Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань бюджету

1 червня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  Павелко Андрій Васильович

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалося 16 народних депутатів.

ШКВАРИЛЮК В.В.  Уже 17. 

ПАВЕЛКО А.В. Как подсказывают – уже 17 народных депутатов. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим. Прошу Секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Є якісь пропозиції? Колеги, по порядку денному є пропозиції?

УНГУРЯН П.Я. Шановний Андрію Васильовичу, є погодження з порядком денним, я бачу, у всіх, але є пропозиція з урахуванням того, що у нас вже дуже давно питання, яке сьогодні у нас четверте, але Міністерство фінансів  наполегливо просить, і надійшов лист Прем'єр-міністра України стосовно погодження індикативних показників митних платежів, щоб його розглянути з  урахуванням особливої ваги для дохідної частини державного бюджету першим. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Після 27-ї статті, я так розумію. Так, Іван Іванович Крулько.   

КРУЛЬКО І.І. Так само у нас є два питання, тут є керівники, це звіт Рахункової палати за минулий рік і звіт Кабінету Міністрів про виконання Закону "Про Державний бюджет". Є прохання також їх розглянути, враховуючи представництво тут керівництва Рахункової палати, Міністерства фінансів. Ми вчора на підкомітеті це все пройшли, позавчора, тому просимо розглянути його відразу на початку.

ПАВЕЛКО А.В. Після пропозиції Унгуряна. Колеги, приймається таке?

ІЗ ЗАЛУ. Приймається.

ПАВЕЛКО А.В. Приймається. Тому переходимо до порядку денного, а саме: з першого питання доповідає голова підкомітету Левченко Юрій Володимирович. Будь ласка.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Доброго дня, товариство. Якщо є якісь пропозиції і зауваження до наданих вам списків, прошу висловитись, якщо ні, немає, то прошу підтримати відповідні списки. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, у всіх роздані списки, є запитання, уточнення?

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

ПАВЕЛКО А.В. Переходимо до голосування. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету? Хто за, прошу голосувати. Хто проти, утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення прийнято.

По другому списку. Хто за те, щоб підтримати проект рішення до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету. Хто за? Хто проти? Утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення прийнято.

Переходимо до наступного питання, а саме: про індикативи. Яке? Четверте? Про погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів на 2016 рік.

Будь ласка, з цього питання Оксана Маркарова, перший заступник міністра фінансів. Будь ласка.

МАРКАРОВА О.С. Доброго дня. Шановні колеги, незважаючи на те, що Міністерство фінансів  свого часу виступало взагалі проти запровадження даного експерименту, ви знаєте, що він був ухвалений і з 1-го січня його було запроваджено на регінальному рівні, залишення 50 відсотків понадпланових місячних надходжень, митних платежів на території Волинської, Львівської, Одеської і Чернівецької областей, це пункт 33-й прикінцевих положень Бюджетного кодексу. З 1 січня 2016 року змінами до Бюджетного кодексу передбачено погодження даних індикативних показників з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету і використання фактичних надходжень митних показників за три останні бюджетні періоди при розрахунку індикативних показників замість фактичного імпорту-експорту товарів за 2015 рік. А також поширення даного експерименту, як ви пам'ятаєте, на місто Київ.

Згідно з зазначеними змінами уряд привів у відповідність своїм рішенням, прийнятим 3 лютого 2016 року номер 45, методику розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень у розрізі регіонів у відповідність уже до цих змін. Відповідно цей розрахунок враховує фактичні надходження митних платежів за останні 3 роки згідно норми Бюджетного кодексу для Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополь, враховує ці надходження лише за останній рік, що зумовлено, очевидно, анексією Криму та подіями, які відбуваються зараз на непідконтрольних територіях Луганської та Донецької областей. І для енергетичної митниці ці індикативні показники теж визначені окремо.

Тому на сьогоднішній день ми вже пройшли період першого кварталу. Відповідно подальше непогодження цих індикативних показників не дає можливості використовувати даний експеримент і розподіляти ті понадпланові надходження, які по факту у митниць є. Тому відповідно просимо погодити щомісячні індикативні показники митних платежів, для того щоб розблокувати цей процес для тих митниць, які беруть в ньому участь, і для міста Києва. Дуже дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Унгуряну Павлу Якимовичу.  

УНГУРЯН П.Я. Шановні колеги, це питання чи проблема, з якою ми дуже глибоко розбирались, питання, яке в нас виникло одразу, коли перші листи почали надходити наприкінці лютого – початку березня. Чому лише у другому місяці, на початку третього місяця ми отримали від уряду індикативні показники? Перші два місяці митниця жила по, я так розумію, тимчасових планах. І ці плани доводилися ДФС і Мінфіном до територіальних митних органів.

Зрозуміло, що виникла певна вилка між тим, що на спецрахунках накопичувалося відповідно до тимчасових планів і відповідно до того, що має залишитися на спецрахунках відповідно до експерименту після запровадження індикативів. І ось тут, власне, у нас виникли основні запитання до уряду і до Міністерства фінансів, і до ДФС: що буде, власне, з цими коштами? Частина коштів буде вилучена в державний бюджет? Тоді по яких митницях чи по яких областях? Або навпаки: індикативні показники нижчі за тимчасові плани і ви зробите перерахунок з органами Держказначейства, і місцеві ради, обласні отримають більший ресурс для фінансування доріг? Ось, власне, в чому було питання і чому ми так довго перебували в дискусії, бо ось ця нестиковка. Фактично з 01.01.16 мали запрацювати єдині плани, але вони, як виявилося, були тимчасовими. Лише там у березні ми отримали першу засилку на погодження.

Тому фактично це питання відкрите, шановний пане міністр і пані перший заступник. Воно дійсно відкрите. І сьогодні нам потрібно приймати просто рішення, колеги, просто рішення. Тут є присутнє керівництво Київської міської державної адміністрації або Київради, які теж залежні від цього рішення, оскільки ми місто Київ включили до цього експерименту. І, до речі, я би хотів просити нас, щоб ми у внесення змін до Бюджетного кодексу, який будемо найперше виносити до зали, ми все ж таки додали, Костянтин Євгенович пам’ятає, він доповідав цей закон, ми додали поправку про можливість використання цих коштів на дороги загального користування. Крапка. Без зазначення державного значення, місцевого значення, бо це є дуже важливим, оскільки обласна рада може визначати, що є більш важливим.

Анатолій Сергійович, опонуючи вам, одразу кажу, от місто Київ, назвіть, які в них є дороги державного значення? Навіщо їм цей експеримент тоді, якщо вони мають 500 метрів дороги державного значення, ну, можливо, це ми у них запитаємо. Але це важливо, Андрій Васильович, якщо ми ідемо на цей крок і затверджуємо фундаментальний документ під назвою індикативні показники, які нам формують значну дохідну частину бюджету. Це митні показники, якщо ми ідемо на це, то: а) чи нікого ми не ображаємо з тих, хто наполегливо працював і накопичував кошти. Тепер ми може вилучимо, а люди вже тендери провели, розраховуючи на ці кошти, тендери по дорогах.

І друге. Щоб ми додали в найближчі зміни до Бюджетного кодексу саме можливість розподілу на будь-яку дорогу. Це як запитання-ремарка, а потім я підведу до проекту рішення.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Оксана Сергіївна Маркарова, будь ласка.

МАРКАРОВА О.С. Дуже коротко репліка. Дійсно по результатам першого кварталу, необхідно буде здійснити перерахунок, тому що у Львівської, у Чернівецької і у Київської міської будуть, навпаки, додаткові ресурси, в той час як в Одеської та у Волинської буде вилучення, так би мовити.

Зміни до Бюджетного кодексу були ухвалені в грудні. Ці правила були закладені в грудні, Бюджетний кодекс саме і говорив, що протягом місяця привести у відповідність методику. Ми її протягом місяця привели у відповідність і на початку лютого вона вже була ухвалена. Вона не була затверджена, індикативні показники не були затверджені, але я не думаю, що хтось проводив тендери, не маючи взагалі ніяких цифр. Тому питання одного місяця нерозуміння, в січні ніхто не проводив тендери. Тому все-таки наша позиція тут дуже чітка.

Бюджетний кодекс вступив в силу з 01.01.16 року. Ми не бачимо законодавчих підстав приймати цю методику з  01.02.16 чи з 01.03.16, тобто ця методика була затверджена в лютому, як того вимагав кодекс, відповідно треба затвердити індикативні показники, починаючи з 1 січня.

УНГУРЯН П.Я. В мене тут тільки питання. Не знаю, чи хтось представляє Волинь, але по Одеській області, я так розумію, з тих важкою працею добутих, здається, 90 мільйонів, які утворились в результаті перевиконання в об’ємі 180 мільйонів 69. Значить, трошечки менше. Ви з них "изымаете" в державний бюджет скільки? Все 69 и они еще должны? Или как? Лише про це, бо там повним ходом оголошені тендери славнозвісна М15 Одеса-Рені.

ДУБНЕВИЧ Б.В. Вас питають одесити. Так що ви не дивуйтеся так.

МАРКАРОВА О.С. Я просто не розумію, як на незатверджені кошти взагалі могли оголошувати тендери?

УНГУРЯН П.Я. Вони ж накопичувались автоматично відповідно експерименту. Якщо тимчасовий план передбачав менше, а індикативні показники зараз передбачають більше, то вони, поки ми  не випустили з вами уряд і комітет, вони користуються тимчасовими планами, і все перевиконання ділиться автоматично "фіфті-фіфті" – 50 відсотків нагору, 50 відсотків на спецрахунку облради. Тепер, я так розумію, на цьому спецрахунку 69 мільйонів, вони будуть в якій пропорції вилучені в Державний бюджет? Всі 100 відсотків чи половина, чи як?

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Оксано Сергіївно.

МАРКАРОВА О.С. Питання яке? Тобто мінуса для них не буде, просто у них не буде плюса, оцих 69. Він у них не утворився. У них було 92 за старою методикою, за новою це буде за той же період 23, тобто ці  69, які є на рахунку, і на які, я впевнена, що не проведені тендери, вони будуть вилучені, але це не значить, що вони підуть в мінус. Їх не використали, поки що на них не було жодної юридичної підстави на їх використання.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.

МАТВІЄНКО А.С. Я хочу задати запитання, чи я прослухав, чи воно прозвучало. Якщо ні, то уточніть. Ми говорили, що індикативні показники мають доводитися за виконанням підсумків року, комулятивно. Що не помісячно, бо можна використати один місяць, а по року не виконується, то що буде робити бюджет? Чи цей принцип кумуляції затверджений чи він зберігається у цих розрахунках чи ні?

І друге. Є проект закону, я хотів би, поки є міністр, щоб він прокоментував, про введення цього експерименту по всій Україні. Як міністерство на той проект закону реагує, і чи можемо ми "ощасливити" не тільки 5 областей, а й всі області?

Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Олександре Олександровичу, Міністр фінансів.

ДАНИЛЮК О.О. Дивіться, насправді це теж не секрет, я теж виступав проти, коли розпочиналися експерименти, тому в принципі позиція міністерства – ми проти того, щоб поширювати цей експеримент на всі області, тому що це не є експериментом. Я можу пояснити логіку, вона досить зрозуміла, ми її досить чітко комунікували раніше.

МАРКАРОВА О.С. Кодекс передбачає помісячно саме, тобто в цей місяць є перевищення, воно може використовуватися.

Ну, як по року? Наступний місяць не має перевищення, не буде понаднормового цього. Ми будемо вітати норму про те, що треба вилучати комулятивно, але кодекс на сьогоднішній момент помісячно передбачає.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Левченко Юрій.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую.

У мене 2 питання. Перше питання до комітету. Я, чесно кажучи, не знаю, до кого конкретно це питання в комітеті це питання поставити: чи до голови комітету, чи до голови підкомітету. Але насправді з того, що я почув, насправді по суті нічого не змінилося за ці місяці, що ми це все "мурижили". Тоді постає логічне питання: а для чого це тоді було, вибачте, будь ласка, іншу сторону "мурижити" треба було? От, сидить Київ тут, представники Києва, які, зокрема через те, що ми туди-сюди "футболили", не отримали відповідне фінансування. Може, якщо ми все ж таки вимагали щось від Міністерства фінансів, то треба було домогтися наших вимог, а не просто кілька місяців туди писати, а потім назад, і нічого не змінилося. Тому, я не знаю, пане Андрію, чи це ви, чи це пан Унгурян, хтось дайте мені відповідь, все ж таки, що ми отримали за те, що ми кілька місяців боремося в цьому плані з Мінфіном? Це по-перше.

А по-друге, питання до Мінфіну от конкретно по Одеській області. Ну там по Волинській області схожа ситуація. Скажіть, будь ласка, ви можете зараз чітко сказати, пояснити, скажімо, під стенограму, в чому змінилася попередня методика, ну скажімо, така тимчасова, як вона називається, так? І ця методику, яку зараз пропонується затвердити, в чому зміна, що раніше мало бути в Одеській області Х-сума перевиконання, а зараз має бути, умовно кажучи, Х:2 (ікс поділити на два)? Тобто в чомусь ця методика змінилася по суті? Ну хоча би пара пунктів, що таким чином змінився кінцевий результат? Тому що якщо дивитися суто зі сторони, я не є одеський мажоритарник, але якщо дивитися суто зі сторони, таке враження, що реально це питання політичне, що намагаються когось там за щось там… Спочатку намагалися когось преміювати, а тепер намагаються когось покарати за якісь там певні висловлювання чи дії. Дякую.

МАРКАРОВА О.С. Попередня методика в 2015 році базувалася виключно на цифрах імпорту за попередній рік. А зараз ми використовуємо три попередні бюджетні роки, для того щоб ці дані були більше показовими, скажімо так, надходжень саме, надходжень. Не імпорту просто. А надходжень в грошах, щоб не було такої ситуації, коли у нас імпорт вищий, надходження насправді менші, але ми від них 50 відсотків перерозподіляємо.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. (Без мікрофону)

МАРКАРОВА О.С. Сам цей експеримент таким чином спланований, і Кодекс саме так визначив нам рахувати. Тобто ми виключно методику технічно привели у відповідність до вимог Бюджетного кодексу.

УНГУРЯН П.Я. Шановний Юрію Левченко, відповідаючи на ваше питання, була позиція, чітка позиція попереднього уряду і попереднього Міністерства фінансів. Ми її почули, ми почали опонувати один одному, потім у нас почався політичний процес із зміною уряду, із зміною керівництва Міністерства фінансів. Ми думали, що, можливо, зміниться позиція. Але позиція не змінилася, позиція не змінилася. Нове керівництво, я так розумію, пан міністр, який присутній, поділяють саме такий підхід, ну і ми з цим, як мінімум, маємо рахуватися. Це позиція виконавчої влади. Ми як законодавча влада можемо дати цьому якусь політичну або якусь іншу оцінку, але документально ми зобов'язані документ випустити.

Тому саме з огляду на те, що і Львівська область, і Чернівецька, і місто Київ від цього дуже залежать (від цього дуже залежать), є тут перший заступник міського голови Геннадій Пліс, дуже залежить, то, власне, потрібно сьогодні випускати, колеги.

Єдине що я, все ж таки, буду просити. Ми з секретаріатом виписали елегантне формулювання, що у зв'язку із виникненням різниці між індикативними показниками, визначеними помісячно на перший квартал 2016 року за попередньою та оновленою методиками, рекомендувати Мінфіну України забезпечити приведення відповідних надходжень до місцевих бюджетів, перерахованих за результатами першого кварталу 2016 року, у відповідність до погодження щомісячних індикативних показників за рахунок належних сум перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників у наступних періодах цього року, щоб все ж таки за рахунок року могли вирівнятись, щоб те, що люди, умовно кажучи, собі запланували,  все ж таки ми дали зробити, в чому і є сутність експерименту. Тому, власне, от з таким формулюванням ми могли би сьогодні це випустити.

ПАВЕЛКО А.В. Оксана Сергіївна.

МАРКАРОВА О.С. Дивіться, на відміну від законодавців ми можемо тільки чітко виконувати закон. Бюджетний кодекс чітко каже – 01.01.16. І відповідно ми привели цю методику, ми не бачимо, як можна повернутись до старої методики, коли з 01.01.16 чітка норма діє.

УНГУРЯН П.Я. Ми ж вам не кажемо, що ви маєте методику застосовувати з 01.03., чи з 01.05., чи з сьогодні, я хочу нагадати, вже 01.06. Ми жили по цим планам. Зрозуміло, що методика з 01.01. Але протягом року…

МАРКАРОВА О.С.  А якщо протягом року не буде перевищення, тобто ви говорите, щоб ми вилучили.

ПАВЕЛКО А.В. Крулько Іван Іванович, потім Ванат Петро Михайлович.

КРУЛЬКО І.І. Анатолій Сергійович Матвієнко порушив дуже слушне запитання. Ми знали позицію Мінфіну і знаємо до цього часу з приводу законопроектів, які … з приводу експерименту. Так от саме у зв’язку з тим, що ми підтримуємо Міністерство фінансів з приводу того, що досить експериментів, бюджетний комітет підготував законопроект № 4214, і ми вирішили скасувати експеримент взагалі і зробити перманентну норму в Бюджетному кодексі про те, що по всій Україні перевиконання від митних платежів 50 відсотків буде іти на дороги. Тому ми чекаємо на вашу підтримку і на те, що не буде рекомендацій на вето Президента, коли закон буде прийнятий у парламенті. Дякую вам.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Ванат Петро Михайлович.

ВАНАТ П.М. У мене питання до Міністерства фінансів. Скажіть, будь ласка, по якій формулі були нараховані індикативні показники для Запорізької області, коли за 5 місяців невиконання складає 720 мільйонів, а це виконання 71 відсоток. Я розумію 2, 3, 5, значить, 28,8 відсотка. На мій погляд, дана формула не відповідає дійсності та інтересам і держави, і регіону. 

Друге. Ви знаєте, що в Запорізькій області знаходиться найбільша у Європі атомна станція і вона використовує для своїх виробничих потреб ТВЕЛи . Надходження ТВЕЛів сплановано не щомісячно, а відповідно до графіка потреб даної електростанції. Тому чи враховує і чи буде враховувати Міністерство фінансів цю нерівномірність надходжень від плати за імпорт ТВЕЛів і  яким чином зробити так, щоб збалансувати індикативні показники Запорізької області? І я, підтримуючи пропозицію комітету, якщо буде затверджено чи ми приймемо закон про розповсюдження положення щодо 50 відсотків, то Запорізька область, якщо так будемо рахувати, не бачитиме в найближчі 10 років своїх показників. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Оксана Сергіївна.

МАРКАРОВА О.С. Я дуже коротко просто відповім. Запорізька область не є частиною експерименту зараз, але хочу сказати, що методика щодо індикативів розрахунків, вона однакова для всіх областей. І саме для того, щоб вона рахувала правильно і однаково, не враховує якісь особливості, тому що у Запорізькій області є там атомна, в іншій області є свої важливі об'єкти і так далі. Тобто на даний момент вона враховує саме питання митниці, надходжень конкретної митниці, і від того рахуються індикативні показники.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Олександр Шевченко. Будь ласка.

ШЕВЧЕНКО О.Л.  Я коротко додам, що протягом попереднього року я боровся з цим законом, тому що для мене як для математика, фізика незрозумілі ці всі формули. Знаєте, це добре, що експеримент нарешті розповсюджується на всі області, щоб не було дискримінації. Це раз. Вже як реальна децентралізація.

І друге. Я завжди казав: давайте приймемо один, п'ять, десять, двадцять відсотків з тих надходжень, які надходять на митницю. І тоді не треба буде от займатися цією, як кажуть, втратою часу, що стосується якихось ефемерних розрахунків, що стосується індикатива. Ну давайте перейдемо все-таки, давайте порадимось з Мінфіном. Ми той раз говорили: давайте порадимось, давайте вийдемо на якусь формулу зрозумілу, щоб і Мінфіну не було важко, і всім було просто порахувати. Оце те, що зараз відбувається, воно відбувається в якомусь такому напівручному режимі, і ми все одно до цього прийдемо, тільки це буде пізніше. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Я хотів би надати слово Першому заступнику Голови Київської міської державної адміністрації Плісу Геннадію Володимировичу. Будь ласка.

К микрофону подойдите.

ПЛІС Г.В. Дякую.

Шановні депутати! Я хотів би звернути увагу на те, що фактично капітального ремонту в місті Києві потребують 89 відсотків доріг. Так, вже, як кажуть, "весна пройшла", зараз літо, нам для тендерів необхідно мінімум два-три місяці, це кінець літа. Яка зараз погода, ми бачимо – дуже багато дощів, і це ускладнює нашу ситуацію. Тому я хочу додати лише одне: що краще недосконала методика, але сьогодні, ніж досконала методика, але там через місяць чи через два, тому що потім вже це буде, як кажуть, впливати на якість доріг і на нашу можливість  взагалі ці кошти освоїти.

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги! Пропоную перейти до голосування, прийняття рішення, а саме: пропонується, було запропоновано головою підкомітету Унгуряном Павлом Якимовичем проект рішення, зокрема, погодити щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів на 2016 рік, подані згідно з відповідним листом Мінфіну. Рекомендувати Мінфіну забезпечити приведення відповідних надходжень до місцевих бюджетів, перерахованих за результатами першого кварталу 2016 року, у відповідність до погодження щомісячних індикативних показників за рахунок належних сум перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників у наступних періодах цього року. Звернутися до Мінфіну щодо забезпечення надання комітету щомісяця інформації про виконання щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів в територіальному розрізі та в розрізі видів митних платежів.

Хто за, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. Два – проти. Утримались – ні  одного.

ПАВЕЛКО А.В. Рішення прийнято. Дякую.

Наступне питання запропоноване Іваном Івановичем Крульком.

 Шосте питання – "Про звіт Кабінету Міністрів  про виконання Закону "Про Державний бюджет України за 2015 рік". Доповідає від Міністерства фінансів Оксана Сергіївна, так? Звіт за 2015 рік.

Доповідає перший заступник міністра фінансів Маркарова Оксана Сергіївна. Будь ласка.

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги, ми раді представити вам звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет 2015 року". Непростий рік, який слідував за таким же непростим 2014 роком. Які наші головні здобутки 2015 року?

Ми детально обговорювали на підкомітеті наш звіт. Перше. Була проведена бюджетна децентралізація. І ви, як комітет, брали дуже активну участь. Завдяки саме співпраці з комітетом ми змогли збільшити ресурс, який ми відправили на місцеві бюджети.

По-друге. В умовах економічної кризи, війни і надзвичайного боргового навантаження все-таки профінансовано всі ключові потреби країни. Жодного разу в 2015 році не було зупинено фінансування жодної з важливих статей, включаючи і незахищені статті. Профінансовано всі державні зобов'язання по пенсійним, зарплатним, соціальним виплатам без будь-яких затримок і боргів. Значно оздоровлено державні фінанси через проведення фіскальної консолідації.

Ми не тільки розробили і разом з вами ухвалили реалістичний бюджет, оцінили адекватно наповнення казни і таким чином у 2015 році вдалося збільшити доходи бюджету більшими темпами, аніж збільшення видатків, і було не допущено безвідповідальне збільшення Державного бюджету протягом року.

Все це дозволило вперше за багато років не тільки виконати бюджет, а й значно зменшити дефіцит Державного бюджету проти 2014 року в 1,4 рази.

Зменшення дефіциту, покращення фіскальної дисципліни і, як наслідок, оздоровлення нам дозволять досягти і зменшення боргового навантаження, і зменшення інфляційного тиску, і здешевлення податкового навантаження в економіці, і інвестиційного ресурсу в майбутньому залучення в цей.

І ми бачимо уже результати цього на початку 2016 року, в тому числі зменшення інфляції.

Які ключові показники та фактори виконання бюджету в 2015 році? Не буду повторюватися, що виконувався він на фоні нестабільної макроекономічної ситуації для того, щоб зберегти, але завдяки вжитим урядом і Нацбанком спільно заходам відновлення нашої співпраці з Міжнародним валютним фондом та іншими міжнародними партнерами, нам вдалося у 2015 році стабілізувати ситуацію. І вже починаючи з травня 2015 року було забезпечення уповільнення інфляції, яка за підсумками 2015 року склала 43,3 відсотка у вимірі грудень до грудня.

Було забезпечено відновлення зростання ВВП порівняно з першим кварталом 2015 року. І протягом 2015 року ми також оперативно реагували на нові виклики, які протягом року виникали в бюджетній сфері.

У березні були внесені зміни до бюджету в рамках відновлення співпраці з МВФ. Це було умовною зміною, як ви пам'ятаєте, макропрогнозу, інфляційні, девальваційні процеси, підвищення тарифів на газ.

У липні було внесено зміну і забезпечено додаткову потребу у видатках на оборону та правоохоронну діяльність у розмірі 5,3 мільярда.

У вересні здійснено наближення з підвищення соціальних стандартів та необхідності вирішення інших нагальних соціальних питань, а вже грудневими змінами збільшено трансферти Пенсійному фонду у сумі 14 мільярдів на виплати пенсій січня 2016 року за рахунок економії інших видатків.

У 2015 році були внесені, я не буду говорити, податкова реформа, але було продовжено реформування податкової, чи внесення змін до податкової системи, і ми значно покращили саме адміністрування. Тобто кількість податків було скорочено з 22 до 11 шляхом або уникнення, або консолідації інших, проведено реформу місцевих бюджетів, як я вже казала, і це здійснено фактично весь перший етап бюджетної децентралізації.

По надходженням. Надходження за 2015 рік проти 2014 року збільшилися до Держбюджету на 49,7 відсотка до 534,7 мільярда, причому вперше було перевиконані річні показники змінами на 2,6 мільярда гривень. До загального фонду Держбюджету на 62,2 відсотка до 503,8 мільярда гривень. Річний розпис зі змінами було таким чином перевиконано на 12 мільярдів, в тому числі за рахунок продажу 3G ліцензії на суму 8,8 мільярда гривень.

Щодо видатків. У 2015 році, скажімо так, в ситуації обмеженості бюджетних ресурсів постійно проводилася урядом виважена політика щодо видатків, спрямована, в першу чергу, на підвищення обороноздатності, своєчасних виплат за борговими зобов'язаннями, фінансуванням відповідно до планових показників усіх соціальних виплат та допомог. І протягом всього року було проведено, ми працювали в режимі жорсткої економії бюджетних коштів. Відповідно видатки Державного бюджету у 2015 році збільшилися на 146,7 мільярда, або на 34,1 до майже 577 мільярдів гривень. Фактичні касові видатки були меншими річного планового показника на 22,5 мільярда гривень, що обумовлено економією видатків за рахунок фінансування соціальних видатків відповідно до фактично зареєстрованих зобов'язань.

Видатки загального фонду Державного бюджету зросли на 173,5 мільярда гривень, або на 48,6 відсотка.

В структурі видатків загального фонду Державного бюджету найбільші частки припадали у нас на: трансферти місцевим бюджетам (це 31,8 відсотка); здійснення виплат заробітних плат, окрім оборони та безпеки та соціальних виплат (24,5 відсотка); видатки на оборону та безпеку (17,6 відсотка); і видатки на обслуговування боргу (15,5 відсотка).

Велике боргове навантаження попередніх періодів та девальвація гривні обумовили зростання видатків на обслуговування боргу протягом 2015 року, які збільшилися у нас у порівнянні до 2014 року в 1,8 рази до 84,5 мільярда гривень. Це був найбільший виклик 2015 року. І зростання державного боргу в гривневому еквіваленті пояснюється також необхідністю фінансування дефіциту Державного бюджету, але також випуску облігацій внутрішньої позики для кредитування: перше, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, збільшення статутних капіталів НАК "Нафтогазу" і наших державних банків, а також, звичайно, це сталося внаслідок девальвації національної валюти. Проте в доларовому еквіваленті державний борг зменшився на 4,5 мільярда, що значною мірою обумовлено проведенням реструктуризацією та частковим списанням державного боргу.

Здійснення реструктуризації нам дозволило покращити середньострокову боргову стійкість у рамках співпраці з МВФ за програмою розширеного фінансування і передбачає, як ви пам'ятаєте, теж наступне: зменшення основної суми на 3 мільярди, зменшення боргу Київської міської ради на 117 мільйонів доларів, і перенесення погашення 7,2 мільярда на період, починаючи з 2019 року.

Таким чином, в цілому податкова бюджетна політика уряду в 2015 році забезпечила початок фіскальної консолідації, який ми плануємо продовжувати далі. Вчасне реагування на нові виклики сприяло відновленню фінансової системи на тлі якої тепер можна спільними зусиллями починати будувати стабільну базу для зростання економіки. Фактично доходи бюджету були вищими за планові показники, за видатками було забезпечено економію. Тому ми просимо в цьому році затвердити проект Постанови про Звіт про виконання Закону України про Державний бюджет України за 2015 рік. У нас ще є декілька питань, які уже по результатам розгляду на підкомітеті. Я думаю, що ми в робочому режимі зараз тоді їх обговоримо більш детально. Просимо підтримати нас. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Когда все выступающие выскажутся, мы потом перейдем к вопросам. Дякую за доповідь, Оксана Сергіївна.

Слово надається голові Рахункової палати Магуті Роману Миколайовичу. Будь ласка.

ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону) …начальнику департаменту…

ПАВЕЛКО А.В. Ну будь ласка, передайте. Включите микрофон и передайте.

ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону) Слово надається …

ТЕСЛЕНКО О.І. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати України та запрошені! Відповідно до Закону України про Рахункову палату Рахункова палата провела аналіз та експертизу поданого Кабінетом Міністрів України Звіту про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" і затвердила Висновки щодо виконання Закону про Державний бюджет на 2015 рік, які надані Верховній Раді України в установлений статтею 62 Бюджетного кодексу України термін. У Висновках надано оцінку ефективності управління коштами Державного бюджету, а також пропозиції щодо усунення виявлених порушень та вдосконалення бюджетного законодавства. Дякую за увагу.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Крульку Івану Івановичу. Будь ласка.

КРУЛЬКО І.І. Дякую, Андрію Васильовичу.

Шановні колеги, на розгляд комітету представлено розроблений за результатами опрацювання Звіту уряду, висновків та інших матеріалів Рахункової палати проект Постанови Верховної Ради про Звіт про виконання Закону про Державний бюджет на 2015 рік.

Ми на підкомітеті, і у зв'язку з цим я не хотів би зупинятися детально на комітеті, дуже детально розглянули всі питання, які стосуються Звіту Кабінету Міністрів про виконання бюджету за 2015 рік. Констатували ми ті позитиви, які є. Також в проекті постанови ви побачите зауваження, які ми пропонуємо усунути Кабінету Міністрів.

Від Міністерства фінансів представники були майже всіх департаментів, які зацікавлені і які працювали над питанням виконання Закону про Державний бюджет. І у зв'язку з цим я би пропонував, що у зв'язку з тим, що комітет тут попрацював, взяти за основу і внести до сесійної зали Верховної Ради проект постанови, який розданий на засіданні комітету, відповідно до якого комітет пропонує взяти до відома урядовий Звіт про виконання Закону про Державний бюджет за 2015 рік і надати Кабінету Міністрів відповідні доручення згідно з підготовленим проектом постанови, а також направити їх уряду як Рекомендації комітету з цього питання.

Хотів би зазначити історію нашого питання, як взагалі ці постанови розглядалися. Останні кілька років парламент взагалі не спромігся прийняти жодну постанову стосовно Звіту про виконання Закону про Держбюджет. Так було в минулому році, так було в позаминулому році. І якщо ми зараз будемо пропонувати достатньо тут контраверсійні речі, то ми можемо нажити славу і в цьому році таку саму.

Тому у зв'язку з тим, що ми відпрацювали всі компромісні формулювання в цьому проекті постанови, і він є важливим у зв'язку з тим, що ми даємо як парламент Рекомендації Кабінету Міністрів з тим, щоб бюджет за 2016 рік був виконаний відповідно до тих рекомендацій, які ми даємо за наслідками заслуховування звіту. Я би пропонував, щоб ми зараз затвердили цю постанову і винесли її в зал і не розпочинали нову дискусію, яку ми вже провели дуже детально на підкомітеті за участю всіх представників – і Мінфіну, і Державного казначейства, і Рахункової палати. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу.

Переходимо до обговорення. Скорик Микола Леонідович. Будь ласка.

СКОРИК М.Л. Я перепрошую, я, на жаль, не брав участь у засіданнях підкомітету, тому я прошу мене вибачити. На сторінці 3 Звіту є декілька цифр, які я  просив би дещо прокоментувати. Стосуються вони  показників дефіциту державного бюджету і питання щодо надходжень і, відповідно, відшкодування ПДВ. От я наведу декілька цифр. Дивіться, відшкодування ПДВ - відзначається, що як воно там відбувалось автоматично і так далі, але, на жаль, 12,9 мільярда гривень, вони не відшкодовані. Тобто це, відповідно, як я вважаю, борг державного бюджету. З іншого боку, пишеться, що "загальний обсяг переплат податків і зборів до державного бюджету збільшився на 9,1 мільярда гривень і становить 36,4 мільярда гривень. І з третього боку, відзначається низький рівень дефіциту державного бюджету за рахунок того, що не виконані показники надходжень щодо приватизації, відповідно – видатків щодо цього і так далі. І відзначається, що в цілому дефіцит склав 45,2, а дефіцит загального фонду склав 38,9. В той же час от паралельне питання – попередній Прем'єр-міністр дуже часто говорив про одне з досягнень попереднього уряду як великі залишки на рахунках Казначейства. От як це вплинуло, ці залишки на рахунках Казначейства, на формування дохідної бази бюджету 2016 року, що вони використані? І мені здається, я, може, трішки сумбурно, але мені здається, що є певна маніпуляція стосовно понять державного боргу і, відповідно, того, що все-таки у нас є збільшення доходів до державного бюджету, чи їх немає і як вони використовуються. Дякую за відповідь.

ПАВЕЛКО А.В. Прошу, Оксано Сергіївно.

МАРКАРОВА О.С. Дякую. Перше питання. Щодо повернення відшкодування ПДВ. В минулому році у нас була інша система, функціонувала, у нас було автоматичне і не автоматичне відшкодування ПДВ. Відповідно наше в тому числі одне з зобов'язань по нашій програмі з Міжнародним валютним фондом, що у нас не повинно бути протермінованого ПДВ. Протермінований – це більше 74 днів. Відповідно завжди на кінець звітного періоду буде те ПДВ, яке ще є активне, тобто не відшкодоване, але не є протермінованим. І ніколи, тобто якщо ми говоримо, от я би тут розділяла, як би, питання бюджету і його виконання і питання Казначейства і касових операцій і залишків на рахунках, що є кешем і не завжди відповідає цифрам саме по виконанню бюджету. Очевидно, це просто різні форми.

У нас точно є перевиконання по доходах, ми наші показники по дефіциту, в тому числі перевірені, ви тільки що чули Звіт  Рахункової палати, і всі ці цифри відповідають як доходам, так і видаткам. Щодо боргового навантаження – боргова операція проведена, у нас було подано всю цю інформацію детально до Верховної Ради. Якщо будуть якісь запитання чіткі по цифрам, я просто не зовсім знаходжу на третій сторінці звіту те,  про що ви казали, я готова більш детально сісти і проговорити по відповідям.

ПАВЕЛКО А.В. Оксана Сергіївна, дякую. Микола Леонідович, я би дуже всім колегам дякував за роботу в підкомітеті, яку провів голова Іван Іванович. Дійсно, це була дуже обширна інформація.

СКОРИК М.Л. Якщо з позиції, що ми просто беремо до відому, то це одна позиція, а розглядати, то це інше. Я може погоджуюсь з Іван Івановичем, дякую, але я розумію, що видатки… Добре, дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую вам. Іван Іванович і Андрій Леонідович потім.

КРУЛЬКО І.І. З приводу боргу. Значить, станом на кінець 2014 року борг зовнішній становив 69,4 відсотки ВВП, станом на кінець 2015 року становив 79,4 відсотки ВВП. Причому ми звертаємо увагу, до речі, в наших висновках про те, що урядом не надано для схвалення у Верховній Раді план заходів з приведення загального обсягу державного боргу та гарантованого державного боргу до встановлених кодексом вимог. А в кодексі встановлені вимоги:  граничний рівень 60 відсотків ВВП. Ось реальна ситуація. Тобто, не зважаючи на те, що була проведена реструктуризація, зовнішній борг зріс.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Андрій Леонідович Деркач.

ДЕРКАЧ А.Л. Иван Иванович, относясь с уважением к работе комитета, тем не менее хочу просто сказать, что за вот такой документ я голосовать не буду. Для меня заказчиком, честно говорю, являются граждане Украины, мои избиратели.

В этом отчете описана какая-то часть цифр. В даном случае первое, что я хочу сказать, Андрей Васильевич, меня удивляет второй год позиция Счетной палаты, которая рассказывает, что у нас все хорошо и никаких замечаний нет и ее доклады  укладываются в режим приблизительно времени разборки и сборки автомата Калашникова. Это удивительно, видимо, это закончится тоже, потому что бездеятельность Счетной палаты, она не освобождает от ответственности в последующем.

Теперь то, что касается по сути. То, что касается госдолга, он описан, Иван Иванович, недостаточным образом. Вся пресса писала на тему возможных коррупционных действий министра Яресько по продаже этого долга и потому что 100 миллиардов будут платить наши дети за пропуск 3 миллиардов. Мы здесь этого не увидели. Мы увидели только констатацию фактов, что общий долг, обсяг державного боргу збільшився на 40 відсотків, а гарантований – на 54,7. Это мы увидели, но не увидели кто за это отвечает. А есть конкретные фамилии, имена людей и конкретные люди, которые за эту историю отвечают.

Теперь. В адресательной части написано, что есть недобор по рентной плате, в частности по нефте – 3,3 миллиарда, по Европейскому Союзу – 2,8 миллиарда и податку на прибуток підприємств – 2,1 миллиард.

Классик говорит: каждое действие или бездействие, преступление имеет фамилию, имя и отчество. И в выводах и рекомендациях эта теория не описана никаким образом. Вы извините, пожалуйста, вы потом будете с Иваном Ивановичем разговаривать, когда я выступаю, займите, пожалуйста, свое место как работник секретариата. Эта история не описана.

Описание проблем с субвенциями по образованию и медицине, которые каждый комитет мы обсуждали. В решениях здесь нет ни слова на эту тему. И ближайшее заседание, мы проговаривали с председателем комитета, должны провести совместное заседание трех комитетов с участием премьер-министра по обеспечению нехватающих средств, те, которые мы прогнозировали  2,7 миллиарда по здравоохранению приблизительно и 3,2 по образованию.

И у меня вопрос, связанный с бюджетом обороны. Чего вы боитесь? Кого вы боитесь? Скажите, пожалуйста, напоследок, какой сегодня авансовый платеж по "Оборонпрому" выданных авансов? На какую сумму в миллиардах? Товарищ министр, есть у вас данные?

ІЗ ЗАЛУ. Есть.

ДЕРКАЧ А.Л. Какой? Цифра. 4 миллиарда, а может быть и больше. Где описание расходов? Я как член бюджетного комитета видел, что тратил "Оборонпром" с этими хозяйственниками?

ПАВЕЛКО А.В. Андрей Леонидович!

ДЕРКАЧ А.Л. Да!

ПАВЕЛКО А.В. Выходим к…

ДЕРКАЧ А.Л. Теперь вопрос. Вот этот документ принимать нельзя, его надо доработать. А писать то, что непосредственно касается всех нас, в том числе вопросы, связанные прежде всего с образованием и здравоохранением, бюджетом "Оборонпрома", государственным долгом, и потом, после этого, принимать. Спасибо.

ПАВЕЛКО А.В. Андрей Леонидович, я хочу вашу доповідь на две части разделить. Все-таки, я думаю, все коллеги поддержат провести совместное заседание с профильными комитетами – образования и медицины. И вместе с Кабинетом Министров выработать те изменения в бюджет, которые необходимы. И здесь я думаю, что все коллеги поддерживают.

Второй частью у нас было предложено отклонить. У нас Иван Иванович предложил "до відому", вы предлагает отклонить сегодня этот вопрос. Я правильно резюмировал.

Пинзеник Виктор Михайлович, будь ласка.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я не хочу вести дискусію з приводу Звіту самого виконання бюджету. Я хочу тільки звернути увагу на один пункт рішення, який у мене викликає тривогу. Привернуло мою увагу до цього пункту те, що його рекомендувала Рахункова палата. Мова йде про 13-й пункт "Удосконалення звітування отримувачів ОВДП, що має цільове призначення, за використання бюджетних коштів". В чому тут є проблема? Проблема в тому, що ці кошти видаються не на статутний капітал "Нафтогазу", а на покриття різниці в цінах. І вони видаються Фонду гарантування на повернення вкладів. Але отоварення їх робить Національний банк України. Національний банк має зобов'язання по монетарній політиці. Тому в кінці року абсолютно нормальним є, коли ці гроші не отоварені, папери не перетворені в гроші. І в обліку це будуть папери. І я не хотів би, щоб з цього приводу наші контрольні органи писали записки, звертались до відповідних органів.

Є другий аспект. Частина коштів направляється (не коштів, а ОВДП) на поповнення статутного капіталу банків. У банка можуть бути проблеми двох родів. Перше – ліквідність. Але в банку може не бути проблеми з ліквідністю. Банк має гроші, але у нього є проблема адекватності капіталу. Внеском в статутний фонд по цінним паперам ми вирішуємо проблему адекватності капіталу. Але це зовсім не означає, що цінні папери мають бути перетворені в гроші. Тому я тут боюся цього формулювання, як воно записано. Я б краще утримався від цього формулювання.

ПАВЕЛКО А.В. Я думаю, що ми його виключимо, цей 13-й пункт.

ПИНЗЕНИК В.М. Бо це дуже делікатне питання, не можна допустити… Я розумію, яку мету ставили автори, але не можна допустити, щоб цей інструмент потім використовувався неправильно, бо тут є і правильні речі в тому випадку, коли ОВДП не продаються.

ПАВЕЛКО А.В. Оксана Сергіївна Маркарова.

МАРКАРОВА О.С. Міністерство фінансів теж просило і на підкомітеті виключити цей підпункт. Якщо ми будемо в майбутньому колись здійснювати саме випуск цільових облігацій внутрішньої позики, так, по ним треба це робити. Але ми таких не здійснювали випусків, а оці ОВДП, які здійснювались для Фонду гарантування і для поповнення банків, тут абсолютно підтримуємо і просимо цей 13-й пункт виключити.  

ПАВЕЛКО А.В. Іван Іванович Крулько, будь ласка.

КРУЛЬКО І.І. Дякую.

Ми на підкомітеті 13-й пункт розглядали, і було прийнято рішення викласти його в редакції, яку ми вже зараз бачимо. Тобто це вже компромісна редакція в пом'якшеному формулюванні. Якщо дійсно є пропозиції конкретно по цьому пункту, Віктор Михайлович пропонує, я не буду на ньому наполягати, але мені здається, що це якраз… Взагалі от, на основі чого складені всі ці Рекомендації? Не тільки на основі того, що напрацював комітет. Левова частка того, що тут є, це те, що зробила аналіз Рахункова палата і надіслала Звіт.

Насправді, ми дійсно чекаємо, коли вже буде розглянуто в парламенті питання складу Рахункової палати, питання вже перезріло. Але я хотів би сказати, що всі Висновки Рахункової палати з приводу Звіту про виконання бюджету за минулий рік роздані всім народним депутатам. Тобто це не цей виступ був, який тривав 30 секунд, а це був документ, який був розданий ще заздалегідь всім депутатам парламенту в сесійній залі. Це один момент.

Другий момент. Андрій Леонідович тут порушив питання з приводу реструктуризації боргу. Я хочу нагадати колегам просто, може, це було випущено з уваги, що в минулому році, коли ми приймали парламентом постанову, ми записали доручення Рахунковій палаті здійснити в 2016 році аудит здійснення реструктуризації державного боргу. І голова Рахункової палати може це підтвердити. Вони повинні в цьому році здійснити аудит і за наслідками аудиту дати відповідні матеріали парламенту. Ми очікуємо цього рішення. І після цього ми зможемо сказати.

