25 вересня 2017, 11:02

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №113 від 20.09.2017

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №113 від 20 вересня 2017 року

 

 

 

1515  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. *

Присутні:

Члени Комітету: Білоцерковець Д.О., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Дубіль В.О., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Пресман О.С., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 23 народні депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Павелко А.В., Деркач А.Л., Кривенко В.М., Матвієнко А.С., Микитась М.В., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В., Діденко Л.С.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

від Міністерства фінансів України

Марченко С.М. – виконуючий обов’язки Міністра;

Маркарова О.С. – перший заступник Міністра;

Капінус Є.В. – державний секретар

_______________________

*За дорученням Голови Комітету Павелка А.В. головував на засіданні Комітету з питань бюджету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В.

Єрмоличев Р.В. – директор Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери;

Гладун Є.А. – начальник Управління прогнозування доходів;

Діденко С.О. – директор Департаменту видатків бюджету соціальної сфери;

Лозицький В.П. –директор Департаменту державного бюджету;

Рожкова Л.О. – директор Департаменту видатків бюджету органів влади;

Макацарія С.М. – заступник директора Департаменту місцевих бюджетів та інвестицій;

Доценко Н.С. – заступник директора Департаменту – начальник відділу Департаменту фінансів оборони, правоохоронних органів і державної безпеки;

Христофоров Д.І. – заступник директора Департаменту боргової політики – начальник відділу стратегії управління державним боргом;

Мачульна О.І. – заступик директора Департаменту місцевих бюджетів та інвестицій – начальник Управління планування місцевих бюджетів;

Первак Н.І. – заступник начальника Управління фінансів виробничо-господарської діяльності Департаменту фінансів промисловості;

від Кабінету Міністрів України

Пасічник В.А. – начальник Управління з питань бюджетно-податкової та митної політики;

від Міністерства інфраструктури України

Олійник К.О. – голосний спеціаліст Департаменту стратегічного розвитку дорожнього ринку та автомобільних перевезень;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Харченко О.І. – виконуючий обов’язки Голови;

Цепєлєв С.Ю. – директор Департаменту розвитку мережі доріг;

від Верховного Суду України

Кучерина І.І. – керівник Апарату;

Яковенко Т.М. – завідувач сектору обліку судового збору Відділу планово-фінансової діяльності фінансово-економічного управління;

від Міністерства освіти і науки України

Даниленко С.В. – директор Департаменту фінансів;

від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах

енергетки та комунальних послуг

Вовк Д.В. – Голова;

Христюк С.В. – керівник Апарату;

від Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Кругляк Є.Б. – заступник Міністра;

Петрунін Д.І. – заступник директора Департамену – начальник відділу економічного аналізу підприємств житлово-комунальної сфери;

від Київської міської державної адміністрації

Поворозник М.Ю. – заступник Голови;

Шильовий І.Ф. – перший заступник директора Департаменту транспортної інфраструктури;

Головченко С.Є. – заступник генерального директора з питань будівництва комунальної корпорації «Київавтодор»;

Талалаєва І.М. – заступник генерального директора з економічних та фінансових питань комунальної корпорації «Київавтодор»;

Калінін М.В. – директор Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва»;

Лісневський Р.С. – перший заступник директора шляхо-транспортних споруд Департаменту будівництва та житлового забезпечення;

від Дніпропетровської обласної державної адміністрації

Немога Г.В. – виконуючий обов’язки начальника Служби автомобільних доріг Дніпропетровської області;

Коломієць А.В. – директор Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва;

від Кіровоградської обласної державної адміністрації

Коюденко В.В. – начальник Служби автомобільних доріг Кіровоградської області;

від Полтавської обласної державної адміністрації

Пісоцький А.А. – перший заступник Голови;

Грицаєнко О.П.– міський голова міста Лубни;

 

від Рахункової палати

Яременко О.С. – тимчасово виконуючий повноваження Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

від Офісу з фінансового та економічного аналізу

у Верховній Раді України

Мазярчук Віктор – Керівник.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України:

1) у місті Києві (згідно з листом Київської міської державної адміністрації від 26.07.2017 р. № 006-1618);

2) у місті Києві (згідно з листом Київської міської державної адміністрації від 15.09.2017 р. № 004-1910);

3) у Дніпропетровській області (згідно з листом Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 11.09.2017 р. № 20-3481/0/2-17);

4) у Кіровоградській області (згідно з листом Кіровоградської обласної державної адміністрації від 18.09.2017 № 01-12/120/1);

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл обсягу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 № 606-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.09.2017
№ 641-р);

3) змін до розподілу коштів спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 639-р);

4) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Верховному Суду України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.09.2017
 № 617-р);

5) зміни до розподілу між місцевими бюджетами субвенції державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 640-р);

4. Інформація про звернення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо погодження проекту кошторису Комісії на 2018 рік (доопрацьованого відповідно до рішення Комітету з питань бюджету від 12 липня 2017 року).

5. Представлення проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік». /Розглянуто після пункту 1 порядку денного./

6. Про Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2017 рік у першому півріччі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році.

7. Різне.

Інформація щодо удосконалення механізму погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення і тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, що здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.


1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (щодо АТ "Магістральні газопроводи України")" (реєстр. № 6778 від 21.07.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо державного нагляду (контролю) у сфері охорони культурної спадщини" (реєстр. № 6769 від 19.07.2017, народний депутат України Подоляк І.І.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 16-1.6 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України"" (реєстр. № 6567 від 08.06.2017, народні депутати України Бабій Ю.Ю., Заставний Р.Й. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про фінансове оздоровлення Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод"" (реєстр. № 6779 від 21.07.2017, народні депутати України Чекіта Г.Л., Немировський А.В., Соловей Ю.І. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва терруарних вин та натуральних медових напоїв" (реєстр. № 6693 від 12.07.2017, народний депутат України Вадатурський А.О.  та інші);

1.1.6. Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права лікаря на відмову від аборту через міркування совісті" (реєстр. № 6747 від 17.07.2017, народні депутати України Унгурян П.Я., Лаврик М.І. та інші);

1.1.7. Проект Закону України "Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про комплексний підхід до питань безпеки, охорони та послуг під час футбольних матчів та інших спортивних заходів" (реєстр. № 0150 від 26.06.2017, Президент України);

1.1.8. Проект Закону України "Про денонсацію Європейської Конвенції про насильству та неналежну поведінку з боку глядачів під час проведення спортивних заходів, і зокрема футбольних матчів" (реєстр. № 0151 від 26.06.2017, Президент України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про авторське право і суміжні права" щодо діяльності організацій колективного управління" (реєстр. № 7014 від 01.08.2017, народний депутат України Рибчинський Є.Ю.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Конституції України (в частині скасування депутатської недоторканності)" (реєстр. № 6773 від 19.07.2017, народні депутати України Левченко Ю.В., Осуховський О.І., Головко М.Й. та інші);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури" (реєстр. № 6768 від 19.07.2017, народний депутат України Подоляк І.І.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо утворення, реорганізації і ліквідації, найменування і перейменування місцевих державних адміністрацій" (реєстр. № 6641 від 23.06.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посвідчення заповіту та довіреності у сільській раді)" (реєстр. № 6609 від 21.06.2017, народний депутат України Міщенко С.Г.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (щодо вдосконалення форм депутатської діяльності та механізму контролю)" (реєстр. № 6741 від 17.07.2017, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 40 Житлового кодексу Української РСР" (реєстр. № 6724 від 14.07.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 6-2 Розділ V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо деяких питань спорудження меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної Сотні" (реєстр. № 6659 від 29.06.2017, народні депутати України Геращенко І.В., Іонова М.М., Луценко І.С.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо читання молитви "Отче наш" відразу після відкриття пленарних засідань)" (реєстр. № 6722 від 13.07.2017, народний депутат України Білозір О.В., Унгурян П.Я., Березюк О.Р., Дубіль В.О., Шипко А.Ф., Лаврик М.І., та інші);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо уточнення переліку злочинів, за яких може проводитися спеціальне досудове розслідування)" (реєстр. № 6706 від 13.07.2017, народний депутат України Сугоняко О.Л.);

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо пересилання товарів у міжнародних поштових, експрес-відправленнях (реєстр. № 6755-1 від 01.08.2017), поданий народним депутатом України Хмілем М.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується встановити, що товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 200 євро та сумарна вага таких товарів не перевищує 50 кг, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, підлягають усному декларуванню на підставі супровідних документів та не є об’єктом оподаткування митними платежами /згідно з чинною нормою – сумарна фактурна вартість не перевищує еквівалент 150 євро/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, однак може призвести до зменшення надходжень митних платежів. Проте оцінити обсяги умовних недонадходжень митних платежів до бюджету неможливо, оскільки відсутні прогнозні обсяги ввезення товарів, які будуть ввозитись із звільненням від оподаткування митом.

Крім того, Мінфін зазначає, що реалізація положень законопроекту може спричинити виникнення схем ухилення від оподаткування шляхом подріблення великих партій товарів на партії в межах визначеної норми вартістю до 200 євро. При цьому, високий «поріг» неоподатковуваного імпорту може використовуватися окремими особами для безмитного ввезення товарів з метою їх подальшої реалізації через Інтернет або через пункти роздрібної торгівлі.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо пересилання товарів у міжнародних поштових, експрес-відправленнях (реєстр. № 6755-1 від 01.08.2017), поданий народним депутатом України Хмілем М.М., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку із проведенням економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості (реєстр. № 6734 від 17.07.2017), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Ільюком А.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити для вітчизняних підприємств суднобудівної промисловості та дослідно-конструкторських організацій, що надають послуги таким підприємствам, загальний строк переробки товарів на митній території України не більше 730 днів (згідно з чинним законодавством такий строк не може перевищувати 365 днів), не застосовувати фінансові гарантії як спосіб забезпечення дотримання вимог режиму тимчасового ввезення щодо товарів, які тимчасово ввозяться на митну територію зазначеними підприємствами, а також тимчасово, до 01.01.2028 року, звільнити від оподаткування ввізним митом товари (за кодами УКТ ЗЕД, визначеними у законопроекті), що ввозяться суб’єктами господарювання суднобудівної галузі.

Як зазначається у пояснювальній записці, після прийняття законопроекту та пов’язаних з ним інших законопроектів, державний бюджет отримає додаткові надходження у вигляді податків та зборів, які сплачуватимуть підприємства-суміжники, залучені до розробки та виробництва товарів (послуг) на різних етапах циклу галузі суднобудування. При цьому, джерелами компенсації загальної суми податкових пільг є податок на прибуток підприємств з вітчизняних підприємств-суміжників – постачальників матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів; податку на додану вартість при постачанні суден вітчизняним замовникам; збори з фонду оплати праці.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме вплив на показники доходної частини бюджету, зокрема призведе до зменшення надходжень ввізного мита. При цьому, Мінфін зауважує, що необхідної для оцінки вартісного впливу законопроекту на показники бюджетів інформації щодо прогнозних обсягів ввезення відповідних товарів, завантаження власних потужностей підприємств суднобудівної галузі, випуску продукції такими підприємствами, розміру інвестицій у цю галузь, кількості створених робочих місць тощо розробником не надано.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та пп. 4.1.9 і п. 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку із проведенням економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості (реєстр. № 6734 від 17.07.2017), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Ільюком А.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо пересилання товарів у міжнародних поштових, експрес-відправленнях (реєстр. № 6756-1 від 01.08.2017), поданий народним депутатом України Хмілем М.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується збільшити з 150 євро до 200 євро величину сумарної фактурної вартості товарів, які можуть бути ввезені на митну територію України без сплати податку на додану вартість у несупроводжувальному багажу, міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Разом з тим, передбачається запровадити обмеження щодо максимальної можливої ваги зазначених відправлень – не більше 50 кг.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може мати наслідком збільшення обсягу операцій з ввезення товарів на митну територію України без сплати податку на додану вартість, що у свою чергу призведе до зменшення дохідної частини державного бюджету та необхідності пошуку компенсаторів такого зменшення.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо пересилання товарів у міжнародних поштових, експрес-відправленнях (реєстр. № 6756-1 від 01.08.2017), поданий народним депутатом України Хмілем М.М., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

 

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 287 Митного кодексу України щодо меценатства у фізичній культурі і спорті (реєстр. № 6772 від 19.07.2017), поданий народними депутатами України Ричковою Т.Б. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується звільнити від оподаткування ввізним митом товари, що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту для меценатської діяльності у сфері фізичної культури і спорту за 118 товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД, а також гоночні автомобілі, перегонні та спортивні транспортні засоби за товарною позицією 8703 згідно з УКТ ЗЕД. При цьому, передбачається не поширювати зазначене звільнення на товари походження з країни, визнаної державою–окупантом та/або державою–агресором щодо України згідно із законодавством, або які ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або окупованої території України.

Слід зазначити, що відповідно до Закону України від 19.09.2013 р.
№ 584-
VII «Про Митний тариф України» по 10 підкатегоріях, вказаних у законопроекті, уже встановлено нульову ставку ввізного мита. Мінфін також звертає увагу на зазначене та відмічає, що відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, наразі діє нульова ставка ввізного мита на 84 зі 118 товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, зазначених у законопроекті, а на решту вказаних у законопроекті товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД ставки ввізного мита починаючи з 01.01.2016 р. зменшуються до нуля протягом перехідного періоду (від 5 до 7 років).

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до бюджету ввізного мита та податку на додану вартість. Проте оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробником не надано фінансово-економічних розрахунків із зазначенням обсягів товарів, що будуть ввозитись для меценатської діяльності у сфері фізичної культури і спорту.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 287 Митного кодексу України щодо меценатства у фізичній культурі і спорті (реєстр. № 6772 від 19.07.2017), поданий народним депутатом України Ричковою Т.Б. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 168 Податкового кодексу України щодо посилення захисту працівника у випадку затримки виплати заробітної плати (реєстр. № 7003 від 25.07.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 168 Податкового кодексу України, відповідно до яких податкові агенти сплачуватимуть податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до бюджетів лише при виплаті (наданні) /у чинній нормі – ще і при нарахуванні/ оподатковуваних доходів платникам таких податків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може негативно вплинути на доходи бюджетів всіх рівнів у частині систематичності податкових надходжень від податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що в свою чергу може призвести до розбалансування дохідної та видаткової частин бюджетів. Поряд з тим, Мінфін вважає, що реалізація законопроекту призведе до ускладнення адміністрування податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оскільки неможливо прослідкувати час фактичної виплати нарахованих доходів, а також може спонукати несумлінних податкових агентів (в тому числі роботодавців) до мінімізації податкових зобов’язань у відповідному бюджетному періоді шляхом нарахування оподатковуваних доходів без їх подальшої виплати (надання).

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України військовий збір зараховується до державного бюджету, а податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 168 Податкового кодексу України щодо посилення захисту працівника у випадку затримки виплати заробітної плати (реєстр. № 7003 від 25.07.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про  внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України (реєстр. № 6556 від 08.06.2017), поданий народними депутатами України Паламарчуком М.П., Королем В.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів з питань діяльності Національної гвардії України, зокрема, передбачено:

залучення Національної гвардії України до ліквідації збройного конфлікту та відсічі збройної агресії проти України, припинення збройних конфліктів та збройних провокацій на державному кордоні, проведення спеціальних операцій із знешкодження озброєних злочинців, припинення діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій на території України, участь у заходах, пов’язаних із боротьбою з тероризмом;

участь у припиненні незаконного видобутку корисних копалин загальнодержавного значення та здійсненні їх охорони; здійсненні перевірки документів (дозволів, що підтверджують право на видобуток корисних копалин);

право посадових осіб Національної гвардії України на провадження особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, фотографування, звукозапису, кіно- і відеозйомки;

проведення робіт з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів.

Крім того, зазначено про утворення у складі Національної гвардії України військових навчальних підрозділів Національної гвардії України вищих навчальних закладів та участь особового складу Національної гвардії України у міжнародних військових навчаннях та передбачено проведення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації осіб офіцерського складу для Національної гвардії України у вищих військових навчальних закладах Національної гвардії України (включаючи військові навчальні підрозділи Національної гвардії України вищих навчальних закладів), інших вищих навчальних закладах, а також за кордоном.

Слід зазначити, що розширення повноважень військовослужбовців Національної гвардії України для забезпечення виконання зазначених заходів може потребувати збільшення чисельності військовослужбовців Національної гвардії України і відповідно додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту, зокрема, що у державному бюджеті на 2017 рік видатки для Нацгвардії заплановані виходячи із чисельності 44 тис. осіб.

За висновком Міністерства фінансів України, видатки на сектор безпеки і оборони мають становити 5% ВВП щорічно, отже при збільшенні чисельності військовослужбовців Національної гвардії України і відповідно додаткових видатків державного бюджету, зазначене може призвести до зменшення видатків для інших суб’єктів  сектору безпеки і оборони.

Разом з цим, доповнення до статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України» передбачають обчислення пенсії особам офіцерського складу, військовослужбовцям за контрактом Національної гвардії України та членам їх сімей в розмірах, установлених законодавством з усіх складових грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Міністерством фінансів зазначено про врегульованість питання обчислення пенсій у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Слід звернути увагу, що відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Загалом, Міністерство фінансів України у експертному висновку зауважує, що розгляд законопроекту можливий при погодженні з МВС і Нацгвардією, з урахуванням висловлених зауважень стосовно реалізації положень законопроекту у межах встановлених видатків на сектор безпеки і оборони у обсязі 5% ВВП щорічно, а також виключення положень щодо порядку обчислення пенсій (доповнення до частини восьмої статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України (реєстр. № 6556 від 08.06.2017), поданий народними депутатами України Паламарчуком М.П., Королем В.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (може зумовити збільшення витрат державного бюджету на забезпечення Національної гвардії України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо забезпечення земельними ділянками сільськогосподарського призначення місцевого товаровиробника та запровадження електронних земельних торгів) (реєстр. № 6725-1 від 26.07.2017), поданий народним депутатом України Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України, запровадивши проведення земельних торгів у електронному сервісі та встановивши поетапність проведення земельних торгів щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності або прав на них.

За висновком Міністерства фінансів України до цього законопроекту, реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на розробку відповідного програмного забезпечення для створення та проведення земельних торгів у електронному сервісі.

