СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
6 грудня 2016 року, 14-15 година
ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалося 15 народних депутатів. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету, кворум є, засідання оголошую відкритим. Дякую вам за кворум і за активну участь.
Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.
Шановні колеги, щодо порядку денного. Зазначу, що за ініціативи уряду виникла потреба у розгляді додаткової пропозиції щодо внесення змін до Бюджетного кодексу, в тому числі по наполяганню наших колег із податкового комітету, який прийняв ряд рішень по Податковому кодексу, пов'язаних з рядом питань. Є питання по порядку денному? Приймається?
Доповідає по цьому питанню заступник Міністра фінансів Марченко Сергій Михайлович. Будь ласка, Сергій Михайлович.
МАРЧЕНКО С.М. Я прошу в "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу вставити пункт 41 у такій редакції: "Установити, що (як виняток із пунктів 7 та 8 частини другої статті 29-ї цього кодексу) 13,44 відсотка акцизного податку з виробленого в Україні пального та 13,44 відсотка акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального, але не менше обсягу нарахувань в 2016 році акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі пального, зараховується до бюджетів місцевого самоврядування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України." Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергій Михайлович.
Будь ласка, слово надається голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.
ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Андрій Васильович, шановні колеги! Як щойно було зазначено урядом, у зв'язку з можливістю скасування місцевого акцизу з нафтопродуктів пропонується спрямувати частину акцизного податку з пального, що зараховується до Державного бюджету, до бюджетів місцевого самоврядування у порядку, визначеному урядом. Відповідний текст змін у всіх є. Пропонується підтримати.
ПАВЕЛКО А.В. Пропозиції, доповнення?
ІЗ ЗАЛУ. … (Без мікрофону репліка)
ПАВЕЛКО А.В. Сергій Михайлович.
МАРЧЕНКО С.М. Пропозиція податкового комітету, у них пропозиція – підняти цей акциз на рівень опту і розщепляти на рівні Кабінету Міністрів не менше тієї суми, яка збиралась в 2016 році. Все, що буде вище, буде пропорційно розподілятися по місцевим бюджетам в порядку, визначеному Кабміном.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Богдан Васильович.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Ви знаєте, шановні колеги, є така ситуація в нас по сільських радах, що ми проаналізували і що вийшло. Що воно виходить? Є дві заправки, допустимо, я не буду говорити "Окко" чи "WOG", яка різниця? Одна платить там в місяць, умовно, мільйон, друга так само торгує і платить 200 тисяч чи 150 тисяч. На мою думку, це говорить про те, що це йде не облікований нафтопродукт, з якого не хочуть сплачувати акциз. Я думаю, що цей закон буде їм допомагати завозити не обліковані нафтопродукти. Або, прошу, розшифруйте, чим воно дальше має закінчитися. Як це Кабінет Міністрів має ділити? Що, по сільських радах окремо, по якійсь квоті, по не квоті? Як це має... Для чого ми це робимо? Дякую.
МАРЧЕНКО С.М. Можна я поясню?
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.
МАРЧЕНКО С.М. Богдан Васильович!
ДУБНЕВИЧ Б.В. Це моя думка.
МАРЧЕНКО С.М. Я повністю погоджуюсь з вашою думкою, проте існує думка податкового комітету і прохання. У них є переконання, що все-таки піднявши цей акциз на рівень вище і розчіпляти його по результатам касових апаратів (РРО) і по факту 2016 року, тобто вони бачать механізм, що це може бути реальна історія.
В принципі, коли мене запитали, є схожий приклад – це та ж субвенція на соціально-економічний розвиток. Там ми конкретним міським бюджетам, сільським в тому числі передбачаємо суми коштів. Я думаю, що це може бути схожим порядком використано.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Є, знаєте, яка біда. Дивіться, оце біда постійна: ми один рік дамо, а на другий рік ми починаємо це все ламати. Для чого ви цю комедію робите? Ми поїдемо на виборчі округи. Це страшні речі. Для чого воно це робиться? Або скажіть нам чітко, що це будуть ділитись на певний районний бюджет, на дороги, школи, народні думи, медицина. Ну це зрозуміло, бо тих коштів, які у вас зараз не вистачає і в освіті, і в медицині, ви хочете їх з акцизу забрати і туди дати чи як? Я щось цього не розумію, поясніть мені. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, Сергій Іванович.
МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги, мені це знову нагадує історію з податком з власників транспортних засобів. Ну невже нам мало історії, коли ми пройшли і потім ввели цей податок? Це перше.
І друге. 13,44 норматив, кому буде зараховуватись? 13,44, кому буде іти: обласним бюджетам чи кому? Яка процедура? В порядку, визначеному Кабміном. Ну яким порядком?
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Сергій Михайлович.
МАРЧЕНКО С.М. Дивіться, ця сума, оптовий акциз буде підвищений на суму місцевого акцизу. Це якраз розраховано. 13, 44 – це та частка, яка має піти на місцеві бюджети. Розчіплятись вона буде по факту 2016 року, оскільки зібрано із заправок у 2016 році.
Так, цей механізм не є досконалий, але на сьогоднішній момент я прошу вас підтримати, тому що є проблема з податковим комітетом.
ІЗ ЗАЛУ. В чому проблема?
ПАВЕЛКО А.В. Баланс принятия решения нашего комитета должен быть связан с общими решениями для бюджета № 5000. И действительно налоговый комитет очень долго спорил, и я знаю позицию Премьер-министра и Кабинета Министров – это важное такое балансовое решение. Здесь мы ждали решение наших коллег с налогового комитета.
МАРЧЕНКО С.М. Я просто хочу ще раз підкреслити. Всі місцеві бюджети, які на сьогоднішній момент в 2016 році отримували цей акциз, отримують суму, не меншу 2016 року, не меншу. Про це чітко говориться в цій статті.
МЕЛЬНИК С.І. Норматив буде діяти, поки не отримають суму 2016 року?
МАРЧЕНКО С.М. Звичайно.
ПАВЕЛКО А.В. Они не пострадают.
МАРЧЕНКО С.М. Далі все, що вище, буде пропорційно того, які збори були до цього.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Медуниця.
МЕДУНИЦЯ О.В. … (Без мікрофону).
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Сергій Михайлович, будь ласка.
МАРЧЕНКО С.М. Є пропозиція. Дивіться, ми зараз кажемо про факт 2016 року. Ну, давайте запишемо норму, що в разі, якщо ця сума буде вищою, пропорційно до факту надходження буде вона розподілятися по всім місцевим бюджетам.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Юрій.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Можна? По-перше, чому це відбувається? Тому що прийшли нафтотрейдери і домовились, щоб так відбувалось. Так? Ну, це таке риторичне питання. А реальне питання полягає в тому, що, дивіться, ви говорите про те, що вже відбулося цього року (так?), але ви забуваєте, ну, не думаю, що ви насправді забуваєте, але ви нібито забуваєте про ті плани, які робили місцеві громади щодо того, щоб залучити відповідні заправки на свої території. Ви кажете тільки про ті, що вже зараз існують, які вже існують на даний момент. І ви будете компенсувати. Нема питань.
