Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №103 від 19 жовтня 2021 року

 

 

 

8  год. 30 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Пасічний О.С., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І.

Всього присутніх – 25 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Лопушанський А.Я., Борт В.П., Герман Д.В., Дунаєв С.В., Молоток І.Ф., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Шпак Л.О.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Джинджириста Л.Я., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Серік Н.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені

від Міністерства фінансів України

Марченко С.М. – Міністр;

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Щодо підготовки до другого читання проекту Закону України про внесення зміни до статті 33 Бюджетного кодексу України щодо уточнення інформації, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації (реєстр. № 5853).

2. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 6062 від 15.09.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

3. Щодо підготовки до першого читання проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік (реєстр. № 6000 від 15.09.2021), поданого Кабінетом Міністрів України.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету Арістова Ю.Ю. щодо підготовки до другого читання проекту Закону України про внесення зміни до статті 33 Бюджетного кодексу України щодо уточнення інформації, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації (реєстр. № 5853).

Відмітили:

Проект Закону України про внесення зміни до статті 33 Бюджетного кодексу України щодо уточнення інформації, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації (реєстр. № 5853 від 17.08.2021 р), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Мотовиловцем А.В. та іншими /далі – законопроект № 5853/, прийнято 9 вересня 2021 року Верховною Радою України за основу з дорученням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ доопрацювати законопроект № 5853 з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні /згідно з Постановою Верховної Ради України від 09.10.2021 р. № 1743-ІХ/.

Законопроектом № 5853 пропонується замінити абзаци перший-четвертий частини третьої статті 33 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ одним абзацом, в якому визначити, що Національний банк України /далі – Нацбанк/ щороку, до 1 березня, надає Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України інформацію, необхідну для складання Бюджетної декларації, про орієнтовний прогноз частини прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету, при цьому така інформація подаватиметься Нацбанком виключно в порядку інформування. Водночас законопроектом № 5853 передбачається набрання чинності відповідним законом (йдеться про законопроект № 5853 у разі його прийняття) з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань діяльності Національного банку України» (йдеться про поданий тими ж розробниками законопроект за реєстр. № 5850 від 17.08.2021 р. /далі –законопроект № 5850/).

У чинній нормі частини третьої статті 33 Кодексу встановлено, що Нацбанк подає Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України: до 1 березня року, що передує плановому, - орієнтовну інформацію про розрахунок частини прогнозованого прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету, на середньостроковий період; до 15 березня року, що передує плановому, - прогнозні монетарні показники і показники валютно-курсової політики на середньостроковий період (у т.ч. обмінний курс гривні у середньому за рік та на кінець року); до 15 квітня року, що передує плановому, - уточнену інформацію про розрахунок частини прогнозованого прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету, на середньостроковий період.

Законопроект № 5853 є системно пов'язаним і похідним від законопроекту № 5850, який також 9 вересня 2021 року Верховною Радою України прийнято за основу. Станом на 18 жовтня 2021 року законопроект № 5850 підготовлено Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики для розгляду Верховною Радою України у другому читанні.

Відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України у встановлені строки /не пізніше 16 вересня 2021 року/ до Комітету надійшли пропозиції щодо законопроекту № 5853, згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 17 пропозицій.

За підсумками опрацювання пропозицій у Комітеті за участю представників Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ та Рахункової палати в остаточній редакції законопроекту № 5853 пропонується врахувати пропозиції, пов’язані з зауваженнями, наведеними у висновку Комітету від 08.09.2021 р. (включаючи зауваження Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ і Мінфіну до законопроекту № 5853), та деякі інші пропозиції, зокрема:

виключити речення щодо подання Нацбанком інформації виключно в порядку інформування /зважаючи на зауваження ГНЕУ і Мінфіну/;

конкретизувати, що відповідна інформація Нацбанку подається на середньостроковий період /для приведення у відповідність до вимог статті 33 Кодексу, оскільки Бюджетна декларація складається на середньостроковий період/;

доповнити положенням про подання Нацбанком інформації про орієнтовні прогнозні показники валютно-курсової політики (у тому числі обмінний курс гривні у середньому за рік та на кінець року) /така інформація є необхідною для складання Бюджетної декларації і проекту державного бюджету, зокрема відповідні показники використовуються у розрахунках деяких видів доходів і витрат державного бюджету та загалом боргових показників/;

уточнити остаточну назву законопроекту № 5853 та внести необхідні техніко-юридичні і редакційні поправки для приведення до вимог нормопроектувальної техніки та узгодження з вимогами бюджетного законодавства.

Разом з тим, пропонується відхилити пропозиції, якими, насамперед, передбачається виключити положення законопроекту № 5853, оскільки такі пропозиції нівелюють його предмет регулювання.

Таким чином, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував Комітету врахувати 9 пропозицій (з них 5 – врахувати частково) і відхилити 8 пропозицій та рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 5853 розглянути у другому читанні після прийняття в цілому законопроекту № 5850 та за результатами такого розгляду прийняти у другому читанні і в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту № 5853, та внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття законопроекту № 5853. Порівняльна таблиця до законопроекту № 5853 надана народним депутатам України – членам Комітету і додається, а також народним депутатам України – членам Комітету надана довідкова порівняльна таблиця до законопроекту № 5853 щодо порівняння з чинними нормами Кодексу.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію щодо прийняття рішення Комітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення зміни до статті 33 Бюджетного кодексу України щодо уточнення інформації, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації (реєстр. № 5853), розглянути у другому читанні після прийняття в цілому проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань діяльності Національного банку України» (реєстр. № 5850) та за результатами такого розгляду прийняти у другому читанні і в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до зазначеного законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту.

Голосували: «одноголосно».

 

 

 

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету Арістова Ю.Ю. про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України за реєстр. № 6062 від 15.09.2021 р., поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України за реєстр. № 6062, поданий Кабінетом Міністрів України /далі – законопроект/.

I.                                     Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою врегулювання питань, пов’язаних із підготовкою проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» /поданий Кабінетом Міністрів України законопроект за реєстр. № 6000 (далі – пов’язаний законопроект № 6000/, удосконалення бюджетних процедур та актуалізації деяких норм Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ у зв’язку з необхідністю врегулювання бюджетних відносин відповідно до завдань, визначених законодавчими актами, актами Президента України і програмними документами Уряду. Згідно з положеннями законопроекту, що спрямовані на реалізацію задекларованої мети, пропонується унормувати питання, зокрема, щодо:

подальшого розвитку програмно-цільового методу у бюджетному процесі шляхом визначення терміну «бюджетна пропозиція», наділення головних розпорядників бюджетних коштів повноваженнями та встановлення їх відповідальності щодо складання і подання бюджетних пропозицій, уточнення вимог щодо залучення одержувачів бюджетних коштів до виконання бюджетних програм /зміни до статей 2, 20, 22, 33, 75-1, 116 Кодексу/;

формування, затвердження та внесення змін до Стратегії управління державним боргом на середньостроковий період; списання заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (відповідною місцевою радою) за кредитами (позиками), залученими державою (відповідною місцевою радою) або під державні (місцеві) гарантії, шляхом надання повноважень Кабінету Міністрів України та місцевим радам визначати перелік суб’єктів господарювання із зазначенням обсягів списання такої заборгованості; відстрочення обов’язку суб’єктів господарювання щодо сплати пені за прострочення більше ніж 30 календарних днів відшкодування витрат державного (місцевого) бюджету, пов’язаних з виконанням гарантійних зобов’язань; заборони надавати кредити (позики) суб’єкту господарювання, який має прострочену заборгованість перед державою (відповідною місцевою радою) за кредитом (позикою), залученим державою (відповідною місцевою радою) або під державну (місцеву) гарантію, за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню), іншу заборгованість з погашення раніше отриманого кредиту (позики) у фінансовій установі або податковий борг перед державним (місцевим) бюджетом /зміни до статей 16, 17 Кодексу/;

уточнення складу доходів державного бюджету і місцевих бюджетів, серед яких зарахування до загального та спеціального фондів таких бюджетів плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор, ліцензії на випуск та проведення лотерей, розподіл між державним та місцевими бюджетами надходжень від адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі /зміни до статей 29, 64 Кодексу/;

сплати загальнодержавних і місцевих податків і зборів у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків, що здійснюється до завершення бюджетного періоду за місцем його попередньої реєстрації, а також повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, у межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку /зміни до статей 45, 78 Кодексу/;

запровадження системи електронної звітності, що забезпечує зведення, складання і подання звітності про виконання державного бюджету та місцевих бюджетів (кошторисів бюджетних установ) в електронному вигляді /зміни до статей 2, 58, 59, 80 Кодексу/;

створення у складі спеціального фонду державного бюджету державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки, джерелом формування якого передбачені надходження до спеціального фонду державного бюджету від плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор, на випуск та проведення лотерей та інші надходження, визначені законом про державний бюджет, а напрямами використання таких коштів є реалізація програм та заходів у сферах охорони здоров’я, спорту, культури, освіти та наукової і науково-технічної діяльності (з конкретизацією джерел для проведення видатків у кожній сфері) /нова стаття 24-5 Кодексу/;

врегулювання окремих організаційно-методологічних засад складання прогнозів місцевих бюджетів, особливостей здійснення видатків з різних бюджетів, упорядкування передачі коштів між місцевими бюджетами /зміни до статей 75, 75-1, 85, 93, 101 Кодексу/;

доповнення переліку порушень бюджетного законодавства, перегляду заходів впливу за порушення бюджетного законодавства та механізму їх застосування, встановлення вимог щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства при складанні місцевих бюджетів (зміни до статей 116, 117, 120, 122, 123, 124 Кодексу);

зарахування у 2022 році надходжень від викупу земельних ділянок державної та комунальної власності, передбачених пунктом 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України, у розмірі 70 відсотків до спеціального фонду державного бюджету (із спрямуванням на розвиток та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених систем за рішенням Кабінету Міністрів України), 30 відсотків до бюджету розвитку місцевих бюджетів /новий пункт 53 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу/.

Поряд з тим, на виконання схвалених постановою Верховної Ради України від 15.07.2021р. № 1652-IX «Про Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки» рекомендацій Верховної Ради України щодо бюджетної політики для уніфікації методології планування та виконання державного і місцевих бюджетів, у законопроекті пропонується, починаючи з 1 січня 2023 року, здійснити упорядкування складових частин загального та спеціального фондів місцевих бюджетів, передбачивши /згідно із змінами до статей 18, 64, 64-1, 66, 69-1, 70, 71, 72, 73, 74, 91, розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу/:

уточнення складу доходів і видатків спеціального фонду місцевих бюджетів та узгодження напрямів використання коштів спеціального фонду місцевих бюджетів із визначеними джерелами їх здійснення;

включення до складу доходів загального фонду місцевих бюджетів доходів, що надходили до бюджету розвитку місцевих бюджетів, який ліквідовується, як складова частина спеціального фонду місцевих бюджетів;

встановлення джерел формування загального і спеціального фондів місцевих бюджетів в частині кредитування та напрямів їх використання;

особливості здійснення місцевих запозичень, що залучаються з метою фінансування загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів міських територіальних громад в частині капітальних видатків, та затвердження місцевих бюджетів з дефіцитом і профіцитом;

нові вимоги до визначення загального обсягу місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою боргу, що станом на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 150 відсотків середньорічного обсягу доходів загального фонду місцевого бюджету, які надійшли за три попередні бюджетні періоди, що передують прийняттю рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної чи міської ради про здійснення місцевого запозичення та/або надання місцевої гарантії, без урахування доходів, визначених пунктами 1, 1-1 частини першої статті 64, пунктом 1 частини першої статті 66 цього Кодексу, та міжбюджетних трансфертів;

уточнення порядку залучення коштів єдиного казначейського рахунка для покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, а також врегулювання питання залишків коштів бюджету розвитку на кінець 2022 року шляхом їх перерахування до загального фонду місцевих бюджетів.

ІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту та наданих висновків до нього належить звернути увагу на таке.

1. Законопроект наразі не включено до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Тому відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України спочатку необхідно розглянути питання щодо доцільності включення законопроекту до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для його розгляду Верховною Радою України у першому читанні.

2. Розробником законопроекту у Кабінеті Міністрів України є Міністерство фінансів України, яким у пояснювальній записці підкреслено про взаємозв’язок запропонованих змін з положеннями пов’язаного законопроекту № 6000 та наведено ряд нормативно-правових актів, на виконання окремих положень яких спрямований законопроект.

3. На законопроект відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради України надано висновки:

Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України /лист від 30.09.2021 р. № 16/03-2021/304572/ /далі – ГНЕУ/, що за результатами розгляду законопроекту висловило до його положень низку зауважень.

Комітетами Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій /лист від 30.09.2021 р. № 04-24/8-2021/303997/, з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування /лист від 30.09.2021 № 04-18/04-2021/304050/, з питань молоді і спорту /лист від 11.10.2021 № 04-21/21-2021/315684/, згідно з рішеннями яких пропонується рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні прийняти його за основу (з подальшим урахуванням висловлених ними в межах компетенції зауважень та пропозицій).

Оскільки законопроектом пропонується врегулювати питання, що враховані у пов’язаному законопроекті № 6000, свою позицію щодо доопрацювання законопроекту висловили народні депутати України, Всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування (Асоціація міст України, Асоціація об’єднаних територіальних громад, Асоціація громад, Українська асоціація районних та обласних рад), а також ряд місцевих рад.

На час розгляду у Комітеті законопроекту висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроектів) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції)/ не надійшли.

IIІ. Щодо положень законопроекту за підсумками їх попереднього опрацювання з урахуванням отриманих висновків до нього належить звернути увагу на таке.

1. У законопроекті пропонується доповнити термінологічний апарат Кодексу новим терміном «бюджетна пропозиція» /доповнення частини першої статті 2 Кодексу новим пунктом 4-1/, а також його використовування в інших положеннях Кодексу /зміни до частини п’ятої статті 22, частини п’ятої статті 33, статті 75-1 і частини першої статті 116 Кодексу/. Зазначений термін потребує додаткового обговорення з огляду на можливість плутанини при його застосуванні (оскільки поняття «пропозиція» повсюдно застосовується) та відповідно уточнення для забезпечення чіткого формулювання та відповідності його тлумачному значенню. Крім того, ГНЕУ зауважує, що у запропонованій редакції зазначеного терміну обов’язок головного розпорядника бюджетних коштів обмежується поданням обґрунтування щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для досягнення цілей державної (регіональної) політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої він забезпечує, тоді як, мова, вочевидь, має йти і про цілі та пріоритети, визначені у прогнозних та програмних документах економічного і соціального розвитку України і відповідної території, про що йдеться у статті 75-1 Кодексу.

2. Законопроектом пропонується включити до бюджетної термінології поняття «система електронної звітності» /доповнення частини першої статті 2 Кодексу новим пунктом 47-3/, а також встановити, що зведення, складання та подання звітності про виконання державного бюджету здійснюються Казначейством в системі електронної звітності із забезпеченням доступу до неї органам, визначеним у частинах першій та другій статті 59, частині першій статті 60 Кодексу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України /доповнення частини другої статті 58 Кодексу/. За задумом розробників законопроекту передбачається, що така звітність не буде офіційно подаватися Казначейством Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України, а лише надаватиметься доступ до такої звітності.

Зазначене не узгоджується з нормами частин першої та другої статті 59, частини першої статті 60 Кодексу, згідно з якими місячний і квартальний звіти про виконання державного бюджету мають подаватися зазначеним державним органам, а також нормам частин другої-четвертої статті 161 Регламенту Верховної Ради України щодо подання Казначейством таких звітів Верховній Раді України. Крім того, дії щодо подання таких звітів є складовою частиною звітування Уряду перед Парламентом в рамках забезпечення реалізації його контрольних повноважень.

Слід звернути увагу, що у зв’язку із запровадженням електронного обміну документами в державних органах і органах місцевого самоврядування з початку 2021 року Казначейство подає Верховній Раді України (Комітету) місячні та квартальні звіти про виконання державного бюджету тільки в електронній формі через інформаційну автоматизовану систему, що відповідає вимогам статей 59 і 60 Кодексу та статті 7-1 Регламенту Верховної Ради України, згідно з якою документообіг у Верховній Раді України здійснюється в електронній та паперовій формах, і електронна форма документообігу є основною.

Таким чином, пропозиція щодо забезпечення лише доступу до системи електронної звітності вбачається неприпустимою, при цьому така форма може застосовуватися додатково як можливість доступу до звітних даних про виконання державного бюджету (у розширеному вигляді).

3. У законопроекті передбачається уточнити положення щодо Стратегії управління державним боргом на середньостроковий період (далі – Стратегія) /зміни до частини десятої статті16 Кодексу/, зокрема: змінити терміни розроблення Мінфіном та затвердження Кабінетом Міністрів України Стратегії – один раз на три роки, не пізніше 1 серпня останнього року реалізації попередньої Стратегії (згідно з чинною нормою Кодексу – щороку, не пізніше 1 червня року, що передує плановому); встановити вимоги щодо внесення змін до Стратегії, а саме у разі відхилення більше ніж на 15% показників Бюджетної декларації на відповідний бюджетний період від показників Бюджетної декларації, на підставі якої розроблялася Стратегія, в частині основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України в частині номінального ВВП та індексу споживчих цін, показників дефіциту (профіциту) державного бюджету, показників за основними джерелами фінансування державного бюджету.

Запропонована ініціатива є необґрунтованою, а також апріорі призведе до розбіжностей боргових показників у Стратегії та Бюджетній декларації (зважаючи, що згідно з статтею 33 Кодексу Бюджетна декларація на середньостроковий період схвалюється Кабінетом Міністрів України щороку) і відповідно у державному бюджеті (оскільки саме Бюджетна декларація є основою для складання проекту державного бюджету) вже на другий рік після затвердження Стратегії. Більш вірогідно, що запропонована ініціатива є наслідком неспроможності своєчасного виконання відповідної чинної норми Кодексу: досі не затверджено Стратегії управління державним боргом на 2022-2024 роки, при тому що Бюджетна декларація на 2022-2024 роки схвалена вчасно /постанова КМУ від 31.05.2021 р. № 548/.

В свою чергу, ГНЕУ зауважує, що у передбаченій законопроектом редакції відповідного положення слова «в частині основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України» є зайвими, оскільки у подальшому у цьому ж реченні конкретизуються показники, по яких матиме місце відповідне перевищення, що становитиме підставу для внесення змін до Стратегії.

4. На думку ГНЕУ, пропозиція щодо відтермінування на 30 календарних днів нарахування пені з дня прострочення заборгованості з обслуговування та погашення державних (місцевих) гарантій та кредитів (позик), залучених державою /зміни до частин третьої і восьмої статті 17 Кодексу/, містить певні ризики для бюджету та відповідно потребує належного обґрунтування.

Поряд з тим, пропозиція щодо встановлення обов’язкових умов договору, укладеного із суб’єктом господарювання або іншим позичальником про надання кредитів (позик), залучених державою /доповнення новими абзацами 3-8 частини восьмої статті 17 Кодексу/, потребує додаткового опрацювання такого питання в частині її доцільності та відповідності предмету регулювання статті 17 Кодексу. При цьому ГНЕУ зауважує, що зазначена пропозиція не відповідає принципу правової визначеності, оскільки незрозуміло, про укладення якого саме договору йде мова та, зокрема, хто є сторонами такого договору.

Крім того, щодо запропонованої зміни до частини шістнадцятої статті 17 Кодексу, якою пропонується встановити заборону на надання кредитів (позик), залучених державою, якщо суб’єкт господарювання має відповідну прострочену заборгованість, ГНЕУ звертає увагу щодо доречності поширення такої заборони лише на суб’єктів господарювання, зважаючи, що норма щодо стягнення відповідної простроченої заборгованості також стосується іншого позичальника (згідно із запропонованим змінами до частини дев’ятої статті 17 Кодексу).

5. Законопроектом пропонується встановити, що перелік суб'єктів господарювання із зазначенням обсягів списання заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, кредитами з бюджету, затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом (визначається рішенням про місцевий бюджет) /доповнення частини чотирнадцятої статті 17 Кодексу/. Таке доповнення, на думку ГНЕУ, є недоречним, оскільки чинна норма визначає чіткі підстави для списання відповідної заборгованості, тим самим усуваючи можливість дискримінації відповідних суб’єктів, а також законопроектом не визначаються критерії, на підставі яких здійснюватиметься відбір певних суб’єктів, що відповідно містить корупційні ризики. Крім того, вбачається недоцільним передбачення погодження зазначеного переліку з Комітетом, оскільки відповідне питання належить до компетенції і відповідальності саме виконавчої влади.

6. Згідно з висновком ГНЕУ положення законопроекту про встановлення нових вимог щодо граничної межі загального обсягу місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою боргу станом на кінець бюджетного періоду /зміни до частини третьої статті 18 Кодексу/ у супровідних до законопроекту документах належним чином не обґрунтовується, хоча було б доцільним надати порівняльний аналіз граничних величин боргу за чинною та новою методиками обрахунку на прикладі конкретних місцевих бюджетів, що дозволило б оцінити вплив внесеної пропозиції на рівень боргової безпеки для відповідних бюджетів.

7. У законопроекті передбачається створення державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки (далі – Фонд) у складі спеціального фонду державного бюджету з визначенням джерел формування Фонду (доходи державного бюджету, визначені пунктом 13-9 частини третьої статті 29 Кодексу /тобто ліцензійні платежі від провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і від випуску та проведення лотерей/ та інші надходження, визначені законом про державний бюджет) та напрямів його використання на реалізацію програм та заходів, визначених законом про державний бюджет, у сферах охорони здоров’я, спорту, освіти, культури, наукової і науково-технічної діяльності з деталізацією за рахунок різних видів відповідних ліцензійних платежів /доповнення Кодексу новою статтею24-5 та внесення змін до частини третьої статті 29 і частини четвертої статті 30 Кодексу/.

Насамперед, такі положення законопроекту не узгоджуються з пов’язаним законопроектом № 6000, в якому /пункт 8 статті 11 та пункти 17-20 статті 14/ пропонується надходження плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей спрямувати на реалізацію окремих бюджетних програм у сферах освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури та спорту (за кодами 2211260, 2301400, 3801280 і 3401220) без прив’язки різних видів відповідних ліцензійних платежів до конкретних напрямів витрат (такий же підхід визначено у Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»).

Плату за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей законодавчо запроваджено у 2020 р. (закон від 14.07.2020 р. № 768-ІХ), а фактично така плата почала зараховуватися до державного бюджету з 2021 р., при цьому стан виконання її планового показника є низьким. Зокрема, за 9 місяців п.р. такої плати надійшло 1.198,7 млн грн, або 16,1% річного плану (7.443,4 млн грн), що негативно впливає на можливість проведення відповідних видатків державного бюджету. На 2022 р. у пов’язаному законопроекті № 6000 плановий показник такої плати пропонується у сумі 762,98 млн грн. Відтак, на даному етапі за відсутності сталих надходжень такої плати вбачається передчасним створення Фонду, натомість доцільно продовжити практику унормування цільового спрямування такої плати законом про державний бюджет (як це визначено на 2020 і 2021 роки та передбачається у законопроекті № 6000 на 2022 рік).

Водночас, взагалі виникає питання щодо доцільності створення саме Фонду з огляду на те, що запропоновані напрями витрачання його коштів стосуються різних галузей і відповідно одразу декілька міністерств (МОЗ, МОН, Мінмолодьспорт, МКІП) мають розпоряджатися коштами Фонду, що унеможливлює визначення єдиного органу для управління такими коштами та звітування про їх використання.

ГНЕУ зазначає, що нова стаття 24-5 Кодексу виглядає дискусійною у концептуальному відношенні, з огляду насамперед на відсутність чітко визначених напрямів використання коштів Фонду, та вважає, що пропонований підхід, серед іншого, не дозволяє визначити співставність завдань, які стоять перед Фондом, у т.ч., у розрізі окреслених галузей, з обсягом надходжень до нього від пропонованих джерел, тому доцільно було б надати інформацію щодо можливого фінансового ресурсу Фонду за рахунок зазначених джерел, співставність його обсягу з потребою у відповідному фінансовому забезпеченні у розрізі вказаних галузей, що дозволило б оцінити дієвість пропонованого механізму. ГНЕУ також зауважено про відсутність термінологічної єдності у цій статті (вживання одночасно різних понять: «медицина» і «охорона здоров’я», «наука» і «наукова та науково-технічна діяльність»).

8. Законопроектом пропонується змінити спосіб обов’язкової публікації/оприлюднення інформації про виконання державного та місцевих бюджетів, визначивши, що ця інформація підлягає оприлюдненню не пізніше 1 березня року, що настає за звітним, на офіційних сайтах відповідних органів (зокрема, для державного бюджету – на офіційних сайтах Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України) або в інший спосіб відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» /зміни до частин четвертої і п’ятої статті 28 Кодексу/.

У такому разі така інформація не оприлюднюватиметься в офіційних друкованих виданнях відповідних органів (наприклад, газеті «Урядовий кур’єр» щодо державного бюджету), що унеможливить її отримання громадянами України, які не мають доступу до мережі Інтернет. Зазначене не відповідає принципу публічності та прозорості бюджетної системи, визначеному пунктом 10 частини першої статті 7 Кодексу. ГНЕУ також відмічає, що запропоновані зміни можуть суттєво ускладнити доступ громадськості до відповідної інформації, та звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом.

9. Викликає застереження пропозиція встановити, що повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного (місцевого) бюджету, здійснюється в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку /доповнення новим абзацом частини другої статті 45 і частини другої статті 78 Кодексу/, про що також зауважує ГНЕУ. Таке положення може неоднозначно тлумачитися, зокрема, може містити ризики неповернення коштів власнику, а також в контексті бюджетного законодавства через нечіткість запропонованого формулювання може призвести до повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до одного бюджету, за рахунок коштів іншого бюджету, оскільки на єдиному казначейському рахунку консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні (включаючи кошти, зараховані на єдиний рахунок).

10. Потребує додаткового обґрунтування передбачене законопроектом доповнення абзацу 13 частини другої статті 55 Кодексу, згідно з яким пропонується захищеними видатками бюджету визначити видатки на роботи та заходи з фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів.

Слід зауважити, що питома вага захищених видатків державного бюджету у видатках загального фонду цього бюджету є надзвичайно високою (наприклад, за 2020 р. – 85,5%), відтак подальше розширення складу захищених видатків бюджету нівелює саме їх призначення та взагалі виникає питання щодо доцільності наявності такої статті у Кодексі.

11. Законопроектом пропонується передбачити подання Казначейством (у разі потреби) не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, уточненого місячного звіту про виконання державного бюджету в частині показників державних запозичень, погашення та обслуговування державного боргу /зміни до частини другої статті 59 Кодексу/. Таким чином, допускається можливість наявності у відповідному первинному звіті (що подається не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним) помилок чи неточностей звітних даних та викривлення показників фінансування державного бюджету (включаючи показника його дефіциту). Зазначене суперечить вимогам абзацу другого частини другої статті 58 Кодексу (згідно з якими Казначейство забезпечує достовірність інформації про виконання державного бюджету), а також призведе до послаблення відповідальності за своєчасне і достовірне відображення звітних показників та може спонукати до відповідних зловживань. Крім того, ГНЕУ зауважує, що виникає питання, хто та у якому порядку визначатиме таку потребу щодо подання уточненого звіту.

12. Законопроектом передбачається визначити, що Казначейство має право скасовувати рішення територіальних органів Казначейства про застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства /доповнення статті 123 Кодексу новою частиною третьою/, а також що рішення, прийняте територіальним органом Казначейства, може бути оскаржено в Казначействі /доповнення частини першої статті 124 Кодексу новим абзацом/. На думку ГНЕУ, запропоноване доповнення статті 123 Кодексу стосується не питання відповідальності органів Казначейства, що є предметом цієї статті, а правових наслідків оскарження відповідного рішення. ГНЕУ також звертає увагу, що частиною першою статті 124 Кодексу вже передбачено, що рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства може бути оскаржено в органі, що його виніс, або в суді протягом 10 днів з дня його винесення, якщо інше не передбачено законом, тому вважає відповідне доповнення статті 124 Кодексу зайвим, адже вказана норма стосується й органів Казначейства.

13. Законопроектом пропонується доповнити розділ VI Кодексу положеннями, зокрема, щодо: спрямування у 2022 р. 50% коштів спеціального фонду, джерелом формування якого є надходження від адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, Мінінфраструктури на фінансове забезпечення оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів залізничним транспортом та модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень /новий пункт 51-1/; зарахування у 2022 р. надходжень від викупу земельних ділянок державної та комунальної власності, передбачених пунктом 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України: 70% до спеціального фонду державного бюджету із спрямуванням на розвиток та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених систем та 30% до бюджету розвитку місцевих бюджетів /новий пункт 53/. Такі положення мають тимчасовий характер (стосуються лише одного року), тому відповідні питання доцільно врегульовувати законом про державний бюджет на відповідний рік (у даному випадку йдеться про пов’язаний законопроект № 6000).

14. Законопроектом пропонується включити до складу доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад 10% надходжень від адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі /доповнення частини першої статті 64 Кодексу новим пунктом 37-2/. Однак відповідне положення не містить чіткої ознаки щодо порядку зарахування таких коштів до того чи іншого бюджету територіальної громади. Отже, без належного врегулювання цього питання вбачається проблематичним зарахування таких коштів до відповідних місцевих бюджетів.

15. Окремі положення законопроекту з точки зору Асоціації міст України зумовлюють порушення принципу самостійності місцевого самоврядування /зокрема, зміни до статті 122 Кодексу щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині складання місцевих бюджетів/, призводять до втрат доходів місцевих бюджетів /зокрема, пропозиції щодо зарахування у 2022 році 70% надходжень від викупу земельних ділянок державної та комунальної власності, передбачених пунктом 6-1 Перехідних положень Земельного кодексу України, до спеціального фонду державного бюджету із спрямованням на розвиток та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених систем за рішенням Кабінету Міністрів України, вилучення з джерел доходів бюджетів місцевого самоврядування частини розміру плати за видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей/ та до втручання в управління коштами місцевих бюджетів /зміни щодо встановлення Кабінетом Міністрів України порядку погашення заборгованості за середньостроковими позиками замість передбаченого Кодексом законодавчого врегулювання такого питання/.

16. Варто відмітити, що на розгляді у Верховній Раді України знаходиться ряд законопроектів щодо змін до Кодексу, якими пропонується врегулювати питання, які вже певним чином передбачається унормувати законопроектом, зокрема, мова йде про такі законопроекти:

реєстр. № 5073 від 16.02.2021 р. щодо створення державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки;

реєстр. № 5073-1 від 04.03.2021 р. щодо спрямування надходжень від легалізації азартних ігор на забезпечення деяких потреб у галузі медицини, освіти та науки, культури та спорту;

реєстр. № 5743 від 08.07.2021 р. про внесення змін до статті 33 Кодексу.

Таким чином, у разі прийняття Верховною Радою України законопроекту вищевказані законопроекти втратять свою актуальність і не потребуватимуть окремого розгляду у Верховній Раді України.

Поряд з тим, на розгляді у Верховній Раді України є окремі законопроекти щодо змін до Кодексу, порушені у яких питання можуть бути врегульованими при доопрацюванні цього законопроекту до другого читання. До таких законопроектів, зокрема, можна віднести законопроекти за реєстр. № 3970 про внесення зміни до статті 64 Бюджетного кодексу України, № 4200 щодо підвищення ефективності використання коштів державного фонду регіонального розвитку, № 4692 про внесення змін до статті 89 Бюджетного кодексу України, № 5418 щодо фінансування заходів із залучення населення до фізичної активності та занять спортом, № 5581 щодо діяльності реабілітаційних закладів для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю.

17. Реалізація законопроекту згідно з пояснювальною запискою до нього здійснюватиметься з урахуванням норм чинного законодавства, обсяги надходжень та витрат визначатимуться Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» відповідно до принципу збалансованості бюджетної системи. Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, на що також звертає увагу ГНЕУ.

18. До деяких положень законопроекту потрібно внести техніко-юридичні і редакційні правки для приведення до вимог нормопроектувальної техніки, узгодження з іншими положеннями законопроекту.

Крім того, для забезпечення узгодженості правових норм і дотримання збалансованості бюджету потрібно буде вносити необхідні зміни до законопроекту залежно від напрямів доопрацювання пов’язаного законопроекту № 6000 до другого читання, а також навпаки у разі вилучення окремих положень чи включення нових положень при доопрацюванні законопроекту необхідно внести відповідні зміни до пов’язаного законопроекту № 6000.

Тому, зважаючи на необхідність ретельного опрацювання вищезазначених зауважень і пропозицій для усунення неточностей і суперечностей (при цьому взаємоузгоджено з підготовкою до другого читання пов’язаного законопроекту № 6000), Комітету належить доопрацювати законопроект до другого читання, керуючись вимогами частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України (згідно з якою головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради України і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні. Такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту).

Слід відмітити, що наразі до законопроекту надійшло ряд пропозицій народних депутатів України (як окремими листами, так і у складі пропозицій до пов’язаного законопроекту № 6000), які відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради України не можуть бути розглянуті. Зокрема, на відміну від спеціальної процедури розгляду законопроекту про державний бюджет (передбаченої главою 27 цього Регламенту) законопроект про внесення змін до Кодексу розглядається за загальною законодавчою процедурою (зокрема, щодо розгляду у першому і другому читаннях – відповідно до глав 19 і 20 цього Регламенту). Таким чином, Комітет має право опрацьовувати пропозиції народних депутатів України до законопроекту, які відповідно до вимог статті 116 цього Регламенту будуть подані після прийняття законопроекту за основу у І читанні.

 

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь Голова Комітету Арістов Ю.Ю., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

 

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. запропонував підтримати прийняття законопроекту у першому читанні за основу і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив зауважень щодо такої пропозиції.

 

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував підтримати рішення згідно з наданим проектом ухвали, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект (реєстр. № 6062) включити до порядку денного шостої сесії Верховної Ради та за результатами його розгляду у першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету доопрацювати законопроект з урахуванням пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи і пропозицій, висловлених у висновку Комітету відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України, а також звернутися до Голови Верховної Ради України щодо оголошення про необхідність внесення пропозицій щодо уточнень, усунення помилок і суперечностей у законопроекті, що не були предметом розгляду у першому читанні та відповідають предмету регулювання законопроекту. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 6062 від 15.09.2021 р.), поданий Кабінетом Міністрів України, включити до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами його розгляду у першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням пропозицій і поправок суб’єктів права законодавчої ініціативи, пропозицій, висловлених у висновку Комітету з питань бюджету відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні;

при цьому, керуючись частиною першою статті 116 Регламенту Верховної Ради України, звернутися до Голови Верховної Ради України з проханням на пленарному засіданні під час розгляду законопроекту за реєстр. № 6062 у першому читанні оголосити про необхідність внесення пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин зазначеного законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – 23, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували – 2.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету Арістова Ю.Ю. щодо підготовки до першого читання проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік (реєстр. № 6000 від 15.09.2021 р.), поданого Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідно до статей 96 і 116 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, статті 29 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статті 153 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Кабінет Міністрів 15 вересня 2021 р. подав до Верховної Ради проект Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік (реєстр. № 6000 від 15.09.2021 р.) /далі – законопроект/.

Спеціальну процедуру розгляду і прийняття законопроекту встановлено главою 27 «Затвердження Державного бюджету України і контроль за його виконанням» Регламенту (насамперед визначено строки розгляду та вимоги до такої процедури).

Насамперед, слід звернути увагу, що відповідно до вимог статті 33 Кодексу та статті 152 Кабінет Міністрів 3 червня 2021 р. подав Верховній Раді Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки (схвалену постановою КМУ від 31.05.2021 р. № 548) /далі – Декларація-2022-2024/. Такий документ вперше подано, при цьому за змістом і формою він кардинально відрізняється від Основних напрямів бюджетної політики на відповідний рік, що раніше розроблялися відповідно до чинних до 2019 р. законодавчих норм. За результатами розгляду Декларації-2022-2024 Верховною Радою прийнято постанову від 15.07.2021 р. № 1652-IX, якою взято до відома Декларацію-2022-2024 та схвалено рекомендації Верховної Ради щодо бюджетної політики /далі – рекомендації Верховної Ради/, а також доручено Кабінету Міністрів підготувати і подати до Верховної Ради законопроект з урахуванням рекомендацій Верховної Ради.

Відповідно до статті 154 Регламенту 21 вересня 2021 р. відбулося представлення законопроекту на пленарному засіданні Верховної Ради. При цьому Комітет Верховної Ради України з питання бюджету /далі – Комітет/ розглянув відповідне питання і поінформував Верховну Раду щодо законопроекту, зокрема в частині його відповідності вимогам Кодексу (лист від 21.09.2021 р. № 04-13/3-2021/292325(646681)).

На виконання частини третьої статті 156 Регламенту, пункту 2 частини першої і пункту 2 частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата надіслала Верховній Раді і Комітету (листи від 28.09.2021 р. № 06-2342 і № 06-2343) Висновки за результатами експертизи законопроекту, затверджені рішенням Рахункової палати від 28.09.2021 р. № 21-1 /далі – Висновки РП/ (Висновки РП розміщено на офіційному сайті Рахункової палати, а також 01.10.2021 р. направлено через СЕДО народним депутатам).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ надало висновок (лист від 30.09.2021 р. № 16/03-2021/304593 (659807), копія якого надана народним депутатам – членам Комітету), в якому, зокрема, проаналізовано законопроект та надано зауваження до його окремих положень.

У Комітеті проаналізовано законопроект, супровідні матеріали до нього, додатково запитувану Комітетом інформацію щодо законопроекту, Висновки РП і висновок ГНЕУ до законопроекту, інші матеріали (включаючи пропозиції і зауваження щодо законопроекту) та звернуто увагу на таке.

І. Щодо основних положень і показників законопроекту

Показники проекту державного бюджету на 2022 рік розраховані виходячи з основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку на 2022 рік, передбачених у схваленому постановою КМУ від 31.05.2021 р. № 586 прогнозі на 2022-2024 рр. та у Декларації-2022-2024, зокрема: прогноз номінального ВВП становить 5368,7 млрд грн (факт за 2020 р. – 4191,9 млрд грн, прогноз на 2021 р. – 4505,9 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 3,8% (факт за 2020 р. – падіння на 4%, прогноз на 2021 р. – зростання на 4,6%), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 106,2% (факт за 2020 р. – 105%, прогноз на 2021 р. – 107,3%). Поряд з тим, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що для розрахунку бюджетних показників законопроекту враховано середньорічний прогнозний курс валюти – 28,6 грн/дол. США (факт за 2020 р. – 26,96 грн, прогноз на 2021 р. – 29,1 грн/дол. США, офіційний курс в середньому за січень-вересень 2021 р. – 27,49 грн/дол. США) та прогнозний курс на кінець 2022 року – 28,7 грн/дол. США (факт на 31.12.2020 р. – 28,27 грн, прогноз на 31.12.2021 р. – 28,8 грн/дол. США, офіційний курс на 30.09.2021 р. – 26,58 грн/дол. США). Загалом у пояснювальній записці до законопроекту вказано, що зазначений прогноз розроблений за сценарієм найбільш вірогідного розвитку економіки з урахуванням пандемії COVID-19, а також траєкторії та характеру переходу до сталого розвитку у середньостроковій перспективі з урахуванням впливу реформ відповідно до пріоритетів, визначених у стратегічних документах Уряду. При цьому відмічено, що основні показники макропрогнозу можуть бути уточнені у період розгляду законопроекту у Верховній Раді.

Разом з тим, у Висновках РП відмічено, зокрема, що: прогнозоване на 2022 рік зростання економіки є оптимістичним, враховуючи динаміку основних економічних показників у 2021 р.; споживчий попит домогосподарств у 2022 р. зростатиме більшими темпами ніж зростання реального ВВП та значною мірою задовольнятиметься імпортом товарів і послуг, тобто фактично стимулюється розвиток економік інших країн і триватиме практика попередніх років щодо витіснення з окремих внутрішніх ринків вітчизняних підприємств-виробників унаслідок зростання імпорту; ризиками неутримання інфляції на 2022 рік на прогнозованому рівні є підвищення цін виробників промислової продукції у 2021 р., соціальних виплат, ставок акцизного податку на тютюнові вироби (при цьому в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2022 рік і середньострокову перспективу, схвалених рішенням Ради НБУ 13.09.2021 р., показник інфляції у 2022 р. становитиме 5%).

Виходячи із супровідних матеріалів до законопроекту, проект державного бюджету на 2022 рік підготовлено в основному на базі чинного податкового і бюджетного законодавства. Зазначене узгоджується з визначеним пунктом 5 частини першої статті 7 Кодексу принципом обґрунтованості бюджетної системи (згідно з яким бюджет формується на реалістичних розрахунках надходжень бюджету та витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил), а також визначеним пунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України принципом стабільності податкового законодавства (згідно з яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду).

Разом з тим, одночасно із законопроектом Кабінетом Міністрів подано на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 6062 від 15.09.2021 р.) /далі – законопроект № 6062/, метою прийняття якого, як відмічено у пояснювальній записці до нього, є врегулювання питань, пов’язаних із підготовкою проекту державного бюджету на 2022 рік, удосконалення бюджетних процедур та актуалізація деяких норм Кодексу. ГНЕУ також звертає увагу, що законопроект є системно пов’язаним із законопроектом № 6062.

Крім того, у презентаційних матеріалах до законопроекту звернуто увагу на можливість збільшення окремих витрат проекту державного бюджету на 2022 рік у разі прийняття урядового законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень (реєстр. № 5600 від 02.06.2021 р.) /далі – законопроект № 5600/, який Верховною Радою 1 липня п.р. прийнято у першому читанні за основу. У пояснювальній записці до цього законопроекту вказано, що його прийняття дозволить отримати додаткові надходження до зведеного бюджету близько 50 млрд грн в розрахунку на рік (до державного бюджету – близько 30 млрд грн /згідно з презентаційними матеріалами до законопроекту/). Отже, залежно від зміни положень цього законопроекту (після його доопрацювання до другого читання) і часу його остаточного прийняття можуть з’явитися підстави для збільшення відповідних показників доходів і витрат проекту державного бюджету на 2022 рік.

Таким чином, для дотримання збалансованості показників державного бюджету і місцевих бюджетів на 2022 рік та узгодження правових норм такі законопроекти належить розглядати взаємоузгоджено і послідовно, при цьому остаточне рішення має бути прийнято спочатку щодо законопроектів № 6062 і № 5600.

У статті 1 законопроекту загальні показники проекту державного бюджету на 2022 рік є такими (порівняно з відповідними фактичними показниками за 2020 рік та плановими на 2021 рік /без змін, прийнятих законом від 08.10.2021 р. щодо збільшення доходів і видатків державного бюджету на 39,6 млрд грн (йдеться про прийнятий законопроект за реєстр. № 6052)/):

доходи – у сумі 1267,4 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 191,4 млрд грн, або на 17,8%, та затверджених із змінами на п.р. на 159,96 млрд грн, або на 14,4%);

видатки – у сумі 1441,9 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 153,8 млрд грн, або на 11,9%, та затверджених із змінами на п.р. на 96,9 млрд грн, або на 7,2%);

повернення кредитів – у сумі 10,28 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 0,76 млрд грн, або на 8%, та затверджених із змінами на п.р. на 1,7 млрд грн, або на 19,7%);

надання кредитів – у сумі 23,74 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 8,7 млрд грн, або на 57,9%, та затверджених із змінами на п.р. на 6,1 млрд грн, або на 34,9%);

дефіцит (фінансування) – у сумі 188 млрд грн (менше фактичних за 2020 р. на 29,6 млрд грн, або на 13,6%, та затвердженого із змінами на п.р. на 58,6 млрд грн, або на 23,8%).

Порівняно з визначеними у Декларації-2022-2024 загальними показниками проекту державного бюджету на 2022 рік у законопроекті не змінено показник дефіциту (фінансування) та не суттєво збільшено показники надання кредитів і повернення кредитів /на 0,2 млрд грн/, натомість показники доходів і видатків збільшено на 47,8 млрд грн.

Показники доходів проекту державного бюджету на 2022 рік розраховано відповідно до чинного податкового законодавства на базі основних прогнозних макроекономічних показників, схвалених постановою КМУ від 31.05.2021 р. № 586. При цьому доходи за загальним фондом плануються у сумі 1131,1 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 253,5 млрд грн, затверджених із змінами на п.р. /без змін, прийнятих 08.10.2021 р./ на 149,2 млрд грн та передбачених на 2022 рік у Декларації-2022-2024 на 52,4 млрд грн), за спеціальним фондом – у сумі 136,3 млрд грн (менше фактичних за 2020 р. на 62,1 млрд грн, більше затверджених із змінами на п.р. на 10,7 млрд грн та менше передбачених на 2022 рік у Декларації-2022-2024 на 4,6 млрд грн).

Урядом прогнозується зменшення у 2022 році частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет, зокрема, доходи проекту зведеного бюджету на 2022 рік прогнозуються у сумі 1671,8 млрд грн і становлять 31,1% прогнозного ВВП, що на 1,1 відсоткового пункту менше уточненого прогнозного показника на 2021 р. (факт за 2019 р. – 32,4% ВВП, факт за 2020 р. – 32,8% ВВП, первинний прогноз на 2021 р. – 31,7% ВВП, уточнений прогноз на 2021 р. – 32,2% ВВП /без змін, прийнятих 08.10.2021 р./), натомість на 1,1 відсоткового пункту більше, ніж визначено на 2022 рік у Декларації-2022-2024 (30% прогнозного ВВП). Рахункова палата зауважує, що у законопроекті прогнозується зниження рівня перерозподілу ВВП через державний бюджет, при цьому скасування окремих податків чи зниження їх ставок, що свідчило би про зменшення фіскального навантаження на платників податків, не передбачено. Зважаючи, що законодавством не передбачено зменшення податкового навантаження та податковий борг перед бюджетом залишається значним /на 01.09.2021 р. – 105,3 млрд грн, з них перед державним бюджетом – 82,9 млрд грн/, прогнозне зниження відповідного показника на 2022 рік потребує додаткового обґрунтування. При цьому пунктом 1 рекомендацій Верховної Ради доручено Уряду опрацювати питання щодо збільшення доходів проекту державного бюджету порівняно з відповідними показниками, передбаченими у Декларації-2022-2024, з урахуванням вжиття заходів щодо погашення податкового боргу платників податків перед бюджетом, зниження рівня тіньової економіки. Отже, потенційні резерви збільшення доходів проекту державного бюджету на 2022 рік можливі за умови подальшого покращення адміністрування податків і зборів (включаючи вжиття заходів щодо погашення податкового боргу, руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, протидії контрабанді, запобігання відмиванню коштів через офшорні зони).

Порівняно з уточненими плановими показниками на 2021 р. /без змін, прийнятих 08.10.2021 р./ у доходах проекту державного бюджету на 2022 рік найвагоміше збільшення передбачається щодо: ПДВ з ввезених на територію України товарів – на 46,4 млрд грн, або на 13,2%; ПДВ з вироблених в Україні товарів з урахуванням бюджетного відшкодування – на 26,1 млрд грн, або на 18,6%; податку на прибуток підприємств – на 25,5 млрд грн, або на 22,8%; податку на доходи фізичних осіб та військового збору (разом) – на 23,2 млрд грн, або на 16,8%; частини чистого прибутку держпідприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, – на 19,8 млрд грн, або на 68,6%; акцизного податку з ввезених на митну територію України – на 12,6 млрд грн, або на 22,2% (з них: транспортних засобів – на 6,4 млрд грн, або в 2,1 рази; тютюну та тютюнових виробів, рідин в електронних сигаретах, – на 3,9 млрд грн, або на 76,1%; пального – на 3,3 млрд грн, або на 7,9%); акцизного податку з виробленого в Україні пального – на 4,2 млрд грн, або на 43,3%; власних надходжень бюджетних установ – на 4,1 млрд грн, або на 10,6%; рентної плати за користування надрами для видобування природного газу – на 3,5 млрд грн, або на 15,3%; ввізного мита – на 2,2 млрд грн, або на 6,5%; рентної плати за користування надрами для видобування залізних руд – на 1 млрд грн, або на 30,1%.

Разом з тим, порівняно з уточненим планом на 2021 р. /без змін, прийнятих 08.10.2021 р./ у проекті державного бюджету на 2022 рік зменшуються прогнозні показники доходів за деякими видами, зокрема: плата за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей – на 6,7 млрд грн, або майже в 10 разів; акцизний податок з вироблених в Україні тютюну та тютюнових виробів, рідин в електронних сигаретах – на 3,1 млрд грн, або на 5,4%; рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України – на 1,2 млрд грн, або на 35,6%.

Згідно з супровідними матеріалами до законопроекту у плановому показнику ПДВ на 2022 рік враховано розрахунковий обсяг бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 170,5 млрд грн, що більше на 14,1 млрд грн очікуваного показника у 2021 р. /156,4 млрд грн/ та на 27,4 млрд грн фактичного показника за 2020 р. /143,1 млрд грн/. За звітними даними впродовж січня-вересня 2021 р. грошовими коштами відшкодовано 111 млрд грн, що на 6,8 млрд грн більше ніж за аналогічний період 2020 р., при цьому залишки невідшкодованого ПДВ на 01.09.2021 р. становили 19 млрд грн (збільшилися на 0,7 млрд грн з початку п.р.).

У статті 15 законопроекту передбачається, що НБУ після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою НБУ річної фінансової звітності та формування резервів має перерахувати до державного бюджету у 2022 р. кошти на загальну суму не менш як 24,4 млрд грн (тобто на рівні фактичних надходжень 2021 р.). Однак НБУ зазначає, що прогнозований обсяг перерахувань до державного бюджету у 2022 р. становитиме 13,6 млрд грн (згідно з листом НБУ від 25.02.2021 р. № 62-0014/16047 на виконання частини третьої статті 33 Кодексу, а також листами НБУ від 17.09.2021 р. № 62-0014/87237, від 29.09.2021 р № 18-0009/91215 і від 08.10.2021 р. № 62-0014/94451), та звертає увагу, що остаточна сума для перерахування буде визначена у консолідованій фінансовій звітності, затвердженій зовнішнім аудитором, і залежатиме від фактичних макроекономічних показників, обсягів операцій на відкритому ринку, операцій Кабінету Міністрів в національній та іноземних валютах протягом 2021 р. У свою чергу ГНЕУ звертає увагу на відповідні вимоги статті 5-1 Закону України «Про Національний банк України», а також на необхідність обґрунтування передбаченої у законопроекті суми (на рівні п.р.). Слід зазначити, що у супровідних матеріалах до Декларації-2022-2024 прогнозні надходження від НБУ на 2022 рік передбачені у сумі 13,6 млрд грн, а у пункті 1 рекомендацій Верховної Ради доручено Уряду розглянути разом з НБУ можливість збільшення такого показника. Довідково: у 2015-2020 рр. були значні обсяги перерахувань коштів НБУ до державного бюджету (відповідно 61,8 млрд грн, 38,2 млрд грн, 44,4 млрд грн, 44,6 млрд грн, 64,9 млрд грн, 42,7 млрд грн).

На 2022 рік надходження частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, плануються в обсязі 48,6 млрд грн (факт за 2020 р. – 70,7 млрд грн, план на 2021 р. – 28,8 млрд грн, факт за 9 міс. п.р. – 26,8 млрд грн). Згідно з супровідними матеріалами до законопроекту розрахунок таких надходжень здійснювався виходячи із прогнозних показників фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки, однак не наведено розрахунку таких надходжень із зазначенням прогнозних показників фінансово-господарської діяльності відповідних суб’єктів господарювання, а також розмірів базових нормативів відрахування, про що також зазначено у Висновках РП. Рахункова палата також зауважує, що на час подання законопроекту Урядом не встановлено на 2022 рік норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, в результаті при прогнозуванні таких надходжень не дотримано принципу обґрунтованості бюджетної системи, визначеного у статті 7 Кодексу. Поряд з тим, згідно з інформацією про фіскальні ризики (наданою у складі супровідних матеріалів до законопроекту) у 2022 р. існують ризики невиконання зазначеного плану в сумі 15 млрд грн за рахунок можливого зменшення сплати відповідних платежів, зокрема: НАК «Нафтогаз України» у сумі 10,7 млрд грн (що пов’язано з імплементацією Закону України від 14.07.2021 р. № 1639-IX «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу»); АТ «Укрнафта» у сумі 2,9 млрд грн (у зв’язку із оскарженням заборгованості по сплаті дивідендів в судах). Крім того, як і в п.р., статтею 20 законопроекту пропонується врегулювати питання сплати господарськими товариствами дивідендів на державну частку до державного бюджету у разі неприйняття ними рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним. Однак, таке питання передбачає унормування правових відносин на постійній основі і не є предметом регулювання закону про державний бюджет (визначеним статтею 40 Кодексу), який до того ж має обмежену дію у часі (рік), а відтак має врегульовуватися у Законі України «Про управління об’єктами державної власності», на що також вказує Рахункова палата.

У Висновках РП відмічено, що тенденція до скорочення кількості працюючих у 2021 р. (за січень-липень п.р. кількість штатних працівників скоротилася на 3,6% порівняно з відповідним періодом попереднього року) та динаміка надходжень податку на доходи фізичних осіб (зокрема невиконання більшості місячних планових показників у розписі доходів загального фонду на 2021 р.) посилює ризик недосягнення прогнозованого на 2022 рік обсягу цього податку.

Водночас, за оцінкою Рахункової палати, наявними є невраховані у законопроекті додаткові резерви доходів державного бюджету на 2022 рік загалом в сумі 32,7 млрд грн, а саме від податку на прибуток підприємств (+ 19,2 млрд грн /внаслідок уточнення прогнозу без виокремлення податку на прибуток підприємств металургійного комплексу та врахування надходжень від сплати податкового боргу/), акцизного податку із ввезених на митну територію України тютюну та тютюнових виробів, рідин в електронних сигаретах (+ 11,3 млрд грн /з урахуванням очікуваних надходжень у п.р., прогнозного зростання імпорту таких товарів та підвищення ставки податку/), рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (+ 1,2 млрд грн /за умови врахування у розрахунку очікуваної у 2021 р. середньорічної ціни на імпортований природний газ (230 дол. США за 1 тис. куб. м) замість врахованої у розрахунку (220 дол. США)/), власних надходжень бюджетних установ (+ 1 млрд грн /з огляду на щорічне заниження прогнозних обсягів таких надходжень/).

У проекті державного бюджету на 2022 рік загальний обсяг доходів, що є джерелами формування державного дорожнього фонду, передбачається у сумі 81,9 млрд грн, що на 15,4 млрд грн (або на 23,2%) більше річного плану на 2021 р. Зокрема, плануються доходи щодо: акцизного податку з вироблених в Україні пального і транспортних засобів – у сумі 14,1 млрд грн, що 4,2 млрд грн більше плану на 2021 р., при тому що перевиконання плану за 9 місяців п.р. становить 3,4 млрд грн; акцизного податку з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів – у сумі 57,8 млрд грн, що 9,75 млрд грн більше плану на 2021 р., при тому що перевиконання плану за 9 місяців п.р. становить 9,97 млрд грн; ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби – у сумі 9,98 млрд грн, що 1,5 млрд грн більше плану на 2021 р., при тому що перевиконання плану за 9 місяців п.р. становить 1,75 млрд грн; плати за проїзд дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, – у сумі 25 млн грн, тобто на рівні плану на 2021 р., при тому що його за 9 місяців п.р. вже перевиконано в 5,4 раза (надійшло 92,2 млн грн). Отже, з урахуванням поточного виконання відповідних доходів є підстави для збільшення відповідних планових показників надходжень і витрат державного дорожнього фонду на 2022 рік.

Граничний обсяг дефіциту проекту державного бюджету на 2022 рік передбачається у сумі 188 млрд грн (у т.ч. загальний фонд – 160,26 млрд грн, спеціальний фонд – 27,75 млрд грн), що розрахунково становить 3,5% прогнозного ВВП (факт за 2020 р. – 5,2%, план на 2021 р. – 5,5%) і узгоджується з відповідними параметрами, визначеними у Декларації-2022-2024. Однак зазначене не відповідає вимогам абзаців другого і третього частини першої статті 14 Кодексу щодо визначення граничного обсягу дефіциту державного бюджету не вище 3% ВВП. У зв’язку з цим, у пункті 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту пропонується зупинити на 2022 рік дію вищенаведених норм Кодексу (які також зупинено на 2021 р. і не застосовувалися у 2020 р.). Рахункова палата зауважує, що надмірний дефіцит державного бюджету упродовж 2020-2022 рр., основним джерелом покриття якого передбачені державні запозичення, призведе до збільшення боргового навантаження на державний бюджет у подальшому.

Загалом державні запозичення передбачаються в обсязі 571,1 млрд грн (у т.ч. внутрішні – 419,96 млрд грн, зовнішні – 151,16 млрд грн), що менше уточнених планових показників на 2021 р. на 150,6 млрд грн, або на 20,9%. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту середньозважена ставка для внутрішніх боргових інструментів становитиме близько 11,7% річних, для зовнішніх боргових інструментів – близько 4,5% річних, але умови запозичень можуть змінюватися залежно від впливу політичних, економічних та геополітичних чинників. Рахунковою палатою зауважено, що збільшення середньозваженої дохідності державних запозичень у 2022 р. (порівняно з 2020 р. і січнем-серпнем п.р.) не відповідає завданню у сфері фінансової безпеки, визначеному в Стратегії економічної безпеки України на період до 2025 року (затвердженій Указом Президента України від 11.08.2021 р. № 347), щодо забезпечення зниження вартості позикових коштів для потреб держави і спричинить збільшення боргового навантаження на державний бюджет у наступних бюджетних періодах. Згідно з інформацією про фіскальні ризики (наданою у складі супровідних матеріалів до законопроекту) з огляду на ймовірність поширення нового штампу коронавірусу, існує потенційний ризик недовиконання плану державних запозичень у 2021-2022 рр. для фінансування збільшеного дефіциту державного бюджету, що може спричинити необхідність скорочення видатків державного бюджету.

Статтями 16 і 17 законопроекту пропонується надати право Мінфіну у разі потреби за рішенням Кабінету Міністрів здійснювати понадпланові випуски облігацій внутрішньої державної позики (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) з подальшим їх спрямуванням на придбання у державну власність в обмін на ці облігації відповідно акцій банків та обмін облігацій на ринкових умовах, що були раніше випущені з метою поповнення статутних капіталів банків, а також обміном на векселі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Такі положення не узгоджуються з вимогами Кодексу (про що також зауважує Рахункова палата), зокрема: частиною першою статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною першою статті 18 і пунктом 2 частини першої статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет), пунктом 13 частини першої статті 113 (щодо визнання порушенням бюджетного законодавства прийняття рішень, що призвели до перевищення граничного обсягу державного боргу). Довідково: протягом останніх років аналогічні норми постійно передбачаються у законах про державний бюджет, при цьому у 2018-2021 рр. /станом на 01.10.2021 р./ такі операції переважно не здійснювалися (за виключенням збільшення статутного капіталу Укрексімбанку у 2020 р.).