Зокрема, Міністерство фінансів України зауважило, що за оперативними даними Держгеокадастру, сума витрат на запровадження електронної платформи земельних торгів становить орієнтовно 10 млн гривень.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо забезпечення земельними ділянками сільськогосподарського призначення місцевого товаровиробника та запровадження електронних земельних торгів) (реєстр. № 6725-1 від 26.07.2017), поданий народним депутатом України Івченком В.Є., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону (реєстр. № 6777 від 21.07.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом запропоновані зміни та доповнення до Земельного і Водного кодексів України та Закону України «Про державний кордон України», якими з метою інженерно-технічного облаштування та належного утримання державного кордону передбачено наступне:
надати в постійне користування земельні смуги завширшки не менше 50 метрів вздовж лінії державного кордону на суші, по березі української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми;
віднести такі ділянки за основним цільовим призначенням до категорії земель оборони;
звільнити Держприкордонслужбу від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва у разі використання земельних ділянок для будівництва та утримання інженерно-технічних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об’єктів прикордонної інфраструктури.
Слід зазначити, що згідно із пунктом 2 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва належать до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів. Зазначені кошти згідно із частиною другою статті 209 Земельного кодексу України мають цільове призначення та використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель, проведення інвентаризації і нормативної грошової оцінки землі. 
Слід зазначити, що зазначена пропозиція призведе до зменшення надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів та матиме наслідком зменшення відповідних витрат спеціального фонду місцевих бюджетів. 
Крім того, реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету, у тому числі у 2017 році, для Адміністрації Держприкордонслужби на сплату земельного податку, обсяг яких обрахувати неможливо у зв’язку із відсутністю вихідних даних про площу земельних ділянок, їх місцезнаходження тощо. Разом з тим, законодавча пропозиція щодо звільнення Держприкордонслужби від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва у разі використання земельних ділянок для потреб охорони державного кордону мінімізує витрати державного бюджету в частині видатків на функціонування цієї Служби.
Проте, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Крім того, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону (реєстр.  6777 від 21.07.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету для сплати земельного податку Адміністрацією Держприкордонслужби та зменшує надходження і відповідні видатки спеціального фонду місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 рокуне раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відновлення конкурентоспроможності судноплавства України (реєстр. № 6735 від 17.07.2017), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Кіршем О.В., Петренком О.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2018 року, зокрема:

встановити нульову ставку акцизного податку на важкі дистиляти (код 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД) для водного транспорту, а контроль за цільовим використанням такого пального пропонується здійснювати контролюючим органом, зокрема, за допомогою податкового векселя, авальованого банком;

скасувати рентну плату за спеціальне використання води для потреб водного транспорту;

встановити, що у разі нецільового використання субєктами господарювання важких дистилятів, що ввезені в якості палива для водного транспорту, з таких субєктів справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи з обсягів використаних не за призначенням важких дистилятів та відповідної ставки акцизного податку, збільшеної в 1,5 раза (реалізація вказаних положень законопроекту може мати наслідком збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує витрат із державного бюджету та місцевих бюджетів. При цьому зауважується, що 1 млн т вантажу, перенесений з доріг на внутрішні водні шляхи, дає економію до 1 млрд грн на утриманні доріг щорічно, а продаж квот на СО2 (внаслідок відповідного вантажу з доріг на внутрішні водні шляхи) дає додаткові прибутки у розмірі 2,85 млн доларів США. Крім цього, відмічено, що перенесення вантажів на внутрішні водні шляхи відновить роботу суднобудівельних заводів, що створить додаткові робочі місця та забезпечить довгострокові інвестиції в економіку України.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що встановлення нульової ставки акцизного податку на важки дистиляти, яке використовується водним транспортом, призведе до втрат бюджету, які неможливо обрахувати, оскільки наразі відсутня звітність про використання пального в галузі судноплавства (надходження акцизного податку з дизельного палива за 5 місяців 2017 року становлять 10,3 млрд грн.). Крім того, втрати бюджету з рентної плати за спеціальне використання води складуть приблизно 4 млн гривень.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2018 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відновлення конкурентоспроможності судноплавства України (реєстр. № 6735 від 17.07.2017), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Кіршем О.В., Петренком О.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджету від акцизного податку та рентної плати за спеціальне використання води, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту військових капеланів під час проведення антитерористичної операції» (реєстр. № 6643 від 23.06.2017), внесений народними депутатами України Унгуряном П.Я., Кудлаєнком С.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про соціальний та правовий захист  військовослужбовців та членів їх сімей», «Про боротьбу з тероризмом», «Про Збройні Сили України», «Про військовий обов’язок та військову службу» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема, пропонується:

- надавати безоплатну медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров’я, безоплатну психологічну та медико-психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад для військових капеланів, які перебували або перебувають у зоні проведення антитерористичної операції;

- надавати одноразову грошову допомогу військовим капеланам, у разі загибелі (смерті) та у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання свої обов’язків, у розмірах та порядку, передбаченому для військовослужбовців;

- зберігати виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру для військових капеланів, захоплених в полон або заручники, інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні та здійснювати такі виплати сім’ям зазначених військових капеланів у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

- надавати військовим капеланам службове житло, речове та продовольче забезпечення, а також грошове забезпечення на рівні осіб офіцерського складу;

- визнати учасниками бойових дій військових капеланів, які перебували або перебувають у зоні проведення антитерористичної операції за погодженням з відповідними  органами військового управління;

- надавати статус інвалідів війни військовим капеланам, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції у період її проведення;

Реалізація положень законопроекту впливатиме на показники бюджету та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на виплату грошового забезпечення військовим капеланам у розмірах, встановлених для осіб офіцерського складу, на оплату їх речового, продовольчого та медичного забезпечення, а також для реалізації інших пільг та гарантій, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Як зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України, за інформацією Міністерства оборони України місячний розмір грошового забезпечення молодшого складу становить у 2017 році в середньому 10,8 тис. гривень.

За розрахунками Міністерства фінансів України з урахуванням штатної чисельності військових капеланів, які на цей час працюють у Збройних Силах України, Національної гвардії України, Адміністрації Державної прикордонної служби та Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (144 особи) на виплату грошового забезпечення військових капеланів щомісячні витрати з державного бюджету становитимуть близько 1,9 млн грн або 26,6 млн грн із розрахунку на рік.

Загалом, Міністерство фінансів України вважає, що даний законопроект потребує доопрацювання, зазначає про врегулювання порушених у законопроекті питань та надає зауваження по суті окремих положень законопроекту.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту військових капеланів під час проведення антитерористичної операції» (реєстр. № 6643 від 23.06.2017), внесений народними депутатами України Унгуряном П.Я., Кудлаєнком С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про порядок відновлення статусу військовослужбовця, працівника органу (підрозділу) внутрішніх справ особами, які у складі добровольчих формувань захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України у 2014-2016 роках» (реєстр. № 6622 від 22.06.2017), поданий народним депутатом України Лапіним І.О.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони України.

Законопроектом пропонується запровадити механізм відновлення статусу військовослужбовця, працівника органу (підрозділу) внутрішніх справ добровольцями, які не змогли отримати цей статус  внаслідок включення  відповідного добровольчого формування до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів та поширити на добровольців гарантії  соціального захисту, передбачені законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», законами та іншими нормативно-правовими актами.

Повноваження щодо визначення переліку добровольчих формувань, розгляду документів та прийняття рішення про відновлення добровольцями статусу військовослужбовця, працівника органу (підрозділу) внутрішніх справ пропонується покласти на комісії, утворені відповідно Міністерствами оборони України та Міністерством внутрішніх справ України.

Також законопроектом, шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України пропонується запровадити кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих відомостей для відновлення добровольцями статусу військовослужбовця, працівника органу (підрозділу) внутрішніх справ у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 4 років, а при вчинені такого ж порушення за змовою групи осіб – від 5 до 7 років.

Реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на забезпечення добровольців пільгами і гарантіями соціального захисту, що передбачені для військовослужбовців, працівників органів (підрозділів) внутрішніх справ, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

За результатами розгляду законопроекту Міністерство фінансів пропонує: питання соціального захисту добровольців вирішувати відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення», а також доопрацювати законопроект разом з Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про порядок відновлення статусу військовослужбовця, працівника органу (підрозділу) внутрішніх справ особами, які у складі добровольчих формувань захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України у 2014-2016 роках» (реєстр. № 6622 від 22.06.2017), поданий народним депутатом України Лапіним І.О., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів у зв’язку із забезпеченням добровольців пільгами і гарантіями соціального захисту, а також із позбавленням волі за вищевказані правопорушення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення додаткових гарантій працевлаштування молоді (реєстр. № 6751 від 17.07.2017), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань сімї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом пропонується внести зміни до Законів України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та «Про охорону праці», зокрема, з метою визначення державних гарантій здійснення права молоді на працю, передбачається встановлення квоти робочих місць у розмірі трьох відсотків від загальної чисельності працюючих для всіх роботодавців незалежно від форми власності та господарювання, в яких працює понад 35 осіб для:

- громадян, старших 18 років, які закінчили навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних та вищих навчальних закладів, звільнилися зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості не пізніше календарного року з дня закінчення навчання, звільнення з військової (невійськової) служби як таких, що шукають роботу;

- дітей (сиріт), які залишилися без піклування батьків до 18 років, а у разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I-IV рівнів акредитації – до його закінчення;

- учасників бойових дій, які безпосередньо брали участь в антитерористичній операції.

Також пропонується у разі відмови в прийнятті на роботу таких молодих громадян, у межах встановленої квоти, стягувати з роботодавця штраф у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну таку відмову /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу становитиме від 850 грн/, зі спрямуванням таких коштів до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Крім того, передбачається норма щодо безкоштовного проведення попереднього обов’язкового (при працевлаштуванні) медичного огляду особам віком до 21 року.

Реалізація положень законодавчої ініціативи може мати вплив на показники бюджету.

Слід зазначити, що статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення» передбачена відповідальність за порушення законодавства про зайнятість населення, зокрема, встановлено, що у разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян (визначених статтею 14 цього Закону, зокрема, молодь, діти, позбавлені батьківського піклування, учасники бойових дій, які безпосередньо брали участь в антитерористичній операції), з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення /виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на даний час – 3200 грн, розмір штрафу становить 6400 грн/.

Також слід зауважити, що вказаним Законом квота для працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у працевлаштуванні, з урахуванням всіх категорій встановлено у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності працівників для підприємств (установ, організацій) з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб.

Відтак, у разі прийняття зазначеного законопроекту, реалізація його положень зменшуватиме надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від встановлення меншого розміру штрафних санкцій у випадку не дотримання нових квот.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку висловлює зауваження до законопроекту та зазначає, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України (насамперед, з огляду на законодавчі пропозиції щодо оплати праці працівників на рівні не менше встановленого законодавством мінімального розміру оплати праці, безкоштовного проведення обов’язкового медичного огляду особам віком до 21 року при працевлаштуванні), обсяг яких неможливо визначити через відсутність вихідних даних. Поряд з цим, встановлено застереження щодо можливості встановлення подвійного квотування, неоднозначного трактування законодавства та зловживань роботодавців.

Всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України  на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення додаткових гарантій працевлаштування молоді (реєстр. № 6751 від 17.07.2017), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат бюджетів та опосередковано зменшуватиме надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і відповідно витрати цього Фонду), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 37 Закону України «Про нотаріат» (щодо спрощення порядку оформлення спадщини на нерухоме майно, державної реєстрації прав на успадковані земельні ділянки та інше нерухоме майно на території сільських територіальних громад) (реєстр. № 6764 від 18.07.2017), внесений народними депутатами України Івченком В.Є., Вадатурським А.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Метою законопроекту визначається закріплення єдиних вимог до уповноважених осіб органів місцевого самоврядування, які мають оформляти спадщину на нерухоме майно та здійснювати державну реєстрацію прав на земельні ділянки та інші об’єкти нерухомості, які успадковуються жителями сільських територіальних громад.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація його положень не призведе до додаткових видатків з державного бюджету, про що зазначається і у висновку Міністерства фінансів.

Слід звернути увагу, що реалізація положення законопроекту, згідно із яким уповноважені посадові особи виконавчих органів місцевого самоврядування до початку вчинення нотаріальних дій в частині видачі свідоцтва про право власності на спадщину, зобов’язані пройти навчання із спадкового права, щодо роботи з єдиними та державними реєстрами, а також пройти стажування у державній нотаріальній конторі,  може зумовити додаткові витрати  з місцевих бюджетів, у разі забезпечення такого навчання відповідними органами місцевого самоврядування.

Крім того, облаштування робочого місця для уповноваженої посадової особи виконавчого органу місцевого самоврядування відповідно до вимог, які встановлені для приватних нотаріусів згідно із частиною другою статті 25 Закону України «Про нотаріат» /зокрема, захищеним від несанкціонованого проникнення; забезпеченим сейфом для зберігання печаток, штампів, металевою шафою для зберігання архіву нотаріуса; кількість кімнат у приміщенні, де знаходиться робоче місце (контора), не може бути меншою, ніж кількість приватних нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність у його межах/ також потребуватиме додаткових коштів з місцевих бюджетів.

Тому, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 37 Закону України «Про нотаріат» (щодо спрощення порядку оформлення спадщини на нерухоме майно, державної реєстрації прав на успадковані земельні ділянки та інше нерухоме майно на території сільських територіальних громад) (реєстр. № 6764 від 18.07.2017), внесений народними депутатами України Івченком В.Є. та Вадатурським А.О., має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення витрат). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо запобігання мобінгу) (реєстр. № 7005 від 25.07.2017), поданий народними депутатами України Ліньком Д.В. та Лозовим А.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується внести до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про зайнятість населення» та Кримінального кодексу України поняття «мобінг» (мобінг – форма психологічного насилля, яка полягає в тривалому та систематичному цькуванні працівника в колективі, сексуальному домаганні, психологічному тиску на нього з метою подальшого звільнення), врегулювавши на законодавчому рівні права та гарантії для працівників, які постраждали від проявів мобінгу на робочому місці, а також передбачити кримінальну відповідальність за систематичне застосування елементів мобінгу, наслідком якого є звільнення працівника.

Поряд з тим передбачається, що у разі припинення трудового договору через мобінг працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку, а у разі ушкодження здоров’я працівника, причиною якого став мобінг, заподіяна шкода відшкодовується у розмірі понесених витрат на лікування та грошової компенсації моральної шкоди, яка відповідає розміру плати працівника за час перебування на лікарняному.

Реалізація таких законодавчих ініціатив може потребувати додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів (зокрема, на виплату вихідної допомоги при звільненні працівника та на виплату відшкодування у разі ушкодження здоров’я працівника).

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається, що його реалізація може потребувати додаткових видатків з бюджетів усіх рівнів.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України (щодо запобігання мобінгу) (реєстр. № 7005 від 25.07.2017), поданий народними депутатами України Ліньком Д.В. та Лозовим А.С., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо створення умов для детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг (реєстр. № 6757 від 17.07.2017), поданий народним депутатом України Демчаком Р.Є. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», якими передбачається:

запровадження порталу перевірки розрахункових операцій, адміністрування та супроводження роботи якого має здійснювати Державна фіскальна служба України;

можливість перевірки споживачем факту видачі продавцем розрахункового документа за реалізований товар (послугу) та наявності електронної копії такого розрахункового документа на порталі перевірки розрахункових операцій, а також подання споживачем в електронному вигляді скарги у разі порушення порядку проведення розрахункових операцій через персональний електронний кабінет на зазначеному порталі;

проведення контролюючим органом камеральних перевірок за фактами, викладеними у зазначених скаргах;

отримання скаржником в якості відшкодування вартості придбаного товару (послуги) частини суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до суб’єктів господарювання за порушення порядку проведення розрахункових операцій /при цьому, такі суми не включатимуться до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його прийняття та реалізація сприятиме детінізації обігу готівкових коштів, руйнуванню окремих схем ухилення від сплати податків, зменшенню корупційних ризиків при адмініструванні податків та зборів, що дозволить збільшити доходи державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту потребує додаткових витрат державного бюджету, зокрема для створення порталу перевірки розрахункових операцій, персонального електронного кабінету покупця на цьому порталі та їх обслуговування в режимі 24/7.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (через 90 днів з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 3 та 4 Розділу ІІ, які набирають чинності з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

Окремо варто зауважити, що передбачене законопроектом відшкодування частини штрафних (фінансових) санкцій не узгоджується з вимогами бюджетного законодавства, на що також звертає увагу Мінфін.

Наразі кошти від санкцій (штрафи, пеня, тощо) зараховуються до загального фонду державного і місцевих бюджетів у поряду, визначеному статтями 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України. Питання цільового спрямування бюджетних коштів є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства. Зокрема, згідно з частиною п’ятою статті 13 Бюджетного кодексу України розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

Крім того, у запропонованій законопроектом новій редакції статті 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суми фінансових санкцій підлягають перерахуванню суб’єктам господарювання до відповідного рівня Державного бюджету України згідно норм Бюджетного кодексу України. Така редакція даної статті призведе до юридичної колізії, оскільки у державному бюджеті немає рівнів, а розподіл санкцій між державним та різними місцевими бюджетами унормовано у статтях 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1)                Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо створення умов для детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг (реєстр. № 6757 від 17.07.2017), поданий народним депутатом України Демчаком Р.Є. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення і функціонування відповідного порталу та електронного кабінету покупця, а також може призвести до зміни показників доходів державного бюджету залежно від практики реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2)                рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту привести його окремі положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України;

3)                це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо заходів з детінізації оподаткування ввезення товарів в окремих випадках» (реєстр. № 6756 від 17.07.2017), поданий народним депутатом України Демчаком Р.Є. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується встановити, що у разі ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів перший раз протягом одного календарного місяця (крім особистих речей), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 500 євро, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 500 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті. У разі ввезення на митну територію України фізичними особами таких товарів другий раз протягом календарного місяця (крім особистих речей), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 300 євро через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 300 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті. При цьому, у разі ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів третій та кожний наступний раз протягом календарного місяця (крім особистих речей) через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, базою оподаткування є сумарна фактурна вартість таких товарів

Законопроектом також передбачається встановити, що операції, визначені у підпунктах 196.1.16, 196.1.17 та 196.1.18 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України, відносяться до операцій, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, тільки у разі не перевищення протягом місяця загальної суми обмеження щодо сумарної фактурної чи митної вартості таких операцій, встановленої цими підпунктами.

Таким чином, законопроектом пропонується запровадити обмеження щодо обсягу товарів, які ввозяться протягом місяця фізичними та юридичними особами на митну територію України без сплати податку на додану вартість.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття сприятиме детінізації обігу імпортних товарів, сприятиме руйнуванню окремих схем ухилення від сплати податків при імпорті товарів та забезпечить нормальну економічну конкуренцію через рівні умови для всіх суб’єктів господарської діяльності.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що у пояснювальній записці до законопроекту не наведено розрахунків матеріально-технічних і фінансових ресурсів, необхідних для реалізації положень законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо заходів з детінізації оподаткування ввезення товарів в окремих випадках» (реєстр. № 6756 від 17.07.2017), поданий народним депутатом України Демчаком Р.Є. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету щодо податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо заходів з детінізації оподаткування ввезення товарів в окремих випадках» (реєстр. № 6755 від 17.07.2017), поданий народним депутатом України Демчаком Р.Є. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується, зокрема:

змінити умови оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, передбачивши, що такі товари не будуть виступати об’єктом оподаткування митними платежами за умови, якщо їх сумарна вартість не перевищує еквівалент 150 євро та сумарна вага не перевищує 30 кг протягом календарного місяця на одного одержувача незалежно від кількості відправлень;

встановити, що митний контроль та митне оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюється за умови подання митниці документа, в якому ідентифіковано одержувача товарів за кожним відправленням, а також визначено фактурну вартість кожного відправлення, а при пересиланні на адресу фізичних осіб – за умови подання завіреної підписом одержувача копії документа, що посвідчує її особу;

передбачити, що  до особистих речей не можуть бути віднесені нові товари, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України громадянами через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України у випадку, якщо сумарна фактурна вартість таких товарів перевищує еквівалент 500 євро при ввезенні (пересиланні) їх перший раз протягом одного календарного місяця або якщо сумарна фактурна вартість товарів перевищує еквівалент 300 євро при ввезенні (пересиланні) товарів другий раз протягом календарного місяця;

змінити умови оподаткування товарів, що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення пункти пропуску через державний кордон України, встановивши, що такі товари не будуть об’єктом оподаткування митними платежами, якщо їх сумарна фактурна вартість не перевищує еквівалент 500 євро при ввезенні їх перший раз протягом календарного місяця і 300 євро – при ввезенні другий раз протягом календарного місяця. Базою оподаткування таких товарів буде частина їх сумарної вартості, що перевищує встановлені еквіваленти при першому та другому ввезенні протягом календарного місяця та сумарна фактурна вартість при ввезенні третій та кожний наступний рази протягом календарного місяця;

передбачити оподаткування ввізним митом за ставкою 10% та податком на додану вартість за ставкою 20% ввезення товарів громадянами третій  та кожний наступний раз протягом календарного місяця, незалежно від вартості товарів та їх ваги (тобто для товарів, які мають ознаки систематичності).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що підвищення прозорості імпорту товарів на територію України, створення умов для виведення значної кількості імпортних товарів з тіньового обігу сприятиме ліквідації поширених схем ухилення від оподаткування, що дозволить збільшити доходи як державного, так і місцевих бюджетів за рахунок сплати митних платежів при імпорті товарів.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не потребує фінансового забезпечення, а оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо, оскільки розробниками не надано фінансово-економічних розрахунків із зазначенням обсягів детінізованого імпорту товарів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо заходів з детінізації оподаткування ввезення товарів в окремих випадках» (реєстр. № 6755 від 17.07.2017), поданий народним депутатом України Демчаком Р.Є. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету щодо податку на додану вартість та митних платежів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України про захист економічної конкуренції (реєстр. № 6723 від 14.07.2017), внесений народним депутатом України Іванчуком А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі – Закон), якими передбачається, зокрема:

збільшити в середньому в 1,5-2 рази розміри плати для відшкодування витрат, пов’язаних із розглядом поданих заяв про надання дозволу на концентрацію та узгоджені дії і надання відповідних висновків /зміни до частини другої статті 34 Закону/;

збільшити межу накладання максимального розміру штрафу, у разі перевищення якої штрафи можуть накладатися виключно рішеннями Антимонопольного комітету України /зміни до частини шостої статті 52 Закону/;

запровадити 50-відсоткову знижку, у разі якщо штраф буде сплачено суб’єктом господарювання в добровільному порядку протягом місяця після одержання рішення Комітету, а також скасувати вимоги щодо нарахування і стягнення пені за прострочення сплати штрафів /зміни до частин п’ятої і сьомої статті 56 Закону/.