А якщо, наприклад, через три місяці вже була домовленість, що має відкритися відповідна заправка на цій території. Так? Тоді ця громада нічого не отримає, тому що в 2016 році не було ніяких фактичних надходжень від такої заправки, бо її не існувало, власне кажучи. Виходить так, що у місцевих громад забрали реальні надходження, забрали ПДФО, нема його, компенсували тими речами, такими різноманітними акцизами. Громади, можливо, старалися, боролися рік, для того щоб залучити такі надходження, і тепер у них забирають навіть гіпотетичну можливість такого надходження. Тому те, що ви говорите, ці компенсаційні моменти, вони працюють тільки виключно в тих громадах, де ці заправки вже є. А в тих, де їх немає, а вони планували їх зробити, вони не працюють. І тут ви в рамках Бюджетного кодексу це ніяк не виправите, бо це реально робота на місцях, а не якісь моменти його перерозподілення. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Юрій.
Будь ласка, Кривенко Віктор.
КРИВЕНКО В.М. … (Без мікрофону).
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Вікторе. Я тут підтримую повністю.
Будь ласка, у нас тут є представник київської громади – Геннадій Пліс.
(Вимкнені мікрофони).
ПЛІС Г.В. Не субвенція, а як дохід місцевих бюджетів.
ПАВЕЛКО А.В. Сергію Михайловичу.
МАРЧЕНКО С.М. Ви знаєте, що у нас не може це розщеплятися напряму на місцеві бюджети. Ви ж прекрасно це розумієте. Якщо ми будемо збирати центральний акциз, то в будь-якому випадку це буде трансферт місцевим бюджетам.
ПЛІС Г.В. Опрацьовувався порядок, над яким ми працювали, відпрацьовувався таким чином…
МАРЧЕНКО С.М. Геннадію Володимировичу, я вас зараз зупиню. Порядок, який опрацьовувався, його немає по факту. Тому єдиним механізмом передачі на місцевий рівень – це трансферт. Це механізм субвенції. Це буде субвенція окремо місцевим бюджетам. Іншого механізму не існує.
(Загальна дискусія).
ПЛІС Г.В. Розподіл в казначействі можливий через програмне забезпечення, враховуючи те, що є інформація в податковій службі, фіскальній.
МАРЧЕНКО С.М. Я вам ще раз підкреслюю, те, що було місяць тому, зараз не підтверджується. У нас єдиний механізм розщеплення – це буде субвенція. В порядку, встановленим Кабінетом Міністрів, ми зараз прописали приблизно, як це має бути. Далі будемо дивитися.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Богдан Дубневич.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Я перепрошую, пане Сергію, я вас уже замучив, але вибачте, така, знаєте, ваша доля і наша доля сьогодні.
Там ще пару днів лишилося – приймемо і підемо горілку пити. Дякую, Петре Михайловичу, що підказали, бо це теж правда.
Скажіть, будь ласка, певна сільська рада, на певній сільській раді є заправки, вона отримувала свої відрахування від одного, другого, третього як відсотки. Тепер як це буде? Поясніть.
МЕЛЬНИК С.І. Норматив 13,44 від щоденних надходжень буде відраховуватися. Поступило на рахунок акцизу 100 гривень, а йому 13 гривень піде автоматом.
ДУБНЕВИЧ Б.В. А решта?
(Загальна дискусія).
ДУБНЕВИЧ Б.В. Напевно, в сільську раду піде, так? На казначейство?
(Загальна дискусія).
ДУБНЕВИЧ Б.В. Мені всі пояснюють, а я нічого не можу зрозуміти. Я не закінчив своє питання.
Сергію Михайловичу, я дуже прошу. Скажіть мені, будь ласка, чітко, коротко, поясніть простою мовою. Певна сільська рада одну, дві, п'ять заправок має, вона продає, реалізовує нафтопродукти, цигарки і так далі. Напевне, на сільську раду йшли, перепрошую, певні кошти, фіксовані згідно якихось там, перепрошую, даних, кимось зібраних, чи як, цей механізм я не знаю. Як воно зараз буде?
Дякую.
МАРЧЕНКО С.М. Як планується? Ми беремо по факту 2016 рік, ми розуміємо, які громади, скільки збирали акцизного податку. У нас були додаткові надходження централізовані за рахунок акцизного податку. Ми формуємо щомісячний розпис. І далі від акцизного податку загальнодержавного відщепляємо 13,44 на ці громади і кожного місяця перераховуємо у вигляді трансфертів.
МЕЛЬНИК С.І. Треба тоді прописати, що це через норматив щоденного відрахування акцизу.
МАРЧЕНКО С.М. Не щоденний. Щомісячний.
ПЛІС Г.В. Коли встановлювався цей порядок, відповідно до якого погоджувалася вся місцева громада, воно погоджувалося. І асоціація так само наполягає на тому, що це не має бути субвенція, це має бути автоматичний розподіл. Ми не заперечуємо, що він буде робитися раз на місяць чи раз на 10 днів, але це має бути автоматичний розподіл.
І якщо тут написано, що в порядку, встановленому Кабміном, то Кабмін може визначити. Нам головне прописати тут фразу "автоматичний розподіл".
Так отрабатывалось. А теперь, я понимаю, что сейчас происходит вариант, что через субвенцию.
МАРЧЕНКО С.М. Потому что автоматического распределения быть не может.
ПЛІС Г.В. Говорили, что возможно. И на совещаниях, которые отрабатывались, говорили, что возможно.
МАРЧЕНКО С.М. Кто вам это говорил, общайтесь с ними. Я вам говорю, что есть единственный нормальный механизм – это механизм субвенций. Если вы говорили с налоговым комитетом, пускай тогда налоговый комитет занимается этими изменениями.
Я предложил механизм, он рабочий. Не рабочих механизмов я не предлагаю. Еще раз говорю, собирали мы налоговую, собирали казначейство, этот механизм не рабочий.
ПАВЕЛКО А.В. Віктор Кривенко. Потім Юрій Левченко.
КРИВЕНКО В.М. … (Без мікрофону).
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Відповідь і потім виступ.
МАРЧЕНКО С.М. Андрію Васильовичу, одна остання фраза. Я хочу підкреслити, що до того періоду, доки у нас не будуть створені об'єднані територіальні громади, з якими можна буде робити прямі міжбюджетні відносини, цей механізм тимчасовий.
Якщо в 2018 році у нас будуть об'єднані громади, ми передбачатимемо компенсацію через рахунок ПДФО. Ми зараз просто не можемо дати ПДФО, частку, на рівень сільських бюджетів. Розумієте? Тому що у нас немає прямих міжбюджетних відносин з міськими бюджетами.
Тому, якщо будуть створені об'єднані територіальні громади, далі буде нам простіше. Ми скажемо, що, наприклад, 3% ПДФО даємо на всі місцеві бюджети, і тоді забуваємо про цей акциз як такий, як він був, тому що, за великим рахунком, це не справа місцевого бюджету - займатись акцизом.
