ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №154 від 17.10.2018

23 жовтня 2018, 10:44

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №154 від 17 жовтня 2018 року

 

 

 

1600  година (фактично засідання розпочалося о 1815 годині)

 м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Білоцерковець Д.О., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Дубіль В.О., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 24 народні депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Деркач А.Л., Матвієнко А.С., Микитась М.В., Пресман О.С., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

Народні депутати України

Барна О.С., Голуб В.В., Кіт А.Б., Кулініч О.І., Найєм Мустафа-Масі, Острікова Т.Г., Продан О.П., Хлань С.В.

від Адміністрації Президента України

Марченко С.М. – заступник Глави Адміністрації;

 

від Міністерства фінансів України

Маркарова О.С. – в.о. Міністра;

Верланов С.О. – заступник Міністра;

Гелетій Ю.І. – заступник Міністра;

Джигир Ю.А. – заступник Міністра;

Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету;

Босак М.О. – заступник директора Департаменту державного бюджету;

від Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Малашкін М.А. – Державний секретар;

Касіяник А.В. – директор Фінансового департаменту;

від Міністерства соціальної політики України

Задніпрянець В.А. – директор Фінансово-економічного департаменту;

від Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту України

Мальков М.І. – Голова;

Синявський В.Г. – начальник Управління фінансово-економічної діяльності – головний бухгалтер;

від Національного агентства з питань запобігання корупції

Мангул О.А. – Голова;

Писаренко О.О. – керівник апарату;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Харченко О.І – виконуючий обов’язки заступника Голови;

 

від Херсонської обласної державної адміністрації

Гордєєв А.А. – Голова;

від Хмельницької обласної державної адміністрації

Гнидюк П.І. – начальник Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області;

Польовик А.М. – заступник директора Департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури;

від Донецької обласної державної адміністрації,

Донецької обласної військово-цивільної адміністрації

Макогон І.В. – в.о.начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області;

від Чернівецької обласної державної адміністрації

Гах І.В. – начальник Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Святенко В.Г. – начальник відділу Департаменту з питань бюджетної політики;

Старченко О.М. – головний спеціаліст Управління інформаційної політики;

від Асоціації міст України

Слобожан О.В. – виконавчий директор.

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про проект Закону України про внесення змін до додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстр. № 8414 від 25.05.2018), внесений народними депутатами України Довбенком М.В., Матвієнком А.С. та іншими (продовження розгляду). /Розгляд питання перенесено на наступне засідання./

2. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України:

 - у Хмельницькій області (згідно з листами Хмельницької обласної державної адміністрації від 04.10.2018 р. № 55/26-20-4649/2018 та 04.10.2018 р. № 55/26-20-4648/2018);

- у Донецькій області (згідно з листом Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 11.10.2018 № 0.1/12/1939/0/2-18) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Дубневича Б.В./;

- у Чернівецькій області (згідно з листом Чернівецької обласної державної адміністрації від 11.10.2018 № 01.34/5-2045) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Дубневича Б.В./.

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони (розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 700-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Національному агентству з питань запобігання корупції (розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 701-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства  (розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 705-р);

4) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, у форматі «Прозорий офіс» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.10.2018 № 735-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./.

4. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 9084 від 15.09.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

5. Щодо підготовки до першого читання законопроекту про Державний бюджет України на 2019 рік (реєстр. № 9000 від 17.09.2018), поданого Кабінетом Міністрів України.

1. Про проект Закону України про внесення змін до додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстр. № 8414 від 25.05.2018), внесений народними депутатами України Довбенком М.В., Матвієнком А.С. та іншими (продовження розгляду).

За пропозицією народного депутата України Шкварилюка В.В. розгляд питання перенесено на наступне засідання Комітету.

2. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області Гнидюка П.І. про погодження уточненого та додаткового Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Хмельницькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листами Хмельницької обласної державної адміністрації від 04.10.2018 р. № 55/26-20-4649/2018 та № 55/26-20-4648/2018 відповідно).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 9 жовтня 2018 року надійшло звернення Хмельницької обласної державної адміністрації від 04.10.2018 р. № 55/26-20-4649/2018 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження доопрацьованого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Хмельницькій області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – уточнений Перелік об’єктів). Крім того, 10 жовтня 2018 року надійшло звернення Хмельницької обласної державної адміністрації від 04.10.2018 р. № 55/26-20-4648/2018 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Хмельницькій області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування на 2018 рік (далі – додатковий Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду (далі – поквартальна компенсація) /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми поквартальної компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50% суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженого Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури і Укравтодором та подальше погодження з Комітетом.

Необхідно відмітити, що Постановою КМУ від 12.09.2018 р. № 769 (яка набрала чинності 25.09.2018 р.) зазначений Порядок доповнено нормами щодо умов здійснення поквартальної компенсації, а саме: 1) станом на кінець останнього робочого дня відповідного кварталу та на 20 грудня бюджетного року відсутні залишки бюджетних коштів за рахунок перерахування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50% суми перевиконання щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів з урахуванням поквартальної компенсації; 2) на рахунок, відкритий головному розпоряднику коштів державного бюджету для обліку відкритих асигнувань за узагальненими показниками спеціального фонду державного бюджету в обсязі, визначеному частиною другою статті 24-2 Кодексу, за результатами звітного кварталу зараховані 100% бюджетних коштів за рахунок джерел, визначених пунктом 1 частини другої статті 24-2 Кодексу, без урахування залишку на початок року. Крім того, пунктом 2 цієї Постанови встановлено, що поквартальна компенсація за підсумками І півріччя 2018 р. здійснюється з урахуванням змін, затверджених цією постановою. Однак в абзаці третьому пункту 33 розділу VI Кодексу, в якому визначено поквартальну компенсацію, не передбачено вищевказаних умов її здійснення.

За інформацією Казначейства (лист від 03.10.2018 р. № 12-03/192-16226) поквартальна компенсація за підсумками І півріччя п.р. не здійснювалася, оскільки відповідно до окремого доручення В.о. Міністра фінансів України від 12.07.2018 р. №03000-05/46 (яке станом на 02.10.2018 р. не відкликане та не скасоване) Казначейством тимчасово було призупинено з 12.07.2018 р. щоденне перерахування компенсації до відповідних бюджетів, а також не виконана умова 1, а саме на кінець дня 27.06.2018 р. в усіх обласних бюджетів були наявні залишки бюджетних коштів, які надійшли в рамках експерименту. Також Казначейство повідомляє, що поквартальна компенсація за підсумками 9 місяців п.р. здійснюватися не буде, оскільки частково виконана умова 1 (станом на кінець дня 28.09.2018 р. залишки бюджетних коштів відсутні лише в обласному бюджеті Одеської області), а також не виконана умова 2 (за січень-вересень п.р. на рахунки, відкриті головним розпорядникам для обліку відкритих асигнувань за узагальненими показниками спеціального фонду державного бюджету, зараховано 24 848,1 млн грн, що складає 96,7% від планових показників, визначених помісячним розписом спеціального фонду державного бюджету).

При цьому, виходячи з виконання щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів в рамках експерименту без урахування вищевказаних умов обсяг поквартальної компенсації до спеціального фонду обласного бюджету Хмельницької області за підсумками ІІ кварталу п.р. розрахунково мав би становити близько 22,91 млн грн, а за підсумками ІІІ кварталу п.р. – близько 8 тис грн.

Варто також звернути увагу, що Комітет на своєму засіданні 14 березня 2018 року (протокол № 132) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Хмельницькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Хмельницької облдержадміністрації від 02.03.2018 р. № 55/26.20.1014/2018. Таким первинним Переліком об’єктів визначено 13 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 50,35 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту), з них щодо:

будівництва та реконструкції – 1 об’єкт на суму 6,4 млн грн (що становить 12,7% загального обсягу фінансового забезпечення);

поточного середнього ремонту – 12 об’єктів на суму 43,95 млн грн (що становить 87,3% загального обсягу фінансового забезпечення).

Варто відмітити, що за даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Хмельницької області в рамках експерименту, становив 210,57 млн грн, а використано таких коштів у сумі 160,22 млн грн, або 76,1%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 50,35 млн гривень.

Необхідно також зазначити, що за даними Казначейства (лист від 03.10.2018 р. № 12-03/192-16226) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Хмельницької області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-серпня 2018 року, становить 1,34 млн грн. Таким чином, в рамках експерименту загальний обсяг наявних коштів в спеціальному фонді обласного бюджету Хмельницької області (з урахуванням залишку відповідних коштів на початок п.р.) станом на початок жовтня п.р. становить 51,69 млн грн.

Поданий Хмельницькою облдержадміністрацією уточнений Перелік об’єктів містить 14 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 50,35 млн грн (тобто без зміни загального обсягу порівняно з первинним Переліком об’єктів). В уточненому Переліку збільшено фінансове забезпечення за 3 об’єктами на суму 0,8 млн грн, зменшено фінансове забезпечення за 3 об’єктами на суму 3,12 млн грн та доповнено 1 об’єктом щодо поточного середнього ремонту на суму 2,32 млн грн.

За інформацією Хмельницької облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 31.08.2018 р. № 6835/1/5.2-6-1020/08 та Мінінфраструктури від 24.09.2018 р. № 10566/25/10-18 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Крім того, поданий Хмельницькою облдержадміністрацією додатковий Перелік об’єктів містить 1 об’єкт стосовно поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення з пропозицією щодо загального обсягу фінансового забезпечення 1,34 млн грн (який відповідає обсягу коштів, спрямованих до обласного бюджету в рамках експерименту за підсумками січня-серпня п.р.).

За інформацією Хмельницької облдержадміністрації додатковий Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 13.09.2018 р. № 7158/3/5.2-6-1097/08 та Мінінфраструктури від 17.09.2018 р. № 10261/25/10-18 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Хмельницької облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого та додаткового Переліків об’єктів.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених в уточненому та додатковому Переліках об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І. та начальник Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області Гнидюк П.І.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений та додатковий Переліки об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Хмельницькій області, подані листами Хмельницької облдержадміністрації від 4 жовтня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо уточненого та додаткового Переліків об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити уточнений та додатковий Переліки об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Хмельницькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, подані листами Хмельницької обласної державної адміністрації від 04.10.2018 р. № 55/26-20-4649/2018 та № 55/26-20-4648/2018 відповідно (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію в.о. начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області Макогона І.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Донецькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 11.10.2018 р. № 0.1/12/1939/0/2-18). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Дубневича Б.В./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 17 жовтня 2018 року надійшло звернення Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 11.10.2018 р. № 0.1/12/1939/0/2-18 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження корегованого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування у Донецькій області, в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури і Укравтодором та подальше погодження з Комітетом.

Необхідно відмітити, що Постановою КМУ від 12.09.2018 р. № 769 (яка набрала чинності 25.09.2018 р.) зазначений Порядок доповнено нормами щодо умов здійснення поквартальної компенсації, а саме: 1) станом на кінець останнього робочого дня відповідного кварталу та на 20 грудня бюджетного року відсутні залишки бюджетних коштів за рахунок перерахування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50% суми перевиконання щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів з урахуванням поквартальної компенсації; 2) на рахунок, відкритий головному розпоряднику коштів державного бюджету для обліку відкритих асигнувань за узагальненими показниками спеціального фонду державного бюджету в обсязі, визначеному частиною другою статті 24-2 Кодексу, за результатами звітного кварталу зараховані 100% бюджетних коштів за рахунок джерел, визначених пунктом 1 частини другої статті 24-2 Кодексу, без урахування залишку на початок року. Крім того, пунктом 2 цієї Постанови встановлено, що поквартальна компенсація за підсумками І півріччя 2018 р. здійснюється з урахуванням змін, затверджених цією постановою. Однак в абзаці третьому пункту 33 розділу VI Кодексу, в якому визначено поквартальну компенсацію, не передбачено вищевказаних умов її здійснення.

За інформацією Казначейства (лист від 03.10.2018 р. № 12-03/192-16226) поквартальна компенсація за підсумками І півріччя п.р. не здійснювалася, оскільки відповідно до окремого доручення В.о. Міністра фінансів України від 12.07.2018 р. №03000-05/46 (яке станом на 02.10.2018 р. не відкликане та не скасоване) Казначейством тимчасово було призупинено з 12.07.2018 р. щоденне перерахування компенсації до відповідних бюджетів, а також не виконана умова 1, а саме на кінець дня 27.06.2018 р. в усіх обласних бюджетів були наявні залишки бюджетних коштів, які надійшли в рамках експерименту. Також Казначейство повідомляє, що поквартальна компенсація за підсумками 9 місяців п.р. здійснюватися не буде, оскільки частково виконана умова 1 (станом на кінець дня 28.09.2018 р. залишки бюджетних коштів відсутні лише в обласному бюджеті Одеської області), а також не виконана умова 2 (за січень-вересень п.р. на рахунки, відкриті головним розпорядникам для обліку відкритих асигнувань за узагальненими показниками спеціального фонду державного бюджету, зараховано 24 848,1 млн грн, що складає 96,7% від планових показників, визначених помісячним розписом спеціального фонду державного бюджету).

При цьому, виходячи з виконання щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів в рамках експерименту без урахування вищевказаних умов обсяг поквартальної компенсації до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області за підсумками ІІ кварталу п.р. розрахунково мав би становити близько 22,69 млн грн.

Варто звернути увагу, що Комітет на своєму засіданні 14 березня 2018 року (протокол № 132) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Донецькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Донецької облдержадміністрації від 07.03.2018 р. № 0.1/12/483/0/2-18. Таким первинним Переліком об’єктів визначено 45 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 857,9 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту), з них щодо:

капітального ремонту – 26 об’єктів на суму 401,49 млн грн (що становить 46,8% загального обсягу фінансового забезпечення), до яких включено проектно-вишукувальні роботи на суму 27,25 млн грн;

поточного середнього ремонту – 19 об’єктів на суму 456,41 млн грн (що становить 53,2% загального обсягу фінансового забезпечення).

За даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області в рамках експерименту, становив 1.028,48 млн грн, а використано таких коштів у сумі 170,58 млн грн, або 16,6%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 857,9 млн гривень.

Поряд з тим, Комітет на своєму засіданні 11 липня 2018 року (протокол № 148) погодив уточнений Перелік об’єктів, поданий листом Донецької облдержадміністрації від 10.07.2018 р. № 0.1/12/1359/1/2-18, в якому визначено 45 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення (без зміни видів і кількості об’єктів порівняно з первинним Переліком об’єктів) з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 952,74 млн грн (який відповідає обсягу коштів станом на 01.07.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту /з урахуванням залишку відповідних коштів на 01.01.2018 р./). Порівняно з первинним Переліком в зазначеному уточненому Переліку об’єктів збільшено фінансове забезпечення за 2 об’єктами на суму 94,84 млн грн, в т.ч. щодо: капітального ремонту – 1 об’єкт на суму 4,46 млн грн; поточного середнього ремонту – 1 об’єкт на суму 90,38 млн грн.

Крім того, Комітет на своєму засіданні 19 вересня 2018 року (протокол № 152) погодив уточнений Перелік об’єктів, поданий листом Донецької облдержадміністрації від 14.09.2018 р. № 0.2/12/1715/0/2-18, в якому визначено 28 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 952,74 млн грн (без зміни загального обсягу порівняно з попереднім уточненим Переліком об’єктів) (який відповідає обсягу коштів станом на 01.09.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту /з урахуванням залишку відповідних коштів на 01.01.2018 р./). Порівняно з попереднім уточненим Переліком об’єктів в зазначеному уточненому Переліку об’єктів:

збільшено фінансове забезпечення за 5 об’єктами на суму 94,27 млн грн, в т.ч. щодо: капітального ремонту – 3 об’єкти на суму 61,5 млн грн; поточного середнього ремонту – 2 об’єкти на суму 32,77 млн грн;

зменшено фінансове забезпечення за 2 об’єктами щодо капітального ремонту на суму 18,27 млн грн;

виключено 17 об’єктів загалом на 76 млн грн, в т.ч. щодо: капітального ремонту – 14 об’єктів на суму 64 млн грн; поточного середнього ремонту – 3 об’єкти на суму 12 млн грн.

Необхідно також зазначити, що за даними Казначейства (лист від 03.10.2018 р. № 12-03/192-16226) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-серпня 2018 року, становив 94,84 млн грн. Таким чином, в рамках експерименту загальний обсяг наявних коштів в спеціальному фонді обласного бюджету Донецької області (з урахуванням залишку відповідних коштів на початок п.р.) станом на початок жовтня п.р. становить 952,74 млн грн.

Донецькою облдержадміністрацією на заміну попереднього уточненого Переліку об’єктів подано уточнений Перелік об’єктів, в якому визначено 28 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 952,74 млн грн (без зміни кількості та загального обсягу порівняно з попереднім уточненим Переліком об’єктів) (який відповідає обсягу коштів станом на 01.10.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту /з урахуванням залишку відповідних коштів на 01.01.2018 р./). Порівняно з попереднім уточненим Переліком об’єктів в уточненому Переліку об’єктів:

збільшено фінансове забезпечення за 1 об’єктом щодо капітального ремонту на суму 61,88 млн грн;

доповнено 1 об’єкт щодо поточного середнього ремонту у сумі 8,74 млн грн;

зменшено фінансове забезпечення за 18 об’єктами загалом на суму 65,62 млн грн, в т.ч. щодо: капітального ремонту – за 8 об’єктами на суму 54,54 млн грн; поточного середнього ремонту – за 10 об’єктами на суму 11,08 млн грн;

виключено 1 об’єкт щодо капітального ремонту у сумі 5 млн грн.

За інформацією Донецької облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 12.10.2018 р. № 7913/3/5.3-6-1274/08 та Мінінфраструктури від 16.10.2018 р. № 11517/25/10-18 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Донецької облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених в уточненому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І. та в.о. начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області Макогон І.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Донецькій області, поданий листом Донецької облдержадміністрації від 11 жовтня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити уточнений Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Донецькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 11.10.2018 р. № 0.1/12/1939/0/2-18 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області Гаха І.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Чернівецькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Чернівецької обласної державної адміністрації від 11.10.2018 р. № 01.34/5-2045). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Дубневича Б.В./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 17 жовтня 2018 року надійшло звернення Чернівецької обласної державної адміністрації від 11.10.2018 р. №01.34/5-2045 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування у Чернівецькій області (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури і Укравтодором та подальше погодження з Комітетом.

Необхідно відмітити, що Постановою КМУ від 12.09.2018 р. № 769 (яка набрала чинності 25.09.2018 р.) зазначений Порядок доповнено нормами щодо умов здійснення поквартальної компенсації, а саме: 1) станом на кінець останнього робочого дня відповідного кварталу та на 20 грудня бюджетного року відсутні залишки бюджетних коштів за рахунок перерахування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50% суми перевиконання щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів з урахуванням поквартальної компенсації; 2) на рахунок, відкритий головному розпоряднику коштів державного бюджету для обліку відкритих асигнувань за узагальненими показниками спеціального фонду державного бюджету в обсязі, визначеному частиною другою статті 24-2 Кодексу, за результатами звітного кварталу зараховані 100% бюджетних коштів за рахунок джерел, визначених пунктом 1 частини другої статті 24-2 Кодексу, без урахування залишку на початок року. Крім того, пунктом 2 цієї Постанови встановлено, що поквартальна компенсація за підсумками І півріччя 2018 р. здійснюється з урахуванням змін, затверджених цією постановою. Однак в абзаці третьому пункту 33 розділу VI Кодексу, в якому визначено поквартальну компенсацію, не передбачено вищевказаних умов її здійснення.

За інформацією Казначейства (лист від 03.10.2018 р. № 12-03/192-16226) поквартальна компенсація за підсумками І півріччя п.р. не здійснювалася, оскільки відповідно до окремого доручення В.о. Міністра фінансів України від 12.07.2018 р. №03000-05/46 (яке станом на 02.10.2018 р. не відкликане та не скасоване) Казначейством тимчасово було призупинено з 12.07.2018 р. щоденне перерахування компенсації до відповідних бюджетів, а також не виконана умова 1, а саме на кінець дня 27.06.2018 р. в усіх обласних бюджетів були наявні залишки бюджетних коштів, які надійшли в рамках експерименту. Також Казначейство повідомляє, що поквартальна компенсація за підсумками 9 місяців п.р. здійснюватися не буде, оскільки частково виконана умова 1 (станом на кінець дня 28.09.2018 р. залишки бюджетних коштів відсутні лише в обласному бюджеті Одеської області), а також не виконана умова 2 (за січень-вересень п.р. на рахунки, відкриті головним розпорядникам для обліку відкритих асигнувань за узагальненими показниками спеціального фонду державного бюджету, зараховано 24 848,1 млн грн, що складає 96,7% від планових показників, визначених помісячним розписом спеціального фонду державного бюджету).

При цьому, виходячи з виконання щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів в рамках експерименту без урахування вищевказаних умов обсяг поквартальної компенсації до спеціального фонду обласного бюджету Чернівецької області за підсумками ІІІ кварталу п.р. розрахунково мав би становити близько 32,8 млн грн.

Варто також звернути увагу, що Комітет на своєму засіданні 21 червня 2018 року (протокол № 146) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Чернівецькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Чернівецької облдержадміністрації від 21.06.2018 р. № 01.34/5-1299. Таким первинним Переліком об’єктів визначено 9 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 28,422 млн грн (який є в межах обсягу коштів станом на 01.06.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту /з урахуванням залишку відповідних коштів на 01.01.2018 р./), з них щодо:

будівництва та реконструкції – 2 об’єкти на суму 1,783 млн грн (що становить 6,3% загального обсягу фінансового забезпечення);

капітального ремонту – 3 об’єкти на суму 0,841 млн грн (що становить 2,9% загального обсягу фінансового забезпечення);

поточного середнього ремонту – 4 об’єкти на суму 25,798 млн грн (що становить 90,8% загального обсягу фінансового забезпечення).

Крім того, Комітет на своєму засіданні 4 липня 2018 року (протокол № 147) погодив попередній уточнений Перелік об’єктів, поданий листом Чернівецької облдержадміністрації від 03.07.2018 р. №01.34/5-1350, в якому визначено 14 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 169,077 млн грн (який відповідає обсягу коштів станом на 01.07.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту /з урахуванням залишку відповідних коштів на 01.01.2018 р./). Порівняно з первинним Переліком в попередньо уточненому Переліку об’єктів доповнено 5 об’єктами щодо поточного середнього ремонту з обсягом фінансового забезпечення 140,655 млн грн.

Варто відмітити, що за даними звітності Казначейства за вересень-грудень 2015 року та за 2016-2017 роки загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Чернівецької області в рамках експерименту, становив 640,475 млн грн, а використано таких коштів у сумі 482,542 млн грн, або 75,3%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 157,933 млн гривень.

Необхідно також зазначити, що за даними Казначейства (лист від 03.10.2018 р. № 12-03/192-16226) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Чернівецької області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня- серпня 2018 року, становив 25,799 млн грн. Таким чином, в рамках експерименту загальний обсяг наявних коштів в спеціальному фонді обласного бюджету Чернівецької області (з урахуванням залишку відповідних коштів на початок п.р.) станом на початок жовтня п.р. становить 183,732 млн грн.

Чернівецькою облдержадміністрацією на заміну попереднього уточненого Переліку об’єктів подано уточнений Перелік об’єктів, в якому визначено 16 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 183,732 млн грн (який відповідає обсягу коштів станом на 01.10.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту /з урахуванням залишку відповідних коштів на 01.01.2018 р./). Порівняно з попереднім уточненим Переліком об’єктів в уточненому Переліку об’єктів:

доповнено 3 об’єкти щодо поточного середнього ремонту з обсягом фінансового забезпечення 12,379 млн грн, з яких включено додаткові заходи за раніше передбаченим 1 об’єктом на суму 3,49 млн грн;

збільшено фінансове забезпечення за 5 об’єктами загалом на суму 14,124 млн грн, в т.ч. щодо: капітального ремонту – за 1 об’єктом на суму 0,1 млн грн; поточного середнього ремонту – за 4 об’єктами на суму 14,024 млн грн;

зменшено фінансове забезпечення за 7 об’єктами загалом на суму 8,856 млн грн, в т.ч. щодо: будівництва та реконструкції – за 1 об’єктом на суму 1 млн грн; капітального ремонту – за 2 об’єктами на суму 0,148 млн грн; поточного середнього ремонту – за 4 об’єктами на суму 7,708 млн грн;

виключено 1 об’єкт щодо поточного середнього ремонту у сумі 2,992 млн грн.

За інформацією Чернівецької облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 10.10.2018 р. № 7833/3/5.2-6-1225/08 та Мінінфраструктури від 16.10.2018 р. № 11519/25/10-18 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Чернівецької облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених в уточненому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Амельченко В.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І. та начальник Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області Гах І.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Чернівецькій області, поданий листом Чернівецької облдержадміністрації від 11 жовтня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити уточнений Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Чернівецькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Чернівецької обласної державної адміністрації від 11.10.2018 р. №01.34/5-2045 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

 

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту України Малькова М.І. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 700-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства оборони України від 08.10.2018 № 220/5905 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони України, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 700-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Так, пунктом 1 розпорядження Уряду від 03.10.2018 № 700-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони на 2018 рік» пропонується в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених у 2018 році Міністерству оборони України у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу видатків споживання шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетними програмами:

2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ» на 27 114,7 тис. грн (у тому числі на комунальні послуги та енергоносії – 7 385 тис. грн) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Міністерства оборони України/;

2101080 «Медичне лікування, реабілітація та санаторне забезпечення особового складу Збройних Сил України, ветеранів військової служби та членів їх сімей, ветеранів війни» на 2 500 тис. грн /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Міністерства оборони України/;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2105010 «Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту» на 29 614,7 тис. грн (у тому числі на комунальні послуги та енергоносії – 7 385 тис. грн) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту України/.

Міністерству фінансів доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження в установленому порядку з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету перерозподілу видатків державного бюджету, передбаченого пунктом 1 цього розпорядження.

Слід зазначити, що згідно із Законом України «Про Державну спеціальну службу транспорту» (зі змінами, внесеними Законом України від 05.12.2017
 2225-VIII) Державна спеціальна служба транспорту є спеціалізованим військовим формуванням, що входить до системи Міністерства оборони України, призначеним для забезпечення стійкого функціонування транспорту в мирний час та в особливий період, і відповідно, у державному бюджеті на 2018 рік видатки на забезпечення діяльності Служби визначено, як відповідальному виконавцю бюджетної програми у складі головного розпорядника коштів державного бюджету Міністерства оборони України.

Відповідно до інформації розміщеної на офіційному сайті Кабінету Міністрів України, метою здійснення зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету визначено поліпшення життєдіяльності військових частин Державної спеціальної служби транспорту України відповідно до норм забезпечення Збройних Сил України.

Крім того, у листі Міністерства оборони України зазначено про спрямування видатків споживання, зокрема на харчування особового складу (12,7 млн грн), оплату комунальних послуг та енергоносіїв (7,4 млн грн), відрядження (5 млн грн), невідкладну медичну допомогу особовому складу (2,5 млн грн), експертну оцінку земельних ділянок (2 млн грн).

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-серпень 2018 року за загальним фондом державного бюджету за бюджетними програмами:

2101020 - проведено видатки в обсязі 35 718,6 млн грн, або 93,6% плану на звітний період та 60,5% уточненого плану на рік (визначено в обсязі 59 032,4 млн грн);

2101080 - проведено видатки в обсязі 1 327,1 млн грн, або 90,2% плану на звітний період та 61,3% плану на рік (визначено в обсязі 2 163,7 млн грн);

2105010 - проведено видатки в обсязі 329 млн грн, або 93,2% плану на звітний період та 60,6% уточненого плану на рік (визначено в обсязі 542,9 млн грн).

Слід зауважити, що звернення Міністерства оборони до Комітету з питань бюджету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та пояснень щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень (включаючи можливі ризики зменшення видатків за запропонованими напрямами), хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 3 жовтня 2018 року № 700-р перерозподіл видатків державного бюджету. (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 700-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству оборони України у загальному фонді державного бюджету на 2018 рік, перерозподілу видатків споживання шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетними програмами:

2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ» на 27 114,7 тис. грн (у тому числі на комунальні послуги та енергоносії – 7 385 тис. грн);

2101080 «Медичне лікування, реабілітація та санаторне забезпечення особового складу Збройних Сил України, ветеранів військової служби та членів їх сімей, ветеранів війни» на 2 500 тис. грн;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2105010 «Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту» на 29 614,7 тис. грн (у тому числі на комунальні послуги та енергоносії – 7 385 тис. грн).

Голосували: «за» - одноголосно.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Національному агентству з питань запобігання корупції (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 701-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Національного агентства з питань запобігання корупції від 04.10.2018 № 82-07/45712/18 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №701-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Національному агентству з питань запобігання корупції на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18.

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 701-р встановлено здійснити перерозподіл видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Національному агентству з питань запобігання корупції на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 6331010 «Керівництво та управління у сфері запобігання корупції», у сумі 4 422 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та відповідного збільшення обсягу видатків розвитку /у державному бюджеті на 2018 рік за вказаною бюджетною програмою видатки розвитку визначено у розмірі 13 4440 тис. грн./.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Слід зазначити, що згідно зі звітом Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками січня-серпня поточного року проведено видатки за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 6331010 «Керівництво та управління у сфері запобігання корупції» в обсязі 84 612,2 тис. грн, що становить 72,7% плану на звітний період та 49,8% плану на рік (визначено у обсязі 169 841,1 тис. грн.).

За поясненнями, наведеними у листі Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), НАЗК відповідно до повноважень, визначених законодавством, зокрема забезпечує роботу Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, а також здійснює технічне обслуговування веб-ресурсів Національного агентства. Крім того, відповідно до покладених обов’язків НАЗК має розміщувати на офіційному веб-сайті фінансові звіти про надходження та використання коштів виборчого фонду кандидатів на пост Президента України та кандидатів у народні депутати України, що планується здійснювати у вигляді електронних сканованих примірників (за прогнозними розрахунками для майбутніх виборів 2019 року Президента України та народних депутатів України потрібно не менше 1 Тб додаткового дискового простору). З огляду на постійне збільшення обсягу оброблюваної інформації виникла необхідність у підвищенні обчислювальної потужності серверного обладнання та, зокрема, у придбанні трьох додаткових серверів з ліцензіями на право використання операційних систем та однієї системи збереження даних з розширеною дисковою підсистемою, що дозволить забезпечити надійне та безперебійне функціонування наявних інформаційних ресурсів НАЗК /при цьому, у державному бюджеті на 2018 рік кошти на придбання серверного обладнання не були передбачені/.

Слід зауважити, що звернення НАЗК до Комітету з питань бюджету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків щодо обсягів змін бюджетних призначень (включаючи пояснення стосовно можливості зменшення обсягу видатків за визначеним напрямом у запропонованому обсязі), хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 03 жовтня 2018 року № 701-р перерозподіл видатків державного бюджету. (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Перед тим, як поставити на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію, Голова Комітету Павелко А.В. офіційно заявив, що з метою запобігання конфлікту інтересів він не буде брати участь у зазначеному голосуванні.

За результатами голосування пропозиція голови підкомітету Горбунова О.В. щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду
№ 701-р перерозподілу видатків державного бюджету була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету (Голова Комітету Павелко А.В. не голосував).

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Національному агентству з питань запобігання корупції на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 6331010 «Керівництво та управління у сфері запобігання корупції», здійснення перерозподілу видатків в сумі 4 422 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та відповідного збільшення обсягу видатків розвитку, як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 701-р.

Голосували: «за» - 21, «проти» - 0, «утрималися» - 0, «не голосували» - 3.

 

 

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію Державного секретаря Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Малашкіна М.А. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 705-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.10.2018 № 1/7.4/2479-18 (копію звернення роздано народним депутатам Укранїи – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 705-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету,  передбачених Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18.

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 705-р встановлено здійснити перерозподіл видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2751010 «Керівництво та управління у сфері регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства», в сумі 228 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та встановлення обсягу видатків розвитку /у державному бюджеті на 2018 рік за вказаною бюджетною програмою видатки розвитку не передбачено/.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Слід зазначити, що згідно зі звітом Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками січня-серпня поточного року проведено видатки за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 2751010 «Керівництво та управління у сфері регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства» в обсязі 82 045,8 тис. грн, що становить 80,3% плану на звітний період та 53,9% уточненого плану на рік (визначено з урахуванням змін – 152 332,5 тис. грн.).

За поясненнями, наведеними у листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (далі - Мінрегіон), за бюджетною програмою 2751010 пропонується встановити видатки розвитку, які будуть направлені на:

-       встановлення протипожежних дверей у серверній кімнаті (орієнтовна вартість 10 тис. гривень);

-       оновлення швидкісних та ручних сканерів для реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції (на загальну суму 218 тис. гривень).

Слід зауважити, що звернення Мінрегіону до Комітету з питань бюджету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить пояснень щодо можливості зменшення обсягу видатків за напрямом у запропонованому обсязі, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 03 жовтня 2018 року № 705-р перерозподіл видатків державного бюджету. (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2751010 «Керівництво та управління у сфері регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства», здійснення перерозподілу видатків в сумі 228 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та встановлення обсягу видатків розвитку, як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 705-р.

Голосували: «за» - 21, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 2.

 

3.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Фінансово-економічного департаменту Міністерства соціальної політики України Задніпрянця В.А. про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, у форматі «Прозорий офіс» (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.10.2018 р. № 735-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства соціальної політики України (копію листа від 16.10.2018 № 19971/0/2-18/44 роздано народним депутатам України – членам Комітету) про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс»
(далі – субвенція) відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.10.2018 р. № 735-р «Про затвердження розподілу у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі Прозорий офіс» (далі – розпорядження Уряду № 735-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій. Зважаючи на такі вимоги Бюджетного кодексу, у пункті 1 розпорядження Уряду № 735-р належало зазначити посилання на вимоги частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування Міністерству соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) затверджено видатки загального фонду за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі Прозорий офіс» (код 2511170) у сумі 150 млн грн без розподілу між місцевими бюджетами.

Відповідно до вимог статті 97 Бюджетного кодексу України постановою Уряду від 11.10.2017 № 779 (із змінами від 07.02.2018 № 61) затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс» (далі – Порядок та умови), згідно з якими серед іншого передбачається таке:

– субвенція спрямовується місцевим бюджетам згідно з переліком міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, що мають намір створити та забезпечити функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс», затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2017 р. № 736, на будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень для центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс»;

– центри надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, у форматі «Прозорий офіс» створюються з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги», Примірного положення про центр надання адміністративних послуг, Примірного регламенту центру надання адміністративних послуг, нормативних вимог щодо доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, а також за наявності окремого приміщення з обладнаними робочими місцями для адміністраторів; окремого приміщення для оброблення документів з обладнаними робочими місцями для працівників; рецепції; залу очікування (з розрахунку не менше ніж одне сидяче місце для очікування на одне робоче місце адміністратора); системи електронного управління чергою; кімнати для дітей; архівного приміщення; кімнати відпочинку для персоналу тощо;

– будівництво центру здійснюється на умовах співфінансування з місцевого бюджету, частка якого не може бути менше ніж 10 відсотків загальної вартості будівництва згідно з проектно-кошторисною документацією;

– для отримання субвенції місцева рада звертається до Мінсоцполітики із заявою, до якої додається рішення місцевої ради про створення центру та його будівництво; проект будівництва центру; письмовий звіт експертної організації за результатами експертизи проекту будівництва центру.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.10.2017 № 736-р (із змінами від 28.02.2018 № 122-р, 22.08.2018 № 620-р) затверджено перелік міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, що мають намір створити та забезпечити функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс» загальною кількістю 45.

Відповідно до розпорядження Уряду від 28.03.2018 р. № 181-р розподілено субвенцію у сумі 142 681,523 тис. грн, що було погоджено Комітетом 04.04.2018 року. При цьому, нерозподілений залишок субвенції становив 7 318,477 тис. грн. Крім того, розпорядженням Уряду від 04.07.2018 р. № 449-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2018 рік» збільшено обсяг видатків за бюджетною програмою (код 2511170) на суму 34 765,091 тис. грн (без розподілу між місцевими бюджетами).

Відтак, розпорядженням Уряду № 735-р здійснено розподіл між місцевими бюджетами нерозподіленого обсягу субвенції у сумі 42 083,568 тис. грн, згідно з додатком, а саме:

1) м. Житомир                                                                        15 840,687 тис. грн;

2) м. Кам’янське Дніпропетровської області –                               6 500 тис. грн;

3) м. Кривий Ріг Дніпропетровської області –                           3 282,16 тис. грн;

4) м. Слов’янськ Донецької області –                                       3 065,476 тис. грн;

5) отг м. Баранівка Житомирської області –                                   7 200 тис. грн;

6) отг смт Гніздичів Львівської області –                                1 598,684 тис. грн;

7) отг с. Береза Сумської області –                                               1 897,2 тис. грн;

8) отг с. Великі Копані Херсонської області –                        1 609,582 тис. грн;

9) отг с. Піщане Полтавської області –                                     1 089,779 тис. грн.

У супровідних матеріалах Мінсоцполітики надано окремі обґрунтування щодо здійсненого розподілу (роздано народним депутатам України – членам Комітету) та відмічено, що на розгляд до Мінсоцполітики надійшли відповідні заяви від 9 місцевих органів влади (тих, що зазначені у розпорядженні Уряду № 735-р). Одним з критеріїв відбору Мінсоцполітики названо дотримання умов співфінансування будівництва центрів з місцевого бюджету у розмірі не менше ніж 10% від загальної вартості будівництва згідно з проектно-кошторисною документацією.

Крім того, місто Кам’янське Дніпропетровської області та Гніздичівська селищна об’єднана територіальна громада Львівської області повторно звернулись до Комісії при Мінсоцполітики для створення додаткових центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс», за результатами засідання якої було прийнято рішення погодити додаткове виділення субвенції.

Інформація щодо надання субвенції станом на 01.10.2018 року роздана народним депутатам України – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., а також директор Фінансово-економічного департаменту Мінсоцполітики Задніпрянець В.А.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами субвенції згідно з розпорядженням Уряду № 735-р (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо такої пропозиції, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана одноголосно.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс» згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.10.2018 р. № 735-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію в. о. Міністра фінансів України Маркарової О.С. про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 9084 від 17.09.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Даний законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою врегулювання питань, пов’язаних із підготовкою проекту закону про Державний бюджет України на 2019 рік, насамперед, шляхом уточнення окремих положень Бюджетного кодексу України (далі– Кодекс) у відповідності з чинним законодавством та з огляду на фінансові ресурси державного і місцевих бюджетів.

Так, згідно з основними положеннями законопроекту про внесення змін до Кодексу пропонується:

зараховувати 5% рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату) до бюджетів місцевого самоврядування за місцем видобутку відповідних корисних копалин, зменшивши у такому розмірі доходи державного бюджету за цим видом надходжень, – зміни до пункту 5 частини другої статті 29, пункту 4-3 частини першої статті 64, пункту 3-2 частини першої статті 69 (такі зміни запропоновано на виконання вимог пункту 25 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»);

сплачувати (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об'єктів оренди (суборенди, емфітевзису) – зміни до частини другої статті 64;

дозволити обласним радам здійснювати зовнішні запозичення та надавати місцеві гарантії з метою відновлення та реконструкції об’єктів спільної власності територіальних громад або державної власності, що перебувають в управлінні обласних рад, обласних державних адміністрацій, або впровадження ресурсозберігаючих технологій, а також будівництва, реконструкції, капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного, місцевого значення – зміни до статей 2, 16, 17, 18 та 74;

доповнити перелік захищених видатків бюджету видатками на програму державних гарантій медичного обслуговування населення – зміни до частини другої статті 55 (узгоджено з абзацом другим частини п’ятої статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», згідно з яким видатки на програму медичних гарантій є захищеними статтями видатків бюджету);

забезпечити у складі видатків на вищу освіту оплату послуг з підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів на умовах державного замовлення у вищих навчальних закладах III–IV рівнів акредитації приватної форми власності, у структурних підрозділах без статусу окремої юридичної особи, які входять до складу національних вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації державної власності, – зміни до підпункту «в» пункту 7 частини першої статті 87 та підпункту «в» пункту 2 частини першої статті 90;

розширити перелік послуг, на які надаються пільги та житлові субсидії населенню за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, та категорії населення, яким надаються такі пільги і субсидії, зміни до підпункту «б» пункту 4 статті 89, частин третьої та четвертої статті 102 та пункту 20-1 частини першої статті 91;

здійснювати видатки на малі групові будинки за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на соціальний захист зміни до підпунктів «а» і «б» пункту 4 частини першої статті 89;

виключити із переліку видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, видатки на співфінансування (50 відсотків) проектів ліквідації підприємств вугільної і торфодобувної промисловості та витрат на утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі – зміни до пункту 7 частини першої статті 90 (така норма з часу її включення до Кодексу протягом 2016-2018 років була зупинена щорічними законами про державний бюджет);

унормувати питання здійснення з 1 квітня 2019 року до 1 січня 2020 року, як виняток з положень Кодексу, пілотних проектів з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для певних видів медичних послуг та окремих закладів охорони здоров’я, населених пунктів чи регіонів в рамках реалізації реформи фінансового забезпечення системи охорони здоров’яновий підпункт 6 пункту 11 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення»;

врахувати при визначенні обсягу освітньої субвенції видатки на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у вищих навчальних закладах
І-ІІ рівнів акредитації в частині надання повної загальної середньої освіти – зміни до пункту 1 частини третьої статті 103-2;

продовжити на 2019 рік дію положення щодо права здійснювати видатки на утримання дошкільних навчальних закладів та закладів культури з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення шляхом надання відповідного трансферту з районного бюджету – зміни до пункту 20 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення»;

впорядкувати положення Кодексу щодо формування місцевих бюджетів з огляду на запровадження з 2019 року програмно-цільового методу у бюджетному процесі для усіх місцевих бюджетів, а також зважаючи на особливості формування та виконання місцевих бюджетів у Донецькій та Луганській областях на період проведення операції Об’єднаних сил – зміни до частини другої статті 10, частини п’ятої статті 28, частини четвертої статті 76; статті 67-2 та пункту 23-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення».

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація законопроекту здійснюватиметься з урахуванням норм чинного законодавства, хоча окремі його положення зумовлюють зміну показників бюджету, яка буде збалансована у проекті закону про Державний бюджет на 2019 рік та не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету. Однак до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 93 Регламенту Верховної Ради України.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /лист від 24.09.2018р. №16/3-576/9084(196811) роздано народним дпутатам -  членам Комітету/ вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій, зокрема, таких:

1) у законопроекті пропонується 75% надходжень від рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату), які згідно з чинною нормою зараховуються до доходів загального фонду державного бюджету, зараховувати у співвідношенні: 70% – до доходів загального фонду державного бюджету, 5% – до доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням (місцем видобутку) відповідних природних ресурсів). Водночас у супровідних до проекту документах не надано обґрунтувань пропонованого співвідношення, що не відповідає вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Кодексу, згідно з якими до проекту слід надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки);

2) окремі положення Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» пропонується застосовувати у порядку та розмірах, встановлених Урядом, що звужує обсяги фінансового забезпечення відповідних видатків.

На час розгляду у Комітеті з питань бюджету експертні висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції /щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту/ та з питань європейської інтеграції /щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції/ щодо законопроекту не надійшли.

Зважаючи, що запропоновані у законопроекті за реєстр. № 9084 законодавчі ініціативи знайшли своє відображення у показниках проекту державного бюджету на 2019 рік (законопроект за реєстр. № 9000) та стосуються формування місцевих бюджетів на 2019 рік, належить наголосити, що розгляд і прийняття таких пов’язаних законопроектів має відбуватися взаємоузгоджено.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Куліченко І.І., Крулько І.І., Павлов К.Ю., Кривенко В.М., а також в.о. Міністра фінансів України Маркарова О.С.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету Іщейкін К.Є. вніс пропозицію: рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні законопроект за реєстр. № 9084 прийняти за основу, доручивши Комітету доопрацювати зазначений законопроект до другого читання з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи.

При цьому Іщейкін К.Є. звернув увагу, що Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин надіслано пропозицію щодо доповнення пункту 42 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу для унормування на 2019 рік питання обсягу коштів, що мають спрямовуватися на закупівлю сільськогосподарської техніки та обладнання у вітчизняних виробників, а саме: пункт 25 розділу I законопроекту доповнити новим підпунктом такого змісту: абзац другий пункту 42 після слів «15 відсотків» доповнити словами «2019 рік – 10 відсотків».

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену Іщейкіним К.Є., щодо підтримки прийняття законопроекту за реєстр. № 9084 за основу, що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Підтримати прийняття за результатами розгляду у першому читанні проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 9084 від 17.09.2018 р.), поданого Кабінетом Міністрів України, за основу.

Голосували: «за» - 21, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 2.

 

 

 

5 Слухали:

Інформацію голови робочої групи – заступника Голови Комітету Мельника С.І. щодо підготовки до першого читання законопроекту про Державний бюджет України на 2019 рік (реєстр. № 9000 від 15.09.2018 р.), поданого Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідно до статей 96 і 116 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, статті 29 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статті 153 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Кабінет Міністрів 14 вересня 2018 року подав до Верховної Ради проект закону про Державний бюджет України на 2019 рік (реєстр. № 9000 від 15.09.2018 р.) /далі – законопроект/.

Зважаючи на визначену статтею 154 Регламенту спеціальну процедуру, 21 вересня п.р. на пленарному засіданні Верховної Ради відбулося представлення законопроекту в.о. Міністра фінансів Маркаровою О.С. за участі Прем’єр-міністра Гройсмана В.Б. та інших членів Уряду.

На виконання частини третьої статті 156 Регламенту, пункту 2 частини першої і пункту 2 частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата (листом від 26.09.2018 р. № 06-2327) надіслала Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ Висновки щодо законопроекту, підготовлені за результатами експертизи законопроекту /зазначені Висновки Рахункової палати 28.09.2018 р. надіслано народним депутатам – членам Комітету на їх електронну пошту у ВРУ/.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ надало висновок (лист від 19.09.2018 р. № 16/3-564/9000 (193775)), в якому, зокрема, проаналізовано законопроект та надано зауваження до його окремих положень.

На час розгляду законопроекту до Комітету не надійшли висновки комітетів Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції).

У Комітеті проаналізовано законопроект, супровідні матеріали до нього, додатково запитувану Комітетом інформацію щодо законопроекту, висновки Рахункової палати і ГНЕУ до законопроекту, інші матеріали (включаючи пропозиції і зауваження щодо законопроекту) та звернуто увагу на таке.

Щодо основних положень і показників законопроекту

При розробці проекту бюджету на 2019 рік враховано прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку на 2019 рік /за першим (базовим) сценарієм, передбаченим у схваленому постановою КМУ від 11.07.2018 р. № 546 Прогнозі/, зокрема: прогноз номінального ВВП становить 3946,9 млрд грн (прогноз на 2018 р. – 3332,3 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 3% (прогноз на 2018 р. – 3%), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/107,4% (прогноз на 2018 р. – 109%). Крім того, за інформацією Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ для розрахунку прогнозу бюджетних показників враховано середньорічний прогнозний курс валюти – 28,2 грн/дол. США (факт за 2017 р. – 26,6 грн/дол. США, прогноз на 2018 р. – 29,3 грн/дол. США, офіційний курс в середньому за січень-вересень 2018 р. – 26,95 грн/дол. США) та прогнозний курс на кінець 2019 року – 29,4 грн/дол. США (факт на 31 грудня 2017 р. – 28,07 грн/дол. США, прогноз на 31 грудня 2018 р. – 30,1 грн/дол. США, офіційний курс на 30 вересня 2018 р. – 28,3 грн/дол. США).

Разом з тим, в урядовому проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки /згідно з проектом постанови ВРУ за реєстр. № 8357 від 16.05.2018 р./ були наведені прогнозні макропоказники на 2019 рік відповідно до Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2018-2020 роки (за сценарієм 1 (базовим)), схваленого постановою КМУ від 31.05.2017 р. № 411 /із змінами від 01.12.2017 р. № 906/, зокрема: прогноз номінального ВВП становив 3733,9 млрд грн, його реальне зростання – на рівні 3,6%, індекс споживчих цін – 6,5%, середньорічний прогнозний курс валюти – 30,5 грн/дол. США.

За оцінкою Рахункової палати збільшення номінального ВВП порівняно з очікуваним у п.р. на 14,1% є завищеним. Беручи до уваги, що згідно з пояснювальною запискою до законопроекту економічне зростання в наступному році забезпечуватиметься, головним чином, за рахунок розширення внутрішнього споживчого й інвестиційного попиту, Рахункова палата зазначає наявні чинники, що гальмуватимуть такі процеси, зокрема: упродовж п.р. скорочується виробництво товарів споживчого ринку й уповільнюються темпи зростання випуску продукції інвестиційного попиту, а також при суттєвій експортозалежності вітчизняного виробництва негативно впливатиме на економічну динаміку прогнозоване на 2019 рік уповільнення темпів зростання економік країн Єврозони – основних торговельних партнерів України. Рахункова палата також вважає, що значними є ризики неутримання інфляції на прогнозованому рівні (7,4%) з урахуванням відкладених інфляційних очікувань внаслідок випереджаючого зростання цін виробників промислової продукції над споживчими цінами, послаблення офіційного обмінного курсу гривні до долара США, а також прогнозованого на наступний рік випереджального збільшення реальної зарплати порівняно зі зростанням реального ВВП.

ГНЕУ вважає, що за наявності ряду ризиків, зокрема, пов’язаних з: динамікою та рівнем цін на енергоносії, а також дефіцитом енергетичних ресурсів в країні (в т.ч. вугілля); посиленням конкуренції на внутрішньому ринку через збільшення імпорту з ЄС; відпливом іноземної валюти з України, вартістю зовнішніх запозичень, можливостями рефінансування зовнішньої заборгованості; характером монетарної політики Національного банку України, що значною мірою визначатиме параметри курсової стабільності, кредитної спроможності банківського сектору, передовсім в сегменті довгострокового інвестиційного кредитування, посиленням трудової міграції тощо, з метою мінімізації ризиків розрахунковою базою для показників державного бюджету на 2019 рік може бути третій сценарій Прогнозу (за яким у 2019 р. прогнозується зростання ВВП на рівні 1,1%, збільшення номінального ВВП до 3982,9 млрд грн, індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 112,4%), який припускає розвиток вітчизняної економіки в умовах гіршої зовнішньоекономічної кон’юнктури та повільнішого зростання основних торгових партнерів України, що послаблюватиме можливості впровадження реформ, в першу чергу, фінансових.

Належить звернути увагу, що законопроект підготовлено з урахуванням запропонованих Урядом змін до чинного законодавства, насамперед, законопроектів:

про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок деяких податків (реєстр. № 9085 від 17.09.2018 р.);

про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 9084 від 17.09.2018 р.).

Неприйняття таких законопроектів або прийняття їх в іншій редакції, ніж на якій були здійснені розрахунки проекту державного бюджету на 2019 рік, призведе до його розбалансування. Отже, для дотримання збалансованості показників державного і місцевих бюджетів на 2019 рік необхідно прийняти відповідні законопроекти до затвердження державного бюджету на 2019 рік, забезпечуючи при цьому взаємоузгодження їх положень.

Загальні показники проекту державного бюджету на 2019 рік такі:

доходи у сумі 1008,4 млрд грн (більше факту за 2017 р. на 214,9 млрд грн, або на 27,1%, та більше затверджених на 2018 р. на 90,5 млрд грн, або на 9,9%);

видатки у сумі 1094,4 млрд грн (більше факту за 2017 р. на 254,9 млрд грн, або на 30,4%, та більше затверджених на 2018 р. на 102,7 млрд грн, або на 10,4%);

повернення кредитів у сумі 9,7 млрд грн (більше факту за 2017 р. на 3,7 млрд грн, або на 62,5%, та більше затверджених на 2018 р. на 2,4 млрд грн, або на 32,7%);

надання кредитів у сумі 13,7 млрд грн (більше факту за 2017 р. на 5,9 млрд грн, або в 1,7 рази, та менше затверджених на 2018 р. на 0,4 млрд грн, або на 3,1%);

дефіцит (фінансування) у сумі майже 90 млрд грн (більше факту за 2017 р. на 42,1 млрд грн, або в 1,9 рази, та більше затвердженого на 2018 р. на 9,3 млрд грн, або на 11,6%), який становить 2,3% прогнозного ВВП (факт за 2017 рік – 1,6%, план на 2018 рік – 2,4%).

У наступному році Урядом прогнозується зменшення частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет, зокрема, доходи проекту зведеного бюджету на 2019 рік становлять 32,8% ВВП (факт за 2017 р. – 34,1% ВВП, прогноз на 2018 р. – 34,9% ВВП). На думку Рахункової палати, зазначене свідчить про наявність додаткових резервів доходів бюджетів.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, показники доходів проекту державного бюджету на 2019 рік розраховано з урахуванням урядових законопроектів щодо змін до Податкового кодексу (реєстр. № 9085) та змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 9084).

Законопроектом за реєстр. № 9085 (розробленим відповідно до пункту 4 розділу ХІХ Податкового кодексу України щодо щорічної індексації ставок окремих платежів) пропонується з 01.01.2019 р., зокрема: збільшити на індекс споживчих цін (9%) ставки акцизного податку на алкогольні напої та тютюнові вироби, екологічного податку, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; збільшити на індекс цін виробників промислової продукції (10,3%) ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води, рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту № 9000 та за додатково отриманою інформацією Мінфіну (лист від 21.09.2018 р. № 35120-04-2/24711) у показниках доходів проекту державного бюджету на 2019 рік від реалізації законопроекту за реєстр. № 9085 враховано 6597,2 млн грн (довідково: у розрахункових показниках доходів місцевих бюджетів на 2019 рік – 257,9 млн грн), з яких переважна частина (92,4%) стосується акцизного податку – 6098 млн грн (з них щодо тютюнових виробів – 4968 млн грн). При цьому ГНЕУ у своєму висновку до законопроекту за реєстр. № 9085 зауважує, що підвищення ставок акцизного податку своїм наслідком може мати поглиблення негативних тенденцій на ринках відповідної товарної продукції, скорочення бюджетних надходжень від інших податків (податку на прибуток підприємств, ПДВ тощо), вплинути на загальну динаміку цін і тарифів, збільшити тіньову складову ринку. Варто зазначити, що згідно з чинними нормами акон від 07.12.2017 р. № 2245-VIII/ ставки акцизного податку на тютюнові вироби з 2019 р. підвищуються на 20% з метою поступового наближення до мінімального рівня, що діє в ЄС. Відтак, на думку ГНЕУ, питання індексації зазначених ставок ще на індекс інфляції є дискусійним.

Згідно із законопроектом за реєстр. № 9084 та відповідно до пункту 25 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» пропонується з 2019 року зменшити з 75% до 70% частку рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату), яка зараховується до державного бюджету, із зараховуванням 5% такої рентної плати до бюджетів місцевого самоврядування за місцем видобутку відповідних корисних копалин, у зв'язку з чим у доходах проекту державного бюджету на 2019 рік планові показники цього податку зменшені на 247,9 млн грн із збільшенням на цю суму розрахункових показників доходів місцевих бюджетів на наступний рік.

Отже, реалістичність доходної частини проекту державного бюджету і збалансованість його показників безпосередньо залежать від прийняття і практики застосування вказаних урядових законопроектів та узгодженості правових норм. Рахункова палата також вважає, що у разі неприйняття цих законопроектів або прийняття в іншій редакції збільшуються ризики ненадходження доходів у запропонованих обсягах.

Порівняно з плановими показниками на 2018 рік у доходах проекту державного бюджету на 2019 рік найвагоміше збільшення передбачено щодо:

ПДВ з ввезених на територію України товарів – на 39,4 млрд грн, або на 13,1%;

податку на доходи фізичних осіб та військового збору (разом) – на 15 млрд грн, або на 16,5%;

акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 11,3 млрд грн, або на 14,5%;

ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – на 10,3 млрд грн, або 12,2%;

податку на прибуток підприємств – на 10,27 млрд грн, або на 12,5%;

частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, та дивідендів (доходу), нарахованого на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність – на 8,2 млрд грн, або на 22,6%;

власних надходжень бюджетних установ – на 6,05 млрд грн, або на 23,1%;

ввізного мита – на 2,5 млрд грн, або на 8,9%;

рентної плати за користування надрами для видобування природного газу – на 2,1 млрд грн, або на 7,3%.

У Висновках Рахункової палати зазначено про ризики недосягнення передбаченого у законопроекті зростання окремих доходів, насамперед, ПДВ з ввезених на територію України товарів /за умови прогнозованого зростання імпорту товарів і послуг у 2019 р. на 9,1% і девальвації середнього курсу гривні на 2,5%/ і податку та збору на доходи фізичних осіб /за умови прогнозованого зростання фонду оплати праці і середньомісячної зарплати працівників на 17,1%, індексу споживчих цін у середньому до попереднього року на 8,7%/.

Разом з тим, порівняно з планом на 2018 рік у проекті державного бюджету на 2019 рік зменшені прогнозні показники доходів за деякими видами, зокрема:

плата за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та видачу дублікатів таких ліцензій – на 6,4 млрд грн, або на 99,6% /планові показники на 2018 рік були значно збільшені у зв’язку з впровадженням радіотехнології 4G/;

кошти, що перераховуються Національним банком відповідно до Закону України «Про Національний банк України», – на 4,95 млрд грн, або на 9,8%;

акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – на 1,7 млрд грн, або на 3,7%;

рентна плата за користування надрами для видобування газового конденсату – на 0,61 млрд грн, або на 20,1%;

надходження в рамках програм секторальної бюджетної підтримки Європейського Союзу – на 0,59 млрд грн, або на 54,2%;

рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення – на 0,55 млрд грн, або на 13,7%;

збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та кошти від продажу таких дозволів – на 0,4 млрд грн, або на 66,7%.

Крім того, на 2019 рік взагалі не заплановані надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов'язаного з корупцією правопорушення /факт за 2017 р. – 29,7 млрд грн, план на 2018 р. – 4,7 млрд грн, однак за 8 місяців п.р. надійшло лише 65,8 тис. грн/.

Відповідно до додатково отриманої інформації Мінфіну у плановому показнику ПДВ на 2019 рік враховано розрахунковий обсяг бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 158,8 млрд грн, що на 30,1 млрд грн більше відповідного розрахункового показника на 2018 рік /128,7 млрд грн/ та на 38,7 млрд грн більше фактичного показника за 2017 рік /120,1 млрд грн/. За звітними даними впродовж січня-вересня п.р. платникам податку грошовими коштами відшкодовано 97,6 млрд грн, що на 10 млрд грн більше ніж за аналогічний період 2017 р., а залишки невідшкодованого платникам ПДВ збільшилися (за даними ДФС бюджетна заборгованість по невідшкодованих сумах ПДВ на 01.09.2018 р. – 17,4 млрд грн /проти 15,3 млрд грн на початок року/, з них з простроченим терміном відшкодування – 487,9 млн грн).

У статті 15 законопроекту передбачено, що Національний банк має перерахувати до державного бюджету у 2019 р. кошти на загальну суму не менш як 45,6 млрд грн, що менше плану 2018 р. (50,55 млрд грн) на 4,95 млрд грн, або на 9,8%. Варто зауважити, що станом на 01.09.2018 р. НБУ перерахував до державного бюджету 44,6 млрд грн, а оскільки відповідна сума визнана у затвердженій Радою НБУ річній фінансовій звітності НБУ за 2017 рік, державний бюджет у п.р. недоотримає 5,9 млрд грн відповідного платежу порівняно з планом (аналогічно за 2017 р. до державного бюджету недоотримано 0,6 млрд грн). Крім того, Нацбанк (лист від 28.03.2018 р. № 62-0008/17469) повідомив, що частина прогнозованого прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету у 2019 р., становить 34,9 млрд грн, а остаточний результат розрахунку такого показника залежатиме від макроекономічних показників 2018 р. та визначатиметься після підтвердження зовнішнім аудитом і затвердження Радою НБУ річної фінансової звітності НБУ за 2018 рік. Зважаючи на вищевикладене, збільшується ризик ненадходження коштів від НБУ у передбаченому законопроектом обсязі, на що також вказує Рахункова палата.

Щодо збільшення у проекті державного бюджету на 2019 рік планових показників деяких доходів слід зазначити, зокрема, що є можливість:

за оцінкою Рахункової плати збільшити надходження податку на прибуток підприємств на 13,2 млрд грн /з урахуванням очікуваних надходжень цього податку у 2018 р. і прогнозного зростання прибутку прибуткових підприємств у 2019 р./ та акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) в частині податку з імпортованого пального на 4,4 млрд грн /з урахуванням очікуваних надходжень цього податку у 2018 р. і прогнозного зростання імпорту товарів і послуг у 2019 р./;

збільшити надходження митних платежів шляхом перегляду курсового співвідношення євро до долара США, врахованого у розрахунках відповідних прогнозних показників, з урахуванням динаміки середньомісячного крос-курсу відповідних валют у 2018 р., а також у разі уточнення прогнозного середньорічного обмінного курсу валюти на 2019 р., врахованого у розрахунках відповідних прогнозних показників (наразі – 28,2 грн/дол. США);

збільшити надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном виходячи з позитивної динаміки таких надходжень у 2017 і 2018 рр. та можливості розширення фактичної орендної бази за рахунок укладання нових договорів оренди.

Граничний обсяг державного боргу на 31.12.2019 р. передбачено у сумі 2060,1 млрд грн, що становить 52,2% прогнозного ВВП (станом на 31.12.2017 р. державний борг становив 1833,7 млрд грн, або 61,5% ВВП, граничний обсяг державного боргу на кінець 2018 р. встановлено у сумі 1999,3 млрд грн, або 60% прогнозного ВВП). Граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31.12.2019 р. передбачено у сумі 388,6 млрд грн, що становить 9,8% прогнозного ВВП (станом на 31.12.2017 р. гарантований державою борг становив 307,96 млрд грн, або 10,3% ВВП, граничний обсяг такого боргу на кінець 2018 р. визначено у сумі 747,55 млрд грн, або 22,4% прогнозного ВВП).

Таким чином, загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець 2019 р. очікується у сумі 2448,7 млрд грн, що становить 62% прогнозного ВВП (станом на 31.12.2017 р. загальний обсяг боргу становив 2141,67 млрд грн, або 71,8% ВВП, граничний обсяг такого боргу на кінець 2018 р. розрахунково становить 2746,9 млрд грн, або 82,4% прогнозного ВВП).

Отже, у законопроекті закладається зменшення загального обсягу державного і гарантованого боргу відносно ВВП за рахунок значного зменшення прогнозу гарантованого державою боргу. При цьому за додатково отриманою інформацією Мінфіну (лист від 21.09.2018 р. № 12040-02-2/24721) зменшення граничного обсягу гарантованого державою боргу переважно зумовлене зменшенням прогнозного обсягу надання державних гарантій та коригуванням прогнозних надходжень діючих гарантійних позик, зокрема надходжень від МВФ та надходжень кредитних коштів Експортно-імпортного банку Китаю.

Згідно з вимогами частини другої статті 18 Кодексу загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального обсягу ВВП, а у разі очікуваного перевищення цієї граничної величини Уряд має невідкладно звернутися до Верховної Ради за дозволом на тимчасове перевищення такої граничної величини та подати Верховній Раді для схвалення план заходів з приведення загального обсягу такого боргу до встановлених Кодексом вимог. Водночас, пунктом 23-1 розділу VI Кодексу встановлено, що положення частини другої статті 18 Кодексу не застосовуються, серед іншого, у випадках проведення на території України антитерористичної операції (а згідно із законопроектом за реєстр. № 9084 – ще й у разі проведення операції Об’єднаних сил).

Загалом державні запозичення передбачені в обсязі майже 345,9 млрд грн, що на 114 млрд грн, або на 49,1%, більше планових показників на 2018 р. У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що середньозважена ставка для внутрішніх боргових інструментів становитиме близько 15,7% річних, для зовнішніх боргових інструментів – близько 9% річних, однак умови державних запозичень можуть змінюватися залежно від впливу зовнішніх політичних, економічних та військових чинників. При цьому в інформації Мінфіну про фіскальні ризики у 2019 р. (яка надана у складі супровідних матеріалів до законопроекту) відмічено, що існує ризик зміни тенденції щодо рівня попиту на світових ринках капіталу на державні цінні папери країн, що розвиваються, а у разі дострокового припинення програм МВФ також можливе суттєве зростання вартості державних запозичень на зовнішніх ринках капіталу і зменшення попиту на ОВДП на внутрішньому ринку капіталу, відтак поєднання зазначених факторів може ускладнити виконання плану державних запозичень у майбутніх періодах. У Висновках Рахункової палати також зауважено, що найбільшими ризиками недонадходжень від державних запозичень є погіршення ситуації на зовнішніх ринках капіталу, припинення програм МВФ, зменшення попиту на ОВДП. За таких умов для виконання плану державних запозичень можуть здійснюватися дорогі комерційні кредити, що відповідно спричинить збільшення видатків на обслуговування державного боргу.

Статтею 16 законопроекту передбачається можливість Уряду здійснювати понадпланові випуски ОВДП (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) та подальшим їх спрямуванням на придбання у державну власність в обмін на ці облігації акцій додаткової емісії банків /довідково: факт за 2017 рік – 70,7 млрд грн, а за січень-серпень п.р. такі операції не здійснювалися/. Поряд з тим, статтею 17 законопроекту пропонується надати право Уряду у разі потреби також здійснювати понадпланові випуски ОВДП (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) з подальшим їх спрямуванням на придбання векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб /довідково: у 2017 р. та за 8 місяців п.р. такі операції не здійснювалися/. Зазначені положення не узгоджуються з вимогами Кодексу, зокрема: частиною першою статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною першою статті 18 і пунктом 2 частини першої статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет). Крім того, реалізація таких положень містить ризики неконтрольованого зростання державного боргу (виходячи з практики застосування аналогічних норм протягом останніх років), порушення параметрів боргової безпеки країни та максимізації боргових ризиків у середньостроковій і довгостроковій перспективі, про що також зауважує ГНЕУ і Рахункова палата.

Зовнішні запозичення від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів у 2019 р. планується залучити до спеціального фонду в обсязі 21,2 млрд грн, що на 4,2 млрд грн більше відповідного планового показника на 2018 рік (факт за 2017 р. – 7,4 млрд грн, або 46,2% річного плану /16,1 млрд грн/, факт за 8 місяців п.р. – 4,5 млрд грн, або 26,5% річного плану /17 млрд грн/). Низький рівень залучення таких запозичень є характерним і для попередніх років, що свідчить про системні недоліки у плануванні та використанні зазначених коштів, зокрема через неналежне здійснення відповідальними виконавцями заходів із впровадження проектів. Зважаючи на наведене, вбачається занадто оптимістичною можливість отримання у 2019 році відповідних кредитних ресурсів у запропонованому обсязі.

При цьому, частиною другою статті 4 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну на підставі рішення Уряду вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення фактичного надходження у 2019 році кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами, а також перерозподілу видатків бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів, у межах загального обсягу залучення цих кредитів (позик) з коригуванням встановлених показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету та державного боргу. Таке положення не відповідає вимогам частини першої статті 16, частини першої статті 18 та частини першої статті 40 Кодексу (щодо встановлення законом про державний бюджет граничного обсягу державного боргу, фінансування державного бюджету, бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету та обсягів залучення відповідних кредитів (позик)), про що також зазначено у Висновках Рахункової палати. Поряд з тим, ГНЕУ зауважує, що таке положення не узгоджується з частиною другою статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків).

Загальні витрати на обслуговування і погашення державного боргу заплановані в обсязі 417,45 млрд грн, що на 111,5 млрд грн, або на 36,5%, більше плану на 2018 рік. При цьому, витрати на погашення основної суми боргу заплановано в обсязі 272,2 млрд грн /на 96,5 млрд грн, або на 54,9%, більше планових показників на 2018 рік/, а видатки на обслуговування боргу визначені у сумі 145,2 млрд грн /на 15 млрд грн, або на 11,5%, більше бюджетних призначень на 2018 рік/. За додатково отриманою інформацією Мінфіну видатки на управління державним боргом складуть 573,3 млн грн та будуть здійснені на користь рейтингових агентств, організаторів випусків ОЗДП, Національного депозитарію України, а також з метою технічної підтримки інформаційно-аналітичних баз даних тощо.

В інформації Мінфіну про фіскальні ризики у 2019 р. зазначено, що значне навантаження за борговими платежами припадає на 2019 рік внаслідок необхідності погашення державного зовнішнього боргу перед МВФ та за частиною ОЗДП 2014-2016 років випусків, а відсутність фінансової підтримки від міжнародних інституцій може значно ускладнити рефінансування понад 6,1 млрд дол. США державного боргу в іноземній валюті з терміном погашення у 2019 р.

Статтею 6 законопроекту передбачено надання державних гарантій у 2019 році на суму 27,28 млрд грн, що становить 3% доходів загального фонду проекту державного бюджету на 2019 рік (на 2017 р. передбачалося 31,7 млрд грн і 700 млн дол. США, на 2018 р. – 24 млрд грн, а факт за 2017 р. – 8 млрд грн, протягом 8 місяців 2018 р. – 3,9 млрд грн).

У законопроекті надходження від приватизації державного майна плануються в обсязі 17,1 млрд грн, що на 4,2 млрд грн менше відповідного планового показника на 2018 р. (факт за 2017 р. – 3376,8 млн грн, факт за січень-серпень 2018 р. – 75,3 млн грн). На запит Комітету Фондом державного майна поінформовано (лист від 26.09.2018 р. № 10-19-19787), що Фонд 23.08.2018 р. подав на розгляд Уряду проект розпорядження КМУ про затвердження переліку об’єктів великої приватизації, що підлягають приватизації у 2019 р. Зокрема, до такого переліку включено всі об’єкти, передбачені у розпорядженні КМУ від 10.05.2018 р. № 358-р «Про затвердження переліку об’єктів великої приватизації, що підлягають приватизації у 2018 році» (за виключенням ПАТ «Центроенерго», щодо якого планується завершити процедури його продажу у п.р.), та ПАТ «Аграрний фонд». Зважаючи на значне невиконання цього джерела фінансування державного бюджету протягом останніх років, існують ризики нереалістичності запропонованого показника і на 2019 рік. ГНЕУ і Рахункова палата також зазначають про значний ризик невиконання цього показника. Крім того, недовиконання планових надходжень від приватизації державного майна у 2019 р. матиме ризики здійснення понадпланових державних запозичень відповідно до частини четвертої статті 15 Кодексу з метою заміщення недонадходжень від приватизації /аналогічні операції здійснювалися у 2012, 2013, 2014 і 2017 рр./ та відповідно збільшення обсягу державного боргу і видатків на його обслуговування.

У статті 1 законопроекту (аналогічно як у законах на попередні роки) передбачено визначити оборотний залишок бюджетних коштів у розмірі до 2% видатків загального фонду державного бюджету (тобто це означає межу від 0% до 2%). Однак цим лише дублюється положення абзацу другого частини третьої статті 14 Кодексу, яким встановлено межу для визначення конкретного показника оборотного залишку в абсолютній величині безпосередньо у законі про державний бюджет. Отже, запропонована у законопроекті редакція відповідного положення унеможливлює практичне застосування як оборотного залишку бюджетних коштів для покриття тимчасових касових розривів, так і вільного залишку бюджетних коштів (одного із джерел фінансування державного бюджету), на що також вказує Рахункова палата. Крім того, на думку Рахункової палати, зазначене зумовило незначний обсяг залишку бюджетних коштів загального фонду державного бюджету на початок 2018 р. (3183 млн грн) і стало однією з причин незабезпечення ресурсами 6,2% здійснених у І півріччі 2018 р. витрат загального фонду.

У зв’язку з тим, що станом на кінець вересня п.р. Урядом не прийнято рішення щодо реалізації статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо розподілу нерозподіленого залишку надходжень у 2017 році конфіскованих коштів (за даними Казначейства - у сумі 268,8 млн дол. США, або 7544,7 млн грн за офіційним курсом на 01.01.2018 р.), ймовірним є невиконання такої норми до завершення п.р., а відтак таке питання належало б унормувати на 2019 рік у законопроекті.

Видатки проекту державного бюджету на 2019 рік розподілені (додаток № 3 до законопроекту) між 84 головними розпорядниками коштів державного бюджету (без урахування головних розпорядників коштів за загальнодержавними видатками і кредитуванням). Порівняно з 2018 роком кількість головних розпорядників збільшилася на 2 одиниці. Зокрема, новими головними розпорядниками визначено вищі спеціалізовані суди – Вищий антикорупційний суд і Вищий суд з питань інтелектуальної власності (утворені відповідно до Закону України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» (із змінами), Указу Президента України від 29.09.2017 р. № 299 «Про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності» і Закону України від 21.06.2018 р. № 2470-VIII «Про утворення Вищого антикорупційного суду») та для узгодження з Кодексом у законопроекті за реєстр. № 9084 передбачені відповідні зміни до частини другої статті 22 Кодексу.

У законопроекті передбачено соціальні гарантії на 2019 рік, зокрема:

 

з 01.12.2018
(затверд­жено)

з 1 січня 2019 р.
(проект)

з 1 липня 2019 р.
(проект)

з 1 грудня 2019 р.
(проект)

у %% 2019/2018
(по грудню)

прожитковий мінімум

1853 грн

1853 грн

1936 грн

2027 грн

109,4%

прожитковий мінімум
для працездатних осіб

1921 грн

1921 грн

2007 грн

2102 грн

109,4%

мінімальна заробітна плата

3723 грн

4173 грн

4173 грн

4173 грн

112,1%

прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність

1497 грн

1497 грн

1564 грн

1638 грн

109,4%

Таким чином, пропонується прожитковий мінімум з 1 липня і 1 грудня 2019 року збільшити загалом на 9,4% /грудень до грудня попереднього року/ і мінімальну зарплату з 1 січня 2019 року – на 12,1%, при тому, що інфляція за такий період прогнозується на рівні 7,4%, тобто підвищення основних соціальних гарантій передбачається відповідно на 2 і 4,7 відсоткових пункти вище прогнозного індексу споживчих цін. При цьому, слід звернути увагу, що соціальні гарантії починаючи з грудня 2013 р. були підвищені на 13,1% тільки з вересня 2015 р., у 2016 р. (по грудню) – на 16,1%, у 2017 р. (по грудню) – на 10,1%, у 2018 р. (по грудню) – на 9%, однак інфляція за 2014 р. становила 24,9%, за 2015 р. – 43,3%, за 2016 р. – 12,4%, за 2017 р. – 13,7%, на 2018 р. прогнозується на рівні 9%.

За інформацією Міністерства соціальної політики (на його офіційному сайті), наданою відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум», фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах серпня 2018 р. у розрахунку на місяць на одну особу становив 3215 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 3691 грн), для дітей віком до 6 років – 3046 грн, для дітей віком від 6 до 18 років – 3730 грн, для працездатних осіб – 3331 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 4138 грн), для осіб, які втратили працездатність, – 2710 грн.

У зв’язку з цим, ГНЕУ зауважує, що Урядом пропонується закріпити значно нижчий розмір базового соціального стандарту, ніж обчислений згідно з чинною на сьогодні методикою його показників, що не враховує знецінення грошових доходів та заощаджень громадян внаслідок високої цінової інфляції, девальвації національної валюти і зумовить зниження купівельної спроможності населення (й відповідно формування ВВП), погіршення рівня його життя та соціальної захищеності, створить передумови подальшого зубожіння, особливо найбільш уразливих верств населення, зокрема, тих, для кого пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги є основним, зазвичай єдиним, джерелом існування.

З 01.01.2017 р. відповідно до постанови КМУ від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (із змінами) розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду встановлено у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

ГНЕУ, підтримуючи пропозицію підвищення мінімальної зарплати, акцентує увагу на необхідності відновлення міжпосадових співвідношень та вважає за доцільне, використовуючи досвід країн ЄС, установити законодавчу норму обов’язкового коригування основних державних соціальних стандартів і гарантій у сфері доходів відповідно до індексу інфляції у випадку підвищення споживчих цін більш як на 2%.

Незважаючи на те, що видатки проекту державного бюджету на 2019 рік на 10,4% більше бюджетних призначень на п.р., за висновком Рахункової палати видатки проекту, обраховані з використанням індексу-дефлятора ВВП (1,108), тобто без урахування інфляційного чинника, зменшаться на 0,4%.

У проекті державного бюджету на 2019 рік видатки споживання визначені в обсязі 962,4 млрд грн /на 108,85 млрд грн, або на 12,8%, більше бюджетних призначень на 2018 р./ і становлять 87,9% загального обсягу видатків, а видатки розвитку – 130,5 млрд грн /на 6,2 млрд грн, або на 4,5%, менше бюджетних призначень на 2018 р./ і становлять 11,9% загального обсягу видатків. При цьому, за економічною структурою найбільші обсяги видатків передбачені на:

трансферти місцевим бюджетам – 304,6 млрд грн /на 4,4 млрд грн, або на 1,4%, менше бюджетних призначень на 2018 р./;

оплату праці працівників бюджетних установ – 172,6 млрд грн /на 27,9 млрд грн, або на 19,3%, більше бюджетних призначень на 2018 рік/;

трансферт Пенсійному фонду – 166,5 млрд грн /на 27,2 млрд грн, або на 19,5%, більше бюджетних призначень на 2018 рік/;

обслуговування державного боргу – 145,2 млрд грн /на 15 млрд грн, або на 11,5%, більше бюджетних призначень на 2018 рік/.

Однією з особливостей проекту державного бюджету на 2019 рік з питань державного управління є «замороження» обсягів видатків на оплату праці працівників більшості державних органів. Так, пропонується у 2019 р. визначати посадові оклади, заробітну плату, грошове забезпечення працівників державних органів із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01.01.2018 р. (пункт 10 Прикінцевих положень законопроекту). При цьому слід наголосити, що згідно з частиною третьою статті 50 Закону України «Про державну службу» з 01.01.2019 р. загальний розмір премій, який може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30% фонду його посадового окладу за рік. Поряд з тим, як і у 2018 р., пунктом 6 Прикінцевих положень законопроекту серед норм законодавчих актів, які передбачається застосовувати у порядку та розмірах, встановлених КМУ з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів, є абзац другий частини третьої статті 51 та абзаци другий-п’ятий пункту 14 розділу XI цього Закону /щодо встановлення мінімального розміру посадового окладу групи 9 у державних органах з: 01.01.2017 р. – 1,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року; 01.01.2018 р. – 1,5 такого розміру; з 01.07.2018 р. – 1,75 такого розміру; з 01.01.2019 р. – 2 таких розміри/. Водночас, передбачається продовжити до 31.12.2019 р. застосування норм абзацу восьмого пункту 14 розділу XI цього Закону щодо права встановлювати додаткові стимулюючі виплати (пункт 7 Прикінцевих положень законопроекту). З урахуванням таких законодавчих ініціатив для збереження існуючого рівня оплати праці державних службовців належало б збільшити посадові оклади для працівників державних органів (визначені у постанові КМУ від 18.01.2017 р. № 15 (із змінами) «Питання оплати праці працівників державних органів»). Окремо ГНЕУ зауважує, що загалом слід зменшувати розрив між мінімальною та максимальною зарплатою у державних установах, оскільки така різниця сягає подекуди 1:100 (за даними країн Західної Європи ? різниця складає 1:4, а у США ? 1:5). Однак Урядом не запропоновано комплексного врегулювання питання умов оплати праці у державних органах для подолання існуючої значної диференціації у зарплаті державних службовців.

Також слід звернути увагу, що у проекті державного бюджету на 2019 рік третій рік поспіль за загальним фондом передбачені видатки за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» у сумі 1480,7 млн грн (з них на оплату праці – 1213,7 млн грн), що на 150 млн грн менше відповідних бюджетних призначень на 2018 рік /в частині видатків розвитку/. Згідно з додатково отриманою інформацією Мінфіну /лист від 26.09.2018 р. № 08040-01-2/25276/ із загального обсягу видатків за цією програмою 735 млн грн – кошти бюджетної підтримки ЄС з реформування сфери державного управління та 745,7 млн грн – кошти на утримання державних службовців, що призначені на посади державної служби директоратів, генеральних департаментів і Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Слід нагадати, що заходи за цією програмою здійснюються з 2017 р. відповідно до низки рішень Уряду щодо реформування державного управління (постанови КМУ від 18.08.2017 р. № 647 «Деякі питання реалізації комплексної реформи державного управління» і № 644 «Деякі питання упорядкування структури Секретаріату Кабінету Міністрів України, апарату міністерств та інших центральних органів виконавчої влади» та від 18.01.2017 р. № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів) та встановлюють особливі умови оплати праці новостворених структурних підрозділів у визначених Урядом органах державної влади (зокрема, в частині встановлення щомісячної надбавки за виконання особливо важливої роботи для фахівців з питань реформ у розмірі від 28300 грн до 55000 грн). При цьому статтею 21 законопроекту пропонується установити, що видатки за цією бюджетною програмою розподіляються Кабінетом Міністрів у визначеному ним порядку на бюджетні програми, пов’язані з функціонуванням органів державної влади, або нові бюджетні програми, відкриті в установленому порядку. Таке положення не у повній мірі узгоджується з порядком передачі бюджетних призначень, визначеним частиною шостою статті 23 Кодексу, і при практичному застосуванні може призвести до його неоднозначного трактування. Аналогічне зауваження стосується статті 26 законопроекту щодо розподілу Кабінетом Міністрів видатків за бюджетною програмою 0416030 «Електронне урядування та Національна програма інформатизації».

При цьому, як і в 2016-2018 роках, на 2019 рік обсяг видатків для Пенсійного фонду за бюджетною програмою (код 2506080) на відміну від попередніх років акумулює в собі кошти на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, та для покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду /тобто, окремо не визначено обсяг коштів для покриття дефіциту Пенсійного фонду/. За такого правового регулювання наразі дефіцит Пенсійного фонду не визначено, відтак встановлюватиметься виключно при затвердженні Урядом бюджету Пенсійного фонду та існуватиме можливість його уточнення протягом року в межах коштів, визначених Пенсійному фонду у державному бюджеті на 2019 рік, без внесення змін до нього. Згідно з додатково отриманою інформацією Мінфіну видатки на покриття дефіциту Пенсійного фонду за попередніми розрахунками складуть близько 27,9 млрд грн. У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що у 2019 році, як і у попередні роки, мінімальні пенсії виплачуватимуться у розмірах, не нижчих за встановлений законодавством прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; за рахунок коштів державного бюджету здійснюватимуться видатки на пенсійне страхування окремих категорій громадян (осіб, які проходять строкову військову службу, здійснюють догляд за дитиною або інвалідом, тощо). За висновком Рахункової палати на 2019 р. прогнозується зростання частки коштів державного бюджету в доходах Пенсійного фонду з 39,4% до 41,9%, при цьому зауважується про посилення ризиків збільшення кількості випадків виникнення тимчасових касових розривів на виплату пенсій та допомоги і, як наслідок, зростання обсягів коштів, що залучатимуться з єдиного казначейського рахунка на їх покриття, з огляду на передбачений Урядом у наступному році перерахунок пенсій відповідно до зростання споживчих цін і середньої зарплати. У цьому зв’язку слід зазначити, що залишається законодавчо неврегульованим вже більше 9 років питання щодо погашення заборгованості Пенсійного фонду перед бюджетом за надання позик на покриття тимчасових касових розривів з ЄКР, яка станом на 01.10.2017 р. становила 59,6 млрд грн і на відміну від 2016-2017 рр. з початку п.р. зросла на 11,5 млрд грн. Стрімке зростання такої заборгованості свідчить про нереалістичність планових показників бюджету Пенсійного фонду, на що звертав увагу Комітет під час розгляду проекту державного бюджету на 2018 рік. Рахункова палата вказує, що не запропоновано вирішення багаторічної проблеми повернення на ЄКР коштів, залучених Пенсійним фондом у попередні роки, та збільшуються ризики неповернення цих коштів.

Проект державного бюджету на наступний рік в частині видатків на охорону здоров’я передбачає продовження розпочатої у п.р. медичної реформи, здійснюваної відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». На 2019 рік Урядом видатки Міністерства охорони здоров’я /без загальнодержавних витрат та видатків на державні інвестиційні проекти, що реалізуються МОЗ/ запропоновано визначити у сумі 37,3 млрд грн і збільшити на 10,8 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – на 10,2 млрд грн), або на 40,6%. При цьому кошти на оплату послуг первинної медичної допомоги, наданих за договорами про медичне обслуговування населення, укладеними з Національною службою здоров’я, передбачено за бюджетною програмою «Надання первинної медичної допомоги населенню» (код 2308020) за загальним фондом у сумі 15,3 млрд грн, що на 7,3 млрд грн, або на 90,1% більше бюджетних призначень на 2018 рік. Поряд з цим, Національній службі охорони здоров’я передбачено за загальним фондом видатки за новими бюджетними програмами:

«Пілотний проект з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у Полтавській області» (код 2308030) – у сумі 966,8 млн грн;

«Відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань» (код 2308040) – у сумі 750 млн грн;

«Пілотний проект з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для амбулаторно-поліклінічної вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги» (код 2308040) – у сумі 2 млрд грн.

У 2018 р. видатки для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги та відшкодування вартості лікарських засобів відповідно до вимог Кодексу здійснюються за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету.

Вищевказані видатки передбачені з урахуванням запропонованих Урядом змін до Кодексу (законопроект за реєстр. № 9084), згідно з якими з 01.04.2019 р. до 01.01.2020 р., як виняток з окремих положень Кодексу, здійснюються пілотні проекти з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для відповідних видів медичних послуг, окремих закладів охорони здоров’я, населених пунктів чи регіонів, а також відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань у порядку, визначеному КМУ. Однак наразі сутність реалізації зазначених пілотних проектів не визначена нормативно-правовими документами та у супровідних матеріалах до законопроекту немає відповідних обґрунтувань та розрахунків.

Разом з тим, незважаючи на недостатність передбачених у державному бюджеті на 2018 рік коштів та соціальну значимість здійснення відповідних заходів, на рівні п.р. визначено видатки за такими бюджетними програмами: «Лікування громадян України за кордоном» (код 2301360) – у сумі 389,9 млн грн; «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (код 2301400) – у сумі 5949 млн грн; «Реалізація пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів» (код 2301550) – у сумі 112 млн грн. Також викликає запитання зменшення у законопроекті (порівняно з бюджетними призначеннями на 2018 рік) видатків загального фонду за бюджетною програмою «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров'я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах Міністерства охорони здоров'я України» (код 2301170) /за якою кошти спрямовуються на функціонування 17 клінік наукових установ МОЗ для надання високоспеціалізованої медичної допомоги/ на 113,3 млн грн, або на 7,8%, із визначенням у сумі 1295,7 млн грн.

У сфері освіти в 2019 р. Уряд продовжуватиме здійснювати заходи з передачі підготовки кадрів вищими навчальними закладами /далі – ВНЗ/ І-IІ рівня акредитації відповідно до норм Кодексу на фінансове забезпечення з обласних бюджетів і бюджету м. Києва /до 2018 р. – з державного бюджету/. При цьому статтею 22 законопроекту пропонується встановити, що з 01.01.2019 р. з таких бюджетів здійснюються видатки на підготовку фахівців у ВНЗ I-II рівня акредитації державної власності без статусу окремих юридичних осіб, які входять до складу ВНЗ III-IV рівня акредитації, що не мають статусу національного, визначених у додатку № 10 до законопроекту /загалом 69 закладів/, при цьому Уряду належить забезпечити передачу з державної у комунальну власність відповідних ВНЗ. Водночас, доручається МОН, МОЗ та Мінкультури забезпечити:

виведення із складу ВНЗ III-IV рівня акредитації, що не мають статусу національного, ВНЗ I-II рівня акредитації без статусу окремих юридичних осіб, та створення у встановленому порядку юридичних осіб;

здійснення за рахунок та в межах коштів, передбачених у кошторисах національних ВНЗ III-IV рівня акредитації, видатків на підготовку фахівців у ВНЗ I-II рівня акредитації без статусу окремих юридичних осіб.

ГНЕУ вважає, що положення статті 22 законопроекту щодо доручення Кабінету Міністрів та іншим органам державної влади забезпечити передачу з державної у комунальну власність відповідних ВНЗ, виведення визначених ВНЗ із складу ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації та створення юридичних осіб не є предметом регулювання закону про державний бюджет.

За прогнозними розрахунками Мінфіну /лист від 26.09.2018 р. № 07010-04-2/25261/ у 2019 р. обсяг видатків на забезпечення діяльності вказаних ВНЗ, бюджетне забезпечення яких належить здійснювати з місцевих бюджетів, становитиме 862,4 млн грн. Водночас, зазначається про врахування в межах видатків загального фонду проекту державного бюджету на 2019 рік за бюджетною програмою «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики» (код 2201160) – 2445 млн грн для збереження державного замовлення для ВНЗ I-II рівня акредитації без статусу окремих юридичних осіб, які входять до складу національних ВНЗ III-IV рівня акредитації, а також в межах коштів освітньої субвенції 108,2 млн грн на здобуття загальної середньої освіти у відповідних ВНЗ I-II рівня акредитації.

Згідно з Висновками Рахункової палати передача державних ВНЗ на утримання за рахунок місцевих бюджетів збільшує ризики ліквідації цих ВНЗ, втрати державного майна і земельних ділянок. Поряд з цим, звернуто увагу, що видатки на підготовку кадрів ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації і післядипломну освіту, як і в п.р., передбачені 19 головним розпорядникам бюджетних коштів, відтак для створення єдиного освітнього простору є можливості передачі деяких з цих закладів до сфери управління МОН.

Відповідно до положень Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» у показниках проекту державного бюджету на 2019 рік передбачено видатки загального фонду за новою бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Національного фонду досліджень та Державного фонду фундаментальних досліджень, грантова підтримка наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок» (код 2201300) у сумі 262,4 млн грн. Поряд з цим, у складі видатків МОН передбачено нову бюджетну програму «Підтримка пріоритетних напрямів наукової і науково-технічної діяльності у закладах вищої освіти» (код 2201390) у сумі 100 млн грн, проте у супровідних матеріалах до законопроекту немає пояснень щодо завдань цієї бюджетної програми.

Щодо видатків на забезпечення національної безпеки і оборони слід зазначити, що Рішенням Ради національної безпеки і оборони від 06.09.2018 р. «Про пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України» /введеним в дію Указом Президента України від 14.09.2018 р. № 283/ Уряду було доручено, зокрема:

передбачити у законопроекті видатки на забезпечення національної безпеки і оборони в обсязі не менше обсягу видатків, передбачених на 2018 рік, у відсотках від ВВП, передбачивши збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських не менше ніж на 30% з урахуванням мінімального розміру грошового забезпечення (осіб рядового складу Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейських – у сумі не менше 9000 грн, військовослужбовців рядового складу за контрактом першого року служби – у сумі не менше 10000 грн), інші видатки – з урахуванням зростання номінального ВВП стосовно попереднього року (10%);

вжити у 2019 р. заходів щодо забезпечення першочергового фінансування діяльності суб’єктів сектору безпеки і оборони за такими пріоритетними напрямами: виконання заходів із розробки, підготовки виробництва та закупівлі нових зразків озброєння і військової техніки; посилення системи протиповітряної оборони держави та можливостей авіації Повітряних Сил ЗСУ; реалізація державної політики у сфері кібербезпеки, виконання заходів з розвитку та модернізації спеціального зв’язку та захисту інформації; виконання Національної розвідувальної програми на 2016-2020 роки; посилення контррозвідувального захисту та боротьби з тероризмом і диверсійною діяльністю; реалізація соціальних гарантій військовослужбовців, насамперед збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців.

В інформації щодо врахування пропозицій РНБО (що є у складі супровідних матеріалів до законопроекту відповідно до пункту 11 частини першої статті 38 Кодексу) зазначено, що з урахуванням рішення РНБО від 06.09.2018 р. загальний ресурс на безпеку і оборону передбачено у сумі 209,7 млрд грн (5,3% ВВП), у т.ч.: із загального фонду – 192,4 млрд грн (на 31,7 млрд грн, або на 19,7%, більше проти 2018 р.), із спеціального фонду – 12,3 млрд грн (на 1,3 млрд грн більше проти 2018 р.); державні гарантії – 5 млрд грн (на 2 млрд грн менше проти 2018 р.). Однак у такій інформації не наведено вмотивованого обґрунтування і деталізації щодо передбачення у показниках проекту державного бюджету на 2019 рік коштів для практичного впровадження вказаного рішення РНБО. В свою чергу головні розпорядники коштів державного бюджету, яким визначені видатки на забезпечення національної безпеки і оборони, під час заслуховування у Комітеті інформували про недостатність коштів, передбачених у проекті державного бюджету на 2019 рік для виконання вказаного рішення РНБО у повному обсязі, насамперед, в частині видатків на грошове забезпечення з урахуванням підвищення його рівня та збереження диференціації у грошовому забезпеченні між військовослужбовцями. На додатковий запит Комітету Мінфін поінформував /лист від 26.09.2018 р. № 10010-30-2/25275/, що у 2019 р. на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських (з нарахуваннями) планується спрямувати 111,5 млрд грн, що на 27,6 млрд грн, або на 32,5%, більше проти 2018 р. При цьому зазначено, що у 2019 р. за інформацією Міноборони середньомісячний розмір грошового забезпечення контрактника ЗСУ, який не бере участь в ООС, становитиме 12050 грн (на 3795 грн, або на 46%, більше проти 2018 р.), а за інформацією ДСНС та Нацполіції середньомісячний розмір грошового забезпечення рядового і молодшого складу, який не бере участь в ООС, – 9390 грн і 9692 грн відповідно.

Статтею 18 законопроекту /аналогічна норма передбачалася у законах на 2015-2018 рр./ пропонується дозволити Міноборони у 2019 р. продовжити до 31.03.2019 р. дію договорів про закупівлю послуг з харчування, які діяли у 2018 р. Однак таке питання не належить до предмету регулювання закону про державний бюджет, визначеного статтею 40 Кодексу, і має унормовуватися законодавством щодо закупівель. Зокрема, згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом та/або Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», а зміна його положень може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до вказаних законів. Рахункова палата також звертає увагу на вимоги Закону України «Про публічні закупівлі». Крім того, ГНЕУ зазначає, що дане положення законопроекту дозволяє здійснювати певну частину операцій із закупівлі за державні кошти без застосування процедур і вимог, які передбачені законодавством у сфері публічних закупівель.

Статтею 19 законопроекту пропонується надати Уряду можливість застосування фінансових казначейських векселів (строком обігу до 7 років, відстроченням платежів на 1 рік та відсотковою ставкою 9,3% річних) для реструктуризації фактичної заборгованості обсягом до 7,5 млрд грн за рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою, та рішеннями Європейського суду з прав людини, прийнятими за наслідками розгляду справ проти України. Слід відмітити, що подібна норма передбачалася у законах на 2015-2018 рр., проте вона не була реалізована, незважаючи на наявність постанови КМУ від 16.09.2015 р. № 703 «Деякі питання виконання рішень судів, що гарантовані державою, а також рішень Європейського суду з прав людини» (із змінами від 12.07.2017 р. № 522 та від 04.04.2018 р. № 252). Отже, виникає питання щодо дієвості такої норми та відповідно доцільності її передбачення на 2019 рік. ГНЕУ зауважує, що таке положення законопроекту потребує конкретизації (зокрема, у законопроекті та поданих до нього документах відсутня інформація про структуру такої заборгованості). Загалом набуття широкого застосування вексельної форми розрахунків щодо бюджету в подальшому може призвести до зменшення грошових розрахунків, що не сприятиме ефективному управлінню бюджетними коштами та дотриманню фінансової дисципліни, а також потребуватиме у наступних бюджетних періодах збільшення витрат державного бюджету на погашення векселів.

Для забезпечення проведення у 2019 р. чергових виборів Президента України та народних депутатів України у проекті державного бюджету на наступний рік передбачено видатки Центральній виборчій комісії за загальним фондом у сумах 2,35 млрд грн та 1,95 млрд грн відповідно.

У 2019 році значний обсяг витрат державного бюджету планується спрямувати на дорожню інфраструктуру – близько 55 млрд грн виключно за спеціальним фондом (бюджетні призначення на 2018 р. – 47,7 млрд грн, з них за загальним фондом – 6,36 млрд грн). Кошти державного дорожнього фонду за рахунок відповідних доходів спеціального фонду державного бюджету (50,4 млрд грн) розподілено за такими бюджетними програмами:

«Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) у сумі 13,05 млрд грн;

«Покращення стану автомобільних доріг загального користування за маршрутом Львів – Тернопіль – Умань; Біла Церква – Одеса – Миколаїв – Херсон» (код 3111100) у сумі 4 млрд грн;

«Покращення стану автомобільної дороги М-15 Одеса – Рені» (код 3111170) у сумі 1,5 млрд грн;

«Покращення стану автомобільної дороги Р-51 Харків – Лозова – Павлоград» (код 3111180) у сумі 1 млрд грн;

«Покращення стану автомобільної дороги Н-08 Запоріжжя – Маріуполь» (код 3111190) у сумі 1 млрд грн;

«Покращення стану автомобільної дороги Н-14 Миколаїв – Кропивницький» (код 3111200) у сумі 1 млрд грн;

«Облаштування Північного об'їзду міста Рівне» (код 3111210) у сумі 0,2 млрд грн;

«Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» (код 3131090) у сумі 17,65 млрд грн;

«Виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування» (код 3111030) у сумі 8,5 млрд грн;

«Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм» (код 3107020) у сумі 2,5 млрд грн.

Крім того, для реалізації інвестиційних проектів у сфері дорожнього господарства за рахунок позик від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій передбачено залучити 4,6 млрд грн.

Відповідно до частини п’ятої статті 24-2 Кодексу перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів затверджується Кабінетом Міністрів. Натомість у проекті державного бюджету на 2019 рік видатки щодо покращення стану окремих автомобільних доріг визначено за 6 бюджетними програмами (коди 3111100, 3111170, 3111180, 3111190, 3111200, 3111210) загалом у сумі 8,7 млрд грн та у зв’язку з цим у статті 29 законопроекту запропоновано установити, як виняток з відповідних положень статті 24-2 Кодексу, спрямування коштів державного дорожнього фонду на покращення стану таких окремих доріг. Рахункова палата вважає, що зазначене збільшує ризики неефективного управління коштами цього фонду.

Щодо державної підтримки розвитку АПК у проекті державного бюджету на 2019 рік за загальним фондом передбачено Мінагрополітики витрати за такими бюджетними програмами:

«Державна підтримка галузі тваринництва» (код 2801540) – 4 млрд грн /на рівні п.р./;

«Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (код 2801580) – 1381,8 млн грн /на 2018 р. – 945 млн грн/;

«Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» (код 2801230) в обсязі 800 млн грн та «Надання кредитів фермерським господарствам» (код 2801460) в обсязі 200 млн грн /загалом на рівні п.р/;

«Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» (код 2801350) – 400 млн грн /на 2018 р. – 300 млн грн/;

«Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» (код 2801030) – 127,2 млн грн /на п.р. – 66 млн грн/.

Статтею 24 законопроекту передбачається встановити, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетними програмами «Здійснення природоохоронних заходів» (код 2401270) та «Державна підтримка галузі тваринництва» (код 2801540) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів. Однак таке положення (у запропонованій редакції) не потребує законодавчого врегулювання, зважаючи на положення частини сьомої статті 20 Кодексу /щодо затвердження за рішенням КМУ порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами/. Крім того, Рахункова палата пропонує виключити із законопроекту статтю 24, оскільки відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 22 Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Для надання державної підтримки державним вугледобувним підприємствам та для проведення подальших заходів із реформування вугільної галузі у проекті державного бюджету на 2019 рік за загальним фондом передбачені видатки на:

реструктуризацію вугільної галузі (код 1101590) у сумі 1,63 млрд грн. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту такі кошти передбачається спрямувати на технічне переоснащення і модернізацію шахт та часткове покриття витрат з оплати праці працівникам державних вугледобувних підприємств. За даними Казначейства за січень-серпень 2018 р. та оперативною інформацією Міненерговугілля на аналогічні заходи у п.р. за рахунок коштів загального (включаючи кошти резервного фонду) та спеціального фондів державного бюджету фактично витрачено 1648,9 млн грн, а річний план був неодноразово уточнений як шляхом внесення змін до відповідного закону на 2018 рік, так і перерозподілу видатків між бюджетними програмами Міненерговугілля, та визначено у сумі 3305 млн грн;

ліквідацію вугледобувних та торфодобувних підприємств (код 1101070) у сумі 659,7 млн грн (на 93,2 млн грн, або на 12,4%, менше ніж бюджетні призначення на 2018 р.);

гірничорятувальні заходи на вугледобувних підприємствах (код 1101100) у сумі 290 млн грн (на рівні п.р.);

державну підтримку будівництва шахти № 10 «Нововолинська» (код 1101530) у сумі 25 млн грн (на 15 млн грн більше ніж бюджетні призначення на 2018 р.).

На відміну від проектів державного бюджету на 2017 і 2018 рр. у проекті державного бюджету на 2019 рік не передбачено розподіл державних капітальних вкладень за державними інвестиційними проектами. Натомість передбачено у складі загальнодержавних витрат Мінекономрозвитку за бюджетною програмою «Державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів» (код 1211120) видатки загального фонду у сумі 2124,1 млн грн (що на 300 млн грн, або на 16,4%, більше загального обсягу таких видатків, визначених у державному бюджеті на 2018 рік), які згідно із статтею 25 законопроекту пропонується розподіляти у 2019 р. між головними розпорядниками коштів державного бюджету (з відкриттям відповідних бюджетних програм) за рішенням КМУ на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів. Однак відповідно до частини четвертої статті 32 та пункту 4-1 частини першої статті 38 Кодексу зазначені державні капітальні вкладення включаються до законопроекту про державний бюджет за результатами розподілу такою Міжвідомчою комісією. Крім того, згідно з частиною шостою статті 23 Кодексу передача бюджетних призначень здійснюється за рішенням КМУ, погодженим з Комітетом. Рахункова палата вважає, що запропоноване у законопроекті збільшує ризики відтермінування початку використання коштів, зважаючи, насамперед, на існуючі недоліки виконання державних інвестиційних проектів. Разом з тим, варто відмітити, що Мінекономрозвитку на підставі рішення Міжвідомчої комісії від 17.09.2018 р. надіслало Комітету Перелік державних інвестиційних проектів та обсяги державних капітальних вкладень на 2019 рік з відповідним їх розподілом для врахування у законопроекті та у зв’язку з цим пропонує виключити статтю 25 законопроекту /листи від 20.09.2018 р. № 4001-08/41035-01 та від 25.09.2018 р. № 4001-02/41718-01/. Зокрема, запропоновано розподіл коштів загального фонду у сумі 2124,1 млн грн за 32 державними інвестиційними проектами.

Необхідно відмітити, що Рахунковою палатою вкотре зауважено, що в законопроекті не передбачаються видатки на погашення простроченої кредиторської заборгованості, яка упродовж останніх років обліковується у деяких головних розпорядників бюджетних коштів (зокрема, у Національної академії медичних наук, Мінрегіоні, Мінагрополітики), що створює ризики виникнення судових спорів і додаткових видатків з державного бюджету для сплати штрафних санкцій.

Окремо слід зазначити, що потрібно уточнити виклад статті 2 законопроекту та назву додатка № 8 до законопроекту щодо розподілу видатків на здійснення правосуддя, найменування бюджетної програми за кодом 0501020 для забезпечення узгодженості з бюджетною методологією та Законом України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів».

Крім того, у додатку № 3 до законопроекту щодо окремих бюджетних програм найменування викладено із вживанням терміну «фінансування» (зокрема, за кодами 1201570, 1201580, 6331020), проте такий термін згідно із пунктом 51 частини першої статті 2 Кодексу має інше значення.

Видатки державного фонду регіонального розвитку передбачено у складі загальнодержавних витрат Мінрегіону за кодом 2761070 у сумі 9,1 млрд грн, що становить 1% доходів загального фонду проекту державного бюджету і відповідає вимогам частини першої статті 24-1 Кодексу в частині визначення обсягу коштів на цю мету. При цьому, такі видатки передбачені за загальним фондом державного бюджету на відміну від 2018 року (в якому видатки визначені загалом у сумі 6 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 4 млрд грн, за спеціальним фондом – 2 млрд грн).

Відносини між державним та місцевими бюджетами на 2019 рік у законопроекті побудовані на основі чинного законодавства з урахуванням запропонованих Урядом змін до Кодексу /законопроект за реєстр. № 9084/, та здійснюваних заходів з реалізації реформ у сферах місцевого самоврядування, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення.

На 2019 рік законопроектом встановлюються відносини державного бюджету з 1328 місцевими бюджетами, з яких – 705 бюджетів об’єднаних територіальних громад /далі – ОТГ/, що на 40 одиниць більше ніж у 2018 р. При цьому у супровідних матеріалах до законопроекту зазначається, що на сьогодні 49 ОТГ, з бюджетами яких встановлюються відносини з державним бюджетом, не відповідають перспективним планам формування територій громад та не визнані Кабінетом Міністрів спроможними. Тому пунктом 12 Прикінцевих положень законопроекту пропонується встановити, що у 2019 р. відносини з державним бюджетом мають бюджети усіх ОТГ, які створені згідно із Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», у яких відбулися перші вибори у 2015-2018 роках. Зазначене не узгоджується з вимогами пункту 2-1 частини першої статті 2 і пункту 3 частини четвертої статті 67 Кодексу та частини десятої статті 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», що ставить під сумнів правомірність встановлення відносин державного бюджету з бюджетами таких ОТГ. За таких умов для забезпечення правових підстав щодо встановлення взаємовідносин між бюджетами Кабінету Міністрів належить терміново ухвалити необхідні рішення щодо зазначених ОТГ. Разом з тим, процес об’єднання територіальних громад триває та за інформацією Уряду у п.р. очікується проведення перших виборів ще у 128 ОТГ, а відтак кількість бюджетів, для яких можуть встановлюватися взаємовідносини з державним бюджетом, буде зростати.

Загальний обсяг трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на 2019 рік становить 304,61 млрд грн, у т.ч. із загального фонду – 283,16 млрд грн, спеціального фонду – 21,45 млрд грн.

Із загального фонду державного бюджету передбачається надати місцевим бюджетам:

дотації у сумі 25,8 млрд грн, що на 0,6 млрд грн, або на 2,6%, більше, ніж визначено на 2018 рік, з них:

базову дотацію у сумі 10,3 млрд грн, що на 2,2 млрд грн, або на 26,5%, більше порівняно з 2018 р., яку отримають 19 обласних бюджетів, 53 бюджети міст обласного значення, 353 районні бюджети та 510 бюджетів ОТГ;

стабілізаційну дотацію у сумі 200 млн грн (на рівні 2018 р.) /така дотація відповідно до Кодексу надається до завершення процесу об’єднання територіальних громад відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», мета, критерії розподілу та порядок надання якої визначаються Кабінетом Міністрів/;

– додаткову дотацію на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я у сумі 14,9 млрд грн, що на 1,6 млрд грн, або на 9,7%, менше ніж у 2018 р. /згідно із Кодексом така дотація встановлюється для обласних бюджетів з подальшим розподілом між місцевими бюджетами у порядку, визначеному облдержадміністраціями/. За висновками Української асоціації районних та обласних рад /лист від 25.09.2018 р. № Р01-161/470/, Асоціації міст України /лист від 18.09.2018 р. № 5-428/ та Асоціації об’єднаних територіальних громад /лист від 27.09.2018 р. № 0158/ чинний порядок здійснюваного на обласному рівні розподілу додаткової дотації між місцевими бюджетами свідчить про нерівномірність та необ’єктивність такого розподілу і не сприяє забезпеченню достатнього рівня видатків у відповідних сферах, що здійснюються з бюджетів місцевого самоврядування та з районних бюджетів;

інші додаткові дотації на:

забезпечення утримання соціальної інфраструктури міста Славутича – 10 млн грн (на рівні 2018 р.);

компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг зі сплати земельного податку суб'єктам космічної діяльності та літакобудування – 356,4 млн грн (на 83 млн грн, або на 30,3%, більше ніж у 2018 р.). Однак втрати місцевих бюджетів від наданих державою податкових пільг в інших сферах економіки всупереч вимогам статті 103 Кодексу не відшкодовуються. Прикладом є справляння з 01.01.2018 р. відповідно до пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу плати за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, у розмірі 25% податку, що за інформацією Асоціації міст України зумовило втрати місцевих бюджетів у сумі 1,2 млрд грн;

субвенції у сумі 257,3 млрд грн, що на 10,1 млрд грн, або на 3,8%, менше порівняно з 2018 р., зокрема:

освітню субвенцію в обсязі 70,98 млрд грн, що на 9,3 млрд грн, або на 15%, більше ніж передбачено на 2018 рік /субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, професійно-технічних навчальних закладів, ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації в частині забезпечення видатків на здобуття повної середньої освіти/. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту обсяг субвенції визначено на основі формули, виходячи з розрахункової кількості ставок педагогічних працівників, визначеної на підставі навчального навантаження, та нормативної наповнюваності класів, а також середньої зарплати вчителя. При цьому вперше враховано видатки на оплату праці педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів у зв’язку з поділом класів на групи при вивченні окремих предметів, інклюзивно-ресурсних центрів, загальноосвітніх навчальних закладів приватної форми власності. У складі освітньої субвенції заплановано резерв коштів загалом у сумі 2314,5 млн грн (у т.ч.: 673,57 млн грн – резерв, обсяг якого не може перевищувати 1% загального обсягу субвенції; 1640,97 млн грн – нерозподілені видатки для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень).

медичну субвенцію в обсязі 55,5 млрд грн, що на 1,9 млрд грн, або на 3,3%, менше ніж передбачено на 2018 рік /субвенція спрямовується на оплату поточних видатків комунальних закладів охорони здоров’я, крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв/. При розрахунку цієї субвенції передбачено цільові видатки у сумі 1,8 млрд грн /на рівні 2018 р./, з яких на лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет – 0,7 млрд грн; лікування хворих на хронічну ниркову недостатність методом гемодіалізу – 1 млрд грн; придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення, лабораторних реактивів для стаціонарних спеціалізованих закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі для лікування онкологічних захворювань – 42,4 млн грн; виплати щомісячної державної допомоги ВІЛ-інфікованим дітям і дітям, які страждають на хворобу зумовлену ВІЛ, та здійснення банківських послуг, пов’язаних з виплатою цієї допомоги – 11,3 млн грн. У складі медичної субвенції заплановано резерв коштів загалом у сумі 1105,8 млн грн (у т.ч.: 237,04 млн грн – резерв, обсяг якого не може перевищувати 1% загального обсягу субвенції; 868,73 млн грннерозподілені видатки для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень). Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту при визначенні загального обсягу медичної субвенції не враховано видатки на надання первинної медичної допомоги, що в рамках реалізації медичної реформи передбачені у державному бюджеті за окремою бюджетною програмою. Однак, зважаючи на вимоги пп. 5 п. 1-1 розділу VI Кодексу, до 01.01.2020 р. медична субвенція може спрямовуватися для надання первинної медичної допомоги комунальними закладами, що не уклали договори за програмою державних гарантій (за інформацією МОЗ на 01.10.2018 р. таких закладів майже половина з діючих);

– субвенції на здійснення державних програм соціального захисту населення – 122 млрд грн, що на 12,5 млрд грн, або на 9,3%, менше ніж на 2018 рік, насамперед, за рахунок зменшення на 15,9 млрд грн, або на 22,4%, до 55,1 млрд грн обсягу субвенції на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг (код 3511150), незважаючи на одночасне розширення напрямів використання субвенції та категорій населення, яким надаються пільги. Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту загальний обсяг видатків на надання таких пільг та житлових субсидій населенню визначено в умовах п.р. з урахуванням впроваджених заходів щодо удосконалення порядку надання житлових субсидій та подальших кроків для підвищення адресності цієї програми. Однак, за оцінкою місцевих органів влади та практикою використання коштів у 2018 р. (станом на 1 жовтня п.р. перераховано місцевим бюджетам 58,9 млрд грн, або 82,9% бюджетних призначень), а також з огляду на можливі зміни в ціновій політиці на енергоносії, реалістичність проведеного розрахунку і достатність передбаченого обсягу субвенції вбачається сумнівною. Разом з тим, передбачається збільшення обсягів субвенцій на виплату допомоги сім’ям з дітьми (коди 3511340 і 2511110) загалом на 3,2 млрд грн, або на 5,3% (до 64 млрд грн), що зумовлено серед іншого запровадженням нових видів допомоги: зокрема, одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини /з 01.09.2018 р./, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, а також на дитину, яка отримала тяжку травму і потребує трансплантації органа, паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність /з 01.01.2019 р./;

інші субвенції на:

придбання витратних матеріалів для закладів охорони здоров’я та лікарських засобів для інгаляційної анестезії – майже 19 млн грн (на рівні п.р);

придбання медикаментів та виробів медичного призначення для забезпечення швидкої медичної допомоги – майже 138 млн грн (на рівні п.р.);

придбання ангіографічного обладнання – 150 млн грн (на рівні п.р.);

відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань – 250 млн грн (на 750 млн грн, або на 75%, менше ніж на 2018 р., оскільки з 01.04.2019 р. такі видатки планується здійснювати з державного бюджету за новою бюджетною програмою Національної служби здоров’я у сумі 750 млн грн);

реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості – 1 млрд грн (на рівні п.р.);

проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, осіб з їх числа – 517,7 млн грн (на рівні п.р.);

надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами – 504,46 млн грн (на рівні п.р.), з яких не розподілено між місцевими бюджетами – 151,1 млн грн;

виконання заходів щодо радіаційного та соціального захисту населення міста Жовті Води – 5,6 млн грн (на 2,86 млн грн, або на 33,7%, менше ніж на 2018 р.).

Водночас, законопроектом пропонується затвердити бюджетні призначення за окремими трансфертами без розподілу між місцевими бюджетами, що не узгоджується з вимогами частини третьої статті 97 Кодексу (згідно з якими у державному бюджеті затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання міжбюджетних трансфертів), про що також зазначено у Висновках Рахункової палати. Зокрема, йдеться про стабілізаційну дотацію та субвенції на:

забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» – 1,3 млрд грн (на 69,1 млн грн, або на 5%, менше ніж у 2018 р.);

модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів – 50 млн грн (на 50 млн грн, або в 2 рази, менше ніж на 2018 р.);

здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, – 34 млн грн (на рівні п.р.);

формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад – 1,9 млрд грн (на рівні п.р.);

фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, – 137,5 млн грн (на рівні п.р.);

реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України – 1,55 млрд грн, з них за загальним фондом – 0,5 млрд грн (на рівні п.р.);

проведення робіт, пов'язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс» – 150 млн грн (на рівні п.р.);

створення нових, будівельно-ремонтні роботи існуючих палаців спорту та завершення розпочатих у попередньому періоді робіт з будівництва/реконструкції палаців спорту – 200 млн грн (на 50 млн грн, або на 33,3%, більше ніж у 2018 р., та із розширенням назви субвенції);

виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, які брали участь в антитерористичній операції і загинули, і для осіб, які стали особами з інвалідністю І-ІІ групи внаслідок участі в антитерористичній операції, та які потребують поліпшення житлових умов (код 2511120), – 305,1 млн грн (на 24,7 млн грн, або на 7,5%, менше, ніж затверджено на п.р.);

виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції і визнані особами з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи або учасниками бойових дій та які потребують поліпшення житлових умов (код 2511190), – 25 млн грн (на рівні п.р.);

виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, які загинули, і для осіб з інвалідністю І-ІІ групи з учасників бойових дій на території інших держав та які потребують поліпшення житлових умов (код 2511200), – 200 млн грн (на рівні п.р.);

виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, які брали участь у Революції Гідності та загинули, і для осіб, які стали особами з інвалідністю I-II групи внаслідок участі у Революції Гідності, та які потребують поліпшення житлових умов (код 2511210), – 24,7 млн грн /нова субвенція/;

реалізацію пілотного проекту щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та м. Києві – 922,6 млн грн /нова субвенція/.

Таким чином, законопроект не містить розподілу між місцевими бюджетами 15 трансфертів з державного бюджету, що становить 40,5% їх загальної кількості (37) і порівняно з минулими роками є найвищим показником, що створює ризики затягування подальшого розподілу відповідних трансфертів та можливостей освоєння зазначених коштів протягом бюджетного періоду. Водночас, у статтях 20 та 27 законопроекту всупереч вимогам частини шостої статті 108 Кодексу розподіл окремих субвенцій доручається здійснювати Кабінету Міністрів (тобто без погодження з Комітетом), про що також зауважено Рахунковою палатою.

Із спеціального фонду державного бюджету передбачено надати місцевим бюджетам субвенції в обсязі 21,45 млрд грн, з яких на:

– фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 17,65 млрд грн /надається на виконання пункту 2 частини третьої статті 24-2 та статті 103-1 Кодексу в рамках державного дорожнього фонду/;

реалізацію інвестиційних проектів за рахунок позик від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій, а саме на: завершення будівництва метрополітену у м. Дніпрі (1,16 млрд грн); подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові (30,1 млн грн); реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з МБРР проекту «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей» (1,55 млрд грн); реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (1,05 млрд грн);

– реалізацію проекту «Житло для внутрішньо переміщених осіб» – 10 млн грн /нова субвенція/.

Рахунковою палатою звернуто увагу, що у законопроекті не передбачено, зокрема, субвенції на:

здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (на 2018 р. затверджена в сумі 5 млрд грн), яка за наслідками проведеного аудиту визнається дієвою фінансовою підтримкою для розбудови і розвитку інфраструктури територій;

погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання та водовідведення, що постачалися населенню, бюджетним установам, та тарифами, що затверджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (затверджена на 2018 рік у сумі 1 млрд грн).

Реверсна дотаціярансферт з місцевих бюджетів державному бюджету) на 2019 рік визначена в обсязі 6,79 млрд грн (на 1,4 млрд грн, або на 25,6%, більше ніж у п.р.), яку будуть перераховувати до державного бюджету 4 обласних бюджети, 69 бюджетів міст обласного значення, 44 районних бюджетів та 117 бюджетів ОТГ.

За інформацією у супровідних матеріалах до законопроекту розрахункові показники місцевих бюджетів (без міжбюджетних трансфертів) на 2019 рік становлять загалом: видатки і кредитування – 588,9 млрд грн /що більше ніж враховано при затвердженні державного бюджету на 2018 р. на 35,6 млрд грн, або на 6,4%/, доходи – 291,1 млрд грн /відповідно більше на 41,4 млрд грн, або на 16,6%/. За оцінкою Рахункової палати більше половини обсягу доходів місцевих бюджетів, як і у попередні роки, формуватиметься за рахунок трансфертів з державного бюджету (51,1%), частка видатків місцевих бюджетів у видатках та наданні кредитів зведеного бюджету порівняно з плановою на 2018 рік зменшиться на 2,6 відсоткових пункти – до 42,3%, що свідчить про передбачене зменшення реальних, тобто без урахування цінового чинника, видатків місцевих бюджетів і надання кредитів.

Порівняно з 2018 р. на наступний рік у законопроекті передбачається незначне збільшення спеціального фонду державного бюджету (питома вага планових показників спеціального фонду у структурі проекту державного бюджету на 2019 рік становитиме за надходженнями і витратами 8,3% порівняно з 7,9% за надходженнями і 8,2% за витратами у 2018 р.).

Таке збільшення спеціального фонду пояснюється, насамперед, тим, що на 2019 рік згідно з пунктом 41 розділу VI Кодексу збільшується частка окремих податків (з 50% до 75%), які зараховуються до спеціального фонду державного бюджету як джерела формування державного дорожнього фонду. Зокрема, у частині доходів джерелами цього фонду на наступний рік є: 75% акцизного податку з пального і транспортних засобів та ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них (у 2018 р. – 50% таких платежів), 100% плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. У законопроекті загальний обсяг планових показників таких надходжень становить 50.440,5 млн грн (що на 17.495,2 млн грн, або на 53,1%, більше ніж на 2018 р.).

Поряд з тим, на 2019 рік відповідно до пункту 7-4 частини третьої статті 29 Кодексу екологічний податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строку, буде зараховуватися до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі (у 2018 р. – 50% цього податку та обмежено дію вказаної норми Кодексу). Такий податок є джерелом формування Державного фонду поводження з радіоактивними відходами. У законопроекті передбачено плановий показник цього податку у сумі 1068,1 млн грн (що на 561,3 млн грн, або в 2,1 рази, більше ніж на 2018 р.).

Виходячи з наявної інформації секретаріатом Комітету підготовлено аналітичні матеріали до законопроекту (10.10.2018 р. надіслано народним депутатам – членам Комітету на їх електронну пошту у ВРУ).

Щодо відповідності законопроекту чинному законодавству

Частинами третьою та четвертою статті 153 Регламенту визначено окремі вимоги щодо підготовки законопроекту про державний бюджет на наступний рік, а саме такий законопроект має бути розроблений з дотриманням вимог Кодексу та Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період, а також не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів.

Насамперед, про відповідність окремих положень законопроекту нормам Кодексу та іншого законодавства вже відмічалося вище по тексту.

Як і у попередні роки, законопроектом пропонується внести зміни або зупинити дію окремих норм законодавчих актів /зокрема, статтями 25 і 29, пунктами 3-7, 11 Прикінцевих положень законопроекту/. Це не відповідає вимогам частини четвертої статті 153 Регламенту, що також зазначено у висновках Рахункової палати та ГНЕУ. При цьому, ГНЕУ зауважує, що у законопроекті продовжена багаторічна негативна практика призупинення законом про державний бюджет дії чинних актів законодавства, зміни правого регулювання відносин, ніж передбачено ними, що суперечить численним рішенням Конституційного Суду України.

У поданих разом із законопроектом супровідних матеріалах немає інформації, передбаченої підпунктами «є» і «ж» пункту 1 та пунктом 4-1 частини першої статті 38 Кодексу, щодо:

обґрунтувань розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення;

розрахунків обсягу компенсації за рахунок коштів державного бюджету втрат суб’єктів господарювання внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів, іншими центральними органами виконавчої влади рішень щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг;

переліку державних інвестиційних проектів із зазначенням загальної вартості кожного проекту, загальних обсягів витрат державного бюджету, необхідних для розроблення та реалізації кожного проекту, включаючи обсяги видатків державного бюджету, необхідних для завершення кожного проекту, а також обсяги таких видатків на відповідний бюджетний період у розрізі бюджетних програм.

Поряд з тим, у супровідних матеріалах до законопроекту не наведено необхідної деталізованої інформації щодо вартісної оцінки урядових законодавчих ініціатив щодо змін до податкового і бюджетного законодавства, врахованих у показниках проекту бюджету на 2019 рік. Загалом відсутність детальних розрахунків і обґрунтувань до законопроекту та показників проекту державного бюджету на 2019 рік значно ускладнює опрацювання і аналіз окремих положень та показників законопроекту. З огляду на зазначене, від Комітету направлялися звернення до окремих державних органів (насамперед, Мінфіну) щодо термінового подання відповідних матеріалів. У відповідь на такі звернення надано певні пояснення і розрахунки. Однак надана до Комітету інформація не є складовою безпосередньо законопроекту та/або супровідних матеріалів до нього (а відтак не є доступною для широкого обговорення як в Парламенті, так і серед громадськості).

Відповідно до частини третьої статті 33 Кодексу Кабінет Міністрів подав на розгляд Верховної Ради проект Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки (згідно з проектом постанови Верховної Ради за реєстр. № 8357 від 16.05.2018 р.) /далі – проект ОНБП-2019-2021/. Комітет за результатами розгляду проекту ОНБП-2019-2021 рекомендував Верховній Раді повернути Кабінету Міністрів такий документ на доопрацювання та доручити Уряду у двотижневий строк доопрацювати його з урахуванням поданих пропозицій народних депутатів і висновків комітетів (які Комітет направив на розгляд Уряду) та поданням такого проекту на розгляд Верховної Ради. У зв’язку з тим, що до завершення восьмої сесії Верховна Рада не розглядала вищезазначений документ, немає підстав оцінювати стан врахування його положень у законопроекті. У порядку інформування варто відмітити, що більшість положень проекту ОНБП-2019-2021 враховані у законопроекті. Разом з тим, є окремі ключові параметри на 2019 рік, які значно відрізняються (при тому що між датами подання таких документів до Верховної Ради пройшло 4 місяці), зокрема:

у проекті ОНБП-2019-2021 наведено прогнозні макропоказники (схвалені постановою КМУ від 01.12.2017 р. № 906), а показники у законопроекті ґрунтуються на оновленому макропрогнозі (схваленому постановою КМУ від 11.07.2018 р. № 546), про що відмічено вище по тексту;

у проекті ОНБП-2019-2021 граничний обсяг дефіциту державного бюджету визначено на рівні 2,2% ВВП, а у законопроекті – розрахунково становить 2,3% ВВП;

у проекті ОНБП-2019-2021 граничний обсяг державного боргу на кінець 2019 р. визначено на рівні 56% ВВП, а у законопроекті – розрахунково становить 52,2% ВВП;

у проекті ОНБП-2019-2021 прожитковий мінімум з 01.12.2019 р. визначено у сумі 2011 грн, а у законопроекті – 2027 грн (аналогічно змінено показники для основних соціальних і демографічних груп);

у проекті ОНБП-2019-2021 передбачено надходження кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, загалом в сумі 18 млрд грн, а у законопроекті – 21,16 млрд грн.

Аналогічні відмінності стосуються прогнозних параметрів на два наступних за плановим бюджетні періоди, наведених у проекті ОНБП-2019-2021, та у прогнозі Державного бюджету України на 2020 і 2021 роки, який є у складі супровідних матеріалів до законопроекту.

Таким чином, процес формування бюджетних показників потребує подальшого удосконалення як в частині однорічного планування, так і на середньострокову перспективу.

Щодо опрацювання законопроекту та
підготовки його до першого читання

Відповідно до схваленого Комітетом графіку протягом 24 вересня – 1 жовтня п.р. було проведено засідання підкомітетів за участю Мінфіну, Рахункової палати, відповідних органів влади і установ за такими напрямами опрацювання законопроекту: доходи державного бюджету, фінансування державного бюджету, державний борг; видатки та кредитування державного бюджету; відносини між державним і місцевими бюджетами. У процесі розгляду зазначених питань на відповідних засіданнях отримано додаткову інформацію щодо обґрунтувань і розрахунків окремих показників проекту державного бюджету на 2019 рік.

Загалом звернуто увагу, що у доходній частині проекту державного бюджету на 2019 рік є можливим збільшення прогнозу деяких надходжень, при цьому існують ризики щодо виконання окремих запланованих показників доходів та надходжень від приватизації державного майна.

При опрацюванні показників видатків та кредитування проекту державного бюджету на 2019 рік було заслухано 52 головних розпорядників коштів державного бюджету, 42 органів державної влади – відповідальних виконавців бюджетних програм та представників фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, вивчено стан і проблеми бюджетного забезпечення у відповідних сферах діяльності. Слід відмітити, що переважна більшість головних розпорядників коштів державного бюджету зазначила про недостатність бюджетних коштів для забезпечення їх діяльності (насамперед, в частині видатків на оплату праці та оплату судового збору) та виконання покладених на них завдань з огляду на ініційовані та розпочаті структурні перетворення.

Під час розгляду питання міжбюджетних відносин за участю представників органів місцевого самоврядування та їх всеукраїнських асоціацій найбільше занепокоєння, як і у попередні роки, викликало недостатнє забезпечення фінансовими ресурсами виконання делегованих державою повноважень, зокрема, у зв’язку із запропонованою передачею видатків з державного бюджету місцевим бюджетам, що у свою чергу зумовить відволікання власних ресурсів місцевого самоврядування при тому, що не у повній мірі здійснюється компенсація втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг.

За наслідками такої роботи народними депутатами – членами Комітету сформовано ряд пропозицій, які включено до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту.

Згідно з рішенням Комітету від 19.09.2018 р. (протокол № 152) для належної підготовки матеріалів щодо законопроекту на засідання Комітету створено робочу групу під керівництвом заступника Голови Комітету Мельника С.І. за участі інших заступників Голови Комітету, голів підкомітетів та членів Комітету, а також керівництва Мінфіну та Рахункової палати.

З метою збалансованого розгляду законопроекту у Комітеті опрацьовано таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту (при формуванні якої включено загалом 2171 пропозицію) та висновки Рахункової палати. Голова робочої групи Мельник С.І. доповів щодо результатів такої проведеної роботи та насамперед відмітив, що більшість направлених до Комітету пропозицій не відповідають вимогам, встановленим частиною першою статті 156 Регламенту, а саме:

– пропозиції щодо збільшення витрат та/або зменшення надходжень державного бюджету мають визначати джерела їх покриття (включаючи види та обсяги витрат, що підлягають скороченню) і не можуть призводити до збільшення державного боргу і державних гарантій порівняно з їх граничним обсягом, передбаченим у законопроекті;

– пропозиції щодо зміни прогнозу доходів та фінансування бюджету можуть вноситися у разі, якщо виявлено неточності в його розрахунку Комітетом та/або Мінфіном.

Окремі народні депутати подали збалансовані пропозиції лише формально, тому що запропоновані джерела додаткових витрат бюджету в таких пропозиціях виявилися нереалістичними і не підтверджуються належними розрахунками і поясненнями, не узгоджуються з бюджетною методологією та можуть зумовити невиконання бюджетних програм (зокрема, на функціонування органів влади), видатки за якими пропонується зменшити.

За попередньою оцінкою для врахування усіх поданих пропозицій необхідно загалом близько 2,2 трлн грн.

Крім того, голова робочої групи Мельник С.І. зазначив, що відповідно до рішення Комітету від 03.10.2018 р. (протокол № 153) до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту не включені пропозиції, направлені до Комітету після 1 жовтня п.р. (тобто зареєстровані в Апараті Верховної Ради 2 жовтня і пізніше) як такі, що згідно з частиною другою статті 156 Регламенту не розглядаються.

Підсумовуючи доповідь, голова робочої групи Мельник С.І. відмітив, що робочою групою підготовлено проект постанови Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2019 рік» (відповідний проект постанови надано народним депутатам – членам Комітету і додається) та, зважаючи на тривалий процес узгодження такого проекту постанови, наразі недостатньо часу для внесення відповідних висновків у таблицю пропозицій, а робочий варіант цієї таблиці роздавався народним депутатам – членам Комітету під час її опрацювання у робочій групі. Враховуючи наведене, голова робочої групи Мельник С.І. запропонував підтримати таке рішення Комітету:

1) схвалити запропонований робочою групою проект постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту та доручити голові робочої групи Мельнику С.І. на підставі такого проекту постанови включити відповідні висновки до пропозицій у таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту, а секретаріату оформити відповідні документи на підпис;

2) рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу та в цілому підготовлений Комітетом проект постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту.

Відповідно до частини десятої статті 157 Регламенту законопроект про державний бюджет на наступний рік вважається прийнятим у першому читанні, якщо буде прийнято в цілому проект постанови Верховної Ради щодо висновків і пропозицій до цього законопроекту, а схвалені Верховною Радою висновки і пропозиції до законопроекту про державний бюджет на наступний рік набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради.

В обговоренні брали участь народні депутати – члени Комітету Павелко А.В., Мельник С.І., Кривенко В.М., Амельченко В.В., Маркевич Я.В., Медуниця О.В., Левченко Ю.В., Крулько І.І., Горбунов О.В., Молоток І.Ф., Рудик С.Я., Унгурян П.Я., Шкварилюк В.В., народні депутати Продан О.П., Найєм М., Хлань С.В., Острікова Т.Г., а також в.о. Міністра фінансів Маркарова О.С., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

В.о. Міністра фінансів України Маркарова О.С. зазначила, що Мінфіном підтримується запропонований робочою групою проект постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту, водночас звернулася з проханням внести технічні зміни до пункту 2.10 проекту Бюджетних висновків, а саме: слова «(опрацювавши, зокрема, законодавчі ініціативи щодо змін до податкового законодавства з метою наповнення доходів бюджету)» замінити словами «(опрацювавши, насамперед, законодавчі ініціативи щодо змін до податкового законодавства з метою наповнення доходів бюджету), зокрема».

Під час обговорення окремі члени Комітету та інші народні депутати наполягали на необхідності врахування деяких пропозицій у таблиці пропозицій та відповідно уточнення положень проекту Бюджетних висновків. При цьому було підтримано і окремо проголосовано такі пропозиції, озвучені:

народним депутатом Горбуновим О.В. – про доручення Уряду щодо можливості збільшення видатків проекту державного бюджету на 2019 рік за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов» (код 2511190) /на підставі пропозиції № 1203 у відповідній таблиці/;

народним депутатом Горбуновим О.В. - про внесення змін до пункту 1.18.50 проекту Бюджетних висновків щодо уточнення видатків розвитку за спеціальним фондом: передбачення за новою бюджетною програмою «Покращення стану автомобільної дороги Н-31 Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка» видатків у сумі 2 млрд грн (замість 1 млрд грн) з відповідним зменшенням видатків за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) на 5 млрд грн (замість 4 млрд грн) /на підставі пропозиції № 1397 у відповідній таблиці/;

народним депутатом Кривенком В.М. – про доручення Уряду щодо можливості передбачення видатків проекту державного бюджету на 2019 рік за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Херсонської області на будівництво шляхопроводу по просп. Адмірала Сенявіна – вул. Залаегерсег у м. Херсон» (код 3131200) /на підставі пропозиції № 1981 у відповідній таблиці/;

народним депутатом Амельченком В.В. – про доручення Уряду щодо можливості передбачення видатків проекту державного бюджету на 2019 рік за новою бюджетною програмою «Дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів та фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури у сфері економічного розвитку» для Міністерства економічного розвитку і торгівлі України /на підставі пропозиції № 616 у відповідній таблиці/;

народним депутатом Молотком І.Ф. про доручення Уряду щодо можливості збільшення видатків проекту державного бюджету на 2019 рік за бюджетною програмою «Додаткові дотації з державного бюджету місцевим бюджетам» (код 3511060) в частині додаткової дотації міському бюджету міста Славутича на забезпечення утримання соціальної інфраструктури міста Славутича /на підставі пропозиції № 1918 у відповідній таблиці/;

народним депутатом Горбуновим О.В. – про доручення Уряду щодо внесення змін до найменування бюджетної програми «Заходи щодо захисту і забезпечення прав та інтересів, соціальної реабілітації осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв’язку з громадською або політичною діяльністю вказаних осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов’язаних із їх відвідуванням, надання особам, позбавлених особистої свободи, та членам їх сімей правової допомоги, медичних та соціальних послуг, виплату державних стипендій імені Левка Лук’яненка» (код 1601020), доповнивши його перед словами «виплату державних стипендій імені Левка Лук’яненка» словами «а також інші деокупаційні заходи» /на підставі пропозиції № 668 у відповідній таблиці/;

народним депутатом Унгуряном П.Я. – щодо передбачення за спеціальним фондом проекту державного бюджету на 2019 рік видатків розвитку за новою бюджетною програмою «Покращення стану автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-10 /Н-33/ – Приморське – Жовтий Яр – Татарбунари з під’їздом до смт Сергіївка» у сумі 40.000 тис. грн /на підставі пропозиції № 1419 у відповідній таблиці/ з внесенням відповідних змін до пункту 1.18.50 проекту Бюджетних висновків, включаючи зменшення обсягів видатків розвитку за іншими бюджетними програмами: «Покращення стану автомобільної дороги М-12 Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знам’янка на відрізку Умань – Кропивницький (окремими ділянками)» з 480 млн грн до 475 млн грн, «Покращення стану автомобільної дороги Н-07 Київ – Суми – Юнаківка в межах Сумської області (окремими ділянками)» з 635 млн грн до 620 млн грн, «Проведення ремонтних робіт на автомобільній дорозі Т-14-15 Мостиська – Самбір – Борислав на ділянці км 38+858 - км 69+938 (окремими ділянками)» з 170 млн грн до 150 млн грн;

народним депутатом Хлань С.В. – про доручення Уряду щодо можливості передбачення видатків проекту державного бюджету на 2019 рік за бюджетною програмою «Розвиток та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених систем» (код 2407120) /на підставі пропозицій № 1107 і № 1108 у відповідній таблиці/.

Підсумовуючи обговорення, Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування і запропонував підтримати таке рішення Комітету: схвалити запропонований робочою групою проект постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту (з урахуванням додаткових пропозицій, що були окремо проголосовані та підтримані на засіданні Комітету) та доручити голові робочої групи Мельнику С.І. на підставі такого проекту постанови включити відповідні висновки до пропозицій у таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту, а секретаріату оформити відповідні документи на підпис. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Схвалити підготовлений у Комітеті з питань бюджету проект постанови Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2019 рік» та доручити голові робочої групи Мельнику С.І. на підставі такого проекту постанови включити відповідні висновки до пропозицій, внесених до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту за реєстр. № 9000, а секретаріату Комітету з питань бюджету оформити відповідні документи на підпис.

Голосували: «за» - 13, «проти – 2, «утрималися» - 1, «не голосували» - 8.

Голова Комітету                                                                     А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                                 В.В. Шкварилюк