Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань бюджету

20 квітня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету Павелко Андрій Васильович.

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалося 16 народних депутатів. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є, засідання оголошую відкритим.

С первых слов хотел бы поприветствовать министра финансов - Александр Данилюк. Очень приятно вас видеть на первом же комитете после принятия в министры. (Оплески)

Это очень хороший знак для очень плодотворной работы вместе с бюджетным комитетом.

(Шум у залі)

ПАВЕЛКО А.В. Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Є зауваження? Немає? Якщо пропозицій до порядку денного немає… Є? Будь ласка, Олександре.

ГОРБУНОВ О.В.  Шановні колеги! Прошу додатково включити до  порядку денного питання про погодження передачі бюджетних призначень Державній службі з лікарських засобів відповідно до розпорядження уряду від 6 квітня за номером 256-р. Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція підтримати? Приймається? Приймається.

Переходимо до порядку денного. З першого питання доповідає Левченко Юрій Володимирович. Будь ласка.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Товариство, чи є якісь зауваження, пропозиції до нашого списку?

ІЗ ЗАЛУ. Нет.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Немає. Тоді  прошу підтримати, пане Голово.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету? Хто за? Хто проти? Хто утримався? Дякую. Рішення прийнято.

По законопроектах, що мають вплив. Є питання? Будь ласка. Віктор Михайлович.

ПИНЗЕНИК В.М. У мене питання не списку стосується. У мене питання стосується іншого. Для чого ми це все робимо? Ми вже робимо це другий рік підряд. Є вимога Регламенту і Бюджетного кодексу. Бюджетний комітет має хоча б один раз висловити свою позицію з приводу законопроектів, які ідуть у Верховну Раду. Якщо мова йде про те, щоб ми схвалювали ці рішення, я в них сенсу не бачу. І даремно Юрій робить дурну, вибачте, роботу.

ІЗ ЗАЛУ. Як це?

ПИНЗЕНИК В.М. Дурну роботу, бо вона, на жаль, не приносить    користі. Він робить важливу роботу, але вона не дає результату. Я вважаю, що треба, щоб бюджетний комітет вимагав виступу по кожному законопроекту, який має вплив на бюджет. Відповідно до Регламенту і Бюджетного кодексу. Цього тижня повно законопроектів голосується, які не мали права  взагалі розглядатися. Це роль бюджетного комітету.

Я пропоную, щоб або ми звернулись з листом, або на Погоджувальній раді Голова комітету звернувся з вимогою надавати від бюджетного комітету по законах слово.       

ПАВЕЛКО А.В. Вікторе Михайловичу, я думаю, підтримують всі члени комітету.

ГОРДЄЄВ А.А. Навіть можу доповнити, от ішов розподіл спецфонду, якесь там агентство новостворене, а бюджетний комітет навіть взагалі не викладав свою думку…

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, приймається? На Погоджувальній раді я запропоную, щоб включили як обов'язковий виступ від комітету по тих законопроектах, які мають вплив на показники бюджету. Приймається?

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Маленьке уточнення. Пропоную уточнити, щоб не перезавантажувати, які мають негативний вплив, тобто зменшують надходження до бюджету або збільшують видатки. Немає сенсу виступати по тих законопроектах, які збільшують надходження. 

ПАВЕЛКО А.В. Вікторе Михайловичу, приймається така річ.

Тоді хто за те, щоб підтримати проект рішення до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету? Хто за, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякую.

Переходимо до другого питання. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет  України на 2016 рік", номер 4197.

Слово надається голові підкомітету Куліченку Івану Івановичу. Будь ласка, Іване Івановичу.

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги! Учора на засіданні підкомітету були присутні 6 членів комітету і представляв Максим Єфімов пропозиції. Тому політичну частину, складову я зараз, мабуть, випущу. Міністерство фінансів з цього приводу виступить, тому що кошти були передбачені ще в минулому році, вони не були використані, попали в спецфонд на 2016 рік, не були передані цим областям і попали як джерела доходів в державний бюджет. Це політичне питання, ми його тут не вирішуємо.

 Ми будемо говорити про поправки, які прийшли до нас після розгляду в першому читанні. Вчора, 19 квітня, закінчився термін, коли подавались ці поправки. До нас подано 12 пропозицій. Після засідання підкомітету пропонується врахувати 6 пропозицій – першу, другу, сьому, восьму, дев'яту та одинадцяту. Пропонується схвалити у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту.

Якщо є необхідність по пропозиціях зараз доповісти, я можу доповісти. 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу. Я думаю, що ми надамо слово Міністерству фінансів, а потім перейдемо до обговорення. Будь ласка. Оксана або Олександр.

ДАНИЛЮК О.О. Якщо дозволите, я просто хотів пару слів сказати. По-перше, я дуже радий усіх вас бачити. Дійсно, для мене це важливо, що після призначення я прийшов на комітет. Я вважаю, що для мене це як символ того, що ми будемо плідно співпрацювати і в нас буде взаємна довіра. Я сподіваюсь, що у вас цей сигнал буде також відповідно сприйнятий. І я буду намагатися якомога більше брати тут участь. Можу, в принципі, пару слів сказати, чим я буду займатися. Можемо окремо просто про це поговорити.

Але давайте все ж таки по цьому законопроекту. Я, звичайно, передам слово зараз і Оксані Маркаровій, але відразу хочу сказати, що для мене це питання не є новим. Я ще на посаді заступника Глави Адміністрації Президента цим питанням також займався і співпрацював там з депутатами, які, в принципі, висловлювали свою критику стосовно того, що відбулося, але зараз нам треба подивитися на цю ситуацію просто як вона є на цей момент. Тобто на цей момент Міністерство фінансів це розглядає, що якщо це рішення буде прийнято, в такому вигляді буде прийнятий закон, це призведе до дефіциту додаткового 3,2. І з огляду на те, яка у нас зараз ситуація з фінансами, я не виключаю того, а майже навіть впевнений, що ми таким чином просто поставимо Президента в ситуацію, коли він буде змушений цей закон заветувати, тому що у нас вперше про цей закон, коли я сюди йшов, був сигнал від МВФ, який дуже акуратно слідкує за тим, що відбувається.

То я хотів би, щоб ми зараз проговорили можливі рішення, тому що політична позиція – звичайно, гроші треба знаходити, але є дуже багато пріоритетів зараз у держави і ресурс досить обмежений, тому як це буде робитися, це обов'язково має бути складовою, обов'язково. І тут також є і політичні певні ризики і у губернатора, я дуже добре його розумію, який в принципі минулого року повірив закону, розпочав відповідні дії і поклав на це свою репутацію. Але зараз ми там, де ми є, і тому треба знаходити відповідне рішення.

Це така політична позиція. Оксано, якщо ти можеш, будь ласка, прокоментуй більше детально.

МАКАРОВА О.С. Я ще раз підтверджу. Колеги, якщо в такому варіанті, в якому закон прописаний зараз, ми просто перевищимо граничний розмір дефіциту саме на цю суму. Відповідно, це є не тільки порушенням нашої співпраці з МВФ, тому що в даному випадку такий бюджет з такими змінами, ну, просто дефіцит буде більше, або ми пропонуємо збільшення цих видатків разом зі зменшенням в якомусь конкретному місці, але у нас в даному випадку немає джерела на сьогоднішній день для покриття, звідки ви готові зняти цих 3 для того, щоб виділити  саме на цю ініціативу. Це один варіант. І тоді можна це розглядати.

По-друге, там ще є декілька технічних, більш технічних питань, які стосуються Бюджетного кодексу стосовно того, наша точка зору, що треба, щоб це виділялось не тільки на видатки розвитку, а і також на видатки споживання, на видатки утримання, я думаю, що це якраз питання, які… Записали уже ті, що ми давали.

Але найголовніше питання – це дефіцит. Тобто на сьогодні я розумію аргументацію, яку ви кажете про минулий рік, але, знову-таки, ми говоримо про баланс цього року, не про те, чи є ті кошти, збережені з минулого року, чи немає. Тобто питання бюджету цього року, просто прийняття закону в такому вигляді, як є, це арифметичне збільшення дефіциту…

КУЛІЧЕНКО І.І. Це кошти місцевих бюджетів, які ви не дали можливість використати в минулому році, і в цьому році зарахували з спецфонду як джерело  наповнення Державного бюджету.

МАКАРОВА О.С. Ще раз. Я ж не говорю про те, як було і що зроблено. Я кажу про ситуацію на сьогоднішній…

КУЛІЧЕНКО І.І. Ви ставите перед фактом.

ПАВЕЛКО А.В. Оксано Сергіївно, Олександре Олександровичу, дякуємо. Я думаю, що зараз дамо всім виступити.

У нас є запрошений голова Донецької облдержадміністрації Жебрвський Павло Іванович.

Будь ласка, вам слово.

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. …Був підготовлений закон, який передбачав, що ми ці гроші забираємо і відновлюємо інфраструктуру Донеччини, яка в принципі контрольована українською владою. Фактично ми не просили ресурсу з центрального бюджету додаткового. Ми казали, що оскільки вони "болтаються", ці гроші, лежать на казначейському рахунку і їх використати не можна, ми пропонуємо ефективно використати ці фінансові ресурси. Всі з задоволенням це сприйняли. Після цього всього тягнули до безтями і фактично гроші не дали. Потім пані Яресько разом із Уманським зарахувала його до загального фонду і показали в доходній частині і фактично обнулили на 01.01.2016 року.

Яка складова тепер цього всього? От тепер дивіться. Тобто я ж повинен враховувати не тільки те, що робиться і говориться на цій території… (вимкнено мікрофон) і так далі, і так далі. Якщо ми візьмемо 5 мільярдів на 5 – це 25 мільярдів ВВП. І плюс на сьогоднішній день перерозподіл – 30, це 7,5 мільярда гривень отримають бюджети всіх рівнів додаткового фінансового ресурсу, в тому числі і державний бюджет, місцеві бюджети і всі інші фонди. Тобто це не бюджет проїдання.

Перше – замість вкладення у відновлення інфраструктури вилучили з місцевих бюджетів Донецької області гроші. Раз. Друге питання. Замість наповнення доходної частини, виділивши 2,4, отримати 7,5 мільярда, ми кажемо – ні. Чи потрібно шукати скорочення якихось видатків? Так. Мало того, ми не говоримо, що нам сьогодні потрібно вже в травні 2,4 мільярда гривень. Ми готові сісти і розписати по бюджетному розпису помісячно, скільки фінансового ресурсу нам потрібно буде в червні. Ви знаєте, що ми запустили систему "Прозоро" – і там скорочується термін процедур до 30 днів. Якщо це все буде, це все буде десь у кінці травня. Тобто в кінці червня нам перший фінансовий ресурс потрібен буде.

 Ми можемо липень-серпень-вересень-жовтень-листопад-грудень розписати по бюджетному розпису по надходженню. І фактично на сьогоднішній день з урахуванням доходів через перерозподіл, через зростання ВВП і через перерозподіл ми не отримуємо фінансової дірки. На папері, можливо, вона буде, але доходи будуть збалансовані. Доходи будуть збалансовані. Якщо просто чисто по-бухгалтерськи дебет-кредит подивитися, так, додаткова дірка, але якщо зробити бюджетний розпис на 6 місяців, якщо подивитися по доходній частині через зростання ВВП і перерозподіл до бюджету, то навпаки – доходна частина бюджету, зведеного бюджету зросте: при 2,4 виділених 7,5 мільярда отримають. Тобто додатковий фінансовий ресурс, який від цього буде, замість просто того 2,4 - ми отримаємо на 5,1 мільярда додатковий фінансовий ресурс. І це ми можемо порахувати. Я готовий порахувати це все, яким чином по алгоритму це все відбудеться. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Павле Івановичу, дякуємо вам.

Далі переходимо до обговорення. Записалися Гордєєв Андрій Анатолійович і далі по списку.

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги! Я хотів би сказати перше. Закон ми прийняли в першому читанні. Згода політична на нього є.

Друге. Враховуючи позицію Міністерства фінансів, причому як міністра, так і заступника, то я хотів би сказати, що от як Донбас дивиться на Україну через вас, так і Крим дивиться на Україну через Херсон, наприклад, там така ж сама ситуація по кримських цих коштах і так далі.

Ви це в доходи собі включили на 1 січня, але ж ви навіть на зазначили, що ваші доходи, це місцеві бюджети, ви просто це так – раз – ніби так воно і має бути.

Тому я повністю підтримую позицію підкомітету, який провів, і там, до речі, є технічні питання по моїй поправці, знімається, ну, є губернатор, є позиція, тому знімається. Прошу підтримати всіх. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Віктор Миколайович Кривенко.

КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги, я коли в Донецьк їздив через Луганську область, там 8 годин, то я зрозумів, звідкіля у цих людей в тому числі сепаратизм народжується. Бо те відношення до інфраструктури, яке у нас там є, воно точно ніяк не спонукає людей, щоб вони більше любили Україну. Бо коли через кордон тільки переходиш ногою, там одразу ідеальні дороги. Це перше. Це коли ми їздили в "російський" Донецьк на суд до Савченко, ми ж їхали через Луганську область, а потім їхали по Ростовській області.

(Загальна дискусія).

КРИВЕНКО В.М. Це перша річ.

Друга річ. Ми точно, вперше він проголосований в першому читанні, і те, як нас будуть "розкатувати" наші політичні опоненти, розказувати, що ми казочки розповідали, те, який авторитет буде у наших колег мажоритарщиків, депутатів, які особливо з тих регіонів, те, як їхня місцева преса, як вона просто буде їх розпинати, це коштує набагато більше, ніж кошти, які по великому рахунку і так треба вкладати, якщо там є ще додатково залучені міжнародні кошти, які розкриваються завдяки тому, що ми свою частку вкладаємо.

А стосовно джерел, послухайте, у нас є перевиконання. Так, у нас його небагато, але перевиконання є.

Друге. Можна зменшувати субсидії на газ. Я зараз написав запити і хочу колег поінформувати, що по інформації знизу, ми субсидій виписали більше, ніж відпустили газу населенню. Поговоріть на своїх територіях з облгазами, як вони зараз "вішаються" від того, що ми наробили, і те, що ми рік тому кричали, "Батьківщина" кричала, я тоді кричав: що ж ми робимо з цим механізмом субсидій. Один "Нафтогаз" у нас щасливий і купається в грошах.

Тому це треба підтримувати, виходячи з усіх факторів, які є. А у Міністерства фінансів така робота, не треба на них ображатися, така в них робота – бути проти. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Вікторе Миколайовичу.

Будь ласка, Левченко Юрій Володимирович.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую.

По-перше, хотів би зазначити, що ми в другому читанні розглядаємо цей законопроект, тому я, чесно кажучи, здивований, чому ми не поправки  розглядаємо, а обговорюємо по суті, мається на увазі, чи треба взагалі за нього голосувати, тому це таке питання.

Але конкретно по поправках. Я погоджуюся з багатьма аргументами щодо того, щодо потреби розбудови Донбасу, це зрозумілі речі – тут немає про що дискутувати. Так само аргументи про те, що навпаки це може дати певний поштовх економіці.

Але у мене є абсолютно, на мою думку, одне логічне застереження і зауваження. Що насправді може статися так, що гроші будуть вкладатися по суті в прифронтові об'єкти, які або будуть одразу ж нищитися після їхньої відбудови, або насправді не будуть відбудовуватися взагалі, а гроші будуть просто списуватися. Скажуть, що вчора був обстріл, ми тут щойно відбудували школу чи дорогу, а її вже зруйнували – бачте, обстріл відбувся. І таким чином справді створюється колосальний "пилосос" грошей корупційний на "вимив" мільярдів. Тому я  пропоную конкретну поправку. Я можу дискутувати щодо тих відстаней, які я прописав у поправці, я відкритий до дискусії. Але моя поправка полягає в наступному. Щоб ці гроші йшли на відбудову Донбасу, але не враховуючи 50-кілометрову зону від лінії розмежування між окупованими територіями. Я ж кажу, можливо, 50 кілометрів - це можна дискутувати з цього приводу. Але я впевнений, що ота територія, яка найближче до лінії розмежування, вона не має зараз отримувати, власне кажучи, ці кошти  по двох причинах.

По-перше, тому що просто ті гроші просто можуть бути в повітря викинуті в тому плані, що відбудують і відразу буде знищено. І таке буде. Он хлопці їздять, у мене буквально позавчора повернулося двоє побратимів з фронту, от поранені зараз лежать у лікарні, знаєте, це все продовжується, воно нікуди не дівається, ці всі обстріли.

А по-друге, тому що створюється чудовий корупційний механізм, який ніхто ніколи в житті не зупинить і не зможе перевірити, коли будуть казати, що от вклали, але, бачите, вчора був обстріл і те, що ми відбудували, тільки що було знищено. Тому прошу підтримати мою поправку і я прошу головуючого поставити це на голосування. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Добре. Слово надається Павлу Івановичу. А потім Івану Івановичу від підкомітету.

ЖЕБРІВСЬКИЙ  П.І. Шановний колего! Якщо говорити про корупційну складову, то тоді не треба нічого робити. Бо якщо ти щось будеш робити, то обов'язково тебе можуть підозрювати в корупційних злочинах. Хочу сказати, щоб було зрозуміло: в комісію, яка приймає ці всі рішення і контролює, входять працівники Служби безпеки, БЕПа, ВЕБа і прокуратури. Якщо в когось є сумніви з цього приводу, прошу приїжджати до мене і ми разом будемо контролювати ці всі речі.

Звичайно, ніхто не збирається вкладати в Опитне, Водяне, Зайцево, Широкіне і так далі. Але є такий населений пункт Мар'їнка. Через дорогу – Олександрівка. На сьогоднішній день у Мар'їнці зруйновано 28 будинків. Ми не збираємося відновлювати повністю ці будинки там з термомодернізацією, але приблизно в середньому десь у мільйон гривень обійдеться те, щоб люди могли там жити. Люди не виїхали ні з Мар'їнки, ні з Красногорівки. Через дорогу від Мар'їнки є селище Олександрівка, "сєпари", там було 5 будинків зруйновані – відремонтували ці будинки. І сьогодні, наприклад, кума живе в Олександрівці і каже: "Там, де "укропи", там ні хріна не робиться, а в нас на сьогоднішній день газ є, будинки відновили". І потім іди переконуй, що там, де Україна, там модерно, там класно.

Сьогодні у мене 310 метрів залишилося, щоб дати газ на Мар'їнку і Красногорівку і щоб запустити два заводи. Два вже екскаватора знищили повністю. Завтра і післязавтра я сам буду сидіти в тому екскаваторі, тому що, в принципі, військових не можна пустити туди. Екскаваторщик, в принципі, два рази якого обстріляли снайпери, відмовився йти, в нього руки дрижать, і через це мені треба дати роботу людям там, на передовій, і відновити 28 будинків оцих у Мар'їнці. Якщо я їх не відновлю, як я маю їх переконувати в тому, що там, де Україна, там дбають про людей?

Через це, шановні колеги, я розумію, що побратими там, я з ними багатьма зустрічаюся, спілкуюся і так далі, перш ніж говорити оці слова, я просто трішки подумав би: чи говорити чи ні, і просто поїхав і вивчив би ситуацію. Мало того, я знаходжу позабюджетні гроші і разом з військовими ми відновлюємо будинки, накриваємо в Зайцево (Жованка). Я сьогодні в принципі тягну електроенергію в Опитне, Водяне, бо 65 людей сидять в підвалах – знищено все! – без світла, і вони виїхати звідти не можуть нікуди, дайте їм житло і вони звідтіля не виїдуть. І через те перед тим, як казати: давайте не будемо там відновлювати, подумайте, як ми будемо поновлювати ту територію.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Можна я відповім?

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Юрію Володимировичу, ми зараз поставимо на голосування вашу пропозицію.

Юрію Володимировичу, нехай підкомітет висловиться по цьому питанню, а потім ви будете мати можливість.

Іване Івановичу, будь ласка, по даній поправці. 

КУЛІЧЕНКО І.І. Ми вчора присвятили, мабуть, 10 хвилин в обговоренні цього питання на підкомітеті. Те, що пропонує Юрій Левченко, можливо, можна було б виписати в постанові по їх використанню, але в призначенні субвенції виписати так ми не зможемо, це по законодавству ми не зможемо, тому ми проголосували цю поправку відхилити.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, дуже коротко.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую.

Я з останнього почну - щодо законодавства. Тут я бачив обґрунтування, яке було надано в таблиці, щодо невідповідності Прикінцевим положенням Бюджетного кодексу. На мою думку, я переконаний, що це абсолютно не так, в цьому пункті, про який згадано, немає жодних заборон для цього, взагалі ми прописуємо повністю нову субвенцію, яка має абсолютно нові джерела, яких раніше не було, тому що ця субвенція по суті нова, бо це спеціальна субвенція, яка бере джерела з минулого року, тому це не та сама субвенція, яка зазвичай іде, тому це інша субвенція. Тому я вважаю, що це можна прописати в законі.

