СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

 

28 лютого 2018 року

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Є пропозиція розпочати роботу.

Доброго дня, шановні народні депутати! У зв'язку із службовим відрядженням деяких наших колег до Великобританії на чолі з головою комітету за його дорученням сьогодні головую я – перший заступник голови Василь Амельченко.

Зареєструвалося 15 народних депутатів. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим.

Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання комітету. Проект порядку денного у вас є. У кого є пропозиції?

Сергій Рудик, прошу.

 

РУДИК С.Я. У мене є доповнення. У нас щойно відбулося засідання підкомітету під головування колеги Богдана Васильовича Дубневича, де ми пройшли питання по митному експерименту про перехід залишків 2017 року на 2018 рік в Черкаській області, затвердили цей перелік на 4,7 мільйони. В мене прохання, не відкладаючи, щоб швидше вони поступили в діло, відразу його внести до порядку денного комітету і розглянути.

Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Нема питань.

Тоді є пропозиція проголосувати за порядок денний з урахуванням пропозиції Сергія Рудика. Хто за, прошу голосувати. Проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Один – утримався. Рішення прийнято.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Порядок денний затверджено. Переходимо до першого питання порядку денного.

У зв'язку із відсутністю голови підкомітету Левченка Юрія Володимировича на засіданні комітету по першому питанню доповідає секретар комітету Шкварилюк Володимир Васильович.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Дякую, Василю Васильовичу.

Шановні члени комітету, шановні присутні! На ваш розгляд виносяться 69 законопроектів, які розглянуті, які мають або не мають впливу на показники бюджету. Із них: 22 – такі, що не мають впливу на показники бюджету, і 47 – такі, що мають вплив на показники бюджету. Якщо в колег є зауваження до даних законопроектів, прошу їх висловлювати, якщо немає, то прошу підтримувати ті, що мають і ті, що не мають.

Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Голосуємо. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету? Хто за? Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно. Рішення прийнято.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.

Хто за те, щоб підтримати проекти рішень до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету? Хто за? Проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Рішення прийнято одноголосно.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.

Друге питання. Про погодження Переліку об'єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в Івано-Франківській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Івано-Франківської обласної державної адміністрації). Слово надається виконуючому обов'язки заступника голови Держагенства автомобільних доріг Харченку Олександру Івановичу. Прошу.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Шановний Василю Васильовичу, шановні члени бюджетного комітету! За інформацією Івано-Франківської обласної державної адміністрації в 2017 році в рамках експерименту було зібрано 127,3 мільйонів гривень, спрямовано в минулому році на оплату робіт 121,8 мільйони гривень, залишок коштів склав 5 мільйонів 500 тисяч гривень. В 2017 році в межах митного експерименту були виконані, профінансовані роботи на загальну суму 281,3 мільйони гривень. Це так, до відома.

Пропонується за рахунок залишку цих коштів 5,5 мільйонів гривень, спрямувати їх на часткову оплату виконаних робіт по дорозі Т-09-06: Івано-Франківськ – Надвірна. Перелік об'єктів погоджено Мінінфраструктури та "Укравтодором". Прошу вас підтримати.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую, Олександре Івановичу.

Слово надається голові підкомітету Дубневичу Богдану Васильовичу по Івано-Франківській області.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. … (Без мікрофону).

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Я дякую, Богдане Васильовичу.

Хто із колег бажає висловитись? Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я хочу засвідчити повагу до комітету, але справа в тому, що погода така, яка вимагає сьогодні наводити порядок на території. Я вчора узгоджував із підкомітетом і є дозвіл розглянути без присутності керівника державної служби області і підтримати це рішення сьогодні комітетом.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Приймається. Тоді переходимо до голосування.

Прошу, пропонується комітету підтримати рішення, запропоноване головою підкомітету Дубневичем Богданом Васильовичем, а саме: погодити перелік об'єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів у Івано-Франківській області в рамках експерименту, поданий листом Івано-Франківської обласної держаної адміністрації 19 лютого 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету. Хто за? Проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Рішення прийнято. Один - утримався.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Пропонується  відразу питання по Черкаській області розглянути. Прошу, доповідає начальник Служби автомобільних доріг у Черкаській області Демиденко Владислав Ігорович.

 

ДЕМИДЕНКО В.І. В рамках митного експерименту в минулому році надійшло 232 мільйони гривень. Залишок коштів становить 4,7 мільйони гривень. На даний час ми представляємо перелік об'єктів виконання поточних середніх ремонтів на 2018 рік, в тому числі об'єкт, розпочатий в 2017 році, в цьому році плануємо завершення. Крім цього, до переліку об'єктів поточних середніх ремонтів включено проектування об'єктів автомобільних доріг державного значення.

Даний перелік погоджений "Укравтодором" та Міністерством інфраструктури України. Прошу підтримати.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.

Для співдоповіді слово надається виконуючому обов'язки  заступника голови "Укравтодору" Олександру Івановичу Харченко.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Шановні члени бюджетного комітету, перелік, наданий Черкаською обласною держаною адміністрації, Мінтрансом та "Укравтодором" розглянуто і погоджено. Просимо вас також  підтримати і погодити.

Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую, Олександре Івановичу.

Слово надається  голові підкомітету Дубневичу Богдану Васильовичу. Прошу, Богдане Васильовичу.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пропонується комітету підтримати таке рішення: погодити перелік доріг у Черкаській області, що здійснюється в рамках експерименту, поданий листом Черкаської  обласної держадміністрації від 22 лютого 2018 року з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету. Прошу підтримати.

Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, є в когось бажання висловитися з цього приводу? Немає.

Пропонується підтримати роздану пропозицію підкомітету та озвучену головою підкомітету Дубневичем Богданом Васильовичем. Хто за? Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Один – утримався. Рішення прийнято.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.

Переходимо до третього питання порядку денного. Про погодження перерозподілу деяких видатків Міністерства освіти і науки на 2018 рік та розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (постанова уряду  № 88). Доповідає радник Міністра освіти і науки з фінансових питань Даниленко Світлана Василівна. Прошу, Світлано Василівно.

 

ДАНИЛЕНКО С.В. Шановні народні депутати, Міністерство освіти просить погодити перерозподіл та розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання підтримки особам з особливими освітніми потребами на виконання пункту постанови № 88. У державному бюджету на 2018 рік на цю субвенцію було передбачено коштів в сумі 504,5 мільйони. Цією постановою кошти в сумі 404,5 мільйони розподілені між обласними бюджетами пропорційно кількості дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних і спеціальних класах закладів загальної середньої освіти. З них: 304,5 мільйони будуть використані на проведення корекційно-розвиткових занять з такими учнями та закупівлю корекційного обладнання для таких дітей, 100 мільйонів будуть використані на оснащення кабінетів в інклюзивно-ресурсних центрах. Ще 100 мільйонів будуть розподілені і направлені на збільшення видатків за бюджетною програмою "Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів" для централізованої закупівлі сучасних методик для проведення комплексної оцінки, діагностики розвитку дітей з особливими освітніми потребами, якими будуть оснащені усі інклюзивно-ресурсні центри - це буде 70 мільйонів, та навчання, отримання ліцензії фахівців інклюзивно-ресурсних центрів по використанню цих методик – буде використано 30 мільйонів.

Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую, Світлано Василівно.