Кредити (позики), що залучаються державою до спеціального фонду державного бюджету від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів, у 2022 р. плануються в обсязі 25,5 млрд грн, що на 1 млрд грн більше планового показника на 2021 р. (факт за 2019 р. – 15,9 млрд грн, або 71,5% річного плану, факт за 2020 р. – 18,1 млрд грн, або 79,8% річного плану, факт за 8 міс. 2021 р. – 8,07 млрд грн, або 32,9% річного плану) та дорівнює прогнозному показнику на 2022 рік, визначеному у Декларації-2022-2024. Залучення таких кредитів (позик) на невисокому рівні триває вже багато років, що свідчить про системні недоліки у плануванні та використанні зазначених коштів, зокрема через неналежне здійснення відповідальними виконавцями заходів з впровадження проектів. Зважаючи на наведене, можливість отримання у 2022 р. відповідних кредитних ресурсів у запропонованому збільшеному обсязі вбачається занадто оптимістичною. При цьому частиною другою статті 4 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну на підставі рішення Кабінету Міністрів, погодженого з Комітетом, вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення очікуваних надходжень у 2022 р. таких кредитів (позик) та витрат за відповідними бюджетними програмами з коригуванням встановлених показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, а також перерозподілу витрат бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників коштів в межах загального обсягу залучення таких кредитів (позик). Зазначене положення не враховує вимоги частини першої статті 16, частини першої статті 18 та частини першої статті 40 Кодексу (щодо встановлення законом про державний бюджет граничного обсягу державного боргу, фінансування державного бюджету, бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету та обсягів залучення відповідних кредитів (позик)), що також зазначено у Висновках РП. Довідково: протягом останніх років аналогічна норма передбачається у законах про державний бюджет і застосовується в процесі виконання державного бюджету.

Загальні витрати на обслуговування і погашення державного боргу плануються в обсязі 574,7 млрд грн, що на 52,3 млрд грн, або на 8,3% менше плану на 2021 р. При цьому витрати на погашення основної суми боргу плануються у сумі 393,3 млрд грн /на 75,05 млрд грн, або на 16%, менше плану на 2021 р./, а видатки на обслуговування боргу – у сумі 181,4 млрд грн /на 22,7 млрд грн, або на 14,3%, більше бюджетних призначень на 2021 р./.

Граничний обсяг державного боргу на 31.12.2022 р. передбачається у сумі 2725,3 млрд грн (більше затвердженого із змінами граничного обсягу на 31.12.2021 р. на 160,4 млрд грн, або на 6,3%), що становить 50,8% прогнозного ВВП (на 31.12.2020 р. такий борг становив 2259,2 млрд грн, або 53,9% ВВП, граничний обсяг такого боргу на кінець 2021 р. визначено у сумі 2564,9 млрд грн, або 56,9% прогнозного ВВП), тобто в межах відповідного параметра, визначеного у Декларації-2022-2024 (51% ВВП на кінець 2022 р.). Граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31.12.2022 р. передбачається у сумі 367,98 млрд грн (більше затвердженого граничного обсягу на 31.12.2021 р. на 17,5 млрд грн, або на 5%), що становить 6,9% прогнозного ВВП (на 31.12.2020 р. такий борг становив 292,65 млрд грн, або 7% ВВП, граничний обсяг такого боргу на кінець 2021 р. визначено у сумі 350,5 млрд грн, або 7,8% прогнозного ВВП), хоча у Декларації-2022-2024 відповідний параметр визначено на рівні 5,1% ВВП на кінець 2022 р. Таким чином, загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець 2022 р. передбачається у сумі 3093,3 млрд грн, що становить 57,6% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2020 р. – 60,9% ВВП, уточнений прогноз на кінець 2021 р. – 64,7% ВВП). Отже, на 2022 рік планується дотримання вимог частини другої статті 18 Кодексу (згідно з якою загальний обсяг державного боргу і гарантованого державою боргу не може перевищувати 60% річного номінального обсягу ВВП). Однак наразі немає офіційної інформації про затвердження Урядом Стратегії управління державним боргом на 2022-2024 роки, відтак залишаються нереалізованими норма частини десятої статті 16 Кодексу (згідно з якою Стратегія управління державним боргом на середньостроковий період формується з урахуванням показників, визначених Бюджетною декларацією та законом про державний бюджет, та затверджується Кабінетом Міністрів щороку, не пізніше 1 червня року, що передує плановому) і пункт 5 рекомендацій Верховної Ради.

Статтею 6 законопроекту передбачається надання державних гарантій у 2022 р. в обсязі до 78,2 млрд грн (факт за 2019 р. – 4,8 млрд грн, за 2020 р. – 48,5 млрд грн, за 8 міс. 2021 р. – 38,9 млрд грн), що розрахунково становить 6,9% доходів загального фонду проекту державного бюджету на 2022 рік та не відповідає вимогам абзацу другого частини першої статті 18 Кодексу і відповідному параметру на 2022 рік, визначеному у Декларації-2022-2024 (згідно з якими граничний обсяг надання державних гарантій не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету). У зв’язку з цим, у пункті 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту запропоновано зупинити на 2022 рік дію зазначеної норми Кодексу (яка також зупинена на 2021 р. і не застосовувалася у 2020 р.). НБУ (лист від 29.09.2021 р. № 18-0009/91215) звертає увагу, що збільшення обсягів надання державних гарантій понад встановлене Кодексом обмеження може в середньостроковому періоді відчутно підвищити боргове навантаження на бюджет.

ГНЕУ загалом зауважує, що положення статей 4, 16, 17, 24 та абзаців 2 і 3 пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту можуть призвести до порушення параметрів боргової безпеки країни та максимізації боргових ризиків у середньо- та довгостроковій перспективі.

У законопроекті надходження від приватизації державного майна плануються за загальним фондом в обсязі 8 млрд грн, що менше на 4 млрд грн плану на 2021 р. (факт за 2019 р. – 549,5 млн грн, за 2020 р. – 2248,2 млн грн, за 9 міс. 2021 р. – 2,09 млрд грн) та дорівнює відповідному показнику на 2022 рік, визначеному у Декларації-2022-2024. Згідно з інформацією про фіскальні ризики (наданою у складі супровідних матеріалів до законопроекту), враховуючи фактичний стан надходжень за 9 місяців п.р. і темпи підготовки об’єктів до продажу, у 2021 р. існує висока імовірність невиконання плану надходжень від приватизації державного майна (невиконання оцінюється в обсязі 8,3 млрд грн) та перенесення продажу об’єктів великої приватизації на 2022 рік. Розпорядженням КМУ від 16.01.2019 р. № 36-р (із змінами) «Про затвердження переліку об’єктів великої приватизації державної власності» станом на 01.10.2021 р. визначено 25 відповідних об’єктів, які підлягають продажу (при цьому такий перелік часто змінюється і не має визначеного строку дії). Зважаючи на невиконання цього джерела фінансування державного бюджету протягом останніх років, існують ризики щодо виконання запланованого показника і у 2022 р. У Висновках РП вказано, що надходження від приватизації державного майна передбачено за рахунок продажу об’єктів великої та малої приватизації, однак залишаються значними ризики непродажу відповідних об’єктів, зниження їх ціни внаслідок зменшення інвестиційної привабливості та ненадходження коштів від приватизації державного майна у передбаченому обсязі.

Крім того, згідно з пунктами 6 і 7 статті 12 та пунктами 15 і 16 статті 14 законопроекту у 2022 р. до спеціального фонду державного бюджету зараховуватиметься 70% надходжень від приватизації майна установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, що належать до сфери управління Мін’юсту та безпосередньо не забезпечують виконання встановлених для них законодавством завдань і функцій (із спрямуванням на проведення будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єктів Державної кримінально-виконавчої служби), та 50% надходжень від приватизації об’єктів майнового комплексу Національної академії наук і національних галузевих академій наук (із спрямуванням на розвиток інфраструктури наукової і науково-технічної діяльності таких академій). Проте у проекті державного бюджету на 2022 рік не передбачено відповідних показників надходжень і видатків.

У статті 1 законопроекту (аналогічно як у законах на попередні роки) пропонується визначити оборотний залишок бюджетних коштів у розмірі до 2% видатків загального фонду державного бюджету (тобто це означає межу від 0% до 2%). Однак цим лише дублюється положення абзацу другого частини третьої статті 14 Кодексу, яким встановлено межу для визначення безпосередньо у законі про державний бюджет конкретного показника оборотного залишку в абсолютній величині. Отже, таке положення законопроекту унеможливлює контроль за збереженням на кінець року оборотного залишку бюджетних коштів та визначення фактичного обсягу вільного залишку бюджетних коштів (одного з джерел фінансування бюджету), що також вказано у Висновках РП.

Видатки проекту державного бюджету на 2022 рік розподілені (додаток № 3 до законопроекту) між 86 головними розпорядниками коштів державного бюджету (без урахування головних розпорядників коштів за загальнодержавними видатками і кредитуванням). Порівняно з 2021 р. кількість головних розпорядників коштів не змінилася (з урахуванням того, що протягом п.р. їх кількість збільшилася на 1 одиницю внаслідок утворення Міністерства аграрної політики та продовольства). При цьому передбачено видатки для Бюро економічної безпеки (новий головний розпорядник коштів у 2021 р.) у сумі 0,62 млрд грн, при тому що Кабінетом Міністрів офіційно призначено голову Бюро економічної безпеки, але законом від 22.09.2021 р. № 1774-ІХ внесено зміни до Закону України «Про Бюро економічної безпеки» щодо перенесення на 2 місяці (до кінця листопада) кінцевого терміну запуску такого органу.

При цьому видатки за загальним фондом плануються у сумі 1294,1 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 194,9 млрд грн, затверджених із змінами на п.р. /без змін, прийнятих 08.10.2021 р./ на 88,3 млрд грн та передбачених на 2022 рік у Декларації-2022-2024 на 52,5 млрд грн), за спеціальним фондом – у сумі 147,85 млрд грн (менше фактичних за 2020 р. на 41,1 млрд грн, більше затверджених із змінами на п.р. на 8,6 млрд грн та менше передбачених на 2022 рік у Декларації-2022-2024 на 4,7 млрд грн).

Відповідно до статті 7 законопроекту у І півріччі 2022 р. розміри прожиткового мінімуму не змінюватимуться /будуть на рівні, встановленому з 01.12.2021 р./, а їх поетапне зростання передбачається з 1 липня і з 1 грудня /відповідно на 4,8% і 8,2% до грудня попереднього року/, зокрема, прожитковий мінімум становитиме з 1 січня 2393 грн, з 1 липня 2508 грн і з 1 грудня 2589 грн, для працездатних осіб – відповідно 2481 грн, 2600 грн і 2684 грн, для осіб, які втратили працездатність, – відповідно 1934 грн, 2027 грн і 2093 грн. Згідно з статтею 8 законопроекту з 1 січня 2022 р. мінімальна зарплата у місячному розмірі становитиме 6500 грн /у встановленому з 01.12.2021 р. розмірі/ та передбачається її підвищення з 1 жовтня до 6700 грн /зростання на 3,1%/. При цьому інфляція на 2022 рік прогнозується на рівні 106,2%, тобто підвищення прожиткового мінімуму передбачається на 2 відсоткових пункти вище прогнозного індексу споживчих цін, а підвищення мінімальної зарплати планується уповільнити в 2 рази. Запропоновані у законопроекті розміри прожиткового мінімуму і мінімальної заплати є тотожними з відповідними розмірами цих соціальних гарантій, визначеними у Декларації-2022-2024. Разом з тим, пунктами 10 і 11 рекомендацій Верховної Ради доручено Уряду вжити заходів щодо збільшення прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення та державних соціальних гарантій і стандартів, які визначаються на його основі, з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін (з перевищенням на 2 відсоткових пункти) та прогнозного реального ВВП (виходячи з фінансових можливостей держави) для поступового наближення прожиткового мінімуму до його фактичного розміру, а також щодо збільшення розміру мінімальної зарплати з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін (з перевищенням на 2 відсоткових пункти) для створення конкурентних умов на ринку праці та збільшення купівельної спроможності громадян.

За інформацією Мінсоцполітики (на його офіційному сайті), наданою відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум», фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах серпня 2021 р. у розрахунку на місяць на одну особу становив 4334 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 4965 грн), для дітей віком до 6 років – 3983 грн, для дітей віком від 6 до 18 років – 4893 грн, для працездатних осіб – 4525 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 5622 грн), для осіб, які втратили працездатність, – 3659 грн. Отже, законопроектом передбачається визначити розмір прожиткового мінімуму на 2022 рік /середньозважений розмір якого – 2457 грн/, який майже вдвічі нижчий за фактичний його розмір у цінах серпня 2021 р. ГНЕУ зауважує, що Урядом пропонується закріпити значно нижчий розмір базового соціального стандарту, ніж обчислений згідно з чинною на сьогодні методикою його показників, що не враховує знецінення грошових доходів та заощаджень громадян внаслідок цінової інфляції і зумовить зниження купівельної спроможності населення, погіршення рівня його життя та соціальної захищеності, створить передумови подальшого зубожіння, особливо найбільш уразливих верств населення, зокрема, тих, для кого пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги є основним, зазвичай єдиним, джерелом існування.

Поряд з тим, у статті 7 законопроекту пропонується другий рік поспіль визначати прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадових окладів суддям, працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівникам податкових органів /у розмірі 2102 грн/, посадових окладів прокурорам окружної прокуратури /у розмірі 1600 грн/, при цьому такі розміри є нижчими від передбаченого цією ж статтею загального прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Проте, положення статті 40 Кодексу та статей 1 і 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» не містять вимог щодо визначення таких видів прожиткових мінімумів та їх встановлення у законі про державний бюджет. Згідно з супровідними матеріалами до законопроекту таке положення передбачено, враховуючи рівень матеріального забезпечення вищезазначених осіб, фінансові можливості бюджету і принцип збалансованості бюджету, але не надано фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків щодо зазначених розмірів прожиткового мінімуму. ГНЕУ зауважує, що запропонований підхід є алогічним, адже фізіологічні потреби всередині кожної з соціально-демографічних груп, щодо яких визначається розмір прожиткового мінімум, в основному є подібними (не відрізняються залежно від органу та займаної посади), відтак, прожитковий мінімум для працездатних осіб має бути єдиним, а вже градація заробітної плати знаходить вираження через кратність розміру прожиткового мінімуму, що враховується при визначенні посадових окладів. На думку ГНЕУ, такі кроки руйнують справедливий механізм розподілу доходів, раціонального та ефективного використання державних коштів, спотворюють політику оплати праці, зокрема у межах державного управління, яка має базуватися на системних (а не вибірково-точкових) принципах і стандартах, а також є демотивуючим фактором загалом.

Крім того, статтею 22 законопроекту передбачається установити, що у 2022 р. для всіх категорій працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери, державних органів розмір зарплати (грошового забезпечення) може змінюватися виключно в межах бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у державному бюджеті. Водночас, пунктом 6 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту пропонується установити, що Кабінет Міністрів має забезпечувати утворення органів виконавчої влади та/або виконання органами виконавчої влади додаткових повноважень в межах граничної чисельності працівників системи органів виконавчої влади. Як зазначено у супровідних матеріалах до законопроекту, такі положення дозволять зменшити навантаження на фонд оплати праці працівників центральних органів виконавчої влади, інших державних органів. Однак критерії до формування у проекті державного бюджету на 2022 рік показників видатків щодо забезпечення діяльності державних органів (включаючи видатки на оплату праці) потребують пояснень, оскільки єдиного підходу не відстежується, спостерігається значна диференціація щодо збільшення обсягів відповідних видатків (проти затверджених із змінами на 2021 р.).

У проекті державного бюджету на 2022 рік видатки споживання визначені в обсязі 1239,1 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 45,9 млрд грн, або на 3,9%, та бюджетних призначень на 2021 р. /без змін, прийнятих 08.10.2021 р./ на 90,55 млрд грн, або на 7,9%) і становлять 85,9% загального обсягу видатків, а видатки розвитку – 201,3 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 106,4 млрд грн, або в 2,1 раза, та бюджетних призначень на 2021 р. /без змін, прийнятих 08.10.2021 р./ на 10,8 млрд грн, або на 5,7%) і становлять 14% загального обсягу видатків, а решта видатків в обсязі 1,5 млрд грн (0,1% загального обсягу видатків) є нерозподіленими (резервний фонд). За економічною структурою найбільші обсяги видатків передбачені на:

оплату праці працівників бюджетних установ – 232,1 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 29,7 млрд грн, або на 14,7%, та бюджетних призначень на 2021 р. /без змін, прийнятих 08.10.2021 р./ на 18,2 млрд грн, або на 8,5%);

трансферт Пенсійному фонду – 200,6 млрд грн (менше фактичних за 2020 р. на 1,6 млрд грн, або на 0,8%, та більше бюджетних призначень на 2021 р. на 5,3 млрд грн, або на 2,7%);

обслуговування державного боргу – 181,4 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 61,7 млрд грн, або в 1,5 раза, та бюджетних призначень на 2021 р. на 22,7 млрд грн, або на 14,3%);

трансферти місцевим бюджетам – 172,4 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 12,2 млрд грн, або на 7,6%, та бюджетних призначень на 2021 р. /без змін, прийнятих 08.10.2021 р./ на 4,97 млрд грн, або на 3%).

Видатки на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду на 2022 рік передбачені в обсязі 200,6 млрд грн, тобто на рівні уточненого плану на 2021 р. (збільшеного шляхом здійснення перерозподілу видатків Мінсоцполітики). Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, такі видатки розраховані з урахуванням: індексу інфляції, прогнозного обсягу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, здійснення з 01.03.2022 р. індексації пенсій, а також продовження виплати щомісячної доплати у розмірі 500 грн 80-річним пенсіонерам та 400 грн пенсіонерам, яким виповнилося 75 років до досягнення ними 80-річного віку. Разом з тим, постановою КМУ від 15.09.2021 р. № 963 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб у 2022 році та в подальшому» починаючи з 1 жовтня та з 1 грудня 2022 р. передбачається розширити коло непрацюючих осіб, яким надаватимуться щомісячні компенсаційні виплати/доплати до нарахованих пенсій (відповідно особам у віці від 70 до 75 років до 300 грн, якщо розмір щомісячної пенсійної виплати є меншим від розміру середньої заробітної плати (доходу), та особам, яким не виповнилось 75 років, якщо розмір пенсійної виплати не досягає 2500 грн, в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, залежно від страхового стажу). Відповідно до цієї постанови продовжуватимуться виплати доплат до пенсії особам, яким виповнилось 75 років і більше, в залежності від відповідного наявного страхового стажу (при цьому такі доплати здійснюватимуться до 3000 грн або до 2600 грн залежно від страхового стажу). Проте, у супровідних матеріалах до законопроекту немає інформації про передбачення у показниках проекту державного бюджету на 2022 рік коштів для реалізації зазначеної постанови. Крім того, впродовж п.р. Казначейством щомісяця надаються з ЄКР позики Пенсійному фонду на покриття тимчасових касових розривів і загальний обсяг цих позик за січень-вересень 2021 р. становив 130,8 млрд грн (з яких повернуто 117,6 млрд грн), а загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за надання позик з ЄКР на 01.10.2021 р. становив 75,3 млрд грн і з початку п.р. збільшився на 13,2 млрд грн. У Висновках РП відмічено, що вкотре не передбачено повернення на ЄКР позик, наданих у 2007-2020 рр. на покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду (62,1 млрд грн), та з урахуванням зростання у п.р. такої заборгованості ризики неповернення цих коштів дедалі збільшуються. Отже, передбачений обсяг коштів для Пенсійного фонду на 2022 рік потребує додаткового обґрунтування. Рахункова палата вважає, що значними є ризики необхідності перегляду передбачених у законопроекті видатків для Пенсійного фонду.

У проекті державного бюджету на 2022 рік Урядом не передбачено повернення до державного бюджету коштів, наданих у 2020 р. на поворотній основі Фонду соціального страхування та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, а також не запропоновано інших рішень з врегулювання цього питання. Відповідно до супровідних матеріалів до законопроекту прогнозні показники проектів бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на 2022 рік визначено на бездефіцитній основі, проте за умови прийняття Верховною Радою законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці /урядовий законопроект за реєстр. № 6067 від 16.09.2021 р./ та законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації функцій Фонду соціального страхування України /урядовий законопроект за реєстр. № 6171 від 12.10.2021 р./.

На 2022 рік видатки на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі передбачено у сумі 38,4 млрд грн, що більше фактичних видатків за 2020 р. на 2 млрд грн, або на 5,6%, та бюджетних призначень на 2021 р. /без змін, прийнятих 08.10.2021 р./ на 3,2 млрд грн, або на 9%. При цьому законом від 08.10.2021 р. (йдеться про прийнятий законопроект за реєстр. № 6052) збільшено відповідні бюджетні призначення на 2021 р. на 12 млрд грн, тому передбачений обсяг таких видатків на 2022 рік порівняно з уточненим планом на 2021 р. є меншим на 8,9 млрд грн, або на 18,8%, на що також звертає увагу Рахункова палата і зауважує, що у разі подорожчання відповідних послуг, зокрема за рахунок зростання ціни на газ, і збільшення кількості субсидіантів посилюються ризики необхідності перегляду таких видатків. Відтак, визначення коштів на зазначену мету потребує додаткових пояснень щодо їх обґрунтованості і достатності.

Видатки на охорону здоров’я у проекті державного бюджету на 2022 рік визначено в обсязі 192,5 млрд грн /включаючи трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам/ з урахуванням продовження реалізації заходів відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та виконання положень Указу Президента від 18.06.2021 р. № 261 «Про заходи щодо підвищення конкурентоспроможності закладів охорони здоров’я та забезпечення додаткових гарантій для медичних працівників», згідно з яким Уряду доручено опрацювати питання: підвищення зарплат у сфері охорони здоров’я для лікарів до розміру не менше ніж 20 тис. грн на місяць, для середнього медичного персоналу – не менше ніж 13,5 тис. грн на місяць; забезпечення реконструкції та оснащення сучасним діагностичним обладнанням закладів охорони здоров’я, віднесених до переліку опорних, та інших закладів охорони здоров’я відповідно до затверджених планів розвитку спроможної мережі госпітальних округів. Згідно з абзацом другим частини п’ятої статті 4 вищезгаданого Закону обсяг коштів державного бюджету, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в законі про державний бюджет у розмірі не менше 5% ВВП. Однак за прогнозними розрахунками Мінфіну обсяг видатків зведеного бюджету на охорону здоров’я на 2022 рік становитиме 224,1 млрд грн, або 4,2% ВВП, а до законопроекту не подана відповідна програма медичних гарантій. Натомість, як і у 2020-2021 рр., згідно з статтею 19 законопроекту у 2022 р. реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, та пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту передбачається зупинити дію відповідної законодавчої норми. Видатки на реалізацію програми медичних гарантій передбачаються в обсязі 157,5 млрд грн, що на 30,8 млрд грн, або на 24,3%, більше бюджетних призначень на 2021 р. /без змін, прийнятих 08.10.2021 р., якими збільшено такі видатки на 2 млрд грн/.

Поряд з тим, на 2022 рік передбачаються видатки МОЗ на: забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру – 11,2 млрд грн (на 0,7 млрд грн, або на 6,8%, більше бюджетних призначень на 2021 р.); громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями – 3,3 млрд грн (на 0,7 млрд грн, або на 26,5%, більше бюджетних призначень на 2021 р.); проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, – 2,6 млрд грн (на рівні бюджетних призначень на 2021 р.); лікування громадян України за кордоном – 700 млн грн (на рівні бюджетних призначень на 2021 р.); реалізацію пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів – 789,5 млн грн (на 287,5 млн грн, або в 1,5 рази, більше бюджетних призначень на 2021 р.). Національній академії медичних наук передбачаються видатки, серед іншого, на: впровадження та реалізацію нового механізму фінансового забезпечення надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги в окремих науково-дослідних установах НАМН – 1,95 млрд грн (на 68,6 млн грн більше бюджетних призначень на 2021 р.); фонд розвитку закладів третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги – 0,5 млрд грн (на рівні бюджетних призначень на 2021 р.).

У законопроекті видатки на освіту на 2022 рік передбачено, зокрема, на: Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту у сумі 500 млн грн (на п.р. зазначені видатки встановлені у сумі 200 млн грн і за січень-вересень не проводилися, порядок використання коштів затверджено постановою КМУ від 15.09.2021 р. № 959); Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти у сумі 250 млн грн (на рівні бюджетних призначень на 2021 р. і за січень-вересень п.р. відповідні видатки проведено у сумі 30,9 млн грн, або лише 12,4% річного плану); забезпечення діяльності Національного фонду досліджень, грантову підтримку наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у сумі 833,8 млн грн (на 101 млн грн, або на 13,8%, більше бюджетних призначень на 2021 р.); підтримку пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у закладах вищої освіти у сумі 105 млн грн (на 5 млн грн, або на 5%, більше бюджетних призначень на 2021 р. і за січень-вересень 2021 р. відповідні видатки проведено у сумі 12,2 млн грн, або лише 12,2% річного плану); реалізацію проекту «Президентський університет» у сумі 100 млн грн (нова програма на виконання Указу Президента України від 31.05.2021 р. № 217). На виплату академічних стипендій студентам (курсантам), аспірантам, докторантам закладів фахової передвищої та вищої освіти (код 2201190) передбачається 5,1 млрд грн, а на виплату соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти (код 2501180) – 985 млн грн. Постановою КМУ від 01.09.2021 р. № 933 збільшено розміри стипендій та встановлено: для учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти – 1250 грн /замість 490 грн/ на місяць; для студентів закладів фахової передвищої освіти – 1510 грн /замість 980 грн/ на місяць та 1930 грн /замість 1250 грн/ за спеціальностями (спеціалізаціями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі; для студентів закладів вищої освіти, наукових установ – 2000 грн /замість 1300 грн/ на місяць та 2550 грн /замість 1660 грн/ за спеціальностями (спеціалізаціями), для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі.

У проекті державного бюджету на 2022 рік Міністерству культури та інформаційної політики передбачаються видатки, серед іншого, на: Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення, в т.ч. їх будівництво (код 3801280 з уточненням найменування), – 350,4 млн грн, у т.ч. за загальним фондом – 300 млн грн, за спеціальним фондом – 50,4 млн грн (за рахунок плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей) проти 1,9 млрд грн, визначених на аналогічні заходи у 2021 р. (за кодами: 3801280 «Будівництво об’єктів загальнодержавного значення» – 600 млн грн (за січень-серпень п.р. використано 245,5 млн грн, або 40,9% уточненого плану), 3801340 «Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення» – 1,3 млрд грн (відповідно 70,2 млн грн, або 5,4% уточненого плану)); фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України (код 3802080) – 1,87 млрд грн, або 0,16% видатків загального фонду державного бюджету на 2021 р. /відповідно до частини третьої статті 14 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» держава забезпечує належне фінансування НСТУ, яке передбачається окремим рядком у державному бюджеті та становить не менше 0,2% видатків загального фонду державного бюджету за попередній рік, водночас відповідно до пункту 26 розділу VI Кодексу стаття 14 вказаного Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів/.

Для Мінцифри на 2022 рік передбачаються видатки за новими бюджетними програмами: розвиток пріоритетних проектів в галузі інформаційних технологій (код 2901040) – 600 млн грн; інформаційно-технологічне забезпечення проведення Всеукраїнського перепису населення (код 2901050) – 400 млн грн. Водночас, як і у попередніх роках, плануються кошти для реалізації заходів щодо: Національної програми інформатизації (код 2911040) – 717,7 млн грн (на 115,7 млн грн, або на 19,2%, більше бюджетних призначень на 2021 р.); електронного урядування (код 2901030) – 317,8 млн грн (на рівні бюджетних призначень на 2021 р.). При цьому, визначення окремої бюджетної програми для здійснення заходів з розвитку пріоритетних проектів в галузі інформаційних технологій (код 2901040) потребує пояснень з огляду на здійснення аналогічних заходів за бюджетними програмами за кодами 2911040 і 2901030 та вимоги програмно-цільового методу бюджетування.

Відповідно до вимог частини першої статті 35 Закону України «Про національну безпеку України» обсяг видатків на фінансове забезпечення сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% запланованого ВВП, з яких не менше 3% – на фінансування сил оборони. В інформації, наведеній у супровідних матеріалах до законопроекту, вказано, що: до Мінфіну не надходили пропозиції від Ради національної безпеки і оборони до законопроекту стосовно статей, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони; у законопроекті загальний ресурс на національну безпеку та оборону передбачено у сумі 319,4 млрд грн (з них шляхом надання державних гарантій – до 20 млрд грн), або 5,95% прогнозного ВВП. Однак, стаття 37 Кодексу передбачає подання Кабінетом Міністрів РНБО законопроекту до його схвалення по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, а згідно з частиною третьою статті 35 Закону України «Про національну безпеку України» Кабінет Міністрів вносить на розгляд Верховної Ради законопроект з урахуванням відповідного рішення РНБО.

Загалом загальний ресурс на національну безпеку та оборону у законопроекті передбачається у сумі 282,9 млрд грн (включаючи державні гарантії – до 20 млрд грн), або 5,27% прогнозного ВВП /у 2021 р. – 5,93% ВВП/, при цьому видатки на національну безпеку та оборону передбачено у сумі 262,9 млрд грн, або 4,9% прогнозного ВВП, з яких на національну оборону – відповідно 135,5 млрд грн, або 2,5%. Проте у показниках проекту державного бюджету на 2022 рік не відображено коштів офіційної міжнародної підтримки для сектору національної безпеки і оборони на загальну суму 21 млрд грн та коштів на забезпечення житлом військовослужбовців і деяких інших осіб у сумі 15,5 млрд грн (про які зазначається у супровідних матеріалах до законопроекту). У зв’язку з неподанням РНБО відповідних пропозицій до законопроекту Рахункова палата вважає, що Кабінетом Міністрів розподілено 262,9 млрд грн між 9 головними розпорядниками коштів без визначених критеріїв і пріоритетів.

Після подання Урядом законопроекту до Верховної Ради 17 вересня 2021 року РНБО прийнято рішення «Про пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України» (введене в дію Указом Президента України від 20.09.2021 р. № 477). Зазначеним рішенням РНБО доручено Кабінету Міністрів, зокрема:

передбачити в законопроекті загальний фінансовий ресурс на забезпечення національної безпеки і оборони в обсязі не менше 5,95% ВВП та не менше 319.437,7 млн грн;

забезпечити першочергове фінансове забезпечення сектору безпеки і оборони у 2022 р. за такими пріоритетними напрямами: розвиток сектору безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО; виконання Національної розвідувальної програми на 2021-2025 рр.; реалізація соціальних гарантій військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських, насамперед підвищення розмірів їх грошового забезпечення та забезпечення житлом; виконання заходів з розроблення, підготовки виробництва та закупівлі сучасного високоточного ракетного озброєння (ракетних систем і комплексів, у тому числі крилатих ракет), боєприпасів і продуктів спеціальної хімії; розвиток ВМС ЗСУ; удосконалення системи охорони та підвищення рівня захисту державного кордону України; посилення територіальної оборони, удосконалення її системи управління; реалізація державної політики у сфері кібербезпеки; розвиток спроможностей вітчизняного оборонно-промислового комплексу у створенні та виробництві сучасного озброєння і військової техніки, забезпечення роботи системи спеціальної інформації; проведення досліджень, розроблення нових технологій, виробництво комплектувальних виробів, здійснення технічного переоснащення і модернізації виробничих потужностей у рамках реалізації заходів з імпортозаміщення продукції оборонного та авіаційного призначення; посилення заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та пожеж.

Отже, при доопрацюванні до другого читання законопроекту належить забезпечити врахування у його показниках вищезгаданого рішення РНБО.

Видатки на забезпечення функціонування судів і діяльності суддів, органів і установ системи правосуддя у законопроекті передбачено в обсязі 21,8 млрд грн (з них за загальним фондом – 18,3 млрд грн), що на 10,9% більше, ніж затверджено на 2021 р. Проте, за інформацією, наведеною у супровідних матеріалах до законопроекту /згідно з пунктом 11-1 частини першої статті 38 Кодексу/, не враховано пропозиції Вищої ради правосуддя по відповідних статтях загалом на суму 9,3 млрд грн, у т.ч. на: оплату праці (з нарахуваннями) – 5,2 млрд грн (у законопроекті умови оплати праці суддів визначаються на рівні 2021 р.), інші поточні витрати – 0,7 млрд грн, капітальні видатки – 2,3 млрд грн, виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів – 1,1 млрд грн /Мінфін вважає, що органами судової влади не надано вмотивованих обґрунтувань та розрахунків додаткової потреби/. При цьому за спеціальним фондом на вказану мету планується отримати судовий збір та надходження від звернення застави у дохід держави у сумі 3,5 млрд грн /відповідно до пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Кодексу/, що на 0,1 млрд грн більше ніж заплановано на 2021 р. /довідково: за січень-вересень п.р. надійшло 2,8 млрд грн/.

У проекті державного бюджету на 2022 рік не передбачено розподілу державних капітальних вкладень за державними інвестиційними проектами, натомість за загальним фондом акумульовано такі кошти у складі загальнодержавних витрат Мінекономіки за бюджетною програмою «Державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів» (код 1211120) у сумі 2717,3 млн грн (довідково: факт за 2020 р. – 1.197,05 млн грн, уточнений план на 2021 р. – 4.040 млн грн). При цьому статтею 25 законопроекту пропонується (як виняток з положень частин третьої та сьомої статті 33-1 та пункту 4-1 частини першої статті 38 Кодексу) розподіляти такі кошти між головними розпорядниками коштів за рішенням Кабінету Міністрів (яке може передбачати визначення нових бюджетних програм) на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів, тобто без погодження з Комітетом, ігноруючи вимоги частин шостої та п’ятнадцятої статті 23 Кодексу. Таке положення не відповідає нормам Кодексу (зокрема, вищезгаданим у статті 25 законопроекту, а також частині другій статті 23 і пункту 5 частини першої статті 40 щодо встановлення бюджетних призначень законом про державний бюджет, частинам шостій і п’ятнадцятій статті 23 щодо передачі бюджетних призначень за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом). Відтак, з метою дотримання бюджетного законодавства при доопрацюванні законопроекту належить статтю 25 та видатки за бюджетною програмою 1211120 виключити, здійснивши їх розподіл між відповідними бюджетними програмами головних розпорядників коштів на підставі рішення зазначеної Міжвідомчої комісії. У Висновках РП звернуто увагу, що можливе зволікання з відбором Міжвідомчою комісією інвестиційних проектів і розподілом КМУ коштів на ці проекти створює ризики відтермінування початку використання коштів та перенесення введення в експлуатацію об’єктів.

Поряд з тим, пунктом 22 рекомендацій Верховної Ради доручено Уряду вжити заходів щодо спрямування на реалізацію державних інвестиційних проектів державних капітальних вкладень в обсязі, не меншому за визначений у державному бюджеті на 2021 р., що у законопроекті не знайшло відображення (запропоновані видатки на 2022 р. є меншими на 1,3 млрд грн, ніж визначено на п.р., що також зауважено у Висновках РП). До речі, згідно з частиною шостою статті 33-1 Кодексу державні капітальні вкладення розподіляються на реалізацію нових державних інвестиційних проектів за умови, що в межах обсягу державних капітальних вкладень на плановий бюджетний період не менше 70% буде спрямовано на продовження (завершення) реалізації розпочатих державних інвестиційних проектів. Виконання вказаної вимоги у разі визначення на 2022 рік обсягу державних капітальних вкладень на рівні нижче 2021 р. обмежуватиме можливість продовження (закінчення) реалізації розпочатих державних інвестиційних проектів та розпочати нові державні інвестиційні проекти.

Видатки на державну підтримку вугільної галузі плануються на 2022 рік загалом у сумі 4,49 млрд грн (тобто на рівні, первинно визначеному на 2021 р.), з них на реструктуризацію вугільної галузі – 3,12 млрд грн, заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств – 1,03 млрд грн, гірничорятувальні заходи на вугледобувних підприємствах – 0,34 млрд грн. Разом з тим, у п.р. вишукано додаткові кошти державного бюджету для погашення відповідної заборгованості (насамперед, для здійснення розрахунків з оплати праці з працівниками державних вугледобувних підприємств), а саме: плановий річний обсяг видатків на реструктуризацію вугільної галузі збільшено на 393 млн грн (шляхом перерозподілу видатків Міненерго згідно з розпорядженням КМУ від 14.07.2021 р. № 760-р) та на 1007,2 млн грн (внаслідок прийняття закону від 08.10.2021 р.). Отже, постає питання щодо достатності передбачених на 2022 р. коштів для вирішення проблем вугільної галузі. Рахункова палата також вбачає ризики перегляду зазначених видатків.

У законопроекті не передбачено коштів для реалізації Державної цільової економічної програми енергоефективності (на п.р. видатки затверджено у сумі 150 млн грн), оскільки термін дії цієї Програми завершується у 2021 р. і на даний час не прийнято рішення Урядом щодо її продовження. Натомість, на 2022 рік плануються кошти для функціонування Фонду енергоефективності у сумі 2,6 млрд грн (за кодом 2751290) проти запланованих на п.р. у сумі 100 млн грн (за січень-вересень п.р. кошти ще не використовувалися і відповідно до постанови КМУ від 22.09.2021 р. № 985 будуть спрямовані на збільшення статутного капіталу державної установи «Фонд енергоефективності»).

Для Мінагрополітики у проекті державного бюджету на 2022 рік передбачаються витрати, зокрема на: фінансову підтримку сільгосптоваровиробників – 4,4 млрд грн (на 100 млн грн менше бюджетних призначень на 2021 р.), підтримку фермерських господарств – 180 млн грн (на 130 млн грн, або в 3,6 раза, більше бюджетних призначень на 2021 р.), проведення земельної реформи – 139,4 млн грн (на 88,4 млн грн, або в 2,7 раза, більше бюджетних призначень на 2021 р.); проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру – 237,8 млн грн (на рівні бюджетних призначень на 2021 р.).

Видатки державного дорожнього фонду на розвиток мережі автомобільних доріг (у складі спеціального фонду державного бюджету за рахунок відповідних доходів державного бюджету) плануються в обсязі 78,6 млрд грн, з них на: виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, – 15,8 млрд грн (на п.р. затверджено 14,76 млрд грн), розвиток мережі та утримання автомобільних доріг державного значення – 39,67 млрд грн (відповідно 36 млрд грн), відповідну субвенцію місцевим бюджетам – 23,1 млрд грн (відповідно 18,1 млрд грн). Таким чином, у загальному обсязі зазначених видатків на 2022 рік видатки на виконання відповідних боргових зобов’язань вже становлять 20,1%, а тому в подальшому ймовірне здійснення запозичень Укравтодору під державні гарантії (що на наступний рік планується згідно з підпунктом «г» пункту 1 статті 6 законопроекту і в презентаційних матеріалах Мінфіну до законопроекту зазначається про наміри надати відповідні державні гарантії в обсязі 40 млрд грн) та нарощування обсягів таких запозичень матиме наслідком зростання у наступних бюджетних періодах видатків на виконання відповідних боргових зобов’язань і зменшуватиме ресурс державного дорожнього фонду на проведення робіт з розвитку дорожнього господарства. Крім того, у проекті державного бюджету на 2022 рік (як і у п.р.) не передбачено видатків на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм /відповідно до частини четвертої статті 24-2 Кодексу на цей напрямок належить спрямовувати 5% коштів державного дорожнього фонду в частині доходів, за виключенням коштів, що спрямовуються на виконання відповідних боргових зобов’язань/, хоча у Декларації-2022-2024 зазначено про спрямування коштів державного дорожнього фонду за цим напрямом. Водночас, статтею 23 законопроекту пропонується установити, що у 2022 р., як виняток з положень статті 24-2 Кодексу, кошти спеціального фонду державного бюджету, передбачені на реалізацію заходів, визначених пунктом 4 частини третьої статті 24-2 Кодексу /на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм/ (плануються у сумі 3,3 млрд грн), спрямовуватимуться на оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів залізничним транспортом та модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень (аналогічна норма діє у п.р.). Крім того, на таку мету у 2022 р. Урядом шляхом унормування у законопроекті № 6062 запропоновано ще спрямувати 50% коштів спеціального фонду, джерелом формування якого є доходи, визначені пунктом 13-5 частини третьої статті 29 Кодексу /40% надходжень від адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі/ (плануються у сумі 545,9 млн грн) як виняток з положень пункту 21 частини четвертої статті 30 Кодексу /згідно з яким такі кошти спрямовуються на здійснення заходів із впровадження, розбудови, відновлення та експлуатації системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі/. Отже, відповідні видатки передбачені за спеціальним фондом у сумі 3,85 млрд грн, однак зазначене не узгоджується з вищезгаданими нормами Кодексу.

Видатки державного фонду регіонального розвитку /далі – ДФРР/ передбачаються у складі загальнодержавних витрат Мінрегіону за кодом 2761070 у сумі 11,2 млрд грн, що становить 0,99% доходів загального фонду проекту державного бюджету /відповідно до вимог частини першої статті 24-1 Кодексу при складанні проекту державного бюджету ДФРР визначається в обсязі не менше 1% прогнозного обсягу доходів загального фонду/ та більше на 6,7 млрд грн бюджетних призначень на 2021 р. (на п.р. затверджено 4,5 млрд грн) і на 0,5 млрд грн прогнозного показника на 2022 рік, визначеного у Декларації-2022-2024 (10,7 млрд грн). У Висновках РП відмічено, що згідно з результатами відповідного аудиту внаслідок використання коштів ДФРР не забезпечується створення інфраструктури індустріальних та інноваційних парків, додаткових робочих місць для підвищення конкурентоздатності регіонів, формування базису для їх зростання, усунення регіональних диспропорцій, тобто основної мети створення ДФРР не досягнуто, отже, доцільно переглянути підходи до формування, розподілу і використанні коштів ДФРР.

Відносини між державним та місцевими бюджетами на 2022 рік у законопроекті будуються на основі чинного законодавства з урахуванням запропонованих Урядом змін до Кодексу у законопроекті № 6062. На 2022 рік законопроектом встановлюються відносини державного бюджету з 1582 місцевими бюджетами, що на 119 більше ніж у п.р. і пов’язано з наданням субвенції з державного бюджету 119 районним бюджетам на забезпечення окремих видатків районних рад, спрямованих на виконання їх повноважень (154,5 млн грн).

Загальний обсяг трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на 2022 рік становить 172,4 млрд грн (у т.ч. із загального фонду – 145,7 млрд грн, спеціального фонду – 26,6 млрд грн), з місцевих бюджетів державному бюджету – 10,8 млрд грн.

Із загального фонду державного бюджету передбачається надати місцевим бюджетам:

– дотації у сумі 19,98 млрд грн (на 2,3 млрд грн, або на 10,4% менше, ніж визначено на 2021 р.), з них:

базову дотацію у сумі 16,3 млрд грн (на 0,6 млрд грн, або на 3,8%, більше порівняно з п.р.), яку отримають 18 обласних бюджетів та 1071 бюджет територіальних громад (74,5% загальної кількості таких бюджетів і практично не відрізняється від 2021 р.). Поряд з тим, до загального фонду державного бюджету планується отримати з місцевих бюджетів реверсну дотацію в обсязі 10,8 млрд грн (на 0,4 млрд грн, або на 3,9%, більше ніж на п.р.), яку будуть перераховувати 4 обласних бюджети і 207 бюджетів територіальних громад (відповідно 14,4%). Вирівнювання не здійснюється для 2 обласних бюджетів та 160 бюджетів територіальних громад (відповідно 11,1%). У Висновках РП вказано, що залишається незначною частка бюджетів, щодо яких не здійснюється вирівнювання податкоспроможності, і бюджетів, з яких передбачено перерахування до державного бюджету реверсної дотації, тобто самодостатніх громад;

додаткову дотацію на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я у сумі 2,95 млрд грн (або на 50% менше, ніж визначено на п.р.), що спричинило зменшення загального обсягу дотацій. При цьому у статті 103-6 Кодексу (згідно з якою регулюються питання надання такої дотації обласним бюджетам з подальшим розподілом між іншими місцевими бюджетами) не встановлено вимоги щодо тимчасового характеру цієї дотації та необхідності поступового зменшення її обсягів;

додаткову дотацію на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг зі сплати земельного податку суб’єктам космічної діяльності та літакобудування – 705,4 млн грн (на 36,7 млн грн, або на 5,5%, більше ніж на п.р.). Однак втрати місцевих бюджетів від наданих державою податкових пільг в інших сферах економіки не відшкодовуються /прикладом є справляння відповідно до пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, у розмірі 25% податку/;

– субвенції передбачаються у сумі 125,7 млрд грн, що на 6,2 млрд грн, або на 5,2%, більше порівняно з встановленими на 2021 р., зокрема:

освітня субвенція в обсязі 108 млрд грн, що на 8,4 млрд грн, або на 8,4%, більше ніж на п.р. При цьому у складі освітньої субвенції планується резерв коштів у сумі 396,8 млн грн /обсяг якого відповідно до частини третьої статті 103-2 Кодексу не може перевищувати 1% загального обсягу субвенції/. У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що при розрахунку субвенції використано, зокрема, показник розрахункової наповнюваності класів залежно від щільності учнів та відсотка населення, що проживає у сільській місцевості, змінено підходи до визначення коефіцієнту коригування для іншого педагогічного персоналу в залежності від відсотка сільського населення в громаді, вирівнювання обсягу освітньої субвенції для окремих територіальних громад здійснено із застосуванням фінансових буферів, значення яких залежить від показника зміни вартості учня у конкретній громаді у плановому бюджетному періоді порівняно з поточним. Поряд з тим, на виконання підпункту 1 пункту 6 розділу XII Закону України «Про освіту», згідно з яким передбачено поетапне (до 2023 р.) щорічне збільшення посадових окладів педагогічних працівників найнижчої кваліфікаційної категорії до 4 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, постановою КМУ від 10.07.2019 р. № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки» встановлено з 01.01.2020 р. відповідне поетапне збільшення оплати праці педагогічних працівників. Однак, в освітній субвенції кошти на виконання зазначених норм не враховані. За оцінкою МОН додаткова потреба у таких коштах становить 12,3 млрд грн:

субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у сумі 504,46 млн грн (на рівні п.р.);

субвенція на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у сумі 1,42 млрд грн (на рівні п.р.);

субвенція на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» у сумі 1 млрд грн (на рівні п.р.);

субвенція на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти у сумі 250 млн грн (на 100 млн грн, або на 66,7%, більше ніж на п.р.);

субвенція на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я у сумі 2,2 млрд грн (на 2,1 млрд грн, або на 40,6%, менше ніж уточнений план на п.р);

три субвенції на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для окремих категорій громадян, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, у сумі 5,5 млрд грн (на 4,9 млрд грн, або у 9 раз більше ніж на п.р. /без змін, прийнятих 08.10.2021 р./).

Вперше передбачається надання субвенцій на: придбання обладнання для їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти (1,5 млрд грн), забезпечення пожежної безпеки в закладах освіти (1,5 млрд грн), забезпечення окремих видатків районних рад, спрямованих на виконання їх повноважень (154,5 млн грн), справедливу трансформацію вугільних регіонів України (118 млн грн).

Водночас, не плануються окремі субвенції, визначені на п.р., серед них: субвенція на заходи, спрямовані на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками під час навчального процесу у закладах загальної середньої освіти (1 млрд грн), субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (5,2 млрд грн /із змінами, прийнятими 08.10.2021 р./), на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об'єктів соціально-культурної сфери (7,6 млрд грн /із змінами, прийнятими 08.10.2021 р./).

Із спеціального фонду державного бюджету передбачається надати місцевим бюджетам субвенції в обсязі 26,6 млрд грн, у т.ч. на:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 23,1 млрд грн /надається на виконання пункту 2 частини третьої статті 24-2 та статті 103-1 Кодексу в рамках державного дорожнього фонду/, що більше на 5 млрд грн бюджетних призначень на п.р. і на 1,7 млрд грн уточненого плану на п.р.;

реалізацію інвестиційних проектів за рахунок кредитів (позик) від міжнародних фінансових організацій, а саме на: завершення будівництва метрополітену у м. Дніпрі (1,1 млрд грн); подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові (313,4 млн грн); реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з МБРР проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (240,8 млн грн); реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (1 млрд грн), реалізацію проектів в рамках Програми з відновлення України (502,7 млрд грн);

реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» – 264,98 млн грн (за рахунок плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей).

Загалом на 2022 рік пропонується надати з державного бюджету місцевим бюджетам 37 трансфертів (з яких із загального фонду – 30, із спеціального – 7). Однак у законопроекті не здійснено розподіл між місцевими бюджетами 19 трансфертів з державного бюджету (на загальну суму 15,5 млрд грн), або 51,4% їх загальної кількості (з яких нових лише 5 субвенцій), що не узгоджується з вимогами частини третьої статті 97 Кодексу (згідно з якими у державному бюджеті затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів) та не забезпечує у повній мірі виконання пункту 29 рекомендацій Верховної Ради про розподіл між місцевими бюджетами усіх міжбюджетних трансфертів, передбачених у законопроекті. Надалі зволікання з розподілом відповідних трансфертів (що здійснюється згідно з частиною шостою статті 108 Кодексу) створює ризики неефективного використання зазначених коштів протягом бюджетного періоду та за визначенням Асоціації міст України негативно позначається на реалізації громадами проектів (заходів). Рахунковою палатою також звертається увага на таку невідповідність та неодноразово зауважується, що довготривале прийняття рішень Кабінету Міністрів про розподіл субвенцій посилює ризики відтермінування перерахування коштів місцевим бюджетам, а отже, невикористання цих коштів на видатки у запланованих обсягах.

Статтею 18 законопроекту пропонується установити, що, як виняток з положень частини шостої статті 108 Кодексу, розподіл між місцевими бюджетами субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України та на реалізацію проектів в рамках Програми з відновлення України здійснюється Кабінетом Міністрів. У проекті державного бюджету на 2022 рік зазначені субвенції передбачаються у складі загальнодержавних витрат Мінрегіону: код бюджетної програми 2761600 – у сумі 1480 млн грн (у т.ч. за загальним фондом – 441,2 млн грн, за спеціальним фондом – 1038,8 млн грн /за рахунок кредиту, залученого від Європейського інвестиційного банку/); код бюджетної програми 2761610 – у сумі 502,7 млн грн (за спеціальним фондом /за рахунок кредиту, залученого від Європейського інвестиційного банку/). Такою статтею законопроекту не враховуються вимоги Кодексу (що також зазначається у Висновках РП), оскільки згідно з пунктом 6 частини першої статті 40 Кодексу та частиною третьою статті 97 Кодексу розподіл вказаної субвенції мав би бути передбачений у додатку № 6 до законопроекту, якщо ж на даному етапі це неможливо, зазначений розподіл має здійснюватися відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу (за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом).

За інформацією у супровідних матеріалах до законопроекту розрахунковий обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів на 2022 рік становить 587,6 млрд грн (в т.ч. за загальним фондом – 536,1 млрд грн, за спеціальним фондом – 51,5 млрд грн). Прогнозний обсяг доходів місцевих бюджетів (без трансфертів з державного бюджету) визначається у сумі 415,2 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – 390,4 млрд грн, за спеціальним фондом – 24,8 млрд грн). Частка трансфертів з державного бюджету в прогнозному обсязі доходів місцевих бюджетів становить 29,3%, що менше на 3,4 відсоткових пункти порівняно з планом на 2021 р.

Виходячи з наявної інформації, секретаріатом Комітету підготовлено аналітичні матеріали до законопроекту, які під час опрацювання законопроекту за відповідними напрямами надавалися народним депутатам – членам Комітету та надсилалися 24.09.2021 р. і 30.09.2021 р. на їх електронну пошту у ВРУ.

ІІ. Щодо відповідності законопроекту вимогам Кодексу та узгодження з деякими іншими законами

Частиною третьою статті 153 Регламенту встановлено, що законопроект про державний бюджет має бути розроблений з дотриманням вимог Кодексу та має ґрунтуватися на Бюджетній декларації з урахуванням рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики (якщо такі рекомендації схвалені відповідно до частини шостої статті 152 Регламенту).

Згідно з пунктом «г» пункту 1 частини першої статті 38 Кодексу у складі супровідних матеріалів до законопроекту наведена інформація щодо врахування Декларації-2022-2024 і рекомендацій Верховної Ради. При цьому ГНЕУ звертає увагу, що у контексті запровадження й розвитку засад середньострокового планування у супровідних матеріалах до законопроекту доцільно було б надати детальну інформацію щодо дотримання трирічних бюджетних пріоритетів держави та можливих ризиків, пов’язаних із забезпеченням середньострокової та довгострокової збалансованості бюджету та формуванням завдань податкової та митної політики.

Загалом про відповідність окремих положень законопроекту нормам Кодексу і іншого законодавства та щодо врахування Декларації-2022-2024 і рекомендацій Верховної Ради вже відмічалося вище по тексту, а також вказано ГНЕУ і Рахунковою палатою у своїх висновках.

Серед іншого, на думку ГНЕУ, статтями 4 і 25 законопроекту допускається можливість управління державними видатками «у ручному режимі», без відповідного економічного обґрунтування напрямів та обсягів розподілу бюджетних коштів, і такі положення є суперечливими з точки зору дотримання вимог статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків). Аналогічні зауваження містяться у Висновках РП.

Законопроект за своїм змістом і формою переважно узгоджується з вимогами статті 40 Кодексу щодо предмету регулювання закону про державний бюджет. Однак, як і у попередні роки, законопроектом пропонується зупинити на 2022 р. дію окремих норм законодавчих актів /передусім йдеться про пункт 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту/. Це не відповідає вимогам частини четвертої статті 153 Регламенту (згідно з якою законопроект про державний бюджет не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів) та численним рішенням Конституційного Суду України, що також зазначає Рахункова палата. При цьому ГНЕУ зауважує, що у законопроекті продовжена багаторічна негативна практика призупинення законом про державний бюджет дії чинних актів законодавства, зміни передбаченого ними правового регулювання відносин, що суперечить численним рішенням Конституційного Суду України.

Поряд з тим, при подальшому доопрацюванні законопроекту потрібно внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення для приведення у відповідність до вимог нормопроектувальної техніки.

У поданих разом із законопроектом супровідних матеріалах немає деякої інформації, передбаченої частиною першою статті 38 Кодексу. Насамперед йдеться про перелік державних інвестиційних проектів із зазначенням загальної вартості кожного проекту, загальних обсягів витрат державного бюджету, необхідних для розроблення та реалізації кожного проекту, включаючи обсяги видатків державного бюджету, необхідних для завершення кожного проекту, а також обсяги таких видатків на відповідний бюджетний період у розрізі бюджетних програм /така інформація передбачена пунктом 4-1/. Це ймовірно пов’язано з наявністю статті 25 законопроекту, якою в інший спосіб унормовується відповідне питання (про що вище зазначено). Поряд з тим, окрему інформацію /передбачену підпунктом «ж» пункту 1, пунктами 6-2, 11 і 12-2/ не подано у зв’язку з її відсутністю з об’єктивних причин (про що поінформовано у супровідних матеріалах до законопроекту). Крім того, у супровідних матеріалах до законопроекту не наведено детальних розрахунків і обґрунтувань до окремих положень та показників законопроекту, що значно ускладнює його опрацювання і аналіз. З огляду на зазначене, від Комітету направлялися звернення до деяких державних органів (насамперед, Мінфіну) щодо термінового подання відповідних матеріалів. У відповідь на такі звернення Комітету надано певні пояснення і розрахунки, однак така інформація не є складовою безпосередньо законопроекту та/або супровідних матеріалів до нього (а відтак не є доступною для широкого обговорення як в Парламенті, так і серед громадськості).

 

 

ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту

Процедура підготовки і розгляду законопроекту у першому читанні визначена статтями 156-157 Регламенту. Зокрема, згідно з частиною першою статті 156 Регламенту народні депутати і комітети Верховної Ради формують свої пропозиції до законопроекту і мають їх направляти до Комітету не пізніше 1 жовтня 2021 року з урахуванням визначених вимог, зокрема: пропозиції щодо збільшення витрат та/або зменшення надходжень державного бюджету мають визначати джерела їх покриття, включаючи види та обсяги витрат, що підлягають скороченню. Такі пропозиції та пропозиції до текстових статей законопроекту не можуть призводити до збільшення державного боргу і державних гарантій порівняно з їх граничним обсягом, передбаченим у законопроекті.

Розпочинаючи підготовку законопроекту до першого читання, протягом 27-29 вересня п.р. у Комітеті за участю Мінфіну, Рахункової палати, відповідних органів влади і установ попередньо розглянуто законопроект за такими напрямами: доходи і фінансування державного бюджету, державний борг; видатки та кредитування державного бюджету; відносини між державним бюджетом і місцевими бюджетами. У процесі розгляду зазначених питань у відповідних підкомітетах отримано додаткову інформацію щодо обґрунтувань і розрахунків окремих показників проекту державного бюджету на 2022 рік. Загалом звернуто увагу, що у доходній частині проекту державного бюджету на 2022 рік вбачається обґрунтованим збільшення прогнозу деяких видів надходжень. При опрацюванні показників видатків та кредитування проекту державного бюджету на 2022 рік заслухано 30 головних розпорядників коштів державного бюджету, вивчено стан і проблеми бюджетного забезпечення у відповідних сферах діяльності. Слід відмітити, що переважна більшість головних розпорядників коштів зазначила про недостатність бюджетних коштів для забезпечення їх діяльності та виконання покладених на них завдань з огляду на розпочаті та ініційовані структурні перетворення. Під час розгляду питання міжбюджетних відносин за участю представників всеукраїнських асоціацій найбільше занепокоєння, як і у попередні роки, викликало недостатнє забезпечення фінансовими ресурсами виконання делегованих державою повноважень, насамперед у зв’язку з підвищенням зарплати педагогічних працівників та значним зростанням цін на енергоносії, що у свою чергу зумовить відволікання власних ресурсів місцевого самоврядування. За підсумками такої роботи народними депутатами – членами Комітету сформовано ряд пропозицій, які включено до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту.

З метою збалансованого розгляду законопроекту у Комітеті за участю уповноважених представників Мінфіну та Рахункової палати опрацьовано таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту (при формуванні якої включено загалом 3284 пропозиції) та Висновки РП. У ході роботи відмічено, що окремі народні депутати подали збалансовані пропозиції лише формально, тому що запропоновані джерела додаткових витрат бюджету в таких пропозиціях виявилися нереалістичними і не підтверджуються належними розрахунками і поясненнями, не узгоджуються з бюджетною методологією та можуть зумовити невиконання бюджетних програм (зокрема, на функціонування державних органів), видатки за якими пропонується зменшити. Поряд з тим, окремі пропозиції містять зміни до інших законодавчих актів, хоча відповідно до частини четвертої статті 153 Регламенту законопроект не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів. За попередньою оцінкою для врахування поданих пропозицій необхідно загалом близько 86,8 трлн грн. Загалом до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту не включені пропозиції, направлені до Комітету після 1 жовтня 2021 р. (тобто зареєстровані в Апараті Верховної Ради (в СЕДО) 2 жовтня п.р. і пізніше) як такі, що згідно з частиною другою статті 156 Регламенту не розглядаються.

У результаті проведеної роботи підготовлено проект постанови Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік» та таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту (такі матеріали надані народним депутатам – членам Комітету та додаються). Пропозиції, наведені у зазначеній таблиці та які запропоновано врахувати (або врахувати частково), включено до зазначеного проекту постанови Верховної Ради. Такі пропозиції мають бути розглянуті та враховані Кабінетом Міністрів при підготовці законопроекту до другого читання і реалізації бюджетної політики у наступних роках.

Відповідно до частини десятої статті 157 Регламенту законопроект вважається прийнятим у першому читанні, якщо буде прийнято в цілому проект постанови Верховної Ради щодо висновків і пропозицій до законопроекту, а схвалені Верховною Радою висновки і пропозиції до законопроекту набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради.

Загалом у представленні і обговоренні даного питання на засіданні Комітету взяли участь Голова Комітету Арістов Ю.Ю., Міністр фінансів Марченко С.М., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Міністр фінансів Марченко С.М. подякував членам Комітету за активну роботу щодо законопроекту та відмітив, що Мінфін готовий надалі працювати з відповідними висновками до законопроекту.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. висловив прохання долучити його доповідь щодо Висновків РП до матеріалів засідання Комітету (додається).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував Комітету підтримати таке рішення: 1) схвалити запропонований проект постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту, а також схвалити висновки до пропозицій у підготовленій таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту; 2) рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу та в цілому підготовлений Комітетом проект постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Схвалити підготовлений у Комітеті з питань бюджету проект постанови Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік», а також схвалити висновки до пропозицій у таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік (реєстр. № 6000).

2. Рекомендувати Верховній Раді України проект постанови Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік», підготовлений Комітетом з питань бюджету, прийняти за основу та в цілому.

 

П О С Т А Н О В А
Верховної Ради України

Про висновки та пропозиції до проекту Закону України
про Державний бюджет України на 2022 рік

 

За результатами розгляду у першому читанні проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік (реєстр. № 6000), поданого Кабінетом Міністрів України, Верховна Рада України   п о с т а н о в л я є:

1. Схвалити висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік як Бюджетні висновки Верховної Ради України (додаються).

2. Кабінету Міністрів України підготувати проект Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік до другого читання відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради України та подати його на розгляд Верховної Ради України у двотижневий строк з дня набрання чинності цією Постановою.

3. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Проект

Схвалено
Постановою Верховної Ради України
від ___________ 2021 року № ___–ІХ

 

БЮДЖЕТНІ Висновки
Верховної Ради України

 

1.        При підготовці проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік до другого читання врахувати такі зміни:

1.1.          Пункт 2 статті 11 законопроекту виключити і внести відповідні зміни до статті 14 законопроекту.

1.2.          Статтю 23 законопроекту виключити та за спеціальним фондом проекту державного бюджету на 2022 рік видатки за бюджетною програмою «Оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів та модернізація залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень» (код 3101270) зменшити на 3.305.912,7 тис. грн і передбачити у такій самій сумі видатки за новою бюджетною програмою «Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм» для Міністерства інфраструктури України.

1.3.          Статтю 25 законопроекту виключити та видатки загального фонду проекту державного бюджету на 2022 рік за бюджетною програмою «Державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів» (код 1211120) у сумі 2.717.275 тис. грн виключити, при цьому збільшити обсяг зазначених видатків до 4.040.000 тис. грн та відповідно до вимог статті 33-1 Бюджетного кодексу України здійснити розподіл таких коштів між відповідними бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів (з внесенням відповідних змін до статті 1 та додатка № 3 до законопроекту).

1.4.          Законопроект доповнити новою статтею такого змісту:

«Стаття __. Установити, що для розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетними програмами «Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти» (код 2201140), «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти» (код 2211210), «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (код 2211260), «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення пожежної безпеки в закладах загальної середньої освіти» (код 2211300) Міністерство освіти і науки України утворює комісії за кожною бюджетною програмою, до складу яких включаються представники Міністерства освіти і науки України, члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (не менше 33 відсотків складу комісії) та Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій (не менше 33 відсотків складу комісії)».

1.5.          Збільшити доходи загального фонду проекту державного бюджету на 2022 рік у додатку № 1 до законопроекту за кодом 14070000 «Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів» на 6.512.125 тис. грн (з уточненням відповідних підсумкових показників у цьому додатку та статті 1 законопроекту).

1.6.          Внести такі зміни до видатків проекту державного бюджету на 2022 рік у додатку № 3 до законопроекту (з уточненням відповідних підсумкових показників у цьому додатку та статті 1 законопроекту):

1.6.1.        у найменуванні бюджетної програми «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення пожежної безпеки в закладах освіти» (код 2211300) слова «в закладах освіти» замінити словами «в закладах загальної середньої освіти» (з внесенням відповідних змін до додатка № 6 до законопроекту);

1.6.2.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи, спрямовані на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками під час навчального процесу у закладах загальної середньої освіти» (код 2212280) у сумі 1.000.000 тис. грн для Міністерства освіти і науки України (загальнодержавні видатки та кредитування) (з внесенням відповідних змін до додатка № 6 до законопроекту);

1.6.3.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Реалізація загальнодержавної цільової соціальної програми «Питна вода України» на 2022-2026 роки» у сумі 1.000.000 тис. грн для Міністерства розвитку громад та територій України;

1.6.4.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання обладнання для їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти» у сумі 1.500.000 тис. грн для Міністерства розвитку громад та територій України (загальнодержавні видатки та кредитування), виключивши видатки за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання обладнання для їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти» (код 2211290) у такій самій сумі;

1.6.5.        назву відповідального виконавця бюджетних програм за кодом 2804000 викласти в такій редакції: «Державне агентство меліорації та рибного господарства України»;

1.6.6.        збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Фінансове забезпечення заходів з розвитку аеропортної інфраструктури» (код 3101290) на 2.189.400 тис. грн;

1.6.7.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери» у сумі 1.000.000 тис. грн для Міністерства інфраструктури України (загальнодержавні видатки та кредитування) (з внесенням відповідних змін до додатка № 6 до законопроекту);

1.6.8.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» (код 3511210) у сумі 6.000.000 тис. грн для Міністерства фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) та зменшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Державний фонд регіонального розвитку» (код 2761070) на 6.000.000 тис. грн (з внесенням відповідних змін до додатка № 6 до законопроекту), доповнивши:

законопроект новою статтею такого змісту: «Стаття __. Міністерство фінансів України для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (включаючи пропозиції щодо об’єктів і заходів, що можуть забезпечуватися за рахунок цієї субвенції) утворює комісію, до складу якої входять члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету за рішенням цього комітету (чисельністю не менше 50 відсотків складу такої комісії). Міністерство фінансів України на підставі рішення цієї комісії подає Кабінету Міністрів України для затвердження пропозиції щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій»;

пункт 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту новим абзацом такого змісту: «абзацу другого частини першої статті 24-1 Бюджетного кодексу України».

1.7.          У додатку № 2 до законопроекту:

цифри і слова «601110» і «Повернення бюджетних коштів з депозитів» замінити відповідно цифрами і словами «601120» і «Надходження внаслідок продажу/пред’явлення цінних паперів»;

відобразити рядок за кодом 601220 «Придбання цінних паперів» щодо витрат на придбання Міністерством енергетики України цінних паперів відповідно до статті 9 Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки».

1.8.          У додатку № 4 до законопроекту визначити Міністерство енергетики України головним розпорядником коштів державного бюджету за витратами на окремі бюджетні програми, які у законопроекті передбачені Міністерству фінансів України та пов’язані з реалізацією відповідних інвестиційних проектів за рахунок кредитів (позик) від міжнародних фінансових організацій, іноземних фінансових установ: «Підвищення ефективності передачі електроенергії (модернізація підстанцій)» (код 3501620), «Реконструкція трансформаторних підстанцій східної частини України» (код 3501630), «Підвищення надійності постачання електроенергії в Україні» (код 3501640), «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька – Каховська» (код 3501670), «Будівництво ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС – Київська» (код 3501690).

2.        Кабінету Міністрів України при підготовці проекту Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік до другого читання:

2.1.          Розглянути можливість визначення у статті 1 законопроекту оборотного залишку коштів державного бюджету на 2022 рік в абсолютній величині.

2.2.          Опрацювати питання щодо уточнення редакції частини другої статті 4 законопроекту в частині можливості здійснення перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету між бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету, пов’язаними з реалізацією інвестиційних проектів за рахунок кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій, без зміни граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, визначених законопроектом.

2.3.          Розглянути можливість збільшення доходів проекту державного бюджету на 2022 рік з урахуванням стану розгляду і прийняття Верховною Радою України відповідних законопроектів (насамперед законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень за реєстр. № 5600).

2.4.          Розглянути можливість збільшення доходів загального фонду проекту державного бюджету на 2022 рік з урахуванням очікуваного виконання доходів державного бюджету у 2021 році, прогнозного зростання економіки та вжиття заходів щодо покращення адміністрування податків і зборів (насамперед щодо погашення податкового боргу платників податків перед бюджетом, зниження рівня тіньової економіки, включаючи руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, запобігання та протидію контрабанді, запобігання незаконному відшкодуванню податку на додану вартість та відмиванню коштів через офшорні зони), зокрема:

2.4.1.            за кодом 11010000 «Податок та збір на доходи фізичних осіб»;

2.4.2.            за кодом 11020000 «Податок на прибуток підприємств»;

2.4.3.            за кодом 13030800 «Рентна плата за користування надрами для видобування природного газу»;

2.4.4.            за кодом 13031600 «Рентна плата за користування надрами для видобування залізних руд»;

2.4.5.            за кодом 14020000 «Акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції)»;

2.4.6.            за кодом 14030000 «Акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції)»;

2.4.7.            за кодом 14060000 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування»;

2.4.8.            за кодом 14070000 «Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів»;

2.4.9.            за кодом 15010000 «Ввізне мито»;

2.4.10.        за кодом 19010000 «Екологічний податок»;

2.4.11.        за кодом 21010000 «Частина чистого прибутку (доходу) державних або комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до відповідного бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна або комунальна власність».

2.5.          Розглянути можливість збільшення доходів спеціального фонду проекту державного бюджету на 2022 рік (із збільшенням відповідних видатків проекту державного бюджету на 2022 рік):

2.5.1.            кодом 22020000 «Плата за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей»;

2.5.2.            за кодом 25000000 «Власні надходження бюджетних установ».

2.6.          Розглянути можливість збільшення доходів спеціального фонду проекту державного бюджету на 2022 рік, що є джерелами формування державного дорожнього фонду, виходячи з динаміки зазначених надходжень у 2020 і 2021 роках, та відповідно збільшити видатки спеціального фонду державного бюджету в рамках державного дорожнього фонду з розподілом за напрямами і у порядку, визначеними частинами третьою і четвертою статті 24-2 Бюджетного кодексу України.

2.7.          Опрацювати питання щодо цільового спрямування у 2022 році 5 відсотків рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, на будівництво сучасного лісорозсадницького комплексу з вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою.

2.8.          Опрацювати питання щодо створення у складі спеціального фонду державного бюджету на 2022 рік фонду внутрішніх водних шляхів, фонду залізничного транспорту та авіаційного фонду за рахунок джерел, передбачених у пропозиції № 188 у таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту.

2.9.          Опрацювати питання щодо зарахування у 2022 році екологічного податку, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на території Донецької та Луганської областей (крім екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, який зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі), у такій пропорції: до загального фонду державного бюджету – 20 відсотків; до спеціального фонду місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей – 80 відсотків, у тому числі до бюджетів місцевого самоврядування – 25 відсотків, обласних бюджетів – 55 відсотків», а також у зв’язку з цим щодо зменшення доходів загального фонду проекту державного бюджету на 2022 рік за кодом 19010000 «Екологічний податок».

2.10.          Опрацювати питання щодо можливості подальшого підвищення у 2022 році державних соціальних стандартів, насамперед прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, виходячи з фінансових можливостей держави та прогнозного зростання економіки.

2.11.          Розглянути можливість щодо уточнення редакції абзацу шостого статті 7 законопроекту в частині непоширення дії такого положення на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, та орган досудового розслідування, на який відповідно до частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України покладається функція здійснення досудового розслідування корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень, та у зв’язку з цим щодо збільшення видатків проекту державного бюджету на 2022 рік на функціонування таких органів в частині оплати праці відповідних працівників таких органів.

2.12.          Опрацювати питання щодо уточнення редакції статті 21 законопроекту в частині заміни слів «До законодавчого врегулювання питання функціонування Верховної суду України» словами і цифрами «До виконання Верховною Радою України рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020».

2.13.          Розглянути можливість щодо виключення абзацу одинадцятого пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту та у зв’язку з цим щодо збільшення видатків проекту державного бюджету на 2022 рік за бюджетною програмою «Керівництво та управління здійсненням контролю у сфері телебачення і радіомовлення» (код 6441010).

2.14.          Доопрацювати показники видатків проекту державного бюджету на 2022 рік по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України, на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України виходячи з обсягу видатків для сектору безпеки і оборони України (у відсотках від прогнозного валового внутрішнього продукту) на рівні, не меншому від передбаченого у законопроекті, з урахуванням реальних потреб суб’єктів сектору безпеки і оборони, насамперед щодо збільшення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських та інших працівників.

2.15.          Опрацювати питання належного фінансового забезпечення реалізації Указу Президента України від 18 червня 2021 року № 261 «Про заходи підвищення конкурентоспроможності закладів охорони здоров’я та забезпечення додаткових гарантій для медичних працівників», передбачивши збільшення відповідних видатків проекту державного бюджету на 2022 рік (включаючи видатки на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення).

2.16.          Опрацювати питання щодо встановлення нових розмірів допомоги при народженні дитини (50 тис. грн – на першу дитину, 100 тис. грн – на другу дитину, 150 тис. грн – на третю і кожну наступну дитину) та визначитися щодо необхідності збільшення видатків загального фонду проекту державного бюджету на 2022 рік за бюджетною програмою «Виплата деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення» (код 2501030).

2.17.          Визначитися щодо можливості та доцільності збільшення/передбачення видатків проекту державного бюджету на 2022 рік за врахованими частково пропозиціями народних депутатів України та комітетів Верховної Ради України у таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту (виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та за результатами оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах), а саме:

2.17.1.        за бюджетною програмою «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України» (код 0111010);

2.17.2.        за бюджетною програмою «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України» (код 0111020);

2.17.3.        за бюджетною програмою «Висвітлення діяльності Верховної Ради України через засоби телебачення і радіомовлення та фінансова підтримка видання газети «Голос України» (код 0111090);

2.17.4.   за бюджетною програмою «Фінансова підтримка санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення» (код 0301060);

2.17.5.        за бюджетною програмою «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України» (код 0411010);

2.17.6.        за бюджетною програмою «Інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення оперативного реагування органів виконавчої влади» (код 0411130);

2.17.7.        за новою бюджетною програмою «Функціонування інституції з підтримки індустріальних парків» для Секретаріату Кабінету Міністрів України;

2.17.8.        за бюджетною програмою «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» (код 0501020);

2.17.9.        за бюджетною програмою «Виконання рішень судів на користь суддів  та працівників апаратів судів» (код 0501150);

2.17.10.   за бюджетною програмою «Здійснення правосуддя Верховним Судом» (код 0551010);

2.17.11.        за бюджетною програмою «Забезпечення конституційної юрисдикції в Україні» (код 0801010);

2.17.12.        за бюджетною програмою «Здійснення прокурорської діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації працівників органів прокуратури» (код 0901010);

2.17.13.        за бюджетною програмою «Здійснення правосуддя Вищим судом з питань інтелектуальної власності» (код 0951010);

2.17.14.        за бюджетною програмою «Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого суду з питань інтелектуальної власності» (код 0951020);

2.17.15.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері економіки» (код 1201010) в частині видатків на оплату праці;

2.17.16.        за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері економічного розвитку, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності» (код 1201220);

2.17.17.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері експортного контролю (код 1208010);

2.17.18.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» (код 1209010);

2.17.19.        за бюджетною програмою «Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро» (код 1209020);

2.17.20.        за бюджетною програмою «Організація та регулювання діяльності установ в системі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» (код 1209030);

2.17.21.        за новими бюджетними програмами для Міністерства економіки Україна: «Стимулювання розвитку індустріальних парків», «Будівництво об’єктів суміжної інфраструктури, необхідних для індустріальних парків та реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями», «Збільшення статутного капіталу приватного акціонерного товариства «Експортно-кредитне агентство», «Часткова компенсація відсоткових ставок за експортними кредитами», «Поповнення статутного капіталу приватного акціонерного товариства «Національний фонд інвестицій України»;

2.17.22.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері державної політики щодо зовнішніх відносин» (код 1401010);

2.17.23.        за бюджетною програмою «Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ» (код 1401030);

2.17.24.        за бюджетною програмою «Професійне навчання посадових осіб дипломатичної служби та працівників інших державних органів у сфері зовнішніх зносин» (код 1401100);

2.17.25.        за бюджетною програмою «Фінансова підтримка забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, забезпечення діяльності Українського інституту, заходи щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України» (код 1401110);

2.17.26.        за бюджетною програмою «Документування громадян та створення і забезпечення функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем консульської служби» (код 1401130);

2.17.27.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у справах ветеранів» (код 1501010) в частині видатків розвитку для забезпечення належного функціонування та нарощування можливостей інформаційно-телекомунікаційних систем Єдиного державного реєстру ветеранів війни та інших сервісів Міністерства у справах ветеранів України;

2.17.28.        за бюджетною програмою «Фінансова підтримка громадських об’єднань ветеранів на виконання загальнодержавних програм (проектів, заходів), заходи з відвідування військових поховань і військових пам’ятників та з відзначення святкових, пам’ятних та історичних дат» (код 1501030);

2.17.29.        за бюджетною програмою «Заходи із психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації, забезпечення санаторно-курортним лікуванням постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та членів їх сімей (при здійсненні заходів із психологічної реабілітації), членів сімей загиблих (померлих) таких осіб, виготовлення для них бланків посвідчень та нагрудних знаків» (код 1501040);

2.17.30.        за бюджетною програмою «Загальне керівництво та управління у сфері освіти і науки» (код 2201010);

2.17.31.        за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ» (код 2201040), включаючи видатки для Науково-дослідного інституту «Миколаївська астрономічна обсерваторія»;

2.17.32.        за бюджетною програмою «Надання освіти закладами загальної середньої освіти державної форми власності та освітніх послуг державною установою для осіб, які перебувають у закладах охорони здоров’я» (код 2201100);

2.17.33.        за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Національного центру «Мала академія наук України», надання позашкільної освіти державними закладами позашкільної освіти, заходи з позашкільної роботи» (код 2201120);

2.17.34.        за бюджетною програмою «Забезпечення здобуття професійної (професійно-технічної) освіти у закладах освіти соціальної реабілітації та адаптації державної форми власності, методичне забезпечення закладів професійної (професійно-технічної) освіти» (код 2201130);

2.17.35.        за бюджетною програмою «Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти» (код 2201140);

2.17.36.        за бюджетною програмою «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики» (код 2201160);

2.17.37.        за бюджетною програмою «Здійснення методичного та аналітичного забезпечення діяльності закладів освіти» (код 2201170);

2.17.38.        за бюджетною програмою «Пільговий проїзд учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, студентів (курсантів невійськових) закладів фахової передвищої та вищої освіти у залізничному транспорті» (код 2201200);

2.17.39.        за бюджетною програмою «Фізична і спортивна підготовка учнівської та студентської молоді» (код 2201310);

2.17.40.        за бюджетною програмою «Виконання зобов’язань України у сфері міжнародного науково-технічного та освітнього співробітництва, участь у рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій» (код 2201380);

2.17.41.        за бюджетною програмою «Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у закладах вищої освіти» (код 2201390);

2.17.42.        за бюджетною програмою «Підготовка кадрів закладами фахової передвищої освіти» (код 2201420);

2.17.43.        за бюджетною програмою «Здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами» (код 2201470);

2.17.44.        за новими бюджетними програмами для Міністерства освіти і науки України: «Забезпечення шкільних бібліотек навчальною та художньою літературою», «Заходи цифрової трансформації з питань освіти і науки»;

2.17.45.        за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» (код 2211220),

2.17.46.        за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (код 2211260);

2.17.47.        за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету бюджету Харківської міської територіальної громади на закупівлю систем протипожежного захисту для закладів освіти» для Міністерства освіти і науки України (загальнодержавні видатки та кредитування);

2.17.48.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері охорони здоров'я» (код 2301010) в частині видатків на оплату праці;

2.17.49.        за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері охорони здоров'я» (код 2301020);

2.17.50.        за бюджетною програмою «Громадське здоров'я та заходи боротьби з епідеміями»  (код 2301040);

2.17.51.        за бюджетною програмою «Загальнодержавні заклади та заходи у сфері медичної освіти» (код 2301090);

2.17.52.        за бюджетною програмою «Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров'я» (код 2301110);

2.17.53.        за бюджетною програмою «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров'я науково-дослідних установ та  вищих навчальних медичних закладах Міністерства охорони здоров'я України»  (код 2301170);

2.17.54.        за бюджетною програмою «Проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (код 2301270);

2.17.55.        за бюджетною програмою «Створення біокластеру «Біологічна безпека та розвиток біотехнологічних технологій» (код 2301300);

2.17.56.        за бюджетною програмою «Організація і регулювання діяльності установ та окремі заходи у системі охорони здоров'я» (код 2301350);

2.17.57.        за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (код 2301400);

2.17.58.        за бюджетною програмою «Реалізація пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів» (код 2301550);

2.17.59.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері лікарських засобів та контролю за наркотиками» (код 2307010);

2.17.60.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення» (код 2308010);

2.17.61.        за бюджетною програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (код 2308060);

2.17.62.        за новими бюджетними програмами для Міністерства охорони здоров’я України: «Створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку», «Виготовлення проектно-кошторисної документації для створення багатопрофільних лікарень загальнодержавного значення», «Закупівля обладнання та технічних засобів реабілітації (допоміжних технологій) в реабілітаційні заклади, відділення», «Виплата працівникам закладів охорони здоров’я на зміну місця роботи та (або) перекваліфікацію під час формування спроможної мережі госпітальних округів», «Будівництво клініко-симуляційного центру Української медичної стоматологічної академії розташованого за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Шевченка, 23», «Будівництво багатопрофільної лікарні на території житлового масиву «Троєщина» на перетині вулиць Миколи Закревського та Милославської у Деснянському районі м. Києва», «Здійснення державної компенсації шкоди, пов’язаної з ускладненнями, що можуть виникнути після вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2», «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізацію і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я», «Придбання гелікоптерів та іншої спеціальної техніки вітчизняного виробництва»;

2.17.63.        за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я» (код 2311500);

2.17.64.        за новими бюджетними програмами для Міністерства охорони здоров’я України (загальнодержавні видатки та кредитування): «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на забезпечення медичним обладнанням комунальних закладів охорони здоров’я у сільській місцевості», «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення діяльності закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну паліативну допомогу», «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Полтавської області на придбання новітнього високовартісного медичного обладнання для спеціалізованих закладів охорони здоров’я Полтавської області», «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Сумської області на капітальний ремонт частини приміщень з метою встановлення медичного лінійного прискорювача закритого типу з енергією 6 МВ у відділенні променевої терапії комунального неприбуткового підприємства «Сумський обласний клінічний онкологічний диспансер» Сумської обласної ради по вул. Привокзальна, 31 в м. Суми», «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Сумської області на придбання та встановлення лінійного прискорювача для комунального неприбуткового підприємства «Сумський обласний клінічний онкологічний диспансер» Сумської обласної ради по вул. Привокзальна, 31 в м. Суми»;

2.17.65.        за бюджетною програмою «Заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств» (код 2401070);

2.17.66.        за новою бюджетною програмою «Реструктуризація та ліквідація об’єктів підприємств з підземного видобутку залізної руди» для Міністерства енергетики України;

2.17.67.        за новою бюджетною програмою «Реалізація Державної цільової економічної програми енергоефективності» для Міністерства енергетики України (для відповідального виконавця бюджетної програми – Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України);

2.17.68.        за новими бюджетними програмами для Міністерства соціальної політики України: «Погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», «Будівництво та реконструкція об’єктів державного підприємства «Український дитячий центр «Молода гвардія», «Розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які були депортовані з території України», «Виплата застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності Фондом соціального страхування України», а також «Компенсація за пільгові перевезення окремих категорій населення залізничним транспортом» (включаючи надання за цією програмою компенсації за пільгові перевезення дітей віком від 6 до 14 років та визначення акціонерного товариства «Укрзалізниця» одержувачем бюджетних коштів);

2.17.69.        за бюджетною програмою «Підвищення кваліфікації фахівців із соціальної роботи та інших працівників системи соціального захисту» (код 2501060);

2.17.70.        за бюджетною програмою «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною» (код 2501150);

2.17.71.        за бюджетною програмою «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (код 2501200);

2.17.72.        за бюджетною програмою «Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі» (код 2501230);

2.17.73.        за бюджетною програмою «Оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих оздоровчих таборах МДЦ «Артек» і ДЦ «Молода Гвардія» (код 2501450);

2.17.74.        за бюджетною програмою «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» (код 2506080);

2.17.75.        за бюджетною програмою «Реабілітація дітей з інвалідністю» (код 2507100);

2.17.76.        за новою бюджетною програмою «Виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері авіаційної галузі, в тому числі Державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості на 2021-2030 роки» для Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України;

2.17.77.        за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері захисту довкілля та природних ресурсів» (код 2701040);

2.17.78.        за бюджетною програмою «Збереження природно-заповідного фонду» (код 2701160);

2.17.79.        за бюджетною програмою «Здійснення природоохоронних заходів, зокрема з покращення стану довкілля» (код 2701270);

2.17.80.        за бюджетною програмою «Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату» (код 2701530);

2.17.81.        за бюджетною програмою «Розвиток мінерально-сировинної бази» (код 2704020);

2.17.82.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері екологічного контролю» (код 2705010);

2.17.83.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері водного господарства» (код 2707010);

2.17.84.        за бюджетною програмою «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р. Тиса у Закарпатській області» (код 2707070);

2.17.85.        за бюджетною програмою «Першочергове забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням» (код 2707090), включаючи заходи за об’єктами: будівництво Болградського групового водопроводу сільсьгоспводопостачання в Одеській області, будівництво Суворовського групового водопроводу сільсьгоспводопостачання в Одеській області;

2.17.86.        за бюджетною програмою «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення» (код 2708110);

2.17.87.        за бюджетною програмою «Підтримка у безпечному стані  блоків та об'єкта "Укриття" та заходи щодо до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» (код 2708120);

2.17.88.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері лісового господарства» (код 2709010);

2.17.89.        за бюджетною програмою «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» (код 2709060);

2.17.90.        за новою бюджетною програмою «Реконструкція, модернізація та відновлення меліоративних систем» для Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (для відповідального виконавця бюджетної програми – Державного агентства водних ресурсів України), включаючи здійснення відповідних заходів в Одеській області;

2.17.91.        за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності» для Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (загальнодержавні видатки та кредитування);

2.17.92.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері розвитку громад та територій» (код 2751010) в частині видатків на оплату праці;

2.17.93.        за бюджетною програмою «Забезпечення заходів щодо головування України у Стратегії ЄС для Дунайського регіону» (код 2751410);

2.17.94.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду» (код 2759010) в частині видатків на оплату праці;

2.17.95.        за новими бюджетними програмами для Міністерства розвитку громад та територій України: «Впровадження в промислову експлуатацію та розвиток Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», «Поповнення статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Укрсвітлолізинг»;

2.17.96.        за бюджетною програмою «Підтримка розвитку транскордонного співробітництва» (код 2761030);

2.17.97.        за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження» (код 2761350);

2.17.98.        за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів в рамках Програми з відновлення України» (код 2761610);

2.17.99.        за новими бюджетними програмами для Міністерства розвитку громад та територій України (загальнодержавні видатки та кредитування): «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи водопостачання в сільській місцевості», «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток комунальної інфраструктури, у тому числі на придбання комунальної техніки», «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення центрів креативної економіки», «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення інфраструктури безпеки життєдіяльності населення в територіальних громадах», «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення інфраструктури індустріальних парків», «Субвенція з державного бюджету бюджету Чорноморської міської територіальної громади Одеської області для здійснення протизсувних заходів у прибережній зоні в районі 9-го мікрорайону», «Субвенція з державного бюджету бюджету Золотопотіцької селищної територіальної громади Тернопільської області на будівництво загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів в с. Космирин», «Субвенція з державного бюджету бюджету Дніпровської міської територіальної громади на реалізацію проекту «Відновлення гідрологічного режиму природних водойм на території парку Кирилівка у м. Дніпрі»;

2.17.100.        за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (код 2801580);

2.17.101.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері геодезії, картографії та кадастру» (код 2803010);

2.17.102.        за бюджетною програмою «Проведення земельної реформи» (код 2803020);

2.17.103.        за бюджетною програмою «Загальнодержавні топографо-геодезичні та картографічні роботи, демаркація та делімітація державного кордону» (код 2803030);

2.17.104.        за новою бюджетною програмою «Селекція в рибному господарстві та відтворення водних біоресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні» для Міністерства аграрної політики та продовольства України (для відповідального виконавця бюджетної програми – Державного агентства меліорації та рибного господарства України);

2.17.105.        за бюджетною програмою «Загальне керівництво та управління у сфері інфраструктури» (код 3101010);

2.17.106.        за бюджетною програмою «Оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів та модернізація залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень» (код 3101270);

2.17.107.        за бюджетною програмою «Фінансове забезпечення заходів з розвитку аеропортної інфраструктури» (код 3101290);

2.17.108.        за бюджетною програмою «Проектування та виконання робіт з відновлення залізничної колії європейського зразка шириною 1435 мм від станції Чоп до станції Ужгород з доведенням до перону залізничного вокзалу Ужгород» (код 3101300), доповнивши її найменування такими словами «залізничного сполучення на ділянці Хирів – Старжава – державний кордон «Смільниця» та ремонт залізничної станції Хирів»;

2.17.109.        за бюджетною програмою «Забезпечення, організація та виконання літерних авіаційних рейсів повітряними суднами» (код 3101310);

2.17.110.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сферах морського та річкового транспорту» (код 3103010);

2.17.111.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері розвитку туризму» (код 3106010);

2.17.112.        за бюджетною програмою «Розкриття туристичного потенціалу України» (код 3106020);

2.17.113.        за бюджетною програмою «Організаційне забезпечення реалізації інфраструктурних проектів» (код 3107010);

2.17.114.        за бюджетною програмою «Здійснення державного контролю з питань безпеки на транспорті» (код 3109010);

2.17.115.        за новими бюджетними програмами для Міністерства інфраструктури України: «Поповнення статутного капіталу Міжнародного аеропорту «Бориспіль», «Будівництво залізично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній ділянці Київ-Московський – Дарниця», «Оновлення парку вантажних електричних локомотивів акціонерного товариства «Українська залізниця», «Технічний (будівельний) аудит деяких інфраструктурних проектів, здійснених в рамках проведення чемпіонату Європи 2012 року», «Відшкодування державному підприємству «Фінансування інфраструктурних проектів» витрат, пов’язаних з погашенням боргових зобов’язань (з урахуванням витрат на закупівлю іноземної валюти, здійснення міжнародного переказу) за запозиченням, залученим під державні гарантії для виконання Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу», «Погашення кредиторської заборгованості, яка виникла в рамках чемпіонату Європи 2012 року», «Формування/поповнення статутного капіталу суб’єкта господарювання, що здійснює функцію національного авіаперевізника», «Державна підтримка суднобудівної промисловості», а також «Здійснення заходів щодо підтримки впровадження транспортної стратегії України» (за рахунок залишку коштів секторальної бюджетної підтримки Європейського Союзу);

2.17.116.        за новими бюджетними програмами для Міністерства інфраструктури України (загальнодержавні видатки та кредитування): «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту об’єктів інфраструктури, що розміщена у населених пунктах за межами територій морських портів», «Субвенція з державного бюджету бюджету Миколаївської міської територіальної громади на придбання нових трамваїв»;

2.17.117.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг» (код 3111010);

2.17.118.        за новими бюджетними програмами для Державного агентства автомобільних доріг України: «Будівництво та експлуатація Великої кільцевої автомобільної дороги навколо міста Києва», «Будівництво автомобільної дороги М-22 Полтава – Олександрія на ділянці обходу м. Кременчук з мостовим переходом через р. Дніпро»;

2.17.119.        за бюджетною програмою «Здійснення заходів державної політики з питань молоді та державна підтримка молодіжних та дитячих громадських організацій» (код 3401070);

2.17.120.        за бюджетною програмою «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» (код 3401220);

2.17.121.        за бюджетною програмою «Фінансова підтримка громадських об’єднань фізкультурно-спортивного спрямування» (код 3401280);

2.17.122.        за новими бюджетними програмами для Міністерства молоді та спорту України (загальнодержавні видатки та кредитування): «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт спортивного ядра стадіонів», «Субвенція з державного бюджету бюджету Поляницької сільської територіальної громади на будівництво сучасного біатлонного комплексу в с. Поляниця Надвірнянського району Івано-Франківської області»;

2.17.123.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері митної політики» (код 3506010);

2.17.124.        за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Дніпра на завершення будівництва метрополітену у м. Дніпрі» (код 3511670);

2.17.125.        за новою бюджетною програмою «Субвенцію з державного бюджету обласному бюджету Закарпатської області на регулювання русла річки Хустець на ділянці від залізничного мосту до вул. І. Франка у м. Хуст» для Міністерства фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування);

2.17.126.        за бюджетною програмою «Надання освіти закладами загальної середньої та позашкільної освіти державної форми власності, методичне забезпечення діяльності закладів освіти» (код 3801050);

2.17.127.        за бюджетною програмою «Здійснення культурно-мистецьких заходів національними творчими спілками та Всеукраїнським товариством «Просвіта» (код 3801100);

2.17.128.        за бюджетною програмою «Підготовка кадрів для сфери культури і мистецтва закладами фахової передвищої та вищої освіти» (код 3801160);

2.17.129.        за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Українського інституту книги, підтримка книговидавничої справи та популяризація української літератури у світі» (код 3801560);

2.17.130.        за бюджетною програмою «Здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері» (код 3802390);

2.17.131.        за бюджетною програмою «Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини» (код 5991010);

2.17.132.        за бюджетною програмою «Заходи з реалізації національного превентивного механізму» (код 5991020);

2.17.133.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері конкурентної політики, контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції» (код 6011010);

2.17.134.        за бюджетною програмою «Керівництво та функціональне управління у сфері державної служби» (код 6121010);

2.17.135.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері космічної діяльності» (код 6381010) в частині видатків на оплату праці;

2.17.136.        за бюджетною програмою «Виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері космічної галузі, в тому числі загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України» (код 6381020);

2.17.137.        за бюджетною програмою «Управління та випробування космічних засобів» (код 6381050);

2.17.138.        за новими бюджетними програмами для Державного космічного агентства України: «Утилізація рідкого ракетного палива та його зберігання», «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державного космічного агентства»;

2.17.139.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері економічної безпеки» (код 6491010);

2.17.140.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері контролю за виконанням державного бюджету» (код 6511010);

2.17.141.        за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ Національної академії наук України» (код 6541030);

2.17.142.        за бюджетною програмою «Медичне обслуговування працівників Національної академії наук України» (код 6541100);

2.17.143.        за бюджетною програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» (код 6541230);

2.17.144.        за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері освіти, педагогіки і психології» (код 6551030);

2.17.145.        за бюджетною програмою «Підготовка кадрів та підвищення кваліфікації керівних кадрів і спеціалістів у сфері освіти закладами вищої освіти» (код 6551060);

2.17.146.        за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері профілактики і лікування хвороб людини» (код 6561040);

2.17.147.        за бюджетною програмою «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій, спеціалізована консультативно-поліклінічна допомога, що надається науково-дослідними установами Національної академії медичних наук України» (код 6561060);

2.17.148.        за бюджетною програмою «Впровадження та реалізація нового механізму фінансового забезпечення надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги у окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук України» (код 6561160);

2.17.149.        за новими бюджетними програмами для Національної академії медичних наук України: «Придбання медичного обладнання, необхідного для діагностики генетично обумовлених захворювань серцево-судинної системи, в тому числі діагностики коронавірусної інфекції COVID-19, для Державної установи «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска», «Створення сучасної ІТ інфраструктури у ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України»;

2.17.150.        за бюджетною програмою «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії мистецтв України» (код 6571020);

2.17.151.        за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері мистецтвознавства» (код 6571030);

2.17.152.        за бюджетною програмою «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії правових наук України» (код 6581020);

2.17.153.        за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері законодавства і права» (код 6581040);

2.17.154.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері державного майна» (код 6611010) в частині видатків на оплату праці.

2.18.          Опрацювати питання щодо доповнення найменування бюджетної програми «Оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку вищої категорії, які розташовані в гірських районах (районах, в яких розташовані населені пункти, віднесені до категорії гірських)» (код 2501350) словами «на узбережжі Чорного та Азовського морів».

2.19.          Розглянути можливість збільшення на 2022 рік частки податку на доходи фізичних осіб, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, в рамках виконання Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 рр.

2.20.          Уточнити у законопроекті розподіл обсягу міжбюджетних трансфертів (базової та реверсної дотації) між місцевими бюджетами, враховуючи зміни чисельності населення територіальних громад, зміни у місцезнаходженні суб’єктів господарювання – платників податків та обсягів сплачених податків (податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб), підтверджених органами стягнення, відповідно до статті 100 Бюджетного кодексу України (з внесенням відповідних змін до додатка № 5 до законопроекту).

2.21.          Уточнити у законопроекті розподіл освітньої субвенції між місцевими бюджетами з урахуванням зміни параметрів, що застосовуються при її розрахунку, розглянувши можливість збільшення обсягу такої субвенції (з внесенням відповідних змін до додатків № 3 та № 5 до законопроекту).

2.22.          Додатково опрацювати відхилені пропозиції народних депутатів України та комітетів Верховної Ради України у таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту.

Голосували: «за» – 24, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1.

Голова Комітету                                                                 Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль