27 грудня 2017, 11:17

Стенограма до ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №128 від 21.12.2017

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

 

21 грудня 2017 року


ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалося 15 народних депутатів. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим.

Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснити підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету. Дякую.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Будуть пропозиції?

Будь ласка, Олександре Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу.

Шановні колеги, шановні друзі! Є пропозиція включити до порядку денного питання про погодження перерозподілу деяких видатків Міністерства фінансів України згідно з розпорядженням уряду сьогоднішнього 21 грудня 2017 року за номером 935-р.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Я думаю, підтримується.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Немає заперечень.

 

ПАВЕЛКО А.В. Підтримуємо.

В цілому порядок денний затверджений. Переходимо до прийняття рішень.

Перше питання. Про погодження зміни до розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів від 20 грудня № 932-р.

Від Міністерства фінансів, будь ласка.

 

КАПІНУС Є.В. Шановні депутати! Распоряжение 932-р касается технического уточнения некоторых моментов в 861-м распоряжении. Именно уточнение названий улиц, как всегда, еще чего-то, а не дополнительного выделения средств. Просьба поддержать.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Куліченку Івану Івановичу.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Пропонується підтримати таке рішення комітету: погодити зміни до розподілу між місцевими бюджетами субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій відповідно до розпорядження уряду 932-р. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу.

Є запитання, уточнення?

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Прокоментуйте.

 

КАПІНУС Є.В.. Я прокомментирую этот вопрос. Мы сейчас готовим разъяснительное письмо на казначейство. Я думаю, мы завтра или во вторник его отправим, где будет четко расписано, каким образом сохраняются эти деньги. У нас есть зміни до Закону про Державний бюджет, где говорится о переходящих остатках. Мы внесли изменения в постанову о межбюджетных трансфертах, и она, я думаю, завтра выйдет, где тоже эту ситуацию мы корректируем. И в разъяснительном письме мы все напишем по этому вопросу. Сегодня, слава Богу, все эти распоряжения уже опубликованы на новом сайте Кабинета Министров, поэтому можно и сессией проводить, можно и бюджетной комиссией это утвердить. Проблем здесь никаких не будет.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую за коментар.

Шановні колеги, по першому питанню ще будуть додаткові запитання?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Немає. Голосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція голосувати та підтримати озвучену головою підкомітету Куліченком Іваном Івановичем пропозицію: погодити зміни до розподілу між місцевими бюджетами субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів від 20 грудня 2017 року № 932-р. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Один утримався. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Наступне питання. Шановні колеги, є пропозиція перейти до третього. Давайте перейдемо до третього питання, а потім повернемося.

Третє питання. Про погодження надання у 2017 році державної гарантії за зобов'язанням державного підприємства Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 13 грудня № 978. Доповідає заступник голови Державної служби з надзвичайних ситуацій Білошицький Руслан Миколайович. Будь ласка.

 

БІЛОШИЦЬКИЙ Р.М. Добрий день, шановні народні депутати! Постановою Кабінету Міністрів України про надання у 2017 році державних гарантій за зобов'язанням державного підприємства Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" затверджені умови надання в 2017 році  державної гарантії для забезпечення виконання боргових зобов'язань за кредитом, що залучається державним підприємством "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон".

Постановою передбачено надати можливість державному підприємству "Авіакон" залучити в 2017 році кредит під державні гарантії для виконання капітального ремонту, модернізації та дообладнання вертольоту МІ-8 МТ авіаційного підрозділу ДЦНС. Надання державних гарантій сприятиме підвищенню оперативності й ефективності реагування на надзвичайні ситуації авіаційними силами та засобами. Прошу підтримати.

 

МОЛОТОК І.Ф. Добрий день. Я вибачаюсь, ім'я, по батькові? Руслан Миколайович, да? Молоток Ігор, представник 160-го округу, Сумщина. В 160-й округ входить славетне місто Конотоп.

Хотілося б до вас запитання: які програми ми плануємо на наступний рік залучити до цього виробництва і які плануються взагалі по цьому заводу?

 

БІЛОШИЦЬКИЙ Р.М. На наступний рік у нас такої програми не передбачено. Але по мірі виходу авіаційної техніки, яка є на оснащенні нашого спеціального авіаційного заводу, ми ремонтуємо, замовляємо послуги Конотопського авіаремонтного заводу.

 

МОЛОТОК І.Ф. Зараз ви, може, це таємниця, ви залучаєте державні кошти, так?

 

БІЛОШИЦЬКИЙ Р.М. Так.

 

МОЛОТОК І.Ф. Для якої програми?

 

БІЛОШИЦЬКИЙ Р.М. Ремонт і модернізація вертольоту МІ-8 МТ.

 

МОЛОТОК І.Ф. Скільки там коштів?

 

БІЛОШИЦЬКИЙ Р.М. Ну, програмою передбачено до ста мільйонів гривень.

 

МОЛОТОК І.Ф. Це уся програма, яка буде на 2018 рік?

 

БІЛОШИЦЬКИЙ Р.М. Це буде на три роки програма.

