Стенограма до ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №92 від 15.03.2017

20 березня 2017, 11:15

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

 

15 березня 2017 року

 

Веде засідання голова комітету ПАВЕЛКО А.В.

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, зараз ми чекаємо, поки наші колеги до нас приєднаються, є пропозиція почати розглядати і заслуховувати доповіді. І почати по порядку денному – заслухати про проект Закону України "Про внесення змін до розділу VI "Прикінцеві та Перехідні положення" Бюджетного кодексу України (щодо запровадження середньострокового бюджетного планування), реєстраційний номер 6161 від 06.03.2017, поданий Кабінетом Міністрів України.

Будь ласка, Оксано Сергіївно, вам слово.

 

МАРКАРОВА О.С. Доброго дня, шановні колеги! Перед тим, як ми розглянемо безпосередньо зміни до Бюджетного кодексу, невеличкі зміни, які потрібні для того, щоб запустити наш експеримент, я би хотіла (у вас у всіх є роздана презентація кольорова про запровадження середньострокового бюджетного планування в Україні) і я спробую досить стисло розказати, що саме ми намагаємося запустити разом з вами і чому.

Взагалі ідея, звичайно, не нова, і з 2000 року Міністерство фінансів і бюджетний комітет в тому числі обговорювали необхідність переходу до середньострокового бюджетного планування. На сьогоднішній день які у нас є підстави для його запровадження? Якщо ви подивитесь на другому слайді, це і Коаліційна угода, і Програма діяльності уряду, і вже План пріоритетних дій уряду на чолі з Володимиром Гройсманом, а також Меморандум, який у нас підписаний з Міжнародним валютним фондом – з нашим партнером. Всі вони говорять про те, що нам потрібно вдосконалити наш бюджетний процес, відповісти на ті виклики, про які неодноразово тут, на комітеті, і в Верховній Раді ми говорили, про те, що планування, "пріоритетизація" бюджетних видатків повинна бути не однорічною, а трьохрічною, про те, що коли ми говоримо про зрозумілий бізнес-клімат, зрозумілий бюджетний клімат, ми повинні говорити як мінімум про три роки. І відповідно все це вимагає організувати наш процес саме таким, щоб у нас і бюджет мав середньострокову перспективу.

Відповідно ми брали на себе зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом запровадити повноцінну середньострокову бюджетну базу, починаючи з 2018 року. Однак нам очевидно, що якщо ми почнемо цим займатися тільки в наступному році, то наб'ємо багато шишок і не зробимо запровадження з 2018 року.

Відповідно зараз ми прийшли до вас з такою пропозицією – розпочати в якості експерименту, в якості виключення запровадження середньострокового бюджетування в цьому році, не міняючи поки що глобально Бюджетний кодекс, а тільки вносячи ті зміни, які ми сьогодні просимо вас, дати більше терміну для того, щоб спробувати підготувати повноцінну трьохрічну Бюджетну резолюцію і відповідно пройти цей процес, досить складний, з розпорядниками коштів, разом з Верховною Радою – і на кінець року вийти вже разом з вами з повноцінним новим Бюджетним кодексом, який буде відображати перехід наш до середньострокового бюджетного планування.

Для чого ми це робимо? Ну, перше, це зрозуміло, в цьому комітеті не треба розказувати, це послідовна і передбачувана бюджетна політика, тому що ми зможемо краще контролювати видатки, краще контролювати і планувати наш борг і послідовність реалізації нових політик. Тому що обговорюючи сьогодні, що ми будемо робити у найближчі 3 роки, ми вже будемо зразу ж закладати певні політики більш довгострокові.

По-друге, ми ці політики будемо оцінювати і обраховувати не тільки як наслідки на рік, тому що якщо подивитися зараз, то, мабуть, половина документів від нас виходять як втілення законопроекту чи ще чогось, не має впливу на бюджет поточного року. Але не тільки це повинно нас турбувати, і ми будемо говорити про 3 роки.

По-третє, це дуже важливо, посилення бюджетної дисципліни. Ми бачили разом з вами, як проходження бюджетного процесу, який ми (дякуємо!) разом з вами пройшли організовано в минулому році, наскільки саме дотримання навіть бюджетного процесу вже вносить дуже багато елементів дисципліни.

Запровадження взагалі, можливо, бюджет трирічний на основі можливих ресурсів, запровадження "стель" в межах видатків, воно в тому числі спрямовує політичні процеси, в тому числі, які впливають на бюджетну політику в межах уже тих "стель", які затримані.

І відповідно, найголовніше, це підвищення ефективності і результативності, тому що сама філософія – ми хочемо перейти від утримання бюджетних установ до безпосередньо надання якісних державних послуг.

Яку модель ми пропонуємо? Ми пропонуємо зміни до бюджетної декларації (це слайд № 5). Бюджетна декларація на 3 роки буде містити загальні "стелі" видатків і також загальні "стелі" для головних розпорядників коштів Державного бюджету. Ми хочемо запровадити таргетування дефіциту, а в майбутньому таргетування профіциту Державного бюджету. Я думаю, що ми повинні до цього прямувати таким чином, щоб не тільки обраховувати, що програма МВФ нам дозволяє чи не дозволяє, а дійсно все-таки фіскальна консолідація і зменшення дефіциту і перехід до профіцитних бюджетів, я думаю, що це та мета, яку ми разом з вами поділяємо.

Це посилення відповідальності самих розпорядників, головних розпорядників бюджетних коштів. Ми хочемо відійти від ситуації, коли бюджет вважається документом виключно Міністерства фінансів і бюджетного комітету, коли щось вони там написали, а ми тепер не можемо чи навпаки можемо втілювати. Ми хочемо, щоб саме розпорядники безпосередньо, по-перше, публічно звітували за свої результати попереднього року і будували трирічні свої плани, базуючись на тому, яким чином вони досягли чи не досягли своїх ключових показників ефективності, які ними ж для себе було встановлено минулого року.

Етапи процесу (шостий слайд). Тобто сама бюджетна декларація, ми її хочемо будувати згори вниз, тобто ми на основі макропрогнозу, на основі обговорення всередині будуємо "стелю" і згори донизу фактично даємо агреговані показники, а вже безпосередньо Державний бюджет, який, з одного боку, тут буде більше у нас роботи над нашою декларацією – Бюджетною резолюцією, основними напрямками, а Державний бюджет відповідно навпаки нам буде фінальний уже варіант складати легше, тому що ми велику частину процесу пройдемо саме зараз, уже складаючи  нашу бюджетну декларацію. Він, навпаки, буде будуватися уже знизу догори відповідно до пріоритетних потреб, які у нас будуть, і вже тоді будемо ми уточнювати загальні "стелі" видатків, уточнювати "стелі" для кожного розпорядника, і тут уже будуть з'являтися бюджетні програми безпосередньо головних розпорядників.

Слайд 7. Порівнюємо, що у нас залишається незмінним, а що у нас з'являється, які новації. Тобто в нашій бюджетній декларації на 3 роки незмінними залишаються показники та завдання, які визначені нашим же Бюджетним кодексом. Що з’являється нового? З’являються стелі видатків, це новела, тобто стелі видатків як для головних розпорядників, з’являються стратегічні цілі і результати діяльності. Насправді на це якраз хочу звернути увагу, для чого нам треба зараз більше часу, для того, щоб головні розпорядники в бюджетну декларацію, коли ми прийдемо з вами на комітет, там будуть саме, ну, це досить  велика її частина - це стратегічні цілі і результати діяльності головних розпорядників.

Кожен головний розпорядник повинен буде тут, на комітеті,  розказати, що саме за ці три роки він, як головний розпорядник, пропонує вам погодити, досягнення яких цілей. І це не може бути головна ціль – виплатити вчасно зарплату, опалити приміщення, те, що ми з вами спостерігаємо дуже часто і в паспортах бюджетних програм. Це повинні бути якісні показники, такі як: скільки побудувати нових доріг, з’єднати які пункти з якими. Саме те, чого ви постійно вимагаєте і від Міністерства освіти, від Міністерства охорони здоров’я. Тобто ми хочемо це все зараз поєднати з бюджетним процесом.

Сам проект Державного бюджету, тобто декларація у нас іде на три роки, проект Державного бюджету – на один рік, в якому інформація та показники статті 40 знову ж таки залишаються незмінними, але додаються тут в матеріали, які у нас відповідно до статті 38, додаються уточнені стелі видатків на наступні за планом на два роки, у нас додаються стратегічні цілі та їх діяльність на три роки, у нас додаються результативні показники бюджетних програм теж на три роки. Просто незважаючи на те, що в цьому році у нас в проекті Закону про Державний бюджет цифри будуть на один рік, у нас повністю всі стелі та аналітична інформація і KPI будуть наведені на три роки.

Те, що вже трошки сказала, слайд 8, посилення відповідальності головних розпорядників. Які обов’язки ми на них покладаємо уже при підготовці бюджетної декларації? Це звітування про досягнуті і заплановані результати. Прийшовши до вас з новими цифрами на три роки в бюджетній декларації, кожен з них, кожен головний розпорядник повинен надати, що було завданням минулого року і досягнуто, не досягнуто, і саме від цього, пам’ятаєте, ми з вами декілька разів проходили по програмах, програма невикористана в минулому році, а на наступний рік знову іде запит на збільшення на цю програму. Зараз головний розпорядник повинен буде пояснити – чому, або навпаки. Це забезпечення публічності результатів оцінки ефективності, тобто публічний захист і публічні результати.

Що будуть оприлюднювати головні розпорядники? Будуть оприлюднювати паспорти бюджетних програм, звіти про виконання паспортів бюджетних програм, бюджетні запити і оцінку ефективності використання публічних коштів.

Я думаю, що цього нам всім не вистачає. Нещодавно була дуже гарна публікація оцінки по національних колективах, саме не по тому, скільки концертів вони відіграли, а чи як національні колективи вони досягають їхньої стратегічної мети - просування української культури в Україні і в світі. Я думаю, що тут ми хочемо, щоб всі головні розпорядники саме таким чином підходили до формування бюджетного процесу.

Які показники результативності? У нас два рівні цих показників. Рівень № 1 – це результат діяльності безпосередньо головних розпорядників, які будуть характеризувати прогрес у досягненні цілі, результат в кожній галузі, тобто сфера управління ГРК, і це ті агреговані, пам’ятаєте, дані, які ви просили, щоб у нас обов’язково були в цьому процесі, які мають суспільне значення і які подаються разом з бюджетною декларацією.

Другий рівень – це вже по кожній бюджетній програмі. Які досягнення мети саме бюджетної програми? Які послуги держава цією бюджетною програмою надає? Ступінь задоволення потреб соціальних груп. Тобто ми не просто, а чи ми дійсно полікували ту ключову аудиторію, яку ми хотіли полікувати? Чи ми навчили тих, кого ми хотіли навчити? Чи ми забезпечили безпеку саме тих груп? Всі ці показники результативності разом з проектом бюджету будуть подаватися до Верховної Ради.

Які підходи ми закладаємо до підвищення ефективності видатків? Перше, те, що я казала, це поняття "державних послуг". Це надзвичайно важливо, ми там пробували це зробити в якихось окремих програмах.

Друге питання – це гендерно-орієнтоване планування. Що ми маємо на увазі? Що таке "гендерно-орієнтоване планування"? Ми говоримо про те, що при плануванні бюджетної програми, паспортної програми обов'язково ми повинні враховувати гендерний аспект. Мається на увазі, хто наші користувачі цієї послуги – це переважно жінки чи це переважно чоловіки? Чи це і ті й інші? Це надзвичайно важливо. Ми вже цей пілотний проект запустили і зробили оцінку, ми представимо вам її скоро. Оцінка ефективності по різних сферах.

Наприклад, це надзвичайно важливо в сфері освіти, в сфері охорони здоров'я, тому що наші хвороби відрізняються: жінки хворіють трішки іншими хворобами. Є і спільні – діти, наприклад. Ми по Києву маємо дуже цікаве дослідження даних, наприклад, коли розвиваються гуртки танцювальні і так далі і в них пусто, тому що більше хлопчиків, або тому що дівчатка хочуть займатися боксом.

Тобто це врахування тих питань, не мається на увазі преференції одному чи іншому…  Тому це оцінка ефективності обов'язково. Тобто вони повинні бути не пустими цифрами, а ми повинні дійсно на оцінці ефективності будувати наш бюджетний процес.

І відповідно вводимо таке нове поняття, яке частково цей комітет робить, але це комплексна оцінка доцільності видатків. Це такий великий "expanded review", який буде проводитись разово або на постійні основі, з певною періодичністю, коли ми будемо видавати разом з вами оцінку того. Видатки на охорону здоров'я – ось наша оцінка їх ефективності.

Перешкоди, які у нас є на шляху запровадження повноцінного, звичайно, це макроекономічні питання, макроекономічна нестабільність, це відсутність чи недостатній обсяг інформації для оцінки вартості галузевих реформ. Але це те, чому ми і повинні його запровадити, щоб виправити це.

Це відсутність середньострокових галузевих планів, і тут, я думаю, дуже велика робота зараз у нас, уже ми почали її робити і сподіваємося на вашу підтримку з тим, щоб це зробити.

Це постійна і суттєва зміна у нас буває бюджетних пріоритетів. Як наслідок – численні зміни до річних бюджетів. Однак вже в минулому році, мені здається, що разом, завдяки вашому комітету, нам вдалося максимально уникати цих постійних змін, які розгортали нас в різні сторони. І тривалість підготовки, висока вартість створення програмного забезпечення тоді, коли ми вже повноцінно перейдемо в тому числі і на програмні модулі.

Саме тому ми сьогодні просимо вас розглянути законопроект, який ми підготували (номер 6161). Це невеличкий законопроект про внесення змін до розділу VI "Прикінцевих та Перехідних положень" Бюджетного кодексу щодо запровадження середньострокового бюджетного планування, який, по суті, дозволить нам в цьому вже році як, скажімо так, пілотний проект чи як виключення провести Бюджетну резолюцію саме на три роки, і доручить нам разом з іншими центральними органами подати відповідно всю цю трьохрічну бюджетну декларацію разом з усіма показниками ефективності – зі стелями, зі звітами програм, і зробимо ми це до 1 червня відповідно, тому що більша частина документації, яку раніше ми готували до 15 вересня, вона вже буде в цьому проекті декларації. Це дозволить нам набагато ефективніше… Так, так, бюджетна декларація. Ну, резолюція. Так. Прохання підтримати.

І я хочу сказати, прохання підтримувати не тільки сьогодні цей законопроект. Там дуже багато спільної роботи, з кожним з вас треба буде робити, з головними розпорядниками, тому що це – величезний шматок роботи. Вони тільки зараз, наші колеги, розуміють, яка попереду дорога. Дуже дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, є пропозиція, все ж таки, переходити… У нас є кворум. Запросіть тих наших колег, які вийшли.

Доброго дня! Відповідно до рішення Верховної Ради членами Комітету з питань бюджету обрано народних депутатів: Білоцерковця Дмитра Олександровича (фракція "Блок Петра Порошенка"), Дубіля Валерія Олександровича (фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" в Верховній Раді України), Мепарішвілі Хвича Нодаровича (фракція політична партія "Народний фронт"), Микитася Максима Вікторовича (позафракційного). Привітаємо наших нових колег, побажаємо їм плідної конструктивної роботи в нашому комітеті. (Оплески) Прошу новообраних членів комітету визначитися щодо входження до складу підкомітетів і подати до секретаріату комітету відповідні заяви.

Таким чином кількісний склад Комітету з питань бюджету на сьогодні становить 29 народних депутатів. Тобто кворум складає 15 членів комітету.

