Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету звертає увагу, що Указом Президента України від 21.04.2022 р. № 266 «Питання Національної ради з відновлення України від наслідків війни» утворено Національну раду з відновлення України від наслідків війни /далі – Нацрада/, затверджено Положення про Нацраду і посадовий склад Нацради.

Насамперед, встановлено, що Нацрада є консультативно-дорадчим органом при Президентові України, основними завданнями Нацради є:

розроблення плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України, який, зокрема, передбачатиме відновлення і розбудову транспортної, медичної, соціальної, комунальної, виробничої інфраструктури та житла, інфраструктури енергетики, зв’язку, військової інфраструктури і військово-промислового комплексу, структурну модернізацію та перезапуск економіки, заходи з подолання безробіття, підтримки сімей з дітьми, вразливих верств населення, осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах внаслідок війни, відновлення та збереження об’єктів культурної спадщини;

визначення та напрацювання пропозицій щодо пріоритетних реформ, прийняття та реалізація яких є необхідними у воєнний і післявоєнний періоди;

підготовка стратегічних ініціатив, проектів нормативно-правових актів, прийняття і реалізація яких є необхідними для ефективної роботи та відновлення України у воєнний і післявоєнний періоди.

Співголовами Нацради визначено Прем’єр-міністра України та Керівника Офісу Президента України, до посадового складу Нацради включено усіх членів Кабінету Міністрів України, керівництво Офісу Президента України, секретаря РНБО, а також за згодою Голову НБУ та голів більшості комітетів Верховної Ради України (включаючи голову Комітету з питань бюджету).

Передбачається, що для належної роботи Нацради та підготовки фахових пропозицій, які випливають із її завдань, при Нацраді утворюються робочі групи, зокрема з питань: європейської інтеграції; аудиту збитків, понесених внаслідок війни; відновлення та розбудови інфраструктури; відновлення та розвитку економіки; повернення громадян, які тимчасово переміщені, зокрема за кордон та їх інтеграції в суспільно-економічне життя держави; функціонування фінансової системи, її реформування та розвитку; розвитку військово-промислового комплексу; модернізації та розвитку сфери безпеки і оборони; енергетичної безпеки; державного управління; будівництва, містобудування, модернізації міст та регіонів; нової аграрної політики; діджиталізації; захисту прав ветеранів війни; освіти і науки; молоді та спорту; культури та інформаційної політики; юстиції; антикорупційної політики; охорони здоров’я; екологічної безпеки; соціального захисту; захисту прав дітей та повернення дітей, які тимчасово переміщені за кордон.

При цьому Нацрада матиме право залучати до участі у своїй роботі представників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), представників міжнародних організацій та незалежних експертів (за згодою), утворювати робочі групи, дорадчі, експертні комітети та комісії, інші робочі органи для підготовки пропозицій до розгляду Нацрадою, інформаційного, аналітичного, експертного забезпечення діяльності Нацради.

Поряд з тим, 18 квітня п.р. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів важливу нараду щодо післявоєнного відновлення та розвитку України, з приводу чого зазначив таке: «Ми розробляємо комплексний план, який передбачає відбудову зруйнованого, модернізацію державних структур та максимальне прискорення розвитку України. Йдеться не тільки про обсяг фізичної роботи – побудувати житло, відновити підприємства, завести новий бізнес, який працюватиме на відбудову інфраструктури та оновлення економічних відносин у нашій державі. Але й про переосмислення того, як буде розвиватися наша країна надалі. Які галузі можуть стати основою зростання після війни. Які рішення та ресурси потрібні, щоб збільшити рівень переробки в Україні й не торгувати сировиною, як це було раніше. Які міста стануть локомотивами економічного і технологічного зростання, підтягуючи за собою навколишні райони. … Але все це має працювати на конкретне бачення того, якою буде Україна. Якою вона буде через рік після війни, через п'ять років після війни, через десять, через 20 років. Що саме буде важливим для наших людей. Що саме буде важливим для глобального бізнесу. Яка кількість робочих місць і в яких галузях буде доступною для українців».

У даному контексті варто відмітити, що нещодавно Перший віце-прем'єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко оприлюднила ключові принципи для включення до плану післявоєнного відновлення та розвитку України, підготовлені Мінекономіки спільно з українськими економістами та провідними консалтинговими компаніями /https://www.pravda.com.ua/columns/2022/04/21/7341214/. Зокрема, йдеться про таке:

1) Україна має отримати повний доступ до ринків країн G7 та Євросоюзу (тобто для наших товарів уряди цих країн мають скасувати всі квоти та імпортні мита, зокрема захисні та антидемпінгові);

2) повноцінний вступ України до Європейського Союзу вже у 2024 р. (при цьому розраховується отримати статус кандидата на вступ до ЄС уже влітку п.р.);

3) повна дерегуляція та мінімальне втручання держави в роботу бізнесу (з початку російського вторгнення Уряд вже розпочав масштабну дерегуляцію, слід замінити перевірки страхуванням або іншими подібними механізмами в тих галузях, де це можливо);

4) швидка логістика – не більше, ніж за 72 години з України до Європи (планується максимально розширювати в напрямку ЄС автомобільні переходи та пункти пропуску, збільшувати залізничну логістику через сухі порти та вузли перевантаження на вузьку колію);

5) ставка на експорт переробленої продукції в галузях, де Україна вже має конкурентну перевагу на світових ринках (йдеться про продовольство та металургію, але основа вітчизняної промислової політики полягатиме в стимулюванні подальшої переробки сировинної продукції, яка потім піде на експорт);

6) наше завдання – сформувати потужний військово-промисловий комплекс, що стане базою для подальшого розвитку аерокосмічних технологій (важливу роль у цьому секторі відіграватиме IT, оскільки Україна робитиме ставку на military-tech);

7) Україна має нарощувати енергетичні потужності (маємо великі компетенції в атомній енергетиці, які можемо використати для подальшого будівництва атомних блоків та нарощування чистої енергії);

8) наступний крок в енергетиці – досягнення енергетичної незалежності (в рекордно короткий термін за 3-5 років потрібно повністю забезпечити себе газом власного видобутку, паралельно необхідно зменшити енерговитрати нашої економіки через програму термомодернізації);

9) центральною ідеєю трансформації економіки має стати кліматична модернізація (будівництво нових промислових потужностей у металургії, харчовій переробці та енергетиці одразу можливе на принципах "зеленої економіки" – мінімального вуглецевого сліду та низької залежності від викопного палива);

10) ключова вимога – локалізація не менше 60% (йдеться про залучення до відбудови саме українців та максимальне використання вітчизняних ресурсів: будматеріалів, цементу, металу).

Водночас, триває пошук джерел фінансового забезпечення реалізації плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України. Передусім йдеться про міжнародну фінансову допомогу, а також про репарації від країни-агресора. При цьому суттєвим джерелом фінансування може стати Трастовий фонд солідарності з Україною, який має намір створити Європейський Союз. Крім того, під час свого звернення до міністерського круглого столу Світового банку на підтримку України 21 квітня 2022 року Президент України Володимир Зеленський запропонував запровадити спеціальний податок за війну (як дієвий інструмент реагування на деструктивні дії тих, хто не хоче підтримувати спільну безпеку й працювати на спільну користь для всіх у світі), що у даному випадку має накладатися на всі торговельні, експортно-імпортні, фінансові операції з Росією як державою чи з російськими компаніями та кошти якого мають використовуватися для допомоги Україні на відновлення всього, що Росія зруйнувала війною.

Представники Комітету з питань бюджету готові активно брати участь у спільній роботі щодо підготовки та реалізації відповідного комплексного плану відновлення України, включаючи підготовку необхідних змін до бюджетного законодавства.