомобілів (реєстр. № 5561 від 20.12.2016), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Шевченком О.Л., Купрієм В.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, насамперед, встановити, що під час імпорту вимоги екологічних стандартів «Євро» застосовуються виключно для нових транспортних засобів, а для вживаних запроваджується вимога щодо проходження обов’язкового технічного огляду. При цьому вказано, що мінімальні надходження до державного бюджету у 2017 році при реалізації законопроекту зростуть на 1,7 млрд гривень.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття буде сприяти наповненню державного бюджету за рахунок збільшення кількості імпортованих автомобілів і можливості легалізації уже ввезених автомобілів іноземної реєстрації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з бюджету, а оцінити вартісну величину впливу на доходи бюджету неможливо за відсутності обсягів збільшення імпорту вживаних авто.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» щодо формування цивілізованого ринку вживаних автомобілів (реєстр. № 5561 від 20.12.2016), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Шевченком О.Л., Купрієм В.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.94. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо формування цивілізованого ринку вживаних автомобілів (реєстр. № 5562 від 20.12.2016), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Шевченком О.Л., Купрієм В.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується продовжити до 31 грудня 2020 року справляння зменшених ставок акцизного податку на вживані транспортні засоби (у діючій редакції – до 31 грудня 2018 року).

Крім того, пропонується з моменту набрання чинності відповідного законопроекту ліквідувати діючі обмеження щодо продажу автомобілів, які імпортуються за зниженим акцизом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що вплив положень законопроекту щодо продовження знижених ставок акцизного податку на вживані авто до 31 грудня 2020 року на дохідну частину бюджету неможливо обрахувати. Проте скасування діючих обмежень щодо продажу вживаних авто, що імпортуються за заниженими акцизами, спровокує використання схем оптимізації пільгового оподаткування транспортних засобів, що призведе до зменшення дохідної частини бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо формування цивілізованого ринку вживаних автомобілів (реєстр. № 5562 від 20.12.2016), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Шевченком О.Л., Купрієм В.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.95. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення окремих положень) (реєстр. № 5544 від 16.12.2016), поданий народним депутатом України Кіршем О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується внести зміни до статті 120-1 Податкового кодексу України, відповідно до яких уточнюється спеціальний термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, при порушенні якого до платників податку застосовуватимуться штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію або відсутність такої реєстрації. Зокрема, передбачається визначити, що термін реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних настає не раніше фактичного отримання платником податку коштів або іншої компенсації від свого покупця. Крім того, передбачається встановити єдиний критерій по вартісному показнику для обчислення строків амортизації необоротних активів /зміни до статті 138 Податкового кодексу України/.

У цьому зв’язку слід зазначити, що Законом України від 21.12.2016р. № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» вже внесено зміни до статті 120-1 щодо порядку нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію або відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходну частину державного бюджету, однак визначити вартісну величину впливу на доходну частину бюджету від запровадження запропонованих змін неможливо у зв’язку з відсутністю даних щодо можливих порушень платниками податку термінів реєстрації податкових накладних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення окремих положень) (реєстр. № 5544 від 16.12.2016), поданий народним депутатом України Кіршем О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.96. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України (реєстр. № 5521 від 09.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується у разі ухвалення судового рішення на користь сторони – суб’єкта владних повноважень відшкодовувати також судовий збір з іншої сторони судового процесу (згідно з чинним законодавством відшкодовуються лише судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведення судових експертиз).

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту дозволить забезпечити реалізацію закріпленого пунктом 2 частини третьої статті 129 Конституції України та пунктом 3 частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечить на належному рівні здійснення наданих повноважень органами державного нагляду та контролю, сприятиме дотриманню законодавства суб’єктами господарювання. Крім того, реалізація законопроекту сприятиме зменшенню навантаження на видаткову частину державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує виділення додаткових коштів з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України (реєстр. № 5521 від 09.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на функціонування органів державного нагляду і контролю у разі ухвалення судових рішень на користь суб’єктів владних повноважень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.97. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо забезпечення прикордонної безпеки держави (реєстр. № 5442 від 23.11.2016), поданий народними депутатами України Паламарчуком М.П., Королем В.М.

Відмітили:

Законопроектом, зокрема, пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) та посилити відповідальність за правопорушення у сфері охорони державного кордону, збільшивши розміри штрафів з 5 – 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян до 50 – 800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 850 грн до 13 600 грн./. Також запропоновано доповнити Кодекс новими статтями 203-1 та 204-4 і встановити відповідальність відповідно за умисне невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення уповноваженого державного органу про заборону в’їзду в Україну, у вигляді штрафів у розмірі від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 1 700 грн до 5 100 грн/; за порушення порядку в’їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього, у вигляді штрафів у розмірі від 30 до 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 510 грн до 1 190 грн./.

У зв’язку з посиленням адміністративної відповідальності за зазначеними правопорушеннями, реалізація передбачених законопроектом норм у разі виявлення таких правопорушень призведе до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу із урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо забезпечення прикордонної безпеки держави (реєстр. № 5442 від 23.11.2016), поданий народними депутатами України Паламарчуком М.П., Королем В.М., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.98. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань діяльності Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (реєстр. № 5449 від 24.11.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про оренду державного та комунального майна», «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про засади державної мовної політики», «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів», «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» та врегулювати питання проходження військової служби в Держспецзв’язку.

У експертному висновку до даного законопроекту Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету.

Слід зауважити, що реалізація положень законопроекту здійснюватиметься в межах та за рахунок коштів державного бюджету, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на забезпечення діяльності Адміністрації Держспецзв’язку.

Водночас, внесення змін до статей 188-31, 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які передбачають встановлення відповідальності за порушення вимог з протидії технічним розвідкам у вигляді штрафу на посадових осіб у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за вчинення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 850 грн до 2 250 грн./.

Виокремлення нового адміністративного правопорушення та встановлення адміністративної відповідальності за його скоєння, може зумовити додаткові надходження державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень та застосування заходів адміністративного впливу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань діяльності Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (реєстр. № 5449 від 24.11.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.99. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо набуття (припинення) громадянства України, громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (реєстр. № 5433 від 21.11.2016), поданий народними депутатами України Тетеруком А.А. та Ємцем Л.О.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни і доповнення до ряду законів України та врегулювати питання множинного (подвійного) громадянства в Україні.