Дійсно, у мене також є до питання проведення реструктуризації дуже серйозні питання, але напряму воно не стосується до питання виконання бюджету за минулий рік, це  давайте теж тут будемо об'єктивно говорити.

Тому що я пропоную? У нас є кілька варіантів, які дає нам Регламент Верховної Ради, як діяти в цій ситуації. Один з варіантів – це той, який запропонував підкомітет, - взяти до відома. Один з варіантів – це не схвалювати Звіт. І один з варіантів – це схвалити Звіт. Три є варіанти. На основі цих трьох варіантів ми і повинні прийняти рішення. Хоча я ще раз кажу, що є ще й четвертий варіант – це взагалі не прийняти ніяку постанову. І тоді ми нібито заслухали Кабінет Міністрів, але не дали йому ніяких доручень. Це найпростіше, да? Тобто всі лишилися з чистими руками. Давайте  все-таки будемо більш відповідальними.

Я розумію, що цей документ не є ідеальним. Я запрошую до роботи в підкомітеті. Чим буде більше депутатів записано з нашого комітету, тим ефективніша буде робота. Записуйтесь в підкомітет. Ми будемо детально розглядати, і всі ці слушні питання будемо включати в постанову. Якщо є конкретні пропозиції, які зараз можна включити, давайте редакцію, ми будемо включати і будемо рухатися далі.  

Насправді, з точки зору розвитку країни і бюджетного процесу, цей документ не має якогось там надзвичайно важливого значення, давайте будемо говорити відверто, як є. Але він є важливим з точки зору того, що бюджетний комітет фіксує певні порушення при виконанні бюджету і робить Рекомендації як бюджетний комітет, як парламент Міністерству фінансів і уряду, на що треба звернути увагу при виконанні бюджету вже в поточному році, щоб не робити ті самі помилки, які були здійснені в минулому році. Ось для чого важлива ця постанова.

Тому я би пропонував, щоб ми все-таки прийняли рішення підкомітету – взяли до відома виконання бюджету, звернули увагу на ці всі помилки. І, до речі, мене більше турбує інше питання. До 1 квітня Кабінет Міністрів вносить до парламенту Бюджетну резолюцію. Сьогодні ми маємо вже 31 травня, два місяці пройшло…

ІЗ ЗАЛУ. В "Різному" є  це питання.

КРУЛЬКО І.І. Я бачу, що в "Різному" є, Андрій Вікторович, я ж читаю "Порядок денний". Але те, що воно внесено у "Різному" 31 травня, воно не знімає проблему 1 квітня, правда? Ось це у мене виникає запитання, тому що потім нам розкажуть, чому 15 вересня бюджет не вноситься.

ПАВЕЛКО А.В. Иван Иванович, ответьте более детально: вы не против, если в этой постанове 13-й пункт мы выключим по предложению Виктора Михайловича Пинзеника? Не против. Вот это было главное.

Давайте подводить черту. Сергей Рудик, и переходим к голосованию.

РУДИК С.Я. Шановні колеги, як новообраний голова підкомітету з державного боргу я хотів би, користуючись присутністю міністра й першого заступника міністра і після такого бурхливого обговорення, вийти все-таки на конструктив. Але в частині конструктиву побажати не просто  констатувати, що, як записано на 4-й сторінці, як і в попередньому році Кабінет Міністрів України не затвердив в 2015 році стратегію управління держборгом, на що також звертає увагу Рахункова палата, а домовитися, що ми в цьому році це робимо, тобто одним з перших наших спільних напрацювань (от, я тиждень, як обраний), ми підкомітетом це відпрацюємо, з міністром, з ким треба, з фахівцями, з директором департаменту, покажемо нашим колегам в бюджетному комітеті цю стратегію. Я думаю, що всі питання ми не знімемо, складна економічна ситуація, але принаймні коли люди розуміють логіку дії уряду, то зовсім по-іншому приймаються рішення.

Тому я підтримаю колегу Івана Крулька. Все рівно прийме рішення зал. Я рекомендую, щоб ми взяли до відома Звіт Кабінету Міністрів України, все рівно прийме рішення зал Верховної Ради України, і в майбутньому десь намагалися шукати ці гострі кути і знімати їх до того, як вони виникають. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Олександр Олександрович хотів.

ДАНИЛЮК О.О. Я просто хотів подякувати за конструктивну позицію, і погоджуємося, будемо працювати. 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександр Олександрович.

Юрій Левченко, і переходимо до голосування.      

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую.

Ну, у мене питань багато, але я задам насправді одне, тому що чудово розумію, що немає сенсу багато задавати питань. Це питання до Мінфіну. А чи є у вас, чи ви взагалі рахували, якщо рахували, то чи є у вас в загальному доступі, у відкритому доступі цифри щодо виконання бюджету в реальних розмірах, в реальних цифрах? Не в номінальних, бо є різниця, ви ж чудово знаєте, між номінальним виконанням і реальним виконанням, тобто враховуючи інфляційні процеси. Тобто чи ви робили такий аналіз щодо виконання бюджету, особливо в дохідній частині, враховуючи реальний вимір? Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Оксана Сергіївна.

МАРКАРОВА О.С. Дивіться, ми використовуємо одну методику. Весь бюджет ми не перераховували всі доходи, всі видатки в реальні. Деякі тенденції, деякі доходи ми, звичайно, для себе рахуємо, для того щоб розуміти, в тому числі який вплив мають ці виконання чи недовиконання і видатки. Але весь бюджет повністю ми не перераховуємо. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Переходимо до голосування, шановні колеги. Пропонується поставити на голосування пропозицію голови підкомітету Крулька Івана Івановича відповідно до розданого проекту рішення, а саме: комітету взяти до відома урядовий Звіт про виконання Закону про Державний бюджет на 2015 рік та рекомендувати Верховній Раді зазначений Звіт взяти до відома і надати Кабінету Міністрів відповідні доручення згідно з підготовленим проектом постанови, а також направити їх уряду як Рекомендації комітету з цього питання, за виключенням 13-го пункту. Хто "за", прошу голосувати. Хто проти? Один. Утримався? Один.

ІЗ ЗАЛУ. Два утрималося.

ПАВЕЛКО А.В. Два утрималось. Рішення приймається. Дякую.

Наступне питання 7-е: про Звіт Рахункової палати за 2015 рік. Доповідає голова Рахункової палати Магута Роман Миколайович.

МАГУТА Р.М. Шановний Андрій Васильович, шановні члени бюджетного комітету, присутні! Дозвольте представити вам Звіт Рахункової палати  за 2015 рік, який сформовано відповідно вже до нової редакції Закону України про Рахункову палату, який підбиває основні підсумки роботи нашої інституції за рік. Звіт Рахункової палати є відображенням контрольно-аналітичної експертної діяльності, що здійснювалася в звітному році і охоплювала контрольними заходами період 2013-2015 роки. Окремі системні контрольні заходи охоплювали більш ранні періоди діяльності об'єктів аудиту.

Рахункова палата стала більш відкритою, більш транспарентною. Сьогодні ви можете ознайомитися, зайти на сайт Рахункової палати, де чітко визначений графік проведення контрольних заходів, які висвітлені. І саме основне: чітко вказано, в який день які звіти розглядаються. Після розгляду звіту на засіданні Рахункової палати, перше – Рахункова палата публікує на сайті рішення Рахункової палати, далі – сам звіт, він є тепер вільно в доступі, можна ознайомитися з ним. І далі йде реагування на висновки і на зауваження, які були висловлені Рахунковою палатою під час контрольного заходу.

ДУБНЕВИЧ Б.В. Голосуємо.

ПАВЕЛКО А.В. Роман Николаевич, я думаю, что всем розданы материалы. Є пропозиція голові підкомітету Крульку Івану Івановичу висловитися по цьому питанню.

КРУЛЬКО І.І. Я розумію колегу Богдана Васильовича, який був учасником розгляду цього питання на підкомітеті. Тому він детально чув про Звіт, про виконання. Значить, я скажу два моменти. Перший момент, що дійсно закон, який ми прийняли в минулому році, він надав серйозні повноваження для Рахункової палати. У них всі є можливості.

Що за парламентом стоїть зараз великий "неуд" – те, що ми не спромоглися… Бюджетний комітет провів конкурс ефективно, але парламент до цього часу не визначився з приводу формування складу Рахункової палати. Це проблема, яку треба виправляти дуже швидко. Чого ми очікуємо від Рахункової палати? Рахункова палата мусить стати тим публічним органом, який буде реально суспільству доповідати і парламенту стосовно всіх порушень, які здійснюються в питаннях доходів і видатків Державного бюджету. Ми би хотіли, щоб це було більш яскраво, щоб це було більш публічно.

Всі ці звіти, які оприлюднюються, вони не набувають суспільного резонансу. Тому очевидно, що Рахункова палата мусить стати в майбутньому саме таким органом. Але дійсно ми можемо констатувати, що навіть зараз старий склад Рахункової палати, отримавши додаткові механізми, вже зараз видно, що більш ефективна робота цього органу.

Ми цей Звіт підготували, звернули увагу Рахункової палати на те, що ми просили і не виконано доручення, щоб повідомляли про час, місце і порядок денний засідання Рахункової палати. В цій постанові також ми це відмічаємо. І думаю, що протокольним дорученням нам треба звернути на це увагу Рахункової палати. Прошу прийняти Звіт, взяти його до відома і рухатися далі. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Є пропозиція перейти до голосування.

ДЕРКАЧ А.Л. Еще одна есть.

ПАВЕЛКО А.В. Яка? Будь ласка. Андрій Деркач.  

ДЕРКАЧ А.Л. У меня есть предложение вызнать работу Рахункової палати незадовільною. 27 материалов на 433 особы, и история связанная с тем, что описано просто 6 миллиардов там неэффективное или нецелевое, - 6,4. Общественность волнуется и переживает, активисты волнуются. Андрей Васильевич, активисты же волнуются, общественные организации волнуются.

Страшно сказать, был на совещании с европейскими и американскими представителями, дипломаты волнуются: воровство идет в стране, увеличивается. Рахункова палата данных не дает. 433 человека дают 27 материалов за год. Считают, что они стахановцы в схеме. Поэтому я немогу признать работу Рахунковой палаты удовлетворительной. Предлагаю признать неудовлетворительной. Спасибо.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Все ж таки по надходженню. Є пропозиція підтримати розданий…

КРУЛЬКО І.І. Я тільки зверну увагу, що ми не визнаємо роботу Рахункової палати задовільною, ми звіт беремо до відома. Ми беремо до відома звіт Рахункової палати.

Але ще раз скажу, що дійсно ми відмічаємо у звіті, що очікуємо від Рахункової палати більшої публічності. Вони повинні нас, депутатів, активувати до того, щоб ті звіти, які вони роблять по виконанню, щоб вони ставали предметом суспільного розгляду, в тому числі в парламентській залі. Ось що потрібно.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Пропонується підтримати розданий та озвучений головою підкомітету Крульком Іваном Івановичем проект ухвали, зокрема, звіт Рахункової палати за 2015 рік взяти до відома, надати Рахунковій палаті відповідні рекомендації, а також рекомендувати Верховній Раді розглянути питання щодо представлення такого звіту, за наслідками чого звіт взяти до відома шляхом прийняття відповідного проекту постанови.

Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Один. Хто утримався? Один. Рішення приймається. Дякую.

Повертаємося до початку. Друге питання. Законопроект про внесення змін до Регламенту Верховної Ради щодо реалізації окремих положень і рекомендацій Місії Європейського парламенту з оцінки потреб, номер 4696. Поданий народними депутатами Парубієм, Гринівим, Бурбаком, Березюком, Ляшком.

Слово надається голові підкомітету Левченку Юрію Володимировичу. Будь ласка.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую.

Товариство, я прошу, будь ласка, уваги хоча би 5 хвилин. Бо це доволі важливе питання. Важливе питання не тільки в контексті всієї Верховної Ради, а також важливе питання в контексті бюджетного комітету.

По-перше, хотів би висловити свою особисту думку як народного депутата щодо цього законопроекту, і також в контексті роботи бюджетного комітету. Я вважаю, що цей законопроект в тому вигляді, в якому він є, категорично не можна приймати по одній простій причині: тому що попри те, що в тому проекті є хороші ідеї про календарний план, в ньому є абсолютно жахлива ідея про попереднє цензурування законопроектів народних депутатів. По суті, це є антиконституційний законопроект в цьому напрямку, в тому плані, що він буде створювати умови, де окремі депутати будуть вважатися правильними, інші – не правильними, чиїсь законопроекти будуть допускатися до реєстрації, а чиїсь не будуть. І, по суті, буде порушуватися вимога Конституції щодо законодавчого права народного депутата. Тому, безперечно, в цьому напрямку цей законопроект абсолютно не правильний. І тому я, взагалі-то, вважав би, що ми також мали б з цього приводу зробити певну заяву, певний лист, тому що тут стосується і наших повноважень як бюджетного комітету. Але це вже на розсуд бюджетного комітету.

Але, сказавши це, я зауважую про той факт, що є велика імовірність того, що цей проект все ж таки буде розглядатися і, можливо, навіть буде в першому читанні прийнятий. Відповідно треба зробити все можливе, щоб хоча би спробувати виправити, максимально знівелювати або виправити ті негативи, які в ньому прописані, що стосується безпосередньо бюджетного комітету. Наприклад, покладаються повноваження на бюджетний комітет, які ми фізично не можемо виконувати, а саме: в контексті детального аналізу кожного законопроекту, який заходить, на предмет його відповідності і бюджету, і Бюджетному кодексу, але без допомоги Мінфіну, як це зараз відбувається. Тобто, щоб бюджетний комітет самотужки це робив за 15 днів.

З власного досвіду, як голови відповідного підкомітету, це нам зараз складно робити навіть з допомогою Мінфіну, тому що і Мінфін запізнюється, і відповідні дані часто є не в повному обсязі і так далі. Якщо на нас покласти такий тягар без Кабінету Міністрів, то це взагалі буде неможливо виконувати, і тоді або законопроекти взагалі не будуть реєструватися, або доведеться давати відверто нефахові висновки.

Тому в цьому контексті є низка пропозицій, я думаю, абсолютно фахових пропозицій, які підготував секретаріат. Я ці пропозиції підтримую. Я коротко висловлю ці пропозиції, основні напрямки. Щоб все ж таки ця експертиза відбувалася на підставі данних з Мінфіну. Щоб ми, як і зараз, надсилали відповідні законопроекти в Мінфін, Мінфін їх розглядав, а потім ми вже на підставі розгляду Мінфіну робили наші висновки. По-друге, збільшити термін з 15-ти днів  до 21-го дня. По-третє, прописати в Регламенті можливість безпосередньо народних депутатів звертатися до відповідних органів виконавчої влади при підготовці їхнього законопроекту, умовно кажучи, щоб вони могли ці висновки від того самого Мінфіну отримати ще до того, як вони попередньо реєструють законопроект у Верховній Раді, для того щоб вже була ця робота зроблена, щоб не було так, що потім бюджетний комітет був змушений виконувати роль великого аналітичного центру, коли фізично таку роль він не може виконувати, власне кажучи.

Оце основні напрямки, з якими пропонується підготувати лист на профільний комітет – на Комітет з питань Регламенту, щоб вони розглянули можливість доопрацювати відразу цей проект ще до того, як він буде виноситися в залу на перше читання, і хоч якось зменшити ті колосальні негативі, які в цьому проекті закладені.

Я, підсумовуючи, хотів би все ж таки повторити, що, на мою думку, взагалі треба було б звернутися до регламентного комітету з приводу того, що в цій частині законопроект є абсолютно не тільки неконституційним, тому що це не зовсім наша парафія, а абсолютно нелогічним і абсурдним з точки зору аналізу якраз фінансово-економічних впливів відповідних законопроектів, і на відповідність до Бюджетного кодексу та бюджету на відповідний рік.

Так що, оце така позиція. Дякую вам за увагу. Якщо є якісь питання до мене, я готовий на них відповісти. Прошу, будь ласка.

ПАВЕЛКО А.В. Оксана Сергіївна Маркарова, будь ласка.

МАРКАРОВА О.С. Я хотіла б підтримати пана депутата в одному із зауважень, які були. Застереження від Міністерства фінансів, хоча даний законопроект не надходив до нас на експертизу, але в ньому зазначена можливість для народного депутата-ініціатора законопроекту зазначати в пояснювальній записці необхідність проведення розрахунку фінансових потреб, необхідних для реалізації його положень. Це порушення першої частини 27-ї статті Бюджетного кодексу, яка встановлює, що суб'єкт законодавчої ініціативи зобов'язаний додати до проекту фінансово-економічне обґрунтування. Таким чином, якщо це залишиться просто в даному законопроекті, то, по-перше, він не буде узгоджуватися з Бюджетним кодексом, по-друге, ми надамо можливість подавати будь-які законопроекти без будь-якого фінансового обґрунтування.

ПАВЕЛКО А.В. Да, Юрію.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Ну, оце – один із тих моментів, щодо яких ми якраз пропонуємо наші зауваження, щоб регламентний комітет врахував і щоб такої норми не було, а щоб, по суті, залишилась діюча норма, яка в діючому Регламенті.

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович Пинзеник.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, можливо, у нас причини мотивації, рішення, які Юрій назвав, різні, але позиція моя така ж сама: цей законопроект не можна підтримувати. Я аналізував його з точки зору бюджетних ризиків. Це дуже поганий варіант рішення. Я не зачіпаю невидимі частини, бо там якраз в невидимій частині ще не менше ризиків, про які говорив Юрій.

В тій частині, яку підняв колега Юрій, правки є правильні комітету. Бо тими нормами, які вносив оцей Регламент, по суті нівелюється вимога щодо балансу, бо там той додатковий запис, додаткові розрахунки по суті дають змоги нехтувати вимогами 91-ї і 27-ї статті, які робить постійно наш підкомітет і робить фахово. Тому моя пропозиція є, оскільки ми зараз не голосуємо за закон, а голосуємо позицію – там, де є видимі  проблеми, я пропоную підтримати проект, який підготовлений підкомітетом, проголосувати "за". Але я пропонував би, щоб ми позицію цю, так, бюджетний комітет так виступає, що дуже сильно цей Регламент зачіпає бюджет, надзвичайно сильно. Тому обов'язково має бути позиція бюджетного комітету при розгляді цього законопроекту. Він не надходив на експертизу Мінфіну, бо він ще не в порядку денному. Очевидно, завтра його будуть ставити на порядок денний. Я прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Іван Іванович Крулько.

КРУЛЬКО І.І. У мене є конкретна пропозиція, колеги, дивіться. Там, в цьому законі, який вніс Парубій з приводу змін до Регламенту, є добрі норми і є відверто погані норми. Особливо мене абсолютно не влаштовує ситуація про право законодавчої ініціативи. Є вже чотири рішення Конституційного Суду з цього приводу. Так Конституційний Суд чітко писав, що всі винятки з конституційних норм визначаються самою Конституцією. Якщо це буде визначено Регламентом Верховної Ради - винятки з конституційної норми щодо права законодавчої ініціативи (тобто, в який спосіб обмеження), це буде визнано Конституційним Судом неконституційним. Є у нас відповідний досвід, я сам представляв такі подання.

Тому пропозиція моя буде іншою. Якщо цей законопроект, а він, скоріше за все, буде на порядку денному, то нам треба вимагати, і давайте це зафіксуємо рішенням бюджетного комітету, що ці питання по праву законодавчої ініціативи і так далі, можуть бути проголосовані в першому читанні за умови голосування в першому читанні цих норм. Бо коли ми будемо подавати це як поправки до другого читання, будьте впевнені, що вони не пройдуть на комітеті. І ми знаємо, що прийнята редакція в першому читанні, вона матиме пріоритет над тими поправками, які навіть прийме комітет.

Тому я пропоную, щоб ми тут зайняли чітку позицію, що ми будемо голосувати в першому читанні за умови підтримки  в першому читанні тих норм, які не влаштовують, які є просто неконституційними. І тоді це буде дійсно позиція, якою ми зможемо рухатися по прийняттю змін до Регламенту Верховної Ради.

ПАВЕЛКО А.В. Юрій Левченко.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я погоджуюсь з Іваном Крульком, власне кажучи, саме це казав. Тільки тут маленьке уточнення, товариство.  

Ми потрапляємо трошки в таку цікаву ситуацію, що з одної сторони цей законопроект в тому контексті, що він стосується взагалі бюджетного процесу, нас стосується, так? А з іншої сторони, він не зовсім нас стосується, бо ми не є регламентним комітетом, так? Але при цьому, сказавши це, насправді, кожен комітет своїм колективним рішенням може висловити будь-яку пропозицію, будь-яке зауваження до будь-чого, насправді, так? Особливо якщо в цьому законопроекті є хоч якась норма, яка стосується бюджетного процесу.

Так от, просто тут треба розділити. Є одна частина, яка вам роздана на руках, де ми намагаємося виправити той негатив, який є, в рамках наших повноважень – того, що стосується Бюджетного кодексу і контролю за бюджетними процесами. А з іншої сторони, є позиція, що по ідеї цієї всієї історії взагалі не мало би бути. Насправді, воно мало би залишитись так, як воно є, так? Тому, можливо, у мене така (ви хочете те, що було сказано Іваном) маленька пропозиція-доповнення до нашого оцього рішення, щоб зауважити, буквально там один абзац. Одним абзацом зауважити на початку, що бюджетний комітет вважає, що діюча (діюча!) процедура є достатньою, обґрунтованою і нічого змінювати не потрібно, так? Але якщо ви вже хочете щось змінювати, якщо ви на цьому наполягаєте, шановний регламентний комітет, то врахуйте, будь ласка, оці наші зауваження.

Колеги, чи підтримується така позиція, щоб поєднати, власне кажучи,  два оцих моменти? Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Колеги… Андрій Леонідович.

ДЕРКАЧ А.Л. Уважаемые коллеги, мы второй раз сталкиваемся с ситуацией при обсуждении, когда речь идет о Конституции Украины. Конституция Украины является базовым документом, который безусловно имеет приоритет перед всеми законодательными актами. То, что касается ограничения права депутатов по законодательной инициативе, то есть рассказывали, что злочинна влада в ручном режиме регистрировала законопроекты, в частности законопроекты от 16 января, сегодня ходят на допросы, дают ответы, ограничивали Конституцию Украины, предъявляются обвинения и так далее.

Здесь идет речь, опять же, о внесении законодательного акта, который нарушает Конституцию, нарушает конституционное право депутата без каких-либо объяснений на законодательную инициативу - внесение законопроекта. Идет "междусобойчик" – давайте распишем, три комитета будут согласовывать, имеет право депутат дать или не имеет право депутат дать. Это не соответствует Конституции. Это первый вопрос.

Второй вопрос. Можно было бы что-то обсуждать с точки зрения изменений в Конституции, если бы действующая власть пошла на принятие Закона об оппозиции, объяснила бы, как этот законопроект будет работать – об оппозиции, какие существуют балансы, сделает это публично. А после этого Рекомендации Кокса-Парубия приняли к сведению.

За этот документ нельзя голосовать. Еще пусть ваш Премьер-министр, незаконно назначенный согласно Конституции, подпишет документ, чтобы уже было оконченное произведение. Спасибо. Голосовать нельзя, не буду.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Юрій.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дивіться, в контексті, що було сказано. На мою думку, важлива просто ремарка щодо нібито того, що це є Рекомендації так званої групи Кокса. Ну, це, м'яко кажучи, з точки зору авторів цього законопроекту - перебільшення. Ніяких конкретних таких саме Рекомендацій в контексті законодавчої ініціативи не було. Більше того, з свого власного досвіду вивчення і безпосередньої роботи в парламенті Великобританії, в парламенті, наприклад, Польщі ніяких таких обмежень близько немає. Так, після того, як законопроект зареєстрований, після того, в різних парламентах по-різному ставиться пріоритетність в порядку денному. Але обмежень щодо реєстрації законопроекту в жодній, відомій мені принаймні, країні Західної Європи і Центральної Європи немає. Тобто це було б, м'яко кажучи, таке, знаєте, негативне нововведення. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Анатолій Сергійович Матвієнко.

МАТВІЄНКО А,С. Це – політичний документ. Я хочу нагадати вам, як він був народжений, про те, що людина, яка не дуже добре вникла в ситуацію реальності України, в дні України в Євросоюзі і відповідною реакцією, що дивіться, як ми гарно працюємо, народився цей компроміс. Компроміс по своїй суті не може бути підтриманий. Не може в такій редакції, в якій він є.

Я не буду голосувати ні за внесення, ні за цей закон. Я не кажу тут за бюджетні норми, які є абсолютно добре обґрунтовані. І тут багато просто далеких від життя пропозицій, не сумісних із Конституцією України.

Тому я пропоную конструктивну пропозицію: вважати, що дійсно нам потрібно змінювати Регламент і для цього потрібно створити дійсно серйозну групу, включаючи цей законопроект, взяти його до вивчення, аналізу і внесення узгодженого проекту із провідними комітетами, в даному випадку із Комітетом бюджетним, і запропонувати дійсно такий документ, який би відповідав би реаліям і покращив би роботу Верховної Ради.

Стосовно законодавчої ініціативи. Тут кажуть, що немає її обмеження. Хочу вам нагадати, що в дуже багатьох парламентах існує обмеження законодавчої ініціативи. В який спосіб? Якщо внесений законопроект не пройшов профільний комітет і він на профільному комітеті відхилений, то тоді цей депутат має зібрати певну кількість підписів.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. (Репліка без мікрофону)       

МАТВІЄНКО А.С. Ні, ні, реєстрації, да. Ну, я говорю, це обмеження певне, Юра.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. (Без мікрофону)

МАТВІЄНКО А.С. Ну, добре, правильно. Реєструвати можна все, що хочеться конституційне, і тоді він має зібрати кількість підписів, яких не менше найменшої фракції. Ну, є такі норми. Тому я вважаю, що давайте не гратися в піддавки Коксу і Парубію, а давайте скажемо, що він потребує серйозного доопрацювання, і пропонуємо створити робочу групу і пана Лещенка, і хто ще хоче туди, рекомендувати для доопрацювання цього закону.

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, ще є виступи? Є пропозиція перейти до голосування. Було дві пропозиції… Доповнення.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Можна я просто доповнення. Дивіться, шановне товариство і пане Анатолію також! Дивіться, я з вами сто відсотків погоджуюсь, що взагалі не треба його голосувати і так далі. Просто я ж прошу дослухатись до мене. Ми не є профільним комітетом. Ми тут через те, що зачіпається бюджетний процес. Ми взагалі можемо подати якийсь там лист і так далі.

Тому я і пропонував, щоб ми в нашому листі написали, що взагалі чинна процедура – нормальна, не треба нічого змінювати, раз. Два: якщо ж ви все-таки хочете щось змінювати, тоді тільки от за таких умов. Але щоб був оцей перший пункт, і це по суті те, що ви сказали тільки що, розумієте? Бо якщо ми зараз взагалі нічого нікуди не надішлемо, то наша думка не буде почута і ніде не буде зафіксована жодним чином. А так ми хоча би якось нашу думку, власне кажучи, зафіксуємо.

Тому я прошу, все ж таки, такий варіант подивитися.

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція – підтримати Юрія Володимировича Левченка. Напрацьований проект рішення вам розданий.   

З доповненням, яке тільки що озвучив Юрій Володимирович Левченко. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Хто "за"?

ШКВАРИЛЮК В.В. 9. Ти що робив? 10.

ПАВЕЛКО А.В. 10.

Хто проти? Один. Хто утримався?

 ШКВАРИЛЮК В.В. 4. Рішення прийнято.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Дякую, Юрій Володимирович.

Є пропозиція дуже важливий законопроект все ж переставити позачергово. Це 5-й пункт нашого порядку денного, а саме: про підготовку до другого читання законопроекту про внесення змін до пункту 4, пункту 24 розділу VI Бюджетного кодексу номер 4623. Підтримуємо?

ІЗ ЗАЛУ. Підтримуємо.

ПАВЕЛКО А.В. Підтримуємо. 

Слово надається голові підкомітету Куліченку Івану Івановичу.

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги, це вже третя спроба поділити ті кошти, які залишилися на 1 січня цього року по Луганській і Донецькій областях. Ми пройшли перше читання. Пам'ятаєте, як палко обговорення йшло. Готуємо цей закон до другого читання.

У відведений регламентом час до законопроекту було подано 9 пропозицій, які вчора було опрацьовано на підкомітеті за участю автора, фахівців Мінфіну, Казначейства, першого заступника голови Донецької адміністрації. Як наслідок, вам надано узгоджений варіант остаточної редакції законопроекту. При цьому пропонується врахувати 6 пропозицій: 1, 2, 4, 5, 8 та 9 в іншій редакції. Такі пропозиції стосуються, серед іншого, зарахування залишків, враховуючи їх цільове спрямування, до спеціального, а не до загального фонду обласних бюджетів, унормування питання виконання Положення про погашення кредиту, вимоги щодо врегулювання питання комерціалізації таких коштів відповідним бюджетам після повернення території під контроль державної влади.

Водночас пропозиції 3, 6 та 7 пропонується відхилити. Третя пропозиція стосується: вилучити питання погашення кредиту. А 6 і 7 стосуються розширення напрямів використання коштів, по-перше, частина погашення боргів по електроенергії на непідконтрольній території. Тому пропонується їх відхилити. Вам роздано порівняльну таблицю.

Пропонується підтримати таке рішення комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект 4623 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій в остаточній редакції, викладеній в порівняльній таблиці до законопроекту. Авторами закону ці пропозиції враховані, Донецької адміністрації також прийняті.

ІЗ ЗАЛУ. Погоджуємося.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іван Іванович.

Слово надається представнику Міністерства фінансів, першому заступнику Маркаровій Оксані Сергіївні.

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги, ми відпрацювали разом з підкомітетом даний законопроект. Всі питання, які внесено, ми підтримуємо. У нас є невелике застереження щодо пункту, яким доповнили щодо того, що в шестимісячний термін після проведення Антитерористичної операції Кабінет Міністрів вносить пропозицію щодо врегулювання питання компенсацій місцевим бюджетам Донецької, Луганської області коштів, зарахований до спецфонду. В чому наше застереження? 

Таким чином, як ця норма виписана, можна зрозуміти, що це компенсація з Державного бюджету, чого нам хотілось би уникнути. Ми завжди тут говорили про що? Про те, що це – місцеві бюджети, ми робимо зараз перерозподіл з місцевих бюджетів Луганська, Донецька, які на непідконтрольних територіях, на місцеві…

ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону)   

МАРКАРОВА О.С. На місцеві бюджети, які підконтрольні. Відповідно, якщо така компенсація в майбутньому і буде розглядатись, то вона теж повинна чітко розглядатись саме з цих місцевих бюджетів.

КУЛІЧЕНКО І.І. Оксана Сергіївна, я перепрошую, ви підняли правильне питання, ми вчора це обговорювали. І пропонується Кабінету Міністрів разом з державними адміністраціями Луганської і Донецької області… Ми не говоримо про Державний бюджет, ми говоримо про всі рівні бюджетів, які можуть залучитися в цей час, якщо повернеться територія під контроль.

ПАВЕЛКО А.В. Приймається, да, Оксана Сергіївна? В цілому Мінфін підтримує дану пропозицію.

МАРКАРОВА О.С. Да.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Юрій Левченко.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дивіться, у мене є зауваження, два моменти. По-перше, щодо "Укрексімбанку" моя поправка, де я, все ж таки, пропоную "Укрексімбанк" забрати звідси, з цієї всієї історії, тому що не зрозуміло чому він має прерогативи і саме цей кредитний договір має прерогативи над іншими кредитними договорами, іншими банками. Так що я б, все ж таки, хотів попросити поставити цю мою поправку на голосування. Це по-перше.

А щоб просто двічі не брати слово зайвий раз, по-друге, питання щодо останньої поправки, яка якраз тільки що обговорювалась, 9-а, щодо механізму компенсації... Ну, розумієте, все ж таки, треба розуміти, ми як би тільки в якихось псевдоюридичних хмарах літаємо чи ми фактичні гроші розподіляємо, які реально є? Тобто можна написати все, що завгодно, але звідки фактично будуть братися гроші потім на всі ці відшкодування? Мова іде про мільярдні кошти. Я особисто в такому варіанті цю поправку категорично не підтримую. Якщо її підтримувати, то тільки в тому випадку, якщо в ній буде прописано, що кошти можуть братися виключно з бюджетів Луганської і Донецької області, а не центрального бюджету чи інших областей країни і так далі. (Шум у залі)

Просто я читаю документ. В документі цьому, нашому розданому, такого немає. Тут написано: "Кабінет Міністрів в шестимісячний строк… до спеціального фонду відповідних обласних бюджетів Донецької, Луганської області". Тут немає звідки, просто формулювання питання. Тому тільки в тому випадку, якщо тут буде прописано… Так, хай розробляють варіант, хай показують ідею. Але тут має бути вписано: "виключно з бюджетів Луганської і Донецької області", а не з центрального бюджету і так далі.  Бо це тоді, вибачте, казна-що відбувається.

ЄФІМОВ М.В. Можно прокомментировать? Пан Юрий, я хотел бы сказать, что сегодня бюджет Донецкой области общих фондов составляет 1 миллиард 300 гривен. Для того чтобы отдать деньги 3 миллиарда гривен, для этого нужно 2,5 года не платить зарплату учителям, медикам на неконтролируемой территории. Мы очень долго обсуждали, как это прописать, потому что, по сути, это – политической вопрос. И так как мы не нашли единого решения, поэтому мы и прописали, что мы ожидаем в 6-месячный срок предложений Кабинета Министров вместе с військовоцивільними адміністраціями Донецької і Луганської області, за счет каких средств, а так же для того, чтобы найти решение, как гасить, потому как сегодня есть внебюджетные средства, сегодня создается трастовый фонд и так далее. То есть, возможно, за счет этих средств будут погашаться.

Сегодня мы, по сути, откладываем  решение этого вопроса на будущее – для обсуждения – вот этой поправкой. И вопрос этот в большей степени носит политическую плоскость, чем практическую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Оксана Сергіївна,  по поправці.

МАРКАРОВА О.С. Дуже коротко щодо "Ексімбанку". Чому саме цей кредит? Це, насправді, єдиний кредит, який саме взятий міською радою. Тобто це єдиний кредит, який тієї місцевості, у якої кошти ми вилучаємо на інші. Тому абсолютно природньо, що спочатку з коштів Донецької міської ради треба погасити зобов'язання Донецької міської ради перед державним банком і решту коштів можна спрямувати в цей спецфонд.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Можна тоді під стенограму від вас почути? Ви хочете сказати (я просто уточнюю ваші слова, чи вас правильно зрозумів), що жодна інша міська рада, сільська рада, селищна рада, районна рада і так далі, тобто жодна інша рада, яка знаходилась на сьогодні тимчасово не контрольованій території, не має жодних кредитних зобов'язань перед жодним банком? Ви це маєте на увазі?

МАРКАРОВА О.С. Перед жодним державним банком.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. А! Перед жодним державним банком. Ну а моє питання не стосувалося тільки державних банків, а взагалі будь-яких банків, розумієте? Це ж не "Ощадбанк", це "Укрексімбанк". Тут трошки питання. Я знаю, що це державний банк.

МАРКАРОВА О.С. Знову ж таки, для протоколу. Я буду здивована, якщо вони мають кредити в якомусь іншому, комерційному банку. Але в даному випадку ми як Міністерство фінансів відповідаємо за діяльність державних банків, і відповідно кредит місцевої влади в державному банку просимо, щоб був погашений з коштів цієї міської... Тому що якщо ми цього не зробимо, колеги, то відповідальність міської ради перед державним банком залишиться. Зараз державний банк зарезервує і буде змушений звертатись до нас за капіталом, в тому числі на ці 250, а з відсотками ще більше. Але коли у нас закінчиться Антитерористична операція і повернуться ці території назад, ми підемо знову вимагати кошти у цієї міської.

Тому прохання – залишити цей пункт обов'язково.         

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Але, все ж таки, уточнення. Щодо загальних банків, зрозуміло. У вас немає інформації. А щодо державних банків – "Ощаду", "Укрексім" ви кажете, що жодного іншого кредиту на жодну іншу раду немає по всім територіям? Ви можете це підтвердити чи не можете?

СЛЮЗ Т.Я. Можна я під стенограму прокоментую? Дорогі друзі, шановні народні депутати, шановні запрошені! Насправді, це є зобов'язання, яке зареєстровано Донецькою міською радою. Але враховуючи ту обставину, що вона не здійснює повноваження, а це борг, який треба було ще погасити в минулому році, він є зареєстрований. На сьогоднішній день лише є один борг. Оскільки були дебати, насправді, як гасити цей борг, і ми думали, є рішення суду. На жаль, ми не можемо виконати рішення суду, тому що, насправді, міська рада не працює, депутати міської ради не працюють, рахунки не відкриті міської ради, і нема кому платіжок підписувати і тому подібне.

І тому було як компромісний варіант запропоновано, до речі, народними депутатами в залі Верховної Ради. Єдине я хочу сказати, що мої працівники приймали також активну участь в обговоренні, в робочих нарадах. І саме я завдячую народним депутатам, які дослухались до пропозицій Казначейства не тільки по цьому пункту, а і по інших, правильно точково  виписали, бо, ви розумієте, є звітність, є бухоблік і так далі. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

СЛЮЗ Т.Я. І, можливо, буде депутатам цікаво, яка все-таки сума є. Я озвучу суму станом на 1 січня, щоб ви розуміли.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Сума цікава, але, все ж таки…

СЛЮЗ Т.Я. Не сума по кредиту, а взагалі сума коштів, яка зараз буде вилучатися.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Але, все ж таки, я хотів би уточнити, бо я ж не просто так. Хтось з вас може дати чітку відповідь, чи є… Добре, по приватним банкам ми зрозуміли – немає інформації. По державним банкам, чи є у вас інформація, чи є якийсь інший кредит перед державним банком від рад на непідконтрольних територіях?

СЛЮЗ Т.Я. Я розумію. Тобто вас цікавить Єнакієво, там, Єсинувата і так далі.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Так, так, і так далі і тому подібне.    

СЛЮЗ Т.Я. На сьогоднішній день у нас відомості по місту Донецьку є, власне, по цьому кредиту.

Тепер по сумах. Значить, ви знаєте, що діючим Бюджетним кодексом, який був прийнятий в минулому році, така сума вилучення повинна була бути по коштах, які були станом на 1 вересня 2015 року. Тому (увага!) на 1 січня 2016 року кошти, які будуть вилучені з місцевих бюджетів, які залишились на неконтрольованій території, по місту Донецьку складають, вибачте, по Донецькій області складають 2 мільярда 840 мільйонів 537 тисяч 82 гривні 53 копійки. По Луганській області на 1 січня сума коштів, яка буде підпадати під спрямування до спеціального фонду Луганської військово-цивільної адміністрації, складає 1 мільярд 29 мільйонів 179 тисяч 519 гривень 85 копійок. Це станом на 1 січня. Це є облік, наш казначейський облік. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

ІЗ ЗАЛУ. Можна ще прокоментувати?  

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

ПАВЕЛКО А.В. На подтверждение мы сейчас поставим. Давайте все-таки выскажемся каждый. Записался еще Мельник, Матвиенко, Деркач, Єфімов.

Сергей Иванович Мельник, будь ласка. 

МЕЛЬНИК С.І. Тетяна Ярославівна сказала, я хотів доповнити, що запозичення якщо і брала Донецька міська рада і міста обласного значення, вони реєструються. Я так розумію, що єдине запозичення, зареєстроване сьогодні в Казначействі, є запозичення Донецької міської ради. Вони його і включають. Всі решта – нема зареєстрованих. Про що мова?

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Матвієнко Анатолій Сергійович, будь ласка.  

МАТВІЄНКО А.С. Я пропоную голосувати, але політичний у нас запис про повернення з точки зору чистоти фінансової, воно виглядає дивно, хто кому повертає в межах однієї області. Слово "повернення" є некоректним. Якщо можна було б, автори і Іван Іванович, записати про врахування перерозподілу після звільнення…

КУЛІЧЕНКО І.І. … кошти одних місцевих бюджетів передаються іншим.  

МАТВІЄНКО А.С. Да, іншим.

ІЗ ЗАЛУ. …передбачити компенсацію.   

ІЗ ЗАЛУ. Там компенсація, там не повернення.

ІЗ ЗАЛУ.  Нема повернення.

МАТВІЄНКО А.С. Да? Ну, слово "компенсація" – це те саме. Компенсація – це повернення.

ПАВЕЛКО А.В. Автор законопроекту.

МАТВІЄНКО А.С. Я кажу про перерозподіл після звільнення територій.

ЄФІМОВ М.В. Анатолий Сергеевич, можно по этому пункту несколько слов?

ПАВЕЛКО А.В. Максим Ефимов, будь ласка.

ЄФІМОВ М.В. По этому поводу я хочу несколько слова сказать. Когда мы говорим о возврате этих денег назад, то мне бы хотелось такую информацию вам привести, я ее взял в ОДА. Значит, деньги, которые мы сегодня забираем, это деньги общего фонда, загального фонду бюджету цих територій. В 2013 году из 7 миллиардов 300 гривен доходов тех территорий, когда они были подконтрольны украинской власти, 6,7 миллиардов, то есть 90 процентов, было потрачено на социально-культурную сферу, тобишь на выплаты медикам, педперсоналу, бюджетникам. Из этих 90 процентов 75-78 процентов платилась заработная плата, 10-12 процентов платились энергоносители, а также медикаменты, обеспечение 6,8 процентов. То есть, 98 процентов этих денег уходило на защищенные статьи.

2014, 2015, 2016 год: деньги накапливаются, функция эта на тех территориях выполняется кем-то, и кто-то за эту функцию платит. Украина эту функцию не получает, и соответственно та дискуссия, которая развернулась – возвращать или не возвращать  -  она вертелась вокруг одного вопроса: если функция не была осуществлена для государства Украина, то за что тогда отдавать, платить, возвращать назад эти деньги?

ІЗ ЗАЛУ. (Репліка без мікрофону)       

ЄФІМОВ М.В. Нет, мы пишем здесь – внести предложение. Внести предложение для того, чтобы компенсировать. Мы просто хотим немножко отодвинуть эту дискуссию, потому как на сегодняшний момент вопрос или процесс сам по себе очень сложный – компенсировать, не компенсировать. Но так как действительно есть вопросы, в особенности от депутатов с тех территорий, которые должны каким-то образом обозначить, в том числе и при своем голосовании, свою позицию, то мы не можем сказать, что мы забираем эти  деньги и не собираемся их отдавать. Поэтому мы прописываем, мы вписываем… Спасибо.

ПАВЕЛКО А.В. Комментарий, Татьяна Ярославовна.

СЛЮЗ Т.Я. Деякі уточнення. Шановні народні депутати, я прошу, щоб ви мене почули. Тут в редакції, яка є запропонована, не сказано, які фонди. Я озвучила цифру – "загальний плюс спеціальний фонд", бо ви прописали "кошти". А кошти тут є - і загальний, і спеціальний фонд місцевих бюджетів. Тому я попрошу, щоб ви це зрозуміли. Бо ви, пане народний депутат, сказали фразу, що вилучається лише з загального фонду. Я поправляю. Тобто ви всі усвідомлюєте, що це загальний і спецфонд? Добре. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Андрій Леонідович Деркач.

ДЕРКАЧ А.Л. Уважаемые коллеги, я предлагаю поддержать нашего коллегу и сказать ему спасибо за то, что он в сложных ситуациях отработал вместе с Казначейством и с нашим сложным Министерством финансов законопроект, который позволяет решать проблемы, связанные с территориями. На замечания коллег, что исключительно деньги только тех территорий или только тех бюджетов – Донецкой и Луганской областей, я хочу сказать, что там живут такие же дети, как и во Львове, и такие же старики, и такие же женщины, и мы не задаем вопрос или задаем вопрос, но они подвисают, почему на Ивано-Франковск получают на строительство дорог там 1 миллиард 200 вместе со Львовом, а Сумская область - 126 миллионов?

В данном случае кроме детей и стариков, и женщин, которые стали заложниками ситуации, которая происходит на этих территориях, там еще есть и подразделения наших войск, которые тоже пользуются этой инфраструктурой и всем остальным. И, к сожалению, не всегда эти задачи решаются Министерством обороны. А как происходит координация деятельности, многие из вас, кто реально приезжал в зону АТО, видели, какая координация происходит на практике.

Поэтому предлагаю поддержать и помочь прохождению этого законопроекта. Спасибо.

ПАВЕЛКО А.В. Давайте пройдемся по поправкам. Хотел наш коллега Сажко Сергей Николаевич, да? Еще по одной поправке.

САЖКО С.М. Тут будет связано все. Я так понимаю, что те деньги, которые будут компенсироваться за кредит банка, их уже вопрос вообще отпадет, потом, чтобы их не возвращать, правильно, так?

ІЗ ЗАЛУ. Конечно.

САЖКО С.М. Это раз. Во-вторых, я тоже говорю, что есть общий бюджет, есть спецфонды. То есть здесь мы готовы поддерживать, но мы должны понимать, что эти деньги должны каким-то образом все равно компенсироваться там, где идут спецфонды. То, что есть зарплата, вы сказали, это я согласен тут, да. Но есть казначейский общий фонд. И что касается моей поправки – 7-й, она и была предложена в свете того, что частично гасится кредит. Я предлагал все-таки, чтобы частично ту же задолженность Донецка по электроэнергии погасить. И тоже отпадет вопрос о том, что их надо будет возвращать. Вот суть этой поправки. Спасибо.

ПАВЕЛКО А.В. Підкомітет.  Іван Іванович. Ми його відхилили.

КУЛІЧЕНКО І.І. Питання з кредиту, вони врегульовані, вони влаштовують і їх.

Що стосується двох поправок, які стосуються електроенергії, це не відповідає меті закону, який ми приймаємо, на які цілі йде використання бюджетних коштів.

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, пропоную проголосувати зараз по третій поправці Левченка про "Укрексімбанк". Нагадую, що підкомітет її відхилив. Але за наполяганням нашого колеги Юрія Володимировича Левченка прошу на підтвердження дану поправку. Хто за, прошу голосувати.

ШКВАРИЛЮК В.В. Один.

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Утримався? Рішення не прийнято.

Наступна поправка нашого колеги Сажко номер 7. Хто за те, щоб її врахувати? Хто за, прошу голосувати. 

ШКВАРИЛЮК В.В. Немає.

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Утримався? Рішення не прийнято. Дякую.

Таким чином…

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Головуючий, прошу 9-у також поставити на голосування.

ПАВЕЛКО А.В. 9-а. Будь ласка, зараз. Це нардепа Єфімова. Вона врахована, 9-а врахована.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я вважаю, що вона має бути скасована.

ПАВЕЛКО А.В. А, скасована?

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. На підтвердження.

ПАВЕЛКО А.В. Хто за 9-у поправку, яка врахована, прошу голосувати. Хто "за"? Хто проти?

ШКВАРИЛЮК В.В. 1.

ПАВЕЛКО А.В. Утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. 1.

ПАВЕЛКО А.В. 1. Дякую. Врахована 9-а.

І загалом пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Куліченком Іваном Івановичем рішення, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект 4623 прийняти в другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту. Голосуємо. Хто "за"? Хто проти? Утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

ПАВЕЛКО А.В. Одноголосно. Дякую. Рішення прийнято.

Тепер до 3-го пункту даного порядку денного, а саме (третє питання):  про погодження перерозподілу видатків Державного бюджету розподілу коштів, передбачених головним розпорядником коштів Державного бюджету. Перше питання: розподіл коштів, передбачених у Державному бюджеті за програмою 2101190 "Будівництво, придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України" на 2016 рік (розпорядження уряду номер 352р).

ІЗ ЗАЛУ. Ми це обговорювали.

ІЗ ЗАЛУ. Ми це обговорювали, да!

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиції по виступам?

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

ПАВЕЛКО А.В. Немає.

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо!

ПАВЕЛКО А.В. Давайте тоді… Будь ласка, Молоток Ігор.

МОЛОТОК І.Ф. Шановний Андрій Васильович, шановні колеги! Це дуже важливе питання – забезпечення військовослужбовців житлом, зокрема це – допомога і соціальної складової військовослужбовців. Ми вже мали такий досвід в тому році, у нас не вийшла часткова допомога. Але у цьому році зокрема йдеться про програму придбання і добудови житла. Це майже 122 мільйони на Нацгвардію.

Хочу пропозицію коротеньку таку. Спілкуючись з мерами міст, хочу висловити пропозицію, щоб до цієї програми були долучені місцеві бюджети, бюджети міст. Бо, зокрема, говорячи про місто Шостку, в якому розквартирований військовий полк Нацгвардії, це місто повністю співпрацює з військовими, військові залучаються до охорони міста, до охорони святкових заходів,  є повна співпраця, і місто зацікавлене в тому, щоб військовим з місцевого бюджету надавати допомогу. Зокрема, може це буде виглядати таким чином, щоб ці кошти були виділені на придбання житла не тим військовим, які стоять в черзі, а на придбання службового житла. І це відновить ту гарну традицію, яка була в наших містах, де розквартировані військові частини, - це буде відновлення тих військових містечок, які будуть формувати характер міста. Така пропозиція, щоб долучати до цієї програми місцеві бюджети.

А цю пропозицію пропоную підтримати. Це гарна пропозиція – підтримка військовослужбовців.

ПАВЕЛКО А.В. Це добра пропозиція, а нам треба приймати рішення. Для прийняття рішення слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу.

Шановні колеги, підкомітетом уважно було розглянуто дане питання. І, керуючись вимогами статті 33-ї Закону про Державний бюджет на 2016 рік, пропонується рекомендувати комітету погодити відповідно до пункту 1 розпорядження уряду за номером 352-р від 11 травня 2016 року про розподіл коштів за бюджетною програмою щодо будівництва, придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України за напрямками згідно з додатками до цього розпорядження.

Крім того, підкомітетом пропонується рекомендувати Кабінету Міністрів України врегулювати питання використання коштів державного бюджету на будівництво житла для військовослужбовців Збройних Сил України, в тому числі шляхом співфінансування з місцевими бюджетами об'єктів різного ступеню готовності, прийняття в експлуатацію яких планується в поточному бюджетному році, забезпечивши внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють зазначене питання.

Це стосується 141-ї Постанови уряду, про яку ми говорили. І я прошу Мінфін надати свої пропозиції щодо цього.

І наступне. Додатково вивчити можливість передбачення коштів на будівництво, придбання житла для військовослужбовців за об'єктами, розташованими в Івано-Франківській області, в межах і за рахунок коштів, визначених в Державному бюджеті на 2016 рік на таку мету.

І наступне. Поряд з цим пропонується звернути увагу на необхідність щоквартального інформування Комітету з питань бюджету про використання зазначених коштів. Дякую за увагу.

ПАВЕЛКО А.В. Приймається.

Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Утримався? Один. Рішення приймається. Дякую.

Наступне. Розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 6521100 "Будівництво, придбання житла для військовослужбовців Служби безпеки України на 2016 рік". Розпорядження уряду номер 373-р.

Слово надається заступнику Голови Служби безпеки Глуговському Михайлу Васильовичу. Будь ласка.

ГЛУГОВСЬКИЙ М.В. Дякую.

Шановний Андрію Васильовичу, шановні члени комітету! Службою безпеки ведеться будівництво уже з 2011 року на вулиці Трутенка (сьогодні вона Максимовича) потужністю 1 тисячу 352 квартири. На сьогоднішній день ми ввели в експлуатацію 992 квартири. Ціна квадратного метра не перевищує опосередкованої вартості спорудження одного квадратного метра житла в Києві. Починали ми з 5 тисяч за квадратний метр, зараз 8,8 тисячі за квадратний метр одного житла.

Постановою Кабінету Міністрів № 373-р передбачено виділити 114 мільйонів гривень для завершення будівництва. На ці кошти ми плануємо у цьому році побудувати 304 квартири, з них 192 плануємо ввести в експлуатацію, і 112 будуть готові у грудні 2016 року, уже довведені в експлуатацію.

Також за ці кошти ще буде вестися реконструкція гуртожитку в Херсоні. Просимо підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу.

За результатами розгляду та керуючись вимогами статті 33 Закону України  "Про Державний бюджет на 2016 рік", підкомітет рекомендує Комітету з питань бюджету погодити відповідно до пункту 1 розпорядження уряду за № 373-р від 25 травня 2016 року розподіл коштів за бюджетною програмою щодо будівництва, придбання житла для військовослужбовців Служби безпеки України за напрямками, об'єктами, заходами згідно з додатком до цього розпорядження.

І поряд з цим пропонується звернути увагу на необхідність щоквартального інформування Комітету з питань бюджету про використання зазначених коштів. Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Володимировичу.

Будь ласка, Андрій Володимирович Деркач.

ДЕРКАЧ А.В. Я просто обращаю ваше внимание, что, конечно, цены, которые вы провели, они действительно там соответствуют плюс-минус, но на сегодняшний день цена квадратного метра может быть и 7, и 6,5, и Службе безопасности надо отходить от истории, связанной со строительством своих домов – проводите тендера, закупайте квартиры. Работники не только центрального аппарата Службы безопасности нуждаются в квартирах. Целесообразно строительство, когда речь идет о Погранвойсках, идет речь о системе Нацгврдии, где происходит охрана объектов, связанная с содержанием пенитенциарной системы. То, что касается Службы безопасности, с точки зрения террористических угроз, то, что вы продолжаете строить жилье, ситуация изменилась, она поменялась. Ви, пожалуйста, следующий план сделайте так, чтобы вы просто организовали процесс закупки жилья, и поверьте, вам будет и комфортней и дешевле и меньше вопросов по использованию денег и отчетности.

Спасибо большое.

ГЛУГОВСЬКИЙ М.В. Дякую.

Ми ведемо цю роботу, і вартість житла у нас рахується як повністю введення під ключ, тому, можливо, там зараз трохи підвищили, але офіцери вселяються у готову квартиру.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Михайле Васильовичу.

Є пропозиція переходити до голосування і прийняття рішення.

Хто за те, щоб підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим Олександром Володимировичем пропозицію погодити встановлений розпорядженням уряду…

(Загальна дискусія)

ПАВЕЛКО А.В. Зараз є 15.

Юрію Володимировичу, кворум є. Я не буду порушувати Регламент, це точно.

Ще раз. Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим пропозицію - погодити встановлений розпорядженням уряду від 25 травня за номером 373р розподіл коштів Державного бюджету за напрямками згідно з додатками до цього розпорядження. Проект ухвали викладено в розданих вам матеріалах. Голосуємо. Хто "за"? Хто проти? Утримався? 1. Рішення приймається. Дякую.

Наступне. Розподіл коштів, передбачених у Державному бюджеті за програмою 1003090 "Будівництво, придбання житла для військовослужбовців Національної гвардії України на 2016 рік". Розпорядження уряду номер 381р. Слово надається тимчасово виконуючому обов'язки заступника командуючого Національної гвардії України з тилу, начальнику логістики Баштовому Володимиру Михайловичу. Будь ласка.

БАШТОВИЙ В.М. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати! У Державному бюджеті на 2016 рік для будівництва і придбання житла для військовослужбовців Національної гвардії передбачено 121 мільйон 800 тисяч гривень. За рахунок даних призначень планується отримати близько 161 квартири. Із них придбання – 81 квартира, власне будівництво – 80 квартир. Та продовжити будівництво 194 квартир, введення яких в експлуатацію заплановано в наступному році. Використання вказаних призначень буде здійснено у відповідності до вимог порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для придбання і будівництва житла для військовослужбовців відповідно до постанови Кабміну номер 147.

Станом на сьогоднішній день у Нацгвардії перебуває 5тисяч… (Шум у залі)

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Володимир Михайлович.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, підкомітет рекомендує підтримати дане розпорядження уряду за номером 381р від 25 травня – розподіл коштів за бюджетною програмою щодо будівництва, придбання житла для військовослужбовців Національної гвардії України за напрямками, об'єктами згідно з додатком до цього розпорядження.

Також поряд з цим пропонується звернути увагу на необхідність щоквартального інформування Комітету з питань бюджету про використання зазначених коштів. Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, хто за, прошу голосувати. Хто "за"? Хто проти? Утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. 1.

ПАВЕЛКО А.В. Рішення приймається. Дякую.

Наступне. Розподіл коштів, передбачених у Державному бюджеті за програмою 1002070 "Будівництво, придбання житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України на 2016 рік". Розпорядження уряду номер 389р. Слово надається заступнику голови Державної прикордонної служби Ляшенку Олегу Вікторовичу. Будь ласка.

ЛЯШЕНКО О.В. Дякую.

Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати! На квартирному обліку Державної прикордонної служби на сьогоднішній час знадиться 7600 чоловік, з них 890 – учасників АТО. Всі кошти, запропоновані з бюджету, плануються тільки на будівництво. Ми купувати житло не будемо. Плануємо отримати житло в Житомирі – 60 квартир, закінчити будівництво в Житомирі у 60-квартирного будинку. В Ужгороді – 48, Борисполі – 66, Хмельницькому – 36, Овручі – 12, Ізмаїлі, Великих Мостах…

ІЗ ЗАЛУ.  Не читайте, ми знаємо.

ПАВЕЛКО А.В. Олег Вікторович, так у нас роздані матеріали.

ЛЯШЕНКО О.В. Перелік у вас є, прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, за результатами розгляду підкомітет рекомендує Комітету з питань бюджету підтримати дане розпорядження уряду за номером 389р – розподіл коштів за бюджетною програмою щодо будівництва, придбання житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби за напрямками, об'єктами згідно з додатком до цього розпорядження уряду і пропонує звернути увагу на необхідність щоквартального інформування комітету про використання зазначених коштів.

Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, голосуємо. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. Утримався – 1.

ПАВЕЛКО А.В. Рішення прийнято. Дякую.

Наступне. Перерозподіл видатків Державного бюджету, передбачених Міністерству культури на 2016 рік (розпорядження Кабінету Міністрів № 385-р). Слово надається заступнику Міністра культури Мазур Тамарі Вікторівні.

МАЗУР Т.В. Шановний пане голово, члени комітету, Міністерство культури просить підтримати дане розпорядження, яке розроблено з метою виправлення (ми сподіваємося) помилки, яка закралася на момент прийняття Закону "Про Державний бюджет". І на сьогоднішній день ми хочемо забезпечити механізм використання за цільовим призначенням коштів, виділених на придбання книг.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу.

Шановні колеги, вчора було ретельно вивчено це питання, і підкомітет рекомендує комітету погодити встановлене розпорядженням уряду від 25 травня за № 385-р перерозподіл видатків Державного бюджету. Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякую.

І в "Різному" у нас є додаткове питання. Слово надається Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, на комітет зайшло 3 законопроекти: №№ 4477, 4477-1, 4477-2, в яких пропонується збільшити Національним академіям України та національним галузевим академіям наук на 2016 рік загальний обсяг бюджетних призначень за загальним фондом Державного бюджету.

По першому законопроекту пропонується збільшити на 621 мільйон 782 тисячі.