А тепер на емоційний виступ голови Донецької обласної адміністрації я міг ви відповісти, що, по-перше, не треба намагатися емоціями якось аргументи замінювати, тому що будь-які емоції, чи вони щирі чи нещирі, аргументи не можуть замінити. Те, що ми зараз розглядаємо цей законопроект, це не є єдине джерело наповнення бюджету Донецької області. Тому говорити про те, що якщо, наприклад, моя поправка буде прийнята, буде взагалі неможливо і не буде жодної копійки відновлювати населені пункти, які безпосередньо в тій зоні, щодо якої я прошу все ж таки не виділяти на неї згідно цього закону, це, вибачте будь ласка, просто відверта неправда, тому що є інші джерела, які можна наповнювати. І нічого абсолютно жодною моєю поправкою не пропонується взагалі забирати. Я говорю про те, що не треба створювати потенційно корупційний "пилосос" з 3 мільярдів, де будуть вкладатися прифронтові території, а завтра це все буде знищуватися, от і все.

Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Добре.

Будь ласка, Сергій Іванович Мельник. Потім ставимо на підтвердження по поправках.

МЕЛЬНИК С.І. Шановні друзі, я все-таки хотів, я минулого разу пропонував, якби це було зроблено торік, то взагалі б не було питань. Це залишки коштів місцевих бюджетів, це не є джерело фінансування державного бюджету. Але я просив і минулого разу Мінфін зробити це через інструмент обласних бюджетів. Тоді ми уникнемо оцього влізання в дефіцит державного бюджету. Бо він у нас дефіцитний. А обласні бюджети, вони у них бездефіцитні. От чому саме вибрали інструмент через субвенції державного бюджету? Мені здається, через інструмент обласних бюджетів було б краще. Це їхні гроші. Це гроші кожного місцевого бюджету, відображені в звіті у зведеному бюджеті. Через зведений бюджет, два обласних бюджети – і ми уникаємо всіх проблем.

ПАВЕЛКО А.В. Пропозиція, будь ласка.

КУЛІЧЕНКО І.І. Пропозиція від підкомітету. Я прошу все-таки членів комітету врахувати, що об'єкти готувалися в минулому році. Вони пройшли експертизу і затвердження. І зараз поставити нові умови, щоб вони переробляли проекти? Вони знову їх не використають, тому що у них не буде документації.

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович Пинзеник.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, ця дискусія, на жаль, показує ту проблему, про яку я починав розмову з першого питання. Ми б уникли дискусії, якби ми дотрималися вимог Регламенту і Бюджетного кодексу, коли закон мав би подаватися з відповідним обґрунтуванням, ресурсом. Мені дуже шкода, що ми розмовляємо двома мовами і не хочемо чути один одного.

Я не почув ні в кого заперечень проти вирішення проблем Донецька. Всі розуміють, що ми мусимо брати на себе посильний тягар. Дискусія іде не в цій площині. Дискусія іде зовсім в іншій площині.

Якщо хтось не відчуває загрози, скільки ми ще протримаємося без доларів. Бо дехто пропонує друкувати. Я пропонував би долари друкувати. Тоді, може, втримаємо ситуацію. Я не знаю, скільки це може триматися. Але у нас ринки закриті. І у нас є єдиний остов – Міжнародний валютний фонд. І все пов'язано.

Якщо у когось є ілюзії, що бюджет іде дуже добре, то я хотів би ці ілюзії розвіяти: лютий-березень – різке погіршення бюджетної динаміки. В лютому і в березні іде бюджет з провалом, він не виконується. При цьому ж він має величезну дірку. Немає там ніякого профіциту, є величезний дефіцит, який, за моїм прогнозом, на жаль, буде наростати.

На жаль, повторю те, що я говорив минулого разу. Міжнародний валютний фонд взагалі рахує дефіцит бюджету дуже примітивно: він додає приватизацію, він додає приріст боргу і він додає зменшення залишків на казначейському рахунку. Він зменшення залишку додає в дефіцит. Тепер, казначейський рахунок як банк, там не видно чиї гроші. Це в технічному обліку рахувалися гроші місцевих бюджетів, а там не видно, це загальна сума. Загальна сума зменшується – росте дефіцит бюджету на 3 мільярди гривень.

Я закликаю, якщо ви хочете знайти рішення, я не знаю, чи буде, чи не буде вето на цей закон, але якщо хочете знайти рішення, то ми мусимо повернутися до цієї фундаментальної проблеми – проблеми із балансуванням ресурсів. Що я пропонував би, якщо ми хочемо якийсь крок зробити? Я б пропонував, щоб Мінфін допоміг. Тим більше, що Павло Жебрівський говорить, що не треба їм відразу 3 мільярди. Знайти, можливо, рішення в рамках тієї статті, яка є можливою. Сьогодні знайти рішення, завтра на півмільярда чи мільярд, запустити проекти і повернутися до цієї теми пізніше. Але в цій версії, яка зараз підготовлена, ми робимо просто гарну цукерку, покажемо її Донецьку, а потім цукерка виявиться порожньою. Я пропонував би такий варіант рішення, якщо Мінфін погоджується, знайти тут півмільярда чи мільярд, запустити програму, а потім подивитись, знайти через місяць-два додатковий ресурс.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Вікторе Михайловичу. Павло Іванович.

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. Ну, по-перше, ще раз перепрошую за емоційність, і насправді це неправильне, скажемо, спілкування. Вікторе Михайловичу, насправді от якраз я з цього приводу і пропоную, що ми цей фінансовий ресурс декларуємо.

Друге питання. Буквально завтра-післязавтра буде керівник департаменту фінансів. Ми розпишемо в розписі, скільки нам потрібно на запуск помісячно на півроку. Скільки потрібно в липні, скільки потрібно в серпні, скільки буде потрібно у вересні і так далі. Мало того, ми там, скоріше всього, це на наступному тижні буде, бо завтра я поїду, і ми порахуємо фінансовий ресурс, яким чином наповниться. І ми покажемо в тому числі МВФ і іншим, що дірки не буде, що будуть доходи в цій частині і так далі.

І ще раз кажу, що не буде якраз, я не бачу, наприклад, того, що будуть видатки, скажемо, не відновлені. Видатки будуть відновлені. Чому? Тому що це "тяглова конячка". Не більше й не менше. Вона тягне. Мультиплікатор - 3. Подивіться, давайте подивимось і порахуємо. Перерозподіл 30 відсотків. І не буде дірки. Це не будуть "пусті" гроші. Ці гроші будуть збільшеними надходженнями до бюджету.

Вікторе Михайловичу! Я готовий сісти з директором департаменту, з Мінфіном, випрацювати, зробити бюджетний розпис по шести місяцях і показати, в принципі, доходи, додаткові доходи.

ПАВЕЛКО А.В. Вікторе Михайловичу, будь ласка.

ПИНЗЕНИК В.М. Я дуже коротко. Якщо не забувати про те, що весь дефіцит бюджету в Україні фінансується за рахунок "фальшивих" грошей, то це правильно, бо друкує їх Національний банк. Звичайно, буде ріст, номінальний ріст за рахунок розкручування інфляції. Тут нічого нового немає. Якщо ми хочемо повернутись до інфляції у 43 відсотки, як це було минулого року, давайте так і поступати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Вікторе Михайловичу. Костянтин Юрійович Павлов. Будь ласка.

ПАВЛОВ К.Ю. Уважаемые друзья! Я абсолютно поддерживаю губернатора Жебривского Павла Ивановича, что нельзя одним производить работы, другим не производить. Потому что если сегодня не дать надежду людям на то, что их жилье будет восстановлено, их рабочие места будут восстановлены, никогда эти регионы не будут украинскими. Нельзя этого делать.

Второй момент. Здесь в презентации есть очень хорошая фраза: "Деньги, заработанные в Донецкой и Луганской области, должны работать на Донбасс, на его восстановление". Риторика в парламенте последние годы постоянная – деньги, мы говорим о децентрализации, обо всем остальном. Вот это вот прямая децентрализация бюджета. Деньги должны работать на Донбасс.

Следующий момент. То, что касается доклада Павла Ивановича. Я хотел бы, чтобы все еще раз услышали, что он сказал. В моем понимании, я человек, который из бизнеса в свое время пришел, любой прагматичный политик, бизнесмен, руководитель, в том числе и деньги, которые привлекаются благодаря Международному валютному фонду, должен вкладывать в развитие, а не прожирать, извините меня, и не затыкать ежеминутные дырки, по сути дела.

То, что предлагает Павел Иванович в отношении – каждая гривня даст еще 4, это фактически дополнительные налоги и в государственный бюджет, и в областной бюджет, и в местные бюджеты каждого региона. Это фактически дозагрузка мощностей, это дополнительные рабочие места, это дополнительные поступления налогов.

У меня только один вопрос, Павел Иванович. Учтены ли при восстановлении домов частные дома или предусмотрено ли строительство многоквартирного жилья тем людям, которые утратили свое частное жилье?

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. Шановні колеги, якраз з приводу цього від вас рішення. На сьогоднішній день Бюджетний кодекс і бюджети забороняють нам фінансувати відновлення приватного житла. Яким чином ми сьогодні виходимо? Ми фактично даємо матеріальну допомогу і з неї платимо ПДФО. Фактично на сьогоднішній день там, де є критичні всі ці речі. Тобто дурня повна. Але на сьогоднішній день бюджетне законодавство нам не дозволяє застосовувати компенсатори по приватному житлу. Ми можемо тільки по муніципальному, ще з натяжкою по ОСББ, а приватне житло ми фактично не маємо права. Весь фінансовий ресурс по приватному житлу, крім Широкине, Опитне, Водяне, Зайцево, не такий великий. Нами пораховано, 360 мільйонів гривень нам потрібно на компенсатори по приватному житлу. Але це ви маєте прийняти закон, який би дозволив це зробити. І ми навіть не з цих 2,4 мільярда, ми з іншого фінансового ресурсу готові почати компенсатори. Але прийміть цей закон.

От є будинок напівзруйнований, потрібно 10 тисяч, 20, 30 тисяч гривень виділити на всі ці речі. Людина не хоче його руйнувати, людина не хоче купувати, це приватне житло. Я йому маю надати або матеріалами, або роботами, або фінансовим ресурсом. А фінансовим ресурсом не бажано, бо проп'ють. Через це бажано роботами і матеріалами. Але я не маю такого права. Мені це заборонено Бюджетним кодексом.

На сьогоднішній день, я не знаю, який номер законопроекту, але колеги внесли такий законопроект у Верховну Раду, я просив би вас його підтримати, проголосувати, тоді ми такі компенсатори застосуємо.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Павле Івановичу.

Анатолій Сергійович Матвієнко.

МАТВІЄНКО А.С. Я не дуже добре розумію це чудо, коли ми 3 мільярди вкладемо, а 7 отримаємо в бюджет. Я не знаю, ми б тоді стали найбагатшою країною.

Я хотів би звернутися із запитанням до Міністра фінансів. У Пинзеника прозвучав компроміс. Взявши на себе зобов'язання, до кінця року покрити цих 3 мільярди, якщо знайдеться. Запустити цей проект. При тому, кажучи, перевиконання там десь є біля 5 мільярдів, які можна було б запускати в "капи". Ці розмови ходять сьогодні по парламенту. Чи бачите ви реально якийсь альтернативний крок в тому рішенні, яке зараз пропонується, який би розв'язав проблему і не штовхав би нас формально на збільшення дефіциту? Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

ДАНИЛЮК О.О. Дякую. Ситуація наступна. В залежності від рішення комітету. Якщо буде рішення прийнято, як воно зараз сформульовано, можете зрозуміти, які зараз можуть бути наслідки. Просто зразу кажу, що ця інформація потрапляє до МВФ, нам це ставлять як умови, не нам, Президенту, що він має заветувати цей закон. Це просто щоб політично, що навіть якщо комітет прийме таке рішення, це означає, зараз ми знаходимось в переговорах з МВФ, це просто (я відповідально заявляю) перше, що буде зроблено. І ми ставимо главу держави в таку позицію, хочемо – не хочемо,  парламент поставить в таку позицію.

Стосовно двох радикальних позицій: або взагалі нічого не робити, або по максимуму йти. Я думаю, що треба шукати щось посередині. Як вже сказала моя колега, у нас в принципі, може, перевиконання там десь і є, але ви розумієте, що у нас і проблеми також є, тобто у нас не буде, у нас немає додаткових коштів на даний момент. Просто немає. Тому треба думати про якусь можливість якусь суму знайти, але звичайно це не 3 мільярди. Яку? Я навіть не можу зараз вам сказати просто. Ми готові про це говорити зараз? Я свою колегу питаю, тому що, вибачте, будь ласка, я ще входжу трішки у справу.

МАРКАРОВА О.С. Я дуже прошу вас прислухатися до слушної пропозиції Віктора Михайловича. Ми готові Міністерством фінансів попрацювати разом зі всіма зацікавленими. Якщо буде дійсно з вашого боку, скажімо так, якісь там помісячні, не помісячні пропозиції, скільки ви бачите і так далі для того, щоб сісти і потім разом з вами обговорити дійсно, звідки ми можемо зняти для того, щоб збалансувати, вийти на таке рішення, яке буде, з одного боку, дійсно дасть нам можливість виділити додаткові кошти (скільки там це буде) найближчим часом. Але, з іншого боку, щоб ми все-таки не порушили на сьогоднішній день переговори, які ми ведемо, і не збільшили, не перевищили наш граничний розмір дефіциту. Це надзвичайно важливо, тому що фінансувати нам збільшення цього дефіциту на даний момент немає чим.

ДАНИЛЮК О.О. Якщо дозволите, я ще тоді продовжу. Я просто бачу, що Максим хитає головою. Я це в принципі сприймаю як певну недовіру. Я від себе кажу, що я буду персонально цим займатися і буду знаходити можливості. Тобто я не буду цей процес затягувати, щоб ви розуміли. Це не замилювання. Якщо ти маєш це на увазі, хитаєш головою, сприймай це як мій… Хоча якщо інше, то скажи.

ЄФІМОВ М.В. Саша, понимаешь как, начинали мы делать этот закон вместе, когда (спасибо за откровенность) ты сказал об этом в самом начале, о том, что этот законопроект проходил в том числе и через тебя, когда ты был представителем Администрации Президента. Это первое.

Второе. Нам ведь важно сегодня, почему мы настаиваем на принятии этого закона. Потому что мы хотим послать сигнал. И то, о чем говорит Павел Иванович, что мы должны всем тем людям, которые поверили нам, а именно: руководству области, депутатам, по сути - власти, чтобы они восприняли это как сигнал. Да, пусть потом в рамках этого сигнала мы получим часть, о которой мы договоримся, но нам нужен этот сигнал. Если мы сегодня не принимаем этот закон, то это автоматически означает, что все, что мы делали, это не недоверие между нами, а это недоверие к власти в целом.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Анатолій Сергійович хотів пару слів.

МАТВІЄНКО А.С. Друзі, я хочу сказати, що ми перерозподіл робимо бюджету, я не знаю, місяць, явно більше, ніж 3 мільярда. Очевидно, якщо просто дати сигнал, а потім його не виконати, отримати вето, то це просто абсурд. Краще такого сигналу не давати. Ми даємо сьогодні сигнал, що 3 мільярди бюджетний комітет просить Міністерство фінансів у графік, який буде узгоджений з однією і другою обласними адміністраціями …. Нехай нам доповість. Не просто добровільно ми віддаємо і кажемо, що хочете, те й робіть. Бюджетний комітет …. о четвертій годині чи п'ятій, хай вони нам доповідять, давайте добу їм дамо, щоб ви мали надію, і ми мали надію, що ми беремо зобов'язання, оскільки об'єктивно дійсно є підстави – це гроші місцевого бюджету, які були кудись зараховані і використані. Тоді це хоч реальна перспектива. Інакше це сигнал, який закінчиться скандалом, в тому числі ще й Президента підставимо з необхідності накласти вето.

ЄФІМОВ М.В. Анатолий Степанович, я не понимаю, мы примем сейчас этот закон и дальше есть время. Его, во-первых, еще нужно подписать.

ІЗ ЗАЛУ. Так пусть подпишут.

ЄФІМОВ М.В.  А почему нельзя порядок подготовить за это время?

ДАНИЛЮК О.О.  Максим! Пойми что произойдет. Вот смотри, только даже решение комитета. Я просто, к сожалению, на прямой связи бывает иногда, они видят проблемы МВФ, мы сейчас с ними только начинаем подходить, договариваться. То есть сейчас они это видят, они сразу же вписывают: Президент обязуется заветировать этот закон, я уже дважды снимал подобные нормы из меморандума, вложился по максимуму. Теперь мы ставим Президента страны в следующую ситуацию, когда он уже берет на себя обязательство, и у него будет политический выбор: либо сейчас завалить программу, либо будет выглядеть непонятно как с жителями этих регионов.

ПАВЕЛКО А.В. Павле Івановичу, дуже коротко.

(Вимкнено мікрофон)

ДАНИЛЮК О.О. Дивіться яка ситуація. Ви ж розумієте, що це політика, це не економіка, бо будь-яка копійка з Державного бюджету може бути вкладена в будь-що. Чому саме в ці регіони - це політика? Ви розумієте, що я маю на увазі? Ці гроші, будь-який ресурс, він може бути вкладений в різні місця, в різні території, в різні інструменти. Чому ми саме це обговорюємо зараз, тому що це політика, тому будь-які економічні викладки тут не дають ніякої логіки, не допоможуть вони нам, це політичне рішення. Тому МВФ це не буде сприймати. Я прошу навіть не один день. Кажуть, ми не будемо затягувати, дайте нам тиждень, щоб ми це опрацювали разом з обома губернаторами.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрій Гордєєв.

ГОРДЄЄВ А.А. Пане Олександре, я просто хотів сказати декілька речей. Перше. Президент був у Краматорську буквально нещодавно і обіцяв публічно саме цей закон. Ми, фракція Блоку Петра Порошенка, що ми маємо робити? Ну, як мінімум, йти у фарватері політики Президента. Перше.

Друге. Ви правильно сказали про політику. З однієї сторони, у нас є Карпатський єврорегіон, у нас є Івано-Франківська, Львівська, Закарпатська області, про які ми дбаємо, а з іншої сторони, на Луганську, Донецьку – нуль. Так яка ж тут політика тоді буде, скажіть? Це просто по Дніпру піде розподіл, ви розумієте це чи ні?

Пане Олександре, якщо ви сьогодні не бачите консенсусу в межах цього рішення підкомітету, який вже є, я думаю, у нас у всіх прохання до вас, разом з пані Оксаною, з губернаторами дайте нам до завтра якесь ваше рішення, а в четвер, завтра ми маємо голосувати закон. І рухаємося. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Олександре Олександровичу, є зараз Андрію що відповісти?

ГОРДЄЄВ А.А. Джерела у вас є. Перевиконання від митниці у вас вже є як джерело. Але ви про них мовчите.

(Шум у залі)

(Іде загальна дискусія)

ПАВЕЛКО А.В. Давайте всем дадим высказаться. Константин Павлов. Потом Нестор Шуфрич.

ПАВЛОВ К.Ю. Оксана Сергеевна, знаете, что надо сделать? Вот мы говорим, что источника нет, да? А давайте начнем снимать денежные средства с вот таких "эффективных" объектов, как типа трасса Обухов-Киев, которая бы служила людям еще лет 5 или 10 и так далее. Типа таких объектов. И будем отдавать туда, где людям нужно восстанавливать жилье.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Костянтине.

Нестор Шуфрич, будь ласка.

ШУФРИЧ Н.І. Спасибо.

Коллега из Блока Петра Порошенка очень хорошо охарактеризовал ситуацию. Президент был в Донецкой области, если я не ошибаюсь, в Краматорске, и четко пообещал вернуть украденные деньги, я подчеркиваю. Я считаю, что эти деньги были украдены наглым образом и перераспределены пока еще непонятно куда.

Сегодня есть возможность, и надо отдать должное группе депутатов, которые выступили с этой инициативой, эту несправедливость решить и компенсировать. Тем более, это уже стало предметом публичного обсуждения.

С другой стороны, меня насторожила фраза: "МВФ требует у Президента". Мы пока еще суверенная страна и у нас пока еще суверенный Президент. И МВФ ведет переговоры с Премьером. Я извиняюсь, я забыл, что уже Премьер-министр не Яценюк. У нас фактически теперь два в одном. Это точно. Поэтому, наверное, претензии могут быть и к Президенту.

Я считаю, что этот закон реален. Можно подискутировать о наполнении этого закона. Как минимум, его можно наполнить за счет инфляции, которая даст эти деньги. И мы уже сегодня видим превышение доходов таможни, за счет чего? За счет того, что реальная инфляция, это один из реальных источников пополнения бюджета. Если хотите найти другой источник, вы можете 0,7%, 0,6% сократить расходы, но я думаю, мы обойдемся минимум одним министерством. Мы знаем, о каком министерстве идет речь. Если хотим реально помочь. Источники наполнения этой статьи есть, главное – иметь желание.

Единственное, можно, наверное, пойти на компромисс с Министерством финансов. Если это, как они говорят, настолько усложнит переговоры с МВФ, мы можем отложить рассмотрение этого закона, но не далее как на следующее пленарное заседание, когда будут рассматриваться законы во втором чтении, а это или вторник ближайший, или четверг после завтрашнего четверга. Это максимум, на что мы можем позволить себе пойти, в моем понимании.

Эти деньги будут актуальны и 10 мая, и 10 декабря. Но этот закон должен быть принят в той редакции, в которой предложили наши коллеги.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Несторе Івановичу.

Будь ласка, Віктор Кривенко.

КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги, я свої аргументи вже виклав. Це перше. Тому пропоную ставити на голосування. Це рішення треба підтримувати. Бо інакше ми відкладемо ще на три тижні.

Оці переговори з МВФ, я дуже вірю, що пан Олександр буде суб'єктним в цих переговорах і не буде так, як було рік тому, коли, що нам сказали – всі під козирьок. Ви знаєте, наші "великие реформаторы", що вони зробили? Вони навіть вписали у вимоги Європейського Союзу до нас, де надання макрофінансової допомоги в 600 мільйонів євро, вони вписали скасування закону про …(нерозбірливо). У нас 20 заводів нових будується зараз в Україні. Тому треба бути більш суб'єктними.

Це друге читання. Треба завтра цей закон голосувати і шукати аргументи, як це робити. Тому що якщо відкласти на три тижні, тоді просто оцих наших депутатів, їх не існує в своїх округах, і голови адміністрації також.

Я, до речі, дякую "Опозиційному блоку" за людську позицію. Тому що для вас політично було б вигідно це все діло провалити політично. Але ми розуміємо, що Україна одна, тому треба ставити на голосування. Пропоную ставити на голосування у версії підкомітету.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Василь Васильович Амельченко.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, Павле Івановичу, дивіться, законом ми передбачаємо напрямок використання цих коштів на об'єкти соціальної інфраструктури, але за даними Мінрегіонбуду на сьогоднішній день за минулий рік ви фонд регіонального розвитку використали на 60%. Тобто 40% коштів, які вже вам надані були конкретно для проектів соціальної інфраструктури, ви їх не використали. В чому причина?

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. Дуже просто. Те, що завжди робиться і те, що сьогодні вже зробили ми з цього приводу. Як правило, органи місцевого самоврядування не вкладалися в проектно-кошторисну документацію. На жаль, я прийшов у другій половині року, і насправді, поки я змусив їх зробити ПКД, експертизи тощо, і, нарешті, коли гроші дали у вересні-жовтні, то їх використати було просто нереально. Чому сьогодні говориться про якомога швидше? Щоб ці гроші використали. Мало того, за цей час мені вдалося людей навчити і зінвестувати у проектно-кошторисну документацію.

ПАВЕЛКО А.В. Петро Ванат, будь ласка.

ВАНАТ П.М. Уважаемые коллеги, давайте вспомним, два года назад мы с легкостью увеличили бюджет на оборону в два раза, потому что это было продиктовано жизнью. Сегодня жизнь диктует, что нам в два раза нужно увеличить расходы на восстановление Донбасса. Нас никто не поймет, если мы сравним…

(Шум у залі)

ВАНАТ П.М.  Не перебивайте. Я к чему говорю? Что сегодня мы не имеем права не финансировать затраты на восстановление Донбасса. Это политически неправильно. В конце концов, мы живем в одной стране. Министерство финансов, пожалуйста, со всех областей наскребите понемножку денег и верните эти деньги на Донбасс. Другое дело – какой механизм - или этот закон, который нам подсказывает, каким образом это сделать, и что против Министерство финансов, или другой источник наполнения бюджетов этих двух областей. Вот здесь Министерство финансов и должно нам дать ответ на этот вопрос.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Петре Михайловичу. Будь ласка, Іван Іванович Крулько.

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги! Чому в нас така жвава дискусія з цього питання? Тому що колеги, які відстоюють різні точки зору, говорять про абсолютно діаметрально протилежні підходи. Один підхід правовий – чи з правової точки зору дійсно це рішення є ідеальним. Ні, не є, тому що дійсно в цьому бюджетному періоді ці кошти будуть збільшувати дефіцит державного бюджету.

Але є інший підхід – звичайна справедливість. Це кошти, які були зароблені і які належать регіону Донецької області. І які можуть бути використані на тій території, яка сьогодні контролюється Україною. Це другий підхід. Тому очевидно, що якщо є зауваження у Міністерства фінансів, у когось іще – запропонуйте той підхід, яким чином цю справедливість забезпечити. І ми, бюджетний комітет, якщо цей підхід буде юридично грамотним, безумовно, що ми підтримаємо. А поки такого підходу не запропоновано, я так розумію, що він не може бути запропонований,  це єдиний шлях, яким чином вирішити цю проблему.

Так, я розумію, що будуть проблеми з Міжнародним валютним фондом у переговорах з тим, що збільшується дефіцит державного бюджету. Але ще більші будуть проблеми з Міжнародним валютним фондом, якщо в нас люди будуть розчаровуватися в українській державі і буде збільшуватися кількість тих людей, які просто будуть ненавидіти Україну. А це будуть більші проблеми – не тільки з Міжнародним валютним фондом, а взагалі щодо існування такої держави як Україна.

Тому я би в цьому контексті хотів, щоб ми дійсно приймали рішення складні, не до кінця юридично вивірені, але розуміючи при цьому, що є важливо, що на шальках терезів є важливішим. Немає тут хорошого рішення, я його не бачу. Я дійсно вважаю, що треба Міністерству фінансів подумати над тим, щоб у нас було хоча б трьохрічне бюджетне планування. От буде трьохрічне бюджетне планування – не буде такого, що першого січня, як у цій казці про Попелюшку, карета перетворилася на гарбуз, кошти всі списалися. От не було б такої проблеми – ми зараз би тут не засідали. Тому давайте думати дійсно, яке мусить бути бюджетне планування в середньостроковій перспективі, тоді і не буде у нас цієї проблеми, яку ми зараз обговорюємо.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка. Олександр Олександрович.

ДАНИЛЮК О.О. Дякую за аргументацію. Дивіться, у мене така пропозиція. Я розумію, що до завтра ми рішення не знайдемо. Зараз я входжу вже у функцію переговорника з МВФ. Розумієте, це також не дуже просто. Я хоча б проговорю, зрозумію, що може бути там. І завтра я пропоную зустрітися, я вам доповім свої результати. Щоб ми вже приймали рішення вже більш якось інформовано. Я думаю, що один день не нашкодить, а мені він буде потрібний. Якщо ви це зробите, я вам буду дуже вдячний.

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, є пропозиція зібратися завтра з цього питання о 14:00 під куполом і прийняти остаточне рішення. 14:00 – 14:15 під куполом на 3-му поверсі.

Колеги, приймається? Приймається. Дякую, Олександре Олександровичу. Дякую, колеги. Щоб ми прийняли дуже важливе рішення.

ДАНИЛЮК О.О. Спасибо большое.

ПАВЕЛКО А.В. Еще раз поблагодарим Александра Александровича за первое участие.

ГОРДЄЄВ А.А. Прохання до Олександра Олександровича. Ми офіційно зверталися до вас, в суботу в Херсоні буде виїзне засідання бюджетного комітету. У п'ятницю вилітаємо з Києва. Так що ви надайте представника, а бажано, щоб ви самі взяли участь.

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо, Олександре Олександровичу.

Переходимо до наступного питання. У нас законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу, № 4214, доопрацьований, а також за № 4214-1, 4214-2, 3678, 3694. Ці 5 законопроектів стосуються експерименту з фінансового забезпечення розвитку автомобільних доріг.

Водночас законопроект № 4214, доопрацьований, співавторами якого є члени нашого комітету, враховує порушені в інших законопроектах питання. А тому для доповіді слово надається співавтору базового законопроекту 4214, доопрацьованого, народному депутату Крульку Івану Івановичу.

Будь ласка, Іване Івановичу.

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, цей законопроект стосується напряму того експерименту, який був проведений в 4-х областях. Як показала практика реалізації експерименту, в трьох принаймні з чотирьох областей він є успішним. І у зв'язку з цим є пропозиція цей експеримент, а будь-який експеримент - за його наслідками треба або приймати рішення про ліквідацію цього експерименту, або приймати рішення про перетворення цього експерименту в перманентну норму, яка повинна працювати на всю державу. Тому є пропозиція, щоб цей експеримент був перетворений у перманентну норму у Бюджетному кодексі, відповідно до якого, якщо є індикативні показники і на митниці вони перевиконуються, то 50% коштів надходить до державного бюджету, а 50% коштів лишається на місці для того, щоб ремонтувати українські дороги, піднімати у зв'язку з цим економіку, покращувати інвестиційний клімат, туристичну галузь і так далі, і так далі, і просто перетворювати українську державу на дійсно європейську. Я пропоную, щоб ми цим шляхом пішли, прийняли цей закон і у такий спосіб дійсно показали всій країні, що можна знаходити додаткові джерела для того, щоб в Україні ремонтувати дороги. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, по даному питанню позиція Міністерства фінансів. Будь ласка, Оксано Сергіївно.

МАРКАРОВА О.С. У мене сьогодні стандартна роль: Міністерство фінансів не підтримує даний законопроект.

Питання яке? Ви пам'ятаєте, коли ми обговорювали взагалі цей експеримент, ми говорили, що це дійсно експеримент на тимчасовій основі для того, щоб, з одного боку, дійсно стимулювати місцеву владу до більшого контролю над митницями, з іншого боку, дійсно стимулювати розвиток доріг з того перевищення, яке буде отримано.

Поширення цього експерименту на ширше коло, а також те, що його планується зробити не тимчасовим, за нашими оцінками, це додатковий ризик втрат тільки в цьому році 11 мільярдів гривень. Ми, на жаль, не можемо погодити запровадження такого постійно діючого експерименту, який настільки зменшить нам суму.

Сьогодні вже говорили про те, що у нас є деякі перевиконання по податках за перший квартал. Воно дійсно є. Але ми вже фактично завершили стрес-тестування бюджету цього року, і ми бачимо ризик недовиконання як по доходах, так і ризик по видатках, які не були закладені в бюджеті, але ми бачимо, що є дуже висока ймовірність  того, що нам доведеться разом з вами ці видатки профінансувати.

Тому позиція Міністерства фінансів – ми цей законопроект не підтримуємо. Просимо не поширювати цей експеримент на інші області.

Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету, який розглядав це питання.

Будь ласка, Іщейкін Костянтин Євгенович.

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Андрію Васильовичу, шановні колеги, щодо законопроектів я хочу коротенько зауважити декілька тез.

Втрати загального фонду Державного бюджету від запровадження експерименту на всю територію України за січень-березень становили б 2,7 мільярда гривень. З розрахунку на рік це може сягати до 10 мільярдів. При цьому, на думку Міністерства фінансів, поширення експерименту на всю територію України може призвести до загального невиконання дохідної частини Державного бюджету.

Рішення і прийняття пропозицій щодо законопроектів має прийматися на основі детальної інформації про обсяг проведених робіт за період реалізації експерименту у відповідних регіонах. І звичайно, що навіть не зважаючи на ці застереження, ми розуміємо, що в тих умовах, в яких сьогодні ми знаходимось, це єдиний спосіб наповнити так званий дорожній фонд для того, щоб ми могли проводити роботи не тоді, коли приходять гроші, а це зазвичай навесні або перед Новим роком, а планувати роботу протягом всього бюджетного року.

Тому ми пропонуємо комітету підтримати таке рішення. Рекомендувати Верховній Раді України законопроект 4214, доопрацьований, прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати за скороченою процедурою зазначений законопроект та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

І відповідно, законопроекти 4214-1, 4214-2, 3678 і 3694 зняти з розгляду, оскільки їх положення врегулюються законопроектом 4214 доопрацьованим.

Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Костянтине Євгеновичу.

Будь ласка, я пропоную надати слово все ж таки автору альтернативного законопроекту 4214-1 Жолобецькому Олександру Олександровичу. Будь ласка.

ЖОЛОБЕЦЬКИЙ О.О. Спасибо большое. Уважаемые коллеги! Я полностью поддерживаю предыдущее выступление, кроме последнего абзаца. Вот я до сих пор, если честно, не понял, по какому принципу "Укравтодор" распределяет деньги на ремонт дорог по областям. Я с уважением большим отношусь ко всей нашей стране под названием Украина, но иногда не понимаю, когда на область меньше в два раза выделяют 400 миллионов, а на Николаевскую – 100.

Поэтому я предлагаю оставить все эти законопроекты в повестке дня, это будет чисто политическое решение. Если вы сегодня не поддержите и не вынесете их в сессионный зал, то поверьте, что мне в Николаеве людям нечего будет сказать. Почему мы зарегистрировали этот законопроект? Потому что в Николаеве сегодня если сказать, вы знаете, что просто проблема с дорогами - это будет неправда. Сидит мой коллега из Кировограда, так вот доехать из Николаева на Кировоград – это не то что проблема, это невозможно, наверное, даже на военной технике.

Сидит мой коллега, который председатель вашего комитета. Так вот трасса Н-11, которая називается "Николаев – Днепропетровск", она была заблокирована людьми на протяжении более полутора месяца. Я лично, это не мой округ, я лично выезжал к этим людям. И поверьте, когда там было 400 человек, я никогда не боялся людей, но там могло произойти что угодно. И я людям обещал, что мы найдем дополнительные деньги. Я был у бывшего премьер-министра, который также обещал. Я везде был. Но воз и ныне там.

 Поэтому я вас очень прошу, уважаемые коллеги, пускай все наши законопроекты останутся в повестке дня, мы все объединимся и  проголосуем, безусловно, за ваш законопроект  4214.

(Шум у залі)

ПАВЕЛКО А.В. Так они остаются.

ЖОЛОБЕЦЬКИЙ О.О. Так Константин же сказал, что не поддерживает  4214-1…

ПАВЕЛКО А.В. Пусть технически объяснит секретариат.

ФЕЩУК С.Л. Можна ми пояснимо процедуру? Просто він є альтернативним. Не можуть голосуватися всі за основу. Розумієте? Якщо береться за основу базовий – 4214, то вони по Регламенту знімаються з розгляду. Тому формально в зал виносяться всі, але вже пропозиція комітету…

ЖОЛОБЕЦЬКИЙ О.О. Зрозуміло. А то когда я услышал, что снимается мой… Поэтому извините за эмоции. Я полностью поддерживаю Константина.

ФЕЩУК С.Л. Буде подання про зняття з розгляду, але голосуватися  воно не буде.

ЖОЛОБЕЦЬКИЙ О.О. Дякую. Усім вам дякую.

ПАВЕЛКО А.В. До обговорення переходимо. Левченко Юрій, потім – Гордєєв, потім Матвієнко і Пинзеник.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я вже з цього приводу в цій залі виступав не один раз. Але просто, так би мовити, для протоколу хотів би  ще раз зазначити і звернути увагу все ж таки колег, які, на мою думку, на жаль, зараз пропонують вносити в зал і за це голосувати: у нас є унітарна держава Україна. Єдина причина, що у нас взагалі є митні платежі  будь-які як такі взагалі як явище, це тому, що у нас є унітарна держава Україна. Не окремі області, які самі збирають мито, не село, яке збирає мито, не хутір, не місто чи щось інше, а наша з вами держава Україна.

Відповідно абсурдним є той факт, що пропонується митний платіж, існування якого як таке – можна за це завдячувати всій державі, лишати лише на якусь окрему область. Тут, звісно, на всі області, але, очевидно, це так само абсурдно, тому що в одних областях є більше, скажімо, особливо в прикордонних областях більші мита збираються, в інших – менші. Будуть певні якісь різниці адміністративні, будуть бігати між митницями, як це зараз відбувається з цими експериментами, але ж це реально не змінює той факт, що вони все це можуть робити тільки через те, що взагалі є держава, яка дає їм право, яка дає можливість мито це збирати, товариство.

Тому робити якісь області кращими за інші тільки через те, що у них збирається більше мита – ну це, м'яко кажучи, абсурдно.

Якщо говорити серйозно, стратегічно в плані державотворення, це насправді один із кроків до федералізації держави. Можна йти далі, щоб давати можливість кожній області свій рівень ПДФО встановлювати, далі можна кожній області свій рівень ПДВ встановлювати і так далі і тому подібне. Знаєте, так до "сполучених штатів України" можна дійти. Тому я, безперечно, закликаю колег не підтримувати це і взагалі голосувати проти. Тому що якщо є бажання такі моменти використовувати для доріг, міг би бути альтернативний шлях: справді, взяти все, що збирається більше індикативних показників по всій країні, направити це все в один фонд, який би прозоро вирішував на всю країну, де краще яку дорогу будувати, наприклад, з погодженням з бюджетним комітетом, як з виборним органом. А не так, що кожна облдержадміністрація, ніким не обрана, буде використовувати те, що у неї, бачите, мита трохи більше збирається, ніж у сусідній області. Вибачте, будь ласка, але це просто абсурд. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Юрію Володимировичу.

Гордєєв Андрій Анатолійович, будь ласка.

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, я нещодавно був в аеропорту, коли продивлявся наш маршрут, структура туристів, які прилітають до Херсона: 4 – Кіровоград (це питання до Горбунова), Миколаїв – 11. Кожний літак, кожний рейс має структуру туристів, які прилітають. Просто є борт, наприклад, на борту херсонців стільки-то, кримчан стільки-то і так далі. По-різному буває. Але питання в чому? Питання в тому, що коли я намагався проїхати в Кіровоград на виїзне засідання, то мені довелося їхати через Умань, тому що інакше там проїхати неможливо. Ми їхали назад, я собі думав, друзі, на карту погляньте, це який турист із Кіровограда поїде на авто на Херсонське узбережжя? Жоден не поїде туди. Тому що фізично створені перешкоди.

Але, Юрію, ти не правий. На сьогоднішній день я завершив перемовини, є інвестор, який готовий побудувати вантажно-митний комплекс на території міста Херсон на об'їздній трасі, поставити там сканер митниці і так далі. Якщо є зацікавленість, як ти кажеш, губернаторів, нехай вони працюють, заводять туди інвестиції і нехай там розмитнюються. І це буде їхній стимул.

Пані Оксано, щодо вас. Ви казали про те, що тут є розбалансування і так далі. Яке розбалансування? Це є перевиконання планів. Ви даєте план, ми план перевиконали на 50%, все, що вище – то наше. Ну, чому ви кажете, що розбалансування? Ви планували бюджет на початку року зі своїм планом, ми його заклали в бюджет, потім пішло перевиконання, ми це перевиконання виконали.

І, Юро, скажи, будь ласка, який орган з Києва дізнається, яку краще дорогу побудувати в Херсонській області чи в Кіровоградській і так далі? У нас на зону АТО іде весь транспорт зі всієї України, через нашу трасу, вона вся розбита. Далі продовжувати, думаю, немає сенсу. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрію Анатолійовичу.

Будь ласка, Матвієнко Анатолій Сергійович.

МАТВІЄНКО А.С. Спочатку, пані Оксано, я хочу сформулювати запитання до вас. Я зараз працюю з європейськими банками – з Європейським банком реконструкції та розвитку і Інвестиційним європейським банком – вони кажуть: "Ми вам готові давати дешеві кошти". Дешеві кошти – це 2, 3, 4% річних, які ми не отримаємо ніколи як кредити, скільки б ми їх не шукали. 

Більше того, якщо це буде ще зв'язаний інвестицією, тобто якщо це буде під компанію, скажімо, польську, то вони дадуть ще дешевше, умовно, 1 відсоток. Але вони кажуть: "Ми не готові вам давати, тому що держава, ім'я якої Україна, нічого не вкладає в дороги. Ну, якщо ви нічого не вкладаєте в дороги, то як ми можемо вас підтримувати?" У нас рада банку каже і пише, ви ж читайте, вони вам пишуть: покажіть, що ви вкладаєте, ми готові на гривню покласти долар, але покажіть. Ми збираємо акциз з палива в загальний бюджет і не показуємо ніяких коштів в бюджет. Ну, 3,6 плюс більші акцизи – добилися в цьому році 6,5. Ну, це рекорд. Нічого не показуємо, але нам треба показати, які джерела формують, тим більше, якщо за тою унікальною схемою, що 1 гривня приносить 5 ВВП і ще й плюс, то, здавалось би, треба озолотити цю країну.

Я до чого? Скажіть, будь ласка, від того, що ви цього не робите з'являються подібні ініціативи. Щось треба робити. Ну, всі кричать: "Ґвалт!" – і я кричу: "Ґвалт!" – з приводу дороги.

Це до вас запитання. Скажіть нам, що ви відповідаєте банкам, які готові дешеві гроші давати в дорожню інфраструктуру?

А тепер стосовно цього закону. Я проголосую за нього. І я не бачу тут проблем, попросіть Віктора Михайловича, нехай адмініструє цей закон.

ПИНЗЕНИК В.М. Кого ви маєте на увазі?

МАТВІЄНКО А.С. Вас.

Нехай адмініструє, він вам допоможе. Як на мене, я б зробив би, так адміністрував, навіть не фінансист, щоб ніхто нічого не отримав і ніяких би грошей не було, а ми дуємо на холодну воду і кажемо, що розбалансовує бюджет.

Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Оксано Сергіївно, відповідайте.

МАРКАРОВА О.С. Дуже коротко. Спочатку відповім на попереднє запитання: звідки ми взяли там втрати. Втрати дійсно будуть, тому що так, звичайно, у нас є сума закладена, яку ми очікуємо від митних всіх зборів - і імпортного, і внутрішнього і так далі в цьому році, є індикативи, які ми відправляємо і понад які залишаються на дороги, але є так само якась частина, яку ми заклали в цьому році на фінансування доріг. І тому коли ми зважаємо на те, що якщо повністю все перевиконання піде, безпосередньо перерозподілене буде на дороги, то у нас будуть втрати на 50 відсотків, то у нас будуть втрати і буде розбалансування бюджету. Це просто щоб відповісти, готові детальні розрахунки дати.

Щодо того, що ми кажемо нашим міжнародним партнерам, які готові кредитувати не тільки дороги, а й енергоефективність і все інше. З боку Міністерства фінансів є повне сприяння, ми як ніхто зацікавлені в залученні дешевих кредитів саме на розвиток, які не просто підуть в бюджет, а які будуть…

ГОРДЄЄВ А.А. … Ви кажете, що буде обласний фонд дорожній. Та обласний ….. це кредит. А якщо ви його скасуєте? Як ви його зробите?

МАРКАРОВА О.С. Послухайте, колеги, ну, причина ж не у відсутності обласного фонду. У нас є величезні кредитні лінії на енергоефективність, які не вибрані, напряму на державу. Є так само величезні кредитні лінії, які ідуть на обласні програми, на муніципальні програми, але вони теж повністю не завантажені. Ми на сьогоднішній день недовикористовуємо ті підписані договори, які є, ні аграрні, ні інфраструктурні, ні енергетичні. Тому проблема не в тому, куди ми спрямовуємо.

Тепер щодо доріг конкретно. Є профільне Міністерство інфраструктури, яке за це відповідає. Якраз сьогодні через 20 хвилин у Прем'єр-міністра велика нарада саме по дорогах. З нашого боку буде повне сприяння.

Ми ж зараз говоримо не про дороги. Ми говоримо про поширення експерименту по митницях, перерозподіл надходження від митних платежів на один конкретно видаток. В цьому випадку Мінфін не підтримує. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Пинзеник Віктор Михайлович, будь ласка.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, мені шкода, але ми знову говоримо на різних мовах. Ви переконуєте нас, що треба дороги, а проблема лежить в іншій площині. Друзі, не можна витратити те, чого немає. Якщо ви думаєте, що Національний банк друкує, вибачте, це реальний продукт дає, та він придумує гроші, він папірці придумує. Ми говоримо про ресурс.

Я хотів би, щоб ми звернули увагу на те, що говорив Юрій Левченко. Насправді, ми не помічаємо, як ми перетворюємо країну, не тільки цим рішенням, не в "сполучені штати України", а в "сполучені села України". Країна поступово перетворюється з унітарної через багато рішень, які ми тихенько-тихенько робимо, не тільки в даному випадку.

Я повторюсь в деяких питаннях і дещо нове скажу. Перше, я не відкрию вам секрет, що можна провалити річний план по митниці і отримати величезні відрахування по цих законах в місцеві бюджети. Я не буду консультантом по зловживаннях. Але ж індикативний план - місячний. Достатньо робити перекидки, маніпуляції і провалити повністю митний план, і 10, 20 мільярдів забрати в бюджети. Спрогнозувати це неможливо, бо тут маніпуляцій дуже багато. Я ще раз нагадую вам, розмитнення ведеться не на кордоні, і ніякого відношення область до розмитнення товару не має. Наприклад, товар постачається в Дніпропетровськ, а розмитнений він може бути в будь-якому іншому місці. Ви ж прекрасно розумієте, які можливості для зловживань є.

Наступний важливий момент. ПДВ так, як він технологічно збирається, не є доходом бюджету. Ми не можемо вважати ПДВ, зібраний на кордоні, доходами бюджету, бо доходами бюджету є сальдо. ПДВ, збір мінус відшкодування ПДВ при експорті – це є доходи. Тобто ми розподіляємо те, що насправді не є доходами бюджету.

Якщо ми хочемо бути чесними і хочемо вирішити проблему доріг, давайте вирішимо її чесно. Не вистачає ресурсу, внесіть законопроект про підвищення акцизу на бензин на 30, на 40, на 50, скільки треба, скільки хочете.

МАТВІЄНКО А.С. Так знову загальний фонд тоді нічого не заробить.

ПИНЗЕНИК В.М. Стоп! Це не є технічна проблема. Скерування цих грошей на будівництво доріг в областях – це буде чесна відповідь. А не скасуємо повністю експеримент, в тому числі в Одеській області, в тому числі у Львівській області, введемо спеціальну надбавку до акцизу і направимо на місцеві дороги. Це буде відповідь на проблему доріг.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Вікторе Михайловичу.

Будь ласка, Горбунов Олександр.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, я хотів би в цій дискусії більше за всіх підтримати Андрія Гордєєва, який все-таки більш політично з'ясував ці питання. Тому що кожний із нас, коли приїжджає в область чи місто, він стикається з тими проблемами, що людям немає що пред'явити. Перш за все, як депутати, я думаю, що в цьому пориві кожен хотів дійсно посприяти поліпшенню, скажімо так, тої ситуації, яку ми маємо в цілому по Україні. Я розумію, що інструменти треба відпрацьовувати.

Я хочу ще звернути увагу, нагадати вам, як починалася вся історія. Вона починалася з експерименту в Одеській області для ремонту траси Одеса – Рені, тоді ми вирішили розповсюдити їх ще на 3 області і потім вже на місто Київ. Якщо це експеримент, і цей експеримент дав позитивні результати, і, чесно кажучи, я не розумію, як можна понад надходження враховувати там якимось чином. Тому що якщо у нас по Одеській області 3 місяці минулого року взагалі був мінус, не було виконання плану, інші області працювали, і були серйозні надходження, я знаю, що по Львівській області, по Чернівецькій області, скажімо так, по всіх областях був досить позитивний результат.

Я думаю, що тільки, знову-таки повертаючись до тих слів, що говорив Андрій, що тільки робота місцевої влади, місцевої митниці і обласної адміністрації може дати позитивні результати.

А Міністерству фінансів хочеться сказати: если нельзя, но очень хочется – то можно. Не больше, не меньше. Я думаю, что эксперимент должен стать правилом. І прошу підтримати цей закон.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Василь Васильович Амельченко.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, я теж, скажімо, не потрапив у перший експеримент і у другий, і можливо, це Крулько зараз придумав закон, який дозволить Чернігівщині мати дороги. Але питання стоїть набагато глибше.

Я взагалі не розумію, що заважає сьогодні. Виходить Міністр інфраструктури і каже: "31 мільярд виділено на дороги, 11 на ліквідацію заборгованості. Давайте контролювати разом розподіл тих 20 мільярдів". Перше, що вони кажуть: "Треба транзитний забезпечити потенціал України," – так, але дороги між обласними центрами, це те, що не болить у кожного мажоритарщика, тому що йому треба дороги в своєму окрузі, між своїми районними центрами і так далі.

 Ми маємо подивитись трішки по-державному на цей процес і вимагати від Міністерства інфраструктури, від Служби автомобільних доріг не робити доріг до кордонів областей, районів – це така комуністична якась дурня, яку, скажімо, не придумали зараз, а вимагати від них більш серйозного підходу до ремонту доріг по Україні. Потенціал між обласними центрами, а потім нижче йти. І тоді ми будемо говорити про цей, скажімо… Ну, я не можу зрозуміти, ну, ці копійки з митниць взагалі прив'язувати до доріг, це добре начебто, кожному попаде своєму регіону потроху, але це не вирішить взагалі концептуально стратегії розвитку доріг в Україні. Давайте думати по-державному і якось серйозно підходити до цього питання доріг.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Віктор Кривенко.

КРИВЕНКО В.М. Я дуже коротко. Перше, Міністерство фінансів – більш якісно плануйте для митниці. Як сказав Анатолій Сергійович, якщо я правильно зрозумів, якщо правильно планувати, то не буде ніякого перевиконання. Просто чітко плануйте їм, доводьте плани правильні, займайтеся прогнозуванням.

Друга позиція. Я більше схиляюся взагалі до скасування цього законопроекту, тому що ми побачили кричущу несправедливість, коли у нас є факти недобросовісної конкуренції між областями: від тих перетягнули, тим не відшкодували, ми чули позицію податкового комітету.

 Тому, оскільки ця позиція не пройде, то закликаю колег підтримати цей проект, який поданий нашими колегами, і розширити це на всю область. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Всі області. Отже, шановні колеги, пропонується підтримати розданий і озвучений головою підкомітету Іщейкіним Костянтином Євгеновичем проект рішення, зокрема рекомендувати Верховній Раді законопроект 4214, доопрацьований, прийняти за основу з доопрацюванням за скороченою процедурою до другого читання. А законопроекти 4214-1, 4214-2, 3678 і 3694 зняти з розгляду з тим формулюванням, яке нам секретаріат зараз прокоментував. 

Отже, голосуємо. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Два. Хто утримався? Один. Рішення приймається. Дякую.

Наступне питання. Законопроект  про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо портового (адміністративного) збору) номер 3532, поданий народним депутатом Козирем та іншими. 

Доповідає народний депутат Козир. Його немає.

Будь ласка, по даному питанню слово голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу. Будь ласка.

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги! Дуже цікава була дискусія на підкомітеті. Хочу нагадати, що законопроектом пропонується включити 90 відсотків портового (адміністративного) збору до спеціального фонду державного бюджету із спрямуванням таких коштів на морську і річкову транспортну діяльність та участь України у міжнародних організаціях.

Насправді дуже багато зауважень. І на підкомітеті була висловлена позиція, щоб ми рекомендували цей законопроект повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання, зважаючи на те, що виникли сумніви щодо того, як саме оподатковується портовий збір і що до цього входить, про наявність досить високих сум надходжень по різних напрямках, які могли б покрити ці розходи в інших джерелах. Ну і, звичайно, що спеціальні фонди суперечать нашій коаліційній угоді, і 90 відсотків цим законопроектом пропонується направляти до спеціального фонду. Ну не може бути це підтримано в такому вигляді.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, від Мінфіну слово надається Маркаровій Оксані Сергіївні.

МАРКАРОВА О.С. Я не здивую вас нашою позицією сьогодні. Я підтримую позицію відправити на доопрацювання, тому що сам законопроект ми не підтримуємо. Тобто в даному випадку ми з підкомітетом абсолютно маємо спільну позицію. Для нас питання очевидне: на сьогоднішній день ці портові (адміністративні) збори повністю йдуть у державний бюджет. У нас є дві бюджетних програми, які безпосередньо йдуть на керівництво і управління в сфері інфраструктури і контроль з питань безпеки на транспорті. В бюджеті закладені кошти і по одній, і по іншій програмі на загальну суму 36 плюс 66 мільйонів. Майже 100 мільйонів. Ми передбачали, що в цьому році надходження до державного бюджету від портових зборів будуть близько 135 мільйонів, тому очевидно, що для нас, якщо ці збори будуть перерозподілені і відправлені на 90 відсотків у спеціальний фонд, то ми недоотримаємо кошти. Ця сума, можна сказати, що порівняно, звичайно, з тими сумами,  які в попередніх законопроектах ми обговорювали, вона не така матеріальна як попередня, але це не зовсім правильно, тому що це теж роль держави  в плані утримання інфраструктури. Тому не підтримуємо законопроект, підтримуємо рішення підкомітету.  

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка. Гордєєв Андрій.

ГОРДЄЄВ А.А. Я хотів би просто спитати вас. Чому? Тому що з цим законопроектом ходило все наше транспортне товариство, і вони були озадачені тим питанням, що у нас не вистачає коштів для участі нас у міжнародній там якійсь місії, і саме  пішла мова про це. Ви їм не погоджуєте кошторис із загального фонду утримання цієї АМПУ – і відповідно ми не можемо десь там брати участь у міжнародних наших зобов'язаннях і тим самим щось там можемо заблокувати, транспортне сполучення.

Ось про що йде мова. Можливо, тут щось не розписано воно, але питання в тому, що погодьте їм кошторис на ці видатки – і все. Із загального бюджету.

МАРКАРОВА О.С. Знаєте, я не готова специфічно по цьому зараз дати відповідь, але коли ми обговорювали питання взагалі по портових зборах, тому що тут ми говоримо про один адміністративний портовий збір, взагалі там 9 зборів, і вони збираються там в тому числі з приватних компаній і так далі, і там сума набагато більша ніж ці кошти. Тому я, повернувшись в Мінфін, розберуся з тим питанням, про яке ви сказали, і тоді поінформую комітет.  

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Оксано Сергіївно. Є пропозиція переходити до голосування. Підтримати розданий і озвучений головою підкомітету Іщейкіним Костянтином Євгеновичем проект рішення, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект 3532 повернути суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Один.  Рішення приймається. Дякую.

Наступне питання – законопроект про внесення змін до статті 87 Бюджетного кодексу України (щодо забезпечення застосування в бюджетному законодавстві поняття "громадське об'єднання" у зв'язку з прийняттям Закону України  "Про громадські об'єднання"), номер 4280. Поданий народними депутатами Кривенком В.М., Рудиком С.Я. та іншими.

КРИВЕНКО В.М. Суто технічний закон, технічна правка, щодо якої там вся спільнота інвалідів звертається до комітету з проханням якомога швидше це врегулювати. Немає ні в кого зауважень і застережень. Прошу голосувати в цілому.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, підкомітет. Іщейкін Костянтин Євгенович. Рішення.

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги! Знову абсолютно об'єднуючий нас усіх законопроект. Пропонується рекомендувати Верховній Раді проект Закону за номером 4280 прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій щодо уточнення викладу назви законопроекту. Слова в дужках викласти в такій редакції: "Щодо узгодження з положенням Закону України "Про громадські об'єднання".

Відповідно комітету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради при оформленні закону, в разі прийняття законопроекту за номером 4280, належить внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дане рішення, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Один. Рішення приймається.

ПАВЕЛКО А.В. Наступне питання. Шановні колеги, було нашим колегою запропоновано розглянути питання про погодження передачі бюджетних призначень Державній службі лікарських засобів відповідно до розпорядження уряду від 6 квітня за номером 256-р. Доповідач Якубовський Володимир Леонідович, будь ласка.

ЯКУБОВСЬКИЙ В.Л. Доброго дня, шановний Андрію Васильовичу! Доброго дня, шановні народні депутати. Відповідно до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 квітня № 256-р про передачу частини бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2016 рік, просимо погодити перерозподіл видатків споживання за загальним фондом у сумі 9 мільйонів 421 тисячу  700,  з них на оплату праці 6 мільйонів 76 тисяч 500, на оплату комунальних послуг та енергоносіїв 496 тисяч 400 шляхом зменшення їх обсягу у загальному фонді Державного бюджету за програмою 0401010 "Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів" та відповідно збільшивши їх обсяг за бюджетною програмою Міністерства охорони здоров'я 2301020 "Керівництво та управління у сфері лікарських засобів".

Зазначений перерозподіл дасть можливість забезпечити належне функціонування Державної служби України з лікарських засобів протягом березня-травня 2016 року та не допустити утворення кредиторської заборгованості по оплаті комунальних послуг, заробітній платі та інших видатків, пов'язаних з діяльністю державної служби у зазначений період.

Дякую за увагу.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Володимире Леонідовичу.

Будь ласка, голова підкомітету Горбунов.

ГОРБУНОВ О.В. Підкомітетом рекомендується комітету підтримати встановлену розпорядженням уряду від 6 квітня за номером 256-р передачу бюджетних призначень Державній службі з лікарських засобів. Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Анатолій Сергійович Матвієнко.

МАТВІЄНКО А.С. Я пропоную, поки ми не розв'яжемо проблему із 3 мільярдами по Донецьку і по Луганську. Люди знали, планували, давайте ми одне із джерел, яким можемо наповнити дійсно важливе значення повернення коштів – це перерозподіл. Давайте накладемо мораторій, поки ми не розберемося, і нехай Міністерство фінансів, тут пані Оксана чує, на відновлення Донбасу. Чому ми перерозподіляємо?

ЯКУБОВСЬКИЙ В.Л. Дозвольте я поясню.

МАТВІЄНКО А.С. Зараз я вас вислухаю.

Не думали – то несіть відповідність, але давайте ці гроші, які є економією, за рахунок чого ми хочемо здійснити перерозподіл, виконаємо нашу обіцянку по Донецьку.

ЯКУБОВСЬКИЙ В.Л. Дозвольте я поясню, звідки береться цей перерозподіл.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 442 від 10 вересня 2014 року про оптимізацію системи органів центральної виконавчої влади Державна служба лікарських засобів має реорганізуватися шляхом злиття з Державною службою по контролю за наркотиками. Станом на сьогодні політичне рішення до кінця не виконане, і вже протягом 2015 року проводилися такі перерозподіли, а на 2016 рік бюджетних асигнувань згідно Закону "Про Державний бюджет" було виділено лише на 2 місяці (січень-лютий).

 Хотів би наголосити, як написано в постанові 442 і постанові про ліквідацію центральних органів виконавчої влади номер 1074, органи, що ліквідуються, до закінчення процесу їх ліквідації виконують свої функціональні обов'язки відповідно до покладених на них функціональних обов'язків.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Питання – Амельченко Василь Васильович.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Володимире Леонідовичу, це не по цьому законопроекту, але все одно, користуючись нагодою. Скажіть, будь ласка, в минулому році ми на "ОХМАТДИТ" гроші не використали. Так?

ІЗ ЗАЛУ. Він з іншого департаменту.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Я розумію. Як - з іншого? Ви не з Міністерства охорони здоров'я?

(Шум у залі)

АМЕЛЬЧЕНКО В.В.  Тоді я знімаю це питання. 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка. Дві пропозиції. Перша, яку озвучив наш голова підкомітету Горбунов Олександр. Друга, яку пропонував наш колега Матвієнко Анатолій Сергійович.

Першою пропонується підтримати встановлену розпорядженням уряду від 6 квітня за номером 256-р передачу бюджетних призначень Державній службі з лікарських засобів. Будь ласка, хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Троє.

ЯКУБОВСЬКИЙ В.Л. Дуже вдячний. До побачення.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення приймається.

Ми всі голосування пройшли. В "Різному" хотілося б надати слово Павлу Якимовичу Унгуряну по пропозиціях, які розроблялися в секретаріаті.

УНГУРЯН П.Я. Шановні колеги! Відповідно до наших рішень, які ухвалювалися на виїзних засіданнях, на останніх двох виїзних засіданнях - у Полтаві та Кропивницькому, ми з вами проговорювали про необхідність запровадження більш детального, ретельного контролю в плані (вимкнено мікрофон).

Прошу підтримати. І я думаю, що тут нас підтримує і уряд, це те, що ряд областей, отримавши весною, влітку фінансування за тими програмами, які передбачені, а це значить, що хтось інший міг би отримати це фінансування, їх просто до кінця року повернули, не відпрацювавши ефективно те, що було заплановано. Це означає те, що необхідна наша з вами координуюча, допомагаюча парламентська роль в цих питаннях.

Саме тому було розпочато дискусію, я розглядаю зараз свій виступ теж як пропозицію до дискусії, для того щоб ми могли закріпити народних депутатів України за областями, для того щоб у цих областях в рамках таких робочих груп здійснювати, власне, і парламентський контроль, і нашу безпосередню роботу в режимі контролю виконання Закону України про Державний бюджет на відповідний поточний рік.  

Пропозиція ця, оформлена секретаріатом письмово, вам роздана. Власне, я би пропонував це сьогодні розглянути і, якщо у нас є консенсус, то прийняти рішення. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція все ж таки цю норму як проект прийняти до відома, пройтись по всіх областях, за всіма областями розподілити такі склади робочих груп із закріпленими головами і потім уже прийняти, проголосувати уже за остаточний весь склад по областях. Це перший проект, який розданий для ознайомлення і для того, щоб кожен вніс свої пропозиції. Я, наскільки зараз розумію, по Івано-Франківську там Шевченко був доповнений, по Одеській - Скорик Микола. Є пропозиція все ж таки як проект це прийняти до відома і доопрацювати на наступному засіданні, прийняти по всіх областях.

Будь ласка, Ванат Петро Михайлович.

ВАНАТ П.М. Є питання. А чому тут немає Києва, Київської області, ще деяких областей?

ПАВЕЛКО А.В. Це ще не остаточний список.

УНГУРЯН П.Я. Шановні колеги, Андрію Васильовичу, я хочу сказати, що у нас такий цікавий комітет, що в деяких областях у нас по 3-4 народних депутатів, в деяких зовсім немає, і тому тут прохання, щоб ми, можливо, всі разом попрацювали, щоб жодна область не залишилась без опіки, без допомоги, а з іншого боку – щоб усі народні депутати члени комітету були задіяні в цьому процесі. Тому давайте над цим разом працювати.

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, приймається?

ІЗ ЗАЛУ. Так.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Щодо всіх питань порядку денного рішення комітету прийняті. Дякую всім за участь.

Будь ласка, Віктор Кривенко.

КРИВЕНКО В.М. Колеги, секундочку. У мене є пропозиція і оголошення коротеньке. Я сьогодні трішечки попрацював заступником Івана Івановича Крулька, був на "круглому столі" по Рахунковій палаті і говорив, який Іван Іванович великий молодець, і комітет як все зробив прозоро. Громадські активісти підтримували, що справді наш комітет відпрацював дуже якісно, але всі вони активно запитували: "Коли ж ви нарешті це винесете в зал?" Я сказав, що ми вже подали все, і пообіцяв переговорити з колегами, щоб ми підписали від комітету звернення на Голову Верховної Ради і активно тиснули, щоб це було в травні.

КРУЛЬКО І.І. Вже пішло на Гройсмана.

КРИВЕНКО В.М. Колеги, тепер напишемо на Парубія звернення про те, що є така позиція комітету. Дякую. Тоді я поінформую громадських активістів.