ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №227 від 17.09.2025

12 березня 2026, 15:54

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №227 від 17 вересня 2025 року

17 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Молоток І.Ф., Пуртова А.А., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Саламаха О.І., Северин С.С., Тарарін М.О., Тістик Р.Я., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 29 народних депутатів України.

Відсутні:

Члени Комітету: Забуранна Л.В., Борт В.П., Дунаєв С.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Урбанський А.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Пунда О.Б., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Бондаренко А.В., Войтенко Є.А., Івашко Т.Ю., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Корольковська М.М., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Расчислова Л.В., Рощенко С.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Сторожук О.В., Філіпченко Т.О., Шевченко Н.В., Шпак В.П.

Запрошені та інші присутні на засіданні особи:

Народні депутати України Васильченко Г.І., Железняк Я.І., Южаніна Н.П.

від Міністерства фінансів України:

Марченко С.М. – Міністр;

Єрмоличев Р.В. – перший заступник Міністра;

Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету.

від Рахункової палати:

Піщанська О. С. – Голова;

Невідомий В.І. – Т.в.о. Серкетаря;

Профатило Н.В. – заступник начальника відділу експертизи й аналізу надходжень державного бюджету Департаменту контролю державного бюджету;

Кравченко Т.Г. – заступник директора департаменту – начальник відділу комунікації з органами державної влади та громадськістю Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій;

Бережнюк О.В. – головний спеціаліст відділу інформації та зв’язків з медіа Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій.

від секретаріату Голови Верховної Ради України:

Огонь Ц.Г. – радник Голови Верховної Ради України.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 17 вересня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні та затвердження порядку денного члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період тринадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

2. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України (за списком).

4. Про представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік (реєстр. № 14000 від 15.09.2025), поданого Кабінетом Міністрів України.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Підласої Р.А. про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період тринадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Відмітили:

Частиною 2 статті 53 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" визначено, що наприкінці кожної сесії Верховної Ради України комітет розглядає питання про виконання плану роботи комітету та іншу діяльність у період цієї сесії і затверджує шляхом прийняття рішення письмовий звіт про підсумки своєї роботи.

Відповідно до цієї норми у Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) підготовлено проект звіту про основні підсумки роботи Комітету у період тринадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання /додається/. У проекті звіту відображено інформацію щодо виконання заходів, визначених планом роботи Комітету на період тринадцятої сесії (затвердженим на засіданні Комітету від 04.02.2025, протокол № 213), та здійснення іншої діяльності Комітету у звітний період. При цьому проект звіту охоплює період з 4 лютого 2025 року по 1 вересня 2025 року.

Зокрема, в рамках законопроектної роботи Комітетом забезпечено підготовку до розгляду Верховною Радою України 13 законопроектів, у тому числі: 4 проектів законів – щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України, 6 проектів законів – щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", 3 проектів постанов (включаючи проект постанови про звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"), а також підготовлено висновки до 426 законопроектів (за якими Комітет не є головним) щодо їх впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.

Щодо контрольної функції Комітетом забезпечено передусім розгляд звіту про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", звіту Рахункової палати за 2024 рік та висновків Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у першому кварталі разом з відповідною інформацією щодо поточного виконання державного бюджету.

В частині організаційної функції Комітетом розглядалося питання про утворення дорадчої групи експертів для здійснення попереднього відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати і деякі інші питання проведення конкурсу на посади членів Рахункової палати (розпочатого з 19.12.2024) та надано Верховній Раді України кандидатури до складу дорадчої групи експертів з відповідним проектом постанови.

Завершуючи доповідь з даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену нею пропозицію щодо прийняття рішення Комітету згідно з проектом /який надано народним депутатам України – членам Комітету/, зокрема: затвердити звіт про основні підсумки роботи Комітету у період тринадцятої сесії. За підсумками голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Затвердити звіт про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період тринадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання:

"Звіт про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету
у період тринадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання

Протягом тринадцятої сесії (з 04.02.2025 по 01.09.2025) відбулося 13 засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет), на яких розглянуто загалом 571 питання. При цьому засідання Комітету переважно проводилися у режимі відеоконференції (відповідно до пункту 4 розділу VIII Закону України "Про комітети Верховної Ради України").

Верховною Радою України (далі – Верховна Рада) під час звітного періоду прийнято 3 закони, попередній розгляд проектів та оформлення яких здійснював Комітет, а саме:

Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови" /від 04.06.2025 № 4468–IX/;

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони" /від 31.07.2025 № 4561–IX/;

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" /від 20.08.2025 № 4571–IX/.

За звітний період Комітетом підготовлено на розгляд Верховної Ради 13 законопроектів (включаючи проекти постанов), за якими Комітет визначено головним, у т.ч.:

4 законопроекти щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) /за реєстр. №№ 13256, 13256-1, 13422, 13422-1/, з них 1 законопроект /за реєстр. № 13256/ підготовлено до розгляду у І і ІІ читаннях, крім того, щодо 3 законопроектів /за реєстр. №№ 6395, 6395-1, 6395-2/ зазначено про втрату їх актуальності;

6 законопроектів щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" /за реєстр. №№ 13439, 13439-1, 13439-2, 13439-3, 13439-4, 13573/, з них 1 законопроект /за реєстр. № 13439-3/ підготовлено до розгляду у І і ІІ читаннях, крім того, щодо 4 законопроектів /за реєстр. №№ 12318, 13308, 13319, 13322/ зазначено про втрату їх актуальності;

3 проекти постанов: про звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" /за реєстр. № 13281/, про утворення дорадчої групи експертів для здійснення попереднього відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати /за реєстр. № 13323 від 30.05.2025 і на заміну – від 07.08.2025/.

Поряд з тим, у Комітеті проводилася робота щодо опрацювання усіх законопроектів, за якими Комітет визначений головним та які надійшли на розгляд Комітету, включаючи забезпечення отримання експертних висновків до таких законопроектів.

При цьому в рамках здійснення законопроектної функції у Комітеті під час звітного періоду виконано великий обсяг роботи при підготовці до ІІ читання 2 законопроектів (за якими Комітет визначений головним), передусім в частині опрацювання значної кількості поданих до них пропозицій народних депутатів України, а саме: реєстр. № 13439-3 щодо змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (1341 пропозиція); реєстр. № 13256 щодо змін до Кодексу (171 пропозиція).

Особливістю законопроектної роботи Комітету у звітному періоді було опрацювання Бюджетної декларації на 2026-2028 рік, схваленої Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ або Уряд) і поданої на розгляд Верховної Ради відповідно до частин 7 і 8 статті 33 Кодексу та частини 1 статті 152 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент), але пізніше визначеного строку – наприкінці червня п.р. За підсумками попереднього розгляду такого питання у Комітеті з урахуванням поданих пропозицій направлено Уряду рекомендації (підготовлені у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Кодексу) для опрацювання та врахування при підготовці законопроекту про державний бюджет на 2026 рік і складанні Бюджетної декларації на 2027–2029 роки.

На виконання статей 27 і 109 Кодексу та статті 93 Регламенту Комітетом протягом тринадцятої сесії здійснено експертизу 426 законопроектів щодо впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, за результатами чого відповідні висновки направлено профільним комітетам. При цьому до 5 законопроектів надано пропозиції з приведення їх у відповідність до бюджетного законодавства.

Щодо здійснення контрольної і організаційної функцій Комітету у звітному періоді слід зазначити таке.

Відповідно до частини 1 статті 61 Кодексу (з урахуванням пункту 22 розділу VI Кодексу) та частини 5 статті 161 Регламенту 8 квітня п.р. КМУ подав до Верховної Ради звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік". Керуючись частиною 6 статті 161 Регламенту, за результатами опрацювання зазначеного звіту і поданих до нього документів з урахуванням висновків Рахункової палати та інших матеріалів у Комітеті підготовлено проект постанови Верховної Ради про звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", в якому запропоновано взяти до відома зазначений звіт та надати Уряду відповідні доручення щодо поліпшення управління бюджетними коштами для врахування у процесі виконання бюджету у 2025 році та при формуванні проекту бюджету на 2026 рік. Комітетом схвалено і подано на розгляд Верховної Ради цей проект постанови (реєстр. № 13281 від 13.05.2025), а також направлено Уряду доручення, передбачені у цьому проекті постанови, у вигляді рекомендацій Комітету.

Керуючись статтями 14 і 24 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" та статтею 109 Кодексу, Комітет на своєму засіданні 7 липня 2025 р. розглянув висновки Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у першому кварталі разом з відповідною інформацією щодо поточного виконання державного бюджету, підготовленою секретаріатом Комітету, що містила аналітичні матеріали за звітний період. За підсумками розгляду такого питання Комітетом направлено Уряду рекомендації, спрямовані на покращення поточного виконання бюджету.

Згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VІ Кодексу в умовах воєнного стану не застосовуються деякі законодавчі норми щодо погодження з Комітетом рішень КМУ, зокрема: стаття 23 Кодексу про перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, передачу бюджетних призначень; частина 6 статті 108 Кодексу про розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій та додаткових дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами. Тому протягом тринадцятої сесії (в умовах воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022) прийняті Урядом рішення з відповідних питань не потребували погодження з Комітетом.

У звітному періоді Комітет співпрацював з Рахунковою палатою, використовуючи її матеріали при проведенні оцінки показників державного та місцевих бюджетів. Загалом від Комітету направлено відповідні звернення до КМУ, міністерств, інших державних органів щодо вжиття заходів з усунення виявлених Рахунковою палатою недоліків і порушень (станом на 01.09.2025 – 26 листів). Поряд з тим, Голова, інші члени Рахункової палати, її уповноважені представники запрошувалися та брали участь у засіданнях Комітету і його підкомітетів. Зі свого боку Рахунковою палатою регулярно надсилалися запрошення на її засідання та представники Комітету мали можливість брати участь у таких засіданнях.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про Рахункову палату" Рахунковою палатою 30 квітня 2025 р. подано до Верховної Ради звіт Рахункової палати за 2024 рік. Керуючись статтею 232-2 Регламенту, за підсумками розгляду такого питання Комітетом взято до відома цей звіт, надано рекомендації Рахунковій палаті щодо підвищення ефективності її діяльності та поінформовано Верховну Раду.

Відповідно до вимог статті 208-2 Регламенту та Закону України "Про Рахункову палату" (з урахуванням змін, внесених законом від 30.10.2024 № 4042–ІХ) з 19 грудня 2024 року за оновленою процедурою розпочався конкурс на посади членів Рахункової палати (йдеться про 6 вакантних посад), першим заходом якого є створення дорадчої групи експертів (яка має здійснювати попередній відбір кандидатів на посади членів Рахункової палати). У зв'язку з цим Комітетом проведено необхідну роботу з отримання і узагальнення пропозицій щодо кандидатур до складу дорадчої групи експертів та 30.05.2025 на розгляд Верховної Ради подано відповідні кандидатури разом з проектом Постанови Верховної Ради "Про утворення дорадчої групи експертів для здійснення попереднього відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати" (реєстр. № 13323 від 30.05.2025), крім того, 07.08.2025 – подано уточнені кандидатури разом з відповідним доопрацьованим проектом постанови (у зв'язку з заміною двох кандидатур деякими депутатськими фракціями і групами). Оскільки за підсумками розгляду такого питання Верховною Радою 19 серпня 2025 року не прийнято відповідного рішення, у Комітеті розпочато повторні заходи щодо утворення дорадчої групи експертів.

Щодо міжнародного співробітництва слід відмітити, що у звітному періоді представники Комітету (відповідно до предметів відання Комітету) долучалися до окремих заходів, пов'язаних з підготовкою України для вступу до Європейського Союзу, наприклад, брали участь у двосторонніх зустрічах України та Європейської Комісії в рамках здійснення офіційного скринінгу відповідності законодавства України праву ЄС за переговорним розділом 17 "Економічна та монетарна політика" і переговорним розділом 16 "Оподаткування" (4 і 5 червня 2025 року), водночас в рамках співпраці Комітету з профільними комітетами Європейського парламенту брали участь у зустрічі з делегацією Комітету з бюджетного контролю Європейського парламенту (21 липня 2025 року).

У звітному періоді забезпечувалося висвітлення діяльності Комітету шляхом постійного оновлення інформації на офіційному сайті Комітету, сторінці Комітету у мережі Facebook та Youtube-каналі Комітету. Крім того, за звітний період у Комітеті підготовлено інформативні-аналітичні матеріали, які також розміщено на офіційному сайті Верховної Ради /станом на 01.09.2025 – 25 матеріалів/.

У Комітеті регулярно здійснювалося опрацювання звернень, листів, пропозицій, висновків та іншої кореспонденції.".

Голосували: "за" – 24, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 24 народні депутати України – члени Комітету).

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

Відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України та статей 27 і 109 Бюджетного кодексу України підготовлено проекти висновків до 130 законопроектів щодо їх впливу на показники бюджетів та на відповідність законам, що регулюють бюджетні відносини, та за підсумками їх розгляду у підкомітеті пропонується підтримати таке рішення Комітету: визнати такими, що не мають впливу на показники бюджету, 78 законопроектів, такими, що впливають на показники бюджету, – 52 законопроекти (з яких 30 – мають безпосередній вплив та 22 – опосередкований вплив), при цьому 1 законопроект містить положення, що потребують узгодження з бюджетним законодавством, і щодо нього пропонуються відповідні рекомендації профільному комітету, згідно з такими переліками законопроектів:

2.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

2.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 215 Цивільного кодексу України щодо уточнення деяких положень визнання правочину недійсним у судовому порядку" (реєстр. № 13399 від 24.06.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.2. Проект Закону України "Про внесення зміни до частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо звільнення з військової служби за рішенням суду" (реєстр. № 13345 від 03.06.2025, народний депутат України Чорний Д.С.);

2.1.3. Проект Закону України "Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо розширення кола отримувачів грошового забезпечення військовослужбовців" (реєстр. № 13427 від 26.06.2025, народні депутати України Фріс І.П., Матусевич О.Б.);

2.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо уточнення правового регулювання окремих питань проходження військової служби під час воєнного стану" (реєстр. № 13346 від 04.06.2025, народні депутати України Завітневич О.М., Березін М.Ю., Здебський Ю.В. та інші);

2.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану" (реєстр. № 13335 від 30.05.2025, народні депутати України Арахамія Д.Г., Завітневич О.М., Янченко Г.І., Костенко Р.В. та інші);

2.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"" (реєстр № 13436 від 27.06.2025, народні депутати України Мезенцева-Федоренко М.С., Копанчук О.Є. та інші);

2.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сферах державної реєстрації з метою забезпечення публічно-правового інтересу" (реєстр. № 13606 від 07.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо порядку визначення територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"(реєстр. № 13501 від 18.07.2025, народні депутати України Разумков Д.О., Дмитрієва О.О. та інші);

2.1.9. Проект Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Декрету Кабінету Міністрів України "Про об'єднання державних підприємств зв'язку"" (реєстр. № 13615 від 07.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями" (реєстр. № 13591 від 01.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.11. Проект Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері лобіювання"" (реєстр. 13340-1 від 20.06.2025, народні депутати України Павлюк М.В., Іонушас С.К. та інші);

2.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів та удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби" (реєстр. № 13478-1 від 16.07.2025, народні депутати України Корнієнко О.С., Безгін В.Ю.);

2.1.13. Проект Закону України "Про інтерпеляцію" (реєстр. № 13596 від 04.08.2025, народні депутати України Третьякова Г.М., Наталуха Д.А. та інші);

2.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення процедури призначення чи обрання на посади, звільнення з посад деяких посадових осіб, висловлення недовіри генеральному прокуророві у випадках, передбачених Конституцією та законами України" (реєстр. № 13407 від 24.06.2025, народні депутати України Железняк Я.І., Разумков Д.О. та інші);

2.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення ознак наявності трудових відносин" (реєстр. № 13507 від 18.07.2025, народні депутати України Третьякова Г.М., Бондаренко О.В. та інші);

2.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу XI Закону України "Про Кабінет Міністрів України" щодо встановлення окремих обмежень для членів Кабінету Міністрів України, повноваження яких припинено" (реєстр. № 13484 від 15.07.2025, народні депутати України Разумков Д.О., Дмитрієва О.О., Загоруйко А.Л., Микиша Д.С. та інші);

2.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо врегулювання питання додаткового захисту працівників у разі їх вивільнення" (реєстр. № 13380 від 18.06.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

2.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення" (реєстр. № 13614 від 07.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 286 Кримінального кодексу України щодо уточнення покарання" (реєстр. № 13482 від 15.07.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

2.1.20. Проект Постанови України "Про звіт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань підготовки проекту основних засад державної політики України щодо взаємодії з національними рухами малих та корінних народів Російської Федерації" (реєстр. № 13307 від 21.05.2025, народний депутат України Мезенцева-Федоренко М.С.);

2.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку притягнення до кримінальної відповідальності за образу честі і гідності військовослужбовця, погрозу військовослужбовцю" (реєстр. № 13384 від 18.06.2025, народний депутат України Яценко А.В.);

2.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" щодо сприяння більш відповідальному ставленню посадовців та інституцій до розгляду питань, з якими звертаються народні депутати України, та до відповіді на депутатський запит або депутатське звернення"(реєстр. № 13508 від 18.07.2025, народні депутати України Тищенко М.М., Мазурашу Г.Г., Галушко М.Л. та інші);

2.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 30 Закону України "Про оренду землі" щодо врегулювання питання необхідності державної реєстрації змін до договору оренди землі" (реєстр. № 13663 від 20.08.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

2.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України в частині продовження розгляду законопроектів щодо міжнародних договорів" (реєстр. № 13621 від 11.08.2025, народні депутати України Мережко О.О., Безугла М.В., Світлична Ю.О. та інші);

2.1.25. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо уточнення переліку платників єдиного внеску" (реєстр. № 13678 від 22.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо зміни вимог до осіб, які планують вступити на державну службу" (реєстр. № 13701 від 26.08.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.27. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про взаємний залік до загального трудового стажу та вислуги років служби в органах і установах прокуратури в державах – учасницях Співдружності Незалежних Держав" (реєстр. № 0333 від 07.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо врегулювання окремих питань у зв’язку з припиненням Фонду соціального страхування України" (реєстр. № 13641 від 15.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо врегулювання окремих питань у зв’язку з припиненням Фонду соціального страхування України" (реєстр. № 13670 від 21.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг" (реєстр. № 13635 від 15.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо додаткового рішення суду" (реєстр. № 13504 від 18.07.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.32. Проект Закону України "Про внесення доповнень до деяких законодавчих актів України щодо осіб, які не можуть бути допитані як свідки" (реєстр. № 13493 від 17.07.2025, народний депутат України Бурміч А.П.);

2.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо уточнення підстав відкладення розгляду справи у зв’язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога"" (реєстр. № 13398 від 24.06.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо права адвоката здійснювати відеофіксацію процесуальних дій, в яких він бере участь, а також ходу судового засідання" (реєстр. № 13400 від 24.06.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" щодо відновлення конкурсів на призначення прокурорів у період дії воєнного стану та підстав звільнення" (реєстр. № 13601 від 06.08.2025, народні депутати України Климпуш-Цинцадзе І.О., Фріз І.В., Піпа Н.Р. та інші);

2.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" щодо удосконалення окремих положень Закону про призначення прокурорів у період дії воєнного стану" (реєстр. № 13601-1 від 22.08.2025, народний депутат України Неклюдов В.М.);

2.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до статті до статті 62 Цивільного процесуального кодексу України щодо уточнення переліку документів, які підтверджують повноваження адвоката, як представника у судовому процесі" (реєстр. № 13692 від 25.08.2025, народний депутат України Лукашев О.А.);

2.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких інших законів України щодо посилення гарантій адвокатської діяльності" (реєстр. № 13453 від 07.07.2025, народний депутат України Демченко С.О.);

2.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до законів України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду правосуддя" щодо забезпечення неупередженості конкурсних процедур на посаду судді" (реєстр. № 13456 від 08.07.2025, народний депутат України Євтушок С.М.);

2.1.40. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" щодо зняття арешту з майна та коштів боржника у разі повернення виконавчого документу стягувачу" (реєстр. № 13431 від 27.06.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.41. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України щодо визначення критеріїв визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправними для забезпечення права громадян на судовий захист" (реєстр. № 13662 від 20.08.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

2.1.42. Проект Закону України "Про захист від субсидованого імпорту" (реєстр. № 13637 від 15.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.43. Проект Закону України "Про захист від демпінгового імпорту" (реєстр. № 13638 від 15.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.44. Проект Закону України "Про захисні заходи" (реєстр. № 13639 від 15.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.45. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо вдосконалення повноважень керівних органів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб" (реєстр. № 13612 від 07.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.46. Проект Закону України "Про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Північна Македонія про внесення змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Македонія про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів" (реєстр. №0334 від 07.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.47. Проект Закону України "Про припинення дії, вихід та денонсацію міжнародних договорів України, укладених Урядом України з урядами Російської Федерації, Республіки Білорусь та в рамках Співдружності Незалежних Держав" (реєстр. № 0336 від 07.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.48. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Сінгапур про повітряне сполучення" (реєстр. № 0338 від 15.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.49. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо окремих питань перевезень швидкопсувних харчових продуктів автомобільними транспортними засобами" (реєстр. № 13636 від 15.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.50. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо використання в освітньому процесі освітнього мобільного додатку "Мрія", а також використання е-документа про освіту" (реєстр. № 13465 від 11.07.2025, народні депутати України Бабак С.В., Колебошин С.В., Мінько С.А. та інші);

2.1.51. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" щодо призначення керівників закладів культури під час дії воєнного стану" (реєстр. № 13370 від 13.06.2025, народний депутат України Княжицький М.Л.);

2.1.52. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту державної мови під час дії воєнного стану" (реєстр. № 13371 від 13.06.2025, народний депутат України Княжицький М.Л.);

2.1.53. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 24 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" щодо забезпечення необхідних гарантій незалежності та сталості функціонування Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України" (реєстр. № 13593 від 01.08.2025, народні депутати України Федієнко О.П., Третьякова Г.М. та інші);

2.1.54. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо уточнення завдань Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України" (реєстр. № 13594 від 01.08.2025, народні депутати України Федієнко О.П., Третьякова Г.М. та інші);

2.1.55. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" щодо удосконалення засад внутрішньої політики у сферах національної безпеки і оборони" (реєстр. № 13610 від 07.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.56. Проект Закону України "Про внесення змін до Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо вдосконалення порядку проведення службових розслідувань та забезпечення незалежності дисциплінарних комісій" (реєстр. № 13713 від 29.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.57. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Збройні Сили України" щодо реалізації права військовослужбовців на членство у професійних спілках" (реєстр. № 13492 від 16.07.2025, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Наливайченко В.О., Лукашук Б.О., Крулько І.І., Кучеренко О.Ю., Загородній Ю.І. та інші);

2.1.58. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 84 Закону України "Про Національну поліцію" щодо присвоєння звань поліцейським, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації" (реєстр. № 13486 від 16.07.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.59. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо уточнення підстав звільнення з військової служби" (реєстр. № 13502 від 18.07.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.60. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації деяким категоріям громадян" (реєстр. № 13574 від 31.07.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.61. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо встановлення права спадкування одноразової грошової допомоги для членів сім’ї загиблого військовослужбовця", (реєстр. № 13549 від 28.07.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.62. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" щодо уточнення обов’язків поліцейського під час зупинення транспортного засобу" (реєстр. № 13691 від 25.08.2025, народний депутат України Лукашев О.А.);

2.1.63. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України" щодо тимчасового обмеження права на виїзд з України для призовників і військовозобов’язаних на період дії воєнного чи надзвичайного стану" (реєстр. № 13685 від 22.08.2025, народні депутати України Веніславський Ф.В., Івченко В.Є., Федієнко О.П., Припутень Д.С., Леонов О.О., Горобець О.С., Горбенко Р.О. та інші);

2.1.64. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України" щодо заборони в неправовий спосіб тимчасового обмеження права на виїзд з України для військовозобов’язаних на період дії воєнного стану" (реєстр. № 13685-1 від 26.08.2025, народний депутат України Гончаренко О.О.);

2.1.65. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" щодо утворення Міжвідомчої координаційної комісії у сфері боротьби з організованою злочинністю (Національного координатора)" (реєстр. № 13676 від 21.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.66. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо прав педагогічних працівників та здобувачів освіти" (реєстр. № 13634 від 15.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.67. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про співробітництво у використанні інформації про тих, хто подорожує" (реєстр. № 0335 від 07.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.68. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну поліцію" щодо підвищення ефективності службової діяльності поліції" (реєстр. № 13716 від 29.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.69. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо соціального страхування" (реєстр. № 13640 від 15.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.70. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу XIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про запобігання корупції" щодо уточнення окремих положень застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану" (реєстр. № 13655 від 18.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.71. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України щодо особливостей визначення складу суду для розгляду справ Великою Палатою Верховного Суду в порядку апеляційного провадження" (реєстр. № 13397 від 24.06.2025, народний депутат України Демченко С.О.);

2.1.72. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 233 Кримінального процесуального кодексу України" (реєстр. № 13430 від 26.06.2025, народні депутати України Геращенко І.В., Фріз І.В., Герасимов А.В., Синютка О.М., Климпуш-Цинцадзе І.О., Бондар М.Л., Ар'єв В.І., Зінкевич Я.В. та інші);

2.1.73. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України щодо розширення підслідності Національного антикорупційного бюро України" (реєстр. № 13617 від 08.08.2025, народні депутати України Федина С.Р., Герасимов А.В., Геращенко І.В., Климпуш-Цинцадзе І.О., Ар'єв В.І., Бондар М.Л., Южаніна Н.П. та інші);

2.1.74. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 20 Закону України "Про попереднє ув’язнення"" (реєстр. № 13703 від 26.08.2025, народний депутат України Бурміч А.П.);

2.1.75. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про землеустрій" щодо погодження документації із землеустрою" (реєстр. № 13359 від 10.06.2025, народні депутати України Петруняк Є.В., Разумков Д.О., Дмитрієва О.О., Лаба М.М., Юнаков І.С.);

2.1.76. Проект Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо погодження документації із землеустрою" (реєстр № 13360 від 10.06.2025, народні депутати України Петруняк Є.В., Разумков Д.О. та інші);

2.1.77. Проект Закону України "Про внесення змін до статей 221 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо законодавчого врегулювання питання про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за виготовлення та пропаганду георгіївської (гвардійської) стрічки" (реєстр. № 13672 від 21.08.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.78. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо користування перевагами, що надаються водіям з інвалідністю" (реєстр. № 13575 від 31.07.2025, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати:

2.2.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо спрощення експорту біометану українського виробництва на глобальні ринки" (реєстр. № 13395 від 23.06.2025), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Гайду О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується передбачити, що біометан українського виробництва (за кодом УКТЗЕД 2711 29 00 00 (біометан, який під час переміщення трубопровідним транспортом за своїми фізико-хімічними характеристиками заміщений відповідним обсягом природного газу або сумішшю природного газу та біометану)), окрім експорту, де кінцевим отримувачем є країна, визнана державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, не підлягає оподаткуванню вивізним митом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що:

звільнення від оподаткування вивізним митом біометану призведе до зменшення надходжень до державного бюджету від вивізного мита;

оцінити вартісну величину впливу на показники надходжень бюджету запропонованих змін вбачається неможливим за відсутності прогнозних обсягів експорту біометану, водночас розробники не надали фінансово-економічних розрахунків із зазначенням впливу на збільшення надходження внутрішніх податків через стимулювання збільшення виробництва біометану українського походження /за даними митної статистики у 2025 р. на 01.07.2025 надходження вивізного мита з експорту біометану, що класифікується за кодом 2711 29 00 00 згідно УКТЗЕД, становили 224,8 тис грн/.

Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду законопроекту з урахуванням наданих зауважень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо спрощення експорту біометану українського виробництва на глобальні ринки" (реєстр. № 13395 від 23.06.2025), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Гайду О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від вивізного мита). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.2. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 64 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо продовження пільгового режиму ввезення транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами" (реєстр. № 13351-1 від 23.06.2025), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Тищенком М.М. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується продовжити на період дії воєнного стану, введеного в Україні 24.02.2022, та протягом одного року після його припинення або скасування, дію норми щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість /далі – ПДВ/ операцій з ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарній підпозиції 8701 24 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10 (нові транспортні засоби оснащені виключно електричними двигунами), 8703 80 90 10 (транспортні засоби оснащені виключно електричними двигунами), 8704 60 00 00 (інші моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що приводяться в рух тільки електричним двигуном) згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні) /згідно з чинною нормою таке звільнення діє до 01 січня 2026 року/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що:

реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на надходження до державного бюджету ПДВ /за інформацією Державної податкової служби України та Державної митної служби України за 2024 р. втрати доходів бюджету при застосуванні пільгового режиму оподаткування ПДВ склали за операціями з: ввезення на митну територію України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, – 10,6 млрд грн; постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, – 5,1 млрд грн/;

відповідні транспортні засоби не є предметами першої необхідності та такими, що забезпечують безперебійну роботу економіки /за результатами митного оформлення транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, крім сідельних тягачів для автомобільних напівпричепів, обсяг пільг зі сплати ПДВ становив за 2024 р. 9,2 млрд грн, за 5 місяців 2025 р. – 5,8 млрд гривень, водночас в середньому вартість одного такого транспортного засобу, ввезеного без сплати ПДВ, становила: нового – за 2024 р. – 1,5 млрд грн, за 5 місяців 2025 р. – 1,5 млрд грн, вживаного – за 2024 р. – 0,8 млрд грн, за 5 місяців 2025 р. – 0,7 млрд грн/;

в товарній структурі імпортованих без сплати ПДВ лише легкових транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, вартістю понад 20 тис. дол. США склали: за 2024 р. – 21.753 штук, що становить 42% від загальної кількості таких транспортних засобів, а до бюджету не сплачено ПДВ в сумі 6,4 млрд грн; за 5 місяців 2025 р. – 11.283 штук, що становить 32% від загальної кількості таких транспортних засобів, а до бюджету не сплачено ПДВ в сумі 3,3 млрд грн;

відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна зобов’язалася утримуватися від заходів податкової політики та адміністрування, що можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень, та від включення нових категорій платників податків до існуючих пільгових режимів.

Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (через десять днів з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 64 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо продовження пільгового режиму ввезення транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами" (реєстр. № 13351-1 від 23.06.2025), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Тищенком М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до недоотримання доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.3. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо компенсації інвестицій через податки" (реєстр. № 13415 від 25.06.2025), поданий народними депутатами України Кисилевським Д.Д., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується з 1 січня 2026 року тимчасово, до 01.01.2036, встановити особливості справляння податків та зборів для платників податків – юридичних осіб, що здійснюють господарську діяльність у сферах переробної промисловості, які набули статус інвестора у сфері переробної промисловості, зокрема:

запровадити механізм ведення Реєстру інвесторів у сфері переробної промисловості /далі – Реєстр/, насамперед: визначити порядок включення та виключення з Реєстру таких інвесторів, звітування про реалізацію інвестиційних проектів у сфері переробної промисловості, встановити перелік вимог до таких інвестиційних проектів, процедури контролю та моніторингу за реалізацією таких інвестиційних проектів, а також порядок інформаційної взаємодії центральних органів виконавчої влади в частині обміну інформацією, що міститься/має міститися в Реєстрі, в тому числі щодо наданих податкових пільг;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що визначені у бізнес-плані та ввозяться інвестором у сфері переробної промисловості виключно для реалізації інвестиційного проекту у сфері переробної промисловості;

звільнити прибуток інвесторів у сфері переробної промисловості, включених до Реєстру, від оподаткування податком на прибуток підприємств протягом не більш як десяти послідовних років;

передбачити можливість за рішенням органу місцевого самоврядування встановлення ставок земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності в розмірі, меншому ніж встановлений розмір земельного податку, та звільнення від сплати земельного податку;

встановити обмеження щодо розміру інвестицій (від 100 тис. євро до 50 млн євро), а також граничні обсяги податкових та митних пільг, що можуть бути отримані інвестором у сфері переробної промисловості: з розміром інвестицій від 100 тис. євро до 1 млн євро – 70 % обсягу фактичного здійснення інвестицій; з розміром інвестицій від 1 млн євро до 20 млн євро – 50 % обсягу фактичного здійснення інвестицій; з розміром інвестицій від 20 млн євро до 50 млн євро – 30 % обсягу фактичного здійснення інвестицій.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є залучення масштабних інвестицій у виробництва з високою доданою вартістю, створення нових робочих місць та забезпечення відновлення економіки України шляхом запровадження дієвих інвестиційних стимулів у вигляді часткової компенсації капіталовкладень інвестора, що відповідатиме керівним принципам регіональної державної допомоги ЄС;

результати моделювання наповнення бюджетів усіх рівнів в умовах розширення державної підтримки інвестицій у переробну промисловість України вказують, що за всіх розглянутих сценаріїв чистий ефект податкових надходжень до бюджетів і фондів усіх рівнів буде позитивний: за песимістичного сценарію він буде порівняно невеликий і складе 926 млн грн на рік при додаткових доходах у 5,2 млрд грн та обсязі податкових пільг у майже 4,3 млрд грн; при реалістичному сценарії очікується відчутне перевищення додаткових надходжень податків та зборів над обсягами наданих пільг у рамках державної підтримки інвестиційної діяльності (при сумах пільг близько 19,25 млрд грн на рік нарощення інвестиційної і ділової активності сприятиме збільшенню податкових платежів на 26,82 млрд, чистий ефект оцінюється у 7,57 млрд грн на рік).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту матиме вплив у поточному та наступних бюджетних періодах на показники державного та місцевих бюджетів, оцінити який неможливо, при цьому вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від кількості платників податку, які будуть включені до Реєстру та скористаються пільгами, а також результатів їх фінансово-господарської діяльності, що відображатиметься у фінансовій звітності;

запровадження запропонованого законопроектом звільнення від оподаткування податком на додану вартість призведе до недонадходження цього податку до бюджету /за даними митної статистики при ввезенні на митну територію України товарів за визначеними пунктом 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України кодами згідно з УКТ ЗЕД у 2023 та 2024 роках сплачено податку на додану вартість
23 млрд грн та 32,1 млрд грн відповідно/.

Загалом Мінфіном висловлено зауваження до законопроекту та його підтримано із застереженнями.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту звертає увагу, що надані у супровідних документах до законопроекту обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття, фінансово-економічне обґрунтування потребують належної актуалізації, оскільки аналіз та на його основі прогнозування здійснювалися на базі даних 2021 року та відповідно не враховують поточну мінливу ситуацію, викликану військовими діями на території України.

Законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України "Про внесення змін до пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо компенсації інвестицій через податки» (реєстр. № 13414 від 25.06.2025), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 13415 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 13414.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо компенсації інвестицій через податки" (реєстр. № 13415 від 25.06.2025), поданий народними депутатами України Кисилевським Д.Д., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, а також може призвести до збільшення доходів бюджетів від окремих податків залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.4. Проект Закону України "Про змін до пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо компенсації інвестицій через податки" (реєстр. № 13414 від 25.06.2025), поданий народними депутатами України Кисилевським Д.Д., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується з 1 січня 2026 року доповнити пункт 4 розділу XXI Митного кодексу України новим підпунктом 18, яким передбачається, що:

тимчасово, до 1 січня 2036 року, звільняються від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні в митний режим імпорту нове устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього, що ввозяться інвестором у сфері переробної промисловості виключно для власного використання при реалізації інвестиційного проекту у сфері переробної промисловості за умови, що відповідні товари виготовлені не раніше ніж за три роки до дати їх ввезення на митну територію України, не були у використанні та класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД, визначеними у законопроекті;

перелік та обсяги ввезення таких товарів визначаються у бізнес-плані, що подається одночасно із заявою про включення до Реєстру інвесторів у сфері переробної промисловості, а порядок ввезення та цільового використання зазначених товарів визначається Кабінетом Міністрів України;

звільнення від оподаткування ввізним митом надається в межах строку реалізації інвестиційного проекту у сфері переробної промисловості та невикористаного на момент митного оформлення товарів загального обсягу податкових та митних пільг, з урахуванням даних Реєстру інвесторів у сфері переробної промисловості, а також дати та часу внесення відповідних відомостей до такого реєстру тощо.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблено з метою залучення масштабних інвестицій у виробництва з високою доданою вартістю, створення нових робочих місць та забезпечення відновлення економіки України шляхом запровадження дієвих інвестиційних стимулів у вигляді часткової компенсації капіталовкладень інвестора, що відповідатиме керівним принципам регіональної державної допомоги ЄС;

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що:

звільнення від оподаткування ввізним митом нового устаткування (обладнання) та комплектувальних виробів до нього призведе до зменшення надходжень до державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість з нього;

оцінити вартісну величину впливу запропонованих змін на показники надходжень бюджету неможливо за відсутності прогнозних обсягів ввезення нового устаткування (обладнання) та комплектувальних виробів до нього /за даними митної статистики, під час ввезення на митну територію України товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, які зазначені в законопроекті, у 2023 та 2024 роках сплачено ввізного мита 1,6 та 2,3 млрд грн відповідно/;

у законопроекті зазначено велику кількість кодів товарних позицій, підпозицій та підкатегорій згідно з УКТЗЕД, на які відповідно до Митного тарифу України вже діють нульові пільгові ставки ввізного мита, на інші товари діють ставки ввізного мита в розмірі, не більшому ніж 10%;

рівень оподаткування імпортованих товарів має бути економічно обґрунтованим, зокрема залежно від можливостей вітчизняного виробництва, доцільності встановлення стимулів для його розвитку, експортного потенціалу, тому будь-яке рішення щодо звільнення від оподаткування ввізним митом ввезених на митну територію України іноземних товарів необхідно приймати за результатами оцінки впливу такого рішення на розвиток вітчизняних галузей промисловості, зокрема щодо можливостей виробництва окремих товарів на території України;

відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна зобов’язалася утримуватися від заходів податкової політики та адміністрування, що можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень, і утримуватиметься від включення нових категорій платників податків до існуючих пільгових режимів.

Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду законопроекту.

Законопроект є системно пов’язаним з проектом Закону України "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо компенсації інвестицій через податки" (реєстр. № 13415 від 25.06.2025), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 13414 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 13415.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо компенсації інвестицій через податки" (реєстр. № 13414 від 25.06.2025), поданий народними депутатами України Кисилевським Д.Д., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість, а також може призвести до збільшення доходів бюджетів від окремих податків залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок природного газу" щодо скасування плати за транспортування і розподіл природного газу для населення" (реєстр. № 13405 від 24.06.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується встановити, що тимчасово, під час воєнного стану, введеного з 24.02.2022, та протягом 12 місяців з дня його припинення чи скасування, побутові споживачі звільняються від оплати послуг з транспортування та розподілу природного газу.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація положень законопроекту в кінцевому результаті не матиме впливу на надходження чи видатки загального та/або спеціального фондів державного бюджету;

внаслідок реалізації законопроекту ймовірне недоотримання учасниками ринку природнього газу на першому етапі 13,8 млрд грн в річному обчисленні, у зв’язку з чим гіпотетичні втрати (недоотримання) державного бюджету можуть становити спочатку близько 4 млрд грн в річному обчисленні, які будуть компенсовані надходженнями від оподаткування доходів суб’єктів господарювання, в яких громадяни зможуть придбати більше товарів та послуг в рамках своєї життєдіяльності;

можливими джерелами компенсації втрат надходжень державного бюджету можуть бути залучення коштів, передбачених за бюджетними програмами "Резервний фонд" (код 3511030) та "Обслуговування державного боргу" (код 3511350), а також за рахунок надходжень в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту:

може вплинути на виконання закону про державний бюджет в поточному періоді;

призведе до зменшення вартості комунальних послуг громадянам, які використовують природний газ для побутових потреб, у тому числі тих, які отримують пільги і житлові субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, що відповідно матиме наслідком скорочення витрат державного бюджету на виплату пільг і субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг;

погіршить фінансове становище постачальників послуг з транспортування та розподілу природного газу побутовим споживачам та призведе до блокування діяльності таких постачальників послуг і відповідно до припинення надання послуг, а також призведе до неможливості здійснювати відновлювальні роботи об’єктів газотранспортної та газорозподільної системи, що страждають внаслідок збройної агресії РФ проти України.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок природного газу" щодо скасування плати за транспортування і розподіл природного газу для населення (реєстр. № 13405 від 24.06.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету щодо сплати відповідними суб’єктами господарювання податків і зборів та зменшення видатків державного бюджету на виплату житлових субсидій і пільг громадянам на сплату житлово-комунальних послуг, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на надання фінансової підтримки відповідним суб’єктам господарювання). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спеціального режиму оподаткування моряків" (реєстр. № 13416 від 25.06.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соколовим М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до Кодексу торговельного мореплавства України та законів України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про зовнішню трудову міграцію", якими передбачається з 1 січня 2026 року, зокрема:

встановити визначення поняття "моряк" та вимоги щодо обов'язкових документів моряка;

визначити особливості відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації для моряків;

надати Державній службі морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України повноваження в частині: здійснення верифікації документів про кваліфікацію моряків для цілей податкового обліку; надання консультації Державній податковій службі України та територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки щодо перевірки професійних документів моряків; ведення реєстру верифікованих документів про кваліфікацію моряків;

доповнити перелік платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування самозайнятими особами-моряками, які обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до Податкового кодексу України та є громадянами України або особами без громадянства, які постійно проживають в Україні, за умови перебування на території України не більше 183 днів протягом календарного року;

встановити, що для самозайнятих осіб-моряків:

- базою нарахування єдиного внеску є базова місячна заробітна плата ITF, встановлена для відповідної посади згідно з Податковим кодексом України;

– ставка єдиного внеску становить 22%;

– єдиний внесок сплачується одночасно з податками та зборами відповідно до строків, встановлених Податковим кодексом України;

– у разі перебування на території України понад 183 дні протягом календарного року, такі особи втрачають статус платника єдиного внеску з 184-го дня перебування;

встановити, що самозайняті особи-моряки подають звітність з єдиного внеску разом з податковою декларацією відповідно до строків, встановлених Податковим кодексом України, з обов'язковим зазначенням періодів перебування на території України та за її межами.

Крім того, законопроектом передбачається, що моряки можуть подавати заяви про взяття на спеціальний податковий облік як самозайнятих осіб-моряків з 1 листопада 2025 року.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що внаслідок його реалізації передбачаються: очікувані податкові надходження – 200-250 млн дол. США на рік, очікувані надходження від єдиного внеску –
8-10 млрд грн на рік, збереження валютних надходжень – понад 1 млрд дол. США на рік, витрати на створення системи верифікації – 50 млн грн, витрати на модернізацію інформаційних систем – 100 млн грн, річні адміністративні витрати – 200 млн грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:

реалізація положень законопроекту щодо розширення повноважень Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на її утримання, водночас може мати вплив на дохідну частину державного бюджету, зокрема за рахунок збільшення податкових надходжень та надходжень єдиного внеску від моряків;

запровадження спеціальних умов для самозайнятих осіб-моряків призведе до навантаження на контролюючі органи.

Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

Законопроект є системно пов’язаним із законопроектом про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спеціального режиму оподаткування моряків (реєстр. № 13417 від 25.06.2025), яким передбачається запровадити спеціальний режим оподаткування доходів, отриманих від виконання обов'язків моряка на судні. Відтак практика застосування положень таких законопроектів залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спеціального режиму оподаткування моряків" (реєстр. № 13416 від 25.06.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соколовим М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (у наступних бюджетних періодах потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на здійснення нових повноважень відповідним державним органом, а також може призвести до збільшення доходів бюджетів від податкових надходжень та до збільшення надходжень фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування від єдиного внеску залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та прийняття системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 13417). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.7. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування осіб незалежно від виду призначеної та виплачуваної страхової виплати чи соціальної допомоги" (реєстр. № 13550 від 28.07.2025), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується передбачити, що отримання визначеними особами (а саме фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів
(е-резидентів), особами, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особами, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, а також членами фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) іншого виду пенсійного забезпечення, ніж пенсію за віком або за вислугу років, або які є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, не позбавляє набутого права таких осіб на звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування /далі – єдиний внесок/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його метою є забезпечення звільнення від сплати єдиного внеску осіб незалежно від виду призначеної та виплачуваної страхової виплати чи соціальної допомоги.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до недонадходження єдиного внеску до бюджету Пенсійного фонду України та може спричинити виникнення його дефіциту, який покривається за рахунок коштів державного бюджету. Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування осіб незалежно від виду призначеної та виплачуваної страхової виплати чи соціальної допомоги" (реєстр. № 13550 від 28.07.2025), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до втрат доходів фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування від єдиного внеску та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо заохочення моряків до підтримки української економіки" (реєстр. № 13416-1 від 10.07.2025), поданий народним депутатом України Шинкаренком І.А.

Відмітили:

встановити визначення поняття "моряк" та вимоги щодо обов'язкових документів моряка;

визначити особливості відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації для моряків;

доповнити перелік платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування /далі – єдиний внесок/ самозайнятими особами-моряками, які обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до Податкового кодексу України та є громадянами України або особами без громадянства, які постійно проживають в Україні, за умови перебування на території України не більше 183 днів протягом календарного року;

встановити, що для самозайнятих осіб-моряків:

– базою нарахування єдиного внеску є базова місячна заробітна плата ITF, встановлена для відповідної посади згідно з Податковим кодексом України;

– ставка єдиного внеску становить мінімальний страховий внесок;

– у разі перебування на території України сукупно понад 183 дні протягом календарного року такі особи втрачають статус платника єдиного внеску з 184-го дня перебування;

встановити, що моряк звільняється від єдиного внеску в разі виконання обов'язків моряка на морському судні сукупно понад 183 дні протягом календарного року за трудовим договором або цивільно-правовим договором, за умови перерахування не менше 90% від бази для нарахування єдиного внеску на рахунок в українському банку на території України, з автоматичною конвертацією цих коштів у національну валюту за курсом Національного банку України на день зарахування, можливістю переведення цих коштів у готівку виключно на території України та без можливості перерахування таких коштів за кордон;

визначити, що самозайняті особи-моряки подають звітність з єдиного внеску разом з податковою декларацією відповідно до строків, встановлених Податковим кодексом України, з обов'язковим зазначенням періодів перебування на території України та за її межами.

Крім того, законопроектом передбачається, що моряки можуть подавати заяви про взяття на спеціальний податковий облік як самозайнятих осіб-моряків з 1 вересня 2025 року.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що внаслідок його реалізації передбачаються: очікувані податкові надходження –
200-250 млн дол. США на рік, очікувані надходження від єдиного внеску –
8-10 млрд грн на рік, збереження валютних надходжень – понад 1 млрд дол. США на рік, витрати на створення системи верифікації – 50 млн грн, витрати на модернізацію інформаційних систем – 100 млн грн, річні адміністративні витрати – 200 млн грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:

реалізація положень законопроекту щодо розширення повноважень Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на її утримання, а щодо можливості звільнення моряків від сплати єдиного внеску призведе до недонадходжень коштів до Пенсійного фонду України, водночас може мати вплив на дохідну частину державного бюджету, зокрема за рахунок збільшення податкових надходжень та надходжень єдиного внеску від моряків;

запровадження спеціальних умов для самозайнятих осіб-моряків призведе до збільшення навантаження на контролюючі органи, зокрема в частині адміністрування єдиного внеску, обліку платників та контролю.

Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

Законопроект є системно пов’язаним із законопроектом про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заохочення моряків до підтримки української економіки (реєстр. № 13530 від 24.07.2025), яким передбачається запровадити спеціальний режим оподаткування доходів, отриманих від виконання обов'язків моряка на судні. Відтак практика застосування положень таких законопроектів залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо заохочення моряків до підтримки української економіки" (реєстр. № 13416-1 від 10.07.2025), поданий народним депутатом України Шинкаренком І.А., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на здійснення нових повноважень відповідним державним органом, а також може призвести до збільшення доходів бюджетів від податкових надходжень та до збільшення надходжень фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування від єдиного внеску залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та прийняття системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 13530). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розвитку інституту податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сприяння приватизації та збільшення надходжень місцевих бюджетів" (реєстр. № 13498 від 17.07.2025), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В. та Мотовиловцем А.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити, що з 1 січня 2027 року об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного чи місцевого бюджетів і є неприбутковими, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, лише за умови, що вони є об’єктами державної або комунальної власності, що не підлягають приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" або щодо яких прийнято рішення про приватизацію, якщо з дня прийняття такого рішення минуло не більше одного року.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація його положення не потребуватиме додаткових витрат з державного або місцевих бюджетів;

станом на 2025 рік у державній власності перебувають 268 063 будівлі загальною площею понад 160 млн квадратних метрів, включно з об’єктами, щодо яких ухвалено рішення про приватизацію, та тими, що не підлягають приватизації, з урахуванням пільг для зазначених об’єктів обсяг перерахувань з державного бюджету до місцевих бюджетів може становити близько 8 млрд грн на рік;

органи державної влади отримають додаткові економічні стимули для передачі надлишкового нерухомого майна, яке фактично не використовується, на приватизацію, що сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету (дохід від реалізації нерухомого майна державної та комунальної власності може становити близько 43 млрд грн, виходячи з ефективної ставки продажу об’єктів приватизації, яка за попередніми оцінками становить приблизно 2700 грн за квадратний метр та за умови, що не менше 10% об’єктів державної власності є надлишковими активами держави).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних видатків, зокрема на сплату органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також організаціями, створеними ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок державного чи місцевого бюджету і є неприбутковими, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, при цьому вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від площі об’єктів нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади і відповідних організацій, та встановленого розміру ставки податку для цих об’єктів, але оцінити такий вплив неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розвитку інституту податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сприяння приватизації та збільшення надходжень місцевих бюджетів" (реєстр. № 13498 від 17.07.2025), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В. та Мотовиловцем А.В., матиме вплив на показники бюджету (з 2027 року потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідні об'єкти житлової і нежитлової нерухомості та призведе до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від цього податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження заборони на виробництво, імпорт та введення в обіг електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах" (реєстр. № 13548 від 28.07.2025), поданий народними депутатами України Бондарем М.Л., Зінкевич Я.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонуються зміни до законів України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення" і "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", якими передбачається, зокрема:

заборонити здійснення діяльності, пов’язаної з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, експортом і імпортом електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

встановити, що будь-які дозволи або ліцензії на здійснення зазначених видів діяльності щодо такої продукції не видаються, а раніше видані підлягають відкликанню (анулюванню);

заборонити поширювати інформацію щодо електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

виключити положення щодо ліцензування та обігу рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень:

не потребує додаткових видатків з державного бюджету, а витрати, пов’язані з впровадженням систем контролю, здійснюватимуться в межах існуючих бюджетних програм та міжнародної технічної допомоги;

сприятиме зменшенню доступності електронних сигарет для населення, особливо для молоді, зниженню рівня нікотинової залежності, поліпшенню стану громадського здоров’я, зміцненню правового поля щодо обігу тютюнових виробів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:

реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету, проте призведе до зменшення надходжень акцизного податку до бюджету, оскільки рідини, що використовуються в електронних сигаретах, належать до підакцизних товарів та підлягають оподаткуванню акцизним податком;

можливі втрати державного бюджету від скасування акцизного податку на зазначені рідини в розрахунку на рік становитимуть близько 34 млн грн, виходячи з обсягу надходжень акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України зазначених товарів у 2024 році;

відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику від 19.06.2025, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна зобов’язалася утримуватися від будь-яких заходів податкової політики та адміністрування, що можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження заборони на виробництво, імпорт та введення в обіг електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах" (реєстр. № 13548 від 28.07.2025), поданий народними депутатами України Бондарем М.Л., Зінкевич Я.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження заборони на виробництво, імпорт та введення в обіг одноразових електронних сигарет" (реєстр. № 13548-2 від 08.08.2025), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Б.

Відмітили:

заборонити здійснення діяльності, пов’язаної з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, експортом та імпортом одноразових електронних сигарет;

доповнити перелік вимог, за умови виконання яких електронні сигарети можуть бути введені в обіг на території України, зокрема електронні сигарети повинні мати:

– механізм заправлення рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, який передбачає використання заправних контейнерів або одноразових картриджів та забезпечує заправлення без протікань;

– елемент живлення, що забезпечує взаємодію із зарядними пристроями загального призначення;

заборонити продаж електронних сигарет, якщо такі вироби не містять елемент живлення, що забезпечує взаємодію із зарядними пристроями загального призначення, та не можуть бути заправлені рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, з використанням заправних контейнерів або одноразових картриджів (для електронних сигарет).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень:

не потребує додаткових витрат з державного бюджету, при цьому витрати, пов’язані з впровадженням систем контролю, здійснюватимуться в межах існуючих бюджетних програм та міжнародної технічної допомоги;

сприятиме зменшенню доступності одноразових електронних сигарет для населення, особливо для молоді, зниженню загального рівня споживання нікотиновмісних виробів, та матиме позитивний вплив на стан громадського здоров’я і навколишнього природнього середовища.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:

реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету, проте призведе до втрат надходжень бюджету від акцизного податку з рідин, що використовуються в одноразових електронних сигаретах;

для досягнення мети законопроекту щодо захисту здоров’я населення України та охорони довкілля від шкідливого впливу одноразових електронних сигарет пропонується розглянути альтернативний механізм її досягнення, а саме шляхом підвищення ставки акцизного податку на рідини, що використовуються в електронних сигаретах, що сприятиме зменшенню доступності таких товарів для споживачів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження заборони на виробництво, імпорт та введення в обіг одноразових електронних сигарет" (реєстр. № 13548-2 від 08.08.2025), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Б., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення порядку проведення мобілізації" (реєстр. №13393 від 26.06.2025), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити новими статтями 337-1 та 337- 2 Кодекс України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за:

перевищення влади або службових повноважень посадовою особою, працівником або військовослужбовцем територіального центру комплектування та соціальної підтримки – у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років або без такого (залежно від виду правопорушення);

порушення порядку проведення медичного огляду (військово-лікарської експертизи) для визначення придатності за станом здоров’я до військової служби – у вигляді позбавлення волі на строк від двох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років або без такого (залежно від виду правопорушення).

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення. Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) також зазначає про таке.

Поряд з тим, згідно із змінами до Глави ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" запроваджується обов’язкова відеофіксація (в режимі безперервного запису) процедури проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи) військовозобов’язаних, військовослужбовців, резервістів, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти, ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, осіб, звільнених з військової служби, що додається до відповідної особової справи.

За експертним висновком Мінфіну реалізація такого положення законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету на забезпечення такої обов’язкової відеофіксації. Однак суб'єктом права законодавчої ініціативи не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої в частині щодо статті 91 Регламенту Верховної Ради України в частині надання належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, згідно вимогами частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення порядку проведення мобілізації" (реєстр. №13393 від 26.06.2025), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О., є таким, що матиме вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків на забезпечення відеофіксації проходження медичного огляду та на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань у разі застосування відповідних санкцій залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання обігу ароматизованих електронних сигарет" (реєстр. № 13548-1 від 07.08.2025), поданий народним депутатом України Кривошеєвим І.С.

Відмітили:

Законопроектом пропонуються зміни до законів України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" і "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", якими передбачається, зокрема:

заборонити здійснення обігу харчових ароматизаторів окремо або в наборах суб’єктами господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю рідинами, які використовуються в електронних сигаретах;

заборонити безоплатне розповсюдження на території України тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину;

доповнити перелік підстав для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності такою підставою: факт здійснення ліцензіатом – суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, – зберігання та/або реалізації нікотину та/або харчових ароматизаторів окремо або в наборах, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;

встановити відповідальність за безоплатне розповсюдження тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину, харчових ароматизаторів та за роздрібну торгівлю харчовими ароматизаторами окремо чи в наборах шляхом застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 200% вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребує додаткових витрат з державного бюджету, водночас очікується зменшення споживання електронних сигарет серед населення та покращення загального стану громадського здоров’я в країні.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету, проте запропонована законопроектом заборона на роздрібний продаж харчових ароматизаторів може призвести до зменшення надходжень податків до бюджетів від суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво та продаж харчових ароматизаторів, при цьому неможливо обрахувати вплив законопроекту на дохідну частину бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання обігу ароматизованих електронних сигарет" (реєстр. № 13548-1 від 07.08.2025), поданий народним депутатом України Кривошеєвим І.С., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податків і зборів суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво та продаж харчових ароматизаторів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження заборони електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах" (реєстр. № 13548-4 від 11.08.2025), поданий народними депутатами України Булах Л.В., Крейденком В.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонуються зміни до законів України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" і "Про ліцензування видів господарської діяльності", якими передбачається через 3 місяці з дня припинення або скасування воєнного стану, введеного з 24.02.2022, зокрема:

заборонити виробництво, оптову та роздрібну торгівлю, експорт і імпорт електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, включення їх до гуманітарної допомоги, поширення їх серед населення безоплатно, а також будь-яку державну підтримку відповідним суб'єктам господарювання;

виключити положення щодо ліцензування діяльності з виробництва, торгівлі, експорту і імпорту рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

встановити відповідальність відповідних суб’єктів господарювання шляхом застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу за:

– виробництво, ввезення, вивезення, оптову і роздрібну торгівлю, зберігання та/або транспортування рідин, що використовуються в електронних сигаретах, заправних контейнерів, а також сировини для рідин, що використовується в електронних сигаретах, – 300% вартості таких товарів (продукції), але не менше 149 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

– продаж електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, сировини для рідин, що використовується в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння шляхом електронної торгівлі (з використанням засобів дистанційного зв’язку/через інтернет-магазини) – 149 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень:

не потребує фінансових витрат з державного чи місцевих бюджетів;

сприятиме зменшенню захворюваності та передчасної смертності від неінфекційних захворювань, що допоможе знизити витрати державного бюджету на лікування цих хвороб, соціальні виплати у зв’язку з лікуванням та передчасною втратою працездатності внаслідок хвороб, викликаних курінням та використанням електронних сигарет і рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження заборони електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах" (реєстр. № 13548-4 від 11.08.2025), поданий народними депутатами України Булах Л.В., Крейденком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (у наступних бюджетних періодах призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від акцизного податку, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання організації підготовки і проведення виборів народних депутатів України та місцевих виборів" (реєстр. № 13464-1 від 24.07.2025), поданий народним депутатом України Качурою О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроект, метою якого згідно з пояснювальною запискою до нього також визначено удосконалення правового регулювання організації підготовки і проведення виборів народних депутатів України та місцевих виборів, є альтернативним до законопроекту за реєстраційним № 13464 та на відміну від нього містить положення, що зокрема передбачають:

зниження з п'яти до трьох відсотків прохідного бар'єру для участі партій у розподілі депутатських мандатів (згідно з чинною нормою – п'ять відсотків);

право на отримання державного фінансування статутної діяльності політичним партіям, які отримали не менше трьох відсотків голосів виборців від загальної кількості голосів виборців, поданих за всі виборчі списки кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі (згідно з чинною нормою – не менше п'яти відсотків);

запровадження мажоритарної системи відносної більшості на місцевих виборах у територіальних громадах з кількістю виборців до 50 тисяч (згідно з чинною нормою – до 10 тисяч).

Міністерство фінансів України визнає законопроект таким, що матиме вплив на показники державного бюджету і місцевих бюджетів, зазначаючи:

зниження прохідного бар'єру призведе до необхідності повернення більшої кількості грошових застав і, як наслідок, зменшить потенційні доходи державного бюджету (відповідно до статті 156 Виборчого кодексу України, партія, яка висунула виборчий список кандидатів у народні депутати України, вносить грошову заставу в розмірі однієї тисячі мінімальних заробітних плат, визначених у місячному розмірі. Грошова застава повертається у разі, якщо за підсумками виборів партія отримала право на участь у розподілі депутатських мандатів; в інших випадках грошова застава перераховується до державного бюджету);

запровадження мажоритарної системи відносної більшості на місцевих виборах у територіальних громадах з кількістю виборців до 50 тисяч призведе до збільшення кількості кандидатів на посади депутатів місцевих рад за мажоритарною складовою та потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету – на виготовлення виборчої документації під час проведення чергових та позачергових місцевих виборів, а з місцевих бюджетів - на проведення проміжних місцевих виборів у разі дострокового припинення повноважень депутатів відповідних місцевих рад (згідно з вимогами
статті 209 Виборчого кодексу України витрати на підготовку і проведення чергових, позачергових, додаткових та перших виборів депутатів, сільських, селищних, міських голів здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, всі інші види місцевих виборів проводяться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів).

Поряд з тим, варто відмітити, що відповідно до статті 17-4 Закону України "Про політичні партії в Україні" політична партія має право на відшкодування витрат, пов’язаних з фінансуванням своєї передвиборної агітації на виборах народних депутатів України (якщо на останніх чергових або позачергових виборах така партія взяла участь у розподілі депутатських мандатів) у розмірі фактично здійснених політичною партією витрат, але не більше максимального розміру виборчого фонду політичної партії. За таких умов зниження прохідного бар'єру до трьох відсотків зумовить потребу у додаткових коштах з державного бюджету на забезпечення такого відшкодування більшій кількості політичних партій, що візьмуть участь у розподілі депутатських мандатів.

Беручи до уваги вимоги частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування) має відповідати положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання організації підготовки і проведення виборів народних депутатів України та місцевих виборів" (реєстр. № 13464-1 від 24.07.2025), поданий народним депутатом України Качурою О.А., буде мати вплив на показники державного бюджету і місцевих бюджетів (може зумовити збільшення видатків на забезпечення відповідних заходів з підготовки та проведення виборів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.16. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди про Всеосяжне економічне партнерство між Урядом України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів" (реєстр. № 0339 від 15.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Законопроектом пропонується ратифікувати Угоду про Всеосяжне економічне партнерство між Урядом України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів /далі – ОАЕ/, вчинену 17.02.2025 в м. Абу-Дабі /далі – Угода/, яка набуває чинності через 60 днів після дати отримання останньої письмової дипломатичної ноти, якою Сторони повідомляють одна одну про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою, якщо Сторони не домовляться про інше.

У супровідних документах до законопроекту щодо Угоди зазначено, серед іншого, що:

з моменту набрання чинності Угодою Україною буде скасовано ввізні мита для 15,7% сільськогосподарських товарів та близько 39,5% промислових товарів, після закінчення дії перехідних періодів 3 та 5 років Україною буде скасовано ввізні мита ще для 83,6% сільськогосподарських товарів та для 60,4% промислових товарів;

з моменту набрання чинності Угодою ОАЕ буде скасовано ввізні мита для 26,5% сільськогосподарських товарів та близько 40,6% промислових товарів, після закінчення дії перехідних періодів 3 та 5 років ОАЕ буде скасовано ввізні мита ще для 39 % сільськогосподарських товарів та для 46,9% промислових товарів;

Сторонами взято зобов’язання щодо перегляду Угоди через три роки після набрання нею чинності та кожні п’ять років після цього, якщо Сторони не домовляться про інше;

внаслідок реалізації Угоди приріст експорту перевищуватиме приріст імпорту, зокрема очікується, що експорт України до ОАЕ в середньо- чи довгостроковій перспективі може зрости на 59% завдяки скасуванню ввізних мит ОАЕ, а також зниженню часових витрат під час експорту до ОАЕ та зменшенню бар’єрів у торгівлі послугами, водночас приріст імпорту України буде значно нижчим – на рівні 33%;

оскільки загальні обсяги торгівлі України та ОАЕ є низькими, ці зміни матимуть помірний вплив на загальний експорт та імпорт України: експорт зросте на 0,20%, а імпорт – на 0,15%, тому можна очікувати розширення додатного сальдо торгівлі;

Угода сприятиме подальшому розвитку двостороннього торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва між Україною та ОАЕ, зростанню експорту, створенню нових робочих місць, трансферу технологій, обміну досвідом, а також дозволить вітчизняним виробникам отримати переваги від лібералізації ринків товарів та послуг ОАЕ, відкриє можливості для українського бізнесу як для розширення ринків збуту, так і для розвитку та модернізації власного виробництва.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету та не потребуватиме фінансового забезпечення з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди про Всеосяжне економічне партнерство між Урядом України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів" (реєстр. № 0339 від 15.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від податків залежно від розвитку торгівлі між Україною та ОАЕ під час реалізації Угоди). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо окремих особливостей організацій місцевих виборів" (реєстр. № 13419 від 25.06.2025), поданий народними депутатами України Безгіним В.Ю., Аліксійчуком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті пропонується запровадити мажоритарну систему відносної більшості для виборів депутатів сільської, селищної, міської ради територіальних громад з кількістю виборців до 50 тисяч на відміну від чинної норми – для територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч.

Міністерство фінансів України з огляду на вимоги статті 209 Виборчого кодексу України, згідно з якою витрати на підготовку і проведення чергових, позачергових, додаткових та перших виборів депутатів, сільських, селищних, міських голів здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, усі інші види місцевих виборів проводяться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, визначило, що запровадження запропонованих змін призведе до збільшення кількості кандидатів на посади депутатів місцевих рад за мажоритарною складовою та, у свою чергу, потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету – на виготовлення виборчої документації при проведенні чергових та позачергових місцевих виборів, з місцевих бюджетів – на проведення проміжних місцевих виборів у разі дострокового припинення повноважень депутатів відповідних місцевих рад.

При цьому в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів, що унеможливило надання Мінфіном вартісної оцінки величини впливу законопроекту на показники бюджетів.

Зважаючи на наведене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня опублікування/, має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо окремих особливостей організацій місцевих виборів" (реєстр. № 13419 від 25.06.2025), поданий народними депутатами України Безгіним В.Ю., Аліксійчуком О.В. та іншими, буде мати вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів на здійснення відповідних заходів з підготовки і проведення місцевих виборів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" щодо запровадження своєчасних виїздів медичних бригад до малих громад для профілактичних оглядів та надання екстреної допомоги" (реєстр. № 13541 від 25.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується розширити визначений у статті 1 Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" перелік організаційно-економічних і правових заходів, здійсненням яких держава забезпечує пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу, доповнивши його новим напрямом – впровадження періодичних виїздів медичних бригад до малих громад для профілактичних оглядів та надання екстреної допомоги.

При цьому згідно з прикінцевими положеннями законопроекту встановлюється, що Закон (у разі прийняття) вводиться в дію з 1 січня року, наступного після року його опублікування, і доручається Кабінету Міністрів України передбачити у проекті державного бюджету на відповідний рік необхідні кошти і програми для реалізації цього Закону.

Відповідно, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація його положень з 1 січня року, наступного після року опублікування Закону буде здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету. Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів, що у свою чергу унеможливило визначення Міністерством фінансів України вартісної оцінки величини впливу законопроекту на показники державного бюджету.

Загалом, Міністерство фінансів України, зазначивши у експертному висновку про зумовлену законопроектом потребу у додаткових бюджетних коштах (обсяг та джерела покриття яких не визначено), звернуло увагу, що питання організації та фінансування універсального і справедливого доступу до необхідних медичних послуг для населення вже врегульовано такими законами України: "Основи законодавства України про охорону здоров’я", які встановлюють загальні принципи доступності та організації медичної допомоги, зокрема для жителів сільської місцевості, "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", яким запроваджено програму медичних гарантій, що охоплює пакети послуг, зокрема первинної, спеціалізованої та екстреної медичної допомоги, "Про екстрену медичну допомогу", що визначає порядок організації, виклику та роботи бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" щодо запровадження своєчасних виїздів медичних бригад до малих громад для профілактичних оглядів та надання екстреної допомоги" (реєстр. № 13541 від 25.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.19. Проект Закону Україну про внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України щодо забезпечення права застосування необмеженого строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (реєстр. № 13664 від 20.08.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із законопроектом у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить (тобто всіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і державними гарантіями, установленими законодавством) не обмежується будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Слід відмітити, що встановлені у статті 233 Кодексу законів про працю України вимоги щодо можливості звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, спрямовані на уникнення зловживання трудовим правом. Повернення до необмеженого строку для звернення працівника до суду з позовом про стягнення виплат може зумовити більш тривалий період до часу такого звернення, а відтак може призвести до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів на здійснення виплат за рішенням суду.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи, що реалізація його положень може потребувати додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на задоволення (у разі прийняття відповідного рішення суду) грошових вимог за минулі періоди, відшкодування роботодавцем моральної шкоди тощо, однак відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини такого впливу на показники бюджетів.

Враховуючи зазначене, законопроект подано без дотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, оскільки до нього не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України щодо забезпечення права застосування необмеженого строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (реєстр. № 13664 від 20.08.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С., буде мати вплив на показники державного і місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх видатків на виконання рішень суду за відповідними позовами у трудових спорах). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" щодо права отримувача компенсації на повторне звернення, якщо після або під час виконання ремонтних робіт були встановлені додаткові пошкодження об’єкту нерухомого майна, однак не виявлені за результатами комісійного обстеження" (реєстр. № 13381 від 18.06.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Згідно із законопроектом отримувач компенсації, який виконав ремонтні роботи на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або придбав будівельну продукцію для таких робіт, має право повторно подавати заяву на компенсацію у разі виявлення додаткових пошкоджень, не зафіксованих під час комісійного обстеження.

Законопроект матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, оскільки передбачає можливість за повторним зверненням отримати додаткові кошти, як компенсацію за пошкоджені об’єкти нерухомого майна, що призведе до необхідності збільшення видатків державного бюджету через потенційне зростання кількості відповідних заяв.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може здійснюватися в межах бюджетної програми за КПКВК 3101130 "Надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги "єВідновлення" у 2025 році. При цьому Мінфін позбавлений можливості провести вартісну оцінку величини впливу через відсутність належних розрахунків, зокрема щодо кількості осіб, які повторно звернуться за компенсацією від моменту набуття чинності Закону, переліку типових додаткових пошкоджень, які неможливо виявити під час первинного комісійного обстеження, та причини їх невиявлення. Також Мінфін вбачає ризик нецільового використання бюджетних коштів через потенційні зловживання при повторному зверненні за компенсацією.

Законопроект не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, оскільки суб’єкт законодавчої ініціативи не надав фінансово-економічного обґрунтування та пропозиції щодо джерел покриття додаткових видатків або скорочення інших витрат бюджету для забезпечення його збалансованості.

Беручи до уваги вимоги частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (збільшують видатки), передбачений у законопроекті термін набрання чинності законом має встановлюватися з урахуванням відповідного бюджетного періоду. Водночас, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу, ці вимоги не застосовуються в умовах воєнного стану або для заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" щодо права отримувача компенсації на повторне звернення, якщо після або під час виконання ремонтних робіт були встановлені додаткові пошкодження об’єкту нерухомого майна, однак не виявлені за результатами комісійного обстеження" (реєстр. № 13381 від 18.06.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.В., призведе до збільшення видатків державного бюджету на надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна. У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо спрощення надання земельних ділянок у власність учасникам бойових дій" (реєстр. № 13503 від 18.07.2025), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань з питань аграрної та земельної політики.

У законопроекті передбачається надати учасникам бойових дій (перелік яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") право на першочергове отримання земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для індивідуального житлового будівництва, садівництва, городництва або ведення особистого селянського господарства, для реалізації якого, зокрема пропонується:

спростити подання заяви через електронний вебпортал або в письмовій формі до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, передбачивши строк її розгляду – не більше 15 робочих днів;

звільнити таких осіб від плати за виготовлення документації із землеустрою та оцінки земель;

зобов’язати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування резервувати земельні ділянки для учасників бойових дій у межах населених пунктів та прилеглих територій, придатних для індивідуального житлового будівництва, садівництва, городництва або ведення особистого селянського господарства;

доручити органам місцевого самоврядування провести інвентаризацію земель державної та комунальної власності, придатних для надання учасникам бойових дій.

З приводу таких положень законопроекту варто зазначити:

відповідно до Закону України "Про землеустрій" виготовлення документації із землеустрою включає велику кількість документів і матеріалів, розробку яких виконують сертифіковані землевпорядні організації на основі відповідних договорів із обов’язковим визнанням вартості виконуваних робіт. У разі звільнення учасників бойових дій від плати за виготовлення такої документації її замовником може стати орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування. Поряд з тим, згідно з ст. 24 Закону України "Про оцінку земель" роботи з оцінки земель та земельних ділянок може проводитися за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, коштів землевласників і землекористувачів та інших джерел, не заборонених законом. За таких умов витрати на виготовлення технічної документації та проведення оцінки земель найвірогідніше будуть здійснюватися за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

безоплатна передача учасникам бойових дій земельних ділянок комунальної або державної власності (якщо такі землі були у користуванні) може зменшити надходження від орендної плати або земельного податку, ставки яких встановлюються рішеннями органів місцевого самоврядування та відповідно до статті 64 Бюджетного кодексу України належать до доходів місцевих бюджетів. Крім того, резервування земельних ділянок, які можуть бути передані учасникам бойових дій, може потребувати відшкодування землекористувачам або власникам збитків, завданих відповідними діями (зокрема, у разі розірвання договорів оренди) за рахунок бюджетних коштів;

проведення відповідно до закону заходів з інвентаризації земель при здійсненні землеустрою та при формуванні містобудівної документації має забезпечуватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту може потребувати додаткових коштів з державного та/або місцевих бюджетів у разі звільнення учасників бойових дій від плати за виготовлення документації із землеустрою та оцінки земель, вартісна величина такого впливу буде залежати від кількості осіб, які будуть звільнені від такої плати. Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів, що вимагається згідно з частиною першою першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що містить вимоги до введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо спрощення надання земельних ділянок у власність учасникам бойових дій" (реєстр. № 13503 від 18.07.2025), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., буде мати вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, зменшення доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку з придбанням лікарських засобів та виробів медичного призначення пільговими категоріями населення" (реєстр. № 13434 від 27.06.2025), поданий народними депутатами України Приходько Н.І. та Бурмічем А.П.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до підпункту 3 пункту "б" статті 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" пропонується розширити делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в частині забезпечення відповідно до законодавства пільгових категорій населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення, передбачивши також можливість відшкодування витрат, понесених у зв’язку з їх придбанням.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація законопроекту вплине на показники місцевих бюджетів у поточному та наступних бюджетних періодах, оскільки обов’язковість відшкодування витрат пільговим категоріям населення у зв’язку з придбанням ними лікарських засобів та виробів медичного призначення потребуватиме виділення додаткових бюджетних коштів. Однак, відсутність вихідних параметрів унеможливила визначення Мінфіном вартісної величини впливу такої законодавчої ініціативи на показники місцевих бюджетів, оскільки в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів.

При цьому слід звернути увагу, що відповідно до частини другої статті 67 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами, компенсуються державою. Тому, пропозиція законопроекту щодо розширення делегованих повноважень органів місцевого самоврядування має супроводжуватися передачею їм необхідних фінансових ресурсів.

Мінфін також зауважує, що запровадження такої норми без визначених джерел фінансового забезпечення створює додаткове навантаження на місцеві бюджети та ставить під загрозу виконання інших першочергових бюджетних зобов’язань, підкреслюючи про визначені наразі механізми забезпечення населення лікарськими засобами, зокрема:

державна програма "Доступні ліки" (через систему реімбурсації за програмою медичних гарантій) та централізована закупівля лікарських засобів для окремих категорій хвороб (наприклад, онкологія, цукровий діабет, ВІЛ / СНІД тощо);

цільові місцеві програми, які громади мають право розробляти і реалізовувати за власним рішенням, враховуючи потреби та ресурси (згідно з пунктом "а" частини першої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування мають право встановлювати додаткові гарантії соціального захисту населення за кошти місцевих бюджетів, зокрема у вигляді адресної допомоги. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України з місцевих бюджетів можуть здійснюватися видатки на місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення).

Зважаючи на наведене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку з придбанням лікарських засобів та виробів медичного призначення пільговими категоріями населення" (реєстр. № 13434 від 27.06.2025), поданий народними депутатами України Приходько Н.І. та Бурмічем А.П., має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків на відшкодування витрат пільговим категоріям населення за придбані ними лікарські засоби та вироби медичного призначення). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження пільгових вимог щодо обсягу оплати медичних послуг для закладів, розташованих у гірських місцевостях, та забезпечення збереження закладів надання медичних послуг у гірських місцевостях, зокрема пологових відділень" (реєстр. № 13404 від 24.06.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Згідно із законопроектом передбачається внесення змін до Законів України "Про статус гірських населених пунктів в Україні", "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" та "Основи законодавства України про охорону здоров’я", що містять положення щодо:

незастосування вимог щодо обсягу медичних послуг, оплата яких гарантується за рахунок коштів Державного бюджету України, до закладів охорони здоров’я у гірській місцевості;

недопущення закриття закладів охорони здоров’я у гірській місцевості, зокрема пологових відділень, крім випадків, коли таке закриття ініційоване та підтримане мешканцями відповідної громади за результатами громадських слухань.

У пояснювальній записці до законопроекту визначено, що його реалізація потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, забезпечення яких очікується за рахунок збільшення надходжень до державного бюджету.

При цьому варто зазначити, що у разі виконання запропонованих у законопроекті вимог постане питання фінансового забезпечення таких закладів охорони здоров’я у гірській місцевості з місцевих бюджетів (за рахунок місцевих програм розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, які належать відповідним територіальним громадам), що потребуватиме додаткового ресурсу з місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) також визначає законопроект таким, що матиме вплив на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, однак через відсутність вихідних параметрів і необхідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань розробника Мінфіном не проведено вартісну оцінку величини такого впливу. Відтак, суб’єктом права законодавчої ініціативи не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України i частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (зокрема, не надано кількості закладів у гірській місцевості, на які поширюється дія закону, не наведено переліку/обсягу медичних послуг, оплата яких гарантується за рахунок коштів державного бюджету, що не застосовуватимуться до закладів охорони здоров’я у гірській місцевості, та не вказано про можливість функціонування закладів, які не відповідають вимогам щодо обсягу медичних послуг) i пропозицій для забезпечення збалансованості бюджетів.

Поряд з тим, Мінфін звертає увагу на міжнародний досвід і рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я, згідно з якими низький обсяг медичної практики у закладах, зокрема у сільській та гірській місцевості, часто унеможливлює підтримання високого рівня якості надання медичних послуг, а невиконання показників, визначених для вибірки коштів згідно з міжнародними угодами (зокрема DLI № 6 та DLR № 6.1 у межах Проекту "Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність") може призвести до неотримання Україною міжнародної допомоги, що негативно вплине на підтримку програм галузі "Охорона здоров’я".

З огляду на положення статті 16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я" органи місцевого самоврядування здійснюють планування розвитку мережі закладів охорони здоров’я комунальної форми власності, приймають рішення про створення, припинення, реорганізацію чи перепрофілювання закладів охорони здоров’я з урахуванням затвердженого у встановленому порядку плану розвитку госпітального округу, беручи до уваги не лише фізичну наявність, але й спроможність надавачів медичних послуг забезпечити якісну, безпечну та ефективну медичну допомогу.

Щодо визначеного у законопроекті терміну набрання чинності законом, то він має узгоджуватися з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження пільгових вимог щодо обсягу оплати медичних послуг для закладів, розташованих у гірських місцевостях, та забезпечення збереження закладів надання медичних послуг у гірських місцевостях, зокрема пологових відділень" (реєстр. № 13404 від 24.06.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В., буде мати вплив на показники державного і місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків на фінансове забезпечення закладів охорони здоров’я у гірській місцевості). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету (зменшують надходження та / або збільшують витрати) та потребують узгодження з бюджетним законодавством

2.2.24. Проект Закону України "Про соціальний захист осіб, які проживають, навчаються на території гірського населеного пункту, який потребує додаткової підтримки" (реєстр. № 13237 від 30.04.2025), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблений з метою осучаснення норм Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" (як наслідок визнавши його таким, що втратив чинність) і поширення положень нового закону на внутрішньо переміщених осіб у контексті викликів, спричинених повномасштабним вторгненням російської федерації, та обумовлений позитивними змінами у соціально-економічному розвитку гірських населених пунктів, зокрема у сфері туризму й інфраструктури. У законопроекті на відміну від чинних норм, серед іншого, пропонується:

переглянути критерії віднесення населених пунктів до категорії гірських населених пунктів, що потребують додаткової підтримки, зокрема встановивши нові – рівень безробіття, належність до адміністративно-територіальної одиниці, яка одержує міжбюджетні трансферти у вигляді базової дотації відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, обмежену транспортну доступність;

забезпечити перегляд переліку гірських населених пунктів, які потребують додаткової підтримки, кожні три роки;

уточнити підстави для визначення особи, яка проживає, навчається на території такого населеного пункту, та поширити такий статус на внутрішньо переміщених осіб.

Водночас, у законопроекті повністю збережено чинні положення щодо державних гарантій соціально-економічного розвитку гірських населених пунктів, які потребують додаткової підтримки, зокрема в частині виділення бюджетних коштів на розвиток і зміцнення матеріально-технічної бази для усіх сфер суспільного життя, що забезпечують життєдіяльність таких населених пунктів.

Поряд з тим, визначено можливість збільшення розміру пенсій, стипендій і державних допомог особам, які проживають, навчаються на території таких населених пунктів (за результатами оцінки потреби відповідної особи), не менше ніж на 20% (виплата яких забезпечується за рахунок коштів державного бюджету). Оскільки згідно з чинним положенням вказані соціальні гарантії могли збільшуватися лише на 20%, така пропозиція може мати наслідком підвищене їх зростання і потребуватиме додаткових бюджетних коштів. Крім того, розширення категорій осіб, яким згідно із законом буде надано статус особи, яка проживає, навчається на території гірських населених пунктів, що потребують додаткової підтримки, та надання їм передбачених законом пільг, також зумовить необхідність збільшення видатків бюджетів на забезпечення відповідних соціальних гарантій.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) визначає законопроект таким, що буде мати вплив на показники державного бюджету (однак відсутність вихідних даних унеможливила визначення Мінфіном обсягу додаткових видатків). При цьому Мінфін висловив ряд зауважень і пропозицій до законопроекту, вказуючи зокрема на невідповідність його положень чинному галузевому законодавству (зокрема, статті 2, пунктів 1 і 5 частини першої статті 4 законопроекту), що може надалі створювати правову невизначеність.

Положення законопроекту щодо нового критерію з віднесення населених пунктів до категорії гірських, які потребують додаткової підтримки – належність до адміністративно-територіальної одиниці, яка одержує міжбюджетні трансферти у вигляді базової дотації відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України", не відповідає пункту 1 частини першої статті 96 і статті 99 Бюджетного кодексу України, оскільки базова дотація визначається щорічно як розрахункова величина внаслідок здійснення горизонтального вирівнювання податкоспроможності бюджетів місцевого самоврядування з використанням встановлених параметрів (таких, як кількість населення, надходження податку на доходи фізичних осіб, за відповідний звітний бюджетний період, індекс податкоспроможності відповідного бюджету), тобто не є сталою і з року в рік може бути не встановлена. Загалом, базова дотація з державного бюджету є складовою доходів відповідних бюджетів, що використовуються для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Мінфін також звертає увагу на таку невідповідність і вважає, що цей критерій необхідно виключити із законопроекту.

Зважаючи на наведене, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій для досягнення збалансованості бюджету. Натомість, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме фінансування з державного та місцевих бюджетів

За таких умов визначений у законопроекті термін набрання чинності законом (з першого числа місяця, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу, норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення відповідно до закону заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України "Про соціальний захист осіб, які проживають, навчаються на території гірського населеного пункту, який потребує додаткової підтримки" (реєстр. № 13237 від 30.04.2025), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків на забезпечення державних гарантій соціально-економічного розвитку гірських населених пунктів, які потребують додаткової підтримки та надання пільг особам, які проживають, навчаються у таких населених пунктах). У разі прийняття відповідного закону він має бути введений у дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з пунктом 1 частини першої статті 96 і статтею 99 Бюджетного кодексу України, виключивши абзац п’ятий статті 2 законопроекту.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

2.2.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення фінансової спроможності територіальних громад гірських територій" (реєстр. № 13403 від 24.06.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити ставку земельного податку для лісових земель у розмірі не менше 0,3% та не більше 0,5% від їх нормативної грошової оцінки /чинна ставка – не більше 0,1%/ або від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, нормативну грошову оцінку яких не проведено /чинна ставка – не більше 0,1%/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що у подальшому реалізація положень законопроекту збільшить надходження місцевих бюджетів територіальних громад гірських територій, територіальних громад, на території яких знаходяться лісові землі.

може сприяти збільшенню надходжень до місцевих бюджетів (у разі прийняття рішення органами місцевого самоврядування щодо запровадження земельного податку для лісових земель на відповідних територіях), а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від площі та нормативної грошової оцінки земельних ділянок і розміру встановленої ставки земельного податку за лісові землі, однак оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних;

за інформацією Державного агентства лісових ресурсів України у 2024 році підприємствами, установами, організаціями, що належать до його сфери управління, сплачено до місцевих бюджетів 263,7 млн грн податку на лісові землі, при цьому у разі внесення запропонованих законопроектом змін прогнозована сума податку на лісові землі складе 791,1 – 1318,5 млн грн, що суттєво та негативно вплине на фінансові результати діяльності підприємств, установ, організацій у сфері лісового господарства, в тому числі комунальної форми власності, а окремі з них опиняться на межі банкрутства.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення фінансової спроможності територіальних громад гірських територій" (реєстр. № 13403 від 24.06.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів окремих місцевих бюджетів від земельного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спеціального режиму оподаткування моряків" (реєстр. № 13417 від 25.06.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соколовим М.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом передбачається, зокрема:

надати визначення поняттям "моряк" та "ставки ITF";

розширити поняття "самозайнята особа" для визначення моряків як самозайнятих осіб, незважаючи на наявність у них трудових відносин з роботодавцем;

запровадити податок з доходів моряків та військовий збір з доходів моряків встановивши ставку цього податку в розмірі 18% і ставку цього збору в розмірі 5%;

визначити, що об'єктом оподаткування податком з доходів моряків та військовим збором з доходів моряків є доходи моряка, отримані від виконання обов'язків моряка на судні незалежно від форми правових відносин (трудовий договір, цивільно-правовий договір, інші форми), а базою оподаткування є ставки ITF відповідно до займаної посади та рангу моряка;

не включати до об'єкта оподаткування компенсаційні виплати, соціальні виплати та доходи, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів України;

встановити, що моряки подають податкову декларацію до 31 березня року, наступного за звітним, а податок сплачується рівними частинами щоквартально до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, або одноразово при подачі річної декларації;

визначити порядок постановки моряків, які обирають спеціальний режим оподаткування, на податковий облік.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту очікувані додаткові надходження до бюджетів становитимуть 3,6-4,9 млрд грн щорічно залежно від сценаріїв реалізації положень законопроекту, при цьому витрати на його впровадження становитимуть: одноразові – 94 млн грн (з них на: технічні системи – 50 млн грн, організаційні заходи – 16 млн грн, інформаційну кампанію – 28 млн грн); щорічні витрати – 78 млн грн (з них на: персонал – 40 млн грн, технічне обслуговування – 16 млн грн, адміністративні – 22 млн грн).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що реалізація положень законопроекту:

може мати вплив на дохідну частину бюджетів;

може призвести до оподаткування доходів моряків двічі, тобто їх доходи можуть бути оподатковувані як заробітна плата у повному розмірі податком на доходи фізичних осіб і військовим збором, так і у розмірі ставки ITF із застосуванням нового податку з доходів моряків та військового збору;

в разі отримання інших доходів моряки будуть зобов’язані подавати дві податкові звітності до контролюючих органів: податкову декларацію щодо доходів моряка до 31 березня та податкову декларацію про майновий стан та доходи до 01 травня року, наступного за звітним;

положення законопроекту щодо здійснення контролю податковим органом за дотриманням моряками умов спеціального режиму оподаткування шляхом періодичних запитів до крюїнгових компаній, співставлення інформації з міжнародними реєстрами суден, перевірки дійсності трудових договорів через судноплавні компанії несе значне навантаження на працівників контролюючого органу, враховуючи що моряки можуть користуватися послугами крюїнгових або судноплавних компаній, зареєстрованих в країнах, з якими Україною не укладено договорів про обмін інформацією на міжнародному рівні, або які не є підписантами міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування.

Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.

Окремо слід зазначити, що згідно з частиною четвертою статті 29 Бюджетного кодексу України, якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального чи спеціального фонду визначається законом про державний бюджет на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу. Відтак, у разі підтримки даної законодавчої ініціативи необхідно надалі внести відповідні зміни до закону про державний бюджет на відповідний рік та/або до Бюджетного кодексу України для законодавчого унормування питання зарахування податку з доходів моряків та військового збору з доходів моряків до загального чи спеціального фондів державного бюджету.

Крім того, законопроект є системно пов’язаним із законопроектом про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спеціального режиму оподаткування моряків (реєстр. № 13416 від 25.06.2025), яким пропонується врегулювати правовий статус моряків. Відтак практика застосування положень таких законопроектів залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спеціального режиму оподаткування моряків" (реєстр. № 13417 від 25.06.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соколовим М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (у наступних бюджетних періодах призведе до збільшення доходів бюджетів від податкових надходжень, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування податкових органів щодо адміністрування відповідного податку і збору залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.27. Проект Закону України "Про оцінку майна" (реєстр. № 13435 від 27.06.2025), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Наталухою Д.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Згідно з преамбулою метою законопроекту є встановлення єдиних підстав, засад, способів і процедур здійснення оцінки майна та провадження професійної оціночної діяльності в Україні відповідно до сучасних тенденцій світової економіки. Законопроектом, серед іншого, пропонується:

визначити: основні види вартості майна, що визначаються шляхом здійснення оцінки майна; суб’єктів оцінки; підстави здійснення незалежної оцінки майна;

врегулювати правовий статус оцінювача та порядок його набуття;

запровадити відповідальність оцінювача, зокрема застосування дисциплінарного стягнення у вигляді штрафу від 1 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

розширити повноваження Фонду державного майна України в частині державного регулювання професійної оціночної діяльності;

запровадити Державний реєстр звітів про оцінку майна та рецензій на звіти про оцінку майна та встановити, що його держателем і адміністратором є Фонд державного майна України;

встановити адміністративний збір за отримання витягу з Державного реєстру звітів про оцінку майна та рецензій на звіти про оцінку майна у розмірі: 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому отримується витяг, за отримання витягу в письмовій формі у вигляді паперового документа; 0,0125 відповідного прожиткового мінімуму – за отримання витягу в письмовій формі у вигляді електронного документа.

Крім того, законопроектом передбачається внесення пов’язаних змін до низки деяких законодавчих актів України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету, водночас прийняття законопроекту забезпечить: зменшення кількості випадків заниження або завищення оцінки майна; збільшення податкових надходжень зі сплати податків і зборів; формування високопрофесійної та доброчесної спільноти оцінювачів; підтримання престижу професії оцінювача; зменшення видатків з державного бюджету на адміністрування сфери оцінки майна.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що:

реалізація положень законопроекту може потребуватиме збільшення видатків державного бюджету на утримання Фонду державного майна України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в результаті розширення їх повноважень;

положення законопроекту щодо справляння плати за видачу витягу з Державного реєстру звітів про оцінку майна та рецензій на звіти про оцінку, а також накладання штрафів за порушення професійної етики оцінювача дасть можливість збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів.

Загалом Міністерство фінансів України вважає, що законопроект може бути розглянуто Верховною Радою України з урахуванням наданих зауважень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про оцінку майна" (реєстр. № 13435 від 27.06.2025), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Наталухою Д.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від запровадження відповідного адміністративного збору, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію передбачених законопроектом заходів, включаючи виконання нових повноважень відповідними державними органами, залежно від вжиття ними заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заохочення моряків до підтримки української економіки" (реєстр. № 13530 від 24.07.2025), поданий народним депутатом України Шинкаренком І.А.

Відмітили:

Законопроектом передбачається, зокрема:

надати визначення поняттям "моряк" та "ставки ITF";

запровадити податок з доходів моряків та військовий збір з доходів моряків, встановивши ставку цього податку в розмірі 18% і ставку цього збору в розмірі 1%;

встановити, що моряк звільняється від сплати податку з доходу моряків та військового збору з доходів моряків в разі виконання обов'язків моряка на морському судні сукупно понад 183 дні протягом календарного року за трудовим договором або цивільно-правовим договором, за умови перерахування не менше 90% від бази для нарахування податку з доходу моряків та військового збору з доходів моряків на рахунок в українському банку на території України, з автоматичною конвертацією цих коштів у національну валюту за курсом Національного банку України на день зарахування, можливістю переведення цих коштів у готівку виключно на території України та без можливості перерахування таких коштів за кордон;

визначити порядок постановки моряків, які обирають спеціальний режим оподаткування, на податковий облік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:

реалізація положень законопроекту може мати вплив на дохідну частину бюджетів, а також може призвести до подвійного оподаткування доходів моряків, тобто їх доходи можуть бути оподатковувані як заробітна плата у повному розмірі податком на доходи фізичних осіб і військовим збором, так і у розмірі ставки ITF із застосуванням нового податку з доходів моряків та військового збору;

виходячи з положень законопроекту, в разі отримання інших доходів моряки будуть зобов’язані подавати дві податкові звітності до контролюючих органів: податкову декларацію щодо доходів моряка до 31 березня та податкову декларацію про майновий стан та доходи до 01 травня року, наступного за звітним;

передбачене законопроектом звільнення моряка від сплати податку з доходу моряків та військового збору з доходів моряків суперечить зобов’язанням, які Україна взяла на себе відповідно до Меморандуму від 19.06.2025 про економічну та фінансову політику між Україною та Міжнародним валютним фондом, а саме утримуватися від заходів податкової політики та адміністрування, що можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень, і утримуватися від включення нових категорій платників податків до існуючих пільгових режимів;

запропоноване законопроектом зменшення ставки військового збору з 5% до 1 % для моряків, які обрали спеціальний режим оподаткування, є проявом податкової дискримінації, а також призведе до втрат доходів державного бюджету, перешкоджання виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування у зв’язку з військовою агресією РФ проти України та створення нерівних умов для фінансової підтримки Збройних Сил України серед усіх категорій платників податків;

Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.

Крім того, законопроект є системно пов’язаним із законопроектом про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо заохочення моряків до підтримки української економіки (реєстр. № 13416-1 від 10.07.2025), яким пропонується врегулювати правовий статус моряків. Відтак практика застосування положень таких законопроектів залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заохочення моряків до підтримки української економіки" (реєстр. № 13530 від 24.07.2025), поданий народним депутатом України Шинкаренком І.А., матиме вплив на показники бюджету (у наступних бюджетних періодах призведе загалом до збільшення доходів бюджетів від податкових надходжень, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування податкових органів щодо адміністрування відповідного податку і збору залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо врегулювання податкового боргу постачальника "останньої надії"" (реєстр. № 13679 від 22.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є врегулювання податкового боргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" /далі – ДПЗД "Укрінтеренерго"/, який виник за час виконання ним функцій постачальника «останньої надії» на ринку електричної енергії. Зокрема, законопроектом пропонується визначити, що тимчасово, до 31.12.2028, Регулятор /Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг/ встановлює окремий алгоритм розподілу коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання постачальника "останньої надії", який передбачає перерахування 10% від суми коштів, що надходять від покупців електричної енергії, на небюджетний рахунок постачальника "останньої надії", відкритий в органі Державної казначейської служби України, з подальшим спрямуванням таких коштів у погашення податкового боргу, сплати податку на додану вартість, який виникатиме під час погашення такого податкового боргу, та штрафних санкцій і пені, нарахованих за невчасну сплату таких податків та платежів, а також спрямування решти коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі до повного погашення заборгованості за куплений постачальником "останньої надії" небаланс електричної енергії.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація дозволить погасити податковий борг ДПЗД "Укрінтеренерго" у сумі 487,1 млн грн, який утворився станом на 22.07.2025.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на видатки державного бюджету. Разом з тим, Мінфін зауважує, що до законопроекту не надано відомостей про суми податкових зобов’язань, які входять до складу податкового боргу.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо врегулювання податкового боргу постачальника "останньої надії"" (реєстр. № 13679 від 22.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до надходження потенційних доходів державного бюджету від сплати ДПЗД "Укрінтеренерго" відповідних податків, штрафних санкцій і пені). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.30. Проект Закону України "Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо удосконалення правового регулювання організації підготовки і проведення виборів" (реєстр. № 13464 від 10.07.2025), поданий народними депутатами України Соколовим М.В., Кириленком І.Г. та іншими.

Відмітили:

Визначивши метою законопроекту удосконалення правового регулювання організації підготовки і проведення виборів народних депутатів України та місцевих виборів, забезпечення прозорості формування виборчих списків та справедливого розподілу мандатів на основі реальної підтримки кандидатів серед виборців, запропоновано, зокрема:

визначити максимальну кількість кандидатів у народні депутати України, яку може бути включено до регіонального виборчого списку партії з урахуванням чисельності виборців у кожному регіоні (згідно з чинною нормою список партії повинен включати не менше п'яти та не більше вісімнадцяти кандидатів);

уніфікувати форму виборчого бюлетеня з виборів народних депутатів України та місцевих виборів;

запровадити систему пропорційного представництва за відкритими виборчими списками місцевих організацій політичних партій для всіх виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у місті, сільських, селищних рад (згідно з чинною нормою вибори депутатів сільської, селищної, міської ради (територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч) проводяться за мажоритарною системою);

скасувати один з видів місцевих виборів – проміжні (згідно з чинною нормою проміжні вибори депутата призначаються у зв'язку з достроковим припиненням повноважень депутата відповідної ради).

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що запровадження запропонованих змін сприятиме економії коштів місцевих бюджетів внаслідок скасування необхідності проведення проміжних виборів депутатів місцевих рад та не потребуватиме додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів (відповідно до статті 209 Виборчого кодексу України витрати на підготовку і проведення проміжних місцевих виборів здійснюються за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо удосконалення правового регулювання організації підготовки і проведення виборів" (реєстр. № 13464 від 10.07.2025), поданий народними депутатами України Соколовим М.В., Кириленком І.Г. та іншими, буде мати вплив на показники місцевих бюджетів (може зумовити економію коштів бюджетів сільських, селищних, міських, територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч внаслідок скасування проміжних місцевих виборів). У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності у термін, визначений законодавством.

Опосередкований вплив:

2.2.31. Проект Закону України "Про внесення змін до законодавства України про захист економічної конкуренції (щодо впорядкування питання направлення вимог органами Антимонопольного комітету України)" (реєстр. № 13394 від 20.06.2025), внесений народними депутатами України Федієнком О.П., Ткаченком М.М. і Горбенком Р.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України "Про Антимонопольний комітет України" пропонується, зокрема:

передбачити нове повноваження Антимонопольного комітету України та його органів, щодо отримання на підставі судового рішення господарського суду інформації, яка знаходиться в постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг та обробляється при наданні послуг електронних комунікацій, в тому числі про абонента, про факти надання електронних комунікаційних послуг, у тому числі їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, даних про розташування термінального обладнання тощо;

встановити, що органи Антимонопольного комітету України (з метою отримання інформації для реалізації своїх завдань) можуть запитувати інформацію шляхом направлення листів та вимог про надання інформації.

Поряд з тим, законопроектом запропоновано внести пов'язані зміни до Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо встановлення відповідальності у разі неподання інформації, або подання інформації в неповному обсязі, або подання недостовірної інформації на вимогу Антимонопольного комітету України, його територіального відділення – шляхом накладання штрафу у розмірі до 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /згідно з чинною нормою – у розмірі до 1% доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

наслідком впровадження запропонованих змін очікується врегулювання питання щодо направлення вимог органами Антимонопольного комітету України, зокрема підвищення ефективності та якості їх змісту, зменшення навантаження, в першу чергу на суб'єктів господарювання з надання на вимогу відповідної інформації, врегулювання питання отримання інформації від постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, а також встановлення адекватного рівня штрафів, які сплачуватимуться суб’єктами господарювання у разі вчинення ними порушень з надання на вимогу відповідної інформації;

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного та/або місцевих бюджетів.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету: може вплинути на дохідну частину державного бюджету внаслідок застосування нових розмірів штрафів за порушення у сфері економічної конкуренції (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету віднесено кошти від санкцій (штрафи, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону) і може призвести до збільшення видатків державного бюджету у частині сплати органами Антимонопольного комітету України судового збору у разі звернення ними до господарського суду для отримання відповідного судового рішення (що залежитиме від кількості таких клопотань), при цьому оцінити вартісну величину такого впливу неможливо у зв'язку з відсутністю фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання в частині надання фінансово-економічних обґрунтувань.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до законодавства України про захист економічної конкуренції (щодо впорядкування питання направлення вимог органами Антимонопольного комітету України)" (реєстр. № 13394 від 20.06.2025), внесений народними депутатами України Федієнком О.П., Ткаченком М.М. і Горбенком Р.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та/або потребувати додаткових видатків державного бюджету на сплату органами Антимонопольного комітету України судового збору у разі звернення ними до господарського суду для отримання відповідних судових рішень залежно від кількості таких звернень та вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів на функціонування зазначеного органу). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.32. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 8 Закону України "Про судовий збір" щодо поширення на фізичних осіб - відповідачів положень про відстрочення та розстрочення сплати судового збору" (реєстр. № 13389 від 19.06.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С.

Відмітили:

Законопроектом пропонується поширити право на відстрочення та розстрочення сплати судового збору за наявності розміру судового збору, який перевищує 5% розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік, на відповідачів – фізичних осіб за наявності відповідної підстави, визначеної статтею 8 Закону України "Про судовий збір" /згідно з чинною нормою таке право мають лише позивачі-фізичні особи/.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір належить до джерел формування спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту матиме вплив на спеціальний фонд державного бюджету у зв’язку з відтермінуванням сплати судового збору;

вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості прийнятих судами рішень про відстрочення та розстрочення фізичним особам – відповідачам судового збору та сум такого відстрочення/розстрочення, проте оцінити такий вплив неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Загалом Мінфіном висловлено зауваження до законопроекту та його не підтримано.

Залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи законопроект може призвести до збільшення осіб, які матимуть право для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, та відповідно до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від цього збору.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 8 Закону України "Про судовий збір" щодо поширення на фізичних осіб - відповідачів положень про відстрочення та розстрочення сплати судового збору" (реєстр. № 13389 від 19.06.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.33. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національний банк України" щодо включення віртуальних активів до золото-валютних резервів України" (реєстр. № 13356 від 10.06.2025), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Жмеренецьким О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України "Про Національний банк України" пропонується, зокрема: включення віртуальних активів до міжнародно визнаних резервних активів, які можуть включатися до золотовалютного резерву; розширення шляхів поповнення золотовалютного резерву купівлею віртуальних активів, отриманням доходів у віртуальних активах та залученням Національним банком України /далі – НБУ/ віртуальних активів від міжнародних фінансових організацій, центральних банків іноземних держав та інших кредиторів.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету, формування крипто-резервів має здійснюватися у межах загальної стратегії управління активами НБУ, правильна диверсифікація частки віртуальних активів дозволить хеджувати окремі ризики та потенційно отримувати додатковий дохід від зростання вартості певних криптоактивів;

прийняття законопроекту сприятиме комплексній модернізації підходів до управління державними резервами, посилить фінансову стабільність і створить нові можливості для розвитку цифрової економіки в Україні з урахуванням найкращих міжнародних та європейських практик.

Зважаючи, що згідно із статтею 5-1 Закону України "Про Національний банк України" НБУ перераховує до державного бюджету частину прибутку до розподілу, реалізація зазначеного законопроекту може призвести до зміни показників доходів державного бюджету від надходжень таких коштів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів та не потребуватиме фінансового забезпечення з державного бюджету у поточному бюджетному періоді;

в умовах волотильності криптоактивів та обмеженого фінансового простору існує ймовірність зниження фінансового результату НБУ через курсові збитки, що у свою чергу може призвести до недонадходжень до державного бюджету, це створює додаткові фіскальні ризики в період підвищеного навантаження на державні фінанси в умовах війни та обмежених фінансових ресурсів.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує, зокрема вважає, що включення віртуальних активів до золотовалютних резервів України несе значні ризики для макрофінансової стабільності та наповнення дохідної частини бюджету, не відповідає міжнародним стандартам та зобов'язанням країни, підвищує фінансові і репутаційні ризики, створює перешкоди для міжнародної співпраці, оскільки цей клас активів не відповідає базовим критеріям резервних активів, і таке рішення потребує додаткового економічного і правового обґрунтування.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національний банк України" щодо включення віртуальних активів до золото-валютних резервів України" (реєстр. № 13356 від 10.06.2025), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Жмеренецьким О.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету щодо коштів, які перераховуються НБУ, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.34. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового і удосконалення адміністрування акцизного податку" (реєстр. № 13595 від 01.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є забезпечення відображення в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) власників пального для виявлення фіктивних операцій та можливості коригування контролюючими органами відображених платниками акцизного податку даних у СЕА РПСЕ щодо залишків пального та спирту етилового в разі виявлення їх невідповідності, удосконалення адміністрування акцизного податку, у тому числі посилення контролю за сплатою акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового.

Законопроектом також пропонується запровадити відповідальність шляхом накладення штрафів за здійснення суб’єктами господарювання зберігання пального або спирту етилового без реєстрації платником акцизного податку та за виявлення під час перевірок фактичних обсягів пального або спирту етилового невідповідності даним СЕА РПСЕ у разі відсутності документального підтвердження отримання/реалізації пального або спирту етилового (наявність фактичних обсягів пального або спирту етилового, менших від обсягів, зазначених в СЕА РПСЕ, а також наявність фактичних обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, фіксовані в СЕА РПСЕ).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме позитивний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, зокрема доходів від сплати акцизного податку з пального та спирту етилового внаслідок удосконалення заходів контролю за їх обігом (при цьому неможливо визначити вартісну величину відповідних надходжень), водночас не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів і додаткових матеріальних та інших витрат.

Крім того, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, зважаючи, що згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, належать до доходів загального фонду державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового і удосконалення адміністрування акцизного податку (реєстр. № 13595 від 01.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від акцизного податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.35. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про цифровий контент та цифрові послуги"" (реєстр. № 13608 від 07.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується встановити, що:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може застосовувати адміністративно-господарські санкції до суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону України "Про цифровий контент та цифрові послуги";

суб’єкт господарювання має право оскаржити штрафні санкції в адміністративному порядку відповідно до статті 21 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням вимог розділу VI Закону України "Про адміністративну процедуру".

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його розроблено з метою унормування механізму застосування адміністративно-господарських санкцій до суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону України "Про цифровий контент та цифрові послуги" та механізму адміністративного оскарження рішень щодо застосування відповідних санкцій.

Отже, реалізація законопроекту у разі виявлення відповідних порушень може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на видаткову частину державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про цифровий контент та цифрові послуги" (реєстр. № 13608 від 07.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.36. Проект Закону України "Про внесення змін до підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо удосконалення порядку формування переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства" (реєстр. № 13455 від 07.07.2025), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Совою О.Г. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується уточнити норми Податкового кодексу України щодо встановлення на період дії воєнного стану в Україні, введеного 24.02.2022, та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства особливостей адміністрування податків, зборів, платежів.

Законопроектом (як відмічено у пояснювальній записці до нього) передбачається, серед іншого:

пом’якшити вимогу належності до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, а саме передбачивши вимогу, що сума застосованих штрафів протягом останніх трьох послідовних календарних місяців за порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень) не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за умови їх сплати, крім тих, які оскаржуються /згідно із чинною вимогою є відсутність фактів таких порушень/;

доповнити показник рівня сплати податку на прибуток обмеженням щодо включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства /далі – Перелік/ юридичних осіб, що перебувають на загальній системі оподаткування та за останній податковий (звітний) період декларують збитки;

доопрацювати показник рівня сплати податку на додану вартість з метою розширення кола платників, по яких з об’єктивних причин не повинен враховуватися такий критерій;

додатково поширити на фізичних осіб – підприємців, що перебувають на загальній системі оподаткування, умову для включення до Переліку, що середньомісячна чисельність працюючих повинна бути не менше п’яти осіб;

урегулювати питання проведення податкової перевірки платника податків, включеного до Переліку, у випадку якщо розпочата процедура проведення податкової перевірки і платнику податків направлено (вручено) копію відповідного наказу;

дозволити проводити щодо платника податків, включеного до Переліку, податкові перевірки з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України;

додатково поширити правила проведення документальних планових перевірок платників податків, включених до Переліку, також на платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

не включати до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства: відокремлені підрозділи юридичних осіб (резидентів); компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, та їх відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва; уповноважені особи за договорами про спільну діяльність, управителі майна за договорами управління майном, інвестори (оператори) за угодами про розподіл продукції, виконавці проектів (програм) міжнародної технічної допомоги та представництва донорських установ в Україні.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на показники бюджетів та не потребуватиме додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів. Загалом Мінфіном законопроект підтримується за умови врахування наданих зауважень.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття не призведе до скорочення бюджетних надходжень, сприятиме налагодженню партнерських відносин між платниками податків та контролюючим органом, а також забезпечить соціальну справедливість при врегулюванні податкових відносин.

Отже, реалізація положень законопроекту може опосередковано вплинути на стан сплати податків до бюджетів відповідними платниками залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо удосконалення порядку формування переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства" (реєстр. № 13455 від 07.07.2025), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Совою О.Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення або зменшення доходів бюджетів від сплати податків відповідними платниками залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.37. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення відповідальності за порушення законодавства у сфері лобіювання" (реєстр. № 13340 від 03.06.2025), внесений народним депутатом України Павлішем П.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонуються зміни до:

статті 212^-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення адміністративної відповідальності за ненадання відповіді на лобістський запит, незаконну відмову у прийнятті та розгляді лобістського запиту відповідно до Закону України "Про лобіювання" – шляхом накладення штрафу на посадових осіб від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також за повторне протягом року вчинення зазначеного правопорушення – шляхом накладення штрафу на посадових осіб від 60 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

пункту 2 Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері лобіювання" від 21.03.2024 № 3620-IX /цим Законом встановлено адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу за незаконне здійснення лобіювання та порушення законодавства в сфері лобіювання/ щодо відтермінування набрання чинності цього Закону на 12 місяців від дня введення в дію Закону України "Про лобіювання" /введення в дію Закону України "Про лобіювання" передбачено не пізніше 01.09.2025/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблено з метою забезпечення можливості повноцінної реалізації положень Закону України "Про лобіювання" після його введення в дію;

законопроект є пов’язаним із проектом Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про лобіювання" щодо уточнення окремих положень" (йдеться про поданий автором законопроект за реєстр. № 13339, яким запроваджуються положення щодо лобістського запиту, тому законопроект за реєстр. № 13340 є похідним від законопроекту за реєстр. № 13339 та практика його застосування залежить від прийняття базового законопроекту за реєстр. № 13339);

законопроект є збалансованим та не потребує додаткових витрат з бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на збільшення показників дохідної частини державного бюджету, при цьому вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, проте оцінити таку величину впливу неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних. Крім того, Мінфін зауважує, що накладення штрафів за порушення законодавства у сфері лобіювання має превентивну функцію, а тому запропоноване відтермінування їх запровадження є недоцільним.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення відповідальності за порушення законодавства у сфері лобіювання" (реєстр. № 13340 від 03.06.2025), внесений народним депутатом України Павлішем П.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх кількості та накладених стягнень після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 13339). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.38. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 188-57 Кодексу України про адміністративні правопорушення" (реєстр. № 13613 від 07.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 188-57 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими передбачається розширити підстави для притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, збільшивши розміри штрафів за відповідне правопорушення з п'ятдесяти – ста п'ятдесяти до п'ятдесяти – трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн., розмір штрафу може збільшитися з 850 – 2 550 гривень до 850 – 51 000 гривень/.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначає Міністерство фінансів України в експертному висновку до даного законопроекту, зауважуючи, що вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень і накладених стягнень

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект "Про внесення змін до статті 188-57 Кодексу України про адміністративні правопорушення" (реєстр. № 13613 від 07.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.39. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 133-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту національного ринку транспортних послуг та суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері автомобільного транспорту, та для забезпечення балансу інтересів держави" (реєстр. № 13577 від 31.07.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується посилити адміністративну відповідальність за здійснення внутрішніх автомобільних перевезень пасажирів і вантажів на території України транспортними засобами, зареєстрованими в інших державах, або міжнародних двосторонніх чи транзитних перевезень пасажирів і вантажів без відповідного дозволу, а також порушення особливих умов і правил, зазначених у ліцензії на здійснення міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів шляхом збільшення розмірів штрафів з двадцяти – ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятисот – двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 8 500 до 34 000 гривень замість чинних від 340 до 1 700 гривень/.

Крім того, змінами до статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачається посилити відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, застосувавши до автомобільних перевізників за порушення нерезидентами вимог статті 57 цього Закону адміністративно-господарські штрафи у збільшеному розмірі – сім тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян замість однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити 119 000 гривень замість чинних 17 000 гривень/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та звернуто увагу, що загальний обсяг доходів бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень і накладених стягнень, обсяг яких оцінити неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 133-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту національного ринку транспортних послуг та суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері автомобільного транспорту, та для забезпечення балансу інтересів держави" (реєстр. № 13577 від 31.07.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.40. Проект Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за погрозу або насильство щодо військовослужбовця та образу його честі і гідності" (реєстр. № 13384-1 від 08.07.2025), поданий народним депутатом України Іонушасом С.К. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити новою статтею 345-2 Кримінальний кодекс України, встановивши кримінальну відповідальність за погрозу або насильство щодо військовослужбовця та образу його честі і гідності – у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 17 000 до 68 000 гривень/ або громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин виправних робіт або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на строк від одного до п’яти років, або позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років (залежно від конкретного виду правопорушення).

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення/обмеження волі за відповідні порушення.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за погрозу або насильство щодо військовослужбовця та образу його честі і гідності" (реєстр. № 13384-1 від 08.07.2025), поданий народним депутатом України Іонушасом С.К. та іншими, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.41. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки та паркування на місцях для осіб з інвалідністю" (реєстр. № 13576 від 31.07.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом, серед іншого пропонується викласти в іншій редакції частину шосту статті 122 та частину шосту статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП), посиливши адміністративну відповідальність за:

зупинку чи стоянку та паркування транспортних засобів без встановленого згідно з вимогами законодавства на них розпізнавального знака “Водій з інвалідністю” та інформації щодо наявності інвалідності у формі унікального електронного ідентифікатора (QR-коду) на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю", шляхом збільшення розмірів штрафів з шістдесяти – ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн., розмір штрафу може збільшитися з 1 020 – 1 700 гривень до 5 100 гривень/;

Крім того, згідно із змінами до статей 219 та 255 КупАП справи про такі правопорушення визначено розглядати виконавчим комітетам (виконавчим органам) сільських, селищних, міських рад за протоколами, складеними уповноваженими особами органів Національної поліції.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування від сплати штрафних санкцій (оскільки такі надходження відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 та пункту 38 частини першої 64 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування).

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету та місцевих бюджетів, зауважуючи, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості зафіксованих правопорушень і накладених стягнень, обсяг яких оцінити неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб'єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки та паркування на місцях для осіб з інвалідністю" (реєстр. № 13576 від 31.07.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування (може призвести до збільшення доходів бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.42. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо підвищення якості перевезень та комфорту для пасажирів автобусів" (реєстр. № 13396 від 23.06.2025), поданий народним депутатом України Крейденком В.В. та іншими.

Відмітили:

Згідно із змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається встановити адміністративну відповідальність за:

незабезпечення функціонування (справності) вбиральні в автобусі у разі, якщо її наявність передбачена конструкцією транспортного засобу, або обмеження доступу чи недопуск пасажирів до користування такою вбиральнею – у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі п'ятисот або однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі однієї тисячі або двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням ліцензії на право здійснення пасажирських перевезень строком до одного року /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн., розмір штрафу може становити 8 500 або17 000 та 17 000 або 34 000 гривень/;

незабезпечення функціонування (справності) системи кондиціонування в автобусі – у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі ста або однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб, громадян – суб’єктів господарювання у розмірі двохсот або двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням ліцензії на право здійснення пасажирських перевезень строком до одного року /розмір штрафу може становити 1 700 або 17 000 та 3 400 або 34 000 гривень/.

Згідно із змінами до Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлюється зобов'язання автомобільного перевізника забезпечувати контроль функціонування (справності) систем кондиціонування автобусів та вбиралень автобусів, у разі, якщо наявність вбиралень передбачена конструкцією транспортного засобу.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо підвищення якості перевезень та комфорту для пасажирів автобусів" (реєстр. № 13396 від 23.06.2025), поданий народним депутатом України Крейденком В.В. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.43. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності за сприяння шахрайству шляхом інформаційного поширення)" (реєстр. № 13457 від 08.07.2025), поданий народним депутатом України Власенком С.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити новою статтею 190-1 Кримінальний кодекс України, встановивши кримінальну відповідальність за участь в аудіовізуальній комерційній комунікації, зовнішній рекламі та в інших видах реклами в якості особи, що закликає або агітує, а також заклики або агітація здійснені особою в будь-якій іншій формі щодо участі інших осіб у будь-якій діяльності (зборі коштів, інвестиціях, придбанні товарів або послуг, тощо), яка в подальшому була визнана за вироком суду, що набрав законної сили, шахрайством – у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн., розмір штрафу може збільшитися з 17 000 – 51 000 гривень до 5 100 гривень/ або обмеження волі на строк до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 3 років, або без такого (залежно від виду правопорушення).

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону).

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважуючи, що загальний обсяг доходів бюджету буде залежати від кількості правопорушників, до яких буде застосовано накладення штрафів, і конкретного виду порушення, обсяг яких оцінити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності за сприяння шахрайству шляхом інформаційного поширення)" (реєстр. № 13457 від 08.07.2025), поданий народним депутатом України Власенком С.В., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.44. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 51 Водного кодексу України щодо врегулювання права оренди водних об’єктів, які знаходяться в межах декількох населених пунктів" (реєстр. № 13665 від 20.08.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 51 Водного кодексу України новим положенням, яким встановити, що надання водних об’єктів, які знаходяться в межах декількох населених пунктів або поза їх межами, у користування на умовах оренди здійснюється на підставі паспорта водного об’єкта за договором оренди землі, в якому на стороні орендаря можуть бути одна або одночасно кілька осіб, в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом, який укладається між орендарем та відповідними органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів і не потребуватиме матеріальних та інших витрат у поточному бюджетному періоді.

Разом з тим, у пояснювальній записці до законопроектом вказано, що його метою є правове визначення та врегулювання процедури передачі в оренду водних об’єктів, які знаходяться в межах декількох населених пунктів.

Відповідно до частини п’ятнадцятої статті 51 Водного кодексу України за користування водним об’єктом орендар зобов’язаний сплачувати орендну плату за водний об’єкт та орендну плату за земельну ділянку під таким водним об’єктом. Згідно з пунктом 19 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України (у складі яких є плата за землю, яка включає орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності), належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, а згідно з статтями 64, 64-1 і 66 цього Кодексу орендна плата за водні об’єкти (їх частини), що надаються в користування на умовах оренди відповідними органами влади, належить до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів.

Таким чином, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи реалізація законопроекту може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від орендної плати за водні об’єкти та орендної плати за земельні ділянки під такими водними об’єктами.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 51 Водного кодексу України щодо врегулювання права оренди водних об’єктів, які знаходяться в межах декількох населених пунктів" (реєстр. № 13665 від 20.08.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від орендної плати за водні об’єкти та орендної плати за земельні ділянки під такими водними об’єктами залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.45. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за перевищення допустимого рівня шуму" (реєстр. № 13391 від 20.06.2025), поданий народним депутатом України Грищуком Р.П.

Відмітили:

Законопроектом пропонується посилити адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях шляхом збільшення розмірів штрафів з п’яти – ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до тридцяти – п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян / виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може збільшитися з 85 – 2 550 гривень до 510 – 8 500 гривень/.

Крім того, відповідно до статей 218, 219, 221, 222 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення визначено розглядати адміністративним комісіям при виконавчих органах міських рад, виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад, районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям) та органам Національної поліції за протоколами, складеними органами управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та уповноваженими на те особами органів Національної поліції.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення, оскільки такі надходження відповідно до пункту 23 частини другої статті 29, пункту 27 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину бюджетів, зауважує, що вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості зафіксованих правопорушень і накладених стягнень, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб'єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за перевищення допустимого рівня шуму" (реєстр. № 13391 від 20.06.2025), поданий народним депутатом України Грищуком Р.П., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.46. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо особливостей притягнення громадян до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (реєстр. № 13350 від 05.06.2025), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою уточнення порядку притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, для реалізації якої пропонується шляхом внесення змін до статей 283 та 300-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

встановити новий порядок виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення, запровадивши можливість сплати штрафу таким чином: не менше ніж 10% розміру штрафу протягом 2 днів з дня набрання такою постановою законної сили, або не менше ніж 20% – протягом 4 днів, або не менше ніж 30% – протягом 6 днів, або не менше ніж 40% – протягом 8 днів, або не менше ніж 50% – протягом 10 днів / згідно з чинною нормою – не менше ніж 50% розміру штрафу протягом 10 днів з дня набрання такою постановою законної сили/;

у разі несплати штрафу особою, яка вчинила правопорушення, передбачене статтями 210 "Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку" і 210-1 "Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію" цього Кодексу, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення і наявності підтвердження, що ця особа: отримує станом на місяць притягнення до відповідальності заробітну плату, яка є більшою за затверджений на цей час в Україні розмір мінімальної заробітної плати на суму накладеного штрафу, або має грошові накопичення в сумі, що перевищує суму накладеного штрафу, така постанова підлягає примусовому виконанню. У разі неможливості примусового стягнення штрафу протягом трьох місяців після настання обставин, що дозволяють застосовувати примусове стягнення, таку особу можна залучати до громадських робіт з метою забезпечення умов для заробітку необхідних для сплати штрафу коштів.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребуватиме фінансування з державного бюджету чи місцевих бюджетів та сприятиме додатковому наповненню бюджету через надходження відповідних адміністративних штрафів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо особливостей притягнення громадян до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (реєстр. № 13350 від 05.06.2025), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може зумовити збільшення доходів державного бюджету у разі застосування особливого порядку стягнення штрафів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.47. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за злочини вчинені посадовими особами та військовослужбовцями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по відношенню до громадян" (реєстр. № 13365 від 12.06.2025), поданий народними депутатами України Гончаренком О.О., Соколовим М.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою встановлення кримінальної відповідальності за наслідки, які наступають у зв’язку із вчиненням протиправних дій (злочинів) працівниками та військовослужбовцями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. При цьому пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 426-3, встановивши кримінальну відповідальність за службову недбалість, перевищення влади або службових повноважень посадовою особою, військовослужбовцем або працівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у вигляді штрафу у розмірі від ста тисяч до двохсот п'ятдесяти тисяч прожиткових мінімумів доходів громадян, або виправних робіт до двох років, або обмеження волі до чотирьох років, або позбавлення волі до семи років. (довідково: відповідно до статті 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. З 1 січня 2025 року згідно із статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень).

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів і видатків залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за злочини вчинені посадовими особами та військовослужбовцями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по відношенню до громадян" (реєстр. № 13365 від 12.06.2025), поданий народними депутатами України Гончаренком О.О., Соколовим М.В. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.48. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про принципи справляння непрямих податків під час експорту та імпорту товарів" (робіт, послуг) між державами – учасницями Співдружності Незалежних держав (реєстр. № 0342 від 21.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується вийти з Угоди про принципи справляння непрямих податків під час експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав, вчиненої 25.11.1998 в м. Москві та ратифікованої із застереженнями Законом України від 20.04.2000 № 1690-ІІІ /далі – Угода/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

Україна не бере участі у виконанні Угоди протягом тривалого періоду;

у зв’язку з повномасштабною збройною агресією РФ проти України та участю у ній Республіки Білорусь, а також враховуючи рішення Ради національної безпеки і оборони України від 05.05.2018 «Про припинення дії для України окремих міжнародних договорів, укладених у рамках Співдружності Незалежних Держав», уведеного в дію Указом Президента України від 19.05.2018 № 139, Міністерство фінансів України вважає продовження дії Угоди недоцільним.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на дохідну і видаткову частину державного бюджету, не потребуватиме витрат державного чи місцевих бюджетів та не призведе до зменшення фактичних доходів державного бюджету.

Разом з тим, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що:

Угода, сторонами якої згідно із супровідними до законопроекту документами є також Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Грузія, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Республіка Таджикистан, встановлює принцип справляння під час експорту (ст. 2), який полягає в тому, що "жодна із Сторін не оподатковує непрямими податками товари (роботи, послуги), які експортуються на територію іншої Сторони";

у пояснювальній записці до законопроекту не наведено інформації щодо впливу виходу з Угоди на вітчизняних експортерів та імпортерів продукції у взаємовідносинах із зазначеними країнами у поточному періоді та у перспективі.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про вихід з Угоди про принципи справляння непрямих податків під час експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) між державами – учасницями Співдружності Незалежних держав" (реєстр. № 0342 від 21.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів державного бюджету від митних платежів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.49. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки" (реєстр. № 0340 від 18.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується ратифікувати Угоду про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки, укладену 3 лютого 2022 року у м. Києві /далі – Угода/. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття дозволить завершити внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання чинності Угодою, яка сприятиме подальшому розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва між Україною та Турецькою Республікою, дозволить вітчизняним товаровиробникам отримати переваги від лібералізації ринків товарів та послуг Турецької Республіки, відкриє можливості для українського бізнесу як для розширення ринків збуту, так і для розвитку й модернізації власного виробництва.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не потребуватиме фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів та не матиме впливу на дохідну частину державного бюджету.

Разом з тим, передбачені Угодою положення щодо зниження та/або скасування ставок ввізного мита до товарів, що імпортуються між країнами, можуть призвести до недоотримання потенційних доходів державного бюджету від митних платежів залежно від стану реалізації Угоди. Водночас, реалізація Угоди може сприяти розвитку українського бізнесу та, як наслідок, збільшенню податків і зборів до державного бюджета.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки" (реєстр. № 0340 від 18.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів державного бюджету від митних платежів та інших податків і зборів залежно від стану реалізації Угоди). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.50. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення відповідальності батьків за правопорушення, вчинені малолітніми та (або) неповнолітніми дітьми" (реєстр. № 13438 від 30.06.2025), поданий народним депутатом України Діденко Ю.О. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 180 та частини третьої статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується встановити адміністративну відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за доведення до стану сп’яніння малолітніх дітей
(з накладанням штрафу від шести до восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян) та за адміністративні правопорушення, вчинені малолітніми та (або) неповнолітніми віком до 16 років (з накладанням штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Реалізація таких положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень зумовить збільшення надходжень державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного Кодексу України такі штрафи за адміністративні правопорушення зараховуються до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України до законопроекту реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, а законопроект не суперечить законам, що регулюють бюджетні відносини.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення відповідальності батьків за правопорушення, вчинені малолітніми та (або) неповнолітніми дітьми" (реєстр. № 13438 від 30.06.2025), поданий народним депутатом України Діденко Ю.О. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

2.2.51. Проект Закону України "Про внесення змін до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України щодо забезпечення гарантій захисту та прав військовослужбовців, які повідомили про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції"" (реєстр. № 13605 від 07.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" запропоновано забезпечити гарантії захисту та права військовослужбовців, які повідомили про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень згідно із Законом України "Про запобігання корупції", а також привести окремі положення Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у відповідність до положень Закону України "Про національну безпеку України".

Поряд з цим, пропонується поширити на викривачів із числа військовослужбовців заохочення відповідно до вимог розділу ІІ цього Статуту (зокрема, поновлення в військовому званні під час дії воєнного стану, дострокове присвоєння чергового військового звання, надання цінного подарунку, грошової премії, тощо).

Відповідно до пояснювальної записки, підготовленої Міністерством оборони України та у експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до цього законопроекту зазначено про те, що реалізація його положень не впливатиме на показники бюджетів. При цьому Мінфін зазначив, що в межах компетенції зауважень до законопроекту не має.

Слід зазначити, що поширення на викривачів із числа військовослужбовців вищезазначених заохочень відповідно до вимог розділу ІІ Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" може потребувати додаткових видатків державного бюджету у разі застосування до викривачів із числа військовослужбовців таких видів заохочень відповідно до вимог розділу ІІ цього Статуту та залежно від видів заохочень, які застосовуватимуться.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України щодо забезпечення гарантій захисту та прав військовослужбовців, які повідомили про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції"" (реєстр. № 13605 від 07.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету у разі застосування до викривачів із числа військовослужбовців певних видів заохочень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.52. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки та паркування на місцях для осіб з інвалідністю " (реєстр. № 13576-1 від 18.08.2025), поданий народними депутатами України Грищуком Р.П., Піпою Н.Р. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом, серед іншого пропонується внести зміни до частини шостої статті 122 та частин шостої і сьомої статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП), посиливши адміністративну відповідальність за:

зупинку чи стоянку та паркування транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" шляхом збільшення розмірів штрафів з шістдесяти – ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн., розмір штрафу може збільшитися з 1 020 – 1 700 гривень до 5 100 гривень/;

необлаштування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування транспортних засобів, у тому числі біля житлових будинків (крім індивідуальних житлових будинків) та інших будівель, на тротуарах (із числа місць для зупинки та стоянки транспортних засобів), місць, призначених для паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, чи облаштування таких місць без дотримання вимог щодо їх розміщення шляхом збільшення розмірів штрафів з шістдесяти – ста до ста – п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися з 1 020 – 1 700 гривень до 1700 – 8 500 гривень/.

При цьому, передбачається доповнити частиною третьою статтю 384 Кримінального кодексу України, встановивши кримінальну відповідальність за подання завідомо недостовірних або підроблених доказів у справі про адміністративне правопорушення до органу (посадової особи), що розглядає справу про адміністративне правопорушення, суду – у вигляді арешту на строк до трьох місяців, або обмеження волі на строк до одного року.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки та паркування на місцях для осіб з інвалідністю " (реєстр. № 13576-1 від 18.08.2025), поданий народними депутатами України Грищуком Р.П., Піпою Н.Р. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування (може призвести до збільшення доходів бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: "за" – 25, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 25 народних депутатів України – членів Комітету).

3. СЛУХАЛИ:

Доповідь Міністра фінансів України Марченка С.М. щодо представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік (реєстр. № 14000 від 15.09.2025), поданого Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Згідно з частиною 2 статті 89 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Кабінет Міністрів України /далі – КМУ або Уряд/ має виключне право законодавчої ініціативи на внесення проекту закону про державний бюджет.

Відповідно до статей 96 і 116 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, статей 20 і 29 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та статті 153 Регламенту Уряд 15 вересня 2025 року подав до Верховної Ради України /далі – Верховна Рада/ проект Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік (реєстр. № 14000) /далі – законопроект/, який направлено комітетам Верховної Ради і народним депутатам України через ЕАС (картка документа № 2000162).

Частиною 4 статті 20 Регламенту визначено, що проект закону про державний бюджет на наступний рік включається до порядку денного сесії Верховної Ради позачергово без голосування.

Згідно з частиною 1 статті 39 Кодексу розгляд та затвердження державного бюджету відбувається у Верховній Раді за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом (йдеться про главу 27 "Затвердження Державного бюджету України і контроль за його виконанням"). Зокрема, згідно з частиною 1 статті 154 Регламенту не пізніше ніж через 5 днів з дня подання КМУ проекту закону про державний бюджет на наступний рік має бути представлення такого проекту на пленарному засіданні Верховної Ради, при цьому від Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ передбачається доповідь щодо відповідності такого проекту вимогам Кодексу.

У Комітеті в межах відведеного стислого часу попередньо проаналізовано законопроект (із супровідними матеріалами до нього), насамперед в частині його відповідності вимогам Кодексу, та звернуто увагу, зокрема, на таке.

І. Щодо основних параметрів законопроекту

За підсумками засідання КМУ 15.09.2025 (на якому схвалено законопроект), Прем'єр-міністр України Свириденко Ю.А. щодо проекту державного бюджету на 2026 рік зазначила, що: його головним пріоритетом є безпека і оборона, наша соціальна стійкість, при цьому усі власні надходження і запозичення Уряд спрямовує на Сили Оборони – грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що при розрахунках показників проекту державного бюджету на 2026 рік використовувалися основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку на 2026–2028 рр., схвалені постановою КМУ від 06.08.2025 № 946 за сценарієм 2 (а під час складання Бюджетної декларації на 2026–2028 рр. враховано відповідні прогнозні показники за сценарієм 1), при цьому такий макроекономічний прогноз передбачає обережні оцінки як щодо підсумків поточного року, так і темпів відновлення економіки у наступному році з врахуванням наявного рівня безпекових ризиків (ключовою відмінністю сценарію 2 від сценарію 1 є більш тривалий перебіг військових дій на території України, відповідно більш негативні їх наслідки для суспільства та економіки). Зокрема, на 2026 рік прогноз номінального ВВП становить 10.309,3 млрд грн (факт за 2024 р. – 7.658,7 млрд грн, прогноз на 2025 р. – 8.466,3 млрд грн, очікуваний показник у п.р. – 8.967,4 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 2,4% (факт за 2024 р. – 2,9%, прогноз на 2025 р. – 2,7%, очікуваний показник у п.р. – 2,7%), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 109,9% (факт за 2024 р. – 112%, прогноз на 2025 р. – 109,5%, очікуваний показник у п.р. – 109,5%). Поряд з тим, у супровідних матеріалах до законопроекту вказано, що для розрахунку бюджетних показників законопроекту враховано прогноз обмінного курсу гривні до долара США: в середньому за рік – 45,7 грн (факт за 2024 р. – 40,15 грн, прогноз на 2025 р. – 45 грн, факт за 8 місяців 2025 р. – 41,63 грн).

У статті 1 законопроекту загальні показники проекту державного бюджету на 2026 рік є такими (порівняно з відповідними фактичними показниками за 2024 рік, затвердженими показниками на 2025 рік і затвердженими із змінами показниками на п.р. (із змінами до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" /далі – Закон-2025/, внесеними законами від 31.07.2025 № 4561-ІХ і від 20.08.2025 № 4571-ІХ):

доходи – у сумі 2.890,1 млрд грн (менше факту за 2024 р. на 233,4 млрд грн /на 7,5%/ та більше затверджених на п.р. на 563 млрд грн /на 24,2%/ і затверджених із змінами на п.р. на 407,5 млрд грн /на 16,4%/);

видатки – у сумі 4.751,9 млрд грн (більше факту за 2024 р. на 263,6 млрд грн /на 5,9%/ та затверджених на п.р. на 822,8 млрд грн /на 20,9%/ і затверджених із змінами на п.р. на 414,4 млрд грн /на 9,6%/);

повернення кредитів – у сумі 17,3 млрд грн (більше факту за 2024 р. на 4,7 млрд грн /на 38%/ та затверджених на п.р. на 1,9 млрд грн /на 12,6%/);

надання кредитів – у сумі 51,9 млрд грн (більше факту за 2024 р. на 44,8 млрд грн /в 7,4 раза/, менше затверджених на п.р. на 2,2 млрд грн /на 4%/ і більше затверджених із змінами на п.р. на 0,8 млрд грн /на 1,7%/);

граничний обсяг дефіциту – у сумі 1.896,4 млрд грн (більше факту за 2024 р. на 537 млрд грн /на 39,5%/ та затвердженого на п.р. на 255,7 млрд грн /на 15,6%/ і затвердженого із змінами на п.р. на 5,7 млрд грн /на 0,3%/), що розрахунково становить 18,4% прогнозного ВВП (факт за 2024 р. – 17,7%, прогноз на 2025 р. – 19,4%, уточнений прогноз на п.р. – 22,3%).

Статтею 5 законопроекту пропонується граничний обсяг державного боргу на 31.12.2026 визначити у сумі 10.472,5 млрд грн (більше фактичного обсягу на 31.12.2024 на 3.780 млрд грн /на 56,5%/, затвердженого граничного обсягу на 31.12.2025 на 2.262 млрд грн /на 27,6%/ і затвердженого із змінами граничного обсягу на кінець п.р. на 2.077,1 млрд грн /на 24,7%/), що розрахунково становить 101,6% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2024 – 87,4%, прогноз на 31.12.2025 – 97%, уточнений прогноз на кінець п.р. – 99,2%). Граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31.12.2026 пропонується визначити у сумі 455,95 млрд грн (більше фактичного обсягу на 31.12.2024 на 167,4 млрд грн /на 58%/ та затвердженого граничного обсягу на 31.12.2025 на 49,3 млрд грн /на 12,1%/), що розрахунково становить 4,4% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2024 – 3,8%, прогноз на 31.12.2025 – 4,8%).

Згідно з статтею 6 законопроекту граничний обсяг надання державних гарантій на 2026 рік передбачається загалом у сумі 87 млрд грн, у т.ч. щодо гарантій: які надаються на підставі рішень Уряду, – 64,9 млрд грн; які надаються на підставі міжнародних договорів, – 22,1 млрд грн (на 2025 р. такі показники – відповідно 64,4 млрд грн і 115 млрд грн).

Відповідно до статті 7 законопроекту прожитковий мінімум на 1 особу у розрахунку на місяць з 1 січня 2026 р. становитиме 3209 грн, а також для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 2817 грн; дітей віком від 6 до 18 років – 3512 грн; працездатних осіб – 3328 грн; осіб, які втратили працездатність, – 2595 грн (порівняно з 2025 р. передбачається їх зростання на 9,9% відповідно до прогнозу індексу споживчих цін). Водночас статтею 9 законопроекту передбачається встановити рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" у 2026 році: для працездатних осіб – 60%; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю - 100%; для дітей - 145% відповідного прожиткового мінімуму (такі ж рівні встановлено на 2025 р.).

Згідно з статтею 8 законопроекту мінімальна зарплата (у місячному розмірі) з 1 січня 2026 р. становитиме 8647 грн (порівняно з 2025 р. передбачається її зростання на 8,1%).

ІІ. Щодо відповідності законопроекту вимогам Кодексу та узгодження з деякими іншими законами

1. Частиною 3 статті 153 Регламенту встановлено, що законопроект про державний бюджет має бути розроблений з дотриманням вимог Кодексу та має ґрунтуватися на Бюджетній декларації з урахуванням рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики (якщо такі рекомендації схвалені відповідно до частини 6 статті 152 Регламенту). Частинами 7 і 8 статті 33 Кодексу та частиною 1 статті 152 Регламенту визначено, що КМУ щороку, не пізніше 1 червня року, що передує плановому, схвалює Бюджетну декларацію і у триденний строк подає її до Верховної Ради, яка не пізніше 15 липня року, що передує плановому, розглядає таке питання та може прийняти проект постанови щодо Бюджетної декларації, яким взяти до відома Бюджетну декларацію та/або схвалити рекомендації Верховної Ради щодо бюджетної політики (якщо в установлений строк не розглянуто таке питання або не прийнято рішення щодо нього, таке питання у подальшому не потребує розгляду).

КМУ подав Верховній Раді Бюджетну декларацію на 2026–2028 роки (схвалену постановою КМУ від 27.06.2025 № 774) /далі – Декларація-2026-2028/ разом з фінансово-економічним обґрунтуванням 30 червня п.р., тобто пізніше встановленого строку (на початку червня). Керуючись частиною 4 статті 152 Регламенту, за підсумками попереднього розгляду Декларації-2026-2028 та пропозицій народних депутатів України і комітетів Верховної Ради, у Комітеті підготовлено рекомендації щодо бюджетної політики, які разом з відповідними пропозиціями направлено до КМУ (для опрацювання та врахування при підготовці законопроекту про державний бюджет на 2026 рік і складанні Бюджетної декларації на 2027–2029 роки) з проханням не пізніше 15 вересня 2025 р. надати Комітету інформацію щодо врахування зазначених рекомендацій і пропозицій /лист Комітету від 07.08.2025 № 04-13/12-2025/182715 (1969954)/.

Згідно з пунктом "г" пункту 1 частини 1 статті 38 Кодексу у складі супровідних матеріалів до законопроекту наведена інформація щодо врахування Декларації-2026-2028 та пояснення відхилення показників проекту державного бюджету на 2026 рік від відповідних показників Декларації-2026-2028. Крім того, Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ поінформувало Комітет щодо врахування вищезазначених рекомендацій і пропозицій /лист від 15.09.2025 № 04110-02-3/26164, який направлено народним депутатам України – членам Комітету через ЕАС (картка документа № 2000202)/. Така інформація потребує додаткового вивчення в процесі опрацювання законопроекту.

2. Як вказано у пояснювальній записці до законопроекту, показники доходів проекту державного бюджету на 2026 рік розроблені з урахуванням норм податкового та бюджетного законодавства, окремих особливостей, водночас включають додаткові надходження за рахунок: змін до Податкового кодексу України, передбачених законопроектом за реєстр. № 14025 від 09.09.2025 щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (14 млрд грн щодо податку та доходи фізичних осіб і військового збору), та законопроектом за реєстр. № 9032-1 від 06.03.2023 щодо запровадження акцизного податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин (8,5 млрд грн щодо акцизного податку); вдосконалення роботи зі стягнення податкового боргу (26 млрд грн щодо податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)); покращення роботи реформованої Державної митної служби із зменшення обсягів ухилень від сплати митних платежів (60 млрд грн). При цьому у супровідних матеріалах до законопроекту не наведено розрахунків щодо таких додаткових надходжень. Слід також звернути увагу, що законопроекти за реєстр. № 14025 і № 9032-1 Верховною Радою ще не розглядалися у І читанні, відтак відповідні положення наразі не є чинними.

Зазначене не у повній мірі узгоджується з визначеним пунктом 5 частини 1 статті 7 Кодексу принципом обґрунтованості бюджетної системи (згідно з яким бюджет формується на реалістичних розрахунках надходжень бюджету та витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил), а також визначеним пунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України принципом стабільності податкового законодавства (згідно з яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду).

Таким чином, для дотримання збалансованості показників державного бюджету на 2026 рік та узгодження правових норм такі законопроекти належить розглядати взаємоузгоджено і послідовно, при цьому остаточне рішення має бути прийнято спочатку щодо законопроектів за реєстр. № 14025 і № 9032-1.

3. Щодо окремих боргових параметрів на 2026 рік слід зауважити, що у законопроекті граничний обсяг дефіциту проекту державного бюджету розрахунково становить 18,4% прогнозного ВВП, граничні обсяги державного боргу і гарантованого державою боргу – відповідно 101,6% і 4,4% прогнозного ВВП (загальний обсяг боргу – 106% прогнозного ВВП). Зазначене не відповідає вимогам Кодексу, зокрема, щодо: визначення граничного обсягу дефіциту державного бюджету не вище 3% прогнозного ВВП /абзаци 2 і 3 частини 1 статті 14/; обмеження загального обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу на рівні не вище 60% ВВП /частина 2 статті 18/. У зв'язку з цим, у пункті 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту запропоновано зупинити на 2026 рік дію вищенаведених норм Кодексу (які також зупинено на 2021–2025 рр. і не застосовувалися у 2020 р.). Разом з тим, згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу положення 2 статті 18 Кодексу не застосовуються у випадку введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

У законопроекті граничний обсяг державних гарантій, які надаються на підставі рішень КМУ, визначено на рівні 2,5% доходів загального фонду проекту державного бюджету на 2026 рік, а загалом граничний обсяг надання державних гарантій розрахунково становить 3,3% зазначених доходів. Відповідно до частини 1 статті 18 Кодексу такий граничний показник не може перевищувати 3% відповідних планових доходів, але згідно з пунктом 57 розділу VI Кодексу у 2023–2028 рр., як виняток з цієї вимоги, граничний обсяг державних гарантій, які надаються на підставі: рішень КМУ – не може перевищувати 3% відповідних планових доходів; міжнародних договорів України – визначається законом про державний бюджет.

4. Статтями 16 і 17 законопроекту пропонується надати право Мінфіну у разі потреби за рішенням КМУ здійснювати понадпланові випуски облігацій внутрішньої державної позики /далі – ОВДП/ (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) з подальшим їх спрямуванням на придбання у державну власність в обмін на ці ОВДП відповідно акцій банків та обмін ОВДП на ринкових умовах, що були раніше випущені з метою поповнення статутних капіталів банків, а також в обмін на векселі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Аналогічні норми протягом багатьох років постійно передбачаються у законах про державний бюджет, при цьому у 2018–2025 рр. /станом на 01.09.2025/ зазначені операції не здійснювалися (за виключенням збільшення статутного капіталу Укрексімбанку у 2020 р.).

Статтею 18 законопроекту пропонується надати право Мінфіну здійснювати правочини з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп, продаж, виплати, пов'язані з такими правочинами, за рахунок понадпланового розміщення облігацій зовнішньої державної позики (згідно з визначеними КМУ умовами здійснення таких правочинів та з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу). Подібна норма передбачена у законах про державний бюджет на 2020–2025 рр.

Статтею 45 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну за умови виконання ПрАТ "Укфінжитло" стратегічних завдань, визначених у Стратегічному плані товариства, після виконання плану внутрішніх державних запозичень здійснювати за рішенням КМУ понадпланові випуски ОВДП у сумі до 15 млрд грн з подальшим придбанням у державну власність в обмін на такі ОВДП акцій додаткової емісії ПрАТ "Укфінжитло" (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу). Статтею 47 Закону-2025 надано дозвіл Мінфіну щодо здійснення понадпланових випусків ОВДП на зазначену мету у сумі 30 млрд грн.

Такі положення не узгоджуються з вимогами Кодексу, зокрема: частиною 1 статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною 1 статті 18 і пунктом 2 частини 1 статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет), пунктом 13 частини 1 статті 113 (щодо визнання порушенням бюджетного законодавства прийняття рішень, що призвели до перевищення граничного обсягу державного боргу).

5. Частиною 2 статті 4 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну на підставі рішення КМУ вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення очікуваних надходжень у 2026 р. кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій /далі – ПІП/, інших проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами з коригуванням встановлених показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, а також перерозподілу витрат бюджету між такими бюджетними програмами в межах загального обсягу залучення таких кредитів (позик).

Статтею 32 законопроекту пропонується залучення до спеціального фонду державного бюджету кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій та коштів в рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, не передбачених у законопроекті, із спрямуванням за рішенням КМУ на реалізацію проектів, програм та заходів у рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Водночас передбачається, що з метою відображення надходження у 2026 р. таких коштів здійснюється коригування відповідних показників доходів, фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, переліку кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду державного бюджету у 2026 р. від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій.

Такі положення не узгоджуються з нормами Кодексу, зокрема з: частинами 1 і 2 статті 16 (згідно з якими державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про державний бюджет, з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду, кредити (позики) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для підготовки та реалізації ПІП відносяться до державних зовнішніх запозичень, кошти для підготовки та реалізації таких ПІП передбачаються у законі про державний бюджет протягом усього строку дії кредитних договорів); частиною 1 статті 18 (згідно з якою граничний обсяг державного боргу визначається законом про державний бюджет); частиною 1 статті 40 (згідно з якою законом про державний бюджет мають визначатися, серед іншого, загальна сума доходів, видатків та кредитування державного бюджету, граничний обсяг річного дефіциту державного бюджету і державного боргу, а також у додатку до закону – доходи і фінансування державного бюджету, бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету, перелік кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для підготовки та реалізації ПІП). Разом з тим, щодо частини 2 статті 4 законопроекту аналогічна норма протягом багатьох років постійно передбачається у законах про державний бюджет і застосовується в процесі виконання державного бюджету, а щодо статті 32 законопроекту подібна норма була у 2024 р. та міститься у статті 27 Закону-2025.

6. Статтею 33 законопроекту пропонується установити, що у 2026 р., як виняток з положень частин 1 та 3 статті 15, частини 4 статті 23, статті 30, частини 2 статті 48, пункту 5 частини 1 статті 52 Кодексу, за рішенням КМУ та за згодою з відповідним кредитором кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для підготовки та реалізації ПІП та інших проектів, можуть спрямовуватися на фінансування загального фонду державного бюджету з подальшим передбаченням в наступних бюджетних періодах видатків спеціального фонду державного бюджету та джерел їх покриття, у т.ч. з можливістю передбачення відповідних видатків за рахунок коштів загального фонду державного бюджету відповідно до закону про державний бюджет на відповідний рік, у розмірі, необхідному для досягнення цілей, визначених міжнародними договорами, на підставі яких залучаються такі кредити (позики).

Таке положення не узгоджується з нормами Кодексу щодо формування і виконання спеціального фонду бюджету, у зв'язку з чим у цьому положенні зазначається, що відповідні дії можуть здійснюватися як виняток з відповідних норм Кодексу. Крім того, таке положення не містить чіткого правового механізму визначення, яким чином в наступних роках будуть передбачатися відповідні видатки у державному бюджеті із спеціального фонду (за рахунок яких джерел) чи із загального фонду, що може призвести до неоднозначного тлумачення такого положення та проблем при його практичному застосуванні у подальшому. Разом з тим, подібна норма була у 2024 р. та міститься у статті 42 Закону-2025.

7. Видатки на національну безпеку та оборону становлять більшу частину усіх видатків проекту державного бюджету на 2026 рік та є його головним пріоритетом (як і у попередніх 4 роках). Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про національну безпеку України" обсяг видатків на фінансове забезпечення сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% запланованого ВВП, з яких не менше 3% – на фінансове забезпечення сил оборони.

В інформації, наведеній у супровідних матеріалах до законопроекту, відмічено, що станом на 12.09.2025 не прийнято рішення РНБО щодо законопроекту по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, а також вказано, що у законопроекті загальний ресурс на національну безпеку та оборону передбачено у сумі 2.805,8 млрд грн, або 27,2% прогнозного ВВП, у т.ч: видатки за бюджетними програмами Міноборони, інших суб'єктів сектору безпеки і оборони – 2.575,8 млрд грн (загальний фонд – 2.355,4 млрд грн, спеціальний фонд – 220,4 млрд грн); резерв коштів для сектору безпеки і оборони (код 3511220) – 200 млрд грн; державні гарантії за кредитами, що залучаються з метою підвищення обороноздатності і безпеки держави, – до 30 млрд грн.

У Законі-2025 (із змінами) загальний ресурс на національну безпеку та оборону передбачено у сумі 2.607,2 млрд грн, або 31,1% прогнозного ВВП, у т.ч. видатки загального фонду – 2.355,2 млрд грн, видатки спеціального фонду – 252 млрд грн, державні гарантії – 30 млрд грн.

Отже, передбачені у проекті державного бюджету на 2026 рік видатки на національну безпеку та оборону є більшими, ніж затверджені із змінами на п.р., на 168,6 млрд грн, або на 6,5% (з них за загальним фондом – на 140,2 млрд грн, або на 6%), та меншими, ніж фактичні за 2024 р., на 172,5 млрд грн, або на 6% (при цьому за загальним фондом є більшими на 410,7 млрд грн, або на 19,7%).

8. На відміну від 2025 р. у законопроекті на 2026 рік передбачено збільшення державних соціальних стандартів (про що вище зазначено). При цьому порівняно з Декларацією-2026-2028 у законопроекті показники прожиткового мінімуму є дещо більшими (на 1,2%), що ймовірно пов'язано з врахуванням прогнозного індексу інфляції на 2026 р. за сценарієм 2 (109,9%), а не сценарієм 1 (108,6%). Разом з тим, за офіційною інформацією Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах липня 2025 р. у розрахунку на місяць на одну особу становив 8196,6 грн, що у 2,5 раза більше передбаченого законопроектом розміру такого мінімуму з 01.01.2026 (3209 грн). Розмір мінімальної зарплати у законопроекті (8647 грн) пропонується на 0,5% менше, ніж у Декларації-2026-2028 (8688 грн).

У статті 7 законопроекту пропонується встановити прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадових окладів судді, прокурора окружної прокуратури, працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, працівників податкових і митних органів, на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31.12.2025 /2102 грн/, що є нижчим від передбаченого цією ж статтею загального прожиткового мінімуму для працездатних осіб /3328 грн/. Подібна норма протягом останніх років (починаючи з 2021 р.) постійно передбачається у законах про державний бюджет. Однак у статті 40 Кодексу та статті 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" немає норми щодо визначення такого виду прожиткового мінімуму та його встановлення у законі про державний бюджет. Крім того, у супровідних матеріалах до законопроекту не наведено пояснень щодо доцільності застосування відповідного положення.

Поряд з тим, третій рік поспіль за ініціативою КМУ у статті 8 законопроекту пропонується визначати розмір мінімальної зарплати на рівні 1600 грн як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду, але у статті 40 Кодексу та статті 3 Закону України "Про оплату праці" немає норми щодо визначення такого розміру мінімальної зарплати та його встановлення у законі про державний бюджет.

З цього приводу належить відмітити, що згідно з підпунктом 2 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану КМУ може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування.

9. Згідно з абзацом 2 частини 5 статті 4 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" обсяг коштів державного бюджету, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в законі про державний бюджет у розмірі не менше 5% ВВП.

Втім за прогнозними розрахунками Мінфіну обсяг видатків проекту зведеного бюджету на 2026 р. на охорону здоров'я становитиме 305 млрд грн, або 3% ВВП, а також до законопроекту не подана відповідна програма медичних гарантій. Натомість, як і у 2020–2025 рр., пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується зупинити дію абзацу 1 частини 5 статті 4 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" в частині затвердження Верховною Радою програми медичних гарантій у складі закону про державний бюджет.

Видатки проекту державного бюджету на 2026 рік за бюджетною програмою "Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення" (код 2308060) передбачені у сумі 191,6 млрд грн, що на 16,1 млрд грн більше, ніж затверджено із змінами на 2025 рік.

10. Статтею 35 законопроекту пропонується установити, що у 2026 р., як виняток з положень частини 6 статті 23 Кодексу, розподіл бюджетних призначень здійснюється за рішеннями КМУ за бюджетними програмами: "Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади" (код 3511360) /передбачено за загальним фондом у сумі 1 млрд грн/; "Підвищення престижності праці у сфері освіти" (код 2211410) /передбачено за загальним фондом у сумі 53,8 млрд грн/; "Резерв коштів для сектору безпеки і оборони" (код 3511220) /передбачено у сумі 200 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 140 млрд грн, за спеціальним фондом – 60 млрд грн/.

Статтею 47 законопроекту пропонується установити, що у 2026 р., як виняток з положень частини 6 статті 23 та абзацу 7 частини 5 статті 33-1 Кодексу, видатки загального фонду за бюджетною програмою "Реалізація публічних інвестиційних проектів Міністерства розвитку громад та територій України" (код 3101150) /передбачено у сумі 13,7 млрд грн/ розподіляються на підготовку та реалізацію ПІП за рішенням КМУ на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань розподілу публічних інвестицій.

Такі положення не повною мірою узгоджуються з нормами Кодексу, зокрема, частиною 2 статті 23 і пунктом 5 частини 1 статті 40 (щодо встановлення бюджетних призначень законом про державний бюджет), частиною 6 статті 23 (щодо передачі бюджетних призначень за рішенням КМУ, погодженим з Комітетом), частиною 5 статті 33-1 (щодо включення до законопроекту про державний бюджет публічних інвестицій на підготовку та реалізацію ПІП за результатами відповідного розподілу). Водночас такі положення є суперечливими з точки зору дотримання вимог статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків).

11. Законопроект не містить розподілу (або розподілу у повному обсязі) між місцевими бюджетами освітньої субвенції (передбаченої у сумі 103,2 млрд грн /на рівні 2025 р./), субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (передбаченої у сумі 0,45 млрд грн), додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я (передбаченої у сумі 2,95 млрд грн /на рівні 2025 р./) та 21 інших трансфертів з державного бюджету, що не узгоджується з нормами Кодексу, зокрема: частиною 3 статті 97 Кодексу (щодо затвердження у державному бюджеті обсягу міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів), частиною 2 статті 103-2 (щодо затвердження у законі про державний бюджет обсягів освітньої субвенції окремо для бюджету АРК, обласних бюджетів і бюджетів місцевого самоврядування), частиною 3 статті 103-3 (щодо затвердження у законі про державний бюджет обсягів відповідної субвенції окремо для бюджету АРК, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя), частиною 2 статті 103-6 (щодо затвердження у законі про державний бюджет обсягів відповідної додаткової дотації для обласних бюджетів). Крім того, зазначене створює ризики затягування подальшого розподілу відповідних трансфертів (відповідно до частини 6 статті 108 Кодексу) і можливостей освоєння зазначених коштів протягом бюджетного періоду у повному обсязі. Із загального обсягу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, передбачених законопроектом (241 млрд грн), 187,7 млрд грн, або 77,9%, не розподілено між відповідними місцевими бюджетами у додатках № 5 і № 6 до законопроекту.

12. Згідно з частиною 1 статті 24-1 та пунктом 52 розділу VI Кодексу державний фонд регіонального розвитку створюється у складі державного бюджету та має визначатися при складанні проекту державного бюджету в обсязі не менше 1,5% прогнозного обсягу доходів загального фонду державного бюджету на відповідний бюджетний період. У законопроекті видатки загального фонду за бюджетною програмою "Державний фонд регіонального розвитку" (код 3121070) передбачені у сумі 2 млрд грн, що становить 0,08% прогнозного обсягу відповідних доходів (при цьому у Декларації-2026-2028 відповідні кошти на 2026 р. заплановано у сумі 30 млрд грн, а на п.р. у Законі-2025 визначено у сумі 1 млрд грн), тому пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується зупинити на 2026 рік дію відповідних норм Кодексу (дію таких норм також зупинено на 2023–2025 рр). З цього приводу у супровідних матеріалах до законопроекту пояснюється, що у зв'язку з військовою агресією РФ проти України пріоритетними напрямами спрямування бюджетних коштів є видатки на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави.

13. Законом від 16.01.2025 № 4225–ІХ щодо змін до Кодексу імплементовано у бюджетне законодавство норми щодо нової моделі управління публічними інвестиціями, передбачивши процедури щодо планування, підготовки та реалізації ПІП. При цьому планування таких ПІП безпосередньо пов'язано з складанням і схваленням Бюджетної декларації та законопроекту про державний бюджет, зокрема: обсяг публічних інвестицій на підготовку та реалізацію ПІП на середньостроковий період визначається на державному рівні Бюджетною декларацією /пункт 7 частини 9 статті 33 і частина 2 статті 33-1 Кодексу/; пріоритетні галузі та основні напрями публічного інвестування відповідно до цілей державної політики в розрізі сфер діяльності та регіонів, відповідний орієнтовний розподіл коштів за рахунок усіх джерел, наскрізні стратегічні цілі здійснення публічних інвестицій визначаються середньостроковим планом пріоритетних публічних інвестицій держави, що готується в межах доведеного Мінфіном орієнтовного граничного сукупного обсягу публічних інвестицій на середньостроковий період одночасно з Бюджетною декларацією, схвалюється Стратегічною інвестиційною радою та затверджується Урядом одночасно із схваленням Бюджетної декларації /частина 3 статті 33-1 Кодексу/; Бюджетна декларація містить положення щодо середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави /пункт 7-2 частини 9 статті 33 Кодексу/; після затвердження такого середньострокового плану на його основі формується єдиний проектний портфель публічних інвестицій держави, що схвалюється Стратегічною інвестиційною радою /частина 4 статті 33-1 Кодексу/; розподіл коштів державного бюджету на підготовку та реалізацію ПІП здійснюється Міжвідомчою комісією з питань розподілу публічних інвестицій з урахуванням результатів пріоритезації відповідних ПІП, включених до єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави, та ступеня їхньої готовності до реалізації і за результатами такого розподілу відповідні кошти включаються до законопроекту про державний бюджет /частина 5 статті 33-1 Кодексу/.

У розділі "Публічні інвестиційні проекти" Декларації-2026-2028 визначено загальний обсяг публічних інвестицій на підготовку та реалізацію ПІП на 2026–2028 рр. у сумі 581,35 млрд грн, з них на 2026 р. – 214,69 млрд грн, що включає такі джерела фінансового забезпечення: ресурс загального фонду державного бюджету (91,3 млрд грн), з яких кошти державного фонду регіонального розвитку (30 млрд грн); кошти державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації (2,1 млрд грн); кошти Державного фонду поводження з радіоактивними відходами (0,189 млрд грн); кошти державного фонду розвитку водного господарства (0,037 млрд грн); кошти, залучені від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних держав (46,4 млрд грн); обсяги державних гарантій (74,7 млрд грн). У Середньостроковому плані пріоритетних публічних інвестицій держави на 2026–2028 роки (затвердженому розпорядженням КМУ від 02.07.2025 № 671-р) визначено 12 ключових галузей (секторів) та 51 пріоритетний напрям для публічного інвестування та наведені у ньому показники щодо загального обсягу публічних інвестицій узгоджуються з відповідними показниками, визначеними у Декларації-2026-2028.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що на основі цього плану та за підсумками регламентованих процедур (зокрема рішень відповідної Міжвідомчої комісії) із загального обсягу публічних інвестицій на 2026 рік (214,7 млрд грн) до проекту державного бюджету на 2026 рік включено кошти на підготовку та реалізацію ПІП в обсязі 109,3 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – 30,2 млрд грн, спеціальним фондом – 57 млрд грн, державні гарантії – 22,1 млрд грн) у розрізі підтверджених джерел фінансового забезпечення.

14. Статтею 23 законопроекту у 2026 р. передбачається, як виняток з положень частини 2 статті 57 Кодексу, збереження залишку коштів, перерахованих Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття /далі – Фонд безробіття/ відповідно до статті 37 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" (у сумі 10 млрд грн, залишок яких на 01.01.2025 – 0,12 млрд грн) і не використаних у 2024–2025 рр., та залишку коштів, перерахованих Фондом безробіття відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 37 Закону-2025 (у сумі 5 млрд грн) і не використаних у 2025 р., на рахунках спеціального фонду державного бюджету, а також, як виняток з положень частини 3 статті 16 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", перерахування Фондом безробіття до спеціального фонду державного бюджету залишку коштів, що утворився в нього на 01.01.2026 за рахунок надходжень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, розподіленого на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. При цьому пропонується здійснювати розподіл таких надходжень за рішенням КМУ (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм для Мінекономіки) із спрямованням на державне стимулювання створення індустріальних парків, забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями, компенсацію витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення, підтримку внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги. Подібна норма діє у 2025 р. (стаття 37 Закону-2025).

Однак Фонд безробіття має визначені власні джерела формування та напрями використання, при цьому відповідно до частин 2 і 5 статті 8 вищезгаданого Закону Фонд безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг, кошти Фонду безробіття не включаються до складу державного бюджету.

15. Деякі положення законопроекту з питань спеціального фонду державного бюджету містять певні неузгодженості.

Зокрема, пунктом 1 статті 14 законопроекту передбачається, що кошти, визначені пунктами 1, 14 і 15 статті 11 та пунктом 15 статті 12 законопроекту, спрямовуються на реалізацію Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю заходів щодо соціального захисту осіб з інвалідністю. Водночас, згідно із статтею 25 законопроекту кошти, визначені пунктами 14 і 15 статті 11 та пунктом 15 статті 12 законопроекту, є джерелами формування Державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (який створюється у складі спеціального фонду державного бюджету). Такі положення доцільно упорядкувати і об'єднати з метою однозначного тлумачення відповідної норми та належної практики її застосування. Поряд з тим, у додатку № 1 до законопроекту передбачено плановий показник доходів спеціального фонду державного бюджету за кодом 50070000 "Надходження до державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, визначені частиною другою
статті 24-7 Бюджетного кодексу України" у сумі 1,09 млрд грн, але у Кодексі немає статті 24-7, якою визначаються зазначені надходження.

Відповідно до пункту 5-1 частини 3 статті 29 Кодексу у додатку № 1 до законопроекту передбачено плановий показник доходів спеціального фонду державного бюджету за кодом 22020000 "Плата за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей" у сумі 1,06 млрд грн. Згідно з пунктом 5-1 частини 4 статті 30 Кодексу такі кошти спрямовуються на реалізацію програм та заходів на охорону здоров’я, освіту, культуру, фізичну культуру і спорт, наукову і науково-технічну діяльність за бюджетними програмами, визначеними законом про державний бюджет. Однак у законопроекті немає такої статті із зазначенням відповідних бюджетних програм (наприклад, як стаття 27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" і стаття 24 Закону-2025), тобто немає розуміння щодо конкретних напрямів використання таких коштів.

Пунктом 12 статті 11 законопроекту передбачено, що джерелами формування спеціального фонду державного бюджету є 100% суми перевиконання загального обсягу митних платежів (податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), ввізного мита), які справляються під час митного оформлення товарів та надходять до загального фонду державного бюджету, що визначений додатком № 1 до законопроекту. Це положення певним чином не узгоджується із статтею 21 законопроекту, відповідно до якої митні платежі, визначені пунктом 12 статті 11 законопроекту, що зараховані до загального фонду державного бюджету, перераховуються Казначейством до спеціального фонду державного бюджету. Поряд з тим, згідно з додатком № 1 до законопроекту зазначений загальний обсяг митних платежів за загальним фондом становить 913,15 млрд грн (що включає надходження за: кодом 14070000 – 683,6 млрд грн, кодом 14030000 – 167,24 млрд грн, кодом 15010000 – 62,31 млрд грн). Водночас у додатку № 1 до законопроекту за спеціальним фондом передбачено плановий показник суми перевиконання зазначеного загального обсягу митних платежів у сумі 60 млрд грн за іншим кодом 19090000 "Податки і збори, не віднесені до інших категорій, та кошти, що передаються (отримуються) відповідно до бюджетного законодавства", хоча йдеться про перевиконання визначених 3 видів доходів (за кодами 14070000, 14030000 і 15010000) та загалом вбачається необґрунтованим включення понадпланового показника до планових показників доходів, передбачених додатком № 1 до законопроекту.

16. Законопроект за своїм змістом і формою підготовлено відповідно до вимог статті 40 Кодексу щодо предмету регулювання закону про державний бюджет.

Однак, як і у попередні роки, законопроектом пропонується на 2026 р. щодо окремих норм законодавчих актів зупинити їх дію /йдеться про пункт 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту/ або визначити інший порядок їх регулювання чи унормувати відповідні питання в інший спосіб /йдеться передусім про статті 27, 28, 29, 30, 38, 39, 46, пункти 5, 6–14 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту/. Це не відповідає вимогам частини 4 статті 153 Регламенту (згідно з якою законопроект про державний бюджет не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів) та суперечить численним рішенням Конституційного Суду України.

Наприклад, статтею 30 законопроекту передбачається продовжити у 2026 р. збільшення максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (крім доходу у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу) з 15 до 20 розмірів мінімальної зарплати (у п.р. діє аналогічна норма – стаття 39 Закону-2025) та пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту зупиняється на 2026 рік дія пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (на 2025 р. теж зупинено дію цієї норми), проте згідно з статтею 2 цього Закону виключно ним визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску і його розмір.

Статтею 38 законопроекту пропонується установити, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадитиметься наростаючим підсумком, починаючи з січня 2026 р., який приймається за 1 або 100%, при цьому сума індексації, яка склалася у грудні 2025 р., у січні 2026 р. не нараховується (у п.р. діє аналогічна норма – стаття 34 Закону-2025). Однак відповідно до частини 4 статті 4 Закону Україні "Про індексацію грошових доходів населення" підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Порушені у статтях 27, 28 і 29 законопроекту питання щодо врегулювання у 2026 р. окремих пенсійних виплат і доплат унормовані аналогічним способом на п.р. відповідно у статтях 45, 46 і 38 Закону-2025. Однак такі питання потребують врегулювання у базовому законодавстві (зокрема законах України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" і "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб").

У пунктах 7–13 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується на 2026 р. визначити окремі особливості умов оплати праці державних службовців та працівників окремих державних органів. Проте відповідні питання мають унормовуватися передусім у Законі України "Про державну службу", тим більше, що до цього Закону у п.р. законом від 11.03.2025 № 4282–IX внесено зміни щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад, а також доручено КМУ у тримісячний строк з дня опублікування відповідного закону (04.06.2025) внести на розгляд Верховної Ради проект закону щодо визначення засад розроблення і впровадження механізму обчислення та встановлення граничної чисельності державних службовців, який ґрунтується на обсязі функціональних завдань і повноважень кожного державного органу, показниках соціально-економічного розвитку та демографічної ситуації в Україні, бюджетних можливостях і необхідності ефективного використання державних коштів, а також щодо встановлення порядку відображення затверджених показників чисельності у бюджетному законодавстві та визначення правових механізмів їх імплементації під час формування видатків на оплату праці в державному секторі. На даний час відповідний проект закону не подано на розгляд Верховної Ради.

Крім того, статтею 46 законопроекту пропонується установити, що у 2026 р. з метою оперативного виявлення проблемних питань у відповідних сферах діяльності, розроблення пропозицій щодо прийняття управлінських рішень, які потребують застосування інноваційних підходів, спрямованих на усунення системних проблем, в міністерствах можуть утворюватися тимчасові проектні групи, за роботу в яких здійснюється виплата винагороди (яка є частиною державних гарантій, спрямованих на компенсацію витрат, що виникають у зв’язку з виконанням службових обов’язків) за рахунок коштів бюджетної програми "Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади", при цьому розмір та умови виплати такої винагороди встановлюються Урядом. Втім зазначене питання стосується державного управління і безпосередньо діяльності міністерств та після комплексного аналізу має врегульовуватися у законах України "Про центральні органи виконавчої влади" і "Про державну службу".

17. У поданих разом із законопроектом супровідних матеріалах немає деякої інформації, передбаченої частиною 1 статті 38 Кодексу. Зокрема, не надано інформації щодо: переліків ПІП, що здійснюються на умовах державно-приватного партнерства, переліків та обсягів довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної власності за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків за договорами, укладеними у рамках державно-приватного партнерства /абзац 4 пункту 4-1/, – Мінекономіки поінформувало, що немає таких переліків та обсягів відповідних зобов'язань; переліків та обсягу середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків з постачальниками лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них та/або надавачами пов'язаних із ними послуг за такими угодами (договорами) /пункт 6-2/, – МОЗ не визначив такі переліки та обсяги відповідних зобов'язань. Також не надано окрему інформацію /передбачену пунктами 11 і 12-2/ у зв'язку з її відсутністю з об'єктивних причин (про що поінформовано у супровідних матеріалах до законопроекту).

18. Підсумовуючи наведене, при підготовці законопроекту до І читання необхідно додатково опрацювати відповідні питання передусім в частині узгодження правових норм.

Ґрунтовну оцінку законопроекту і показників проекту державного бюджету на 2026 рік передбачається здійснити після детального вивчення законопроекту та матеріалів до нього, опрацювання висновків Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради і Рахункової палати щодо законопроекту, додаткової інформації під час розгляду законопроекту у Комітеті.

ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту

Відповідно до статті 154 Регламенту після представлення законопроекту про державний бюджет не передбачається прийняття Верховною Радою рішення щодо такого законопроекту (за винятком можливості прийняття рішення про відхилення такого законопроекту у разі невідповідності вимогам Кодексу /згідно з частиною 4 цієї статті/).

Процедура підготовки і розгляду законопроекту про державний бюджет у І читанні визначена статтями 156-157 Регламенту.

Слід звернути увагу, що згідно з частиною 1 статті 156 Регламенту народні депутати України і комітети Верховної Ради формують свої пропозиції до законопроекту і мають їх направляти до Комітету не пізніше 1 жовтня 2025 року з урахуванням визначених вимог, зокрема: пропозиції щодо збільшення витрат та/або зменшення надходжень державного бюджету мають визначати джерела їх покриття, включаючи види та обсяги витрат, що підлягають скороченню. Такі пропозиції та пропозиції до текстових статей законопроекту не можуть призводити до збільшення державного боргу і державних гарантій порівняно з їх граничним обсягом, передбаченим у законопроекті. При цьому згідно з частиною 2 статті 156 Регламенту пропозиції, направлені до Комітету після 1 жовтня 2025 року (тобто зареєстровані в Апараті Верховної Ради після цієї дати) та/або з порушенням встановлених вимог, не розглядаються.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Саламаха О.І., Фролов П.В., Лаба М.М., Крулько І.І., Цабаль В.В., Тістик Р.Я., Шпак Л.О., Бакунець П.А., Пузійчук А.В., Гончаренко О.О., народний депутат України Васильченко Г.І., Міністр фінансів України Марченко С.М. і перший заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В.

Зокрема, Міністр фінансів України Марченко С.М. представив законопроект та відповів на запитання народних депутатів України. Копію презентації Мінфіну щодо законопроекту надано народним депутатам України – членам Комітету.

Голова Комітету Підласа Р.А. запропонувала прийняти рішення Комітету згідно з проектом (який надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: доповідь Міністра фінансів щодо представлення законопроекту взяти до відома та поінформувати Верховну Раду щодо законопроекту, керуючись частиною 2 статті 154 Регламенту. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Доповідь Міністра фінансів України Марченка С.М. щодо представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік (реєстр. № 14000 від 15.09.2025), поданого Кабінетом Міністрів України, взяти до відома.

2. Керуючись частиною 2 статті 154 Регламенту Верховної Ради України, поінформувати Верховну Раду України щодо проекту Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік (реєстр. № 14000 від 15.09.2025), поданого Кабінетом Міністрів України.

Голосували: "за" – 26, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 26 народних депутатів України – членів Комітету).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                     Володимир ЦАБАЛЬ

https://budget.rada.gov.ua/news/Diyalnist_Komit/Protokoly_9skl/81167.html

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №227 від 17.09.2025

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти