Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

15 червня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету ПАВЕЛКО А.В.

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалися 18 народних депутатів, на засіданні присутні більше половини від складу комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим.

Прошу секретаря комітету Володимира Васильовича Шкварилюка здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

І також хочу всім представити, у нас сьогодні  вперше (дебют!) від Міністерства фінансів заступник Міністра Марченко Сергій Михайлович.

Будь ласка.

МАРЧЕНКО С.М. Відповідно до розподілу обов'язків я займаюся питаннями місцевих бюджетів, промислової політики і гуманітарної сфери.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Михайловичу.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Якщо інших пропозицій до даного порядку денного немає, переходимо до розгляду питань.

По першому питанню Юрій Володимирович Левченко. Будь ласка.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Доброго дня, колеги. Якщо є якісь пропозиції, зауваження до наших списків, будь ласка, озвучте. Якщо ні, прошу підтримати. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Юрію Володимировичу.

Є пропозиція голосувати. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Дякую. Рішення прийнято.

Хто за те, щоб підтримати проект рішень до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Рішення прийнято.

Друге питання. Про погодження передачі бюджетних призначень головними розпорядниками коштів Державного бюджету та розподіл з Державного бюджету місцевим бюджетам.

Перше. Передача бюджетних призначень Міністерству охорони здоров'я, розпорядження уряду № 419-р. Доповідає заступник директора департаменту фінансово-ресурсного забезпечення Міністерства охорони здоров'я Ємець Петро Володимирович.

Будь ласка.

ЄМЕЦЬ П.В. Доброго дня. Міністерство охорони здоров'я звертається з проханням погодити передачу 3 мільйонів 140,5 тисячі гривень із бюджетної програми господарсько-фінансового департаменту секретаріату Кабінету Міністрів та передачі їх Міністерству охорони здоров'я на керівництво та управління у сфері лікарських засобів для забезпечення діяльності цієї служби у період реорганізації на червень поточного року. Після цього вже призначено виконуючого обов'язки голови ліквідаційної комісії, вже здійснюються певні заходи, і на погодження у зацікавлених міністерствах і відомствах знаходиться проект розпорядження на передачу 24 мільйонів вже до кінця цього року.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Петре Володимировичу.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу.

Шановні колеги, вчора на підкомітеті ми ретельно розглянули це питання і прийшли до висновку рекомендувати комітету погодити встановлене розпорядженням уряду від 8 червня за номером 419-р передачу бюджетних призначень Міністерству охорони здоров'я для Державної служби з лікарських засобів. І від підкомітету ми  просили все-таки не порушувати строки реорганізації нової служби, а так, як і заплановано, з 1 липня переходити на нову структуру. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, Костянтин Павлов.

ПАВЛОВ К.Ю. Принципиально никаких возражений против принятия даного погодження нет. У меня просто  один вопрос, если знаете, то ответьте, пожалуйста. Есть ли какая-то перспектива понимания, когда в Украине закроется потребность того, что касается БЦЖ и по родильным домам и по тем деткам, которые на сегодняшний день имеют не один и не два дня жизни? Есть какое-то понимание и перспектива решения этого вопроса в масштабах страны?

ЄМЕЦЬ П.В. Вже з міжнародними організаціями, які здійснюють закупівлі,  іде вже більш-менш злагоджена співпраця. Також вносяться зміни до переліку, які закуповуються за бюджетні кошти, там двовалентна, чотирьохвалентна, вносяться зміни, там більш ефективні вакцини. Процес іде.

ПАВЛОВ К.Ю. Вы знаете, я бы на вашем месте не стал бы больше так отвечать на такой вопрос, что там ведутся переговоры с международными институциями и всем остальным. Речь идет о жизнях новорожденных украинцев. Сейчас уже июль на носу, а вопрос не решается.

Если это так состоит экономия бюджетных средств, то, извините меня, это не та экономия, которая может быть в нашей стране.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Василь Васильович Амельченко.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Петро Володимирович, користуючись нагодою, я думаю, що буде цікаво всім членам бюджетного комітету. До мене надходять звернення, наприклад, від Балтської територіальної об’єднаної громади Одеської області, вже є заборгованість по фінансуванню медичної галузі. Скажіть мені, будь ласка, чи вистачає вам медичної субвенції і як ви хочете взагалі по всіх інших регіонах країни знімати питання заборгованості, якщо вона є?

ЄМЕЦЬ П.В. До нас надходять звернення від областей щодо наближення помісячного коштів медичної субвенції. Ми їх здійснюємо збалансовано і також за рахунок резерву медичної субвенції.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Андрій Леонідович Деркач.

ДЕРКАЧ А.Л. Я пользуясь случаем наличия нового руководителя, который пришел в Министерство финансов, и который, видимо, в том числе будет вести местные бюджеты. Андрей Васильевич, мы каждый раз и вы подготовили письмо о том, что у нас должна быть рабочая группа по дефициту субвенций по здравоохранению и образованию. К сожалению, Министерство финансов не шевелится на эту тему, рабочая группа не создана. Какой дефицит составляет по образованию, там порядка 2,7 и с учетом ПТУ то плюс еще какая-то сумма, по здравоохранению порядка 3, поэтому, молодой человек, вы не говорите цифры. Вы цифр не знаете, к сожалению, но и вы не должны, видимо, знать как руководитель департамента. Субвенция, то только вам я отправлял три письма за этот год на тему дефицита субвенций по Сумской области.  Вам глава Сумской администрации отправлял письма, могу цифры назвать, вы их тоже не знаете, к сожалению.

У нас вопрос перераспределения денег по Министерству здравоохранения. Так или нет? Я ж не перебивал. Есть товарищ замминистра, который пришел, он поездит на велосипеде, потом вернется с велосипеда с какого-то очередного парада. И потом придет опять, а я был на округе и мне задают вопросы, что мы делаем с врачами и ПТУ? Я пришел и обратился к председателю бюджетного комитета, мы подготовили бумагу, написали на Гройсмана, прошла неделя, встретились, поговорили с Минфином, есть простой вопрос, этот вопрос – это тоже часть этого вопроса.

Я мажоритарщик, я должен приходить и что-то говорить людям. Я задал вопрос и сказал руководителю Министерства финансов, а не ему, я ему вопросов не задаю.

ПАВЕЛКО А.В. Андрей Леонидович, я надеюсь, сейчас как раз Сергей Михайлович имеет возможность ответить.

МАРЧЕНКО С.М. Я можу прокоментувати. Дійсно, є проблема. Видатків недостатньо передбачено в обсягах і освітня, і медична субвенція, ви знаєте, чому так сталося. Ми зараз шукаємо рішення цього питання, але це не буде питання просте з точки зору давайте дамо кошти і вирішимо питання, ми хочемо максимально підійти до об'єктивного вирішення питання освітньої субвенції, визначити, яку частку можуть профінансувати місцеві органи влади, яку має забезпечити держава.

Що стосується медичної субвенції, зараз це питання стосується медичної реформи, і тому як така медична субвенція має передбачати гарантований пакет послуг щодо медицини. Тобто ці речі не можуть вирішитися питанням простого додавання фінансування, це має бути системна реформа.

ПАВЕЛКО А.В. Сергей Михайлович, здесь есть вопросы, предложение все-таки создать рабочую группу вместе с Министерством финансов, Кабинетом Министров. От бюджетного комитета есть предложение проработать все те проблемы, которые накопились у нас в течение второго года, и принять решение именно в такой совместной группе, к которой бы присоединились бы и Кабинет Министров, и парламент.

МАРЧЕНКО С.М. Ми підтримуємо.

ПАВЕЛКО А.В. Потому что вы со своей стороны попросите Министра финансов также активно поучаствовать. Дякую.

Шановні колеги, пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим пропозицію, а саме: погодити встановлену розпорядженням уряду від 8 червня за № 419-р передачу бюджетних призначень Міністерству охорони здоров'я для Державної служби лікарських засобів.

Голосуємо. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякую.

Друге. Питання передачі бюджетних призначень Міністерству охорони здоров'я, розпорядження уряду № 420-р. Доповідає заступник директора департаменту фінансово-ресурсного забезпечення Міністерства охорони здоров'я Петро Володимирович Ємець.

Будь ласка.

ЄМЕЦЬ П.В. Друге розпорядження аналогічне, передається 1 мільйон 311,1 тисячі гривень з бюджетної програми господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів для утримання Державної служби з контролю за наркотиками за березень – травень поточного року. Далі також вони входять до складу новоствореної служби і будуть утримуватися в межах однієї бюджетної програми.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Петре Володимировичу.

Будь ласка, Горбунов Олександр Володимирович.

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу.

Підкомітетом рекомендується комітету погодити встановлену розпорядженням уряду від 8 червня за № 420-р передачу бюджетних призначень Міністерству охорони здоров'я для Державної служби з контролю за наркотиками.

І поряд з тим, пропонується звернути увагу щодо необхідності дотримування та врахування при підготовці відповідних рішень уряду вимог частини 6 статті 23 Бюджетного кодексу України, згідно з якими передача бюджетних призначень здійснюється від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого. Колеги, прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Шановні колеги, пропонується підтримати дану озвучену головою підкомітету Горбуновим Олександром Володимировичем пропозицію. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякую.

Наступне питання. Розподіл коштів Державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку. Доповідає заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Малашкін Максим Анатолійович. Будь ласка.

МАЛАШКІН М.А. Доброго дня, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонуються два розпорядження уряду: від 11 травня цього року       № 362 і від 8 червня  № 432. Вказаними розпорядженнями затверджено перелік, за яким розподілені кошти Фонду регіонального розвитку, зокрема на загальну суму 2 мільярда 580 мільйонів, це 687 проектів. Вказані проекти були відібрані регіональними комісіями, які утворюються при обласних адміністраціях та при Київській міській державній адміністрації, відбираються за рейтинговими оцінками відповідно до процедури і відповідні узагальнені переліки відправляються на розгляд міжвідомчої комісії. Міжвідомча комісія, яка розглянула вказані переліки, за відсутності підстав і в тому числі порушень законодавства, на яке перевіряється, відповідно сформувала проекти розпоряджень уряду, які були прийняті. Ці два проекти розпоряджень пропонуються вам на розгляд.

По залишку, можу доповісти, що у нас на сьогоднішній день нерозподіленими залишаються 419 мільйонів, з них: по Миколаївській, Херсонській областях – в повному обсязі. Тому що було пізно подано документи. Вони наразі опрацьовуються. І є ряд зауважень по інших областях, по тим документам, що надходили, це на 261 мільйон – по Вінницькій, Донецькій, Івано-Франківській, Київській, Луганській, Полтавській, Черкаській та Чернігівській областях.

Прошу комітет підтримати цей розподіл, для того щоб ми могли розпочати фінансування відповідно за регіонами.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, слово голові підкомітету Куліченку Івану Івановичу.

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги, я не буду повторювати інформацію, яку ви вже отримали. Ми додатково на підкомітеті розглянули питання щодо звернення народного депутата Різаненка Павла Олександровича, воно є у ваших матеріалах, щодо об'єкту проведених робіт у парку Перемога міста Бровари. І пропонується підтримати таке рішення: погодити розподіл коштів Державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними проектами і проектами відповідно до розпоряджень уряду  № 362р та 432р за виключенням пункту 5 у змінах до переліку об'єктів щодо Київської області, це розпорядження       № 432. Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу.