А тепер пропоную розпочати роботу. Зареєструвалося 15 народних депутатів – на засіданні присутні більше половини від складу членів комітету, кворум є, засідання оголошую відкритим. Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснити підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Є пропозиції, питання? Унгурян Павло Якимович, запросіть його.

 

ІЗ ЗАЛУ. Вийшов.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція, я можу озвучити. 

 

ІЗ ЗАЛУ. (не чути, без мікрофону)

 

ПАВЕЛКО А.В. Добро. Включаємо перед "Різним" те, що хотів наш колега запропонувати нам.

Павле Якимовичу, будь ласка, у вас є пропозиції до порядку денного?

 

УНГУРЯН П.Я. (Мікрофон не ввімкнено)

… Підкомітет пропонує його розглянути. Прошу включити до порядку денного.

 

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, підтримуємо?

 

ІЗ ЗАЛУ. Підтримуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Підтримуємо.

Наразі є пропозиція перейти до першого питання. По першому питанню доповідає Шкварилюк Володимир Васильович.

Будь ласка.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Шановний Андрію Васильовичу, шановні колеги! Вашій увазі пропонується 62 законопроекти, які були опрацьовані і пропонуються вам на розгляд. Із них 13 такі, що не мають впливу на показники бюджету, і 49 такі, що мають вплив на показники бюджету. Якщо немає ні у кого зауважень і заперечень до даних законопроектів, то прошу проголосувати і підтримати.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є питання, пропозиції? Якщо немає, хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення прийнято.

Хто за те, щоб підтримати проекти рішень до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету? Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Рішення прийнято.

Наступне питання. Друге. Про законопроект про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" (№ 6143), поданий Кабінетом Міністрів. Доповідає перший заступник Міністра фінансів України Маркарова Оксана Сергіївна.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Добре. Є пропозиція [розглянути] законопроект про внесення змін до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу щодо запровадження середньострокового бюджетного планування (№ 6161), поданий Кабінетом Міністрів. Ви всі слухали уважно доповідь першого заступника Міністра фінансів України Маркарової Оксани Сергіївни. Є пропозиція заслухати голову підкомітету Іщейкіна Костянтина Євгеновича.

Будь ласка, Костянтине Євгеновичу.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Андрію Васильовичу, шановні колеги, стосовно урядового законопроекту про внесення змін до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування (№ 6161). Мова йде про те, щоб надати дозвіл Кабінету Міністрів трішечки відтермінувати подачу резолюції, тому що ми з вами почули, що готується перехід на абсолютно нову середньострокову роботу, тобто щоб у нас бюджет був не на 1 рік, а на 3. Звісна річ, що це потребує додаткового доопрацювання, і граничний термін ми встановлюємо – не пізніше 15 червня 2017 року.

Тому пропонується наступне рішення: підтримати рішення підкомітету. Законопроект рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу та в цілому як закон.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Анатолій Сергійович Матвієнко, будь ласка.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я так розумію, що це особливості цього року, а далі ми маємо рухатись в руслі іншої дати? Чи ця дата залишається назавжди?

 

ІЗ ЗАЛУ. Ні, це не так.

 

МАТВІЄНКО А.С. Не пізніше 15-го?

 

МАРКАРОВА О.С. Дивіться, так, як я і казала. Ми в цьому році вносимо це як експеримент, ми ставимо цю граничну, не пізніше, дату. Зараз ми з вами пройдемо цей шлях, і восени ми будемо виходити з новою редакцією Бюджетного кодексу і там разом з вами обговоримо, яка це буде дата: 1 травня, наприклад. Ми побачимо, як ми в цьому році пройдемо і обговоримо з вами, яка це буда дата для трьохрічної декларації.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую. Ясно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, ще питання. Павло Якимович.

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

УНГУРЯН П.Я. Шановні колеги, у мене єдине питання, оскільки ми розглядаємо внесення змін до Бюджетного кодексу, я розумію, що моя пропозиція може не стосуватися суті, але я хочу задати питання Міністерству фінансів. Ми з вами опрацьовували можливість збільшення дохідної частини бюджету за рахунок реструктуризації заборгованості "Укравтодору" по "Ощадбанку" і "Укрексімбанку".

Ми бачимо, що вже кілька тижнів це питання ніяк не рухається, тому що банки це, скажімо так, не зовсім підтримують, тому що вони кажуть, що потрібно для цієї реструктуризації внесення змін до Бюджетного кодексу. Якщо це дійсно так потрібно, то тоді, можливо, ми би це зробили поправкою.

 

МАРКАРОВА О.С. Ні, реструктуризація, репрофайлінг з Національним банком цього не…

 

УНГУРЯН П.Я. НІ. Це не про Національний банк, це "Ощадбанк" і "Укрексім".

 

МАРКАРОВА О.С. Ні, це те, що ми говорили щодо додаткових коштів, в тому числі на дороги – це реструктуризація боргових зобов’язань наших перед Нацбанком.

 

УНГУРЯН П.Я. Ні, це окремі два питання. Є Нацбанк - репрофайлінг. Є угоди по держгарантіях… (мікрофон не ввімкнено)

 

МАРКАРОВА О.С. Я не готова, чесно кажучи, зараз коментувати це запитання. Я пропоную ті зміни, які стосуються, ми так і назвали їх – зміни щодо середньострокового бюджетування, все-таки залишити в цих межах, які є. Готові будемо це питання обговорювати, як тільки воно буде пропрацьовано.

