СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань бюджету

 

 

17 вересня 2020 року

 

 

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені. Володимире Володимировичу, підтвердьте, будь ласка, наявність кворуму.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Присутні більше половини від складу комітету. Кворум є.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Засідання оголошую відкритим. Прошу секретаря комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Чи є пропозиції до проекту порядку денного?

Прошу підтримати запропонований проект порядку денного і проголосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утрималися? Одноголосно - за. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Переходимо до розгляду питання щодо представлення законопроекту про Державний бюджет на 2021 рік.

Кабінетом Міністрів своєчасно подано такий законопроект та згідно з Регламентом Верховної Ради він має розглядатися у парламенті за спеціальною процедурою. Відповідно до регламентних норм представлення даного законопроекту на засіданні Верховної Ради передбачено на 18 вересня.

Згідно зі статтею 154 Регламенту під час представлення законопроекту необхідно виступити від комітету з доповіддю щодо його відповідності вимогам Бюджетного кодексу. У комітеті в межах відведеного стислого часу попередньо проаналізовано законопроект насамперед у частині його відповідності вимогам Кодексу, що відображено у розданому проекті рішення.

Звертаю увагу, що Регламентом Верховної Ради не передбачено голосування за підсумками представлення законопроекту. Сьогодні ми, як профільний комітет, маємо можливість попередньо заслухати презентацію такого документа та отримати відповіді від Міністерства фінансів по найбільш актуальних питаннях. Пропонується розглянути дане питання.

Слово для доповіді надається Міністру фінансів Марченку Сергію Михайловичу. Прошу.

 

МАРЧЕНКО С.М. Доброго дня, шановні народні депутати, шановний головуючий. Дозвольте представити вам розроблений Міністерством фінансів України та підтриманий урядом проект Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік, який базується на програмі діяльності уряду та стратегічних цілях, визначених Президентом України.

Бюджет 2021 року є по суті бюджетом можливостей для розвитку, можливостей для підтримки наших громадян та бізнесу в умовах перезапуску економіки після удару пандемії коронавірусної хвороби. В роздаткових матеріалах ви можете ознайомитися зі  слайдами презентації. Коротко на них зупинюся.

Основними пріоритетами бюджету на 2021 рік є: підвищення мінімальної заробітної плати до 6 тисяч 500 гривень; допомога пенсіонерам, які старші 75 років; проведення індексації пенсій; забезпечення громадян доступними та якісними медичними послугами, у тому числі спрямування коштів бюджету на так званий "COVID-пакет", що включає вакцинацію від коронавірусної хвороби; продовження освітньої реформи в рамках проекту "Нова українська школа"; розвиток культури та підтримка спорту високих досягнень; реалізація заходів щодо обороноздатності держави та підвищення грошового забезпечення військовослужбовців; продовження започаткованого Президентом України проекту "Велике будівництво" та розвиток залізничного транспорту; масштабна цифровізація економіки, формування фінансово спроможних регіонів.

Бюджет 2021 року є реалістичним та збалансованим, ґрунтується на макроекономічному прогнозі, який було ухвалено урядом в липні поточного року. Цей прогноз передбачає зростання у 2021 році реального ВВП на рівні 4,6 відсотка після очікуваного його падіння в цьому році мінус 4,8 відсотка. Інфляція прогнозується на рівні 7,3 відсотка. Курс гривні до долара закладений у державному бюджеті, середньорічний, 29,1 гривні до долара США.

Доходи визначені на рівні Державний бюджет – 1 трильйон 71 мільярд гривень. Видатки та надання кредитів – 1 трильйон 350 мільярдів гривень. Дефіцит встановлений на рівні 270 мільярдів гривень, що становить 6% ВВП та менше показника поточного року на півтора відсоткового пункту. В 2020 році бюджет передбачається на рівні 7,5 відсотка ВВП.

В середньостроковій перспективі планується поступове зниження дефіциту: в 2022 році – до 4,5 відсотка, в 2023-му – до 3,5 відсотка ВВП.

Ми разом з матеріалами до бюджету також подали вам, шановні депутати, на розгляд середньострокові показники бюджету до 2023 року включно по кожному з міністерств, включно по цілях і задачах, там є цілий пакет. Тобто ми виконали те завдання, яке ви нам дали право не робити в зв'язку з коронакризою в червні.

В показниках дохідної частини бюджету, які зростають на 92 мільярди, враховано часткове зростання ставок оподаткування, індексація ставок, визначених в абсолютних значеннях. Відповідним чином було підготовлено проект змін до Податкового кодексу, спрямований на індексацію ставок. Індексація ставок не проводилася останні три роки, тому ми вважаємо за можливе провести саме цього року індексацію ставок.

Передбачається зменшення перерозподілу ВВП через доходи державного бюджету. У 2021 році зменшується порівняно з затвердженими показниками на 0,8 відсоткового пункту і складе 23,5 відсотка. Це означає, що, не дивлячись на зростання доходів бюджету, більше коштів залишатиметься у бізнесу і громадян. У наступному році за рахунок відновлення економічної активності, ліквідації схем ухилення від сплати податку на додану вартість, ми плануємо додатково отримати до державного бюджету 81,7 мільярда гривень. Податкова ефективність ПДВ на 2021 рік прогнозується на рівні 2,9 відсотка, що відповідає тренду, який Державна податкова служба заклала у травні-серпні поточного року і планує продовжити на рівні 2,8-2,9 до кінця поточного року.

Порівняно з плановим показником 2020 року видатки зростуть на 65,5 мільярда гривень або на 5,1 відсотка.

В центрі нашого бюджету турбота про пересічного українця, його безпеку як фізичну, так і економічну. Саме тому видатки на соціальне забезпечення, охорону здоров'я, безпеку та оборону, освіту та культурний розвиток складають більше 70 відсотків усіх видатків державного бюджету.

У державному бюджеті закладається поетапне підняття мінімальної заробітної плати, що відповідає наявним економічним умовам. Вже з 1 січня мінімальна заробітна плата зросте з нинішніх 5 тисяч гривень до 6 тисяч гривень, а з 1 липня наступного року до 6,5 тисяч гривень. Так, я розумію, що це небагато, але таке підвищення в загальному підсумку коштує бюджету понад 41 мільярд гривень та забезпечить зростання оплати праці медикам, вчителям та іншим працівникам бюджетної сфери.

У 2021 році на реалізацію програм та заходів соціального захисту передбачено видатки в сумі 324 мільярди гривень, що на 7,5 мільярда більше поточного року. Зокрема видатки Пенсійного фонду – 204 мільярди гривень, з яких 18,1 – індексація пенсій; 2,4 мільярда гривень – допомога пенсіонерам, які старші 75 років.  Щомісячна доплата буде виплачуватись 1 мільйону пенсіонерів у розмірі 400 гривень. На виплату допомог, пенсій і субсидій передбачається спрямувати 104,1 мільярда гривень.

На соціальний захист внутрішньо переміщених осіб, чорнобильців, осіб та дітей з інвалідністю, учасників АТО передбачені видатки у сумі близько 10 мільярдів гривень.

Видатки на освіту заплановано у сумі 174 мільярдів гривень, що на 34 мільярди гривень більше 2020 року. З них 102,5 мільярда гривень освітня субвенції, яка буде спрямована на виплату підвищених на 30% заробітних плат вчителів. Близько 50 мільярдів гривень видатки на вищу освіту.

Продовжує фінансуватися "Нова українська школа", на 2021 рік передбачено виділити 1,4 мільярда гривень.

На виплату стипендій передбачено 5,4 мільярда гривень, що дозволить навчатися за державний кошт більше ніж 200 тис. студентів.

Окремо хочу відзначити важливість інклюзивної освіти, завдяки виділеним у наступному році 500 мільйонів гривень 30 тисяч дітей з особливими потребами зможуть отримати повноцінну освіту.

Охорона здоров'я лишається нашим пріоритетом не лише через пандемію, але й зважаючи на продовження медичної реформи. Так, видатки на медицину в наступному році безпрецедентно зростуть до 4,2% ВВП – це понад 190 мільярдів гривень, що більше поточного року на 57,4 мільярда  гривень. До 2023 року прогнозується зростання обсягів фінансування охорони здоров'я до 5% валового внутрішнього продукту.

Для продовження реалізації програми "Медичних гарантій" передбачено спрямувати 123 мільярди гривень. Це 35 пакетів медичних послуг для населення та відшкодування вартості лікарських засобів для понад 5 мільйонів осіб. Також ця сума включає видатки на підвищення на 30% заробітних плат медикам.

Крім того, у проекті державного бюджету  передбачений так званий "пакет боротьби з COVID-19" на суму понад 19 мільярдів гривень, що включатиме надання медичних послуг в межах програми "Медичних гарантій" як захід реагування на епідемію коронавірусної хвороби – 15,8 мільярда гривень. Видатки на проведення вакцинацій – 2,6 мільярда гривень. Оснащення робочих місць вчителів технічними засобами для дистанційного навчання під час COVID-19 – 1 мільярд гривень.

Також пріоритетом будуть в наступному році видатки на підтримку культури, які визначено в обсязі 7,5 мільярда гривень – плюс 2,8 мільярда гривень до поточного року. Передбачено кошти на театри та художні колективи, забезпечення діяльності музеїв та бібліотек, державну підтримку кінематографії та книговидавничої справи, культурну спадщину та на проекти Українського культурного фонду. Вперше для проведення ремонтно-реставраційних робіт на об'єктах сфери культури пропонується спрямувати понад 1 мільярд гривень.

Також 200 мільйонів гривень вперше заплановано на розвиток туристичного потенціалу нашої держави.

На підтримку спорту в бюджеті передбачено 7,4 мільярда гривень або майже утричі більше ніж цього року. Це в зв'язку з тим, що у нас у наступному році передбачається проведення Олімпійських, Дефлімпійських та Паралімпійських ігор, які ми б мали провести цього року, але вони були перенесені на  наступний.

Для цифровізації економіки, електронного урядування та реалізації проекту електронних послуг веб-порталу "Дія" плануємо виділити майже 3 мільярди гривень,  на 1,4 мільярда гривень більше ніж у 2020 році.

Залишається пріоритетом оборона та безпека держави. Загальний ресурс в національну безпеку та оборону передбачено в сумі 267,2 мільярда гривень або 5,93 ВВП, що враховує вимоги статті 35 Закону України "Про національну безпеку України". Я нагадаю, що це сума, яка вища ніж планові показники, які закладались в цьому році, і є, ми вважаємо, безпрецедентною.

Видатки на грошове забезпечення  осіб рядового і начальницького складу зростуть до 131 мільярда гривень, на 8,3 мільярда гривень більше ніж в поточному році.

В рамках проекту "Великого будівництва" на дорожню інфраструктуру у 2021 році закладено додатково понад 20 мільярдів гривень. І загальний обсяг видатків з урахуванням гарантій сягне 150 мільярдів гривень.

Держава вперше профінансує пасажирську залізничну інфраструктуру. За рахунок державного бюджету - 3,3 мільярда гривень - буде закуплено 100 нових вагонів, які перевозитимуть щороку 2 мільйони пасажирів. Ми розблокуємо два обласні центри – Житомир та Черкаси. Шляхом електрифікації та модернізації ділянки залізничної дороги Новоград-Волинського буде сполучено із залізницею Житомир та 19 обласних центрів. Також буде запущено новий маршрут швидкісного потягу "Інтерсіті" "Київ-Черкаси". Таким чином, до столиці можна буде дістатися менш ніж за 3 години.

У цьому році уряд запустив програму підтримки малого та середнього підприємництва "5-7-9", яка не просто дозволила тисячам підприємців отримати необхідну ліквідність в кризу, а і по суті вперше в українській історії бізнес отримав доступ до дійсно дешевого кредитного ресурсу. На 2021 рік закладено ресурс, який складає 2 мільярди гривень. Хочу вас проінформувати, що вже за програмою "5-7-9" видано близько 8 мільярдів гривень кредитів на даний момент.

Ще один спосіб державної підтримки – це механізм портфельних гарантій. Дякую вам за підтримку цього механізму, яким у 2021 році пропонується передбачити 10 мільярдів гривень.

З метою впровадження президентської ініціативи щодо забезпечення доступним житлом українців будуть реалізовуватися програми іпотечного кредитування та механізми фінансового лізингу на умовах, що будуть прийнятні нашим громадянам. Потенційно більше 30 тисяч сімей зможуть скористатися цим інструментом.

З метою збільшення обсягу виробництва сільськогосподарської продукції на 2021 рік передбачено продовження надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам в розмірі 4,2 мільярда гривень для здешевлення кредитів, розвитку фермерських господарств, тваринництва, садівництва та хмелярства. Крім того, в наступному році буде забезпечена підтримка та розвиток приватних меліоративних систем та надання державних гарантій для розвитку державних підприємств.

Державна підтримка розвитку регіонів. В бюджеті на наступний рік суттєву підтримку отримають регіони. Додатковий ресурс становитиме 3 мільярди гривень і сягне 33,4 мільярда гривень. Зокрема обсяг державної фінансової підтримки на реалізацію інвестиційних проектів і проектів регіонального розвитку, що передбачається за рахунок коштів ДФРР, заплановано у сумі 9,4 мільярда гривень.

Окрім цього, вперше передбачено кошти на будівництво та комплектування 50 ЦНАПів та розроблення 50 генпланів громад.

Обсяг державної підтримки вугільної галузі збережено на рівні цього року і становить 4,5 мільярда гривень. Крім того, кошти будуть спрямовані на закриття 3-х неперспективних вугільних шахт, своєчасну виплату заробітних плат 20 тисячам шахтарів на державних вугільних підприємствах.

Ще раз хочу наголосити, що бюджет, який я зараз представляю вашій увазі, є збалансованим і передбачає обсяг дефіциту на прийнятному рівні. Як вам відомо, для подолання коронакризи ми буди вимушені збільшити дефіцит до 7,5  відсотка ВВП. Проте вже наступного року ми передбачаємо повернення до тренду макрофінансової стабільності і виваженої боргової політики і практики поступового та стабільного зменшення державного боргу.

Наша ціль - перетворити Україну з реципієнта міжнародної допомоги на рівноправного партнера, який запозичує лише конкретні обсяги під чітко визначені цілі та за прийнятною ставкою. У 2021 році співвідношення боргу до ВВП передбачається зменшити на 3,4 відсоткового пункту. Загальний обсяг витрат за державним боргом становитиме близько 600 мільярдів гривень - погашення та обслуговування. Покриття дефіциту державного бюджету та рефінансування державного боргу передбачається здійснити за рахунок випуску державних цінних паперів на внутрішньому та зовнішньому ринку капіталів, залучення позик, в тому числі від міжнародних фінансових організацій.

На завершення свого виступу я ще раз хотів би звернути вашу увагу на важливість підтримки розгляду проекту Закону України про Державний бюджет на 2021 рік. І від вас, від нас з вами буде залежати своєчасність здійснення соціальних виплат, ефективність заходів боротьби з пандемією, спричиненою коронавірусною хворобою, підтримка обороноздатності нашої держави та реалізація можливостей для розвитку.

Дякую за увагу та прошу підтримки.

 

КІССЕ А.І. Можна слово?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Є питання до доповідача?

 

КІССЕ А.І. Да, есть. Народный депутат Киссе.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу. Прошу.

 

КІССЕ А.І. (Виступ російською мовою) Я думаю, у нас общий вопрос. Стратегия ясна, все понятно. Но я хочу вернуться к нашему обращению, в том числе с народным депутатом Урбанским, и наше обращение было поддержано здесь комитетом. Вопрос связан с засухой в Одесской области. Этот вопрос нельзя переносить. Я понимаю, здесь стратегия, здесь основные направления. Но я хочу довести до вашего сведения, что там катастрофа. Сегодня даже аграрии других регионов привозят семена, но это не решит проблему.

Сергей Михайлович, учтите этот вопрос, изыщите и отдельной строкой в бюджете надо прописать, или в программу, вы знаете, как это делается, но как минимум 3 миллиарда гривен должно быть сосредоточено на оказание практической финансовой помощи аграриям Одесской области. Другого варианта нет. Сегодня нет возможности не только выплачивать, выдавать паи, сегодня нет возможности сеять.

Мало того, надо учесть, что сегодня погодные условия катастрофические. Я прошу учесть это предложение. И этот вопрос будет подниматься на протяжении всего периода рассмотрения проекта бюджета. Если необходимы дополнительные встречи, консультации с областной администрацией, с нами, народными депутатами, на любом уровне... Есть уже оценка ущерба в Министерстве экономики и сельского хозяйства, который определен в размере 3 миллиардов.

Сергей Михайлович, я понимаю, что вы сейчас не ответите, но я хочу услышать от вас, что вы принимаете этот вопрос для решения. Еще раз говорю: о финансовой помощи пострадавшим.  

 

МАРЧЕНКО С.М. Антоне Івановичу, дякую за ваше запитання. Ви знаєте, що ми завжди готові розглядати пропозиції народних депутатів. Я думаю, що ви матимете можливість внести відповідним чином оформлені поправки, пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет. Хочу сказати, що вже зараз ми передбачили можливість надання державних гарантій на створення систем зрошення та меліоративних систем, які дозволять у майбутньому убезпечити від виникнення такого роду проблем, які ви назвали. Але ми готові розглянути ваші пропозиції в процесі роботи над проектом бюджету.

Дякую.

 

КІССЕ А.І. (Виступ російською мовою) Необходима конкретика, вы знаете, с кем встречаться, как действовать для того, чтобы этот вопрос системно вошел в программу или строчкой в бюджет Украины. Вот о чем речь. А что касается мелиорации, мы поддерживаем и говорим, что 300 миллионов денег необходимо для того, чтобы начать готовить соответствующий, не готовить, а проект есть, для того чтобы проводить эти работы. Но это параллельно будет идти. Сегодня речь идет о том, что надо сеять. Скажите, куда, с кем - я буду на очередном заседании Кабмина поднимать этот вопрос. Вы были на заседании Кабмина, я уже три раза поднимаю этот вопрос. Нельзя делать вид, что ничего не происходит. Это катастрофа. Это та же стихия, которая была в северных районах Украины с наводнениями. Это в равной степени трагедия.

 

УРБАНСЬКИЙ А.І. (Виступ російською мовою) Разрешите тоже добавить. Добрый день, Юрий Юрьевич, Сергей Михайлович.

Сергей Михайлович, мы слышали, в планах Кабинета Министров поддержка сельскохозяйственной отрасли в районе 4-х миллиардов, если я не ошибаюсь. Но, как говорил мой коллега Антон Иванович Киссе, уровень ущерба уже оценен и он составляет 3 миллиарда, что говорит о том, что в бюджете не будет хватать денег. Это только 3 миллиарда на юг Одесской области. Давайте вместе создадим рабочую группу, которая сможет выработать пути решения этой проблемы, либо частично это будет финансовая помощь, либо через Бюджетный кодекс мы сможем рассмотреть какие-то существенные снижения налогов для наших фермеров. К этому вопросу нужно подойти комплексно.

Я абсолютно согласен со своим коллегой, у нас сейчас на юге Одесской области некоторые фермеры - есть уже эпизоды суицида, люди накладывают на себя руки, им просто нечем засеивать. Это приведет к огромнейшей дальнейшей катастрофе - как экономической, так и социальной. Поэтому мы сейчас, я прекрасно понимаю, что рассматриваем бюджет только в первом чтении. И я прекрасно с вами соглашусь, что, да, мы внесем свои пропозиции от нашей партии и все сделаем так, как это должно быть согласно Регламента. Но сейчас уже, принимая во внимание ту бюрократическую волокиту, уже сейчас нужно садиться и точно находить дорожную карту решения этого вопроса.

Вы к нам приезжали на Бессарабию: и зам. Министра сельскохозяйственной отрасли, и зам. Министра финансов. Мы собирали фермеров, они там на камеры и так далее говорили и обещали помочь людям, но так этой помощи до сих пор и нет. Люди на грани отчаяния. Я не знаю, как мы будем делать это дальше, но я знаю точно, что сейчас нужно Кабинету Министров, народным депутатам от бюджетного комитета выработать эту "дорожную карту" в кратчайшие сроки, иначе мы получим непоправимые последствия у нас на юге Одесской области. У нас практически не то, что нет урожая, у нас желтые поля – люди не сняли ни одного килограмма ни зерна, ни других культур.

Я точно так же хочу попросить вас, чтобы вы сейчас под протокол дали нам какой-то точный ответ о том, какие пути и как вы видите решение этой проблемы.

Спасибо.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання, Анатолію Ігоровичу.

Ви прекрасно розумієте, що ця проблема виникла цього року. У попередні роки вона ніколи таким чином не вирішувалася. Є різні способи вирішення цієї проблеми. Давайте напрацюємо механізми, ми готові в рамках робочої групи дати наших представників і відпрацювати питання, як це можна зробити. Тобто ми готові до діалогу.

Головне питання – вам потрібно, щоб Міністерство економіки та аграрної політики також розуміло, що це їх питання і вони мали готувати це питання для вирішення.

 

УРБАНСЬКИЙ А.І. (Виступ росіською мовою) Сергей Михайлович, я абсолютно с вами согласен в том, что здесь нужно привлечь и профильное министерство, но именно вот в этой рабочей группе, ее необходимо создать уже не завтра, не сегодня, а еще вчера было, и это нужно сделать в кратчайшие сроки. И сейчас неважно, в первом чтении мы рассматриваем бюджет или во втором чтении. Уже сейчас, я повторюсь, принимая во внимание бюрократичность, волокитность всего процесса, мы уже сейчас должны выработать ту "дорожную карту", мы должны дать людям, во-первых, надежду и понимание, что их ждет завтра.

Спасибо.

 

КІССЕ А.І. (Виступ російською мовою) Можно попросить нашего председателя комитета обратиться в Кабмин от имени комитета о создании рабочей группы, потому что так оно стоит на месте. Я 3 раза на заседании Кабмина уже поднимаю вопрос. Я понимаю, что денег нет, но давайте их будем закладывать уже на перспективу – что-то надо делать! Был Министр финансов, то есть зам. Министра аграрной политики, экономики и аграрной политики Высоцкий, пообещал конкретную сумму, он пообещал публично: до 4 тысяч на гектар, на всю Украину.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ви ж можете поставити питання йому персонально.

 

КІССЕ А.І. (Виступ російською мовою) Так мы ставим. Я на Кабмине в следующую среду буду ставить, но я хочу, чтобы мы сейчас начали двигаться...

 

МАРЧЕНКО С.М. Треба дуже обережно, коли хтось озвучує якісь цифри, особливо обіцянки. Ми не обіцяємо того, що не можемо виконати. Якщо хтось обіцяє, нехай виконує.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Наступне питання.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Сергію Михайловичу, у мене два питання насправді. Перше, коли ми думаємо про бюджет, ми маємо думати не тільки про наступний рік, а про роки після того. У нас так історично в Україні склалось, що були періоди, коли ми набирали боргів, там борги запозичення до ВВП виростали до 80%, потім ми їх довго віддавали і не могли там фінансувати те, що хочеться.

Зараз так виглядає, що там за останній попередній період ми нарешті  змогли вийти на нормальний рівень заборгованості, тобто 50% борг до ВВП, там плюс-мінус – це нормальна цифра, де ми нормально могли запозичувати. І зараз ми цей рік і наступний рік знов тепер звідти віддаляємось, уже виходимо на рівень 60 плюс, якщо взяти цей рік і наступний.

Це насправді нормально, я сам підтримував те, що ми в цьому кризовому році збільшуємо запозичення, що ми виходимо на такий високий дефіцит, бо це рік кризи. І так весь світ живе, що в роки кризи вони дефіцит збільшують там до 5, хто до 6%. А в роки економічного росту дефіцит невисокий. Чому? Для того щоб бути готовим до наступної кризи і мати можливість запозичувати в наступну кризу.

Зараз по тих прогнозах ми бачимо, що наступний рік прогнозується рік росту - 4,5 - 4,6% ріст ВВП. Але незважаючи на те, ми все одно залазимо в такий високий дефіцит 6%, там 270 мільярдів і це тільки перше читання. А ми знаємо історично, що до другого читання завжди видатки мають тенденцію до росту.

Відповідно питання до вас. Складаючи цей бюджет, чи думали ви про те, що це не нормальна практика і що ми будемо робити далі? Бо далі ж, умовно, ці борги там прийдеться віддавати. Далі ми звикнемо до такого рівня видатків при дефіциті 6%. А постійно ми так жити не зможемо. Це перше питання.

Друге питання дуже коротке по інфляції. Ви заклали там 7,3% - це, ну мені здається, занадто висока інфляція, особливо зважаючи на те, що ми зараз вийшли на нормальні цифри 4,5%. Нащо ми на наступний рік закладаємо? Чому? Це не до вас, це скоріше до Мінекономіки і таке більш риторичне питання.

І третє ще дуже коротке питання по Пенсійному фонду. Правильно я розумію, що Україна відмовилась тепер від плану бездефіцитності Пенсійного фонду? Оскільки у нас, умовно, ми кожен рік зменшували і зменшували дефіцит.

… (Без мікрофону)… Ну, бюджет, який був спочатку, самий перший бюджет, до того, як ми до 200 підняли, було зменшення до ВВП, я не кажу в абсолюті, я маю на увазі до ВВП.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання. Давайте розпочнемо з дефіциту. Ми прихильники зменшення дефіциту і приходу в нормальні рамки до 3% ВВП. Тому ми до 2023 року в показниках, які ми роздали, передбачаємо зменшення дефіциту бюджету до 3% до 2023 року. Ми зараз раптово з 7,5 до 3% ВВП не зможемо зменшити дефіцит бюджету.

Поясню. Це більше ніж 4%. 1% ВВП дефіциту коштує 45 мільярдів гривень. Тобто для того, щоб вийти на такі показники, нам потрібно більш ніж на 180 мільярдів гривень скоротити видатки.

Розумних і раціональних пропозицій щодо скорочення видатків на таку суму нам, на жаль,  не надходило від міністерств і відомств. Більш того, я вам скажу по результатах узгоджувальних нарад бажання міністерств і відомств збільшити свої бюджети передбачали б зростання цього бюджету в три рази!

Самостійно приймати рішення про скорочення видатків, не розуміючи їх наслідків, це треба було б робити досить обережно. Це перша позиція.

Друга позиція. Щодо економічної теорії і циклів економічної динаміки. В наступному році криза не завершується. І те, що у нас буде "відскок" від нинішнього падіння на рівні  4,6 відсотка ВВП, це тільки значить, що ми піднімемось з того "дна",  на яке ми в цьому році упали у зв'язку з пандемією і коронакризою. І в нас буде відновлюватись економіка, і ця економіка, яка відновлюється, потребуватиме в тому числі інтервенцій з боку держави для створення додаткового попиту. Ви це прекрасно розумієте як економіст.

І ми проаналізували бюджети майже всіх країн світу. Після різкого збільшення цьогорічного, для прикладу, я не буду називати розвинені країни, такі як Штати і Британія, які вийшли за межі 18 відсотків, але, наприклад, наш сусід Польща в наступному році також передбачає дефіцит на рівні 6 відсотків ВВП. Радикальних скорочень дефіциту в наступному році у країнах світу не передбачається. Це означає тільки одне: економіки потребуватимуть ролі держави саме інтервенційної через створення додаткового попиту, і це нормально. Якщо буде ваше рішення скоротити дефіцит бюджету на 1 відсоток, до 5 відсотків, ми готові підтримати, але питання: за рахунок чого? Це 45 мільярдів гривень, я підкреслюю.

Всього ми збільшили видатків, мені здається, на суму там до 80-и. Тобто ми маємо розуміти, що ми не тільки не збільшувати маємо, ми маємо скорочувати. От я хочу зрозуміти і отримати від вас пропозиції, які саме напрямки ви пропонуєте скорочувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Обов'язково надам.

 

МАРЧЕНКО С.М. Якщо ні, то підкажіть, де ви вбачаєте можливість збільшити, наприклад, дохідну частину. Тоді ми готові це розглянути. Я думаю, що в рамках дискусії в комітеті це питання ми готові дискутувати.

З приводу інфляції 7,3 відсотка. Ну ви розумієте, що це макропрогноз, це показник, який не зобов'язує жодним чином нас намагатися йти до цього рівня, тому що ми не вважаємо, що це є індикативом. В Нацбанку є індикатив 5 плюс мінус 1 відсоток. Вони до цього індикативу будуть іти. І Нацбанк вважає за можливе зберегти інфляцію на рівні 6 відсотків.

Ми бачимо макропрогноз на рівні 7,3, тому що це збалансовані показники, коли у нас є ВВП номінальний і реальний експорт-імпорт, коли у нас є інфляція, коли у нас є курс. Тому можемо дискутувати, знову ж таки, макропоказники, чи варто зараз зменшувати інфляцію до рівня там 6 відсотків. Можливо, але, знову ж таки, це питання втрат як у доходах, так і у видатках.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Ви розумієте, що фактично це збільшує, фактично якщо інфляція буде менша, фактично дефіцит ще може бути більший.

 

МАРЧЕНКО С.М. Може бути більший, звичайно.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Я тому і запитав, тому що ми спеціально, так виглядає, закладаємо велику інфляцію, щоб, скажемо так…

 

МАРЧЕНКО С.М. Інше питання - Пенсійний фонд. Так, нас не влаштовує дефіцит Пенсійного фонду, який ми маємо  фінансувати з бюджету. Так, нас не влаштовує, тому що ми розуміємо, що це без проведення радикальних якихось рішень і заходів щодо реформування пенсійної системи, це буде тільки накопичуватись. Я пам'ятаю, в 2017 році ця сума була там 130-140, зараз це вже 204, і дефіцит не зменшується. Тому тут ми готові працювати, готові обговорювати різні пропозиції. На даному етапі наше завдання ключове було забезпечити захищеність пенсіонерів. Тому от ми маємо збалансований бюджет Пенсійного фонду і, на відміну від бюджету попереднього року, ми заклали індексацію, ми заклали кошти на виплату 75+. Тобто ми не кажемо, що давайте приймемо бюджет, а далі будемо дивитися, яким чином будемо шукати 20 мільярдів гривень. Ми вам зразу кажемо: є питання до індексації, тому ми пропонуємо бюджет Пенсійного фонду, який збалансований в частині видатків і доходів.

Дякую за запитання.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Ще питання. Так, прошу, Іване Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. Сергію Михайловичу, у мене кілька запитань є по презентації бюджету. Безумовно, ви достатньо оптимістично презентували бюджет. Дійсно, дуже оптимістично. Але в мене є конкретно кілька речей, які я хотів би  уточнити. Перше, це питання, яке стосується дефіциту. 270 мільярдів, 6 відсотків ВВП передбачений дефіцит бюджету. Коли ми приймали бюджет  на 2020 рік, закладався дефіцит 94 мільярди - у зв'язку з COVID-19 він зріс до 298. Пам'ятаємо, це було погоджено з Міжнародним валютним фондом, з нашим кредитором. Зараз 6 відсотків ВВП.

Тут два питання. Перше: які механізми покриття цього дефіциту? І друге питання: як на це реагують чи реагуватимуть наші партнери міжнародні, які, очевидно, що і в подальшому будуть кредитувати чи надавати Україні допомогу?

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання. На 30 сторінці, останній слайд, є структура дефіциту бюджету, витрат за державним боргом та джерела фінансування. Ми повністю відкриті, ми показуємо, яким чином, за рахунок чого ми будемо забезпечувати фінансування дефіциту бюджету. І в тому числі передбачені кошти від Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних партнерів. І я відразу скажу, що без наявності програми роботи з МВФ в наступному році у нас немає шансів забезпечити фінансування дефіциту бюджету. Ми про це плануємо зробити бюджет 2022-23 років - без прямих запозичень від МВФ, але на наступний рік це один з ключових маркерів того, що ми підготували, що у нас бюджет можна профінансувати за рахунок джерел запозичень.

Питання щодо дефіциту, чи погоджений він з МВФ. У нас маркером в програмі зараз є індикатив 5,3 відсотка ВВП. Ми вважаємо за можливе про цей маркер провести дискусію з Міжнародним валютним фондом. Ми вже попередньо про це дискутували, тому що для нас принципова позиція, що ці 0,7 або 0,5 відсотка ВВП не мають бути принциповим, тому що наступний рік також буде складним. Я думаю, що ми в процесі діалогу з Міжнародним валютним фондом зможемо вийти на конструктивний компроміс.

Дякую.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую. В мене ще є кілька питань. Питання, яке вже тут порушувалося, стосується Пенсійного фонду і доплат  пенсіонерам, яким 75 років і більше, і яким 80 років і більше, там 400 і 500 гривень. Запитання: скільки таких пенсіонерів в Україні, яка їх кількість? І як це корелюється з точки зору офіційних даних Держстату, де тривалість життя в Україні 67 років для чоловіків і 71 для жінок середня? Тобто скільки це цих пенсіонерів і щоб ми розуміли, яка кількість попадає під такі доплати.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання. Дійсно, тривалість життя, названа вами, відповідає дійсності. Ми, виконуючи завдання Президента України, забезпечуємо доплати, починаючи з найбільш "возрастных" категорій пенсіонерів. Спочатку були в цьому році доплати пенсіонерам 80+, в наступному році передбачається 75+. Детальну кількість пенсіонерів, я думаю, що ми зможемо сказати до кінця цього засідання, мій заступник є, зараз, буквально через декілька хвилин, ми цю інформацію зможемо вам сказати.

 

КРУЛЬКО І.І. А от яким чином ви плануєте виконати норму діючого закону про те, що мінімальна пенсія повинна дорівнювати фактичному прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб? Як ви плануєте робити це для всіх пенсіонерів, бо це є нормою закону? Доплата - це добре, але є загальна норма закону, яка передбачає, що мінімальна пенсія повинна дорівнювати фактичному розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ми виходимо з можливостей бюджету. Тому як тільки у нас з'являться додаткові можливості, ми будемо наближати цей рівень.

Я готовий відповісти на ваше перше запитання по кількості пенсіонерів. 989 тисяч, ну до мільйона пенсіонерів отримують таку надбавку, доплату до пенсії.

 

КРУЛЬКО І.І. Зрозуміло. А от в мене наступне питання, я потім прокоментую, коли буде час для коментування. Наступне питання, яке стосується підвищення мінімальної заробітної плати. 6500 - це як один з ключових пріоритетів на наступний рік вказано в проекті Закону про Державний бюджет. Я спробував проаналізувати цю цифру з точки зору наших підприємців.

Аналіз виглядає наступним чином. Якщо донедавна ФОПи платили ЄСВ в розмірі 1039 гривень, зараз платять 1100 гривень, то з нового року ФОПи платитимуть 1320 гривень, а з 1 липня - 1430 гривень ЄСВ. Тобто якщо зараз це говорити про групи ФОПів, то друга група - це така маленька фізична особа-підприємець, платитиме на 536 гривень більше в місяць - не важливо, заробили грошей чи ні, а якщо третя група ФОПів, то  платитиме на 390 гривень більше на місяць. І утримання одного робочого місця для ФОПу обійдеться приблизно ну майже 2 тисячі гривень.

Тобто питання полягає в чому: що буде відбуватися з нашими фізичними особами-підприємцями? Чи це не призведе до того, що вони будуть закриватися, що вони будуть скорочувати працівників, переводити їх на пів ставки і так далі? І це безумовно вплине на їхню роботу прямо, але також це і буде впливати на їхні можливості в такий важкий період, а вони найбільше постраждали під час коронавірусу, просто вижити як підприємцям.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую вам. Дякую за запитання.

Я розумію, чому ви хвилюєтесь про підприємців. Ваш колега турбується про пенсіонерів і дефіцит Пенсійного фонду. Ви прекрасно розумієте, що в тому числі ці кошти були спрямовані на зменшення дефіциту Пенсійного фонду. І це, я вважаю, обов'язок кожного громадянина - збільшувати власні внески в ЄСВ для того, щоб на старість отримати відповідним чином збільшену пенсію. Тому що коли прийде старість, держава буде вимушена шукати кошти на виплату цих пенсій.

Що ж стосується підприємців і мінімальної заробітної плати. Ми ці показники розраховуємо досить ретельно. Останнє підвищення - 5 тисяч гривень, воно було зв'язано з тим, що у нас реальний прожитковий мінімум був вищим ніж діюча в серпні мінімальна заробітна плата. Тому ми і підвищили з вересня мінімальну заробітну плату. Те саме буде і в наступному році.

Дуже ключовий показник - це співвідношення між мінімальною заробітною платою і середньою заробітною платою. Наступний рік планується середня заробітна плата в розмірі 13 тисяч гривень. І Україна є з категорій країн, у яких співвідношення це між мінімальною і середній рівень нижче медіанного рівня. Тому ми нижче середнього ніж інші країни.

Для прикладу: в Туреччині цей рівень складає 72%, в Польщі – 54%, в Португалії – 62%, в Франції – 63%. Це співставні умови. В нашій країні це рівень 43-45%. Це свідчить про те, що у нас мінімальна заробітна плата не відповідає тому рівню, якому би вона мала відповідати. Це відповідь на ваше запитання.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую, Сергію Михайловичу.

У мене останнє питання, яке стосується програми по вакцинуванню. 2,6 мільярда гривень закладено на цю програму. Питання полягає в тому, а чим вакцинувати? Тобто вакцини ще немає, випробування тривають.

І друге в зв'язку з цим, це вже я посилаюся зараз на заяви Головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, який повідомив, що Україна отримала підтвердження від механізму глобального доступу до вакцин, що отримала право звернутися за вакцинами для щеплення людей з груп ризику. І при цьому вакцина буде або безкоштовна, або надійде в Україну за спеціальною ціною.

От питання в мене полягає в тому, 2,6 мільярда гривень це на що заклали? На майбутнє? На те, що можливо станеться? От яким чином взагалі планується доступ до цього глобального вакцинування?

 

МАРЧЕНКО С.М. Конкретно по цьому питанню. Це була ініціатива Міністерства фінансів, оскільки ми розуміли необхідність в наступному році пошуку джерел з державного бюджету на вакцинацію. Є імовірність того, що найближчим часом з'явиться вакцина, і країни стоять в черзі для того, щоб анонсувати закупівлю цієї вакцини.

Ми в даному випадку заклали кошти, вакцина так звана "Ковакс" 6 доларів за вакцину. І ми в співробітництві з МОЗом, в принципі, є розуміння ці кошти спрямовані для того, щоб забезпечити вакцинацією найменш захищених категорій громадян: медиків, людей, які дійсно цього потребують. Всі, хто…

 

КРУЛЬКО І.І. То це пенсіонери? Група ризику, так?

 

МАРЧЕНКО С.М. В даному випадку стосується групи ризиків, так.

 

КРУЛЬКО І.І. Ясно. Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ще питання.

Прошу, Лесю Валентинівно.

 

ЗАБУРАННА Л.В. Скажіть, будь ласка, у мене до вас 2 питання. ... (без мікрофону)…

Зокрема, ми можемо бачити, що видатки Міністерства культури, вони зросли на 41 відсоток. Це є позитивно, але в той же час не зовсім воно відображає, напевно, ті стратегії. Ну, прокоментуйте причину.

А найголовніше, Мінмолоді і спорту видатки зросли втричі у порівнянні з минулим роком.

Теж хотілось би зрозуміти, яким чином ви визначили акцент і що слугувало причиною саме на цих двох напрямах. Причому я не зменшую їх важливості, але ми всі розуміємо, що складний рік і ось таке різке зростання.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання.

Дійсно, у зазначених міністерствах зросли видатки. Пояснення дуже просте. Почну зі сфери спорту. Як ви знаєте, у цьому році планувалося проведення Олімпіади, і близько 3 мільярдів гривень у бюджеті 2020 року закладалося на проведення Паралімпійських, Дефлімпійських та Олімпійських ігор. Наступного року все-таки передбачається проведення олімпіад, і тому ці кошти закладені на підготовку спортсменів, їх відрядження для участі  в олімпіаді і так далі. Тобто ми фактично відновлюємо ці видатки, які були не проведені в цьому році.

 

ЗАБУРАННА Л.В. В обсязі утричі більшого бюджету?

 

МАРЧЕНКО С.М. Так рахується. Ви ж рахуєте до скороченого бюджету.

 

ЗАБУРАННА Л.В. Просто, розумієте, просто паралельно фінансування всіх обласних місцевих адміністрацій зменшено на 22 відсотка. Ну, просто ми хочемо, можливо, краще…

 

МАРЧЕНКО С.М. Ми ж пішли на укрупнення районів. Ми передбачили окрему програму для вивільнення робітників, виплати так званих вихідних коштів. І у зв'язку з укрупненням районів через адміністративну реформу, яку, до речі,  підтримала Верховна Рада, ми…

 

ЗАБУРАННА Л.В. Зекономили ці кошти.

 

МАРЧЕНКО С.М. Це не те, що ми зекономили, тому ми вимушені будемо наступного року багато людей звільняти і їм виплачувати ці кошти. Тому казати про економію не варто на даному етапі.

 

ЗАБУРАННА Л.В. Добре. Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. По Мінкульту. Це одне із пріоритетів Президента України – саме проведення реставраційних ремонтних робіт на об'єктах культурної спадщини. Тому з точки зору видатків це міністерство не найбільш велике, але оскільки передбачений певний обсяг коштів саме на капітальні інвестиції та відновлення, це дозволило збільшити бюджет.

Ви зможете більш детально задати це питання представникам Міністерства культури, я думаю, подискутувати з ними вже на етапі обговорення.

 

ЗАБУРАННА Л.В. Більш цікаво буде подискутувати з Мінмолоді.

І друге питання. Скажіть, будь ласка, це є позитивна тенденція, що збільшено ДФРР до 9,36 мільярда гривень, але в той же час повністю відсутня субвенція на соціально-економічний розвиток громад. З чим це пов'язано?

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання.

Ми передбачаємо кошти в бюджеті відповідно до закону і підстав, які для цього у нас є. Я думаю, що в процесі доопрацювання проекту закону ми з вами спільно обговоримо це питання, тому що на даному етапі, я думаю, у Міністерства фінансів не було підстав передбачати кошти на цю програму. Законодавчих підстав немає.

 

ЗАБУРАННА Л.В. І ще останнє питання теж по регіональній політиці…

 

КУЗБИТ Ю.М. А що саме потрібно, щоб це реалізувати… 

 

МАРЧЕНКО С.М. У нас є механізм підтримки регіонального розвитку, Державний фонд регіонального розвитку. І це є основним єдиним механізмом, через які держава спрямовує кошти в регіони. Але розуміючи, що є інші механізми, ми готові розглядати питання щодо їх створення і реалізації.

 

ЗАБУРАННА Л.В. А скажіть, будь ласка, в цьому контексті мені також цікаво по інвестпроектах, які теж стосуються всіх регіонів. Власне, скочення відбулося, я думаю, Анна Анатоліївна як профільний голова, до 1,3 мільярди. І головне, що їх знову перепідпорядковано Мінекономрозвитку. З цим це пов'язано?

 

МАРЧЕНКО С.М. Це програма завжди була, міжвідомча комісія при Мінекономрозвитку. І ви знаєте, що ці проекти розподіляються між головними розпорядниками, потім відповідними програмами відповідальні виконавці й інші головні розпорядники. Але на етапі до розподілу Міністерство економіки є головним розпорядником.

 

ЗАБУРАННА Л.В. Добре. Дякую. Так.

 

ПУРТОВА А.А. … (Без мікрофону)…(Виступ російською мовою) …30% от суммы, которая заложена. То есть, в принципе, это все будет выглядеть как проекты: набираем, набираем, набираем, чуть-чуть, чуть-чуть размазываем, размазываем, но ни один никогда не закончим.

 

МАРЧЕНКО С.М. Питання пріоритетизації ми готові дискутувати. Знову ж таки якщо це буде визначено пріоритетом.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Юрію Юрійовичу, дозвольте?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Так, прошу, Андрію.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Доброго дня, колеги! Андрій Пузійчук, фракція "Батьківщина".

Сергію Михайловичу, скажіть, будь ласка, от перше питання, воно, можливо, таке більше іміджеве і медійне для влади. Ви передбачаєте збільшення видатків Державного управління справами 793 мільйони гривень.

Тобто наскільки, наприклад, це буде сьогодні сприйматися в суспільстві: видатки Офісу Президента, а саме Державного управління справами збільшити на 790 мільйонів? І наскільки ви погодили ці питання, коли у вас ідуть скорочення видатків там по важливих галузях, недофінансування галузі, дефіцит бюджету. Це у мене перше питання.

Наступне. У вас в проекті бюджету передбачена Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів. Ви їм збільшуєте видатки на 909 мільйонів. Можете пояснити мені особисто, можливо комусь цікаво ще з колег, які такі важливі стратегічні речі виконує ця служба? І чому ви вирішили майже на мільярд гривень їм збільшити видатки? І як вони покращили життя в 2020 році?

 

МАРЧЕНКО С.М. Дякую за запитання.

Щодо першого запитання - Державне управління справами, я хочу сказати, що Міністерство фінансів намагається вирівняти рівень видатків на утримання таких органів, як Апарат Верховної Ради, Секретаріат Кабінету Міністрів і Офіс Президента. Тому, бачачи диспропорцію в заробітних платах, тому що я вам відверто скажу, за останні декілька років чомусь вважалося, що працівники, які працюють в Офісі Президента, не мають їм збільшувати заробітну плату, видатки на їх утримування не мають збільшуватися. Ми на свій страх і ризик намагалися вирівняти цю диспропорцію, отримали вже критику в тому числі з Офісу Президента. У нас є обґрунтування по кожній статті видатків, чому ми збільшували, ми готові їх надати і готові кожну позицію пояснювати, чому і як це передбачалося. Я скажу вам відверто, що найнижча заробітна плата в системі (без мікрофону) органів саме в Офісі Президента. Службовці Офісу Президента отримують порівняно з Апаратом, наприклад, Верховної Ради суттєво нижчу заробітну плату.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Треба збільшувати, однозначно.

 

МАРЧЕНКО С.М. Але там може бути прийнято інше рішення, тому що у зв'язку з певною політичною чутливістю цього питання в Офісі Президента розглядають питання оптимізації чисельності і виходу на рівень 2020 року. Це також буде рішення, знову ж таки, за Верховною Радою. І я думаю, що на етапі доопрацювання ви зможете самостійно визначитися, яким чином діяти в цьому питанні.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. А 900 мільйонів на Держспоживслужбу? Друге питання.

 

МАРЧЕНКО С.М. Це у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати, у нас було підвищення, ми додаткових видатків не передбачали.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Індексація?

 

МАРЧЕНКО С.М. Підвищення мінімальної заробітної плати.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону) ...нагальні ... (без мікрофону)… там 600 мільйонів. ... (без мікрофону). Якщо говорити про загальний фонд, то ... (без мікрофону)…індексацію заробітної плати. Там в середньому виходить ... (без мікрофону)

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Маю ще питання. Скажіть, будь ласка, ви нам презентували такі різні матеріали. От ми відкриваємо сторіночку 16. У вас всього охорона здоров'я 156,2 мільярда. У проекті бюджету на сторіночці 46 155,2. Різниця в 1 мільярд. Я розумію, що для Міністерства фінансів, мабуть, мільярд небагато, але для пересічних громадян і для всіх мільярд – це така сума…(Шум у залі)…А яким матеріалам можна вірити? От дивіться, є проект бюджету – 155,2 мільярда. Я зараз покажу видаткові матеріали: 156,2. А в наступному слайді у нас на медицину взагалі 191… (Шум у залі) Це з місцевими, я зрозумів.

 

МАРЧЕНКО С.М. В залежності від того, як чисельність…

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Сергію Михайловичу, а поясніть, будь ласка, яким цифрам довіряти, з якими працювати? З бюджету чи…

 

МАРЧЕНКО С.М. Всім цифрам, які вам роздані, можна довіряти.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Де 155 і 156? Ні. Я дивився по структурі.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Ця презентація фактично не враховує тільки 100 мільйонів на проектно-кошторисну документацію по лікарням, по будівництву сучасних лікарень.

Інший слайд включає зведений бюджет. Якщо дивитися в цілому, там зведений бюджет в цілому по державному і місцевому бюджету, тобто це різні показники, різні параметри.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Пане заступнику Міністра, у вас 123,4 мільярда програма медичних гарантій. Вона є презентації і така ж саме цифра закладена в проекті бюджету. Але якщо ми дивимося, хто має проект бюджету, сторіночка 20 – 155,2 мільярда. Це просто опечатка? Там 156 мільярдів?

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Це ви дивитеся систему, от додаток Міністерства охорони здоров'я? Знову ж таки, треба розуміти структуру державного бюджету. Є функціональна класифікація, є головні розпорядники. Якщо ви дивитеся Додаток 3 – це головний розпорядник, який включає функцію освіти і всі інші, апарати, науки і всі інші програми. Якщо говоримо про презентацію, то презентація говорить лише про видатки на охорону здоров'я по функціональній класифікації, яка включає всю охорону здоров'я, не тільки систему Міністерства охорони здоров'я.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Точно. Так от, скажіть мені таке: різниця в мільярд де загубилася?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає різниці в мільярд.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Добре. Давайте ми залишимося окремо і це проаналізуємо.

 

МАРЧЕНКО С.М. Давайте я поясню. Дивіться, є Міністерство охорони здоров'я, який включає крім видатків чисто на медицину, наприклад, видатки на освіту. Ми беремо функцію медицина, яка включає крім того, крім Міністерства охорони здоров'я є у нас медицина і в системі МВС, і в ДУСі є медицина – ми це все рахуємо. Тобто це різні форми подачі інформації. За функціональною класифікацією, за програмною класифікацією, тому тут немає проблем, у нас цифри всі чіткі.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Ще питання було у нас від Міністра інфраструктури.

Владиславе Артуровичу, є у вас що спитати?

 

КРИКЛІЙ В.А. Хотів би теж, є кілька питань, розумію, що ще буде розглядатися, обговорюватися, але певні політичні речі, які насправді хотів би звернути вашу увагу.

Перше, це те, що повністю Міністерством фінансів виключено фінансування по програмі Безпеки дорожнього руху 3107020. Нагадаю, що це 5 відсотків з дорожнього фонду, який передбачає на заходи для того, щоб ми захищали життя, тому що коли ми будуємо дороги гарні, європейські, якісні, одразу зростає середня швидкість на цих дорогах, і у нас загострюється ситуація з дорожньо-транспортними пригодами. Як на мене, зовсім неправильний підхід взагалі – виключати цю програму повністю, тобто 0 зараз стоїть по цій програмі, а це людські життя, які не можна ні з чим порівняти. І є пропозиції, власне, як ми можемо і питання вагонів пасажирських вирішити – у нас на казначейських рахунках залишається 2,5 мільярда гривень, які ще попереднє керівництво міністерства і уряду не використали, але державна цільова програма з безпеки дорожнього руху має залишатися, має бути захищеною, саме для цього вона і створювалась, щоб ми захищали людські життя. Це перше.

Друге те, що насторожує, це відсутність фінансування по аеропортах, знову ж таки, по державній цільові програмі 3107030. Аеропорт "Дніпро", який ми розпочали, і з чим я вітаю якраз, щоб це було не довгобудом і не обіцянкою, і в планах його за 2,5-3 роки завершити. Але знову ж таки для цього необхідно фінансування. Крім цього стратегія будівництва регіональних аеропортів, але, на жаль, в бюджеті ми ці пропозиції відповідні надавали до Міністерства фінансів, але в проекті бюджету не побачили.

Аналогічна ситуація.

 

МАРЧЕНКО С.М. Можна я вас переб'ю?

 

КРИКЛІЙ В.А. Да. Конечно.

 

МАРЧЕНКО С.М. При всій повазі. У нас в понеділок було засідання уряду.

 

КРИКЛІЙ В.А. Так Сергію Михайловичу, коли ми отримали…

 

МАРЧЕНКО С.М. Ще раз, у вас була можливість з нею працювати. Ми зараз працюємо в комітеті Верховної Ради. Якщо у вас є питання до бюджету, ви могли їх задати до понеділка. Зараз можете дійсно попрацювати з депутатами, розкажете свої пропозиції.

Але я категорично проти, щоб ми зараз як члени уряду тут намагалися з'ясовувати стосунки: хто кому що недодав.

Я ще раз кажу, я категорично проти такої позиції.

 

КРИКЛІЙ В.А. Сергію Михайловичу, стосунки…

 

МАРЧЕНКО С.М. Я готовий відповісти на запитання народних депутатів, але на питання членів уряду я відповідати не готовий.

А по вашому державному дорожньому фонду, я для членів бюджетного комітету даю інформацію, під протокол.

 

КРИКЛІЙ В.А. Давайте.

 

МАРЧЕНКО С.М. У вас з 2018 року використано 35% планів, які були передбачені на цей напрямок.

 

КРИКЛІЙ В.А. Саме так.

 

МАРЧЕНКО С.М. В 2019 році – 57, залишок на 01.01 - 2,5 мільярда гривень. В 2020 році передбачені кошти 3,2 мільярда гривень.

Питання: скільки у вас зараз залишок коштів? Яким чином ви плануєте їх спрямувати і куди?

 

КРИКЛІЙ В.А. Чудове запитання. Залюбки розповім. 2018 рік, коли почала працювати ця програма, дійсно, ще раз повторюсь, попередники, вони взагалі 0% використання було по цій програмі. 2019 рік - 37% використання цієї програми. І 2020 рік, коли ми вже дійшли і реалізовуємо повноцінно всі ці заходи, у нас заплановано 100% використання фінансування на ті заходи, які в цьому році передбачено.

Серед заходів у нас: камери автоматичної фото- і відеофіксації, які в цьому році запрацювали, комплекси зважування в русі, знову ж таки для захисту доріг від перевантаження, авто для реагування, для того щоб можна було робити евакуацію людей після дорожньо-транспортних пригод із наслідками.

Якщо можна, от буквально секунду Кирило Хом'яков – керівник Агентства інфраструктурних проектів, він надасть актуальну інформацію стосовно саме цієї цільові програмі: скільки вже використано і які очікуються заходи до кінця року.

 

ХОМ'ЯКОВ К.О. (Без мікрофону) …реалізовано наступні надважливі проекти. Комплекси автофіксації зважування в русі, рятувальні автомобілі. І в рамках програми "Велике будівництво" будується 26 кільцевих розв'язок і 887 освітлень пішохідних переходів.

Що це дало? За 3 місяці у нас в два з половиною рази знизилися порушення правил дорожнього руху, лише по Києву і Київській області там, де у нас встановлені камери. А до кінця року буде встановлено ще 220 камер. Таким чином у нас на 30% знижується аварійність на дорогах державного значення, де встановлені камери. Рятувальники вже врятували додатково 328 життів, тому що ми скоротили час, коли вони приїжджають на місце ДТП. І таким чином ми очікуємо вже по результатах цього року на 10 відсотків знизити смертність на дорогах України, тобто це врятувати більше, ніж 300 життів. Це те, що зроблено в цьому році.

 

КУЗБИТ Ю.М. А можна питання по зважувальних комплексах? Скажіть, будь ласка, а скільки їх є в загальному по Україні і де вони встановлені? І як реалізується програма по їх встановленню?

 

КРИКЛІЙ В.А. Ми залюбки, у нас є цифрова карта, де вони всі будуть розміщені. Ще раз повторюся, до кінця року 54 комплекси, зараз є 6, які були ще надані в рамках пілотного проекту від Світового банку, і ще 48 – це Укравтодор і Укрінфопроект спільно, там 23 і 25 комплексів добирають по всій Україні, в першу чергу, це Дніпровський каскад, де там найбільші перевантаження йдуть вздовж річки, і Південь України, в першу чергу, в напрямку портів.

 

КУЗБИТ Ю.М. Аграрні області.

 

КРИКЛІЙ В.А. В першу чергу. Абсолютно вірно.

Логіка полягає в тому, що там на кінець наступного року ми хочемо вийти на 150-180 комплексів взагалі, тому, знову ж таки, ми потребуємо, щоб ця програма була присутня, інакше джерел для фінансування просто не буде.

 

КУЗБИТ Ю.М. Дякую.

 

КРИКЛІЙ В.А. І наостанок. У нас та ж сама історія, знову ж таки, і по аграрних областях, і не тільки, це розвиток та підтримка судноплавних шлюзів. Знову ж таки, залишилися тільки видатки на фінансування адміністративних витрат і повністю всі капітальні видатки прибрали, потенційно це створює певну загрозу, якщо ми не знайдемо інші джерела фінансування, наприклад, спеціальний фонд, який зараз проекти відповідні на розвиток внутрішніх водних шляхів, що просто не буде можливості нормально забезпечувати експлуатацію шлюзів, а відповідно, транспортні перевезення на річці будуть обмежені.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Ще питання є? Добре.

 

МАРЧЕНКО С.М. Там якщо можна, секретаріат просив мене додати, що якщо завтра буде розглядатися це питання в залі, щоб можна було роздати матеріали.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Добре. Підтримуємо вашу пропозицію.

Слід наголосити, що після представлення законопроекту у парламенті розпочнеться його підготовка до першого читання. Відповідно, народні депутати та комітети мають подати до нашого комітету не пізніше 1 жовтня свої пропозиції до законопроекту. Тому прошу всіх членів комітету дотримуватися такого строку.

Підсумовуючи розгляд даного питання, прошу ухвалити таке рішення комітету.

Перше. Доповідь щодо представлення законопроекту взяти до відома.

Друге. Поінформувати Верховну Раду щодо відповідності законопроекту вимогам Бюджетного кодексу.

Третє. Першому заступнику голови комітету, заступникам голови комітету, головам підкомітетів визначитися щодо попереднього розгляду законопроекту у відповідних підкомітетах з дотриманням вимог розпорядження Голови Верховної Ради України від 12 березня 2020 року № 151 "Про додаткові заходи із попередження виникнення гострої респіраторної хвороби".

Прошу підтримати. Голосуємо.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за, колеги? Проти? Утримались?

Одноголосно.

Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Щодо питань порядку денного рішення комітету прийняті.

Оголошую засідання комітету закритим.