По другому законопроекту 4477-1 – на 923 550.

І за законопроектом 4477-2 збільшити на 1 мільярд 2 мільйони гривень.

Вчора це питання було розглянуте на підкомітеті з питань видатків, на якому були присутні представники всіх академій, і погоджено наступне, що дане питання ми розглянемо додатково на засіданнях підкомітетів з залученням спеціалістів Міністерства фінансів та галузевих спеціалістів, і розглянути всі видатки, які пропонуються по тим програмам, які передбачаються цими законопроектами. Тільки після цього ми пропонуємо дані законопроекти виносити на розгляд Комітету з питань бюджету. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, приймається.

Будь ласка, Оксана Сергіївна по даному питанню, я думаю, що підтримує, додатково вивчити це питання.

МАРКАРОВА О.С. В такому варіанті, в якому зараз запропоновані ці законопроекти, є негативні висновки Міністерства фінансів, тому що це незбалансоване збільшення видатків, тому ми підтримує пропозицію створити робочу групу чи в якомусь більш такому форматі, відпрацювати, ми будемо брати в цьому участь.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Оксано Сергіївно.

Тепер, щодо проекту Основних напрямків бюджетної політики на 2017 рік. Слово надається голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.

Будь ласка, Костянтине Євгеновичу.

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Андрію Васильовичу, шановні колеги, всі, які тримаються і не розходяться. Хочу підняти надзвичайно важливе питання.

Відповідно до вимог Бюджетного кодексу і Регламенту Верховної Ради уряд повинен був не пізніше 1 квітня вже схвалити проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний рік і в триденний строк подати його до Верховної Ради, проте до цього часу відповідний проект ще не подано на розгляд парламенту. На нашу думку, зволікання з поданням урядом проекту Основних напрямів та відповідно подальше відтермінування його розгляду у Верховній Раді погіршує можливості належного врахування такого документу у проекті державного бюджету. Тому пропонується комітету звернутися до Кабінету Міністрів щодо термінового подання на розгляд Верховної Ради проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік та інформування комітету про причини порушення встановлених строків подання   такого документу. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Оксана Сергіївна Маркарова.

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги, ми поділяємо повністю занепокоєння цим питанням. Як ви знаєте, Міністерство фінансів подало вчасно проект Бюджетної резолюції. Він був розглянути на засіданні Кабінету Міністрів в березні. Він не був підтриманий, відправлений був нам на доопрацювання. Доопрацьований варіант декілька разів вже був обговорений з міністерствами саме тому, що, ви знаєте, у нас новий уряд, нові міністерства і нові бачення основних напрямків, в тому числі деяких профільних міністерств, що стосується освіти, охорони здоров'я і так далі. На наступному засіданні Кабінету Міністрів у нас вже стоїть в порядку денному розгляд нашої Бюджетної резолюції. Таким чином, 8-го числа вона буде розглянута, сподіваюся, схвалена і одразу спрямована до Верховної Ради.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Андрій Деркач.

ДЕРКАЧ А.Л. У меня маленькое дополнение есть, исходя из того, что сказала Оксана Сергеевна. Последним пунктом добавить: "Материалы в отношении невыполнения законов и Конституции Украины в отношении Премьер-министра Гройсмана, министра финансов и министра Кабинета Министров направить в НАБУ". (Шум у залі)

ПАВЕЛКО А.В. Я думаю, для того, чтобы 8-го числа все-таки уряд не забыл принять Бюджетную резолюцию, все-таки проголосовать за данный проект письма. От бюджетного комитета мы должны направить.

Підтримуємо даного листа? Підтримуємо.

Є ще пропозиція підтримати озвучену сьогодні на засіданні пропозицію: запропонувати Кабінету Міністрів, Прем'єр-міністру та представникам Комітету з питань освіти і науки, Комітету з питань охорони здоров'я провести спільне засідання комітетів за участю Прем'єр-міністра щодо термінових змін до бюджету по забезпеченню потреб освіти та охорони здоров'я. Я думаю, що це приймається. Підтримуємо? Підтримуємо. Дякую.

Будь ласка, Молоток Ігор.

МОЛОТОК І.Ф. Шановні колеги, 4 червня відбудеться виїзне засідання Комітету з питань бюджету, може ми на це виїзне засідання запросимо Прем'єр-міністра? Нехай він у мальовничому місті Шостка Сумської області нам доповість.

Усіх запрошую приїхати і підтримати виїзне засідання Комітету з питань бюджету у місті Шостка. Вся логістика, всі питання, як все буде відбуватися,  у секретаріату. Дякую.

Доповнення: продовжити традицію кворуму на виїзних засіданнях бюджетного комітету, яка почала складатися останнім часом.

ПАВЕЛКО А.В. Приймається, колеги.

І ще важливе питання. Ми на минулому засідання його піднімали. Заслухати Міністерство соціальної політики про надання державного соціального захисту ветеранам Української повстанської армії та Організації українських націоналістів.

Слово надається Першому заступнику Голови Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції Мальцеву Ігорю Всеволодовичу.

Будь ласка, Ігорю Всеволодовичу.

МАЛЬЦЕВ І.В. … У нас залишилась, тому є доповідь, а я вже доповню, якщо це буде потрібно. Це питання Мінсоцполітики.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

ТАРАСОВА О.С. Доброго дня, шановні народні депутати! Я начальник Управління у справах ветеранів та учасників АТО Тарасова Олександра Станіславівна.

Міністерство соціальної політики відповідно до пункту 16 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вояки Української повстанської армії, які брали участь у бойових діях  проти німецько-фашистських загарбників на тимчасово окупованих території України в 1941-1944 роках, які не вчинили злочинів проти миру і людства та реабілітовані відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" належить до учасників бойових дій, а відтак мають право на пільги, передбачені статтею 12 Закону  України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в тому числі і на щорічну виплату грошової допомоги до 5 травня.

Водночас Закон України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті" спрямований на визнання учасників боротьби за незалежність України у XX столітті головними суб'єктами боротьби за відновлення державної незалежності України борцями за незалежність України у XX столітті встановлення правового статусу борців за незалежність України визначено право такої категорії осіб на отримання державних та муніципальних соціальних гарантій. Цей закон також спрямований на визнання нагород та військових ступенів борців за незалежність України у XX столітті.

Визначення напрямків державної політики щодо відновлення, збереження та вшанування національної пам'яті про боротьбу та борців за незалежність України у XX столітті, встановлення відповідальності за порушення законодавства про статус борців за незалежність України у XX столітті (сама суть закону просто).

Статтею 3 цього закону передбачено соціальні гарантії борців за незалежність України у XX столітті та членів їхніх сімей. Держава може надавати соціальні гарантії, пільги або інші виплати борцям за незалежність та членам їхніх сімей, органи місцевого самоврядування можуть за рахунок коштів місцевих бюджетів надавати додаткові соціальні гарантії, пільги або інші виплати борцям за незалежність України у XX столітті та членам їхніх сімей.

На цьому все. Державного бюджету чи додаткових якихось пільг цієї категорії не передбачено.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександро Станіславівно.

Будь ласка, запитання.

Юрій Володимирович Левченко.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Це не запитання, це просто констатація факту. Ми дякуємо, що ви прийшли, ми дійсно нічого нового не почули, тому що не могли нічого почути. В тому Законі якраз про соціальний захист ветеранів війни, який був процитований, в тому-то і полягає проблема, що переважна більшість членів УПА формально через маразматичність наших судових органів і прокурорів на початку  90-х років формально не є реабілітованими. Відповідно ця "лазейка" в цьому законі насправді дозволяє державі ігнорувати абсолютно потреби ветеранів УПА. І тому отака ситуація. Тому, звісно, було б дуже добре, якщо б ми з вами всі разом… Я, в принципі, готую такий законопроект. Якщо у когось буде якась зацікавленість, можете долучатися, і разом подамо такий законопроект, щоб цю "лазейку" скасувати. Дякую.     

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Анатолій Сергійович Матвієнко.

МАТВІЄНКО А.С. А є у вас статистика? Ви можете сказати, про яку кількість людей іде мова? Скільки це? І якщо приймати рішення і зрівнювати, то які це ресурси, який це бюджет?

ТАРАСОВА О.С. У нас немає такої статистики взагалі. Особливого статусу воїнам УПА не надається. Якщо б у нас були в реєстрі такі категорії, ми могли б вам надати такі дані.

ПАВЕЛКО А.В. Медуниця Олег В'ячеславович.

МЕДУНИЦЯ О.В. Я вам хочу як представнику держави фактично, який відповідає за цю політику – в справах ветеранів, реабілітованих, дати ідею, щоб оце не Юрій Левченко, не Олег Медуниця, не Сергій Ярославович Рудик ініціювали ці зміни закону, а саме ви як орган державної влади, щоб провели урядовий закон через Кабмін, щоб підняли авторитет Кабміну, Гройсмана особисто і прийшли в Верховну Раду, і там ви побачите, скільки буде голосів. І тоді вам не прийдеться із трибуни говорити слова, які ви змушені говорити, які виглядають зараз абсолютно по-дурному, що тих, які відповідно реабілітовані. Вони всі вже історією реабілітовані. І сюди треба включити не тільки бійців УПА, сюди треба всіх ветеранів, взагалі членів Організації українських націоналістів (і тих, і тих), сюди всіх треба політв'язнів. Мустафа-ага – наш колега  - 33 роки просидів в тюрмі. Реабілітований теж. От він підпадає під оце довге трактування, яке ви читали.

ТАРАСОВА О.С. Цей закон, про який зараз читала, він досить новий. І я не розумію, чому одразу не передбачено було в законі це. Треба було ж зразу передбачити якісь пільги. Може, вони повинні були бути не аналогічні в застарілому, як ви знаєте, загалом нашому Законі про статус ветеранів війни. Потребує вся наша система пільгова дуже і багато таких змін і контролю. Наші реєстри, які не спілкуються один з одним, ми не знаємо, яка кількість… От, допустимо, учасник бойових дій. Це і афганець, і реабілітований УПА…

ПАВЕЛКО А.В. Олександра Станіславівна, вам запропонували, щоб ви взяли ініціативу по даним поправкам. Візьміть до уваги і працюйте.

Будь ласка, Сергій Ярославович Рудик.

РУДИК С.Я. Товариство, по-перше, я нагадую колегам, що це ми ініціювали, що це наш лист комітету на Мінсоцполітики, після того, коли ми приймали рішення про виділення там чергових коштів для учасників Другої світової війни, передбачаючи в першу чергу відомі категорії людей. Я спілкувався. Мені подзвонив потім перший замміністра і пояснив ситуацію наступну. Нещодавно схвалений Закон Верховної Ради, який ініціював Шухевич, дав право місцевим органам влади виплачувати цю надбавку, яким користується, зрозуміло, там влада західних регіонів України, зараз, можливо, десь частково центральних – там, де патріотично налаштовані мери. Ну, але значна частина регіонів України сприймає це як побажання, і, звичайно, не виконує в силу обмеженності економічних можливостей, і п'яте, десяте. Знаходить собі 10-15 приводів. Це перша частина.

Так само пояснив пан Шевченко, чого не ініціює Кабінет Міністрів чи Мінсоцполітики цей законопроект: що якщо він пройде через сито всіх погоджуючих органів і традиційно через позицію Міністрества фінансів, то це буде довго, тому вони були б не проти, якби, скажімо, народні депутати висловлювали свою ініціативу. Якби це не була така значуща проблема в житті нашого суспільства, то, може, так би і поступили. Теоретично, до речі, ми так і могли б зробити. Якби члени бюджетного комітету, які представляють всі регіони нашої держави, підписалися під цим законопроектом, це показало б готовність до його приняття в парламенті. Але я, дійсно, погоджуюся з Олегом Медуницею, що бажано було б, щоб міністерство вийшло з ініціативою.

Розумієте, прийшов час поставити в цьому крапку. Бюджетний комітет готовий вас підтримати в цьому, в тому числі ходити на засідання уряду, переконувати. Ми будемо переконувати Міністерство фінансів.

Що стосується цифр. Дійсно, у них цих цифр немає. Наприклад, я направив свого листа на міністра з проханням дати мені ці цифри тільки по своєму округу, у них немає цих цифр об'єктивно. Ніхто не знає взагалі. Розумієте, якщо ми будемо до цього ставитися так формально: немає цифр, немає того, немає сього - ми знову цього питання не вирішимо.

Богдане Васильовичу, я думаю, що ви мене підтримаєте, Мельник підтримає, Хмельницька область.

Давайте поставимо крапку. Давайте створимо чи робочу групу, я зараз не про формалізм, щоб вийшов нормальний законопроект.

Бо він пояснює, я кажу: "А чого Шухевич в своєму законопроекті, який ми схвалили, дав рекомендаційну оцю складову для місцевих органів влади?", він каже: "Ну, для нього було, як для людини, яка постраждала особисто, важливо не гроші ніби, а якась моральна реабілітація". І гроші теж. І гроші теж. Тому що це не правильно. Ми цим дали по 400 гривень. Скажімо, у себе на окрузі я перекрив своїми. Але це так не має бути. Якби там був не Рудик, а був Іванов, був Петров? Людина не має залежати від того, чи патріотично налаштований мажоритарник, чи ні.

Що нам зробити, порадьте. Є Мінфін. Це не питання "жлобства". Примирення – так примирення, всім – так всім. Давайте придумаємо щось.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, створіть робочу групу і напрацюйте висновки і пропозиції.

РУДИК С.Я. Пані Маркарова, скажіть, що нам зробити? Щоб Мінфін же ж потім, бо ми зараз напишемо…

МАРКАРОВА О.С. Це питання не Мінфіну, це питання Мінсоцполітики.

Просто я хочу сказати, повірте, в Міністерстві фінансів теж є не латентні, а нормальні націоналісти, у нас не буде позиції, яка… Але у нас не тільки по цій категорії, у нас і по іншим категоріям громадян. Ви знаєте, ми зараз проводимо процес верифікації, він упирається у відсутність в Мінсоцполітики чи у фонді певних данних. Тут, дійсно, треба це питання підняти, можливо, на уряді, поставити чітку задачу щодо того, щоб звернутися, отримати цю інформацію, провести, не знаю, не перепис, але нам треба зрозуміти, що це. І коли буде цей законопроект, звичайно, ми будемо дивитися, яка це кількість людей, ми знову ж таки звернемося до Мінсоцполітики, будемо запитувати, скільки це.

ПАВЕЛКО А.В. Приймається. Все це до відома і до того, що створюйте робочу групу.

ІЗ ЗАЛУ. Давайте створимо робочу групу: я, Крулько, Медуниця, Левченко, Дубневич.

ПАВЕЛКО А.В. Вот вам, Александра Станиславовна тоже.

ІЗ ЗАЛУ. Ми ж з вами вже познайомилися.

ПАВЕЛКО А.В. Приймається, створюємо.

Щодо всіх питань порядку денного рішення комітету прийняті. Дякую всім за участь. До побачення!