Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ на своєму засіданні 25 серпня 2020 року розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3963 від 06.08.2020 р.), внесений Президентом України, та альтернативні до нього законопроекти за реєстр. № 3963-1 від 17.08.2020 р., внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., і за реєстр. № 3963-2 від 19.08.2020 р., внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М., Тарутою С.О., Соболєвим С.В., та відмітив таке.

І. До Комітету надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за реєстр. № 3963 від 06.08.2020 р. /далі – законопроект № 3963/, який Президентом України визначено як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою та уповноважено Міністра фінансів представляти на пленарному засіданні.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту № 3963, його основною метою є підвищення у поточному році розміру мінімальної заробітної плати та визначення обсягів ресурсів для фінансового забезпечення реалізації відповідної пропозиції, реалізація положень законопроекту № 3963 сприятиме підвищенню рівня оплати праці найманих працівників, пожвавленню споживчого попиту та зростанню добробуту громадян.

Загалом законопроектом № 3963 пропонується внести зміни до статей 1 і 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/ та до додатків №№ 1, 3, 5 і 6 до Закону, а саме передбачається:

– підвищення мінімальної заробітної плати та встановлення її з 1 вересня 2020 р. у місячному розмірі – 5000 грн (чинна норма з 1 січня п.р. – 4723 грн, зростання на 5,86%) та у погодинному розмірі – 29,2 грн (чинна норма з 1 січня п.р. – 28,31 грн, зростання на 3,14%), а також доручення Кабінету Міністрів забезпечити з 1 вересня 2020 р. підвищення розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери /далі – ЄТС/ для забезпечення збереження співвідношення між розмірами посадового окладу працівника I тарифного розряду ЄТС та мінімальної зарплати (пункт 2 Прикінцевих положень законопроекту);

– збільшення доходів і видатків державного бюджету на 541,3 млн грн (за загальним фондом), у т.ч. пропонується:

збільшити видатки у зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати в частині додаткових витрат на оплату праці у бюджетній сфері (крім державного управління) за окремими бюджетними програмами 31 головного розпорядника коштів державного бюджету (без урахування загальнодержавних витрат) загалом на 4002,97 млн грн, з них найбільші обсяги збільшення передбачаються за такими бюджетними програмами: «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» (код 2211190) – на 1565,57 млн грн; «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (код 2308060) – на 1085,95 млн грн; «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики» (код 2201160) – на 279,7 млн грн; «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» (код 2101020) – 121,7 млн грн; «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я» (код 2311500) – на 72,8 млн грн;

визначити джерелами покриття вищезазначених додаткових витрат збільшення податкових надходжень на 541,3 млн грн, у т.ч. податку та збору на доходи фізичних осіб (код 11010000) – на 461,3 млн грн, ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (код 14060000) – на 80 млн грн, а також зменшення видатків за бюджетною програмою «Обслуговування державного боргу» (код 3511350) на 3461,6 млн грн.

ІІ. До Комітету надійшов альтернативний до законопроекту № 3963 проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати за реєстр. № 3963-1 від 17.08.2020 р. /далі – альтернативний законопроект № 3963-1/.

У пояснювальній записці до альтернативного законопроекту № 3963-1 вказано, що його цілями та завданнями є підвищення з 1 вересня 2020 р. розміру мінімальної заробітної плати до розміру не нижче фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням сімейної складової та не нижче ніж 60% від середньої зарплати, прийняття альтернативного законопроекту № 3963-1 сприятиме підвищенню рівня соціального захисту працівників будь-якої сфери діяльності, що буде першим кроком до досягнення європейського рівня соціального захисту таких осіб.

Альтернативним законопроектом № 3963-1 пропонується:

– внесення змін до статті 8 Закону щодо підвищення мінімальної зарплати та встановлення її з 1 вересня 2020 р. у місячному розмірі – 7500 грн (чинна норма – 4723 грн, зростання на 58,8%) та у погодинному розмірі – 44,95 грн (чинна норма – 28,31 грн, зростання на 58,8%);

– доручення Кабінету Міністрів невідкладно (пункт 2 Прикінцевих положень законопроекту):

опрацювати питання перегляду доходної частини державного бюджету на 2020 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету, зокрема, темпів споживчої інфляції та величини обмінного валютного курсу;

подати на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до Закону щодо збільшення доходів та видатків у зв’язку з прийняттям відповідного закону (йдеться про альтернативний законопроект № 3963-1);

забезпечити з 1 вересня 2020 р. підвищення розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду ЄТС для забезпечення збереження співвідношення між розмірами посадового окладу працівника 1 тарифного розряду ЄТС та мінімальної зарплати;

– доручення Кабінету Міністрів щорічно під час підготовки проектів державного бюджету на наступні роки передбачати затвердження розміру мінімальної зарплати не нижче рівня очікуваного фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням сімейної складової та не нижче ніж 60% від прогнозованої середньої зарплати (пункт 3 Прикінцевих положень законопроекту).

ІІІ. До Комітету надійшов ще один альтернативний до законопроекту № 3963 проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо збільшення розміру мінімальної заробітної плати) за реєстр. № 3963-2 від 19.08.2020 р. /далі – альтернативний законопроект № 3963-2/.

Згідно з пояснювальною запискою до альтернативного законопроекту № 3963-2 він на відміну від законопроекту № 3963 комплексно вирішує питання, пов’язані з підняттям розміру мінімальної зарплати, захищає інтереси працівників бюджетних галузей, малого та середнього бізнесу та визначає додаткові джерела бюджетних доходів для фінансового забезпечення витрат, пов’язаних з його прийняттям.

При цьому за переліком змін альтернативний законопроект № 3963-2 є подібним до законопроекту № 3963, основна відмінність полягає в обсягах змін бюджетних показників. Так, альтернативним законопроектом № 3963-2 пропонується внести зміни до статей 1, 8 і 31 Закону та до додатків №№ 1, 3, 5 і 6 до Закону, зокрема передбачається:

– підвищення мінімальної заробітної плати та встановлення її з 1 вересня 2020 р. у місячному розмірі – 5000 грн (чинна норма з 1 січня п.р. – 4723 грн, зростання на 5,86%) та у погодинному розмірі – 29,2 грн (чинна норма з 1 січня п.р. – 28,31 грн, зростання на 3,14%), а з 1 січня 2021 р. – відповідно 6000 грн і 35 грн, з 1 липня 2021 р. – відповідно 6500 грн і 38 грн;

– збільшення доходів і видатків державного бюджету на 3285,5 млн грн (за загальним фондом), у т.ч. пропонується:

збільшити видатки у зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати загалом на 6746,58 млн грн за відповідними бюджетними програмами (аналогічними, як у законопроекті № 3963, при цьому видатки збільшуються на 68,5% більше, ніж пропонується законопроектом № 3963);

визначити джерелами покриття вищезазначених додаткових витрат збільшення податкових надходжень на 3285,5 млн грн, у т.ч. податку та збору на доходи фізичних осіб (код 11010000) – на 777,5 млн грн, ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (код 14060000) – на 2508 млн грн, а також зменшення видатків за бюджетною програмою «Обслуговування державного боргу» (код 3511350) на 3461 млн грн;

– доповнення статті 31 Закону (якою надано Мінфіну право здійснювати правочини з державними деривативами за рахунок здійснення понадпланових державних запозичень) щодо визначення умов таких правочинів з урахуванням положень підпункту «в» пункту 3 розділу ІІ «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо збільшення розміру мінімальної заробітної плати)» та з метою розширення соціально-економічних гарантій, наданих працівникам бюджетного сектору економіки, іншим найманим працівникам (особам), малому та середньому бізнесу». Зазначеного закону немає у чинному законодавстві, вірогідно йдеться про законопроект з подібною назвою за реєстр. № 3998 від 20.08.2020 р., поданий тими ж авторами /далі – пов'язаний законопроект № 3998/.

ІV. Щодо процедури розгляду законопроекту № 3963 та альтернативних законопроектів № 3963-1 і № 3963-2, опрацювання експертних висновків до них.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що розмір мінімальної зарплати встановлюється Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів не рідше одного разу на рік у законі про державний бюджет з урахуванням вироблених шляхом переговорів пропозицій спільного представницького органу об’єднань профспілок і спільного представницького органу об’єднань організацій роботодавців на національному рівні. Отже, відповідно до цієї норми законопроект щодо змін до Закону в частині підвищення мінімальної зарплати мав би подаватися Урядом.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своїх висновках до законопроекту № 3963 та альтернативних законопроектів № 3963-1 і № 3963-2, підтримуючи у цілому підвищення розміру мінімальної зарплати, висловлює окремі зауваження до цих законопроектів, при цьому зазначає про необхідність отримання відповідних експертних висновків Уряду, враховуючи вищезазначену норму статті 10 Закону України «Про оплату праці» та зважаючи, що відповідно до положень ст. 116 Конституції України розробку, забезпечення виконання затвердженого державного бюджету, проведення фінансової політики, політики у сфері соціального захисту віднесено до повноважень Кабінету Міністрів.

Згідно з частиною третьою статті 52 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну.

Принагідно варто зазначити, що серед переліку умов внесення змін до закону про державний бюджет (визначених частиною першою статті 52 Кодексу) збільшення надходжень державного бюджету можливе у разі перевиконання за підсумками 3 кварталів надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15%, або у разі відхилення (йдеться про поліпшення) оцінки прогнозних макроекономічних показників від прогнозу, врахованого під час затвердження державного бюджету. Однак така норма Кодексу тимчасово, до 01.01.2021 р., не застосовується /відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ/.

Мінфін у своєму висновку до законопроекту № 3963 зазначає, що його реалізація впливає на видаткову та дохідну частини державного бюджету, за результатами проведеної експертизи Мінфін вважає доцільним прийняття законопроекту № 3963.

Мінфін у своєму висновку до альтернативного законопроекту № 3963-1 зазначає, що його реалізація впливає на видаткову та дохідну частини державного бюджету і розбалансовує показники державного бюджету (збільшення видаткової частини перевищить збільшення дохідної частини майже в 6 разів), за результатами проведеної експертизи Мінфін вважає недоцільним прийняття альтернативного законопроекту № 3963-1.

Мінфін у своєму висновку до альтернативного законопроекту № 3963-2 зазначає, що його реалізація впливає на видаткову та дохідну частини державного бюджету і розбалансовує показники державного бюджету (збільшення видаткової частини перевищить збільшення дохідної частини майже в 13 разів), за результатами проведеної експертизи Мінфін вважає недоцільним прийняття альтернативного законопроекту № 3963-2.

На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) щодо законопроекту № 3963 та альтернативних законопроектів № 3963-1 і № 3963-2.

У зв’язку з пропозицією Президента України, поданою відповідно до частини другої статті 83 Конституції України, та згідно з частиною другою статті 11 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 19.08.2020 р. № 270 передбачено скликати позачергову сесію Верховної Ради дев’ятого скликання на 25 серпня 2020 р. з розглядом на ній ряду питань, серед яких законопроект № 3963.

Статтею 110 Регламенту визначено особливості розгляду альтернативних законопроектів, зокрема:

альтернативні законопроекти розглядаються, як правило, в порядку черговості їх внесення;

при розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може рекомендувати Верховній Раді взяти за основу один із них або підготувати інший законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради народними депутатами - членами цього комітету;

Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом.

V. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано законопроект № 3963 та альтернативні законопроекти № 3963-1 і № 3963-2, проаналізовано висновки до них та звернуто увагу на таке.

1. Законопроект № 3963 є збалансованим за показниками доходів та видатків державного бюджету, хоча наразі залишаються ризики щодо виконання доходів загального фонду у подальших періодах п.р. передусім залежно від ситуації з коронавірусом і пов’язаним з ним карантином, що відповідно впливатиме на стан економіки.

Так, згідно з пояснювальною запискою до законопроекту № 3963 додаткові видатки на оплату праці у зв’язку із підвищенням розмірів мінімальної зарплати та посадового окладу працівника 1 тарифного розряду ЄТС пропонується забезпечити за рахунок економії видатків на обслуговування державного боргу у сумі 3,5 млрд грн, яка виникла, зокрема, у зв’язку із відхиленням фактичного курсу національної валюти стосовно іноземних валют порівняно з прогнозним курсом, що враховано під час підготовки державного бюджету на 2020 рік (зі змінами), а також передбачено збільшення планових податкових надходжень на 541,3 млн грн, враховуючи запропоноване підвищення розміру мінімальної зарплати. Мінфіном наведена аналогічна аргументація щодо можливостей фінансового забезпечення законопроекту № 3963.

Згідно із звітними даними Казначейства України виконання окремих показників загального фонду державного бюджету за січень-липень 2020 р. таке:

доходи надійшли загалом в обсязі 508,89 млрд грн, що становить 94% уточненого плану на звітний період (або на 32,4 млрд грн менше) та 59,3% затвердженого із змінами річного плану /857,75 млрд грн/, при цьому за наявності перевиконання зазначеного плану за окремими видами доходів найбільше невиконання зазначеного плану відбулося в частині ПДВ з ввезених на територію України товарів (недоотримано 33,3 млрд грн) та рентної плати за користування надрами (недоотримано 6,87 млрд грн), водночас порівняно з відповідним періодом минулого року такі доходи зменшилися на 1,5% при запланованому річному зменшенні на 2,5% /уточнений план на 2020 р. до факту за 2019 р./;

надходження податку та збору на доходи фізичних осіб виконано на рівні 97% уточненого плану на звітний період (або на 1,985 млрд грн менше) та 57,6% затвердженого із змінами річного плану, а ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – відповідно на рівні 123,5% (або на 11,2 млрд грн більше) та 76,4% затвердженого із змінами річного плану;

видатки проведено загалом в обсязі 566,5 млрд грн, що становить 88,3% плану на звітний період (або на 74,9 млрд грн менше) та 49,8% затвердженого із змінами річного плану /1137,4 млрд грн/;

видатки на обслуговування державного боргу проведені на рівні 91,5% уточненого плану на звітний період (або на 6,37 млрд грн менше) та 47,1% бюджетних призначень (із змінами).

2. Альтернативний законопроект № 3963-1 взагалі не містить змін щодо показників державного бюджету в частині передбачення додаткових видатків, пов’язаних з підвищенням мінімальної зарплати, та відповідних джерел їх покриття (містить лише доручення Кабінету Міністрів подати на розгляд Верховної Ради відповідний законопроект про внесення змін до Закону), а відтак призведе до розбалансування державного бюджету, що не узгоджується з вимогами частини третьої статті 95 Конституції України та нормами Кодексу щодо дотримання збалансованості бюджету, а також у запропонованій редакції вбачається проблематичним для належного практичного застосування і відповідно досягнення поставленої мети.

За оцінкою Мінфіну реалізація альтернативного законопроекту № 3963-1 потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на оплату праці працівників бюджетної сфери в обсязі понад 28 млрд грн (на 4 місяці п.р.), за таких припущень доходи державного бюджету збільшаться на близько 4,9 млрд грн (зокрема, податок та збір на доходи фізичних осіб – на 4,2 млрд грн, ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – на 0,7 млрд грн), відтак дисбаланс зміни показників загального фонду державного бюджету складає 23,1 млрд грн. Мінфін також звертає увагу на відсутність в альтернативному законопроекті № 3963-1 відповідних додатків до нього і змін до текстових статей Закону.

З цього приводу ГНЕУ зауважує, що реалізація альтернативного законопроекту № 3963-1 призведе до збільшення витрат державного та місцевих бюджетів, він не містить завершеного механізму реалізації внесеної законодавчої пропозиції, оскільки не передбачає відповідного коригування дохідної та видаткової частин державного бюджету, за такого підходу прийняття законодавчої пропозиції містить ризики невідповідності фінансових ресурсів держави, необхідних для забезпечення виплати мінімальної зарплати на пропонованому рівні.

3. Запропоноване альтернативним законопроектом № 3963-2 збільшення доходів загального фонду державного бюджету на 3,3 млрд грн (або в 6 разів більше, ніж у законопроекті №3963) у разі неприйняття пов'язаного законопроекту № 3998 вбачається на даний час необґрунтованим, зважаючи на невиконання плану доходів за 7 місяців п.р. загалом на 32,4 млрд грн (про що вище зазначено), та може посилити ризики невиконання доходів до кінця п.р. і відповідно призвести до розбалансування загального фонду державного бюджету.

За оцінкою Мінфіну реалізація альтернативного законопроекту № 3963-2 (з урахуванням встановлення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС на рівні мінімальної зарплати, про що зазначено у пояснювальній записці до альтернативного законопроекту № 3963-2, але у ньому безпосередньо не передбачено, а пропонується у пов’язаному законопроекті № 3998) потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на оплату праці працівників бюджетної сфери в обсязі понад 66 млрд грн (на 4 місяці п.р.), за таких припущень доходи державного бюджету збільшаться на близько 4,9 млрд грн (зокрема, податок та збір на доходи фізичних осіб – на 4,2 млрд грн, ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – на 0,7 млрд грн), відтак дисбаланс зміни показників загального фонду державного бюджету становить близько 61,1 млрд грн.

Крім того, в альтернативному законопроекті № 3963-2 допущено технічну помилку щодо балансування змін доходів і видатків державного бюджету: зокрема, доходи збільшуються на 3.285.535,4 тис. грн, а видатки – на 3.285.535,3 тис. грн (різниця – 0,1 тис. грн).

Загалом слід зазначити, що в альтернативному законопроекті № 3963-2 не передбачено більшості згаданих у пояснювальній записці положень (включаючи визначені в якості компенсаторів додаткових витрат бюджету), вони в основному відображені у пов’язаному законопроекті № 3998. Тому реалізація запропонованих розробниками положень і завдань зазначеної законодавчої ініціативи неможлива без взаємоузгодженого розгляду і прийняття альтернативного законопроекту № 3963-2 та пов’язаного законопроекту № 3998.

4. До законопроекту № 3963 та альтернативних законопроектів № 3963-1 і № 3963-2 не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту. Зокрема, у супровідних документах до законопроекту № 3963 та альтернативного законопроекту № 3963-2 наведені загальні пояснення і порівняльні таблиці щодо змін бюджетних показників, але немає обґрунтувань та відповідних розрахунків щодо запропонованих обсягів додаткових доходів і видатків державного бюджету, розміру мінімальної зарплати, а також розрахунку економії видатків на обслуговування державного боргу.

ГНЕУ також звертає увагу на зазначене та відмічає, що законопроект № 3963 та альтернативні законопроекти № 3963-1 і № 3963-2 потребують комплексної оцінки очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків реалізації таких законодавчих пропозицій відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 91 Регламенту, зокрема, у частині впливу на: фінансовий стан суб’єктів господарювання та їх спроможність забезпечити підвищення зарплати для працівників; зміну параметрів ринку праці, тінізацію зайнятості та доходів найманих працівників; інфляцію; зміну інвестиційної спроможності бізнесу тощо.

5. Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2020 році встановлено у такому розмірі: з 1 січня – 2102 грн, з 1 липня – 2197 грн, з 1 грудня – 2270 грн. За інформацією Мінсоцполітики (на його офіційному сайті), наданою відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум», фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у цінах липня 2020 р. у розрахунку на місяць на одну особу становив 4068 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 5054 грн).

ГНЕУ зауважує, що запропонований у законопроекті № 3963 і альтернативному законопроекті № 3963-2 розмір мінімальної зарплати, зокрема, у місячному розмірі /5000 грн/, не досягає навіть величини фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб /5149,34 грн – за даними Мінсоцполітики у цінах червня 2020 р./, і таким чином, не передбачає забезпечення базових потреб працюючого населення.

З цього приводу варто звернути увагу, що подавши законопроект № 3963, Президент України наголосив, що збільшення з 1 вересня п.р. мінімальної зарплати до 5 тис. грн – це перший етап, впродовж 2021 р. мають бути реалізовані наступні етапи підвищення: з 1 січня – до 6 тис. грн, з 1 липня – до 6,5 тис. грн (ці завдання підтримуються Кабінетом Міністрів, про що заявляли Прем’єр-міністр України та представники Уряду). Аналогічне підвищення розміру мінімальної зарплати пропонується в альтернативному законопроекті № 3963-2.

6. Положення пункту 3 розділу ІІ альтернативного законопроекту № 3963-1 щодо доручення Кабінету Міністрів щорічно під час підготовки проектів державного бюджету на наступні роки передбачати затвердження відповідного розміру мінімальної зарплати (яке по суті є нормою постійної дії) не може бути предметом регулювання закону про внесення змін до закону про державний бюджет (дія якого обмежується одним календарним роком). У зв’язку з цим, ГНЕУ вважає юридично некоректним включення такого положення та зазначає, що вказане питання є предметом регулювання Закону України «Про оплату праці». Мінфін зазначає, що таке положення не узгоджується з нормами Кодексу і Закону України «Про оплату праці» в частині затвердження та умов визначення розміру мінімальної зарплати законом про державний бюджет.

Запропоновані альтернативним законопроектом № 3963-2 зміни до статті 8 Закону щодо визначення у ньому (тобто у законі, яким затверджено державний бюджет на 2020 рік і відповідно дія якого обмежується поточним роком) розміру мінімальної зарплати на 2021 рік не відповідають нормам Кодексу (насамперед, статті 3 /згідно з якою бюджетний період становить один календарний рік/ та статті 40 /якою визначається предмет регулювання закону про державний бюджет/) та є некоректними у правовому відношенні, на що також звертають увагу Мінфін і ГНЕУ.

7. Передбачене альтернативним законопроектом № 3963-2 доповнення статті 31 Закону не матиме практичного застосування, оскільки в ньому міститься посилання на норму закону, якого немає у чинному законодавстві, що також відмічено у висновках ГНЕУ і Мінфіну.

Якщо припустити, що йдеться про підпункт «в» пункту 3 розділу ІІ пов’язаного законопроекту № 3998, рішення щодо альтернативного законопроекту № 3963-2 має прийматися лише за результатами розгляду пов’язаного законопроекту № 3998. ГНЕУ висловлює аналогічне зауваження.

8. У законопроекті № 3963 не враховано змін до Закону, внесених законом від 14.07.2020 р. № 769-ІХ щодо додаткових заходів з фінансового оздоровлення державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (вказаний закон повернуто з підписом Президента України 07.08.2020 р., тобто наступного дня після подання і реєстрації законопроекту № 3963). Зокрема, вказаним законом збільшено на 342,06 млн грн доходи і видатки державного бюджету (разом і за загальним фондом) та передбачено у цій сумі видатки Державному космічному агентству за новою бюджетною програмою.

Тому законопроект № 3963 потребує приведення у відповідність до чинної редакції Закону для узгодження правових норм і забезпечення збалансованості бюджетних показників.

ГНЕУ також зауважує, що наведені в оновленій ст. 1 Закону, у порівняльних таблицях до додатків № 1, № 3 до Закону показники не відповідають показникам, які містяться у чинному Законі та додатках до нього, та відповідно потребують коригування.

Таким чином, необхідно внести техніко-юридичні правки до законопроекту № 3963 щодо уточнення показників державного бюджету, а саме збільшити на 342.063,9 тис. грн підсумкові показники доходів і видатків державного бюджету (разом та за загальним фондом), зазначені у:

пункті 1 розділу І щодо змін до абзаців другого і третього статті 1 Закону;

додатку № 1 щодо змін до додатка № 1 до Закону – у рядках «Разом доходів:», «Всього доходів (без урахування міжбюджетних трансфертів)», за кодом 10000000 «Податкові надходження» і кодом 11000000 «Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості»;

додатку № 3 щодо змін до додатка № 3 до Закону – у рядку «Всього:», за кодом 6380000 «Державне космічне агентство України» і кодом 6381000 «Апарат Державного космічного агентства України» (включаючи підсумкові показники за загальним фондом у графі «видатки розвитку»).

За підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету ухвалив таке рішення: рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду законопроекту за реєстр. № 3963 та альтернативних до нього законопроектів за реєстр. № 3963-1 і № 3963-2 у першому читанні проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3963 від 06.08.2020 р.), внесений Президентом України, прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням техніко-юридичних правок щодо уточнення показників державного бюджету у пункті 1 розділу І та додатках № 1 і № 2 до цього законопроекту відповідно до Закону України від 14.07.2020 р. № 769-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо додаткових заходів з фінансового оздоровлення державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова».