Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ на своєму засіданні 16 вересня 2020 року розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу») (реєстр. № 3004а від 21.08.2020 р.), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Нагорняком С.В., Трухіним О.М. та іншими.

І. До Комітету надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу») за реєстр. № 3004а /далі – законопроект/.

Законопроектом пропонуються зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/, згідно з якими передбачається, насамперед:

1) включити до складу доходів спеціального фонду державного бюджету на 2020 рік нові джерела /доповнення статті 11 Закону новими пунктами та абзацами/, а саме надходження від:

погашення публічним акціонерним товариством "Укрнафта" /далі – ПАТ «Укрнафта»/ податкового боргу, в т.ч. реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, пені та процентів, нарахованих та/або таких, що підлягають нарахуванню на суму цього боргу), а також визначених контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованих у зв’язку з несвоєчасною сплатою податків, що знаходяться в процедурі судового або досудового (адміністративного) оскарження, з податку на прибуток підприємств, рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату, податку на додану вартість, що склалися станом на 1 серпня 2020 року та несплачені до дати проведення взаєморозрахунків /нові пункти 11-13/. При цьому пропонується установити, що відповідні грошові зобов’язання вважаються узгодженими в момент погашення, а ПАТ «Укрнафта» зобов’язується в десятиденний термін після сплати до державного бюджету таких надходжень вчинити дії щодо відмови від позовів (скарг) стосовно визначених контролюючим органом відповідних штрафних (фінансових) санкцій та пені, які були погашені внаслідок проведених взаєморозрахунків /нові абзаци/;

сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у ПАТ «Укрнафта» за результатами операцій продажу (постачання) природного газу акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» /далі – НАК «Нафтогаз України»/ в обсязі, необхідному для фінансування видатків, визначених статтею 14-1 Закону /новий пункт 14/;

сплати грошових зобов’язань ПАТ «Укрнафта» з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України» в обсязі, необхідному для фінансування видатків, визначених новим пунктом 32 статті 14 Закону /новий пункт 15/;

сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених з метою виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, покладених відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», а також за результатами господарської діяльності у 2020-2021 роках в обсязі, необхідному для фінансування видатків, визначених новим пунктом 32 статті 14 Закону /новий пункт 16/;

2) визначити цільове спрямування запропонованих нових джерел спеціального фонду державного бюджету на 2020 рік /доповнення статті 14 Закону новими пунктами/, а саме їх спрямувати на:

компенсацію НАК «Нафтогаз України» економічно обґрунтованих витрат, здійснених з метою виконання покладених на нього відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, зменшених на доходи, отримані у процесі їх виконання, та з урахуванням допустимого рівня прибутку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (в обсязі до 32.204.883 тис. грн за рахунок джерел, визначених новими пунктами 11-14 статті 11 Закону) за новою бюджетною програмою (головний розпорядник бюджетних коштів –Міністерство енергетики України /далі – Міненерго/) /новий пункт 31/;

державну підтримку заходів з розвитку інфраструктурних проектів (в обсязі до 10.300.000 тис. грн за рахунок джерел, визначених новими пунктами 14 (частково), 15 та 16 статті 11 Закону) за новими бюджетними програмами /новий пункт 32/;

3) визначити особливості проведення передбачених законопроектом операцій за спеціальним фондом державного бюджету /доповнення Закону новою статтею 14-1/, зокрема, встановити, що:

надходження, визначені новими пунктами 11-16 статті 11 Закону спрямовуються на відповідні напрями, визначені новими пунктами 31 та 32 статті 14 Закону, у порядку та обсягах, що визначені рішенням Кабінету Міністрів України, яке може передбачати визначення нових бюджетних програм;

проведення взаєморозрахунків за рахунок джерел, визначених новими пунктами 11-13 статті 11 Закону, відбувається на підставі довідки, наданої контролюючим органом;

порядок проведення взаєморозрахунків на виконання нового пункту 31 статті 14 Закону затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект має на меті:

забезпечити реалізацію вимог пункту 7 частини четвертої та частини сьомої статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»;

врегулювати бюджетну заборгованість ПАТ «Укрнафта» минулих періодів з урахуванням штрафних і фінансових санкцій, стягнення якої за інших обставин вимагало б тривалої юридичної процедури з невизначеним для держави результатом;

забезпечити додаткові джерела фінансового забезпечення заходів державної підтримки розвитку інфраструктурних проектів.

ІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту та опрацювання експертних висновків до нього, отриманих Комітетом відповідно до статті 103 Регламенту Верховної Ради України.

Спочатку відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України необхідно розглянути питання щодо доцільності включення законопроекту до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроекту у першому читанні.

При цьому розкладом пленарних засідань Верховної Ради України на 15-18 вересня 2020 року (узгодженим Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп 14.09.2020 р.) передбачено на 18 вересня п.р. законопроект для включення до порядку денного сесії та прийняття рішення.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту /лист від 01.09.2020 р. №16/3-2020/145842 (183645)/ надає зауваження до законопроекту та зазначає про доцільність отримання висновку Уряду щодо законопроекту, виходячи з вимог пункту 6 статті 116 Конституції України, згідно з яким Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про державний бюджет і забезпечує виконання затвердженого державного бюджету, подає Верховній Раді України звіт про його виконання.

Згідно з частиною третьою статті 52 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну.

Принагідно варто зазначити, що умовами внесення змін до закону про державний бюджет (визначеними частиною першою статті 52 Кодексу), серед іншого є: перевиконання за підсумками 3 кварталів надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15%; відхилення оцінки прогнозних макроекономічних показників від прогнозу, врахованого під час затвердження державного бюджету; необхідність передачі коштів між загальним та спеціальним фондами державного бюджету в межах бюджетних призначень; зарахування до загального чи спеціального фонду встановленого законом нового виду доходу державного бюджету на період до внесення відповідних змін до Кодексу. Законопроект не узгоджується з вказаними умовами, однак така норма Кодексу тимчасово, до 01.01.2021 р., не застосовується /відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ/.

Мінфін у своєму висновку до законопроекту /лист від 04.09.2020 р. № 35020-05-3/27178/ зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до розбалансування доходів і видатків державного бюджету, у зв’язку з чим законопроект потребує доопрацювання, а також висловлює застереження щодо положень законопроекту, які можуть ускладнити його реалізацію у разі прийняття.

Міненерго у своєму висновку до законопроекту /лист від 09.09.2020 р. № ВР/1.4-18.2-19973/ зазначає про погодження законопроекту із зауваженням, що запропонованій законопроектом компенсації НАК «Нафтогаз України» у сумі до 32.204.883 тис. грн має передувати прийняття Урядом відповідного проекту акта, в якому буде затверджено механізм розрахунку компенсації.

На час розгляду законопроекту до Комітету не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції).

Поряд з тим, щодо законопроекту до Комітету надійшло звернення НАК «Нафтогаз України» /лист від 09.09.2020 р. № 7-231/ВР.-20/, в якому зазначається про підтримку законопроекту (як такого, що спрямований урегулювати низку проблемних питань функціонування газового ринку та діяльності підприємств нафтогазової галузі), надаються пояснення щодо зауважень і застережень, висловлених до законопроекту ГНЕУ та іншими заінтересованими сторонами, а також пропонується підтримати законопроект та рекомендувати його для прийняття у першому читанні за основу з подальшим доопрацюванням із залученням Мінфіну та Державної податкової служби.

ІІІ. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано законопроект, проаналізовано висновки та інші матеріали до нього і звернуто увагу на таке.

1. Законопроект спрямовано на реалізацію положень статті 11 Закону України від 09.04.2015 р. № 329-VIII «Про ринок природного газу», якими серед іншого передбачено, що:

з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб’єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов’язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства /частина перша/;

рішення Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу має визначати, зокрема, джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, з урахуванням положення частини сьомої цієї статті /пункт 7 частини четвертої статті 11/;

суб’єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки відповідно до частини першої цієї статті, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб’єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України /частина сьома/.

Відповідно до цієї законодавчої норми прийнято Постанову КМУ від 19.10.2018 р. № 867 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», згідно з якою, зокрема покладено на НАК «Нафтогаз України» такі спеціальні обов’язки (на умовах та у порядку, що визначені Положенням):

до 01.08.2020 р. продавати природний газ постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів, релігійних організацій та ДПУ «МДЦ «Артек» на умовах та у порядку, що визначені Положенням, а також постачати природний газ побутовим споживачам, релігійним організаціям та ДПУ «МДЦ «Артек», постачання яким у відповідному періоді не здійснює інший постачальник;

до 01.05.2021 р. постачати природний газ виробникам теплової енергії;

придбавати природний газ у ПАТ «Укргазвидобування» та ДАТ «Чорноморнафтогаз» для формування ресурсу природного газу до 01.08.2020 р. для побутових споживачів, релігійних організацій, ДПУ «МДЦ «Артек», до 01.05.2021 р. для виробників теплової енергії.

Однак у цій Постанові КМУ не визначено джерел фінансового забезпечення та порядку визначення компенсації економічно обґрунтованих витрат, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки. Наразі таке питання залишається невирішеним, зокрема Урядом не затверджено порядок надання відповідної компенсації НАК «Нафтогаз України», на що також звертають увагу Мінфін і Міненерго.

За інформацією НАК «Нафтогаз України», підготовлений нею проект постанови КМУ про затвердження порядку визначення відповідної компенсації (згідно з яким компенсації підлягають виключно економічно обґрунтовані витрати НАК «Нафтогаз України» на формування ресурсу імпортованого природного газу з урахуванням витрат на зберігання природного газу, витрат, пов’язаних з фінансуванням чистого робочого капіталу, та мінімально допустимого рівня прибутку) листом від 17.08.2020 р. № 7-2477/1-20 надіслано до Міненерго для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України.

На думку ГНЕУ, пропонований у законопроекті механізм компенсації НАК «Нафтогаз» економічно обґрунтованих витрат виглядає вразливим саме у контексті вищезгаданих положень частин четвертої і сьомої статті 11 Закону України «Про ринок природного газу».

Отже, врегулюванню порушеного законопроектом питання щодо реалізації статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» має передувати відповідне рішення Кабінету Міністрів України і загалом Уряду належало б вносити відповідну законодавчу ініціативу.

2. Законопроектом запропоновано нові надходження і витрати спеціального фонду державного бюджету на 2020 рік шляхом внесення змін до відповідних текстових норм (статей 11 і 14) Закону, проте не передбачено відповідних змін до додатків до Закону (насамперед, додатків № 1 і № 3) щодо включення конкретних показників кожного з видів доходів і витрат спеціального фонду державного бюджету згідно з бюджетною класифікацією за формою відповідних додатків. Зазначене не відповідає вимогам бюджетного законодавства, насамперед, статті 40 Кодексу щодо предмету регулювання закону про державний бюджет, зокрема у такому законі (відповідно й у законі про внесення змін до такого закону) мають визначатися доходи державного бюджету за бюджетною класифікацією (у додатку до закону) та бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетною класифікацією з обов'язковим виділенням видатків споживання (з них видатків на оплату праці, оплату комунальних послуг і енергоносіїв) та видатків розвитку (у додатках до закону). Як наслідок, законопроект у запропонованій редакції вбачається проблематичним для належного практичного застосування і відповідно досягнення поставленої мети.

Натомість у передбачених законопроектом нових пунктах 31 і 32 статті 14 Закону наведено граничні обсяги відповідних витрат (32,2 млрд грн і 10,3 млрд грн, тобто разом 42,5 млрд грн). Водночас, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що загальний обсяг додаткових податкових надходжень до спеціального фонду державного бюджету в рамках передбаченої законопроектом операції складе до 42,5 млрд грн, у т. ч.: податковий борг ПАТ «Укрнафта» – до 30,5 млрд грн, додаткові грошові зобов’язання з ПДВ та податку на прибуток підприємств, що виникають у ПАТ «Укрнафта» за результатами операцій купівлі-продажу (постачання) природного газу з НАК «Нафтогаз України», – до 6,2 млрд грн, додаткові податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, що виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання належної компенсації, – до 5,5 млрд грн. Однак, загальний обсяг запропонованих додаткових доходів спеціального фонду розрахунково становить 42,2 млрд грн, тобто на 0,3 млрд грн менше, ніж запропоновані витрати спеціального фонду, на що також вказує Мінфін і зауважує, що зазначене не узгоджується з положеннями пункту 2 частини першої статті 7 Кодексу щодо дотримання принципу збалансованості (повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період). З цього приводу НАК «Нафтогаз України» повідомляє, що за умови виплати компенсації у повному обсязі (32,2 млрд грн) додаткові податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, що виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, становитимуть 5,8 млрд грн (замість 5,5 млрд грн, наведених у пояснювальній записці, і розрахованих за умови неповного проведення відповідних видатків). 

3. Загалом до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, на що також звертає увагу ГНЕУ.

Зокрема, не наведено обґрунтувань і розрахунків щодо запропонованих законопроектом (у нових пунктах 31 і 32 статті 14 Закону) обсягів витрат спеціального фонду державного бюджету, а також зазначених у пояснювальній записці до законопроекту обсягів додаткових податкових надходжень до спеціального фонду державного бюджету, передусім в частині їх реалістичності.

Наприклад, виникає сумнів щодо забезпечення повноти відповідних надходжень від ПАТ «Укрнафта» до спеціального фонду державного бюджету, оскільки пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту допускається можливість неналежного виконання ПАТ «Укрнафта» окремих положень законопроекту (при цьому за інформацією Державної податкової служби станом на 01.08.2020 р. податковий борг ПАТ «Укрнафта» перед державним бюджетом становить 15,6 млрд грн, що майже в 2 рази менше обсягу, зазначеного у пояснювальній записці до законопроекту (30,5 млрд грн). При цьому, на думку ГНЕУ, виглядає дискусійною дієвість підходу щодо фінансового забезпечення вказаних у законопроекті витрат за рахунок сплати податкового боргу, грошових зобов’язань ПАТ «Укрнафта», адже, по суті, його виконання частково ставиться у залежність від рішень ПАТ «Укрнафта» як самостійного господарюючого суб’єкта.

ГНЕУ зауважує, що не надано інформації щодо: обсягів коштів, необхідних для компенсації НАК «Нафтогаз»; достатності пропонованих джерел та можливості сплати (або стягнення) податкового боргу, грошового зобов’язання ПАТ «Укрнафта»; розміру податкової заборгованості ПАТ «Укрнафта», оскаржуваних нею грошових зобов’язань; заходів з розвитку інфраструктурних проектів, які пропонується фінансувати, та потреби у такому їх фінансовому забезпеченні.

Мінфін висловлює застереження, що:

відсутнє підтвердження щодо забезпечення надходжень від ПАТ «Укрнафта» до спеціального фонду державного бюджету для фінансового забезпечення видатків, визначених законопроектом;

потребує підтвердження аудитом Державної аудиторської служби розрахунків розміру компенсації з наданням первинних документів, що підтверджують виникнення відповідних витрат, здійснених суб’єктом, на якого покладені спеціальні обов’язки, та доходів, отриманих у процесі виконання спеціальних обов’язків згідно з статтею 11 Закону України від 09.04.2015 р. № 329-VIII «Про ринок природного газу»;

визначення потреби компенсації потребує врахування прибутків НАК «Нафтогаз України» від інших видів діяльності (зокрема транзиту газу), а також отриманого чистого прибутку НАК «Нафтогаз України» та отриманих нею протягом останніх років облігацій внутрішньої державної позики, які використовувалися у господарській діяльності на поповнення її статутного капіталу /довідково: протягом 2009-2015 рр. здійснювалися операції з випуску ОВДП загалом на суму 184,6 млрд грн з подальшим придбаннях у державну власність в обмін на зазначені облігації акцій додаткової емісії НАК «Нафтогаз України»/.

Зважаючи на наведене, виникає питання щодо відповідності положень законопроекту визначеному пунктом 5 частини першої статті 7 Кодексу принципу обґрунтованості (бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил).

4. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту не спричинить негативного впливу на баланс державного бюджету, оскільки передбачені законопроектом додаткові видатки спеціального фонду у повному обсязі буде забезпечено додатковими джерелами надходжень до спеціального фонду, що не враховувалися під час планування державного бюджету на 2020 рік (від погашення податкового боргу, визначених грошових зобов’язань, що знаходяться в процедурі судового або досудового (адміністративного) оскарження, а також низки додаткових надходжень за результатами проведених взаєморозрахунків).

Однак законопроектом передбачається зараховувати до спеціального фонду державного бюджету певні надходження від сплати податку на прибуток підприємств, рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату і ПДВ, хоча такі податки згідно з відповідними нормами статей 29, 64, 66 і 69 Кодексу належать до доходів загального фонду державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Таким чином, реалізація положень законопроекту може призвести до втрати потенційних доходів загального фонду державного і місцевих бюджетів щодо зазначених податків, при тому що наразі залишаються ризики щодо виконання у 2020 р. доходів загального фонду бюджетів передусім залежно від ситуації з коронавірусом і пов’язаним з ним карантином, що відповідно впливатиме на стан економіки. Довідково: згідно із звітними даними доходи загального фонду державного бюджету за січень-серпень 2020 р. надійшли загалом в обсязі 594,3 млрд грн, що становить 97% уточненого плану на звітний період (або на 18,4 млрд грн менше).

ГНЕУ вважає, що реалізація вказаних положень призведе до зменшення надходжень місцевих бюджетів та відповідно до вимог статті 103 Кодексу має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів.

Поряд з тим, у запропонованому законопроектом новому пункті 16 статті 11 Закону передбачається зарахування до спеціального фонду державного бюджету у 2020 р. надходжень від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» за результатами господарської діяльності у 2020-2021 рр. роках, але такі надходження щодо періоду 2020 року ймовірно враховані в планових показниках доходів загального фонду державного бюджету на 2020 рік (оскільки йдеться не про податковий борг, а про поточні податкові зобов’язання), а щодо періоду 2021 року мають враховуватися у прогнозних показниках відповідних доходів проекту державного бюджету на наступний рік. Отже, реалізація зазначеного положення законопроекту може призвести до недоотримання доходів загального фонду державного бюджету у п.р. та втрати відповідних доходів у наступному році.

Виходячи з наведеного, реалізація положень законопроекту може призвести до розбалансування показників державного бюджету, що не узгоджується з вимогами частини третьої статті 95 Конституції України та нормами Кодексу щодо дотримання збалансованості бюджету.

5. Окремі положення законопроекту є юридично некоректними, не узгоджуються з нормами бюджетного та податкового законодавства, деякі з відповідних зауважень також вказано у висновку ГНЕУ, зокрема:

положення нової статті 14-1 Закону в частині спрямування надходжень, визначених новими пунктами 11-16 статті 11 Закону, на відповідні напрями, визначені новими пунктами 31 та 32 статті 14 Закону, у порядку та обсягах, що визначені рішенням Кабінету Міністрів України, яке може передбачати визначення нових бюджетних програм, не відповідає частині другій статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків) та нормам Кодексу, насамперед, частині другій статті 4 (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету), частині другій статті 23 і пункту 5 частини першої статті 40 (щодо встановлення законом про державний бюджет бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетною класифікацією);

положення нових пунктів 11-16 статті 11 Закону щодо зарахування до спеціального фонду державного бюджету певних надходжень від окремих податків не узгоджуються з пунктами 2, 5-1 і 6 частини другої статті 29, пунктами 4-1, 4-2 і 17 частини першої статті 64, пунктами 1-1 і 4-1 частини першої статті 66 та пунктом 3-1 4 частини першої статті 69 Кодексу, згідно з якими такі податки належать до доходів загального фонду державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. У зв’язку з цим, ймовірно для недопущення неузгодженості правових норм законопроектом передбачена нова статті 11-1 Закону, в якій пропонується зафіксувати унормування зазначеного питання, як виняток з вищенаведених норм Кодексу;

виглядає проблематичним положення у новому пункті 14 статті 11 Закону, в якому йдеться про надходження від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у ПАТ «Укрнафта» за результатами операцій продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України», адже податковим законодавством не передбачено окремого податкового обліку для таких операцій, аналогічні зауваження стосуються й нових пунктів 15 і 16 вказаної статті. Мінфін також зауважує, що чинні норми Податкового кодексу України не передбачають можливості визначати податкові зобов’язання з ПДВ та податку на прибуток підприємств за результатами здійснення окремих операцій з одним контрагентом;

положення, передбачені у нових абзацах статті 11 Закону, щодо особливостей сплати грошових зобов’язань з відповідних податків ПАТ «Укрнафта» не належать до предмету регулювання закону про державний бюджет (визначеного статтею 40 Кодексу) та мають унормовуватися податковим законодавством;

передбачення у новому пункті 31 статті 14 і новій статті 14-1 Закону виразу «проведення взаєморозрахунків» не узгоджується із змістом відповідних положень законопроекту, в яких йдеться не про проведення взаєморозрахунків (до того ж не повною мірою зрозуміло між ким), а про спрямування додаткових джерел спеціального фонду на проведення відповідних витрат державного бюджету, крім того, такий вираз не застосовується у бюджетному законодавстві;

положення пункту 2 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту щодо дій НАК «Нафтогаз України» у разі неналежного виконання ПАТ «Укрнафта» норм відповідного закону (даної законодавчої ініціативи) вбачається юридично некоректним, оскільки ще на стадії унормування відповідного питання ставиться під сумнів можливість його виконання.

6. Законопроект є системно пов’язаним з поданим тими ж авторами проектом Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо особливостей адміністрування податків за операціями, що здійснюються відповідно до пунктів 31 та 32 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»)» (реєстр. № 3005а від 21.08.2020 р.) /далі – законопроект №3005а/. Загалом у законопроекті № 3005а пропонується врегулювати деякі особливості зарахування коштів при погашенні податкового боргу та сплаті грошових зобов’язань з ПДВ ПАТ «Укрнафта» з посиланням на передбачені законопроектом № 3004а нові пункти 11-16 статті 11 та нові пункти 31 і 32 статті 14 Закону. Відповідно до пояснювальної записки законопроект № 3005а має на меті створення умов, необхідних для належного проведення централізованих бюджетних взаєморозрахунків, передбачених новими пунктами 31 та 32 статті 14 Закону, максимізувати доходи спеціального фонду державного бюджету для належного фінансового забезпечення видатків за програмами компенсації НАК «Нафтогаз України» непокритих доходами витрат, понесених в рамках виконання покладених на неї спеціальних обов’язків, на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», а також за програмою державної підтримки інфраструктурних проектів.

ГНЕУ у своєму висновку до законопроекті № 3005а зауважує, що він не встановлює завершеного механізму правового регулювання, оскільки містить численні відсильні (бланкетні) норми до законопроекту № 3004а, у зв’язку із чим прийняття рішення щодо законопроекту № 3005а має прийматися виключно за результатами розгляду законопроекту № 3004а. Відтак, належне практичне застосування даної законодавчої ініціативи залежить від взаємоузгодженого розгляду і прийняття таких законопроектів.

7. Законопроект потребує внесення значного обсягу техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення до вимог нормопроектувальної техніки, узгодження з вимогами бюджетного законодавства, зокрема:

законопроекту притаманні редакційна недосконалість приписів, незавершеність чи невизначеність правового регулювання відповідних питань. Наприклад, положення нових пунктів 14, 15 і 16 статті 11 Закону щодо зарахування відповідних надходжень до спеціального фонду державного бюджету в обсязі, необхідному для фінансування видатків, визначених новою статтею 14-1 Закону (новим пунктом 32 статті 14 Закону), не дає чіткого і однозначного розуміння щодо такого обсягу і, як наслідок, можуть виникнути ускладнення під час реалізації відповідних норм, поряд з тим, таке положення взагалі не відповідає бюджетній методології, оскільки відповідні «обсяги» мають відображатися безпосередньо у додатках до Закону;

положення нових статей 11-1 і 14-1 Закону певним чином дублюють за своїм змістом відповідні положення нових пунктів статей 11 і 14 Закону, у зв’язку з чим, на думку ГНЕУ, не мають самостійного предмету регулювання, а відтак відповідні особливості слід встановлювати саме в статтях 11 і 14 Закону;

вживання у тексті законопроекту терміну «фінансування» у значенні проведення певних видатків не відповідає його економічній природі та термінологічному визначенню згідно з пунктом 52 частини першої статті 2 Кодексу («фінансування бюджету - надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету»);

у законопроекті немає розділу ІІ, натомість законопроект містить розділ ІІІ «Прикінцеві положення».

Крім того, окремі положення законопроекту можуть потребувати уточнень, спрямованих на забезпечення узгодженості правових норм, у разі розгляду і прийняття Верховною Радою України інших законопроектів щодо внесення змін до Закону.

8. До Комітету надійшло звернення Державного агентства автомобільних доріг України /лист від 09.09.2020 р. № 2686/1/6.1-2/ з проханням при доопрацюванні законопроекту передбачити у запропонованій редакції нового пункту 32 статті 14 Закону спрямування коштів в обсязі до 10,3 млрд грн на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, будівництво та реконструкцію мостів, реалізацію державних інвестиційних проектів щодо покращення стану автомобільних доріг загального користування, а також передбачити відповідні зміни до додатка № 3 до Закону.

За підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу») (реєстр. № 3004а від 21.08.2020 р.), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Нагорняком С.В., Трухіним О.М. та іншими, включити до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких зауважень і пропозицій наполовину, та внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні.

Крім того, Комітет з питань бюджету вирішив рекомендувати Кабінету Міністрів України у тижневий строк:

забезпечити виконання норм пункту 7 частини четвертої та частини сьомої статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» щодо визначення джерел фінансування та порядку визначення компенсації, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, а також обсягу такої компенсації;

доручити Міністерству фінансів України за участю Міністерства енергетики України, Державної податкової служби України, Державної аудиторської служби України та інших зацікавлених центральних органів виконавчої влади підготувати та надати Комітету з питань бюджету узгоджені пропозиції до законопроекту за реєстр. № 3004а в частині уточнення його положень і доповнення відповідними змінами до статті 1 та додатків № 1 і № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо визначення відповідних показників спеціального фонду державного бюджету на 2020 рік, а саме доходів за їх видами згідно з бюджетною класифікацією та видатків з розподілом між головними розпорядниками коштів державного бюджету за бюджетними програмами /за формою додатка № 3 до цього Закону/) для врахування таких пропозицій при доопрацюванні зазначеного законопроекту з метою забезпечення збалансованості показників державного бюджету, узгодження правових норм та належної реалізації даної законодавчої ініціативи після її прийняття.