СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

 з питань бюджету

 

17 червня 2020 року

 

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені. Скільки присутніх депутатів?

 

ЦАБАЛЬ В.В. Зареєструвалось більше половини від складу комітету.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Кворум є. Засідання оголошую відкритим.

Прошу секретаря комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Шановні колеги, у мене є пропозиція четверте питання порядку денного розглянути першим. Які ще є пропозиції?

Прошу підтримати запропонований проект порядку денного.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Проти? Утримались? Одноголосно - за. Рішення прийнято. 

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до розгляду питань.

Четверте питання. Щодо проекту постанови Верховної Ради України про Програму діяльності Кабінету Міністрів України (№ 3330, доопрацьований) та стратегії Міністерства фінансів України на 2020 рік.

На виконання рішення Верховної Ради від 4 червня Кабінет Міністрів подав 12 червня на розгляд Парламенту доопрацьовану Програму діяльності уряду. Головним з опрацювання відповідного проекту постанови визначено профільний Комітет з питань економічного розвитку. Водночас, відповідно до частини другої статті 227 Регламенту такий документ направлено Головою Верховної Ради для обговорення в інші комітети. Міністерство фінансів звернулося до Бюджетного комітету включити зазначене питання та щодо стратегії Мінфіну на 2020 рік на це засідання комітету.

Перед початком розгляду питання належить звернути увагу, що виходячи з предмету відання Комітет з питань бюджету має розглянути Програму діяльності Уряду, насамперед, у контексті реалізації бюджетної політики.

Для доповіді надається слово Міністру фінансів України Марченку Сергію Михайловичу. Прошу.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Юрію Юрійовичу.

Шановні народні депутати, вашій увазі пропонується стратегія діяльності Міністерства фінансів, ви можете знайти в розданих проектах матеріалів. Ця стратегія – це більше, скажемо так, презентаційно-комплексний документ, який базується на Програмі діяльності уряду. Тому ми хотіли показати цілісне комплексне бачення тих процесів, які ми збираємося здійснювати протягом найближчих років. Це комплексний документ, який повністю покриває всю сферу діяльності Міністерства фінансів.

Стратегія називається "Самодостатність". Наше цільове бачення - ми до 2023 року (вже в 2022 році) плануємо зробити кроки, які дозволять нам гарантувати, що в бюджеті на 2022 рік у нас не буде позичок з боку Міжнародного валютного фонду. І відповідно ми маємо вирости, щоб ми мали чітко сказати, що ми самодостатня країна, яка не фінансує бюджет за рахунок МВФ. Це наше цільове завдання на бюджет 2022 року.

Основні напрямки роботи - це, перше, зважена фінансова та боргова політика, покращення іміджу України серед міжнародних інвесторів.

Другий блок - податковий стимул для розвитку економіки.

Третій блок - нова кадрова політика і діджиталізація у сфері фіскальних органів.

Четвертий блок - детінізація.

П'ятий блок - підвищення ефективності бюджетних видатків.

Я коротко зупинюсь на кожному з блоків. Я зазначу основні засади, які ми плануємо реалізовувати.

Перше, що я зазначу, це успішне завершення існуючої програми МВФ та перехід на повністю ринкове фінансування бюджету на привабливих умовах. Зниження співвідношення боргу до ВВП дорівнює 55 відсотків ВВП до 2023 року. Зниження ризику України як емітента цінних паперів кредитного спреду до 300 базисних пунктів.

Крім того, передбачається підвищення рейтингу України до інвестиційного рівня, до 2023 року дорівнює BBB-мінус. Також передбачається зміна позиціонування України з реципієнта ресурсів на донора досвіду та технічної допомоги країнам, що розвиваються. З цією метою буде створено Українське агентство міжнародного розвитку.

Ми передбачаємо зменшення валютних ризиків за рахунок збільшення частки номінованого в національній валюті державного боргу до 50 відсотків до 2023 року.

Ставимо за мету збільшення середньозваженого строку погашення державного боргу більше 10 років.

По банківському сектору реформування передбачається і ключова мета - впровадження підходів для вирішення проблеми непрацюючих кредитів з метою зменшення тиску на баланси банків. Розмір непрацюючих кредитів плануємо зменшити з 418 мільярдів на сьогоднішній момент до 200.

Також передбачається підвищення розміру гарантованої суми відшкодування вкладів фізичних осіб з 200 до 800 тисяч гривень з 2020 року.

Наступний блок. Податковий стимул для розвитку економіки. Передбачається запровадження єдиної форми податкової звітності з ПДФО та ЄСВ, списання пені штрафних санкцій та боргу, який рахується як безнадійний, реструктуризація залишку податкового боргу. Запровадження компенсаторної ставки ПДФО на операції з постачання сільськогосподарських товарів проміжного споживання. Передбачаються також податкові пільги з метою оновлення основних фондів шляхом відтермінування сплати ПДВ на ввезене виробництво та обладнання, що не виробляється в Україні.

Наступний блок. Нова кадрова політика і діджиталізація у сфері фіскальних органів. Передбачається запуск роботи ДПС і ДМС як єдиних юридичних осіб з 1 січня 2021 року. Оновлення системи прозорого конкурсного відбору до ДПС, ДМС з обов’язковим тестуванням кваліфікації доброчесності, на 60 відсотків оновлення кадрового складу відомств. Новий порядок встановлення стимулюючих виплат, зарплата на рівні відповідних підрозділів сусідніх країн. Електронний аудит платників податків, РРО в смартфоні, введення в тестову експлуатацію до 01.08.2020 року.

Утворення комітету управління інформаційними технологіями в рамках централізації  IT-послуг для забезпечення захисту від зловживань в інституціях системи управління державних фінансів.

У сфері детінізації передбачається впровадження нульової декларації з метою подальшого запровадження контролю за відповідністю розміру понесених витрат з розміром отриманих доходів.

Зміна акцентів взаємодії з силовими структурами, перехід від репресивності до попередження злочинів, створення Служби фінансових розслідувань та ліквідація податкової міліції.

Виведення грального бізнесу з тіні, прийняття відповідного законопроекту, наповнення бюджету до 4 мільярдів гривень, ліквідація незаконних схем з ПДВ.

Запровадження нової централізованої системи встановлення ризиків при митному оформленні товарів до 2021 року. Зменшення впливу людського фактору шляхом впровадження автоматизованих рішень під час здійснення митного оформлення. Ліквідація тіньового ринку підакцизних товарів за рахунок запровадження "Е-Акцизу". Розвиток та розбудова пунктів пропуску, розширення і використання IT-технологій, автоматизованих засобів зчитування номерів, системи відеоспостереження, зваження та сканування.

Наступний блок, який, напевно, найбільше буде важливим для бюджетного комітету, це блок підвищення ефективності бюджетних видатків. Які заходи і результати передбачаються? По-перше, буде здійснений аудит використання коштів фонду COVID, ДФРР, субвенцій для ОТГ, моніторинг закупівель, аудит ДПС, ДМС, НАК "Нафтогаз", стратегічних держпідприємств до кінця 2021 року.

Передбачається також через удосконалення механізму надання пільг та допомоги громадянам, так звана верифікація, здійснення економії видатків у розмірі 1,3 мільярда гривень до 2022 року. Запровадження механізму фінансування середньої освіти, який сприятиме ефективній роботі мережі шкіл. Вдосконалення механізму формульного розподілу видатків державного бюджету для продовження трансформації системи фінансування вищої школи.

Єдина фінансова політика організації надання населенню третинної медичної допомоги. Передбачається, що 31 заклад Національної академії медичних наук буде переведений на нову систему фінансування з 2022 року.

Публікація інформації про показники ефективності бюджетних видатків в закладах середньої та вищої освіти, аналітичні панелі, так звані дашборди, та набори даних до кінця 2020 року. Реалізація нової моделі фінансування пріоритетних наукових досліджень, збільшення частки грантового фінансування через національний фонд досліджень і бюджетному фінансуванні науки у два рази з 2022 року.

Крім того, передбачається мета основна - завершення реформи децентралізації. Ми ставимо перед собою амбітну ціль - вже у 2021 році мати 100 відсотків створених територіальних громад, які будуть мати прямі взаємовідносини з державним бюджетом. З метою вирівняння їх платоспроможності також ставиться мета – до 2023 року збільшити частку податкоспроможних територіальних громад з 29 відсотків до 70-и.

Передбачаємо також збільшення значення індексу прозорості бюджету з 63-х до 70-и та збільшення відсотка бюджетних видатків, щодо яких проведена оцінка ефективності і доцільності, до 20 відсотків.

Ці всі заходи ми плануємо реалізовувати разом з вами, з народними депутатами, разом з членами бюджетного комітету, з членами інших комітетів. Сподіваємося на вашу підтримку і допомогу. Готовий відповідати на запитання.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Є питання до доповідача?

Прошу.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Якщо дуже коротко, дякую Міністру фінансів за таку доповідь. Насправді дуже приємно було чути хоч одну частину Програми діяльності уряду, де є конкретні цифри, які ми розуміємо, що вони дають українцям. 50 процентів борг до ВВП, 300 базисних пунктів спред, тобто це менше в бюджеті буде видатків не 144 мільярди на обслуговування, а значно менше, якщо це все буде. Ну і так далі. Тобто дуже приємно чути. Надіюсь, що це все можна буде виконати.

Але в мене таке риторичне питання, там не так до Міністра фінансів, як до нас, народних депутатів: а чому по інших напрямках в програмі не можна було таку конкретику прописати? Ми завтра будемо цю програму голосувати. І по інших напрямках, коли я дивився, я не про Міністерство фінансів, там якісь загальні гасла. Просто подумайте про це. І чому не можна було от таку конкретику дати, де от я почув і я розумію, за що їх можна буде питати через півроку, зробили чи не зробили? Дякую.

А конкретне питання, яке б хотів задати. От по боргу до ВВП і по обслуговуванню. У нас зараз дійсно дуже цікава ситуація склалась. Наступні 4 місяці, я не знаю, чи всі колеги в курсі, ми повинні виплатити десь 240 мільярдів по наших боргах - і по обслуговуванню, і по відсотках. Це там умовний історичний максимум, це приблизно 65 мільярдів у місяць. Це десь стільки, скільки ми від податків заробляємо кожен місяць.  Просто хотілося б, щоб Міністерство фінансів нас якось заспокоїло і пояснило, який у них план по цих зобов'язаннях, як вони будуть виконуватись.

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання. Ви ж прекрасно розумієте, що ми діємо у спосіб, який передбачений законом. Законом України "Про Державний бюджет" ми маємо всі можливості забезпечити фінансування державного бюджету, в тому числі за рахунок запозичень із зовнішніх джерел і внутрішніх джерел.

На сьогоднішній момент у нас є всі підстави сказати, що ми повністю профінансуємо дефіцит бюджету. У нас немає жодних підстав вважати, що так не буде.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Є ще питання?

 

ГНАТЕНКО В.С. Так, є запитання.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.

 

ГНАТЕНКО В.С. (Виступ російською мовою) Ну очень интересная программа, которую вы озвучили. Но она имеет признаки "идеальной страны", которая за два года полностью лишилась всех долгов по внешним кредитованиям. И сразу есть ряд вопросов, которые хотелось бы услышать, и пути решения вопросов.

Ну, во-первых, какая сумма на сегодня долга, внешнего долга имеется в виду, нашей страны? И если мы за 5 месяцев идем на невыполнение, вернее, прошли невыполнение бюджета более 40 миллиардов гривен, то как мы будем выполнять в этом году доходную часть бюджета, не увеличив налога и не создав новые рабочие места? И как мы планируем за ближайшие два года уйти полностью от кредитования, от чего страна не смогла уйти за 28 лет независимости?

 

МАРЧЕНКО С.М. Ну з приводу боргу я зараз знайду цифру і я вам скажу. З приводу боргової залежності, ми не кажемо, що ми не будемо запозичувати. Жодна країна світу не відмовляється від запозичень. Ми кажемо, що ми будемо запозичувати на ринкових засадах в той момент часу, коли нам це буде необхідно, вигідно і на тих умовах, які будуть влаштовувати державу Україна. Тобто це мають бути безумовні позички, я маю на увазі, якщо це зовнішні позички, це мають бути єврооблігаційні запозичення, якщо це будуть внутрішні позики, має бути достатній сформований попит, щоб ми мали можливість його задовольняти. Тобто це не йде мова про те, що ми відмовляємося від боргів і запозичень, просто ми хочемо бути абсолютно самодостатніми в частині вибору формату запозичень і вибору - в кого, як і коли запозичувати.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу, Іване Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. Сергію Михайловичу, дякую за вашу доповідь. Дійсно, хочу відзначити, що плани, які ви перед собою ставите як міністр, вони є достатньо амбітні, багато речей є, на мою думку, досяжних, особливо, що стосується питання збору податків в дохідну частину бюджету, їх адміністрування, що стосується покращення роботи з ПДВ: і зменшення ризикового ПДВ, і зменшення "скруток" в бюджеті – це все позитивне.

У той же час в мене є два запитання. Дивіться, перше запитання стосується вашої мети, щоб ми не позичали в МВФ. Правильна мета і я двома руками - за, тому що в МВФ позичають в критичних випадках, а в принципі в нормальних умовах треба було би запозичення, якщо і робити, то не використовувати механізм МВФ, я тут згодний з вами. Але, коли підписувався меморандум з Міжнародним валютним фондом, і цей, який зараз оприлюднений, він насправді не стосується виключно сфери фінансів, він стосується всіх сфер життя країни, абсолютно всіх сфер, включно з втратою незалежності, суверенітету України по управлінню державними підприємствами, включно з питаннями Національного банку, включно з питаннями, які стосуються освіти, медицини, одним словом, всієї країни. Так от, запитання. Ми, наприклад, виконаємо цю програму і через 2 роки перестанемо зовсім в МВФ запозичувати, але ж те, що є в меморандумі і буде впроваджено, воно вже буде жити назавжди в нас і буде працювати, що є абсолютно з точки зору зміцнення суверенітету Української держави над процесами управління всередині країни, воно є не зовсім вигідним. Тому перше питання з приводу того, а що ми будемо робити з тими зобов'язаннями, які набрали на себе, враховуючи, що ми хочемо відмовитися в подальшому від кредитування з боку МВФ? Це одне питання.

І друге питання. Предметно воно стосується безпосередньо вашого слайду номер 5 про підвищення ефективності бюджетних видатків. Частка платоспроможних територіальних громад: 29% маємо у 2020 році, пропозиція, чи бажання амбітне – вийти на 70% у 2023 році. Запитання такого характеру: скажіть, будь ласка, за рахунок чого це буде зроблено, враховуючи, що об'єднаним громадам з року в рік тільки добавляють навантаження на їхні місцеві бюджети, а дохідна частина з року в рік зменшується постійно? Навіть зараз, я розумію, зараз був "ковідівський" рік важкий, але навіть зараз питання місцевих податків, зменшилася питома вага в доходах місцевих бюджетів. Тому, яким чином буде досягнута оця мета? Тобто буде зменшене навантаження на місцеві бюджети і збільшені їхні доходи? Як ви це бачите?

Два такі питання.

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Щодо першого питання. Я не вважаю, що в програмі МВФ є заходи, які суперечать якимось чином нашим інтересам чи тим зобов'язанням, які ми маємо реалізовувати. Це перше. Тобто це все заходи, які ми мали б робити і без МВФ.

Щодо частки податкоспроможних громад. Це дійсно процес, тобто це не можна сказати, що одним рішенням можна абсолютно одномоментно збільшити дохідну базу об'єднаних територіальних громад, але ми вважаємо, що, можливо, за рахунок певного комплексу заходів, певних перерозподілів повноважень і часток, у тому числі ПДФО, можна вийти на рівень, коли ми матимемо більшу частину податкоспроможних громад, ніж це є зараз. Знову ж таки, ми це плануємо до 2023 року. Зараз, звичайно, це дійсно є питання до тих громад, які сформовані, їх податкоспроможність. Тому ми кажемо, що ми як Міністерство фінансів вбачаємо за необхідне підвищувати їх рівень податкоспроможності. Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Миколо, прошу.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Доброго дня. Микола Задорожній, 162 виборчий округ, Сумщина.

Стосовно вашої програми в мене є ряд запитань. Перше, те, що в принципі мені подобається, я підтримую в нинішній ситуації в країні, це податкові пільги. Яким чином ви їх бачите? Це перше. Чи є вже зареєстровані певні законопроекти, які допомогли б це впровадити? І чи є розбіжність з тим самим меморандумом з тим самим МВФ, де є момент з тим, що не надавати жодних податкових пільг? Це перше питання.

Друге, по кадровій політиці. Про це говориться давно, і наскільки мені відомо, також декілька законодавчих ініціатив ще не проголосовані, щоб для нової кадрової політики зокрема встановити новий порядок стимулюючих виплат. Бо митнику із зарплатою в 6-8 тисяч дуже важко втриматися від різного роду пропозицій.

І стосовно детінізації. Які також потрібні законодавчі ініціативи, чи ініційовані вони, зокрема Міністерством фінансів, і як швидко вони можуть реально запрацювати? Чи будуть цього року вже реальні стимули, закладені зокрема в бюджеті? Я про гральний бізнес.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання.

Дійсно, ми маємо враховувати баланс бюджету в першу чергу, коли ми будемо ініціювати будь-які пільги, преференції, це ключове рішення. Тому ми їх і пропонуємо, тому що ми, як Міністерство фінансів, прекрасно розуміємо, що, створивши дисбаланс і надавши певні преференції, ми потім не зможемо забезпечити фінансування наших видаткових повноважень. Тому ці всі пропозиції ми зараз напрацьовуємо, вони будуть абсолютно збалансовані з точки зору бюджету. І тому ваше запитання, зауваження щодо погодження з МВФ, якщо вони будуть збалансовані і не потребуватимуть, не буде завелика діра створена, ці рішення можуть знайти підтримку і погодження. Тобто це не буде суперечити програмі з МВФ.

Щодо питання по кадровій політиці. Ну це складне питання. На жаль, інституційно в останній період часу в системі ДПС і ДМС відбувалися процеси, які створили певний депресивний стан цих систем, тому, дійсно і мотивація має бути і з точки зору заробітних плат, і пошуку інших форм підтримки людей, які працюють у цих органах. Тому ми зараз активно над цим працюємо. Це не може бути також одномоментне рішення. І оновлення кадрового складу - це наш ключовий пріоритет.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Окремо стосовно першого питання я хотів би звернути увагу Міністерства фінансів і надати більш детальний якісний висновок по законопроектах 2508 і 2509, зокрема за мого авторства і деяких депутатів з нашого комітету, це закони, які направлені на розвиток легкої промисловості в Україні. Прошу звернути на них увагу.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу, так.

 

ЛЮШНЯК М.В. Доброго дня, шановний пане головуючий, присутні. Дякую, пане Сергію, за змістовну доповідь. Але мені би хотілось почути трошки більше конкретики. Електронна акцизна марка алкоголю і тютюнових виробів. Скільки конкретно це буде в бюджет від запровадження?

Друге. Ви говорите за компенсаторну ставку ПДВ. Чому ви не говорите сьогодні за зміну ставки ПДВ на сільськогосподарську продукцію, що в кінцевому результаті у вас зніме зловживання отими самими "скрутками" ПДВ, і ми отримаємо прозорий ПДВ і отримаємо дійсно сплачений ПДВ сільськогосподарськими виробниками. Так, наприклад, такі як в Словаччині, в Польщі, в Чехії, в Німеччині, Франції, в інших країнах, що ми показали, що цей досвід працює і реально сільськогосподарські виробники отримують і пільгу, і ми бачимо, чітко відслідковуємо надходження ПДВ як всередині країни, так і при експорті, коли експортується будь-яка сільськогосподарська продукція.

Третє. Скажіть, будь ласка, ви називаєте доходи спроможних громад, те, що сказав Іван Іванович, від 29 до 70 відсотків. Чому ви сьогодні в своїй доповіді не говорите про оподаткування одного гектара? В нас є більше 20 відсотків сьогодні земель сільськогосподарського призначення, які є просто в тіні. З них не сплачується нічого. А це, я наголошую, в бюджет, місцевий бюджет від 10 до 12 мільярдів гривень, які сьогодні ніхто не сплачує. І в принципі, ми беремо запозичення, але не розуміємо, як їх будемо віддавати.

Тобто багато є узагальнених факторів, так, а конкретики немає ніякої, тому що я хотів би бачити чітко цифри, як ми на 2023 рік маємо вийти без запозичень. Тобто ми маємо розуміти, що дає нам кожна стаття, яку ви сьогодні декларуєте.

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання. Давайте почнемо з простішого, з приводу ПДВ. У блоці другому - "Податковий стимул для розвитку економіки" - ви можете знайти чітко прописаний напрям запровадження компенсаторної ставки ПДВ на операції з постачання сільськогосподарських товарів проміжного споживання. Це те про що ви говорили.

 

ЛЮШНЯК М.В. Що це таке, поясніть, будь ласка.

 

МАРЧЕНКО С.М. Це про що ви говорили.

 

ЛЮШНЯК М.В. Це зниження ставки ПДВ?

 

МАРЧЕНКО С.М. Це дискусія про це, я назву це так.

 

ЛЮШНЯК М.В. Ми дискутувати можемо... (без мікрофону) це пониження ставки ПДВ?

 

МАРЧЕНКО С.М. Ми це питання також розглядаємо.

По акцизу. Електронна акцизна марка, в першу чергу, вона спрямована на боротьбу з контрабандою і контрафактною продукцією. На сьогоднішній момент я не можу оцінити, який буде ефект. Вірніше, давайте ми додатково вам відповімо у вигляді, якщо це сформують як депутатський запит, ми дамо відповідь на це питання. Тобто зараз у мене немає відповіді на це питання, зараз у мене немає інформації.

З приводу одного гектару, давайте також це питання окремо вивчимо, оподаткування одного гектару, і дамо, скажемо, своє бачення щодо цієї позиції.

 

ЛЮШНЯК М.В. Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Є ще питання? Прошу.

 

КІССЕ А.І. (Виступ російською мовою) Добрый день, уважаемые коллеги. Сергей Михайлович, областная администрация обращалась к вам по поводу, может не совсем в тему, но очень проблемный вопрос компенсации и оказания какой-то финансовой помощи пострадавшим районам, особенно озимые культуры. И эти дожди, которые прошли в частности в ряде областей, и, безусловно, на юге Одесской области, они не могли спасти никак ситуацию, потому что все, что было посеяно, вложено, оно уже ушло в историю, скажем, погибло. Есть ли какие-то у вас материалы, потому что была соответствующая комиссия по поручению премьера, выезжала в Одесский регион, провела где-то 15 встреч в различных хозяйствах, и аграрии спрашивают, будет ли как-то рассматриваться вопрос о какой-то поддержке, финансовой прежде всего, или иной какой-либо?

Я, как народный депутат, с депутатом Урбанским, мы обратились в адрес нашего профильного комитета с тем, чтобы инициировать этот вопрос еще раз повторно, потому что я говорю, он был инициирован областной государственной администрацией, народными депутатами, аграриями, то есть обращения до сегодняшнего дня они шлют в различные инстанции. Подчеркиваю, две встречи были на уровне Премьер-министра и он сказал, что даны соответствующие поручения профильному министерству и финансовому министерству.

Какая у вас есть информация на этот счет? Спасибо.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ви ж знаєте, що рішення має приймати уряд. Моя позиція в даному випадку, ми не відповідаємо за аграрний напрямок, тому якщо там є необхідність підтримки якоїсь форми, давайте це питання розглянемо додатково. На даному етапі ми не готові коментувати.

 

КІССЕ А.І. Я добавлю просто, я к председателю комитета, есть наше обращение, я бы хотел, чтобы сегодня мы приняли соответствующее решение и отправили его в Кабинет Министров, потому что это напрямую здесь связаны два министерства – экономики и сельского хозяйства. Безусловно, без Минфина здесь пустой разговор.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Добре.

Ще питання? Прошу.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Сергію Михайловичу, доброго дня. Андрій Пузійчук, фракція "Батьківщина".

Скажіть, будь ласка, у вас є такий пункт: ліквідація незаконних схем з ПДВ, відновлення моніторингу податкових накладних, зупинка реєстрації ризикових транзакцій, збільшення надходження ПДВ протягом другого півріччя 2020 року на 12 мільярдів гривень у порівнянні з першим півріччям 2020 року.

Ми всі знаємо, що зараз повернулася практика блокування податкових накладних, і це є серйозна проблема у бізнесу, коли не можуть зареєструвати податкові накладні. І фактично, якщо подивитися вашу методику, то для блокування податкових накладних саме є критерії контрагентів 2019 року. Тобто фактично що відбувається? Підприємство отримало зареєстровану податкову накладну в 2019 році, з квітня 2020 року податкова починає переглядати взаємовідносини з 2019 роком, блокувати сьогоднішні податкові накладні. І фактично ви сьогодні говорите про те, що створений терор, ну об'єктивно, те саме, зараз відбувається тероризування бізнесу, і ви ставите собі як заслугу 12 мільярдів гривень. А як це пов'язано з підтримкою економіки, з підтримкою бізнесу? От просто поясніть оцю ситуацію. Тобто наповнення бюджету – дуже хороша річ, але як це пов'язано саме з підтримкою бізнесу? Якщо зараз усі країни світу створюють умови для розвитку підтримки бізнесу, то як у вас?

 

МАРЧЕНКО С.М. Можна я ваше питання адресую до голови Тимчасової слідчої комісії, яка вивчає питання незаконних схем з ПДВ? Я думаю, він вам популярно пояснить, яким чином і чому блокуються податкові накладні. Це технічна річ. Якщо десь є порушення… Ви зараз мені закидаєте що? Що ми маємо приховувати схеми з ПДВ?

Легальний бізнес, ще раз кажу, має всі можливості пояснити природу походження податкових накладних. І тому, будь ласка, давайте будемо досить об'єктивними.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Сергію Михайловичу, обсяг позовів металургів до податкової складає 10 мільярдів в рік, це те, що стосується ПДВ. Тобто, якщо ми вважаємо наших металургів з сумнівними…

 

МАРЧЕНКО С.М. У тому числі металурги. Яка різниця, хто займається блокуванням, вірніше, роботою зі схемним податковим кредитом? Він продається на ринку, і ви прекрасно розумієте, яка вартість. Це робота ТСК. Я думаю, що Іван Іванович Крулько може вам зробити детальну презентацію - що і скільки коштує. Тут, по-моєму, все зрозуміло.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Добре. Ще питання?

 

ЛАБА М.М. Народний депутат Лаба Михайло.

Сергію Михайловичу, скажіть, будь ласка, як ви бачите вирішення питання з борговими такими статками – 63 мільярди за ЖКХ? Як ви бачите ситуацію, щоб повернути їх за комунальні послуги, які зараз є перед державою і постачальницькими компаніями?

 

МАРЧЕНКО С.М. Звичайно, я б сказав, мені дуже хотілося б, щоб без залучення державного бюджету якимось чином ці питання вирішувалися. Але якщо буде запропонований розумний механізм розблокування цієї історії, ми готові це обговорювати. Йде мова зараз про можливий випуск якихось облігацій і так далі. Тобто на даному етапі це питання досить теоретичне. В першу чергу треба зрозуміти природу виникнення заборгованості, зрозуміти, хто і яким чином винен, перше. Друге, хто має боргові зобов'язання і так далі. І потім, після "чистки", ми можемо залучати механізми там втручання держави в цей процес.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.

 

ГЕВКО В.Л. Володимир Гевко, Тернопільщина. Шановний голово! Сергію Михайловичу! В мене є питання до другого напрямку роботи міністерства. Це розвиток економіки і взагалі стимули, які тут дописані. Ну запровадження єдиної форми податкової звітності, списання пені, автоматичне повернення податкових переплат, це все дуже добре. Але мене цікавлять більше такі практичні речі, які будуть робитися міністерством саме для стимулювання розвитку економіки, особливо тих сфер, які створюють додаткову вартість.

Я хочу, щоб ви більш предметно описали, що стосується, наприклад, податкових пільг. Це дуже предметні речі, це те, що дійсно бізнес чекає. І це дасть додаткові стимули, особливо те, що стосується звільнення від оподаткування тих витрат підприємств, які витрачаються на інвестування, на оновлення основних фондів. Які ще більш такі практичні речі будуть впроваджуватися міністерством, які видадуть реальні стимули для того, щоб підприємства виробничої саме сфери розвивалися? Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ви знаєте, дякую за запитання. Ми дійсно у зв'язку з певним вікном можливостей розглядаємо певні варіанти запровадження реінвестицій. Якщо бізнес реінвестує прибуток в основний капітал, ми готові розглядати варіанти різного способу звільнення від оподаткування прибутку. Це може бути територіальний принцип, це може бути принцип по обсягах. Ще поки що на даному етапі це дискусія.

 

ГЕВКО В.Л. По галузях, наприклад.

 

МАРЧЕНКО С.М. Можливо, галузевий. Тобто на даному етапі це питання дискутується. І якщо буде готовий законопроект, ми готові будемо його презентувати.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ще питання. Прошу.

 

ДУНАЄВ С.В. (Виступ російською мовою) Добрый день, уважаемые коллеги. Хотелось бы задать господину министру единственный вопрос, потому что баланс бюджета всегда корректируется курсом доллара. Какой прогнозный показатель в течение 3 лет курса доллара? И, помимо этого, за счет чего вы собираетесь уменьшить долг государства внешний и внутренний, который составляет на сегодняшний день порядка 81,2 миллиарда долларов к 55-и. То есть, самая главная цифра: как вы собираетесь балансировать и за счет чего?

Спасибо.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую за питання. Ми збираємося балансувати за рахунок в тому числі детінізації, в тому числі за рахунок роботи з "сірим", "чорним" імпортом, схемами ПДВ. А з приводу боргу - ми ж не говоримо про  співвідношення до ВВП, 55 відсотків до валового внутрішнього продукту. Тобто нас цікавить ріст валового внутрішнього продукту, і тому ми говоримо про співвідношення боргу до ВВП. Ми вважаємо, що цей показник, він досить прийнятний – 55%, ми до нього маємо прагнути.

Дякую.

 

ДУНАЄВ С.В. (Виступ російською мовою) Прогнозный показатель курса доллара?

 

МАРЧЕНКО С.М. На даний момент ми ще тільки готуємо, розпочали підготовку проекту бюджету на 2021 рік. І тому зарано поки що говорити, який прогнозний курс буде закладено в бюджеті 2021 року, я вже не кажу про 2022-23 роки.

 

КРУЛЬКО І.І. Можна ще одне питання? Навіть не питання, а коментар.

Сергію Михайловичу, достатньо значної уваги ми приділили питанню в тому числі роботи ТСК, яка стосується доходів державного бюджету. Я тут згодний з вами, що не важливо, яка сфера реального сектору економіки, але якщо робота йде через фірми-скрутники, коли міняється номенклатура товару, то, безумовно, що такі речі треба блокувати і вивчати, чому цвяхи в польоті перетворюються в якісь шкарпетки і так далі. Тобто це питання, безумовно, воно і є мета автоматизованої системи – виявляти такі речі.

В мене інша історія, яку я хотів би підняти. Очевидно, що ми будемо про це говорити, але я вже хочу сказати. Дивіться, коли ви будете зараз розробляти і вдосконалювати автоматизовану систему, в нас є інша проблематика. Коли на експорт продаються товари в першу чергу і в основному аграрної промисловості через фірму таку, скажемо, одноденку, ця фірма продає кудись щось, а контрагент з-за кордону не розраховується за відвантажений товар. Відвантажений товар уходить, фірма зникає, а кошти, взаєморозрахунки здійснюються вже за кордоном.

Мало того, що податки не сплачуються, але навіть валютна виручка не заходить в Україну. Тобто фактично десь на офшори відбувається розрахунок коштів за відвантажений з України товар. І такі приклади є масовими. В мене вже є про це факти. Я просто до чого кажу? Що коли ви будете розробляти цю систему, зверніть увагу, щоб Державна митна служба, коли вона оформляє відповідні вантажі контрагентам, також звертала увагу на те, хто це відправляє. І щоб якісь знайшлися механізми все-таки перевірки, а чи будуть за ці товари потім сплачені кошти в Україну. Така ремарка.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Іване Івановичу.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякуємо.

Пропонується комітету інформацію Міністерства фінансів щодо Програми діяльності уряду та стратегії Мінфіну на 2020 рік взяти до відома.

Немає заперечень?

Прошу проголосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утрималися? 4 – утрималися. 20 – за. Решта – не голосували. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Переходимо до першого питання. Про погодження виділення коштів державного бюджету із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 та її наслідками для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Пункт 1 Постанови уряду № 472.

Доповідає заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Свириденко Юлія Анатоліївна.

Прошу.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую, Юрію Юрійовичу.

Шановні народні депутати, насправді подібний проект ви вже підтримали 30 квітня на засіданні комітету. Тоді було виділено 1,3 мільярда гривень для виплати допомоги по безробіттю. На сьогоднішній день ці кошти, 92% від цієї суми повністю використано. Тобто в нас залишилося 72 мільйони, які ми 1 липня виплатимо всім цим безробітним, які зареєстровані в Центрі зайнятості. І при зростанні безробітних на 80% в порівнянні з минулим роком, зрозуміло, що тих надходжень, які є від єдиного соціального внеску нашої доходної частини, точно не вистачить для покриття цих видатків. Тому, власне, і було вирішено внести на розгляд Кабінету Міністрів рішення про виділення додаткових 2,9 мільярда гривень саме на виплату допомоги по безробіттю, на цю програму. Це не часткове безробіття, це допомога по безробіттю.

Ми дуже просимо ваш комітет підтримати це рішення для того, щоб ми могли допомогти людям, які залишилися в скрутному становищі у зв'язку з карантином.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є заперечення у Міністерства фінансів?

 

УЛЮТІН Д.В. У Міністерства фінансів немає заперечень.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження, пропозиції у Рахункової палати?

 

ПАЦКАН В.В. Я на двох аспектах, з вашого дозволу, зупинюся. Пункт п'ятий порядку використання коштів, виділених для надання фінансової допомоги фонду, затвердженого Постановою Кабміну номер 472. Зазначено, що бюджетні кошти, не використані фондом на кінець поточного року,  підлягають перерахуванню казначейством до загального фонду державного бюджету. Але пункт 15 порядку використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 та її наслідками, затвердженого в Постанові Кабінету Міністрів, після завершення 30 днів з дня відміни дії карантину. Як пояснити цей фактор? Тобто в нас в кінці року кошти залишаться, ми їх до загального фонду. А ми такі кошти можемо використовувати лише 30 днів після карантину.

Ми пропонуємо цю суперечність врегулювати. А так зауважень немає.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Я думаю, що цю суперечність можна врегулювати. Якщо ми кажемо про ці кошти, на жаль, ми їх точно не повернемо до загального бюджету ніяким іншим чином, тому що при цій тенденції зростання кількості безробітних ми вам даємо 100% гарантії, що вони будуть використані в повному обсязі.

 

ПАЦКАН В.В. Це гарантії ви даєте. А якщо вони не будуть використані в повному обсязі?

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Ці кошти будуть.

Є питання по бюджетній програмі, яка по тому напрямку, що стосується часткового безробіття, я думаю, що там можливо, що буде залишок на кінець року. Наскільки я розумію, що в нас постанова регламентує і каже про те, що вони будуть повернуті до загального фонду державного бюджету. Якщо потрібно внести відповідні зміни, я думаю, що з Мінфіном ми можемо відпрацювати для того, щоб узгодити неточності.

 

ПАЦКАН В.В. Я ж кажу, ми не заперечуємо, але врегулювати. Або хто тоді буде нести відповідальність? Давайте під протокол комітету, хто буде нести відповідальність, якщо ці кошти не будуть повернуті?

Ми не заперечуємо взагалі, я - за. Але якщо не будуть використані кошти, тоді хто понесе відповідальність, або тоді як ми будемо наступного разу ці кошти розподіляти? Ми - за.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. В який пункт добавити?

 

ПАЦКАН В.В. Там у пункті 5 і пункті 15 є розбіжності. Вони кажуть, що кошти повернуть до загального бюджету, але кошти можна повернути після завершення карантину лише через 30 днів. Тобто фактично…(без мікрофону) не зайдуть ці кошти.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. У нас же не закінчено карантин. Продовжено.

 

ПАЦКАН В.В. Я бачив, 31 липня. Я знаю.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Потрібні пропозиції, як написати в листі…

 

(Шум у залі)

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Напевно, вони мають просто на це звернути увагу.

 

ПАЦКАН В.В. Нехай звертають увагу. Ми ж кажемо, є проблематика, яка може потім з'явитися. Ми не заперечуємо, на фонд кошти необхідно виділяти. Рахункова палата - за, але є суперечності, які треба врахувати. Або тоді давайте під стенограму, під протокол, або тоді нехай несе відповідальність, будь ласка, Міністерство соціальної політики, а не тільки ви...

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Міністерство економіки.

 

ПАЦКАН В.В. Міністерство економіки, вибачте, будь ласка.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається заступнику голови комітету Трухіну Олександру Миколайовичу.

 

ТРУХІН О.М. Дякую.

Щодо результатів розгляду на підкомітеті цього питання є рекомендація до комітету погодити встановлене постановою уряду від 10 червня за № 472 виділення коштів з фонду COVID-19 Мінекономіки для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Рекомендувати уряду доручити Мінекономіки додатково проаналізувати види забезпечення та соціальних послуг, виплата яких здійснюється фондом безробіття, визначитись щодо можливості їх оптимізації та в разі необхідності внести відповідні зміни до бюджету вказаного фонду.

Проект ухвали вам розданий. Просимо підтримати.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. В кого є питання?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Підтримати.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Добре. Переходимо до прийняття рішення. Прошу визначитись щодо озвученої заступником голови комітету Трухіним Олександром Миколайовичем пропозиції погодити встановлене постановою уряду № 472 виділення коштів з фонду COVID-19 Мінекономіки для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Рекомендувати уряду доручити Мінекономіки додатково проаналізувати види забезпечення та соціальних послуг, виплата яких здійснюється фондом безробіття, визначитись щодо можливості їх оптимізації та в разі необхідності внести відповідні зміни до бюджету вказаного фонду.

Прошу проголосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались? Одноголосно - за. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Друге питання. Про погодження виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, у відомчих закладах охорони здоров’я (постанова уряду № 485).

Доповідає директор Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ Шевнін Сергій Михайлович.

 

ШЕВНІН С.М. Дякую.

Шановний Юрію Юрійовичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд пропонується постанова № 485 про виділення коштів для здійснення доплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації COVID.

Постановою передбачено виділення коштів з фонду боротьби з COVID, в першу чергу для доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, а також для грошового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДСНС, поліцейських, які забезпечують на період проведення карантинних заходів життєдіяльність населення.

Прохання підтримати. Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є заперечення у Міністерства фінансів?

 

УЛЮТІН Д.В. Дякую. До цієї постанови Міністерством фінансів при відпрацюванні були надані зауваження і Міністерство фінансів цю постанову не погоджувало. Які зауваження у нас були? Це при розрахунку витрат на доплати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров'я була включена вся чисельність працівників усіх медичних закладів МВС у кількості 5 тисяч 702 особи без урахування фактичного виконання ними функцій, пов'язаних з лікуванням пацієнтів з коронавірусною хворобою. Не враховано диференційованого підходу до визначення розмірів доплати з урахуванням обсягу виконаних робіт, не надана інформація по Держприкордонслужбі та ДСНС щодо кількості відомчих закладів охорони здоров'я, задіяних до лікування пацієнтів.

При розрахунку витрат на доплату військовослужбовцям не враховано диференційованого підходу до визначення розмірів доплат, включено всі категорії військовослужбовців Держприкордонслужби та Національної гвардії, а також рядового і начальницького складу ДСНС для одержання зазначеної доплати. Для отримання доплати до переліку включено підрозділи Національної поліції, функції яких не пов'язані із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби.

Також ми пропонували і просили уточнити редакцію новими пунктами щодо визначення керівником відповідного державного органу (закладу) конкретного переліку посад працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу Служби цивільного захисту, яким установлюються відповідні доплати. Відповідно до цієї постанови незрозуміло, хто буде встановлювати, яка посадова особа установлює ці доплати.

Також в пункті 1 ми пропонували додати обсяг видатків споживання на здійснення доплат, необхідних для виплати доплат на оплату праці, а також просили додати, що доплати здійснюються за фактично відпрацьований час у зазначених умовах.

Дякую.

 

ШЕВНІН С.М. Міністерством внутрішніх справ опрацьовані зауваження Міністерства фінансів, на що можу доповісти, що не всі медичні працівники включені до цього переліку, а саме: не включений обслуговуючий персонал, не включений персонал повністю в медико-реабілітаційних центрах, які на даний час на проведенні карантинних заходів не працюють.

Що стосується пропорційності виплати. Ви всі знаєте, що специфіка грошового забезпечення дещо відрізняється від обліку заробітної плати простих працівників. Тому воно дійсно буде враховано і виплачено в розмірі половини місячного грошового забезпечення.

Що стосується…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Не просчитано.

 

ШЕВНІН С.М. Я могу поспорить. Оно абсолютно просчитано. Якщо будуть корегування...

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Покажіть, будь ласка, зауваження Мінфіну…

 

ШЕВНІН С.М. Вы же их читали.  

 

УЛЮТІН Д.В. … (без мікрофону)… Це зауваження моє (?), як перший заступник я розглядав цей документ. Цього всього (?) в зауваженнях Мінфіну не було. Ви зараз вводите в оману весь комітет.

 

ШЕВНІН С.М. Ми в оману комітет не вводимо. Прийнята постанова…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А є ці розрахунки?

 

УЛЮТІН Д.В. У нас немає цих розрахунків.

 

ШЕВНІН С.М. Ці розрахунки вам надіслані до постанови. Як це "немає"?

 

УЛЮТІН Д.В. Цих розрахунків у Міністерстві фінансів немає. Рахункова палата ці розрахунки також побачила тільки що.

 

ШЕВНІН С.М Ці розрахунки були надані на погодження при погодженні постанови. І вам, Міністерству фінансів, ці розрахунки всі надсилалися. Всі розрахунки. Я вам за це відповідально кажу.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Да нет у нас этих расчетов.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Более того, постанова принята с голоса и с Министерством финансов не согласована.

 

ШЕВНІН С.М. …(без мікрофону)… Ця постанова не прийнята з голосу. Она принята, может быть, без согласования с Министерством финансов, но она не принята с голоса. Всі ці розрахунки Міністерству фінансів і Мін’юсту, і Мінеко були надані при опрацюванні….

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Мікрофон включіть, будь ласка.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Питання? Прошу.

 

ГЕВКО В.Л. Скажіть, будь ласка, точніше. На рахунок медичних працівників, кого ви там дійсно включали: чи всіх підряд, чи тих, що дійсно задіяні в боротьбі з COVID-19? Це чітке питання і дайте, будь ласка, чітку відповідь.

 

ШЕВНІН С.М. Питання фактично задіяних медичних співробітників у наших закладах, якщо ви розумієте специфіку боротьби з COVID, то фактично 90 % медичного персоналу в шпиталях МВД, оскільки вони достатньо маленькі, задіяні в тій чи іншій мірі для боротьби з COVID, починаючи від санітарки, яка прибирає приміщення, і закінчуючи лікарем-інфекціоністом, який бере безпосередньо забори для діагностування COVID.

З приводу зауважень Міністерства фінансів до залучення поліцейських до боротьби з COVID, то постановою прописано, що вони залучаються до забезпечення життєдіяльності під час проведення карантинних заходів, а не з боротьбою з COVID.

 

ТРУХІН О.М. Є наступна пропозиція до членів комітету, тому що дуже важко приймати рішення, оскільки на підкомітеті ми не встигли нормально розглянути це питання, плюс представники Міністерства фінансів наголошують на тому, що пропозиція була внесена з голосу, не були надані розрахунки. І щоб не зробити якісь некоректні дії, то є пропозиція, у нас в п’ятницю буде комітет, є пропозиція до головуючого, якщо буде на те такий дозвіл комітету, перенести розгляд до п’ятниці і провести нормально підкомітет. Міністерство фінансів опрацює це питання, Рахункова палата зможе ознайомитися з цифрами, дати свої зауваження або підтримати це питання і в п’ятницю можемо розглянути.

 

ШЕВНІН С.М. Без питань. Я хотів би зауважити, що це виплати…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ … (без мікрофону) … свої коментарі на зауваження Мінфіну Міністерства внутрішніх справ.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Там же є вони.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Коментарі на зауваження.

 

ТРУХІН О.М. Зауваження ми почули, і щоб зараз не було ситуації, коли ми, знаєте, комусь повинні більше вірити або менше вірити.

 

ШЕВНІН С.М. Без проблем, але я хотів би зауважити, що це виплати, і якщо ми відтермінуємо це погодження, особовий склад цієї виплати в цьому місяці за всі попередні місяці не отримає, а особливий склад згідно цього розпорядження отримає виплати по 22 червня, і все, крім медичних працівників.

 

ТРУХІН О.М. До п’ятниці воно терпить?

 

ШЕВНІН С.М. До п’ятниці - так, але якщо в п’ятницю не приймуть, то все. Я згоден. До п'ятниці. Ми з’ясуємо питання з Міністерством фінансів.

 

МОЛОТОК І.Ф. Шановний Юрію Юрійовичу, безперечно нам потрібно підтримувати тих людей, які лікують людей, незважаючи на те, що МВД чи не МВД, але хотілось би почути коментар від Міністерства фінансів, чи згодні вони в такий термін розглянути, і до п'ятниці дати вже ретельну відповідь нам на це питання.

 

УЛЮТІН Д.В. Так, якщо нам будуть надіслані всі розрахунки ті, що ми запропонували офіційно, так, ми розглянемо, без питань. Ми навіть сьогодні можемо розглянути.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. …. офіційно?

 

ШЕВНІН С.М. Безумовно. Ми подавали проект постанови.

 

МОЛОТОК І.Ф. Ну тобто потрібно разом розібратися. І я думаю, що до п'ятниці ми… В п'ятницю зранку у нас буде засідання.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Давайте тоді протокольно доручимо, щоб вони опрацювали це питання і нам дали…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І дали нам лист, і дали письмові відповіді  на всі…

 

ТРУХІН О.М. Є пропозиція зробити протокольне доручення щодо висловленої позиції перенести на п'ятницю і отримати офіційну відповідь Міністерства внутрішніх справ та Мінфіну, а їм між собою з'ясувати картину.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до прийняття рішення.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Дозвольте?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Питання чи пропозиція?

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Пропозиція.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я. Я мажоритарник, Львівська область, Лопушанський Андрій. До мене також звертались прикордонники щодо цього питання, що вони працюють із людьми, які перетинають кордон і можливо заражені коронавірусом, обсервація. Тут же через день звернулись митники. Говорять, ми стоїмо на одній лінії, спочатку прикордонники, вони спілкуються з цими людьми, потім ми, митники, ми теж спілкуємося так само з цими людьми, не знаючи, заражені чи не заражені. Якщо виявляємо, то ми їх супроводжуємо. Тому, я думаю, Державна митна служба відноситься до Міністерства фінансів. Неожна сьогодні, хто входить в МВС, їх включити, а тих людей, які напряму зв'язані, стоять на одній лінії, не включати. Я думаю, Міністерство фінансів, якщо воно підтримує дану ситуацію, також би включилось і митників включили б, бо там буде такий, можна сказати, як конфлікт, - одні "білі", а другі "чорні".

Дякую.

 

(Загальна дискусія)

 

УЛЮТІН Д.В. Я відповім. Можна, так? Один момент. Сьогодні ми внесли зміни, сьогодні прийняли постанову 375, там просто дві ітерації. Там митники. Тобто там процес іде по митниках.

 

ЛОПУШАНСЬКИЙ А.Я.. Все, дякую.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дуже коротко. Я вивчав просто цю постанову. І дійсно, виглядає так, що планували всім підряд дати надбавки - і тим, хто боровся з COVID, і тим, хто не боровся з COVID. І в той же час ті, хто боровся, наприклад, митники, вони не одержали. Через те я не знаю технічно, чи можна там це подивитись, ну тут дійсно виглядає так, що треба переглянути, щоб не вийшло так, що і ці поліцейські, які боролись з COVID, одержали надбавки, і ті, які в понеділок били у тому числі нашого колегу народного депутата Романа Лозинського, щоб вони також одержали ці надбавки. Тут важливо, щоб надбавки одержали дійсно ті співробітники, які боролись з COVID.

Дякую.

 

ПАЦКАН В.В. Одне речення, будь ласка. Одне речення.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.

 

ПАЦКАН В.В. Шановні колеги! Тоді виходить, що ми сьогодні одним надаємо, а іншим не надаємо. І тут же пише чітко: "Прикордонна служба, Національна гвардія". Ну я можу там про інші говорити, але так само ті ж прикордонники, якщо сьогодні ми митникам у 375 постанові надаємо, а прикордонникам не надаємо, то тоді вже буде трошки "розбаланс". Давайте тоді якось ці питання врегульовувати.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Митникам ми ще не надаємо…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Вже в постанові проголосували, вони вже є.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це перший тільки крок, тоді коли вони мають право отримувати.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А вони потім на комітет…

 

ПАЦКАН В.В. А потім тільки на комітет щодо видатків.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Все, добре.

Переходимо до прийняття рішення. Прошу визначитись щодо пропозиції, озвученої заступником голови комітету Трухіним Олександром Миколайовичем, прошу проголосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались? Одноголосно - за. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Третє питання. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

Перший пункт. Перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (розпорядження уряду № 612-р).

Доповідає заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Панаіотіді Світлана Миколаївна.

 

ПАНАІОТІДІ С.М. Доброго дня, шановний голово, шановні народні депутати. Кабінетом Міністрів було прийнято розпорядження № 612-р про перерозподіл видатків державного бюджету всередині Міністерства економіки. Зазначені видатки передбачаються на фінансування державної служби експортного контролю для можливості впровадження системи електронного ліцензування у сфері державного експортного контролю. Зазначена система забезпечить комплексну систему захисту інформації, додаткові модулі взаємодії з єдиним вікном, прискорення здійснення ліцензійних процедур, встановлення постійного зв’язку з митними органами, створення та підтримка бази даних учасників, міжнародних передач озброєнь, результатів ідентифікації товарів, архіву і дозвільних документів.

Прошу підтримати зазначене питання. Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження у Міністерства фінансів?

 

УЛЮТІН Д.В. Мінфін підтримує цю постанову.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження у Рахункової палати?

 

ПАЦКАН В.В. Ми так само підтримуємо, але це все рівно є прорахунком під час планування видатків. Ці видатки можна було вже запланувати під час сьогоднішнього коригування до бюджету. В нас вже було коригування, це знову неякісне планування. Просимо звернути увагу і щоб більше таких випадків не повторювалося.

 

ПАНАІОТІДІ С.М. Ми врахуємо.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається заступнику голови комітету Трухіну Олександру Миколайовичу.

 

ТРУХІН О.М. Дякую.

За результатами опрацювання зазначеного питання на підкомітеті пропонується комітету: по-перше, погодити перерозподіл видатків державного бюджету, встановлений розпорядженням уряду від 3 червня за № 612-р, по-друге, рекомендувати уряду доручити Мінфіну спільно з Мін’юстом надати роз’яснення щодо застосування при виконанні державного та місцевих бюджетів положення абзацу сьомого пункту 2 розділу II Закону № 553 (прим.9).

Проект ухвали викладено у розданих вам матеріалах. Просимо підтримати.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Є питання до доповідача? Прошу.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Доброго дня. Микола Задорожній, 162 округ, Сумщина.

Сьогодні на підкомітеті ми розглядали дане питання і в мене є зауваження відносно того, що представниками Міністерства економіки не належним чином були надані роз’яснення відносно того, куди будуть розподілені кошти. В процесі розмови декілька разів змінювались напрямки, починаючи від опалення і зарплат і закінчуючи необхідністю закупівлі комп'ютерів. У мене є пропозиція направити на доопрацювання даний перерозподіл і щоб про нього звітував особисто Міністр економіки.

Дякую.

 

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ще є питання?

Переходимо до прийняття рішення. Прошу визначитися щодо озвученої заступником голови комітету Трухіним Олександром Миколайовичем пропозиції погодити встановлений розпорядженням Уряду № 612-р перерозподіл видатків державного бюджету. Голосуємо.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались? 4 – утримались. Решта - за. Рішення прийнято.

 

ПАНАІОТІДІ С.М. Дуже вам дякую.

 

(Шум у залі)

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Номер 2, розподіл між місцевими бюджетами субвенції на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (постанова уряду № 173). Доповідає заступник директора Департаменту фінансів паливно-енергетичного комплексу та майнових відносин Міністерства енергетики Угрюмова Софія Сергіївна.

 

УГРЮМОВА С.С. Добрий день, шановні народні депутати!

На ваш розгляд вноситься розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 3 березня 2020 року № 173.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" Міненерго передбачено видатки за зазначеною субвенцією у сумі 137 мільйонів 499 тисяч 500 гривень. На виконання пункту 4 постанови Кабінету Міністрів № 91 від 2012-го року "Про затвердження порядку та умов надання зазначеної субвенції" Міненерго в грудні 2019 року подало відповідні запити на отримання даних, що використовуються при визначенні розрахункового обсягу субвенцій на 2020 рік.

Після отримання зазначеної інформації міністерством відповідно до порядку було розраховано обсяг субвенції у розрізі адміністративно-територіальних одиниць, які входять у зону спостереження, з урахуванням показників чисельності населення, питомої ваги товарної продукції кожної атомної електростанції та коефіцієнту і типу адміністративно-територіальної одиниці. Прошу погодити зазначений розподіл.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження у Міністерства фінансів?

 

УЛЮТІН Д.В. Немає зауваження у Міністерства фінансів.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження у Рахункової палати?

 

ПАЦКАН В.В. Ми так само підтримуємо.

Але хочемо звернути увагу, будь ласка, шановні колеги, ми проводили аудит в 2017-2019 роках. І не використано і не повернуто до державного бюджету 59,2 мільйона гривень, не дотримано вимог законодавства у сфері закупівель на суму 51,2 мільйона і не дотримано вимог у порядку проведення будівельних робіт на суму 47,6 мільйона гривень.

Якщо ми розподіляємо ці кошти, то я хочу, щоб вони використовувались на всі 100% і пішли на потреби населення, які проживають у тих зонах, які необхідно: в зоні Запорізької АЕС, Южно-Української, Рівненської та Хмельницької АЕС. А в цілому підтримуємо.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається голові підкомітету Саламасі Оресту Ігоровичу.

 

САЛАМАХА О.І. Доброго дня, дякую.

Пропонується підтримати таке рішення комітету: погодити розподіл між місцевим бюджетами обсягу субвенції в сумі 137,5 мільйона гривень, згідно з додатком до порядку та умов її надання у редакції постанови уряду від 3 березня 2020 року № 173, також рекомендувати Кабінету Міністрів унормувати питання надання субвенції бюджетам об’єднаних територіальних громад шляхом внесення змін до порядку та умов надання субвенцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 15 лютого 2020 року № 91 із змінами.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Є питання по цьому? Прошу.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Хочу нагадати колегам, що стосовно зони укриття і взагалі багатьох екологічних проектів у комітеті були питання, зокрема були питання великих корупційних ризиків і те, що зауважила Рахункова палата відносно невиконання. Користуючись нагодою присутності голови профільного екологічного комітету пана Бондаренка, прошу прокоментувати, чи проводиться за даними напрямками депутатський контроль, зокрема Комітетом з питань екології.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Доброго дня, шановні колеги. Я прошу підтримати цей законопроект, він вкрай важливим є для наших…

 

(Шум у залі)

 

КОПАНЧУК О.Є. Це ще попереднє питання.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. По зоні?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. По зоні відчуження зокрема?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Місцеві бюджети.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ми яке питання зараз розглядаємо?

 

(Шум у залі)

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Субвенція…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Вибачте.

 

(Шум у залі)

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ще є питання? Немає.

Переходимо до прийняття рішення. Прошу визначитись щодо озвученої головою підкомітету Саламахою Орестом Ігоровичем пропозиції погодити розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції в сумі 137,5 мільйона гривень, згідно з додатком до порядку та умов її надання у редакції постанови уряду від 3 березня 2020 року № 173.

Рекомендувати Кабінету Міністрів унормувати питання надання субвенції бюджетам об’єднаних територіальних громад шляхом внесення змін до порядку та умов надання субвенцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 15 лютого 2012 року № 91 із змінами. Голосуємо.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались? Одноголосно - за. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. П’яте питання. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради і Бюджетним кодексом.

Доповідає голова підкомітету Шпак Любов Олександрівна.

 

ШПАК Л.О. Дякую, Юрію Юрійовичу.

За наслідками опрацювання законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, підготовлено та подано на ваш розгляд 94 законопроекти, з них пропонується визначити такими, що не мають впливу на показники бюджету, 35 законопроектів. Такими, що впливають на показники бюджету, 59 законопроектів, з них 43 мають безпосередній вплив, а 16 мають опосередкований вплив.

Прошу підтримати.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Є питання до доповідача?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Тоді голосуємо.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за, колеги? Проти? Утримались?

Так, 1 - утримався. 19 - за. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету?

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались?

1 - утримався. Решта - за. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що мають вплив на показники бюджету?

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались?

Одноголосно - за. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Шосте питання. Законопроект про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" щодо збільшення видатків на природоохоронні заходи та Державне агентство України з управління зоною відчуження, № 3507, внесений народними депутатами Василенко, Бобровською та іншими.

Доповідає співавтор - народний депутат Василенко Леся Володимирівна.

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Доброго дня, шановний голово, шановні колеги. Зміст цього законопроекту полягає в тому, щоб перерозподілити видатки зі стабілізаційного фонду по боротьбі з наслідками коронавірусної інфекції на природоохоронні заходи, на діяльність по розвитку і по забезпеченню безпеки зони відчуження та на субвенцію місцевим бюджетам на природоохоронні заходи.

Питання не в тому, щоб виділяти якісь додаткові кошти. Питання стоїть лише в тому, щоб повернути ті кошти, які внаслідок секвестру державного бюджету були з деяких програм майже на сто відсотків забрані. Саме іде мова про те, що на 96 відсотків скоротили видатки на природоохоронні заходи, лишивши 16 мільйонів всього лише, а це заходи, в яких передбачалася програма про покриття всієї України засобами моніторингу якості повітря, для того щоб ми з вами не ставали свідками таких природних катаклізмів, які відбувалися в місті Києві, коли не можна було побачити з правого берега лівий берег Дніпра.

Ці заходи полягають і в тому, щоб забезпечити підтримку екологічно безпечного стану у зоні відчуження, це також фінансування програми, яка була майже повністю набрана на підтримку в безпечному стані енергоблоків, та програми на відновлення об'єктів транспортної інфраструктури в зоні відчуження.

Фактично, що прошу я і колеги з екологічного комітету, які майже повним складом підписали цей законопроект, це про те, щоб були забезпечені кошти для того, щоб ми з вами всі могли проживати в безпечному довкіллі. Я дуже прошу підтримати цей законопроект. І я сподіваюсь на ваше  розуміння і підтримку.

Дякую.

 

ЯЦЕНКО А.В. Можна ще доповнити?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Так, прошу.

 

ЯЦЕНКО А.В. Шановні колеги! Дуже гарна доповідь пані Василенко, але я доповню, що це вперше за останні, мабуть, 20 років чи скільки, екологічні всі програми до нуля. От я отримав відповідь як член комітету, що на 100 відсотків скорочують, наприклад, всі державні природоохоронні заходи. Тобто складається враження, що в нас у країні на будь-що можуть бути кошти, а от природоохоронні, як, вибачте, "невістка" така собі в нас.

Звичайно, це дуже погано, тому що дуже багато було і недобудов, дуже багато є питань, які не можуть бути вирішені на місцевому рівні, і звичайно потрібна підтримка держави. Тому дуже велике прохання всіх колег зрозуміти, особливо мажоритарників, які стикаються з проблемами постійно екологічними, щоб це питання все ж таки вирішити і знайти на це гроші.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Для співдоповіді слово надається першому заступнику Міністра фінансів Улютіну Денису Валерійовичу.

 

УЛЮТІН Д.В. Доброго дня, дякую.

Міністерство фінансів розглянуло цей законопроект і не підтримує його в поданій редакції з наступних причин. Перша, мабуть, одна з таких основних – законопроект не збалансований фінансово по програми КВК 2400 на 50 мільйонів, по 2411 - на 13,7 мільйона.

Далі. Якщо дивитись по програмах, які були зняті при формуванні фонду боротьби з коронавірусом, 433 мільйони були зняті в зв’язку з тим, що на момент зняття був відсутній затверджений в установленому порядку план заходів та план бюджетної програми, тобто на квітень головний розпорядник коштів не знав, на що він мав витрачати кошти. 50 мільйонів капітальних видатків були заплановані на грудень, і вони не могли бути освоєні.

Також щодо запропонованого законодавцем повернення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів 579 мільйонів, Міністерство фінансів зазначає наступне, що дана субвенція не передбачалась в державному бюджеті  2020 року, оскільки згідно зі статтею 91 Бюджетного кодексу України фінансування природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності фінансується за рахунок коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, на які спрямовується 55 відсотків екологічного податку, в цьому році це близько 1,4 мільярда гривень.

Окрім того, звертаємо увагу, що відповідно до порядку використання коштів коронавірусного фонду і також Закону про державний бюджет кошти зі знятих програм після закінчення періоду боротьби з коронавірусом можуть бути відновлені на програми, з яких ці кошти були зняті. Наразі ми не бачимо завершення періоду боротьби з коронавірусом і зняття 1,3 мільярда гривень, як це пропонується, є наразі недоцільним.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Є питання? Прошу.

 

ЯЦЕНКО А.В. Шановний представник Мінфіну, ви знаєте, я вже багато років депутат і постійно спостерігаю оці міністерські війни між саме Мінекології і Мінфіном, тобто знаходиться будь-яка, от хто депутати зі стажем, тут вони можуть навіть і підтвердити, що таке було. Тому ви поясніть, будь ласка, як може бути нуль гривень нуль копійок видатки на всю екологію всієї країни? От там просто не якісь папірці, які ви нам відписуєте постійно, а саме просто, як так може бути в цивілізованій країні?

І по-друге, були певні, правда, не в формі нарад, а консультацій з представником Мінфіну і паном міністром, і заступником міністра Єрмоличевим, щоб ці видатки все ж таки поновити. Тому ну можна дискутувати на субвенцію на місця та місцевим бюджетам. Але всі інші програми, вони були, і от куди вони поділися це не зрозуміло. Тому, будь ласка, давайте все ж таки конструктивно працювати, а не так просто, що як би  без права екології на існування в нашій країні.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Миколаю, прошу.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Доброго дня, колеги!

Дійсно, є досить багато важливих програм стосовно захисту екології. Але я хотів би звернутись до авторів і до доповідача, коли ви говорили відносно того, що це повернути ті, що передбачені, і при цьому Мінфін говорить: "У мене немає зараз точних даних по цих програмах, коли вони збільшені і відносно того, що було прийнято в проекті бюджету". І невідповідність ваших слів, щоб повернути всю ту суму, коли ви передбачаєте на пів мільярда ще додаткову бюджетну програму.

Тобто якось не корелюється ваша доповідь з певними фактами. Прошу прокоментувати зокрема і те, що говорив попередньо, прокоментувати голову комітету.

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Я прокоментую, ви дійсно абсолютно праві, в цьому законопроекті йде мова про повернення і також іде мова про виділення субвенцій місцевим бюджетам на природоохоронні заходи в розмірі 579,7 мільйона гривень. У тому ж самому розмірі, як ці субвенції виділялися у 2019 році. Для того, щоб на місцях могли бути належним чином проведені природоохоронні заходи, тобто заходи захисту довкілля, що на сьогоднішній день неможливо зробити в тих умовах, в які було поставлено, я хотіла сказати, напевно, відповідне міністерство, але я скажу, що все  українське суспільство.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Повторюсь, я згоден з тим, що екологію потрібно фінансувати. Але хотілося б бачити нову бюджетну програму.

На сьогоднішній день, чому я не готовий підтримати саме останню строчку? Те, що немає ще міністерства, це як би ми розуміємо, і сподіваюсь, найближчим часом воно буде сформовано.

Друге. По бюджетній програмі немає плану заходів. На сьогоднішній день навіть якщо ми виділимо ці кошти, план заходів можливо буде тільки на вересень-жовтень, в кращому випадку. Чи зможуть бути реально ефективно використані ці кошти? В даному випадку тільки по новій програмі.

І хотілося би прокоментувати профільний комітет. Я розумію, ви багато роботи проводите над формуванням нового міністерства, "старого" нового. По кожній програмі чи є план заходів, умовно, по кожній копійці, яка виділяється по цьому паспорту програми?

Дякую.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Ще раз доброго дня, колеги.

Я б хотів вам нагадати, яким чином формувався секвестр бюджету відповідно до міністерства – колишнього Міністерства енергетики та захисту довкілля. Коли формувалися ці зміни до Закону про державний бюджет, на Міністерство енергетики та захисту довкілля було виділено 1 мільярд 600 мільйонів гривень. Але це було виділено відносно сплати заробітних плат шахтарям. У той же час, з "довкільної" складової міністерства, об'єднаного міністерства, було забрано більше мільярда 400 тисяч, 400 мільйонів. Тобто нібито було збалансовано бюджет, але насправді у той час, коли ми зараз розподіляємо це міністерство, коли ми взагалі не маємо міністерства і ми ще повинні його створити, наділити коштами, коли ми його нарешті створимо, то це міністерство буде недієздатне, недієздатне до кінця року, на жаль, тому що всі дійсно, те, про що казали попередні доповідачі, всі кошти на природоохоронні заходи, всі кошти, які залишалися для здійснення програми стосовно проекту "Укриття" і інфраструктурних проектів в зоні відчуження, вони всі були скасовані.

Тому ми дуже просимо вас надати можливість повернути ці кошти за рахунок фонду COVID. Ми зі свого боку запевняємо вас, що вся діяльність міністерства, яка і відбувалася, і буде відбуватися, вона підлягає жорсткому парламентському контролю з нашого боку. Ми знаємо, що, незважаючи на те, що казав пан заступник міністра, все ж таки паспорти були, я не хочу зараз, не можу зараз коментувати питання субвенції на місцеві бюджети. Дійсно, мабуть, це зауваження є вагомим, але стосовно діяльності безпосередньо міністерства, то я вважаю, що діяльність без виділення коштів на природоохоронні заходи взагалі і інших стратегій буде неможливою.

А якщо ми хочемо побачити в кінці цього року, на що це вплине, то ми побачимо, звісно, ми побачимо ті самі пожежі, ми побачимо забруднення повітря і будемо з цим жити.

Дякую.

 

ЯЦЕНКО А.В. У нас просто три співавтори. Значить, з приводу того, що місцеві субвенції не зможуть освоїти. Ну, по-перше, якщо буде субвенція, новостворене міністерство вже може їх планувати. По-друге, місцеві органи влади зможуть вже передбачити співфінансування і оголосити тендери. А по-третє, Мінфін чудово знає, що він може ініціювати проект розпорядження уряду, яким гроші ці перекинути на наступний рік. І таких прикладів було багато. Я не пам'ятаю, по-моєму, 166 постанова, я не пам'ятаю її номер просто, і тому, звичайно, це б розблокувало багато проектів, які сьогодні існують на рівні місцевих органів влади.

Тому прохання все ж таки знайти можливість цей закон підтримати, бо це мова йде про екологію всієї країни і про захист навколишнього середовища, де ми всі сьогодні поки що існуємо.

Дякую.

 

ЛЮШНЯК М.В. Шановний пане головуючий, шановні колеги! Ви всі розумієте, що ми сьогодні живемо у форс-мажорних обставинах: сьогодні уряд продовжив карантин до 31 липня. Якщо ми зараз всі гроші повернемо назад, а повірте, що кожне міністерство сьогодні звертається щоденно до бюджетного комітету щодо повернення тих чи інших бюджетних програм… Вчора була інвестиційна комісія. Так, багато інвестиційних програм, і сьогодні зокрема по добудові лікарень і так далі просто призупинені, тому що гроші є сьогодні на боротьбу з пандемією, яка сьогодні є в цілому світі. Я би вважав, що можна відкласти цей законопроект, поки ми не будемо бачити, що в нас…

 

ЯЦЕНКО А.В. У нас же канікули…

 

ЛЮШНЯК М.В. Ну я розумію, але в нас карантин сьогодні продовжили до 31 липня. Зранку ми ж не розуміли цього. Ми розуміли, що він завершується. Завтра, якщо постане виплата зарплати лікарям, на інші речі ми просто не будемо мати грошей. Тому я прошу колег поставитися з розумінням, так, і саме є необхідні речі. Наприклад, якщо у вас є необхідні речі, ми готові, у нас в понеділок буде комітет, так…

 

ЯЦЕНКО А.В. Чому в понеділок?

 

ЛЮШНЯК М.В. В п'ятницю, перепрошую. Ми можемо повернутися до цього питання. Але сьогодні, якщо чесно, ми повертаємо всі гроші, завтра ми просто зіткнемося з ціною, яку ми не "проб'ємо".

Я дякую за розуміння.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ще питання, прошу.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Дякую, Юрію Юрійовичу. У нас, шановні колеги, "стіна", яка не пробивається, це міністр Степанов. От Мінфін каже, у нас COVID, шановні колеги деякі кажуть, що у нас COVID. Так, у нас COVID, він залишається. Відверто кажучи, у нас всі розслабились. Але ви пам'ятаєте комітет, на якому був пан Степанов, і ми з вами всі в принципі тут Інтернетом володіємо, і поки що комітет подивився, що в принципі з тих 2 мільярдів 300 мільйонів, ну частина колег утрималася, але рішення було прийнято, якби бюджетний комітет проводив закупки, ми б зекономили, ну, мабуть, 900 мільйонів.

Тому я закликаю Мінфін, коли ви там готуєте ваші постанови разом зі Степановим, краще дивіться, по яких цінах і що закуповує Степанов. Тому що якщо він буде закуповувати далі по таких цінах, то в нас не те що на COVID, у нас взагалі грошей в бюджеті не залишиться. Це перше.

Друге. Це була наша помилка, коли ми об'єднали Міністерство енергетики і екології. І ми сьогодні бачимо, яка критична ситуація в енергетиці, і ми чекаємо такої критичної ситуації, я так розумію, в екології. Тому що я, на відміну від багатьох, провів на цих пожежах разом, якщо взяти, майже 10 днів, тому що північні райони Житомирщини за мною закріплені. Я був на цих всіх пожежах і бачив, що там відбувається. Реально в нас ліси не готові, клімат міняється. І правильно сказав пан Бондаренко, працює робоча група сьогодні з кількох комітетів, нас чекають пожежі дуже серйозні в подальшому. Ліси сухі, заходи роками не проводились. І те, що у нас тут тиждень стояло таке повітря забруднене в Києві, нас знову це чекає.

Тому я закликаю всіх членів комітету бюджетного підтримати наших колег з екологічного комітету, тому що COVID COVIDом, а ті пожежі, які відбулися, це перші "дзвіночки" того, що нас чекає в екології: дуже серйозна ситуація. І те, що сьогодні міністерство відновлюється, поки воно нормально запрацює, тим не менше, є профільні ЦОВки, і це треба підтримувати, тому що в нас критична ситуація. А Мінфін я ще раз закликаю: ви пана Степанова краще контролюйте з тим, як він розподіляє кошти, що ви там на Кабміні голосуєте.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Якщо можна, я не отримав відповідь на своє питання з роз'ясненнями стосовно кожної програми, куди плануються кошти.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Зараз. Ще там є.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Якщо можна, (без мікрофону)…

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Так, дякую. Дивіться, у вас є ці роз'яснення насправді в матеріалах, які на сьогоднішній комітет виносяться. Якщо ми ідемо за кожним напрямом, за напрямом збереження природно-заповідного фонду, ми просимо,  щоб були повернуті видатки…

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Вибачте, якщо я втручаюся.

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Так.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. …(без мікрофону)…70-а програма "Здійснення природоохоронних заходів (зокрема з покращення стану довкілля)". Коротко, куди ці кошти мають піти, чи є програми і так по кожній.

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Так, 70-та програма. Ще раз, по чому? Дайте мені секундочку, я розберуся з матеріалами, які підготовлені.

 

ЯЦЕНКО А.В. Я думаю, що краще було б зробити, щоб Міністерство екології протягом декількох днів підготувало для кожного члена бюджетного комітету детальний опис по всіх, і не лише по 70-ій.

 

ЛАБА М.М. Було питання по укриттю. Тоді ми на комітеті дивились.

 

(Шум у залі)

 

УРБАНСЬКИЙ А.І. Наш коллега пытается уже пятый раз выступить.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Зіновію, прошу.

 

АНДРІЙОВИЧ З.М. Депутат Андрійович Зіновій, мажоритарний 77 округ, голова підкомітету по надрах.

Знаєте, з перших днів, коли ми почали працювати, були здивовані, коли об’єднали комітети екології і енергетики. Ми втратили час. На жаль, ми боремось із наслідками, не з причинами. Ті мізерні кошти, які ми підготували в постанові, щоб повернути, не дають можливості правильно переформатувати і зробити ті речі природоохоронні для того, щоб ми вийшли з того піке. Так виходить, що коштів і так заздалегідь замало заклали, ще й сьогодні іде дискусія "для чого вам ці кошти". Я розумію, що ці кошти… І Міністерство енергетики, охорони довкілля найбільше постраждало під час секвестру бюджету. Якраз зміна міністра, ніхто не кликав, не обговорював. Обговорили питання кулуарно і питання на даний момент у підвішеному стані.

Я думаю, що на даний момент прохання членів бюджетного комітету повернути ці кошти, а ми ці програми, зі слів виконуючого обов’язки Абрамовського, цей паспорт програми, він доповідав на комітеті, був затверджений, тому для нас важливо, щоб ви нас підтримали, бо екологічний комітет найбільше постраждав від цієї реформи.

Дякую.

 

ЛЮШНЯК М.В. Шановний пане головуючий, у мене є пропозиція - доручити екологічному комітету, Міністерству фінансів України, а також ГНЕУ доопрацювати і в п’ятницю о 9 годині ранку в нас буде комітет, тобто в 8.30 ми можемо зустрітись тут і обговорити всі питання, щоб у нас не було ніяких точок дотику. Ми за екологію, розумієте, але щось розмите - і все. Наприклад, інвестиційний проект - це інвестиційний проект. Ви його сьогодні в цьому законі прописали. Це інше цілком фінансування статті бюджету.

Тому я би виступив з такою пропозицією, щоб ми це питання перенесли на п’ятницю. Ви знаєте, що в п’ятницю в нас є комітет, доопрацюємо і тоді будемо приймати рішення.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ще питання є в когось? Денисе, так.

 

ГЕРМАН Д.В. У мене є репліка. Я звертаюсь до колег з проханням підтримати голову екологічного комітету та вважаю, що під гаслом боротьби з COVID ми не повинні вбивати екологію країни. Це перше. Нове міністерство створюється. Вони нічого не зможуть зробити аж до вересня, якщо ми зараз не підемо їм назустріч і не погодимо ці кошти.

Стосовно субвенції. Я нагадаю, що на прикладі нашого попереднього питання щодо субвенції 30-кілометрової зони, в 2019 році Мінфін ці кошти розподілив по округах десь у вересні - жовтні. І з цього приводу якраз частина цих коштів не була адекватно використана, що зафіксувала Рахункова палата. Тому давайте "не ставати на ті ж граблі", які вже ми маємо в якості досвіду.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Є ще питання?

Прошу прокоментувати Рахункову палату.

 

ПАЦКАН В.В. Шановні колеги, я за те, щоби вкладати в екологію, тому що COVID-19 може закінчитися, а ми потім не будемо мати де жити і як, і чим дихати, якщо чесно.

Але тут є декілька зауважень. Якщо колеги кажуть, що там є незбалансовані цифри, ці ж цифри можна збалансувати. Подати пояснення, подати роз'яснення, в чому і яка ситуація по тих цифрах.

Там, за нашими розрахунками до законопроекту, міститься технічна помилка, так само, колеги, перегляньте: сума видатків за бюджетною програмою, на яку пропонується збільшити бюджетні призначення, становить 1 мільярд 269,6 мільйона, а в законопроекті йдеться про 1 мільярд 319,7 мільйона гривень.

Ми за те, щоб підтримати такий законопроект, тому що, якщо чесно, то якщо зараз він не буде проголосований, то лише з 1 вересня, можливо, щось буде надано на екологію. Ми прекрасно розуміємо, що за 2-3 місяці на екологію нічого потім уже не можна буде використати. І знову ті кошти будуть повернуті до бюджету або будуть розподілені в кінці року – і ми знову будемо мати проблему в частині екології.

Я думаю, що комітет може прийняти зважене рішення і зараз підтримати своїх колег. А самі моменти, можливо, навіть якщо необхідно, можна буде доопрацювати в залі.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Шановний Юрію Юрійовичу, шановні колеги, я повністю підтримую наших колег і прошу приєднатися до цієї пропозиції і підтримати екологічний комітет.

Якщо ми пройдемося по коштах, що запитує колега, дивіться, 70-а програма "Здійснення природоохоронних заходів (зокрема з покращення стану довкілля)". Тут є розроблення проектів із землеустрою, територій природо-заповідного фонду, розроблення матеріалів лісовпорядкування для природо-заповідного фонду. Тому дивіться, тут є конкретні речі, які прописані, так, це те, що збереження парків, от саме там збереження лісів. Далі, є зміцнення матеріально-технічної бази об'єктів природо-заповідного фонду, в тому числі там придбання спецтехніки та протипожежного обладнання.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Це окремо.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Окремі, так.

Далі. Якщо ми, наприклад, подивимося: раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів – в сумі там 100 мільйонів. Це Одеський порт - саме відходи небезпечні і хімічні речовини, у тому числі і непризначені. Тобто конкретно прописані програми, об'єктивно.

І найголовніше, що в цьому законопроекті є кошти, які направляються на Державну агенцію зони відчуження. Там, де були пожежі, там, де потрібно робити відновлення доріг. Тому, колеги, велике прохання підтримайте цей законопроект.

Дякую.

 

ПАЦКАН В.В. Шановні колеги, але я пропоную екологічному комітету, будь ласка, так, як це робить бюджетний комітет: візьміть самі і перегляньте програми, на які будуть використовуватись кошти. Нехай захистять у вас, самі розберіться, щоб ці кошти були використані ефективно. Бюджетний комітет так постійно проводить: кожна програма - як використовується, в який спосіб?

Я думаю, що це в ваших силах, тим паче зараз проконтролювати нове міністерство, заодно побачите, як ці кошти будуть використовуватися. Я думаю, що керівник екологічного комітету цілком зможе це зробити.

 

УРБАНСЬКИЙ А.І. (Виступ російською мовою) Уважаемые коллеги, добрый день! Я конечно тоже за экологию и так далее, но давайте перейдем к сухому языку цифр. Вот мы примем с вам этот закон, правда? И выделим деньги на министерство, которое только формируется. Потом вот согласно вашей программе "Придбання сучасної техніки для пожежозабезпечення" и так далее, и тому подобное. Давайте посчитаем с вами, вот просто посчитаем. 45 дней тендер, 45 дней "на оприлюднення", потом на то, чтобы подать в суд, если кто не согласен. Сколько это дней пройдет?

А потом еще что-нибудь там пойдет как обычно не так. И в общем технику по борьбе с пожарами мы купим в конце ноября, когда будут уже дожди и точно пожара не случится.

Вот скажите мне, пожалуйста, в данный момент времени, конечно же Министерство экологии это очень важный вопрос, безусловно. Вот недавно тут опять говорили за Одесский порт, был огромнейший разлив! Огромнейший разлив. Это всё нужно! Но почему мы не вспоминаем о местном самоуправлении, откуда мы тоже взяли деньги на COVID-19, у которых сейчас тоже есть бюджетные дыры?

Если мы сейчас с вами приоткроем этот "ящик Пандоры", мы потом его обратно не соберем.

Я предлагаю следующее, пусть министерство, которое сейчас только будет создано, подготовит правильные программы, правильную реализацию. И мы тогда, полностью изучив все направления, с радостью поддержим эту инициативу.

Спасибо.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу, пане Трухін.

 

(Шум у залі)

 

ТРУХІН О.М. (Виступ російською мовою) Извините, коллеги. Смотрите, если мы будем говорить языком, вот как Анатолий Урбанский начал, цифр. Олег, допустим, знает, руководитель комитета, я полностью поддерживаю идею, как бы мы стояли и разговаривали на эту тему много раз. И коллегу поддерживаю нашу бывшую из бюджетного комитета, которая сейчас ушла. Подали очень правильный законопроект.

В чем вижу риски и проблемы? То, что говорит Анатолий Урбанский, – это раз. В чем проблема номер два? У вас нет паспортов бюджетных программ на сегодняшний день, потому что нет субъекта. Он еще не выделен. Он сейчас выделяется, дай Бог, мы проголосуем. Мы знаем, у нас на повестке дня есть планы определенные. Достойного человека, дай Бог, выберем. Да?

Пока произойдет выделение, пока произойдет утверждение паспорта бюджетной программы, пока "порядок використання" – это тоже всё к Кабмину, вы сами это прекрасно понимаете. И есть опытные парламентарии, Антон, ты знаешь, что это тоже не 5 минут.

Я извиняюсь, многие главные распорядители до сих пор приходят по отдельным, даже вот по инвестпроектам мы заседали, до 15 января должны были сделать. А мы рассматривали, у нас по состоянию на вчера еще не было даже паспортов бюджетных программ.

А дальше если мы посмотрим, по сухому остатку, сам вот этот "ковидовский" фонд. Так вот я вам докладываю по той информации, которой мы располагаем сегодня на сегодня, из этого "ковидовского" фонда на 13 миллиардов (без сегодняшнего "погодження", то, что на сегодня "погоджували") "ми погодили вже". На 4 миллиарда по состоянию на позавчера. Почему? Потому что сегодня на Кабмине еще новые набросали принятые решения. Было на 4 миллиарда. 18 миллиардов было в плане. На принятии этой информации от Министерства финансов был заместитель министра Роман Ермолычев.

Итого, о чем я просто хочу сказать, что мы по сути сейчас с вами обсуждаем, и законопроект пойдет там, допустим, по первому чтению. Можем даже поддержать, вопрос же не в этом, Олег. Вопрос в том, что и "не устаткований" он, там какие-то цифры, технические изменения, уйдет на второе чтение даже по сокращенным срокам и так далее. Вопрос в том, что на сегодняшний день уже наштампованы решения на такую сумму, что в принципе мы говорим о деньгах, которых нет. Понимаете, о чем я говорю? А Кабмин не имеет права принимать на сумму, большую, чем размер самого стабфонда. То есть стабфонд 64,7, если Кабмин принял решение плюс-минус на такую сумму, пока бюджетный комитет согласовал или не согласовал, мы не можем дальше двигаться.

То, что вы предлагаете, это выделение вообще из фонда и перенесение на "третій додаток". То есть процедурно не готово - мое мнение личное. А не готовы финансово потому, что нет самого ресурса, не готовы по паспортам, по структуре. Сама идея, как затея, отличная, но мы сейчас с вами просто сделаем такую работу, которая по итогу не приведет ни к какому результату. Если мы с вами говорим о политике, о пиаре или о правильной презентации и поднятии вопросов, я поддерживаю Арсения, что действительно очень важно и на пожарную технику, очень важно и на леса, и на экологию. Может быть, важно учесть те "недоліки", которые будут у нас сейчас, допущенные в связи с "недолугой", можно сказать, политикой определенных лиц, когда были объединенные министерства, и в следующем году учесть и перевыполнить какие-то планы при формировании госбюджета.

Мы с вами по сути, коллеги, через две недели уходим на каникулы, а с 1 сентября у нас начинается работа над новым госбюджетом. То есть, по сути, у нас осталось две недели поработать, потом каникулы, потом мы начинаем получать предложения от главных распорядителей. У нас к тому моменту появился бы министр. И министр сформировал бы уже команду, дай Бог. У нас были бы понятные его направления, были бы утверждены паспорта бюджетных программ, было бы понятно, что происходит. И, может быть, мы бы даже приняли изменения в госбюджет текущего года.

Поэтому есть предложение не делать просто "дурную работу", а подойти с расстановкой и с 1 сентября действительно правильно это все пересмотреть. И кстати, у нас пересмотр, вы сами прекрасно знаете, по результатам 9 месяцев, я думаю, будет однозначно. Поэтому мы как раз там могли бы уже комплексно, Олег, допустим, учесть все эти моменты.

Что вы скажете?

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Я зразу відкоментую з приводу паспортів бюджетних програм. Я зараз також на зв'язку з колегами з міністерства, яке в процесі виділення, і я хочу сказати, що паспорти, вони є, і те, що стосується зараз, безпосередньо, по паспортах бюджетних програм, які направлені на Державне агентство України з управління зоною відчуження, протягом 15 хвилин їх готові підвезти.

 

ТРУХІН О.М. (Виступ російською мовою) Извините, напротив сидит Минфин. Перед тем, как брать слово, я уточнил у представителя Министерства финансов, который мне дал эту информацию. Я думаю, что Министерство финансов лучше понимает, есть утвержденные паспорта бюджетных программ или их нет. Потому что, если вы не заметили, у нас, допустим, до этого был представитель МВД, который говорил: "Мы документы передавали". Мы ориентируемся все-таки на Минфин. Это наше профильное министерство.

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Зрозуміло. У вас є своє профільне міністерство, у мене є своє профільне міністерство, тому я так само уточнила інформацію і так само доповідаю ту інформацію, яка є наявна. Те, що стосується, що це кошти направляються на міністерство. Ну ці кошти мають суб'єктів, які готові їх використовувати вже зараз і які не потребують того, аби чекати, щоби було виділено мінустерству. Але в будь-якому випадку ми говоримо про заходи, які відбуваються протягом всього...

 

ТРУХІН О.М. (Виступ російською мовою) Уважаемая коллега, в бюджетном процессе без существующего министерства использовать деньги вы не имеете права. Я извиняюсь, вы, может быть, являетесь квалифицированным членом экологического комитета, я думаю, что вы понимаете в экологии очень глубоко, но вот сидит напротив меня и Министерство финансов, и Рахункова палата. Мы понимаем, что сейчас мы тратим время, коллеги, вот технически, поверьте мне, если хотите, получите консультацию, действительно, очень профессиональные люди работают сейчас в Минфине, вы не сможете даже их использовать. То есть вопрос в том: а) их нет, б) вы их не сможете использовать, в) у вас не готовы программы. То есть все супер, но мы будем заниматься бегом по кругу.

Поэтому, извините, с разрешения головуючого я зачитаю резолюцию...

 

ЯЦЕНКО А.В. (Виступ російською мовою) А можно еще маленький аргумент? Вот в армии говорят: "Стой там, иди сюда". Дело в том, что у нас все эти паспорта могут появиться, когда у нас будет финансирование бюджетное. А что касается того, успеем, не успеем? Вот сидит Минфин і у меня очень простой вопрос: имеет ли право Минфин подать проект постановления правительства с тем, чтобы эти деньги не "сгорели" в декабре, а перекинуты были в случае неиспользования на следующий год, или не имеет? Вот давайте с этого и плясать, давайте тоже не играть как бы немножко.

 

ТРУХІН О.М. (Без мікрофону)... как Рахункова палата: нельзя.

 

ЯЦЕНКО А.В. Почему? А как же постановление правительства было, где уряд имеет право принимать? Я вам пришлю его, хотите, пожалуйста, но это неправильно, то, что мы сейчас обсуждаем, что давайте уже осенью, а там уже новый бюджет, а там опять будут какие-то вопросы.

 

ТРУХІН О.М. Шановні колеги, вибачте, на підкомітеті був розгляд цього питання. Щодо результатів розгляду на підкомітеті пропонується комітету ухвалити таке рішення. Підкомітет взагалі підтримує таку ініціативу, але рекомендувати Голові Верховної Ради України законопроект за реєстраційним номером 3507, керуючись статтею 94 Регламенту, повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи без його включення до порядку денного третьої сесії та розгляду на пленарному засіданні у зв’язку з відсутністю фінансово-економічного обґрунтування законопроекту, а також через наявність суттєвих зауважень до законопроекту.

Друге. Звернутись до Кабінету Міністрів України та рекомендувати доручити відповідальним центральним органам виконавчої влади опрацювати питання щодо відновлення видатків державного бюджету в 2020 році на заходи із захисту довкілля та можливості його врегулювання, керуючись положенням статті 28 Закону про державний бюджет на 2020 рік.

Проект ухвали викладено в розданих вам матеріалах. Прошу підтримати. Дякую.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Шановні колеги, можна коментар? Я правильно розумію, Олександре Миколайовичу, що виходом для захисту довкілля може бути подання міністерства, профільного міністерства на уряд уже в найближчі…

 

ТРУХІН О.М. Разом з Мінфіном.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Так, на найближче. Щоб один із варіантів - не приймати цей закон, а відновити ці всі програми за рахунок перерозподілу з того самого COVID, але за поданням і за постановою уряду, коли вже будуть готові програми, коли ви зможете захистити.

 

ТРУХІН О.М. Профильный министр может сделать подання на Кабмин. Кабмин голосует, а мы подтверждаем...

 

(Шум у залі)

 

ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, Олександре Миколайовичу, є компромісна пропозиція, яку, я думаю, весь комітет підтримає. Дійсно, я як співавтор законопроекту, згідний, що там дійсно є деякі технічні недоліки, згідний з Міністерством фінансів, але на екологію гроші треба виділити.

У мене є пропозиція. Скажемо так, ту пропозицію, яку сказав Олександр Миколайович, дійсно, якщо профільне міністерство зробить відповідну перекидку, якщо це буде погоджено, то цей закон не потрібен. Але цього може не статися. Так, щоб не виглядало це як така відписка, от давайте приймемо те, що запропонував Олександр Миколайович, але з одним уточненням. Там, де ми говоримо "без його включення до порядку денного" ми можемо сказати "з включенням до порядку денного сесії". Що це буде означати? Що якщо раптом нічого не вдасться, тоді ми принаймні гарантуємо, що ми цей законопроект розглянемо на комітеті.

А якщо там вся робота буде зроблена, тоді ми про цей законопроект навіть забудемо.

 

(Загальна дискусія)

 

ЦАБАЛЬ В.В. Я розумію, включаємо в порядок денний, доопрацьовуємо. Далі розглядаємо, відхиляємо, якщо буде все зроблено. Якщо не буде зроблено…

 

ЯЦЕНКО А.В. А почему после первого чтения нельзя наработать его просто?

 

(Загальна дискусія)

 

БОНДАРЕНКО О.В. Шановні колеги, я все ж таки пропоную вам і прошу підтримати цей законопроект. Між першим та другим читанням, по-перше, з'явиться вже міністерство, я сподіваюсь. І по-друге, ми його доопрацюємо.

 

ТРУХІН О.М. Колеги, є пропозиція проголосувати за резолюцію підкомітету, а потім проголосувати за пропозицію Володимира Цабаля. Якщо головуючий підтримує. І тим самим…

 

(Шум у залі)

 

ТРУХІН О.М. …(без мікрофону)… Якщо не дозволяє так зробити, тоді головуючий повинен зняти це питання.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Олександре Миколайовичу, ви сказали, що підкомітет підтримав. Так підкомітет підтримав у такому формулюванні?

 

ТРУХІН О.М. Вот как я зачитал.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Так підтримав підкомітет.

 

ТРУХІН О.М. (Без мікрофону)…Повернути суб'єкту та доручити уряду, що коли буде профільний міністр… Арсен, как это сейчас работало, вот МВД пошло, МВД подало на Кабмин, Кабмин проголосовал вместе с Премьер-министром, что из фонда СOVID, допустим, выделить, "відновити видатки" на ту программу, с которой сняли. Вот, допустим, все программы мы сейчас указали, пожалуйста, если Кабмин проголосует…

 

(Вимкнено мікрофони)

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Колеги, можна, будь ласка, останнє звернення до вашого комітету, Олександре?

Дивіться, я отримала, є зараз присутнє Казначейство тут, які говорять, що, крім…

 

ТРУХІН О.М. (Без мікрофону)…ребята, никому ни на одни программы полностью не відновили - ни на образование, ну давайте называть вещи своими именами, ни на культуру, никуда…то есть…

 

(Шум у залі)

 

ВАСИЛЕНКО Л.В. Колеги, я би дуже просила дати змогу це доопрацювати до  п'ятниці. І дійсно, на п'ятницю щоб ви розглянули цей законопроект заново. І відповідно, щоб ми могли його виносити в зал. Тому що паспорти у бюджетних програм є, Казначейство може це підтвердити, які присутні тут.

 

(Шум у залі)

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Переходимо до прийняття рішення. Прошу визначатися щодо внесеної заступником голови комітету Трухіним Олександром Миколайовичем пропозиції ухвалити таке рішення: рекомендувати Голові Верховної Ради України законопроект № 3507, керуючись статтею 94-ю Регламенту, повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи без його включення до порядку денного третьої сесії та розгляду на пленарному засіданні у зв'язку з відсутністю фінансово-економічного обґрунтування законопроекту, а також через наявність суттєвих зауважень до законопроекту.

Друге, звернутися до Кабінету Міністрів та рекомендувати доручити відповідним центральним органам виконавчої влади опрацювати питання щодо відновлення видатків державного бюджету в 2020 році на заходи із захисту довкілля та можливості його врегулювання, керуючись положенням статті 28-ї Закону "Про Державний бюджет 2020 рік".

Прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В.  Колеги, хто за? 11. Проти? Утримались? 6.

11 – за. 6 – утримались. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Щодо питань порядку денного рішення комітету прийняті. Оголошую засідання закритим.