ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №102 від 21-22.06.2017

29 червня 2017, 16:26

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №102 від 21-22 червня 2017 року

15⁰⁰ година м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Білоцерковець Д.О., Горбунов О.В., Дубіль В.О., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Микитась М.В., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Пресман О.С., Рудик С.Я., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 25 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Деркач А.Л., Скорик М.Л., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Качан Т.В., Корольковська М.М., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Стасовська Г.М., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В., Діденко Л.С.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

Єфімов М.В. – народний депутат України;

Рибчинський Є.Ю. – народний депутат України;

Шахов С.В. – народний депутат України;

від Кабінету Міністрів України

Кубів С.І. – Перший віце-прем’єр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі України

від Міністерства фінансів України

Маркарова О.С. – перший заступник Міністра;

Гурська А.І. – директор Департаменту фінансів оборони, правоохоронних органів і державної безпеки;

Крисіна І.В. – заступник директора Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери;

Діденко С.О. - директор Департаменту видатків бюджету соціальної сфери;

Гладун Є.А. – начальник Управління прогнозування доходів бюджету;

Рожкова Л.О. –директор Департаменту видатків бюджету органів влади;

Босак М.О. – заступник директора Департаменту державного бюджету – начальник Управління планування державного бюджету;

Романюк В.П. –директор Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку;

від Міністерства інфраструктури України

Кубальська-Колтунович С.С. – заступник директора Департаменту стратегічного дорожнього ринку та автомобільних перевезень;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Харченко О.І. – виконуючий обов’язки заступника Голови;

Цепєлєв С.Ю. – директор Департаменту розвитку мережі доріг;

від Міністерства соціальної політики України

Крентовська О.П. – перший заступник Міністра;

від Міністерства оборони України

Дяченко С.В. – директор Департаменту фінансів;

від Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Малашкін М.А. – державний секретар;

від Миколаївської обласної державної адміністрації

Савченко О.Ю. – Голова;

Ковтун Р.П. – помічник Голови;

Крістенко А.В. – заступник начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області;

від Херсонської обласної державної адміністрації

Гордєєв А.А. – Голова;

від Чернівецької обласної державної адміністрації

Фищук О.Г. – Голова;

Гах І.В. – начальник Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області;

від Луганської обласної державної адміністрації

Данієлян В.Р. – заступник Голови;

від Кіровоградської обласної державної адміністрації

Коломійцев А.О. – заступник Голови;

Коюденко В.В. – начальник Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області;

від Полтавської обласної державної адміністрації

Пісоцький А.А. – перший заступник Голови;

Трояновський В.В. – начальник Служби автомобільних доріг у Полтавській області;

від Сумської обласної державної адміністрації

Марченко О.О. – заступник Голови;

Романюк І.П. – начальник Служби автомобільних доріг у Сумській області;

від Тернопільської обласної державної адміністрації

Барна С.С. – Голова;

Юлик Б.І. – начальник Служби автомобільних доріг у Тернопільській області;

від Рахункової палати

Магута Р.М. – Голова;

Тесленко О.І – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

Старченко О.М. – головний спеціаліст Управління інформаційної політики.

На початку засідання Голова Комітету Павелко А.В. надав слово народному депутату України Шахову С.В.

Народний депутат Шахов С.В., зважаючи на складну ситуацію в Донецькій і Луганській областях, звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету з пропозицією провести виїзне засідання Комітету у Луганській області.

Голова Комітету Павелко А.В. запропонував народним депутатам – членам Комітету підтримати таку пропозицію і долучитися до участі у виїзному засіданні Комітету до Луганської області орієнтовно 7 липня п.р.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Представлення проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки, поданого Кабінетом Міністрів України (у вигляді проекту постанови Верховної Ради за реєстр. № 6591 від 15.06.2017 р.).

2. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

3. Про погодження переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України:

1) у Миколаївській області (згідно з листом Миколаївської обласної державної адміністрації від 01.06.2017 № 1036/19-05-2/6-17);

2) у Херсонській області (згідно з листом Херсонської обласної державної адміністрації від 31.05.2017 № 22-3609/0/17/327);

3) у Чернівецькій області (згідно з листом Чернівецької обласної державної адміністрації від 28.04.2017 № 01.30/7-737);

4) у Луганській області (згідно з листом Луганської обласної державної адміністрації, Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 23.05.2017 р. № 6/9-2663);

5) у Кіровоградській області (згідно з листом Кіровоградської обласної державної адміністрації від 18.05.2017 № 01-12/67/1);

6) у Полтавській області (згідно з листом Полтавської обласної державної адміністрації від 06.06.2017№ 01-11/1053);

7) у Сумській області (згідно з листом Сумської обласної державної адміністрації від 15.06.2017 № 01-14/5232);

8) у Тернопільській області (згідно з листом Тернопільської обласної державної адміністрації від 15.06.2017 № 01-2745/24-04).

4. Про погодження розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету:

1) розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, визначених абзацами 5-8 пункту 1 статті 10, а також для осіб з інвалідністю І-ІІ групи, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та осіб, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, та потребують поліпшення житлових умов, на 2017 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 375-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони (розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 361-р);

3) розподіл коштів відповідно до переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2017 році за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.06.2017);

4) розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад (постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 410)

5. Інформація про доопрацювання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (реєстр. № 3240 (доопрацьований)).

6. Звіт Рахункової палати за 2016 рік.

7. Про Висновок Рахункової палати щодо виконання Державного бюджету України за перший квартал 2017 року та інформацію про стан виконання державного бюджету у поточному році.

8. Різне.

8.1. Інформація голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулька І.І. щодо поточного стану заходів з проведення повторного конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати для призначення нового складу Рахункової палати.

/Питання пунктів 6, 7, 8.1 розглянуто після пункту 1 порядку денного/

8.2. Інформація Державного агентства автомобільних доріг України про стан здійснення підготовчих заходів щодо передачі автомобільних доріг загального користування місцевого значення із сфери управління Укравтодору в управління місцевих органів влади із зазначенням принципів, які закладаються в процесі передачі таких доріг та визначення порядку їх подальшого обслуговування (у зв’язку з набранням чинності з 1 січня 2018 року законів, пов’язаних із створенням державного дорожнього фонду). /Питання не розглядалося/

9. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (реєстр. № 6600 від 21.06.2017), поданий Кабінетом Міністрів України. /Включено до порядку денного додатково за пропозицією першого заступника Голови Комітету з питань бюджету Амельченка В.В./

1. Слухали:

Доповідь першого заступника Міністра фінансів України Маркарової О.С. щодо представлення проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки, поданого Кабінетом Міністрів України (у вигляді проекту постанови Верховної Ради за реєстр. № 6591 від 15.06.2017 р.).

Відмітили:

Відповідно до вимог частини третьої статті 33 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частини першої статті 152 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) Кабінет Міністрів має не пізніше 1 квітня року, що передує плановому, схвалити проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період і у триденний строк подати його до Верховної Ради. Довідково: з часу набрання чинності Кодексом (з 2011 р.) зазначений документ подавався Урядом до Парламенту у більшості випадків із незначним запізненням проти встановлених строків і лише у 2016 р. відбулося значне порушення встановлених строків /проект Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік було подано Кабінетом Міністрів 13 липня 2016 року до Верховної Ради/.

Поряд з тим, згідно з абзацом дев’ятим частини першої статті 21 Кодексу прогноз державного бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди подається до Верховної Ради разом з проектом закону про державний бюджет, уточняється на підставі прийнятого закону про державний бюджет та схвалюється Кабінетом Міністрів до 1 квітня планового року (до 2017 р. діяла норма, відповідно до якої такий прогноз мав схвалюватися у місячний строк з дня опублікування закону про державний бюджет). Довідково: з часу набрання чинності Кодексом (з 2011 р.) зазначений документ схвалювався Урядом лише один раз у 2012 р., при тому із недотриманням встановлених строків /постанова КМУ від 05.04.2012 р. № 318 «Про схвалення Прогнозу Державного бюджету України на 2013 і 2014 роки»/.

Пунктом 44 розділу VI Кодексу (включеним до Кодексу Законом від 23.03.2017 р. № 1974-VIII) установлено, що у 2017 році, як виняток із вищезазначених вимог Кодексу і Регламенту, з метою здійснення заходів із запровадження середньострокового бюджетного планування Кабінет Міністрів подає на розгляд Верховної Ради не пізніше 15 червня п.р. проект Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки, а також схвалює уточнений прогноз державного бюджету на 2018 і 2019 роки.

Відповідно до такої норми Кабінет Міністрів листом від 15.06.2017 р. № 5061/0/2-17 подав на розгляд Верховної Ради проект Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки (далі – проект ОНБП-2018-2020) та пропонує Верховній Раді його схвалити.

При цьому належить відмітити, що схваливши 14 червня 2017 р. проект ОНБП-2018-2020 (розпорядження КМУ від 14.06.2017 р. № 411-р), Кабінет Міністрів зареєстрував його у Верховній Ради 15 червня п.р. (проект постанови Верховної Ради за реєстр. № 6591 від 15.06.2017 р.), а публічно доступним в електронному вигляді такий документ став наприкінці робочого дня 19 червня п.р.

Поряд з тим, на даний час немає інформації щодо схвалення Урядом уточненого прогнозу державного бюджету на 2018 і 2019 роки.

Проект ОНБП-2018-2020 в основному відповідає вимогам частини четвертої статті 33 Кодексу щодо змісту такого документу, зокрема, містить положення щодо:

– основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку (номінальний ВВП: на 2018 рік – 3247,7 млрд грн, на 2019 рік – 3611 млрд грн, на 2020 рік – 3981,3 млрд грн; реальний темп зростання ВВП: на 2018 рік – 103%, на 2019 рік – 103,6%, на 2020 рік – 104%; індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/: на 2018 рік – 107%, на 2019 рік – 105,9%, на 2020 рік – 105%; індекс цін виробників /грудень до грудня попереднього року/: на 2018 рік – 109%, на 2019 рік – 107,2%, на 2020 рік – 106%; обмінний курс гривні до долара США /в середньому за рік/: на 2018 рік – 29,3 грн, на 2019 рік – 30,5 грн, на 2020 рік – 31 грн; рівень безробіття: на 2018 рік – 9,1%, на 2019 рік – 8,9%, на 2020 рік – 8,5%);

– встановлення граничного обсягу дефіциту державного бюджету на рівні 2,4% ВВП у 2018 році, 2,2% ВВП у 2019 році, 2% ВВП у 2020 році (довідково: у 2017 р. – 3% первинного ВВП та 2,7% уточненого ВВП);

– збереження з урахуванням податкового законодавства частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет на рівні не вищому, ніж враховано під час затвердження державного бюджету на 2017 рік (довідково: враховано на 2017 р. - 35,2% первинного ВВП та 32% уточненого ВВП);

– встановлення граничного обсягу державного боргу на рівні не більше ніж 62% ВВП на кінець 2018 року, 58% ВВП на кінець 2019 року, 55% ВВП на кінець 2020 року (довідково: у 2017 р. – 66,4% первинного ВВП та 60,2% уточненого ВВП);

– встановлення граничного обсягу гарантованого державою боргу на рівні не більше ніж 22% ВВП на кінець 2018 року, 19% ВВП на кінець 2019 року, 18% ВВП на кінець 2020 року (довідково: у 2017 р. – 22,4% первинного ВВП та 20,4% уточненого ВВП);

– встановлення граничного обсягу надання державних гарантій у 2018-2020 роках на рівні не більше 3% доходів загального фонду державного бюджету для реалізації виключно самоокупних інвестиційних проектів;

– встановлення мінімальної заробітної плати з 01.01.2018 р. у розмірі 3723 грн (зростання на 16,3% до 2017 року), з 01.01.2019 р. – 4173 грн (зростання на 12,1% до 2018 року), з 01.01.2020 р. – 4425 грн (зростання на 6% до попереднього 2019 року);

– встановлення посадового окладу працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з 01.01.2018 р. у розмірі 1762 грн, з 01.01.2019 р. – 1921 грн, з 01.01.2020 р. – 2073 грн;

– встановлення прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2018 р. у розмірі 1700 грн з поетапним збільшення з 01.07.2018 р. і 01.12.2018 р. (загалом зростання на 9% до 01.12.2017 р), з 01.01.2019 р. – 1853 грн з поетапним збільшення з 01.07.2019 р. і 01.12.2019 р. (загалом зростання на 7,9% до 01.12.2018 р), з 01.01.2020 р. – 1999 грн з поетапним збільшенням з 01.07.2020 р. і 01.12.2020 р. до 2139 грн (загалом зростання на 7% до 01.12.2018 р), а також визначення розмірів прожиткового мінімуму за основними соціальними і демографічними групами населення (за такими ж періодами з аналогічними рівнями зростання);

– визначення загального обсягу державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів не менш як 1,7 млрд грн щороку.

У проекті ОНБП-2018-2020 прогнозні макропоказники є ідентичними з відповідними показниками за сценарієм 1 (базовим), схваленим постановою КМУ від 31.05.2017 р. № 411 «Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2018-2020 роки».

Національний банк у строки, визначені частиною другою статті 33 Кодексу, надав Верховній Раді прогнозні монетарні показники на 2018-2020 роки, які включають показники валютно-курсової політики (що не узгоджуються із зазначеними Урядом в проекті ОНБП-2018-2020 прогнозами обмінного курсу на відповідні роки), а також інформацію про частину прогнозованого прибутку до розподілу за 2017 рік, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету у 2018 році (47 824 млн грн).

Ключовою новацією проекту ОНБП-2018-2020 є те, що у такому документі на відміну від проектів Основних напрямів на попередні роки наведено прогнозні показники загального фонду державного бюджету на 2018-2020 роки, а саме: підсумкові показники за доходами, видатками, поверненням кредитів, наданням кредитів та дефіцитом, показники доходів за окремими видами, а також стелі видатків та надання кредитів головних розпорядників коштів державного бюджету. Аналітичні таблиці щодо динаміки бюджетних показників на 2017 та 2018-2020 роки, передбачених у проекті ОНБП-2018-2020, роздані народним депутатам України – членам Комітету.

Однак Урядом до проекту ОНБП-2018-2020 взагалі не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини третьої статті 91 Регламенту щодо супровідних матеріалів до законопроекту, проекту іншого акту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету.

Поряд з тим, у проекті ОНБП-2018-2020 не передбачено підходів до формування спеціального фонду державного бюджету на середньострокову перспективу, а відтак відсутнє комплексне бачення щодо положень і показників проекту державного бюджету на три наступні роки.

Зважаючи на наведене та з метою ґрунтовного опрацювання проекту ОНБП-2018-2020 передбачається від Комітету з питань бюджету направити звернення до Міністерства фінансів (як розробника даного документу) про термінове надання фінансово-економічних розрахунків і обґрунтувань та іншої необхідної інформації щодо ОНБП-2018-2020.

Щодо процедури розгляду у Верховній Раді проекту ОНБП-2018-2020 належить зауважити таке.

Оскільки у 2017 році проект ОНБП-2018-2020 унормовано подати на розгляд Верховної Ради пізніше встановленого Регламентом строку, відповідно, керуючись частиною сьомою статті 152 Регламенту, строки розгляду Верховною Радою проекту ОНБП-2018-2020 мають обчислюватися з дня його фактичного подання Урядом.

Процедурою підготовки до розгляду Верховною Радою проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період, визначеною частинами третьою-п’ятою статті 152 Регламенту, передбачено, що:

народні депутати, комітети розробляють свої пропозиції до проекту Основних напрямів та подають їх до Комітету з питань бюджету в 10-денний строк з дня надходження проекту до Верховної Ради;

Комітет з питань бюджету розглядає пропозиції, готує на основі поданого Урядом проекту Основних напрямів і пропозицій до нього та подає на розгляд Верховної Ради проект постанови Верховної Ради щодо Основних напрямів, який надається народним депутатам не пізніш як за два дні до розгляду зазначеного питання на пленарному засіданні Верховної Ради;

Верховна Рада розглядає питання щодо Основних напрямів протягом тижня, відведеного для пленарних засідань Верховної Ради, який є найближчим після реалізації відповідних процедур.

Таким чином, народні депутати і комітети мають можливість до 1 липня п.р. подавати свої пропозиції до проекту ОНБП-2018-2020. З цього приводу від Комітету з питань бюджету 19 червня п.р. направлено відповідні листи до голів комітетів та голів депутатських фракцій (груп).

Враховуючи наведене, а також з урахуванням календарного плану проведення шостої сесії Верховної Ради восьмого скликання (затвердженого Постановою ВРУ від 17.01.2017 р. № 1818-VIII) у Комітеті з питань бюджету розроблено заходи та орієнтовні строки їх проведення щодо розгляду у Комітеті та Верховній Раді проекту ОНБП-2018-2020 (роздано народним депутатам України – членам Комітету).

На засіданні Комітету з питань бюджету (який є головним з опрацювання проекту ОНБП-2018-2020) попередньо заслухано презентацію такого документу та на найбільш актуальні питання отримано відповіді безпосередньо від першого віце-прем’єр-міністра Кубіва С.І. і першого заступника Міністра фінансів Маркарової О.С.

В обговоренні представленої доповіді брали участь народні депутати – члени Комітету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Маркевич Я.В., Левченко Ю.В., перший віце-прем’єр-міністр Кубів С.І. і перший заступник Міністра фінансів Маркарова О.С.

При цьому Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є., зокрема, висловив окремі застереження до положень проекту ОНБП-2018-2020, зазначив, що наразі передчасно робити висновки щодо нього, та запропонував процедуру подальшого розгляду даного питання.

Підсумовуючи представлення проекту ОНБП-2018-2020, Голова Комітету Павелко А.В. відзначив, що:

до Мінфіну буде направлено відповідне звернення щодо термінового надання необхідних матеріалів для опрацювання проекту ОНБП-2018-2020;

члени Комітету мають можливість до 1 липня п.р. подати до секретаріату Комітету свої пропозиції до проекту ОНБП-2018-2020;

доручено підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України опрацювати проект ОНБП-2018-2020 і пропозиції до нього та підготувати дане питання для розгляду на засіданні Комітету з питань бюджету та подальшого його розгляду Верховною Радою до завершення поточної сесії;

висловлено сподівання на плідну співпрацю з Урядом і Мінфіном у пошуку компромісів при розгляді поданих пропозицій до проекту ОНБП-2018-2020 та формуванні відповідного рішення Комітету.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

2.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

2.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Повітряного кодексу України щодо прийняття Авіаційних правил України" (реєстр. № 6392 від 18.04.2017, народні депутати України Васюник І.В., Дубневич Я.В. та інші);

2.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 364 Кримінального кодексу України щодо уточнення визначення істотної шкоди та тяжких наслідків" (реєстр. № 6318 (доопрац.) від 26.04.2017, народний депутат України Геращенко А.Ю.);

2.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 241 Кодексу України про адміністративні правопорушення" (реєстр. № 6425 від 03.05.2017, народний депутат України Сугоняко О.Л.);

2.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо техніко-юридичного вдосконалення подання декларацій у виборчому процесі" (реєстр. № 6409 від 25.04.2017, народний депутат України Бублик Ю.В.);

2.1.5. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 7 Закону України "Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою" (реєстр. № 6228 від 23.03.2017, Кабінет Міністрів України);

2.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" щодо забезпечення встановлення побутовим споживачам природного газу індивідуальних лічильників" (реєстр. № 6277-1 від 04.04.2017, народний депутат України Батенко Т.І. та інші);

2.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення" (реєстр. № 6466 від 18.05.2017, народні депутати України Дехтярчук О.В., Федорук М.Т. та інші);

2.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" щодо вдосконалення механізму реалізації прав мешканців багатоквартирних будинків" (реєстр. № 6465 від 18.05.2017, народні депутати України Герасимов А.В., Писаренко В.В.);

2.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо уточнення деяких положень" (реєстр. № 6416 від 26.04.2017, народні депутати України Бублик Ю.В., Шкрум А.І.);

2.1.10. Проект Закону України "Про внесення зміни до частини першої статті 164 Сімейного кодексу України (щодо розширення підстав позбавлення батьківських прав)" (реєстр. № 6463 від 18.05.2017, народний депутат України Немировський А.В. та інші);

2.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (щодо обов'язковості наявності очисних споруд при введенні в експлуатацію підприємств, установ, організацій, що займаються вирощуванням свиней та виробництвом м'яса курей)" (реєстр. № 6423 від 03.05.2017, народний депутат України Головко М.Й.);

2.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України" (щодо реалізації конституційного права громадян на конституційну скаргу)" (реєстр. № 6426 від 04.05.2017, народний депутат України Ємець Л.О. та інші);

2.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державне бюро розслідувань" (реєстр. № 6430 від 10.05.2017, Кабінет Міністрів України);

2.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Законів України щодо уточнення питань військової служби за контрактом" (реєстр. № 6473 від 19.05.2017, народні депутати України Вінник І.Ю., Герасимов А.В., Пашинський С.В. та інші);

2.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо порядку відвідування установ виконання покарань деякими категоріями осіб)" (реєстр. № 6321 від 10.04.2017, народний депутат України Мисик В.Ю.);

2.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" щодо підвищення ефективності проведення пленарних засідань Верховної Ради України" (реєстр. № 6440 від 12.05.2017, народні депутати України Пташник В.Ю., Береза Б.Ю., Голуб В.В.);

2.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" (щодо уточнення вимог до кандидатів у народні депутати України в частині ступеня освіти та володіння державною мовою" (реєстр. № 6462 від 18.05.2017, народні депутати України Лабазюк С.П., Немировський А.В. та інші);

2.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби)" (реєстр. № 6052 (доопрац.) від 18.05.2017, народний депутат України Вінник І.Ю. та інші);

2.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про дорожній рух" (щодо впровадження світового досвіду у розвантаженні транспортних потоків)" (реєстр. № 6443 від 15.05.2017, народні депутати України Шинькович А.В., Герега О.В.);

2.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 6 розділу ІI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" (реєстр. № 6455 від 17.05.2017, народний депутат України Кривенко В.В.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

2.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

2.2.1.; 2.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (реєстр. № 6202 від 16.03.2017), поданий народними депутатами України Бубликом Ю.В., Матківським Б.М., Батенком Т.І. та іншими народними депутатами України, та альтернативний (щодо розширення кола осіб, яким надається статус учасника бойових дій за участь у антитерористичній операції) (реєстр. № 6202-1 від 22.03.2017), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

У законопроекті за реєстр. № 6202 пропонується надати статус учасника бойових дій:

- всім особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, незалежно від того, чи були такі добровольчі формування включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

- особам, залученим до проведення антитерористичної операції в порядку, передбаченому частиною шостою статті 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», і які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Крім того, законопроект передбачає надання права на державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних і комунальних навчальних закладах усім учасникам бойових дій та їхнім дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічнічних та вищих навчальних закладах.

У альтернативному законопроекті за реєстр. № 6202-1 поряд з такими ж пропозиціями, як у законопроекті за реєстр. № 6202, пропонується надати учасникам бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, право на безоплатне позачергове обслуговування в поліклініках та госпіталях за власним вибором.

Слід зазначити, що відповідно до статті 12 закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» держава забезпечує державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах учасникам бойових дій /військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення/.

При цьому вказана державна цільова підтримка надається у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах; безоплатного проживання в гуртожитку; інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Слід відмітити, що згідно з чинними положеннями Бюджетного кодексу України: оплата послуг з підготовки фахівців у професійно-технічних та вищих навчальних закладах належить до видатків державного та/або місцевих бюджетів /підпункти б та в пункту 7 частини першої статті 87, підпункти ґ та е пункту 2 частини першої статті 89, підпункт б та в пункту 2 частини першої статті 90/; видатки місцевих бюджетів на охорону здоров’я здійснюється за рахунок медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам /частина перша статті 103-4/.

Відтак, згідно із законопроектами за реєстр. № 6202 та № 6202-1 буде значно розширений перелік пільгових категорій громадян, які отримають право на державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних і комунальних навчальних закладах та безоплатне позачергове обслуговування в поліклініках і госпіталях, що безпосередньо призведе до необхідності збільшення видатків державного і місцевих бюджетів. На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України у висновках до даних законопроектів.

Отже, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроектів за реєстр. № 6202 та № 6202-1 не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Тому, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (реєстр. № 6202 від 16.03.2017), поданий народними депутатами України Бубликом Ю.В., Матківським Б.М., Батенком Т.І. та іншими народними депутатами України, та альтернативний (щодо розширення кола осіб, яким надається статус учасника бойових дій за участь у антитерористичній операції) (реєстр. № 6202-1 від 22.03.2017), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б., матимуть вплив на показники бюджетів (можуть призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

2.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України ««Про особливості здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості» (реєстр. № 6417 від 26.04.2017), внесений народними депутатами України Сидоровичем Р.М., Опанасенком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується визначити правові засади організації та здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості за грошовими зобов’язаннями юридичних і фізичних осіб та внести окремі зміни до Цивільного кодексу України, Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» і «Про страхування».

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є врегулювання діяльності по поверненню боргів юридичних та фізичних осіб (в тому числі – фізичних осіб-підприємців) в частині встановлення способів взаємодії між кредитором, особою, яка безпосередньо займається стягненням заборгованості та контактує з боржником, і боржником з метою забезпечення захисту прав і законних інтересів боржників, які можуть бути порушені використанням недобросовісних методів в процесі повернення простроченої грошової заборгованості.

Розділом IV законопроекту передбачається запровадити єдиний державний реєстр суб’єктів врегулювання простроченої заборгованості, ведення якою покласти на спеціально уповноважений орган у сфері врегулювання заборгованості – Міністерство юстиції України.

Статтями 26 і 27 законопроекту визначаються повноваження Мін’юсту у сфері врегулювання заборгованості, зокрема:

контроль за діяльністю суб’єктів врегулювання заборгованості шляхом проведення планових та позапланових перевірок;

спільно з Асоціацією суб’єктів врегулювання заборгованості України проведення підготовки, навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів врегулювання простроченої заборгованості, видача та позбавлення кваліфікаційних свідоцтв спеціалістів врегулювання простроченої заборгованості.

Пунктом 7 розділу VI законопроекту доручається Мін’юсту не пізніш як через рік після набрання чинності відповідним законом організувати проведення установчих з’їздів суб’єктів врегулювання заборгованості регіонів.

Реалізація таких положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування Мін’юсту, про що також зазначає у своєму висновку Міністерство фінансів України.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 355-1, згідно з якою встановити кримінальну відповідальність за примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань під час здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості з погрозою застосування насильства, знищення або пошкодження майна боржника, членів його сім’ї або близьких родичів, а так само поширення будь-яким публічним способом явно недостовірних відомостей, що ганьблять честь і гідність боржника, членів його сім’ї або близьких родичів, за відсутності ознак вимагання шляхом накладання штрафу в розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеження волі на термін до одного року, або позбавлення волі від 1 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 20 років (залежно від тяжкості порушення).

Поряд з тим, законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 164-17, згідно з якою встановити адміністративну відповідальність за порушення порядку здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості, а саме передбачається:

за здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості без включення відомостей про особу до єдиного державного реєстру суб’єктів здійснення врегулювання простроченої заборгованості, – накладення адміністративного штрафу у розмірі від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб – від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за такі дії, якщо вони були пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах або вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, – накладення штрафу від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказані положення законопроекту у разі виявлення відповідних порушень можуть призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених залежно від видів порушень та покарань.

Крім того, законопроектом пропонується частину першу статті 7 Закону України «Про страхування» доповнити новим видом обов’язкового страхування – страхування цивільно-правової відповідальності суб’єкта професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості. Запровадження такого нового виду страхування може призвести до зміни показників доходів бюджету від податку на прибуток страховиків і страхувальників залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи.

Міністерство фінансів України загалом зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету, загальний обсяг яких залежатиме від кількості правопорушників, до яких будуть застосовуватися штрафні санкції, а також до збільшення видаткової частини державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (через шість місяців з дня його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про особливості здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості» (реєстр. № 6417 від 26.04.2017), внесений народними депутатами України Сидоровичем Р.М., Опанасенком О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування Міністерства юстиції України, може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень залежно від видів покарання, а також може призвести до зміни показників доходів бюджету від податку на прибуток страховиків і страхувальників залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

2.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту» щодо розширення можливостей для створення та діяльності дошкільних навчальних закладів різних форм власності (реєстр. № 6164 від 07.03.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом, зокрема, пропонується внести зміни до порядку утворення, реорганізації та ліквідації дошкільного навчального закладу корпоративних (на засадах державно-приватного партнерства) та інших форм власності, визначити джерела фінансування корпоративних дошкільних навчальних закладів, врегулювати діяльність інклюзивних груп.

Враховуючи, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України видатки на дошкільну освіту віднесено до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, реалізація законопроекту потребує вишукання додаткових коштів з відповідних місцевих бюджетів, насамперед, на співфінансування дошкільних навчальних закладів (відділень, груп), заснованих на умовах державно-приватного партнерства, забезпечення додаткової чисельності вихователів інклюзивних груп та асистентів вихователя інклюзивної групи.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), а також не запропоновано зміни до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація законопроекту буде здійснюватися в межах видатків відповідних місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту» щодо розширення можливостей для створення та діяльності дошкільних навчальних закладів різних форм власності (реєстр. № 6164 від 07.03.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

2.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення дискримінації громадян, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (реєстр. № 6383 від 14.04.2017), поданий народними депутатами України Логвинським Г.В., Чубаровим Р.А., Пацканом В.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про нотаріат», «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про створення вільної економічної зони «Крим» та особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», передбачивши, зокрема:

надання права нотаріусам здійснювати нотаріальну діяльність в пунктах в’їзду – виїзду на тимчасово окуповану територію;

скасування норм, які стосуються обмеження свободи пересування фізичних осіб, що не пов’язано з економічною діяльністю та врегульовано Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;

створення перед контрольним пунктом в’їзду-виїзду зон сервісного обслуговування осіб та транспортних засобів;

створення та функціонування на контрольному пункті в’їзду-виїзду центрів надання адміністративних послуг, які забезпечують надання соціальних послуг, послуг банків України та є місцем вчинення нотаріальних дій та надання послуг особам, які проживають на тимчасово окупованій території, в’їжджають на тимчасово окуповану територію або виїжджають з неї.

Крім того, Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України, серед іншого таке:

внести пропозиції про спосіб заохочення службовців, які зберегли вірність державі та народу України, а саме щодо присвоєння достроково військового звання військовослужбовцям, присвоєння достроково чергового рангу державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування, які добровільно покинули тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя після початку її окупації та перебувають на материковій частині, в тому числі щодо перерахунку пенсій військовослужбовцям, державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування, які на момент набрання чинності відповідним законом вийшли на пенсію.

Реалізація законопроекту потребуватиме виділення додаткових бюджетних коштів з державного та місцевих бюджетів на створення та функціонування на контрольних пунктах в’їзду-виїзду з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя центрів надання адміністративних послуг, зон сервісного обслуговування осіб та транспортних засобів, а також для заохочення відповідних службовців, які зберегли вірність державі та народу України, зокрема, для перерахунку пенсій таким особам.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що відповідні додаткові витрати будуть плануватися у державному та місцевих бюджетах з 01.01.2018 року.

Слід зазначити, що відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За підсумками розгляду Комітет ухвалив рішення, що проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення дискримінації громадян, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (реєстр. № 6383 від 14.04.2017), поданий народними депутатами України Логвинським Г.В., Чубаровим Р.А., Пацканом В.В. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону після 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення дискримінації громадян, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (реєстр. № 6383 від 14.04.2017), поданий народними депутатами України Логвинським Г.В., Чубаровим Р.А., Пацканом В.В. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону після 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

2.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо ввезення на митну територію України транспортних засобів, які відповідають екологічній нормі „Євро-4”) (реєстр. № 6238 доопрац. від 21.04.2017), поданий народними депутатами України Барною О.С., Артюшенком І.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом передбачено збільшити з 7 до 10 років граничний вік транспортних засобів, щодо яких до 31.12.2018 року при ввезенні на митну територію України застосовуються понижені ставки акцизного податку. Крім того, законопроектом пропонується дозволити ввезення в Україну, виробництва та реєстрації транспортних засобів, які відповідають екологічним нормам не нижче рівня „ЄВРО-4”, але при цьому не старше 10 років з дати випуску (на даний час в Україні діє обмеження щодо відповідності екологічним нормам не нижче рівня „ЄВРО-5” і відсутнє обмеження щодо дати випуску).

Отже, реалізація законопроекту призведе до зменшення доходів бюджету від введення заборони на ввезення автомобілів старших за 10 років з дати випуску та від розширення сфери застосування понижених ставок акцизного податку.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що законопроект матиме вплив на показники, однак необхідної для оцінки вартісного впливу на показники бюджетів інформації щодо прогнозних обсягів попиту, виробництва та продажу автомобілів, які відповідають певним екологічним нормам, щодо обсягів ввезення таких автомобілів та автомобілів віком від 7 до 10 років, а також можливих додаткових витрат, пов’язаних з негативним впливом на навколишнє природне середовище, необхідністю забезпечення екологічної безпеки та охорони здоров’я, розробниками не надано.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо ввезення на митну територію України транспортних засобів, які відповідають екологічній нормі „Євро-4”) (реєстр. № 6238 доопрац. від 21.04.2017), поданий народними депутатами України Барною О.С., Артюшенком І.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

2.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» (реєстр. № 6422 від 28.04.2017), поданий народними депутатами України Котом А.Б., Люшняком М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується встановити нульову ставку ввізного мита на ввезення добрив мінеральних або хімічних азотних, фосфорних, калійних, а також із вмістом двох чи трьох поживних елементів (за визначеними у законопроекті кодами УКТ ЗЕД). Слід зазначити, що відповідно до Митного тарифу України діючі ставки ввізного мита на зазначені товари становлять від 5 % до 6,5 %.

Мінфін звертає увагу, що за повідомленням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі для забезпечення продовольчої безпеки існує нагальна необхідність вжиття заходів з диверсифікації поставок добрив в Україну (з Китаю, країн Близького Сходу, США та інших) шляхом зниження ставок ввізного мита на найбільш затребувані види добрив (нітрат амонію, карбамід, КАС).

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до недонадходження ввізного мита до бюджету, а оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності прогнозних обсягів ввезення добрив мінеральних або хімічних в розрізі кодів УКТ ЗЕД та відповідних фінансово-економічних розрахунків по всіх запропонованих змінах /довідково: за даними митної статистики в 2016 році обсяг імпорту в Україну добрив мінеральних або хімічних, на які відповідно до законопроекту пропонується встановити нульові ставки ввізного мита, становив 697,2 млн дол США, при цьому до бюджету було сплачено 836 млн грн ввізного мита/.

Проте, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» (реєстр. № 6422 від 28.04.2017), поданий народними депутатами України Котом А.Б., Люшняком М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

2.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про приватизацію та порядок виділення громадянам України в натурі (на місцевості) земельних ділянок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в державній власності (реєстр. № 6407 від 24.04.2017), поданий народним депутатом України Н.І. Шуфричем

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується запровадити новий порядок приватизації земель державної власності сільськогосподарського призначення громадянами України. Зокрема, передбачається, що:

– паюванню підлягають всі землі сільськогосподарського призначення, що перебувають в державній власності /стаття 1 розділу І законопроекту/;

– право на земельну частку (пай) із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в державній власності, мають всі особи, які є громадянами України /стаття 2 розділу І законопроекту/;

– центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, серед іншого: приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності у натурі (на місцевості), укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою /стаття 6 розділу І законопроекту/;

– центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, державні та інші землевпорядні організації зобов’язані безоплатно надавати в установленому законодавством порядку землевпорядним організаціям, які уклали договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) із земель сільськогосподарського призначення, що перебуває у державної власності у натурі (на місцевості), наявні у них геодезичні та картографічні матеріали і документи, необхідні для виконання цих робіт /стаття 7 розділу І законопроекту/;

– Уряд має провести повну інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в державній власності /абзац другий пункту 4 розділу ІІ законопроекту/ ;

– передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності безоплатно у приватну власність громадян проводиться один раз /пункт 2 розділу ІІ законопроекту/.

Водночас, пропонується внести відповідні зміни до Земельного кодексу України.

Слід зазначити, що:

– згідно із статтею 67 Закону України «Про землеустрій» землеустрій на землях державної власності, у тому числі забезпечення проведення державної інвентаризації земель, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету;

– відповідно до статті 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» за надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір, зокрема, за викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), що зараховується до відповідного місцевого бюджету.

Враховуючи зазначене, реалізація окремих положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету, насамперед, на здійснення заходів із проведення повної інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в державній власності, а може також зумовити зменшення доходів місцевих бюджетів у зв’язку із зменшенням адміністративного збору за надання відомостей з Державного земельного кадастру.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається про таке, однак відсутність фінансово-економічних розрахунків унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу на показники бюджетів. При цьому Мінфін, посилаючись на інформацію Держгеокадастру, відмічає, що на даний час у державній власності перебуває 10,5 млн гектарів земель сільськогосподарського призначення, середня нормативна грошова оцінка яких (рілля) становить 30,9 тис. грн за 1 гектар.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про приватизацію та порядок виділення громадянам України в натурі (на місцевості) земельних ділянок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в державній власності (реєстр. № 6407 від 24.04.2017), поданий народним депутатом України Н.І. Шуфричем, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного бюджету та зменшення доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

2.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо посилення захисту інтересів осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення при здійсненні містобудівної діяльності) (реєстр. № 6420 від 28.04.2017), поданий народними депутатами України А.В. Шиньковичем, О.В. Герегою.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» окремими положеннями, що на думку авторів законопроекту «стимулюватимуть забудовників до створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з різними потребами».

Зокрема, пропонується не залучати до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту замовників у разі будівництва пандусів або облаштування піднімальних платформ (підйомників) для забезпечення безперешкодного доступу інвалідів та інших маломобільних груп населення до під’їздів, квартир, приміщень житлових та нежитлових будинків /доповнення частини четвертої статті 40 новим пунктом 11/.

Реалізація такого положення законопроекту призведе до зменшення надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів, оскільки відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 71 Бюджетного Кодексу України кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є складовою бюджету розвитку місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до даного законопроекту зазначає, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення Мінфіном оцінки вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджету.

Тому, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо посилення захисту інтересів осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення при здійсненні містобудівної діяльності) (реєстр. № 6420 від 28.04.2017), поданий народними депутатами України А.В. Шиньковичем, О.В. Герегою, має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до зменшення надходжень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

2.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про особливості здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості» (реєстр. № 6417-1 від 11.05.2017), внесений народним депутатом України Опанасенком О.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується визначити правові засади організації та здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості за грошовими зобов’язаннями юридичних і фізичних осіб в позасудовому та судовому порядку та внести окремі зміни до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного кодексу України та законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» і «Про страхування».

Розділом IІІ законопроекту передбачається запровадити єдиний державний реєстр суб’єктів врегулювання простроченої заборгованості, ведення якою покласти на спеціально уповноважений орган у сфері врегулювання заборгованості – Міністерство юстиції України.

Статтями 27 і 28 законопроекту визначаються повноваження Мін’юсту у сфері врегулювання заборгованості, зокрема:

Пунктом 5 розділу V законопроекту доручається Мін’юсту не пізніш ніж через три місяці після набрання чинності відповідним законом організувати ведення єдиного державного реєстру суб’єктів врегулювання простроченої заборгованості.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України ««Про особливості здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості» (реєстр. № 6417-1 від 11.05.2017), внесений народним депутатом України Опанасенком О.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування Міністерства юстиції України, може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень залежно від видів покарання, а також може призвести до зміни показників доходів бюджету від податку на прибуток страховиків і страхувальників залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

2.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про особливості та заборони здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості – колекторської діяльності» (реєстр. № 6417-2 від 17.05.2017), внесений народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю., Гальченком А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується запровадити обмеження колекторської діяльності з врегулювання простроченої заборгованості щодо фізичних осіб – боржників, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності, заборони використання власності на шкоду людині і суспільству, захисту прав боржників, щодо яких проводиться діяльність по стягненню заборгованості за діючими зобов’язаннями з боку суб’єктів колекторської діяльності, та внести окремі зміни до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про страхування».

Розділом IІІ законопроекту передбачається запровадити єдиний державний реєстр суб’єктів колекторської діяльності з врегулювання простроченої заборгованості, ведення якою покласти на спеціально уповноважений орган у сфері врегулювання заборгованості – Міністерство юстиції України.

Статтями 10 і 11 законопроекту визначаються повноваження Мін’юсту у сфері врегулювання заборгованості, зокрема:

Пунктом 4 розділу V законопроекту доручається Мін’юсту не пізніш ніж через три місяці після набрання чинності відповідним законом організувати ведення єдиного державного реєстру суб’єктів врегулювання простроченої заборгованості.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 355-1, згідно з якою встановити кримінальну відповідальність за примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань під час здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості з погрозою застосування насильства, знищення або пошкодження майна боржника, членів його сім’ї або близьких родичів, а так само поширення будь-яким публічним способом явно недостовірних відомостей, що ганьблять честь і гідність боржника, членів його сім'ї або близьких родичів, за відсутності ознак вимагання шляхом покарання виправними роботами на строк до 2 років або арештом на строк до 6 місяців, або позбавлення волі від 4 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 20 років (залежно від тяжкості порушення).

Поряд з тим, законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 164-17, згідно з якою встановити адміністративну відповідальність за порушення порядку здійснення колекторської діяльності з врегулювання простроченої заборгованості, а саме передбачається:

за здійснення колекторської діяльності з врегулювання простроченої заборгованості без включення відомостей про особу до єдиного державного реєстру суб’єктів колекторської діяльності здійснення врегулювання простроченої заборгованості, – накладення адміністративного штрафу у розмірі від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб – від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за здійснення колекторської діяльності з врегулювання простроченої заборгованості іншої професійної діяльності з врегулювання заборгованості щодо боржників – фізичних осіб або щодо зобов’язань, які виникли внаслідок надання житлово-комунальних послуг та інших похідних послуг, – накладення штрафу від 5000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб – від 100 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за такі дії, якщо вони були пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах або вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, – накладення штрафу від 20000 до 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про особливості та заборони здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості – колекторської діяльності» (реєстр. № 6417-2 від 17.05.2017), внесений народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю., Гальченком А.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування Міністерства юстиції України, може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень залежно від видів покарання, а також може призвести до зміни показників доходів бюджету від податку на прибуток страховиків і страхувальників залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

2.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» (реєстр. № 6422-1 від 11.05.2017), поданий народним депутатом України Петренком О.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується поступово (протягом семи років) скасувати ввізне мито на ввезення добрив мінеральних або хімічних азотних, фосфорних, калійних, а також із вмістом двох чи трьох поживних елементів (за визначеними у законопроекті кодами УКТ ЗЕД). При цьому, також передбачається, що тимчасово, до набрання чинності Указу Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, забороняється ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів, що входять до Групи 31 Митного тарифу України, якщо вони мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Слід зазначити, що відповідно до Митного тарифу України діючі ставки ввізного мита на зазначені товари становлять від 5 % до 6,5 %.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до недонадходження ввізного мита до бюджету, а оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності прогнозних обсягів ввезення добрив мінеральних або хімічних в розрізі кодів УКТ ЗЕД та відповідних фінансово-економічних розрахунків по всіх запропонованих змінах /довідково: за даними митної статистики в 2016 році обсяг імпорту в Україну добрив мінеральних або хімічних, на які відповідно до законопроекту пропонується встановити нульові ставки ввізного мита, становив 697,2 млн дол. США, при цьому до бюджету було сплачено 836 млн грн ввізного мита/.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» (реєстр. № 6422-1 від 11.05.2017), поданий народним депутатом України Петренком О.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

2.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення технологічного обладнання (устаткування) з метою стимулювання внутрішнього виробництва та модернізації виробничих потужностей (реєстр. № 6446 від 16.05.2017), поданий народними депутатами України Долженковим О.В., Ківаловим С.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово до 1 січня 2025 року звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України технологічного обладнання (устаткування) для власних виробничих потреб за кодами УКТ ЗЕД, визначеними у законопроекті.

Як зазначається у пояснювальній записці, прийняття законопроекту дозволить створити необхідні умови для модернізації виробничої бази суб’єктів господарювання, що є необхідною передумовою для підвищення конкурентноздатності вітчизняної економіки на світових ринках, підвищення якості виробленої продукції, її енергоефективності виробництв, які є невід’ємними складовими для сталого економічного зростання.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме наслідком недонадходження податку на додану вартість до державного бюджету. Так, у разі збереження обсягів ввезення технологічного обладнання (устаткування) за кодами УКТ ЗЕД 8501, 8502, 8514, 8515, 8537, 8540, 9031 та групи 84 на рівні 2016 року недонадходження податку на додану вартість становитимуть близько 1,7 млрд грн. в розрахунку на рік. При цьому, Мінфін, зауважує, що надання преференційного режиму оподаткування при імпорті товарів на митну територію України може призвести не тільки до недонадходження ПДВ до державного бюджету, а також до вишукування додаткових джерел фінансування для здійснення контролю за використанням ввезених товарів за призначенням.

Проте, авторами законопроекту не надано пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення технологічного обладнання (устаткування) з метою стимулювання внутрішнього виробництва та модернізації виробничих потужностей (реєстр. № 6446 від 16.05.2017), поданий народними депутатами України Долженковим О.В., Ківаловим С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

2.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України» (щодо права на реабілітацію) (реєстр. № 6457 від 17.05.2017), поданий народними депутатами України Березою Ю.М., Бондарем М.Л., Медуницею О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 21 Закону України «Про Національну гвардію України» новими нормами та надати право на безоплатні санаторно-курортне забезпечення і реабілітацію в лікувально-профілактичних закладах Національної гвардії України та Міністерства внутрішніх справ України для військовослужбовців Національної гвардії України, державних службовців, працівників, осіб, звільнених з військової служби за віком, станом здоров’я, та ветеранів військової служби Національної гвардії України.

Слід зазначити, що реалізація соціального і правового захисту особового складу Національної гвардії України і членів їхніх сімей щодо медичного забезпечення та реабілітації в лікувально-профілактичних закладах Національної гвардії України та Міністерства внутрішніх справ України здійснюється в межах та за рахунок коштів державного бюджету, які щорічно передбачаються на такі заходи відповідному органу державної влади.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на санаторно-курортне забезпечення державних службовців і працівників Національної гвардії України, висловлює зауваження по суті законодавчої пропозиції.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України» (щодо права на реабілітацію) (реєстр. № 6457 від 17.05.2017), поданий народними депутатами України Березою Ю.М., Бондарем М.Л., Медуницею О.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

2.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за злочини, вчинені щодо малолітньої чи малолітнього, неповнолітньої чи неповнолітнього та особи, яка не досягла статевої зрілості (реєстр. № 6449 від 16.05.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Вовком В.І. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Проектом закону пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, Кримінально – виконавчого кодексу України та Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», зокрема:

- збільшено максимальний строк позбавлення волі з 12 до 15 років – за зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього;

- посилено максимальний строк позбавлення за вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку ( включено норму щодо обмеження волі на строк до 5 років), залишивши позбавлення волі на строк до 5 років;

- встановлено пожиттево адміністративний нагляд для повнолітніх осіб, засуджених до позбавлення волі за зґвалтування неповнолітніх, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинене до них та їх розбещення.

Поряд з тим, Прикінцевими положеннями законопроекту доручається Кабінету Міністру України забезпечити створення публічного реєстру осіб, засуджених за вищезгадані злочини.

Відтак, реалізація таких законодавчих ініціатив призведе до збільшення видатків з державного бюджету на створення програмного забезпечення та обслуговування публічного реєстру осіб які вчини вищезгадані злочини, та на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі.

У висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація положень законопроекту не впливає на доходну частину державного бюджету та може збільшити його видаткову частину.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, як визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Разом з тим, пропозиція щодо набрання чинності законом (з дня наступного за днем його опублікування) суперечить частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України відповідно до якої Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться у дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за злочини, вчинені щодо малолітньої чи малолітнього, неповнолітньої чи неповнолітнього та особи, яка не досягла статевої зрілості (реєстр. № 6449 від 16.05.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Вовком В.І. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видаткової частини). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо оплати праці працівників окремих державних органів (реєстр. № 6441 від 12.05.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Запропонованим законопроектом передбачається внести зміни до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» та Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» в частині визначення розрахунковою величиною для посадових окладів працівникам цих органів розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року (на 1 січня 2017 року – 1600 грн.) /в діючій редакції законів розрахунковою величиною для посадових окладів є мінімальна заробітна плата, яка у 2017 році становить 3200 грн./.

За експертним висновком Міністерства фінансів України до даного законопроекту, реалізація положень законопроекту не впливає на дохідну та видаткову частини державного бюджету.

Необхідно врахувати, що Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо оплати праці працівників окремих державних органів (реєстр. № 6441 від 12.05.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (оплата праці працівників державних органів, визначених законопроектом, здійснюватиметься за рахунок та в межах коштів державного бюджету, передбачених для забезпечення їх діяльності). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до законодавства

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

2.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про встановлення мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів державної і комунальної форм власності (реєстр. № 2721 доопрац. від 14.03.2017), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю., Гальченком А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується встановити мораторій на ліквідацію і реорганізацію загальноосвітніх навчальних закладів державної і комунальної форми власності, зниження їх ступеня, а також на скорочення працівників цих закладів через брак коштів на їх утримання.

Законом України «Про загальну середню освіту» визначено, що державні та комунальні загальноосвітні навчальні заклади створюються відповідно центральними, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх і мовних потреб за наявності необхідної кількості учнів (вихованців) відповідно до встановлених нормативів наповнюваності класів, необхідності матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних кадрів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Реорганізація та ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форми власності – за рішенням засновника (засновників).

Слід звернути увагу, що відповідно до Бюджетного кодексу України видатки на загальну середню освіту належать до видатків, що здійснюються з державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджету міста Києва, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (підпункт «а» пункту 7 частини першої статті 87, підпункти «б» і «в» пункту 2 частини першої статті 89, підпункти «а» та «а-1» пункту 2 частини першої статті 90).

Тому впровадження законодавчої ініціативи безпосередньо пов’язане з бюджетним забезпеченням відповідних рішень та зумовлює потребу у вишуканні додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів, насамперед, на утримання малокомплектних навчальних закладів, утворення додаткових класів та класів-комплектів у загальноосвітніх навчальних закладах у зв’язку із зменшенням наповнюваності класів, забезпечення додаткової чисельності педагогічних працівників, матеріально-технічного забезпечення навчального процесу. На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України.

Водночас, набрання чинності відповідним законом з дня, наступного за днем його опублікування, як запропоновано у законопроекті, потребуватиме внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» та рішень про місцеві бюджети, а відтак додаткового фінансового забезпечення ще у поточному році.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), а також не запропоновано зміни до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів.

Натомість у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про встановлення мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів державної і комунальної форм власності (реєстр. № 2721 доопрац. від 14.03.2017 р.), поданий народним депутатом України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю., Гальченком А.В., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

2.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про статус кримськотатарського народу в Україні (реєстр. № 6315 від 07.04.2017), поданий народними депутатами України Джемілевим М., Чубаровим Р.А., Логвинським Г.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин.

Згідно з преамбулою до законопроекту цим Законом встановлюються статус і визначаються гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів кримськотатарського народу як корінного народу України.

При цьому згідно із статтями 5 та 6 законопроекту Держава серед іншого:

забезпечує відновлення історичних назв населених пунктів, назв географічних та інших об’єктів на території Кримського півострову, що були перейменовані за часів СРСР у зв’язку з депортацією кримськотатарського народу і є її наслідками;

сприяє збереженню і відновленню матеріальної та нематеріальної культурної спадщини кримськотатарського народу, поверненню культурних цінностей, які наразі перебувають на території інших держав;

ініціює у міжнародних інстанціях, у відповідності до чинного законодавства України та міжнародного законодавства, судові процеси проти іноземних держав з метою відшкодування майнової і моральної шкоди, яких зазнав кримськотатарський народ внаслідок тотальної депортації та примусового проживання у місцях спецпоселень, а також переслідувань і репресій здійснюваних Російською Федерацією у тимчасово окупованому нею Криму;

сприяє розвитку друкованих та електронних засобів масової інформації (преси, радіо, телебачення, Інтернет-ЗМІ), які видаються або транслюються кримськотатарською мовою, двомовних (кримськотатарською та державною українською) та мультилінгвальних (кримськотатарською та іншими мовами), запроваджує програми кримськотатарською мовою, двомовні та мультилінгвальні програми на центральних та регіональних державних телерадіоканалах, вживає заходи для забезпечення доступу до таких програм користувачів на території Кримського півострова.

Поряд з тим, статтею 15 законопроекту передбачається створення реєстру виборців кримськотатарського народу як складової Державного реєстру виборців. Обов’язок ведення реєстру виборців кримськотатарського народу покладається на Центральну виборчу комісію.

Реалізація таких положень потребуватиме виділення додаткових бюджетних коштів, хоча у пояснювальній записці до законопроекту зазначено інше.

Міністерство фінансів України також визначає законопроект таким, реалізація якого потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про статус кримськотатарського народу в Україні (реєстр. № 6315 від 07.04.2017), поданий народними депутатами України Джемілевим М., Чубаровим М.А., Логвинським Г.В. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин.

2.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від плати податку на доходи у вигляді заробітної плати осіб, які є пенсіонерами за віком або інвалідами (реєстр. № 6411 від 25.04.2017), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) відповідно до умов трудового договору (контракту) фізичній особі – платнику податку, яка є пенсіонером за віком або інвалідом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту може призвести до зменшення податкових надходжень до бюджету від податку на доходи фізичних осіб та військового збору, розрахувати які неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Крім того, Мінфін зазначає, що податок на доходи фізичних осіб є бюджетоформуючим податком для місцевих бюджетів (залежно від регіону його питома вага у доходах місцевих бюджетів складає від 50-60%), тому законодавча пропозиція потребує визначення джерела покриття можливих втрат.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від плати податку на доходи у вигляді заробітної плати осіб, які є пенсіонерами за віком або інвалідами (реєстр. № 6411 від 25.04.2017), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

2.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про про тимчасово окуповану Російською Федерацією територію України (реєстр. № 6400 від 20.04.2017), поданий народними депутатами України Сироїд О.І., Березюком О.Р. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань з питань національної безпеки і оборони.

Згідно із статтею 1 законопроекту законом визначаються особливості правового статусу частини території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлюється порядок функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємницької діяльності та захисту прав цивільного населення на тимчасово окупованій території, регламентується застосування заходів національної безпеки в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації. Такі завдання пропонується реалізовувати серед іншого шляхом:

– встановлення порядку забезпечення Україною захисту прав цивільного населення тимчасово окупованої території;

– приведення у відповідність із нормами міжнародного гуманітарного права питання щодо соціального та пенсійного забезпечення;

– визначення речових прав та правового режиму майна на тимчасово окупованій території;

– встановлення порядку перетину межі тимчасово окупованої території, особливості та обмеження в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї;

– впровадження системи обмежень щодо переміщення товарів через лінію межі тимчасово окупованої території у відповідності до норм та принципів міжнародного гуманітарного права.

При цьому згідно з положеннями законопроекту Держава, зокрема:

вживає всіх можливих заходів, спрямованих на сприяння захисту прав цивільного населення, офіційного опротестування кожного випадку порушення прав людини на тимчасово окупованій території, інформування міжнародної спільноти про виявлені факти порушень прав людини на тимчасово окупованій території (пункт 2 статті 6);

забезпечує право цивільного населення тимчасово окупованої території на інформацію шляхом створення відповідної інформаційної інфраструктури та використання необхідних технічних засобів для організації телерадіомовлення з контрольованої Україною території, розповсюдження друкованих видань тощо (пункт 4 статті 6);

забезпечує доправлення цивільному населенню окупованих територій України гуманітарної допомоги, використовуючи як свої власні можливості, так і можливості міжнародної спільноти (пункт 5 статті 6);

сприяє відновленню матеріально-технічної бази тимчасово переміщених вищих навчальних закладів, тимчасово переміщених наукових установ (пункт 6 Прикінцевих та перехідних положень);

створює додаткові можливості для прийому на навчання до вищих навчальних закладів, проходження державної підсумкової атестації та отримання документа державного зразка про повну загальну середню освіту особами, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (пункт 7 Прикінцевих та перехідних положень).

Поряд з тим, статтею 14 законопроекту пропонується встановити порядок перетинання межі тимчасово окупованої території, відповідно до якого, зокрема:

на строк тимчасової окупації до межі тимчасово окупованої території застосовується режим державного і митного кордону України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом;

перетинання межі тимчасово окупованої території здійснюється виключно через контрольні пункти в’їзду-виїзду;

у контрольних пунктах в’їзду-виїзду запроваджується тимчасовий прикордонний, митний та інші види державного контролю і здійснюється пропуск осіб, які в’їжджають на тимчасово окуповану територію та виїжджають з неї, а також транспортних засобів, товарів та іншого майна.

Реалізація таких положень законопроекту зумовить необхідність виділення додаткових коштів з державного бюджету, хоча у пояснювальній записці до законопроекту зазначено інше.

Поряд з тим, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень законопроекту пропонується визнати такими, що втратили чинність, закони України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції».

Водночас, згідно з окремими положеннями пункту 3 «Прикінцевих та перехідних положень» законопроекту встановлюється кримінальна відповідальність за порушення порядку переміщення вантажів чи товарів через межу тимчасово окупованої території і порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Зокрема, пропонується доповнити Кримінальний кодекс України:

Статтею 201-1, передбачивши покарання

– шляхом накладання штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян зі спеціальною конфіскацією – за порушення порядку переміщення вантажів чи товарів у розмірі, що в тисячу і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян через межу тимчасово окупованої території;

– шляхом накладання штрафу у розмірі 3500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років зі спеціальною конфіскацією – у разі вчинення повторно тих самих дій або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища;

Статтею 331-1, передбачивши покарання

– у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років – за перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України без відповідних документів або за підробленими документами чи такими, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, поєднане із застосуванням зброї або спеціальних засобів активної оборони;

– у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років – у разі вчинення тих самих дій особою, яка раніше була засуджена за такій самий злочин або за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або якщо ці дії спричинили шкоду здоров’ю людини;

– у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю від 2 до 3 років – у разі вчинення тих самих дій організованою групою, або спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки;

Статтею 332-2, передбачивши покарання

– у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років – за незаконне переправлення осіб до тимчасово окупованої території України або з неї, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод;

– у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років – у разі вчинення тих самих дій способом, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яку незаконно переправляли з тимчасово окупованої території України чи з району проведення антитерористичної операції або до них, чи вчинені щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища;

– у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю від 2 до 3 років – у разі вчинення тих самих дій організованою групою, або спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки.

Відтак, застосування відповідних положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах пенітенціарної системи та до збільшення доходів державного бюджету (за умови накладання штрафів із спеціальною конфіскацією).

Міністерство фінансів України згідно з висновком, що додається, також визначає законопроект таким, що потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, насамперед, на здійснення заходів із запровадження режиму державного і митного кордону та відповідного його облаштування, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила визначення Мінфіном вартісної величини такого впливу.

Отже, до законопроекту всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про тимчасово окуповану Російською Федерацією територію України (реєстр. № 6400 від 20.04.2017), поданий народними депутатами України Сироїд О.І., Березюком О.Р. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків, а також до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань з питань національної безпеки і оборони.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

2.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про державну підтримку сільськогосподарського страхування» (реєстр. № 6355-1 від 26.04.2017), внесений народним депутатом України Негоєм Ф.Ф.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2018 року врегулювати відносини у сфері державної підтримки сільськогосподарського страхування з метою захисту майнових інтересів страхувальників та забезпечення стабільності виробництва у сільському господарстві. При цьому передбачається внести зміни до Господарського кодексу України, законів України «Про страхування» і «Про державну підтримку сільського господарства України» та визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою.

Статтею 8 законопроекту пропонується встановити, що державна підтримка здійснюється, насамперед шляхом субсидування страхового платежу – надання субсидії для оплати частини страхового платежу за договорами сільськогосподарського страхування з субсидування страхового платежу, укладеними на підставі стандартизованих договорів сільськогосподарського страхування.

Статтею 14 законопроекту визначається статус Державного агентства сільськогосподарського страхування (далі – Агентство) як юридичної особи публічного права, створеної в організаційно-правовій формі установи, що виконує спеціальні функції у сфері сільськогосподарського страхування відповідно до завдань, визначених відповідним законом. При цьому передбачається, що фінансування Агентства здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, пасивних доходів з використання майна, переданого Агентству, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Поряд з тим, абзацем шостим пункту 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту доручається Кабінету Міністрів України при підготовці проекту Державного бюджету України на наступний фінансовий рік передбачати кошти для створення та функціонування Агентства у повному обсязі.

Реалізація таких положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету, оскільки вимагатиме видатків державного бюджету для надання державної фінансової підтримки при сільськогосподарському страхуванні та на створення і утримання нової бюджетної установи (Агентства).

Окремо належить зауважити, що передбачене у законопроекті вищенаведене доручення Уряду передбачити у державному бюджеті відповідні кошти суперечить частині другій статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків), а також нормам Бюджетного кодексу України, насамперед, частини другій статті 4 (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету) та частині другій статті 23 (згідно з якою бюджетні призначення встановлюються законом про державний бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом).

Поряд з тим, частиною першою статті 10 законопроекту пропонується встановити, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, є розпорядником бюджетних коштів, передбачених як державне субсидування сільськогосподарського страхування в державному бюджеті на рік. Таке положення не узгоджується із частиною третьою статті 22 Бюджетного кодексу України (згідно з якою головний розпорядник коштів державного бюджету визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про державний бюджет шляхом встановлення їм бюджетних призначень), про що також зауважує Мінфін.

Крім того, статтею 19 законопроекту передбачається встановити відповідальність при сільськогосподарському страхуванні з державною підтримкою, зокрема:

– у разі умисного подання неповної чи недостовірної інформації з метою укладення договору сільськогосподарського страхування з субсидуванням страхового платежу або безпідставного отримання страхового відшкодування за такими договорами повністю або в частині, сільськогосподарський товаровиробник позбавляється права на сільськогосподарське страхування з державним субсидуванням на наступні десять років та зобов’язаний компенсувати державі понесені збитки;

– за порушення термінів або строків страхової виплати страховик виплачує державі пеню за прострочення у розмірі 0,3% від страхової виплати за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня;

– неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації Агентству страховиком тягне за собою накладення на страховика штрафу у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, у разі виявлення відповідних порушень застосування вказаних положень законопроекту призведе до збільшення доходів державного бюджету від штрафів, пені і компенсації збитків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про державну підтримку сільськогосподарського страхування» (реєстр. № 6355-1 від 26.04.2017), внесений народним депутатом України Негоєм Ф.Ф., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для надання відповідної фінансової підтримки та забезпечення функціонування Агентства, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів, пені і компенсації збитків у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин привести окремі положення законопроекту у відповідність до вимог бюджетного законодавства (зокрема, частину першу статті 10 законопроекту узгодити з частиною третьою статті 22 Бюджетного кодексу України), а також виключити абзац шостий пункту 4 розділу VI законопроекту як такий, що суперечить статті 95 Конституції України та нормам Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

2.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» (щодо забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку сільських територій)» (реєстр. № 6464 від 18.05.2017), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.В., Герегою О.В., Мельниченком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про оренду землі» новими положеннями, відповідно до яких договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва має включати зобов’язання орендаря щодо укладення з органом місцевого самоврядування угоди про соціально-економічне та культурне партнерство, яке полягає у здійсненні орендарем інвестицій у розвиток відповідної територіальної громади. При цьому передбачається, що розмір та умови здійснення таких інвестицій встановлюються в зазначеній угоді, однак їх річна сума в грошовому еквіваленті має складати не менше 3% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки за кожну одиницю площі.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту сприятиме добросовісній співпраці орендарів земельних ділянок сільськогосподарського призначення з сільськими громадами та забезпечить збалансований соціально-економічний розвиток сільських територій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту сприятиме надходженню до місцевих бюджетів від орендної плати за кожну одиницю площі у розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки щорічно та, водночас, можливо потребуватиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів при збільшенні собівартості сільськогосподарської продукції.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, Мінфін зауважує, що у зв’язку з відсутністю фінансово-економічного обґрунтування та розрахунків, вартісний вплив положень законопроекту на показники бюджету визначити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» (щодо забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку сільських територій)» (реєстр. № 6464 від 18.05.2017), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.В., Герегою О.В., Мельниченком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування у вигляді відповідних інвестицій орендарів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

Опосередкований:

2.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо створення єдиної бази абонентів – споживачів природного газу)
(реєстр. № 6391-1 від 27.04.2017), внесений народним депутатом України Чорновол Т.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

З метою забезпечення досягнення повного комерційного (приладового) обліку природного газу в Україні автором законодавчої ініціативи пропонується відповідний Закон доповнити новими положеннями, якими зобов’язати суб’єкта господарювання, що діє на підставі ліцензії на транспортування природного газу, адмініструвати єдину базу абонентів – споживачів природного газу. Повний перелік інформації, що вноситься до такої бази, підстави, порядок перевірки та внесення інформації, строки та порядок подання інформації адміністратору суб’єктами ринку природного газу, порядок доступу до такої бази визначатиметься у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Поряд з тим, пропонується надати право Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, застосовувати до операторів газотранспортних та газорозподільних систем або адміністратора єдиної бази санкцію за невиконання ними вимог Закону щодо неподання інформації про споживача, приєднаного до газорозподільної системи відповідного оператора, або внесення завідомо неправдивої інформації у вигляді штрафу у розмірах від 3 тис. до 50 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /тобто 51-850 тис. грн/.

Слід відмітити, що встановлення зазначених штрафних санкцій може призвести до збільшення доходів державного бюджету у разі виявлення відповідних порушень, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України відповідні надходження належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету, при цьому у законопроекті не визначені джерела фінансового забезпечення створення та адміністрування єдиної бази абонентів – споживачів природного газу.

Слід зазначити, що потенційно такими джерелами фінансового забезпечення можуть бути як власні кошти суб’єкта господарювання, так і бюджетні або кредитні кошти, що відповідно впливатиме на збільшення або зменшення доходів і витрат бюджету.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо створення єдиної бази абонентів – споживачів природного газу) (реєстр. № 6391-1 від 27.04.2017), внесений народним депутатом України Чорновол Т.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників бюджету залежно від визначення джерел фінансового забезпечення створення та адміністрування Єдиної бази абонентів – споживачів природного газу, а також до збільшення доходів державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

2.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо уточнення визначення істотної шкоди та тяжких наслідків при вчинені злочинів проти довкілля та злочинів у сфері службової та професійної діяльності (реєстр. № 6318-1 від 04.05.2017), поданий народним депутатом України Луценком І.В.

Відмітили:

Згідно із статтями 246, 248, 249 Кримінального кодексу України у разі заподіяння істотної шкоди, встановлюється кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу, незаконне полювання, незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом.

Законопроектом пропонується серед іншого внести окрему примітку до статей 246, 248 та 249 Кримінального кодексу України, встановивши, що істотною шкодою є шкода, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (чинна норма – у примітці до статті 248 передбачається, що це шкода, яка у двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

Тому, зниження розміру завданих матеріальних збитків може зумовити збільшення випадків застосування кримінальної відповідальності у вигляді штрафних санкцій, що в свою чергу може збільшити надходження до державного бюджету за умови застосування штрафних санкцій, за відповідний злочини.

У своєму експертному висновку до законопроекту Міністерство фінансів України зауважує, що реалізація законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету, однак відсутність розрахунків та обґрунтувань не дає можливості визначити вартісну величину такого впливу.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо уточнення визначення істотної шкоди та тяжких наслідків при вчинені злочинів проти довкілля та злочинів у сфері службової та професійної діяльності (реєстр. № 6318-1 від 04.05.2017), поданий народним депутатом України Луценком І.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї (реєстр. № 6206 від 16.03.2017), поданий народними депутатами України Фріз І.В., Логвинським Г.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується, зокрема, внести зміни до статті 332-1 Кримінального кодексу України, передбачивши посилення кримінальної відповідальності за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї:

– у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років з конфіскацією транспортних засобів – за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави (чинна норма – обмеження волі на строк до 3 років або позбавлення волі на той самий строк);

– у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 9 років з конфіскацією транспортних засобів – у разі вчинення повторно тих самих дій або за попередньою змовою групою осіб або особою з використанням службового становища (чинна норма – від 3 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років);

– у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією транспортних засобів та майна – у разі вчинення тих самих дій організованою групою (чинна норма – від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років).

Реалізація законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах пенітенціарної системи та до збільшення доходів державного бюджету (за умови застосування конфіскації транспортних засобів та майна). Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості бюджету, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї (реєстр. № 6206 від 16.03.2017), поданий народними депутатами України Фріз І.В., Логвинським Г.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

2.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР та інших законодавчих актів України щодо забезпечення прав власників (користувачів) приміщень жилого будинку (реєстр. № 6424 від 03.05.2017), внесений народними депутатами України Герасимовим А.В., Андрієвським Д.Й., Левченком Ю.В., Шиньковичем А.В., Кодолою О.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Житловий кодекс Української РСР нормою, згідно з якою жилі будинки та жилі приміщення не можуть використовуватися на шкоду інтересам інших власників (користувачів) у відповідному жилому будинку, Цивільний кодекс України нормою, в якій встановлюється заборона використання квартир в багатоквартирних житлових будинках не за призначенням.

Крім того, законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення:

визначивши підвідомчість розгляду справ про адміністративні правопорушення в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою, зокрема за порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями (стаття 150), за самоправне зайняття жилого приміщення (стаття 151), за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (стаття 152) – за адміністративними комісіями при виконавчих органах міських, сільських, селищних рад;

доповнивши новою статтею 1501, у якій встановлюється адміністративна відповідальність за використання квартир в багатоквартирних будинках не за призначенням у вигляді накладення штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за вчинення повторно протягом року такого порушення – штрафу від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому розгляд зазначених справ покладається на органи Національної поліції.

Відтак, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного та/або місцевих бюджетів від сплати штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

При цьому відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту не потребує витрат з Державного бюджету України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР та інших законодавчих актів України щодо забезпечення прав власників (користувачів) приміщень жилого будинку (реєстр. № 6424 від 03.05.2017), внесений народними депутатами України Герасимовим А.В., Андрієвським Д.Й., Левченком Ю.В., Шиньковичем А.В., Кодолою О.М., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення надходжень державного та/або місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо скасування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (реєстр. № 6414 від 26.04.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується скасувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску. Відповідно з чинною нормою така максимальна величина дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.05.2017 року – 42100 грн.).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття сприятиме подоланню дефіциту Пенсійного фонду України та справедливому пенсійному забезпеченню.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту у подальшому може призвести до збільшення доходів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, зростання витрат цих фондів для виконання зобов’язань перед застрахованими особами та забезпечення визначених законодавством розмірів страхових виплат, у тому числі пенсій, а також посилення диспропорції у співвідношенні між сумами сплачуваних внесків та розмірами отримуваних страхових (пенсійних) виплат, що може призвести до тінізації заробітних плат високооплачуваної категорії осіб.

Загалом Мінфін вважає, що вартісна величина впливу на видаткову частину державного бюджету (в частині компенсації видатків Пенсійного фонду України) буде залежати від впливу положень законопроекту на дохідну та видаткову частини бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Однак автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо скасування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (реєстр. № 6414 від 26.04.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення або збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи), а також призведе до збільшення доходів і видатків бюджетів фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких питань ліцензійних та дозвільних процедур (реєстр. № 6456 від 17.05.2017), поданий народними депутатами України Галасюком В.В., Розенблатом Б.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Як зазначається у пояснювальній записці, метою законопроекту є врегулювання проблеми правової невизначеності щодо продовження внесення до Єдиного ліцензійного реєстру, Реєстру документів дозвільного характеру відомостей про видачу ліцензій та документів дозвільного характеру.

Законопроектом передбачається внести ряд змін до законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», відповідно до яких пропонується:

- виключити норми щодо продовження внесення органами ліцензування та дозвільними органами інформації про видачу ліцензій, документів дозвільного характеру відповідно до Єдиного ліцензійного реєстру та Реєстру документів дозвільного характеру;

- доповнити нормами щодо набуття права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності, або видів господарської діяльності, що потребує одержання документу дозвільного характеру, шляхом оприлюднення на веб-сайтах дозвільних органів рішень про видачу документів дозвільного характеру, реєстрацію декларацій, у тому числі, застосування принципу мовчазної згоди.

На думку авторів законопроекту, продовження ведення Єдиного ліцензійного Реєстру та Реєстру документів дозвільного характеру передбачає модернізацію програмного забезпечення цих реєстрів, що в свою чергу, потребуватиме витрачання коштів державного бюджету, у тому числі і на заходи з технічного адміністрування цих реєстрів. Натомість виключення норми щодо продовження внесення органами ліцензування та дозвільними органами інформації про видачу ліцензій, документів дозвільного характеру відповідно до Єдиного ліцензійного реєстру та Реєстру документів дозвільного характеру дозволить оптимізувати роботу органів ліцензування і дозвільних органів та оперативно забезпечувати доступ до інформації про прийняті ними рішення шляхом оприлюднення інформації на офіційних веб-сайтах (до моменту внесення записів про ліцензії та документи дозвільного характеру до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких питань ліцензійних та дозвільних процедур (реєстр. № 6456 від 17.05.2017), поданий народними депутатами України Галасюком В.В., Розенблатом Б.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на функціонування органів ліцензування та дозвільних органів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

2.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання у сфері виробництва, обігу, заборони реклами та спонсорства тютюнових виробів, електронних сигарет і трав’яних виробів для куріння (реєстр. № 2430-д від 18.05.2017), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Кривошеєю Г.Г., Вознюком Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його метою є запровадження якісного та ефективного регулювання у сфері виробництва, обігу, заборони реклами та спонсорства тютюнових виробів, електронних сигарет і трав’яних виробів для куріння, наближеного до вимог законодавства Європейського Союзу.

Законопроектом серед іншого передбачається:

суттєво збільшити розмір штрафів за роздрібну торгівлю, оптову торгівлю та імпорт тютюнових виробів із порушеннями вимог законодавства;

поширити відповідальність за порушення правил торгівлі тютюновими виробами, а також введення в обіг тютюнових виробів з порушенням вимог законодавства щодо медичних попереджень на трав’яні вироби для куріння, електронні сигарети та заправні контейнери;

заборонити виробництво, експорт, імпорт, зберігання, транспортування та торгівлю насваєм, встановивши фінансову (для суб’єктів господарювання) та адміністративну (для фізичних осіб) відповідальність за зазначені дії.

Таким чином, реалізація вказаних положень законопроекту може мати наслідком збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме несуттєвий вплив на дохідну частину бюджету від підвищення ставок фінансових санкцій у вигляді штрафів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання у сфері виробництва, обігу, заборони реклами та спонсорства тютюнових виробів, електронних сигарет і трав’яних виробів для куріння (реєстр. № 2430-д від 18.05.2017), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Кривошеєю Г.Г., Вознюком Ю.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

2.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів) (реєстр. № 6452 від 16.05.2017), поданий народними депутатами України Чекітою Г.Л., Чепиногою В.М., Рибаком І.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України пропонується суттєво підвищити штрафні санкції за порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на збільшення доходної частини державного бюджету, а вартісна величина такого впливу буде залежати від кількості фактів незаконного продажу алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

За наслідками розгляду Комітет прийняв рішення, що законопроект матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів) (реєстр. № 6452 від16.05.2017), поданий народними депутатами України Чекітою Г.Л., Чепиногою В.М., Рибаком І.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

2.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо операцій з металобрухтом та посилення відповідальності за викрадення телекомунікаційного обладнання) (реєстр. № 6454 від 16.05.2017), поданий народними депутатами України Данченком О.І., Семенухою Р.С. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці, має на меті, законодавчо врегулювати питання здійснення операцій з металобрухтом, які регламентують прийняття кольорових металів, та встановлення відповідальності за порушення таких вимог.

У законопроекті передбачається внесення змін до:

- Кримінального кодексу України, доповнивши його статтею 188 та встановити, що викрадення кабелю, проводу або їх частин, іншої кабельної та/або провідникової продукції, технічних засобів телекомунікацій та споруд електрозв'язку, іншого телекомунікаційного обладнання та тяжкі наслідки, до яких вони призвели, карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’ятнадцяти років із конфіскацією майна;

- статті 164¹⁰Кодексу України про адміністративні правопорушення та доповнити її нормами щодо встановлення відповідальності за приймання посадовою особою суб’єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом, кабелю, проводу або їх частин, іншої кабельної та/або провідникової продукції, з вмістом міді, інших кольорових та/або дорогоцінних металів, технічних засобів телекомунікацій та споруд електрозв’язку, іншого телекомунікаційного обладнання від фізичних осіб, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та від суб’єктів господарювання, які використовують зазначене майно під час провадження своєї господарської діяльності, без наявності оригіналу чи належним чином засвідченої копії чи витягу з відповідного акту на списання такого майна у вигляді накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- частини дев’ятої статті 4 Закону України «Про металобрухт», доповнивши її абзацом другим щодо встановлення заборони на приймання брухту кабелю, проводу або їх частин, іншої кабельної та/або провідникової продукції, з вмістом міді, інших кольорових та/або дорогоцінних металів, технічних засобів телекомунікацій та споруд електрозв’язку, іншого телекомунікаційного обладнання виключно окрім від суб’єктів господарювання, що використовують зазначене майно під час провадження своєї господарської діяльності, за наявності оригіналу чи належним чином засвідченої копії чи витягу з відповідного акту на списання такого спеціального майна;

- частини третьої статті 6 зазначеного Закону, щодо встановлює заборону проведення готівкових розрахунків при прийманні брухту кабелю, проводу або їх частин, іншої кабельної та/або провідникової продукції, з вмістом міді, інших кольорових та/або дорогоцінних металів, технічних засобів телекомунікацій та споруд електрозв’язку, іншого телекомунікаційного обладнання.

Реалізація таких положень законопроекту буде мати вплив на показники державного бюджету, насамперед, у разі виявлення таких правопорушень зумовить збільшення надходжень від сплати штрафів. Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація проекту не потребуватиме додаткових коштів з Державного бюджету України у поточному бюджетному періоді.

Водночас, у разі настання кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі може збільшитися потреба у коштах державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Разом з тим, до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо операцій з металобрухтом та посилення відповідальності за викрадення телекомунікаційного обладнання) (реєстр. № 6454 від 16.05.2017), поданий народними депутатами України Данченком О.І., Семенухою Р.С. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, депутата обласної, районної, міської ради за вчинення ним політичної корупції у вигляді прийняття корупційних законопроектів чи інших нормативно-правових актів) (реєстр. № 6477 від 19.05.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити до Кримінальний кодекс України новою статтею 364-2 такого змісту:

«Прийняття корупційних законопроектів чи інших нормативно-правових актів народним депутатом України, депутатом обласної, районної, міської ради, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб – карається позбавленням волі на строк від 5 до 15 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, із конфіскацією набутих матеріальних цінностей».

Реалізація зазначених положень законопроекту (внаслідок застосування санкцій, передбачених за вищезгадане правопорушення) може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за умови конфіскації матеріальних цінностей, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі.

Міністерство фінансів України також вважає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на доходну та видаткову частину державного у разі наявності відповідних випадків порушень.

Тому до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що передбачено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, депутата обласної, районної, міської ради за вчинення ним політичної корупції у вигляді прийняття корупційних законопроектів чи інших нормативно-правових актів) (реєстр. № 6477 від 19.05.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо боротьби з тероризмом) (реєстр. № 6438 від 12.05.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України, законів України «Про боротьбу з тероризмом» та «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання», серед іншого пропонується:

- визначити терміни «ядерний тероризм» та «акт ядерного тероризму»;

- встановити кримінальну відповідальність за вчинення терористичних актів з використанням ядерної зброї, ядерної установки, радіоактивного матеріалу, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, або з використанням хімічної, бактеріологічної (біологічної) зброї, іншої зброї масового ураження у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за умови застосування конфіскації майна а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що загальний вплив на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників, розмірів конфіскованого майна, конкретних строків позбавлення волі, які будуть до них застосовані.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо боротьби з тероризмом) (реєстр. № 6438 від 12.05.2017), поданий Кабінетом Міністрів України є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

2.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо врегулювання порядку надання в оренду земель, які перебувають у постійному користуванні)» (реєстр. № 6263 від 30.03.2017), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Івченком В.Є., Кишкарем П.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується встановити, що:

органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають подавати інформацію щодо договорів оренди землі контролюючому органу не лише у разі самостійного укладення договорів оренди земельних ділянок, а й у разі погодження укладення таких договорів постійним землекористувачам;

у разі укладення договору між постійним користувачем та орендарем, постійний користувач щорічно має сплачувати на користь власника земельної ділянки 10% від суми договору на рік.

Насамперед необхідно відмітити, що даний законопроект системно пов'язаний із законопроектом цих же авторів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання порядку надання в оренду земель, які перебувають у постійному користуванні)» (реєстр. № 6262 від 30.03.2017), в якому передбачається врегулювати порядок надання в оренду земель, які перебувають у постійному користуванні. Отже, практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 6263 залежить від розгляду і прийняття законопроекту за реєстр. № 6262.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація законопроекту сприятиме наповненню доходної частини державного та місцевих бюджетів за рахунок легалізації та раціональнішого використання земель, які перебувають у постійному користуванні шляхом передачі їх в оренду. Крім того, суб’єкти підприємницької діяльності, які займаються сільським господарством, зможуть отримати чіткий та прозорий механізм оренди земель у постійних користувачів на законних підставах та, як наслідок, прозорий механізм сплати податків.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не призведе до втрат місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо врегулювання порядку надання в оренду земель, які перебувають у постійному користуванні)» (реєстр. № 6263 від 30.03.2017), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Івченком В.Є., Кишкарем П.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки у разі прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6262 та практичного застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови Миколаївської обласної державної адміністрації Савченка О.Ю. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Миколаївській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Миколаївської обласної державної адміністрації від 01.06.2017 р. № 1036/19-05-2/6-17).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 7 червня 2017 року надійшло звернення Миколаївської обласної державної адміністрації від 01.06.2017 р. № 1036/19-05-2/6-17 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту згідно пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування Миколаївської області у 2017 році (далі – Перелік об’єктів).

При цьому, пунктом 33 розділу VI Кодексу визначено, що:

з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2018 року запроваджується експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві;

для реалізації таких заходів у разі перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, 50% такого перевиконання зараховується до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету міста Києва в обсязі, пропорційному до суми перевиконання на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання такої норми Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 726 (із змінами згідно з постановами від 03.02.2016 № 45, від 01.03.2017 № 100 та від 29.03.2017 № 240) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві» Уряд затвердив Порядок спрямування 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва (далі – Порядок) та Методику розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Відповідно до Порядку Казначейство повідомляє до 5 числа місяця, що настає за звітним періодом, обласним та Київській міській держадміністраціям про суми фактичних надходжень митних платежів за звітний місяць та індикативних показників надходжень митних платежів, встановлених Державною фіскальною службою на звітний місяць для відповідної митниці та в цілому по Україні. У разі перевиконання у звітному місяці загального обсягу показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, Казначейство забезпечує перерахування 50% суми перевиконання до спеціальних фондів відповідних місцевих бюджетів двома рівними частинами до 10 і 20 числа місяця, що настає за звітним, у обсягах, визначених пропорційно до суми перевиконання на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів.

Порядком також передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури і Укравтодором (згідно з відповідною нормою Кодексу – лише з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства) та подальше погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Крім того, згідно з Порядком Казначейство інформує щомісяця до 30 числа наступного періоду Кабінет Міністрів України, Верховну Раду України, Президента України та Рахункову палату про щомісячні індикативні показники, фактичні надходження та обсяги спрямування бюджетних коштів до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва, а також про використання таких коштів.

Державне агентство автомобільних доріг листом від 20.03.2017 р. № 565/1/5.2-2 повідомило Комітет з питань бюджету, що з метою своєчасної та належної реалізації у 2017 році зазначеного експерименту, в межах повноважень, передбачених статтею 10 Закону України «Про автомобільні дороги», Укравтодором на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання розрахунків прогнозної суми надходження коштів до обласних бюджетів і бюджету міста Києва в рамках експерименту помісячно з початку 2017 року, та інформації про невикористані кошти від реалізації експерименту у 2016 р. (станом на 01.01.2017 р.) і про суму коштів, яка обліковується на казначейських рахунках.

Миколаївською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 1 об’єкт щодо поточного середнього ремонту з пропозиціями щодо обсягу фінансування у сумі 448 млн грн, за яким планується розпочати та завершити роботи у поточному році.

Довідково: фінансове забезпечення проведення заходів з розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування у п.р. здійснюється, насамперед, за рахунок коштів, визначених у державному бюджеті за відповідною бюджетною програмою (код 3111020), при цьому переліки об’єктів будівництва, реконструкції, капітального і поточного ремонту автомобільних доріг загального користування та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування у 2017 р. затверджено рішеннями Уряду /розпорядження КМУ від 18.01.2017 р. № 14-р (із змінами) та постанова КМУ від 29.03.2017 р. № 303/.

За інформацією Миколаївської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 25.05.2017 р. № 2452/1/5.2-6-1206/06 та Мінінфраструктури від 26.05.2017 р. № 4820/25/10-17 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Миколаївської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Необхідно також відмітити, що за оперативними даними Казначейства станом на 01.06.2017 р. кошти до спеціального фонду обласного бюджету Миколаївської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-квітня 2017 року не перераховувалися, оскільки за вказаний період на території цієї області не відбулося перевиконання індикативних показників. Разом з тим, за підсумками травня п.р. вже перевиконано індикативні показники у Миколаївській області, а відтак протягом червня 2017 року відповідні кошти (орієнтовно 107,6 млн грн) мають бути перераховані до обласного бюджету Миколаївської області і в подальшому можуть бути спрямовані на фінансове забезпечення реалізації заходів відповідно до Переліку об’єктів.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

З цього приводу Укравтодор у своєму листі до Миколаївської облдержадміністрації щодо погодження Переліку об’єктів звернув увагу на необхідність здійснення реєстрації договорів підряду, юридичних та фінансових зобов’язань у казначейській службі виходячи виключно з фактичного обсягу надходження коштів з метою недопущення появи та накопичення боргів за фактично виконані ремонтно-будівельні роботи.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Медуниця О.В., Дубневич Б.В., а також в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І. та перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Миколаївській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Миколаївської облдержадміністрації від 1 червня 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Миколаївській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно з листом Миколаївської обласної державної адміністрації від 01.06.2017 р. № 1036/19-05-2/6-17 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 23, «проти» – 0, «утрималися» - 2.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови Херсонської обласної державної адміністрації Гордєєва А.А. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Херсонській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Херсонської обласної державної адміністрації від 31.05.2017 р. № 22-3609/0/17/327).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 2 червня 2017 року надійшло звернення Херсонської обласної державної адміністрації від 31.05.2017 р. № 22-3609/0/17/327 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Херсонській області (далі – Перелік об’єктів).

При цьому, пунктом 33 розділу VI Кодексу визначено, що:

Херсонською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 1 об’єкт щодо поточного ремонту з пропозиціями щодо обсягу фінансування у сумі 21,86 млн грн, за яким планується розпочати та завершити роботи у поточному році.

За інформацією Херсонської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 16.05.2017 р. № 2287/1/5.2-6-198/08 та Мінінфраструктури від 17.05.2017 р. № 4483/25/10-17 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Херсонської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Необхідно також відмітити, що за оперативними даними Казначейства станом на 01.06.2017 р. обсяг коштів, перерахованих до спеціального фонду обласного бюджету Херсонської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-квітня 2017 року, становив 6,8 млн грн. Такі кошти вже можливо спрямувати на фінансове забезпечення реалізації заходів відповідно до Переліку об’єктів.

З цього приводу Укравтодор у своєму листі до Херсонської облдержадміністрації щодо погодження Переліку об’єктів звернув увагу на необхідність здійснення реєстрації договорів підряду, юридичних та фінансових зобов’язань у казначейській службі виходячи виключно з фактичного обсягу надходження коштів з метою недопущення появи та накопичення боргів за фактично виконані ремонтно-будівельні роботи.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Унгурян П.Я., Перший віце-прем'єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Кубів С.І., а також в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. та голова Херсонської обласної державної адміністрації Гордєєв А.А.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Херсонській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Херсонської облдержадміністрації від 31 травня 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Під час обговорення голова Херсонської облдержадміністрації Гордєєв А.А. звернув увагу на особливості Херсонської області (межування її з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим, наявність великого туристичного й інвестиційного потенціалу) та зауважив, що під час визначення індикативних показників для митниці Херсонської області не було враховано в повній мірі всіх факторів, і, як наслідок, відбувається недоотримання необхідного фінансового ресурсу для розвитку автомобільних доріг загального користування в цій області. Перший віце-прем’єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Кубів С.І. погодився з наведеними аргументами щодо особливостей Херсонщини і зазначив про необхідність врегулювання питання належного фінансового забезпечення автомобільних доріг у зазначеному регіоні.

Крім того, народний депутат України Унгурян П.Я. вказав на нерезультативність дії експерименту у Херсонській області внаслідок об’єктивних причин та у зв’язку з цим висловив пропозицію підтримати додаткове виділення коштів Херсонській області на розвиток автомобільних доріг загального користування за рахунок коштів державного бюджету, які будуть збільшені за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» після здійснення перерозподілу видатків Укравтодору у зв’язку з пролонгацією дії облігацій Укравтодору, випущених під державні гарантії.

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування озвучену головою підкомітету Дубневичем Б.В. пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Херсонській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно з листом Херсонської обласної державної адміністрації від 31.05.2017 р. № 22-3609/0/17/327 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 23, «проти» – 0, «утрималися» - 2.

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови Чернівецької обласної державної адміністрації Фищука О.Г. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Чернівецькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Чернівецької обласної державної адміністрації від 28.04.2017 р. № 01.30/7-737).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 6 червня 2017 року надійшло звернення Чернівецької обласної державної адміністрації від 28.04.2017 р. № 01.30/7-737 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Чернівецькій області за рахунок коштів 2017 року (далі – новий Перелік об’єктів).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (у 2016 році не передбачалося погодження відповідного переліку об’єктів з Комітетом з питань бюджету). При цьому, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 726 (із змінами) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві» передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури і Укравтодором та з подальшим погодженням з Комітетом з питань бюджету.

Насамперед, належить звернути увагу, що Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 5 квітня 2017 року (протокол № 94) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Чернівецькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно із листом Чернівецької обласної державної адміністрації від 13.02.2017 р. № 01.02/4-294. Таким Переліком об’єктів визначено 15 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 289,55 млн грн, з них:

щодо 10 об’єктів здійснено частину робіт у попередніх роках і пропонуються роботи загалом на суму 118,2 млн грн (що становить 40,8% запропонованого загального обсягу фінансування);

щодо 5 об’єктів планується розпочати роботи з поточного року загалом в обсязі 171,35 млн грн (що становить 59,2% запропонованого загального обсягу фінансування);

щодо 9 об’єктів передбачається введення їх в експлуатацію у 2017 році.

Варто відмітити, що згідно із Законом України від 03.09.2015 р.
№ 666-VIII (із змінами відповідно до Закону України від 24.12.2015 р.
№ 914-VIII) з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2017 року відповідний експеримент в Чернівецькій області уже проводився. За даними звітності Казначейства за вересень-грудень 2015 року та за 2016 рік обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Чернівецької області в рамках відповідного експерименту, становив 446 млн грн, а використано таких коштів у сумі 160,3 млн гривень або 35,9%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2017 року становив 285,7 млн гривень.

Таким чином, фінансове забезпечення заходів відповідно до первинного Переліку об’єктів передбачається здійснювати по суті за рахунок вказаного залишку коштів на початок п.р.

При цьому згідно з даними Казначейства за січень-травень 2017 року в рамках експерименту використано 38,3 млн грн у Чернівецькій області за рахунок такого залишку коштів.

Чернівецькою облдержадміністрацією затверджено новий Перелік об’єктів, який сформовано на прогнозну суму перевиконання митних платежів, що надійде протягом поточного року, та в якому визначено 76 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 431,1 млн грн, з них:

щодо 1 об’єкта здійснено частину робіт у попередніх роках і пропонуються роботи у п.р. на суму 30 млн грн (7% запропонованого загального обсягу фінансування), щодо 3 об’єктів передбачається у 2017 році виготовлення проектно-кошторисної документації на суму 1,8 млн грн (0,4% відповідно) і у 2018 році розпочати роботи, щодо 72 об’єктів планується розпочати роботи у цьому році загалом в обсязі 399,3 млн грн (92,6% відповідно);

щодо капітального ремонту – 5 об’єктів (з обсягом фінансування 41,8 млн грн), щодо поточного середнього ремонту – 71 об’єкт, роботи за якими планується розпочати і завершити у 2017 році (з обсягом фінансування 389,3 млн грн).

Довідково: фінансове забезпечення проведення заходів з розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування у п.р. здійснюється, насамперед, за рахунок коштів, визначених у державному бюджеті за відповідною бюджетною програмою (код 3111020), при цьому переліки об’єктів будівництва, реконструкції, капітального і поточного ремонту автомобільних доріг загального користування та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування у 2017 р. затверджено рішеннями Уряду /розпорядження КМУ від 18.01.2017 р. № 14-р (із змінами) та постанова КМУ від 29.03.2017 р. № 303/.

За інформацією Чернівецької облдержадміністрації новий Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 25.05.2017 р. № 2450/1/5.2-6-256/08 та Мінінфраструктури від 26.05.2017 р. № 4821/25/10-17 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Чернівецької облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування нового Переліку об’єктів.

Необхідно також відмітити, що за оперативними даними Казначейства станом на 01.06.2017 р. обсяг коштів, перерахованих до спеціального фонду обласного бюджету Чернівецької області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-квітня 2017 року, становив загалом 59 млн грн. Такі кошти вже можливо спрямувати на фінансове забезпечення реалізації заходів відповідно до нового Переліку об’єктів.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у новому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

З цього приводу Укравтодор у своєму листі до Чернівецької облдержадміністрації щодо погодження нового Переліку об’єктів звернув увагу на необхідність здійснення реєстрації договорів підряду, юридичних та фінансових зобов’язань у казначейській службі виходячи виключно з фактичного обсягу надходження коштів з метою недопущення появи та накопичення боргів за фактично виконані ремонтно-будівельні роботи.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., а також в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., голова Чернівецької обласної державної адміністрації Фищук О.Г. та перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Чернівецькій області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Чернівецької облдержадміністрації від 28 квітня 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Чернівецькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно з листом Чернівецької обласної державної адміністрації від 28.04.2017 р. № 01.30/7-737 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 23, «проти» – 0, «утрималися» - 2.

3.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Луганської обласної державної адміністрації Данієляна В.Р. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Луганській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Луганської обласної державної адміністрації, Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 23.05.2017 р. № 6/9-2663).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 29 травня 2017 року надійшло звернення Луганської обласної державної адміністрації, Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 23.05.2017 р.
№ 6/9-2663 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Луганській області (далі – Перелік об’єктів).

При цьому, пунктом 33 розділу VI Кодексу визначено, що:

Луганською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 2 об’єкти щодо поточного середнього ремонту автомобільної дороги державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 32,6 млн грн, за якими планується розпочати роботи у поточному році, з них щодо 1 об’єкта передбачається завершення робіт у 2017 році.

За інформацією Луганської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 19.05.2017 р. № 2364/1/5.2-6-225/08 та Мінінфраструктури від 17.05.2017 р. № 4484/25/10-17 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Луганської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Необхідно також відмітити, що за оперативними даними Казначейства станом на 01.06.2017 р. обсяг коштів, перерахованих до спеціального фонду обласного бюджету Луганської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-квітня 2017 року, становив загалом 32,6 млн грн і не змінився порівняно з попереднім місяцем (оскільки за квітень на території цієї області не відбулося перевиконання індикативних показників). Такі кошти вже можливо спрямувати на фінансове забезпечення реалізації заходів відповідно до Переліку об’єктів.

З цього приводу Укравтодор у своєму листі до Луганської облдержадміністрації щодо погодження Переліку об’єктів звернув увагу на необхідність здійснення реєстрації договорів підряду, юридичних та фінансових зобов’язань у казначейській службі виходячи виключно з фактичного обсягу надходження коштів з метою недопущення появи та накопичення боргів за фактично виконані ремонтно-будівельні роботи.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., а також в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І. та заступник голови Луганської обласної державної адміністрації Данієлян В.Р.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Луганській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Луганської облдержадміністрації від 23 травня 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Луганській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно із листом Луганської обласної державної адміністрації, Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 23.05.2017 р.
№ 6/9-2663 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 23, «проти» – 0, «утрималися» - 2.

3.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Коломійцева А.О. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Кіровоградській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Кіровоградської обласної державної адміністрації від 18.05.2017 р.
№ 01-12/67/1).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 22 травня 2017 року надійшло звернення Кіровоградської обласної державної адміністрації від 18.05.2017 р. № 01-12/67/1 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Кіровоградській області (далі – Перелік об’єктів).

При цьому, пунктом 33 розділу VI Кодексу визначено, що:

Кіровоградською облдержадміністрацією 27 квітня 2017 року затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 8 об’єктів щодо поточного середнього ремонту з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 215,4 млн грн, з них:

щодо 5 об’єктів здійснено частину робіт у попередніх роках і пропонуються роботи загалом на суму 51,9 млн грн (24,1% запропонованого загального обсягу фінансування) та щодо 3 об’єктів планується розпочати роботи з поточного року загалом в обсязі 163,5 млн грн (75,9% відповідно);

щодо 8 об’єктів передбачається завершення робіт у 2017 році.

За інформацією Кіровоградської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 10.05.2017 р. № 2159/1/5.2-6-209/08 та Мінінфраструктури від 16.05.2017 р. № 4426/25/10-17 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Кіровоградської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Необхідно також відмітити, що за оперативними даними Казначейства станом на 01.06.2017 р. обсяг коштів, перерахованих до спеціального фонду обласного бюджету Кіровоградської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-квітня 2017 року, становив загалом 81,1 млн грн. Такі кошти вже можливо спрямувати на фінансове забезпечення реалізації заходів відповідно до Переліку об’єктів.

З цього приводу Укравтодор у своєму листі до Кіровоградської облдержадміністрації щодо погодження Переліку об’єктів звернув увагу на необхідність здійснення реєстрації договорів підряду, юридичних та фінансових зобов’язань у казначейській службі виходячи виключно з фактичного обсягу надходження коштів з метою недопущення появи та накопичення боргів за фактично виконані ремонтно-будівельні роботи.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., а також в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І. та заступник голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Коломійцев А.О.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Кіровоградській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Кіровоградської облдержадміністрації від 18 травня 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Кіровоградській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно з листом Кіровоградської обласної державної адміністрації від 18.05.2017 р. № 01-12/67/1 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 23, «проти» – 0, «утрималися» - 2.

3.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника голови Полтавської обласної державної адміністрації Пісоцького А.А. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Полтавській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Полтавської обласної державної адміністрації від 06.06.2017 р. № 01-11/1053).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 12 червня 2017 року надійшло звернення Полтавської обласної державної адміністрації від 06.06.2017 р. № 01-11/1053 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Полтавській області (далі – Перелік об’єктів).

При цьому, пунктом 33 розділу VI Кодексу визначено, що:

Полтавською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 14 об’єктів щодо поточного середнього ремонту з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 300 млн грн, за якими планується розпочати роботи у поточному році, з них щодо 13 об’єктів передбачається введення їх в експлуатацію у 2017 р.

За інформацією Полтавської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 02.06.2017 р. № 2600/1/5.2-6-271/08 та Мінінфраструктури від 30.05.2017 р. № 4943/25/10-17 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Полтавської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Необхідно також відмітити, що за оперативними даними Казначейства станом на 01.06.2017 р. обсяг коштів, перерахованих до спеціального фонду обласного бюджету Полтавської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-квітня 2017 року, становив 37,3 млн грн. Такі кошти вже можливо спрямувати на фінансове забезпечення реалізації заходів відповідно до Переліку об’єктів.

З цього приводу Укравтодор у своєму листі до Полтавської облдержадміністрації щодо погодження Переліку об’єктів звернув увагу на необхідність здійснення реєстрації договорів підряду, юридичних та фінансових зобов’язань у казначейській службі виходячи виключно з фактичного обсягу надходження коштів з метою недопущення появи та накопичення боргів за фактично виконані ремонтно-будівельні роботи.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., а також в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І. та перший заступник голови Полтавської обласної державної адміністрації Пісоцький А.А.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Полтавській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Полтавської облдержадміністрації від 6 червня 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Полтавській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно з листом Полтавської обласної державної адміністрації від 06.06.2017 р. № 01-11/1053 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 23, «проти» – 0, «утрималися» - 2.

3.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника голови Сумської обласної державної адміністрації Марченка О.О. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Сумській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Сумської обласної державної адміністрації від 15.06.2017 р. № 01-14/5232).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 19 червня 2017 року надійшло звернення Сумської обласної державної адміністрації від 15.06.2017 р. № 01-14/5232 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження Переліку об’єктів капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Сумській області (далі – Перелік об’єктів).

При цьому, пунктом 33 розділу VI Кодексу визначено, що:

Сумською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 12 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 700 млн грн, за якими планується розпочати роботи у поточному році, з них:

щодо 7 об’єктів передбачається завершення робіт у 2017 році;

щодо капітального ремонту – 2 об’єкти (з обсягом фінансування 38 млн грн), поточного ремонту – 10 об’єктів (з обсягом фінансування 662 млн грн).

За інформацією Сумської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 10.05.2017 р. № 2169/1/5.2-6-211/08 та Мінінфраструктури від 09.06.2017 р. № 5331/25/10-17 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Сумської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Необхідно також відмітити, що за оперативними даними Казначейства станом на 01.06.2017 р. обсяг коштів, перерахованих до спеціального фонду обласного бюджету Сумської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-квітня 2017 року, становив 164,5 млн грн. Такі кошти вже можливо спрямувати на фінансове забезпечення реалізації заходів відповідно до Переліку об’єктів.

З цього приводу Укравтодор у своєму листі до Сумської облдержадміністрації щодо погодження Переліку об’єктів звернув увагу на необхідність здійснення реєстрації договорів підряду, юридичних та фінансових зобов’язань у казначейській службі виходячи виключно з фактичного обсягу надходження коштів з метою недопущення появи та накопичення боргів за фактично виконані ремонтно-будівельні роботи.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Медуниця О.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також перший заступник голови Сумської обласної державної адміністрації Марченко О.О.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Сумській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Сумської облдержадміністрації від 15 червня 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Крім того, народний депутат України Медуниця О.В. зазначив, що підтримує цю пропозицію підкомітету, а також для протоколу відмітив, що вже підготовлено до розгляду у Верховній Раді законопроект за реєстр. № 6308 (щодо розширення напрямів використання коштів в рамках експерименту на розвиток вулиць і доріг міст та інших населених пунктів), а тому висловив побажання, щоб у разі прийняття такого законопроекту Сумська облдержадміністрація уточнила зазначений Перелік об’єктів в частині його доповнення окремими автомобільними дорогами в межах міста Суми. З цього приводу Голова Комітету Павелко А.В. зазначив, що після прийняття Верховною Радою законопроекту за реєстр. № 6308 від Комітету буде направлено окремий лист до Сумської облдержадміністрації щодо уточнення Переліку об’єктів з урахуванням пропозицій народного депутата України Медуниці О.В.

За підсумками обговорення питання Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену народним депутатом України Дубневичем Б.В. пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Сумській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно з листом Сумської обласної державної адміністрації від 15.06.2017 р. № 01-14/5232 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 23, «проти» – 0, «утрималися» - 2.

3.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови Тернопільської обласної державної адміністрації Барни С.С. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Тернопільській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Тернопільської обласної державної адміністрації від 15.06.2017 р. № 01-2745/24-04).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 19 червня 2017 року надійшло звернення Тернопільської обласної державної адміністрації від 15.06.2017 р. № 01-2745/24-04 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Тернопільській області (далі – Перелік об’єктів).

При цьому, пунктом 33 розділу VI Кодексу визначено, що:

Тернопільською облдержадміністрацією 6 червня 2017 року затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 5 об’єктів щодо поточного середнього ремонту з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 93 млн грн, за якими планується розпочати та завершити роботи у поточному році.

За інформацією Тернопільської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 07.06.2017 р. № 2657/1/5.2-6-263/08 та Мінінфраструктури від 12.06.2017 р. № 5484/25/10-17 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Тернопільської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Необхідно також відмітити, що за оперативними даними Казначейства станом на 01.06.2017 р. обсяг коштів, перерахованих до спеціального фонду обласного бюджету Тернопільської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-квітня 2017 року, становив загалом 42,9 млн грн. Такі кошти вже можливо спрямувати на фінансове забезпечення реалізації заходів відповідно до Переліку об’єктів.

З цього приводу Укравтодор у своєму листі до Тернопільської облдержадміністрації щодо погодження Переліку об’єктів звернув увагу на необхідність здійснення реєстрації договорів підряду, юридичних та фінансових зобов’язань у казначейській службі виходячи виключно з фактичного обсягу надходження коштів з метою недопущення появи та накопичення боргів за фактично виконані ремонтно-будівельні роботи.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Кривенко В.М., Амельченко В.В., а також в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І. та голова Тернопільської обласної державної адміністрації Барна С.С.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Тернопільській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Тернопільської облдержадміністрації від 15 червня 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Тернопільській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно з листом Тернопільської обласної державної адміністрації від 15.06.2017 р. № 01-2745/24-04 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 23, «проти» – 0, «утрималися» - 2.

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра соціальної політики України Крентовської О.П. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2017 році обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, визначених абзацами 5-8 пункту 1 статті 10, а також для осіб з інвалідністю І-ІІ групи, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та осіб, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, та потребують поліпшення житлових умов (відповідно до розпорядження Уряду від 07.06.2017 р. № 375-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства соціальної політики України від 08.06.2017 р. за № 11822/0/2-17/15 щодо погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, визначених абзацами 5-8 пункту 1 статті 10, а також для осіб з інвалідністю І-ІІ групи, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та осіб, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, та потребують поліпшення житлових умов (далі – субвенція), затвердженого розпорядженням Уряду від 07.06.2017 р. № 375-р.

Питання погодження Комітетом з питань бюджету розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами в межах їх загального обсягу унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» у складі загальнодержавних витрат Мінсоцполітики за загальним фондом державного бюджету передбачено видатки за вказаною субвенцією у обсязі 329 812,8 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами.

Згідно із затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. № 719 (із змінами від 21.02.2017 № 119) «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей» Порядком та умовами надання субвенції така субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку або на інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» шляхом призначення і виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення сім’ям загиблих осіб, визначених абзацами п’ятим – восьмим пункту 1 статті 10, а також для осіб з інвалідністю I-II групи, визначених пунктами 11 – 14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та осіб, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, та потребують поліпшення житлових умов.

Слід зазначити, що відповідно до розпорядження Уряду від 16.03.2017 р. № 167-р було розподілено субвенцію у сумі 7 016,12 тис. грн. між обласними бюджетами Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Київської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської областей та бюджетом міста Києва на забезпечення відповідних зобов’язань, взятих у 2016 році, що було погоджено Комітетом 22.03.2017 року.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. № 375-р здійснено розподіл субвенції між обласними бюджетами (крім обласного бюджету Донецької області) та бюджетом міста Києва у сумі 205 092,16 тис. гривень.

В обґрунтуванні щодо проведеного розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції Міністерством соціальної політики України повідомляється, що за інформацією обласних і Київської міської держадміністрацій, станом на 01.04.2017 загальна кількість громадян, яким передбачено виплату грошової компенсації, становила 265 осіб (інформація роздана народним депутатам – членам Комітету).

З урахуванням вищезазначених розпоряджень Уряду здійснено розподіл обсягу субвенції у сумі 212 108,28 тис. гривень. Нерозподілений залишок субвенції становить 117 704,52 тис. грн, який за інформацією Мінсоцполітики планується розподілити відповідно до потреби у виплаті цієї грошової компенсації станом на 01.09.2017 року.

Інформація щодо надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам станом на 01.06.2017 року роздана народним депутатам – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Маркевич Я.В., Кривенко В.М., Амельченко В.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. та перший заступник Міністра соціальної політики України Крентовська О.П.

Під час обговорення перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. зазначила про те, що міністерство не має заперечень щодо розподілу обсягу субвенції з державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції у сумі 205 092,16 тис. грн згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Уряду № 375-р.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, визначених абзацами 5-8 пункту 1 статті 10, а також для осіб з інвалідністю
І-ІІ групи, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та осіб, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, та потребують поліпшення житлових умов, на 2017 рік у сумі 205 092,16 тис грн., що визначено пунктом 1 і додатком до розпорядження Уряду від 07.06.2017 р. № 375-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України Дяченка С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 361-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства оборони України від 06.06.2017 № 220/4354 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 361-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони на 2017 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 361-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству оборони на 2017 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ» на 254 967,6 тис. гривень (у тому числі на оплату праці – 214 901,3 тис. гривень);

збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 2101100 «Підготовка військових фахівців у вищих навчальних закладах, підвищення кваліфікації та перепідготовка військових фахівців і державних службовців, початкова військова підготовка та патріотичне виховання молоді» на 254 967,6 тис. гривень (у тому числі на оплату праці – 214 901,3 тис. гривень).

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Кабінету Міністрів України, зазначений перерозподіл видатків державного бюджету дозволить забезпечити належний соціальний захист військовослужбовців, які вступають на навчання до вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони, зокрема, своєчасну і повну виплату грошового забезпечення у військових навчальних закладах. При цьому, зазначається про збільшення середньої чисельності військовослужбовців військової служби за контрактом – учасників бойових дій, які є курсантами (близько 3 тис. осіб) і за якими у разі їх зарахування на навчання зберігається розмір грошового забезпечення, як військовослужбовцям-контрактникам, за останніми займаними посадами (від 7 тис. гривень за місяць).

Слід зауважити, що звернення Міністерства оборони до Комітету з питань бюджету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами). При цьому, варто звернути увагу, що таке порушення Міністерством оборони допущено неодноразово.

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці, що роздана народним депутатам – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Горбунов О.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. та директор Департаменту фінансів Міністерства оборони України Дяченко С.В.

Під час обговорення перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. зазначила про те, що міністерство не має заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 31.05.2017 № 361-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству оборони на 2017 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ» на 254 967,6 тис. гривень (у тому числі на оплату праці – 214 901,3 тис. гривень) та збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 2101100 «Підготовка військових фахівців у вищих навчальних закладах, підвищення кваліфікації та перепідготовка військових фахівців і державних службовців, початкова військова підготовка та патріотичне виховання молоді» на 254 967,6 тис. гривень (у тому числі на оплату праці – 214 901,3 тис. гривень), як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 361-р.

Голосували: «за» - 24, «проти» - 0, «утримався» - 1.

4.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію державного секретаря Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Малашкіна М.А. про погодження розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України, прийнятого на засіданні Уряду 07.06.2017 р. (на час розгляду питання розпорядження не оформлено і не має номера).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.06.2017 р. № 7/19-6291 щодо погодження розподілу на 2017 рік коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – Фонд) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку згідно з пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України, прийнятого на засіданні Уряду 07.06.2017 р.

Відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету у тримісячний строк із дня набрання чинності законом про державний бюджет.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» у складі витрат Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України(далі – Мінрегіон України) затверджено видатки за бюджетною програмою «Державний фонд регіонального розвитку» у обсязі 3 500 млн грн, з них за загальним фондом державного бюджету – 1 000 млн грн та за спеціальним фондом – 2 500 млн грн (без розподілу між регіонами).

Виходячи з вимог частини третьої статті 24-1 Бюджетного кодексу України Мінрегіон України здійснив розподіл коштів Фонду на 2017 рік між областями та містом Києвом за загальним та спеціальним фондами державного бюджету з дотриманням таких критеріїв (на підставі офіційних джерел Державної статистичної служби України):

80 відсотків коштів – відповідно до чисельності населення, яке проживає у відповідному регіоні;

20 відсотків коштів – з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до показника валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (для регіонів, у яких цей показник менше 75 відсотків середнього показника по Україні).

Відповідна інформація надана Мінрегіоном України у пояснювальній записці до проекту розпорядження (роздано народним депутатам – членам Комітету).

Розподіл коштів Фонду за інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку здійснюється за наслідками оцінки та відбору таких програм і проектів, що проводиться утвореною Мінрегіоном України міжвідомчою комісією (наказ від 23.03.2017р. № 49), згідно із затвердженим на виконання положень статті 24-1 Бюджетного кодексу України постановою Уряду від 18.03.2015 № 196 Порядком підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – Порядок).

Довідково: у зазначеному Порядку серед іншого передбачається, що:

– у відборі беруть участь подані в установленому законодавством порядку місцевими і центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування інвестиційні програми і проекти;

– на реалізацію інвестиційних програм і проектів, що мають на меті розвиток спортивної інфраструктури та енергоефективності державних і комунальних навчальних та медичних закладів, передбачається не менше 10 % коштів державного фонду регіонального розвитку, розподіленого для регіону, за кожним з таких напрямів;

– інвестиційні програми і проекти, що передбачають здійснення заходів з енергозбереження будинків і споруд, повинні бути розроблені відповідно до державних будівельних норм та стандартів та забезпечувати комплексний підхід та максимальну енергоефективність від їх реалізації;

– програми і проекти щодо розвитку спортивної інфраструктури мають бути погоджені з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури і спорту).

– основними умовами відбору регіональною комісією інвестиційних програм і проектів є їх відповідність таким критеріям (для проектів будівництва - наявність затвердженої проектної документації; календарний план реалізації становить від одного до трьох років; співфінансування з місцевих бюджетів на рівні 10 відсотків; спроможність забезпечувати утримання об’єктів за рахунок місцевих бюджетів надалі);

– за результатами оцінки відповідності поданих з регіонів інвестиційних програм і проектів вимогам законодавства Мінрегіон подає Кабінетові Міністрів України для затвердження пропозиції щодо розподілу коштів Фонду з переліком інвестиційних програм і проектів.

Згідно з пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України, прийнятого на засіданні Уряду 07.06.2017 р. та поданого листом Мінрегіону України, затверджено Перелік програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2017 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, у тому числі тих, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 1 січня 2017 року. Відтак, зазначеним Переліком визначено:

– інвестиційні програми і проекти на суму 765 957,935 тис. грн (з них за загальним фондом – 396 077,518 тис. грн, за спеціальним фондом – 369 880,417 тис. грн), що можуть реалізовуватися у 2017 році за рахунок Фонду у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та місті Києві;

– у тому числі обсяги кредиторської заборгованості за відповідними програмами і проектами, що підлягають погашенню на загальну суму 366,8 тис. грн за об’єктами Миколаївської (207,494 тис. грн) та Хмельницької (159,3 тис. грн) областей.

Щодо проведеного розподілу у листі Мінрегіону України зокрема зазначається, що до розпорядження включено інвестиційні програми і проекти за поданням від 19 регіонів, що були розглянуті на засіданні Комісії у Мінрегіоні 13.04.2017 року, календарні плани реалізації яких становлять більше 1 року, що фінансуються з 2015-2016 років за рахунок коштів Фонду, а також проекти з розвитку спортивної інфраструктури, погоджені в установленому порядку Мінмолодьспортом. При цьому лише Рівненською областю повністю розподілено за інвестиційними програмами та проектами обсяг коштів, встановлений Мінрегіоном для регіону (126 104,6 тис. грн).

Таким чином, порівняно із затвердженим у Законі обсягом нерозподілений залишок Фонду становить 2 734 042,065 тис. грн (за загальним фондом – 603 922,5 тис. грн, за спеціальним фондом – 2 149 497,125 тис. грн).

Водночас слід звернути увагу, що виходячи з вимог статті 13 Бюджетного кодексу України, згідно з пунктом 17 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» джерелом здійснення видатків Фонду із спеціального фонду державного бюджету визначено конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (за винятком конфіскованих облігацій внутрішньої державної позики), порядок розподілу яких відповідно до вимог пункту 10 статті 11 цього Закону затверджено постановою Уряду від 19 квітня 2017 р. № 272 «Про затвердження Порядку розподілу у 2017 році конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення».

Згідно з цим Порядком кошти, які надходять до спеціального фонду державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 50080100 «Конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення» з урахуванням залишку коштів, який склався на початок бюджетного періоду за зазначеним кодом класифікації доходів бюджету, щотижня розподіляються Казначейством пропорційно між бюджетними програмами, зокрема, за бюджетною програмою «Державний фонд регіонального розвитку» (КПКВК 2761070) Мінрегіону належить 21,590811% таких коштів.

Довідково: Згідно із звітом Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2017 року до спеціального фонду державного бюджету надійшло 29 667,213 тис. грн.. конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення. За повідомленням Мінрегіону станом на 19.06.2017 на виконання бюджетної програми «Державний фонд регіонального розвитку» за спеціальним фондом міністерству зараховано 831000 тис. грн.

При цьому, належить наголосити, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

Інформація щодо розподілу коштів Фонду у 2017 році роздана народним депутатам – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Павлов К.Ю., Куліченко І.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. та державний секретар Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Малашкін М.А.

Під час обговорення перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. зазначила про те, що міністерство не має заперечень щодо розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку, що розглядається.

Голова підкомітету з питань бюджетної підтримки регіонального розвитку Павлов К.Ю. вніс пропозицію погодити розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку в обсязі 765 957,935 тис. грн відповідно до розпорядження Уряду, прийнятого на засіданні Уряду 07 червня п.р. та поданого листом Мінрегіону від 13 червня п.р. з урахуванням дотримання вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду.

Перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Павловим К.Ю. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку у 2017 році у сумі 765 957,935 тис грн, з них за загальним фондом державного бюджету – 396 077,518 тис грн, та за спеціальним фондом державного бюджету 369 880,417 тис грн згідно з пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України, прийнятого на засіданні Уряду 07.06.2017 року та поданого листом Мінрегіону України від 13.06.2017 р. №7/19-6291 (з урахуванням дотримання вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

4.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію державного секретаря Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Малашкіна М.А. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. № 410.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.06.2017 року за № 7/13-6226 щодо погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. № 410 ««Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі –Закон) передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад (далі – субвенція) у обсязі 1 500 млн грн, з них за загальним фондом – 500 млн грн та за спеціальним фондом – 1 000 млн грн (без розподілу між місцевими бюджетами).

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України постановою від 07.06.2017 № 410 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад» здійснив розподіл між бюджетами об’єднаних територіальних громад, для яких у додатку № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» затверджено міжбюджетні трансферти, встановленого на 2017 рік обсягу субвенції.

Мінрегіон згідно з надісланим розрахунком провів такий розподіл між 366 бюджетами об’єднаних територіальних громад за переліком, визначеним у Законі, та з урахуванням вимог частини третьої статті 10 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», згідно з якою загальний обсяг фінансової підтримки розподіляється між бюджетами об’єднаних територіальних громад пропорційно до площі об’єднаної територіальної громади та кількості сільського населення у такій територіальній громаді з рівною вагою обох цих факторів. Інших пояснень щодо здійсненого розподілу Мінрегіоном не надано.

Зважаючи, що відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» держава здійснює фінансову підтримку добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст та приєднання до об’єднаних територіальних громад шляхом надання об’єднаній територіальній громаді коштів у вигляді субвенцій на формування відповідної інфраструктури згідно з планом соціально-економічного розвитку такої територіальної громади, постановою Уряду № 410 внесено зміни до Порядку та умов надання субвенції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 200 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад», та визначено, що субвенція надається для формування інфраструктури об’єднаної територіальної громади, що належить до комунальної власності, та спрямовується на:

– розроблення проектної, містобудівної та планувальної документації;

– підвищення якості надання адміністративних послуг, зокрема створення, модернізацію центрів надання адміністративних послуг та придбання обладнання і програмного забезпечення;

– створення сучасних систем організації управління громадою – комунікаційних мереж, баз даних, систем оповіщення населення;

– реконструкцію, переобладнання, перепрофілювання будівель бюджетних установ з метою їх використання відповідно до повноважень та потреб об’єднаних територіальних громад з обов’язковим застосуванням енергоефективних технологій;

– нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт вулиць, доріг, мостів, переходів комунальної власності, що поліпшують доступність жителів до об’єктів та установ, у яких надаються адміністративні, соціальні та інші послуги;

– закупівлю транспортних засобів для підвезення дітей до навчальних закладів, транспортних засобів спеціального призначення та комплектувальних виробів до них для комунальних підприємств, пожежної і спеціальної рятувальної техніки та пожежно-рятувального оснащення, спеціалізованих санітарних транспортних засобів для лікувальних закладів;

– нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів водопостачання та водовідведення, об’єктів поводження з відходами та рекультивацію територій сміттєзвалищ тощо;

– здійснення інших заходів щодо об’єктів комунальної форми власності, які є важливими для посилення спроможності територіальної громади, забезпечення належного рівня безпеки та цивільного захисту;

– погашення в установленому законодавством порядку зареєстрованої органами Казначейства на початок бюджетного періоду бюджетної кредиторської заборгованості місцевих бюджетів, що виникла під час здійснення видатків місцевими бюджетами за рахунок коштів, отриманих з державного бюджету за програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад»;

– будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, а також капітальний та поточний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).

Однією з умов надання субвенції цим документом визначено врахування потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення під час розроблення проектної документації, а також під час закупівлі транспортних засобів загального користування, шкільних автобусів тощо.

Слід звернути увагу, що виходячи з вимог статті 13 Бюджетного кодексу України, джерелом надання субвенції із спеціального фонду державного бюджету згідно з пунктом 18 статті 14 Закону визначено конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (за винятком конфіскованих облігацій внутрішньої державної позики).

Порядок розподілу цих надходжень спеціального фонду державного бюджету відповідно до вимог пункту 10 статті 11 Закону затверджено постановою Уряду від 19 квітня 2017 р. № 272 «Про затвердження Порядку розподілу у 2017 році конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення». Згідно із зазначеним Порядком кошти, які надходять до спеціального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 50080100 «Конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення» з урахуванням залишку коштів, який склався на початок бюджетного періоду за зазначеним кодом класифікації доходів бюджету, щотижня розподіляються Казначейством пропорційно між бюджетними програмами, зокрема, за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад» (КПКВК 2761130) Мінрегіону має перераховуватися 8,636324 відсотка таких коштів.

Довідково: згідно із звітом Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2017 року до спеціального фонду Державного бюджету України зараховано 29 667,213 млн грн конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (за кодом класифікації доходів бюджету 50080100).

З метою дотримання бюджетного законодавства при використанні коштів спеціального фонду бюджету належить відмітити, що згідно з вимогами Бюджетного кодексу визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету та щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57/.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. та державний секретар Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Малашкін М.А.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити розподіл між бюджетами об’єднаних територіальних громад субвенції з державного бюджету на формування їх інфраструктури в обсязі 1 500 млн грн відповідно до постанови Уряду від 07 червня 2017 року № 410.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України:

погодити розподіл між бюджетами об’єднаних територіальних громад, для яких у додатку №6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» затверджено міжбюджетні трансферти, обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад на 2017 рік у сумі 1 500 млн грн (з них за загальним фондом – 500 млн грн та за спеціальним фондом – 1 000 млн грн), здійснений відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. № 410 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад» (з урахуванням дотримання вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57).

Голосували: «за» - одноголосно.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіна К.Є. про повернення Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на доопрацювання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (реєстр. № 3240 (доопрацьований)).

Відмітили:

Даний законопроект 29 березня 2016 року розглянуто Верховною Радою України у першому читанні та прийнято за основу із дорученням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні /Постанова Верховної Ради України від 29.03.2016
№ 1047-VІІІ/.

Такий законопроект Комітетом з питань бюджету у другому читанні було розглянуто 5 жовтня 2016 року та рекомендовано Верховній Раді України проект закону за реєстр. № 3240 (доопрацьований) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до законопроекту (роздано народним депутатам – членам Комітету на 5 арк.).

Підготовка Комітетом законопроекту за реєстр. № 3240 (доопрацьований) до другого читання здійснювалась відповідно до системно пов’язаного з ним законопроекту за реєстр. № 3081-д «Про державну підтримку кінематографії в Україні», який було прийнято Верховною Радою України як закон 22 вересня 2016 року. Проте відповідний закон повернуто Президентом України із пропозиціями до нього для доопрацювання з метою приведення його положень у відповідність із вимогами Конституції України, Бюджетного кодексу України, узгодження з нормами інших законодавчих актів (тобто, Президентом України було застосовано право вето). Зокрема, було зазначено, що запропонований підхід до визначення джерел підтримки кінематографії не узгоджується з вимогами статті 95 Конституції України, згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір та цільове спрямування, і нормами статті 4 Бюджетного кодексу України, за якими виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

Із врахуванням пропозицій Президента України закон було прийнято Верховною Радою України 23 березня 2017 року і повернуто з підписом Президента України 21 квітня цього року.

Відтак, редакція законопроекту за реєстр. № 3240 (доопрацьований), запропонована Комітетом з питань бюджету за наслідками його розгляду 5 жовтня 2016 року, потребує доопрацювання та узгодження із чинною редакцією Закону України від 23.03.2017 № 1977-VIII «Про державну підтримку кінематографії в Україні», зокрема, необхідно:

виключити положення щодо Державного фонду підтримки кінематографії України, створення і функціонування якого не передбачено базовим законом;

врегулювати питання щодо зарахування до державного бюджету платежів, передбачених базовим законом, а саме коштів, сплачених суб’єктами кінематографії за розгляд заяв на отримання державних субсидій на виробництво (створення) фільму (ігрового, анімаційного тощо), телевізійного фільму, телевізійного серіалу, для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених суб’єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму, а також 50 відсотків прибутків, отриманих від прокату та/або передачі прав на використання фільму, що сплачуватимуться протягом усього строку дії авторського права на фільм суб’єктом кінематографії, який отримав державну субсидію на створення фільму і на користь якого передано (відчужено) майнові права інтелектуальної власності на такий фільм, або особою, яка набула майнових прав на такий фільм (але не більше 50 відсотків отриманої суми державної підтримки);

уточнити виклад відповідного напряму спрямування видатків державного бюджету з метою збереження загального їх функціонального спрямування, а саме на державні програми підтримки кінематографії.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію, із врахуванням вище викладеного та керуючись статтею 123 Регламенту Верховної Ради України, підтримати таке рішення Комітету – рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 3240 (доопрацьований)) за наслідками розгляду у другому читанні повернути Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Іщейкіним К.Є. пропозицію. Така пропозицію була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись статтею 123 Регламенту Верховної Ради України, рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (за реєстр. № 3240 (доопрацьований)) за наслідками розгляду у другому читанні повернути Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання.

Голосували: «за» - одноголосно.

Пункти 6, 7, 8 розглянуто після пункту 1 порядку денного засідання Комітету.

6. Слухали:

Інформацію Голови Рахункової палати Магути Р.М. про звіт Рахункової палати за 2016 рік.

Відмітили:

Відповідно до статті 30 Закону України від 02.07.2015 р. № 576-VIII «Про Рахункову палату» (далі – Закон) Рахункова палата щороку готує та не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, подає Верховній Раді України щорічний звіт про свою діяльність. Одночасно із поданням Верховній Раді України щорічного звіту Рахункова палата розміщує його на своєму офіційному веб-сайті для відкритого доступу у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Голова Рахункової палати представляє такий щорічний звіт на пленарному засіданні Верховної Ради України.

За дорученням Голови Верховної Ради України до Комітету з питань бюджету 28 квітня 2017 р. надійшов для опрацювання Звіт Рахункової палати за 2016 рік (далі – Звіт) /лист Голови Рахункової палати від 24.04.2017 р.
№ 19-773/, при цьому Звіт розміщено на офіційному сайті Рахункової палати 26 квітня 2017 року.

Основними напрямами контрольно-аналітичної та експертної діяльності Рахункової палати у 2016 році, як і у попередньому році, були: фінансова та бюджетна політика; доходи державного бюджету; оборона та правоохоронна діяльність; АПК, природоохоронна діяльність та надзвичайні ситуації; державний борг, міжнародна діяльність та фінансові установи; правове забезпечення; соціальна політика; наука та гуманітарна сфера; використання коштів державного бюджету в регіонах; промисловість, виробнича інфраструктура та державна власність.

У звітному періоді Рахунковою палатою здійснено 642 контрольно-аналітичні та експертні заходи, за результатами яких підготовлено 96 звітів (для порівняння: у 2014 і 2015 роках було здійснено відповідно 760 і 702 таких заходів). Загалом перевірено 644 об’єкти (перелік наведено у додатку 1 до Звіту), обсяг перевірених Рахунковою палатою державних коштів становив понад 314 млрд гривень.

Згідно із Законом впроваджено фінансовий аудит як окремий вид аудиту (фінансовий аудит полягає у перевірці, аналізі та оцінці правильності ведення, повноти обліку і достовірності звітності щодо надходжень і витрат бюджету, встановлення фактичного стану справ щодо цільового використання бюджетних коштів, дотримання законодавства при здійсненні операцій з бюджетними коштами). Протягом звітного періоду Рахунковою палатою підготовлено 6 звітів про результати фінансового аудиту (частка яких у загальній кількості звітів становила лише 6,3%), хоча в багатьох європейських країнах значно більше проводиться фінансових аудитів, особливо щодо річної звітності про виконання бюджету.

У ході проведення Рахунковою палатою контрольно-аналітичних та експертних заходів виявлено відповідно до статей 116 і 119 Бюджетного кодексу України порушень бюджетного законодавства (незаконного, у тому числі нецільового), неефективного використання коштів державного бюджету та державних цільових фондів, а також порушень і недоліків при адмініструванні доходів державного бюджету на загальну суму 16,96 млрд гривень (для порівняння у 2015 році – 22,7 млрд гривень), з яких незаконне використання коштів, у тому числі нецільове, становило 7,1 млрд гривень (у 2015 році – 6,4 млрд гривень), неефективне – 4,1 млрд гривень (у 2015 році – 6,2 млрд гривень), порушення адміністрування доходів – 5,7 млрд гривень (у 2015 році – 10,1 млрд гривень).

За наслідками проведення таких заходів підготовлено та направлено до вищих органів законодавчої і виконавчої влади, установ, організацій, підприємств 498 вихідних документів (звітів, рішень Рахункової палати, інформацій, актів та листів) для відповідного реагування, усунення виявлених порушень і недоліків, а також для відшкодування втрат і збитків, заподіяних державному бюджету.

Зокрема, до Верховної Ради України надіслано 110 документів, Президенту України – 11, народним депутатам України – 21, Кабінету Міністрів України – 88, Міністерству фінансів України – 20, Генеральній прокуратурі України та іншим правоохоронним органам – 45, міністерствам та іншим центральним органам – 150, установам, організаціям та підприємства – 53 документи.

Щодо здійснення аналізу бюджетного процесу і контролю за виконанням державного бюджету Рахунковою палатою підготовлено і надано Верховній Раді України висновки щодо виконання державного бюджету за 2015 рік, І квартал, І півріччя, 9 місяців 2016 року і за підсумками трьох кварталів 2016 року в частині надходжень, а також висновки за результатами експертизи проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік». При цьому порівняно з попередніми роками такі висновки стали більш змістовнішими, а включені до них пропозиції щодо врегулювання виявлених проблемних питань є більш ґрунтовними.

На засіданнях Рахункової палати розглядалися контрольно-аналітичні питання, підготовлені на виконання звернень Верховної Ради України, її комітетів та запитів народних депутатів України, за якими Верховна Рада України приймала відповідні рішення.

Представники Рахункової палати впродовж року взяли участь у 72 засіданнях комітетів Верховної Ради України (на яких було розглянуто 35 питань за результатами здійснених Рахунковою палатою контрольно-аналітичних та експертних заходів), 12 парламентських слуханнях, 2 круглих столах та 51 засіданні робочої групи при підготовці проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

З цього приводу варто відмітити, що протягом 2016 року Рахункова палата плідно співпрацювала з Комітетом з питань бюджету. Зокрема, члени Рахункової палати та її працівники приймали активну участь у засіданнях Комітету з питань бюджету та її профільних підкомітетів, робочої групи з опрацювання проекту державного бюджету на 2017 рік, на яких висловлювали експертну думку Рахункової палати. При цьому матеріали Рахункової палати використовувалися Комітетом з питань бюджету при опрацюванні законопроектів, погодженні розподілів/перерозподілів коштів державного бюджету, проведенні аналізу бюджетних показників та розгляді інших питань в межах своєї компетенції.

Рахунковою палатою протягом 2016 року для прийняття рішення до Генеральної прокуратури України було передано загалом 12 матеріалів, з яких 9 матеріалів органами прокуратури приєднано до матеріалів кримінальних проваджень.

Згідно з матеріалами Звіту Рахунковою палатою загалом у засобах масової інформації впродовж 2016 року було оприлюднено 3443 матеріали, пов'язаних з діяльністю Рахункової палати або з посиланнями на неї (у 2015 році – 6557), а також на веб-порталі Рахункової палати розповсюджено 1060 офіційних повідомлень, звітів, бюлетенів, рішень та інших матеріалів про діяльність Рахункової палати, у тому числі міжнародну.

Слід звернути увагу, що відповідно до частини другої статті 30 і частини третьої статті 36 Закону Рахункова палата повинна розміщувати на своєму офіційному веб-сайті інформацію про діяльність Рахункової палати (включаючи звіти за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), рішення Рахункової палати та результати їх розгляду об’єктом контролю). Однак у 2016 році за рішенням Рахункової палати за 19 з 83 заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), що не містять інформації з обмеженим доступом, не розміщено звіти, а за одним заходом /щодо результатів фінансового аудиту Секретаріату Кабінету Міністрів України/ не забезпечено оприлюднення рішення, звіту та результатів їх розгляду об’єктом контролю. Такий вибірковий підхід щодо висвітлення інформації про діяльність Рахункової палати не відповідає наведеним вимогам Закону та принципу гласності діяльності Рахункової палати. Поряд з тим, значна частина такої інформації розміщується на веб-сайті Рахункової палати значно пізніше (від 1 до 3 місяців) від дати прийняття відповідного рішення Рахункової палати.

Крім того, діяльність Рахункової палати потребує більшої публічності в частині інформування громадськості щодо результатів здійснених Рахунковою палатою заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

У 2016 році пріоритетними напрямами міжнародної діяльності Рахункової палати були розбудова співпраці з Міжнародною та Європейською організаціями вищих органів фінансового контролю (ІNTOSAI та ЕUROSAI) та їх робочими органами, забезпечення діяльності робочої групи EUROSAI з аудиту коштів, виділених на попередження та ліквідацію наслідків катастроф, співробітництво з вищими органами фінансового контролю (далі – ВОФК), поглиблення співпраці з міжнародними організаціями.

Зокрема, одним з ключових заходів звітного року став ХХІІ Конгрес ІNTOSAI в м. Абу-Дабі, Об’єднані Арабські Емірати, участь у якому взяла делегація Рахункової палати як повноправний член ІNTOSAI.

Крім того, важливою складовою міжнародного співробітництва для Рахункової палати є участь її працівників у навчальних заходах, організованих ІNTOSAI, ЕUROSAI, ВОФК іноземних держав та іншими міжнародними організаціями, проектами.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (із внесеними змінами) бюджетні призначення Рахунковій палаті на 2016 рік затверджені за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері контролю за виконанням державного бюджету» (код 6511010) в сумі 83 607,2 тис. грн, видатки проведено в обсязі 82 395,8 тис. грн, що становить 98,6% бюджетних призначень (довідково: у 2014 році видатки проведено в обсязі 77 935,8 тис. грн, у 2015 році – 78 634,1 тис. грн). Разом з тим, у Звіті зазначено загальну суму касових видатків за КПКВ 6511010 – 82 413,7 тис. грн, що на 17,9 тис. грн більше ніж у річному звіті про виконання державного бюджету за 2016 рік та потребує відповідного пояснення від Рахункової палати.

У структурі видатків Рахункової палати в розрізі економічної класифікації видатків бюджету переважають видатки на заробітну плату з нарахуваннями (82,5%). При цьому протягом останніх трьох років на капітальні видатки кошти не виділялися, у зв’язку з цим у Звіті звернуто увагу на значний фізичний знос серверів та засобів обчислювальної техніки, використання морально застарілого програмного забезпечення.

Слід зауважити, що у розділі «Фінансове і матеріально-технічне забезпечення» Звіту не висвітлено інформацію в частині надходжень та витрат Рахункової палати за спеціальним фондом, хоча у звіті про виконання паспорта відповідної бюджетної програми /розміщеному на веб-сайті Рахункової палати/ зазначено, що надходження за спеціальним фондом станом на 30.12.2016 становили 52,9 тис. грн (в тому числі 50,5 тис. грн – доходи від реалізації майна Рахункової палати, 2,4 тис. грн – благодійні внески, гранти та дарунки), при цьому згідно з річним звітом Казначейства з цих надходжень використано 2,4 тис. грн.

Станом на кінець 2016 року фактична чисельність працівників Рахункової палати становила 413 осіб (або 68,8 відсотка від штатної чисельності – 600 одиниць), з них 370 – державні службовці. У центральному апараті Рахункової палати працювало 318 осіб, у територіальних управліннях – 95. У звітному році виконання поставлених перед Рахунковою палатою завдань забезпечували 10 департаментів (згрупованих за основними напрямами діяльності Рахункової палати), а також функціонувало 7 територіальних управлінь.

При цьому у Звіті звернуто увагу, що до листопада 2016 р. Рахункова палата працювала у складі Голови Рахункової палати, Заступника Голови, Секретаря Рахункової палати (члена Рахункової палати) та 5 членів Рахункової палати /разом – 8 членів Рахункової палати/, з листопада 2016 р. – у складі т.в.п. Голови Рахункової палати, Секретаря Рахункової палати (члена Рахункової палати) та 4 членів Рахункової палати /разом – 6 членів Рахункової палати/. Така ситуація виникла внаслідок відсторонення Голови Рахункової палати Р.М. Магути та члена Рахункової палати М.В. Шулежко від займаних посад, що було запобіжним заходом на підставі рішень суду у зв’язку з відповідним кримінальним провадженням.

Таким чином, на кінець звітного періоду фактичний склад Рахункової палати становив 6 осіб, що було гранично допустимим кворумом для забезпечення правомочності засідань Рахункової палати (згідно з частиною четвертою статті 25 Закону).

Крім того, необхідно відмітити, що відповідно до частини четвертої статті 17 Закону структура та штатний розпис апарату Рахункової палати затверджується Рахунковою палатою, а гранична чисельність апарату Рахункової палати – Верховною Радою за поданням Рахункової палати. Така гранична чисельність має визначатися виходячи з загальної концепції роботи та розвитку Рахункової палати. Зважаючи, що у травні 2017 року оголошено повторний конкурс на зайняття посад членів Рахункової палати (для призначення нового складу Рахункової палати), було б логічним вирішення такого питання відкласти до призначення нового складу Рахункової палати.

Довідка про окремі показники діяльності Рахункової палати за 2010–2016 роки та інформація про звернення Комітету з питань бюджету щодо проведення Рахунковою палатою контрольних заходів (2015-2016 роки), підготовлені у секретаріаті Комітету, роздані народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Проаналізувавши стан врахування Рахунковою палатою рекомендацій Комітету з питань бюджету за результатами розгляду Звіту Рахункової палати за 2015 рік (довідка роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету), необхідно зазначити, що окремі рекомендації Комітету не були враховані, але і у даний час залишаються актуальними для підвищення ефективності та публічності діяльності Рахункової палати. Насамперед, це стосується рекомендації щодо оприлюднення на веб-сайті Рахункової палати діючого Регламенту Рахункової палати та змін до нього /на виконання вимог частини другої статті 28 Закону/, а також запрошення Рахунковою палатою народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету на її засідання /право народних депутатів України бути присутніми на засіданнях Рахункової палати передбачено статтями 25 і 37 Закону/.

Підсумовуючи наведену інформацію у Звіті, Рахункова палата визначила ряд завдань і заходів щодо своєї подальшої діяльності. Зокрема, подальший свій інституційного розвиток Рахункова палата вбачає у підвищенні ефективності та результативності незалежного зовнішнього державного фінансового контролю, імплементації міжнародних стандартів державного фінансового контролю, впровадженні нових його форм, методів і напрямів. Слід відмітити, що згідно з частиною другою статті 43 Закону зовнішнє оцінювання діяльності Рахункової палати щодо відповідності міжнародним стандартам аудиту може здійснюватися одним із провідних членів міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI) за зверненням Рахункової палати. Отже, здійснення такого оцінювання може сприяти прискоренню імплементації міжнародних стандартів державного фінансового контролю в діяльність Рахункової палати.

Окремо належить відмітити, що статтею 240 Регламенту Верховної Ради України визначена процедура розгляду звітів та інформації посадових осіб, яких Верховна Рада обирає, призначає або надає згоду на призначення їх на посаду, зокрема:

– таке питання про розгляд на пленарному засіданні Верховної Ради включається до порядку денного сесії Верховної Ради після надходження інформації чи звіту в разі, якщо такий розгляд передбачений законом. Це питання може бути включено до порядку денного сесії Верховної Ради у разі внесення суб'єктами права законодавчої ініціативи пропозиції про розгляд інформації чи звіту на пленарному засіданні Верховної Ради. Дата розгляду інформації чи звіту визначається в загальному порядку, передбаченому цим Регламентом (частина друга);

– розгляд на пленарному засіданні Верховної Ради такого звіту, інформації включає: доповідь чи виступ – до 20 хвилин, відповіді на запитання народних депутатів – до 20 хвилин; виступ представника комітету, якому доручалася підготовка питання, – до 10 хвилин; обговорення доповіді, звіту чи інформації, якщо Верховною Радою прийнято рішення про таке обговорення (частина п’ята);

– після завершення обговорення зазначеного питання проводиться голосування щодо прийняття відповідної постанови Верховної Ради України (частина шоста).

Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І. запропонував Комітету підтримати розданий проект ухвали, а саме: Звіт Рахункової палати за 2016 рік взяти до відома та надати Рахунковій палаті рекомендації щодо удосконалення її діяльності, а також рекомендувати Верховній Раді розглянути питання щодо представлення такого Звіту, за наслідками чого звіт взяти до відома шляхом прийняття відповідного проекту постанови.

Відповідно Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію, а саме розданий проект ухвали. Ця пропозиція була підтримана всіма присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

Ухвалили:

1. Звіт Рахункової палати за 2016 рік взяти до відома.

2. Рекомендувати Рахунковій палаті:

1) оприлюднити у місячний строк діючий Регламент Рахункової палати (із внесеними змінами) на офіційному веб-сайті Рахункової палати та надалі забезпечувати своєчасне оприлюднення змін до такого Регламенту;

2) здійснювати розміщення на офіційному веб-сайті Рахункової палати інформації про діяльність Рахункової палати, крім інформації з обмеженим доступом, у повному обсязі (насамперед, усі звіти за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) та рішення Рахункової палати) та не пізніше ніж у двотижневий строк з дня затвердження звітів, прийняття рішень за результатами здійснення відповідних заходів;

3) завчасно інформувати Комітет з питань бюджету про засідання Рахункової палати (дату, час і місце проведення, а також перелік питань, що розглядатимуться) з метою можливості бути присутніми на них народних депутатів України - членів Комітету з питань бюджету;

4) вжити заходів щодо розширення можливостей здійснення Рахунковою палатою фінансових аудитів з поступовим охопленням таким аудитом всіх головних розпорядників коштів державного бюджету;

5) покращити обізнаність громадськості щодо результатів здійснених Рахунковою палатою заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), зокрема, переглянувши форми та методи розповсюдження інформації про діяльність Рахункової палати в засобах масової інформації;

6) забезпечувати більш детальне та якісне висвітлення у щорічних звітах про діяльність Рахункової палати інформації щодо фінансового забезпечення Рахункової палати;

7) звернутися до одного з провідних членів міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI) з проханням здійснити зовнішнє оцінювання діяльності Рахункової палати щодо відповідності міжнародним стандартам аудиту;

8) забезпечити подання на затвердження Верховної Ради України пропозиції щодо граничної чисельності апарату Рахункової палати після призначення Верховною Радою України нового складу Рахункової палати.

3. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до статті 240 Регламенту Верховної Ради України та статті 30 Закону України «Про Рахункову палату» розглянути на пленарному засіданні питання щодо представлення Головою Рахункової палати Звіту Рахункової палати за 2016 рік та за наслідками розгляду зазначений звіт взяти до відома шляхом прийняття проекту постанови Верховної Ради України «Про звіт Рахункової палати за 2016 рік», підготовленого народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету.

Голосували: «за» - одноголосно.

7. Слухали:

Інформацію заступника директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленка О.І. щодо Висновку Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2017 рік у першому кварталі та інформацію голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулька І.І. щодо виконання державного бюджету у поточному році.

Відмітили:

Рахункова палата відповідно до вимог частини другої статті 110 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» подала до Верховної Ради Висновок про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2017 рік у першому кварталі, затверджений рішенням Рахункової палати від 30.05.2017 р. № 12-4 (далі – Висновок РП) /15.06.2017 р. електронну версію Висновку РП направлено народним депутатам – членам Комітету на їх електронну пошту у ВРУ, а витяг з цього документу з узагальненими висновками та пропозиціями роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету/.

У Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) проаналізовано Висновок РП, а також останні звітні дані Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Державної казначейської служби України (далі – Казначейство), інших державних органів щодо стану реалізації норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон) та виконання бюджетів у поточному році і звернуто увагу на таке.

Щодо макроекономічних показників

Згідно з даними Держстату основні показники економічного і соціального розвитку України, зокрема, є такі: реальний ВВП за І квартал 2017 р. (порівняно з відповідним періодом 2016 р.) становив 102,4% /враховано при затвердженні бюджету – 103%/; індекс споживчих цін у травні п.р. – 101,3%, з початку року – 106,2% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 108,1%/; індекс цін виробників промислової продукції у травні п.р. – 98,7%, з початку року – 106,7% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 108,5%/.

У Висновку РП відмічено, що одним із основних чинників приросту реального ВВП у І кв. п.р. стало відновлення зростання експорту товарів, зумовлене насамперед покращенням цінової кон’юнктури на світових товарних ринках, однак такий приріст був вдвічі меншим ніж у попередньому кварталі. При цьому інфляцію визначили подорожчання продуктів харчування, насамперед соціально значущих, і підвищення регульованих державою тарифів на житлово-комунальні послуги.

Слід відмітити, що постановою КМУ від 31.05.2017 р. № 385 уточнено основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2017 рік, затверджені постановою КМУ від 01.07.2016 р. № 399 та враховані при затвердженні бюджету /зокрема, прогнозний показник реального ВВП встановлено на рівні 101,8%, індексу споживчих цін – 111,2%, індексу цін виробників промислової продукції – 116,8%/. Відповідно до частин першої та другої статті 52 Кодексу Кабінет Міністрів проводить щоквартальну оцінку відповідності основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України показникам, врахованим під час затвердження державного бюджету, та у разі відхилення таких макропоказників можуть вноситися зміни до закону про державний бюджет. Таким чином, наразі Уряд має підстави для розроблення змін до державного бюджету на 2017 рік для уточнення бюджетних показників у зв’язку з коригуванням макропоказників.

За попередніми даними Національного банку, обсяг міжнародних резервів станом на 01.06.2017 р. склав 17,62 млрд дол. США і збільшився у травні п.р. на 0,44 млрд дол. США або на 2,6% (з початку року збільшився на 2,08 млрд дол. США або на 13,4%). Офіційний курс гривні щодо долара США в середньому за січень-травень 2017 р. становив 26,89 грн/дол. США /прогнозний обмінний курс на рік, врахований при затвердженні бюджету, – 27,2 грн/дол. США/.

Кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства становили на 01.06.2017 р. 98,8 млрд грн, у т.ч.: на єдиному казначейському рахунку – 43,9 млрд грн (проти 14,3 млрд грн на 01.01.2017 р.), на рахунках Казначейства у іноземній валюті – 49,7 млрд грн, на інших рахунках – 5,2 млрд гривень.

Щодо доходів державного бюджету

За даними Казначейства станом на 1 червня п.р. доходи державного бюджету становили 325,8 млрд грн, що на 106,5 млрд грн, або на 48,6% більше відповідного показника за минулий рік. За Висновком РП доходи державного бюджету збільшилися, насамперед, за рахунок зростання імпорту і цін.

До загального фонду за січень-травень п.р. надійшло доходів в обсязі 275,2 млрд грн, що майже на 20 млрд грн або на 7,8% більше плану на цей період згідно з первинним розписом доходів державного бюджету на 2017 рік.

Порівняно з відповідним періодом минулого року доходи загального фонду зросли на 32,9% при плановому річному зростанні на 17,2% /план на 2017 р. до факту за 2016 р./.

Загалом, на перевиконання плану на січень-травень 2017 року вплинуло значне понадпланове надходження окремих доходів, зокрема: податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів (+14,2 млрд грн); податку на прибуток підприємств (+5,2 млрд грн); рентної плати за користування надрами (+3,4 млрд грн); податку та збору на доходи фізичних осіб (+2,5 млрд грн).

Водночас, не виконано план надходжень: акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (-0,8 млрд грн); рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (-0,2 млрд грн); рентної плати за транспортування (-0,19 млрд грн); акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (-0,18 млрд грн); надходжень від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном (-0,17 млрд грн).

Бюджетне відшкодування податку на додану вартість на 1 червня 2017 року здійснено в обсязі 47,9 млрд грн, що на 11,9 млрд грн, або на 32,9% більше відповідного показника за минулий рік. При цьому Рахункова палата зауважила, що таке відшкодування у І кв. п.р. здійснювалося нерівномірно.

До спеціального фонду за січень-травень п.р. надійшло доходів в обсязі 50,6 млрд грн, що становить 88,3% затвердженого на рік обсягу, та порівняно з відповідним періодом минулого року більше в 4,2 раза. Найбільші обсяги доходів спеціального фонду становили конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, – 29,67 млрд грн, що на 18,09 млрд грн або в 2,56 раза більше річного плану (11,58 млрд грн).

Згідно з пунктом 10 статті 11, пунктами 16-21 і 24 статті 14 та додатками до Закону передбачено розподіл планового обсягу вказаних конфіскованих коштів за такими напрямами: видатки для органів національної безпеки і оборони на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави, виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення, а також на підприємствах космічної галузі (3 млрд грн); фінансову підтримку сільгосптоваровиробників (2,58 млрд грн); видатки державного фонду регіонального розвитку (2,5 млрд грн); субвенцію місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (2,5 млрд грн); субвенцію місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад (1 млрд грн). Відповідно до зазначених норм постановою КМУ від 19.04.2017 р. № 272 затверджено порядок розподілу конфіскованих коштів, в якому визначено пропорції спрямування фактичних надходжень за відповідними бюджетними програмами.

Зважаючи на значне перевиконання зазначених конфіскованих коштів, належало б законодавчо уточнити планові показники цих надходжень та бюджетні призначення щодо напрямів використання таких надходжень.

Окремо слід зазначити, що відповідно до пункту 33 розділу VI Кодексу у 2017 році продовжено дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та розповсюджено на всі області і м. Київ.

За звітними даними Казначейства станом на 1 червня п.р. обсяг коштів, перерахованих до спеціального фонду обласних бюджетів та бюджету м. Києва в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-квітня 2017 р., становив загалом 4 077,7 млн грн. Залишок коштів в рамках експерименту в окремих регіонах станом на 01.01.2017 р. становив загалом 928,9 млн грн. При цьому, використано коштів загалом у сумі 332,2 млн грн (в т.ч. у: Iвано-Франкiвській обл. – 24,5 млн грн; Одеській обл. – 269,4 млн грн; Чернівецькій обл. – 38,3 млн грн).

Відповідно до вказаної норми Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською держадміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. На виконання такої норми Комітет станом на 19.06.2017 р. погодив 16 переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація відповідних заходів, зокрема у: Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській (первинний і уточнений), Львівській, Одеській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та м. Києві.

Водночас, на підставі пункту 11 статті 11 та пункту 22 статті 14 Закону і відповідно до розпоряджень КМУ від 22.03.2017 р. № 250-р та від 31.05.2017 р. № 358-р від перевиконання за підсумками січня-березня п.р. загального обсягу щомісячних митних платежів визначено перерахувати до спеціального фонду державного бюджету 798,2 млн грн на функціонування митних органів.

За даними Державної фіскальної служби, станом на 1 травня п.р.:

переплати до державного бюджету становили 43,3 млрд грн (проти 31,8 млрд грн на початок року);

податковий борг до державного бюджету становив 49,4 млрд грн (збільшився з початку року на 3,7 млрд грн, або на 8,1%);

бюджетна заборгованість по невідшкодованих сумах ПДВ становила 13,9 млрд грн (збільшилася на 1,7 млрд грн з початку року), з них з простроченим терміном відшкодування – 1,1 млрд грн (відповідно – на 0,6 млрд грн).

У Висновку РП звернуто увагу, що обсяг надміру сплачених до державного бюджету податків і зборів збільшився за І кв. п.р. на 10,9 млрд грн, або в 1,6 раза, з них сума надміру сплаченої рентної плати за користування надрами для видобування природного газу зросла на 8,2 млрд грн, що є наслідком проведених взаєморозрахунків за нараховані пільги, субсидії та компенсації населенню.

Разом з тим, зростання податкового боргу перед державним бюджетом свідчить про подальше погіршення стану фінансової дисципліни платників податків та недієвість заходів контролюючих органів щодо адміністрування та управління податковим боргом.

Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу

За січень-травень 2017 року державний бюджет виконано з профіцитом, що становив 26,5 млрд грн, при цьому за загальним фондом – з дефіцитом у сумі 6,6 млрд грн, хоча планувався на цей період дефіцит у сумі 51,3 млрд грн. Зазначене спричинено, насамперед, здійсненням видатків у значно менших обсягах відповідно до плану, ніж отримано доходів (особливо за спеціальним фондом) та невиконанням плану надходжень від приватизації державного майна.

Державні запозичення на фінансування державного бюджету за 5 місяців п.р. були здійснені в обсязі 61,9 млрд грн (32,4% затвердженого річного обсягу), з яких зовнішні запозичення – 18,65 млрд грн.

При цьому, зовнішні запозичення від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів за 5 місяців п.р. надійшли у сумі 1,9 млрд грн або 11,9% річного плану /16,1 млрд грн/. За Висновком РП низький рівень залучення таких запозичень свідчить про неналежну організацію впровадження таких проектів і збільшує ризики чергового перенесення термінів їх завершення.

Зовнішні запозичення за загальним фондом надійшли у сумі 16,7 млрд грн (600 млн євро в рамках Третьої програми макрофінансової допомоги ЄС), або 23,6% затвердженого річного плану. На внутрішньому ринку до загального фонду залучено 43,2 млрд грн, що становить 57% плану на цей період. При цьому за січень-травень 2017 р. здійснено випуск облігацій внутрішньої державної позики (далі – ОВДП) з цільовим спрямуванням відповідних бюджетних коштів загалом у сумі 26,4 млрд грн, а саме відповідно до статті 16 Закону:

– здійснено додаткову капіталізацію ПАТ КБ «Приватбанк» на суму 9,8 млрд грн /постанова КМУ від 22.02.2017 р. № 89, в якій передбачено випуск ОВДП із строком обігу 15 р. та відсоткову ставку доходу на рівні 6% річних/;

– збільшено статутний капітал ПАТ «Ощадбанк» на суму майже 8,9 млрд грн /постанови КМУ від 01.02.2017 р. № 55 (в якій передбачено випуск ОВДП в розмірі 3,5 млрд грн із строком обігу 10 р. та відсоткову ставку доходу на рівні 6% річних), та від 06.03.2017 р. № 122 (в якій передбачено випуск ОВДП в розмірі 5,4 млрд грн із строком обігу 15 р. та відсоткову ставку доходу на рівні 5% річних)/;

– збільшено статутний капітал ПАТ «Укрексімбанк » на суму 7,7 млрд грн /постанови КМУ від 01.02.2017 р. № 54 (в якій передбачено випуск ОВДП в розмірі 3 млрд грн із строком обігу 10 р. та відсоткову ставку доходу на рівні 6% річних), та від 06.03.2017 р. № 123 (в якій передбачено випуск ОВДП в розмірі 4,7 млрд грн із строком обігу 15 р. та відсоткову ставку доходу на рівні 9% річних)/.

Від приватизації державного майна за 5 місяців п.р. до загального фонду надійшло лише 72,8 млн грн (1,3% плану на січень-травень п.р.) при затвердженому річному плановому показнику 17100 млн грн.

Залишки бюджетних коштів за загальним фондом зменшилися з початку року на 1,1 млрд грн та станом на 31.05.2017 р. становили 8,1 млрд грн. Залишки бюджетних коштів за спеціальним фондом збільшилися майже на 35 млрд грн і становили 60,4 млрд грн.

У січні-травні п.р. платежі з погашення державного боргу здійснені у сумі 28,3 млрд грн (21,9% затвердженого показника на рік), у т.ч. на погашення внутрішнього боргу – 23,4 млрд грн, зовнішнього боргу – 4,9 млрд гривень.

За інформацією Мінфіну загальна сума державного та гарантованого державою боргу на 30 квітня п.р. становила 1 973 млрд грн та збільшилася з початку року у гривневому еквіваленті на 43,2 млрд грн (+2,2%). Обсяг державного боргу збільшився з початку року на 22,1 млрд грн, або на 1,3%, і становив 1672,92 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2017 р. – 1716,7 млрд грн). Гарантований державою борг порівняно з початком року збільшився майже на 21,1 млрд грн або на 7,6% і становив 300,04 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2017 р. – 579,4 млрд грн). При цьому за оперативними даними за 5 місяців п.р. державні гарантії не надавалися. Слід зазначити, що приріст державного боргу пов’язаний в першу чергу з випуском ОВДП для докапіталізації державних банків, а приріст гарантованого державою боргу є наслідком зарахування у квітні п.р. до міжнародних резервів НБУ четвертого траншу МВФ в рамках програми «Механізм розширеного фінансування» у сумі 1 млрд дол. США.

Відповідно до пункту 10 Прикінцевих положень Закону Мінфіну дозволено за згодою НБУ протягом 2017 року здійснити правочин з державним боргом шляхом обміну ОВДП, що є у власності НБУ, на нові ОВДП на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів. При цьому встановлено, що Мінфін за результатами такого правочину здійснює відповідне коригування граничного обсягу державного боргу та показників фінансування державного бюджету, визначених Законом. Водночас, згідно з пунктом 17 Прикінцевих положень Закону доручено Кабінету Міністрів у місячний строк з дня здійснення такого правочину подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до державного бюджету на 2017 рік у частині зменшення видатків на обслуговування державного боргу (з урахуванням необхідності обслуговування збільшення державного боргу для націоналізації системоутворюючого банку) та збільшення видатків на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.

Комітетом неодноразово у квітні-травні п.р. розглядалося питання щодо стану реалізації таких норм за участю представників Мінфіну і НБУ та рекомендувалося прискорити здійснення відповідного правочину з державним боргом. З цього приводу на пленарному засіданні Верховної Ради 19.05.2017 р. під час проведення «години запитань до Уряду» на запитання щодо «репрофайлінгу» Прем'єр-міністр України відповів, що є домовленість з НБУ і до кінця травня п.р. будуть прийняті всі необхідні рішення, а в червні Уряд ініціюватиме внесення відповідних змін до державного бюджету на 2017 рік (в яких перші 10 млрд грн буде направлено на фінансове забезпечення автомобільних доріг).

За інформацією на урядовому порталі 24 травня 2017 р. Кабінетом Міністрів прийнято рішення щодо здійснення у 2017 році відповідного правочину, яким Уряд уповноважив Мінфін здійснити такий правочин і випуск ОВДП загальним обсягом на суму до 229 млрд грн, строком обігу від 8 до 30 років та дохідністю, яка залежить від рівня інфляції. При цьому відмічено, що дане рішення дозволить зменшити пікове навантаження на державний бюджет з погашення і обслуговування державного боргу та рівномірно розподілити погашення ОВДП, що знаходяться у портфелі НБУ, рівними частинами на строк до 30 років.

Однак, на даний час рішення Уряду від 24.05.2017 р. щодо правочину з державним боргом не оприлюднено та відповідно не подано на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення відповідних змін до Закону.

Щодо видатків та кредитування державного бюджету

За січень-травень п.р. видатки проведено загалом у сумі 300 млрд грн або 37,5% бюджетних призначень, у т.ч. за загальним фондом – у сумі 283,8 млрд грн (38,4% бюджетних призначень та 90% уточненого плану на 5 місяців /або на 31,6 млрд грн менше/) та за спеціальним фондом – у сумі 16,3 млрд грн (26,9% бюджетних призначень).

Необхідно зауважити, що тривале затвердження учасниками бюджетного процесу документів, застосування яких у процесі виконання бюджету визначено Кодексом (порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетної програми), та зволікання щодо проведення процедур закупівель не сприяло здійсненню в звітному періоді видатків та надання кредитів державного бюджету в запланованих обсягах, що також зазначено у Висновку РП.

Зокрема, станом на 1 червня п.р. не розпочато проведення видатків загального фонду державного бюджету за 49 бюджетними програмами, незважаючи на наявність відповідних бюджетних асигнувань на звітний період.

Крім того, недоліки у плануванні та організації проведення видатків призвели до прийняття Кабінетом Міністрів рішень про перерозподіл видатків державного бюджету між бюджетними програмами. Відповідно до частин восьмої та дев’ятої статті 23 Кодексу станом на 19.06.2017 р. до Комітету надійшло 7 звернень щодо перерозподілу видатків державного бюджету за 19 бюджетними програмами по загальному та спеціальному фондах на загальну суму 911,5 млн гривень.

Пенсійному фонду спрямовані видатки у сумі 45,1 млрд грн, або 84,9% уточненого плану на січень-травень 2017 р., що на 10,5% (на 5,3 млрд грн) менше порівняно з аналогічним періодом 2016 р. Загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за позиками, наданими Казначейством за рахунок єдиного казначейського рахунку, з початку року не змінився та на 01.06.2017 р. становив 48,05 млрд грн.

Видатки на обслуговування державного боргу проведено в обсязі 46,2 млрд грн, або 41,5% бюджетних призначень та 99,8% уточненого плану на січень-травень п.р.

За 4 місяці п.р. прийнято ряд рішень Уряду про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на загальну суму майже 351,5 млн грн, або 23,4% бюджетних призначень (1,5 млрд грн), при цьому касові видатки становили лише 90,9 млн гривень.

За січень-травень 2017 року повернуто кредитів до загального фонду в обсязі 2,6 млрд грн, або 52,9% затвердженого на рік показника та 124,7% плану на січень-травень п.р. До спеціального фонду повернуто кредитів в обсязі 0,17 млрд грн, або 13,5% затвердженого на рік показника.

За 5 місяців п.р. надано кредитів на суму майже 2,1 млрд грн, або 13,9% затвердженого на рік показника, у т.ч. із загального фонду – на суму 0,6 млрд грн (47,5% затвердженого на рік показника та 97,5% плану на січень-травень п.р.) та із спеціального фонду – на суму 1,4 млрд грн (10,6% затвердженого на рік показника).

Станом на 01.05.2017 р. кредиторська заборгованість за видатками загального фонду становила 2,3 млрд грн і збільшилася з початку року на 24,2%, з них прострочена кредиторська заборгованість – 1,3 млрдгрн (57,9% від загального обсягу заборгованості) та зменшилася з початку року на 3,6%.

Дебіторська заборгованість за видатками загального фонду станом на 01.05.2017 р. становила 9,1 млрд грн і зменшилася з початку року на 13%, з них прострочена дебіторська заборгованість – 0,96 млрд грн (10,5% від загального обсягу заборгованості) та зменшилася з початку року на 37,7%.

Відповідно до статті 23 Закону розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за окремими бюджетними програмами здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом. Станом на 19.06.2017 р. за зверненнями відповідних головних розпорядників коштів державного бюджету Комітетом погоджено рішення Уряду щодо розподілів за 5 бюджетними програмами. Однак, на даний час Урядом ще не прийнято рішення щодо розподілу коштів за такими бюджетними програмами: "Здійснення природоохоронних заходів" (код 2401270) у сумі 360,3 млн грн; "Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища" (код 2401500) у сумі 1 млн грн; "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" (код 2801350) у сумі 75 млн грн; "Державна підтримка галузі тваринництва" (код 2801540) у сумі 170 млн грн.

Згідно із статтею 24 Закону залишок коштів спеціального фонду державного бюджету, джерелом формування яких були надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, розподіляється Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом. На запит Комітету від 20.02.2017 р. № 04-13/10-358(40449) Казначейство листом від 01.03.2017 № 8-01/140-3658 повідомило, що відповідний залишок нерозподілених коштів спеціального фонду державного бюджету станом на 01.01.2017 р. становив 1637,8 млн грн. На даний час зазначений залишок Урядом розподілений майже в повному обсязі /зокрема, розпорядженням КМУ від 22.03.2017 № 186-р розподілено 651,3 млн грн для підтримки регіональної політики, постановою КМУ від 12.04.2017 № 236 – 140,3 млн грн для розвитку галузі енергетики, розпорядженням КМУ від 19.04.2017 № 267-р – 136,1 млн грн для здійснення заходів щодо захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності та управління якістю, постановою КМУ від 11.05.2017 № 326 – 710 млн грн для підтримки реалізації державної політики у сфері транспорту/.

Окремо варто зауважити, що Комітетом у п.р. за участю представників Мінфіну, Мінінфраструктури, Укравтодору та ПАТ «Ощадбанк» неодноразово розглядалося питання щодо пролонгації облігацій Укравтодору, випущених під державні гарантії, з метою збільшення на 2 млрд грн видатків на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування. При цьому постановою КМУ від 12.04.2017 р. № 330 «Деякі питання діяльності Державного агентства автомобільних доріг» (яка набрала чинності 23.05.2017 р.) вже погоджено пропозицію Укравтодору щодо продовження на два роки строків обігу та погашення облігацій, однак досі не завершені заходи щодо пролонгації строку дії облігацій та не прийнято акту КМУ щодо перерозподілу відповідних видатків державного бюджету.

Доцільно зазначити, що Комітетом також зверталася увага на недостатнє фінансове забезпечення Національної академії медичних наук України у 2017 році та рекомендовано Кабінету Міністрів забезпечити врегулювання питання бюджетного забезпечення зазначеної Академії, виходячи із можливостей державного бюджету та обґрунтованих обсягів додаткових видатків. Однак, на даний час Урядом не запропоновано врегулювати таке порушене питання.

Щодо трансфертів між державним і місцевими бюджетами

За 5 місяців п.р. трансферти з державного бюджету (дотації та субвенції) передані місцевим бюджетам у сумі 113,4 млрд грн, що становить 45,1% річного плану та 93,4% плану на січень-травень п.р.

Базова дотація перерахована у сумі 2,4 млрд грн, або 99,1% плану на січень-травень. Додаткові дотації, що планувались у цьому періоді, передано у повному обсязі відповідно до плану на цей період. Реверсна дотація перерахована до державного бюджету у сумі 1,6 млрд грн, або 99,3% плану на звітний період.

Субвенції загального фонду перераховані у сумі 104,5 млрд грн, або 96,9% уточненого плану на січень-травень п.р., з них субвенції на виконання державних програм соціального захисту населення передані в обсязі 59,95 млрд грн, або 99% уточненого плану на січень-травень (з них субвенція на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг – 37,3 млрд грн, або 99,9% уточненого плану на звітний період та 79,2% бюджетних призначень).

У Висновку РП зазначено, що підвищення у 2016 р. тарифів на житлово-комунальні послуги, насамперед на опалення, зумовило збільшення у І кв. п.р. у 2,6 раза порівняно з відповідним періодом попереднього року видатків державного бюджету за субвенцією для надання пільг і житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг. Раніше за результатами окремого аудиту Рахункова палата звертала увагу, що порядок надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (затверджений постановою КМУ від 21.10.1995 р. № 848 (зі змінами)) не стимулює до економії енергоресурсів, що створює ризики додаткових витрат державного бюджету.

На засіданні Комітету 08.02.2017 р. народними депутатами – членами Комітету порушувалося питання про недостатнє фінансове забезпечення у п.р. видатків за наданими пільгами та житловими субсидіями населенню на оплату житлово-комунальних послуг, що здійснюються за рахунок відповідних субвенцій місцевим бюджетам. За інформацією Мінфіну, станом на 01.01.2017 р. в органах Казначейства зареєстровано бюджетні зобов’язання за фактично нарахованими пільгами та субсидіями населенню на: оплату житлово-комунальних послуг на суму 24,4 млрд грн; придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу на суму 0,23 млрд грн (з урахуванням вимог частини шостої статті 48 Кодексу).

Під час опрацювання річного звіту про виконання державного бюджету за 2016 рік Комітетом було зауважено, що така ситуація загострила проблему фінансового забезпечення надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, створивши додаткове навантаження на державний бюджет у 2017 р., а також рекомендовано Уряду здійснити комплексне врегулювання питання належного бюджетного забезпечення надання пільг і субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг виходячи з реальних фінансових можливостей держави та необхідності підвищення ефективності використання відповідної субвенції.

Наразі питання щодо достатності запланованого обсягу відповідних субвенцій до завершення п.р. залишається відкритим. На пленарному засіданні Верховної Ради 09.06.2017 р. під час проведення «години запитань до Уряду» Прем'єр-міністр України зазначив, що Уряд у червні п.р. внесе Парламенту пропозицію щодо перерозподілу 15 млрд грн на вказану мету.

Значну частку у загальному обсязі субвенцій загального фонду, переданих місцевим бюджетам за 5 місяців п.р., становили освітня та медична субвенції, а саме освітня субвенція передана в обсязі 21,4 млрд грн (96,9% плану на звітний період), медична субвенція – 22,6 млрд грн (98,5% плану на звітний період).

Статтею 20 Закону надано право Кабінету Міністрів за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету здійснювати розподіл резерву коштів освітньої і медичної субвенцій, а також нерозподілених видатків цих субвенцій для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, між місцевими бюджетами, а також перерозподіл таких субвенцій між місцевими бюджетами /загальний резерв освітньої субвенції – 2 млрд грн; загальний резерв медичної субвенції – 1,2 млрд грн/. Однак, на даний час Урядом ще не прийнято рішень щодо розподілу таких коштів.

Субвенції спеціального фонду перераховані у сумі 299,9 млн грн, що становить 5,9% плану на січень-травень п.р.

У Законі затверджено декілька видів трансфертів місцевим бюджетам без розподілу між місцевими бюджетами, який відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу має бути здійснений Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету. Зокрема, на даний час залишаються нерозподіленими або не повністю розподіленими такі трансферти місцевим бюджетам:

стабілізаційна дотація (код 3511110) /затверджено у сумі 2 млрд грн та не розподілено/;

субвенція на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами (код 3511210) /затверджено у сумі 4 млрд грн, не розподілено 2,8 млрд грн/;

субвенція на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, для осіб з інвалідністю І-ІІ групи, та осіб, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, та потребують поліпшення житлових умов (код 2511120) /затверджено у сумі 329,8 млн грн, не розподілено 117,7 млн грн/;

субвенція для реалізації проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (код 2761600) /затверджено у сумі 2,1 млрд грн, не розподілено 1,5 млрд грн/.

Слід також зауважити, що відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Кодексу розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом у тримісячний строк із дня набрання чинності законом про державний бюджет. У Законі загальний обсяг ДФРР на п.р. затверджено у сумі 3,5 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 1 млрд грн, за спеціальним фондом – 2,5 млрд грн. До Комітету 16.06.2017 р. надійшло звернення Мінрегіону стосовно погодження розпорядження КМУ від 07.06.2017 р. щодо розподілу коштів ДФРР у сумі 765,96 млн грн. Отже, на даний час залишаються нерозподіленими кошти ДФРР у сумі 2,7 млрд грн (або 77% бюджетних призначень).

Тривалий період розподілу вищезазначених видатків створює ризики щодо своєчасного освоєння відповідних бюджетних коштів у п.р. та не сприяє їх ефективному використанню.

Щодо змін до Закону

З початку року станом на 19.06.2017 р. прийнято 3 закони щодо змін до державного бюджету на 2017 рік, а саме:

від 21.02.2017 р. № 1860-VIII щодо уточнення назви субвенції (яким передбачено техніко-юридичне уточнення найменування бюджетної програми за кодом 2511120 у додатках № 3 і № 7 до Закону);

від 23.03.2017 р. № 1979-VІІI щодо реалізації Рамкового договору між Урядом України та Урядом Угорщини (яким передбачено збільшення державних зовнішніх запозичень та граничного обсягу державного боргу на 100 млн грн у зв’язку із залученням кредиту Ексімбанку Угорщини до спеціального фонду на реалізацію інвестиційного проекту «Проект з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури на українсько-угорському державному кордоні» та відповідно передбачено видатки Укравтодору за новою бюджетною програмою (код 3111620) у такій сумі. Крім того, статтю 28 Закону доповнено дорученням Мінфіну утворити комісію, до складу якої мають входити члени Комітету, для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами);

від 06.06.2017 р. щодо фінансового забезпечення місцевих виборів, а саме Верховною Радою прийнято законопроект за реєстр. № 6431, яким, насамперед, передбачено збільшення за загальним фондом видатків ЦВК за бюджетною програмою 6741020 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» на суму 272,3 млн грн із збільшенням на вказану суму плану доходів за кодом 24140300 «Збір під час набуття права власності на легкові автомобілі».

Загалом відповідні аналітичні матеріали щодо виконання державного бюджету за 5 місяців п.р., підготовлені секретаріатом Комітету, роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Кодексу, пропонується надати Кабінету Міністрів рекомендації для усунення виявлених недоліків при виконанні Закону та поліпшення управління бюджетними коштами у процесі виконання бюджету у 2017 році.

Враховуючи наведене, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І. запропонував Комітету з питань бюджету ухвалити таке рішення: зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі, а також надати рекомендації Кабінету Міністрів, наведені у проекті ухвали, щодо врегулювання наявних проблем і усунення недоліків в процесі виконання бюджету у поточному році.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Амельченко В.В., Крулько І.І. та перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С.

Відповідна пропозиція була поставлена на голосування (а саме розданий проект ухвали) та була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2017 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році взяти до відома та врахувати в роботі.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) проаналізувати Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2017 рік у першому кварталі, вжити заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету у поточному році та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування;

2) вжити дієві заходи щодо скорочення податкового боргу та недопущення нарощування нової податкової заборгованості, посиливши контроль за поверненням розстрочених і відстрочених сум податкового боргу та обмеживши щорічні списання податкової заборгованості;

3) забезпечити виконання вимог статей 20 та 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» щодо розподілу відповідних бюджетних коштів;

4) здійснити розподіл стабілізаційної дотації (код 3511110) та завершити розподіл субвенцій місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами (код 3511210), на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, для осіб з інвалідністю І-ІІ групи, та осіб, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, та потребують поліпшення житлових умов (код 2511120), для реалізації проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (код 2761600) /відповідно до частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України/;

5) здійснити розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку (код 2761070) у повному обсязі;

6) надати Верховній Раді України пропозиції змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (підставою для яких є уточнені прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2017 рік) для врегулювання питання фінансового забезпечення пріоритетних заходів, що потребують нагального вирішення (насамперед, належного бюджетного забезпечення надання пільг і субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг та реалізації програм Національної академії медичних наук України), виконання пункту 17 Прикінцевих положень цього Закону, а також у зв’язку з необхідністю уточнення обсягів та напрямів використання бюджетних коштів внаслідок значного перевиконання планових показників конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації конфіскованого майна за вчинення корупційного правопорушення;

7) прискорити прийняття рішення щодо перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Укравтодору на 2017 рік, з метою збільшення видатків на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування внаслідок пролонгації строку дії облігацій Укравтодору, випущених під державні гарантії, відповідно до постанови КМУ від 12.04.2017 р. № 330;

8) подати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені у її Висновку про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2017 рік у першому кварталі.

Голосували: «за» - 21, «проти» - 0, «утрималися» - 2, «не голосували» - 2.

8. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулька І.І. щодо поточного стану заходів з проведення повторного конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати для призначення нового складу Рахункової палати.

Відмітили:

Необхідно відмітити, що 19 червня 2017 року був останнім днем для подання документів на повторний конкурс на зайняття посад членів Рахункової палати. На даний час своєчасно та з дотриманням вимог Оголошення про умови та строки проведення повторного конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати (далі – Оголошення) до Комітету з питань бюджету надійшли документи від 43 кандидатів (список відповідних кандидатів роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Разом з тим, до Комітету з питань бюджету надійшли на конкурс матеріали від громадянина Ю. Гурджі, однак подані ним матеріали взагалі не відповідали вказаному у Оголошенні переліку документів. Враховуючи, що в Оголошенні зазначено, що не допускаються до участі в конкурсі, зокрема, особи, документи яких не відповідають вищезазначеному переліку документів, відповідні матеріали були повернуті відповідному громадянину із зазначенням, що у разі неподання ним документів відповідно до переліку та в строк, визначені зазначеним Оголошенням, його кандидатура не буде допущена до участі в конкурсі на зайняття посад членів Рахункової палати. Наразі від громадянина Ю. Гурджі не надійшли необхідні на конкурс документи.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 19 Закону України «Про Рахункову палату» (далі – Закон) на посаду члена Рахункової палати не може бути призначена особа, яка не пройшла перевірку, передбачену законами України «Про очищення влади» та «Про запобігання корупції».

Частиною третьою статті 57 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що щодо кандидатів на зайняття посад, призначення на які здійснюється Верховною Радою, запит про спеціальну перевірку до відповідних державних органів надсилається Керівником Апарату Верховної Ради України через центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної служби. При цьому, відповідно до пункту 8 частини третьої статті 56 Закону України «Про запобігання корупції» спеціальній перевірці підлягають відомості щодо поширення на особу заборони займати відповідну посаду, передбаченої положеннями Закону України «Про очищення влади».

Варто підкреслити, що процедура проведення спеціальної перевірки кандидатів є довготривалою: законодавчо передбачено не більше 25 календарних днів, а фактично може тривати значно довше (зокрема, під час попереднього конкурсу проведення такої перевірки тривало майже три місяці). Слід зазначити, що секретаріатом Комітету з питань бюджету вже оперативно передано необхідні документи усіх кандидатів Управлінню кадрів Апарату Верховної Ради України для подальшого направлення на проведення спеціальної перевірки.

Поряд з тим, відповідно до частин другої і третьої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України:

інформація про кандидатів, які подали документи, розміщується на офіційному веб-сайті Верховної Ради протягом п’яти робочих днів з дня закінчення строку для подання документів;

Комітет з питань бюджету розглядає документи, подані кандидатами, і попередньо обговорює кандидатів щодо їх відповідності вимогам, встановленим Законом, та подає на розгляд Верховної Ради рішення з висновками щодо кожного кандидата.

На виконання цих норм та виходячи з досвіду проведення попереднього конкурсу, необхідно забезпечити:

– підготовку в електронному вигляді інформації про кандидатів, необхідної для оприлюднення. Оскільки законодавчо не визначено конкретного переліку відповідної інформації, пропонується оприлюднити такі документи кандидатів: автобіографію, мотиваційний лист, копію трудової книжки, копії дипломів про вищу освіту з додатками, декларацію, передбачену Законом України «Про запобігання корупції», а також за наявності копії документів про вчені звання та наукові ступені, копії сертифікатів чи інших документів про володіння однією з офіційних мов Ради Європи, копію сертифікату аудитора. При цьому відомості, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» віднесені до інформації з обмеженим доступом, та відомості про номер контактного телефону і адресу електронної пошти не оприлюднюватимуться;

– розміщення вищевказаної інформації про кандидатів на офіційних веб-сайтах Верховної Ради і Комітету з питань бюджету не пізніше 26 червня п.р. та відображення до призначення нового складу Рахункової палати;

– після отримання результатів спеціальної перевірки попередній розгляд та обговорення кандидатів на посади членів Рахункової палати у Комітеті з питань бюджету шляхом проведення співбесід з кандидатами, за наслідками чого здійснити підготовку і подання на розгляд Верховної Ради рішення з висновками щодо кожного кандидата на посади членів Рахункової палати.

Враховуючи наведене, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І. запропонував Комітету з питань бюджету ухвалити таке рішення: надати доручення профільному підкомітету разом з секретаріатом Комітету забезпечити здійснення подальших заходів щодо конкурсу, які наведені у розданому проекті ухвали.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Крулько І.І., Матвієнко А.С.

Відповідно Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію, а саме розданий проект ухвали. Така пропозиція була підтримана всіма присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Доручити голові підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Крульку І.І. разом з секретаріатом Комітету з питань бюджету:

1) забезпечити підготовку та розміщення 26 червня 2017 року на офіційних веб-сайтах Верховної Ради і Комітету з питань бюджету інформації про кандидатів, крім інформації з обмеженим доступом, зокрема такі документи: автобіографію, мотиваційний лист, копію трудової книжки, копії дипломів про вищу освіту з додатками, декларацію, передбачену Законом України «Про запобігання корупції», а також за наявності копії документів про вчені звання та наукові ступені, копії сертифікатів чи інших документів про володіння однією з офіційних мов Ради Європи, копію сертифікату аудитора;

2) організувати після отримання результатів спеціальної перевірки проведення у Комітеті з питань бюджету співбесід з кандидатами на посаду членів Рахункової палати (із завчасним повідомленням кандидатів та членів Комітету про час і місце проведення таких співбесід);

3) підготувати і подати на засідання Комітету з питань бюджету проект рішення з проектами висновків щодо кожного кандидата на посади членів Рахункової палати, враховуючи результати попередньо проведених заходів такого конкурсу, для подальшого подання відповідних документів на розгляд Верховної Ради України та призначення нею нового складу Рахункової палати.

Голосували: «за» - одноголосно.

9. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого віце-прем’єр-міністра України Кубіва С.І. і першого заступника Міністра фінансів України Маркарової О.С. щодо проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», поданого Кабінетом Міністрів України (реєстр. № 6600 від 21.06.2017 р.).

Відмітили:

Згідно з пояснювальною запискою законопроект підготовлено з метою спрямування перевиконання дохідної частини державного бюджету для збільшення видатків на вирішення найнагальніших проблемних питань оборони, громадського порядку і безпеки держави, соціально-економічних та інших нагальних питань.

При цьому зазначено, що перегляд показників державного бюджету здійснено на підставі оновлених прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2017 рік, врахованих при затвердженні державного бюджету /схвалених постановою КМУ від 31.05.2017 р. № 385 щодо змін до постанови КМУ від 01.07.2016 р. № 399/: оновлений прогноз номінального ВВП – 2845,8 млрд грн (попередній прогноз на 2017 р. – 2584,9 млрд грн) та його реальне зростання – на рівні 1,8% (попередній прогноз на 2017 р. – 3%); оновлений прогноз індексу споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 111,2% (попередній прогноз на 2017 р. – 108,1%); оновлений прогноз індексу цін виробників /грудень до грудня попереднього року/ – 116,8% (попередній прогноз на 2017 р. – 108,5%); оновлений прогноз середньомісячної зарплати – 7104 грн (попередній прогноз на 2017 р. – 5988 грн) та її реальний приріст – 21,4% (попередній прогноз на 2017 р. – 5,4%). За поясненнями Уряду коригування прогнозу макропоказників на 2017 рік здійснено внаслідок прояви низки факторів, що з’явилися після схвалення постанови КМУ від 01.07.2016 р. № 399, а саме: введення економічних санкцій Україною, підвищення рівня мінімальної зарплати, зміна прогнозу динаміки цін на ключові товари українського виробництва. При цьому враховано підсумки розвитку економіки у 2016 р. за окремими показниками, які виявилися більшими, ніж це закладалося у первинні прогнозні розрахунки на 2017 рік.

Враховуючи зазначене та реальне перевиконання доходної частини державного бюджету за 5 місяців 2017 р., Урядом пропонується внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», якими доходи державного бюджету загалом збільшити на 26 млрд грн та видатки державного бюджету – на 27 млрд грн, при цьому зменшити надання кредитів на 1 млрд грн.

Зокрема, передбачається внести такі зміни до показників доходів державного бюджету:

збільшити: податок та збір на доходи фізичних осіб на 7,1 млрд грн, ПДВ з ввезених на територію України товарів на 33 млрд грн, рентну плату для видобування нафти та газового конденсату відповідно на 0,9 млрд грн та 0,6 млрд грн, частину чистого прибутку та дивідендів на 4,6 млрд грн;

зменшити: ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування на 10,3 млрд грн, рентну плату для видобування природного газу на 3,4 млрд грн.

Щодо видаткової частини державного бюджету законопроектом, насамперед, пропонується збільшити видатки державного бюджету щодо:

субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг –14,1 млрд грн;

фінансового забезпечення невідкладних потреб на оборону і безпеку держави, у т.ч. пов’язаних із проведенням антитерористичної операції, –2,7 млрд грн;

забезпечення ремонту ряду автомобільних доріг державного значення (Львів – Тернопіль, Стрий – Тернопіль – Кіровоград – Знам’янка на дільниці Тернопіль – Умань, Київ – Одеса та Одеса – Мелітополь – Новоазовськ на дільниці Одеса – Миколаїв) – 800 млн грн;

забезпечення виплати заробітної плати шахтарям державних вугледобувних підприємств та недопущення виникнення соціальних вибухів серед шахтарів – 280 млн грн;

забезпечення фінансування заходів з охорони праці та підвищення техніки безпеки на державних вугледобувних підприємствах – 100 млн грн;

відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань (реімбурсація) – 200 млн грн;

забезпечення належного функціонування клінічних та наукових підрозділів Національної академії медичних наук України – 500 млн грн.

В обговоренні питання брали участь народні депутати – члени Комітету Павелко А.В., Амельченко В.В., Шкварилюк В.В., Кривенко В.М., Горбунов О.В., Мельник С.І., Дубневич Б.В., Унгурян П.Я, Рудик С.Я., а також перший віце-прем’єр-міністр Кубів С.І. і перший заступник Міністра фінансів Маркарова О.С.

Народний депутат України Горбунов О.В. запропонував терміново у цей день опрацювати законопроект за реєстр. № 6600 у підкомітеті з питань видатків державного бюджету для підготовки відповідного проекту рішення Комітету.

Народні депутати України Дубневич Б.В. і Унгурян П.Я. звернули увагу, що у зв’язку із запропонованим збільшенням плану митних платежів відповідно будуть збільшені щомісячні індикативні показники митних надходжень на друге півріччя п.р., внаслідок чого виникає ризик їх виконання у наступних місяцях цього року та подальшої реалізації митного експерименту щодо фінансового забезпечення автомобільних доріг.

Голова Комітету Павелко А.В. оголосив перерву у засіданні Комітету для опрацювання даного законопроекту у підкомітеті з питань видатків державного бюджету та підготовки пропозицій щодо рішення Комітету.

/після перерви 22.06.2017 р. о 9 годині/

Голова Комітету Павелко А.В. закрив засідання Комітету від 21.06.2017 р.

Голова Комітету А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                               В.В. Шкварилюк

https://budget.rada.gov.ua/news/Diyalnist_Komit/Protokoly/75243.html

Комітет Верховної Ради України

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №102 від 21-22.06.2017

Голова Комітету А.В. Павелко

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти