Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №88 від 19 травня 2021 року

 

 

 

15  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 33 народні депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Батенко Т.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пунда О.Б., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені та інші особи, які були присутні на засіданні:

Народні депутати України Буймістер Л.А., Демченко С.О., Тищенко М.М.

від Міністерства фінансів України

Єрмоличев Р.В. – заступник Міністра;

від Міністерства охорони здоров’я України

Шаталова С.М. – заступник Міністра;

Єлізарова Т.Є. – директор Фінансово-економічного департаменту;

від Міністерства цифрової трансформації України

Вискуб О.А. – перший заступник Міністра;

від Міністерства з питань реінтеграції
 тимчасово окупованих територій України

Замлинський Р.Т. – перший заступник Міністра;

від Державної судової адміністрації України

Сальніков О.О. – т.в.о.  Голови;

Гізатуліна Л.В. – заступник Голови;

від Рахункової палати

Яремчук І.М. – член Рахункової палати;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження спрямування коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Міністерству охорони здоров’я на здійснення державної компенсації шкоди, пов’язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2 (постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 371).

3. Про погодження передачі бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) передача бюджетних призначень, передбачених Міністерству цифрової трансформації для виконання Національної програми інформатизації у загальному фонді державного бюджету за програмою 2911040 «Національна програма інформатизації», та забезпечення ресурсної підтримки реалізації окремих завдань (проектів) інформатизації в органах державної влади (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 375-р);

2) розподіл між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 № 425-р).

4. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами (реєстр. № 5304).

5. Різне.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо встановлення заборони особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та членам їх сімей на відкриття та/або використання рахунків і збереження фінансових активів в іноземних банках" (реєстр. № 5350 від 08.04.2021, народний депутат України Качура О.А.);

1.1.2. Проект Закону України "Про вихід з деяких міжнародних договорів України, укладених у рамках Співдружності Незалежних Держав" (реєстр. № 0101 від 16.04.2021, Кабінет Міністрів України)

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегулювання зовнішньоекономічної діяльності" (реєстр. № 5182 від 02.03.2021, народні депутати України Мезенцева М.С., Рущишин Я.І., Наталуха Д.А. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу X "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" (щодо відновлення прозорості здійснення медичних закупівель)" (реєстр. № 5318 від 31.03.2021, народні депутати України Білозір Л.М., Аліксійчук О.В., Вацак Г.А., Кулініч О.І. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо усунення зловживань при визнані проектів законів такими, що суперечать вимогам Конституції України під час їх попереднього розгляду)" (реєстр. № 5268 від 18.03.2021, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників" (реєстр. № 5266 від 18.03.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо заходів з посилення енергетичної незалежності України" (реєстр. № 5208-1 від 24.03.2021, народний депутат України Кучеренко О.Ю);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо підтвердження суб'єктами господарювання дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності" (реєстр. № 5260 від 18.03.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність" (реєстр. № 5371 від 13.04.2021, народні депутати України Третьякова Г.М., Камельчук Ю.О., Бондаренко О.В., Кравчук Є.М., Лічман Г.В. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 116 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" щодо особливостей розгляду пропозицій і поправок до законопроектів, які готуються до другого читання" (реєстр. № 5356 від 12.04.2021, народний депутат України Кузьміних С.В.);

1.1.11. Проект Закону України "Про особливості державної політики щодо встановлення заборони для окремих категорій осіб публічних висловлювань щодо заперечення окремих міжнародних злочинів або виправдання дій їх організаторів, збройної агресії Російської Федерації і тимчасової окупації частини території України, щодо заборони та обмеження взаємодії і зв'язків таких осіб з органами влади і посадовими особами Російської Федерації та незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованих територіях України" (реєстр. № 5165 від 26.02.2021, народні депутати України Ясько Є.О., Аліксійчук О.В., В'ятрович В.М., Камельчук Ю.О. та інші);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо використання електронних доказів" (реєстр. № 5060 від 12.02.2021, народні депутати України Маслов Д.В., Фролов П.В. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України з метою забезпечення невідворотності покарання за корупційні кримінальні правопорушення" (реєстр. № 5137 від 23.02.2021, народний депутат України Вельможний С.А.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України щодо розвитку системи пробації, збільшення альтернатив позбавленню волі та створення умов для зниження рецидивної злочинності" (реєстр. № 5360 від 12.04.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 21 Закону України "Про лікарські засоби" щодо заборони продажу лікарських засобів дітям" (реєстр. № 5122 від 22.02.2021, народні депутати України Кузьміних С.В., Зуб В.О., Радуцький М.Б. та інші);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби" щодо заборони продажу лікарських засобів особам, які не досягли 14 років" (реєстр. № 5122-1 від 22.02.2021, народні депутати України Соломчук Д.В. Бунін С.В. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 21 Закону України "Про лікарські засоби" щодо заборони реалізації (відпуску) лікарських засобів малолітнім особам" (реєстр. № 5122-2 від 25.02.2021, народні депутати України Плачкова Т.М., Ларін С.М., Крулько І.І., Загородній Ю.І., Шуфрич Н.І. та інші);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання розроблення порядку присвоєння категорій і педагогічних звань педагогічним працівникам" (реєстр. № 5324 від 01.04.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання розроблення порядку присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічним працівникам" (реєстр. № 5324-1 від 19.04.2021, народні депутати України Гришина Ю.М., Коваль О.В., Воронов В.А. та інші);

1.1.20. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про продовження дії Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про співробітництво у сфері науки та технологій" (реєстр. № 0100 від 08.04.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.21. Проект Закону України "Про приєднання України до Конвенції про Європейський інститут лісу" (реєстр. № 0094 від 04.03.2021, Президент України);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про мисливське господарство та полювання"" (реєстр. № 5302 від 25.03.2021, народні депутати України Скороход А.К., Івченко В.Є., Батенко Т.І., Шахов С.В. та інші);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про повну загальну середню освіту" (щодо відновлення конституційних прав працівників закладів загальної середньої освіти)" (реєстр. № 5365 від 12.04.2021, народні депутати України Заблоцький М.Б., Вагнєр В.О., Циба Т.В., Білозір Л.М. та інші);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду" (реєстр. № 5120 від 19.02.2021, Президент України України);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" щодо розблокування діяльності комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань" (реєстр. № 5117 від 19.02.2021, народні депутати України Мамка Г.М., Бужанський М.А., Захарченко В.В., Бородін В.В., Яцик Ю.Г. та інші);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"" (реєстр. № 5121 від 19.02.2021, народні депутати України Павлюк М.В., Бужанський М.А., Бакумов О.С. та інші);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, який виніс рішення з порушенням статті 18 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, що встановлено остаточним рішенням Європейського суду з прав людини)" (реєстр. № 5218 від 05.03.2021, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.28. Проект Закону України "Про Дисциплінарний статут пенітенціарної системи" (реєстр. № 5294 від 22.03.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" щодо стимулювання створення нових робочих місць суб'єктами малого підприємництва" (реєстр. № 3812 (доопрац.) від 11.01.2021, народний депутат України Устенко О.О.);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо права застрахованих осіб на отримання реабілітаційної допомоги та допомоги по тимчасовій непрацездатності" (реєстр. № 5257 від 17.03.2021, народний депутат України Ляшенко А.О.).

Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджету,
але потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.1.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законів України щодо заходів з посилення енергетичної незалежності України (реєстр. № 5208 від 05.03.2021), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Брагарем Є.В., Заблоцьким М.Б. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується доповнити закони України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та «Про ринок електричної енергії» положеннями, згідно з якими передбачається, зокрема:

зобов’язати суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері енергетики, щорічно надавати Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор), відомості щодо їхніх зобов’язань та зобов’язань осіб, пов’язаних з такими суб’єктами господарювання відносинами контролю, за кредитними договорами, укладеними з суб’єктами господарювання держави, визнаної державою-агресором, та/або особами, пов’язаними відносинами контролю з такими суб’єктами господарювання /зокрема, щодо розміру таких зобов’язань станом на останній день відповідного року, процентних ставок та графіків погашення таких зобов’язань, якщо їх розмір перевищує еквівалент 10 млн євро за офіційним валютним курсом/. При цьому, зазначені відомості мають публікуватися Регулятором на його офіційному веб-сайті;

встановити, що у разі зниження рівня запасів відповідного палива нижче затверджених обсягів для певних типів електростанцій центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, протягом 24 годин інформує уповноважені державні органи про таке зниження та надає пропозиції щодо заходів, які слід вжити для необхідного підвищення рівня таких запасів.

Поряд з тим, пунктом 2 розділу ІІ законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності відповідним законом (даною законодавчою ініціативою) прийняти акти щодо запровадження спеціальних мит на паливно-енергетичні ресурси, що походять з держави, визнаної державою-агресором (а саме на: антрацит; бітумінозне, коксівне та інше вугілля; бензини моторні; важкі дистиляти (газойлі); гази скраплені та вуглеводні).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, натомість запровадження спеціальних мит забезпечить додаткові надходження до державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:

постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2020 р. № 719 «Про запровадження спеціального мита на окремі товари походженням з Російської Федерації, що ввозяться на митну територію України» установлено спеціальне мито незалежно від інших видів мита у відсотках до митної вартості товарів за відповідними ставками та за окремими кодами УКТЗЕД для важких дистилятів (газойлів), газів скраплених, для всіх типів вугілля за товарною позицією 2701;

враховуючи зазначене, а також те, що запровадження спеціальних мит відноситься до компетенції Кабінету Міністрів України, відповідне положення пункту 2 розділу ІІ законопроекту не матиме впливу на показники бюджетів, а його прийняття є недоцільним.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ законопроекту також пропонується доручити Кабінету Міністрів України розробити та подати до Верховної Ради України законопроект про спрямування коштів, що надійдуть від справляння спеціальних мит на визначені товари, до спеціального фонду державного бюджету з цільовим спрямуванням на фінансове забезпечення витрат оператора системи передачі на виконання спеціальних обов’язків із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та/або здійснення оператором системи передачі плати за послугу із забезпечення розвитку генеруючої потужності.

Щодо такого положення законопроекту слід звернути увагу на вимоги Бюджетного кодексу України, зокрема:

частину другу статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України/;

частину п’яту статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/.

Таким чином, порушене питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства і має вирішуватися з дотриманням принципів бюджетної системи України, визначених статтею 7 Бюджетного кодексу України, насамперед принципів збалансованості і обгрунтованості.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законів України щодо заходів з посилення енергетичної незалежності України (реєстр. № 5208 від 05.03.2021), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Брагарем Є.В., Заблоцьким М.Б. та іншими, не матиме прямого впливу на показники бюджету. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг при доопрацюванні законопроекту абзац шостий пункту 2 розділу ІІ привести у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (насамперед, статтей 4, 7 і 23), зокрема у цьому абзаці слова «розробити та подати до Верховної Ради України законопроект про» замінити словами «опрацювати питання щодо законодавчого унормування» та доповнити словами «(з дотриманням вимог бюджетного законодавства)».

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.1.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законів України щодо заходів з посилення енергетичної незалежності України (реєстр. № 5208-2 від 24.03.2021), поданий народними депутатами України Чорноморовим А.О., Марусяком О.Р. та Торохтієм Б.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується доповнити закони України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та «Про ринок електричної енергії» положеннями, згідно з якими передбачається, зокрема:

зобов’язати суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері енергетики, щорічно надавати Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор), відомості щодо їхніх зобов’язань та зобов’язань осіб, пов’язаних з такими суб’єктами господарювання відносинами контролю, за кредитними договорами, укладеними з суб’єктами господарювання держави, визнаної державою-агресором, та/або особами, пов’язаними відносинами контролю з такими суб’єктами господарювання /зокрема, щодо розміру таких зобов’язань станом на останній день відповідного року, процентних ставок та графіків погашення таких зобов’язань, якщо їх розмір перевищує еквівалент 10 млн євро за офіційним валютним курсом/. При цьому, зазначені відомості мають публікуватися Регулятором на його офіційному веб-сайті;

встановити, що у разі зниження рівня запасів відповідного палива нижче затверджених обсягів для певних типів електростанцій центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, протягом 24 годин інформує уповноважені державні органи про таке зниження та надає пропозиції щодо заходів, які слід вжити для необхідного підвищення рівня таких запасів.

Поряд з тим, пунктом 2 розділу ІІ законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності відповідним законом (даною законодавчою ініціативою) прийняти акти щодо запровадження спеціальних мит на паливно-енергетичні ресурси, що походять з держави, визнаної державою-агресором (а саме на: бензини моторні; гази скраплені; електричну енергію та вуглеводні).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, натомість запровадження спеціальних мит забезпечить додаткові надходження до державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:

постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2020 р. № 719 «Про запровадження спеціального мита на окремі товари походженням з Російської Федерації, що ввозяться на митну територію України» установлено спеціальне мито незалежно від інших видів мита у відсотках до митної вартості товарів за відповідними ставками та за окремими кодами УКТЗЕД для важких дистилятів (газойлів), газів скраплених, для всіх типів вугілля за товарною позицією 2701;

враховуючи зазначене, а також те, що запровадження спеціальних мит відноситься до компетенції Кабінету Міністрів України, відповідне положення пункту 2 розділу ІІ законопроекту не матиме впливу на показники бюджетів, а його прийняття є недоцільним.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ законопроекту також пропонується доручити Кабінету Міністрів України розробити та подати до Верховної Ради України законопроект про спрямування коштів, що надійдуть від справляння спеціальних мит на визначені товари, до спеціального фонду державного бюджету з цільовим спрямуванням на фінансове забезпечення витрат оператора системи передачі на виконання спеціальних обов’язків із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та/або здійснення оператором системи передачі плати за послугу із забезпечення розвитку генеруючої потужності.

Щодо такого положення законопроекту слід звернути увагу на вимоги Бюджетного кодексу України, зокрема:

частину другу статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України/;

частину п’яту статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/.

Таким чином, порушене питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства і має вирішуватися з дотриманням принципів бюджетної системи України, визначених статтею 7 Бюджетного кодексу України, насамперед принципів збалансованості і обгрунтованості.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законів України щодо заходів з посилення енергетичної незалежності України (реєстр. № 5208-2 від 24.03.2021), поданий народними депутатами України Чорноморовим А.О., Марусяком О.Р. та Торохтієм Б.Г., не матиме прямого впливу на показники бюджету. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

2. Рекомендувати Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг при доопрацюванні законопроекту абзац шостий пункту 2 розділу ІІ привести у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (насамперед, статтей 4, 7 і 23), зокрема у цьому абзаці слова «розробити та подати до Верховної Ради України законопроект про» замінити словами «опрацювати питання щодо законодавчого унормування» та доповнити словами «(з дотриманням вимог бюджетного законодавства)».

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – 32, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

 

 

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор, випуску та проведення лотерей (реєстр. № 5043-1 від 15.02.2021), поданий народними депутатами України Холодовим А.І., Васильєвим І.С. та Торохтієм Б.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

до ознак безнадійної заборгованості віднести:

- частину призового (виграшного) фонду лотереї, що станом на 31 грудня відповідного року залишилася незапитаною з будь-яких причин переможцями у встановлений умовами проведення лотереї строк (термін);

- суму виграшу (призу), повернення ставки або виплату гравцю, що станом на 31 грудня відповідного року залишилася незапитаною з будь-яких причин гравцями (переможцями) у встановлений правилами проведення відповідної азартної гри строк (термін);

включити визначення понять «дохід від діяльності з організації та проведення азартних ігор» та «діяльність з організації та проведення азартних ігор»;

встановити, що до діяльності у сфері розваг не відноситься діяльність з організації та проведення азартних ігор та діяльність з випуску та проведення лотерей;

виключити положення, згідно з яким надається право контролюючим органам звертатися до суду щодо застосування санкцій, пов’язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України;

встановити, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є дохід від діяльності з:

- випуску та проведення лотерей;

- організації та проведення азартних ігор;

встановити такі ставки податку на дохід у відповідній сфері (у діючій редакції – 10% від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, 18% від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, 30% на дохід від суми доходів під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей):

- 18% від доходу, отриманого від діяльності з організації та проведення азартних ігор;

- 30% від доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей;

уточнити норми щодо особливостей оподаткування діяльності з організації та проведення азартних ігор і діяльності з випуску та проведення лотерей;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму виграшу (призу) в азартних іграх та лотереях, що не перевищує однієї мінімальної заробітної плати включно (з 01.01.2021 р. – 6 000 грн), при цьому, у разі перевищення визначеного обсягу доходу, податковий агент оподатковуватиме всю суму (вартість) такого виграшу (призу) за ставкою 18%;

уточнити норми щодо особливостей оподаткування податком на доходи фізичних осіб виграшів та призів в азартних іграх і лотереях;

розширити перелік операцій, які не підпадають під звільнення від оподаткування податком на додану вартість, операціями з постачання послуг, що надаються під час діяльності з організації та проведення азартних ігор, випуску лотерей.

Окремо слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту:

матиме вплив на доходи бюджетів, а саме призведе до:

- втрат бюджетів від податку на прибуток підприємств (внаслідок: звуження бази оподаткування податком на дохід діяльності з організації та проведення азартних ігор через зменшення об’єкта оподаткування податком на суму виграшів (призів), що підлягають виплаті (видачі) гравцям; визначення податку на дохід від діяльності з організації та проведення азартних ігор, випуску та проведення лотерей різницею, що зменшує фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств результатів такої діяльності);

- зменшення надходжень військового збору та податку на доходи фізичних осіб до державного і місцевих бюджетів внаслідок звільнення від оподаткування виграшів (призів) в азартних іграх та лотереях у розмірі до однієї мінімальної заробітної плати;

містить ризики мінімізації податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору несумлінними податковими агентами – організаторами азартних ігор та лотерей шляхом встановлення окремих виграшів в неоподатковуваному розмірі.

Загалом Мінфін не підтримує законопроект в частині внесення відповідних змін щодо податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб. Разом з тим, Мінфін підтримує пропозицію щодо розширення переліку операцій, які не підпадають під звільнення від оподаткування податком на додану вартість, як таку, що не дозволить розширити пільгове оподаткування податком на додану вартість та стане запобіжником щодо зменшення надходжень з цього податку до бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор, випуску та проведення лотерей (реєстр. № 5043-1 від 15.02.2021), поданий народними депутатами України Холодовим А.І., Васильєвим І.С. та Торохтієм Б.Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе загалом до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від військового збору, податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо захисту прав побутових споживачів природного газу (реєстр. № 4635-2 від 10.02.2021), поданий народним депутатом України Припутнем Д.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується до законів України «Про ринок природного газу» та «Про виконавче провадження» внести зміни, якими передбачається, зокрема:

доповнити новим терміном «газовидобувне підприємство»;

визначити, що оператор газорозподільної системи повинен мати не менше 150 000 точок приєднання суб’єктів ринку природного газу;

доповнити положеннями щодо розрахунків за поставлений природний газ між суб’єктами ринку природного газу;

встановити, що підлягає списанню заборгованість: суб’єктів ринку природного газу (операторів газорозподільних систем) станом на 1 січня 2020 року (включно); постачальників природного газу, що виконували спеціальні обов’язки, станом на 31 серпня 2020 року (включно); побутових споживачів природного газу – неоплачена вартість обсягів природного газу, відображена в обліку суб’єктів ринку природного газу в період з 1 жовтня 2014 року до 1 січня 2020 року (включно); суб’єктів ринку природного газу перед контрагентами, яка виникла в зв’язку із здійсненням операцій постачання природного газу побутовим споживачам в період з 1 жовтня 2014 року до 1 січня 2020 року (включно);

унормувати порядок погашення (списання) заборгованості між суб’єктами ринку природного газу;

встановити, що: виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення взаємної заборгованості між суб’єктами ринку природного газу, що підлягає врегулюванню (списанню); виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню (списанню), на строк, необхідний для врегулювання (розстрочення/списання) такої заборгованості.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

основною метою законопроекту є подолання кризових явищ в розрахунках за енергоносії, які викликані неузгодженістю тарифної політики на ринку природного газу, запобігання банкрутству та фінансовому оздоровленню підприємств на ринку природного газу;

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, зокрема, що реалізація законопроекту може призвести до численних звернень постачальників за відшкодуванням втрат та збитків за рахунок державного бюджету, в тому числі відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», якою встановлено, що суб’єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб’єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. При цьому вказано, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» не передбачена бюджетна програма для компенсації таких видатків та немає джерел для їх відшкодування.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо захисту прав побутових споживачів природного газу (реєстр. № 4635-2 від 10.02.2021), поданий народним депутатом України Припутнем Д.С., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на компенсацію відповідних витрат суб’єктів ринку природного газу). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов сталого функціонування гарантованого покупця» (реєстр. № 5147 від 25.02.2021), внесений народними депутатами України Гончаренком О.О., Фріз І.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується встановити, що:

до 31 грудня 2022 року не порушуються справи про банкрутство щодо підприємства державної форми власності, визначеного Кабінетом Міністрів України для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії, а порушені провадження у справах про банкрутство Державного підприємства «Гарантований покупець» підлягають припиненню, крім випадків, коли ліквідація відбувається за рішенням власника;

гарантований покупець забезпечує рівний відсоток оплати вартості електроенергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) кожному виробнику, який здійснює продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом або за аукціонною ціною;

вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, яка надається гарантованим покупцем, у відповідному розрахунковому періоді зменшується на розмір фінансової підтримки, отриманої у такому розрахунковому періоді гарантованим покупцем  з державного бюджету для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел;

до 01 липня 2023 року вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, яка надається гарантованим покупцем, визначається з урахуванням позитивної різниці між доходами та витратами, що виникла під час виконання гарантованим покупцем покладених на нього спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів.

Як зазначено у пояснювальній записці, метою та основним завданням законопроекту є стабілізація ситуації на ринку електричної енергії, недопущення руйнації механізмів з забезпечення доступною електричною енергією населення, запобігання банкрутству та колапсу роботи ДП «Гарантований покупець».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на показники державного бюджету у зв’язку з ризиком формування збитку ДП «Гарантований покупець» при застосуванні запропонованої редакції пункту 9-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії», що може спричинити необхідність компенсації такого збитку з державного бюджету. При цьому вказано, що у державному бюджеті на 2021 рік не передбачено видатків на компенсацію можливих збитків ДП «Гарантований покупець» внаслідок реалізації запропонованих законопроектом положень. Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути розглянутий Верховною Радою України з урахуванням наданих пропозицій.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов сталого функціонування гарантованого покупця» (реєстр. № 5147 від 25.02.2021), внесений народними депутатами України Гончаренком О.О., Фріз І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на компенсацію можливих збитків ДП «Гарантований покупець»). У разі прийняття відповідного закону він має вводиться в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 10 Закону України «Про державні нагороди України» (щодо запровадження почесного звання «Заслужений зв’язківець України») (реєстр. № 4017 (доопрац.) від 19.03.2021), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Штепою С.С., Сохою Р.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується доповнити частину першу статті 10 Закону України «Про державні нагороди України», встановивши нове почесне звання «Заслужений зв’язківець України».

З огляду на вимоги чинного законодавства реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків на виготовлення нагрудних знаків та посвідчень до почесного звання встановленого зразка, виплату надбавок до посадового окладу працівникам бюджетних установ, що забезпечуються з державного та місцевих бюджетів, а також на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», що здійснюється з бюджету Пенсійного фонду України.

Міністерство фінансів України також зазначає про вплив законопроекту на показники бюджетів, відмічаючи, що відсутність вихідних даних, а саме кількості працівників, яким буде присвоєно таке почесне звання, унеможливила визначення вартісної величини його впливу на показники бюджету.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 10 Закону України «Про державні нагороди України» (щодо запровадження почесного звання «Заслужений зв’язківець України») (реєстр. № 4017 (доопрац.) від 19.03.2021), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Штепою С.С., Сохою Р.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень (реєстр. № 4101-1 від 01.10.2020), поданий народним депутатом України Железняком Я.І.

 

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект розроблено з метою покращення умов ведення бізнесу в Україні з одночасним підвищенням показників України в міжнародних рейтингах, а також підвищення ефективності використання ресурсів економіки, зокрема: стимулювання економічної активності суб’єктів господарювання в умовах триваючих карантинних обмежень, спрямованих на запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19); забезпечення збалансованості бюджетних надходжень; усунення недоліків чинного законодавства.

Законопроектом пропонується, серед іншого:

встановити пільгову ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9% для пасивних доходів у вигляді виплат у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюються утворенням без статусу юридичної особи, створеним на підставі правочину або зареєстрованим відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, зокрема, але не виключно, партнерством, трастом, фондом, яке відповідно до законодавства та/або документів, які регулюють його діяльність (особистого закону), має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів, бенефіціарів або інших вигодоотримувачів, на користь таких учасників, партнерів, засновників, довірителів, бенефіціарів або інших вигодоотримувачів у зв’язку з розподілом доходу (прибутку) або його частини;

передбачити у складі доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, суму коштів, отриману на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного та місцевого бюджетів, але оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробником не надано відповідних фінансово-економічних розрахунків. При цьому Мінфін зауважує, що встановлення пільгової ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9% для виплати пасивних доходів в грошовій чи негрошовій формі не може бути підтримана, оскільки може призвести до залучення платників податку на доходи фізичних осіб, яким здійснюються виплати доходів, до застосування схем ухилення від оподаткування.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень (реєстр. № 4101-1 від 01.10.2020), поданий народним депутатом України Железняком Я.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів державного та місцевих бюджетів щодо окремих податків і зборів, зокрема, може призвести до втрат доходів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності та реформування державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (реєстр. № 5071 від 16.02.2021), поданий народним депутатом України Дундою О.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Згідно з пояснювальною запискою у законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про основи містобудування», «Про місцеве самоврядування», «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності» пропонується створити законодавчу основу для продовження реформування системи державного архітектурно-будівельного контролю, удосконалення містобудівної діяльності і посилення відповідальності як для суб’єктів містобудування, так і для посадових осіб. Законопроектом, зокрема, передбачається:

введення поетапного державного будівельного контролю за процесом будівництва, що здійснюється органами місцевого самоврядування щодо усіх об’єктів, які будуються на відповідних територіях, та державного містобудівного нагляду, що здійснює центральний орган державної влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій, архітектури та державного містобудівного нагляду;

розширення кола суб’єктів, що надають сервісні послуги у сфері будівництва за умови їх сертифікації, а також обов’язкове страхування відповідальності таких сертифікованих осіб у сфері містобудування (архітекторів, інженерів-проектувальників, технагляду, експертів і т.д.);

до складу Реєстру будівельної діяльності віднести єдині реєстри: експертних організацій, сертифікованих експертів, інженерів технічного нагляду, інженерів-консультантів, суб’єктів господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Варто відмітити, що ряд положень законопроекту зумовлюють вплив на показники бюджетів, зокрема:

1) змінами до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон):

– встановлюється, що обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад утворюють структурні підрозділи з питань містобудування та архітектури, а також Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад – структурні підрозділи з питань державного будівельного контролю.

Зважаючи на положення статті 7 чинної редакції Закону, згідно з якими у разі, якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду, реалізація обов’язкової вимоги про утворення структурних підрозділів виконавчих органів сільських, селищних, міських рад може призвести до необхідності збільшення видатків відповідних місцевих бюджетів на забезпечення діяльності таких підрозділів;

– визначаються умови грошового забезпечення посадових осіб відповідного органу державного будівельного контролю, які повинні задовольняти достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов’язків з урахуванням специфіки, інтенсивності та особливого характеру роботи, забезпечувати добір до цього структурного підрозділу висококваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні та інтелектуальні затрати працівників. Так, розмір грошового забезпечення має відповідати заробітній платі відповідних категорій посад державної служби (служби в органах місцевого самоврядування), збільшеної на 75 відсотків від посадового окладу.

А також обумовлюється розмір грошового забезпечення Головного інспектора державного містобудівного нагляду (один із заступників Міністра) та посадових осіб відповідного структурного підрозділу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій, архітектури та державного містобудівного нагляду, який має відповідати заробітній платі відповідних категорій посад державної служби, збільшеної на десять розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Впровадження таких положень потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів на оплату праці з нарахуваннями працівників відповідних підрозділів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій, архітектури та державного містобудівного нагляду, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Крім того, за висновком Міністерства фінансів України положення щодо визначення умов оплати праці не є предметом регулювання Закону, тому їх належить виключити із зазначеного законопроекту. Поряд з тим слід узгодити з чинним законодавством терміни, що вживаються у законопроекті, зокрема «грошове забезпечення»;

– передбачається положення про створення єдиного реєстру експертних організацій, єдиного реєстру сертифікованих експертів, єдиного реєстру інженерів технічного нагляду, єдиного реєстру інженерів-консультантів, єдиного реєстру суб’єктів господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, як компонентів єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реалізація якого за висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України також потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету; 

2) змінами до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» пропонується збільшити в десятки разів розміри штрафних санкцій та встановити нові штрафи за правопорушення у сфері містобудівної діяльності /максимальний розмір штрафу перевищуватиме 29 510 000 грн/, що у разі виявлення відповідних правопорушень та застосування штрафних санкцій може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від надходження штрафів. 

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту також зазначає про вплив його положень на дохідну та видаткову частину бюджетів, зауважуючи, що відсутність фінансово-економічних розрахунків до законопроекту унеможливила визначення вартісної величини такого впливу на показники державного та місцевих бюджетів.

Відтак, суб’єктом права законодавчої ініціативи в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, про що також зауважує Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України. Натомість у пояснювальній записці зазначається, що законопроект не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності та реформування державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (реєстр. № 5071 від 16.02.2021), поданий народним депутатом України Дундою О.А., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, а також до збільшення їх доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» (реєстр. № 5263 від 18.03.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті з метою забезпечення соціального, культурного та економічного розвитку села встановлюється, що Кабінет Міністрів України приймає п’ятирічну програму розвитку села, в якій зазначає пільги, дотації, субвенції та інші стимулюючі заходи для суб’єктів господарювання, які надають телекомунікаційні послуги, послуги зв’язку, в тому числі з доступу до мережі інтернет; розміщення технопарків та IT-парків в сільській місцевості; фізичних осіб - підприємців, які ведуть свою господарську діяльність в селі; підвищення якості мережі інтернет в селі та збільшення площі покриття мережі інтернет в селі; розвитку культури та дозвілля в селі; розвитку спорту та фізичної культури в селі.

При цьому Кабінету Міністрів України доручається у двомісячний строк з дня набрання чинності Законом забезпечити введення в дію нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію цього Закону.

Загалом законопроект не містить норм прямої дії, а для його виконання належить вносити зміни до законодавчих актів України, насамперед до Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України та до Закону України про державний бюджет на відповідний бюджетний період.

Разом з тим, запропоновані у законопроекті положення зумовлюють потребу у значних додаткових коштах з державного бюджету на виконання зазначених заходів, а також у разі надання податкових пільг можуть призвести до втрати доходів державного та місцевих бюджетів.

Враховуючи зазначене, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту лише зазначено, що «станом на дату подання законопроект не потребує додаткових видатків з державного бюджету».

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту підкреслює, що реалізація його положень може впливати на видаткову частину державного бюджету навіть у поточному році, проте відсутність показників для обрахунку унеможливила проведення вартісної оцінки величини його впливу на показники державного та місцевих бюджетів.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (на наступний день після його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» (реєстр. № 5263 від 18.03.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків та може зумовити втрати доходів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань приєднання до інженерних мереж (реєстр. № 5183 від 02.03.2021), поданий народними депутатами України Пузійчуком А.В., Дундою О.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроект, що містить зміни до ряду законів України (зокрема таких: «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про трубопровідний транспорт», «Про землеустрій», «Про Державний земельний кадастр», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про теплопостачання», «Про ринок природного газу», «Про місцеве самоврядування в Україні») та до Земельного кодексу України, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті сприяння збереженню та розвитку системи інженерних мереж в Україні, призначених для транспортування, розподілу, переміщення обсягів товарів/послуг газорозподільними системами, розподільчими електричними мережами, водопровідними, тепловими інженерними мережами. Для втілення такої мети серед іншого пропонується встановити єдиний порядок приєднання до інженерних мереж, уніфікувати порядок розрахунку плати за приєднання та встановити єдину ціну для всіх замовників будівництва в межах територіальної громади, визначити порядок проведення інвентаризації інженерних мереж, врегулювати питання експлуатації безхазяйних мереж, встановити порядок визначення охоронних зон промислових трубопроводів та їх режим, запровадити розроблення галузевих схем для узгодження планів розвитку окремих галузей з просторовим плануванням, унормувати питання взаємовідносин між територіальними громадами, замовниками будівництва та операторами зовнішніх інженерних мереж.

При цьому згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат з державного бюджету, навпаки підвищення ефективності управління інженерними мережами і спрощення процедур оформлення землевпорядної документації з визначення охоронних зон та їх режимів дозволить зекономити державного та місцевих кошти бюджетів.

Разом з тим, окремі положення законопроекту все ж зумовлюють вплив на показники державного та місцевих бюджетів, зокрема:

1) змінами до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пропонується:

запровадити розроблення галузевих схем та місцевих галузевих схем, рішення про що приймає відповідний центральний орган виконавчої влади, орган, якому делеговані відповідні повноваження по управлінню ресурсами, орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, передбачених законом. Відповідно здійснення заходів з розроблення такої документації потребуватиме коштів з державного або місцевих бюджетів;

встановити, що приєднання об’єктів будівництва або об’єктів нерухомості до зовнішніх інженерних мереж є платною послугою у визначених законодавством випадках. При цьому за ініціативи замовника та за його рахунок може бути проведена незалежна експертиза проектно-кошторисної документації лінійної частини приєднання на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам, а також на платній основі має здійснюватися перенесення (за необхідності) інженерних мереж та споруд при здійсненні будівництва. Виконання таких вимог буде забезпечуватися з державного або місцевих бюджетів, якщо замовником будівництва будуть органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;

передбачити випадки, коли інженерні мережі або об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури підлягають передачі до комунальної власності, а відтак їх утримання надалі може проводитися із залученням коштів місцевих бюджетів;

2) змінами до Закону України «Про трубопровідний транспорт» передбачається:

провести інвентаризацію об’єктів трубопровідного транспорту, на кожен з яких має бути складений акт інвентаризації, частиною акту інвентаризації може бути технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючого об’єкта трубопровідного транспорту;

виготовити спеціальну документацію з визначення меж і режимів охоронної зони об’єкту трубопровідного транспорту, замовником якої може бути виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, на території якої пролягає відповідний об’єкт трубопровідного транспорту;

вживати заходів щодо виявлення, взяття на облік та прийняття у комунальну власність безхазяйних об’єктів трубопровідного транспорту мають органи місцевого самоврядування, а якщо така мережа потребує ремонту, органом місцевого самоврядування також визначається джерело покриття оператору витрат на виконання таких робіт;

відшкодування збитків у разі вилучення (викупу) земельної ділянки або її частини для суспільних потреб, якщо встановлення охоронних зон призводить до неможливості раціонального використання земельної ділянки або її частини за цільовим призначенням;

збільшити до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – до трьохсот/ розмір штрафних санкцій за неприєднання власниками теплових інженерних мереж до теплової інженерної мережі теплогенеруючої установки або споживача теплової енергії, які розташовані на території, закріпленій за операторами зовнішніх теплових інженерних мереж в разі виконання ними умов на приєднання;

встановити штрафні санкції у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення термінів приєднання, визначених договором на приєднання власниками теплових інженерних мереж до теплової інженерної мережі теплогенеруючої установки або споживача теплової енергії, які розташовані на території, закріпленій за операторами зовнішніх теплових інженерних мереж, у разі невиконання ними умов на приєднання.

Реалізація зазначених положень призведе до необхідності збільшення видатків державного бюджету та місцевих бюджетів на здійснення перелічених заходів, а також може вплинути на збільшення дохідної частини бюджетів за рахунок виконання штрафних санкцій за правопорушення у сфері теплопостачання.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що відсутність фінансово-економічних розрахунків унеможливила визначення вартісної величини його впливу на показники державного та місцевих бюджетів.

З огляду на зазначене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня його опублікування та вводиться в дію через шість місяців з дня його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань приєднання до інженерних мереж (реєстр. № 5183 від 02.03.2021), поданий народними депутатами України Пузійчуком А.В., Дундою О.А. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків, а також може зумовити збільшення надходжень залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з окремих територій Польської Республіки (реєстр. № 5188 від 02.03.2021), поданий народними депутатами України Фединою С.Р., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя,  національних меншин і міжнаціональних відносин.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» пропонується визнати примусове переселення осіб українського походження у 1944-1951 рр. з місць їх постійного проживання на території Польської Народної Республіки на підставі рішень, прийнятих органами колишнього СРСР та Польської Народної Республіки, депортацією, а таких осіб – депортованими, яким гарантується компенсація моральної та матеріальної шкоди. При цьому в якості засобу компенсації збитків, завданих депортованим особам, передбачається надання одноразової матеріальної допомоги.

Крім того, на депортованих осіб пропонується поширити пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як для учасників війни, а на членів сімей депортованих осіб – пільги, передбачені зазначеним Законом для членів сімей учасників війни. Таке поширення пропонується здійснити незалежно від дати народження депортованої особи, оскільки внаслідок депортації більшість переселенців втратила документи, які підтверджують їх перебування на території Польщі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначило, що реалізація його положень у разі прийняття матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, однак відсутність вихідних параметрів для обрахунку та необхідних обґрунтувань розробника унеможливила проведення оцінки вартісної величини впливу положень законопроекту на показники бюджету.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України з такого приводу зауважує, оскільки відповідно до статей 9 та 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» держава забезпечує соціальний захист виселеним з території Польщі етнічним українцям та членам їх сімей шляхом надання пільг, а витрати на надання встановлених пільг передбачаються у державному та місцевих бюджетах, питання встановлення статусу та забезпечення соціального захисту виселеним у 1944-1951 роках з території Польщі етнічних українцям урегульовано чинним законодавством.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (на наступний день після його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з окремих територій Польської Республіки (реєстр. № 5188 від 02.03.2021), поданий народними депутатами України Фединою С.Р., Цимбалюком М.М., та іншими, має вплив на показники бюджетів, збільшуючи витрати державного бюджету. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня» (реєстр. № 5089 від 17.02.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» «Про жертви нацистських переслідувань» пропонується визначити розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня у відсотковому співвідношенні до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України про Державний бюджет України на 1 січня поточного року, в якому виплачується така допомога, а саме:

- для осіб з інвалідністю внаслідок війни та колишніх малолітніх в’язнів концентраційних таборів, визнаних особами з інвалідністю: I групи – 270%; II групи – 240%; III групи – 210%;

- для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, – 270%;

- для учасників бойових дій, неповнолітніх в’язнів концентраційних таборів – 90%;

- для членів сімей загиблих і дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань – 55%;

- для учасників війни та колишніх в’язнів концентраційних таборів – 35%.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що для його реалізації необхідно 1 568 млн грн, що на 185,5 млн грн вище від обсягу коштів, передбаченого у державному бюджеті на 2021 рік за бюджетною програмою 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам насильницьких переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною». Вказану різницю коштів автор законодавчої ініціативи пропонує забезпечити в рамках секвестру державного бюджету за рахунок скорочення неефективних видатків.

Отже, реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, реальних джерел покриття яких не визначено, відтак у разі його прийняття законопроект не буде забезпечений фінансовими ресурсами держави у відповідному бюджетному періоді, про що зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Слід зазначити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або реальних джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня» (реєстр. № 5089 від 17.02.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо забезпечення підвищення розмірів пенсій» (реєстр. № 5023 від 04.02.2021), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується з 1 січня 2022 року:

- збільшити величину оцінки одного року страхового стажу з 1% до 1,35%;

- визначити, що:

інвестиційний дохід для здійснення довічної пенсії або одноразової виплати застрахованій особі повинен складати не менше суми коштів, які сплачені до накопичувальної системи, включаючи надходження коштів від інвестиції, збільшеної на індекс підвищення споживчих цін для населення з наступного місяця після надходження коштів до накопичувальної системи, включаючи попередній місяць після завершення виплат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

інвестиційний дохід, який використовується на адміністративні видатки в накопичувальній системі, повинен здійснюватися за рахунок доходів, які перевищують суму належну застрахованій особі.

Прикінцевими положеннями законопроекту доручається Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів та спрямувати їх на підвищення соціального захисту пенсіонерів та осіб з інвалідністю,

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України (далі – Фонд), оскільки призведе до збільшення дефіциту цього Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту.

За орієнтовними розрахунками Фонду, про що зазначено у експертному висновку Мінфіну, додаткові видатки на реалізацію цього законопроекту у частині збільшення величини оцінки одного року страхового стажу становитимуть 8,1 млрд грн на місяць.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Загалом Мінфін цей законопроект не підтримує та вважає, що прийняття законодавчих змін без відповідного фінансового забезпечення не відповідає принципу збалансованості бюджетної системи, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період, та принципу обґрунтованості, з урахуванням якого бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо забезпечення підвищення розмірів пенсій» (реєстр. № 5023 від 04.02.2021), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розмірів пенсій за понаднормовий страховий стаж та у разі відстрочки призначення пенсії (реєстр. № 5024 від 04.02.2021), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсію за віком збільшувати на 3 відсотки, але не більш як на 10 відсотків мінімального розміру пенсії за віком (за чинною редакцією  розмір такого підвищення становить 1%, і не може бути більше 1 відсотка мінімальної пенсії за віком).

Також пропонується збільшити надбавки до розміру пенсії за віком:

- з 0,5% до 1% – за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;

- з 0,75% до 1,25% – за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.

За пропозицією суб’єкта права законодавчої ініціативи відповідний закон набиратиме чинності з 1 січня 2022 року.

Крім того, у прикінцевих положеннях законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, а також забезпечити виплату з 1 січня 2022 року за нормами цього Закону пенсійних виплат, які призначені до 1 січня та з 1 січня 2022 року.

Водночас, у пояснювальній записці до даного законопроекту зазначається, що його реалізація може бути забезпечена за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки, що дасть можливість збільшити надходження до зведеного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України (далі – Фонд)і за рахунок них забезпечити підвищення розмірів пенсійних виплат.

Реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету та Фонду, оскільки потребуватиме додаткових видатків Фонду і призведе до збільшення дефіциту його бюджету, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, а реальних джерел покриття додаткових видатків державного бюджету невизначено, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту.

За орієнтовними розрахунками Фонду, про що зазначено у експертному висновку Мінфіну, додаткові видатки на реалізацію цього законопроекту становитимуть 8,6 млрд грн на місяць.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіну.

За узагальнюючим висновком Мінфін цей законопроект не підтримує та вважає, що прийняття законодавчих змін без відповідного фінансового забезпечення не відповідає принципу збалансованості бюджету, відповідно до якого повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період, та принципу обґрунтованості, згідно з яким бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюється відповідно до затверджених методик та правил.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розмірів пенсій за понаднормовий страховий стаж та у разі відстрочки призначення пенсії» (реєстр. № 5024 від 04.02.2021), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо надання медичної допомоги демобілізованим чи звільненим у запас військовослужбовцям, які брали участь в АТО/ООС та отримали статус учасника бойових дій) (реєстр. № 4260 від 23.10.2020), поданий народним депутатом України Остапенком А.Д.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Згідно із законопроектом демобілізовані чи звільнені у запас військовослужбовці, які брали участь в АТО/ООС та отримали статус учасника бойових дій, матимуть право на медичне обслуговування у закладах Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Прикінцевими положеннями проекту закону передбачено, що відповідний Закон діятиме з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», і до його завершення в установленому законом порядку.

Реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для покриття витрат, пов’язаних із забезпеченням медичного обслуговування вищевказаних осіб у закладах охорони здоров’я, підпорядкованих Міністерству оборони України та іншим державним органам, які здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, про що також зазначило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту. При цьому, Міністерство фінансів України відмітило, що обсяг додаткових видатків залежатиме від кількості звернень за медичною допомогою та ступеня тяжкості кожного окремого випадку.

Водночас слід відмітити, що згідно із Законом України від 20.12.2019 № 431-ІХ «Про внесення зміни до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту окремих категорій осіб з інвалідністю внаслідок війни» окремі категорії осіб з інвалідністю внаслідок війни та прирівняні до них особи мають право на отримання  медичної допомоги в закладах охорони здоров’я Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, без оплати такої допомоги з боку її отримувача та у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Отже, як зазначає у своєму висновку Міністерство фінансів України, запропоноване проектом закону положення щодо медичного обслуговування демобілізованих чи звільнених у запас військовослужбовців, які брали участь в АТО/ООС та отримали статус учасника бойових дій, можливо частково вирішувати в рамках Закону України від 20.12.2019 № 431-ІХ.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідних розрахунків) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо надання медичної допомоги демобілізованим чи звільненим у запас військовослужбовцям, які брали участь в АТО/ООС та отримали статус учасника бойових дій) (реєстр. № 4260 від 23.10.2020), поданий народним депутатом України Остапенком А.Д., має вплив на показники бюджетів (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розміру пенсій особам, які працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах та сільськогосподарських підприємствах (організаціях) (реєстр. № 4282 від 29.10.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із положеннями законопроекту мінімальний розмір пенсії особам, які пропрацювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах і сільськогосподарських підприємствах (організаціях) не менше як 10 років для чоловіків та 7 років для жінок, встановлюватиметься незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80% заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менше фактичного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Крім того, відповідно до проекту закону за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах і сільськогосподарських підприємствах (організаціях) до страхового стажу пропонується додатково зараховувати по півроку.

Згідно із пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2021 року. При цьому, пунктом 2 цього розділу проекту закону Кабінету Міністрів України, зокрема, доручено затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, а також забезпечити перерахунок пенсій особам, які пропрацювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах і сільськогосподарських підприємствах (організаціях) та яким пенсія призначена до 1 січня 2021 року.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, за прогнозними розрахунками додаткові видатки у 2021 році складуть 54,3 млрд грн, які можуть бути профінансовані за рахунок недопущення укриття  податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, що дасть можливість на першому етапі збільшити надходження до зведеного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 302,8 млрд гривень.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України, оскільки призведе до збільшення дефіциту бюджету Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету. Також відмічено, що прийняття законопроекту потребуватиме вишукання додаткових видатків з державного бюджету, які не будуть забезпечені фінансовим ресурсом.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розміру пенсій особам, які працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах та сільськогосподарських підприємствах (організаціях) (реєстр. № 4282 від 29.10.2020), поданий народними депутатами  України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
 (такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо порядку сплати (перерахування) податку до бюджету» (реєстр. № 5281 від 19.03.2021), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що податковий агент може сплачувати (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб, утриманий з доходів, нарахованих на користь фізичної особи, до місцевого бюджету за місцем податкової адреси фізичної особи – платника податку за заявою такого платника податку.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект враховує інтереси держави і громад, оскільки створює умови для подальшого розвитку окремих регіонів за рахунок справедливого розподілу надходжень від податку на доходи фізичних осіб між місцевими бюджетами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до розбалансування бюджетів, а вартісну величину впливу на показники бюджетів розрахувати неможливо у зв’язку із відсутністю вихідних даних. Водночас Мінфін зауважує, що переходу на застосування запропонованого механізму перерахування податку на доходи фізичних осіб за податковою адресою платника податку (фізичної особи) або за місцем фактичної роботи такої фізичної особи має передувати здійснення відповідних економічних розрахунків і перегляд усіх параметрів механізму формування місцевих бюджетів, при цьому існує ймовірність подальшого утворення невідповідності доходів і видатків бюджету територіальної громади, на території якої платник зареєстрований, але фактично не проживає. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту відмічає, що за пропонованого у законопроекті підходу, який базується на волевиявленні платника податку, не передбачається чіткого закріплення відповідного податку за конкретним бюджетом, що, як наслідок, унеможливлює прогнозування бюджетних надходжень та, відповідно, створює ризики для бюджету щодо належного фінансового забезпечення відповідних бюджетних програм.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Крім того, питання зарахування податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів певним чином унормовано частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України. Відтак, у разі підтримки даної законодавчої ініціативи необхідно внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу України для законодавчого узгодження правових норм, на що також звертають увагу ГНЕУ та Мінфін.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо порядку сплати (перерахування) податку до бюджету» (реєстр. № 5281 від 19.03.2021), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб: збільшення надходжень цього податку до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Положення законопроекту потребують узгодження з відповідними нормами частини другої статті 64 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж» (реєстр. № 4684 від 01.02.2021), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Совою О.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується врегулювати правовий статус Національної комісії з цінних паперів та бірж (далі – Комісія) як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, завдання та повноваження Комісії, порядок призначення та звільнення членів Комісії, питання державного регулювання на ринках капіталу та організованих товарних ринках. Поряд з тим, передбачається внесення пов’язаних змін до окремих законодавчих актів України, зокрема, до Кодексу законів про працю України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про товарні біржі», «Про нотаріат», «Про оплату праці», «Про комітети Верховної Ради України», «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про рекламу», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «Про міжнародні договори України», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», «Про захист персональних даних», «Про безоплатну правову допомогу», «Про судовий збір», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про депозитарну систему України», «Про запобігання корупції», «Про національну поліцію», «Про державну службу», «Про виконавче провадження», «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» та Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація потребує додаткових витрат з державного бюджету на підвищення фінансової спроможності Комісії, а зазначені витрати будуть нівельовані внаслідок ефекту покращення якості державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків, підвищення ефективності роботи зазначених ринків та співмірні з надходженнями до бюджету від застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, законодавства про акціонерні товариства, законодавства про захист прав споживачів.

Щодо положень законопроекту в межах компетенції Комітету з питань бюджету належить зауважити таке.

І. Окремі положення законопроекту суперечать Конституції України та Бюджетному кодексу України (далі – Кодекс).

Зокрема, статтею 27 законопроекту передбачено, що фінансування Комісії, її центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок: 1) надходжень до спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються учасниками ринків капіталу та професійними учасниками організованих товарних ринків відповідно до статті 28 законопроекту; 2) надходжень до спеціального фонду державного бюджету плати за адміністративні послуги, які надаються Комісією; 3) коштів, що надходять для Комісії в рамках програм допомоги ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Крім того, зазначається, що використання таких коштів здійснюється в порядку, затвердженому Комісією, в межах кошторису на відповідний рік.

Згідно з частиною шостою статті 28 законопроекту внески на регулювання сплачуються щороку платниками до спеціального фонду державного бюджету двома частинами до 1 березня та 1 вересня кожного року.

Згідно з частиною третьою статті 29 законопроекту плата за надання Комісією адміністративної послуги зараховується до спеціального фонду державного бюджету.

Статтею 30 законопроекту визначено, серед іншого, що:

Комісія приймає участь у плануванні надходжень і витрат спеціального фонду державного бюджету у порядку, встановленому бюджетним законодавством;

Комісія формує та подає бюджетній раді для затвердження проекти бюджетних запитів, проекти паспортів бюджетної програми, проекти кошторисів, проекти змін до паспортів бюджетних програм. Комісія може передбачати у проекті бюджетного запиту, проекті паспорту бюджетної програми та проекті кошторису створення резерву коштів;

Комісія формує та подає проект бюджетного запиту для затвердження бюджетній раді не пізніше 1 липня року, що передує плановому;

після затвердження відповідних документів Комісія подає їх до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової та бюджетної політики для обов’язкового включення до проекту державного бюджету на відповідний рік в повному обсязі відповідних доходів та видатків;

у разі не затвердження кошторису на відповідний рік до початку календарного року фінансування Комісії до його затвердження здійснюється відповідно до затвердженого кошторису на попередній рік.

Пунктом 11 розділу Х законопроекту пропонується встановити, що у 2021 та у 2022 роках фінансування Комісії здійснюється за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, а починаючи з 2023 року фінансування Комісії здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету.

Пунктом 12 розділу Х законопроекту доручається Кабінету Міністрів України у проекті закону про державний бюджет на 2022 рік передбачити видатки загального фонду державного бюджету на фінансування Комісії в обсязі не меншому, ніж передбачено Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на фінансування Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Такі положення законопроекту не відповідають нормам Конституції України та Кодексу, зокрема:

частині другій статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків);

пункту 51 частини першої статті 2 Кодексу (згідно з яким надається визначення терміну «фінансування бюджету»), оскільки застосоване у законопроекті поняття «фінансування Комісії» не відповідає економічній сутності вказаного терміну;

частині другій статті 4 Кодексу (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету);

пункту 1 частини першої статті 7 (яким визначено принцип єдності бюджетної системи України, що забезпечується серед іншого єдиною правовою базою, єдиним регулюванням бюджетних відносин та єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності);

частині п’ятій статті 13 Кодексу (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет);

частині другій статті 23 (згідно з якою бюджетні призначення встановлюються законом про державний бюджет);

пункту 24 частини другої статті 29 Кодексу (згідно з яким плата за надання адміністративних послуг належить до доходів загального фонду державного бюджету);

частині першій статті 35 Кодексу (згідно з якою головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують складання бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України (далі – Мінфін) відповідно до вимог інструкції з підготовки бюджетних запитів, з урахуванням звітів про виконання паспортів бюджетних програм, а також висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, у терміни та порядку, встановлені Мінфіном);

пункту 5 частини першої статті 40 Кодексу (згідно з яким законом про державний бюджет встановлюються бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету /повноваження головного розпорядника, надане цим Кодексом, законом про державний бюджет, яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування/ за бюджетною класифікацією з обов’язковим виділенням видатків споживання (з них видатків на оплату праці, оплату комунальних послуг і енергоносіїв) та видатків розвитку);

частині першій статті 47 Кодексу (згідно з якою відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів, а порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України).

Загалом порушені у вищенаведених положеннях законопроекту питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства. Частиною другою статті 4 Кодексу встановлено, що якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу.

У зв’язку з цим, варто відмітити, що авторами законопроекту подано системно пов’язаний законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та бірж» (реєстр  № 4686 від 01.02.2021 р.).

Мінфін у своєму експертному висновку також вказує на невідповідність таких положень законопроекту вимогам Кодексу, зауважуючи серед іншого, що положення законопроекту щодо планування фінансування Комісії та включення її бюджетного запиту до проекту державного бюджету на відповідний рік у повному обсязі, затвердження порядку використання коштів та звіту про виконання кошторису (статті 27, 30, 31) потребують узгодження з вимогами Кодексу (статті 20, 33-36, 58), та загалом вважає, що реалізація запропонованих змін матиме наслідком порушення принципу єдності бюджетної системи України.

З приводу даних питань Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку до законопроекту також зауважує, що виглядає некоректним у правовому відношенні викладення у статті 27 законопроекту особливостей планування видатків державного бюджету на фінансування Комісії, оскільки відповідні відносини належать до предмету регулювання Кодексу. Загалом, на думку ГНЕУ, викликає застереження встановлення особливого способу фінансування Комісії, як одного із центральних органів виконавчої влади (частина друга статті 2 законопроекту), шляхом закріплення за нею самостійних джерел фінансування у контексті загального підходу до фінансового забезпечення органів державної влади та норм Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади».

Крім того, статтею 31 законопроекту передбачається з метою забезпечення прозорості та контролю за фінансуванням Комісії утворити бюджетну раду, до складу якої серед іншого включити три особи, визначені Верховною Радою України за поданням комітету Верховної Ради України до предмета відання якого належать питання бюджету.

Таке положення законопроекту не узгоджується з нормами Кодексу, в яких передбачено повноваження Комітету з питань бюджету у бюджетному процесі, включаючи визначені статтею 109 Кодексу повноваження щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Крім того, таке положення законопроекту суперечить пункту 14 розділу ІХ законопроекту щодо доповнення статті 18 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» положенням, згідно з яким комітет, до предмета відання якого належать питання ринків капіталу, призначає членів конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Комісії відповідно до статті 10 Закону України «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж» та членів Бюджетної ради Комісії відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж».

Щодо даного питання ГНЕУ зауважує, що з огляду на особливості конституційно-правового статусу комітет Верховної Ради України не може бути суб’єктом подання кандидатур до конкурсної комісії з призначення на посаду членів Комісії, це зауваження також стосується призначення до Бюджетної ради Комісії трьох осіб, визначених Верховною Радою України за поданням комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету.

ІІ. Щодо впливу положень законопроекту на показники бюджету слід зазначити таке.

На даний час функціонування Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку здійснюється за рахунок коштів загального фонду державного бюджету (у Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено бюджетні призначення за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері фондового ринку» (код 6151010) у сумі 209.794,5 тис. грн та бюджетною програмою «Функціонування центру збору фінансової звітності на основі таксономії за міжнародними стандартами фінансової звітності в єдиному електронному форматі» (код 6151050) у сумі 19.829,6 тис. грн). Законопроектом пропонується здійснювати фінансове забезпечення Комісії у 2021 і 2022 роках із загального фонду державного бюджету (при цьому у 2022 році – не нижче 2021 року), а з 2023 року – за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету.

Статтею 28 законопроекту передбачається запровадити справляння учасниками ринку капіталів та організованих товарних ринків внесків на регулювання, які мають сплачуватися до спеціального фонду державного бюджету, а відповідно до статті 27 законопроекту передбачається спрямування таких надходжень на фінансове  забезпечення Комісії.

Статтею 29 законопроектів передбачається справляння плати за надання Комісією адміністративних послуг із зарахуванням такої плати до спеціального фонду державного бюджету і спрямуванням згідно з статтею 27 законопроекту на фінансове забезпечення Комісії.

Пунктом 49 розділу ІХ законопроекту пропонується внести зміни до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» щодо скасування справляння державного мита за операції з емісії цінних паперів та за реєстрацію деривативів. Згідно з пунктом 15 частини першої статті 64 Кодексу державне мито належить до доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

Статтею 59 законопроекту передбачається застосування Комісією фінансових санкцій (штрафів) за порушення законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, законодавства про акціонерні товариства, законодавства про захист прав споживачів. При цьому статтею 42 законопроекту пропонується визначити, що кошти від сплати штрафів за зазначені порушення зараховуються до загального фонду державного бюджету.

Таким чином, практичне застосування положень законопроекту у разі його прийняття призведе до збільшення доходів і видатків спеціального фонду державного бюджету, зменшення доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування від державного мита, а також до збільшення доходів загального фонду державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень.

Поряд з тим, Мінфін звертає увагу, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, зокрема, положення про:

надання правової допомоги адвокатами членам Комісії, іншим працівникам, залученим експертам;

страхування відповідальності членів Комісії, інших працівників, залучених експертів при виконанні ними робіт та наданні послуг, пов’язаних з виконанням завдань та повноважень Комісії;

відшкодування Комісією шкоди, заподіяної внаслідок дій або бездіяльності Комісії (залучених експертів), у тому числі шкоди, заподіяної внаслідок професійної помилки працівників Комісії (залучених експертів);

виплати винагороди членам громадської ради Комісії та відшкодування їм витрат на проїзд;

умови оплати праці Голови і членів Комісії, уповноваженого на розгляд справ про правопорушення, службовців Комісії;

створення та розвиток комплексної інформаційної системи Комісії;

проведення аудиту річної фінансової звітності Комісії аудиторською фірмою за міжнародними стандартами аудиту.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про Національну комісію з цінних паперів та бірж» (реєстр. № 4684 від 01.02.2021), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Совою О.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету щодо внесків на регулювання та плати за надання адміністративних послуг, зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування щодо державного мита, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування Комісії, а також може призвести до збільшення доходів загального фонду державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту привести його окремі положення у відповідність до вимог Конституції України (статті 95) та Бюджетного кодексу України (насамперед, статей 2, 4, 7, 13, 23, 29, 35, 40, 47), зокрема:

у тексті законопроекту слова «фінансування Комісії» у всіх відмінках замінити словами «фінансове забезпечення Комісії» у відповідному відмінку;

у статті 27 законопроекту частини першу-третю замінити однією частиною такого змісту: «1. Фінансове забезпечення Комісії здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, включаючи кошти, що надходять в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ»;

у частині шостій статті 28 і частині третій статті 29 законопроекту слова «спеціального фонду» виключити;

статтю 30 законопроекту виключити;

абзац третій частини другої статті 31 законопроекту викласти в такій редакції: «три особи, визначені Верховною Радою України»;

пункти 11 і 12 розділу Х законопроекту виключити.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (реєстр. № 5091 від 17.02.2021), внесений народними депутатами України Шуляк О.О., Фрісом І.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Згідно з преамбулою законопроекту відповідний закон визначає особливості, пов’язані з цивільним оборотом об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості, право на виконання будівельних робіт щодо яких отримано з дати набрання чинності відповідним законом, та спрямований на гарантування державою речових прав на об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості.

Законопроектом серед іншого пропонується:

1) внести зміни до статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими передбачається, що:

- за державну реєстрацію спеціального майнового права на майбутній об’єкт нерухомості на підставі заяви про державну реєстрацію права, поданій в паперовій формі або електронній формі, справляється адміністративний збір у розмірі 0,05 мінімальної заробітної плати за кожний майбутній об’єкт нерухомості;

- за державну реєстрацію права довірчої власності на отриманий в управління об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості справляється адміністративний збір у розмірі 0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за державну реєстрацію обтяження майбутніх об’єктів нерухомості, які включено до гарантійної частки, на підставі заяви про реєстрацію права, поданій в паперовій або електронній формі, справляється адміністративний збір у розмірі 0,01 мінімальної заробітної плати за кожний майбутній об’єкт нерухомості;

2) внести зміни до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», згідно з якими запровадити справляння державного мита за посвідчення договорів відчуження об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості у розмірі не більше 1 мінімальної заробітної плати;

3) доручити Кабінету Міністрів України протягом десяти місяців з дня опублікування відповідного закону забезпечити проведення програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва у відповідність з відповідним законом (йдеться про дану законодавчу ініціативу).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного та місцевого бюджетів;

відповідно до пункту 6-1 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України доопрацювання програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно буде здійснюватися за рахунок джерел, визначених пунктом 7-1 частини третьої статті 29 цього Кодексу;

фінансове забезпечення робіт із доопрацювання Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва буде здійснюватися за рахунок коштів, отриманих від міжнародних донорських організацій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у поточному бюджетному періоді. При цьому, зауважено, що надати оцінку вартісної величини впливу законопроекту на показники державного та/або місцевих бюджетів неможливо, оскільки суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування.

Поряд з тим, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів бюджетів від адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і від державного мита.

До законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (реєстр. № 5091 від 17.02.2021), внесений народними депутатами України Шуляк О.О., Фрісом І.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і від державного мита). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

 

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень (реєстр. № 4101-д від 11.11.2020), поданий народним депутатом України – Головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект розроблено з метою забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2021 році шляхом підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни, а також усунення недоліків чинного законодавства.

Законопроектом пропонується, зокрема:

провести індексацію ставок податків, зборів, які визначені в абсолютних значеннях:

- ставки акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку (крім ставок екологічного податку за викиди двоокису вуглецю та за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти) та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України збільшити на 11,6% (з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2020 рік);

- ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води збільшити на 12% (з урахуванням прогнозного індексу цін виробників промислової продукції на 2020 рік);

встановити обмеження (протягом 7 років починаючи з року виникнення такого від’ємного значення) перенесення збитків минулих років щодо податку на прибуток підприємств;

включити до бази оподаткування податком на доходи нерезидентів прибуток нерезидентів від продажу резидентам цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав;

звільнити від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором суми безнадійного податкового боргу, списані контролюючим органом платнику податку, а також суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, суми пені та штрафів, нараховані на ці суми недоїмки, списані платнику єдиного внеску відповідно до законодавства;

тимчасово, до 31 грудня 2025 року (включно), знизити ставку податку на доходи фізичних осіб з 18% до 5% для оподаткування доходів фізичних осіб від надання в оренду або суборенду розташованих в Україні житлових приміщень та/або їх частин, загальна площа яких не перевищує 100 квадратних метрів, нежитлових приміщень (споруд, будівель) та/або їх частин, загальна площа яких не перевищує 300 квадратних метрів;

тимчасово, з 1 січня 2021 року до 1 січня 2023 року, знизити до 14% ставку податку на додану вартість для операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання та комплектуючих за визначеним переліком кодів УКТ ЗЕД;

зменшити ставку акцизного податку на тютюнові відходи з 1367,71 грн до 5 грн за кілограм;

включити для цілей оподаткування тютюнові вироби для електричного нагрівання до визначення поняття «тютюнові вироби»;

відновити застосування штрафних санкцій за несвоєчасну передоплату акцизного податку з тютюнових виробів;

встановити ставку акцизного податку на рівні 0 грн за 1 літр 100% спирту етилового, який використовується для виробництва жиру криля (Euphausia superba);

удосконалити механізм попередження накопичення запасів тютюнових виробів напередодні підвищення ставок акцизного податку;

підвищити з 01 липня 2021 року ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю з 10 грн/т до 15 грн/тонну та передбачити поетапне підвищення ставки до рівня 30 грн/тонну з 1 січня 2024 року (на 5 грн/тонну щороку);

підвищити з 01 липня 2021 року ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти в 2 рази та передбачити їх поступове підвищення щороку із встановленням в 2029 році ставки, яка у 10 разів більша, ніж на початок 2021 року;

диференціювати ставки рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод в залежності від районів річкових басейнів замість басейнів річок;

виключити спектральні коефіцієнти, що застосовуються до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом;

скасувати рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів, замість якої запровадити земельний податок за лісові землі та нелісові землі, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, що становить 10% від бази оподаткування;

розширити перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, а саме: захисні ліси, рекреаційно-оздоровчі ліси, ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, нелісові землі, що надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, та лісові землі, які відповідно до закону протягом податкового (звітного періоду) були зоною надзвичайної ситуації;

зменшити поріг середньоринкової вартості легкових автомобілів, які є об’єктом оподаткування транспортним податком, з 375 до 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року;

замінити діючий збір на обов’язкове державне пенсійне страхування при поданні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю (який справляється за ставкою 10% від вартості основного дорогоцінного металу (золото, срібло, платина, паладій), у перерахунку на вагу чистого металу, що міститься у сплаві, з якого виготовлено ювелірний чи побутовий виріб, а платниками є відповіді фізичні особи та суб’єкти господарювання, які подають відповідні вироби на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю) на збір на обов’язкове державне пенсійне страхування під час торгівлі ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів (який справлятиметься з 2021 року за ставкою 3% від вартості проданих ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, а з 2022 року – 6%, платниками цього збору передбачається визначити суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю відповідними виробами).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття дозволить збільшити надходження податків і зборів до державного бюджету.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету. Зокрема, за оцінкою Мінфіну прийняття з 1 липня 2021 року запропонованих змін в частині індексації акцизного податку, екологічного податку, рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, та рентної плати за спеціальне використання води, а також в частині інших змін в оподаткуванні рентними платежами та місцевими податками дозволить збільшити надходження до державного бюджету на 1 млрд гривень. Разом з тим, Мінфін зауважує, що окремі положення законопроекту матимуть негативний вплив на показники державного бюджету, зокрема:

3,5 млрд грн на рік становитиме недонадходження податку на додану вартість від запровадження 14% ставки ПДВ на окремі товари (перелік понад 400 кодів УКТ ЗЕД) за умови збереження обсягів ввезення на митну територію України таких товарів на рівні 2019 року;

понад 6 млрд грн втрат державного бюджету спричинить зниження з 1367,71 грн до 5 грн за 1 кг (майже у 270 разів) ставки акцизного податку на тютюнові відходи, у разі заміщення хоча б 10% легальної тютюнової продукції нелегальною, виготовленою з таких відходів, або з тютюнової сировини, завезеної під виглядом тютюнових відходів, тобто призведе до створення широкої можливості продажу або імпорту таких відходів (або сировини під виглядом відходів) нелегальними виробниками для виготовлення контрафактних тютюнових виробів;

реалізація пропозиції про зниження ставки податку на доходи фізичних осіб щодо доходів з операцій від надання в оренду або суборенду житлових приміщень та/або їх частин призведе до суттєвих втрат надходжень з цього податку, розмір яких неможливо обрахувати в зв’язку з відсутністю даних щодо обсягів оренди відповідного майна;

у результаті скасування з 1 липня 2021 року рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів втрати зведеного бюджету становитимуть 508,6 млн грн (з них: до загального фонду державного бюджету – 126,4 млн грн; до спеціального фонду державного бюджету – 88,8 млн грн; до загального фонду місцевих бюджетів – 293,4 млн грн), а враховуючи, що скасування рентної плати не передбачає обов’язковості запровадження органами місцевого самоврядування земельного податку за лісові землі, як компенсуючого джерела доходів, це призведе до значних втрат місцевих бюджетів;

запровадження особливостей оподаткування учасників процедури погашення заборгованості на оптовому ринку електричної енергії у відповідності до положень Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилась на оптовому ринку електричної енергії» призведе до втрат бюджету від недонадходження податку на прибуток підприємств при списанні заборгованості відповідно до зазначеної норми;

прийняття пропозицій щодо списання відповідного податкового боргу на період дії Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилась на оптовому ринку електричної енергії» призведе до втрат бюджету, розмір яких буде залежати від обсягів списаного боргу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень (реєстр. № 4101-д від 11.11.2020), поданий народним депутатом України – Головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцевим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів державного та місцевих бюджетів щодо окремих податків і зборів, зокрема, призведе до збільшення доходів від відповідних податків у зв’язку з індексацією їх ставок, та транспортного податку, водночас призведе до втрат доходів від податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств, акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень (реєстр. № 4101-2 від 01.10.2020), поданий народними депутатами України Совою О.Г., Петруняком Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект розроблено з метою забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2021 році та недопущення втрат доходів бюджетів всіх рівнів шляхом забезпечення підвищення податковими органами рівня адміністрування податків та належного виконання ними контролюючої функції.

Законопроектом пропонується, зокрема:

провести індексацію ставок податків, зборів, які визначені в абсолютних значеннях:

- збільшити ставки акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на 11,6% (з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2020 рік);

- збільшити ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на 12% (з урахуванням прогнозного індексу цін виробників промислової продукції на 2020 рік);

запровадити акцизний податок при реалізації у роздрібній торгівлі рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за ставкою у розмірі 5%;

встановити ставку акцизного податку на рівні 0 грн за 1 літр 100% спирту етилового, який використовується для виробництва жиру криля (Euphausia superba);

передбачити, що за обсяги скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, які перевищують ліміти скидання, встановлені у дозволі на спеціальне водокористування, відповідні ставки екологічного податку збільшуються у 10 разів, а у разі відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, екологічний податок справляється за весь обсяг забруднюючих речовин за відповідними ставками, збільшеними у 10 разів;

диференціювати ставки рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод в залежності від районів річкових басейнів замість басейнів річок;

зменшити поріг середньоринкової вартості легкових автомобілів, які є об’єктом оподаткування транспортним податком, з 375 до 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року;

підвищити з 01 січня 2021 року ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю з 10 грн/т до 15 грн/тонну та передбачити поетапне підвищення ставки до рівня 30 грн/тонну з 1 січня 2024 року (на 5 грн/тонну щороку);

підвищити з 01 січня 2021 року ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти в 2 рази та передбачити їх поступове підвищення щороку із встановленням в 2029 році ставки, яка у 10 разів більша, ніж на початок 2021 року;

визначити процедуру зменшення суми екологічного податку (в розмірі не більше 70% обчисленої суми екологічного податку) на суму витрат на освоєння (здійснення) капітальних інвестицій в необоротні активи та/або поточних витрат на охорону довкілля;

передбачити у складі доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, суму коштів, отриману на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій;

встановити, що тимчасово, до 01 січня 2025 року, фінансовий результат до оподаткування:

- зменшується на суму нарахованого у бухгалтерському обліку доходу від продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, за яким виробником електричної енергії не було отримано оплату;

- збільшується на суму оплаченого доходу від продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, на який в попередніх звітних періодах зменшувався фінансовий результат до оподаткування;

- зменшується на суму коштів, що отримані гарантованим покупцем та/або оператором системи передачі з державного бюджету для фінансування виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів із забезпечення збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел відповідно до статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії»;

замінити діючий збір на обов’язкове державне пенсійне страхування при поданні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю (який справляється за ставкою 10% від вартості основного дорогоцінного металу (золото, срібло, платина, паладій), у перерахунку на вагу чистого металу, що міститься у сплаві, з якого виготовлено ювелірний чи побутовий виріб, а платниками є відповіді фізичні особи та суб’єкти господарювання, які подають відповідні вироби на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю) на збір на обов’язкове державне пенсійне страхування під час торгівлі ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів (який справлятиметься з 2021 року за ставкою 3% від вартості проданих ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, а з 2022 року – 6%, платниками цього збору передбачається визначити суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю відповідними виробами).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття дозволить збільшити надходження податків і зборів до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету, але оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробником не надано відповідних фінансово-економічних розрахунків. При цьому Мінфін звертає увагу, що: запропоноване законопроектом звільнення від сплати екологічного податку у вигляді зменшення суми нарахованого екологічного податку (у розмірі до 70%) на суму витрат на освоєння (здійснення) капітальних інвестицій в необоротні активи та/або поточних витрат на охорону довкілля, призведе до зниження бюджетоспроможності фінансування природоохоронних заходів у державі; запровадження запропонованих особливостей оподаткування учасників процедури погашення заборгованості на оптовому ринку електричної енергії України призведе до втрат від недонадходження податків до бюджету.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень (реєстр. 4101-2 від 01.10.2020), поданий народними депутатами України Совою О.Г., Петруняком Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів державного та місцевих бюджетів щодо окремих податків і зборів, зокрема, призведе до збільшення доходів від відповідних податків у зв’язку з індексацією їх ставок, від транспортного податку та акцизного податку з реалізації у роздрібній торгівлі підакцизних товарів, водночас призведе до втрат доходів від акцизного податку, екологічного податку, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень (реєстр. № 4101-3 від 01.10.2020), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Совою О.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект розроблено з метою забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2021 році шляхом підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни, а також усунення недоліків чинного законодавства.

Законопроектом пропонується, зокрема:

провести індексацію ставок податків, зборів, які визначені в абсолютних значеннях:

- збільшити ставки акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку (крім ставок екологічного податку за викиди двоокису вуглецю та за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти) та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на 11,6% (з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2020 рік);

- збільшити ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на 12% (з урахуванням прогнозного індексу цін виробників промислової продукції на 2020 рік);

включити для цілей оподаткування тютюнові вироби для електричного нагрівання до визначення поняття «тютюнові вироби»;

передбачити у складі доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, суму коштів, отриману на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій;

диференціювати ставки рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод в залежності від районів річкових басейнів замість басейнів річок;

передбачити, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості (яке використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання) та будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), що не використовуються для надання послуг зі зберігання товарів (майна) та для надання супутніх послуг, пов’язаних зі зберіганням і обігом товарів (майна);

зменшити поріг середньоринкової вартості легкових автомобілів, які є об’єктом оподаткування транспортним податком, з 375 до 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року;

підвищити з 01 січня 2021 року ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю з 10 грн/т до 15 грн/тонну та передбачити поетапне підвищення ставки до рівня 30 грн/тонну з 1 січня 2024 року (на 5 грн/тонну щороку);

підвищити з 01 січня 2021 року ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти в 2 рази та передбачити їх поступове підвищення щороку із встановленням в 2029 році ставки, яка у 10 разів більша, ніж на початок 2021 року;

замінити діючий збір на обов’язкове державне пенсійне страхування при поданні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю (який справляється за ставкою 10% від вартості основного дорогоцінного металу (золото, срібло, платина, паладій), у перерахунку на вагу чистого металу, що міститься у сплаві, з якого виготовлено ювелірний чи побутовий виріб, а платниками є відповіді фізичні особи та суб’єкти господарювання, які подають відповідні вироби на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю) на збір на обов’язкове державне пенсійне страхування під час торгівлі ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів (який справлятиметься з 2021 року за ставкою 3% від вартості проданих ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, а з 2022 року – 6%, платниками цього збору передбачається визначити суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю відповідними виробами).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття дозволить збільшити надходження податків і зборів до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету, але оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробником не надано відповідних фінансово-економічних розрахунків. При цьому Мінфін зауважує, що: скасування положень щодо звуження пільг для об’єктів нерухомості, які використовуються їх власниками для отримання прибутку (передаються в оренду, лізинг, позичку), може призвести до недонадходжень до місцевих бюджетів податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; розширення кола отримувачів податкової соціальної пільги призведе до зменшення надходжень податку на доходи фізичних осіб до бюджетів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень (реєстр. № 4101-3 від 01.10.2020), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Совою О.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів державного та місцевих бюджетів щодо окремих податків і зборів, зокрема, призведе до збільшення доходів від відповідних податків у зв’язку з індексацією їх ставок та від транспортного податку, водночас призведе до втрат доходів від податку на доходи фізичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

 

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» щодо стимулювання ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України та оптимізації її державного фінансування (реєстр. 4230 від 19.10.2020), поданий народним депутатом України Качурою О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» пропонується, зокрема, скасувати вимогу щодо обов’язкового державного фінансового забезпечення Національної суспільної телерадіокомпанії України (далі – НСТУ) та визначення його розміру /згідно з чинною редакцією закону видатки для цієї телерадіокомпанії передбачаються у державному бюджеті окремим рядком у обсязі не менше 0,2% видатків загального фонду державного бюджету за попередній рік/.

Відповідно запропоновано за умови забезпечення діяльності НСТУ за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, не менше половини одержаних бюджетних коштів спрямовувати на видатки, пов’язані із виробництвом інформаційного, у тому числі аудіовізуального, продукту. Крім того, пропонується надати можливість НСТУ транслювати рекламу, телепродажу, повідомлень про спонсорів на каналах мовлення НСТУ відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством.

Довідково: в державному бюджеті на 2021 рік видатки для НСТУ передбачені в складі видатків Міністерства культури та інформаційної політики України за бюджетною програмою 3802080 «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України» в сумі 2 274,2 млн грн, у тому числі: по загальному фонду – 1 874,2 млн грн, що становить 0,2% від уточненого плану загального фонду державного бюджету на 2020 рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету, в той же час не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, водночас може вплинути на виконання державного бюджету у поточному році, оскільки цей нормативно-правовий акт набуде чинності у день, наступний за днем його опублікування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» щодо стимулювання ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України та оптимізації її державного фінансування (реєстр. № 4230 від 19.10.2020), поданий народним депутатом України Качурою О.А., матиме вплив на показники бюджету (може сприяти оптимізації видатків державного бюджету за умови зменшення обсягу фінансової підтримки Національній суспільній телерадіокомпанії України за рахунок коштів державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинність у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів» (реєстр. № 5270 від 18.03.2021), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Рудик К.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається доповнити розділ XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України новими положеннями, згідно з якими пропонується тимчасово, до 31 грудня 2022 року (включно), визначити особливості здійснення підприємницької діяльності електронними резидентами, зокрема:

ввести нові терміни «адміністратор», «електронна адреса Е-резидента-підприємця», «електронний резидент (Е-резидент)», «електронний резидент-підприємець (Е-резидент-підприємець)» та «інформаційна система
«Е-резидент»;

віднести Е-резидентів до платників єдиного податку третьої групи спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, яка не передбачає сплату податку на додану вартість;

визначити, що податковою адресою Е-резидента-підприємця є місцезнаходження адміністратора (державне підприємство «ДІЯ», що здійснює заходи із створення, адміністрування, технічної підтримки системи
«Е-резидент», яка є складовою частиною Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія» і в рамках якої здійснюється збирання, накопичення, обробка, захист, облік інформації про Е-резидентів);

встановити, що Е-резидент-підприємець:

- може здійснювати виключно визначені види господарської діяльності;

- не може використовувати працю найманих осіб;

- зобов’язаний провадити розрахунки виключно у безготівковій формі;

- зобов’язаний розміщувати в інформаційній системі «Е-резидент» визначену інформацію;

встановити такі ставки єдиного податку для Е-резидентів-підприємців:

- 5% доходу, отриманого від здійснення визначених видів діяльності;

- 18% доходу, отриманого при здійсненні підприємницької діяльності з порушенням встановлених вимог, при цьому, у разі повторного порушення вимог – ставка єдиного податку застосовується у подвійному розмірі;

установити, що:

- фізичні особи - підприємці не мають права включати до складу витрат суми коштів, сплачених на користь Е-резидента-підприємця за виконання робіт або надання послуг, у разі якщо електронні копії договорів та первинні документи, які підтверджують виконання таких робіт або надання послуг, не розміщені в інформаційній системі «Е-резидент»;

платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму витрат, понесених при здійсненні операцій з
Е-резидентами-підприємцями, у разі якщо первинні документи, які підтверджують здійснення таких операцій, не розміщені в системі
«Е-резидент».

Крім того, законопроектом передбачається внесення пов’язаних змін до Цивільного кодексу України /встановивши, що електронні резиденти-підприємці провадять усі розрахунки виключно у безготівковій формі/, а також законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» /в частині виключення електронних резидентів-підприємців з переліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування/ та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» /зокрема, в частині особливостей державної реєстрації
Е-резидентів-підприємців/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття забезпечить встановлення сприятливих умов для ведення бізнесу
е-резидентами в Україні, що створить механізм для залучення нових інвестицій, а також призведе до збільшення доходів державного бюджетів шляхом наповнення його за рахунок податків, що сплачуються е-резидентами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходи бюджетів, а вартісна величина впливу буде залежати від обсягів доходів платників податків, які будуть зареєстровані е-резидентами – платниками єдиного податку третьої групи. Крім того, Мінфін зауважує, що авторами законопроекту не надано інформації, за рахунок та в межах яких бюджетних призначень буде створено інформаційну систему «Е-резидент» та здійснено функції її технічного адміністратора, що не дає можливості визначити вартісну величину впливу на показники бюджету. Загалом Мінфін вважає, що законопроект забезпечить створення в Україні інституту електронного резидентства з метою залучення іноземних спеціалістів ІТ-галузі з країн, що розвиваються, та держав із нестабільною політичною ситуацією, що дасть змогу отримати нові інвестиції та збільшити доходи бюджетів за рахунок податків, що сплачуватимуться е-резидентами.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту відмічає, що пропонована у законопроекті зменшена ставка оподаткування може призвести для її використання в цілях мінімізації податкових платежів, за такого підходу функціонування інституту електронного резидентства може призвести до втрат державного бюджету, у тому числі й через можливі істотні витрати на функціонування інформаційної система «Е-резидент» без гарантій отримання додаткових бюджетних надходжень.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів» (реєстр. № 5270 від 18.03.2021), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Рудик К.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів щодо платежів від
Е-резидентів та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на створення, адміністрування і технічну підтримку інформаційної системи «Е-резидент» залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення заборони особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та членам їх сімей на відкриття та/або використання рахунків і збереження фінансових активів в іноземних банках» (реєстр. № 5351 від 08.04.2021), внесений народним депутатом України Качурою О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується викласти статтю 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення в новій редакції, встановивши адміністративну відповідальність за:

відкриття та/або використання рахунків, а також зберігання фінансових активів в іноземних банках – шляхом накладення штрафу від 5000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

невиконання або несвоєчасне виконання обов’язку щодо здійснення заходів, направлених на приведення рахунків і фінансових активів у відповідність до вимог статті 24-1 Закону України «Про запобігання корупції», – шляхом накладення штрафу від 10000 до 20000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, реалізація положень законопроекту щодо встановлення адміністративної відповідальності шляхом накладання відповідних штрафів може призвести до збільшення доходів державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.

Разом з тим, законопроект є системно пов’язаним і похідним від поданого тим же автором законопроекту "Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо встановлення заборони особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та членам їх сімей на відкриття та/або використання рахунків і збереження фінансових активів в іноземних банках" (реєстр. № 5350 від 08.04.2021), яким передбачається встановити відповідну заборону. Відтак, реалізація положень законопроекту за реєстр. № 5351 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 5350.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету та додаткового фінансового забезпечення. Разом з тим, Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує у запропонованій редакції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення заборони особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та членам їх сімей на відкриття та/або використання рахунків і збереження фінансових активів в іноземних банках» (реєстр. № 5351 від 08.04.2021), внесений народним депутатом України Качурою О.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 5350). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (реєстр. № 5198 від 03.03.2021), внесений народними депутатами України Наливайченком В.О., Цимбалюком М.М.

 

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується збільшити розміри страхової суми, а саме визначити розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у сумі 30 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку на одного потерпілого /згідно з чинною нормою – у розмірі 50 тисяч гривень на одного потерпілого/, а розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, у сумі 60 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку на одного потерпілого /згідно з чинною нормою – у розмірі 100 тисяч гривень на одного потерпілого/.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту забезпечить розвиток обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних забезпечить розвиток обов’язкового страхування цивільно–правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, створить належні умови для отримання потерпілими у дорожньо-транспортних пригодах повного та належного відшкодування шкоди за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а відповідно підвищить якість обслуговування та рівень захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах та довіру до згаданого виду обов’язкового страхування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частини державного бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

Разом з тим, реалізація положень законопроекту може вплинути на фінансово-економічний стан страховиків і страхувальників та відповідно їх платежі до бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (реєстр. № 5198 від 03.03.2021), внесений народними депутатами України Наливайченком В.О., Цимбалюком М.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету від податку на прибуток підприємств – страховиків і підприємств – страхувальників залежно від змін їх фінансово-економічного стану в процесі реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

 

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду ідеології «руського міра» (реєстр. № 5259 від 17.03.2021), поданий народними депутатами України Дундою О.А. та Аліксійчуком О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за пропаганду ідеології "руського міра" у вигляді обмеження волі на строк до десяти років або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань та збільшення доходів внаслідок реалізації конфіскованого майна.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає про такий вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважуючи, що загальний обсяг доходів і видатків оцінити неможливо, оскільки він залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду ідеології «руського міра» (реєстр. № 5259 від 17.03.2021), поданий народними депутатами України Дундою О.А. та Аліксійчуком О.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

 

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності за побутове, адміністративне, економічне, військове, політичне, військово-політичне та інше співробітництво з державою-агресором – колабораціонізм) (реєстр. № 5135 (доопрац.) від 02.03.2021), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Геращенко І.В., Герасимовим А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом зокрема пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 111-1, встановивши кримінальну відповідальність за колабораціонізм, тобто умисне і добровільне співробітництво громадянина України з державою-агресором або її представниками у будь-якій формі, в інтересах держави-агресора і на шкоду національній безпеці України чи її союзників, у вигляді арешту на строк до шести місяців, або виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років, або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб та до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від реалізації конфіскованого майна.

Міністерство фінансів України, також відмічаючи в експертному висновку до даного законопроекту про таке, зауважує, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності за побутове, адміністративне, економічне, військове, політичне, військово-політичне та інше співробітництво з державою-агресором – колабораціонізм) (реєстр. № 5135 (доопрац.) від 02.03.2021), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Геращенко І.В., Герасимовим А.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків та доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження відповідальності за недотримання вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» (реєстр. № 5160 від 25.02.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті серед іншого пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 91-6, встановивши адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері стратегічної екологічної оцінки шляхом впровадження штрафів на посадових осіб у розмірі від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Поряд з тим, змінами до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначається, що складати протоколи про такі правопорушення мають право уповноважені посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів за відповідні правопорушення. Міністерство фінансів України, також відмічаючи в експертному висновку до даного законопроекту про таке, зауважує, що вартісна величина впливу залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження відповідальності за недотримання вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» (реєстр. № 5160 від 25.02.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 149 Кримінального кодексу України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права в частині регулювання кримінальної відповідальності за торгівлю людьми (реєстр. № 5134-1 від 09.03.2021), поданий народним депутатом України Дануцею О.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті серед іншого пропонується встановити кримінальну відповідальність за торгівлю людьми зі створенням загрози загибелі потерпілого у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань та до збільшення його доходів за рахунок реалізації конфіскованого майна.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає про такий вплив, зауважуючи, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 149 Кримінального кодексу України щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права в частині регулювання кримінальної відповідальності за торгівлю людьми (реєстр. № 5134-1 від 09.03.2021), поданий народним депутатом України Дануцею О.А., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за заперечення міжнародних злочинів, агресії Російської Федерації, злочинів, пов’язаних з окупацією Російською Федерацією частини території України, порушення окремими категоріями осіб заборон та обмежень щодо встановлення зв’язків і взаємодії з органами влади Російської Федерації, окупаційними адміністраціями, посилення відповідальності за кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України, довкілля і власності, вчинені на тимчасово окупованій території України» (реєстр. № 5166 від 26.02.2021), поданий народними депутатами України Ясько Є.О., Аліксійчуком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність у вигляді  позбавлення волі на строк до восьми років, або штрафу в розмірі до двадцяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме до 340 000 грн/, зокрема за незаконне позбавлення права власності на тимчасово окупованій території; незаконне видобування, збут, придбання, передачу, пересилання, перевезення, переробку корисних копалин на тимчасово окупованій території України; публічне визнання національними публічними діячами законності окупації Російською Федерацією частини території України; порушення національним публічним діячем, посадовою особою органу державної влади або місцевого самоврядування заборони щодо встановлення зв'язків і взаємодії з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, органами державної влади та місцевого самоврядування Російської Федерації (їх посадовими особами).

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань, а також до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та повідомляється, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників і конкретного виду покарання.

Тому, згідно з вимогами частини першої статті27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за заперечення міжнародних злочинів, агресії Російської Федерації, злочинів, пов’язаних з окупацією Російською Федерацією частини території України, порушення окремими категоріями осіб заборон та обмежень щодо встановлення зв’язків і взаємодії з органами влади Російської Федерації, окупаційними адміністраціями, посилення відповідальності за кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України, довкілля і власності, вчинені на тимчасово окупованій території України (реєстр. № 5166 від 26.02.2021), поданий народними депутатами України Ясько Є.О., Аліксійчуком О.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників (реєстр. № 5124 (доопрац.) від 01.03.2021), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В., Радуцьким М.Б. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України та Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» серед іншого передбачається встановити кримінальну відповідальність за погрозу або насильство щодо медичного або фармацевтичного працівника у вигляді арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на строк до дванадцяти років (нова стаття 350-1 Кримінального кодексу України).

У разі виявлення відповідних правопорушень реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та повідомляється, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників (реєстр. № 5124 (доопрац.) від 01.03.2021), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В., Радуцьким М.Б. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність) (реєстр. № 5144 від 24.02.2021), поданий народними депутатами України Чернєвим Є.В., Кравчук Є.М., Савчук О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 111-1, встановивши кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність – у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до 15 років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої, а також штрафу в розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме до 170 000 гривень/.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету внаслідок застосування штрафних санкцій та реалізації конфіскованого майна, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, відмічає, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Відтак, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність) (реєстр. № 5144 від 24.02.2021), поданий народними депутатами України Чернєвим Є.В., Кравчук Є.М., Савчук О.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за реалізацію (відпуск) лікарських засобів малолітнім особам (реєстр. № 5123-1 від 25.02.2021), поданий народними депутатами України Плачковою Т.М., Бортом В.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 42-5, встановивши адміністративну відповідальність за реалізацію (відпуск) лікарських засобів малолітнім особам у вигляді штрафу на особу, яка безпосередньо здійснює роздрібну торгівлю лікарськими засобами та/або доставку лікарських засобів кінцевому споживачу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне таке порушення – штраф від восьмисот до однієї тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 6 800 до 23 800 гривень/.

Відтак, реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за реалізацію (відпуск) лікарських засобів малолітнім особам (реєстр. № 5123-1 від 25.02.2021), поданий народними депутатами України Плачковою Т.М., Бортом В.П. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо додаткового захисту малолітніх (реєстр. № 5358 від 12.04.2021), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 300 та 301, встановивши кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі від трьох до десяти років за втягнення малолітньої особи до участі у створенні творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість чи дискримінацію або примушування малолітньої особи до участі у створенні таких творів, а також за збут малолітнім чи розповсюдження серед них творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, відмічає, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг оцінити яких оцінити неможливо.

Відтак, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо додаткового захисту малолітніх (реєстр. № 5358 від 12.04.2021), поданий народними депутатами України Гривком С.Д., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за загрозу національним інтересам та національній безпеці України в інформаційній сфері (реєстр. № 5176 від 01.03.2021), поданий народним депутатом України Дундою О.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити новою статею 436-2 Кримінальний кодекс України, встановивши кримінальну відповідальність за публічне невизнання факту збройної агресії Російської Федерації і тимчасової окупації частини території України у вигляді штрафу від трьох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 51 000 до 170 000 грн/або позбавленням волі на строк до трьох років.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за загрозу національним інтересам та національній безпеці України в інформаційній сфері (реєстр. № 5176 від 01.03.2021), поданий народним депутатом України Дундою О.А., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 16 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо застосування відповідальності за вчинення правопорушень до іноземців, які користуються імунітетом (реєстр. № 5250 від 15.03.2021), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Монастирським Д.А., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, спрямований на попередження, виявлення та припинення вчинення порушень Правил дорожнього руху особами, які користуються дипломатичним імунітетом, та передбачає, що стосовно іноземців, які згідно з законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, Кодекс України про адміністративні правопорушення має застосовуватися в частині, що не суперечить міжнародним договорам, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Згідно з висновком Міністерства фінансів України до даного законопроекту розширення кола осіб з числа іноземців, які можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені на території України, може призвести до змін показників бюджету, оскільки одним із видів адміністративного стягнення є штрафи, частина яких належить до доходів Державного бюджету України. Однак, відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення Мінфіном оцінки вартісної величини впливу запропонованих змін на показники бюджету.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 16 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо застосування відповідальності за вчинення правопорушень до іноземців, які користуються імунітетом (реєстр. № 5250 від 15.03.2021), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Монастирським Д.А., Павлюком М.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення законодавства про санкції (реєстр. № 5193 від 02.03.2021), поданий народними депутатами України Ясько Є.О., Мазурашу Г.Г., Жмеренецьким О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом доповнення Кримінального кодексу України новими статтями 110-3 і 209-2 пропонується встановити кримінальну відповідальність за:

порушення обмежень і заборон, встановлених щодо підсанкційних суб’єктів, якщо такі діяння загрожують незалежності України, зміні конституційного ладу насильницьким шляхом, суверенітету і територіальній цілісності держави, національній безпеці чи незаконному захопленню державної влади, у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

умисне порушення вимог законодавства про санкції у вигляді штрафу від двадцяти чотирьох до ста тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань, а також до збільшення доходів за рахунок сплати штрафів та реалізації конфіскованого майна.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту вважає, що його реалізація не потребує фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення законодавства про санкції (реєстр. № 5193 від 02.03.2021), поданий народними депутатами України Ясько Є.О., Мазурашу Г.Г., Жмеренецьким О.С. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо протидії інформаційній війні (реєстр. № 4188 від 05.10.2020), поданий народним депутатом України Дундою О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом, зокрема, встановлюється відповідальність телерадіоорганізації за трансляцію висловів, що містять заперечення факту воєнної агресії Російської Федерації до України, окупації Російською Федерацією частини території України і ведення Російською Федерацією гібридної війни проти України, у вигляді штрафу в розмірі 25% розміру ліцензійного збору.

Реалізація вищевказаного положення законопроекту не потребуватиме додаткових видатків, натомість може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за вказане правопорушення у разі його виявлення, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо протидії інформаційній війні (реєстр. № 4188 від 05.10.2020), поданий народним депутатом України Дундою О.А., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набувати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо уточнення деяких положень та сприяння залученню інвестицій в процесі приватизації» (реєстр. № 5397 від 19.04.2021), внесений народними депутатами України Мовчаном О.В., Третьяковою Г.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується, зокрема, виключити підприємства з виготовлення, ремонту технічних та інших засобів реабілітації для осіб з інвалідністю з переліку об’єктів, які підлягають приватизації, а також включити до такого переліку підприємства з виготовлення та ремонту всіх видів зброї, що перебуває на озброєнні Збройних Сил України, інших утворених відповідно до закону військових формувань, Служби безпеки України.

Крім того, пунктом 3 розділу І законопроекту передбачається пункт 7-2 розділу V Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» викласти у новій редакції, згідно з якою тимчасово, на період встановлення Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), для об’єктів великої приватизації не проводяться аукціони із зниженням стартової ціни, аукціони за методом вивчення цінових пропозицій та викуп.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

законопроект розроблений з метою підвищення ефективного функціонування державних підприємств, які виготовляють та ремонтують технічні засоби реабілітації, в умовах ринкової економіки та створення умов для підвищення ефективності діяльності цих підприємств, впровадженні на їх основі приватно-державного партнерства, зменшення витрат держави на покриття заборгованостей неліквідних підприємств та підприємств із застарілими технологіями, які не користуються попитом на ринку;

законопроект спрямований на відновлення процесу продажу об’єктів великої приватизації на аукціонах, що не передбачають зниження стартової ціни, під час дії карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних з коронавірусною хворобою.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може мати наслідком збільшення обсягу надходжень загального фонду державного бюджету в частині фінансування та сприятиме надходженню до державного бюджету коштів від приватизації об’єктів великої приватизації.

Разом з тим, слід звернути увагу, що порушене пунктом 3 розділу І законопроекту питання вже унормовано Законом України від 30.03.2021 р. № 1365-IX «Про внесення зміни до розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо відновлення проведення аукціонів з продажу об’єктів великої приватизації».

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо уточнення деяких положень та сприяння залученню інвестицій в процесі приватизації» (реєстр. № 5397 від 19.04.2021), внесений народними депутатами України Мовчаном О.В., Третьяковою Г.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (має сприяти виконанню плану надходжень загального фонду державного бюджету від приватизації державного майна, а також може призвести до збільшення таких надходжень залежно від вжиття відповідних заходів з приватизації). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію проо проект Закону України «Про страхування» (реєстр. № 5315 від 29.03.2021), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Аллахвердієвою І.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є оновлення відносин у сфері страхування, загальних правових засад здійснення діяльності зі страхування, а також визначення повноважень Національного банку України із здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за діяльністю страховиків відповідно до кращих міжнародних практик, що дозволить забезпечити функціонування ефективного ринку страхових послуг як невід’ємної частини економіки України та належний рівень захищеності клієнтів.

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про страхування», який регулює відносини у сфері страхування, визначає загальні правові засади здійснення діяльності зі страхування, надання посередницьких послуг і спрямований на посилення захисту прав та законних інтересів клієнтів, у тому числі споживачів, шляхом встановлення вимог до системи управління, платоспроможності страховиків, філій страховиків-нерезидентів на території України та розкриття ними інформації, встановлює вимоги до порядку укладання, обслуговування та виконання договорів страхування і перестрахування, врегульовує питання інформаційного забезпечення договорів страхування і перестрахування та дій, що передують їх укладанню, а також державне регулювання та нагляд у сфері страхування.

При цьому, статтею 121 законопроекту серед заходів впливу передбачається накладання штрафів на страховиків та інших учасників страхового ринку за порушення законодавства у сфері страхування у відповідних розмірах, залежно від виду порушення.

Поряд з тим, пунктом 22 розділу XV законопроекту доручається Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з для набрання чинності відповідним законом:

забезпечити розроблення та перегляд своїх нормативно-правових актів в частині заміни обов’язкового страхування на обов’язкову наявність договору страхування або на безпосереднє здійснення потерпілим компенсаційної виплати з державного бюджету головними розпорядниками бюджетних коштів;

забезпечити розроблення та перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з Національним банком України нормативно-правових актів в частині заміни обов’язкового страхування на обов’язкову наявність договору страхування або на безпосереднє здійснення потерпілим компенсаційної виплати з державного бюджету головними розпорядниками бюджетних коштів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частини державного бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету. Разом з тим, Мінфіном зауважено, що питання відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю працівників у процесі їх трудової діяльності, повинні регулюватися однаково для всіх категорій працівників, виключно Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а безпосереднє здійснення потерпілим компенсаційної виплати з державного бюджету головними розпорядниками бюджетних коштів може призвести до значного навантаження на бюджет. Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути підтриманий з подальшим врахуванням наданих зауважень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про страхування» (реєстр. № 5315 від 29.03.2021), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Аллахвердієвою І.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету від податку на прибуток підприємств – страховиків і підприємств – страхувальників залежно від змін їх фінансово-економічного стану в процесі реалізації даної законодавчої ініціативи, до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення потерпілим компенсаційної виплати залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Голосували: «за» – одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Шаталової С.М. про погодження спрямування коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Міністерству охорони здоров’я на здійснення державної компенсації шкоди, пов’язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 371).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 30.04.2021 № 10.5-08/13237/2-21 (копія звернення роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження спрямування коштів відповідно до підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 371 «Деякі питання державної компенсації шкоди, пов’язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – постанова КМУ № 371).

Постанову КМУ № 371 прийнято з огляду на такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон):

– пунктом 24 статті 14 Закону здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, збільшення заробітної плати працівникам медичних закладів передбачено за рахунок коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету, а саме за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 11 та пунктом 9 статті 12 Закону, за рішеннями Кабінету Міністрів України (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам), погодженими з Комітетом;

– пунктом 9 статті 11 Закону до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині надходжень віднесено податок на прибуток підприємств і дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, що підлягають сплаті як грошове зобов’язання внаслідок усунення порушень законодавства, виявлених у 2020 році Державною аудиторською службою України в результаті ревізії фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі – НАК «Нафтогаз України») за період з 1 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року, акціонерним товариством НАК «Нафтогаз України» та господарськими товариствами, акціонером (засновником, учасником) яких є зазначене товариство;

– пунктом 9 статті 12 Закону до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині фінансування включено надходження від залишу коштів, джерелом формування яких у 2020 році були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за результатами проведення операцій з продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, зазначеної у пункті 31 статті 14 цього Закону, а також за результатами господарської діяльності у 2020-2021 роках/.

Cлід нагадати, що у 2020 році відповідно до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (із змінами) у складі державного бюджету було створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину /довідково: загальний обсяг коштів Фонду COVID-19 становив 80.913.767,82 тис. грн, у тому числі: за загальним фондом – 72.013.767,82 тис. грн, за спеціальним фондом – 8.900.000 тис. грн/.

Законом України від 17.11.2020 № 1006-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Фонду COVID-19, окрім видатків за загальним фондом, було встановлено видатки за спеціальним фондом у сумі 8,9 млрд грн, джерелом покриття яких було визначено: сплату грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у ПАТ «Укрнафта» за результатами операцій продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України» та з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України», грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, а також за результатами господарської діяльності у 2020 - 2021 роках /пункти 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»/.

Варто нагадати про вимоги Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) щодо формування та використання коштів за спеціальним фондом бюджету:

відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення;

відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Враховуючи вказані вище вимоги Кодексу та Закону, залишок коштів, джерелом формування яких у 2020 році були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01.01.2021 р. (включаючи нерозподілені кошти у 2020 р. та розподілені, але невикористані у 2020 р.) становив 6,1 млрд грн /у 2020 р. відповідні надходження були зараховані до спеціального фонду державного бюджету/.

У 2021 році відповідно до рішень Уряду, погоджених з Комітетом /постанов КМУ від 13.01.2021 № 20 і № 23, від 03.02.2021 № 88, від 01.03.2021 № 164, від 17.03.2021 № 221, від 07.04.2021 № 328, від 31.03.2021 № 330 та розпорядження КМУ від 03.03.2021 № 168-р/, кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону, розподілено загалом на суму 6.016,8 млн грн, а залишок нерозподілених коштів становить – 85,55 млн гривень.

Питання щодо здійснення державної компенсації шкоди, пов’язаної із ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від COVID-19, врегульовано чинним законодавством, а саме:

Статтею 9-2 Закону України «Про лікарські засоби» встановлено, що після державної реєстрації вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів для специфічної профілактики коронавірусної хвороби
(COVID-19) під зобов’язання для екстреного медичного застосування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, за рішенням Кабінету Міністрів України має право брати зобов’язання від імені України, пов’язані із закупівлею, застосуванням вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів для специфічної профілактики коронавірусної хвороби
(COVID-19), державна реєстрація яких здійснена відповідно до вимог цієї статті, у тому числі щодо відмови від суверенного імунітету щодо таких зобов’язань, а також звільнення від відповідальності виробника та/або власника реєстраційного посвідчення, включаючи їх працівників, медичних працівників, якщо застосування таких вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів здійснювалось відповідно до інструкції, затвердженої центральним органом виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та інших осіб, які залучені до здійснення заходів, пов’язаних із вакцинацією, за будь-які наслідки, спричинені застосуванням таких вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів для специфічної профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19).

Водночас, у разі настання таких наслідків державою забезпечується здійснення відповідних компенсаційних виплат у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцеві положення» законів України від 19.03.2021 р. № 1353-IX та від 29.01.2021 р. № 1159-IX «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби», Кабінету Міністрів України, зокрема, доручено розробити та впровадити механізм державної компенсації шкоди, пов’язаної із ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від COVID-19.

З урахуванням положень вищезазначеного законодавства підпунктом 1 пункту 2 постанови КМУ № 371 встановлено, що кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону, спрямовуються у 2021 році в розмірі 55 920 тис. грн МОЗ на здійснення державної компенсації шкоди, пов’язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – державна компенсація шкоди), шляхом установлення МОЗ за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання у сумі 55 920 тис. грн за новою бюджетною програмою за рахунок залишку коштів, який утворився станом на 1 січня 2021 р. за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками».

Одночасно, підпунктами 2-5 пункту 2 постанови КМУ № 371 врегульовано підстави та розміри виплати державної компенсації шкоди і порядок надання медичної допомоги особам, які отримали шкоду від вакцинації, та передбачається таке:

– у разі встановлення особі групи інвалідності, пов’язаної із ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, виплата згідно із постановою КМУ № 371 проводиться разово у таких розмірах:

400-кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - для осіб з інвалідністю I групи;

350-кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - для осіб з інвалідністю II групи;

300-кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - для осіб з інвалідністю III групи;

– у разі смерті особи, що настала внаслідок вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, членам сім’ї, батькам, утриманцям померлого  проводиться виплата згідно з цією постановою в 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року;

– у разі отримання виплати на компенсацію шкоди, пов’язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, вакцинами або іншими медичними імунобіологічними препаратами для специфічної профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19) за процедурою Всесвітньої організації охорони здоров’я в рамках глобальної ініціативи “COVAX”, виплати державної компенсації, передбачені цією постановою, не здійснюються;

– надання медичної допомоги особам внаслідок виникнення ускладнень після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, проводиться за рахунок коштів, передбачених програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, або інших джерел, не заборонених законодавством.

Пунктом 1 постанови КМУ № 371 затверджено:

Порядок здійснення державної компенсації шкоди, пов’язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – Порядок здійснення державної компенсації шкоди № 371);

Порядок використання коштів, спрямованих на здійснення державної компенсації шкоди, пов’язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – Порядок використання коштів № 371).

Так, Порядком здійснення державної компенсації шкоди № 371, зокрема, визначено наступне:

– здійснення виплат державної компенсації шкоди у разі встановлення особам інвалідності або смерті осіб, пов’язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, незалежно від часу настання таких подій, вакцинами для специфічної профілактики коронавірусної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які закуповуються за рахунок коштів державного бюджету, та в разі взяття МОЗ за рішенням Кабінету Міністрів України зобов’язань від імені України, пов’язаних із закупівлею, застосуванням вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів для специфічної профілактики коронавірусної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, державна реєстрація яких здійснена відповідно до вимог частини шостої статті 9-2 Закону України «Про лікарські засоби»;

– розслідування та встановлення причинного зв’язку між встановленням особам інвалідності або смертю осіб та застосуванням вакцини здійснюється групою оперативного реагування на несприятливі події після імунізації та оформляється відповідним протоколом розслідування за формою, затвердженою МОЗ;

– особами, які мають право на виплату, є:

особи з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв’язок із застосуванням вакцини;

члени сім’ї та батьки померлої особи, які визначаються відповідно до Сімейного кодексу України;

утриманці померлої особи – діти, на утримання яких померла особа виплачувала або була зобов’язана виплачувати аліменти, та непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлої особи, але мають на це право відповідно до законодавства.

При цьому, у разі відсутності документів, що підтверджують належність до складу сім’ї померлої особи або перебування на її утриманні, статус члена сім’ї або факт утримання встановлюється в судовому порядку;

– виплати призначаються і виплачуються МОЗ разово у разі встановлення особі інвалідності, смерті особи /в рівних частинах особам, які мають право на виплату/;

– перелік документів, що подаються до МОЗ для призначення державної компенсації шкоди;

– видання МОЗ не пізніше ніж через десять робочих днів з дати прийняття комісією рішення про здійснення виплат відповідного наказу та перерахування виплат на поточні рахунки заявників, відкриті в банках, не пізніше ніж через п’ять робочих днів після надходження коштів на рахунок, відкритий у Казначействі;

– підставою для відмови в отриманні виплат є смерть заявника або отримання заявником виплати на компенсацію шкоди, пов’язаної з ускладненнями, що виникли після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, вакцинами або іншими медичними імунобіологічними препаратами для специфічної профілактики коронавірусної хвороби (COVID-19), за процедурою Всесвітньої організації охорони здоров’я в рамках глобальної ініціативи “COVAX”.

Порядком використання коштів № 371, зокрема, встановлено таке:

кошти, виділені відповідно до підпункту 1 пункту 2 постанови КМУ № 371, спрямовуються на здійснення виплати державної компенсації шкоди, за якими головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем визначено МОЗ;

кошти також можуть спрямовуватися на здійснення виплати державної компенсації, інших відшкодувань на користь стягувачів за наслідки, спричинені застосуванням вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів для специфічної профілактики коронавірусної хвороби COVID-19, які пов’язані з ускладненнями, що виникли після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що встановлено рішенням іноземного та/або національного суду, яке набрало законної сили та підлягає виконанню за рахунок бюджетних коштів, у тому числі у зв’язку із зобов’язаннями України перед контрагентами за укладеними договорами (контрактами, угодами, договорами керованого доступу тощо) згідно з частиною шостою статті 9-2 Закону України «Про лікарські засоби».

МОЗ перераховує кошти для виплати державної компенсації шкоди, пов’язаної з ускладненнями, що виникли після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на поточні рахунки, відкриті в банку, особам, які мають право на відповідні виплати;

ведення бухгалтерського обліку, відкриття рахунків, реєстрація, облік бюджетних зобов’язань в органах Казначейства та проведення операцій, пов’язаних з використанням бюджетних коштів, а також складення та подання фінансової і бюджетної звітності про виконання бюджетної програми та використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним витрачанням здійснюються в установленому законодавством порядку.

Пунктом 3 постанови КМУ № 371 доручено МОЗ погодити з Комітетом спрямування видатків, передбаченого підпунктом 1 пункту 2 цієї постанови, а Мінфіну – після зазначеного погодження відкриття нової бюджетної програми та внесення змін до розпису державного бюджету.

У надісланих МОЗ матеріалах зазначається, що визначені розміри державної компенсації шкоди відповідають розмірам компенсацій медичним працівникам у разі отримання ними інвалідності або настанням смерті від коронавірусної хвороби, що здійснюються через Фонд соціального страхування України.

Крім того, вказані суми співставні з іншими одноразовими виплатами, що здійснюються у випадках отримання інвалідності або смерті окремим категоріям працівників в Україні (правоохоронні органи, військові тощо).

Для розрахунку очікуваних випадків компенсацій було використано два підходи для отримання консенсусного значення, а саме:

– Інформація дослідження про безпеку застосування зареєстрованого в Україні лікарського засобу КОМІРНАТІ/COMIRNATY™ (РП: UA/18592/01/01) (далі – Комірнаті), яке було проведено у двох клінічних випробуваннях у 21 744 пацієнтів у віці 16 років та старше, які отримали щонайменше 1 дозу препарату Комірнаті.

Проведеними дослідженнями встановлено, що найчастіше побічною реакцією у суб’єктів дослідження у віці старше 16 років та старше була біль в місці ін’єкції (> 80%), втома (> 60%), біль в м’язах та озноб (> 30%), біль у суглобах (> 20%), підвищена температура та набряк в місці ін’єкції (> 10%). Ці побічні реакції були середньої або помірної інтенсивності і проходили протягом декількох днів після вакцинації, трохи більша частота реактогенності була пов’язана з старшим віком. Тобто, відомі побічні реакції на вакцини Комірнаті не спричиняють серйозних порушень здоров’я вакцинованих, зокрема постійної втрати працездатності чи смерті. Потенційно смертельними може бути лише анафілаксія у випадку несвоєчасно наданої медичної допомоги. Також у рідкісних випадках при важких формах параліча Белла може потребуватись тривале його лікування. Центр контролю захворюваності (США), здійснивши ранній моніторинг безпеки вакцини Pfizer-BioNTech COVID-19, виявив 21 випадок анафілаксії після введення 1 893 360 перших доз такої вакцини (11,1 випадки на мільйон введених доз вакцин).

– Аналіз іншого міжнародного досвіду визначення витрат, необхідних на компенсацію шкоди внаслідок вакцинації від COVID-19. Так, Програма «COVAX no-fault compensation program for AMC eligible economies» передбачає здійснення одноразової компенсації для осіб, які зазнали серйозних побічних реакцій, що призвели до постійної втрати здоров’я або смерті та були пов’язані із введенням закупленої або розповсюдженої вакцини проти COVID-19 через механізм COVAX у будь-якій країні програми «AMC Gavi» у термін до 30 червня 2022 року, та для подальшої компенсації встановлює збір у розмірі 0,1 долара США за кожну дозу вакцини.

Програмою COVAX визначено, що прогнозована потенційна кількість випадків, які підлягатимуть відшкодуванню, становитиме від 750 до 1250 випадків для 525 000 000 осіб у 92 країнах-учасниках COVAX, тобто, моделювання відповідної частоти на 20 млн доз вакцин становить потенційних 28–47 випадків, які підлягатимуть компенсації.

Виходячи із зазначеного, МОЗ поінформувало про те, що до кінця року в Україні очікується отримання близько 20 млн доз вакцини, то відповідно необхідно передбачити витрати у обсязі 55 920 тис. грн (0,1 долара США * 27,96 грн/долар США * 20 000 000 доз).

Окремо необхідно відмітити наступне.

Відповідно до Протоколу Програми COVAX, оприлюдненої на офіційному сайті Програми за посиланням https://covaxclaims.com/program-protocol/, зокрема, встановлено:

– компенсаційні виплати, передбачені цим Протоколом, здійснюватимуться за рахунок фінансових резервів, створених із фонду, спеціально створеного для цієї мети, на основі збору за дозу, що стягується з кожної вакцини, придбаної або наданої через механізм COVAX для використання в країнах, що відповідають вимогам AMC;

– позивачем на компенсаційні виплати може бути будь-який заявник, який відповідає всім наступним вимогам:

є резидентом або громадянином та йому вводили вакцину в країні, що відповідає вимогам АМС, або є бенефіціаром гуманітарного буфера COVAX Facility (або є особою, яка належним чином уповноважена представляти пацієнта, якщо пацієнт помер, є дитиною, інвалідом або іншим чином не має правоздатності подати заяву для себе);

є уповноважений представляти пацієнта, який отримав травму, яка, на думку зареєстрованого медичного працівника, вважається наслідком вакцини або її введення;

подав заявку на компенсацію, використовуючи встановлену форму, разом із усіма супровідними доказами,

не отримував жодної попередньої виплати з будь-якого іншого джерела, включаючи судові винагороди, розрахунки та страхові виплати, як компенсацію за травму;

не має права отримувати компенсацію з будь-якого іншого джерела за заподіяну шкоду;

не має вже розглянутих позовів або вимог про відшкодування шкоди;

погоджується не вимагати будь-яких інших компенсацій за шкоду іншими способами, поки заява очікує на розгляд відповідно до вимог Програми;

не представляє пацієнта, щодо якого діє будь-який застосовний режим санкцій, включаючи санкції Ради Безпеки ООН.

Відтак, виходячи з положень Протоколу Програми COVAX, на який також у своїх матеріалах посилається МОЗ, відповідні кошти мають бути сплачені під час закупівлі вакцини /тобто, враховані у її вартості/, при цьому, заявником отримання такої компенсації визначено не державу, а власне вакциновану особу або його представника у разі документального підтвердження компенсаційного випадку.

Варто зазначити, що подані матеріали не містять достатніх пояснень та обґрунтувань, зокрема, щодо:

визначення загального обсягу коштів для виплат державної компенсації шкоди із застосуванням положень Програми COVAX, зважаючи, що постановою КМУ № 371 встановлено розрахункову одиницю  визначення суми такої виплати – прожитковий мінімум;

кількості осіб, які потенційно зможуть отримати державну компенсацію шкоди /в номінальному виразі та у розрахунку на 1 млн введених доз вакцин/;

застосованого МОЗ розрахункового курсу гривні до долара США /27,96 грн/долар США/ для обчислення обсягу видатків для виплат державної компенсації шкоди, зважаючи на те, що середньорічний обмінний курс гривні у державному бюджеті на 2021 рік враховано курс на рівні 29,1 грн/долар США;

можливості (неможливості) фінансового забезпечення здійснення відповідних виплат у поточному році за рахунок коштів, вже передбачених МОЗ у державному бюджеті.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Яремчук І.М., заступник Міністра охорони здоров’я України Шаталова С.М.

Заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. та член Рахункової палати Яремчук І.М. не висловили заперечень чи зауважень щодо передбаченого постановою КМУ № 371 спрямування коштів.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті, керуючись пунктом 24 статті 14 Закону, пропонується рекомендувати Комітету погодити відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 371 спрямування коштів МОЗ за спеціальним фондом державного бюджету за новою бюджетною програмою у розмірі 55 920 тис. грн на здійснення державної компенсації шкоди, пов’язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, /проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), що було одноголосно підтримано присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами пункту 24 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», погодити відповідно до підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 р. № 371 спрямування у 2021 році коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у розмірі 55 920 тис. грн Міністерству охорони здоров’я на здійснення державної компенсації шкоди, пов’язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, шляхом встановлення Міністерству охорони здоров’я за спеціальним фондом державного бюджету за новою бюджетною програмою обсягу видатків споживання у сумі 55 920 тис. грн за рахунок залишку коштів, який утворився за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» станом на 1 січня 2021 року.

Голосували: «за» – одноголосно.

3. Про погодження передачі бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра цифрової трансформації України Вискуба О.А. про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Міністерству цифрової трансформації за бюджетною програмою 2911040 «Національна програма інформатизації» (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 375-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства цифрової трансформації України (далі – Мінцифри) від 29.04.2021 № 1/03-1-4775 та від 05.05.2021
№ 1/03-2-4873 (копії звернень роздані народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 375-р «Про визначення окремих завдань (проектів) Національної програми інформатизації, їх державних замовників та передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Міністерству цифрової трансформації на 2021 рік».

Відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) у разі передачі відповідно до законодавства повноважень на виконання функцій, завдань або надання послуг, на яке надано бюджетне призначення законом про Державний бюджет України, передача бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого для виконання тих самих функцій, завдань чи послуг здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом. Відповідний порядок передачі бюджетних призначень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Згідно із частиною першою статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років; довгострокових зобов’язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації – після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Пунктом 2 розпорядження Уряду від 28.04.2021 № 375-р пропонується передати бюджетні призначення, передбачені у 2021 році Мінцифри (загальнодержавні видатки та кредитування) у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2911040 «Національна програма інформатизації», в сумі 602 000 тис. грн (видатки розвитку):

Апарату Верховної Ради України для Управління справами Апарату Верховної Ради України з метою розроблення та впровадження інтегрованого рішення «Цифровий комітет» у залі засідань Комітету з питань цифрової трансформації Верховної Ради України № 1034 у будинку по вул. Садовій, 3а, м. Київ – у сумі 6 520 тис. грн (видатки розвитку);

Міністерству аграрної політики та продовольства для Державного агентства рибного господарства з метою впровадження апаратно-програмного комплексу «Система електронного документообігу» – в сумі 2 040 тис. грн (видатки розвитку);

Міністерству внутрішніх справ для Державної служби з надзвичайних ситуацій з метою створення системи управління силами та засобами цивільного захисту для керування силами та засобами в територіальних органах Державної служби з надзвичайних ситуацій – в сумі 19 200 тис. грн (видатки розвитку), з метою модернізації загальнодержавної автоматизованої системи централізованого оповіщення – в сумі 6 400 тис. грн (видатки розвитку), з метою проведення реконструкції територіальних систем централізованого оповіщення – в сумі 2 050 тис. грн (видатки розвитку);

Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства для Державної служби з питань праці з метою модернізації та впровадження системи електронного документообігу – в сумі 3 200 тис. грн (видатки розвитку);

Міністерству розвитку громад та територій для впровадження в промислову експлуатацію та розвитку Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва – в сумі 21 270 тис. грн (видатки розвитку);

Міністерству соціальної політики для створення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) – у сумі 90 400 тис. грн (видатки розвитку);

Міністерству фінансів для Державної аудиторської служби з метою розроблення та впровадження інтегрованої автоматизованої системи підтримки прийняття рішень органу державного фінансового контролю
е-аудитор – у сумі 10 000 тис. грн (видатки розвитку), для Державної податкової служби з метою розроблення та модернізації програмного забезпечення, необхідного для цифрової трансформації у сфері адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску (е-податки), – в сумі 148 000 тис. грн (видатки розвитку) та з метою створення інформаційної системи "Прозора торгівля (е-РРО)" – в сумі 2 000 тис. грн (видатки розвитку);

Міністерству юстиції для створення Єдиної державної електронної системи е-нотаріат – у сумі 31 000 тис. грн (видатки розвитку), для розвитку та модернізації Державного реєстру актів цивільного стану громадян – у сумі 23 730 тис. грн (видатки розвитку); для модернізації програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно – в сумі 41 000 тис. грн (видатки розвитку), для забезпечення розвитку Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, – в сумі 15 770 тис. грн (видатки розвитку);

Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України з метою придбання комп’ютерного та мережевого обладнання для об’єкта будівництва "Ремонт (реставраційний) комутаційного приміщення центру обробки даних Секретаріату Кабінету Міністрів України з переобладнанням його інженерної інфраструктури. Будинок Уряду по вул. Михайла Грушевського, 12/2, у Печерському районі  м. Києва" – в сумі 10 100 тис. грн (видатки розвитку);

Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України для Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей з метою створення державної системи онлайн-моніторингу – в сумі 5 400 тис. грн (видатки розвитку), з метою створення інформаційної системи електронних реєстрів комісії з регулювання азартних ігор та лотерей – в сумі 8 600 тис. грн (видатки розвитку);

Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації для створення програмної платформи для розгортання та супроводження державних електронних реєстрів – у сумі 125 320 тис. грн (видатки розвитку), для створення програмно-технічного комплексу з функціями криптографічного захисту інформації для надання послуг мобільного захищеного доступу до державних інформаційних ресурсів та послуг захищеного мобільного зв’язку – в сумі 30 000 тис. грн (видатки розвитку).

Довідково: Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» Мінцифри (загальнодержавні видатки та кредитування) за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 2911040 «Національна програма інформатизації» встановлено бюджетні призначення в обсязі 602 000 тис. грн (видатки розвитку).

Відтак, розпорядженням Уряду від 28.04.2021 № 375-р запропоновано розподілити весь обсяг бюджетних призначень, передбачених на 2021 рік за бюджетною програмою 2911040 «Національна програма інформатизації».

Інформація щодо передачі бюджетних призначень в розрізі головних розпорядників бюджетних коштів та відповідальних виконавців бюджетних програм відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 375-р роздана народним депутатам України – членам Комітету.

Разом з тим, пунктом 1 розпорядження Уряду від 28.04.2021 № 375-р затверджуються окремі завдання (проекти) Національної програми інформатизації, що фінансуються за рахунок бюджетних призначень за бюджетною програмою 2911040 "Національна програма інформатизації", та їх державні замовники.

Слід звернути увагу, шо положеннями розпорядження Уряду від 28.04.2021 № 375-р щодо запропонованої передачі бюджетних призначень визначено лише головних розпорядників бюджетних коштів, відповідальних виконавців бюджетних програм, заходи, на які будуть спрямовані кошти, та обсяги коштів для їх виконання, проте взагалі не зазначено бюджетних програмам, за якими відповідні заходи будуть здійснюватися.

Необхідно нагадати, що відповідно до вимог бюджетного законодавства цільове спрямування бюджетних  коштів визначається у законі про державний бюджет на відповідний рік шляхом визначення бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетною класифікацією, зокрема, за програмною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету (тобто, за бюджетними програмами) /пункти 4, 8 частини першої статті 2, частина друга статті 10, частина третя статті 20, частина перша статті 30, пункт 5 частини першої статті 40 Кодексу/.

При цьому, частиною другою статті 10 Кодексу передбачено, що програмна класифікація видатків та кредитування бюджету визначається шляхом розподілу видатків та кредитування державного бюджету за бюджетними програмами у законі про Державний бюджет України і може бути уточнена під час виконання державного бюджету при внесенні змін до закону про Державний бюджет України та у разі застосування положень частини шостої статті 23 та частини другої статті 24 Кодексу.

У свою чергу, пунктом 4 постанови Уряду від 12.01.2011 № 18 встановлено, що рішенням Кабінету Міністрів України може визначатися нова назва бюджетної програми без зміни цільового обмеження відповідних бюджетних призначень у разі передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого головного розпорядника бюджетних коштів, у якого відсутні бюджетні програми, що передбачають виконання завдань або надання послуг, аналогічних тим, для виконання яких передаються бюджетні призначення, у тому числі за загальнодержавними видатками і кредитуванням (крім міжбюджетних трансфертів).

Враховуючи вимоги бюджетного законодавства та зважаючи на те, що більшість заходів, на які розпорядженням Уряду № 375-р передбачається передати бюджетні призначення, здійснюються (можуть здійснюватись) в рамках існуючих бюджетних програм, бюджетні призначення, щодо яких встановлено законом про державний бюджет на 2021 рік (наприклад за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади), належало б щодо встановленої цим розпорядженням Уряду передачі бюджетних призначень визначити вже затверджені бюджетні програми відповідно до запланованих заходів.

Натомість підпунктом 2 пункту 3 розпорядження Уряду № 375-р Міністерству фінансів України доручено забезпечити відкриття в разі потреби відповідних бюджетних програм для здійснення видатків, передбачених пунктом 2 цього розпорядження, і внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження Мінцифри передачі бюджетних призначень, передбачених цим розпорядженням, з Комітетом.

За поясненнями щодо зазначеної передачі бюджетних призначень, які наведено у листі Мінцифри, реалізація розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 375-р дозволить у 2021 році реалізувати проекти інформатизації у визначених органах державної влади, підвищить відкритість, прозорість та ефективність їх діяльності, сприятиме розбудові в Україні ефективної системи електронного урядування, впровадженню процесів автоматизації ведення загальнодержавних реєстрів, спрощенню механізму доступу громадян до отримання послуг, виконанню завдань Уряду, зауваживши, що завдання, визначені в розпорядженні Уряду, відповідають пріоритетним напрямам та завданням (проектам) цифрової трансформації на період до 2023 року, що затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 365-р /інтернет-посилання: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/365-2021-%D1%80#Text/.

Слід відмітити, що загальні засади формування, виконання та коригування Національної програми інформатизації визначено Законом України «Про Національну програму інформатизації», зокрема зазначено таке:

завдання Національної програми інформатизації на наступні три роки та обсяги їх бюджетного фінансування на наступний рік щорічно затверджуються Верховною Радою України (стаття 9) /на даний час такі завдання Верховною Радою України не затверджені; востаннє такі завдання затверджувались на 2006 – 2008 роки Постановою Верховної Ради України від 04.11.2005 № 3075-IV/;

формування комплексу взаємопов’язаних завдань Національної програми інформатизації на наступні три роки та програми завдань (робіт) з інформатизації на наступний бюджетний рік проводиться згідно із законодавством України та організовується Генеральним державним замовником за пропозиціями відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування (частина перша статті 13);

відбір завдань (проектів) на етапі формування Національної програми інформатизації проводиться на конкурсних засадах (частина друга статті 13);

обсяги фінансування Національної програми інформатизації з Державного бюджету України визначаються Законом України про Державний бюджет України на наступний бюджетний рік і встановлюються окремим рядком (частина друга статті 24);

галузеві і регіональні програми та проекти інформатизації фінансуються в межах коштів, виділених у Державному бюджеті України та відповідних місцевих бюджетах, коштів, отриманих відповідними виконавцями окремих завдань та проектів інформатизації за надання інформаційних послуг, та інших джерел, не заборонених законодавством України (частина третя статті 24);

пріоритетність фінансування окремих завдань (проектів) Національної програми інформатизації щорічно визначається Кабінетом Міністрів України в межах коштів, затверджених Державним бюджетом України (частина п’ята статті 24);

контроль за виконанням Національної програми інформатизації, її окремих завдань та проектів (або їх частин) здійснюється державними органами та органами місцевого самоврядування у межах своєї компетенції, визначеної законом (частина перша статті 26);

контроль за використанням коштів Державного бюджету України на Національну програму інформатизації, її окремі завдання та проекти (або їх частини) здійснює Рахункова палата. Державні органи і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, які використовують кошти Державного бюджету України на ці цілі, надають Рахунковій палаті інформацію щодо використання цих коштів у порядку, встановленому законодавством (частина шоста статті 26).

Загалом необхідно зауважити, що матеріали, надані у зверненні Мінцифри до Комітету стосовно зазначеної передачі бюджетних призначень, є неповними, а саме відсутня інформація щодо:

критеріїв та порядку відбору пропозицій державних замовників завдань (проектів) для їх виконання за рахунок коштів державного бюджету;

фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків обсягу коштів, визначених для реалізації окремих проектів (завдань);

перспективи виконання завдань (проектів), визначених пріоритетними напрямами та завданнями (проектами) цифрової трансформації на період до 2023 року /розпорядження Уряду від 17.02.2021 № 365-р/ та які не включено до окремих завдань (проектів), виконання яких здійснюється в рамках бюджетної програми 2911040 "Національна програма інформатизації";

можливості залучення інших джерел фінансування для виконання завдань, визначених пріоритетними напрямами та завданнями (проектами) цифрової трансформації на період до 2023 року, окрім коштів, передбачених за бюджетною програмою 2911040 "Національна програма інформатизації".

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Задорожній М.М., Герман Д.В., а також заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Яремчук І.М. та перший заступник Міністра цифрової трансформації України Вискуб О.А.

Заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. та член Рахункової палати Яремчук І.М. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеної передачі бюджетних призначень.

Голова підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі Герман Д.В., наголосивши на пріоритетності передбачених програмою Президента України «Країна в смартфоні» проектів цифрової трансформації, поінформував, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному ним підкомітеті пропонується Комітету погодити встановлену розпорядженням Уряду від 28.04.2021 № 375-р передачу бюджетних призначень /проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету/. Водночас голова підкомітету Герман Д.В. звернувся до представника Мінцифри у робочому порядку надати Комітету більш розгорнуті презентації щодо окремих проектів з інформатизації та забезпечити можливість депутатського контролю над реалізацією цих проектів.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Германом Д.В. пропозицію щодо погодження встановленої розпорядженням Уряду № 375-р передачі бюджетних призначень. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити передачу бюджетних призначень, передбачених у 2021 році Міністерству цифрової трансформації (загальнодержавні видатки та кредитування) у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2911040 "Національна програма інформатизації", в сумі 602 000 тис. грн (видатки розвитку), окремим головним розпорядникам коштів державного бюджету відповідно до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 375-р.

Голосували: «за» – 22, «проти» – 0, «утрималися – 2, «не голосували» – 9.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Замлинського Р.Т. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 р. № 425-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції) від 13.05.2021 р. № 22/9.3-2551-21 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 р. № 425-р «Про розподіл у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України» (далі – розпорядження КМУ № 425-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінреінтеграції за загальним фондом передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (далі – субвенція), за бюджетною програмою 3911020 у сумі 125 000 тис. грн (видатки розвитку) без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.

Розпорядженням КМУ № 425-р, виходячи з положень частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України та встановлених бюджетних призначень, здійснено розподіл частини субвенції в обсязі 26 153,2 тис. грн (20,9% загального обсягу) між місцевими бюджетами Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Луганської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Харківської, Хмельницької та Чернігівської областей (згідно з додатком до цього розпорядження). Нерозподілений залишок субвенції порівняно із затвердженим на 2021 рік обсягом становить 98 846,8 тис. гривень.

Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 р. № 769 (із змінами), згідно з якими визначено таке:

1) субвенція спрямовується на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, зокрема на:

будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності, в тому числі об’єктів соціального призначення, для надання житлових приміщень внутрішньо переміщеним особам;

реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам;

придбання у комунальну власність житла для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам;

придбання обладнання і програмного забезпечення для оформлення та видачі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм для центрів надання адміністративних послуг, розміщених в населених пунктах, що розташовані поблизу контрольних пунктів в’їзду/виїзду, з метою спрощення доступу до отримання адміністративних послуг для населення, яке проживає в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, та в окремих населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;

2) субвенція надається на заходи, строк реалізації яких становить не більше ніж один рік у разі співфінансування з місцевих бюджетів в розмірі не менше 30% та за наявності проектної документації;

3) пріоритетним критерієм розподілу субвенції в частині житла є ціна за 1 кв. метр на придбання, будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності та кількість внутрішньо переміщених осіб, яким буде надано таке житло. У випадку однакової ціни та кількості внутрішньо переміщених осіб, яким буде надано таке житло, додатковим критерієм розподілу субвенції є відсоток внутрішньо переміщених осіб в територіальній громаді щодо загальної кількості її жителів;

4) виконавчі органи відповідних місцевих рад, а в разі їх відсутності відповідні військово-цивільні адміністрації подають переліки об’єктів і заходів до Мінреінтеграції для погодження та в місячний строк після такого погодження подають Мінреінтеграції інформацію про затверджені місцевими бюджетами обсяги співфінансування та суми субвенції в розрізі кожного заходу. На підставі зазначеної інформації Мінреінтеграції здійснює підготовку і внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України відповідного проекту розподілу субвенції між місцевими бюджетами.

У наданій Мінреінтеграції до Комітету інформаційній довідці щодо розгляду переліку об’єктів та заходів, що можуть реалізовуватися за рахунок субвенції, повідомляється про таке:

на засіданнні відповідної комісії 23.02.2021 р. розглянуто 52 пропозиції органів місцевого самоврядування, з яких схвалено 36 пропозицій, внесено на розгляд Уряду 23 пропозиції, щодо яких отримано інформацію про співфінансування з відповідних місцевих бюджетів;

за рахунок розподіленого згідно з розпорядженням КМУ № 425-р обсягу субвенції планується придбати на вторинному ринку нерухомого майна у комунальну власність 78 квартир (у тому числі: 19 однокімнатних, 40 двокімнатних, 18 трикімнатних та 1 п’яти кімнатну) та 3 будинки;

опосередкована вартість 1 кв. метра зазначених об’єктів нерухомості становить у визначених територіальних громадах: Дніпропетровської області: Слобожанській селищній – 9 259,5 грн, Ілларіонівській селищній – 6 273,8 грн, Павлоградській міській – 9 413 грн; Донецької області: Лиманській міській – 7 415 грн, Добропільській міській – 6 310,7 грн, Краматорській міській – 13 617,5 грн, Покровській міській – 13 612 грн; Житомирської області: Горщиківській сільській – 3 230,8 грн, Овруцькій міській – 8 467,6 грн; Запорізької області: Новобогданівській сільській – 2 222,2 грн, Бердянській міській – 12 815 грн; Коломийській міській Івано-Франківської області – 11 857,4 грн; Луганської області: Троїцькій селищній – 10 527 грн, Білолуцькій селищній – 5 967,4 грн, Старобільській міській – 9 784,9 грн; Миколаївської області: Веселинівській селищній – 9 574,5 грн, Первомайській міській – 8 944,4 грн; Оржицькій селищній Полтавської області – 6 319,1 грн, Шосткинській міській Сумської області – 6 901,4 грн; Первомайській міській Харківської області – 6 295,6 грн; Хмельницької області: Волочиській міській – 11 776 грн, Городоцькій міській – 10 172,4 грн; Бобровицькій міській Чернігівської області – 7 483,7 грн і є нижчою за встановлену наказом Мінрегіону від 16.12.2020 № 311 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України» вартість 1 кв. метра загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) у Дніпропетровській (12 828 грн), Донецькій (13 898 грн), Житомирській (11 631 грн), Запорізькій (12 815 грн), Івано-Франківській (11 898 грн), Луганській (12 692 грн), Миколаївській (13 212 грн), Полтавській (11 765 грн), Сумській (12 413 грн), Харківській (13 907 грн), Хмельницькій (12 734 грн), Чернігівській (13 248 грн) областях.

Інших розрахунків, пояснень та обґрунтувань щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами не надано.

Довідково: Використання субвенції за 2019 рік згідно із звітом Казначейства становило 81,5%, до державного бюджету повернуто з місцевих бюджетів як невикористані 5,5 млн грн або 19,5% коштів, що надійшли.

На 2020 рік субвенцію було передбачено у сумі 20 млн грн, кошти розподілено у червні-листопаді, використано 83,4% такого обсягу, до державного бюджету повернуто з місцевих бюджетів як невикористані 3,3 млн. грн або 19,9% коштів, що надійшли (загалом за 2017 – 2020 роки до державного бюджету повернуто 12,6 млн грн). Такий стан виконання обумовлений зволіканням із розподілом субвенції та свідчить про недостатній контроль за ефективним та результативним використанням бюджетних коштів.

При цьому у матеріалах Мінреінтеграції не надано інформації про вивчення та аналіз причин неповного освоєння субвенції у попередні роки та вжиті заходи з її ефективного використання у 2021 році, оскільки передбачений на поточний рік обсяг субвенції на 105 000 тис. грн або у 6,3 рази більше ніж на 2020 рік.

Інформацію щодо використання субвенції у 2019 – 2020 роках та розподілу її обсягу у 2021 році роздано народним депутатам України – членам Комітету.

Довідково: за звітними даними Казначейства про виконання державного бюджету за січень-квітень 2021 року за бюджетною програмою 3911020 видатки не здійснювалися.

 

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Яремчук І.М. та перший заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Замлинський Р.Т.

Заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. та член Рахункової палати Яремчук І.М. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного розподілу субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл субвенції відповідно до розпорядження КМУ № 425-р (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, у сумі 26 153,2 тис. гривень згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 р. № 425-р.

Голосували: «за» – одноголосно.

4. Слухали:

Інформацію голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету з питань бюджету Забуранної Л.В. про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами (реєстр. № 5304).

Відмітили:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами (реєстр. № 5304 від 25.03.2021 р.), поданий народними депутатами України Демченком С.О., Костіним А.Є. та іншими /далі – законопроект № 5304/, 27 квітня 2021 року Верховною Радою України прийнято за основу з дорученням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ доопрацювати законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні (згідно з Постановою Верховної Ради України від 27.04.2021 р. № 1410-ІХ).

Законопроектом запропоновано внести зміни до:

додатка № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/, передбачивши за загальним фондом державного бюджету збільшення для Державної судової адміністрації України /далі – ДСА/ видатків споживання за бюджетною програмою 0501020 «Здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ правосуддя» на 600.000 тис. грн (з них оплата праці – на 412.391,5 тис. грн) та зменшення для Міністерства молоді та спорту України /далі – Мінмолодьспорт/ видатків споживання на 600.000 тис. грн за бюджетною програмою 3401120 «Підготовка та участь національних збірних команд в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх»;

додатка № 7 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» до Закону, виклавши такий додаток у новій редакції, в якій за загальним фондом державного бюджету передбачено відповідне збільшення для ДСА видатків споживання за бюджетною програмою 0501020 «Здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ правосуддя» загалом на 600.000 тис. грн (з них оплата праці – на 412.391,5 тис. грн), у т.ч. для: апеляційних загальних судів – на 37.089 тис. грн, апеляційних господарських судів – на 7.649,5 тис. грн, апеляційних адміністративних судів – на 10.377,1 тис. грн, територіальних управлінь ДСА та місцевих судів – на 544.884,4 тис. грн, а також у двох рядках щодо видатків територіального управління ДСА в Волинській області передбачено зміну назв двох судів, а саме: слова «Камінь-Каширський районний суд» змінено словами «Камінь-Каширський окружний суд», слова «Ківерцівський районний суд» – словами «Ківерцівський окружний суд» (при цьому ДСА підтвердила необхідність таких змін назв судів).

Відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України у встановлені строки /не пізніше 11 травня 2021 року/ до Комітету надійшли пропозиції щодо законопроекту, згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 663 пропозиції. При цьому, слід відмітити, що понад 96 відсотків від загальної кількості пропозицій подано такими народними депутатами України: Пузійчуком А.В. – 558 пропозицій (84% відповідно), Поляковим А.Е. – 79 пропозицій (12% відповідно).

Разом з тим, переважна частина  поданих пропозицій безпосередньо не стосується предмета правового регулювання законопроекту, хоча відповідно до частини першої цієї статті пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.

При цьому більшість поданих пропозицій подано без фінансово-економічного обґрунтування і відповідних розрахунків, що ускладнює проведення належної експертної оцінки щодо їх обґрунтованості та економічної доцільності. Разом з тим, такі пропозиції переважно не містять конкретного джерела покриття запропонованих додаткових витрат державного бюджету, а відтак призведуть до розбалансування бюджетних показників (загалом подані пропозиції передбачають майже 220 млрд грн додаткових видатків державного бюджету). Слід нагадати, що відповідно до частини першої статті 52 та частини першої статті 53 Бюджетного кодексу України зміни до закону про Державний бюджет України можуть вноситися, зокрема, у разі перевиконання за підсумками трьох кварталів надходжень загального фонду державного бюджету, врахованих у розписі Державного бюджету України на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків, що визнається на підставі офіційних висновків Рахункової палати та Міністерства фінансів України.

З приводу окремих пропозицій до законопроекту щодо бюджетного забезпечення органів судової влади варто зазначити наступне:

- народними депутатами України Демченком С.О., Крульком І.І. подано пропозиції, що передбачають збільшення видатків споживання за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» на 142.050,7 тис. грн за рахунок зменшення за загальним фондом видатків за бюджетними програмами: 0851010 «Здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом» на 65.000 тис. грн (видатки розвитку); 0851020 «Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду» на 70.000 тис. грн (видатки розвитку); 0951010 «Здійснення правосуддя Вищим судом з питань інтелектуальної власності» на 3.380,8 тис. грн, у т.ч. видатки споживання – на 3.210,8 тис. грн (з них: оплата праці – на 2.504,3 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – на 16 тис. грн), видатки розвитку – на 170 тис. грн; 0951020 «Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого суду з питань інтелектуальної власності» – на 3.669,9 тис. грн, у т.ч. видатки споживання – на 3.649,9 тис. грн (з них: оплата праці – на 2.960,2 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – на 8,5 тис. грн), видатки розвитку – на 20 тис. грн. При цьому, авторами пропозиції додаток № 2 до законопроекту (щодо внесення змін до додатка № 7 до Закону) викладається у новій редакції та додано як додаток до пропозиції в електронному форматі.

На запит Комітету до Кабінету Міністрів України (лист від 12.05.2021 № 04-13/3-2021/155985, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо поданих до законопроекту народними депутатами України Демченком С.О., Крульком І.І. пропозицій:

Міністерство фінансів України (лист від 14.05.2021
№ 08020-01/1-2/15108, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) повідомило про те, що не заперечує стосовно збільшення видатків за бюджетною програмою 0501020 на 142.050,7 тис. грн за рахунок зменшення окремих видатків за бюджетними програмами щодо забезпечення діяльності Вищого антикорупційного суду і Вищого суду з питань інтелектуальної власності. При цьому, Міністерство фінансів України зазначає, що можливість зменшення видатків Вищого антикорупційного суду на 135.000 тис. грн і Вищого суду з питань інтелектуальної власності на 7.050,7 тис. грн підтверджена цими судами;

У свою чергу, Державна судова адміністрація (лист від 18.05.2021
№ 11-9670/21, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) повідомила про підтримку в черговий раз проекту закону та пропозицій, поданих народними депутатами України Демченком С.О., Крульком І.І., однак констатує, що це лише частково дозволить врегулювати питання щодо оплати праці працівників апарату судів та створення належних умов для функціонування судів, але не дозволяє вирішити проблему неналежного фінансового забезпечення діяльності судів у цілому. При цьому повідомляється, що у разі прийняття проекту закону фонд оплати праці працівників судів становитиме 3268,9 млн грн, що забезпечить середній рівень заробітної плати у розмірі 10859 грн, однак невирішеними залишаються проблеми щодо забезпечення судів у 2021 році видатками на оплату комунальних послуг та енергоносіїв і видатками розвитку.

- пропозиції народних депутатів України Пузійчука А.В. та Івченка В.Є. передбачають виключення положень законопроекту щодо збільшення видатків для органів судової влади (включаючи розподіл за напрямами та установами) та спрямування на інші бюджетні програми, чим нівелюється власне мета підготовки законопроекту та його предмет регулювання.

За підсумками опрацювання пропозицій у підкомітеті з питань видатків державного бюджету Комітету за участю представників Міністерства фінансів України та Рахункової палати в остаточній редакції законопроекту пропонується врахувати такі пропозиції (включаючи пропозиції, зазначені у рішенні Комітету з питань бюджету від 14.04.2021 р. щодо підготовки законопроекту за реєстр. № 5304 до розгляду у першому читанні):

1) розділ І викласти в такій редакції «1. Внести зміни до додатків № 3 та № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (Відомості Верховної Ради України, 2021 р., № 16, ст. 144; із змінами, внесеними законами України від 29 січня 2021 року № 1158-IX, від 15 квітня 2021 року № 1393-IX та від 29 квітня 2021 року № 1434-ІХ) відповідно до додатків № 1 та № 2 до цього Закону, виклавши додаток № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у новій редакції.»;

/техніко-юридична поправка для приведення у відповідність до вимог нормо-проектувальної техніки/

2) розділ ІІ законопроекту викласти в такій редакції: «2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.»;

/техніко-юридична поправка для приведення у відповідність до вимог нормо-проектувальної техніки/

3) у додатку № 1:

назву додатка викласти у такій редакції: «Зміни до додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік"»;

/техніко-юридична поправка для приведення у відповідність до вимог нормо-проектувальної техніки/

включити рядок «Всього:» з затвердженими підсумковими показниками видатків державного бюджету (з урахуванням законів України від 15 квітня 2021 року № 1393-IX та від 29 квітня 2021 року № 1434-ІХ), передбачивши їх уточнення за загальним фондом шляхом збільшення видатків на оплату праці на 412.391,5 тис. грн;

/для узгодження правових норм, недопущення розбалансування бюджетних показників та визначення підсумкових показників щодо видатків державного бюджету відповідно до попередньо прийнятих Верховною Радою України законів про внесення змін до державного бюджету на 2021 рік/

уточнити показники видатків державного бюджету, передбачених Мінмолодьспорту за кодами 3400000, 3401000 і 3401120, відповідно до показників за цими кодами, змінених Законом України від 15 квітня 2021 року № 1393-IX;

/для узгодження правових норм, недопущення розбалансування бюджетних показників та визначення підсумкових узагальнюючих показників щодо видатків державного бюджету відповідно до попередньо прийнятих Верховною Радою України законів про внесення змін до державного бюджету на 2021 рік/

за загальним фондом збільшити видатки споживання за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» на 142.050,7 тис. грн за рахунок зменшення видатків за бюджетними програмами: 0851010 «Здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом» на 65.000 тис. грн (видатки розвитку), 0851020 «Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду» на 70.000 тис. грн (видатки розвитку), 0951010 «Здійснення правосуддя Вищим судом з питань інтелектуальної власності» на 3.380,8 тис. грн (видатки споживання – на 3.210,8 тис. грн (з них: оплата праці – на 2.504,3 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – на 16 тис. грн), видатки розвитку – на 170 тис. грн), 0951020 «Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого суду з питань інтелектуальної власності» – на 3.669,9 тис. грн (видатки споживання – на 3.649,9тис. грн (з них: оплата праці – на 2.960,2 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – на 8,5 тис. грн), видатки розвитку – на 20 тис. грн). У зв’язку з чим, доповнити додаток рядками за кодами 0850000, 0851000, 0851010, 0851020, 0950000, 0951000, 0951010, 0951020, відобразивши зазначені зміни, та уточнити показники у рядку «Всього:», передбачивши збільшення видатків споживання – на 135.190 тис. грн, зменшення видатків на оплату праці – на 5.464,5 тис. грн, на комунальні послуги та енергоносії – на 24,5 тис. грн та видатків розвитку – на 135.190 тис. грн;

/для узгодження правових норм, недопущення розбалансування бюджетних показників та визначення підсумкових узагальнюючих показників щодо видатків державного бюджету відповідно до підтриманої пропозиції народних депутатів Демченка С.О., Крулька І.І./;

4) додаток № 2 до законопроекту викласти як додаток № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у новій редакції, врахувавши пропозицію народних депутатів Демченка С.О., Крулька І.І. (уточнену редакцію цього додатка у зв’язку із збільшенням за загальним фондом видатків споживання за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» на 142.050,7 тис. грн і відповідно уточненням розподілу додаткового обсягу видатків між місцевими та апеляційними судами), зберігши при цьому викладені у цьому додатку до законопроекту на перше читання найменування установ «Камінь-Каширський окружний суд» та «Ківерцівський окружний суд» (замість відповідно «Камінь-Каширський районний суд» та «Ківерцівський районний суд»).

Разом з тим, пропонується відхилити пропозиції, що не мають джерел покриття запропонованих додаткових витрат державного бюджету, призведуть до розбалансування бюджетних показників, не містять фінансово-економічних розрахунків або не узгоджуються між собою.

Слід звернути увагу, що у порівняльній таблиці до законопроекту через встановлений формалізований вигляд такої таблиці технічно неможливо у ній відобразити: у графі «Редакція, прийнята в першому читанні» – у повному обсязі зміст додатків № 1 і № 2 до законопроекту /щодо змін до додатків № 3 і № 7 до Закону/, який має велику кількість граф і показників; у графі «Законопроект, запропонований головним комітетом в остаточній редакції» – остаточну редакцію цих додатків до законопроекту за формами, затвердженими Законом.

Загалом пропонується врахувати 9 пропозицій (з них 1 – врахувати в уточненій редакції) і відхилити 654 пропозиції та рекомендувати Верховній Раді України законопроект прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок (порівняльна таблиця до законопроекту та додатки № 1 і № 2 до законопроекту в остаточній редакції надані народним депутатам України – членам Комітету та додаються).

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Лаба М.М, Забуранна Л.В., Молоток І.Ф., народні депутати України Демченко С.О. та Буймістер Л.А, заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Яремчук І.М. та т.в.о. Голови ДСА Сальніков О.О.

 

Голова підкомітету Забуранна Л.В. поінформувала членів Комітету про результати проведеної роботи з доопрацювання до другого читання законопроекту за реєстр. № 5304 в очолюваному нею підкомітеті за участю представників Мінфіну та Рахункової палати, і в остаточній редакції законопроекту запропонувала, зокрема, врахувати:

техніко-юридичні пропозиції (включаючи ті, які було зазначено у рішенні Комітету щодо підготовки законопроекту до розгляду у першому читанні), які пов’язані із належним оформленням законопроекту, забезпеченням узгодження правових норм, недопущення розбалансування бюджетних показників та визначення підсумкових показників щодо видатків державного бюджету відповідно до попередньо прийнятих Верховною Радою України законів про внесення змін до державного бюджету на 2021 рік /пропозиції народного депутата Забуранної Л.В. за номерами 3, 6, 7, 8, 9, 15, 239 у порівняльній таблиці до законопроекту/;

пропозицію щодо збільшення видатків споживання на здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами на 142,1 млн грн (з розподілом вказаних коштів між судами) за рахунок зменшення окремих видатків на забезпечення діяльності Вищого антикорупційного суду і Вищого суду з питань інтелектуальної власності /пропозиції н.д. Демченка С.О., Крулька І.І. за номерами правки 12 та 240 (в уточненій редакції) у порівняльній таблиці до законопроекту/. В підтримку цієї пропозиції висловились Мінфін та Державна судова адміністрація.

Крім того, головою підкомітету Забуранною Л.В. було зазначено про те, що загалом пропонується врахувати 9 пропозицій /за номерами 3, 6, 7, 8, 9, 12, 15, 239 і 240 (в уточненій редакції)/, відхилити 654 пропозиції, що не мають джерел покриття додаткових видатків, призведуть до розбалансування бюджетних показників, не містять фінансово-економічних розрахунків або нівелюють предмет регулювання законопроекту.

Таким чином, запропоновано Комітету рекомендувати Верховній Раді законопроект № 5304 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту, та внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту та у разі прийняття інших законопроектів щодо змін до державного бюджету на 2021 рік до розгляду зазначеного законопроекту.

З даного питання висловився співавтор законопроекту, народний депутат України Демченко С.О. та звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати підготовлений у Комітеті до другого читання законопроект. Т.в.о. Голови ДСА Сальніков О.О. також виступив з цього питання та закликав народних депутатів України – членів Комітету підтримати законопроект.

Заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. і член Рахункової палати Яремчук І.М. висловилися про підтримку підготовленого у Комітеті до другого читання законопроекту № 5304.

У ході обговорення народний депутат Лаба М.М. вніс пропозицію окремо розглянути запропоновані підкомітетом до відхилення поправки № 219, 220, 221, 222, 223, автором яких він є, а для збалансування пропозицій передбачити збільшення надходжень від податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування. Заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. висловив сумніви щодо реалістичності запропонованого джерела покриття видатків, зокрема, було зазначено про необхідність підтвердження факту перевиконання зазначеного податку.

Крім того, народний депутат Буймістер Л.А. наполягла на окремому розгляді поправки № 224, співавтором якої вона є і яка підкомітетом запропонована до відхилення.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. зазначив, що у законопроекті № 5308, прийнятому Верховною Радою України 29 квітня 2021 року, передбачено кошти для реалізації інфраструктурних проектів та розвиток соціально-культурної сфери, за рахунок яких можуть бути реалізовані пропозиції, озвучені народним депутатом Буймістер Л.А.

Заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. підтвердив, що зазначений Закон України знаходиться на підписі у Президента України і передбачає акумуляцію коштів для реалізації таких заходів.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесені народними депутатами Лабою М.М. та Буймістер Л.А. пропозиції про підтримку поправок № 219, 220, 221, 222, 223, 224. За результатами голосування за кожну із зазначених поправок окремо, вони не були підтримані більшістю присутніх на засіданні членів Комітету та є відхиленими.

Підсумовуючи, голова підкомітету Забуранна Л.В. внесла пропозицію ухвалити таке рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 5304 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту, та внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту та у разі прийняття інших законопроектів щодо змін до державного бюджету на 2021 рік до розгляду зазначеного законопроекту.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 5304 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту, та внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту та у разі прийняття інших законопроектів щодо змін до державного бюджету на 2021 рік до розгляду зазначеного законопроекту. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

Ухвалили:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами (реєстр. № 5304) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту та у разі прийняття інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» до розгляду зазначеного законопроекту.

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 5304 в цілому як закону Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести до нього необхідні редакційні і техніко-юридичні правки, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – одноголосно.

 

5. Різне.

Після завершення розгляду питань порядку денного Голова Комітету Арістов Ю.Ю. надав слово для виступу народному депутату – члену Комітету Драбовському А.І. У своєму виступі народний депутат Драбовський А.І. порушив питання щодо кризової ситуації у виробничій, соціальній сферах та фінансово-бюджетній системі, яка виникла в Україні за наслідками пандемії коронавірусу COVID-19, наголосивши на тому, що одним із шляхів виходу з такого становища є проведення реструктурізації зовнішнього державного боргу України перед Міжнародним валютним фондом. Голова Комітету Арістов Ю.Ю. зауважив, що таке питання потребує вивчення.

Голова Комітету                                                                 Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль