Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ на своєму засіданні 23 липня 2024 року (протокол № 194) розглянув питання про Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, схвалену Кабінетом Міністрів України, відмітивши таке.
І. Відповідно до частин сьомої і восьмої статті 33 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, частини першої статті 20 і частини першої статті 29 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", частини першої статті 152 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Кабінет Міністрів України не пізніше 1 червня року, що передує плановому, схвалює Бюджетну декларацію та у триденний строк подає її разом з фінансово-економічним обґрунтуванням до Верховної Ради України для розгляду за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом.
Бюджетна декларація – це документ середньострокового бюджетного планування, що визначає засади бюджетної політики і показники державного бюджету на середньостроковий період та є основою для складання проекту державного бюджету і прогнозів місцевих бюджетів /частина перша статті 33 Кодексу/. При цьому для середньострокового бюджетного планування середньостроковий період включає плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди /частина четверта статті 3 Кодексу/.
У встановлений строк Кабінетом Міністрів не подано до Верховної Ради Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки /далі – Декларація-2025-2027/. Водночас, Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ поінформувало Комітет про стан розробки Декларації-2025-2027 /лист від 04.06.2024 № 04110-02-2/17127/, зазначивши, що: прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку (які є основою для розрахунку показників державного бюджету на середньостроковий період) підготовлено в умовах високої невизначеності під час постійних змін зовнішніх та внутрішніх умов економічного розвитку і є оцінкою в режимі реального часу, тому можливі різні сценарії економічного розвитку; узгодження макропоказників економічного і соціального розвитку та показників державного бюджету на 2025-2027 роки є невід'ємною частиною діалогу з міжнародними партнерами для отримання зовнішньої фінансової допомоги; за результатами проведеного узгодження показників та напрацювання підходів стосовно їх збалансованості Декларацію-2025-2027 буде подано на розгляд Верховної Ради до кінця червня поточного року. Зазначену інформацію Мінфіну повідомлено Голові Верховної Ради України Стефанчуку Р.О. /лист Комітету від 04.06.2024 № 04-13/8-2024/123063 (1581870)/.
Кабінет Міністрів листом від 28.06.2024 № 15645/0/2-24 подав Верховній Раді Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки (схвалену постановою КМУ від 28.06.2024 № 751) разом з фінансово-економічним обґрунтуванням, що надійшла на розгляд Комітету. Зазначений документ і матеріали до нього направлено 01.07.2024 через ЕАС народним депутатам України і комітетам Верховної Ради. Поряд з тим, зазначену постанову КМУ розміщено на урядовому поталі (у рубриці "Рішення Уряду") та офіційному сайті Верховної Ради (у рубриці "Законодавство").
ІІ. Щодо основних положень Декларації-2025-2027 необхідно зазначити таке.
У розділі "Загальна частина" Декларації-2025-2027 вказано, що:
положення та показники Декларації-2025-2027 ґрунтуються на пріоритетних завданнях щодо продовження європейської інтеграції України, стратегічних орієнтирах, визначених у Меморандумах про економічну та фінансову політику в рамках спільної з Міжнародним валютним фондом /далі – МВФ/ програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility), схваленої Радою виконавчих директорів МВФ, рекомендаціях Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року, Плані України в рамках інструменту підтримки Європейського Союзу на 2024-2027 роки Ukraine Facility, Формулі миру, представленій Президентом України, Національній стратегії доходів до 2030 року, Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2024-2026 роки, Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2022-2025 роки, Стратегії реформування державного управління України на 2022-2025 роки, Дорожній карті реформування системи управління публічними інвестиціями;
у середньостроковому періоді зусилля Уряду буде спрямовано на реалізацію реформ, розроблених разом із міжнародними партнерами, що створить фундамент для подальшого відновлення та розвитку економіки, а також сприятиме інтеграції України до ЄС;
пріоритетними напрямами концентрації обмежених фінансових ресурсів держави є: європейська інтеграція України; нова ветеранська політика; освіта для успішної країни; Український щит; ефективна цифрова держава; соціальний перехід; стійка економіка; енергетична незалежність; сучасна медицина; відбудова зруйнованого.
Декларація-2025-2027 містить параметри, зокрема щодо:
1) основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2025, 2026 і 2027 роки, передусім відповідно:
номінальний ВВП: 8.466,3 млрд грн, 10.123,2 млрд грн і 11.782,8 млрд грн (довідково: факт за 2023 р. – 6.537,8 млрд грн, прогноз на 2024 р. – 7.643 млрд грн);
реальне зростання ВВП: на 2,7%, на 7,5% і на 6,2% (довідково: факт за 2023 р. – на 5,3%, прогноз на 2024 р. – на 4,6%);
індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/: 109,5%, 110,4% і 105,9% (довідково: факт за 2023 р. – 105,1%, прогноз на 2024 р. – 109,7%);
індекс цін виробників промислової продукції /грудень до грудня попереднього року/: 111,1%, 112,4% і 107,8% (довідково: факт за 2023 р. – 116,2%, прогноз на 2024 р. – 111,4%);
обмінний курс гривні до долара США: в середньому за рік – 45 грн, 46,5 грн і 46,4 грн (довідково: факт за 2023 р. – 36,57 грн, прогноз на 2024 р. – 40,7 грн); на кінець року – 45,6 грн, 45,9 грн і 46,2 грн (довідково: факт на 31.12.2023 – 37,98 грн, прогноз на 31.12.2024 – 42,1 грн);
2) поступового зменшення частки перерозподілу ВВП як через зведений бюджет у 2025, 2026 і 2027 роках (без урахування пакету додаткових заходів) відповідно до рівня 30,1%, 30% і 29,8% (довідково: факт за 2023 р. – 47,5% ВВП, прогноз на 2024 р. – 29,5% ВВП), так і через державний бюджет (без трансфертів) – відповідно до рівня 24,3%, 23,7% і 23,5% (довідково: факт за 2023 р. – 40,2% ВВП, прогноз на 2024 р. – 23,1% ВВП);
3) зменшення дефіциту державного бюджету із встановленням його граничного обсягу на 2025, 2026 і 2027 роки відповідно на рівні 18,2% ВВП, 10,3% ВВП і 6,7% ВВП (довідково: факт за 2023 р. – 20,4% ВВП, прогноз на 2024 р. – 20,6% ВВП);
4) зниження загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до кінця 2027 року до рівня 90% ВВП (довідково: факт за 2023 р. – 84,4% ВВП, прогноз на 2024 р. – 103,5% ВВП);
5) визначення граничного обсягу надання державних гарантій у 2025-2027 роках, які надаватимуться: на підставі рішень Уряду – не більше 3% планових доходів загального фонду державного бюджету; на підставі міжнародних договорів України – законом про державний бюджет на відповідний бюджетний період (довідково: у 2024 р. застосовується аналогічна вимога, що відповідає пункту 57 розділу VI Кодексу);
6) встановлення розмірів мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та рівня забезпечення прожиткового мінімуму на 2025-2027 роки на рівні 2024 року, а саме:
мінімальна зарплата (у місячному розмірі) – 8000 грн;
прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: загальний показник – 2920 грн, для дітей віком до 6 років – 2563 грн, для дітей віком від 6 до 18 років – 3196 грн, для працездатних осіб – 3028 грн, для осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія), – 2361 грн;
рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям": для працездатних осіб – 55%; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю - 100%; для дітей - 140% відповідного прожиткового мінімуму;
7) передбачення видатків державного бюджету на безпеку і оборону (визначених основним пріоритетом бюджету) на 2025 рік в загальній сумі 2.226,8 млрд грн /26,3% ВВП/, на 2026 рік – 1.626,8 млрд грн /16,1% ВВП/, на 2027 рік – 1.532,8 млрд грн /13% ВВП/, що відповідає вимогам статті 35 Закону України "Про національну безпеку України" /на рівні не менше 5% від запланованого ВВП/. Водночас у Декларації-2025-2027 вказано, що такі видатки переглядатимуться під час підготовки законопроектів про державний бюджет на відповідний рік з урахуванням рішень керівництва держави, тривалості та інтенсивності воєнного конфлікту (довідково: такі видатки за 2023 р. становили 2.636,9 млрд грн /40,3% ВВП/, з них за спеціальним фондом – 793,1 млрд грн (переважно за рахунок власних надходжень бюджетних установ, які не планувалися і отримані в основному в натуральній формі), на 2024 р. визначені у загальній сумі 1.662,6 млрд грн /21,8% ВВП/);
8) загального ресурсу, що буде спрямовано на фінансове забезпечення публічних інвестиційних проектів у 2025-2027 роках та включатиме: надходження позик від іноземних держав, міжнародних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій в рамках чинних проектів (відповідно 59,2 млрд грн, 17 млрд грн і 30,3 млрд грн); компонент ІІ в рамках Ukraine Facility – інвестиційний інструмент для стимулювання залучення інвестицій у пріоритетних секторах (6,97 млрд євро); ресурс загального фонду державного бюджету (25 млрд грн щороку); обсяги дорожнього фонду, крім видатків, пов'язаних з утриманням автомобільних шляхів, та боргових зобов'язань Агентства відновлення.
ІІІ. Опрацювавши положення Декларації-2025-2027, належить зауважити насамперед про таке.
1. Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування" від 06.12.2018 № 2646-VІІІ (який набрав чинності з 01.01.2019) унормовано питання щодо Бюджетної декларації. Однак у 2019 р. Кабінетом Міністрів не було схвалено Бюджетної декларації на 2020-2022 роки, а відповідні норми Кодексу законодавчо не застосовувалися у 2020 р. (під час пандемії COVID-19) та у 2022 і 2023 рр. (в умовах воєнного стану в Україні).
Отже, за 5 років законодавчого врегулювання запровадження середньострокового бюджетного планування (2019-2023 рр.) Кабінет Міністрів лише у 2021 р. схвалив і подав на розгляд Верховної Ради Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки (схвалену постановою КМУ від 31.05.2021 № 548) /далі – Декларація-2022-2024/, Верховною Радою прийнято постанову від 15.07.2021 № 1652-IX, якою Декларацію-2022-2024 взято до відома та схвалено відповідні рекомендації щодо бюджетної політики. Декларація-2022-2024 за змістом і формою вже на той час кардинально відрізнялася від Основних напрямів бюджетної політики на відповідний рік, які до 2019 р. розроблялися і подавалися Урядом на розгляд Парламенту та переважно містили напрями (завдання) бюджетної політики і обмежений перелік параметрів (в основному у відносному вимірі).
Згідно з частиною другою статті 33 Кодексу показники Бюджетної декларації визначаються з урахуванням положень та показників, визначених на відповідні бюджетні періоди Бюджетною декларацією, схваленою у попередньому бюджетному періоді.
Відтак, наразі неможливо проаналізувати положення Декларації-2025-2027 в частині співставності і послідовності реалізації бюджетної політики порівняно з відповідним програмним документом на попередній середньостроковий період (за його відсутності).
2. Постановою КМУ від 28.06.2024 № 751 схвалено Декларацію-2025-2027, яка безпосередньо додана до цієї постанови. Таким чином, Декларація-2025-2027 набула статусу офіційного документу Уряду та внесена до законодавства України (на відміну від Декларації-2022-2024, яку постановою КМУ від 31.05.2021 № 548 схвалено, але не додано до вказаної постанови). Зазначене відповідає нормі частини сьомої статті 33 Кодексу (згідно з якою Кабінет Міністрів схвалює Бюджетну декларацію, яка набуває статусу офіційного документа та оформлюється постановою КМУ).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 28 Кодексу Мінфін забезпечує оприлюднення Бюджетної декларації разом з відповідними інформаційно-аналітичними матеріалами. Однак на офіційному сайті Мінфіну не оприлюднено Декларацію-2025-2027 разом з відповідними інформаційно-аналітичними матеріалами (зокрема йдеться про фінансово-економічне обґрунтування), що обмежує доступ громадськості і органів влади до таких матеріалів.
3. Зазначені у Декларації-2025-2027 основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2025, 2026 і 2027 роки відповідають аналогічним показникам, схваленим постановою КМУ від 28.06.2024 № 780, але дещо погіршилися порівняно з відповідними показниками, врахованими при затвердженні державного бюджету на 2024 рік та схваленими на 2024-2026 роки постановою КМУ від 15.12.2023 № 1315 (в якій наприклад на 2025 рік номінальний ВВП прогнозувався в обсязі 8980,6 млрд грн, його реальне зростання – на 6,8%; індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 108,1%), що певним чином пов'язано з впливом негативних явищ внаслідок російської збройної агресії проти України /далі – збройна агресія/, що відбулися за останні півроку, постійними змінами умов економічного розвитку та високою невизначеністю під час воєнного стану.
НБУ у строк, визначений статтею 51 Закону України "Про Національний банк України" і частиною третьою статті 33 Кодексу, надав Верховній Раді інформацію про частину прогнозованого прибутку до розподілу /лист від 29.02.2024 № 62-0012/15957/, що підлягатиме перерахуванню до державного бюджету у 2025, 2026 і 2027 роках (відповідно 34.369 млн грн, 36.285 млн грн, 58.911 млн грн). Такі показники узгоджуються з прогнозними доходами державного бюджету щодо коштів від НБУ, зазначеними у Декларації-2025-2027 та наведеними у фінансово-економічному обґрунтуванні до неї.
4. Декларація-2025-2027 містить більшість положень, визначених частиною дев'ятою статті 33 Кодексу. Проте визначені цією нормою окремі складові частини не передбачені у Декларації-2025-2027, зокрема:
показники за основними видами доходів державного бюджету /згідно з пунктом 3/, натомість відповідні показники містяться лише як довідкова інформація у фінансово-економічному обґрунтуванні до Декларації-2025-2027, а у розділі "Формування дохідної частини" Декларації-2025-2027 зазначено показники доходів державного бюджету лише за групами "податкові надходження", "неподаткові надходження" та "інші доходи";
показники надходжень від державних запозичень як основного джерела фінансування державного бюджету, державного боргу і гарантованого державою боргу /згідно з пунктом 4/;
обсяг коштів державного фонду регіонального розвитку /згідно з пунктом 7/, хоча відповідні видатки у 2022 і 2023 рр. у повному обсязі скорочено, а на 2024 р. не передбачено і зупинено дію статті 24-1 Кодексу;
обсяг державного дорожнього фонду (за напрямами, визначеними частиною третьою статті 24-2 Кодексу) /згідно з пунктом 7/, натомість обсяги коштів за окремими напрямами містяться лише як довідкова інформація у фінансово-економічному обґрунтуванні до Декларації-2025-2027, а у розділі "Державна політика у сфері дорожньо-транспортної інфраструктури" передбачені лише загальні обсяги коштів цього фонду за роками.
5. Згідно з частиною восьмою статті 33 Кодексу фінансово-економічне обґрунтування має містити розрахунки і пояснення до положень і показників, визначених Бюджетною декларацією.
Однак попри таку норму фінансово-економічне обґрунтування до Декларації-2025-2027 не містить відповідних розрахунків, включаючи розрахунки до наведених у цьому документі всіх бюджетних показників та інших параметрів бюджетної політики. Як наслідок, немає можливості оцінити реалістичність і обґрунтованість цих показників і параметрів, а також пов'язаних з ними положень Декларації-2025-2027.
6. Згідно з частиною десятою статті 16 Кодексу Стратегія управління державним боргом на середньостроковий період формується з урахуванням показників, визначених Бюджетною декларацією та законом про державний бюджет, при цьому розробляється Мінфіном та затверджується Кабінетом Міністрів щороку, не пізніше 1 червня року, що передує плановому. Наразі немає офіційної інформації щодо схвалення Урядом Стратегії управління державним боргом на 2025-2027 роки, відтак неможливо оцінити її відповідність положенням Декларації-2025-2027.
Разом з тим, у 2022 і 2023 рр. (в умовах воєнного стану) така норма не застосовувалася згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу (при цьому з 01.01.2024 відновлено застосування частини десятої статті 16 Кодексу), при цьому пунктом 3-9 розділу VI Кодексу встановлено особливості розробки у 2023 р. Стратегії управління державним боргом на 2024-2026 роки та вимогу її затвердження у місячний строк з дня прийняття закону про державний бюджет на 2024 рік. На реалізацію зазначеної норми постановою КМУ від 27.10.2023 № 1117 затверджено Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2024-2026 роки, у загальній частині якої, серед іншого, зазначено, що: у середньостроковій перспективі Україна продовжить фокусуватися на залученні фінансування з найнижчою можливою вартістю і одночасним обмеженням ризиків, у зв'язку з цим визначено 3 основні цілі управління державним боргом: залучення зовнішнього довгострокового пільгового фінансування та максимізація частки грантів офіційного сектору; продовження розвитку міцних взаємовідносин з інвесторами та сприяння розвитку внутрішнього ринку капіталу; мінімізація ризику рефінансування. Водночас у цій Стратегії зазначено, що наступну середньострокову Стратегію управління державним боргом буде опубліковано після операції з управління державним зовнішнім боргом, яка очікується в І півріччі 2024 р. /24.03.2023 українська влада в рамках виконання програми МВФ взяла на себе зобов'язання провести операцію з управління зовнішнім комерційним боргом України в 2024 р. з метою поступового відновлення боргової стійкості України, збереження ліквідності та скорочення дефіциту державного бюджету під час програмного періоду МВФ (2023–2027 рр.)/. За інформацією Мінфіну на його офіційному сайті у червні п.р. відбувалися і в найближчі тижні триватимуть консультації з власниками облігацій зовнішньої державної позики щодо обговорення умов реструктуризації 13 серій таких облігацій, що має відбутися до 01.08.2024, при цьому 22.07.2024 оприлюднено заяву про досягнення принципових домовленостей щодо реструктуризації суверенних боргових цінних паперів, випущених на міжнародних ринках капіталу, на суму 23,4 млрд дол. США. Оскільки відповідні правочини не здійснено на дату схвалення Декларації-2025-2027 /28.06.2024/, в її прогнозних боргових показниках неможливо було врахувати результати цих правочинів.
Основні прогнозні боргові показники на 2025, 2026 і 2027 роки наведено не у Декларації-2025-2027, а у фінансово-економічному обґрунтуванні до неї, тобто вони є довідковими та орієнтовними, а саме: витрати на погашення державного боргу – відповідно 614,4 млрд грн /на 12,4 млрд грн (на 2%) менше, ніж визначено на 2024 р./, 678,2 млрд грн і 843,6 млрд грн; видатки на обслуговування державного боргу – відповідно 430,4 млрд грн /на 10,5 млрд грн (на 2,5%) більше, ніж визначено на 2024 р./, 470,8 млрд грн і 511,9 млрд грн. Враховуючи вказані витрати на погашення державного боргу та показники загального фонду "фінансування за борговими операціями", наведені у розділі "Фінансування і боргова політика" Декларації-2025-2027, державні запозичення до загального фонду розрахунково мають становити відповідно 2.063,8 млрд грн /на 68,1 млрд грн (на 3,2%) менше, ніж на 2024 р./, 1.676,8 млрд грн і 1.599,8 млрд грн, але у фінансово-економічному обґрунтуванні до Декларації-2025-2027 такі запозичення помилково наведені відповідно у сумах 1.449,4 млрд грн, 998,6 млрд грн і 756,3 млрд грн, тотожних показникам загального фонду "фінансування за борговими операціями" (хоча такі показники є різницею між державними запозиченнями і витратами на погашення державного боргу).
Крім того, у Декларації-2025-2027 та фінансово-економічному обґрунтуванні до неї не міститься інформація щодо можливого здійснення у 2025 і 2026 роках виплат за державними деривативами (випущеними в результаті здійснення у 2015 р. правочинів з державним та гарантованим державою боргом з метою його реструктуризації і часткового списання на умовах, затверджених постановою КМУ від 11.11.2015 № 912) з огляду на фактичне зростання ВВП у 2023 р. (на 5,3%) і прогнозне зростання ВВП у 2024 р. (на 4,6%), що є більшим, ніж зростання на 3%, та відповідно настання підстав для таких виплат. Довідково: у 2021 р. здійснено перші виплати за державними деривативами у сумі 1,1 млрд грн, а відповідні виплати 2023 р. відтерміновано до 01.08.2024 у зв'язку із правочином, здійсненим відповідно до постанови КМУ від 19.07.2022 № 806.
У зв'язку з цим, слід зазначити, що Верховною Радою 18.07.2024 прийнято Закон України "Про внесення змін до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України" (урядовий законопроект за реєстр. № 11396 від 05.07.2024), яким, зокрема, надано право здійснювати правочини з борговими зобов'язаннями Агентства відновлення, які виникли за запозиченнями, залученими у 2021 р. під державні гарантії з метою фінансового забезпечення розвитку мережі та утримання автодоріг державного значення, на умовах, визначених Кабінетом Міністрів (включаючи можливість переведення гарантованого державою боргу за такими запозиченнями до державного боргу), а також визначено переліки зовнішніх боргових зобов'язань і зобов'язань за державними деривативами, щодо яких планується вчинення правочинів у 2024 р., та надано Кабінету Міністрів право приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення платежів за відповідними зобов'язаннями на строк до вчинення відповідних правочинів. Реалізація цього Закону може призвести до зміни боргових показників, визначених на 2024 рік та передбачених у Декларації-2025-2027 на наступні 3 роки.
Таким чином, виникає питання щодо реалістичності наведених у фінансово-економічному обґрунтуванні до Декларації-2025-2027 прогнозних боргових показників та загалом визначених у ній намірів щодо зниження рівнів дефіциту державного бюджету, державного і гарантованого державою боргу відносно ВВП, тим більше наразі, в складних і непередбачуваних умовах у зв'язку з збройною агресією та продовженням дії воєнного стану в Україні.
7. Згідно з положеннями Декларації-2025-2027 і фінансово-економічним обґрунтуванням до неї прогнозні показники доходів державного бюджету на 2025-2027 роки розраховані на чинному податковому, митному і бюджетному законодавстві та пропозиціях змін до такого законодавства, відповідно передбачені, зокрема, на 2025 рік у загальній сумі 2.414,98 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – 2.192,82 млрд грн, за спеціальним фондом – 222,16 млрд грн), що більше на 646,5 млрд грн (на 36,6%), ніж затверджено на 2024 р. Водночас без урахування пакета додаткових заходів на 2025-2027 роки (340 млрд грн) прогнозні показники доходів на 2025 рік становлять 2.074,98 млрд грн, що більше на 306,5 млрд грн (на 17,3%), ніж затверджено на 2024 р. При цьому показники за основними видами доходів державного бюджету наведено не у Декларації-2025-2027, а у фінансово-економічному обґрунтуванні до неї (про що вже зазначено вище), зокрема передбачено на 2025 рік прогнозні надходження: ПДВ – 911,8 млрд грн /на 123,8 млрд грн (на 15,7%) більше, ніж затверджено на 2024 р./, податку та збору на доходи фізичних осіб – 341,4 млрд грн /відповідно більше на 41,1 млрд грн (на 13,7%)/, акцизного податку – 288,2 млрд грн /більше на 94,7 млрд грн (на 48,9%)/, податку на прибуток підприємств – 201,2 млрд грн /більше на 17,5 млрд грн (на 9,5%)/, рентної плати – 61 млрд грн /більше на 3,1 млрд грн (на 5,4%)/, коштів від НБУ – 34,4 млрд грн /більше на 16,7 млрд грн (в 1,9 раза)/, частини чистого прибутку державних підприємств та дивідендів на державну частку – 46,1 млрд грн /менше на 20 млрд грн (на 30,3%)/.
Відповідно до положень Декларації-2025-2027 у прогнозних показниках доходів на середньостроковий період враховано пропозиції з внесення змін до податкового законодавства щодо поступового наближення ставок акцизного податку на пальне і тютюнові вироби до рівня ЄС (зокрема на 2025 рік додаткові надходження – відповідно у сумах 58,7 млрд грн і 27,5 млрд грн). Ймовірно передусім йдеться про прийнятий Верховною Радою 18.07.2024 Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку" (законопроект за реєстр. № 11256-2) /згідно з інформацією, розміщеною 18.07.2024 на офіційному сайті Мінфіну, внесення таких законодавчих змін дозволить у вересні-грудні 2024 р. збільшити надходження до державного бюджету від операцій з реалізації пального орієнтовно на 2,5 млрд грн за місяць /, а також про урядовий законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби (реєстр. № 11090), прийнятий Верховною Радою 04.06.2024 за основу /згідно з пояснювальною запискою і висновком Мінфіну до цього законопроекту його реалізація сприятиме збільшенню податкових надходжень акцизного податку до бюджету у 2025 р. в сумі 0,6 млрд грн, у 2026 р. – 5 млрд грн, у 2027 р. – 9,38 млрд грн, у 2028 р. – 13,85 млрд грн/.
Як вище зазначено, у прогнозі доходів державного бюджету на 2025-2027 роки також враховано надходження від пакету додаткових заходів в сумі 340 млрд грн щороку /виходячи з зіставлення прогнозних доходів, наведених у Декларації-2025-2027, йдеться про надходження загального фонду/, але в Декларації-2025-2027 та фінансово-економічному обґрунтуванні до неї не надано переліку відповідних заходів, а лише відмічено, що для стабільного та безперервного фінансування першочергових потреб у сфері безпеки та оборони держави необхідним є розроблення додаткового пакета заходів на 2025-2027 роки з огляду на пріоритетні завдання податкової політики на відповідні роки.
Одним з таких заходів може бути поданий до Верховної Ради урядовий законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану (реєстр. № 11416 від 18.07.2024), яким передбачається, насамперед: підвищити ставки військового збору до доходів фізичних осіб з 1,5% до 5% та суттєво розширити базу оподатковування військовим збором; передбачити об'єктом оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України, вивезення за її межі товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро (крім ввезення товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 45 євро, для одного одержувача – фізичної особи); включити до підакцизних товарів води (включаючи мінеральні та газовані) з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин та встановити ставку акцизного податку у розмірі 0,1 євро за 1 літр напою; встановити обов'язок щомісячної сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками податку, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним, у розмірі 0,5 мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року, з розрахунку на 1 куб. метр резервуарів для зберігання бензину та дизельного палива та скрапленого газу, розміщених на місці роздрібної торгівлі пальним. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту за реєстр. № 11416 реалізація запропонованих змін дозволить додатково залучити у 2024 р. до бюджетів близько 125 млрд грн, при цьому впровадження акцизного податку на "солодкі" води матиме наслідком додаткові надходження до державного бюджету в серпні-грудні п.р. в розмірі 2,4 млрд грн, у 2025 р. – 7,8 млрд грн.
Отже, залежно від стану розгляду і прийняття вищезазначених та інших законодавчих ініціатив Уряд матиме підстави передбачити у проекті державного бюджету на 2025 рік доходи у менших чи більших обсягах, ніж відповідні показники у Декларації-2025-2027.
Водночас, додаткове збільшення доходів державного бюджету на 2025 рік вбачається можливим у разі продовження позитивної динаміки перевиконання доходів державного бюджету у ІІ півріччі п.р. (план доходів загального фонду на І півріччя п.р. перевиконано на 144,3 млрд грн (на 18,8%, і відповідні доходи становили 57,2% річного плану) та подальшого підвищення ефективності податкового адміністрування і вжиття заходів з детінізації економіки.
8. У розділі "Фінансування державного бюджету" Декларації-2025-2027 передбачено певний фіскальний простір (при цьому не зазначено його понятійний зміст) на 2026 і 2027 роки у сумах відповідно 384.684,3 млн грн і 426.314,3 млн грн (які обчислені з урахуванням пакету додаткових заходів, що дасть змогу збільшити доходи державного бюджету /340 млрд грн щороку/) та зазначено, що ці кошти може бути використано для збалансування показників бюджету у відповідних бюджетних періодах та/або буде розподілено під час підготовки Бюджетної декларації в наступних планових періодах насамперед на зміцнення обороноздатності нашої країни, забезпечення непередбачених видатків бюджету, соціальний захист громадян. Зазначені показники становлять відповідно 10,1% і 10,8% загального обсягу видатків і надання кредитів державного бюджету на 2026 і 2027 роки, передбаченого у Декларації-2025-2027.
Загалом передбачення показників фіскального простору в умовах наявності значних фіскальних ризиків видається виправданим в контексті необхідності дотримання збалансованості бюджетних показників. Разом з тим, виникає питання щодо реалістичності цілей державної політики у відповідній сфері діяльності та показників їх досягнення на 2025-2027 роках, визначених головними розпорядниками коштів державного бюджету /далі – головні розпорядники/ виходячи з відповідних граничних показників витрат, зважаючи на вірогідне збільшення витрат на національну безпеку і оборону, що може суттєво вплинути на реалізацію відповідних бюджетних програм і їх результативних показників.
Крім того, бюджетним законодавством не визначено термін "фіскальний простір", у зв'язку з чим у разі його подальшого застосування необхідно унормувати таке питання для вичерпного тлумачення цього терміну.
9. Щодо наведених у додатку 1 до Декларації-2025-2027 граничних показників видатків та надання кредитів державного бюджету і цілей державної політики у відповідній сфері діяльності та показників їх досягнення у 2025-2027 роках /відповідно до пункту 8 частини дев'ятої статті 33 Кодексу/ необхідно відмітити передусім, що:
– не надано понятійного визначення змісту терміну "граничний показник витрат державного бюджету головному розпоряднику", що унеможливлює його однозначне трактування і практичне застосування;
– показники витрат державного бюджету (звітні за 2023 р., затверджені на 2024 р., планові (граничні) на 2025-2027 рр.) не представлено у порівняльних умовах, оскільки вони не співпадають за складом витрат (на відміну від планових показників звітні і затверджені показники включають усі витрати, хоча й містять технічні помилки), а також не враховують реорганізаційних змін, що відбулися у складі головних розпорядників та щодо закріплених за ними бюджетних програм. Так, з огляду на положення Декларації-2025-2027 планові показники в основному не включають капітальні видатки головних розпорядників (крім бюджетних програм, заходи за якими здійснюються на постійній основі за рахунок видатків розвитку). За поясненнями Мінфіну, наведеними у фінансово-економічному обґрунтуванні до Декларації-2025-2027, не визначено обсягів державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів, оскільки реформування системи управління публічними інвестиціями здійснюватиметься відповідно до Дорожньої карти реформування системи управління публічними інвестиціями та до заходів, визначених розпорядженням КМУ від 18.06.2024 № 588-р "Про затвердження плану заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024-2028 роки". Кошти на реалізацію публічних інвестиційних проектів передбачатимуться під час підготовки проекту державного бюджету на 2025 рік в межах визначеного Декларацією-2025-2027 загального ресурсу на фінансове забезпечення таких проектів. Поряд з тим, на 2026 і 2027 роки передбачено фіскальний простір, який відповідно до пріоритетних напрямів також може бути розподілений на капітальні видатки;
– окремі показники досягнення цілей державної політики у відповідній сфері діяльності головних розпорядників визначають лише показники утримання державних органів і не репрезентують якісні зміни в реалізації державної політики, поряд з тим, є випадки, коли представлені показники досягнення цілей повністю або частково не узгоджуються із завданнями державної політики, визначеними у відповідній сфері, і відображають протилежні тенденції змін таких показників. Крім того, мають місце технічні неточності у визначенні індикаторів показників досягнення цілей державної політики.
Таким чином, показники у додатку 1 до Декларації-2025-2027 є методологічно неспівставними у динаміці, при цьому планові показники є неповними (не визначено показники щодо всіх капітальних видатків, включаючи кошти для реалізації публічних інвестиційних проектів) і на даний час, особливо в умовах воєнного стану, не у повній мірі реалістичними (через слабку прогнозованість основних макроекономічних показників і відповідно загальних параметрів державного бюджету та джерел його надходжень як на 2025 рік, так і на середньостроковий період; нестійкість тенденцій розвитку внутрішнього і зовнішнього фінансових ринків та можливі зміни тенденцій розвитку світової економіки). Таким чином, відповідні показники є у більшій мірі декларативними, слугуватимуть виключно орієнтирами (за умов збереження базових умов прогнозування таких показників та ненастання визначених фіскальних ризиків) для формування планових показників витрат у проекті державного бюджету на 2025 рік для головних розпорядників (відповідальних виконавців бюджетних програм) та у розрізі бюджетних програм, а також для їх розподілу та доведення як граничних показників до розпорядників коштів нижчого рівня. Втім, навіть за таких обставин, відновлення середньострокового бюджетного планування сприятиме завчасному формуванню бачення всіх учасників бюджетного процесу щодо особливостей і основних характеристик проекту державного бюджету на 2025 рік та у середньостроковій перспективі і відповідно дозволить державним органам та підпорядкованим їм бюджетних установам вчасно реагувати (вносячи корективи) на організацію своєї діяльності для забезпечення виконання покладених на них функцій і завдань.
10. У розділі "Взаємовідносини державного бюджету з місцевими бюджетами" Декларації-2025-2027 поряд із визначеними завданнями і шляхами реалізації бюджетної політики щодо місцевих бюджетів і міжбюджетних відносин на середньостроковий період вперше (на відміну від Декларації-2022-2024) наведено загальні прогнозні показники міжбюджетних трансфертів та доходів і видатків місцевих бюджетів, а у додатках 2 і 3 – показники за окремими видами міжбюджетних трансфертів (деякі з яких – в розрізі місцевих бюджетів). Згідно з наведеними показниками очікується зростання загального обсягу фінансового ресурсу місцевих бюджетів в кожному наступному році (у 2025 р. проти 2024 р. такий приріст становить 0,9%, у 2026 р. проти 2025 р. – 24,7%, у 2027 р. проти 2026 р. – 18,4%), що забезпечується, зокрема, завдяки росту доходів місцевих бюджетів у середньостроковій перспективі. Задекларувавши на середньостроковий період забезпечення динаміки доходів, що надходять до місцевих бюджетів, та зменшення частки трансфертів у доходах місцевих бюджетів, її прогноз на 2025 рік становить 27,2%, на 2026 рік – 24,2%, на 2027 рік – 25,5%.
Загалом передбачений обсяг трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам порівняно з попереднім роком має тенденцію до зростання (якщо у 2025 р. порівняно з 2024 р. його знижено на 3,1% до 184,9 млрд грн, то на 2026 р. порівняно з 2025 р. закладено його зростання на 11,3% до 205,8 млрд грн, на 2027 р. – зростання на 24,7% до 256,6 млрд грн). При цьому згідно з проведеним розподілом значно зростає у 2027 р. базова дотація (до 39,7 млрд грн., або на 38,8% порівняно з 2026 р.), що може свідчити про зниження спроможності місцевих бюджетів. Для вирівнювання диспропорцій у місцевих бюджетах, які виникли у зв'язку із збройною агресією, впродовж 2025-2027 років передбачається додаткова дотація з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв'язку з збройною агресією, в обсязі 33,4 млрд грн щорічно, що становить понад 90% обсягу додаткових дотацій (її розподіл між місцевими бюджетами щорічно планується здійснювати відповідно до соціально-економічної ситуації в державі та за результатами виконання місцевих бюджетів).
Основу субвенцій із загального фонду державного бюджету місцевим бюджетам становить освітня субвенція (95,6% їх загального обсягу), що передбачається щорічно в обсязі 99,4 млрд грн, або на 3,6% менше, ніж заплановано на 2024 р. Такий прогноз, за поясненнями Кабінету Міністрів, враховує серед іншого здійснення низки заходів щодо формування оптимальної і спроможної мережі закладів загальної середньої освіти та припинення надання освітньої субвенції з 01.09.2025 школам з кількістю учнів менше 45, з 01.09.2026 – школам з кількістю учнів менше 60, вимоги щодо показника розрахункової наповнюваності класів на основі оновлених даних контингенту учнів і різні форми надання освіти (зокрема, очної, дистанційної, екстернатної, сімейної). Водночас у додатку 2 до Декларації-2025-2027 не запропоновано розподілу такої субвенції між місцевими бюджетами (крім освітньої субвенції не розподілено між місцевими бюджетами ще 5 субвенцій, або половина з передбачених у додатку 3 до Декларації-2025-2027).
Зважаючи на заплановане поступове відновлення надходжень до державного дорожнього фонду, у спеціальному фонді державного бюджету передбачається субвенція місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах, яка у 2024 р. не планувалася (на 2025 рік – 15,3 млрд грн, на 2026 рік – 36,8 млрд грн, на 2027 рік – 76,6 млрд грн).
Крім того, з огляду на положення Декларації-2025-2027 в частині побудови ефективної системи управління публічними інвестиціями з державного бюджету місцевим бюджетам не передбачаються капітальні трансферти, що спрямовуються на видатки розвитку (за винятком 2 субвенцій спеціального фонду). Водночас, для збалансування фінансової спроможності органів місцевого самоврядування в умовах нестабільних бюджетних надходжень та забезпечення належної роботи критичної інфраструктури населених пунктів у 2025-2027 роках передбачаються кошти в обсязі 40 млрд грн щороку, розподіл яких планується здійснювати серед іншого з урахуванням необхідності забезпечення надання основних суспільних послуг.
Формування основних прогнозних показників міжбюджетних трансфертів і доходів місцевих бюджетів на 2025-2027 роки здійснено з урахуванням таких особливостей:
зарахування до доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування податку на доходи фізичних осіб (крім податку від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу), відповідно до частини першої статті 64 Кодексу у розмірі 60% (замість 64%, передбачених на 2024 р.). Згідно з наданими розрахунками такі 4% зумовлять зменшення надходжень цього податку до місцевих бюджетів та відповідне збільшення надходжень державного бюджету у 2025 р. на 11,4 млрд грн, у 2026 р. – на 15,9 млрд грн, у 2027 р. – на 18,7 млрд грн;
продовження (згідно з пунктом 60 розділу VI Кодексу) зарахування до спеціального фонду державного бюджету частини податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що належить до доходів загального фонду місцевих бюджетів;
здійснення горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів з урахуванням статей 98 і 99 Кодексу, зокрема в частині спрямування реверсної дотації з місцевих бюджетів до державного бюджету (у 2025 і 2026 роках – по 19 млрд грн, у 2027 році – 26,4 млрд грн).
Зазначені особливості не знаходять підтримки в органів місцевого самоврядування та їх Асоціацій, про що свідчить багато відповідних звернень до Комітету.
Кодексом визначено, що: Бюджетна декларація містить положення та показники, необхідні для складання прогнозів місцевих бюджетів /пункт 9 частини дев'ятої статті 33/; показники прогнозу місцевого бюджету визначаються з урахуванням положень та показників, визначених на відповідні бюджетні періоди Бюджетною декларацією та прогнозом місцевого бюджету, схваленим у попередньому бюджетному періоді /абзац перший частини другої статті 75-1/; місцеві фінансові органи до 15 серпня року, що передує плановому, подають прогнози відповідних місцевих бюджетів, які не пізніше 1 вересня року, що передує плановому, розглядаються та схвалюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних місцевих рад /частини п'ята і шоста статті 75-1/. Водночас, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VІ Кодексу в умовах дії воєнного стану не застосовуються стаття 75-1 та пов'язані з нею норми Кодексу щодо прогнозів місцевих бюджетів. Разом з тим, для забезпечення передбачуваності бюджетної політики та у зв'язку з відновленням з 01.01.2024 норм щодо Бюджетної декларації виникла необхідність відновлення середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні, що ймовірно може статися з 01.01.2025 (урядовий законопроект щодо внесення змін до Кодексу за реєстр. № 11131, що містить відповідні положення, Верховною Радою 18.07.2024 прийнято за основу).
11. Декларація-2025-2027 не містить загальних положень щодо особливостей формування спеціального фонду державного бюджету на середньострокову перспективу (зокрема в частині наявності/відсутності змін щодо джерел формування і напрямів використання коштів спеціального фонду порівняно з 2024 р. Хоча у Декларації-2025-2027 наведено показники спеціального фонду державного бюджету, але не вказано, що вони розраховані виходячи з чинних у п.р. відповідних законодавчих норм або в інший спосіб.
Водночас, у Декларації-2025-2027 зазначено про поступове відновлення у 2025-2027 роках державного дорожнього фонду із спрямування відповідних доходів до спеціального фонду: у 2025 р. – 25%, у 2026 р. – 50%, у 2027 р. – 75% /у розділі "Формування дохідної частини"/, наведено загальні прогнозні показники державного дорожнього фонду (у 2025 р. – 43,8 млрд грн, у 2026 р. – 124 млрд грн, у 2027 р. – 233,8 млрд грн) і державного фонду внутрішніх водних шляхів /у розділі "Державна політики у сфері дорожньо-транспортної інфраструктури"/, а також щодо державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації наведено загальні прогнозні показники і показники за напрямами використання на 2025-2027 роки /у відповідному розділі/.
Тому доцільно було б представити більш чітке бачення Уряду щодо формування спеціального фонду, що сприяло б сталості і прогнозованості визначення показників загального і спеціального фондів та їх збалансованості.
ІV. Щодо розгляду у Верховній Раді Декларації-2025-2027 слід відмітити, що статтею 152 Регламенту визначено відповідну спеціальну процедуру. Зокрема, частинами третьою-шостою цієї статті передбачено, що:
народні депутати, комітети Верховної Ради розробляють свої пропозиції щодо бюджетної політики з урахуванням Бюджетної декларації і подають їх до Комітету у десятиденний строк з дня надходження Бюджетної декларації до Верховної Ради;
Комітет розглядає Бюджетну декларацію і подані пропозиції, готує та подає на розгляд Верховної Ради проект постанови Верховної Ради щодо Бюджетної декларації;
Верховна Рада розглядає питання щодо Бюджетної декларації не пізніше 15 липня року, що передує плановому, за процедурою повного обговорення, визначеною статтею 30 Регламенту. При цьому з доповіддю виступає Прем'єр-міністр (або за його дорученням Міністр фінансів) та голова Комітету, а також за процедурним рішенням Верховної Ради на такому пленарному засіданні можуть бути заслухані головні розпорядники щодо цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник, та показників їх досягнення у середньостроковому періоді, передбачених у Бюджетній декларації;
за результатами розгляду такого питання Верховна Рада може прийняти проект постанови щодо Бюджетної декларації, яким взяти до відома Бюджетну декларацію та/або схвалити рекомендації Верховної Ради щодо бюджетної політики. Якщо Верховною Радою в установлений строк /не пізніше 15 липня року, що передує плановому/ не розглянуто питання щодо Бюджетної декларації або не прийнято рішення щодо нього, таке питання у подальшому не потребує розгляду;
у разі порушення Кабінетом Міністрів строків подання до Верховної Ради Бюджетної декларації строки розгляду Верховною Радою Бюджетної декларації обчислюються з дня її фактичного подання Кабінетом Міністрів (Декларація-2025-2027 надійшла до Парламенту 1 липня п.р., відтак її розгляд Верховною Радою може відбутися не пізніше 11 серпня п.р.).
Загалом до Комітету надійшли пропозиції (висновки, зауваження) від 18 народних депутатів і 2 комітетів (а саме: з питань правової політики; з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів). Крім того, до Комітету надійшли звернення з даного питання, авторами яких не є суб'єкти права законодавчої ініціативи, зокрема від окремих головних розпорядників (Конституційного Суду України, Офісу Генерального прокурора, Мінцифри, НКЕК, АРМА), Федерації профспілок України, СПО об'єднань профспілок, Асоціації міст України, Всеукраїнської асоціації ОТГ та багатьох органів місцевого самоврядування. Зазначене свідчить про недостатнє опрацювання та узгодження Декларації-2025-2027 в Уряді з усіма зацікавленими сторонами.
Щодо поданих пропозицій необхідно зазначити, що більшість з них:
передбачають доповнення або зміну напрямів і завдань бюджетної політики (включаючи підвищення соціальних стандартів), що потребуватиме додаткових витрат державного бюджету у наступних роках, при цьому не містять відповідних змін до граничних показників витрат для головних розпорядників, в межах яких мало би бути забезпечено виконання запропонованих напрямів і завдань;
передбачають збільшення граничних показників витрат для головних розпорядників без надання належних розрахунків щодо реалізації конкретних напрямів і завдань з урахуванням таких збільшень;
не містять ініціатив щодо джерел покриття запропонованих нових/уточнених напрямів і завдань бюджетної політики або збільшених граничних показників витрат для головних розпорядників.
Разом з тим, у поданих пропозиціях порушено ряд актуальних питань, які потребують ретельного опрацювання і врегулювання під час підготовки проекту державного бюджету на 2025 рік та реалізації бюджетної політики на середньострокову перспективу.
За підсумками опрацювання даного питання з урахуванням поданих пропозицій у Комітеті підготовлено проект Постанови Верховної Ради України про Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, в якому пропонується Декларацію-2025-2027 взяти до відома та схвалити рекомендації Верховної Ради щодо бюджетної політики (згідно з якими Кабінет Міністрів має опрацювати та вжити заходів з вирішення окремих питань при підготовці законопроекту про державний бюджет на 2025 рік і складанні Бюджетної декларації на 2026-2028 роки).
У разі схвалення рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики: законопроект про державний бюджет на 2025 рік має ґрунтуватися на Декларації-2025-2027 з урахуванням рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики /частина третя статті 153 Регламенту/; разом з законопроектом про державний бюджет на 2025 рік Кабінет Міністрів має подати інформацію щодо врахування Декларації-2025-2027 і рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики /підпункт "г" пункту 1 частини першої статті 38 Кодексу/.
За підсумками розгляду даного питання Комітет ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України взяти до відома Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки та схвалити рекомендації Верховної Ради України щодо бюджетної політики шляхом прийняття підготовленого Комітетом проекту Постанови Верховної Ради України про Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки.
Водночас, Комітет вирішив, зокрема:
направити Кабінету Міністрів України у вигляді рекомендацій Комітету рекомендації, передбачені у підготовленому Комітетом проекті Постанови Верховної Ради України про Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки;
направити
Кабінету Міністрів України для опрацювання та врахування при підготовці проекту
закону про Державний бюджет України на 2025 рік і складанні Бюджетної
декларації на 2026-2028 роки пропозиції народних депутатів України і
комітетів Верховної Ради України щодо Бюджетної декларації на
2025-2027 роки та інші звернення з даного питання, подані до Комітету;
доручити Кабінету Міністрів України не пізніше 15 вересня 2024 року надати Комітету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій Комітету, а також інформацію щодо опрацювання та врахування пропозицій народних депутатів України і комітетів Верховної Ради України щодо Бюджетної декларації на 2025-2027 роки та інших звернень з даного питання, поданих до Комітету.