Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №158 від 22 червня 2023 року

 

 

11  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 34 народні депутати України.

Відсутні:

Члени Комітету: Гончаренко О.О., Забуранна Л.В.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра фінансів України;

Шкураков В.О. – перший заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України;

Козловська Н.В. – заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України;

Кузькін Є.Ю. – в. о. Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України;

Прокудін О.С. – голова Херсонської обласної військової адміністрації;

Невідомий В.І. – член Рахункової палати.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 22 червня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості (реєстр. № 9346 від 30.05.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний законопроект за реєстр. № 9346-1 від 15.06.2023, поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Кузбитом Ю.М. і Копанчук О.Є.

2. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо використання коштів державного фонду регіонального розвитку (реєстр. № 9165) /додатковий розгляд/.

3. Про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії:

1) Херсонській обласній державній адміністрації (для Херсонської обласної військової адміністрації) (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 609);

2) Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію збройної агресії (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 534-р);

3) Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 № 617).

4. Про результати проведених заходів конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати.

5. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

1. СЛУХАЛИ:

Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості (реєстр. № 9346 від 30.05.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний законопроект за реєстр. № 9346-1 від 15.06.2023, поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Кузбитом Ю.М. і Копанчук О.Є.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості за реєстр. № 9346 від 30.05.2023 /далі – законопроект № 9346/.

Законопроектом № 9346 шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ пропонується:

1) передбачити обов’язковість наявності експертного висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ про підтримку законопроекту про внесення змін до закону про державний бюджет (який, зокрема, містить інформацію щодо можливостей фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді та на середньостроковий період) для можливості розгляду у Верховній Раді України такого законопроекту /підпункти 1 і 2 пункту 3 розділу І законопроекту № 9346 – щодо доповнення частин третьої і четвертої статті 52 Кодексу/;

2) відновити застосування частини першої статті 52 Кодексу (якою визначені умови внесення змін до закону про державний бюджет), крім випадку внесення змін щодо бюджетних призначень головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони, в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації /абзаци 4 і 5 підпункту 2 пункту 4 розділу І законопроекту № 9346 – щодо викладу в новій редакції абзацу 12 підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу/;

3) відновити з 1 січня 2024 року середньострокове бюджетне планування шляхом складання і схвалення Бюджетної декларації /абзац 3 підпункту 2 пункту 4 розділу І законопроекту № 9346 – щодо виключення абзацу 11 підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу (про незастосування статті 33 і пов’язаних з нею норм Кодексу щодо Бюджетної декларації в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації)/;

4) відновити з 1 січня 2024 року розробку Мінфіном і затвердження Кабінетом Міністрів України щорічно, не пізніше 1 червня року, що передує плановому, Стратегії управління державним боргом на середньостроковий період, яка формується з урахуванням показників, визначених Бюджетною декларацією та законом про державний бюджет /абзац 2 підпункту 2 пункту 4 розділу І законопроекту № 9346 – щодо виключення абзацу 4 підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу (про незастосування частини десятої статті 16 Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації)/. При цьому пропонується встановити, що у 2023 році, як виняток з положень частини десятої статті 16 Кодексу, Мінфін розробляє Стратегію управління державним боргом на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період та з урахуванням показників, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» /далі – Закон-2023/ і законопроектом про державний бюджет на 2024 рік, та подає Кабінету Міністрів України до 25 вересня 2023 року /підпункт 3 пункту 4 розділу І законопроекту № 9346 – щодо доповнення розділу VI Кодексу новим пунктом 22-8/;

5) установити, що у 2023-2028 роках, як виняток з положень абзацу 2 частини першої статті 18 Кодексу, граничний обсяг надання державних гарантій, які надаються на підставі: рішень Кабінету Міністрів України – не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету; міжнародних договорів України – визначається законом про державний бюджет /підпункт 5 пункту 4 розділу І законопроекту № 9346 – щодо доповнення розділу VI Кодексу новим пунктом 57/. При цьому пропонується відновити дію передбачених частиною першою статті 18 Кодексу вимог щодо визначення законом про державний бюджет граничних обсягів гарантованого державою боргу і надання державних гарантій та щодо обмеження граничного обсягу надання державних гарантій не вище 3% планових доходів загального фонду державного бюджету /пункт 2 розділу ІІ законопроекту № 9346 – щодо викладу у новій редакції абзацу 4 пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону-2023 (про зупинення на 2023 рік дії окремих норм статті 18 Кодексу)/;

6) установити, що, як виняток з положень статей 16, 23, 30 Кодексу, видатки на виплати за державними деривативами, а також видатки, пов’язані із здійсненням правочинів з державними деривативами, можуть бути здійснені в межах бюджетних призначень на обслуговування державного боргу за рішенням Кабінету Міністрів України /підпункт 4 пункту 4 розділу І законопроекту № 9346 – щодо доповнення абзацу 3 пункту 35 розділу VI Кодексу/;

7) уточнити, що залучення до загального фонду державного бюджету грантів на бюджетну підтримку від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій здійснюється «у тому числі за досягнення індикаторів результативності» /пункт 2 і підпункт 1 пункту 4 розділу І законопроекту № 9346 – щодо доповнення пункту 57-2 частини другої статті 29 і першого речення пункту 3-8 розділу VI Кодексу/, а також вилучити виключне повноваження Міністра фінансів України щодо здійснення саме ним на період дії воєнного стану в Україні залучення до державного бюджету грантів на бюджетну підтримку (крім програм бюджетної підтримки ЄС) та позик від іноземних держав, ЄС, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на підставі міжнародних договорів України за рішенням Кабінету Міністрів України /підпункт 1 пункту 4 розділу І законопроекту № 9346 – щодо змін до першого речення пункту 3-8 розділу VI Кодексу/;

8) уточнити виклад умови договору з суб’єктом господарювання про надання державної гарантії або про надання кредиту, залученого державою, щодо надання права гаранту або державі як кредитору «ініціювання дебетового переказу коштів із поточних/депозитних рахунків» (замість «на договірне списання банком коштів з рахунків») суб’єкта господарювання на користь гаранта або кредитора /підпункти 1 і 2 пункту 1 розділу І законопроекту № 9346 – щодо змін до абзацу 10 частини третьої і абзацу 8 частини восьмої статті 17 Кодексу/.

У пояснювальній записці до законопроекту № 9346 вказано, що:

законопроект № 9346 розроблено відповідно до проекту Листа про наміри Уряду України і Національного банку України до Міжнародного валютного фонду /далі – МВФ/ та проекту Меморандуму про економічну та фінансову політику (схвалених розпорядженням КМУ від 24.03.2023 № 242-р) та доручення Прем’єр-міністра України від 07.04.2023 № 10489/1/1-23 щодо підготовки ключових законопроектів на виконання Меморандуму про економічну та фінансову політику Уряду України і Національного банку України від 24.03.2023 в рамках підтриманої МВФ нової чотирирічної Програми розширеного фінансування для України /далі – Меморандум/;

метою прийняття законопроекту № 9346 є виконання зобов’язань Уряду, визначених Меморандумом, щодо відновлення і посилення окремих норм Кодексу для забезпечення передбачуваності бюджетної політики, збалансованості бюджету та посилення боргової стійкості;

реалізація закону (йдеться про законопроект № 9346 після його прийняття) не потребує додаткових коштів з державного чи місцевих бюджетів, водночас сприятиме залученню Україною кредиту від МВФ на суму понад 15 млрд дол. США в рамках відповідної Програми розширеного фінансування, а також мобілізації масштабного пільгового фінансування від міжнародних донорів і партнерів України.

ІІ. До Комітету надійшов альтернативний до законопроекту № 9346 законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості за реєстр. № 9346-1 від 15.06.2023 /далі – законопроект № 9346-1/.

На відміну від законопроекту № 9346 законопроектом № 9346-1 не передбачено внесення змін до Закону-2023, зважаючи  на порядок внесення змін до закону про державний бюджет, визначений частиною другою статті 160 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ та частиною першою статті 52 Кодексу (як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту № 9346-1).

Інші положення законопроектів № 9346 і № 9346-1 є ідентичними.

ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроектів № 9346 і № 9346-1, опрацювання експертних висновків до них.

Хоча законопроект № 9346 безпосередньо не включений до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік (затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2910-IX), він пов’язаний з реалізацією пункту 40 цього Плану, в якому йдеться про законопроекти про внесення змін до Кодексу щодо «унормування питань, пов’язаних з реалізацією прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку, залежно від стану впровадження запланованих цілей у різних сферах суспільного життя та необхідності регулювання їх фінансового забезпечення, законодавчі зміни щодо яких можуть бути ініційовані Урядом», на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/.

Спочатку відповідно до статей 93 і 96 Регламенту необхідно розглянути питання щодо включення законопроектів № 9346 і № 9346-1 до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроектів № 9346 і № 9346-1 у першому читанні.

Комітет на своєму засіданні 08.06.2023 (протокол № 157) за підсумками попереднього розгляду законопроекту № 9346 рекомендував Верховній Раді України законопроект № 9346 включити до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України, а також визначити невідкладним та скоротити строки внесення альтернативних законопроектів до початку розгляду Верховною Радою України цього питання. Однак таке питання на засіданні Верховної Радою України 10.06.2023 не розглядалося.

Статтею 110 Регламенту визначено особливості розгляду альтернативних законопроектів, зокрема: альтернативні законопроекти розглядаються, як правило, в порядку черговості їх внесення; при розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може рекомендувати Верховній Раді України взяти за основу один із них або підготувати інший законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради України народними депутатами – членами цього комітету; Верховна Рада України розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом.

Зважаючи, що розробником законопроекту № 9346 в Уряді є Мінфін (про що свідчать супровідні матеріали до нього), немає необхідності в отриманні окремого висновку Мінфіну до законопроекту № 9346.

Мінфін у своєму висновку до законопроекту № 9346-1 (лист від 19.06.2023 № 04330-02-2/16780, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) зазначає, що його реалізація у разі прийняття не потребує додаткових коштів з державного чи місцевих бюджетів та Мінфін підтримує законопроект № 9346-1.

ГНЕУ у своїх висновках до законопроекту № 9346 (лист від 05.06.2023 № 16/03-2023/121080 (1209269), копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) і до законопроекту № 9346-1 (лист від 20.06.2023 № 16/03-2023/133487 (1231771), копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) вважає за доцільне висловити окремі зауваження щодо законопроектів № 9346 і № 9346-1.

Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики у своєму висновку до законопроекту № 9346 (лист від 09.06.2023 № 04-12/17-2023/124308 (1212820), копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) зазначає, що законопроект № 9346 не відповідає вимогам антикорупційного законодавства в частині запропонованих змін до частин третьої і четвертої статті 52 Кодексу.

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу у своєму висновку до законопроекту № 9346 (лист від 09.06.2023 № 04-20/10-2023/124656 (1212536), копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) зазначає, що положення законопроекту № 9346 регулюються національним законодавством країн-членів Європейського Союзу та не підпадають під дію міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції.

На час розгляду у Комітеті даного питання від комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики і з питань інтеграції України до Європейського Союзу не надійшли висновки до законопроекту № 9346-1.

ІV. У Комітеті в рамках відведеного часу опрацьовано законопроекти № 9346 і № 9346-1, проаналізовано отримані експертні висновки до них та звернуто увагу на таке.

1. Запропоновані законопроектами № 9346 і № 9346-1 зміни до частин третьої і четвертої статті 52 Кодексу та часткове відновлення застосування частини першої цієї статті пов’язані з виконанням Меморандуму (параграф 21, структурний маяк № 2), де йдеться про подання до Парламенту законопроекту з метою відновлення і посилення статті 52 Кодексу, щоб обмежити внесення змін до закону про державний бюджет.

Як зазначено у пояснювальних записках до законопроектів № 9346 і № 9346-1, запропоновані зміни до статті 52 Кодексу передбачені для посилення ролі Мінфіну як органу, відповідального за збалансованість і обґрунтованість показників бюджету при внесенні змін до закону про державний бюджет.

Така роль Мінфіну виходить з його повноважень у процесі виконання державного бюджету, визначених Кодексом (внесення змін до закону про державний бюджет належить до стадії виконання бюджету), зокрема статтею 42 (згідно з якою Мінфін здійснює загальну організацію та управління виконанням державного бюджету, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету) та статтею 111 (згідно з якою Мінфін здійснює контроль за дотримання бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу).

Разом з тим, на думку ГНЕУ, пропозиція оновлених частин третьої і четвертої статті 52 Кодексу (згідно з якою законопроект про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну про підтримку такого законопроекту) виглядає дискусійною, оскільки створює передумови для обмеження Парламенту у розгляді відповідного законопроекту (зокрема, у разі надання Мінфіном негативного висновку, у т.ч. й у випадку, коли відповідна законодавча пропозиція є збалансованою, містить належне фінансово-економічне обґрунтування тощо).

Поряд з тим, Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики вважає, що така пропозиція містить корупціогенні фактори, зважаючи, що умова розгляду законопроекту про внесення змін до закону про державний бюджет виключно за наявності висновку Мінфіну про його підтримку обмежує як право законодавчої ініціативи народних депутатів України (стаття 93 Конституції України), так і визначені статтею 85 Конституції України повноваження Верховної Ради України щодо прийняття законів, затвердження державного бюджету та внесення змін до нього, які не містять таких винятків.

Реалізація такої пропозиції безпосередньо впливає на застосування спеціальних регламентних процедур, встановлених главою 27 «Затвердження Державного бюджету України і контроль за його виконанням» Регламенту, насамперед щодо порядку внесення змін до закону про державний бюджет. Зокрема згідно з частиною третьою статті 160 Регламенту внесення змін до закону про державний бюджет здійснюється за процедурою, визначеною розділом IV Регламенту, з урахуванням особливостей, визначених у цій статті. Однак у цій статті не передбачено особливостей, спрямованих на дотримання норм частин третьої і четвертої статті 52 Кодексу при  розгляді відповідних законопроектів. Тому необхідно опрацювати питання щодо доцільності одночасного внесення системно пов’язаних змін до Регламенту для узгодження правових норм.

Також потребує уточнення запропоноване доповнення, згідно з яким експертний висновок Мінфіну містить інформацію щодо можливостей фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді та на середньостроковий період, оскільки: не зазначено, про фінансове забезпечення чого йдеться; не зрозуміло, чи таку інформацію будуть містити висновки Мінфіну до всіх законопроектів про внесення змін до закону про державний бюджет або лише до законопроектів, які Мінфіном підтримуються; по-різному може трактуватися відповідне положення у випадку, якщо висновок Мінфіну про підтримку законопроекту не міститиме зазначену інформацію.

Передбачені законопроектами № 9346 і № 9346-1 зміни щодо незастосування частини першої статті  52 Кодексу в умовах воєнного стану лише у разі внесення змін щодо бюджетних призначень головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони, видається логічним і обґрунтованим виходячи з заходів правового режиму воєнного стану та повноважень відповідних державних органів у такий період. Згідно з частиною другою статті 12 Закону України «Про національну безпеку України» до складу сектору безпеки і оборони входять: Міністерство оборони України, Збройні Сили України, Державна спеціальна служба транспорту, Міністерство внутрішніх справ України, Національна гвардія України, Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Державна міграційна служба України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки України, Антитерористичний центр при Службі безпеки України, Служба судової охорони, Управління державної охорони України, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України, розвідувальні органи України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику.

2. Запропоноване законопроектами № 9346 і № 9346-1 відновлення з 2024 року складання та схвалення Бюджетної декларації (документа середньострокового бюджетного планування, що визначає засади бюджетної політики і показники державного бюджету на середньостроковий період та є основою для складання проекту державного бюджету і прогнозів місцевих бюджетів) спричинено передусім необхідністю виконання Меморандуму (параграф 23, структурний маяк № 5), де йдеться про подання до Парламенту законопроекту, який скасує з січня 2024 р. норму про призупинення підготовки Бюджетної декларації, та про представлення у проекті державного бюджету на 2024 рік (кінець вересня 2023 р.) прогнозу Бюджетної декларації за основними категоріями доходів і витрат та джерел фінансування дефіциту на 2025-2026 роки.

Варто відмітити, що починаючи з 2019 р. (часу набрання чинності нормами Кодексу щодо запровадження середньострокового бюджетного планування у вигляді Бюджетної декларації /згідно із законом від 06.12.2018 № 2646-VIII/) тільки у 2021 р. Кабінет Міністрів України подав на розгляд Верховної Раді України Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки (схвалену постановою КМУ від 31.05.2021 № 548), за результатами розгляду якої Верховна Рада України схвалила свої рекомендації щодо бюджетної політики (постанова Верховної Ради України від 15.07.2021 № 1652-IX). При цьому стаття 33 Кодексу не застосовувалася: у 2020 р. – згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (спрямованого на забезпечення заходів із запобігання негативних наслідків поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2), а у 2022 р. – згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу (у зв’язку з введенням з 24.02.2022 воєнного стану в Україні внаслідок повномасштабної російської збройної агресії).

3. Передбачене законопроектами № 9346 і № 9346-1 відновлення розробки Стратегії управління державним боргом на середньостроковий період теж певним чином пов’язано з виконанням Меморандуму (параграф 30, структурний маяк № 4), де йдеться про оновлення та публікацію у кінці вересня 2023 р. такої Стратегії з метою її узгодження з цілями підтриманої МВФ Програми розширеного фінансування для України (щодо збільшення чистого внутрішнього фінансування державного бюджету за рахунок ОВДП протягом дії цієї Програми).

При цьому законопроектами № 9346 і № 9346-1 пропонується відновити застосування частини десятої статті 16 Кодексу з 01.01.2024, оскільки у 2023 р., в умовах воєнного стану, не застосовується норма щодо складання Бюджетної декларації (яка має враховуватися при формуванні такої Стратегії) та вже минули строки розробки і затвердження такої Стратегії (не пізніше 1 червня року, що передує плановому). Водночас, у новому пункті 22-8 розділу VI Кодексу пропонуються особливості формування у п.р. такої Стратегії, включаючи її розробку та подання Кабінету Міністрів України до 25.09.2023, але не передбачено схвалення Урядом такого документу (з відповідним строком), тобто це питання залишається неврегульованим, на що ГНЕУ теж звертає увагу та зауважує, що у разі його невирішення виникає питання щодо значення такого документу як такого.

Слід зазначити, що у Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2021-2024 роки, затвердженій постановою КМУ від 09.12.2021 № 1291 (що на даний час є останнім прийнятим урядовим документом з цього питання), передбачено зниження показника державного боргу: на кінець 2021 р. – до 56,9% ВВП, на кінець 2022 р. – до 50,8% ВВП, на кінець 2023 р. – до 48,5% ВВП, на кінець 2024 р. – до 47% ВВП.

Згідно із звітними даними державний борг на 31.12.2021 становив 2.362,7 млрд грн (або 43,3% ВВП), на 31.12.2022 – 3.715,1 млрд грн (або 71,6% ВВП). Загалом державний борг за 2022 р. зріс на 57,2% і став найбільшим за всі роки відносно ВВП, такий приріст спричинено передусім перевищенням надходжень від державних запозичень (вдвічі більших, ніж у 2021 р.) над витратами на погашення боргових зобов’язань. На даний час державний борг продовжує зростати: за січень-квітень п.р. зріс на 13,3% і на 30.04.2023 становив 4.208,3 млрд грн при встановленому статтею 5 Закону-2023 граничному обсязі на 31.12.2023 у сумі 6.197,1 млрд грн. Таким чином, за останній рік, починаючи з введення воєнного стану, значно погіршилися показники боргової безпеки (включаючи співвідношення дефіциту державного бюджету і державного боргу до ВВП), що потребує формування комплексного бачення управління державним боргом і його поступового зменшення у середньостроковій перспективі з метою зниження боргового навантаження на державний бюджет, відтак відновлення законодавчих вимог щодо розробки Стратегії управління державним боргом наразі є дуже актуальним.

4. Запропоновані законопроектами № 9346 і № 9346-1 новий пункт 57 розділу VI Кодексу та законопроектом № 9346 зміна до пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону-2023 щодо обмеження надання державних гарантій також передбачені з метою виконання Меморандуму (параграфи 12 і 24, структурний маяк № 7), де йдеться про суворе обмеження надання державних гарантій, надання достатнього простору для сприяння отримання гарантій на підтримку позик від міжнародних фінансових організацій, інших партнерів для забезпечення інвестицій на потреби критичної інфраструктури та відповідно подання до Парламенту законопроекту, який відновить дію статей Кодексу, якими встановлюються ліміти на надання державних гарантій з чіткими критеріями для такого надання.

Законопроектами № 9346 і № 9346-1 передбачається, що дотримання вимоги щодо граничного обсягу надання державних гарантій, визначеної абзацом другим частини першої статті 18 Кодексу (не більше 3% планових доходів загального фонду державного бюджету), має відбутися починаючи з 2029 р., а у 2023-2028 роках така гранична величина стосуватиметься лише граничного обсягу державних гарантій, які надаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, при цьому граничний обсяг державних гарантій, які надаються на підставі міжнародних договорів України, визначатиметься законом про державний бюджет, тобто загальний граничний обсяг надання державних гарантій може бути більшим.

Згідно із звітними даними у 2021 р. державні гарантії надано у сумі 74,2 млрд грн (або 6,8% фактичних доходів загального фонду державного бюджету) при визначеному граничному обсязі 88,7 млрд грн, гарантований державою борг на 31.12.2021 становив 309,3 млрд грн (або 5,7% ВВП) при визначеному граничному обсязі 350,5 млрд грн, у 2022 р. державні гарантії надано у сумі 47,1 млрд грн (або 3,2% фактичних доходів загального фонду державного бюджету), гарантований державою борг на 31.12.2022 становив 357,7 млрд грн (або 6,9% ВВП), при цьому на 2022 р. і на 2023 р. не визначено граничних обсягів надання державних гарантій та гарантованого державою боргу.

Загалом передбачене законопроектами № 9346 і № 9346-1 відновлення вимог щодо визначення у законі про державний бюджет граничних обсягів надання державних гарантій і гарантованого державою боргу та встановлення лімітів щодо державних гарантій має позитивно вплинути на забезпечення боргової стійкості і контролю за гарантованими зобов’язаннями держави.

Запропонованою законопроектом № 9346 зміною до Закону-2023 передбачається відновити дію абзацу першого частини першої статті 18 Кодексу щодо визначення законом про державний бюджет граничних обсягів гарантованого державою боргу і надання державних гарантій, відтак для виконання такої норми належало б одночасно передбачити відповідні зміни до статей 5 і 6 Закону-2023 (щодо безпосереднього визначення таких граничних обсягів на 2023 р. у цих статтях), щоб уникнути неузгодженості цих статей після прийняття законопроекту № 9346.

Однак включення до законопроекту № 9346 вищезгаданої зміни до Закону-2023 (пункт 2 розділу ІІ) поряд із змінами до Кодексу (розділ І) не узгоджується з порядком внесення змін до закону про державний бюджет, визначеним частиною другою статті 160 Регламенту (згідно з якою внесення змін до закону про державний бюджет, які безпосередньо передбачають внесення змін до інших законодавчих актів України, не допускається, у такому разі спочатку вносяться зміни до відповідного закону і лише після того розглядаються пропозиції про зміни до закону про державний бюджет відповідно до положень Кодексу та Регламенту) та частиною першою статті 52 Кодексу (згідно з якою зміни до закону про державний бюджет можуть вноситися виключно законами про внесення змін до закону про державний бюджет). Саме необхідність дотримання таких вимог спричинила подання законопроекту № 9346-1 (альтернативного до законопроекту № 9346), в якому не міститься відповідна зміна до Закону-2023.

5. Запропонованою законопроектами № 9346 і № 9346-1 зміною до пункту 35 розділу VI Кодексу врегульовується можливість здійснення за рішенням Кабінету Міністрів України видатків на виплати за державними деривативами та видатків, пов’язаних із здійсненням правочинів з державними деривативами, в межах бюджетних призначень на обслуговування державного боргу.

У Законі-2023 не передбачено видатків на виплати за державними деривативами, оскільки відповідно до пункту 35 розділу VI Кодексу та рішення Уряду (постанова КМУ від 19.07.2022 № 906) у 2022 р. здійснено правочин з державними деривативами, згідно з яким виплату за державними деривативами, яку належало сплатити до 31.05.2023, відстрочено до 01.08.2024. Водночас, статтею 18 Закону-2023 надано право Мінфіну здійснювати правочини з державними деривативами за рахунок здійснення понадпланових державних запозичень з визначенням Кабінетом Міністрів України умов таких правочинів та відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу.

Отже, за необхідності здійснення у п.р. правочину з державними деривативами відповідне положення законопроектів № 9346 і № 9346-1 дасть право провести таку операцію в межах видатків на обслуговування державного боргу, тобто без додаткового боргового навантаження на державний бюджет (яке б було у випадку проведення такої операції за рахунок здійснення понадпланових державних запозичень).

Разом з тим, відповідне положення законопроектів № 9346 і № 9346-1 потребує техніко-юридичного доопрацювання для узгодження з іншими нормами пункту 35 розділу VI Кодексу. Зокрема, на думку ГНЕУ, таке положення не відповідає принципу правової визначеності, оскільки не визначає умови, підстави застосування встановленого у ній винятку (наприклад, порівняно з приписом чинного абзацу 4 вказаного пункту, в якому врегульовано спосіб вирішення питання недостатності обсягу видатків на виплати за державними деривативами), якщо очікуваний обсяг видатків на такі виплати перевищить обсяг коштів, визначений законом про державний бюджет на таку мету. ГНЕУ також зауважує, що постає питання, чи пропонований підхід передбачатиме (і за яких обставин) можливість здійснення відповідних видатків в межах бюджетних призначень на обслуговування державного боргу навіть за умови, якщо очікуваний обсяг таких видатків не перевищить обсяг коштів, визначений законом про державний бюджет України на таку мету.

6. Щодо інших положень законопроектів № 9346 і № 9346-1 у пояснювальних записках до них зазначено, що:

1) зміни до статті 17 Кодексу пов’язані з її приведенням у відповідність з нормами Закону України від «Про платіжні послуги». Зокрема, цим Законом (прийнятим 30.06.2021 за № 1591-IX та більшість норм якого введено в дію з 01.12.2022) запроваджено термін «дебетовий переказ» (платіжна операція, що здійснюється з рахунку платника на підставі наданої отримувачем платіжної інструкції, за умови отримання згоди платника на виконання платіжної операції, наданої ним отримувачу, надавачу платіжних послуг отримувача або платника, або на підставі платіжної інструкції стягувача без отримання згоди платника) та визнано таким, що втратив чинність з дня введення в дію цього Закону, Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», в якому застосовувався інший термін «списання договірне» (списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом, або згідно з умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку);

2) зміни до статті 29 і пункту 3-8 розділу VI Кодексу пов’язані з унормуванням питання залучення до загального фонду державного бюджету грантів за досягнення індикативних показників (результативних показників) у відповідних галузях, визначених міжнародними договорами. Однак виникає питання щодо доцільності включення саме до назви виду доходу «гранти на бюджетну підтримку від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій» відповідного доповнення («у тому числі за досягнення індикаторів результативності»), якщо згідно із запропонованим законопроектами № 9346 і № 9346-1 формулюванням гранти за досягнення індикативних показників будуть одним із видів грантів на бюджетну підтримку, відтак можуть надходити до загального фонду державного бюджету відповідно до чинних норм Кодексу. Тому відповідні положення законопроектів № 9346 і № 9346-1 доцільно уточнити з урахуванням додаткових пояснень від Мінфіну.

Крім того, окремі положення законопроектів № 9346 і № 9346-1 потребують техніко-юридичного коригування для приведення у відповідність до вимог законодавчої техніки, бюджетної методології та усунення певних неточностей і неузгодженостей (про що частково зазначено вище).

7. Враховуючи необхідність унормування даної законодавчої ініціативи в рамках виконання зобов’язань за Меморандумом, доцільно після прийняття законопроекту № 9346 або № 9346-1 за основу передбачити його подальше доопрацювання до другого читання за скороченою процедурою.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 116 Регламенту пропозиції та поправки вносяться в 14-денний строк після дня прийняття законопроекту за основу, водночас згідно з частиною другою цієї статті Верховна Рада України своїм рішенням про одноразове відхилення (ad hoc) від закріплених у Регламенті положень може продовжити встановлені у цій статті строки або скоротити їх не більш як наполовину.

V. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Кузбит Ю.М., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.

Зокрема, перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. коротко представив законопроект № 9346, а також зазначив про підтримку законопроекту № 9346-1. Голова Комітету Підласа Р.А. окреслила основні положення законопроекту № 9346-1 (як його співавтор), звернувши увагу на відмінності між законопроектами № 9346-1 і № 9346.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбит Ю.М. поінформував про розгляд у підкомітеті законопроектів № 9346 і № 9346-1 та зазначив, що за підсумками розгляду даного питання у підкомітеті пропонується Комітету прийняти рішення згідно з проектом ухвали /який надано народним депутатам України – членам Комітету/, зокрема: рекомендувати Верховній Раді України законопроекти № 9346 і № 9346-1 включити до порядку денного дев’ятої сесії, за результатами їх розгляду у першому читанні законопроект № 9346-1 прийняти за основу та доручити Комітету доопрацювати зазначений законопроект до другого читання з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену головою підкомітету Кузбитом Ю.М. пропозицію прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні під час голосування народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України:

проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості (реєстр. № 9346 від 30.05.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний законопроект за реєстр. № 9346-1 від 15.06.2023, поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Кузбитом Ю.М. і Копанчук О.Є., включити до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання;

за результатами розгляду законопроектів за реєстр. № 9346 і № 9346-1 у першому читанні проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості (реєстр. № 9346-1 від 15.06.2023), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Кузбитом Ю.М. і Копанчук О.Є., прийняти за основу та доручити Комітету доопрацювати до другого читання зазначений законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину.

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 2 (на час голосування на засіданні були присутні 33 народні депутати України – члени Комітету).

 

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі Комітету з питань бюджету, голови робочої групи з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо впровадження Всеукраїнського громадського бюджету Германа Д.В. про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо використання коштів державного фонду регіонального розвитку (реєстр. № 9165) /додатковий розгляд/.

Відмітили:

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) за підсумками розгляду на своєму засіданні 24 квітня 2023 року (протокол № 154) питання про підготовку до другого читання законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо використання коштів державного фонду регіонального розвитку (реєстр. № 9165) (далі – законопроект № 9165) ухвалив таке рішення: рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 9165 прийняти у другому читанні і в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до зазначеного законопроекту, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками. При цьому з 454 пропозицій у порівняльній таблиці до законопроекту № 9165 Комітетом запропоновано врахувати 29 пропозицій (з яких 7 – частково, 4 – редакційно) і відхилити 425 пропозицій. Відповідно Комітет направив на розгляд Верховної Ради України відповідний висновок /лист від 24.04.2023 № 04-13/3-2023/85395/ і порівняльну таблицю до законопроекту № 9165.

Після розгляду Комітетом даного питання до Комітету надійшло звернення народних депутатів України – членів Комітету Підласої Р.А. та Германа Д.В. з додатковою пропозицією до законопроекту № 9165 /лист від 21.06.2023 № 100д9/5-2023/134242/, згідно з якою пропонувалося таке:

зменшити за загальним фондом видатки розвитку, передбачені Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою «Державний фонд регіонального розвитку» (код 3121070) у сумі 2.000.000 тис. гривень, та на цю суму збільшити за загальним фондом Міністерству оборони України видатки розвитку за бюджетною програмою «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання» (код 2101150) з уточненням відповідних підсумкових показників видатків державного бюджету /з уточненням додатку № 1 до законопроекту № 9165/;

доповнити розділ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» новим пунктом такого змісту: «Кабінету Міністрів України передбачити у проекті закону про Державний бюджет України на 2024 рік особливості використання коштів державного фонду регіонального розвитку у 2024 році з урахуванням положень статті 37 цього Закону» /з уточненням підпункту 2 пункту 2 розділу I законопроекту № 9165/.

Керуючись положенням пункту 4 частини першої статті 15 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» (згідно з яким комітет Верховної Ради України при здійсненні законопроектної функції має право вносити пропозиції і поправки під час розгляду на своєму засіданні проекту закону чи іншого акта Верховної Ради України), на засіданні Комітету за участю Міністерства фінансів України і Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України обговорено таку додаткову пропозицію до законопроекту № 9165 та запропоновано членам Комітету визначитися щодо включення її до порівняльної таблиці до законопроекту № 9165 за авторством народних депутатів України – членів Комітету, які підтримають відповідну пропозицію, та щодо її врахування /копія пропозиції надана народним депутатам України – членам Комітету і додається/.

Завершуючи доповідь, голова підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі Герман Д.В. вніс пропозицію рекомендувати Верховній Раді законопроект № 9165 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом в уточненій порівняльній таблиці, з урахуванням внесення необхідних редакційних і техніко-юридичних правок.

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Герман Д.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., перший заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Шкураков В.О.

При цьому перший заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Шкураков В.О. та перший заступник Міністра фінансів Улютін Д.В. не мали зауважень та заперечень щодо озвученої головою підкомітету Германом Д.В. пропозиції про передачу коштів державного фонду регіонального розвитку на потреби Збройних Сил України.

Після обговорення додаткової пропозиції Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування питання про її включення до порівняльної таблиці до законопроекту № 9165 та врахування (з дотриманням вимог щодо поіменного голосування), за результатами якого цю пропозицію додатково включено до відповідної порівняльної таблиці за № 455 за авторством тих народних депутатів України – членів Комітету, які її підтримали (а саме: підтримали пропозицію 30 народних депутатів України – членів Комітету: Підласа Р.А., Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Я.Р., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.), та враховано її.

Отже, з 455 пропозицій в уточненій порівняльній таблиці до законопроекту № 9165 Комітетом пропонується врахувати 30 пропозицій (з яких 7 – частково, 4 – редакційно) і відхилити 425 пропозицій.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування пропозицію: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 9165 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції (з урахуванням підтриманої додаткової пропозиції), викладеній Комітетом в уточненій порівняльній таблиці до законопроекту № 9165, з урахуванням внесення необхідних редакційних і техніко-юридичних правок. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма народними депутатами України – членами Комітету, присутніми на засіданні під час голосування.

Копія уточненої порівняльної таблиці до законопроекту № 9165 та уточнених додатків № 1 і № 2 до нього в остаточній редакції додаються.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо використання коштів державного фонду регіонального розвитку (реєстр. № 9165) прийняти у другому читанні і в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом в уточненій порівняльній таблиці до зазначеного законопроекту, з урахуванням внесення необхідних редакційних і техніко-юридичних правок.

Голосували: «за» – 30, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 30 народних депутатів України – членів Комітету).

3. Про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови Херсонської обласної військової адміністрації Прокудіна О.С. про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Херсонській обласній державній адміністрації (для Херсонської обласної військової адміністрації) /згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 609/.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Херсонської обласної військової адміністрації від 19.06.2023 № 01-01-22-4551/0/23/27 (копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів із фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – фонд ліквідації/ відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 609 «Деякі питання ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, спричинених підривом греблі Каховської гідроелектростанції в Херсонській області» /далі – постанова КМУ № 609/.

Щодо створення та використання коштів з фонду ліквідації слід зазначити таке:

1. Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (зі змінами) /далі – Закон/ з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, передбачено створення у 2023 році у складі спеціального фонду державного бюджету фонду ліквідації, положеннями якої встановлено таке:

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом, як виняток з положень підпункту 1 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (довідково: це положення передбачає в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації незастосовування норм Кодексу, зокрема, статті 23 щодо погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України щодо змін бюджетних призначень, а також норм закону про державний бюджет в частині погодження з Комітетом);

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації можуть передбачати відкриття у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам;

- у випадках прийняття рішень про виділення коштів з фонду ліквідації за напрямами, передбаченими цією статтею Закону, не застосовуються обмеження, встановлені частиною десятою статті 23 Кодексу (довідково: така норма встановлює вимогу, що зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про державний бюджет відповідного положення);

- звіт про надходження і використання коштів фонду ліквідації подається Державною казначейською службою України Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України щомісяця, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним;

- кошти фонду ліквідації спрямовуються на:

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо)), захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);

будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання;

нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, які зруйновані внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;

закупівлю шкільних автобусів, спеціального транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою територій;

компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);

відновлення пошкоджених об’єктів житлового (у тому числі будинки дачні та садові) та громадського призначення;

нове будівництво об’єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розроблення та експертизу проектної документації на будівництво таких об’єктів;

- у виняткових випадках кошти фонду ліквідації можуть спрямовуватися на забезпечення потреб сектору оборони.

2. Джерелами формування коштів фонду ліквідації визначені /пункт 16 статті 14 Закону/ кошти спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та Закону України «Про санкції» /пункт 8 статті 11 Закону/;

50 відсотків коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України» /пункт 9 статті 11 Закону/.

3. Формування та використання коштів фонду ліквідації, який створено у складі спеціального фонду державного бюджету, належить здійснювати з урахуванням таких вимог бюджетного законодавства:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

На підставі вказаних норм Кодексу пунктом 49 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ» (зі змінами) встановлено:

видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін;

установи мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний бюджетний період;

зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень бюджетних коштів до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на поточний бюджетний період, при цьому в спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків бюджету та надання кредитів з бюджету повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу надходжень з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року;

у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про державний бюджет не вносяться.

4. За даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-травень 2023 року надходження для формування фонду ліквідації за джерелами спеціального фонду державного бюджету, визначеними пунктами 8 та 9 статті 11 Закону, фактично становили:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», – 8 811,1 млн грн (плановий обсяг таких надходжень не визначений);

надходження, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про санкції», – 114,1 млн грн (плановий обсяг таких надходжень не визначений);

кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України», – 35 934,2 млн грн (на 434,2 млн грн, або на 1,2%, більше затвердженого показника).

Крім того, відповідно до розпорядження Уряду від 13.09.2022 № 815-р «Деякі питання проведення примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» наприкінці 2022 р. до державного бюджету було перераховано 17 000,7 млн грн від коштів, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (з рахунків банків з російським капіталом, що ліквідуються, – «Промінвестбанку» та «Міжнародного резервного банку» (колишній «Сбербанк»)). При цьому, Урядом у 2022 році не було прийнято рішення щодо використання таких коштів, відтак з урахуванням вимог частини другої статті 57 Кодексу ці кошти обліковуються у Казначействі України, як залишки на рахунках спеціального фонду державного бюджету і можуть використовуватися для покриття відповідних витрат у 2023 році відповідно до їх цільового призначення.

Таким чином, на даний час до фонду ліквідації надійшло 61 860,1 млн гривень.

Разом з цим, у звітності Казначейства України за підсумками січня-травня 2023 року за бюджетною програмою 3121430 відповідно до внесених змін до розпису державного бюджету на 2023 рік уточнений річний план за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 3121430 визначено у обсязі 57 312,6 млн грн (тобто, без врахування надходжень, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України «Про санкції», та із врахуванням змін, внесених до розпису державного бюджету відповідно до постанови Уряду від 16.05.2023 № 493).

5. Порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – Порядок № 118/ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 р. № 118 (зі змінами) /розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/118-2023-%D0%BF#Text/.

Порядок № 118 визначає механізм, напрями та порядок використання коштів фонду ліквідації, а також встановлює вимоги щодо забезпечення відповідним головним розпорядником бюджетних коштів погодження рішення Кабінету Міністрів України про виділення коштів фонду ліквідації з Комітетом.

6. Попередньо рішеннями Уряду з фонду ліквідації за погодженням з Комітетом вже було виділено 5,9 млрд грн (за рахунок джерела, визначеного пунктом 9 статті 11 Закону), а саме:

4,4 млрд грн – згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2023 № 493 Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України /далі – Мінінфраструктури/ для надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з використання електронної публічної послуги «єВідновлення» /бюджетна програма 3101520/;

1,5 млрд грн – згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2023 № 566 Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України для реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів Карачунівське водосховище – Кривий Ріг – Південне водосховище, Марганець – Нікополь, Хортиця (ДВС2) – Томаківка.

Поряд з цим, Урядом 16 червня цього року прийнято ще два рішення щодо виділення коштів з фонду ліквідації, а саме: розпорядження КМУ
№ 534-р стосовно виділення Мінінфраструктурі 6,6 млрд грн для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії, а також постанова КМУ № 609, зміст якої зазначається нижче.

З урахуванням зазначених вище рішень, прийнятих Урядом, загалом із фонду ліквідації станом на 16 червня 2023 року виділено 13,5 млрд грн, а нерозподілений обсяг коштів фонду ліквідації становить 48,4 млрд грн до загального фактичного обсягу коштів цього фонду.

7. Постановою КМУ № 609 встановлено таке:

1). Виділити Херсонській обласній державній адміністрації (для Херсонської обласної військової адміністрації) /далі – Херсонська ОДА/ із фонду ліквідації за рахунок джерела, визначеного пунктом 9 статті 11 Закону /кошти, що перераховуються до державного бюджету Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України»/, на безповоротній основі 980 900 тис. грн (у тому числі 974 180 тис. грн – видатки розвитку, 6 720 тис. грн – видатки споживання) для відновлення пошкоджених/зруйнованих об’єктів нерухомого майна житлового призначення внаслідок підриву греблі Каховської гідроелектростанції в результаті збройної агресії Російської Федерації та надання компенсації за такі об’єкти (на нову бюджетну програму). При цьому, визначивши Херсонську ОДА головним розпорядником коштів державного бюджету та відповідальним виконавцем нової бюджетної програми /пункт 1 цієї постанови КМУ/.

2). Доручено забезпечити /пункт 4 цієї постанови КМУ/:

Херсонській ОДА – погодження з Комітетом виділення бюджетних коштів, передбачених пунктом 1 цієї постанови,

Мінфіну – визначення коду та назви нової бюджетної програми і внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після зазначеного погодження.

3). Затвердити Порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, що спрямовуються на відновлення пошкоджених/зруйнованих об’єктів нерухомого майна житлового призначення внаслідок підриву греблі Каховської гідроелектростанції в результаті збройної агресії Російської Федерації та надання компенсації за такі об’єкти (далі – Порядок) /пункт 2 цієї постанови КМУ/, яким, зокрема, визначено таке:

ліквідація наслідків пошкодження/руйнування об’єктів нерухомого майна житлового призначення внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС в результаті збройної агресії Російської Федерації передбачає обстеження об’єктів, розроблення проектної документації, проведення її експертизи, нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, придбання об’єктів нерухомого майна житлового призначення та надання компенсації за знищені та пошкоджені об’єкти;

за кошти фонду може бути здійснено нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом осіб, які втратили його (зокрема будівництво нових кварталів) /при цьому, пунктом 3 цієї постанови КМУ дозволено не застосовувати положення: постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1764-2001-%D0%BF#Text; постанови Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 № 835 «Про затвердження Порядку відбору інвестиційних проектів, для реалізації яких надається державна підтримка», розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/835-2013-%D0%BF#Text//;

компенсація за пошкоджені об’єкти нерухомого майна житлового призначення здійснюється відповідно до Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 № 381, розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/381-2023-%D0%BF#Text;

компенсація за знищені об’єкти нерухомого майна житлового призначення здійснюється відповідно до пунктів 7, 11 – 13, 15, 16 Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600 (розміщено за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-nadannia-kompensatsii-za-znyshcheni-obiekty-nerukhomoho-t300523), /зокрема положеннями цих пунктів вказаного Порядку встановлено таке: заява про надання компенсації є приєднанням отримувача компенсації до договору про відступлення державі/територіальній громаді права вимоги до Російської Федерації щодо відшкодування збитків за знищений об’єкт нерухомого майна, завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, в обсязі отриманої компенсації; право власності отримувача компенсації на знищений об’єкт нерухомого майна припиняється у зв’язку з його знищенням і отримувачу необхідно провести дії щодо державної реєстрації припинення такого права відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; розмір компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна розраховується Комісією, виходячи із показника вартості 1 кв. метра житла на вторинному ринку в цілому по Україні – 36 422,33 гривні для зруйнованих квартир, інших житлових приміщень в будівлі (а для будинку, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (далі – індивідуальний житловий будинок) – 22 197,14 гривні за 1 кв. метр) із врахуванням регіонального коефіцієнта (враховує відмінність ціни за 1 кв. метр залежно від розташування знищеного об’єкта нерухомого майна (квартири), індивідуального житлового будинку), коефіцієнта кількості кімнат у квартирі (враховує відмінність ціни за 1 кв. метр залежно від кількості кімнат знищеного об’єкта нерухомого майна (квартири)), коефіцієнта забудови (який враховує відмінність ціни за 1 кв. метр залежно від року забудови знищеного об’єкта нерухомого майна (квартири)) та  площі знищеного об’єкта нерухомого майна у кв. метрах/;

з урахуванням таких особливостей:

- для отримання коштів компенсації заявник (власник знищеного об’єкта нерухомого майна житлового призначення) подає у паперовій формі до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна /далі – Комісія/, уповноваженої розглядати заяви на відповідній території, заяву про надання компенсації за формою згідно з додатком до цього Порядку;

- Комісія розраховує суму компенсації, приймає рішення про надання компенсації;

- у разі відновлення зруйнованих об’єктів нерухомого майна житлового призначення сума компенсації перераховується відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми отримувачу компенсації на поточний рахунок для придбання будівельної продукції з метою виконання будівельних робіт самостійно отримувачем компенсації або замовлення виконання відповідних послуг та робіт;

- у разі придбання об’єкта нерухомого майна житлового призначення замість знищеного сума компенсації за знищений об’єкт перераховується відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми на рахунок власника об’єкта, що придбавається відповідно до укладеного договору про придбання такого житла;

у разі надання компенсації на відновлення пошкоджених індивідуальних житлових будинків шляхом проведення капітального ремонту сума компенсації розраховується відповідно до проектно-кошторисної документації та перераховується отримувачу компенсації на поточний рахунок для придбання будівельної продукції з метою виконання будівельних робіт самостійно отримувачем компенсації або замовлення виконання відповідних послуг та робіт за поданням Комісії заяви власником пошкодженого об’єкта нерухомого майна житлового призначення;

за результатами опрацювання заяв про надання компенсації Комісія вносить дані та інформацію до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів проти України, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

розроблення проектної документації на будівництво об’єктів нерухомого майна житлового призначення здійснюється відповідно до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого Мінрегіоном; а затвердження такої проектної документації та проведення її експертизи – відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/560-2011-%D0%BF#Text/;

прийняття в експлуатацію об’єктів нерухомого майна житлового призначення здійснюється відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF#Text/;

публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для реалізації робіт з відновлення пошкоджених/зруйнованих об’єктів нерухомого майна житлового призначення внаслідок підриву греблі Каховської гідроелектростанції в результаті збройної агресії Російської Федерації здійснюються без застосування процедур закупівель /спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» /при цьому, пунктом 3 цієї постанови КМУ дозволено не застосовувати положення постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1070-2019-%D0%BF#Text/.

4). Крім того, установлено, що під час виконання Порядку, затвердженого постановою КМУ № 609, не застосовуються положення пунктів 3, 15, 17 Порядку використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 № 118, якими встановлені умови виділення коштів з фонду ліквідації, здійснення видатків, пов’язаних з фінансуванням капітального будівництва, та щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, зокрема в умовах воєнного стану.

8. У своєму зверненні Херсонська ОВА повідомила, що потребу у коштах в сумі 980,9 млн грн розраховано виходячи з необхідності забезпечення житлом постраждалих, орієнтовно наразі обліковується 3 821 постраждалих об’єктів нерухомого майна житлового призначення (з них: Херсонська міська територіальна громада – 3 415 об’єктів, Білозерська селищна територіальна громада – 175 об’єктів, Чорнобаївська сільська територіальна громада – 40 об’єктів, Тягинська сільська територіальна громада – 102 об’єкти, Дар’ївська сільська територіальна громада – 319 об’єктів, Новокаховська міська територіальна громада – 41 об’єкт, Калинівська селищна територіальна громада – 168 об’єктів), що потребують надання компенсації, яка може бути використана на будівництво або придбання житла та здійснення капітального ремонту. Також, у вказаному обсязі коштів враховано витрати на виконання проектних робіт та обстеження технічного стану пошкоджених/зруйнованих індивідуальних житлових будинків.

Слід зазначити, що звернення Херсонської ОВА не містить будь-яких фінансово-економічних розрахунків щодо визначеного обсягу коштів на вищевказану мету.

У представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Дунаєв С.В., Лаба М.М., заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Козловська Н.В., голова Херсонської обласної військової адміністрації Прокудін О.С.

Доповідаючи з цього питання, Голова Херсонської обласної військової адміністрації Прокудін О.С. поінформував про ситуацію, що склалася через підтоплення, спричинені підривом греблі Каховської ГЕС. Зокрема зазначив про те, що на деокупованій території Херсонської області постраждало орієнтовно 3900 житлових будинків, ще залишаються підтопленими більше 200 будинків, евакуйовано майже 3000 осіб (з них 309 – діти, 80 – особи з маломобільної групи населення), і відповідно постановою КМУ № 609 встановлено виділити 980,9 млн гривень для відновлення об’єктів нерухомого майна житлового призначення та передбачено три варіанти компенсації: перерахування коштів на рахунок одержувача для виконання відновлювальних робіт; купівля нового житлового приміщення; будівництво нових житлових кварталів.

Заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Козловська Н.В. в доповнення до виступу голови Херсонської обласної військової адміністрації поінформувала про створення у семи територіальних громадах Херсонської області комісій з розгляду звернень громадян щодо знищених/пошкоджених об’єктів нерухомого майна.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. запропонувала прийняти таке рішення Комітету: керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону, погодити відповідно до постанови КМУ № 609 виділення з фонду ліквідації Херсонській ОДА 980,9 млн гривень на безповоротній основі на нову бюджетну програму для відновлення пошкоджених/зруйнованих об’єктів нерухомого майна житлового призначення внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС та надання компенсації за такі об’єкти (із дотриманням вимог Кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом бюджету). За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма народними депутатами України – членами Комітету, присутніми на засіданні під час голосування.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», погодити відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 609 виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії (що обліковуються за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (загальнодержавні видатки та кредитування) «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії» (код 3121430)) за рахунок джерела, визначеного пунктом 9 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Херсонській обласній державній адміністрації (для Херсонської обласної військової адміністрації) на безповоротній основі у сумі 980 900 тис. гривень (у тому числі 974 180 тис. гривень – видатки розвитку, 6 720 тис. гривень – видатки споживання) на нову бюджетну програму для відновлення пошкоджених/зруйнованих об’єктів нерухомого майна житлового призначення внаслідок підриву греблі Каховської гідроелектростанції в результаті збройної агресії Російської Федерації та надання компенсації за такі об’єкти /із дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 29 народних депутатів України – членів Комітету).

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Шкуракова В.О. про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 534-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України /далі – Мінінфраструктури/ від 20.06.2023 № 5401/31/14-23 (копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів із фонду ліквідації наслідків збройної агресії відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 534-р «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» /далі – розпорядження КМУ № 534-р/.

I. Щодо формування та використання коштів фонду ліквідації.

1. Відповідно до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (із змінами, внесеними Законом України від 24.02.2023 № 2953-IX) /далі – Закон/ з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, у складі спеціального фонду державного бюджету створений фонд ліквідації наслідків збройного агресії /далі – фонд ліквідації/, кошти якого передбачено спрямовувати на:

1) будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо)), захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);

2) будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання;

3) нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

4) розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, які зруйновані внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

5) будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;

6) закупівлю шкільних автобусів, спеціального транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою територій;

7) компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);

8) відновлення пошкоджених об’єктів житлового (у тому числі будинки дачні та садові) та громадського призначення;

9) нове будівництво об’єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розроблення та експертизу проектної документації на будівництво таких об’єктів.

У виняткових випадках кошти фонду ліквідації можуть спрямовуватися на забезпечення потреб сектору оборони.

2. Згідно з цією статтею Закону рішення про виділення коштів з фонду ліквідації приймаються Кабінетом Міністрів України (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) за погодженням з Комітетом (як виняток з положень підпункту 1 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/).

3. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 № 118 (із змінами) затверджений Порядок використання коштів фонду ліквідації /далі – Порядок № 118/, згідно з яким визначені механізм, напрями, порядок та умови використання коштів фонду ліквідації, а також встановлені вимоги щодо підготовки проекту відповідного акта Кабінету Міністрів України, включаючи положення про забезпечення відповідним головним розпорядником бюджетних коштів погодження прийнятого рішення про виділення коштів фонду ліквідації з Комітетом.

На виконання вимог абзацу другого пункту 9 Порядку № 118 постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 412 утворено Міжвідомчу робочу групу з розгляду узагальнених пропозицій заявників та підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів фонду ліквідації та затверджено відповідне положення про її діяльність.

4. Згідно із Законом джерелами формування коштів фонду ліквідації /пункт 16 статті 14 Закону/ визначені такі надходження спеціального фонду державного бюджету:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» і Закону України «Про санкції» /пункт 8 статті 11 Закону/, плановий обсяг яких у Законі не визначений;

50 відсотків коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України» /пункт 9 статті 11 Закону/, плановий обсяг яких визначений у сумі 35.500 млн грн;

5. На 2023 рік бюджетні призначення за спеціальним фондом державного бюджету встановлені Мінінфраструктури, як головному розпоряднику коштів державного бюджету, за загальнодержавними видатками та кредитуванням за бюджетною програмою «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії» (код 3121430) у обсязі 35.500 млн гривень.

6. За даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-травень 2023 року надходження для формування фонду ліквідації фактично становили:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», – 8 811,1 млн грн (плановий обсяг таких надходжень не визначений);

надходження, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про санкції», – 114,1 млн грн (плановий обсяг таких надходжень не визначений);

кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України», – 35 934,2 млн грн (на 434,2 млн грн, або на 1,2%, більше затвердженого показника).

Крім того, у грудні 2022 року до спеціального фонду державного бюджету надійшли кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», у сумі 17 000,7 млн грн (такі надходження у 2022 році були визначені джерелом формування фонду ліквідації наслідків збройної агресії). Проте рішення Уряду щодо використання цих коштів у 2022 році не було прийняте, тому згідно з частиною другою статті 57 Кодексу такі кошти збережені на рахунку спеціального фонду державного бюджету і можуть використовуватися у 2023 році для покриття відповідних витрат з урахуванням їх цільового призначення.

Таким чином, за січень-травень 2023 року до фонду ліквідації надійшло 61 860,1 млн гривень.

Разом з цим, у звітності Казначейства України за підсумками січня-травня 2023 року за бюджетною програмою 3121430 відповідно до внесених змін до розпису державного бюджету на 2023 рік уточнений річний план за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 3121430 визначено у обсязі 57,3 млрд грн (тобто, без врахування надходжень, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України «Про санкції», та із врахуванням змін, внесених до розпису державного бюджету відповідно до постанови Уряду від 16.05.2023 № 493).

Зважаючи на прийняті Кабінетом Міністрів України рішення про виділення коштів з фонду ліквідації (від 16.05.2023 № 493, від 06.06.2023 № 566 від 16.06.2023 № 609), згідно з якими з фонду ліквідації виділено 6.914,25 млн грн, на час прийняття розпорядження КМУ № 534-р залишок коштів фонду ліквідації становив 54.945,9 млн грн.

З урахуванням розпорядження КМУ № 534-р залишок коштів фонду ліквідації становить 48.345,5 млн грн.

II. Розпорядженням КМУ № 534-р передбачено:

виділити Мінінфраструктури з фонду ліквідації за рахунок джерела, визначеного пунктом 9 статті 11 Закону /кошти, що перераховуються до державного бюджету Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України»/, на безповоротній основі 6.600.331,262 тис. гривень (видатки розвитку) на нову бюджетну програму для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії /пункт 1 цього розпорядження/;

затвердити перелік проектів (об’єктів, заходів), фінансове забезпечення яких здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії /далі – субвенція/, згідно з додатком /пункт 2 цього розпорядження/;

установити, що використання субвенції здійснюється відповідно до Порядку використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 № 118 /пункт 3 цього розпорядження/.

1. Щодо розподілу субвенції:

у додатку до розпорядження КМУ № 534-р здійснений розподіл субвенції між місцевими бюджетами та за проектами (об’єктами, заходами) для таких областей:

Житомирської (у сумі 841,4 млн грн, або 12,7% виділеного обсягу на виконання 5 проектів), Запорізької (у сумі 463,1 млн грн, або 7% виділеного обсягу на виконання 4 проектів), Київської (у сумі 1.693,6 млн грн, або 25,7% виділеного обсягу на виконання 27 проектів), Миколаївської (у сумі 626,8 млн грн, або 9,5% виділеного обсягу на виконання 5 проектів), Одеської (у сумі 511 млн грн, або 7,7% виділеного обсягу на виконання 7 проектів), Сумської (у сумі 483,1 млн грн, або 7,3% виділеного обсягу на виконання 12 проектів), Харківської (у сумі 1.887,8 млн грн, або 28,6% виділеного обсягу на виконання 93 проектів), Херсонської (у сумі 103,7 млн грн, або 1,6% виділеного обсягу на виконання 4 проектів).

Загальна кількість запланованих до виконання проектів (об’єктів, заходів) – 157, серед яких 77 (49%) мають бути реалізованими у сфері житлово-комунального господарства (з них 60 такі, що по’вязані з відновленням житлових будинків, інші – об’єкти теплопостачання, водопостачання та водовідведення), 62 (39,5%) – у сфері освіти (це загальноосвітні заклади та садочки), 13 (8,3%) – у сфері охорони здоров’я (лікарні).

Поряд з тим у додатку зазначено строки реалізації кожного із таких проектів, переважна більшість яких становить 1 рік.

2. Щодо порядку використання субвенції:

згідно з пунктом 3 розпорядження КМУ № 534-р встановлено, що використання субвенції здійснюється відповідно до Порядку № 118 /оскільки відповідно до вимог частини другої статті 97 Кодексу порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України/.

При цьому доцільно звернути увагу, що у пункті 2 Порядку № 118 вказані напрями використання коштів фонду ліквідації, що відповідають визначеним у статті 29 Закону, а у пункті 3 цього Порядку зазначені умови, з урахуванням яких має здійснюватися виділення коштів з фонду ліквідації, зокрема:

створення, приріст, оновлення (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт), придбання основних фондів комунальної або державної власності;

спроможність суб’єктів, на фінансування об’єктів яких залучаються кошти фонду, забезпечувати подальше власне фінансування та їх утримання (за винятком об’єктів громадського призначення);

проекти (об’єкти, заходи), на які виділяються кошти фонду за напрямами, передбаченими цим Порядком, розташовані на території, віддаленій не менше ніж на 30 кілометрів від територій активних бойових дій, територій, тимчасово окупованих Російською Федерацією;

регіони та територіальні громади, яким виділяються кошти фонду, віднесено до території відновлення як одного з функціональних типів територій;

у разі наявності затвердженої програми комплексного відновлення області, програми комплексного відновлення території територіальної громади (її частини);

проекти (об’єкти, заходи), на які виділяються кошти фонду за напрямами, передбаченими цим Порядком, включено до плану виконання програми комплексного відновлення області та/або програми комплексного відновлення території територіальної громади (її частини) у разі її затвердження в установленому порядку.

Разом з тим, у розпорядженні КМУ № 534-р не конкретизовані напрями використання коштів фонду, як вимагається у пункті 11 Порядку № 118. Водночас, зважаючи, що таке розпорядження розроблено Мінінфраструктури, варто відмітити, що згідно з пунктом 6 Порядку № 118 до цього міністерства надаються пропозиції щодо реалізації проектів за напрямами:

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо), захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);

будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання;

розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, які зруйновані внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

відновлення пошкоджених об’єктів житлового (у тому числі будинки дачні та садові) та громадського призначення.

Загалом, слід зауважити, що звернення Мінінфраструктури до Комітету не містить пояснень та обгрунтувань щодо проведеного відбору та оцінки проектів (об’єктів, заходів), як це передбачено у Порядку № 118.

III. Використання коштів фонду ліквідації, який створено у складі спеціального фонду державного бюджету, належить здійснювати з урахуванням таких вимог Кодексу:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

У представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Дунаєв С.В., Лаба М.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Урбанський А.І., перший заступник Міністра розвитку громад громад, територій та інфрастуктури України Шкураков В.О.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. запропонувала підтримати таке рішення Комітету: керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону, погодити передбачене розпорядженням КМУ № 534-р виділення з фонду ліквідації Мінінфраструктури 6,6 млрд гривень на безповоротній основі на нову бюджетну програму для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії (із дотриманням вимог Кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом бюджету). За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма народними депутатами України – членами Комітету, присутніми на засіданні під час голосування.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», погодити передбачене у пункті 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 534-р виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії за рахунок джерела, визначеного пунктом 9 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури на безповоротній основі у сумі 6.600.331,262 тис. грн (видатки розвитку) на нову бюджетну програму для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії /із дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – 30, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 30 народних депутатів України – членів Комітету).

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію в. о. Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Кузькіна Є.Ю. про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України /згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 № 617/.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України /далі – Агентство відновлення/ від 20.06.2023 № 192 ДСК (копію звернення, що є відкритою інформацією, надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів із фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – фонд ліквідації/ відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 № 617 «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» /далі – постанова КМУ № 617/.

Зазначена постанова Уряду містить службову інформацію, додатку до неї присвоєно гриф «Для службового користування». Відповідно до Розпорядження Голови Верховної Ради України від 08.02.2021 р. № 19 «Про деякі питання забезпечення документообігу у Верховній Раді України в електронній та паперовій формах» робота з документами, що містять службову інформацію, у Верховній Раді України, органах Верховної Ради України, Апараті здійснюється з дотриманням вимог Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. № 736 /далі – Типова інструкція № 736/, з урахуванням особливостей, передбачених цим Положенням.

Типовою інструкцією № 736, зокрема, встановлено такі вимоги щодо опрацювання службової інформації:

забороняється використовувати для передачі службової інформації відкриті канали зв’язку;

документи з грифом «Для службового користування» видаються у тимчасове користування відповідно до визначеного в установленому порядку списку осіб;

забороняється використовувати службову інформацію, що міститься в документах з грифом «Для службового користування», для відкритих виступів або опублікування у засобах масової інформації та демонструвати такі документи на стендах, у вітринах на відкритих виставках або в інших громадських місцях;

документи і справи з грифом «Для службового користування» зберігаються у шафах, сейфах, що розташовані у службових приміщеннях або сховищах архіву, і у спосіб, що унеможливлює доступ до них сторонніх осіб.

Як відмічено у згаданому вище зверненні Агентства відновлення, постановою КМУ № 617 встановлено виділити Агентству відновлення із фонду ліквідації за рахунок джерела, визначеного пунктом 9 статті 11 Закону /кошти, що перераховуються до державного бюджету Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України»/, на безповоротній основі 10 041 000 тис. грн (видатки розвитку) для фінансового забезпечення будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури (на нову бюджетну програму).

Використання зазначених коштів буде здійснюватися відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 р. № 1482 «Про реалізацію експериментального проекту щодо будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури» /розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1482-2022-%D0%BF#n16/.

Щодо створення та використання коштів з фонду ліквідації слід зазначити таке:

1. Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (зі змінами) /далі – Закон/ з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, передбачено створення у 2023 році у складі спеціального фонду державного бюджету фонду ліквідації, положеннями якої встановлено таке:

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом, як виняток з положень підпункту 1 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (довідково: це положення передбачає в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації незастосовування норм Кодексу, зокрема, статті 23 щодо погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України щодо змін бюджетних призначень, а також норм закону про державний бюджет в частині погодження з Комітетом);

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації можуть передбачати відкриття у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам;

- у випадках прийняття рішень про виділення коштів з фонду ліквідації за напрямами, передбаченими цією статтею Закону, не застосовуються обмеження, встановлені частиною десятою статті 23 Кодексу (довідково: така норма встановлює вимогу, що зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про державний бюджет відповідного положення);

- звіт про надходження і використання коштів фонду ліквідації подається Державною казначейською службою України Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України щомісяця, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним;

- кошти фонду ліквідації спрямовуються на:

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо)), захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);

будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання;

нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, які зруйновані внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;

закупівлю шкільних автобусів, спеціального транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою територій;

компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);

відновлення пошкоджених об’єктів житлового (у тому числі будинки дачні та садові) та громадського призначення;

нове будівництво об’єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розроблення та експертизу проектної документації на будівництво таких об’єктів;

- у виняткових випадках кошти фонду ліквідації можуть спрямовуватися на забезпечення потреб сектору оборони.

2. Джерелами формування коштів фонду ліквідації визначені /пункт 16 статті 14 Закону/ кошти спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та Закону України «Про санкції» /пункт 8 статті 11 Закону/;

50 відсотків коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України» /пункт 9 статті 11 Закону/.

3. Формування та використання коштів фонду ліквідації, який створено у складі спеціального фонду державного бюджету, належить здійснювати з урахуванням таких вимог бюджетного законодавства:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

На підставі вказаних норм Кодексу пунктом 49 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ» (зі змінами) встановлено:

видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін;

установи мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний бюджетний період;

зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень бюджетних коштів до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на поточний бюджетний період, при цьому в спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків бюджету та надання кредитів з бюджету повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу надходжень з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року;

у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про державний бюджет не вносяться.

4. За даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-травень 2023 року надходження для формування фонду ліквідації за джерелами спеціального фонду державного бюджету, визначеними пунктами 8 та 9 статті 11 Закону, фактично становили:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», – 8 811,1 млн грн (плановий обсяг таких надходжень не визначений);

надходження, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про санкції», – 114,1 млн грн (плановий обсяг таких надходжень не визначений);

кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України», – 35 934,2 млн грн (на 434,2 млн грн, або на 1,2%, більше затвердженого показника).

Крім того, відповідно до розпорядження Уряду від 13.09.2022 № 815-р «Деякі питання проведення примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» наприкінці 2022 р. до державного бюджету було перераховано 17 000,7 млн грн від коштів, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (з рахунків банків з російським капіталом, що ліквідуються, – «Промінвестбанку» та «Міжнародного резервного банку» (колишній «Сбербанк»)). При цьому, Урядом у 2022 році не було прийнято рішення щодо використання таких коштів, відтак з урахуванням вимог частини другої статті 57 Кодексу ці кошти обліковуються у Казначействі України, як залишки на рахунках спеціального фонду державного бюджету і можуть використовуватися для покриття відповідних витрат у 2023 році відповідно до їх цільового призначення.

Таким чином, на даний час до фонду ліквідації наслідків збройної агресії надійшло 61 860,1 млн гривень.

Разом з цим, у звітності Казначейства України за підсумками січня-травня 2023 року за бюджетною програмою 3121430 відповідно до внесених змін до розпису державного бюджету на 2023 рік уточнений річний план за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 3121430 визначено у обсязі 57 312,6 млн грн (тобто, без врахування надходжень, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України «Про санкції», та із врахуванням змін, внесених до розпису державного бюджету відповідно до постанови Уряду від 16.05.2023 № 493).

5. Порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – Порядок № 118/ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 р. № 118 (зі змінами) /розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/118-2023-%D0%BF#Text/.

Порядок № 118 визначає механізм, напрями та порядок використання коштів фонду ліквідації, а також, встановлює вимоги щодо забезпечення відповідним головним розпорядником бюджетних коштів погодження рішення Кабінету Міністрів України про виділення коштів фонду ліквідації з Комітетом.

6. Попередньо рішеннями Уряду з фонду ліквідації за погодженням з Комітетом вже було виділено 13,5 млрд грн (за рахунок джерела, визначеного пунктом 9 статті 11 Закону), а саме:

4,4 млрд грн – згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2023 № 493 Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України /далі – Мінінфраструктури/ для надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з використання електронної публічної послуги «єВідновлення» /бюджетна програма 3101520/;

1,5 млрд грн – згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2023 № 566 Державному агентству відновлення для реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів Карачунівське водосховище – Кривий Ріг – Південне водосховище, Марганець – Нікополь, Хортиця (ДВС2) – Томаківка;

6,6 млрд грн – згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 534-р Мінінфраструктурі для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об’єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії;

980,9 млн грн – згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 № 609 Херсонській обласній державній адміністрації (для Херсонської обласної військової адміністрації) для відновлення пошкоджених/зруйнованих об’єктів нерухомого майна житлового призначення внаслідок підриву греблі Каховської гідроелектростанції в результаті збройної агресії Російської Федерації та надання компенсації за такі об’єкти.

З урахуванням усіх зазначених вище рішень, прийнятих Урядом, загалом із фонду ліквідації станом на 19 червня 2023 року виділено 23,6 млрд грн, а нерозподілений обсяг коштів фонду ліквідації становить 38,3 млрд грн до загального фактичного обсягу коштів цього фонду.

У представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Лаба М.М., Кузбит Ю.М., Шпак Л.О., в. о. Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Кузькін Є.Ю.

На початку розгляду питання Голова Комітету Підласа Р.А. звернула увагу членів Комітету на те, що гриф «Для службового користування» присвоєно лише додатку до постанови КМУ № 617, що містить затверджений перелік об’єктів будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури та обсяг бюджетних коштів для фінансового забезпечення кожного будівництва, і члени Комітету можуть особисто ознайомитися з цим додатком, один примірник якого є у розпорядженні Комітету. Водночас Голова Комітету Підласа Р.А. наголосила на тому, що законодавством для опрацювання документів з грифом «ДСК» встановлено особливі вимоги щодо їх обліку, збереження, передачі та оприлюднення, а також обмеження щодо їх тиражування та передачі засобами зв’язку, і звернулася до учасників засідання дотримуватись вимог законодавства щодо роботи з документами з грифом «ДСК» та враховувати, що забороняється використовувати інформацію, що міститься в таких документах, для відкритих виступів або опубліковувати у засобах масової інформації та поширювати в інший спосіб.

Затим Голова Комітету Підласа Р.А. надала слово в. о. Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Кузькіну Є.Ю. для представлення цього питання з дотриманням зазначених законодавчих вимог.

Доповідаючи з цього питання, в. о. Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Кузькін Є.Ю. поінформував про зміст постанови КМУ № 617, якою передбачено виділити кошти з фонду ліквідації Агенству відновлення.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. запропонувала прийняти таке рішення Комітету: керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону, погодити відповідно до постанови КМУ № 617 виділення з фонду ліквідації Агентству відновлення 10 041 млн гривень на безповоротній основі на нову бюджетну програму для фінансового забезпечення здійснення заходів із захисту об’єктів паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури (із дотриманням вимог Кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом бюджету). За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма народними депутатами України – членами Комітету, присутніми на засіданні під час голосування.

 

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», погодити відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 № 617 виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії (що обліковуються за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (загальнодержавні видатки та кредитування) «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії» (код 3121430)) за рахунок джерела, визначеного пунктом 9 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури на безповоротній основі 10 041 000 тис. грн (видатки розвитку) на нову бюджетну програму для фінансового забезпечення будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури /із дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 28 народних депутатів України – членів Комітету).

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Молотка І.Ф. про результати проведених заходів конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати.

Відмітили:

Відповідно до статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» (далі – Закон) та статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) призначення членів Рахункової палати здійснюється Верховною Радою України на підставі конкурсу, за організацію проведення якого відповідає Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет).

Верховною Радою України 10 квітня 2023 року висловлено недовіру та звільнено з посади члена Рахункової палати Пацкана Валерія Васильовича – Голову Рахункової палати /постанова Верховної Ради України від 10.04.2023 № 3014-ІХ/.

Зважаючи на зазначене та керуючись частиною п’ятою статті 20 Закону і частиною другою статті 208-2 Регламенту, Комітетом у квітні 2023 року оголошено конкурс на зайняття посади члена Рахункової палати (далі – конкурс). Зокрема, Комітет на своєму засіданні 24 квітня 2023 року (протокол № 154) затвердив Оголошення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати (далі – Оголошення), яке 25 квітня 2023 року розміщено на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України і Комітету та опубліковано в газеті «Голос України» від 25.04.2023 № 82.

В Оголошенні, серед іншого, вказано:

перелік документів, що мають бути подані до Комітету особою, яка бажає взяти участь у конкурсі /з урахуванням вимог статті 20 Закону, статті 57 Закону України «Про запобігання корупції» та статті 10 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»/;

кінцеву дату подання зазначених документів – 8 травня 2023 року (не пізніше 17:00 години);

вимоги до члена Рахункової палати, зокрема:

– членом Рахункової палати може бути громадянин України, не молодший 30 років, який володіє державною мовою та однією з офіційних мов Ради Європи, має вищу освіту не нижче ступеня магістра, загальний стаж роботи не менше семи років, стаж роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менше п’яти років та бездоганну ділову репутацію /частина перша статті 19 Закону/;

– не може бути призначена на посаду члена Рахункової палати особа: 1) яка досягла 65-річного віку; 2) яка за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена; 3) яка за станом здоров’я не може виконувати повноваження члена Рахункової палати; 4) яка має не зняту чи не погашену в установленому законом порядку судимість; 5) на яку протягом останнього року було накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією; 6) яка має громадянство чи підданство іншої держави; 7) яка не пройшла перевірку, передбачену законами України «Про очищення влади» та «Про запобігання корупції»; 8) яка не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», за рік, що передує року призначення на відповідну посаду /частина друга статті 19 Закону/.

Своєчасно та з дотриманням вимог Оголошення до Комітету подали документи 9 кандидатів на посаду члена Рахункової палати (далі – кандидати), а саме: Божевський П.І., Володін А.В., Дмитренко Г.В., Клименко К.О., Клочко А.А., Ключка С.С., Хмельков А.В., Хорошко О.В., Чорнуцький С.П.

Керуючись вимогами абзацу четвертого частини другої статті 208-2 Регламенту та враховуючи рішення Комітету від 24.04.2023, Комітетом разом з Апаратом Верховної Ради України забезпечено з 10 травня 2023 року оприлюднення на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України та Комітету інформації про кандидатів. На виконання цієї норми у Комітеті попередньо проведено роботу з підготовки в електронному вигляді таких документів кандидатів: автобіографія; мотиваційний лист; копії дипломів про вищу освіту (без додатків); копії документів про вчені звання та наукові ступені (за наявності); копія державного сертифіката про рівень володіння державною мовою; копії сертифікатів чи інших документів про володіння однією з офіційних мов Ради Європи. При цьому, керуючись нормами законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних» і «Про запобігання корупції», приховано окремі відомості, що належать до конфіденційної інформації та інформації з обмеженим доступом. Крім того, не оприлюднено декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» за 2022 рік, наданої всіма кандидатами, оскільки відповідні декларації подано шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, а доступ до публічної частини Реєстру декларацій обмежено у зв’язку з технічними роботами, спрямованими на максимальне посилення захисту особистих даних декларантів в умовах воєнного стану (таке пояснення щодо доступу наведено 24.02.2022 на офіційному веб-сайті цього державного органу).

Зазначена інформація про кандидатів буде відображатися на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України і Комітету до завершення конкурсу.

Кандидатів відповідно до наданої ними інформації можна охарактеризувати за такими критеріями:

вік: 35-39 років (Ключка С.С., Хорошко О.В.), 40-45 років (Божевський П.І., Клименко К.О., Клочко А.А., Чорнуцький С.П.), 50-55 років (Володін А.В., Дмитренко Г.В., Хмельков А.В.);

трудова діяльність:

– державна служба /на час подання документів/: мають стаж державної служби всі кандидати, з них 3 кандидати (Дмитренко Г.В., Ключка С.С., Чорнуцький С.П.) раніше працювали у Державній аудиторській службі України та 3 кандидати (Божевський П.І., Ключка С.С., Чорнуцький С.П.) мають досвід у сфері внутрішнього контролю (аудиту);

– наукова діяльність: мають наукові ступені 6 кандидатів (Володін А.В., Дмитренко Г.В., Клименко К.О., Клочко А.А., Ключка С.С., Хмельков А.В.), з них 2 кандидати (Дмитренко Г.В., Хмельков А.В.) також має вчене звання;

участь у попередніх конкурсах на зайняття посад членів Рахункової палати, оголошених Комітетом: брали 5 кандидатів (Дмитренко Г.В., Ключка С.С. – у конкурсі, оголошеному у січні 2020 р.; Клименко К.О. – у конкурсах, оголошених у січні та вересні 2020 р.; Володін А.В. – у конкурсі, оголошеному у вересні 2020 р.; Хмельков А.В. – у конкурсі, оголошеному у грудні 2022 р.).

При цьому всі кандидати відповідають вимогам до члена Рахункової палати, визначеним частиною першою статті 19 Закону, щодо віку та стажу роботи.

З приводу визначених цією нормою вимог до члена Рахункової палати щодо володіння державною мовою та однією з офіційних мов Ради Європи (англійською або французькою) необхідно відмітити таке:

згідно з наданими державними сертифікатами про рівень володіння державною мовою (що видані Національною комісією зі стандартів державної мови) кандидати володіють державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня (Ключка С.С., Хмельков А.В.) та другого ступеня (Божевський П.І., Володін А.В., Дмитренко Г.В., Клименко К.О., Клочко А.А., Хорошко О.В., Чорнуцький С.П.), що відповідає вимогам, визначеним статтями 9 і 10 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та пунктом 4 Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 24.06.2021 № 31;

у поданій кандидатами інформації вказано, що володіють англійською мовою на таких рівнях згідно з рекомендаціями Ради Європи з мовної освіти (CEFR): нижче середнього рівня (А2) – Божевський П.І., Володін А.В.; середній рівень (В1) – Клочко А.А., Ключка С.С., Хорошко О.В.; вище середнього рівня (В2) – Дмитренко Г.В., Хмельков А.В., Чорнуцький С.П.; просунутий рівень (С1) – Клименко К.О.

Щодо здійснення спеціальної перевірки кандидатів звернуто увагу, серед іншого, на такі законодавчі норми:

згідно з пунктом 7 частини другої статті 19 Закону на посаду члена Рахункової палати не може бути призначена особа, яка не пройшла перевірку, передбачену законами України «Про очищення влади» та «Про запобігання корупції»;

частиною другою статті 58 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, зокрема, що: рішення про призначення або про відмову у призначенні на посаду, пов’язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймається після проведення спеціальної перевірки (згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, належать Голова та інші члени Рахункової палати); у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, орган, який здійснює призначення на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні на посаду.

Враховуючи зазначене та рішення Комітету від 24.04.2023, Апаратом Верховної Ради України необхідні документи всіх кандидатів направлено в установленому порядку для проведення спеціальної перевірки. За результатами спеціальної перевірки стосовно всіх кандидатів відомостей, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, не виявлено.

Для об’єктивної оцінки кандидатів та зваженого прийняття рішення щодо них у підкомітеті з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету (далі – підкомітет) 22 і 23 травня 2023 року проведено співбесіди з кандидатами.

Необхідно зазначити, що відповідно до частин третьої та п’ятої статті 19 Закону перебування на посаді члена Рахункової палати несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування, з представницьким мандатом, зайняттям іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входженням до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, а також член Рахункової палати не може належати до політичної партії. Тому після призначення новий член Рахункової палати має забезпечити у встановленому порядку здійснення відповідних заходів для дотримання вказаних вимог Закону.

Щодо подальших заходів з призначення на посаду члена Рахункової палати частинами третьою-п’ятою статті 208-2 Регламенту визначено, що:

Комітет розглядає документи, подані кандидатами на посади членів Рахункової палати, і попередньо обговорює кандидатів щодо їх відповідності вимогам, встановленим Законом, та подає на розгляд Верховної Ради рішення з висновками щодо кожного кандидата;

рішення Комітету та відомості про кандидатів (частина друга статті 205 Регламенту) надаються народним депутатам не пізніш як за три дні до розгляду Верховною Радою відповідного питання;

обговорення кандидатів на посади членів Рахункової палати проводиться в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 205 цього Регламенту;

відбір на посади членів Рахункової палати здійснюється Верховною Радою відкритим рейтинговим голосуванням по кожному кандидату окремо;

Верховна Рада призначає членів Рахункової палати списком, визначеним за підсумками рейтингового голосування, відповідно до кількості вакантних посад відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради;

якщо за список кандидатів на посади членів Рахункової палати не отримано необхідної для призначення кількості голосів народних депутатів, оголошується повторний конкурс.

Зважаючи, що відомості про кандидатів на посаду члена Рахункової палати (частина друга статті 205 Регламенту) розміщені на офіційних сайтах Верховної Ради України та Комітету (крім окремих відомостей, що належать до конфіденційної інформації та інформації з обмеженим доступом, і декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» за 2022 рік), немає необхідності додавати копії документів, що містять відповідні відомості, до висновків Комітету щодо кандидатів.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А. і Молоток І.Ф.

Доповідаючи дане питання, голова підкомітету Молоток І.Ф. зазначив, що проект рішення з детальною інформацією щодо проведених заходів конкурсу надано народним депутатам України – членам Комітету, та запропонував ухвалити рішення Комітету згідно з наданими проектом рішення і проектом ухвали, зокрема:

1) затвердити висновки Комітету щодо кожного з 9 кандидатів на посаду члена Рахункової палати, відповідно до яких усі кандидати пройшли перевірку, передбачену Законом «Про запобігання корупції», та відповідають вимогам до члена Рахункової палати, визначеним статтею 19 Закону, а також затвердити орієнтовний регламент розгляду Верховною Радою України питання щодо порядку призначення на посаду члена Рахункової палати;

2) направити Верховній Раді України зазначене рішення Комітету, включаючи висновки щодо кандидатів, при цьому не додавати відомості про кандидатів, визначені у статті 205 Регламенту, оскільки копії відповідних документів в основному розміщені на сайтах Верховної Ради України та Комітету;

3) доручити голові підкомітету Молотку І.Ф. за участю секретаріату Комітету за підсумками розгляду Верховною Радою України даного питання забезпечити проведення необхідних організаційних заходів щодо передачі та/або повернення відповідних документів кандидатів.

Проект ухвали, проекти висновків Комітету щодо кожного з 9 кандидатів та проект орієнтовного регламенту розгляду Верховною Радою України питання щодо порядку призначення на посаду члена Рахункової палати надано народним депутатам України – членам Комітету та додаються.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію щодо ухвалення рішення Комітету. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Затвердити:

висновки Комітету щодо кожного з 9 кандидатів на посаду члена Рахункової палати (Божевський П.І., Володін А.В., Дмитренко Г.В., Клименко К.О., Клочко А.А., Ключка С.С., Хмельков А.В., Хорошко О.В., Чорнуцький С.П.), відповідно до яких усі кандидати пройшли перевірку, передбачену Законом України «Про запобігання корупції» (відомостей, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, не виявлено), та відповідають вимогам до члена Рахункової палати, визначеним статтею 19 Закону України «Про Рахункову палату»;

орієнтовний регламент розгляду Верховною Радою України питання щодо порядку призначення на посаду члена Рахункової палати.

2. Направити Верховній Раді України зазначене рішення Комітету, включаючи відповідні висновки Комітету щодо кандидатів. При цьому не додавати відомості про кандидатів на посаду члена Рахункової палати (частина друга статті 205 Регламенту Верховної Ради України), оскільки копії відповідних документів Комітету (крім окремих відомостей, що належать до конфіденційної інформації та інформації з обмеженим доступом, і декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» за 2022 рік) розміщені на офіційних сайтах Верховної Ради України та Комітету.

3. Доручити голові підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молотку І.Ф. за участю секретаріату Комітету за підсумками розгляду Верховною Радою України питання щодо призначення на посаду члена Рахункової палати забезпечити:

передачу Управлінню кадрів Апарату Верховної Ради України оригіналів документів кандидата, якого буде призначено членом Рахункової палати;

повернення кандидатам, яких не буде призначено членом Рахункової палати, поданих ними на конкурс документів для спеціальної перевірки, з дотриманням вимог частини третьої статті 58 Закону України «Про запобігання корупції».

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 25 народних депутатів України – членів Комітету).

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

5.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

5.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа в галузі освіти" (реєстр. № 9231 від 21.04.2023, народні депутати України Приходько Н.І., Кузьміних С.В., Арешонков В.Ю. та інші);

5.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо особливостей провадження господарської діяльності з надання деяких послуг у сфері енергетики та комунальних послуг в умовах воєнного стану" (реєстр. № 9236 від 24.04.2023, Кабінет Міністрів України);

5.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" про підвищення ефективності прийняття рішень, направлених на забезпечення захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (реєстр. № 9324 від 25.05.2023, народні депутати України Гнатенко В.С., Лукашев О.А., Мороз В.В.);

5.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо врегулювання питання запобігання випадкам дискримінації за ознакою статі та сексуальних домагань на робочому місці" (реєстр. № 9340 від 29.05.2023, Кабінет Міністрів України);

5.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей" (реєстр. № 9256-1 від 16.05.2023, народний депутат України Железняк Я.І.);

5.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електронні комунікації" (щодо вдосконалення регулювання електронної комунікаційної послуги визначення місцезнаходження домену в мережі Інтернет та протидії фішингу)" (реєстр. № 9250-1 від 15.05.2023, народний депутат України Штепа С.С.);

5.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відсторонення від участі в управлінні державними справами посадових та службових осіб, які здійснювали виїзд за кордон під час дії правового режиму воєнного стану в Україні без поважних причин" (реєстр. № 9304 від 16.05.2023, народний депутат України Яценко А.В.);

5.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо припинення нарахування плати за комунальні послуги у випадку фактичного не проживання зареєстрованої особи" (реєстр. № 9328 від 26.05.2023, народні депутати України Ковальов О.І., Бурміч А.П. та інші);

5.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо особливостей здійснення публічних закупівель та зовнішньоекономічної діяльності в умовах воєнного стану" (реєстр. № 9196 від 10.04.2023, народний депутат України Яценко А.В.);

5.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України щодо уніфікації процесів" (реєстр. № 9306 від 17.05.2023, народні депутати України Бабій Р.В., Макаров О.А. та інші);

5.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо врегулювання питання подання доказів" (реєстр. № 9308 від 19.05.2023, народні депутати України Плачкова Т.М., Бурміч А.П., Яковенко Є.Г.);

5.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 10(2) Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"" (реєстр. № 9299 від 15.05.2023, народні депутати України Фріз І.В., Климпуш-Цинцадзе І.О., Мазурашу Г.Г. та інші);

5.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо виконання судових рішень про конфіскацію майна, що тимчасово вилучалось у справах про порушення митних правил" (реєстр. № 9336 від 29.05.2023, народний депутат України Крейденко В.В.);

5.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 390 Цивільного кодексу України щодо додаткових гарантій для добросовісного набувача" (реєстр. № 9302 від 15.05.2023, народний депутат України Лукашев О.А.);

5.1.15. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про формування Єдиного економічного простору" (реєстр. № 0205 від 26.05.2023, Президент України);

5.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" щодо поновлення в колишньому військовому званні під час дії воєнного стану" (реєстр. № 9316 від 22.05.2023, народний депутат України Гончаренко О.О. та інші);

5.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які пов'язані із сексуальним насильством, яке вчинене в умовах збройного конфлікту" (реєстр. № 9351 від 05.06.2023, народні депутати України Бардіна М.О., Михайлюк Г.О. та інші);

5.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо вдосконалення механізму публічних закупівель товарів з локалізацією виробництва в Україні" (реєстр. № 9312 від 22.05.2023, народні депутати України Мороз В.В., Яковенко Є.Г.);

5.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо звільнення з військової служби військовослужбовців, яких за станом здоров'я неможливо призначити на посади військової служби" (реєстр. № 9339 від 29.05.2023, народні депутати України Разумков Д.О., Дмитрієва О.О., Бабій Р.В. та інші);

5.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 615 Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей обчислення строків досудового розслідування в умовах воєнного стану" (реєстр. № 9314 від 22.05.2023, народні депутати України Яцик Ю.Г., Мазурашу Г.Г., Кицак Б.В., Дануца О.А., Кунаєв А.Ю. та інші);

5.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 219 Кримінального процесуального кодексу України щодо обрахування строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, передбачених Розділами І, XIV, XV, XVI, XIX, XX Особливої частини Кримінального кодексу України в умовах воєнного стану" (реєстр. № 9314-1 від 26.05.2023, народний депутат України Кузьміних С.В. та інші);

5.1.22. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 615 Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей обчислення строків досудового розслідування в умовах воєнного стану" (реєстр. № 9314-2 від 26.05.2023, народні депутати України Павлюк М.В., Бакумов О.С.);

5.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких статей Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей обчислення строків досудового розслідування в умовах воєнного стану" (реєстр. № 9314-3 від 02.06.2023, народний депутат України Савченко О.С.).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

5.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

5.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення розвитку судноплавства внутрішніми водними шляхами» (реєстр. № 9282 від 10.05.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В.).

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Проектом закону, зокрема, шляхом внесення змін до Закону України «Про внутрішній водний транспорт» пропонується включити шляхові роботи з експлуатаційного днопоглиблення в підхідних каналах до видів робіт, що виконуватимуться без отримання дозвільних документів щодо спеціального водокористування.

З приводу зазначеного, Міністерство фінансів України у своєму висновку до даного законопроекту зазначає, що реалізація такої законодавчої пропозиції може мати вплив на показники дохідної частини державного бюджету, оскільки згідно з пунктом 28 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та кошти від продажу таких дозволів належать до доходів загального фонду державного бюджету.

При цьому слід зауважити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту (суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо орієнтовних обсягів надходжень від плати за отримання суб’єктами господарювання державної форми власності дозвільних документів для проведення експлуатаційного днопоглиблення підхідних каналів).

Водночас, Міністерством фінансів України до законопроекту надано зауваження щодо інших його положень, зокрема, стосовно надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення конкурсу: згідно із абзацом сьомим підпункту 2 пункту 1 розділу І законопроекту реалізація ґрунту (мінеральної сировини), вилученого у результаті проведення шляхових робіт та не використаного для їх виконання, здійснюється суб’єктами господарювання, які виконували такі роботи, або суб’єктом, якому належить підхідний канал, операційна акваторія причальної споруди, на підставі спеціального дозволу на користування надрами, отриманого відповідно до Кодексу України про надра, який видається без проведення конкурсу (аукціону).

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України законопроект може бути розглянуто Верховною Радою України після його доопрацювання та надання фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань із урахуванням висловлених зауважень.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення розвитку судноплавства внутрішніми водними шляхами (реєстр. № 9282 від 10.05.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В., має вплив на показники бюджету (може зменшувати надходження загального фонду державного бюджету від видачі спеціальних дозволів на користування надрами). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

5.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання участі громадян у інвестиційній діяльності» (реєстр. № 8111 доопрац. від 30.03.2023), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається доповнити Податковий кодекс України та Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» положеннями, згідно з якими пропонується, зокрема:

ввести нові терміни «особовий середньостроковий рахунок» /далі – ОСР/ і «особовий довгостроковий рахунок» /далі – ОДР/ (рахунки у системі обліку інвестиційної фірми, призначені для відокремленого обліку грошових коштів та цінних паперів клієнта – фізичної особи, які відкриваються з метою інвестування на термін не менше ніж відповідно на 1095 і 2555 днів та ведуться інвестиційною фірмою);

визначити, що ОСР і ОДР відкриваються і ведуться інвестиційною фірмою на підставі додаткового договору до генеральної угоди з клієнтом з окремим індивідуальним номером;

зобов’язати інвестиційні фірми надсилати повідомлення про відкриття або закриття ОСР і ОДР до контролюючого органу у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, протягом трьох робочих днів, наступних за днем відкриття або закриття ОСР і ОДР;

встановити відповідальність за неподання інвестиційними фірмами в установлений строк повідомлення про відкриття або закриття ОСР і ОДР шляхом накладення штрафу у розмірі 680 грн за кожний випадок неподання або затримки;

включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму коштів, достроково знятих платником податку з ОСР і ОДР, у визначеному законопроектом розмірі;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб інвестиційний прибуток від операцій з активами, які обліковуються на ОСР і ОДР в інвестиційних фірмах, та дохід від дивідендів, процентів, інших доходів за такими активами, що звільняються від оподаткування за визначених законопроектом умов;

встановити особливості використання ОСР та ОДР.

Окремо слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень сприятиме: залученню значного обсягу інвестицій у національний ринок цінних паперів та інші ринки капіталу; стимулюванню довгострокової інвестиційної діяльності населення; збільшенню заощаджень громадян та зменшенню негативного впливу на них інфляційних процесів; зменшенню маси заощаджень населення Україні у формі готівкової іноземної валюти; підвищенню фінансової грамотності населення; прозорості та покращенню податкової дисципліни підприємств, зацікавлених у доступі до середньострокових та довгострокових фінансових ресурсів на внутрішньому фондовому ринку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до:

втрат бюджетів усіх рівнів з податку на доходи фізичних осіб та державного бюджету з військового збору, а вартісна величина впливу на показники бюджетів буде залежати від суми інвестиційних прибутків, отриманих фізичними особами від операцій з активами (в тому числі у вигляді дивідендів, процентів, доходів від продажу цінних паперів тощо), розміщених на ОСР та ОДР інвестиційної фірми, які будуть звільнені від оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ставка – 18%) і військовим збором (ставка – 1,5%);

часткового перерозподілу оподатковуваних за ставкою 18% пасивних доходів у вигляді інвестиційного прибутку та сум банківських процентів, нарахованих на суми вкладних (депозитних) рахунків, у запропонований пільговий режим з використанням ОСР та ОДР, що призведе до мінімізації податкових зобов’язань і відповідно втрат надходжень бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та військового збору з інвестиційного прибутку і банківських процентів.

Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання участі громадян у інвестиційній діяльності» (реєстр. № 8111 доопрац. від 30.03.2023), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від податку на доходи фізичних осіб та доходів державного бюджету від військового збору у наступних роках). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

5.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо встановлення особливостей проходження служби в податкових органах та проведення атестації посадових осіб податкових органів» (реєстр. № 9243 від 26.04.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д. О., Железняком Я. І., Совою О. Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом вносяться зміни до Податкового кодексу України, якими, серед іншого пропонується:

змінити процедуру проведення конкурсного відбору на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (далі – ДПС), передбачивши, що роботу та організаційно-технічне забезпечення конкурсної комісії та її членів забезпечує Секретаріат Кабінету Міністрів України, фінансове забезпечення діяльності конкурсної комісії та її членів може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги;

запровадити проведення щорічної незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) ефективності діяльності ДПС, передбачивши, що організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів України, фінансове забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки та її членів може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги;

визначити особливості прийняття на службу до податкових органів, проходження та припинення служби в податкових органах, зокрема встановлення конкретного переліку обмежень, за наявності яких особа не може вступити на службу до податкових органів;

забезпечити проведення одноразової атестації посадових осіб податкових органів, передбачивши утворення керівником ДПС атестаційних комісій;

визначити нові умови оплати праці працівників ДПС, доповнивши перелік складових заробітної плати командною премією та іншими виплатами, передбаченими законодавством, і встановивши посадові оклади державних службовців ДПС відповідно до розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (зокрема, у розмірі від 30 прожиткових мінімумів для Голови ДПС до 9,5 прожиткових мінімумів для державного інспектора у територіальному органі ДПС).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребує додаткових витрат державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація окремих положень законопроекту призведе до збільшення видатків державного бюджету у бюджетному періоді, в якому набере чинності відповідний закон, однак визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів немає можливості у зв’язку з відсутністю даних;

зокрема, реалізація законопроекту впливатиме на показники державного бюджету з огляду на пропозицію встановлення підвищених посадових окладів державних службовців ДПС, територіальних органів ДПС та державних податкових інспекцій відповідно до прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року, запровадження додаткових складових заробітної плати у вигляді командної премії та інших виплат, передбачених законодавством, скасування обмеження щодо кількості заступників керівника ДПС;

при цьому, реалізація пропозицій щодо визначення посадових окладів працівників ДПС відповідно до розмірів прожиткового мінімуму потребуватиме значних додаткових ресурсів на оплату праці відповідних працівників – орієнтовно 28,6 млрд гривень;

у законопроекті не зазначено джерел фінансового забезпечення діяльності Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності ДПС, комісії з проведення конкурсу на призначення керівника ДПС, атестаційних комісій;

у зв’язку з невідповідністю окремих положень законопроекту щодо атестації працівників ДПС статтям 22 та 38 Конституції України існує висока ймовірність скасування надалі таких рішень про звільнення працівників ДПС судом, що призведе до додаткових витрат державного бюджету.

Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання з урахуванням викладених зауважень та пропозицій.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його офіційного опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо встановлення особливостей проходження служби в податкових органах та проведення атестації посадових осіб податкових органів (реєстр. № 9243 від 26.04.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д. О., Железняком Я. І., Совою О. Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, насамперед на функціонування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

5.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо цифровізації судочинства та удосконалення наказного провадження у цивільному судочинстві» (реєстр. № 9090 від 10.03.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, запровадити можливість під час воєнного чи надзвичайного стану здійснювати судочинство в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відповідно до фінансово-економічне обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством юстиції України, реалізація проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів та здійснюватиметься у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2023 рік на фінансове забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники бюджету, проте не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету та буде здійснюватися у межах коштів, передбачених  Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою 0501020 «Здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів та установ системи правосуддя» (бюджетні призначення на 2023 рік становлять 17 323,5 млн гривень).

Загалом Міністерство фінансів України в межах компетенції підтримує цей законопроект.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо цифровізації судочинства та удосконалення наказного провадження у цивільному судочинстві» (реєстр. № 9090 від 10.03.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок і в межах видатків державного бюджету на забезпечення діяльності місцевих загальних та апеляційних судів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

5.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо удосконалення окремих положень виборчого законодавства про оплату праці осіб, що беруть участь в організації та підготовці виборів за рахунок коштів виборчих фондів (реєстр. № 9245 від 27.04.2023), поданий народним депутатами України Плачковою Т.М., Бурмічем А.П. та Яковенком Є.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом, як зазначається у пояснювальній записці до нього, пропонується під час підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів надати право суб’єктам відповідного виборчого процесу, здійснювати оплату праці членів виборчих комісій, агітаторів, офіційних спостерігачів, довірених осіб, працівників виборчих штабів за рахунок коштів виборчого фонду, уклавши цивільно-правові договори.

При цьому, передбачається, що розмір оплати праці визначених осіб не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на момент її нарахування, така оплата праці оподатковується в порядку, встановленому законодавством України, і не може бути підставою для скасування, обмеження або зменшення цим особам та членам їхніх сімей, які проживають разом із ними, будь-яких видів соціальних виплат, пенсій, субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг тощо.

Міністерство фінансів України не підтримує проект закону, зазначаючи зокрема, таке:

невключення під час розрахунку сукупного доходу сім’ї для надання державних соціальних допомог та виплат, пенсій, житлових субсидій тощо суми оплати праці за участь в організації та підготовці виборів зменшить розмір середньомісячного доходу таких осіб та, відповідно, призведе до збільшення розміру державної соціальної підтримки, що потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету (проте, відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини такого впливу на показники державного бюджету);

умови та джерела оплати праці членів виборчих комісій визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2004 № 966 «Про умови оплати праці членів виборчих комісій, комісій всеукраїнського референдуму» і не потребують додаткових уточнень;

відповідно до статті 102-1 Кодексу законів про працю України виконання працівником, окрім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи вважається сумісництвом. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу;

відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення, в тому числі, інших виплат.

Зважаючи на наведене, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо удосконалення окремих положень виборчого законодавства про оплату праці осіб, що беруть участь в організації та підготовці виборів за рахунок коштів виборчих фондів (реєстр. № 9245 від 27.04.2023), поданий народним депутатами України Плачковою Т.М., Бурмічем А.П. та Яковенком Є.Г., є таким, що має вплив на показники бюджетів (може зумовити збільшення видатків державного бюджету на виконання державних програм соціального захисту населення і збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від сплати відповідних податків та зборів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

5.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення (реєстр. № 9219 від 18.04.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про надра, Водного кодексу України, Кодексу цивільного захисту України, законів України: «Про дорожній рух», Гірничого закону України, «Про нафту і газ», «Про охорону праці», «Про рекламу», «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення», «Про ринок природного газу», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якими здійснюється перегляд повноважень центральних органів виконавчої влади, зокрема, що стосуються державного гірничого нагляду, промислової безпеки, охорони праці, поводження з вибуховими матеріалами, державного енергетичного нагляду (контролю) на ринку природного газу.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, підготовленою Міністерством економіки України, реалізація проекту акта не потребуватиме додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України та забезпечить відокремлення політик одна від одної, що дозволить здійснити перерозподіл функцій між центральними органами виконавчої влади.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) зазначає про відсутність вартісної оцінки впливу реалізації положень акта на показники бюджетів, фінансово-економічних розрахунків та невизначеність потреби фінансового забезпечення.

Слід зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

За узагальнюючим висновком Мінфін підтримує проект акта за умови доопрацювання таких положень:

законопроектом запропоновано, зокрема, внести зміни до Закону України «Про ринок природного газу» шляхом доповнення терміном «державний енергетичний нагляд (контроль) на ринку природного газу» та новою статтею 8-1, якою, серед іншого, визначено, що державний енергетичний нагляд (контроль) на ринку природного газу та проведення технічного розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних з використанням газу в побуті, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю), діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного міністра згідно із законодавством. Водночас потребує уточнення галузь, у сфері якої здійснюється контроль цим центральним органом.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення (реєстр. № 9219 від 18.04.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту щодо виконання повноважень центральними органами виконавчої влади у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, державного гірничого нагляду, державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення належить здійснювати в межах і за рахунок видатків державного бюджету для забезпечення діяльності цих органів влади). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

5.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких  законодавчих актів України щодо удосконалення використання земель оборони (реєстр. № 9217 від 18.04.2023), поданий народним депутатом України Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроект передбачає внесення змін до Земельного і Водного кодексів України, законів України «Про оренду землі» та «Про використання земель оборони», відповідно до яких пропонується унормувати використання в господарських цілях земель оборони та земельних ділянок державної і комунальної власності, що перебувають у постійному користуванні. Зокрема, законопроектом передбачається:

віднести до суб’єктів права постійного користування земельною ділянкою із земель державної і комунальної власності військові частини, установи, військово-навчальні заклади, підприємства та організації Збройних Сил України, Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

встановити, що строк оренди земельної ділянки, яка передається в оренду для сільськогосподарського використання та належить до земель оборони, – не може бути більше 7 років;

заборонити передачу в оренду земельних ділянок, що належать до земель оборони, іноземним державам, їхнім юридичним особам та іноземцям;

визначити порядок: передачі земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні та належать до земель оборони, на конкурентних засадах (шляхом проведення земельних торгів) в оренду для сільськогосподарського використання; проведення земельних торгів; укладання договору оренди земельної ділянки; формування розміру орендної плати і її використання.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація його положень:

не потребуватиме виділення додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів;

дозволить унормувати здійснення на земельних ділянках, що належать до земель оборони, дозволених законодавством видів господарської діяльності, у тому числі – надання без заподіяння шкоди бойовій і мобілізаційній готовності в оренду для потреб сільськогосподарського використання;

забезпечить надходження додаткових коштів до спеціального фонду державного бюджету (щороку не менше 287 950 тис. грн) за рахунок орендної плати з метою підвищення рівня фінансового забезпечення Міністерства оборони України та Збройних Сил України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту вплине на показники державного та місцевих бюджетів, зокрема, може призвести до недонадходжень до місцевих бюджетів. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та вважає, що законопроект потребує доопрацювання з метою приведення його у відповідність до норм бюджетного та податкового законодавства в частині порядку зарахування орендної плати за користування земельними ділянками, що перебувають у постійному користуванні.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо необхідно зауважити про невідповідність деяких положень законопроекту вимогам бюджетного законодавства, зокрема йдеться про:

положення частини четвертої нової статті 4-4 Закону України «Про використання земель оборони» (абзац вісімнадцятий підпункту 3 пункту 3 розділу І законопроекту), згідно з яким орендна плата за користування земельною ділянкою, що належить до земель оборони, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з Бюджетним кодексом України та Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік і використовується на національну безпеку і оборону згідно з кошторисом Міністерства оборони України, іншого військового формування, утвореного відповідно до законів України;

положення частини п’ятої нової статті 4-4 Закону України «Про використання земель оборони» (абзац дев’ятнадцятий підпункту 3 пункту 3 розділу І законопроекту), згідно з яким постійні користувачі земельних ділянок, що належать до земель оборони, перераховують їх власникам відповідно до окремого договору 10 відсотків суми орендної плати, отриманої згідно з договором оренди землі.

Вищевказані положення законопроекту суперечать нормам Бюджетного кодексу України, передусім:

частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України/;

пункту 4 частини першої статті 7 /яким визначено принцип повноти бюджетної системи України: до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування/;

частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/;

частинам другій і третій статті 29 /якими визначено склад доходів загального і спеціального фондів державного бюджету/;

пункту 19 частини першої статті 64 /згідно з яким місцеві податки та збори (у складі яких є плата за землю, яка включає орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності), що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України, належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад/.

Загалом порушені у вищевказаних положеннях законопроекту питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства, на що також звертають увагу у своїх висновках Міністерство фінансів України і Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення використання земель оборони (реєстр. № 9217 від 18.04.2023), поданий народним депутатом України Івченком В.Є., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів до місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки та збільшення таких доходів до державного бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету з питань аграрної та земельної політики при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (насамперед, статей 4, 7, 13, 29 і 64), зокрема, виключити частини четверту і п’яту нової статті 4-4 Закону України «Про використання земель оборони» (абзаци вісімнадцятий і дев’ятнадцятий підпункту 3 пункту 3 розділу І законопроекту).

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

5.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання окремих питань розпорядження товарами, які перебувають під митним контролем (реєстр. № 9307 від 19.05.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д. О., Железняком Я. І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Митного кодексу України, зокрема:

-                     доповнити підстави припинення митних режимів транзиту у разі:

примусового відчуження або вилучення товарів відповідно до законів України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»;

реалізації товарів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі тих, які відповідно до кримінально-процесуального законодавства передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – АРМА), для реалізації у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі – Закон про АРМА), та після надходження на рахунки митних органів сум митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску таких товарів у вільний обіг на митній території України;

-                     доповнити підстави припинення обов’язку із сплати митних платежів:

якщо товари примусово відчуженні або вилучені відповідно до законів України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»;

у разі надходження на рахунки митниць коштів (у сумі митних платежів, які підлягали б сплаті при випуску товарів у вільний обіг на митній території України), одержаних від реалізації товарів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі тих, які відповідно до кримінально-процесуального законодавства передані АРМА для реалізації у порядку та на умовах, визначених Законом про АРМА;

-                     визначити особливості нарахування і справляння митних платежів з товарів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні та які відповідно до кримінально-процесуального законодавства передані для реалізації, передбачивши нарахування ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України.

Поряд з тим, законопроектом пропонується внести зміни до статті 21 Закону України про АРМА, зокрема встановити, що:

рухоме майно, яке на момент прийняття АРМА в управління перебувало на митній території України під митним контролем, не може бути передано для реалізації без включення до його вартості сум митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску такого майна у вільний обіг на митній території України, якщо такі митні платежі не були попередньо сплачені;

АРМА забезпечує перерахування на рахунки митних органів суми митних платежів, одержані від реалізації відповідних активів, для подальшого зарахування їх до державного бюджету в установленому порядку, протягом трьох робочих днів з дня зарахування таких коштів на депозитні рахунки.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його метою є врегулювання питань щодо припинення митних режимів відносно товарів, які були примусово відчужені або вилучені відповідно до законів України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», та товарів, на які накладено арешт у кримінальних провадженнях і які відповідно до кримінально-процесуального законодавства передані для реалізації, а також врегулювання відносин, пов’язаних з оподаткуванням митними платежами таких товарів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація його положень не потребує фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів;

за рахунок реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення АРМА очікуються надходження сум митних платежів до державного бюджету;

оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо за відсутності фінансово-економічних розрахунків від розробників законопроекту.

Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду законопроекту.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) яке вимагається відповідно до вимог Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання окремих питань розпорядження товарами, які перебувають під митним контролем (реєстр. № 9307 від 19.05.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д. О., Железняком Я. І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від митних платежів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

5.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження акцизного податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин (реєстр. № 9032-1 від 06.03.2023), поданий народними депутатами України Радуцьким М.Б., Соломчуком Д.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2024 року включити води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин (УКТ ЗЕД 2202 10 00 00), до підакцизних товарів, з встановленням відповідної ставки акцизного податку у розмірі 0,1 євро за 1 літр.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття призведе до збільшення бюджетних надходжень, зокрема, за розрахунками на основі обсягів споживання визначеної для оподаткування групи напоїв в 2019 році, надходження від акцизного податку  можуть становити від 5,1 до 7,8 млрд грн на рік, водночас запровадження оподаткування приведе до очікуваного зменшення обсягу споживання оподатковуваних напоїв до 21% та відповідно перехід на більш здорові альтернативи (вода).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту надасть можливість отримати додаткові надходження акцизного податку на солодкі безалкогольні напої до бюджету, які за розрахунками Мінфіну, здійсненими на основі обсягів реалізації солодких безалкогольних напоїв в Україні на рівні 2022 року, становитимуть 6,9 млрд грн у розрахунку на рік. Загалом Мінфіном законопроект підтримано із зауваженнями.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про акцизного податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин (реєстр. № 9032-1 від 06.03.2023), поданий народними депутатами України Радуцьким М.Б., Соломчуком Д.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

5.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою захисту права власності Українського народу» (реєстр. № 9218 від 18.04.2023), поданий народними депутатами України Стефанчуком М.О., Калауром І.Р. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонуються зміни до Цивільного, Земельного, Водного, Лісового кодексів України і Кодексу України про надра та Закону України «Про виключну (морську) економічну зону України», згідно з якими передбачається, зокрема, визначити, що:

громадяни держави-агресора, юридичні особи та міжнародні об’єднання і організації, створені та зареєстровані відповідно до законодавства держави-агресора, а також держава-агресор не мають права володіти та/або користуватися природними об’єктами права власності Українського народу, а які володіють та/або користуються природними об’єктами права власності Українського народу (землею, земельними ділянками, лісами, надрами) зобов’язані відчужити право власності та/або користування такими об’єктами протягом трьох місяців з дня набрання чинності відповідним законом (даною законодавчою ініціативою);

суб’єктами права власності на землю не можуть бути держава-агресор, громадяни держави-агресора, юридичні особи та міжнародні об’єднання чи організації, створені та зареєстровані відповідно до законодавства держави-агресора;

забороняється державі-агресору, її громадянам, юридичним особам та міжнародним об’єднанням і організаціям, створеним та зареєстрованим відповідно до законодавства держави-агресора: надання в оренду земельних ділянок; продаж земельних ділянок державної або комунальної власності; користування водними об’єктами; здійснювати будь-яку діяльність у виключній (морській) економічній зоні України;

кошти, отримані за результатом продажу конфіскованих земельних ділянок і лісів (за вирахуванням витрат, пов’язаних з їх продажем) за рішенням суду на торгах, у випадку, якщо їх колишнім власником є громадянин держави-агресора, зараховуються до державного бюджету та використовуються виключно на потреби оборони відповідно до кошторису Міністерства оборони України у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація його положень:

не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету;

може мати наслідком додаткові надходження до державного бюджету коштів, отриманих внаслідок проданих на торгах лісів та земельних ділянок, якщо їх колишнім власником є громадянин держави-агресора;

дасть можливість захистити природні об’єкти права власності Українського народу від зловживань з боку держави-агресора та підконтрольних їй осіб, сприятиме утвердженню особливої цінності природних ресурсів і національних багатств України, збереження яких є запорукою сталого та безпечного розвитку Української нації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту сприятиме наповненню дохідної частини державного бюджету, а вартісна величина впливу на показники державного бюджету залежатиме від кількості земельних ділянок та лісів, власниками яких є громадяни держави-агресора.

Водночас Мінфін звертає увагу, що бюджетним законодавством не врегульовано питання зарахування надходжень від продажу земельної ділянки та лісу на торгах, колишнім власником яких є громадянин держави-агресора. Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду законопроекту Верховною Радою України за умови врегулювання такого питання відповідно до бюджетного законодавства.

З цього приводу слід відмітити, що згідно з частиною четвертою статті 29 Бюджетного кодексу України, якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального чи спеціального фонду визначається законом про державний бюджет на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо необхідно зауважити, що передбачені у законопроекті положення щодо цільового спрямування коштів, отриманих внаслідок проданих на торгах земельних ділянок і лісів, не відповідають нормам Бюджетного кодексу України (зокрема, частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України/ та частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України/). Таким чином, порушене питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою захисту права власності Українського народу» (реєстр. № 9218 від 18.04.2023), поданий народними депутатами України Стефанчуком М.О., Калауром І.Р. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань правової політики при доопрацюванні законопроекту привести окремі його положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 4 і 13), а саме: у підпункті 10 пункту 2 розділу І (щодо змін до частини четвертої статті 145 Земельного кодексу України) та у підпункті 1 пункту 4 розділу І (щодо доповнення статті 13 Лісового кодексу України частиною четвертою) виключити слова «виключно на потреби оборони відповідно до кошторису Міністерства оборони України» (оскільки відповідне питання має регулюватися виключно бюджетним законодавством).

5.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення акцизного податку з мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої з метою збільшення видатків на виплати військовослужбовцям (у воєнний час) та спортивно-оздоровчу та реабілітаційно-спортивну інфраструктуру» (реєстр. № 9253 від 28.04.2023), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується запровадити акцизний податок з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі алкогольних напоїв для цілей оподаткування акцизним податком з мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, з встановленням відповідної ставки податку у розмірі 10 відсотків від вартості за мінімальними роздрібними цінами на такі алкогольні напої.

Поряд з тим, пунктом 2 розділу ІІ законопроекту передбачається установити, що додаткові надходження в бюджет за наслідками запровадження відповідної ставки податку 10 відсотків для реалізованих алкогольних напоїв використовуються на цілі, визначені у Законі України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо збільшення видатків на виплати військовослужбовцям (у воєнний час) та спортивно-оздоровчу та реабілітаційно-спортивну інфраструктуру за рахунок акцизного податку з мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої».

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація дозволить отримати додаткові кошти для виплат військовослужбовцям та іншим залученим до боротьби проти рашистської агресії, а після завершення війни (скасування воєнного стану) – на розвиток спортивно-оздоровчої та реабілітаційно-спортивної інфраструктури.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація законопроекту матиме вплив на дохідну частину бюджету, при цьому вартісна величина надходжень акцизного податку буде залежати від обсягів реалізації алкогольних напоїв та встановлених Кабінетом Міністрів України мінімальних роздрібних цін на такі товари;

досягнення мети законопроекту щодо збільшення надходжень від сплати акцизного податку має ризики, зокрема, збільшення адміністративного тиску на виробників та імпортерів алкогольних напоїв, збільшення ціни на легальну продукцію для кінцевого споживача внаслідок запровадження нового акцизного податку створює ймовірні ризики приховування доходів від такої діяльності, ухиляння від сплати податків, подальшої тінізації ринку алкогольних напоїв, що може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету від акцизного податку на алкогольні напої та місцевих бюджетів від акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пива та алкогольних напоїв.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Окремо слід зауважити, що положення пункту 2 розділу ІІ законопроекту щодо цільового спрямування відповідного акцизного податку не відповідає нормам Бюджетного кодексу України, зокрема:

частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету/;

частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/;

частині третій статті 29 /якою визначено джерела формування доходів спеціального фонду державного бюджету/;

частині четвертій статті 30 /якою визначено напрями використання коштів спеціального фонду державного бюджету/.

Крім того, згаданого у цьому положенні Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо збільшення видатків на виплати військовослужбовцям (у воєнний час) та спортивно-оздоровчу та реабілітаційно-спортивну інфраструктуру за рахунок акцизного податку з мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої» немає у чинному законодавстві. Водночас автором законопроекту подано системно пов’язаний законопроект за реєстр. № 9252 з ідентичною назвою, що є похідним законопроектом відносно законопроекту за реєстр № 9253. Відтак порушене у зазначеному положенні питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства і може врегульовуватися, зокрема, шляхом розгляду законопроекту за реєстр. № 9252 лише після прийняття законопроекту за реєстр. № 9253.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення акцизного податку з мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої з метою збільшення видатків на виплати військовослужбовцям (у воєнний час) та спортивно-оздоровчу та реабілітаційно-спортивну інфраструктуру» (реєстр. № 9253 від 28.04.2023), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту виключити пункт 2 розділу ІІ законопроекту як такий, що не відповідає нормам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 4, 13, 29 і 30), а порушене у ньому питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

 

 

 

Опосередкований:

5.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань в умовах воєнного стану (реєстр. № 9185 від 05.04.2023), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Метою законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці до нього, є впровадження покарання у виді пробаційного нагляду, що сприятиме гуманізації пенітенціарної системи та розширенню можливостей для виправлення особи без ізоляції від суспільства. При цьому у законопроекті встановлюється покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Змінами до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України серед іншого передбачається:

посилити кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність шляхом встановлення санкції у вигляді пробаційного нагляду до п’яти років або позбавлення волі на строк до трьох років;

посилити кримінальну відповідальність за самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, шляхом встановлення санкції у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 850 до 1 700 гривень/, або обмеження волі на строк до двох років;

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідний злочин.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо через відсутність належного фінансово-економічного обґрунтування.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань в умовах воєнного стану (реєстр. № 9185 від 05.04.2023), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Павлюком М.В. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

5.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо мінімізації окремих порушень законодавства у сфері публічних закупівель (реєстр. № 9172 від 03.04.2023), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В., Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), зокрема:

доповнити термінологічний апарат Закону новими термінами «довідка про середній рівень цін на ринку» і «очікувана вартість» (доповнення частини першої статті 1 новими пунктами 5-1 і 16-1);

встановити вимогу щодо проведення Державною казначейською службою України перевірки наявності технічної специфікації до договору про закупівлю та її відповідності вимогам частини першої статті 23 Закону при здійсненні оплати за договором про закупівлю (зміни до пункту 1 частини другої статті 7);

доповнити основні функції Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель (яким є Міністерство економіки України) такими новими функціями: організація та забезпечення порядку надання цінових довідок про середній рівень цін на товари, роботи та послуги на ринку України; розроблення та затвердження примірної методики визначення середнього рівня цін та очікуваної вартості предмета закупівлі; розроблення та затвердження форми примірної довідки про середній рівень цін на ринку (зміни до частини першої статті 9);

зобов’язати замовників зазначати в оголошенні про проведення будь-якої процедури закупівлі актуальну інформацію про середній рівень цін на зазначений предмет закупівлі на ринку України, у вигляді завантаженого файлу довідки встановленого зразка, виданої Уповноваженим органом (зміни до частини третьої статті 14, частини другої статті 15, частини другої статті 21, частини першої статті 35, частини першої статті 37).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, зокрема, що:

метою законопроекту є оптимізація процесу державних закупівель за рахунок унеможливлення маніпуляцій замовників торгів із завищенням очікуваної вартості предмета закупівлі, а також мінімізація порушень законодавства у сфері публічних закупівель, пов’язаних із завищенням закупівельних цін на предмети закупівлі;

прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету або місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету, а саме на забезпечення функціонування підприємства із сфери управління Мінекономіки, що буде визначено відповідальним (уповноваженим) за надання цінових довідок про середній рівень цін на товари, роботи та послуги на ринку України (підпункт 2 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту), а також на реалізацію нових функцій Уповноваженого органу щодо організації та забезпечення порядку надання таких цінових довідок (пункт 3 розділу І законопроекту), але неможливо визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету, оскільки до законопроекту не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків. Загалом Мінфіном надано до законопроекту зауваження та його не підтримано.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо мінімізації окремих порушень законодавства у сфері публічних закупівель (реєстр. № 9172 від 03.04.2023), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В., Мазурашу Г.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на виконання Уповноваженим органом передбачених законопроектом нових функцій залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів на функціонування такого органу). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

5.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення боротьби з корупцією та хабарництвом» (реєстр. № 9305 від 16.05.2023), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується, зокрема:

внести змін до статті 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків шляхом збільшення розмірів штрафу з 100 – 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до 200 – 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 369-1 щодо встановлення кримінальної відповідальності за приховування факту пропозиції, обіцянки, або одержання неправомірної вигоди шляхом накладання штрафу від 200 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від 1 до 3 років, або позбавлення волі на строк до 3 років, а за таке діяння, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або за предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі, – обмеження волі на строк
від 2 до 5 років або позбавлення волі на той самий строк, при цьому виключити статтю 370 цього Кодексу щодо провокації підкупу.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту в частині застосування штрафних санкцій може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, а також може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку з встановленням строків позбавлення волі за відповідний злочин. При цьому вказано, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення боротьби з корупцією та хабарництвом» (реєстр. № 9305 від 16.05.2023), поданий народним депутатом України Яценком А.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх кількості та видів покарань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

5.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо повернення гарантій виконання договорів підряду на час дії воєнного стану (реєстр. № 9189 від 06.04.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується доповнити частину п’яту статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) положенням, згідно з яким можуть змінюватися істотні умови договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі у випадку встановлення чи зміни умов повернення замовником забезпечення виконання договору про закупівлю під час дії правового режиму воєнного стану або в зв’язку із настанням обставин непереборної сили.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, зокрема, що:

законопроект спрямований на вирішення проблеми повернення гарантій підрядникам, які несуть значні збитки, пов’язані із необхідністю надавати забезпечення виконання за договорами підряду, укладеними напередодні введення воєнного стану;

прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових витрат  державного чи місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення дохідної частини державного та/або місцевих бюджетів, оскільки законопроектом передбачено можливість повернення замовником забезпечення виконання договору про закупівлю під час дії правового режиму воєнного стану, але неможливо визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету, бо до законопроекту не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків. При цьому Мінфіном зауважено, що встановлення забезпечення виконання договору про закупівлю головним чином спонукає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі сумлінно виконувати перед замовником всі умови (зобов’язання) договору, а повернення замовником такого забезпечення містить ризики невиконання умов та строків виконання договорів переможцем процедури закупівлі, що не сприятиме ефективному використанню бюджетних коштів в умовах воєнного стану в Україні. Враховуючи зазначене, Мінфіном не підтримано законопроект.

Серед іншого, слід звернути увагу, що:

частиною другою статті 27 Закону встановлено випадки повернення забезпечення виконання договору про закупівлю, водночас згідно з частиною третьою статті 27 Закону бюджетні кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору про закупівлю, підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, якщо вони не повертаються учаснику у випадках, визначених Законом;

пунктом 3-7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз. Такі особливості затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 і встановлюють, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 цих особливостей, серед яких немає запропонованого законопроектом випадку;

згідно з статтями 29, 64, 64-1 і 66 Бюджетного кодексу України кошти, отримані від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю як забезпечення виконання такого договору, які не підлягають поверненню учаснику, належать до доходів загального фонду державного чи відповідних місцевих бюджетів залежно від того, за рахунок коштів яких бюджетів здійснювалися закупівлі;

відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» кошти, отримані від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю як забезпечення виконання такого договору, які не підлягають поверненню учаснику, заплановані за загальним фондом у обсязі 19 103 тис. грн (згідно із звітними даними за січень-травень поточного року надійшло 1 110,5 тис. грн).

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо повернення гарантій виконання договорів підряду на час дії воєнного стану (реєстр. № 9189 від 06.04.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів щодо отримання відповідних коштів залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

5.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо протидії незаконному обігу тютюнових виробів (реєстр. № 9315 від 22.05.2023), поданий народним депутатом України Железняком Я. І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до Митного кодексу України, зокрема передбачається:

тимчасово, на період до припинення чи скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, введеного з 24.02.2022, заборонити поміщення у митний режим безмитної торгівлі та продаж (постачання) магазинами безмитної торгівлі, а також розміщення у них вироблених в Україні товарів за товарними позиціями 2401-2404 згідно з УКТ ЗЕД;

заборонити продаж магазинами безмитної торгівлі тютюнових виробів за однією розрахунковою операцією в обсязі, що перевищує 40 сигарет або 10 сигар або 20 сигарил (вагою не більше 3 грамів кожна) або 50 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою понад 50 грамів;

накладення штрафу на посадових осіб магазину безмитної торгівлі у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення встановленого обсягу реалізації тютюнових виробів одній особі.

Поряд з тим, розділом II законопроекту пропонуються зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», якими серед іншого передбачається:

поширити штрафні санкції у вигляді штрафів на суб’єктів господарювання, визначені за порушення норм виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих або без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

установити, що у разі виявлення фактів виробництва та/або зберігання та/або транспортування чи реалізації, у тому числі виробниками, тютюнових виробів та/або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які були вироблені для цілей реалізації магазинам безмитної торгівлі, такі товари вважаються немаркованими марками акцизного податку із застосуванням відповідальності, передбаченої законодавством за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію підакцизних товарів без марок акцизного податку.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту не передбачає додаткових видатків з державного бюджету, водночас сприятиме руйнуванню схеми ухилення від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком під виглядом здійснення операцій з продажу тютюнових виробів магазинами безмитної торгівлі.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів у 2023 році та в наступних роках. Загалом Мінфін висловлює зауваження і пропозиції до законопроекту та вважає розгляд законопроекту доцільним за умови його доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо протидії незаконному обігу тютюнових виробів (реєстр. № 9315 від 22.05.2023), поданий народним депутатом України Железняком Я. І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій у разі виявлення відповідних порушень, а також від акцизного податку і податку на додану вартість у разі мінімізації нелегального ринку тютюнових виробів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

5.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статей 190 та 289 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення злочинів в умовах воєнного та надзвичайного стану (реєстр. № 9355 від 05.06.2023), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Бужанським М.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану:

шахрайство, що завдало значної шкоди потерпілому, у вигляді штрафу від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 68 000 до 136 000 гривень/ або позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років;

незаконне заволодіння транспортним засобом (повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або з використанням електронних пристроїв для втручання в роботу технічних засобів охорони, або якщо предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, вартість якого становить від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення і від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої), а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статей 190 та 289 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення злочинів в умовах воєнного та надзвичайного стану (реєстр. № 9355 від 05.06.2023), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Бужанським М.А. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

5.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення положень чинного законодавства в частині кримінальної відповідальності за скоєння військових кримінальних правопорушень пов’язаних із порушеннями правил експлуатації бойових чи спеціальних машин, виконання польотів чи підготовки до них, кораблеводіння (реєстр. № 9325 від 25.05.2023), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Іонушасом С.К. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом серед іншого пропонується внести зміни до статей
415–417 Кримінального кодексу України, доповнивши встановлені санкції покаранням у вигляді службового обмеження на строк до двох років або тримання у дисциплінарному батальйоні на той самий строк /Покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у визначених законом випадках. При призначенні службового обмеження для військовослужбовців суд встановлює розмір відрахувань в дохід держави із суми грошового забезпечення засудженого в межах від десяти до двадцяти відсотків/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення таких правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від відрахувань у дохід держави частини грошового забезпечення військовослужбовців, яким призначено покарання у вигляді службового обмеження.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що вартісна величина впливу залежатиме від кількості скоєних військових кримінальних правопорушень, пов’язаних із порушеннями правил експлуатації бойових чи спеціальних машин, виконанням польотів чи підготовки до них, кораблеводіння, за яким судом буде призначено покарання у вигляді службового обмеження на відповідний строк та встановлено відповідний розмір відрахувань у дохід держави із суми грошового забезпечення засудженого військовослужбовця (оцінити прогнозний обсяг яких не вбачається можливим).

З огляду на зазначене згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення положень чинного законодавства в частині кримінальної відповідальності за скоєння військових кримінальних правопорушень пов’язаних із порушеннями правил експлуатації бойових чи спеціальних машин, виконання польотів чи підготовки до них, кораблеводіння (реєстр. № 9325 від 25.05.2023), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Іонушасом С.К. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

5.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення вимог законодавства щодо неврахування ступеня локалізації виробництва під час здійснення закупівель» (реєстр. № 9313 від 22.05.2023), поданий народними депутатами України Морозом В.В., Яковенком Є.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за:

невстановлення у тендерній документації вимог відповідно до законодавства щодо ступеня локалізації виробництва товарів – шляхом накладання штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

придбання товарів без врахування встановлених законодавством вимог щодо ступеня локалізації виробництва – шляхом накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від 1500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету від адміністративних штрафів, оскільки передбачено встановлення нового виду адміністративної відповідальності – за порушення під час здійснення процедури закупівлі товарів вимог щодо ступеня локалізації виробництва товарів, при цьому визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, бо не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків.

Разом з тим, Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання, оскільки в ньому передбачено встановити адміністративну відповідальність за недотримання вимог законодавства, положення щодо яких не встановлено в Законі України «Про публічні закупівлі», а саме статтею 22 Закону України «Про публічні закупівлі» не встановлено обов’язок замовників зазначати в тендерній документації відомості щодо локалізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення вимог законодавства щодо неврахування ступеня локалізації виробництва під час здійснення закупівель» (реєстр. № 9313 від 22.05.2023), поданий народними депутатами України Морозом В.В., Яковенком Є.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 26 народних депутатів України – членів Комітету).

Голова Комітету                                                        Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                     Володимир ЦАБАЛЬ