Тепер переходимо до обговорення. Анатолій Сергійович Матвієнко.

МАТВІЄНКО А.С. Скажіть, будь ласка, я просто технологію хочу розуміти. От мене цікавить Івано-Франківська область. Відслідкувати, чи все передбачене і узгоджене включено я не можу, оскільки ми йдемо трьома блоками. Вже було затверджено, зараз знову, і ще, ви кажете, залишається…

____________________ … (Без мікрофону)

МАТВІЄНКО А.С. Так, але немає того, що вже затверджено раніше.

КУЛІЧЕНКО І.І. Це весь перелік.

МАТВІЄНКО А.С. Все, так?

МАЛАШКІН М.А. Все, що було схвалено регіональними комісіями і пройшло відбір на міжвідомчій комісії, це всі проекти, вони включені  в даний розподіл.

МАТВІЄНКО А.С. А залишки, 78 мільйонів залишились нерозподіленими?

МАЛАШКІН М.А. По Івано-Франківській, там по документах, які направлялись на розгляд комісії, були недоліки або були відсутні певні документи, тому по цих проектах – відповідно вони не увійшли в проект розпорядження і відповідно в цих двох розпорядженнях їх немає.

МАТВІЄНКО А.С. От ви зараз можете мені по Франківську сказати, в чому причина, що ми не все розподілили?

МАЛАШКІН М.А. Це недоліки по документах. Або відсутні документи, які підтверджують співфінансування від місцевих громад.

МАТВІЄНКО А.С. А коли ми будемо завершувати цю процедуру? Які там терміни?

МАЛАШКІН М.А. Ми на сьогоднішній день відпрацьовуємо зараз по залишках і Херсон, і Миколаїв, і по решті областей. І найближчим часом це буде третій розподіл, який ми фактично закриємо, всі кошти.

МАТВІЄНКО А.С. Ми ще на цій сесії затвердимо це? Бо вже літо.

МАЛАШКІН М.А. Ну, буду сподіватись.

Я ще хотів з приводу рішення підкомітету, якщо можна, два слова все-таки.

ПАВЕЛКО А.В. Так, будь ласка.

МАЛАШКІН М.А. Враховуючи те, що у нас Бюджетний кодекс все-таки передбачає лише погодження в цілому розпоряджень, він як би не передбачає можливості, за винятком чи за виключенням певних розподілів. І просив би вас врахувати те, що у нас підстава для того, щоб не включати той чи інший проект є його невідповідність законодавству. Якщо все-таки комітет буде приймати такі рішення, тому для того, щоб була можливість якимось чином вирішувати питання про виключення чи невиключення проекту, у нас мають бути, я просив би зазначити тоді, якщо є підстави, про порушення законодавства конкретні, які тягнуть неможливість його погодження комітетом. Тому що в даному випадку рішення, звичайно, має бути обґрунтованим. Лише розгляд звернення і виключення проекту за тих обставин, що у нас немає підстав виключити цей проект, він пройшов комісію, він набрав рейтинг, то у ньому немає порушень. Я не говорю, я не захищаю, це як би аналогія по всіх інших проектах має відбутись. І як його реалізовувати в подальшому, не визначає законодавство в такому випадку.

ПАВЕЛКО А.В. Скорик, будь ласка.  

СКОРИК М.Л. Я дуже вдячний, пане Голово. Шановні колеги! Я хотів звернутися до вас від імені всіх депутатів від Одеської області. Я спілкувався і з депутатами-мажоритарниками, і з депутатами-списочниками – ні з ким із діючих депутатів Верховної Ради перелік проектів, які надано по Одеській області, він не погоджувався. До того ж, я прошу подивитися, звернути увагу на сам перелік і подивитися на всі області, де фігурують об'єкти комунальної власності, об'єкти соціально важливі. І по Одеській області у нас є тільки виключно автодорога Одеса-Рені.

Ми прийняли спеціальний закон  щодо змін в Бюджетний кодекс щодо того, щоб фінансувалася траса Одеса-Рені. Я можу поінформувати колег депутатів, що левова частка одеського обласного бюджету розвитку пішла на трасу Одеса-Рені. І я можу сказати для тих, хто не знає, що Одеська область – це найбільша за площею область в Україні. Більше 33 тисяч квадратних кілометрів. І крім траси Одеса-Рені, яка безумовно потребує державної уваги, але це повинно робитися не за рахунок всього останнього регіону.

Я розумію, я це питання вже задавав попереднього разу, здається, був той же доповідач, і він мені сказав, скажімо так, що я не маю можливості відповідати на це запитання, тому що цей перелік подала Одеська обласна державна адміністрація. Я прошу, шановні колеги, звернути увагу на те, що в Одеській області є люди, які проживають там все своє життя, не так як громадянин Саакашвілі, приїхав рік тому і робить те, що йому заманеться.

Я прошу відхилити цей проект рішення, тому що ми подавали, я знаю, що багато депутатів від Одеської області подавали керівництву бюджетного комітету свої пропозиції щодо Одеської області. Зверніть увагу, автодорога державного значення по якій ще області фінансується? І більше нічого не фінансується. Фінансується виключно дорога державного значення, а більше нічого. Як таке може бути? Чтобы он сел в палатке и рассказывал всем, как он ремонтирует. Все государство на него работает.

КУЛІЧЕНКО І.І. Колеги, ми входимо в полеміку з приводу того, що порядок розподілу Фонду регіонального розвитку, він встановлений законом. Ми не можемо його змінювати, робити іншим. Ми погоджуємо, а не встановлюємо. Тому процедура, яка була, вона витримана повністю, відповідає закону.

СКОРИК М.Л. Я звертаюсь до керівництва бюджетного комітету. Ми на початку року, коли приймали з вами бюджет, у нас з вами була зовсім інша розмова. Я нагадаю всім.

МАТВІЄНКО А.С. … (Без мікрофону)

СКОРИК М.Л. Тогда, Анатолий Сергеевич, как вы все делаете в этом созыве, делайте и это. Вы с видом такой уверенности в собственной правоте.

ПАВЕЛКО А.В. Давайте не переходить в какое-то личное оскорбление, а будем принимать решение взвешенно.

Андрей Леонидович Деркач, пожалуйста.

ДЕРКАЧ А.Л. Николай Леонидович, я вам что хочу сказать. У каждой области есть свои радости. У нас, например, радость – это граница с Россией, у нас радость – это второй или третий президент Украины Ющенко. У вас своя радость – господин Саакашвили. Но есть процедура действительная, по этой процедуре мы работали.

У меня, например, другое предложение есть. Как стихийное бедствие, которое происходит в Одесской области, мы не можем на него повлиять реально: оно либо будет происходить, либо закончится от нас независимо. А вот вопрос приблизить и задать, посколько здесь сидит замминистра финансов, чтобы он вместе с министерством, Андрей Васильевич, подготовил после того, как мы проголосуем, как будет идти бюджетный розпис и сроки на выделение этих средств, чтобы они не выделили их как это происходило при прошлой "злочинной владе" в декабре. Нынешняя "злочинная влада" будет выделять тоже в декабре. Чтобы можно было провести тендер нормально, провести консультации, оформить проект, сделать все и привести в соответствие.

Поэтому протокольным поручением после голосования, чтобы они нас в течение месяца проинформировали о порядке исполнения даного решения. Спасибо.

ПАВЕЛКО А.В. Принимается.

МАЛАШКІН С.А. Якщо за умови погодження з виключенням, то це буде проблематично.

ПАВЕЛКО А.В. Рудик Сергей.

РУДИК С.Я. Шановні колеги, є два питання, з вашого дозволу: одне по області, оскільки депутат-мажоритарник і друге –концептуального характеру. У нас, коли був заступником міністра фінансів Качур Роман, принаймні, який до нас приходив часто на комітет, була домовленість про те, що Мінрегіонбуд і Мінфін, може я помиляюсь, поправте мене, що ми підемо на спрощену процедуру погодження ДФРР. Після того, як він проходить обласну комісію, проходить міжвідомчу групу, щоб він не проходив коло погоджень.

МАЛАШКІН С.А. Щоб не проходив уряд за наказом, за рішенням комісії наказ Мінрегіону.

РУДИК С.Я. Абсолютно правильно. Тобто у нас розуміння є, бо це одна з складових пришвидшення процесу, щоб ми не втрачали часу на погодження цього розпорядження. То я хотів би почути позиці на сьогоднішній день, як воно є.

І друге питання у мене є. Якщо можна тоді зразу після цього чи як?

МАЛАШКІН С.А. Відповідний проект є.

РУДИК С.Я. Що для цього треба зробити?

МАЛАШКІН С.А. Нам треба прийняти зміни в Бюджетний кодекс, в даному випадку враховуючи те, що він передбачає погодження рішення уряду.

РУДИК С.Я. Тобто ми говорили про що? Що буде тільки бюджетний комітет і профільна комісія, і пішли.

МАЛАШКІН С.А. І рішення оформлюється міжвідомчою комісією, наказом міністерства для того, щоб не було погоджень між іншими органами.

РУДИК С.Я. Де воно зараз? Де проект цей?

МАЛАШКІН С.А. Проект є готовий. Він погоджується з нами, буде схвалений урядом.

РУДИК С.Я. Тобто я вам кажу, що ми розуміємо, що це пришвидшить процедуру, якщо ми побачимо, що у вас це буде затягуватися у силу тих же бюрократичних процедур, давайте внесемо його зараз.

У мене конкретне питання по Черкаській області. Я знаю про проблему, про те, що з 70-и, грубо кажучи, мільйонів гривень, які по коефіцієнту положено нам дати, зараз ділиться всього 11 мільйонів.

Перше питання. Чи вам, якщо ви зараз не готові відповісти, то прохання додатково мені перетелефонувати. Є такий в Леськах садочок "Веселка", який подавався на ДФРР. У минулому році я вибив на нього 4 мільйона гривень, треба було зараз його добудувати. По моїй інформації, він пройшов обласну комісію, воно сюди не пішло.

У мене питання: в чому проблема? Чим я як народний депутат можу допомогти для того, щоб це пришвидшити?

МАЛАШКІН С.А. Ми з'ясуємо.

РУДИК С.Я. Отже, Леськи, Черкаський район, Черкаська область, там мова йшла про 3,5 – 4 мільйона, здається, гривень.

І друге питання уточнююче по Черкаській області. В чому проблема? Хто "накосячив"? Тому що в минулому році була аналогічна ситуація, коли ми перший ДФРР погоджували на початку серпня, ми розподілили тоді по Черкаській області, здається, суму в районі 40-45 мільйонів, а решта, ми перенесли це аж на жовтень, на вересень, коли Рада повернулася до своєї активної діяльності.

У мене питання: це губернатор, це обласна комісія? Хтось має бути винен в цьому.

МАЛАШКІН С.А. У чому може виникнути проблема? Проблема в тих заявниках, які мають право ініціювати проекти. Коли подаються проекти або документація, якщо це будівництво, вона не відповідає або не затверджена, або відсутні, якщо та сама Рада подає і рішення, вона…

РУДИК С.Я. Ну, дивіться, не забирайте ви у нас час!

МАЛАШКІН С.А. Основна проблема в заявниках.

РУДИК С.Я. Ми розбираємося в суті питання. Мені треба конкретну відповідь. Подали там стільки-то…

БОНДАРЧУК Н.Л. Питання основне по Черкаській області було в співфінансуванні. Сесія була … числа. Тобто 8-о числа вони не попали на засідання Кабінету Міністрів України. Зараз практично все відпрацьовано по двом проектам, зараз вони готують експертизи. Все. Все решта буде включено.

РУДИК С.Я. По яким? Тобто а решта, які там…

БОНДАРЧУК Н.Л. Більшість проектів на 43 мільйона вже готово до включення.

РУДИК С.Я. І воно, наскільки я знаю, в п'ятницю має зайти на міжвідомчу комісію, правильно?

БОНДАРЧУК Н.Л. Попередньо так.

РУДИК С.Я. Просто ви не розумієте. Потім у нас пауза, потім 2 пленарних тижня. Якщо ви не встигнете доробити свою частину до цих двох пленарних тижнів, потім ми будемо це погоджувати в вересні. Так, як минулого року – погоджувати в вересні, гроші прийдуть на Золотоношу, наприклад, 17 грудня чи 23 грудня і повернуться назад до Державного бюджету. Хоча це не мій округ, але це Черкаська область.

Тому я просто кажу, ми це розуміємо, підключайте нас, щоб потім цих не було "проволочок". Бо мені не хочеться, з іншого боку, вибачте мені, і обласну владу там підставляти, але маємо знати, хто винен. Хто "изначально"? Бо комісія обласна, виходить, схвалила це порушення, правильно?

ПАВЕЛКО А.В. Сергей Ярославович, я думаю, они примут это себе на заметку, на контроль. И не сделают так, чтобы это затянулось до сентября месяца.

Молоток Ігор, будь ласка.

МОЛОТОК І.Ф. Максиме Анатолійовичу, в мене є одна пропозиція і одне запитання. Хотілось би сказати, у вас було зауваження  до підкомітету про якесь там рішення, яке ми прийняли. Перша пропозиція – хотілося б, щоб ви були присутні на підкомітетах і бачили і чули, як ми приймали це рішення. Це по-перше.

А по-друге, дійсно, ті проекти, які є по всій Україні, потребують нагального вирішення. Ці кошти вже, це запитання, як вони будуть надані областям, в який час, як ви думаєте? В який місяць це буде, на вашу думку? І що буде заважати цьому?

МАЛАШКІН М.А. По першому питанню – я прошу вибачення, що я був відсутній, я брав участь в роботі іншого Комітету – з питань будівництва і житлово-комунального господарства. І відразу після того з'явився до вас. Це стосовно цього - в мене об'єктивна реально була причина.

Стосовно фінансування. Ну якщо це буде розпорядження в загальному режимі погоджено, тоді у нас немає ніяких проблем для того, щоб зробити    асигнування.

МОЛОТОК І.Ф. Який місяць, ви скажіть, будь ласка, ну десь? Щоб ми могли доповісти усім областям, щоб ми сказали, що, так, на такий місяць будуть заведені кошти і ви можете приступати до робіт по областях. 

БОНДАРЧУК Н.Л. Зараз, з квітня місяця, вже є фінансування по 150 мільйонів щомісяця. Тобто зараз є 450 мільйонів. Була пропозиція пропорційно розділити по областях, відповідно, скільки дано кому коштів. І знову наголошено на наближення 900 мільйонів на грудень, 600 мільйонів на листопад і 450 мільйонів на жовтень місяць. Тому це треба теж вирішити.

МОЛОТОК І.Ф. Добре. Дякую.

(Шум у залі)

ПАВЕЛКО А.В. Павло Унгурян, будь ласка. 

УНГУРЯН П.Я. Шановні колеги! Всіх вітаю. На жаль, щойно приєднався до роботи комітету. Николай Леонидович, я так понял, что было по Одессе? Тобто я абсолютно розумію логіку народних депутатів від Одеського регіону про те, що  не хотілося  б дорогоцінний      ресурс ДФРР, тобто такий достатньо стабільний і надійний, ми тут дійсно дякуємо і Мінфіну, і Мінрегіонбуду, стабільний і надійний віддавати лише на один об'єкт, коли є школи, коли є дитячі  садочки, є лікарні і купа недобудованих об'єктів на території Одеської області. Безумово, це зрозуміло. І логіка тут є.

Николай Леонидович, и вот тут я хотел бы что сказать, что як тільки ми на одному з минулих засідань комітету випустили індикативи, випустили індикативи, то про таможню "можно забыть". Я хочу нагадати, що на проект-15 Одеса-Рені було заявлено мільярд гривень, так, з яких, Миколо Леонідовичу, 500 миллионов - таможенных. Сразу можно минус 500. Дальше. С каких кредитных когда-нибудь может быть 300, то есть реально минус сразу.

По сути у нас остается ДФРР и чуть-чуть облбюджет. Все. Реально вот этот километраж, который здесь, 134 – это с 150-го километра по 161-й километр. Я в первом своем пункте выступления согласился с тем, что это, безусловно, правильно было бы посмотреть по-другому. Но проблема в том, что 150-161-й километр – это самые худшие участки, просто самые худшие участки. Это район Татарбунары, вы это знаете. Я вам еще раз говорю, что не будет там других ресурсов, там просто его реально не будет. Таможня минус и кредитные минус. И реально остается только ДФРР.

Поэтому здесь однозначно, коллеги, як це не прикро, але нам треба підтримувати, тому що реально більше іншого джерела надійного я не бачу.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Коллеги, у нас сейчас важное решение для голосования. Нам необходимо принимать решение для стенограммы, как мы в целом принимаем решение с поправкой по пятому пункту. В этом плане, я понимаю, есть юридическая проблема. Если можно, тогда слово автору пятой поправки. Павло Різаненко, будь ласка.

РІЗАНЕНКО П.О. Доброго дня, вітаю, шановні колеги. Мені приємно тут бути як колишньому члену бюджетного комітету і багато з вас зі мною тут були теж у минулому скликанні. На жаль, заступник міністра не був на підкомітеті і не чув всіх тих аргументів і фактів, які були викладені, а йому було б дуже корисно, він би багато цікавого дізнався, що відбувається на рівні регіональних комісій.

Я не хочу займати неконструктивну позицію, я хотів, щоб все відбулось конструктивно. Є можливість або, як сказано було, запропоновано підкомітетом, прийняти рішення – погодити розпорядження Кабміну від 08.06.16 за виключенням пункту один частини п’ятої щодо парку "Перемога". Я так розумію, що представники Мінрегіону і цікава думка Міністерства фінансів, вважають, що у комітета немає повноважень погоджувати за виключенням тобто або в частині.

У мене є тоді пропозиція до комітету, я кажу, що хочу зайняти дуже конструктивну позицію, якщо буде прийнято рішення погодити в цілому без виключення, тоді окремо зафіксувати в  протокольне доручення регіональній комісії Київської області та Мінрегіону повернутись до даного проекту і розглянути його заново.

Я нагадаю, що Кабінет Міністрів і комітет будуть збиратись ще раз: розподіляти 499, здається, мільйонів і вносити зміни. Тому моя пропозиція така, щоб комітет обрав одне з двох таких рішень: або погодити з виключенням, або погодити в цілому з протокольним дорученням регіональній комісії і Мінрегіону розглянути цей проект заново.

ПАВЕЛКО А.В. Я думаю, що всі підтримують саме другу пропозицію. Будь ласка, Левченко і Медуниця.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я хотів би просто, враховуючи, що настільки багато дискусій навколо цього питання, хотів би все ж таки уточнити у Павла Різаненка, в чому проблема цього об'єкту? В чому така проблемність? Чому до нього  така увага, до цього об'єкту? Дякую.

РІЗАНЕНКО П.О. На підкомітеті дуже детально це розглядалось. І я можу надати своє звернення, де детально все викладено. Але питання в дійсності ефективності використання ресурсів. Мова йде про місто з півмільярдним бюджетом, бюджет якого виріс в два з половиною разу за останні два-три роки у зв'язку зі змінами до Бюджетного кодексу, у якого вільних залишків 50 мільйонів гривень по минулому року і зараз 50 мільйонів. І у нього є нагальні проблеми інфраструктурні у зв'язку з розширенням (збільшилось населення на 20-30 тисяч), дороги, соціальна інфраструктура, діти в першому класі навчаються вже в декілька змін. І на фоні цього приймається рішення  дуже дивне регіональною комісією, що цей проект начебто набрав найбільше в дійсності голосів по Київській області. Це при тому, що є депресивні регіони в Київській області, а от найбільш багате місто отримує такий проект. При тому, що і в нього є більш нагальні.

Там ще є нюанси, я можу окремо довести, що для прийняття рішення про співфінансування на місцевому рівні була в дійсності навіть "зґвалтована" місцева рада, де депутати фракцій і "Свободи", і "Солідарності", і ще декількох були, я перепрошую за це слово, навіть "стушковані" під це рішення. Там ціна питання, очевидно, корупційно досить висока.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Павле. Олег Медуниця.

МЕДУНИЦЯ О.В. Я хочу підтримати пропозицію Павла. І думаю, якщо ми проголосуємо в такій редакції, то жодне казначейство не проведе фінансування цього парку.

ПАВЕЛКО А.В. Ще раз, колеги,  ставлю на голосування в цілому таке рішення. А, будь ласка, голова підкомітету Іван Іванович Куліченко.

КУЛІЧЕНКО І.І. Пропонується прийняти обидві постанови в цілому і по 432-р протокольне доручення Міністерству регіонального розвитку і Київській державній адміністрації розглянути питання і вирішити його при розподілі залишків.

ПАВЕЛКО А.В. Кто за данное предложение, прошу голосовать. Хто за? Хто проти? Один.  Хто утримався? Один. Рішення приймається. Дякую.

Наступне питання – законопроект про внесення змін до додатку 3 до Закону "Про Державний бюджет України на 2016 рік", номер 4723, поданий Кабінетом Міністрів.

Доповідає заступник міністра фінансів Марченко Сергій Михайлович. Будь ласка.

МАРЧЕНКО С.М. Шановні народні депутати! Законопроект розроблено з метою фінансового забезпечення діяльності новоутвореного агентства Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і буде здійснено шляхом реорганізації Державного агентства з питань відновлення Донбасу, Державної служби з питань  Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Пропонується визначити Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньопереміщених осіб головним розпорядником бюджетних коштів, передбачити видатки на утримання міністерства за новою бюджетною програмою з обсягом видатків 10 мільйонів 196 тисяч гривень. Виключити видатки в обсязі 10 мільйонів 196 тисяч гривень, передбачених для утримання органів влади, які реорганізовано. Реалізація проекту не потребує додаткових коштів з державного бюджету України. Прошу підтримати. 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу. Шановні колеги! Підкомітет рекомендує комітету ухвалити таке рішення – рекомендувати Верховній Раді законопроект 4723 прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій щодо внесення редакційних та техніко-юридичних уточнень, пов'язаних з усуненням неточності та збалансування бюджетних показників. Дякую, колеги, і прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? 2. Дякую. Рішення приймається.

Наступне питання. Законопроект про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" (№ 4450, поданий народними депутатами Москаленком, Молотком та іншими). Доповідає народний депутат Молоток Ігор Федорович.

Будь ласка.

МОЛОТОК І.Ф. Шановні колеги, до вашої уваги пропонується проект закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік". У цьому проекті йдеться щодо збільшення видатків на надання медичної допомоги працівникам зони відчуження за рахунок резервів коштів медичної субвенції. Цей проект за № 4450 (Москаленко, Молоток, Івахів, Развадовський, Шаповалов, Сисоєнко).

Цим законопроектом передбачається збільшити видатки спеціалізованої медико-санітарної частини за № 16 Міністерством охорони здоров'я України для надання медичної допомоги працівникам зони відчуження за рахунок перерозподілу коштів медичної субвенції у сумі 10 мільйонів 50 тисяч гривень.

Ця медична спеціалізована частина № 16 обслуговує виключно працівників зони відчуження, які працюють вахтовим методом в зоні Чорнобильської АС і є мешканцями практично усіх регіонів всієї нашої держави. Це йде мова про 10 тисяч осіб.

Така ініціатива викликана тим, що при черговому внесенні змін до Бюджетного кодексу України держаний заклад спеціалізована медико-санітарна частина за № 16 Міністерства охорони здоров'я була вилучена з переліку видатків на охорону здоров'я, що здійснювалася з Державного бюджету України. Передана на фінансування місцевого бюджету, а місцевий бюджет – це Іванківський район Київської області, яка територіально там знаходиться, ця частина. Однак, іванківський бюджет не в змозі утримувати цю спеціалізовану медико-санітарну частину № 16, оскільки цей бюджет є дотаційним, а фактично сам район депресивним.

Ця частина є медичним закладом, на який покладено виконання виключно загальнодержавних функцій, тому є цілком справедливим, щоб виплати на утримування здійснювались з Державного бюджету України.

Це коротенько. Ще скажу, що до суми витрат на утримання у 2015 році було на цю частину 6 738 тисяч гривень, а зараз пропонується 10 мільйонів, і є додається перелік, чому зросла більшість виплат та надбавок на заробітну платню, комунальні послуги та інше.

Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Слово надається Сергію Михайловичу Марченку.

МАРЧЕНКО С.М. Шановні народні депутати, Міністерство фінансів підтримує цю пропозицію. Разом з тим ми просимо зменшити до рівня минулого року видатки, які передбачаються для цього закладу, на рівень 6,7 мільйона гривень, тому що це збільшення порівняно з 2015 роком майже на 49 відсотків.

МОЛОТОК І.Ф. Слухайте, ми можемо погодитися, можемо не погодитися, але вже майже чотири місяці чи п’ять люди не отримують заробітну плату, а ви хочете на цю суму зменшити. Я наполягаю, щоб сума була 10 мільйонів і це допоможе людям і зніме ту соціальну напругу, яка є в цьому регіоні.

ІЗ ЗАЛУ. А почему сняли?

МАРЧЕНКО С.М. Тому що у 2015 році це було майже на 50 відсотків менше.

МОЛОТОК І.Ф. Дивіться, я ж вам зачитав. 6 мільйонів 738 тисяч гривень. Зараз пропонується в цьому законопроекті дати 10 мільйонів, а різниця іде 3 мільйони 312. Я пропоную, щоб ви ознайомились з тими пропозиціями і по тих пропозиціях виключно сказали, де ми можемо скоротити.

МАРЧЕНКО С.М.  Добре.

МОЛОТОК І.Ф. Дайте мені.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Дякую.

На засіданні підкомітету було розглянуто дане питання і пропонується комітету ухвалити таке рішення – рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 4450 прийняти за основу і в цілому як закон з врахуванням пропозицій щодо внесення редакційних та техніко-юридичних уточнень, пов’язаних з усуненням неточностей та збалансуванням бюджетних показників. І було запропоновано з сумою по даному законопроекту визначитись вже безпосередньо на засіданні комітету: чи-то по наполяганню авторів закону, чи за пропозицією Міністерства фінансів. Дякую.

МОЛОТОК І.Ф. Хвилинку. Є з Міністерством фінансів сперечання і це сперечання іде буквально там 500-700 тисяч гривень. Але я не вважаю доцільним змінювати цей законопроект і надати все рівно змогу людям отримати ту платню, яку вони заслуговують, тим паче вони працюють в такому тяжкому регіоні і працюють для всієї держави. Дякую.

КУЛІЧЕНКО І.І.  Андрій Васильович, є пропозиція. Ніхто зараз не знає, які будуть комунальні платежі до кінця року, і ніхто ніколи в казначейство не заплатить гроші чи зарплату чи комунальні платежі, якщо вони  будуть перевищувати норматив або виставлені рахунки. Давайте приймати рішення, а звичайне виконання буде таким, яким воно буде на той час фактично. 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, Павлов.

ПАВЛОВ К.Ю. Сергей Михайлович, у меня вопрос. Ваше предложение по уменшению суммы данного выделения три с лишним миллиона связано с чем: просто с тем, что это превышает почти на 50% больше, чем в прошлый год или оно чем-то аргументировано?

МАРЧЕНКО С.М. Я не можу зараз сказати конкретно по кошторису, які саме видатки збільшено, але ця інформація на 50 відсотків збільшення веде до того, що потрібно сказати….

ПАВЛОВ К.Ю. Сергей Михайлович, а сколько времени там люди не получают зарплату?

МАРЧЕНКО С.М. З початку року.

ПАВЛОВ К.Ю. Так, наверное, все-таки эта сумма и составляет, которая не была использована  по…

ПАВЕЛКО А.В. Андрей Деркач.

ДЕРКАЧ А.Л. У меня есть предложение поддержать, а документы по нарушению конституционных прав граждан Украины на получение работы и зарплаты передать в Антикоррупционное бюро в отношении бывшего министра финансов Яресько отдельным протокольным поручением.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Левченко Юрій, будь ласка.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Дивіться, я по суті питання нічого проти не маю, тільки з технічної точки зору. Пропонується на 10 мільйонів зменшити медичну субвенцію. Тобто це резерв, який ніде не був розподілений взагалі? Гаразд, ви тоді формуйте якось табличку, бо в табличці взагалі нічого не написано по резервах. Все, зрозуміло.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Є пропозиція голосувати, а саме, підтримати пропозицію, роздану та озвучену головою підкомітету Горбуновим, законопроект № 4450 прийняти за основу та в цілому як закон з пропозиціями комітету щодо внесення редакційних та техніко-юридичних уточнень, пов’язаних з усуненням неточностей та збалансуванням бюджетних показників. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякую.

Наступне п’яте питання – законопроект про внесення змін до додатка 3 до Закону "Про Державний бюджет України на 2016 рік" № 4064, поданий народними депутатами Єднаком, Дзюбликом та іншими, а також альтернативний законопроект № 4064-1, поданий народними депутатами Лопушанським, Єфімовим. Доповідає народний депутат Єднак Остап Володимирович, будь ласка.

ЄДНАК О.В. Шановні колеги народні депутати, члени бюджетного комітету! В лютому мною був поданий законопроект стосовно фінансування південно-східних областей державних лісогосподарських підприємств України, які не є у нас ресурсними, вони не можуть на себе заробляти і є фактично повністю на утриманні держави. Близько 20 народних депутатів з різних комітетів з різних депутатських фракцій приєднались до даної законодавчої ініціативи, тому що лісова пожежа особливо в степових регіонах України – це страшна річ, яка може нести людські втрати і величезні катастрофічні збитки для держави.

На даний момент 75 лісгоспів України Херсонської, Миколаївської, Одеської, Дніпропетровської областей та інших без державного фінансування. Працівники працюють один день на тиждень або і зовсім відправлені у відпустку, немає лісової охорони, не забезпечена протипожежна безпека регіону, цілих областей. Це і загроза життю та здоров’ю туристів і так далі.

З хороших новин. Заявлені 422 мільйони. На даний момент набагато менше потрібно, по розрахункам лісового агентства це десь близько 180 мільйонів. Але нам зараз у пожежонебезпечний період потрібно приймати рішення, я вважаю, оперативно і швидко. Я би дуже просив бюджетний комітет рекомендувати прийняти за основу з уточненням суми, необхідної на поточний момент станом на кінець травня-червень.

Зараз я передаю слово співавтору альтернативного законопроекту і потім керівнику лісагентства. Дякую.

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Шановний головуючий, шановні колеги, я не буду повторятись, але ситуація в Держлісагентстві склалась дуже складною, тому що південь і схід – це є нересурсні підприємства. Там проходить АТО, ви розумієте, що робиться, як хлопці зараз вирубували ліси, тому що була така необхідність і багато інших проблем.

Скорочуються люди. Ті люди, на яких витрачено багато коштів, професійні пожежники, вони, не отримуючи відповідної зарплати, звільняються та ідуть в інші органи працювати. Тому прохання підтримати даний законопроект альтернативний № 4064-1 в цілому для того, щоб забезпечити функціонування тих підприємств Держлісагентства. Всього 95 підприємств. Це є 26 процентів від загальної кількості. Всього в Держлісагентстві 364 підприємства. Якщо ми приймемо цей закон, вже не 462 мільйони, а 187, агентство розуміє, що немає коштів і вони практично викреслили всі видатки, які самий мінімум залишили. Тому прохання підтримати даний законопроект. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дубневич, репліка.

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пане Андрію, то ви за Галичину дбаєте, чи як?

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Я дбаю за Україну, як і ви, пане Богдане.

ДУБНЕВИЧ Б.В. А, дякую, дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Слово надається від Міністерства фінансів Сергію Михайловичу Марченку.

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Андрію Васильовичу. Міністерство фінансів не підтримує цей законопроект, оскільки не передбачено джерел покриття зазначених видатків, що автоматично означає, що ці кошти будуть збільшувати дефіцит бюджету. По-друге, це суперечить статті 53-й Бюджетного кодексу і, відповідно, ми можемо змінювати бюджет, якщо у нас по результатах трьох кварталів є перевиконання. І в статті 52 Бюджетного кодексу встановлено чіткий перелік можливості зміни бюджету. І жоден з цих варіантів не підходить щодо цієї зміни. Тому Міністерство фінансів не підтримує зазначений проект закону.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Слово надається Горбунову Олександру Володимировичу. Державне агентство? На засіданні присутня Юшкевич Христина Василівна, яка тимчасово виконує обов'язки Голови Державного агентства  лісових ресурсів. Будь ласка, Христино Василівно.

ЮШКЕВИЧ Х.В. Дякую. Ну, ми дійсно неодноразово виступали і розказували про нашу проблематику. Розуміємо, що пройшло півроку і певний період підприємства нересурсних областей протримались за рахунок ресурсних підприємств, які надавали поворотню фінансову допомогу, перечисляли одноденну заробітну плату своїх підприємств на інші підприємства, але, незважаючи на це, дійсно, у нас є заборгованість по заробітній платі, росте в південно-східному регіоні і люди не виходять на роботу, що спричиняє збільшення незаконних рубок і що спричиняє неконтрольовані ситуації в пожежонебезпечний період.

І я хотіла звернути увагу на ті суми, які ми дійсно переглянули і включили виключно те, що потребує крайньо необхідного фінансування. Це в першу чергу охорона лісів від пожеж, це близько 20 мільйонів, здійснення боротьби зі шкідниками та хворобами лісу, це також є досить важлива і вкрай необхідна проблема для фінансування, оскільки вона призводить і до всихання, і до екологічних різних наслідків. Це є близько 8 мільйонів. І забезпечення функціонування Державної лісової охорони, це там значна досить сума, це є 155 мільйонів. Це найбільші витрати, які потребують, оскільки лісова охорона, вона забезпечує і правопорядок, і боротьбу з незаконними рубками, і в першу чергу вони борються з пожежами, які настають у лісових масивах. Ми не можемо допустити того, щоб люди, які не працюють, були залучені до гасіння пожеж, якщо у нас такі пожежі будуть виникати, оскільки це в любому випадку можуть бути і людські жертви, і можемо мати катастрофічні наслідки по екології. І хочу зазначити, що ці розрахунки проводилися виключно по Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях. Жодна ресурсна область, навіть напівресурсна,  до яких,  якщо так можна  сказати, там відносять Кіровоград, Полтаву, які не є до кінця ресурсними, але вони мають можливість фінансуватися, ми ці області не включаємо. Тут виключно ті області, які не мають ресурсу, не мають за рахунок чого функціонувати державні підприємства. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, ми вже не один раз розглядали на підкомітеті питання, пов’язане з проблемою Держлісагентства і входячи в ситуацію, повинні надати наступну рекомендацію комітету: рекомендувати Верховній Раді проекти законів № 4064 і № 4064-1 за результатами розгляду в першому читанні направити на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи.

Друге. Рекомендувати уряду доручити Мінагрополітики, Держлісагентству та Мінфіну спільно опрацювати порушене у законопроектах питання та визначити шляхи його врегулювання.

Від себе хочу добавити наступне. Я думаю, що ми можемо взяти до уваги це і просити уряд вже від комітету якомога швидше надати свої пропозиції щодо реформування галузі, джерел покриття і так далі. І я думаю, що в найближчий час ми змогли б, Андрій Васильович, розглянути на засіданні комітету дане питання для того, щоб пришвидшити рішення цієї проблеми. Ми це розуміємо, але нам треба цифри і узгодити всі позиції з Міністерством фінансів. Дякую. Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Переходимо до обговорення. Амельченко Василь Васильович, далі Павлов.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, питання це, на жаль, вже розглядається декілька разів на комітеті. Єдиним механізмом сьогодні перерозподілу коштів для забезпечення цих нересурсних областей є через державний бюджет, на жаль. Це неправильна позиція, тому я підтримую другу частину пропозиції підкомітету - з 2017 року треба врегулювати це питання і хай працює система і не чіпають вони більше  бюджетний комітет, а в межах своєї компетенції вирішують всі питання.

Сьогодні, на мою думку, і ми так домовлялись в Шостці і в Херсоні, і користуючись тим, що Андрій, наш колега, просить сьогодні, бо завтра буде спека і будуть горіти ліси і ми будемо думати, як гасити ці пожежі в незвичайній нештатній ситуації. Тому, на мою думку, треба підтримати сьогодні цю пропозицію, якщо вони її вже зменшили, як-то кажуть, куди вже не можна, я маю на увазі, що вони просять додаткове фінансування для нересурсних областей. А звідки, то це вже питання Міністерства фінансів. Я прошу прокоментувати.

ПАВЕЛКО А.В. Прошу, Міністерство фінансів.

МАРЧЕНКО С.М.  Я декілька цифр озвучу. Чистий дохід від реалізації продукції – 10 мільярдів гривень. Чистий прибуток – 814 мільйонів гривень. Це державні лісогосподарські підприємства. Тому я пропоную, була пропозиція Міністерства фінансів, щоб лісове агентство підготувало механізм, яким чином кошти можуть бути перерозподілені від тих підприємств, які заробляють кошти, на ті підприємства, які збиткові. 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Павлов.

ПАВЛОВ К.Ю. Уважаемые коллеги, уважаемый Сергей Михайлович! Я категорически не согласен с вашей позицией – позицией Минфина. Я еще госпоже Яресько и господину Уманскому говорил, что изначально категорическая ошибка была в объединении под общую пирамиду и перераспределение за счет ресурсных – не ресурсных областей. Я неоднократно подавал запросы народного депутата и в адрес Премьер-министра в части катастрофической ситуации, которая сложилась в частности в Днепропетровской области – там, где нет финансирования достаточного ни на зарплату, ни на что. Поверьте, если бы, Сергей Михайлович, вы когда-нибудь участвовали в перекапывании посадок, недопущении людей, которые идут на шашлыки (не дай Бог, со смертями и со всем остальным), вы бы такую позицию не занимали. Дай Бог, чтобы вы никогда не принимали в этом участия. У нас 2-3 недели – и будет пожароопасность 5 степени. Вот те мэры городов, которые связаны с этим, они реально понимают, о чем я говорю. Мы этот процесс будет потом тушить и за счет Резервного фонда, и за счет резервных фондов местных бюджетов, областных бюджетов, с чего только хочешь! Понимаете?

Поэтому я полностью поддерживаю и коллегу народного депутата, и госагентство, и всех выступающих в части, что эту проблему нужно решать немедленно по сокращенной процедуре и принимать решение – либо тот, либо другой закон – и урегулировать этот вопрос (абсолютно правильно говорит Василий Васильевич) раз и навсегда на законодательном уровне. И все.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Далі – Рудик Сергій Ярославович, і потім Матвієнко.

РУДИК С.Я. Шановні колеги, я з цього приводу висловлювався на останньому виїзному засіданні нашому в Шостці і не на одному підкомітеті. Просто користуючись присутністю нового заступника міністра, я хотів би йому пояснити, щоб він зрозумів без емоцій, але суть проблеми.

Наскільки я зрозумів, вирішити проблему того механізму, про який ви говорите, теоретично можливо було за рахунок створення одної "депешки" на базі цих 250-ти, які зараз розкидані по всій державі. Але наскільки я знаю ситуацію в уряді, уряд не готовий піти на це рішення, враховуючи низку обставин, тому що це буде, наскільки я розумію, піддано жорсткій дуже критиці. І ото, що ви чули від колеги Павлова, це будуть маленькі такі спроби. Іншого механізму законного в нинішньому форматі перекидки цих коштів між ресурсними – не ресурсними не існує. Але якщо Міністерство фінансів буде займати от позицію – відхиляємо, відхиляємо, відхиляємо, тому що немає звідки взяти, от буде те, про що мої колеги говорили.

Що я пропоную? Я розумію, що підкомітет тут правий. Я погоджуюся, що в рамках існуючої процедури це зробити неможливо. Ні один, ні альтернативний не можуть бути схвалені через те, що дійсно немає реальних джерел і порушена процедура по Бюджетному кодексу, до якої можна було би повернутися по результатам 9-и місяців. Але по результатам 9-и місяців воно не вирішує проблеми, оскільки мова йде про літо і можливі пожежі. 

Тому я дуже би пропонував зробити наступне: щоб Мінфін спільно з Мін АПК, агентством підготували спільне бачення і підготували урядовий законопроект. Ми готові це зробити за два дні, але позиція має бути погоджена. Якщо з нашого боку тільки треба бути суб'єктом подання, я готовий бути так само суб'єктом подання, і я думаю, що ми знайдемо розуміння. Але питання: якщо Мінфін… Чого я кажу? Це неможливо так вирішити. Я розумію вашу позицію. Ви кажете: у вас є 10 мільярдів плюсі по галузі, а ви хочете отримати дотацію. Вони є, але в рамках існуючої системи координат їх неможливо перерозподілити. Неможливо! Якщо будете ви, Маркарова, міністр прийде і будете дальше це говорити, ну повірте, що дійсно оці проблеми можуть статися з тими пожежами і тоді нас ніхто не зрозуміє. Шукайте механізм! Шукайте механізм! Вони зменшили свої "хотелки", вибачте мені, там, в три рази. Ну, майже в три рази. Дали тільки на саме необхідне. Ну, пожежну охорону як ви можете перекрити? Ніяким способом.

У мене прохання. Я готовий ввійти, я думаю, що мої колеги теж увійдуть, давайте створимо робочу групу, сядемо на засіданні і придумаємо цей механізм. Не вони до нас приходять. Тут виходить дурна ситуація: приходить новопризначений керівник (це ж тільки на минулому тижні було це призначення), ми з ним говоримо, ми, з одного боку, підтримуємо по-людськи, але впираємося в ці процедурні, пов'язані з тим, про що вже говорили, і знову дорога відтягується. Мінфін на цих зустрічах не присутній, а потім, коли до них офіційно ця позиція доходить, кажуть: не відповідає бюджетному законодавству. Давайте придумаємо так, щоб воно відповідало. Давайте створимо робочу групу, два співавтора, наприклад, законопроектів альтернативних, це не принципово, хто в неї ввійде. Я готовий ввійти, керівник чи заступник – хто буде вести це від агентства, Мінфін на рівні замміністра і Мін АПК на рівні теж людини, яка уповноважена приймати рішення. І придумаємо цей механізм.

Ще раз кажу, якщо проблема тільки в пришвидшенні процедури, тоді запускаємо його як депутатський. Але суть: ви маєте цю позицію погодити. Не займайте позицію: неможливо, неможливо, тому що неможливо. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Приймається.

Матвієнко Анатолій Сергійович, будь ласка.

МАТВІЄНКО А.С. Сергій Михайлович, я хочу до вас звернутися як до Мінфіну і до підкомітету. Я не розумію, Олександр Володимирович, для чого нам виносити на сесію, щоб прийняти рішення – на доопрацювання? Ну, ми втратимо час. І літо пройде, і пожежа спалить половину лісових масивів, і на цьому все закінчиться.

Тому, мені видається, підкомітет неправильно нас орієнтує. Я пропоную сьогодні протокольно записати доручення (ну, якщо погодяться, безперечно, автори) – рішення нашого комітету разом з Мінфіном… Адже ж проблема упирається в одне – це покриття і джерела цього покриття. Все-таки пошукати, бо, дійсно, я погоджуюсь з колегами, що проблема є гострою. Рішення треба знайти, інакше ми все одно будемо його шукати, але в пожежному порядку. На той мінімум, який може бути виданий, який механізм перерозподілу, які нові якісь зміни до якого закону треба внести, і таку робочу групу дійсно зараз, ну, якщо потрібно, ще із Бюджетного комітету, крім авторів, і підкомітету, я вважаю, більше нікого не треба, Мінфін. І на наступне засідання внести узгоджене рішення. Тоді можна його виносити на Верховну Раду і приймати, можливо, в першому і другому читанні одночасно. Інакше ми втрачаємо час і робимо вид, що ми щось піклуємося. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Анатолій Сергійович.

Деркач Андрій Леонідович.