Серед іншого законопроект також містить зміни та доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, передбачається встановити відповідальність за неподання або несвоєчасне подання повнолітнім громадянином України, який добровільно набув громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав, письмової заяви про це та копії документа, що підтверджує набуття ним іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств) до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства або дипломатичного представництва чи консульської установи України в іншій державі – у разі його проживання за кордоном (нова стаття 198-1 Кодексу) у вигляді штрафів у розмірі від 500 до 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 8 500 грн до 17 000 грн/, а за ті самі дії вчинені посадовою чи службовою особою органу державної влади або посадовою особою органу місцевого самоврядування – у розмірі від 1 000 до 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 17 000 грн до 34 000 грн./.

Крім того, встановлюються повноваження: районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів (суддів) та органів Державної міграційної служби щодо розгляду справ про вищезазначені адміністративні правопорушення за статтею 198-1 Кодексу.

Разом з тим, змінами до статті 9 Закону України «Про громадянство України» для іноземців, які звернулися з клопотанням про набуття громадянства України, передбачається складання іспиту щодо володіння державною мовою, включаючи здатність читати, писати і розмовляти українською мовою, знання основ Конституції та історії України, а також отримання документів, що підтверджують складання такого іспиту. Порядок проведення іспитів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на зазначене, реалізація такого положення законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на організацію іспитів незалежно від форми їх проведення.

При цьому, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо збалансування державного бюджету, як визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо набуття (припинення) громадянства України, громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (реєстр. № 5433 від 21.11.2016), поданий народними депутатами України Тетеруком А.А. та Ємцем Л.О., має опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету на проведення іспиту для іноземців, які клопочуть про набуття громадянства України, залежно від форми та порядку проведення такого іспиту і збільшити надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

1.2.100. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення правил поводження з побутовими відходами) (реєстр. № 5375 від 08.11.2016), поданий народним депутатом України Балогою В.І.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до статтей 73, 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП України), збільшивши розміри штрафів за:

засмічення лісів відходами (на громадян – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (на громадян – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Запропоноване збільшення штрафних санкцій у разі виявлення зазначених порушень зумовить збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Поряд з тим, пропонується доповнити КУпАП України статтями 153-1 та 153-2, передбачивши відповідальність за:

засмічення території населеного пункту твердими побутовими відходами (за винятком випадків викидання сміття з борту річкового або маломірного судна, із автомобільного та електротранспорту, вікон і дверей вагонів поїздів, звалювання сміття у смузі відводу автомобільних шляхів) у вигляді накладення штрафу на громадян – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб'єктів підприємницької діяльності – від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

несвоєчасне вивезення твердих побутових відходів суб’єктами господарювання, які надають послуги з їх вивезення, що призвело до забруднення (засмічення) території загального користування та (або) інших об’єктів благоустрою населених пунктів у вигляді накладення штрафу на посадових осіб таких суб’єктів господарювання, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У законопроекті визначається, що справи про адміністративні порушення за статтями 153-1 та 153-2 розглядають адміністративні комісії при виконавчих органах міських, сільських, селищних рад або виконавчі комітети сільських та селищних рад. Тому, керуючись вимогами пункту 38 статті 64 та пункту 12 статті 69 Бюджетного кодексу України накладені такими органами адміністративні штрафи будуть зараховуватися до відповідних місцевих бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

За висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджету внаслідок підвищення розмірів штрафів та встановлення нових штрафів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення правил поводження з побутовими відходами) (реєстр. № 5375 від 08.11.2016), поданий народним депутатом України Балогою В.І., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.101. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про дитяче харчування (реєстр. № 5293 від 20.10.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що прийняття нової редакції Закону України «Про дитяче харчування» та внесення змін до законів України «Про охорону дитинства», «Про дошкільну освіту», «Про пестициди та агрохімікати» дозволить удосконалити законодавство у сфері забезпечення дітей грудного та раннього віку дитячим харчуванням належної якості та безпечності такої продукції та спростити умови провадження підприємницької діяльності у харчовій галузі (у виробництві дитячого харчування).

Слід відмітити, що у статті 4 законопроекту встановлюються такі вимоги:

- діти грудного та раннього віку із малозабезпечених сімей забезпечуються безоплатним дитячим харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому у законопроекті не зазначено джерела фінансового забезпечення таких заходів – що згідно з чинним Законом України «Про дитяче харчування» здійснюються за рахунок державного бюджету;

- органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про пільгове забезпечення дитячим харчуванням дітей грудного та раннього віку із малозабезпечених сімей у порядку та за нормами, що визначені органами місцевого самоврядування, за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів.

Відповідно реалізація таких положень має забезпечуватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. При цьому беручи до уваги чинні положення статті 4 Закону України «Про державне харчування», згідно з якими крім дітей з малозабезпечених сімей, пільги мали діти грудного та раннього віку, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, видатки державного бюджету на такі цілі можуть зменшитися. Водночас, видатки місцевих бюджетів збільшаться за умови прийняття рішення місцевою радою про надання зазначеної пільги.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація законопроекту не впливатиме на видаткову та дохідну частини Державного бюджету України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про дитяче харчування (реєстр. № 5293 від 20.10.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів залежно від прийнятих рішень про надання пільги). У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності у терміни згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.102. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо поширення повноважень органів місцевого самоврядування територіальних громад на всю територію відповідної сільської, селищної, міської територіальної громади (реєстр. № 5254 від 07.10.2016), внесений народними депутатами України Дехтярчуком О.В., Пташник В.Ю., Рекою А.О., Батенком Т.І., Констанкевич І.М., Матвієнком А.С., Довбенком М.В., Кудлаєнком С.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити повноваження адміністративних комісій при виконавчих органах сільських, селищних рад при розгляді справ про адміністративні правопорушення, які були вчинені на території відповідної сільської, селищної територіальної громади на рівні повноважень, які мають адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад при розгляді справ про адміністративні правопорушення, які були вчинені на території відповідної міської територіальної громади.

Слід відмітити, що згідно із пунктом 12 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України адміністративні штрафи, що накладаються місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями, зараховується до доходів загального фонду сільських та селищних бюджетів. Тому, у разі застосування адміністративними комісіями сільських і селищних рад штрафних санкцій за виявлені правопорушення, можуть збільшитися надходження таких бюджетів.

Міністерство фінансів зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо поширення повноважень органів місцевого самоврядування територіальних громад на всю територію відповідної сільської, селищної, міської територіальної громади (реєстр. № 5254 від 07.10.2016), має опосередкований вплив на показники бюджетів місцевого самоврядування (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності в терміни, визначені авторами законопроекту.

1.2.103. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оскарження рішень про добровільне об’єднання територіальних громад (реєстр. № 5483 від 05.12.2016 р.), поданий народним депутатом України Князевичем Р.П.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити:

Кодекс адміністративного судочинства України новою статтею 171-3, згідно із якою передбачити особливі порядок та строки оскарження рішень сільських, селищних, міських рад про добровільне обʼєднання територіальних громад, а також необхідність залучення відповідної обласної державної адміністрації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача;

статтю 7 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» новими пунктами 9 і 10, згідно з якими передбачається невідкладне інформування Центральної виборчої комісії про відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження рішень про добровільне об’єднання територіальних громад, а також про ухвалене судом рішення.

Водночас, слід зауважити, що згідно із статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, а також за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення .

Поряд з тим, згідно із статтею 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до вимог частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оскарження рішень про добровільне об’єднання територіальних громад (реєстр. № 5483 від 05.12.2016), поданий народним депутатом України Князевичем Р.П., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів та збільшення надходжень державного бюджету залежно від настання обумовлених випадків). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності в терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації Клименка Ю.Ю. про погодження переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, у новій редакції (згідно з розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 15.12.2016 р. № 762).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшли звернення Луганської обласної державної адміністрації – Луганської військово-цивільної адміністрації (далі – ОДА) від 19.12.2016 р. № 1/9-6392 та від 11.01.2017 № 3/9-162 щодо погодження переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, у новій редакції згідно з розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації, керівника військово-цивільної адміністрації від 15.12.2016 р. № 762 «Про внесення змін до Переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження».

Таке погодження здійснюється Комітетом згідно з вимогами підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, у якому серед іншого передбачено:

– тимчасово, до повернення населених пунктів Донецької та Луганської областей під контроль державної влади, залишки коштів місцевих бюджетів таких населених пунктів, що обліковуються станом на 1 січня 2016 року на рахунках в органах Казначейства України, зараховуються до спеціального фонду відповідних обласних бюджетів. Залишки коштів перераховуються органами Казначейства України і відображаються ними у бухгалтерському обліку та звітності про виконання місцевих бюджетів за класифікацією фінансування бюджету. Зараховані до обласних бюджетів залишки коштів спрямовуються на:

відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду, систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, та соціально-економічний розвиток Донецької та Луганської областей;

– переліки об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок зазначених залишків коштів, затверджуються відповідними обласними державними адміністраціями, обласними військово-цивільними адміністраціями за погодженням із Комітетом з питань бюджету. При цьому до таких переліків не можуть бути включені об’єкти і заходи на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Поряд з тим відповідно до вимог частини другої статті 57 та частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Враховуючи зазначені вимоги Бюджетного кодексу України, згідно з пунктом 1 розпорядження голови Луганської ОДА від 15.12.2016 р. № 762 внесено зміни та затверджено у новій редакції Перелік об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі – Перелік об’єктів і заходів), на загальну суму 1 029 179,0 тис. гривень.

Слід відмітити, що Перелік об’єктів і заходів було затверджено розпорядженням голови Луганської ОДА від 11.07.2016 р. № 402 з таким самим обсягом, що згідно з наведеними вимогами Бюджетного кодексу України погоджувався Комітетом з питань бюджету на засіданні 13 липня 2016 року (протокол № 63).

Відповідно до наданих Департаментом фінансів Луганської ОДА обґрунтувань (лист від 12.01.2017 р. № 6-10/76 надано народним депутатам – членам Комітету) внесення змін до Переліку об’єктів і заходів пов’язано із: необхідністю приведення у відповідність до розробленої проектно-кошторисної документації (здійснено уточнення найменувань об’єктів і заходів), уточненням об’єктів і заходів відповідно до затверджених регіональних програм, пов’язаних з відновленням зруйнованих та пошкоджених в ході проведення антитерористичної операції об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури області, систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, та здійснення заходів з соціально-економічного розвитку області, отриманою економією бюджетних коштів внаслідок застосування тендерних процедур, заміною джерел фінансування затверджених об’єктів.

Також Департаментом фінансів Луганської ОДА зазначається, що з переліку об’єктів і заходів виключено об’єкти «Облаштування місць дислокації підрозділів охорони державного кордону Луганського прикордонного загону» з обсягом фінансування 2 175 тис. грн та «Ремонтно-відновлювальні роботи дошкільного навчального закладу – ясел-садку № 128 ГУМВС України у Луганській області, за адресою: вул. Партизанська, 16, м. Сєвєродонецьк Луганської області» з обсягом фінансування 500,8 тис. грн, у зв’язку з їх включенням до нового об’єкту «Заходи, по’вязані з виконанням Регіональної цільової програми розвитку правоохоронної сфери та цивільного захисту населення у Луганській області на 2016 – 2017 роки» з обсягом фінансування 38 362,460 тис. гривень.

Відтак, в уточненому Переліку об’єктів і заходів, затвердженому розпорядженням голови Луганської ОДА від 15.12.2016 р. № 762, визначено 151 об’єкт і захід проти 150, що планувалися згідно з розпорядженням голови Луганської ОДА від 11.07.2016 р. № 402.

При цьому згідно із преамбулою розпорядження голови Луганської ОДА від 15.12.2016 р. № 762 Перелік об’єктів і заходів затверджено за виключенням об’єктів і заходів на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, що визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».

За інформацією Державної казначейської служби України:

від 02.12.2016 р. № 9-01/452-20395 – залишки коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, що обліковувалися станом на 1 січня 2016 року на рахунках в органах Казначейства України, зараховано до спеціального фонду обласного бюджету у обсязі 1 029 179,5 тис. грн;

від 13.01.2017 р. № 9-01/56-847 – касові видатки обласного бюджету за 2016 р. за рахунок зазначених коштів становили 143 003,4 тис. грн (або 13,9% розподіленого обсягу – 1 029 179 тис. гривень).

Довідково: Із 150 об’єктів, затверджених згідно з розпорядженням від 11.07.2016 р. № 402: за 48 об’єктами (майже третина від їх загальної кількості) видатки не здійснювалися, лише за одним об’єктом здійснено видатки у запланованому обсязі (196,2 тис. грн), за 36 об’єктами здійснено понад 90% передбачених видатків.

За інформацією ОДА такі видатки враховано при затвердженні Переліку об’єктів і заходів у новій редакції (розпорядженням голови Луганської ОДА від 15.12.2016 р. № 762).

Водночас, належить звернути увагу, що згідно з вимогами Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Матвієнко А.С., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та заступник голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації Клименко Ю.Ю.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів і заходів в новій редакції згідно з розпорядженням Голови Луганської облдержадміністрації від 15 грудня 2016 року № 762 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48 Бюджетного кодексу України).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами абзацу четвертого підпункту 4 пункту 24 розділу VI, частини другої статті 57 та частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України:

погодити Перелік об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затверджений у новій редакції згідно з пунктом 1 розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 15.12.2016 р. № 762 «Про внесення змін до Переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 13, «проти» - 0, «утримались» - 3.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Голови Комітету з питань бюджету Амельченка В.В. про проект плану роботи Комітету з питань бюджету на шосту сесію Верховної Ради України восьмого скликання (лютий – липень 2017 року).

Відмітили:

Відповідно до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» план роботи комітету затверджується рішенням комітету до початку чергової сесії Верховної Ради України, на яку формується план.

Проект плану роботи передбачає основні напрями діяльності Комітету, насамперед, законопроектну. Основою законотворчої роботи Комітету на шостій сесії (розділ І проекту плану роботи) має стати опрацювання проектів законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» та до Бюджетного кодексу України, а також розгляд питань щодо Основних напрямів бюджетної політики на 2018 рік і звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» шляхом підготовки відповідних проектів постанов на розгляд Верховної Ради України.

Зважаючи, що п’ята сесія Верховної Ради України ще триває, розділ І проекту плану може бути уточнений залежно від розгляду Верховною Радою та Комітетом з питань бюджету окремих законопроектів в період роботи цієї сесії, а також з урахуванням законопроектів, що ще зареєструються.

У розділі ІІ проекту плану роботи передбачено розгляд проектів законів, до яких Комітетом з питань бюджету мають бути надані висновки щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству. Відповідно до Регламенту Верховної Ради України такі висновки Комітет з питань бюджету надає до всіх зареєстрованих у Верховній Раді проектів законів.

У розділі ІV проекту плану роботи запропоновано, зокрема, перелік заходів з питань участі Комітету в процесі виконання державного бюджету у 2017 році (зокрема, шляхом погодження рішень Уряду щодо передачі бюджетних призначень і перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу/перерозподілу міжбюджетних трансфертів) та контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Проект плану надано у матеріалах до засідання.

Поряд з тим, на виконання доручення Голови Верховної Ради України від 28 грудня 2016 року № 06/03-443(318756) пропонуються для включення до порядку денного шостої сесії Верховної Ради восьмого скликання проекти законів, за якими Комітет з питань бюджету визначено головним (проект листа надано у матеріалах до засідання).

Разом з тим, пропонується не включати до порядку денного шостої сесії окремі законопроекти, як такі, що втратили актуальність:

1) законопроекти про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»:

– реєстр. №№ 3756, 3758, 3785, 4026, 4045, 4064, 4064-1, 4156, 4220, 4272, 4365, 4385, 4472, 4477, 4477-1, 4477-2, 4791, 4849, 4926, 4951, 4969, 4972, 5030, 5087, 5120, 5156, 5193, 5216, 5417 – у зв’язку із завершенням бюджетного періоду 2016 року;

– пропозиції Президента до Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування професійно-технічної освіти» за реєстр. № 3830-3 – у зв’язку із завершенням бюджетного періоду 2016 року та врегулюванням відповідного питання законами України від 20.12.2016 р. № 1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» та від 21.12.2016 р. № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» /на ранковому пленарному засіданні ВРУ 18.01.2017 р. цей закон було відхилено/;

– проект Закону України про додаткове фінансування програм соціального захисту населення і обороноздатності країни за рахунок конфіскованих коштів та коштів, отриманих і спрямованих до державного бюджету від реалізації майна за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення за реєстр. № 5088, з огляду на те, що положеннями законопроекту передбачалось реалізувати передбачені у ньому заходи шляхом внесення змін до державного бюджету на 2016 рік, а бюджетний період 2016 року вже завершився, а також враховуючи те, що Законом України від 21.12.2016 р. № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено вимоги щодо зарахування конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, до спеціального фонду державного бюджету та визначено напрями використання таких коштів;

– проект постанови про Основні напрями бюджетної політики на 2017 рік за реєстр. № 4971 у зв’язку із прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»;

– проект постанови про проведення Рахунковою палатою експертизи проекту Закону про Державний бюджет України на 2017 рік за реєстр. № 5141 у зв’язку із прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»;

законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу України:

– реєстр. № 2036 (щодо фінансування окремих закладів охорони здоров’я, інших програм медичної та санітарної допомоги та закладів освіти), оскільки законодавчі пропозиції унормовано в інший спосіб згідно із Законом України від 02.03.2015 р № 212-VIII шляхом доповнення пункту 3 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України підпунктом "в", а також запровадженням інших підходів до надання освітньої та медичної субвенцій місцевим бюджетам згідно із Законом України від 20.12.2016 р. № 1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»;

– реєстр. № 2096 (щодо децентралізації та гарантування фінансової самостійності органів місцевого самоврядування) у зв’язку із врегулюванням питання у інший спосіб шляхом внесення відповідних змін до ч. 6 ст. 78 Бюджетного кодексу України згідно із Законом України від 28.12.2014 р.
№ 79-VIII;

– реєстр. № 2062а (щодо врегулювання питання можливості органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до чинного законодавства України) у зв’язку із врегулюванням відповідного питання у інший спосіб Законом України від 20.12.2016 р. № 1789-VIII шляхом внесення змін до частини сьомої статті 78 Бюджетного кодексу України;

– реєстр. № 2582 (щодо освітньої субвенції), реєстр. № 4191 (щодо фінансування харчування учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів) у зв’язку із запровадженням нових вимог до надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, встановивши Законом України від 20.12.2016 р. № 1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» у статті 103-2, що така субвенція надається лише на оплату праці педагогічних працівників зазначених у цій статті навчальних закладів;

– реєстр. № 3083 (щодо соціальної спрямованості державних лотерей), оскільки цей законопроект є похідним від законопроекту за реєстр. № 3081 «Про систему державної підтримки кінематографії», який 28.01.2016 р. не прийнято. Крім того, прийнятий 22.09.2016 р. Закон України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» Президентом України повернуто з пропозиціями, згідно з якими кошти, отримані відповідно до законодавства про лотереї, не можуть бути джерелом наповнення Державного фонду підтримки кінематографії України (згідно зі статтею 136 Податкового кодексу України для операторів лотерей встановлено режим оподаткування, який передбачає сплату податку на прибуток підприємств та податку з доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, що є доходами загального фонду державного бюджету);

– реєстр. № 3714 (щодо внесення змін до порядку закриття рахунків після закінчення бюджетного періоду по Донецькій та Луганській областях на період проведення антитерористичної операції) у зв’язку із врегулюванням відповідного питання у інший спосіб Законом України від 20.12.2016 р.
№ 1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» шляхом внесення змін до підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення», а також згідно з чинним положенням статті 67-2 Бюджетного кодексу України;

– реєстр. №3831-2 (пропозиції Президента до Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування професійно-технічної освіти») /на ранковому пленарному засіданні ВРУ 18.01.2017 р. цей закон було відхилено/, реєстр. № 5124 (щодо фінансування професійно-технічної освіти за рахунок видатків з обласних бюджетів) у зв’язку із врегулюванням відповідного питання у інший спосіб Законом України від 20.12.2016 р.
№ 1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» шляхом внесення змін до підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 89, підпункту «б» пункту 2 частини першої статті 90 та доповнення новим пунктом 20-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України;

– реєстр. №№ 4214, 4214-1, 4214-2, 5009, 5222 (щодо продовження експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення) – у зв’язку з врегулюванням питання продовження експерименту на 2017 рік щодо фінансового забезпечення розвитку автомобільних доріг загального користування і поширення дії такого експерименту на всі області згідно із Законом України від 20.12.2016 р. № 1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», а також через утворення з 2018 року державного дорожнього фонду відповідно до Закону України від 17.11.2016 р. № 1763-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення дорожньої галузі»;

– реєстр. № 4280 (щодо забезпечення застосування в бюджетному законодавстві поняття «громадське об’єднання» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про громадські об’єднання»), законодавчі пропозиції якого враховані у Законі України від 20.12.2016 р. № 1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»;

– реєстр. № 4457 (щодо удосконалення законодавства України з питань фінансування охорони здоров’я), оскільки він є похідним від законопроекту за реєстр. № 4456 «Про організацію медичного обслуговування населення в Україні», що 01.11.2016 р. повернутий Верховною Радою України на доопрацювання ініціаторам внесення. Поряд з тим Кабінетом Міністрів України 30.11.2016 р. згідно з розпорядженням № 1013-р було схвалено Концепцію реформи фінансування системи охорони здоров’я, яка має на меті до 2020 року (у декілька етапів) створити іншу модель фінансування системи охорони здоров’я, забезпечивши використання державних ресурсів шляхом спрямування їх на покриття вартості фактично надаваних громадянам медичних послуг (принцип “гроші ходять за пацієнтом”), що у свою чергу потребує відповідного узгодження законодавчих ініціатив;

– реєстр. №№ 4495, 4495-1, 4495-2 (щодо розподілу акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин які використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного) – у зв’язку із скасуванням акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів згідно із Законом України від 20.12.2016 р № 1791–VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та врегулюванням питання компенсації бюджетам місцевого самоврядування відповідних надходжень у пункті 43 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України згідно із Законом України від 20.12.2016 р. № 1789-VIII;

– реєстр. № 4747 (про внесення зміни до статті 4 Бюджетного кодексу України) – за рішенням Комітету з питань запобігання і протидії корупції від 07.12.2016 р. (протокол № 91) законопроект не відповідає вимогам антикорупційного законодавства та пропонується відхилити, оскільки законопроект сприятиме правовій невизначеності та зруйнує усталену практику законодавчого процесу у сфері бюджетного законодавства, що, як наслідок, може призвести до порушення методологічної цілісності норм Бюджетного кодексу України і узгодженості його положень, а також розбалансування показників державного та місцевих бюджетів;

– реєстр. №5010 (про державну підтримку громадських об’єднань на виконання заходів щодо національно-патріотичного виховання), законодавчі пропозиції якого враховані у Законі України від 20.12.2016 р. № 1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України».

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Амельченко В.В., Пинзеник В.М., Деркач А.Л., Матвієнко А.С.

Зокрема, народний депутат Пинзеник В.М. звернув увагу на опрацювання Комітетом питання щодо розгляду законопроектів відповідно до статті 27 Бюджетного кодексу України та запропонував оформити рішенням Комітету таку пропозицію: рекомендувати Верховній Раді не включати до проекту порядку денного шостої сесії законопроекти, які суперечать Регламенту Верховної Ради, Бюджетному кодексу і прийняття яких може призвести до розбалансування показників бюджетів та порушення основного принципу бюджетної системи – принципу збалансованості.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію затвердити план роботи Комітету на шосту сесію Верховної Ради восьмого скликання та підтримати рішення, надане у відповідних матеріалах, а також окремо звернутися з листом від Комітету до Голови Верховної Ради, що запропоновано народним депутатом Пинзеником В.М. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1.Затвердити план роботи Комітету з питань бюджету на шосту сесію Верховної Ради України восьмого скликання (копія плану додається).

2. Подати Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради України перелік проектів законів, за якими Комітет з питань бюджету визначено головним, для включення їх до порядку денного шостої сесії Верховної Ради восьмого скликання, а також перелік законопроектів, які пропонується не включати до порядку денного шостої сесії Верховної Ради восьмого скликання (копія відповідного листа додається).

3. Рекомендувати Голові Верховної Ради України доручити комітетам Верховної Ради України:

- при підготовці пропозицій щодо включення проектів законів до порядку денного сесії здійснювати ґрунтовний аналіз проектів законів, за якими комітети визначені головними та до яких надійшли висновки Комітету з питань бюджету, і керуючись нормами Регламенту Верховної Ради України, обґрунтовувати доцільність включення до порядку денного проектів законів, реалізація яких всупереч вимогам Бюджетного кодексу України призводить до збільшення витрат та/або зменшення надходжень державного та/або місцевих бюджетів (щодо яких не подані пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету), та у разі відсутності таких обґрунтувань повертати зазначені проекти законів (враховуючи відсутність фінансово-економічного обґрунтування) суб’єкту права законодавчої ініціативи і не включати їх до порядку денного сесії Верховної Ради України;

- обов’язково додавати до висновку головного комітету висновок Комітету з питань бюджету щодо впливу законопроекту на показники бюджету та відповідності законопроекту законам, що регулюють бюджетні відносини.

Голосували: «за» - 12, «проти» - 0, «утримались» - 4.

4. Різне.

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Павелка А.В. про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період п’ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання (вересень 2016 року – січень 2017 року).

Відмітили:

Протягом п’ятої сесії станом на 18 січня 2017 року (включно) відбулося 21 засідання Комітету з питань бюджету (далі – Комітет), на яких розглянуто 757 питань.

За цей період (станом на 10.01.2017 р.) на розгляд до Комітету надійшли 51 законопроект, за яким Комітет визначено головним, і 612 законопроектів для надання висновків щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, а також 100 проектів постанов.

У числі законопроектів, за якими Комітет визначено головним, 1 – законопроект про державний бюджет на 2017 рік, 13 законопроектів – про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», 32 законопроекти – про внесення змін до Бюджетного кодексу та 5 проектів постанов з інших питань.

Упродовж роботи сесії Комітетом підготовлено на розгляд Верховної Ради 25 законопроектів, за яким Комітет визначений головним, у т.ч.:

1 – законопроект про Державний бюджет України на 2017 рік;

8 законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» /за реєстр. №№ 4969, 5074, 5217, 5281, 5482, 5417, 5502, 4744/;

13 законопроектів про внесення змін до Бюджетного кодексу України /за реєстр. №№ 4970, 4015а, 4912, 4918, 5181, 4741, 3240, 5131, 5131 (доопр.), 5245, 5333, 3038, 5425/, з них 4 законопроекти підготовлено у звітний період до першого і другого читань /за реєстр. №№ 4970, 4015а, 4741, 5131 (доопр.)/;

3 проекти постанов щодо окремих бюджетних питань /за реєстр. №№ 5141, 5000-П, 5323/.

Верховною Радою під час п’ятої сесії прийнято 16 законів і 10 постанов, попередній розгляд яких здійснював Комітет, а саме:

1 – Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»
(№ 1801-VIII);

7 законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» /№№ 1516-VIII, 1659-VIII, 1660-VIII, 1760-VIII, 1785-VIII, 1786-VIII, 1809-VIII/;

8 законів про внесення змін до Бюджетного кодексу України /№№ 1509-VIII, 1702-VIII, 1759-VIII, 1763-VIII, 1789-VIII, 1793-VIII, 1794-VIII, 1800-VIII/;

10 постанов /№№ 1529-VIII, 1672-VIII, 1677-VIII, 1693-VIII, 1706-VIII, 1708-VIII, 1716-VIII, 1719-VIII, 1775-VIII, 1783-VIII/.

Головним пріоритетом у законопроектній роботі Комітету за звітний період було забезпечення прийняття Верховною Радою України Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

Кабінетом Міністрів своєчасно подано законопроект про державний бюджет на 2017 рік (далі – законопроект № 5000) і 20 вересня 2016 р. на засіданні Комітету відбулося його представлення. Після представлення Урядом законопроекту № 5000 на пленарному засіданні Верховної Ради (21.09.2016 р.) у Комітеті протягом 26-30 вересня 2016 р. було проведено засідання підкомітетів за участю Міністерства фінансів, Рахункової палати, відповідних органів влади і установ за такими напрямами: доходи державного бюджету, фінансування державного бюджету, державний борг; видатки та кредитування державного бюджету; відносини між державним і місцевими бюджетами. У процесі розгляду зазначених питань отримано додаткову інформацію щодо обґрунтувань і розрахунків окремих показників проекту державного бюджету. При цьому, під час опрацювання показників видатків та кредитування було заслухано 49 головних розпорядників коштів державного бюджету та 42 органи державної влади – відповідальні виконавці бюджетних програм, вивчено стан і проблеми бюджетного забезпечення у відповідних сферах діяльності. За наслідками такої роботи народними депутатами – членами Комітету сформовано ряд пропозицій, які включено до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту № 5000.

Для забезпечення конструктивного і збалансованого розгляду даного питання у Комітеті за участю керівництва Міністерства фінансів і Рахункової палати опрацьовано пропозиції суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту № 5000 та висновки Рахункової палати. За результатами проведеної роботи Комітетом було підготовлено проект постанови Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік» (реєстр. № 5000-П) та таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту за реєстр. № 5000.

Верховною Радою 20.10.2016 р. прийнято зазначений проект Постанови за реєстр. № 5000-П (схвалено Бюджетні висновки Верховної Ради – постанова № 1706-VIII), що вважається прийняттям законопроекту за реєстр. № 5000 у першому читанні. На виконання цього рішення Уряд 03.11.2016 р. подав доопрацьований до другого читання законопроект за реєстр. № 5000.

Комітет 16.11.2016 р. заслухав питання щодо доопрацьованого законопроекту за реєстр. № 5000, включаючи стан врахування Бюджетних висновків Верховної Ради, та рекомендував Верховній Раді передбачити розгляд у другому читанні доопрацьованого законопроекту за реєстр. № 5000 після прийняття пов’язаних з ним урядових законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстр. № 5130), про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення та виконання бюджетів (реєстр. № 5131), про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році (реєстр. № 5132). Затим, Комітет 07.12.2016 р. заслухав дане питання та ухвалив рішення, зокрема, рекомендувати Кабінету Міністрів доручити Міністерству фінансів за наслідками розгляду Верховною Радою урядових законопроектів за реєстр. №№ 5130, 5131 і 5132 подати до 21.12.2016 р. Комітету відповідні пропозиції змін до доопрацьованого законопроекту за реєстр. № 5000, пов’язаних із необхідністю забезпечення збалансованості бюджетних показників на 2017 рік та узгодження з остаточною редакцією вищезазначених законопроектів.

За підсумками прийняття бюджетоутворюючих законопроектів за реєстр. №№ 5130, 5131 і 5132, опрацювання стану врахування Урядом Бюджетних висновки Верховної Ради та розгляду пропозицій до законопроекту за реєстр. № 5000 Комітет 21.12.2016 р. ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді доопрацьований законопроект за реєстр. № 5000 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету, погоджених з Міністерством фінансів. На цьому ж засіданні Комітету відповідно до звернення Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України і керуючись статтею 7 Регламенту Верховної Ради, за наслідками розгляду проекту Постанови Верховної Ради України «Про фінансове забезпечення діяльності Верховної Ради України» було рекомендовано Верховній Раді розглянути питання щодо проекту кошторису Верховної Ради на 2017 рік під час прийняття у другому читанні доопрацьованого законопроекту за реєстр. № 5000.

Верховна Рада 21 грудня 2016 року прийняла Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік». Підтримуючи ініціативи Уряду щодо підвищення соціальних стандартів і покращення рівня добробуту та умов життя населення, за активної позиції Комітету у державному бюджеті на 2017 рік додатково передбачені соціальні видатки, насамперед, на:

надання медичної допомоги із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій науково-дослідними установами Національної академії медичних наук України (видатки визначено в обсязі 1.053,5 млн грн і порівняно із показником доопрацьованого законопроекту за реєстр. № 5000 збільшено на 817,7 млн грн);

відновлення фінансового забезпечення за рахунок коштів державного бюджету для загальнодержавних закладів охорони здоров’я (у т.ч. для дитячих та протитуберкульозних санаторіїв), які надають медичну допомогу громадянам всіх регіонів України (загалом для таких закладів передбачено видатки в обсязі 639,3 млн грн);

створення і функціонування Національного центру реабілітації інвалідів – учасників антитерористичної операції у смт Клевань Рівненської області (передбачено видатки в обсязі 31,1 млн грн);

випуск книжкової продукції за програмою «Українська книга» (видатки визначено в обсязі 80 млн грн і збільшено на 17,3 млн грн);

випуск спеціальної літератури з метою комплектування бібліотек Українського товариства сліпих (для реалізації зазначеного за бюджетною програмою "Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації інвалідів" окремим рядком передбачено видатки в обсязі 6 млн грн);

збільшення оплати праці тренерів штатних національних збірних команд з олімпійських видів спорту (для реалізації зазначеного за бюджетною програмою «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» видатки збільшено на 63,6 млн грн).

Поряд з тим, за наполяганням членів Комітету у державному бюджеті на 2017 рік в частині міжбюджетних відносин, зокрема:

врегульовано питання погашення різниці в тарифах на послуги з централізованого постачання тепла і води (шляхом передбачення відповідної субвенції місцевим бюджетам в обсязі 5 млрд грн);

збільшено порівняно з 2016 роком кошти на державну підтримку розвитку регіонів, для реалізації якої визначено державний фонд регіонального розвитку (у сумі 3,5 млрд грн), субвенції місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих регіонів (у сумі 4 млрд грн) та на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад (у сумі 1,5 млрд грн);

передбачено субвенції місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (у сумі 209,5 млн грн) та на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів (у сумі 50 млн грн);

встановлено прямі відносини з державним бюджетом ще для 183 бюджетів тих об’єднаних територіальних громад, в яких перші місцеві вибори відбулися у грудні 2016 року.

Протягом п’ятої сесії за безпосередньої участі Комітету прийнято закони щодо змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», спрямовані на врегулювання найбільш гострих поточних питань, зокрема:

збільшення видатків на оборону і безпеку загалом у сумі 7,1 млрд грн;

збільшення субвенції місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг загалом на 6,8 млрд грн;

передбачення видатків на фінансову підтримку державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» у сумі 400 млн грн для погашення заборгованості за спожиту електричну енергію;

збільшення видатків на державну підтримку вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції на 450 млн грн із спрямуванням виключно на зарплату працівникам державних вугледобувних підприємств.

Окремо варто відмітити, що завдяки активній та наполегливій роботі Комітету унормовано запровадження з 2018 року державного дорожнього фонду /Закон України від 17.11.2016 р. № 1763-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення дорожньої галузі» (законопроект за реєстр. № 4015а)/, а також продовження на 2017 рік дії експерименту щодо фінансового забезпечення розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок частини понадпланових надходжень митних платежів та поширення цього експерименту на всі області України /Закон України від 20.12.2016 р. № 1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (законопроект за реєстр. № 5131 (доопр.)/, що має сприяти збільшенню обсягів фінансового забезпечення дорожньої галузі та в кінцевому результаті суттєво покращити стан автошляхів в Україні.

Слід зазначити, що упродовж п’ятої сесії Комітет плідно співпрацював з Рахунковою палатою, використовуючи її матеріали, висновки та інформації при проведенні оцінки показників державного та місцевих бюджетів на стадії їх формування та виконання. Загалом від Комітету направлено відповідні звернення до Кабінету Міністрів, галузевих міністерств та органів місцевої влади і місцевого самоврядування щодо вжиття заходів з усунення виявлених Рахунковою палатою недоліків і порушень (станом на 12.01.2017 р. – 39 листів).

При цьому, керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Бюджетного кодексу, Комітет на своїх засіданнях розглядав висновки Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2016 рік у першому півріччі (05.10.2016 р.) та за дев’ять місяців (07.12.2016 р.) разом з інформацією щодо виконання державного бюджету у 2016 році (підготовленою секретаріатом Комітету, що містила відповідні аналітичні матеріали). Під час розгляду таких питань за участю Рахункової палати та Міністерства фінансів було звернуто увагу на окремі недоліки при виконанні державного бюджету протягом звітного періоду, у зв’язку з чим Комітет направляв Уряду рекомендації щодо врегулювання наявних проблем і усунення недоліків в процесі виконання бюджету.

Крім того, уповноважені представники Рахункової палати запрошувалися та брали участь у майже всіх засіданнях Комітету і багатьох засіданнях його підкомітетів.

На виконання статей 27 і 109 Бюджетного кодексу та статті 93 Регламенту Верховної Ради Комітетом здійснено експертизу 601 законопроекту щодо їх впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, за наслідками чого надано відповідні висновки профільним комітетам. При цьому до 22 законопроектів надано пропозиції з приведення їх у відповідність до бюджетного законодавства.

Згідно із статтями 23, 24-1 і 108 Бюджетного кодексу, а також відповідно до повноважень Комітету, визначених статтями 21, 22, 29 і 30 Закону України «Державний бюджет України на 2016 рік», Комітетом опрацьовано звернення головних розпорядників коштів державного бюджету щодо погодження передачі бюджетних призначень, розподілу/перерозподілу видатків державного бюджету та розподілу/перерозподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, за наслідками чого Комітетом погоджено 72 відповідних рішень Уряду.

У вересні-грудні 2016 року відповідно до статті 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» на підставі звернень головних розпорядників коштів державного бюджету Комітет погодив рішення Уряду про розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за 10 бюджетними програмами, а саме: щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців (Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Збройних Сил, Державної кримінально-виконавчої служби, Служби безпеки, Управління державної охорони, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації), виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері космічної галузі та державними цільовими програмами реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на підприємствах космічної галузі, а також щодо проведення ремонтних робіт на автомобільних дорогах загального користування /зважаючи на стан автомобільних доріг та необхідність їх покращення, попередньо Комітетом було проведено ряд зустрічей з Державним агентством автомобільних доріг та Міністерством фінансів, на яких обговорювалися питання формування стратегії відновлення автомобільних шляхів України та поточних завдань на 2016 рік/.

Керуючись вимогами статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», за зверненням Міністерства внутрішніх справ Комітет 07.12.2016 р. погодив надання у 2016 році державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання – резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, згідно з 8 постановами Уряду.

Поряд з тим, виходячи з вимог підпункту 4 пункту 24 розділу VI Бюджетного кодексу (щодо використання залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, що зараховані до спеціального фонду відповідних обласних бюджетів із спрямуванням на відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду, систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, та соціально-економічний розвиток вказаних областей), Комітетом розглянуто 2 розпорядження голови Донецької та 2 розпорядження голови Луганської облдержадміністрацій, обласних військово-цивільних адміністрацій і погоджено затверджені ними переліки об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок відповідних бюджетних коштів.

Забезпечуючи погодження вище перелічених рішень, Комітет з метою дотримання збалансованості показників бюджету і контролю за дотриманням бюджетного законодавства у кожному випадку здійснював аналіз відповідності таких рішень Бюджетному кодексу та/або Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», проводив аналітичну оцінку виконання відповідних бюджетних програм чи реалізації відповідних норм та заслуховував головних розпорядників коштів державного бюджету щодо реалізації планів їх діяльності або використання відповідних витрат спочатку у підкомітетах, здійснюючи попереднє ретельне опрацювання питання (з урахуванням позиції Міністерства фінансів), а потім на своїх засіданнях.

У полі зору Комітету постійно перебували питання контролю за дотриманням бюджетного законодавства та ефективним використанням коштів державного бюджету головними розпорядниками, про що останні періодично звітували на засіданнях Комітету. Зокрема, належить звернути увагу на заслуховування Комітетом у вересні 2016 року Міністерства освіти і науки про стан фінансового забезпечення у 2016 році установ освіти, яке здійснюється за рахунок освітньої субвенції, а також Міністерства охорони здоров’я щодо фінансового забезпечення у 2016 році установ та закладів охорони здоров’я і виконання медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру, внаслідок чого були прийняті Урядом ряд нормативно-правових актів щодо додаткового спрямування коштів місцевим бюджетам, зокрема, за рахунок розподілу резерву освітньої та медичної субвенцій.

Слід зазначити, що у період п’ятої сесії народні депутати – члени Комітету брали участь у роботі Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів та Міжвідомчої робочої групи при Міністерстві оборони щодо реформування системи забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил. При цьому, за результатами роботи Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів визначено державні інвестиційні проекти, реалізація яких розпочнеться чи продовжуватиметься у 2017 році (з урахуванням прийнятих цією Комісією рішень передбачено відповідні видатки у державному бюджеті на 2017 рік).

Як і на попередніх сесіях, Комітет продовжив практику проведення виїзних засідань, розуміючи важливість реформи міжбюджетних відносин, що здійснюється в рамках реформування місцевого самоврядування та децентралізації влади і покликана забезпечити належним фінансовим ресурсом виконання повноважень місцевого самоврядування та стимулювати проведення реформ в інших сферах, насамперед в освіті, охороні здоров’я, державному управлінні та щодо адміністративного устрою.

Протягом п’ятої сесії Комітет провів 3 виїзні засідання, заслухавши та обговоривши актуальні питання забезпечення соціально-економічного розвитку в умовах бюджетної децентралізації Харківської (м. Харків, 19 листопада), Миколаївської (м. Миколаїв, 09 грудня) областей та міста Києва (23 грудня). За наслідками вивчених проблем і здійснених заходів у 2016 році та при затвердженні державного бюджету на 2017 рік члени Комітету виступили з рядом законодавчих ініціатив, зокрема, щодо сприяння соціально-економічному розвитку регіонів, формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад, покращення фінансового забезпечення дорожнього господарства, реалізації державних інвестиційних проектів, що у свою чергу дає поштовх розвитку іншим галузям економіки, підвищує інвестиційну привабливість регіонів.

У Комітеті за звітний період (станом на 10.01.2017 р.) опрацьовано 3900 звернень, листів, пропозицій, висновків та іншої кореспонденції.

Голова Комітету Павелко А.В. зазначив, що така інформація підготовлена відповідно до статті 53 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», та запропонував взяти її до відома.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Павелка А.В. про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на лютий 2017 року.

Відмітили:

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» розклад засідань комітету не менш як на двотижневий термін складається головою комітету з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України, доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, стану підготовки питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету.

Постановою Верховної Ради України від 17 січня 2017 року № 1818-VIIІ затверджено календарний план проведення шостої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

З урахуванням цього календарного плану складено орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на лютий 2017 року (роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

При цьому, до розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Затвердити орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на лютий 2017 року:

Дата	День тижня	Час проведення	Місце проведення
08 лютого	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
15 лютого	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
22 лютого	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510

До розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Голосували: «за» - одноголосно.

Голова Комітету А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                              В.В. Шкварилюк

https://budget.rada.gov.ua/news/Diyalnist_Komit/Protokoly/74997.html

Комітет Верховної Ради України

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №87 від 18.01.2017

Голова Комітету А.В. Павелко

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти