СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань  бюджету

 

28 березня 2016 року

       

 

Веде засідання голова комітету А.В.Павелко

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, я дуже прошу зайняти свої місця. Зареєструвалося 15 народних депутатів. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим. Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Якщо пропозицій до порядку денного немає, переходимо до розгляду питань. Перше питання – про погодження розподілу видатків Державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг за бюджетною програмою 3111020 "Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування на 2016 рік" (розпорядження уряду № 176-р). Доповідає заступник голови Державного агентства автомобільних доріг Березовський Микола Володимирович.

Будь ласка, Миколо Володимировичу.

 

БЕРЕЗОВСЬКИЙ М.В. Шановний Андрію Васильовичу, шановні члени бюджетного комітету, шановні народні депутати, присутні! По-перше, Андрію Васильовичу, я хочу попросити вибачення. Голова просив вибачення за те, що сьогодні не зможе бути присутній з поважних причини: він захворів. Тому, з вашого дозволу, я розпочну свою доповідь.

У поточному році відкриття фінансування дорожнього господарства можливо лише згідно статті 33 Закону України "Про Державний бюджет" на поточний рік після затвердження урядом відповідних напрямків фінансування та отримання відповідного погодження бюджетного комітету Верховної Ради України. "Укравтодором" підготовлено відповідний нормативний акт, в якому затверджено напрямки використання коштів за цією бюджетною програмою, та відповідний перелік поточного середнього ремонту, який був розглянутий та прийнятий на засіданні уряду 16 березня поточного року за розпорядженням № 176. Зазначений проект був відпрацьований та підтриманий на засіданні підкомітетів бюджетного комітету 24 березня.

Державним бюджетом на поточний рік для розвитку та утримання автомобільних доріг загального користування виділено 6,5 мільярда гривень, які, згідно зазначеного нормативного акту, розподілені наступним чином: 3,5 мільярда гривень – на поточний середній ремонт доріг загального користування, який затверджено додатком другим цього розпорядження; 53,4 мільйона гривень передбачається спрямувати на погашення кредиторської заборгованості, яка виникла перед підрядними організаціями у попередні роки; 20 мільйонів гривень передбачено спрямувати на здійснення контролю якості виконання робіт, 26 мільйонів гривень на прикладі наукові розробки, 449,5 мільйона гривень – на співфінансування спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів будівництва, ремонту (таких як Київ-Одеса, Київ-Харків, Київ-Чернігів та інші); 2,5 мільярда гривень на експлуатаційне утримання доріг загального користування.

Розумію, що виконання робіт на зазначену суму не задовольнить потреби населення України (і далеко не задовольняє), оскільки на ці цілі потрібно на багато разів більше коштів. Сьогодні ми маємо проблеми у ряді областей з перекриттям доріг, в таких областях це сьогодні фіксується. І одна із причин перекриття – це те, що не відремонтовані дороги. Це в Миколаївській області, Закарпатській, Волинській, Черкаській, Львівській і в інших областях. За розрахунками Укравтодору, для приведення до нормативного стану лише доріг державного значення, а їх у нас в державі майже 50 тисяч кілометрів, це міжнародні, національні і регіональні автомобільні дороги, також територіальні, необхідно понад 500 мільярдів гривень. Щорічно на такі роботи потрібно спрямувати не менше 40-50 мільярдів гривень.

Але хочу перш за все подякувати вам за суттєве збільшення фінансування. Все-таки прогрес у збільшенні фінансування є в цьому році в порівнянні з минулим роком.

Андрію Васильовичу, я залишив вам на столі…

 

ПАВЕЛКО А.В. Бачу.

 

БЕРЕЗОВСЬКИЙ М.В. …хронологію історії питання: графіки фінансування і введення доріг в Україні, починаючи з 70-х років, у порівнянні з тим, що ми маємо на сьогоднішній день.

Загалом в цьому році планується завершити роботи за кошти, які виділені з державного бюджету, перелік, який ми сьогодні затверджуємо, на 728 кілометрах доріг, що значно покращить показник у порівнянні з минулим роком.

 

ПАВЕЛКО А.В. Миколо Володимировичу, ми на підкомітеті добре попрацювали, тому коротко підведіть риску і ми будемо переходити до обговорення.

