СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

 з питань бюджету

 

 

6 червня 2018 року

 

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги! Хвилинку уваги! Починаємо нашу роботу. Доброго дня, шановні народні депутати! Колеги! Починаємо.

(Шум у залі)

Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Анатолію Сергійовичу! Олександре Леонідовичу!

Зареєструвалося 15 народних депутатів. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим.

Прошу Першого заступника Голови комітету Амельченка Василя Васильовича здійснювати підрахунок результатів голосування.

Шановні колеги! На початку засідання хочу проінформувати, що в п'ятницю, 8 червня, заплановане виїзне засідання комітету в місто Луцьк Волинської області. Запрошую всіх взяти участь у такому засіданні.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Доповнення?

Костянтине Юрійовичу, будь ласка.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Уважаемые коллеги! Учитывая важность момента, предлагается дополнительно внести к рассмотрению вопрос про погодження розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку у 2018 році відповідно до розпорядження уряду від 20 травня 2018 року № 372-р, а також подання, проект постанови Верховної Ради України про звільнення Данилюка Олександра Олександровича з посади Міністра фінансів України.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Є пропозиція підтримати і в цілому відпрацювати сьогоднішній порядок денний. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? 3 – утримались.

 

(Шум у залі)

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. 4 утримались.

 

(Шум у залі)

 

 ПАВЕЛКО А.В. А, "за"?

 

ІЗ ЗАЛУ. Так. "За".

 

ПАВЕЛКО А.В. Рішення приймається. Дякую.

Тепер, шановні колеги, переходимо до розгляду питань.

Будь ласка, по першому питанню доповідає Левченко Юрій Володимирович.

Будь ласка.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Товариство, вам роздані відповідні переліки. Якщо є якісь зауваження, пропозиції, прошу казати. А якщо ні, то прошу підтримати.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Юрію Володимировичу.

Є пропозиція голосувати та приймати рішення. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Одноголосно.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Рішення прийнято одноголосно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Прийнято.

Наступне. Хто за те, щоб підтримати проекти рішень до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету? Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Рішення прийнято одноголосно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Одноголосно.

Так, переходимо до наступних питань. Я пропоную з додаткових питань почати.

Костянтине Юрійовичу, будь ласка, по додаткових питаннях. Поки є кворум, щоб ми пройшлись.

Будь ласка, по ДФРР. Питання є? Роздано всім?

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Роздано, Андрію Васильовичу.

 

(Шум у залі)

 

МАТВІЄНКО А.С. Ми включили в порядок денний, але у зв’язку з тим, що я хотів би…. (Шум у залі)

 

ІЗ ЗАЛУ. Включіть в порядок денний.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Про погодження розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку в 2018 році відповідно до розпорядження уряду № 372-р. Доповідає директор департаменту Мінрегіону Бондарчук Надія Леонідівна. Будь ласка.

 

БОНДАРЧУК Н.Л. Доброго дня, шановний головуючий! Доброго дня, шановні народні депутати, присутні! Розпорядженням уряду № 372 від 23.05. розподілено кошти ДФРР в обсязі 4,05. Всього в цьому році передбачено 6 мільярдів, тобто нерозподіленими залишаються біля 2 мільярдів гривень. Затверджено 477 проектів, з них 246 перехідних з минулих років.

Крім того, гаситься кредиторська заборгованість в обсязі 2 мільйонів і розподіляються кошти залишку спецфонду 2017 року. "Кредиторка" 2 мільйони і розподіляються кошти спеціального фонду державного бюджету 2017 року в обсязі 247 мільйонів. Майже всі проекти ввідні у 2018 році і мають комплексний підхід при їх відборі.

Прошу шановних народних депутатів погодити відповідний розподіл коштів на 4 мільярди 05 мільйонів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Надія Леонідівна.

Чи є заперечення у Рахункової палати? Немає.

Слово надається голові підкомітету з питань бюджетної підтримки регіонального розвитку Павлову Костянтину Юрійовичу. Будь ласка.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Шановні колеги, уважно розглянутий на підкомітеті весь перелік даних проектів згідно конкурсного відбору. Пропонується підтримати таке рішення комітету: погодити розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку відповідно до розпорядження уряду від 23 травня 2018 року № 372-р з врахуванням дотримання вимог Бюджетного кодексу в частині використання коштів спеціального фонду державного бюджету. Прошу підтримати і проголосувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Костянтин Юрійович.

Будь ласка, Анатолій Сергійович Матвієнко.

 

МАТВІЄНКО А.С. Пане голово, скажіть, будь ласка, це перехідні минулорічні, а ті, які будуть розглядатись, ми будемо розглядати на наступних засіданнях комітету?

 

ІЗ ЗАЛУ. … (Без мікрофону)

 

МАТВІЄНКО А.С. Добре. Але ми коли приблизно зможемо розглядати, щоб завершити?

 

ПАВЕЛКО А.В. Як подасть Мінрегіон.

 

МАТВІЄНКО А.С. Тобто через наступне засідання.

 

БОНДАРЧУК Н.Л. Коли буде розглянуто на засіданні комісії Мінрегіону, тоді буде прийнято розпорядження, потім погоджене з комітетом.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Анатолій Сергійович. Дякую, Костянтин Юрійович.

Хвича Нодарович, будь ласка.

 

МЕПАРІШВІЛІ Х.Н. Я полностью поддерживаю решение, но я хотел бы попросить вас. У нас был разговор в Киевской области, за что они взяли обещание и еще не сдержали слово. Передайте, пожалуйста, дословно им, мы с глубоким уважением относимся к решению, хотелось бы, чтобы люди тоже понимали и осознавали поддержку, которую они имеют.

Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Хвича Нодарович.

Є пропозиція голосувати. Є пропозиція підтримати озвучену головою підкомітету Павловим Костянтином Юрійовичем пропозицію: погодити розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку у 2018 році відповідно до розпорядження уряду № 372-р. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Один утримався. Рішення приймається. Дякую.

Друге питання додаткове, яке озвучив Павлов Костянтин Юрійович, я би хотів ще раз наголосити, "вноситься Кабінетом Міністрів України, Прем'єр-міністром Гройсманом Постанова про звільнення Данилюка Олександра Олександровича з посади Міністра фінансів України, відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України Верховна Рада України" далі по тексту. У вас у всіх є роздані матеріали.

Будь ласка, є пропозиції? Будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК П.В. Шановні колеги, мені здається, ми поступаємо дуже некоректно. Міністр не подавав заяви про відставку. Є подання Прем'єр-міністр, але я думаю, що це неправильно! У нас є міністри, які роками не звільняються, займаючи посади і не мають змогу працевлаштуватись. А ми реагуємо тут, не запросивши на засідання Міністра фінансів. Я вважаю, що це некоректно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Я хочу прокоментувати, ми запрошували міністра, Олександр Олександрович знає про сьогоднішнє наше засідання. Мало того, у нас сьогодні ще є питання по Міністерству фінансів, і в самий останній момент, навіть поки що зам міністра Марченко не прибуде на засідання. Так що це питання таке вже публічне і нам точно немає чого приховувати. І навпаки, ми от зараз би з міністром подискутували, але він не прийшов.

Будь ласка, я бачив, Деркач Андрій Леонідович і потім Матвієнко.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Какая-то немножко странная логика получается, если у нас есть сегодня возможность одного человека, который уничтожает страну, который ни разу не пришел на бюджетный комитет с нормальной логикой, не назвав ни одной цифры. Я ему задавал здесь вопросы, в присутствии вас, давайте стенограммы поднимем. Это первый Министр финансов за 20 лет моей работы в Верховном Совете, который не знает ни одной цифры бюджета! Который лазит, дает интервью и ходит с "крышей" внешнего управления. Я не против внешнего управления, замечательные стратегические партнеры, когда нам дают хорошие советы. Но когда профессионализм человека, который занимает свою должность, здесь все видели и слышали, когда он приходил и ему задавали вопросы, что он отвечал.

А теперь отношение опять же к парламенту, вопрос большой. Он не прислал сюда заместителя даже министра – это отношение его к комитету. Ладно, хорошо, там у нас товарищ председатель Верховного Совета вместе с группой товарищей испугались слова "бах" и после этого депутаты ходят через рамку. Сколько можно еще опускать депутатский корпус с точки зрения логики?!

Поэтому считаю, не пришли на это заседание комитета, у каждого есть возможность проголосовать и сказать "за" он или "против". А лучше всего это вывесить и в прессу дать: каждый, кто поддержал увольнение Данилюка и кто не поддержал увольнение Данилюка. Я предлагаю ключевое слово добавить: не за то, что его Гройсман уволил, а за непрофессионализм. Непрофессионализм!

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрій Леонідович.

Матвієнко Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Колеги, я хотів би трошки заспокоїтися. Я пропоную розглянути, а коли по суті обговоримо, тоді будемо приймати рішення, яке рішення приймаємо чи не приймаємо. Тому давайте почнемо говорити, а потім приймемо рішення, чи є потреба приймати рішення, чи не буде її. Тому переходьте до розгляду, а потім прийняти рішення, чи ми будемо приймати рішення, чи ні, почувши інформацію.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Ще є пропозиції?

Шановні колеги! Є пропозиція все ж таки висловитися шляхом голосування. Кожен висловить свою позицію. Я пропоную, перше, поставити на голосування підтримати проект постанови, поданої Прем'єр-міністром України Гройсманом про звільнення Данилюка Олександра Олександровича з посади міністра фінансів України.

Хто за, прошу голосувати.

 

ІЗ ЗАЛУ. Про включення до порядку денного.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ні, по суті, по суті.

Хто проти? Утримався? 3 – утримались.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. 3 – утримались. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Рішення приймається. Дякую.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Можна все ж таки? Я для протоколу хотів би зазначити. Я особисто вважаю, що Данилюка треба звільняти, так само як і вважаю, що треба й Гройсмана звільняти насправді. І обох у в'язницю садити. Але я все ж таки вважаю, що це трішки якось неправильно, м'яко кажучи, по процедурі і з логіки парламентаризму – розглядати питання звільнення людини без присутності цієї людини. Тобто він би, може, й прийшов би, якщо б він знав, що ми будемо це розглядати, на мою думку, при всьому моєму негативному ставленні до нього.

Тому зазначаю: так, треба Данилюка звільняти, але отакий підхід – вибачте, це просто знущання над парламентаризмом.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Ми запрошували, ще раз повторюю. Ми запрошували міністра. Міністр не прийшов. І звіт стоїть, так. І ніхто не прийшов. Дякую.

Переходимо до порядку денного. Про погодження Переліків об'єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України.

По Чернівецькій області зараз знімається питання, переноситься на наступне засідання за ініціативою Голови Чернівецької державної адміністрації пана Фищука Олександра Георгійовича.

Переходимо до наступного – у місті Києві, згідно з листом Київської міської державної адміністрації.

Доповідає заступник Голови Київської міської адміністрації Давтян Дмитро Олександрович.

Будь ласка, Дмитре Олександровичу.

 

ДАВТЯН Д.О. Уважаемый Андрей Васильевич! Уважаемые народные депутаты! У города Киева просьба поддержать решение о полной сумме ожидаемых поступлений таможенных в размере 1 миллиард 269 миллионов. На сегодняшний день у города Киева есть 535 миллионов, состоящих из 434 миллионов остатков 2017 года, и 100 миллионов поступлений за первый квартал 2018 года. Просим поддержать.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Є пропозиція надати слово виконуючому обов'язки заступника Голови Держагентства автомобільних доріг Харченку Олександру Івановичу.

Будь ласка.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Доброго дня, Андрію Васильовичу! Доброго дня, шановні народні депутати! Надані Київською міською державною адміністрацією переліки об'єктів передбачають розбудову об'єктів транспортної інфраструктури доріг комунальної власності міста Києва. Тому "Укравтодор" в цілому не має, в принципі, заперечень і чіткої позиції щодо запропонованих об'єктів, оскільки ми здійснюємо в цілому управління дорогами державного значення.

В цілому підтримуємо місто Київ і просимо вас погодити ті пропозиції, які надані містом Києвом.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Івановичу.

Слово надається голові підкомітету Дубневичу Богдану Васильовичу.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пропонується комітету прийняти таке рішення: погодити два переліки об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів в місті Києві в рамках експерименту з фінансовим забезпеченням, загалом відповідно 434,8 мільйони та 100,8 мільйони гривень, подані листом Київської міської адміністрації від 21 травня 2018 року з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Богдане Васильовичу.

Є зауваження? Немає. Будь ласка.

 

БІЛОЦЕРКОВЕЦЬ Д.О. Дякую.

Тут просто треба розуміти навіщо це потрібно. Це потрібно для того, щоб можна було організувати процедуру тендерів. Всі розуміють, якщо цих коштів не буде, то і сплати за це не буде. На те, щоб бюрократично ми могли почати до початку зими ці роботи, потрібно саме затвердження  цих лімітів. Тому я все-таки прошу підтримати комітет для того, щоб могли більш швидко працювати по цьому напрямку.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дмитре, Богдан Васильович на підкомітеті це розглядав, і в нас є єдина позиція по всім областям. Це дуже-дуже важливо дотримуватись єдиних принципів. Але наша симпатія до міста Києва взагалі безмежна і ми запропонуємо на наступному засіданні ще раз повернутись до цього питання.

 

БІЛОЦЕРКОВЕЦЬ Д.О..Андрію Васильовичу, дуже маленька репліка. В Києві є комунальні дороги, а не дороги національного значення, тому тут в принципі може бути виняток.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, є пропозиція підтримати голову підкомітету Дубневича Богдана Васильовича. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Двоє утримались. Рішення прийнято. Дякую.

Наступне питання. Про звіт Кабінету Міністрів про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік". Міністерство фінансів не прийшло. Мабуть, ми попросимо голову казначейства Тетяну Ярославівну.

 

КРУЛЬКО І.І. Якщо дозволите? Я вважаю, що ми не можемо розглядати питання про звіт про виконання Закону про державний бюджет без представництва Міністерства фінансів. Дивіться, що таке звіт Кабінету Міністрів? Це має бути представник Кабміну, зазвичай це Міністерство фінансів.

Ми можемо зараз заслухати тих представників, які є. Це в нас є Тетяна Ярославівна Слюз як керівник Державного казначейства, є голова Рахункової палати Валерій Пацкан, але все одно без головного доповідача на комітеті це розглядати, ви ж розумієте, що це гірше, як кадрове питання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Пинзеник Віктор Михайлович. 

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, казначейство виконує технічні функції по виконанню бюджету. Це орган, який адмініструє бюджет. Ви знаєте, я не говорив про треба чи не треба Міністра фінансів відправляти у відставку, я говорив про інше. Ми повинні заслухати. Ми ж говоримо про звіт Кабінету Міністрів. Покажіть, будь ласка, члена уряду, присутнього тут, будь-кого.

 

ІЗ ЗАЛУ. Запросили.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Ну це не аргумент. Ви знаєте, не перетворюйте комітет в парламент. В парламенті вже без авторів приймають закони, слухають законопроекти від уряду і навіть не дають слова від уряду сказати. Ну я пропоную не розглядати, якщо немає Міністерства фінансів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Сергій Іванович Мельник.

 

МЕЛЬНИК С.І. У мене є пропозиція. У нас є два питання – це звіт і Основні напрями бюджетної політики. Я пропоную зараз розглянути звіт Рахункової палати, а передзвонити, попередити Мінфін, що два питання за їх участі – ми просимо, щоб вони забезпечили…

 

(Шум у залі)

 

ІЗ ЗАЛУ. Вони свідомо не приходять.

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрій Леонідович Деркач, будь ласка.

 

ДЕРКАЧ А.Л. У нас же есть какая-то практика деятельности Верховного Совета. Это не первый прецедент, когда министерство или Кабинет Министров в случае, связанном с отчетом по какому-то вопросу, для того чтобы не отвечать по сути, по форме, не присылают представителя. Все были надежным образом уведомлены, правильно?

 

ІЗ ЗАЛУ. Конечно.

 

ДЕРКАЧ А.Л. О повестке дня были все уведомлены?

 

ІЗ ЗАЛУ. Да.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Почему вдруг народ Украины, который делегировал нам как народным депутатам полномочия по выполнению нашей функции, должен страдать из-за того, что Данилюк сегодня дает пресс-конференцию, а его заместители делят очередные бумаги, выносят, потому что туда придет завтра, допустим, СБУ или прокуратура? И они палят эти бумажки, они просто заняты, не могут прийти на заседание бюджетного комитета. Я с пониманием отношусь. И действительно, пусть люди спалят быстро бумаги. Уже, кстати, копии есть, они не горят, так что бесполезно. Ну на всякий случай пусть будут спалены оригиналы. Но какое это имеет отношение к процессу конституционной непрерывности власти? И у нас власть по Конституции прерывается в связи с тем, что кто-то не приходит на заседание бюджетного комитета?

И следующий момент, если уже говорить по сути. Безусловно, казначейство – это бухгалтер, который исполняет бюджет без анализа. Но мы имеем в лице казначейства человека, который даст нам отчет по выполнению бюджета. Это раз.

С точки зрения анализа выполнения бюджета, нарушений в выполнении бюджета и аналитики у нас есть председатель Рахункової палати, который в состоянии пояснить, исходя из того анализа, который сделан, суть происходящего. А причем здесь Министерство финансов к анализу выполнения бюджета? Тогда мы еще можем говорить, может быть, Кубива, действительно, стоило пригласить как министра или там экономиста, да? Это понятно. А так мы готовы сегодня слушать.

 

КРУЛЬКО І.І. Андрію Васильовичу, у мене є пропозиція. Давайте ми дійсно, у нас є питання, яке ми можемо зараз розглянути, це звіт Рахункової палати. Це окремий пункт порядку денного. Є Голова Рахункової палати, давайте ми це розглянемо, тим більше, воно не викликає питань.

Подивіться, ми можемо сьогодні зробити наступну річ. Я вважаю, що це серйозна історія, коли на питання, яке стосується Основних напрямків бюджетної політики, і питання, яке стосується звіту про виконання Державного бюджету, немає представників від уряду, це серйозне питання.

І я пропоную, щоб ми як комітет прийняли рішення направити лист на Голову Верховної Ради, поінформувавши про це, і на Прем'єр-міністра України, поінформувавши про це. І до речі, коли буде розглядатися питання у Верховній Раді кадрове, це питання теж треба буде озвучити, тому що ми не можемо розглядати Основні напрями бюджетної політики без представника уряду. Вони повинні нам представити. У нас є до них питання. Це серйозний документ, на підставі нього робиться бюджет, тим більше, трьохрічне бюджетне планування. Ну, це просто ми не повинні принижувати в першу чергу себе, комітет.

Якщо вони зробили помилку, ми повинні про це сказати голосно. Але просто зробити цю річ, це неправильно по відношенню до бюджетного комітету. Це все одно, що вирішували б наші питання без нас.

 

ІЗ ЗАЛУ. … якщо ми не своєчасно повернемо уряду на доопрацювання, то нас звинуватять в тому, що ми затягнули процес і не своєчасно буде поданий бюджет на наступний рік. 

 

КРУЛЬКО І.І. Прекрасно. Давайте повернемо в уряд у зв’язку з неявкою на засідання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Один, два, три, чотири, п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять. Хто проти? Утримався? Два утримались. Рішення приймається.

Це по третьому і по п’ятому питанню, по двох питаннях, на які вони не прийшли. Це проект Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки, поданий Кабінетом Міністрів  (проект Постанови № 8357) та про звіт Кабінету Міністрів про виконання Закону про державний бюджет на 2017 рік. По цим двом питанням ми прийняли рішення повернути.

Тепер переходимо до питання про звіт Рахункової палати. Слово надається Голові Рахункової палати Пацкану Валерію Васильовичу.

 

ПАЦКАН В.В. Доброго дня, шановний Андрій Васильович, шановні народні депутати, присутні! На ваш розгляд поданий звіт Рахункової палати за 2017 рік. Можу не доповідати, якщо не цікаво.

Знаєте, дуже важко доповідати звіт, який ти не робив протягом року, тому що це робив попередній склад Рахункової палати, але я спробую зараз доповісти і показати вам, в якому форматі ми започаткуємо новий звіт Рахункової палати, і вони будуть з кожним роком покращуватись.

У кожного з вас зараз є такий екземпляр звіту Рахункової палати. На сьогоднішній момент ми його уніфікували, і він буде в такому форматі, буде з флешкою для того, щоб народні депутати мали можливість скористатись усіма матеріалами для своєї роботи. На флешці є вся інформація.

Перейду безпосередньо до звіту. Діяльність Рахункової палати за минулий рік можна охарактеризувати такими показниками: було перевірено 635 об’єктів, підготовлено 95 звітів, виявлено порушень та недоліків на загальну суму 23 мільярди. У 2016 році у порівнянні - це 17 мільярдів коштів. Обсяг перевірених державних коштів становив майже 504 мільярди гривень, причому кожний аудитор в середньому перевірив майже 1,8 мільярди гривень. Було підготовлено 633 звіти, рішення, інформації, акти щодо підконтрольних органів.

Слід зазначити, що в рекомендаціях, наданих Рахунковою палатою в 2016 році до кінця 2017 року, 48,9% було виконано повно мірою, ще 22% частково.

Пропозиції Рахункової палати за результатами заходів державного і зовнішнього контролю і аудиту було враховано Верховною Радою і прийнято в 2017 році в дев'яти законах, а також при підготовці восьми законопроектів. Представники Рахункової палати взяли участь в 99 засідань комітетів, в тому числі і в бюджетному комітеті, з яких було розглянуто 35 питань за результатами контрольних заходів, здійснених Рахункової палатою, двох парламентських слуханнях та 56 робочих груп.

Що у нас в даний час відбувається в Рахунковій палаті? Розробляється і проваджується стратегія з реального розвитку Рахункової палати, імплементація в діяльність Рахункової палати міжнародних стандартів вищих органів фінансового контролю шляхом їх адаптації до чинного законодавства діяльності Рахункової палати. Перегляд та підготовка нових редакцій внутрішніх нормативних документів Рахункової палати, що регулюють нашу діяльність. Удосконалення форм і методів інформування громадськості про результати контрольних заходів, що проводяться Рахунковою палатою. Удосконалення відносин Рахункової палати з Верховною Радою України, Президентом, Кабінетом Міністрів, органами державного фінансового контролю, правоохоронними органами.

Шановні колеги, ви бачите, що з 15 березня, після того, як ми приступили до своїх обов'язків, звіти стають більш резонансними. Ми не будемо замовчувати жодних цифр, ми будемо показувати ту ситуацію, яка є станом на сьогодні у кожному міністерстві, відомстві, і будемо і вас інформувати, народні депутати, для того щоб ви могли оперативно реагувати на ту інформацію.

Хочу пояснити, що ми є вашим інструментом парламентського контролю за державним бюджетом України. Ми готові до співпраці і Рахункова палата готова до комунікації з бюджетним комітетом, і готова до співпраці в подальшому.

Дякую за увагу. Готовий до запитань.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Валерій Васильович.

Є пропозиція надати слово голові підкомітету Крульку Івану Івановичу. Будь ласка, Іван Іванович.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую.

Шановні колеги, ми розглядаємо звіт Рахункової палати за 2017 рік і я би хотів відзначити, що дійсно за останній період, коли ми все-таки завершили реформу Рахункової палати і обрали відповідно до нового закону склад Рахункової палати, співпраця і комітету і парламенту з Рахунковою палатою помітно покращується. Безумовно, є куди рости.

Найголовніша, мені здається, буде оцінка нашої спільної роботи - це по тому, наскільки Рахункова палата буде давати професійні висновки стосовно тих заходів перевірки, які вони здійснюють. І я сподіваюся, що це дійсно буде на найвищому професійному рівні.

Що стосується цього звіту, який ми розглядаємо, загалом констатуємо про те, що співпраця між Рахунковою палатою і комітетом була на задовільному рівні. Представники Рахункової палати приймали участь в наших засіданнях.

Крім того, в рішенні комітету ми звертаємо увагу на деякі речі, які потрібно дотягнути Рахунковій палаті у своїй діяльності. Це передбачено у висновку. Серед таких моментів, на які я би хотів звернути увагу, це питання про вирішення проблеми з граничною чисельністю апарату Рахункової палати, який за діючим законом приймається Верховною Радою. Ми теж звертаємося до Рахункової палати поінформувати Комітет з питань бюджету з приводу напрямів закріплення діяльності Рахункової палати за членами Рахункової палати, оприлюднювати на офіційному сайті всі рішення Рахункової палати, які приймаються за наслідками здійснення заходів контролю, розширити можливості здійснення Рахунковою палатою фінансових аудитів з поступовим охопленням таким аудитом всіх головних розпорядників коштів державного бюджету, покращити обізнаність громадськості щодо діяльності Рахункової палати. І використовувати треба всі засоби. Я взагалі вважаю, що це є ключова така зброя Рахункової палати, це їхня публічність роботи.

Крім того, все, що ми виписали в рішенні комітету, просимо, щоб Рахункова палата проаналізувала і поінформувала в належний термін Комітет з питань бюджету.

Враховуючи вимоги статті 30 Закону "Про Рахункову палату", статтю 240 Регламенту Верховної Ради, пропонується рекомендувати Верховній Раді розглянути на пленарному засіданні питання щодо представлення Головою Рахункової палати звіту за 2017 рік та за наслідками розгляду звіт взяти до відома шляхом прийняття відповідного проекту постанови Верховної Ради.

Дякую. Доповідь закінчено. Прошу такий проект рішення підтримати.

Більше того, хотів би поінформувати, що проект рішення обговорювався на засіданні підкомітету, були представники Рахункової палати, він відпрацьований у тому числі разом з Головою Рахункової палати, так що ми можемо його приймати.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу.

Є пропозиція підтримати дане рішення.

Будь ласка, Валерію Васильовичу.

 

ПАЦКАН В.В. Іване Івановичу, не можу не погодитись зі всім, що каже бюджетний комітет, в тому числі і з вами як головою підкомітету. Але все-таки прошу ще раз, пункт 6-й: "Удосконалити висновки Рахункової палати щодо виконання державного бюджету за підсумками кожного кварталу та року, посиливши зміст таких висновків відповідно до інформації…".

 

ІЗ ЗАЛУ. Це знято.

 

ПАЦКАН В.В. Знято? Все. Дякую. Вибачте.

 

ІЗ ЗАЛУ. … (Не чути)

 

ПАЦКАН В.В. Дякую, Іване Івановичу, за коментар.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Є пропозиція підтримати голові підкомітету Крулька Івана Івановича і проголосувати.

Хто за, прошу голосувати. Хто  проти? Утримався? 2 – утримались. Рішення приймається. Дякую.

Дякую, Валерію Васильовичу.

Шановні колеги! Є в нас ще… Сергій Іванович? Будь ласка.

 

МЕЛЬНИК С.І. Андрію Васильовичу! Я все-таки хотів би, знаєте, я вважаю, що кожен повинен свою роботу робити, і від того, що немає сьогодні представників Мінфіну, я все-таки пропонував би, ми повинні розглянути ну як мінімум проект Основних напрямів. Ну, по-перше, депутатами і комітетами подані пропозиції. Я вважаю, ми повинні своє зробити, направити. Ми підготували висновки, є певні зауваження, пропозиції – вони повинні доопрацювати. Бо що виходить? От не прийшли – ми не розглянули. Що далі? Я все-таки вважаю, ми як комітет маємо зробити свою роботу, відправити, щоб наше сумління в цьому напрямку було чистим.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Василь Васильович Амельченко.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги! Я підтримую позицію Сергія Івановича, тому що реально в компетенції комітету у нас є звіт, він написаний, розданий. Маємо свої зауваження. І документ практично готовий…

 

ІЗ ЗАЛУ. … (Не чути)

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ну в тому числі. Тому я пропоную ці два питання розглянути і прийняти відповідні рішення.

 

КРУЛЬКО І.І. Я розумію, що по напрямах ми вже рішення прийняли. Чи не прийняли?

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Юрій Левченко.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дивіться, враховуючи те, що секретаріат в принципі підготував, і є хороші матеріали щодо фахової причини, чому ми маємо відхилити Основні напрямки, то в мене пропозиція така, щоб ми все ж таки взяли оте як базу, але додали пропозицію Івана Крулька, що додали туди також, що ще однією підставою є той факт, що не з’явились. Тобто беремо ті матеріали, але додаємо про неявку. Я думаю, що можна об’єднати ці два моменти.

 

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, пропонується все ж таки повернутись до третього та п’ятого питань і прийняти рішення. Хто за те, щоб повернутись до третього та п’ятого питань, яке ми вже прийняли, хто за те, щоб повернутись, прошу голосувати. Один, два, три, чотири, п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять, десять, одинадцять, дванадцять. Хто проти? Утримався? Два утримались.

Ще раз. Третє питання. Про звіт Кабінету Міністрів про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік". Є пропозиція надати слово Голові Державної казначейської служби Слюз Тетяні Ярославівні.

 

СЛЮЗ Т.Я. Шановні народні депутати, шановні присутні! Чесно кажучи, я опинилась в такій пікантній ситуації: по посадових обов’язках я не маю права доповідати звіт, але так, як немає членів уряду, то я би просила, це буде моя як інформація. Я не можу звітувати, хоча згідно нормативних документів ми проводимо аналітичну роботу по показниках, формуємо звіти щоденні, щомісячні, щоквартальні, щорічні, і мій підпис також стоїть під кожною позицією звіту за 2017 рік і в пояснювальній записці.

Мене не уповноважували, я була запрошена як голова казначейства для прийняття участі в обговоренні. Мене ніхто не уповноважував сьогодні звітувати і про те, що Мінфін буде відсутній, я про це дізналась тільки що, коли ви озвучили.

Колеги, матеріали річного звіту розміщені також на нашому веб-порталі, річні, я повторюю, є місячні і квартальні. Матеріали, я думаю, в кожного з вас є, в кого немає, я з вашого дозволу декілька цифр озвучу по показниках, які технічно, як сказав Віктор Михайлович, і правильно, виконує Державна казначейська служба в особі 600 територіальних органів казначейства.

Якщо дивитись за результатами виконання державного бюджету, а державний бюджет це окремо загальний фонд і спеціальний фонд, то в нас по доходах спеціального фонду є невеличке перевиконання - біля 200 мільйонів гривень, по доходах загального фонду державного бюджету з врахуванням міжбюджетних трансфертів в нас невиконання 3,6 мільярди гривень.

Показники конкретно по податках, вони розміщені в звіті. Якщо у вас будуть питання , щоб я тут не зупинялась, вони відомі. Планові показники ви приймаєте (додаток № 1).

Що стосується видаткової частини. Давайте, ще по доходах я скажу. По доходах по відшкодуванню ПДВ. Ви знаєте, що минулого року було запроваджено електронне відшкодування ПДВ, воно запрацювало наприкінці квітня, і відшкодування ПДВ і минулого року, і цього року проходить ритмічно, в межах граничного терміну, який передбачений Податковим кодексом. В минулому році ми відшкодували більше 120 мільярдів гривень. Якщо порівняти із 2016 роком, то це ріст пішов з плюсом - 26 мільярдів гривень.

Мене просять скоротити. О'кей, я скорочую.

По видатках. Значить, по видатках у нас ніколи, у нас не було такого року, щоб стовідсотково були проведені касові видатки. Я хочу сказати, що в минулому році, як і в позаминулих роках, у нас всі платіжні доручення, без винятку, які подані на оплату до органів казначейства, проведені, оплачені. Наведу цифри по проведенню касових видатків загального фонду державного бюджету. Мінусом, трошки більше мінус 10 мільярдів гривень по спеціальному фонду, невиконання бюджетного розпису по видатках склало трошки більше 20 мільярдів гривень, разом  мінус 31 мільярд гривень.

Що стосується розділу другого – "Фінансування". Ви знаєте, що мінялися планові показники по дефіциту державного бюджету як загального фонду, так і спеціального фонду. І коли подивитися фактичне виконання дефіциту загального фонду державного бюджету, бо це основний показник, він, факт склав трошки більше 45 мільярдів гривень при плані трошки більше 52 мільярдів гривень. Тобто уряд справився з завданням дефіциту загального фонду державного бюджету, і ця норма була в плюсі.

Що стосується боргової політики, ви знаєте, що у нас жодного року ніколи не було профіцитного бюджету, і завжди фінансування покривається декількома чинниками. Один з основних чинників – це є запозичення, зовнішнє і внутрішнє, по планових показниках воно не виконано, здається, на 16 мільярдів, тому що не було потреби збільшувати боргову політику, вона й так дуже велика, державний гарантований борг станом на 1 січня 2018 року склав 2,1 трильйона гривень.

Другий показник, який впливає передбачено на покриття дефіциту бюджету, це є приватизація. На жаль, на жаль, четвертий рік поспіль при таких великих планових показниках приватизація не виконується. В минулому році вона автоматично не була виконана.

Декілька слів хотіла я сказати по місцевих бюджетах, тому що насправді у нас протягом останніх трьох років дуже велика динаміка коштів, які обліковуються на рахунках, які відкриті в органах казначейства місцевими бюджетами, і в деяких випадках надходження складають більше як по загальному фонду державного бюджету. Але в нас є, на мою точку зору, деяка така річ, яку треба систематизувати. Це моя точка зору як керівника Казначейства, я не знаю точки зору Мінфіну і уряду в цілому. Оскільки делеговані повноваження також значно передані місцевим бюджетам, але в той же час дуже велика питома вага міжбюджетних трансфертів в особі субвенцій надходить до місцевих бюджетів, і тепер увага: вони мають право згідно бюджетного кошту розміщувати кошти на депозитних рахунках в установах державних банків, в тому числі розміщуючи субвенції. Минулого року місцеві бюджети розмістили на депозитних рахунках 23,9 мільярда гривень, тобто продотували банківську систему. Це ресурс, який відволікся з Єдиного казначейського рахунку. Я, мабуть, найбільший критикан, я вважаю, що місцеві бюджети не на депозитах повинні розміщати кошти, а вкладати в розвиток адміністративних одиниць. У нас є проблеми з дорогами, у нас є проблеми в освіті, в науці, культурі, в охороні здоров'я.

Мене зупиняють, так? Я зрозуміла. Можу багато говорити, але дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Так, дякую, Тетяно Ярославівно. Дякую вам за участь в нашому комітеті.

Слово надається Голові Рахункової палати Пацкану Валерію Васильовичу.

 

ПАЦКАН В.В. Шановний пане голово, шановні народні депутати! Тетяна Ярославівна зупинилась майже на всіх цифрах. Я доповню лише щодо трансфертів з місцевих бюджетів, збільшились на 54,3%, що свідчить про зростання залежності їх від виконання державного бюджету.

Висновки і пропозиції Рахункової палати враховані в проекті постанови Верховної Ради. Рахункова палата не має зауважень до проекту рішення Комітету з питань бюджету з цього питання.

Дякую за увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Валерію Васильовичу.

Будь ласка, Іван Іванович Крулько. І голосуємо.

 

КРУЛЬКО І.І. Що таке "звіт про виконання бюджету за 2017 рік" і для чого це взагалі потрібно? Це в першу чергу діалог між профільним комітетом парламенту і урядом стосовно того, що було зроблено, що було позитивного, а де були недоліки. Для чого це робиться? І чому це робиться саме зараз? Це робиться практично разом із поданням Бюджетної резолюції для того, щоб при плануванні бюджету на наступний рік ті всі речі, які, комітет вважає, були негативними, їх виправили при плануванні бюджету на наступний рік.

Зараз такого діалогу не відбувається. Ми це робимо самі для себе, ми це вже розглянули на підкомітеті. Ми звернули увагу, які є недоліки. І я дякую Тетяні Ярославівні, вона професійно сказала зі своєї посади як Голова Державного казначейства. Але без уряду цей документ не має ніякого практичного значення ні для кого. Вони це не побачать, може і побачать.

Тому я пропоную взяти до відома звіт про виконання Закону "Про державний бюджет". Але це є звіт, я нагадую, не бюджетного комітету про виконання закону, не депутатів і навіть не парламенту, а звіт Кабінету Міністрів України. От, власне, я завершив доповідь.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Є пропозиція перейти до голосування вже.

Дмитро Білоцерковець.

 

БІЛОЦЕРКОВЕЦЬ Д.О. У мене просто запитання таке, от ви казали, що навіть субвенції кладуть на депозити. А скажіть, будь ласка, якщо деякі субвенції як, наприклад, субвенції по сільській медицині – нема порядку їх використання. Вони ж не можуть нічого з цими грошима робить! Хай краще вони лежать на депозитах. Все одно вони їх витрачати не можуть. І так є по деяким іншим питанням.

Дякую.

 

СЛЮЗ Т.Я. Висновок такий, що коли бюджет повинен формуватися, повинні врахуватися чинники дохідної частини місцевих бюджетів і, можливо, переглянута сума, яка повинна скеровуватися з державного бюджету місцевим бюджетам.

А тепер відносно порядку. Я забіжу зараз у 2018 рік. Насправді, на засіданні уряду був прийнятий порядок використання вільних залишків,  тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів шляхом закупівлі облігацій внутрішніх державних позик. Тому що, шановні депутати, ви минулого року 7 грудня внесли зміни до статті 16 Бюджетного кодексу, де також можуть розмішувати такі речі.

Тепер декілька цифр. Коли ми зробили аналітику, під які відсотки місцеві бюджети розміщають кошти на депозитних рахунках. Тепер увага. В залежності від території, мінімально - 9,5, максимально - 14. Коли подивитися, під які відсотки Міністерство фінансів виходить на аукціон і викуповує цінні папери, ті самі відсотки можуть поповнювати дохідну частину місцевих бюджетів. На жаль, в зв'язку з тим, що Національний банк цього року підняв на декілька позицій облікову ставку, цінні папери зараз викуповуються дуже дорого, і це впливає на показник витратної частини, видаткової частини бюджету в частині обслуговування. Так ось Мінфін викуповує 17-17,5 відсотків.

Ми пропонуємо місцевим бюджетам, вам вигідніше викуповувати цінні папери, і "фішка" полягає в тому, що цінні папери вони можуть розміщувати за межі бюджетного року, а депозитні кошти вони зобов’язані повернути на свої рахунки в органи казначейства не пізніше 20 грудня.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Тетяна Ярославівна.

Будь ласка, в нас зараз не буде кворуму, і ми не зможемо приймати рішення. В нас вже під загрозою прийняття рішення.

Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. За наслідками розгляду та за пропозицією підкомітету пропонується комітету підтримати таке рішення: урядовий звіт про виконання Закону "Про Державний бюджет за 2017 рік" взяти до відому та схвалити запропонований проект постанови, в якому рекомендувати Верховній Раді зазначений звіт взяти до відома, і надати Кабінету Міністрів відповідні доручення, а також направити їх уряду як рекомендації комітету. Хто за, прошу голосувати.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. З врахуванням того, що сказала Тетяна Ярославівна.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Утримався? Двоє утримались. Рішення приймається.

Зараз п’яте питання – про проект Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки, поданий Кабінетом Міністрів (проект Постанови № 8357). Будь ласка, Сергій Іванович Мельник.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги, декілька слів я все-таки хотів би щодо звіту доповнити, що з формальної сторони, до певної міри, це бухгалтерський документ, і ми його беремо до відома, але все-таки на комітеті ми розглядаємо в контексті проекту Основних напрямів бюджетної політики, щоб якраз, дійсно, звернути увагу по тих питаннях, які були напрацьовані, досягли ми результатів чи не досягли. І саме головне – в нас кожен рік є оці перехідні проблемні питання, коли ми намагаємось чи на місцеві бюджети, чи залишити на головних розпорядників коштів, зокрема щодо Міністерства охорони здоров’я. Якщо Міністерство освіти якимось чином, ми бачимо, все-таки рухається там в напрямку щодо розподілу навіть тих міжбюджетних трансфертів, то з іншими розпорядниками щодо їх порядків використання і процедур є питання.

Щодо Основних напрямів. Я коротко скажу, що те, що вони подані з запізненням – це одне, багато є зауважень. Заради справедливості, хотів би також сказати, що в минулому році це був "пілотний" варіант, коли були подані в такому розширеному варіанті на 3 роки. В цьому році дійсно міністерство повернулось до більш декларативної, такої загальної форми подання, проте навіть, я скажу з досвіду, навіть в повній мірі на ті вимоги 33 статті навіть в цьому декларативному форматі не дано відповіді. Зокрема, це перше – це щодо стратегічних документів, по яких взагалі немає 2021 року, макропоказники. Щодо того, що навіть обмінний курс: НБУ дає одні показники, Мінфін дає, скажемо чесно, суттєво інші, на 2 відсотки. Це суттєво.

Щодо росту економіки, то, знову ж таки, якщо прогнозується такий ріст економіки, то в нас виникають зобов’язання по деривативам. Це питання взагалі не згадується. Мінімальна заробітна плата, співвідношення, єдина тарифна сітка. З минулого року залишилось питання по профтехосвіті, технікуми, коледжі, тарифна політика, підтримка агросектору, поводження з твердими побутовими відходами, доступне житло, молодіжна. Можна багато наводити переліку того, що, я вважаю, до переходу до основної роботи ми мали би все-таки знайти якісь, прийти до спільного знаменника по цих основних питаннях. Щоб не було так, як в минулому році: потім в останні ночі починається оцей футбол з того поля на це.

Тому є два варіанти, враховуючи оцю зміну, що все-таки не були внесені зміни. Тобто ми беремо до відома те, що просить Мінфін, і доопрацьовуємо. Або підготовлений проект, який від комітету – це повернути суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Тому що є ряд суттєвих пропозицій і доповнень, які подали комітети та депутати, а також Асоціація міст України. Доручити Комітету з питань бюджету в дводенний строк  направити ці висновки і пропозиції. У вас на руках роздано. І прохання Кабінету Міністрів в двотижневий термін доопрацювати такий проект з врахуванням вищезазначених висновків. Тим більше нещодавно було заявлено, що буквально в двох-трьохденний термін будуть переглянуті і уточнені макропоказники. А для нас це також важливо.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Зараз Іван Іванович Крулько повертається.

Ще раз, для стенограми. За наслідкам розгляду та за пропозицією підкомітету пропонується комітету підтримати рішення згідно з розданим проектом ухвали. Зокрема, перше, рекомендувати Верховній Раді повернути суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання проект Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки. Доручити Комітету з питань бюджету у дводенний строк направити до Кабінету Міністрів висновки і пропозиції народних депутатів та комітетів Верховної Ради щодо такого проекту. Кабінету Міністрів в двотижневий строк доопрацювати такий проект з врахуванням вищезазначених висновків і пропозицій та подати на розгляд Верховної Ради разом з порівняльною таблицею щодо врахування таких висновків і пропозицій.

Друге. У разі неприйняття Верховною Радою рішення щодо даного питання, Комітету з питань бюджету направити не пізніше 13 липня 2018 року висновки і пропозиції народних депутатів та комітетів Верховної Ради щодо такого проекту до Кабінету Міністрів для опрацювання та можливого врахування при підготовці законопроекту про державний бюджет на 2019 рік.

Я пропоную приймати рішення. Хто за дану пропозицію, голосуємо. Хто за?

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. 12.

 

ПАВЕЛКО А.В. Проти? Утримався? 2 утримались. Дякую. Рішення приймається.

В "Різному" у нас кадрове питання, роздані у вас матеріали. Будь ласка, чи є зауваження, пропозиції? Прошу підтримати. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримались? Дякую. Одноголосно. Рішення приймається.

Ще раз наголошую, у нас виїзне засідання до Луцьку у п'ятницю. Всіх запрошую.

Щодо всіх питань порядку денного засідання комітету рішення прийняті. Оголошую засідання комітету закритим.

Дякую всім за участь. Бажаю успіхів.