Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

13 липня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету з питань бюджету А.В.Павелко

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні колеги. Зареєструвалось 16 народних депутатів, на засіданні  присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є, засідання оголошую відкритим. Прошу нашого секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснити підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету. 

Тепер щодо порядку денного. Шановні колеги, порядок денний розданий. Є пропозиції, зауваження? Немає. Тоді переходимо до розгляду першого питання. Левченко Юрій Володимирович, будь ласка, по першому питанню вам слово.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Доброго дня, колеги. Товариство, прошу оглянути список. Якщо немає зауважень, пропозицій по списку, прошу підтримати. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, є зауваження, пропозиції? Немає. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають випливу на показники бюджету, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення прийнято.

Хто за те, щоб підтримати проекти рішень до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету, прошу голосувати. Хто за?  Хто проти? Хто утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення прийнято.

Наступне питання – про погодження переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Розпорядження Голови Луганської обласної державної адміністрації № 402. Доповідає заступник Голови Луганської обласної державної адміністрації Косинський Роман Валерійович. Будь ласка, коротко і по справі.

КОСИНСЬКИЙ Р.В. Добрий день, шановні депутати. Може порушуючи регламент, хочу висловити подяку за голосування за цей важливий закон від імені усієї Луганщини, від імені обласної адміністрації, від імені всього населення.

Вкрай тяжке становище на Луганщині, виділено 150 проектів. З них 30 проектів на відновлення охорони здоров’я, системи надання населенню високоспеціалізованої медичної допомоги третинного рівня. Щоб ви розуміли, з 43 обласних лікувальних закладів залишилось на нашій території лише 6.

Далі, 64 проекти – реконструкція та капітальний ремонт, заходи з енергозбереження по закладах соціально-культурної сфери. Далі, водопостачання та водовідведення, відновлення інженерної інфраструктури області – це 25 проектів. Відновлення транспортної інфраструктури, дорожнє господарство та ремонт доріг – це 19 проектів. Та капітальний ремонт житлових будинків, в тому числі шляхом надання пільгового дострокового кредиту - 12 проектів. Усього 150 проектів на загальну суму 1 мільярд 29 мільйонів 179 тисяч.

Згідно прийнятого закону  до даного переліку не ввійшли об'єкти, які знаходяться на території лінії розмежування. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Куліченку Івану Івановичу.

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги, вчора підкомітет розглянув пропозиції Луганської військово-цивільної адміністрації. Дійсно, кошти розподілені в тому обсязі, які підтверджені листом Державного казначейства, в розмірі 1 мільярд 29 мільйонів 500 тисяч гривень. Тому є пропозиція погодити такий розподіл та зазначити про обов'язкове дотримання при його виконанні вимог Бюджетного кодексу в частині використання коштів спеціального фонду.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іван Іванович.

Колеги, які будуть пропозиції, питання?

Тоді пропонується підтримати озвучене Куліченком Іваном Івановичем рішення, а саме: погодити такий розподіл та зазначити про обов'язкове дотримання при його виконанні вимог Бюджетного кодексу в частині використання коштів спеціального фонду.

Хто за дане рішення, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Утримався? Три. Рішення приймається. Дякую.

Наступне питання: про доопрацювання рішення комітету щодо погодження розподілу залишку субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій та перерозподілу обсягу субвенції за об'єктами. Доповідає голова підкомітету Куліченко Іван Іванович. Будь ласка.

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги, ми повертаємося, власне, до погодженого нами переліку пропозицій народних депутатів, за яким уряду належить внести зміни до затвердженої постанови уряду номер 395 від 24 червня 2016 року. Уточнення такого переліку обумовлено тим, що під час оформлення наданих на минулому засіданні пропозицій виник ряд питань насамперед щодо визначення обсягів за окремими об'єктами, щодо формулювання назв об'єктів та заходів, які пропонуються до виконання.

Тому в запропонованому вам сьогодні переліку, що був підтриманий на минулому засіданні комітету, за пропозиціями ряду народних депутатів здійснено уточнення найменувань об'єктів та заходів, їх правильне місце знаходження, обсягу та назв відповідного місцевого бюджету. Прошу підтримати роздані вам доопрацьовані пропозиції.

Крім того, інформую, що до комітету надійшло звернення народного депутата Різаненка, вам воно роздано в матеріалах, з проханням надати рекомендації уряду про необхідність виключення із затвердженого переліку об'єктів чотирьох позицій по Київській області. Вважаю за доцільне не розглядати їх на цьому засіданні, а направити таке звернення для вивчення до Мінфіну окремим листом. Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка.

ГОРВАТ Р.І. Шановний Андрію Васильовичу, висловлюю свою повагу та звертаюсь з клопотанням, при перерозподілі у 2016 році субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами замінити позицію "капітальний ремонт, вулиця Побічна, від будинку 229 до будинку 293 в селі Кибляри Ужгородського району Закарпатської області сумою 444 тисячі 587 тисяч гривень" на "капітальний ремонт автодороги по вулиці Терешковій в селі Кибляри Ужгородського району Закарпатської області на суму 330 тисяч 258 гривень". Там справа в тому, що воно дублювалося у нас із ДФРР. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, Шкварилюк Володимир Васильович.

ШКВАРИЛЮК В.В. Дякую.

Шановні депутати, я повинен проінформувати, що в додатку номер 3 до постанови 395-ої, яка прийшла від Кабінету Міністрів, є реставрація фасаду будинку на 8 мільйонів по Львівщині. Але цей об'єкт не належить до об'єктів комунальної власності. Якщо ми навіть цей об'єкт включимо, він не буде профінансований до кінця року, тому що це не той бюджет.

Тому є пропозиція, з Мінфіном це узгоджено, виключити цей об'єкт з переліку соціально-економічного розвитку, а включити два об'єкти: Івано-Франківський обласний бюджет і місто Дніпро на 3,5 мільйона – це те, що ми з вами на раніше дивились – на спортивні об'єкти пляжного футболу. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Ще доповнення?

ШКВАРИЛЮК В.В. Це по одному. Я маю ще одне доповнення.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

ШКВАРИЛЮК В.В. І по залишку, шановний голово, те, що обговорили, є пропозиції. Зараз вони будуть роздані депутатам, по залишку соціально-економічного розвитку. Просто він роздруковується. І на 25 мільйонів також, щоб не залишати на вересень. Тому що поки ми в вересні приймемо – у жовтні воно піде нам на комітет, то не буде коли освоювати ті кошти. Тому тут пропозиція народних депутатів також розподілити соціально-економічний розвиток згідно додатку, який зараз буде розданий. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, Іван Іванович Куліченко.

КУЛІЧЕНКО І.І. Я сформулюю остаточне. Погодити уточнений перелік пропозицій народних депутатів, що додається, з урахуванням пропозицій Шкварилюка та Горвата, з урахуванням необхідності внесення урядом відповідних змін до додатків 1, 2, 3 до постанови 395 згідно з проектом рішення, який вам надано. А також листом комітету надіслати пропозиції народного депутата Різаненка до Мінфіну. Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Утримався? Утрималось 2.

ШКВАРИЛЮК В.В. Рішення прийнято.

ПАВЕЛКО А.В. Рішення прийнято. Дякую.

Наступне питання. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, та розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам. Перший пункт, перший розділ. Перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Національному агентству з питань запобігання корупції, розпорядження уряду № 466-р.

Доповідає керівник апарату Національного агентства з питань запобігання корупції Ткаченко Ігор Валентинович. Ігорю Валентиновичу, будь ласка.