Це питання було розглянуто на підкомітеті. Слово надається голові підкомітету Куліченку Івану Івановичу.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги, пропонується підтримати таке рішення комітету: погодити перерозподіл видатків загального фонду державного бюджету, передбачених Міносвіти на 2018 рік, та розподіл між місцевими бюджетами субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, здійснені відповідно до постанови уряду від 21 лютого 2018 року  № 88. Прошу підтримати.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую, Іване Івановичу.

Шановні колеги, в кого є питання з цього приводу?

Прошу, Андрію Леонідовичу.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Скажите, пожалуйста, какое количество этих центров будет и какая методика работы этого центра, чтобы было понятно. Там 70 миллионов выделяется на них, да?

 

ДАНИЛЕНКО С.В. 70 мільйонів, це мається на увазі, буде проведена централізована закупка для цих центрів обладнання для проведення діагностики дітей.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Вот эти центры, на сегодняшний день мы как мажоритарщики имеем в каждом практически районе центры, которые работают по реабилитации детей.

 

ДАНИЛЕНКО С.В. Це мається на увазі, і ті, що є, і ті, що будуть створюватись.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Те, которые будут создаваться, они будут на базе Министерства образования создаваться, эти центры?

 

ДАНИЛЕНКО С.В. Ні.

 

ДЕРКАЧ А.Л. То есть это те же центры, просто в них добавка идет, да? Я понял. Спасибо.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Анатолій Сергійович і Рудик.

 

МАТВІЄНКО А.С. Світлано Василівно, ми продекларувати інклюзивну освіту і принцип її організації. Я, наприклад, маю дуже багато скарг, де відмовляють прийому в школи на отримання освіти. Інклюзивна – це побажання  чи це принцип, який… 

Воно трошки за межами сьогоднішньої теми, я підтримую розподіл. Але в принципі дуже багато нарікань про відмову дітям навчатися. Хоча ми продекларували принцип інклюзивності.

 

ДАНИЛЕНКО С.В. Це в школах організовуються спеціальні інклюзивні класи.

 

МАТВІЄНКО А.С. Та я вас хочу запитати, що робити? Як реагувати на звернення батьків, яким відмовляють у навчанні її дитини в тій чи іншій школі?

 

ДАНИЛЕНКО С.В. Я думаю, звертатись до нас. У нас зараз створений директорат, який буде займатися виключно інклюзивною освітою і який буде вести це питання. Зараз вони збирають інформацію по всій Україні з усіх областей. І всі побажання, я думаю, що будуть враховані.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Рудик, прошу, питання.

 

РУДИК С.Я. Пані Світлано, у мене питання, коли закінчиться формування списку капвкладень, які ми затверджували в бюджеті на поточний рік? Є багато якихось незрозумілих чуток навколо цього списку, а людям треба вже починати роботу.

 

ДАНИЛЕНКО С.В. Ви маєте на увазі, по університетах?

 

РУДИК С.Я. Так, я маю на увазі, по університетах.

 

ДАНИЛЕНКО С.В. Справа в тому, що у нас ці кошти закладені і починається їх розподіл з квітня. Оскільки ці два перші місяці ми працювали з Мінфіном, з бюджетом, з казначейством, цей розподіл ще іде між обов'язкових виплат між усіма. І зараз буквально, я думаю, що протягом наступного тижня буде цей розподіл зроблений. Ми ознайомимо і все буде доведено.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.

З іншого боку, пані Світлано, користуючись нагодою, скажу.  На останній зустрічі з виборцями в Чернівецькій області я почув подяку вашим місцевим органам управління освітою за те, що вони, навіть коли батьки правильно оформляють документи і дитина, скажімо, 2-3 місяця не може відвідувати школу, то навіть учителі відвідують дитину на дому і надають таку освітню послугу. Тому, я не знаю, це залежить, напевно, від різного рівня менеджменту ваших управлінців на місцях. Тому зверніть на це увагу, будь ласка, на зауваження наших колег.

Хто за те, щоб підтримати озвучену головою підкомітету Куліченком Іваном Івановичем пропозицію погодити встановлений постановою уряду від 21 лютого за номером 88 перерозподіл видатків державного бюджету та розподіл між місцевими бюджетами субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами.

Голосуємо. За? Проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно. Рішення прийнято.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В.  Дякую.

Шановні колеги! Переходимо до розгляду 4-го питання. Щодо звіту про хід і результати виконання програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2017 році.

Шановні колеги! На виконання статті 228 Регламенту Верховної Ради уряд 14 лютого подав на розгляд парламенту звіт про хід і результати виконання програми діяльності Кабінету Міністрів у 2017 році.

Голова Верховної Ради доручив профільному Комітету з питань економічної політики та іншим комітетам розглянути дане питання.

Для представлення зазначеного звіту запрошено міністра фінансів, який в уряді відповідає за взаємодію Кабінету Міністрів  з нашим комітетом. Перед початком розгляду звіту та наданням можливості доповідачу відповісти на запитання належить відзначити, що, виходячи з предметів відання комітету, уряд має аналізувати з комітетом у першу чергу в контексті забезпечення бюджетного процесу. З цього приводу варто звернути увагу, що в 2017 році Кабінет Міністрів забезпечив дотримання регламентних строків термінів подання до Верховної Ради проекту Державного бюджету на 2018 рік та його доопрацювання до другого читання з урахуванням бюджетних висновків Верховної Ради.

 Щодо оцінки виконання Державного бюджету за 2017 рік слід зауважити, що Регламентом визначено окрему процедуру розгляду річного звіту про виконання Закону про Державний бюджет. Уряд повинен не пізніше 1 квітня подати такий звіт, і тоді комітет з урахуванням висновків Рахункової палати матиме можливість ґрунтовно його опрацювати та надати свої пропозиції. Тому на даний час передчасно робити остаточні висновки щодо виконання Державного бюджету за минулий рік. Але дякую Олександру Олександровичу Данилюку, міністру фінансів, що він сьогодні особисто буде на комітеті представляти звіт.

Тому прошу, слово для доповіді надається Міністру фінансів України Данилюку Олександру Олександровичу.

 

ДАНИЛЮК О.О. Дуже дякую. Радий усіх вітати. Для мене честь представляти звіт уряду за 2017 рік. І в рамках цього звіту я хочу коротко окреслити результати роботи Міністерства фінансів у 2017 році у напрямку бюджетної політики.

Програма діяльності Кабінету Міністрів у 2017 році передбачала реформування системи управління державними фінансами. Минулого року Мінфін розробив, а уряд схвалив стратегію реформування системи управління державними фінансами на 2017-20 роки, а також план заходів з її впровадження. Це своєрідна дорожня карта, по якій рухається Мінфін для забезпечення послідовності бюджетної та податкової політики, підвищення якості надання державних послуг та ефективності використання бюджетних коштів. Для Мінфіну одним із пріоритетів діяльності є бюджетна реформа. Ми змінили основні підходи до процесу бюджетування. Першочерговими для нас є не видатки чи побажання, а саме доходи та реальні можливості. Всі видатки мають бути підтверджені доходами. Треба жити за рахунок того, що ми насправді маємо, реальних ресурсів. Лише зростаюча економіка дозволить державі витрачати більше. Саме за такими підходами ми формували бюджети на 2017-й, 2018 роки – з ефективним використанням бюджетних коштів та забезпеченням фінансування основних реформ. Така зміна філософії бюджетних витрат сприяє збалансованості бюджету та стимулює реформу в інших сферах, адже ми визначили обсяг фінансування, в тому числі виходячи з необхідності реформувати і розвивати той чи інший пріоритетний напрямок. При цьому ми робимо головний акцент на фінансуванні якісних послуг та високого рівня сервісу, а не просто утримання пустих приміщень.

