ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №217 від 26.05.2025

20 квітня 2026, 14:51

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №217 від 26 травня 2025 року

10 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Молоток І.Ф., Пуртова А.А., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Люшняк М.В., Пасічний О.С., Поляк В.М., Северин С.С., Тарарін М.О., Тістик Р.Я., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 27 народних депутатів України.

Відсутні:

Члени Комітету: Забуранна Л.В., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Борт В.П., Гончаренко О.О., Дунаєв С.В., Лунченко В.В., Пузійчук А.В., Саламаха О.І., Урбанський А.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Пунда О.Б., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Войтенко Є.А., Зайченко А.С., Івашко Т.Ю., Клочкова Т.В., Корольковська М.М., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Расчислова Л.В., Рощенко С.В., Симончук К.В., Сторожук О.В., Філіпченко Т.О., Шевченко Н.В., Шпак В.П.

Запрошені та інші присутні на засіданні особи:

від Міністерства фінансів України:

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Аврамчук С.П. – заступник директора Юридичного департаменту;

від Рахункової палати:

Піщанська О. С. – Голова;

Ларіонова О.В. – директор Департаменту правового забезпечення;

Профатило Н.В. – заступник начальника відділу експертизи й аналізу надходжень державного бюджету Департаменту контролю державного бюджету;

Бережнюк О.В. – начальник відділу інформації та зв’язків з медіа Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 26 травня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції, і водночас попросила здійснювати підрахунок голосів під час голосування щодо рішень Комітету голову підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбита Ю.М.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про підготовку до другого читання проекту Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови" (реєстр. № 13256).

2. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України (за списком).

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету Кузбита Ю.М. про підготовку до другого читання проекту Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови" (реєстр. № 13256).

Відмітили:

І. Проект Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови", поданий Кабінетом Міністрів України /далі – КМУ/ (реєстр. № 13256 від 02.05.2025) /далі – законопроект № 13256/, 13 травня 2025 р. Верховною Радою України /далі – Верховна Рада/ прийнято за основу з дорученням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ доопрацювати законопроект № 13256 з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину, та внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні (згідно з Постановою Верховної Ради від 13.05.2025 № 4419–ІХ).

У законопроекті № 13256 шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ передусім передбачається:

1) перенести до джерел формування спеціального фонду державного бюджету загалом половину окремих доходів загального фонду державного бюджету та загального і спеціального фондів місцевих бюджетів щодо платежів, пов'язаних з користуванням надрами щодо видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, визначених у Додатку А до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, ратифікованої Верховною Радою /далі – Угода про Фонд відбудови/, як Активи, що стосуються природних ресурсів, з урахуванням умов їх видобутку, встановлених Угодою про Фонд відбудови /далі – Активи природних ресурсів/, а саме:

50% рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення /далі – рентна плата/, визначених як Активи природних ресурсів (доповнення ч. 3 ст. 29 Кодексу новим п. 13-14);

50% збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів щодо надр, визначених як Активи природних ресурсів (доповнення ч. 3 ст. 29 Кодексу новим п. 13-15);

50% коштів від використання (реалізації) частини виробленої продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції, та/або коштів у вигляді грошового еквівалента такої державної частини продукції /далі – кошти від використання продукції/, виробленої на ділянці надр, визначених як Активи природних ресурсів (доповнення ч. 3 ст. 29 Кодексу новим п. 13-16).

Водночас передбачається відповідно зменшити пропорції зарахування зазначених платежів до загального фонду державного бюджету та загального і спеціального фондів місцевих бюджетів (зміни до п. 5, 5-1, 28 і 55 ч. 2 ст. 29, п. 4, 4-2 і 4-3 ч. 1 ст. 64, п. 4 і 4-1 ч. 1 ст. 66, п. 1 ч. 2 ст. 67-1 та п. 4-2 ч. 1 ст. 71 Кодексу);

2) визначити цільове спрямування запропонованих нових джерел формування спеціального фонду державного бюджету на сплату внеску до Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови /далі – Фонд відбудови/, створеного відповідно до Угоди про Фонд відбудови та Угоди між Корпорацією фінансування міжнародного розвитку Сполучених Штатів Америки та Агенцією з питань підтримки державно-приватного партнерства про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови у формі обмеженого партнерства /далі — Угода про обмежене партнерство/, у порядку, встановленому КМУ (доповнення ч. 4 ст. 30 Кодексу новим п. 1-2);

3) установити, що: а) для цілей Кодексу до надходжень від Активів природних ресурсів належать кошти, отримані виключно від або у зв’язку із видачею нових ліцензій або спеціальних дозволів після набрання чинності для України Угодою про Фонд відбудови, але не раніше дня набрання чинності Угодою про обмежене партнерство, або надходження, отримані від експлуатації ліцензій або спеціальних дозволів, виданих до набрання чинності для України зазначеними угодами, але які не експлуатувалися в промислових цілях станом на дату набрання чинності зазначеними угодами; б) доходи, отримані від Фонду відбудови, та доходи, отримані від РФ або її представників як репарації за вторгнення РФ в Україну, зараховуються до доходів загального фонду державного бюджету в повному обсязі (доповнення р. VI Кодексу новим п. 63);

4) установити, що: а) повернення помилково або надміру сплачених сум з рентної плати щодо копалин, визначених як Активи природних ресурсів, з дати набрання чинності Угодою про Фонд відбудови, але не раніше дати набрання чинності Угодою про обмежене партнерство, здійснюється в установленому законодавством порядку, а частка таких надходжень, яка надійшла до спеціального фонду державного бюджету та підлягає поверненню, повертається за рахунок поточних надходжень до спеціального фонду державного бюджету; б) надходження нарахованих сум за останній звітний (податковий) період року, в якому Угода про Фонд відбудови припинить свою дію, та податковий борг, повернення помилково або надміру сплачених сум з рентної плати щодо копалин, визначених як Активи природних ресурсів, встановлених з дати набрання чинності Угодою про Фонд відбудови, зараховуються (здійснюються) до/з відповідного бюджету в порядку та на умовах, які діяли до припинення дії Угоди про Фонд відбудови (доповнення р. VI Кодексу новим п. 64).

При цьому у розділі ІІ законопроекту № 13256 пропонується, зокрема: визначити набрання чинності відповідного закону з дня набрання чинності Угодою про Фонд відбудови, але не раніше дня набрання чинності Угодою про обмежене партнерство; доручити КМУ у місячний строк з дня набрання чинності відповідним законом забезпечити затвердження порядку сплати внеску до Фонду відбудови, відкриття у разі потреби нової бюджетної програми та внесення змін до розпису державного бюджету.

ІІ. Відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ і Постанови Верховної Ради від 13.05.2025 № 4419–ІХ у встановлений скорочений строк (не пізніше 20 травня 2025 р.) до Комітету надійшли пропозиції до законопроекту № 13256, згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 171 пропозиції. Однак, керуючись цією нормою 116 Регламенту і зазначеною Постановою, до такої порівняльної таблиці не включено пропозиції, оформлені і направлені до Комітету після вказаного встановленого строку.

У Комітеті за участю представників Міністерства фінансів України та Рахункової палати опрацьовано пропозиції до законопроекту № 13256, з приводу чого зауважено, що:

переважну більшість пропозицій подано без пояснень і фінансово-економічних обґрунтувань, що унеможливило проведення їх належної експертної оцінки;

багато пропозицій безпосередньо не належить до предмету правового регулювання законопроекту № 13256 (передусім йдеться про запропоновані зміни до пункту 60 розділу VI Кодексу щодо цільового спрямування частини податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення військовослужбовців), а відповідно до частини 1 статті 116 Регламенту пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту, який прийнятий Верховною Радою за основу;

певні пропозиції, подані одними і тими ж авторами, не узгоджуються між собою (наприклад, щодо єдиної теми передбачаються різні шляхи врегулювання);

окремі пропозиції не відповідають нормам Кодексу чи правилам техніки нормопроектування, суперечать іншим положенням законопроекту № 13256 та/або можуть призвести до розбалансування показників державного бюджету на 2025 рік.

При цьому зазначені зауваження стосуються також пропозицій народних депутатів України, які їх найбільше подали, а саме: 101 пропозицію (або 59,1% їх загальної кількості) подано спільно Герасимовим А.В., Ар'євим В.І. та іншими; 20 пропозицій (або 11,7% їх загальної кількості) подано спільно Разумковим Д.О., Козаком В.В. та іншими; 16 пропозицій (або 9,4% їх загальної кількості) подано Микишею Д.С.

За підсумками такого опрацювання в остаточній редакції законопроекту № 13256 пропонується врахувати пропозицію № 2 у відповідній порівняльній таблиці, якою передбачається внести редакційні та техніко-юридичні уточнення до окремих положень законопроекту № 13256 для узгодження їх між собою і з нормами Кодексу та приведення у відповідність до правил техніки нормопроектування з урахуванням зауважень, наведених у висновку Комітету щодо підготовки законопроектів № 13256 і № 13256-1 до І читання (лист від 13.05.2025 № 04-13/3-2025/111005 1885735)), зокрема:

перенести до статті 2 "Визначення основних термінів" Кодексу (виклавши у новій частині 2) визначення терміну "Активи природних ресурсів" і надходжень від Активів природних ресурсів (в уточненій редакції для узгодження з бюджетною методологією) з одночасним зазначенням скороченої форми викладу Угоди про фонд відбудови та Угоди про обмежене партнерство, виключивши відповідні положення з пункту 5 частини 2 статті 29, нового пункту 1-2 частини 4 статті 30 та нового пункту 63 розділу VI Кодексу /для чіткого розуміння з урахуванням їх специфіки та неодноразового застосування у подальших нормах Кодексу/;

конкретизувати, що Угода про фонд відбудови ратифікована Законом України від 8 травня 2025 року № 4417–ІХ, у новій частині 2 статті 2 Кодексу та пункті 1 розділу ІІ законопроекту № 13256 /зважаючи на прийняття і підписання такого закону/;

виключити вираз "(у тому числі в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України)" в абзацах 1 і 2 пункту 5 і абзаці 1 пункту 5-1 частини 2 статті 29, абзаці 2 пункту 4 і абзаці 2 пункту 4-3 частини 1 статті 64 та абзаці 2 пункту 4 частини 1 статті 66 Кодексу /як такий, що є зайвим (не містить додаткового змістовного навантаження) та обтяжує виклад положень/;

уточнити формулювання абзацу 1 пункту 5-1 і пункту 55 частини 2 статті 29 та пункту 4-2 частини 1 статті 71 Кодексу для уникнення їх неузгодженості між собою та з новими пунктами 13-14 і 13-16 частини 3 статті 29 Кодексу стосовно пропорцій зарахування рентної плати і коштів від використання продукції щодо надр у межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України, визначених як Активи природних ресурсів;

в абзаці 3 нового пункту 63 розділу VI Кодексу слова "вторгнення Російської Федерації в Україну, зараховуються до доходів загального фонду" замінити словами "збройну агресію Російської Федерації проти України, зараховуються до загального фонду", а також включити до цього пункту положення нового пункту 64 розділу VI Кодексу (об'єднавши їх в один новий пункт) із заміною слів "поточних надходжень" словами "відповідних поточних надходжень" /з метою дотримання правил техніки нормопроектування і бюджетної методології/;

замінити слова "Корпорацією фінансування міжнародного розвитку Сполучених Штатів Америки" (застосовані у повній назві Угоди про обмежене партнерство) словами "Корпорацією Сполучених Штатів Америки з фінансування міжнародного розвитку" /для узгодження з найменуванням цієї Корпорації, зазначеним в статті ІІ Угоди про Фонд відбудови/.

Загалом пропонується врахувати редакційно 1 пропозицію і відхилити 170 пропозицій. Проект порівняльної таблиці до законопроекту № 13256 надано народним депутатам України – членам Комітету та додається.

ІІІ. Загалом у представленні та обговоренні даного питання брали участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Кузбит Ю.М., Бакунець П.А., Крулько І.І., Лаба М.М. і Задорожній М.М., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Піщанська О.С.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету /далі – підкомітет/ Кузбит Ю.М. поінформував про підготовку у підкомітеті законопроекту № 13256 до другого читання та зазначив, що за підсумками розгляду даного питання у підкомітеті пропонується Комітету прийняти рішення згідно з наданим проектом /проект рішення надано народним депутатам України – членам Комітету/, зокрема: врахувати редакційно 1 пропозицію і відхилити 170 пропозицій та рекомендувати Верховній Раді законопроект № 13256 прийняти у другому читанні і в цілому в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до законопроекту № 13256, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Піщанська О.С. повідомили, що відповідно Міністерством фінансів України і Рахунковою палатою підтримується запропоноване підкомітетом рішення щодо підготовки законопроекту № 13256 до другого читання, зокрема щодо врахування лише 1 техніко-юридичної пропозиції.

Під час обговорення даного питання Головою Комітету Підласою Р.А. за наполяганням народного депутата України Крулька І.І. ставилися на голосування дві його пропозиції у порівняльній таблиці до законопроекту № 13256, які у підкомітеті запропоновано відхилити, а саме:

пропозиція № 133 (щодо виключення абзаців 7 і 20 підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу, згідно з якими, зокрема, в умовах воєнного стану не застосовуються стаття 23 і частина 6 статті 108 Кодексу в частині погодження з Комітетом відповідних рішень КМУ, а також норми закону про державний бюджет в частині погодження з Комітетом рішень КМУ). За результатами голосування ця пропозиція залишилася відхиленою (проголосували: "за" – 11 народних депутатів України – членів Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 15);

пропозиція № 142 (щодо доповнення нового пункту 63 розділу VI Кодексу положенням, згідно з яким доручається КМУ щороку, не пізніше 1 березня року, наступного за звітним, забезпечити надання Верховній Раді, Президенту України та Рахунковій палаті інформації про надходження і використання коштів Фонду відбудови). За результатами голосування ця пропозиція залишилася відхиленою (проголосували: "за" – 5 народних депутатів України – членів Комітету, "проти" – 0, "утрималися" – 18).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену головою підкомітету Кузбитом Ю.М. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету згідно з наданим проектом. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні на час голосування народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови" (реєстр. № 13256) прийняти у другому читанні і в цілому в остаточній редакції, викладеній Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до зазначеного законопроекту, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками.

