ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №172 від 24.04.2019

03 травня 2019, 12:21

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №172 від 24 квітня 2019 року

15⁰⁰ година м. Київ, вул. Банкова 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Білоцерковець Д.О., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Молоток І.Ф., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 19 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Деркач А.Л., Дубіль В.О., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Микитась М.В., Павлов К.Ю., Пресман О.С., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Литвиненко Л.І., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

від Кабінету Міністрів України

Дехтяренко С.С. – заступник Державного секретаря;

від Міністерства фінансів України

Шкураков В.О. – заступник Міністра;

Єрмоличев Р.В. – директор Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери;

Маковська І.О. – начальник відділу Департаменту державного бюджету;

від Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Парцхаладзе Л.Р. – заступник Міністра;

Діденко Л.П. – заступник директора Департаменту впровадження та моніторингу пріоритетних проектів регіонального розвитку;

від Міністерства освіти і науки України

Даниленко С.В. – заступник Міністра;

від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

Насалик І.С. – Міністр;

Максимець Т.В. – перший заступник Міністра;

Корзун А.В. – заступник Міністра;

Угрюмова С.С. – директор Департаменту економіки та фінансів;

від Міністерства охорони здоров’я України

Супрун Уляна – в.о. Міністра;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Цепелєв С.Ю. – директор Департаменту розвитку мережі доріг Державного агентства автомобільних доріг України;

від Державного космічного агентства України

Міняйло В.П. – радник Голови;

Куцар Л.І. – начальник Управління фінансово-економічної політики;

від Державної аудиторської служби України

Гаврилова Л.В. – Голова;

Волянський І.Р. – директор Департаменту стратегічного планування, звітності та координації здійснення державного фінансового контролю;

Кучма О.М. – начальник Управління нормативно-методологічного забезпечення процесу державного фінансового контролю;

Ганущак Л.Ю. – заступник директора департаменту – начальник відділу забезпечення роботи колегій Департаменту стратегічного планування, звітності та координації здійснення державного фінансового контролю;

від Рахункової палати

Майснер А.В. – заступник Голови;

Невідомий В.І. – член Рахункової палати;

Іванова І.М. – член Рахункової палати;

Яремчук І.М. – член Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

від Миколаївської обласної державної адміністрації

Гайдаржи В.В. – заступник Голови;

Склонний М.М. – в.о. начальника Управління інфраструктури;

від Житомирської обласної державної адміністрації

Ясюнецький О.О. – заступник Голови;

Крисюк Р.А. – начальник Управління дорожнього господарства та інфраструктури;

Савченко Г.В. – начальник Служби автомобільних доріг у Житомирській області;

від Волинської обласної державної адміністрації

Цьось В.І. – заступник Голови;

Довгополюк В.В. – в.о. директора Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства;

від Львівської обласної державної адміністрації

Кокотайло Р.О. – т.в.о. директора Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку;

від Одеської обласної державної адміністрації

Бахмутов О.В. – директор Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг» в Одеській області;

від Чернівецької обласної державної адміністрації

Гах І.В. – начальник Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області;

від Черкаської обласної державної адміністрації

Вельбівець О.І. – Голова;

Чубань С.В. – директор Департаменту інфраструктури;

від Київської міської державної адміністрації

Давтян Д.О. – заступник Голови;

Шпильовий І.Ф. – в.о. директора Департаменту транспортної інфраструктури;

Куракова Н.О. – заступник директора транспортної інфраструктури;

Густєлєв О.О. – генеральний директор комунальної корпорації «Київавтодор»;

від Запорізької обласної державної адміністрації

Скобліков В.В. – заступник Голови;

Івко А.В. – начальник Служби автомобільних доріг у Запорізькій області;

від Офісу Ради Європи в Україні

Мортен Енберг – Голова;

Галина Смірнова – керівник проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа;

від Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України»

Вадим Міський – секретар Наглядової Ради;

Інна Гребенюк, Родіон Никоненко – члени правління;

від Асоціації міст України

Палійчук Т.В. – експерт;

Кобялко Вікторія – експерт;

Акредитовані при Верховній Раді України засоби масової інформації

Український загальнонаціональний телевізійний канал СТБ.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про погодження переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) у Миколаївській області (згідно з листом Миколаївської обласної державної адміністрації від 03 квітня 2019 р. № 665/19-05-2/6-19);

2) у Житомирській області (згідно з листами Житомирської обласної державної адміністрації від 17 квітня 2019 р. № 2429/2-19/52 та № 2430/2-19/52);

3) у Волинській області (згідно з листом Волинської обласної державної адміністрації від 01 квітня 2019 р. № 2066/21/219);

4) у Львівській області (згідно з листом Львівської обласної державної адміністрації від 24 квітня 2019 р. № 5/26-2863/0/2-19-13);

5) у Одеській області (згідно з листом Одеської обласної державної адміністрації від 05 квітня 2019 р. № 1/01-27/2271/2-19);

6) у Тернопільській області (згідно з листом Тернопільської обласної державної адміністрації від 08 квітня 2019 р. № 05-2277/24) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Дубневича Б.В./.

2. Про переліки об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг в окремих регіонах та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, отриманих в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року:

1) у Житомирській області (згідно з листом Житомирської обласної державної адміністрації від 19.04.2019 р. № 2532/2-19/52) /розгляд питання перенесено/;

2) у Чернівецькій області (згідно з листом Чернівецької облдержадміністрації від 22.04.2019 р. № 01.36/5-799);

3) у Черкаській області (згідно з листом Черкаської облдержадміністрації від 16.04.2019 р. № 5733/01/01-57);

4) у місті Києві (згідно з листом Київської міської державної адміністрації від 17.04.2019 р. № 002-475)

5) у Запорізькій області (згідно з листом Запорізької облдержадміністрації від 16.04.2019 р. № 08-15/1218).

3. Про погодження перерозподілу видатків та надання кредитів з державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 288);

2) розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення якості освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 319);

3) перерозподіл видатків, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 222-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективності Молотка І.Ф., розглянуто перед пунктом 1 порядку денного/;

4) перерозподіл видатків, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 262-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./;

5) перерозподіл видатків та надання кредитів з державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 185-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Рудика С.Я./.

4. Про проект Закону України про основні засади діяльності органів державного фінансового контролю (реєстр. № 9086 від 17.09.2018), внесений Кабінетом Міністрів України.

5. Різне.

5.1. Презентація Голови Офісу Ради Європи в Україні Мортена Енберга щодо моделей фінансового забезпечення Суспільного мовника – Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (ПАТ «НСТУ»).

5.2. Про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на травень, червень та липень 2019 року.

1.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Миколаївської обласної державної адміністрації Гайдаржи В.В. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Миколаївської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Миколаївської обласної державної адміністрації від 03.04.2019 р. № 665/19-05-2/6-19).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Миколаївської обласної державної адміністрації від 03.04.2019 р. № 665/19-05-2/6-19 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112 та від 06.03.2019 № 216) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків – на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Миколаївської області передбачено субвенцію у сумі 370 223 тис. гривень.

У затвердженому Миколаївською облдержадміністрацією Переліку об’єктів здійснено розподіл субвенції на суму 192 465,7 тис. грн (52% загального обсягу субвенції) за такими напрямами:

будівництво та реконструкція автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 3 950 тис. грн (3 об’єкти) для 2 районів області;

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 6 050 тис. грн (7 об’єктів) для 6 районів області;

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 20 000 тис. грн (11 об’єктів) для 2 міст та 9 сіл області;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 162 465,7 тис. грн (9 об’єктів) для 5 районів області.

Крім того, у надісланих Миколаївською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (370 223 тис. грн):

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 23 400 тис. грн (будівництво та реконструкція – 3 950 тис грн, поточний середній ремонт – 13 450 тис. грн, експлуатаційне утримання – 6 000 тис. грн), або 6,3% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 157 757,3 тис. грн, або 42,6% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах передбачено 20 000 тис. грн, або 5,4% загального обсягу субвенції.

Слід зауважити, що матеріали, надані Миколаївською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

За інформацією Миколаївської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 03.04.2019 р. № 1792/1/5.1-6-315/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету). Водночас Укравтодором звернуто увагу на численні звернення до Агентства народних депутатів України та громадськості щодо необхідності виконання ремонтних робіт на мосту через річку Південний Буг у місті Миколаєві (Варварівський), фінансове забезпечення яких серед іншого може здійснюватися за рахунок такої субвенції.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Миколаївської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 287 099,5 тис. грн, використано – у сумі 260 998,4 тис грн, або 90,9%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 26 101,1 тис гривень;

- у січні-березні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Миколаївській області перераховано субвенцію у сумі 81 128,2 тис. грн, касові видатки за цей період становили 16 602,8 тис. грн, або 20,5% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 квітня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 90 626,5 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

Таким чином, використання коштів субвенції, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков О.О., заступник Голови Рахункової палати Майснер А.В., директор Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. та заступник голови Миколаївської обласної державної адміністрації Гайдаржи В.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Миколаївській області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Миколаївської облдержадміністрації від 3 квітня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік, погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Миколаївської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 192 465,7 тис. грн, поданий листом Миколаївської обласної державної адміністрації від 03.04.2019 р. № 665/19-05-2/6-19 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Житомирської обласної державної адміністрації Ясюнецького О.О. про погодження Переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Житомирської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та її залишку станом на 01.01.2019 р. (згідно з листами Житомирської обласної державної адміністрації від 17.04.2019 р. № 2429/2-19/52 та № 2430/2-19/52).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Житомирської обласної державної адміністрації щодо погодження:

Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році згідно з листом від 17.04.2019 р. № 2429/2-19/52, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету (далі – Перелік об’єктів);

Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (залишки субвенції 2018 року) згідно з листом від 17.04.2019 р. № 2430/2-19/52, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету (далі – Перелік об’єктів за рахунок залишку субвенції станом на 01.01.2019 р.).

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Житомирської області передбачено субвенцію у сумі 775 375,1 тис. гривень.

У затвердженому Житомирською облдержадміністрацією Переліку об’єктів здійснено розподіл субвенції на суму 390 477,3 тис. грн (50,4% загального обсягу субвенції) за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 188 928,8 тис. грн (13 об’єктів та 1 захід з проектно-вишукувальних робіт) для 11 районів області;

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 86 446,3 тис. грн (19 об’єктів) для 5 міст та 5 районів області;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 115 102,2 тис. грн (16 об’єктів) для 10 районів області.

Крім того, у надісланих Житомирською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (775 375,1 тис. грн):

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 63 497,2 тис. грн (капітальний ремонт – 32 442,9 тис грн, поточний середній ремонт – 9 500 тис. грн, експлуатаційне утримання – 21 554,3 тис. грн), або 8,2% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 384 897,8 тис. грн, або 49,6% загального обсягу субвенції.

Слід зауважити, що матеріали, надані Житомирською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

За інформацією Житомирської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 17.04.2019 р. № 2079/1/5.1-6-368/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Житомирської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 617 157,3 тис. грн, використано – у сумі 542 014,491 тис. грн, або 87,8%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 75 142,809 тис. гривень;

- у січні-березні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Житомирській області перераховано субвенцію у сумі 169 910,5 тис. грн, касові видатки за цей період становили 3 709,8 тис. грн, або 2,2% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 квітня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 241 343,5 тис. гривень.

Відтак, Житомирською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів за рахунок залишку субвенції станом на 01.01.2019 р. та визначено 27 об’єктів за передбаченими на 2019 рік напрямами, з них на:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 21 343 тис. грн, або 28,4% (6 об’єктів) для 5 районів області;

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 7 765,3 тис. грн, або 10,3% (9 об’єктів) для 2 міст та 1 села області;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 46 034,509 тис. грн, або 61,3% (12 об’єктів) для 10 районів області.

Крім того, на капітальний ремонт штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 3 757,1 тис. грн, або 5% залишку.

При цьому, надані Житомирською облдержадміністрацією до Комітету матеріали щодо формування Переліку об’єктів за рахунок залишку субвенції станом на 01.01.2019 р. не містять належного фінансово-економічного обґрунтування.

За інформацією Житомирської облдержадміністрації Перелік об’єктів за рахунок залишку субвенції станом на 01.01.2019 р. погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 17.04.2019 р. № 080/1/5.1-6-369/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., директор Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. та заступник голови Житомирської обласної державної адміністрації Ясюнецький О.О.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Переліки об’єктів щодо автомобільних доріг у Житомирській області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, подані листами Житомирської облдержадміністрації від 17 квітня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України:

1) Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Житомирської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 390 477,3 тис. грн, поданий листом Житомирської обласної державної адміністрації від 17.04.2019 р. № 2429/2-19/52;

2) Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Житомирської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюватиметься за рахунок залишку відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, що утворився станом на 01.01.2019 р. на суму 75 142,809 тис. грн, поданий листом Житомирської обласної державної адміністрації від 17.04.2019 р. № 2430/2-19/52.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію в.о. директора Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Волинської обласної державної адміністрації Довгополюка В.В. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Волинської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Волинської обласної державної адміністрації від 01.04.2019 р. № 2066/21/219).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Волинської обласної державної адміністрації від 01.04.2019 р. № 2066/21/219 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – Перелік об’єктів).

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Волинської області передбачено субвенцію у сумі 491 441,4 тис. гривень.

У затвердженому Волинською облдержадміністрацією Переліку об’єктів здійснено розподіл субвенції на суму 376 441,4 тис. грн (76,6% загального обсягу субвенції) за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 60 413,3 тис. грн (14 об’єктів) для 12 районів області;

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 56 024.4 тис. грн (83 об’єкти) для 4 міст та 16 районів області;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 222 654,1 тис. грн (29 об’єкти) для 15 районів області;

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 37 349,6 тис. грн (132 об’єкти) для 3 міст та 16 районів області.

Крім того, у надісланих Волинською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (491 441,4 тис. грн):

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 24 572,07 тис. грн (капітальний ремонт – 7 681,07 тис. грн, поточний середній ремонт – 5 000 тис. грн, поточний дрібний ремонт – 5 750 тис. грн, експлуатаційне утримання – 6 141 тис. грн), або 5% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 115 000 тис. грн, або 23,4% загального обсягу субвенції.

Слід зауважити, що матеріали, надані Волинською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

За інформацією Волинської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 26.03.2019 р. № 1574/1/5.1-6-290/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Волинської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 393 913,5 тис. грн, використано – у сумі 380 540 тис. грн, або 96,6%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 13 373,5 тис. гривень.

- у січні-березні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Волинській області перераховано субвенцію у сумі 107 691,2 тис. грн, касові видатки за цей період становили 6 244,8 тис. грн, або 5,8% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 квітня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 114 819,9 тис. гривень.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Кривенко В.М., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., директор Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. та в.о. директора Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Волинської обласної державної адміністрації Довгополюк В.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Волинській області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Волинської облдержадміністрації від 1 квітня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік, погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Волинської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 376 441,4 тис. грн, поданий листом Волинської обласної державної адміністрації від 01.04.2019 р. № 2066/21/219 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

1.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію т.в.о. директора департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку Львівської обласної державної адміністрації Кокотайла Р.О. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Львівської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Львівської обласної державної адміністрації від 22.04.2019 р. № 5/26-2863/0/2-19-13).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Львівської обласної державної адміністрації від 22.04.2019 р. № 5/26-2863/0/2-19-13 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – Перелік об’єктів).

адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Львівської області передбачено субвенцію у сумі 728 974,4 тис. гривень.