ПАВЕЛКО А.В. Юрій Левченко, будь ласка.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дивіться, товариство, просто замість того, щоб зробити просту річ, дуже просту річ, робиться дуже, вибачте, дурна непроста річ, яка буде мати погані наслідки. Кажуть, що єдина проблема є. Є проблема нібито, припустимо, що є така проблема, що через опт уникають сплати податку і є таким чином по суті дірка відповідно. Немає питань, оподаткуйте опт таким самим чином, от і все. В чому проблема? Тоді цієї дірки не буде. Тобто замість того, щоб урівняти і тоді не буде цієї дірки, ви пропонуєте просто створити цей жахливий механізм з перерозподіленням.
Тобто у мене постає питання. Насправді, якщо подивитись, ось тут хтось каже про дірки, на мою думку, місцева громада набагато більш зацікавлена збирати цей акциз і примушувати працювати заправки в "білу", ніж центральні органи виконавчої влади. І чесно кажучи, я вважаю, ще раз повторю, що цей механізм зроблений для того, щоб на центральному рівні уникати сплати відповідного податку, тому що на центральному рівні можна буде домовитись без жодних проблем. А місцева громада, яка без цієї заправки завтра помре, з нею не домовишся. Тому такий механізм абсолютно абсурдний. Якщо ви хочете цю дірку закрити, ще раз повторюю, запровадьте такий самий податок на опт і дірка зникне.
ПАВЕЛКО А.В. Як місцева громада отримає з цього собі плюс, якщо прив’язати до місцевих громад?
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Чекайте, окремо на опт, окремо на роздрібну торгівлю. Ось і все, дірка закривається. Місцева громада отримає з роздрібної торгівлі, а опт іде на центр, от і все. В чому тоді проблема?
ПАВЕЛКО А.В. Ще виступи, зауваження будуть? Будь ласка, Іван Іванович Куліченко.
КУЛІЧЕНКО І.І. Я перепрошую, важко пояснити, що відбувається зараз. Забрали частину власних надходжень місцевих бюджетів в ПДФО і його замінили на акциз. Зараз говорять, що так акциз погано обраховується, давайте його централізуємо. Це стосується тільки об’єднаних громад. Поверніть ПДФО містам, де немає ніяких об’єднань, з ними є стосунки, а на об’єднані громади візьміть цей акциз і розчіпляйте його.
ПАВЕЛКО А.В. Сергій Михайлович.
МАРЧЕНКО С.М. Іван Іванович, мені важко розповідати ті речі. Я вас прекрасно розумію, але в даному випадку прошу підтримати. Можна придумати механізм. Проблема одна – проблема з сільськими бюджетами, з якими у нас немає прямих міжбюджетних відносин. Якщо б це було легко зробити і можна було б це зробити, на даному етапі це проблематично.
ПАВЕЛКО А.В. Молоток, будь ласка.
МОЛОТОК І.Ф. Шановні друзі, тут у нас питання до тих трейдерів, яких ми всі знаємо, 10 їх там чи 15 по всій Україні, і є питання, що ми не можемо їх вгамувати, я це не знаю. Ми повинні захищати громади, які дійсно виборювали, дійсно кажучи, там деякі підприємства платять податки, акциз, а деякі - не платять. Ми як депутати підтримуємо тих, хто платить. Зараз ми відбираємо у них хліб. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, Петро Ванат.
ВАНАТ П.М. Дивіться, сьогодні ми були свідками, коли практично закони, які повинні були підтримувати місцеве самоврядування, не були підтримані в залі. Ми оце зараз яке рішення не приймемо, зал не прийме цього! Не прийме, бо це алогічно. Ми мали ясну й чітку формулу, як в місцеві бюджети надходять гроші. Сьогодні я слухаю, слухаю – ніяк не зрозумію. Ці 13,3 відсотки зразу йдуть в місцеві бюджети чи в центральні? (Шум у залі) Ну так це яка децентралізація? Це суцільна централізація і ручне управління акцизу. Я особисто не буду підтримувати.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Петро Михайлович.
Еще раз хочу повторить сейчас: налоговый комитет, наши коллеги, вырабатывают единую позицию с очень сложными балансами по разным акцизам, налогам и так далее. И сегодня то, что может быть сбалансировано и связано с решением, в том числе и Кабинета Министров, по тому, чтобы решить данную проблему, может быть нами сегодня заблокировано общее решение всего парламента. И налоговый комитет, то, что они сейчас напринимают, оно полностью уйдет в тупик. И наш комитет заново придется собирать и еще раз все пересматривать. Это раз.
Второе. Я был на этом совещании, которое отдельно проводилось по этой проблеме, и, действительно, там было две проблемы. Первая, что не была учтена предоплата по оптовой продаже, и это был уход от тех же местных громад дополнительно. Вот мы сейчас услышали от Киева, что плюс 20 процентов, как минимум, они получат от данных изменений. Так же само будет для всех громад, которые до этого недособирали этих денег. Это раз.
Второе. Нет прямой возможности компенсировать сельским громадам, также нет такого механизма. Это также решает этот вопрос. И сегодня если мы блокируем этот вопрос в целом для принятия в парламенте, у нас идет разбалансировка всех решений налогового комитета и бюджетного комитета.
Будь ласка, Іван Крулько.
КРУЛЬКО І.І. Дякую.
Ну, тут два моменти. Перше. Наша сьогоднішня дискусія ще раз підтверджує, що нам прийдеться, мабуть, приходити до реформи в парламенті і робити один комітет, який відповідає і за доходи, і за видатки, тоді таких не буде дискусій. Буде баланс. Так само, як у нас Міністерство фінансів сьогодні обидві складові в собі об'єднує. Тому логічно було б до бюджетного комітету віднести відповідні питання доходів бюджету. Це один момент.
І другий момент. Ну, насправді, якщо ця норма не пройде, Андрій Васильович, то лишиться та, яка зараз існує, яка працювала поточний рік, яка наповнювала місцеві бюджети. І, мені здається, там не виникало ніяких особливих нарікань. Тут зараз, якщо ми прописуємо норму про те, що це буде повертатися в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів, включаються певні такі ручні механізми. Якщо вже йти на такий крок, то, очевидно, тут треба прописати, що це мусить здійснюватися в автоматичному порядку щомісячно, щомісячно! Бо якщо воно буде робитися в порядку і це не буде в законі про порядок, визначений Кабміном, ми як парламент не зможемо це проконтролювати жодним чином. Ось це у мене викликає занепокоєння, оскільки мова іде про наповнення в нормальному стабільному режимі бюджетів місцевих громад, щоб вони могли їх використати не в грудні-місяці, а щоб вони могли їх використовувати поточно впродовж усього року. Ось в цьому контексті я би хотів, щоб ми тут спільно подумали і виробили той механізм.
ПАВЕЛКО А.В. Автоматичний режим, я так понимаю?
КРУЛЬКО І.І. Автоматичний режим, так.
ПАВЕЛКО А.В. Сергію Михайловичу, з цього питання підтримує Міністерство фінансів?
МАРЧЕНКО С.М. Не заперечує.
ПАВЕЛКО А.В. Іван Крулько, Міністерство фінансів не заперечує.
Будь ласка, Вікторе Михайловичу.
ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, це все-таки бюджетна проблема, не податкова, бо дали одною рукою гроші, а зараз забирають. Міністерство фінансів вам відповів, що немає прямих стосунків з селами, про які говорить Дубневич. Про яке автоматичне розщеплення ви говорите? Воно неможливе. Там збирали в Пустомитівському районі ті заправки в селах, ішли вони в сільський бюджет? Зараз не будуть іти в бюджет. Як ви будете давати відповідь людям, які втратили?
Друге. Я взагалі не розумію при чому тут податки? У податках нічого не змінюється в акцизі. Говорить про тіньові чи не тіньові обороти, як було, так і лишається.
ІЗ ЗАЛУ. Скасовується податок.
ПИНЗЕНИК В.М. Просто скасовується, але в системі збирання акцизу нічого ж не міняється, то який аргумент того, що це приведе до легалізації? Ніяких аргументів. Тому я підтримую пропозицію, яку більшість колег висловили тут – відхилити ці пропозиції і зберегти статус кво, а податковий комітет нехай змінює своє рішення.
КУЛІЧЕНКО І.І. … затвердили свій бюджет, що їм тепер робити?
ПАВЕЛКО А.В. Не спешили бы, дождались бы Налогового кодекса, Бюджетного кодекса. Чего они спешили?
Шановні колеги, ще по цьому питанню. Немає?
КРУЛЬКО І.І. І третій варіант рішення.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Іване Івановичу.
КРУЛЬКО І.І. Андрію Васильовичу, якщо ми прийдемо до тієї думки, щоб залишилася та норма, яка діє, ми зробимо наступним чином. В сесійній залі поправка, яка є в Податковому кодексі, поставиться на підтвердження і буде провалена, і залишиться статус кво, і ми таким чином не будемо збурювати наші місцеві громади. Давайте це якимось чином відрегулюємо. В принципі, без цієї поправки податковий комітет може свій законопроект поставити на голосування. Дивіться, вони прийняли якесь рішення, на мою думку, не зовсім логічне, а тепер змушують бюджетний комітет під їхнє не зовсім логічне рішення далі робити помилку другого порядку. Я пропоную, щоб ми не робили помилку другого порядку і виправили помилку першого.
ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, зараз іде податковий комітет по іншим питанням, я зараз зв'яжуся з головою і спробую врегулювати це питання якимось чином.
Зараз пропонується далі йти по наступним поправкам, а я за цей час вирішу це питання з податковим комітетом.
Будь ласка, є пропозиція Іщейкіна Костянтина Євгеновича.
ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, дозвольте ще раз в порядку ознайомлення вам надати як звучала поправка, яка була узгоджена попередньо з Асоціацією міст і з податковим комітетом. Вони пропонували, щоб акцизний податок з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України підакцизних товарів і продукцій, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 у визначеному, виходячи із ставки 00,42 євро за один літр та обсягу фізично отпущених таких товарів, продукцій з автозаправних станцій та автомобільних газозаправних станцій згідно даних реєстраторів, що розташовані на території відповідних міських та об'єднаних територіальних громад. А порядок перерахування акцизного податку, передбаченого цим підпунктом, визначається Кабінетом Міністрів. Тобто 0,42 євро з літру мало би миттєво переходити і жодних питань би не було. То оцей продукт вийшов з обговорення податково, але на рівні Мінфіну був трішечки змінений. Тому ми як комітет могли би розглянути і такий варіант. Це перша пропозиція.
І друга пропозиція. Шановні колеги, ми з вами у розгляді "Прикінцевих та Перехідних положень", де ми встановили по експерименту перелік областей і дату, є пропозиція дописати після Вінницької, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Одеської, Чернівецької областей та місті Києві через кому, а також реалізації заходів з розвитку транспортної інфраструктури в місті Києві, тому що місто Київ як таких доріг не має, тому маємо зазначити інфраструктуру. Прошу підтримати.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
По цьому питанню є? Будь ласка, Віктор Кривенко.
КРИВЕНКО В.М. Товариство, я якраз зараз спілкуюсь з колегою, який в цьому ринку, і він каже, що питання по опту, воно начебто логічне питання, і він питає: чого не можна опт оподаткувати? Тому що ситуація проста, що немає стільки інспекторів, щоб кожну заправку проконтролювати, тому що схема просто як діє. Людина, яка власник заправки, каже, що домовляється в районній податковій і просто каже, що бий по касі 300 літрів, ось тобі показник, а всю решту продавай взагалі без оформлення. Тому треба оподатковувати у виробника і на "вході" у імпортера. Це єдиний спосіб закрити "чорний" ринок. Я вам кажу, що реально існує.
Тобто питання автоматичного розподілу, залишилась тільки дискусія. Ніхто не проти, щоб оподатковувати і забирати це все на імпорті і у виробника. Питання в тому, як довести, щоб місцеві бюджети були гарантовані, щоб у наших мажоритарних депутатів був чіткий аргумент, що ось чітка позиція закону: по-перше, ви не отримаєте менше, держава вам там доплатить, по-друге, ви отримаєте гарантовано, по-третє, ви отримаєте більше, бо у вас все рівно є "чорний" ринок на вашому окрузі. Дякую, товариство.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Богдан Дубневич.
ДУБНЕВИЧ Б.В. А немає ніяких проблем. Залишіть це, як було це на місцях і на опт оподатковуйте окремо.
КРИВЕНКО В.М. Дивіться, по опту 300 літрів, пропустили по опту, а все решта взагалі без оформлення. Люди "чорно" працюють на заправках.
ПАВЕЛКО А.В. Сергій Рудик, будь ласка.
РУДИК С.Я. Шановні колеги, я перепрошую, що зранку не зміг бути присутнім на засіданні, тому що погано себе почував. Я буду голосувати і за Вінницьку область, і за Закарпатську область, і за Івано-Франківську область, але хотів би нагадати, що було, коли ми приймали в першій версії цей законопроект. Я тоді звернувся до колег і сказав, що, хлопці, я розумію, що Черкаська область не межує, немає у нас ні моря, немає у нас межі з кордоном з іншими державами, я розумію, що ті, що межують, мають на це більше підстав і не хочеться, щоб через нас страждали інші, але прошу, коли будуть затверджувати показники по Черкаській області, зробіть як у всіх, щоб було по-людськи. Але потім так сталось, що хтось пішов в "Укравтодор" і домовився так "по-людськи", що комусь "по-людськи" було в два рази більше плюс акциз, перепрошую, і плюс експеримент, а ми якось так…
Я дуже прошу, я проголосую за всі ваші області, але коли хтось знову піде, а я про це дізнаюсь за півгодини до зустрічі, будучи в іншому обласному центрі… Рахуйте Черкаську область. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Медуниця Олег.
МЕДУНИЦЯ О.В. Друзі, я вважаю, що цей закон категорично не можна приймати з таких причин. У нас, якщо ми нічого не змінюємо і залишаємо все, як є, то з 1 січня 2017 року вже "блатних" областей не буде. Їх не буде. Всі області будуть рівними. Що ми зараз пропонуємо? Ми зараз пропонуємо до перелік "блатних" додати ще "блатних". Що зараз роблять губернатори, знаєте? Губернатори зараз йдуть на митницю й домовляються, щоб їхнім митницям занижували план по доходам, щоб у них було більше грошей на дороги. Іншим митницям плани завищують, цим занижують. Для чого це робити? Давайте поважати кожного українця, де б він не жив, в будь-якій області. Оцю норму треба скасувати. Це дискримінація по відношенню до інших регіонів.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Це питання зараз не голосується, це питання вже на ранковому засіданні було проголосоване. Зараз ми розглядаємо питання по розщепленню та по пропозиціям Костянтина Іщейкіна.
Ще раз повертаємося до пропозицій, які озвучив Костянтин Євгенович. Будь ласка, увага!
ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, питання, яке ми обговорюємо, вже було проголосоване зранку. Ми просто технічно не вставили пропозицію, яка до того багато обговорювалась. Але для того, щоб все було прозоро і згідно чинного законодавства, ми її ще раз винесли. Ця пропозиція обговорювалась на підкомітеті, але технічно не вставилась. І стосується вона виключно після всього того, що ми проголосували, через кому: "…а також реалізації заходів з розвитку транспортної інфраструктури у місті Києві". Все. Оце єдине речення, яке ми маємо додати, яке було узгоджено. Дякую.
ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо!
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Товариство! Я, все ж таки, хотів звернути увагу, що в тому формулюванні, як це прописано, "реалізації заходів розвитку транспортної інфраструктури", ну, де-юре, можна під це будь-що прописати: закупівлю трамваїв, закупівлю тролейбусів… Це є транспортна інфраструктура? Це є транспортна інфраструктура. Немає в законодавстві терміна визначеного, що таке є "розвиток транспортної інфраструктури". То якщо мова іде виключно про дороги (а мова має йти виключно про дороги), тоді треба інше формулювання знайти, щоб слово "дорога" було в формулюванні. Бо, знаєте, хоча я є сам київський мажоритарник, я, все ж таки, дію… (Шум у залі) Не дорожньо-транспортної тоді, а дорожньої інфраструктури, напевно. Бо слово "транспорт", знову-таки, тоді дозволяє закуповувати за ці гроші транспортні засоби безпосередньо. Це неправильно.
ІЗ ЗАЛУ. Дорожньої інфраструктури.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дорожньої інфраструктури. "Дорога" щоб саме була. Я розумію, що у нас в законодавстві немає цього терміну. Тобто два варіанти: або ми цей термін чітко розписуємо в цьому Бюджетному кодексі… Ну, тут підказують, що це складно. Або тоді, хоча би, ми трошки конкретизуємо.
ІЗ ЗАЛУ. Дорожньої інфраструктури.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дорожньої інфраструктури. Добре.
ІЗ ЗАЛУ. Юра, проголосуешь?
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я за цей Бюджетний кодекс не голосую взагалі, загалом.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, колеги, все ж таки, переходимо до поправки, яку озвучив Костянтин Євгенович. Вона напряму стосується тільки доповнення по столиці, по Києву.
Будь ласка, хто за дану пропозицію?
(Загальна дискусія).
ПАВЕЛКО А.В. З уточненням Левченка. Будь ласка, хто?
КРУЛЬКО І.І. Тобто ми просто в кінці залишаємо "а також реалізація заходу з розвитку транспортної інфраструктури".
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дорожньої інфраструктури.
КРУЛЬКО І.І. "Дорожньої інфраструктури". Крапка.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Так.
КРУЛЬКО І.І. Давайте без "міста Києва", бо може є десь теж інфраструктура яка.
ПАВЕЛКО А.В. Ні, давайте "місто Київ".
Геннадий Владимирович, от Киева, вы поддерживаете такую формулировку? Дякую.
Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за?
ШКВАРИЛЮК В.В. 10.
ПАВЕЛКО А.В. Хто проти?
ШКВАРИЛЮК В.В. 1.
ПАВЕЛКО А.В. Хто утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. 3.
ПАВЕЛКО А.В. 3. Дякую. Рішення прийнято.
Ідемо далі. Поправка Максима Єфімова. Будь ласка, слово надається Максиму Єфімову.
ЄФІМОВ М.В. Уважаемые коллеги, еще раз извиняюсь. Я сегодня присутствовал на утреннем совещании вашем и просил рассмотреть ту поправку, которая проходила через подкомитет: внесение изменений в Бюджетный кодекс относительно денег с оккупированных территорий.
После этого было обсуждение с Данилюком Александром, было обсуждение с Сергеем Михайловичем Марченком. И было предложено, чтобы внести это изменение в Закон о бюджете. Но с учетом того, что этой поправки в том списке бюджетных правок для внесения в Закон о бюджете нет, то получается, что сделать это будет невозможно.
Я бы просил вас еще раз посмотреть на эту поправку и её проголосовать. Смысл её в следующем. "Починаючи з 1 січня 2017 року, залишки коштів місцевих бюджетів таких населених пунктів, що обліковуються станом на кожну звітну дату на рахунках органів Казначейства України, зараховуються до спеціального фонду відповідних обласних бюджетів Донецької та Луганської областей. Залишки коштів перераховуються органами Казначейства щомісячно до 10 числа і відображаються ними в бухгалтерському обліку".
Эта поправка и эти деньги будут утверждаться бюджетным комитетом и только при решении бюджетного комитета они могут быть потрачены "військово-цивільною адміністрацією".
Добавлю еще, что на сегодняшний момент есть уже программа строительства домов для переселенцев. И сегодня у нас 700 тысяч переселенцев, а именно 40% добавлено к существующей численности населения Донецкой и Луганской областей. И сегодня люди живут в землянках, люди живут на турбазах, в пионерских лагерях. Стоимость аренды жилья составляет 3-5 тысяч гривен для маленьких квартир‑хрущевок. Жить негде. И это очень важная социальная инициатива. Мне бы хотелось, чтобы вы поддержали её. Спасибо.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Шановні колеги, по даному питанню ми вранці вже обговорювали, про переселенців, про наших громадян, які потребують уваги.
Будь ласка, Крулько.
КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, є логіка в тому, що каже наш колега, і ми, безумовно, турбуємося і входимо в положення тих переселенців. Вони живуть не тільки на підконтрольних Україні територіях Донецької і Луганської областей, їх багато живе в інших областях України. Тому мені здається, що ті кошти, які якраз на їхні цілі, для цих переселенців мають бути надані, потрібно продумати механізм, щоб вони розподілялись і в інші області, там, де існують ці переселенці. Бо насправді тягар від цих переселенців несе вся Україна і ми це розуміємо, ми готові допомагати максимально.
Тому в мене пропозиція полягає якраз в тому, шановні колеги, щоб ми саме такою логікою йшли. Якщо ми підемо такою логікою, тоді, мені здається, що вона зможе об’єднати весь сесійний зал, і ті кошти, які ідуть від окупованих територій, вони ідуть на допомогу переселенцям, але по всіх областях України. Дякую.
ЄФІМОВ М.В. Иван Иванович, мне бы хотелось объяснить в чем смысл, почему мы говорим о строительстве этого жилья, я о самой логике. Разница заключается в том, что только в пяти областях количество дополнительно живущих людей превышает барьер 5%, а в двух областях, в Донецкой и Луганской – 40%. То есть, если вы сегодня добавите к Киеву, к 4 миллионам человек добавите еще 2 миллиона, то им просто негде жить.
Вот то, что сегодня происходит в Краматорске, я повторюсь еще раз, квартира в 42 квадратных метра по 4 тысячи гривен аренда. То есть люди, просто находящиеся близко, возможно, к своим родным, а знаете вы или не знаете, 160 тысяч человек в неделю пересекают линию столкновения, то есть это те люди, которые живут там, ездят и смотрят за своими квартирами, возвращаются назад. И сегодня эта вся инфраструктура, она просто не готова их поддерживать. То, что, благодаря вам, 2 миллиарда 700 было перечислено, это деньги на 650 объектов инфраструктуры, то есть это садики, школы, та инфраструктура, которую используют переселенцы. Но жилье, к сожалению, это огромный ресурс.
Та программа, которая сегодня есть в Донецкой ВЦА, она заключается в следующем: мы берем часть денег своих и часть международных, приблизительно 1:5. Миллиард гривен, которые мы предполагаем в течение 2017 года будут саккумулированы на тех территориях, они будут уже в рамках этой программы финансироваться, но это будет софинансирование, дополнительное софинансирование из других источников. Жилье, которое предполагается строить, 8-9 тысяч гривен за квадратный метр, то есть это абсолютно социальное и дешевое жилье, которое только позволит этих людей разместить. И мне бы очень хотелось, чтобы вы поддержали.
Я вам искренно говорю, что там, скажем, те же органы центральной власти, которые сегодня переместились в Мариуполь, например, и в Краматорск, это органы, каждый день по 50 километров ездят из лагерей Святогорска, из турбазы Святогорска ездят к себе на работу и возращаются назад. Спасибо.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Максим. Будь ласка, Петро Ванат.
ВАНАТ П.М. Шановні колеги, звичайно треба допомагати Донецьку, Луганську, і все, що говориться, це дуже правильно. Але ми хочемо внести зміни у Бюджетний кодекс, в документ, який має загальне значення на довгі роки. Таким чином ми фіксуємо зміни в територіальну цілісність України. Це не можна робити в цьому документі. Давайте кожного разу будемо звертатися окремо до бюджету, формуючи, будемо закладати те, про що ви говорите. Хіба можна зараз це писати в Бюджетний кодекс? Це категорично неправильно.
ПАВЕЛКО А.В. Петр Михайлович, спасибо.
ЄФІМОВ М.В. Петр Михайлович, мы, в принципе, готовы были бы в бюджет внести. Но на самом деле, во-первых, в Бюджетном кодексе будет прописано, что это временно и только на время проведения АТО, и эта норма потом будет исключаться. Во-вторых, сегодня сделать в Закон о бюджете невозможно уже. И только из-за этих соображений.
Но, поймите, на сегодняшний момент сама подготовка программ строительства жилья стоит денег. Не имея фондирования, а фондирование со стороны госбюджета получить в принципе нереально, то рассчитывать можем только, по сути, на тот свой ресурс, который есть сегодня у области.
И этот ресурс, я вчера вернулся, мы открывали мост – это символический мост между Славянском и Краматорском, который два с половиной года не могли запустить. Таких мостов три открывается до Нового года. То есть сегодня каждую неделю открываются садики, открываются мосты, ремонтируются дороги и так далее. Это хорошо, и благодаря вам это всё мы смогли сделать.
Вы увидите, что в следующем году Донецкая, Луганская области – это будут строительные площадки с точки зрения инфраструктуры. Но жить людям всё равно негде! А каким-то образом предложить им, чтобы они уезжали в Киев, в Днепропетровск, в Харьков – они уезжают туда и возвращаются назад, потому что дорого, нет работы и так далее. И нужно постоянно быть рядом со своими домами, которые они в прошлом потеряли или должны содержать.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Павло Якимович Унгурян і потім Віктор Михайлович.
УНГУРЯН П.Я. Я в порядку лише обговорення, звертаючись до колеги Єфімова. Ми не так давно з колегами затверджували звіт та подальший розподіл коштів, які ідуть за програмою ЄБРР на відновлення трьох областей, плюс кількох областей, які приймають переселенців, те, про що колега Крулько говорив. Чи є у вас розуміння: чи це якісне використання коштів? Оскільки у нас викликало багато запитань. Наприклад, чому об'єкти в Запорізькій області зовсім не в тих регіонах, де дійсно багато переселенців? І так далі.
Тобто є багато механізмів, які є від міжнародних фінансових організацій, тощо, але вони недостатньо ефективні, на мій погляд. Це вже в контексті взагалі цієї проблематики. Але в цілому я вас підтримую. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
ЄФІМОВ М.В. Павел Акимович, я что хочу сказать по этому вопросу. Европейский инвестиционный банк, тот, который мы обсуждали, на сегодняшний момент, вдумайтесь, в декабре 2014 года была программа, в 2015 году в мае были первые деньги зачислены на счет. Мы встречались полгода назад, до сих пор, вот на прошлой неделе два проекта из 22-х по первому траншу были утверждены Минфином. То есть не сделано ничего ни по второму траншу, ни по чем! И это как бы бюрократия, которая исходит от центральной власти.
То, что мы предлагаем, мы говорим: "Ребята, эти деньги будут зачислены на счета ВЦА". Мы предложим и уже есть программа по решению бюджетного комитета. И если будет такое решение, вы сами будете утверждать это решение. Вы на следующем этапе сможете это заблокировать. Это упростит просто работу. Потому что пока на сегодняшний момент мы только говорим, но ничего не делаем. И это большая, большая беда.
(Загальна дискусія).
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Віктор Михайлович Пинзеник. Я наполягаю. Вибачте. Вікторе Михайловичу, будь ласка.
ПИНЗЕНИК В.М. Ми не обговорюємо проблему фінансування проблем переселенців. Це не є проблема цього закону. Цей закон обговорює зовсім інше. Я готовий слухати окремо питання переселенців, але зараз говориться не про це. Як забрати чужі гроші. Чиї це гроші? Донецької області? Ні. Це гроші територіальних громад, це їхні гроші. Ми вводимо це на постійній основі: забирати ці гроші. Скажіть, будь ласка, ми вважаємо ці території територією України? Так. То яке право ми маємо забирати гроші територіальних громад? А тепер уявіть собі, як в політичному і пропагандистському плані це буде виглядати. Та подивіться, як вони потрібні Києву. Та вони всі гроші, які там платять, забирають на інші цілі.
Тому я хочу наполягти на розмежуванні проблем, бо говоримо не про фінансування, ми говоримо, як забрати гроші. Це проблема. І я вважаю, що в цій формі, в цій редакції приймати це неможливо.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Віктор Михайлович.
ЄФІМОВ М.В. Виктор Михайлович, мне бы хотелось ответить на этот вопрос следующим образом. Последний раз в октябре мы достаточно цинично, я выступал и с трибуны Верховной Рады, забрали миллиард гривен и отдали из этих же территорий каждому депутату по 5 миллионов соцэкономразвития. Вот это было цинично. Мы можем ответить за те 2 миллиарда 700, которые мы забрали с тех территорий, и есть 650 объектов, каждый из которых вы можете увидеть, и они, эти деньги, остались на Донецкой и Луганской неоккупированной территории, на украинской территории.
То, что на сегодняшний момент деньги будут потрачены для тех же жителей, которые с тех территорий, вынужденно находятся на украинской территории, вы тоже сможете это утвердить своим решением бюджетного комитета. Понятно, что на сегодняшний момент мы не можем вписать, тем более вписать в закон или в Бюджетный кодекс о том, на какие цели это будет потрачено, но у вас есть механизм, при котором вы сможете это контролировать и своими решениями управлять целевым направлением. Спасибо.
ПАВЕЛКО А.В. Іван Крулько.
КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, я для себе визначив свою позицію з цієї проблематики, взагалі переселенців, і буду тільки такою логікою іти. Є кошти територіальних громад, вони ніким не можуть бути витрачені, крім територіальної громади. Саме тому Кабінет Міністрів повинен визначити ті території, на яких мають бути облаштовані нові поселення для переселенців.
Досвід треба брати з Грузії. Я нещодавно там був на виборах. І як біля Тбілісі з’явились нові поселення, там проходили вибори і на цих виборах я був спостерігачем. Коли з Південної Осетії, з Абхазії, тих, хто вимушено переселився, вони розселили, але це було не біля Абхазії чи Осетії, а це було прямо біля Тбілісі. Тому мені здається, що такі поселення можуть з’явитись в Запорізькій області, в Дніпропетровській, у Харківській, в інших областях.
Саме тому Кабінет Міністрів мусить визначити, де такі будуть поселення і потім ті кошти, якщо буде рішення таке, спрямувати на побудову нового житла для вимушених переселенців. Оце буде державницьке рішення. І тоді дійсно ці кошти акумульовані, вони будуть працювати саме на тих людей, які вимушено переселились, але належать до територіальних громад, які сьогодні тимчасово окуповані. Тому я пропоную саме такою логікою діяти і зараз це питання зняти.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Богдан Дубневич.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Шановні колеги, я чітко впевнений, коли ми аналізували бюджет в першому читанні, то в програмі Мінрегіонбуду є закладено 2 мільярди 400 чи 2 мільярди 600 на відродження, як він там звучить, ні, ні не на групу "Відродження", я перепрошую, на відродження східної частини нашої держави, будівництво і так далі, і так далі. 2 600! Невже це мала сума, яка не задовольнить вас на якийсь певний час? Ну я перепрошую. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Максиме, виступ. І переходимо до прийняття рішення.
ЕФІМОВ М.В. Иван Иванович, знаете, мы исходим из какой концепции? Два с половиной года у нас идет война, два с половиной года у нас АТО. Можно ли было за это время уже организовать? Сначала было агентство по территориям, теперь министерство по оккупированным территориям, которое должно заниматься этим. Была возможность сделать кучу программ. Но на сегодняшний момент нет ни в одной области, ни на одной территории, ни, в принципе, у самого министерства никаких решений!
Те решения, которые мы сегодня предлагаем, вы их можете увидеть: мы в июне проголосовали, через несколько месяцев уже идет работа. И в следующем году вы увидите реальные решения. Потому что на сегодняшний момент люди ждут решений! Им всё равно, откуда будут эти квартиры и где они будут!
Мы должны просто и с практический точки зрения считать, что хотим мы сделать этих людей, находящихся рядом с войной, хотим ли мы сделать их истинными украинцами или нет? Или они просто оставлены, брошены на произвол судьбы. Спасибо.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Максиме.
Я хочу подчеркнуть, что у нас в ближайшее время будет принято решение о выездном бюджетном комитете как раз в Краматорске.
ЕФІМОВ М.В. Я вас приглашаю всех, вы как раз сможете на это всё посмотреть.
ПАВЕЛКО А.В. Мы как раз сможет это воочию увидеть и пощупать, и прочувствовать всю эту боль, которая там происходит.
(Загальна дискусія).
ПАВЕЛКО А.В. Давайте все-таки переходить к принятию решения. У нас Минфин имеет, конечно, точку зрения. Внутри он с нею не согласен, но он борется.
Сергей Михайлович, подведите нас к итогу.
МАРЧЕНКО С.М. Андрію Васильовичу, наша позиція, якщо можна було би врахувати цю норму в проекті бюджету на 2017 рік, ми, звичайно, були б більш схильні до такої позиції. Але якщо це неможливо і немає таких пропозицій у висновках та пропозиціях народних депутатів, тому на даному етапі, я думаю, що, напевно, варто підтримати.
ЕФІМОВ М.В. Спасибо большое.
ПАВЕЛКО А.В. Еще раз хочу подчеркнуть проблематику. Проблема есть и её готово решать Министерство финансов и Кабинет Министров. Правильно, как Петр Михайлович сказал, его бы правильно на год решить в годовом бюджете. И это правильно. Но, к сожалению, по Бюджетному кодексу, мы уже не подали до 1 октября такие поправки. И сегодня мы будем нарушать закон, если мы внесем в закон 5000 такую строку.
Единственная возможность на следующий год предусмотреть такую возможность решения этого вопроса – это сегодня принять решение в Бюджетный кодекс. Еще раз хочу сказать, что это такое, назовем так, вынужденное решение на данный момент. Если мы понимаем, что мы эту территорию уважаем, ценим и поддерживаем, я думаю, что механизм такой необходимо предусмотреть.
ЕФІМОВ М.В. Да, еще раз хочу подчеркнуть, это должно быть и это будет с согласованием членов комитета.
ПАВЕЛКО А.В. По согласованию с бюджетным комитетом.
Так що ми будемо тим запобіжником, який не дасть відійти від самої ідеології та філософії цього питання.
Уважаемые коллеги, все-таки я предлагаю услышать даже сложное решение Минфина, с которым они долго очень совещались и переходили в решение, и поддержать нашего коллегу Максима Ефимова с данным предложением.
Хочу вас запевнити, що ми разом виїдемо до Краматорська і там будемо спостерігати за даними питаннями.
Будь ласка, ставлю на голосування, хто за те, щоб дану пропозицію підтримати. Хто за, прошу голосувати.
ШКВАРИЛЮК В.В. 9. Рудик дев'ятий.
ПАВЕЛКО А.В. 9.
Хто проти? Утримався?
Вистачає 9?
ШКВАРИЛЮК В.В. Так.
ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Хто утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. 4 утримались.
ПАВЕЛКО А.В. 4 утримались. 9 "за". Один не проголосував.
ШКВАРИЛЮК В.В. Два не проголосувало.
ІЗ ЗАЛУ. Я "за".
ПАВЕЛКО А.В. 10! Рішення прийнято. Дякуємо, Максиме.
ЄФІМОВ М.В. Всем большое спасибо!
ПАВЕЛКО А.В. Тепер повертаємося до пропозицій першого, те, що викликало дуже багато питань.
Сергій Михайлович зараз іде в податковий комітет, на якому відбувається дуже гаряча дискусія. Там знаходиться Міністр фінансів. Там знаходиться зараз Міністр Кабінету Міністрів, зараз він до нас іде, щоб відпрацювати консолідовану позицію.
Будь ласка, Сергію Михайловичу, озвучте.
МАРЧЕНКО С.М. Я прошу вас повернутися знову до питання щодо роздрібного акцизу. Яка є пропозиція? Оскільки порядок до сих пір не визначено, то пропонується передбачити наступне речення додатково до цього абзацу, який ми вже зачитали, що "до моменту, поки Кабінетом Міністрів не буде розроблений порядок розщеплення цього акцизу, цей акциз зараховується до місцевих бюджетів відповідного базового рівня".
(Загальна дискусія).
ПАВЕЛКО А.В. Колеги, "до моменту прийняття рішення по розщепленню". Все.
Ще раз, Сергію Михайловичу, прокоментуйте.
МАРЧЕНКО С.М. До моменту, коли Кабінет Міністрів визначатиметься з порядком, цей акциз зараховується так, як зараховувався в 2016 році – до місцевих бюджетів.
(Загальна дискусія).
_______________. У нас був податок з продажу акцизних товарів – 5%.
МАРЧЕНКО С.М. Напряму буде іти до місцевих бюджетів. Не беруть участь ні області, ні райони, тільки це місто і село.
ПАВЕЛКО А.В. Юрій Левченко.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. В тому то і одне із цих питань, чому цей механізм запропонований не може працювати із селами. Тому що немає прямих бюджетних відносин. Тобто не можна відповідну субвенцію дати селам з цього питання. Це одна із причин, чому воно не може працювати! Розумієте? Коли говорили, обговорювали. Тут же все, насправді, очевидно.
Якщо хочуть щось таке робити, тоді треба прописувати не до моменту ухвалення цього, а ми пишемо норму і кажемо, що ця норма набирає чинності, не до моменту, а що вона набирає чинності.
Дивіться, у мене конкретна пропозиція: вона набирає чинності після того, як бюджетний комітет Верховної Ради затверджує відповідний порядок. Нехай ми будемо затверджувати порядок, який вони розроблять.
ПАВЕЛКО А.В. Погоджує, а не затверджує.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Погоджує. Я і мав на увазі це.
Тобто лише після того, як бюджетний комітет Верховної Ради погоджує.
Якщо ми побачимо хороший порядок і він, справді, якимось магічним чином зможе запрацювати, немає питань. Просто я бачу, що це неможливо, щоб воно відбулося.
ПАВЕЛКО А.В. Переходимо до прийняття рішення.
Міністерство фінансів.
МАРЧЕНКО С.М. Давайте напишемо, що у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів, за погодженням з Комітетом з питань бюджету.
ПАВЕЛКО А.В. О чем говорит Юрий? Про те, що ця норма набирає чинності з моменту прийняття Кабінетом Міністрів рішення і за погодженням з бюджетним комітетом.
МАРЧЕНКО С.М. Так.
ПАВЕЛКО А.В. Прийнятий Кабміном і погоджений з бюджетним комітетом.
Колеги, приймається таке формулювання?
__________________. Андрію Васильовичу, не приймається, бо він відміняє податок з продажу акцизних товарів автоматично.
ПАВЕЛКО А.В. Мы не отменяем автоматически.
__________________. Отменяем!
ПАВЕЛКО А.В. Мы же говорим о том, что эта норма начинает работать только с момента принятия Кабмином решения "з погодженням" бюджетного комитета.
МЕДУНИЦЯ О.В. Вона суперечить самому принципу стягнення податку з продажу акцизних товарів, в даному випадку нафтопродуктів.
Як можна впровадити зараз частину акцизу, як зараз тут пропонується, віддати в місцеві бюджети, а потім ще 5% зняти з них, коли відбувається продаж нафтопродуктів.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Сергію Михайловичу.
МАРЧЕНКО С.М. Дійсно так. Там пов'язаний Податковий кодекс з Бюджетним кодексом. Ми у своїх правках це можемо передбачити. Тому у мене є пропозиція, зараз ми на зв'язку з податковим комітетом, щоб вони також це зафіксували як пропозицію, що у випадку прийняття порядку Кабміном і погодження з бюджетним комітетом.
А до того моменту діють норми відповідно місцевого акцизу, який і на сьогоднішній день збирається.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Сергію Михайловичу, а чи не розглядали ви питання повернення ПДФО, як раніше було, на місцеві громади? А ви собі забирайте цей акциз, і діліть собі хоч вдоль, хоч впоперек його.
МАРЧЕНКО С.М. Богдане Васильовичу, ми розглядали питання ПДФО, і будемо розглядати, коли будуть створені об'єднані територіальні громади, які будуть податкоспроможними. ПДФО на базовий рівень села йти не може.
(Загальна дискусія).
МАРЧЕНКО С.М. На податковому комітеті ці норми, які зараз ми озвучували, вони також так ідуть на голосування, щоб у нас були запаралелені ці процеси.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Сергію Івановичу.
МЕЛЬНИК С.І. Шановні друзі, я хотів би ще звернути увагу по 17-му пункту, коли ми відокремлюємо надміру сплачені або помилково сплачені суми збору за провадження торгівельної діяльності нафтопродуктами. Я вважаю, це взагалі не можна добавляти. Тому що повернення іде з того коду, на який зараховувався податок. Виникне від'ємне сальдо. Це не питання Бюджетного кодексу.
МАРЧЕНКО С.М. Пункт 17-й ми навіть не обговорювали. Ми прийняли рішення тільки по 41-му. Я ж зачитував тільки 41-й.
ПАВЕЛКО А.В. Я прошу 5-7 хвилин. Зараз податковий комітет повернувся до даного питання, і ми сконсолідуємо позицію двох комітетів. Буквально 5-7 хвилин.
Після перерви.
ПАВЕЛКО А.В. Займаємо місця. Тільки що податковий комітет проголосував за дану норму і погодився її синхронізувати "з моменту введення в дію рішення Кабінету Міністрів за погодженням з бюджетним комітетом".
Будь ласка, Сергій Михайлович.
МАРЧЕНКО С.М. Я ще раз підкреслюю, до моменту, поки не буде прийнятий порядок, погоджений з бюджетним комітетом, діє чинна система з місцевим акцизом на роздріб.
ПАВЕЛКО А.В. Приймається, шановні колеги?
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я хочу уточнити: набирає чинності, як ми говорили?
ПАВЕЛКО А.В. Так, набирає чинності.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Це важливий момент.
ПАВЕЛКО А.В. Набирає чинності.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Тобто, що чинності ці зміни до Податкового кодексу набирають після того, як бюджетний комітет затверджує, погоджує.
ПАВЕЛКО А.В. Так, рішення Кабміну.
Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? 2. Рішення прийнято.
Дякую. Всі питання порядку денного вичерпано.
Так, будь ласка, для стенограми.
ШКВАРИЛЮК В.В. Одну хвилину. У нас були зміни до Бюджетного кодексу по Донецькій, Луганській областям, оці кошти, то за погодженням з бюджетним комітетом. Правильно?
ПАВЕЛКО А.В. Обов’язково. Тільки за погодженням з бюджетним комітетом. Ми так його і приймали.
ІЗ ЗАЛУ. Дякую.