ДЕРКАЧ А.Л. Вот, меня там критиковали, что я вдогонку по Яресько как бы сказал, да? Вот здесь мы два года назад слушали, пришел министр Квиташвили, я ему задал вопрос: "Скажите, пожалуйста, вы стали гражданином Украины, и вот как вы себе представляете? 50 миллионов было при курсе Януковича на детей – лечение за границей – и сейчас 50? Сколько детей вы лично как гражданин Грузии и Украины лишили права на жизнь?" Вот я сейчас задаю вопрос заместителю министра. Причем зря считаете, что не документируется. Документируются ответы на вопрос. Когда вы говорите: я считаю – против, вы нарушаете первый закон, который есть в стране, – Конституцию. Потому что согласно Конституции основой деятельности государства являются права, свободы, жизнь, здоровье гражданина. И государство, оно спрямовує свої дії на это поддержание. И если у вас не выплачивают заработную плату спецмедсанчасти, вы говорите, что вы против, вы нарушаете Уголовный кодекс. Когда у них не выплачена заработная плата, они нарушают Уголовный кодекс. И дальше придут к вам. Ну, вы просто не сидели напротив прокурора. А будете сидеть. В любом случае любой замминистра финансов когда-то садится напротив прокурора. Поэтому я бы хотел, чтобы вы как-то корректнее ставили ответные вопросы, а стенограммы бюджетного комитета, они же не горят, я их по крайней мере сохраняю.

Поэтому вопрос в чем заключается? Сейчас нужно принять этот закон, потому что разговор на тему того, что они когда-то примут чего-то. Мы предположили Министру финансов, он был на прошлом заседании, давайте сделаем, прошло полгода, давайте все дырки в бюджете, начиная со спецсанчасти, ПТУ, вопросы лесного хозяйства соберем "до кучи", заседать будем бюджетным комитетом до ночи, решим вопрос и внесем в зал согласованный проект. Нам говорят: "Нет, так не будет", – и ни на какой контакт не идут.

Поэтому у нее вопрос стоит, у нее вопрос финансирования стоит, давайте примем, у нее будет строчка бюджета, все равно они будут делать "бюджетний розпис", а казначейство все равно будет получать от них возможность финансировать, не финансировать, но будет строчка "на пожары". А то опять будет Шуфрич вместе с Виктором Андреевичем только теперь собственно с кем "толкать машину в сосну" при очередном пожаре в Херсонской области. Спасибо.

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо, Андрей Леонидович.

Горбунов Александр Владимирович. Потом Медуница.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, приймаються  всі зауваження щодо технічної і так далі. Що я хочу сказати і додати до того, що говорив?

Я пропоную все-таки взяти до уваги наступне: рекомендувати уряду доручити якомога швидше провести таке засідання з Мінагрополітики, Дерлісагентством і Міністерством фінансів і напрацювати якесь своє бачення, внести нам на розгляд однозначно. У нас наступні тижні – це робота в комітеті, ми можемо зібратися дуже швидко. І я б порекомендував авторам подати на заміну новий законопроект, уже збалансований, з урахуванням уже всіх пропозицій. І я думаю, що після цього засідання повинно з'явитися якесь розуміння з Міністерством фінансів. І за цю пропозицію, думаю, голосуємо.

МЕДУНИЦЯ О.В. Шановні колеги, хотів би до авторів закону звернутися. Зрозумійте, що ми тут всі писали зміни до Державного бюджету. Державний бюджет – це збалансований якби організм, не можна щось додати чи забрати, не зменшивши чи не додавши в інших статтях. Тому пропозиція підкомітету абсолютно правильна – треба знайти якісь джерела для того, щоб… І ми, безумовно, підтримаємо, бо це проблема державної ваги.

Сергію Михайловичу, я хотів би до вас звернутись. Ви недавно працюєте, але мені здається, що вас підлеглі підставляють. Тому що ви зараз потрапляєте в ту ситуацію, коли ваш попередник, от, перед прийняттям бюджету ми говорили про реформу фінансування системи профтехосвіти. Насправді ви прочитали абсолютно правильні речі, ви порахували ресурси доходів всіх держлісгоспів, і макроцифра б'є. Але реально це самостійні юридичні особи, так само як самостійні юридичні особи були у нас ті міста і райони, якім ми передавали профтехосвіту. Макроцифра б'є, а реально воно не виходить, бо зараз їй треба "викручувати руки" тим держлісгоспам, де гроші є, щоб вони передавали гроші туди, де їх немає для того, щоб вирішувати цю проблему. А хтось завтра напише заяву у міліцію, і буде правий. Тому зрозумійте, що треба, щоб ваші підлеглі вам давали стереокартину, а не лінейну якусь.

І два слова лісникам. Ви знаєте, ми намагаємось змінювати країну. От я при всій повазі до вас не бачу, що ви її хочете змінювати. Ваша позиція – це дай гроші. У нас єдина країна в Європі, де у нас лісники ходять у ліси з сокирою. У нас купа підприємств по лісопереробці. У нас лісники займаються мисливством, у нас купа державних мисливських господарств. У нас в лісгоспах навіть є підрозділи, які зарплату за це отримують. Цього немає ніде у світі. Лісники у всьому світі займаються тільки охороною і відтворенням.

От ви, мені здається, маєте бути локомотивом. Гройсман же не розбирається у всіх ситуаціях, ви йому повинні подати внутрішні якісь зміни в цій галузі, щоб ви самі себе фінансували або, вірніше, продати оцю всю лісопереробку і будуть доходи в бюджет і будуть вам гроші на проблему пожеж.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олеже. Павлов Костянтин.

ПАВЛОВ К.Ю. Андрей Васильевич, у меня есть предложение, чтобы в поручение, которое сейчас было предложено, записать четко, что согласованый и министерствами, и службами, и субъектами законодательной инициативы проект закона был согласован не позднее, чем в ближайшее заседание Кабинета Министров. Потому что, если мы этого не запишем изначально, то будем как обычно тушить пожар.

А то, что касается предложения Олега Вячеславовича, то я абсолютно поддерживаю, но в восточных областях нет лесозаготовки, там абсолютно другое, там только охрана, содержание.

ПАВЕЛКО А.В. Хорошо, принимается. Игорь Молоток и подводим черту.

МОЛОТОК І.Ф. Шановні колеги, Сумська область в цій галузі лісового господарства є однією з найбільших, яка виплачує найбільші податки по всій державі. І за рахунок Сумської області і взагалі інших областей утримуються дійсно ті південні області, які потребують додаткового фінансування.

Пропозиція моя була, ми попередньо узгоджували це з пані Юшкевич, з тим, щоб надати такий пілотний проект може Сумській області, може якійсь іншій області, щоб те так зване сміття, яке у нас є в лісах у Сумській області, дати змогу співпрацювати з місцевими громадами і надати це так зване сміття на опалення шкіл, опалення дитячих садочків, і ці залучені кошти вже могли б дати цьому лісовому господарству додаткові кошти, які потім ми можемо використати в іншій області.

Тобто є пропозиція, ми повинні узгодити цю пропозицію і надати  Мінфіну вже в цифрах. Добре?

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Ігоре Федоровичу. Будь ласка, для озвучення нашої пропозиції слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, пропонується доручити Мінагрополітики, Держлісагентству та Міністерству фінансів в тижневий термін спільно опрацювати порушене у законопроектах питання та після доопрацювання винести на найближче засідання бюджетного комітету.

ПАВЕЛКО А.В. В тижневий термін.

Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Утримався? Приймається. Дякую.

ЮШКЕВИЧ Х.В. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Наступне питання, шосте. Законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу № 4617, поданий Кабінетом Міністрів. Доповідає голова Державної міграційної служби Соколюк Максим Юрійович. Будь ласка.

СОКОЛЮК М.Ю. За законом 3224 розподіл коштів, які надходять, відсотки від вартості адміністративних послуг, розподіл 70 на 30.

Вчора я був на засіданні комітету. Ви просили надати вам таблиці. Ці таблиці ми вам надали.

Про що йдеться? Ми пропонуємо направити 30 відсотків, по-перше, на закупівлю бланків документів, які надаються безкоштовно, а саме: було прийнято рішення, що ми перший документ видаємо безкоштовно, тобто громадяни 16 років, які отимують паспорт вперше, вони отримують його безкоштовно, вони не сплачують ні вартості бланків, ні адміністративну послугу. По-друге, решту коштів направити на розбудову Єдиного демографічного реєстру. Саме це записано в статті.

Вчора було питання про те, що ми направимо це на закупівлю якихось машин або іншого. В статті 30-й пункт 21-й: придбання бланків документів та на розбудову Єдиного державного демографічного реєстру. Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Максиме Юрійовичу.

Слово надається заступнику міністра фінансів Марченку Сергію Михайловичу.

МАРЧЕНКО С.М. Шановні народні депутати, Міністерство фінансів розглядало зазначений проект закону, і у нас є зауваження. Ми вважаємо, що в зазначеній редакції прийняття його є недоцільним. І пропонуємо два варіанти вирішення цього питання.

Перше, за наслідками прийняття Закону про внесення змін до деяких законів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України, реєстраційний номер 3224, там просто замість державного мита адміністративний збір запроваджується, за наслідками реалізації цього закону, прийняття або не прийняття, вирішувати це питання. Або альтернативним варіантом може бути передача функцій від ДМС з надання адміністративних послуг до місцевих органів влади через центри надання адміністративних послуг. Дякую за увагу.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Андрію Васильовичу, шановні колеги! Хочу звернути вашу увагу на декілька моментів. Дійсно, з метою забезпечення узгодженності правових норм законопроект 4617 належить розглядати лише після прийняття в цілому законопроекту 3224. Але у проекті рішення наведені зауваження до законопроекту, про основні з них я хочу вам сказати. Реалізація законопроекту призведе до зменшення доходів загального фонду місцевих бюджетів, як наслідок, їх розбалансування. Передбачена дата набрання чинності відповідним законом з 1 липня 2016 року не відповідає статті 27 Бюджетного кодексу та не узгоджується з Законом "Про Державний бюджет". Звичайно, що виникає питання щодо економічної обґрунтованості та доцільності запропонованого здійснення із спецфонду видатків на персоналізацію документів.

Запропоноване збільшення джерел спеціального фонду державного бюджету не узгоджується із здійсненими заходами щодо оптимізації спеціального фонду бюджетів. Вважається нелогічним і несистемним виокремлення спеціального порядку зарахування відповідного адміністративного збору та закріплення відповідних положень на постійній основі у Бюджетному кодексу без цілісного розуміння порядку зарахування до бюджетів плати за всі адміністративні послуги. І законопроект не в повній мірі відповідає положенням Коаліційної угоди та Програми діяльності уряду.

Також хотілось би відмітити, що Державна міграційна служба не забезпечила ефективного внутрішнього контролю за фінансово-господарською діяльністю ДП "Документ" та витрачання ним коштів. Станом на 01.10.15 року аудитом було встановлено перевищення державним підприємством "Документ" витрат, передбачених річним фінансовим планом, на 4,2 мільйони гривень, при тому, що це державне підприємство протягом 2014 року та 9 місяців 2015 року на закордонних паспортах заробило 112,3 мільйони гривень.

Думку Мінфіну ви почули. Тому комітету пропонується підтримати наступне рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 4617 повернути суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги.

ІЗ ЗАЛУ. … (Без мікрофону)

ІЩЕЙКІН К.Є. Легко відповім. Повністю підтримую шановного колегу Ігоря Федоровича Молотка, який радить всі питання готувати на підкомітетах. Пан Ярослав був присутній і ми ретельно обговорювали чому саме так. Я вважаю, що цю думку треба залишити, тому що ми маємо подивитись, що буде з основним документом. Можливо, він буде прийнятий.

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція підтримати роздану і озвучену головою підкомітету Іщейкіним пропозицію до законопроекту № 4617 – повернути суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? – 2. Рішення приймається. Дякую.

Наступне питання – законопроект про внесення змін до статті 64 Бюджетного кодексу № 4366, поданий народним депутатом Медуницею Олегом Вячеславовичем. Будь ласка, слово надається народному депутату Медуниці Олегу Вячеславовичу.

МЕДУНИЦЯ О.В. Шановні колеги, в довгих муках законотворчості (оплески) ми з нашим бувшим колегою, а зараз губернатором Херсонської області, який тепер уже не є співавтором цієї законодавчої ініціативи, але є почесним членом бюджетного комітету, що треба врахувати при прийнятті рішень, народили цей законопроект. Він дуже простий.

Яка інновація впроваджується, якщо Верховна Рада його прийме? Тоді кожен громадянин України зможе платити податок на доходи фізичних осіб не тільки за місцем реєстрації підприємства, де він працює, а й за місцем свого проживання, в тій громаді, де він реально проживає. Так робиться в багатьох країнах світу. Це справедливо, тому що у нас велика кількість трудових мігрантів, і люди живуть реально в одному місці, діти їхні ходять в школу в одному місці, навантаження на місцеві бюджети в одному місці, а податок на доходи фізичних осіб сплачують в іншому місці.

За заявочним принципом відбувається реалізація цього закону. Тобто людина має написати заяву, висловити свою волю, що вона хоче сплачувати податок на доходи фізичних осіб саме в тій громаді, де вона зареєстрована, що, на мою думку і співавтора законопроекту, дозволяє краще контролювати податки і виховує співучасть жителя громади в житті своєї громади.

На жаль, Асоціація місцевого самоврядування не підтримує цю ініціативу, що для мене було дивним, і я зробив свій висновок, що тут вона стоїть в інтересах великих міст, де у нас велика трудова міграція, зокрема по деяким оцінкам, в місті Києві до 800 тисяч осіб, які тут працюють, сплачують ПДФО, а реально проживають за межами міста Києва, тобто вони тут, мені здається, просувають інтереси великих міст. Бо навіть в своєму запереченні вони вказали, що дуже важко буде адмініструвати цей податок. Коле це у нас Асоціація міст України взагалі переймалася адмініструванням податків? Але це інше питання.

Позиція Мінфіну така: вони також заперечують проти прийняття цього закону. Бо нібито це призведе до розбалансування місцевих бюджетів, незрозуміло, де люди будуть платити податки. Ну, Мінфіну я скажу наступне. У нас за рік тисячі людей, мільйони людей змінюють місце роботи, переїжджають на інше місце, за такою логікою, взагалі неможливо планувати доходи і видатки державного і місцевих бюджетів. Більше того, можна постановою Кабінету Міністрів врегулювати питання, що людина, наприклад, до третього кварталу подає заяву в бухгалтерію, потім в наступному році вже буде сплата податку, можна вже буде підбити підсумки за четвертий квартал і бачити, хто де хоче платити податок. Тому всі ці речі обходяться.

Дякую підкомітету, що підтримав цю новелу. І дякую вам за увагу. (Оплески)

ПАВЕЛКО А.В. Олег Вячеславович, дякую вам.

Слово надається заступнику міністра фінансів Марченку Сергію Михайловичу. Будь ласка.

МАРЧЕНКО С.М. Шановні народні депутати, була озвучена позиція Мінфіна. Мінфін дійсно не підтримує зазначений проект закону, тому що ми вважаємо, що буде висока ймовірність утворення невідповідності доходів і видатків в бюджет територіальної громади, на території якої платник зареєстрований, але фактично не проживає. Крім того, це буде додаткове навантаження суб'єктів господарювання, які вимушені будуть збільшувати витрати на утримування штатних працівників бухгалтерій, які мають сплачувати податки за кожну фізичну особу. Тобто ми вважаємо цей законопроект як такий, який не збалансований, і не підтримуємо його.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, хочу зауважити, що було надзвичайно приємно відчувати величезну підтримку розгляду цього законопроекту на комітеті, і не тільки тому, що це законопроект наших колег, а й в першу чергу тому, що він має абсолютно позитивну задумку. Якщо Мінфін каже, що це якимось чином не зовсім збалансовано, то хотілось би відразу почути, як його можна збалансувати і зробити. Тому що ми сьогодні шукаємо питання, як провести, а не як зробити так, щоб він не пройшов.

Тому я хочу запропонувати вам підтримати наступне рішення: рекомендувати Верховній Раді України проект закону № 4366 за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу, а потім доопрацьовувати разом. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Левченко, Матвієнко.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Товариство, на мою думку, для того, щоб прийняти справді зважене рішення, поінформоване рішення по цьому законопроекту нам бракує однієї дуже важливою статистичної інформації. Насправді питання чи це правильний проект чи неправильний залежить тільки від однієї, на мою думку, від однієї статистики: чи у нас в країні більше таких (назвемо так) внутрішніх заробітчан, які переїжджають у певні міста, і там живуть під час роботи постійно, чи навпаки у нас більше таких заробітчан, які щодня виїжджають від місця, де вони ночують, їдуть, працюють, і потім після того, як попрацювали, повернулися назад на те місце, де вони ночують. Чому? Тому що якщо у нас якраз більше першої категорії, про яку я сказав, тобто людей, які по суті де-факто живуть постійно в іншому місті, ніж вони зареєстровані. Якщо це так, тоді, на мою думку, це неправильний проект. Чому? Тому що навантаження на міста іде, власне кажучи, від того, скільки людей в цих містах проживають, і відповідно, якщо більше якраз таких людей, які зареєстровані у місті Х, а проживають у місті Y, то якраз треба рахувати це навантаження, бо втрата від ПДФО для цього міста Y, якщо ми забираємо ці надходження.

Якщо, звісно, другої категорії більше, тобто більше таких людей, які вранці виїжджають, ввечері повертаються, тоді звісно я погоджуюся з логікою цього законопроекту. Тому моя пропозиція, товариство, все ж таки щоб ми…

Я думаю, що можна запросити таку статистику за пару тижнів, нехай нам дасть Кабінет Міністрів, нехай вони спробують хоча б попрацювати в цьому напрямку, і тоді прийняти рішення, бо не маючи цієї статистики, відверто кажучи, не можна, і я тут говорю не з точки зору балансу загального Державного бюджету чи з точки зору якихось адміністративних витрат. Я говорю з точки зору справедливості для тих громад. Ми просто не знаємо, чи ми приймаємо правильне рішення з точки зору справедливості. І чи ми забираємо, чи ми навпаки віддаємо тим, кому це потрібно. От, власне кажучи, все.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.

МАТВІЄНКО А.С. Я з повагою ставлюся до цього законопроекту, до ідеї, але я хочу висловити, чи правильно ми шукаємо вихід із цієї ситуації. Ну, по-перше, чи розуміємо ми який "ящик Пандори" ми відкриваємо, і як за кожним працюючим у будь-якому іншому населеному пункті буде бігати та сільська рада, де він має постійне місце проживання. І що ми творимо?

(Загальна дискусія).

МАТВІЄНКО А.С. Там, де він живе. Я просто хочу, щоб ми собі на секундочку уявили.

Тепер, як світ будує свою логіку? Подивіться, що у нас робиться, пане Олеже, із супутниками великих мегаполісів. Там зареєстровані торгові центри, в цих населених пунктах, там зареєстровані заправки, там немає ніякої відповідальності, бо всі люди працюють в мегаполісі, їздять в мегаполіс. Охорона здоров'я - в мегаполісі, культура і дозвілля - в мегаполісі, а там – профіцит бюджету. І вони не хочуть об'єднуватися з містами в одну громаду, бо їм не треба, в них нема потреби. У них достатній профіцит бюджету.

Ми ще зараз додамо ще ці проблеми туди, в них ще збільшиться профіцит бюджету. Ідею треба як би шукати в об'єднані. Є, для прикладу, місто Осло і є муніципалітет Осло. Муніципалітет Осло включає, по-моєму, тисячу населених пунктів, які навколо мегаполіса зобов'язані забезпечити їм якість проживання і надання цих послуг.

Тому, мені видається, треба шукати не в тому, що живе в приміських селах і їздить в місто працювати, а в об'єднані навколо мегаполісів цих приміських селищ в одну громаду і тоді вирішувати всім в рівній мірі за рахунок надходження цього податку.

Як баланс звести, я, наприклад, зараз не знаю. Тому мені видається, що це проблема, яка провокує дуже багато цікавих новацій. Але зараз приймати це рішення було б не варто. Я утримаюсь. Мені видається, треба серйозно створити групу і все порахувати, яким шляхом нам іти до якісних послуг тих, хто працює в місті і живе в приміських селах. Дякую.

МЕДУНИЦЯ О.В. Пане Анатолію!

Дозвольте репліку?

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

МЕДУНИЦЯ О.В. Тут не тільки проблема мегаполісів і їхніх пригородів, тут проблема і легалізації заробітної плати. От, в місті Ризі і в місті Таллінні – безкоштовний проїзд в громадському транспорті. Але тільки для тих, хто працює в Таллінні і в Ризі. У нас людей 800 тисяч  в Києві, які тут ніби працюють, але й не працюють. І тут навіть ніхто не зацікавлений в їх легалізації і в їх натуралізації тут, у місті.

У нас народні депутати… От, дайте я буду платити гроші там, де я живу, де моя сім'я живе, я ж не можу навіть в свою Сумську громаду. Я живу в Сумах, каналізація там, будинок там, дорога там, машина там, діти в школу ходять там, лікарня там, а податки плачу тут. І так багато людей по всій Україні. Це не стосується тільки Києва і пригородів.

ПАВЕЛКО А.В. Деркач Андрій Леонідович, будь ласка.

ДЕРКАЧ А.Л. Анатолий Сергеевич, качество жизни формируется именно на той территории, где живет человек и его семья. И в данном случае он говорит о том, что вот эта объединенная громада, которая имеет качество жизни, которая делится там по 24-м критериям, она получает средства, а не то место, где зарегистрировано предприятие, на котором находится человек. Даже просто этот вот законопроект, я считаю, что его надо вносить в зал, принимать в первом чтении, чтобы как-то стимулировать высокоодаренных руководителей, высокообразованных, Кабинета Министров, таких как, с позволения сказать, Владимир Борисович Гройсман, заставить задумываться над тем, как этот процесс должен в следующем году идти. На самом деле это очень правильный подход, потому что он стимулирует формирование громад по принципу качества жизни, а не та "дурилка", которую рассказывает еще одни высокообразованный деятель Зубко, путая административную реформу и децентрализацию. А здесь идет вопрос именно о качестве жизни, об основных принципах, которые заложены в Конституции Украины, от о чем речь шла.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрію Леонідовичу.

Дубневич Богдан Васильович.

ДУБНЕВИЧ Б.В. Шановні колеги, ви знаєте, що я не можу спорити з Анатолієм Сергійовичем, він теж правий, але це Осло, це, перепрошую, не Україна. Я би підтримав другий варіант пана Левченка, він правий. Я розкажу про свій район.

Цей район навколо Львова, найбільше село в Україні – 12 тисяч, і я чітко знаю, що вони працюють всі у Львові, а спати приїжджають у цей населений пункт. І не тільки це. А в лікарню – в район, чи в місто, десь ідуть люди, але, Іване Івановичу, правильно, десь їдуть, тому що ми це не відслідковуємо, але є питання одне, що він хоче, щоб в тому населеному пункті була дорога, була каналізація, було світло, було (перепрошую) все, а за які кошти? То треба там…

ІЗ ЗАЛУ. Податок на майно.

ДУБНЕВИЧ Б.В. Вражаючий податок, нормально це все. Але давайте ми перше, що каже пан Олег, це дуже добра і розумна ідея, тільки те, що каже Левченко, відслідкувати оцю математику, я теж за це, бо ми її не розуміємо як воно ще до чого, але сам закон є, як на мене, абсолютно потрібний і правильний, я за нього буду голосувати.

Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Богдане Васильовичу.

Будь ласка, Сергію Івановичу.

МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги, я хочу сказати, що дійсно є частина країн, де сплачується за місцем проживання, і це в більшості країн, де люди їздять чи працюють до 100 кілометрів. Тобто коли людина рухається за роботою, а не за місцем проживання. Україна, дійсно, традиційно за місцем проживання.

Я скажу, що хочу звернути увагу на декілька загроз. По-перше, ми повинні визначити, або за місцем проживання, ну, не можемо ми на вимогу платника, ми ж зробили систему горизонтального вирівнювання. Ви розумієте, як Міністерству фінансів чи кому базу рахувати? Один звернувся, другий не звернувся. Тобто або ми кажемо, що за місцем реєстрації це для всіх. Ну, не можемо ми на вимогу платника – хтось піде, хтось не піде.

Друга загроза. У нас, в Україні велика різниця між місцем проживання і місцем реєстрації, не тотожні речі. Далі. Нетотожні речі податкова адреса. Наступне. Ви у більшості тут роботодавці. Ви уявіть для бухгалтера адмініструвати ці речі. То я вам скажу, що мені як роботодавцю краще звільнити цих трьох чоловік, ніж я буду перераховувати якійсь там сільській раді чи морочити голову. Про це треба подумати також. Розумієте? Тому що більшості у нас немає, люди не їздять, ну, може, Київ, з Житомира точно дуже мало людей їздить. Ну, я вважаю, для України, ми повинні тут або  на вимогу платника – це взагалі щось таке, знаєте, це українське ноу-хау.

Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Івановичу.

Будь ласка, Іване Івановичу.

КУЛІЧЕНКО І.І. Не можу оцінити вплив такого закону на економіку і перетікання фінансових ресурсів, але скажу, коли був міським головою Асоціація міст воювала, щоб філіали, які створювались, виробництва, щоб вони платили податок на землю, податки по місту, де вони розташовані. Чому? Ви зараз пропонуєте, щоб люди приїхали в місто, їхали автобусом, тролейбусом, працювали там, підприємства, які випускають продукцію, возили свою продукцію по дорогам міста, отже пил, бруд і все, що з виробництва – залишити в місті, а заробітну плату – вивезти туди, де він живе. Нехай де живе – там і заробляє тоді, якщо він хоче, щоб так платилося. Ми зараз створимо, як мінімум, проблему, міські голови почнуть воювати, щоб не брали з інших місць на роботу, або щоб вони не були зареєстровані.

Я не можу оцінити впливу цього закону, тому я, як мінімум, утримаюся.

Я хочу, щоб Асоціація міст, сіл і селищ попрацювала над ним і дала свої висновки з приводу базового обрахування фінансового забезпечення ресурсу, який мають сьогодні на місцях.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу.

Я думаю, ми переходимо до голосування? Перше, що було запропоновано, це наш колега голова підкомітету Іщейкін Костянтин Євгенович пропонував прийняти законопроект 4366 за основу. І по порядку надходження я ставлю на голосування. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? П'ять. Рішення приймається. Дякую.

Ідемо далі. Восьме питання. Законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу № 4208 (доопрацьований), поданий народними депутатами Дерев'янком, Івченком. Доповідає народний депутат Дерев'янко Юрій Богданович.

Юрію Богдановичу, будь ласка.

ДЕРЕВ'ЯНКО Ю.Б. Дякую.

Шановний Андрію Васильовичу, шановні колеги! Це дуже короткий законопроект, який сьогодні виправляє помилку, яку ми зробили, коли голосували Закон про бюджет, а саме: так сталося, що зараз чинний Бюджетний кодекс ставить під сумнів подальше існування великої кількості сільських і селищних рад, які не мають достатньої матеріальної бази для утримання, власне, своїх рад. При цьому вони через різні обставини сьогодні не можуть об'єднатися в об'єднані територіальні громади. І навіть якщо цей процес буде рухатися далі, то до кінця року вони можуть просто фактично закритися у зв'язку із відсутністю коштів. Відповідно до чинної редакції Бюджетного кодексу для того, щоб видатки передати від одного органу місцевого самоврядування іншому, потрібно ухвалити відповідні рішення відповідних рад, а найголовніше – це укласти договір, який має бути підписаний до 1 серпня року, що передує плановому. Ви чудово розумієте, що це є неможливим, тому що бюджет приймається в кінці грудня під Новий рік, і до 1 серпня неможливо передбачити, які кошти на наступний рік треба передати від однієї ради до іншої, тим більше ухвалити відповідні рішення сесій відповідних рад.

Тому я пропоную, щоб такі угоди можна було укладати після того, коли відбуваються відповідні рішення сесій, зокрема мова йде про те, що районна рада може утримувати сільську чи селищну раду, передати відповідні бюджетні кошти для того, щоб вона функціонувала. І після цього у будь-який час такий договір може бути укладений. Тобто цю норму, яка стосувалася, що усі договори про передачу коштів між місцевими бюджетами згідно з такими рішеннями укладаються до 1 серпня року, що передує плановому, вилучити. Таким чином, можна буде передавати кошти між місцевими бюджетами, які будуть здійснюватися на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і відповідно укладення договору. Прошу підтримати, власне, цей законопроект.

І довідково хочу сказати, що тільки в одній Івано-Франківській області таких сільських рад сьогодні більше як 200, які сьогодні стоять на межі прийняття рішення: або не платити нікому зарплату, або не утримувати відповідні сільські ради, або закриватися. Тому прошу підтримати, щоби можна було не загубити ті органи місцевого самоврядування, які сьогодні можуть бути підтримані районними бюджетами, але відповідно не можуть, тому що Бюджетний кодекс сьогодні цьому стоїть на заваді. Дякую за увагу.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Юрію Богдановичу.

Будь ласка, слово надається заступнику міністра фінансів Марченку Сергію Михайловичу.

МАРЧЕНКО С.М. Шановні народні депутати, Міністерством фінансів законопроект не підтримується, оскільки реалізація його положень потребуватиме внесення змін у поточному році до місцевих бюджетів, а також вишукання додаткових джерел надходжень до бідних бюджетів по скороченій вже затверджених видатків, що посеред року негативно вплине на їх виконання.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Михайловичу.

Будь ласка, слово надається голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, законопроектом 4208 пропонується виключити із статті 93 кодексу положення про укладання договорів про передачу коштів між місцевими бюджетами до 1 серпня року, що передує плану. За змістом законопроекту не можуть врегулюватися питання передачі видатків місцевих бюджетів у всіх галузях. Насамперед у бюджетних установах освіти та охорони здоров'я, які забезпечують надання гарантованих послуг мешканцям декількох адміністративно-територіальних одиниць.

Тому з назви законопроекту належить виключити слова в дужках "щодо фінансування видатків на органи місцевого самоврядування  сіл, селищ, міст районного значення".

За наслідками обговорення в підкомітеті пропонується підтримати наступне рішення комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект  4208 прийняти за основу та в цілому як закон, з урахуванням пропозицій комітету, що викладені в проекті ухвали. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Утримався? 1.

ІЗ ЗАЛУ. Дуже дякую, шановні колеги.

ПАВЕЛКО А.В. Рішення приймається, дякую.

Наступне питання. Законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу, № 4466, поданий народним депутатом Заставним. Так як він на своєму комітеті і дуже вибачався, слово надається по даному законопроекту заступнику Міністра фінансів Марченко Сергію Михайловичу, будь ласка.

МАРЧЕНКО С.М. Дякую. Шановні народні депутати, це стосовно введення в обіг бурштину.

(Загальна дискусія).

МАРЧЕНКО С.М. Можна? Міністерство фінансів України не підтримує зазначений проект закону, оскільки запропоновані зміни призведуть до подвійного оподаткування сфери торгівлі ювелірними виробами та виникненню кумулятивного ефекту внаслідок введення такого збору з їх обігу.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається Іщейкіну Костянтину Євгеновичу, будь ласка.

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, цей законопроект є черговою спробою врегулювати це питання, але ретельне обговорення в підкомітеті дійшло згоди, що, на жаль, не Бюджетним кодексом в першу чергу його треба урегульовувати. Тому, для того щоб не підводити до подвійного оподаткування у сфері торгівлі ювелірними виробами та виникнення кумулятивного ефекту внаслідок введення додаткового збору з їх обігу, пропонується комітету підтримати наступне рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект 4466 повернути суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати, на доопрацювання. Хто за? Проти? Утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

ПАВЕЛКО А.В. Рішення приймається. Дякую.   

Шановні колеги, 10-те питання, коротка інформація щодо виїзного засідання членів комітету в місті Шостка Сумської області 4 червня. Слово надається Молотку Ігорю Федоровичу, будь ласка.

МОЛОТОК І.Ф. Шановний Андрію Васильовичу, шановні колеги, перш за все я хочу висловити вам щиру вдячність за те, що підтримали і приїхали, і прийняли участь у виїзному засіданні Комітету з питань бюджету Верховної Ради України, яке вперше відбувалося на Сумщині, в моєму рідному місті Шостка. 

Маю надію, що ваше особисте знайомство з проблемами північного регіону Сумщини та напрацюванні шляхи їх вирішення, у співпраці з місцевою владою, матимуть позитивне продовження.

Однією з найголовніших проблем нашої держави і не виключення Північ Сумської регіону – це є дороги. Мова ведеться про дорогу Шостка – Кролевець, яка з'єднує місто Шостка з центральною частиною України. На дорогу по першим підрахункам потрібно 110 мільйонів. Уже залучені кошти з першого кредиту кредитного траншу 36 мільйонів.

Ця дорога, одним словом, скажу коротенько, в жахливому стані покриття, але не в тому найбільша річ. Річ у тому, що там є три мости, які в жахливо-аварійному стані! Прошу підтримати.

Ще для стенограми хочу сказати, що, як вам відомо, в Шостці було не вирішено, не ліквідовані наслідки надзвичайної ситуації, пов'язаної з розливом отрутохімікатів в місті та районі. І, вирішивши їх, ми істотно пом'якшимо соціальну напруженість, яка є на сьогодні в місті та районі.

Бачу, всі поспішають. Я вдячний вам за розуміння різнобічних проблем, які є на Шосткинщині, і вдячний за готовність вирішувати їх комплексно. Пропоную підтримати пропозицію згідно з проектом ухвали та направити відповідні рішення і звернення до уряду. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Прошу підтримати. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Одноголосно.

Дякую вам, Ігорю Федоровичу, за прекрасну можливість по роботі в Шостці і в Сумській області.

Дякую всім. Щодо всіх питань порядку денного рішення комітету прийнято. Дякую всім за участь. До побачення.