У затвердженому Львівською облдержадміністрацією Переліку об’єктів здійснено розподіл субвенції на суму 303 974,4 тис. грн (41,7% загального обсягу субвенції) за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 115 973,75 тис. грн (14 об’єктів) для 8 районів області;

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 28 000 тис. грн (3 об’єктів) для 3 міст області;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 150 000,65 тис. грн (20 об’єктів) для 13 районів області;

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 10 000 тис. грн (1 об’єкт) для 1 міста області.

Крім того, у надісланих Львівською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (728 974,4 тис. грн):

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 62 150 тис. грн (капітальний ремонт – 21 652 тис. грн, поточний середній ремонт – 14 798 тис. грн, експлуатаційне утримання – 25 700 тис. грн), або 8,5% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 425 000 тис. грн, або 58,3% загального обсягу субвенції.

Загалом матеріали, надані Львівською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

За інформацією Львівської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 23.04.2019 р. №2164/1/5.1-6-409/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Львівської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 583 215 тис. грн, використано – у сумі 575 616 тис. грн, або 98,7%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 7 599 тис. гривень.

- у січні-березні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Львівській області перераховано субвенцію у сумі 159 742,6 тис. грн, касові видатки за цей період становили 31 029,8 тис. грн, або 19,4% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 квітня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 136 311,8 тис. гривень.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., директор Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. та т.в.о. директора департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку Львівської обласної державної адміністрації Кокотайло Р.О.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Львівській області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом облдержадміністрації від 22 квітня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Львівської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 303 974,4 тис. грн, поданий листом Львівської обласної державної адміністрації від 22.04.2019 р. №
5/26-2863/0/2-19-13 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

1.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг» Бахмутова О.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Одеської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Одеської обласної державної адміністрації від 05.04.2019 р. №1/01-27/2271/2-19).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Одеської обласної державної адміністрації від 05.04.2019 р. № 1/01-27/2271/2-19 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – уточнений Перелік об’єктів).

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Одеської області передбачено субвенцію у сумі 617 273 тис. гривень.

Слід зазначити, що Комітет на своєму засіданні 17 січня 2019 року (протокол № 164) погодив затверджений Одеською облдержадміністрацією Перелік об’єктів на суму 243 135,6 тис. грн (39,4% загального обсягу субвенції), з яких було спрямовано на:

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 83 015,6 тис. грн (4 об’єкти);

поточний середній ремонт автомобільних доріг місцевого значення – 160 120 тис. грн (5 об’єктів).

У поданому Одеською облдержадміністрацією уточненому Переліку об’єктів здійснено розподіл субвенції на суму 497 466,1 тис. грн (80,6% загального обсягу субвенції) за такими напрямами:

будівництво та реконструкція автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 15 000 тис. грн (1 об’єкт) для 1 району області;

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 27 763,7 тис. грн (4 об’єкти) для 4 районів області;

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 123 454,6 тис. грн (11 об’єктів) для 4 міст та 4 сіл області;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 331 247,8 тис. грн (9 об’єктів) для 7 районів області.

Крім того, у надісланих Одеською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (617 273 тис. грн):

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 36 854,1 тис. грн (капітальний ремонт – 27 763,7 тис. грн, поточний середній ремонт – 3 100 тис. грн, експлуатаційне утримання – 5 990,4 тис. грн), або 6% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 119 806,9 тис. грн, або 19,4% загального обсягу субвенції.

Загалом матеріали, надані Одеською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

За інформацією Одеської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 17.04.2019 р. № 967/1/5.1-6 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Одеської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 425 698 тис. грн, використано – у сумі 425691,9 тис. грн, або 99,9%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 6,1 тис. гривень.

- у січні-березні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Одеській області перераховано субвенцію у сумі 135 265 тис. грн, касові видатки за цей період становили 14 950,8 тис. грн, або 11,1% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 квітня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 120 320,3 тис. гривень.

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

Таким чином, використання коштів субвенції, передбачених в уточненому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., директор департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. та директор Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг» Бахмутов О.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Одеській області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом облдержадміністрації від 5 квітня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Одеської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 497 466,1 тис грн, поданий листом Одеської обласної державної адміністрації від 05.04.2019 р. № 1/01-27/2271/2-19 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

1.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту розвитку мережі доріг Державного агентства автомобільних доріг України Цепелєва С.Ю. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Тернопільської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Тернопільської обласної державної адміністрації від 08.04.2019 р.
№ 05-2277/24). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Дубневича Б.В./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Тернопільської обласної державної адміністрації від 08.04.2019 р. № 05-2277/24 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – Перелік об’єктів).

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Тернопільської області передбачено субвенцію у сумі 393 121,8 тис. гривень.

У затвердженому Тернопільською облдержадміністрацією Переліку об’єктів здійснено розподіл субвенції на суму 261 984,2 тис. грн (66,6% загального обсягу субвенції) за такими напрямами:

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 253 684,2 тис. грн (87 об’єктів) для 17 районів області;

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 8 300 тис. грн (4 об’єкти) для 1 міста та 3 сіл області.

Крім того, у надісланих Тернопільською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (393 121,8 тис. грн):

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 20 000 тис. грн, або 5,1% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 125 137,6 тис. грн, або 31,9% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах передбачено 6 000 тис. грн, або 1,5% загального обсягу субвенції.

Слід зауважити, що матеріали, надані Тернопільською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

За інформацією Тернопільської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 21.02.2019 р. № 456/3/5.1-2 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Тернопільської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 315 105,7 тис. грн, використано – у сумі 310 282,7 тис. грн, або 98,5%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 4 823 тис. гривень.

- у січні-березні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Тернопільській області перераховано субвенцію у сумі 86 146,1 тис. грн, касові видатки за цей період становили 34 815,5 тис. грн, або 40,4% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 квітня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 56 153,5 тис. гривень.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та директор Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Тернопільській області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Тернопільської облдержадміністрації від 8 квітня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Тернопільської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 261 984,2 тис. грн, поданий листом Тернопільської обласної державної адміністрації від 08.04.2019 р.
№ 05-2277/24 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.1. Про Перелік об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Житомирській області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, отриманих в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (згідно з листом Житомирської обласної державної адміністрації від 19.04.2019 р. № 2532/2-19/52). /Розгляд питання перенесено./

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області Гаха І.В. про Перелік об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Чернівецькій області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, отриманих в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (згідно з листом Чернівецької облдержадміністрації від 22.04.2019 р. № 01.36/5-799).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Чернівецької обласної державної адміністрації від 22.04.2019 р. № 01.36/5-799 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в Чернівецькій області за рахунок коштів спеціального фонду обласного бюджету на здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – Перелік об’єктів).

Згідно з пунктом 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2019 року діяв експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві (далі – експеримент). При цьому з 1 вересня 2015 року експеримент був запроваджений лише в Одеській, Волинській, Львівській та Чернівецькій областях щодо окремих доріг державного значення у цих областях. З 2016 р. до експерименту долучено м. Київ та розширено напрями використання коштів на всі дороги державного значення у відповідних областях і м. Києві. З 2017 р. експеримент розповсюджено на всі області і м. Київ та розширено напрями використання коштів на дороги місцевого значення, а також на розвиток дорожньої інфраструктури у м. Києві. Крім того, в рамках експерименту з 2018 р. розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з дорогами загального користування.

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Міністерством інфраструктури України (далі – Мінінфраструктури) і Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та подальше погодження з Комітетом.

У зв’язку із завершенням у 2018 році дії експерименту Комітет на своєму засіданні 19.12.2018 р. (протокол № 162) ухвалив рішення рекомендувати Кабінету Міністрів унормувати питання (у разі необхідності внести пропозиції) про використання у 2019 році залишків коштів на кінець 2018 року, отриманих місцевими бюджетами в рамках експерименту. З цього приводу за дорученням Уряду Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) поінформовано, що відповідні кошти будуть спрямовуватися у 2019 році відповідно до прийнятих рішень обласних та Київської міської держадміністрацій на здійснення передбачених заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, у відповідних областях та м. Києві, заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у м. Києві.

За звітними даними Державної казначейської служби України (далі – Казначейство) станом на кінець 2018 року в рамках експерименту залишок відповідних коштів у спеціальних фондах більшості обласних бюджетів і бюджеті м. Києва загалом становить близько 787,3 млн грн.

Кодексом визначено ряд вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету, серед яких такі:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення, у разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду бюджету /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/;

– кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства /частина друга статті 70/;

– місцевий бюджет може затверджуватися з дефіцитом за спеціальним фондом у разі використання залишків коштів спеціального фонду місцевого бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ (шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період) /частина друга статті 72/.

Враховуючи наведене та з метою однакового практичного застосування відповідних норм, від Комітету було направлено звернення до Кабінету Міністрів з проханням доручити Мінфіну, Мінінфраструктури і Мін’юсту спільно опрацювати порушене питання та надати роз’яснення щодо необхідності у 2019 році затвердження обласними і Київською міською держадміністраціями переліків об’єктів згідно з експериментом на суму залишку відповідних коштів на кінець 2018 р. та погодження таких переліків об’єктів Мінінфраструктури і Укравтодором з подальшим погодженням з Комітетом, а також про результати поінформувати Комітет, Укравтодор, Казначейство, обласні і Київську міську держадміністрації /лист Комітету від 01.02.2019 р. № 04-13/10-163 (20772)/. У відповідь за дорученням Уряду Мінфіном /лист Мінфіну від 27.02.2019 р. № 35110-03-3/5912/ не надано чіткого роз’яснення щодо порушеного у зверненні питання і не поінформовано Укравтодор, Казначейство, обласні і Київську міську держадміністрації.

Зважаючи на наведене і визначені бюджетним законодавством повноваження Мінфіну у бюджетному процесі, Комітет на своєму засіданні 20.03.2019 р. (протокол № 169) ухвалив рішення рекомендувати Мінфіну у тижневий строк надати обласним і Київській міській держадміністраціям роз’яснення (включаючи організаційно-методичні рекомендації) щодо особливостей використання у 2019 році залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів в рамках експерименту, на кінець 2018 року з відповідним інформуванням Комітету, Укравтодору та Казначейства /копію листа Комітету від 22.03.2019 р. № 04-13/10-501 (58303) роздано народним депутатам України – членам Комітету/. З цього приводу Мінфіном надіслано відповідним адресатам інформаційний лист /копію листа Мінфіну від 08.04.2019 р. № 35110-03-2/10041 роздано народним депутатам України – членам Комітету/, в якому вказано, що залишки таких коштів витрачаються відповідно до частини другої статті 70 Кодексу на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Чернівецької області в рамках експерименту за вересень-грудень 2015 року та за 2016-2018 роки, становив 705,147 млн грн (з них у 2018 р. – 64,67 млн грн), а використано таких коштів у сумі 588,58 млн грн (з них у 2018 р. – 106,04 млн грн /з урахуванням залишку коштів на 01.01.2018 р. у сумі 157,93 млн грн/), або 83,5%. Залишок відповідних коштів на кінець 2018 р. становить 116,56 млн грн. Поряд з тим, на запит від Комітету Казначейством /лист від 05.02.2019 р.
№ 12-01-1-01/2420/ надано інформацію про використання у 2018 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Чернівецької області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Чернівецькою облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 9 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 116,56 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на кінець 2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту), з них щодо:

будівництва та реконструкції – 1 об’єкт на суму 0,51 млн грн (що становить 0,4% загального обсягу фінансового забезпечення);

поточного середнього ремонту – 8 об’єктів на суму 116,05 млн грн (що становить 99,6% загального обсягу фінансового забезпечення).

За інформацією Чернівецької облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором та розглянуто Мінінфраструктури (копії листів Укравтодору від 17.04.2019 р. № 2094/1/5.2-6-395/08 та Мінінфраструктури від 18.04.2019 р. № 4889/25/10-19 роздано народним депутатам України – членам Комітету). Разом з тим, подані Чернівецькою облдержадміністрацією матеріали не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., директор Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. та начальник Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області Гах І.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. запропонував Комітету підтримати рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме: зважаючи на визначені законодавством предмети відання і повноваження у бюджетному процесі, Комітет не має заперечень щодо Переліку об’єктів за рахунок залишку коштів від експерименту на кінець 2018 року, поданого листом Чернівецької облдержадміністрації від 22 квітня 2019 року, та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Кодексу.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та зважаючи на визначені законодавством предмети відання і повноваження у бюджетному процесі, Комітет з питань бюджету не має заперечень щодо Переліку об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Чернівецькій області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду обласного бюджету Чернівецької області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (поданого листом Чернівецької обласної державної адміністрації від 22.04.2019 р. № 01.36/5-799), та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Бюджетного кодексу України (насамперед, частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57, частини другої статті 70, частини другої статті 72 і частини дев’ятої статті 78).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту інфраструктури, розвитку та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення Черкаської облдержадміністрації Чубаня С.В. про Перелік об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Черкаській області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, отриманих в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (згідно з листом Черкаської облдержадміністрації від 16.04.2019 р. № 5733/01/01-57).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Черкаської обласної державної адміністрації від 16.04.2019 р. № 5733/01/01-57 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування за рахунок коштів спеціального фонду обласного бюджету на здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Черкаській області (далі – Перелік об’єктів).

Згідно з пунктом 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2019 року діяв експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві (далі – експеримент). При цьому з 1 вересня 2015 року експеримент був запроваджений лише в Одеській, Волинській, Львівській та Черкаській областях щодо окремих доріг державного значення у цих областях. З 2016 р. до експерименту долучено м. Київ та розширено напрями використання коштів на всі дороги державного значення у відповідних областях і м. Києві. З 2017 р. експеримент розповсюджено на всі області і м. Київ та розширено напрями використання коштів на дороги місцевого значення, а також на розвиток дорожньої інфраструктури у м. Києві. Крім того, в рамках експерименту з 2018 р. розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з дорогами загального користування.

Кодексом визначено ряд вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету, серед яких такі:

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Черкаської області в рамках експерименту за 2017-2018 роки, становив 269,9 млн грн (з них у 2018 р. – 39,1 млн грн), а використано таких коштів у сумі 251,5 млн грн (з них у 2018 р. – 25,4 млн грн), або 93,2%. Залишок відповідних коштів на кінець 2018 р. становить 18,4 млн грн. Поряд з тим, на запит від Комітету Казначейством /лист від 05.02.2019 р. № 12-01-1-01/2420/ надано інформацію про використання у 2018 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Черкаської області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Черкаською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 2 об’єкти стосовно поточного середнього ремонту автомобільних доріг з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 18,4 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на кінець 2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту), з них щодо:

автомобільних доріг державного значення – 1 об’єкт на суму 11,4 млн грн (що становить 62% загального обсягу фінансового забезпечення);

вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 1 об’єкт на суму 7 млн грн (що становить 38% загального обсягу фінансового забезпечення).

За інформацією Черкаської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором та розглянуто Мінінфраструктури (копії листів Укравтодору від 05.04.2019 р. № 1859/1/5.2-6-324/08 та Мінінфраструктури від 18.04.2019 р. № 1207/25/14-19 роздано народним депутатам України – членам Комітету). Разом з тим, подані Черкаською облдержадміністрацією матеріали не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., директор Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. та директор Департаменту інфраструктури, розвитку та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення Черкаської облдержадміністрації Чубань С.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. запропонував Комітету підтримати рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме: зважаючи на визначені законодавством предмети відання і повноваження у бюджетному процесі, Комітет не має заперечень щодо Переліку об’єктів за рахунок залишку коштів від експерименту на кінець 2018 року, поданого листом Черкаської облдержадміністрації від 16 квітня 2019 року, та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Кодексу.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та зважаючи на визначені законодавством предмети відання і повноваження у бюджетному процесі, Комітет з питань бюджету не має заперечень щодо Переліку об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Черкаській області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду обласного бюджету Черкаської області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (поданого листом Черкаської обласної державної адміністрації від 16.04.2019 р. № 5733/01/01-57), та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Бюджетного кодексу України (насамперед, частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57, частини другої статті 70, частини другої статті 72 і частини дев’ятої статті 78).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію Генерального директора комунальної корпорації «Київавтодор» Густєлєва О.О. про Перелік об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг, ділянок вулиць і дорожньої інфраструктури у місті Києві та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, отриманих в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (згідно з листом Київської міської державної адміністрації від 17.04.2019 р. № 002-475).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Київської міської державної адміністрації від 17.04.2019 р. № 002-475 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, в рамках митного експерименту за рахунок невикористаних коштів, отриманих у попередні роки у м. Києві (далі – Перелік об’єктів).

Згідно з пунктом 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2019 року діяв експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві (далі – експеримент). При цьому з 1 вересня 2015 року експеримент був запроваджений лише в Одеській, Волинській, Львівській та Черкаській областях щодо окремих доріг державного значення у цих областях. З 2016 р. до експерименту долучено м. Київ та розширено напрями використання коштів на всі дороги державного значення у відповідних областях і м. Києві. З 2017 р. експеримент розповсюджено на всі області і м. Київ та розширено напрями використання коштів на дороги місцевого значення, а також на розвиток дорожньої інфраструктури у м. Києві. Крім того, в рамках експерименту з 2018 р. розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з дорогами загального користування.

Кодексом визначено ряд вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету, серед яких такі:

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

Зважаючи на наведене і визначені бюджетним законодавством повноваження Мінфіну у бюджетному процесі, Комітет на своєму засіданні 20.03.2019 р. (протокол № 169) ухвалив рішення рекомендувати Мінфіну у тижневий строк надати обласним і Київській міській держадміністраціям роз’яснення (включаючи організаційно-методичні рекомендації) щодо особливостей використання у 2019 році залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів в рамках експерименту, на кінець 2018 року з відповідним інформуванням Комітету, Укравтодору та Казначейства /копію листа Комітету від 22.03.2019 р. № 04-13/10-501 (58303) роздано народним депутатам України – членам Комітету /. З цього приводу Мінфіном надіслано відповідним адресатам інформаційний лист /копію листа Мінфіну від 08.04.2019 р. № 35110-03-2/10041 роздано народним депутатам України – членам Комітету /, в якому вказано, що залишки таких коштів витрачаються відповідно до частини другої статті 70 Кодексу на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду бюджету міста Києва в рамках експерименту за 2016-2018 роки, становив 1 884,99 млн грн (з них у 2018 р. – 248,57 млн грн), а використано таких коштів у сумі 1 865,53 млн грн (з них у 2018 р. – 663,89 млн грн /з урахуванням залишку коштів на 01.01.2018 р. у сумі 434,78 млн грн/), або 99%. Залишок відповідних коштів на кінець 2018 р. становить 19,46 млн грн. Поряд з тим, на запит від Комітету Казначейством /лист від 05.02.2019 р. № 12-01-1-01/2420/ надано інформацію про використання у 2018 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо бюджету міста Києва роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Київською міськдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 5 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 19,46 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на кінець 2018 р. на рахунку міського бюджету в рамках експерименту), з них щодо:

будівництва та реконструкції – 2 об’єкти на суму 15,75 млн грн (що становить 80,9% загального обсягу фінансового забезпечення);

капітального ремонту – 3 об’єкти на суму 3,71 млн грн (що становить 19,1% загального обсягу фінансового забезпечення).

За інформацією Київської міськдержадміністрації Перелік об’єктів розглянуто Укравтодором і Мінінфраструктури (копії листів Укравтодору від 11.04.2019 р. № 1963/1/5.2-6-330/08 і Мінінфраструктури від 17.04.2019 р. № 4838/25/10-19 роздано народним депутатам України – членам Комітету). При цьому у поданих Київською міськдержадміністрацією матеріалах наведено інформацію щодо об’єктів, передбачених у Переліку об’єктів, однак вона не містить відповідних фінансово-економічних розрахунків.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., директор Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. та Генеральний директор комунальної корпорації «Київавтодор» Густєлєв О.О.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. запропонував Комітету підтримати рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме: зважаючи на визначені законодавством предмети відання і повноваження у бюджетному процесі, Комітет не має заперечень щодо Переліку об’єктів за рахунок залишку коштів від експерименту на кінець 2018 року, поданого листом Київської міськдержадміністрації від 17 квітня 2019 року, та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Кодексу.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та зважаючи на визначені законодавством предмети відання і повноваження у бюджетному процесі, Комітет з питань бюджету не має заперечень щодо Переліку об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг, ділянок вулиць і дорожньої інфраструктури у місті Києві та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду бюджету міста Києва в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (поданого листом Київської міської державної адміністрації від 17.04.2019 р. № 002-475), та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Бюджетного кодексу України (насамперед, частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57, частини другої статті 70, частини другої статті 72 і частини дев’ятої статті 78).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Запорізької обласної державної адміністрації Скоблікова В.В. про Перелік об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Запорізькій області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, отриманих в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (згідно з листом Запорізької облдержадміністрації від 16.04.2019 р. № 08-15/1218).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Запорізької обласної державної адміністрації від 16.04.2019 р. № 08-15/1218 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування за рахунок коштів спеціального фонду обласного бюджету на здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Запорізькій області (далі – Перелік об’єктів).

Згідно з пунктом 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2019 року діяв експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві (далі – експеримент). При цьому з 1 вересня 2015 року експеримент був запроваджений лише в Одеській, Волинській, Львівській та Запорізькій областях щодо окремих доріг державного значення у цих областях. З 2016 р. до експерименту долучено м. Київ та розширено напрями використання коштів на всі дороги державного значення у відповідних областях і м. Києві. З 2017 р. експеримент розповсюджено на всі області і м. Київ та розширено напрями використання коштів на дороги місцевого значення, а також на розвиток дорожньої інфраструктури у м. Києві. Крім того, в рамках експерименту з 2018 р. розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з дорогами загального користування.

Кодексом визначено ряд вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету, серед яких такі:

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

Зважаючи на наведене і визначені бюджетним законодавством повноваження Мінфіну у бюджетному процесі, Комітет на своєму засіданні 20.03.2019 р. (протокол № 169) ухвалив рішення рекомендувати Мінфіну у тижневий строк надати обласним і Київській міській держадміністраціям роз’яснення (включаючи організаційно-методичні рекомендації) щодо особливостей використання у 2019 році залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів в рамках експерименту, на кінець 2018 року з відповідним інформуванням Комітету, Укравтодору та Казначейства /копію листа Комітету від 22.03.2019 р. № 04-13/10-501 (58303) роздано народним депутатам України – членам Комітету /. З цього приводу Мінфіном надіслано відповідним адресатам інформаційний лист /копію листа Мінфіну від 08.04.2019 р. № 35110-03-2/10041 роздано народним депутатам України – членам Комітету /, в якому вказано, що залишки таких коштів витрачаються відповідно до частини другої статті 70 Кодексу на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Запорізької області в рамках експерименту за 2017-2018 роки, становив 617,164 млн грн (з них у 2018 р. – 365,34 млн грн), а використано таких коштів у сумі 596,448 млн грн (з них у 2018 р. – 514,75 млн грн /з урахуванням залишку коштів на 01.01.2018 р. у сумі 170,126 млн грн/), або 96,6%. Залишок відповідних коштів на кінець 2018 р. становить 20,716 млн грн. Поряд з тим, на запит від Комітету Казначейством /лист від 05.02.2019 р. № 12-01-1-01/2420/ надано інформацію про використання у 2018 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Запорізької області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Запорізькою облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 3 об’єкти стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 20,716 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на кінець 2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту), з них щодо:

капітального ремонту – 1 об’єкт на суму 15,208 млн грн (що становить 73,4% загального обсягу фінансового забезпечення);

поточного середнього ремонту – 2 об’єкти на суму 5,508 млн грн (що становить 26,6% загального обсягу фінансового забезпечення).

За інформацією Запорізької облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором та розглянуто Мінінфраструктури (копії листів Укравтодору від 19.03.2019 р. № 1453/1/5.2-6-136/08 та Мінінфраструктури від 08.04.2019 р. № 4272/25/10-19 роздано народним депутатам України – членам Комітету). Разом з тим, подані Запорізькою облдержадміністрацією матеріали не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., директор Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. та заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Скобліков В.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. запропонував Комітету підтримати рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме: зважаючи на визначені законодавством предмети відання і повноваження у бюджетному процесі, Комітет не має заперечень щодо Переліку об’єктів за рахунок залишку коштів від експерименту на кінець 2018 року, поданого листом Запорізької облдержадміністрації від 16 квітня 2019 року, та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Кодексу.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та зважаючи на визначені законодавством предмети відання і повноваження у бюджетному процесі, Комітет з питань бюджету не має заперечень щодо Переліку об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Запорізькій області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду обласного бюджету Запорізької області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (поданого листом Запорізької обласної державної адміністрації від 16.04.2019 р. № 08-15/1218), та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Бюджетного кодексу України (насамперед, частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57, частини другої статті 70, частини другої статті 72 і частини дев’ятої статті 78).

Голосували: «за» - одноголосно.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Парцхаладзе Л.Р. про погодження розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, на 2019 рік (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. № 288).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі – Мінрегіон) від 08.04.2019 р. за № 1/19.3/5104-19 про погодження розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, на 2019 рік згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. № 288 «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження» (далі – постанова КМУ № 288).

Відповідно до частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінрегіону затверджено видатки загального фонду за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження» (далі – субвенція) у сумі 137 499,5 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 91 (із змінами) на виконання вимог частини другої статті 97 Кодексу затверджено Порядок та умови надання субвенції, що містить додаток з розподілом субвенції між місцевими бюджетами на відповідний бюджетний період.

Постановою КМУ № 288, виходячи з положень частини шостої статті 108 Кодексу, здійснено розподіл субвенції між місцевими бюджетами шляхом викладу у новій редакції додатку до Порядку та умов її надання (далі – Додаток).

Згідно із новою редакцією Додатку розподіл субвенції здійснено між обласними, районними, міськими (у тому числі монофункціональних міст) бюджетами Волинської, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Рівненської, Херсонської, Хмельницької областей, на територію яких поширюється зона спостереження атомних електростанцій державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у сумі 137 499,5 тис. грн, а саме: Запорізької АЕС – 61 599,7 тис. грн, Рівненської АЕС – 29 974,9 тис. грн, Хмельницької АЕС – 16 775 тис. грн, Южно-Української АЕС – 29 149,9 тис. грн.

При цьому, визначено такі обсяги субвенції місцевим бюджетам областей: Волинської – 9 277,6 тис. грн, Дніпропетровської – 36 163,4 тис. грн, Запорізької – 25 295,1 тис. грн, Миколаївської – 29 149,9 тис. грн, Рівненської – 25 717,7 тис. грн, Херсонської – 141,2 тис. грн, Хмельницької – 11 754,6 тис. грн.

Слід відмітити, що у Додатку передбачено надання субвенції районному бюджету Великобілозерського району Запорізької області, хоча згідно з додатком № 6 до Закону у 2019 році державний бюджет має відносини з бюджетом Великобілозерської сільської об’єднаної територіальної громади.

За інформацією Мінрегіону розподіл субвенції проведено за встановленою відповідно до Порядку та умов надання субвенції формулою з такими критеріями:

- питома вага чисельності населення, яке проживає на території зони спостереження цих адміністративно-територіальних одиниць;

- питома вага реалізованої (відпущеної) електричної енергії АЕС в загальному обсязі реалізованої (відпущеної) електричної енергії Компанії;

- співвідношення розподілу субвенції між місцевими бюджетами (для обласних бюджетів – 30%, бюджетів районів і міст обласного значення – 55%, бюджетів монофункціональних міст – супутників ядерних установок – 15%).

Розрахунок щодо проведеного розподілу субвенції Мінрегіоном роздано народним депутатам України – членам Комітету.

Поряд з тим згідно з Порядком і умовами надання субвенції встановлено:

1) субвенція спрямовується, насамперед на реалізацію проектів нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, в тому числі виготовлення проектної документації, захисних споруд цивільного захисту, технічну інвентаризацію яких проведено відповідно до законодавства; закупівлю засобів індивідуального захисту органів дихання та препаратів стабільного йоду; навчання населення користуванню об’єктами спеціальної соціальної інфраструктури та засобами індивідуального захисту органів дихання; фінансування у разі потреби об’єктів спеціальної соціальної інфраструктури, у тому числі реалізацію проектів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту таких об’єктів, зокрема навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, культури, фізичної культури і спорту, об’єктів житлово-комунального господарства, автомобільних доріг, систем зв’язку; погашення кредиторської заборгованості, що утворилася за субвенцією у попередніх роках і зареєстрована органами Казначейства;

2) проекти, реалізація яких розпочалась за рахунок субвенції у попередніх роках та строк реалізації яких не перевищує три роки, включаються до плану фінансування для завершення їх реалізації. Проекти будівництва подаються з урахуванням потреб осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення, а також розробляються відповідно до державних будівельних норм та стандартів і повинні забезпечити комплексний підхід та максимальну енергоефективність від їх реалізації;

3) переліки відповідних об’єктів, засобів та препаратів формуються і затверджуються Мінрегіоном за пропозиціями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а переліки засобів індивідуального захисту органів дихання і захисних споруд цивільного захисту – також за погодженням з Державною службою надзвичайних ситуацій.

Згідно із звітом Казначейства про виконання бюджетів за 2018 рік видатки місцевих бюджетів за субвенцією становили 120 397,5 тис. грн, або 87,6% плану на рік, до державного бюджету повернуто 17 102 тис. грн, як невикористані. Інформація щодо надання та використання субвенції у 2018 році за зведеними бюджетами областей роздана народним депутатам України – членам Комітету.

Довідково: починаючи з 01.01.2015 р, збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, згідно з пунктом 16-3 частини другої статті 29 Кодексу зараховується до загального фонду державного бюджету (доходи якого не мають цільового спрямування, а видатки здійснюються лише в межах відповідних бюджетних призначень).

Водночас, відповідно до статей 12, 12-1 та 12-2 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»:

– соціально-економічна компенсація ризику здійснюється в межах коштів, отриманих від ліцензіата (крім спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами), і може бути використана тільки для адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється зона спостереження, на якій можливий вплив відповідних об'єктів ліцензіата;

– фінансування заходів щодо соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, здійснюється із спеціального фонду державного бюджету за рахунок збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (частина перша статті 12-1);

– кошти від збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, спрямовуються у вигляді субвенції із спеціального фонду державного бюджету до спеціальних фондів бюджетів обласних, районних, міських рад монофункціональних міст – супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд, на територію яких поширюються відповідні зони спостереження платників збору (частина перша статті 12-2).

Зважаючи, що відносини у бюджетному процесі регулюються Бюджетним кодексом України, і якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу (частина друга статті 4 Кодексу), спеціальне законодавство потребує узгодження з положеннями цього Кодексу.

Наразі згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень Закону зупинено на 2019 рік дію частини першої статті 12-1, частин першої, другої і п’ятої статті 12-2 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Мельник С.І., Шкварилюк В.В., Горбунов О.В., а також заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Парцхаладзе Л.Р.

Заступник Голови Комітету Мельник С.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції в сумі 137,5 млн гривень згідно з додатком до Порядку та умов її надання у редакції постанови КМУ № 288.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Мельником С.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити розподіл між місцевими бюджетами у 2019 році обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, у сумі 137 499,5 тис. гривень згідно з додатком до Порядку та умов надання такої субвенції (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. № 288 «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження»).

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення якості освіти, у 2019 році (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. № 319).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 16.04.2019 р. № 1/10-1128 (копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення якості освіти, у 2019 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. № 319 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення якості освіти» (далі – Постанова КМУ № 319).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі –Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування МОН за загальним фондом вперше передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення якості освіти (далі – субвенція) за бюджетною програмою 2211250 (видатки розвитку) у сумі 1 500 000 тис. грн, без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону.

Постановою КМУ № 319 затверджено Порядок та умови надання субвенції, хоча відповідно до частини другої статті 97 Кодексу порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, яка вперше визначена законом про Державний бюджет України, затверджуються Кабінетом Міністрів України не пізніше 30 днів з дня набрання ним чинності.

Згідно із затвердженими Порядком та умовами надання субвенції передбачено її спрямування на придбання для закладів загальної середньої освіти комунальної власності (далі – заклади освіти):

1) шкільних автобусів, в тому числі обладнаних місцями для дітей з особливими потребами, забезпечення якими закладів освіти здійснюється у такій черговості:

- опорні заклади;

- заклади освіти, які оптимізовані/ об’єднані/ реорганізовані або будуть оптимізовані/ об’єднані/ реорганізовані протягом року;

- інші заклади освіти з кількістю учнів 100 та більше, що мають учнів, які проживають на відстані більше 3 км від закладу і потребують підвезення;

- інші заклади освіти.

2) забезпечення спеціальними автомобілями, призначеними для надання додаткових психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг працівниками інклюзивно-ресурсного центру;

3) персональних комп’ютерів, забезпечення якими закладів освіти здійснюється у такій черговості:

- опорні заклади та заклади освіти з кількістю учнів 100 та більше, які не мають персональних комп’ютерів;

- заклади освіти з кількістю учнів менше 100, які не мають персональних комп’ютерів;

- опорні заклади та заклади освіти I-III, II-III, III ступеня з кількістю учнів 100 та більше, в яких співвідношення кількості учнів на один персональний комп’ютер перевищує десять учнів на один комп’ютер;

- інші заклади освіти.

Забезпечення всіх закладів освіти персональними комп’ютерами здійснюється з обов’язковим досягненням співвідношення десять учнів на один персональний комп’ютер. Додаткове забезпечення закладів освіти персональними комп’ютерами здійснюється після досягнення цільового співвідношення в усіх закладах;

4) послуг з доступу до Інтернету закладів освіти (включаючи придбання мережевого обладнання (комутаторів, роутерів, тощо), необхідного для підключення до Інтернету наявної комп’ютерної техніки та комп’ютерної техніки, що належить учням та педагогічним працівникам), забезпечення якими закладів освіти здійснюється у такій черговості:

- опорні заклади та заклади освіти I-III, II-III, III ступеня, які не мають доступу до Інтернету;

- інші заклади освіти, які не мають доступу до Інтернету;

- опорні заклади та заклади освіти I-III, II-III, III ступеня з кількістю учнів 100 та більше, які мають швидкість доступу до Інтернету менше 100 Мбіт/с /з обов’язковим досягненням такої швидкості доступу – 100 Мбіт/с/;

- заклади освіти I-III, II-III, III ступеня з кількістю учнів менше 100, заклади освіти I, I-II ступеня з кількістю учнів 100 та більше, які мають швидкість доступу до Інтернету менше 30 Мбіт/с;

- інші заклади освіти /з обов’язковим досягненням такої швидкості доступу – 30 Мбіт/с/.

Доступ до Інтернету повинен забезпечувати можливість з’єднання з Інтернетом усіх наявних та запланованих до придбання за рахунок субвенції персональних комп’ютерів.

Крім того, визначається, що за рахунок субвенції не допускається сплата абонентської плати за доступ до Інтернету закладами освіти.

Поряд з тим Порядком та умовами надання субвенції встановлюється, що придбання шкільних автобусів, у тому числі обладнаних місцями для дітей з особливими освітніми потребами, персональних комп’ютерів для закладів освіти та спеціальних автомобілів, призначених для надання додаткових психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг працівниками інклюзивно-ресурсного центру та їх доставка здійснюється на засадах співфінансування з місцевих бюджетів, а саме:

для закладів, розташованих у містах обласного значення, не більш як 70% – за рахунок субвенції та не менш як 30% – за рахунок коштів місцевих бюджетів;

для закладів, розташованих у районах та в об’єднаних територіальних громадах, не більш як 90% – за рахунок субвенції та не менш як 10% – за рахунок коштів місцевих бюджетів;

для закладів, розташованих у селах (селищах), що мають статус гірських населених пунктів, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, не більш як 95% – за рахунок субвенції та не менш як 5% – за рахунок коштів місцевих бюджетів;

у разі придбання персональних комп’ютерів для закладів освіти, що утримуються з обласного бюджету, – за рахунок обласного бюджету у обсязі не менше 30% загальної вартості відповідного обладнання.

Відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу, виходячи із встановлених Законом бюджетних призначень і визначених вимог щодо Порядку та умов надання субвенції, у додатку до Постанови КМУ № 319 здійснено розподіл між місцевими бюджетами (обласними бюджетами) субвенції у обсязі 1 500 000 тис. грн, з яких на придбання:

1) шкільних автобусів, в тому числі обладнаних місцями для дітей з особливими освітніми потребами, – 325 000 тис. грн;

2) спеціальних автомобілів, призначених для надання додаткових психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг працівниками інклюзивно-ресурсного центру, – 175 000 тис. грн;

3) персональних комп’ютерів – 300 000 тис. грн;

4) послуг з доступу до Інтернету закладів освіти – 700 000 тис. гривень.

При цьому відповідно до пункту 13 Порядку та умов надання субвенції обсяг субвенції на придбання послуг з доступу до Інтернету розподіляється обласними держадміністраціями між обласним бюджетом, бюджетами міст обласного значення, районними бюджетами та бюджетами об’єднаних територіальних громад.

У зверненні МОН до Комітету з приводу проведеного розподілу зазначається, що кошти на придбання:

шкільних автобусів, в тому числі обладнаних місцями для дітей з особливими потребами, спрямовуються пропорційно кількості учнів, які потребують підвезення;

спеціальних автомобілів, призначених для надання додаткових психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг працівниками інклюзивно-ресурсного центру, спрямовуються пропорційно кількості таких центрів;

персональних комп’ютерів спрямовуються пропорційно частки учнів у закладах освіти, які не мають персональних комп’ютерів, та частки учнів у закладах освіти, в яких співвідношення кількості учнів на один персональний комп’ютер перевищує десять учнів на один комп’ютер;

послуг з доступу до Інтернету закладів освіти спрямовуються пропорційно кількості закладів, які не мають доступу до Інтернету та відповідної швидкості доступу. Придбання таких послуг здійснюється без співфінансування з місцевих бюджетів.

Загалом матеріали МОН не містять відповідних розрахунків щодо здійсненого розподілу між місцевими бюджетами субвенції.

Окремо належить відмітити, що згідно із пунктом 12 Порядку та умов надання субвенції у разі необхідності закупівлі малоцінних необоротних матеріальних активів під час придбання послуг з доступу до Інтернету видатки розвитку можуть спрямовуватися на видатки споживання. Щодо такого положення слід зауважити, що відповідно до статті 23 Кодексу зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення. Кодексом та Законом не передбачено відповідних повноважень Уряду щодо встановлення можливості спрямування видатків розвитку субвенції на видатки споживання. Відтак, виникає питання щодо відповідності такого положення визначеному пунктом 8 частини першої статті 7 Кодексу принципу цільового використання бюджетних коштів (згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Мельник С.І., а також заступник Голови Рахункової палати Майснер А.В., заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та заступник Міністра освіти і науки України Даниленко С.В.

Заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. не висловив зауважень щодо розподілу субвенції, який розглядається.

Заступник Голови Рахункової палати Майснер А.В., не заперечуючи проти здійсненого розподілу субвенції, наголосив на необхідності своєчасного затвердження таких розподілів у відповідності до вимог статті 97 Кодексу.

Заступник Голови Комітету Мельник С.І. доповів про результати розгляду питання у підкомітеті з питань місцевих бюджетів та вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції відповідно до постанови КМУ № 319.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Мельником С.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення якості освіти, у 2019 році у сумі 1 500 000 тис. грн (видатки розвитку) згідно з пунктом 2 та додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. № 319.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра енергетики та вугільної промисловості України Насалика І.С. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості України на 2019 рік (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 222-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективності Молотка І.Ф., розглянуто перед пунктом 1 порядку денного./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі – Міненерговугілля) від 09.04.2019 № ВР/2-13-1002, від 17.04.2019 № ВР/1-13-1111, від 22.04.2019 № ВР/2-13-1155 та від 24.04.2019
№ ВР/2-13-1179 (копії звернень роздані народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 222-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості на 2019 рік» (далі – розпорядження Уряду № 222-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду № 222-р встановлено у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міненерговугілля на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснити перерозподіл видатків розвитку в сумі 360 000 тис. грн шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 1101070 «Ліквідація вугледобувних та торфодобувних підприємств» на 360 000 тис. гривень;

збільшення їх обсягу за бюджетними програмами:

1101590 «Реструктуризація вугільної галузі» на 316 000 тис. гривень;

1101530 «Державна підтримка будівництва шахти № 10 “Нововолинська”» на 44 000 тис. гривень.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом.

Довідково згідно зі звітом Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками січня-березня поточного року видатки за загальним фондом державного бюджету проведено за бюджетними програмами:

1101070 «Ліквідація вугледобувних та торфодобувних підприємств» – не проводились взагалі (річний план визначено у обсязі 659 705,1 тис. гривень);

1101530 «Державна підтримка будівництва шахти № 10 “Нововолинська”» – в обсязі 10 000 тис. грн, що становить 66,7% плану на звітний період та 40% плану на рік (25 000,0 тис. гривень);

1101590 «Реструктуризація вугільної галузі» – в обсязі 529 996,9 тис. грн, що становить 32,5% плану на звітний період та на рік (1 630 000,0 тис. гривень).

Щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету слід зазначити наступне:

- впродовж останніх років визначені у державному бюджеті обсяги бюджетних призначень на державну підтримку державних вугледобувних підприємств не є реалістичними, що змушує впродовж року знаходити можливості для збільшення видатків на підтримку галузі, насамперед на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції. Так, для вирішення цього питання у 2018 році шляхом здійснення за рішеннями Кабінету Міністрів України перерозподілів видатків державного бюджету між бюджетними програмами Міненерговугілля, виділення коштів з резервного фонду державного бюджету та внесення змін до закону про державний бюджет на 2018 рік було суттєво збільшено (встановлено) річний план за витратами за такими бюджетними програмами:

1101530 «Державна підтримка будівництва шахти № 10 “Нововолинська”» – з 10 000 тис. грн (затверджений річний план) до 34 648 тис. грн (річний план уточнено на підставі розпоряджень Уряду від 02.07.2018 р. № 451-р та від 12.12.2018 р. № 981-р щодо перерозподілу видатків державного бюджету) і за підсумками 2018 року такі кошти використано у повному обсязі;

1101570 «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції» –бюджетну програму визначено Законом України від 13.07.2018 № 2513-VIII та встановлено за спеціальним фондом бюджетні призначення за цією програмою у сумі 1 400 000 тис. грн, а за загальним фондом видатки за цією програмою визначено на підставі розпорядження Уряду від 22.08.2018 р. № 573-р щодо перерозподілу видатків державного бюджету, тобто загалом уточнений річний план становив 1 500 000 тис. грн і за підсумками 2018 року фактично проведено видатки у обсязі 1 072 246,2 тис. грн, або 71,5% від уточненого річного плану;

1101590 «Здійснення заходів із забезпечення вітчизняного виробництва вугільної продукції та подальшого реформування державного сектору вугільної промисловості» з 1 300 000 тис. грн (затверджений річний план) до 1 705 000 тис. грн (річний план уточнено на підставі розпоряджень Уряду від 10.05.2018 р. № 313-р і від 02.07.2018 р. № 451-р щодо перерозподілу видатків державного бюджету) і за підсумками 2018 року фактично проведено видатки у обсязі 1 671 149,7 тис. грн, або 98% від уточненого річного плану;

1101710 «Погашення заборгованості із заробітної плати перед працівниками вугільної промисловості» – кошти у сумі 100 000 тис. грн надано із резервного фонду державного бюджету на умовах повернення на підставі розпорядження Уряду від 22.08.2018 р. № 572-р і за підсумками 2018 року такі кошти використано у повному обсязі.

В цілому у 2018 році для проведення заходів з державної підтримки державних вугледобувних підприємств (за бюджетними програмами 1101530, 1101570, 1101590 та 1101710) річний план за витратами було збільшено на 2 029,6 млн грн (у тому числі за загальним фондом – на 629,6 млн грн (з яких 100 млн грн – надання кредитів з бюджету за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету), за спеціальним фондом встановлено у обсязі 1 400 млн грн)

При цьому, у 2018 році, як і у минулих роках, при здійсненні перерозподілів видатків державного бюджету було суттєво зменшено річний план за видатками за бюджетною програмою 1101070 «Ліквідація збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» з 752 928 тис. грн (затверджений) до 318 618 тис. грн, а фактично проведено видатки у обсязі 281 126,9 тис. грн, або 88,2% від уточненого річного плану.

З початку року Урядом прийнято рішення щодо виділення Міненерговугілля коштів з резервного фонду державного бюджету на державну підтримку вугільної галузі загалом у сумі 800 млн грн, а саме: розпорядження Уряду від 30.01.2019 р. № 59-р у сумі 450 млн грн для забезпечення оплати спожитої електричної енергії державними вугледобувними підприємствами /за звітністю Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками січня-березня 2019 року видатки за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 1101700 «Забезпечення у 2019 році оплати спожитої електричної енергії державними вугледобувними підприємствами» не проведено/ та розпорядження Уряду від 03.04.2019 р. № 224-р у сумі 350 млн грн для забезпечення оплати праці та внесення обов’язкових платежів, пов’язаних з виплатою заробітної плати працівникам вугільної промисловості, на поворотній основі.

Слід звернути увагу, що з початку року Урядом вже прийнято низку рішень про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету загалом на суму 938,4 млн грн (за інформацією, розміщеною на офіційній веб-сторінці Уряду) із 1 500 млрд грн запланованих (62,6% від плану), що створює ризики щодо фінансового забезпечення ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та інших непередбачених заходів, що можуть виникнути до кінця поточного року. Разом з тим, вказані вище рішення Уряду щодо здійснення видатків з резервного фонду державного бюджету не у повній мірі відповідають меті створення такого фонду (відповідно до частини першої статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету).

У листі Міненерговугілля (від 09.04.2019 № ВР/2-13-1002) щодо цього перерозподілу видатків державного бюджету, обґрунтовуючи необхідність його здійснення, зазначено наступне:

- у державному бюджеті на 2019 рік при його затвердженні на державну підтримку вугільної галузі передбачено 3 095,6 млн грн (враховано відповідні бюджетні призначення, визначені за бюджетними програмами: 1101070, 1101100, 1101530, 1101540, 1101590, та розпорядження Уряду від 30.01.2019 № 59-р щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету), водночас за розрахунками міністерства прогнозні витрати із собівартості товарної вугільної продукції (без урахування адміністративних витрат та витрат на збут, а також сум амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів) становлять 11 823,3 млн грн, що перевищує очікуваний дохід на 4 281,7 млн грн;

- із загального обсягу видатків бюджетної програми 1101590 «Реструктуризація вугільної галузі» (1 630 млн грн) передбачається спрямувати, зокрема, на технічне переоснащення та модернізацію вугледобувних підприємств – 1 000 млн грн, погашення заборгованості із заробітної плати та оплату праці (включаючи сплату обов’язкових платежів, пов’язаних із виплатою заробітної плати) працівникам державних підприємств вугільної промисловості – відповідно 251,4 млн грн та 278,6 млн грн;

- із урахуванням проведених з початку року виплат по заробітній платі станом на 01.04.2019 р. заборгованість державних вугледобувних підприємств із заробітної плати становить 210,7 млн грн (у тому числі 208,8 млн грн за лютий п.р.) та нараховано за березень п.р. 492,8 млн грн, з квітня п.р. кошти державного бюджету на виплату заробітної плати працівникам державних підприємств вугільної промисловості відсутні, при цьому необхідний обсяг державної підтримки на виплату заробітної плати вказаним працівникам до кінця 2019 року становить 3 728 млн грн;

- коштів, передбачених за бюджетною програмою 1101530 «Державна підтримка будівництва шахти № 10 “Нововолинська”», достатньо лише на підтримку шахти у безаварійному стані та охорону будівельного майданчика протягом п’яти місяців п.р. (щомісячний розмір таких витрат – 5 млн грн). За інформацією міністерства спрямування додаткових коштів дозволить здійснити розрахунки за виконані роботи з обслуговування комплексів загальношахтного призначення у безаварійному та безпечному стані, охорону поверхневих об’єктів незавершеного будівництва, виконати роботи з приведення гірничих виробок, що підтримуються, до вимог правил безпеки та технічної експлуатації, виконати підготовчі роботи до монтажу стрічкових конвеєрів, що передбачені проектом будівництва, а також сплатити заробітну плату працівникам-учасникам будівництва шахти.

Слід зауважити, що звернення Міненерговугілля до Комітету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень (включаючи пояснення щодо можливості зменшення видатків за бюджетною програмою 1101070 та можливих наслідків таких змін), хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

З огляду на зазначене, на вимогу підкомітету з питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективності Комітету Міненерговугілля надано додаткові матеріали: листом від 17.04.2019
№ ВР/1-13-1111 – пояснення та у додатку до зазначеного листа наведено розрахунок необхідного обсягу державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості товарної вугільної продукції за бюджетною програмою 1101590 «Реструктуризація вугільної галузі» на 2019 рік у розрізі підприємств, а листом від 24.04.2019 № ВР/2-13-1179 – розподіл коштів (за поточними видатками) у розрізі вугледобувних підприємств, яким планується надати державну допомогу на часткове покриття витрат із собівартості товарної вугільної продукції (у тому числі наданих додатково: 450 млн грн та 350 млн грн із резервного фонду згідно з розпорядженнями Уряду від 30.01.2019 р. № 59-р та від 03.04.2019 р. № 224-р та 316 млн грн згідно із розпорядженням Уряду № 222-р).

Так, у додаткових матеріалах Міненерговугілля, зокрема, зазначається про те, що відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації вугільної галузі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 р. № 80:

одержувачами бюджетних коштів є вугледобувні підприємства державної форми власності або господарські товариства з видобутку вугілля, 100 відсотків акцій яких належать державі;

Міненерговугілля розподіляє та затверджує в установленому порядку обсяги бюджетних коштів між вугледобувними підприємствами, якщо вартість товарної вугільної продукції за прогнозованими цінами не покриває прогнозованих витрат, що включаються до її собівартості, з урахуванням того, що вони не можуть перевищувати стовідсоткового покриття прогнозованих збитків вугледобувного підприємства;

обсяг прогнозованих збитків визначається як різниця між прогнозованими витратами та прогнозованою вартістю товарної вугільної продукції;

прогнозована вартість товарної вугільної продукції визначається виходячи з її асортименту, показників якості та прогнозованої ціни;

за умови отримання вугледобувним підприємством позитивного результату від виробництва товарної вугільної продукції, таке підприємство не має права отримувати державну підтримку на часткове покриття витрат із собівартості товарної вугільної продукції.

Крім того, Міненерговугілля (лист від 22.04.2019 № ВР/2-13-1155 в додаток до листа від 09.04.2019 № ВР/2-13-1002) надано обґрунтування щодо можливості зменшення обсягу видатків за бюджетною програмою 1101070 «Ліквідація збиткових вугледобувних та торфодобувних підприємств» (на 360 тис грн), відповідно до якого економія бюджетних коштів виникає у зв’язку із:

несвоєчасним внесенням змін до відповідного порядку використання бюджетних коштів (постанова Уряду від 13.03.2019 р. № 195), затвердженням паспорту бюджетної програми (наказ Міненерговугілля від 05.04.2019 № 155) та переліку робіт (послуг) і витрат за проектами ліквідації вугледобувних та торфодобувних підприємств та їх відокремлених підрозділів (за інформацією міністерства у квітні п.р.),

відтермінуванням проведення конкурсних торгів та виконання запланованих сезонних робіт через те, що фінансове забезпечення ДП «ОК «Укрвуглерестуктуризація» розпочато лише у квітні п.р. після прийняття відповідних нормативно-правових документів,

тривалістю процесу проходження експертизи техніко-економічних обґрунтувань недоцільності подальшої експлуатації шахт, які передбачалось на початку року прийняти на підготовку до ліквідації (фактично виконання заходів здійснюватиметься у IV кварталі п.р.), та зміною технічних рішень і коригуванням проекту ліквідації «Шахти № 2 «Новогродівська», внаслідок чого цей проект не буде виконано у цьому році у повному обсязі.

При цьому, зазначається, що у рамках залишкової суми будуть виконуватись роботи з ліквідації 18 збиткових вугледобувних підприємств (ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація»), заходи з підготовки до ліквідації 7 шахт та утримуватись 2 водовідливні комплекси (ДП «Укршахтгідрозахист»), будівництво і реконструкція яких були передбачені проектами ліквідації шахт. Протягом року планується завершити у повному обсязі роботи та заходи, які передбачені проектами ліквідації чотирьох шахт.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Молоток І.Ф., Дубневич Б.В., Амельченко В.В., Маркевич Я.В., Кривенко В.М., Шевченко О.Л., Мельник С.І., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та Міністр енергетики та вугільної промисловості України Насалик І.С.

Голова підкомітету з питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективності Молоток І.Ф. вніс пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 27 березня цього року № 222-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. не висловив заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 222-р погодити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу видатків розвитку шляхом:

- зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 1101070 «Ліквідація вугледобувних та торфодобувних підприємств» на 360 000 тис. гривень;

- збільшення обсягу таких видатків за бюджетними програмами:

1101530 «Державна підтримка будівництва шахти № 10 “Нововолинська”» на 44 000 тис. гривень;

1101590 «Реструктуризація вугільної галузі» на 316 000 тис. гривень.

Голосували: «за» - 14, «проти» - 0, «утрималися» - 4, «не голосували» - 1.

3.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Державного секретаря Кабінету Міністрів України Дехтяренка С.С. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2019 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 р. № 262-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 р. № 8676/0/2-19 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 р. № 262-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2019 рік».

Пунктом 1 зазначеного розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 0411010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України» на суму 16 300 тис. гривень;

збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 0411070 «Фінансова підтримка газети «Урядовий кур’єр» на суму 16 300 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-березень 2019 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

0411010 – у обсязі 95 932,2 тис. грн, що становить 9,6% уточненого річного плану (визначено у обсязі – 998 357,6 тис. грн) та 63,7% плану на звітний період;

0411070 – у обсязі 1 297,3 тис. грн, що становить 9,6% річного плану (визначено у обсязі – 13 461,1 тис. грн) та 38,6% плану на звітний період;

З урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 262-р, плановий показник щодо видатків державного бюджету за бюджетною програмою 0411070 становитиме 29 761,1 тис. грн, що в 2,2 рази перевищуватиме бюджетні призначення, визначені законом про Державний бюджет України на 2019 рік за загальним фондом за цією бюджетною програмою.

Слід нагадати, що у 2018 році з урахуванням неодноразового здійснення за рішеннями Уряду перерозподілів видатків державного бюджету (від 28.03.2018 № 183-р та від 17.10.2018 № 710-р) на підтримку газети «Урядовий кур’єр» загалом було визначено направити 18 млн грн (проти 4,4 млн грн, які було передбачено при затвердженні державного бюджету), а фактично використано 15,5 млн грн.

Необхідно зауважити, що звернення Секретаріату Кабінету Міністрів України до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань, зокрема, щодо обсягів перерозподілу видатків державного бюджету за запропонованими бюджетними програмами, хоча надання таких розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

У листі Секретаріату Кабінету Міністрів України зазначається, що реалізація запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету здійснюється з метою забезпечення виконання основних завдань редакції газети «Урядовий кур’єр», передбачених Статутом. Також зазначається, що для виконання статутних завдань редакції фінансова підтримка надається на покриття витрат на друк газети (з урахуванням газетного паперу, який в структурі витрат на друк займає не менше 60 відсотків та вартість якого, за попередженням друкарні, до кінця року зросте не менше ніж на 15 відсотків) та її розповсюдження і доставку, вартість якої у порівнянні з 2018 роком зросла майже на 45 відсотків.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Горбунов О.В., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., заступник Голови Рахункової палати Майснер А.В. та заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України Дехтяренко С.С.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити перерозподіл видатків державного бюджету, встановлений розпорядженням Уряду № 262-р.

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання у сумі 16 300 тис. грн шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 0411010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 0411070 «Фінансова підтримка газети «Урядовий кур’єр», що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 262-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Шкуракова В.О. про погодження перерозподілу видатків та надання кредитів з державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) на 2019 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 р. № 185-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Рудика С.Я./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 18.04.2019 р. № 12030-03-2/10969 /копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету, передбачених Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) на 2019 рік, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 185-р «Про перерозподіл деяких видатків та надання кредитів з державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів (загальнодержавні видатки та кредитування) на 2019 рік» (далі – розпорядження КМУ № 185-р).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 185-р визначено відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків та надання кредитів з державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за програмою 3511350 «Обслуговування державного боргу» на 705 600 тис. гривень;

збільшення обсягу надання кредитів з державного бюджету за програмою 3511600 «Виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії» на 705 600 тис. гривень.

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 185-р доручено Мінфіну забезпечити погодження такого перерозподілу видатків та надання кредитів з Комітетом та внесення після зазначеного погодження відповідних змін до розпису державного бюджету.

Частиною восьмою статті 23 Кодексу встановлено, що у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів перерозподіл видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету за бюджетними програмами здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 «Про затвердження Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету» (із змінами).

Разом з тим, частиною сьомою статті 17 Кодексу визначено, що платежі, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань держави, здійснюються згідно з відповідними договорами незалежно від обсягу коштів, визначених на цю мету в законі про державний бюджет, у такому ж порядку, як визначено частиною шостою статті 16 цього Кодексу, та відображаються як надання кредитів з бюджету стосовно суб’єктів господарювання, зобов’язання яких гарантовані. Згідно з частиною шостою статті 16 цього Кодексу витрати на обслуговування та погашення державного боргу здійснюються Мінфіном відповідно до кредитних договорів, а також нормативно-правових актів, за якими виникають державні боргові зобов’язання, незалежно від обсягу коштів, визначеного на таку мету законом про державний бюджет. Якщо очікуваний обсяг зазначених витрат перевищить обсяг коштів, визначений законом про державний бюджет на таку мету, Мінфін невідкладно інформує про це Кабінет Міністрів України, який невідкладно інформує про очікуване перевищення таких витрат Верховну Раду України та подає у двотижневий строк пропозиції про внесення змін до закону про державний бюджет.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон) бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету визначено за бюджетними програмами: код 3511350 – у сумі 145 205,3 млн грн; код 3511600 – у сумі 443,1 млн грн.

За даними звітності Державної казначейської служби України (далі – Казначейство) про виконання державного бюджету за січень-березень 2019 року витрати загального фонду проведено за бюджетними програмами:

код 3511350 – в обсязі 32 048,3 млн грн, що становить 22,1% бюджетних призначень та 96,3% бюджетних асигнувань на звітний період (або менше на 1 229,3 млн грн);

код 3511600 – в обсязі 705,6 млн грн, що становить 159,3% бюджетних призначень, або більше на 262,5 млн грн, при цьому такі витрати було проведено у січні п.р.

Слід відмітити, що звернення Мінфіну до Комітету щодо зазначеного перерозподілу витрат державного бюджету взагалі не містить фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків щодо такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

У пояснювальній записці до проекту розпорядження КМУ № 185-р /яка надавалася у складі матеріалів до засідання Уряду від 27.03.2019 р. і скановану копію якої роздано народним депутатам України – членам Комітету/ зазначено, що:

оскільки на грошові кошти, що містяться на усіх відкритих рахунках ДП «Укркосмос», та на рахунках, що будуть відкриті, накладено арешт (постанова Державної виконавчої служби про арешт коштів боржника ДП «Укркосмос» від 26.07.2018 ВП № 56747813), Мінфін, враховуючи великі ризики щодо можливості цільового використання бюджетних коштів, що мали бути виділені ДП «Укркосмос» за бюджетною програмою «Виконання боргових зобов’язань за кредитом, залученим під державну гарантію для реалізації проекту "Створення Національної супутникової системи зв’язку"» (код 6381130), листом від 14.01.2019 р. № 12030-07-5/888 доручив Казначейству призупинити виділення відповідних бюджетних коштів до зняття арешту з рахунків ДП «Укркосмос» чи скасування виконавчого провадження;

невиконання позичальником своєчасного платежу з виконання боргових зобов’язань призвело до звернення кредитора до Мінфіну як до представника Гаранта з вимогою здійснити черговий платіж відповідно до умов Кредитного договору (протягом 2010-2014 років ДП «Укркосмос» отримало кредити в обсязі 292,4 млн дол. США від Канадської експортної агенції під державну гарантію для створення національної супутникової системи зв’язку);

бюджетні призначення на 2019 рік за бюджетною програмою (код 3511600) визначені з метою здійснення платежів з виконання державою гарантійних зобов’язань за ПАТ «Лисичанськвугілля» (які здійснюються починаючи з 2014 р.), а кошти на виконання гарантійних зобов’язань держави за кредитом, отриманим ДП «Укркосмос» під держгарантію, за цією бюджетною програмою не передбачено;

керуючись частиною сьомою статті 17 Кодексу, Казначейство відповідно до розпорядження Мінфіну здійснило платіж на користь кредитора в обсязі 705,6 млн грн (25,2 млн дол. США) за бюджетною програмою (код 3511600) понад обсяги, передбачені на цю мету у державному бюджеті;

у зв’язку з відхиленнями фактичного курсу національної валюти від прогнозного очікується економія з обслуговування державного боргу, що за прогнозними розрахунками станом на 14.03.2019 р. може становити близько 1 млрд грн.

Загалом щодо розпорядження КМУ № 185-р належить зауважити таке.

Законом бюджетні призначення Державного космічного агентства України (далі – ДКА) за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою (код 6381130) визначені у сумі 1471,5 млн грн. Розписом державного бюджету на 2019 рік здійснення відповідних видатків ДКА передбачено на січень у сумі 742,3 млн грн та на липень у сумі 729,2 млн грн.

Оскільки у січні п.р. за бюджетною програмою (код 3511600) здійснено платежі, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань держави за ДП «Укркосмос», у сумі 705,6 млн грн, виникла економія коштів за бюджетною програмою (код 6381130), за якою передбачені бюджетні призначення для виконання відповідних боргових зобов’язань ДП «Укркосмос». Так, за січень-лютий 2019 року видатки за бюджетною програмою (код 6381130) проведено у сумі 2,1 млн грн, що на 740,2 млн грн менше бюджетних асигнувань на цей період.

З цього приводу варто звернути увагу, що згідно з частиною третьою статті 23 Кодексу якщо в процесі виконання бюджету зміна обставин вимагає менших бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів, Мінфін готує пропозиції про зменшення відповідного бюджетного призначення державного бюджету, а Кабінет Міністрів України у двотижневий строк подає до Верховної Ради України у встановленому порядку пропозиції про зменшення відповідних бюджетних призначень державного бюджету.

Поряд з тим, виникає питання щодо можливості здійснення видатків ДКА за бюджетною програмою (код 6381130) для виконання відповідних боргових зобов’язань ДП «Укркосмос» у липні п.р. з огляду на те, що переважну частину передбачених на січень п.р. таких видатків не проведено через арешт коштів ДП «Укркосмос», а відтак ймовірним знову може бути необхідність виконання гарантійних зобов’язань держави понад обсяги, передбачені на цю мету у державному бюджеті.

Крім того, незважаючи на наявну економію коштів на обслуговування державного боргу у І кварталі 2019 р., існують ризики щодо достатності зменшених видатків на таку мету до завершення цього року залежно від подальшої динаміки фактичного курсу національної валюти порівняно з його прогнозним показником, врахованим при затвердженні державного бюджету на 2019 рік, та у разі залучення понадпланових державних запозичень (можливість яких передбачена статтями 4, 16 і 17 Закону та статтями 15 і 16 Кодексу).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Рудик С.Я. та заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О.

Від Рахункової палати не було висловлено зауважень щодо перерозподілу витрат державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Комітету Рудик С.Я. повідомив, що підкомітет розглянув дане питання, але через брак часу не прийняв рішення, та запропонував Комітету визначитися щодо напрацьованого проекту ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: погодити визначене розпорядженням КМУ № 185-р здійснення перерозподілу витрат державного бюджету, а також рекомендувати Кабінету Міністрів доручити Мінфіну спільно з ДКА: по-перше, вжити заходів щодо забезпечення виконання боргових зобов’язань ДП «Укркосмос» у липні 2019 року за рахунок коштів, передбачених ДКА за бюджетною програмою (код 6381130); по-друге, опрацювати питання щодо зменшення бюджетних призначень за цією бюджетною програмою на 705,6 млн грн з урахуванням норм частини третьої статті 23 Кодексу.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити визначене пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 185-р здійснення перерозподілу видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою «Обслуговування державного боргу» (код 3511350) на 705 600 тис. гривень;

збільшення обсягу надання кредитів з державного бюджету за бюджетною програмою «Виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії» (код 3511600) на 705 600 тис. гривень.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству фінансів України спільно з Державним космічним агентством України:

1) вжити заходів щодо забезпечення виконання відповідних боргових зобов’язань державного підприємства «Укркосмос» у липні 2019 року за рахунок коштів, передбачених Державному космічному агентству України за бюджетною програмою «Виконання боргових зобов’язань за кредитом, залученим під державну гарантію для реалізації проекту "Створення Національної супутникової системи зв’язку"» (код 6381130);

2) опрацювати питання щодо зменшення бюджетних призначень за цією бюджетною програмою на 2019 рік на 705 600 тис. гривень /у зв’язку із здійсненням передбачених на січень 2019 року відповідних витрат за бюджетною програмою «Виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії» (код 3511600)/ з урахуванням норм частини третьої статті 23 Бюджетного кодексу України.

Голосували: «за» - одноголосно.

4. Слухали:

Інформацію Голови Державної аудиторської служби України Гаврилової Л.В. про проект Закону України про основні засади діяльності органів державного фінансового контролю (реєстр. № 9086 від 17.09.2018 р.), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Згідно з пояснювальною запискою метою прийняття проекту Закону України «Про основні засади діяльності органів державного фінансового контролю» (далі – законопроект) є вибудова сучасного та ефективного законодавства у сфері державного фінансового контролю (далі – ДФК). При цьому необхідність розроблення законопроекту обумовлена, зокрема, Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленою розпорядженням КМУ від 08.02.2017 р. № 142-р /яка серед складових частин реформування системи управління державними фінансами визначає підвищення ефективності ДФК шляхом посилення інституційної спроможності Держаудитслужби щодо проведення державних фінансових аудитів (спеціалізованих аудитів) та підвищення ефективності фінансового інспектування/, і Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020», схваленою Указом Президента України від 12.01.2015 р. № 5 /яка за вектором розвитку держави передбачає реалізацію, зокрема реформи ДФК та бюджетних відносин/, проте зазначені стратегії не передбачають розроблення нової редакції закону щодо діяльності органів ДФК.

Разом з тим, у 2018 році Урядом схвалено Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування системи ДФК до 2020 року /розпорядження КМУ від 10.05.2018 р. № 310-р/, яка одним із способів розв’язання проблем реформування системи ДФК та Держаудитслужби визначає завдання щодо розбудови уніфікованої нормативно-методологічної бази та стандартизації державного фінансового аудиту, зокрема удосконалення та посилення інституційної основи наявних видів державного фінансового аудиту, що проводить Держаудитслужба, та впровадження в діяльність нових видів і форм аудиту шляхом розробки Держаудитслужбою проекту Закону України «Про основні засади діяльності органів державного фінансового контролю».

Довідково: Держаудитслужба як центральний орган виконавчої влади (далі – ЦОВВ) утворена Урядом (згідно з постановою КМУ від 28.10.2015 р. № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України») шляхом реорганізації Державної фінансової інспекції, яка в свою чергу була утворена у грудні 2010 р. (згідно з Указом Президента України від 09.12.2010 р. № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади») шляхом реорганізації Головного контрольно-ревізійного управління (яке з 1993 р. функціонувало відповідно до Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»). Відповідно до Положення про Держаудитслужбу, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 р. № 43, Держаудитслужба є ЦОВВ, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері ДФК. При цьому наразі гранична чисельність працівників апарату і територіальних органів Держаудитслужби становить відповідно 574 од. і 2708 од. (постанова КМУ від 05.04.2014 р. № 85 (із змінами)), до складу Держаудитслужби належать 5 міжрегіональних територіальних органів: Північний офіс, Північно-східний офіс, Південний офіс, Західний офіс, Східний офіс (постанова КМУ від 06.04.2016 р. № 266).

Законопроектом по суті пропонується оновлена редакція Закону України від 26.01.1993 р. № 2939-XII (із змінами) «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» /який пропонується визнати таким, що втратив чинність/, в якій передбачається, зокрема:

визначення основних засад організації органів ДФК, зокрема їх місії, завдань, правової основи та принципів діяльності із закріпленням спеціального статусу за цими органами (статті 3, 4, 5), заходів ДФК, розкриття їх змісту та організаційних питань проведення (статті 6–9, 20, 22, 24-26), особливостей щодо проведення зустрічних звірок (стаття 27);

встановлення повноважень органів ДФК, обов’язків і відповідальності посадових осіб цих органів, порядку розгляду скарг на дії посадових осіб органів ДФК (статті 17-19), правового статусу і захисту посадових осіб органів ДФК (статті 29, 30);

унормування окремих організаційно-фінансових питань діяльності органів ДФК, зокрема фінансового забезпечення, структури і штатного розпису (статті 11, 14, 15), утворення територіальних органів (стаття 16);

запровадження стандартів державного фінансового аудиту (стаття 23) та ризикоорієнтованого підходу при складанні квартальних планів діяльності (стаття 21);

унормування питань щодо міжнародного співробітництва (стаття 12), участі у перевірках, що проводяться робочими групами центральних органів виконавчої влади (стаття 10), взаємовідносин з правоохоронними органами (стаття 28);

посилення відповідальності за порушення законодавства з фінансових питань, за невиконання законних вимог та перешкоджання діяльності органів ДФК і її посадових осіб /зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення/ (підпункт 1 пункту 4 Прикінцевих положень).

Беручи до уваги, що однією з пріоритетних структурних реформ сталого розвитку держави є необхідність створення дієвої системи ДФК та керуючись частиною третьою статті 103 Регламенту Верховної Ради України, для надання експертних висновків від Комітету з питань бюджету було направлено звернення до Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Міністерства юстиції України, Рахункової палати, Інституту законодавства Верховної Ради (далі – Інститут законодавства), Асоціації міст України (далі – Асоціація міст), Проекту «Розбудова адміністративних потужностей у сфері державних фінансів в Україні», що реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ (далі – GIZ), Офісу з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України. До Комітету з питань бюджету надійшли відповідні висновки, а також висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ), Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (далі – Комітет з питань запобігання і протидії корупції) та Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції (далі – Комітет з питань європейської інтеграції).

Враховуючи міжнародний досвід і національне законодавство, а також опрацювавши отримані експертні висновки, щодо окремих положень законопроекту належить зауважити, насамперед, про таке.

1. Комплексний аналіз законопроекту засвідчив, що на відміну від чинного Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», предмет правового регулювання законопроекту звужено до унормування виключно питань діяльності органів ДФК /на даний час йдеться про органи Держаудитслужби/. Таким чином, у законопроекті не вирішується основна проблема формування в Україні системи ДФК – чітке та однозначне розмежування повноважень між державними органами, які мають право на його здійснення /зокрема, зовнішній ДФК здійснюється Рахунковою палатою (парламентський контроль) і Держаудитслужбою (урядовий контроль), внутрішній ДФК (внутрішній контроль і внутрішній аудит), який забезпечується розпорядниками бюджетних коштів у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників/. При цьому Інститут законодавства звертає увагу, що ДФК в Україні здійснюють численні державні органи (зокрема, Рахункова палата, Мінфін, Державна казначейська служба, Державна фіскальна служба, НБУ, Державна служба фінансового моніторингу, інші державні органи), органи місцевого самоврядування і безпосередньо розпорядники бюджетних коштів.

На думку ГНЕУ, такий підхід видається дискусійним, оскільки за своєю природою ДФК є державною функцією, яка має здійснюватися через розгалужену систему державних органів, які наділені відповідною компетенцією, а не лише органом ДФК.

Рахункова палата констатує, що таке бачення авторів законопроекту є хибним, оскільки поза увагою залишилося те, що на сьогодні в Україні ДФК здійснюють Рахункова палата (державний орган, уповноважений Конституцією України та Законом України «Про Рахункову палату» на здійснення контролю від імені Верховної Ради) та Держаудитслужба (ЦОВВ, уповноважений Кабінетом Міністрів на реалізацію державної політики у сфері ДФК). При цьому зауважено, що законопроект не містить і базових положень щодо засад ДФК в Україні, а саме його поняття, змісту, заходів та методів здійснення.

Інститут законодавства також зауважує, що як вид діяльності держави, фінансовий контроль має велику кількість напрямів, які неможливо здійснити одним органом і тому для забезпечення повноти регулювання та уникнення дублювання повноважень органів і посадових осіб державної влади, сфера їх компетенції і контрольні повноваження мають бути чітко визначені в законодавстві.

Зважаючи на вищезазначене, а також на взяті Україною міжнародні зобов’язання, закріплені у статті 347 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 р. № 1678-VII (далі – Угода про асоціацію між Україною та ЄС) /зокрема, зобов’язання: у галузі зовнішнього аудиту – щодо імплементації стандартів та методик Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI), обміну найкращими практиками ЄС у галузі зовнішнього контролю та аудиту державних фінансів з особливим акцентом на незалежності відповідних органів Сторін; у галузі внутрішнього ДФК – щодо подальшого розвитку системи внутрішнього ДФК шляхом гармонізації з міжнародно визнаними стандартами (Інститут внутрішніх аудиторів (IIA), Міжнародна федерація бухгалтерів (IFAC), INTOSAI) та методологіями, найкращою практикою ЄС щодо внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в державних органах/, розвиток законодавчого регулювання ДФК має здійснюватися саме шляхом визначення базових понять, принципів і засад функціонування ДФК, розмежування зовнішнього та внутрішнього ДФК, централізованого та децентралізованого ДФК, регламентації форм та методів контролю, уніфікації чітких і прозорих правил діяльності органів ДФК різник гілок влади, механізму співпраці та обміну інформацією між ними, про що також відмічає ГНЕУ.

2. У частинах першій і другій статті 2, частині другій статті 3 законопроекту пропонується встановити, що органом ДФК є ЦОВВ, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері ДФК та діяльність якого спрямовує і координує Кабінет Міністрів, при цьому основними завданнями такого органу є забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері ДФК, здійснення ДФК. Зазначені положення законопроекту не узгоджуються із вимогами Конституції України, законів України «Про Кабінет Міністрів України» та «Про центральні органи виконавчої влади», які є спеціальними з питань діяльності системи органів виконавчої влади і не передбачають встановлення іншими законами вимог щодо діяльності окремих ЦОВВ, та порушують цілісність законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Конституцією України до повноважень Кабінету Міністрів віднесено утворення, реорганізацію та ліквідацію відповідно до закону міністерств та інших ЦОВВ /пункт 9-1 статті 116 Конституції України/. Згідно з абзацом дванадцятим пункту 6 частини першої статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» до повноважень Уряду у сфері вдосконалення державного управління та державної служби належать, зокрема, утворення, реорганізація і ліквідація міністерств та інших ЦОВВ відповідно до закону в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання органів виконавчої влади, затвердження положень про зазначені органи.

Згідно з частинами першою і третьою статті 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства та інші ЦОВВ утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів за поданням Прем'єр-міністра, при цьому їх утворення, реорганізація та ліквідація здійснюється з урахуванням завдань Кабінету Міністрів, а також з урахуванням необхідності забезпечення здійснення повноважень органів виконавчої влади і недопущення дублювання повноважень.

Таким чином, питання утворення, реорганізації та ліквідації ЦОВВ, визначення їх предметної та функціональної спрямованості віднесені до повноважень Кабінету Міністрів та вирішуються Урядом, виходячи з об’єктивної необхідності забезпечення здійснення повноважень органів виконавчої влади і фінансових можливостей країни.

Поряд з тим, ГНЕУ зазначає, що організаційно-структурні питання створення таких органів мають вирішуватися правовими актами Уряду і не можуть бути предметом законодавчого регулювання, та звертає увагу, що спроба вирішити на рівні закону питання утворення органу ДФК містить ознаки втручання Верховної Ради у компетенцію Кабінету Міністрів.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що він передбачає оновлення та модернізацію чинного законодавства у сфері ДФК. Однак законопроект переважно дублює положення вищевказаних законів та підзаконних актів, що регламентують діяльність Держаудитслужби та її територіальних органів /насамперед йдеться про постанову КМУ від 03.02.2016 р. № 43 «Про затвердження Положення про Державну аудиторську службу України» та постанови КМУ щодо порядку планування та проведення органами Держаудитслужби заходів ДФК (наприклад, від 08.08.2001 р. № 955 щодо порядку планування заходів ДФК, від 10.08.2004 р. № 1017 щодо порядку проведення державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, від 25.03.2006 р. № 361 щодо порядку проведення державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання, від 20.04.2006 р. № 550 щодо порядку проведення інспектування, від 12.05.2007 р. № 698 щодо порядку проведення державного фінансового аудиту місцевих бюджетів, від 01.08.2013 р. № 631 щодо порядку проведення перевірок закупівель, від 29.08.2018 р. № 692 щодо порядку проведення державного фінансового аудиту державних (регіональних) цільових програм, від 12.09.2018 р. № 740 щодо порядку проведення державного фінансового аудиту інвестиційних проектів/.

Крім того, ГНЕУ зауважує, що ключові компоненти правового статусу органів ДФК (а саме функції і повноваження у сфері ДФК за дотриманням бюджетного законодавства, законодавства у сфері публічних закупівель, з управління об'єктами державної власності, використання державного майна) визначаються не тільки чинним Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», який пропонується замінити новим законом, але й іншими законодавчими актами, зокрема, Бюджетним кодексом України, законами України «Про публічні закупівлі», «Про управління об'єктами державної власності» тощо, які регулюють відносини у відповідній сфері, що у свою чергу призводить до дублювання законодавчих норм.

Отже, зважаючи на конституційні повноваження Кабінету Міністрів щодо утворення, реорганізації та ліквідації ЦОВВ, статус Держаудитслужби як ЦОВВ та чинні нормативно-правові акти, що регламентують його діяльність, взагалі виникає питання щодо доцільності існування окремого закону, що визначає основні принципи, правові та організаційні засади діяльності Держаудитслужби.

3. Передбачене законопроектом визначення статусу органу ДФК як ЦОВВ, що забезпечує формування державної політики у сфері ДФК і координацію якого здійснює безпосередньо Кабінет Міністрів, не відповідає основоположним нормам Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Так, згідно з частиною другою статті 1 цього Закону міністерства забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші ЦОВВ виконують окремі функції з реалізації державної політики. Згідно із статтями 16 і 17 цього Закону інші ЦОВВ утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики, а діяльність таких ЦОВВ спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідних міністрів згідно із законодавством, при цьому такі ЦОВВ утворюються як служби /якщо більшість функцій ЦОВВ складають функції з надання адміністративних послуг фізичним і юридичним особам/, агентства /якщо більшість функцій ЦОВВ складають функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління/, інспекції /якщо більшість функцій ЦОВВ складають контрольно-наглядові функції за дотриманням державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними та фізичними особами актів законодавства/.

ГНЕУ відмічає, що запропонований у законопроекті правовий статус органу ДФК потребує уточнення, насамперед, вимагає чіткості щодо розуміння того, мова йде про міністерство чи про інший (спеціалізований) ЦОВВ.

Разом з тим, визначені у законопроекті місія, функції та повноваження органу ДФК обмежено виконанням окремої функції – фінансового контролю, що не дає підстав для твердження, що такий орган є міністерством і відповідно має формувати державну політику, на що також звертає увагу Інститут законодавства. Навпаки, для Держаудитслужби головною є контрольно-наглядова функція, тому цей орган мав би функціонувати у статусі інспекції та координуватися через Міністра фінансів (як було до 2017 р. та зважаючи на визначені статтею 111 повноваження Мінфіну щодо координації і спрямування діяльності органів виконавчої влади, уповноважених на проведення контролю за дотриманням бюджетного законодавства), що відповідало б вищезгаданим основоположним нормам Закону.

Загалом, на думку Інституту законодавства, у Законі України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» і Положенні про Держаудитслужбу (затвердженому постановою КМУ від 03.02.2016 р. № 43) статус цього органу визначений досить суперечливо, а запропонований законопроект не усуває цих суперечностей.

4. ГНЕУ не підтримує ініціативу вивести органи ДФК поза межі дії базових законодавчих актів у цій сфері (зокрема, законів України «Про державну службу», «Про центральні органи виконавчої влади» та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність органів виконавчої влади), закріпивши спеціальний статус таких органів (частина друга статті 4 та частина друга статті 5 законопроекту), оскільки вважає, що маючи компетенцію у сфері виконавчої влади, органи ДФК не належать до органів, які безпосередньо передбачені Конституцією України, що може передбачати спеціальне правове регулювання їх статусу.

Щодо застосування «спеціального статусу» Інститут законодавства зауважує, що такий статус передбачає, насамперед, інший, ніж у вищезгаданих законах, порядок формування відповідного органу, порядок призначення на посади і звільнення з посад керівництва, умови оплати праці посадових осіб тощо, а відповідні положення закріплюються безпосередньо у тексті таких законів. Натомість, у законопроекті «спеціальний статус» органів ДФК по суті не передбачено, а єдиною особливістю названо призначення керівників територіальних органів ДФК без погодження з головами місцевих держадміністрацій (про що потім не згадується у статті 16 законопроекту, якою передбачено порядок такого призначення).

5. У частині другій статті 5 законопроекту пропонується визначити, що незалежність органів ДФК забезпечується забороною незаконного втручання в їх діяльність, здійсненням повноважень їх посадових осіб, спеціальним статусом ЦОВВ, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ДФК, призначенням керівників його територіальних органів без погодження з головами місцевих держадміністрацій.

Застосування поняття «незалежність» до органів ДФК є суперечливим, про що також зауважено у висновках ГНЕУ, Комітету з питань запобігання і протидії корупції, Рахункової палати, Інституту законодавства та GIZ.

Оскільки відповідно до частини другої статті 2 законопроекту діяльність ЦОВВ, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ДФК, спрямовується і координується Кабінетом Міністрів, будь-яка незалежність цього органу нівелюється. Зазначене також підтверджується положеннями законів України «Про Кабінет Міністрів України» і «Про центральні органи виконавчої влади», згідно з якими Кабінет Міністрів серед іншого утворює, реорганізує та ліквідує ЦОВВ, призначає і звільняє керівника та заступників керівника таких ЦОВВ, а також безпосередньо законопроектом, згідно з яким Кабінет Міністрів також визначає порядки проведення більшості заходів ДФК, порядок планування заходів ДФК і загальні стандарти державного фінансового аудиту (частина третя статті 8, частина шоста статті 9, частина четверта статті 21 і частина четверта статті 23 законопроекту), а відтак впливає на діяльність органів ДФК.

Як зазначає ГНЕУ, за задумом суб’єкта права законодавчої ініціативи, орган ДФК, маючи компетенцію у сфері виконавчої влади, має «незалежний» від системи органів виконавчої влади статус, незважаючи на те, що він не належить до визначених Конституцією України органів з особливим статусом. Однак органи ДФК є складовим елементом системи органів виконавчої влади, взаємовідносини між якими будуються на засадах (принципах) субординації та координації.

Рахункова палата відмічає, що наділення ЦОВВ незалежністю органу ДФК не відповідає вимогам до належного аудиту державного сектору, закріпленим в Мексиканській декларації незалежності /прийнятій делегатами XIX Конгресу Вищих органів контролю державних фінансів (INTOSAI) у м. Мехіко, листопад 2007 р./, що передбачають незалежність саме вищих органів фінансового контролю (далі – ВОФК), статус яких визначається конституцією держави. Зокрема, саме ВОФК є вільними від керування або втручання з боку органів законодавчої та виконавчої влади. Про закріплення засад незалежності саме ВОФК наголошує й Генеральна асамблея ООН у своїй новітній Резолюції від 19.12.2014 р. 69/228 щодо сприяння діяльності ВОФК, в резюме якої чітко визначено, що ВОФК можуть об’єктивно й результативно виконувати свої функції лише в тому разі, якщо вони незалежні від структур, що перевіряються ними, і захищені від зовнішнього впливу. В Україні таким конституційно визначеним державним органом, що не належить до гілок державної влади, є Рахункова палата.

6. Визначене частиною третьою статті 5 законопроекту положення щодо можливості застосування органами ДФК у своїй діяльності основних принципів діяльності Міжнародної організації ВОФК (INTOSAI) та її регіональних організацій (EUROSAI), Міжнародних стандартів ВОФК (ISSAI) та Міжнародної федерації бухгалтерів (IFAC) є спірним, оскільки не узгоджується із нормами діючого законодавства і міжнародними стандартами, а також може призвести до дублювання повноважень ВОФК в Україні, яким є Рахункова палата.

Відповідно до статті 98 Конституції України, статті 26 Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата здійснює контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням. При цьому статтею 3 Закону України «Про Рахункову палату» передбачено, що Рахункова палата застосовує у своїй діяльності основні принципи діяльності Міжнародної організації ВОФК (INTOSAI), Європейської організації ВОФК (EUROSAI) та Міжнародні стандарти ВОФК (ISSAI). Завдання щодо імплементації стандартів та методик зовнішнього аудиту INTOSAI у діяльність Рахункової палати передбачені статтею 347 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та пунктом 1461 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (затвердженого постановою КМУ від 25.10.2017 р. № 1106).

У висновку GIZ відмічено, що ці стандарти розроблені INTOSAI виключно для ВОФК, і INTOSAI, як організація, своїми стандартами ISSAI надає рамки для удосконалення зовнішніх аудитів та посилення професійної спроможності ВОФК, таким чином ці стандарти не можуть застосовуватися до органу з проведення фінансової інспекції як Держаудитслужба.

Відтак, ГНЕУ вважає, що відповідне положення законопроекту не узгоджується із статтею 347 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і не належить до предмету регулювання статті 5 законопроекту.

На думку Інституту законодавства, дане положення законопроекту має занадто диспозитивне формулювання, що дозволить органам ДФК на власний розсуд застосовувати або не застосовувати відповідні принципи.

7. Визначені статтею 17 законопроекту повноваження органів ДФК майже ідентичні із повноваженнями Рахункової палати, визначеними статтею 7 Закону України «Про Рахункову палату». У зв’язку з цим, Інститут законодавства пропонує чіткіше розмежувати повноваження цих органів, щоб усунути спори щодо об’єктів контролю та обсягів повноважень.

На думку експертів GIZ, деякі положення законопроекту створюють ризик дублювання функцій Держаудитслужби та інших контрольних органів, ці положення не забезпечують розподіл повноважень та функцій між такими органами відповідно до визнаної міжнародної практики.

Водночас, Інститут законодавства відзначає, що у провідних країнах світу, де ефективно функціонує система фінансового контролю (зокрема в Нідерландах, США), наявність подібних або практично однакових повноважень в органів фінансового контролю, які здійснюють контроль від різних гілок влади, за умови мінімізації дублювання в практичній діяльності контрольних заходів, розглядається як система стримувань та противаг, що забезпечує принцип прозорості і результативності контролю, та є стимулом для ефективної взаємодії таких органів.

Однак за наявності окремої статті 13 (щодо взаємодії органів ДФК з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціям) у законопроекті взагалі не передбачено положень щодо взаємодії і координації діяльності органів ДФК з Рахунковою палатою (насамперед, в частині планування і періодичності проведення заходів ДФК), а також з Мінфіном та розпорядниками бюджетних коштів (як суб’єктами, які здійснюють внутрішній контроль і внутрішній аудит), на що також звертає увагу ГНЕУ.

Поряд з тим, положення частини першої статті 17 законопроекту щодо повноважень органів ДФК не узгоджуються з нормами частини першої статті 113 Бюджетного кодексу України щодо повноважень органів ДФК з контролю за дотриманням бюджетного законодавства як в частині викладу повноважень, так і щодо їх переліку. Насамперед, згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 17 законопроекту органи ДФК здійснюють ДФК щодо законності і ефективності планування, управління та використання ресурсів та їх цільового використання на всіх стадіях бюджетного процесу їх учасниками. Це повноваження виглядає занадто узагальненим, при цьому у бюджетному законодавстві немає визначення терміну «ресурси», що під час практичного застосування може призвести до довільного тлумачення такого положення. Натомість у пунктах 3-5 частини першої статті 113 Бюджетного кодексу встановлені конкретизовані повноваження органів ДФК щодо контролю за бюджетними коштами (як, до речі, і в чинному Законі України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»), зокрема передбачено здійснення контролю за: достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; відповідністю взятих бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми; складанням паспортів бюджетних програм і звітів про їх виконання, кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету. Крім того, у законопроекті взагалі не передбачено визначеного пунктом 2 частини першої статті 113 Бюджетного кодексу повноваження органів ДФК на здійснення контролю за цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії.

Щодо передбаченого законопроектом повноваження органів ДФК в частині здійснення ДФК щодо законності і ефективності (економічності, продуктивності та результативності) використання коштів (фондів) та/або грантів ЄС підконтрольними установами /підпункт «д» пункту 1 частини першої статті 17 законопроекту/ експерти GIZ зауважують, що аудит використання коштів ЄС може здійснюватися лише під керівництвом або за дорученням органів аудиту, уповноважених Європейською Комісією, яка застосовує до таких органів аудиту дуже жорсткі критерії професіоналізму, компетентності, спроможності, а Держаудитслужба далеко не відповідає цим фаховим критеріям.

На думку Інституту законодавства, передбачені статтею 17 законопроекту окремі повноваження органів ДФК майже дублюють одне одного (наприклад, пункти 2 і 3 частини першої та пункт 20 частини другої щодо усунення виявлених порушень та запобігання їм).

ГНЕУ вважає, що положення частини третьої статті 17 законопроекту (якими визначаються права органів ДФК) насправді (відповідно до усталених положень теорії та практики державного управління для органів державної влади) є одночасно їх повноваженнями.

Таким чином, стаття 17 законопроекту потребує ретельного перегляду в частині упорядкування і оптимізації повноважень органів ДФК, недопущення їх дублювання з повноваженнями інших контролюючих органів та узгодження з іншими законодавчими нормами.

8. Згідно із статтею 11 законопроекту фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності органів ДФК здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також інших джерел, не заборонених законом.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття не потребує додаткових витрат з державного бюджету, при цьому витрати, пов’язані з реалізацією положень законопроекту, здійснюватимуться в межах видатків, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Насамперед, належить зауважити, що вищезгадане положення законопроекту щодо можливості забезпечення діяльності органів ДФК за рахунок інших джерел, не заборонених законом, не відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України (згідно з яким видатки на державне управління належать до видатків, що здійснюються з державного бюджету) та статтям 2 і 3 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» (згідно з якими органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік, а також органам державної влади забороняється створювати позабюджетні фонди, мати позабюджетні спеціальні рахунки та використовувати кошти, одержані за здійснення функцій держави, що передбачають проведення дій на платній основі, в будь-який інший спосіб, крім зарахування таких коштів до державного бюджету).

Інститут законодавства вважає, що закріплення у законопроекті можливості фінансового забезпечення державного контролюючого органу «за рахунок інших джерел» без їхнього конкретного визначення навряд чи прийнятне через ризики корупції.

За оцінкою Мінфіну передбачене законопроектом здійснення органами ДФК нових видів і форм аудиту (аудиту інформаційних технологій, аудиту коштів і грантів міжнародних фінансових організацій, країн та їх об'єднань, аудиту інвестиційних проектів тощо) та ведення інформаційно-аналітичної бази даних про заходи ДФК може потребувати додаткових бюджетних коштів, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету може бути визначена на етапі запровадження нових видів аудиту та інформаційно-аналітичної бази даних. При цьому до збільшення видатків бюджету може призвести потреба у збільшенні чисельності працівників органів ДФК та запровадженні сучасних інформаційних технологій.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2019 року) не узгоджується з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, на що також звертає увагу Мінфін.

9. Законопроект є термінологічно недосконалим, вживані у ньому терміни або не враховують їх існуючі визначення, або не розкривають їх юридичну сутність, на що також звертають увагу ГНЕУ, Рахункова палата, Комітет з питань запобігання і протидії корупції та Інститут законодавства.

Зокрема, ГНЕУ зауважує, що термін «підконтрольні установи» потребує уточнення, а термін «місія», що використовується статті 3 законопроекту, не є зрозумілим і традиційним для вітчизняного законодавства і має бути замінений іншим терміном, крім того за своїм змістом формулювання «місія» потребує уточнення, оскільки є надто загальним та не дозволяє чітко визначити місце саме органів ДФК в системі державних органів.

Інститут законодавства констатує, що запропоновані у статті 1 законопроекту визначення термінів (зокрема «зустрічна звірка» та інші) доцільно привести у відповідність до визначень, застосованих у Податковому кодексі України, крім того, потребує додаткового обґрунтування необхідність застосування у законопроекті терміну «інспектування» /є заходом ДФК у формі ревізії/, який у законопроекті майже не використовується.

ГНЕУ і Комітет з питань запобігання і протидії корупції відзначають, що у законопроекті (статті 6 і 17) застосовуються поняття «законність», «ефективність», «результативність», «економічність», проте законопроект не містить визначення цих понять, що може призвести до добровільного їх трактування та неоднозначного розуміння на етапі застосування відповідних норм. Наприклад, в окремих положеннях законопроекту ефективність визначається через «економічність», «продуктивність» та «результативність» (підпункт «д» пункту 1 частини першої статті 17), а в інших – такі поняття перелічуються підряд (частина перша статті 6). На думку Асоціації міст, за відсутності законодавчо визначених критеріїв ефективності і економності здійснення контролю представниками органів ДФК матиме виключно суб’єктивний та довільний характер, що є корупційно небезпечним.

10. Окремо варто навести зауваження щодо застосування понять «ДФК» та «аудит».

Так, запропоноване у статті 6 законопроекту поняття «ДФК» передбачає проведення органами ДФК заходів ДФК, до яких належать державний фінансовий аудит, інспектування, перевірка закупівель, моніторинг закупівлі. При цьому статтею 7 встановлюється, що видами державного фінансового аудиту є аудит державних (регіональних) цільових програм; аудит фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, аудит діяльності суб’єктів господарювання, аудит інвестиційних проектів, аудит коштів і грантів міжнародних фінансових організацій, країн та їх об'єднань, аудит місцевих бюджетів, аудит планування та виконання бюджетних програм, аудит інформаційних технологій, а формами – аудит відповідності, аудит ефективності, фінансовий аудит.

З цього приводу Рахункова палати відмічає, що законопроект оперує низкою термінологічних понять (наприклад, «ДФК»), однак не містить норм-дефініцій, які б розкривали їх юридичну сутність та забезпечували можливість їх послідовного застосування, та звертає увагу, що:

1) відповідно до Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата здійснює заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) шляхом здійснення фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів, отже фінансовий аудит та аудит ефективності належить до заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

2) згідно із статтею 4 Лімської декларації керівних принципів аудиту державних фінансів видами аудиту є аудит дотримання законодавства, аудит відповідності вимогам права та аудит ефективності, при цьому Міжнародний стандарт ВОФК 100 «Фундаментальні принципи здійснення аудиту в державному секторі» також визначає види аудитів у державному секторі – фінансовий аудит, аудит ефективності та аудит відповідності, однак у законопроекті ці види контрольних заходів віднесено до форм заходу ДФК;

3) стаття 363 Господарського кодексу України трактує державний фінансовий аудит як різновид ДФК, а законопроект визначає державний фінансовий аудит як захід ДФК;

4) термін «ДФК» вживається в інших нормативно-правових актах, тому при створенні правових норм мають бути враховані уже наявні в інших нормативно-правових актах термінологічні поняття для уникнення правових колізій, що не взято до уваги у законопроекті.

ГНЕУ вважає, що з метою систематизації ДФК та уникнення практичних неузгодженостей у законопроекті доцільно було б навести чіткі класифікаційні ознаки відповідного поділу заходів ДФК, однозначні відмінності заходів контролю й форм фінансового аудиту, підходи до проведення тих чи інших заходів контролю, зважаючи, зокрема, на єдність завдань та функцій ДФК, а також на те, що орган ДФК може проводити державний фінансовий аудит у різних його видах із одночасним застосуванням усіх або окремих його форм.

Як зауважують експерти GIZ, поняття «аудит» у міжнародній практиці зазвичай застосовується лише у контексті внутрішнього аудиту (згідно з визначенням ІІА або Європейського стандарту PIFC) або зовнішнього аудиту (який здійснюють ВОФК), при цьому форми аудиту є типовими для опису повноважень ВОФК і чітко сформовані у стандартах ISSAI, а запропоновані визначення форм аудиту у законопроекті не пояснюють точний обсяг і метод здійснення цих форм аудиту /наприклад, чим саме відповідність з нормами законодавства (аудит відповідності) відрізняється від оцінювання правильності ведення бухгалтерського обліку (фінансовий аудит)/. Відтак, у висновку GIZ рекомендується розглянути можливість відмови від застосування у законопроекті терміну «аудит» для уникнення подальших непорозумінь.

Рахункова палата також звертає увагу, що згідно з Лімською декларацією керівних принципів аудиту державних фінансів відповідні аудити визначаються традиційними завданнями ВОФК, при цьому усі операції, пов’язані з суспільними фінансами, незалежно від того, чи відображені вони у державному бюджеті, повинні бути об’єктом аудиту ВОФК, отже згідно із міжнародними стандартами саме Рахункова палата має повноваження щодо аудиту суспільних фінансів – аудиту відповідності, аудиту ефективності, фінансового аудиту.

Загалом, на думку Рахункової палати, відсутність у законопроекті узгодженої фахової термінології з питань ДФК, базових засад його здійснення, положень, спрямованих на гармонізацію нормативно-правових актів законодавства України до стандартів, обов’язкових в ЄС, не відповідає принципу правової визначеності та основним засадам нормотворення, визначеним в міжнародних актах і в актах національного законодавства, та робить законопроект неприйнятним.

11. Законопроектом пропонується встановити, що центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ДФК, здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (частина третя статті 2), однак у Законі України «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що територіальні органи міністерств та інших ЦОВВ утворюються у випадках, коли їх створення передбачено положенням про відповідний ЦОВВ, затвердженим Кабінетом Міністрів /абзац третій частини першої статті 13, абзац четвертий частини першої статті 21/.

При цьому визначені у статті 16 законопроекту вимоги щодо таких територіальних органів /зокрема, питання їх утворення, структури, штатного розпису та кошторису, порядку призначення і звільнення керівників та заступників керівників цих органів/ не узгоджуються з положеннями статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», який є базовим законодавчим актом, що визначає організацію, повноваження та порядок діяльності ЦОВВ, про що також зазначає ГНЕУ.

12. Законопроектом пропонується значне збільшення сум штрафів за порушення законодавства з фінансових питань, за невиконання законних вимог та перешкоджання діяльності посадових осіб органів ДФК (зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, передбачені у підпункті 1 пункту 4 Прикінцевих положень законопроекту), проте у матеріалах до законопроекту не надано аргументації причин такого різкого збільшення, про що також зазначає Інститут законодавства.

З цього приводу ГНЕУ зауважує, що оскільки до цього часу немає чіткого критерію, за яким би розмежовувався рівень суспільної шкідливості діянь за перешкоджання законній діяльності тих чи інших державних органів (їх посадових осіб) або невиконання їх законних вимог, логічно постає питання: чому невиконання законних вимог посадових осіб органів ДФК має визнаватися більш суспільно шкідливим діянням (за яке у законопроекті передбачається накладення штрафу у розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), аніж, наприклад, невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху (що тягне за собою накладення штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян згідно із статтею 188-28 цього Кодексу).

13. На думку ГНЕУ, що покладений в основу положень законопроекту хибний підхід до правового статусу органів ДФК призводить до включення до тексту законопроекту низки інших необґрунтованих положень, механізмів правового вирішення питань, на вирішення яких він спрямований.

Рахункова палата вважає, що законопроект є неповним і не забезпечує нормативне регулювання тих суспільних відносин, яких він стосується.

Інститут законодавства зазначає, що структура законопроекту потребує доопрацювання з точки зору як вимог законодавчої техніки, так і логіки викладу, у тексті законопроекту мають місце тавтологічні вирази, а низка положень не несе нормативного навантаження. Щодо структури законопроекту ГНЕУ зауважує, що зазвичай структура базового законодавчого акту складається з розділів, останнім з яких є розділ «Прикінцеві положення», натомість законопроект складається з 30-ти статей та Прикінцевих положень, які не визначені ані окремою статтею, ані розділом.

У висновках ГНЕУ, Рахункової палати, Інституту законодавства, Асоціації міст та GIZ наведено також ряд інших зауважень до окремих положень законопроекту, що потребують належного опрацювання та врахування.

14. Узагальнюючі висновки щодо законопроекту (копії яких роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) такі:

ГНЕУ /лист-висновок від 20.02.2019 р. № 16/3-123/9086 (34045)/ висловило зауваження щодо законопроекту, які можуть бути використані в процесі подальшого доопрацювання законопроекту;

Комітет з питань запобігання та протидії корупції /лист-висновок від 11.12.2018 р. № 04-19/17-1989 (34045)/ зазначає, що законопроект відповідає вимогам антикорупційного законодавства, однак надає зауваження до нього;

Комітет з питань європейської інтеграції /лист-висновок від 19.11.2018 р. № 04-17/10-1299 (242146)/ зазначає, що законопроект не належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС, або регулюється національним законодавством країн-членів ЄС, а отже не потребує експертного висновку цього Комітету;

Рахункова палата /лист-висновок від 16.10.2018 р. № 10-2491/ загалом вважає, що запропоновані у законопроекті положення щодо удосконалення ДФК є такими, що не мають на меті підвищення рівня прозорості управління публічними фінансами та ефективності їх розподілу і витрачання, законопроект є неповним, його положення суперечать чинному законодавству, запропоновані ним заходи реформування ДФК є непослідовними, а відтак пропонує рекомендувати Верховній Раді законопроект повернути суб’єкту законодавчої ініціативи;

Мінфін /лист-висновок від 28.09.2018 р. № 04310-01-2/25636/ зазначає, що законопроект може бути розглянутий Верховною Радою України, а його реалізація може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання органів ДФК;

Інститут законодавства /лист-висновок від 08.10.2018 р. № 22/447-1-21/ надає зауваження до законопроекту та зазначає, що у концептуальному плані законопроект потребує додаткового узгодження з іншими законодавчими актами України;

Асоціація міст /лист-висновок від 20.02.2019 р. № 5-101/ зазначає, що законопроект містить ряд концептуальних неузгодженостей та суперечливих положень, а тому пропонує його повернути суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання;

GIZ /лист-висновок від 17.12.2018 р. вих. № 121/ рекомендує переглянути законопроект та узгодити його з положеннями Стратегії реформування системи управління державними фінансами, міжнародними стандартами та кращими практиками;

Офіс з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України /лист-висновок від 26.10.2018 р. вих. № 2018-10-26/1/ надає окремі пропозиції до деяких положень законопроекту.

Варто також відмітити, що під час круглого столу на тему «Парламентський контроль у сфері публічних фінансів», який відбувся 3 жовтня 2018 року у Верховній Раді, його учасники в контексті розбудови сучасної системи ДФК в Україні висловили занепокоєння щодо прийняття Парламентом законопроекту (реєстр. № 9086), оскільки вважають його положення суперечливими відносно діючого законодавства, міжнародних стандартів та найкращої практики ЄС щодо розвитку системи фінансового контролю, а також щодо напрямів реформування діяльності органів ДФК, передбачених стратегічними документами Уряду /стенограма засідання цього круглого столу розміщена на офіційному сайті Комітету з питань бюджету/.

Підсумовуючи вищенаведене, є підстави засвідчити, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання ініціатором даної законодавчої ініціативи із залученням фахівців, науковців та міжнародних експертів у сфері ДФК та проведенням широкого публічного обговорення відповідного питання.

Зважаючи, що попередньо на засіданні підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету ґрунтовно розглянуто законопроект за участі багатьох народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету, Голови і представників Держаудитслужби, членів Рахункової палати, представників Мінфіну і Асоціації міст та було досягнуто узгодженої позиції, безпосередньо на засіданні Комітету дане питання не потребувало широкого обговорення.

Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Крулько І.І. доповів щодо розгляду законопроекту у підкомітеті та запропонував Комітету підтримати рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету), а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 9086 за результатами розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Крім того, голова підкомітету Крулько І.І. зазначив про необхідність у робочому форматі за участі представників Комітету з питань бюджету, Держаудитслужби, Рахункової палати та експертів у сфері ДФК спільно виробити узгоджені підходи щодо розмежування повноважень Держаудитслужби і Рахункової палати з уточненням їхніх функцій для забезпечення подальшого удосконалення законодавства щодо здійснення ДФК в Україні.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування відповідну пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету.

Ухвалили:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про основні засади діяльності органів державного фінансового контролю (реєстр. № 9086 від 17.09.2018 р.), внесений Кабінетом Міністрів України, за результатами розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Голосували: «за» - одноголосно.

5. Різне.

5.1. СЛУХАЛИ:

Презентацію Голови Офісу Ради Європи в Україні Мортена Енберга щодо моделей фінансового забезпечення Суспільного мовника – Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (ПАТ «НСТУ»).

Така презентація відбулася на звернення до Комітету з питань бюджету (далі – Комітет) Голови Офісу Ради Європи в Україні Мортена Енберга з проханням надати йому можливість презентувати на засіданні Комітету напрацювання експертів Ради Європи щодо моделей фінансового забезпечення Суспільного мовника – Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (лист-звернення від 22 квітня 2019 року № 22042019 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Під час виступу Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг звернув увагу, що звіт експертів Ради Європи щодо системи фінансування українського Суспільного мовника ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» підготовлено на запит Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики (відповідні матеріали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Під час презентації на засіданні Комітету були присутні також представники Суспільного мовника Галина Смірнова, Вадим Міський, Інна Гребенюк, Родіон Никоненко.

Голова Комітету Павелко А.В. від імені Комітету подякував Мортену Енбергу за презентацію і запевнив, що Комітетом буде підтримана краща модель фінансового забезпечення Суспільного мовника – Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» за результатами більш детального вивчення матеріалів звіту експертів Ради Європи.

5.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Павелка А.В. про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на травень, червень та липень 2019 року.

Відмітили:

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» розклад засідань комітету не менш як на двотижневий термін складається головою комітету з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України, доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, стану підготовки питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету.

Постановою Верховної Ради України від 20 грудня 2018 року № 2665-VIIІ затверджено календарний план проведення десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

З урахуванням цього календарного плану складено орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на травень, червень та липень 2019 року (роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

При цьому, до розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Затвердити орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на травень, червень та липень 2019 року:

Дата	День тижня	Час проведення	Місце проведення
08 травня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
15 травня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
22 травня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
29 травня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
05 червня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
12 червня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
19 червня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
03 липня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
10 липня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
17 липня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510

До розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Голосували: «за» - одноголосно.

Голова Комітету А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                                 В.В. Шкварилюк

Відповідальні від секретаріату:

Ватульов А.В.

Джинджириста Л.Я.

Книшенко І.Ф.

Фещук С.Л.

Боброва Т.С.

Больбат О.О.

Войтенко Є.А.

Качан Т.В.

Кочергіна Н.В.

Кочубей О.П.

Криволап М.К.

Литвиненко Л.І.

Луценко Н.В.

Пінчукова А.В.

Пунда О.Б.

Расчислова Л.В.

Симончук К.В.

Шпак В.П.

Климчук Д.І.

Клочкова Т.В.

https://budget.rada.gov.ua/news/Diyalnist_Komit/Protokoly/75842.html

Комітет Верховної Ради України

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №172 від 24.04.2019

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти