Стенограма до ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №14 від 18.03.2015

27 березня 2015, 16:04

Стенограма підготовлена

Відділом стенографування

Управління технічної роботи з документами

Апарату Верховної Ради України

 

 

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

18 березня 2015 року

 

 

 

Веде засідання Голова Комітету Павелко А.В.

 

 

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалося 16 народних депутатів, на засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим.

Шановні колеги, на початку засідання хочу проінформувати вас про те, що завтра о 14 годині 30 хвилин у нашому залі засідань відбудеться зустріч з делегацією Комітету з питань бюджету Європейського парламенту. Запрошую до участі насамперед заступника голови, секретаря комітету, голів підкомітетів та інших членів комітету. Це важливий захід. Будь ласка, завтра о 14-30.

Продовжуємо наше засідання. Прошу секретаря нашого комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснити підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Якщо пропозицій до порядку денного немає, переходимо до розгляду питань. По першому питанню доповідає Левченко Юрій Володимирович - голова підкомітету. Будь ласка.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую.

Доброго дня, шановні колеги. Як завжди, набралося у нас проектів, 234 проекти на предмет їх відповідності Бюджетному кодексу. Я опрацював цей перелік. У мене особисто зауважень немає, таких, які вартували би на виключення законопроектів, тому я пропонував би нам цей перелік затвердити. Якщо у когось є зауваження, я готовий вислухати і відреагувати. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Є пропозиції? Будь ласка, Віктор Михайлович Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Є пропозиція. Пункт 2.148. Мова йде про пенсійне забезпечення. Написано як непрямий вплив. Справді, він не прямо впливає, але враховуючи, що у нас бюджет з Пенсійним фондом – це сполучені судини, я би все-таки його переніс в прямий вплив, бо у нас пенсія автоматом покривається за рахунок бюджету.

Решту я проглянув, у мене зауважень немає. У мене є ще єдине прохання по загальній процедурі розгляду цих законопроектів. Воно не має відношення до цієї теми. Але я сьогодні побачив одни із висновків комітету, формально там все правильно, але мова іде про проект закону про виплату боргів бюджету презервативами. Пряма норма Бюджетного кодексу, але комітет не був головним. Хоча це бюджетні вимоги. Бюджет здійснює розрахунки, вибачте, не презервативами, а грошима. Там немає нашої вини, що ми дали відповідність, що нібито бюджет не зачіпає. Але ми мали реагувати на такий випадок, що це пряме порушення, по-перше, закріплення, бо це є наш проект закону, а по-друге, в таких випадках ми зобов'язані реагувати не тільки на випадок балансу, а в тому, що це абсолютно алогічно, що бюджет починає бартерні розрахунки.

Тому у мене прохання, у нас є професійний апарат, вони здатні виловити такі речі. Якщо ми виявляємо речі, які стосується норм профілю бюджетного комітету, то давайте ми обов'язко будемо у висновку це зазначати. Це не має відношення до цієї теми, але я би просив, щоб ми це робили.

ПАВЕЛКО А.В. На контроль поставьте на будущее.

Юрий, по тому замечанию, которое было по 2.148, принимается?

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Так, я погоджуюсь. Між опосередкованим впливом і прямим впливом межа дуже тонка, то приймається, можна перенести в прямий вплив.

Єдине те, що щойно Віктор Михайлович сказав, те, що не стосується нашого підкомітету, не стосується питання відповідності Бюджетному кодексу, але безперечно нам треба якось реагувати. Можливо, нам треба бути готовими подати відповідні листи на Апарат Верховної Ради, на Голову Верховної Ради.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Треба виявляти і реагувати.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Так, як тільки виявляється, відразу щоб ми могли писати лист, що, будь ласка, просимо нас зробити профільним комітетом.

Я погоджуюсь, що з цього законопроекту ми би мали бути профільним комітетом. А кого там поставили профільним комітетом?

 

ПИНЗЕНИК В.М. Комітет Князевича.

Мова іде про виконання зобов'язань бюджету. Спосіб виконання судових рішень. Виконання зобов'язань бюджету – це гроші, це бюджет.

 

ПАВЕЛКО А.В. Анатолій Сергійович Матвієнко.

 

МАТВІЄНКО А.С. У мене не зауваження. Якщо немає зауважень, я хочу просити пана Юрія. Коли ми почали класифікувати всі законопроекти, то домовлялися, що воно матиме якусь дію, вплив. Я хотів би промоніторити на майбутнє, скажімо, за пару місяців, показати, як наша класифікація впливає на реальну рекцію того чи іншого комітету і Верховної Ради в цілому.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Пане Анатолію, відверто кажучи, можу сказати, що поки що майже ніяк не впливає. Але ми це робимо зокрема тому, що закон так вимагає. Ми маємо це робити у будь-якому разі. Але ми маємо також робити все можливе, щоб воно впливало. Зокрема, як ви пам'ятаєте, здається, на позаминулому засіданні комітету було прийнято рішення, що ми маємо направити лист до Голови Верховної Ради, щоб по тих законопроектах, які вносяться в порядок денний, щоб наші висновки додавалися. Лист цей готується зараз апаратом. Я попрошу апарат, щоб трошки пришвидшили цей процес. І щоб на наступному нашому засіданні ми вже ухвалили проект цього рішення, цього листа і направили до Голови Верховної Ради, щоб всі наші висновки додавалися.

Там просто був технічний момент. Не зовсім були впевнені, як прописувати, чому? Тому що є випадки, коли виноситься порядок денний, на превеликий жаль, так, як сьогодні ведеться засідання Верховної Ради, зазвичай виноситься порядок денний без належного опрацювання і зокрема до того, як є наші висновки. Відповідно ми фізично не можемо їх додати, бо в природі їх немає. Тому ми зараз так цей лист готуємо, щоб був врахований цей момент і щоб наші висновки додавалися.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добре. Дякую.

Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету? Хто за?

 

МАТВІЄНКО А.С. Із зауваженнями.

 

ПАВЕЛКО А.В. Із зауваженнями Віктора Михайловича Пинзеника.

 

МАТВІЄНКО А.С. Уточнення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято. Дякую.

Хто за те, щоб підтримати проект рішення до законопроектів, що мають вплив до показників бюджету? Хто проти? Хто утримався? Рішення приймається. Дякую.

Друге питання. Про проект Зкону України про внесення змін до додатка  № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" щодо державної підтримки вугільної галузі за номером 2376, поданий народними депутатами України Мартиненком та Бондарем.

Доповідає перший заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості Мартиненков Ігор Миколайович. Прошу, доповідайте.

 

МАРТИНЕНКОВ І.М. Уважаемый Андрей Васильевич, уважаемые члены Комитета по вопросам бюджета! Министерство энергетики и угольной промышленности Украины поддерживает проект Закона Украины о внесении изменений в Государственный бюджет Украины на 2015 год относительно государственной поддержки угольной отрасли, поскольку принятие указаного законопроекта позволит решить обеспечение выплаты заработной платы, что влияет на социальный климат в шахтерских коллективах. Законопроект предполагает возобновить действие бюджетной программы государственной поддержки на частичное покрытие расходов на себестоимость готовой угольной продукции, затем перераспределение расходов, предусмотреных Минэнергоугля, а именно: за счет уменьшения бюджетных ассигнований в сумме 400 миллионов гривен по бюджетной программе 1101070 - реструктуризация угольной и торфодобывающей промышленности.

На сегодняшний день задолженность по заработной плате составляет 952 миллиона гривен: декабрь 2014 года – 248 миллионов, январь 2015 года – 280 миллионов, февраль 2015 года – 424 миллиона. На угледобывающих предприятиях, которые находятся на территориях подконтрольных украинской власти, в 2014 году в результате разбалансированной платежной системы в топливно-энергетической комплексе недофинансировано по бюджетной программе 1101110 – государственная поддержка угледобывающих преприятий на частичное покрытие расходов по себестоимости готовой угольной продукции, на 346 миллионов возникла задолженность по заработной плате. Погашение задолженности за 2014 год будет осуществляться в пределах расходов, определенных Законом Украины о Государственном бюджете на 2015 год, в бюджетной программе 1101520 – пополнение  оборотных средств или увеличение уставных фондов угледобывающих предприятий для погашения просроченой задолженности по заработной плате работникам, которая образовалась на 1 января 2015 года. Однако упомянутые выше меры не решают проблему выплаты текущей заработной платы в 2015 году.

За январь 2015 года угледобывающие предприятия Минэнергоугля, зарегистрированные и осуществляющию свою деятельность на территории, на которой органы государственной власти осуществляют в полном объеме свои полномочия, получили 281 миллион гривен убытка, что в условиях отсутствия бюджетного финансирования привело к возникновению задолженности по заработной плате и электроэнергии.

Согласно прогнозам показателей угледобывающими предприятиями в 2015 году планируется добыть 10 миллионов тонн угля, развезти 6,2 миллиона тонн готовой товарной продукции на сумму 6,4 миллиарда гривен. При этом расходы по себестоимости готовой товарной углепродукции  без учета аммортизационных отчислений на оборудование, приобретенное за бюджетные средства, составляет 9,3 миллиарда гривен. Таким образом, ожидается убытка порядка 2,9 миллиарда гривен.

На протяжении 2015 года планируется осуществить реформирование угольной промышленности, что позволит снизить убыточные угледобывающие предприятия путем передачи 7 предприятий на ликвидацию и 5 – на консервацию.

Срочно решить проблему выплаты заработной платы возможно через возобновление бюджетного финансирования на частичное покрытие расходов по себестоимости готовой товарноугольной продукции путем перераспределения средств по бюджетной программе - реструктуризация угольной и торфодобывающей промышленности. Уменьшение расходов на мероприятия про реструктуризации возможно в связи с прекращением действия пункта 7 части 1-й статьи 90 Бюджетного кодекса Украины в части расходов на софинансирование, 50 процентов.

Остановка финансирования предприятий, находящихся в стадии реструктуризации, которые оказались в зоне проведения антитеррористической операции, принимая во внимание вышесказанное, осуществление перераспределения между бюджетными программами не приведет к негативным последствиям. Принятие этого законопроекта не повлечет негативных социально-экономических и других последствий, позволит обеспечить своевременную стопроцентную выплату заработной платы на государственных угледобывающих предприятиях на законодательно установленном уровне. Указанные мероприятия позволят улучшить финансово-экономическое состояние государственных угледобывающих предприятий и обеспечить стабильное социальное положение. Прошу поддержать данный законопроект.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо. Слово надається заступнику Міністра фінансів Шевальову Артему Валентиновичу.

 

ШЕВАЛЬОВ А.В. Дякую.

На жаль, зі свого боку Міністерство фінансів не може підтримати зазначений законопроект із змінами до Держбюджету від березня 2015 року. Як ви знаєте, вже було передбачено видатки в сумі 200 мільйонів гривень для погашення заборгованості із заробітної плати працівникам вуглевидобувних підприємств за минулий рік. Разом із тим, у 2015 році питання фінанасового збалансування вугільних підтриємств та виплати заробітної повинні вирішуватися шляхом оптимізації цінової політики до ринкового рівня та оптимізації витрат і собівартості вугільної продукції до рівня, що забезпечуватиме беззбиткову діяльність підприємств вугільної галузі, про що також йшлося в Указі Президента України щодо затвердження стратегії сталого розвитку країни 2020.

Враховуючий зазначене, на жаль, Міністерство фінансів, не підтримує даний законопроект. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу. Будь ласка.

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, на комітеті було розглянуто дане питання. Але рішення ми не прийняли у зв'язку із відсутністю кворума.

Що хочеться сказати, крім того, що говорили представники міністерств? Головне науково-експерте управління Апарату Верховної Ради України дало висновок, що законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та відповідного висновку уряду. Разом з тим, слід зауважити, що цей законопроект містить помилки та неточності, потребує внесення редакційних та техніко-юридичних уточнень в разі його підтримки. Все це викладено у розданих вам матеріалах.

Крім того, хочу зазначити, що сьогодні після 13 години у Верховній Раді зареєстровано альтернативний законопроект за номером 2376-1. Проте цей законопроект до комітету не надходив, відтак ми не маємо можливості з ним ознаймитися. Також не надійшли експертні висновки.

Враховуючи зазначене, пропонується рекомендувати комітету за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон із пропозиціями комітету, пов'язаними із узгодженням бюджетних показників та забезпечення усунення редакційних та техніко-юридичних помилок. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Прошу, Сергій Іванович.

 

МЕЛЬНИК С.І. У мене пропозиція така, щоб не поновлювати програму попереднього року 1101110, а все-таки ці кошти збільшити на програму 1101520 через збільшення статутного фонду, оскільки мова іде про виплату заробітної плати, яка по тій програмі була на 1 січня і виплати в цьому році державним підприємствам. Таким чином хоча би якийсь залишок в статутних фондах залишиться. А так, покриття збитків, я вважаю, це не той шлях, яким ми маємо йти.

 

МАРТИНЕНКОВ І.М. По статье 1101520, речь идет о просроченой заработной плате.

 

МЕЛЬНИК С.І. Слова "що утворилася на 1 січня 2015 року" забрати.

 

МАРТИНЕНКОВ І.М. Все-таки я просил бы комитет поддержать наше предложение.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Уважаемые коллеги, у нас получается замкнутый круг. Мы выделяем деньги на реструктуризацию шахт, чтобы потом в процессе шахты меньше дотировать. А теперь мы забираем деньги из реструктуризации и дотируем шахты заработной платой, тем самым попадаем в замкнутый круг: шахты по-прежднему не рентабельны. Что дальше? Мы через месяц снова будем рассматривать дополнительное финансирование заработной платы?

Я понимаю, что это несовсем задача бюджетного комитета. Я рад услышаному, что представитель угольной отрасли рассказал о том, что наконец-то созрели планы по изменениям в этой сфере. Огромная просьба максимально быстро вынести все это на приватизацию и продать. То, что не продано, сдать в аренду за 1 гривну. То, что не сдается в аренду за 1 гривну, закрыть. Спасибо.

 

МАРТИНЕНКОВ І.М. Я думаю, что к этому вопросу мы действительно будем возвращаться через месяц. Потому что других вариантов нет. Речь идет о чем? Первое, то, что сегодня шахты, которые находятся на территориях, подконтрольных ЗСУ, нет у них технической возможности отгрузить. Потому что единственная станция Углегорска, там разбиты пути, это в районе Дебальцево. Они сегодня восстанавливаются. То есть месяц шахты стоят не потому, что они не могут добывать уголь. Я думаю, что путем наших мероприятий, работы штаба сегодня ночью пошли первых два состава по 15 вагонов в сторону Дебальцево. Шахты месяц не добывали уголь, потому что шли боевые действия. Это что касается восточной части Украины.

Если речь идет о "Львовугле" и "Волыньугле", то ДТЕК не подписывает контракты на поставку угля в "Західенерго" и привязывает этот контракт к ценовой политике. О чем мы говорим? Если мы говорим о рыночной цене угля для электроэнергетики, то мы должны понимать, на этом настаивает ДТЕК – на формуле цены, что если мы приведем к рыночной цене, к курсу 25 гривен за доллар, то мы получим рост минимум 10 процентов за электроэнергию. Это помимо того, что мы уже имеем повышение цены на газ для населения.

 

ПАВЕЛКО А.В. Деркач Андрій Леонідович.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Уважаемые коллеги, я всегда предлагал и предлагаю с уважением относиться к нашим коллегам из других комитетов. Я достаточно долго работал с Мартыненко Николаем Владимировичем в Комитете по топливу и энергетике. То обоснование, о котором говорит представитель Минэнерго, они не всегда понимают материальную часть, особенно их министр, он трансформатор от генератора не отличает, это изветное событие. Но исходя из логики, которая есть, коллеги, просьба просто, мы находимся в ситуации кризиса глубокого, и эти 400 действительно нужно перераспределить для того, чтобы закрыть текущие ситуации, которые возникают. К сожалению, правильно коллега говорит, за 1 доллар надо отдать. Да, но это можно делать только тогда, когда нет военных действий на территории, нет коммерческих войн, войн компроматов по телевизору, внутренних проблем и так далее.

Поэтому, не смотря на то, что мы не входим в коалицию, у меня есть предложение с уважением относиться к коллегам, которые подготовили законопроект. И я не видел ни одного непроходного закона, который делал тот же Мартыненко. Я, может быть, не до конца понимаю сейчас, как они будут перераспределять эти деньги, но еще раз говорю, с уважением отношусь к работе комитета. Предложение: ставить на голосование и пробовать провести его.

 

ПАВЕЛКО А.В. Савченко.

 

САВЧЕНКО О.Ю. Добрый день. Я хочу сказать, что сегодня можно много говорить, но с точки зрения того, что людям нечего есть, нет заработной платы, то это является ключевым вопросом. Мы можем сейчас пытаться что-то сделать, но мы все прекрасно знаем, что такое наша процедура, которая может оттолкнуть и повлечь за собой какой-то социальный взрыв. Поэтому я считаю, что будет правильно закрыть глаза на некоторые вещи, которые мы здесь понимаем, здесь все достаточно грамотные люди, и объективно просто по-человечески пожалеть тех людей, которые две недели назад стучали касками перед Верховный Советом. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Павлов.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Уважаемые коллеги, закон, безусловно, важный, его принимать нужно обязательно, но у меня вопрос к Игорю Николаевичу, представителю Министерства угольной промышленности. Мы сегодня снимаем часть средств, которые выделялись на консервацию, реструктуризацию, водоотливы, откачку шахтных вод, скажите, пожалуйста, тех средств, которые останутся после сегодняшнего перераспределения, вы говорите, через месяц мы будем перераспределять, останутся ли средства для реструктуризации этих отраслей, учитывая то, что были в последнее время заявления и вашего профильного министерства, и заявления Премьер-министра Украины в отношении закрытия шахт, котрые являются нерентабельными и так далее. Потому что мы прекрасно понимаем, что если деньги не будут фактически использованы на водоотлив, водооткачку, консервацию, то фактически то оборудование, которое там есть, оно раз и навсегда ляжет, нам в аренду нечего потом будет передавать ни за доллар, ни за два, потому что там все утонет в шахтных водах, которые нужно откачивать круглосуточно.

 

МАРТИНЕНКОВ І.М. Спасибо за вопрос. Действительно через месяц мы будем рассматривать не перераспределение, а просить деньги дополнительно к тем программам, которые сегодня уже есть. Если говорить о тех деньгах, в моем докладе я четко сказал, что мы не просим дополнительных денег, мы сегодня перераспределяем деньги между одной строкой и другой. Мы сегодня забрали деньги со статьи реструктуризации, которые должны были быть направлены на те предприятия, которые сегодня находятся в зоне АТО. Поэтому тех денег, которые остались в статье реструктуризации, их будет достаточно для того, чтобы проводить плановую работу по реструктуризации тех предприятий, которые находятся под контролем Збройних Сил України.

 

ПАВЛОВ К.Ю. А сколько вы хотите закрыть в этом году шахт государственных, по словам вашего министра, Премьер-министра Украины?

 

МАРТИНЕНКОВ І.М. Я прошу прощения, я только 4-й день работаю, поэтому всех заявлений я не знаю. Но из моего доклада следует то, что передача 7 предприятий под ликвидацию, 5 – на консервацию. Все-таки нужно попытаться их продать, и продать все. Если не можем продать, нужно продать за 1 гривну, если не можем продать за 1 гривну, попытаться продать концессию, сохранить шахты, сохранить трудовые коллективы и сохранить предприятия.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Год прошел, давайте делать!

 

МАРТИНЕНКОВ І.М. Насколько я знаю, все эти предложения были поданы.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Пинзеник Віктор Михайлович, будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, на жаль, нам доведеться рішення ухвалювати. Я мав можливість чути трошки засідання підкомітету, і мені було приємно слухати колегу, який думає трохи далі. Якби ви почули засідання подібних комітетів 20 років тому, то воно нічим би не відрізнялося. Але чим відрізняється нинішня ситуація? Що у нас немає чим платити, у нас дірка така, що коли стане вибір, де приймати рішення, то приймати доведеться по всіх фронтах. Тому Ярослав наполягає на баченні, а що ж завтра? Прийде завтра – потрібні чергові гроші, а галузь, яка зараз не має перспективи, так і не буде її мати. Я розумію, що зараз це рішення ми маємо прийняти. Але ж треба дати відповідь на завтра, щоб галузь працювала. Деякі речі очевидні. Звичайно, ми їх тут не вирішимо.   

І тут навскидку у мене є пропозиція, тут Іван запропонував провести по Рахунковій палаті, а може б ми тут заслухали? Бо тут є очевидні рішення, які стосуються приватизації. І війна, і інше – це тільки чинники швидше приймати рішення. У нас немає вибору. Нам набагато дешевше підтримувати споживача, ніж дотувати виробника. Бо тоді дотація поширюється на всіх. Але тоді взяти цю тему на обговорення, запросити на бюджетний комітет Мінвуглепром, можливо, Віце-прем'єр-міністра, Міністерство фінансів і дати відповідь. Вибачте, 10 років тому приватизація ставилася. Ні, немає часу, не можна. 10 років пройшло і нічого не робиться! Ми повинні підштовхувати, приймати стратегічні рішення для галузі. А цей проект схвалити.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. В контексті того, що сказав Віктор Михайлович, я все ж таки пропоную підтримати думку Сергія Івановича Мельника. Заробітна плата має виплачуватися з прибутків підприємства. Яка різниця – державна вона чи не державна. Але правильно каже Сергій Іванович, якщо це правда "закидон" на перспективу приватизації цих об'єктів, то хай хоч буде поповнений статутний фонд за рахунок бюджетних коштів.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Можна одну невеличку репліку? Друзі, ви знаєте, яка найбільша компанія України? Найбільша компанія України "Нафтогаз України".  В неї вбухали тільки минулого року 110 мільярдів гривень. Ціна цієї компанії 0,0. Від того, що ми включимо в статутний капітал, це зовсім не означає, що при приватизації ви продасте. У нас є банки, капітал яких 10 мільярдів гривень. Яка ціна цього банку? Минус 1 мільярд. Тому воно нічого, на жаль, не змінює. Я розумію бажання Сергія Івановича, але воно нічого не змінює.

 

ПАВЕЛКО А.В. Иван Иванович. И подводим черту.

 

КРУЛЬКО І.І. У мене дуже короткий коментар. Очевидно, що це рішення треба буде сьогодні приймати. Бо це є виключно соціальне питання. І воно полягає в першу чергу в тому, що у більшості випадків шахтар, який працює на шахті, отримує заробітну плату, годує за ці кошти всю свою родину. Тому це для держави зараз є соціальне питання.

Чи правильно це з точки зору ринкової економіки? Ні, не правильно. Але чи правильно це з точки зору соціальної відповідальності і того, що фактично зубожіло наше населення, то очевидно, що таке рішення буде.

Але в той же час у мене є запитання до представника Міністерства вугільної промисловості такого плану. Скажіть, будь ласка, чи не вийде в нас так, що за ці кошти, які ми зараз спрямовуємо на заробітну плату, будуть фінансуватися шахти, які знаходяться сьогодні на стороні бойовиків і фактично непідконтрольні українській державі. Що не вийшло так, як ми мали факти минулого року, коли з державного бюджету фінансувалися ті території і підприємства, які непідконтрольні Україні, і ми таким чином дотували тероризм в Україні. Дайте відповідть, будь ласка, чи це тільки на шахти Волинської області і там, де українська влада, чи це йде на схід?

 

МАРТИНЕНКОВ І.М. Эти деньги идут исключительно на предприятия, которые контролируют Збройні Сили України. Это и Львовская, и Волынская области, и Донецкая область, Луганская область.

На сегодняшний день казначейство закрыло все счета. И туда даже теоритически невозможно заплатить деньги.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую вам.

Ярослав, будь ласка.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Виктор Михайлович дал очень хорошее предложение по поводу слушаний. Единственное, я предлагаю их сделать объедененными с профильным комитетом.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добре. Приймається.

Ставлю на голосування пропозицію підтримати рішення, озвучене головою підкомітету Горбуновим Олександром Володимировичем, підтримане нашими колегами, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект за номером 2376 за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з пропозиціями комітету, пов'язаними з узгодженням бюджетних показників та забезпеченням усунення редакційних та техніко-юридичних помилок. Голосуємо. Хто за? Проти? Утрималися? Дякую. Рішення прийнято.

 

МАРТИНЕНКОВ І.М. Спасибо большое за поддержку.

 

ПАВЕЛКО А.В. Переходимо до наступного питання. Третє питання. Законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо посилення фінансової самодостатності територіальних громад), номер 1900, доопрацьований 11.02.2015 року, поданий народними депутатами Тимошенко, Кириленком, Івченком, Дерев'янком, Євтушенком.

За відсутності співавтора народного депутата Івченка законопроект, за його дорученням, представляє народний депутат Крулько Іван Іванович.

Іван Іванович, будь ласка.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, я дійсно не є співавтором про цьому законопроекту, але я маю прохання від мого колеги по фракції Вадима Івченка, який є співавтором цього законопроекту, представити його на комітеті.

Цей законопроект не потребує особливого представлення, оскільки він знайомий Комітету з питань бюджету. Ми його вже одного разу спробували розглянути на нашому засіданні, і тоді було прийнято рішення відправити його на розгляд в підкомітет. Наскільки я знаю, підкомітет розглянув цей законопроект і сьогодні ми по ньому можемо прийняти рішення, яке дозволить законопроекту потрапити в сесійний зал і бути розглянутим в першому читанні. У той же час, я хотів би сказати буквально кілька слів про те, що основною метою цього законопроекту є дати можливість місцевим бюджетам, в першу чергу сільським, селищним і міст районного значення, отримати реальні можливості для поповнення власних бюджетів. Тому що на сьогоднішній день ми зіткнулися із ситуацією, коли в першу чергу сільські і селищні бюджети опинилися порожніми і вони стали повністю залежними від бажання району надати їм кошти або не надати. І це якраз не є прикладом децентралізації, це є прикладом більшої централізації.

Ми проводили консультації, в тому числі з підкомітетом, з секретаріатом, з приводу рішення, яке ми могли б прийняти. І я б хотів запропонувати по цьому законопроекту рішення, щоб парламент у сесійній залі визначився стосовно його прийняття чи не прийняття. В більшій мірі це буде політичне рішення стосовно цього законопроекту, і кожна з фракцій парламенту буде визначатися, як діяти.

 

МАТВІЄНКО А.С. Щоб ми не приймали рішення?

 

КРУЛЬКО І.І. Ні, ми рішення приймаємо. І це є практика в парламенті, коли головний комітет, який розглядає законопроект, висловлює до нього певні зауваження. Такі зауваження висловлені до законопроекту. Але в той же час по ньому дає можливість визначитися сесійній залі. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. З даного питання слово надається заступнику Міністра фінансів Шевальову Артему Валентиновичу.

 

ШЕВАЛЬОВ А.В. Дякую, Андрію Валентиновичу.

Я сьогодні "поганий поліцейський". На жаль, Міністерство фінансів не може підтримати прийняття цього проекту закону. Розглядати питання внесення змін до Бюджетного кодексу України необхідно системно і комплексно за результатами підсумків впровадження першого етапу реформ та після прийняття законодавчих актів з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Запропоновані зміни не узгоджуються із загальною ідеологією реформ міжбюджетних відносин, зокрема передбачають перерозподіл дохідних джерел між рівнями бюджетів, неадекватний перерозподіл видаткових повноважень.

Слід зауважити, що набрання чинності закону передбачається з дня наступного за днем опублікування. Зазначене потребуватиме внесення в поточному році змін до місцевих бюджетів усіх рівнів як у зв'язку із змінами переліку та нормативів зарахування податків, так і передачі додаткових повноважень, пов'язаних із зміною фінансування установ, що посеред року негативно вплине на виконання бюджетів і несвоєчасність фінансування установ, що передаються. Термін набрання чинності таких змін не може бути раніше 1 січня наступного року, тобто 2016 року.

Важливо підкреслити, що запропонований законопроектом перерозподіл дохідних і видаткових повноважень між рівнями бюджетів призведе до втрат із державного бюджету та розбалансує показники  місцевих бюджетів в розрізі рівнів бюджетів. Втрати державного бюджету складуть 5,6 мільярдів гривень, в тому числі 2,3 мільярди – це субвенція на будівництво, реконстурцію, ремонт та утримання районних автомобільних доріг, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах. А також 2,7 мільярди – це фактично покриття диспропорції районних бюджетів.

Слід відзначити, що окремі положення законопроекту не відповідають бюджетному законодавству.

Хотілося б також підкреслити, що певні занепокоєння щодо утримання сільських, селищних та районних органів влади були усунені в січні цього року, коли було внесено зміни до Бюджетного кодексу України та передбачено, що з районного бюджету можуть надаватися кошти на утримання органів місцевого самоврядування. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Артеме Валентиновичу.

Слово надається голові підкомітету Куліченку Івану Івановичу.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги, підкомітет разом із Міністерством фінансів провели з цього приводу засідання, не було кворуму, тому рішення не прийнято. Але ми підготували пропозиції з приводу вирішення цього питання.

По-перше, Міністерство фінансів зазначило, ми і самі, коли розглядали бюджет, говорили про те, що містам, не тільки селам і селищам, збільшити норматив від НДПЛ і таким чином забезпечити всім можливість гарантовано фінансування своїх проблем. Але тоді ми відміняємо Бюджетний кодекс, який був затверджений.

Тому 2 березня при внесенні змін до бюджету питання, пов'язані із утриманням соціальної сфери, вирішені. Тобто головне питання, яке ставили села і селища в цьому році, воно вирішене.

По-друге, якщо зараз погодитися з цими пропозиціями, то принципи формування бюджетів ламаються. І ми домовлялися, що ми проживемо півроку, побачимо, який буде баланс, потім будемо вносити зміни. Питання в тому, що в загальному обсязі не треба збільшувати бюджети, коштів достатньо. Питання у взаємовідносинах між районом і селами. В тих областях, де немає цієї проблеми, за них не воюють.  Тобто треба вирішити питання організаційне, а не фінансове.

Тому, зважаючи на те, що зараз комітет не може запропонувати результативне рішення і зважаючи на те, що 3 законопроекти – 1899, 1898, 1900 – вони всі пов'язані, ідуть в комплексі, треба його допустити в зал. Коли буде комплексне рішення, ми побачимо цей закон автоматично.

Я погоджуюсь тут з Іваном Івановичем, оскільки комітет не може прийняти жодного результативного рішення, пропонується визначитися щодо цього законопроекту безпосередньо в залі Верховної Ради.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Матвієнко Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Заступник Міністра фінансів сказав, що це не може бути, тому що це суперечить бюджетному законодавству, це трошки некоректно, оскільки будь-які зміни до будь-якого закону суперечать цьому закону. Тому ми маємо право на розгляд.

Але я вважаю, що ми не туди пішли. Ми прийняли поправку, яка дійсно дає можливість сільським, селищним радам, депутатам, включаючи депутатам Верховної Ради, іти до районної ради і через трасферти вирішувати проблему цього переходного періоду до кінця року, подивитися і потім вносити якісь комплексні зміни. Ламати зараз весь бюджетний процес, при тому не маючи ніякого разрахунку, розуміючи, що це приведе до ще гіршого стану, мені видається, це некоректно. І ми маємо говорити на біле  - біле, а на чорне – чорне, а не намагатися зараз все перевести на майбутні вибори, до яких ми всі готуємося. Я також небайждужий до тих майбутніх виборів, але мені видається, що національний інтерес тут має бути пріоритетним.

Я хотів би  заспокоїти тих, хто так переживає, що Верховна Рада не має права на визначення. Вона має право на визначення за будь-якого висновку бюджетного комітету.

Моя законодавча ініціатива в перспективі, можливо, колись стане нормою, де я пропоную, що якщо профільний комітет не підтримав законопроект, то тоді він має набрати мінімум 19 голосів, як найменша фракція, тобто підписи. А поки що у нас, на жаль, все, що вноситься, має розглядати Верховна Рада. Він внесений до порядку денного, і як би ми не проголосували сьогодні, він буде розглядатися.

Я пропоную не підтримувати цей законопроект. Це буде з мого боку правдою. Якщо таке рішення не пройде, тоді я буду голосувати за друге рішення, яке пропонує Іван, винести на Верховну Раду і нехай вона приймає рішення, оскільки це документ політичний.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Пинзеник Віктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні  колеги, я не розумів і не розумію, що за реформа була проведена минулого року. Я її не підтримував. Але я і цей закон не підтримаю. Чому не підтримаю? Автор вносить пропозицію: збільшити доходи базового рівня бюджетів. Але для того, щоб збільшити, я би розумів, коли би вирішувалася проблема з додаткових джерел, а мова йде про те, щоб у когось забрати. Ми вже прожили майже 3 місяці. Бюджети схвалені. Доходи закріплені. Ми передачу якихось повноважень передбачаємо? Ні. Ми передбачаємо перерозподіл коштів.

Ідея авторів має право на існування при вступі в новий бюджетний рік. Коли б це стосувалося наступного бюджетного року, ми б могли разом із зміною повноважень, бо не можна гроші давати без повноважень. Гроші – це наслідок делегування повноважень. Якщо ми змінюємо повноваження, за цим мають іти гроші. Але оскільки зараз це порушує баланс бюджету, веде до диспропорцій, я не уявляю, як зараз забрати ті гроші, які розподілені по інших бюджетах. Це означає знову переглядати не тільки бюджет України, але і всі місцеві бюджети. Тому моя пропозиція – не підтримувати. Але у мене є одне прохання. Ну, давайте не так, як Верховна Рада це робить, що не приймає рішення. Ми приймаємо рішення. Треба проголосувати. Якщо не буде прийнято рішення, тоді виходити. Але неправильно, якщо комітет буде казати, що ми не змогли прийняти рішення. Треба спочатку спробувати прийняти рішення.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я перепрошую. Я скажу ще одну ріпліку, яку я забув сказати, до аргументації. Все-таки ми маємо дивитися в перспективу. А перспектива як необхідність – це збільшення ємкості територіальних громад. Те, що об'єднані громади вже мають право на ці бюджети, це є правильно. Тому тим самим ми ніби і стимулюємо об'єднуватися громади для того, щоб збільшити їх ємкість, бо в нинішньому стані консервувати їх злочинно, вони недієві. І тому це ще одна аргументація, чому ми не можемо зараз консервувати дану структуру базового рівня сільської і селищної громад.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Іване Івановичу, репліка.

 

КРУЛЬКО І.І. Виходячи з пропозиції Віктора Михайловича, я згоден, що коли країна вже декілька місяців прожила за тим, що Верховна Рада прийняла (я за це не голосував) в кінці минулого року без обговорення одразу за основу і в цілому системні закони, я згоден з тим. Але при цьому я думаю, що якщо так трапиться, що Верховна Рада України прийме законопроект цей, який внесений, 1900 в першому читанні, то нічого не заважає в перехідних положеннях до цього законопроекту дописати, і це буде правильно, про те, що законопроект набере чинності, якщо на це буде політична воля Верховної Ради, з нового бюджетного року з 1 січня 2016 року. З цим я згоден і це правильно. Але це можна буде зробити між першим і другим читаннями.

Ми можемо зараз рекомендувати законопроект, щоб парламент визначився, а комітет вважає, що законопроект розглянув і свої зауваження до законопроекту висловив у висновку комітету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Ярославе.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Мы только что говорили, что в том числе Минфин просил у нас полгода на то, чтобы посмотреть, что из всего этого получится. Так давайте и следовать этому. Если мы посмотрим, каков результат деятельности, какие нужны изменения, может быть, через полгода или к концу этого года уже этот законопроект потеряет необходимость и актуальность, зачем тогда сейчас его голосовать? Давайте тогда в конце года его и рассмотрим еще раз.

 

КРУЛЬКО І.І. Ярославе, ми не знаємо, що буде в кінці року.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Правильно. Я и говорю, что не знаем, зачем нам сейчас лишнее что-то.

 

КРУЛЬКО І.І. Ми вже бачимо, як це все працює, що запропонував Мінфін. Воно погано працює.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ванат Петро Михайлович.

 

ВАНАТ П.М. Уважаемые коллеги, есть две позиции. Первая, этот внесенный законопроект меняет уже принятый бюджет и вносит изменения в Бюджетный кодекс. Но много полезного, кстати, есть в этом проекте и я буду голосовать, когда он будет отработан. Но впереди у нас административная реформа, впереди объединение громад, так давайте этот год переживем так, как мы живем. Мы плохо живем, но переживем. И на следующий год после принятия закона о реформировании, тогда и будем принимать новый закон относительно распределения средств базового уровня налогообложения. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Деркач Андрій Леонідович.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Я хочу напомнить уважаемым коллегам, что когда мы обсуждали изменения к Бюджетному кодексу, у нас была живая дискуссия, в том числе, как нам Виктор Михайлович уже рассказывал, на тему того, что системные изменения вот так вноситься не могут. Дальше мы получили практику применения действующего законодательства. И задача комитета в том числе, я хочу напомнить коллегам, это изучение практики применения действующего законодательства. Так вот, каждый из мажоритарщиков, или тех, кто связан з реальной экономикой, понимают, что есть проблема, связанная с сегодняшним состоянием Бюджетного кодекса и практикой применения Бюджетного кодекса на местах. В первую очередь это касается вопросов, связанных с сельськими советами, о чем говорят коллеги в этом законопроекте. А если уточнять, то здесь очень неплохо прописана схема образовательной и медицинской субвенции. Два пункта, прописанные в этом законе, имено касающиеся этой темы, можно брать и голосовать сразу, потому что здесь написаны простые вещи, что на финансовое обеспечение таких "навчальних закладів можуть спрямовуватися інші кошти з місцевих бюджетів". Дальше прописана логика того, как прокрываются долги предыдущих периодов. Но также в этот законопроект внесены достаточно политические нюансы, поэтому хороший посыл, связанный с работой наших коллег-депутатов, испорчен политическим акцентом. Но вина в этом на самом деле Министерства финансов, которое приходит сюда и зачитывает нам текст на тему того, что этого делать нельзя, потому что этого делать нельзя. Мало того, что министр сюда не ходит, при всем моем уважении, но у них же нет грузинов, которые не понимают украинский язык, или есть у вас грузины? Еще нету.

У меня простой вопрос, если я как народный депутат за два месяца знаю анализ практики применения законодательства у себя в округе, то вы не видите, что надо менять Бюджетный кодекс, что уже там есть моменты, которые надо поменять? Так внесите такое предложение, такой законопроект. Если не можете сами сделать, прийдите к председателю бюджетного комитета, к первому заместителю, они внесут этот законопроект, чтобы не пропускать через Кабинет Министров. Теперь вы ставите в положение ракетчика депутатов. Потому что не голосовать за это мажоритарщик не может, потому что здесь часть вещей правильно выписана, с другой стороны, мы понимаем, что это раздувает бюджет на 8 миллиардов, понимаем, что в зале это не пройдет. Но это, еще раз говорю, функция Министерства финансов. Потому что Министерство фининсов определяет политику в этой отрасли. Вот это для себя со своим министром обсудите.

Как выходить из этой ситуации, не знаю. Наверное, правильно, пусть зал определяется, как голосовать. Но вы должны внести законопроект в ближайшие две недели по части изменений, которые абсолютно рабочие и понятные всем. И вы сами знаете, что это правда. Спасибо.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, я пропоную стратегічно не приймати це. А щодо політичного застосування цих проектів. Я - голова адміністрації, у мене в районному центрі, про який сьогодні іде мова і болить серце у Івана Івановича, він автор законопроекта, всі елементи соціальної інфраструктури утримуються за рахунок районного бюджету, якому сьогодні ми дали базовий рівень, який ми наситили 60 відсотками ПДФО і так далі. Тому я в принципі навіть не бачу предмета для розмови. Якщо це і стосується одного відсотку, можливо, бо не всі у нас райони однотипні в Україні.

Я телефоную постійно своєму начфіну і запитую: "Як у тебе справи?". Він каже: "Проблем немає". Зробили трансферт і питання вирішили. Про що ми тут говоримо?

Тому я пропоную не підтримувати цей законопроект.

 

ПАВЕЛКО А.В. Олексій Савченко.

 

САВЧЕНКО О.Ю. Вот уже второй раз я слышу позицию Министерства финансов. Сначала мы поддержали по угольной отрасли закон, где выступало Министерство финансов и четко донесло мысль, что против. Теперь мы слышим второй закон, где Министерство финансов против, где ответственность лежит в целом на Министерстве финансов, потому что все равно потом вернется вопрос к бюджету. Я считаю, что на сегодняшний день такую практику нужно вообще исключить, чтобы нам было проще работать. Я считаю, поскольку мы отвечаем больше за бюджетную сферу, то если Министерство финансов против, значит мы тогда не будем рассматривать законопроект.

 

(Шум у залі).

 

САВЧЕНКО О.Ю. Я очень уважительно отношусь ко всем и никогда никого не перебиваю.

Дальше. Я хочу мысль свою донести. Если Министерство финансов против, тогда пусть договорятся с Министерством финансов таким образом, чтобы министерство устраивал закон. Или же Министерство финансов откорректирует это так, чтобы устраивало это все в целом и в бюджете. Тогда это будет иметь нормальное действие. На сегодняшний день мы постоянно находимся в каких-то вилках.

Я согласен с коллегами, которые говорили, что постоянно существует двоякая трактовка одного и того же предложения. Чтобы этого не происходило, надо исключить практику, где ключевое министерство против. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрей Леонидович. И подводим черту.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Я хочу обратить внимание уважаемого коллеги, что депутаты для того и существуют, что мы имеем законодательную инициативу. А Министерство финансов за 20 лет моей работы в государственных органах исполнительной власти никогда не выступало "за" ни одного вопроса. Более того, Министерство финансов никогда не отвечает за ту финансовую политику, которую оно проводит. Отвечает Премьер-министр и выборные люди, то есть те, кто приходит непосредственно к власти. Если мы пойдем по такому пути, то зачем нам вообще Верховный Совет нужен?

На сегодняшний день каждый, кто пришел сюда, прошел определенную школу в своей деятельности: кто-то прошел районный совет, кто-то городской, кто-то областную администрацию, кто-то районную администрацию. И вот этот совокупный опыт, он позволяет со всех сторон рассматривать практику применения того или иного вносимого законопроекта. Вот о чем идет речь.

А Министерство финансов – это орган, который должен определять политику. К сожалению, в ситуации, в которой мы существуем, оно не определяет эту политику. Поэтому так подходить нельзя. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Іван Іванович Крулько. І завершуємо.

 

КРУЛЬКО І.І. Колеги, я дякую всім за обговорення. Я хотів би стосовно цього законопроекта сказати таку річ. Якщо дійсно так трапиться, а це можливо, що у Верховній Раді цей законопроект буде ухвалений в першому читанні, нам ніщо не заважає при підготовці до другого читання ті норми, які викликають зауваження в членів комітету, вони можуть бути відхилені в порядку поправок, а те, що може сьогодні допомогти місцевим бюджетам працювати на належному рівні, в тому числі в питанні виконання делегованих їм повноважень, це може бути прийнято і винесено у Верховну Раду для підтримки в другому читанні. Тому я не хотів би, щоб через деякі норми, які викликають зауваження, рубався весь законопроект, який в більшій частині є позитивним і за який можна голосувати, і Верховна Рада його може підтримати в другому читанні і в цілому. Більше того, я вже висловлював пропозицію, це може бути поправка до законопроекту про те, що він може вступити в силу з нового бюджетного циклу.

Я пропоную, щоб ми найбільш компромісний варіант, який напрацював в тому числі і підкомітет, щоб ми його прийняли. При цьому можуть бути два варіанти стосовно того, чи ми спочатку проголосуємо за одне із рішень, яке передбачено в Регламенті, а потім уже у зв'язку з тим, що ці рішення можуть не набрати достатньо голосів ми запропонуємо Верховній Раді визначитися. Я вважаю, що запропонувати Верховній Раді визначитися – це є найкращий варіант при розгляді цього законопроекту.

І ще одне. Василь Васильович дуже категорично висловився з приводу цього законопроекту. Знаючи позицію Радикальної партії, я би не був такий категоричний. Коли я чую виступи лідера Радикальної партії, то вони зазвичай стосуються популістської підтримки сільських голів. Я вважаю, що ми можемо бути один до одного коректними в питанні оцінки тих чи інших законодавчих ініціатив.

 

ПАВЕЛКО А.В. Іван Іванович Куліченко.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Я не знаю, чому мовчить Міністерство фінансів. Є статистика на сьогодні, що коли немає коштів на утримання, то звертаються до казначейства за короткотерміновими позиками, так от кількість позик  зменшилася в рази зараз. Питання стоїть в тому, що коштів зараз вистачає. Це не питання цього дня. Вони вирішені в змінах до бюджету 2 березня. Питання в тому, що пропонується, щоб села не займалися адмініструванням акцизу, податком з нерухомості, щоб вони мали повний баланс фінансування за рахунок податку із заробітної плати. Інше питання, куди вони підуть.  Це питання треба вирішити комплексно.

Тому у нас шлях один. Працюючи по двом законам, які ми розглядаємо зараз, вони в першому читанні не пройшли. Або зараз приймаємо рішення щодо визначення з цього питання тільки на кінець року, коли буде формуватися інший бюджет і зміни до законодавства. Або ж перенести в зал, коли збалансуються ці два закони, фінансова частина вирішиться автоматично: що буде фінансуватися через районний бюджет, що отримають села напряму. Ми зараз молотимо воду в ступі. Вони як жили, так і живуть, не гірше, ніж жили в минулому році. Питання тільки в тому, чи займатися новими податками, чи не займатися. Тільки треба це питання вирішити одночасно з 1898, 1899, і тоді 1900 вирішиться автоматично.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дубневич Богдан Васильович.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Шановний Іване Івановичу, я дозволю собі не погодитися з вами в тій частині, що вони живуть, як і жили. Це ПДФО, яке залишалося, воно давало якусь надію на життя. І деякі сільські ради так і жили, дякуючи тому, або мали якусь кількість коштів, які могли розподілити.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Я вибачаюсь. На свою заробітну плату, так, а я кажу про утримання інфраструктури.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Друге. Взявши аналіз у себе в виборчому окрузі, я бачу, що сільські ради, на територіях яких є заправки і таке інше, дійсно вони собі почали отримувати мільйони, які не всі знають, куди собі їх витратити. Це також, перепрошую, правда.

Дійсно, треба зробити, щоб те ПДФО повернулося в сільські ради, щоб вони дійсно почали ремонтувати дороги, витрачати на медицину. Бо кожного разу ми їх обмежуємо. За більше трьох місяців своєї роботи у Верховній Раді я не почув жодного закону чи підзакону, чи розпорядження, яке б полегшувало чи податкову систему, чи будь-що. Всі тільки думають, і здебільшого уряд сьогоднішіній, як би більше обкласти податками. Це також правда і ми маємо це визнати.

Я хочу сказати колегам, може, не всі були на Погоджувальній раді, коли збирали голів фракцій, коли ми другий раз переглядали бюджет, то ми з братом Дубневичем Ярославом відстоювали там, щоб ті 5 відсотків акцизного збору ділилися по схемі 60:40 і так далі. Не дійшли до спільної думки, а дійшли до того, що після півріччя переглянемо цей момент, як його розподіляти, тому що тоді буде чіткий аналіз, що до чого.

Дякую за увагу. Дякую, Андрію Васильовичу, що надали слово. Але Івана Крулька я буду підтримувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Мы Ивана Крулька всегда будем поддерживать. Но сейчас хочу подытожить. Поступило два предложения, которые мы должны будем сейчас обсудить и проголосовать. Первое, я думаю, что все-таки надо придерживаться Регламента и начать с того, что мы все-таки должны принять какое-то результативное или нерезультативное решение. Но поставить на голосование я обязан. Это было предложено Анатолием Сергеевичем Матвиенко и Виктором Михайловичем Пинзеником, о том, что відхилити даний законопроект, не підтримувати, об'єднати його з двоми законопроектами, які йдуть паралельно, та відпрацювати один законопроект.

И второй вариант. Если мы не примем решение, передать это решение в сессионный зал Верховной Рады.

Ставлю на голосование предложение Матвиенка Анатолия Сергеевича. Кто за даное предложение, прошу голосовать. Еще раз, Анатолий Сергеевич, ваше предложение.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я вважаю, що в цій редакції цей законопроект не може бути підтриманий. Тому рішення бюджетного комітету – відхилити його.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Шість.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Утримався? Рішення не приймається.

Пропонується підтримати таке рішення. Оскільки комітет не може прийняти жодного результативного рішення щодо зазначеного законопроекту, пропонується визначитися щодо нього сесійній залі.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ви можете ще поставити на голосування питання про те, щоб підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добре. Є така пропозиція?

Тоді голосуємо наступну пропозицію. Хто за підтримку даного законопроекту, прошу голосувати. За основу. Хто за?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Сім.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Утримався?  Рішення не приймається.

Таким чином, оскільки комітет не може прийняти жодного результативного рішення щодо зазначеного законопроекту, пропонується визначитися щодо цього законопроекту сесійній залі Верховної Ради. Приймається? Хто за дану пропозицію, прошу голосувати.

 

МАТВІЄНКО А.С. Це не голосується. Це автоматично.

 

ПАВЕЛКО А.В. Крулько Іван Іванович, ви добре знаєте Регламент, ми можемо голосувати за дану пропозицію?

 

КРУЛЬКО І.І. Я вважаю, що в будь-якому випадку комітет повинен проголосувати за висновок, оскільки висновок ми будемо долучати до законопроекту і передавати його для народних депутатів. У висновку є зауваження до законопроекту, в тому числі і слушні. Якщо ми зараз не проголосуємо, то ми не зможемо дати висновок. Тому я вважаю, що абсолютно нормально, якщо ми проголосуємо за висновок, який буде закінчуватися словами, що пропонується визначитися щодо цього законопроекту безпосередньо у Верховній Раді. І це якраз і є той компромісний варіант, який об'єднає наш комітет.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Додати, що не знайшов підтримки в бюджетному комітеті, тому пропонується так.

 

КРУЛЬКО І.І. Звичайно, ми можемо додати, оскільки комітет не зміг проголосувати про відхилення, не зміг проголосувати про підтримку, він пропонує визначитися Верховній Раді.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я думаю, що це може говорити той, кому буде доручено від імені нашого комітету виступати, той і скаже, що за законопроект проголосувало, скажімо, 7, інші не підтримали, відхилення підтримали 6, інші не підтримали. Таким чином, комітет не прийняв рішення. І тому право Верховної Ради розв'язати це питання, визначитися.

Але приймати таке рішення на комітеті, я такої практики не знаю.

 

ПАВЕЛКО А.В. Иван Иванович, может быть, мы действительно предложим, кто будет выступать это все и скажет по решению комитета?

 

КРУЛЬКО І.І. А що ми даємо Верховній Раді?

 

МАТВІЄНКО А.С. Комітет не прийняв рішення, Верховна Рада нехай визначається.

 

КРУЛЬКО І.І. Тобто у висновку, який ми передаємо Верховній Раді, буде написано так, що оскільки комітет не зміг прийняти жодного результативного рішення, запропоновано визначитися щодо цього законопроекту Верховній Раді.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Уважаемые коллеги, экономя рабочее время и поддерживая позицию о том, что мы все-таки должны слушать Министерство финансов хотя бы иногда, я предлагаю оформить решение  комитета. Секретариат напишет. Сделать рабочую группу комитета совместно с Министерством финансов. В течение двух недель отработать изменения по Бюджетному кодексу, касающиеся текущей ситуации упрощения работы по сельским советам и так далее.

 

МАТВІЄНКО А.С. Андрей Леонидович, мы договорились, что за полугодие мы будем это делать, по итогам полугодия.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Пока пойдут стилистические изменения, до второго чтения будет ровно полгода.

Поэтому есть такое предложение, давайте мы компромиссное решение сделаем. Министерству финансов мы поручим доработать эту систему. Есть простые вещи, которые вносятся практически автоматически. Почему мы не можем это сегодня отработать?

 

МАТВІЄНКО А.С. Давайте підтримаємо.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Давайте сделаем эту рабочую группу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрей Леонидович, есть уже такая рабочая группа при Гройсмане по децентрализации. Я думаю, что мы эти вопросы должны объеденить с Бюджетным кодексом.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Если начнем объединяться с Гройсманом, мы через полгода не выйдем из этого.

 

ПАВЕЛКО А.В. Какое предложение? Поставить на голосование вопрос о создании рабочей группы?

 

ДЕРКАЧ А.Л. Мое предложение на голосование. У нас есть подкомитет по вопросам, связанным с законодательством по бюджету.

 

ПАВЕЛКО А.В. На базе него создать рабочую группу?

 

ДЕРКАЧ А.Л. Поручить на нашем подкомитете во главе с председателем подкомитета, с Министерством финансов рабочую группу создать вместе. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Кто за даное предложение, на базе подкомитета создать рабочую группу вместе с Министерством финансов и отработать все преложенные изменения. Протокольное решение? Протокольное решение.

Кто за даное предложение, прошу голосовать. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Три. Рішення приймається. Дякую.

Переходимо до "Різного". Щодо проведення 26 березня 2015 року слухання у Комітеті з питань бюджету на тему: "Діяльність Рахункової палати: шляхи законодавчого реформування". Проект рішення з цього питання роздано. Слово надається голові підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько Івану Івановичу.

Будь ласка, Іване Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, ви знаєте, що Президентом України внесений до Верховної Ради України законопроект про практично нову редакцію Закону про Рахункову палату. Цей законопроект під номером 2072 прийнятий в першому читанні. Зараз Комітет з питань бюджету як профільний комітет з розгляду цього законопроекту приступив до його розгляду  і підготовки до другого читання.

У той же час, є така форма, на мою думку, достатньо ефективної роботи комітету як комітетські слухання, на яких можна провести досить широке обговорення різних ініціатив, особливо такого системоутворюючого закону як Закон про рахункову палату. Тому є пропозиція застосувати нашим комітетом таку форму роботи як комітетські слухання. Провести ці комітетські слухання наступного тижня. Ми консультувалися з цього приводу з Головою комітету, пропонується провести в середу 25 березня. Зробити це на базі нашого комітету. Запросити до участі у цих комітетських слуханнях усіх зацікавлених сторін: ініціаторів законопроекта, тобто представників Адміністрації Президента, представників Рахункової палати, експертів, які займаються державним фінансовим контролем і в тому числі питанням стосовно видаткової і дохідної частини бюджету. Крім того, пропонується запросити міжнародних експертів, які були залучені до розробки цього законопроекту 2072. І за підсумками комітетських слухань, опрацювавши всі пропозиції, які надійдуть від народних депутатів, і вже частина з них надійшла на цей момент.

Я хотів би нагадати, що завтра останній день, коли Комітет з питань бюджету приймає пропозиції до законопроекту. Ми ці пропозиції до комітетських слухань опрацюємо і будемо мати можливість, обговоривши все із залученням максимально широкої кількості зацікавлених осіб, винести на комітет на друге читання.

Я пропоную саме з такою логікою погодитися  і застосувати цю важливу функцію, яка передбачена Законом про комітети, як комітетські слухання. Отже, 25 березня 11:00. Прошу підтримати ініціативу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається? Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Одноголосно.

 

МАТВІЄНКО А.С. А хто виконавець?  Персонально?

 

КРУЛЬКО І.І. У нас є підкомітет, який займається питаннями Рахункової палати, я цей підкомітет очолюю.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добре. Приймається. 25 березня об 11 годині. Прошу голосувати.

І останнє питання. Про  орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на березень і квітень 2015 року. Всім роздано проект. Пропонується затвердити орієнтовний розклад. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Приймається.

Дякую всім за участь. Про наступне засідання буде оголошено.