ТКАЧЕНКО І.В. Доброго дня. Національне агентство з питань запобігання корупції було створено в цьому році, і відповідно ми мали економію коштів. Водночас коштів на капітальні видатки у нас взагалі не було.

За нашими розрахунками, ті кошти, які ми хотіли би перерозподілити, вони складають 8,3 мільйона гривень, вони якраз стосуються капітальних видатків. Це ті необхідні видатки нам треба здійснити в цьому році для започаткування нашої діяльності.

Ми би просили вас підтримати відповідне розпорядження уряду. Дякую за увагу.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Ігорю Валентиновичу. Будь ласка, від Міністерства фінансів Сергій Михайлович. Заперечень немає?

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, вчора на підкомітеті даний перерозподіл було уважно розглянуто. І дійсно Національному агентству з питань запобігання корупції конче необхідна закупівля комп'ютерної техніки, обладнання, устаткування для початку повноцінної роботи агентства.

За результатами розгляду зазначеного питання пропонується рекомендувати комітету погодити встановлений розпорядженням уряду від 6 квітня за номером 466-р перерозподіл видатків Державного бюджету. Прошу вас підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, шановні колеги, пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим пропозицію погодити встановлений розпорядженням уряду від 6 липня за номером 446-р перерозподіл. Уточніть, 446 чи 466?

ІЗ ЗАЛУ. 466.

ПАВЕЛКО А.В. 466-р – перерозподіл видатків Державного бюджету.

Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. Один.

ПАВЕЛКО А.В. Один. Рішення приймається. Дякую.

Наступне питання. Розподіл коштів за бюджетною програмою 6641060: будівництво і придбання житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Розпорядження уряду № 467-р. Доповідає директор фінансово-економічного департаменту Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України Коберник Віктор Васильович. Будь ласка.

КОБЕРНИК В.В. Шановний Андрію Васильовичу, шановні депутати! До вашої уваги представляється на погодження розпорядження 467-р щодо розподілу 1 мільйона гривень для капітальної реконструкції гуртожитку в селищі Миропіль Романівського району Житомирської області для житла військовослужбовців. Там розміщається наш 10-й територіальний вузол зв'язку. Прошу погодити.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, по цьому питанню Міністерство фінансів.

МАРЧЕНКО С.М.  Міністерство фінансів не має зауважень.

ПАВЕЛКО А.В. Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу. Будь ласка.

ГОРБУНОВ О.В. За результатами розгляду та керуючись вимогами статті 33 Закону про Державний бюджет на 2016 рік, пропонується рекомендувати комітету погодити відповідно до пункту 1 розпорядження уряду за № 467-р від 6 липня 2016 року розподіл коштів за бюджетною програмою щодо будівництва, придбання житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України за напрямком, зазначеним цим розпорядженням уряду. Колеги, прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Є запитання, уточнення? Немає.

Пропонується підтримати дану пропозицію. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Один. Рішення приймається. Дякую.

Наступне. Перерозподіл видатків Державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства. Розпорядження уряду № 469-р. Доповідає заступник Міністра аграрної політики та продовольства Ковальова Олена Вікторівна. Будь ласка.

КОВАЛЬОВА О.В. Дякую.

Доброго дня, шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати, присутні! Тим розпорядженням, яке сьогодні розглядається, пропонується перерозподілити видатки Мінагрополітики таким чином: збільшити видатки за бюджетною програмою 2809030: організація та регулювання діяльності установ системи Держпродспоживслужби на 20 мільйонів гривень за рахунок відповідного зменшення видатків за бюджетною програмою 2801540: державна підтримка галузі тваринництва. Ці кошти необхідні для забезпечення проведення моніторингу залишку ветеринарних препаратів в продукції тваринного походження та в живих тваринах. Проведення такого моніторингу є необхідною передумовою для здійснення нашими сільськогосподарськими товаровиробниками експорту до країн ЄС. У зв'язку з тим, що на сьогодні фінансування відсутнє проведення такого моніторингу призупинено. Тож, з огляду на важливість даної проблеми, з огляду на те, що може бути зупинено експорт до країн ЄС і спричинені певні репутаційні ризики нашій країні безпосередньо щодо експорту молока, меду, морської риби, свійської птиці та аквакультур на світовому ринку, просимо підтримати вас дане розпорядження. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олена Вікторівна.

Шановні колеги, хочу проінформувати, що в засіданні бере участь голова Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Іванович Лапа. Ми вас вітаємо. Є у вас, може, доповнення якісь, коментар?

ЛАПА В.І. Колеги, шановні народні депутати, один невеличкий коментар. Місія Європейського Союзу повинна була приїхати ще в минулому році. В минулому році відтермінували в зв'язку з тим, що служба реформувалась. Моніторинг залишкової кількості ветпрепаратів є необхідний з точки зору доступу до зовнішнього ринку. Ми брали такі зобов'язання перед нашими європейськими колегами. З 14 по 16 вересня приїжджає місія ЄС. Якщо він не буде запущений, відповідно спочатку блокується експорт в Європейський Союз, а потім наслідком можуть бути інші країни. Тому дуже важливе рішення, прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Володимир Іванович.

Слово надається Міністерству фінансів.

МАРЧЕНКО С.М. Дякую.

Там були зауваження, ми їх в робочому порядку відпрацювали, так що, в принципі, зараз немає у нас заперечень.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, заперечень немає.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, вчора на підкомітеті дане питання було розглянуто. Ми додатково запросили розрахунки із служби, з міністерства. Дякую, сьогодні розрахунки ці ми отримали, я вам дякую, ми їх вивчили. І за результатами розгляду зазначеного питання підкомітетом пропонується рекомендувати комітету погодити встановлений розпорядженням уряду за номером 469-р від 6 липня перерозподіл видатків державного бюджету. Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

У кого є доповнення? Андрій Леонідович.

ДЕРКАЧ А.Л. Андрей Васильевич, работа Министерства аграрной политики при прошлом министре сводилась к поддержке крупных товаропроизводителей и экспортеров зерновых культур. Поменялось руководство министерства, осталась та же тенденция. Что значит 20 миллионов забрать с вопроса, связанного с поддержкой животноводства? Это значит: кооперативы, простые сельские кооперативы, не получат возможности покупать для себя, например, охладители для молока.

То, что касается вопросов, связанных с животноводством, то позиция, которую высказывает министерство, в частности подписанная Гройсманом, он написал ответ, когда я говорю: "Давайте сделаем регулируемые цены на молоко без указания, какие цены на молоко, просто право регулирования цены", - он написал, что все селяне у нас неадекватные, молоко они производят неправильное и поэтому поддержку мы будем осуществлять исключительно крупным агрохолдингам.

Теперь получается история какая? Рынок России для нас закрылся, рынок ЕС для нас не открылся. Все вот эти люди, включая товарища Лапу, которого вы представляли, он до этого работал в этом же министерстве. Он что, не знал, что у нас нет вопросов, связанных с контролем? Знал. Они на это деньги не заложили? Не заложили. Теперь он должен нести ответственность за бездеятельность в качестве исполнения обязательств по Уголовному кодексу как заместитель министра, который курировал непосредственно программы, касающиеся животноводства в том числе.

В данном случае, я считаю, что мажоритарщики за эту тему голосовать не могут по одной простой причине: на животноводство программ сегодня нет. Село убивают подменой понятия "административная реформа и децентрализация", и эти все работают исключительно на рынок Европейского Союза за фуршеты и приглашения в посольства европейских стран, и в итоге у нас получается геноцид сельского населения, о котором говорит наш друг и коллега товарищ Ляшко, он говорит это более убедительно, чем я. Но на самом деле по факту он прав, потому что они нас ведут к уничтожению сельского населения. И вот это постановление – это еще один факт в этом вопросе. Спасибо. Это для стенограммы. Ответов не надо, они есть.

ПАВЕЛКО А.В. Андрей Леонидович, я думаю, что мы вас тут полностью поддерживаем, потому что для фактов: по 2015 году 250 миллионов, утвержденных в бюджете, не были использованы именно по этой программе за весь 2015 год. Это для информации.

Пинзеник Віктор Михайлович, будь ласка.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, давайте розмежуємо два питання. Можна скільки завгодно пред’являти претензії до Міністерства аграрної політики і, мабуть, є чого, ми можемо про це поговорити окремо. Але є конкретна проблема: яка підтримка потрібна тваринництву, якщо немає де продати, немає збуту. Ключова тема цієї проблеми, бо я стикався з нею, вивчав її, нам не дадуть доступу до європейських ринків, де налагоджені системи моніторингу залишку ветеринарних препаратів в нашій продукції, вживаних. І нам треба таку систему налагодити. І зараз будуть нас моніторити, бо це важлививй елемент: пустять чи не пустять нас на ринки збуту.

Тому давайте розмежуємо питання претензій по інших частинах, але цю частину я прошу, щоб ми підтримали, бо це надзвичайно важливо для виходу на європейські ринки.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Віктор Михайлович. Кривенко Віктор Миколайович.

КРИВЕНКО В.М. Шановне товариство, я хочу підтримати попередніх двох виступаючих.  По-перше, безумовно, це нонсенс: знімати з інструменту підтримки, ми так за них б’ємось, так боремось з нашими псевдолібертаріанцями, які розповідають, що ринок сам все вирішить, і програємо всім нормальним країнам в світі.

З іншого боку, планував не цей міністр цей бюджет, і я тоді думав, що провалюсь під землю від сорому, коли попередній міністр вийшов і під час призначення свого сказав, що я прихильник теорії, що небачена рука ринку все вирішить і будемо займатись тільки дерегуляцією. Наче він не розуміє, в якій сфері працює, де кожна країна тільки займається тарифними і не тарифними бар’єрами, підтримками на гектар, на літр, на кілограм.

З одного боку, це повністю суперечить моїй економічній ідеології – знімати з інструменту підтримки і віддавати на якісь регуляторні речі. З іншого боку, це механізм торгової війни. Тому давайте підтримаємо нового міністра. І те, що казали з точки зору бюджетування і планування, безумовно, треба звернути увагу на те, що міністерство відпрацювало погано, подаючи і голосуючи за бюджет цього року. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Левченко Юрій Володимирович.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дивіться, хотів би все-таки запитати, міністри може змінились, але насправді коаліція та сама, більшість та сама, тому я хотів би почути відповідь від присутніх чиновників: чому відповідні кошти не були забюджетовані з самого початку? Це раз.

Друге. Хіба немає можливості у вас зараз з будь-яких інших джерел знайти відповідне фінансування? Наприклад, можна було б провести через Кабмін законопроект, де зняти, наприклад, відповідне фінансування з МВС чи з Генпрокуратури, звідкись зняти це фінансування, ніж знімати його з підтримки тваринництва. Тому що джерела насправді в цьому бюджеті є. У нас є, якщо дивитись на репресивний апарат, то його фінансування роздуте до космосу. Мін’юст, наприклад, от підказують. Тобто є звідки це зробити. Чому було прийнято рішення саме таким чином перерозподіляти ці кошти? Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Мельник Сергій Іванович.

МЕЛЬНИК С.І.  Я хотів би сказати, що в нас було декілька подібних перерозподілів.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.  … (Без мікрофону)

МЕЛЬНИК С.І. Не заклали.

У мене питання до Міністерства фінансів. Традиційно такі перерозподіли у попередні рази по аналогічним службам ми вирішували за рахунок секретаріату Кабінету Міністрів. Чому в цей раз міністерство забирає, дійсно, лізете в програми?

ПАВЕЛКО А.В. Юрій Володимирович, ви хотіли?

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я хочу відповідь почути.

ПАВЕЛКО А.В. Від міністерства? Будь ласка.

КОВАЛЬОВА О.В. Дякую за запитання. Шановні народні депутати, буду намагатися дати відповідь. Перше, з інших програм, що стосується Мінагрополітики, взяти дійсно нема де. Є тільки ці 50 мільйонів гривень.

Що стосується тих видатків на тваринництво. Дійсно, це болісна тема. Проте step bу step, перше, необхідно забезпечити наші міжнародні зобов'язання. А друге, щодо програми підтримки розвитку тваринництва. Відповідно до тих діючих порядків, які на сьогодні затверджені Кабінетом Міністрів України, виділення коштів за програмами підтримки відбувається в листопаді.

Урядом цього року затверджено План дій на цей рік. 418-а постанова, де чітко визначено, що на цей рік буде додатково виділено на розвиток аграрного сектору суму в розмірі 450 мільйонів гривень. І ми вже подали на Міністерство фінансів України відповідне звернення щодо збільшення або компенсації цих 20 мільйонів гривень, які наразі мають бути виділені на саме моніторинг залишків ветпрепаратів. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Был вопрос от Сергея Ивановича к Министерству финансов.

МАРЧЕНКО С.М. Міністерство фінансів отримало пропозицію Міністерства аграрної політики, і в рамках одного головного розпорядника було здійснено перерозподіл. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Шановні колеги, я пропоную все ж таки підвести риску. Мы понимаем, что Министерство финансов разделяет нашу заботу о том, что Министерство агарной политики не было в том году использовано. Но у нас новый Кабинет Министров, мы уверены, что как раз новый Кабинет Министров с новыми министрами поправят это несправедливое отношение и в будущем мы не увидим того, чтобы не использовались деньги по тем или иным программам.

Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим пропозицію: погодити встановлений розпорядженням уряду від 6 липня за номером 469-р перерозподіл видатків з державного бюджету.

Голосуємо. Хто за? Хто проти? 1. Утримався? 2. Рішення приймається. Дякую.

КОВАЛЬОВА О.В. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Наступне питання. Перерозподіл видатків з державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров'я, розпорядження уряду № 436-р. Доповідає виконуючий обов'язки  заступника Міністра охорони здоров'я Шафранський Віктор Вікторович, будь ласка. Щось я його не бачу.

ОСТАШКО С.І. Доброго дня, шановний головуючий, шановні депутати. Я вибачаюся, Віктор Вікторович іде зараз з засідання Комітету охорони здоров'я. Якщо дозволите? Осташко Світлана – начальник управління громадського здоров'я.

ПАВЕЛКО А.В. Дозволимо, колеги? Будь ласка.

ОСТАШКО С.І. Дякую.

Доброго дня! Міністерство охорони здоров'я просить дозволити перерозподіл деяких видатків, зокрема погодити розпорядження 436-р у сумі 1 мільярд 156 мільйонів 121 тисяча гривень. Зазначені кошти ми просимо перерозподілити у зв'язку з тим, що Кабінетом Міністрів розпорядженням 417 в червні було передано цілісні майнові комплекси з Державної санітарної епідеміологічної служби до системи Міністерства охорони здоров'я. Відповідно для забезпечення проведення епіднагляду за інфекційними захворюваннями, здійснення моніторингу за станом здоров'я населення, навколишнього середовища і забезпечення виконання своїх обов'язків 22 тисячам працівників лабораторних центрів просимо погодити зазначений перерозподіл.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Міністерство фінансів, Сергій Михайлович.

МАРЧЕНКО С.М. У Міністерства фінансів немає заперечень.

ПАВЕЛКО А.В. Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, вчора після розгляду підкомітетом було прийнято рішення рекомендувати комітету погодити встановлений розпорядженням уряду від 1 червня за номером 436-р перерозподіл видатків державного бюджету. І прошу вас підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександр Володимирович.

Будь ласка, колеги, є зауваження?

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

ПАВЕЛКО А.В. Немає.

Хто за дану пропозицію, озвучену Горбуновим Олександром Володимировичем, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Утримався? Один. Рішення приймається. Дякую.

Наступне питання – передача бюджетних призначень та перерозподіл видатків з Державного бюджету Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками (розпорядження уряду № 463-р). Також від Міністерства охорони здоров'я, будь ласка.

МРОЖИК Г.М. Якщо дозволите, Державна служба України з лікарських засобів.

Відповідно до 442-ї постанови було прийнято рішення про утворення Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками шляхом злиття Держлікслужби та контролю за наркотиками. З метою забезпечення фінансової діяльності новоутвореного органу просимо підтримати розпорядження 463-р про перерозподіл видатків споживання в сумі 24 мільйони на липень-грудень для новоутвореної установи шляхом зменшення цих видатків з програми Кабінету Міністрів "Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади". Прошу підтримати розпорядження.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Міністерство фінансів, Сергій Михайлович.

МАРЧЕНКО С.М. Немає заперечень.

ПАВЕЛКО А.В. Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Підкомітет рекомендує комітету погодити встановлений розпорядженням уряду від 1 липня за номером 463-р перерозподіл бюджетних призначень та перерозподіл видатків державного бюджету. Прошу погодити.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Запитання, колеги, є? Немає.

Хто за те, щоб підтримати озвучену пропозицію голови підкомітету Горбунова Олександра Володимировича? Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Один. Рішення прийнято. Дякую.

Наступне. Розподіл між місцевими бюджетами субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (постанова уряду номер 412). Доповідає заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Малашкін Максим Анатолійович. Будь ласка.

МАЛАШКІН М.А. Доброго дня, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується постанова уряду 412 щодо розподілу субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на покриття ризиків, заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження. Відповідно бюджетом передбачено 115 мільйонів на ці заходи, які були розподілені до встановленого законодавством порядку, відповідно до Закону "Про ядерну безпеку" і відповідно до порядку обрахунку за формулою. Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Максим Анатолійович. Мінфін, будь ласка, Сергій Михайлович.

МАРЧЕНКО С.М. Міністерство фінансів не має зауважень. Прошу погодити.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Куліченку Івану Івановичу.

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги, проведені розрахунки і розподіл здійснено згідно з вимогами Закону "Про використання ядерної енергії та радіаційної безпеки" за формулою, затвердженою постановою № 91. Підкомітет пропонує підтримати таке рішення: погодити розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції згідно з додатком до порядку та умов їх надання у редакції постанови уряду № 412. Проект ухвали викладено в розданих вам матеріалах.

Вчора на засіданні підкомітету Олександр Горбунов вніс слушні пропозиції і пропонується направити їх у відповідному зверненні до Кабінету Міністрів України. Він зараз свої пропозиції озвучить. 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іван Іванович. Будь ласка, Горбунов Олександр.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, я вже другий рік піднімаю цю тему і хочу вам наголосити, що це не податок для наповнення бюджету, а збір на розвиток важливої для країни галузі. І до цієї галузі входять не тільки атомні електростанції, але й підприємства по видобутку уранової руди і з переробки урану.

Я вам хочу дати такі дані, що у 2014 році до держбюджету надійшло 227 мільйонів гривень, але вони не були розподілені взагалі на території. У 2015 році до держбюджету надійшло 230 мільйонів гривень цього збору, а розподілено було лише 109 мільйонів гривень, тобто 47 відсотків від обсягу зібраних коштів. На 2016 рік, на поточний рік, заплановано цього збору 356 мільйонів гривень, а ділимо ми всього фактично 116 мільйонів від запланованого обсягу збору.

Таким чином, цільовий збір на соціально-економічну компенсацію розвитку населення, компенсацію ризику населення, яке проживає на територіях зони спостереження, в більшій мірі перетворено на загальнодержавний податок і ніякої компенсації фактично це населення не отримує. Я взагалі вважаю, що компенсація повинна іти не на розвиток території, не на соціально-економічний розвиток чи благоустрій цих територій, а саме на підтримку здоров’я, яке втрачають люди, проживаючи саме на цих територіях. І складова цього збору повинна розподілятись повністю, а не там в 33 чи 47, чи 50 відсотків на розсуд чи-то Мінфіну, чи-то Кабміну. Якщо ці підприємства сплачують цей збір, я вважаю, що він повинен розподілятись повністю. Хай це буде медичне страхування, хай це буде якась компенсація на додатковий медичний огляд цього населення.

Це мої пропозиції і я вважаю, що спеціалісти повинні прорахувати, обрахувати і надати свої пропозиції щодо фактичного використання цього збору на територіях і рекомендацій по використанню цього збору.

Я хотів би від комітету, щоб ми звернулись до уряду, тому що давно вже настав час поставити це питання і вимагати від уряду, щоб була якась справедливість щодо всієї території України, а не тільки до певних категорій підприємств, які зайняті в цій сфері.

Я хочу зараз попросити вас, шановні колеги, щоб ми оформили звернення від бюджетного комітету до уряду з приводу того, що в місячний термін, щоб уряд нам зміг надати свої рекомендації і пропозиції щодо чи то збільшення суми. Тим самим, враховуючи, наприклад, ту ж Кіровоградську область, на якій іде в основному в Україні видобуток уранових руд і їх переробка. Тобто свої пропозиції для того, щоб всі території України могли отримати дану компенсацію.

Друге, плани використання. Я ще раз кажу, як повинні використовуватись ці кошти? Вони повинні йти на розвиток даного, скажімо так, напрямку і на компенсацію ризиків, які отримують люди, проживаючи на цих територіях. Я вже говорив про те, чи то буде медична страховка, чи то буде дослідження, чи то буде ще якісь там, я не знаю, хай запропонують варіант.

Якщо треба законодавче врегулювання цього питання, будь ласка, пропозиції уряду щодо законодавчого врегулювання даного питання. Але я вважаю, що це питання повинно давно бути вирішеним, і справедливість щодо людей, проживаючих на всіх територіях, які задіяні і підлягають шкідливому впливу, повинно бути рівноцінним. Дякую за увагу.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Я думаю, що зараз всі висловляться по даному питанню. Я думаю, запропоную робочу групу сформувати в комітеті, відпрацювати дане звернення. І завтра ми можемо його підтвердити або сформулювати, підписати і направити у Кабмін.

Будь ласка, Андрій Леонідович Деркач.

ДЕРКАЧ А.Л. Я хочу поддержать своего коллегу и сказать, что вот, если вариант с соцэконом развитием мы даем в виде конкретных объектов, то здесь представлены лишь суммы, выделяемые на районные администрации.

Из практики своей, поскольку я являюсь одним из соавторов этого законопроекта, который был принят, по-моему, при президенте Ющенко, да? Так вот, речь шла о том, чтобы включать, безусловно, и предприятия, которые связаны с добычей урановой руды. И я уверен, что предприятие, которое находится в Желтых Водах, несет из-за наличия, как бы, радиоактивной пульпы не меньшие риски, чем предприятия, которые находятся на территории, скажем, Запорожской области.

Но что важно для Министерства финансов, это я прошу обратить внимание заместителя министра. Я находил отдельные объекты, когда просто там осваиваются деньги, потому что хочется осваивать. Там на улице имени Кучмы школа имени Васечкина и строится бассейн на 25 миллионов, и строится 5 лет. И все это строится в рамках зоны компенсации.

Поэтому на все эти цифры, которые здесь представлены, должны райадминистрации давать расшифровку и министерство должно "погоджувати" данные объекты по зонам компенсации.

И второй аспект, на который хочу обратить внимание, то, что нарушается закон и не распределяется вся сумма – является нарушением принятого закона. И за это кому-то придётся отвечать.

Кроме этого, для стенограммы, хочу обратить внимание, еще есть фонд выведения из эксплуатации, который наполняется ежегодно. Найдите строчку "фонд выведения из эксплуатации", который наполняется и который не хранится, потому что когда возникнет вопрос о выведении блока из эксплуатации, то встанет вопрос и пойдут на допрос все, кто потратил деньги, фондовые деньги из эксплуатации через 13 лет. А у нас следующий блок выводится через 8 лет, потому что продлевали 2 года назад. Поэтому выведение из эксплуатации, или найдите юридическую процедуру, или измените законодательство, но найдите какую-то правильную форму, чтобы потом не давать ответы на вопросы. Спасибо.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрій Леонідович.

Будь ласка, Ванат Петро Михайлович.

ВАНАТ П.М. Шановні колеги, ви розумієте, що техногенне навантаження іде не на територію, а на конкретних людей, які проживають на цій території.  Тому я цілком згоден з моїми колегами, що треба кошти, які виділяються між іншим повністю, це неподобство, повинно бути розподілено між людьми. Я знаю приклади західних країн, коли люди, які проживають в зоні спостереження, зовсім не платять за електроенергію.

Так давайте ми внесемо конкретну пропозицію уряду. Хочеш жити біля атомної станції, вірніше, живеш і ти кожен раз думаєш, що можеш в небезпеку потрапити, маєш якісь пільги. Оце є пільга, коли  або половина, ну, порахувати, скільки можна компенсувати людям, наприклад, плату за електроенергію, бо ці об’єкти виробляють як продукт електроенергію.

Тому я вважаю, що затверджувати таке положення, яке нам запропонували, не можна, відправити уряду і дійсно створити робочу групу для того, щоб відпрацювати  всі ці моменти, які ми зараз обговорили. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В.  Дякую, Петро Михайлович.

Я думаю, дві пропозиції, які поступили, озвучені нашими колегами.

КУЛІЧЕНКО І.І. Від підкомітету одна пропозиція – затвердити постанову і звернутись листом з пропозиціями Горбунова.

ПАВЕЛКО А.В.  Це перша пропозиція. Тільки що Петро Михайлович запропонував відхилити дану пропозицію. Так що у нас є дві пропозиції.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, я хотів би ще додати – звернутись до уряду для того, щоб можна було розглянути пропозицію і доцільність збільшення ставки збору цих підприємств переробки уранових руд з 2,75 гривень за один кілограм реалізованої кінцевої продукції уранового концентрату без врахування ПДВ до 5-6 гривень. І якщо можна, то  розрахунки, щоб нам ці представили.

ПАВЕЛКО А.В. Це до уряду звернення підготують.

Пропонується підтримати озвучене головою підкомітету Куліченком Іваном Івановичем рішення, а саме: погодити розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції згідно з додатком до порядку та умов її надання в редакції постанови уряду № 412. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. Четверо утримались.

ПАВЕЛКО А.В. Рішення приймається. Пропозиція Петра Михайловича не голосується.

Наступне, п’яте питання – законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу № 4837, поданий народними депутатами Крульком, Домбровським та іншими, та альтернативний законопроект № 4837-1, поданий народним депутатом Недавою. Доповідає народний депутат Крулько Іван Іванвоич.

Будь ласка, Іване Івановичу.

КРУЛЬКО І.І. Дякую, Андрію Васильовичу.

Я хотів би коротко доповісти, але відразу скажу, що законопроект альтернативний. 4837-1, поданий Недавою, його знімають, оскільки автори того законопроекту приєдналися до нашого законопроекту співавторами, тому є один законопроект.

Тепер суть цього законопроекту. Цей законопроект є похідним від кількох законопроектів, які стосуються поводження з твердими побутовими відходами. Наш законопроект, оскільки наш комітет є головним стосовно змін до Бюджетного кодексу, передбачає порядок розподілу видатків, які будуть збиратися з екологічного податку.

Який порядок пропонується цим законопроектом, яка ідея пропонується? Пропонується, що місцеві бюджети отримають кошти відповідно до формули, яка буде визначена, і місцеві бюджети зможуть користуватися коштами на цілі, вони тут визначені, я всі не буду перераховувати. Але головна ідея полягає в тому, щоб місцеві бюджети могли існуючі звалища, яких є більше 33 тисяч по всій країні незаконних, утилізувати, щоб вони могли сформувати, приблизно на всю країну потрібно 300 полігонів, і почати вирішувати серйозну проблему для країни, яка стосується того, що у нас країна потихеньку перетворюється на суцільний смітник. На сьогоднішній день майже 5% території України заповнені незаконними звалищами, 33 тисячі таких звалищ. Це приблизно як одна Чернівецька область, для порівняння, щоб було зрозуміло. Тому, безумовно, що з цим щось треба робити. І, власне, співавтори ряду законопроектів запропонували підхід в цьому контексті, як з цим потрібно поводитися.

Відразу хотів би сказати, що цей законопроект дуже не подобається виробникам упаковки. Тому що виробники упаковки у нас, на відміну від всіх інших країн у світі, зараз не платять нічого. А структура сміття значно змінилася за останні роки, і приблизно 70% в загальному обсязі побутових відходів складають відходи з упаковки: це пластик, це скло, це папір і так далі. У нас не існує системи сортування цього сміття. Саме тому, для того щоб вирішити цю проблему, є цей законопроект.

Є прохання. У зв'язку з тим, що інші комітети ще розглядають свої законопроекти як головні, щоб ми рекомендували прийняти законопроект в першому читанні. Ми з Мінфіном обговорювали, як ми будемо його доопрацьовувати до другого читання. І разом з тими законопроектами вкупі ми би прийняли одне зважене рішення в парламенті, яке буде відповідати інтересам держави. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу.

Слово надається заступнику Міністра фінансів Марченку Сергію Михайловичу.

МАРЧЕНКО С.М. Дякую.

Міністерство фінансів не підтримує ні законопроект 4837, ні законопроект 4837-1. Обґрунтування наступне: вводиться додатковий екологічний податок на збір виробництва упаковки товарів, і ми вважаємо, що це не є доречним в даний момент.

Ми не підтримали і законопроект Южаніної 4836. Тому ми вважаємо, що розподіл цього податку також неможливий. Ми не підтримуємо.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.

ІЩЕЙКІН К.Є. Дякую.

Шановний Андрію Васильовичу, шановні колеги! Звичайно, що у проекті рішення наведено певні зауваження, які я хотів би коротенько вам озвучити. Законопроект, який ми розглядаємо, є похідним від законопроекту 4836 про внесення змін до Податкового кодексу. Тому з метою забезпечення узгодженості правових норм законопроекти 4837 і 4837-1 мають розглядатися лише за умови попереднього розгляду і прийняття законопроекту 4836 щодо змін до Податкового кодексу.

До законопроектів не надано фінансово-економічних розрахунків. При цьому альтернативний законопроект взагалі міг би призвести до розбалансування Державного бюджету і зменшити доходити загального фонду орієнтовно у сумі 400 мільйонів гривень. Крім того, треба підкреслити, що запропоновані законопроекти на збільшення джерел спеціального фонду Державного бюджету не узгоджуються із здійсненими заходами щодо оптимізації спеціального фонду бюджетів. Окремі положення законопроектів потребують узгодження з іншими положеннями і нормами Бюджетного кодексу.

Ну, зважаючи на думку Мінфіну, треба також сказати, що до комітету надійшло звернення Американської торговельної палати в Україні з проханням не допустити запровадження нових податків для суб'єктів господарювання, зокрема екологічний податок за виробництво, імпорт упаковки та товарів в упаковці. А також звернули увагу, що, виходячи із досвіду розвинених країн, проблему утилізації відходів слід вирішувати комплексно, створюючи системи організації збирання та утилізації для кожного виду відходів окремо, надаючи можливість бізнесу виконувати зобов'язання щодо збирання та утилізації їх відходів на засадах розширеної відповідальності виробника, що задекларовано в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Тому пропонується комітету підтримати наступне рішення: розглянувши законопроекти 4837 і 4837-1, рекомендувати Верховній Раді законопроект 4837 прийняти за основу та внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні тільки після прийняття в цілому законопроекту 4836 щодо змін до Податкового кодексу. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Костянтин Євгенович.

Матвієнко Анатолій Сергійович.

МАТВІЄНКО А.С. Те, що об'єктивно Україна має бути налякана суцільним сміттєзвалищем, не викликає ні у кого заперечень, і у мене в тому числі, і те, що треба наводити порядок однозначно. Але не можна шукати сокирку під лавкою. По-перше, цей законопроект є похідним. Той ще не прийнятий, а ми вже хочемо цей голосувати. Ну, це некоректно з точки зору логіки. Тому ми можемо до нього повернутися тільки після того, як він буде прийнятий. Іде мова про податок на упаковку і тару.

Ми маємо розуміти, що такої норми ніде в світі немає, бо це падає в кінцевому варіанті на покупця. Більше того, ми обкладаємо тим законопроектом, який пропонує Южаніна, виробника упаковки і тари і виробника продукції в цій упаковці і тарі. Ну, це два рази обкладаємо податком. Це окрема дискусія, зараз до цього закону не хочу повертатися. Але тепер дивіться, ми хочемо цим податком вирішити проблему сміття, ми хочемо оподаткуванням виробника вирішити питання сміття. Ну, це якась фантастика! Я цього не розумію.

Що нам потрібно робити? Нам потрібно примусити виробника тари і упаковки збирати тару і утилізувати свою упаковку. Нам треба перевести законами відповідальність виробника за утилізацію, він має безпосередньо з виконавцем цієї процедури шукати паритет. І не ставити державу між ними. А ми ставимо державу між ними, збираємо податок і кажемо: "Держава буде ефективним виконавцем".  Це неправда, це вже було! Держава ніколи не буде ефективним виконавцем, це тільки буде не що інше як корупція.

Тому я за те, щоб ми, по-перше, комплексно розглянули, як ми наводимо порядок із сміттям, а потім вирішували конкретними законопроектами крок до цієї комплексної програми.

Комплексного закону не прийнято, є ілюзія, що збір податків дасть нам великі надходження, і тут вже є апетити, як їх перерозподілити – є неправильним кроком. Тому зараз, при всій повазі до правильності ідеї, ми не маємо права розглядати, бо це похідний закон. А друге, я і проти того буду голосувати, бо у нас немає комплексного вирішення проблеми – стратегії, яка тільки потім може бути перетворена в конкретні закони. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Сергій Іванович Мельник.

МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги, я хочу сказати, що хто знає, міські голови знають, була програма "Чисте місто". І для того, щоб насправді хтось займався сміттям – сміття має стати бізнесом. Для того, щоб сміття стало бізнесом, було запропоновано декілька, скажімо, варіантів. Перше, що головне – це має бути "зелений" тариф на виробництво електроенергії зі сміття, друге – це була затверджена концепція. В цій концепції дійсно вводився екологічний податок на виробників тари, те, що Анатолій Сергійович каже. Якраз в цьому напрямку, скажімо, виробники пива мають свою пляшку забрати, а та частина тари й упаковки, яка іде сьогодні на сміттєзвалище, ну їх хтось має переробити. І таким чином має бути створений спецфонд. Тобто це наступне джерело, яке дозволить зайти інвестору на сміття.

Ще одне джерело – це частина тарифів на утилізацію сміття. Тому що для мене тут, я за те, щоб він ішов у першому читанні в комплексі цьому, але не можна з цього екологічного податку направляти. На рекультивацію полігону – так. Але утилізація сміття – вона в тарифі закладається і складає 30% тарифу. Але сама ідея правильна. І раніше, я скажу, були ці закони. Мені здається, що краще реанімувати ті закони, які Асоціація міст подавала, там більш було чіткіше виписано. В цілому ми за те, я думаю, що в першому читанні можна, але, звичайно, спочатку має бути базовий закон.

Але поки не буде цих три джерела – це утилізація, це "зелений" тариф на виробництво електроенергії чи тепла, чи газу. Тому що  ми сьогодні маємо тільки "зелений" тариф на виробництво електроенергії з біогазу. Сьогодні морфологія сміття така, що фактично там цього дуже мало. І тому був проект, що спочатку іде сортування, потім все, що горить. І таким чином ми зможемо зрушити з місця проблему сміття в Україні.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Івановичу.

Слово надається Пинзенику Віктору Михайловичу.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я пам'ятаю, як мене кілька місяців підряд переконували в тому, що треба на кожний продукт клеїти голограму, бо якщо не наклеїти голограму, то вся у нас буде тільки "ліва" продукція продаватися. Звичайно, голограму має робити один відповідальний виконавець.

Мені дуже нагадують подібні речі спробу клеїти голограму на все. От навіть два останні виступи говорять про те, що тут потрібна дуже серйозна дискусія до дуже серйозної проблеми, яку я не відкидаю. Я не говорю про те, що її не треба вирішувати. Але ця проблема може бути вирішена абсолютно на засадах бізнес-діяльності.

Є два аспекти цієї проблеми: є проблема накопичених запасів і є проблема створення нових запасів. І хто має платити за створення сміття? Той, хто плодить, юридичні і фізичні особи. І рішення в цій площині можна найти і створити конкурентне середовище, а не створити прообраз ЖЕКів, за які ми платили. І де сміття? Як завалені наші приміщення? Тому проблема може бути вирішена. Я допускаю, що навіть система переробки сміття може бути суто на комерційних засадах побудована. Можливо, з якоюсь участю, на конкурентних засадах.

До речі, я не відкрию новину, якщо я вам скажу, що у нас подібне є? Подібна схема у нас є, коли платиться податок, а потім в одному відомстві тільки підписується довідка про утилізацію, всього-на-всього. Я думаю, що ви знаєте про цей бізнес.

ІЗ ЗАЛУ. Ніякої утилізації.

ПИНЗЕНИК В.М. Ніякої утилізації, звичайно, не відбувається.

Тому я ще раз хочу наголосити: проблема дуже є серйозна, але той варіант рішення, який є в законі, я пропоную відхилити.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Петро Михайлович Ванат.

ВАНАТ П.М. Шановні друзі, ви пам'ятаєте, був час, коли відходи металургійних підприємств – це була біда для міст, для цілих регіонів. Але коли створилася ситуація, коли туди зайшли відповідні структури, коли це перетворилося в бізнес, то у нас тут головна біль, як тепер упорядкувати це, бо зранку до вечора переробляють ці звалища.

Тому, перше, треба дійсно створити конкретні умови по переробці сміття, побутового сміття. Друге. Я вважаю і, можливо, якщо це буде в компетенції нашого комітету, звернутися до уряду, треба розробити в країні програму утилізації побутового сміття, бо приклад по львівському звалищу говорить, що це вже катастрофа екологічна і кожен регіон має цю катастрофу. І ми вибірково починаємо вирішувати це питання, питання в комплексі.

Звичайно, там закладені дуже гарні речі, і я підтримую загалом. Але давайте ми це перетворимо як програму очищення нашої країни від сміття так, як це зробила давно Європа й інші країни світу. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Петро Михайловичу.

Іван Іванович Крулько.

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, ви знаєте, я от навмисно не починав з самого початку дискусію з базового закону, тому що наш комітет не є з цього закону головним. Безумовно, я відповім дуже коротко на питання, які були. Деякі з них були дуже слушні. Так, ми не можемо цей закон розглядати у відриві від усіх інших. І саме тому наш закон, який у нас в комітеті головний, він буде розглядатися в залі тільки в тому випадку, якщо будуть розглядатися в залі всі інші закони. Тільки в комплексі, я в цьому згоден.

Тепер другий момент. Якщо вже відповідати на ті питання, які порушував Віктор Михайлович, інші колеги, Анатолій Сергійович з приводу того, який пропонується підхід, насправді, базовий закон під номером 4835, він і спрямований на те, щоб сформувати це конкурентне середовище. Цей закон повністю відповідає європейським нормам, і ми імплементуємо директиву Європейського Союзу від 2008 року, яка так і називається – про відходи. Це іде повна імплементація директиви. Цей закон якраз і сформує те, що в нас буде невигідно,  як зараз відбувається захоронення відходів, у нас буде це невигідно робити, тому що вартість захоронення буде коштувати стільки само як і вартість утилізації.

Тому, безумовно, що це призведе до створення конкурентного середовища і в нас з’являться переробні заводи, які будуть займатись сортуванням і переробкою твердих побутових відходів. В той же час місцеві бюджети отримають можливість рекультивувати ті звалища, які вже зараз існують. Це теж дуже важливо це зробити.

Наступний момент. Встановлюється "зелений" тариф на енергію, яка буде здобута в результаті утилізації твердих побутових відходів. Але що дуже важливо, що ми пропонуємо, щоб була розширена відповідальність виробникам, ви абсолютно правильно сказали, Віктор Михайлович, виробникам упаковки. Якщо той, хто виробив упаковку, він буде мати три варіанти на вибір. Перший варіант – він самостійно збирає те, що він виробив, наприклад, як завод "Оболонь", у них 100 відсотків того скла, яку вони виробляють упаковку у вигляді пляшок, вони збирають, потім переробляють у себе, виготовляють нову пляшку.

Другий варіант, який буде для виробника можливий на вибір – це вступити в самоврядну організацію, котра буде займатись цими проблемами.  І тоді він буде в цій самоврядній організації платити кошти за такий збір.

І третій варіант – якщо виробник упаковки не хоче ні перший, ні другий варіант, він заплатить державі податок і держава за нього сформує ситуацію, щоби це була зібрана упаковка, відсортована і перероблена утилізовано. Тут  немає ніяких проблем.

Я розумію, що виробникам упаковки найвигідніша нинішня ситуація. Їм вигідно, щоб ми 10 років ще провели в дискусіях спільних, розробили ще кілька важливих законопроектів, вивчили досвід всіх країн Африки, Азії і Близького Сходу, щоб все ми вивчили, їм це дуже вигідно, тому що вони зараз не платять ні копійки. Тому вони готові працювати з народними депутатами, переконувати всіх на світі, готувати листи.

ПИНЗЕНИК В.М. Для чого ця репліка?

ПАВЕЛКО А.В. Андрій Деркач, будь ласка.

ДЕРКАЧ А.Л. Он не имел в виду вас.

КРУЛЬКО І.І. Я ж не мав вас на увазі, Віктор Михайлович. Чому ви так нервуєте? Я нікого не мав на увазі. Я ще раз кажу, тому що вони і до мене підходили. Вони і до мене писали листи.

(Загальна дискусія)

ПАВЕЛКО А.В. По очереди давайте выступать все-таки!

Андрей Леонидович Деркач, пожалуйста.

ДЕРКАЧ А.Л. Можно я займу усредненную позицию между умудренными опытом практики применения украинского законодательства старожилами парламента и молодыми еврооптимистами? Иван Иванович, о чем говорят наши коллеги? О том, что практика применения законодательства в итоге возвращается в виде коррупции и написания справок. На самом деле то, что не утилизируется.

А то, что касается законопроекта, я считаю, что в первом чтении его надо принимать, потому что он действительно идет в комплексе и там правильный европейский подход.

Другой момент, что реализация этого законопроекта и практика применения законопроекта, она может привести к коррупционным последствиям. Безусловно, это надо учитывать при варианте второго чтения. Но с другой стороны, если ничего не делать, тогда давайте привлечем, Андрей Васильевич, у меня есть предложение, чтобы Садового включить в рабочую группу по мусору, тогда у нас точно всё получится, как говорится, полный вариант, да? (Сміх)

И давайте в первом чтении проголосуем, потом включим Садового и еще раз всё получится.

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо, Андрей Леонидович.

Анатолий Сергеевич Матвиенко.

МАТВІЄНКО А.С. Друзі, ніхто не проти наведення порядку. Є комплексний закон. Давайте  приймемо цей комплексний закон, який потім нам дасть можливість рухатись далі.

Друге, закон про податки, це той закон, який не є комплексний. А цей закон на виконання того закону! Ну даруйте мені! Ну ще не розглядалися закони, а ми вже "ділимо шкуру невбитого ведмедя".

Є комплексний, є сьогодні 5 законів, Андрію, от дивися! 5 законів є сьогодні у Верховній Раді. Тому давайте комплексні розглядати, два комплексних: один про "зелений" тариф і два ваших – 5.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Шановні колеги, пропонується все-таки по черзі. Перше, що було запропоновано, підтримати озвучену головою підкомітету Іщейкіним Костянтином Євгеновичем таке рішення, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект 4837 прийняти за основу та внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні після прийняття в цілому законопроекту 4836 щодо змін до Податкового кодексу.

Голосуємо. Хто за? Рахуйте. Хто проти? 1. Хто утримався?  

ШКВАРИЛЮК В.В. 2. Рішення прийнято.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення прийнято.

Наступне питання. Законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу № 4337, поданий народним депутатом Ничипоренком Валентином Миколайовичем. Його немає. Слово надається, давайте так, по черзі,  заступнику Міністра фінансів Марченку Сергію Михайловичу.

МАРЧЕНКО С.М. Міністерство фінансів не підтримує зазначений законопроект, тому що надається право здійснення запозичень сільським та селищним радам. Ми вважаємо, що вони не мають можливості у зв'язку з низькою податкоспроможністю.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Михайловичу.

Слово надається голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Андрію Васильовичу, шановні колеги! По‑перше, питання щодо надання права радам об'єднаних територіальних громад не потребує додаткового законодавчого врегулювання. По-друге, надання права здійснення запозичень сільськими та селищними радами може призвести до, можливо, банкрутства таких бюджетів надалі, оскільки рівень доходної частини більшості селищних і сільських бюджетів не дозволяє забезпечувати видатки з утримання апаратів відповідних рад та інші першочергові видатки з реалізації самоврядних повноважень.

Поряд з тим, у законопроекті не встановлені обмеження щодо параметрів боргової  безпеки для  сільських та селищних рад, як передбачено в частині третій статті 18-ої Бюджетного кодексу.

Міністерство фінансів не підтримує. Асоціація міст України зазначає, що прийняття законопроекту може негативно позначитись на функціонуванні бюджетної системи.

Тому пропонується підтримати наступне рішення: рекомендувати Верховній Раді проект закону 4337 за результатами розгляду в першому читанні відхилити.

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався? 1. Рішення прийнято. Дякую.

Наступний законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо фінансування діяльності центрів надання адміністративних послуг, за номером 4059, поданий народними депутатами Найємом, Добродомовим та іншими. Немає?

_______________. … (Без мікрофону). Якщо можна, перенесіть, будь ласка, на кінець засідання.

ПАВЕЛКО А.В. У нас вже і є кінець. 

Слово надається заступнику Міністра фінансів Марченку Сергію Михайловичу.

МАРЧЕНКО С.М.  Міністерство фінансів не підтримує концептуально зазначений законопроект, тому що ми вважаємо, що створення спеціального фонду додатково для забезпечення діяльності цих центрів за рахунок плати за надання адміністративних послуг є недоречним, оскільки вони можуть таким чином з загального фонду використовувати ці кошти також на ці центри. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергій Михайлович.

Слово надається голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, вчора на підкомітеті була гаряча дискусія з цього приводу. Нагадую, що законопроект передбачає з 1 січня 2017 року зараховувати до спеціального фонду місцевих бюджетів по 30 відсотків кожного виду плати за надання інших адміністративних послуг та адміністративних зборів. Чинна норма - 100 відсотків до місцевих бюджетів.

Тому необхідно відзначити, що, по-перше, за своїм змістом законопроект не відповідає задекларованій меті, оскільки не містить положень щодо видаткових повноважень спеціального фонду місцевих бюджетів. Реалізація законопроекту в запропонованій редакції призводить до розбалансування місцевих бюджетів та зумовлює необхідність вишукання додаткових джерел доходів загального фонду місцевих бюджетів для незабезпечення видаткових повноважень, визначених у статтях 89, 90, 91-й кодексу. Крім того, запропонований розподіл ставить у неоднакові умови місцеві бюджети, території, де створені, та ті, де не створені центри надання адміністративних послуг, чим позбавляє стимулів щодо створення центрів.

Загалом, дотримуючись вимог кодексу, місцеві радим можуть вирішувати питання щодо підтримки центрів надання адміністративних послуг саме за рахунок спрямування коштів з загального фонду місцевих бюджетів. (Шум у залі) Хоч 100 відсотків, так.

Мінфін не підтримує цей законопроект. Асоціація міст України пропонує відхилити, аргументуючи, що зарахування частини відповідних зборів до спеціального фонду бюджетів не узгоджується із здійснюваними заходами щодо оптимізації спеціального фонду.

Тому за підсумками обговорення пропонується підтримати наступне рішення комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект 4059 відхилити. Дякую.

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо!

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, є інші пропозиції?

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

ПАВЕЛКО А.В. Хто за те, щоб підтримати дану пропозицію, а саме: відхилити законопроект 4059? Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Одноголосно. Рішення прийнято. Дякую.

Наступне питання – про Рахункову палату (щодо затвердження граничної чисельності). Слово надається Секретарю Рахункової палати Юхимчуку Анатолію Петровичу. Будь ласка.

ЮХИМЧУК А.П. Шановні народні депутати! Відповідно до статті 17 Закону України "Про Рахункову палату" Верховна Рада повинна затвердити граничну чисельність Апарату Рахункової палати. Це абсолютно нова норма закону і вперше, по суті, гранична чисельність виноситься на затвердження Верховної Ради.

Рахункова палата відповідно до закону подає на узгодження із комітетом граничну чисельність у 600 працівників Апарату. Ця чисельність у нас була в 2008 році. Вона не є абсолютно новою, вона не є багаточисельною. Це абсолютно та чисельність, яка повинна бути для забезпечення мінімальної потреби Рахункової палати у виконанні її основних  повноважень.

Варто зазначити, що у 2008 році ми мали таку чисельність, і на той час Рахунковій палаті не були надані повноваження контролю за доходною частиною державного бюджету. Зараз ми маємо абсолютно новий закон, нові повноваження, нові функції, і в зв'язку з цим ми просимо врахувати особливості нашого нового закону і подати на Верховну Раду граничну чисельність у кількості 600 працівників.

Якщо говорити про те, багато це чи мало, то ми подали вчора на підкомітеті деякі дані, які говорять про те, що на рівні багатьох країн Європи ми є одна із малочисельних Рахункових палат. Але і ця кількість сьогодні також не дає можливість покрити бюджетне тіло при тих вимогах, по тій потребі, що сьогодні вимагає від нас новий Закон про Рахункову палату.

Тому ми просимо врахувати нашу пропозицію і подати Верховній Раді на затвердження оцю граничну чисельність у кількості 600 працюючих, з урахуванням усіх територіальних управлінь. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Анатолію Петровичу.

Слово надається голові підкомітету Крульку Івану Івановичу.

КРУЛЬКО І.І.  Дякую.

Шановні колеги, вчора підкомітет з питань державного фінансового контролю діяльності Рахункової палати розглянув подання, яке надійшло до нас від Рахункової палати, стосовно встановлення граничної чисельності апарату Рахункової палати.

У нас є кілька моментів, які необхідно уточнити перед тим, як ми як бюджетний комітет винесемо це рішення на розгляд парламенту і для затвердження парламенту. Перше, нам потрібно, щоб Рахункова палата надала належні фінансово-економічні розрахунки та обґрунтування щодо запропонованої граничної чисельності апарату, включаючи розміри середньої заробітної плати працівників, виходячи з фактичної і граничної чисельності апарату, та порівняно з останніми попередніми роками. От, власне, оці дані – даних у нас немає, це один момент.

І другий момент є. Він полягає в тому, що, на жаль, Верховна Рада не виконала свого обов'язку перед Рахунковою палатою і не зробила те, що мала зробити: не призначила новий склад Рахункової палати в складі дев'яти осіб. Я розумію їх, чинний склад, їм треба рухатись далі, вони повинні виконувати те, що написано в законі і подати на затвердження граничну чисельність апарату. Але, з іншого боку, я не виключаю, що новий склад Рахункової палати, який у нас з'явиться, у них може бути своє бачення і обґрунтування стосовно того, який має бути граничний склад апарату Рахункової палати, виходячи дійсно з тих нових завдань, які ми поставили в законі перед Рахунковою палатою.

Тому я пропонував би відмітити, що Рахункова палата виконала нашу рекомендацію, подала до нас свої пропозиції. Ми ці пропозиції беремо до уваги, але в той же час ми повертаємо Рахунковій палаті їхнє подання з тим, щоб вони уточнили ті речі, про які я вже говорив вище.

І я думаю, що парламент все-таки змушений буде зробити те, що він має зробити, і сформує склад Рахункової палати. Дякую. Прошу підтримати проект рішення, яке запропонував підкомітет.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Інші пропозиції є?

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

ПАВЕЛКО А.В. Немає.

Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Наступне питання, про план роботи Комітету з питань бюджету на період п'ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

Шановні народні депутати, відповідно до частини другої статті 41 Закону "Про комітети Верховної Ради" до початку чергової сесії Верховної Ради затверджується план роботи комітету. Проект плану роботи комітету на період п’ятої сесії Верховної Ради восьмого скликання вам роздано.

ШКВАРИЛЮК В.В. Треба голосувати, тут немає що доповідати. Я прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція підтримати. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Переходимо до "Різного". Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету в період четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 53 Закону "Про комітети Верховної Ради" підготовлено і роздано інформацію про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету в період четвертої сесії Верховної Ради восьмого скликання. Прошу таку інформацію взяти до відома.

Колеги, щодо всіх питань порядку денного комітету рішення прийнято. Дякую всім за участь. До побачення.

Завтра під куполом зберемось о 14.00 для остаточних рішень нашого комітету і прийняття дуже важливих питань.