 

МАТВІЄНКО А.С. В мене з цього приводу. Павле, це трішки не тема цієї проблеми. Тому давайте її готувати, але зараз цю голосувати.

 

МАРКАРОВА О.С. Мені колеги підказують, що ця операція, яку ми обговорюємо з банками, не потребує внесення змін в Бюджетний кодекс.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добре, будь ласка, пропонується перейти до голосування. Шановні колеги, пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Іщейкіним пропозицію підтримати таке рішення комітету – рекомендувати Верховній Раді законопроект № 6161 за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Рішення прийнято.

Наступна є пропозиція, зараз немає Рудика, перейти до… Є. Тоді повертаємось. Друге питання – законопроект про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" (№6143), поданий Кабінетом Міністрів. Доповідає перший заступник міністра фінансів України Маркарова Оксана Сергіївна. Будь ласка.

 

МАРКАРОВА О.С. Дуже дякую.

Шановні колеги, як ви пам'ятаєте, в минулому році ми вже вносили зміни в державний бюджет по причині домовленості нами про аналогічний кредит з польської сторони. І зараз ми раді сказати вам, що ми вийшли вже на фінальний етап і домовилися про такого ж типу кредит з угорськими нашими партнерами, і пропонуємо внести зміни в Закон "Про Державний бюджет України" щодо дорожньої інфраструктури на українсько-угорському державному кордоні, які дозволять нам використати, вірніше, використати "Укравтодору" кошти кредиту в загальній сумі 50 мільйонів євро для фінансування інвестиційних проектів з будівництва, капітального і поточного ремонту дільниці доріг на українсько-угорському кордоні.

Кредитні угоди залучатимуться відповідно до Рамкового договору про надання кредиту на умовах пов'язаної допомоги. Цей кредитний договір укладено 24.11.16 між урядами України та Угорщини, який наразі проходить процедури ратифікації. Цими змінами пропонується визначити "Укравтодор" головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним за використання коштів. Кошти надійдуть відповідно до Рамкового договору в бюджет в якості кредитних ресурсів. І в 2017 році заплановано вже використання 100 мільйонів гривень кредитних коштів в рамках цієї угоди.

Законопроект є збалансованим, тобто ми збільшуємо видатки спеціального фонду держбюджету на 2017 рік на 100 мільйонів і відповідно джерело – це додатковий кредит від угорського уряду. Щодо умов кредиту, довідково просто вам скажу, що розмір 50 мільйонів євро – ставка, строк - 18,5 років, пільговий період півтора роки, відсоткова ставка – 0% річних. 50% товарів, робіт і послуг повинні бути угорського походження.

Хочу сказати, що ми в даному випадку домовилися про умови кращі навіть, ніж у нас була попередня домовленість із польським урядом. І насправді ми зараз ведемо активні переговори з усіма сусідами, які так само, як і ми, зацікавлені в покращенні спільних ділянок кордону поруч.

Дякую. Дуже прошу вас підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Оксано Сергіївно.

Будь ласка, слово надається голові підкомітету Рудику Сергію Ярославовичу.

 

РУДИК С.Я. Шановні колеги, вчора ми обговорили це питання  на підкомітеті і одноголосно всі присутні: три члени підкомітету, які вчора взяли участь в засіданні, а також колеги з інших комітетів, було внесено ряд пропозицій, які всі були враховані.

І підкомітет пропонує таке рішення: рекомендувати Верховній Раді України законопроект 6143 розглянути після прийняття в цілому законопроекту 0136 та за результатами розгляду прийняти за основу та в цілому як закон, з урахуванням пропозицій, наведених у розданому проекті ухвали, а саме…

Не перечитую, тому що тут рядочків 15. Тут технічні правки, є помилки граматичні, там технічні, які є смисл виправити. Відповідно комітету разом з Головним юридичним управлінням при оформленні відповідного закону належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні правки.

Двома словами, угода ще Верховною Радою не ратифікована. Тобто як тільки Верховна Рада ратифікує – вони запускають наше рішення і автоматично виносять на розгляд і цей законопроект. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добре. Є питання, мабуть, до нашого колеги? Ні. На підкомітеті, так? Дякую.

Є пропозиція підтримати озвучену головою підкомітету Рудиком Сергієм Ярославовичем пропозицію підтримати таке рішення комітету. Рекомендувати Верховній Раді України законопроект 6143 розглянути після прийняття в цілому законопроекту 0136 та за результатами розгляду прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій, наведених у розданому проекті ухвали.

Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Наступне питання, Вікторе Миколайовичу, ви вчасно.

Третє питання. Про законопроект, про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2017 рік" щодо збільшення обсягу видатків на заробітну плату працівникам державних підприємств космічної галузі (№ 5693), поданий народними депутатами Кривенком, Курячим. Доповідає співавтор, наш колега Кривенко Віктор Миколайович.

Будь ласка, Вікторе Миколайовичу.

 

КРИВЕНКО В.М. Товариство, дуже дякую за підтримку цієї ініціативи, яка була висловлена ще в кінці минулого року, коли ми з вами голосували закони по шахтарям, і тоді (пам'ятаєте?) членами комітету, особливо тими, хто з Дніпра, було піднято питання по "Південмашу", і що ракетобудівники нічим у нас не гірші за шахтарів, і що це вкрай важливо, щоб ми зберегли це підприємство, тим паче в умовах, в яких воно сьогодні опинилось. Це була обіцянка Прем'єр-міністра Гройсмана. На жаль, його частково дезінформували, що проблема вирішена, тому що те його доручення КБ "Південному" заплатити 50 мільйонів гривень "Південмашу" за виконані роботи, які були на часткове погашення заборгованості спрямовані, воно проблему ніяким чином не вирішило, тому що фактично на ці роботи КБЮ вже не отримає продукцію від "Південмашу", але ситуація є, яка є.

На сьогодні заборгованість близько 61 мільйона, а з податками і зборами – 94,5. Є пропозиція залишити в тій цифрі, яка визначена, до повного ухвалення. Ми домовлялися з вами, колеги, що ми підпишемо одноголосно цей проект, але я вибачаюсь, тоді треба було реєструвати його в останній день попередньої сесії, щоб він потрапив у цю сесію, в заявку загальну, і ми тільки з Максимом Курячим, а потім, ви знаєте, що той лист, який я подавав про доручення членів комітету, зараз не можна до авторів долучати.

Тому, товариство, прошу підтримати. Спікер обіцяв спробувати поставити його завтра в залі на голосування.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Вікторе Миколайовичу.

Будь ласка, слово надається першому заступнику Міністра фінансів Маркаровій Оксані Сергіївні.

Будь ласка, Оксано Сергіївно.

 

МАРКАРОВА О.С. Ми, на жаль, не підтримуємо цей законопроект, тому що, ну, ми розуміємо, сума не така велика – 95 мільйонів, однак вона в даному випадку не збалансована. Тому що наші цифри по ПДВ, які ми враховували в бюджеті, вони розраховані, як ви знаєте, на основі макроекономічних показників, і просто збільшити своїм рішенням на 95 мільйонів надходження від податку на додану вартість від ввезених товарів, це джерело для нас буде незрозумілим. Тому ми не підтримуємо цей законопроект.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Оксано Сергіївно.

Будь ласка, слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу.

Шановні колеги, вчора на підкомітеті ми ретельно розглянули дане питання і, скажімо так, висловлювали думки різні з цього приводу, тому що є зауваження і Головного управління, і Міністерства фінансів, але за результатами розгляду даного питання пропонується комітету законопроект за номером 5693 прийняти за основу та в цілому як закон з пропозиціями комітету, насамперед пов'язаних із уточненням назви законопроекту та про які зазначено в розданих вам матеріалах. І прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Переходимо до обговорення. Мельник Сергій Іванович.

 

МЕЛЬНИК С.І. Я хотів би тут зауваження внести не по суті, по формі. Ми можемо надавати фінансову допомогу господарюючим суб'єктам на зворотній або безповоротній основі. Тому я пропоную… Так, як тут, ну, ми просто не можемо так писати, бо це не бюджетна установа. Я пропоную викласти в редакції, як внести до статутного фонду безповоротна фінансова допомога на поповнення оборотних коштів. Мені здається, це буде правильно. А так написати – на зарплату…

 

КРИВЕНКО В.М. Можна відповісти?

 

ПАВЕЛКО А.В. Так.

 

КРИВЕНКО В.М. Так, ми обговорювали з нашим секретаріатом, коли готували цей законопроект, і радили саме таку форму. І я дякую за пропозицію. Можливо, ми ще опрацюємо і тоді в залі з голосу, якщо ми зараз побачимо. Ми тоді попрацюємо з Казначейством ще з цього приводу. Тому що зараз я подаю законопроект якраз по гарантіях державних…

 

ІЗ ЗАЛУ. (Репліка без мікрофону)    

 

ІЗ ЗАЛУ. Ні, аналогічна назва була і того року, тільки на заборгованість по електроенергії. Просто там некоректна назва самого законопроекту на видатки, це ми правимо (на видатки на оплату праці). Це ми якраз рекомендували поправити, бо це неправильно. А назва програми там по-іншому написана.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Пинзеник Віктор Михайлович. А, по цьому питанню?

 

МАРКАРОВА О.С. Так.

 

ПАВЕЛКО А.В. Оксана Сергіївна.

 

МАРКАРОВА О.С. Я ще коротеньку ремарку, що якщо ми внесемо, тут же джерело ПДВ з ввезених на територію України, це в тому числі воно бере участь в експерименті. Тому нам треба буде перепогоджувати.

 

ІЗ ЗАЛУ. Зменшити.

 

МАРКАРОВА О.С. Зменшити доходи по індикативах.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Віктор Михайлович Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, є аспект, про який згадав Мінфін. І бюджетний комітет мав би першим показувати приклад дисциплінованості в таких речах. Ми повинні збалансовані рішення, не мальовані рішення взяти і доходи записати, що є доходи від ПДВ. Але питання не тільки в цьому. Питання в тому, що бюджет повинен фінансувати певні цілі, певні програми. Бюджет не може платити заробітну плату, тим більше, що мова йде не про бюджетну установу, а мова йде про державне підприємство. Тобто Оксана Маркарова згадувала перед тим у попередньому виступі про перехід на оплату послуг. Які послуги ми оплачуємо? Ми можемо робити замовлення, але ми не можемо окремі видатки фінансувати, як написано у тексті закону. Тому не можна в такій формі приймати. Ми можемо робити замовлення для "Південмашу", якийсь продукт замовляти, але ми не можемо платити заробітну плату. Давайте всіх… Є кілька мільярдів заборгованості в економіці по зарплаті. Давайте приймемо рішення, що бюджет профінансує всі ці видатки.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Іван Іванович Куліченко, будь ласка.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Колеги, Сергій Іванович! Я вас до вас звертаюсь поагітувати. Ви знаєте, що зараз питання "Південмашу" стало гостро ще й тому, що, ви знаєте, що зірвався проект "Алькантара" в Бразилії. Підписана угода з урядом Канади: "Циклон-4" будуть запускати з полігону, який буде розміщений в Канаді. Нам треба зберегти це підприємство, тут дуже важлива міжнародна програма по використанню супутників і носіїв, які розробляються в Україні. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу.

Ще, колеги, є питання? Віктор Миколайович Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Я хочу погодитися з тим, що така практика є невірною і у неї є багато пояснень, в тому числі і кадрових. І ми як люди, які дотичні до галузі і писали і звернення, і там є певні проблеми. Але є проблема, в тому числі, що не голосували спецконфіскат, і в тому році через Держоборонзамовлення не пішли замовлення, і це вже питання там певні і до нас. І ситуація проста, є одноденка, є люди, які виїжджають, в тому числі, і в Росію на сьогодні на роботу. Ми просто ризикуємо втратити цей потенціал.

А те, що треба терміново проводити його корпоратизацію, і такі рішення подані – і перед урядом, і перед Прем'єр-міністром це було ініційовано. Це ж треба терміново за 1 гривню під серйозні інвест-обов'язки віддавати його там контрольний пакет - 40% "Боїнгу", "Аеробусу", Ілона Маска просити, щоб він цим зайнявся. Тут іншого варіанту немає. Просто зараз ця державна власність може бути знищена. І у підсумку будемо винуваті ми.

І ми в тому році знайшли понад мільярд для шахтарів, тому є прохання підтримати і це питання. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Дякую, Вікторе Миколайовичу.

Шановні колеги, є пропозиція переходити до голосування, до прийняття рішення. Перше було запропоновано і озвучено головою підкомітету Горбуновим Олександром Володимировичем, а саме підтримати таке рішення комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект 5693 прийняти за основу та в цілому як закон, з урахуванням пропозицій комітету наведених у розданому проекті ухвали.

Шановні колеги, хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Дякую.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Один проти. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Наступне ми питання в "Різному". А, так, так.

Щодо додатково включеного питання про погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду Державного бюджету на 2017 рік, поданих Міністерством фінансів. Доповідає перший заступник Міністра фінансів Маркарова Оксана Сергіївна.

 

МАРКАРОВА О.С. Щодо болючого нашого питання погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів з комітетом.

З 1 вересня, як ви знаєте, запроваджено експеримент щодо залишення на регіональному рівні 50% понадпланових щомісячних  платежів. Ми довго вели перемовини, яким чином? Тобто у нас є речі, які передбачені Бюджетним кодексом – це зарахування коштів до обласних бюджетів за умов перевиконання помісячного розпису митних платежів в цілому по Україні. Перелік об'єктів розвитку дорожньої інфраструктури погоджується з Комітетом з питань бюджету. 50% від такого перевиконання спрямовується пропорційно тим регіонам, які перевиконали їм поставлені показники. І поширення експерименту вже на всю Україну.

Індикативні показники надходжень розраховано, які вже на підкомітеті було обговорено. Відповідно до методики, окремо по кожному податку в розрізі регіонів, відповідно до помісячного розпису державного бюджету. І цей розрахунок індикативних показників враховує наступні чинники.

Перше, застосування в розрахунках фактичних надходжень митних платежів за три останні бюджетні періоди в таких розмірах. 100% надходжень за 2016 рік, як найближчий і той, який найбільш, скажімо так, відповідний до 2017 року. 50% надходжень за 2015, 25 – за 2014-ий. Тому що ситуація в 2014 році, вона серйозно не відповідала і перші там півроку безпосередньо це падіння, яке було, але воно може спотворити ситуацію, якщо ми будемо весь враховувати як базу. Таким чином ми ці індикативні показники наближуємо до реальної економічної ситуації, яка сталась в останньому бюджетному періоді, і враховуємо також фактор міграції суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, тому що, як ви знаєте, ситуація з Кримом, Донецьком та Луганськом, вона спричинила деякі міграції, в тому числі в бізнесі, який пов’язаний з діяльністю зовнішньоекономічною.

По-друге, ми використовуємо умовні нарахування податку на додану вартість при імпорті природного газу на митну територію України. Робимо ми це у зв’язку з відміною в 2018 році звільнення від оподаткування ПДВ по операціях з імпорту природного газу НАК "Нафтогазу", та пільга, яка раніше була, її немає. Для Криму, Донецької та Луганської областей та міста Севастополь ми фактичні надходження лише за останній рік враховуємо, що зумовлено анексією Криму та тимчасовою окупацією частини територій Донецької та Луганської областей. Та енергетичну митницю, як ми з вами обговорювали минулий раз, ми показники визначаємо окремо в зв’язку з оформленням на даній митниці виключно енергетичних товарів.

При розрахунку щомісячних індикативних показників застосовано єдиний формульний підхід до всіх регіонів. Згідно з вимогою Бюджетного кодексу Мінфіном надано комітету на погодження щомісячні індикативні показники в розрізі податків та регіонів разом з розрахунками. Просимо їх погодити для того, щоб ми могли запустити. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Оксано Сергіївно. Слово надається голові підкомітету Унгуряну Павлу Якимовичу.

 

УНГУРЯН П.Я. Шановні колеги, ми сьогодні на підкомітеті з питань доходів розглянули це питання. По-перше, хочу підкреслити, що пришвидшення діалогу між Міністерством фінансів та ДФС відбулось за безпосередньої участі комітету і тому я думаю, що це нормальна співпраця двох гілок влади, яка призводить до результату.

Міністерство фінансів надало достатньо детальні таблиці. Це індикативні показники надходжень митних платежів у загальний фонд, це ПДВ з ввезених на митну територію на 2017 рік, в загальний фонд, це показники надходжень акцизного податку з ввезених на митну територію підакцизних товарів, теж у загальний фонд, індикативні показники надходжень ввізного мита, вивізного мита. Все це є у матеріалах.

Таким чином, сплановано надходження від усіх митниць ДФС в розрізі щомісячному та в розрізі географічному. Тому це перша половина питання, яку ми як комітет маємо опрацювати і погодити.

Друга частина питання – це вже експеримент. Оскільки в цьому році в механізмі Бюджетного кодексу передбачають поширення експерименту від перевиконання індикативних показників по кожній області, половина від цієї перевиконаної суми направляється на будівництво, ремонт, реконструкцію доріг, а у випадку з містом Києвом ще і об’єктів дорожньої інфраструктури, таким, як є мости, розв’язки, що є актуальним нині для міста-героя.

Хочу довести до вашого відома, що за два місяці поточного року, січень-лютий, за інформацією митниць ДФС перевиконання по тимчасових планах становило 2 мільярди 148 мільйонів гривень. Відповідно половина іде на дороги, тобто 629 мільйонів у січні, 823 – в лютому місяці. Тобто достатньо суттєвий об'єм. Є ряд областей, які виглядають дуже і дуже пристойно. Тобто експеримент дається взнаки. Наприклад, Київська область у лютому місяці отримує до спецфонду, з якого буде фінансувати своє дорожнє будівництво, 184 мільйони гривень і так далі. Є ряд областей, які досить пристойно виглядають.

Хочу сказати про формулу. Формула формування і розрахунку індикативних показників використана наступна. Фактичні надходження відповідних митних платежів за три останні бюджетні періоди. 2016 рік – 100-відсотковий брався об'єм, 2015 рік – 50-відсотковий показник. І 2014 рік – 25-відсотковий. Що дає нам можливість рахувати ці показники як достатньо об'єктивні, тому що ми беремо картинку останніх трьох років.

Є єдине питання, це неспівпадіння по Волинській області, оскільки фактично в 2016 році було перераховано на 3,6 мільйона гривень більше, ніж це було фактично у виконаному плані, тому ми у рішенні комітету пропонуємо наступне.

Перше. Погодити щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів до загального фонду Державного бюджету на 2017 рік, подані з відповідним листом Мінфіну.

По-друге, Міністерству фінансів забезпечити приведення фактичних  надходжень до обласного бюджету Волинської області у відповідність до розрахункового обсягу коштів, які підлягають спрямуванню до цього бюджету, для усунення різниці між такими показниками за підсумками 2016 року.

І третє. Просимо Мінфін забезпечити надання Комітету з питань бюджету щомісячної інформації про виконання щомісячних індикативних показників на 2017 рік в територіальному розрізі та в розрізі видів митних платежів. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Шановні колеги! Є пропозиції, запитання? Підтримати. Пропонується підтримати розданий і озвучений головою підкомітету Унгуряном Павлом Якимовичем проект ухвали, а саме:

По-перше, погодити щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів до загального фонду Державного бюджету на 2017 рік, подані згідно з відповідним листом Мінфіну.

По-друге. Міністерству фінансів  забезпечити приведення фактичних надходжень до обласного бюджету Волинської області у відповідність до розрахункового обсягу коштів, які підлягають спрямуванню до цього бюджету, для усунення різниці між такими показниками за підсумками 2016 року.

Надання Комітету з питань бюджету щомісяця інформації про виконання щомісячних індикативних показників на 2017 рік в територіальному розрізі та в розрізі митних платежів.

Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Одноголосно. Дякую. Рішення прийнято.

Шановні колеги! Коротке повідомлення. Відповідно до частини п'ятої статті 28 Бюджетного кодексу Міністерство фінансів запрошує представників Комітету з питань бюджету взяти участь у публічному представленні Звіту про виконання Закону про Державний бюджет за 2016 рік.

Звертаю увагу, що, за повідомленням Мінфіну, такий захід відбудеться у приміщенні Міністерства фінансів у п'ятницю, 17 березня о 16-й годині, а не о 15-й годині, як зазначено у розданому вам листі. Пропонується членам комітету взяти участь у такому заході. Це до уваги.

Щодо всіх питань порядку денного рішення комітетом прийнято. Дякую всім за участь. До побачення.