Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

6 липня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету з питань бюджету А.В.Павелко

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалося 16 народних депутатів, на засіданні присутні більше половини від складу членів комітету, кворум є, засідання оголошую відкритим.

Шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання є пропозиції? Підтримуємо даний порядок денний?

По першому питанню у зв'язку з відсутністю голови підкомітету Левченка Юрія доповідає Шкварилюк Володимир Васильович. Будь ласка.

ШКВАРИЛЮК В.В. Шановний Андрій Васильович, шановні члени комітету! На ваш розгляд пропонуються 95 законопроектів, із них 43, які не мають впливу на показники бюджету, 52 – такі, що впливають на показники бюджету. Якщо немає до переліку законопроектів запитань, то прошу підтримати. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, є питання, пропозиції? Так як немає, пропоную голосувати за рішення. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету? Хто "за"? Хто проти? Утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, рішення прийнято.

Хто за те, щоб підтримати проект рішення до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету? Хто "за"? Хто проти? Утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. Один утримався.

ПАВЕЛКО А.В. Один утримався. Рішення прийнято. Дякую.

Наступне питання – друге: про погодження переліку об'єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень відповідно до пункту 4 пункту 24 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу та розпорядження голови обласної державної адміністрації – керівника військово-цивільної адміністрації від 04.07.2016 номер 548. Доповідає перший заступник голови Донецької обласної державної адміністрації Вілінський Євген Семенович. Будь ласка.

ВІЛІНСЬКИЙ Є.С. Доброго дня! Дякую, пане головуючий, дякую всім присутнім народним депутатам!

Як відомо, набрав чинності Закон України "Про внесення змін до підпункту 4 пункту 24 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення", відповідно до яких до бюджетів Донецької і Луганської областей були спрямовані кошти, які надійшли від тимчасово не підконтрольних територій. Відповідно до норми закону ми підготували перелік інфраструктурних проектів, які в першу чергу повинні бути реалізовані на території Донецької області.

Цей перелік формувався за участі органів місцевого самоврядування, міських, районних рад, районних державних адміністрацій. Загалом ми створили перелік з 871 проекту, які плануємо реалізувати на території Донецької області. Для фінансування за рахунок коштів, передбачених цим законом, передбачено 515 проектів загальною вартістю 2 мільярди 604 мільйони гривень. Ця сума виникла як різниця між грошима, які знаходились на казначейських рахунках станом на 1 січня, і зобов'язаннями нашими відповідно до закону погасити заборгованість перед державним "Укрексімбанком".

В першу чергу приділялась увага об'єктам, які спрямовані на перспективний розвиток території. Це школи, 43 освітні заклади будуть відбудовані або реконструйовані. З них 21 опорна школа. Це школи українські, які стануть осередком українства в області, які допоможуть розвивати нашу Україну в майбутньому. Це 45 закладів охорони здоров'я. Це об'єкти водопостачання, водовідведення, які забезпечують всю територію Донецької області – це канали і міськводоканали. Це 10 котелень, 5 мостових переходів. Ви можете побачити в переліку, який розданий вам, об'єкти дорожньої інфраструктури, об'єкти енергозабезпечення.

Як я вже зазначав, ці об'єкти погоджені з усіма органами місцевого самоврядування. Як відомо, Донецька область стала пілотною по впровадженню системи "Прозоро" по проведенню торгів. Крім того ми запросили антикорупційну групу UNDP з проекту ПРООН, яка відслідковує всю тендерну документацію для того, щоб прибрати звідти будь-які дискримінаційні норми.

Тому ці проекти будуть реалізовані. Я закінчу. Будуть реалізовані в найбільш прозорий спосіб. І прошу підтримати і затвердити цей перелік проектів. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Євгене Семеновичу.

Слово надається голові підкомітету Куліченку Івану Івановичу, будь ласка.

КУЛІЧЕНКО І.І. Перший заступник голови адміністрації назвав всі показники і принципи підходу до створення переліку. Додатково хочу зазначити, що за вимогами Бюджетного кодексу до цього переліку не включені об'єкти з непідконтрольних територій та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Передбачається 236 тисяч 459 гривень на погашення боргу Донецької міської ради перед Державним експортно-імпортним банком. За оперативними даними місячного звіту зазначені залишки коштів ще не зараховані до спеціального фонду відповідних обласних бюджетів, а також не внесено відповідних змін до бюджетної класифікації, як вимагає цього кодекс.

І, зважаючи на зазначене, пропонується погодити такий розподіл та зазначити про обов'язкове дотримання при його виконанні вимог Бюджетного кодексу в частині використання коштів спеціального фонду.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу.

Будь ласка, переходимо до обговорення. Павлов Костянтин.

ПАВЛОВ К.Ю. Евгений Семенович, один вопрос, подскажите пожалуйста. Перечень объектов достаточно большой – 515. А какой процент из этих объектов будет восстановлен "под ключ"? Это часть или это весь полный объем? То, что будет сделано в полном объеме так, чтобы это были пусковые законченные объекты.

ВІЛІНСЬКИЙ Є.С. Ми надавали перевагу в підготовці оцих об'єктів саме об'єктам, які мають проектно-кошторисну документацію. І ми плануємо, що порядку 85% будуть реалізовані до кінця цього року. 15% - це складні інженерні об'єкти, які будуть реалізовані максимум в першому кварталі наступного року.

ПАВЛОВ К.Ю. Спасибо.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Ще запитання є?

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

ПАВЕЛКО А.В. Немає. 

Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Куліченком Іваном Івановичем рішення, а саме: погодити такий розподіл та значити про обов'язкове дотримання при його виконанні вимог Бюджетного кодексу в частині використання коштів спеціального фонду. Хто за, прошу голосувати? Хто проти? Утримався? 2. Рішення приймається. Дякую.

Наступне питання. Про погодження перерозподілу видатків Державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів Державного бюджету.

Перше питання – перерозподіл видатків Державного бюджету, передбачених Конституційному Суду (розпорядження уряду № 447-р). Доповідає суддя Конституційного Суду Сас Сергій Володимирович, наш колега у 6 скликанні. Дуже приємно.

САС С.В. Дякую.

Шановний Андрій Васильович, шановні народні депутати, шановні присутні! На виконання пункту другого розпорядження Кабінету Міністрів України про перерозподіл деяких видатків Державного бюджету, передбачених Конституційному Суду України на 2016 рік від 24 червня 2016 року № 447-р, Конституційний Суд України просить погодити перерозподіл видатків загального фонду Державного бюджету в межах загального фонду обсягу бюджетних призначень, передбачених Конституційному Суду України на 2016 рік за програмою забезпечення конституційної юрисдикції в Україні в сумі 212,3 тисячі гривень.  

Шановні колеги, відповідно до внесених змін до Конституції по питанням правосуддя Конституційному Суду передбачена нова функція – розгляд конституційних скарг. На сьогодні в Конституційному Суді відсутні можливості для ефективного розгляду цих скарг в зв’язку з тим, що приміщення нам треба просто відремонтувати.

ШКВАРИЛЮК В.В. Голосуємо.

САС С.В. От з цією метою ми просимо перерозподілити в рамках наших коштів, які є на здійснення повноважень.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергій Володимирович. Я думаю, що всі цю пропозицію підтримають. Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу для рішення, яке було прийнято підкомітетом.

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрій Васильович. Вчора на засіданні підкомітету дане питання було ретельно розглянуто і прийнято рішення рекомендувати комітету погодити встановлений розпорядженням уряду від 24 червня за № 447-р перерозподіл видатків Державного бюджету. Прошу підтримати, колеги.

ПАВЕЛКО А.В. Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим пропозицію погодити встановлений розпорядженням уряду від 24 червня за №447-р перерозподіл видатків Державного бюджету. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Рішення прийнято.

САС С.В. Дякую. Бажаю вам ще більших успіхів.

ПАВЕЛКО А.В. Вам також. Дякую.

Колеги, я буду вас просити сьомий перерозподіл розглянути зараз за проханням Міноборони. Перерозподіл видатків Державного бюджету, передбачених Міністерству оборони (розпорядження уряду № 444-р). Доповідає заступник міністра оборони Павловський Ігор Валентинович. Будь ласка.

ПАВЛОВСЬКИЙ І.В. Шановний Андрій Васильович, шановні панове народні депутати, доповідає заступник міністра оборони генерал Павловський. На виконання доручення Президента України від 07.06.2016 року Міноборони вживаються заходи щодо створення та розвитку сучасної навчально-матеріальної бази на полігонах Збройних Сил України, зокрема Широколанівський полігон.

Метою акта є перерозподіл коштів в сумі 220,2 мільйонів гривень для створення стаціонарного табірного містечка, 5 тисяч осіб, а також ремонт будівлі для розміщення штабу Військово-морських сил, місто Одеса, і обладнання гуртожитків для плавскладу військових моряків, місто Одеса.

Ми просимо 150 мільйонів гривень для будівництва табірного містечка на одну бригаду, тобто 5000 осіб, і 70,2 мільйони гривень – для розміщення командування Військово-морський сил в місті Одесі.

Реалізація цього питання здійснюється шляхом перерозподілу видатків Державного бюджету в сумі 220,2 мільйонів гривень, передбачених Міноборони на 2016 рік, шляхом збільшення видатків розвитку за рахунок видатків спожиття за програмою "Забезпечення діяльності Збройних сил та підготовки військ" за рішенням Кабінету Міністрів України, погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проект акту погоджено без зауважень Мін'юсту, Мінекономрозвитку, з зауваженнями, які не враховані, Міністерством фінансів. Проект акта прийнято на засіданні Кабінету Міністрів України 24 червня 2016 року. Реалізація не потребує додаткових витрат з Держбюджету України. Доповідь закінчив.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую за доповідь.

Будь ласка, з цього питання, Міністерство фінансів.

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Андрію Васильовичу.

Я просто хочу озвучити позицію Міністерства фінансів. Ми проти значного перерозподілу. Ми виступали на засіданні уряду щодо цього питання. Ми вважаємо, що враховуючи, що є дефіцит коштів на грошове забезпечення, якщо є можливості перерозподілу, використати на ці цілі. Дякую.

Тобто є дефіцит, і ми вважаємо, що ці кошти можуть піти на покриття дефіциту коштів.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Давайте все-таки почуємо рішення підкомітету. Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, вчора на підкомітеті ми розглядали дане питання і дійшли згоди - рекомендувати комітету погодити, встановлений розпорядженням уряду від 24 червня за № 444р, перерозподіл видатків Державного бюджету.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

До обговорення, будь ласка, Унгурян.

УНГУРЯН П.Я. Дякую за інформацію.

Скажіть, будь ласка, в чому буде виражатися видаткова частина 100 мільйонів гривень – розміщення командування ВМС в місті Одесі?

ПАВЛОВСЬКИЙ І.В. 217-е містечко, як ви пам'ятаєте, там було об'єднане загальновійськове училище, потім факультет тилу, Фонтанська дорога, і там є будівля, яка раніше нам належала. На сьогоднішній день знайшли порозуміння, будівлю ми постановою уряду забрали, тобто провели по Одесі заміну будівель, і на сьогоднішній день це буде штаб Військово-морських сил, далі – віськово-морський ліцей, який вийшов з Криму, і військово-морський факультет Морської академії Збройних сил України. Тобто практично в цій будівлі ми бачимо два навчальних заклади і безпосередньо управління Військово-морських сил з тією інфраструктурою, яка є в 217-у містечку.

УНГУРЯН П.Я. Тобто ці кошти підуть на що саме?

ПАВЛОВСЬКИЙ І.В. Штаб ВМС.

УНГУРЯН П.Я. Вибачте. Ремонтні роботи?

ПАВЛОВСЬКИЙ І.В. Капітальний ремонт будівлі.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Кривенко, будь ласка.

КРИВЕНКО В.М. По Широкому Лану. У нас всі делегації були: і Міністерство оборони, і Нацгвардії. Начебто і робота рухається. Знаєте, що у нас на Південмаші розташовано виробництво мобільних конструкцій, які розгортаються в житлові приміщення, які в габариті контейнера, і вся армія переходить повністю, і всі переходять на мобільну армію. Ми зараз будемо будувати на Ширлані і відновлювати стаціонарні старі споруди, ми знаємо їх розташування. В принципі, за ці кошти можна, щоб наша промисловість працювала.

Я, з одного боку, розумію, що головнокомандувач пообіцяв, і ситуація дурна виходить: під час війни підводити головнокомандувача неправильно. Можливо, якось йому радили правильніше, щоб ми вже… Те, що ми з Ярославом бачили ці речі всі.

Тому я не знаю, як за цей перерозподіл голосувати. І треба підтримувати, з одного боку, але, з іншого боку, хотілось би, щоб загалом в армії і в ваших діях було якомога більше переходу все-таки до сучасної концепції, до мобільної армії, щоб у нас всі споруди, все збиралося, переїжджало, агресія – не агресія, тому… Це таке побажання.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Амельченко Василь Васильович.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, вчора на підкомітеті ми уважно розглянули всі ці питання, і Ігор Валентинович разом зі своїми помічниками детально нам розповів і переконав, що в контексті тих задач, які стоять сьогодні перед нашим міністерством, я пропоную підтримати обов'язково цей перерозподіл, а ті пропозиції, про які наш колега Віктор Кривенко говорить, я думаю, що в робочому порядку врахуєте і будете разом з цим працювати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Віктор Михайлович Пинзеник.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я просив би, щоб ми почули, що Міністерство фінансів сказало. А якщо я переведу людською мовою, то солдати не мають грошового забезпечення до кінця року. Я думаю, що я не відкриваю секрету, що ви знаєте, що відбувається перекидка, зміна розпису, бо грошового забезпечення не вистачає. У зв'язку з цим, яке наше першочергове завдання? Не лишити солдатів і офіцерів без грошового забезпечення. Будуть прийняті якісь зміни до бюджету, ми повернемось до цього питання. А сьогодні, я вважаю, ми маємо прислухатись до того, що ми маємо, в першу чергу, заплатити грошове забезпечення нашим солдатам і офіцерам. Тому я б пропонував би утриматися сьогодні від прийняття рішень.

ПАВЛОВСЬКИЙ І.В. Дозвольте доповісти.

У Міністерстві оборони 1 мільярд 900 за рішенням Міністерства фінансів було зарезервовано на виплату заробітної плати. Це ті гроші, які ми на сьогоднішній день зняли з окремих статей, тобто це розвиток полігонів, бойова підготовка, тому що якщо люди живуть в окопах так само як вони живуть на полігонах, то зрозуміло, як після відновлення повертати в зону антитерористичної операції.

Друге. Наслідок цього є: 53-я бригада, яку бачили в місті Миколаїв, і ми практично повинні скласти нормальні умови для того, щоб військовослужбовці під час відновлення боєздатності не жили так, як вони живуть в бліндажі на передньому краї. А те, що зарезервовано на сьогоднішній день Міністерством фінансів, 1 мільярд 900, воно так і лежить в цих видатках, ці гроші ніхто не зачіпає. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Ігорю Валентиновичу.

Андрій Леонідович Деркач.

ДЕРКАЧ А.Л. Я бы не упрощал, как и Виктор Михайлович говорит, ситуацию, связанную с деньгами на Министерство обороны, на оплату, потому что на самом деле там денег, мы посмотрим, все равно будем в конце года перераспределять. Это первое.

Второе. То, что касается вопросов, связанных с рациональным использованием. Безусловно, если мы говорим о мобильной армии, то вот это строительство "потемкинской деревни", а это "потемкинская деревня", потому что Главнокомандующий сказал, так вы его сами и ввели, Главнокомандующего… Потому что Полторак строит "потемкинские деревни", ездит и показывает их. А если взять просто… Вы знаете, сколько у нас в разведке человек? В украинской разведке? 4,5 тысячи. А сколько в DGSE французской? Две. А в "Масаде"? Они ногами всех затопчут скоро. Это – открытые цифры.

Так вот, сделали подразделение разведки с территорий. Попередавали при предыдущем руководстве кучу городков. Сделайте там, сделайте 6 мобильных центров по подготовке вместо одной "Потемкинской деревни". Позабирайте у этой разведки с территорий эту всю историю. Подойдите рационально к системе управления войсками и к системе безопасности. Вопрос не к вам, понимаю. Ну, без обид, вопрос не к вам. Но еще раз говорю, с точки зрения рациональности использования средств, если мы говорим о мобильной армии, то, что говорил Кривенко, о том, что можно делать мобильные подразделения. Сегодня основная часть подразделений, она все равно готовится не на "Широком Лане". Они все равно готовятся все совершенно в других условиях, на других объектах. Это будет просто "Потемкинская деревня" для интуристов. Готовы сегодня платить 150 – голосуйте. Я не готов. Спасибо.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

ПАВЛОВСЬКИЙ І.В. Дозвольте відповісти.

ПАВЕЛКО А.В. Игорь Валентинович, я думаю, что мы уже много обсудили и каждый мог высказаться. Дякую вам за доповідь.

Перше було запропоноване рішення – підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим пропозицію – погодити встановлений розпорядженням уряду від 24 червня за номером 444-р перерозподіл видатків з Державного бюджету. Хто за, прошу голосувати. 

ШКВАРИЛЮК В.В. 11.

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти?

ШКВАРИЛЮК В.В. 3.

ПАВЕЛКО А.В. Хто утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. 4. Рішення прийнято.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, рішення прийнято. Дякую, Ігор Валентинович.

ПАВЛОВСЬКИЙ І.В. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Другий: перерозподіл видатків з Державного бюджету, передбачений Міністерству освіти і науки (розпорядження уряду номер 451-р) Доповідає заступник міністра освіти і науки Хобзей Павло Кузьмич.

ХОБЗЕЙ П.К. (Мікрофон вимкнено)

А, я перепрошую! Я думаю, у мене голос такий, що чули і без мікрофону.

Області провели змагання, і райони провели змагання внизу, і зараз ми так, як на олімпіадах, повинні провести з різних видів спорту змагання всеукраїнське, щоб визначити переможців. Це кошти, передбачені на покриття проїзду, проживання, проведення змагань, щоб ми провели фінальні змагання і визначили найкращих. Тому я прошу погодити дані ці кошти. Даний розподіл не спричинить виникнення заборгованості з виплат заробітної плати працівників та студентів вищих навчальних закладів – це є перше.

І друге, чому, власне, ми беремо кошти з цієї програми? Кошти з цієї програми ми беремо тому, що в свій час з цієї програми "Фізична і спортивна підготовка молоді" було забрано багато мільйонів, щоб заплатити внесок за "Горизонт-2020", коли Україна була включена. І університети, власне, найбільше споживають з цього фонду. Тому це є коректно.

ІЗ ЗАЛУ. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Павло Кузьмович.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, рішення підкомітету: рекомендувати комітету погодити встановлений розпорядженням уряду за номером 451-р від 24 червня перерозподіл видатків державного бюджету. І прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександр Володимирович.

Є запитання? Ігор, будь ласка.

МОЛОТОК І.Ф. Доброго дня, колеги. Дійсно, ми підтримуємо в освіті спорт, але хотілось би дізнатись, де саме будуть відбуватись оці заходи і як вони будуть відбуватися?

ХОБЗЕЙ П.К. Вони відбуваються в різних містах, в залежності від видів спорту, по всій Україні.

_______________ … (Без мікрофону)

ХОБЗЕЙ П.К. Ні, області провели регіональні. А фінальні – це як предметні олімпіади. З цього предмету – в тому місті, з цього предмету – в тому місті. Тобто задіяна вся Україна, в залежності від виду спорту. Є таблиця, я можу вам подати, щоб ви ознайомилися. Бере участь в фінальних змаганнях 8 тисяч наших учнів по всій Україні.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Матвієнко Анатолій Сергійович, будь ласка.

МАТВІЄНКО А.С. Павло Кузьмович, чи той, хто вчора був на підкомітеті, інформував вас про прохання членів бюджетного комітету дати в вашій доповіді інформацію з приводу того, за рахунок чого створилася економія оцих коштів по статі "Підготовка кадрів вищими навчальними закладами"? Чи вас не інформували?

ХОБЗЕЙ П.К. Ні, мене інформували.

МАТВІЄНКО А.С. А чому ви тоді не доповідаєте?

ХОБЗЕЙ П.К. Мене інформували, і тому я пояснив, чому ми взяли, власне, з цієї програми.

МАТВІЄНКО А.С. За рахунок чого тут економія?

ХОБЗЕЙ П.К. За рахунок зменшення видатків, ті, які є на університети, пане Анатолію.

МАТВІЄНКО А.С. За рахунок закриття закладів?

ХОБЗЕЙ П.К. Ні, буде зменшений набір. В зв'язку з демографічною ситуацією зараз є спад кількості випускників, тому на державне замовлення буде зменшена кількість місць, от і все.

МАТВІЄНКО А.С. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Анатолію Сергійовичу.

Пропонується перейти до голосування.

Коротко, Віктор Кривенко.

КРИВЕНКО В.М. Коротке питання. Ми підтримуємо пані Гриневич у всіх її ініціативах, але на 12% збільшено фінансування державного замовлення. Сьогодні уряд прийняв рішення – правильно? – про збільшення державного замовлення на 12%. А ви з цієї програми забираєте. Тобто як, неправильно спланували виходить, коли планували бюджет?

ХОБЗЕЙ П.К. Я пояснив, неправильно спланували, коли забрали кошти "фізкультури і спорт", коли були перекладені заходи, і віддали на "Горизонт-2020",

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Павло Кузьмович.

Пропонується підтримати озвучено головою підкомітету Горбуновим пропозицію: погодити встановлений розпорядженням уряду від 24 червня за номером 451-р перерозподіл видатків державного бюджету. Хто за, прошу голосувати? Проти? Утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

ХОБЗЕЙ П.К.  Дякую вам.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Павло Кузьмович.

Наступне питання. Перерозподіл видатків Державного бюджету, передбачених Центральній виборчій комісії. Розпорядження уряду № 458р. Доповідає заступник Голови Центральної виборчої комісії Усенко-Чорна Жанна Іванівна.

Будь ласка, Жанно Іванівно.

УСЕНКО-ЧОРНА Ж.І. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Як ви знаєте, на 17 липня цього року призначені вибору у 7-и одномандатних виборчих округах. Центральна виборча комісія ніколи ще не проводила вибори в умовах майже повної відсутності фінансування. На сьогодні дефіцит коштів, необхідних на підготовку і проведення цих виборів, становить понад 15 мільйонів.

Центральна виборча комісія просить погодити перерозподіл видатків за відповідними програмами згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів від 24 червня 2016 року в сумі 7 мільйонів 355 тисяч, що лише на половину задовольнить видатки, які необхідно здійснити до дня проведення виборів.

На сьогодні у нас навіть з урахуванням цього рішення, якщо комітет прийме рішення щодо погодження розпорядження Кабінету Міністрів, залишиться дефіцит на оплату праці членів дільничних виборчих комісій у день підрахунку голосів, що взагалі ставить під загрозу проведення на належному рівні цих виборів. Тому прошу зараз хоча б частково виділити ці кошти.

Крім того, наголошую, що на підготовку та проведення місцевих виборів за відповідною бюджетною програмою взагалі залишається нуль гривень нуль копійок.

Прошу підтримати хоча б ці видатки.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Насколько я знаю, у нас зарегистрирован законопроект Алексеева, который мы завтра на комитете постараемся рассмотреть. Там как раз решается вторая часть финансирования этих внеочередных выборов на 7-и округах.

Дякую, Жанно Іванівно.

Будь ласка, слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, на засіданні підкомітету було прийнято рішення рекомендувати комітету погодити встановлений розпорядженням уряду від 24 червня за № 458р перерозподіл видатків Державного бюджету. І прошу вас підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

ШКВАРИЛЮК В.В. Голосуємо.

ПАВЕЛКО А.В. Пропонується ставити на голосування. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

ПАВЕЛКО А.В. Одноголосно. Дякую. Рішення прийнято.

Дякую, Жанно Іванівно.

Наступне. Перерозподіл видатків Державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства. Розпорядження уряду № 456р. Доповідає заступник Міністра аграрної політики та продовольства Осійчук Микола Степанович.

Миколо Степановичу, будь ласка.

ОСІЙЧУК М.С. Доброго дня. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати, шановні присутні! 456-е розпорядження підготовлене на виконання положень постанови Кабінету Міністрів 442-ї "Щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади". Цим розпорядженням передбачається передача залишку коштів за бюджетною програмою 2802030 – це організація та регулювання діяльності установ ветеринарної медицини – обсягом 67,8 мільйонів гривень, з яких: загальний фонд – 35,8 мільйонів гривень і спеціальний фонд – 32. На бюджетну програму самого міністерства безпосередньо для фінансування Українського інституту експертизи сортів рослин. І це дасть можливість закрити програму Держветфітослужби у зв'язку із її реорганізацією. Тобто передається залишок коштів, якими фінансувався цей же інститут з Держветфітослужби, для його фінансування вже безпосередньо з програми Міністерства аграрної політики.

В мене коротко все.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Миколо Степановичу.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, вчора було розглянуто на підкомітеті дане питання і прийнято рішення погодити встановлений розпорядженням уряду перерозподіл за № 456-р. Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Пинзеник Віктор Михайлович, будь ласка.

ПИНЗЕНИК В.М. У мене питання, Микола Степанович. Я прочитав документ і у мене виникло питання, скільки людей працює в Інституті експертизи сортів зерна.

ОСІЙЧУК М.С. На сьогодні 1415.

ПИНЗЕНИК В.М. Стоп, стоп, я не завершив. Але ви сказали одну фразу і я хочу її підтвердити. Чи відповідає дійсності те, що ви сказали, що раніше цей інститут був по фітосанітарній службі по програмі фінансування, а ви зараз його переводите просто на іншу програму, чи просто додатково виділяють йому кошти?

ОСІЙЧУК М.С. Ні, це немає жодних додаткових коштів. Цей інститут у підпорядкуванні міністерства, але він фінансувався за рахунок програми Держфітослужби.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Ще запитання будуть? Є пропозиція підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим пропозицію погодити встановлений розпорядженням уряду від 24 червня за № 456-р перерозподіл видатків Державного бюджету. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякую. Рішення прийнято.

Наступне питання. Перерозподіл видатків Державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг України на 2016 рік та розподіл коштів загального фонду за бюджетною програмою 3111020 "Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування". Розпорядження уряду № 435-р. Доповідає тимчасовий виконуючий обов’язки голови Державного агентства автомобільних доріг Барах Євген Вікторович. Будь ласка, Євген Вікторович.

БАРАХ Є.В. Доброго дня, шановний пане голово, Андрій Васильович, доброго дня, шановні народні депутати, щодо перерозподілу видатків. Мова іде про 1,5 мільярди гривень, це сума, яка нам на сьогоднішній день ухвалена рішенням уряду, яка отримана у нас внаслідок проведеної реструктуризації по кредитам перед російськими банками, і загальна сума, до речі, становить реструктуризації економії близько 5,4 мільярдів гривень. На сьогоднішній день поки що нам за погодженням з Міністерством фінансів України виділили лише 1,5 мільярдів гривень і з цього приводу хотілось би заручитись підтримкою бюджетного комітету і спрямувати відповідне звернення до Мінфіну з проханням все-таки розглянути збільшення видатків по цій програмі і принаймні до тих показників, про які попередньо ми розмовляли, мова ішла про 4 мільярди гривень.

Тепер, що стосується безпосередньо цільового використання цих коштів і спрямування за напрямками. Із 1,5 мільярда гривень передбачається 1,2 мільярда спрямувати на дрібний поточний ремонт, з яких близько 560-580 мільйонів піде на виконання такої технології як картковий ремонт, а не виключно ямковий, тобто можемо ліквідувати обсяги ямковості по 200-300 метрів, а решту коштів – 680 мільйонів спрямувати на дрібний поточний і на ямковий.

Враховуючи те, що відповідно до доведених показників фінансових ліквідовано понад 3,8 мільйона квадратних метрів, то за рахунок цих 1,2 ми зможемо додатково ліквідувати ще близько десь 2 мільйонів.

Пропозиція є наступного порядку. Якщо бюджетний комітет підтримає перерозподіл, то "Укравтодор" надасть доручення керівникам обласних служб для того, щоб упродовж тижня після ухвалення, опрацювати питання визначення пріоритетних напрямків з місцевою владою, з обласною місцевою адміністрацією, з представниками громадськості, з народними депутатами України задля того, щоб дійсно ефективно і раціонально використати ці кошти на найбільш проблемні ділянки, уражені ямковістю.

Решта коштів з цих 1,5 піде на забезпечення фінансове матеріально-технічного оснащення на зимове утримання: на сіль, на пісок. До речі, хотів проінформувати шановних народних депутатів щодо стану розрахунків за матеріали, зокрема по солі. За чотири тижні останні ліквідовано понад, при загальній сумі в 57 мільйонів ми вже ліквідували більшу половину. На сьогоднішній день становить заборгованість всього 24 мільйони, і ми до 1 серпня повністю погасимо заборгованість вперше  перед "Артемсіллю" в цьому місяці.

Я прошу підтримати шановних народних депутатів зазначений перерозподіл видатків. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Євген Вікторович.

Будь ласка, Матвієнко Анатолій Сергійович.

МАТВІЄНКО А.С. Ми обговорювали на підкомітеті і я б хотів в результаті цього обговорення звернутись до Сергія Михайловича. Сергій Михайлович, можна до вас звернутись з запитанням? Коли комітет розглядав рішення про розподіл коштів на дороги, а це було 30 березня 2016 року, висловив на адресу Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів прохання, що ми тоді очікували від реструктуризації заборгованості, яка склалась в "Укравтодора", десь ще додатково, що в результаті цієї реструктуризації буде близько 4 мільярдів і просили, щоб ці 4 мільярди були скеровані на будівництво доріг. В результаті реструктуризації по цій довідці ви отримали 5,5 мільярда реструктуризованих боргів, а виділили 1,5 мільярда на будівництво доріг.

Підкомітет наполягає на тому, щоб ми звернулись до вас все-таки виконати нашу домовленість по 4 мільярдах хоча би, якщо не всі 5,5, і збільшити до тих 1,5 мільярда ще 2,5 мільярда, за нашою домовленістю, кошти для будівництва доріг. Дякую.

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Анатолій Сергійович, є пояснення. У зв’язку з тим, що ці зобов’язання були переглянуті, тобто нашим департаментом були переглянуті показники і ця сума була зменшена дійсно до 1,5 мільярда. Тобто це у зв’язку з об’єктивною ситуацією, яка склалась.

МАТВІЄНКО А.С. Нам вчора сказали, що 5,5 мільярда реструктуризації.

МАРЧЕНКО С.М. Ще раз повторюсь, з 4 мільярдів, які передбачались, зменшено до 1,5 у зв’язку з тим, що відповідні курсові різниці і так далі. "Укравтодор" знає про цю ситуацію і може підтвердити. Ми погодили з "Укравтодором" ці питання.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, Олександр Володимирович Горбунов про рішення підкомітету.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, за наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу та статті 33 Закону "Про Державний бюджет на 2016 рік", пропонується рекомендувати комітету від підкомітету видатків погодити даний перерозподіл видатків "Укравтодору" відповідно до пункту 1 розпорядження уряду від 8 червня за номером 435-р.

Погодити розподіл коштів "Укравтодору" за загальним фондом Державного бюджету за програмою 3111020 на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування відповідно до додатку 1 до розпорядження уряду від 16 березня за номером 176-р у редакції розпорядження уряду за номером 435-р.

Звернутися до уряду з приводу надання доручення Мінфіну та "Укравтодору" опрацювати питання щодо збільшення обсягу видатків на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування на 2,5 мільярда гривень за рахунок коштів від реструктуризації боргів "Укравтодору".

Поряд з цим пропонується звернути вашу увагу на необхідність, підкреслюю, щомісячного інформування комітету про використання зазначених коштів. Прошу вас підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександр Володимирович.

Кривенко, потім Деркач і Пинзеник.

КРИВЕНКО В.М. Євгене Вікторовичу, як до молодого керівника, перспективного, у мене велике прохання. Я їжджу по Україні і слухаю, як у Франківську дорога разом зі снігом зійшла, Франківській області, в Костопільському районі Рівненської області. Я проїхався зараз по частині там дороги, і є серйозні запитання по якості. І у мене величезне прохання. Зараз почався ремонт Решетилівки. Решетилівка - Кобеляки, це на Дніпро дорога. Зараз у нас важливий напрямок Кривий Ріг - Миколаїв, і це велика справа для нашої Дніпропетровської області, якщо ми зробимо цю дорогу.

От, покладіть свою особисту репутацію на контроль якості цих доріг. Просто виїжджайте, я не знаю що. Я вам особисто обіцяю, що буду згадувати вас до кінця мого або вашого життя, якщо на наступний рік ці дороги теж почнуть сходити разом зі снігом, бо це ваша відповідальність. Чим вам треба допомогти, скажіть? Я нікого не звинувачую, просто у мене проханнячко, щоб ви особисто взяли на контроль дороги, якість по Дніпропетровській області і частинку також Полтавщини. Дякую. 

БАРАХ Є.В. Дозвольте маленький коментар, Андрій Васильович, з цього приводу?

ПАВЕЛКО А.В. Євгене Вікторовичу, будь ласка.

БАРАХ Є.В. Пане Вікторе, дякую за настанови і зобов'язуюся дійсно забезпечити на належному рівні контроль за якістю. Я вас хочу додатково проінформувати про те, що наразі вже завершена перевірка по 10 областям, відповідні висновки будуть опубліковані на сайті. Контроль якості у нас щоденно на порядку денному. Кожної п'ятниці відбуваються наради по регіонам. Окрім того, по результатам цих нарад і результатам перевірок виконання робіт і якості відбуваються кадрові рішення і дисциплінарні стягнення. Окрім того, на позапланові перевірки, в тому числі у вихідні дні, особисто виїжджаю на дороги. Одна із цих перевірок завершилася тим, що керівник служби буде звільнений з займаної посади з огляду на порушення технології виконання робіт, і вся ця інформація буде публічна і відкрита, і доступна.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

КРИВЕНКО В.М. Дякую.

БАРАХ Є.В. У мене підхід до всіх єдиний: контроль якості, виконання робіт відповідно до технології.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Євген Вікторович.

Будь ласка, Деркач Андрій Леонідович.

ДЕРКАЧ А.Л. Скажите, пожалуйста, вообще кто-то в администрациях областных видел документы вот эти?

БАРАХ Є.В. На сьогоднішній день, якщо буде підтримано бюджетним комітетом, то наступний крок – це окреме звернення наше до всіх областей з проханням визначити пріоритетність напрямків з урахуванням доведеної суми фінансування, і таким чином погодити…

ДЕРКАЧ А.Л. Я просто объясняю. Совершенно по-другому должна быть методика. Вы пришли как бы новым руководителем. Объясняю на предмете Сумской области, откройте страничку. Товарищ Романюк, глава местного автодора, имеет фирму, которая имеет лицензию на строительство мостов, поэтому мы строим мосты в Сумской области.

Для примера вам, для стенограммы говорю, потом распечатку возьмете. По вот этому мосту, который 2,8 миллиона, речка Сула, Кулешовка – Константинов – 1,5 машины в день.

Следующий вопрос. Глухов – Бачевск, 2,2 миллиона гривен на ремонт дороги. Да, по этой дороге, послушайте, чтобы у нас в Борисполь была такая дорога, как у нас от Бачевска до Глухова нарисовано. Вранье все, просто осваивание средств.

Следующее, мостовой переход идет: Сумы – Мирополье – Краснополье, опять мост через Выру, Жовтневе. То есть мы говорим о децентрализации, на самом деле, местные руководители, которых не снять, не назначить, потому что приходят опять новый руководитель, пока он снимет, пока он назначит, его уже опять снимают, приходит следующий на освоение. Они получили лицензию на специализированные виды работ, как, допустим, ремонт мостов, и мы будем строить в Сумах исключительно мосты, хотя у нас с дорогами там большая проблема.

Поэтому алгоритм сделан неправильно. У нас не во всех администрациях сидят неадекватные люди, во многих неадекватные, но есть и адекватные. Поэтому дайте им возможность согласовать этот процесс, давайте перенесем эту тему. Сейчас мы опять выкинем деньги непонятно куда.

Я конкретно по Сумской области, у нас 4 депутата или 3 в бюджетном комитете. Игорь Федорович подсуетился, он у нас способный, провёл заседание, тут я вижу, Шостка учтена. Как бы вопросов никаких нет, искренне "за". И там действительно дорога плохая.

ІЗ ЗАЛУ. ... Проводите бюджетный комитет ...

ДЕРКАЧ А.Л. Нам за Дубневичем и вами не угнаться. Мы ни Львов, ни Енакиево не построим у себя, извините. Но я про рациональность использования, Андрей Васильевич.

Спасибо.

ПАВЕЛКО А.В. По цьому ж питанню, будь ласка, Медуниця.

МЕДУНИЦЯ О.В. Я просто підтримав би колегу, бо я не бачу логіки. У нас там є губернатори, які ходять, їздять, з ними зустрічаються люди,  люди нарікають на ремонт доріг. Виходить, що цей документ не входив в обласні адміністрації, і ніхто їх там не погоджував. Я дуже сумніваюся, що обласна державна адміністрація погодила ті речі, про які щойно мій колега говорив у Сумській області.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я хотів би інформувати всіх, що бюджетні видатки бюджету цього року не забезпечені доходами на десятки мільярдів гривень. Ми ділимо кошти по одній програмі, не рахуючи те, що є величезна бюджетна дірка: другий місяць цього року доходи бюджету ідуть з мінусом. Останній мінус – зніміть звідси ПДВ, який не повернули нікому, і ви вийдете в мінус. Розподілення бюджетних видатків, які на 13 відсотків доходи якого більші. Тобто ми додатково збільшуємо фінансування, не маючи для цього джерел, маючи величезний дефіцит бюджету.

Тому я б утримався від прийняття такого рішення, бо ми порушуємо баланс бюджету.

І друге питання. Мене дуже стурбувала поява нового пункту у програмі бюджетній, яка називається "Витрати, пов'язані з підготовкою та реалізацією угод щодо виконання робіт за рахунок коштів інвесторів". Це що означає, що можна обходити тендерні закупівлі? Процедури закупівель? Домовитись з інвестором, він робить роботи, а потім бюджет фінансує по факту здійснених видатків. Я не знаю, як це Міністерство фінансів пропустив таке рішення, пропозицію розпорядження. Я б зробив окремий запит з приводу того, яким чином збираються виконуватися роботи за рахунок коштів інвесторів? Бо це непрозорі процедури.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Петро Михайлович Ванат.

ВАНАТ П.М. Шановні колеги, за моїм зверненням і за рішенням нашого комітету на добудову мосту через Дніпро в Запоріжжі було обіцяно 200 мільйонів. Я хотів би знати, чому Міністерство фінансів записав замість обіцяних 200 180?

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Євгене Вікторовичу.

БАРАХ Є.В. Доброго дня. Питання у чому? Що з'явилася у постанові 498 положення про співфінансування за рахунок обласних і місцевих бюджетів. І якщо раніше передбачалося виключно за рахунок державного спрямувати 200 на добудову цього об'єкту, то ми залишили 180, провели нараду з губернатором сьогоднішнім, який пообіцяв виділення 60 мільйонів гривень, і ми вписуємося в 10 відсоткове співфінансування, тобто на рівні Кабінету Міністрів визначена пропорція: 90 відсотків фінансується з Державного бюджету, 10 відсотків фінансується за рахунок обласного та місцевого бюджету. Тому таким чином ми по всім об'єктам, які були в постанові, зменшили суму на 10 відсотків. По всім рівномірний підхід. Але з губернатором уже була нарада, і він підтвердив офіційно листом, що співфінансування він в розмірі 60 мільйонів надасть додатково до 180 мільйонів, які передбачені нашою постановою.

Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Євгене Вікторовичу.

Будь ласка, пропонується переходити до голосування. Було запропоновано і озвучено головою підкомітету Горбуновим пропозиція, я саме: погодити перерозподіл видатків Укравтодору відповідно до пункту 1 розпорядження уряду від 8 червня за № 435-р, погодити перерозподіл коштів Укравтодору за загальним фондом Державного бюджету за програмою 311020 на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування відповідно до додатку 1 до розпорядження уряду від 16 березня за № 176-р у редакції розпорядження уряду за № 435-р. Звернутися до уряду з приводу надання доручення Міністерству фінансів та Укравтодору опрацювати питання щодо збільшення обсягу видатків на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування на 2,5 мільярда гривень за рахунок коштів від реструктуризації боргів Укравтодору.

Проект ухвали викладено у розданих вам матеріалах.

________________. Якщо можна, те, що Горбунов додав. Щомісячно інформувати комітет про хід…

ПАВЕЛКО А.В. А також щомісячно інформувати комітет про здійснення цих робіт.

Будь ласка.

МАТВІЄНКО А.С. Протокольно. Вчора нам Міністерство фінансів підтверджував цю цифру, сьогодні заступник каже, що півтора мільярда. Все-таки ми б хотіли…

Добре, давайте так, коректно скажу, не заперечив.

Можна я завершу свою пропозицію, може, вона нас влаштує і не буде ніяких проблем. Є пропозиція, щоб дійсно підкомітет разом з Міністерством фінансів ще раз це питання вивчили. Якщо ми знімемо проблему, то знімемо проблему.

ПАВЕЛКО А.В. Підтримується, я думаю.

МАРЧЕНКО С.М. Мінфін надасть інформацію, чому стало півтора мільярда.

МАТВІЄНКО А.С. Добре, дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Добре. Так, голосуємо. Хто за дане рішення, прошу голосувати? Хто за? Проти?

ШКВАРИЛЮК В.В. Один.

ПАВЕЛКО А.В. Утримався? 2. Рішення прийнято.

Дякую, Євген Вікторович.

Наступне питання. Розподіл коштів спеціального  фонду державного бюджету за бюджетною  програмою 3111020 "Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування", постанова уряду № 498, з урахування внесених змін. Доповідає тимчасово виконуючий обов'язки голови Державного агентства автомобільних доріг Барах Євген Вікторович, будь ласка.

БАРАХ Є.В. Ухвалено урядом було ще до рішення про внесення змін до 498-ої постанови. Перша зміна стосувалася погашенню боргів перед підрядними організаціями за виконані роботи в минулі роки, в основному  це роботи в 2012-2013 років. А вийшли ми спільно з Міністерством фінансів, Державною фінансовою інспекцією та Службою безпеки України на перевірені суми у розмірі 513 мільйонів. Тобто є відповідно і рішення судів, і акти ДФІ, і висновки Служби безпеки України. 513 мільйонів у нас підтверджені суми для того, щоб виплатити і нарешті розблокувати навіть роботу окремих обласних служб. До речі, це Дніпропетровська і Херсонська служба доріг, які за позовом підрядних організацій заблоковані в своїй діяльності.

Інша частина, інші рішення про внесення змін стосувалися безпосередньо погодження на поточний середній ремонт додаткових коштів у розмірі 3,9 мільярда гривень, де, до речі,  перебуває і запорізький об'єкт і дорога Миколаїв-Дніпропетровськ, і Одеса-Рені, і інші знакові об'єкти, і там навіть частина і по Шостці, також Полтава-Кременчук і так далі, і тому подібне. Тобто із десяти найгірших доріг, за результатами всіх опитувань, 9 там оцих доріг передбачено в повному обсязі.

А це є залишки наших кредитних коштів, залучених ще в 2012-2013 роках. Просимо підтримати і погодити.

І єдине прохання буде також до бюджетного комітету. Цю постанову ми опрацьовували попередньо і з підкомітетом і з вами. Щоб ви звернулися до Мінфіну і щоб нам довели показники для того, щоб ми змогли скласти нормальний графік виплат.

Ця постанова передбачає обов'язковість погодження графіку з Мінфіном. Щоб ми його склали, прохання таке, щоб Мінфін нам нарешті надав два показники: періодичність виплати і суми. Тоді ми зможемо розбити і надати графік. Причому, якщо можна, щоб це відбулося: Мінфін нам у дводенний термін, рекомендували би, надав би, а ми впродовж тижня погодили з Мінфіном цей графік. Дуже дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Євген Вікторович.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, від підкомітету пропонується погодити даний  перерозподіл коштів "Укравтодору" за спеціальним фондом державного бюджету за програмою 3111020 за рахунок мережі та утримання автомобільних доріг загального користування відповідно до постанови уряду від 17 червня 2015 року, за номером 498, з дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету.

Також пропонується звернути увагу на необхідність щомісячного інформування комітету про використання зазначених коштів. Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександр Володимирович. Будь ласка, Унгурян Павло Якимович.

УНГУРЯН П.Я. Шановні колеги, однозначно підтримую колегу щодо необхідності результативного голосування по цьому проекту. І хотів би звернутися до заступника Міністра фінансів, у пункті четвертому зазначених змін до постанови 498-ї зазначено, що ці кошти - 3,9, які залучені і передбачені для фінансування переліків робіт та об'єктів, здійснюються відповідно до помісячного плану-графіку, що затверджений Держагентством автодоріг та погоджено з Міністерством фінансів.

Тут важливо від нас сьогодні протокольно (протокольно!) попросити або доручити Міністерству фінансів в якнайшвидший термін (Андрій Вікторович, я сподіваюся, чує) видати або надати Державному агентству автомобільних доріг періодичність та об'єм виділення даних коштів, оскільки вони мають орієнтувати на це свої обласні служби. Відповідно вся система може працювати, коли вона прогнозована.

Ми знаємо вашу позицію взагалі проти цього проекту і так далі, але з урахуванням того, що ми маємо справу із прийнятим і завізованим Міністерством фінансів актом уряду, ми, все ж таки, просимо і протокольно звертаємося від комітету надати в якнайкоротший термін періодичність та об'єм для Державного агентства автомобільних доріг.

І друге, Андрій Васильович, до вас як до голови комітету. Після голосування за цей проект я просив би надати слово присутньому тут голові Полтавської обласної державної адміністрації Валерію Головку стосовно нашого екстраординарного звернення, як ми інколи це робимо, стосовно тої страшної повені, яка відбулася 22 червня у Полтавській області, щоб ми зробили сьогодні від комітету звернення на уряд щодо можливості розгляду цього питання із найшвидшим внесенням пропозицій Бюджетному комітету. Дякую.

Тому я це питання адресую Мінфіну, а по результатах розгляду прошу надати слово губернатору Полтавської області.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається від Міністерства фінансів заступнику міністра Марченко Сергію Михайловичу. Будь ласка.

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Андрій Васильович.

Позиція Мінфіну щодо цього проекту акту була наступною. Ми вважаємо, що це є збільшення дефіциту Державного бюджету на суму 4,7 мільярда гривень, які не підкріплені відповідними доходами. І знаючи, що у нас є маяк МВФ структурний дефіциту сектору для загальнодержавного управління – 84,9, ми хочемо наголосити, що це може бути причиною порушення маяка і відповідно зривом співробітництва з Міжнародним валютним фондом. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Віктор Михайлович Пинзеник.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, про які гроші йде мова? Мова не йде про поточні надходження, які дають доход податків. Мова йде про використання залишків. От, я хочу підтвердити те, що сказали від Міністерства фінансів. Що таке дефіцит бюджету? Будь-які видатки, які фінансуються з нестабільних одноразових джерел непостійного характеру, є дефіцитом бюджету. Якщо ми розуміємо, що ми свідомо йдемо на подразник Міжнародному валютному фонду, то голосуйте "за". Але я гарантую вам, що ця сума буде віднесена на дефіцит бюджету, тому що йде використання залишків коштів минулих років – це дефіцит бюджету. Ми збільшуємо граничну суму дефіциту бюджету. Давайте голосувати.

ІЗ ЗАЛУ. Дозвольте?

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Віктор Михайлович.

Будь ласка, по озвученій проблемі слово надається голові Полтавської обласної державної адміністрації.

ГОЛОВКО В.А. Дякую, Андрію Васильовичу.

Доброго дня, шановні народні депутати! Дійсно, подія, яка відбулася в Полтавській області, в конкретних трьох районах - Чорнухинському, Пирятинському і Лохвицькому - я вважаю надзвичайною. Рівень випаду повені, підняття рівня води в цих районах зруйнував майже всю інфраструктуру.

Шкода, яка була завдана приватному сектору, комунальним підприємствам, сьогодні відшкодовується за рахунок резервного фонду обласного бюджету, це приблизно 19 мільйонів. Ми ці гроші з обласного бюджету вже виділили. Але вщент зруйновані дороги змусили мене звернутись до допомоги Кабінету Міністрів, до шановних народних депутатів, тому що одноосібно Полтавська область і місцеві бюджети не в змозі витягнути той ремонт і ту шкоду, яку нанесла стихійна подія.

Тому прохання до вас підтримати звернення до Кабінету Міністрів розглянути цю подію як надзвичайну і розглянути можливість виділення додаткових коштів на відновлення доріг в Полтавській області, конкретно в тих районах, де відбулась ця надзвичайна подія. Я завчасно вам дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Віктор Кривенко, будь ласка.

КРИВЕНКО В.М. Перше. Я підтримую, до мене звернувся депутат Кишкар і навіть я, не маючи прямого відношення до Полтавської області, але що можна, наприклад,  то я просив і там воно буде в соціально-економічному розвитку.

У вас є ваші мажоритарні депутати, тобто є конкретний інструмент. Ми звернення підтримаємо, підпишемось. Там справді є проблема, я про неї чув багато. я проїхав своїми колесами.  Але у вас є ще цей інструмент і те, що ви задіюєте. А звернення ми підтримаємо.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Шановні колеги, пропоную підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим, вона була перша, друга була висловлена нашим колегою Віктором Михайловичем Пинзеником, але по порядку запропонованих питань пропонується першу, озвучену головою підкомітету Горбуновим пропозицію, погодити розподіл коштів "Укравтодору" за спеціальним фондом Державного бюджету за програмою 3111020 на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування відповідно до постанови уряду від 17 червня 2015 року за № 498 з дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо проведення видатків за спеціальним фондом Державного бюджету, а також добавити в рішення – звернутись від комітету по питанню, яке озвучив Унгурян Павло Якимович.

УНГУРЯН П.Я. І Міністерство фінансів, якщо все-таки буде знайдений консенсус, ми просимо в найкоротший термін довести до Державного агентства автомобільних доріг періодичність та об’єм фінансування.

ПАВЕЛКО А.В. І щомісячне інформування про використання даних  коштів. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Хто проти? – 1.  Хто утримався? Рішення приймається. Дякую, Євген Вікторович.

Наступне восьме питання. Перерозподіл видатків Державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції (розпорядження уряду №428-р). Доповідає заступник Міністра юстиції Онищенко Ганна Володимирівна.

Ганна Володимирівна, будь ласка.

ОНИЩЕНКО Г.В. Шановні колеги, доброго дня. Як ви знаєте, вже розпочата реформа ДПТС. Одним з перших кроків, які були вчинені, це ліквідовано ДПТС і передані функції до Міністерства юстиції. Відповідно зараз відбуваються, розпочались конкурси. Ми поступово вчиняємо заходи, спрямовані на те, щоб заповнити  30 відсотків персоналу для того, щоб ми могли порівняти функції. Це розпорядження передбачає те, щоб передати частину коштів від ДБТС до Міністерства юстиції з метою того, щоб можна було забезпечити реалізацію цієї функції, коли буде переведено 30 відсотків персоналу. Це все відбувається в межах видатків, передбачених Мін'юсту на 2016 рік. Це ідеться лише про переважно оплату праці і оплату комунальних послуг. Тому буду вдячна, якщо підтримаєте. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую за доповідь.

Будь ласка, слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, за розглядом на підкомітеті пропонується підтримати даний перерозподіл видатків Державного бюджету, встановлений розпорядженням уряду від 8 червня 2016 року за № 428-р. Прошу вас підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Є запитання?

Будь ласка, Андрій Леонідович Деркач.

ДЕРКАЧ А.Л. Я считаю, что по логике своей реформа, которая проводится Министерством юстиции, и вообще все реформы Министерства юстиции построены по схеме дезинтеграции, развала системы управления государством. Это позиция Петренко, который превращает Министерство юстиции в "краденую машину", в итоге ликвидируя одну службу, он уже напрямую будет руководить и зонами. У него один есть люстрационный кооператив во главе с Козаченко и группой товарищей, которая подозревается в отмывании денег, и 3 уголовных производства возбуждены на эту тему. Теперь идет процесс подмянания под себя еще и пенитенциарной системы как таковой. У нас уже по логике своей ловить некому, поскольку уголовный розыск получает меньше, чем получает патрульно-постовая служба, теперь еще и сидеть негде будет, потому что с теми успехами, которые производит Министерство юстиции и в принципе всем остальным, дальше мы производим дальнейшую дезорганизацию функций государства по обеспечению безопасности граждан как таковых.

Поэтому я лично буду голосовать против, это не вопрос, это текст выступления для стенограммы. Спасибо.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Амельченко.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, це питання на підкомітеті дуже уважно і ретельно було розглянуто. Ця система реорганізації управлінського апарату не стосується абсолютно тих закладів пенітенціарних, в яких безпосередньо відбувається відбування покарань. Це перше.

По-друге, у всьому світі навіть приватні тюрми є, і вони забезпечують якісне обслуговування, вибачте за слово, клієнтів, і охорону життя в тому числі. Тому те, що сьогодні відбувається в цій системі, чим менше там буде чиновників, скажімо так, тим більше буде користі від цієї служби. Тому я пропоную підтримати пропозиції і ініціативи Міністерства юстиції і зняти це питання. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим Олександром Володимировичем пропозицію погодити встановлене розпорядженням уряду від 8 червня за № 428-р перерозподіл видатків Державного бюджету.

Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Проти – 1. Хто утримався? Утримався – 2. Дякую. Рішення прийнято.

Дякую вам, Ганно Володимирівно, за доповідь.

Наступне питання. Законопроекти про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" (№ 4477, поданий народними депутатами Співаковським, Павелком та іншими); № 4477-1, поданий народними депутатами Тимошенко, Кириленком та іншими; № 4477-2, поданий народними депутатами Вілкулом, Павловим.

Шановні колеги, на засіданні присутні представники Національної академії наук України та галузевих академій. У разі необхідності у вас буде можливість задати питання по законопроектам.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу.

Шановні колеги, законопроектами передбачається додаткове фінансове забезпечення Національної академії наук України та галузевих академій, що дозволить зберегти і забезпечити розвиток національних академій наук на належному рівні, сприятиме розвитку наукового потенціалу держави.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своїх висновках зазначило про необхідність отримання відповідного висновку уряду, зокрема щодо прогнозу отримання додаткових надходжень від акцизного податку та податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів, реальної можливості спрямування таких коштів на цілі на у обсягах, запропонованих у законопроектах.

Міністерство фінансів не підтримує дані законодавчі пропозиції з огляду насамперед на те, що є недотримання положень, встановлених в статтях 52 та 53 Бюджетного кодексу у частині зазначених вимог щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на відповідний рік".

Підкомітет двічі збирався для попереднього опрацювання зазначених законопроектів, зокрема провів заслуховування кожної академії, ретельно розглянувши питання наукової та іншої господарської діяльності, бюджетного забезпечення, та визначивши заходи реалізації яких дозволить підвищити ефективне та результативне виконання бюджетних програм академії.

Так, виходячи із необхідності збереження збалансованості та реалістичності показників Державного бюджету і забезпечення ефективного та раціонального використання коштів Державного бюджету, на засіданні підкомітету звернено увагу насамперед на наступне.

Необхідність посилення заходів з оптимізації наукових установ та організацій за напрямами наукових досліджень, що визначено статтею 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік". Низький рівень практичного застосування наукових досліджень і розробок та відсутності реальних результатів їх впровадження, необхідність розширення виконання наукових робіт на договірних умовах та здійснення заходів, що будуть спрямовані на збільшення надходжень установ від  додаткової господарської діяльності, забезпечення наукового обґрунтування реформ у галузях економіки та їх супроводження під час практичного впровадження, наявність значної чисельності допоміжного та адміністративного персоналу, зазначення реальної потреби бюджетного забезпечення із розрахунку на 2 півріччя поточного року із урахуванням вжиття заходів, вказаних вище з підвищення ефективності наукової діяльності.

Щодо останнього, то академіям за наслідками заслуховувань додатково надали свої пропозиції щодо бюджетного забезпечення. Проте Національна академія наук та Національна академія аграрних наук підтвердили потребу в обсягах, запропонованих у законопроекті за № 4477. Відтак загальний обсяг додаткових коштів суттєво не зменшено, а зменшено лише на 31,3 мільйона гривень до 590,5 мільйона гривень за рахунок перегляду обсягів своїх потреб іншими галузевими академіями наук: педагогічних, медичних, правових, мистецтв.

Залишається також невирішеним питання збалансування додаткових видатків Державного бюджету, а саме: визначення  реалістичного джерела їх покривання.

З огляду на зазначене, пропонується комітету ухвалити наступне рішення: рекомендувати Кабінету Міністрів, направивши відповідне звернення до Прем'єр-міністра, дати доручення  Міністерству фінансів, Міністерству освіти і науки, академіям наук спільно опрацювати питання їх бюджетного забезпечення до кінця поточного року та внести відповідну законодавчу пропозицію щодо внесення змін до державного бюджету на 2016 рік: виходячи із можливості державного бюджету та обґрунтованих обсягів додаткових видатків, зважаючи на необхідність здійснення доходів, визначених статтею 28 Закон "Про Державний бюджет на 2016 рік" щодо оптимізації мереж установ, закладів, організацій чисельності їх працівників, включаючи доходи із підвищення ефективності управління майном, рівня практичного впровадження наукових розробок і досліджень, розширення практики виконання наукових робіт на договірних умовах.

Шановні колеги, таке рішення підкомітету прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександр Володимирович.

Будь ласка, слово надається від Мінфіну Сергію Михайловичу Марченку.

МАРЧЕНКО С.М. Шановні колеги, ми провели також декілька зустрічей і нашими науковцями. Хочу сказати, що ми готові розглядати це питання відповідно до статті 52-ої, 53-ої Бюджетного кодексу за наслідками трьох кварталів. Якщо у нас буде перевиконання доходів, ми розглянемо питання збільшення видатків на академії наук.

Разом з тим я хочу зазначити, що Міністерство фінансів ставило  однією із вимог оптимізацію мережі цих закладів, проведення атестації і концентрацію бюджетних видатків на пріоритеті "напрямки науки". Цього було не зроблено і тому, в принципі,  скажімо так, реформа науки і реформа галузевих академій наук не відбулася.

І ми вважаємо, що ставити питання  бюджетного фінансування можна тільки після того, як буде проведена відповідна оптимізація цих закладі. Іде мова про 6 академій – це Національна академія наук і 5 галузевих академій. Це є тільки, напевно, в Україні так багато наукових закладів, але дуже мало наукових результатів.

Тому Мінфін вважає, що, по-перше, потрібно провести оптимізацію і далі можна ставити питання про фінансування. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Колеги, хто хотів би висловитися? Віктор Кривенко.

КРИВЕНКО В.М. Послідовно допомагає академія наук і в тому році, і по лікарні, і колегам дякую, що під час бюджету дослухалися і колеги провели велику роботу.

У мене конкретне є запитання по аграрній академії. Ми там проводили зустрічі з багатьма фахівцями. Вони вважають, що 2 тисячі максимум, скільки треба для дослідів нашим дослідним інститутам, а 300 тисяч гектарів – їх би просто здати в оренду нормальним підприємцям, то уже мали би бюджет набагато більший, ніж весь бюджет, який має академія, і сама б себе забезпечувала. Тому там треба в першу чергу, я думаю, що ви там ініціюєте перевірки всі, всі. От.

Але такі академії, як там мистецтв, як медична, безумовно треба там поліпшувати управління. І ми чекаємо з нетерпінням від уряду 1 серпня, що нам вже покажуть нарешті те, що було доручено законом: яка ефективність, які пропозиції? Тому що на сьогодні, наприклад, наша академія мистецтв – це просто! Я з повагою ставлюся до віку, але коли середній  там 75, 85, 91, треба якось омолоджувати. І мати по 100 академіків - це все добре, все поважаємо.

Тому, товариство, є пропозиція підтримати законопроект, де наші колеги є співавторами, і рухатися далі.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Ванат Петро Михайлович.

ВАНАТ П.М. Звичайно, треба підтримувати науку, і я буду голосувати загалом за ці пропозиції. Але у мене є питання до Академії аграрних наук. Третій раз звертаюся до Академії з приводу долі наукової організації "ЦИМЕЖ", яка була розташована на острові Хортиця. В зв'язку з статусом острова ця установа була виведена із острова, але Академія аграрних наук залишила за собою приміщення "ЦИМЕЖ". Ну, якби б вони по призначенню використовувалися. Туди запустили якихось жуликів, які розікрали все, що там було, розкурочили цю будівлю, і на мої запити відповідають, що десь ми щось там використовуємо. Просто диву даєшся!

Я вважаю, що ви хочете мати якісь кошти. Якщо би використали те, що ви маєте в руках, то не треба таких великих коштів з держави. І правда, раніше я хоч знав, чим займається Інститут механізації сільського господарства (називався так), то зараз я загалом не бачу в Запоріжжі плодів цієї академії. Чим займається академія? Ми не чуємо нові сорти чи ще щось таке. Де це видно? Чого не видно?

Тому оце таке: "дайте гроші з бюджету, щось ми там робимо". І приведіть в порядок своє господарство. Бо я направив звернення до Генеральної прокуратури, і все-таки ми повернемо це приміщення, бо воно належить заповіднику – острову "Хортиця". Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Деркач Андрій Леонідович.

ДЕРКАЧ А.Л. Я тут, как ни странно, согласен с Министерством финансов, потому что как бы есть логика, где действительно Академия педагогических наук, и то, что мы являемся людьми, которые должны инвестировать в социальную сферу, в образование, это понятная логика.

Там, где вопрос аграрной Академии наук, то это тема, которая длится на протяжение последних 10 лет, где показатели по использованию, и посевам, и урожайности в Академии аграрных наук ниже, чем в среднем по любому частному предприятию. Зато земли там валом, ее пытаются все поделить, каждый приходящий министр начинает дискуссию с этой академии. И дальше мы говорим: дайте денег еще сюда.

Вопрос номер два – это о чем дискуссия у нас постоянно идет, Андрей Васильевич? И Минфин так и не сделал рабочую группу по бюджету образования и здравоохранения. Без мнения министра, который отсутствует в уряде на тему здравоохранения, вопросы медицинской академии вообще обсуждать смысла никакого нет. Потому что основной вопрос сегодня в государстве – это кардиология и, собственно говоря, рак. Куда идут эти деньги – не понятно. Институт рака в каком состоянии находится, для нас всех тоже понятно. Туда никого нельзя класть. Два кардиологических центра – один Емца, а второй Тодорова – работают без Академии наук, но показывают лучше результаты и сертифицированы по ISO по качеству управления, по всем остальным вещам. Им для этого деньги Академии наук не нужны. То есть я предлагаю подойти к этой теме рационально. Я согласен, что старость надо уважать, но 2,6 миллиона споживання на лечение, на здравоохранение конкретных людей – это как бы большой вопрос. Давайте сделаем персональные пенсии людям, которым за 80, в Академии наук, назначим их в виде 25 тысяч гривен или 30 тысяч гривен и решим вопрос о том, что наука должна быть объединена с практикой.

Даже тот вопрос, я когда-то помогал, мы делали совместный институт эксплуатации атомных станций. Здесь написано 6 миллионов. Но с точки зрения исследований, которые существуют на сегодняшний день, я не уверен, что это именно то, что на сегодняшний день важно для системы продления ресурса или безопасности атомных станций или имеет отношение к стресс-тестам, которые происходили там после Фукусимы.

Мы этого не видим, здесь нет связи с министерствами. То, что желание поддержать Академию наук и так поступать как Яресько, еще раз говорю, надо повідомлення про злочин и привлекать ее к ответственности за формирование того бюджета, где дети остались в ПТУ необразованные, согласно их конституционных прав, где она кивала головой и рассказывала и в итоге "обрезала" Академию наук. Но и подходить так, что нате вам 700 миллионов на что-то, тоже как бы вопрос такой себе.

Поэтому предлагаю поддержать вариант наш первый или ваш первый вариант поддержать, но подойти рационально и посмотреть внимательно. Давайте лучше 52 миллиона медицинской академии потратим на лечение детей за рубежом, которые стоят в очереди, на лечение "атошников" за рубежом добавим. Я думаю, что в этом случае даже Минфин не будет возражать на эту тему, а не просто потратим там куда-то на исследования. Спасибо.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрій Леонідович. Амельченко Василь Васильович.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, я пропоную підтримати цю ідею Андрія Леонідовича, але все ж таки без ґрунтовного і комплексного підходу міністерства і Академії наук ми не можемо рухатись далі, тому що реально ми маємо перейти з принципу утримання навчальних закладів на міністерське замовлення нашій науці на ті проекти,  методичні розробки, які вони мають нам давати, міністерство. Тому що ця практика, яка зараз є, існує у нас, це практика Радянського Союзу: навчальні заклади підтримуємо, академії підтримуємо.

Остання розмова з віце-президентом аграрної академії наук, то я вам скажу, що мене змусила все ж таки серйозно підійти до цього питання, бо я вам скажу, що вони самі, на жаль, не розуміють для чого вони треба. Якщо їхніми послугами не буде користуватись бізнес, то такі академії нам не треба. Вони мають рухати економіку вперед, аграрну галузь вперед для того, щоб їхні наукові розробки мали користуватись попитом у нашого вітчизняного бізнесу. Якщо цього немає, то академіки нам не треба і ці академії, які ми утримуємо, це рудименти минулого. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Давайте надамо слово нашим науковцям. Представтесь, будь ласка.

СТОЦЬКИЙ О.Л. Я представник Комітету науки і освіти, помічник народного депутата Співаковського - Стоцький Олег Леонович. З вашого дозволу, шановні народні депутати, шановний Андрій Васильович, я коротко доведу позицію свого керівника і взагалі комітету з цього питання.

Абсолютно вірно все було сказано, абсолютно вірно висловлені певні претензії, натомість я прошу шановних народних депутатів врахувати два наступні окремі маленькі аспекти. Перше, питання щодо наукових розробок. На минулому пленарному тижні протягом двох днів в кулуарах Верховної Ради України відбулась виставка досягнень, які були підготовлені і Національною академією наук, і всіма галузевими академіями. Всі, хто мав змогу і бажання відвідати, впевнились в тому, що розробки досить суттєві і не заперечують і не уступають міжнародним рівням. З цього ж питання, на жаль, можна констатувати той факт, що представники Міністерства фінансів так і не прибули і не оглянули.

І друге питання. Питання пов'язано з тим, що було причиною до підготовки цього законопроекту? 19 квітня був мітинг науковців під станами Верховної Ради, з ними зустрілись представники Верховна Рада, а саме: сам Голова, Міністерство науки і освіти, бюджетного і освітнього комітетів – за результатами чого було досягнуто згоди щодо збільшення фінансування на 621 мільйон. Зараз, за результатами попереднього погодження, сума зменшилась до 590. Це не така суттєва сума, але вона дасть змогу далі жити і розвиватися вітчизняній науці.

Прошу, шановні народні депутати, вникнути в ситуацію та підтримати пропозицію щодо законопроекту 4477. Дякую за увагу.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Павлов Костянтин.

ПАВЛОВ К.Ю. Уважаемые коллеги, получил удовольствие, когда посетил эту выставку, особенно в отношении разработки синтетических материалом. Поэтому предлагаю поддержать данный законопроект на развитие нашей науки и двигая её, и как сказал мой коллега: "Дальнейшего продвижения экономики".

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Юлія Ігорівна.

КОВАЛІВ Ю.І. Колеги, я хочу підтримати тут Міністерство фінансів і всіх тих, хто виступав за те, що у нас в академії наук є внутрішні резерви. Зараз, оскільки ми на рівні уряду аналізуємо всі державні підприємства для вашої інформації, в академіях наук, їх більше 150-ти, і більшість з них в формі товариств з обмеженою відповідальністю, де є тільки доля держави. Не всі. Тому, насправді, замість того, щоб просити додаткове фінансування з бюджету, наші академії наук повинні змінити взагалі підхід до фінансування, а саме - проектне фінансування. А якщо подивитися на ці всі витрати, які плануються, то в основному - це витрати виключно на фінансування зарплат і комунальних послуг.

І третє, це скоротити взагалі обсяг тих об'єктів нерухомості. Тут ми разом з Фондом держмайна офіційно опублікували на їхньому сайті всі заключені договори оренди. І якщо вам цікаво, загляньте туди і подивіться, за скільки за квадратний метр в центрі великих міст здаються ці приміщення. І там є дуже багато внутрішніх резервів. Нам треба разом з Академією наук їх оптимізовувати, а не просити пряме фінансування з бюджету.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Юлія Ігорівна. 

Будь ласка, ще раз? По цьому ж? Будь ласка.

ПАВЛОВ К.Ю. Уважаемые представители Кабмина, от давайте не на заседании бюджетного комитета, а на заседании Кабмина что-то делайте и что-то меняйте! А не просто "не погоджуйтесь" и рассказывайте здесь про 150 обществ с ограниченной ответственностью. Пожалуйста!

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Все ж таки слово давайте надамо представникам наших науковців.

НАУМОВЕЦЬ А.Г. Шановні колеги, я з Національної академії наук, перший віце-президент Наумовець Антон Григорович.

Наука у важкому стані, я говорю не лише про Національну академію наук і про галузеві також академії. Не секрет, що зараз у нас на одного співробітника обсяг видатків в 3-10 разів менший ніж в Румунії, в Угорщині, в Польщі і Чехії. І ми просто не виживаємо.

Проведена оптимізація відповідно до Закону про науку, який був недавно прийнятий, освітню діяльність. Ми скоротили значну кількість підрозділів, скоротили значну кількість співробітників. До речі, академія щорічно усихає зараз на 3 тисячі співробітників, в тому числі і наукових. Це все підсумки того, що фінансування зовсім не забезпечує привабливість, особливо для молодих науковців, що необхідно, і не дає можливість працювати.

Але я хочу заперечити твердженням, згідно з якими говориться, що академія нічого не дає. Та слухайте, одні лише результати академії, які дозволяють подовжити термін експлуатації атомних станцій…

ДЕРКАЧ А.Л. Это неправда.

НАУМОВЕЦЬ А.Г. Що неправда?

ДЕРКАЧ А.Л. Никакого отношения академия к этому не имеет, не рассказывайте. (Шум у залі)

НАУМОВЕЦЬ А.Г. Академия наук…

ДЕРКАЧ А.Л. Ну не рассказывайте мне, не имеет отношения!

ПАВЕЛКО А.В. Давайте по очереди.

НАУМОВЕЦЬ А.Г. Я вам рассказываю, потому что вы не владеете информацией. Вы не владеете информацией! Можете улыбаться. А я вам говорю, что в Институте ядерных исследований есть горячие камеры, которые исследуют состояние материала реакторных корпусов, и они ставят свою…

ДЕРКАЧ А.Л. (Без мікрофону) …реакторные корпуса. И Москва делает, и Венгрия делает…

НАУМОВЕЦЬ А.Г. Это неправда. Это неправда!

ДЕРКАЧ А.Л. (Без мікрофону) …договора подписывал. С кем я договора подписывал? … Не надо мне рассказывать! ……… моего друга на тему там 600 миллионов… Нет этого! Не имеет отношение. Единственная кафедра физики корпуса Шевченко имеет отношение к этому. Институт Ключникова имеет отношение какое-то к этому.

НАУМОВЕЦЬ А.Г. Это тоже, между прочим, академия.

ІЗ ЗАЛУ. … (Без мікрофону)

НАУМОВЕЦЬ А.Г. Он получает финансирование. Но я говорю, что они исследуют состояние материала корпусов…

ІЗ ЗАЛУ. … (Без мікрофону)

НАУМОВЕЦЬ А.Г. Пожалуйста, не перебивайте меня, я в два раза старше вас, и послушайте, как обстоит дело воистину, так сказать.

Значит, смотрите, стоимость строительства нового энергоблока реактора составляет у России 5-7 миллиардов, если российской конструкции, 8-10 миллиардов – это если американской или канадской конструкции. На 30 лет продолжается ресурс реактора благодаря исследованиям материала реактора. Ставится ответственная подпись, что материал не потерял свойств, после которых он выйдет из строя и будет опасно его эксплуатировать. Значит, эти подписи ставятся…

ПАВЕЛКО А.В. Шановний, якщо можна, подходить уже к выводам.

НАУМОВЕЦЬ А.Г. Я понимаю. Я утверждаю, что академия играет решающую роль в том, чтобы продлевать эти ресурсы.

Теперь, дальше говорится, кстати, о сельском хозяйстве, об аграрном секторе. У нас работает самый выдающийся селекционер сейчас в Украины – академик Моргун. И сорта пшеницы, которые он выводит, засеваются сейчас на полутора миллионов гектаров. И эти площади расширяются. Это ежегодно дает 2 с лишним миллиарда гривен прибыли государству, экономического эффекта.

Теперь что касается программы "Ресурс", которая выполняется в академии, согласно которой продлевается эксплуатация всех стратегических сооружений, большинство из которых отслужило свой срок. Держит буквально это на плаву наши трубопроводы, мосты и так далее. Это что, не польза государству? А возьмите разработки академии в нашей области. Сколько разработано новых…

ДУБНЕВИЧ Б.В. Перепрошую. Ми вам щиро дякуємо.

НАУМОВЕЦЬ А.Г. Я просто хочу сказать.

ДУБНЕВИЧ Б.В. Ні, ми вам щиро дякуємо. Я вас дуже прошу.

НАУМОВЕЦЬ А.Г. Ще хвилинку.

ДУБНЕВИЧ Б.В. Ми заслуховували кожну академію окремо.

ПАВЕЛКО А.В. Просто сейчас уже может не быть кворума и мы не примем никакого решения. Нас сейчас в зале находится буквально граничное количество.

Все здесь все понимают. Я сам соавтор. Так что, нас убеждать в важности нет смысла. Мы все понимаем и поддерживаем эту позицию.

Но сегодня уже есть решение подкомитета, на котором всех заслушали, всех приняли. По законопроектам, они могут попасть в зал, их 3 схожих, и там они могут иметь поддержку. Но сегодня есть позиция. Вы дважды проводили подкомитет, на котором подвели один из главных итогов – это как раз проведение в стенах Кабмина резолюционного совещания, на котором буде решен этот вопрос финансово. И это буде самый важный вопрос. Так что, если он вдруг не будет решен в Кабмине, значит в стенах парламента эти 3 законопроекта будут поставлены на голосование и будет дана оценка в парламенте путем принятия законопроектов.

Мы вас благодарим за выступление.

НАУМОВЕЦЬ А.Г. Я хотел бы поблагодарить от академии депутатов, которые поддерживают.

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо большое.

НАУМОВЕЦЬ А.Г. Науку легко потерять, но очень трудно ее восстановить, десятилетия понадобятся.

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо вам большое.

Пропонується підтримати, викладений у розданих вам матеріалах та озвучений головою підкомітету Горбуновим, проект ухвали, а саме: рекомендувати Кабінету Міністрів дати доручення Мінфіну, Міносвіти, академіям наук спільно опрацювати питання їх бюджетного забезпечення до кінця поточного року та внести відповідну законодавчу пропозицію щодо внесення змін до Державного бюджету на 2016 рік, виходячи із можливості Державного бюджету та обґрунтованих обсягів додаткових видатків, зважаючи на необхідність здійснення заходів з оптимізації та підвищення ефективності діяльності академій.

Голосуємо. Хто за дану пропозицію? Хто за? Хто проти? Утримався? Один.

ШКВАРИЛЮК В.В. Один. Рішення прийнято.

ПАВЕЛКО А.В. Рішення прийнято. Дякую вам, шановні науковці.

Наступне питання. Законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо забезпечення можливості взяття довгострокових  зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства, № 4565. Поданий Кабінетом Міністрів. Доповідає перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ігорівна Ковалів.

КОВАЛІВ Ю.І. Шановні колеги, доброго дня. Насправді, цей законопроект вже обговорювався на засіданні комітету. Ми його подавали від уряду, і через Регламент Верховної Ради та нове скликання уряду ми його заново подаємо.

Що передбачає законопроект? Законопроект передбачає, власне, ще один додатковий механізм стимулювання залучення приватних інвестицій, в тому числі в наданні соціальних послуг, які фінансуються на сьогодні напряму з Державного бюджету. Такий механізм пропонується запровадити у вигляді державно-приватного партнерства і запровадження довгострокових бюджетних зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства.

Що хочу сказати? Оскільки у нас є бюджетний комітет і відразу будуть виникати питання, яким чином це вплине на бюджет та його видатки, хочу сказати, що цим проектом закону передбачаються такі обмеження, що будь-які довгострокові зобов'язання в рамках державно-приватного партнерства не можуть братись більше, ніж фактичні видатки на функціонування відповідних об’єктів за рік, що передує укладенню  договору про державне приватне партнерство. Далі. Істотні умови договору, в тому числі фінансові підлягають погодженню з Міністерством фінансів у разі реалізації проектів на базі державної власності.

Таким чином, що нам дасть цей законопроект? Цей законопроект  дасть нам можливість залучити приватних партнерів в реалізацію проектів, в першу чергу в наданні соціальних послуг. Це можуть бути послуги медицини, можуть бути послуги освіти, можуть бути впритул до надання субсидій, інших соціальних послуг, які сьогодні здійснюються виключно, фінансуються напряму з видатками бюджету і насправді не є такими ефективними, якими може ці послуги надавати приватний сектор. Тому такий механізм є в багатьох країнах світу, країнах Європейського Союзу. Ми, готуючи цей законопроект, працювали спільно зі Світовим банком, з яким сьогодні є великий проект по розвитку державного приватного партнерства.

Ми пропонуємо даний проект, на рівні уряду був підтриманий і в нас не було заперечень ні від Міністерства фінансів, ні від Міністерства регіонального розвитку. Мінсоцполітики і МОЗ на сьогодні вже з нами працюють по напрацюванню механізмів реалізації таких проектів. Ми пропонуємо його в першому читанні підтримати і в разі зауваження комітету будемо дискутувати.

ПАВЕЛКО А.В. Від Міністерства фінансів заступник міністра Марченко Сергій Михайлович, будь ласка.

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Андрій Васильович. У нас там є певні технічні зауваження. Я думаю, що на етапі другого читання ми можемо їх зняти. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергій Михайлович. Віктор Михайлович Пинзеник.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, перш за все я не розумію, чому ми розглядаємо цей закон. Яке відношення він має до бюджетного комітету? Якщо зміни до Бюджетного кодексу готує Міністерство економіки, а не Міністерство фінансів, то розглядати зміни до Бюджетного кодексу повинен Комітет з питань охорони здоров’я. Ми про бюджет говоримо. Або давайте ліквідовувати  Міністерство фінансів. Навіщо нам здалось Міністерство фінансів, якщо ми забираємо функції Міністерства фінансів?

А тепер по суті. Конституція визначила Закон про бюджет. Рік. У нас немає трьохрічних бюджетів. Як можна брати бюджетні зобов’язання, не маючи призначень? Вибачте, 226 дятлів з’являться у парламенті і не проголосують закон. Треба ж в бюджет включити зобов’язання. Їх беруть наперед, а їх не включать в бюджет, бо це треба прийняти закон.

Я не говорю про державне приватне партнерство, бо я вже там багато сперечався, коли цей закон приймався, але я зараз говорю про бюджет. Не може бюджет, який є документом річним, допускати можливість прийняття зобов’язань набагато років вперед. Це нонсенс для бюджету.

Тому моя пропозиція - відхилити цей законопроект.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Від підкомітету, оскільки немає Костянтина Євгеновича Іщейкіна, слово надається Дубневичу Богдану  Васильовичу. 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Дякую.

Враховуючи наведене, пропонується таке рішення комітету – рекомендувати Верховній Раді законопроект № 4565 прийняти за основу з подальшим доопрацюванням до другого читання.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Богдан Васильович. Будемо обговорювати. Кривенко Віктор, будь ласка.

КРИВЕНКО В.М. Це наша стара дискусія. Я вважаю, що у Віктора Михайловича є логіка в тому, що він каже. Шкода, що він вийшов. Ви пам’ятаєте цю дискусію по енергосервісним контрактам. Я, навпаки, вітаю, що нарешті в Міністерстві економіки з'явились перші ознаки економічного мислення за багато років. І ще раз наголошую, що це нонсенс, що Міністерство фінансів є головнішим за Міністерстві економіки. Бухгалтер ніколи не командував підприємством, ніколи не бачив перспективу, куди рухатись.

А у нас це в 90-тих роках, при всій повазі до персоналій. Колеги, ми всі з вами чудово знаємо, що в приватні компанії той, хто займається розвитком, той визначає пріоритети. А де гроші взяти? З обігових, партнера покликати, в борг взяти. А на держпідприємстві завжди начфін друга людина на підприємстві, галочки ставить, що потрібно. А що грошей нема – а їх ніколи і не буде, тому що мислимо одним роком! І так у нас в 90-тих роках Міністерство фінансів перемогло Міністерство економіки фактично. Підняло більше собі зарплату, да.

І тому правильна ідея, що треба переходити на трьохрічні, бо треба рухатися. Так у нас немає військово-цивільних адміністрацій в Конституції, товариство! Так що, життя нам не визначає, як рухатися далі?

ПАВЕЛКО А.В. Пропозиції?

КРИВЕНКО В.М. І пропозиція – підтримувати цю ініціативу. У них є консенсус. Зараз з'являються нарешті перші ознаки одужання в наших економічних органах.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Вікторе Миколайовичу. Василь Васильович.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, я теж пропоную підтримати цю ініціативу. І у нас навіть в Конституції написано, що у нас бюджет на рік, а при деяких умовах ми, в принципі, можемо там передбачати деякі речі довгострокового…

(Загальна дискусія).

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ну це таке діло. А це не війна, коли у нас страждають сьогодні?

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, є пропозиція перейти до голосування. Підтримуємо?

Ярослав.

МАРКЕВИЧ Я.В. Еще предложение обратиться от комитета к Минфину все-таки начать движение к трёхлетнему бюджетному планированию, начать этот процесс. И этот законопроект, я надеюсь, что мы все за него проголосуем, будет вас немного подталкивать.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Я все ж таки хочу зазначити, що перша була пропозиція нашого колеги Пинзеника Віктора Михайловича - відхилити даний законопроект. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? 2. Проти? Утримався? Рішення не прийнято.

Друга пропозиція, яку озвучив Дубневич Богдан Васильович, а саме: законопроект 4565 прийняти за основу, з подальшим доопрацюванням до другого читання. И обратиться в Кабинет Министров о том, чтобы будущие бюджеты были все-таки трёхлетние.

Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався? Рішення приймається. Дякую.

Будь ласка.

УНГУРЯН П.Я. Я з мотивів голосування, з урахуванням, що маємо і високого представника Мінекономіки і з Міністерства фінансів.

Шановні колеги, у нас з вами, пам'ятаєте, по Державного бюджету України на 2016 рік 1 мільярд 482 мільйона гривень передбачено на державні та регіональні інвестиційні проекти. 1 мільярд гривень був розподілений, а погоджено це було із бюджетним комітетом згідно Бюджетного кодексу.

482 мільйона гривень, я можу помилитися, чи 462?

ІЗ ЗАЛУ. 465.

УНГУРЯН П.Я. 465 мільйонів гривень не розподілено до сих пір, ми вже переходимо в друге півріччя. За наявною у нас інформацією Міністерство фінансів не погоджує Міністерству економіки порядок використання даних коштів або з розумінням, що буде якесь інше цільове використання.

Я просив би підтримати колег зараз, щоб ми надали протокольне доручення бюджетного комітету прискорити або погодження цієї програми, для того щоб вона могла бути використана в поточному році, або пояснення, що робити з цими коштами. Можливо, ви їх хочете перекинути на іншу статтю бюджету, або, не дай Боже, "секвестр затеяли". Тобто тут треба розібратись, бо фактично ми їх скоро не зможемо витратити. Якщо ви можете відкоментувати, Сергій Михайлович, то, будь ласка.

Що? Мінфін?

КОВАЛІВ Ю.І. Колеги, давайте я вам зараз доповім, що стосується мільярду, який розподілений був минулого року. Він розподілений, потрапив окремими рядками в Закон про Держбюджет. Зараз ми запросили головних розпорядників, щоб вони прозвітували за півроку, що вони зробили.

Друге. Ми затвердили новий склад комісії у зв’язку зі змінами в Кабінеті Міністрів, тобто комісія наша з вами спільна вже готова до роботи. Ми надіємось, що наступного тижня ми отримаємо вичерпну інформацію по головних розпорядниках по моніторингу виконання і зберемось разом з усіма учасниками комісії і обговоримо, що у нас з проектами на цей рік.

Що стосується проектів на наступний рік. Згідно постанови Кабінету Міністрів вони повинні бути подані до 1 березня, подані вони. Але ми на сьогодні ініціювали зміни в постанову, щоб продовжити термін подання проектів до 15 серпня. Ми маємо надію, що нас підтримає Міністерство фінансів і ми внесемо це як на уряд, і ми отримаємо більше проектів на розгляд.

Що стосується 485-ї. Ми запропонували уряду іти по такому ж сценарію, як ішли по минулих державних інвестиційних проектах, тобто через комісію спільну. Мінрегіон проінформував, що в них є інше бачення. Тобто зараз ми готові разом з вами, тому що згідно Закону про Держбюджет ми будемо з вами ці проекти погоджувати, готові вже на сьогодні сісти і почути бачення комітету, яким чином підходити до розподілу. Ми пропонували тією спільною комісією, яка вже у нас є з бюджетним комітетом.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Переходимо до наступного шостого питання. Законопроекти про внесення зміни до Бюджетного кодексу (№ 4495), поданий народними депутатами Матвієнком Анатолієм Сергійовичем, Довбенком та іншими; № 4495-1 поданий народним депутатом  Матвієнковим; № 4495-2 поданий народним депутатом Федоруком.  Доповідає Анатолій Сергійович Матвієнко.

МАТВІЄНКО А.С. Шановні колеги, такий простий закон викликав неймовірну бурю протистояння, нерозуміння і протесту. Я виходив як автор законопроекту з наступних міркувань. Перше. Акциз на паливо місцевий п’ятивідсотковий має іти на будівництво доріг. Як правило, він використовується на будівництво доріг, як показав мій аналіз. Але кожний, хто формує цей податок, кожний, хто формує доход в результаті цього податку, має право на користування наслідком того, що він його платить. Всі автозаправки у нас сконцентровані, як правило, на трасах і в мегаполісах.

Аналіз, який я провів по Івано-Франківській області, говорить про те, що 68 відсотків цього акцизу по всій області формується сьогодні в Калуші, в Франківську і в Коломиї. Решту населення 1,4 мільйони, які формують цей податок, ці надходження, не мають до того ніякого відношення. Чоловік, який приїжджає з села, де нема заправки, заправляється, привіз товари, продав їх у місті, поїхав додому по бездоріжжю. Дороги в мегаполісах, які я назвав, є суттєво кращими, ніж дороги в будь-якому населеному пункті за межами цього мегаполісу. Якщо ми хочемо, щоб до того міста приїжджали, заправлялися і створювали додаткові надходження, то ми маємо хоч якось бути поважними до тих людей, які формують ці надходження.

Наш комітет провів (скільки там?) 6 чи 7 засідань виїзних в областях. Оскільки це було на рівні обласних рад, всі обласні ради просили нас знайти механізм розподілу, розчленування чи розмежування цього податку. Спочатку мова йшла – 50 на 50, потім 60 на 40, в результаті я вніс, як на мене, компромісну пропозицію – 70 на 30. Хоча з цього приводу можна вести ще дискусію. І пропоную все-таки бути поважними. Я розумію, що корпоративний інтерес міст є дуже важливим. Але державний інтерес має бути трошки вище.

Дискусія, яка в результаті розгорнулася, зазначає, що можна було б погодитися, і я як автор погоджуюся з тим, що, перше, ми можемо Київ і Севастополь, оскільки це трошки різні адміністративні одиниці, не вилучати з них 30 відсотків, оскільки головні заправки навколо Києва - не в місті Києві, а за межами. І Севастополь – це регіон, ну і відповідно Київ має особливий статус.

І друге. Вчора на підкомітеті була розмова про те, що де є гарантії, куди ці кошти будуть використовуватися? Дописати таку норму в другому читанні, що ці гроші, 30 відсотків, будуть використовуватися там, де немає заправок, що це не буде дублюватися. Відповідно й акциз, який надходить до цих громад чи до територіальних громад і до населених пунктів. Ось суть цього закону.

Зрозуміло, що найбільший противник цього закону є асоціація, яка практично спровокувала два альтернативних. Вони говорять, що з міст не забирайте нічого. В одному випадку підтримують мою пропорцію 70 на 30, але тільки із заправок на сільській місцевості в районах і на трасах. І другий проект – це та сама ідея: з міст не чіпаємо нічого, а робимо тільки 80 на 20 перерозподіл.

І останнє, що я хочу сказати, що я аналізував, чи можемо ми цей спецфонд створити в районах. Ну, не в області, а в районах. І хотів це запропонувати в проекті. Коли ми порахували, що якщо розмежувати оцих 30 відсотків і на район, і на область, то ми отримаємо сотні тисяч, ну, максимум, це буде обласний бюджет мати мільйон-півтора. За мільйон-півтора ми нічого не зробимо. Якщо ми залишаємо 30, то я порахував, знову ж таки, по тій самій Івано-Франківській області, це буде 50-60 мільйонів. 50-60 мільйонів – це можливість відремонтувати дороги між двома районними центрами, і дійсно допомогти вирішити проблему поганих доріг.

Я просив би з розумінням до цього поставитися.

Дякую за увагу.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Анатолію Сергійовичу.

________________. У мене є доповнення. Місто Київ також дало згоду на вилучення тих коштів.

(Загальна дискусія).

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, будь ласка, давайте надамо слово автору альтернативного законопроекту.

Будь ласка, слово надається Матвієнкову Сергію Анатолійовичу.

МАТВІЄНКОВ С.А. Спасибо большое. За 2 дня я хоть дорвался до микрофона в вашем комитете, 2 дня в очереди простоял.

Первое, я прошу меня правильно понять, я не хочу никого обидеть, но хочу напомнить одну вещь. В 2015 году село, город, поселок получили средства под эгидой децентрализации. И начали каким-то образом строить систему и организовывать систему работы и жизнедеятельности под эти средства. Сегодня начинаются какие-то движения в отношении того, что давайте мы эти деньги заберем, давайте мы эти деньги сконцентрируем, поскольку, так сказать, неравномерность распределения. Да, может быть, и есть вопрос, но, первое, некорректно Ивано-Франковскую область переносить на всю Украину, и ситуация немножко разная по всем регионам и по всем разделам. Это первое.

И второе. Ну, давайте будем откровенными: создается некий пункт "дерибана", который "дерибанит" эти 30 процентов по централизованному правлению. Вы меня извините, а почему какой-то чиновник должен определять и распределять, куда должны идти эти средства? Вопросов нет.

Есть вопросы по селу. Село выделяем, концентрируем ...

(без мікрофону)

... Который должен создавать условия, должен добывать себе средства к существованию.

Спасибо.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Анатолійовичу.

Слово надається заступнику Міністра фінансів Марченку Сергію Михайловичу.

МАРЧЕНКО С.М. Дякую.

Шановний Андрію Васильовичу, шановні присутні, позиція Міністерства фінансів дуже проста: є дух в принципі розуміння цього законопроекту, є певна логіка збалансування видатків. Ми вважаємо, що є певний розбаланс щодо розподілу тих заправок, і дійсно видатки і доходи розподіляються нерівномірно, але разом з тим ми хочемо зазначити, що на сьогоднішній день під ці кошти органи місцевого самоврядування отримали певні повноваження, вони їх фінансують. І, забираючи ці кошти, ми маємо розуміти, що до Міністерства фінансів виникнуть питання щодо компенсації цих видатків, які зараз фінансуються за рахунок цих коштів. Інше питання – це наскільки є спроможним бізнес платити в два різні місцеві бюджети? Це також те питання, яке ми піднімали до податкової. Вони кажуть, що оскільки у нас один код, це буде певні технічні проблеми для бізнесу, який здійснює ці проплати.

Тому я просив би, щоб, по можливості, ми вважаємо, що ці всі речі, ці пропозиції мають бути певним чином збалансованими. Якщо у нас є розуміння, що у нас є баланс і ми виходимо на, що ми забираємо ресурс і відповідно немає під цей ресурс повноважень, ми готові ці питання розглядати. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергій Михайлович.

Слово надається по розгляду підкомітету Дубневичу Богдану Васильовичу.

ДУБНЕВИЧ Б.В. За підсумками обговорення підкомітетом пропонується підтримати таке рішення комітету: рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду проектів законів 4495, 4495-1 та 4495-2 у першому читанні проекту закону 4495 прийняти за основу.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Тепер переходимо до обговорення. Скорик Микола.

СКОРИК М.Л. Уважаемые коллеги, я бы хотел поддержать основной законопроект, я являюсь там одним из соавторов этого законопроекта, и объясню почему.

Я позволю себе подискутировать со своим коллегой Сергеем Анатолиевичем в отношении ситуации с децентрализацией. Децентрализация у нас проповедуется на уровне субъектов, которые записаны в Конституции. В Конституции у нас основной уровень децентрализации – это область.

На сегодняшний день я могу привести на примере Одесской области ситуацию со знаменитой трассой Одесса-Рени, где приняли Закон об изменениях в "Прикінцеві положення" Бюджетного кодекса, направили абсолютно все средства государственной субвенции на трассу Одесса-Рени, забрали практически все средства бюджета развития области, вообще ничего не делают. Только вся область и вся страна строит трассу Одесса-Рени, а трасса Одесса-Рени вообще не строится!

В чем основная причина? В области нету финансового ресурса для того, чтобы действительно эти деньги соответствующим образом направить на те дороги, которые находятся между населенными пунктами. Государство свои функции финансирования дорог государственного значения не выполняет!

В данной ситуации, скажем, перераспределение между, может это там не сильно правильно: взять у тех, кто чуть богаче, и отдать тем, кто победнее, и как бы распределить их на область, потому что есть огромное количество дорог, которые просто не за что финансировать.

Я готов по этому вопросу дискутировать. Я понимаю логику своих коллег, которые говорят о том, что действительно здесь "громада" и здесь права "громади" в определенной степени нарушаются. Но еще раз повторюсь,  уровень области – здесь этот вопрос совершенно не решен.

И я считаю, что закон господина Матвиенка, где он явился основным автором и таким локомотивом этого вопроса, я считаю, что он, в определенной степени, эту ситуацию решает, поэтому прошу поддержать.

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо.

Уважаемые коллеги, давайте, если можно, у нас еще, нет, еще 10 минут и не будет кворума. Если есть возможность подискутировать и не принять решение, можем дать возможность. Или перенести это решение? Потому что пока есть голоса на решение. Если мы сейчас затянем обсуждение, у нас не будет решения.

Предлагаю все-таки, кто настаивает на выступлении, коротко выступить.

Будь ласка, але дуже коротко.

ПАВЛОВ К.Ю. Уважаемые коллеги, я хотел бы все-таки поддержать законопроект моего коллеги Матвиенкова Сергея Анатолиевича, объясню почему.

Я вынужден возразить уважаемому моему коллеге Матвиенко Анатолию Сергеевичу. Я не считаю, что 30 процентов будут использоваться там, где нет автозаправок. Я считаю, что 30 процентов будут использоваться там, где захочет председатель облгосадминистрации.

И второе, к чему это сведется?

(Загальна дискусія).

ПАВЕЛКО А.В. Каждый имеет свое мнение!

ПАВЛОВ К.Ю. Я коротко, я же пообещал, если не будут перебивать.

И момент второй, к чему сведется в итоге? В итоге, учитывая то, что области получат, грубо говоря, если проголосуют, на 30 процентов больше финансовых ресурсов в отношении дорожного фонда, им Министерство финансов или Кабинет Министров скажут: "Ребята, вы получили дополнительно 30 процентов финансового ресурса, поэтому мы уменьшаем вам сумму финансирования и субвенции на строительство и ремонт дорог". Вот и все.

Иван, я знаю, к чему это будет сводиться!

ПАВЕЛКО А.В. Костянтине, дякую вам.

Тернопільський міський голова надав…

Сергію Віталійовичу, будь ласка, від міст скажіть думку.

НАДАЛ С.В. Доброго дня, шановний пане голово, шановні народні депутати! Я міський голова Тернополя, разом з тим, я заступник голови Асоціації міст по питанням бюджету якраз. І зараз до вас звертаюся навіть не лише як міський голова від імені всіх міст і селищ України, це звернення підтверджено на муніципальному форумі, де було зібрано близько 300 міських, сільських, селищних голів, це звернення підтверджено 193 зверненнями річними сесіями міських рад до Верховної Ради, і близько 20 депутатських звернень, де ми просимо вас категорично цей законопроект не приймати.

Наведу аргументи, чому це робити не можна.

Перше. Де будується заправка? Там, де їздить більше машин. Де руйнується дорога? Там, де їздить більше машин. Автоматично там, де їздить більше машин, – це територія має пріоритетне право ремонтувати свої дороги.

Наступне. Ось кажу кожному з вас: хто-небудь намагався хоч раз будувати заправки? Це завжди негатив від населення. Виходить, сільський голова чи міський голова, який взяв на себе ризик і збудував заправку, має зараз повне право ці кошти получити. Інший стояв з боку і показував пальцем: "Ні-ні, бо люди будуть проти мене!" – відповідно не може претендувати сьогодні на ці кошти. Це логіка.

А тепер наступний аргумент. Перша внесена пропозиція суттєво розбалансує місцеві бюджети, тому що під ці кошти закладені видатки на 2016, 2017 роки, і це позиція підтверджена також Міністерством фінансів, за що ми їх вдячні.

По-друге, сьогодні 142 стаття Конституції говорить чітко: якщо державний орган влади приймає подібний закон і позбавляє надходжень місцевих бюджетів, він зобов'язаний дати пропозицію, чим їх компенсувати. Жодного компенсатора не передбачено.

Наступне. Коли вводився місцевий акциз, він вводився як компенсатор бюджетної субвенції, тобто в 2014 році всі міста отримали близько 2,6 мільярда гривень державної субвенції. Зараз ця субвенція скасована, її не отримують. Крім того, зменшено надходження до місцевих бюджетів ПДФО (податку з доходів фізичних осіб) з 75 до 60, а писали з 25 до 0. Крім того, забрано ряд інших місцевих податків. Це хоч часткова компенсація цих надходжень.

Наступне. Завдяки цим коштам, потрібно говорити відверто, вперше за багато років міста отримали можливість проводити якісь серйозні інфраструктурні зміни, робити в тому числі, в першу чергу, ремонт доріг, і все, що зв'язано з цією дорожньою інфраструктурою.

Наступний аргумент про те, що частину місцевого акцизу потрібно обласним бюджетам для отримання в загальне користування є невірним, тому що, по-перше, це не є функцією обласних рад чи обласних адміністрацій. По-друге, якщо взяти статистику, яку дає "Укравтодор", за даними "Укравтодору", Мінрегіону 61 відсоток, 61,7, майже 62 відсотка – це дороги комунальної власності. І лише 38 відсотків з них є державними. З них 11,7 – загального значення, 26 – місцевого значення.

Наступне. Сьогодні Бюджетний кодекс дає можливість використовувати надходження будь-якого села чи будь-якого міста на спільні проекти, які є в області. І це нічого не мішає робити по спільних бюджетних програмах. Крім того, сьогодні цей бюджет є ще одним реальним стимулом для об'єднання, тому що об'єднуються навколо сильнішого, навколо багатшого. Якщо цей принцип забрати, відповідно всі ці передумови децентралізації, які створилися, вони зводяться нанівець.

Ну і, знову ж таки, висновок Міністерства фінансів, яке вважає, що це робити недоцільно, оскільки це розбалансує бюджет, і висновок податкової служби, яка не зможе проводити адміністрування надходжень і обчислення в сплаті цих податків. Тому прошу вас не приймати даний закон і проект відхилити. Дякую за увагу.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Сергій Іванович Мельник.

МЕЛЬНИК С.І. Андрій Васильович, я просив би поставити на голосування пропозицію мою – відхилити всі три законопроекти.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Рудик. Тільки дуже коротко.

РУДИК С.Я. Підтримую пропозицію колеги Сергія Івановича Мельника про відхилення всіх трьох законопроектів.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Я дозволю собі теж. Шановні колеги, я перед тим, як підтримати пропозицію Сергія Івановича, все ж таки, хочу звернутися до своїх колег – дослухатися до практиків, які сьогодні на місцях реалізують держану політику і обрані громадянами, скажімо, великих міст, які сьогодні заслуговують на повагу. Дякую.

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо!

ПАВЕЛКО А.В. Ярослав Маркевич і переходимо до голосування.

МАРКЕВИЧ Я.В. Я хотел просто добавить такую общую, но важную вещь. Мы специально передали территориальным громадам полномочия – часть налогов, часть каких-то сборов. Для чего это сделано? Это сделано с одним простым принципом: если ты талантлив, если у тебя хорошие депутаты, если ты хороший мэр, ты тянешь к себе в город и заправки, и производство, и предприятия. И соответственно ты аккумулируешь у себя инвестиции, да. Ты аккумулируешь у себя…

ІЗ ЗАЛУ. … (Без мікрофону)

МАРКЕВИЧ Я.В. Извините! Но если географическое, так а что с этим? Мы будем уравнивать географическое положение? Давайте мы еще будем уравнивать там по количеству состава какого-нибудь. Это не наша работа. Децентрализация сделала свое дело. Давайте ее оставим такой, какая она есть, не будем отматывать назад.

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо.

Сергій Рудик.

РУДИК С.Я. Я вибачаюсь, на ваших очах в минулому році МОЗ ліквідувало дві спец медчастини в місті Смілі з 17-ти по Україні. У нас "дырка" в Смілі 56 мільйонів гривень, а було на початку 80! Товариство!

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Ставим на голосование.

Анатолію Сергійовичу, буквально коротко.

МАТВІЄНКО А.С.  Я не можу заперечити проти жодного аргументу, які наводилися колегами і авторами інших законопроектів. Але я не почув заперечення проти моїх аргументів, тому що  вони також мають місце.

Тому я хотів би сказати, що якщо ми слухаємо одну асоціацію, давайте ми покличемо асоціацію обласних рад, яка є. Вона буде говорити інше. Це перше. Друге, щодо розбалансування, ми не вводимо його негайно, ми говоримо за наступний рік. Треба на 18-ти, давайте на 18-ти. Тому, друзі, давайте ставити на голосування.

Я пропонував би, ще раз кажу, думати про те, що має бути якась об'єктивність, а не просто суб'єктивне бачення, звідки ти.

ПАВЕЛКО А.В. Все, дякую.

Перша пропозиція була озвучено головою підкомітету: підтримати 4495 за основу. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати.

ШКВАРИЛЮК В.В. 4.

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Утримався?  Рішення не приймається.

Наступна пропозиція Сергія Івановича Мельника, про те, щоб відхилити всі три законопроекти. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати.

ШКВАРИЛЮК В.В. 9.

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Утримався? Дякую. Рішення прийнято. (Оплески).

Ще одне питання, сьоме питання. Законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо особливостей розподілу екологічного податку, реєстраційний номер 4106, поданий народними депутатами Матвієнковим, Воропаєвим та іншими.

Будь ласка, Матвієнков Сергій Анатолійович.

МАТВІЄНКОВ С.А. На этом законе вы можете отыграться после этого.

ПАВЕЛКО А.В. Дуже коротко, будь ласка.

МАТВІЄНКОВ С.А. Я коротко. В 2014 году с подачи Кабинета Министров внесли изменения в бюджет в Бюджетный кодекс, где экологические платежи были направлены в общий фонд. Таким образом, Фонд охраны окружающей среды недополучил где-то около трех миллиардов.

У нас вообще как бы с этой ситуацией складывается парадоксальная картина. Получается так, что те объекты или те субъекты, которые платят экологические платежи, попадают, будем так говорить, в очень дискриминационное положение, в том числе и в соответствии, если говорить о Законе о децентрализации, в соответствии с этим законом. То есть чем ты больше дымишь, тем ты больше платишь; чем ты больше платишь, тем больше заинтересован центр или тот, кто использует эти средства. А тот, кто больше дымит, тот подпадает, будем говорить так, в колоссальное неравенство по отношению к тем объектам, которые пользуются этим фондом.

Поэтому очень закон простой: 80% оставляем на местах, распоряжение советов, которые несут на себе экологическую, социальную, моральную, психологическую нагрузку по выбросам в окружающую среду. Они используют эти средства. 20% идет в централизованный источник. Тем самым мы: а) даем возможность стимулировать, каким-то образом компенсировать громадам, которые несут на себе экологическую нагрузку, таким образом мы даем возможность: б) решать какие-то экологические программы на этой территории, которая является загрязняющей окружающую среду и даем возможность как-то разорвать этот замкнутый круг. Принцип: чем больше ты загрязняешь, тем больше ты платишь, тем больше ты платишь, тем выгоднее центру. Спасибо.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається від Міністерства фінансів Сергію Михайловичу.

МАРЧЕНКО С.М. Мінфіном законопроект не підтримується. У нас дві позиції: перша – це суперечить чинному законодавству, це може призвести до розбалансування Державного бюджету на 2016 рік; і друге – ми взагалі виступаємо ідеологічними противниками будь-яких спеціальних фондів Державного бюджету. Якщо вам необхідно якісь кошти передбачити на екологічний захід, давайте будемо передбачати їх в загальному фонді. Дякую за увагу.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається Дубневичу Богдану Васильовичу від підкомітету.

ДУБНЕВИЧ Б.В. … (Без мікрофону)

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Є пропозиція голосувати. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати.  Хто проти? Хто утримався?

________________. … Ваші діти і онуки. Ви подумайте про …

ШКВАРИЛЮК В.В. Не зривайте комітет!

ПАВЕЛКО А.В. Вас більше сюда не впускати!

Кто это вообще был такой?

________________.  Помічник Недави.

ШКВАРИЛЮК В.В. То більше не впускати Недаву та його помічника!

ПАВЕЛКО А.В. І Недаву так само.

И предупредить депутата Недаву о том, что сюда ему будет особенное приглашение на такие заседания.

Ще раз. Хто утримався? Хто проти?

ШКВАРИЛЮК В.В. 2.

ПАВЕЛКО А.В. Рішення прийнято. Дякую.

Сергію Анатолійовичу, вибачайте.

Наступне питання. Переходимо до питань з "Різне".

Про висновок Рахункової палати про стан виконання Закону "Про Державний бюджет України на 2016 рік" у першому кварталі та інформацію щодо виконання Державного бюджету у поточному році.

Слово надається голові підкомітету Крульку Івану Івановичу.

Будь ласка, Іване Івановичу.

КРУЛЬКО І.І. Дякую.

Шановні колеги, вам роздані матеріали і розданий висновок Рахункової палати про виконання Державного бюджету в першому кварталі 2016 року.

Я хотів би поінформувати, що вже скоро закінчиться другий квартал, тому нам також треба буде розглянути цей висновок. Я пропоную, щоб комітет прийняв рішення. По-перше, всі ознайомилися з цими матеріалами, їх треба брати до відома, виконання бюджету зрозуміле. І ще одне, що найважливіше, у проекті матеріалів, які всім роздані, ви маєте проекти рекомендацій Кабінету Міністрів стосовно тих нюансів, де бюджет не виконується, неналежно виконується або де треба зробити серйозні уточнення, в тому числі стосовно фінансування ряду статей, які мусять фінансуватися з Державного бюджету, але до цього часу це не зроблено.

Тому я би пропонував, щоб ми прийняли рішення комітету з пропозиціями для Кабінету Міністрів, що потрібно врахувати в роботі, і направили відповідного листа за підписом голови комітету до Прем'єр‑міністра Гройсмана і до Кабінету Міністрів України. Пропоную таке рішення проголосувати.

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дане рішення, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякую.

Щодо всіх питань порядку денного рішення комітету прийнято. Дякую всім за участь. До побачення.

Завтра о 14:15 проводимо комітет по ряду питань, які сьогодні ще…

О 14:15 – під куполом або о 15-й годині – тут? Під куполом о 14:15.

Дякую.