ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №99 від 08.09.2021

14 вересня 2021, 15:54

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №99 від 08 вересня 2021 року

15 год. 30 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 33 народні депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Задорожній М.М.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат України Гетманцев Д.О.

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Гливка А.О. – радник Міністра;

від Секретаріату Кабінету Міністрів України

Дехтяренко С.С. – заступник Державного секретаря;

від Міністерства аграрної політики та продовольства України

Висоцький Т.М. – перший заступник Міністра;

Ахіджанов Б.Р. – директор Фінансово-економічного департаменту;

від Міністерства культури та інформаційної політики України

Карандєєв Р.В. – перший заступник Міністра;

Карамушка Л.І. – радник Міністра;

від Міністерства освіти і науки України

Гарбарук І.М. – заступник Міністра;

Даниленко С.В. – заступник Міністра;

від Національного університету імені Тараса Шевченка

Білявська О.Б. – проректор з науково-педагогічної роботи (фінансово-економічні питання);

Комаха Л.Г. – в.о. директора Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби;

від Міністерства розвитку громад та територій України

Козловська Н.В. – заступник Міністра;

від Державної прикордонної служби України

Букоємський Сергій Леонідович – в.о. директора Департаменту матеріально-технічного забезпечення;

від Національного банку України

Ніколайчук С.А. – заступник Голови;

від Асоціації міст України

Слобожан О.В. – Виконавчий директор;

Палійчук Т.В. – експерт;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів (реєстр. № 5719 віл 01.07.2021), внесений народними депутатами України Арахамією Д.Г., Гетманцевим Д.О. та іншими.

3. Про проект Закону України про внесення зміни до статті 33 Бюджетного кодексу України щодо уточнення інформації, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації (реєстр. № 5853 від 17.08.2021), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Мотовиловцем А.В. та іншими /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Кузбита Ю.М./.

4. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передачі бюджетних призначень, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) передача Міністерству аграрної політики та продовольства України частини бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 № 858-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 884-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури та інформаційної політики України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.08.2021 № 973-р);

4) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 929-р);

5) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 1024-р);

6) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти у 2021 році (розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 1023-р);

7) розподіл між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад (постанова Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 № 853);

8) розподіл та зміни до розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери (розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 1021-р);

9) розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 № 1012-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В./.

5. Різне.

5.1. Про Орієнтовний графік розгляду проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік відповідно до глави 27 Регламенту Верховної Ради України.

5.2. Про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року, січень 2022 року.

5.3. Про створення робочої групи з питань встановлення причин неефективного управління майном та землею, надання у користування та відчуження об’єктів майнового комплексу Національної академії наук України, національних галузевих академій наук, підприємств, установ та організацій, що перебувають у їх віданні, що призводить до недоотримання надходжень до державного бюджету та втрати державної власності /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В./.

5.4. Про створення робочої групи з питань встановлення причин недоотримання надходжень до державного та місцевих бюджетів внаслідок неефективної діяльності Державного агентства лісових ресурсів, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління /включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Люшняка М.В./.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 42 Закону України "Про вищу освіту" щодо оприлюднення та моніторингу досягнення цільових показників діяльності закладу вищої освіти (KPI керівників закладів вищої освіти)" (реєстр. № 5685 від 18.06.2021, народні депутати України Піпа Н.Р., Васильченко Г.І. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо визначення цільових показників діяльності закладу вищої освіти (КРІ керівників закладів вищої освіти) та щорічного моніторингу рівня їх досягнення" (реєстр. № 5685-1 від 07.07.2021, народні депутати України Абрамович І.О., Королевська Н.Ю. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 47 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо уточнення порядку виплати пенсії" (реєстр. № 5606 від 03.06.2021, народні депутати України Поляков А.Е., Констанкевич І.М., Мінько С.А., Батенко Т.І., Лабазюк С.П. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" щодо генерального проектувальника ядерної установки, уранового об'єкта та об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами" (реєстр. № 5704 від 24.06.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони та збереження особливо цінних ділянок природних водойм та водотоків" (реєстр. № 5413 від 21.04.2021, народні депутати України Бондаренко О.В., Овчинникова Ю.Ю., Криворучкіна О.В., Прощук Е.П., Брагар Є.В. та інші);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження електронних квитків на автомобільному та міському електричному транспорті" (реєстр. № 5705 від 24.06.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо законодавчого регулювання комісійної винагороди інтерчейндж" (реєстр. № 5734-1 від 09.07.2021, народний депутат України Дубінський О.А.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання кредитування" (реєстр. № 5711 від 25.06.2021, народні депутати України Тарасенко Т.П., Камельчук Ю.О., Брагар Є.В., Аліксійчук О.В.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пільг з оплати проїзду та деяких інших пільг" (реєстр. № 5651 від 11.06.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо відновлення платоспроможності фізичної особи)" (реєстр. № 5739 від 07.07.2021, народні депутати України Тарасенко Т.П., Камельчук Ю.О., Микиша Д.С.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів" (щодо представлення інтересів споживачів, які є членами громадських організацій, у судах усіх інстанцій)" (реєстр. № 5741 від 08.07.2021, народні депутати України Соха Р.В., Холодов А.І., Федієнко О.П., Васильєв І.С. та інші);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кодексу України з процедур банкрутства" (реєстр. № 5528 від 20.05.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із втратою чинності Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"" (реєстр. № 5626 від 04.06.2021, народний депутат України Крейденко В.В.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання загрозам у сфері економічної конкуренції" (реєстр. № 5662 від 15.06.2021, народні депутати України Железняк Я.І., Рудик К.О., Рущишин Я.І. та інші);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 625 Цивільного кодексу України щодо захисту прав споживачів комунальних послуг" (реєстр. № 5754 від 12.07.2021, народний депутат України Дубінський О.А.);

1.1.16. Проект Закону України "Про Установу бізнес-омбудсмена в Україні" (реєстр. № 3607 доопрац. від 05.05.2021, народні депутати України Кисилевський Д.Д., Марчук І.П. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" щодо здійснення права власності та правових засад діяльності" (реєстр. № 5534 від 21.05.2021, народний депутат України Деркач А.Л.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо здійснення оборонних закупівель" (реєстр. № 5730 від 05.07.2021, народні депутати України Копитін І.В., Здебський Ю.В., Мисягін Ю.М. та інші);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з окремих питань формування Кабінету Міністрів України, атрибутів та розміщення міністерств, інших центральних органів виконавчої влади" (реєстр. № 5535 від 21.05.2021, народний депутат України Деркач А.Л.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення оборонних закупівель" (реєстр. № 5729 від 05.07.2021, народні депутати України Копитін І.В., Здебський Ю.В., Мисягін Ю.М., Завітневич О.М. та інші);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів щодо підтримки вітчизняних виробників теле- та кінопродукції в період встановлення карантину у зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (реєстр. № 5554 від 24.05.2021, народні депутати України Потураєв М.Р., Кравчук Є.М.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів щодо підтримки вітчизняних виробників теле- та кінопродукції, організаторів культурно-мистецьких заходів в період встановлення карантину у зв'язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (реєстр. № 5554-1 від 28.05.2021, народний депутат України Санченко О.В.);

1.1.23. Проект Закону України "Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про комплексний підхід до питань безпеки, охорони та обслуговування під час футбольних матчів та інших спортивних заходів" (реєстр. № 0122 від 14.07.2021, Президент України);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів" у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про комплексний підхід до питань безпеки, охорони та обслуговування під час футбольних матчів та інших спортивних заходів" (реєстр. № 5764 від 14.07.2021, Президент України);

1.1.25. Проект Закону України "Про денонсацію Європейської конвенції про насильство та неналежну поведінку з боку глядачів під час спортивних заходів, і зокрема футбольних матчів" (реєстр. № 0121 від 14.07.2021, Президент України);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до cтатті 8 Закону України "Про Український культурний фонд" (щодо KPI Виконавчого директора Українського культурного фонду)" (реєстр. № 5591 від 31.05.2021, народний депутат України Білозір Л.М. та інші);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Український культурний фонд" щодо удосконалення діяльності Українського культурного фонду" (реєстр. № 5591-1 від 11.06.2021, народний депутат України Потураєв М.Р. та інші);

1.1.28. Проект Законум "Про внесення змін до Закону України "Про дорожній рух" щодо руху самобалансуючих транспортних засобів обладнаних електродвигунами (електросамокат, сігвей, сегвіл, гіроскутер)" (реєстр. № 5731 від 05.07.2021, народний депутат України Деркач А.Л.);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України "Про адміністративні правопорушення" щодо відповідальності юридичних осіб" (реєстр. № 5717 від 30.06.2021, народний депутат України Павліш П.В.);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо дотримання норм етики народними депутатами з представниками засобів масової інформації, журналістами, акредитованими при Верховній Раді України" (реєстр. № 5702 від 24.06.2021, народні депутати України Швець С.Ф., Циба Т.В. та інші);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення"" (реєстр. № 5486-1 від 24.05.2021, н.д. Івченко В.Є.);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення зміни до розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення"" (реєстр. № 5486-3 від 31.05.2021, народний депутат України Савчук О.В.);

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про всеукраїнський референдум" щодо підписних електронних даних" (реєстр. № 5802 від 19.07.2021, народні депутати України Загоруйко А.Л., Чорний Д.С., Клочко А.А. та інші);

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" щодо території населеного пункту, благоустрою об'єктів та інженерного захисту від надзвичайних ситуацій природнього характеру" (реєстр. № 5745 від 09.07.2021, народний депутат України Деркач А.Л.);

1.1.35. Проект Закону України "Про внесення зміни до розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо спрощення розміщення технічних засобів електронних комунікацій" (реєстр. № 5811 від 20.07.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (щодо підвищення ролі громадськості у затвердженні на місцевому рівні містобудівної документації)" (реєстр. № 5604 від 03.06.2021, народні депутати України Гурін Д.О., Третьякова Г.М., Тарасенко Т.П. та інші);

1.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про екстрену медичну допомогу" щодо забезпечення закладів охорони здоров'я спеціалізованим санітарним транспортом та унормування вимог до його обладнання" (реєстр. № 5522 від 20.05.2021, народний депутат України Деркач А.Л.);

1.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо автоматичної втрати громадянства України у разі добровільного набуття громадянства держави-агресора – Російської Федерації" (реєстр. № 5822 від 23.07.2021, народні депутати України Савчук О.В., Піпа Н.Р., Княжицький М.Л.);

1.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо автоматичної втрати громадянства України" (реєстр. № 5822-1 від 27.07.2021, народний депутат України Бужанський М.А.);

1.1.40. Проект Закону України "Про ратифікацію Рамкової військової угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки" (реєстр. № 0119 від 08.07.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.41. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері виконання покарань та пробації щодо усунення колізій та прогалин" (реєстр. № 5783 від 16.07.2021, народні депутати України Мінько С.А., Вацак Г.А., Дубневич Я.В.).

Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджету,
але потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.1.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
пункту 6-1 Розділу V Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо забезпечення конституційного права територіальних громад на місцеве самоврядування (реєстр. № 5504 від 18.05.2021), поданий народними депутатами України Гривком С.Д., Остапенком А.Д. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті пропонується пункт 6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» /що у підпунктах 1–20 містить положення, з урахуванням яких здійснюється закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв’язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України/ доповнити новим підпунктом 21, згідно з яким:

дія підпунктів 1–20 цього пункту розповсюджується тільки на сільські, селищні, міські ради, їхні виконавчі органи та на сільських, селищних, міських голів тих територіальних громад, представницькими органами яких було прийнято рішення про добровільне об’єднання територіальних громад відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України перспективних планів формування територій громад;

в разі відсутності відповідного рішення представницького органу територіальної громади, органи місцевого самоврядування та посадові особи місцевого самоврядування такої територіальної громади продовжують здійснювати свої повноваження до остаточного визначення правового статусу такої територіальної громади відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

У прикінцевих положеннях законопроекту пропонується з дня набрання чинності цим Законом до остаточного визначення правового статусу відповідних територіальних громад зупинити реорганізацію юридичних осіб – сільських, селищних, міських рад, обраних тими територіальними громадами, представницькими органами яких не було прийнято рішення про добровільне об’єднання територіальних громад відповідно до Перспективного плану.

Реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, однак його положення не узгоджуються із чинним бюджетним законодавством, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту та не підтримує його прийняття, зазначаючи серед іншого про таке:

– у рамках реалізації основного етапу децентралізації державної влади та реформи місцевого самоврядування завершено процес формування адміністративно-територіального устрою базового та субрегіонального рівнів (зокрема, на виконання Закону України № 562-IX Кабінетом Міністрів України прийняті розпорядження від 12.06.2020 № 707-р – № 730-р, згідно з якими визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад областей);

– законами України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 17.09.2020 № 907-IX та від 15.12.2020 № 1081-IX внесено зміни до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), зокрема, виключено поняття «бюджети об’єднаних територіальних громад», «бюджети сіл, їх об’єднань, селищ, міст» і визначено склад доходів та видатків бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад;

– пунктом 6 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу установлено, що Кабінет Міністрів України після завершення адміністративно-територіальної реформи в частині укрупнення адміністративно-територіальних одиниць та набрання чинності відповідними змінами до законів з питань місцевого самоврядування визначає у проекті закону про Державний бюджет України обсяги міжбюджетних трансфертів для бюджетів нових укрупнених адміністративно-територіальних одиниць, що створилися;

– на виконання зазначеної норми Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи в частині укрупнення адміністративно-територіальних одиниць встановлені відносини між державним бюджетом та бюджетами територіальних громад, визначеними у додатку № 5 до цього Закону;

– бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу (частина друга статті 4 Кодексу).

Тому з прийняттям законопроекту будуть відсутні правові підстави для відповідного формування і виконання державного бюджету (в частині відносин між державним та місцевими бюджетами) та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 6-1 Розділу V Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо забезпечення конституційного права територіальних громад на місцеве самоврядування (реєстр. № 5504 від 18.05.2021), поданий народними депутатами України Гривком С.Д., Остапенком А.Д. та іншими, не матиме прямого впливу на показники бюджетів. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з положеннями Бюджетного кодексу України в частині формування і виконання місцевих бюджетів з урахуванням висновків Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – одноголосно.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (реєстр. № 5675 від 18.06.2021, поданий народним депутатом України Грищенко Т.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом з метою врегулювання правовідносин у сфері обігу лікарських засобів (наркотичних засобів, психотропних речовин), що виготовлені/вироблені на основі рослин роду коноплі (Cannabis) пропонується внести відповідні зміни до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», зокрема, щодо:

покладання на центральні органи виконавчої влади у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу додаткових повноважень, зокрема, щодо здійснення ліцензування діяльності з культивування рослин, з розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, згідно із Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності»;

здійснення діяльності із культивування рослин роду коноплі (Cannabis) для виготовлення чи виробництва лікарських засобів, наркотичних засобів, психотропних речовин (здійснюватиметься юридичними особами всіх форм власності за наявності в них відповідної ліцензії, в межах визначених Кабінетом Міністрів України квот); із виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин; використання у науковій та науково-технічній діяльності, у медичній практиці;

встановлення заборони з 1 січня 2025 року на діяльність з ввезення на територію України рослин роду коноплі (Cannabis), а також наркотичних засобів, психотропних речовин, крім ввезення на територію України таких наркотичних засобів, психотропних речовин у формі лікарських засобів, дозволених до застосування у встановленому порядку.

Слід зазначити, що реалізація положень законопроекту в частині покладання додаткових повноважень на центральний орган виконавчої влади у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу може потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Варто відмітити, що відповідно до статті 16 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» розроблення нових наркотичних засобів або психотропних речовин здійснюється згідно із законодавством про лікарські засоби, водночас, законопроект не містить положень щодо внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби».

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що питання доцільності/недоцільності прийняття запропонованої законодавчої ініціативи має вирішуватися Міністерством охорони здоров’я України як головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері забезпечення населення якісними, ефективними та безпечними лікарськими засобами, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (реєстр. № 5675 від 18.06.2021), поданий народним депутатом України Грищенко Т.М., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для забезпечення державного регулювання у сфері обігу лікарських конопель). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 48 Закону України «Про вищу освіту» щодо врегулювання освітньої діяльності у сфері вищої освіти для іноземців та осіб без громадянства (реєстр. № 5727 від 02.07.2021), поданий народними депутатами України Гришиною Ю.М., Негулевським І.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроектом пропонується статтю 48 Закону України «Про вищу освіту» доповнити положеннями, відповідно до яких для іноземців, осіб без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, в окремих групах, що складаються виключно з іноземців та/або осіб без громадянства, навчання може здійснюватися іноземною мовою. При цьому, заклади вищої освіти мають забезпечити вивчення такими особами державної мови протягом усього періоду навчання.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів на забезпечення вивчення іноземцями та особами без громадянства державної мови протягом усього періоду навчання, а також на організацію освітнього процесу у закладах вищої освіти відповідними іноземними мовами, про що також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

При цьому, законопроект не містить положень щодо здійснення часткової компенсації відповідних витрат за рахунок оплати такими особами навчання у закладах вищої освіти.

Водночас у висновку зазначається, що зважаючи на відсутність вихідних даних, Мінфін не має можливості надати висновок щодо реального впливу прийняття законопроекту на видаткову частину державного бюджету. При цьому зауважується, що питання доцільності/недоцільності прийняття запропонованої законодавчої ініціативи має вирішуватися Міністерством освіти і науки України як головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері освіти.

Необхідно відмітити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідним законом не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 48 Закону України «Про вищу освіту» щодо врегулювання освітньої діяльності у сфері вищої освіти для іноземців та осіб без громадянства (реєстр. № 5727 від 02.07.2021), поданий народними депутатами України Гришиною Ю.М., Негулевським І.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного та місцевих бюджетів на здійснення освітньої діяльності закладами вищої освіти). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 48 Закону України «Про вищу освіту» щодо мови освітнього процесу для іноземців та осіб без громадянства (реєстр. № 5727-1 від 05.07.2021), поданий народним депутатом України Крульком І.І.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Водночас у висновку зазначається, що, зважаючи на відсутність вихідних даних, Мінфін не має можливості надати висновок щодо реального впливу прийняття законопроекту на видаткову частину державного бюджету. При цьому зауважується, що питання доцільності/недоцільності прийняття запропонованої законодавчої ініціативи має вирішуватися Міністерством освіти і науки України як головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері освіти.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 48 Закону України «Про вищу освіту» щодо мови освітнього процесу для іноземців та осіб без громадянства (реєстр. № 5727-1 від 05.07.2021), поданий народним депутатом України Крульком І.І., матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного та місцевих бюджетів на здійснення освітньої діяльності закладами вищої освіти). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 48 Закону України «Про вищу освіту» щодо мови освітнього процесу в закладах вищої освіти для іноземців та осіб без громадянства (англіи?ська мова, інші офіціи?ні мови Європеи?ського Союзу) (реєстр. № 5727-2 від 09.07.2021), поданий народними депутатами України Піпою Н.Р., Юрчишиним Я.Р. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроектом пропонується статтю 48 Закону України «Про вищу освіту» доповнити положеннями, відповідно до яких для іноземців, осіб без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, в окремих групах, що складаються виключно з іноземців та/або осіб без громадянства, навчання може здіи?снюватися англіи?ською мовою, іншими офіціи?ними мовами Європеи?ського Союзу. При цьому, заклади вищої освіти мають забезпечити вивчення такими особами державної мови.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 48 Закону України «Про вищу освіту» щодо мови освітнього процесу в закладах вищої освіти для іноземців та осіб без громадянства (англіи?ська мова, інші офіціи?ні мови Європеи?ського Союзу) (реєстр. № 5727-2 від 09.07.2021), поданий народними депутатами України Піпою Н.Р., Юрчишиним Я.Р. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного та місцевих бюджетів на здійснення освітньої діяльності закладами вищої освіти). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору) (реєстр. № 5045 від 08.02.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із законопроектом метою відповідного закону є створення законодавчих передумов для підвищення державних соціальних стандартів та гарантій шляхом удосконалення механізму визначення та застосування прожиткового мінімуму. Так, запропоновано встановити законодавчі норми щодо застосування прожиткового мінімуму виключно для визначення основних соціальних гарантій (мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям та інших видів державної соціальної допомоги, які для особи є основним джерелом доходів); запровадити застосування базової величини для розрахунку соціальних виплат, базової величини для грошових платежів і стягнень та базової величини для адміністративних зборів, а також удосконалити порядок надання різних видів соціальної допомоги і соціальних послуг.

З 1 січня 2022 року відповідно до законопроекту встановлюватиметься:

- базова величина для соціальних виплат на дітей окремо для дітей віком до 6 років і на дітей віком від 6 до 18 років /з 1 січня 2022 року базова величина для соціальних виплат на дітей віком до 6 років встановлюватиметься в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а для виплат на дітей віком від 6 до 18 років – у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, визначених законом станом на 1 грудня 2021 року/;

- базова величина для соціальних виплат населенню /з 1 січня 2022 року така базова величина встановлюватиметься в розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність, станом на 1 грудня 2021 року/.

Вказані базові величини для соціальних виплат щороку збільшуватимуться з урахуванням показника зростання споживчих цін;

- базова величина для грошових платежів і стягнень /з 1 січня 2022 року така базова величина встановлюватиметься в розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб станом на 1 грудня 2021 року/;

- базова величина для адміністративних зборів /з 1 січня 2022 року така базова величина встановлюватиметься в розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб станом на 1 грудня 2021 року/;

- розміри плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору), які розраховуються із застосуванням базової величини для адміністративних зборів.

Вищевказані базові величини та розміри щороку затверджуватимуться Верховною Радою України в законі про державний бюджет на відповідний рік.

Під час законодавчого встановлення розміру окремих соціальних виплат, окремих грошових платежів і стягнень, плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору) визначатиметься відповідний відсоток (кратне співвідношення) до відповідної базової величини.

Водночас, виходячи з положень законопроекту щодо внесення змін до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» базовим державним соціальним стандартом є встановлений законом прожитковий мінімум, на основі якого визначаються розміри мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям та інших видів соціальної допомоги, які є основним джерелом доходів, і право на їх отримання. Для розрахунку встановлених відповідно до законів і нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України щомісячних соціальних виплат (надбавок, підвищень, додаткової пенсії, пенсії за особливі заслуги, щомісячних допомог тощо), що встановлюються до пенсії, державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю; стипендій; компенсаційних виплат, а також одноразових грошових виплат (допомог) застосовується базова величина для соціальних виплат, яка встановлюється законом.

Поряд з цим, законопроектом запропоновано внести зміни до цілого ряду законів, якими передбачається:

визначати розмір доплат, надбавок, виплат, допомог, підвищень до пенсії для окремих категорій громадян, а також допомог, що здійснюються за рахунок коштів Фонду соціального страхування України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відповідно до базових величин для соціальних виплат населенню у розмірах не менше, ніж визначено на даний час чинним законодавством, у зв’язку з чим абсолютні розміри таких соціальних виплат зазнають незначного збільшення;

встановити розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду за особами з числа дітей з інвалідністю підгрупи А та особами з інвалідністю з дитинства, віднесених до підгрупи А І групи.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту Кабінету Міністрів України доручено підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо поступового підвищення прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення.

Слід відмітити, що вищевказані пропозиції законопроекту (щодо перегляду розмірів доплат, надбавок, виплат, допомог, підвищень до пенсії для окремих категорій громадян, встановлення компенсації за догляд за дітьми з інвалідністю і особами з інвалідністю з дитинства, поступового підвищення прожиткового мінімуму) потребуватимуть додаткових бюджетних коштів. Крім того, перегляд розмірів допомог, виплату яких здійснюють Фонд соціального страхування України та Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, вимагатиме додаткових коштів цих Фондів і може зумовити необхідність виділення додатково коштів з державного бюджету для надання фінансової допомоги цим Фондам.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) також зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових бюджетних коштів і він не буде фінансово забезпечений на середньостроковий період. За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект можливо розглянути після здійснення фінансово-економічних розрахунків та визначення джерел фінансового забезпечення додаткових видатків.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору) (реєстр. № 5045 від 08.02.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, а також збільшуючи видатки Фонду соціального страхування і Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цим Фондам). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (реєстр. № 5658 від 14.06.2021), поданий народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Третьяковою Г.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах, призначених працівникам державних підприємств, установ, організацій на підставі здійснення робіт у зоні відчуження за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснювати за рахунок коштів державного бюджету.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для забезпечення виплати пенсій особам, що працювали або працюють повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці на підприємствах та організаціях у зоні відчуження.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) відмічено, що реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету, визначити обсяг додаткових видатків Мінфін не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Водночас Мінфіном зазначено, що звільнення окремих підприємств від необхідності відшкодування витрат Пенсійному фонду України з виплати пільгових пенсій та перекладання на державний бюджет цих витрат вимагатиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, а також призведе до масових звернень підприємств інших галузей щодо перегляду порядку такого відшкодування. При цьому зауважено про те, що зміну механізму відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій шляхом підвищення ставок єдиного соціального внеску для роботодавців передбачено законопроектом про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи (реєстр. № 4408 від 20.11.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, прийняття якого дозволить забезпечити відшкодування зазначених витрат за реальну чисельність працівників, які зайняті на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці, та зменшити заборгованість із відшкодування таких витрат.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також відмічає Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (реєстр. № 5658 від 14.06.2021), поданий народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Третьяковою Г.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (реєстр. № 5658-1 від 30.06.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Морозом В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах, призначених особам на підставі здійснення робіт у зоні відчуження або у зоні безумовного (обов’язкового) відселення за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснювати за рахунок коштів державного бюджету.

Крім того, законопроектом визначено, що:

суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які не сплачені на дату набрання чинності відповідним законом, можуть бути розстрочені за заявою страхувальника на 60 календарних місяців починаючи з місяця укладення договору про розстрочення сум заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за формою, затвердженою Пенсійним фондом України;

суми накладених (нарахованих) та не сплачених штрафів та пені, а також суми штрафів та пені, які підлягають (підлягатимуть) накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, яка обліковується на день набрання чинності відповідним законом, страхувальникам, які протягом року з дня набрання чинності цим законом погасили таку заборгованість у повному обсязі, підлягають списанню органами Пенсійного фонду України;

на суму списаної заборгованості цих підприємств списується заборгованість Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка, шляхом віднесення усіх сум на взаєморозрахунки з бюджетом з подальшим відновленням єдиного казначейського рахунка в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) відмічено, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету, визначити обсяг додаткових видатків Мінфін не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Водночас Мінфіном зазначено, що звільнення окремих підприємств від необхідності відшкодування витрат Пенсійному фонду України цих витрат вимагатиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, а також призведе до масових звернень підприємств інших галузей щодо перегляду порядку такого відшкодування. При цьому зауважено про те, що зміну механізму відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій шляхом підвищення ставок єдиного соціального внеску для роботодавців та механізм розстрочення сум заборгованості з відшкодування пільгових пенсій передбачено законопроектом про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи (реєстр. № 4408 від 20.11.2020), поданим Кабінетом Міністрів України, прийняття якого дозволить забезпечити відшкодування зазначених витрат за реальну чисельність працівників, які зайняті на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці, та зменшити заборгованість із відшкодування таких витрат.

Поряд з цим, Мінфін зауважує на тому, що реалізація законодавчої пропозиції щодо списання сум заборгованості з накладених (нарахованих) та несплачених штрафів та пені, а також штрафів та пені, що підлягають нарахуванню на суми заборгованості зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, суперечитиме принципам загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, які, зокрема, передбачають рівноправність застрахованих осіб у частині отримання пенсійних виплат та виконання обов’язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Водночас зазначається, що надання можливості списання такої заборгованості не гарантує, що у майбутньому платник знову не буде її нарощувати.

Разом з тим варто відмітити, що вказана вище законодавча пропозиція призведе до втрат власних доходів бюджету Пенсійного фонду України і, відповідно, збільшуватиме дефіцит цього Фонду, що покривається за рахунок коштів державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (реєстр. № 5658-1 від 30.06.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Морозом В.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо створення сприятливих умов для працевлаштування осіб з інвалідністю (реєстр. № 5344-1 від 15.04.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Про державну службу» передбачається:

створення та ведення Фондом соціального захисту інвалідів спеціалізованого публічного обліку працездатних осіб з інвалідністю за місцем проживання таких осіб (реєстр працездатних осіб з інвалідністю);

скасування норми щодо звільнення підприємств, установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, від сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання квоти працевлаштування осіб з інвалідністю (з 1 січня 2022 року);

забезпечення участі осіб з інвалідністю у конкурсі на зайняття посад державної служби шляхом застосування розумного пристосування.

Реалізація вказаних положень проекту закону може потребувати додаткових витрат державного і місцевих бюджетів для сплати бюджетними установами адміністративно-господарських санкцій за умови недотримання бюджетними установами нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

Поряд з цим, зважаючи на те, що відповідні санкції за недотримання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю на робоче місце, призначене для особи з інвалідністю, є складовою Фонду соціального захисту інвалідів, а відповідно до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) надходження цього Фонду є складовою доходів спеціального фонду державного бюджету і, відповідно, є видатками державного бюджету на реалізацію програм і заходів щодо соціального захисту осіб з інвалідністю відповідно до закону (пункт 13-2 частини третьої статті 29 та пункт 20 частини четвертої статті 30 Кодексу відповідно), положення законопроекту в частині сплати таких санкцій бюджетними установами можуть зумовити також збільшення надходжень та витрат державного бюджету за спеціальним фондом для Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, обсяг яких неможливо визначити у зв’язку з відсутністю вихідних даних, а також відмічено про не підтримку законопроекту за реєстр. № 5344-1 та доцільність взяття за основу урядового законопроекту за реєстр. № 5344 від 07.04.2021.

В порушення вимог частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідних розрахунків) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог відмічено також Мінфіном у експертному висновку до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо створення сприятливих умов для працевлаштування осіб з інвалідністю (реєстр. № 5344-1 від 15.04.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М., матиме вплив на показники бюджету (починаючи з 1 січня 2022 року збільшуючи надходження та витрати за спеціальним фондом державного бюджету для Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, а також може збільшувати витрати державного і місцевих бюджетів у разі недотримання бюджетними установами нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння зайнятості осіб з інвалідністю (реєстр. № 5344-2 від 23.04.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Морозом В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом, зокрема, передбачається:

здійснення підприємствами, установами та організаціями під час створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю заходів із розумного пристосування, у тому числі за рахунок власних коштів та/або коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю;

зарахування до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю забезпечення роботою осіб з інвалідністю І та ІІ групи з порушенням зору або інтелектуальними чи психічними порушеннями не менше 20 годин на тиждень за основним місцем роботи на підприємствах, установах та організаціях, у фізичних осіб-підприємців як одна працююча особа з інвалідністю за двох штатних працівників;

надання роботодавцям, які працевлаштовують осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», компенсацій фактичних витрат на оплату праці та дотацій на забезпечення молоді першим робочим місцем за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю;

запровадити надання особі з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», одноразового ваучера для підтримання конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

замінити поняття «адміністративно-господарські санкції» поняттям «цільові фінансові санкції» без зміни розмірів таких санкцій.

Реалізація положень проекту закону може потребувати додаткових витрат державного і місцевих бюджетів для сплати бюджетними установами цільових фінансових санкцій за умови недотримання бюджетними установами нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

Поряд з цим, зважаючи на те, що відповідні санкції за недотримання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю на робоче місце, призначене для особи з інвалідністю, є складовою Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, а відповідно до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) надходження цього Фонду є складовою доходів спеціального фонду державного бюджету і, відповідно, є видатками державного бюджету на реалізацію програм і заходів щодо соціального захисту осіб з інвалідністю відповідно до закону (пункт 13-2 частини третьої статті 29 та пункт 20 частини четвертої статті 30 Кодексу відповідно), положення законопроекту в частині сплати таких санкцій бюджетними установами можуть зумовити також збільшення надходжень та витрат державного бюджету за спеціальним фондом для Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

В той же час, реалізація законодавчої ініціативи стосовно надання Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд безробіття) та Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю вищевказаних компенсацій і дотацій роботодавцям та ваучерів особам з інвалідністю вимагатиме додаткових коштів цих Фондів і може зумовити необхідність виділення додатково коштів з державного бюджету для надання фінансової допомоги Фонду безробіття та передбачення додаткових видатків Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету (обсяг яких неможливо визначити у зв’язку з відсутністю вихідних даних), які не будуть забезпечені фінансовими ресурсами, а також відмічено про не підтримку законопроекту за реєстр. № 5344-2 та доцільність взяття за основу урядового законопроекту за реєстр. № 5344 від 07.04.2021.

Варто також звернути увагу на те, що термін «дотація» у Кодексі передбачає надання коштів з одного бюджету до іншого, відтак доцільно при доопрацюванні законопроекту врахувати зазначене, зважаючи на те, що Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю є бюджетною установою і у своїй діяльності має керуватися положеннями Кодексу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння зайнятості осіб з інвалідністю (реєстр. № 5344-2 від 23.04.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Морозом В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати державного бюджету, у тому числі для Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а також може збільшувати витрати державного і місцевих бюджетів у разі недотримання бюджетними установами нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.10.; 1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо деяких питань визначення пенсійного віку (реєстр. № 5566 від 27.05.2021), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Верещук І.А. та іншими, та про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо деяких питань зменшення пенсійного віку та дострокового виходу на пенсію для жінок (реєстр. № 5566-1 від 11.06.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектами з 1 січня 2022 року пропонується зменшити пенсійний вік для жінок, які народили дитину та виховали її до шестирічного віку, на шість місяців за кожну дитину. При цьому, згідно із законопроектом за реєстр. № 5566 запропоноване зменшення віку для жінок не може бути зниженим більше ніж на три роки.

