Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) на своєму засіданні 03 грудня 2020 року (протокол № 66) розглянув питання про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2020 рік.

Рахункова палата відповідно до вимог частини другої статті 110 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» подала до Верховної Ради Висновок про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2020 рік у січні-вересні, затверджений рішенням Рахункової палати від 24.11.2020 р. № 31-2 (далі – Висновок РП), який надійшов на розгляд до Комітету /Висновок РП розміщено на офіційному сайті Рахункової палати/.

У Комітеті опрацьовано Висновок РП з урахуванням Висновків про результати аналізу виконання Державного бюджету України за підсумками трьох кварталів 2020 року в частині надходжень (затверджених рішенням Рахункової палати від 13.10.2020 р. № 27-1 /Висновки розміщено на офіційному сайті Рахункової палати/, останні звітні дані Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Державної казначейської служби України (далі – Казначейство), Державної податкової служби України (далі – ДПС), інших державних органів щодо стану реалізації норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон) та поточного виконання бюджетів, інформацію Мінфіну про опрацювання рекомендацій Комітету, наданих Уряду за підсумками розгляду на засіданні Комітету 30.09.2020 р. Висновку Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2020 рік у першому півріччі /лист від 15.10.2020 р. № 04210-03/1-3/31767/, і отриману на запит Комітету інформацію Мінфіну щодо поточного стану виконання Закону /лист від 02.12.2020 р. №15010-08-2/37060/, внаслідок чого звернуто увагу на таке.

Щодо змін до Закону

З початку року станом на 01.12.2020 р. прийнято 16 законів щодо змін до Закону (на відміну від 2018-2019 років, в яких за весь бюджетний період прийнято тільки по 4 відповідних закони), а саме:

від 14.01.2020 р. № 436-ІX (щодо забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва);

від 16.01.2020 р. № 468-ІX (щодо надання державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями Укравтодору);

від 17.03.2020 р. № 530-ІX (щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19);

від 30.03.2020 р. № 548-ІX (щодо безперервного забезпечення харчування військовослужбовців);

від 13.04.2020 р. № 553-IX (яким передусім значно змінено показники державного бюджету /зокрема, доходи зменшено на 119,75 млрд грн, видатки збільшено на 82,41 млрд грн, граничний обсяг дефіциту збільшено на 202,1 млрд грн/ та створено у складі державного бюджету фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та їх наслідками (далі – Фонд боротьби з COVID-19) з видатками у сумі 64,67 млрд грн);

від 18.06.2020 р. № 726-IX (щодо розширення напрямів використання коштів Фонду COVID-19);

від 03.07.2020 р. № 746-ІX (щодо збільшення резервного фонду державного бюджету);

від 03.07.2020 р. № 751-ІX (щодо визначення бюджетних призначень новоутвореним Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів і Міністерству енергетики);

від 13.07.2020 р. № 757-IX (щодо фінансового забезпечення проведення виборів);

від 14.07.2020 р. № 769-IX (щодо додаткових заходів з фінансового оздоровлення Південмашу),

від 25.08.2020 р. № 822-IX (щодо підвищення мінімальної зарплати з встановленням її з 1 вересня п.р. у місячному розмірі 5000 грн);

від 01.09.2020 р. № 829-ІX (щодо забезпечення оздоровлення і відпочинку дітей, які потребують особливої уваги та підтримки);

від 03.09.2020 р. № 873-ІX (щодо надання державних гарантій на портфельній основі та впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом);

від 17.09.2020 р. № 909-ІX (щодо переважно перерозподілу деяких видатків державного бюджету для врегулювання ряду нагальних питань);

від 03.11.2020 р. № 946-ІX (щодо позик від міжнародних фінансових організацій на реалізацію окремих інвестиційних проектів);

від 17.11.2020 р. № 1006-ІX (яким передусім збільшено доходи і видатки спеціального фонду на 42,5 млрд грн в частині спрямування окремих податкових зобов’язань ПАТ «Укрнафта» і НАК «Нафтогаз України»  на компенсацію НАК «Нафтогаз України» економічно обґрунтованих витрат у зв’язку з виконанням спеціальних обов’язків відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», а також на Фонд боротьби з COVID-19 і реструктуризацію вугільної галузі).

Загалом наразі законодавчими змінами до Закону суттєво змінено первинно затверджені основні параметри державного бюджету на 2020 р., зокрема: доходи зменшено на 73,5 млрд грн, або на 6,7% (у т.ч. за загальним фондом зменшено на 116,4 млрд грн, або на 11,9%, а за спеціальним фондом збільшено на 42,9 млрд грн, або на 35,6%); видатки збільшено на 131,17 млрд грн (або на 11,1%); граничний обсяг дефіциту збільшено на 204,1 млрд грн (або в 2,2 раза).

Значна кількість прийнятих законів щодо змін до Закону (з великим обсягом змін показників державного бюджету) пояснюється об'єктивними передумовами (насамперед у зв’язку з встановленням карантину для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19), водночас свідчить про необхідність підвищення якості й реалістичності планування та затвердження бюджетних показників.

Щодо макроекономічних показників

Показники державного бюджету на 2020 рік сформовані на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2020 рік, схвалених постановою КМУ від 23.10.2019 р. № 883 /за сценарієм 1/. Однак такі прогнозні макропоказники наприкінці березня п.р. Урядом суттєво змінені /згідно з постановою КМУ від 29.03.2020 р. № 253/, виходячи з оцінки стану економіки за 2019 р., а також поширення у п.р. коронавірусу та запровадження відповідного карантину.

Згідно з статистичними даними основні показники економічного і соціального розвитку України, зокрема, є такі: реальний ВВП за І, ІІ і ІІІ квартали 2020 р. (порівняно з відповідним періодом 2019 р.) становив відповідно 98,7%, 88,6% і 96,5% /враховано при затвердженні бюджету – 103,7%, уточнений прогноз – 95,2%/; індекс споживчих цін у жовтні п.р. до грудня 2019 р. – 102,7% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 105,5%, уточнений прогноз – 111,6%/; індекс цін виробників промислової продукції у жовтні п.р. до грудня 2019 р. – 110,3% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 108,2%, уточнений прогноз – 112%/.

За попередніми даними Національного банку, обсяг міжнародних резервів станом на 01.11.2020 р. становив 26,14 млрд дол. США і зменшився у жовтні п.р. на 0,39 млрд дол. США (з початку року збільшився на 0,84 млрд дол. США, або на 3,3%). Офіційний курс гривні щодо долара США за січень-жовтень п.р. в середньому становив 26,7 грн /прогнозний середньорічний обмінний курс, врахований при затвердженні бюджету, – 27 грн/дол. США/.

Згідно з Висновком РП макроекономічними чинниками, що негативно впливали на виконання доходів державного бюджету у січні–вересні п.р., як і в попередніх періодах, залишалися міцніша порівняно з прогнозом гривня, більші від врахованих при визначенні показників державного бюджету скорочення імпорту та зниження реального ВВП, а також менше від прогнозного зростання цін. За оцінкою Рахункової палати, низька якість макроекономічного прогнозу призвела до недонадходження 76 млрд грн доходів державного бюджету і водночас зменшення витрат на погашення й обслуговування боргу та деяких видатків на 30 млрд грн.

Кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства на 01.12.2020 р. становили 44,4 млрд грн (проти 53,2 млрд грн на 01.01.2020 р.), у т.ч.: на єдиному казначейському рахунку – 19,75 млрд грн, на рахунках Казначейства в установах банків – 15,26 млрд грн, на інших рахунках – 9,41 млрд грн.

Щодо доходів державного бюджету

Доходи державного бюджету за 10 місяців п.р. становили 842,4 млрд грн, що на 31,5 млрд грн, або на 3,9%, більше ніж у відповідному періоді минулого року.

До загального фонду за січень-жовтень п.р. надійшло доходів в обсязі 720,46 млрд грн, що на 1,6 млрд грн, або на 0,2%, менше плану на звітний період. Зазначений обсяг невиконання був би ще більшим, якби планові показники доходів на 2020 рік не було зменшено законом від 13.04.2020 р. № 553-IX (уточнений план таких доходів з урахуванням внесених до Закону змін є меншим за первинно затверджений план на 116,4 млрд грн). Порівняно з відповідним періодом минулого року такі доходи є більшими на 8,45 млрд грн, або на 1,2%, при запланованому річному зменшенні на 2,4% /уточнений план на 2020 р. до факту за 2019 р./. Разом з тим, за оперативною інформацією Казначейства за 11 місяців п.р. до загального фонду надійшло доходів в обсязі 805,9 млрд грн, що більше плану на звітний період на 3,3 млрд грн, або на 0,4%, при цьому порівняно з відповідним періодом минулого року такі доходи є більшими на 13,7 млрд грн, або на 1,7%.

Зокрема, відбулося перевиконання плану на січень-листопад 2020 р. за окремими доходами, зокрема: ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (+37,76 млрд грн, або 53,6%) /при зменшеному річному плані на 19,24 млрд грн/; податок та збір на доходи фізичних осіб (+3,6 млрд грн, або 3,6%) /при зменшеному річному плані на 18,06 млрд грн/; акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (+3,3 млрд грн, або 5,7%) /при зменшеному річному плані на 12,67 млрд грн/; акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (+1 млрд грн, або 29,5%) /при збільшеному річному плані на 0,23 млрд грн/; ввізне мито (+0,53 млрд грн, або 2,8%) /при зменшеному річному плані на 3,58 млрд грн/.

Водночас, найбільше невиконання планових показників доходів загального фонду державного бюджету за 11 місяців п.р. відбулося щодо таких платежів: ПДВ з ввезених на митну територію України товарів (-35,4 млрд грн, або 12,7%) /при зменшеному річному плані на 45,7 млрд грн/; податок на прибуток підприємств (-2,3 млрд грн, або 2,4%) /при зменшеному річному плані на 20,7 млрд грн/; надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном (-2,5 млрд грн, або 68,7%); рентна плата за користування надрами (-2,28 млрд грн, або 8,8%) /при зменшеному річному плані на 22,87 млрд грн/.

Згідно з Висновком РП невиконання планових показників окремих доходів загального фонду спричинено, зокрема, невідповідністю фактичних макропоказників прогнозним, що враховані у розрахунках доходів державного бюджету, недоліками планування, зарахуванням переплат, утворених у 2019 р., при сплаті податків у звітному періоді, а також окремими заходами Уряду щодо підтримки суб’єктів господарювання під час карантину.

При цьому Рахунковою палатою звернуто увагу, що план надходжень на січень-вересень п.р. платежів, адміністрування яких здійснює ДМС, не виконано, тоді як платежів, адміністрування яких здійснює ДПС, – перевиконано. Аналогічна тенденція має місце за підсумками 11 місяців п.р.: за інформацією Мінфіну ДПС забезпечено перевиконання відповідного плану на 41,4 млрд грн, а за платежами, які контролює ДМС, не виконано план на 34,7 млрд грн.

Бюджетне відшкодування ПДВ за січень-жовтень п.р. здійснено в обсязі 116,14 млрд грн, що на 14,6 млрд грн, або на 11,2%, менше такого показника за відповідний період минулого року, а за 11 місяців п.р. –128,7 млрд грн, що менше відповідно на 13,4 млрд грн. У Висновку РП зазначено, що зменшення у звітному періоді бюджетного відшкодування порівняно з минулим роком спричинено, зокрема, зменшенням заявлених до відшкодування сум та сприяло перевиконанню запланованого показника надходжень цього податку ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). При цьому за даними ДПС станом на 01.11.2020 р. бюджетна заборгованість по невідшкодованих сумах ПДВ становила 18,27 млрд грн (зменшилася на 9,12 млрд грн з початку року).

Загалом стан виконання доходів загального фонду державного бюджету за 11 місяців п.р. значно поліпшився порівняно із звітом за І півріччя п.р. (тоді надійшло доходів менше плану на 38,4 млрд грн, або на 7,8%). За оцінкою Рахункової палати, враховуючи високий рівень виконання у січні-вересні плану на рік, за умови збереження такої динаміки, план доходів загального фонду у 2020 р. буде перевиконано. Разом з тим, ймовірно не буде виконано річний план таких доходів за рядом основних бюджетоутворюючих платежів у зв’язку з значним невиконанням відповідних планових показників за січень-листопад та з огляду на ситуацію з коронавірусом і пов’язаними з ним карантинними обмеженнями, що відповідно впливатиме на стан економіки.

До спеціального фонду за січень-жовтень п.р. надійшло доходів в обсязі 121,98 млрд грн, що становить 101% затвердженого із змінами річного плану (без урахування змін, внесених законом від 17.11.2020 р. № 1006-ІХ) та на 23,3% більше, ніж за відповідний період 2019 р.

Таке зростання доходів спеціального фонду відбувається практично щороку і пояснюється суттєвим збільшенням власних надходжень бюджетних установ (які є найбільшим за обсягом джерелом спеціального фонду): надійшло 51,5 млрд грн (або 42,3% загального обсягу доходів спеціального фонду), що становить 137,9% затвердженого річного плану та на 14,2 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року.

До державного дорожнього фонду /у частині доходів/ за 10 місяців п.р. надійшло 59,18 млрд грн, що становить 85,8% затвердженого річного плану та більше на 2,3 млрд грн (або на 4%) плану на звітний період і на 14,3 млрд грн (або на 31,8%) фактичного показника за відповідний період минулого року.

Разом з тим, за звітний період, як і в попередні місяці п.р., окремі доходи спеціального фонду взагалі не надходили або виконані на дуже низькому рівні, насамперед, йдеться про:

плату за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор (яка є новим джерелом спеціального фонду та планові надходження якої на 2020 рік Законом визначено у сумі 4,4 млрд грн із спрямуванням на видатки за 8 бюджетними програмами (зокрема, у сфері освіти, охорони здоров’я, спорту, дорожнього господарства). За 10 місяців п.р. до державного бюджету надійшло лише 500 грн такої плати, при цьому її справляння унормовано Законом України від 14.07.2020 р. № 768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (який набрав чинності 13.08.2020 р.);

надходження в рамках програм секторальної бюджетної підтримки Європейського Союзу, які заплановані у сумі 739,1 млн грн, але з початку року не надходили;

надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву, які становили 1,48 млн грн, або лише 0,25% річного плану /597,9 млн грн/.

Отже, є велика ймовірність неотримання таких доходів у запланованих обсягах до завершення п.р. та відповідно непроведення видатків за відповідними бюджетними програмами.

Необхідно також зазначити, що закон від 17.11.2020 р. № 1006-ІХ набрав чинності з 28.11.2020 р., відтак для його реалізації (отримання додаткових доходів спеціального фонду у сумі 42,5 млрд грн і проведення відповідних видатків) залишається небагато часу (лише місяць), при тому що для впровадження відповідних норм Кабінету Міністрів ще потрібно обов’язково прийняти відповідні нормативно-правові акти на виконання статті 14-1 Закону.

За даними ДПС станом на 01.11.2020 р. переплати податків, зборів та інших платежів до державного бюджету становили 33,75 млрд грн (проти 65,3 млрд грн на початок року, або майже в 2 рази менше).

Податковий борг перед державним бюджетом станом на 01.11.2020 р. за інформацією ДПС становив 98,15 млрд грн (зменшився з початку року на 5,96 млрд грн). Хоча відповідний показник трохи зменшився (за рахунок списання податкового боргу платників податку, як вважає Рахункова палата), наявність значного обсягу податкового боргу перед державним бюджетом негативно впливає на виконання доходів державного бюджету, свідчить про незадовільний стан фінансової дисципліни платників податків і недостатність вжитих органами ДПС заходів щодо управління податковим боргом.

Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу

За 10 місяців 2020 р. державний бюджет виконано з дефіцитом, що становив 112,16 млрд грн (при затвердженому граничному обсязі: первинно – 94,3 млрд грн, із змінами – 298,4 млрд грн), у т.ч. за загальним фондом – з дефіцитом у сумі 120,47 млрд грн (що менше на 93,7 млрд грн уточненого плану на звітний період (при затвердженому граничному обсязі: первинно – 72,4 млрд грн, із змінами – 274,5 млрд грн), а за спеціальним фондом – з профіцитом у сумі 8,31 млрд грн. Нижчий від запланованого на звітний період показник дефіциту загального фонду державного бюджету є наслідком проведення видатків у значно менших обсягах від плану та невиконання плану надходжень від державних запозичень.

Від приватизації державного майна за січень-жовтень п.р. надійшло до загального фонду державного бюджету 1,91 млрд грн від продажу об’єктів малої приватизації, що перевищує в 4,3 раза уточнений план на звітний період та в 3,8 раза – затверджений із змінами річний план (первинно затверджений план у сумі 12 млрд грн зменшено законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ до 0,5 млрд грн /у зв’язку із законодавчою вимогою щодо тимчасового припинення приватизації об’єктів великої приватизації на період встановлення карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)/.

Державні запозичення за 10 місяців п.р. здійснені в обсязі 433,7 млрд грн (67,5% затвердженого із змінами річного плану), у т.ч. внутрішні запозичення – 246,9 млрд грн, зовнішні запозичення – 186,8 млрд грн.

За січень-жовтень п.р. до загального фонду державного бюджету державні запозичення залучені у сумі 426,5 млрд грн, що становить 68,8% затвердженого із змінами річного плану (первинно затверджений план збільшено на 277,5 млрд грн до 620 млрд грн законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ) та 75,2% уточненого плану на звітний період (або на 140,7 млрд грн менше), у т.ч.:

внутрішні запозичення – у сумі 246,9 млрд грн (шляхом випуску ОВДП /за даними на офіційному сайті НБУ у січні-листопаді п.р. середньозважена дохідність ОВДП, номінованих у гривні, становила 9,78%, у доларах США – 3,34%, у євро – 2,26%/), з них короткострокові – 121,9 млрд грн (або майже половина), а довгострокові – лише 12,8 млрд грн (з яких 6,84 млрд грн – випуск ОВДП в обмін на них акцій додаткової емісії АТ «Укрексімбанк» /за ставкою до 9,3% річних і строком обігу до 15 р./);

зовнішні запозичення – у сумі 179,6 млрд грн, з них: 55,4 млрд грн – від розміщення ОЗДП на номінальну суму 2 млрд дол. США /за ставкою 7,253% річних та строком погашення у березні 2033 р./, з них 24,1 млрд грн (0,87 млрд дол. США) для здійснення правочину за державним боргом з дострокового погашення/викупу ОЗДП 2015 року з погашенням у 2021-2022 рр.; 55,2 млрд грн (1,5 млрд СПЗ) – перший транш кредиту МВФ в рамках програми Stand-by-2020; 33,9 млрд грн – від розміщення ОЗДП на номінальну суму 1,25 млрд євро /за ставкою 4,375% річних та строком погашення у січні 2030 р./; 15 млрд грн (500 млн євро) – надходження коштів в рамках макрофінансової допомоги ЄС; 9 млрд грн – від приватного розміщення додаткового випуску ОЗДП 2015 р. другої серії на суму 328,8 млн дол. США з метою здійснення правочину з державними деривативами; 8,3 млрд грн (250 млн євро) – кредити від Cargill Financial Services International, Inc /за ставкою 5,95% річних з терміном погашення через 3 р. та за ставкою 6,85% річних з терміном погашення через 5 р./; 2,4 млрд грн (86 млн дол. США) – кошти позик МБРР в рамках інвестиційних проектів «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» і «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей».

При цьому уточнений річний план запозичень до загального фонду загалом збільшено на 11,1 млрд грн, у т.ч.: зменшено на 4,74 млрд грн в результаті реалізації вимог частини одинадцятої статті 16 Кодексу щодо спрямування на фінансування державного бюджету 2020 р. понадпланових запозичень, здійснених у такій сумі у 2019 р. відповідно до розпорядження КМУ від 18.12.2019 р. № 1279-р (з одночасним передбаченням відповідного показника за кодом 602100); збільшено на 9 млрд грн у зв’язку із здійсненням правочину з державними деривативами відповідно до статті 31 Закону (з одночасним передбаченням відповідного показника за кодом 402200 /а фактичного – за кодом 403200/); збільшено на 6,84 млрд грн у зв’язку з випуском ОВДП в обмін на них акцій додаткової емісії АТ «Укрексімбанк» відповідно до статті 16 Закону і постанови КМУ від 23.09.2020 р. № 881 «Про збільшення статутного капіталу акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”» (з одночасним передбаченням відповідного показника за кодом 601220).

За інформацією Мінфіну станом на 30.11.2020 р. фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету становили 455,5 млрд грн, або 68,7% уточненого річного плану (на 207,1 млрд грн менше).

У Висновку РП зауважено, що суттєвими є ризики невиконання плану надходжень від державних запозичень на 2020 рік (збільшеного у квітні на 76%) внаслідок неотримання чергового траншу кредиту МВФ, що збільшує ризики невиконання державного бюджету за видатками та наданням кредитів.

Зовнішні запозичення до спеціального фонду (від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів) за 10 місяців п.р. становили 7,2 млрд грн, або лише 31,8% затвердженого річного плану та на 2,75 млрд менше, ніж за аналогічний період 2019 р. Отже, стан залучення таких позик є низьким і погіршився порівняно з минулим роком, відповідно втрачаються наявні фінансові можливості для реалізації інвестиційних проектів, що є наслідком системних недоліків у плануванні і використанні зазначених коштів, у т.ч. через незадовільну діяльність виконавців зазначених проектів, про що також зазначає Рахункова палата. При цьому на 01.12.2020 р. відповідно до частини другої статті 4 Закону (з урахуванням частини восьмої статті 23 і частини шостої статті 108 Кодексу) прийнято 5 рішень Кабінету Міністрів щодо перерозподілу таких позик і витрат за відповідними бюджетними програмами для реалізації зазначених проектів (4 з яких погоджено Комітетом), що дає підстави свідчити про низьку якість управління бюджетними коштами, пов’язаними з реалізацією зазначених проектів, а також про непослідовність та безсистемність управлінських рішень Уряду.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у лютому 2020 р. здійснив дострокове погашення векселів, що видані ним в обмін на ОВДП, у сумі 2 млрд грн, що згідно із законом від 14.01.2020 р. № 436-ІX спрямовано до спеціального фонду державного бюджету на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва (хоча використано такі кошти на 1 листопада п.р. у сумі 1,25 млрд грн, або 62,5%).

Платежі з погашення державного боргу за 10 місяців п.р. здійснені у сумі 337,56 млрд грн (97,6% затвердженого із змінами річного показника та 96,2% уточненого плану на звітний період), у т.ч. на погашення внутрішнього боргу – 201,51 млрд грн, зовнішнього боргу – 136,05 млрд грн. За оцінкою Рахункової палати, очікуваний обсяг витрат на погашення державного боргу в 2020 р. перевищить на 31,5 млрд грн, або на 8,9%, план на рік, наслідком чого відповідно до абзацу другого частини шостої статті 16 Кодексу є ініціювання Кабінетом Міністрів внесення змін до закону про державний бюджет.

За 10 місяців п.р. загальний обсяг державних запозичень перевищив загальний обсяг витрат на погашення боргових зобов’язань на 96,1 млрд грн, що спричинило збільшення державного боргу.

Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу станом на 01.11.2020 р. становив 2.368,18 млрд грн та збільшився з початку року у гривневому еквіваленті на 369,9 млрд грн, або на 18,5%. Обсяг державного боргу збільшився з початку року на 325,5 млрд грн, або на 18,5%, і становив 2.086,89 млрд грн (граничний обсяг на 31.12.2020 р.: первинно затверджений – 2045,15 млрд грн, затверджений із змінами – 2386,8 млрд грн). Гарантований державою борг порівняно з початком року збільшився на 44,37 млрд грн, або на 18,7%, і становив 281,3 млрд грн (первинно затверджений граничний обсяг на 31.12.2020 р. – 318,37 млрд грн).

За звітними даними у січні-жовтні п.р. державні гарантії надано загалом у сумі 24,15 млрд грн, у т.ч. 19,27 млрд грн – за внутрішніми зобов'язаннями Укравтодору /відповідно до постанов КМУ від 26.02.2020 р. № 142 і від 01.04.2020 р. № 254/; 4,88 млрд грн (або 149 млн євро) – за зовнішніми зобов’язаннями НЕК «Укренерго» /відповідно до розпорядження КМУ від 26.06.2019 р. № 537-р/. Поряд з тим, станом на 01.12.2020 р. прийнято ще 2 рішення Уряду /постанови КМУ від 16.11.2020 р. № 1110 та від 18.11.2020 р. № 1124/ щодо надання державних гарантій відповідно за зобов’язаннями Державної іпотечної установи (3 млрд грн) та Укравтодору (5 млрд грн), що погоджено Комітетом, керуючись нормою абзацу першого пункту 1 статті 6 Закону (зміненою законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ). Крім того, до завершення п.р. можуть бути прийняті інші рішення Уряду щодо державних гарантій (зокрема згідно з підпунктами «б» і «ґ» пункту 1 статті 6 і статтею 6-1 Закону). Зазначене у зв’язку з відсутністю законодавчих обмежень щодо обсягів надання державних гарантій (згідно з законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ) створює ризики неконтрольованого зростання гарантованого державою боргу на кінець п.р. та збільшення боргового навантаження на державний бюджет у наступних бюджетних періодах.

Залишки бюджетних коштів за загальним фондом зменшилися з 5 млрд грн на початок п.р. до 0,8 млрд грн на кінець жовтня (або на 4,2 млрд грн). Натомість залишки бюджетних коштів за спеціальним фондом збільшилися на 17,4 млрд грн і становили 54,6 млрд грн.

Згідно з Висновком РП у зв’язку з недоотриманням запланованих на січень-вересень п.р. державних запозичень, доходів і коштів від повернення кредитів, план надходжень загального фонду державного бюджету не виконано на 122,1 млрд грн, або на 10,3%, що стало основною причиною недостатності ресурсу загального фонду в сумі 22,1 млрд грн і призвело до збільшення з початку року заборгованості загального фонду за отриманими з ЄКР коштами в 16,7 раза до 28,6 млрд грн. За підсумками 10 місяців п.р. такий стан щодо загального фонду державного бюджету ще більше погіршився: план надходжень не виконано на 140,7 млрд грн (переважно в частині державних запозичень), недостатність ресурсу становила 35,3 млрд грн, а заборгованість за отриманими з ЄКР коштами – 41,8 млрд грн. При цьому у звіті про виконання державного бюджету фактичне використання коштів ЄКР для здійснення витрат загального фонду державного бюджету відображено за кодом 602304 «Інші розрахунки», а не кодом 603000 «Фінансування за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку» /при плануванні такого показника протягом п.р. у помісячному розписі державного бюджету/, що певним чином викривлює відповідні показники фінансування державного бюджету та, на думку Рахункової палати, знижує прозорість його виконання.

Щодо видатків та кредитування державного бюджету

За січень-жовтень п.р. видатки проведено загалом у сумі 950,8 млрд грн, або 74,9% бюджетних призначень (із змінами без урахування змін, внесених законами від 03.11.2020 р. № 946-ІХ і від 17.11.2020 р. № 1006-ІХ) /збільшених законами загалом на 88,1 млрд грн/, у т.ч. за загальним фондом – у сумі 843,1 млрд грн (74,1% бюджетних призначень (із змінами) та 89,9% уточненого плану на звітний період, або на 94,4 млрд грн менше) та за спеціальним фондом - у сумі 107,7 млрд грн (81,8% бюджетних призначень (із змінами)). За інформацією Мінфіну відповідно до оперативного звіту про виконання державного бюджету станом на 01.12.2020 р. касові видатки загального фонду становили 940,6 млрд грн, або 90,3% плану на такий період (недовиконання – 101 млрд грн).

У Висновку РП зазначено, що основними причинами проведення видатків у менших обсягах стали: недотримання головними розпорядниками коштів вимог Кодексу щодо термінів затвердження паспортів бюджетних програм; незабезпечення Урядом і головними розпорядниками коштів належного розподілу бюджетних призначень і використання коштів; проведення видатків на здійснення державних програм соціального захисту населення в межах фактичних зобов’язань; економія видатків на обслуговування державного боргу; прийняття Урядом значної кількості рішень про перерозподіли і передачу затверджених у Законі бюджетних призначень, що здебільшого зумовлено прорахунками при плануванні бюджетних програм; прорахунки при плануванні надходжень і видатків спеціального фонду.

За даними звітності Казначейства за підсумками 10 місяців п.р. не розпочато проведення видатків загального фонду державного бюджету за 21 бюджетною програмою (що визначені у Законі), незважаючи на наявність відповідних бюджетних асигнувань на звітний період (згідно з розписом державного бюджету). За інформацією Казначейства станом на 01.12.2020 р. не надійшли затверджені паспорти за 21 бюджетною програмою, при цьому порівняно з відповідною інформацією станом на 28.09.2020 р. (тоді йшлося про 25 бюджетних програм) кількість незатверджених паспортів зменшилася за цей період лише на 4.

Таким чином, у звітному періоді (як і в попередніх місяцях п.р.) проведенню багатьох видатків державного бюджету в запланованих обсягах завадили недотримання учасниками бюджетного процесу вимог бюджетного законодавства, зволікання з прийняттям управлінських рішень і прорахунки при плануванні.

Відповідно до частин шостої, восьмої і п’ятнадцятої статті 23 Кодексу (з урахуванням частини шостої статті 108 Кодексу та статті 28 Закону) станом на 01.12.2020 р. Комітетом розглянуто звернення про погодження 70 рішень Уряду щодо передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету /з них 1 – повернуто на доопрацювання/ за 129 бюджетними програмами (напрямами) по загальному і спеціальному фондах на загальну суму 12,2 млрд грн. Велика кількість таких звернень і значні обсяги перерозподілу коштів вказують на наявність серйозних прорахунків при бюджетному плануванні, що підтверджує відсутність чітких пріоритетів у діяльності розпорядників коштів та свідчить про відсутність системних підходів в управлінні бюджетними коштами. На даний час головні розпорядники коштів продовжують ініціювати перерозподіли та передачу бюджетних призначень між бюджетними програмами, що є наслідком неналежного планування.

Особливістю державного бюджету на 2020 рік є створення у його складі Фонду боротьби з COVID-19 (згідно з законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ), кошти якого спрямовуються на передбачені статтею 28 Закону напрями (заходи), а рішення про виділення коштів з Фонду боротьби з COVID-19 приймаються Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом. При цьому видатки на Фонд боротьби з COVID-19 передбачені за бюджетною програмою 3511380 у загальному фонді державного бюджету (з урахуванням змін, внесених законами від 13.04.2020 р. № 553-ІХ, від 03.07.2020 р. № 751-ІХ і від 13.07.2020 р. № 757-ІХ, та перерозподілу видатків згідно з постановою КМУ від 22.07.2020 р. № 623) у сумі 65,959 млрд грн. Крім того, законом від 17.11.2020 р. № 1006-ІХ такі видатки передбачено за спеціальним фондом держаного бюджету у сумі 8,9 млрд грн. Отже, загальний обсяг планових видатків на цю мету становить 74,859 млрд грн.

Станом на 01.12.2020 р. згідно із прийнятими Урядом 27 рішеннями, погодженими з Комітетом, вказані кошти за загальним фондом розподілені (перерозподілені) в повному обсязі за напрямами, визначеними зазначеною статтею Закону. Щодо виділення коштів з Фонду боротьби з COVID-19 за загальним фондом державного бюджету слід зазначити, що за інформацією Мінфіну станом на 01.11.2020 р. сума відкритих асигнувань становила 41,3 млрд грн (або 62,6% річного уточненого плану), касові видатки – 37,5 млрд грн (або 56,9% річного уточненого плану), а станом на 27.11.2020 р. (згідно з даними на офіційному сайті Мінфіну) касові видатки становили 41 млрд грн (або 62,2% річного уточненого плану).

Зазначене свідчить про недостатність вжитих Урядом та безпосередньо головними розпорядниками коштів заходів щодо використання коштів Фонду боротьби з COVID-19 та про прорахунки при визначенні обсягів і напрямів використання таких коштів. У Висновку РП також зауважено, що Кабінет Міністрів і головні розпорядники коштів не забезпечили належного розподілу і використання коштів Фонду боротьби з COVID-19, у запланованих на травень-вересень обсягах видатки і надання кредитів не здійснено за 20 з 25 бюджетних програм, що спричинено, зокрема, прорахунками при підготовці рішень про виділення коштів, довготривалим затвердженням паспортів окремих бюджетних програм, незавершенням процедур закупівель.

Крім того, на даний час не враховані надані постановами Верховної Ради від 18.09.2020 р. № 920-IX, № 921-IX і № 922-IX рекомендації Кабінету Міністрів провести перерозподіл видатків Фонду боротьби з COVID-19 з метою створення умов для забезпечення безпечного освітнього процесу та якісної освіти в умовах карантину. З цього приводу Мінфіном поінформовано Комітет, що Урядом здійснюються всі можливі кроки щодо забезпечення закладів освіти комунальної власності засобами захисту учасників освітнього процесу (зокрема шляхом здійснення перерозподілу видатків між бюджетними програмами МОН, а також надання дозволу спрямувати залишки коштів освітньої субвенції на таку мету /що унормовано законом від 17.09.2020 р. № 909-ІХ/).

Пенсійному фонду протягом січня-жовтня 2020 р. спрямовані видатки за загальним фондом державного бюджету у сумі 169,09 млрд грн, що становить 83,6% бюджетних призначень (збільшених законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ на 29,7 млрд грн до 202,28 млрд грн) та 100% уточненого плану на звітний період, що на 30,27 млрд грн (або на 21,8%) більше порівняно з аналогічним періодом 2019 р. Поряд з тим, за інформацією  на офіційному сайті Казначейства за 11 місяців 2020 р. за рахунок ЄКР надано позики на покриття тимчасових касових розривів Пенсійному фонду загалом у сумі 174,48 млрд грн, з яких повернуто 155,93 млрд грн, як наслідок станом на 01.12.2020 р. загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за відповідними позиками /з урахуванням заборгованості попередніх років/ становив 66,598 млрд грн і збільшився з початку року на 17,4 млрд грн. На думку Рахункової палати, збільшилися ризики неповернення цих позик до кінця п.р. Таким чином, порівняно з минулим роком та першим півріччям п.р. фінансовий стан Пенсійного фонду значно погіршився та продовжує збільшуватися його залежність від ресурсів державного бюджету та позик за рахунок ЄКР. Стосовно наданих Комітетом рекомендацій про вжиття заходів щодо погашення відповідної заборгованості Мінфіном повідомлено, що в умовах несприятливої загальної економічної ситуації в Україні, пов’язаної з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, за необхідності забезпечення виплати пенсій громадянам у визначені терміни та недопущення заборгованості з пенсійних виплат, спрямувати кошти на погашення заборгованості за позиками, наданими у попередніх бюджетних періодах, на цей час немає можливості, а погашення позик, наданих у 2020 р., буде здійснюватися з урахуванням фінансових можливостей Пенсійного фонду.

Видатки на обслуговування державного боргу за січень-жовтень п.р. проведено в обсязі 104,49 млрд грн, або 75,5% бюджетних призначень із змінами (138,45 млрд грн) /первинно затверджені бюджетні призначення у сумі 141,47 млрд грн загалом зменшено на 3 млрд грн законами про внесення змін до Закону, включаючи закон від 17.09.2020 р. № 909-ІХ/, 76,9% уточненого річного плану (135,8 млрд грн) /зменшено на 2,6 млрд грн внаслідок перерозподілу видатків на Фонд боротьби з COVID-19 згідно з постановою КМУ від 22.07.2020 р. № 623/ та 98,7% уточненого плану на звітний період, або на 1,36 млрд грн менше. Економії таких коштів сприяло укріплення середнього обмінного курсу гривні у звітному періоді порівняно з прогнозним, який враховано при затвердженні державного бюджету на 2020 рік, та невиконання плану державних запозичень на звітний період.

У січні-жовтні п.р. відповідно до прийнятих рішень Кабінету Міністрів про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету розподілено 2,74 млрд грн, або 42,2% бюджетних призначень із змінами (6,5 млрд грн) /первинно затверджені бюджетні призначення у сумі 1,5 млрд грн збільшено загалом на 5 млрд грн законами про внесення змін до Закону, у т.ч. від 13.04.2020 р. № 553-ІХ – на 3 млрд грн, від 03.07.2020 р. № 746-ІX – на 2 млрд грн), але касові витрати становили 1,29 млрд грн, або 19,8% бюджетних призначень із змінами. Разом з тим, законом від 17.11.2020 р. № 1006-ІХ відповідні бюджетні призначення зменшені до 5,87 млрд грн. У Висновку РП зауважено, що окремі головні розпорядники коштів не забезпечили належного використання коштів, виділених з резервного фонду, як наслідок, проведення деяких капітальних видатків перенесено на несприятливий для здійснення відновлювальних робіт період.

За січень-жовтень 2020 р. повернуто кредитів до загального фонду державного бюджету в обсязі 5,8 млрд грн, або 85,1% затвердженого на рік показника та 101,6% плану на звітний період. До спеціального фонду повернуто кредитів в обсязі 0,29 млрд грн, або 54,3% затвердженого із змінами річного показника.

За 10 місяців п.р. надано кредитів з державного бюджету на суму 9,87 млрд грн, або 65% бюджетних призначень (із змінами), у т.ч. із загального фонду – 3,6 млрд грн (218,1% бюджетних призначень /що пов’язано з виділенням частини коштів з Фонду боротьби з COVID-19 на поворотній основі/ та 81,5% уточненого плану на звітний період) та із спеціального фонду – 6,2 млрд грн (46,1% бюджетних призначень /без урахування змін, внесених законом від 03.11.2020 р. № 946-ІХ/).

За видатками загального фонду державного бюджету станом на 01.11.2020 р. кредиторська заборгованість становила 4,3 млрд грн і зменшилася з початку року на 10,7%, з них прострочена кредиторська заборгованість становила 30,7% від загального обсягу заборгованості і зросла на 44,6%, а дебіторська заборгованість становила 28,67 млрд грн і збільшилася з початку року 1,29 млрд грн (або на 4,7%), з них прострочена дебіторська заборгованість становила 14,2% від загального обсягу заборгованості і зросла на 20,4%. Рахункова палата зауважує, що з початку року зросла прострочена дебіторська та кредиторська заборгованість у розпорядників і одержувачів коштів державного бюджету насамперед при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У зв’язку з значним обсягом дебіторської заборгованості за видатками загального фонду державного бюджету та її зростанням вбачається доцільним опрацювати можливість обмеження випадків попередньої оплати товарів (робіт і послуг) за бюджетні кошти і переважного здійснення оплати товарів (робіт і послуг) після їх отримання, як це встановлено вимогами частини першої статті 49 Кодексу, що є особливо актуальним на даний час в умовах гострої недостатності бюджетних ресурсів та напруженості у фінансуванні загального фонду державного бюджету.

Щодо трансфертів між державним і місцевими бюджетами

За січень-жовтень п.р. трансферти з державного бюджету передані місцевим бюджетам у сумі 130,75 млрд грн, що становить 80,4% уточненого річного плану та 96,6% уточненого плану на звітний період, у т.ч. за загальним фондом – 111,07 млрд грн та за спеціальним фондом – 19,68 млрд грн.

Базова дотація перерахована у сумі 11,07 млрд грн, або 100% плану на січень-жовтень п.р. Додаткові дотації також надано у повному обсязі відповідно до плану на звітний період. Реверсна дотація перерахована до державного бюджету у сумі 7,3 млрд грн, або майже 100% плану на звітний період.

Субвенції загального фонду перераховані у сумі 93,06 млрд грн, або 98,8% уточненого плану на січень-жовтень п.р. Серед таких субвенцій за 10 місяців п.р. значну частку становили освітня та медична субвенції, а саме: освітня субвенція – 66,43 млрд грн (99,6% плану на звітний період), медична субвенція – 14,58 млрд грн (100% бюджетних призначень, зважаючи на законодавчу вимогу щодо завершення надання цієї субвенції до 01.04.2020 р.).

Статтею 18 Закону надано право Кабінету Міністрів здійснювати розподіл резерву коштів освітньої субвенції та перерозподіл такої субвенції між місцевими бюджетами /виходячи з додатку № 5 до Закону загальний обсяг резерву субвенції (з урахуванням змін, внесених законом від 25.08.2020 р. № 822-IX) становить 595,17 млн грн/. Розпорядженнями КМУ від 12.02.2020 р. № 116-р і від 06.05.2020 р. № 506-р передбачено перерозподіл обсягу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, в рамках яких зменшено резерв цієї субвенції на 28,5 млн грн. Поряд з тим, освітню субвенцію (в частині її резерву) зменшено на 400 млн грн внаслідок перерозподілу видатків МОН для забезпечення дезінфікуючими засобами захисту учасників освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти відповідно до постанови КМУ від 21.10.2020 р. № 984, що погоджено Комітетом. На даний час Урядом не прийнято інших рішень щодо розподілу таких коштів і нерозподілений обсяг резерву освітньої субвенції становить 166.625,1 тис. грн.

У Законі 19 трансфертів місцевим бюджетам затверджено без розподілу між місцевими бюджетами, відтак розподіли зазначених трансфертів відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу мають бути здійснені Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом (крім субвенції на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів). Законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ бюджетні призначення щодо окремих трансфертів скорочені, з них щодо 2 нерозподілених між місцевими бюджетами трансфертів (стабілізаційна дотація та субвенція на підтримку розвитку об'єднаних територіальних громад) – у повному обсязі. Станом на 01.12.2020 р. Комітет розглянув 25 рішень Уряду щодо погодження розподілу і перерозподілу трансфертів між місцевими бюджетами за 14 субвенціями. На даний час залишаються нерозподіленими окремі трансферти місцевим бюджетам, надання яких передбачено із спеціального фонду державного бюджету (при цьому доходи державного бюджету, які є джерелами надання таких трансфертів, за 10 місяців п.р. не надходили), а саме:

субвенція на створення нових, будівельно-ремонтні роботи існуючих палаців спорту та завершення розпочатих у попередньому періоді робіт з будівництва/реконструкції палаців спорту (код 3411180) /затверджена у сумі 150 млн грн/;

субвенція на завершення розпочатих у попередньому періоді робіт з будівництва/реконструкції, будівництво нових, реконструкцію та капітальний ремонт існуючих спортивних п’ятдесятиметрових і двадцятип’ятиметрових  басейнів (код 3411210) /затверджена із змінами у сумі 200 млн грн/;

субвенція на реалізацію проекту «Житло для внутрішньо-переміщених осіб» (код 3911600) /затверджена у сумі 485 млн грн/.

Крім того, наразі не розподілена у повному обсязі субвенція на реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (код 2761600) /затверджена у сумі 1275 млн грн, не розподілено 46,9 млн грн, або 3,7%/.

Тривале затвердження або внесення змін до порядків і умов надання окремих субвенцій, їх розподілів між місцевими бюджетами призвело до відтермінування перерахування коштів місцевим бюджетам та може спричинити надання деяких субвенцій в обсягах менше плану, та, як наслідок, невиконання у запланованих обсягах окремих видатків місцевих бюджетів, що свідчить про низьку виконавську дисципліну відповідних учасників бюджетного процесу.

При цьому варто відмітити, що пунктом 20 розділу «Прикінцеві положення» Закону (включеним до Закону законом від 17.11.2020 р. № 1006-ІХ) установлено, що на кінець 2020 р. залишки коштів за окремими субвенціями з державного бюджету місцевим бюджетам зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів для здійснення відповідних витрат у 2021 р.

Окремо слід зауважити, що відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Кодексу розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – ДФРР) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом у тримісячний строк з дня набрання чинності законом про державний бюджет. У загальному фонді державного бюджету на 2020 рік обсяг ДФРР спочатку було визначено у сумі 7,5 млрд грн, а згідно із законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ його зменшено до 4,9 млрд грн. За зверненнями Мінрегіону Комітетом погоджено 4 рішення Уряду /розпорядження КМУ від 26.02.2020 р № 211-р, від 13.05.2020 р. № 543-р, від 09.10.2020 р №1253-р і від 23.11.2020 р. № 1471-р/, згідно з якими затверджено перелік відповідних програм і проектів на загальну суму 4.872,9 млн грн (нерозподілений залишок ‘коштів ДФРР – 27,1 млн грн). Зазначені видатки за 10 місяців п.р. проведено у сумі 2,84 млрд грн, що становить 58,1% бюджетних призначень та на 1,3 млрд грн менше уточненого плану на звітний період. Згідно з Висновком РП такий стан використання коштів ДФРР, насамперед, спричинено довготривалим узгодженням інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку та внесенням змін до затвердженого переліку таких програм і проектів, що посилює ризики неефективного і не у повному обсязі використання коштів ДФРР до кінця року.

За результатами розгляду даного питання, керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Кодексу, Комітет з питань бюджету ухвалив таке рішення:

1. Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2020 рік у січні-вересні та інформацію Міністерства фінансів України щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2020 році взяти до відома та врахувати в роботі.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) проаналізувати Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2020 рік у січні-вересні, опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування, а також вжити невідкладних заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету до завершення поточного року;

2) доручити Міністерству фінансів України разом з Державною податковою службою України і Державною митною службою України продовжити роботу щодо покращення стану справляння та адміністрування податків і зборів, скорочення податкового боргу для забезпечення виконання планових показників доходів державного бюджету у 2020 році та надалі;

3) забезпечити прийняття у стислі строки нормативно-правових актів на виконання статті 14-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та відповідно отримання додаткових доходів і проведення відповідних видатків за спеціальним фондом державного бюджету, передбачених згідно із Законом України від 17.11.2020 р. № 1006-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;

4) прискорити прийняття необхідних нормативно-правових актів та здійснення організаційно-розпорядчої роботи для належної реалізації Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (насамперед в частині плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор) та забезпечення відповідних надходжень до спеціального фонду державного бюджету у 2020 та 2021 роках;

5) доручити Міністерству фінансів України разом з відповідними головними розпорядниками коштів державного бюджету проаналізувати поточний стан виконання планових показників залучення кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій до спеціального фонду державного бюджету на 2020 рік для реалізації відповідних інвестиційних проектів, вжити дієвих заходів реагування у разі недостатньої вибірки кредитних ресурсів і незадовільного впровадження зазначених проектів та недопущення такої ситуації у подальшому, а також забезпечити своєчасне і ефективне використання таких коштів;

6) доручити Міністерству фінансів України разом з Державною казначейською службою забезпечити відображення фактичного використання коштів єдиного казначейського рахунку для здійснення витрат загального фонду державного бюджету у розділі «Фінансування» звіту про виконання державного бюджету за кодом 603000 «Фінансування за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку»;

7) доручити Міністерству фінансів України проаналізувати стан затвердження паспортів бюджетних програм у 2020 році, причини недотримання окремими головними розпорядниками коштів державного бюджету вимог частини восьмої статті 20 Бюджетного кодексу України та дієвість заходів впливу за таке порушення бюджетного законодавства, за наслідками чого внести пропозиції щодо врегулювання такого питання;

8) забезпечити дієвий контроль за своєчасним і ефективним використанням коштів державного бюджету, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та їх наслідками;

9) доручити Міністерству соціальної політики України разом з Пенсійним фондом України вжити заходів щодо виконання вимог частини п’ятої статті 43 Бюджетного кодексу України в частині погашення до кінця поточного бюджетного періоду позик, наданих цьому фонду за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку у 2020 році, а також розробити план заходів щодо поступового погашення відповідної заборгованості за попередні роки та забезпечення спроможності цього фонду здійснювати виплати пенсій виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету;

10) доручити Міністерству фінансів України за участю головних розпорядників коштів державного бюджету забезпечити проведення постійного моніторингу стану кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості (у тому числі простроченої) за видатками державного бюджету, а також вживати заходів щодо погашення такої заборгованості, насамперед простроченої;

11) проаналізувати причини зростання обсягів дебіторської бюджетної заборгованості за видатками державного бюджету у 2020 році та за необхідності внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» в частині обмеження такої попередньої оплати;

12) здійснити розподіл резерву освітньої субвенції відповідно до вимог частини третьої статті 103-2 Бюджетного кодексу України і статті 18 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;

13) здійснити розподіл субвенцій з державного бюджету між місцевими бюджетами за кодами 3411180, 3411210, 3911600 та завершення розподілу субвенції за кодом 2761600, доручивши відповідним міністерствам терміново підготувати і узгодити необхідні нормативно-правові акти Уряду;

14) доручити Міністерству розвитку громад та територій України разом з відповідними місцевими державними адміністраціями забезпечити ефективне використання коштів державного фонду регіонального розвитку (код 2761070) і у повному обсязі відповідно до здійсненого розподілу, а також завершення розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку;

15) подати Комітету з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені у її Висновку про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2020 рік у січні-вересні.