Крім того, в 2017 році ми наблизилися до запровадження в Україні середньострокового бюджетного планування. Про це свідчить перш за все розробка і схвалення проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2018-20 роки, так звана бюджетна декларація. У середньостроковій бюджетній декларації ми визначили стелі видатків та надання кредитів головних розпорядників коштів держбюджету на планові і наступні за планом два бюджеті періоди.

Щодо важливих цифр. Ми визначили дефіцит державного бюджету на 2018-20 роки у межах маяків меморандуму з Міжнародним валютним фондом. Ми можемо забезпечити утримання дефіциту держбюджету в межах цих цільових показників. Нагадаю, це 2,4% від ВВП в цьому році, 2,2% - в 2019 році і 2% - в 2020 році.

Я не буду зупинятися на інших показниках бюджету 2017 року, оскільки, як вже було сказано, детальний звіт Мінфіну про виконання держбюджету за 2017 рік буде в середині березня.

Наразі хочу наголосити, що для Міністерства фінансів дуже важливо, щоб середньострокове бюджетне планування в Україні дійсно працювало на всіх рівнях бюджетної системи. Для створення правового підґрунтя для запровадження середньострокового бюджетування ми розробили проект змін до Бюджетного кодексу, який обговорювався з експертами МВФ, з експертами незалежних громадських організацій, ну і, звичайно, з усіма іншими зацікавленими сторонами. Цей проект закону був схвалений урядом 31 січня, зареєстрований за номером 8044 від 15 лютого 2018 року. Ми сподіваємося і також звертаємося до вас щодо підтримки цього законопроекту в найкоротші терміни.

Чому так важливо запровадити середньострокове планування? По-перше, це запорука послідовної та передбачуваної бюджетної політики, яка дозволить забезпечити фінансову стабільність. По-друге, це посилення бюджетної дисципліни і встановлення чітких правил роботи, яких будуть дотримуватися всі учасники бюджетного процесу заради спільного результату – розвитку нашої країни. По-третє, це прогнозованість та ефективність бюджетних видатків, що спрямовано на підвищення якості державних послуг. Крім того, прогнозованість політики уряду - це законна вимога громадськості, платники податків мають бути проінформовані про бюджетну стратегію країни та добре знати, на які напрями та заради досягнення яких цілей будуть витрачатися державні кошти – кошти платників податків.

Середньострокове бюджетне планування забезпечує також контроль та ефективне управління державним боргом. В рамках роботи над стратегією ми розробили також середньострокову стратегію управління державним боргом на 2017-2019 роки, яка вже схвалена урядом на цей момент. І результатом впровадження цієї стратегії, чим ми з вами займаємося, буде збільшення прозорості політики управління державним боргом та сприяння підвищенню ефективності управління державним боргом в цілому.

Мовою цифр, темпи приросту державного та гарантованого державою боргу в 2017 році уповільнились до 11%. Якщо ми подивимося на 2016 рік, то це зростання становило близько 23%, в 2015 році - майже 43%, в 2014 – 88.

Крім того, минулого року вперше з 2013 року Україною як самостійним позичальником здійснено випуск єврооблігацій на загальну суму 3 мільярди доларів США та строком погашення 15 років. Попит на облігації під час розміщення перевищив суму випуску більше ніж втричі. І також хочу зазначити, що цей випуск був визнаний найкращим випуском в минулому році.

 

ІЗ ЗАЛУ. … (Без мікрофону).

 

ДАНИЛЮК О.О. 7,35.

Такий попит свідчить про довіру інвесторів до України завдяки впровадженню серйозних структурних реформ за останні 3 роки, що дозволить стабілізувати економіку та фінансову систему.

Тут ще питання не тільки ставки насправді, якщо так повернутися до цього випуску. Важливим також було, що частина грошей була спрямована в бюджет, а частина, нагадую, це був обмін, операції обміну. Тобто ми обміняли облігації, які би погашалися в 2019-20 роках, і поміняли їх на більш довготермінові. Таким чином знизили навантаження.

 

ІЗ ЗАЛУ. … (Без мікрофону).

 

ДАНИЛЮК О.О. Тут навіть немає питання. У нас було менше ніж 5% дискаунта по зміні. Тобто то була вигідна транзакція. А які вони були ті 5% облігацій, це насправді залежить, там було декілька випусків, які ми обмінювали, у кожного був свій відсоток. Тобто там не був один випуск, який ми обмінювали, там було декілька випусків.

Але згідно до закону, який був прийнятий, там максимальний дискаунт був 5%. Ви пам'ятаєте, ми голосували до випуску єврооблігацій відповідний закон, який дозволяє нам такі активні операції з державним боргом.

Хочу також звернути увагу, що урядом запроваджується новий інструмент оцінки діяльності та ефективності видатків бюджету – огляд видатків бюджету. Так 5 пілотних міністерств – це МОН, Мінінфраструктури, Мінсоцполітики, Мінрегіон та Мінагрополітики, мають забезпечити проведення огляду видатків бюджету у визначених сферах та до 1 квітня цього року подати до Кабміну звіти про результати огляду. Я думаю, вам також це буде досить цікаво. Ми повідомимо вам про цей результат.

Загалом у 2017 році уряд продовжував забезпечувати послідовну та передбачувану бюджетно-податкову політику, посилювати бюджетну дисципліну та підвищувати ефективність та прозорість використання бюджетних коштів. Як наслідок, Україна в 2017 році посіла 39 місце зі 115-и у міжнародному рейтингу бюджетної  прозорості, так званий "Open budget index", який розробляється і підтримується міжнародною мережею "International budget Partnership". Це на 18 сходинок вище, ніж було у попередній публікації рейтингу, яка відбулася в 2015 році. Ключовий показник ефективності – це входження до 50 кращих країн, яке планувалося досягнути до 2020 року. І ми це зробили, це наша спільна перемога, спільний результат.

Тепер коротко про наші подальші кроки. Перше – це прийняття Верховною Радою змін до Бюджетного кодексу щодо правового підґрунтя для запровадження середньострокового бюджетного планування (це той законопроект, який, я казав, номер 8044), розробка та подання на розгляд Верховної Ради Бюджетної декларації на 2019-21 роки, реалізація пілотного проекту з розгляду видатків бюджету та подальше зниження рівня дефіциту державного бюджету.

Роботи на 2018 рік у нас чимало, тому ми сподіваємося і на подальшу продуктивну співпрацю з парламентом і, звичайно, з вами, з членами бюджетного комітету в напрямку реалізації бюджетної реформи. Дякую за увагу. Готовий відповісти на ваші запитання.

Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую, Олександре Олександровичу.

Шановні колеги! Які питання до Олександра Олександровича?

Сергій Іванович Мельник, прошу.

 

МЕЛЬНИК С.І. Олександре Олександровичу, в мене таке питання.  Все-таки, от як, на вашу думку, чи досягли ви результату, коли при формуванні ціни на газ ви прив'язались до імпортного паритету і коли затверджували фінансовий план "Нафтогазу", закладаючи планову рентабельність біля 400 відсотків? От ми чули на Кабміні доповідь віце-прем'єра, який підтвердив, що фактично по року вийшло 250. Чи все-таки потрібно було… При цьому, маючи одну проблему, це дефіцит "Нафтогазу", ми створили 5 нових проблем. Це  дефіцит по субсидіях, це те, що сьогодні є проблема з працевлаштуванням, коли люди при пенсії 1400, субсидію отримують там 3 і аналогічно працівники, ми створили, нарешті ми покрили якусь там частину заборгованості. Ми створили заборгованість населення, ми створили заборгованість "Теплокомуненерго", ми взагалі йдемо до кризи неплатежів у "Теплокомуненерго". Чи краще було зробити цю різницю в ціні як цільову надбавку, чи якимось іншим чином? От як ви вважаєте, чи досягли результату?

 

ДАНИЛЮК О.О. Коли ми дивимося на тарифи, проблематику тарифів, ми в уряді дивимося на це більш комплексно. Тобто для того, щоб запрацювало, якщо дивитися на кінцеву модель, то на ринку має бути конкуренція, там не має бути тільки один НАК "Нафтогаз", обмежена кількість інших гравців, тому що будь-яка монополія, в принципі (або концентрація) сприяє збільшенню вартості послуг. Також не має бути зловживань, коли є декілька цін, то це є можливості для відповідних зловживань.

Є багато інших проблем. Також, звичайно, завжди підтримка або субсидування компанії державної – на це витрачається більше грошей, це менш ефективно, ніж субсидування тих, хто насправді отримує ці послуги, тобто громадяни. Це в теорії. Так має бути і на практиці.

 

МЕЛЬНИК С.І. У нас сума однакова – що субсидії…

 

ДАНИЛЮК О.О. А я зараз поясню, чому теорія трішки відрізняється на практиці. Таким чином, от якщо у нас така мета, і я думаю, що у нас тут спільна позиція стосовної цієї кінцевої мети, тоді що нам необхідно зробити? Для того, щоб була конкуренція, нам необхідно, щоб була єдина ціна, вона була ринкова, і щоб усі гравці грали по одних правилах. Потім, у нас необхідне реформування самого НАК "Нафтогазу". Як ви знаєте, уряд зараз працює над тим, щоб змінити структуру НАК "Нафтогазу", зробити анбандлінг по всіх бізнес-блоках, для того щоб унеможливити, скажемо так, оті монополії. Воно природно завжди відбувається, навіть якщо у нас дуже якісний менеджмент, все рівно намагання до максимізації прибутку – це зловживання монопольним становищем. Тому реформування НАК "Нафтогаз" буде сприяти тому, що з'являться нові гравці і будуть продавати, конкурувати і зменшувати вартість ресурсу для споживачів, а значить, і вартість, ну, ту суму, яку будуть сплачувати наші громадяни і бізнес, бізнес-сектор.

 

МЕЛЬНИК С.І. Ми ж прив'язались до імпортного паритету, ми мусимо переглянути тепер ціну. При цьому курсі…

 

ДАНИЛЮК О.О. Дивіться, ми зараз над цим працюємо. Якщо ми просто необдумано…

 

МЕЛЬНИК С.І. Ви вважаєте, це було б правильне рішення?

 

ДАНИЛЮК О.О. Я показав кінцеву мету, так, і для того, щоб до цієї мети прийти, необхідно перейти на імпортний паритет. Зараз уряд працює над тим, щоб правильно опрацювати формулу і певну етапність для цього переходу. Зараз ми над цим працюємо. Рішення на даний момент ще немає. І якщо б це було все так просто, воно вже відбулося б, а насправді над цим працює і Міністерство енергетики, і профільний віце-прем'єр, щоб знайти таке рішення.

Я вважаю, що це рішення є правильним, але я також розумію, що просто в лоб його реалізовувати – це також буде некоректним. Чому? Тому що ви абсолютно правильно помічаєте те, що при підвищенні ціни у нас в принципі витрати бюджету мають зменшитись, тому що завжди підтримка кінцевих споживачів через субсидії – це дешевше, ніж підтримувати компанії. Тому що не всі мають право на відповідну субсидію, хтось може платити сам по ринковій ціні. На жаль, у нас так не відбувається. На жаль, у нас прибуток, який акумулюється в НАК "Нафтогаз", по-перше, ми його отримуємо на рік пізніше, це по-перше, як прибуток. По-друге, через величезні плани щодо інвестицій самого НАК "Нафтогазу" ми цей ресурс, скоріше всього, не отримаємо. Тому це є бюджетна проблема, яку треба також приймати до уваги. Це декілька факторів. Тому це рішення непросте, бо будь-яке рішення, воно має… По-перше, люди мають бути захищені, ми маємо створити умови для розвитку бізнесу, ринку – мається на увазі, ну, ринок – це і є в принципі бізнес, для того, щоб у нас розвивалася конкуренція. І третє, у нас не має бути втрат бюджету. Тому зараз іде комплексна робота, щоб такий механізм знайти.

Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Анатолій Сергійович Матвієнко.

 

МАТВІЄНКО А.С. Одну репліку, якщо можна, прокоментувати і запитання. Я вважаю, щоб як мінімум три комітети, крім Іванчука, хоча, думаю, що він головний, це публічний*** і фінансовий, і бюджетний, мали би готувати такі рішення і розглядати їх, а не просто обговорювати. Я не знаю, чому? Оце, Василь Васильович, до вас очевидно. Чому Парубій так розписує розгляд відповідних питань, які мають на стику інших комітетів, а не просто  серед інших: молодіжний, спортивний і так далі.

А я хочу до вас звернутися, Олександре Олександровичу, я дивлюся, для прикладу, зростання реальних доходів, а говорите про реальну заробітну плату. Як на мене, це не зовсім одне і те ж. Але мене цікавить, якщо так все у нас гаразд, чому зубожіння на цьому фоні і атмосфера в суспільстві так виглядає?

Я думаю, що немає відвертості публічних дискусій. Я б хотів за всі роки в парламенті не тільки подивитися, які переваги за підсумками року, але які прорахунки. От можна добитися, щоб ви представили, які прорахунки допущені урядом і Верховною Радою, для того щоб бути щирими з людьми?

І друге запитання. Мене цікавить репрофайлінг. Ми в минулому році його там писали на дороги в тому числі, він так і пропав. Куди поділася ця сума невідомо. Яка сума на цей рік розглядається? По репрофайлінгу. І куди вони поділися? Чому це не приймалося? Я просто хотів би знати, якась недоторканність інституції – Національний банк, чи це якась проблема нашого контролю? Якщо можна,  прокоментуйте цю тему.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Анатолію Сергійовичу, ми знаємо самі, що державний борг збільшується, дебіторська заборгованість збільшується, податковий борг збільшується в Україні. А ви кажете, що ми не знаємо, які прорахунки сьогодні  уряду.

 

МАТВІЄНКО А.С. Так поясніть їх.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Те, що уряд не говорить – це інше питання.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я про це і кажу. Ми маємо перевести це в дискусію, в щиру розмову з людьми, а не ховатися за якимись цифрами.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Погоджуємось з вашою позицією.

А щодо розгляду в нашому комітеті цього звіту,  Програма діяльності уряду економічна, вона розглядається в профільному комітеті з економічної політики. Так закріплено в Регламенті Верховної Ради, в законі.

Прошу, Олександре Олександровичу.

 

ДАНИЛЮК О.О. Дякую за запитання.

Тут було декілька питань. По-перше, стосовно розрахунків. Я вважаю, що вже говорити про один документ, який дає дуже чітке і конкретне бачення уряду економічної ситуації і своїх дій в рамках економічної ситуації – це є Бюджетна резолюція, яка приймається на 3 роки. Там все чітко розписується, все максимально відверто, все максимально конкретно, тому що це в рамках того, що ми обговорювали. Коли ми плануємо на 3 роки, тоді ми абсолютно відверті одне з одним, тобто які ми робимо пріоритети, як ми фінансово підкріплюємо, і який це дає результат.

Цей документ містить всю цю інформацію, ми його оновлюємо кожен рік, але завжди у України є трирічна перспектива. Дійсно, там протягом року виникають проблеми, які ми вирішуємо. Тому якщо щось конкретно вас цікавить, можемо це проговорити, ми ж не можемо все це зараз обговорювати, але в принципі по проблемах ми готові разом з вами працювати, вони завжди виникають, вони завжди були, і вони і будуть.

Чому зубожіння? Тому що ми всі хочемо, щоб ця країна жила краще, і намагаємося… Я впевнений, у вас найскладніший комітет, тому що врешті?решт ви дивитеся також на ключові видатки, і ми з вами разом формуємо цей бюджет. І ви розумієте дуже добре, що потреб фінансування набагато більше, але економіка не росте. Чому вона не росте так, яка ми б хотіли? Це питання до всіх нас, і тут немає однієї відповіді. Але в принципі зростання економіки – насправді є саме по собі відповідь, це те, що зробить наших громадян більш заможнішими. І от над цим ми маємо працювати.

Моя позиція, наприклад, і я її постійно озвучую, що тут ми недооцінюємо роль наших правоохоронних органів. Я кажу про СБУ, я кажу про Генеральну прокуратуру, Національну поліцію, тобто насправді ті, хто все ще, скажімо так, працює за старою схемою, хто більше, хто менше, але вони тиснуть на економіку. Економіка або залишається в тіні, або просто не має можливості зростати так, як вона має зростати насправді. І ми вимушені кожен рік з надіями на краще орієнтуватися на те, що ми маємо. От така відповідь.

Стосовно репрофайлінгу. Репрофайлінг був зроблений минулого року. Він мав нейтральний ефект на минулий рік. В цьому році є економія, яка теж закладена в бюджет. Тобто ця операція відбулася, вона вже є в бюджеті. І всі необхідні переваги, які ми мали, ми для цього отримали, і вони включені в бюджет.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Олександре Олександровичу, але ж ви тільки що говорили як позитивний момент, що довіра банків до облігацій зростає. Але ж якщо ми будемо робити високу ставку, яка їх задовольняє, і є довіра в тому числі, кошти могли б піти і в економіку. І їм не вигідно було б, скажімо, купляти ваші облігації, а давати кредити і заробляти на кредитах. Це ж теж серйозне питання. А ми їх стимулюємо і кажемо, що купуйте наші облігації. Звичайно, питання з бюджетом ви частково врегульовуєте, але ж від цього страждає зворотна сторона медалі, коли економіка не розвивається, середній бізнес не може отримати дешеві кредити, не створюються робочі місця, не йдуть податки в бюджет, зарплати і так далі.

 

ДАНИЛЮК О.О. Давайте ми просто приймемо бездефіцитний бюджет, у нас не буде необхідності фінансувати бюджет через запозичення, і тоді банки будуть інвестувати повністю економіку.

Якщо ми ставимо для себе таке завдання, то давайте ми наступний бюджет зробимо бездефіцитним.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Запропонуйте Верховній Раді бездефіцитний бюджет.

Молоток Ігор Федорович, прошу. Потім – Горбунов, Медуниця.

 

МОЛОТОК І.Ф. Шановні колеги, Олександре Олександровичу, по-перше, хоче подякувати вам за те, що завітали до нашого комітету. І у нас є окрема своя думка відносно бюджетоутворення.

Ні для кого немає таємниці, що тарифи для населення є одним із проблемних питань, яке зараз стоїть перед нами. Як вони складаються? Вони складаються з тих організацій, які займаються водовідведенням, чи водопостачанням, чи в сфері енергетики, чи теплопостачання. Я хотів би поставити два питання. Ми вже декілька років, з 2014 року, не можемо закрити різницю в тарифах організаціям, які займаються водовідведенням. Там є декілька складових. З року в рік ми залишаємо ці кошти, не можемо їх по постанові переглянути, бо в них немає закриття заборгованості по колу, в них немає заборгованості перед "обленерго". А все рівно ця заборгованість в них є і вона лягає на тарифи для населення. Так само в теплопостачальних організаціях і в генеруючих організаціях є така заборгованість перед енергоринком. Навпаки, енергоринок винен теплопостачальним організаціям. І за словами відомого нам всім Вовка, він каже: "І розраховуватись ми (це я для стенограми) не будемо". Тобто це є тягарем теж для населення на теплопостачання і на електричну енергію.

Хотів би, щоб ви ці два питання, я розумію, що зараз ви не зможете дати відповідь на ці питання, але хотілося б, щоб ми сиділи, ми сидимо тут кожного року – і кожного року повертаємось до різниці в тарифах, і кожного року ми заслуховуємо енергоринок, але "віз і нині там".

Дякую.

 

ДАНИЛЮК О.О. Дякую за запитання. Стосовно різниці в тарифах. Це ж питання також і ресурсу. Ми заклали скільки, 1,4, так? 1,4 на цей рік. Стосовно важливого питання запуску нової моделі ринкової енергії – дійсно є заборгованість, і зараз ми шукаємо відповідь, як її врегулювати. Але це питання дуже важливе. Чому? Тому що без цього ринок не запустити. Ми це розуміємо. І я ціную позицію незалежного регулятора. Але це позиція не тільки незалежного регулятора, це є державна політика, і тут ключову роль грає саме Кабінет Міністрів. І ми будемо зараз визначати модель, яка нам дозволить запустити цей ринок. Із заборгованістю запустити його буде неможливо. У нас є декілька підходів до цього.

 

МОЛОТОК І.Ф. Постанова, яку прописує Кабмін і яка залучає експертів, є, скажемо так, недосконалою. Тобто потрібно залучити фахівців, ну, таких, які представляють міста, які розуміють, що є фактичні заборгованості у водоканалах, і їх потрібно вирішити раз і назавжди. Вони тягнуться з 2014 року.

 

ДАНИЛЮК О.О. Зрозуміло. Дивіться, зараз ця постанова запущена вже на погодження, я так розумію, на цьому тижні це зроблено було, на початку. І в рамках погодження (у нас теж є, до речі, своя позиція) ми будемо працювати над цією постановою і залучимо всіх тих, кого необхідно залучити. Бо те, що зараз запропоновано, теж не зовсім влаштовує Міністерство фінансів.

 

МОЛОТОК І.Ф. Пропозиція, залучили б нас як представників, які можуть обговорити. Бо ми кожного року обговорюємо це.

І по енергоринку питання.

 

ДАНИЛЮК О.О. Ця постанова стосувалася енергоринку.

 

МОЛОТОК І.Ф. Ні, постанова про різницю в тарифах.

 

ДАНИЛЮК О.О. А я мав на увазі постанову по енергоринку. Зараз стосовно урегулювання цієї заборгованості вона була ініційована Міністерством енергетики, і от саме коли я казав, що запущено, я мав це на увазі. Тут робота йде. Позиція наша, позиція Мінфіну трішки відрізняється зараз від ініціаторів проекту, але у нас ще є час для того, щоб дійти до спільної позиції.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги! Прохання задавати лаконічні питання і відповіді, звичайно, тому що дуже багато бажаючих задати свої питання.

Горбунов. Приготуватися Медуниці.

 

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Василю Васильовичу.

Шановні колеги! Шановний Олександре Олександровичу. Питання таке. Я хочу просто довести до вашого відома, що завтра у нас вже весна, і дуже багато питань по залу від колег лунають щодо підготовки, коли вийде постанова щодо коштів на соціально-економічний розвиток. Це перше питання. І взагалі якщо ми говоримо про збільшення інвестиційного клімату, збільшення, скажемо так, приросту економіки, то я хотів би просто звернути вашу увагу і, може, почути зараз і відповідь на те, що, так, ми передбачаємо в державному бюджеті кошти на інвестиційні проекти, чи відслідковує, чи моніторить Міністерство фінансів, який все-таки економічний ефект дають ті інвестиційні проекти, куди ми направляємо кошти державного бюджету? Перше.

І чи розглядаються можливості або варіанти Міністерства фінансів або уряду щодо державно-приватного партнерства? Тому що дійсно, тільки ця модель з таким державним партнерством, кошти, які можуть бути направлені на виробництво, наприклад, товарів і послуг з доданою вартістю, може тільки дати поштовх для економіки. Чи розглядаються такі варіанти? Тому що, скажемо так, ми якщо і робимо якусь секторальну підтримку напрямків якихось, ну, на жаль, ми їх робимо не за свої кошти, а за кошти там Європейського Союзу. Ну, підприємцям все рівно, але можливостей для розвитку дійсно мало, враховуючи і кредитну ставку бланків, і так далі.

Дякую, Василю Васильовичу. Завтра весна.

 

ДАНИЛЮК О.О. Питання стосовно природних умов. Дійсно, завтра весна, хоча не дуже на це схоже. По "соцеконому", як ви знаєте, уряд прийняв рішення, яке пріоритеризує всі проекти "соцеконому", тобто є пріоритети,  на які ці гроші будуть витрачатися.

 

ІЗ ЗАЛУ. … (Без мікрофону))

 

ДАНИЛЮК О.О. Ви краще знаєте навіть номер. Протокольне рішення було. Міняються трішки підходи до формування, тому ми над цим працюємо. Точно не скажу, коли ми до цього повернемося, але я сподіваюся, що це буде досить швидко. Але ключове – це те, що ми б хотіли, як уряд хотіли б, щоб гроші, які виділяються на соціально-економічний розвиток, вони фінансувалися пріоритетно, щоб було всім помітно, яка насправді наша співпраця, які вона дає результати на місцях.

Стосовно залучення ресурсів для розвитку, то тут ми робимо все можливе для того, щоб залучати більш дешеві ресурси. Наприклад, ми це робимо з Європейським інвестиційним банком, з ЄБРР. І ми намагаємося максимально скоротити участь центральної влади в цьому процесі, для того щоб швидше реагували на потреби на місцях і фінансували ці проекти.

Також у нас окремо робиться декілька проектів, які вже через наші державні банки також залучають кредити зовнішніх міжнародних організацій за значно нижчою ставкою. Тобто ми як уряд працюємо над тим, щоб зменшити вартість ресурсів, але щоб ця модель уже повністю запрацювала, необхідно, щоб і банківський сектор сам по собі не тільки розраховував на більш дешевий ресурс від міжнародних фінансових організацій, а сам міг забезпечити такий ресурс.

На минулому тижні уряд прийняв стратегію розвитку державної частки банківського сектору, і ця стратегія саме спрямована на те, щоб вирішити всі проблемні питання в 4-х банках державних, які зараз складають 55 відсотків ринку. І це дозволить також зменшити вартість ресурсу і доступність грошей як для бізнесу, так і для громадян.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.

 

ДАНИЛЮК О.О. А щодо державно-приватного партнерства, то ключовим тут буде законопроект про концесії, який, я не знаю зараз остаточно, яка стадія, але, наскільки я розумію, він або вже….

 

ІЗ ЗАЛУ. По дорогам прийняли.

 

ДАНИЛЮК О.О. Ні, то окремий закон, який взагалі врегульовує нові підходи до…

 

ІЗ ЗАЛУ. Про концесії.

 

ДАНИЛЮК О.О. Так, це концесії. Закон, який буде подаватися у Верховну Раду, буде займатися цим комітет Іванчука. Я сподіваюся, що він досить швидко буде прийнятий, бо це дійсно є відповідь на питання державного приватного партнерства.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Медуниця і Маркевич.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Декілька питань. Питання перше. Коли буде ліквідована заборгованість по субсидіям перед підприємствами ЖКГ? Коли буде монетизація субсидій? І коли ми вирішимо питання, пов'язані з цими військовими і поліцейськими пенсіонерами? Яка взагалі стратегія і бачення Міністерства фінансів стосовно останнього питання?

 

ДАНИЛЮК О.О. По субсидіях. Ми там до кінця березня закриємо всі питання. Як ви знаєте, монетизація на рівні постачальників послуг, надавачів послуг розпочалася з 1 січня, і ми в процесі вирішимо, якщо виникають якісь питання, ми їх вирішимо досить оперативно, і до кінця березня ми повинні вирішити всі проблеми, які існували. Також у нас є план перейти на повну монетизацію до рівня споживачів до кінця року. Тут у нас цікава ситуація, тому що є дуже серйозний тиск на уряд, на те, щоб зробити якомога швидше. Є також тиск тих, хто не хоче цього зробити, але врешті-решт до кінця року ми перейдемо на монетизацію субсидій на рівні кінцевих споживачів.

І останнє запитання щодо військових пенсіонерів. Було прийнято рішення Кабінету Міністрів, ви ж знаєте. Минулого тижня в середу було прийнято рішення Кабінету Міністрів, яке індексує пенсії як для пенсіонерів міліціонерів, поліції, а також військових. Ресурс в рамках бюджету, в рамках дефіциту Пенсійного фонду.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. З 1 січня цього року.

 

ДАНИЛЮК О.О. Так.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.

Будь ласка, Маркевич. Потім - Павлов.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Здесь я посмотрел прекрасный, очень красивые слайды: "Незалежна енергетика запорука незалежної економіки". Понятное дело, что необходимо разбираться и с углем, и с газом, но ни слова не сказано про возобновляемые источники энергии, и, собственно говоря, понятно, потому что их доля очень низкая....

 

ІЗ ЗАЛУ. … (Без мікрофону)

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Это я понимаю. Я не про это, я не про то, что вкладывает государство. К счастью, мы с вами приняли хорошие тарифы зеленые, а с другой стороны, другой рукой сделали такую стоимость подключения к сетям, что фактически убили все плюс-минус нормальные частные инициативы в этом направлении, убили мотивацию. Нам через, не знаю, 5-10 лет вообще будет пора отменять зеленый тариф. Но мы не можем этого сделать по той простой причине, что у нас его процентное содержание в энергосистеме вообще никакое. Соответственно, здесь необходимы усилия Кабинета Министров по развитию именно этого рынка – возобновляемых источников энергии. Нужно упростить подключение и дать возможность бизнесу заниматься этим направлением, зарабатывать на нем.

 

ДАНИЛЮК О.О. По відновлювальній енергетиці, по зеленій енергетиці. "Достаю из широких штанин" диплом енергетика. Я навіть не знаю, наскільки є ключовим зараз питання вартості підключення. Може, це так і є.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Рынок жалуется.

 

ДАНИЛЮК О.О. Це не тільки вартість. Це і те, скільки часу це займає. Можна настільки довго давати дозвіл, що і вартість не буде мати значення.

Але також я знаю, що ведеться і інша робота, яка змінює підхід тарифоутворення взагалі для таких проектів. Тобто зараз законом передбачені зелені тарифи. Світ же переходить зараз на іншу модель.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Я сказал об этом. Но мы не можем дойти до этой модели, потому что у нас доля возобновляемой энергии в системе очень низкая.

 

ДАНИЛЮК О.О. Перехід на іншу модель, коли в принципі тариф також визначається тендером. Тобто є проект, є певна кількість років для його окупності, і тариф – це в принципі похідна під час тендеру, тобто виходить на оптимальний тариф. Я знаю, що зараз такий закон розробляється, можливо, це і є відповідь. Тобто не питання, скільки ще будуть такі зелені тарифи, ми просто змінюємо підходи до цього. І тоді ми просто визначаємо, скільки в нас має бути зеленої енергетики, яка частка, і доки ми до цієї частки не дійдемо, ну ми будемо саме такий механізм застосовувати.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Об этом и речь я веду, что Кабмину нужно работать в этом направлении. Прошу прощения, но вы еще мало что сделали в этом направлении, кроме великолепных решений НКРЕКП, которое не совсем с вами связано, но в целом.

У меня еще один вопрос, тут по тексту. Тут пишется про фундамент патриотического воспитания. Это прекрасно, что мы финансируем кинопроизводство и так далее, но другой рукой мы берем и отнимаем деньги у общественного телевидения, точнее сказать, вы, но и мы голосованием своим подтвердили. И тем самым фактически мы убиваем суспільне телебачення сейчас. Оно прекращает свое существование. Что по этому поводу планирует делать Кабинет Министров?

И под занавес. Это не вопросы. Я хочу сказать коллеге Медунице большое спасибо, монетизация субсидий и льгот, мне кажется, это должна быть задача Кабинета Министров номер один. Там столько спрятано, что все порадуются.

Пожалуйста, если кто-то сопротивляется, приходите в Верховную Раду и мы вам с удовольствием поможем тех, кто сопротивляется этому, вывести на свет божий и так далее. Это просто к слову.

И последняя ремарка. Налог на выведенный капитал. Премьер-министр говорил, что уряд займется этим вопросом, проработает его хорошо и так далее. Есть ли цели на этот год заниматься этим вопросом? Но в первую очередь сейчас меня конечно интересует общественное телевидение.

 

ДАНИЛЮК О.О. Що я можу сказати про суспільне телебачення. Ви бачили проект бюджету, який подало Міністерство фінансів на уряд? Там було повністю враховано всі потреби згідно Закону про суспільне телебачення.

 

(Загальна дискусія)

 

ДАНИЛЮК О.О. Так. Так. Ні, не депутати. Чекайте. У вересні законопроект, який поданий був Міністерством фінансів на Кабмін, мав повністю фінансування відповідно до закону. Це позиція Міністерства фінансів. І це також, я впевнений, позиція уряду.

Чому через політичний процес на різних стадіях у нас дійшло до того, що фінансування зменшилось? Це питання абсолютно слушне, але я не можу вам на всі питання відповісти. По-перше, навіть не всі процеси там, не всі стадії я прослідкував. Але ми на останніх етапах теж додатковий ресурс дали, це не дотягує до вимог закону, але все ж таки додатковий ресурс ми також підкинули, там знайшли можливість в останній момент, але недостатньо.

Тому це правильне питання, слушне. Але давайте просто, якщо буде можливість змін до бюджету, то давайте це питання знову піднімати. Тому що особливо суспільне телебачення, особливо під час виборів має бути незалежне, абсолютно незалежне медіа в країні. Тому тут зрозуміла позиція. Ми політично поспілкувалися, давайте разом захищати суспільне телебачення.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую, Олександре Олександровичу.

Павлов. І Шевченко наступний.

 

ДАНИЛЮК О.О. Дивіться, ми законопроект розробили, ми подали його на … (нерозб.) реформ – є такий майданчик, ви знаєте. Зараз в принципі, якщо він буде ініційований, а ви розумієте, що цей законопроект насправді має дуже серйозні переваги, він міняє, як працює взагалі система оподаткування. Але він також має дуже чітку вартість для бюджету протягом перших декілька років. І це вартість не мільярд, не 2, не 3.

 

ІЗ ЗАЛУ. … (Без мікрофону).

 

ДАНИЛЮК О.О. А от компенсатори, я думаю, що у нас тут також буде спільна позиція. Ми ж тут не фантазери, є два компенсатора: або ми збільшуємо податки. Виникає питання: навіщо збільшувати податки для того, щоб…

 

ІЗ ЗАЛУ.  … (Без мікрофону).

 

ДАНИЛЮК О.О. Так. Я вважаю, що це категорично неправильний підхід!

Або зменшувати державні витрати. І от саме такий компенсатор і має бути знайдений. Просто прийняття цього важливого законопроекту без компенсаторів – це от і є популізм.

Але я думаю, що ми будемо в комплексі розглядати. Коли підійде цей законопроект, має бути опрацьовано в першу чергу Міністерством фінансів, так ми можемо запропонувати, де ми скорочуємо ці видатки. І якщо це приймається, в парі воно іде. Якщо ні, ну тоді ні.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Прошу, Павлов. Підготуватися Шевченку.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Александр Александрович, один вопрос. В принципе Олег Вячеславович Медуница уже задал те вопросы, которые меня интересовали, особенно касающиеся льгот и субсидий, потому что уже города получают массу предупреждений в отключении и котельных от поставки газа, и всего остального. Ну, для нашего города почти миллиард льгот и субсидий – это достаточно большая сумма. Вы ответили, что вопросы будут закрыты до конца марта. У меня уточняющий вопрос. Будет ли погашена вся сумма задолженности по льготам и субсидиям, зарегистрированная в Госказначействе по состоянию на 1 января 2018 года?

 

ДАНИЛЮК О.О. Шкода, що Сергій зараз пішов, тому що він дуже щільно займається цим питанням.

Стосовно відключення. Ви знаєте, що тут хтось "загрався" також, і розуміє, що монетизація створить певні проблеми. У нас НАК інколи теж "заграється". Я не знаю, на що вони розраховували, але ми не збираємося змінювати наш курс, тобто ми будемо продовжувати з монетизацією, НАК про це дуже добре знає.

 

ІЗ ЗАЛУ. Так все-таки, 2017 рік ви погасили?

 

ДАНИЛЮК О.О. Погасимо. Все, що у нас є по заборгованості, ми погасимо, звичайно.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.

Будь ласка, Шевченко. Потім - Куліченко.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Олександре Олександровичу, я уважно послухав звіт. Ви правильно сказали, що треба нові підходи якісь для того, щоб збільшити доходи бюджету і відповідно заможність людей в цілій країні. Так от, один з таких підходів я би хотів запропонувати. Все ж таки якщо є у вас можливість, комусь доручити, щоб я якимось чином отримав відповідь на запитання: що приносить сьогодні бюджету України туризм? Туризм – це та галузь, яка розвивається, на яку витрачають люди багато грошей. Відповідно я не бачу, що якась суттєва частка доходної частини бюджету є від туризму.

Якщо є можливість, щоб просто ми подивилися, яка там цифра, і, можливо, спільними зусиллями переконали депутатський корпус спростити систему оподаткування в туристичній галузі. Це, я думаю, один з моментів, який дасть нові робочі місця і виживання в депресивних регіонах людей. Це перше.

І друге питання. Все-таки ключове питання розвитку економіки – це відновлення доріг на великий термін з хорошою гарантією і так далі, і фінансування цих доріг. Як ми кожен рік бачимо, ми постійно "боремося з вітряками", за політичними якимись уподобаннями розподіляємо гроші, багато де (це не до вас претензії) отримують ці гроші фірми "прокладки" або ті, які не мають відповідної компетенції, потім те все розвалюється і гроші ідуть "у повітря".

Я би хотів сказати, що я вже багато разів переконую депутатів Верховної Ради, щоб не давати попередньої оплати фірмам, які не мають оборотних коштів, не мають репутації. А, з іншого боку, я би хотів сказати, чи існує така система, вона в 2014 році була в "Укргазбанку" декілька разів реалізована, щоб, наприклад, служба доріг брала в "Укргазбанку" чи в любому державному банку, "Приватбанку" чи якому брала кредит, і відповідно розраховувалася служба з банком цінними паперами Кабінету Міністрів, якимись. Які саме, ви самі там подумаєте протягом 3 років. Таким чином банк вивільняє свої резерви. В банку ж є резерви, правильно, на ті залучені кошти? Тобто живі гроші, які сьогодні мільярдами лежать в банках, таким чином отримає фактично система фінансування доріг. Якщо ми дійсно будуємо систему на 2, на 3, на 5, на 10 років.

Я би просто хотів сказати, що коли ми нарешті перестанемо примушувати сильних гравців на ринку ходити за грошима і випрошувати. То це все говорить про те, що в нас не буде ніколи сильних гравців. Завжди сильних гравців будуть примушувати бігати в Антимонопольний комітет відстоювати свої права, їх якимось чином ущемляти, примушувати судитись, з кимось домовлятися по різним політичним принципам – це вже не розвиток економіки.

Якщо у вас є така можливість – приділити цьому час. Щоб якимось чином завдяки випуску цінних паперів, я не знаю яких, Кабміну, які прийме банк як розрахунок від служби за те, що вони видали ті резерви, ті, які є замороженими коштами в банках, то це суттєво оживило би всю систему будівництва доріг, можливо, і в інших сферах, можливо, відновлення залізничних колій, в авіаційні сфері.

Я також не можу зрозуміти одного. Якщо акциз сплачується напевно, що також із тих нафтопродуктів, які називаються керосин, так? Вони ж платять цей акциз. То чому не йде якась частина на розвиток авіаційної галузі, а тільки йде все в дороги? Вони використовують не по дорогах, а використовують в польоті ті всі гроші. Це також несправедливо. Тому що авіаційна галузь напевно, що також вимагає підтримки держави. Я зараз не лобіюю конкретно одну компанію.

Так от, я хочу сказати, що не буде лоукостів в бідній країні. Лоукости народжуються виключно в таких країнах, які мають якийсь рівень життя. А там, де 99% людей не можуть собі дозволити, перепрошую, за межі свого будинку вийти, ніяких лоукостів не буде поки що. Але це не означає, що не треба йти до того, щоб справедливе життя збудувати, тобто достойний рівень життя. А вже за достойний рівень життя відповідає влада.

 

(Загальна дискусія)

 

ДАНИЛЮК О.О. Я сприйняв це. Є профільний міністр Омелян. Ми будемо з ним працювати.

Позиція Мінфіна: є проблема – ми намагаємося шукати відповідь. Давайте ми з Омеляном попрацюємо над цим. Обговоримо, опрацюємо це.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Іван Іванович Куліченко і Мепарішвілі. Прошу.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Я перепрошую. Я вже частково чув, але хочу конкретну відповідь. Найбільшу напругу при затвердженні бюджету 2018 року серед міст України викликали пільги. Їх хотіли передати на місцеві бюджети. В резолюції, яку ми затвердили по 3-річному бюджетуванню, пільги монетизуються. Я хочу знати, як планує Мінфін готувати бюджет 2018 року? Окремо пільги, пільги і нічого, крім пільг.

 

ДАНИЛЮК О.О. Зараз ми з Мінсоц, ми разом плануємо монетизувати пільги. Це треба  зараз подивитися, скільки це займе часу, наскільки це буде реалістично. І ми це, звичайно, врахуємо в нашому бюджетному процесі. Просто план – це монетизація пільг, ви ж розумієте.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Якщо буде пропозиція  пільги передати на місця, ви отримаєте великий супротив серед депутатів Верховної Ради.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Мепарішвілі. Останнє питання, шановні колеги.

 

МЕПАРІШВІЛІ Х.Н. У меня очень короткий вопрос. Я слышал, что МВФ нам денег обещают. Но вообще вопрос такой: мы обойдемся без денег МВФ или нет?  Они обещают дать, но или дадут, или нет. Ваш взгляд на этот вопрос, если можно.

 

ДАНИЛЮК О.О. МВФ при виконанні умов, які залишилися, а це створення Антикорупційного суду, а також врегулювання питання тарифів, прийме рішення щодо надання траншу 1,9 мільярдів, які ідуть в резерв Національного банку. Я знаю, що якщо буде це виконано, то ми отримаємо відповідно транш.

І зразу хочу сказати, що без програми взаємодії з МВФ у нас створюються дуже серйозні ризики для фінансової системи. Тому ми налаштовані на те, щоб продовжувати цю програму і успішно її завершити. Завершується ця програма в 2019 році в квітні. Тобто оце план на наступний рік, на цей рік насправді. Тобто продовжити програму з МВФ, отримати необхідні транші, які ми планували, здійснити запозичення на зовнішніх ринках, це також пов'язано з програмою МВФ - оце наші плани.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.

 

РУДИК С.Я. А що з євробондами? Зразу по факту. Будуть євробонди?

 

ДАНИЛЮК О.О. У нас же передбачено випуск 2 мільярда євробондів в цьому році. Питання часу, коли.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, дякую вам всім за обговорення. 

Пропонується комітету заслухану інформацію щодо звіту про виконання  програми діяльності уряду у 2017 році взяти до відома і на контроль.

Прошу проголосувати, хто за. Проти? Утримався?  

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Рішення прийнято. Дякую.

 

ДАНИЛЮК О.О. Я дякую всім за підтримку уряду і Міністерства фінансів. Я насправді, просто всі заздрять нашій взаємодії, я вважаю, що нам так треба і далі працювати.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Щодо всіх питань порядку денного рішення комітетом прийняті. Оголошую засідання комітету закритим.

Дякую всім за участь. Бажаю успіхів!