Також законопроектами передбачається:

за реєстр. № 5566 – запровадити з 1 січня 2023 року по 1 січня 2035 року збільшення пенсійного віку на один місяць щороку, що з 2035 року призведе до збільшення пенсійного віку на один рік (становитиме 61 рік);

за реєстр. № 5566-1 – відновити з 1 січня 2022 року достроковий вихід на пенсію жінкам, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи, а також скасувати вимоги щодо зменшення розміру пенсії жінкам після досягнення пенсійного віку /відповідні положення діяли до 1 січня 2015 року/.

Відповідно до експертних висновків Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація законопроектів потребуватиме додаткових видатків бюджету Пенсійного фонду України та, як наслідок, коштів державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України, починаючи з 2022 року. Так, у висновку до законопроекту за реєстр. № 5566 зазначено, що визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету Мінфін не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних, а до законопроекту за реєстр. № 5566-1 відмічено, що за інформацією Пенсійного фонду України додаткові видатки на реалізацію законопроекту у частині відновлення дострокового виходу на пенсію жінкам, яким виповнилося 55 років, становитимуть 66,2 млрд грн на 2022 рік.

Разом з тим, необхідно зазначити, що поступове підвищення пенсійного віку, як це запропоновано у законопроекті за реєстр. № 5566, зменшуватиме навантаження на бюджет Пенсійного фонду України.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроектів (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. На невиконання зазначених вимог звертає увагу також Мінфін.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо деяких питань визначення пенсійного віку (реєстр. № 5566 від 27.05.2021), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Верещук І.А. та іншими, та про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо деяких питань зменшення пенсійного віку та дострокового виходу на пенсію для жінок (реєстр. № 5566-1 від 11.06.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, мають вплив на показники бюджету (збільшують витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України (щодо охорони від рубок лісу рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослинного світу, занесених до Червоної книги України) (реєстр. № 5696 від 23.06.2021), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Лубінцем Д.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом передбачено внесення змін до Лісового кодексу України та Закону України «Про Червону книгу України» щодо заборони проведення рубок в місцях перебування (зростання) видів рослинного світу, занесених до Червоної книги України.

Крім того, законопроектом пропонується перебування (зростання) на певній території рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, визначити підставою для оголошення її об’єктом природно-заповідного фонду України не лише загальнодержавного, але й місцевого значення.

Реалізація вищевказаної законодавчої ініціативи може потребувати додаткових видатків місцевих бюджетів на покриття витрат на утримання об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а також може зменшувати навантаження на державний бюджет.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог вказує також Міністерство фінансів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не матиме впливу на показники державного та місцевих бюджетів та не заперечує щодо його розгляду.

Щодо терміну набрання чинності законом, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України (щодо охорони від рубок лісу рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослинного світу, занесених до Червоної книги України) (реєстр. № 5696 від 23.06.2021), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Лубінцем Д.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (може збільшувати витрати місцевих бюджетів на природоохоронні заходи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про статус і соціальний захист дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів на території України (реєстр. № 5718 від 30.06.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується встановити правовий статус дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів на території України, та визначити соціальні гарантії, компенсації, пільги таким дітям, передбачивши, зокрема:

- дітям, які постраждали внаслідок воєнних дій:

направлення до дитячих закладів оздоровлення і відпочинку за рахунок коштів державного бюджету, та безоплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту (крім таксі) дитині та особі, яка супроводжує таку дитину до місця оздоровлення в обидва напрями;

безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів;

забезпечення дитячим харчуванням дітей грудного віку, дітей другого року життя, а також дітей, які навчаються у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах, незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

проходження повного курсу психологічної реабілітації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- дітям з інвалідністю:

позачергове влаштування у дошкільні заклади освіти незалежно від відомчої підпорядкованості та в заклади соціального захисту, а також обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо дитина з інвалідністю не має близьких родичів, які проживають разом з нею;

проходження безоплатної психологічної, медичної реабілітації у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до них в обидва напрями;

безоплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту (крім таксі) дитині з інвалідністю та особі, яка супроводжує таку дитину до місця лікування (реабілітації), оздоровлення в обидва напрями (за направленням медичних закладів);

виплату державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю у підвищеному розмірі, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»;

допомогу по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною з інвалідністю – у розмірі 100 процентів середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу за весь період хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування, одному з батьків або особі, яка їх замінює;

одноразову компенсацію у зв’язку з ушкодженням здоров’я у розмірі 100 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку;

щорічну допомогу на оздоровлення в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Крім того, дітям, яким не встановлено інвалідність, надається одноразова компенсація у зв’язку з ушкодженням здоров’я у розмірі 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.

Зважаючи, що відповідно до чинних положень Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) видатки на державні програми соціального захисту та соціального забезпечення, освіту та охорону здоров’я здійснюються з державного та місцевих бюджетів, прийняття законопроекту зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з відповідних бюджетів на здійснення запропонованих заходів.

При цьому, суб’єктом права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці вказано, що законопроект потребуватиме додаткових фінансових витрат, та у Прикінцевих положеннях надається доручення Уряду подати пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», передбачивши кошти на реалізацію цього Закону. Така пропозиція не відповідає положенням статей 52 і 53 Кодексу, де встановлено вичерпний перелік випадків, за настання яких можуть бути внесені зміни до закону про державний бюджет.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), визначаючи законопроект таким, що впливатиме на видаткову частину державного бюджету, зазначає, що для забезпечення виплати одноразової компенсації у зв’язку з ушкодженням здоров’я дітям, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів та території України, необхідно вишукати додаткові бюджетні кошті у сумі більше 1,8 млрд гривень, однак оцінку вартісної величини впливу інших положень законопроекту неможливо здійснити у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів для обрахунку та необхідних обґрунтувань.

Загалом Мінфін не підтримує прийняття законопроекту та звертає увагу на ряд заходів щодо соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, визначених чинним законодавством.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування/, має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про статус і соціальний захист дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів на території України (реєстр. № 5718 від 30.06.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Цимбалюком М.М. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» щодо посилення соціального захисту багатодітних і прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу (реєстр. № 5574 від 27.05.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2022 року:

зобов’язати органи місцевого самоврядування забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів із багатодітних сімей, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу до місця навчання і додому, а також надати право вирішувати питання пільгового проїзду інших учнів, вихованців, студентів і педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів;

виключити положення, згідно з яким надання окремих пільг багатодітним сім’ям та дітям з багатодітних сімей на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, скрапленого газу, послуг зв’язку та одержання ліків здійснюється залежно від сукупного доходу сім’ї.

Запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення кола одержувачів соціальних гарантій та пільг і призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, про що також відмічається у висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до даного законопроекту. Крім того, відповідно до частини третьої статті 142 Конституції України витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

При цьому в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Загалом Мінфін не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи, що надання соціальних гарантій за рахунок коштів державного бюджету має здійснюватися комплексно з урахуванням фінансових можливостей держави та забезпечення своєчасним і у повному обсязі фінансуванням уже прийнятих рішень щодо соціального захисту населення.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» щодо посилення соціального захисту багатодітних і прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу (реєстр. № 5574 від 27.05.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо державної соціальної підтримки дітей війни (реєстр. № 5605 від 03.06.2021), поданий народними депутатами України Поляковим А.Е., Брагарем Є.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом передбачається встановити дітям війни надбавки до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (чинна норма – в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України).

Зважаючи, що відповідно до статті 7 Закону України Про соціальний захист дітей війни» визначені цим Законом державні соціальні гарантії здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, реалізація такої законодавчої ініціативи потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету.

За орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України додаткові видатки на виконання запропонованої законодавчої ініціативи (в умовах 2021 року) становитимуть 228,2 млн грн на місяць, або 1 369,1 млн грн на 6 місяців поточного року, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами, оскільки реальні джерела покриття таких видатків розробником не визначено.

Натомість, у Прикінцевих положеннях законопроекту лише надається доручення Уряду невідкладно внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», передбачивши кошти на забезпечення запропонованих заходів, що не відповідає положенням статей 52 і 53 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), де встановлено вичерпний перелік випадків, за настання яких можуть бути внесені зміни до закону про Державний бюджет України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня наступного за днем його офіційного опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо державної соціальної підтримки дітей війни (реєстр. № 5605 від 03.06.202.), поданий народними депутатами України Поляковим А.Е., Брагарем Є.В., та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження електронних квитків на автомобільному та міському електричному транспорті (реєстр. № 5705-1 від 13.07.2021), поданий народними депутатами України Абрамовичем І.О., Королевською Н.Ю. та Плачковою Т.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

У законопроекті пропонується внести зміни до законів України «Про автомобільний транспорт» та «Про міський електричний транспорт» в частині осучаснення визначення термінів «електронний квиток», «квиток» та запровадження терміну «транспортна картка» (розширивши повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення відповідних правил використання електронних квитків), а також встановлення вимог із забезпечення пільгових категорій громадян електронними квитками, які належить видавати на безоплатній основі відповідно до законодавства.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту звертає увагу, що реалізація його положень в частині забезпечення пільгових категорій громадян електронними квитками може мати вплив на показники місцевих бюджетів, однак відсутність фінансово-економічних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження електронних квитків на автомобільному та міському електричному транспорті (реєстр. № 5705-1 від 13.07.2021), поданий народними депутатами України Абрамовичем І.О., Королевською Н.Ю. та Плачковою Т.М., має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення існуючих раніше прав і свобод ветеранів війни, ветеранів праці, дітей війни та жертв нацистських переслідувань (реєстр. № 5445 від 29.04.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про жертви нацистських переслідувань» та «Про соціальний захист дітей війни» пропонується відновити такі пільги для:

учасників війни, учасників бойових дій та осіб, на яких поширюється чинність Закону, – безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання, безоплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;

осіб, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, – безоплатне першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад, безоплатний проїзд один раз на рік (туди і назад) залізничним транспортом у двомісному купе спальних вагонів швидких і пасажирських поїздів, водним транспортом у каютах 1 класу (на місцях першої категорії) експресних і пасажирських ліній, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, безоплатне користування внутріміським транспортом (трамваєм, автобусом, тролейбусом, метрополітеном, водними переправами) і поїздами приміського сполучення, а в сільській місцевості – автобусами внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані і місця проживання;

ветеранів праці – першочергове безоплатне забопротезування без урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі), автомобільним транспортом загального користування (за винятком таксі) в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області за місцем проживання;

колишніх в’язнів концентраційних таборів, гетто і інших місць примусового тримання, дружинам (чоловікам) померлих жертв нацистських переслідувань – безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області за місцем проживання; безоплатний проїзд один раз на два роки (туди та назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди та назад) зазначеними видами транспорту з 50-відсотковою знижкою;

дітей війни – безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області за місцем проживання, право на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання.

Крім того, законопроектом пропонується встановити розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня у відсотковому співвідношенні до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України про Державний бюджет України на 1 січня поточного року, в якому виплачується така допомога, для: осіб з інвалідністю внаслідок війни та колишніх малолітніх в’язнів концентраційних таборів, визнаних особами з інвалідністю: I групи – 270%; II групи – 240%; III групи – 210%; учасників війни та колишніх в’язнів концентраційних таборів – 35%; членів сімей загиблих і дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань – 55%; осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, – 270%; учасників бойових дій та неповнолітніх в’язнів концентраційних таборів – 90%.

Поряд з тим, у законопроекті передбачається виключити положення, згідно з яким надання окремих пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, скрапленого газу, послуг зв’язку та одержання ліків проводиться залежно від сукупного доходу сім’ї, здійснювати виплату надбавки до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а також відновити право на достроковий вихід на пенсію особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я. Виплата пенсій особам, звільненим у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я до досягнення ними пенсійного віку, пропонується здійснювати за рахунок коштів Державного бюджету України.

Слід відмітити, що відповідно до підпунктів «а», «б» і «и» пункту 9 частини першої статті 87 та підпункту «ґ» пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) видатки на виплату вищезазначених соціальних допомог, житлові субсидії населенню і пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива, скрапленого газу окремим категоріям громадян та компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюються з державного та місцевих бюджетів. Тому запровадження законодавчої ініціативи, що передбачає розширення кола отримувачів відповідних пільг та соціальних гарантій, потребуватиме щорічно значних додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, наданими у експертному висновку до законопроекту, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів у сумі 15,4 млрд грн на рік (розраховано в умовах 2021 року), що не буде забезпечено фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість, у пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи пропонується здійснити реалізацію його положень шляхом перегляду доходної частини Державного бюджету України на 2021 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету, зокрема, темпів споживчої інфляції та величини обмінного валютного курсу.

При цьому, у Прикінцевих положеннях законопроекту надається доручення Уряду внести пропозиції змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», передбачивши кошти на забезпечення запропонованих заходів, що не відповідає вимогам статей 52 і 53 Кодексу, згідно з якими серед іншого встановлений вичерпний перелік випадків, за настання яких можуть бути внесені зміни до закону про Державний бюджет України, про що також зазначає Міністерство фінансів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення існуючих раніше прав і свобод ветеранів війни, ветеранів праці, дітей війни та жертв нацистських переслідувань (реєстр. № 5445 від 29.04.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту осіб, які нагороджені орденом «Золота Зірка» та орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів (реєстр. № 5601 від 02.06.2021), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Васильєвим І.Г. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» пропонується доповнити перелік осіб, які мають особливі заслуги перед батьківщиною, особами, які нагороджені орденом «Золота Зірка» і орденом Богдана Хмельницького, встановивши для них з 1 січня 2022 року соціальні гарантії та пільги, зокрема: звільнення від оплати квартирної плати незалежно від форми власності житлового фонду, оплати комунальних послуг (водопостачання, каналізація, газ, електроенергія, гаряче водопостачання, центральне опалення, а в будинках, що не мають центрального опалення, – надання палива, придбаного у межах норм, установлених для продажу населенню, та інші види комунальних послуг), скрапленого балонного газу для побутових потреб, плати за користування домашнім телефоном і позавідомчою охоронною сигналізацією житла незалежно від виду житлового фонду, безоплатне поховання з військовими почестями померлої (загиблої) особи, а також відповідне пенсійне забезпечення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту, зазначає, що його прийняття потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, однак, відсутність вихідних параметрів не дозволила обрахувати вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів, а відтак розгляд законопроекту можливий після складання розрахунків додаткових видатків та визначення джерел їх покриття.

Натомість у розділі ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту пропонується Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів та за рахунок них підвищити соціальний захист осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2022 року/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту осіб, які нагороджені орденом «Золота Зірка» та орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів (реєстр. № 5601 від 02.06.2021), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Васильєвим І.Г. та іншими, має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пільг з проїзду та деяких інших пільг (реєстр. № 5651-1 від 25.06.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Морозом В.В. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про охорону дитинства», «Про соціальний захист дітей війни» пропонується з 1 січня 2022 року:

відновити пільги з оплати проїзду особам з інвалідністю, у тому числі дітям з інвалідністю, дітям, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам бойових дій, дітям війни, особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам війни, особам, які мають особливі та трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранам праці, колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, дружинам (чоловікам) померлих жертв нацистських переслідувань, учням, вихованцям, студентам із багатодітних сімей та дитячих будинків сімейного типу;

виключити норму щодо надання пільг окремим категоріям громадян на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, скрапленого газу, послуг зв’язку, одержання ліків та зубопротезування з урахування рівня доходу сім’ї пільговика.

Зважаючи на положення підпункту «и» пункту 9 частини першої статті 87 та підпункту «ґ» пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якими житлові субсидії населенню і пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива, скрапленого газу окремим категоріям громадян та компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюються з державного та місцевих бюджетів відповідно, запровадження законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків з таких бюджетів.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, не підтримує прийняття законопроекту та наголошує, що запропоновані видатки не будуть забезпечені фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді, оскільки розробником не визначені реальні джерела покриття додаткових витрат. При цьому відсутність вихідних параметрів (кількість осіб відповідної категорії пільговиків, які можуть користуватися пільгами, що передбачаються законопроектом) унеможливила проведення Мінфіном обрахунку вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2022 року/, має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пільг з проїзду та деяких інших пільг (реєстр. № 5651-1 від 25.06.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Морозом В.В. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пільг з оплати проїзду та деяких інших пільг (реєстр. № 5651-2 від 25.06.2021), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Клименко Ю.Л. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про охорону дитинства» пропонується, зокрема:

покласти обов’язки щодо забезпечення пільгових категорій громадян безоплатними електронними квитками з оплати проїзду на центральний орган виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

встановити, що пільги з оплати проїзду та деякі інші пільги окремим категоріям громадян надаються відповідно до пункту 3 частини першої статті 97 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту) в порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту відмічається, що реалізація його положень не потребує додаткових видатків з бюджету. Однак, згідно з положеннями статті 91 Кодексу видатки з надання зазначених пільг здійснюються з місцевих бюджетів, тому прийняття законопроекту зумовить необхідність внесення змін до Кодексу та потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи, що реалізація положень законопроекту призведе до додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, які не будуть забезпечені фінансовими ресурсами, наголошує, що обрахувати вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо, оскільки відсутні вихідні параметри (кількість осіб відповідної категорії пільговиків, які можуть користуватися пільгами, що передбачаються законопроектом).

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2023 року/, має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пільг з оплати проїзду та деяких інших пільг (реєстр. № 5651-2 від 25.06.2021), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Клименко Ю.Л. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пільг з оплати проїзду та деяких інших пільг (реєстр. № 5651-3 від 29.06.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про охорону дитинства» пропонується з 1 січня 2023 року:

збільшити з 50% до 80–90% розмір пільгової знижки на оплату за користування житлом (квартирної плати, плати за управління багатоквартирними будинками), комунальні послуги (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, користування телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості);

збільшити з 50% до 90% розмір пільгової оплати за встановлення телефону;

підвищити розмір доходу, що дає право на отримання пільг щодо оплати житлово-комунальних, телекомунікаційних послуг, забезпечення паливом тощо, до трьох прожиткових мінімумів (чинна норма – розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу);

здійснювати грошову компенсацію за пільговий проїзд щомісячно у розмірі не менше 600 гривень;

визначити, що відшкодування вищезазначених пільг здійснюватиметься лише за рахунок державного бюджету.

Згідно із змінами до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті» пропонується встановити для осіб, які мають відповідний статус, соціальні гарантії та пільги, зокрема: безоплатне забезпечення путівками на санаторно-курорте лікуванням чи одержання компенсації замість путівки, пільгове забезпечення ліками, 50-відсоткову знижку за користування житлово-комунальними послугами, безплатного проїзду тричі на рік (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, а також розширити перелік організацій, у складі яких особи брали участь у боротьбі за незалежність України.

Зважаючи, що на даний час надання пільг з оплати проїзду, послуг зв’язку та інших визначених законодавством пільг здійснюється з місцевих бюджетів, пропозиція законопроекту про надання таких пільг за рахунок коштів державного бюджету, не відповідає положенням підпункту «ґ» пункту 3 та пункту 20-4 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Тому, згідно з Прикінцевими положеннями законопроекту Кабінету Міністрів України доручається у двомісячний термін з дня опублікування Закону надати на розгляд Верховній Раді України зміни до Кодексу щодо здійснення видатків на реалізацію даного Закону з державного бюджету.

За висновком Міністерства фінансів України реалізація даного законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, реальні джерела покриття яких розробник не визначив. При цьому, відсутність відповідних параметрів (кількості осіб відповідної категорії пільговиків, які можуть користуватися пільгами) не дозволила Мінфіну оцінити вартісну величину впливу законопроекту на видаткову частину бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2023 року/, має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пільг з оплати проїзду та деяких інших пільг (реєстр. № 5651-3 від 29.06.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Угоди про внесок між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку щодо участі України у Фонді Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (реєстр. № 0120 від 14.07.2021), внесений Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Законопроектом пропонується ратифікувати Угоду про внесок між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку щодо участі України у Фонді Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля /далі – Угода/, підписану 23 липня 2020 року, яка набирає чинності з дати отримання Європейським банком реконструкції та розвитку /далі – ЄБРР/ письмового повідомлення України про виконання всіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання Угодою чинності.

В Угоді до законопроекту зазначено, що участь України у Фонді Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля /далі – Фонд Е5Р/ передбачає сплату внеску відповідно до розділу І Угоди в розмірі 10 млн євро (по 2 млн євро щорічно впродовж 5 років, починаючи з 2021 року до 31 грудня 2025 року).

У пояснювальній записці та фінансово-економічному обґрунтуванні до законопроекту вказано, що:

виконання положень Угоди потребує витрат з державного бюджету у 2021-2025 роках;

участь у Фонді Е5Р дозволить отримати доступ до значно більших фінансових ресурсів, ніж сплачуваний внесок, у вигляді грантів та технічної допомоги для реалізації проектів з підвищення енергоефективності та поліпшення екології, результатом яких має стати значне скорочення споживання електроенергії, зменшення викидів вуглекислого газу (СО₂) та інших парникових газів в першу чергу, в Україні;

зазначені кошти надаватимуться на безповоротній основі та використовуватимуться для підготовки і реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями (далі – МФО) інвестиційних інфраструктурних проектів, очікується, що реалізація таких проектів матиме значний економічний ефект за рахунок зменшення обсягів споживання енергоресурсів установами, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів;

Фондом Е5Р співфінансуються інвестиційні проекти шляхом надання грантів, як доповнення до кредитів МФО, в рамках реалізації першої фази Фонду Е5Р (2010-2019 рр.) в Україні схвалено до фінансування 22 проекти загальною вартістю понад 516 млн євро, з них два проекти під державну гарантію, решта – під місцеві.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що:

реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, зокрема у поточному бюджетному періоді, у зв’язку з необхідністю виконання міжнародних зобов’язань, які випливають з розділу І Угоди, у розмірі 10 млн євро (по 2 млн євро щорічно впродовж 5 років починаючи з 2021 року);

відповідно до фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту для сплати внеску щорічно необхідно передбачати в державному бюджеті 69.884,5 тис. грн;

за розрахунками Мінфіну, враховуючи Основні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2022-2024 роки, потреба у витратах на наступні три роки становитиме: у 2022 р. – 68.640 тис. грн, у 2023 р. – 69.120 тис. грн, у 2024 р. – 70.080 тис. грн;

для сплати внеску передбачається відкриття нової бюджетної програми «Внесок України до Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля», головним розпорядником бюджетних коштів за якою буде Міністерство енергетики України.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» не передбачено видатків для сплати відповідного внеску. Відтак, реалізація Угоди після її ратифікації потребуватиме внесення змін до цього Закону та/або передбачення необхідних видатків державного бюджету у законопроектах про державний бюджет на наступні бюджетні періоди.

До законопроекту не надано пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, які вимагаються відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Угоди про внесок між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку щодо участі України у Фонді Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (реєстр. № 0120 від 14.07.2021), внесений Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на сплату відповідного внеску). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальні послуги» щодо розширення сфери надання соціальних послуг (реєстр. № 5821 від 23.07.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті пропонується з 1 січня 2022 року збільшити обсяг середньомісячного сукупного доходу (з двох до чотирьох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб), що застосовується при визначенні статусу малозабезпеченої особи та отримувача соціальних послуг, яким дано право на отримання соціальних послуг.

Зважаючи, що відповідно до статей 87, 89, 90 та 91 видатки на надання соціальних послуг здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з таких бюджетів, у зв’язку з розширенням кола отримувачів соціальних послуг.

У експертному висновку до законопроекту Міністерство фінансів України також констатує, що реалізація його положень матиме вплив на видаткову частину бюджетів (що у разі прийняття не буде забезпечено фінансовими ресурсами), однак відсутність вихідних даних унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальні послуги» щодо розширення сфери надання соціальних послуг (реєстр. № 5821 від 23.07.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо забезпечення фінансування діяльності саморегулівної організації арбітражних керуючих (реєстр. № 5706 від 24.06.2021), внесений народним депутатом України Алєксєєвим С.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Положеннями законопроекту пропонується внести зміни до статей 30, 34, 38 Кодексу України з процедур банкрутства, якими передбачити, що при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство заявник (кредитор або боржник) повинен додати докази авансування на депозитний рахунок господарського суду винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання ним повноважень (при цьому збільшивши суму авансування з трьох до дев’яти розмірів мінімальної заробітної плати), а також запровадити додатковий обов’язок заявника (кредитора або боржника) щодо сплати ще одного розміру мінімальної заробітної плати на рахунок саморегулівної організації арбітражних керуючих.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету або місцевих бюджетів.

Належить зазначити, що відповідно до статті 1 зазначеного Кодексу кредитором виступають, серед іншого, контролюючі органи, уповноважені відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника. Таким чином, якщо ініціаторами відкриття провадження у справі про банкрутство будуть виступати державні органи, запровадження запропонованих положень потребуватиме збільшення видатків державного бюджету на фінансове забезпечення таких органів.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету у разі якщо ініціаторами банкрутства виступають органи державної влади, при цьому за рахунок коштів державного бюджету фактично буде здійснюватися утримання саморегулівної організації арбітражних керуючих. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання з урахуванням зауважень Мінфіну.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо забезпечення фінансування діяльності саморегулівної організації арбітражних керуючих (реєстр. № 5706 від 24.06.2021), внесений народним депутатом України Алєксєєвим С.О., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання відповідних державних органів (якщо такі органи будуть ініціаторами процедури банкрутства) для виплати винагороди арбітражному керуючому). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо створення правового підґрунтя для розвитку галузі виробництва крафтових алкогольних напоїв в Україні (реєстр. № 5452 від 29.04.2021), поданий народними депутатами України Лабою М.М., Тищенком М.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

уточнити визначення термінів та надати визначення нових термінів (зокрема, «спиртний напій», «лікеро-горілчана продукція», «дистилят сільськогосподарського походження», «пивний дистилят», «малі виробники дистиляту сільськогосподарського походження»);

маркувати акцизними марками спиртні напої міцністю від 15% до 60% об’ємних одиниць (згідно з чинною нормою маркуються алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 0,5% об'ємних одиниць);

встановити, що малий виробник дистиляту сільськогосподарського походження, який виробляє спиртові напої виключно з дистиляту сільськогосподарського походження власного виробництва, має право здійснювати оптову торгівлю зазначеними спиртними напоями без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект матиме позитивний вплив на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання у сфері виробництва дистилятів сільськогосподарського походження, сприятиме розвитку малого підприємства у сфері виробництва дистилятів та спиртних напоїв, створенню робочих місць та стимулюватиме переробку сільськогосподарської продукції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту спричинить зменшення доходів бюджету за рахунок: скасування для малих виробників дистилятів сільськогосподарського походження ліцензування оптової торгівлі алкогольними напоями (втрати місцевих бюджетів складуть 3,5 млн грн у розрахунку на рік); скасування маркування марками акцизного податку алкогольних напоїв із вмістом спирту до 15 відсотків об’ємних одиниць та вин будь-якої міцності (розрахувати вплив на показники бюджету зазначеного положення неможливо). Крім того, Мінфін зауважує, що сума акцизу в ціні алкогольного напою, виготовленого із спиртового дистиляту, об’ємом 0,5 л із вмістом спирту 14% об’ємних одиниць становить 8,89 грн, а відміна маркування такої продукції послабить контроль за її виробництвом та обігом і спростить вихід на ринок контрафактної продукції.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо створення правового підґрунтя для розвитку галузі виробництва крафтових алкогольних напоїв в Україні (реєстр. № 5452 від 29.04.2021), поданий народними депутатами України Лабою М.М., Тищенком М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від плати за видачу ліцензій, а також від акцизного податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування безоплатної передачі транспортних та інших засобів, затриманих митними органами і конфіскованих в установленому порядку для потреб закладів, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям (реєстр. № 5686 від 18.06.2021), поданий народними депутатами України Лозинським Р.М., Піпою Н.Р., Васильченко Г.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування акцизним податком операції з передачі транспортних та інших засобів, затриманих митними органами і конфіскованих в установленому порядку для потреб закладів, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям.

Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є посилення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до недонадходження до бюджету сум акцизного податку, що мають бути сплачені під час митного оформлення ввезених на митну територію України транспортних засобів, а оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробником не надано відповідних фінансово-економічних розрахунків. Крім того, неможливо здійснити розрахунки ймовірних втрат бюджету у зв’язку із відсутністю інформації про технічні характеристики автомобілів, що конфісковані Держмитслужбою та будуть передані зазначеним у законопроекті соціальним верствам населення.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування безоплатної передачі транспортних та інших засобів, затриманих митними органами і конфіскованих в установленому порядку для потреб закладів, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям (реєстр. № 5686 від 18.06.2021), поданий народними депутатами України Лозинським Р.М., Піпою Н.Р., Васильченко Г.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування безоплатної передачі транспортних засобів, конфіскованих контролюючим органом в установленому порядку для потреб закладів, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям (реєстр. № 5686-1 від 07.07.2021), поданий народними депутатами України Абрамовичем І.О., Королевською Н.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування акцизним податком операції з безоплатної передачі транспортних засобів (які були конфісковані контролюючим органом в установленому законодавством порядку, а також тих, за якими не звернувся власник до закінчення терміну їх зберігання під митним контролем) закладам, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; дитячим будинкам сімейного типу; прийомним сім’ям.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект має на меті полегшити реалізацію положень законодавства щодо посилення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до недонадходження до бюджету сум акцизного податку, що мають бути сплачені під час митного оформлення ввезених на митну територію України транспортних засобів, а оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробником не надано відповідних фінансово-економічних розрахунків. Крім того, відмічено, що неможливо здійснити розрахунки ймовірних втрат бюджету у зв’язку із відсутністю інформації про технічні характеристики автомобілів, що конфісковані Держмитслужбою та будуть передані зазначеним у законопроекті соціальним верствам населення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування безоплатної передачі транспортних засобів, конфіскованих контролюючим органом в установленому порядку для потреб закладів, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям (реєстр. № 5686-1 від 07.07.2021), поданий народними депутатами України Абрамовичем І.О., Королевською Н.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво (реєстр. № 5688 від 22.06.2021), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2022 року, зокрема:

звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємств протягом десяти послідовних років прибуток учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, від здійснення господарської діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 19-33, крім виробництва підакцизних товарів) або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) виключно на території (в межах) індустріальних парків;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання), що ввозиться учасниками індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, виключно для власного використання під здійснення ними діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 19-33, крім виробництва підакцизних товарів) або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) на території (в межах) індустріального парку (без права надання в оренду, лізинг чи передачу в користування третім особам на будь-яких інших умовах);

надати право органам місцевого самоврядування:

- встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів нежитлової нерухомості, що знаходяться на території індустріальних парків та перебувають у власності учасників індустріального парку;

- встановлювати ставки земельного податку та орендну плату за землі державної та комунальної власності, що входять до складу території індустріальних парків, в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;

- звільняти від сплати земельного податку земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття сприятиме перетворенню вітчизняних індустріальних парків на каталізатор промислового розвитку та залучення прямих інвестицій в українську економіку, що забезпечить: зростання рівня зайнятості населення і зменшення відтоку кваліфікованих кадрів закордон; зростання реальних доходів громадян, збільшення несировинного випуску та експорту; збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів та фінансування соціальних ініціатив; закладення фундаменту для випереджаючого розвитку економіки України у довгостроковій перспективі.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація в частині запровадження пільг з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість матиме негативний вплив на надходження зазначених податків до бюджету, а оцінити вартісну величину впливу не вбачається можливим через відсутність прогнозних показників щодо кількості учасників в розрізі видів діяльності, які будуть включені до Реєстру індустріальних парків та скористаються пільгами. При цьому довідково відмічено, що за даними ДПС сума податку на прибуток підприємств, сплаченого підприємствами сфери переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 19-33, крім виробництва підакцизних товарів) та науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010), за 2019 рік склала 15 833,8 млн грн, за 2020 рік – 15 060,8 млн грн, а обсяг ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів за вказаними значеннями КВЕД за 2019 рік становить 291 319,6 млн грн, за 2020 рік – 250 285,4 млн грн, сума податку на додану вартість – 58 181,4 та 50 004,8 млн грн відповідно. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво (реєстр. № 5688 від 22.06.2021), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів, зокрема, відповідно від податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво
(реєстр. № 5688-1 від 06.07.2021), поданий народним депутатом України Рущишиним Я.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2022 року, зокрема:

звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємств прибуток учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, від здійснення господарської діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17,
19-33, крім виробництва підакцизних товарів) або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) виключно на території (в межах) індустріальних парків;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання), яке не виготовляється в Україні, що ввозиться учасниками індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, виключно для власного використання під здійснення ними діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 19-33, крім виробництва підакцизних товарів) або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) на території (в межах) індустріального парку (без права надання в оренду, лізинг чи передачу в користування третім особам на будь-яких інших умовах);

надати право органам місцевого самоврядування:

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація в частині запровадження пільг з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість матиме негативний вплив на надходження зазначених податків до бюджету, а оцінити вартісну величину впливу не вбачається можливим через відсутність прогнозних показників щодо кількості учасників (в розрізі видів діяльності), які будуть включені до Реєстру індустріальних парків та скористаються пільгами. При цьому довідково відмічено, що за даними ДПС сума податку на прибуток підприємств, сплаченого підприємствами сфери переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17,
19-33, крім виробництва підакцизних товарів) та науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010), за 2019 рік склала 15 833,8 млн грн, за 2020 рік – 15 060,8 млн грн, а обсяг ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів за вказаними значеннями КВЕД за 2019 рік становить 291 319,6 млн грн, за 2020 рік – 250 285,4 млн грн, сума податку на додану вартість – 58 181,4 та 50 004,8 млн грн відповідно. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво (реєстр. № 5688-1 від 06.07.2021), поданий народним депутатом України Рущишиним Я.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів, зокрема, відповідно від податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.30. Слухали:

Інформацію про проект Закону України «Про захист персональних даних» (реєстр. № 5628 від 07.06.2021), внесений народними депутатами України Чернєвим Є.В., Тарасенком Т.П., Стефанчуком Р.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань цифрової трансформації.

Законопроектом пропонується визначити правові відносини, пов’язані із захистом і обробкою персональних даних, з метою забезпечення прав людини на захист персональних даних та повагу до особистого і сімейного життя.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його завданням є приведення законодавства України в сфері захисту персональних даних у відповідність до нових міжнародних стандартів у цій сфері, які передбачені Конвенцією Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних і Регламентом Європейського парламенту та Ради про захист фізичних осіб в зв’язку з обробкою персональних даних і про вільний рух таких даних 2016/679, а також врегулювання правових відносин, пов’язаних з обробкою персональних даних, які не врегульовані Законом України «Про захист персональних даних».

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація може потребувати додаткових фінансових витрат з державного бюджету, що пов’язано з необхідністю запровадження в державних органах посади спеціаліста з питань захисту персональних даних, там, де його наразі не призначено. Такі додаткові витрати державного бюджету орієнтовно можуть скласти 32,69 млн гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на видаткову частину державного бюджету, оскільки законопроектом пропонується визначити повноваження контролюючого органу – уповноваженого органу, який здійснює контроль за дотриманням вимог відповідного закону, та на зазначений орган покласти ряд додаткових повноважень порівняно з чинним законодавством. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання, а саме з метою уникнення додаткових витрат державного бюджету законопроект необхідно доповнити нормою, відповідно до якої запровадження в державних органах посади відповідальної особи з питань захисту персональних даних має здійснюватися у межах встановленої державному органу чисельності працівників та видатків, затверджених на його утримання у державному бюджеті.

Крім того, статтею 72 законопроекту пропонується встановити відповідальність контролерів та операторів за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних шляхом накладення штрафу. Такі положення законопроекту можуть призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

Ухвалили:

1. Проект Закону України «Про захист персональних даних» (реєстр. № 5628 від 07.06.2021), внесений народними депутатами України Чернєвим Є.В., Тарасенком Т.П., Стефанчуком Р.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме збільшення видатків державного бюджету для запровадження в державних органах посади спеціаліста з питань захисту персональних даних та на забезпечення діяльності уповноваженого органу, який буде здійснювати нагляд та контроль за дотриманням відповідного закону, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (реєстр. № 5002 від 02.02.2021), внесений народними депутатами України Кравчук Є.М., Констанкевич І.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики

Законопроектом пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», і врегулювати такі питання:

- розширити термінологічний апарат шляхом доповнення чинного законодавства новими термінами;

- уточнити принципи та завдання державної політики у сфері бібліотечної справи та визначити повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері культури, щодо державного управління у цій сфері;

- встановити статус бібліотеки, як неприбуткової організації;

- визначити поділ бібліотек за формами власності та значенням (національні та державні, засновані центральними органами виконавчої влади, Національною академією наук України та галузевими академіями наук; комунальні; бібліотеки-структурні підрозділи підприємств, установ, організацій; бібліотеки громадських об’єднань; приватні бібліотеки, засновані фізичними особами та юридичними особами приватного права; бібліотеки, засновані міжнародними організаціями), а також за суспільним призначенням (публічні, у тому числі спеціалізовані; спеціальні);

- розширити основні завдання та визначити принципи діяльності національної і державної бібліотек, зокрема передбачивши їх фінансове забезпечення за рахунок коштів державного бюджету в обсязі, необхідному для виконання своїх завдань, а працівникам національної бібліотеки встановити підвищені посадові оклади, заохочувальні та інші виплати відповідно до законодавства;

- визначити статус, принципи та завдання публічних і обласних універсальних наукових бібліотек, зокрема передбачивши забезпечення функціонування: публічних бібліотек органами місцевого самоврядування за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів; обласних універсальних наукових бібліотек за рахунок коштів відповідних обласних бюджетів (бюджетів міст Києва, Севастополя) у обсягах, необхідних для виконання своїх завдань;

- надати можливість створювати піклувальні ради бібліотек як дорадчого колегіального органу, основним завданням якого є сприяння розвитку бібліотеки, та передбачивши функціонування таких рад на громадських засадах;

- врегулювати питання створення та використання бібліотечних фондів, зберігання та використання книжкових пам’яток, створення довідково-бібліографічного апарату бібліотеки України, електронних баз даних;

- включити до переліку послуг бібліотек державної та комунальної форм власності, які надаються безоплатно, зокрема: доступ до інформаційних ресурсів мережі Інтернет; заняття із формування навичок комп’ютерної та інформаційної грамотності тощо;

- створити Національну електронну бібліотеку України та визначити основні засади її діяльності, передбачивши надання відкритого доступу до неї через мережу Інтернет, а також здійснення її адміністрування національною бібліотекою відповідно до рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері культури;

- посилити соціальні гарантії працівникам бібліотек шляхом передбачення грошової винагороди за сумлінну працю та зразкове виконання трудових обов’язків, а також забезпечення підвищення кваліфікації /за чинною редакцією закону працівникам бібліотек можуть встановлюватися надбавки та доплати в межах затвердженого фонду оплати праці працівників бібліотек; такі працівники мають право на допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі посадового окладу, а також матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та доплату за вислугу років у розмірах та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України/.

У фінансово-економічному обґрунтуванні, наведеному у пояснювальній записці до законопроекту, зазначено, що реалізація його положень здійснюватиметься в межах видатків, запланованих на фінансове забезпечення сфери, та не потребуватиме додаткового бюджетного фінансування. Разом з тим, автори законодавчої ініціативи зазначають, що створення та функціонування Національної електронної бібліотеки України /на першому етапі (розробка програмного забезпечення, створення сайту, придбання обладнання) потребує 5–7 млн грн, у подальшому (на підтримку системи та оцифрування документів) потрібно близько 100–200 тис. грн на рік)/ здійснюватиметься у рамках асигнувань, передбачених у державному бюджеті на реалізацію Національної програми інформатизації; а виплати на встановлення бібліотечним працівникам грошової винагороди за сумлінну працю та зразкове виконання трудових обов’язків – із державного та відповідних місцевих бюджетів за рахунок оптимізації кількості бібліотек та їх штатів.

Окремо слід звернути увагу, що статтею 16 цього законопроекту передбачено право, відповідно до законодавства, бібліотекам самостійно встановлювати перелік платних послуг.

Проте, згідно із частиною восьмої статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» державні і комунальні заклади культури можуть надавати платні послуги, що не є орендою, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури /відповідний перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 р. № 1183 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури, що не є орендою»/.

Крім того, варто врахувати, що відповідно до частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України плата за надання послуг бюджетними установами відноситься до власних надходжень бюджетних установ, які отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного і місцевих бюджетів та потребуватиме додаткових коштів.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

За узагальнюючим висновком Міністерство фінансів України цей законопроект не підтримує та вважає, що питання упорядкування умов оплати праці працівників культури має вирішуватися Міністерством економіки України комплексно для всіх галузей бюджетної сфери.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (реєстр. № 5002 від 02.02.2021), внесений народними депутатами України Кравчук Є.М., Констанкевич І.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання питання надання пацієнтам лікарських засобів зі співчуття (реєстр. № 5737 від 06.07.2021), поданий народними депутатами України Зубом В.О., Білозір Л.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів, медичних виробів, супутніх матеріалів та/або послуг у сфері охорони здоров’я в межах програм розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та програм доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування, які затверджені рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, та/або операції з постачання на митній території України (зареєстрованих та/або незареєстрованих) лікарських засобів, медичних виробів, супутніх матеріалів та/чи послуг у сфері охорони здоров’я в межах вищевказаних програм.

Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є створення в Україні умов для доступу тяжкохворих пацієнтів до інноваційного лікування та реалізації програм надання пацієнтам лікарських засобів зі співчуття (безоплатно) завдяки врегулюванню правовідносин у цій сфері.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету (призведе до зменшення надходжень податку на додану вартість), оскільки передбачається звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції, зокрема, з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України незареєстрованих лікарських засобів, медичних виробів, а також не проводити коригування податкового кредиту та не здійснювати пропорційне віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за такими операціями. При цьому відмічено, що оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо через відсутність статистичних даних щодо нарахування та сплати сум податку на додану вартість платниками податків, які здійснюють такі операції.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання питання надання пацієнтам лікарських засобів зі співчуття (реєстр. № 5737 від 06.07.2021), поданий народними депутатами України Зубом В.О., Білозір Л.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (реєстр. № 5800 від 19.07.2021), поданий народними депутатами України Копитіним І.В., Безуглою М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

встановити, що на період дії процедури списання заборгованості згідно із Законом України «Про особливості приватизації єдиного майнового комплексу Харківського державного авіаційного виробничого підприємства» (йдеться про законопроект за реєстр. № 5799 від 19.07.2021) для Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (далі – ХДАВП) податок на додану вартість, попередньо віднесений до складу податкового кредиту та податкових зобов’язань, не підлягає коригуванню і не змінює склад податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного податкового періоду платника податку;

списати податковий борг (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку з порушеннями податкового, валютного та митного законодавства) з урахуванням сум заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих відповідно до законодавства, проценти за розстрочення та/або відстрочення такого боргу ХДАВП перед бюджетом станом на 31 грудня 2021 року;

передбачити, що списані суми податкового боргу зменшують фінансовий результат ХДАВП до оподаткування податком на прибуток підприємств.

У пояснювальній записці відмічено, що реалізація положень законопроекту дозволить: погасити заборгованість ХДАВП зі сплати податків та зборів (включно зі штрафними та фінансовими санкціями); звільнити ХДАВП від зобов’язання зі сплати податкових зобов’язань, що виникнуть у даного підприємства в результаті застосування механізму списання заборгованості відповідно до розділу IV Закону України «Про особливості приватизації єдиного майнового комплексу Харківського державного авіаційного виробничого підприємства»; покращити фінансовий стан ХДАВП; запобігти банкрутству ХДАВП.

Слід звернути увагу, що законопроект є системно пов’язаним і похідним від поданого тими ж авторами законопроекту «Про особливості приватизації єдиного майнового комплексу Харківського державного авіаційного виробничого підприємства» (реєстр. № 5799 від 19.07.2021). Відтак, практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 5800 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 5799.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація впливатиме на дохідну частину бюджету, оскільки відповідне списання податкового боргу призведе до недонадходжень платежів до бюджету. При цьому, за інформацією Державної податкової служби України, податковий борг ХДАВП до зведеного бюджету України станом на 01.07.2021 складає 119,2 млн грн, а заборгованість за його філіями – у загальній сумі 9,5 млн грн. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше набрання чинності Законом України «Про особливості приватизації єдиного майнового комплексу Харківського державного авіаційного виробничого підприємства») не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (реєстр. № 5800 від 19.07.2021), поданий народними депутатами України Копитіним І.В., Безуглою М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів, зокрема, відповідно від податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 5799). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо підвищення (відновлення) соціального захисту ветеранів війни та інших осіб (реєстр. № 5583-1 від 16.06.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С.

Відмітили:

Згідно із законопроектом Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» доповнюється новими статтями в частині визначення державної політики соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється чинність цього Закону, та системи соціального захисту зазначених категорій осіб. Поряд з тим у законопроекті пропонується надати такі пільги та соціальні гарантії:

учасникам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону, – безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання, безоплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;

особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, – безоплатне першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад, безоплатний проїзд один раз на рік (туди і назад) залізничним транспортом у двомісному купе спальних вагонів швидких і пасажирських поїздів, водним транспортом у каютах 1 класу (на місцях першої категорії) експресних і пасажирських ліній, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, безоплатне користування внутріміським транспортом (трамваєм, автобусом, тролейбусом, метрополітеном, водними переправами) і поїздами приміського сполучення, а в сільській місцевості - автобусами внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані і місця проживання;

виключити положення, згідно з яким надання окремих пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, скрапленого газу, послуг зв’язку та одержання ліків здійснюється залежно від сукупного доходу сім’ї.

Поряд з тим, у законопроекті передбачається збільшити вдвічі виплату надбавки до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, для: учасників війни з 15% до 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інших учасників війни з 10% до 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною з 70% до 140% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; членів сімей загиблих і дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни з 25% до 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визначених за життя особами з інвалідністю з 10% до 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Слід відмітити, що відповідно до підпунктів «а», «б» і «и» пункту 9 частини першої статті 87 та підпункту «ґ» пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог та надбавок до пенсій, житлові субсидії населенню і пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива, скрапленого газу окремим категоріям громадян та компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюються з державного та місцевих бюджетів. Відповідно запровадження законодавчої ініціативи, що передбачає збільшення розмірів деяких соціальних гарантій, потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів. Про таке також зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту, звертаючи увагу на відсутність вихідних параметрів (кількість осіб відповідної категорії пільговиків, які можуть користуватися пільгами, що передбачаються законопроектом), що унеможливило проведення вартісної оцінки впливу законопроекту на показники бюджетів.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи пропонується здійснити реалізацію його положень шляхом перегляду доходної частини Державного бюджету України на 2021 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету.

При цьому, у Прикінцевих положеннях законопроекту надається доручення Уряду внести пропозиції змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», передбачивши кошти на забезпечення запропонованих заходів, що не відповідає вимогам статей 52 і 53 Бюджетного кодексу України, згідно з яким серед іншого встановлюється вичерпний перелік випадків, за настання яких можуть бути внесені зміни до закону про Державний бюджет України. Про таке також зазначає Міністерство фінансів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо підвищення (відновлення) соціального захисту ветеранів війни та інших осіб (реєстр. № 5583-1 від 16.06.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (реєстр. № 5265 від 18.03.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У законопроекті пропонується доповнити статтю 11 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» частиною четвертою, зобов’язавши Кабінет Міністрів України щокварталу визначати для побутових споживачів соціальну норму вартості комунальних послуг виходячи з середньої ринкової вартості таких послуг та включати таку соціальну норму до розрахунків при визначенні мінімального прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» і «Про прожитковий мінімум» базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії (встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму) та стандарти. Прожитковий мінімум є вартісною величиною відповідного набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Фактично у законопроекті пропонується змінити встановлений механізм визначення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, передбачивши обов’язкове врахування нового показника «соціальна норма вартості комунальних послуг», що потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, хоча у пояснювальній записці до законопроекту вказано інше.

Слід зазначити, що положеннями законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що при наданні житлово-комунальних послуг застосовуються державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування, встановлені законодавством (які встановлюються з метою визначення державних соціальних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів витрат на найм житла, управління житлом і оплату комунальних послуг), до яких належать: гранична норма витрат на управління житлом, оплату комунальних послуг, передбачених Законом України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від отримуваного доходу, соціальна норма житла та соціальні нормативи користування комунальними послугами, з оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії громадянам та показники якості управління багатоквартирним будинком і надання комунальних послуг.

Міністерство фінансів України, зазначаючи в експертному висновку до даного законопроекту про його вплив на видаткову частину державного і місцевих бюджетів, звертає увагу, що

реалізація законопроекту може призвести до розбалансування видатків та доходів державного бюджету, порушуючи принцип збалансованості бюджетної системи, визначений у статті 7 Бюджетного кодексу України;

Законом України «Про прожитковий мінімум» визначено порядок розрахунку прожиткового мінімуму у розрахунку на місяць на одну особу та для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення в Україні, виходячи із середніх споживчих цін (тарифів) в країні (регіоні) за місяць, що передує місяцю проведення розрахунку;

умови визначення розміру мінімальної заробітної плати встановлено статтею 9 Закону України «Про оплату праці», згідно з якою вже передбачено врахування мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних потреб особистості, під час визначення розміру мінімальної заробітної плати.

Загалом Міністерство фінансів вважає недоцільним додатково врегульовувати питання врахування середньої ринкової вартості комунальних послуг для розрахунку прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати у Законі України «Про житлово-комунальні послуги» і не підтримує прийняття законопроекту.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості.

Зважаючи, що законопроект зумовлює збільшення видатків бюджету, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (реєстр. № 5265 від 18.03.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В., має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна, незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, спеціальних майнових прав на такі об’єкти» (реєстр. № 5638 від 08.06.2021), поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Івановим В.І., Юрченком О.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

уточнити визначення понять «об’єкти житлової нерухомості» /будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об’єкти житлової нерухомості, дачні та садові будинки/, «об’єкти нежитлової нерухомості» /будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості, включаючи господарсько-побутові будівлі садиби/ та «податок на додану вартість» /непрямий податок на споживання/;

встановити, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є дохід замовника будівництва, отриманий у результаті продажу об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, спеціальних майнових прав на такі об’єкти, який визначатиметься з урахуванням особливостей, пов’язаних з коригуванням фінансового результату до оподаткування зазначених операцій продажу;

норми щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб поширити на операції з купівлі-продажу майбутніх об’єктів нерухомості, спеціальних майнових прав на такі об’єкти та їх успадкування;

встановити підвищену ставку (у розмірі 10%) оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходу, отриманого від систематичного продажу об’єктів нерухомого майна, спеціальних майнових прав на об’єкти, які були побудовані продавцем або будівництво яких здійснено за його рахунок;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання спеціальних майнових прав на житло, майбутнього об’єкта житлової нерухомості.

Насамперед слід зазначити, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (реєстр. № 5091), який визначає особливості, пов’язані з цивільним оборотом об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості. Відтак, практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 5638 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 5091.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що:

звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання майбутніх об’єктів нерухомості, об’єктів житлової нерухомості на всіх етапах їх постачання дозволить певною мірою знизити рівень шахрайства з цим податком у сфері будівництва нерухомості;

встановлення прозорих та зрозумілих правил оподаткування операцій з купівлі-продажу майбутніх об’єктів нерухомості має сприяти легалізації цього ринку, який наразі існує в тіні, що сприятиме збільшенню надходжень до бюджету від податків саме з цих операцій.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на показники бюджетів, проте визначити вартісний вплив на дохідну частину державного бюджету від запровадження змін у частині оподаткування податком на прибуток підприємств не є можливим через невизначеність кількості та обсягів операцій продажу об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, спеціальних майнових прав на такі об’єкти. Крім того, Мінфін зазначає, що за оперативною інформацією Державної податкової служби, розрахункові втрати бюджету у разі запровадження звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з першого постачання житла за умови здійснення такого постачання на рівні 2020 року становитимуть 3,8 млрд грн. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна, незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, спеціальних майнових прав на такі об’єкти» (реєстр. № 5638 від 08.06.2021), поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Івановим В.І., Юрченком О.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів від податків і зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 5091). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо безперешкодної реалізації місцевими державними адміністраціями повноважень в галузі бюджету та фінансів» (реєстр. № 5828 від 26.07.2021), поданий народними депутатами України Корнієнком О.С., Масловим Д.В., Івановим В.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що:

не допускається зупинення видаткових операцій на рахунках місцевих державних адміністрацій у банківських установах України та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

при прийнятті рішення про арешт майна місцевої державної адміністрації арешт не може бути накладено на її рахунки у банківських установах України та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація:

не потребує додаткових витрат з бюджету;

забезпечить безперешкодну реалізацію місцевими державними адміністрації повноважень в галузі бюджету та фінансів;

усуне ризики припинення фінансування місцевими державними адміністраціями заходів будівництва, розширення, реконструкції, ремонту та утримання виробничих підприємств, транспорту, мереж тепло-, водо-, газо-, енергозабезпечення тощо.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може негативно вплинути на дохідну частину бюджету, зокрема, призведе до недонадходжень платежів до бюджету у зв’язку із скасуванням забезпечувальних заходів стосовно сплати платником податків податкового боргу. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо безперешкодної реалізації місцевими державними адміністраціями повноважень в галузі бюджету та фінансів» (реєстр. № 5828 від 26.07.2021), поданий народними депутатами України Корнієнком О.С., Масловим Д.В., Івановим В.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податків і зборів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво (реєстр. № 5689 від 22.06.2021), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Гетманцевим Д.О., Кисилевським Д.Д. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається з 1 січня 2022 року викласти в новій редакції частину шосту статті 287 Митного кодексу України, встановивши, що при ввезенні на митну територію України звільненню від оподаткування митом підлягає нове устаткування (обладнання) /за визначеними законопроектом кодами УКТ ЗЕД/, що ввозиться учасниками індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, виключно для власного використання для здійснення ними діяльності у сферах переробної промисловості (крім виробництва підакцизних товарів) або науково-дослідної діяльності на території (в межах) індустріального парку (без права надання в оренду, лізинг чи передачу в користування третім особам на будь-яких інших умовах), за умови, що відповідні товари виготовлені не раніше ніж за три роки до дати їх ввезення та не були у використанні, а порядок ввезення та цільового використання таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України. Також законопроектом пропонується не поширювати зазначене звільнення на товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що з однієї сторони активізація ділової активності завдяки індустріальним паркам сприятиме зростанню податкових надходжень, з іншої – передбачені для резидентів індустріальних парків інвестиційні стимули та скорочення ділової активності в секторі послуг матимуть наслідком недоотримання податків, а програми підтримки експорту вимагатимуть збільшення видаткової частини бюджету, натомість чистий ефект від податкових надходжень буде позитивним (додаткові надходження становитимуть 3,34% від рівня 2019 р.).

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак може призвести до втрат надходжень до бюджету від ввізного мита, а вартісну величину таких втрат оцінити неможливо за відсутності обсягів імпорту устаткування (обладнання), що будуть ввозитися без оподаткування ввізним митом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво (реєстр. № 5689 від 22.06.2021), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Гетманцевим Д.О., Кисилевським Д.Д. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 10 Розділу V Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо забезпечення права територіальних громад на охорону здоров’я та медичну допомогу (реєстр. № 5334 від 05.04.2021), внесений народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Законопроектом пропонується передбачити можливість передачі комунальних закладів охорони здоров’я, які перебувають в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст певного району та задовольняють потреби жителів декількох територіальних громад, до комунальної власності виключно територіальної громади, розташованої на території відповідного району, ліквідованого Верховною Радою України (за зверненням територіальної громади), незалежно від територіального розташування закладу охорони здоров’я, або відповідної області за зверненням обласної ради.

При цьому, у разі передачі закладу охорони здоров’я до комунальної власності територіальної громади органи місцевого самоврядування такої громади зобов’язані забезпечити функціонування такого закладу та доступ жителів інших територіальних громад ліквідованого району до послуг закладу. Фінансове забезпечення такого комунального закладу охорони здоров’я вирішуватиметься шляхом надання міжбюджетних трансфертів між бюджетами територіальних громад.

У разі невиконання органами місцевого самоврядування територіальної громади вказаних зобов’язань, заклад за рішенням районної ради може бути переданий до комунальної власності іншої територіальної громади ліквідованого району або до комунальної власності відповідної області.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи про таке:

відповідно до розмежування видатків, визначеного главою 14 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), здійснення з обласних бюджетів видатків на забезпечення функціонування комунальних закладів охорони здоров’я, які надають амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу, не передбачено;

згідно з пунктом 39 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність сільських, селищних, міських територіальних громад установ та закладів, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного цим Кодексом;

розмежування видатків між бюджетами здійснено з урахуванням визначеного пунктом 7 частини першої статті 7 Кодексу принципу субсидіарності, згідно з яким розподіл видів видатків між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання публічних послуг до їх безпосереднього споживача.

Разом з тим, Мінфін звертає увагу, що реалізація положень законопроекту призведе до збільшення видатків бюджету територіальної громади або обласного бюджету на функціонування комунального закладу охорони здоров’я, переданого до відповідної територіальної громади або спільної власності територіальних громад області.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що у свою чергу унеможливило визначення Мінфіном вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів.

Зважаючи на наведене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня наступного за днем його опублікування/, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Кодексу, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 10 Розділу V Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо забезпечення права територіальних громад на охорону здоров’я та медичну допомогу (реєстр. № 5334 від 05.04.2021), внесений народним депутатом України Гривком С.Д., має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо запобігання дискримінації за ознакою вакцинації (реєстр. № 5326 від 02.04.2021), внесений народними депутатами України Поляковим А.Е., Констанкевич І.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

У законопроекті пропонується встановити, що у разі проведення обов'язкових профілактичних щеплень держава зобов’язується забезпечити наявність безкоштовних медичних імунобіологічних препаратів для населення в необхідному для цього обсязі.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) звертає увагу, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, зазначаючи при цьому про невідповідність положення щодо віднесення до зобов’язань держави забезпечення наявності безкоштовних імунобіологічних препаратів у необхідному обсязі із статтею 8 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», згідно з якою фінансування профілактичних і протиепідемічних заходів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, а у випадках, передбачених законом, – за рахунок коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а також коштів фізичних осіб.

В порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що у свою чергу унеможливило визначення Мінфіном вартісної величини впливу на показники бюджетів.

Зважаючи на наведене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня наступного за днем його опублікування/, необхідно привести у відповідність до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо запобігання дискримінації за ознакою вакцинації (реєстр. № 5326 від 02.04.2021), внесений народними депутатами України Поляковим А.Е., Констанкевич І.М. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо посилення захисту вразливих споживачів електричної енергії (реєстр. № 5407 від 21.04.2021), поданий народними депутатами України Поляковим А.Е., Батенком Т.І., Славіцькою А.К. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті пропонується:

унормувати у Законі перелік категорій вразливих споживачів /згідно з чинною редакцією пункту 15 частини першої статті 1 Закону перелік вразливих споживачів визначається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України/;

тимчасово (до прийняття Кабінетом Міністрів України порядку захисту вразливих споживачів, але не раніше дня закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) визначити для вразливих споживачів адресну допомогу у розмірі 30% від рівня діючого тарифу для населення, яке проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій та у розмірі 46% від рівня такого тарифу – для населення за обсяг, спожитий до 100 кВт•год електроенергії на місяць (включно), для населення, яке проживає у відповідних житлових та багатоквартирних будинках, що споживає до 3000 кВт·год електроенергії на місяць (включно), для багатодітних, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу незалежно від обсягів споживання електроенергії, для відповідних гуртожитків;

встановити, що при прийнятті Кабінетом Міністрів України порядку захисту вразливих споживачів, не допускається звуження змісту та обсягу адресної допомоги для окремих категорій вразливих споживачів.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що з 01.01.2021 р. встановлено єдиний тариф на електроенергію i скасовано пільгові тарифи, що діяли для окремих категорій споживачів, у зв’язку із чим, зокрема, виникла необхідність розроблення законопроекту.

Фактично у законопроекті передбачається встановлення для окремих категорій побутових споживачів нижчої фіксованої ціни на електричну енергію, що купується у постачальників універсальних послуг, яка з 01.01.2021 р. становила 1,68 грн/кВт-год.

Слід зазначити, що законопроектом серед іншого пропонується надання адресної допомоги на оплату електроенергії багатодітними, прийомними сім’ями та дитячими будинками сімейного типу, які визначені законодавством як отримувачі житлових субсидій та відповідних пільг /згідно із статтею 13 Закону України «Про охорону дитинства» надається 50-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами/, внаслідок чого таким категоріям громадян можуть одночасно надаватися як житлові субсидії та відповідні пільги /підпунктом «и» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України встановлено, що до видатків державного бюджету належать видатки на житлові субсидії населенню та пільги на оплату житлово-комунальних послуг окремим категоріям громадян/, так і адресна допомога на оплату електроенергії, а відтак може мати місце неефективне використання бюджетних коштів.

Необхідно зауважити, що згідно з пунктом 3 частини другої статті 7 та частини третьої статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плата за приєднання), повинні бути встановленими з урахуванням вимог цілісності об’єднаної енергетичної системи України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку, постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами.

Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) в експертному висновку до даного законопроекту зазначено, що встановлення нижчих фіксованих цін на електричну енергію для деяких категорій побутових споживачів збільшить обсяг перехресного субсидіювання, що, в свою чергу, може потребувати додаткових видатків державного бюджету, суму яких та джерела їх покриття розробником не визначено, а також звернуто увагу, що головним механізмом забезпечення соціального захисту населення, за допомогою якого держава компенсує сім’ям витрати на оплату житлово-комунальних послуг, зокрема електричної енергії, у межах нормативів споживання послуг, що перевищують обсяг обов’язкового платежу, є програма житлових субсидій. Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» Міністерству соціальної політики України, зокрема, передбачено видатки за бюджетними програмами «Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі» (код 2501230) у сумі 35,2 млрд грн та «Компенсація у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію на оплату електричної енергії населенням, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних у встановленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), населенням, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі в сільській місцевості), а також багатодітними, прийомними сім’ями та дитячими будинками сімейного типу» (код 2501410) у сумі 1,4 млрд гривень. Загалом Мінфіном не підтримується прийняття даного законопроекту.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення його збалансованості.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо посилення захисту вразливих споживачів електричної енергії (реєстр. № 5407 від 21.04.2021), поданий народними депутатами України Поляковим А.Е., Батенком Т.І., Славіцькою А.К. та іншими, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вразливих споживачів електричної енергії та захищених споживачів природного газу (реєстр. № 5407-1 від 13.05.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін і доповнень до законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про ринок природного газу» пропонується, зокрема:

законодавчо унормувати перелік категорій вразливих споживачів електричної енергії /згідно з чинною редакцією пункту 15 частини першої статті 1 Закону перелік вразливих споживачів визначається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України/;

зобов’язати Кабінет Міністрів України до 30.06.2024 року здійснювати покладання спеціальних обов’язків на учасників ринку електроенергії виходячи з фіксованих цін на електроенергію для вразливих споживачів (при цьому побутовим споживачам, які проживають в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій, відпуск електричної енергії має проводиться за цінами у розмірі 70% від рівня фіксованої ціни для відповідної категорії побутових споживачів);

встановити додаткову вимогу до рішення Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного – визначення максимальної ціни, граничного рівня торговельної надбавки (націнки) та рівня рентабельності при постачанні природного газу захищеним споживачам;

встановити, що для задоволення потреби захищених споживачів у природному газі підприємства державного сектору економіки щомісяця здійснюють продаж усього видобутого газу для формування ресурсу природного газу відповідному суб’єкту ринку природного газу за закупівельними цінами, встановленими Регулятором. При цьому такі потреби передбачається задовольняти за роздрібними цінами: з ресурсів видобутого природного газу, виходячи з встановленого за рішенням Кабінету Міністрів України рівня рентабельності, але не більше 30%, а також з ресурсів природного газу, закачаних до газових сховищ у неопалювальний період.

Слід зазначити, що реалізація положень законопроекту, зокрема, щодо встановлення за рішенням Уряду максимальної ціни на постачання природного газу захищеним споживачам може потребувати відшкодування суб’єктам господарювання різниці між державними регульованими цінами і економічно обґрунтованими цінами, оскільки відповідно до статей 12 і 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державні регульовані ціни повинні забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації), Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. Про таке також зауважує Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту.

При цьому Мінфіном звернуто увагу, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» бюджетна програма для компенсації таких видатків не передбачена, а також запропоновані у законопроекті норми не узгоджуються із Меморандумом з МВФ, яким передбачено зобов’язання України щодо застосування ціноутворення на ринкових принципах, забезпечення формування оптових цін на природний газ на прозорому і ефективному ринку, та визначено, що Положення про покладення спеціальних обов’язків залишатиметься чинним до травня 2021 року лише стосовно постачання газу комунальним підприємствам, а тарифи будуть ґрунтуватися на повністю ринкових цінах на газ, а також зазначено, що головним механізмом забезпечення соціального захисту населення, за допомогою якого держава компенсує сім’ям витрати на оплату житлово-комунальних послуг є програма житлових субсидій для реалізації якою у державному бюджеті на 2021 рік передбачені видатки у сумі 35,2 млрд грн. Загалом Мінфіном не підтримується прийняття даного законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вразливих споживачів електричної енергії та захищених споживачів природного газу (реєстр. № 5407-1 від 13.05.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з трансплантації анатомічних матеріалів людині) (реєстр. № 5610 доопрац. від 03.06.2021), поданий народними депутатами України Дмитрієвою О.О., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання:

гемопоетичних стовбурових клітин для трансплантації;

послуг з проведення пошуку, отримання, надання гемопоетичних стовбурових клітин, що здійснюється суб’єктами міжнародного співробітництва у сфері застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині;

медичних послуг з вилучення анатомічних матеріалів у живих донорів, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа, що здійснюються суб’єктами господарювання, що згідно із законодавством мають право здійснювати таку діяльність, та/або послуг із зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації, вилучення анатомічних матеріалів у донора-трупа для виготовлення біоімплантатів, зберігання і перевезення таких матеріалів, трансплант-координації, а також послуги з надання доступу до інформаційних систем і реєстрів у сфері трансплантації;

послуг з заготовлення (збору), переробки (процесінгу), маркування (кодування), консервування, тестування (перевірки), зберігання, передачі, надання (реалізації) та/або клінічного застосування біологічних зразків, продуктів та/або препаратів пуповинної крові, інших тканин і клітин людини та/або постачання послуг зі збору, оброблення, зберігання пов’язаних з ними даних.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дозволить забезпечити створення належних правових, організаційних та економічних умов для розвитку трансплантації анатомічних матеріалів людині в Україні.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету (а саме призведе до недонадходження податку на додану вартість до бюджету), але у зв’язку із відсутністю статистичних даних щодо обсягів операцій з надання послуг з організації та надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією, визначити вартісну величину впливу на дохідну частину бюджету є неможливим.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з трансплантації анатомічних матеріалів людині) (реєстр. № 5610 доопрац. від 03.06.2021), поданий народними депутатами України Дмитрієвою О.О., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» стосовно набрання чинності законом за результатами всеукраїнського референдуму (реєстр. № 5486-2 від 25.05.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Морозом В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» набирає чинності через один рік з дня офіційного оголошення результатів всеукраїнського референдуму, на якому схвалено рішення про вільну купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення /чинна норма – з 1 липня 2021 року/.

Міністерство фінансів України звертає увагу, що реалізація такого положення законопроекту призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на проведення всеукраїнського референдуму, зауважуючи, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу законопроекту на видаткову частину бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» стосовно набрання чинності законом за результатами всеукраїнського референдуму (реєстр. № 5486-2 від 25.05.2021), внесений народними депутатам України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Морозом В.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року - не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо розширення переліку пільг для осіб, які мають статус дитина війни, відновлення та підвищення пільг і виплат для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та членів їх сімей (реєстр. № 5255-1 від 02.04.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», реалізація окремих з яких потребуватиме додаткових бюджетних коштів, зокрема, це стосується:

надання дітям війни /громадянам України, яким на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше вісімнадцяти років/ пільг та гарантій, передбачених для учасників війни (безоплатні ліки, зубопротезування, санаторно-курортне лікування, знижки на оплату за користування житлом та паливом, за користування житлово-комунальними послугами тощо);

встановлення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня для учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них, учасників війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни у відсотковому співвідношенні до розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, збільшивши абсолютні розміри такої допомоги, найбільше для осіб з інвалідністю внаслідок війни. При цьому, виключено положення щодо виплати цієї допомоги в межах бюджетних призначень, встановлених законом про державний бюджет;

підвищення вдвічі розмірів надбавки до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії: для осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників війни, членів сімей померлих учасників війни, учасників бойових дій, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;

надання права учасникам війни та особам, на яких поширюється чинність вказаного Закону, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, на безоплатний проїзд міським, приміським, міжміським громадським транспортом, а також залізничним, водним, повітряним транспортом;

підвищення вдвічі розміру одноразової допомоги дружині (чоловіку) і дітям віком до 18 років у разі смерті (загибелі) особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною;

скасування норми, згідно з якою відповідні пільги та гарантії надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту Кабінету Міністрів України доручається:

опрацювати питання перегляду дохідної частини державного бюджету на 2021 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету;

подати на розгляд Верховної Ради України проект закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення доходів та видатків у зв’язку з прийняттям відповідного Закону.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів і не буде забезпечена фінансовими ресурсами. Відмічено, що підвищення розмірів пільг, допомог, інших соціальних гарантій потребуватиме додаткових видатків бюджету, однак обрахувати вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо, оскільки відсутні вихідні параметри (кількість осіб відповідної категорії пільговиків, які можуть користуватися пільгами, що передбачаються законопроектом).

Варто звернути увагу, що передбачене проектом закону положення щодо подання на розгляд Верховної Ради України змін до державного бюджету на відповідний рік щодо збільшення доходів та видатків у зв’язку з прийняттям відповідного закону не узгоджується із положеннями статей 52 та 53 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими визначено вичерпний перелік підстав та порядок внесення змін до закону про Державний бюджет України. Аналогічні зауваження висловило також Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Поряд з цим, пропозиція законопроекту щодо виключення положення стосовно здійснення виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в межах відповідних бюджетних призначень є такою, що може мати наслідком порушення бюджетного законодавства. Варто нагадати про те, що відповідно до статті 95 Конституції України, положень Кодексу (насамперед, пунктів 6, 8 частини першої статті 2, частин першої, другої та десятої статті 23, частини першої статті 30, пункту 5 частини першої статті 40) будь-які видатки державного бюджету здійснюються відповідно до бюджетних призначень, визначених законом про державний бюджет.

Крім того, всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо розширення переліку пільг для осіб, які мають статус дитина війни, відновлення та підвищення пільг і виплат для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та членів їх сімей (реєстр. № 5255-1 від 02.04.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими:

має вплив на показники бюджетів (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статті 95 Конституції України, статей 2, 23, 30, 40, 52, 53 Бюджетного кодексу України із урахуванням висновків Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо надійного та сталого забезпечення споживачів електричною та тепловою енергіями (реєстр. № 4321 від 05.11.2020), поданий народним депутатом України Камельчуком Ю.О.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про ринок електричної енергії», «Про теплопостачання», зокрема, щодо:

доповнення новими термінологічними визначеннями;

розширення повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузях електроенергетики та теплопостачання і деталізації повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі;

визначення додаткових способів державного енергетичного нагляду (контролю) в галузях електроенергетики та теплопостачання тощо.

Серед іншого, законопроектом передбачається, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) має право залучати в установленому законодавством України порядку експертів, експертні організації для проведення заходів з розслідування технологічних порушень.

Реалізація вищевказаних законодавчих ініціатив може потребувати додаткових витрат державного бюджету на здійснення державного регулювання в енергетичній сфері, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

Слід зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали не надано. На невиконання вказаних вимог також вказує Мінфін.

Крім того, пропозиціями законопроекту на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, у разі виявлення правопорушень на ринку електричної енергії, додатково покладаються повноваження щодо прийняття рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім побутових споживачів та споживачів не віднесених до особливої групи непобутових споживачів) у таких розмірах:

неподання копій документів з питань організації експлуатації та оперативного управління, пояснень та іншої інформації на законну вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду /до 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду (контролю) /до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/.

Довідково: виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри вказаних штрафів становитимуть від 17 000 до 170 000 гривень.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафних санкцій за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

За узагальнюючим висновком Мінфіну реалізація положень законопроекту може мати вплив на видатки державного бюджету, а саме розширення повноважень Держенергонагляду у відповідному бюджетному періоді може потребувати додаткових видатків державного бюджету, сума яких і джерела покриття розробником не визначені, у зв’язку з чим законопроект запропоновано доопрацювати та надати фінансово-економічні обґрунтування.

Разом з тим, положення законопроекту передбачають, що фінансове забезпечення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузях енергетики і теплопостачання, здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету. При цьому, у законопроекті відсутні положення щодо конкретних джерел надходжень спеціального фонду державного бюджету, які спрямовуватимуться на фінансове забезпечення вказаного центрального органу виконавчої влади.

Доцільно зауважити, що відповідно до Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» органи державної влади здійснюють свою діяльності виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Належить відмітити, що виходячи із загальноприйнятої практики бюджетного нормування, фінансове забезпечення органів державної влади здійснюється за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, крім того, в Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» видатки на забезпечення діяльності Держенергонагляду передбачені саме за загальним фондом.

Слід нагадати, що відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету. Водночас, згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення. Відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

З огляду на вищевказані вимоги Кодексу, визначення надходжень спеціального фонду державного бюджету джерелами забезпечення діяльності органів державної влади має ризики щодо безперебійності та постійного їх фінансового забезпечення, оскільки буде залежати від стану виконання відповідних надходжень, що за певних умов може призвести до недофінансування відповідних видатків і бути чинником неналежного виконання органами державної влади покладених на них функцій та повноважень.

Крім того, слід врахувати, що відповідно до частини п’ятої статті 13 Кодексу розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

Щодо терміну набрання чинності закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо надійного та сталого забезпечення споживачів електричною та тепловою енергіями (реєстр. № 4321 від 05.11.2020), поданий народним депутатом України Камельчуком Ю.О.:

1) матиме вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг при доопрацюванні положень законопроекту (а саме, підпункту 3 пункту 2 розділу І /щодо частини восьмої статті 9 Закону України «Про ринок електричної енергії», що викладається у новій редакції/ та підпункту 3 пункту 3 розділу І /щодо абзацу 46 статті 14 Закону України «Про теплопостачання», що викладається у новій редакції/) врахувати вимоги частини п’ятої статті 13 Бюджетного кодексу України, взявши до уваги вимоги частин третьої та восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48 та частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про особливості приватизації єдиного майнового комплексу Харківського державного авіаційного виробничого підприємства» (реєстр. № 5799 від 19.07.2021), внесений народними депутатами України Копитіним І.В., Безуглою М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується врегулювати питання проведення приватизації Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (далі – ХДАВП), списання заборгованості ХДАВП та передачу в оренду майна і земельних ділянок, що не включаються до складу об’єкта приватизації.

Законопроектом, серед іншого, передбачається списання заборгованості ХДАВП (розділ IV законопроекту):

– за облігаціями, що випущені Харківським державним авіаційним орденів Жовтневої Революції і Трудового Червоного Прапора виробничим підприємством у 2009 році під державні гарантії, правонаступником якого виступає ХДАВП;

– із сплати податків і зборів;

– перед фондами соціального страхування: із сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування; внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та пенсійне страхування; єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; з відшкодування пільгових пенсій, наукових пенсій;

– за послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення), транспортування теплової енергії, за природний газ, послуги з постачання природного газу, послуги з транспортування природного газу, послуги з розподілу природного газу за електричну енергію, послуги з постачання електричної енергії, постачання електричної енергії за регульованим тарифом та нерегульованим тарифом, послуги з передачі електричної енергії, послуги з розподілу електричної енергії, за надані послуги з постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, перед всіма підприємствами, установами, організаціями державної форми власності, в тому числі господарськими товариствами, 100 відсотків часток (акцій) якого належать державі, включаючи державні банки та державні фінансові установи.

При цьому визначається, що чистий прибуток ХДАВП, з якого розраховується та сплачується частина чистого прибутку (доходу), зменшується на суму прибутку, яка виникне в результаті списання вищезгаданої заборгованості.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат державного бюджету, зокрема у разі:

списання передбаченої законопроектом заборгованості, зокрема за кредитами, залученими під державні гарантії (у сумі 2.138,69 млн грн), зі сплати податків і зборів;

зменшення суми чистого прибутку (доходу), з якого розраховується та сплачується частина чистого прибутку до державного бюджету;

введення мораторію на сплату податків і зборів (обов’язкових платежів);

передачі покупцю в оренду земельних ділянок, якими на дату набрання чинності законопроекту володіє та користується ХДАВП, на праві постійного користування без проведення земельних торгів;

застосування положень під час приватизації єдиного майнового комплексу ХДАВП, що регулюють приватизацію об’єктів малої приватизації, незалежно від класифікації об’єктів приватизації (статутний капітал ХДАВП становить 1.003.374.155 грн, відтак підприємство має бути віднесено до об’єктів великої приватизації).

Крім того, Мінфіном відмічено, що ХДАВП має заборгованість за безвідсотковою бюджетною позикою, наданою у 2009 році для будівництва трьох літаків АН-74, у сумі 155,7 млн гривень.

Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та не підтримує його прийняття, а відсутність фінансово-економічних розрахунків до законопроекту не дає Мінфіну можливості визначитися стосовно можливості фінансової забезпеченості його реалізації.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Кодексу щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

Окремо належить зауважити, що деякі положення законопроекту не узгоджуються з нормами Кодексу, на що також звертає увагу Мінфін, зокрема положення:

статті 19 законопроекту про списання заборгованості за облігаціями під державні гарантії (у сумі 2.138,69 млн грн), що не відповідає вимогам частини чотирнадцятої статті 17 Кодексу /згідно з якою забороняється списання заборгованості суб’єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, кредитами з бюджету, крім заборгованості суб’єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами, вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені у зв’язку з недостатністю їхніх активів і стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв’язку з визнанням її банкрутом, а також крім заборгованості, щодо стягнення якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили, та/або стягнення якої в судовому порядку є неможливим або недоцільним/;

частини шостої статті 21 законопроекту /згідно з якою на суми списаної заборгованості ХДАВП зі сплати платежів, що спрямовуються до бюджету Пенсійного фонду України, списується заборгованість Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка, шляхом віднесення усіх сум на взаєморозрахунки з бюджетом з подальшим відновленням єдиного казначейського рахунка у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України/, що не відповідає нормам частини п’ятої статті 43 Кодексу /згідно з якою тимчасові касові розриви Пенсійного фонду України, пов’язані з виплатою пенсій, покриваються Казначейством у межах фактичного дефіциту коштів на цю мету за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на договірних умовах без нарахування відсотків за користування цими коштами з обов’язковим їх поверненням до кінця поточного бюджетного періоду/;

пункту 6 частини третьої статті 6 законопроекту /згідно з яким відповідний комітет Верховної Ради України має право залучати до роботи контрольно-ревізійні органи/, оскільки таких органів немає у чинному законодавстві, що відповідно не узгоджується з нормами статей 26, 110 і 113 Кодексу /якими визначено повноваження Рахункової палати і органів державного фінансового контролю/.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про особливості приватизації єдиного майнового комплексу Харківського державного авіаційного виробничого підприємства» (реєстр. № 5799 від 19.07.2021 року), внесений народними депутатами України Копитіним І.В., Безуглою М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до втрат надходжень державного бюджету, передусім пов’язаних з погашенням заборгованості за кредитами, залученими під державні гарантії, із сплатою податків і зборів, сплатою частини чистого прибутку підприємств). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (насамперед, статей 17, 26, 43, 110 і 113), зокрема виключити пункт 6 частини третьої статті 6, статтю 19 і частину шосту статті 21 законопроекту.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про державну політику у сфері подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації проти Державного суверенітету України (реєстр. № 5271 від 18.03.2021), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Аліксійчуком О.В., Камельчуком Ю.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

У законопроекті згідно з преамбулою пропонується визначити, зокрема, правові та організаційні засади діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим (далі – АРК) та органів місцевого самоврядування тимчасово окупованої території України у вигнанні (екзилі) з метою подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації (далі – РФ) проти Державного суверенітету України, а також тимчасової окупації РФ окремих районів Донецької та Луганської областей, АРК та міста Севастополя (далі – відповідних органів влади та органів місцевого самоврядування).

При цьому передбачається у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, відновлення роботи відповідних органів влади та органів місцевого самоврядування на підконтрольних територіях України у вигляді військово-цивільних адміністрацій (далі – ВЦА) відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації». Фінансування діяльності зазначених ВЦА має здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету та обласних бюджетів. Основними напрямами діяльності відповідних органів влади та органів місцевого самоврядування визначається: захист прав людини і основоположних свобод; вжиття заходів для звільнення РФ всіх незаконно затриманих, утримуваних осіб, сприяння відновленню порушених прав, сприяння забезпеченню соціально-економічних, екологічних та культурних потреб, надання правової та гуманітарної допомоги, у тому числі із залученням міжнародної допомоги, зокрема надання медичних та соціальних послуг на територіях, що не є тимчасово окупованими, сприяння підтриманню культурних зв’язків, забезпечення доступу до закладів освіти та засобів масової інформації України.

Слід зазначити, що питання функціонування та території Донецької та Луганської областей ВЦА та територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади унормовано чинним законодавством і не потребує додаткового врегулювання, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Проте положення законопроекту не в повній мірі узгоджуються з нормами Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» (в частині мети, порядку утворення та функціонування ВЦА, встановлених повноважень ВЦА та фінансового забезпечення їх діяльності), згідно з якими серед іншого:

для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії РФ, зокрема в районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися ВЦА;

ВЦА району, області – це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом;

ВЦА населених пунктів – це тимчасові державні органи, що здійснюють на територіях відповідних територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, повноваження сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів та інші повноваження, визначені цим Законом;

ВЦА утворюються у разі потреби за рішенням Президента України;

фінансування діяльності ВЦА населених пунктів здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, а районних і обласних ВЦА – за рахунок коштів Державного бюджету України та відповідних районних і обласних бюджетів.

Водночас відповідно до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи міністерства (центрального органу виконавчої влади) утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і коштів, передбачених на утримання міністерства (центрального органу виконавчої влади), ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра Кабінетом Міністрів України, фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, крім випадків, визначених законом.

Крім того, покладання на Представництво Президента України в АРК додаткових повноважень Верховної Ради АРК може потребувати додаткових видатків з державного бюджету (згідно із статтею 15 Закону України «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим» Представництво утримується за рахунок державного бюджету).

Враховуючи зазначене, реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів, хоча у пояснювальній записці зазначено інше.

Необхідно зауважити, що у законопроекті відсутні положення щодо кількості місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування АРК, діяльність яких має бути відновлена, а також не конкретизовані джерела фінансового забезпечення видатків на функціонування таких органів. Зазначені видатки, а також видатки на функціонування територіальних органів державних органів в АРК та місті Севастополі не можуть здійснюватися за рахунок державного і обласних бюджетів, як пропонується у законопроекті, оскільки відповідно до статті 67-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) доходи, що визначені частинами другою і третьою статті 29, та платежі, визначені пунктом 22 частини другої статті 29, а також доходи, що визначені статтями 64-66, 69-1 і 71 Кодексу та сплачуються (перераховуються) на території АРК і м. Севастополя, зараховуються до місцевих бюджетів АРК, видатки та кредитування місцевих бюджетів (зокрема, видатки на державне управління (місцеві державні адміністрації і територіальні органи державних органів в АРК та місті Севастополі)) здійснюються за рахунок та в межах надходжень до місцевих бюджетів АРК без застосування механізму вирівнювання.

Міністерство фінансів України зазначає також, що додаткових видатків державного бюджету може потребувати, зокрема, створення Службою безпеки України відкритого реєстру інформації про органи, організації, підприємства та установи окупаційних сил, окупаційних адміністрацій РФ, їхніх керівників та посадових осіб (за відсутності вихідних даних Мінфін не має можливості визначити вартісну величину впливу на показники бюджету), а також пропонує частину п’яту статті 8 законопроекту виключити.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про державну політику у сфері подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації проти Державного суверенітету України (реєстр. № 5271 від 18.03.2021), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Аліксійчуком О.В., Камельчуком Ю.О. та іншими:

має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статті 67-1 Бюджетного кодексу України із урахуванням висновків Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків з платників податків – суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері сільського господарства (реєстр. № 5636 від 08.06.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2022 року, зокрема:

визначити, що з метою оподаткування податком на додану вартість знищення сільськогосподарських рослин, тварин у зв’язку із форс-мажорними обставинами не є постачанням товарів і відповідно сільськогосподарські товаровиробники на вартість знищеного у зв’язку із форс-мажорними обставинами врожаю або тварин не нараховуватимуть податок на додану вартість як на витрати, що не використовуються у господарській діяльності;

запровадити умови застосування нульової ставки податку на додану вартість при експорті сільськогосподарських товарів тільки після надходження валютної виручки за такі експортовані товари;

збільшити в 2 рази ставки єдиного податку для платників 4 групи (крім ставок для земель водного фонду та земель закритого ґрунту).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дозволить отримати додаткові надходження до місцевих бюджетів в сумі понад 5 млрд грн в розрахунку на рік).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до бюджетів (додаткові надходження до місцевих бюджетів становитимуть понад 5 млрд грн у розрахунку на рік).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків з платників податків – суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері сільського господарства (реєстр. № 5636 від 08.06.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до Розділу Х «Прикінцеві положення» Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо розблокування конкурсів на отримання ліцензій на мовлення» (реєстр. № 5699 від 23.06.2021), внесений народними депутатами України Констанкевич І.М., Поляковим А.Е. та іншими

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Розділу Х «Прикінцеві положення» Закону України «Про телебачення і радіомовлення» виключити положення, яким передбачено тимчасово, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, зупинити ініціювання, оголошення і проведення конкурсів Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що дія обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, унеможливлює повноцінну діяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, а саме зупинено проведення конкурсів на створення нових каналів та мовлення з використанням радіочастотного ресурсу.

Реалізація законопроекту не впливатиме на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, але може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету від сплати ліцензійного збору на мовлення, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до Розділу Х «Прикінцеві положення» Закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо розблокування конкурсів на отримання ліцензій на мовлення» (реєстр. № 5699 від 23.06.2021), внесений народними депутатами України Констанкевич І.М., Поляковим А.Е. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету від сплати ліцензійного збору на мовлення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на експортний надприбуток (реєстр. № 5664 від 16.06.2021), поданий народними депутатами України Дундою О.А., Яременком Б.В. та Алісійчуком О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити Податковий кодекс України положеннями, згідно з яким передбачається з 1 січня 2022 року:

запровадити податок на експортний надприбуток /дохід, отриманий за межами України, та розрахований як різниця між ціною сировинного товару, що переміщується за межі України, на Міжнародній товарній біржі та ціною на такий сировинний товар, встановленою та затвердженою Кабінетом Міністрів України/;

визначити платниками податку будь-яких осіб, на яких покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України;

встановити, що:

- об’єктом оподаткування податком є сировинний товар, що переміщується за межі України, перелік якого затверджується Кабінету Міністрів України;

- базою оподаткування податком є різниця між ціною сировинного товару, що переміщується за межі України, на Міжнародній товарній біржі та ціною на такий сировинний товар, встановленою та затвердженою Кабінетом Міністрів України;

встановити ставку податку в розмірі 50% від бази оподаткування;

визначити порядок обчислення та сплати податку.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що запровадження податку на експортний надприбуток стане суттєвим стимулом збільшувати внутрішню переробку сировини, що створить додаткову вартість і дасть змогу експортувати більш складні товари за вищу ціну, а також значно збільшить надходження до державного бюджету (за розрахунками розробників – авторів законопроектів у сумі 6 371 830 000 дол. США).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що:

оцінити вплив законопроекту на показники доходів бюджету не вбачається можливим (за відсутності інформації про: перелік товарів з визначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД, які будуть визначені Кабінетом Міністрів України в якості сировинних; обсяг вивезення таких товарів; прогнозовану кон’юнктуру зовнішніх ринків таких сировинних товарів);

згідно з міжнародними зобов’язаннями України в рамках членства в СОТ зафіксовано зв’язані ставки вивізного мита на окремі види товарів та стосовно цих товарів Україна взяла на себе зобов’язання не збільшувати експортні мита та не вживати будь-яких інших заходів, що мають еквівалентний ефект, якщо це не буде виправдано винятками згідно з Угодою СОТ;

запровадження податку на експортний надприбуток призведе, зокрема, до:

- подвійного оподаткування доходів, отриманих експортерами сировинних товарів;

- ризику виникнення міжнародних спорів, пов’язаних з недотриманням Україною зобов’язань, взятих, зокрема, в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та при вступі до Світової організації торгівлі, а також запровадженням з боку країн – торговельних партнерів України заходів еквівалентної дії, в результаті цього можливі втрати доходів бюджету, які наразі оцінити неможливо.

Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншими законопроектами тих же авторів «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо податку на експортний надприбуток» (реєстр. № 5665), яким передбачається до митних платежів віднести податок на експортний надприбуток із сировинного товару, що переміщується за межі України, та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо податку на експортний надприбуток» (реєстр. № 5666), яким серед іншого пропонується вказаний податок включити до складу доходів спеціального фонду державного бюджету з цільовим його спрямуванням на соціальну підтримку громадян. Відтак розглядати такі законопроекти необхідно взаємоузгоджено.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на експортний надприбуток (реєстр. № 5664 від 16.06.2021), поданий народними депутатами України Дундою О.А., Яременком Б.В. та Алісійчуком О.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від податку на експортний надприбуток). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням» (реєстр. № 5793 від 16.07.2021), внесений народними депутатами України Забуранною Л.В., Лічман Г.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

збільшити ставки вивізного (експортного) мита на відходи та брухт з алюмінію (з 15% до 27% митної вартості);

встановити ставку вивізного (експортного) мита на сплави алюмінієві та дріт алюмінієвий в розмірі 27% митної вартості.

Як зазначається у пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, натомість – забезпечить додаткові надходження до бюджету у вигляді експортного мита та створення умов безперебійного постачання на вітчизняні підприємства доступної сировини, що сприятиме виробництву металопродукції з більшою доданою вартістю.

Однак, у наведеному в пояснювальній записці фінансово-економічному обґрунтуванні не надано відповідні розрахунки щодо вартісної величини впливу законопроекту на доходи бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що:

законопроект не потребує фінансового забезпечення;

у разі запровадження положень законопроекту існує ризик виникнення міжнародних спорів, а також запровадження з боку країн – торговельних партнерів України заходів еквівалентної дії, в результаті цього можливі втрати доходів бюджету, які наразі оцінити неможливо;

згідно з міжнародними зобов’язаннями України в рамках членства в СОТ зафіксовано зв’язані ставки вивізного мита на відходи та брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів і напівфабрикати з їх використанням та стосовно цих товарів Україна взяла на себе зобов’язання не збільшувати експортні мита та не вживати будь-яких інших заходів, що мають еквівалентний ефект, якщо це не буде виправдано винятками згідно з Угодою СОТ;

рішення про доцільність збільшення ставок вивізного мита на відходи та брухт алюмінію, а також встановлення вивізного мита на сплави алюмінієві та дріт алюмінієвий слід приймати з урахуванням оцінки впливу таких змін на розвиток вітчизняних галузей промисловості та міжнародних зобов’язань України.

Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням» (реєстр. № 5793 від 16.07.2021), внесений народними депутатами України Забуранною Л.В., Лічман Г.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від вивізного мита). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реалізації заходів з деолігархізації та відновлення економіки (реєстр. № 5690 від 22.06.2021), поданий народними депутатами України Ніколаєнком А.І., Наливайченком В.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2022 року встановити, що ставки податку на доходи фізичних осіб, визначені у пунктах 167.1 (18%), 167.2 (5%) і 167.5 (18%, 5% і 9%) статті 167 Податкового кодексу України, застосовуються у подвійному розмірі щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку у випадках, коли загальний річний оподатковуваний дохід такого платника податку перевищує еквівалент 2 млн євро відповідно до офіційного курсу гривні щодо євро (середній за період) за відповідний календарний рік. При цьому платник податку, який підпадатиме під дію зазначеного положення, зобов’язаний буде включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів шляхом перерахунку податку та сплати різниці між сумою, яку платнику податку необхідно сплатити, та сумою податку, сплаченою протягом звітного податкового року.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту дозволить збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб розрахунково в сумі 2,7 млрд грн на рік /за умови, що фізичні особи, доходи яких підпадатимуть під дію законопроекту, не мінімізуватимуть свої податкові зобов’язання з цього податку з метою уникнення від оподаткування за підвищеними ставками/. Загалом Мінфіном законопроект підтримується з урахуванням висловлених зауважень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реалізації заходів з деолігархізації та відновлення економіки (реєстр. № 5690 від 22.06.2021), поданий народними депутатами України Ніколаєнком А.І., Наливайченком В.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Данія про здійснення оплачуваних видів діяльності членами сімей співробітників дипломатичних представництв та консульських установ (реєстр. № 0111 від 17.06.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Законопроектом пропонується ратифікувати Угоду (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Данія, якою передбачається надання дозволу приймаючої Держави на здійснення оплачуваної трудової діяльності членами сімей співробітників дипломатичних представництв та консульських установ Королівства Данія в Україні та України у Королівстві Данія; відмова від імунітету члена сім’ї від цивільної та адміністративної юрисдикції приймаючої Держави; надання запиту стосовно розгляду можливості відмови від імунітету члена сім’ї від кримінальної юрисдикції приймаючої Держави щодо будь-якої дії чи бездіяльності, пов’язаної з працевлаштуванням; поширення дії податкового законодавства та соціального забезпечення приймаючої Держави на члена сім’ї, який здійснюватиме оплачувану трудову діяльність.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством закордонних справ України (далі – МЗС), та за висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація положень Угоди не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

Зазначається, що прибутки, отримані членами сімей працівників дипломатичної служби Королівства Данія в Україні та України в Королівстві Данія, оподатковуватимуться на загальних підставах, що в свою чергу матиме наслідком зарахування податків і зборів на виплати із заробітної плати до державного та місцевих бюджетів відповідно до чинного законодавства.

Водночас, у висновку Мінфіну зазначається, що працевлаштування іншого з подружжя працівника дипломатичної служби України, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, зумовить економію коштів державного бюджету, зокрема, МЗС за бюджетною програмою 1401030 «Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ» та Головного управління розвідки Міністерства оборони України за бюджетною програмою 5961010 «Розвідувальна діяльність у сфері оборони» на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оскільки, єдиний внесок сплачується у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 164 «Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника», за рахунок видатків МЗС та уповноваженого органу Міноборони.

Зазначається, що відповідно сума економії коштів державного бюджету у разі працевлаштування іншого з подружжя працівника Посольства України у Королівстві Данія становитиме з розрахунку на одну особу на місяць 1,3 тис. грн (22 відсотки суми мінімальної заробітної плати).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Данія про здійснення оплачуваних видів діяльності членами сімей співробітників дипломатичних представництв та консульських установ (реєстр. № 0111 від 17.06.202), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може зумовити економію видатків Міністерства закордонних справ та уповноваженого органу Міноборони на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі працевлаштування іншого з подружжя працівника дипломатичної служби України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо збереження об’єктів культурної спадщини)» (реєстр. № 5781 від 16.07.2021), внесений народними депутатами України Ясько Є.О., В’ятровичем В.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом, серед іншого, передбачені зміни до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», згідно з якими визначено особливості приватизації пам’яток (зокрема, пропонується встановити, що така приватизація проводиться у формі аукціону з умовами).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

метою законопроекту є встановлення чіткого механізму приватизації пам’яток із врахуванням особливостей правового режиму культурної спадщини, що збільшить їх інвестиційну привабливість, та встановлення обмежень щодо будівництва на землях зруйнованих пам’яток, що дозволить посилити захист культурної спадщини та уберегти об’єкти від недобросовісних покупців;

впровадження даної законодавчої ініціативи може вплинути на збільшення доходів до бюджету за рахунок надходжень від приватизації пам’яток /оскільки відповідно до пункту 2 частини першої статті 15 Бюджетного кодексу України джерелами фінансування бюджету є кошти від приватизації державного майна – щодо державного бюджету/, також приватизація пам’яток дозволить зменшити видатки бюджету, передбачені на їх утримання, реконструкцію тощо.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень не впливатиме на показники бюджетів та не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо збереження об’єктів культурної спадщини)» (реєстр. № 5781 від 16.07.2021), внесений народними депутатами України Ясько Є.О., В’ятровичем В.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (має сприяти виконанню плану надходжень загального фонду державного бюджету від приватизації державного майна, а також може призвести до збільшення таких надходжень залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття відповідних заходів з приватизації). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, запропонований авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про особливості правової охорони географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, захист прав та застосування схем якості, включаючи традиційні гарантовані особливості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів» (реєстр. № 5616 від 04.06.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроект встановлює правові та організаційні засади схем якості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, визначає особливості підготовки до реєстрації, використання та захисту географічних зазначень для сільськогосподарської продукції, харчових продуктів, а також контролю щодо таких географічних зазначень, визначає правові засади охорони традиційних гарантованих особливостей, включаючи підготовку до реєстрації, реєстрацію, використання, захист та контроль.

Слід відмітити, що значна частина положень законопроекту закріплює норми, що вже врегульовані у Законі України «Про правову охорону географічних зазначень», Законі України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», а також у підзаконних нормативно-правових актах, зокрема, постановах Кабінету Міністрів України та наказах Міністерства економіки України.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством економіки України, та експертному висновку Міністерства фінансів України відмічається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат державного чи місцевих бюджетів. Проте, аналіз законопроекту показав, що реалізація окремих його положень може мати вплив як на видаткову, так і на дохідну частини державного бюджету.

Так, законопроектом визначається порядок і умови застосування традиційної гарантованої особливості (розділ ІІІ законопроекту) та особливих показників якості (розділ ІV законопроекту), як схем якості сільськогосподарської продукції і харчових продуктів. При чому, для реалізації вказаних положень законопроекту покладаються додаткові повноваження на:

1. спеціально уповноважений орган – Міністерство економіки України /відповідно до постанови Уряду від 03.06.2020 № 439/ щодо:

організації (включаючи затвердження правил) приймання заявок на традиційні гарантовані особливості, дослідження матеріалів заявки, державної реєстрації, опублікування відомостей щодо традиційних гарантованих особливостей;

забезпечення ефективної координації між органами сертифікації, центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та спеціально уповноваженим органом;

організації (включаючи затвердження вимог) приймання заяв про початок застосування особливого показника якості;

формування та ведення Переліку користувачів та Реєстру традиційних гарантованих особливостей;

здійснення контролю щодо використання схем якості, зокрема, в частині наявності особливих якостей та інших характеристик товару, відомості про які внесені до Реєстру або Реєстру традиційних гарантованих особливостей;

2. центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів – Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів /відповідно до Положення про цю Службу, затвердженого постановою Уряду від 02.09.2015 № 667 (зі змінами)/ щодо:

здійснення державного контролю за дотриманням операторами ринку законодавства та за діяльністю органів сертифікації в сфері дії цього законопроекту;

звернення до спеціально уповноваженого органу з письмовим вмотивованим клопотанням щодо розгляду питання про виключення органу сертифікації з Реєстру органів сертифікації, або про виключення відомостей з Переліку користувачів.

При цьому, законопроектом визначено, що для цілей державного контролю передбачено здійснення лабораторних досліджень (випробувань) показників якості, фізичних, хімічних, органолептичних характеристик товару, які проводитимуть уповноважені лабораторії. При цьому, державний контроль за діяльністю органів сертифікації належить здійснювати відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Таким чином, беручи до уваги положення Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» щодо здійснення органами державної влади своєї діяльності виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, виконання нових повноважень відповідними центральними органами виконавчої влади (у тому числі ведення Переліку користувачів та Реєстру традиційних гарантованих особливостей; здійснення державного контролю тощо) може потребувати додаткових видатків державного бюджету.

Разом з тим, додаткових видатків державного бюджету потребуватиме реалізація положень законопроекту щодо виплати компенсації на заміну відшкодуванню шкоди позивачу, що звернувся за захистом свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу, у розмірі від 10 до 500 мінімальних заробітних плат, що визначатиметься судом в залежності від характеру порушення /виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої з 01.01.2021 – 6 000 грн, розмір такої компенсації становитиме від 60 000 до 3 000 000 гривень/.

Що стосується впливу на дохідну частину державного бюджету, то слід зазначити наступне.

Положеннями законопроекту передбачено сплату збору за подання заперечень будь-якою зацікавленою особою щодо погодженої специфікації реєстрації традиційної гарантованої особливості в порядку, визначеному Урядом (стаття 27 законопроекту). Таким чином, реалізація вищезазначених положень законопроекту, може впливати на зміну обсягів надходжень до державного бюджету від цього збору, оскільки відповідно до пункту 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема віднесено плату за надання адміністративних послуг (крім пункту 36 частини першої статті 64 Кодексу, відповідно до якого плата за надання інших адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуг, зараховується до загального фонду бюджетів органів місцевого самоврядування).

Крім того, законопроектом пропонується врегулювати питання відповідальності, зокрема:

1. суб’єктів господарювання за порушення:

прав, що випливають з реєстрації географічного зазначення або традиційної гарантованої особливості (стаття 50 законопроекту) у розмірі 10 відсотків суми, присудженої на користь позивача /беручи до уваги встановлений законопроектом розмір компенсації, штраф становитиме від 6 000 до 300 000 гривень/;

законодавства у сфері схем якості операторами ринку, які реалізують товар, маркований із використанням географічного зазначення або традиційної гарантованої особливості, або введений в цивільний оборот із використанням географічного зазначення або традиційної гарантованої особливості (стаття 51 законопроекту) – для фізичних осіб – підприємців у розмірі від 3 до 7 мінімальних заробітних плат, а для юридичних осіб – у розмірі від 5 до 10 мінімальних заробітних плат /виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої з 01.01.2021 – 6 000 грн, розмір штрафів для фізичних осіб – підприємців становитиме від 18 000 до 42 000 гривень, а для юридичних осіб – від 30 000 до 60 000 гривень/;

2. органів сертифікації за порушення законодавства у сфері схем якості, порушення вимог цього законопроекту щодо сертифікації товару вимогам специфікації, ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації – у розмірі від 5 до 24 мінімальних заробітних плат /виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої з 01.01.2021 – 6 000 грн, розмір штрафів становитиме від 30 000 до 144 000 гривень/.

Відтак, беручи до уваги положення пункту 23 частини другої статті 29 Кодексу щодо зарахування доходів загального фонду державного бюджету, зокрема коштів від санкцій (штрафів, пені тощо), що накладаються відповідно до закону, запропоноване законопроектом застосування заходів впливу у разі виявлення таких правопорушень може опосередковано збільшити надходження загального фонду державного бюджету.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про особливості правової охорони географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, захист прав та застосування схем якості, включаючи традиційні гарантовані особливості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів» (реєстр. № 5616 від 04.06.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення витрат державного бюджету для забезпечення належного практичного застосування ухваленого закону, а також може збільшувати надходження державного бюджету від сплати адміністративного збору та штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень, зазначених у законопроекті). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо законодавчого регулювання комісійної винагороди за інтерчейндж відповідно до положень Регламенту 2015/751 Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2015 року» (реєстр. № 5734 від 06.07.2021), поданий народними депутатами України Мезенцевою М.С., Вінтоняк О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом вносяться зміни до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про банки і банківську діяльність» та «Про платіжні послуги», якими унормовується визначення терміну «комісійна винагорода за інтерчейндж», встановлюється обмеження розмірів комісійної винагороди за інтерчейндж та пропонується за перевищення встановлених законопроектом граничних розмірів комісійної винагороди за інтерчейндж до осіб, які є об’єктами оверсайта платіжної інфраструктури, застосування заходів впливу (санкцій) у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен факт такого порушення, а у разі повторних дій – у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен факт такого порушення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових витрат з державного бюджету. При цьому відмічено, що реалізація положень законопроекту створює значні ризики того, що банки втратять зацікавленість у впровадженні платіжних продуктів та розвитку еквайрингової діяльності, що може призвести до зменшення безготівкових операцій. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує погодження з Національним банком України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо законодавчого регулювання комісійної винагороди за інтерчейндж відповідно до положень Регламенту 2015/751 Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2015 року» (реєстр. № 5734 від 06.07.2021), поданий народними депутатами України Мезенцевою М.С., Вінтоняк О.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (зокрема, може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження всеукраїнського кешбеку за безготівкові розрахунки» (реєстр. № 5734-2 від 14.07.2021), поданий народними депутатами України Василевською Смаглюк О.М., Гетманцевим Д.О. та Кінзбурською В.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом вносяться зміни до законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та «Про платіжні послуги», якими передбачається запровадження терміну «комісійна винагорода інтерчейндж», встановлення граничного розміру ставки міжбанківської комісії інтерчейндж, впровадження механізму безумовного зменшення суми списання коштів, які підлягають сплаті за товари, роботи, послуги при безготівкових розрахунках, встановлення відповідальності за недотримання передбаченого законом граничного розміру ставки. Зокрема, змінами до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» пропонується за перевищення встановлених законопроектом граничних розмірів комісійної винагороди інтерчейндж до осіб, які є об’єктами оверсайта платіжної інфраструктури, застосування заходів впливу (санкцій) у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен факт такого порушення, а у разі повторних дій – у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен факт такого порушення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету. Загалом Мінфін висловлює окремі зауваження до законопроекту та вважає, що законопроект потребує погодження з Національним банком України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження всеукраїнського кешбеку за безготівкові розрахунки» (реєстр. № 5734-2 від 14.07.2021), поданий народними депутатами України Василевською Смаглюк О.М., Гетманцевим Д.О. та Кінзбурською В.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (зокрема, може привести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо адаптації законодавства до вимог Директиви Європейського Парламенту і Ради 2014/40/ЄС (щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну) (реєстр. № 5447 від 29.04.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою скорочення поширеності куріння, покращення здоров’я населення та зростання тривалості життя в Україні, а також досягнення Цілей сталого розвитку ООН, щодо яких України взяла на себе зобов’язання скоротити поширеність куріння до 15% у 2025 році.

Законопроектом пропонується, серед іншого:

- надати визначення та уточнити окремі терміни;

- заборонити виробництво (крім виробництва для експорту), оптову та роздрібну торгівлю та імпорт для реалізації на території України таких товарів:

тютюну для перорального застосування;

сигарети, в яких показники вмісту нікотину, смоли та монооксиду вуглецю в диму однієї сигарети перевищують: нікотину - 1мг, смоли - 10 мг, монооксиду вуглецю – 10 мг;

тютюнові вироби, на упаковці яких відсутні визначені чинним законодавством медичні попередження;

сигарети та тютюн для самокруток з характерним запахом та/або смаком;

тютюнові вироби, що містять окремі добавки;

сигарети та тютюн для самокруток, що містять смако-ароматичні добавки у будь-яких компонентах, таких як фільтри, папір, упаковка, капсули, або мають будь-які технічні характеристики, що дозволяють змінювати запах чи смак відповідних тютюнових виробів або інтенсивність диму;

сигарети та тютюн для самокруток, фільтри, папір або капсули яких містять тютюн або нікотин;

тютюнові вироби із використанням на їх упаковці або на самих тютюнових виробах будь-яких елементів або ознак (тексти, символи, назви, торговельні марки, образні або інші ознаки), які: рекламують тютюновий виріб або сприяють його вживанню, створюючи помилкове враження про його характеристики, наслідки для здоров’я, ризики або викиди; включають інформацію про вміст нікотину, смоли, монооксиду вуглецю у тютюновому виробі; вказують на те, що певний тютюновий виріб є менш шкідливим, ніж інші, або має на меті зменшити вплив деяких шкідливих компонентів диму, або надає переваги, пов’язані з життєвою силою, енергійністю, оздоровленням, омолодженням, має природні чи органічні властивості або інші переваги для здоров’я або способу життя; повідомляють про смак, запах, будь-які смако-ароматичні добавки або інші добавки або їх відсутність; нагадують харчовий продукт або косметичний продукт; вводять в оману, що певний тютюновий виріб має покращену здатність біологічного розкладання або інші екологічні переваги;

- збільшити фінансові санкції до суб'єктів господарювання за деякі види порушень законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення (збільшення мінімального розміру таких санкцій з 50 грн до 5 000 грн, а максимального – з 20 000 грн до 50 000 грн).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з бюджетів усіх рівнів, при цьому може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок збільшення штрафних санкцій.

Крім того, внаслідок запровадження законопроекту можуть зменшитися платежі до бюджету щодо тютюнової продукції (зокрема, надходження акцизного податку у разі зменшння споживання такої продукції та /або її виробництва).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо адаптації законодавства до вимог Директиви Європейського Парламенту і Ради 2014/40/ЄС (щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну) (реєстр. № 5447 від 29.04.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, а також може призвести до зменшення доходів бюджетів від платежів щодо тютюнової продукції залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо реалізації алкогольної та тютюнової продукції у спеціалізованих магазинах (реєстр. № 5805 від 19.07.2021), внесений народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

установити, що продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння може здійснюватися виключно у спеціалізованих стаціонарних торгівельних точках (магазинах), де інші товари, крім перелічених, не продаються;

застосовувати до суб'єктів господарювання збільшені фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог щодо обмеження продажу вищезазначених товарів, встановивши штраф у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на час сплати штрафу (у чинній нормі передбачено такий штраф у сумі 6800 грн).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що від його реалізації можуть бути додаткові надходження до бюджету завдяки застосуванню передбачених штрафних санкцій за вказані порушення.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що запропоноване обмеження продажу підакцизних товарів може призвести до зростання споживання контрафактних та контрабандних алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що в кінцевому рахунку може призвести до зменшення надходжень акцизного податку, а вартісна величина впливу на показники бюджетів залежатиме від обсягу реалізації підакцизних товарів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо реалізації алкогольної та тютюнової продукції у спеціалізованих магазинах (реєстр. № 5805 від 19.07.2021), внесений народним депутатом України Мазурашу Г.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, а також може призвести до зменшення доходів бюджетів від платежів щодо тютюнової, алкогольної продукції залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи (реєстр. № 5807 від 20.07.2021), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Прощуком Е.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту його метою є вдосконалення та спрощення положень чинного законодавства в частині необхідності зазначення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи.

Законопроектом, серед іншого, пропонується встановити, що у разі, якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є кінцевими бенефіціарними власниками такої юридичної особи, інформація про її кінцевого бенефіціарного власника не зазначається.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація запропонованої законопроектом норми не дозволить контролюючим органам на практиці відмежувати юридичних осіб, які в порушення законодавчих вимог не бажають розкривати інформацію про свого кінцевого бенефіціарного власника, від юридичних осіб, у яких усі засновники є кінцевими бенефіціарними власниками, притягувати винних осіб до відповідальності за подання недостовірної інформації до єдиного державного реєстру та позбавить компетентні органи необхідної їм інформації про кінцевого бенефіціарного власника;

запропоновані законопроектом зміни не узгоджуються з міжнародними стандартами у сфері протидії відмиванню коштів, а його прийняття несе ризики для виділення Україні коштів в рамках макрофінансової допомоги ЄС та відповідно може негативно вплинути на подальші рішення міжнародних партнерів щодо виділення фінансової підтримки Україні;

реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень державного бюджету від міжнародних фінансових організацій та ЄС залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність розрахунків.

Загалом Мінфіном висловлюються зауваження до законопроекту і він не підтримується у запропонованій редакції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи (реєстр. № 5807 від 20.07.2021), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Прощуком Е.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень державного бюджету від міжнародних фінансових організацій та ЄС залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.62. Слухали:

Інформацію про проект Закону України «Про громадський нагляд» (реєстр. № 5621 від 04.06.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Морозом В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується визначити зміст державної політики щодо реалізації прав фізичних та юридичних осіб, об’єднаних у громадські об’єднання, на здійснення громадського нагляду за діяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Зокрема, законопроектом передбачено, що якщо в результаті здійснення заходу громадського нагляду встановлено порушення об’єктом громадського нагляду норм Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів та державної дисципліни, витрати, понесені суб’єктом громадського нагляду на проведення заходу громадського нагляду, відшкодовуються об’єктом громадського нагляду за рішенням суду /частина друга статті 26 законопроекту/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація зазначених положень законопроекту може потребувати додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, однак у зв’язку з відсутністю вихідних даних щодо затрат на його реалізацію не має можливості визначити орієнтовний обсяг потреби в додаткових видатках. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання, та надає зауваження до нього.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Ухвалили:

1. Проект Закону України «Про громадський нагляд» (реєстр. № 5621 від 04.06.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Морозом В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.63. Слухали:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оборонні закупівлі» щодо деяких питань компенсаційних (офсетних) договорів» (реєстр. № 5340 від 06.04.2021), поданий народними депутатами України Галушком М.Л., Буніним С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон), зокрема щодо:

утворення Ради генеральних конструкторів із створення техніки для потреб національної безпеки і оборони як консультативно-дорадчого органу Кабінету Міністрів України, яка прийматиме участь у формуванні зведеного трирічного плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями та погоджуватиме пропозиції до державних програм у сферах національної безпеки і оборони /доповнення частини першої статті 1 Закону пунктом 36 та зміни до пункту 1 частини першої статті 5, частин третьої і сьомої статті 9, частини другої статті 10 Закону/;

встановлення граничного показника обсягу закупівель за імпортом (не більше 25 відсотків загального обсягу фінансування закупівель відповідного державного замовника) /зміни до частини першої статті 11 Закону/;

зменшення з 5 млн євро до 2 млн євро вартості закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом в іноземної юридичної особи для встановлення обов’язкової умови щодо одержання Україною компенсацій (укладення та виконання компенсаційних (офсетних) договорів) /зміни до частини другої статті 12 Закону/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття не потребує збільшення видатків державного бюджету, при цьому дозволить збільшити надходження до державного і місцевих бюджетів та соціальних фондів не менше 1 млрд грн щорічно.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету, водночас можливі додаткові надходження до державного бюджету у вигляді одержання Україною компенсацій за державними контактами за імпортом, вартість яких буде перевищувати 2 млн євро.

Ухвалили:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оборонні закупівлі» щодо деяких питань компенсаційних (офсетних) договорів» (реєстр. № 5340 від 06.04.2021), поданий народними депутатами України Галушком М.Л., Буніним С.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у вигляді компенсацій, наданих державі Україна відповідно до компенсаційних (офсетних) договорів, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.64. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо підтримки наукової і науково-технічної діяльності (реєстр. № 5500 від 18.05.2021), внесений народними депутатами України Бабаком С.В., Грищуком Р.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини п’ятої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо розширення випадків незастосування дії цього Закону, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги для забезпечення потреб організації та проведення українських антарктичних експедицій, а також наукові прилади, обладнання, науково-дослідні судна, запасні частини і витратні матеріали до них, реактиви, зразки, що закуповуються державними науковими установами та державними закладами вищої освіти для забезпечення власної наукової та науково-технічної діяльності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до неефективного витрачання замовниками бюджетних коштів, обмеження конкуренції та підвищення корупційних ризиків. При цьому Мінфін зауважує, що внесення запропонованих законопроектом змін не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам здійснення закупівель, визначеним статтею 5 цього Закону. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання в частині надання достатніх обґрунтувань щодо запропонованих змін для забезпечення потреб організації та проведення українських антарктичних експедицій.

Отже, у випадку прийняття законопроекту придбання відповідних предметів закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами, а відтак може потребувати збільшення витрат бюджетів на відповідні закупівлі.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо підтримки наукової і науково-технічної діяльності (реєстр. № 5500 від 18.05.2021), внесений народними депутатами України Бабаком С.В., Грищуком Р.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків бюджетів на відповідні закупівлі залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи у разі невжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.65. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва (реєстр. № 5762 від 14.07.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

уточнити визначення ряду термінів та надати визначення нових термінів, зокрема, щодо спиртів, спиртових дистилятів, спиртних напоїв, малих виробництв дистилятів;

встановити, що малі виробництва дистилятів здійснюють виробництво та розлив у споживчу тару спиртних напоїв виключно власного виробництва (не придбаних), при цьому заборонити використання придбаних спиртових дистилятів для виробництва спиртних напоїв малими виробництвами дистилятів;

дозволити суб'єктам господарювання, які отримали ліцензію на виробництво алкогольних напоїв за коньячною технологією, здійснювати оптову торгівлю спиртовими дистилятами без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю;

визначити, що експорт та оптова торгівля спиртовими дистилятами (включаючи дистиляти у вигляді головної і хвостової фракцій) власного виробництва здійснюватиметься суб'єктами господарювання, які мають відповідні ліцензії на виробництво, без отримання окремої ліцензії на оптову торгівлю;

передбачити, що імпорт, експорт та оптова торгівля спиртовими дистилятами здійснюється суб'єктами господарювання, які мають ліцензії на оптову торгівлю спиртовими дистилятами;

надати право малим виробництвам дистилятів здійснювати оптову торгівлю спиртними напоями, виробленими із спиртових дистилятів власного виробництва, в об’ємі, що не перевищує 10000 декалітрів за календарний рік, на підставі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, а роздрібну торгівлю – на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями;

встановити річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі для малих виробництв дистилятів у розмірі 30 тис. грн;

передбачити відповідальність за реалізацію спиртних напоїв малими виробництвами дистилятів в об’ємі, що перевищує 10 000 декалітрів за календарний рік, у розмірі 200% вартості реалізованої партії товару, але не менше 17 тис. гривень.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту матиме позитивний вплив на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання у сфері виробництва спиртових дистилятів, сприятиме розвитку малого підприємництва у сфері виробництва дистилятів та спиртних напоїв, створенню робочих місць та стимулюватиме переробку сільськогосподарської продукції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може опосередковано вплинути на зростання доходів бюджету за рахунок законодавчого врегулювання виробництва та торгівлі малими виробниками спиртових дистилятів і спиртових напоїв.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва (реєстр. № 5762 від 14.07.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від плати за видачу ліцензій, акцизного податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.66. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху особами, які керують самобалансуючими транспортними засобами обладнаними електродвигунами (електросамокат, сігвей, сегвіл, гіроскутер) (реєстр. № 5732 від 05.07.2021), поданий народним депутатом України Деркачем А.Л.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність осіб, які керують самобалансуючими транспортними засобами, обладнаними електродвигунами (електросамокат, сігвей, сегвіл, гіроскутер), за порушення правил дорожнього руху у вигляді штрафу в розмірі від двадцяти до п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 340 до 850 гривень /.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень внаслідок сплати штрафних санкцій. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху особами, які керують самобалансуючими транспортними засобами обладнаними електродвигунами (електросамокат, сігвей, сегвіл, гіроскутер) (реєстр. № 5732 від 05.07.2021), поданий народним депутатом України Деркачем А.Л., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.67. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України для реалізації положень Закону України «Про право на цивільну вогнепальну зброю» (реєстр. № 5709 доопрац. від 06.07.2021), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Юнаковим І.С., Бужанським М.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статей 190, 191, 192, 193, 194, 195 Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого пропонується посилити адміністративну відповідальність за:

порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу цивільної вогнепальної зброї і бойових припасів до неї чи пневматичної зброї, встановивши штраф у розмірі від сімдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф від семи до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

порушення громадянами правил транспортування цивільної вогнепальної зброї, пневматичної зброї і бойових припасів, встановивши штраф у розмірі від сімдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – попередження або накладення штрафу від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

порушення строків повідомлення про зміну місця постійного зберігання цивільної вогнепальної зброї чи пневматичної зброї, встановивши штраф у розмірі від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – попередження або накладення штрафу від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

порушення працівниками торговельних підприємств (організацій) порядку продажу цивільної вогнепальної зброї, пневматичної зброї і бойових припасів, встановивши штраф у розмірі від тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

порушення працівниками підприємств, установ, організацій правил зберігання або транспортування цивільної вогнепальної зброї, пневматичної зброї і бойових припасів, встановивши штраф у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/.

Поряд з тим, змінами до статті 263 Кримінального кодексу України пропонується посилити кримінальну відповідальність за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими пристроями чи вибуховими речовинами, встановивши санкції у вигляді штрафу до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до десяти років /чинна норма – штраф від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арешт на строк від трьох до шести місяців, або обмеження волі на строк від двох до п’яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років/.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення його надходжень за рахунок сплати відповідних штрафів та до збільшення видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку про такий вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що його обсяг буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, які будуть до них застосовані.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України для реалізації положень Закону України «Про право на цивільну вогнепальну зброю» (реєстр. № 5709 доопрац. від 06.07.2021), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Юнаковим І.С., Бужанським М.А. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.68. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за самовільне проникнення на військові об’єкти (реєстр. № 5703 від 24.06.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 186-9, встановивши адміністративну відповідальність за самовільне проникнення на військові об’єкти, у вигляді штрафу від п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн,. розмір штрафу становитиме від 8 500 до 51 000 гривень /.

Реалізація таких положень законопроекту буде мати вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень внаслідок сплати штрафних санкцій. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та зауважується, що вартісна величина впливу буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

Тому відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за самовільне проникнення на військові об’єкти (реєстр. № 5703 від 24.06.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.69. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про адміністративні правопорушення у зв’язку із прийняттям Закону України «Про чесну політику та чесну владу» (реєстр. № 5691 від 22.06.2021), поданий народними депутатами України Ніколаєнком А.І., Наливайченком В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення новими статтями 164-20, 172-6-1 пропонується встановити адміністративну відповідальність за:

недотримання квоти на демонстрування публічного (політичного) діяча у політичному контенті в межах загального обсягу ефірного часу – у вигляді штрафу від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або припинення демонстрації всього політичного контенту телерадіоорганізації строком на шість місяців;

порушення вимог щодо подання інформації про проведену взаємодію – у вигляді штрафу від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень за рахунок сплати штрафів. Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту також зазначає про такий вплив, зауважуючи, що визначити вартісну величину впливу на показники бюджетів наразі неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про адміністративні правопорушення у зв’язку із прийняттям Закону України "Про чесну політику та чесну владу" (реєстр. № 5691 від 22.06.2021), поданий народними депутатами України Ніколаєнком А.І., Наливайченком В.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.70. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту української мови як державної (реєстр. № 5670 від 17.06.2021), поданий народним депутатом України Богуцькою Є.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом доповнення Кримінального кодексу України новою статтею 338-1 пропонується встановити кримінальну відповідальність за наругу над українською мовою як державною у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців або позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років.

Реалізація положень законопроекту буде мати вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань, а також до збільшення доходів за рахунок сплати штрафів за вчинення відповідних правопорушень.

Міністерство фінансів України у експертному висновку також зазначає про такий вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважуючи, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету оцінити неможливо, оскільки він залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту української мови як державної (реєстр. № 5670 від 17.06.2021), поданий народним депутатом України Богуцькою Є.П., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.71. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін і доповнень до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (реєстр. № 5672-1 від 18.06.2021), поданий народним депутатом України Мамкою Г.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом доповнення Кримінального кодексу України новими статтями 108-1, 344-1 пропонується надати Президентові України можливість ухвалювати Правильне рішення (як винятковий управлінський захід у формі кримінально-правового заходу), передбачивши кримінальну відповідальність за невиконання Правильного рішення у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на показники державного та місцевого бюджетів. Однак, враховуючи передбачені законопроектом санкції, реалізація його положень у разі прийняття відповідного закону може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Тому відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін і доповнень до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (реєстр. № 5672-1 від 18.06.2021), поданий народним депутатом України Мамкою Г.М., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.72. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту авторитету держави, Збройних Сил України, української нації та народу (реєстр. № 5646 від 10.06.2021), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом доповнення Кримінального кодексу України новою статтею 338-1 пропонується встановити кримінальну відповідальність за умисні дії щодо підриву авторитету держави, Збройних Сил України та інших військових формувань, образу української нації та народу у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арешту до шести місяців або позбавлення волі на строк до двох років.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань у разі вчинення відповідних правопорушень. Міністерство фінансів України, також зауважуючи у експертному висновку про таке, зазначає, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту авторитету держави, Збройних Сил України, української нації та народу (реєстр. № 5646 від 10.06.2021), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.73. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 382 Кримінального кодексу України (щодо встановлення кримінальної відповідальності за невиконання рішень Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанської Комісії)) (реєстр. № 5645 від 10.06.2021), поданий народним депутатом України Мамкою Г.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується встановити кримінальну відповідальність за невиконання рішення Європейського суду з прав людини, рішення Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанської Комісії), рішення Конституційного Суду України у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань у разі вчинення відповідних правопорушень. Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що прийняття законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 382 Кримінального кодексу України (щодо встановлення кримінальної відповідальності за невиконання рішень Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанської Комісії)) (реєстр. № 5645 від 10.06.2021), поданий народним депутатом України Мамкою Г.М., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.74. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» (щодо заборони комерційного перетоку електричної енергії з Республіки Білорусь) (реєстр. № 5633 від 07.06.2021), поданий народними депутатами України Буймістер Л.А., Бобровською С.А., Бондарем М.Л. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити визначення термінів («комерційний переток електричної енергії» і «технологічний переток електричної енергії»);

встановити, що доступ до пропускної спроможності міждержавних перетинів між об’єднаною енергетичною системою України (далі – ОЕС України) і енергосистемами Республіки Білорусь та Російської Федерації з метою здійснення комерційного перетоку електричної енергії, а також між ОЕС України і енергосистемами третіх держав з метою здійснення комерційного перетоку електричної енергії, що походить з Республіки Білорусь та Російської Федерації, не допускається. При цьому, дозволяється здійснювати технологічний переток електричної енергії між енергосистемою України і енергосистемами третіх держав до моменту переходу ОЕС України на паралельну роботу з об’єднанням енергосистем держав – членів Європейського Союзу.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту урегулює питання імпортування електричної енергії з Республіки Білорусь, створить умови для стійкого розвитку ринку електричної енергії, забезпечить підтримку вітчизняних виробників електричної енергії, гарантуватиме енергетичну безпеку України і підтвердить її бажання рухатися в напрямку європейських цінностей.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:

реалізація положень законопроекту може мати вплив на показники державного бюджету, при цьому не потребує додаткових видатків державного бюджету у поточному бюджетному періоді;

законопроект потребує висновку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у частині можливості запровадження передбачених у законопроекті положень на ринку електричної енергії, а також доповнення фінансово-економічними розрахунками й обґрунтуваннями щодо впливу на показники державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» (щодо заборони комерційного перетоку електричної енергії з Республіки Білорусь) (реєстр. № 5633 від 07.06.2021), поданий народними депутатами України Буймістер Л.А., Бобровською С.А., Бондарем М.Л. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів державного бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.75. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо орендної плати за передачу в оренду земель оборони, які придатні для ведення сільськогосподарської діяльності (реєстр. № 5738 від 06.07.2021), поданий народними депутатами України Копитіним І.В., Касаєм Г.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що:

органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають подавати інформацію щодо договорів оренди землі контролюючому органу не лише у разі самостійного укладення договорів оренди земельних ділянок, а й у разі погодження укладення таких договорів постійним землекористувачам;

розмір та умови внесення орендної плати також встановлюються у договорі оренди між постійним користувачем і орендарем;

у разі укладення договору між постійним користувачем та орендарем, постійний користувач щорічно має сплачувати на користь власника земельної ділянки 10% від суми договору на рік.

Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є унормування питання використання земель оборони для сільськогосподарських потреб шляхом їх передачі в оренду, з метою залучення додаткових джерел фінансування проектів, пов’язаних із забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей.

З цього приводу слід відмітити, що даний законопроект є похідним від інших законопроектів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення використання земель оборони та земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні національних академій наук, державних підприємств, установ, організацій» (реєстр. № 5692) та «Про забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей із залученням недержавних коштів та передачу земель в оренду, відчуження майна» (реєстр. № 5716), якими, зокрема, передбачається врегулювати порядок надання в оренду земель, які перебувають у постійному користуванні Міністерства оборони України, а також підприємств, установ і організацій, які належить до сфери управління Міністерства оборони України. Відтак, практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 5738 залежить від розгляду і прийняття законопроектів за реєстр. № 5692 і № 5716.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може сприяти збільшенню надходжень до місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину місцевих бюджетів буде залежати від кількості укладених за згодою органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування договорів оренди постійними користувачами та розмірів орендної плати, встановлених у таких договорах. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує, звертаючи увагу, що внесення запропонованих змін є передчасним до внесення відповідних змін до земельного законодавства, передбачених у законопроектах за реєстр. № 5692 і № 5716.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо орендної плати за передачу в оренду земель оборони, які придатні для ведення сільськогосподарської діяльності (реєстр. № 5738 від 06.07.2021), поданий народними депутатами України Копитіним І.В., Касаєм Г.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи у разі прийняття базових законопроектів за реєстр. № 5692 і № 5716). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.76. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо податку на експортний надприбуток (реєстр. № 5665 від 16.06.2021), поданий народними депутатами України Дундою О.А., Яременком Б.В. та Алісійчуком О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2022 року включити до складу митних платежів податок на експортний надприбуток із сировинного товару, що переміщується за межі України.

Насамперед слід відмітити, що даний законопроект є системно пов’язаним і похідним від поданого тими ж авторами законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на експортний надприбуток» (реєстр. № 5664), яким передбачається визначити особливості оподаткування податком на експортний надприбуток. Відтак розглядати такі законопроекти необхідно взаємоузгоджено.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету, при цьому очікується значне збільшення надходжень до державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що у разі запровадження положень законопроекту існує ризик виникнення міжнародних спорів, а також запровадження з боку країн – торговельних партнерів України заходів еквівалентної дії, в результаті цього можливі втрати доходів бюджету, які наразі оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо податку на експортний надприбуток (реєстр. № 5665 від 16.06.2021), поданий народними депутатами України Дундою О.А., Яременком Б.В. та Алісійчуком О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від податку на експортний надприбуток після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 5664). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики

1.2.77. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про співробітництво територіальних громад» щодо упорядкування окремих питань співробітництва територіальних громад (реєстр. № 5742 від 08.07.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, підготовлено з метою удосконалення порядку укладення договорів про співробітництво територіальних громад, приєднання територіальних громад до вже організованого співробітництва за спрощеною процедурою.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, зважаючи, що відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про співробітництво територіальних громад» фінансування співробітництва здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів суб’єктів співробітництва, територіальна громада, приєднавшись до організованого співробітництва, бере участь у фінансовому забезпеченні відповідних форм співробітництва.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про співробітництво територіальних громад» щодо упорядкування окремих питань співробітництва територіальних громад (реєстр. № 5742 від 08.07.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків за умови укладання додаткових договорів про приєднання до організованого співробітництва). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.78. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових спорів (реєстр. № 5555-1 від 09.06.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С. та Морозом В.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті серед іншого передбачається визначити на законодавчому рівні предмет та сторони індивідуального трудового спору, встановити період вимушеного прогулу, за який може бути відшкодований середній заробіток за рішенням суду /один рік, окрім випадку розгляду судом справи більше одного року не з вини працівника/ та встановити строк звернення до суду роботодавця про вирішення трудового спору /три місяці, а щодо стягнення з працівника матеріальної шкоди – один рік/.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на видаткову та дохідну частини бюджету, зокрема при зменшенні строку для відшкодування компенсаційних виплат у разі вимушеного прогулу, однак відсутність вихідних даних унеможливила визначення ним вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових спорів (реєстр. № 5555-1 від 09.06.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С. та Морозом В.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зміни показників бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» - 31, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Гетманцева Д.О. про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів (реєстр. № 5719 від 01.07.2021 р.), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів за реєстр. № 5719 /далі – законопроект № 5719/.

1. Законопроект № 5719, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою забезпечення належних надходжень до бюджетів місцевого самоврядування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – акцизний податок з роздрібної торгівлі тютюновими виробами). Відповідно пропонується внести зміни до статті 64 «Склад доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад» Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, встановивши, що:

акцизний податок з роздрібної торгівлі тютюновими виробами щомісячно зараховується до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування в автоматичному режимі пропорційно до частки, що розраховується як співвідношення вартості реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на відповідній території за звітний місяць в загальній вартості реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за звітний місяць в цілому по Україні (з урахуванням даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій згідно з інформацією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, станом на останній день звітного місяця);

частки для зарахування акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами до бюджетів місцевого самоврядування визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за наведеною формулою та не пізніше 20 числа кожного місяця, що слідує за звітним, надаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, не пізніше останнього дня місяця, що слідує за звітним, здійснює розподіл акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами між бюджетами місцевого самоврядування, визначаючи його обсяг також за запропонованою формулою (частка для зарахування до загального фонду відповідного бюджету місцевого самоврядування у обсязі акцизного податку, що підлягає розподілу).

ІІ. Щодо правових підстав підготовки законопроекту № 5719 та наданих висновків щодо нього належить звернути увагу на таке.

Законопроект № 5719 є системно пов’язаним і похідним від поданого Кабінетом Міністрів України законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень за реєстр. № 5600 від 02.06.2021 р. (далі – законопроект № 5600), що 1 липня 2021 року прийнятий Верховною Радою України у першому читанні.

При цьому згідно з абзацом п’ятим пункту 1 розділу II «Прикінцеві положення» законопроекту № 5600 зміни щодо акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами набирають чинності з 1 січня 2022 року, але не раніше дня набрання чинності змін до Кодексу в частині запровадження механізму зарахування акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами до місцевих бюджетів, що у свою чергу зумовлювало необхідність подання Урядом відповідних змін до Кодексу.

У пояснювальній записці до законопроекту № 5719 суб’єктами права законодавчої ініціативи з приводу необхідності прийняття законопроекту зазначено про таке:

законопроектом № 5600 передбачається змінити механізм справляння акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами, а саме перенести на виробників та імпортерів обов’язок сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами, який на сьогодні сплачують суб’єкти роздрібної торгівлі;

за таких умов виникає необхідність перегляду механізму зарахування та розподілу надходжень акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами між відповідними бюджетами місцевого самоврядування з метою збереження належних їм надходжень акцизного податку, які вони отримують за діючою системою.

Довідково: відповідно до чинних положень Податкового кодексу України акцизний податок з роздрібної торгівлі тютюновими виробами сплачується суб’єктами роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, за ставкою 5%, та відповідно до пункту 16 частини першої статті 64 Кодексу зараховується до бюджетів місцевого самоврядування (за місцем здійснення таких операцій).

На законопроект № 5719 до Комітету надійшли висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ), Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Асоціації міст України. При цьому:

ГНЕУ /лист від 12.07.2021 р. № 16/03-2021/227696/ звертає увагу, що законопроект № 5719 є системно пов’язаним із законопроектом № 5600, яким визначено механізм справляння акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами, та висловивши окремі зауваження до положень законопроекту, вважає за необхідне отримати експертний висновок Уряду щодо законопроекту;

Мінфін /лист від 13.07.2021 р. № 35040-02-2/21995/, також відмітивши, що законопроект № 5719 є системно пов’язаними із законопроектом № 5600, не заперечує щодо його розгляду;

Асоціація міст України /лист від 08.07.2021 р. № 5-444/21/, зважаючи на ризики зміни механізму зарахування та розподілу між бюджетами акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами, вважає, що розглядати законопроект № 5719 доцільно після проведення Мінфіном моделювання щомісячних надходжень цього акцизного податку в розрізі бюджетів місцевого самоврядування.

На час розгляду Комітетом законопроекту № 5719 висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроектів) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

III. Щодо положень законопроекту № 5719 за підсумками його попереднього опрацювання та з урахуванням висновків щодо нього слід зауважити таке.

1. Згідно із запропонованими змінами до частини першої статті 64 Кодексу до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належить «16-3) акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, зараховується до відповідних бюджетів місцевого самоврядування в автоматичному режимі пропорційно до частки відповідно до частини третьої цієї статті».

З точки зору ГНЕУ такий новий пункт 16-3 є редакційно невдалим, оскільки визначає не стільки джерело доходів загального фонду відповідних бюджетів, що, власне, є предметом вказаної частини, скільки порядок зарахування до вказаних бюджетів акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами. При цьому, у пропонованій нормі не уточняється, пропорційно до частки чого саме має зараховуватися вказаний акцизний податок до відповідних бюджетів.

2. Доповнення статті 64 Кодексу частиною третьою, згідно з положеннями якої встановлюються формули для визначення обсягу акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами, що підлягає зарахуванню до відповідного бюджету місцевого самоврядування, та частки для зарахування акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами до бюджетів місцевого самоврядування, а також вимоги щодо процедурних рішень з підготовки належної для здійснення відповідного розрахунку інформації, невластиве Кодексу, адже для практичного застосування такі питання можуть бути врегульовані у підзаконних нормативно-правових актах.

Прикладом унормування подібного питання є положення пунктів 16-1 і 16-2 частини першої статті 64 Кодексу щодо зарахування до бюджетів місцевого самоврядування 13,44 відсотка акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального, на виконання яких прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 р № 232 «Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування».

При цьому ГНЕУ висловлює зауваження щодо змісту окремих положень нової частини третьої статті 64 Кодексу, зокрема з приводу: доцільності зазначення у формулі «Аі = А х Чі, А > 0» умови «А > 0», оскільки зрозуміло, що участь відповідного бюджету місцевого самоврядування у розподілі надходжень від вказаного акцизного податку є можливою виключно за умови фактичної наявності реалізації відповідної продукції на конкретній території; недоречного використання «даних про структуру бюджетів місцевого самоврядування» для визначення частки бюджетів місцевого самоврядування для зарахування акцизного податку.

Поряд з тим, ГНЕУ вбачає дискусійним пропонований механізм, згідно з яким вартість реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі відповідних підакцизних товарів визначається за звітний місяць, а центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, не пізніше останнього дня місяця, що слідує за звітним, здійснює розподіл вказаного акцизного податку між бюджетами місцевого самоврядування, у контексті можливості використання відповідних коштів за останні два місяці кожного бюджетного року (зауважуючи при цьому, що відповідно до частини першої статті 3 Кодексу «бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року», а згідно з частиною першою статті 57 Кодексу «не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду або останнього дня іншого бюджетного періоду Казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету»).

3. У пояснювальній записці до законопроекту № 5719 визначено, що реалізація його положень матиме вплив на ключові інтереси територіальних громад, оскільки сприятиме збереженню рівня фінансового забезпечення бюджетів місцевого самоврядування у 2022 році та наступних роках, однак такий висновок не обґрунтований жодними розрахунками.

Мінфін вказує, що реалізація законопроекту № 5719 може призвести до збільшення надходжень акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами до місцевих бюджетів за рахунок детінізації оподаткування обсягів цигарок, що реалізуються в роздрібній торгівлі. При цьому Мінфін не надає вартісної оцінки впливу законопроекту № 5719 на показники місцевих бюджетів.

Водночас, Асоціація міст України висловлює окремі застереження з приводу прийняття законопроекту № 5719, зазначаючи, зокрема, що запропонований механізм не гарантує збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування; органи місцевого самоврядування втратять оперативність отримання коштів від акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів (щодня), що негативно позначитися на оперативності здійснення видатків місцевих бюджетів; розмір такого податку буде залежати від дій оптовиків (близько 120), що збільшує ризики втрати доходів бюджетів у разі мінімізації або ухилення їх від сплати податку; зовнішній механізм контролю та оцінки тіньового обороту тютюну через інформацію бюджетів місцевого самоврядування буде втрачено.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту № 5719 не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

4. Загалом законопроект № 5719 потребує суттєвого редакційного корегування. За висновком ГНЕУ у проекті пропонуються зміни лише до однієї статті Кодексу, що і слід було б відобразити у його назві. Крім того, назва не повною мірою відповідає його змісту, у якому йдеться про зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

5. Законопроект № 5719, як такий, що є системно пов’язаним та похідним від законопроекту № 5600, зважаючи на висновки ГНЕУ і Мінфіну, має прийматися за результатами розгляду законопроекту № 5600.

Зважаючи на вищезазначені висновки, зауваження та пропозиції до законопроекту № 5719, слід звернути увагу на доцільність його доопрацювання при підготовці до другого читання, виходячи з вимог частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України, згідно з якою головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні. Такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Гнатенко В.С., Забуранна Л.В., Кузбит Ю.М., народний депутат України Гетьманцев Д.О., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., виконавчий директор Асоціації міст України Слобожан О.В.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. висловив позицію Мінфіну щодо підтримки законопроекту № 5719, який є системно пов’язаним із законопроектом № 5600.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив заперечень проти прийняття законопроекту № 5719, але водночас наголосив на тому, що зазначений законопроект, як похідний від законопроекту № 5600, має прийматися за результатами розгляду законопроекту № 5600.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбит Ю.М. поінформував про розгляд у підкомітеті законопроекту № 5719 та зазначив, що за підсумками розгляду даного питання у підкомітеті пропонується Комітету прийняти рішення згідно з проектом ухвали /який надано народним депутатам України – членам Комітету/, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 5719 за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету доопрацювати такий законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів законодавчої ініціативи, пропозицій Комітету відповідно до статті 116 Регламенту, та внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію (озвучену головою підкомітету Кузбитом Ю.М.) ухвалити рішення згідно з наданим проектом ухвали. Така пропозиція була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів (реєстр. № 5719 від 01.07.2021 р.), поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Гетманцевим Д.О. та іншими, за результатами його розгляду у першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням пропозицій і поправок суб’єктів права законодавчої ініціативи, пропозицій, висловлених у висновку Комітету з питань бюджету відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

При цьому, керуючись частиною першою статті 116 Регламенту Верховної Ради України, звернутися до Голови Верховної Ради України з проханням на пленарному засіданні під час розгляду законопроекту № 5719 у першому читанні оголосити про необхідність внесення пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин зазначеного законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» - одноголосно.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Гетманцева Д.О. про проект Закону України про внесення зміни до статті 33 Бюджетного кодексу України щодо уточнення інформації, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації (реєстр. № 5853 від 17.08.2021 р.), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Мотовиловцем А.В. та іншими /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Кузбита Ю.М./.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд законопроект про внесення зміни до статті 33 Бюджетного кодексу України щодо уточнення інформації, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації, за реєстр. № 5853 /далі – законопроект № 5853/.

Законопроектом № 5853 пропонується замінити абзаци перший-четвертий частини третьої статті 33 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ одним абзацом, в якому визначити, що Національний банк України /далі – Нацбанк/ щороку, до 1 березня, надає Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України інформацію, необхідну для складання Бюджетної декларації, про орієнтовний прогноз частини прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету, при цьому така інформація подаватиметься Нацбанком виключно в порядку інформування. Водночас законопроектом передбачається набрання чинності відповідним законом (йдеться про законопроект у разі його прийняття) з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань діяльності Національного банку України» (йдеться про поданий тими ж розробниками законопроект за реєстр. № 5850 від 17.08.2021 р. /далі –законопроект № 5850/).

У чинній нормі частини третьої статті 33 Кодексу встановлено, що Нацбанк подає Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України:

до 1 березня року, що передує плановому, - орієнтовну інформацію про розрахунок частини прогнозованого прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету, на середньостроковий період;

до 15 березня року, що передує плановому, - прогнозні монетарні показники і показники валютно-курсової політики на середньостроковий період (у т.ч. обмінний курс гривні у середньому за рік та на кінець року);

до 15 квітня року, що передує плановому, - уточнену інформацію про розрахунок частини прогнозованого прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету, на середньостроковий період.

У пояснювальній записці до законопроекту № 5853 зазначено, що:

наразі реалізація норм статті 33 Кодексу в частині надання Нацбанком переліку інформації опосередковано чинить тиск на Нацбанк, оскільки надаючи певний прогноз на наступні три роки, зокрема щодо частини прибутку до розподілу Нацбанку, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету, Нацбанк поставлений в умови виконати надані ним прогнози;

законопроект № 5853 підготовлено з метою уточнення в статті 33 Кодексу положень щодо інформації, яка подається Нацбанком для складання Бюджетної декларації, що відповідатиме кращій світовій практиці, а також кореспондує із законопроектом № 5850.

ІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту № 5853, опрацювання експертних висновків до нього.

Спочатку відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України необхідно розглянути питання щодо доцільності включення законопроекту № 5853 до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроекту № 5853 у першому читанні.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту № 5853 /лист від 31.08.2021 р. № 16/3-2021/273961 (627981)/ висловлює окремі зауваження до нього та вважає, що рішення щодо законопроекту № 5853 має прийматися за результатами розгляду законопроекту № 5850.

Мінфін у своєму висновку до законопроекту № 5853 /лист від 07.09.2021 р. № 14020-04-2/27383/ зазначає, що він не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частини державного бюджету, та загалом вважає, що законопроект № 5853 не може бути підтримано.

Нацбанк /лист від 01.09.2021 р. №18-0009/80964/ повідомляє, що підтримує законопроект № 5853.

На час розгляду у Комітеті законопроекту № 5853 не надійшли відповідні висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції), а також висновок Міністерства економіки України (на запит Комітету).

ІІІ. У Комітеті в межах відведеного часу попередньо опрацьовано законопроект № 5853, проаналізовано експертні висновки до нього та звернуто увагу на таке.

1. Законопроект № 5853 є системно пов’язаним з поданим тими ж розробниками законопроектом № 5850, що також відмічено у висновках ГНЕУ і Нацбанку.

Законопроект № 5850 згідно із пояснювальною запискою до нього спрямований на унормування окремих питань в діяльності Нацбанку, які виникають під час здійснення ним своїх функцій та потребують врегулювання для забезпечення належного виконання Нацбанком законодавчо визначених повноважень. Законопроектом № 5850, серед іншого, передбачається замінити норму частини п’ятої статті 51 Закону України «Про Національний банк України» (яка аналогічна нормі абзаців першого-четвертого частини третьої статті 33 Кодексу) положеннями, згідно з якими Нацбанк щороку, до 1 березня, надає Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України інформацію, необхідну для складання Бюджетної декларації, про орієнтовний прогноз частини прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету, при цьому така інформація надаватиметься Нацбанком виключно в порядку інформування. Тобто такі положення законопроекту № 5850 є подібними до положень законопроекту № 5853.

Таким чином, з метою забезпечення узгодженості правових норм законопроекти № 5853 і № 5850 належить розглядати взаємоузгоджено.

2. Запропоноване виключення норми щодо подання Нацбанком Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України до 15 березня року, що передує плановому, прогнозних монетарних показників і показників валютно-курсової політики на середньостроковий період (у т.ч. обмінного курсу гривні у середньому за рік та на кінець року) видається недостатньо обґрунтованим і спірним, зважаючи, що:

зазначені прогнозні показники, передусім обмінний курс гривні, є необхідними для складання Бюджетної декларації і проекту державного бюджету (зокрема вони використовуються у розрахунках деяких видів доходів і витрат державного бюджету та загалом боргових показників), на що також вказує Мінфін;

Нацбанк є особливим центральним органом державного управління, до функцій якого належать забезпечення стабільності грошової одиниці України, визначення та проведення грошово-кредитної політики, відтак саме Нацбанк має розробляти і надавати зазначені прогнозні показники;

протягом останніх років подані Нацбанком відповідні прогнозні показники враховувалися Кабінетом Міністрів України при складанні проекту державного бюджету на відповідний бюджетний період, тобто відповідна чинна норма є дієвою.

3. Вбачається недоречним передбачене у новій редакції відповідного положення частини третьої статті 33 Кодексу вміщення припису, що відповідна інформація подається Нацбанком виключно в порядку інформування.

Мінфін вважає, що відповідна інформація не може мати інформативного характеру, оскільки використовується для формування Бюджетної декларації і законопроекту про державний бюджет.

ГНЕУ зауважує, що виглядає незрозумілим зміст формулювання «в порядку інформування».

4. Застосування виразу «інформацію, необхідну для складання Бюджетної декларації» (у запропонованій новій редакції відповідного положення частини третьої статті 33 Кодексу) може призвести до неоднозначного трактування відповідної норми при її практичному застосуванні.

Так, на думку ГНЕУ, надання Нацбанком не чітко визначеного переліку інформації, як це передбачено чинною нормою, та невизначеність як у законопроекті № 5853, так і чинним законодавством, яка саме інформація необхідна для складання Бюджетної декларації, не повною мірою узгоджується із принципом правової визначеності, що може призвести до ненадання/надання не у повному обсязі Нацбанком необхідної інформації та негативно вплинути на ефективність його взаємодії із відповідними державними органами у формуванні та реалізації економічної політики держави, об’єктивність складання Бюджетної декларації, державного бюджету.

З іншого боку, звуження вказаної інформації до орієнтовного прогнозу частини прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету, буде некоректним з огляду на те, що такий прогноз потрібен і використовуватиметься не тільки для складання Бюджетної декларації, а й загалом для проекту державного бюджету.

5. Виникає сумнів щодо доцільності виключення норми про подання Нацбанком до 15 квітня року, що передує плановому, уточненої інформації про розрахунок частини прогнозованого прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету.

Відповідно до пункту 18 частини другої статті 29 Кодексу кошти, що перераховуються Нацбанком відповідно до Закону України «Про Національний банк України», належать до доходів загального фонду державного бюджету. Отже, наданий Нацбанком показник обсягу прибутку до розподілу, що підлягає перерахуванню до державного бюджету, відображається в законі про державний бюджет як одне з джерел доходів.

Враховуючи, що відповідно до законодавчих вимог законопроект про державний бюджет подається Кабінетом Міністрів України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому, зазначений показник обсягу прибутку Нацбанку потребує уточнення в частині актуалізації його розрахунку і відповідно досягнення більшої реалістичності цього показника, що також відмічено у висновку Мінфіну.

6. Законопроект № 5853 потребує внесення техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення у відповідність до вимог нормопроектувальної техніки та узгодження викладу з іншими нормами Кодексу. Зокрема, в абзаці другому розділу І законопроекту № 5853 належить:

вказати повну назву Нацбанку (доповнивши словом «України»);

після цифри і слова «1 березня» доповнити словами «року, що передує плановому»;

перше речення доповнити словами «на середньостроковий період».

IV. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Кузбит Ю.М., народний депутат України Гетманцев Д.О., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Зокрема, завершуючи доповідь з даного питання, народний депутат України Гетманцев Д.О. звернувся до членів Комітету з проханням підтримати законопроект № 5853.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. звернув увагу на важливість відповідних показників, які подаються Нацбанком, для формування Бюджетної декларації і проекту державного бюджету, та запропонував при підготовці законопроекту № 5853 до другого читання опрацювати за участю Мінфіну механізм отримання таких показників.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. висловив зауваження до законопроекту № 5853.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбит Ю.М. запропонував Комітету ухвалити таке рішення: рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 5853 включити до порядку денного сесії та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету доопрацювати законопроект № 5853 з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Кузбитом Ю.М.), що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення зміни до статті 33 Бюджетного кодексу України щодо уточнення інформації, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації (реєстр. № 5853 від 17.08.2021 р.), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Мотовиловцем А.В. та іншими, включити до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням пропозицій і поправок суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 1.

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Висоцького Т.М. про погодження передачі Міністерству аграрної політики та продовольства України бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 № 858-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства аграрної політики та продовольства України /далі – Мінагрополітики/ від 03.08.2021 № 21-1610-03/5620 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 № 858-р «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2021 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління» /далі – розпорядження КМУ № 858-р/.

Відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ у разі передачі повноважень на виконання функцій, завдань або надання послуг, на яке надано бюджетне призначення законом про Державний бюджет України, передача бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого для виконання тих самих функцій, завдань чи послуг здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом. Відповідний порядок передачі бюджетних призначень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Також положеннями частини шостої статті 23 Кодексу встановлено, що у разі здійснення передачі бюджетних призначень за загальнодержавними видатками і кредитуванням (крім міжбюджетних трансфертів) може передбачатися збільшення видатків за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, видатків на оплату праці працівників бюджетних установ шляхом зменшення відповідних бюджетних призначень, які мають таке саме цільове обмеження.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату КМУ (загальнодержавні видатки та кредитування) за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» встановлено бюджетні призначення в обсязі 467 324,9 тис. грн (видатки споживання, з них на оплату праці – 383 053,1 тис. грн).

Варто зазначити, що бюджетні призначення за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» у сумі 466 615,1 тис. грн (видатки споживання, з них на оплату праці – 382 471,8 тис. грн) вже передано окремим головним розпорядникам коштів державного бюджету /на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 р. № 49-р у сумі 464 710,2 тис. грн (видатки споживання, з них на оплату праці – 380 910,4 тис. грн) та від 07.04.2021 № 289-р у сумі 1 904,9 тис. грн (видатки споживання, з них на оплату праці – 1 561,4 тис. грн) відповідно/. Міністерством фінансів України забезпечено внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Відтак, з урахуванням вже внесених змін (без врахування розпорядження КМУ № 858-р) за бюджетною програмою 0421060 нерозподілений залишок коштів становить 709,8 тис. грн (видатки споживання, з них на оплату праці – 581,3 тис. грн).

Відповідно до частини шостої статті 23 Кодексу пунктом 1 розпорядження КМУ № 858-р встановлено передати частину бюджетних призначень у сумі 444,7 тис. грн (видатки споживання, у тому числі оплата праці – 364,5 тис. грн), передбачених у 2021 році Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління», Мінагрополітики на програму 2801010 «Керівництво та управління у сфері агропромислового комплексу».

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 858-р Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеної передачі бюджетних призначень з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Слід нагадати, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 № 1344 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» відмінено рішення про реорганізацію Мінагрополітики шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Водночас, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 124 «Деякі питання діяльності центральних органів виконавчої влади» затверджено Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України та визначено його статус, сферу компетенції та основні завдання, відповідно до яких Мінагрополітики:

- забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, державну політику у сферах агропромислового виробництва, технічну політику у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу, державну політику сільського розвитку, розвитку фермерства, сільськогосподарської кооперації, сільськогосподарської дорадчої діяльності, моніторингу та родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, насінництва та розсадництва;

- забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів;

- забезпечує формування державної політики:

у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу;

у сфері розвитку національної інфраструктури геопросторових даних;

- формує та реалізує державну політику у сфері агропромислового комплексу та сільського розвитку, зокрема розвитку фермерських господарств, сільськогосподарської кооперації, сільськогосподарської дорадчої діяльності.

Варто відмітити, що Законом України від 15.04.2021 № 1393-IX «Про внесення змін до додатків № 3 та № 4 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» Мінагрополітики визначено бюджетні призначення, як головному розпоряднику коштів державного бюджету. Зокрема, у державному бюджеті на 2021 рік бюджетні призначення за бюджетною програмою 2801010 за загальним фондом визначено в обсязі 67 937,2 тис. грн (у тому числі видатки споживання – 66 735,4 тис. грн, з яких на оплату праці – 43 560,8 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – 1 275,7 тис. грн; видатки розвитку – 1 201,8 тис. грн).

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-липень 2021 року за бюджетною програмою 2801010 «Керівництво та управління у сфері агропромислового комплексу» за загальним фондом державного бюджету фактично видатки проведено в обсязі 12 622,8 тис. грн, що становить 58,3% плану на звітний період та 18,6% річного плану.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 647 «Деякі питання реалізації комплексної реформи державного управління» (зі змінами) /далі – постанова КМУ № 647, копія якої надана народним депутатам України – членам Комітету/ (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2021 № 27) встановлено, що у 2021 році заборонено заповнення посад фахівців з питань реформ у директоратах Секретаріату Кабінету Міністрів України, директоратах міністерств, генеральних департаментах інших центральних органів виконавчої влади та Урядовому офісі координації європейської та євроатлантичної інтеграції понад межі бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2021 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління, та чисельності, визначеної Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки реалізації комплексної реформи державного управління, затвердженого постановою КМУ № 647 /далі – Порядок/, крім Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів і Міністерства молоді та спорту.

Варто звернути увагу на окремі положення Порядку, зокрема щодо такого:

1. Пунктом 2 Порядку визначено, що бюджетні кошти розподіляються за рішенням Кабінету Міністрів України державним органам шляхом передачі бюджетних призначень у порядку, передбаченому статтею 23 Кодексу, відповідно до завдань, визначених Стратегією реформування державного управління України на період до 2021 року /далі – Стратегія/, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 474 /в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1102/.

2. Пунктом 4 Порядку встановлено, що проект розподілу бюджетних коштів готується Секретаріатом Кабінету Міністрів України або визначеним органом виконавчої влади з урахуванням:

кількості посад фахівців з питань реформ у директоратах Секретаріату Кабінету Міністрів України, директоратах Офісу Президента України, директоратах міністерств, генеральних департаментах інших центральних органів виконавчої влади, що утворюються для виконання завдань, пов’язаних із забезпеченням формування державної політики у відповідних сферах, із стратегічним плануванням діяльності та координацією роботи із забезпечення формування державної політики, та в Урядовому офісі координації європейської та євроатлантичної інтеграції;

посад Державного секретаря Кабінету Міністрів України, його першого заступника та заступників, Керівника Апарату Офісу Президента України, державних секретарів всіх міністерств, Голови НАДС, його першого заступника та заступника, яким передбачено встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи;

пропозицій Координаційної ради з питань реформування державного управління щодо здійснення інших заходів, пов’язаних з реалізацією Стратегії, на підставі обґрунтованої потреби органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України та Офісу Президента України.

3. Пунктом 5 Порядку передбачається, що бюджетні кошти, передані на бюджетні програми, пов’язані з функціонуванням державних органів, або нові бюджетні програми, відкриті в установленому порядку, спрямовуються на:

виплату Державному секретарю Кабінету Міністрів України, його першому заступнику та заступникам, Керівнику Апарату Офісу Президента України, державним секретарям міністерств, Голові НАДС, його першому заступнику та заступникам, фахівцям з питань реформ, посади яких введені у директоратах Секретаріату Кабінету Міністрів України, директоратах Офісу Президента України, директоратах міністерств, генеральних департаментах інших центральних органів виконавчої влади, що утворюються для виконання завдань, пов’язаних із забезпеченням формування державної політики у відповідних сферах, із стратегічним плануванням діяльності та координацією роботи із забезпечення формування державної політики, та Урядовому офісі координації європейської та євроатлантичної інтеграції надбавки за виконання особливо важливої роботи, грошової допомоги під час надання щорічної основної оплачуваної відпустки;

виплату заробітної плати іншим державним службовцям у разі, коли відповідні виплати були здійснені за рахунок кошторису установи до отримання коштів, переданих за рішенням Кабінету Міністрів України;

здійснення інших заходів, пов’язаних з реалізацією Стратегії реформування державного управління України на період до 2021 року, в тому числі на виготовлення проектно-кошторисної документації, проведення капітального та/або поточного ремонту або реконструкції приміщень, придбання техніки, меблів, систем кондиціювання, інвентарю, іншого обладнання та устаткування, у тому числі для дообладнання приміщень для проведення презентаційних, комунікаційних, інформаційних та тренінгових заходів, придбання ліцензійного програмного забезпечення, створення та впровадження інформаційно-аналітичних систем, зберігання матеріальних активів, придбання експертно-аналітичних послуг, послуг з проведення соціологічних опитувань у рамках здійснення комплексної реформи державного управління.

4. Пунктом 9 Порядку зокрема передбачено, що визначення кількості посад фахівців з питань реформ та розподіл коштів на оплату праці для Мінагрополітики, Мінстратегпрому, Міндовкілля та Мінмолодьспорту здійснюється в межах нерозподіленого залишку бюджетних коштів за програмою 0421060 після розгляду рекомендацій Координаційної ради з питань реформування державного управління, а кількість посад фахівців з питань реформ не може перевищувати, зокрема, для Мінагрополітики – 30 посад /з 21 квітня 2021 року/.

Разом з тим, розмір щомісячної надбавки за виконання особливо важливої роботи для державних службовців, посади яких належать до посад фахівців з питань реформ, встановлено у додатку № 1 Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям (копію надано народним депутатам України – членам Комітету), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 (зі змінами) /зокрема, розмір щомісячної надбавки за виконання особливо важливої роботи для державного секретаря міністерства встановлено у розмірі 40,5 тис. грн/.

За матеріалами, що надійшли від Мінагрополітики до Комітету , кошти, що передаються (444,7 тис. грн), будуть направлені на виплату надбавки за виконання особливо важливої роботи, а також грошової допомоги під час надання щорічної основної оплачуваної відпустки державному секретарю Міністерства, якого було призначено розпорядженням Уряду від 03.02.2021 № 74-р.

Слід зауважити, що звернення Мінагрополітики до Комітету щодо передачі бюджетних призначень, встановленої розпорядженням КМУ
№ 858-р, не містить достатніх обґрунтувань та пояснень, зокрема, відсутні фінансово-економічні розрахунки обсягу такої передачі та інформація щодо рівня заробітної плати державного секретаря (у тому числі з урахуванням запропонованих змін), хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Висоцький Т.М.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо передачі бюджетних призначень, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання зазначеного питання в очолюваному нею підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлену розпорядженням КМУ № 858-р передачу бюджетних призначень (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 № 858-р передачу бюджетних призначень у сумі 444,7 тис. грн (видатки споживання, у тому числі оплата праці – 364,5 тис. грн), передбачених у 2021 році за загальним фондом державного бюджету Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління», Міністерству аграрної політики та продовольства України на бюджетну програму 2801010 «Керівництво та управління у сфері агропромислового комплексу».

Голосували: «за» – 32, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Державного секретаря Кабінету Міністрів України Дехтяренка С.С. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2021 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 884-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 31.08.2021 № 28079/0/2-21 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 884-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 884-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 884-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 0414020 «Статистичні спостереження», перерозподіл видатків у сумі 82 474,9 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання (з них оплата праці – 67 604 тис. грн) та встановлення видатків розвитку у сумі 82 474,9 тис. гривень.

Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства за січень-липень 2021 року видатки за бюджетною програмою 0414020 за загальним фондом державного бюджету фактично проведено в обсязі 5 079,8 тис. грн, або 5% плану на рік (101 068,5 тис. грн – видатки споживання, з них на оплату праці – 75 406 тис. грн) та 9,8% плану на звітний період.

Окремо слід зазначити, що за бюджетною програмою 0414020 «Статистичні спостереження» у 2020 році, як і у 2021 році, видатки розвитку не передбачалися. У 2020 році видатки фактично було проведено в обсязі 93 244,5 тис. грн, що становило 92,3% річного плану (зі змінами), при цьому слід зауважити, що у 2020 році річний план за цією бюджетною програмою був визначений у тому самому обсязі, що і на 2021 рік, а саме 101 068,5 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 75 406 тис. грн). Водночас, Законом України від 13.04.2020 № 553-ІХ щодо внесення змін до закону про державний бюджет на 2020 рік при формуванні Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками обсяг бюджетних призначень (видатки споживання), визначений при затвердженні державного бюджету на 2020 рік, було зменшено на 1 249 500 тис. гривень (довідково: як зазначалося Урядом у пояснювальній записці до відповідного законопроекту, з метою створення такого Фонду були переглянуті видатки за рядом бюджетних програм з огляду на їх актуальність, першочерговість, пріоритетність та зокрема, запропоновано скорочення видатків за бюджетною програмою 0414020 «Статистичні спостереження»).

Варто також зазначити, що рішення Уряду щодо проведення Всеукраїнського перепису населення у 2020 році було визнано таким, що втратило чинність, і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1542-р визначено провести такий перепис у 2023 році (доцільно нагадати, що останній перепис населення в Україні проводився у 2001 році, тоді як наступний планувалося провести у 2011 році, проте рішеннями Уряду його реалізація постійно переносилася).

Обґрунтування щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі Секретаріату Кабінету Міністрів України, в якому, зокрема, зазначено, що такий перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється з метою забезпечення робіт, пов’язаних із підготовкою до проведення у 2023 році Всеукраїнського перепису населення (удосконалення програмно-апаратного комплексу автоматизованої системи складання квартальних списків та переписного районування Всеукраїнського перепису населення та програмно-апаратного комплексу автоматизованої системи пробного перепису населення з метою запровадження сервісу для ідентифікації респондентів за допомогою номера телефону (мобільного) у підсистемі збирання переписних даних під час інтернет-раунду) та із розвитком системи електронної звітності органів державної статистики.

Відповідно до наданих обґрунтувань у межах додаткових видатків державного бюджету планується здійснити ряд заходів:

запровадження сервісу для ідентифікації респондентів за допомогою номера мобільного телефону в підсистемі збирання переписних даних під час інтернет-раунду та приведення цифрових карт довідників у відповідність до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад;

розширення можливостей респондентів під час участі в інтернет-раунді перепису населення шляхом використання сучасних інформаційних технологій збору даних для отримання відповідей на запитання анкети (переписного листа) за допомогою спеціального програмного забезпечення в мережі Інтернет;

модернізацію апаратної платформи системи електронної звітності органів державної статистики (третя черга) для забезпечення безперебійного функціонування приймального шлюзу з вебінтерфейсом у робочому стані у цілодобовому режимі, виправлення помилок та відновлення після збоїв, автоматизації поточних процедур, забезпечення централізованого збору статистичної та фінансової звітності в електронному вигляді, ефективної обробки прийнятої звітності з формуванням різноманітних вибірок, а також забезпечення безперервної роботи сервісу «Кабінет респондента».

У матеріалах також зазначається, що видатки розвитку для проведення відповідних заходів за бюджетною програмою 0414020 у державному бюджеті на 2021 рік не встановлено, а запропоноване зменшення видатків споживання (у тому числі заробітної плати та нарахувань на неї) за цією бюджетною програмою пояснюються скороченням чисельності працівників апарату Державної служби статистики та її територіальних органів у зв’язку з прийняттям розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1542-р «Про проведення у 2023 році Всеукраїнського перепису населення». Зауважено, що ураховуючи ситуацію, що склалася із запровадженням на території України карантину для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підготовчі роботи до Всеукраїнського перепису населення призупинено, наразі здійснюється лише актуалізація картографічного матеріалу, виготовленого для потреб перепису населення, за даними місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

При цьому слід відмітити, що у 2020 та 2021 роках до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» щодо зменшення граничної чисельності працівників апарату Державної служби статистики та її територіальних органів зміни не були внесені.

Водночас, необхідно зауважити, що звернення Секретаріату Кабінету Міністрів України до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить достатніх фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу (зокрема, в частині розрахунку обсягу додаткових коштів на здійснення відповідних заходів та можливих наслідків зменшення видатків на оплату праці), хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Герман Д.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України Дехтяренко С.С.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань сучасних інформаціійних технологій та інновацій у бюджетному процесі Герман Д.В. поінформував, що за результатами опрацювання зазначеного питання в очолюваному ним підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ № 884-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Германом Д.В. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням КМУ № 884-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 884-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, за бюджетною програмою 0414020 «Статистичні спостереження» перерозподілу видатків у сумі 82 474,9 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання (з них оплата праці – 67 604 тис. грн) та встановлення видатків розвитку у сумі 82 474,9 тис. гривень.

Голосували: «за» – одноголосно.

4.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра культури та інформаційної політики України Карандєєва Р.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури та інформаційної політики України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.08.2021 р. № 973-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства культури та інформаційної політики України (далі – МКІП) від 26.08.2021 № 2039/20.4/21, від 27.08.2021 № 2049/20.4/21 та від 03.09.2021 № 2107/20.4/21 (копії листів надані народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.08.2021 № 973-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури та інформаційної політики на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 973-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 973-р визначено в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МКІП на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснити перерозподіл видатків споживання (комунальні послуги та енергоносії) державного бюджету шляхом:

- зменшення обсягу цих видатків за бюджетними програмами:

3807010 «Здійснення державного контролю у сфері охорони культурної спадщини» /відповідальним виконавцем бюджетної програми є Державна інспекція культурної спадщини України/ на 81,4 тис. гривень;

3808010 «Керівництво та управління у сфері охорони культурної спадщини» /відповідальним виконавцем бюджетної програми є Державна служба охорони культурної спадщини України/ на 81,4 тис. гривень;

- збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 3809010 «Керівництво та управління у сфері відновлення та збереження національної пам’яті» /відповідальним виконавцем бюджетної програми є Український інститут національної пам’яті/ на 162,8 тис. гривень.

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 973-р Міністерству фінансів України доручено внести відповідні зміни до розпису державного бюджету після погодження перерозподілу видатків державного бюджету, визначеного пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-липень 2021 року за загальним фондом державного бюджету проведено видатки за бюджетними програмами:

3807010 – видатки не здійснювалися (річний план було уточнено і визначено в обсязі 8 100,2 тис. грн, а саме зменшено на 4 969,2 тис. грн шляхом здійснення перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до розпорядження Уряду від 17.02.2021 № 124-р);

3808010 – видатки не здійснювалися (річний план було уточнено і визначено в обсязі 11 121,6 тис. грн, а саме зменшено на 7 169,4 тис. грн шляхом здійснення перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до розпорядження Уряду від 17.02.2021 № 124-р);

3809010 – в обсязі 13 570,5 тис. грн, або 84,5% плану на звітний період та 45,3% плану на рік (визначено у обсязі 29 297,4 тис. грн).

За поясненнями МКІП, викладеними у зверненнях до Комітету, здійснення вище зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету запропоновано з метою уникнення утворення кредиторської заборгованості із сплати рахунків за комунальні послуги та енергоносії Українським інститутом національної пам’яті.

У МКІП зазначають, що визначені на 2021 рік бюджетні призначення не забезпечать оплату відповідних рахунків через такі обставини:

значне підвищення тарифів на постачання електричної енергії постачальникам універсальних послуг (тарифи становлять – 374,28 грн/МВт*год (без урахування ПДВ), що у порівнянні до 2020 року більше на 88,44 грн) та на теплову енергію (з 1420,57 грн з ПДВ у 2020 році до 1679,36 грн з ПДВ за 1Гкал у 2021 році);

збільшення кількості використовуваної електроенергії та інших комунальних послуг внаслідок збільшення орендованої площі, а саме проведення поточного ремонту орендованих приміщень за адресою м. Київ, вул. Липська, 16, літера А.

Зменшення видатків державного бюджету за бюджетними програмами 3807010 та 3808010 МКІП пояснює тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2020 № 231 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо діяльності Міністерства культури та інформаційної політики» було призупинено дію пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1185 «Про затвердження положень про деякі центральні органи виконавчої влади у сфері культури та внесення змін до Положення про Міністерство культури, молоді та спорту України», що унеможливлювало створення Державної інспекції культурної спадщини України (далі – ДІС) та Державної служби охорони культурної спадщини України (далі – Держкультспадщини).

Довідково: постановою Уряду від 04.12.2019 № 995 (зі змінами) встановлено створити низку центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури та інформаційної політики України, зокрема:

ДІС (уповноважена на реалізацію державної політики із здійснення контролю у сфері охорони культурної спадщини);

Держкультспадщини (уповноважена на реалізацію державної політики у сферах охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей).

Граничну чисельність працівників визначено для ДІС – 40 осіб, а для Держкультспадщини – 58 осіб /постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85, зі змінами/.

Разом з тим, за інформацією МКІП, Кабінетом Міністрів України 16 червня 2021 року прийнято постанову «Про відновлення дії деяких положень постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1185», якою відновлюється дія пункту 1 постанови від 24.12.2019 р. № 1185 (тобто, в частині затвердження положень про Держкультспадщини та ДІС) /слід звернути увагу, що в офіційних джерелах інформації відповідне рішення Уряду не оприлюднене/.

Крім того, розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 № 996-р та № 997-р оголошено конкурси на зайняття посад Голови ДІС та Голови Держкультспадщини відповідно.

МКІП передбачає, що очікуваний термін забезпечення здійснення своїх повноважень та функцій ДІС та Держкультспадщини – жовтень 2021 року.

Варто звернути увагу, що з часу прийняття Урядом рішення про створення Держкультспадщини та ДІС минуло вже майже два роки (утворено постановою Уряду від 04.12.2019 № 995), проте процес утворення та організації діяльності цих центральних органів виконавчої влади ще триває, що, напевно, не дозволяє належним чином забезпечувати державне управління та регулювання у сфері культурної спадщини.

Необхідно також зауважити, що відповідно до вимог частини одинадцятої статті 23 Кодексу забороняється без внесення змін до закону про Державний бюджет України збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету на видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами.

Загалом варто відмітити, що у зверненні МКІП до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не приведено достатніх фінансово-економічних обґрунтувань, а саме розрахунків щодо видатків, обсяг яких зменшується/збільшується, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., перший заступник Міністра культури та інформаційної політики України Карандєєв Р.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ № 973-р перерозподіл видатків державного бюджету /проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету/.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення перерозподілу видатків державного бюджету, як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.08.2021 № 973-р.

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 1.

4.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Гарбарука І.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України на 2021 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 929-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 30.08.2021 № 1/10-3644 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 929-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 929-р).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 929-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОН на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку шляхом:

зменшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2201070 «Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту» на 70 010 тис. грн;

збільшення обсягу цих видатків за бюджетними програмами:

2201040 «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ» на 14 000 тис. грн;

2201260 «Загальнодержавні заходи у сфері освіти» на 56 010 тис. гривень.

Міністерству фінансів України (далі – Мінфін) доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-липень 2021 року видатки за загальним фондом фактично проведено за бюджетними програмами:

2201040 – в обсязі 378 376,8 тис. грн, що становить 45,9% річного плану (визначено в обсязі 824 786,7 тис. грн) та 76,7% плану на звітний період;

2201070 – видатки не проводилися (Законом України від 17.06.2021 № 1563-IX «Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо забезпечення розширеного неонатального скринінгу в Україні обсяг видатків за загальним фондом державного бюджету за вказаною бюджетною програмою було зменшено на 300 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 150 млн грн, видатки розвитку – на 150 млн грн) та визначено в обсязі 200 млн гривень). При цьому, на даний час в установленому порядку не затверджено паспорт цієї бюджетної програми (за інформацією, наданою Мінфіном листом від 25.08.2021 № 04140-3-2/26238, до Мінфіну не надходили матеріали щодо погодження паспорта бюджетної програми) та порядок використання бюджетних коштів;

2201260 – в обсязі 550 266,8 тис. грн, що становить 77,1% річного плану (визначено в обсязі 714 128,1 тис. грн) та 87,9% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі МОН, в якому, зокрема, зазначено про таке.

1. Реалізація проекту «Президентський університет» (далі – Проект) здійснюватиметься на виконання вимог Указу Президента України від 31.05.2021 № 217/2021 «Питання проекту «Президентський університет», постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 865 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», розпоряджень Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 692-р «Про схвалення концепції реалізації проекту «Президентський університет» та від 20.08.2021 № 971-р «Про затвердження плану заходів з реалізації концепції реалізації проекту «Президентський університет».

Метою Проекту є створення університету, що поєднуватиме високоякісну освіту, сучасні дослідження та інноваційну діяльність шляхом інтегрування з академічною наукою високого рівня, високотехнологічними компаніями (концепція «трикутника знань»), як пілотного проекту для забезпечення наукових установ, державних органів та інноваційного бізнесу молодими фахівцями з високим рівнем підготовки.

Проектом передбачається великий обсяг практичного компонента освітнього процесу, інтеграція освіти і науки, розпочинаючи з програм бакалаврату, міждисциплінарність, використання англійської мови як основної мови освітнього процесу, високі академічні вимоги для вступників, реалізація принципу «скільки років навчався, стільки відпрацюй для України в державному секторі».

В університеті планується готувати фахівців і здійснювати дослідження за такими найбільш затребуваними напрямами, як інформаційні технології, кібербезпека та штучний інтелект; нанотехнології; аерокосмічні технології; енергетичні технології; біотехнології, науки про здоров’я; глобалізація та міжнародні комунікації.

У процесі апробації моделі мають бути відпрацьовані бізнес-процеси управління університетом, методи навчання, які базуються на дослідженнях, інноваційні форми співпраці з бізнесом, більш тісна взаємодія з академічними установами наукової сфери задля формування сучасного змісту освіти та ефективного використання ресурсної бази, які мають стати прикладом для наслідування та популяризації в усіх закладах вищої освіти.

На території майбутнього університету пропонується розмістити нові навчально-лабораторні корпуси, дослідницький центр, клініку, бізнес-центр, об’єкти соціальної сфери, а також зону рекреації та спорту.

Початок прийому студентів для навчання планується у 2023 році.

2. Здійснення комплексу заходів, визначених Концепцією реалізації Проекту, та відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 865 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.08.2021 № 971-р «Про затвердження плану заходів з реалізації концепції реалізації проекту «Президентський університет» покладено на державну наукову установу «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» (далі – УкрІНТЕІ), в складі якої встановлено створити Центр спеціальних проектів.

3. Основна діяльність УкрІНТЕІ здійснюється за бюджетною програмою 2201040 «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ», тому для забезпечення у 2021 році діяльності Центру спеціальних проектів та проведення роботи з наукових і дослідницьких питань Проекту, розробки науково-методичних, науково-організаційних та концептуальних засад створення вищого навчального закладу інноваційного типу, видатки у сумі 14 000 тис. грн передбачається здійснювати за цією бюджетною програмою.

4. Комплекс заходів зі створення та будівництва Президентського університету здійснюватиметься за бюджетною програмою 2201260 «Загальнодержавні заходи у сфері освіти», на яку у поточному році пропонується спрямовати додатково 56 010 тис. грн, які будуть використані на:

підрядні проектні, підготовчі, земельні, будівельні, монтажні/демонтажні, оздоблювальні роботи та послуги, транспортні та складські витрати;

розроблення та затвердження проектів будівництва об’єкта, проектів комунікаційних мереж, розроблення проектно-кошторисної документації та проведення їх експертизи;

погодження, підключення, улаштування інженерних мереж та прийняття об’єктів в експлуатацію;

геологічні дослідження та вишукувальні роботи;

виконання завдань, визначених концепцією реалізації проекту «Президентський університет»;

оплату адміністративних зборів та послуг за виготовлення реєстраційних, дозвільних та правовстановлюючих документів, адвокатських послуг тощо;

оплату послуг з технічного та авторського нагляду за проведенням будівельно-монтажних робіт та надання послуг.

5. Для забезпечення реалізації відповідних заходів запропоновано зменшити видатки розвитку за бюджетною програмою 2201070 «Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту» на суму 70 010 тис. грн, оскільки на даний час кошти за цією бюджетною програмою не використовувалися.

Слід зазначити, що на даний час відсутні відповідний Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, та паспорт за відповідною бюджетною програмою.

Довідково: зазначений Фонд засновано Указом Президента України від 06.11.2018 № 357/2018 (зі змінами) «Про Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту». Метою його створення визначено надання підтримки молоді для: стажування, продовження навчання за програмами підготовки магістрів, докторів філософії та докторів наук у провідних вітчизняних та іноземних навчальних закладах, участі в міжнародних науково-практичних семінарах і конференціях, заохочення за досягнення в освітній, науковій та спортивній діяльності, реалізації проектів у сферах освіти, науки та спорту тощо. Передбачено, що за рахунок та в межах коштів Фонду Президента України на відповідний рік будуть виплачуватись стипендії Президента України учасникам зовнішнього незалежного оцінювання, які отримали найвищі результати та премії Президента України для переможців всеукраїнських і міжнародних учнівських олімпіад з навчальних предметів згідно з порядками призначення та виплати відповідних заохочень, затвердженими постановою Уряду від 14.04.2021 № 347 /довідково: зазначені стипендії та премії було запроваджено Указом Президента України від 28.01.2021 № 27/2021/.

Також за інформацією МОН проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» подано на розгляд до Кабінету Міністрів України листом МОН від 19.08.2021 № 1/10-3548.

6. Відповідно до орієнтовного планового кошторису з проведення комплексу заходів зі створення Президентського університету на 2021 рік, кошти передбачається спрямувати:

за бюджетною програмою 2201040 на:

- забезпечення діяльності УкрІНТЕІ, у тому числі Центру спеціальних проектів – 14 000 тис. грн (у тому числі на оплату праці з нарахуваннями – 11 902 тис. грн);

за бюджетною програмою 2201260 на:

- підрядні проектні, підготовчі, земельні, будівельні, монтажні/демонтажні, оздоблювальні робіти та послуги, транспортні та складські витрати – 33 010 тис. грн;

- розроблення та затвердження проектів будівництва об’єкту, проектів комунікаційних мереж, розроблення проектно-кошторисної документації та проведення їх експертизи – 12 000 тис. грн;

- витрати, пов’язані з погодженням, підключенням, улаштуванням інженерних мереж та прийняттям об’єктів в експлуатацію, – 7 000 тис. грн;

- видатки, пов’язані з геологічними дослідженнями та вишукувальними роботами, – 2 000 тис. грн;

- витрати на окремі заходи з реалізації завдань, визначених Концепцією створення Президентського університету (непередбачувані витрати), – 100 тис. грн;

- оплату адміністративних зборів та послуг за виготовлення реєстраційних, дозвільних та правовстановлюючих документів, адвокатських послуг – 1 600 тис.грн;

- оплату послуг технічного та авторського нагляду за проведенням будівельно-монтажних робіт та послуг – 300 тис. гривень.

Водночас, необхідно зауважити, що звернення МОН до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить достатніх фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Так, подані матеріали не містять інформації щодо:

чисельності працівників новоствореного Центру спеціальних проектів;

середнього розміру заробітної плати відповідних працівників /відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 р. № 865 встановлено, що з 20 серпня 2021 року для визначення граничних розмірів посадових окладів працівників Центру спеціальних проектів застосовується додатковий коефіцієнт підвищення посадових окладів у граничному розмірі 2,5/;

детальних розрахунків обсягу коштів, визначеного в орієнтовному кошторисі, на здійснення підрядних проектних та підготовчих робіт, а також інших витрат;

залучення позабюджетних коштів для реалізації Проекту, як це передбачено Концепцією, у поточному році та наступних роках.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра освіти і науки України Гарбарук І.М.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ № 929-р перерозподіл видатків державного бюджету /проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 929-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки України на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків розвитку шляхом:

збільшення обсягу цих видатків за бюджетними програмами:

2201040 «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ» на 14 000 тис. грн;

2201260 «Загальнодержавні заходи у сфері освіти» на 56 010 тис. гривень.

Голосували: «за» – одноголосно.

4.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 р. № 1024-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 03.09.2021 № 1/10-3712 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 р. № 1024-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 1024-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1024-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОН на 2021 рік, перерозподіл видатків державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2201160 «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики» на 66 479,6 тис. грн, у тому числі за загальним фондом – 46 969,6 тис. грн, за спеціальним фондом – 19 510 тис. грн, та видатків розвитку за спеціальним фондом на суму 162 тис. грн /зменшено загалом на 66 641,6 тис. грн, з них за загальним фондом на 46 969,6 тис. грн, за спеціальним фондом на 19 672 тис. грн);

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2201250 «Підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, керівних працівників і спеціалістів державного управління, харчової, переробної промисловості та агропромислового комплексу, медичних та фармацевтичних кадрів» за спеціальним фондом на 5 321,3 тис. грн (з них оплата праці – 3 800 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – 163,7 тис. грн);

збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2201280 «Підготовка кадрів Київським національним університетом імені Тараса Шевченка» на суму 71 800,9 тис. грн, у тому числі за загальним фондом – 46 969,6 тис. грн, за спеціальним фондом – 24 831,3 тис. грн, та видатків розвитку за спеціальним фондом на суму 162 тис. грн /збільшено загалом на 71 962,9 тис. грн, з них за загальним фондом на 46 969,6 тис. грн, за спеціальним фондом на 24 993,3 тис. грн).

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-липень 2021 року проведено видатки державного бюджету за бюджетними програмами:

2201160 – в обсязі 18 140,5 млн грн, або 54,8% уточненого плану на рік (визначено в обсязі 33 110,3 млн грн), у тому числі: за загальним фондом – 11 430,4 млн грн, або 97,3% плану на звітний період та 58,6% плану на рік (визначено в обсязі 19 518,3 млн грн), за спеціальним фондом – 6 710,1 млн грн., або 49,4% уточненого плану на рік (визначено в обсязі 13 592 млн грн);

2201250 – в обсязі 27,7 млн грн, або 37,7% уточненого плану на рік (визначено в обсязі 73,6 млн грн), у тому числі: за загальним фондом – 20,07 млн грн, або 90,9% плану на звітний період та 55,1% плану на рік (визначено в обсязі 36,4 млн грн), за спеціальним фондом – 7,66 млн грн, або 20,6% уточненого плану на рік (визначено в обсязі 37,2 млн грн);

2201280 – в обсязі 1 292,3 млн грн, або 58,9% уточненого плану на рік (визначено в обсязі 2 192,8 млн грн), у тому числі: за загальним фондом – 859,48 млн грн, або 95% плану на звітний період та 59,8% плану на рік (визначено в обсязі 1 436,4 млн грн), за спеціальним фондом – 432,86 млн грн, або 57,2% уточненого плану на рік (визначено в обсязі 756,4 млн грн).

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі МОН, у якому зазначається, що такий перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється з метою реалізації розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2021 № 147-р «Деякі питання реорганізації закладів освіти» (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету), яким передбачено реорганізувати Національну академію державного управління при Президентові України шляхом приєднання до Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Довідково: відповідно до зазначеного розпорядження Уряду: Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України приєднано до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»;

Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України – до Державного університету «Одеська політехніка»;

Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові – до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна;

Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України – до Національного університету «Львівська політехніка».

Встановлено, що витрати, пов’язані з реалізацією цього розпорядження, належить здійснювати в межах бюджетних призначень, передбачених МОН для підготовки кадрів.

За поясненнями МОН, відповідні бюджетні призначення для Національної академії державного управління при Президентові України у 2021 році було передбачено за бюджетними програмами 2201160 «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики» та 2201250 «Підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, керівних працівників і спеціалістів державного управління, харчової, переробної промисловості та агропромислового комплексу, медичних та фармацевтичних кадрів».

Відтак, зважаючи на те, що фінансове забезпечення Київського національного університету імені Тараса Шевченка здійснюється за окремою бюджетною програмою 2201280 «Підготовка кадрів Київським національним університетом імені Тараса Шевченка» та з метою продовження навчання за обраними спеціальностями здобувачами вищої освіти Національної академії державного управління при Президентові України у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, необхідно здійснити запропонований перерозподіл видатків державного бюджету.

Необхідно також зауважити, що звернення МОН до Комітету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить достатніх фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Лаба М.М., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра освіти і науки України Даниленко С.В., проректор Національного університету імені Тараса Шевченка Білявська О.Б.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ № 1024-р перерозподіл видатків державного бюджету /проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 р. № 1024-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки України на 2021 рік, перерозподілу видатків державного бюджету шляхом:

зменшення за бюджетною програмою 2201160 «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики» обсягу видатків споживання на 66 479,6 тис. грн (у тому числі за загальним фондом – 46 969,6 тис. грн, за спеціальним фондом – 19 510 тис. грн) та видатків розвитку (за спеціальним фондом) – на 162 тис. грн;

збільшення за бюджетною програмою 2201280 «Підготовка кадрів Київським національним університетом імені Тараса Шевченка» обсягу видатків споживання на 71 800,9 тис. грн (у тому числі за загальним фондом – 46 969,6 тис. грн, за спеціальним фондом – 24 831,3 тис. грн) та видатків розвитку (за спеціальним фондом) – на 162 тис. гривень.

Голосували: «за» – одноголосно.

4.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Гарбарука І.М. про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти у 2021 році (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.09.2020 р. № 1023-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 03.09.2021 р. за № 1/10-3726 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 р. № 1023-р «Про розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти у 2021 році» (далі – розпорядження КМУ № 1023-р).

Відповідно до частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/ у складі загальнодержавних видатків та кредитування МОН за загальним фондом затверджено видатки розвитку за бюджетною програмою 2211210 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти (далі – субвенція) у сумі 150 000 тис. грн (без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону).

Довідково: Відповідно до затвердженого МОН Положення про навчально-практичний центр (за галузевим спрямуванням) професійно-технічного навчального закладу (далі – НПЦ) (наказ МОН від 14.06.2012 р. № 694, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.07.2012 р. за № 1109/21421) НПЦ є структурним підрозділом державного професійно-технічного навчального закладу, головною метою діяльності якого визначено реалізацію завдань щодо вдосконалення практичної підготовки учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів, студентів вищих навчальних закладів, підвищення кваліфікації педагогічних працівників, фахівців підприємств, організацій, установ, впровадження у навчальний процес новітніх виробничих технологій із застосуванням сучасного обладнання, інструментів і матеріалів, здійснення шляхом співробітництва і взаємодії постійного зв’язку між підприємствами та іншими професійно-технічними навчальними закладами з метою поширення інноваційних педагогічних та виробничих технологій, інформації щодо новітніх матеріалів, інструментів, обладнання тощо.

Порядок та умови надання субвенції, прийняття яких передбачається у частині другій статті 97 Кодексу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. № 925 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 р. № 281). Відповідно до пунктів 3 і 4 цих Порядку та умов:

1) субвенція спрямовується на:

придбання сільськогосподарської, іншої техніки, обладнання, матеріалів та устаткування закладами професійної (професійно-технічної) освіти, відокремленими структурними підрозділами закладів фахової передвищої, вищої освіти, які мають статус закладу професійної (професійно-технічної) освіти, на базі яких будуть створені НПЦ сучасної професійної (професійно-технічної) освіти;

капітальний ремонт (реконструкцію) майстерень, лабораторій, кабінетів, інших приміщень (сума коштів, які спрямовуються закладами професійної (професійно-технічної) освіти для капітального ремонту (реконструкції), повинна становити не більше 20 відсотків загального розміру субвенції);

2) умовами надання субвенції є:

співфінансування не більш як 70 відсотків – за рахунок субвенції та не менш як 30 відсотків – за рахунок коштів місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством (обов’язковою умовою для здійснення видатків за рахунок субвенції є попереднє спрямування коштів місцевих бюджетів за цільовим призначенням);

створення нових чи облаштування існуючих НПЦ;

належність закладу професійної (професійно-технічної) освіти до об’єктів державної та/або комунальної власності;

наявність правовстановлюючих документів на рухоме та нерухоме майно, зокрема будівлі, споруди, земельні ділянки закладу професійної (професійно-технічної) освіти;

загальна кількість здобувачів освіти – не менше 400 осіб (для Донецької і Луганської областей – не менше 300 осіб);

створення НПЦ за професіями, які належать до пріоритетних галузей економіки регіону, країни;

завершення створення НПЦ та забезпечення їх подальшої експлуатації (у наступних бюджетних періодах) за рахунок місцевих бюджетів або інших джерел, не заборонених законодавством;

3) перелік закладів професійної (професійно-технічної) освіти, на базі яких створюватимуться НПЦ, затверджується МОН відповідно до обґрунтованих пропозицій комісії (що визначена МОН), сформованих за результатами розгляду заявок (зразок яких наведено в додатку до Порядку та умов), які подані обласними, Київською міською держадміністраціями, з урахуванням:

обсягів співфінансування з місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством;

очікуваного ефекту від створення НПЦ з огляду на перспективи розвитку самого закладу професійної (професійно-технічної) освіти, системи професійної (професійно-технічної) освіти області, м. Києва.

При цьому, до заявки має обов’язково додаватися гарантійний лист за підписом голови обласної, Київської міської держадміністрації щодо дотримання умов, передбачених пунктом 4 цих Порядку та умов, та своєчасного використання субвенції. Критерії оцінки заявок затверджуються комісією;

4) за результатами розгляду таких заявок, комісія погоджує переліки сільськогосподарської та іншої техніки, обладнання, матеріалів та устаткування, які планують придбати заклади професійної (професійно-технічної) освіти для утворення НПЦ, та вносить МОН обґрунтовані пропозиції щодо розподілу субвенції між окремими місцевими бюджетами та включення закладу професійної (професійно-технічної) освіти до переліку закладів.

Враховуючи зазначене та беручи до уваги, що згідно з підпунктом «е» пункту 2 частини першої статті 89 та підпунктом «б» пункту 2 частини першої статті 90 Кодексу видатки на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах здійснюються з бюджетів міських територіальних громад з адміністративним центром у місті обласного значення – обласному центрі та обласних бюджетів, розпорядженням КМУ № 1023-р здійснено розподіл субвенції у повному обсязі (150 000 тис. грн) між такими місцевими бюджетами:

обласними бюджетами 23 областей – Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізькою, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської (за винятком Херсонської області);

бюджетами 11 міських територіальних громад – Луцької, Дніпропетровської, Житомирської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Херсонської, Хмельницької, Чернівецької, Чернігівської та бюджетом міста Києва.

З приводу проведеного розподілу субвенції між місцевими бюджетами у наданих МОН до Комітету матеріалах зазначається:

кошти будуть спрямовані 62 закладам професійної (професійно-технічної) освіти для створення на їх базі 55 нових НПЦ та облаштування 7 існуючих НПЦ у 24 областях та м. Києві;

відбір закладів освіти, на базі яких у 2021 році буде створено НПЦ, здійснювався комісією МОН за поданням обласних, Київської міської держадміністрацій з урахуванням розвитку пріоритетних галузей економіки регіону, країни на умовах співфінансування з місцевого бюджету. До всіх заявок додані гарантійні листи за підписами голів обласних, Київської міської держадміністрацій щодо дотримання умов, затверджених Порядком та умовами надання субвенції;

перелік закладів освіти, на базі яких планується створення НПЦ сучасної професійної (професійно-технічної) освіти у 2021 році, затверджено наказом МОН від 26.07.2021 № 846 (копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету);

галузеві спрямування, за якими передбачається створення НПЦ за рахунок субвенції у 2021 році: транспорт, автотранспорт – 8 НПЦ, дорожньо-будівельна механізація – 2 НПЦ, сільське господарство – 9 НПЦ, металообробка – 5 НПЦ, електротехнічні технології – 4 НПЦ, відновлювальна енергетика – 1 НПЦ, громадське харчування, ресторанний сервіс – 13 НПЦ, деревообробка – 3 НПЦ, будівництво – 6 НПЦ, сфера побуту – 5 НПЦ, зварювальні технології – 3 НПЦ, металургія – 1 НПЦ, багатопрофільні – 1 НПЦ, ІТ-технології – 1 НПЦ.

Інших обґрунтувань та розрахунків щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами (зокрема, щодо чинників, які зумовили визначення вартості створення НПЦ у кожному регіоні, з урахуванням реальної потреби, видів та вимог до обладнання, яким мають бути облаштовані НПЦ, а також затверджених комісією критеріїв поданих заявок) до Комітету не надано.

Окремо належить відмітити, що згідно з абзацом другим пункту 3 Порядку та умов надання субвенції у разі необхідності закупівлі малоцінних необоротних матеріальних активів під час придбання обладнання, матеріалів та устаткування закладами професійної (професійно-технічної) освіти, на базі яких будуть створені НПЦ, видатки розвитку, визначені розподілом субвенції, можуть спрямовуватися на видатки споживання. Щодо такого положення слід зауважити, що відповідно до статті 23 Кодексу зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення. Кодексом та Законом не передбачено відповідних повноважень Уряду щодо встановлення можливості спрямування видатків розвитку субвенції на видатки споживання. Відтак, виникає питання щодо відповідності такого положення визначеному пунктом 8 частини першої статті 7 Кодексу принципу цільового використання бюджетних коштів (згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями).

Довідково: субвенція передбачається у державному бюджеті, починаючи з 2016 року. За інформацією МОН протягом 2016-2020 років з державного бюджету виділено загалом 350 млн грн, за рахунок таких коштів створено на базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти 184 НПЦ з підготовки кваліфікованих робітничих кадрів за такими професіями, зокрема:

у 2016-2019 роках за кошти субвенції (250 млн грн) – 145 НПЦ:

«Швачка. Кравець. Закрійник» – 27 НПЦ;

«Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» – 7 НПЦ;

«Монтажник санітарно-технічних систем та устаткування» – 19 НПЦ;

«Токар. Верстатник широкого профілю. Фрезерувальник. Шліфувальник. Свердлувальник» – 11 НПЦ;

«Електрозварник ручного зварювання. Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах. Зварник» – 25 НПЦ;

«Електромонтажник з ремонту та обслуговування електроустаткування. Електромонтер з освітлення та освітлювальних мереж. Електромонтажник силових мереж та електроустаткування» – 25 НПЦ;

«Монтажник систем утеплення будівель» – 4 НПЦ;

«Верстатник деревообробних верстатів» – 5 НПЦ;

«Слюсар-ремонтник. Слюсар механоскладальних робіт. Слюсар-інструментальник. Слюсар з ремонту дорожньо-будівельних машин та тракторів. Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів. Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування» – 22 НПЦ;

у 2020 році (100 млн грн) – 39 нових НПЦ та дооблаштовано 10 існуючих НПЦ: транспорт – 5 НПЦ, дорожньо-будівельна механізація – 2 НПЦ, сільське господарство – 2 НПЦ, металообробка – 1 НПЦ, електротехнічні технології – 6 НПЦ, відновлювальна енергетика – 1 НПЦ, громадське харчування – 9 НПЦ, деревообробка – 4 НПЦ, будівництво – 5 НПЦ, сфера побуту – 3 НПЦ, зварювальні технології – 9 НПЦ, металургія – 1 НПЦ, ІТ-технології – 1 НПЦ.

У січні-серпні 2021 року субвенція місцевим бюджетам не надавалася, хоча відповідно до розпису державного бюджету субвенцію в обсязі 50 000 тис. грн належало перерахувати місцевим бюджетам у травні.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Шпак Л.О., Кунаєв А.Ю., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступники Міністра освіти і науки України Гарбарук І.М. і Даниленко С.В.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо розподілу субвенції, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету, а саме: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції відповідно до розпорядження КМУ № 1023-р /проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. За результатами голосування така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти у 2021 році у сумі 150 000 тис. гривень згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 р. № 1023-р.

Голосували: за – одноголосно.

4.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра розвитку громад та територій України Козловської Н.В. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 р. № 853).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства розвитку громад та територій України (далі – Мінрегіон) від 19.08.2021 р. за № 1/14.2/3065-21 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету) про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 р. № 853 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад» (далі – постанова КМУ № 853).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами в межах їх загального обсягу унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінрегіону вперше затверджено видатки розвитку за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад» (далі – субвенція) у сумі 62 550 тис. грн (без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону).

Субвенція надається на виконання пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» (набув чинності 24.07.2021 року), згідно з яким Кабінету Міністрів України доручається щороку під час підготовки проекту Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік передбачати субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій громад.

Відповідно до положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель»): комплексний план просторового розвитку території територіальної громади (далі – комплексний план) – одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та документація із землеустрою, що визначає планувальну організацію, функціональне призначення території, основні принципи і напрями формування єдиної системи громадського обслуговування населення, дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони земель та інших компонентів навколишнього природного середовища, формування екомережі, охорони і збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території;

комплексний план розробляється на всю територію територіальної громади і передбачає узгоджене прийняття рішень щодо цілісного (комплексного) просторового розвитку населених пунктів як єдиної системи розселення і території за їх межами;

комплексний план не розробляється, якщо територія громади включає лише територію населеного пункту;

Кабінетом Міністрів України визначаються: склад та зміст комплексного плану (у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації), формат електронного документа (у формі якого розробляється комплексний план), склад та джерела отримання вихідних даних для розроблення комплексного плану;

комплексний план розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої у встановлений у такому рішенні строк серед іншого визначає розробника комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, встановлює строки розроблення та джерела його фінансування;

комплексний план розглядається і затверджується сільською, селищною, міською радою протягом трьох місяців з дня його подання.

Необхідно зазначити, що Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926. Враховуючи, що лише на розгляд і затвердження комплексних планів відповідним місцевим радам Законом відведено три місяці з дня подання таких комплексних планів, існує велика ймовірність невиконання бюджетної програми та не досягнення мети надання субвенції у 2021 році – створення 50 комплексних планів (таке завдання зазначено у зверненні Мінрегіону).

Порядок та умови надання субвенції затверджено згідно з пунктом 1 постанови КМУ № 853, хоча відповідно до абзацу другого частини другої статті 97 Кодексу Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, яка вперше визначена законом про Державний бюджет України, затверджуються Кабінетом Міністрів України не пізніше 30 днів з дня набрання ним чинності. Відповідно до таких Порядку та умов умовами надання субвенції є:

прийняття відповідною сільською, селищною, міською радою або військово-цивільною адміністрацією населеного пункту в разі її утворення рішення щодо розроблення комплексного плану;

затвердження у встановленому порядку завдання на розроблення комплексного плану;

наявність актуалізованої картографічної основи в цифровій формі у державній геодезичній системі координат УСК-2000 для розроблення комплексного плану згідно із завданням на його розроблення;

співфінансування з місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством, послуг з розроблення комплексного плану в обсязі, що перевищує граничний розмір субвенції відповідного бюджету місцевого самоврядування (якщо вартість послуг з розроблення комплексного плану перевищує граничний розмір субвенції відповідного бюджету місцевого самоврядування);

забезпечення фінансування послуг з експертизи містобудівної документації комплексного плану за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством;

субвенція не надається бюджетам міських територіальних громад, адміністративним центром яких є населений пункт, що одночасно є обласним центром;

виконавчі органи сільських, селищних, міських рад або військово-цивільні адміністрації населених пунктів у разі їх утворення подають облдержадміністраціям відповідні заяви про надання субвенції. Облдержадміністрації здійснюють:

розподіл обсягів субвенції між бюджетами сільських, селищних, міських територіальних громад з урахуванням вимог про те, що обсяг субвенції, що спрямовується до бюджету сільської, селищної, міської територіальної громади, не може перевищувати граничного розміру субвенції, який розраховується за формулою:

Vгр.і = 3,19 х Рі (де Vгр.і – граничний розмір субвенції відповідного бюджету місцевого самоврядування, 3,19 – граничний розмір субвенції у розрахунку на 1 км.кв. площі території територіальної громади, тис. грн, Рi – площа території відповідної територіальної громади);

перерозподіл субвенції між сільськими, селищними, міськими бюджетами інших територіальних громад, якщо виконавчими органами сільських, селищних, міських рад територіальних громад не розпочато процес закупівель протягом двох місяців з дня отримання субвенції.

Згідно з пунктом 2 постанови КМУ № 853 та додатком до неї субвенцію розподілено у повному обсязі (62 550 тис. грн) між обласними бюджетами усіх областей, виходячи із загальної площі території територіальних громад відповідної області (без урахування площ територій територіальних громад, адміністративним центром яких є населений пункт, що одночасно є обласним центром; територіальних громад, територія яких включає лише територію населеного пункту; територіальних громад, територія яких знаходиться на тимчасово окупованій території України) за формулою: Vi = Vo х (Рi/Р) (де Vi – обсяг субвенції місцевого бюджету, Vo – загальний обсяг субвенції, Рi – загальна площа території територіальних громад області, Р - загальна площа території територіальних громад в Україні).

Щодо проведеного розподілу субвенції у матеріалах Мінрегіону зазначається про таке:

відповідно до Угоди про позику (проєкт Програма «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство») між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 27.08.2019 № 8973-UA Мінрегіон є відповідальним за досягнення субпоказника DLI 2.2 «Покращення прозорості та конкурентності системи оренди державних земель», зокрема, за розроблення протягом 2021-2024 років 600 комплексних планів, у тому числі 50 комплексних планів у 2021 році;

постановою КМУ № 853 визначено граничний розмір субвенції, що може спрямовуватися до бюджету однієї сільської, селищної, міської територіальної громади, що становить 3,19 тис. гривень у розрахунку на 1 кв. км площі території територіальної громади. Зазначений показник розраховано таким чином: 62550,0 : (392,2 * 50) = 3,19 тис. грн, де 392,2 (кв. км) – розрахункова середня площа території однієї територіальної громади, визначена як середнє арифметичне площ територій територіальних громад, що мають право на отримання субвенції;

інформацію щодо площ територій територіальних громад взято з
веб-сайту «Децентралізація дає можливості» (https://decentralization.gov.ua/newgromada) станом на 03.06.2021.

Належить звернути увагу, що матеріали Мінрегіону не містять деталізованого розрахунку обсягів субвенції за обласними бюджетами, а також обгрунтувань в частині вартості одного комплексного плану та достатності запропонованого обсягу субвенції для досягнення результату з урахуванням фінансової спроможності територіальних громад забезпечити співфінансування послуг з розроблення комплексних планів.

Поряд з тим, Порядок та умови надання субвенції не містять вимоги щодо обмеження граничного обсягу субвенції вартістю послуг з розроблення комплексного плану. За таких умов можливі випадки надання субвенції в обсязі, що перевищує вартість комплексного плану. Для прикладу: Камінь-Каширська міська територіальна громада Волинської області за даними веб-сайту «Децентралізація дає можливості» займає площу 1422 кв. км і для неї субвенція може бути визначена у обсязі 1422*3,19=4536,1 тис. грн, що вдвічі перевищує обсяг субвенції, затверджений постановою КМУ № 853 обласному бюджету Волинської області на 2021 рік (2276,5 тис. грн).

Крім того, враховуючи показники, які застосовані Мінрегіоном у 2021 році для розподілу субвенції, – площу громад областей, у Мінрегіона є всі підстави здійснити розподіл субвенції між місцевими бюджетами у Законі про Державний бюджет України на 2022 рік, виконавши вимогу частини третьої статті 97 Кодексу.

Відповідно до помісячного розпису асигнувань загального фонду Державного бюджету України на 2021 рік надання субвенції місцевим бюджетам передбачено починаючи з березня, на січень-серпень заплановано перерахувати 31 500 тис. грн субвенції, що становить 50,4% її річного обсягу. За даними звіту Казначейства про виконання місцевих бюджетів за січень-серпень 2021 року видатки за субвенцією не здійснювалися.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю. Лаба М.М., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра розвитку громад та територій України Козловська Н.В.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції відповідно до постанови КМУ № 853 (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити розподіл між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад згідно з пунктом 2 та додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 р. № 853.

Голосували: за – одноголосно.

4.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. про погодження розподілу та змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 р. № 1021-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 02.09.2021 р. за № 05230-02-2/27097 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету) про погодження розподілу та змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 р. № 1021-р «Деякі питання розподілу у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери» (далі – розпорядження КМУ № 1021-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами в межах їх загального обсягу унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінфіну затверджено видатки розвитку за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери» (далі – субвенція) у сумі 6 100 000 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.

Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 № 544 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери», згідно з якими визначено таке:

субвенція спрямовується на:

– реалізацію проектів будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) та ремонту об’єктів комунальної власності (за винятком адміністративних будинків), транспортної інфраструктури та соціально-культурної сфери (далі – проекти будівництва), у тому числі розроблення та коригування проектної документації, проведення експертизи проектів в установленому порядку;

– придбання медичного обладнання, зокрема спеціального призначення;

– завершення проектів будівництва із строком реалізації від одного до трьох років, впровадження яких розпочато у попередні роки.

умовами надання субвенції є: загальна кошторисна вартість проектів будівництва понад 10 млн гривень, спроможність подальшого утримання за рахунок коштів місцевих бюджетів основних фондів комунальної власності, створення, приріст або оновлення яких фінансується за рахунок субвенції, спрямування субвенції на створення, приріст, оновлення та ремонт основних фондів комунальної власності, завершення реалізації проектів будівництва у 2021-2023 роках;

для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції у 2021 році обласні та Київська міська держадміністрації подають Мінфіну перелік об’єктів (заходів) для подальшого внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України відповідного проекту акта.

Розподіл субвенції у сумі 5735309,7 тис. грн здійснено згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 16.06.2020 р. № 626-р, від 07.07.2021 р. № 743-р і від 20.08.2021 р. № 975-р та погоджено Комітетом.

Згідно з розпорядженням КМУ № 1021-р:

внесено зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р. № 626-р та збільшено обсяг субвенції для обласного бюджету Донецької області на 250 000 тис. грн шляхом зменшення субвенції, передбаченої обласним бюджетам Закарпатської області на 22 000 тис. грн і Чернівецької області – на 100 000 тис. грн, а також додаткового розподілу субвенції у сумі 128 000 тис. гривень;

здійснено розподіл 236 690,3 тис. грн субвенції між місцевими бюджетами Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Київської, Кіровоградської, Рівненської, Тернопільської та Херсонської областей за об’єктами (заходами).

Наразі субвенція розподілена у повному обсязі.

Належить звернути увагу, що надані Мінфіном матеріали не містять жодних обґрунтувань та пояснень проведеного перерозподілу та розподілу субвенції між місцевими бюджетами, насамперед, щодо дотримання вимог Порядку та умов надання субвенції в частині напрямів використання субвенції та умов її спрямування на створення, приріст, оновлення та ремонт основних фондів комунальної власності, оцінки поданих пропозицій за об’єктами і заходами та стану їх врахування (зокрема, щодо відповідності встановленим вимогам спрямування коштів на ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення).

За даними звіту Казначейства про виконання місцевих бюджетів за січень-серпень 2021 року з державного бюджету місцевим бюджетам перераховано 1 952 918,7 тис. грн, або 32% уточненого плану на рік, касові видатки місцевих бюджетів за субвенцією за січень-липень 2021 року становили 591 452 тис. грн, або 9,7% уточненого плану на рік /інформацію щодо розподілу і надання субвенції у 2021 році надано народним депутатам України – членам Комітету/. Зважаючи на такий стан надання субвенції у поточному році, існує ймовірність використання коштів не в повному обсязі та їх повернення до державного бюджету наприкінці бюджетного періоду та недосягнення мети надання субвенції.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

При цьому Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив зауважень щодо розподілу субвенції, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл та зміни до розподілу між місцевими бюджетами субвенції відповідно до розпорядження КМУ № 1021-р (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити розподіл між місцевими бюджетами та зміни до розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери згідно з пунктами 1 і 2 та додатками до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 р. № 1021-р.

Голосували: «за» – одноголосно.

4.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію виконуючого обов’язки директора Департаменту матеріально-технічного забезпечення Державної прикордонної служби Букоємського С.Л. про погодження розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» на 2021 рік (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 № 1012-р) /включено до порядку денного за пропозицією гоови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС) від 07.09.2021 № 41548/19/36-2021 /копія звернення надана народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження розподілу видатків державного бюджету згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 № 1012-р «Про розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), передбачених у державному бюджеті за програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 1012-р).

Статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» (код 1002070), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом.

Відповідно до вимог вказаної статті Закону про використання коштів державного бюджету за цією бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) відповідний головний розпорядник коштів державного бюджету щокварталу має інформувати Комітет.

Законом на 2021 рік Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі – Адміністрація Держприкордонслужби) /відповідальний виконавець у складі головного розпорядника коштів державного бюджету – МВС/ за бюджетною програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» встановлено бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету в обсязі 200 000 тис. гривень (видатки розвитку).

Довідково: за підсумками січня-липня поточного року за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за бюджетною програмою 1002070 фактично проведено видатки у сумі 420 тис. грн, або 0,2% уточненого річного плану (у тому числі за загальним фондом видатки не проводились, за спеціальним фондом – 420 тис. грн, або 91,3% уточненого річного плану (план було уточнено і визначено у обсязі 459,8 тис. грн, при цьому бюджетні призначення не було визначено).

Відповідно до статті 12 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями визначається Кабінетом Міністрів України /витяг статті 12 зазначеного Закону надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Використання коштів за бюджетною програмою 1002070 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі – Порядок № 147) /затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 147 (зі змінами), яка надана народним депутатам України – членам Комітету/.

Вказаним Порядком, зокрема, встановлено таке:

- бюджетні кошти спрямовуються на: будівництво житла на земельних ділянках (власне будівництво); реконструкцію будівель (приміщень) під житло; придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку; надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення. Крім того визначено, що бюджетні кошти використовуються насамперед для завершення будівництва житлових об’єктів із ступенем готовності більш як 70 відсотків, які відповідно до титулів будов (об’єктів) плануються до прийняття в експлуатацію в поточному році (пункт 2 Порядку № 147);

- за наявності на початок року бюджетної кредиторської заборгованості кошти належить спрямовувати на будівництво (придбання) житла за зазначеними напрямами після її погашення (пункт 2 Порядку № 147) /за даними звіту Казначейства про бюджетну заборгованість станом на 1 липня 2021 року за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 1002070 кредиторська заборгованість не обліковується, дебіторська заборгованість – у сумі 316,3 тис. грн/;

- придбання житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на умовах пайової участі та на вторинному ринку здійснюється на конкурсних засадах (пункт 3.1 Порядку № 147);

- для придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку головний розпорядник бюджетних коштів утворює конкурсну комісію та затверджує її склад. Конкурсна комісія утворюється у складі не менш як п’ять осіб, зокрема, з числа представників юридичної, фінансової служби, служби з питань запобігання та виявлення корупції. У разі потреби голова конкурсної комісії може залучати до її роботи експертів та консультантів (пункт 3.2 Порядку № 147);

- видатки, пов’язані з власним будівництвом, реконструкцією будівель (приміщень) під житло, проводяться відповідно до Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764, Порядку затвердження титулів будов (об’єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 р. № 995 (пункт 4 Порядку № 147);

- придбання житла на умовах пайової участі проводиться відповідно до укладених договорів. Видатки, пов’язані з придбанням житла на умовах пайової участі, проводяться на підставі відповідного договору згідно з графіком фінансування та документів, що підтверджують використання за призначенням перерахованих раніше коштів (пункт 6 Порядку № 147), а придбання житла на вторинному ринку, провадяться на підставі договору купівлі-продажу житла (пункт 7 Порядку № 147);

- оплата здійснюється за договорами щодо:

1) придбання житла на умовах пайової участі трьома етапами: перший етап – попередня оплата в розмірі до 30% визначеної в договорі ціни не більш як на шість місяців згідно з графіком фінансування; другий етап – у розмірі до 80% визначеної в договорі ціни (з урахуванням першого етапу попередньої оплати) після надання документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (нотаріально засвідчених копій сертифіката або декларації про готовність об’єкта до експлуатації), виконання в повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах, підписання акта приймання-передачі квартир; третій етап – остаточний розрахунок після оформлення права власності на квартири;

2) придбання житла на вторинному ринку – 100% визначеної в договорі ціни після виконання в повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах (за рішенням головного розпорядника бюджетних коштів), підписання актів приймання-передачі квартир та оформлення права власності на них, а також надання документів, що підтверджують відсутність заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (пункт 9 Порядку № 147).

- складення та подання звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним використанням здійснюються в порядку, визначеному законодавством (пункт 11 Порядку № 147).

Виходячи із вимог чинного законодавства, зазначеного вище, пунктом 1 розпорядження КМУ № 1012-р встановлено затвердити розподіл коштів, передбачених МВС у державному бюджеті на 2021 рік за бюджетною програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України», у сумі 200 000 тис. грн за напрямами (об’єктами, заходами) згідно із додатком до цього розпорядження, а саме на:

1. будівництво (реконструкцію) об’єктів, усього – 189 100 тис. грн (94,55% загального планового обсягу видатків на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Держприкордонслужби), у тому числі:

- пускових об’єктів, усього – 12 446,4 тис. грн,

- перехідних об’єктів, усього – 176 653,6 тис. грн.

2. придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку, усього, – 10 900 тис. грн (відповідно 5,45%).

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 1012-р МВС доручено забезпечити погодження з Комітетом розподілу коштів, передбаченого пунктом 1 цього розпорядження.

Варто зауважити, що розпорядження КМУ № 1012-р не містить відповідного доручення МВС щокварталу інформувати Комітет про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України», як це передбачено частиною другою статті 28 Закону, на що варто звернути увагу Уряду, Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) та МВС.

Законом за бюджетною програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» бюджетні призначення визначено за загальним фондом державного бюджету, а за спеціальним фондом державного бюджету планові показники не затверджено. Однак, відповідно до звітності Казначейства за підсумками січня-липня поточного року за бюджетною програмою 1002070 плановий показник (з урахуванням внесених змін) за спеціальним фондом державного бюджету скориговано та визначено у сумі 459,8 тис. грн.

Необхідно зауважити, що зазначені зміни планових показників за спеціальним фондом державного бюджету скориговано з урахуванням положень частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини дев’ятої статті 51, частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України та згідно із Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі – Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (зі змінами). Відповідно до пункту 49 Порядку видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін. Крім того, установи мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний рік. Зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на відповідний рік. При цьому, у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) не вносяться.

У матеріалах МВС щодо даного розподілу коштів, зокрема, зазначається, що:

- кошти бюджетної програми 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» спрямовуються на забезпечення соціально-побутових умов /у тому числі розміщення житла неподалік місця несення служби/, що сприятиме забезпеченню належних умов життєдіяльності органів та підрозділів Держприкордонслужби;

- будівництво (реконструкція) житлових будинків здійснюється на земельних ділянках, які перебувають у постійному користуванні органів Державної прикордонної служби України;

- станом на 01.01.2021 р. на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, перебуває 8603 сімей, при цьому, 51,5% черговиків забезпечені житловими приміщеннями для тимчасового проживання /в наявності 4136 службових квартир та 422 кімнати/;

- на будівництво (реконструкцію) житла передбачено спрямувати 189,1 млн грн, які заплановано спрямувати на виконання будівельних робіт на 16 об’єктах.

Виконання запланованих робіт дозволить:

ввести в експлуатацію 3 об’єкти, що дасть змогу отримати 46 квартир (реконструкція будівлі гуртожитку під житло у с. Музиківка Херсонського району Херсонської обл., реконструкція технічного поверху під житлові приміщення у м. Хмельницькому та реконструкція 6-квартирного житлового будинку у смт Великий Березний Закарпатської обл.);

продовжити виконання будівельних робіт на 13 об’єктах (будівництво 11 житлових будинків у містах Києві, Львові, Ужгороді, Одесі, Харкові та м. Могилеві-Подільському Вінницької обл. та реконструкцію під житлові будинки 2 об’єктів у м. Подільську Одеської обл. та м. Могилеві-Подільському Вінницької обл.), термін введення в експлуатацію яких відповідно до проектно-кошторисної документації 2022-2024 роки;

- на придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку передбачено спрямувати 10,9 млн грн, а саме 4 квартир для військовослужбовців Держприкордонслужби у м. Конотоп, Сумської обл. (1 квартира орієнтовною вартістю 0,9 млн грн) та м. Києві (3 квартири орієнтовною вартістю 10 млн грн).

Слід також зазначити, що матеріали, що надійшли від МВС до Комітету, не містять достатнього обсягу фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) розподілу коштів за бюджетною програмою 1002070 за визначеними напрямами спрямування коштів (зокрема, відсутня інформація щодо орієнтовної вартості будівництва (реконструкції) об’єктів та придбання на умовах пайової участі та на вторинному ринку одного кв. м житла, а також стосовно формування та використання коштів за спеціальним фондом за цією бюджетною програмою).

Необхідно зауважити, що згідно з частиною восьмою статті 20 Бюджетного кодексу України протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет головний розпорядник бюджетних коштів затверджує за погодженням з Мінфіном паспорт бюджетної програми. У свою чергу, згідно з частиною п’ятою статті 28 цього Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів зобов’язаний оприлюднити шляхом розміщення на своєму офіційному сайті паспорти бюджетних програм на поточний бюджетний період (включаючи зміни до паспортів бюджетних програм) у триденний строк з дня їх затвердження. Проте на момент підготовки матеріалів паспорт бюджетної програми 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» на 2021 рік на офіційному сайті МВС не було розміщено. За інформацією Мінфіну про стан розгляду і погодження паспортів бюджетних програм на 2021 рік станом на 20.08.2021 року (лист від 25.08.2021 № 04140-03-2/26238) паспорт бюджетної програми 1002070 до Мінфіну не подано.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та виконуючий обов’язки директора Департаменту матеріально-технічного забезпечення Державної прикордонної служби Букоємський С.Л.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного розподілу коштів за бюджетною програмою 1002070.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті, керуючись вимогами статті 28 Закону, пропонується рекомендувати Комітету погодити відповідно до пункту 1 розпорядження КМУ № 1012-р розподіл коштів щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби у сумі 200 млн грн за напрямами згідно із додатком до цього розпорядження Уряду /проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 № 1012-р розподіл за напрямами (об’єктами, заходами) коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету на 2021 рік за бюджетною програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України», у сумі 200 000 тис. грн згідно з додатком до цього розпорядження Уряду.

Голосували: «за» – одногоосно.

5. Різне.

5.1. Слухали:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про Орієнтовний графік розгляду проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік відповідно до глави 27 Регламенту Верховної Ради України.

Відмітили:

Відповідно до статей 96 і 116 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України та статті 153 Регламенту Верховної Ради України Кабінет Міністрів України розробляє і не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік.

Враховуючи строки та вимоги до спеціальних процедур розгляду і прийняття законопроекту про державний бюджет, що встановлено главою 27 «Затвердження Державного бюджету України і контроль за його виконанням» Регламенту Верховної Ради України, у Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ підготовлено проект Орієнтовного графіку розгляду проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік /надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Зазначений проект Орієнтовного графіку розроблено з урахуванням календарного плану проведення шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (затвердженого постановою Верховної Ради України від 13.07.2021 р. № 1628-IX).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував Комітету схвалити зазначений Орієнтовний графік і його направити Голові Верховної Ради України для розповсюдження у Верховній Раді України, а також до Кабінету Міністрів України. Така пропозиція була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

Ухвалили:

Схвалити Орієнтовний графік розгляду проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік відповідно до глави 27 Регламенту Верховної Ради України і направити такий Орієнтовний графік Голові Верховної Ради України для розповсюдження у Верховній Раді України, а також направити до Кабінету Міністрів України.

Орієнтовний графік
розгляду проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік відповідно до глави 27 Регламенту Верховної Ради України

Процедура розгляду	Регламентні строки	Орієнтовні дати[1]
Подання до Верховної Ради Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік	не пізніше 15 вересня	не пізніше 15.09.2021 р.
Надання народним депутатам та Рахунковій палаті поданого Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік	не пізніше ніж за 4 дні до представ-лення	16.09.2021 р.
Представлення проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік на пленарному засіданні Верховної Ради	не пізніше ніж через 5 днів з дня подання	21.09.2021 р.
Розгляд проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік народними депутатами і комітетами, формування пропозицій до законопроекту і направлення їх до Комітету з питань бюджету Пропозиції до законопроекту, направлені до Комітету з питань бюджету після 1 жовтня та/або з порушенням встановлених вимог, не розглядаються /частини перша і друга статті 156 Регламенту Верховної Ради України/.	не пізніше 1 жовтня	не пізніше 01.10.2021 р.
Розгляд Комітетом з питань бюджету пропозицій народних депутатів і комітетів до проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік, висновків Рахункової палати, підготовка висновків та пропозицій до законопроекту (у вигляді проекту постанови Верховної Ради), а також таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи	не пізніше 15 жовтня	не пізніше 15.10.2021 р.
Надання народним депутатам проекту постанови Верховної Ради щодо висновків та пропозицій Комітету з питань бюджету до проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік, а також таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи	не пізніше ніж за 2 дні до розгляду у І читанні	не пізніше 18.10.2021 р.
Розгляд та прийняття проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік у першому читанні на пленарному засіданні Верховної Ради (схвалення Бюджетних висновків Верховної Ради)	не пізніше 20 жовтня	не пізніше 20.10.2021 р.
Підготовка Кабінетом Міністрів України за участю уповноважених представників Комітету з питань бюджету проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік до другого читання відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради	у 14-денний строк /але не пізніше 3 листопада/	21.10.2021 р.–03.11.2021 р.
Подання до Верховної Ради Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік, підготовленого до другого читання (разом з відповідними супровідними документами до нього),	не пізніше 3 листопада	не пізніше 03.11.2021 р.
Надання народним депутатам поданого Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік, підготовленого до другого читання (разом з відповідними супровідними документами до нього)	не пізніш як за 10 днів до розгляду у ІІ читанні	не пізніше 09.11.2021 р.
Розгляд Комітетом з питань бюджету підготовленого до другого читання проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік та підготовка висновку щодо врахування у цьому законопроекті Бюджетних висновків Верховної Ради Пропозиції народних депутатів, комітетів до законопроекту, підготовленого до другого читання, не розглядаються /частина третя статті 158 Регламенту Верховної Ради України/.		04.11.2021 р.–18.11.2021 р.
Розгляд та прийняття проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік у другому читанні і в цілому на пленарному засіданні Верховної Ради	не пізніше 20 листопада	не пізніше 19.11.2021 р.
Підготовка Комітетом з питань бюджету проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік до третього читання (порівняльної таблиці статей законопроекту, розгляд яких перенесено на третє читання, і остаточної редакції законопроекту) Після прийняття законопроекту у другому читанні пропозиції народних депутатів, комітетів до нього не розглядаються /частина друга статті 159 Регламенту Верховної Ради України/.	не пізніше 25 листопада /у разі прийняття Верховною Радою відповідного рішення/
Розгляд та прийняття проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік у третьому читанні та в цілому як закону на пленарному засіданні Верховної Ради	не пізніше 1 грудня /у разі прийняття Верховною Радою відповідного рішення/

Голосували: «за» - одноголосно.

5.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року, січень 2022 року.

Відмітили:

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» розклад засідань комітету не менш як на двотижневий термін складається головою комітету з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України, доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, стану підготовки питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету.

Постановою Верховної Ради України від 13 липня 2021 року № 1628-IX затверджено календарний план проведення шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

З урахуванням цього календарного плану складено орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року, січень 2022 року (надано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

При цьому, до розкладу засідань (дата, час, місце проведення) можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Затвердити орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року, січень 2022 року:

Дата	День тижня	Час проведення	Місце проведення
2021 рік
8 вересня пленарний тиждень	середа	15-30	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
15 вересня тиждень роботи в комітетах	середа	15-30	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
22 вересня пленарний тиждень	середа	15-30	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
6 жовтня пленарний тиждень	середа	15-30	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
13 жовтня тиждень роботи в комітетах	середа	15-30	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
20 жовтня пленарний тиждень	середа	15-30	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
3 листопада пленарний тиждень	середа	15-30	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
10 листопада тиждень роботи в комітетах	середа	15-30	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
17 листопада пленарний тиждень	середа	15-30	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
1 грудня пленарний тиждень	середа	15-30	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
8 грудня тиждень роботи в комітетах	середа	15-30	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
15 грудня пленарний тиждень	середа	15-30	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
22 грудня тиждень роботи в комітетах	середа	15-30	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
2022 рік
5 січня тиждень роботи в комітетах	середа	15-30	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
12 січня пленарний тиждень	середа	15-30	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
19 січня пленарний тиждень	середа	15-30	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

*до розкладу засідань (дата, час, місце проведення) можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Голосували: «за» – 32, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

5.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В. про створення робочої групи з питань встановлення причин неефективного управління майном та землею, надання у користування та відчуження об’єктів майнового комплексу Національної академії наук України, національних галузевих академій наук, підприємств, установ та організацій, що перебувають у їх віданні, що призводить до недоотримання надходжень до державного бюджету та втрати державної власності /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В./.

У своєму виступі голова підкомітету Забуранна Л.В. поінформувала народних депутатів – членів Комітету з питань бюджету, зокрема, про таке:

за результатами проведеного у 2020 році Державною аудиторською службою України державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Національної академії наук України (далі – НАНУ) встановлено, що до майнового комплексу НАНУ входять майже 6,5 тисяч об’єктів та інженерних споруд, земля різного цільового призначення площею 145 тисяч гектарів. Загальна вартість майнового комплексу НАНУ становить майже 45 млрд гривень. У той же час виявлені чисельні порушення, які свідчать про неефективність, інколи непрозорість використання коштів і ресурсів НАНУ;

як наслідок неефективного управління майном НАНУ – значне недоотримання надходжень до бюджету.

Зважаючи на викладене, голова підкомітету Забуранна Л.В. запропонувала, керуючись статтею 15 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», створити у Комітеті робочу групу з питань встановлення причин неефективного управління майном та землею, надання у користування та відчуження об’єктів майнового комплексу Національної академії наук України, національних галузевих академій наук, підприємств, установ та організацій, що перебувають у їх віданні, що призводить до недоотримання надходжень до державного бюджету та втрати державної власності. При цьому запропоновано залучити представників відповідних органів виконавчої влад, правоохоронних органів та Рахункової палати.

Крім того, голова підкомітету Забуранна Л.В. внесла пропозицію обрати головою зазначеної робочої групи народного депутата – члена Комітету з питань бюджету Пузійчука А.В., а заступником голови – Забуранну Л.В.

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., Крулько І.І., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо створення у Комітеті зазначеної робочої групи та обрання її головою народного депутата – члена Комітету Пузійчука А.В., заступником голови – голову підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранну Л.В.

За результатами голосування така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

Голосували: «за» – одноголосно.

5.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України – члена Комітету з питань бюджету Пузійчука А.В. про створення робочої групи з питань встановлення причин недоотримання надходжень до державного та місцевих бюджетів внаслідок неефективної діяльності Державного агентства лісових ресурсів, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління /включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Люшняка М.В./.

У своєму виступі народний депутат Пузійчук А.В. поінформував народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету, що порушене питання стосується забезпечення виконання функцій парламенту з контролю за додержанням бюджетного законодавства, а також здійснення контрольної функції Комітету, передбаченої Законом України «Про комітети Верховної Ради України» і Бюджетним кодексом України, і наголосив на проблемах лісової галузі.

Зокрема, звернуто увагу на таке: незважаючи на те, що лісові господарства є прибутковими, надходження від їх діяльності до бюджетів мізерні, ресурси використовуються неефективно, а продукція продається за заниженими цінами, така ситуація потребує окремої уваги та термінового реагування.

Зважаючи на викладене, народний депутат Пузійчук А.В. запропонув, керуючись статтею 15 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», створити у Комітеті робочу групу з питань встановлення причин недоотримання надходжень до державного та місцевих бюджетів внаслідок неефективної діяльності Державного агентства лісових ресурсів, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. При цьому, звернувся до народних депутатів – членів Комітету долучитися до зазначеної робочої групи.

Крім того, народний депутат Пузійчук А.В. вніс пропозицію обрати головою зазначеної робочої групи народного депутата – члена Комітету з питань бюджету Люшняка М.В.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену народним депутатом Пузійчуком А.В. пропозицію щодо створення у Комітеті зазначеної робочої групи та обрання її головою народного депутата – члена Комітету Люшняка М.В.

За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 1.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

[1] з урахуванням календарного плану проведення шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, затвердженого постановою Верховної Ради України від 13.07.2021 р. № 1628-IX

https://budget.rada.gov.ua/news/Diyalnist_Komit/Protokoly_9skl/76917.html

Комітет Верховної Ради України

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №99 від 08.09.2021

Орієнтовний графік
розгляду проекту закону про Державний бюджет України на 2022 рік відповідно до глави 27 Регламенту Верховної Ради України

Процедура розгляду

Регламентні строки

Орієнтовні дати[1]

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти