I. Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) утворено згідно з Постановою Верховної Ради України від 04.12.2014 р. № 22-VIII «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання».

Відповідно до цієї Постанови Верховної Ради України предметами відання Комітету визначено:

державна бюджетна політика та міжбюджетні відносини;

Державний бюджет України (включно з питаннями доходів, видатків бюджету, контролю за виконанням бюджету);

бюджетний процес;

державний внутрішній і зовнішній борг;

проведення експертизи щодо впливу законопроектів, проектів інших актів на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини;

діяльність державних фінансових органів;

діяльність Рахункової палати.

Постановою Верховної Ради України від 04.12.2014 р. № 23-VIII «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України восьмого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації» та наступними змінами до неї обрано:

головою Комітету – ПАВЕЛКА Андрія Вікторовича;

першим заступником голови Комітету – АМЕЛЬЧЕНКА Василя Васильовича (обрано згідно з Постановою ВРУ від 11.12.2014 р. № 29-VIІI);

заступниками голови Комітету – КРИВЕНКА Віктора Миколайовича, МЕЛЬНИКА Сергія Івановича, САВЧЕНКА Сергія Юрійовича (повноваження якого достроково припинено згідно з Постановою ВРУ від 21.02.2017 р. № 1858-VIII);

секретарем Комітету – ШКВАРИЛЮКА Володимира Васильовича;

членами Комітету – БІЛОЦЕРКОВЦЯ Дмитра Олександровича (обрано згідно з Постановою ВРУ від 14.03.2017 р. № 1919-VIII); ВАНАТА Петра Михайловича (повноваження якого достроково припинено 08.02.2017 р. внаслідок смерті); ГЄЛЛЄРА Євгенія Борисовича; ГОРБУНОВА Олександра Володимировича; ГОРДЄЄВА Андрія Анатолійовича (повноваження якого достроково припинено згідно з Постановою ВРУ від 19.05.2016 р. № 1383-VIII); ДЕРКАЧА Андрія Леонідовича; ДУБІЛЯ Валерія Олександровича (обрано згідно з Постановою ВРУ від 14.03.2017 р. № 1919-VIII); ДУБНЕВИЧА Богдана Васильовича; ІЩЕЙКІНА Костянтина Євгеновича; КРУЛЬКО Івана Івановича; КУЛІЧЕНКА Івана Івановича; ЛЕВЧЕНКА Юрія Володимировича; МАРКЕВИЧА Ярослава Володимировича; МАТВІЄНКА Анатолія Сергійовича; МЕДУНИЦЮ Олега Вячеславовича; МЕПАРІШВІЛІ Хвичу Нодаровича (обрано згідно з Постановою ВРУ від 14.03.2017 р. № 1919-VIII); МИКИТАСЯ Максима Вікторовича (обрано згідно з Постановою ВРУ від 14.03.2017 р. № 1919-VIII); МОЛОТКА Ігоря Федоровича; ПАВЛОВА Костянтина Юрійовича; ПИНЗЕНИКА Віктора Михайловича; ПРЕСМАНА Олександра Семеновича; РУДИКА Сергія Ярославовича; СКОРИКА Миколу Леонідовича; УНГУРЯНА Павла Якимовича; ШЕВЧЕНКА Олександра Леонідовича; ШУФРИЧА Нестора Івановича.

Для забезпечення основних напрямів діяльності Комітету у його складі було утворено 11 підкомітетів, завдання кожного з яких встановлювалися згідно з предметами відання Комітету. Координацію та контроль роботи цих підкомітетів здійснювали Перший заступник і заступники Голови Комітету за загальної координації Голови Комітету відповідно до розподілу функціональних обов’язків, що було визначено на засіданні Комітету. Відповідно здійснення Комітетом законопроектної, організаційної та контрольної функцій у межах наданих повноважень забезпечували підкомітети з питань:

– бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України (голова – Іщейкін К.Є.);

– доходів державного бюджету (голова – Унгурян П.Я.);

– державного боргу та фінансування державного бюджету (голова –Гордєєв А.А./до дострокового припинення повноважень/, затим Рудик С.Я.);

– видатків державного бюджету (голова – Горбунов О.В.);

– видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективності (голова – Молоток І.Ф.);

– місцевих бюджетів (голова – Куліченко І.І.);

– бюджетної підтримки регіонального розвитку (голова – Павлов К.Ю.);

– державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати (голова – Крулько І.І.);

– оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству (голова – Левченко Ю.В.);

– державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки (голова – Дубневич Б.В.);

– використання коштів Державного фонду поводження
з радіоактивними відходами (голова – Маркевич Я.В.).

Забезпечуючи організацію роботи Комітету, Голова Комітету серед іншого безпосередньо здійснював координацію підготовки до розгляду комплексних питань для досягнення їх цілісності і системності та збалансованості бюджетних показників.

Секретаріат Комітету здійснював організаційно–інформаційне, консультативно–правове та методичне забезпечення роботи Комітету, його підкомітетів та діяльності народних депутатів України – членів Комітету, пов’язаної з предметами відання Комітету.

Комітет у своїй діяльності керувався Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України (далі – Регламент), Законом України «Про комітети Верховної Ради України», Бюджетним кодексом України (далі – Кодекс), Законом України «Про Рахункову палату», законом про Державний бюджет України на відповідний рік (далі – закон про державний бюджет), іншими законами України, постановами Верховної Ради України, розпорядженнями Голови Верховної Ради України.

Специфіка предметів відання Комітету з урахуванням його повноважень, передбачених Бюджетним кодексом України і щорічними законами про державний бюджет, обумовили особливості діяльності Комітету, який будував свою роботу з урахуванням законодавчо встановлених норм і процедур бюджетного процесу, зважаючи, насамперед, на його безперервність.

За період роботи Верховної Ради України (далі – Верховна Рада) восьмого скликання проведено 177 засідань Комітету, на яких розглянуто 7563 питання. У Комітеті за звітний період було опрацьовано понад 30 тис. звернень, листів, пропозицій, висновків та іншої кореспонденції.

II. Основою діяльності Комітету була законопроектна робота. На розгляд Комітету у період роботи Верховної Ради восьмого скликання надійшло загалом 7656 законопроектів, з яких 6972 – для експертизи щодо впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини. Серед 639 проектів законів, за якими Комітет визначено головним з попереднього розгляду, підготовлено Комітетом до розгляду Парламентом 226 законопроектів, з яких Верховною Радою прийнято 82 закони. Поряд з тим, Комітетом підготовлено до розгляду Парламентом 124 проекти постанов (переважну більшість з яких безпосередньо розроблено Комітетом), при цьому Верховна Рада прийняла 50 відповідних постанов.

Здійснюючи опрацювання законопроектів, Комітетом обов’язково здійснювалася оцінка щодо їх відповідності бюджетному законодавству та забезпечення збалансованості показників бюджету, враховувалися отримані експертні висновки до законопроектів (насамперед, від Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради).

Головним пріоритетом у законопроектній роботі Комітету були питання щодо визначення бюджетної політики, забезпечення розгляду та прийняття Верховною Радою щорічного закону про державний бюджет і змін до нього.

Зважаючи на визначені стратегічними і програмними документами завдання щодо запровадження середньострокового бюджетного планування (насамперед, щодо розробки трирічної бюджетної декларації), саме під час роботи Верховної Ради восьмого скликання за безпосередньої участі Комітету відбулися законодавчі зміни щодо визначення бюджетної політики (у першу чергу в частині порядку і строків складання Урядом відповідного документу, вимог до його змісту та процедури розгляду у Парламенті) шляхом внесення відповідних змін до статті 33 Кодексу та статті 152 Регламенту. Цьому передували розробка і подання Урядом до Парламенту експериментально у 2017 і 2018 роках проектів Основних напрямів бюджетної політики на наступний трирічний період за оновленою структурою. Загалом Комітет, дотримуючись регламентних процедур, опрацьовував у 2015-2018 роках подані Кабінетом Міністрів України проекти Основних напрямів бюджетної політики та надавав на розгляд Верховної Ради відповідні висновки щодо них.

Щодо закону про державний бюджет Комітет щороку здійснював опрацювання відповідного законопроекту на 2015, 2016, 2017, 2018 і 2019 роки для прийняття Верховною Радою. Виходячи із спеціальної процедури розгляду і прийняття законопроекту про державний бюджет, визначеної главою 27 Регламенту, Комітетом проводилася значна аналітична робота щодо такого законопроекту (з деталізованою оцінкою положень і показників) при його представленні, підготовці до першого читання (зокрема, в частині розгляду пропозицій народних депутатів України і комітетів Верховної Ради, висновків Рахункової палати, підготовки відповідної таблиці пропозицій до законопроекту та напрацювання висновків і пропозицій Комітету), наданні оцінки щодо врахування Кабінетом Міністрів України Бюджетних висновків Верховної Ради у підготовленому до другого читання законопроекті. За такою повною процедурою Комітетом забезпечено належне опрацювання і підготовку до розгляду Парламентом законопроектів про державний бюджет на 2017, 2018 і 2019 роки. Разом з тим, у зв’язку з порушенням строків подання Кабінетом Міністрів України законопроектів про державний бюджет на 2015 і 2016 роки (у грудні року, що передував плановому) Верховна Рада визначала особливості процедури розгляду і прийняття зазначених законопроектів, відтак Комітет вимушений був їх опрацьовувати у дуже стислі строки. Загалом Верховна Рада восьмого скликання приймала усі щорічні закони про державний бюджет до початку нового бюджетного періоду, що сприяло належній організації їх виконання (при цьому на 2019 рік такий закон прийнято 23 листопада 2018 року, що є самим раннім строком затвердження державного бюджету).

У Комітеті здійснювалася робота щодо опрацювання та отримання експертних висновків до усіх законопроектів про внесення змін до закону про державний бюджет, які надійшли на розгляд Комітету (загалом 222). При цьому Комітетом подано до Верховної Ради висновки щодо 69 таких законопроектів (у т.ч. щодо змін до закону про державний бюджет на 2014 рік –2, на 2015 рік – 18, на 2016 рік – 26, на 2017 рік – 10, на 2018 рік – 10, на 2019 рік – 3), з них Верховною Радою прийнято в цілому як закон 34 законопроекти (у т.ч. щодо змін до закону про державний бюджет на 2014 рік –1, на 2015 рік – 10, на 2016 рік – 13, на 2017 рік – 5, на 2018 рік – 4, на 2019 рік – 1).

Ключовим напрямом законопроектної роботи Комітету також були питання вдосконалення бюджетного законодавства, що стосувалися змін до Кодексу. Протягом роботи Верховної Ради восьмого скликання на розгляд до Комітету надійшло 400 законопроектів про внесення змін до Кодексу, щодо яких проведено роботу з їх опрацювання, зокрема, з урахуванням отриманих експертних висновків. При цьому Комітетом подано відповідні висновки Верховній Раді щодо 120 таких законопроектів (з них 28 законопроектів – щодо розгляду у першому читанні та подальшого доопрацювання), з яких Верховною Радою прийнято в цілому як закон 39 законопроектів, прийнято у першому читанні – 2 законопроекти. При цьому найбільш кардинальні зміни до Кодексу внесено законом від 28.12.2014 р. № 79–VIII щодо реформи міжбюджетних відносин, який спрямовано на зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування та передбачає, зокрема, систематизацію видаткових повноважень та закріплення за кожною ланкою самоврядування фінансових ресурсів, необхідних для їх реалізації, нові механізми бюджетного регулювання та вирівнювання, перехід бюджетів об’єднаних територіальних громад на прямі міжбюджетні відносини з державними бюджетом. Серед прийнятих законів, проекти яких також містили суттєві зміни до Кодексу (значно змінювали організацію бюджетного процесу і розподіл бюджетних коштів) та відповідно потребували поглибленого розгляду і доопрацювання Комітетом, слід виділити такі: від 07.04.2015 р. № 288–VIII щодо державних інвестиційних проектів (яким визначено особливості планування державних капітальних вкладень у державному бюджеті); від 17.11.2016 р. № 1763–VIII щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення дорожньої галузі (яким передбачено створення державного дорожнього фонду у складі спеціального фонду державного бюджету); від 06.12.2018 р. № 2646–VIII щодо запровадження середньострокового бюджетного планування (яким, насамперед, запроваджується складання Бюджетної декларації – документу, що визначає засади бюджетної політики і показники державного бюджету на середньостроковий період та є основою для складання проектів державного бюджету та прогнозів місцевих бюджетів).

Важливим здобутком реалізації законодавчої функції Верховної Ради восьмого скликання і безпосередньо Комітету слід вважати удосконалення у 2015 році законодавчих норм щодо діяльності Рахункової палати. По-перше, Комітет опрацював законопроект про внесення змін до Закону України «Про Рахункову палату» (реєстр. № 2515) в частині визначення повноважень Рахункової палати з контролю за надходженням коштів до державного бюджету для приведення у відповідність до зміненої редакції статті 98 Конституції України, який Верховною Радою прийнято 7 квітня 2015 р. (Закон № 274-VIII). По-друге, Комітетом проведено вагому системну роботу щодо підготовки до розгляду у першому читанні та доопрацювання до другого читання нової редакції закону про Рахункову палату (законопроекту за реєстр. № 2072) із залученням вітчизняних фахівців і міжнародних експертів з цього питання, а також громадськості. При цьому в рамках такої роботи з метою обговорення шляхів законодавчого вдосконалення діяльності Рахункової палати Комітетом 25 березня 2015 року за сприяння Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та громадської організації «Ліга інтернів» проведено комітетські слухання на тему: «Діяльність Рахункової палати: шляхи законодавчого реформування», в яких взяли участь народні депутати України, представники Адміністрації Президента України, Мінфіну, Рахункової палати, Апарату Верховної Ради, громадських організацій і вищих навчальних закладів, міжнародні експерти. У результаті Верховною Радою прийнято Закон України від 02.07.2015 р. № 576-VIII «Про Рахункову палату», який запроваджує прозорий порядок призначення членів Рахункової палати на конкурсній основі, посилює повноваження Рахункової палати та незалежний статус її членів, забезпечує відкритість діяльності такого державного органу, а також сприяє приведенню методології зовнішнього фінансового контролю до міжнародних стандартів та подальшому розвитку Рахункової палати відповідно до прогресивного зарубіжного досвіду.

На виконання статей 27 і 109 Кодексу та статті 93 Регламенту до зареєстрованих проектів законів Комітет готував висновки щодо їх впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини. З метою забезпечення якісного і своєчасного опрацювання таких законопроектів Комітет на початку восьмого скликання затвердив Порядок їх розгляду та налагодив співпрацю з Урядом щодо отримання відповідних висновків. Загалом Комітетом здійснено експертизу і схвалено відповідні висновки до 6142 законопроектів (з направленням таких висновків до профільних комітетів Верховної Ради), при цьому до 359 таких законопроектів надано пропозиції з приведення їх положень у відповідність до бюджетного законодавства.

III. Щодо виконання контрольних функцій основні зусилля Комітету були спрямовані на забезпечення в межах компетенції належного контролю за виконанням щорічних законів про державний бюджет.

Комітет забезпечував постійний контроль за станом виконання державного бюджету.

У цьому контексті найважливішим напрямом діяльності Комітету слід вважати опрацювання річного звіту про виконання закону про державний бюджет (який відповідно до Конституції України, Кодексу та Регламенту щорічно подається Кабінетом Міністрів до Верховної Ради) разом з відповідними висновками Рахункової палати до такого звіту. Опрацювання зазначеного питання у Комітеті щоразу здійснювалося ґрунтовно з проведенням оцінки стану економічного і соціального розвитку України, всебічного аналізу виконання державного бюджету за доходами і фінансуванням (з оцінкою стану державного боргу), видатками та кредитуванням (за функціями, економічною структурою і бюджетними програмами), міжбюджетними відносинами (з оцінкою стану виконання місцевих бюджетів), що мало наслідком підготовку Комітетом висновків і рекомендацій та подання їх Верховній Раді з відповідним проектом постанови для подальшого розгляду нею річного звіту. Загалом протягом восьмого скликання Комітетом розглянуто річні звіти про виконання законів про державний бюджет на 2014, 2015, 2016, 2017 і 2018 роки та надано відповідні матеріали Верховній Раді. Одночасно Комітет направляв Кабінету Міністрів рекомендації щодо поліпшення управління бюджетними коштами для врахування у процесі поточного виконання бюджету та при формуванні проекту бюджету на плановий рік.

При цьому впродовж кожного року Комітет регулярно розглядав висновки Рахункової палати щодо стану виконання закону про державний бюджет у першому кварталі, першому півріччі і за 9 місяців разом з підготовленою у Комітеті аналітичною інформацією щодо поточного виконання державного бюджету. Під час розгляду таких питань за участю представників Рахункової палати та Мінфіну зверталася увага на наявні недоліки і проблеми при виконанні державного бюджету протягом звітного періоду, у зв’язку з чим Комітет направляв Уряду рекомендації щодо їх врегулювання та/або усунення в процесі подальшого виконання бюджету з урахуванням відповідних пропозицій Рахункової палати.

У процесі контролю за виконанням закону про державний бюджет відповідно до вимог Кодексу /а саме частини 4 статті 15, частин 6, 8, 9 і 15 статті 23, частини 5 статті 24-1 та частини 6 статті 108/ Комітет здійснював погодження встановлених рішеннями Кабінету Міністрів України:

перерозподілів видатків бюджету та надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету;

збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків (окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету) у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету;

передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника державного бюджету до іншого у разі передачі відповідно до законодавства повноважень на виконання функцій або надання послуг;

перерозподілів видатків державного бюджету на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями;

передачі бюджетних призначень для реалізації державного інвестиційного проекту від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого для реалізації інших державних інвестиційних проектів;

розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку;

розподілів та перерозподілів обсягів субвенцій і додаткових дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій та додаткових дотацій;

зміни обсягів джерел фінансування державного бюджету певного типу з дотриманням граничного обсягу річного дефіциту державного бюджету.

У період з грудня 2014 року по липень 2019 року за зверненнями головних розпорядників коштів державного бюджету Комітетом загалом погоджено 516 відповідних рішень Уряду (у т.ч. пов’язаних з виконанням державного бюджету у 2014 р. – 17, у 2015 р. – 88, у 2016 р. – 105, у 2017 р. – 108, у 2018 р. – 129, у 2019 р. – 69).

Поряд з тим, на виконання законодавчих норм Комітет за зверненнями відповідних органів влади (установ) також опрацьовував та забезпечував погодження деяких інших питань, зокрема:

порядок та умови надання стабілізаційної дотації, визначені Кабінетом Міністрів, – у 2015, 2016 і 2017 роках /згідно з пунктом 19 розділу VI Кодексу/;

переліки об’єктів і заходів, що здійснюються за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької і Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження /згідно з підпунктом 4 пункту 24 розділу VI Кодексу/ – у 2016 і 2017 роках (окремо по кожній області та з урахуванням уточнених переліків – загалом 12 переліків);

бюджети фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування на 2017 рік, затверджені Кабінетом Міністрів /згідно з підпунктом 1-1 пункту 14 розділу VI Кодексу/ (з урахуванням змін до бюджетів – загалом 6 рішень Уряду щодо бюджетів 3 фондів);

надання державних гарантій за рішеннями Кабінету Міністрів /згідно з статтею 6 законів про державний бюджет на 2017 і 2018 роки/ – у 2016 і 2017 роках (загалом 40 рішень Уряду);

щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету, пов'язані з реалізацією експерименту, – у 2016, 2017 і 2018 роках /згідно з пунктом 33 розділу VI Кодексу/;

переліки об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у всіх областях та місті Києві в рамках експерименту, – у 2017 і 2018 роках /згідно з пунктом 33 розділу VI Кодексу/ (окремо по кожному регіону та з урахуванням уточнених і додаткових переліків – загалом 115 переліків), а також у зв’язку з наявністю на кінець 2018 року залишків коштів від експерименту у 2019 році розглянуто 18 відповідних переліків;

розподіл коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами – у 2018 і 2019 роках /згідно з частиною 4 статті 4 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами»/;

проект кошторису Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на плановий рік – у 2017, 2018 і 2019 роках /згідно з частиною 3 статті 11 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»/ ;

розподіли коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за окремими бюджетними програмами відповідно до рішень Кабінету Міністрів /згідно з статтями 33, 23, 32 і 22 законів про державний бюджет на 2016, 2017, 2018 і 2019 роки відповідно/ – у 2016 р. (щодо 13 програм), у 2017 р. (щодо 10 програм), у 2018 р. (щодо 2 програм), у 2019 р. (щодо 2 програм);

порядок та обсяги спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, – у 2018 і 2019 роках /згідно з статтями 34 і 33 законів про державний бюджет на 2018 і 2019 роки відповідно/;

переліки об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам /згідно з статтею 25 закону про державний бюджет на 2019 рік/ (окремо щодо кожної області і міста Києва та з урахуванням уточнених переліків і переліків за рахунок залишку субвенції на кінець 2018 року – загалом 56 переліків).

Забезпечуючи погодження усіх вищезазначених питань, Комітет з метою забезпечення збалансованості показників бюджету і контролю за дотриманням бюджетного законодавства у кожному випадку здійснював аналіз їх відповідності нормам Кодексу та закону про державний бюджет, проводив аналітичну оцінку виконання відповідних бюджетних програм (заходів) та заслуховував головних розпорядників коштів державного бюджету щодо реалізації планів їх діяльності або використання відповідних витрат з урахуванням позиції Мінфіну і Рахункової палати спочатку у підкомітетах, здійснюючи попереднє ретельне опрацювання питання, а потім на своїх засіданнях.

В рамках аналізу практики застосування законів про державний бюджет та Кодексу у Комітеті систематично вивчався стан реалізації текстових статей таких законів і норм Кодексу та здійснювався моніторинг стану виконання показників державного бюджету, спираючись на звітність та запитувану інформацію від Мінфіну, Державної казначейської служби, Державної фіскальної служби, інших органів влади, а також висновки Рахункової палати за результатами здійснених заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту). Матеріали такого моніторингу використовувалися, насамперед, при опрацюванні законопроектів про внесення змін до законів про державний бюджет і до Кодексу, погодженні вищезазначених питань, заслуховуванні розпорядників коштів державного бюджету та при розгляді річних звітів про виконання законів про державний бюджет.

З огляду на предмети відання Комітет особливу увагу у своїй роботі приділяв питанням щодо діяльності Рахункової палати. Загалом Комітет постійно і плідно співпрацював з Рахунковою палатою, запрошуючи її представників практично на всі свої засідання та використовуючи надані нею матеріали і висновки при проведенні оцінки показників державного бюджету і міжбюджетних відносин на стадії їх формування та виконання, при опрацюванні законопроектів, а також при підготовці до розгляду інших бюджетних питань. При цьому Комітетом обов’язково розглядалися і враховувалися подані Рахунковою палатою квартальні і річні висновки щодо виконання державного бюджету та висновки щодо законопроектів про державний бюджет, про що вище зазначено. Щодо кожної інформації Рахункової палати про результати проведених заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) у Комітеті вивчався стан реагування Кабінету Міністрів, міністерств, інших державних органів, місцевих органів виконавчої влади на необхідність усунення виявлених Рахунковою палатою недоліків і порушень та врахування наданих рекомендацій (загалом від Комітету направлено 443 відповідні звернення).

На виконання норм Закону України від 02.07.2015 р. № 576-VIII «Про Рахункову палату», яким визначено нову процедуру призначення членів Рахункової палати на конкурсній основі, Комітетом протягом липня 2015 року – березня 2016 року здійснювалася велика за обсягом робота з організації конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати для призначення нового складу Рахункової палати (починаючи з оголошення конкурсу, опрацювання поданих 67 кандидатами документів, підготовку їх до розміщення на офіційних веб-сайтах Верховної Ради і Комітету, направлення таких документів на спеціальну перевірку, проведення співбесід з кандидатами та завершуючи підготовкою висновків щодо кожного кандидата і поданням Верховній Раді відповідних матеріалів з пропозиціями для розгляду такого питання). Оскільки за результатами розгляду даного питання у квітні 2017 року Верховною Радою не призначено новий склад Рахункової палати, Комітет вимушений був оголошувати повторний конкурс з проведенням аналогічних заходів, які тривали протягом травня-листопада 2017 року (при цьому у повторному конкурсі брали участь 43 кандидати). За підсумками поданих Комітетом матеріалів щодо повторного конкурсу Верховна Рада 15 березня 2018 року призначила новий склад Рахункової палати (9 членів Рахункової палати, з яких призначено Голову Рахункової палати). Рахунковій палаті в оновленому складі вдалося значно активізувати і поліпшити взаємодію як загалом з Верховною Радою, так і безпосередньо з Комітетом, та підвищити якість здійснюваних заходів контролю (аудиту).

Комітет своєчасно розглядав щорічні звіти про діяльність Рахункової палати за 5 років (2014-2018 роки), подані нею до Верховної Ради на виконання Закону України «Про Рахункову палату». За наслідками розгляду такого питання Комітет щоразу надавав Рахунковій палаті рекомендації з метою підвищення ефективності її діяльності (які переважно враховувалися) та подавав відповідні матеріали Верховній Раді. До речі, звіт Рахункової палати за 2018 рік було заслухано 29 травня 2019 року на пленарному засіданні Верховної Ради, при цьому за інформацією Рахункової палати такий захід з часу її створення відбувся вдруге.

Поряд з тим, згідно з частиною четвертою статті 17 Закону України «Про Рахункову палату» за поданням Рахункової палати Комітет у 2018 році підготував проект постанови Верховної Ради щодо затвердження граничної чисельності апарату Рахункової палати (реєстр. № 8595).

Однією з важливих форм діяльності Комітету впродовж роботи Верховної Ради восьмого скликання стало проведення виїзних засідань, на порядок денний яких винесено питання щодо вивчення досвіду реалізації реформи міжбюджетних відносин та її ролі у соціально-економічному розвитку територій з огляду на те, що ця реформа покликана забезпечити належним фінансовим ресурсом виконання повноважень місцевого самоврядування та стимулювати проведення реформ в інших сферах (насамперед в освіті, охороні здоров`я, державному управлінні) і щодо адміністративного устрою. Розуміючи важливість таких перетворень, Комітет протягом 2015–2018 років здійснював заслуховування актуальних питань бюджетної децентралізації, провівши 31 виїзне засідання та відповідні заходи у всіх областях (в окремих - двічі) та місті Києві. За наслідками вивчених безпосередньо в регіонах проблем члени Комітету виступили з рядом законодавчих ініціатив для сприяння соціально-економічному розвитку та інвестиційної привабливості регіонів (зокрема, щодо активізації державного фонду регіонального розвитку, запровадження державного дорожнього фонду, включаючи субвенцію місцевим бюджетам на будівництво, ремонт і утримання місцевих доріг, реалізацію експерименту з фінансового забезпечення розвитку автомобільних доріг, інших інструментів з модернізації інфраструктури регіонів), що були реалізовані у законах про державний бюджет, при внесенні змін до Кодексу, а також у процесі виконання державного бюджету шляхом прийняття нормативно-правових актів Уряду.

В рамках реалізації контрольної функції народні депутати – члени Комітету брали участь у роботі окремих міжвідомчих комісій, утворених в центральних органах виконавчої влади, насамперед, йдеться про Міжвідомчу комісію з питань державних інвестиційних проектів (згідно з статтею 33-1 Кодексу), комісію для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (згідно з статтею 24-1 Кодексу), та комісію з підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (згідно з статтями 28, 26 і 32 законів про державний бюджет на 2017, 2018 і 2019 роки відповідно).

Щодо міжнародної співпраці Комітет підтримував партнерські взаємини з представниками Німецького товариства міжнародного співтовариства (GIZ) і Вестмінстерської Фундації за демократію в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами», представниками Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках програми «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», в межах компетенції залучався до міжнародних конференцій, зустрічей та інших заходів, що проводилися за сприяння таких організацій. При цьому народні депутати – члени Комітету залучалися до робочих поїздок з вивчення міжнародного досвіду щодо здійснення парламентського контролю, серед яких – робоча поїздка у 2018 році для ознайомлення з контрольними повноваженнями Парламенту Великобританії за використанням державних коштів. Народні депутати – члени Комітету брали участь у зустрічах з місіями Міжнародного валютного фонду та Європейського парламенту, Представництвом Європейського Союзу в Україні, представниками Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейської комісії, Ради Європи. У Комітеті також проводилися зустрічі з делегаціями профільних комітетів Європейського Парламенту, парламентів Республіки Кенія та Республіки Індонезія, з Президентом Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI) і делегацією Державної аудиторської установи Об’єднаних Арабських Еміратів.

IV. Підсумовуючи результати діяльності Комітету протягом роботи Верховної Ради восьмого скликання, належить констатувати, що Комітетом:

– забезпечено на належному рівні (за встановленою спеціальною процедурою) щорічне затвердження державного бюджету і змін до нього, а також розгляд питань щодо виконання бюджету та здійснення відповідного контролю на постійній основі;

– проведено необхідну підготовчу роботу для прийняття змін до Кодексу, якими удосконалено бюджетне законодавство та створено правове підґрунтя для реалізації ряду реформ з урахуванням кращих зарубіжних практик бюджетування (насамперед, щодо бюджетної децентралізації і запровадження середньострокового бюджетного планування);

– здійснено ґрунтовне і всебічне доопрацювання нової редакції закону про Рахункову палату, завдяки чому прийнято відповідний закон, на підставі якого забезпечено призначення нового складу Рахункової палати із застосуванням конкурсу, і це разом стало поштовхом для розвитку і реформування Рахункової палати;

– налагоджена плідна співпраця з Урядом (у першу чергу з Мінфіном) та Рахунковою палатою, що загалом сприяло належному виконанню законодавчої та контрольної функцій Комітету.

Важливими завданнями для Верховної Ради нового скликання в межах компетенції Комітету вбачаються, насамперед, такі:

– створення єдиної системи державного фінансового контролю з чітким визначенням сфери діяльності, повноважень і порядку взаємодії відповідних органів контролю (насамперед, йдеться про Рахункову палату і Державну аудиторську службу) для приведення їх у відповідність до міжнародних стандартів, усунення дублювання функцій та підвищення ефективності діяльності таких органів;

– аналіз практики застосування законодавчих норм щодо середньострокового бюджетного планування і програмно-цільового методу у бюджетному процесі та за необхідності удосконалення бюджетного законодавства з таких питань;

– подальше удосконалення міжбюджетних відносин виходячи з оцінки результатів бюджетної децентралізації і стану реалізації реформ у різних сферах (у першу чергу в освіті та охороні здоров’я) з метою забезпечення найбільш ефективного використання бюджетних коштів на основі принципу субсидіарності та забезпечення відповідності повноважень органів місцевого самоврядування обсягам їх фінансових ресурсів;

– поглиблення співпраці Парламенту з Рахунковою палатою, насамперед, в частині регулярного розгляду у комітетах Верховної Ради питань щодо результатів здійснених заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) та запровадження виступів Голови та інших членів Рахункової палати на пленарних засіданнях Верховної Ради щодо найбільш резонансних результатів проведених контрольних заходів (наприклад, під час проведення «години запитань до Уряду»);

– підвищення ефективності законодавчого процесу в частині посилення вимог до підготовки, реєстрації та розгляду законопроектів виходячи з необхідності обов’язкового подання до них (у разі впливу законопроектів на бюджетні показники) належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій для досягнення збалансованості бюджету.

Загалом діяльність Комітету протягом роботи Верховної Ради восьмого скликання була налагоджена належним чином, що може слугувати прикладом для організації роботи Комітету у майбутньому.