Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 20 травня 2015 року (протокол № 21) розглянув проект закону про внесення змін до статті 91 Бюджетного кодексу України, внесений народними депутатами України Матвієнком А.С., Дубневичем Я.В., Довбенком М.В., за реєстр. № 2875 від 15.05.2015 року.

У законопроекті шляхом внесення змін до підпункту «в» пункту 10 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), передбачається доповнити перелік видатків, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, видатками на капітальний та поточний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є реалізація механізму участі місцевих громад і органів місцевого самоврядування у забезпеченні ремонту та реконструкції системи доріг державного значення, які знаходяться на території таких громад (на договірних умовах).

Тому законопроект системно пов’язаний із поданим цими ж авторами проектом закону про внесення змін до деяких законів України щодо співфінансування доріг загального значення (реєстр. №2874), згідно з яким пропонуються зміни до законів України «Про автомобільні дороги» та «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо наділення органів місцевого самоврядування правом здійснювати капітальний та поточний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення, та його фінансове забезпечення (за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів – як співфінансування на договірних засадах).

Згідно із статтею 63 Кодексу місцеві бюджети містять надходження та витрати на виконання повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, які становлять єдиний баланс відповідного бюджету.

Виходячи із зазначеного та керуючись принципом збалансованості бюджетної системи, у частині десятій статті 78 та частині першій статті 85 Кодексу, зокрема, визначено, що держава може передати органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів.

Відтак, законопроект має містити пропозиції щодо джерел здійснення запропонованих видатків. Водночас, як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, місцеві бюджети отримали додаткові надходження внаслідок здійснення заходів щодо реформування міжбюджетних відносин, зокрема, їх доходи серед іншого суттєво зростають за рахунок акцизного податку (5%) на паливо-мастильні матеріали від АЗС, розташованих на державних магістральних дорогах, що вбачається джерелом таких видатків.

Довідково: відповідно до пункту 16 частини першої статті 64 та пункту 20-3 частини першої статті 69 Кодексу до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування (бюджетів сіл, селищ, міст, районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад) зараховується акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами.

З огляду на вимоги частини першої статті 13 Кодексу доходи загального фонду місцевих бюджетів використовуються на видатки загального фонду відповідно до рішень про місцеві бюджети (за січень-березень 2015 року 92,8% таких доходів спрямовано на захищені статі видатків місцевих бюджетів).

За оперативними даними Казначейства України за січень-квітень 2015 року до місцевих бюджетів надійшло 1834,1 млн.грн. зазначеного акцизного податку, що становить 33,4% затвердженого місцевими радами плану на рік.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку (лист від 20.05.2015 р. № 16/3–787/2875 на 2 арк. додається), погоджуючись у цілому з наведеними у пояснювальній записці аргументами на користь внесеної законодавчої пропозиції та в цілому підтримуючи прийняття законопроекту, у той же час зауважує таке. Зважаючи на складну фінансово-економічну ситуацію окремих регіонів, існуючі проблеми з наповненням місцевих бюджетів, ГНЕУ вважає, що фінансування зазначених у проекті видатків без залучення державних ресурсів може бути проблематичним. Можливо, у проекті доцільно було б визначити принаймні орієнтовані умови пропонованого співфінансування, як це, зокрема, передбачено чинною частиною третьою статті 24-1 Бюджетного кодексу України, згідно з якою програми і проекти, що реалізуються за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, підлягають співфінансуванню з місцевих бюджетів на рівні 10 відсотків.

Враховуючи наведене, а також те, що за змістом відповідних положень пункту 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Бюджетного кодексу України забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, ГНЕУ зазначає, що для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту слід отримати експертний висновок Уряду.

Міністерство фінансів України згідно з своїм висновком не заперечує щодо розгляду законопроекту, зазначаючи, що реалізація його положень не вплине на доходну і видаткову частину державного бюджету.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України  з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

За наслідками розгляду Комітет ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до статті 91 Бюджетного кодексу України (реєстр. № 2875 від 15.05.2015), внесений народними депутатами України Матвієнком А.С., Дубневичем Я.В., Довбенком М.В., за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.

Співдоповідачем на сесії Верховної Ради України з цього питання пропонується Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Комітету з питань бюджету Куліченко Іван Іванович.