 

МОЛОТОК І.Ф. На три роки, правильно?

 

БІЛОШИЦЬКИЙ Р.М. Так.

 

МОЛОТОК І.Ф. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Мінфін.

 

КАПІНУС Є.В. Мінфіном зазначено, … проект погоджувався, у нас були там застереження, оскільки він не відповідав програмі. І в цілому останній варіант на  погодження до Міністерства фінансів не надходив, тому ми не підтримуємо цей проект.

 

ПАВЕЛКО А.В. Проти Кабінет Міністрів. Я понял.

Слово надається голові підкомітету Рудику Сергію Ярославовичу.

 

РУДИК С.Я. Шановні колеги! Дуже дивна позиція Міністерства фінансів України. Ми вчора вже це питання обговорювали. Коли засідає підкомітет з аналогічного питання, представник Мінфіну відсутній і своєї позиції не доносить, а коли підкомітет приймає рішення, приходить представник Міністерства фінансів на рівні заступника міністра і каже, що ми це питання не підтримуємо. Я не розумію, як два центральних органи виконавчої влади, які представляють уряд, можуть давати різні позиції.

Маємо зараз ситуацію: всі питання, пов'язані з державним боргом, і пропозиції щодо його збільшення, які сьогодні урядом подані  на розгляд, не подані щойно. Підкомітет не мав ні фізично, ні можливостей їх розглянути, тому, власне, ми їх розглядаємо тут. Але це неправильно. Кінець року, я перепрошую, ви маєте брати на себе функцію "сита" цього перед тим, як внести в парламент. По-іншому - ми будемо що, розглядати  всі пропозиції всі з центральних органів виконавчої влади окремо і інтуїтивно приймати рішення?

Тому, товариство, я пропоную висловитись з цього приводу. Тобто, власне, ми всі питання виносимо на комітет, але ми, виходить, змушені… Ну, тут виглядає нормально: 100 мільйонів ніби на цей вертоліт. Але, знову ж таки, я звідки знаю який то вертоліт, скільки він там. І кожен з нас, очевидно, таким ж самими аргументами буде керуватися. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги! Враховуючи важливість цього питання, і я вам скажу, державне підприємство, міністерство сьогодні, скажімо, виходить на комітет для того, щоб погодити, і воно буде працювати і випускати нашу українську продукцію.

Я пропоную підтримати, незважаючи на те, що сьогодні, можливо, недостатньо є аргументів у Міністерства фінансів. Підтримати, так.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Кривенко, будь ласка.  

 

КРИВЕНКО В.М. Я дуже коротко. Знаю, це підприємство було хорошим. Я не знаю, як зараз. Але я хочу нагадати, що той же уряд контролював кредит, попередній уряд, не цей, 150 мільйонів доларів по проекту в Бразилії. Держава в підсумку за це заплатила. Кредитні гарантії по китайських проектах – от є реальні проекти, уряд нічого  не зробив, щоб ту ж шахту Любельську на Західній Україні, щоб її реалізувати. Замість цього завезли 10 мільйонів тонн російського вугілля, тому що на цьому заробляють. Той же ж проект по будівництву сховища відпрацьованого ядерного палива – з 300 мільйонів доларів, які наша держава поверне, на 15 мільйонів збираються купити імпортні вагони, говорили, так, учора.

Тому треба якось так вивчити краще. Я не маю заперечень проти вашого проекту, але голова правий підкомітету, що без дослідження… Словом, на обговорення, товариство.  

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги! Я впевнений, що Міністерство фінансів на прикладі цього питання буде вивчати заздалегідь всі питання і разом з підкомітетом відпрацьовувати позицію уряду. Це по-перше.

По-друге. Руслане Миколайовичу, до вас. Також ретельно зустрітись з підкомітетом, у вас є представник території у нашому комітеті – Ігор Федорович Молоток, він для вас дуже важливий в цьому питанні, його думка. І я пропоную все ж таки висловитися Ігорю Федоровичу і потім приймати рішення.

 

МОЛОТОК І.Ф. Дякую.

Руслан Миколайович, дійсно, цей завод входить в територію мого округу, і прикро, що ми з вами не зустрічалися до цього і я тільки в документах побачив цю пропозицію. Дійсно, попри те, що Мінфін спочатку мав іншу думку, зараз впевнений, що допомагаємо правильно цьому підприємству. І хотілося, щоб на комітеті, на підкомітеті до цього залучалися, Сергій Ярославович, це до вас питання, щоб долучалися й ті представники територій, які є фактично в бюджетному комітеті. А вас, звичайно, підтримуємо, і моє прохання до колег - підтримати це підприємство. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Голосуємо!

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, є пропозиція, озвучена Ігорем Федоровичем Молотком, підтримати та погодити надання в 2017 році державної гарантії за зобов'язанням державного підприємства Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 13 грудня за номером 978. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, ви хотіли слово?

 

БІЛОШИЦЬКИЙ Р.М. Хочу подякувати за підтримку. І у мене єдине прохання, якщо можна, рішення оформити сьогодні, тому що нам потрібно ще попрацювати з Мінфіном, враховуючи кінець бюджетного року.