Голосували: "за" – 25, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 2 (на час голосування на засіданні були присутні 27 народних депутатів України – членів Комітету).

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

2.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

2.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 70 Сімейного кодексу України щодо уточнення обставин, які дають підстави для відступлення від засад рівності часток подружжя при поділі майна у судовому порядку" (реєстр. № 13049 від 27.02.2025, народний депутат України Приходько Н.І.);

2.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 18 Сімейного кодексу України щодо уточнення способів захисту сімейних прав та інтересів, що стосуються участі у вихованні дитини" (реєстр. № 13050 від 27.02.2025, народний депутат України Приходько Н.І.);

2.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 185 Сімейного кодексу України щодо врегулювання деяких положень стосовно участі батьків у додаткових витратах на дитину" (реєстр. № 13051 від 27.02.2025, народний депутат України Приходько Н.І.);

2.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 161 Сімейного кодексу України щодо розгляду спорів про визначення роздільного місця проживання дітей" (реєстр. № 13052 від 27.02.2025, народні депутати України Гнатенко В.С., Лукашев О.А.);

2.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 19 Сімейного кодексу України щодо висновку органу опіки та піклування" (реєстр. № 13055 від 27.02.2025, народні депутати України Гнатенко В.С., Лукашев О.А.);

2.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 268 Сімейного кодексу України щодо уточнення питань участі мачухи, вітчима у вихованні пасинка, падчерки" (реєстр. № 13057 від 28.02.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо удосконалення порядку видачі, продовження та контролю за обґрунтованістю видачі листків непрацездатності" (реєстр. № 13062 від 04.03.2025, народні депутати України Арахамія Д.Г., Третьякова Г.М., Вірастюк В.Я. та інші);

2.1.8. Проект Закону України "Про ратифікацію Поправки до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар" (реєстр. № 0303 від 27.02.2025, Президент України);

2.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення державного регулювання виробництва та обігу енергетичних напоїв, встановлення обмежувальних заходів, що сприятимуть зменшенню споживання енергетичних напоїв та заборони продажу таких напоїв особам, які не досягли 18-річного віку" (реєстр. № 13024-1 від 25.02.2025, народні депутати України Вінтоняк О.В., Мезенцева-Федоренко М.С.);

2.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 387 Цивільного кодексу України щодо уточнення деяких питань витребування майна власником із чужого незаконного володіння" (реєстр. № 12431 від 21.01.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 261 Цивільного кодексу України" (реєстр. № 12438 від 24.01.2025, народний депутат України Бурміч А.П.);

2.1.12. Проект Закону України "Про внесення доповнень до статті 365 Цивільного кодексу України" (реєстр. № 12450 від 27.01.2025, народний депутат України Бурміч А.П.);

2.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо визначення завершального дня строку за який нараховується моральна шкода, завдана громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (реєстр. № 13045 від 26.02.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо визначення способу документального підтвердження виконання орендарем обов'язку з повідомлення орендодавця про намір реалізувати право на укладення договору оренди землі на новий строк" (ресєтр. № 13068 від 10.03.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

2.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо уточнення порядку декларування" (реєстр. № 13026 від 18.02.2025, народний депутат України Власенко С.В.);

2.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо строків подання звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб" (реєстр. № 13108 від 17.03.2025, народні депутати України Васильченко Г.І., Цабаль В.В., Устінова О.Ю. та інші);

2.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо уточнення деяких положень, пов’язаних із утриманням дітьми своїх непрацездатних батьків" (реєстр. № 13125 від 20.03.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

2.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 26 Закону України "Регламент Верховної Ради України" щодо правового регулювання правомочності Верховної Ради України приймати закони і реалізовувати інші конституційно визначені повноваження" (реєстр. № 13064 від 07.03.2025, народні депутати н.д. України Фріз І.В., Бондар М.Л., Геращенко І.В. та інші);

2.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо порядку заслуховування на пленарному засіданні Верховної Ради України посадових чи службових осіб, запрошених на пленарне засідання або присутність яких вимагається Верховною Радою України" (реєстр. № 13012-1 від 26.02.2025, народні депутати України Кальченко С.В., Культенко А.В. та інші);

2.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо призначення та отримання утриманцями загиблого військового одноразової грошової допомоги" (реєстр. № 13129 від 21.03.2025, народний депутат України Ковальов О.І.);

2.1.21. Проект Закону України "Про внесення доповнень до статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України" (реєстр. № 13030 від 20.02.2025, народний депутат України Бурміч А.П.);

2.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 62 Цивільного процесуального кодексу України щодо порядку підписання ордеру адвоката" (реєстр. № 13115 від 18.03.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 26 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" щодо обов’язків адвоката" (реєстр. № 13117 від 18.03.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 246 Цивільного процесуального кодексу України щодо ухвалення рішення про судові витрати" (реєстр. № 13118 від 18.03.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 293 Цивільного процесуального кодексу України щодо доповнення переліку справ, які розглядаються судом в порядку окремого провадження, для забезпечення реалізації права членами сімей загиблих військовослужбовців на отримання одноразової грошової допомоги" (реєстр. № 13128 від 21.03.2025, народний депутат України Ковальов О.І.);

2.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 1060 Цивільного кодексу України щодо забезпечення належного виконання зобов’язань банком за договором банківського вкладу у разі вчинення службовими особами банку злочину (кримінального правопорушення) із заволодіння внесеними на депозит коштами" (реєстр. № 13116 від 18.03.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права ветеранів війни, учасників бойових дій, Захисників та Захисниць, членів їх сімей у разі загибелі (смерті) таких осіб, на отримання земельної ділянки у приватну власність під час дії воєнного стану" (реєстр. № 12313 від 13.12.2024, народний депутат України Ковальов О.І.);

2.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" (реєстр. № 13003 від 06.02.2025, народні депутати України Петруняк Є.В., Клочко А.А., Лаба М.М.);

2.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері електромагнітного простору" (реєстр. № 13140 від 28.03.2025, народні депутати України Федієнко О.П., Швець С.Ф. та інші);

2.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо звільнення з військової служби на підставі встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України" (реєстр. № 13142 від 31.03.2025, народні депутати України Тарасенко Т.П., Брагар Є.В. та інші);

2.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" щодо забезпечення майнових прав Національної академії наук України" (реєстр. № 13121 від 19.03.2025, народні депутати України Калаур І.Р., Ватрас В.А., Бакумов О.С.);

2.1.32. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" щодо забезпечення майнових прав Національної академії наук України та національних галузевих академій наук" (реєстр. № 13121-1 від 07.04.2025, народні депутати України Бакумов О.С., Арешонков В.Ю. та інші);

2.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення"" (реєстр. № 13157 від 07.04.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 1 Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" щодо удосконалення механізмів вилучення майна, що належить громадянам країни-агресора" (реєстр. № 13153 від 03.04.2025, народні депутати України Мазурашу Г.Г., Тищенко М.М.);

2.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку найменування (перейменування) територіальних громад, визначення (зміни) їх категорії як сільських, селищних або міських та особливостей найменування органів місцевого самоврядування як юридичних осіб публічного права" (реєстр. № 13065 від 10.03.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електронні комунікації" щодо особливостей виконання умов ліцензій на користування радіочастотним спектром, виданих в умовах воєнного стану" (реєстр. № 13119 від 18.03.2025, народний депутат України Крячко М.В. та інші);

2.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 129 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за допуск до керування транспортними засобами водіїв, які не пройшли у встановлений строк медичного обстеження та/або медичного огляду" (реєстр. № 13138 від 26.03.2025, народні депутати України Радуцький М.Б., Стефанчук М.О., Торохтій Б.Г., Клочко А.А. та інші);

2.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо обставин, які виключають кримінальну відповідальність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії воєнного стану та ведення воєнних, бойових дій" (реєстр. № 13146 від 01.04.2025, народні депутати України Фріз І.В., Климпуш-Цинцадзе І.О., Бобровська С.А., Синютка О.М. та інші);

2.1.39. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 43-1 Кримінального кодексу України щодо обставин, які виключають кримінальну відповідальність за діяння, вчинені під час захисту України від збройної агресії та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії воєнного стану" (реєстр. № 13146-1 від 17.04.2025, народні депутати України Бакумов О.С., Осадчук А.П., Іонушас С.К. та інші);

2.1.40. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розгляду судами справ про порушення правил утримання собак і котів" (реєстр. № 13148 від 02.04.2025, народний депутат України Яцик Ю.Г.);

2.1.41. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 20 Закон України "Про оплату праці" щодо гарантування працівнику умов праці за контрактом не гірших за ті, що передбачені в колективному договорі" (реєстр. № 13207 від 22.04.2025, народний депут України Лукашев О.А.);

2.1.42. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 42 Кодексу законів про працю України щодо переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, працівників, у разі якщо другий з подружжя є мобілізованим" (реєстр. № 13208 від 22.04.2025, народний депутат України Лукашев О.А.);

2.1.43. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 36 Кодекс законів про працю України щодо встановлення права працівника на відкликання заяви про звільнення, якщо було досягнуто домовленості про звільнення за угодою сторін" (реєстр. № 13220 від 28.04.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

2.1.44. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо прав педагогічних працівників та здобувачів освіти" (реєстр. № 13193 від 18.04.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.45. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оборону України" щодо удосконалення правового регулювання бойового імунітету в умовах дії правового режиму воєнного стану та ведення воєнних, бойових дій" (реєстр. № 13149 від 03.04.2025, народні депутати України Фріз І.В., Бобровська С.А., Бондар М.Л., Яцик Ю.Г. та інші);

2.1.46. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо звільнення з військової служби на підставі встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаним чиї близькі родичі знаходяться в полоні" (реєстр. № 13142- 1 від 14.04.2025, народні депутати України Чорний Д.С., Бужанський М.А., Безгін В.Ю. та інші);

2.1.47. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо надання щорічної додаткової відпустки під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які не висловили бажання звільнятися з військової служби через сімейні обставини та за деяких інших умов" (реєстр. № 13209 від 23.04.2025, народні депутати України Гончаренко О.О., Яцик Ю.Г. та інші);

2.1.48. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо звільнення від адміністративного стягнення осіб, які проходять військову службу та беруть участь у бойових діях у зв’язку з воєнним станом" (реєстр. № 13222 від 28.04.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

2.1.49. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23 Цивільного кодексу України щодо визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди, спричиненою збройною агресією Російської Федерації проти України" (реєстр. № 13224 від 29.04.2025, народний депут України Юрченко О.М.);

2.1.50. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту від шахрайських дій, пов’язаних з привласненням фінансового номера" (реєстр. № 13176 від 15.04.2025, народний депутат України Магера С.В.);

2.1.51. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 1300 Цивільного кодексу України щодо уточнення порядку внесення змін до свідоцтва про право на спадщину" (реєстр. № 13053 від 27.02.2025, народні депутати України Гнатенко В.С., Лукашев О.А.);

2.1.52. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 63 Цивільного кодексу України щодо уточнення деяких положень стосовно призначення опікуном особи, яка проходить військову службу" (реєстр. № 13054 від 27.02.2025, народні депутати України Гнатенко В.С., Лукашев О.А.);

2.1.53. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 402 Цивільного кодексу України щодо визначення обов’язкової передумови для встановлення сервітуту за рішенням суду" (реєстр. № 13069 від 10.03.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

2.1.54. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо спрощення механізму подання звітності для окремих платників єдиного внеску" (реєстр. № 13108-1 від 01.04.2025, народний депутат України Третьякова Г.М.);

2.1.55. Проект Закону України "Про сімейне підприємництво" (реєстр. № 13109 від 17.03.2025, народні депутати України Марчук І.П., Бондаренко О.В. та інші);

2.1.56. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України щодо залучення до участі у справі співвідповідача або заміни неналежного відповідача за клопотанням відповідача" (реєстр. № 13199 від 21.04.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

2.1.57. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації порядку проведення спеціальної перевірки під час дії воєнного стану в Україні" (реєстр. № 13234 від 30.04.2025, Кабінет Міністрів України);

2.1.58. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів щодо використання мови в освітньому процесі" (реєстр. № 13072 від 11.03.2025, народні депутати України Корнієнко О.С., Піпа Н.Р., Лозинський Р.М. та інші);

2.1.59. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо правового регулювання письмового провадження та вчинення окремих процесуальних дій" (реєстр. № 13178 від 16.04.2025, народні депутати України Іонушас С.К., Мамка Г.М. та інші);

2.1.60. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо проходження військової служби за контрактом особами, які досягли граничного віку перебування на військовій службі" (реєстр. № 13229 від 30.04.2025, народні депутати України Костенко Р.В., Веніславський Ф.В., Осадчук А.П. та інші);

2.1.61. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо питань освіти військовослужбовців віком від 18 до 25 років, які проходять військову службу за контрактом або за призовом під час мобілізації, на особливий період" (реєстр. № 13235 від 30.04.2025, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

2.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо надання додаткових пільг учасникам бойових дій" (реєстр. № 13028 від 19.02.2025), поданий народними депутатами України Славицькою А.К. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Проектом закону пропонується доповнити статтю 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" /далі – Закон/ новими положеннями щодо надання учасникам бойових дій додаткових пільг, які передбачають:

встановлення не менше ніж 50-процентної знижки зі сплати будь яких внесків (платежів), які є обов’язковими при допуску до проходження стажування складання кваліфікаційних іспитів для заняття адвокатською діяльністю, діяльністю арбітражного керуючого, нотаріальною діяльністю, приватним виконавцем, суб’єктом оціночної діяльності;

забезпечення безоплатного підвищення професійного рівня (кваліфікації) при занятті адвокатською діяльністю, діяльністю арбітражного керуючого, нотаріальною діяльністю, приватним виконавцем, суб’єктом оціночної діяльності;

визначити, що учасники бойових дій, які займаються адвокатською діяльністю, діяльністю арбітражного керуючого, нотаріальною діяльністю, є приватними виконавцями чи суб’єктами оціночної діяльності, не можуть бути позбавлені права займатися вказаною діяльністю у разі не участі в заходах підвищення професійного рівня (кваліфікації), окрім випадків письмової відмови від безоплатної участі у заходах підвищення професійного рівня (кваліфікації).

Варто відмітити, що згідно із нормами частини першої статті 17 вказаного Закону фінансове забезпечення витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. З огляду на це, реалізація законодавчої ініціативи може зумовити виділення додаткових бюджетних коштів для реалізації запропонованих нею положень в частині забезпечення учасників бойових дій додатковими пільгами.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо надання додаткових пільг учасникам бойових дій" (реєстр. № 13028 від 19.02.2025), поданий народними депутатами України Славицькою А.К. та іншими, може мати вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

2.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про приєднання України до Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя" (реєстр. № 0304 від 27.02.2025), поданий Президентом України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством юстиції України, та експертному висновку до нього Міністерства фінансів України, зазначається таке:

– завданням Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя /далі – Конвенція/ є створення правових підстав для надання безоплатної правничої допомоги під час судового провадження у цивільних та господарських справах громадянам однієї Договірної держави або іншим особам, які в ній проживають, у будь-якій іншій Договірній державі на таких самих умовах, якби вони були громадянами та звичайно проживали у цій Державі;

– реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, оскільки:

забезпечуватиметься у межах коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету Міністерству юстиції України за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері юстиції" (код 3601010) /бюджетні призначення на 2025 рік за загальним фондом визначені у обсязі 4 731,5 млн грн/;

приєднання України до Конвенції не спричинить суттєвого збільшення звернень іноземців за безоплатною правничою допомогою в Україні та не потребує збільшення видатків за бюджетними програмами "Забезпечення формування та функціонування системи безоплатної правничої допомоги" (код 3603020 ) та "Забезпечення надання безоплатної вторинної правничої допомоги та послуг з медіації" (код 3603030) /бюджетні призначення на 2025 рік визначені відповідно у обсязі 566,4 млн грн та 476 млн грн/.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про приєднання України до Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя" (реєстр. № 0304 від 27.02.2025), поданий Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбачених для здійснення заходів з надання безоплатної правничої допомоги). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо окремих питань здійснення міжнародного поштового обміну та оподаткування ввізним митом складових безпілотних систем, що ввозяться фізичними особами" (реєстр. № 12430-1 від 03.02.2025), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Шпак Л.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Митного кодексу України пропонується, зокрема, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного 24.02.2022:

звільнити від оподаткування ввізним митом складові (матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби) безпілотних систем, що класифікуються за відповідними кодами згідно з УКТ ЗЕД, що ввозяться на митну територію України (у тому числі переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) та поміщуються у митний режим імпорту (у тому числі раніше поміщених в інші митні режими) фізичними особами для виробництва та/або ремонту безпілотних систем, що класифікуються у товарних позиціях 8806 згідно з УКТ ЗЕД;

надати зазначене звільнення за умови декларування під час ввезення відповідних товарів кількості безпілотних систем, які фізична особа планує виробити та/або відремонтувати за рахунок ввезених складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів), при цьому зобов’язати таку фізичну особу безоплатно передати Збройним Силам України чи іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, військовослужбовцям безпілотні системи, виготовлені/відремонтовані за рахунок складових, передбачених положеннями законопроекту, у кількості не менше ніж зазначено у декларації, поданій протягом 180 днів з дня ввезення відповідних товарів, а також у разі недотримання таких вимог зобов’язати платника податку сплатити суму ввізного мита, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України таких товарів, і сплатити пеню відповідно до закону;

уточнити порядок декларування товарів сумарною фактурною вартістю до 150 євро (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) в міжнародних поштових відправленнях або міжнародних експрес-відправленнях.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття та реалізація вдосконалить процедуру стягування ввізного мита з операцій з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, а також сприятиме ввезенню необхідних складових безпілотних систем, що використовуються для виробництва та ремонту техніки, яка безоплатно передається Збройним Силам України або іншим військовим формуванням.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

звільнення від оподаткування ввізним митом складових безпілотних систем, які ввозитимуть на митну територію України фізичні особи, призведе до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита та податку на додану вартість з нього;

виключення положень (порівняно з основним законопроектом за реєстр. № 12430) з кореляції норм Податкового та Митного кодексів України щодо оподаткування податком на додану вартість товарів, які переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету податку на додану вартість;

оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення фізичними особами на митну територію України складових безпілотних систем за кодами УКТЗЕД, визначеними у законопроекті, а також кількості систем, які планується виробляти на митній території України зі складових, ввезених на пільгових умовах.

Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту теж зауважує, що реалізація його положень може призвести до зменшення надходжень державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з першого числа місяця, що настає за місяцем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

Законопроект є системно пов’язаним з проектом Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість та іншими податками у період дії воєнного стану" (реєстр. № 12429-1 від 03.02.2025), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр № 12430-1 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 12429- 1.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо окремих питань здійснення міжнародного поштового обміну та оподаткування ввізним митом складових безпілотних систем, що ввозяться фізичними особами" (реєстр. № 12430-1 від 03.02.2025), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Шпак Л.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку сплати митних платежів до вимог Директиви Ради ЄС № 2006/11/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість" (реєстр. № 12430-2 від 03.02.2025), поданий народним депутатом України Величковичем М.Р.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Митного кодексу України пропонується, зокрема:

визначити особливості застосування курсу валют для цілей здійснення митних формальностей щодо товарів, податок на додану вартість /далі – ПДВ/ у разі переміщення (пересилання) яких через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях сплачено при дистанційному продажу таких товарів;

визначити порядок оподаткування ПДВ та ввізним митом товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, залежно від одержувача таких товарів (підприємства чи громадянина), встановити порядок визначення бази оподаткування у таких випадках;

запровадити митну декларацію для товарів з незначною вартістю у вигляді окремого набору даних виключно як електронний документ та встановити особливості використання такої декларації;

визначити порядок декларування товарів сумарною фактурною вартістю до 150 євро (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях для одного одержувача – громадянина та при переміщенні яких ПДВ сплачується при дистанційному продажу таких товарів;

передбачити п’ятирічний перехідний період, але не раніше 12 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022, щодо особливостей декларування та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях;

встановити, що митне оформлення у разі подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових) завершується в найкоротший можливий строк, але не більше однієї робочої години з моменту пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню;

передбачити, що базою оподаткування ввізним митом для товарів, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття сприятиме наближенню податкового та митного законодавства України до норм ЄС, збільшенню надходжень державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

запропоноване зменшення строку митного оформлення товарів у разі подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових) з чотирьох робочих годин до однієї робочої години з моменту пред’явлення митному органу товарів може мати неоднозначний вплив на показники бюджетів, зокрема таке скорочення часу митного оформлення потенційно може негативно вплинути на якість аналізу ризиків та виконання митних формальностей, наслідком чого може бути зменшення надходжень до державного бюджету податків порівняно з чинними нормами Митного кодексу України;

запропоноване визначення базою оподаткування ввізним митом частини сумарної фактурної вартості відповідних товарів, що перевищує еквівалент 150 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, призведе до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита порівняно з пропозиціями, передбаченими в основному законопроекті за реєстр № 12430.

Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду законопроекту за умови врахування наданих пропозицій.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення порядку оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях до вимог Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість" (реєстр. № 12429-3 від 03.02.2025), відтак практика застосування положень законопроекту за реєстр № 12430-2 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 12429- 3.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку сплати митних платежів до вимог Директиви Ради ЄС № 2006/11/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість" (реєстр. № 12430-2 від 03.02.2025), поданий народним депутатом України Величковичем М.Р., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку сплати митних платежів до вимог Директиви Ради ЄС № 2006/11/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість" (реєстр. № 12430-3 від 03.02.2025), поданий народними депутатами України Кривошеєвим І.С., Костюхом А.В., Заблоцьким М.Б.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Митного кодексу України пропонується, зокрема:

передбачити дворічний перехідний період, але не раніше 12 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022, щодо особливостей декларування та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях;

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття сприятиме наближенню податкового та митного законодавства України до норм ЄС, збільшенню надходжень до державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду законопроекту за умови врахування наданих пропозицій.

Законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення порядку оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях до вимог Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість" (реєстр. № 12429-2 від 03.02.2025), відтак практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 12430-3 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 12429-2.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку сплати митних платежів до вимог Директиви Ради ЄС № 2006/11/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість" (реєстр. № 12430-3 від 03.02.2025), поданий народними депутатами України Кривошеєвим І.С., Костюхом А.В., Заблоцьким М.Б., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 38 Закону України "Про нотаріат" щодо надання пільг за вчинення окремих нотаріальних дій за кордоном" (реєстр. № 13063 від 05.03.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом запропоновано частину п’яту статті 38 Закону України "Про нотаріат" викласти у новій редакції, згідно з якою за засвідчення вірності перекладу на українську мову документів, пов’язаних з лікуванням за кордоном осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, а також медичних документів, необхідних для направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, та/або засвідчення справжності підпису перекладача на таких документах консульський збір не справляється /згідно з чинною нормою консульський збір не справляється за вчинення нотаріальних дій за кордоном за зверненням осіб щодо засвідчення правильності перекладу на українську мову документів, необхідних для направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

прийняття законопроекту та його подальша реалізація не потребуватимуть додаткових витрат з державного бюджету;

прийняття законопроекту може призвести до зменшення доходів державного бюджету (~150 тис. дол. США щороку) за кодом бюджетної класифікації 22060000 "Кошти, отримані за вчинення консульських дій" /далі – консульські надходження/, які стягуються за засвідчення вірності перекладу документів та підпису перекладача на документах, пов’язаних з лікуванням за кордоном захисників України;

відповідні потенційні втрати можуть бути компенсовані за рахунок відновлення Міністерством закордонних справ України /далі – МЗС/ у 2025 році оформлення іноземцям віз в електронному вигляді, яке було призупинено з 24.02.2022;

запропоновані зміни впроваджуються з гуманітарною метою в рамках спрощення консульських процедур для захисників України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

прийняття та реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та матиме вплив на показники доходів бюджету;

за даними МЗС, у 2025 р. потенційні втрати консульських надходжень за вчинення нотаріальних дій становитимуть орієнтовно 5.760 тис. грн, або 128 тис. дол. США, з них за засвідчення консульськими посадовими особами закордонних установ: справжності підпису перекладача на документі – 2.160 тис. грн, або 48 тис. дол. США (з розрахунку на 2.400 документів за тарифом консульського збору в розмірі 20 дол. США – для 800 осіб); вірності перекладу українською мовою документів – 3.600 тис. грн, або 80 тис. дол. США (з розрахунку на 2.000 сторінок за тарифом консульського збору в розмірі 40 дол. США – для 200 осіб);

водночас, за інформацією МЗС, зазначену суму зменшення консульських надходжень до бюджету буде компенсовано збільшенням консульського збору за візові операції внаслідок відновлення у 2025 р. оформлення іноземцям віз в електронному вигляді, яке було призупинено з 24.02.2022: прогнозована кількість оформлюваних віз в електронному вигляді становитиме щонайменше 10 тис. віз щороку, відповідно річний обсяг консульських надходжень перевищить 200 тис. дол. США, що еквівалентно 9.000 тис. грн (це більше запланованого МЗС річного обсягу консульських надходжень за вчинення зазначеної консульської дії на 6 150 тис. грн і може бути джерелом покриття потенційних втрат доходів бюджету в частині консульського збору).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 38 Закону України "Про нотаріат" щодо надання пільг за вчинення окремих нотаріальних дій за кордоном" (реєстр. № 13063 від 05.03.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від коштів, отриманих за вчинення консульських дій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством (зважаючи на відповідну норму підпункту 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України).

2.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій, які зазнали поранення внаслідок участі в заходах з відсічі і стримування військової агресії проти України" (реєстр. № 13058 від 03.03.2025), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г., Кузьміних С.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Митний кодекс України положенням, згідно з яким передбачити, що тимчасово, на період до припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного з 24.02.2022:

звільняються від оподаткування ввізним митом автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться на митну територію України для вільного обігу громадянами з числа осіб, які мають статус особи з інвалідністю внаслідок війни, а також які є учасниками бойових дій, що зазнали поранення внаслідок участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування військової агресії проти України;

на визначених умовах особи відповідних категорій (або офіційно уповноважена особа в інтересах відповідного громадянина) можуть завезти в Україну один транспортний засіб, а також на таких умовах один транспортний засіб може завезти фізична особа, яка офіційно передала власний транспортний засіб військовому підрозділу, який бере участь у заходах з відсічі і стримування військової агресії проти України;

передбачене звільнення від оподаткування ввізним митом не поширюється на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із нормами чинного законодавства.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що:

положення законопроекту призведуть до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита та податку на додану вартість з нього, однак оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення транспортних засобів на пільгових умовах оподаткування;

запропоноване звільнення від оподаткування ввізним митом транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України окремими категоріями громадян, може спричинити випадки використання таких транспортних засобів особами, які не мають підстав для пільгових умов ввезення автомобілів, оскільки чинним законодавством України дозволяється керувати автомобілем, не маючи права власності на нього, за наявності технічного паспорта на відповідний автомобіль, отже неможливо здійснювати контроль за цільовим використанням транспортних засобів, ввезених на пільгових умовах;

Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

Крім того, законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій, які зазнали поранення внаслідок участі в заходах з відсічі і стримування військової агресії проти України" (реєстр. № 13059 від 03.03.2025), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 13058 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 13059.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій, які зазнали поранення внаслідок участі в заходах з відсічі і стримування військової агресії проти України" (реєстр. № 13058 від 03.03.2025), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г., Кузьміних С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій, які зазнали поранення внаслідок участі в заходах з відсічі і стримування військової агресії проти України" (реєстр. № 13059 від 03.03.2025), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г., Кузьміних С.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом запропоновано доповнити пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України новими підпунктами, згідно з якими передбачити, що тимчасово, на період дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022, і до 31 грудня року, наступного після року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України:

звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами (з числа осіб: які мають статус особи з інвалідністю внаслідок війни; які є учасниками бойових дій, що зазнали поранення внаслідок участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування військової агресії проти України) на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту;

зазначене звільнення від оподаткування не застосовується до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави- окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із нормами чинного законодавства.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що:

аналогічні пільги з оподаткування операцій з ввезення на митну територію України транспортних засобів передбачалися Законом України від 24.03.2022 № 2142-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану", але скасовані Законом України від 21.06.2022 № 2325-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування", оскільки не мали позитивного ефекту ані для держави, що втратила вагому частину доходів бюджету, ані для окремої категорії громадян, яких недоброчесні особи, що не мали право на ввезення автомобілів без сплати митних платежів, використовували для ухилення від оподаткування;

аналіз даних митної статистики щодо митних оформлень товарів, здійснених протягом дії Закону № 2142-IX з використанням пільг зі сплати митних платежів, засвідчив, що за результатами митного оформлення громадянами транспортних засобів пільги зі сплати митних платежів становили понад 26 млрд грн, водночас без сплати митних платежів громадяни оформляли автомобілі преміум класу митною вартістю понад 1 млн грн;

відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна зобов’язалася утримуватися від будь-яких заходів податкової політики й адміністрування, що можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень;

запропоноване звільнення від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України окремими категоріями громадян, може спричинити випадки використання таких транспортних засобів особами, які не мають підстав для пільгових умов ввезення автомобілів, оскільки чинним законодавством України дозволяється керувати автомобілем, не маючи права власності на нього, за наявності технічного паспорта на відповідний автомобіль, отже неможливо здійснювати контроль за цільовим використанням транспортних засобів, ввезених на пільгових умовах.

Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

Крім того, законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій, які зазнали поранення внаслідок участі в заходах з відсічі і стримування військової агресії проти України" (реєстр. № 13058 від 03.03.2025), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 13059 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 13058.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій, які зазнали поранення внаслідок участі в заходах з відсічі і стримування військової агресії проти України" (реєстр. № 13059 від 03.03.2025), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г., Кузьміних С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 32 Кодексу цивільного захисту України щодо відшкодування витрат на утримання захисних споруд цивільного захисту" (реєстр. № 13122 від 19.03.2025 р.), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

Згідно із законопроектом пропонується передбачити відшкодування суб’єктам приватної форми власності витрат з утримання у період дії воєнного стану захисних споруд цивільного захисту, що перебувають на обліку захисних споруд цивільного захисту та використовуються для укриття населення, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (розробити який доручається Уряду протягом одного місяця з дня набрання чинності Закону.

У пояснювальній записці до законопроекту лише вказано, що реалізація його положень призведе до додаткових видатків, здійснювати які можливо за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету або за рахунок надходжень в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій. При цьому зазначено, що таке відшкодування проводиться за період дії воєнного стану, починаючи з 24.02.2022 року.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) також визначає, що прийняття законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на забезпечення відшкодування відповідних витрат суб’єктам приватної власності, однак відсутність вихідних даних для обрахунку (вид та площа захисних споруд, середньомісячні витрати на утримання захисної споруди тощо) не дозволила Мінфіну спрогнозувати обсяг додаткових витрат державного бюджету. Поряд з тим, Мінфіном зауважено про невідповідність запропонованих автором законодавчої ініціативи джерел проведення додаткових видатків з вимогами чинного законодавства щодо формування і використання таких коштів та визнано, що законопроект призведе до розбалансування показників державного бюджету.

Таким чином, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 32 Кодексу цивільного захисту України щодо відшкодування витрат на утримання захисних споруд цивільного захисту" (реєстр. № 13122 від 19.03.2025), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., буде мати вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

2.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій" (реєстр. № 13058-1 від 17.03.2025), поданий народними депутатами України Рудиком С.Я., Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

на визначених умовах особи, які є учасниками бойових дій, або офіційно уповноважені особи учасником бойових дій можуть завезти в Україну один транспортний засіб;

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що:

запропоноване звільнення від оподаткування ввізним митом транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України окремими категоріями громадян, може спричинити випадки використання таких транспортних засобів особами, які не мають підстав для пільгових умов ввезення автомобілів, оскільки чинним законодавством України дозволено керувати автомобілем, не маючи права власності на нього, за наявності технічного паспорта на відповідний автомобіль, отже неможливо здійснювати контроль за цільовим використанням транспортних засобів, ввезених на пільгових умовах;

Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (через один місяць з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

Крім того, законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій" (реєстр. № 13059-1 від 17.03.2025), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 13058-1 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 13059-1.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій" (реєстр. № 13058-1 від 17.03.2025), поданий народними депутатами України Рудиком С.Я., Мазурашу Г.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій" (реєстр. № 13059-1 від 17.03.2025), поданий народними депутатами України Рудиком С.Я., Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Податковий кодекс України положенням, згідно з яким передбачити, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного з 24.02.2022 і до 31 грудня року, наступного після року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан:

звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами з числа осіб, які є учасниками бойових дій, на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту;

зазначене звільнення від оподаткування не застосовується до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із нормами чинного законодавства.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що:

положення законопроекту призведуть до зменшення надходжень до державного бюджету податку на додану вартість та акцизного податку, однак розрахувати втрати державного бюджету неможливо за відсутності інформації, яку кількість, які моделі та з якими технічними характеристиками транспортні засоби може бути ввезено на митну територію України;

Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

Крім того, законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій" (реєстр. № 13058-1 від 17.03.2025), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 13059-1 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 13058-1.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульового розмитнення транспортних засобів для учасників бойових дій" (реєстр. № 13059-1 від 17.03.2025), поданий народними депутатами України Рудиком С.Я., Мазурашу Г.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.12. СЛУХАЛИ:

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонуються доповнити пункт 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України положенням, згідно з яким на період дії воєнного стану зупиняється здійснення кредитодавцем (позикодавцем) або кредитором, якому продано/відступлено право вимоги за заборгованістю боржника, виробничі потужності яких станом на 24.02.2022 було розміщено на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих РФ територіях України, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, будь-яких дій, спрямованих на стягнення заборгованості (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів) за договорами, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), з наданням державних гарантій на портфельній основі та/або за яким надавалася державна фінансова підтримка як часткова компенсація відсоткової ставки за кредитом (позикою), предметом забезпечення за яким є (було) нерухоме майно або інші активи, розміщені на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих РФ територіях України, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, за умови, що питома вага вартості такого нерухомого майна або інших активів у загальній вартості застави за кредитом (позикою) становить не менше 50%. При цьому передбачається заборонити звернення кредитодавцем (позикодавцем) або кредитором, якому продано/відступлено право вимоги за заборгованістю боржника, стягнення на кошти або інше майно фізичних осіб, які виступили поручителями за відповідними договорами.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблено з метою захисту страхових інтересів підприємців, в першу чергу аграріїв, які через збройну агресію РФ та пов'язану втрату заставленого майна втратили можливість вести відповідну господарську діяльність, внаслідок чого не можуть вчасно виконувати свої зобов'язання перед кредиторами або позикодавцями;

законодавча пропозиція не передбачає збільшення загального обсягу видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

у разі впровадження положень законопроекту банківські установи понесуть збитки під час здійснення своєї діяльності, що у свою чергу буде впливати на зменшення розміру податкових надходжень, а також матиме негативний вплив на подальшу можливість кредитування економіки країни;

запропоновані зміни вплинуть на здатність банків своєчасно виконувати свої зобов'язання перед вкладниками та іншими кредиторами і в цілому створють додаткові непередбачувані ризики стабільності фінансової системи України в умовах війни;

оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджетів неможливо у зв'язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та не підтримує його.

До законопроекту не надано фінансово-економічних розрахунків та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід також відмітити, що в умовах воєнного стану зростають ризики щодо неповернення позичальниками отриманих під державні гарантії коштів та відповідно збільшення навантаження на державний бюджет щодо здійснення виплат за гарантійними зобов’язаннями у наступних бюджетних періодах, що підтверджується динамікою виконання таких зобов’язань за державними гарантіями на портфельній основі. Згідно із звітними даними витрати державного бюджету з виконання державою гарантійних зобов'язань щодо державних гарантій на портфельній основі у 2023 році здійснено у сумі 305,1 млн грн, у 2024 році – 573,6 млн грн, а прострочена заборгованість за державними гарантіями на портфельній основі на 01.01.2025 становила загалом 609,7 млн грн, з них найбільше: ПАТ АБ "Укргазбанк" (223,4 млн грн), АТ "Ощадбанк" (152,9 млн грн), АТ "Укрексімбанк" (75,7 млн грн), АТ КБ "Приватбанк" (70,6 млн грн), АТ "ПроКредит Банк" (49,6 млн грн).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей виконання грошових зобов'язань у період дії воєнного стану" (реєстр. № 13206 від 21.04.2025), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів в частині сплати податків кредиторами та/або до збільшення навантаження на державний бюджет в частині здійснення виплат за гарантійними зобов’язаннями у наступних бюджетних періодах). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про осіб, які брали участь у Революції Гідності, та їх державна підтримка" (реєстр. № 13073 від 11.03.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується визначити правовий статус осіб, які брали участь у масових акціях громадського протесту в Україні з 21.11.2023 р. по 21.02.2014 р., членів сімей загиблих (померлих) таких осіб та забезпечити їх підтримкою від держави. Зокрема, законодавчою ініціативою визначаються заходи державної підтримки у сферах охорони здоров’я, освіти та професійної адаптації і соціального захисту /зокрема щодо забезпечення позачерговим безоплатним зубопротезуванням (за винятком протезування з дорогоцінних металів), безоплатним забезпеченням іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами, надання необхідних медичних послуг, зокрема пов'язаних з наданням реабілітації у сфері охорони здоров'я, лікарських засобів і медичних виробів, що передбачені програмою медичних гарантій, надання права на здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у закладах освіти усіх форм власності, при цьому порядок та умови надання професійної адаптації визначатимуться Кабінетом Міністрів України, встановлення пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу, забезпечення пільгового проїзду відповідними транспортними засобами, підвищення пенсій та надання інших видів соціальних виплат/.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством у справах ветеранів України, та експертного висновку Міністерства фінансів України реалізація проекту закону матиме вплив на показники державного бюджету, водночас не потребуватиме додаткових видатків з державного чи місцевих бюджетів. При цьому реалізацію законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків, які щорічно передбачаються у державному бюджеті за бюджетними програмами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади /зокрема, за бюджетними програмами Міністерства у справах ветеранів України (1501120 "Заходи з підтримки та допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та членам родин загиблих" /у державному бюджеті на 2025 рік загальний обсяг видатків передбачений у сумі 2,2 млрд грн/), Міністерства охорони здоров’я (2301110 "Спеціалізована медична допомога" /відповідно 5,8 млрд грн/, 2308060 "Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення" /відповідно 175,5 млрд грн/), Міністерства соціальної політики України (2501250 "Виплата особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною або за роботу в спеціальних умовах" /відповідно 1,7 млрд грн/, 2506110 "Виплата житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу" /відповідно 42,3 млрд грн/, 2507110 "Соціальний захист осіб з інвалідністю" /відповідно 7 млрд грн/)/.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про осіб, які брали участь у Революції Гідності, та їх державна підтримка" (реєстр. № 13073 від 11.03.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (реалізація положень законопроекту здійснюватиметься за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному та місцевих бюджетах на забезпечення здійснення відповідних заходів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо врегулювання питань забезпечення безпеки постачання електричної енергії" (реєстр. № 13171 від 14.04.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом передбачається внести зміни до Закону України "Про ринок електричної енергії" у частині конкретизації повноважень державних органів та підвищення рівня надійності та якості енергозабезпечення споживачів (безпеки постачання) шляхом створення єдиних підходів до здійснення державного енергетичного нагляду (контролю), створення реальних інструментів контролю за діяльністю учасників ринку електричної енергії (крім споживачів, не віднесених до особливої групи споживачів) у частині технічного стану енергетичного обладнання та мереж, а також посилення відповідальності за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії.

Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, наведеним у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством енергетики України, та відповідно до висновку Міністерства фінансів України, реалізація положень законопроекту здійснюватиметься Міненерго та Держенергонаглядом в межах встановленої їм граничної чисельності працівників, та не потребуватиме додаткових витрат з державного та/або місцевих бюджетів.

Водночас слід зауважити, що ряд положень законопроекту матимуть вплив на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, а також можуть призвести до зміни показників доходів бюджетів.

Так, законопроектом значно розширено повноваження органів державної влади у сфері електроенергетики, а саме:

– Кабінету Міністрів України в частині:

здійснення науково-технічної політики, розроблення і затвердження порядків, норм та правил в електроенергетичному комплексі;

координації організації протиаварійної роботи в електроенергетичній галузі;

затвердження графіків проведення ремонту, будівництва та технічного переоснащення основного обладнання електростанцій, а також графіків накопичення вугілля на кінець кожного місяця для теплових електростанцій та теплоелектроцентралей;

розроблення порядку нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів при виробництві електричної енергії у комбінований спосіб;

визначення та застосування граничних величин споживання електричної потужності у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України тощо /шляхом внесення змін до статті 5 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі – Закон №2019-VIII)/;

– центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю ) в галузі електроенергетики щодо:

забезпечення надійної роботи електричних станцій, систем передачі та розподілу електричної енергії;

участі у роботі комісій учасників ринку щодо оцінки стану готовності до роботи в осінньо-зимовий період, проходження льодоходу, весняної повені та в умовах надзвичайних ситуацій;

проведення моніторингу безпеки постачання електричної енергії за дорученням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі /шляхом внесення змін до статті 9 Закону №2019-VIII/;

– центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі в частині:

проведення моніторингу безпеки постачання електричної енергії;

складення і застосування графіків обмеження та аварійного відключення споживачів, а також протиаварійних систем зниження електроспоживання;

організації проведення вимірювання електричного навантаження в режимний день;

порядку підготовки та оцінки готовності об’єктів електроенергетики до роботи в осінньо-зимовий період;

організації спеціальної підготовки і навчання з питань технічної експлуатації об’єктів електроенергетики;

організації статистичної звітності в частині технічного стану та організації експлуатації ОЕС України;

організації розслідування і обліку технологічних порушень на об’єктах електроенергетики і в ОЕС України та надання обов’язкових до виконання висновків за результатами розслідування технологічного порушення;

технічної експлуатації станцій та мереж, енергетичного обладнання, випробування та ремонту електроустановок і мереж /шляхом внесення змін до статті 16 Закону №2019-VIII/.

Таким чином, розширення повноважень таких державних органів може потребувати додаткових коштів державного бюджету на забезпечення їх діяльності.

Нагадаємо, що відповідно до статті 25 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" встановлено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом. Водночас, статтею 2 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік.

Крім того, законопроектом розширено зобов’язання оператора системи передачі (НЕК "Укренерго", що знаходиться у власності держави) та операторів системи розподілу (юридичних осіб – акціонерних товариств) в частині надання органам державної влади у сфері електроенергетики запитуваної інформації, зокрема щодо: технічного стану, технологічних порушень та обслуговування об’єктів розподільчих електричних мереж; обсягів капітального ремонту, інвестиційних програм та модернізації мереж і обладнання; пошкоджених кабельних ліній, безгосподарних мереж і електроустановок; забезпечення нормативного рівня надійності електропостачання споживачів тощо /шляхом внесення змін до стате 33 та 46 Закону №2019-VIII/.

Реалізація відповідної законодавчої ініціативи може потребувати додаткових видатків зі сторони оператора системи передачі та операторів системи розподілу, що у свою чергу може:

зменшувати розрахункову базу, з якої розраховується та сплачується частина чистого прибутку НЕК "Укренерго", що може призвести до зменшення надходжень до бюджету від дивідендів;

мати наслідком зміну фінансово-економічного стану та податкоспроможності операторів системи розподілу, що у результаті може впливати на сплату податків і зборів до державного і місцевих бюджетів цими суб’єктами господарювання;

призвести до потреби перегляду вартості/ціни електричної енергії, що матиме вплив на обсяг видатків державного та місцевих бюджетів у частині сплати споживання електричної енергії бюджетними установами та на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг.

Серед іншого, законопроектом пропонується встановити нові види правопорушень на ринку електричної енергії, а саме: порушення Правил про безпеку постачання електричної енергії; порушення заходів з обмеження та/або припинення постачання електричної енергії споживачам, зокрема застосування графіків обмеження та аварійного відключення споживачів, а також протиаварійних систем зниження електроспоживання. Крім того пропонується переглянути існуючі штрафні санкції у сторону збільшення та запровадити нові /шляхом внесення змін до статті 77 Закону №2019-VIII/. Так, законопроектом пропонується передбачити штрафні санкції у розмірі від 1 тисячі до 1 мільйона неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян – 17 грн, розмір штрафів становитиме від 17 тис грн до 17 млн гривень).

Відтак, зважаючи на вимоги базових законів у сфері енергетичних ринків та відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України щодо зарахування доходів загального фонду державного бюджету, зокрема коштів від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону, застосування заходів впливу, запропонованих у законопроекті, у разі виявлення таких правопорушень може опосередковано збільшити надходження загального фонду державного бюджету.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо врегулювання питань забезпечення безпеки постачання електричної енергії (реєстр. № 13171 від 14.04.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів та може впливати на надходження відповідних бюджетів залежно від практики застосування положень законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

2.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо гарантування права військовослужбовців на пенсійне забезпечення, враховуючи додаткові види грошових виплат, отриманих під час проходження військової служби у період дії воєнного стану" (реєстр. № 13127 від 21.03.2025), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /далі – Закон/, зокрема, пропонується:

при обчисленні пенсій відповідно до статті 43 Закону в розрахунок включати не тільки щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством на день призначення цих пенсій) /як це передбачено чинною редакцією Закону/, а також враховувати суми додаткової грошової винагороди, отриманої під час дії воєнного стану;

здійснювати перерахунок раніше призначених пенсій пенсіонерам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону та які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняті на військову службу за контрактом до Збройних Сил України, з урахуванням додаткової вислуги років від часу такого призову на військову службу до дня фактичного звільнення.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку зазначає наступне:

– реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, а саме потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на пенсійне забезпечення, які у державному бюджеті на 2025 рік не передбачено (визначити обсяг таких додаткових коштів Мінфін не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних);

– Законом України "Про Державний бюджет Україна на 2025 рік" /пункт 30 розділу "Прикінцеві положення"/ Уряду доручено розробити законопроект щодо встановлення єдиних підходів перерахунку пенсій особам, пенсію яким призначено за "спеціальними" законами, незалежно від зміни заробітної плати (доходу)/грошового забезпечення та здійснення таким особам індексації пенсій на загальних умовах;

– прийняття законодавчих змін без відповідного фінансового забезпечення не відповідає принципу збалансованості, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період, та принципу обґрунтованості, з урахуванням якого бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України;

– запропоновані проектом закону норми не узгоджуються з положеннями Меморандуму про економічну та фінансову політику, зокрема щодо забезпечення фінансової стабільності пенсійної системи шляхом утримання від запровадження нових спеціальних законів або пільг, прийняття будь-якого нового законодавства, яке призведе до виникнення додаткових умовних зобов’язань, пов’язаних з пенсійним забезпеченням, не забезпечених фінансовими ресурсами, а також супроводження середньостроковим аналізом фіскальної і бюджетних наслідків будь-яких запропонованих законодавчих змін, що збільшують пенсійні видатки;

– за узагальнюючим висновком Мінфіну даний законопроект не підтримується.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо гарантування права військовослужбовців на пенсійне забезпечення, враховуючи додаткові види грошових виплат, отриманих під час проходження військової служби у період дії воєнного стану" (реєстр. № 13127 від 21.03.2025), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету на пенсійне забезпечення). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

2.2.16 СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій права на звільнення учасників бойових дій від сплати судового збору" (реєстр. № 13145 від 31.03.2025), поданий народними депутатами України Фединою С.Р., Бондарем М.Л. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про судовий збір" пропонується звільнити учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України від сплати судового збору в усіх судових інстанціях та в усіх судових справах, пов’язаних з порушенням їхніх особистих майнових і немайнових прав, незалежно від предмета та підстав спору (згідно з чинною нормою від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України – у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав). У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що прийняття законопроекту зміцнить гарантії соціального захисту учасників бойових дій, сприятиме посиленню засад соціальної справедливості в суспільстві, зменшить кількість відповідних судових позовів.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір належить до джерел формування спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень може призвести до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету та відповідно до недофінансування судової системи і, як наслідок, порушуватиме конституційні гарантії незалежності судової влади, при цьому вартісна величина впливу положень законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості позовів відповідних осіб, з якими вони будуть звертатися до судів, однак оцінити такий вплив неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій права на звільнення учасників бойових дій від сплати судового збору" (реєстр. № 13145 від 31.03.2025), поданий народними депутатами України Фединою С.Р., Бондарем М.Л. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів походженням зі Сполучених Штатів Америки" (реєстр. № 13210 від 24.04.2025), поданий народним депутатом України Железняком Я.І.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити статтю 282 Митного кодексу України новою частиною, відповідно до якої товари, які мають походження зі Сполучених Штатів Америки, звільняються від оподаткування ввізним митом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

запропоноване законопроектом звільнення від оподаткування призведе до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита та податку на додану вартість з нього, однак оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки немає інформації про обсяги ввезення товарів походженням з США зі звільненням від оподаткування ввізним митом (при цьому, за даними митної статистики при ввезенні на митну територію України товарів походженням з США у 2023 році сума сплаченого ввізного мита становила 2,5 млрд грн, а у 2024 році – 3,4 млрд грн);

відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна зобов’язалася утримуватися від заходів податкової політики та адміністрування, що можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень, і утримуватиметься від включення нових категорій платників податків до існуючих пільгових режимів, а також відповідно до Національної стратегії доходів більш цілеспрямовано та раціонально надавати податкові пільги, мінімізувати втрати надходжень до бюджету та уникати порушення принципів справедливості та економічної ефективності.

Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів походженням зі Сполучених Штатів Америки" (реєстр. № 13210 від 24.04.2025), поданий народним депутатом України Железняком Я.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість з нього). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про систему страхування воєнних ризиків" (реєстр. № 12372 від 30.12.2024), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Безуглою М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроект, як зазначено у його преамбулі, регулює відносини у сфері страхування воєнних ризиків з метою захисту страхових інтересів фізичних і юридичних осіб та спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної таким особам внаслідок реалізації воєнних ризиків в Україні. Законопроектом, серед іншого, пропонується:

створити Державну агенцію зі страхування воєнних ризиків (далі – Державна агенція) як спеціалізовану установу, створену з метою здійснення страхування (перестрахування) в системі страхування воєнних ризиків у формі акціонерного товариства, що провадить діяльність на комерційній основі, при цьому засновником та акціонером Державної агенції, якому належить не менше 50% статутного капіталу плюс одна акція (мінімальна частка корпоративних прав держави у статутному капіталі Державної агенції), є держава в особі Кабінету Міністрів України;

статутний капітал Державної агенції формується за рахунок коштів державного бюджету (якщо це передбачено законом про державний бюджет на відповідний рік) та з інших підтверджених джерел, не заборонених законом, зокрема коштів, наданих міжнародними фінансовими організаціями, урядами іноземних держав, іноземними банками на безповоротній основі;

встановити, що джерелами фінансування Державної агенції є: 1) кошти, які використовувалися для формування та збільшення статутного капіталу Державної агенції (розмір початкового статутного капіталу якої становить не менш як 48 млн грн); 2) дохід від фінансово-господарської діяльності Державної агенції; 3) кошти, отримані від третіх осіб на поворотній та/або безповоротній основі, у тому числі кошти міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги; 4) бюджетні кошти в разі передбачення їх законом про державний бюджет на відповідний рік; 5) отримані Державною агенцією страхові та/або перестрахові премії за договорами страхування (перестрахування); 6) повернуті Державній агенції в регресному порядку кошти від осіб, винних у заподіяння шкоди (збитків); 7) репарації або інші стягнення з держави, що здійснює / здійснювала збройну агресію проти України в значенні, наведеному в статті 1 Закону України "Про оборону України"; 8) добровільні фінансові внески та допомога у формі цільових грантів чи в іншій формі; 9) інші джерела, не заборонені законодавством;

передбачити, що для забезпечення виконання зобов'язань Державній агенції можуть надаватися державні гарантії відповідно до закону.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

в Україні в 2023 році на базі Експертно-кредитного агентства запроваджено страхування та перестрахування від воєнних та/або політичних ризиків кредитів українських суб’єктів господарювання, пов’язаних з інвестиціями у створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження, та страхування і перестрахування прямих інвестицій в Україну від воєнних та/або політичних ризиків;

однак такий страховий захист надається не широкому колу клієнтів, а виключно інвесторам, при цьому інші категорії об'єктів в різних секторах економіки є незахищеними від дії воєнних ризиків в Україні, відтак в Україні відсутня повнофункціональна система страхування воєнних ризиків, яка б надавала достатнє та доступне страхове покриття для підприємств та домогосподарств.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація законопроекту може мати безпосередній та опосередкований вплив на показники бюджету під час утворення та функціонування Державної агенції (зокрема може потребувати додаткових витрат з державного бюджету на формування статутного капіталу Державної агенції);

реалізація положень законопроекту може мати вплив на виконання закону про державний бюджету у поточному бюджетному періоді та потребуватиме внесення змін до нього.

Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути прийнято за основу з урахуванням наданих зауважень.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту теж звертає увагу, що створення Державної агенції як акціонерного товариства, засновником та акціонером, якому належить не менше 50% статутного капіталу плюс одна акція, є держава, навряд чи можливо без здійснення додаткових видатків з державного бюджету, оскільки згідно з частиною третьою статті 17 Закону України "Про страхування" статутний капітал страховика формується та/або збільшується виключно у грошовій формі.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про систему страхування воєнних ризиків" (реєстр. № 12372 від 30.12.2024), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Безуглою М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (передусім може потребувати додаткових витрат державного бюджету на створення і функціонування Державної агенції). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення планування використання земель" (реєстр. № 11169 від 12.04.2024), поданий народними депутатами України Нікітіною М.В., Чернявським С.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Змінами до Земельного кодексу України (далі – ЗКУ), законів України "Про землеустрій", "Про Державний земельний кадастр", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про будівельні норми", "Про засади державної регіональної політики", "Про місцеві державні адміністрації", "Про природно-заповідний фонд України", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель", "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", серед іншого, пропонується:

доповнити перелік техногенно забруднених земель такими, що забруднені внаслідок проведення бойових дій, запровадити поняття земель, які пошкодженні та/або не використовуються за цільовим призначенням, внаслідок проведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, відомості про які мають бути внесені до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою або за результатами інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та іншими інформаційними системами;

запровадити резервування земель для відновлення об’єктів критичної інфраструктури, порушених внаслідок бойових дій межі територій яких зазначаються у комплексних планах просторового розвитку території територіальних громад, генеральних планах населених пунктів, детальних планах території (відповідні відомості мають бути внесені до Державного земельного кадастру);

уточнити склад об’єктів землеустрою та віднести результати контрольного геодезичного знімання закінченого будівництвом об’єкта до видів документації із землеустрою;

встановити особливості державної реєстрації права власності на земельні ділянки із внесенням відповідних відомостей до Державного земельного кадастру на підставі містобудівної документації, яка одночасно є документацією із землеустрою;

передбачити, що кошти від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, використовуватимуться, зокрема на проведення робіт із розмінування (гуманітарного розмінування) земельних ділянок сільськогосподарського, лісогосподарського призначення.

Реалізація таких положень законопроекту зумовить потребу у додаткових коштах з державного та місцевих бюджетів, зокрема на:

розробку проектів землеустрою та інвентаризацію земель усіх форм власності;

резервування земель для відновлення об’єктів критичної інфраструктури (що включатиме щонайменше заходи з виготовлення технічної документації із землеустрою (у разі зміни межі територій), проведення геодезичних та топографічних робіт, кадастрову реєстрацію земельних ділянок, підготовку територій до будівництва);

розроблення чи оновлення містобудівної документації для територій, які зазнали негативних наслідків, викликаних воєнними діями, терористичними актами, диверсіями, надзвичайними ситуаціями, та заходи щодо комплексного відновлення життєдіяльності таких територій, що визначатимуться у проектних рішеннях містобудівної документації (здійснення підготовки відповідних територій (рекультивація земель, складування, переробка та утилізація будівельного сміття та інших продуктів руйнувань тощо); відновлення лісів і лісорозведення відновлення водних об’єктів (шляхом їх розчищення, ревіталізації та облаштування берегових ліній), відновлення об'єктів природно-заповідного фонду (національного і місцевого значення), об'єктів культурної спадщини, об’єктів рекреаційного та оздоровчого призначення);

налагодження електронної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним картографо-геодезичним фондом України.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку на законопроект також зазначає, що його реалізація може потребувати додаткових видатків з державного бюджету на забезпечення повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, щодо визнання картографічної основи Державного земельного кадастру (змін до неї) в цілому або окремими частинами та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій (на сьогодні Мінреінтеграції), щодо погодження схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель, які забруднені внаслідок проведення бойових дій у частині визначення меж зазначених земель; розширення переліку відомостей, які вносяться до Державного земельного кадастру. Однак, відсутність вихідних даних унеможливила визначення Мінфіном вартісної величини впливу положень законопроекту на показники бюджетів.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту, серед іншого, надасть можливість за рахунок коштів місцевих бюджетів або міжнародної допомоги встановити і внести до Державного земельного кадастру на підставі містобудівної документації на місцевому рівні відомостей про межі територій територіальних громад, населених пунктів, землі, зарезервовані для заповідання, самозаліснені ділянки без необхідності розроблення окремої документації, однак зазначено, що законопроект не потребує додаткових витрат з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або додаткових джерел надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (через шість місяців з дня, наступного за днем його опублікування), має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення планування використання земель" (реєстр. № 11169 від 12.04.2024), поданий народними депутатами України Нікітіною М.В., Чернявським С.М. та іншими, буде мати вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків на реалізацію запропонованих у законопроекті заходів з планування територій та використання земель). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективної реалізації повноважень саморегулівними організаціями у сфері землеустрою та топографо-геодезичної і картографічної діяльності" (реєстр. № 13163 від 08.04.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством аграрної політики та продовольства України, та експертному висновку Міністерства фінансів України, зазначається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів. Міністерством фінансів України зауважень та пропозицій до запропонованої законодавчої ініціативи не висловлено.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективної реалізації повноважень саморегулівними організаціями у сфері землеустрою та топографо-геодезичної і картографічної діяльності" (реєстр. № 13163 від 08.04.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбачених центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин для здійснення відповідних функцій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо удосконалення процедури проведення конкурсу з призначення Голови Державної судової адміністрації України" (реєстр. № 13133 від 25.03.2025), поданий народними депутатами України Славицькою А.К. та Ткаченком О.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом, шляхом внесення змін до законів України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду правосуддя" передбачається:

визначити порядок та умови проведення конкурсу та призначення на посаду Голови Державної судової адміністрації України;

доповнити повноваження Етичної ради щодо сприяння Вищій раді правосуддя у встановленні відповідності кандидатів на посаду Голови Державної судової адміністрації України критеріям професійної етики та доброчесності під час проведення конкурсу.

У експертному висновку Міністерства фінансів України, зазначається, що проект акта не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, а реалізація його положень здійснюватиметься за рахунок та в межах видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік за бюджетними програмами "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя" (код 0501020) та "Забезпечення засад функціонування незалежної судової влади" (код 5981010) /бюджетні призначення на 2025 рік визначені відповідно у обсязі 22 095,3 млн грн і 371,8 млн грн/.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо удосконалення процедури проведення конкурсу з призначення Голови Державної судової адміністрації України" (реєстр. № 13133 від 25.03.2025), поданий народними депутатами України Славицькою А.К. та Ткаченком О.М., має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбачених на забезпечення діяльності окремих головних розпорядників коштів державного бюджету для здійснення відповідних функцій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.22 СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, шляхом укладення договорів керованого доступу" (реєстр. № 13134 від 25.03.2025), поданий народними депутатами України Стефанишиною О.А., Радуцьким М.Б. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

не застосовувати норму щодо збільшення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств на суму коштів або вартості товарів, безоплатно поставлених (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я /далі – уповноважена особа/;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб вартість безоплатно наданих (переданих) уповноваженою особою лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них на користь структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та/або виконання місцевих (регіональних) програм та заходів у сфері охорони здоров'я, та/або безоплатного надання лікарських засобів на користь кінцевого споживача (пацієнта);

не включати до складу доходів платників єдиного податку першої - третьої груп безоплатно надані (передані) уповноваженою особою лікарські засоби, придбані на підставі договору керованого доступу, що фінансується за кошти державного та/або місцевих бюджетів, та/або кошти суб'єктів господарювання державної або комунальної форм власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

При цьому законопроектом передбачено, що зазначені податкові привілеї застосовуються платниками податків за умови, якщо відповідні товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, що закуповуються за договорами керованого доступу, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та були придбані уповноваженою особою за рахунок коштів державного бюджету та/або місцевих бюджетів, передбачених для виконання програм та заходів у сфері охорони здоров'я, та/або коштів суб'єктів господарювання державної або комунальної форм власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація положень законопроекту не впливає на показники бюджету і не потребує виділення додаткових коштів з державного чи місцевих бюджетів та дозволить розширити доступ пацієнтів до безкоштовного лікування оригінальними (інноваційними) лікарськими засобами шляхом закупівлі лікарських засобів за договорами керованого доступу за принципом змішаного фінансування;

законопроект є пов'язаним із законопроектом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, шляхом укладення договорів керованого доступу" (яким передбачається запровадити можливість здійснення ДП "Медичні закупівлі України" закупівель інноваційних лікарських засобів із застосуванням інструменту договору керованого доступу за принципом змішаного фінансування, тобто із залученням коштів не лише державного, але й місцевих бюджетів, коштів закладів охорони здоров'я державної та комунальної форм власності) /йдеться про законопроект за реєстр. № 13135/.

Отже, практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 13134 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 13135.

Окремо слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доходи фізичних осіб, які є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, є також об’єктом оподаткування військовим збором.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту може мати негативний вплив на показники бюджетів в частині податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного податку, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості юридичних осіб, які скористаються правом на застосування пільги, а також величини вартості лікарських засобів, безоплатно наданих (переданих) запропонованими надавачами таких засобів, та кількості кінцевих споживачів (пацієнтів);

запропоновані законопроектом зміни створять сприятливі умови для функціонування уповноваженої особи на національному рівні, а також дозволять оптимізувати витрати у системі закупівель інноваційних лікарських засобів.

Загалом Мінфіном законопроект підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, шляхом укладення договорів керованого доступу" (реєстр. № 13134 від 25.03.2025), поданий народними депутатами України Стефанишиною О.А., Радуцьким М.Б. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного податку, а також може призвести до економії видатків бюджетів на закупівлю відповідних товарів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про основні засади державної політики України щодо взаємодії з національними рухами колоніальних народів Російської Федерації" (реєстр. № 11402 від 15.07.2024), поданий народними депутатами України Мезенцевою-Федоренко М.С., Юрчишиним Я.Р. та іншими

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Законопроектом пропонується визначити основні засади, мету, завдання та принципи державної політики щодо взаємодії з національними рухами колоніальних народів російської федерації, взаємодію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів для формування та реалізації державної політики щодо підтримки таких народів.

Законодавчою ініціативою встановлюється завдання окремих центральних органів виконавчої влади та розширюються їх повноваження відповідно до вказаних засад та принципів державної політики України у цій сфері, зокрема:

Міністерства закордонних справ України в частині надання організаційної, матеріально-технічної, освітньої, консультаційної та іншої допомоги національним рухам колоніальних народів російської федерації у розгортанні громадських організацій та медіа в еміграції з метою впливу на діаспору й біженців, проведення міжнародних заходів, спрямовані на реалізацію державної політики щодо взаємодії з національними рухами колоніальних народів російської федерації;

Міністерства оборони України щодо координації роботи зі створення військових формувань національних рухів колоніальних народів російської федерації у складі Сил оборони України та підготовку основ для руху опору на територіях проживання колоніальних народів;

Міністерства культури та стратегічних комунікацій України в частині інформаційної безпеки щодо координації роботи в сфері просвітництва та боротьби з російською дезінформацією мовами колоніальних народів російської федерації;

Міністерства внутрішніх справ України щодо розробки і впровадження спеціального правового режиму перебування на території України представників колоніальних народів російської федерації, що воюють у складі Сил оборони України, та членів їхніх сімей;

Міністерства освіти і науки України в частині сприяння реалізації освітніх програм та наукових досліджень у сфері колоніальних народів російської федерації, їх історії, мов та культур.

Реалізація зазначених вище положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Так, відповідно до експертного висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), реалізація положень законопроекту, зокрема, в частині надання матеріально-технічної, освітньої, консультаційної та іншої допомоги національним рухам колоніальних народів російської федерації у розгортанні громадських організацій та медіа в еміграції, проведення заходів, спрямованих на реалізацію державної політики щодо взаємодії з національним рухом колоніальних народів російської федерації, тощо потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, водночас, визначити вартісну величину впливу наразі можливості немає за відсутності вихідних даних.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог зауважено також Мінфіном.

Загалом Мінфіном зауважено, що подальший розгляд законопроекту можливий у разі надання фінансово-економічних розрахунків до нього.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про основні засади державної політики України щодо взаємодії з національними рухами колоніальних народів Російської Федерації" (реєстр. № 11402 від 15.07.2024), поданий народними депутатами України Мезенцевою- Федоренко М.С., Юрчишиним Я.Р. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме видатків державного бюджету на виконання додаткових повноважень окремими центральними органами виконавчої влади та реалізацію заходів, визначених законопроектом, у разі прийняття відповідної законодавчої ініціативи та залежно від практики застосування її положень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно удосконалення діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо управління активами" (реєстр. № 12445 від 27.01.2025), поданий народним депутатом України Ткаченком О.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, законів України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" та "Про санкції" пропонується посилити інституційну спроможність Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – АРМА), зокрема:

включити до функцій АРМА здійснення заходів з виявлення, розшуку, проведення оцінки активів за зверненням центральних органів виконавчої влади в межах їх компетенції;

надати АРМА доступ до відомостей, що містяться на носіях інформації, доданих до звернень органів досудового розслідування, прокуратури та судів щодо виявлення, розшуку активів;

не допускати забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом зупинення рішень, актів АРМА.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, а саме потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, зокрема, в частині розширення повноважень АРМА на здійснення заходів з виявлення, розшуку активів за зверненням центральних органів виконавчої влади (додатково до звернень слідчого, детектива, прокурора, суду (слідчого судді) відповідно до чинної редакції Закону про АРМА).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно удосконалення діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо управління активами" (реєстр. № 12445 від 27.01.2025), поданий народним депутатом України Ткаченком О.М. матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме видатків державного бюджету на виконання додаткових повноважень Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо міжнародного співробітництва у сфері виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (реєстр. № 12446 від 27.01.2025), поданий народним депутатом України Ткаченком О.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України пропонується вдосконалити нормативне регулювання окремих питань міжнародного правового співробітництва Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – АРМА), а також запровадження ефективних правових механізмів повернення активів, одержаних злочинним шляхом.

Так, положеннями законопроекту, зокрема, передбачається розширити повноваження АРМА в частині здійснення міжнародного співробітництва у сфері виявлення та розшуку активів на запит відповідного органу іноземної держави або центральних органів України, а також щодо можливості звертатися із запитами до органів іноземних держав, до компетенції яких належать питання щодо виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від кримінальних правопорушень, інших компетентних органів іноземних держав, судів іноземних держав, з урахуванням вимог спеціального закону.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, а саме потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, зокрема, в частині розширення повноважень АРМА щодо здійснення міжнародного співробітництва у сфері виявлення та розшуку активів на запит відповідного органу іноземної держави або центральних органів України, визначених частинами першою, другою статті 545 Кримінального процесуального кодексу України (офіс Генерального прокурора, Міністерство юстиції України).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо міжнародного співробітництва у сфері виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (реєстр. № 12446 від 27.01.2025), поданий народним депутатом України Ткаченком О.М., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме видатків державного бюджету на виконання додаткових повноважень Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету (зменшують надходження та / або збільшують витрати) та потребують узгодження з бюджетним законодавством

2.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість та іншими податками у період дії воєнного стану" (реєстр. № 12429-1 від 03.02.2025), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Шпак Л.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити визначення поняття "дистанційний продаж товарів", встановити спеціальний порядок оподаткування податком на додану вартість /далі – ПДВ/ операцій з дистанційного продажу товарів та включити особу-нерезидента, яка здійснює дистанційний продаж товарів, до переліку осіб, які можуть зареєструватися платниками ПДВ;

передбачити тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану на території Україні, введеного 24.02.2022, звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту складових безпілотних систем (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів), що ввозяться фізичними особами для виробництва та/або ремонту безпілотних систем, що класифікуються у товарних позиціях 8806 згідно з УКТ ЗЕД;

виключити окремі норми Податкового кодексу України щодо: сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств та з податку на доходи фізичних осіб суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним; невключення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2024 та 2025 податкові (звітні) роки у вигляді державної грошової допомоги (кешбеку), отриманого в межах реалізації експериментального проекту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва у рамках Всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні", затвердженого Кабінетом Міністрів України; підвищення ставки військового збору з 1,5 % до 5 % та встановлення обов’язку сплати військового збору фізичними особами-підприємцями – платниками єдиного податку першої, другої та четвертої групи, платниками єдиного податку третьої групи (фізичними особами-підприємцями та юридичними особами) (крім е- резидентів);

установити протягом дії воєнного стану, введеного 24.02.2022, та протягом року з дня його завершення чи скасування мораторій на зміну елементів податків та зборів, визначених Податковим кодексом України;

передбачити, що у березні 2025 року та до дня припинення/скасування воєнного стану, введеного 24.02.2022, зарплата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, крім органів місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі не більше 10 розмірів мінімальної зарплати, встановленої на 01.01.2025 (80 тис. грн), за винятком військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби.

Законопроектом також передбачається встановити, що доходи державного бюджету, джерелом яких є військовий збір, спрямовуються до спеціального фонду державного бюджету у порядку, передбаченому Бюджетним кодексом України, у таких пропорціях та за такими напрямками: 40 % – на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання, виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення; 40 % – на виплату винагороди грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; 20 % – головним розпорядникам коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони, для подальшого автоматичного спрямування військовим частинам Збройних Сил України, інших військових формувань на матеріально-технічне забезпечення пропорційно чисельності особового складу, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету в частині ПДВ, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та військового збору;

запровадження звільнення від оподаткування ПДВ під час ввезення на митну територію України складових безпілотних систем за окремими кодами згідно з УКТ ЗЕД спричинить недонадходження ПДВ до державного бюджету;

у разі прийняття запропонованих законопроектом пропозицій може бути створено підґрунтя для використання несумлінними платниками податку механізму для безпідставної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призведе до зменшення надходжень ПДВ до державного бюджету;

зменшення надходжень до державного бюджету, а також перерозподіл доходів між загальним та спеціальним фондами може призвести до втрат загального фонду державного бюджету та, як наслідок, до зменшення ресурсу для фінансового забезпечення загальнодержавних соціальних програм, які згідно із статтею 87 Бюджетного кодексу України здійснюються виключно за рахунок державного бюджету та спрямовуються на видатки, зокрема для національної безпеки та оборони, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту та соціального забезпечення населення;

запропоноване обмеження зарплати значною мірою стосуватиметься суддівської винагороди суддів усіх рівнів і, як свідчить практика, обмеження суддівської винагороди суддям призводить до судових рішень про скасування таких обмежень, відтак основної мети законопроекту може бути не досягнуто.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту також звертає увагу, що у супровідних документах до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) для оцінки впливу законопроекту на показники бюджету, зокрема: у частині пропозицій щодо: скасування сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств для платників податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним; зменшення ставки військового збору з 5% до 1,5%, звуження його бази оподаткування; обмежень нарахувань зарплати, грошового забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ; скасування пільги з оподаткування державної грошової допомоги (кешбеку).

Окремо слід зауважити, що положення законопроекту щодо цільового спрямування військового збору /абзаци 13-16 підпункту 3 пункту 11 розділу I/ не відповідають нормам Бюджетного кодексу України, про що теж зазначають Міністерство фінансів України та Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, насамперед:

частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу/;

частині п‘ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України/;

пункту 1-2 частині другої статті 29 /згідно з якою військовий збір належить до доходів загального фонду державного бюджету/;

частині третій статті 29 /якою визначено джерела формування доходів спеціального фонду державного бюджету у частині доходів/;

частині четвертій статті 30 /якою визначено напрями використання коштів спеціального фонду державного бюджету/.

Таким чином, порушені у таких положеннях законопроекту питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства і не можуть унормовуватися Податковим кодексом України.

Водночас, Міністерство фінансів України зауважує, що відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику від 04.10.2024, що діє у рамках Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility), Україна взяла на себе зобов’язання уникати будь-яких змін до Бюджетного кодексу України, які призведуть до додаткового визначення цільового призначення надходжень, в тому числі шляхом створення нових спеціальних фондів та/або передачі існуючих доходів загального фонду до новостворених спеціальних фондів.

Корім того, законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо окремих питань здійснення міжнародного поштового обміну та оподаткування ввізним митом складових безпілотних систем, що ввозяться фізичними особами" (реєстр. № 12430-1 від 03.02.2025), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 12429-1 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 12430-1.

УХВАЛИЛИ:

1) Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість та іншими податками у період дії воєнного стану" (реєстр. № 12429-1 від 03.02.2025), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Шпак Л.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ПДВ, військового збору, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу);

2) рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту виключити абзаци 13-16 підпункту 3 пункту 11 розділу I (щодо цільового спрямування військового збору), оскільки такі положення не відповідають нормам Бюджетного кодексу України (передусім, статтям 4, 13, 29 і 30), а порушені у них питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

2.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення порядку оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях до вимог Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість (реєстр. № 12429-2 від 03.02.2025), поданий народними депутатами України Кривошеєвим І.С., Костюхом А.А., Заблоцьким М.Б.

Відмітили:

Законопроектом пропонується, зокрема:

виключити положення, згідно з яким не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість /далі – ПДВ/ операції з ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро;

передбачити положення, згідно з яким не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 45 євро, для одного одержувача - фізичної особи в одній депеші від одного відправника фізичної особи у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника фізичної особи у міжнародних експрес-відправленнях, при цьому такі товари мають призначатися для особистого чи сімейного використання одержувачем, їх характеристики і кількість не повинні вказувати на те, що вони ввозяться з будь якою комерційною метою;

запровадити визначення поняття "дистанційний продаж товарів" та встановити спеціальний порядок оподаткування ПДВ операцій з дистанційного продажу товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро;

визначити, що уповноважена особа з дистанційного продажу товарів, що діє в інтересах особи-нерезидента, подає до Державної податкової служби України спрощену податкову декларацію з ПДВ за відповідними операціями, а також передбачити відповідальність за неподання або несвоєчасне подання такою уповноваженою особою зазначеної спрощеної декларації з ПДВ шляхом накладення штрафу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

запровадити звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, для одного одержувача – фізичної особи (покупця), в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях за визначених умов щодо дистанційного продажу товарів;

передбачити дворічний перехідний період, але не раніше 12 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022, щодо спеціального порядку оподаткування ПДВ операцій з дистанційного продажу товарів.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його розроблено з метою запровадження спеціального порядку оподаткування ПДВ операцій з дистанційного продажу товарів вартістю до 150 євро при ввезенні (пересиланні) їх на митну територію України у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, спрощення процедури сплати ПДВ при ввезенні (пересиланні) таких товарів на митну територію України та мінімізації схем ухилення від оподаткування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту призведе до збільшення надходжень до державного бюджету в наступних бюджетних періодах та не потребує фінансового забезпечення з державного і місцевих бюджетів;

у зв’язку із відсутністю інформації щодо обсягів товарів вартістю до 150 євро, що будуть ввозитися на митну територію України відповідно до положень законопроекту, та можливе зменшення обсягів ввезення (пересилання) товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники доходів бюджету неможливо;

за даними Держмитслужби, протягом 2022–2024 рр. в Україну надійшло із звільненням від оподаткування митними платежами приблизно 159 млн міжнародних поштових та експрес-відправлень загальною вартістю майже 124 млрд грн, з них у: 2022 р. – приблизно 31 млн відправлень загальною вартістю 23 млрд грн; 2023 р. – приблизно 52 млн відправлень загальною вартістю 40 млрд грн; 2024 р. – приблизно 76 млн відправлень загальною вартістю 61 млрд грн;

відтак, загальні суми сплаченого ПДВ у разі запровадження оподаткування з 0 євро товарів, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, могли становити: у 2022 р. – 4,6 млрд грн, у 2023 р. – 8 млрд грн, у 2024 р. – 12,2 млрд грн;

водночас, за консервативною оцінкою прогнозна сума надходжень до державного бюджету від запровадження оподаткування ПДВ з товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях і митна (фактурна) вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, може становити від 6 до 8 млрд грн щороку (зважаючи на наявність у зазначеній кількості відправлень товарів, які звільняються від сплати митних платежів відповідно до встановленої законом межі в еквіваленті до 150 євро для митної (фактурної) вартості, та інших товарів, яким надано пільгу в оподаткуванні митними платежами, можливе зменшення в такій ситуації обсягів ввезення (пересилання) товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, а також беручи до уваги, що в ЄС звільняються від сплати ПДВ товари вартістю до 45 євро, які надходять від фізичної особи іншій фізичній особі як приватні подарункові відправлення).

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

Законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку сплати митних платежів до вимог Директиви Ради ЄС №2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість" (реєстр. № 12430- 3 від 03.02.2025), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 12429-2 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 12430-3.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення порядку оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях до вимог Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість" (реєстр. № 12429-2 від 03.02.2025), поданий народними депутатами України Кривошеєвим І.С., Костюхом А.А., Заблоцьким М.Б., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від ПДВ, а також від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення порядку оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях до вимог Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість" (реєстр. № 12429-3 від 03.02.2025), поданий народним депутатом України Величковичем М.Р.

Відмітили:

Законопроектом пропонується, зокрема:

передбачити положення, згідно з яким не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 45 євро, для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші від одного відправника фізичної особи у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника фізичної особи у міжнародних експрес-відправленнях, при цьому такі товари мають призначатися для особистого чи сімейного використання одержувачем, їх характеристики і кількість не повинні вказувати на те, що вони ввозяться з будь якою комерційною метою;

визначити, що уповноважена особа з дистанційного продажу товарів, що діє в інтересах особи-нерезидента, подає до Державної податкової служби України спрощену податкову декларацію з ПДВ за відповідними операціями, а також передбачити відповідальність за неподання або несвоєчасне подання такою уповноваженою особою зазначеної спрощеної декларації з ПДВ шляхом накладення штрафу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

запровадити звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України товарів (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро для одного одержувача – фізичної особи, в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях за визначених умов щодо дистанційного продажу товарів;

передбачити п’ятирічний перехідний період, але не раніше 12 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022, щодо спеціального порядку оподаткування ПДВ операцій з дистанційного продажу товарів.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його розроблено з метою запровадження спеціального порядку оподаткування ПДВ дистанційного продажу товарів вартістю до 150 євро при ввезенні (пересиланні) їх на митну територію України у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, спрощення процедури сплати податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) таких товарів на митну територію України та мінімізації схем ухилення від оподаткування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Законопроект є системно пов’язаним з проектом Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку сплати митних платежів до вимог Директиви Ради ЄС № 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість" (реєстр. № 12430-2 від 03.02.2025), тому практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 12429-3 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 12430-2.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення порядку оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях до вимог Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість" (реєстр. № 12429-3 від 03.02.2025), поданий народним депутатом України Величковичем М.Р., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від ПДВ, а також від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо особливостей бронювання військовозобов'язаних" (реєстр. № 11388 від 28.06.2024), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Положеннями законопроекту шляхом внесення змін до законів України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про Кабінет Міністрів України", зокрема, пропонується:

здійснення Міністерством оборони України безпосереднього керівництва територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки;

уточнення категорій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню;

можливість бронювання до 50 % призовників, військовозобов’язаних та резервістів (в тому числі тих, які працюють за трудовими договорами) на підприємствах, установах і організаціях, які сплачують єдиний соціальний внесок більше ніж еквівалент п’ять мінімальних заробітних плат (40 000 грн) та мають штатну чисельність працівників більше 10 осіб;

можливість бронювання до 50 % призовників, військовозобов’язаних та резервістів (в тому числі тих, які працюють за трудовими договорами) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування енергетичної та комунальної системи, а також оборонно – промислового комплексу в особливий період;

утворення Міжвідомчої комісії з питань встановлення статусу критично важливих для економіки України підприємств, установ та організацій (далі – Комісія) під головуванням Міністра економіки України /до складу цієї Комісії входять Міністерство економіки України, Міністерство оборони України, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, які представлені Міністрами, а також Рада національної безпеки та оборони України – за згодою/.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту висловлює зауваження по суті законодавчої ініціативи, та зазначає, зокрема, про таке:

– реалізація положень законопроекту може вплинути на показники державного бюджету, зокрема, збільшити надходження до державного бюджету. При цьому, вартісна величина впливу буде залежати від кількості суб’єктів господарювання, які здійснюють бронювання військовозобов’язаних, проте визначити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних;

– законопроект є системно взаємопов’язаним із проектом Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вимог до сплати єдиного соціального внеску для здійснення бронювання військовозобов’язаних" (реєстр. № 11332-2), тому зазначені законопроекти мають розглядатися комплексно з урахуванням наданих Мінфіном зауважень;

– законопроект потребує опрацювання з Міністерством оборони України урахуванням наданих повноважень у сфері оборони держави, забезпечення мобілізаційної готовності, у тому числі заходів із мобілізації (демобілізації).

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважено також Мінфіном.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо особливостей бронювання військовозобов'язаних" (реєстр. № 11388 від 28.06.2024), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А., може мати вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від запровадження відповідного збору, а також до збільшення надходжень до фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування від єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, залежно від практики застосування положень законопроекту у разі його прийняття). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до розділу XIX "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про електронні комунікації" щодо відновлення надання адміністративних послуг з продовження строку дії ліцензій на користування радіочастотним спектром та дозволів на користування ресурсами нумерації" (реєстр. № 13196 від 18.04.2025), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Ватрасом В.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

Законопроектом пропонується, насамперед:

виключити положення, згідно з яким строк дії чинних ліцензій на користування радіочастотним спектром України та строк дії діючих дозволів на користування ресурсом нумерації автоматично продовжуються на період дії воєнного стану в Україні, введеного з 24.02.2022, та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування;

водночас доповнити новим положенням, яким передбачається певним чином врегулювати відносини щодо продовження строку дії таких ліцензій та дозволів, зокрема встановити, що: строк дії ліцензій на користування радіочастотним спектром та строк дії дозволів на користування ресурсом нумерації, які було автоматично продовжено, закінчуються 31.12.2025 включно; такий строк може бути продовжено регуляторним органом виключно за заявою ліцензіата або суб’єкта господарювання, яка надійшла до регуляторного органу до 31.08.2025 та відповідає визначеним вимогам, або відсутні підстави для відмови.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що відновлення надання відповідних адміністративних послуг (йдеться про продовження строку дії відповідних ліцензій та дозволів, що здійснюється регуляторним органом) дозволить залучити до державного бюджету близько 200 млн грн уже в 2025 році.

Згідно з пунктами 25 і 29 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України плата за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України та плата за видачу, переоформлення, продовження строку дії дозволів на користування ресурсами нумерації належить до доходів загального фонду державного бюджету.

У додатку № 1 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" планові показники доходів загального фонду державного бюджету щодо плати за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (код 22011400) визначено у сумі 3.182,5 тис. грн та щодо плати за видачу, переоформлення, продовження строку дії дозволів на користування ресурсами нумерації (код 22012200) – 500 тис. гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники доходів загального фонду державного бюджету. Загалом Мінфін підтримує законопроект.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до розділу XIX "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про електронні комунікації" щодо відновлення надання адміністративних послуг з продовження строку дії ліцензій на користування радіочастотним спектром та дозволів на користування ресурсами нумерації" (реєстр. № 13196 від 18.04.2025), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Ватрасом В.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від плати за видачу, переоформлення, продовження строку дії дозволів на користування ресурсами нумерації та плати за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований вплив:

2.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо спрощення закупівель сільськогосподарської продукції українського виробництва" (реєстр. № 12421 від 20.01.2025), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Чернявським С.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом розділ Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" доповнюється новим пунктом 6-4, згідно з яким пропонується тимчасово, до 31 грудня 2032 року, встановити особливості здійснення публічних закупівель для деяких видів сільськогосподарської продукції з вартістю не більше 2 млн грн, передбачивши, зокрема, що: товари мають бути вироблені на території України виробником – резидентом, такий виробник має надати визначені цим пунктом документи.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що законопроект має сприяти реалізації дрібними фермерами продукції напряму державним та комунальним покупцям невеликих партій сільськогосподарської продукції, мінімізуючи видатки відповідних бюджетів та підтримуючи національного (регіонального) виробника, при цьому механізм буде спрямовувати додаткові надходження безпосередньо виробникам, збільшуючи їхню спроможність та зменшуючи залежність від фінансових підтримок (дотацій).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не впливатиме на видаткову частину державного бюджету у 2025 році. Разом з тим, Мінфін зауважує, що законопроект потребує узгодження із зобов’язаннями, взятими Україною відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, в частині наближення національного законодавства до законодавства ЄС, зокрема Директивою 2014/24/ЄС з публічних закупівель, яка вимагає від національних органів влади рівного ставлення до всіх учасників, прозорості та відсутності дискримінації при закупівлі робіт, товарів або послуг.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо спрощення закупівель сільськогосподарської продукції українського виробництва" (реєстр. № 12421 від 20.01.2025), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Чернявським С.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення або збільшення видатків бюджетів на відповідні закупівлі залежно від розвитку сільськогосподарської галузі та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення правил реалізації та споживання енергетичних напоїв" (реєстр. № 13025-1 від 25.02.2025), поданий народними депутатами України Вінтоняк О.В. та Мезенцевою-Федоренко М.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою впровадження адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері державного регулювання виробництва, обігу та споживання (особами, які не досягли 18-річного віку) енергетичних напоїв на території України, посилення державного контролю у зазначеній сфері, а також захист громадського здоров'я, у першу чергу молодого покоління, від шкідливого впливу енергетичних напоїв. При цьому згідно із змінами до:

1) Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається встановити адміністративну відповідальність за:

порушення правил торгівлі енергетичними напоями або енергетичними напоями з високим вмістом стимулюючих засобів – у вигляді штрафу від сорока до двохсот п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 680 до 4 250 гривень/ з конфіскацією предметів торгівлі або без такої (залежно від конкретного виду правопорушення);

правопорушення, пов’язані із споживанням енергетичних напоїв, – у вигляді попередження або накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 340 до 680 гривень/ або громадських робіт від двадцяти до шістдесяти годин або без таких (залежно від конкретного виду правопорушення).

Згідно із змінами до статей 221 та 225 цього Кодексу справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям) за протоколами, складеними органами національної поліції, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та посадовими особами, уповноваженими на те виконавчими комітетами міських, сільських, селищних, рад;

2) Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин" передбачається відповідальність за виробництво, пропонування до реалізації або реалізація енергетичних напоїв з порушенням встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, вимог до вмісту та/або кількості інгредієнтів та/або речовин – у вигляді штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб – підприємців у розмірі сімнадцяти мінімальних заробітних плат /оскільки розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2025 року становить 8 000 грн, відповідно розмір штрафу може становити 200 000 або 136 000 гривень/.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування від надходжень штрафних санкцій (оскільки такі надходження відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 та пункту 38 частини першої 64 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду відповідних бюджетів).

Про таке також зазначає Міністерство фінансів України, відмічаючи, що обсяг надходжень залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

Зважаючи на наведене, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення правил реалізації та споживання енергетичних напоїв" (реєстр. № 13025-1 від 25.02.2025), поданий народними депутатами України Вінтоняк О.В., Мезенцевою-Федоренко М.С., є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення зміни до статті 53- 6 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності державних кадастрових реєстраторів, а також інших публічних реєстраторів Державного земельного кадастру" (реєстр. № 12454 від 28.01.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується розширити коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за порушення встановлених законом строків внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей, вимагання не передбачених законом документів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та для надання таких відомостей, визначивши поряд з державними кадастровими реєстраторами інших публічних реєстраторів Державного земельного кадастру (якщо внесення або надання таких відомостей здійснюється такими реєстраторами). При цьому, до таких осіб застосовуються штрафні санкції у розмірі від двадцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 340 до 3 000 гривень/.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначає Міністерство фінансів України в експертному висновку до даного законопроекту, зауважуючи, що вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень і накладених стягнень, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним належної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 53-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності державних кадастрових реєстраторів, а також інших публічних реєстраторів Державного земельного кадастру" (реєстр. № 12454 від 28.01.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення прав осіб з інвалідністю)" (реєстр. № 12444 від 27.01.2025), поданий народними депутатами України Бабенком Б.М., Горбенком Р.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується посилити адміністративну відповідальність за зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), або водії, які перевозять дітей віком до трьох років, а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, або водіям, які перевозять дітей віком до трьох років у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" шляхом збільшення розмірів штрафів з шістдесяти – ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до ста двадцяти – двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 2 040 до 3 400 гривень замість чинних від 1 020 до 1 700 гривень/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначає Міністерство фінансів України в експертному висновку до даного законопроекту, зауважуючи, що вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень і накладених стягнень, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним належної оцінки такого впливу на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення прав осіб з інвалідністю)" (реєстр. № 12444 від 27.01.2025), поданий народними депутатами України Бабенком Б.М., Горбенком Р.О. та іншими, є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за підпал сухої рослинності" (реєстр. № 13074 від 11.03.2025), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до:

1) Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачивши посилення адміністративної відповідальності за:

порушення вимог пожежної безпеки в лісах шляхом збільшення розмірів штрафів з дев'яноста – однієї тисячі восьмисот до дев'ятисот – вісімнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн., розмір штрафу може збільшитися від 1 530 – 30 600 гривень до 15 300 – 306 000 гривень/;

самовільне випалювання рослинності або її залишків шляхом збільшення розмірів штрафів з ста вісімдесяти – однієї тисячі восьмисот до однієї тисячі восьмисот – вісімнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися від 3 060 – 30 600 гривень до 30 600 – 306 000 гривень/;

2) Кримінального кодексу України, передбачивши посилення кримінальної відповідальності за:

забруднення атмосферного повітря шляхом збільшення розмірів штрафів з однієї тисячі восьмисот – трьох тисяч до вісімнадцяти тисяч – тридцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися від 30 600 – 51 000 гривень до 306 000 – 510 000 гривень/;

знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу шляхом збільшення розмірів штрафів з п'яти тисяч чотирьохсот – дев'яти тисяч до п'ятидесяти чотирьох тисяч – дев'яноста тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися від 91 800 – 153 000 гривень до 918 000 – 1 530 000 гривень/.

У разі виявлення відповідних правопорушень реалізація положень законопроекту внаслідок збільшення розмірів штрафів може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначає Міністерство фінансів України, відмічаючи, що вартісна величина впливу законопроекту на дохідну частину бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

Зважаючи на наведене, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за підпал сухої рослинності" (реєстр. № 13074 від 11.03.2025), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О., є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до статті 235 Кодексу законів про працю України щодо порядку сплати податків і зборів за час вимушеного прогулу" (реєстр. № 13126 від 20.03.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується статтю 235 Кодексу законів про працю України доповнити новою частиною, відповідно до якої податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та вираховуються при виплаті працівнику.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що законопроект спрямований на удосконалення питань сплати податків і зборів за час вимушеного прогулу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на дохідну та видаткову частини державного і місцевих бюджетів, при цьому не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів і буде здійснюватися у межах видатків, передбачених на оплату праці працівників відповідної бюджетної установи. Загалом Мінфін законопроект не підтримує, зауважуючи, що згідно з пунктом 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 235 Кодексу законів про працю України щодо порядку сплати податків і зборів за час вимушеного прогулу" (реєстр. № 13126 від 20.03.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (зокрема, може призвести до збільшення доходів бюджетів від податків і зборів у разі прийняття відповідних судових рішень залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.37 СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки в лісах, на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду та вчинення інших правопорушень у сфері захисту довкілля" (реєстр. № 13074-1 від 27.03.2025), поданий народним депутатом України Бондаренком О.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується викласти в іншій редакції статті 77 та 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП), посиливши адміністративну відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки в лісах та в межах територій або об’єктів природно-заповідного фонду і за порушення порядку випалювання сухої рослинності або її залишків, опалого листя, шляхом збільшення розмірів штрафів з дев'яноста – тисячі восьмисот до ста п'ятидесяти – двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн., розмір штрафу може збільшитися з 1 530 – 30 600 гривень до 2 550 – 34 000 гривень/.

Водночас, згідно із змінами до статей 218, 219, 223 та 255 КупАП справи про такі правопорушення визначено розглядати адміністративним комісіям, виконавчим комітетам (виконавчим органам) сільських, селищних, міських рад та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Крім того, змінами до статей 241, 245 та 252 Кримінального кодексу України передбачається посилити кримінальну відповідальність за забруднення атмосферного повітря та за знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу, зокрема територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду шляхом збільшення розмірів штрафів з однієї тисячі – дев'яти тисяч до трьох тисяч – тридцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися з 17 00 – 153 000 гривень до 51 000 – 595 000 гривень/.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування від сплати штрафних санкцій (оскільки такі надходження відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 та пункту 38 частини першої 64 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування).

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб'єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки в лісах, на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду та вчинення інших правопорушень у сфері захисту довкілля" (реєстр. № 13074-1 від 27.03.2025), поданий народним депутатом України Бондаренком О.В., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування (може призвести до збільшення доходів бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" щодо врегулювання питання спадкування компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна" (реєстр. № 13130 від 21.03.2025), поданий народними депутатами України Славицькою А.К., Гуньком А.Г., Фельдманом О.Б.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Завданням законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці до нього, є врегулювання питання реалізації права на відшкодування збитків, що належало спадкодавцеві відповідно до Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" (далі – Закон), шляхом скорочення часу на отримання спадкоємцем спадщини через механізм звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та визначення переліку документів, на підставі яких нотаріус внесе відомості до свідоцтва про право на спадщину щодо відповідної компенсації.

Для забезпечення такого завдання пропонується доповнити частину першу статті 8 Закону такими положеннями:

у разі смерті особи, яка має право на отримання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, до дня отримання такої компенсації грошові кошти перераховуються на депозитний рахунок банку (порядок відкриття та ведення якого визначається Національним банком України) для зберігання та подальшого їх отримання (у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку) спадкоємцями після прийняття спадщини;

порядок вчинення нотаріальних дій щодо права на відшкодування збитків, що належало спадкодавцеві, відповідно до Закону, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику у сфері нотаріату.

Міністерство фінансів України не підтримує законопроект та визнає його таким, що може мати вплив на видаткову частину державного бюджету, зокрема відмітивши:

такий вплив може бути зумовлений перерахуванням коштів на депозитні рахунки банків для зберігання та подальшої виплати, як компенсація за знищені об’єкти нерухомого майна, особам, які будуть визнані спадкоємцями фізичних осіб – громадян України, нерухоме майно яких було знищено (однак відсутність вихідних даних щодо кількості спадкоємців унеможливила проведення міністерством вартісної оцінки величини такого впливу);

реалізація законопроекту у 2025 році може бути забезпечена в межах бюджетних програм "Компенсація за знищене житло" (код 3101200), "Компенсація за знищене житло (НОМЕ)" (код 3101080) та за рахунок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії, що відповідно до статті 43 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" спрямовуються на компенсацію за знищений / пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові). У наступних бюджетних періодах – може бути здійснено в межах коштів, передбачених на виплату вищезазначеної компенсації у законі про державний бюджет на відповідний рік;

чинним законодавством передбачено шляхи надання компенсації за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна та визначено механізм отримання компенсації спадкоємцями після оформлення спадщини. При цьому пропозиція законопроекту щодо перерахування грошових коштів на депозитні рахунки банків з метою їх зберігання та подальшої виплати спадкоємцям не узгоджується з частиною першою статті 8 та частиною другою статті 2 Закону.

Крім того, впровадження норми щодо перерахування грошових коштів на депозитні рахунки банківських установ з метою їх зберігання для подальшої виплати спадкоємцям призведе до тимчасового (на невизначений період – до моменту здійснення відповідних компенсаційних виплат) відволікання фінансових ресурсів із бюджетної сфери, що наразі, в умовах виконання бюджету під час продовження російської агресії проти України, дефіциту внутрішніх фінансових ресурсів, пріоритетності видатків на національну безпеку та обороноздатність держави, не відповідає основним завданням управління фінансовими ресурсами держави в умовах воєнного стану.

Зазначивши у пояснювальній записці до законопроекту, що його реалізація на момент внесення не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, суб’єктом права законодавчої ініціативи не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозиції щодо скорочення витрат бюджету чи додаткових джерел надходжень для забезпечення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" щодо врегулювання питання спадкування компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна" (реєстр. № 13130 від 21.03.2025), поданий народними депутатами України Славицькою А.К., Гуньком А.Г., Фельдманом О.Б., матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від встановлених вимог щодо відкриття та ведення депозитних рахунків у банках, перерахування коштів та проведення виплат спадкоємцям). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: "за" – 24, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 24 народні депутати України – члени Комітету).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                     Володимир ЦАБАЛЬ

Голова підкомітету з питань

бюджетної політики та удосконалення

положень Бюджетного кодексу України Юрій КУЗБИТ

https://budget.rada.gov.ua/news/Diyalnist_Komit/Protokoly_9skl/81316.html

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №217 від 26.05.2025

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти