Стенограма до ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №93 від 22.03.2017

27 березня 2017, 09:52

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань бюджету

 

 

22 березня 2017 року

 

 

 

ПАВЕЛКО А.В. Так, шановні колеги, починаємо працювати. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалося 16 народних депутатів. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є, засідання оголошую відкритим. Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснити підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Можливо, є зауваження, пропозиції? Немає? Добре.

Тоді по першому питанню доповідає Шкварилюк Володимир Васильович. Будь ласка, Володимире Васильовичу.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Шановний Андрію Васильовичу, шановні друзі члени комітету! Вашій увазі пропонується 28 законопроектів, які розглянуті в процесі між засіданнями комітету, і прошу підтвердити їх. Є 9 таких, що не мають впливу на показники бюджету, і 19 таких, що мають вплив на показники бюджету. Якщо ви їх подивились і розглянули, то прошу дати або свої зауваження, або підтримати даний законопроект. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Володимире Васильовичу. Є зауваження, пропозиції?

 

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Немає Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету? Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Одноголосно. Дякую. Рішення прийнято.

Хто за те, щоб підтримати проекти рішень до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету? Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Наступне питання по трансфертах. Є пропозиція. По Світовому банку у нас третє питання, так? Останнє? Пропонується все ж таки Світовий банк заслухати, для того щоб наших колег зі Світового банку не тримати. Підтримуєте, колеги?

Будь ласка, тоді переходимо до цього пункту в "Різному". До комітету звернувся Світовий банк з ініціативою представити їх бачення Пенсійної реформи в Україні. Ми із задоволенням прийняли пропозицію Світового банку, зважаючи на значимість цього питання для бюджету та для суспільства.

Для презентації Пенсійної реформи надається слово старшому економісту Місії Світового банку з питань пенсійної реформи Случинському Олексію. Будь ласка, Олексію, вам слово.

 

СЛУЧИНСЬКИЙ О. Добрий день. Шановний Голово! Шановні депутати! Шановні гості! Дякую дуже за цю нагоду і можливість представити вам наше бачення пенсійної реформи. Хочу сказати, що ми працюємо вже над цим питанням останні три роки. Хочу подякувати за плідну співпрацю з Міністерством соціальної політики, з Пенсійним фондом. Нам дуже приємно. І все, що ми сьогодні хочемо представити, це є результатом роботи за останні два роки.

По-перше, почну з того, що скажу, як взагалі ми бачимо, які головні проблеми і що треба зробити з питання пенсійної реформи. Треба відновити справедливість в системі, треба підвищити прозорість і зрозумілість системи. Звичайно, важливе питання – це досягнення фіскальної і фінансової збалансованості і, головне, забезпечення соціальної стабільності.

Чому реформа, на наш погляд, є важливою і нагальною зараз? Ну, по-перше, пенсійні видатки на рівні 11 відсотків від ВВП – це один з найвищих показників в регіоні. Більше половини видатків Пенсійного фонду надходить з Державного бюджету. На наш погляд, це є незакінченість реформи, яка була почата того року, коли скоротили в два рази ЄСВ. Це, звичайно, важливий внесок до тієї ситуації, яку ми маємо зараз. 

Ми робили дослідження, ми робили довгострокові розрахунки, які вказують на те, що дефіцит пенсійної системи є хронічним (я підкреслюю, хронічним), і я ще деякі розрахунки вам представлю. До речі, ми маємо презентацію, я сподіваюся, що ви маєте копії, так? І він хронічний буде на рівні десь 3-5 відсотків ВВП в середньостроковій перспективі і навіть далі. І з цим, звичайно, щось треба робити.

70 відсотків пенсіонерів отримують "дотяжку" до прожиткового мінімуму. Це значить, що для більшості пенсійна формула, яка є зараз, вона не працює. Тобто люди працюють 20, 30, 35 років, а коли вони виходять на пенсію, їх пенсія є меншою, ніж прожитковий мінімум. І таких є десь половина жінок, третина чоловіків, які виходять на пенсію кожний рік. Вони отримують пенсію, меншу прожиткового мінімуму. І це "хроніка", і ця "хроніка" не буде покращуватися, тому що є теж динаміка, яка вказує на те, що середній стаж з часом буде скорочуватися. А це означає, що середня пенсія теж буде скорочуватися для нових пенсіонерів.

Що ми маємо сьогодні з точки зору середньої пенсії? На січень ми маємо те, що середня пенсія є лише 30 відсотків від середньої зарплати. Звичайно, середня зарплата виросла значно в січні, і це значить, що треба буде щось робити з пенсією. Але факт є фактом: рівень заміщення у нас 30 відсотків – дуже-дуже мало. Того року це було 35.

Ну і взагалі, не скажу нічого нового: система є непрозорою, непередбачуваною для працівників і не стимулююча для участі більшості тих, хто в ній приймає участь. Звідки такі проблеми? Чому такі проблеми? Ну, ми маємо дуже маленькі виплати для дуже великої кількості людей. Тобто майже третина населення країни, десь 30 відсотків майже, отримують якусь форму пенсії. Це забагато, це забагато. Ми маємо дуже велику кількість привілей: десь 20 відсотків Пенсійного фонду – це різні привілеї.

Відносно низки "пенсійний вік". Це взагалі окрема тема, але маємо порівняно з країнами в регіоні, пенсійний вік залишається низьким. Ну і, звичайно, на майбутнє: у нас несприятлива демографія і ми пройшли період економічної нестабільності.

Ну і ще важливо, звичайно, це несистемні рішення про індексацію. Як ви знаєте, основний розмір пенсії не підіймався досить довгий час. Що підіймається? Це, звичайно, прожитковий мінімум, але основна пенсія не індексувалась. І це призвело до того, що пенсії дуже-дуже малі зараз.

Тут ми зробили такий розрахунок і ми зробили довгостроковий баланс пенсійної системи – це перший слайд на сторінці третій. Статус-кво, що відбувається в статус-кво і який фінансовий прогноз? По-перше, з тим рівнем ЄСВ, який ми маємо зараз, ми збираємо десь 5 максимум, може, 6 % цього року з новими запровадженнями від ВВП.

Що ми витрачаємо? Ми витрачаємо на сьогоднішній день 11%. І, до речі, ми витрачали майже 18. Яким чином ми зараз витрачаємо 11%? Більша частина тому, що індексація була неадекватна. Тобто індексація, і, звичайно, за рахунок великої інфляції, з'їла досить велику частку…

З часом ми прогнозуємо, що ситуація може трошки покращитися, якщо різні… не страхові пенсії, а ми не будемо назначати нові. Тобто ті, які зараз є, вони просто з часом відійдуть. Тобто це, може, ще на 1-2% ситуація покращиться. Але ми прогнозуємо, що дефіцит пенсійної системи залишиться десь на рівні 3-4%.

Другий слайд на третій сторінці показує таку спрощену схему для фінансів Пенсійного фонду. В першому ми показуємо частку осіб, які пенсійного віку, їх на сьогодні десь 22%. І це, звичайно, частка буде збільшуватися.

Середня оплата до середньої зарплати, давайте припустимо якийсь нормальний рівень: там 30-35%. Ми взяли 35%, якщо це перевести на пенсію в розрахунок до ВВП на душу населення, це десь 41%. Дуже, дуже, дуже проста математика: четверта строчка, просто множимо другу на третю, перепрошую, і виходить, що ми будемо витрачати 9% ВВП і воно буде збільшуватися – 9, 10, 11, 12. Тобто цифра видатків пенсійної системи на пенсії буде зростати, якщо підтримувати адекватність пенсії на рівні десь 35% від зарплати.

Є ще інші видатки, на сьогоднішній день вони десь на рівні 2%. А доходи, як я сказав, це десь 5-6%. Тобто дефіцит є великою проблемою.

Наступний слайд. Були запропоновані деякі заходи, спрямовані на видаткову частину. Потенційно вони мають обмежений ефект, тобто те, що дискутується. Підвищення, наприклад, пенсійного віку – це можемо ми заощадити піввідсотка-1% ВВП. А зменшення видатків за рахунок зменшення покриття системи. Що я маю на увазі ту? Якщо у нас з часом буде скорочуватися кількість страхових пенсіонерів і ці громадяни будуть отримувати соціальну пенсію, то ми маємо деяке заощадження там – це ще 1% ВВП може бути. Скорочення привілей – максимум 1-2%.

Тобто загальний ефект від всіх цих заходів потенційно може бути 3-4% ВВП, це не змінюючи середній рівень страхової пенсії. Але цього не достатньо для того, щоб виправити проблему системного дефіциту.

Другий слайд на четвертій сторінці. Заходи, які спрямовані на дохідну частину, теж досить обмежені. Тобто це те, що було запропоновано міністерством, підвищення мінімальної зарплати, залучення саме зайнятих, і заходи, які потенційно будуть спонукати для більш пізнішого виходу на пенсію. Разом, за нашими оцінками, цей ефект буде не більше, ніж 1 відсоток.

П'ята сторінка. Це такий, я би сказав, головний наш меседж, який я хотів би сьогодні вам представити. Те, що бездефіцитний Пенсійний фонд можливий лише за рахунок подальшого скорочення пенсій до рівня десь 15-20 відсотків від середньої зарплати. Це катастрофічна ситуація, і, звичайно, це треба досить серйозно розглядати.

Тобто у нас є декілька пріоритетів, я хотів би теж розглянути їх. Це другий слайд на п'ятій сторінці.

По-перше, відсутність регулярної індексації основної пенсії поки що є політично прийнятною ситуацією, але це дійсно починає загрожувати соціальній стабільності.

Осучаснення. Дуже важлива тема. Я вам зараз покажу наступний слайд, чому це важливо. І я знаю, що це пріоритетне питання для міністерства. Як разова ініціатива дійсно вона може вітатися, але проблема, що це дійсно разова, це не системна, її треба буде робити циклічно. Якщо системні питання не будуть вирішуватися, якщо індексація системна не буде запроваджена. І як варіант, звичайно, скорочення видатків – це подальше скорочення нових пенсій, а є пропозиція скоротити зарплатний коефіцієнт, коефіцієнт стажу з 1,35 до 1. І ситуація, яку ми маємо, ми маємо те, що заробітна база теж заморожена. Тобто це все буде викликати дійсно соціальну нестабільність.

Тобто ось три такі речі: це індексація, осучаснення і рівень нових пенсій. Вони пов'язані. І треба знайти правильний компроміс щодо пріоритетів фінансування, де ми можемо економити в подальшому для того, щоб нам якимось чином утримати видатки на тому рівні, на якому ми є.

Наступна шоста сторінка, перший слайд. Ми подивилися на дані Пенсійного фонду щодо когорт пенсіонерів в залежності від віку, коли вони пішли на пенсію. І виглядає так, що за відсутності адекватної індексації пенсіонери біднішають з часом. Ми бачимо, що є дуже велика нерівність між наявними пенсіонерами. Основна страхова пенсія для "старих" пенсіонерів, які вийшли на пенсію, може, в 1975, 1977 році, вона в половину менше, ніж у "нових" пенсіонерів. А що дійсно є важливою частиною у "старих" пенсіонерів – це різні надбавки і соціальні компенсації. І, до речі, ці люди, які виходили на пенсію в 1975, 1977 році, багато з них мають повну кар'єру, повний стаж: 35 років і більше, але отримують пенсію меншу, ніж прожитковий мінімум. Знову ж таки це проблема за відсутності системної індексації.

І тому, звичайно, ми погоджуємося і з міністерством, що осучаснення бажане, але (наступний слайд) теж має свої вузькі місця. Всі ефекти мають короткостроковий характер, тобто підвищення прожиткового мінімуму вже за рік може знівелювати будь-які результати осучаснення. Осучаснення означає, що будуть зростати страхові зобов'язання, не соціальні, а страхові зобов'язання Пенсійного фонду. Це важливо. А на індивідуальному рівні ефект може бути непередбачуваним, тобто яким чином осучаснення буде торкатися кожного пенсіонера.

Ну і, звичайно, ми розуміємо, що зміни в структурі, тобто осучаснення,  потребують додаткових видатків, додаткових грошей з бюджету. На наш погляд, 7 сторінка, що потрібно виправити? Є низка питань. Право на пенсію - треба ретельно подивитися на право, хто має право одержувати пенсію і коли.

Структура виплати, з чого складається виплата. Тобто маємо зараз основну пенсію, маємо доплати соціальні і маємо різні додаткові пенсії.

Формула виплати. Коли пенсіонер виходить на пенсію, скільки він одержує, який коефіцієнт стажу - це треба розглядати дуже ретельно.

Правила індексації. Знов-таки, індексація сама по собі є інструментом на цей день, одним із основних інструментів заощадження.

Ну і фіскальні заходи. Тобто які ми можемо запропонувати стимули для участі в системі.

Що ми пропонуємо? І це я нічого не скажу нового. Кожне з цих  питань ми обговорюємо досить ретельно з міністерством, з Пенсійним фондом, з Міністерством фінансів.

Перше. Параметричні зміни. І міністерство вже дуже багато зробило в цьому напрямку. Тобто було дуже багато дискусій. І що саме тут мається на увазі? Це якісь зміни, яких потребує пенсійний вік та мінімальний стаж. Пропозиція, яку маємо зараз, це прив'язки індивідуального пенсійного віку до стажу людини. Тобто їй треба для того, щоб вийти на пенсію в пенсійний вік, зазначений пенсійний вік, треба мати якийсь мінімальний стаж. І на наш погляд, це справедливо і правильно.

Структурні зміни. Тобто що робити з цим хронічним дефіцитом. Це гроші, які Пенсійний фонд поступово буде потребувати. Це не страхові гроші. Чи можна зробити якусь структуризацію? Тобто перейти від дефіцитного фінансування в якесь програмне фінансування. Важливе питання.

Різні компенсаторні механізми. Тобто люди, які наближаються до пенсійного віку, їм треба буде запропонувати якісь додаткові заходи. Ну і, звичайно, заходи, спрямовані на зміцнення доходної частини бюджету, і страхова кампанія.

Я буду закінчувати. Тільки скажу декілька слів щодо пропонованих параметричних змін. Що ми пропонуємо? Це 8 сторінка. Гнучкий коридор пенсійного віку: щоб людина могла виходити на пенсію не в 60, не в 63, а між 60 і 65 роками. Але в залежності від стажу, який вона має. Тобто якщо є якийсь мінімальний стаж, вона може виходити раніше, якщо вона не має цього стажу, вона буде виходити пізніше. І знову-таки, це справедливо, на наш погляд.

Страховий стаж. Який має бути мінімальний страховий стаж? Ми пропонуємо почати, може, з 25-и років, а поступово його піднімати до 30-35-и. Тобто не маєш 25 років стажу – чекаєш ще один рік, поки не маєш 25 років стажу. Якщо у тебе 23 роки, виходиш на пенсію в 62. І ця цифра – 25 – має підвищуватись з часом, щоб ми могли її довести до 30-35.

Дуже важливо ретельно працювати і поступово наближатися до ліквідування різних привілеїв, привілеїв, які не фінансуються окремо. Тобто ми можемо мати, звичайно, привілеї, нема проблем, але вони мають мати окреме фінансування. Треба проробити чіткі норми мінімальних гарантій. Тобто ми зараз маємо, по суті, дві форми гарантій: прожитковий мінімум для тих, хто мають 35 років стажу, й всі інші. Вони отримують 949 гривень. Чи це правильно? Як це має змінитися? І, до речі, дивіться, багато людей працювати 25, 30, 35 років, а вони все одно отримують мінімальну пенсію. Вони все одно мають пенсію, яка нижче, ніж гарантія. І це впливає суттєво на їх заохочення участі в системі.

Важливо пропрацювати нову пенсійну формулу. Тут багато деталей, і ми працюємо над цим із міністерством, але формула, яка чітко має елементи перерозподілу і страхування, і формула, яка зрозуміла всім. Ми маємо конкретні  пропозиції. Ну, звичайно, що важливо, це наявність перехідного періоду.

Теж на майбутнє (перший слайд на 9-й сторінці) треба думати і про проблему, яка зараз поки мала, але вона буде збільшуватися, це наявність людей, громадян, які не будуть мати досить стажу для пенсії, у яких буде менше ніж 15 років стажу. І їх буде більше, більше і більше. Ми зараз маємо приблизно 60 відсотків (62, може), 62 відсотки працюючого віку, які роблять внески в пенсійну систему. Це значить, що з часом деякі з них, і багато з них не будуть мати право виходу на пенсію, 40 відсотків не роблять постійні внески. І що робити з цими громадянами через 10, 15, 20 років? І їх частка буде збільшуватися. Треба думати про видатки на соціальні програми якісь для них. Я зупинюся тут.

І ще раз дякую, пане голово. Якщо будуть якісь питання, ми із задоволенням відповімо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олексію.

Будь ласка, сьогодні на засіданні присутній заступник Міністра соціальної політики Шамбір Микола Іванович. Я думаю, якщо у колег будуть запитання чи до Олексія – доповідача, чи до представника Міністерства соціальної політики, будь ласка, колеги.

Віктор Кривенко, будь ласка.

 

КРИВЕНКО В.М. Можна, щоб ви повернулись на своє місце доповідача? Дивіться, ми категорично виступали проти тієї реформи, яку пропонувало Міністерство фінансів, і коли, пам'ятаєте, знизили ЄСВ минулого року, але все одно загальне навантаження на фонд оплати праці склало понад 40 відсотків. І ті, хто були в тіні, під таке навантаження все одно з тіні не вийшли. Єдине, що нам поплескали в долоні наші великі компанії – гірничорудні, транспортні компанії, нам поплескали і хімічні підприємства в долоні, металургійні. Їх треба підтримувати, але їхніх власників ми не контролюємо ні по справедливому оподаткуванню рентними платежами, по чому вони використовують наші надра, ні по контролю прибутків, тому що транспортне ціноутворення не працює. Вони все одно виводять все в офшори. Тоді ми прогнозували дірку близько 60 мільярдів. От можна Мінфін запитатися, вона десь приблизно такою і вийшла. Там певна економія. Ви навіть кажете – більше.

Тоді, пам'ятаєте, ми не прийняли рішення про те, щоб піти на той закон, який пані Южаніна пропонувала, понад 100 депутатів підписалося, - радикально знизити навантаження на фонд оплати праці, щоб справді всіх вивести з тіні. Яке ваше ставлення до цього експерименту, який переклав з бюджету гроші власників великих підприємств, понад 60 мільярдів гривень коштів за минулий рік, і чи треба з цього приводу влаштовувати, щоб були якісь політичні наслідки чи, можливо, якась кримінальна відповідальність, тому що фактично у держави вкрали 60 мільярдів гривень? Яке ваше особисте ставлення?

Дякую.

 

СЛУЧИНСЬКИЙ О. На наш погляд, ця реформа не принесла результатів. Тобто ми дивимося на статистику, 2015, 2016, початок 2017 року – ця реформа дійсно ніяким чином не вплинула серйозно на персональний податок, тобто на… І те, що ми хотіли, що ми очікували, цього не відбулося. І є дуже багато причин.

Ми теж дивилися на досвід інших країн. Дивіться, ми вдвічі скоротили ЄСВ. Я думаю, що очікувати, що буде якась компенсація з точки зору збору, було нереалістично.

 

(Загальна дискусія).

 

СЛУЧИНСЬКИЙ О. Але чекайте, я хочу закінчити.

Це вже зроблено. Все, ми вже в такій ситуації, в якій є. Зараз зовсім інший статус кво, зараз ми в ситуації, коли є дефіцит, який є хронічним. Чекайте, але не такого рівня.

Дивіться, що ми хочемо сказати, що я знаю, що зараз дуже багато розмов щодо дефіциту для Пенсійного фонду – працювати так, щоб зменшити цей дефіцит. У Пенсійного фонду немає ні інструментів цього робити, у них немає політичних інструментів цього робити, ні адміністративних – вони не контролюють збори, ні політичних.

Тобто є дефіцит, який ніяким чином не вирішується. І це значить, треба його якимось чином зрозуміти, ми будемо з ним жити завжди, чи ми переводимо в якусь нову програму, яку Міністерство фінансів фінансує як базову чи щось таке, яку воно фінансує як окрему програму. Це єдиним варіант, який я бачу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Микола Скорик.

 

СКОРИК М.Л. Шановний доповідачу, я трошки спізнився і недочув. От, у вас пропоновані параметричні зміни, ви зазначаєте, що ви пропонуєте поступову ліквідацію всіх привілеїв і додаткових прав, включаючи ранній вік виходу на пенсію, якщо вони не фінансуються окремо через додаткові внески. Чи вважаєте ви соціально справедливим, якщо будуть позбавлені права раннього виходу на пенсію такі категорії працівників, як металурги, шахтарі, люди, які працюють на шкідливих хімічних виробництвах? Як, ви вважаєте, це може бути сприйнято суспільством?

 

СЛУЧИНСЬКИЙ О. Для того, щоб відповісти на ваше питання, я продемонструю таблицю. На восьмій сторінці є другий слайд, і на цьому другому слайді, ну, взагалі-то ми маємо десь більше 30, я думаю, спеціальних програм, які адмініструють Пенсійний фонд. Тут, я думаю, 15-16, тут десь тільки половина, але вони по суті, а це десь 90 відсотків витрат на спеціальні пенсії – оце головне. І ми, до речі, їх проранжували з найбільших, з точки зору видатків, до маленьких. Тобто я би, по-перше, працював з тими програмами, які великі з точки зору видатків. Тобто є маленькі програми, які дуже є політизовані. "Список 30-и". Тобто, знову-таки, треба просто ранжувати

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олексій.

Будь ласка. Сергій Іванович Мельник.

 

СЛУЧИНСЬКИЙ О. Треба почати з великих програм.

 

МЕЛЬНИК С.І. Я хотів би уточнити ваше бачення. От ви наводите тут цифри, що у нас статусність практично 60 мільярдів. Це майже половина дефіциту Пенсійного фонду. Ну майже половину займає статусність.

 

СЛУЧИНСЬКИЙ О. Так.

 

МЕЛЬНИК С.І. Ваше бачення, що з цим? Як? Ну чому ми кажемо, що це – дефіцит? Це не питання Пенсійного фонду – статусність.

 

СЛУЧИНСЬКИЙ О. Ні, ні. Чекайте, тут є. По-перше, дивіться, на 2-й сторінці є 2-й слайд – це структура видатків Пенсійного фонду. Є дефіцитне фінансування, десь на рівні зараз 80 мільярдів, і є різні статусні видатки (ну, там в залежності як рахувати) десь біля 60-и, так? І 8-а сторінка. 8-а сторінка – там є деталі. Це, знову-таки, попереднє питання було: що з цим робити? Кожну окрему програму треба аналізувати окремо. Дивіться, ці пенсії зараз навіть не враховуються при нарахуванні соціальних доплат. Тобто якщо є маленька пенсія, потім до цієї маленької пенсії оплачується прожитковий мінімум, а потім зверху ще це, може, перший захід, який можна було б зробити, - включати ці спеціальні пенсії в механізм нарахування соціальної доплати. Я думаю, що це було б соціально справедливо. Це одне з рішень.

По деяких з цих програм не буде нових пенсіонерів, не буде нових призначень. Це значить, що вони просто з часом відійдуть. Тобто це добра новина. Але є ціла низка програм, які будуть з нами ще досить довго, так? І по кожній окремій програмі, я думаю, треба вирішувати питання щодо параметричних змін в кожній програмі. Тобто, звичайно, ми не можемо перестати їх фінансувати, але кожна окрема програма – це окреме питання. Але, знову-таки, підкреслю, це десь 20 відсотків видатків Пенсійного фонду. Це дуже-дуже великі видатки.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Є запитання у нас від Казначейства. Державне казначейство, Тетяна Ярославівна Слюз, будь ласка. 

 

СЛЮЗ Т.Я. Голова Держказначейства. Доброго дня!

Ну, мабуть, питання не до вас, а до посадових осіб Мінсоцполітики й Пенсійного фонду. У мене до вас два запитання. Ви отут в слайдах забули ще одну цифру показати: заборгованість Пенсійного фонду України перед єдиним казначейським рахунком – 48 мільярдів гривень. Хочу почути ваше бачення, бо те бачення у законопроекті про списання, воно не може імплементуватися, тому що треба джерело його списання. Тут бухгалтера, я думаю, присутні є, ви розумієте, що дебет з кредитом повинен співпадати.

І друге запитання – верифікація. Ви знаєте, що другий рік поспіль (вже третій) з лютого місяця 2015 року у нас Міністерство фінансів України займається верифікацією, в тому числі й пенсійних виплат. Судячи з інформації, яку я періодично читаю, при нарахуванні пенсій практично порушень не виявлено, там буквально на 57 мільйонів, якщо вірити статистиці.

От на вашу точку зору, верифікація – це корисно, некорисно? І питання, можливо, бази є ж і в Мінфіні, всі бази є, і є в Мінсоцполітики, і є в Пенсійному фонді України. Можливо, от ви тут наводили приклади, що треба зробити розмежування по бюджетних програмах, тому що насправді, я з вами погоджуюся, що це не є функція Пенсійного фонду доплачувати державні пенсії. А державні, ми з вами розуміємо, що це специфічні професії і тому подібне. Будь ласка. Дякую.

 

СЛУЧИНСЬКИЙ О. Можете на перше питання відповісти?

 

ШАМБІР М.І. Стосовно першого питання, питання позики, яка непогашена. Я хотів би сказати, що питання, безумовно, треба вирішувати. Я думаю, спільно треба буде і з бюджетним комітетом шукати це рішення. Чому? Питання якраз заборгованості по позиці – це питання минулих років. І якщо ми будемо його погашати за рахунок солідарної системи на сьогоднішній день, то ми будемо забирати у нинішніх пенсіонерів. Я думаю, це буде неправильний крок. Тому я думаю, ми будемо пропонувати і шукати якийсь інший шлях.

А що стосовно верифікації. Безумовно, верифікація – це питання, яке треба робити. Але я хотів би сказати, що Пенсійний фонд має, будемо так казати, багатоступеневу систему перевірок. Саме через це практично при звірці даних із Міністерством фінансів було знайдено не дуже багато проблем. Хоча, як на мій погляд, звичайно, навіть офіційно на сьогодні можу сказати: 59 чоловік, по яких були знайдені порушення по всій Україні. Але навіть для такої системи контролю, яка є в Пенсійному фонді, це також багато. І, безумовно, ті найдені порушення, які є, вони будуть слугувати для удосконалення системи.

І те, що робить Пенсійний фонд на сьогоднішній день – це створення централізованої системи. Я думаю, що це буде якраз ще одним елементом у перевірках. І ця система якраз буде дозволяти звіряти бази як Пенсійного фонду з Мін'юстом, з Мінфіном, з іншими структурами для того, щоб  ще до початку виплати якраз запобігати отаким можливим порушенням або недолікам.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Дякую.

Будь ласка.

 

СЛУЧИНСЬКИЙ О. Якщо дозволите, можна моє бачення щодо верифікації? Дуже коротко. Я думаю, що це дуже важливе питання. Верифікація має запроваджуватися в момент призначення пенсії чи будь-якої другої виплати і після того, тому що людина помирає, змінюється якийсь сімейний статус і так далі. Але це питання інформаційних систем. Тобто в країні, я думаю, зараз є час для того, щоб зробити якусь інтегральну систему, якою користувався би не тільки Пенсійний фонд, але і інші соціальні фонди, і всі ті, хто зацікавлені в тому, щоб надавати державні послуги. І це має бути централізована система.

Я знаю, що Міністерство фінансів до цього системно підійшло, і ми будемо підтримувати ці заходи, тому що ми вважаємо, що це важливо. В багатьох країнах ці системи повністю автоматизовані. Тобто там немає ніякого людського фактору: і в момент призначення і після призначення все перевіряється автоматично.

 

ПАВЕЛКО А.В. Тетяна Ярославівна.

 

СЛЮЗ Т.Я. Я хочу привернути увагу народних депутатів - членів бюджетного комітету, що насправді проблема заборгованості 48 мільярдів, вона є дуже велика, бо насправді цей борг тягнеться наростаючим підсумком, починаючи ще з 2007 року. І це відлучені кошти і державного бюджету, і місцевих бюджетів, і тому подібне. В свій час було недофінансування по незахищених статтях видатків.

Можливо, переглянути питання, у випадку, якщо будуть касові розриви Пенсійного фонду України, все-таки у нас є державні банки, можливо, на такі речі звернути увагу. Тому що насправді ми позички надаємо безвідсоткові. І кошти відлучалися з єдиного казначейського рахунку, а краще б вони йшли на розвиток інфраструктури, економіки, адміністрування, робочі місця і так далі. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую за інформацію, Тетяно Ярославівно.

Колеги! Є пропозиція заслухану презентацію, яку ми зараз обговорювали, взяти до відома, з нею попрацювати, і зараз перейти до порядку денного. Дякуємо вам за доповідь, Олексію. Дякуємо Світовому банку за презентацію.

Наступне питання – про погодження розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам та розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.

Перше погодження: розподіл субвенції з державного бюджету  місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами (розпорядження уряду номер  70-р).

Слово надається заступнику Міністра фінансів Марченку Сергію Михайловичу. Будь ласка.

 

МАРЧЕНКО С.М. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується розпорядження уряду від 8 лютого 2017 року номер 70-р, яким здійснено розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку територій. Обсяг субвенції розподілено в обсязі на 181 мільйон гривень між окремими місцевими бюджетами Вінницької, Івано-Франківської, Київської, Львівської та Чернівецької  областей.

Тому пропонуємо підтримати та погодити запропонований розподіл. Дякую за увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, слово надається голові підкомітету Куліченку Івану Івановичу.

 

МОЛОТОК І.Ф. Пропозиція.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Ігорю. Потім ви, Іване Івановичу.

 

МОЛОТОК І.Ф. Доброго дня, шановні присутні, колеги! Моя пропозиція – перенести це питання, бо ми надаємо окремим територіям і окремим суб'єктам перевагу в цьому, а ще ми не розглянули потреби загальноукраїнські. І це моя думка – розглянути всеукраїнські питання соціально-економічного розвитку. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Ще хотів Олександр Горбунов.

 

ГОРБУНОВ О.В. Я хочу додати. Дякую, Андрію  Васильовичу. Шановні колеги! Я теж приєднуюсь до слів Ігоря Федоровича. А тим паче, ми виходили з ініціативою створення разом з Міністерством фінансів комісії. яка б була утворена і працювала, щоб узагалі дивитись, на що тратяться ці кошти, і дивитись на стратегію, скажемо так, видатків взагалі по цьому фонду. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре. Будь ласка, Іван Іванович Куліченко.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Ті, хто виступали зараз, вони були на засіданні підкомітету, ми обговорювали це питання. Дійсно, те, що насторожує, з 4-х мільярдів 1,5 мільярда є кошти загального фонду, а 2,5 - спеціального. Тобто більше 12 відсотків від реального джерела фінансування зараз розподіляється без механізму. Ми задали питання Мінфіну тоді: а який механізм? От минулого року і позаминулого ми знали механізм, як розподіляються кошти. Зараз відповіді на це питання не було. Тому пропонується після обговорення прийняти рішення, чи дочекатися механізму і прийняти рішення, чи погодити вже в тому вигляді, як воно є.

 

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, запропонована пропозиція: перенести дане питання після обговорення разом з представниками Кабінету Міністрів. Я думаю, погодимося?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Погодимося.

 

ПАВЕЛКО А.В. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосне рішення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Михайловичу. Вибачте.

Наступне питання. Про погодження парозподілу коштів, передбачених Державному бюджеті на 2017 рік Міністерству аграрної політики та продовольства для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників (розпорядження уряду № 124-р). Доповідає заступник Міністра аграрної політики  та продовольства Ковальова Олена Вікторівна.

Будь ласка, Олено Вікторівно.

 

КОВАЛЬОВА О.В. Шановний Андрію Васильовичу, шановні присутні, Мінагрополітики просить сьогодні розглянути проект розпорядження щодо передбачених Мінагрополітики за бюджетною програмою 1580 коштів "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників". Сума цих коштів 4 мільярда 550 мільйонів гривень, в тому числі мільярд 473 – це загальний фонд, понад 3 мільярда – це спеціальний фонд.

Ці кошти розподіляються за такими напрямами: бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників в сумі 4 мільярда гривень, в тому числі загальний фонд 923 мільйони, і понад 3 мільярда – це спеціальний фонд.

На виконання цього рішення вже прийнято 2 постанови Кабінету Міністрів України. Це про порядок та про відповідний реєстр Державної фіскальної служби України та 2 накази Міністерства фінансів України про ці реєстри.

Другий напрям, за яким розподіляються ці кошти, це часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва. Обсяг за цією програмою становить 550 мільйонів гривень, він визначається Законом України в розмірі 10 відсотків від вартості всієї підтримки на сільське господарство.

За цим напрямом також прийнято 2 розпорядження Кабінету Міністрів України – це 130-е і 147-е, відповідно щодо порядку та щодо рівня локалізації.

Прийняття зазначеного розпорядження дозволить нам запустити фінансування аграріїв, в першу чергу, це дотація сільськогосподарських товаровиробників, а це найбільші галузі, які потребують саме підтримки: тваринництво, садівництво, виноградарство; і далі це другий напрям – сільськогосподарське машинобудування. Це, власне, те, що так чекають від нас як аграрії, так і машинобудівники. Я вас дуже прошу підтримати.

Дякую за увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олено Вікторівно.

Будь ласка, чи є заперечення у Міністерства фінансів?

Будь ласка, Сергію Михайловичу.

 

МАРЧЕНКО С.М. Немає заперечень.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу.

Шановні колеги, за наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 23 Закону України "Про Державний бюджет на 2017 рік" пропонується рекомендувати комітету погодити розподіл коштів за бюджетною програмою щодо фінансової підтримки сільгосптоваровиробників у сумі 4 мільярда 550 мільйонів гривень за напрямками згідно з розпорядженням уряду за № 124-р із дотриманням вимог щодо використання коштів за спеціальним фондом бюджету, доручивши уряду включити  народних депутатів членів Комітету з питань бюджету до складу комісії, що утворюватиметься при Мінекономрозвитку, для формування переліку техніки та обладнання, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів.

Дякую. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Володимировичу.

Колеги, будь ласка, Андрій Леонідович Деркач.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Хочу немножко испортить праздник. Что предлагается в этом постановлении? Отдать "Курочке Рябе" 50% от этой суммы и еще двум компаниям, объективно.

А второе, я хотел услышать, а кто из производителей техники имеет сбор на 60% и кому оно пойдет?

И теперь, здесь сидит половина людей, которые представляют мажоритарные округа. Вы говорите про поддержку "тваринництва". Какое "тваринництво"? Вам говорили там: "Примите закон о молоке, примите государственные гарантии по цене на молоко", - вы ж ничего на эту тему не делаете.

На телят даже, при "злочинній владі" Николай Янович подписывал постановление при мне – там 750 давали гривен на теленка. При "злочинній владі"! По молоку были какие-то истории. Вы говорите про поддержку сельского хозяйства. А где здесь поддержка сельского хозяйства? Это позор, а не поддержка сельского хозяйства, в нашем понимании.

Если вы еще приложите, интересно было бы от комитета запросить: а какие производители у нас есть сельскохозяйственной техники, как они бедные выживают по схеме? А то у нас, извиняюсь, я там по Пенсионному фонду не сказал. У Коболева 4 миллиарда долларов лежит на счетах, интересно, в каких банках, узнать? 4 миллиарда! Товаропроизводителей он не поддерживает! Весь дефицит Пенсионного фонда там 60 миллиардов. Дайте 2 миллиарда долларов от Коболева, который считает, что он крутой парень, и закройте вопрос дефицита по Пенсионному фонду!

Или второй вопрос – ответ моей коллеге уважаемой Слюз на тему того, как закрыть дефициты? Гонтарева вон там выпускает, уже дырку там закрывает-закрывает этими своими бумажками – облигациями Национального банка по ПриватБанку! Пусть еще на, сколько там у вас? 34 миллиарда?! На 48! Какая разница? Все равно уголовное дело будет. Больше! Все равно, какая разница, там уже 130 или 48? В принципе, уже особо крупное. Все равно одеялко и оранжевая футболка! По схеме дальше. Или клетчатый пиджак. (Сміх).

Я про что говорю? При всем моем уважении, по схеме, давайте мы исходить из чего? У нас министр - адекватный человек, я понимаю, что не он распределяет там дотацию по схеме. У меня есть уважение к специалистам в Министерстве сельского хозяйства. Но не приходите к нам с историей: "Давайте "Курочке Рябе" половину от дотаций, а вторую половину мы раздадим еще по ряду товарищей". При этом коровы останутся недоеными, а "Курочка Ряба" с яйцами своими будет счастливая самая! Спасибо большое.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрію Леонідовичу.

Ще є пропозиції, виступи? Іван Іванович Крулько, будь ласка.

 

КРУЛЬКО І.І. Я тільки хотів би додати, до речі, для справедливості цього питання. Ви пригадуєте пропозицію, яку підтримав бюджетний комітет, коли розглядалось це питання? На жаль, в залі воно не пройшло. Коли ми прописували верхню планку, вище якої не може отримувати будь-який виробник, здається, ми пропонували 50 мільйонів. І от 50 мільйонів, але не більше 50-ти. Якби це було, тоді ми поставили би дійсно в нормальні, рівні умови всіх: дуже великих – вони би отримали не більше 50-ти, а решту було би перерозподілено між малими і середніми, щоб стимулювати їхній розвиток. Ось яка була пропозиція бюджетного комітету.

Інше питання, що тоді ця поправка була поставлена на підтвердження в залі і була провалена в залі! І саме через це, дійсно правий колега, який говорить про те, що там 50% всього зараз піде фактично двом товаровиробникам. Один із них це якраз і є ця "Курочка Ряба", так, правда.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Дякуємо, Іване Івановичу.

Ще є пропозиції, виступи?

По порядку поданных предложений. Уважаемые коллеги, нам еще много вопросов сегодня рассматривать. Было озвучено первое предложение головою підкомітету Горбуновим Олександром Володимировичем, а саме: підтримати його пропозицію по розпорядженню уряду номер 124-р, а також подати список до комісії від бюджетного комітету. Я правильно зрозумів, Олександре Володимировичу?

Будь ласка, хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто проти? Проти – два. Хто утримався? Два.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Три – утримались. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення  прийнято. Йдемо далі.

Наступне. Розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення на 2017 рік. Розпорядження уряду  номер 167-р.

Доповідає перший заступник міністра соціальної політики Крентовська Ольга Петрівна. Будь ласка.

 

КРЕНТОВСЬКА О.П. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" передбачена субвенція державного бюджету місцевим бюджетам на придбання житла членам сімей загиблих учасників АТО та постраждалим учасникам АТО в обсязі 329 813 мільйонів гривень. Основний розподіл даної субвенції буде здійснений після того, як Міністерство соціальної політики збере інформацію про потребу у виплаті такої компенсації за інформацією регіональних органів соціального захисту станом на 1 квітня цього року.

Разом з тим, виникла потреба дофінансувати нарахування сум компенсацій, які були здійснені у 2016 році за рахунок коштів аналогічної субвенції 2016 року. 15 сімей отримали частину субвенції, і зараз пропонується донарахувати відповідно до індивідуальної потреби. Загальна сума, що пропонується до розподілу - 7 мільйонів 16 тисяч гривень. Просимо підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Ольго Петрівно. Чи є заперечення у Міністерства фінансів?

 

МАРЧЕНКО С.М. Міністерство фінансів не має заперечень.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Куліченку Івану Івановичу.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Підкомітет розглянув сьогодні питання. І дійсно, з 329 мільйонів всього 7 мільйонів пропонується для того, щоб завершити проблеми минулого року. Це по 15-и квартирах. Тому пропонується підтримати таке рішення комітету – погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції у сумі 7 мільйонів 16 тисяч 120 гривень згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження уряду номер 167-р, що зазначено у наданому вам проекті ухвали. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу. Питання – Сергій Ярославович Рудик.

 

РУДИК С.Я. Шановні колеги! Ми вже не раз були свідками, коли ми в грудні місяці або в кінці листопада робимо перекидки по цій програмі. І на превеликий жаль, Черкаська область завжди дофінансовується після важких баталій саме наприкінці року. Сьогодні я намагався з'ясувати в Черкаській обласній адміністрації в департаменті соцполітики, наскільки відсотків враховані наші потреби. На превеликий жаль, так і не отримав відповіді.

 

КРЕНТОВСЬКА О.П. Можна я відповім?

 

РУДИК С.Я. У мене конкретне питання: наскільки враховані побажання по Черкаській області в цих 300 з хвостиком мільйонах гривень, щоб нам розуміти, як потім бути? Дякую.

 

КРЕНТОВСЬКА О.П. Дякую.

Я хочу нагадати, що шляхом перерозподілу ми доповнили минулого року цю програму, ще додали додатково 116 мільйонів гривень. Це дало змогу в минулому році закрити повну потребу по всім областям України, в тому числі Черкаській області. Але, на жаль, в цій категорії з'являються все нові і нові, і тому ми зберемо потребу станом на 1 квітня і зробимо розподіл по цим даним, і обсяг субвенції дозволяє сьогодні говорити, що закриємо повну потребу у всіх областях.

Дякую.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Це щоб завершити минулий рік.

 

КРЕНТОВСЬКА О.П. Дивіться. Якщо ми зробимо розподіл станом на перші місяці, то ми не покриємо нові категорії. Ми за 3 місяці зберемо потребу, ми закрили повну потребу по 2016 року, всі категорії громадян, які перебували на обліку, потребували і отримали таку компенсацію, але нові сім'ї з'являються, і станом на 1 квітня ми узагальнимо потребу, підготуємо розподіл, і десь у травні-червні… Але не виключено, що потім буде другий раз.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Ярославовичу.

Є пропозиція підтримати озвучену головою підкомітету Куліченком Іваном Івановичем пропозицію погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції у сумі 7 мільйонів 16 тисяч 120 гривень згідно з пунктом 1 та розпорядженням уряду № 167-р, що зазначено у наданому вам проекті ухвали. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення прийнято.

Наступне питання. Про погодження переліку об'єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації № 212). Доповідає заступник голови Донецької обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації Лаврик Владислав Олександрович.

Будь ласка, Владиславе Олександровичу.

 

ЛАВРИК В.О. Доброго дня, шановні народні депутати, запрошені! Інформація щодо змін до переліку об'єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, які внесені розпорядженням голови обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 10 березня 2017 року № 212.

На сьогодні виникла необхідність у внесенні змін до переліку об'єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Це обумовлено наступними чинниками: по-перше, необхідність додатково розривання коштів в обсязі 67 мільйонів 590 тисяч гривень для погашення боргу Донецької міської ради за кредитом, отриманому у публічному акціонерному товаристві "Державний експортно-імпортний банк України" для забезпечення фінансового ресурсу в обсягах, визначених рішенням господарського суду Донецької області від 24 листопада 2015 року.

По-друге, отримання експертних висновків та коригування проектно-кошторисної документації за деякими заходами, що вплинула на загальну кошторисну вартість, як у бік збільшення, так і зменшення, а також потребувала внесення змін до названих заходів.

По-третє, необхідність розподілу коштів у обсязі 136 мільйонів 744 тисячі гривень, які надійшли у лютому 2017 року до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області, згідно Закону України від 20 грудня 2016 року.

Перелік, затверджений попереднім розпорядженням, налічував 585 заходів на загальну суму 2 мільярди 104 тисячі гривень. Станом на 17 березня 2017 року розпочато реалізацію 472 заходів на загальну суму 2 мільярда 125 мільйонів 191 тисячу. В тому числі завершена процедура закупівлі по 271 заходу на загальну суму 986 мільйонів гривень. Касові видатки на реалізацію заходів на 9 березня 2017 року складають 241 мільйон 609 тисяч. Запит на будівництво на теперішній час складає 8-9 мільйонів гривень на добу. Прошу підтримати. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Зараз, хвилиночку! Будь ласка, чи є зауваження у Мінфіну? Сергій Михайлович. 

 

МАРЧЕНКО С.М. Немає зауважень.

 

ПАВЕЛКО А.В. Прошу голову Державної казначейської служби Слюз Тетяну Ярославівну надати коментар щодо цього питання. Будь ласка.

 

СЛЮЗ Т.Я. Значить, я хотіла уточнити деяку таку річ. Це не тільки по цьому питанню, а в загальному.

Шановні народні депутати, у нас є Закон про надання експертизи і статтею 39-ю передбачено, що фінансування виділяється лише після того, коли надана експертиза. У мене дуже велике прохання: коли ви будете робити розподіл (і не тільки по цьому питанню, але і взагалі), звертати на такі речі увагу. Тому що що відбувається? Кошти виділяються, щось будується, а потім це не можна ввести в експлуатацію, тому що немає експертизи. Це стаття 39-а Закону України.

 

ІЗ ЗАЛУ. А як вони можуть будувати без експертизи?

 

СЛЮЗ Т.Я. Ну, є випадки такі, мабуть. Мабуть, є такі випадки.   

Що стосується цих речей. (Шум у залі) Що стосується цих речей. 

 

ІЗ ЗАЛУ. Поодинокі. (Шум у зал)

 

СЛЮЗ Т.Я. Я просто звертаю увагу, тому що це не є жарти, що фінансування не виділялося до того.

У мене питання є до шановного заступника. Скажіть, будь ласка, судячи з того, що ви доповідали, це у вас уточнення об'єктів по коштам, які ми вам перерахували в минулому році. Я правильно розумію?

 

ЛАВРИК В.О. Так.

 

СЛЮЗ Т.Я. Тобто ті кошти, які ми вам перерахували 10 чи 11 березня, 136 мільйонів, в розподілі тут немає?

 

ІЗ ЗАЛУ. Є. Два переліка.

 

СЛЮЗ Т.Я. Два переліки є, так? Зміни є.

 

ЛАВРИК В.О. Так, є. 

 

СЛЮЗ Т.Я. Ви озвучували цифру відносно погашення боргів по Донецькій міській раді по кредитах "Укрексімбанку".

 

ЛАВРИК В.О. По рішенню суду.

 

СЛЮЗ Т.Я. По рішенню суду. Насправді, ця проблематика є, вона не вирішена. І, наскільки я пригадую, в рішенні суду є на 67 мільйонів, а сума набагато більша.

 

ЛАВРИК В.О. 236 мільйонів - тіло боргу, а 67 – це нарахування.

 

СЛЮЗ Т.Я. Тобто основне тіло і відсотки.

 

ЛАВРИК В.О. Так.

 

СЛЮЗ Т.Я. А, ви добавили, так? Тобто я правильно розумію: документи найближчим часом будуть принесені до моїх підлеглих у Краматорську, для того щоб вони цей кредит повернули "Укрексімбанку"? Так?

 

ЛАВРИК В.О. Правильно розумієте.

 

СЛЮЗ Т.Я. Правильно. Уже правильно виписано воно розпорядженнями голови військово-цивільної адміністрації?

 

ЄФІМОВ М.В. Если я правильно понимаю, то сегодня ждем решения Кабинета Министров. Там уже несколько было заходов на "Укрэксимбанк", и готовится постанова Кабмина, которая уповноважує військово-цивільну адміністрацію це зробити. А 67 миллионов, которые сейчас добавили, это для того, чтобы зафиксировать сумму. Было 236, это меньше, потому что со временем накапали проценты. И они добавляют 67, чтобы от денег, которые зашли дополнительно, 67 миллионов отложить на "Укрэксимбанк", и ждем уже постанову Кабмина.

 

СЛЮЗ Т.Я. Тобто ви кошти виділяєте, а потім має бути постанова Кабміну?

 

ЄФІМОВ М.В. Да, постанова Кабмину.

 

СЛЮЗ Т.Я. І повністю, і тіло, і відсотки, вони будуть погашені, так?

 

ЄФІМОВ М.В. Да.

 

СЛЮЗ Т.Я. Добре, дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

 

Будь ласка, я надаю слово. Будь ласка, по черзі. Зараз слово Мінфіну. Є зауваження до виступаючого, до цього питання? Немає зауважень. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Куліченку Івану Івановичу.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги! Питання в тому, що з минулого року накопичені кошти вже перераховані їм на казначейський рахунок. Переліки ми затвердили, і ці зміни, які стосуються, вони пов'язані зі зміною назв, зміною кошторисів і на 67,6 мільйона зменшили суму переліку для того, щоб повністю покрити виконання заборгованості по "Ексімбанку". Що стосується цього року, 136,7 мільйона, цей перелік новий, він до нас тільки з'явився. Якщо пам'ятаєте, ми в цьому році прийняли зміни до Бюджетного кодексу і кошти, які накопичуються, які надходять з неконтрольованих територій на контрольовані, вони їм автоматично передаються на казначейський рахунок і після затвердження переліків вони перераховуються казначейству Донецької області.

Тому ми на засіданні підкомітету внесли пропозицію: зараз погодитися з тими переліками, які вони запропонували, але підготувати перший звіт, скільки коштів іде на влаштування, проживання, забезпечення у школі, дитячому садку переселених з тих територій на контрольовану територію. І в наступному, при затвердженні переліків, надавати цю інформацію нам на стадії подачі на затвердження. Тому пропонується погодити відповідні переліки об'єктів і заходів згідно з розпорядженням голови Донецької обласної адміністрації від 10 березня 2017 року номер 212.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу. Переходимо до запитань. Будь ласка, Молоток Ігор.

 

МОЛОТОК І.Ф. Шановні колеги! Шановний заступник! Хочу нагадати, що майже рік тому на цьому місці в бюджетному комітеті ми приймали рішення на підтримку і надали більше мільярда гривень, 2,4…

 

ІЗ ЗАЛУ. … (Без мікрофону).

 

МОЛОТОК І.Ф. Так. Тобто і нас запевняли, що до кінця року будуть ці кошти освоєні. Я хотів би, щоб хтось поніс відповідальність за це, бо як це так відбувається: кошти ми виділяємо, а потім ми їх перекидаємо з одного об'єкта на інший чи на ті ж самі, які не виконуються? Хто може понести відповідальність, що зараз ми приймаємо це рішення і це будуть кошти, використані в цьому році? Тобто хочу, щоб ви відповіли і щоб у подальшому було якось так більш слушно це питання вирішено.

 

ПАВЕЛКО А.В. Владислав…

 

ЛАВРИК В.О. Дякую.

У мене була інформація про те, що на теперішній час із 585-и об'єктів розпочато реалізацію 472-х, завершена процедура по 271 об'єкту. Ті кошти, які були виділені в минулому році, це був серпень, якщо я не помиляюся, на тендерні процедури потрібен час, і неможливо було кошти освоїти взимку, тому так воно трапилося.

Зараз фінансування потребується 8-9 мільйонів гривень на день. Все розпочалося і це буде суцільний будівельний майданчик.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Маркевич Ярослав.

 

МОЛОТОК І.Ф. Я не почув відповіді, чи будуть освоєні кошти в цьому році?

 

ЛАВРИК В.О. Так, будуть освоєні.

 

МОЛОТОК І.Ф. У тому обсязі?

 

ЛАВРИК В.О. У тому обсязі.

 

МОЛОТОК І.Ф. Вибачте. Тоді, щоб на наступний рік ви стояли тут перед нами і сказали: "Так, вони освоєні".

 

ЛАВРИК В.О. Добре.

 

ПАВЕЛКО А.В. Маркевич Ярослав.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Скажите, пожалуйста, среди перечисленных здесь объектов, есть такие объекты, как, например, канализационная, насосная станция, канализационный коллектор и так далее, они имеют экологическую экспертизу?

 

ЛАВРИК В.О. Всі проекти мають проектно-кошторисну документацію і експертизу. Без експертизи ми нічого не можемо робити.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Без исключения?

 

ЛАВРИК В.О. Немає виключення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Ярославе.

Скорик Микола.

 

СКОРИК М.Л. У мене запитання. Раніше такий розподіл погоджувався з депутатами-мажоритарниками від відповідної області, чи брали ви відповідні погодження від депутатів-мажоритарників Донецької області, чи погоджені ці розподіли з ними? Це перше питання.

І ще. Цим перерозподілом коштів з місцевих бюджетів ви зробили абсолютно незаконну річ, це все одно, що у вас є рахунок в банку і хтось вирішив його переділити. Тобто ви переділяєте кошти Донецька та Луганська. Я все ж таки сподіваюся, що найближчим часом ми повернемося до мирного життя в цих містах, і як ви передбачаєте разом з Міністерством фінансів компенсацію цим бюджетам за те, що ви використовуєте кошти, які вам не належать, а належать громадам Донецька і Луганська?

Спочатку по мажоритарникам, будь ласка.

 

ЄФІМОВ М.В. Можно ответит мажоритарник с Донецкой области?

Со многими мажоритарниками Донецкой области, я не знаю, со всеми или нет, были согласованы решения. Но в целом здесь есть объекты, мы же говорим сегодня про потребности для людей, и есть справка, ее можно вам предоставить, о том, какие объекты. Например, 90 объектов – реконструкция, капитальные ремонты загальноосвітніх шкіл, то есть 90 школ, 18 проектов с реконструкцией детских

 

ІЗ ЗАЛУ. … (Без мікрофону).

 

ЄФІМОВ М.В. Я не уверен, что 100% с каждым мажоритарщиком, но…

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Наступний, Рудик Сергій Ярославович.

 

РУДИК С.Я. Товариство, дивіться, в кулуарах Ради ширилася інформація про те, що я повертаюся до того питання, про яке говорив Ігор Молоток. Що з 2,4 мільярдів освоєно станом на сьогоднішній день 7%. Перше питання, це відповідає дійсності чи ні? Тому що я знову повертаюся до питання, чи освоять? Тобто я не заперечую, але є версія, що під цим списком, цими перекидками по суті приховується відсутність відповідальності за недопрацювання. Я розумію, що це не Черкаська область, що це зона зіткнення, що там є особливості, але з такої суми не використати, ну, вибачте, це…

 

ЄФІМОВ М.В. Можно ответить? Я просто в материале и поэтому могу ответить.

По состоянию на 9 марта, по состоянию на 1 декабря прошлого года, это та цифра, о которой вы говорите, было освоено в районе 160 миллионов гривен, не освоено, а кассово отдано, то есть списано с казначейства 160 миллионов гривен на 1 декабря. Потом зима, естественно никаких денег не платится, заканчивается год бюджетный, заново все распоряжения. За 10 дней февраля и за 10 дней марта на 9 марта было уже 260 миллионов, то есть 100 миллионов потратили, и каждый день сегодня, то есть 8 миллионов в день – потребность в финансировании. То есть в течение 3 месяцев зимы и осени были проведены все процедуры тендерные, но какие работы можно делать зимой? То есть дорогу ты же не будешь класть в дождь и так далее? Почему сегодня уверенность есть, что в этом году это все закончится? Потому как потратили время, 3 месяца, на то, чтобы проводить тендерные процедуры. И сегодня просто идет уже реальное финансирование и стройка. Сегодня 10 процентов на 9 марта, на сегодняшний момент уже в районе 300, то есть как бы...

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, я дуже прошу працювати у підкомітеті. Коли засідає підкомітет, всі ці питання важливо враховувати, піднімати, задавати питання і зараз приймати рішення.

Наступне, хотів Богдан Васильович до Тетяни Ярославівни.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Тетяно Ярославівно, я хотів би уточнити одну річ для нас всіх. З тих коштів, які ми їм направляємо, вони ще й гасять проценти якомусь банку?

 

СЛЮЗ Т.Я. Вони їх не гасили, тому я і питаю. У нас проблематика була, тому що коли ви приймали зміни у 2015 році до Бюджетного кодексу, ви прописали таку норму погашення позики, кредиту, наданих Донецькій міській раді Державним банком "Укрексімбанк".

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Тетяно Ярославівно, я надам інформацію. При затверджені переліків у минулому році ми наполягли на тому, щоб кредит, який взяли під підготовку "Євро" на придбання автотранспорту, з цього обсягу погасили, щоб казначейство не несло відповідальності, їх борг ніхто не покрив. Тому зараз тіло боргу 236, плюс ці 67 мільйонів, які наросли проценти і судові рішення. Тобто ми закрили повну суму для того, щоб розрахуватися з казначейством за борги Донецька при підготовці до "Євро?2012".

 

СЛЮЗ Т.Я. На сьогоднішній день жодна копійка поки що не повернута "Укрексімбанку".

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Шановні колеги, є пропозиція переходити до прийняття рішення. А саме: пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Куліченком Іваном Івановичем рішення комітету погодити відповідний перелік об'єктів і заходів згідно з розпорядженням голови Донецької облдержадміністрації від 10 березня 2017 року № 212. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Утрималися – 2. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Переходимо до наступного питання…

 

ЄФІМОВ М.В. Андрей Васильевич, можно еще один вопрос? Мы, пользуясь случаем, благодарим вас за то, что вы приняли такое решение, и приглашаем провести выездное заседание бюджетного комитета 19-20 мая, и там это все...

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, ми обговорювали з вами, на прохання нашого колеги, виїхати з виїзним засіданням у Краматорськ.

 

ЄФІМОВ М.В. Да, там Краматорск, Святогорск. Мы организуем.

 

ПАВЕЛКО А.В. І Святогірськ. Пропонується підтримати дане запрошення. І далі, Максиме, відпрацюєте із секретаріатом саму логістику і виїзне засідання. Підтримується, колеги, виїзне засідання? Дякую.

Дякую, Максиме.

 

РУДИК С.Я. Єдине, що, я перепрошую, є ще ініціатива від колег: Волноваха, був варіант по Маріуполю і був варіант по Станиці Луганській.

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте відпрацюємо це питання з виїзним засіданням, яке нам запропоновано запланувати.

Будь ласка, колеги, четверте питання, про законопроект про внесення змін до Додатку № 3 Закону "Про Державний бюджет на 2017 рік" щодо інститутів імені Амосова та імені Шалімова Національної академії медичних наук, № 5723 доопрацьований, поданий народними депутатами Ляшком, Купрієнком та іншими.

Шановні колеги, на нашому засіданні присутні президент Національної академії медичних наук України академік Цимбалюк Віталій Іванович, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова Лазоришинець Василь Васильович та директор Національного інституту хірургії та трансплантології імені Шалімова Усенко Олександр Юрійович. Якщо будуть запитання до цих колег, поважних людей, то просимо їх відповісти на ці питання.

А тепер надаємо слово для доповіді співавтору законопроекту – народному депутату Купрієнку Олегу Васильовичу. Будь ласка, Олегу Васильовичу.

 

КУПРІЄНКО О.В. Дякую.

Шановні колеги, на підкомітеті ми вже це питання розглядали. І суть цього питання, хто не був присутній, полягає в тому, що, приймаючи Закон про державний бюджет, нас в черговий раз поставили в цікаву ситуацію, коли сказали: "Треба голосувати за бюджет "війни", за бюджет розвитку армії, за бюджет захисту. І от ми медицині дамо 40% фінансування, а потім ми доопрацюємо, потім ми все зробимо! Бо нам все ніколи, нам вночі, нам ялинка і кудись їхати".

Звертаю увагу на такий цікавий факт, до речі, це вже трошки ширше ніж бюджетний комітет, коли от на регламентний комітет до нас заходить подання на зняття недоторканності когось із наших колег, там не те, що яблуку, там маковому зернятку нема де впасти! Тому що там всі канали, все телебачення, всі там! От тут зараз тільки що півтора мільярда приватному підприємству, тій же самій "Курочке Рябе" так: "На – іди! Розвивайся!" Ще мільярд - на розвиток, на підтримку! А медицині 700 мільйонів дати – це нема обґрунтування, нема того, нема того!

От тут, навіть в цій постанові, яку ви тільки що проголосували, написано там "джерело доходів – конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна конфіскованого за рішенням суду"! Вибачте, ми що, не розуміємо, що не можна спрогнозувати, скільки до кінця року буде конфісковано чогось і якось? Це один такий маленький момент.

Якщо ми не підтримаємо цей законопроект, при всьому розумінні, що це тільки два інститути, два ведучі інститути – це цвіт нашої науки медичної! Це кардіологія, це серце! Якщо ми це не почнемо робити, що далі буде? Можна, звісно, уявити. Можна тоді прийти, коли заболить серце, коли не буде ні Амосова, ні Шалімова, піти до "Курочки Ряби", вона проспонсує з цих півтора "ярда" операцію в Німеччині. Але давайте дивитися на те, що робиться в нашій країні. Ми не можемо так відноситися до людей, які на ці мінімальні зарплати живуть в тих інститутах, днюють і ночують, щоб зберегти вітчизняну науку. Тому попри те, що в цьому законопроекті, можливо, там не прописано до кожної копійки джерело фінансування, а приходить представник Мінфіну і каже, що він навіть не знає, скільки у нас державного боргу, який дефіцит державного бюджету, навіть приблизну цифру не говорить, а ми знаємо скільки, ну, буде там іще на 700 мільйонів, можливо, наконфіскуємо, можливо, привеземо вагон клітчатих пледів і по 100 мільйонів за кожне візьмемо заставу і на тобі, буде Інститут і серця, і кардіології, і всього іншого.

Тому, шановні колеги, я прошу підтримати цей законопроект, винести його в зал, проголосувати і змусити Мінфін не розказувати про те, що ви там проголосували, так тепер ідіть куди подалі, а знайти кошти, перерозподілити кошти і не торгувати державними, народними грошима, перерозподіляючи таким чином, як тільки що було, а підтримувати тих, хто дійсно працює.

 

ІЗ ЗАЛУ. Регламент.

 

КУПРІЄНКО О.В. Я закінчую. Прошу підтримати! Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Олег Васильевич, я думаю, что вы у нас впервые. Мы друг друга уважаем и нам не надо кричать и повышать голос. Здесь все понимают важность этого вопроса. И все очень уважительно друг к другу относятся и понимают, что данный вопрос очень важен для медицины и для таких уважаемых институтов, которым лишняя реклама не нужна для их поддержки.

Второй вопрос: как решить этот вопрос. Мы здесь вместе и беремся за то, чтобы поддержать данные институты, но не путем повышения градуса этого вопроса, а путем нахождения выхода из этой ситуации. Мы понимаем, что было отрицательное по этому законопроекту мнение Минфина, были отрицательные комментарии, но мы же должны находить выход, а не рубить с плеча. Идем по порядку. И еще раз хочу подчеркнуть: не повышением голоса, а аргументами находим компромиссы.

Все-таки, для стороны Министерства финансов Сергей Михайлович Марченко. А дальше будем обсуждать.

 

МАРЧЕНКО С.М. Шановні народні депутати, Міністерство фінансів досить детально знає цю проблематику. Проблематика вимірюється трошки іншими сумами. І ми вже з початку року зробили  всі необхідні заходи, в тому числі наближені, для того щоб зняти той градус напруги, який був створений штучно. І вважаємо, що в найближчих змінах до бюджету ми ті кошти, які дійсно необхідні на всі 32 заклади Академії медичних наук, ми знайдемо механізми, для того щоб їх компенсувати, в тому числі за рахунок тих джерел, які на сьогоднішній момент вже в бюджеті передбачені. Дякую за увагу.

Тому, в принципі, я не бачу необхідності підтримувати зазначений законопроект, оскільки він не містить ні розрахунків, ні джерел. Можна таким самим рахунком сказати: нам потрібно не 700 мільйонів, а 7 мільярдів. Чому ні? Давайте підтримаємо на 7 мільярдів. Дякую за увагу.    

 

ПАВЕЛКО А.В. Сергій Михайлович, дякую.

Переходимо до обговорення. Є пропозиція вислухати наших представників інститутів. Хто з вас? Будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК В.І. Цимбалюк Віталій Іванович, президент Академії наук.

Я дуже дякую депутатам, які сьогодні підняли дуже важливе питання. Дійсно, академія в надзвичайно скрутній ситуації. В зв'язку з цією добавкою 3200 на тому бюджеті, який ми мали, ми зараз маємо 50% людей скоротити. Тобто по суті не буде кому працювати.

Я дякую Олегу Васильовичу, він спробував побути в нашому інституті. Але єдине, тільки не треба забувати, тут сидять чоловіки, що у чоловіків є ще одне серце, і яке воно, ви знаєте, яке друге серце. Якщо воно заболить, то треба буде в інший інститут іти. Тому, якщо ставити питання в законі, то не для двох інститутів, а для всієї академії, питання про те, що треба збільшити бюджетне фінансування.

Ми розрахунки дали, там виходить мільярд 120 мільйонів - оце те, що дасть по мінімуму закрити питання для всієї академії. В тому числі ми тоді врахуємо і можливості інститутів, які сьогодні просять. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Віталію Івановичу. Будь ласка, колеги.

Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги, так, ми зараз дамо інститутам слово. Ми якраз і домовились, що зараз преамбула, а потім шановному пану Василю, пану Олександру, попросимо, щоб сказали саме інститути.

Я думаю, що неправильна позиція розказувати, у кого, де, яке серце. Я був в Шалімова, хоча я здорова людина, був у п'ятницю. І ми підтримуємо не через те, що нам особисто вигідно і ми хочемо туди піти. І пан Олег підтримує не через те, що у нього були по здоров'ю проблеми, а тому, що він за цю проблему переймається. І пан Іщейкін піднімав це питання неодноразово, по академії, під час бюджетного процесу. Тут ми і домоглися з того, що було, збільшення.

І у нас є велике питання взагалі до існування самої Академії медичних наук. У нас немає питань до інститутів, а от до академії. Тому, коли ви так ставите питання: "Ага, хлопці, проголосуйте, тому що, ви знаєте, у вас же теж будуть проблеми зі здоров'ям". Ми не через це голосуємо, а тому, що там найкращі фахівці, які зібрані, в Україні. Ми по такій же логіці підтримуємо космонавтів у їхній проблематиці, хоча і шахтарів підтримуємо. Так і тут, треба в першу чергу підтримувати найкращих! Це основний принцип.

І у нас є перевиконання – це надходження від митних платежів, від ПДВ, вони були задекларовані офіційно урядом, Міністерством фінансів, за рахунок курсової нестабільності, яку ми маємо.

І те, що нам бажано вийти сьогодні з рішенням, я дуже шкодую, що я не мав можливості, був на іншому комітеті, бути на вашому підкомітеті, тому послухаю ваше рішення. Але те, що треба максимально в стислі терміни вийти на рішення цього питання, тиждень-два, щоб ми це проголосували до 15 квітня. Тому що потім ми підемо на місяць, через участь в ПАРЕ наших депутатів у нас не буде місяць працювати Верховна Рада.

Я просив би, щоб так, як ми там і говорили, щоб виступили керівники інститутів.

Дякую, Андрію Васильовичу. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, слово надається директору Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова Лазоришинцю Василю Васильовичу. Будь ласка.

 

ЛАЗОРИШИНЕЦЬ В.В. Шановний Андрію Васильовичу, шановні депутати! Я хочу просто підкреслити ситуацію, яка склалась, і чому це питання виникло. Тому що на сьогоднішній день ми маємо 27% на заробітну плату від минулого року,  2% - на медикаменти. Це те, що нам зараз дали, ми можемо виконати 20 операцій. А наші потужності – це 5-6 тисяч операцій на рік виконати. Ми маємо 28 відсотків на комунальні платежі. І це вже крик душі, тому що я розумію як директор, що через 2 місяці ми зупиняємося, а щоб таку машину перезапустити, треба знову півроку, а може й більше.

Я дякую Сергію Михайловичу і Віталію Івановичу. Ми працювали над наближенням коштів, але це превентивні заходи, вони нічого не дають. Ми працювали над пілотним проектом по забезпеченню медичних послуг, але результату немає. Зараз ми не маємо нормативного права використати навіть ті кошти, які вже є в бюджеті. Це 200 мільйонів на 4 пілотних інститути. Реальних механізмів нормативно-правових актів для їхнього використання ми не маємо. І зупиниться не тільки наш інститут, я розумію, але це від нашого інституту і інституту Шалімова крик душі, що, люди добрі, рятуйте.

Дякую за увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Василю Васильовичу.

Слово надається директору Національного інституту хірургії та трансплантології імені Шалімова Усенку Олександру Юрійовичу.

 Будь ласка, Олександре Юрійовичу.

 

УСЕНКО О.Ю. Доброго дня, шановні колеги. Я не скажу вам нічого нового. Я скажу, що я тільки сьогодні підписав 14 заяв про звільнення, звільнення людей. Я не можу їх нічим утримати, просто: "Ми знайшли краще". А в наступному році ми відзначаємо 100 років від дня народження засновника інституту. Якщо ми на 100-річчя директора інституту академіка Шалімова закриємо цей інститут, ми від цього ніколи не відмиємось. Це перше.

По-друге. Тут сидять люди, які в Мінздраві ходять на комісії по відправленню за кордон, я не буду наводити всі цифри, але я знаю клініки, в Італію 8 мільйонів євро перечислили на ті операції, які можемо виконувати ми, трансплантація. Черга на трансплантацію – більше 2 тисяч людей в Україні. Ми відправляємо в Білорусію, платимо 130 тисяч доларів за нирку, 200 коштує печінка. Ми можемо виконувати ці операції. Ми державна установа, у нас є потенціал, у нас є люди і кадри, які вчились десятиріччями, а ми це можемо зруйнувати за два місяці. До червня ми не виживемо, якщо ви нам не допоможете. Дякую. Вибачте. (Оплески)

 

ПАВЕЛКО А.В. Олександре Юрійовичу, дякую.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги! Шановні друзі! Я ще раз хочу наголосити на тому, що в минулому році ми в складі робочої групи, представники бюджетного комітету, працювали над цією темою дуже ретельно. І дякую Міністерству фінансів за розуміння і, перш за все, Сергію Михайловичу.

Тема, скажемо так, відома і ми її не випускали і не випускаємо з-під свого зору. Але, з огляду на зазначене, враховуючи повноваження уряду, пропонується комітету ухвалити наступне рішення.

Рекомендувати Кабінету Міністрів України забезпечити врегулювання питання бюджетного забезпечення Національної академії медичних наук та невідкладно внести законопроект щодо змін до державного бюджету на 2017 рік,  виходячи із можливості державного бюджету та обґрунтованих обсягів додаткових видатків, а також створити робочу групу з опрацювання питання фінансового забезпечення Національної академії медичних наук України, залучивши народних депутатів України, членів Комітету Верховної Ради з питань бюджету.

І прошу підтримати таке рішення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Володимировичу. Колеги!

Андрію Леонідовичу, будь ласка.

 

ДЕРКАЧ А.Л. У нас была дискуссия, Андрей Васильевич, вас не было. Я говорил о том, что мы уже на Гройсмана письмо писали дважды и перечисляли всех, включая эти институты. Ничего не изменилось. Разговор Министерства финансов на тему о том, что мы изменим что-то в бюджете… Ну, даже если Министерство финансов изменит что-то в бюджете, я пытался досмотреть по телевизору, как Гройсман слушал реформу здравоохранения. Когда он на второй минуте увидел слайд красивый, где была красивая кроватка, он повернулся, глядя на эту кроватку, и говорит: "Посмотрите, какая кровать стоять будет после реформы. Она же подымается, она же двигается вся, вот так все должно быть". Поэтому у меня нет уверенности, что у нас там Владимир Борисович в состоянии как Премьер-министр осознать трагедию системы здравоохранения.

А поддержка Супрун со стороны "грантоедов" и так называемых еврооптимистов, она же закончится проблемой – тем, что она уедет к себе там в Чикаго или куда-то, а мы останемся с нашими проблемами закупок, вот этих всех "шерембеев", как его там, "Пациенты Украины", трижды судимый, находящимися с ним там во связке вот этих вот всех адвокатов, которые сегодня "торбят" всех руководителей, которые выступают против. Вот каждому из них – к Усенко, к Лазаришинцу – завтра придут и начнут разговоры на тему того, что же вы тут делаете - подрываете основы государственного строительства?

Они четко говорят: дорогие товарищи, у нас финансирования осталось на два месяца.

Поэтому есть предложение такое: не только письмо написать, а я считаю, что, да, демонстративно выбросить этот законопроект в зал и проголосовать на усмотрение зала. По-другому ну не сподвигнем мы историю Владимира Борисовича вместе с неадекватным министром здравоохранения, которая считает, что ее крыша – это как бы "крышует", все равно, как бы, будет нормальная история с прокуратурой. Все равно она будет отвечать на эту тему. Поэтому есть предложение – на усмотрение зала, Андрей Васильевич! Потому что мы писали эти письма, я их с собой взял, вы их подписывали, я носил, вы им звонили, вы говорили – не слышат. Пусть "Самопомощь" голосует против, какие проблемы?

 

ПАВЕЛКО А.В. Да.

 

(Шум у залі).

 

ПАВЕЛКО А.В. Валерій Дубіль, будь ласка.

 

ДУБІЛЬ В.О. Я на сто відсотків підтримую свого колегу Андрія і хочу сказати, що і Віталій Іванович Цимбалюк – президент Академії, й Усенко, й Лазоришинець прийшли сюди не просто просити, а там уже критична ситуація. Сьогодні 25 відсотків всього вистачає на заробітні плати, і фактично інститути стоять в критичній ситуації, на закритті. І ми сьогодні з вами повинні підтримати (от як каже Андрій), внести в Верховну Раду, проголосувати. Тому що те, що сьогодні робить МОЗ, я, взагалі, об'їхав Чернігівську область, об'їхав амбулаторії, ФАПи і не почув жодного позитивного слова з приводу тієї реформи, яка сьогодні робиться. 

Коли сьогодні затвердили, вже сьогодні затвердили округи госпітальні, я переконаний, що ми будемо пожинати ще ці плоди, коли в Чернігівській області затверджені чотири госпітальних округи, і сьогодні я навіть був в Косачівці, коли потрібно 30 кілометрів по бездоріжжю їхати 1 годину 30 кілометрів, а до міста Чернігова потрібно їхати 3 години, до лікарні інтенсивного лікування, то я не знаю, як ми будемо доставляти пацієнтів.  

У кожній країні, здорова  країна – найголовніше залежить від здоров'я нації. Ми сьогодні на охорону здоров'я взагалі не звертаємо увагу, тому потрібно бюджетному комітету в першу чергу звернути увагу на здоров'я.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Валерію Олександровичу.

Будь ласка, Олександре Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, я просто ще раз хочу привернути вашу увагу, ви всі голосуєте в залі Верховної Ради і бачите, яку кількість законопроектів, на жаль, ми можемо відпрацювати. Я вважаю, що один з законопроектів, який, на жаль, він дуже корисний в плані привернення уваги, але продуктивності, результативності і ефекту від нього, я думаю, що ніякого.

Тому я все-таки ще раз хочу наголосити ось на чому. Законопроект все рівно вийде в зал, але рішення нашого комітету буде таке, яке ми його приймемо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Сергію Ярославовичу.

 

РУДИК С.Я. Товариство, я для тих колег нашого комітету, які не брали участі у засіданні підкомітету. Я хотів би повторити те, що сказав Олександр Горбунов, що якщо ми хочемо, щоб Шалімова і Амосова отримали реальні гроші, нам треба допрацювати з Кабінетом Міністрів і пошукати джерела, де ці гроші отримати. В противному випадку буде негативний результат і законопроект повернеться. Я розумію, що автор виступить, група депутатів підтримає, але 226 голосів у вас не буде. Це довгий шлях, але треба спочатку шукати джерела надходження.

Тому підкомітет пропонує компромісний варіант: по суті відтермінувати прийняття рішення до моменту, поки ви з Міністерством фінансів через рішення Кабінету Міністрів не доопрацюєте і не знайдете ці гроші. Це не так вже і нереалістично. Тобто треба, щоб ви (я навіть радив у кулуарах, як це зробити) знайшли фахівця, який розбирається в самих фінансах, який подивиться на бюджет і приблизно скаже: по результатам першого кварталу десь отут є подвижка, то давайте ми її вкажемо. У вас тоді з'явиться реальний шанс. Ми хочемо допомогти, це не футбол. Я пропоную такий варіант, зрозумійте це правильно. Тут мало пафосних слів, ну, винесемо в зал, виступить Королевська, розкаже, як "Опоблок" буде захищати тих-то – неважливо, але ви не наберете 226 голосів. Відтермінуйте на місяць.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Іване Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, я маю конкретну пропозицію. Перше, що я бачу по бюджетному комітету? Бюджетний комітет хоче допомогти Національній академії медичних наук і двом закладам. Дійсно, вони є принциповими, і дуже там фахові працюють спеціалісти. Ми будемо це підтримувати, але у зв'язку з тим, що дійсно зараз є, я так розумію, головне питання – це джерело, ми обговорювали на підкомітеті джерела, можемо ще раз повторити, якщо потрібно, але я думаю, що на підкомітеті ми дуже детально обговорили, де можна знаходити джерела для фінансування.

Тому я хотів би що запропонувати? Є пропозиція підкомітету, яка була висловлена головою підкомітету з приводу рішення. Я пропоную, щоб не місяць, два, або скільки, а в терміновому порядку відпрацювала робоча група законопроект той, де будуть збалансовані джерела фінансів і видатки, і комплексно це питання винести в сесійний зал. Для чого? Для того, щоб ми могли, по-перше, не бути в ситуації, коли буде повний дисонанс – Міністерство фінансів буде одне говорити, Міністерство охорони здоров'я друге, а парламент буде голосувати за зовсім третє рішення, а щоб було дійсно рішення, яке вирішить цю проблему. Я вважаю, що бюджетний комітет буде  мати абсолютно консенсусне рішення з цього питання. Так само, як ми, коли готувався бюджет на 2017 рік, відстояли питання фінансування Національної академії медичних наук, так само ми і тут поступимо абсолютно правильно.

Тому, що я пропоную? Я пропоную, щоб ми домовилися про терміни. Наступний тиждень у нас робота в комітетах. В округах? Не важливо. Але давайте наступний тиждень відпрацюємо таким чином, щоб на наступний пленарний тиждень ми могли цей законопроект уже мати готовий і внести його в сесійну залу. Якщо буде згода, давайте підемо такою логікою, так?

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу.

Сергій Іванович Мельник, прошу.

 

МЕЛЬНИК С.І. Я хотів би єдине доповнити. Насправді питання важливе і нам вдалося при змінах частково доповнити ресурс. Мене дивує, що сьогодні і академія, і два інститути, а де Міністерство охорони здоров'я?

 

(Загальна дискусія).

 

МЕЛЬНИК С.І. Яка їхня позиція?

 

ПАВЕЛКО А.В.  Дякую.

Віктор Кривенко. І підведемо підсумки.

 

КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги, є ідея звести дві пропозиції, які звучали сьогодні в залі. І одна пропозиція має рацію - доопрацювати швидко, і те, що казав голова підкомітету, і пан Іван Крулько; і друга пропозиція, яку Валерій Дубіль, Андрій Деркач озвучували. Є пропозиція їх звести в одну.

Домовитися наступним чином. Перше, ми голосуємо, схвалюємо документ і виносимо його в зал. Але домовляємося, що він до останнього тижня перед Великоднем не стає в порядок денний, не стає на голосування – до 16 квітня. Цей час, фактично майже місяць, є в уряду, щоб внести свої поправки. І потім чи ми з голосу зачитаємо під час прийняття цього законопроекту, чи ми подамо альтернативний проект документу. Є час доопрацювати, щоб просто ми пройшли процедуру, щоб у нас уже було рішення, якщо уряд не спрацює.

Друга частина. Дати доручення уряду терміново над цим законом працювати. І ми так само, як ми представляємо закон, ми з голосу зачитуємо, голова представляє чи хтось, ми зачитаємо позицію Міністерства фінансів, що з такими-то поправками закон проголосувати в цілому.

А Мінфін, який має застереження до Академії наук, до інститутів, і свою позицію має, в цей період терміново те, що пропонували, робочу групу, провести дебати і з членами нашого комітету, можливо, ще когось запросити, взагалі по Академії наук, по тим підходам і по тим аргументам, які є у Мінфіна.

І тоді у нас немає конфліктного рішення. Ми пропускаємо закон, він проходить далі свої процедури. Ми доручаємо Кабінету Міністрів, вони напрацьовують свої пропозиції і кажуть чітко, скільки треба грошей, працюють з головним розпорядником, з академією. І в рамках робочої групи ми напрацьовуємо варіант і виходимо на голосування в останній тиждень перед місячною вимушеною перервою в роботі Верховної Ради. Тому що, якщо ми зараз цей законопроект завернемо, потім знову реєстрація нового, реєстрація комітету.

 

(Загальна дискусія).

 

КРИВЕНКО В.М. Пропоную таке вирішення цієї проблематики. І забрати її на площадку бюджетного комітету, прибрати будь-яке політичне забарвлення цієї історії.

Пана Олега Купрієнка ми будемо просити не "піднімати градус", тому що це тільки шкодить питанню. Ви прийняли правильну ініціативу, у вас є прекрасний член нашого комітету Василь Васильович, який справді впливає на рішення комітету. А отак, як ви подали зараз питання, воно більше шкодить прийняттю цього питання в цілому. Тому ми з вами товариші, є пропозиція зараз закінчити на цьому обговорення.

Ось таке рішення компромісне: відправляємо в зал, на базі комітету доопрацьовуємо. Прийняли рішеннявинесли, не прийняли – не винесли. І тоді нас і медики зрозуміють. Так, мені здається, буде правильно. І всі доручення, які дав голова підкомітету, пропоную всі дати уряду, щоб вони доопрацьовували. Дякую. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, все ж таки підводимо риску. Сергій Іванович.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги! По суті ніхто не проти. Але по формі ми ж не можемо виходити, ну мусить бути збалансоване рішення. Ну закон вимагає цього.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще раз, колеги. Є пропозиція перейти до голосування і прийняття рішення в міру надходження пропозицій. Перша була пропозиція від підкомітету, а саме: в найкоротші строки… Ну, будь ласка, озвучте. Но я так понимаю, что с тем предложением, которое дал Крулько, что "терміново". А, невідкладно.

 

ГОРБУНОВ О.В. Я можу ще раз зачитати. Ще раз, під стенограму. "Рекомендувати Кабінету Міністрів України забезпечити врегулювання питання бюджетного забезпечення Національної академії медичних наук та невідкладно внести законопроект щодо змін до державного бюджету на 2017 рік, виходячи з можливостей державного бюджету та обґрунтованих обсягів додаткових видатків. А також створити робочу групу з опрацювання питання фінансового забезпечення Національної академії медичних наук України, залучивши народних депутатів України, членів Комітету Верховної Ради з питань бюджету до цієї роботи". Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Соавтор проекта. Ми вже підійшли до прийняття рішення.

 

КУПРІЄНКО О.В. Шановні колеги! Відповідно до Регламенту ви по законопроекту маєте прийняти рішення (підтримаєте, не підтримаєте), як і куди направляти. А те, що після цього рішення ви можете прийняти рішення – там Кабміну доручити, ще комусь, якусь групу створити, то вже інше рішення. Але по конкретному законопроекту ви маєте прийняти конкретне рішення.

Щодо політизації, я готовий відмовитися від авторства, питання не в авторстві, питання в результаті, як і всі інші співавтори цього законопроекту. Там є Амельченко. От він залишиться…

До речі, щодо джерела фінансування по цих всіх законопроектах. Доводжу до відома: немає в Конституції такого слова, що суб'єкт законодавчої ініціативи, яким є народний депутат, зобов'язаний ще розказати і познаходити і джерела фінансування та ще, може, і створити підприємство, яке буде сплачувати податки, які тоді підуть на фінансування цього законопроекту. Це все вже придумали тоді, для того щоб легше проходили законопроекти, придумали такі процедури і ці всі обґрунтування і таке інше. А в принципі, народний депутат подає законопроект – і все. А все інше мають робити  відповідні уповноважені органи – Кабмін (уряд), Міністерство фінансів, економіки та інші. Це їхня робота – виходити і розказувати…

 

ПАВЕЛКО А.В. Олег Васильович, дякуємо вам за доповідь. Зараз ми маємо прийняти рішення, це рішення комітету.

Ще раз, пропонується, перше, підкомітету, а потім уже те, що пропонував нам Віктор Кривенко. По надходженню: за рішення підкомітету, озвучене Горбуновим Олександром Володимировичем, хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Один проти, два утрималося. Рішення прийнято. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Але зараз я пропоную нашому секретаріату з авторами та з усіма, у кого від комітету є можливість працювати по даному проекту рішення, подати в секретаріат свої пропозиції і відпрацювати буквально зараз разом з Кабміном той законопроект, який буде підтриманий в залі. Дякую.

 

КУПРІЄНКО О.В. (Без мікрофону) …законопроект має право зайти до зали…

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую вам.

П'яте питання: про підготовку до другого читання законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо добровільного приєднання територіальних громад (номер 4773). Слово надається голові підкомітету Куліченку Івану Івановичу.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Іван Іванович.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги, законопроект, ну ви пам'ятаєте, що це стосується об'єднаних громад, Закон 4773 був прийнятий 20 вересня 2016 року. Він є похідним від 4772. Президент підписав 17 березня законопроект 4772. Тому нам треба підготувати 4773 для другого читання.

З тих поправок, які є, дві поправки народного депутата Одарченка. Другу та шосту пропонується відхилити як такі, що не узгоджуються з вимогами бюджетного законодавства та не є предметом регулювання цього кодексу. Тобто те, що він пропонує, воно більше стосується закону того, від якого він похідний, 4772. А ті поправки… (Шум у зал)  Колеги, я перепрошую! А поправки три, чотири та п'ять доцільно врахувати.

І пропонується, щоб не вносити зміни до 17-и статей кодексу, визначити новий термін "бюджет об'єднаної територіальної громади", який застосувати у відповідних положеннях кодексу, а також унормувати питання формування бюджетів за наслідками перших виборів.

Поправка один та сім стосуються техніко-юридичних уточнень.

Таким чином, пропонується шість поправок врахувати: один, три, чотири, п'ять та сім. А поправки два та шість відхилити.

Пропонується підтримати таке рішення комітету: рекомендувати Верховній Раді проект Закону 4773 прийнятий в другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій, в остаточній редакції, викладеній в порівняльній таблиці законопроекту, що роздано у ваших матеріалах. Прошу підтримати.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Дякую, Іване Івановичу.

Слово надається заступнику Міністра фінансів Марченку Сергію Михайловичу.

 

МАРЧЕНКО С.М. … (Без мікрофону).

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Дякую, Сергію Михайловичу.

Пропоную поставити на голосування пропозицію, яку озвучив Іван Іванович Куличенко. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Дякую. Рішення прийнято одноголосно.

Наступне питання. Про погодження бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на 2017 рік (постанова Кабінету Міністрів від 1 березня 2017 року № 102). Доповідає Крентовська Ольга Петрівна – перший заступник Міністра соціальної політики України.

Будь ласка, Ольго Петрівно.

 

КРЕНТОВСЬКА О.П. Дякую.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, відповідно до норм Бюджетного кодексу, починаючи з 2017 року, бюджети фондів соціального страхування затверджуються урядом та погоджуються з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

На сьогодні бюджети фондів затверджені правліннями фондів та урядом і виносяться на розгляд комітету. Показники фондів соціального страхування розраховані на основі тих макропоказників, які закладені в Державний бюджет України на 2017 рік.

Доходна частина бюджету Фонду соціального страхування на випадок безробіття складає 10 мільярдів 400 мільйонів гривень, видаткова – 10 мільярдів 300 мільйонів гривен, з яких видатки на виплату допомоги по безробіттю складають 8 мільярдів, або 80 відсотків від загальної суми видатків. На активну політику зайнятості кошти передбачені у сумі 474,7 мільйона гривень, адміністративні видатки фонду становлять 1,8 мільярда, або 18 відсотків від доходів фонду.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Ольго Петрівно, дякую.

В принципі матеріали роздані, ми ці цифри бачили.

 

КРЕНТОВСЬКА О.П. Просимо підтримати.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Будь ласка, Іване Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. …(Без мікрофону).

 

КРЕНТОВСЬКА О.П. По одному можу…

 

(Загальна дискусія).

 

КРЕНТОВСЬКА О.П. По Фонду соціального страхування: доходна частина бюджету складає 20,1 мільярда гривень, видаткова 18,6, з яких 92,4 відсотка складають видатки на виплату матеріального забезпечення з тимчасовою втратою працездатності і страхових виплат від нещасного випадку на виробництві.

Слід зазначити, що в цьому році враховані видатки на здійснення з 1 березня перерахунку страхових виплат потерпілим на виробництві, які були заморожені, у сумі 787 мільйонів гривень. Адміністративні видатки становлять 1,3 мільярда гривень, або 7,6 відсотка. Просимо підтримати.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Дякую, Ольго Петрівно.

Будь ласка, Іване Івановичу, по 102-й постанові і по 104-й.

 

КРУЛЬКО І.І. З метою здійснення фінансового контролю і парламентського контролю над діяльністю цих фондів, ми домовилися на підкомітеті, що Міністерство соціальної політики звернеться, а бюджетний комітет у відповідь на це звернення надасть свої пропозиції стосовно включення представника бюджетного комітету до правління відповідних фондів, для того щоб здійснювати парламентський контроль за їхньою діяльністю. Це було також проговорено на підкомітеті. Я пропоную, щоб ми на комітеті це теж включили як протокольне доручення. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, всі висловилися?

Є пропозиція окремо по кожній постанові. Перша буде по 102-й. Хто за те, щоб підтримати рішення підкомітету і постанову уряду № 102 від 1 березня 2017 року. Підтримати, хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосне рішення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Наступне. Хто за те, щоб підтримати рішення підкомітету та постанову уряду  № 104 від 1 березня 2017 року. Підтримати, хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?  

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно. Рішення прийнято.

 

КРЕНТОВСЬКА О.П. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Обидва питання ми підтримали. Рішення приймається. Дякуємо Євгену Володимировичу Баженкову. Вітання за участь в бюджетному комітеті.

В "Різному" є кадрове питання. Будь ласка, хвилиночку.

 

ІЗ ЗАЛУ. … (Без мікрофону).

 

ПАВЕЛКО А.В.  В "Різному" є пропозиція, шановні народні депутати, для заміщення вакантної посади у секретаріаті комітету пропонується для переведення на посаду головного консультанта Качан Тетяну Володимирівну, що працює головним спеціалістом у департаменті державного бюджету Міністерства фінансів.

Коротка інформація про цю кандидатуру вам надана. Вона зараз тут, ось Тетяна Володимирівна. Будь ласка, є запитання? Немає. Є пропозиція підтримати дану кандидатуру. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно. Вітаємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення прийнято. Тетяно Володимирівно, вітаємо вас!

Всі питання порядку денного вичерпано. Дякую за участь.

Шановні колеги, коротке повідомлення. Завтра, в четвер, 23 березня о 14 годині 30 хвилин у цьому ж приміщенні – в залі засідань - має відбутися зустріч нашого комітету з представниками делегації Європейського Союзу в Україні. Прошу членів Комітету з питань бюджету взяти участь у цій зустрічі. Відповідний лист вам роздано.

Звертаюсь до заступника голови Віктора Миколайовича Кривенка та до інших заступників з проханням очолити склад делегації від комітету для проведення зустрічі з представниками делегації Європейського Союзу в Україні.

 

(Загальна дискусія).


  ПАВЕЛКО А.В. Тоді до завтра. Завтра тут побачимося на цьому заході. Дякую всім за участь.