 

ПАВЕЛКО А.В. Питання четверте. Про погодження надання у 2017 році державних гарантій за зобов'язаннями державних підприємств з метою реалізації інвестиційних проектів у вугільній галузі згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 18 грудня за номерами 999, 1000, 1001, 1002 та від 20 грудня за номерами 995 і 996. Доповідає заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості Корзун Анатолій Васильович. Будь ласка.

 

КОРЗУН А.В. Дякую.

Доброго дня, шановні народні депутати! Ці рішення дозволять суттєво покращити технічний стан підприємств, збільшити обсяг видобутку вугілля на шести державних підприємствах в наступному році більше ніж на 1 мільйон тонн, отримати додатково майже 2 мільярда гривень виручки, що дозволить суттєво покращити стан цих підприємств та знизити навантаження на державний бюджет. В разі не виділення цих коштів буде потрібно близько 2,8 мільярда гривень державної підтримки для подолання проблем з виплатою заробітної плати шахтарям.

Надання цих кредитних коштів дозволить вивести ці підприємства на самодостатній рівень і зменшити, як я вже казав, навантаження на державний бюджет. Всі проекти пройшли експертизу і Міністерство економічного розвитку і торгівлі і експертизу в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, отримали схвальні відгуки. Дякую за увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Анатолій Васильович.

Мінфін по цьому питанню.

 

КАПІНУС Є.С. Ми підтримуємо висловлені пропозиції і підтримуємо позицію Кабінету Міністрів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Рудику Сергію Ярославовичу.

 

РУДИК С.Я. Повторюся, що це аналогічна історія, коли підкомітет не отримав цих документів завчасно і змушені розглядати тут вже на комітеті. Просто хотів би звернути увагу на те, що існують ризики, і ми маємо їх розуміти, щодо спроможності позичальників реалізувати ці інвестиційні проекти, враховуючи терміни до 01.01.19 року. Але ви бачите, ми вже маємо позитив: Міністерство фінансів вже схвалює. Тобто нам легше приймати рішення. Тобто на обговорення і прийняття рішення під час нашого засідання. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Дякую, Сергій Ярославович.

Є обговорення? Будь ласка, Маркевич Ярослав.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. У меня вопрос: правильно ли я понимаю, что из государственного бюджета, в том числе и этим станциям, мы примерно раз в полгода "відшкодовуємо собівартість" – разницу в себестоимости угля?

Вы получаете бюджетно, и эти шахты убыточны по итогу?

 

КОРЗУН А.В. Ні. По-перше, це не є державна дотація, ми просто отримуємо кредити в банках державних.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Я не  про данный вопрос. Я в целом про финансовое состояние людей, организации которых сейчас берут от государства обязательство выступить по их долгам. Эти организации вообще когда-нибудь прибыль получали? Чтобы мы как государство имели хоть какой-то шанс на то, что нам не придётся выплачивать все вместо этих шахт? Вот в прошлом году, сколько прибыли они принесли в бюджет?

 

КОРЗУН А.В. В минулому році кожне з цих підприємств працювало по-різному. В нових умовах в разі виділення цих коштів, як я сказав, вони додатково отримають майже 2 мільярди гривень. Це більше ніж вся сума державної підтримки, яка виділена на наступний рік для галузі.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Смотрите, я это прекрасно понимаю. И я уже попросил секретариат, мне зафиксируют в бумажном виде ваше выступление в самом начале. Безусловно, мы к нему еще вернемся.

Но я уверен, что, к сожалению, они убыточны, и государство, беря сейчас свои обязательства для этих шахт, мы давайте сразу нарисуем, и Минфин пусть сразу рисует минус, потому что мы за это сейчас всё заплатим. Фактически мы сейчас с вами будем принимать решение о том, что мы просто берем и отдаем деньги.

Если авиационная промышленность у нас сейчас имеет шансы для роста хоть какие-то и там есть возможность и перспективы роста рынка, то на рынке ископаемых мы сейчас с вами принимаем решение заплатить их долги. Вот те, кто за это будут голосовать, знайте об этом.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Кривенко і потім далі Хвича.

 

КРИВЕНКО В.М. Я з повагою ставлюся до пана Корзуна, але я думаю, що мій колега правий. Тобто держгарантії, які виділялися на шахти, наскільки я знаю, не повернута жодна за всю історію реалізації цих проектів. Шахта імені Мельникова - 100 мільйонів доларів, де зараз потирають руки ті злочинці, які туди запхали 50-річної давності обладнання китайське, це те, що я читав в матеріалах справи. І що, тепер вона на окупованій територій, так, якщо не помиляюсь? Шахта імені Мельникова на окупованій території?

 

КОРЗУН А.В. Шахта імені Мельникова на цій території. І коли приймалось рішення щодо її кредитування, мені важко коментувати це рішення зараз і критикувати когось на той час, але шахта була цілком придатна для того, щоб віддати ці кошти. Але певні технічні рішення, які були прийняті по використанню саме навіть цього обладнання, про яке ви сказали, що воно не досить там сучасне було, якби не було помилкових рішень і не була утворена пожежа на цій шахті, саме де це обладнання працювало більше року, то вони спроможні були б віддати кошти.

 

КРИВЕНКО В.М. Я вам дякую. 

Просто пожежа для того ж і була утворена, щоб це обладнання, коли стало відомо…  

 

КОРЗУН А.В. Ні.

 

 КРИВЕНКО В.М. Наскільки я знаю. Я ж вас не звинувачую по шахті Мельникова.

Тому, товариство, ми з вами з 15-и мільярдів на мільярд знизили підтримку і не бачимо трагедії. В часи Януковича кралося 2 мільярда просто доларів на держпідтримці шахт. Зараз обхідним шляхом, якщо я правильно розумію, знову намагаються це профінансувати, вугільну промисловість. Я за шахтарів максимально. Якби не тільки державні, а й приватні проекти підтримувалися, які реально пройшли всі експертизи, та ж шахта Любельська, де ми звільняємо у Західному басейні, тисячі людей звільняються, а тут не можемо допомогти.

Тому якщо це ваше особисте зобов'язання, що ці мільярди, які ви навели, от я не знаю, як його зафіксувати, чи ваше чесне слово, чи щось таке, що це буде виконано, чи це міністерства позиція, чи там пан Насалик скаже, що він більше ніколи не піде до людей і на вибори, якщо цього не буде, от як  це зафіксувати, ось цю позицію? Тому що ну дуже якось небезпечно шахтарям видавати ці гроші. Не шахтарям, а менеджерам шахтарів. Дякую.

 

КОРЗУН А.В. По-перше, якщо дозволите, буквально декілька слів. Ці підприємства є найбільш привабливими з точки можливості залучення потім, в майбутньому недержавних інвестицій. Якщо сьогодні їм не надати технічну допомогу за рахунок цих кредитів, вони прийдуть в той стан, що їх змусимо звільнити понад 12 тисяч шахтарів цих підприємств і передати їх в ті, які ліквідовуються, знову ж таки, за рахунок бюджетних коштів з усіма витікаючими проблемами, і соціальними, і таке інше.

В цих регіонах, де знаходяться ці підприємства, в містечках шахтарських, жодного підприємства, яке б заслуговувало на увагу, на сьогодні немає. В разі втрати цих підприємств ми просто тримаємо, ну, як кажуть, депресивні додаткові, така, може, фраза, не досить, наукова, але будемо мати. Ці підприємства і всі розрахунки готувалися повністю детально, можна ознайомитися з кожним бізнес-планом, з кожним проектом, тим більше, вони розглядалися всіма міністерствами, вони розглядалися експертами, експертизи є, все це можна подивитись. І більше того, на уряді були також схвалені і попередньо опрацьовано з банками, які згодні надати ці кредитні кошти.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Хвича Надарович Мепарішвілі.  

 

МЕПАРІШВІЛІ Х.Н. Добрый день, дорогие друзья! Украина всегда продавал уголь во всем мире. Сегодня мы его покупаем за границей, с Африки. Знаете, хочу вам сказать, сегодня у нас с шахтерами разная позиция. Не поддержать их сегодня нельзя, шахта всегда была неприбыльная. Но потребность угля всегда существовала в стране.

Сегодня, если мы не поддержим своих производителей и держава не будет финансировать шахты, мы в еще хуже ситуации окажемся, чем мы есть сегодня. Я полностью с вами согласен. Один из членов комитета вам задал вопрос, когда речь шла о закрытии шахт, помните, да? Сегодня в этих городах, ну, я во многих городах бывал, где шахтеры есть, практически кроме шахты ровным счетом ничего нет. Если он не получит зарплату и работу, просто он погибнет или сопьется. Извините, вот я сегодня полностью поддерживаю то, что держава должна финансировать государственные предприятия и шахты в целом. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Хвича Надарович.  

Будь ласка, Ярослав Маркевич.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Специально для этого мы каждый год выделяем в строку "ликвидация убыточных шахт" деньги, они учтены в бюджете. Мы каждый год это делаем. Просто представитель ископаемых приходит, я прощу прощения, ну это понятно, да, что имеется в виду, это не оскорбление, извините, приходит и говорит, что, пожалуйста, мы забираем деньги из графы "ликвидация убыточных шахт" и направляем на погашение разницы в себестоимости. И тем самым мы получаемся в замкнутом круге, который совершенно справедливо мой уважаемый коллега сейчас назвал.

Вы нас ставите сейчас, забиваете в угол, рассказывая о 12 тысячах людей, которые пойдут, понимаете ли, на улицу, в то время как мы каждый год выделяем вам деньги, чтобы вы нормально закрыли убыточные шахты, финансирование. И вы же потом это же финансирование у них забираете на то, чтобы поддержать их убыточность.

В итоге. Я больше не буду брать слово. Давайте голосовать. В итоге два момента просто. Мы с вами каждый год, каждый год финансируем убыточность шахт, и дополнительно к этому сейчас мы еще профинансируем кредиты, которые они заберут, и за которые мы заплатим. Мы заплатим дважды.

 

КОРЗУН А.В. Ви дозволите? Я відповім. Тому ми й забираємо ці кошти, що ці шахти не видобувають вугілля. Ми просто утримуємо людей як "собез". Ми забираємо з іншої програми замість ліквідації шахт. Так для того й береться кредит, щоб зменшити те навантаження і не брати кошти на держпідтримку з ліквідації, а заробити ці кошти і вивести підприємства на беззбитковий рівень роботи. Це перше.

А друге, те, що було ще питання про шахту в Любелі, я хочу сказати, що міністерство підтримало будівництво цієї шахти і всі, які потрібні питання з цим, все це вирішено. Є це підтверджене рішенням Науково-технічної ради. Ми підтримуємо будь-які інвестиції у вугільну галузь.

 

ПАВЕЛКО А.В. Анатолію Васильовичу, ще багато запитань. 

Костянтин Павлов.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Уважаемые коллеги! Друзья! Ну, честно говоря, мне интересно слушать все эти "перипетии" в отношении закрытия, незакрытия. Я уже неоднократно профильным замминистра задавал вопрос: а что государство сделало для того, чтобы модернизировать производство убыточных шахт, как это делают олигархи, которых обвиняют в том, что они "качают" миллионы? Кто что-то вложил из государственного бюджета в модернизацию развития и энергосберегающие технологии в шахтном производстве? Вместо того, чтобы таскать баржами, можно я договорю все-таки, баржами уголь из-за океана, почему наши шахты и наши шахтеры не зарабатывают деньги? В Павлограде почему-то у ДТЭКа угольные шахты прибыльные, потому что деньги вложены в свое время в модернизацию. И там нормально люди себя чувствуют и в безопасном отношении.

И прежде чем рассказывать, что надо шахты закрыть, нужно хоть что-то сделать для того, чтобы они были прибыльными и чтобы эти люди зарплаты получали, а не рассказы, и лишать их первого-второго списка и, кроме этого, еще и рассказывать, что их закрывать надо. Сделайте хотя бы для них что-нибудь сначала. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Іван Іванович Крулько, будь ласка.

 

(Шум у залі)

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги! У нас склалася дуже хороша традиція. Я не заважаю? Мені дали слово! Вибачте. Слухайте, у нас склалася "прекрасна" традиція з року в рік, коли виділяються кошти на закриття шахт, які ніколи не закриваються. І в результаті дійсно все, чим ми займаємося весь час, це з року в рік фактично відбуваються дотації на шахти, з якими треба вирішувати питання в першу чергу з точки зору і перепрофілювання цих працівників. Це один момент.

Другий момент. Мене дуже цікавить, коли ми витрачаємо бюджетні кошти на покриття різниці в собівартості, це при тому, що у нас діє така прекрасна схема, як "Роттердам плюс", коли нібито все вугілля, яке сьогодні спалюється на ТЕЦах, поставляється з Роттердама і купляється там на біржі, а насправді держава ще і дотує шахти стосовно собівартості їхнього вугілля. Так у мене в зв'язку з цим питання до доповідача. Скажіть, будь ласка, а по якій ціні сьогодні шахти, які збиткові, за вашими словами, продають вугілля на приватні ТЕЦи, з яких генерується електроенергія? Можна сказати ціну, щоб ми десь собі зафіксували і могли знати, наскільки ця ціна, у скільки разів відрізняється від ціни в Роттердамі, по якій, в решті-решт, люди потім купляють електроенергію і тепло? Таке в мене питання, дайте відповідь, будь ласка.

 

КОРЗУН А.В. Будь ласка. Ми сьогодні реалізовуємо вугілля з визначеними показниками якості, які, до речі, трошкі гірші, ніж на Роттердамі, за ціною: одна тонна вугільної продукції – 2425 гривень – це офіційна ціна, визначена протоколом, який погоджений з усіма учасниками вугільного ринку.

 

КРУЛЬКО І.І. … (Без мікрофону) ціна не відповідає собівартості? …

 

КОРЗУН А.В. З 2012 року, як ваш колега сказав, у вугільну галузь було вкладено всього 300 мільйонів гривень, державний сектор. Це в цьому році ми взяли кредити самі, на скільки змогли, безумовно, з допомогою і уряду, і інших, не буду всіх перелічувати, в державному банку, платимо відсотки, і жодних проблем з банком у нас не виникло. Але більше ніж 300 ми просто не змогли взяти, тому що відсутня забезпеченність належна.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо. У нас ще є питання, так що, давайте пришвидшимося.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, Анатолій Васильович, ми Галину Василівну вже на комітеті декілька разів з цього питання слухали. І я абсолютно підтримую сьогодні позицію і стратегію моїх колег, які сьогодні занепокоєні тим, що державний бюджет – це все-таки гроші платників податків, і ми маємо фінансувати те, що сьогодні потребує найбільше. Ви це самі розумієте. Вас хтось дорікнув, сказали, що ви власники надр, я скажу, що це скоріше комплімент вам в першу чергу. Те, що сьогодні відбувається, говорить про те, що відсутня певна системна стратегія в міністерстві. Ми навіть це розуміємо, тому що воно було тоді ще найбільш залежне від влади, і сьогодні, напевне, ще там якісь залишки залишаються.

Шановні колеги, з іншого боку, я розумію ситуацію. І коли Галина Василівна нас просила, що давайте ми цей рік завершимо, а потім я хочу побачити і почути стратегію виходу з цієї ситуації. І давайте разом з урядом розробимо і бюджетний комітет переконаємо в тому, що ви йдете вірною дорогою, як то кажуть.

Шановні колеги, я пропоную зараз підтримати проект рішення, а потім більш серйозно і системно підійти до вирішення цього питання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Василю Васильовичу.

Нам треба дійсно йти по порядку денному. І зараз запропонована пропозиція погодити надання в 2017 році надання державних гарантій для виконання боргових зобов'язань відповідних державних підприємств за запозиченнями, що залучаються з метою реалізації інвестиційних проектів у вугільній галузі, згідно з постановами Кабінету Міністрів від 18 грудня за номерами 999, 1000, 1001, 1002 та від 20 грудня за номерами 995 та 996.

Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? 2. Хто утримався? 3. Дякую. Рішення прийнято.

 

КОРЗУН А.В. Дуже дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Це вам дуже важливе завдання на майбутнє, разом з бюджетним комітетом, з усіма, хто зараз висловлювався, відпрацювати наступну стратегію в вугільній галузі. Будь ласка, залучайтеся.

 

КОРЗУН А.В. Я буквально півфрази. Стратегія готова, будь-який час призначайте, ми готові її презентувати. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Приходьте, ми з вам відпрацюємо.

Наступне питання, п'яте. Про погодження зміни  до розподілу коштів відповідно до переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися в 2017 році за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів  від 20 грудня № 934-р. Доповідає Державний секретар Мінрегіону Малашкін Максим Анатолійович. Будь ласка.

 

МАЛАШКІН М.А. Доброго дня, шановні народні депутати. Вашій увазі пропонується розпорядження уряду  № 934-р, яким ми завершуємо по суті розподіл коштів за Державним фондом регіонального розвитку. На сьогоднішній день цим розпорядженням ми розподіляємо залишок, який складав 1,7 мільйона, і 127 мільйонів – це перерозподіл за тими проектами, за якими кошти були не використані внаслідок економії або якихось інших обставин, які унеможливлювали їх використання на певні проекти. Тому фактично цим розпорядженням ми завершуємо використання 3,5 мільярдів гривень, які були виділені в цьому році на розвиток регіонів. Відповідно просимо вас підтримати. Дані проекти розподілені відповідно до вимог Бюджетного кодексу, з урахуванням квоти в 10% для проектів енергоефективності і спортивної інфраструктури. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо, Максим Анатолійович.

Будь ласка, чи є заперечення у Міністерства фінансів?

 

КАПІНУС Є.В. Ні, ми підтримуємо. Просимо також підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Павлову Костянтину Юрійовичу.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Шановні колеги, пропонується підтримати таке рішення комітету: погодити зміни до розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку відповідно до з розпорядженням уряду від 20 грудня 2017 року № 934-р з урахуванням дотримання вимог Бюджетного кодексу в частині використання коштів … державного бюджету. На жаль, вчора на 1,7 мільйонів гривень не було номера постанови, сьогодні  вона з'явилася, тому прошу її погодити і закрити це питання. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Костянтин Юрійович.

Є пропозиція голосувати. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? 1. Рішення приймається. Дякуємо вам.

 

МАЛАШКІН М.А. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Наступне питання. Є пропозиція повернутись до другого питання, яке ми пропустили. Погоджуємося?

 

ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

ПАВЕЛКО А.В. Питання погодження зміни обсягів джерел фінансування державного бюджету у 2017 році згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів  від 18 грудня № 921-р. Доповідає заступник Міністра фінансів Капінус Євген Валерійович, будь ласка.

 

КАПІНУС Є.В. Дякую.

Шановні народні депутати, прошу розглянути питання щодо погодження розпорядження Кабінету Міністрів про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2017 рік. Зокрема, просимо розглянути можливості перерозподілу зменшення видатків споживання за бюджетною програмою 3511350 "Обслуговування державного боргу на 183 330 8 тисяч гривень", і зменшення видатків за бюджетною програмою…

 

ІЗ ЗАЛУ. Это не то…

 

(Загальна дискусія)

 

КАПІНУС Є.В. Прошу тоді вибачення.