 

БЕРЕЗОВСЬКИЙ М.В. Добре. Крім цифри бюджетної 6,5 мільярда, у нас звучить цифра 19 мільярдів гривень. Я хочу розшифрувати, якщо ви не заперечуєте, що це таке. По-перше, ми маємо на увазі: 6,5 – кошти з державного бюджету, плюс 4 мільярда 384 – це кошти, які виділяють нам міжнародні фінансові організації, це також проект розпорядження, ми просимо сьогодні погодити, і з Державного фонду регіонального розвитку – 186 мільйонів, спеціальний фонд місцевих бюджетів, надпланових надходжень від митниць – 1 мільярд 839 (це у порівнянні з минулим роком набагато більше), і з загальних фондів місцевих бюджетів – 708 мільйонів.

І ще. Сьогодні ми просили б розглянути по Сбербанку. Вчора обговорювалася на підкомітетах цифра 4 мільярда, яка іде після реструктуризації. Ми вже направили на розгляд Мінінфраструктури проект розпорядження про виділення цих коштів на дорожні роботи. Якщо ми приймемо ці 4 мільярди від реструктуризації, у нас буде загальне фінансування вже навіть не 19 мільярдів, а 23. Я хочу сказати, що цифра виглядає вражаюче у порівнянні з минулим роком. За цей рік всіма видами ремонтів, з більшою чи меншою капітальністю ми маємо відремонтувати 1750 кілометрів доріг. Цифра велика, але якщо порівняти її з мережею, яка у нас сьогодні є, це 1% всієї мережі. Тобто кошти, які йдуть сьогодні на розвиток нашої мережі, за розпорядженням, яке ви сьогодні будете приймати, ми маємо розуміти, що це 1% забезпечення покращеного, комфортного проїзду на дорогах. 99% у нас все-таки відсутні.

І ще я хотів сказати, що 2,5 мільярда поточних видатків іде на всю іншу мережу – на 160 тисяч кілометрів доріг. Тобто це ямковий ремонт, який ми маємо зробити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо вам, Миколо Володимировичу.

Я дуже вдячний всім членам комітету, які попрацювали дуже плідно на підкомітеті. Наскільки я розумію, був дуже напружений підкомітет, дуже всім дякую.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

Сначала, что мы услышали на подкомитете, все, кто работали, могли в этом принять участие. А вот выводы подкомитета давайте заслушаем.

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги,  шановний Андрію Васильовичу, за наслідками попереднього опрацювання даного питання на спільному засіданні підкомітету з питань видатків та підкомітету, який очолює Богдан Васильович Дубневич, пропонується рекомендувати комітету наступне.  

Погодити встановлений розпорядженням уряду від 16 березня за номером 176-р розподіл коштів, передбачених Укравтодору, за Загальним фондом Державного бюджету на 2016 рік за бюджетною програмою "Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування" – у сумі 6,6 мільярдів гривень. Підтримати підготовлені підкомітетами пропозиції щодо збільшення бюджетного забезпечення розвитку автомобільних доріг загального користування, наближення відповідних показників у розписі державного бюджету, а також стосовно переліку доріг, які потребують проведення невідкладних ремонтних робіт.

Шановні колеги, прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Володимировичу.

Будь ласка, Анатолій Сергійович Матвієнко.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую. Друзі, я хочу звернути вашу увагу, на підкомітеті ми це розглядали, про те, що 3,6 мільярда уже сьогодні реструктуризованих коштів, так званих, кредитних. Доповідач сказав за чотири мільярда. Я так розумію, що ще по "Сбербанку", можливо, ця сума буде  біля чотирьох мільярдів.

Тому я пропонував би, Андрію Васильовичу, щоб третій пункт нашої постанови ми пов'язали з другим. Тому що незрозуміло, що таке "додатково вишукані кошти"? Іде мова за кошти реструктуризації боргу. Тому його треба написати так, щоб було зрозуміло "додатково вишукані кошти". Завтра нам уряд скаже, що ми нічого не вишукали. Тому це записати і додати "пропонується спрямувати на проведення ремонту автомобільних доріг між обласними центрами" і далі по тексту "та окремих ділянок у відповідності з додатком". Тому що я вважаю, що нам потрібно магістральні дороги між обласними центрами найперше і пріоритетно привести в порядок. А далі вже говорити про інші дороги. Тому пропонував би написати "між обласними центрами", а далі по тексту .

 

ПАВЕЛКО А.В. Богдан Васильевич, если можно, отмечайте себе  все замечания.

Віктор Михайлович Пинзеник, будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я відносно пункту, про який Анатолій Сергійович говорив. Якщо їх приймати, то треба тоді просити Національний банк України встановити фіксований курс долара. Зобов'язати, що долар коштує 60 копійок. Хто візьме на себе відповідальність, який буде курс долара?

Тому я був би дуже обережний з рішенням щодо вилучення коштів, які пов'язані з виконанням зобов'язань уряду по гарантованих кредитах. Ми ж не знаємо, який курс буде! Тим більше, що курс уже не відповідає тому, який закладений в бюджет. Тому я б утримався від цього рішення. Я б просто дав рекомендації, і не Державному автомобільному агентству, а Міністерству фінансів, яке є відповідальним за бюджет і несе відповідальність за виконання боргових зобов'язань, розглянути можливість. І це можливо тільки в другій половині року, а не зараз. Тому другий і третій пункти я висловив як рекомендації Міністерству фінансів розглянути можливість, а не прямий перерозподіл коштів, яких може не бути у зв'язку з тим, що курс не такий, як закладався в бюджет.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Петре Михайловичу.

 

ВАНАТ П.М. Шановні друзі, в минулому році на виїзних засіданнях в Запоріжжі і Дніпропетровську було прийнято рішення комітету про виділення 200 мільйонів гривень для добудови моста в Запоріжжі через річку Дніпро. Я знав, що так буде, писав в Кабінет Міністрів, потім написав до Міністерства фінансів, на мої листи отримав відповідь: зіслалися на Укравтодор. Написали листа на Укравтодор, ці зіслалися на міністерство. Загалом в цьому документі навіть і згадки немає про цей міст. Перше.

Друге. Найменше коштів виділено на Запорізьку область. Я не розумію, прифронтова область, танками побили всі дороги, які дотичні до Дніпропетровської області. Я хотів би отримати відповідь. Андрію Васильовичу, я вам також писав листа, просив звернутися до Кабінету Міністрів. Це не моя забаганка. Якщо хтось не знає яка атмосфера зараз в Запорізькій області, то я вам доповідаю, що те, що було в Кривому Розі, завтра буде вдвічі гірше в Запоріжжі, бо всі наші дії, чим ми хотіли підтримати настрій у людей, пішли прахом. Тому я прошу, по-перше, дати мені відповідь, чому вибірковий підхід до виділення коштів по окремим областям: одним - 450 мільйонів, а іншим – 55 мільйонів?

І останнє. Якщо ми вже приймаємо рішення комітету, то давайте поважати себе. Не може так бути, що комітет ще півроку тому, як прийняв рішення, а потім, я розумію своїх колег на засіданнях підкомітетів, кожен, звичайно, захищає інтереси своєї території тощо, так не повинно бути.

І одне загалом. Я підтримую пропозицію, що в першу чергу потрібно робити дороги між обласними центрами. Тому що сьогодні потрапити із Запоріжжя до Дніпропетровська, Миколаєва чи Одеси – це проблематично. Я хотів би отримати відповіді на свої питання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Микола Володимирович відповість члену нашого комітету.

 

БЕРЕЗОВСЬКИЙ М.В.  Я хочу сказати, що якраз по Запорізькій області по цьому мосту ми передбачили кошти, єдине, що ми не передбачили із 6,5 мільярдів, ми передбачили із кредитних коштів, які були нам ще в минулому році розпорядженням Кабінету Міністрів, залишків кредитних коштів. У минулому році передбачалося нам їх віддати, в цьому році ми подали зміни до цього розпорядження Кабінету Міністрів, і ми сподіваємося на ці кошти, і ми включили запорізький міст.

 

ВАНАТ П.М. Де гарантія, що ці кошти будуть в Запоріжжі, що ми в цьому році закінчимо цей міст?

 

БЕРЕЗОВСЬКИЙ М.В. Ми включили. І у нас є 19 мільярдів, про які я говорив, і включені сюди і Запорізька область, і  міст теж.

 

ПАВЕЛКО А.В. Миколо Володимировичу, будь ласка, з Петром Михайловичем відпрацюйте цю тему.

 

ВАНАТ П.М. Тоді я прошу, тут в законопроекті, щоб була записана конкретна сума і джерело надходження цих грошей.

 

БЕРЕЗОВСЬКИЙ М.В. Ми написали, внесли зміни в розпорядження, яке було в минулому році, Кабінету Міністрів на кредитні кошти. Нам, на жаль, всіх не віддали в минулому році, тому ми зараз внесли зміни і розпорядження вже в Мінінфраструктури на погодженні.

Ми його включаємо, ми знаємо, що це за міст. Зараз ми зробили ревізію, проводимо ревізію. Є така 498-а постанова, дійсно, вона чинна, про фінансування, чинна, і там цей об'єкт є. Єдине, що ми хочемо сьогодні внести зміни по деяким об'єктам ще додатково.

 

ВАНАТ П.М. Ви вважайте, що я зробив вам запит. Будь ласка, дайте письмову відповідь на всі питання.

 

БЕРЕЗОВСЬКИЙ М.В.

Я зрозумів. Добре. Дякую вам. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Миколо Володимировичу, дуже важливо, щоб Петро Михайлович всі відповіді і ми як комітет почули про запорізький міст, який ми розглядали на виїзному засіданні. Дякую вам.

Віктор Кривенко, будь ласка. І підводимо риску.

 

КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги, був у відрядженні, тому вибачаюсь, що не міг бути на підкомітеті. Але ми паралельно з колегами проговорювали: з Богданом Васильовичем, тільки що з Андрієм Васильовичем проговорили ці речі.

Тобто прохання, щоб в тих пропозиціях щодо спрямування, я розумію, що буде окреме рішення уряду, були відображені, пропозиції я надав, наступні дороги: ІванівкаРадсело, Курилівка – Миколаївка – Єлизаветівка, Петриківка – Шульгівка. Це незначні там обсяги. Петриківка – Шульгівка –Гречане. Селище Чаплинка – селище Хутірське. І вулиця Жовтнева в смт.Курилівка. Вулиця Кооперативна в смт.Петриківка. Вулиця Шевченка в селищі Гречане. Вулиця Совхозна в Лобойківці. Вулиця Леніна в селищі Шульгівка. І вулиця Левеневського у смт.Петриківка. Комінтерна – у Єлизаветівці.

 

(Загальна дискусія).

 

КРИВЕНКО В.М. А вони ідуть, через них проходять ці дороги. Вони державні.

 

ПИНЗЕНИК П.В. Дякую. Для стенограми є.

Будь ласка, підведемо риску. Олександр Шевченко, будь ласка.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л.  Я довго не буду затримувати. Вітаю всіх!

Хочу, щоб до цієї постанови також була включена дорога магістрального значення, тому що я не прихильник якогось розпилення цих грошей, скажімо, по різноманітним вулицям і будинкам.

Прошу включити дорогу М-09 на території Івано-Франківської області. Тобто, щоб нарешті Івано-Франківськ – Буковель була дорога побудована. Тому що це є основа туризму. І не менше приймає людей ніж Львів. А так виглядає, що другий рік поспіль вона є дискримінованою дорогою! І не виділяється жодної копійки держаного бюджету!

Люди добрі, ми ідемо не в тому напрямку! Ми починаємо розповідати, що Івано-Франківська область найбільше отримала, починаємо сваритись по кожній копійці. Але, перепрошую, давайте хай спочатку інвестор збудує щось, так як уже 18 мільярдів гривень на сьогоднішній день інвестовано в Буковель, а потім будемо підводити дороги, як, перепрошую, було в Буковелі.

Я не прихильник таких заходів. А то, давайте побудуємо дороги, давайте все побудуємо, а потім, може, знайдеться інвестор. Люди добрі, та ніколи інвесторів при такому підході не буде. Тому що ота вся, перепрошую, боротьба "мнима" з олігархами, як вже хтось розповідає, хто би він не був, якраз забороняє інвесторам сюди іти. Тому що ніхто, перепрошую, в Європі не знає, хто такий Коломойський або Ахметов, або Фірташ. Але вони прекрасно всі знають, що боротьба іде просто бідних з багатими. А "бідні" – це ті, хто сьогодні прийшли у владу і починають у "багатих" все відбирати. Тому ніяких інвестицій не буде.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Я пропоную включити додатково все-таки на дорогу Івано-Франківськ - Львів (дорогу М-09) в повному об'ємі на території Івано-Франківської області і на території Закарпатської області. Тому що Закарпатська область теж тут не зрозуміло: так включено Рахів-Хуст – ні туди, ні сюди. А вона, перепрошую, від границі Закарпатської області і до Мукачева, та дорога. І давайте вже зробимо основну дорогу розвитку туристичної інфраструктури Західного регіону. Всі решта проекти я підтримаю, немає заперечень. Абсолютно кожна людина, яка тут сидить, вона лобіює по-доброму свої інтереси, тому не збираюсь абсолютно обговорювати будь-які інші регіони. Ну я вже другий рік поспіль чекаю "ЄБРРівських" грошей. І після зустрічі з ЄБРР я зрозумів, що це "ерунда", із якої нічого не буде. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре.

Секретаріат комітету, для протоколу занесіть. Ми зараз приймаємо рішення по ухвалі постанови, яку вже прийняв уряд. А на наступне – і Віктора Кривенка, і Олександра Шевченка - ті запропоновані, дуже важливі дороги включити, і міст запорізький, до прийняття рішень наступного Кабміну. Дякую.

Іван Іванович Крулько, дуже стисло.       

 

КРУЛЬКО І.І. Андрій Васильович, дуже стисло. У нас є додаток до листа, яким пропонується, щоб комітет направив до Комітету з питань бюджету, до уряду. Андрій Васильович! Це дуже важливо для стенограми. Значить, ми будемо зараз голосувати пропозиції комітету, які ідуть додатком до листа. Так от, я пропоную, щоб в цих пропозиціях якраз те, що говорив Олександр Шевченко, щоб в цьому листі було відмічено по Закарпатській, по Івано-Франківській області.

 

ІЗ ЗАЛУ. В повному об'ємі: від границі і до Мукачева. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Буде відмічено. Дякую. Буде відмічено. О'кей.

Богдан Васильович, будь ласка.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ще Горбунов, щоб підсумувати.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я хочу маленьке добавлення. Дякую, Андрію Васильовичу, за надане мені слово.

Мені, шановні колеги, дивно. Франківська область получила, перепрошую, або пропонується саме більше коштів. І тут виходить якийсь шум, глум, там-тара-рам. Ну, я загально. Анатолій Сергійович, ну є, як є. Ну чого?

 

МАТВІЄНКО А.С. 1 мільярд 700 і щось інше?

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Який 1 мільярд 700, скажіть мені, будь ласка?

 

ІЗ ЗАЛУ. Ми заходимо далеко.

 

ПАВЕЛКО А.В. Так, дякую.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Андрій Васильович, я би просив доповнення, які говорив Анатолій Сергійович. Я підтримую те, що він каже, між обласними центрами. Але плюс включити державні дороги місцевого значення. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Горбунов Олександр Володимирович, про кінцеве загальне рішення, яке ми повинні будемо проголосувати.

 

ГОРБУНОВ О.В. Ну, я хотів би доповнити до того, що вже сказав, щодо рішення підкомітету. Значить, я пропоную врахувати у доповненні ті пропозиції, які були висловлені нашими колегами. Під стенограму.

 

ПАВЕЛКО А.В. Під стенограму. Голосуємо? Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто "за"? Хто проти? Утримався? 1. Рішення приймається. Дякую.

Наступне питання. Друге питання: про погодження розподілу витрат з Державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг за бюджетною програмою 3111600 "Розвиток автомагістралей та реформа дорожнього сектору на 2016 рік" (розпорядження уряду № 156-р). Будь ласка, Микола Володимирович, по другому питанню.

 

БЕРЕЗОВСЬКИЙ М.В. Я ще хочу сказати, що кошти, які будуть витрачені в цьому році за рахунок джерел міжнародних фінансових організацій, будуть в основному сконцентровані на трьох маршрутах, і загальна протяжність доріг, які в цьому році будуть введені, складає 148,2: це Київ-Одеса, кілометри 17-88-й – 63,8 кілометрів; Київ-Харків-"Должанський" – 26,7 в межах Полтавської області; і реконструкція автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський, 210-334-й, теж Полтавська область – це 84 кілометри. Протяжність цих доріг 148 кілометрів, мають ввестися в експлуатацію в цьому році.

Прошу погодити проект розпорядження і підтримати такий розподіл.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, голова підкомітету - Горбунов Олександр Володимирович.

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, дане питання розглядалося на двох підкомітетах. За рішенням підкомітету було прийнято – рекомендувати комітету погодити встановлений пунктом 1, розпорядження уряду від 10 березня за  № 156-р, розподіл коштів, передбачених Державному агенству автомобільних доріг України у Державному бюджеті на 2016 рік, за бюджетною програмою "Розвиток автомагістралей та реформа дорожнього сектору" у сумі 4,4 мільярди гривень за напрямками, викладеними у додатку до цього розпорядження уряду. Підтримати напрацьовані підкомітетами пропозиції щодо посилення парламентського контролю за підготовкою та реалізацією інвестиційних проектів, що здійснюються за рахунок коштів кредитів або позик від міжнародних фінансових організацій, запропонувавши Рахунковій палаті здійснити контрольні заходи щодо кредитів, позик ЄБРР та ЄІБ, залучених для реалізації проекту покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на підходах до міста Києва. Рекомендувати уряду переглянути порядок відбору інвестиційних проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик від міжнародних фінансових організацій, передбачивши здійснення підбору та контролю таких проектів колегіально, а саме: міжвідомчою робочою групою за участю народних депутатів-членів Комітету з питань бюджету. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Шановний пане доповідачу, чув від колег, що ви справді технічний фахівець і порядна людина. Тому я ще подумаю, може, треба писати офіційне звернення, я ще з колегами пораджуся, але зараз просто проінформуйте нас. От є проект дорога до Обухова, і мені здається, що це є державний злочин, можливо, я помиляюся, зараз ми ще порадимося стосовно офіційної реакції, саме оця частина – те, що не переклали зовнішній шар, а те, що взяли фактично в позику, написали проект, зрозуміло, чим більше проектант написав на проектні роботи, тим більше освоювати, і розібрали основу прекрасної дороги, на мою думку, не фахівця, чи є там неправильні речі, чи все правильно зроблено? Яка ваша думка, скажіть, будь ласка?

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Сергій Рудик.

 

РУДИК С.Я. Я перепрошую. Моє питання просто буде доповненням. Я проаналізував, мова іде про одну й ту саму дорогу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Вікторе, тобі говорять.

 

РУДИК С.Я.  Вікторе, просто щоб відповідали зразу на два наших з тобою запитання.

Тобто ми говоримо про дорогу Київ-Знам'янка. Але на відрізок 28,5 кілометри той, що до Обухова, про який говорить Віктор Кривенко, витрачено, чи планується витратити 354 мільйона гривень. А я проаналізував відрізки на Черкаській області. То на відстані там 13,78,  9,34 кілометри від Корсуня, Городище і до Сміли, то там виходить на таку саму дорогу, але мінус 200 мільйонів гривень уряд запропонував. То я собі уявляю, як це можна на одну і ту саму дорогу, на приблизно однакові відрізки різницю в ціні робити 200 мільйоні гривень? Тільки через те, що вона ближче до Києва?  

 

ІЗ ЗАЛУ. Ширина дороги.

 

БЕРЕЗОВСЬКИЙ М.В. Можна відповідати?

 

РУДИК С.Я. Це зараз в рамках цього розпорядження. Це до тих грошей, що вже виділені, ми зараз ще додатково виділяємо 334 мільйона.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добре. Давайте дадим слово представителю Укравтодора.

 

БЕРЕЗОВСЬКИЙ М.В. Шановні народні депутати, я знаю цю проблему, знаю по Київ-Знам'янка. Питання основи, бетонки і так далі. Розумієте, я сьогодні не можу сказати, це правильно чи неправильно, тому що рішення приймала технічна рада. Але такі технології, яка сьогодні використовується, там вони є. Німці у свій час, коли вони переходили від бетону до асфальтобетону, робили те саме, що роблять, наприклад, зараз…

 

КРИВЕНКО В.М. Я вибачаюсь, що старшу людину перебиваю, але технології є будь-які в світі. У нас – повний гаплик по дорогам. Ми беремо розбираємо якісну дорогу, в якій потрібно було тільки верхній шар поміняти, беремо повністю основу… Для чого це робиться? От ваша думка, Чи це було доцільно, чи це було недоцільно?

 

БЕРЕЗОВСЬКИЙ М.В. Розумієте, всі покриття, які ми робили в Україні по цементобетону, тобто і бетонки Київ-Ковель, ми знімали, це називається "зняття напруги з бетону". Тобто їх або били гільйотинами, або  застосовували на Кіпті Бачівськ вібро-резонансне руйнування бетону. Тут якраз руйнування бетону пішло в стаціонарній установці. Її потім вертають назад, ту основу. В основу. Її вертають назад, а потім далі проектують шари.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович, і підводимо риску.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я в Обухові не буду рухатись. Я прошу третій пункт вилучити. Він передбачає включення депутатів в переговорний процес по узгодженню інвестиційних проектів з міжнародними фінансовими організаціями. Я знаю з власного досвіду, що головна проблема кредитування подібного роду проектів, переговори, вони ідуть інколи роками. Якщо ми включимо туди ще депутатів, то їм кінця не буде. Це функція виконавчої влади – узгоджувати проекти, а не депутатів. Тому я прошу цей третій пункт вилучити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, є дві пропозиції від голови підкомітету Горбунова Олександра Володимировича, а саме: погодити встановлений розпорядженням уряду від 10 березня за № 156р розподіл коштів, передбачений "Укравтодору" у Державному бюджеті на 2016 рік на розвиток автомагістралей та реформу дорожнього сектору у сумі 4,4 мільярда гривень. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто "за"? Хто проти? Утримався? 1. Рішення приймається.

Наступне питання, третє: законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо туристичного збору (№ 2503а), поданий народними депутатами – Романовою, Сілантьєвим, Петренком і Споришем. Доповідає народний депутат Романова Анна Анатоліївна. Є вона?

 

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

  

ПАВЕЛКО А.В. Іщейкін Костянтин, будь ласка.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Андрію Васильовичу, шановні колеги, дуже коротенько. В проекті рішення зауважено про наступне: законопроектом безпосередньо не передбачено напрямів цільового спрямування туристичного збору. Реалізація законопроекту призведе до втрат доходів Загального фонду місцевих бюджетів, що спричинить розбалансування показників Загального фонду місцевих бюджетів.

Довідково: в 2015 році надходження туристичного збору до Загального фонду місцевих бюджетів становило 37,1 мільйона гривень.

При цьому до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції для досягнення збалансованості бюджету, а дата набрання чинності відповідним законом суперечить статті 27-ї Бюджетного кодексу щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Також реалізація законопроекту обмежить органи місцевого самоврядування щодо спрямування власних надходжень на розвиток територіальної громади, що не узгоджується із заходами з децентралізацією управління бюджетними коштами.

Мінфін не підтримує законопроект. Асоціація міст України також не підтримує законопроект.

Враховуючи наведене, пропонується  комітету підтримати наступне рішення: рекомендувати Верховній Раді повернути законопроект 2503а на доопрацювання суб'єктам законодавчої ініціативи. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Вікторе Михайловичу, будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я погоджуюся з висновками. Хороші висновки. Тільки я не розумію, як їх виправити? То давайте – не граємо! Відхилити. Висновки не дозволяють говорити про можливість їх поправити!  Тому висновки правильні, але рішення має бути – відхилити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добре. Мінфін, як ви?

 

КАЧУР Р.П. Я підтримую позицію Віктора Михайловича Пинзеника, оскільки в Загальному фонді більш контрольовано і раціонально можливо використання цих коштів туристичного збору.

 

ПАВЕЛКО А.В. Пропонується, мабуть, по надходженню. Хто за те, щоб на доопрацювання, прошу голосувати. Хто за?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. 6.

 

ПАВЕЛКО А.В. Проти? Утримався? Рішення не прийнято.

Наступне, відхилити даний законопроект. Хто за?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. 9.

 

ПАВЕЛКО А.В. 9. Дякую. Рішення прийнято. Відхилено.

Наступне питання, Іван Крулько, будь ласка, в "Різному": про Рахункову палату.

 

(Загальна дискусія).

 

ПАВЕЛКО А.В. Іване Івановичу, будь ласка, четверте питання.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, до комітету надійшла заява нашої колеги Оксани Продан, яка брала участь в конкурсі на заміщення посади в Рахунковій палаті, з проханням, що вона припиняє участь в конкурсі.

Тому в зв'язку з цим є пропозиція така: прийняти рішення бюджетному комітету взяти цю заяву пані Оксани до відома. Це її право, вона має право припинити участь в конкурсі на будь-якій стадії. Я нагадаю, що ми приймали рішення рекомендувати її до призначення в Рахункову палату. І під час рейтингового голосування не виносити її кандидатуру на голосування в сесійній залі. Прошу проголосувати за таке рішення комітету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Ну, якщо є заява, то не до відома брати, а вилучити її зі списку голосування.

 

ІЗ ЗАЛУ. Вилучити зі списку, так.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

 

ІЗ ЗАЛУ. Взяти до відома і виключити зі списку.

 

КРУЛЬКО І.І. Почекайте, дивіться. Шановні колеги, ми матеріали надіслали до Верховної Ради. Якщо ми йдемо такою логікою, тоді нам треба всі матеріали відкликати назад, приймати по-новому рішення, список і вносити. У мене є пропозиція наступна: взяти до відома, але під час розгляду в сесійній залі, вона в списку не буде. Ми її не будемо ставити на рейтингове голосування у зв'язку з її заявою. От і все.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, хто за, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Утримався? 1. Рішення приймається.

 

КРИВЕНКО В.М. Можна репліку з цього приводу? Колеги, я повертаюся до нашої старої ідеї. Може, все-таки, напишемо всім нашим шановним колегам-депутатам якогось листа від голови підкомітету чи від комітету, щоб вони визначилися, чи будуть вони працювати, щоб ми потім не мучилися і не оголошували ще раз конкурс, і у нас буде недієздатна. Ми розуміємо, що за депутатів проголосують, у нас буде 5 членів депутатів в Рахунковій палаті. Оберуть тільки одного головою, і 4 з них чи 5 з них вийдуть і скажуть: я залишусь депутатом. І у нас буде знову орган недієздатний. Знову три місяці ми будемо мати цирк. Тому давайте звернемось, що прохання, хто гарантує, що буде працювати членом? Я просто попросив би такого листа, щоб була якась моральна річ: хто буде працювати, залишиться на голосуванні. Не треба гратися. Ми звернемося, щоб потім не було до нас, що орган непрацездатний.

 

КРУЛЬКО І.І. Колеги! Я розумію занепокоєння. У мене таке саме занепокоєння. Але я хотів би, щоб коли ми пишемо листи, йшли  відповідно до закону.

У нас усі кандидати на посаду членів Рахункової палати є рівними, незалежно від того, він депутат чи не депутат. Голова Рахункової палати буде обиратися з числа обраних членів Рахункової палати. Ми не знаємо, чи три народні депутати, які залишилися в списку, три залишилося, чи вони взагалі будуть обрані в парламенті, в сесійній залі, чи ні? Ми не знаємо цього. Було чотири, стало три.

Тому ніяких листів писати не треба, тому що будь-який інший кандидат, він такі самі має права стати головою, як і всі інші. Ми не знаємо, кого Голова Верховної Ради запропонує на голову Рахункової. Тому я пропоную, щоб ми цього не робили.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

 

ВАНАТ П.М. А є ще одна пропозиція: всі, хто попадає в Рахункову палату, зразу приймати рішення про позбавлення їх депутатських повноважень.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. На цьому всі питання порядку денного вирішено, засідання оголошую закритим. Наступне засідання оголосимо в середу, післязавтра.

Пропоную всім підтримати сьогодні Україну на матчі "Україна-Уельс".

 

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку