Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ на своєму засіданні 15 жовтня 2023 року розглянув питання щодо підготовки до першого читання проекту Закону України про Державний бюджет України на 2024 рік (реєстр. № 10000 від 15.09.2023), поданого Кабінетом Міністрів України, відмітивши таке.

Згідно з частиною другою статті 89 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Кабінет Міністрів України має виключне право законодавчої ініціативи на внесення проекту закону про державний бюджет.

Відповідно до статей 96 і 116 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, статей 20 і 29 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статті 153 Регламенту Кабінет Міністрів України 15 вересня 2023 року подав до Верховної Ради України проект Закону України про Державний бюджет України на 2024 рік (реєстр. № 10000) /далі – законопроект/.

Частиною четвертою статті 20 Регламенту визначено, що проект закону про державний бюджет на наступний рік включається до порядку денного сесії Верховної Ради України позачергово без голосування.

Згідно з частиною першою статті 39 Кодексу розгляд та затвердження державного бюджету відбувається у Верховній Раді України за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом. Йдеться про главу 27 «Затвердження Державного бюджету України і контроль за його виконанням» Регламенту. Відповідно до частини першої статті 154 Регламенту 20 вересня 2023 року відбулося представлення законопроекту на пленарному засіданні Верховної Ради України. При цьому Комітет напередодні (19 вересня п.р.) розглянув відповідне питання і поінформував Верховну Раду України щодо відповідності законопроекту вимогам Кодексу (лист від 19.09.2023 № 04-13/3-2023/204695 (1326002)).

На виконання частини третьої статті 156 Регламенту, пункту 2 частини першої і пункту 2 частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата надіслала Верховній Раді України і Комітету (листи від 28.09.2023 № 06-2247 і № 06-2248) Висновки за результатами експертизи законопроекту, затверджені рішенням Рахункової палати від 27.09.2023 № 20-1 /далі – Висновки РП/. (Висновки РП розміщено на офіційному сайті Рахункової палати, а також 29.09.2023 направлено народним депутатам України через єдину автоматизовану систему роботи з документами у Верховній Раді).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/, проаналізувавши законопроект, надало висновок (лист від 25.09.2023 № 16/03-2023/209829 (1332200)), в якому надано зауваження до окремих положень законопроекту.

У Комітеті проаналізовано законопроект (із супровідними матеріалами до нього), Висновки РП і висновок ГНЕУ до законопроекту, інші матеріали (включаючи пропозиції і зауваження щодо законопроекту) та звернуто увагу, зокрема, на таке.

І. Щодо основних положень і показників законопроекту

Представляючи законопроект у Верховній Раді України, Міністр фінансів України Марченко С.М. передусім відмітив, що головною відмінністю проекту державного бюджету на 2024 рік є не тільки акумулювання максимального ресурсу на сектор безпеки та оборони, а і створення умов для відродження вітчизняного оборонно-промислового комплексу, тому цей проект спрямовано на розвиток економіки, для перемоги, крім того, в цьому проекті враховані основні пріоритети майбутньої Української доктрини, що представлена для обговорення Президентом України Зеленським В.О.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що процес прогнозування здійснюється в режимі реального часу в умовах відсутності повної поточної статистичної інформації, високого ступеня невизначеності та непередбачуваності у сфері національної та регіональної безпеки через зміну ситуації на фронті, інтенсивності та географії бойових дій та їх наслідків. Вказано, що при розрахунках показників проекту державного бюджету на 2024 рік використовувалися підготовлені Мінекономіки основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку на 2024-2026 рр. Зокрема, на 2024 рік прогноз номінального ВВП становить 7.824,8 млрд грн (факт за 2022 р. – 5.191 млрд грн, прогноз на 2023 р. – 6.279,3 млрд грн, очікуваний показник за п.р. – 6.370,1 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 5% (факт за 2022 р. – падіння на 29,1%, прогноз на 2023 р. – зростання на 3,2%, очікуваний показник за п.р. – зростання на 2,8%), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 110,8% (факт за 2022 р. – 126,6%, прогноз на 2023 р. – 128%, очікуваний показник за п.р. – 114,7%), середньорічний розрахунковий прогнозний курс валюти – 41,4 грн/дол. США (факт за 2022 р. – 32,34 грн/дол. США, врахований розрахунковий прогноз на 2023 р. – 42,2 грн/дол. США, у п.р. до 03.10.2023 офіційний курс був фіксованим на рівні 36,57 грн/дол. США, з 03.10.2023 впроваджено режим керованої гнучкості офіційного курсу).

В інформації про фіскальні ризики (наданій у складі супровідних матеріалів до законопроекту) вказано, що з огляду на значний рівень невизначеності та швидку зміну поточних макроекономічних умов, наразі існує значна розбіжність в прогнозах ключових урядових та неурядових прогнозуючих організацій на 2024 рік, зокрема щодо зміни ВВП (оцінки коливаються від «мінус» 1,5% за негативним сценарієм у МВФ до «плюс» 8% за максимальною оцінкою консенсус-прогнозу лідерів українських та зарубіжних аналітичних команд) та рівня інфляції (оцінки коливаються від 8,5% /у НБУ/ до 18% /у МВФ за негативним сценарієм/). Рахунковою палатою теж звернуто увагу на зазначене та зауважено, що збільшуються ризики недосягнення в 2024 р. окремих прогнозних показників, насамперед: зростання обсягів експорту товарів і послуг менше від прогнозованого Урядом (7,5%) негативно вплине на економіку країни (зокрема на обсяги валютних надходжень і прибутків суб'єктів господарювання); значна варіативність порівняно з прогнозом зростання споживчих цін спричиняє ризик невиконання основних показників державного бюджету; менше від прогнозного збільшення курсу гривні до іноземних валют зумовить ризик недоотримання окремих надходжень державного бюджету. НБУ (лист від 30.09.2023 № 18-0010/72360) застерігає, що використаний для розрахунків бюджетних показників прогнозний курс гривні до долара США на 2024 рік (41,4 грн/дол. США) є значно вищим за встановлений на сьогодні НБУ офіційний курс і така оцінка курсу гривні сформує завищені девальваційні очікування економічних суб’єктів, що відповідно матиме негативний вплив на інфляційні процеси.

Виходячи із супровідних матеріалів до законопроекту, показники доходів проекту державного бюджету на 2024 рік розроблено із застосуванням чинного податкового законодавства, що відповідає визначеному пунктом 5 частини першої статті 7 Кодексу принципу обґрунтованості бюджетної системи (згідно з яким бюджет формується на реалістичних розрахунках надходжень бюджету та витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил) та визначеному пунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України принципу стабільності податкового законодавства (згідно з яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду).

Разом з тим, у законопроекті враховано положення урядового законопроекту про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України (реєстр. № 10037 від 12.09.2023) /далі – законопроект № 10037/, яким передбачається зараховувати у 2024 році:

до загального фонду державного бюджету – у повному обсязі доходи спеціального фонду державного бюджету, що є джерелами формування державного дорожнього фонду згідно з пунктом 1 частини другої статті 24-2 Кодексу (найбільшими з яких є акцизний податок з транспортних засобів, 86,56% акцизного податку з пального, ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби). У зв’язку з цим, у проекті державного бюджету на 2024 рік такі доходи передбачені за загальним фондом (близько 95,2 млрд грн – згідно з пояснювальною запискою до законопроекту № 10037), а за спеціальним фондом не передбачено відповідних видатків щодо напрямів використання коштів державного дорожнього фонду (насамперед, на розвиток і утримання автомобільних доріг державного значення, а також на розвиток і утримання автомобільних доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у вигляді субвенції місцевим бюджетам), при цьому видатки на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими на розвиток автомобільних доріг загального користування, визначені за загальним фондом у сумі 23 млрд грн;

до спеціального фонду державного бюджету – частину податку на доходи фізичних осіб від оподаткування грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу /далі – військовий ПДФО/, що належить до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів (згідно з пунктами 1 і 1-1 частини першої статті 64 та пунктом 1 частини першої статті 66 Кодексу), із спрямуванням таких коштів: 50% –Держспецзв'язку на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання; 50% – Мінстратепрому на виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення. У зв’язку з цим, у проекті державного бюджету на 2024 рік за спеціальним фондом передбачені прогнозні надходження цього податку у сумі 96,3 млрд грн та видатки для зазначених державних органів за відповідними бюджетними програмами (коди 2601030 і 6641160) в однаковій сумі (48,15 млрд грн).

При цьому у статтях 10, 11 і 14 законопроекту не передбачено положень щодо включення зазначених доходів і видатків державного бюджету на 2024 рік до складу загального чи спеціального фонду, відтак виконання відповідних показників доходів і видатків залежить від унормування таких питань шляхом прийняття законопроекту № 10037. Крім того, у пояснювальній записці до законопроекту вказано, що у разі схвалення Верховною Радою України законопроекту № 10037 буде внесено пропозицію щодо неперерахування у 2024 р. реверсної дотації до державного бюджету під час розгляду законопроекту у Верховній Раді України (наразі у складі доходів загального фонду проекту державного бюджету передбачено реверсну дотацію з місцевих бюджетів у сумі 14,09 млрд грн).

Законопроект № 10037 Верховною Радою України 20.09.2023 прийнято за основу, Комітетом підготовлено до другого читання (згідно з рішеннями Комітету від 5 і 6 жовтня п.р.) і наразі перебуває на розгляді Верховної Ради України у другому читанні (який розпочався 06.10.2023).

Таким чином, для дотримання збалансованості показників державного бюджету і місцевих бюджетів на 2024 рік та узгодження правових норм такі законопроекти належить розглядати взаємоузгоджено і послідовно, при цьому остаточне рішення має бути прийнято спочатку щодо законопроекту № 10037.

У статті 1 законопроекту загальні показники проекту державного бюджету на 2024 рік є такими (порівняно з відповідними фактичними показниками за 2022 рік та плановими на 2023 рік, затвердженими Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» /далі – Закон-2023/ із внесеними до нього змінами, включаючи зміни згідно із Законом від 06.10.2023 № 3415-ІХ):

доходи – у сумі 1.746,3 млрд грн (менше факту за 2022 р. на 41,4 млрд грн, або на 2,3%, та більше затверджених із змінами на п.р. на 329,8 млрд грн, або на 23,3%);

видатки – у сумі 3.308,9 млрд грн (більше факту за 2022 р. на 603,2 млрд грн, або на 22,3%, та менше затверджених із змінами на п.р. на 84 млрд грн, або на 2,5%);

повернення кредитів – у сумі 15,1 млрд грн (більше факту за 2022 р. на 2,8 млрд грн, або на 22,4%, та менше затверджених із змінами на п.р. на 2,8 млрд грн, або на 15,5%);

надання кредитів – у сумі 46 млрд грн (більше факту за 2022 р. на 36,8 млрд грн, або в 5 разів, та менше затверджених із змінами на п.р. на 5,7 млрд грн, або на 11,1%);

граничний обсяг дефіциту – у сумі 1.593,6 млрд грн (більше факту за 2022 р. на 678,7 млрд грн, або на 74,2%, та менше затвердженого із змінами на п.р. на 416,8 млрд грн, або на 20,7%), що розрахунково становить 20,4% прогнозного ВВП (факт за 2022 р. – 17,6% ВВП, первинний прогноз на 2023 р. – 20,6% ВВП, уточнений прогноз на 2023 р. – 32% прогнозного ВВП).

Показники доходів проекту державного бюджету на 2024 рік розраховано на базі основних прогнозних макроекономічних показників, підготовлених Мінекономіки, відповідно до чинного податкового законодавства та з урахуванням положень законопроекту № 10037 (про що вище зазначено). Доходи державного бюджету у законопроекті передбачені загалом у сумі 1.746,3 млрд грн, що більше уточненого планового показника на 2023 р. /1.416,4 млрд грн/ на 23,3%. За оцінкою Рахункової палати, зазначені доходи при прогнозованому економічному зростанні 5% реально (тобто без урахування цінового чинника) зменшаться на 0,4%.

Порівняно з уточненими плановими показниками на 2023 р. у доходах проекту державного бюджету на 2024 рік найвагоміше збільшення передбачається щодо: податку на доходи фізичних осіб та військового збору (разом) – на 132,7 млрд грн, або на 73,6%; ПДВ з вироблених в Україні товарів з урахуванням бюджетного відшкодування – на 70,1 млрд грн, або на 30,8%; податку на прибуток підприємств – на 62,8 млрд грн, або на 56,7%; ПДВ із ввезених на митну територію України товарів – на 60,6 млрд грн, або на 15,3%; частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, – на 39,8 млрд грн, або в 2,5 раза; акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 34,4 млрд грн, або на 53,5%; акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – на 16,5 млрд грн, або на 20,7%; ввізного мита – на 9,2 млрд грн, або на 26,1%.

Разом з тим, порівняно з уточненим планом на 2023 р. у проекті державного бюджету на 2024 рік найбільше зменшуються прогнозні показники доходів за такими видами: кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України», – на 53,3 млрд грн, або на 75,1%; рентна плата за користування надрами для видобування природного газу – на 41 млрд грн, або на 55,4%; рентна плата за користування надрами для видобування залізних руд – на 2,5 млрд грн, або на 46,3%.

При цьому доходи загального фонду плануються у сумі 1.574,5 млрд грн, що більше фактичного показника за 2022 р. на 83,4 млрд грн, або 5,6%, та затвердженого із змінами показника на п.р. на 320,6 млрд грн, або на 25,6%. Зростання таких доходів пов’язано, серед іншого, із запропонованим зарахуванням у 2024 р. до загального фонду окремих доходів, що згідно з частиною третьою статті 29 Кодексу належать до доходів спеціального фонду державного бюджету, зокрема, доходів, які є джерелом формування державного дорожнього фонду (згідно із законопроектом № 10037), та 26% рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування (згідно з абзацом 2 статті 10 законопроекту), а також врахуванням чинних норм пункту 1 частини другої статті 29 і пункту1 частини першої статті 64 Кодексу щодо зарахування податку на доходи фізичних осіб (крім «військового ПДФО») до загального фонду державного бюджету у розмірі 25% і до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджету м. Києва) у розмірі 60% /у законах про державний бюджет на 2022-2023 рр. визначено відповідно 21% і 64%/.

Водночас, доходи спеціального фонду плануються у сумі 171,8 млрд грн, що менше фактичного показника за 2022 р. на 124,8 млрд грн, або на 42,1%, та більше затвердженого із змінами показника на п.р. на 9,2 млрд грн, або на 5,7%. На збільшення планового обсягу таких доходів порівняно з 2023 р. вплинуло, зокрема, передбачене на 2024 р. включення до спеціального фонду: частини військового ПДФО, що належить до доходів місцевих бюджетів (згідно із законопроектом № 10037); залишку коштів, що утвориться у Фонді загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на 01.01.2024 за рахунок надходжень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (у сумі 10 млрд грн згідно з пунктом 11 статті 11 та статтею 36 законопроекту); екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (що з 2024 р. згідно з пунктом 1 частини другої статті 24-6 і пунктом 7-5 частини третьої статті 29 Кодексу є джерелом формування державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації /прогнозується у сумі 759,2 млн грн/); надходження від сплати дивідендів (доходу), нарахованих на акції ПрАТ «Укрфінжитло», що належать державі, за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2023 р. (згідно з пунктом 10 статті 11 законопроекту /1,4 млрд грн/).

Згідно з супровідними матеріалами до законопроекту у плановому показнику ПДВ на 2024 рік враховано розрахунковий обсяг бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 140,8 млрд грн, що більше на 7,3 млрд грн очікуваного показника у 2023 р. /133,5 млрд грн/ та на 56,2 млрд грн фактичного показника за 2022 р. /84,6 млрд грн/. За звітними даними впродовж січня-вересня 2023 р. грошовими коштами відшкодовано 101,6 млрд грн, що на 49,7 млрд грн (майже в 2 раза) більше ніж за аналогічний період 2022 р., при цьому залишки невідшкодованого ПДВ на 01.09.2023 становили 19,8 млрд грн (зменшилися на 20,3 млрд грн з початку п.р.).

Статтею 15 законопроекту передбачається установити, що у 2024 р. НБУ відповідно до Закону України «Про Національний банк України» перераховує до державного бюджету суму частини прибутку до розподілу в розмірі не менш як 17,7 млрд грн, при цьому у разі продовження дії воєнного стану в Україні має право за пропозицією Мінфіну до підтвердження зовнішнім аудитором та затвердження Радою НБУ перерахувати до державного бюджету суму частини прибутку до розподілу, визначену Правлінням НБУ відповідно до наданої аудиторській фірмі на підтвердження річної фінансової звітності за 2023 рік. Разом з тим, в інформації НБУ (лист від 24.02.2023 № 62-0012/13048), наданій на виконання частини третьої статті 33 Кодексу, наведено прогноз частини прогнозованого прибутку до розподілу НБУ на 2023 р., яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету у 2024 р., у сумі 102,1 млрд грн, та звернуто увагу, що остаточна сума для перерахування буде залежати від фактичних макроекономічних показників у прогнозованому періоді та визначатиметься після підтвердження зовнішнім аудитом і затвердження Радою НБУ річної фінансової звітності НБУ. На відміну від 2023 р. /в якому 50% відповідних коштів НБУ зараховуються до спеціального фонду державного бюджету/, законопроектом пропонується надходження від НБУ у 2024 р. зараховувати в повному обсязі до загального фонду державного бюджету. Довідково: у 2021 р., 2022 р. і 2023 р. НБУ перерахував такі кошти до державного бюджету в обсягах відповідно 24,4 млрд грн, 18,8 млрд грн і 71,9 млрд грн.

На 2024 рік надходження частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, плануються в обсязі 66,1 млрд грн (факт за 2022 р. – 46,9 млрд грн, уточнений план на 2023 р. – 26,3 млрд грн, факт за 9 міс. п.р. – 32,2 млрд грн). У супровідних матеріалах до законопроекту зазначено, що розрахунок цих надходжень здійснювався виходячи із прогнозних показників фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки та з урахуванням нормативу відрахування дивідендів на державну частку господарськими товариствами на рівні 80% (у 2023 р. базовий норматив визначено на рівні 50%, для окремих суб’єктів господарювання – інші нормативи), але не надано такого розрахунку та Урядом ще не встановлено на 2024 р. відповідного базового нормативу відрахування. В інформації про фіскальні ризики (наданій у складі супровідних матеріалів до законопроекту) вказано, що обсяг цих надходжень у 2024 р. буде у значній мірі залежати від результату діяльності АТ КБ «Приватбанк» (який у п.р. є основним платником зазначеного платежу) у 2023 р. та прийнятих ним рішень про списання портфеля непрацюючих кредитів у частині проблемного портфеля, пов’язаного з колишніми власниками банку. Крім того, Рахункова палата зауважує, що у І півріччі п.р. майже 10% зазначеного платежу сплачено суб’єктами господарювання енергетичного сектору, які є об’єктами критичної інфраструктури, що постійно перебувають під загрозою руйнування, відтак можуть не отримати прибутків. Враховуючи наведене, згідно з Висновками РП значним є ризик неотримання цих надходжень у запропонованій законопроектом сумі. При цьому статтею 20 законопроекту пропонується врегулювати питання сплати господарськими товариствами дивідендів на державну частку до державного бюджету у разі неприйняття ними рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним періодом (подібні норми передбачені у законах про державний бюджет на 2021-2023 рр.), що Урядом пояснюється необхідністю забезпечення своєчасності і планомірності таких надходжень до державного бюджету. Однак таке питання потребує унормування правових відносин на постійній основі і не є предметом регулювання закону про державний бюджет (визначеним статтею 40 Кодексу), який до того ж має обмежену дію у часі (рік), а відтак мають врегульовуватися у Законі України «Про управління об’єктами державної власності», на що також вказує Рахункова палата.

Поряд тим, за оцінкою Рахункової палати, суттєвим є ризик ненадходження ПДВ з ввезених на митну територію України товарів у передбачених законопроектом обсягах через ймовірність недосягнення прогнозного зростання курсу гривні до долара на 13,2% порівняно з наявним на кінець вересня п.р., зважаючи на прогнозоване на 2024 рік зростання імпорту товарів на 0,2% і тренд п.р. щодо значно міцнішої гривні до дол. США, ніж враховано при формуванні бюджету на 2023 рік.

Водночас, доходи загального фонду проекту державного бюджету на 2024 рік можуть бути збільшені за результатами розгляду і прийняття Верховною Радою України законопроекту про внесення зміни до підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків (реєстр. № 9656-д від 29.09.2023), поданого народними депутатами України – членами Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Цим законопроектом передбачається встановити, що за результатами податкових (звітних) періодів з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2025 року банки застосовують ставку податку на прибуток підприємств у розмірі 36% до об’єкта оподаткування /чинна ставка – 18%/ та не зменшують фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. За оцінкою авторів цього законопроекту, реалізація запропонованої моделі оподаткування банків матиме наслідком збільшення доходів загального фонду державного бюджету за рахунок додаткових надходжень від податку на прибуток підприємств на 2024 рік у сумі 9,9 млрд грн.

Урядом прогнозується незначне збільшення у 2024 р. частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет, зокрема, доходи проекту зведеного бюджету на 2024 рік прогнозуються у сумі 2.206,8 млрд грн і становлять 28,2% прогнозного ВВП, що на 0,6 відсоткового пункту більше первинного прогнозного показника на 2023 р. (факт за 2021 р. – 30,5% ВВП, факт за 2022 р. – 42,3% ВВП, первинний прогноз на 2023 р. – 27,6% прогнозного ВВП). Рахункова палата зазначає, що рівень перерозподілу ВВП через державний бюджет у 2024 р. порівняно з 2023 р. збільшиться в умовах застосування: повних ставок оподаткування пального акцизним податком і ПДВ протягом усього бюджетного періоду, тоді як у 2023 р. до 01.07.2023 діяли пільгові ставки оподаткування пального; загальної системи оподаткування суб’єктами господарювання, які до 01.08.2023 мали право застосовувати спрощену систему оподаткування за ставкою 2%.

Згідно з супровідними матеріалами до законопроекту прогнозні втрати доходів бюджету від надання податкових пільг у 2024 р. становлять загалом 94,5 млрд грн, що більше фактичних втрат за 2022 р. на 26,4 млрд грн та очікуваних втрат у 2023 р. на 6,8 млрд грн. Зростання таких втрат обумовлено передусім запровадженням у 2022-2023 рр. додаткових податкових пільг на період дії воєнного стану.

Граничний обсяг дефіциту проекту державного бюджету на 2024 рік передбачається у сумі 1.593,6 млрд грн (у т.ч. загальний фонд – 1.531,2 млрд грн, спеціальний фонд – 62,3 млрд грн), що розрахунково становить 20,4% прогнозного ВВП (факт за 2022 р. – 17,6%, первинний прогноз на 2023 р. – 20,6%, уточнений прогноз на 2023 р. – 32% прогнозного ВВП). Зазначене не відповідає вимогам абзаців другого і третього частини першої статті 14 Кодексу щодо визначення граничного обсягу дефіциту державного бюджету не вище 3% ВВП. У зв’язку з цим, у пункті 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту пропонується зупинити на 2024 рік дію вищенаведених норм Кодексу (які також зупинено на 2021-2023 рр. і не застосовувалися у 2020 р.).

Загалом державні запозичення передбачаються в обсязі 2.195,8 млрд грн (у т.ч. внутрішні – 421,6 млрд грн, зовнішні – 1.774,2 млрд грн), що менше уточнених планових показників на 2023 р. на 262,3 млрд грн, або на 10,7% (у т.ч. внутрішні – на 148 млрд грн, або на 26%, зовнішні – на 114,3 млрд грн, або на 6,1%). Згідно з супровідними матеріалами до законопроекту середньозважена ставка для внутрішніх боргових інструментів становить близько 19% річних, для зовнішніх боргових інструментів – близько 5,5% річних, але умови запозичень можуть змінюватися залежно від впливу політичних, економічних та геополітичних чинників, при цьому із запланованих зовнішніх запозичень до загального фонду (1.712,1 млрд грн, що становить 45,9% надходжень загального фонду) прогнозується отримати кошти від Уряду США та інших офіційних кредиторів (1.033,3 млрд грн), Європейського Союзу (372,3 млрд грн), Міжнародного валютного фонду (223,8 млрд грн), Міжнародного банку реконструкції та розвитку (82,8 млрд грн). Згідно з Висновками РП ризики недоотримання державних зовнішніх запозичень є суттєвими, що залежатиме від продовження співробітництва із міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами. При цьому посилилися ризики щодо недоотримання Україною фінансової (бюджетної) підтримки США, зокрема, внаслідок неприйняття на даний час федерального бюджету США на наступний бюджетний період (який розпочинається з 01.10.2023).

Статтями 16 і 17 законопроекту пропонується надати право Мінфіну у разі потреби за рішенням Кабінету Міністрів України здійснювати понадпланові випуски облігацій внутрішньої державної позики (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) з подальшим їх спрямуванням на придбання у державну власність в обмін на ці облігації відповідно акцій банків та обмін облігацій на ринкових умовах, що були раніше випущені з метою поповнення статутних капіталів банків, а також обміном на векселі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Аналогічні норми протягом багатьох років постійно передбачаються у законах про державний бюджет, при цьому у 2018-2023 рр. /станом на 01.10.2023/ зазначені операції не здійснювалися (за виключенням збільшення статутного капіталу АТ «Укрексімбанк» у 2020 р.). Статтею 18 законопроекту пропонується надати право Мінфіну здійснювати понадпланові державні запозичення (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) з подальшим їх спрямуванням на правочини з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж. Аналогічна норма передбачена у законах про державний бюджет на 2020-2023 рр., при цьому зазначені операції здійснювалися у 2021 р.

Такі положення не узгоджуються з вимогами Кодексу, зокрема: частиною першою статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною першою статті 18 і пунктом 2 частини першої статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет), пунктом 13 частини першої статті 113 (щодо визнання порушенням бюджетного законодавства прийняття рішень, що призвели до перевищення граничного обсягу державного боргу).

Кредити (позики), що залучаються державою до спеціального фонду державного бюджету від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів, у 2024 р. плануються в обсязі 62,1 млрд грн, що менше уточненого планового показника на 2023 р. на 111,7 млрд грн, або в 2,8 рази (факт за 2022 р. – 48 млрд грн, або 50,7% річного плану, факт за 8 міс. 2023 р. – 5,42 млрд грн, або 3,1% річного плану). Залучення таких кредитів (позик) на невисокому рівні триває багато років, що свідчить про системні недоліки у плануванні та використанні зазначених коштів, зокрема через неналежне здійснення відповідальними виконавцями заходів з впровадження проектів.

При цьому, частиною другою статті 4 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну на підставі рішення Кабінету Міністрів України, погодженого з Комітетом, вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення очікуваних надходжень у 2024 р. кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами з коригуванням встановлених показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, а також перерозподілу витрат бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників коштів в межах загального обсягу залучення таких кредитів (позик). Статтею 30 законопроекту пропонується залучення до спеціального фонду державного бюджету кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій та коштів в рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, не передбачених у законопроекті, із спрямуванням на реалізацію інвестиційних проектів чи програм та заходів у рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом. Водночас передбачається, що з метою відображення надходження у 2024 р. таких коштів здійснюється коригування відповідних показників доходів, фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, переліку кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду державного бюджету у 2024 р. від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій.

Такі положення не узгоджуються з нормами Кодексу, зокрема з: частинами першою і другою статті 16 (згідно з якими державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про державний бюджет, з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду, кредити (позики) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів відносяться до державних зовнішніх запозичень, кошти для реалізації таких інвестиційних проектів передбачаються у законі про державний бюджет протягом усього строку дії кредитних договорів); частиною першою статті 18 (згідно з якою граничний обсяг державного боргу визначається законом про державний бюджет); частиною першою статті 40 (згідно з якою законом про державний бюджет мають визначатися, серед іншого, загальна сума доходів, видатків та кредитування державного бюджету, граничний обсяг річного дефіциту державного бюджету і  державного боргу, а також у додатку до закону – доходи і фінансування державного бюджету, бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету, перелік кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів).

Разом з тим, щодо частини другої статті 4 законопроекту протягом останніх років аналогічна норма передбачається у законах про державний бюджет і застосовується в процесі виконання державного бюджету, а щодо статті 30 законопроекту подібна норма міститься у статті 33 Закону-2023.

ГНЕУ зауважує, що положення статей 4, 16-18, 30, 31 та абзаців 2-4 пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту можуть призвести до значного порушення параметрів боргової безпеки країни та максимізації боргових ризиків у середньо- та довгостроковій перспективі.

Загальні витрати на обслуговування і погашення державного боргу плануються в обсязі 1.028,5 млрд грн, що більше уточненого плану на 2023 р. на 307,5 млрд грн, або на 42,6%. При цьому витрати на погашення основної суми боргу плануються у сумі 606,5 млрд грн /на 150,8 млрд грн, або на 33,1%, більше плану на 2023 р./, з них за внутрішніми зобов’язаннями – 421,6 млрд грн (джерелом погашення яких плануються внутрішні запозичення, передбачені у такій же сумі), а видатки на обслуговування боргу – у сумі 422 млрд грн /на 156,7 млрд грн, або на 59,1%, більше уточнених бюджетних призначень на 2023 р./. Рахункова палата звертає увагу, що більше чверті усіх передбачених у 2024 р. витрат державного бюджету мають становити витрати на погашення та обслуговування державного і гарантованого державою боргу, тільки на обслуговування державного боргу спрямовуватиметься кожна четверта гривня доходів державного бюджету.

Граничний обсяг державного боргу на 31.12.2024 передбачається у сумі 8.183,9 млрд грн (більше фактичного обсягу на 31.12.2022 на 4.468,7 млрд грн, або в 2,2 раза, та затвердженого із змінами граничного обсягу на 31.12.2023 на 2.074 млрд грн, або на 33,9%), що становить 104,6% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2022 – 71,6%, первинний прогноз на 31.12.2023 – 102,3%, уточнений прогноз – 97,3%). Граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31.12.2024 пропонується визначити у сумі 476,7 млрд грн (більше фактичного обсягу на 31.12.2022 на 118,9 млрд грн, або на 33,3%, а на 2023 р. такий показник не визначено), що розрахунково становить 6,1% прогнозного ВВП.

Загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець 2024 р. розрахунково складе 8.660,5 млрд грн, що становитиме 110,7% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2022 р. – 78,5% ВВП). Зазначене не відповідає вимогам частини другої статті 18 Кодексу щодо обмеження загального обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу на рівні не вище 60% ВВП. У зв’язку з цим, у пункті 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту запропоновано зупинити на 2024 рік дію вищенаведеної норми Кодексу (яка також була зупинена на 2021-2023 рр. і не застосовувалася у 2020 р.). Разом з тим, згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу положення частини другої статті 18 Кодексу не застосовуються у випадку введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Згідно з інформацією про фіскальні ризики (наданою у складі супровідних матеріалів до законопроекту) з огляду на невизначеність щодо інтенсивності та тривалості війни в Україні до фіскальних ризиків у сфері управління державним боргом у 2024 р. належать, зокрема, бюджетний ризик, ризик рефінансування, валютний ризик, відсотковий ризик, ризик ліквідності.

ГНЕУ звертає увагу, що відсутність хоча б орієнтовного плану дій та заходів щодо врегулювання питань оптимізації боргової стратегії та забезпечення боргової безпеки тільки посилює такі ризики та обмежує потенціал фінансово-економічної стабілізації країни, особливо у воєнний та післявоєнний періоди. З цього приводу потрібно зазначити, що згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану не застосовується частина десята статті 16 Кодексу (згідно з якою Стратегія управління державним боргом на середньостроковий період затверджується Кабінетом Міністрів України щороку, не пізніше 1 червня року, що передує плановому). Разом з тим, пунктом 3-9 розділу VI Кодексу (включеним до Кодексу Законом від 27.07.2023 № 3278-ІХ) встановлено, що у 2023 р. Мінфін розробляє Стратегію управління державним боргом на 2024-2026 роки на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на зазначений середньостроковий період з урахуванням показників, визначених Законом-2023 та законопроектом, і до 25.10.2023 подає цю Стратегію на розгляд Кабінету Міністрів України, який її затверджує у місячний строк з дня прийняття закону про державний бюджет на 2024 рік.

Статтею 6 законопроекту передбачається граничний обсяг надання державних гарантій на 2024 рік загалом у сумі 86,57 млрд грн (що розрахунково становить 5,5% доходів загального фонду проекту державного бюджету на 2024 рік), у т.ч. щодо гарантій: які надаються на підставі рішень Уряду, – 47,23 млрд грн (відповідно 3% таких доходів); які надаються на підставі міжнародних договорів, – 39,34 млрд грн (на 2023 р. такі граничні показники не визначено, за 8 місяців 2023 р. державні гарантії надані у сумі 19,57 млрд грн). Відповідно до частини першої статті 18 Кодексу такий граничний показник не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету, але згідно з пунктом 57 розділу VI Кодексу (включеним до Кодексу Законом від 27.07.2023 № 3278-ІХ) у 2023-2028 рр., як виняток з цієї вимоги, граничний обсяг державних гарантій, які надаються на підставі: рішень Кабінету Міністрів України – не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету; міжнародних договорів України – визначається законом про державний бюджет.

У законопроекті надходження від приватизації державного майна плануються за загальним фондом в обсязі 4 млрд грн, що менше на 2 млрд грн плану на 2023 р. (факт за 2021 р. – 5,1 млрд грн, за 2022 р. – 1,7 млрд грн, за 9 місяців 2023 р. – 2,7 млрд грн). У супровідних матеріалах до законопроекту вказано, що відповідні надходження будуть забезпечені шляхом продажу об’єктів великої та малої приватизації та відповідно до Закону України від 30.05.2023 № 3137-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації діяльності Фонду державного майна України, вдосконалення управління державним майном та підвищення ефективності санкційної політики», яким, зокрема, розблоковано процес проведення приватизації об’єктів великої приватизації шляхом їх продажу на електронних аукціонах з умовами. Рахункова палата зауважує, що враховуючи високий рівень невизначеності щодо тривалості воєнного стану, низьку інвестиційну активність, брак попиту на об’єкти приватизації та зниження їх ціни, є ризик ненадходження коштів від приватизації державного майна у передбаченому обсязі.

У статті 1 законопроекту (аналогічно як у законах про державний бюджет на попередні роки) пропонується визначити оборотний залишок бюджетних коштів у розмірі до 2% видатків загального фонду державного бюджету, що дублює положення абзацу другого частини третьої статті 14 Кодексу, яким встановлено межу для визначення безпосередньо у законі про державний бюджет конкретного показника оборотного залишку в абсолютній величині. Отже, таке положення законопроекту може призвести до незбереження на кінець року оборотного залишку бюджетних коштів та унеможливлює визначення фактичного обсягу вільного залишку бюджетних коштів.

Видатки проекту державного бюджету на 2024 рік, як і у державному бюджеті на 2023 р. (із змінами), розподілені (додаток № 3 до законопроекту) між 85 головними розпорядниками коштів державного бюджету (без урахування головних розпорядників коштів за загальнодержавними видатками і кредитуванням).

При цьому видатки за загальним фондом плануються у сумі 3.108,2 млрд грн (більше фактичних за 2022 р. на 697,1 млрд грн та затверджених із змінами на п.р. на 13,7 млрд грн), за спеціальним фондом – у сумі 200,7 млрд грн (менше фактичних за 2022 р. на 93,9 млрд грн та затверджених із змінами на п.р. на 97,7 млрд грн).

У проекті державного бюджету на 2024 рік видатки споживання визначені в обсязі 2.731,1 млрд грн (більше фактичних за 2022 р. на 511,1 млрд грн, або на 23%, та затверджених із змінами на п.р. на 30 млрд грн, або на 1,1%) і становлять 82,5% загального обсягу видатків, а видатки розвитку – 533,1 млрд грн (більше фактичних за 2022 р. на 47,4 млрд грн, або на 9,8%, та менше затверджених із змінами на п.р. на 89,8 млрд грн, або на 14,4%,) і становлять 16,1% загального обсягу видатків, а решта видатків в обсязі 44,75 млрд грн (1,4% загального обсягу видатків) є нерозподіленими (резервний фонд). За економічною структурою найбільші обсяги видатків передбачені на:

оплату праці працівників бюджетних установ – 1.028,9 млрд грн (більше фактичних за 2022 р. на 183,2 млрд грн, або на 21,7%, та менше затверджених із змінами на п.р. на 140,7 млрд грн, або на 12%);

соціальне забезпечення – 522,7 млрд грн (більше фактичних за 2022 р. на 13,2 млрд грн, або на 2,6%);

обслуговування державного боргу – 422 млрд грн (більше фактичних за 2022 р. на 265,5 млрд грн, або в 2,7 раза, та затверджених із змінами на п.р. на 156,7 млрд грн, або на 59,1%);

видатки та заходи спеціального призначення – 338,7 млрд грн (менше фактичних за 2022 р. на 0,9 млрд грн, або на 0,3%);

трансферти місцевим бюджетам – 189,4 млрд грн (більше фактичних за 2022 р. на 52,6 млрд грн, або на 38,4%, та затверджених із змінами на п.р. на 3,2 млрд грн, або на 1,7%).

Видатки на національну безпеку та оборону становлять половину усіх видатків проекту державного бюджету на 2024 рік і залишаються його головним пріоритетом. Відповідно до вимог частини першої статті 35 Закону України «Про національну безпеку України» обсяг видатків на фінансове забезпечення сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% запланованого обсягу ВВП, з яких не менше 3% – на фінансування сил оборони. У законопроекті загальний ресурс на національну безпеку та оборону передбачено у сумі 1.692,6 млрд грн, або 21,6% ВВП, з них: видатки за бюджетними програмами Міноборони, інших суб’єктів сектору безпеки і оборони – 1.662,6 млрд грн (загальний фонд – 1.542,8 млрд грн, спеціальний фонд – 119,8 млрд грн), державні гарантії за кредитами, що залучаються з метою підвищення обороноздатності і безпеки держави, – до 30 млрд грн. Видатки на оплату праці (без нарахувань), а саме виплату грошового забезпечення військовим та зарплату працівникам сектору національної безпеки та оборони визначено в обсязі 919,2 млрд грн, або 55,3% всіх видатків цього сектору. Поряд з тим, кошти на виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення визначено Мінстратегпрому у сумі 55,8 млрд грн (з них 48,1 млрд грн за спеціальним фондом за рахунок частини військового ПДФО згідно із законопроектом № 10037) та Держспецзв’язку на здійснення заходів із забезпечення спеціальною технікою та обладнанням – 48,1 млрд грн (за спеціальним фондом за рахунок частини військового ПДФО згідно із законопроектом № 10037).

РНБО 9 жовтня 2023 року прийнято рішення «Про пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України» (введене в дію Указом Президента України від 09.10.2023 № 682/2023), яким доручено Кабінету Міністрів України передбачити в законопроекті загальний фінансовий ресурс на забезпечення національної безпеки і оборони України в обсязі не менше 21,6% ВВП для сектору безпеки і оборони України, при цьому фінансове забезпечення потреб сектору безпеки і оборони України передбачити в обсязі не менше 1.692,6 млрд грн. Таким чином, визначений у законопроекті загальний фінансовий ресурс для національної безпеки і оборони відповідає прийнятому РНБО рішенню. Водночас, цим рішенням РНБО Уряду надано низку доручень, зокрема, забезпечити: збільшення у 2024 році обсягу видатків на національну безпеку і оборону з урахуванням воєнно-політичної обстановки та визначених пріоритетних напрямів у цій сфері; здійснення своєчасно та у повному обсязі виплати грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських.

У Висновках РП звернуто увагу, що запропоновані на 2024 рік видатки на національну безпеку і оборону будуть меншими на 277,4 млрд грн, або 14,3%, від запланованих на п.р. з урахуванням змін згідно з прийнятим законопроектом за реєстр. № 10038 (законом від 06.10.2023 № 3415-ІХ) /1,9 трлн грн/, та зазначено, що є ризики недостатності видатків у запропонованому обсязі до кінця 2024 року, враховуючи щомісячний середній рівень проведення видатків головними розпорядниками на національну безпеку і оборону у січні–серпні 2023 р.

Незважаючи на вкрай напружену ситуацію із наповненням державного бюджету у законопроекті на 2024 рік (на відміну від 2023 р.) передбачається збільшення державних соціальних стандартів. Відповідно до статті 7 законопроекту розмір прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць з 1 січня 2024 р. становитиме 2920 грн, а також для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 2563 грн; дітей віком від 6 до 18 років – 3196 грн; працездатних осіб – 3028 грн; осіб, які втратили працездатність, – 2361 грн (більше на 12,8% порівняно з відповідними розмірами, встановленими з 01.12.2022). Згідно з статтею 8 законопроекту мінімальна зарплата (у місячному розмірі) з 1 січня 2024 р. становитиме 7100 грн та з 1 квітня – 8000 грн (з 01.10.2022 встановлена у розмірі 6.700 грн і впродовж 2023 р. не змінювалася), тобто впродовж 2024 р. зросте відповідно на 6% і 19,4% порівняно з чинним розміром. Як зазначається у супровідних матеріалах до законопроекту, рівень посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з 01.01.2024 визначатиметься у розмірі 3195 грн, з 01.04.2024 – 3600 грн (з 01.12.2021 цей показник визначено у розмірі 2893 грн і впродовж 2022-2023 рр. не змінювався), отже, впродовж наступного року зростатиме відповідно на 10,4% і 24,4% порівняно з діючим показником.

ГНЕУ висловлює сумніви щодо запропонованої оцінки вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, зважаючи на фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у цінах червня 2023 р. – 8442 грн /в 2,8 раза більше передбаченого у законопроекті розміру такого показника на 2024 рік/, та зазначає, що такий розрив між запропонованою у законопроекті величиною базового соціального стандарту і його реальним розміром, який до того ж має тенденцію до збільшення, здійснюватиме суттєвий негативний вплив на добробут певних категорій населення України.

Поряд з тим, у статті 7 законопроекту пропонується четвертий рік поспіль визначати прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадових окладів судді та посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів /на рівні 2022 р. у розмірі 2102 грн/, прокурора окружної прокуратури /відповідно у розмірі 1600 грн/, при цьому такі розміри є нижчими від передбаченого цією ж статтею загального прожиткового мінімуму для працездатних осіб /у розмірі 3028 грн/. Положення статті 40 Кодексу та статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» не містять вимог щодо визначення таких видів прожиткових мінімумів та їх встановлення у законі про державний бюджет. Разом з тим, у супровідних матеріалах до законопроекту зазначено, що відповідні положення законопроекту враховують рівень матеріального забезпечення окремих категорій осіб, фінансові можливості державного бюджету та принцип збалансованості, виключення таких положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на 2024 рік (наприклад, для Офісу Генерального прокурора орієнтовно – 9,4 млрд грн).

Крім того, що на відміну від п.р. у 2024 році планується здійснювати індексацію грошових доходів населення, а саме: статтею 38 законопроекту пропонується установити, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року (тобто без врахування інфляційних змін, що відбулися у попередніх роках).

У 2024 році Уряд ініціює проведення реформування умов оплати праці державних службовців та впровадження нових підходів до виплати зарплати, зокрема, у супровідних матеріалах до законопроекту зазначається про посилення ролі посадового окладу, зменшення варіативної складової оплати праці, запровадження грейдової системи посадових окладів, де розмір мінімального грейду буде встановлено на рівні мінімальної зарплати. Нові підходи знайшли своє відображення у тексті законопроекту (пункти 11-18 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту) та показниках видатків державних органів на оплату праці. Так, відповідні видатки визначені із розрахунку фактичної чисельності працівників станом на 01.07.2023, збільшеної на 10% (для уникнення отримання та використання коштів за вакантними посадами), у 2024 році оплата праці здійснюватиметься на основі класифікації посад (зарплата включатиме посадовий оклад, надбавки за ранг, за вислугу років, місячну або квартальну премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошову допомогу, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальну допомогу та інших доплат), а також доручається Уряду забезпечити у 2024 році скорочення граничної чисельності працівників органів виконавчої влади. Водночас, Мінфіну (як головному розпоряднику коштів державного бюджету за загальнодержавними витратами) передбачено нову бюджетну програму з видатками у сумі 2,3 млрд грн для забезпечення інституційної спроможності органів державної влади, напевно для реагування на можливі прорахунки у таких видатках та забезпечення виплати зарплати державним службовцям. Стосовно цієї ініціативи Уряду ГНЕУ зауважує, що більш раціональним є проведення такої реформи на підставі прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад», а не на підставі норм тимчасового характеру Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», а також відмічає, що положення про здійснення відповідних розрахунків на фактичну чисельність працівників може суттєво ускладнити прийняття на державну службу нових працівників, відповідно – спроможність виконання державними органами покладених на них функцій і завдань та не враховує, що значна частина вакансій на державній службі утворилася внаслідок обставин, пов’язаних із збройною агресією РФ проти України.

Зрештою згідно з підпунктом 2 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування. Крім того, пунктом 7 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту передбачається установити, що у 2024 р. окремі норми законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, визначені Кабінетом Міністрів України.

У проекті державного бюджету на 2024 рік для забезпечення виконання соціальних зобов’язань держави кошти передбачено на рівні не нижче за 2023 р. (за окремими напрямами навіть більше), що в певній мірі обумовлено підвищенням державних соціальних стандартів. Кошти на реалізацію державної політики соціального захисту передбачені за такими основними бюджетними програмами:

«Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» (код 2506080) – 271,9 млрд грн, що майже відповідає уточненому плану на п.р (за поясненнями такі видатки на пенсійне забезпечення дозволять профінансувати виплату пенсій, доплат та підвищень до пенсій, які відповідно до чинного законодавства фінансуються за рахунок бюджетних коштів, а також здійснити щорічну індексацію пенсій). Станом на 01.10.2023 загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів ЄКР /з урахуванням заборгованості попередніх років/, становив 25,7 млрд грн (менше на 14,8 млрд грн порівняно з початком п.р.);

«Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини» (код 2501530) – 88,7 млрд грн, що на 14 млрд грн, або на 13,6%, менше, ніж заплановано на 2023 рік (із змінами, зокрема з урахуванням збільшення видатків за цією програмою на 16,5 млрд грн законом від 06.10.2023 № 3415-ІХ), що очевидно може свідчити про недостатність передбачених коштів до кінця 2024 року з огляду на наявність потенційних ризиків подальшого збільшення чисельності внутрішньо переміщених осіб;

«Виплата житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу» (код 2506110) – 49,9 млрд грн, що на 12 млрд грн, або на 31,8%, більше, ніж заплановано на п.р. /за новою бюджетною програмою, відповідальним виконавцем за якою визначено Пенсійний фонд, і яку виокремлено з бюджетної програми 2501540/;

«Соціальний захист дітей та сім’ї» (код 2501400) – 27,6 млрд грн, що на 0,8 млрд грн, або на 2,9%. більше, ніж затверджено на п.р.;

«Підтримка малозабезпечених сімей» (код 2501540) – 20,2 млрд грн, що на 4,6 млрд грн, або на 29,4%. більше визначеного на п.р. обсягу /за виключенням коштів, врахованих за бюджетною програмою 2506110/;

«Соціальний захист осіб з інвалідністю» (код 2507110) – 6,1 млрд грн, що на 2,6 млрд грн, або на 72,2%, більше, ніж затверджено на п.р. (згідно з пояснювальною запискою до законопроекту зазначені кошти будуть спрямовані у першу чергу на фінансове забезпечення у повному обсязі протезно-ортопедичних виробів підвищеної функціональності за новітніми технологіями, що дозолить забезпечити цими виробами осіб з інвалідністю, зокрема 2,3 тис. військовослужбовців, близько 706 тис. осіб буде забезпечено допоміжними засобами реабілітації та 62,9 тис. дітей з інвалідністю реабілітаційними заходами);

«Розвиток системи соціальних послуг» (код 2501370) – 1,1 млрд грн, що вперше передбачено на 2024 рік для розбудови системи соціальних послуг (зокрема, планується запровадження соціального супроводу військовослужбовців та членів їх сімей у військових частинах (підрозділах) Збройних Сил України, надання компенсації вартості послуг, які надаються притулками для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства).

Важливим напрямом в сучасних реаліях є надання підтримки ветеранам, зокрема на реалізацію програм і заходів соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей у проекті державного бюджету на 2024 рік відповідні видатки збільшено порівняно із затвердженими показниками на 2023 рік загалом у майже 2 рази і передбачені у сумі 14,3 млрд грн (в т.ч. трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам в обсязі 9,6 млрд грн, а саме: 5,75 млрд грн на реалізацію  житлових програм; 3,85 млрд грн для впровадження інституту помічника ветерана). Так, Мінветеранів (як центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію ветеранської політики) передбачені видатки за такими напрямами:

ментальна, спортивна, фізична, психологічна реабілітація та професійна адаптація (код 1501040) – 2,6 млрд грн (в 5 разів більше, ніж затверджено на п.р.);

створення та функціонування Національного військового меморіального кладовища (код 1501110) – 515,6 млн грн (в 8,7 раза більше, ніж затверджено на п.р.);

виплата одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (код 1501100) – 409,8 млн грн (на 26,3% більше, ніж затверджено на п.р.);

функціонування Українського ветеранського фонду (код 1501090) – 247,7 млн грн (на рівні затверджених показників на 2023 рік);

здійснення заходів з підтримки ветеранів, розвитку ветеранського руху (код 1501030) – 23,6 млн грн (на рівні затверджених показників на 2023 рік).

Крім того, для підтримки ветеранів передбачаються кошти також іншим головним розпорядникам коштів державного бюджету, а саме на: пілотний проект щодо зубопротезування окремих категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (код 2301560) – 749,4 млн грн /МОЗ/; виплати матеріальної допомоги військовослужбовцям, звільненим з військової строкової служби (код 2501570), – 67,3 млн грн /Мінсоцполітики/.

Згідно з абзацом другим частини п’ятої статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» обсяг коштів державного бюджету, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в законі про державний бюджет у розмірі не менше 5% ВВП. Натомість, як і у 2020-2023 рр., пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту пропонується зупинити дію абзацу першого частини п’ятої статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» щодо затвердження програми медичних гарантій у складі закону про державний бюджет. За прогнозними розрахунками Мінфіну обсяг видатків проекту зведеного бюджету на 2024 рік на охорону здоров’я становитиме 237,8 млрд грн, або 3% ВВП. У проекті державного бюджету на 2024 рік видатки на охорону здоров’я передбачено в обсязі 201,9 млрд грн /включаючи трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам/, що на 24,6 млрд грн (або на 14%) більше, ніж у 2023 р. При цьому видатки на реалізацію програми медичних гарантій плануються в обсязі 158,8 млрд грн, що на 16 млрд грн, або на 11,2%, більше бюджетних призначень на 2023 рік, до того ж в рамках цієї програми передбачається запровадження нової доступної послуги з репродуктивних технологій (1,5 млрд грн).

Видатки державного бюджету у сфері охорони здоров’я на 2024 рік збільшуються також на: забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру – на 2,1 млрд грн (до 12,1 млрд грн); відновлення і розвиток стійкої національної моделі медичної галузі України – на 2,3 млрд грн (до 2,8 млрд грн); для закладів Національної академії медичних наук України – на 1,4 млрд грн (до 7 млрд грн); громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями – на 1,1 млрд грн (до 4,9 млрд грн).

Разом з тим, з метою стимулювання економічного розвитку та надання державної підтримки суб’єктам господарювання у проекті державного бюджету на 2024 рік запропоновано передбачити кошти в обсязі майже 31 млрд грн на підтримку бізнесу.

У 2024 році, як виняток з положень частини третьої статті 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має перерахувати до спеціального фонду державного бюджету залишок коштів, що утвориться в нього на 01.01.2024 за рахунок надходжень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, розподіленого на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, в обсязі 10 млрд грн, які передбачається спрямувати на такі бюджетні програми: «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» (код 1201310) – 1 млрд грн; «Державне стимулювання створення індустріальних парків» (код 1201340) – 1 млрд грн; «Забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями» (код 1201360) – 3 млрд грн; «Компенсація витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення» (код 1201420) – 2 млрд грн; «Підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги» (код 1201430) – 3 млрд грн.

Крім того, бюджетна підтримка суб’єктам господарювання надаватиметься за такими бюджетними програмами:

«Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» (код 1201450) – 18 млрд грн (в рамках цієї бюджетної програми та відповідно до порядків, затверджених постановою КМУ від 24.01.2020 № 28, реалізуються державні програми «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%», які є ключовими програмами підтримки бізнесу в умовах воєнного стану, на 2023 рік затверджено 16 млрд грн);

«Надання грантів для створення або розвитку бізнесу» (код 1201350) – 1,37 млрд грн (для суб’єктів, що здійснюють свою діяльність у садівництві, ягідництві та виноградарстві; тепличному господарстві; для переробних підприємств);

«Фінансова підтримка сільгосптоварвиробників» (код 2801580) – 205 млн грн (згідно з пояснювальною запискою до законопроекту такі кошти у сумі 200 млн грн, так само, як у п.р., передбачається спрямувати для надання підтримки сільгосптоваровиробникам, які використовують меліоровані землі, та організацій водокористувачів, а 5 млн грн – сімейним фермерським господарствам для додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування);

«Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції» (код 2801500) – 796 млн грн (на надання окремої бюджетної субсидії на одиницю оброблювальних угідь сільськогосподарського призначення (1 гектар) для провадження сільськогосподарської діяльності на територіях, на яких завершені бойові дії та тимчасова окупація);

«Кредитування проектів малого та середнього бізнесу за рахунок коштів, залучених державою» (код 3511440) – 230,8 млн грн;

«Надання кредитів фермерським господарствам» (код 2801460) – 80 млн грн.

Проект державного бюджету має чіткі пріоритети – оборона країни і економіка для перемоги, відтак не передбачено капітальні видатки (зокрема, витрати державного дорожнього фонду, державного фонду регіонального розвитку, для реалізації державних інвестиційних проектів та інші), що безпосередньо не пов’язані з визначеними пріоритетами. Натомість з огляду на наявність ризиків виникнення надзвичайних ситуацій військового, гуманітарного, соціального, природного, техногенного та економічного характеру та відповідно необхідність здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету, у законопроекті на 2024 рік пропонується сформувати резервний фонд державного бюджету у сумі 44,75 млрд грн, що становить 1,44% обсягу видатків загального фонду (згідно з частиною третьою статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету, але відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу така норма не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації) і на 11,3 млрд грн більше відповідних бюджетних призначень на 2023 рік.

Відповідно до статті 28 законопроекту пропонується у 2024 р., як і у 2023 р., передбачити у складі спеціального фонду державного бюджету фонд ліквідації наслідків збройної агресії з метою ліквідації наслідків (у т.ч. числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією РФ проти України, передбачивши: напрями використання коштів цього фонду, виділення коштів з цього фонду за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, щомісячне звітування про надходження і використання коштів цього фонду /подібні положення передбачені у статті 29 Закону-2023/. Джерелами формування цього фонду пропонуються кошти, отримані у зв’язку з виконанням законів України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» і «Про санкції», та залишки коштів, що надійшли до цього фонду у 2022-2023 рр. /пункт 8 статті 11, пункт 6 статті 12 та пункт 13 статті 14 законопроекту/. На відміну від 2023 р. у законопроекті на 2024 рік не передбачено зарахування до цього фонду 50% коштів, що перераховувалися НБУ відповідно до норм Закону України «Про Національний банк України», а також не визначено показників надходжень і витрат цього фонду у додатках до законопроекту, що згідно з Висновками РП не відповідає принципу обґрунтованості бюджетної системи, закріпленому у статті 7 Кодексу /бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил/.

Відповідно до статті 33-1 Кодексу обсяг державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів на середньостроковий період визначається Бюджетною декларацією в межах загальних граничних показників видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету, відбір державних інвестиційних проектів здійснюється Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів, державні капітальні вкладення включаються до проекту закону про державний бюджет за результатами розподілу. До законопроекту на 2024 рік не включено державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів, що пояснюється у супровідних матеріалах до законопроекту зупиненням дії положень Кодексу щодо складання Бюджетної декларації та відсутністю рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів щодо відбору державних інвестиційних проектів. На п.р. у Законі-2023 теж не передбачено державних капітальних вкладень.

Відповідно до пункту 5-1 частини четвертої статті 30 Кодексу статтею 27 законопроекту передбачено спрямувати надходження від плати за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей (які згідно із пунктом 5-1 частини третьої статті 29 Кодексу зараховуються до спеціального фонду державного бюджету), заплановані у сумі 1.047,5 млн грн, на реалізацію програм та заходів у 4 сферах діяльності (освіта та наукова і науково-технічна діяльність, охорона здоров’я, культура, фізична культура і спорт) за визначеними бюджетними програмами в однакових сумах за кожною сферою діяльності (по 261,88 млн грн).

Серед іншого, зважаючи на непересічні обставини, які вимагають новітніх підходів, у 2024 р. запропоновано значно збільшити видатки на цифровізацію і передбачити в обсязі 2,5 млрд грн (що на 2,1 млрд грн більше, ніж затверджено на п.р., або майже у 6 разів), а саме на:

функціонування Фонду розвитку інновацій (зокрема на підтримку інноваційних проектів для забезпечення потреб сектору безпеки та оборони (BRAVE 1)) – 1,5 млрд грн;

реалізацію Національної програми інформатизації – 300 млн грн;

електронне урядування – 750 млн грн (які згідно з пояснювальною запискою до законопроекту спрямовуватимуться на: розвиток, адміністрування і забезпечення функціонування державних електронних інформаційних ресурсів – 168,1 млн грн; створення та впровадження нового українського застосунку «Мрія», який допоможе отримати рівний доступ всіх учасників учбового процесу до знань з будь-якої точки світу, – 142,5 млн грн; розширення функціональних спроможностей Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія» – 438,7 млн грн).

Згідно з частиною першою статті 24-1 та пунктом 52 розділу VI Кодексу державний фонд регіонального розвитку створюється у складі державного бюджету та має визначатися при складанні проекту державного бюджету в обсязі не менше 1,5% прогнозного обсягу доходів загального фонду державного бюджету на відповідний бюджетний період (до 2023 р. – не менше 1%). У законопроекті не передбачено державного фонду регіонального розвитку, відтак пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту пропонується зупинити на 2024 рік дію відповідних норм Кодексу. З цього приводу у супровідних матеріалах до законопроекту пояснюється, що у зв’язку з військовою агресією РФ проти України пріоритетними напрямами спрямування бюджетних коштів є видатки на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави. На 2023 р. видатки за бюджетною програмою «Державний фонд регіонального розвитку» спочатку було визначено у сумі 2 млрд грн, але Законом від 29.06.2023 № 3166-ІX щодо внесення змін до Закону-2023 такі видатки виключено і на цю суму збільшено видатки для Міноборони, водночас визначено особливості використання коштів державного фонду регіонального розвитку, пов’язані із залученням громадян до голосування за відповідні проекти засобами Порталу Дія /нова стаття 37 Закону-2023/, та доручено Уряду передбачити у законопроекті про державний бюджет на 2024 рік особливості використання коштів цього фонду з урахуванням положень статті 37 Закону-2023 /новий пункт 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону-2023/.

Відносини між державним та місцевими бюджетами у законопроекті побудовані в умовах дії воєнного стану в Україні та з урахуванням викликів, пов’язаних з збройною агресією РФ проти України, на основі чинного законодавства з урахуванням особливостей, передбачених у законопроекті № 10037. При цьому на 2024 рік (як і на 2022-2023 рр.) пропонується встановити відносини між державним бюджетом і 1582 місцевими бюджетами (у т.ч. 1438 бюджетами сільських, селищних, міських територіальних громад, 119 районними бюджетами та 24 обласними бюджетами і бюджетом м. Києва).

Загальний обсяг трансфертів з державного бюджету до місцевих бюджетів становить 189,4 млрд грн (у т.ч. із загального фонду – 180,4 млрд грн, спеціального фонду – 8,9 млрд грн), з місцевих бюджетів до державного бюджету – 14,1 млрд грн. Порівняно з відповідними показниками, затвердженими на 2023 рік, загальний обсяг трансфертів з державного бюджету до місцевих бюджетів збільшено на 3,2 млрд грн, або на 1,7%, але на 14,2 млрд грн (на 7%) менше уточненого плану на п.р. /план з урахуванням прийнятих Урядом рішень щодо надання трансфертів місцевим бюджетам у процесі виконання державного бюджету/.

Законопроектом із загального фонду державного бюджету передбачається надати місцевим бюджетам:

– дотації у сумі 57,9 млрд грн, що на 1,3 млрд грн більше, ніж визначено на 2023 рік, найбільшу частку яких становить додаткова дотація на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною агресією РФ, у сумі 33,4 млрд грн (її обсяг зростає на 9,5 млрд грн, або на 39,6%, і розподіл між місцевими бюджетами згідно із статтею 24 законопроекту, як і у п.р., має здійснюватися Кабінетом Міністрів України).

Продовжуючи практику 2023 р., згідно із статтею 23 законопроекту пропонується при здійсненні горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів на 2024 рік застосовувати змінені параметри, врахувавши дані не за останній звітний бюджетний період (за 2022 р.), а очікувані надходження за 2023 р. відповідного податку на прибуток підприємств та очікувані надходження податку на доходи фізичних осіб, які визначаються виходячи з встановленого Кодексом нормативу зарахування цього податку до відповідних місцевих бюджетів за виключенням частини військового ПДФО, що згідно із законопроектом № 10037 спрямовується до спеціального фонду державного бюджету для забезпечення програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу. Внаслідок проведеного вирівнювання порівняно з п.р. зменшено на 7,8 млрд грн, або на 27,1%, обсяг базової дотації, яку передбачено у сумі 21,1 млрд грн для 1014 бюджетів територіальних громад (70,5% від загальної кількості таких бюджетів і на 141 бюджет, чи на 9,8%, менше п.р.) та 18 обласних бюджетів. Поряд з тим, до загального фонду державного бюджету планується отримати з місцевих бюджетів реверсну дотацію в обсязі 14,1 млрд грн (на 5 млрд грн, або на 26,1%, менше ніж на п.р.), яка буде перераховуватися із 235 бюджетів територіальних громад (або 16,3%) і 4 обласних бюджетів. Вирівнювання не здійснюється для 189 бюджетів територіальних громад (або 13,1%) і 2 обласних бюджетів. Отже залишається незначною частка бюджетів, щодо яких не здійснюється вирівнювання податкоспроможності, і бюджетів, з яких передбачено перерахування до державного бюджету реверсної дотації, тобто самодостатніх громад.

Додаткові дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я (2,95 млрд грн) і на забезпечення утримання соціальної інфраструктури м. Славутича (30 млн грн) передбачені на рівні п.р. Додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг зі сплати земельного податку суб’єктам космічної діяльності та літакобудування (373,8 млн грн) зменшена порівняно з п.р. на 379,8 млн грн, або на 50,4%, хоча, як і у минулі роки, втрати місцевих бюджетів від наданих державою податкових пільг в інших сферах економіки не відшкодовуються;

– субвенції в обсязі 122,6 млрд грн, що більше на 24,7 млрд грн, або на 25,2%, затвердженого обсягу на 2023 рік та на 24 млрд грн, або на 24,3%, уточненого плану на п.р., зокрема:

освітня субвенція у сумі 102,9 млрд грн, що більше на 15,4 млрд грн (на 17,6%) затвердженої на 2023 рік. Незважаючи на вимоги частини другої статті 103-2 Кодексу, згідно з якою обсяги освітньої субвенції затверджуються у законі про державний бюджет окремо для обласних бюджетів та бюджетів місцевого самоврядування, у законопроекті другий рік поспіль не запропоновано її розподіл між місцевими бюджетами. З такого приводу у пояснювальній записці до законопроекту підкреслено, що у зв’язку неможливістю МОН здійснити достовірний прогноз кількості учнів у необхідних для освітньої субвенції розрізах для всіх територіальних громад через суттєву вимушену міграцію учнів такий розподіл буде затверджено Кабінетом Міністрів України;

субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у сумі 304,6 млн грн (на рівні затвердженої на п.р.), розподіл якої попри вимоги частини третьої статті 103-2 Кодексу також не здійснено у законопроекті, що згідно з пояснювальною запискою до законопроекту серед іншого пов’язано з опрацюванням нового механізму розподілу такої субвенції;

субвенція на облаштування безпечних умов у закладах середньої освіти у сумі 2,5 млрд грн (більше на 1 млрд грн, або на 66,7%, затвердженої на п.р.) та субвенція на придбання шкільних автобусів у сумі 1 млрд грн (на рівні затвердженої на п.р.);

субвенція на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я у сумі 1.734 млн грн (більше на 162,9 млн грн, або на 10,4%, затвердженої на п.р., але менше на 501,8 млн грн, або на 22,4%, уточненого плану на п.р.);

3 субвенції на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для окремих категорій громадян, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, учасників бойових дій на території інших держав, та які потребують поліпшення житлових умов, у сумі 5,7 млрд грн (на 4,5% більше затверджених на п.р.), що як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту дозволить забезпечити житлом 2261 осіб;

субвенція на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, підтримку малих групових будинків та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа у сумі 575,3 млн грн, що на 565,4 млн грн більше затвердженої на п.р., оскільки згідно з пояснювальною запискою до законопроекту такі кошти передбачені не лише для надання державної соціальної допомоги дітям, які перебувають у малих групових будинках, а й на будівництво житла для дитячих будинків сімейного типу;

субвенція на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, у сумі 200,2 млн грн (на 24,8 млн грн, або на 14,1%, більше затвердженої на п.р.);

субвенція на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, у сумі 20 млн грн (на 38,7 млн грн, або на 65,9%, менше визначеної на п.р.). Слід зауважити, що відповідно до пункту 9 частини третьої статті 29 та пункту 8 частини четвертої статті 30 Кодексу з 01.01.2023 збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, має зараховуватися до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуватися на надання цієї субвенції. Однак, виходячи з вимог частини п’ятої статті 29 Кодексу (згідно з якою закон про державний бюджет може відносити на відповідний бюджетний період окремі види доходів загального (спеціального) фонду державного бюджету або їх частину до спеціального (загального) фонду державного бюджету), у статті 10 законопроекту такий збір на 2024 рік, як і у п.р., пропонується включити до доходів загального фонду державного бюджету, що як зазначається у супровідних матеріалах до законопроекту обумовлено введенням воєнного стану та обмеженими фінансовими можливостями державного бюджету.

Поряд з тим, передбачені субвенції, які надавалися з державного бюджету місцевим бюджетам у попередні бюджетні періоди, а саме на: створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти – 500 млн грн; забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» – 1,5 млрд грн; придбання обладнання, модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти – 1,5 млрд грн.

Вперше передбачається надання субвенції на забезпечення інституту помічника ветерана в системі переходу від військової служби до цивільного життя та окремі заходи з підтримки осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, у сумі 3,8 млрд грн.

Із спеціального фонду державного бюджету передбачається надати місцевим бюджетам субвенції в обсязі 8,9 млрд грн, що на 22,7 млрд грн, або на 71,8%, менше затвердженого обсягу на 2023 рік. Таке суттєве зменшення передусім пов’язане з реалізацією положень законопроекту № 10037 (у разі його прийняття) в частині зарахування до загального фонду державного бюджету доходів, що є джерелом формування державного дорожнього фонду, в рамках якого надається субвенція на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (про що зазначено вище). У зв'язку з цим, на 2024 рік таку субвенцію не передбачено (у п.р. її обсяг затверджено у сумі 16 млрд грн). Тому доцільно розглянути питання про збереження на рахунках відповідних місцевих бюджетів на кінець 2023 р. залишків коштів за такою субвенцією та їх використання у 2024 р. з урахуванням цільового призначення субвенції (з внесенням відповідних змін до статті 35 законопроекту).

При цьому вперше передбачено субвенцію із спеціального фонду державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проекту «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (НОРЕ)» в сумі 248,4 млн грн (відповідні кошти має бути спрямовано на вирішення невідкладних та критичних потреб у ремонті частково пошкоджених індивідуальних та багатоквартирних житлових будинків на підконтрольних Україні територіях).

Загалом на 2024 рік пропонується надати з державного бюджету місцевим бюджетам 30 трансфертів, у т.ч. 23 – із загального фонду, 7 – із спеціального фонду. При цьому у законопроекті не здійснено розподіл між місцевими бюджетами 21 трансферту з державного бюджету (на загальну суму 164,1 млрд грн), з них 2 додаткові дотації (на загальну суму 36,4 млрд грн), 16 субвенцій загального фонду (на загальну суму 120,6 млрд грн) та 3 субвенції спеціального фонду (на загальну суму 7,1 млрд грн), або 70% їх загальної кількості (з яких нових лише 5 трансфертів), що не узгоджується з вимогами частини третьої статті 97 Кодексу (згідно з якими у державному бюджеті затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів) та створює ризики затягування подальшого розподілу відповідних трансфертів (відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу) і можливостей освоєння зазначених коштів протягом бюджетного періоду у повному обсязі.

Статтею 19 законопроекту пропонується установити, що, як виняток з положень частини шостої статті 108 Кодексу, розподіл між місцевими бюджетами субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України та на реалізацію проектів в рамках Програми з відновлення України здійснюється Кабінетом Міністрів України. У проекті державного бюджету на 2024 рік зазначені субвенції передбачені у складі загальнодержавних витрат Мінінфраструктури за спеціальним фондом /за рахунок кредиту, залученого від Європейського інвестиційного банку/: код бюджетної програми 3121600 – у сумі 2.346,6 млн грн; код бюджетної програми 3121620 – у сумі 4.499 млн грн.

Аналогічно статтею 24 законопроекту передбачається здійснення Кабінетом Міністрів України розподілу між місцевими бюджетами додаткової дотації на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною агресією РФ. У проекті державного бюджету на 2024 рік ця додаткова дотація передбачена у складі загальнодержавних витрат Мінфіну (код бюджетної програми 3511280) за загальним фондом у сумі 33.418,3 млн грн.

Такими статтями законопроекту не враховуються вимоги Кодексу, оскільки згідно з пунктом 6 частини першої статті 40 Кодексу та частиною третьою статті 97 Кодексу розподіл вказаних трансфертів місцевим бюджетам мав би бути передбачений у додатку № 6 до законопроекту, якщо ж на даному етапі це неможливо, зазначений розподіл має здійснюватися відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу (за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом). При цьому слід звернути увагу, що згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VІ Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовується частина шоста статті 108 Кодексу щодо погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України.

За інформацією у супровідних матеріалах до законопроекту розрахунковий обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів на 2024 рік становить 664 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 633,8 млрд грн, за спеціальним фондом – 30,2 млрд грн. Частка трансфертів з державного бюджету в прогнозному обсязі доходів місцевих бюджетів становить 28,5%. Прогнозний обсяг доходів місцевих бюджетів (без урахування трансфертів з державного бюджету) розраховано у сумі 474,6 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 453,3 млрд грн, за спеціальним фондом – 21,3 млрд грн. При цьому на 2024 рік порівняно з п.р. прогнозується збільшення обсягу надходжень податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів на 10,9 млрд грн, або на 4,2%.

ІІ. Щодо відповідності законопроекту вимогам Кодексу та узгодження з деякими іншими законами

Частиною третьою статті 153 Регламенту встановлено, що законопроект про державний бюджет має бути розроблений з дотриманням вимог Кодексу та має ґрунтуватися на Бюджетній декларації з урахуванням рекомендацій Верховної Ради України щодо бюджетної політики (якщо такі рекомендації схвалені відповідно до частини шостої статті 152 Регламенту). Відповідно до частин сьомої і восьмої статті 33 Кодексу та частини першої статті 152 Регламенту Кабінет Міністрів України щороку (не пізніше 1 червня року, що передує плановому) має схвалювати Бюджетну декларацію і у триденний строк подавати її до Верховної Ради України. Надалі Верховна Рада України (не пізніше 15 липня року, що передує плановому) має розглядати зазначене питання та за результатами розгляду може прийняти проект постанови щодо Бюджетної декларації, яким взяти до відома Бюджетну декларацію та/або схвалити рекомендації Верховної Ради України щодо бюджетної політики.

Однак згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовуються деякі норми Кодексу, серед яких стаття 33 Кодексу та пов’язані з нею норми щодо Бюджетної декларації. У зв’язку з збройною агресією РФ проти України з 24 лютого 2022 р. в Україні введено воєнний стан (згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами), затвердженим Верховною Радою України) та проводяться заходи загальної мобілізації (згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 65 (із змінами), затвердженим Верховною Радою України). Тому у 2023 р. Кабінет Міністрів України у законодавчо визначений строк не схвалив Бюджетну декларацію на 2024-2026 роки і відповідно не подав її до Верховної Ради України, відтак Верховна Рада України не розглядала таке питання і відповідно не схвалювала відповідних рекомендацій щодо бюджетної політики.

Разом з тим, Законом України від 27.07.2023 № 3278-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості» з 1 січня 2024 року відновлюється середньострокове бюджетне планування шляхом складання і схвалення Бюджетної декларації, а також розробка і затвердження Кабінетом Міністрів України Стратегії управління державним боргом на середньостроковий період (яка має формуватися з урахуванням показників, визначених Бюджетною декларацією та законом про державний бюджет). Поряд з тим, на виконання Меморандуму з Міжнародним валютним фондом про економічну та фінансову політику у складі супровідних матеріалів до законопроекту Кабінетом Міністрів України надано інформацію щодо прогнозу показників державного бюджету на 2025-2026 роки (включаючи граничні показники видатків та надання кредитів державного бюджету і цілі державної політики у відповідній сфері діяльності та показники їх досягнення у 2022-2026 рр.), що сприятиме передбачуваності бюджетної політики та стане підґрунтям для відновлення застосування середньострокового бюджетного планування.

Загалом про відповідність окремих положень законопроекту нормам Кодексу та іншого законодавства вже відмічалося вище по тексту, а також вказано ГНЕУ і Рахунковою палатою у своїх висновках.

Серед іншого, на думку ГНЕУ, статтями 4, 19, 24, 28-32, 37 законопроекту допускається можливість управління державними видатками «у ручному режимі», без відповідного економічного обґрунтування напрямів та обсягів розподілу бюджетних коштів і такі положення є суперечливими з точки зору дотримання вимог статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків).

Законопроект за своїм змістом і формою переважно узгоджується з вимогами статті 40 Кодексу щодо предмету регулювання закону про державний бюджет.

Однак, як і у попередні роки, законопроектом пропонується на 2024 р. щодо окремих норм законодавчих актів зупинити їх дію /йдеться про пункт 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту/ або визначити інший порядок їх регулювання /йдеться передусім про пункти 7, 9, 11-16, 18 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту/. Це не відповідає вимогам частини четвертої статті 153 Регламенту (згідно з якою законопроект про державний бюджет не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів) та рішенням Конституційного Суду України. З цього приводу ГНЕУ зауважує, що у статтях 19, 23-25, пунктах 3, 7, 11-18 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту продовжена практика призупинення законом про державний бюджет дії чинних актів законодавства, зміни передбаченого ними правового регулювання відносин, що суперечить правовим позиціям Конституційного Суду України, сформульованим у його численних рішеннях.

При цьому у пунктах 7, 9, 11-16, 18 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту передбачається унормувати здійснення з 01.01.2024 оплати праці державних службовців на основі класифікації посад (про що вище зазначено), і згідно із супровідними матеріалами до законопроекту відповідна реформа оплати праці як складова реформи державного управління – важливий елемент переговорного процесу про вступ до ЄС. Наразі у Законі України «Про державну службу» не врегульовано таке питання, разом з тим, Верховною Радою України 28.07.2023 прийнято за основу урядовий законопроект про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад (реєстр. № 8222 від 23.11.2022), спрямований на унормування зазначеної реформи. Аналогічні зауваження містяться у Висновках РП. Водночас ГНЕУ зауважує, що передбачене законопроектом часткове, а тим більше в умовах воєнного стану впровадження зазначеної реформи може негативно позначитися на її результатах та сприйнятті як державними службовцями, так і суспільством у цілому, внесення окремих («точкових») змін без належної аргументації та концептуального бачення реформування оплати праці державних службовців може негативно вплинути на стабільність, системність, сталість функціонування всього державного апарату загалом й мотивацію окремого державного службовця зокрема, враховуючи, серед іншого, волюнтаризм при прийнятті таких змін та непередбачуваність законодавчого регулювання.

На думку ГНЕУ і Рахункової палати, пункт 5 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту (згідно з яким доручається Кабінету Міністрів України забезпечувати утворення органів виконавчої влади та/або виконання органами виконавчої влади додаткових повноважень в межах граничної чисельності працівників системи органів виконавчої влади) не повною мірою узгоджується з пунктом 9-1 статті 116 Конституції України (згідно з яким Кабінет Міністрів України утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства й інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади).

ГНЕУ звертає увагу на відсутність конкретних показників скорочення граничної чисельності працівників органів виконавчої влади у пункті 17 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту, що позбавляє зазначене положення правової визначеності.

Поряд з тим, при подальшому доопрацюванні законопроекту потрібно внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення для приведення у відповідність до вимог нормопроектувальної техніки.

У поданих разом із законопроектом супровідних матеріалах немає деякої інформації, передбаченої частиною першою статті 38 Кодексу. Зокрема, не надано інформації щодо: врахування Бюджетної декларації і рекомендацій Верховної Ради України щодо бюджетної політики (якщо такі рекомендації схвалені відповідно до частини шостої статті 152 Регламенту) /підпункт "г" пункту 1/ – у зв’язку з відсутністю Бюджетної декларації на 2024-2026 роки з огляду на норми підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу (про що вище зазначено); переліку державних інвестиційних проектів із зазначенням загальної вартості кожного проекту, загальних обсягів витрат державного бюджету, необхідних для розроблення та реалізації кожного проекту, включаючи обсяги видатків державного бюджету, необхідних для завершення кожного проекту, а також обсяги таких видатків на відповідний бюджетний період у розрізі бюджетних програм /пункт 4-1/ – у зв’язку з невключенням відповідних державних інвестиційних проектів до законопроекту (про що вище зазначено). Поряд з тим, окрему інформацію /передбачену пунктами 6-2, 6-3, 11 і 12-2/ також не надано у зв’язку з її відсутністю з об’єктивних причин (про що поінформовано у супровідних матеріалах до законопроекту).

ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту у першому читанні

Процедура підготовки і розгляду законопроекту про державний бюджет у першому читанні визначена статтями 156-157 Регламенту, якими серед іншого передбачено, що:

– народні депутати України і комітети Верховної Ради України формують свої пропозиції до законопроекту і не пізніше 1 жовтня року, що передує плановому, направляють їх до Комітету з урахуванням визначених вимог, зокрема: пропозиції щодо збільшення витрат та/або зменшення надходжень державного бюджету мають визначати джерела їх покриття, включаючи види та обсяги витрат, що підлягають скороченню. Такі пропозиції та пропозиції до текстових статей законопроекту не можуть призводити до збільшення державного боргу і державних гарантій порівняно з їх граничним обсягом, передбаченим у законопроекті;

– пропозиції, направлені до Комітету після 1 жовтня року, що передує плановому, та/або з порушенням встановлених вимог, не розглядаються;

– Комітет не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, розглядає пропозиції до законопроекту, висновки Рахункової палати і готує висновки та пропозиції до нього у вигляді проекту постанови Верховної Ради України, а також таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи з урахуванням вимог пунктів 1-3 частини першої статті 118 Регламенту;

– зазначені матеріали надаються народним депутатам України не пізніше ніж за 2 дні до розгляду законопроекту у першому читанні;

– Верховна Рада України розглядає законопроект у першому читанні не пізніше 20 жовтня року, що передує плановому.

У Комітеті за участю уповноважених представників Мінфіну та Рахункової палати опрацьовано таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту (при формуванні якої включено загалом 1620 пропозицій відповідно до 198 звернень/листів народних депутатів України і 14 висновків/листів комітетів Верховної Ради України /з питань молоді і спорту; з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування; з питань гуманітарної та інформаційної політики; з питань екологічної політики та природокористування; з питань освіти, науки та інновацій; з питань цифрової трансформації; з питань аграрної та земельної політики; з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва; з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України; з питань правової політики; з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів; з питань національної безпеки, оборони та розвідки; з питань економічного розвитку/ та Висновки РП. При цьому від Комітету завчасно надіслано зазначену таблицю усім народним депутатам України з повідомленням про її попереднє опрацювання у Комітеті 12 і 13 жовтня п.р. (лист від 11.10.2023 №04-13/3-2023/223498 (1346311)), що дало можливість народним депутатам України (авторам пропозицій) брати участь у відповідних заходах Комітету.

У ході опрацювання поданих пропозицій відмічено, що окремі народні депутати України подали збалансовані пропозиції лише формально, тому що запропоновані джерела додаткових витрат бюджету в таких пропозиціях вбачаються нереалістичними і не підтверджуються належними розрахунками і поясненнями, не узгоджуються з бюджетною методологією та можуть зумовити невиконання бюджетних програм (зокрема, на функціонування державних органів), видатки за якими пропонується зменшити. Поряд з тим, окремі пропозиції містять зміни до інших законодавчих актів, хоча відповідно до частини четвертої статті 153 Регламенту законопроект не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів. За попередньою оцінкою для врахування поданих пропозицій необхідно загалом майже 12,5 трлн грн. Загалом до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту не включені пропозиції, направлені до Комітету після 1 жовтня 2023 року (тобто зареєстровані в єдиній автоматизованій системі роботи з документами у Верховній Раді 2 жовтня п.р. і пізніше) як такі, що згідно з частиною другою статті 156 Регламенту не розглядаються.

Разом з тим, до Комітету надійшло звернення народного депутата України Мамки Г.М. з проханням вважати відкликаною подану ним у співавторстві з іншими народними депутатами України пропозицію, наведену за № 1226 у таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту, та виключити цю пропозицію із зазначеної таблиці (лист від 12.10.2023 № 147д9/5-2023/225273 (1348139)).

Поряд з тим, до Комітету звернувся Голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Радуцький М.Б. (лист від 12.10.2023 № 04-18/10-2023/225258 (1348088)) з проханням сприяти при підготовці до першого читання законопроекту врахуванню пропозиції МОЗ щодо доповнення законопроекту новою статтею такого змісту: «Стаття 40. Установити, що у 2024 році, як виняток з положень пункту 3 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України, фінансове забезпечення бюро судово-медичної експертизи до завершення передачі їх цілісних майнових комплексів з комунальної у державну власність або до завершення процедури реорганізації (ліквідації) комунальних закладів здійснюється з обласних бюджетів та бюджету міста Києва». У цьому зверненні вказано, що зазначене положення надасть можливість здійснити належне фінансове забезпечення функціонування служби судово-медичної експертизи, що є вкрай важливим для ідентифікації осіб, загиблих під час збройної агресії РФ проти України, документування випадків воєнних злочинів з метою забезпечення подальших розслідувань у національних та міжнародних судах.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 15 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" (згідно з яким комітет Верховної Ради України при здійсненні законопроектної функції має право вносити пропозиції і поправки під час розгляду на своєму засіданні проекту закону), на засіданні Комітету підтримано включення зазначеної додаткової пропозиції до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту за № 1226 (замість відкликаної пропозиції, що дозволить уникнути уточнення нумерації багатьох пропозицій у зазначеній таблиці) за авторством народних депутатів України – членів Комітету, які підтримали таку пропозицію.

За результатами проведеної роботи підготовлено проект постанови Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2024 рік» та таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту. Пропозиції, наведені у зазначеній таблиці та які запропоновано врахувати або врахувати частково (окремі – як доручення Уряду), включено до зазначеного проекту постанови Верховної Ради України. Такі пропозиції мають бути розглянуті та враховані Кабінетом Міністрів України при підготовці законопроекту до другого читання.

Відповідно до частини десятої статті 157 Регламенту законопроект вважається прийнятим у першому читанні, якщо буде прийнято в цілому проект постанови Верховної Ради України щодо висновків і пропозицій до законопроекту, а схвалені Верховною Радою України висновки і пропозиції до законопроекту набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради України.

За підсумками розгляду даного питання Комітет ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України проект постанови Верховної Ради України "Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2024 рік", підготовлений Комітетом, прийняти за основу і в цілому.