Водночас, законопроектом пропонується запровадити новий документ Антимонопольного комітету України (наказ про примусове стягнення суми накладання штрафу), що матиме силу виконавчого документа та видаватиметься після спливу строку на оскарження рішення Комітету /нова частина восьма статті 56 Закону/, при цьому повноваження Комітету про видання такого документу передбачаються змінами до статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту в частині збільшення штрафних санкцій може збільшити надходження до бюджету, а обсяг таких надходжень буде залежити від конкретних розмірів штрафів і кількості правопорушників, до яких вони будуть застосовуватися.

Слід відмітити, що відповідно до частини четвертої статті 34 Закону і пункту 10 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України плата за подання відповідних заяв і надання висновків як власні надходження Антимонопольного комітету України зараховується до спеціального фонду державного бюджету та відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету належать надходження від сплати штрафних санкцій. Тому, зміни до розмірів таких платежів та/або збільшення кількості рішень Комітету змінюватимуть доходи державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України про захист економічної конкуренції (реєстр. № 6723 від 14.07.2017), внесений народним депутатом України Іванчуком А.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від вищезазначеної плати за подання заяв і надання висновків, а також від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень та фактичного їх стягнення до бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв’язку із незаконним полюванням (реєстр. № 6708 від 13.07.2017), поданий народним депутатом України Давиденком В.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та закону України «Про мисливське господарство та полювання» щодо посилення відповідальності та запровадження нових складів правопорушень у сфері мисливського господарства.

Так, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується:

- підвищити розміри штрафів за порушення правил використання об’єктів тваринного світу у 2-16,7 разів;

- надати право на складання протоколів про адміністративні правопорушення єгерям та посадовим особам користувачів мисливських угідь;

- доповнити Кодекс новими статтями 85-2 та 188-49 і встановити відповідальність за незаконну реалізацію добутих тварин, їх частин та мисливських трофеїв (шкір, опудал, черепів) та за невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політики у сфері лісового та мисливського господарства у вигляді штрафних санкцій в розмірі від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 850 до 3400 грн/ та конфіскації незаконно добутих об’єктів тваринного світу.

Реалізація таких змін може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

Поряд з тим, змінами до Кримінального кодексу України передбачається посилити кримінальну відповідальність за полювання з використанням тепловізорів та за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, збільшивши розмір штрафів у 2-3 рази і водночас зменшити вартісну оцінку істотної шкоди, за яку передбачається така відповідальність з 250 до 40 кратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Слід зауважити, що відповідно до положень статті 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми кримінального законодавства в частині кваліфікації кримінальних правопорушень містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV вищезазначеного Кодексу для відповідного року (що дорівнює 100% прожиткового мінімуму для працездатної особи у розрахунку на місяць, встановленому законом на 1 січня /на 01.01.2017 р. – 1600 грн./).

Отже, внесення вищезазначених змін призведе до зменшення вартісної оцінки істотної шкоди, за заподіяння якої передбачається кримінальна відповідальність, що матиме наслідком збільшення кількості правопорушень, які підпадають під зазначені санкції, а відповідно й збільшення надходжень від штрафів за такі правопорушення.

Поряд з цим змінами до Закону України «Про мисливське господарство та полювання» пропонується встановити такси за відшкодування збитків, завданих державному мисливському фонду унаслідок порушень законодавства в галузі мисливського господарства та полювання, у розмірах кратних неоподатковуваному мінімуму доходів громадян залежно від виду збитку.

Однак, діючі на сьогодні такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України) (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.06.2017 № 301/1222) вищі, ніж ті, що запропоновано, що як наслідок може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету.

Одночасно з Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» виключається дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка).

Реалізація таких змін може призвести до зменшення надходжень державного і місцевих бюджетів.

З огляду на вищевикладене слід зазначити, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники бюджету, зокрема, зменшуватиме надходження державного і місцевих бюджетів та може збільшувати надходження бюджетів у зв’язку із посиленням кримінальної та адміністративної відповідальності за відповідні правопорушення (злочини) у разі їх виявлення.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень проекту Закону не потребує додаткових видатків з державного бюджету та може сприяти збільшенню дохідної частини державного бюджету внаслідок посилення відповідальності (збільшення штрафів) та запровадження нових складів правопорушень у сфері мисливського господарства та полювання.

Разом з тим, розробником, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Як зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, відсутність розрахунків та обґрунтувань не дає можливості визначити вартісну величину впливу положень проекту Закону на дохідну частину державного бюджету.

Термін набрання чинності законопроекту не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв’язку із незаконним полюванням (реєстр. № 6708 від 13.07.2017), поданий народним депутатом України Давиденком В.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшує доходи державного і місцевих бюджетів та може збільшувати надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень і залежно від санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків (реєстр. № 6776 від 20.07.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроект розроблений відповідно до вимог пункту 4 розділу ХІХ Податкового кодексу України, згідно з якими Кабінету Міністрів України доручено щорічно до 1 червня вносити до Верховної Ради України проект закону щодо перегляду ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, з акцизного податку, екологічного податку, рентної плати.

Законопроект пропонується з 01.01.2018 року, зокрема:

збільшити на індекс споживчих цін (11,2 %) ставки акцизного податку на алкогольні напої та тютюнові вироби, екологічного податку, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

збільшити на індекс цін виробників промислової продукції (16,8%) ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води, рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту дозволить забезпечити відповідність розмірів ставок податків інфляційним процесам в економіці та надасть можливість отримання додаткових надходжень до державного і місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків (реєстр. № 6776 від 20.07.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від акцизного податку, екологічного податку, рентної плати). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері» (реєстр. № 6688 від 12.07.2017), поданий народними депутатами України Тимчуком Д.Б., Вінником І.Ю. та Чорновол Т.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони України.

Законопроектом шляхом внесення змін до ряду законодавчих актів пропонується уточнити правові механізми формування системи кібербезпеки.

Зокрема, для посилення державного регулювання у сфері національної безпеки запропоновано застосовувати блокування доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах), відповідні повноваження у законопроекті передбачено Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, Службі безпеки України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації.

Законодавча ініціатива також зобов’язує Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації  створити Єдиний реєстр виконання судових рішень і застосування санкцій у сфері телекомунікацій.

Водночас, пропонується посилити рівень відповідальності за порушення законодавства про телекомунікації:

-  змінами до Закону України «Про телекомунікації» визначено конкретні види правопорушень та встановлено штраф у розмірі від 1 до 5 відсотків (залежно від виду правопорушення) від доходу, отриманого суб’єктом господарювання від надання телекомунікаційних послуг за попередній календарний рік, при цьому, передбачено зарахування  коштів від таких штрафів до державного бюджету;

-  змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення збільшено розмір штрафних санкцій за порушення умов і правил, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, передбачену ліцензіями та дозволами.

З огляду на зазначене, реалізація положень законопроекту, може потребувати додаткових коштів державного бюджету на забезпечення виконання запропонованих додаткових повноважень органів державної влади у сфері телекомунікацій, а також може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету України за рахунок стягнення штрафів з суб’єктів господарювання, посадових осіб підприємств та організацій усіх форм власності за порушення законодавства у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері» (реєстр. № 6688 від 12.07.2017), поданий народними депутатами України Тимчуком Д.Б., Вінником І.Ю. та Чорновол Т.М., матиме вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету, а також опосередковано збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони України.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про порядок утворення, ліквідації районів, встановлення і зміни їх меж (реєстр. № 6636 від 22.06.2017), внесений народними депутатами України Федоруком М.Т., Мельником С.І. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується визначити порядок утворення, ліквідації районів, встановлення і зміни меж районів у процесі формування об’єднаних територіальних громад відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територальних громад», зокрема:

– встановлюється, що утворення, ліквідація району, встановлення і зміна меж районів здійснюється Верховною Радою України шляхом прийняття відповідного закону, який вноситься Урядом та визначає перелік сільських, селищних, міських територіальних громад, що входять до складу новоствореного району чи районів, межі яких змінюються без утворення нового району, перелік районів, які ліквідовуються, назву та адміністративний центр новоствореного району;

– визначаються передумови для утворення нового району та правові наслідки утворення, ліквідації районів, встановлення їх меж, зокрема, передбачено, що районні бюджети районів, що ліквідовуються, виконуються окремо до кінця бюджетного періоду;

– пропонуються зміни до Законів України «Про Кабінет Міністрів України» та «Про місцеві державні адміністрації» в частині повноважень стосовно утворення і ліквідації, найменування і перейменування місцевих адміністрацій.

Зважаючи, що утворення нового району передбачається здійснювати шляхом об’єднання в один район територій двох і більше суміжних районів, визначення нового адміністративного центру району, а при ліквідації району ліквідуються як юридичні особи публічного права районна рада, її апарат, районна державна адміністрація, районні територіальні органи центральних органів виконавчої влади, що здійснювали визначені законом повноваження на території району, що ліквідовується, відповідно може очікуватися зменшення витрат державного та місцевих бюджетів на утримання виконавчих органів місцевої влади та органів місцевого самоврядування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про порядок утворення, ліквідації районів, встановлення і зміни їх меж (реєстр. № 6636 від 22.06.2017), внесений народними депутатами України Федоруком М.Т., Мельником С.І. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до зменшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Опосередкований:

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України (реєстр. № 7010 від 28.07.2017), поданий народними депутатами України Кришиним О.Ю., Южаніною Н.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни, насамперед, до:

Митного кодексу України та ряду інших законів, що регулюють питання нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, щодо:

- визначення терміну "механізм "єдиного вікна" та врегулювання порядку його реалізації шляхом використання єдиного державного інформаційного веб-порталу «єдине вікно» для міжнародної торгівлі;

- віднесення до обов’язків Державної фіскальної служби визначати коди згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони або обмеження, та вести і оприлюднювати на своєму сайті переліки таких заборон або обмежень;

- застосування понять "санітарні, фітосанітарні заходи" при проведенні державних видів контролю;

законів України "Про прикордонний контроль", "Про Державну прикордонну службу України" в частині передачі повноважень органам Державної прикордонної служби по здійсненню радіологічного контролю товарів та транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту);

Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" щодо виключення із переліку повноважень Державної екологічної інспекції функції здійснення екологічного й радіологічного контролю товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

Закону України "Про морські порти України" щодо надання повноважень адміністрації морських портів по забезпеченню дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі шляхом здійснення контролю за скиданням водними транспортними засобами забруднюючих речовин в районі водокористування, замість діючої процедури здійснення таких заходів підрозділами Держекоінспекції під час проведення екологічного контролю транспортних засобів;

Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" щодо виключення екологічного, радіологічного контролю із переліку видів державного контролю, за проведення яких у пунктах пропуску через державний кордон України справляється єдиний збір.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що прийняття законопроекту:

забезпечить оптимізацію та спрощення процедур проведення державних видів контролю під час здійснення зовнішньоекономічних операцій;

зменшить кількість контролюючих органів в пунктах пропуску через державний кордон України та в місцях митного оформлення товарів і транспортних засобів всередині країни;

зменшить кількість дозвільних документів, які подаються при митному оформленні товарів та їх пропуску через митний кордон України;

зменшить державні видатки на утримання посадових осіб органів Держекоінспекції, розташованих в пунктах пропуску та у внутрішніх митницях, за рахунок їх можливого скорочення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має вартісного впливу на видаткову частину бюджетів та не потребує фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України (реєстр. № 7010 від 28.07.2017), поданий народними депутатами України Кришиним О.Ю., Южаніною Н.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на функціонування державних органів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (реєстр. № 6746 від 17.07.2017), внесений народними депутатами України Пташник В.Ю., Остріковою Т.Г., Вадатурським А.О., Шкрум А.І., Сотник О.С., Солов’єм Ю.І., Кацер-Бучковською Н.В., Матківським Б.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики.

З метою удосконалення інституту слухань у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що розглядаються органами Антимонопольного комітету України, положеннями даного законопроекту (серед іншого, доповненнями до Закону України «Про Антимонопольний комітет України») пропонується запровадити спеціальну уповноважену посадову особу (незалежну від розслідування у справі та органу, уповноваженого на прийняття рішення у справі) – уповноваженого із слухань, відповідального за проведення слухання у справі. Такий уповноважений має призначатися на посаду за результатами відкритого конкурсу строком на 3 роки та кількість уповноважених і умови оплати їх праці визначатимуться Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що створення та функціонування інституту уповноваженого зі слухань може бути вирішено за рахунок перерозподілу внутрішніх ресурсів Антимонопольного комітету України – штатних одиниць і не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

При цьому, суб’єктами даної законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Разом з тим, законодавче унормування покладання на Антимонопольний комітет України виконання відповідної функції потенційно може спричинити необхідність збільшення видатків державного бюджету на функціонування такого державного органу залежно від стану здійснення ним заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту в частині створення та функціонування інституту уповноваженого зі слухань може потребувати видатків державного бюджету. Водночас, відсутність фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків до законопроекту не надала можливості Мінфіну визначити вартісну величину впливу законопроекту на державний бюджет. Крім того, у поточному бюджетному періоді відповідні видатки не передбачені.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення принципів процесуальної справедливості та підвищення ефективності проваджень у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (реєстр. № 6746 від 17.07.2017), внесений народними депутатами України Пташник В.Ю., Остріковою Т.Г., Вадатурським А.О., Шкрум А.І., Сотник О.С., Солов’єм Ю.І., Кацер-Бучковською Н.В., Матківським Б.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування Антимонопольного комітету України залежно від стану здійснення таким органом заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України (щодо несанкціонованої реклами) (реєстр. № 7004 від 25.07.2017), внесений народними депутатами України Ліньком Д.В., Лозовим А.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до статті 27 Закону України «Про рекламу», відповідно до яких рекламодавці та розповсюджувачі реклами несуть солідарну відповідальність за розміщення оголошень, плакатів, афіш, листівок, написів чи малюнків у невстановленому Законом місці та за вчинення відповідних дій накладаються штрафи у розмірі п’ятикратної вартості розповсюдженої реклами. Поряд з тим, у разі повторного вчинення правопорушень передбачається накладання штрафу у подвійному розмірі та конфіскація рекламної продукції, а також місця розміщення несанкціонованої реклами мають бути протягом 24 години відновлені до попереднього стану за кошти замовника та розповсюджувача реклами. Крім того, відповідні зміни передбачені до статті 212-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що він позитивно вплине на місцеві бюджети, оскільки сприятиме економії бюджетних коштів, які витрачаються на прибирання вулиць від рекламних наліпок та косметичного ремонту фасадів будинків через засилля несанкціонованої реклами і недобросовісних розповсюджувачів реклами.

Однак, суб’єктами такої законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Належить відмітити, що запропоноване запровадження штрафів у разі виявлення відповідних порушень може призвести до збільшення доходів державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України відповідні надходження належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не впливає на видатки бюджетів та може збільшити надходження відповідних бюджетів від сплати за рекламу або застосування штрафних санкцій, а величина впливу на надходження бюджету буде залежити від стану дотримання норм законодавства у сфері реклами.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України (щодо несанкціонованої реклами) (реєстр. № 7004 від 25.07.2017), внесений народними депутатами України Ліньком Д.В., Лозовим А.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо прийняття рішення про збільшення статутного капіталу акціонерного товариства (реєстр. № 6665 від 04.07.2017), внесений народним депутатом України Різаненком П.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики.

Положеннями законопроекту пропонується внести зміни до Закону України «Про акціонерні товариства» та Цивільного кодексу України, відповідно до яких дозволяється приймати простою більшістю голосів акціонерів рішення загальних зборів акціонерних товариств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави (50 і більше відсотків акцій яких належить державі або господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків), про збільшення статутного капіталу товариства, у разі якщо таке акціонерне товариство має непогашений податковий борг та встановлені ознаки неплатоспроможності.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація даної законодавчої ініціативи дасть змогу захистити державні інтереси при здійсненні корпоративного управління акціонерними товариствами, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків державного бюджету. При цьому, Мінфін зазначає, що відповідно до позиції Міністерства економічного розвитку і торгівлі України зниження вимоги щодо прийняття рішення загальними зборами акціонерів про зміну статутного капіталу простою більшістю голосів може призвести до зменшення вартості або розміру пакета акцій, що належить державі, у статутному капіталі товариств, що може призвести до нанесення збитків державі, що може негативно вплинути на показники державного бюджету, оскільки відповідно до статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» товариства сплачують дивіденди до державного бюджету пропорційно розміру державної частки.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо прийняття рішення про збільшення статутного капіталу акціонерного товариства (реєстр. № 6665 від 04.07.2017), внесений народним депутатом України Різаненком П.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо питного спирту) (реєстр. № 6737 від 17.07.2017), поданий народними депутатами України Барною О.С., Антонищаком А.Ф.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити визначення алкогольних напоїв товарною позицією 2207 згідно з УКТ ЗЕД (питний етиловий спирт), що дасть змогу реалізовувати спирт в роздрібній торгівлі та маркувати його маркою акцизного податку.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття вплине на збільшення обсягів виробництва питного етилового спирту і, як наслідок, збільшить надходження до державного бюджету.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до збільшення видатків на охорону здоров’я та вирішення соціальних проблем (внаслідок збільшення показників захворюваності населення у результаті вільного неконтрольованого вживання спирту етилового), які неможливо обрахувати. Водночас, на думку Мінфіну, збільшення надходжень до бюджету є досить сумнівним, тому що попит на алкогольну продукцію є нееластичним і збільшення виробництва одного виду продукції спричинить скорочення іншого.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо питного спирту) (реєстр. № 6737 від 17.07.2017), поданий народними депутатами України Барною О.С., Антонищаком А.Ф., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету щодо платежів від суб’єктів господарювання – виробників питного етилового спирту та/або збільшення видатків бюджету на охорону здоров’я залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України?щодо забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги (реєстр. № 6311 (доопрац.) від 22.06.2017 р.), поданий народними депутатами України Сисоєнко І.В., Березенком С.І., Біловолом О.М., Кириченком О.М., Москаленком Я.М., Мусієм О.С., Скуратовським С.І., Шурмою І.М., Яринічем К.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та законів «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про екстрену медичну допомогу», «Про Національну поліцію» з метою забезпечення безпеки медичним працівникам, фізичним особам – підприємцям, які провадять господарську діяльність з медичної практики та працівникам системи екстреної медичної допомоги, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, зокрема:

1) змінами до Кримінального кодексу України встановлюється кримінальна відповідальність за:

– погрозу або насильство щодо медичного працівника фізичної особи підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги – у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до 6 місяців або позбавленням волі на строк до 17 років /нова стаття 345-2/;

умисне знищення або пошкодження майна– у вигляді штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років /нова стаття 347-2/;

– вбивство або замах на вбивство – у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічного ув’язнення /нова стаття 348-2/;

– захоплення або тримання заручника медичного працівника з метою спонукання вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника – у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років /нова стаття 349-2/;

2) змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлюється адміністративна відповідальність за:

 – створення перешкод у наданні медичної допомоги, у вигляді попередження або накладення штрафу на громадян у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /нова стаття 44-3/;

3) змінами до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» встановлюється, зокрема, що медичний працівник, фізична особа - підприємець, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, за зверненням має право на здійснення супроводу працівниками Національної поліції для забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги /нова стаття 78-2/;

4) змінами до Закону України «Про Національну поліцію» встановлюється, що  поліція має здійснювати супровід за зверненням медичного працівника,  фізичної особи - підприємця, яка провадить господарську діяльність з медичної практики або працівника системи екстреної медичної допомоги, який входить до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги для забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги пацієнту /зміни до статті 23/.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту може призвести:

до збільшення чисельності поліцейських для забезпечення супроводу бригад швидкої допомоги, а також потребувати додаткових видатків із державного бюджету на їх утримання. При цьому, відмічається, що заявлена МВС додаткова потреба в коштах на 2017 рік для Національної поліції становить 4 150,0 млн грн, з них на грошове забезпечення поліцейських – 3 197,0 млн грн.

до збільшення надходжень до державного бюджету від штрафних санкцій та збільшення видатків державного бюджету, пов’язаних з утриманням засуджених в установах виконання покарань.

Загальний обсяг доходів та видатків бюджету за висновком Мінфіну залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися той чи інший вид покарання, конкретного правопорушення, а також чисельності поліцейських, що залучатимуться для супроводу бригад швидкої допомоги.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України?щодо забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги (реєстр. № 6311 (доопрац.), поданий народними депутатами України Сисоєнко І.В., Березенком С.І., Біловолом О.М., Кириченком О.М., Москаленком Я.М., Мусієм О.С., Скуратовським С.І., Шурмою І.М., Яринічем К.В., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від виявлених правопорушень та застосованих санкцій). У разі прийняття відповідного закону може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін Кримінального кодексу України (щодо відповідальності рятувальників пляжу) (реєстр.  № 7013 від 01.08.2017), поданий народним депутатом України Микитасем М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статею 1351 щодо кримінальної відповідальності за недбале виконання своїх обов’язків плавцями-рятувальниками (матросами-рятувальниками) пляжу, що спричинило тілесні ушкодження або смерть, а саме:

- за недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків через несумлінне ставлення до них плавцями-рятувальниками (матросами - рятувальниками) пляжу, якщо це спричинило тілесне ушкодження середньої тяжкості, передбачається штраф від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів, або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року;

- за те саме діяння, якщо це спричинило тяжке тілесне ушкодження, передбачається штраф від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадські роботи на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців;

- за те саме діяння, якщо це спричинило смерть потерпілого, передбачається відповідальність у вигляді обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Реалізація таких положень законопроекту буде мати вплив на показники державного бюджету, оскільки у разі виявлення зазначених правопорушень зумовить збільшення надходжень від сплати штрафів, або збільшення потреби у додаткових коштах на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, проте оцінити вплив на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Тому до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про про внесення змін Кримінального кодексу України (щодо відповідальності рятувальників пляжу) (реєстр. № 7013 від 01.08.2017), поданий народним депутатом України Микитасем М.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо розширення переліку кримінально-карних способів доведення до самогубства чи самокалічення або до замаху на самогубство чи самокалічення) (реєстр. № 6748 від 17.07.2017), поданий народним депутатом України Унгуряном П.Я. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 120 Кримінального кодексу України ,«Доведення до самогубства», передбачивши:

- у частині першій та другій лише позбавлення волі на строк до 3 років за доведення особи до самогубства чи самокалічення або до замаху на самогубство чи самокалічення, що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, примусу до протиправних дій або систематичного приниження її людської гідності, намовляння та підбурювання, в тому числі надання допомоги у вчиненні самогубства чи самокалічення, обману, а також будь-якого спонукання до вчинення самогубства чи самокалічення, популяризації самогубства чи самокалічення, втягування у групи в соціальних мережах, ігри, конкурси, квести та інші заходи, кінцевою метою, яких є самогубство чи самокалічення або їх імітація;

- збільшення строків позбавлення волі з 7-10 років до 12-15 років за доведення до самогубства чи самокалічення неповнолітнього;

- кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років за створення цільових груп, ігр, квестів та інформаційних продуктів, що пропагують самогубство чи самокалічення, схиляють до цих вчинків, зокрема, у друкованих виданнях, телекомунікаційних мережах загального користування, (соціальних мережах, комп’ютерних програм та мобільних додатків для електронних пристроїв, які надають можливість обміну текстовими та голосовими повідомленнями, аудіо та відео контентом, зображеннями, фотографіями, тощо) /частина четверта/;

- кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до семи років за втягнення неповнолітніх до цільових груп, ігр, квестів та інші діяння, що пропагують самогубство чи самокалічення, схиляють до цих вчинків, зокрема, у телекомунікаційних мережах загального користування (соціальних мережах, комп’ютерних програм та мобільних додатків для електронних пристроїв, які надають можливість обміну текстовими та голосовими повідомленнями, аудіо та відео контентом, зображеннями, фотографіями, тощо), що пропагують самогубство чи самокалічення, схиляють до цих вчинків /частина п’ята/;

- за діяння, передбачене частиною четвертою та п’ятою статті, вчинене повторно передбачається кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Зважаючи, що за виявлені правопорушення згідно із запропонованими змінами, встановлюється покарання у вигляді обмеження волі, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі за зазначений злочин.

Міністерство фінансів України також зазначаючи про таке, звертає увагу, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися відповідний вид покарання.

Разом з тим, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття  додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо розширення переліку кримінально-карних способів доведення до самогубства чи самокалічення або до замаху на самогубство чи самокалічення) (реєстр. № 6748 від 17.07.2017), поданий народним депутатом України Унгуряном П.Я. та іншими народними депутатами України є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися відповідний вид покарання). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо безпечного перевезення дітей в автотранспортних засобах) (реєстр. № 6720 від 13.07.2017), поданий народними депутатами України Шаповаловим Ю.А., Дубневичем Я.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт» та Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», встановивши норму щодо обов’язкового використання утримуючих пристроїв, відповідних вазі та зросту дитини, у віці до п'яти років; дитячих утримуючих пристроїв, відповідних вазі та зросту дитини, інших засобів (спеціальних подушок для сидіння, додаткових сидінь), що дозволяють безпечно пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією транспортного засобу, а також запровадивши адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за порушення правил перевезення дітей під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, без використання дитячих утримуючих пристроїв.

Реалізація таких положень може призвести до збільшення доходної частини державного бюджету у зв’язку із запровадженням штрафних санкцій за вищезгадані правопорушення, про що зазначається також у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Тому до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що передбачено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо безпечного перевезення дітей в автотранспортних засобах) (реєстр. № 6720 від 13.07.2017), поданий народними депутатами України Шаповаловим Ю.А., Дубневичем Я.В. та іншими народними депутатами України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо викидання відходів у неналежних місцях) (реєстр. №6730 від 17.07.2017), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Гопко Г.М. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 152-2, що дозволить встановити адміністративну відповідальність за викидання будь-яких відходів за межі урн, контейнерів чи інших ємкостей для збирання, утилізації чи переробки сміття. За такі порушення пропонується запровадити штраф на громадян від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне вчинення такого правопорушення – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас змінами до частини третьої статті 109, частини третьої статті 116-2 та частини другої статті 119 передбачається підвищити розміри штрафів від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за викидання сміття в окремих місцях (з залізничного, річкового та автотранспорту).

Реалізація запропонованих положень може зумовити збільшення доходів державного бюджету внаслідок запровадження штрафних санкцій за вищевказані правопорушення.

Міністерство фінансів України також звертає увагу на таке, зазначаючи, що оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо викидання відходів у неналежних місцях) (реєстр. № 6730 від 17.07.2017), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Гопко Г.М. та іншими народними депутатами України, є таким, що має опосередкований вплив на доходну частину державного бюджету (може призвести до її збільшення залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Київської міської державної адміністрації Поворозника М.Ю. про погодження додаткового Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів у місті Києві в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Київської міської державної адміністрації від 26.07.2017 р. № 006-1618).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 2 серпня 2017 року надійшло звернення Київської міської державної адміністрації від 26.07.2017 р. № 006-1618 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження додаткового Переліку об’єктів будівництва, реконструкції та капітального ремонту у 2017 році за рахунок експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у місті Києві (далі – додатковий Перелік об’єктів).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (у 2016 році не передбачалося погодження відповідного переліку об’єктів з Комітетом з питань бюджету). При цьому, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 726 (із змінами) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві» передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури і Укравтодором та з подальшим погодженням з Комітетом з питань бюджету.

Насамперед, належить звернути увагу, що Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 24 травня 2017 року (протокол № 99) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів у місті Києві в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно із листом Київської міської державної адміністрації від 16.05.2017 р. № 002-240. Таким первинним Переліком об’єктів визначено 11 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 809,4 млн грн, з них:

щодо 9 об’єктів здійснено частину робіт у попередніх роках і пропонуються роботи загалом на суму 732,9 млн грн (90,5% запропонованого загального обсягу фінансування) та щодо 2 об’єктів планується розпочати роботи з поточного року загалом в обсязі 76,5 млн грн (9,5% відповідно);

щодо 8 об’єктів передбачається введення їх в експлуатацію у 2017 р.;

щодо будівництва – 1 об’єкт (з обсягом фінансування 70 млн грн), реконструкції – 3 об’єкти (з обсягом фінансування 254,3 млн грн), капітального ремонту – 7 об’єктів (з обсягом фінансування 485,1 млн грн).

Поданий Київською міськдержадміністрацією додатковий Перелік об’єктів містить 3 об’єкти з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 450 млн грн, з них:

щодо будівництва – 1 об’єкт (з обсягом фінансування 200 млн грн, що становить 44,4% запропонованого загального обсягу), реконструкції – 2 об’єкти (з обсягом фінансування 250 млн грн, що становить 55,6% запропонованого загального обсягу);

щодо 2 об’єктів здійснено частину робіт у попередніх роках і пропонуються роботи у п.р. на суму 400 млн грн (88,9% запропонованого загального обсягу фінансування) та передбачається завершення робіт у 2019 році;

щодо 1 об’єкта планується розпочати роботи у 2018 році, а завершити у 2020 році, при цьому у поточному році щодо цього об’єкта кошти в сумі 50 млн грн (11,1% запропонованого загального обсягу фінансування) передбачається ймовірно спрямувати на виготовлення проектно-кошторисної документації.

За інформацією Київської міськдержадміністрації додатковий Перелік об’єктів погоджено Міністерством інфраструктури України, а Державне агентство автомобільних доріг України не має позиції щодо запропонованих об’єктів, при цьому пропонує Київській міськдержадміністрації розглянути можливість фінансування робіт з будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування (копії листів Укравтодору від 05.07.2017 р. № 3197/1/5.2-6-322/08 та Мінінфраструктури від 19.06.2017 р. № 5758/25/10-17 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Київської міськдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування додаткового Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що згідно із Законом України від 03.09.2015 р.
№ 666-VIII (із змінами відповідно до Закону України від 24.12.2015 р.
№ 914-VIII) з 1 січня 2016 року до 1 січня 2017 року відповідний експеримент у
місті Києві
вже проводився. За даними звітності Казначейства за період дії експерименту (до 2017 р.) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду бюджету міста Києва, становив 597,3 млн грн, а використано таких коштів у сумі 387,9 млн грн або 64,9%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2017 року становить 209,4 млн гривень.

Крім того, за оперативними даними Казначейства станом на 01.09.2017 р. обсяг коштів, перерахованих до спеціального фонду бюджету міста Києва в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-липня 2017 року, становив загалом 603 млн грн, а використано таких коштів у сумі 281,7 млн гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених в додатковому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Дубневич Б.В., Рудик С.Я., Білоцерковець Д.О., а також в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І. та заступник голови Київської міської державної адміністрації Поворозник М.Ю.

Належить звернути увагу, що, доповідаючи зазначене питання, заступник голови Київської міської державної адміністрації Поворозник М.Ю. запропонував додатковий Перелік об’єктів (поданий листом Київської міськдержадміністрації від 26 липня 2017 року) взяти до відома, а погодити уточнений Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів у місті Києві в рамках експерименту, поданий листом Київської міськдержадміністрації від 15 вересня 2017 року.

З огляду на зазначене, головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування пропозицію взяти до відома додатковий Перелік об’єктів, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Взяти до відома додатковий Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів у місті Києві в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно з листом Київської міської державної адміністрації від 26.07.2017 р. № 006-1618.

Голосували: «за» - одноголосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Київської міської державної адміністрації Поворозника М.Ю. про погодження уточненого Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів у місті Києві в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Київської міської державної адміністрації від 15.09.2017 р. № 004-1910).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 19 вересня 2017 року надійшло звернення Київської міської державної адміністрації від 15.09.2017 р. № 004-1910 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції та капітального ремонту в 2017 році за рахунок експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в місті Києві (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (у 2016 році не передбачалося погодження відповідного переліку об’єктів з Комітетом з питань бюджету). При цьому, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 726 (із змінами) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві» передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури і Укравтодором та з подальшим погодженням з Комітетом з питань бюджету.

Насамперед, належить звернути увагу, що Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 24 травня 2017 року (протокол № 99) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів у місті Києві в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно з листом Київської міської державної адміністрації від 16.05.2017 р. № 002-240. Таким первинним Переліком об’єктів визначено 11 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 809,4 млн грн, з них:

щодо 9 об’єктів здійснено частину робіт у попередніх роках і пропонуються роботи загалом на суму 732,9 млн грн (90,5% запропонованого загального обсягу фінансування) та щодо 2 об’єктів планується розпочати роботи з поточного року загалом в обсязі 76,5 млн грн (9,5% відповідно);

щодо 8 об’єктів передбачається введення їх в експлуатацію у 2017 р.;

щодо будівництва – 1 об’єкт (з обсягом фінансування 70 млн грн), реконструкції – 3 об’єкти (з обсягом фінансування 254,3 млн грн), капітального ремонту – 7 об’єктів (з обсягом фінансування 485,1 млн грн.).

Крім того, Київською міськдержадміністрацією (лист від 26.07.2017 р. № 006-1618) надіслано до Комітету з питань бюджету на погодження додатковий Перелік об’єктів, який містить 3 об’єкти з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 450 млн грн, з них:

щодо будівництва – 1 об’єкт (з обсягом фінансування 200 млн грн, що становить 44,4% запропонованого загального обсягу), реконструкції – 2 об’єкти (з обсягом фінансування 250 млн грн, що становить 55,6% запропонованого загального обсягу);

щодо 2 об’єктів здійснено частину робіт у попередніх роках і пропонуються роботи у п.р. на суму 400 млн грн (88,9% запропонованого загального обсягу фінансування) та передбачається завершення робіт у 2019 році;

щодо 1 об’єкта планується розпочати роботи у 2018 році, а завершити у 2020 році, при цьому у поточному році щодо цього об’єкта кошти в сумі 50 млн грн (11,1% запропонованого загального обсягу фінансування) передбачається ймовірно спрямувати на виготовлення проектно-кошторисної документації.

Поданий Київською міськдержадміністрацією уточнений Перелік об’єктів містить 14 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 1.019,4 млн грн (збільшено на 210 млн грн порівняно з первинним Переліком об’єктів). Зокрема, на відміну від первинного Переліку об’єктів в уточненому Переліку об’єктів збільшено фінансування за 2 об’єктами на суму 37,1 млн грн, доповнено 3 об’єктами щодо капітального ремонту з обсягом фінансування 172,9 млн грн (які передбачається розпочати у поточному році).

За інформацією Київської міськдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Міністерством інфраструктури України, а Державне агентство автомобільних доріг України не має позиції щодо запропонованих об’єктів, при цьому пропонує Київській міськдержадміністрації розглянути можливість фінансування робіт з будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування (копії листів Укравтодору від 13.09.2017 р. № 4381/1/5.2-6-430/08 та Мінінфраструктури від 12.09.2017 р. № 8971/25/10-17 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Київської міськдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що згідно із Законом України від 03.09.2015 р.
№ 666-VIII (із змінами відповідно до Закону України від 24.12.2015 р.
№ 914-VIII) з 1 січня 2016 року до 1 січня 2017 року відповідний експеримент у
місті Києві
вже проводився. За даними звітності Казначейства за період дії експерименту (до 2017 р.) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду бюджету міста Києва, становив 597,3 млн грн, а використано таких коштів у сумі 387,9 млн грн або 64,9%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2017 року становить 209,4 млн гривень.

Крім того, за звітними даними Казначейства станом на 01.09.2017 р. обсяг коштів, перерахованих до спеціального фонду бюджету міста Києва в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-липня 2017 року, становив загалом майже 603 млн грн, а використано таких коштів у сумі 281,7 млн гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених в уточненому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Дубневич Б.В., Рудик С.Я., Білоцерковець Д.О., а також в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І. та заступник голови Київської міської державної адміністрації Поворозник М.Ю.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів у місті Києві в рамках експерименту, поданий листом Київської міськдержадміністрації від 15 вересня 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

За підсумками обговорення, головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити уточнений Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів у місті Києві в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно з листом Київської міської державної адміністрації від 15.09.2017 р. № 004-1910 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію виконуючого обов’язки начальника Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області Немоги Г.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Дніпропетровській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 11.09.2017 р. № 20-3481/0/2-17).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 13 вересня 2017 року надійшло звернення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 11.09.2017 р. № 20-3481/0/2-17 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Дніпропетровській області (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (у 2016 році не передбачалося погодження відповідного переліку об’єктів з Комітетом з питань бюджету). При цьому, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 726 (із змінами) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві» передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури і Укравтодором та з подальшим погодженням з Комітетом з питань бюджету.

Насамперед, належить звернути увагу, що Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своїх засіданнях 24 травня 2017 року (протокол № 99) та 12 липня 2017 року (протокол № 106) погодив попередні Переліки об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Дніпропетровській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, подані згідно з листами Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 11.05.2017 р. № 20-1729/0/2-17 та від 30.06.2017 р. № 25-2442/0/2-17 відповідно. Такими Переліками об’єктів визначено 2 та 4 об’єкти з пропозиціями щодо обсягу фінансування 251 млн грн та 401 млн грн відповідно.

Дніпропетровською облдержадміністрацією 11 вересня 2017 року затверджено уточнений Перелік об’єктів, в якому визначено 4 об’єкти щодо поточного середнього ремонту з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 401 млн грн (тобто без зміни видів і кількості об’єктів та загального обсягу фінансування порівняно з попереднім Переліком об’єктів). Разом з тим, на відміну від попереднього Переліку об’єктів в уточненому Переліку об’єктів збільшено фінансування за 1 об’єктом на суму 192,5 млн грн при відповідному зменшенні обсягу фінансування за 3 об’єктами.

За інформацією Дніпропетровської облдержадміністрації (лист від 13.09.2017 р. № 20-3481/1/2-17 /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету/) уточнений Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 12.09.2017 р. № 4347/1/5.2-6-463/08 та Мінінфраструктури від 12.09.2017 р. № 8970/25/10-17 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Дніпропетровської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Необхідно також відмітити, що за звітними даними Казначейства станом на 01.09.2017 р. обсяг коштів, перерахованих до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-липня 2017 року, становив загалом 202,5 млн грн, а використано таких коштів у сумі 196,6 млн гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених в уточненому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

З цього приводу Укравтодор у своєму листі до Дніпропетровської облдержадміністрації щодо погодження уточненого Переліку об’єктів звернув увагу на необхідність здійснення реєстрації договорів підряду, юридичних та фінансових зобов’язань у казначейській службі виходячи виключно з фактичного обсягу надходження коштів з метою недопущення появи та накопичення боргів за фактично виконані ремонтно-будівельні роботи.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Дубневич Б.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також в.о. начальника Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області Немога Г.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Дніпропетровській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Дніпропетровської облдержадміністрації від 11 вересня 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

За підсумками обговорення, головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити уточнений Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Дніпропетровській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно з листом Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 11.09.2017 р.
№ 20-3481/0/2-17 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області Коюденка В.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Кіровоградській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Кіровоградської обласної державної адміністрації від 18.09.2017 р.
 
01-12/120/1).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 19 вересня 2017 року надійшло звернення Кіровоградської обласної державної адміністрації від 18.09.2017 р. № 01-12/120/1 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування у рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Кіровоградській області (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (у 2016 році не передбачалося погодження відповідного переліку об’єктів з Комітетом з питань бюджету). При цьому, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 726 (із змінами) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві» передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури і Укравтодором та з подальшим погодженням з Комітетом з питань бюджету.

Насамперед, належить звернути увагу, що Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 21 червня 2017 року (протокол № 102) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Кіровоградській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно з листом Кіровоградської облдержадміністрації від 18.05.2017 р. № 01-12/67/1. Таким Переліком об’єктів визначено 8 об’єктів щодо поточного середнього ремонту з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 215,4 млн грн, з них:

щодо 5 об’єктів здійснено частину робіт у попередніх роках і пропонуються роботи загалом на суму 51,9 млн грн (24,1% запропонованого загального обсягу фінансування) та щодо 3 об’єктів планується розпочати роботи з поточного року загалом в обсязі 163,5 млн грн (75,9% відповідно);

щодо 8 об’єктів передбачається завершення робіт у 2017 році.

Поданий Кіровоградською облдержадміністрацією уточнений Перелік об’єктів містить 10 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 215,4 млн грн (тобто практично без зміни загального обсягу фінансування порівняно з первинним Переліком об’єктів). Зокрема, на відміну від первинного Переліку об’єктів в уточненому Переліку об’єктів збільшено фінансування за 1 об’єктом на суму 2,5 млн грн, доповнено 2 об’єктами щодо поточного середнього ремонту з обсягом фінансування 109,9 млн грн (які передбачається розпочати та завершити у поточному році), а також зменшено обсяг фінансування за 5 об’єктами загалом на 112,4 млн гривень.

За інформацією Кіровоградської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 13.09.2017 р. № 4371/1/5.2-6-437/08 та Мінінфраструктури від 07.09.2017 р. № 8855/25/10-17 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Кіровоградської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Необхідно також відмітити, що за звітними даними Казначейства станом на 01.09.2017 р. обсяг коштів, перерахованих до спеціального фонду обласного бюджету Кіровоградської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-липня 2017 року, становив загалом 131,7 млн грн, а використано таких коштів у сумі майже 21 млн гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених в уточненому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

З цього приводу Укравтодор у своєму листі до Кіровоградської облдержадміністрації щодо погодження уточненого Переліку об’єктів звернув увагу на необхідність здійснення реєстрації договорів підряду, юридичних та фінансових зобов’язань у казначейській службі виходячи виключно з фактичного обсягу надходження коштів з метою недопущення появи та накопичення боргів за фактично виконані ремонтно-будівельні роботи.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Дубневич Б.В., Шевченко О.Л., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також начальник Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області Коюденко В.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Кіровоградській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Кіровоградської облдержадміністрації від 18 вересня 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

За підсумками обговорення, головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити уточнений Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Кіровоградській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно з листом Кіровоградської обласної державної адміністрації від 18.09.2017 р.
№ 01-12/120/1 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів державного бюджету місцевим бюджетам:

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту фінансів Міністерства освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження перерозподілу обсягу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2017 році згідно з розпорядженням Уряду від 06.09.2017 р. № 606-р.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства освіти і науки  України від 11.09.2017р. № 1/10-2475 щодо погодження перерозподілу між місцевими бюджетами обсягу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2017 році згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Уряду від 06.09.2017 р. № 606-р.

Питання погодження Комітетом з питань бюджету розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами в межах їх загального обсягу унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Зважаючи, що особливості розподілу обсягу освітньої субвенції щодо резерву коштів та перерозподілу обсягів таких субвенцій між місцевими бюджетами можуть визначатися законом про державний бюджет, статтею 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» надано право Кабінету Міністрів України за погодженням з Комітетом з питань бюджету здійснювати розподіл резерву коштів освітньої субвенції, між місцевими бюджетами, а також перерозподіл субвенції між місцевими бюджетами.

Порядок щодо здійснення таких перерозподілів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217), у абзаці четвертому пункту 7 якого, зокрема, передбачається, що головний розпорядник бюджетних коштів звертається до Комітету з питань бюджету щодо погодження відповідного рішення Кабінету Міністрів, копія якого додається до звернення разом з розрахунками та обґрунтуваннями щодо обсягу відповідного перерозподілу.

Згідно із пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 р. № 606-р встановлено здійснити перерозподіл обсягу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (загальний фонд, видатки споживання) шляхом зменшення її обсягу для обласного бюджету Харківської області на суму 4 423,3 тис. грн та відповідного збільшення обсягу субвенції для бюджету Нововодолазького району Харківської області.

З приводу такого перерозподілу слід зазначити наступне.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (додаток № 6 до Закону) встановлено освітню субвенцію обласному бюджету Харківської області в обсязі 250 735,9 тис. грн, бюджету Нововодолазького району – 31 474,8 тис. грн.

До листа Міністерства освіти і науки додано звернення департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації від 19.07.2017
№ 01-33/2963 з обґрунтуванням необхідності здійснення перерозподілу освітньої субвенції між обласним бюджетом Харківської області та бюджетом Нововодолазького району Харківської області.

При цьому, у наданих Міністерством освіти і науки України матеріалах інформується, що у формульному розрахунку освітньої субвенції на 2017 рік враховувалися касові видатки на оплату праці педагогічним працівникам за 2015 рік, які подавалися структурними підрозділами райдержадміністрацій (міськвиконкомів) з питань освіти та фінансів. Структурними підрозділами Нововодолазької районної державної адміністрації була надана інформація без показників «нарахувань на оплату праці» (замість 22 459,8 тис. грн касових видатків на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників в інформації було подано 17 606,5 тис. грн), що зумовило незабезпеченість видатками закладів освіти Нововодолазького району на суму 6 119,9 тис. грн. Для вирішення питання врегулювання недостатності коштів освітньої субвенції з місцевого бюджету Нововодолазької районної ради виділено 1 696,6 тис. грн, решту пропонується надати за рахунок зменшення обсягів освітньої субвенції обласного бюджету.

Довідково: згідно із звітом Казначейства України за січень-серпень 2017 рік:

обласному бюджету Харківської області освітня субвенція перерахована у обсязі 170 174,7 тис. грн (67,9% плану на рік), касові видатки проведено у обсязі 128 416,9 тис. грн (51,2% плану на рік;

бюджету Нововодолазького району освітня субвенція перерахована у обсязі 23 964,3 тис. грн (76,1% плану на рік), касові видатки проведено у обсязі 24 120,0 тис. грн (76,6% плану на рік).

Інформація щодо надання та використання освітньої субвенції з державного бюджету зазначеним місцевим бюджетам за січень-серпень 2017 року роздана народним депутатам – членам Комітету.

Бюджетні призначення за освітньою субвенцією на вересень-грудень поточного року для обласного бюджету Харківської області з урахуванням здійсненого перерозподілу становитимуть 76 137,9 тис. грн., бюджету Нововодолазького району – 11 933,8 тис. грн.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Куліченко І.І., Крулько І.І., а також виконуючий обов’язки Міністра фінансів України Марченко С.М. та директор Департаменту фінансів Міністерства освіти і науки України Даниленко С.В.

Під час обговорення виконуючий обов’язки Міністра фінансів України Марченко С.М. зазначив про те, що міністерство не має заперечень щодо перерозподілу обсягу освітньої субвенції, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджету Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 06.09.2017 р. № 606-р перерозподіл між місцевими бюджетами обсягу освітньої субвенції.

Головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду, керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України та статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»:

погодити здійснення перерозподілу між місцевими бюджетами у 2017 році обсягу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам загалом у сумі 4 423,3 тис. грн, що визначено у пункті 1 та додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 р. № 606-р.

Голосували: «за» - 22, «проти» - 0, «утримався» - 1.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту фінансів Міністерства освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 р. № 641-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства освіти і науки від 19.09.2017 № 1/10-2547 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 р. № 641-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2017 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2017 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2201130 «Підготовка робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах соціальної реабілітації та адаптації, методичне забезпечення закладів професійно-технічної освіти» на 3676,3 тис. грн (з них оплата праці – 3000 тис. гривень);

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів» на 1683,7 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів» на 5360 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-серпень 2017 року по загальному фонду видатки фактично проведено за бюджетними програмами:

2201130 – у обсязі 104,4, млн грн, що становить 55,6% річного плану та 99,4% плану на звітний період;

2201170 – у обсязі 288,1 млн грн, що становить 61,3% річного плану та 65,6% плану на звітний період.

За інформацією, наведеною у листі Міністерства освіти і науки, відмічено, що збільшення видатків розвитку за бюджетною програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів» на 5360,0 тис. грн, здійснюється з метою спрямування коштів на оплату послуг з розробки (створення) програмного забезпечення за допомогою якого функціонуватиме Єдина державна електронна база з питань освіти (далі – ЄДЕБО).

Зазначається, що протягом 2011-2017 років функціонування ЄДЕБО забезпечувалось державним підприємством «Інфоресурс» – технічним адміністратором ЄДЕБО з використанням програмного забезпечення, що знаходиться в приватній власності. У грудні 2016 року Міністерством освіти і науки України було прийнято рішення замовити для функціонування ЄДЕБО розробку (створення) нового програмного забезпечення, усі права інтелектуальної власності на яке, в тому числі виключні майнові, належатимуть державі.

Водночас відмічено, що за бюджетною програмою 2201130 «Підготовка робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах соціальної реабілітації та адаптації, їх методичне забезпечення» економія бюджетних коштів виникла у зв’язку із зменшенням педагогічного навантаження працівників в училищах соціальної реабілітації та навчальних центрах,  а економія обсягу видатків споживання за програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів» утворилася за результатами проведених відкритих торгів на закупівлю відзнак про досягнення у навчанні та бланків документів про освіту, що виготовляються поліграфічним способом, а також у зв’язку із завищенням обласними управліннями освіти, регіональними центрами та деякими навчальними закладами потреби на виготовлення документів про освіту.

Слід зауважити, що звернення Міністерства освіти і науки до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Горбунов О.В., а також виконуючий обов’язки Міністра фінансів України Марченко С.М. та директор Департаменту фінансів Міністерства освіти і науки України Даниленко С.В.

Під час обговорення виконуючий обов’язки Міністра фінансів України Марченко С.М. зазначив про те, що міністерство не має заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 13.09.2017 р. № 641-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

 

 

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 р. № 641-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2017 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2201130 «Підготовка робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах соціальної реабілітації та адаптації, методичне забезпечення закладів професійно-технічної освіти» на 3676,3 тис. грн (з них оплата праці – 3000 тис. гривень);

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів» на 1683,7 тис. грн, та збільшення обсягу видатків розвитку за цією бюджетною програмою на 5360 тис. гривень.

Голосували: «за» - 22, «проти» - 0, «утримався» - 1.

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію виконуючого обов’язки заступника Голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченка О.І. про погодження змін до розподілу коштів спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 639-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшли звернення Державного агентства автомобільних доріг України від 18.09.2017 № 2233/3/5.2-2 та № 2234/3/5.1-2 щодо погодження розподілу видатків державного бюджету за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 639-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 14».

Законом України від 13.07.2017 № 2137-VІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» Державному агентству автомобільних доріг України за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» за спеціальним фондом державного бюджету були збільшені видатки розвитку на 1 195 008 тис. грн (у тому числі на 1 млрд грн за рахунок конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення). Загалом бюджетні призначення за цією бюджетною програмою визначені в обсязі 7 786 019,8 тис. грн, в тому числі видатки розвитку – 7 747 219,4 тис. гривень.

Такі видатки відповідно до пунктів 5, 6, 7, 8 та 10 статті 11 та пункту 13 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон) мають здійснюватися за рахунок 23,06 відсотка акцизного податку з виробленого в Україні пального та 26,75 відсотка акцизного податку з вироблених в Україні транспортних засобів; 23,06 відсотка акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального та 26,75 відсотка акцизного податку з ввезених на митну територію України транспортних засобів; 26,75 відсотка ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них; 26,75 відсотка плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (відповідно до Закону України від 13.07.2017 № 2137-VІІІ).

При цьому слід нагадати, що протягом року шляхом передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету між бюджетними програмами Укравтодору відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11.05.2017 № 326 та від 04.07.2017 № 475 було збільшено обсяг видатків на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування (код бюджетної програми 3111020) загалом на 2 061 000 тис. грн (у тому числі: на 61 000 тис. грн – за рахунок залишку коштів спеціального фонду державного бюджету, отриманих в рамках секторальної бюджетної підтримки Європейського Союзу за Угодою про фінансування програми «Підтримка впровадження транспортної стратегії України», на 2 000 000 тис. грн – за рахунок зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 3111030 «Виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування»).

Отже, плановий обсяг видатків на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування за бюджетною програмою 3111020 з урахуванням внесених змін та вказаних джерел становить 9 847 019,8 тис. гривень (загалом плановий обсяг видатків за цією програмою становить 13 581 678,7954 тис. гривень, включаючи залишок коштів, джерелом формування яких були надходження Державного агентства автомобільних доріг України, одержаних за рахунок запозичень, залучених під державні гарантії у 2012 і 2013 роках, згідно із пунктом 3 статті 12 та пунктом 12 статті 14 Закону і постановою Уряду від 29.03.2017 № 303).

Статтею 23 Закону встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» (код 3111020), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Водночас, визначено, що Державне агентство автомобільних доріг, як головний розпорядник коштів державного бюджету за зазначеною бюджетною програмою, має щоквартально інформувати Комітет з питань бюджету про використання коштів державного бюджету за цією бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 639-р, шляхом внесенням змін до розпорядження Уряду від 18.01.2017 № 14-р (зі змінами) (у пункті 1 та додатках 1 і 2 до цього розпорядження Уряду) обсяг коштів за бюджетною програмою 3111020 збільшується до 9 847 019,8 тис. грн (тобто, на 1 195 008 тис. грн). При цьому, збільшується обсяг коштів за такими напрямами: будівництво, реконструкція, капітальний та поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування до 4 961 000 тис. грн (тобто, на 1 140 000 тис. грн) і поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування до 4 546 450,3 тис. грн (тобто, на 55 008 тис. грн.).

Водночас, у додатку 2 до розпорядження Уряду від 18.01.2017 № 14 (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 639-р) наведено уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування у 2017 році та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування на загальну суму 4 961 000 тис. гривень (порівняльна таблиця до додатку 2 роздана народним депутатам – членам Комітету).

Пунктом 2 розпорядження Уряду від 18.08.2017 № 639-р Державному агентству автомобільних доріг України доручено забезпечити погодження змін, передбачених пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

В обґрунтуванні щодо зазначеного розподілу видатків, наведеному у листі Державного агентства автомобільних доріг України від 18.09.2017
№ 2233/3/5.2-2, відмічено, що за рахунок додаткових коштів передбачається додатково ввести в експлуатацію 96,94 км відремонтованих доріг та 1 163 пог. м штучних споруд. Також зазначено, що за рахунок коштів, які додатково будуть спрямовані на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування в сумі 55 008 тис. грн, 30 000 тис. грн буде виділено Донецькій області для забезпечення транспортного сполучення міста Авдіївка та інших населених пунктів, 25 008 тис. грн – Луганській області для підтримки у проїзному стані доріг для транспортування вугілля до енергогенеруючих потужностей.

Відповідно до запропонованих змін до розподілу коштів на будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування обсяг збільшення на 1 140 млн. грн визначено спрямувати таким регіонам: Дніпропетровська область – 150 млн грн, Закарпатська область – 90 млн грн, Івано-Франківська область – 100 млн грн, Кіровоградська область – 90 млн грн, Львівська область – 200 млн грн, Миколаївська область – 50 млн грн, Полтавська область – 100 млн грн, Тернопільська область – 170 млн грн, Херсонська область – 100 млн грн, Хмельницька область – 77,5 млн. грн, Черкаська область – 12,5 млн. гривень.

Довідково: згідно із звітністю Казначейства України за підсумками січня-серпня поточного року за спеціальним фондом державного бюджету видатки за бюджетною програмою 3111020 проведено у обсязі 7 031,1 млн грн (або 54% річного плану із урахуванням внесених змін до розпису державного бюджету).

Відповідно до положень частин третьої та восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48 Бюджетного кодексу України та згідно із Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі – Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 (зі змінами), витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

При цьому, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України передбачено, що на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 49 Порядку видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін. Крім того, установи мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний рік. Зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на відповідний рік. При цьому, у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) не вносяться.

Пунктом 47 цього Порядку встановлено, що зміни до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету та плану спеціального фонду, плану використання бюджетних коштів (крім плану використання бюджетних коштів одержувача), помісячного плану використання бюджетних коштів вносяться після внесення змін до розпису відповідного бюджету.

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) розподілу коштів за бюджетною програмою 3111020 за визначеними напрямами спрямування коштів (включаючи за запропонованими об’єктами) та у запропонованих обсягах.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Горбунов О.В., Рудик С.Я., Гєллєр Є.Б., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В., а також виконуючий обов’язки Міністра фінансів України Марченко С.М. та виконуючий обов’язки заступника Голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І.

Під час обговорення виконуючий обов’язки Міністра фінансів України Марченко С.М. зазначив про те, що міністерство не має заперечень щодо розподілу коштів державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити розподіл коштів за спеціальним фондом державного бюджету на 2017 рік на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування у сумі 9,8 млрд гривень за напрямами відповідно до змін до розпорядження Уряду від 18.01.2017 № 14-р, затверджених розпорядженням Уряду від 18.08.2017 № 639-р.

Головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статей 23 і 24 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», а також зважаючи на положення пунктів 5, 6, 7, 8 та 10 статті 11, пункту 1 статті 12, пунктів 3 і 12 статті 14 вказаного Закону:

погодити розподіл коштів за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» у сумі 9 847 019,8 тис. гривень із урахуванням змін відповідно до пункту 2 Змін, що вносяться до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 14-р, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 р. № 639-р /із врахуванням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» - 22, «проти» - 0, «утримався» - 1.

3.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію керівника Апарату Верховного Суду України Кучерини І.І. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Верховному Суду України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 617-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Верховного Суду України від 18.09.2017 № 251-2585/0/8-17 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 617-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Верховному Суду України на 2017 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18.

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 617-р встановлено в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Верховному Суду України на 2017 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 0601010 «Здійснення правосуддя Верховним Судом України», здійснити перерозподіл видатків у сумі 232 886,3 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання (у тому числі оплата праці – на 190 890,4 тис. грн) та встановлення обсягу видатків розвитку.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Слід зазначити, що державним бюджетом на 2017 рік Верховному Суду України на 2017 рік за бюджетною програмою 0601010 «Здійснення правосуддя Верховним Судом України» бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету визначено в обсязі 986 901,8 тис. грн як видатки споживання. Згідно зі звітом Казначейства за січень-серпень поточного року за цією бюджетною програмою проведено видатки за загальним фондом в обсязі 99 258,8 тис. грн, що становить 15,2% плану на звітний період та 10,1 % плану на рік.

За поясненням, наведеним у листі Верховного Суду України, перерозподілені бюджетні асигнування будуть спрямовані на виконання заходів щодо забезпечення належного здійснення судочинства, а саме: на впровадження системи протидії зовнішніх втручань у комп’ютерну мережу, на комплекс заходів щодо проектування та в подальшому виконання ремонтно-реставраційних робіт і робіт із реконструкції, капітального ремонту в адмінбудинках Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Слід зауважити, що звернення Верховного Суду до Комітету з питань бюджету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Горбунов О.В., а також керівник Апарату Верховного Суду України Кучерина І.І.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 13.09.2017 № 617-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення перерозподілу видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Верховному Суду України на 2017 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 0601010 «Здійснення правосуддя Верховним Судом України», у сумі 232 886,3 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання (у тому числі оплата праці – на 190 890,4 тис. грн) та встановлення обсягу видатків розвитку, як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 617-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію виконуючого обов’язки Міністра фінансів України Марченка С.М. про погодження змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 640-р.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства фінансів України від 19.09.2017 р. № 05220-03-2/25137 про погодження змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (далі – субвенція) відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 640-р (далі – розпорядження Уряду).

Питання погодження Комітетом з питань бюджету розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами в межах їх загального обсягу унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Уряду від 06.02.2012 № 106 (із змінами) «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», згідно з якими визначено, що:

– субвенція спрямовується серед іншого на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів інфраструктури комунальної власності, а однією з основних умов її надання є спрямування субвенції на створення, приріст або оновлення основних фондів комунальної власності;

– переліки об’єктів та заходів за рішенням Кабінету Міністрів України затверджуються Кабінетом Міністрів України або місцевими держадміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» із змінами, внесеними Законом України від 13.07.2017 року № 2137-VIII (далі – Закон), у складі загальнодержавних витрат Мінфіну України затверджено видатки за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» у сумі 5 000 000 тис. грн, у т. ч. за загальним фондом – 2 500 000 тис. грн, за спеціальним фондом – 2 500 000 тис. грн.

При цьому у статті 28 Закону передбачено, що:

– розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету;

– Мінфін України для підготовки пропозицій щодо розподілу такої субвенції (включаючи пропозиції щодо об’єктів і заходів, що можуть забезпечуватися за рахунок цієї субвенції) утворює комісію, до складу якої входять члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету за рішенням цього комітету (чисельністю не менше 50 відсотків складу такої комісії).

Згідно з прийнятими Урядом розпорядженнями від 08.02.2017 № 70-р, від 11.05.2017 № 310-р, від 04.07.2017 № 457-р, від 12.07.2017 № 463-р та від 19.07.2017 №484-р здійснено розподіл 3 334 516,852 тис. грн субвенції, у тому числі за загальним фондом державного бюджету – 1 228 352,951 тис. грн, за спеціальним фондом – 2 106 163,901 тис. гривень.

Як зазначено в анотації до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 640-р, розміщеній на веб-сайті Уряду, зазначеним розпорядженням внесено зміни до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 11.05.2017 № 310, від 12.07.2017 № 463 та від 19.07.2017 № 484 в частині уточнення назв окремих об’єктів (заходів), а також кодів та назв місцевих бюджетів, яким така субвенція розподілена.

При цьому належить звернути увагу, що матеріали, надані Мінфіном України, не містять обґрунтувань та пояснень щодо змін до розподілу субвенції між місцевими бюджетами та за об’єктами і заходами.

За інформацією Казначейства у січні-серпні поточного року місцевим бюджетам надано 2 058 607,7 тис. грн субвенції (41,2% обсягу, передбаченого Законом на рік), у тому числі за загальним фондом – 1 005 525,855 тис. грн (40,2% плану на рік), за спеціальним фондом державного бюджету – 1 053 081,852 тис. гривень (42,1% плану на рік).

Водночас належить наголосити, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету та щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57/;

виходячи з вимог частини другої статті 57 та частини дев’ятої статті 78, на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Куліченко І.І., а також виконуючий обов’язки Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити зміни щодо розподілу між місцевими бюджетами субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій відповідно до розпорядження Уряду від 30.08.2017 № 640-р з урахуванням дотримання вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду державного бюджету.

Головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України та частини першої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»:

погодити зміни щодо розподілу між місцевими бюджетами у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 640-р «Про внесення змін до деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду Державного бюджету України).

Голосували: «за» - одноголосно.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Вовка Д.В. про звернення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо погодження проекту кошторису Комісії на 2018 рік (доопрацьованого відповідно до рішення Комітету з питань бюджету від 12 липня 2017 року).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету додатково надійшли звернення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25.07.2017 № 8128/23.2/7-17 та від 10.08.2017 № 8730/23.2/7-17 щодо погодження відповідно до положень частини третьої статті 11 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» проекту кошторису Комісії на 2018 рік, доопрацьованого відповідно до рішення Комітету з питань бюджету від 12 липня 2017 року (протокол № 106).

Слід нагадати, що правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок здійснення її діяльності визначаються Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі – Закон).

Відповідно до цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Статтею 11 Закону встановлено, що фінансування Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 цього Закону. Внески на регулювання зараховуються до доходів спеціального фонду державного бюджету, не підлягають вилученню та використовуються за цільовим призначенням на фінансування діяльності Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів.

Згідно з цією статтею Закону Регулятор затверджує свій кошторис після погодження його проекту Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Статтею 13 цього Закону встановлено, що ставка внеску на регулювання визначається Регулятором щорічно шляхом ділення планового обсягу потреб у фінансуванні Регулятора на чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором /суб’єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг/, за попередній рік і не може перевищувати 0,1 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг за попередній квартал. Ставка внеску на регулювання підлягає перегляду Регулятором щоквартально з урахуванням обсягу чистого доходу платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній квартал. Внески на регулювання сплачуються платниками до спеціального фонду державного бюджету щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, та є джерелом фінансового забезпечення Регулятора.

Практична реалізація статей 11 та 13 Закону потребує внесення відповідних змін до бюджетного законодавства. Зважаючи на вимоги статті 1 /згідно з якою відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються виключно цим Кодексом/ та частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) /визначено, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу/ питання зарахування до державного бюджету внесків на регулювання та їх використання потребують правового визначення у Кодексі та законі про державний бюджет на відповідний рік.

Наразі Кодекс не містить положень щодо зарахування внесків на регулювання до складу спеціального фонду доходів державного бюджету та їх спрямування на забезпечення функціонування Регулятора.

Для узгодження положень Закону із Кодексом Урядом внесено до Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення функціонування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (реєстр. № 6691 від 12.07.2017), яким пропонується віднести до доходів спеціального фонду державного бюджету внески на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», із спрямуванням цих коштів на забезпечення діяльності Регулятора.

Слід зазначити, що у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», поданому Урядом, містяться положення щодо правового врегулювання зарахування до державного бюджету внесків на регулювання та їх використання.

Водночас слід зазначити, що Кодексом визначені загальні бюджетні правила і умови фінансового забезпечення органів державної влади, які не містять виключень щодо окремих з них. При цьому, відповідно до визначених цим Кодексом засад бюджетної методології, зокрема, в частині розподілу бюджету на загальний та спеціальний фонди, особливостей формування та використання коштів спеціального фонду бюджету, загальноприйнятою практикою є здійснення за загальним фондом державного бюджету видатків, які пов’язані з виконанням функцій держави та які мають постійний і обов’язковий характер, до яких слід віднести і видатки на забезпечення діяльності органів державної влади (у тому числі на оплату праці працівників), а не за спеціальним фондом державного бюджету, як це визначено Законом.

Слід нагадати, що відповідно до вимог Кодексу (частини третя та восьма статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статті 48) взяття бюджетних зобов’язань і проведення видатків за спеціальним фондом бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

Таким чином, згідно із Законом та враховуючи вказані вище вимоги Кодексу здійснення видатків на функціонування Регулятора буде залежати від стану виконання відповідних надходжень (а саме внесків на регулювання), що в певних умовах може призвести до недофінансування таких видатків і відповідно бути чинником неналежного виконання покладених на Регулятора повноважень. При цьому, слід нагадати, що такі внески сплачуватимуться платниками щоквартально.

З огляду на визначені статтею 7 Кодексу основні принципи бюджетної системи, серед яких принцип обґрунтованості /відповідно до якого бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил/,  принцип ефективності та результативності /встановлює, що при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів/ та принцип цільового використання бюджетних коштів /бюджетні кошти мають використовуватися тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями/, Регулятор за рахунок внесків на регулювання повинен забезпечити свою діяльність відповідно до реальних потреб, оскільки відповідно до статті 116 Кодексу визначення недостовірних обсягів бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників, включення до складу спеціального фонду бюджету надходжень з джерел, не віднесених до таких Кодексом чи законом про державний бюджет, затвердження у кошторисах показників, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями, визначається порушенням бюджетного законодавства.

Поряд з тим, запропоновані нові повноваження Комітету Верховної Ради України з питань бюджету не узгоджуються з повноваженнями зазначеного Комітету за дотриманням бюджетного законодавства, визначеними частиною другою статті 109 Кодексу, а також не відповідають вимогам статті 89 Конституції України та Закону України «Про комітети Верховної Ради України» (насамперед, щодо статусу та завдань комітетів ВРУ, які є органами Верховної Ради України, які утворюються для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій).

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, сформульованої у Рішенні від 10 червня 2010 року № 16-рп/2010, «за своїм конституційним статусом комітети є органами, які забезпечують здійснення парламентом його повноважень. Конституція України не наділяє комітети самостійними повноваженнями, вони можуть лише сприяти Верховній Раді України у здійсненні повноважень щодо парламентського контролю, виконуючи певні дії допоміжного (інформаційного, експертного, аналітичного тощо) характеру».

Довідково слід зазначити, що відповідно до статті 12 Закону умови оплати праці, надання відпусток, питання соціального захисту працівників центрального апарату і територіальних органів Регулятора визначаються Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Так, посадові оклади членам Регулятора, працівникам центрального апарату і територіальних органів Регулятора встановлено відповідно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік (необхідно врахувати, що Законом України від 06.12.2016р. № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат; до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень; поряд з цим урядовим законопроектом за реєстр. № 6441, зокрема, шляхом внесення змін до Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” пропонується визначати посадові оклади відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року):

Голова Регулятора - 50;

член Регулятора - 40;

керівник, заступник керівника самостійного структурного підрозділу центрального апарату або територіального органу Регулятора, інші працівники центрального апарату або територіального органу Регулятора - від 10 до 25.

Згідно із цією статтею Закону Голові, члену Регулятора можуть встановлюватись такі премії: місячна або квартальна премія за відмінне виконання службових обов’язків; за виконання окремих особливо важливих завдань. Загальний розмір премій, які може отримати Голова, член Регулятора за рік, не може перевищувати 50 відсотків фонду посадового окладу для відповідних посад за рік. Розмір та порядок встановлення надбавок, премій, інших виплат працівникам центрального апарату і територіальних органів Регулятора визначаються Законом України «Про державну службу».

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 28.04.2017 № 618 «Про оплату праці в НКРЕКП» (роздано народним депутатам – членам Комітету) затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці працівників центрального апарату і територіальних органів Регулятора відповідно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Водночас, визначено, що ця постанова набирає чинності з дня прийняття та вводиться в дію з 01 січня 2018 року, але не раніше запровадження механізму фінансування НКРЕКП за рахунок внесків на регулювання.

Довідково: у державному бюджеті на 2017 рік бюджетні призначення Регулятору визначено за загальним фондом у сумі 103,9 млн грн (видатки споживання, з яких видатки на оплату праці – 81,6 млн грн, видатки на комунальні послуги та енергоносії – 2,3 млн грн), за спеціальним фондом – 0,1 млн грн (видатки споживання), тобто кошти загального фонду становлять 99,9% встановленого обсягу бюджетних призначень. Відповідно до звітності Казначейства за підсумками січня-липня 2017 року фактично видатки проведено у обсязі 48,7 млн грн (або 46% уточненого річного плану), у тому числі за загальним фондом – 48,2 млн грн (або 46,4% річного плану та 79,8% плану на звітний період).

За наслідками розгляду 12 липня 2017 року проекту кошторису Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2018 рік та керуючись вимогами частини третьої статті 11 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Комітет з питань бюджету прийняв рішення:

- про необхідність коригування проекту кошторису Комісії на 2018 рік в частині зменшення обсягу видатків на оплату праці, а саме додаткових виплат (премій і відповідно грошової та матеріальної допомог), зважаючи на те, що визначений статтею 12 вказаного Закону розмір основної заробітної плати (посадових окладів) Голови та членів Комісії є значно більшим ніж у вищих посадових осіб держави, а працівників Комісії – працівників інших державних органів;

- надати Комітету з питань бюджету уточнені розрахунки та обґрунтування до відкоригованого проекту кошторису Комісії на 2018 рік із врахуванням зауваження Комітету з питань бюджету, включаючи інформацію щодо стратегічних цілей діяльності Комісії та результативних показників, які мають бути досягнуті при виконанні кошторису у 2018 році (за формою відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2012 № 687 «Про затвердження Інструкції з підготовки бюджетних запитів» згідно із пунктами 7, 11, 12 Форми-2).

Відповідно до рішення Комітету з питань бюджету від 12 липня 2017 року Регулятором доопрацьовано проект кошторису на 2018 рік та надано бюджетний запит на 2018 рік за бюджетною програмою 6341010 «Керівництво та управління у сфері регулювання енергетики та комунальних послуг» в частині результативних показників бюджетної програми у 2016-2018 роках, аналізу результатів, досягнутих внаслідок використання коштів загального фонду бюджету у 2016 році, очікуваних результатів у 2017 році, обґрунтувань необхідності передбачення видатків/надання кредитів на 2018-2020 роки, бюджетних зобов’язань у 2016-2018 роках.

Згідно із доопрацьованим проектом кошторису Регулятора на 2018 рік надходження та витрати заплановано за спеціальним фондом державного бюджету у обсязі 396,3 млн гривень. Джерелом проведення запланованих видатків визначено внески на регулювання. У складі загального обсягу видатків видатки споживання визначено у сумі 392,7 млн грн (99,1%) та видатки розвитку – у сумі 3,5 млн грн (0,9%). Серед видатків споживання видатки на оплату праці встановлено у сумі 311,7 млн грн, на нарахування на оплату праці – 68,6 млн грн (видатки на оплату праці з нарахуваннями визначено у сумі 380,3 млн грн або 96,8% поточних видатків та 96% загального обсягу видатків), на комунальні послуги та енергоносії – 2,5 млн гривень. Тобто, порівняно з плановими показниками на 2017 рік планові показники на 2018 рік пропонується збільшити загалом за видатками та за видатками на оплату праці у 3,8 рази, видатки на комунальні послуги та енергоносії – на 8,7%, а також визначити видатки розвитку у сумі 3,5 млн грн (на 2017 рік не передбачено такі видатки).

Відповідно до попередньо наданих Регулятором додаткових матеріалів, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 28.04.2017 № 617 «Про визначення планової ставки внеску на регулювання на 2018 рік» визначено планову ставку внеску на регулювання на 2018 рік у розмірі 0,065 відсотки, а платоспроможність платників внеску гарантуватиметься затвердженням економічно обґрунтованих цін та тарифів учасникам енергетичних та комунальних ринків. Проте, у супровідних матеріалах до доопрацьованого проекту кошторису Регулятора на 2018 рік відсутня інформація щодо планової ставки внеску на регулювання на 2018 рік з урахуванням запропонованих змін до проекту кошторису.

Згідно із матеріалами Регулятора для розрахунку посадових окладів членів Регулятора і працівників центрального апарату та територіальних органів Регулятора застосовано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762 гривні (застосовуватиметься з 1 грудня 2017 року згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» і пропонується встановити на такому ж рівні станом на 1 січня 2018 року, що задекларовано у поданому Урядом до Верховної Ради України проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки). З урахуванням зазначеного та вимог статті 12 Закону у 2018 році посадові оклади становитимуть: Голови Комісії – 88 100 грн, члена Комісії – 70 480 грн, керівника апарату – 44 050 грн, а працівників центрального апарату від 42 288 грн у директора департаменту до 19 382 грн у провідного спеціаліста. За поясненнями Регулятора у доопрацьованому проекті кошторису зменшено фонд преміювання Голови та членів Комісії, а саме розраховано у розмірі 20% від посадового окладу, та збережено фонд преміювання  для працівників – державних службовців на рівні 20%. Також усім працівникам передбачено надання (в розмірі середньомісячної заробітної плати) грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Щодо результативних показників, наведених у бюджетному запиті на 2018-2020 роки за бюджетною програмою 6341010, то вони переважно є кількісними (наприклад, кількість службових автомобілів, виданих та переоформлених ліцензій, розроблених та прийнятих регуляторних актів, отриманої та опрацьованої кореспонденції тощо). Водночас, представлені результативні показники якості не відображають суспільної значимості діяльності Регулятора, а саме відсутні показники, які б характеризували зміни у функціонуванні сфер регулювання Комісії та ефективність діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, рівень якості наданих послуг та спроможність споживачів сплачувати за встановленими Регулятором тарифами, рівень забезпечення споживачів приладами обліку, рівень дотримання суб’єктами господарювання базового законодавства.

У разі підтримки за наслідками розгляду запропонованого проекту кошторису Регулятора на 2018 рік та керуючись вимогами частини третьої статті 11 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», рішення Комітету з питань бюджету пропонується сформулювати таким чином:

враховуючи вимоги статей 11-13 вказаного Закону погодити проект кошторису Регулятора на 2018 рік, поданий листами від 25.07.2017 № 8128/23.2/7-17 та від 10.08.2017 № 8730/23.2/7-17, (виконання якого має здійснюватися за наявності правового врегулювання у бюджетному законодавстві фінансового забезпечення Регулятора за рахунок внесків на регулювання та з дотриманням вимог статті 116 Бюджетного кодексу України). /Роздано народним депутатам – членам Комітету./

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Молоток І.Ф., а також виконуючий обов’язки Міністра фінансів України Марченко С.М. та Голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Вовк Д.В.

Під час обговорення виконуючий обов’язки Міністра фінансів України Марченко С.М. зазначив про те, що міністерство не має заперечень щодо проекту кошторису Регулятора на 2018 рік, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективності Молоток І.Ф. поінформував, що на підкомітеті було прийнято рішення визначитися з цього питання безпосередньо на засіданні Комітету.

За наслідками розгляду головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування пропозицію підтримати таке рішення Комітету: за наслідками розгляду та керуючись вимогами частини третьої статті 11 базового Закону, враховуючи вимоги статей 11-13 такого Закону, погодити проект кошторису Регулятора на 2018 рік (виконання якого має здійснюватися за наявності правового врегулювання у бюджетному законодавстві фінансового забезпечення Регулятора за рахунок внесків на регулювання та з дотриманням вимог статті 116 Бюджетного кодексу).

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини третьої статті 11 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»:

враховуючи вимоги статей 11-13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», погодити проект кошторису Регулятора на 2018 рік, поданий листами від 25.07.2017 № 8128/23.2/7-17 та від 10.08.2017 № 8730/23.2/7-17 (виконання якого має здійснюватися за наявності правового врегулювання у бюджетному законодавстві фінансового забезпечення Регулятора за рахунок внесків на регулювання та з дотриманням вимог статті 116 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

5. СЛУХАЛИ:

Доповідь виконуючого обов’язки Міністра фінансів України С.М. Марченка щодо представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2018 рік (реєстр. № 7000 від 15.09.2017 р.)

/Розглянуто після пункту 1 порядку денного/

Відмітили:

Відповідно до статей 96 і 116 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України та статті 153 Регламенту Верховної Ради України Кабінет Міністрів України розробляє і не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради проект закону про Державний бюджет України на наступний рік.

Кабінетом Міністрів України своєчасно подано законопроект про Державний бюджет України на 2018 рік (реєстр. № 7000 від 15.09.2017 р.) /далі – законопроект/ та згідно з Регламентом Верховної Ради України законопроект має розглядатися у Верховній Раді за спеціальною процедурою.

Враховуючи строки та вимоги до спеціальних процедур розгляду і прийняття законопроекту про державний бюджет, що встановлено главою 27 «Затвердження Державного бюджету України і контроль за його виконанням» Регламенту Верховної Ради України, а також беручи до уваги календарний план проведення сьомої сесії Верховної Ради восьмого скликання (затверджений постановою ВРУ від 13.07.2017 р. № 2135-VIII), у Комітеті підготовлено Орієнтовний графік розгляду законопроекту для схвалення і направлення на розповсюдження у Верховній Раді /відповідний графік роздано народним депутатам – членам Комітету/.

Відповідно до зазначеного графіка та розкладу засідань Верховної Ради на поточний тиждень 22 вересня п.р. на пленарному засіданні Верховної Ради має відбутися представлення законопроекту. Відповідно до статті 154 Регламенту Верховної Ради України за підсумками представлення законопроекту не передбачено прийняття рішення, крім випадку відхилення законопроекту у разі невідповідності вимогам Бюджетного кодексу України.

Тому на засіданні Комітету з питань бюджету (який є головним з опрацювання законопроекту) попередньо заслухано презентацію такого документу /презентацію, підготовлену Мінфіном, роздано народним депутатам – членам Комітету/ та на найбільш актуальні питання отримано відповіді безпосередньо від виконуючого обов’язки Міністра фінансів С.М. Марченка і державного секретаря Міністерства фінансів Є.В. Капінуса.

Доповідачем відмічалося, зокрема, таке.

1. Проект державного бюджету розроблений на основі середньострокової бюджетної резолюції, є реалістичним, збалансованим та розрахованим на перспективу.

2. Доходи проекту державного бюджету визначені у сумі 877 млрд грн, розраховані виходячи з базового прогнозу макропоказників економічного і соціального розвитку на 2018 рік (схваленого Урядом) та реальних можливостей.

3. Дефіцит проекту державного бюджету заплановано у сумі 77,9 млрд грн, що становить 2,4% ВВП і зменшується порівняно з відповідним плановим показником на 2017 рік (2,7% ВВП).

3. Видатки і кредитування в проекті державного бюджету визначені на рівні близько 954,9 млрд грн. При цьому чітко визначені сфери, які отримають пріоритетну увагу та фінансове забезпечення: освіта, медицина, соціальна сфера, оборона, підтримка фермерів, дорожня сфера, децентралізація, енергоефективність. Водночас, змінено фокус бюджетного планування: від утримання бюджетних установ до фінансового забезпечення послуг.

4. Видатки проекту державного бюджету на оборону і безпеку визначені з урахуванням вимог стратегічних документів на рівні 5% ВВП і становлять майже 165 млрд грн. Видатки державного бюджету на захист державних інтересів за кордоном передбачаються у сумі майже 4,5 млрд грн.

5. У проекті державного бюджету передбачено майже 123 млрд грн на соціальний захист та допомогу тим, хто цього дійсно потребує. При цьому загальний обсяг коштів на надання житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг визначений в сумі 55 млрд грн.

Показники проекту державного бюджету сформовані з урахуванням проведення пенсійної реформи в Україні: обсяг видатків, що спрямовується до Пенсійного фонду, збережено на рівні 2017 року у сумі 141,3 млрд грн.

Розміри прожиткового мінімуму у 2018 році порівняно з 2017 роком зростуть грудень до грудня попереднього року на 9%. Передбачено також підвищення мінімальної зарплати з 01.01.2018 р. до 3723 грн.

6. На 2018 рік видатки зведеного бюджету на освіту заплановано у сумі близько 218,8 млрд грн, що на 34 млрд грн та на 18% більше, ніж у 2017 році. Зокрема, планується подальше збільшення заробітної плати вчителям на 25%, на що враховано додатково 6,7 млрд грн.

Починаючи з 2018 року буде запроваджено пілотний проект фінансового забезпечення науки: запропоновано перейти від утримання наукових установ до замовлення державою пріоритетних для суспільства наукових досліджень (на що буде спрямовано 500 млн грн).

7. Видатки зведеного бюджету на охорону здоров’я наступного року збільшуються на 11% і становитимуть майже 114 млрд грн. В проекті державного бюджету передбачені фінансові ресурси для запровадження медичної реформи, зокрема, враховано видатки на первинну медичну допомогу у сумі 13,2 млрд грн, на створення та функціонування Національної служби здоров’я (як єдиного національного замовника медичних послуг) передбачено 211 млн грн.

У 2018 році буде продовжуватися реалізація пілотного проекту зі зміни фінансового забезпечення окремих закладів Національної академії медичних наук, який передбачає перехід від їх кошторисного утримання на оплату послуг з надання медичної допомоги, із розширенням переліку послуг, які будуть оплачуватися з державного бюджету.

8. У 2018 році передбачено спрямувати 7,3 млрд грн на розвиток фермерських господарств, підтримку сільгосптоваровиробників, розвиток тваринництва.

На фінансове забезпечення розвитку дорожньої інфраструктури планується спрямувати 44 млрд грн, у т. ч.: із загального фонду державного бюджету (6 млрд грн), а також із спеціального фонду в межах створеного державного дорожнього фонду (32,6 млрд грн) та залучення коштів міжнародних донорів (5,4 млрд грн).

До Фонду енергоефективності передбачається спрямувати з державного бюджету 800 млн грн та додатково отримати 800 млн грн від міжнародних донорів.

9. Розрахунковий обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів на 2018 рік визначено у сумі 521 млрд грн, що на 46 млрд грн та майже на 10% більше порівняно з 2017 роком.

Обсяг державної фінансової підтримки на реалізацію інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку на наступний рік зберігається на рівні 2017 року – 10 млрд грн.

В обговоренні представленої доповіді брали участь народні депутати – члени Комітету Амельченко В.В., Левченко Ю.В., Мельник С.І., Куліченко І.І., Медуниця О.В., Крулько І.І., Дубневич Б.В., Молоток І.Ф., Гєллєр Є.Б., Білоцерковець Д.О., Горбунов О.В., Дубіль В.О., а також виконуючий обов’язки Міністра фінансів України Марченко С.М., державний секретар Міністерства фінансів України Є.В. Капінус, перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С.

Зокрема, у процесі обговорення найбільш уразливими виявилися питання запропонованих у законопроекті показників міжбюджетних відносин, насамперед, щодо:

безпідставної передачі місцевим бюджетам повноважень на фінансування пільг з оплати житлово-комунальних послуг без джерел компенсації таких коштів та законодавчого унормування права місцевих органів влади впливати на надання вказаних пільг;

недостатнього забезпечення ресурсами передачі нових видаткових повноважень (зокрема, вищих навчальних закладів І та ІІ рівнів акредитації) на місцевий рівень.

Також обговорювалося питання щодо обґрунтованості передбачення у загальному фонді державного бюджету значних коштів на дороги окремих територій при тому, що з 2018 року запроваджується державний дорожній фонд і мають застосовуватися уніфіковані підходи до розподілу таких коштів. Водночас обговорювалося питання щодо доцільності продовження на наступний рік «митного» експерименту для розвитку доріг виходячи з позитивної дворічної практики його застосування та накопичених роками проблем у дорожній галузі.

Підсумовуючи обговорення, головуючий – перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. запропонував:

доповідь щодо представлення законопроекту взяти до відома та надалі додатково запитувати усі необхідні матеріали для його детального опрацювання;

схвалити розданий Орієнтовний графік розгляду законопроекту у Парламенті та направити його на розповсюдження у Верховній Раді. При цьому, звернуто увагу народних депутатів, що після представлення такого документу у Парламенті розпочинається його опрацювання народними депутатами та комітетами Верховної Ради, які мають можливість до 1 жовтня п.р. подати до Комітету з питань бюджету пропозиції щодо законопроекту.

Крім того, Головуючий зазначив, що:

у Комітеті підготовлено та узгоджено з головами підкомітетів графік розгляду на наступному тижні у підкомітетах Комітету законопроекту за відповідними напрямами /такий графік роздано народним депутатам – членам Комітету/, у зв’язку з чим головам підкомітетів належить забезпечити проведення засідань своїх підкомітетів згідно з таким графіком, а також звернувся до представників Міністерства фінансів і Рахункової палати з проханням делегувати на такі засідання відповідних уповноважених осіб та до членів Комітету залучатися до активної роботи підкомітетів;

за дорученням Голови Комітету з метою конструктивного та збалансованого розгляду законопроекту та належної підготовки матеріалів на наступні засідання Комітету передбачається створити робочу групу на чолі із заступником Голови Комітету Мельником С.І. за участі інших заступників Голови, голів підкомітетів та інших членів Комітету, а також із залученням керівництва Міністерства фінансів та Рахункової палати.

Таким чином, за підтримки присутніх на засіданні членів Комітету визначено:

1) доповідь виконуючого обов’язки Міністра фінансів України С.М. Марченка щодо представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2018 рік (реєстр. № 7000 від 15.09.2017 р.) взяти до відома;

2) схвалити Орієнтовний графік розгляду такого законопроекту у Парламенті та направити його на розповсюдження у Верховній Раді;

3) рекомендувати головам підкомітетів Комітету забезпечити проведення засідань своїх підкомітетів згідно з графіком розгляду у підкомітетах даного законопроекту за відповідними напрямами.

6. Слухали:

Інформацію Тимчасово виконуючого повноваження Голови Рахункової палати Яременка О.С. щодо Висновку Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2017 рік у першому півріччі та інформацію голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулька І.І. щодо виконання державного бюджету у поточному році.

Відмітили:

Рахункова палата відповідно до вимог частини другої статті 110 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» подала до Верховної Ради Висновок про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2017 рік у першому півріччі, затверджений рішенням Рахункової палати від 22.08.2017 р. № 17-2 (далі – Висновок РП) /13.09.2017 р. електронну версію Висновку РП направлено народним депутатам – членам Комітету на їх електронну пошту у ВРУ, а витяг з цього документу з узагальненими висновками та пропозиціями роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету/.

У Комітеті ВРУ з питань бюджету (далі – Комітет) проаналізовано Висновок РП, а також останні звітні дані Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Державної казначейської служби України (далі – Казначейство), інших державних органів щодо стану реалізації норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон) щодо виконання бюджетів у поточному році і звернуто увагу на таке.

Щодо макроекономічних показників

Згідно з даними Держстату основні показники економічного і соціального розвитку України, зокрема, є такі: реальний ВВП за І і ІІ квартали 2017 р. (порівняно з відповідним періодом 2016 р.) відповідно становив 102,5% і 102,3% /враховано при затвердженні бюджету – 103% в цілому за рік, уточнений прогноз – 101,8%/; індекс споживчих цін у серпні п.р. – 99,9%, з початку року – 108,1% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 108,1%, уточнений прогноз – 111,2%/; індекс цін виробників промислової продукції у серпні п.р. – 100,4%, з початку року – 108,4% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 108,5%, уточнений прогноз – 116,8%/.

У Висновку РП відмічено, що за І півріччя п.р. обсяги будівельних робіт, вантажообороту і обороту роздрібної торгівлі зросли, проте виробництво в промисловості та сільському господарстві зменшилося, а зростання споживчих цін створило додаткові відкладені інфляційні очікування.

За попередніми даними Національного банку обсяг міжнародних резервів станом на 01.09.2017 р. склав 18,03 млрд дол. США і збільшився у серпні п.р. на 0,24 млрд дол. США або на 1,35% (з початку року збільшився на 2,5 млрд дол. США або на 16,1%). Офіційний курс гривні щодо долара США в середньому за січень-серпень 2017 р. становив 26,52 грн/дол. США /прогнозний середньорічний обмінний курс, врахований при затвердженні бюджету, 27,2 грн/дол. США/.

Кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства становили на 01.09.2017 р. 106,89 млрд грн, у т.ч.: на єдиному казначейському рахунку – 63,15 млрд грн (проти 14,26 млрд грн на 01.01.2017 р.), на рахунках Казначейства у іноземній валюті – 37,12 млрд грн, на інших рахунках – 6,62 млрд гривень.

Щодо доходів державного бюджету

За даними Казначейства станом на 1 вересня п.р. доходи державного бюджету становили 527,6 млрд грн, що на 166,4 млрд грн, або на 46,1% більше відповідного показника за минулий рік. За Висновком РП доходи державного бюджету збільшилися, насамперед, за рахунок надходження незапланованих коштів і надпрогнозованого зростання імпорту та цін, змін податкового законодавства щодо скасування окремих податкових пільг і підвищення ставок деяких податків.

До загального фонду за січень-серпень п.р. надійшло доходів в обсязі 460,4 млрд грн, що майже на 20,7 млрд грн або на 4,7% більше плану на цей період відповідно до розпису доходів державного бюджету на 2017 рік (уточненого згідно з внесеними до Закону змінами).

Порівняно з відповідним періодом минулого року доходи загального фонду зросли на 36% при плановому річному зростанні на 22,1% /план на 2017 р. до факту за 2016 р./.

Загалом, на перевиконання плану на січень-серпень 2017 року вплинуло значне понадпланове надходження окремих доходів, зокрема: податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів (+19,4 млрд грн); податку на прибуток підприємств (+4,8 млрд грн); податку та збору на доходи фізичних осіб (+2,45 млрд грн); рентної плати за користування надрами (+2,2 млрд грн).

Водночас, не виконано план надходжень: акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (-2,5 млрд грн); рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (-0,4 млрд грн); надходжень від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном (-0,3 млрд грн); акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (-0,2 млрд грн); рентної плати за транспортування (-0,19 млрд грн).

Бюджетне відшкодування податку на додану вартість на 1 вересня 2017 року здійснено в обсязі 77,9 млрд грн, що на 23,5 млрд грн або на 43,1% більше відповідного показника за минулий рік. У Висновку РП зазначено, що запроваджені у 2017 році зміни норм Податкового кодексу України в частині відшкодування ПДВ сприяли збільшенню прозорості процесу відшкодування та зменшенню корупційних ризиків при його здійсненні.

До спеціального фонду за січень-серпень п.р. надійшло доходів в обсязі 67,2 млрд грн, що становить 97,1% затвердженого із змінами річного плану, та порівняно з відповідним періодом минулого року більше майже в 3 рази. Найбільші обсяги доходів спеціального фонду становили конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов'язаного з корупцією правопорушення, – 29,67 млрд грн, що на 18,09 млрд грн або в 2,56 раза більше первинного річного плану (11,58 млрд грн), а також на 7,1 млрд грн або на 31,5% більше уточненого річного плану (22,56 млрд грн).

Згідно з пунктом 10 статті 11, пунктами 16-21 і 24-26 статті 14 та додатками до Закону (із змінами від 13.07.2017 р. № 2137-VIII) передбачено розподіл планового обсягу вказаних конфіскованих коштів за такими напрямами: видатки для органів національної безпеки і оборони на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави, виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення, а також на підприємствах космічної галузі, заходи з інженерно-технічного облаштування кордону (8,98 млрд грн); субвенцію місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільський місцевості (4 млрд грн); фінансову підтримку сільгосптоваровиробників (2,58 млрд грн); видатки державного фонду регіонального розвитку (2,5 млрд грн); субвенцію місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (2,5 млрд грн); субвенцію місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад (1 млрд грн); розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування (1 млрд грн). Відповідно до зазначених норм постановою КМУ від 19.04.2017 р. № 272 (із змінами від 06.09.2017 р. № 674) затверджено порядок розподілу конфіскованих коштів, в якому передбачено розподіл Казначейством таких коштів відповідно до помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету за відповідними бюджетними програмами.

Зважаючи на значне перевиконання зазначених конфіскованих коштів (на 7,1 млрд грн порівняно із уточненим річним планом), належало б законодавчо визначитися щодо цільового спрямування таких понадпланових надходжень.

Окремо слід зазначити, що відповідно до пункту 33 розділу VI Кодексу у 2017 році продовжено дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та розповсюджено на всі області і м. Київ.

За звітними даними Казначейства станом на 1 вересня п.р. обсяг коштів, перерахованих до спеціального фонду обласних бюджетів та бюджету м. Києва в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-липня 2017 р., становив загалом 8 006,9 млн грн. Залишок коштів в рамках експерименту в окремих регіонах станом на 01.01.2017 р. становив загалом 928,9 млн грн. При цьому, використано коштів загалом у сумі 3.094,3 млн грн, з них за рахунок залишку коштів попереднього року – 683,9 млн грн.

Відповідно до вказаної норми Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською держадміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. На виконання цієї норми Комітет станом на 19.09.2017 р. погодив 33 такі переліки об’єктів (з них 8 уточнені чи додаткові) за зверненнями 24 обласних та Київської міської держадміністрацій.

Водночас, на підставі пункту 11 статті 11 та пункту 22 статті 14 Закону (із змінами від 13.07.2017 р. № 2137-VIII) і відповідно до розпоряджень КМУ /від 22.03.2017 р. № 250-р, від 31.05.2017 р. № 358-р, від 09.08.2017 № 546-р, від 06.09.2017 № 604-р/ від перевиконання за підсумками січня-травня п.р. загального обсягу щомісячних митних платежів визначено перерахувати до спеціального фонду державного бюджету 1 505,9 млн грн на функціонування контролюючих органів у значенні, наведеному у Податковому кодексі України.

За даними Державної фіскальної служби станом на 1 серпня п.р.:

переплати до державного бюджету становили 40,7 млрд грн (проти 31,8 млрд грн на початок року);

податковий борг до державного бюджету становив 50,9 млрд грн (збільшився з початку року на 5,2 млрд грн або на 11,3%);

бюджетна заборгованість по невідшкодованих сумах ПДВ становила 11,7 млрд грн (зменшилася на 0,4 млрд грн з початку року), з них з простроченим терміном відшкодування – 0,9 млрд грн (збільшилася на 0,4 млрд грн з початку року).

Зростання податкового боргу перед державним бюджетом свідчить про подальше погіршення стану фінансової дисципліни платників податків та недієвість заходів контролюючих органів щодо адміністрування та управління податковим боргом.

Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу

За січень-серпень 2017 року державний бюджет виконано з профіцитом, що становив 38,5 млрд грн, при цьому за загальним фондом з профіцитом у сумі 9,1 млрд грн, хоча планувався на цей період дефіцит у сумі 57,1 млрд грн. Зазначене спричинено, насамперед, здійсненням видатків та наданням кредитів у менших обсягах відповідно до плану, ніж отримано доходів, а також невиконанням плану надходжень від приватизації державного майна.

Державні запозичення на фінансування державного бюджету за 8 місяців п.р. були здійснені в обсязі 104,4 млрд грн (54,7% затвердженого із змінами річного обсягу), з яких зовнішні запозичення19,8 млрд грн.

При цьому, за 8 місяців п.р. до спеціального фонду державного бюджету зовнішні запозичення від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів надійшли у сумі 3,1 млрд грн або 19% річного плану /16,1 млрд грн/. За Висновком РП низький рівень залучення таких запозичень свідчить про неналежне здійснення відповідальними виконавцями заходів із впровадження інвестиційних проектів.

Державні запозичення за загальним фондом надійшли в сумі 101,3 млрд грн, що становить 58% затвердженого із змінами річного плану і 42,3% уточненого річного плану, а також 53,2% уточненого плану на січень-серпень п.р. або менше на 89,1 млрд грн.

Зовнішні запозичення за загальним фондом надійшли у сумі 16,7 млрд грн (600 млн євро в рамках Третьої програми макрофінансової допомоги ЄС), або 23,6% затвердженого (із змінами) річного плану. На внутрішньому ринку до загального фонду залучено 84,6 млрд грн, що становить 81,4% річного плану. При цьому за січень-серпень 2017 р. здійснено випуск облігацій внутрішньої державної позики (далі – ОВДП) з цільовим спрямуванням відповідних бюджетних коштів загалом у сумі 48,9 млрд грн, а саме відповідно до статті 16 Закону:

– здійснено додаткову капіталізацію ПАТ КБ «Приватбанк» на суму 32,3 млрд грн /постанови КМУ від 22.02.2017 р. № 89 (в якій передбачено випуск ОВДП із строком обігу 15 р. та відсоткову ставку доходу на рівні 6% річних) та від 23.06.2017 р. № 443 (в якій передбачено випуск ОВДП із строком обігу 17 р. та відсоткову ставку доходу на рівні 9,8% річних)/;

– збільшено статутний капітал ПАТ «Ощадбанк» на суму майже 8,9 млрд грн /постанови КМУ від 01.02.2017 р. № 55 (в якій передбачено випуск ОВДП в розмірі 3,5 млрд грн із строком обігу 10 р. та відсоткову ставку доходу на рівні 6% річних) та від 06.03.2017 р. № 122 (в якій передбачено випуск ОВДП в розмірі 5,4 млрд грн із строком обігу 15 р. та відсоткову ставку доходу на рівні 5% річних)/;

– збільшено статутний капітал ПАТ «Укрексімбанк» на суму 7,7 млрд грн /постанови КМУ від 01.02.2017 р. № 54 (в якій передбачено випуск ОВДП в розмірі 3 млрд грн із строком обігу 10 р. та відсоткову ставку доходу на рівні 6% річних) та від 06.03.2017 р. № 123 (в якій передбачено випуск ОВДП в розмірі 4,7 млрд грн із строком обігу 15 р. та відсоткову ставку доходу на рівні 9% річних)/.

Від приватизації державного майна за 8 місяців п.р. до загального фонду надійшло лише 1 522,6 млн грн, що становить 8,9% затвердженого річного планового показника (17100 млн грн) та 22,1% плану на січень-серпень п.р. або менше на 5 374,4 млн грн. За інформацією Фонду державного майна найбільше коштів надійшло у серпні п.р. від продажу пакету акцій розміром 25%+1 статутного капіталу ПАТ «Київенерго» (759,6 млн грн), ПАТ «ДТЕК Західенерго» (417,2 млн грн) і ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (143,8 млн грн), а також очікується зарахування коштів до державного бюджету у вересні п.р. від продажу аналогічного пакету акцій ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» (1 004,7 млн грн) та ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (728,2 млн грн).

У Висновку РП зазначено, що низький рівень виконання плану надходжень від приватизації державного майна і державних запозичень у звітному періоді, зумовлюють необхідність їх заміщення іншими джерелами для забезпечення виконання в запланованих обсягах витрат державного бюджету.

Залишки бюджетних коштів за загальним фондом збільшилися з початку року на 0,6 млрд грн та станом на 31.08.2017 р. становили 9,8 млрд грн. Залишки бюджетних коштів за спеціальним фондом збільшилися на 31,7 млрд грн і становили 57,1 млрд грн.

У січні-серпні п.р. платежі з погашення державного боргу здійснені у сумі 67,8 млрд грн (52,4% затвердженого (із змінами) показника на рік), у т.ч. на погашення внутрішнього боргу – 54,88 млрд грн, зовнішнього боргу – 12,97 млрд грн.

Крім того, у розділі «Фінансування державного бюджету» починаючи із звітності Казначейства за січень-червень п.р. відображено коригування щодо внутрішніх зобов’язань у сумі 5,2 млрд грн, яке у висновку РП трактується як відображення номінальної вартості конфіскованих за рішенням суду за вчинення корупційного і пов’язаного з корупцією правопорушення облігацій внутрішньої державної позики, що відповідно до пункту 10 статті 11 Закону відноситься на зменшення державного боргу з одночасним погашенням зобов’язань за цими облігаціями. Зазначене питання потребує роз’яснень від Мінфіну на предмет повноти і правильності відображення відповідної операції у звітності щодо фінансування державного бюджету та щодо державного боргу.

За інформацією Мінфіну загальна сума державного та гарантованого державою боргу на 31 липня п.р. становила 1 971,15 млрд грн та збільшилася з початку року у гривневому еквіваленті на 41,39 млрд грн (або на 2,1%). Обсяг державного боргу збільшився з початку року на 8,86 млрд грн або на 0,5% і становив 1 659,69 млрд грн (затверджений із змінами граничний обсяг на 31.12.2017 р. – 1 823,7 млрд грн). Гарантований державою борг порівняно з початком року збільшився майже на 32,5 млрд грн або на 11,7% і становив 311,46 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2017 р. – 579,4 млрд грн). При цьому за оперативними даними за 8 місяців п.р. державні гарантії не надавалися. Слід зазначити, що приріст державного боргу пов’язаний в першу чергу з випуском ОВДП для докапіталізації державних банків, а приріст гарантованого державою боргу є наслідком зарахування у квітні п.р. до міжнародних резервів НБУ четвертого траншу МВФ в рамках програми «Механізм розширеного фінансування» у сумі 1 млрд дол. США.

Відповідно до пункту 10 Прикінцевих положень Закону Мінфіну дозволено за згодою НБУ протягом 2017 року здійснити правочин з державним боргом шляхом обміну ОВДП, що є у власності НБУ, на нові ОВДП на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів. При цьому встановлено, що Мінфін за результатами такого правочину здійснює відповідне коригування граничного обсягу державного боргу та показників фінансування державного бюджету, визначених Законом. Водночас, згідно з пунктом 17 Прикінцевих положень Закону доручено Кабінету Міністрів у місячний строк з дня здійснення такого правочину подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до державного бюджету на 2017 рік у частині зменшення видатків на обслуговування державного боргу (з урахуванням необхідності обслуговування збільшення державного боргу для націоналізації системоутворюючого банку) та збільшення видатків на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.

Комітетом неодноразово у квітні-травні п.р. розглядалося питання щодо стану реалізації таких норм за участю представників Мінфіну і НБУ та рекомендувалося прискорити здійснення відповідного правочину з державним боргом. З цього приводу на пленарному засіданні Верховної Ради 19.05.2017 р. під час проведення «години запитань до Уряду» на запитання щодо «репрофайлінгу» Прем'єр-міністр України відповів, що є домовленість з НБУ і до кінця травня п.р. будуть прийняті всі необхідні рішення, а в червні Уряд ініціюватиме внесення відповідних змін до державного бюджету на 2017 рік (в яких перші 10 млрд грн буде направлено на фінансове забезпечення автомобільних доріг). За інформацією на урядовому порталі 24.05.2017 р. Кабінетом Міністрів було прийнято рішення щодо здійснення у 2017 році відповідного правочину, яким Уряд уповноважив Мінфін здійснити такий правочин і випуск ОВДП загальним обсягом до 229 млрд грн, строком обігу від 8 до 30 років та дохідністю, яка залежить від рівня інфляції. Однак, протягом тривалого часу це рішення не оприлюднювалося і на засіданні Уряду 09.08.2017 р. було скасовано, оскільки Мінфін і НБУ не дійшли спільної позиції з даного питання.

Таким чином, на даний час залишаються нереалізованими пункти 10 і 17 Закону і виникає сумнів щодо спроможності врегулювати відповідне питання до завершення поточного року.

Щодо видатків та кредитування державного бюджету

За січень-серпень п.р. видатки проведено загалом у сумі 489,1 млрд грн або 58,1% бюджетних призначень, у т.ч. за загальним фондом – у сумі 453,6 млрд грн (59,1% бюджетних призначень та 89,8% уточненого плану на 8 місяців /або на 51,3 млрд грн менше/) та за спеціальним фондом – у сумі 35,5 млрд грн (48,3% бюджетних призначень).

Необхідно зауважити, що несвоєчасне затвердження учасниками бюджетного процесу порядків використання бюджетних коштів, паспортів бюджетних програм, розподілів бюджетних призначень та зволікання щодо проведення процедур закупівель не сприяло здійсненню в звітному періоді видатків та надання кредитів державного бюджету в запланованих обсягах, що також зазначено у Висновку РП.

Зокрема, станом на 1 вересня п.р. не розпочато проведення видатків загального фонду державного бюджету за 46 бюджетними програмами, незважаючи на наявність відповідних бюджетних асигнувань на звітний період.

Крім того, недоліки у плануванні та організації проведення видатків призвели до прийняття Кабінетом Міністрів рішень про перерозподіл і передачу бюджетних призначень як між програмами, так і головними розпорядниками бюджетних коштів. Відповідно до частин шостої, восьмої та дев’ятої статті 23 Кодексу станом на 19.09.2017 р. Комітетом з питань бюджету опрацьовано та погоджено 25 звернень щодо передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету за 60 бюджетними програмами по загальному та спеціальному фондах на загальну суму 4,5 млрд гривень.

Пенсійному фонду спрямовані видатки у сумі 73,3 млрд грн або 79,7% уточненого плану на січень-серпень 2017 р., що на 15,1% (на 13 млрд грн) менше порівняно з аналогічним періодом 2016 р. Загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за позиками, наданими Казначейством за рахунок єдиного казначейського рахунку, з початку року практично не змінювався та на 01.09.2017 р. становив 48,05 млрд грн.

Видатки на обслуговування державного боргу проведено в обсязі 67,3 млрд грн, або 59,4% бюджетних призначень та 97,9% уточненого плану на січень-серпень п.р.

За 7 місяців п.р. прийнято ряд рішень Уряду про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на загальну суму 695,9 млн грн або 46,4% бюджетних призначень (1,5 млрд грн), при цьому касові видатки становили 253,2 млн грн.

За січень-серпень 2017 року повернуто кредитів до загального фонду в обсязі 3,3 млрд грн, або 67,3% затвердженого на рік показника та 97,9% плану на січень-серпень п.р. До спеціального фонду повернуто кредитів в обсязі 0,26 млрд грн, або 20,7% затвердженого на рік показника.

За 8 місяців п.р. надано кредитів на суму майже 3,6 млрд грн, або 26,5% затвердженого (із змінами) на рік показника, у т.ч. із загального фонду – на суму 0,99 млрд грн (75% затвердженого на рік показника та 95,2% плану на січень-серпень п.р.) та із спеціального фонду – на суму 2,6 млрд грн (21,3% затвердженого (із змінами) на рік показника).

Станом на 01.08.2017 р. кредиторська заборгованість за видатками загального фонду становила 2,3 млрд грн і збільшилася з початку року на 25,6%, з них прострочена кредиторська заборгованість – 1,3 млрд грн (57% від загального обсягу заборгованості) та зменшилася з початку року на 4%.

Дебіторська заборгованість за видатками загального фонду станом на 01.08.2017 р. становила 10,2 млрд грн і зменшилася з початку року на 2,7%, з них прострочена дебіторська заборгованість – 1,5 млрд грн (14,5% від загального обсягу заборгованості) та зменшилася з початку року на 4,1%.

Відповідно до статті 23 Закону розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за 10 бюджетними програмами здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом. Станом на 19.09.2017 р. за зверненнями відповідних головних розпорядників коштів державного бюджету Комітетом погоджено рішення Уряду щодо розподілів за 9 бюджетними програмами. При цьому, за 3 бюджетними програмами розподіл коштів здійснено не в повному обсязі: "Здійснення природоохоронних заходів" (код 2401270) /не розподілено 70,2 млн грн/; "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників" (код 2801580) /не розподілено 224,3 млн грн/; "Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування" (код 3111020) /не розподілено 1 195 млн грн, що пов’язано із збільшенням на цю суму бюджетних призначень за даною програмою згідно із змінами до Закону від 13.07.2017 № 2137-VIII/. Крім того, на даний час Урядом ще не прийнято рішення щодо розподілу коштів за бюджетною програмою "Державна підтримка галузі тваринництва" (код 2801540) у сумі 170 млн грн.

Згідно із статтею 24 Закону залишок коштів спеціального фонду державного бюджету, джерелом формування яких були надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, розподіляється Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом. На запит Комітету від 20.02.2017 р. № 04-13/10-358(40449) Казначейство листом від 01.03.2017 № 8-01/140-3658 повідомило, що відповідний залишок нерозподілених коштів спеціального фонду державного бюджету станом на 01.01.2017 р. становив 1 637,8 млн грн. На даний час зазначений залишок Урядом розподілений в повному обсязі /зокрема, розпорядженням КМУ від 22.03.2017 № 186-р розподілено 651,3 млн грн для підтримки регіональної політики, постановою КМУ від 12.04.2017 № 236 – 140,3 млн грн для розвитку галузі енергетики, розпорядженням КМУ від 19.04.2017 № 267-р – 136,1 млн грн для здійснення заходів щодо захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності та управління якістю, постановою КМУ від 11.05.2017 № 326 – 710 млн грн для підтримки реалізації державної політики у сфері транспорту/.

Окремо варто зауважити, що Комітетом у п.р. за участю представників Мінфіну, Мінінфраструктури, Укравтодору та ПАТ «Ощадбанк» неодноразово розглядалося питання щодо пролонгації облігацій Укравтодору, випущених під державні гарантії, з метою збільшення на 2 млрд грн видатків на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування. При цьому постановою КМУ від 12.04.2017 р. № 330 «Деякі питання діяльності Державного агентства автомобільних доріг» (яка набрала чинності 23.05.2017 р.) погоджено пропозицію Укравтодору щодо продовження на два роки строків обігу та погашення облігацій. Постановою КМУ від 04.07.2017 р. № 475 здійснено перерозподіл відповідних видатків державного бюджету та уточнений розподіл коштів за бюджетною програмою “Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування” (код 3111020), що було погоджено на засіданні Комітету 12.07.2017 р.

Щодо трансфертів між державним і місцевими бюджетами

За 8 місяців п.р. трансферти з державного бюджету (дотації та субвенції) передані місцевим бюджетам у сумі 175,7 млрд грн, що становить 64,6% річного плану та 94,1% плану на січень-серпень п.р.

Базова дотація перерахована у сумі 3,9 млрд грн, або 98,6% плану на січень-серпень. Додаткові дотації, що планувались у цьому періоді, передано у повному обсязі відповідно до плану на цей період. Реверсна дотація перерахована до державного бюджету у сумі 2,6 млрд грн, або 99,3% плану на звітний період.

Субвенції загального фонду перераховані у сумі 159,8 млрд грн, або 96,7% уточненого плану на січень-серпень п.р., з них субвенції на виконання державних програм соціального захисту населення передані в обсязі 86,3 млрд грн, або 98,5% уточненого плану на січень-серпень (з них субвенція на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг – 49,7 млрд грн, або 99,7% уточненого плану на звітний період та 81,3% бюджетних призначень).

Значну частку у загальному обсязі субвенцій загального фонду, переданих місцевим бюджетам за 8 місяців п.р., становили освітня та медична субвенції, а саме освітня субвенція передана в обсязі 34,8 млрд грн (96,6% плану на звітний період), медична субвенція – 36,2 млрд грн (98% плану на звітний період).

Статтею 20 Закону надано право Кабінету Міністрів за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету здійснювати розподіл резерву коштів освітньої і медичної субвенцій, а також нерозподілених видатків цих субвенцій для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, між місцевими бюджетами, а також перерозподіл таких субвенцій між місцевими бюджетами /загальний резерв освітньої субвенції 2 млрд грн; загальний резерв медичної субвенції – майже 1,6 млрд грн/. Однак, на даний час Урядом ще не прийнято рішень щодо розподілу таких коштів.

Субвенції спеціального фонду перераховані у сумі 2 млрд грн, що становить 26,9% плану на січень-серпень п.р.

У Законі (із змінами від 13.07.2017 р. № 2137-VIII) затверджено декілька видів трансфертів місцевим бюджетам без розподілу між місцевими бюджетами, який відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу має бути здійснений Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету. Зокрема, на даний час залишаються нерозподіленими або не повністю розподіленими такі трансферти місцевим бюджетам:

субвенція на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільський місцевості (код 2761040) /затверджено згідно із змінами до Закону від 13.07.2017 р. № 2137-VIII у сумі 4 млрд грн та не розподілено/;

стабілізаційна дотація (код 3511110) /затверджено у сумі 2 млрд грн та не розподілено/;

субвенція на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами (код 3511210) /затверджено (із змінами) у сумі 5 млрд грн, не розподілено майже 1,7 млрд грн/;

субвенція для реалізації проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (код 2761600) /затверджено у сумі 2,1 млрд грн, не розподілено майже 1,5 млрд грн/;

субвенція на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, для осіб з інвалідністю І-ІІ групи, та осіб, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, та потребують поліпшення житлових умов (код 2511120) /затверджено у сумі 329,8 млн грн, не розподілено 117,7 млн грн/;

субвенція на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (код 1611020) /затверджено згідно із змінами до Закону від 13.07.2017 р. № 2137-VIII у сумі 17 млн грн та не розподілено/.

Окремо варто зазначити про слабке виконання субвенції на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (код 2761520): за 8 місяців п.р. відповідні видатки проведені у сумі 147,2 млн грн, що становить 2,9% бюджетних призначень (5 млрд грн). У Висновку РП відмічено, що за інформацією Казначейства необхідні для відкриття асигнувань за вказаною субвенцією договори про організацію взаєморозрахунків були відсутні, тому місцевим бюджетам у І півріччі п.р. не перераховані кошти.

Слід також зауважити, що відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Кодексу розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом у тримісячний строк із дня набрання чинності законом про державний бюджет. У Законі загальний обсяг ДФРР на п.р. затверджено у сумі 3,5 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 1 млрд грн, за спеціальним фондом – 2,5 млрд грн. Урядом здійснено розподіл коштів ДФРР загалом у сумі 3 369,5 млн грн згідно з розпорядженнями КМУ від 07.06.2017 р. № 439 та від 12.07.2017 р. № 461-р, які погоджено Комітетом. Отже, на даний час залишаються нерозподіленими кошти ДФРР у сумі 130,5 млн грн (або 3,7% бюджетних призначень). Станом на 01.09.2017 р. видатки за зазначеною програмою проведено у сумі 439,4 млн грн, що становить лише 12,6% бюджетних призначень.

Таким чином, наразі залишається ризик щодо можливості освоєння у повному обсязі відповідних бюджетних коштів до завершення поточного року.

Щодо змін до Закону

З початку року станом на 19.09.2017 р. прийнято 4 закони щодо змін до державного бюджету на 2017 рік, а саме:

від 21.02.2017 р. № 1860-VIII щодо уточнення назви субвенції (яким передбачено техніко-юридичне уточнення найменування бюджетної програми за кодом 2511120 у додатках № 3 і № 7 до Закону);

від 23.03.2017 р. № 1979-VІІI щодо реалізації Рамкового договору між Урядом України та Урядом Угорщини (яким передбачено збільшення державних зовнішніх запозичень та граничного обсягу державного боргу на 100 млн грн у зв’язку із залученням кредиту Ексімбанку Угорщини до спеціального фонду на реалізацію інвестиційного проекту «Проект з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури на українсько-угорському державному кордоні» та відповідно передбачено видатки Укравтодору за новою бюджетною програмою (код 3111620) у такій сумі. Крім того, статтю 28 Закону доповнено дорученням Мінфіну утворити комісію, до складу якої мають входити члени Комітету, для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами);

від 06.06.2017 р. № 2079-VІІI щодо фінансового забезпечення місцевих виборів (яким, насамперед, передбачено збільшення за загальним фондом видатків ЦВК за бюджетною програмою 6741020 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» на суму 272,3 млн грн із збільшенням на вказану суму плану доходів за кодом 24140300 «Збір під час набуття права власності на легкові автомобілі»);

від 13.07.2017 р. № 2137-VІІI щодо спрямування перевиконання дохідної частини державного бюджету на збільшення видатків для вирішення найнагальніших проблемних питань оборони і безпеки держави, соціально-економічних та інших питань (яким збільшено доходи – на 39,7 млрд грн /у т.ч. за загальним фондом на 27,7 млрд грн та за спеціальним фондом на 11,9 млрд грн/ та видатки – на 40,7 млрд грн /у т.ч. за загальним фондом на 27,7 млрд грн та за спеціальним фондом на 13 млрд грн/, при цьому зменшено надання кредитів на 1 млрд грн /за спеціальним фондом/, а також збільшено майже на 107 млрд грн граничний обсяг державного боргу на 31.12.2017 р.).

Загалом відповідні аналітичні матеріали щодо виконання державного бюджету у поточному році (за підсумками 7 або 8 місяців), підготовлені секретаріатом Комітету, роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Кодексу, пропонується надати Кабінету Міністрів рекомендації для усунення виявлених недоліків при виконанні Закону та поліпшення управління бюджетними коштами у процесі виконання бюджету у 2017 році.

Враховуючи наведене, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І. запропонував Комітету з питань бюджету ухвалити таке рішення (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету): зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі, а також надати відповідні рекомендації Кабінету Міністрів, включаючи рекомендації Рахункової палати, щодо врегулювання наявних проблем і усунення недоліків в процесі виконання бюджету у поточному році.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Амельченко В.В., Крулько І.І. та виконуючий обов’язки Міністра фінансів України Марченко С.М.

Зокрема, виконуючий обов’язки Міністра фінансів України Марченко С.М. запропонував у розданому проекті ухвали виключити підпункт 3 пункту 2, а саме рекомендацію Кабінету Міністрів України про надання пропозиції щодо розподілу понадпланових надходжень до спеціального фонду державного бюджету від конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації конфіскованого майна за вчинення корупційного правопорушення (у сумі 7,1 млрд гривень порівняно з планом, уточненим згідно із Законом України від 13.07.2017 р. № 2137-VIII).

У зв’язку з цим, головою підкомітету Крульком І.І. запропоновано, насамперед, взяти за основу запропонований підкомітетом проект ухвали, а вже потім обговорювати пропозицію Мінфіну.

Така пропозиція була поставлена на голосування (а саме розданий проект ухвали взяти за основу) та була підтримана всіма присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

Після цього голова підкомітету Крулько І.І. запропонував не виключати підпункт 3 пункту 2 проекту ухвали, а уточнити його, виклавши в такій редакції: «надати бачення щодо розподілу понадпланових надходжень до спеціального фонду державного бюджету від конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації конфіскованого майна за вчинення корупційного правопорушення».

Головуючий на засіданні Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування розданий проект ухвали з озвученим головою підкомітету Крульком І.І. уточненням підпункту 3 пункту 2. Така пропозиція була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2017 рік у першому півріччі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році взяти до відома та врахувати в роботі.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) проаналізувати Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2017 рік у першому півріччі, вжити заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету у поточному році та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування;

2) вжити дієві заходи щодо скорочення податкового боргу та недопущення нарощування нової податкової заборгованості, посиливши контроль за поверненням розстрочених і відстрочених сум податкового боргу та обмеживши щорічні списання податкової заборгованості;

3) надати бачення щодо розподілу понадпланових надходжень до спеціального фонду державного бюджету від конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації конфіскованого майна за вчинення корупційного правопорушення;

4) надати детальну інформацію щодо відображення конфіскованих за рішенням суду за вчинення корупційного і пов’язаного з корупцією правопорушення облігацій внутрішньої державної позики /відповідно до пункту 10 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»/ у фінансовій та бюджетній звітності та впливу відповідної операції на виконання державного бюджету та стан державного боргу у поточному році;

5) надати ґрунтовні пояснення щодо скасування у серпні п.р. рішення Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 р. про правочин з державним боргом щодо облігацій внутрішньої державної позики, що є у власності Національного банку України, а також бачення щодо можливості реалізації пунктів 10 і 17 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» до завершення поточного бюджету періоду;

6) прискорити здійснення розподілу резерву коштів освітньої і медичної субвенцій та нерозподілених видатків цих субвенцій для територій Донецької і Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження /відповідно до статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»/;

7) прискорити здійснення розподілу стабілізаційної дотації (код 3511110), субвенцій місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільський місцевості (код 2761040), субвенції на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (код 1611020) та завершення розподілу субвенцій місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами (код 3511210), на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, для осіб з інвалідністю І-ІІ групи, та осіб, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, та потребують поліпшення житлових умов (код 2511120), для реалізації проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (код 2761600) /відповідно до частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України/;

8) завершити розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку (код 2761070) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку;

9) подати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені у її Висновку про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2017 рік у першому півріччі.

Голосували: «за» - 14, «проти» - 0, «утримався» - 1, «не голосували» - 8.

7. Різне.

СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Кругляка Є.Б. щодо удосконалення механізму погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення і тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, що здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

В обговоренні взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Мельник С.І., Куліченко І.І., а також заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Кругляк Є.Б.

Підсумовуючи, перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. запропоновував інформацію взяти до відома.

По завершенні засідання перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. надав слово народному депутату України – члену Комітету з питань бюджету Мепарішвілі Х.Н., який зробив оголошення щодо запланованого на 22 вересня п.р. виїзного засіданн Комітету до міста Біла Церква Київської області і звернувся до народних депутатів – членів Комітету взяти участь у цьому засіданні.

Перший заступник Голови Комітету                                В.В. Амельченко

Секретар Комітету                                                               В.В. Шкварилюк