Якщо можна, розглянути питання – розпорядження Кабінету Міністрів про збільшення у 2017 році обсягів джерел фінансування державного бюджету у зв'язку зі зменшенням його за іншими джерелами фінансування. Зокрема, згідно частини 15 Бюджетного кодексу зменшення обсягів джерел фінансування державного бюджету порівняно з обсягами, визначеними Законом про Державний бюджет, допускається за рішенням Кабінету Міністрів, погоджене із комітетом. Розпорядженням пропонується збільшити обсяги державного фінансування загального фонду, передбачені державним бюджетом за кодом класифікації "Запозичення" на суму 13 мільярдів 725 мільйонів гривень у зв'язку із зменшенням обсягів джерел фінансування з державного бюджету за кодом класифікації "Фінансування надходження від приватизації державного майна" з дотриманням граничного обсягу річного дефіциту державного бюджету.

Реалізація розпорядження надасть можливість забезпечити безумовне фінансування дефіциту державного бюджету в рамках, визначених державним бюджетом на 2017 рік. Прошу підтримати, оскільки у зв'язку з тим, що у нас є недонадходження певних коштів від приватизації, відповідні ресурси нам необхідні для того, щоб ми могли в повному обсязі провести фінансування, необхідне в поточному році, за рахунок запозичень.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Євгене Валерійовичу.

Будь ласка, слово надається голові підкомітету Рудику Сергію Ярославовичу.

 

РУДИК С.Я. В третій раз за сьогоднішній день, товариство, констатую, що уряд невчасно вніс ці питання на розгляд нашого комітету, підкомітет не мав часу його розглянути. Ризики загальновідомі: це збільшення державного боргу. Я дуже сумніваюся, що середньострокова трьохрічна програма, пов'язана з обслуговуванням державного боргу, буде виконана після реалізації цього закону. При всьому тому я розумію всі ризики, і всі ми їх розуміємо, розуміємо необхідність цих речей, оскільки дійсно програма приватизація була не виконана. Але, знову ж таки, і немає перспектив виконання цієї програми і на наступний рік. Але уряд систематично з року в рік ставить по приватизації в бюджет, знаючи, що відповідної законодавчої бази немає. Тому на розсуд комітету. Дякую.

 

КАПІНУС Є.В. Колеги, я хотів би наголосити на тому, що все-таки уряд підготував відповідні зміни до законодавства про приватизацію, і ми сподіваємося, що вони дадуть можливість наступного року отримати всі необхідні обсяги, які передбачені на даному етапі ще в проекті бюджету 2018 року. Ми все-таки хотіли би наголосити на тому, що, на жаль, в цьому році не були отримані належні обсяги фінансування. Але видатки, які передбачаються в рамках цих коштів, мають бути проведені.

Тому ми все-таки дуже просили би погодити питання перерозподілу, дати можливість залучити ці кошти, для того щоб профінансувати необхідні видатки, які потрібні в поточному році.

 

ПАВЕЛКО А.В. Сергій Іванович Мельник, будь ласка.

 

МЕЛЬНИК С.І. Я хотів уточнити. Так все-таки, це додаткові будуть запозичення чи ви збалансовуєте тими, що раніше…

 

КАПІНУС Є.В. Колеги, я хотів би наголосити: приватизація не є доходами. Приватизація є просто…

 

МЕЛЬНИК С.І. Я про запозичення запитую.  

 

ІЗ ЗАЛУ. Це плюс до плану.

 

МЕЛЬНИК С.І. Так тиждень залишився. А ті, що раніше ви запозичили, чому не можна збалансувати? Ви ж там розказували, як ви успішно залучили, що навіть можливість буде зменшити державний борг.

 

КАПІНУС Є.В. Правильно. В наступному році ми передбачаємо зменшення державного боргу, і він буде становити 2,5 відсотки. В поточному році ми ті кошти, які повинні були отримати від приватизації, маємо отримати за рахунок запозичень, оскільки вони не дійшли. А видатки на ці кошти передбачені. Тому ми передбачаємо, що відповідний ресурс, він буде додатково запозичений для того, щоб ми могли профінансувати ті видатки, які є зазначеними статтями.

 

ПАВЕЛКО А.В. Іван Іванович Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. У зв'язку з цим рішенням, яке ви зараз пропонуєте, скільки буде складати державний, гарантований державою борг, відсотків від ВВП? У зв'язку з плюс цими 13 мільярдами. Можете назвати цифру?

 

КАПІНУС Є.В. Колеги, ми не виходимо за ту межу, яка визначена в наших зобов'язаннях, 2,7 відсотка – це ті, які зобов'язання були взяті в рамках угоди  з МВФ. І ми будемо  знаходитися в рамках цих зобов'язань.

 

КРУЛЬКО І.І. Ви так цифри і не назвали. Я питаю.

 

КАПІНУС Є.В. 2,7 відсотка.

 

КРУЛЬКО І.І. Що 2,7 відсотка? Від ВВП? У нас буде державний борг? Він гарантований державою? Всього? Скільки ми винні?

 

КАПІНУС Є.В. Той, який іде в поточному бюджеті.

… мільярда будуть додаткові запозичення, які покривають державний борг. Це знаходиться в рамках, визначених Законом про бюджет 2017 року. Ми не переходимо за рамки визначені. Приватизація…

 

ІЗ ЗАЛУ. … (Не чути)

 

КАПІНУС Є.В. Ні. Колеги, це загальний. Я кажу про те, що у нас покривається.

 

КРУЛЬКО І.І. Я й питав про загальний.

 

КАПІНУС Є.В. Дивіться, колеги. Я хочу ще раз наголосити. У 2017 році передбачається певний ресурс, який відповідно до бюджету має бути залучений за рахунок запозичень. Точніше, за рахунок дефіциту. Дефіцити покриваються декількома джерелами, зокрема запозиченнями і зокрема  фінансами, отриманими від приватизації. Відповідно якщо ми не отримаємо певний ресурс від приватизації, зазначені кошти можуть бути відповідно до  бюджетного законодавства залучені за рахунок коштів запозичених.  Але для того, щоб ми здійснили такі запозичення, необхідне погодження комітету. Тому ми якраз і звертаємося, щоб ми могли замістити ці кошти замість запозичень, замість приватизації – запозичення.

 

ІЗ ЗАЛУ. І тоді на 100 відсотків…

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Шановні колеги! Я думаю, що рік важкий, а план по приватизації – це дуже важлива річ, яку кожен рік не виконують. Зараз це дуже важливе питання. Я би хотів все ж таки підтримати Кабінет Міністрів у даному питанні та підтримати пропозицію заступника Міністра фінансів Капінуса Євгенія Валерійовича погодити зміну обсягів джерел фінансування державного бюджету в 2017 році згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів  від 18 грудня номер 921-р.

Будь ласка, хто за, прошу проголосувати.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. 12.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Хто утримався?

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Проти немає, утримались – 2. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення прийнято.

Шосте питання. Про погодження надання у 2017 році державної гарантії за зобов'язаннями публічного акціонерного товариства "Мотор Січ", згідно з постановою Кабінету Міністрів від 6 грудня номер 945.

Звертаю вашу увагу, що ця  постанова уряду є  інформацією з обмеженим доступом, містить гриф "Для службового користування". А тому для розгляду даного питання прошу залишитися в цьому залі лише доповідачам, заступнику Міністра фінансів, членам комітету, керівництву і відповідним працівникам секретаріату, а також зупинити ведення звукозапису засідання.

……..

ПАВЕЛКО А.В. Наступне питання - про перерозподіл видатків Міністерства фінансів на 2017 рік згідно з пунктом 1 Розпорядження уряду 935-р та розподілу збільшеного обсягу дотації між окремими бюджетами згідно з додатком до цього розпорядження. Будь ласка.

 

КАПІНУС Є.В. Дякую.

Шановні колеги, я просив би розглянути комітет і підтримати питання щодо перерозподілу видатків, передбачених Міністерству фінансів, зокрема зменшення видатків споживання за бюджетною програмою 3511350 "Обслуговування державного боргу" в обсязі 183 мільйона 330 тисяч гривень і зменшення обсягу видатків за бюджетною програмою 3511030 "Резервний фонд" в обсязі 100 мільйонів і збільшення обсягу видатків споживання за програмою 3511110 "Стабілізаційна дотація" в обсязі 283 330,8 тисячі гривень.

Хотів би наголосити, що зазначені кошти будуть спрямовані на погашення заборгованості для медиків, які сьогодні вкрай необхідні в регіонах. Тому це питання надзвичайно важливе. Я просив би підтримати комітет його погодження.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрій Васильович.

Шановні колеги, я думаю, що після інформації Міністерства фінансів прошу вас підтримати таку пропозицію: погодити перерозподіл видатків, передбачених Міністерству фінансів України на 2017 рік згідно з пунктом 1 Розпорядження уряду № 935-р та розподіл збільшеного обсягу стабілізаційної дотації між місцевими бюджетами згідно з додатком до цього ж розпорядження. Прошу підтримати таке рішення.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Дякую, Олександр Володимирович.

Сергій Іванович, будь ласка.

 

МЕЛЬНИК С.І. Я хочу сказати, оте, що вчора ми підняли, доповідало Міністерство охорони здоров'я, от після того звернулися до Прем'єр-міністра, розказали ситуацію – буквально реакція. Так що, без цього не могли зробити чи не знали цього?   

 

ІЗ ЗАЛУ. (Репліка без мікрофону)

 

МЕЛЬНИК С.І. …доповідає, розумієте? Рахункова палата дає цю кредиторку зареєстровану, приходить держсекретар профільного міністерства і доповідає цифру, яка там в десятки разів менша, ніж зареєстровані зобов'язання, і розказує, що немає кредиторки по зарплаті.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону) Сергій Іванович, вона є, … не бачили. … Розумієте? Вона не може бути в державному бюджеті.

 

ІЗ ЗАЛУ. Давайте проголосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція підтримати озвучене головою підкомітету Горбуновим Олександром Володимировичем та погодити дане рішення. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.

Щодо всіх питань порядку денного рішення комітету прийняті. Оголошую засідання комітету закритим. Дякую всім за участь і бажаю в наступному році всім добра, щастя і здоров'я.