20 квітня 2026, 15:26
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету
Протокол засідання №232 від 22 грудня 2025 року
11 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
(у режимі відеоконференції)
Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.
Присутні:
Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Лопушанський А.Я., Молоток І.Ф., Цабаль В.В., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Саламаха О.І., Тарарін М.О., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.
Всього присутніх – 28 народних депутатів України.
Відсутні:
Члени Комітету: Забуранна Л.В., Копанчук О.Є., Пуртова А.А., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Борт В.П., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Северин С.С.
Присутні:
Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Пунда О.Б., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Бондаренко А.В., Войтенко Є.А., Івашко Т.Ю., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Корольковська М.М., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Расчислова Л.В., Рощенко С.В., Стадник М.В., Сторожук О.В., Філіпченко Т.О., Шевченко Н.В., Шпак В.П.
Запрошені та інші присутні на засіданні особи:
від Міністерства фінансів України:
Марченко С.М. –Міністр;
Драганчук Ю.О. – заступник Міністра з питань європейської інтеграції;
Волковська Н.І. – директор Департаменту боргової політики;
Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету;
Босак М.О. – заступник директора Департаменту – начальник Управління планування державного бюджету.
від Рахункової палати:
Піщанська О.С. – Голова Рахункової палати;
Профатило Н.В. – директор Департаменту контролю (аудиту) державного бюджету, фінансових установ та боргу;
Бережнюк О.В. – начальник відділу інформації та зв’язків з медіа Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій.
Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 22 грудня 2025 р. засідання Комітету у режимі відеоконференції, і водночас попросила голову підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбита Ю.М. здійснювати на цьому засіданні облік присутніх членів Комітету та підрахунок результатів голосування щодо рішень Комітету.
Затим після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні та затвердження порядку денного члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1. Про погодження здійснення понадпланових державних запозичень у 2025 році згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2025 року № 1428-р.
2. Про Висновки Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у січні – вересні і за підсумками трьох кварталів 2025 року в частині надходжень загального фонду та інформацію щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2025 році.
3. Про пропозиції Комітету з питань бюджету до проекту Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2026 рік.
4. Про розгляд
законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що
регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і
Бюджетним кодексом України
(за списком).
1. СЛУХАЛИ:
Інформацію Міністра фінансів України Марченка С.М.
про погодження здійснення понадпланових державних запозичень у 2025 році
згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2025 року
№ 1428-р.
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ від 18.12.2025 № 12050-07-2/37341 (копія звернення надана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження здійснення державних запозичень до загального фонду державного бюджету понад обсяг, встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" /далі – Закон-2025/, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2025 року № 1428-р "Про здійснення понадпланових державних запозичень у 2025 році" /далі – розпорядження КМУ № 1428-р/ на виконання частини 11 статті 16 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/.
Частиною 11 статті 16 Кодексу (включеною до Кодексу законом від 14.11.2019 № 293–ІХ та яка набрала чинності з 13.12.2019) встановлено, що: з метою ефективного управління державним боргом за рішенням Кабінету Міністрів України /далі – КМУ/, погодженим із Комітетом, за сприятливих умов на фінансовому ринку можуть здійснюватися державні запозичення понад обсяги, визначені на поточний бюджетний період законом про державний бюджет, за умови виконання у поточному бюджетному періоді плану державних запозичень до загального фонду державного бюджету /далі – план запозичень/ (з урахуванням можливого збільшення плану запозичень в разі застосування положень частини 4 статті 15 Кодексу) в обсязі, що не перевищує 25% плану запозичень на поточний бюджетний період, із збереженням отриманих коштів на кінець поточного бюджетного періоду; такі кошти спрямовуються на фінансування державного бюджету в наступному бюджетному періоді з відповідним зменшенням обсягів державних запозичень на наступний бюджетний період, визначених законом про державний бюджет, з дотриманням граничного обсягу річного дефіциту державного бюджету.
Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1428-р передбачено відповідно до частини 11 статті 16 Кодексу Мінфіну здійснити державні запозичення до загального фонду державного бюджету понад обсяг, встановлений Законом-2025 /далі – понадпланові запозичення/, шляхом залучення кредитів (позик) відповідно до угод з Європейським Союзом /далі – ЄС/, міжнародними фінансовими організаціями та шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики /далі – ОВДП/ на загальну суму, що не перевищує 55.000.000 тис. грн, за умови виконання у 2025 р. плану запозичень.
Пунктом 2 розпорядження КМУ № 1428-р доручено Мінфіну забезпечити: погодження здійснення понадпланових запозичень з Комітетом; збереження коштів, отриманих за рахунок понадпланових запозичень, на кінець 2025 р.; спрямування коштів, отриманих за рахунок понадпланових запозичень, на фінансування державного бюджету в 2026 р. з відповідним зменшенням планових обсягів державних запозичень на 2026 р., визначених Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" /далі – Закон-2026/, з дотриманням граничного обсягу річного дефіциту державного бюджету.
Пунктом 3 розпорядження КМУ № 1428-р доручено Державній казначейській службі України /далі – Казначейство/ забезпечити: відкриття окремих рахунків у Національному банку України /далі – НБУ/ в національній та іноземній валюті для зарахування коштів, отриманих за рахунок понадпланових запозичень та які зберігаються на кінець 2025 р.; перерахування коштів, отриманих за рахунок понадпланових запозичень, у перший робочий банківський день 2026 р. з окремих рахунків, відкритих у НБУ, на єдиний казначейський рахунок.
У зверненні Мінфіну до Комітету щодо розпорядження КМУ № 1428-р зазначено, що на 17.12.2025 план запозичень на 2025 р. виконано на 95,1%, Мінфін планує до кінця року забезпечити виконання плану запозичень у повному обсязі та з метою запобігання кризи ліквідності і платоспроможності на початку бюджетного періоду у 2026 р. здійснити понадпланові запозичення в сумі, що не перевищує 55 млрд грн. Зокрема Мінфіном пояснюється, що:
уточненим планом фінансування загального фонду державного бюджету на 2025 р. /на січень-грудень/ передбачено здійснення державних запозичень на суму 2.095,5 млрд грн, фактичні державні запозичення до загального фонду на 16.12.2025 склали близько 1.993,6 млрд грн, плановий залишок державних запозичень складає 101,9 млрд грн;
до кінця грудня 2025 р. очікується надходження до загального фонду державного бюджету у вигляді кредитів/позик від міжнародних фінансових організацій і ЄС на загальну суму 130 млрд грн, а саме: обсягом 2,097 млрд євро (позика ЄС) і 373,4 млн дол. США (позики МБРР, МАР), що за офіційним курсом НБУ на 16.12.2025 становитиме близько 104,2 млрд грн і 15,8 млрд грн відповідно та від розміщення ОВДП в обсязі близько 10 млрд грн;
отже, очікуються понадпланові запозичення в обсязі 28,1 млрд грн;
за програмою МВФ очікувані понадпланові запозичення становлять 1,3 млрд дол. США, що еквівалентно 55 млрд грн за офіційним курсом НБУ на 16.12.2025.
План запозичень на 2025 р. первинно визначено Законом-2025 у сумі 2.147,67 млрд грн (внутрішні запозичення – 579,2 млрд грн, зовнішні запозичення – 1.568,4 млрд грн) та збільшено законами про внесення змін до Закону-2025 (від 31.07.2025 № 4561–ІХ і від 21.10.2025 № 4648–ІХ) загалом на 479,18 млрд грн до 2.626,85 млрд грн (внутрішні запозичення – 764,1 млрд грн, зовнішні запозичення – 1.862,7 млрд грн).
На 01.12.2025 уточнений план запозичень на 2025 р. (виходячи із звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень – листопад п.р.) становить 2.298,05 млрд грн, тобто є меншим вищевказаного плану запозичень, визначеного Законом-2025 (із змінами), на 328,8 млрд грн, що пов'язано з відповідним зменшенням планового показника зовнішніх запозичень (до 1.533,9 млрд грн) у зв'язку з надходженням у п.р. у такій сумі гранту, що залучається в рамках ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) в результаті здійснення правочину з умовними зобов’язаннями відповідно до пункту 35-1 розділу VI Кодексу, постанови КМУ від 06.12.2024 № 1388 та розпорядження КМУ від 13.12.2024 № 1251-р з одночасною відповідною зміною за загальним фондом планових показників доходів і дефіциту.
Разом з тим, зазначений уточнений план запозичень може бути збільшено у грудні п.р. внаслідок реалізації норм, якими надається право / дозвіл Мінфіну здійснювати державні запозичення понад обсяги, визначені Законом-2025, та відповідних рішень КМУ, зокрема:
постанови КМУ від 01.12.2025 № 1554 (прийнятої відповідно до пункту 35 розділу VI Кодексу та статті 18 Закону-2025) щодо здійснення до кінця п.р. правочину з державними деривативами (випущеними відповідно до постанови КМУ від 11.11.2015 № 912 "Про здійснення у 2015 році правочинів з державним та гарантованим державою боргом з метою його реструктуризації і часткового списання"), який серед іншого включає обмін державних деривативів на облігації зовнішньої державної позики, розміщення яких здійснюється відповідно до визначених умов, що в результаті здійснення такої операції призведе до збільшення зовнішніх запозичень;
постанови КМУ від 12.12.2025 № 1640 (прийнятої відповідно до статті 47 Закону-2025), якою доручено Мінфіну з метою збільшення статутного капіталу ПрАТ "Укрфінжитло" здійснити до кінця 2025 р. випуск ОВДП в обмін на акції додаткової емісії ПрАТ "Укрфінжитло" в загальному розмірі 30 млрд грн, що в результаті здійснення такої операції призведе до збільшення на цю суму внутрішніх запозичень.
Загалом у розпорядженні КМУ № 1428-р вказано визначені частиною 11 статті 16 Кодексу вимоги (умови) для здійснення понадпланових запозичень, при цьому передбачений обсяг понадпланових запозичень (не більше 55 млрд грн) становить 2,1% плану запозичень, визначеного Законом-2025 (із змінами) /2.626,85 млрд грн/, та 2,4% уточненого плану запозичень на п.р. /2.298,05 млрд грн/, тобто є в межах допустимої граничної величини, визначеної частиною 11 статті 16 Кодексу (не більше 25% плану запозичень на поточний бюджетний період). Внаслідок здійснення у 2025 р. понадпланових запозичень на відповідну суму збільшиться державний борг.
Згідно із звітністю Казначейства про виконання державного бюджету за січень – листопад п.р. державні запозичення до загального фонду становили 1.955,05 млрд грн, або 74,4% плану запозичень, визначеного Законом-2025 (із змінами) /2.626,85 млрд грн/, 85,1% уточненого плану запозичень на п.р. /2.298,05 млрд грн/ і 94,3% уточненого плану запозичень на звітний період (на 118 млрд грн менше) та на 218,2 млрд грн менше, ніж у відповідному періоді 2024 р., у т.ч.:
внутрішні запозичення (від розміщення ОВДП) – у сумі 512,7 млрд грн, або 67,1% плану запозичень, визначеного Законом-2025 (із змінами), що на 115,5 млрд менше плану запозичень на звітний період і на 46,7 млрд грн менше порівняно з відповідним періодом 2024 р.;
зовнішні запозичення – у сумі 1.442,4 млрд грн /приблизно 34,7 млрд дол. США/, або 77,4% плану запозичень, визначеного Законом-2025 (із змінами), з них за рахунок залучення кредитів в рамках ініціативи ERA та Механізму кредитного співробітництва для України (ULCM) – 997,6 млрд грн /приблизно 24 млрд дол. США/, зокрема кошти отримано від: ЄС – загалом 1.228,14 млрд грн /26,07 млрд євро/, у т.ч. 854,94 млрд грн /18,12 млрд євро/ – в рамках Механізму ULCM, 373,2 млрд грн /7,95 млрд євро/ – в рамках інструменту Ukraine Facility; Уряду Канади в рамках Механізму ULCM – 142,7 млрд грн /2,5 млрд СПЗ/; МВФ в рамках чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування (EFF) – 37,97 млрд грн /674 млн СПЗ/; МБРР (включаючи співфінансування з МАР) – 23,8 млрд грн /574 млн дол. США/; БРРЄ – 9,71 млрд грн /200 млн євро/.
За інформацією Мінфіну, обсяг державного боргу на 31.10.2025 становив 7.989,6 млрд грн (затверджений (із змінами) граничний обсяг на 31.12.2025 – 8.693,6 млрд грн) і збільшився з початку п.р. на 1.297,2 млрд грн, або на 19,4%, переважно у зв'язку із зростанням зовнішнього боргу (зокрема, за рахунок отримання пільгового фінансування від міжнародних партнерів).
Законом-2026 план запозичень на 2026 р. визначено у сумі 2.429,3 млрд грн (внутрішні запозичення – 419,6 млрд грн, зовнішні запозичення – 2.009,7 млрд грн), що менше плану запозичень на п.р., визначеного Законом-2025 (із змінами), на 197,5 млн грн, або на 7,5%.
Щодо практики застосування положення частини 11 статті 16 Кодексу слід звернути увагу, що таке положення з часу набрання ним чинності:застосовано у 2019 р., а саме: розпорядженням КМУ від 18.12.2019 № 1279-р передбачалося здійснити відповідні понадпланові запозичення у 2019 р. шляхом випуску ОВДП на суму, що не перевищує 10 млрд грн, що погоджено Комітетом 18.12.2019 (протокол № 18), а фактично здійснено відповідні понадпланові запозичення на суму 4,7 млрд грн;не застосовувалося у 2020–2024 роках.
Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Гончаренко О.О., Міністр фінансів України Марченко С.М. та Голова Рахункової палати Піщанська О.С.
Доповідаючи дане питання, Міністр фінансів України Марченко С.М. зазначив, що ліміт понадпланових запозичень (55 млрд грн) встановлено відповідно до програми з МВФ (де цей ліміт визначено у сумі 1,3 млрд дол. США), але Мінфін наразі очікує на понадпланові запозичення у сумі близько 28,1 млрд грн (хоча ситуація може змінюватися), та звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням погодити здійснення понадпланових запозичень згідно з розпорядженням КМУ № 1428-р.
Голова Рахункової палати Піщанська О.С. повідомила, що у Рахункової палати немає зауважень щодо даного питання.
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування пропозицію щодо прийняття такого рішення Комітету: керуючись вимогами частини 11 статті 16 Кодексу, погодити визначене пунктом 1 розпорядження КМУ № 1428-р здійснення понадпланових запозичень на загальну суму, що не перевищує 55 млрд грн, за умови виконання у 2025 р. плану запозичень. За результатами голосування відповідне рішення підтримано усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами частини одинадцятої статті 16 Бюджетного кодексу України, погодити визначене пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2025 року № 1428-р здійснення державних запозичень до загального фонду державного бюджету понад обсяг, встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", шляхом залучення кредитів (позик) відповідно до угод з Європейським Союзом, міжнародними фінансовими організаціями та шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики на загальну суму, що не перевищує 55.000.000 тис. гривень, за умови виконання у 2025 році плану державних запозичень до загального фонду державного бюджету.
Голосували: "за" – 27, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 27 народних депутатів України – членів Комітету).
2. СЛУХАЛИ:
Про Висновки Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у січні – вересні і за підсумками трьох кварталів 2025 року в частині надходжень загального фонду та інформацію щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2025 році.
Відмітили:
Відповідно до частини 2 статті 110 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частини 3 статті 7 Закону України "Про Рахункову палату" Рахункова палата подала Верховній Раді України (далі – Верховна Рада) та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) листами від 28.11.2025 № 06-3664 і № 06-3667 Висновок про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у січні – вересні, затверджений рішенням Рахункової палати від 25.11.2025 № 28-5 (далі – Висновок РП), водночас направила Кабінету Міністрів України (далі – КМУ або Уряд) Висновок РП, який містить рекомендації (пропозиції) КМУ для усунення виявлених відхилень і порушень. Висновок РП розміщено на офіційному сайті Рахункової палати, а також надіслано народним депутатам України – членам Комітету через ЄАС 04.12.2025, при цьому витяг з Висновку РП в частині загальних підсумків виконання державного бюджету та пропозицій надано народним депутатам України – членам Комітету.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 53 Кодексу Рахункова палата подала Верховній Раді та Комітету листами від 16.10.2025 № 06-3134 і № 06-3135 Висновки про результати аналізу виконання Державного бюджету України за підсумками трьох кварталів 2025 року в частині надходжень загального фонду, затверджені рішенням Рахункової палати від 13.10.2025 № 25-2 (далі – Висновки РП). Висновки РП розміщено на офіційному сайті Рахункової палати, а також надіслано народним депутатам України – членам Комітету через ЄАС 07.11.2025.
У Комітеті проаналізовано Висновок РП та Висновки РП, останні звітні дані Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Державної казначейської служби України (далі – Казначейство), Державної податкової служби України (далі – ДПС), окремих головних розпорядників коштів державного бюджету (далі – головні розпорядники), інших державних органів щодо стану реалізації норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (далі – Закон) і виконання державного бюджету у поточному році, а також інформацію Мінфіну /лист від 26.11.2025 № 04210-04/1-3/34304/ про опрацювання рекомендацій Комітету, наданих Уряду за підсумками розгляду на засіданні Комітету 17.10.2025 Висновку Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у першому півріччі та інформації щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2025 р. (далі – рекомендації Комітету від 17.10.2025), та звернуто увагу на таке.
Щодо змін до Закону та основних його положень
У поточному бюджетному періоді (на 15.12.2025) прийнято 3 закони, якими внесено зміни до Закону, а саме:
від 31.07.2025 № 4561–ІX (далі – Закон № 4561–ІX), яким змінено загальні показники державного бюджету, а саме: збільшено доходи на 147,45 млрд грн, видатки на 400,45 млрд грн і граничний обсяг дефіциту на 250 млрд грн та зменшено надання кредитів на 3 млрд грн, а також збільшено граничний обсяг державного боргу на 184,9 млрд грн. Зокрема, за загальним фондом видатки збільшено загалом на 390,4 млрд грн, при цьому на забезпечення національної безпеки і оборони – на 401,6 млрд грн (з них для Міноборони – 310,8 млрд грн, МВС – 84,1 млрд грн /зокрема для Нацгвардії – 24,5 млрд грн, Держприкордонслужби – 45,85 млрд грн, Нацполіції – 13,7 млрд грн/, ГУР Міноборони – 4,5 млрд грн, СБУ – 1,6 млрд грн, Управління держохорони – 0,5 млрд грн, Адміністрації Держспецзв’язку – 0,06 млрд грн). Джерелами покриття зазначених додаткових видатків передбачено: збільшення державних внутрішніх запозичень на 184,9 млрд грн та доходів на 137,4 млрд грн (з них щодо: податку та збору на доходи фізичних осіб – на 46 млрд грн, податку на прибуток підприємств – на 24 млрд грн, коштів, що перераховуються НБУ, – на 20,3 млрд грн, частини прибутку держпідприємств і дивідендів на державну частку власності – на 15 млрд грн, акцизного податку – на 8,8 млрд грн), а також зменшення витрат на: погашення державного внутрішнього боргу – на 65,1 млрд грн, обслуговування державного боргу – на 11,16 млрд грн, виконання державою гарантійних зобов'язань – на 3 млрд грн. За спеціальним фондом збільшено доходи і видатки на 10 млрд грн, а саме доходи щодо податку та збору на доходи фізичних осіб (в частині "військового ПДФО") та видатки на забезпечення національної безпеки і оборони, при цьому унормовано з 01.08.2025 по 31.12.2025 спрямування окремих доходів за спеціальним фондом Міноборони на здійснення заходів з реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення, закупівлі озброєння, військової (спеціальної) техніки, засобів та обладнання (зокрема, внесено зміни до статті 24 Закону і доповнено Закон новою статтею 50);
від 20.08.2025 № 4571–ІX (далі – Закон № 4571–ІX), яким загалом збільшено доходи і видатки загального фонду державного бюджету на 8 млрд грн, зокрема збільшено (передбачено) видатки на: поповнення резервного фонду – на 25,8 млрд грн; забезпечення харчуванням учнів закладів загальної середньої освіти – на 4,6 млрд грн; забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру – на 3,2 млрд грн; забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій – на 2,8 млрд грн; модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази військових ліцеїв, закладів освіти з посиленою військово-фізичною підготовкою – в обсязі 1,5 млрд грн; забезпечення виконання заходів з розвитку спеціальних інноваційних технологій – в обсязі 1,4 млрд грн; підтримку та допомогу ветеранам війни, членам їх сімей та членам родин загиблих – на 1,2 млрд грн; реалізацію заходів з формування фондів житла тимчасового проживання – в обсязі 1 млрд грн. Для покриття зазначених додаткових видатків збільшено доходи від податку на прибуток підприємств (у зв’язку із зарахуванням з 01.08.2025 по 31.12.2025 до державного бюджету частини цього податку, яка згідно з пунктом 17 частини 1 статті 64 Кодексу належить до доходів бюджету м. Києва) та зменшено окремі видатки, насамперед на обслуговування державного боргу на 33,6 млрд грн;
від 21.10.2025 № 4648-ІX (далі – Закон № 4648–ІX), яким змінено загальні показники державного бюджету, а саме: збільшено доходи на 20,05 млрд грн, видатки на 317,34 млрд грн і граничний обсяг дефіциту на 294,3 млрд грн та зменшено надання кредитів на 2,99 млрд грн, а також збільшено граничний обсяг державного боргу на 298,2 млрд грн. Зокрема, за загальним фондом видатки збільшено загалом на 303,08 млрд грн, при цьому на забезпечення національної безпеки і оборони – на 310,5 млрд грн (з них для Міноборони – 301,22 млрд грн, МВС /Нацгвардії/ – 8 млрд грн, СБУ – 1,28 млрд грн). Джерелами покриття зазначених додаткових видатків передбачено: збільшення державних зовнішніх запозичень на 294,3 млрд грн; збільшення доходів на 5,79 млрд грн (щодо податку на доходи фізичних осіб); зменшення видатків на обслуговування державного боргу – на 6,45 млрд грн, деяких інших видатків – на 0,97 млрд грн, витрат на виконання державою гарантійних зобов'язань – на 2,99 млрд грн. За спеціальним фондом збільшено доходи і видатки на 14,26 млрд грн, а саме доходи щодо податку на доходи фізичних осіб (в частині "військового ПДФО") та видатки на забезпечення національної безпеки і оборони (що здійснюються за рахунок цього податку). Поряд з тим, Законом дозволено КМУ за результатами місячного звіту приймати рішення про здійснення у листопаді – грудні 2025 р. за загальним фондом державного бюджету скорочення видатків і надання кредитів за бюджетними програмами головних розпорядників та збільшення видатків Міноборони за 3 бюджетними програмами (коди 2101020, 2101150 і 2101540).
У результаті таких законодавчих змін суттєво змінено загальні параметри державного бюджету: доходи збільшено на 175,5 млрд грн, або на 7,5% (з них за загальним фондом – на 151,2 млрд грн, або на 7,1%), видатки збільшено на 725,8 млрд грн, або на 18,5% (з них за загальним фондом – на 701,5 млрд грн, або на 19,5%), надання кредитів зменшено на 6 млрд грн, або на 11,1%, граничний обсяг дефіциту збільшено на 544,3 млрд грн, або на 33,2%. При цьому ключові зміни до Закону пов'язані із збільшенням фінансового забезпечення сектору національної безпеки і оборони.
Виконання Закону у 2025 р. (як і в попередніх 3 роках) відбувається з урахуванням особливостей бюджетного процесу в умовах воєнного стану, визначених пунктом 22 розділу VІ Кодексу, якими зокрема спрощено окремі процедури виконання державного бюджету.
На 15.12.2025 забезпечено нормативно-правове врегулювання виконання багатьох текстових статей Закону, що його потребували, однак деякі норми Закону Урядом ще не застосовувалися або залишаються нереалізованими, зокрема щодо:
надання права здійснювати понадпланові випуски облігацій внутрішньої державної позики (далі – ОВДП) в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії банків і векселів, виданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб /статті 16 і 17 Закону/;
можливості надання фрахтувальникам, операторам та/або власникам морських суден та суден внутрішнього плавання, що ходять під прапором України та під прапорами іноземних держав, гарантій компенсації шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії РФ, у сумі до 2 млрд грн за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету /стаття 35 Закону/. Згідно з інформацією Мінфіну на 01.10.2025 /лист Мінфіну від 08.10.2025 № 04130-01-2/28803/, відповідний проект порядку розроблено Мінрозвитку та узгоджується із зацікавленими органами, при цьому ще з січня п.р. такий проект розміщено на сайті Мінрозвитку для публічного обговорення;
можливості спрямовувати зовнішні цільові кредити на фінансування загального фонду державного бюджету з подальшим передбаченням у наступних бюджетних періодах видатків спеціального фонду державного бюджету та джерел їх покриття /стаття 42 Закону/;
порядку забезпечення військовослужбовців покращеним харчуванням відповідно до норм, які застосовуються у військово-медичних закладах, під час лікування та реабілітації у закладах охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування за рахунок державного бюджету /стаття 53 Закону/. За інформацією Мінфіну, наданою щодо пункту 2 рекомендацій Комітету від 17.10.2025, Міноборони розроблено та надіслано на погодження до заінтересованих органів відповідний проект постанови КМУ;
дозволу Уряду приймати рішення про здійснення у листопаді – грудні 2025 р. скорочення витрат загального фонду державного бюджету за бюджетними програмами головних розпорядників та збільшення видатків загального фонду державного бюджету Міноборони за бюджетними програмами 2101020, 2101150 і 2101540 /стаття 58 Закону/;
доручення КМУ разом з ЦВК після припинення чи скасування воєнного стану подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до державного бюджету в частині передбачення видатків на підготовку та проведення чергових виборів Президента України, народних депутатів України та місцевих виборів /пункт 8 Прикінцевих положень Закону/ (у зв'язку з відсутністю підстав);
доручення КМУ здійснити заходи щодо запровадження з 01.07.2025 пенсійної реформи, розробити та подати до 01.07.2025 на розгляд Верховної Ради проект закону про внесення змін до деяких законів щодо встановлення єдиних підходів перерахунку пенсій особам, пенсія яким призначена за "спеціальними" законами, незалежно від зміни зарплати (доходу)/грошового забезпечення та здійснення таким особам індексації пенсій на загальних умовах /пункт 30 Прикінцевих положень Закону/. За інформацією Мінфіну, наданою щодо пункту 2 рекомендацій Комітету від 17.10.2025, Мінсоцполітики розроблено та подано на розгляд КМУ законопроект із зазначеного питання.
Щодо макроекономічних показників
Визначення показників державного бюджету на 2025 рік у IV кварталі 2024 р. та реалізація Закону у січні – жовтні п.р. відбувалися в умовах продовження повномасштабної збройної агресії РФ, воєнного стану /введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами), затвердженим Верховною Радою/. Показники державного бюджету на 2025 рік сформовані на основі схвалених постановою КМУ від 28.06.2024 № 780 основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2025-2027 роки.
Згідно з даними Держстату ВВП за ІІІ квартал п.р. порівняно з відповідним періодом 2024 р. за попередньою оцінкою збільшився на 2,1% /враховано при затвердженні бюджету зростання на 2,7%/, індекс споживчих цін у листопаді п.р. до грудня 2024 р. становив 107,7%, в середньому за 11 місяців п.р. до відповідного періоду 2024 р. – 113,2% /враховано при затвердженні бюджету – відповідно 109,5% і 109,7%/, індекс цін виробників промислової продукції у жовтні п.р. до грудня 2024 р. становив 102,8%, в середньому за 10 місяців п.р. до відповідного періоду 2024 р. – 120,1% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 111,1%/. У Висновку РП зазначено, що виконання Закону у січні – вересні 2025 р. здійснювалося в умовах продовження повномасштабного вторгнення, що супроводжувалося погіршенням логістики, руйнацією енергетичної та транспортної інфраструктури, зростанням внутрішньої та зовнішньої міграції населення, скороченням експорту, збільшенням імпорту у всіх товарних групах, наслідком чого стало від’ємне сальдо торговельного балансу, подальше збільшення якого є ризиком для стійкості гривні й ускладнення економічної ситуації.
За інформацією НБУ, обсяг міжнародних резервів на 01.12.2025 становив 54,75 млрд дол. США і з початку п.р. збільшився на 10,95 млрд дол. США, або на 25% (зокрема, у листопаді міжнародні резерви зросли на 10,6%), при цьому НБУ зазначив, що відповідний обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку та є найвищим показником за всю історію незалежної України, така динаміка зумовлена найбільшими з початку року обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти НБУ та боргові виплати країни в іноземній валюті.
Офіційний курс гривні щодо долара США за січень – листопад п.р. в середньому становив 41,64 грн за долар, на 01.12.2025 – 42,27 грн за долар /прогнозний розрахунковий обмінний курс, врахований при затвердженні державного бюджету на 2025 рік: середньорічний – 45 грн/дол. США, на кінець п.р. – 45,6 грн/дол. США/, облікова ставка НБУ з початку п.р. /13,5%/ поступово збільшувалася і з 07.03.2025 становить 15,5%.
Кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства на 01.12.2025 становили 647,9 млрд грн (проти 299,3 млрд грн на 01.01.2025), у т.ч.: кошти на єдиному казначейському рахунку (далі – ЄКР) – 37,4 млрд грн (проти 100,5 млрд грн відповідно), кошти на рахунках Казначейства в установах банків – 575,7 млрд грн (проти 168,3 млрд грн), кошти на інших рахунках – 34,8 млрд грн (проти 30,5 млрд грн).
Щодо доходів державного бюджету
Доходи державного бюджету за січень – листопад 2025 р. становили 3.295,45 млрд грн, що на 644,5 млрд грн, або на 24,3%, більше, ніж за відповідний період 2024 р. Згідно з Висновком РП доходи державного бюджету у січні – вересні 2025 р. порівняно з відповідним періодом 2024 р. зросли на 543,5 млрд грн, або на 25,1%, при цьому темпи зростання протягом звітного періоду дещо уповільнилися /у І кварталі п.р. – на 44,3%, у І півріччі п.р.– на 41,9%/. За оцінкою Рахункової палати таке збільшення відбулося за рахунок неекономічних чинників на 348 млрд грн (зокрема: змін податкового законодавства /на 126,9 млрд грн/, власних надходжень бюджетних установ з інших джерел /на 124,7 млрд грн/, коштів, що перераховуються НБУ відповідно до Закону України "Про Національний банк України" /на 45,5 млрд грн/, безповоротної допомоги від міжнародних партнерів /на 44,7 млрд грн/) та економічних чинників на 165,8 млрд грн (зокрема: збільшення зарплати і видатків на грошове забезпечення військовослужбовців /на 46,1 млрд грн/, девальвації гривні /на 39,9 млрд грн/, зростання оподаткованого імпорту /на 29,4 млрд грн/, інфляції /на 29 млрд грн/, зростання прибутків прибуткових підприємств /на 21,4 млрд грн/).
До загального фонду за січень – листопад п.р. доходи надійшли в обсязі 2.332,9 млрд грн, що становить 102,1% затвердженого із змінами річного плану /2.284,5 млрд грн/ та на 330,7 млрд грн, або на 16,5%, більше плану на звітний період (із змінами, пов’язаними із змінами до Закону). Порівняно з відповідним періодом минулого року такі доходи збільшилися на 23,4%, або на 442 млрд грн, при плановому річному збільшенні на 4,9% /план із змінами на 2025 р. до факту за 2024 р./. Крім того, планові показники доходів загального фонду збільшено без внесення змін до Закону за кодом 42020400 "Гранти на бюджетну підтримку, що надійшли до державного бюджету" на 328,8 млрд грн у зв'язку з надходженням гранту, що залучається в результаті здійснення правочину з умовними зобов’язаннями, відповідно до пункту 35-1 розділу VI Кодексу, постанови КМУ від 06.12.2024 № 1388 та розпорядження КМУ від 13.12.2024 № 1251-р (з одночасним зменшенням на таку ж суму планових показників фінансування загального фонду в частині зовнішніх запозичень). Таким чином, відносно уточненого плану на звітний період (2.309,9 млрд грн) виконання доходів загального фонду становило 101%.
На стан виконання доходів загального фонду позитивно вплинуло понадпланове надходження за 11 місяців п.р. окремих доходів, з яких найбільше щодо: міжнародної фінансової допомоги (грантів) (+308,2 млрд грн, або в 5,2 раза, до плану на звітний період (із змінами, пов’язаними із змінами до Закону) та до затвердженого річного плану /72,9 млрд грн/; коштів, що перераховуються НБУ відповідно до Закону України "Про Національний банк України" (+20,3 млрд грн, або на 31,7%, та становить 100% затвердженого із змінами річного плану /84,2 млрд грн/, що відповідає такому показнику у річній фінансовій звітності НБУ за 2024 р.); частини прибутку державних підприємств та дивідендів на державну частку власності (+19,2 млрд грн, або на 39,6%); податку на прибуток підприємств (+18,7 млрд грн, або на 7,2%); податку та збору на доходи фізичних осіб (+12,3 млрд грн, або на 3,9%); акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (+8,3 млрд грн, або на 6%).
Водночас за січень – листопад п.р. не забезпечено виконання окремих планових показників доходів загального фонду, зокрема: ПДВ з ввезених на митну територію України товарів (–45,7 млрд грн, або на 8,6%); акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (–12,7 млрд грн, або на 10,5%); рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення (–9,4 млрд грн, або на 19,2%); ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, товарів) з урахуванням бюджетного відшкодування (–6,9 млрд грн, або на 2,4%); ввізного мита (–5,1 млрд грн, або на 9,5%).
Бюджетне відшкодування ПДВ за 11 місяців 2025 р. здійснено в обсязі 166,2 млрд грн, що на 26,3 млрд грн, або на 18,8%, більше такого показника за відповідний період минулого року. Рахункова палата зазначає, що суми заявленого і відшкодованого з бюджету ПДВ у січні – вересні п.р. порівняно з відповідним періодом 2024 р. збільшилися за рахунок обсягів бюджетного відшкодування платникам, які здійснюють постачання на митній території України товарів оборонного призначення та товарів для потреб забезпечення національної безпеки і оборони (зокрема у загальному обсязі приросту суми ПДВ, заявленого такими платниками і відшкодованого їм, становили 29,4% і 34% відповідно). За даними ДПС, залишок сум, заявлених до відшкодування ПДВ, на 01.12.2025 становив 35,4 млрд грн і з початку п.р. збільшився на 12,4 млрд грн, або на 53,6%. У Висновку РП вказано, що за інформацією ДПС, у загальній сумі залишку невідшкодованого ПДВ на 01.10.2025 (30,6 млрд грн) були суми заявленого до відшкодування ПДВ, щодо яких: тривають камеральні перевірки (14,8 млрд грн); триває адміністративне/судове оскарження та узгодження результатів перевірок (6,9 млрд грн); документи знаходилися на виконанні в Казначействі (6,6 млрд грн); тривають документальні перевірки (2,2 млрд грн).
До
спеціального фонду за січень – листопад п.р. доходи надійшли в сумі
962,6 млрд грн, що більше затвердженого із змінами річного плану на
744,5 млрд грн, або в 4,4 раза, і таких доходів за відповідний період
2024 р. на 202,4 млрд грн, або на 26,6%, переважно за рахунок
перевиконання власних надходжень бюджетних установ (відповідно на 712,9 млрд грн, або в 13,4 раза, і на
158,2 млрд грн, або на 25,8%).
Зокрема, власні надходження бюджетних установ у звітному періоді становили 770,2 млрд грн (або 80% усіх фактичних доходів спеціального фонду), з них інші джерела власних надходжень бюджетних установ /до яких належать, насамперед, благодійні внески, гранти і дарунки, а також надходження від підприємств, організацій, фізичних осіб та інших бюджетних установ для виконання цільових заходів/ – 709,5 млрд грн (або 92,1% власних надходжень бюджетних установ), що на 709 млрд грн більше затвердженого річного плану, які отримані в основному у вигляді майна (активів) в натуральній формі /за 10 місяців п.р. – 576,1 млрд грн/ переважно бюджетними установами сектору національної безпеки і оборони (за 10 місяців п.р. найбільше бюджетними установами Міноборони /486,2 млрд грн/, МВС /35 млрд грн/ і ГУР Міноборони /31,2 млрд грн/), що проблематично планувати. При цьому, за інформацією НБУ, з відкритого ним спецрахунка для залучення коштів на підтримку ЗСУ за 11 місяців п.р. перераховано 58,7 млрд грн на потреби сил оборони, що теж відображаються як інші джерела власних надходжень бюджетних установ.
Згідно з пунктом 60 розділу VI Кодексу за 11 місяців п.р. до спеціального фонду державного бюджету надійшло 116,7 млрд грн частини "військового" ПДФО, або 90,8% затвердженого із змінами річного плану /128,4 млрд грн/, що спрямовується за визначеними напрямами у сфері безпеки і оборони. При цьому Законом № 4561–ІX передбачено нову статтю 50 Закону, згідно з якою з 01.08.2025 по 31.12.2025 уточнено пропорції розподілу цього податку за напрямами, спрямувавши 60% Міноборони на здійснення заходів з реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення, закупівлі озброєння, військової (спеціальної) техніки, засобів та обладнання, а також на зазначений напрямок з 01.08.2025 по 31.12.2025 спрямовано плату за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей (внесено зміни до статті 24 Закону). Поряд з тим, на виконання статей 33 і 36 Закону розпорядженнями КМУ від 04.04.2025 № 305-р і від 27.05.2025 № 509-р передбачено спрямувати за спеціальним фондом державного бюджету частину залишків коштів на 01.01.2025, які утворилися відповідно у Держгеонадра (128,06 млн грн) і НКРЕКП (195 млн грн), на здійснення заходів у сфері оборони.
Перевиконання доходів спеціального фонду порівняно із затвердженим із змінами річним планом також спричинено надходженням інших коштів, які не планувалися у додатку № 1 до Закону, зокрема:
1) на виконання статті 37 Закону Фондом соцстраху на випадок безробіття у лютому п.р. перераховано 5.023,18 млн грн (не менше 95% залишку коштів, що утворився в нього на 01.01.2025 за рахунок надходжень єдиного внеску) за кодом 24080000. Розпорядженням КМУ від 14.02.2025 № 120-р такі кошти разом із залишком коштів, перерахованим цим Фондом у 2024 р. і невикористаним (118,36 млн грн), спочатку передбачалося спрямувати Мінекономіки (5.141,54 млн грн) на реалізацію 5 бюджетних програм щодо: часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва (код 1201310 – 500 млн грн); державного стимулювання створення індустріальних парків (код 1201340 – 500 млн грн); забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (код 1201360 – 500 млн грн); компенсації витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення (код 1201420 – 2.000 млн грн); підтримки внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги (код 1201430 – 1.641,54 млн грн). Потім розпорядженням КМУ від 22.10.2025 № 1142-р змінено вищевказаний розподіл коштів шляхом зменшення на 410,8 млн грн видатків за бюджетною програмою 1201360 /до 89,2 млн грн/ та відповідного збільшення видатків за бюджетною програмою 1201340 /до 910,8 млн грн/. Зазначене є результатом виконання рекомендації, наданої Уряду у Висновку Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у першому півріччі, щодо доручення Мінекономіки проаналізувати стан виконання бюджетної програми 1201360 і за необхідності внести на розгляд КМУ відповідні пропозиції. За січень – листопад п.р. видатки здійснено за 4 з 5 цих програм загалом у сумі 2.902,7 млн грн, або 56,5% спрямованих коштів (за кодом 1201360 видатки не проводилися, але у Мінекономіки, за його інформацією, проходять оцінку 2 інвестиційні проекти, обсяг необхідної компенсації за якими становить орієнтовно 89 млн грн);
2) відповідно до пункту 10 статті 11 Закону надходження, отримані у зв'язку з виконанням законів України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" (код 21085000) і "Про санкції" (код 21087000), за 11 місяців п.р. становили 8.879,6 млн грн та згідно з пунктом 11 статті 14 Закону є джерелом формування фонду ліквідації наслідків збройної агресії;
3) відповідно до пункту 56 розділу VI Кодексу кошти, отримані як добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права, для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки та оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги (код 24070000) /що надходять на рахунки головних розпорядників, відкриті у НБУ, та зараховуються до спеціального фонду державного бюджету/ за січень – листопад п.р. становили 990,3 млн грн (що на 481,2 млн грн менше, ніж за відповідний період 2024 р.) за 7 відповідними рахунками /у НБУ відкрито 14 рахунків/, з них найбільше – кошти, отримані МОЗ для задоволення потреб охорони здоров’я (416,5 млн грн), кошти, отримані МОН для задоволення потреб освіти і науки (383,8 млн грн), і кошти, отримані Мінекономіки для фінансування заходів гуманітарного розмінування (113,8 млн грн). У січні – жовтні п.р. здійснювався розподіл таких коштів за 7 відповідними рахунками, з яких загалом використано 1.252 млн грн, при цьому загальний обсяг залишків за всіма відкритими рахунками дещо зменшився порівняно з початком року /на 01.01.2025 – 1.844,9 млн грн/ і на 01.11.2025 становив 1.611,65 млн грн (з них найбільше на рахунках МОЗ /540,4 млн грн/, Мінцифри /243,3 млн грн/, Мінсоцполітики /194,7 млн грн/, МОН /174,9 млн грн/, Мінрозвитку /170,2 млн грн/ і Мінекономіки /168,1 млн грн/);
4) відповідно до пункту 22-2 розділу VI Кодексу за січень – листопад п.р. надійшли кошти з місцевих бюджетів у вигляді субвенції на перерахування коштів в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації та з метою відсічі збройної агресії РФ проти України та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності (код 41011100) в обсязі 19,05 млн грн, з яких 10 млн грн згідно з розпорядженням КМУ від 09.05.2025 № 450-р спрямовано Міноборони на бюджетну програму 2101020. Крім того, на цю програму розпорядженням КМУ від 07.03.2025 № 203-р спрямовано залишки зазначеної субвенції на 01.01.2025 у сумі 52,94 млн грн.
За січень –
листопад п.р. до спеціального фонду надійшло міжнародної фінансової допомоги
(грантів) загалом у сумі 10,05 млрд грн, або 68,1% затвердженого річного
плану /14,75 млрд грн/.
Водночас, статтею 27 Закону визначено, зокрема, що у 2025 р. надходження коштів в рамках програм
допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій,
донорських установ, що мають цільове спрямування і не передбачені додатком
№ 1 до Закону, за рішенням КМУ спрямовуються за спеціальним фондом
державного бюджету на реалізацію відповідних проектів, програм та заходів. Відповідно до цієї норми на 01.12.2025 прийнято 9 рішень Уряду щодо
надходження і цільового спрямування додаткових грантів (розпорядження КМУ від 24.01.2025 № 58-р, від 21.02.2025
№ 145-р, від 14.03.2025 № 220-р і від 13.08.2025 № 859-р,
постанови КМУ від 04.06.2025 № 661, від 23.06.2025 № 737, від
15.07.2025 № 876, від 29.10.2025 № 1384 і від 28.11.2025 № 1553)
на загальну суму 22,75 млрд грн, при цьому такі кошти за 11 місяців
п.р. надійшли в сумі 2,1 млрд грн. Отже, дії Уряду і відповідних
центральних органів виконавчої влади щодо залучення цільових грантів у звітному
періоді були недостатніми.
Стосовно загального стану виконання грошових зобов’язань платників податків щодо державного бюджету слід зазначити, що за даними ДПС на 01.12.2025: переплати становили 115,6 млрд грн (збільшилися з початку п.р. на 39,1 млрд грн, або на 51,1%, при цьому щодо ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – на 40,1 млрд грн /до 48,6 млрд грн/), податковий борг – 224 млрд грн (збільшився з початку п.р. на 89,1 млрд грн, або на 66%). Найбільше зростання податкової заборгованості з початку року щодо податків відбулося по податку на прибуток підприємств (на 14 млрд грн /до 35,7 млрд грн/, або на 64,9%), податку на додану вартість (на 4,7 млрд грн /до 67,15 млрд грн/, або на 7,6%). Крім того, у складі податкової заборгованості є суттєвими суми пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов’язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства (77,1 млрд грн /щодо яких відбулося найбільше зростання з початку року – на 68,1 млрд грн, або в 8,6 раза/), а також штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (24,8 млрд грн). Рахункова палата зауважує, що зростання заборгованості за зазначеною пенею частково спричинено скасуванням для більшості платників податків мораторію на проведення податкових перевірок (зокрема відновлено проведення перевірок органів ДПС щодо порушень законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності). Зростання податкового боргу платників податків перед державним бюджетом є додатковим ризиком невиконання доходів державного бюджету, на що теж звернуто увагу у Висновку РП.
Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу
За січень – листопад 2025 р. державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 1.238,15 млрд грн /при затвердженому граничному обсязі: первинно – 1.640,6 млрд грн, із змінами – 2.184,9 млрд грн/, у т.ч. за загальним фондом –1.193,6 млрд грн, що на 296,9 млрд грн менше уточненого плану на звітний період /при затвердженому граничному обсязі: первинно – 1.459,5 млрд грн, із змінами – 2.003,8 млрд грн/, за спеціальним фондом – 44,5 млрд грн /при затвердженому граничному обсязі дефіциту – 181,1 млрд грн/. Нижчий від запланованого на звітний період показник дефіциту загального фонду державного бюджету обумовлений проведенням видатків і наданням кредитів у менших обсягах від плану при перевиконанні плану доходів і недоотриманні запланованих запозичень.
Від приватизації державного майна за січень – листопад 2025 р. до загального фонду державного бюджету надійшло 3.082,1 млн грн, що становить 96,3% затвердженого річного плану /3,2 млрд грн/ та 102,7% плану на звітний період (або більше на 82,1 млн грн) і менше, ніж у відповідному періоді 2024 р., в 3 раза (або на 6.631,5 млн грн). За інформацією Фонду державного майна, найбільше надійшло коштів від приватизації таких об'єктів: пакету акцій ДАТ "Будівельна компанія "Укрбуд" (805 млн грн), АТ "Завод "КВАНТ" (401,5 млн грн), ЄМК ДП "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (150,6 млн грн), ЄМК ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (137,5 млн грн), ЄМК ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" (123,3 млн грн), об'єкта незавершеного будівництва – дитяча уронефрологічна клініка на 80 ліжок ДУ "Інститут урології імені академіка О.Ф. Возіанова НАМН України" (111 млн грн), ЄМК ДП "Львівське спеціальне конструкторське бюро "Топаз" у м. Львів (107 млн грн), ЄМК ДП Київського заводу "Імпульс" (92,3 млн грн). При цьому за 11 місяців п.р. до спеціального фонду надійшло 455,1 тис. грн відповідно до підпункту 1-1 частини 3 статті 15 Кодексу (70% надходжень від приватизації майна установ виконання покарань і слідчих ізоляторів, що безпосередньо не забезпечують виконання встановлених для них завдань і функцій).
Державні запозичення на фінансування державного бюджету за січень – листопад п.р. здійснені в обсязі 2.073,7 млрд грн (73,9% затвердженого із змінами річного плану /2.804,9 млрд грн/), у т.ч. внутрішні запозичення – 512,7 млрд грн, зовнішні запозичення – 1.561 млрд грн. Порівняно з відповідним періодом 2024 р. державні запозичення були меншими на 117,7 млрд грн, або на 5,4%.
Зокрема, за 11 місяців п.р. державні запозичення до загального фонду становили 1.955,05 млрд грн, або 74,4% затвердженого із змінами річного плану /2.626,85 млрд грн/, 94,3% уточненого плану на звітний період (на 118 млрд грн менше) та на 218,2 млрд грн менше, ніж у відповідному періоді 2024 р., у т.ч.:
внутрішні запозичення (від розміщення ОВДП) – у сумі 512,7 млрд грн, або 67,1% затвердженого із змінами річного плану (на 115,5 млрд менше плану на звітний період і на 46,7 млрд грн менше порівняно з відповідним періодом 2024 р.), з них переважно залучено середньострокові запозичення (504,7 млрд грн). При цьому за рахунок випуску військових облігацій отримано 242,1 млрд грн. У Висновку РП зауважено, що висока середньозважена дохідність розміщених на аукціонах ОВДП, насамперед номінованих у гривні, від 14,9% у січні до 16,7% у вересні, забезпечувала зацікавленість інвесторів до придбання ОВДП і надходження до державного бюджету, однак це підвищує вартість запозичень для держави, що може призвести до зростання видатків на обслуговування державного внутрішнього боргу та посилення тиску на бюджет в наступних роках, водночас зниження інтересу інвесторів до ОВДП може обмежити можливості Уряду з внутрішніх запозичень. Відповідно до статті 47 Закону прийнято постанову КМУ від 12.12.2025 № 1640, якою доручено Мінфіну з метою збільшення статутного капіталу ПрАТ "Укрфінжитло" здійснити до кінця 2025 р. випуск ОВДП в обмін на акції додаткової емісії ПрАТ "Укрфінжитло" в загальному розмірі 30 млрд грн, що в результаті здійснення такої операції призведе до збільшення на цю суму внутрішніх запозичень (з одночасним передбаченням у такій же сумі показника за кодом 601220 "Придбання цінних паперів");
зовнішні запозичення – у сумі 1.442,4 млрд грн /приблизно 34,7 млрд дол. США/, або 77,4% затвердженого із змінами річного плану, які є довгостроковими запозиченнями, з них за рахунок залучення кредитів в рамках ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) та Механізму кредитного співробітництва для України (ULCM) – 997,6 млрд грн /приблизно 24 млрд дол. США/, зокрема кошти отримано від: ЄС – загалом 1.228,14 млрд грн /26,07 млрд євро/, у т.ч. 854,94 млрд грн /18,12 млрд євро/ – в рамках Механізму ULCM, 373,2 млрд грн /7,95 млрд євро/ – в рамках інструменту Ukraine Facility; Уряду Канади в рамках Механізму ULCM – 142,7 млрд грн /2,5 млрд СПЗ/; МВФ в рамках чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування (EFF) – 37,97 млрд грн /674 млн СПЗ/; МБРР (включаючи співфінансування з МАР) – 23,8 млрд грн /574 млн дол. США/; БРРЄ – 9,71 млрд грн /200 млн євро/.
Відповідно до пункту 35-1 розділу VI Кодексу з початку п.р. прийнято рішення Уряду щодо здійснення правочинів з умовними зобов’язаннями, внаслідок яких державі надаються кредити, повернення яких буде здійснюватися за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ, відповідно до Механізму ULCM в рамках ініціативи ERA, а саме: кредит від Уряду Великобританії на загальну суму 2.258 млн фунтів стерлінгів, що має використовуватися для закупівлі оборонних матеріалів для України /постанова КМУ від 14.02.2025 № 164/; кредит від Уряду Канади на загальну суму, що не перевищує 5 млрд канадських доларів /постанова КМУ від 21.02.2025 № 182/; кредит від Уряду Японії на суму до 471,9 млрд японських єн /постанови КМУ від 02.05.2025 № 504 і від 30.05.2025 № 619/. При цьому в рамках ініціативи ERA і Механізму ULCM у п.р. (на 01.12.2025) від ЄС надійшли всі передбачені транші кредитів на загальну суму 18,1 млрд євро /згідно з Угодою між Україною та Європейським Союзом про впровадження Механізму кредитного співробітництва для України, ратифікованою Законом України від 05.12.2024 № 4121–ІХ/. Крім того, за загальним фондом державного бюджету зменшено річний план державних запозичень без внесення змін до Закону на 328,8 млрд грн (загальний обсяг – до 2.298,05 млрд грн, зовнішні запозичення – до 1.533,9 млрд грн) у зв'язку з надходженням у п.р. у такій сумі гранту, що залучається в рамках ініціативи ERA в результаті здійснення правочину з умовними зобов’язаннями відповідно до пункту 35-1 розділу VI Кодексу, постанови КМУ від 06.12.2024 № 1388 та розпорядження КМУ від 13.12.2024 № 1251-р (про що зазначено вище), з одночасною відповідною зміною планових показників доходів (збільшено до 2.613,3 млрд грн) і дефіциту (зменшено до 1.675 млрд грн).
За інформацією на офіційному сайті Мінфіну, в рамках ініціативи ERA на 18.11.2025 загалом залучено до державного бюджету 33,82 млрд дол. США, з них у 2025 р. – 32,82 млрд дол. США. Зобов'язання за такими коштами є умовними (згідно з пунктом 35-1 розділу VI Кодексу боргові зобов'язання можуть виникнути за певних обставин). Однак, незважаючи на рекомендації Комітету від 17.10.2025, Мінфіном не надано узагальнену звітну інформацію з даного питання, насамперед щодо обсягу таких коштів у гривневому еквіваленті, в розрізі кредиторів, видів надходжень згідно з бюджетною класифікацією (у вигляді грантів чи зовнішніх запозичень) за загальним чи спеціальним фондом державного бюджету, чіткого періоду їх отримання у прив'язці до реєстру правочинів з умовними зобов'язаннями, який ведеться Мінфіном та інформація з якого щомісяця публікується на офіційному сайті Мінфіну.
Кредити (позики), залучені державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів (далі – зовнішні цільові кредити), до спеціального фонду за 11 місяців п.р. надійшли у сумі 118,6 млрд грн, або 66,6% затвердженого річного плану /178 млрд грн/ та на 100,5 млрд грн (або в 6,6 раза) більше, ніж за відповідний період 2024 р., отже стан залучення зовнішніх цільових кредитів значно поліпшився порівняно з попереднім роком. У Висновку РП зазначено, що за поясненням Мінфіну відповідні надходження до спеціального фонду менші плану через: призупинення реалізації частин окремих проектів внаслідок повного або часткового руйнування об’єктів; тривале проведення процедур закупівель, перенесення їх або проведення повторних тендерних торгів; реструктуризацію окремих проектів щодо перерозподілу коштів між компонентами, введення нових компонентів і необхідності внесення змін до нормативно-правових актів та договорів; довготермінове проведення відбору заявок, тривалу розробку тендерної документації та проведення тендерних процедур для подальшого укладення контрактів на виконання робіт/послуг; затримку проведення тендерних процедур, а саме невідповідність технічним вимогам та значно перевищену фінансову пропозицію порівняно з очікуваною вартістю.
Керуючись частиною 8 статті 23 Кодексу, статтями 4 і 27 Закону, на 15.12.2025 прийнято:
2 рішення Уряду (постанова КМУ від 14.03.2025 № 289 і розпорядження КМУ від 04.06.2025 № 548-р), згідно з якими за спеціальним фондом державного бюджету здійснено перерозподіл деяких витрат державного бюджету для реалізації інвестпроектів відповідно Мінрозвитку на суму 87,9 млн грн (кредитор – МБРР) і Міноборони на суму 26.425,6 млн грн (кредитор – Уряд Великобританії), що має сприяти підвищенню рівня залучення відповідних коштів та їх використання;
5 рішень Уряду (постанови КМУ від 15.07.2025 № 864 і № 873, від 26.08.2025 № 1029, від 05.11.2025 № 1409 та від 03.12.2025 № 1600), згідно з якими річний план зовнішніх цільових кредитів може бути збільшено загалом на 11.087,1 млн грн (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) у зв'язку з їх залученням відповідно від: МАР у сумі 3.770,6 млн грн для реалізації проекту "Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (HOPE)" та у сумі 121,7 млн грн для реалізації проекту "Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні", БРРЄ у сумі 2.316,1 млн грн для реалізації проекту "Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб" і у сумі 4.860 млн грн для реалізації проекту "HOME: Компенсація за знищене житло"; МБРР у сумі 18,7 млн грн для реалізації проекту "Підвищення енергоефективності в секторі централізованого теплопостачання України".
У січні – листопаді п.р. витрати державного бюджету з погашення та обслуговування боргових зобов'язань становили 890,85 млрд грн, що на 466,9 млрд грн менше, ніж у відповідному періоді 2024 р. Платежі з погашення державного боргу здійснені у сумі 570,9 млрд грн (91,2% затвердженого із змінами річного плану, 94,2% уточненого плану на звітний період та на 500,1 млрд грн менше порівняно з відповідним періодом 2024 р.), у т.ч. на погашення внутрішнього боргу – 473,6 млрд грн, зовнішнього боргу – 97,3 млрд грн. Видатки на обслуговування державного боргу проведено в обсязі 319,9 млрд грн, або 74,5% бюджетних призначень (які законами № 4561–ІХ, № 4571–ІХ і № 4648–ІХ зменшено загалом на 51,2 млрд грн до 429,7 млрд грн) 98,2% уточненого плану на звітний період. Рахункова палата зазначає, що економії таких витрат у січні – вересні п.р. сприяли насамперед призупинення платежів за борговими зобов’язаннями держави за кредитами від Cargill Financial Services International, Inc. /згідно з постановою КМУ від 31.07.2024 № 865/ та менший середній обмінний курс гривні до іноземних валют за такий період, ніж врахований у показниках державного бюджету на 2025 рік.
Згідно із статтею 6 Закону граничний обсяг надання державних гарантій у 2025 р. визначено загалом у сумі 179,4 млрд грн. За 10 місяців п.р. державні гарантії надано в обсязі 40,3 млрд грн, що на 16,1 млрд грн більше, ніж за відповідний період 2024 р. /24,3 млрд грн/. Зокрема, державні гарантії надано за зовнішніми зобов'язаннями ПрАТ "Укргідроенерго" у сумі 200 млн євро (або 8,8 млрд грн) і 70 млн дол. США (або 2,9 млрд грн), АТ "НАК "Нафтогаз України" у сумі 270 млн євро (або 12,6 млрд грн), АТ "Укргазвидобування" у сумі 36,4 млн євро (або 1,7 млрд грн), АТ "Укрзалізниця" у сумі 300 млн євро (або 14,3 млрд грн). Поряд з тим, постановою КМУ від 22.10.2025 № 1319 передбачено надання державних гарантій за портфельній основі у 2025 р. для 17 банків-кредиторів на загальну суму 14,98 млрд грн, але такі гарантії на 01.11.2025 не надані, тому не відображені у звітній інформації. Крім того, у зв'язку з розбіжностями щодо року надання окремих державних гарантій і рішень Уряду щодо них (йдеться про постанову КМУ від 13.02.2024 № 167 щодо надання у 2024 р. державної гарантії за зобов'язаннями ПрАТ "Укргідроенерго" і фактичне надання такої гарантії у 2025 р.) у рекомендаціях Комітету від 17.10.2025 запропоновано забезпечити узгодження урядових рішень про надання державних гарантій із законом про державний бюджет на відповідний рік (зокрема у п.р. – із статтею 6 Закону), і таке питання потребує подальшого додаткового опрацювання, зокрема в частині розмежування строку укладання міжнародних договорів щодо залучення кредитів під державні гарантії та строку надання таких гарантій.
Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на 31.10.2025 становив 8.275,8 млрд грн та збільшився з початку п.р. у гривневому еквіваленті на 1.294,8 млрд грн, або на 18,5%. Обсяг державного боргу становив 7.989,6 млрд грн (затверджений (із змінами) граничний обсяг на 31.12.2025 – 8.693,6 млрд грн) і збільшився з початку п.р. на 1.297,2 млрд грн, або на 19,4%, переважно у зв'язку із зростанням зовнішнього боргу (зокрема, за рахунок отримання пільгового фінансування від міжнародних партнерів). Збільшення державного боргу відбулося в основному внаслідок перевищення надходжень від запозичень над витратами на погашення боргу, про що також зазначає Рахункова палата та звертає увагу на зростання частки боргу, номінованого в іноземній валюті, що збільшує валютний ризик. Гарантований державою борг порівняно з початком п.р. зменшився на 2,3 млрд грн, або на 0,8%, і становив 286,2 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2025 – 406,7 млрд грн).
Законом № 4571-ІХ внесено зміни до Закону України "Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом і державними деривативами" щодо надання права КМУ до 01.10.2025 приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення платежів за гарантійними зобов’язаннями держави щодо боргових зобов’язань за кредитом АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", залученим від Експортно-імпортного банку Китаю під державну гарантію у 2012 р., на строк до вчинення правочинів з гарантованим державою боргом шляхом зміни умов відповідних боргових зобов'язань. Постановою КМУ від 10.09.2025 № 1114 погоджено пропозицію Мінекономіки щодо підтвердження державної гарантії, наданої відповідно до постанови КМУ від 13.08.2012 № 857 для забезпечення виконання боргових зобов’язань за зазначеним кредитом у розмірі 1,5 млрд дол США за результатами здійснення відповідного правочину шляхом внесення змін до умов надання зазначеного кредиту, а також доручено Мінфіну врахувати зміни обсягів зобов’язань за результатами здійсненого правочину під час підготовки проекту державного бюджету на відповідний рік. Однак, незважаючи на рекомендацію Комітету від 17.10.2025, Мінфіном не надано інформацію про вплив такого правочину на бюджетні і боргові показники у поточному та наступних роках.
Крім того, може суттєво вплинути на бюджетні і боргові показники здійснення до кінця п.р. правочину з державними деривативами, випущеними відповідно до постанови КМУ від 11.11.2015 № 912 "Про здійснення у 2015 році правочинів з державним та гарантованим державою боргом з метою його реструктуризації і часткового списання", що передбачено постановою КМУ від 01.12.2025 № 1554 відповідно до пункту 35 розділу VI Кодексу та статті 18 Закону.
Залишки бюджетних коштів за загальним фондом збільшилися з початку п.р. на 75,3 млрд грн та на кінець листопада п.р. становили 76,4 млрд грн, а за спеціальним фондом – на 78,4 млрд грн і становили 189 млрд грн.
Для покриття тимчасових касових розривів загального фонду у 2025 р. залучаються кошти ЄКР, зокрема фінансування державного бюджету за рахунок коштів ЄКР на 01.11.2025 становило 76,8 млрд грн (проти 141,5 млрд грн на кінець 2024 р.), водночас протягом листопада п.р. такі кошти повністю повернуто з огляду на частину 5 статті 43 Кодексу (згідно з якою відповідні кошти підлягають поверненню до кінця звітного бюджетного періоду).
Загалом щодо стану надходжень загального фонду державного бюджету у Висновках РП зазначено, що такі надходження за 3 квартали 2025 р. становили 3.248,69 млрд грн, або 99,8% уточненого плану на звітний період, відтак не встановлено факту перевиконання показників таких надходжень, врахованих у розписі державного бюджету на січень – вересень п.р., більше ніж на 15%, який відповідно до статті 53 Кодексу мав би бути підставою для внесення відповідних змін до Закону.
Надходження загального фонду державного бюджету за 11 місяців п.р. становили 4.303,9 млрд грн, у т.ч.: внутрішні надходження (доходи без міжнародної фінансової допомоги (грантів), внутрішні запозичення, надходження від приватизації державного майна і повернення кредитів) – 2.480,4 млрд грн, або 57,6% загального обсягу надходжень (за 11 місяців 2024 р. – 2.146,4 млрд грн і 52,5%); зовнішні надходження (міжнародна фінансова допомога (гранти) і зовнішні запозичення) – 1.823,5 млрд грн, або відповідно 42,4% (за 11 місяців 2024 р. – 1.939,3 млрд грн і 47,5%). Отже, у січні – листопаді 2025 р. внутрішні надходження в 1,4 раза перевищили зовнішні надходження та зросли на 15,6% порівняно з відповідним періодом 2024 р., а зовнішні надходження зменшилися відповідно на 6%.
Рахунковою палатою звернуто увагу, що зовнішні надходження від міжнародних партнерів, отримані як зовнішні запозичення і безповоротна допомога, сприяли збереженню фінансової стійкості та наповненню держаного бюджету, водночас зауважено, що внаслідок порушення термінів / неповного виконання зобов’язань у частині досягнення низки цільових показників щодо впровадження реформ не отримано запланованих на січень –вересень п.р. надходжень у сумі 5,7 млрд євро від ЄС за програмою Ukraine Facility і 0,5 млрд дол. США за кредитом МВФ.
Щодо видатків та кредитування державного бюджету
За 11 місяців п.р. видатки державного бюджету проведено загалом у сумі 4.540,9 млрд грн, або 97,6% бюджетних призначень, з них за загальним фондом – у сумі 3.538,9 млрд грн (82,4% бюджетних призначень та 92,8% уточненого плану на звітний період, або на 273,3 млрд грн менше). Порівняно з відповідним періодом попереднього року видатки державного бюджету зросли на 761,5 млрд грн (або на 20,1%) переважно у зв'язку із збільшенням видатків на оборону на 592,6 млрд грн (або на 31,2%).
У Висновку РП вказано, що причинами проведення видатків у менших обсягах є, зокрема: недотримання або перенесення визначених умовами контрактів термінів поставок товарів, здійснення робіт і послуг, у т.ч. оборонного призначення; економія видатків на надання соціальних послуг і обслуговування державного боргу (про що зазначено вище); оплата медичних послуг після отримання звітів про їх фактичне надання.
Відповідно до наданої Мінфіном інформації щодо стану затвердження порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетних програм слід зазначити, що на 01.12.2025:
з 91 бюджетної програми, які потребують затвердження порядків використання коштів, прийнято постанови КМУ за 90 бюджетними програмами (або 99%), і залишалося неунормованим таке питання за 1 бюджетною програмою /за кодом 6611090/ (або 1%), але постановою КМУ від 10.12.2025 № 1629 вже затверджено відповідний порядок;
до Мінфіну з 482 паспортів бюджетних програм, що потребують затвердження у п.р. (з урахуванням змін до Закону), надійшло 475 паспортів (або 98,5%), з них погоджено Мінфіном 469 паспортів, а не подано на погодження 7 паспортів (або 1,5%).
На 01.12.2025 не розпочато проведення видатків загального фонду за 32 бюджетними програмами (включаючи бюджетні асигнування за бюджетними програмами Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду, встановлені їм змінами до розпису державного бюджету на 2025 рік відповідно до Закону № 4571–ІX, але не відображені у звітності за січень – листопад п.р., оскільки за інформацією Казначейства ці головні розпорядники не зареєстровані в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, на що також вказує Рахункова палата), незважаючи на наявність відповідних бюджетних асигнувань на звітний період, що може бути пов'язано з причинами, наведеними у Висновку РП (про що зазначено вище), а також з обмеженістю ресурсів загального фонду державного бюджету і відповідно здійсненням платежів за визначеною їх черговістю /згідно з постановою КМУ від 09.06.2021 № 590 "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" (із змінами)/.
Керуючись частинами 6 і 8
статті 23 Кодексу, з початку п.р. /на 15.12.2025/ Урядом загалом прийнято
88 рішень (без врахування рішень ДСК) щодо передачі бюджетних призначень
чи перерозподілу видатків державного бюджету
і надання кредитів з державного бюджету /найбільше
таких рішень прийнято щодо МОЗ, МОН та Мінрозвитку/, при цьому згідно з
підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану
не застосовуються норми статті 23 Кодексу щодо погодження з Комітетом
відповідних рішень КМУ.
На виконання статті 29 Закону на 15.12.2025 прийнято 4 рішення Уряду /розпорядження КМУ від 20.08.2025 № 884-р, від 01.10.2025 № 1060-р, від 13.11.2025 № 1224-р і від 12.12.2025 № 1421-р/ про розподіл бюджетних призначень за бюджетною програмою "Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади" (код 3511360) на загальну суму 687,9 млн грн, або 68,8% бюджетних призначень /1 млрд грн/, нерозподілені видатки становлять 312,1 млн грн (порядок розподілу таких коштів затверджено постановою КМУ від 26.04.2024 № 609 (із змінами)).
У державному бюджеті на 2025 рік (із змінами) резервний фонд визначено в обсязі 55,4 млрд грн, що становить 1,3% видатків загального фонду (згідно з частиною 3 статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% видатків загального фонду бюджету, але відповідно до пункту 22 розділу VІ Кодексу така норма не застосовуються в умовах воєнного стану). На 15.12.2025 Урядом прийнято рішення про виділення з резервного фонду загалом 65,4 млрд грн (або 99,4% уточненого річного плану, який на 10,4 млрд грн більше бюджетних призначень у зв'язку із здійсненням перерозподілу загальнодержавних видатків Мінфіну). За даними Казначейства, за січень – жовтень п.р. розподілено відповідні кошти на загальну суму 60,6 млрд грн (або 98,6% виділених коштів за відповідний період згідно з рішеннями КМУ /61,4 млрд грн/), з них видатки проведено у сумі 30,5 млрд грн (або 50,3% розподілених коштів). Однак окремі рішення КМУ щодо виділення коштів з резервного фонду не повною мірою відповідали меті створення такого фонду, оскільки відповідні видатки могли бути передбачені під час складання проекту державного бюджету або проведені за бюджетними програмами, бюджетні призначення на які затверджено Законом, наприклад щодо надання одноразової державної грошової допомоги "Зимова підтримка" (5,5 млрд грн) /постанова КМУ від 13.01.2025 № 22 (із змінами від 11.03.2025 № 275, від 21.05.2025 № 582, від 07.07.2025 № 800 і від 05.12.2025 № 1599)/ і надання державної грошової допомоги покупцям товарів українського виробництва та часткової компенсації вартості техніки і обладнання вітчизняного виробництва (4,2 млрд грн) /постанова КМУ від 04.06.2025 № 652 (із змінами від 07.11.2025 № 1429, від 13.11.2025 № 1449)/.
У структурі здійснених за січень – листопад 2025 р. видатків державного бюджету найбільшу питому вагу за функціональною класифікацією становили видатки на: оборону /54,9% загального обсягу видатків/ – 2.493,2 млрд грн (на 31,2% більше порівняно з відповідним періодом 2024 р.); громадський порядок, безпеку та судову владу /відповідно 15,1%/ – 683,9 млрд грн (відповідно на 17,2% більше); соціальний захист та соціальне забезпечення /8,5%/ – 385,9 млрд грн (на 3,3% менше); загальнодержавні функції /8,5%/ – 385,8 млрд грн (на 12,5% більше), з них на обслуговування боргу та виплати за державними деривативами – 319,9 млрд грн (на 11,6% більше); охорону здоров’я /4,2%/ – 189,9 млрд грн (на 8,8% більше).
Видатки на забезпечення сектору національної безпеки і оборони за 11 місяців п.р. проведені в обсязі 3.123,1 млрд грн, що становить 68,8% загального обсягу здійснених видатків державного бюджету.
Із загального фонду державного бюджету Пенсійному фонду за бюджетною програмою "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" (код 2506080) протягом 11 місяців п.р. спрямовано 219,2 млрд грн, або 98,8% уточненого плану на звітний період і 92,5% бюджетних призначень /236,9 млрд грн/, що на 28,9 млрд грн менше порівняно з відповідним періодом 2024 р. і певним чином пов'язано з реалізацією норм статей 38, 45 і 46 Закону. Згідно з постановою КМУ від 17.09.2025 № 1152 "Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік" затверджено бюджет Пенсійного фонду на 2025 рік, водночас, керуючись частиною 8 статті 23 Кодексу, здійснено перерозподіл видатків Мінсоцполітики шляхом збільшення видатків за бюджетною програмою 2506080 на 2,69 млрд грн за рахунок відповідного зменшення видатків за бюджетною програмою 2506110 "Виплата житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу". У 2025 р., вперше за багато років, не залучаються кошти ЄКР на покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду, але залишається непогашеною заборгованість за наданими у попередніх роках позиками у сумі 11,3 млрд грн.
Видатки спеціального фонду державного бюджету у січні – листопаді п.р. здійснені у сумі 1.001,96 млрд грн, що становить 277% бюджетних призначень та 83,3% уточненого річного плану (збільшеного на 841,7 млрд грн в основному в частині видатків, які здійснюються за рахунок власних надходжень бюджетних установ).
У 2025 р. (як і в 2 попередніх роках) у складі спеціального фонду державного бюджету створено фонд ліквідації наслідків збройної агресії, джерелами формування якого згідно пунктом 10 статті 11 Закону є кошти, отримані у зв’язку з виконанням законів України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" і "Про санкції" /за 11 місяців п.р. надійшло 8,9 млрд грн/, які згідно зі статтею 43 Закону спрямовуються на компенсацію за знищений/пошкоджений об'єкт житлового призначення відповідно до прийнятих рішень КМУ про виділення коштів з цього фонду. Водночас згідно із статтею 44 Закону у 2025 р. залишки коштів цього фонду на 01.01.2025 /за даними Казначейства – 7,6 млрд грн/ зберігаються і за рішеннями КМУ спрямовуються на завершення проектів (об’єктів, заходів), реалізація яких у попередніх роках здійснювалася за рахунок коштів цього фонду. На 15.12.2025 прийнято 16 рішень Уряду про виділення коштів з цього фонду на загальну суму 16,2 млрд грн, а саме: за рахунок поточних надходжень цього фонду – 5 рішень /розпорядження КМУ від 09.05.2025 № 456-р, постанови КМУ від 11.06.2025 № 685, від 13.08.2025 № 968, від 22.10.2025 № 1332 і від 26.11.2025 № 1517/ на суму 8,9 млрд грн (або 100% надходжень); за рахунок залишку коштів цього фонду – 11 рішень /постанови КМУ від 07.03.2025 № 251 (із змінами від 22.10.2025 № 1333), від 11.04.2025 № 412 (із змінами від 30.07.2025 № 922, від 10.10.2025 № 1290), від 16.05.2025 № 570 (із змінами від 18.06.2025 № 718, від 14.07.2025 № 851, від 20.08.2025 № 1002, від 26.08.2025 № 1037 і від 05.11.2025 № 1430)/ на суму 7,3 млрд грн (або 95,8% залишку коштів). За 10 місяців п.р. видатки фонду ліквідації наслідків збройної агресії становили 9,1 млрд грн (або 56,2% розподілених коштів).
Комітет постійно звертає увагу Уряду на низький рівень використання коштів за окремими видатками спеціального фонду державного бюджету при наявності відповідних надходжень та накопиченні значних залишків, зокрема:
щодо використання коштів, отриманих за рахунок джерел, визначених пунктом 5-1 частини 3 статті 29 Кодексу (з урахуванням залишків попередніх років) /йдеться про плату за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей/, за напрямами, визначеними статтею 24 Закону, – з урахуванням рекомендації Комітету Законом № 4561–ІX кошти, передбачені за рахунок такої плати на заходи з охорони здоров’я, освіти, культури, фізичної культури і спорту з 1 серпня п.р. спрямовано на здійснення заходів у сфері оборони за бюджетною програмою 2101540. Стан використання таких коштів за бюджетними програмами на заходи з охорони здоров’я, освіти, культури, фізичної культури і спорту дещо покращився, проте на 01.12.2025 загальний обсяг залишку за відповідними програмами становив 1,5 млрд грн і ймовірно не буде повністю використаний до кінця п.р., зокрема, найбільші залишки за такими бюджетними програмами: "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру" (код 2301400) – 261,8 млн грн, "Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту" (код 3401220) – 553,9 млн грн, "Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення, в тому числі їх будівництво" (код 3801280) – 513,7 млн грн;
щодо окремих фондів, створених у складі спеціального фонду державного бюджету відповідно до статей 24-3, 24-4, 24-5 і 24-6 Кодексу, у січні – жовтні п.р. залишався низький рівень використання коштів за наявності відповідних надходжень і здебільшого подальше накопичення залишків коштів, зокрема йдеться про: Державний фонд поводження з радіоактивними відходами (використано 0,4 млрд грн, або 10,3% надходжень цього фонду за звітний період з урахуванням залишку на 01.01.2025 /3,1 млрд грн/, залишок на 01.11.2025 – 3,3 млрд грн), державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації (використано 1,2 млрд грн, або 38,9% надходжень цього фонду за звітний період з урахуванням залишку на 01.01.2025 /1,6 млрд грн/, залишок на 01.11.2025 – 1,96 млрд грн), державний фонд розвитку водного господарства (використано 64,2 млн грн, або 12% надходжень цього фонду за звітний період з урахуванням залишку на 01.01.2025 /399,7 млн грн/, залишок на 01.11.2025 – 471 млн грн), державний фонд внутрішніх водних шляхів (використано 140,4 млн грн, або 33,6% надходжень цього фонду за звітний період з урахуванням залишку на 01.01.2025 /375,3 млн грн/, залишок на 01.11.2025 – 277,3 млн грн).
Зазначене свідчить про неналежне управління бюджетними коштами та низьку виконавську дисципліну окремих головних розпорядників впродовж року, що в умовах воєнного стану через вкрай напружену ситуацію з наповненням державного бюджету є нераціональним і потребує посилення контролю за виконанням державного бюджету.
У січні – листопаді п.р. порівняно з відповідним періодом 2024 р. капітальні видатки збільшилися на 15,1% (проведені у сумі 256,1 млрд грн, або 67,5% уточненого річного плану), поточні видатки – на 20,5% (відповідно 4.284,8 млрд грн, або 83,8%).
З 2025 р. запроваджено нову модель публічних інвестицій, що здійснюються за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів (у т.ч. отриманих у вигляді міжнародної технічної допомоги, коштів, залучених під державні (місцеві) гарантії) для реалізації публічних інвестиційних проектів і програм публічних інвестицій (далі – ПІП). Загалом Законом (із змінами) з урахуванням постанови КМУ від 28.11.2025 № 1543 визначено витрати за 67 бюджетними програмами (з них 20 – субвенції місцевим бюджетам і державний фонд регіонального розвитку), спрямованими на реалізацію 88 ПІП, з яких за спеціальним фондом за рахунок міжнародної фінансової допомоги (грантів) і зовнішніх цільових кредитів реалізуються 47 ПІП. У січні – листопаді п.р. за рахунок коштів загального фонду державного бюджету за 7 бюджетними програмами (без урахування субвенцій місцевим бюджетам і державного фонду регіонального розвитку) не розпочато виконання або спостерігався низький рівень виконання (до 30%) 8 ПІП (не виконано планові показники на звітний період у сумі 3,4 млрд грн при річному плані 3,6 млрд грн), що посилює ризик невикористання таких коштів до кінця п.р. та відповідно відтермінує реалізацію таких ПІП. Рахункова палата зауважує, що основними причинами невиконання плану стало тривале розроблення нормативно-правових актів, здійснення тендерних процедур і укладання договорів.
За 11 місяців п.р. повернуто кредитів до загального фонду державного бюджету в обсязі 12,9 млрд грн, або 85,5% затвердженого річного плану та 93,5% плану на звітний період. До спеціального фонду повернуто кредитів в обсязі 194,1 млн грн, або 71,8% затвердженого річного плану.
За січень – листопад 2025 р. надано кредитів з державного бюджету у сумі 5,8 млрд грн, або 12% бюджетних призначень, у т.ч. із загального фонду – 0,45 млрд грн (4,4% бюджетних призначень і 21,6% уточненого плану на звітний період), із спеціального фонду – 5,3 млрд грн (14,1% бюджетних призначень).
Кредиторська заборгованість на 01.11.2025 за видатками загального фонду становила 3,4 млрд грн і збільшилася з початку п.р. в 2,3 раза (з яких за видатками Міноборони – 1,4 млрд грн і збільшилася в 6,6 раза, МВС – 0,5 млрд грн і збільшилася в 5,6 раза), з них прострочена кредиторська заборгованість – 1,1 млрд грн (33,6% загального обсягу заборгованості, збільшилася на 7,1% з початку п.р.). Дебіторська заборгованість за видатками загального фонду на 01.11.2025 становила 301,85 млрд грн (з яких 246,2 млрд грн – за видатками Міноборони) і зменшилася з початку п.р. на 19%, з них прострочена дебіторська заборгованість – 64,7 млрд грн (21,4% загального обсягу заборгованості, збільшилася на 9,8% з початку п.р.), з яких найбільші обсяги за видатками Міноборони – 53,9 млрд грн, МВС – 5,3 млрд грн, Мінстратегпрому – 1,2 млрд грн. У Висновку РП зазначено, що зростання кредиторської і дебіторської заборгованості спричинено недостатнім контролем за виконанням постачальниками умов договорів, насамперед щодо строків постачання товарів, виконання робіт та надання послуг.
Щодо трансфертів між державним і місцевими бюджетами
За січень – листопад п.р. трансферти з державного бюджету надані місцевим бюджетам у сумі 179,9 млрд грн, що становить 79,2% уточненого річного плану, у т.ч. за загальним фондом – 173,1 млрд грн (82,3% уточненого річного плану та 90,3% уточненого плану на звітний період), за спеціальним фондом – 6,8 млрд грн (40,6% уточненого річного плану).
Базова дотація перерахована місцевим бюджетам у сумі 23,4 млрд грн, або 100% плану на січень – листопад п.р. Реверсна дотація також передана з місцевих бюджетів до державного бюджету у запланованому на звітний період обсязі – 13,9 млрд грн.
4 додаткові дотації надано місцевим бюджетам у повному обсязі відповідно до плану на 11 місяців п.р., а додаткова дотація на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією РФ (код 3511280), передана у сумі 17,1 млрд грн, або 54,1% плану на звітний період (при цьому на 15.12.2025 не розподілено 12,3 млрд грн такої дотації /з урахуванням її зменшення на 4,35 млрд грн у зв'язку із здійсненням перерозподілу загальнодержавних видатків Мінфіну/, її розподіл між місцевими бюджетами здійснюється з урахуванням особливостей, визначених постановою КМУ від 14.01.2025 № 23).
Із загального
фонду державного бюджету субвенції перераховані у сумі 128,86 млрд грн, або 97%
уточненого плану на січень – листопад п.р. Серед таких субвенцій переважну
частину становила освітня субвенція (72,6%
загального обсягу таких субвенцій), яку перераховано у сумі 93,6 млрд грн (90,7% бюджетних
призначень та 99,1% уточненого плану на звітний період). Урядом здійснено розподіл освітньої
субвенції (код 2211190) між місцевими бюджетами на січень – серпень 2025 р. у сумі 68,2 млрд грн /постанова
КМУ від 05.12.2024 № 1394/ і на вересень – грудень 2025 р. у сумі 33,8 млрд. грн
/постанова КМУ від
14.07.2025 № 819/ та розподіл резерву субвенції у сумі 55,4 млн
грн /постанова КМУ від 14.07.2025
№ 819, розпорядження КМУ від 03.10.2025 № 1092-р і від 10.12.2025
№ 1393-р/, нерозподіленими
залишаються 1,06 млрд грн (або 1%), з яких 0,98 млрд грн –
резерв субвенції. Поряд з тим, на здійснення доплат педагогічним працівникам
закладів загальної середньої освіти вперше місцевим бюджетам надано відповідну
субвенцію (код 2211370) у сумі 9,8 млрд
грн, або 95% уточненого плану на січень – листопад п.р. (річний обсяг
становить 12 млрд грн). Постановами
КМУ від 27.12.2024 № 1515, від 25.07.2025 № 913, від 03.10.2025
№ 1263 і від 19.11.2025 № 1481 та розпорядженням КМУ від 17.09.2025
№ 1000-р здійснено розподіл цієї субвенції між місцевими бюджетами загалом у сумі 11,5 млрд грн
(нерозподіленими залишаються 0,5 млрд грн, або 4,3%).
У п.р. вперше 11 субвенцій загального фонду передбачено на реалізацію ПІП, що надані місцевим бюджетам у січні – листопаді п.р. загалом у сумі 18,9 млрд грн, або 93,9% уточненого плану на звітний період та 93,4% бюджетних призначень.
Рівень надання субвенцій із спеціального фонду державного бюджету за 11 місяців п.р. становив 43,3% плану на звітний період, що зумовлено передусім невиконанням плану зовнішніх цільових кредитів, за рахунок яких надаються окремі субвенції. Найбільшою серед субвенцій спеціального фонду є також освітня субвенція, яку перераховано у сумі 2,36 млрд грн. Особливістю використання освітньої субвенції за спеціальним фондом, обсяг якої сформовано відповідно до статті 25 Закону за рахунок залишку цієї субвенції на 01.01.2025 у сумі 3,7 млрд грн, є її спрямування на реалізацію заходів у сфері освіти за рішеннями КМУ /спрямовано на такі заходи: придбання шкільних автобусів – 773,7 млн грн; забезпечення харчуванням учнів закладів загальної середньої освіти – 761,8 млн грн; створення сучасного освітнього простору – 493,8 млн грн; придбання обладнання, створення та модернізації (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти – 283,4 млн грн; облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти – 39,65 млн грн; перерозподілено на інші бюджетні програми у сфері освіти – 867,3 млн грн/ (на 15.12.2025 з 2.827,7 млн грн залишків коштів освітньої субвенції не розподілено 475,4 млн грн, або 16,8%).
У Законі (із змінами) з 37 трансфертів з державного бюджету (31 субвенція і 5 дотацій) затверджено без розподілу між місцевими бюджетами 26 трансфертів /за кодами 1511090, 1511800, 1511810, 2211190, 2211220, 2211230, 2211360, 2211370, 2211800, 2211810, 2211820, 2211830, 2211840, 2211850, 2211860, 2311800, 2511250, 2511800, 3121160, 3121350, 3121600, 3121620, 3121680, 3121690, 3411250, 3511060/, відтак розподіли зазначених трансфертів відповідно до частини 6 статті 108 Кодексу мають здійснюватися КМУ за погодженням з Комітетом (крім субвенцій за кодами 2211190 та 2211220, розподіл яких згідно з статтями 25 і 26 Закону здійснюється Урядом), при цьому згідно із підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану не застосовується вимога щодо погодження з Комітетом відповідних рішень Уряду. Керуючись частиною 6 статті 108 Кодексу та статтями 25 і 26 Закону, на 15.12.2025 прийнято 90 рішень КМУ щодо розподілу або перерозподілу трансфертів з державного бюджету між місцевими бюджетами.
На 15.12.2025, крім зазначених вище трансфертів за кодами 2211190, 2211370 і 3511280, залишаються нерозподіленими або розподіленими частково 5 субвенцій (що потребують прийняття рішень Уряду щодо їх розподілу), а саме на:
забезпечення харчуванням учнів закладів загальної середньої освіти (код 2211360) /план за загальним фондом – 4.593,1 млн грн, не розподілено 1.512,2 млн грн, або 32,9%; план за спеціальним фондом – 100 млн грн, не розподілено/;
реалізацію ПІП на облаштування безпечних умов у закладах, що надають загальну середню освіту (облаштування укриттів), зокрема військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеях, ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою (код 2211810) /план за загальним фондом – 6.200 млн грн, не розподілено 35,8 млн грн, або 0,6%/;
реалізацію ПІП на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа" (код 2211850) /план за загальним фондом – 2.000 млн грн, не розподілено 230,25 млн грн, або 11,5%/;
реалізацію ПІП на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, закладів освіти з посиленою військово-фізичною підготовкою (код 2211860) /план за загальним фондом – 1.500 млн грн, не розподілено/;
здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я (код 2311500) /план за загальним фондом – 1.306,4 млн грн, не розподілено 18 млн грн, або 1,4%/.
При цьому на 15.12.2025 ще не затверджено порядок та умови надання субвенції на реалізацію публічного інвестиційного проекту на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, закладів освіти з посиленою військово-фізичною підготовкою (код 2211860), включеної до державного бюджету на 2025 рік Законом № 4571–ІХ.
Крім того, у 2025 р. /на 01.12.2025/ з урахуванням норм статей 44 і 55 Закону, статті 24 та пункту 56 розділу VI Кодексу Урядом при розподілі коштів, зокрема фонду ліквідації наслідків збройної агресії, резервного фонду та коштів на рахунках головних розпорядків, відкритих у НБУ, запроваджено 8 нових субвенцій /за кодами 2211080, 2211350, 2211380, 2211390, 2311080, 3121450, 3131100, 3811050/ і 1 додаткову дотацію /за кодом 2511700/ та здійснено їх розподіл між місцевими бюджетами, а також відповідно до статті 27 Закону прийнято постанову КМУ від 29.10.2025 № 1384, якою, зокрема, передбачено кошти гранту ЄІБ в сумі 396 млн грн спрямувати Мінрозвитку для надання субвенції місцевим бюджетам на реалізацію проекту "Рішення для відновлюваної енергетики (RES)" /не розподілено 346 млн грн, або 87,4%/.
Загалом тривале затвердження Урядом порядків і умов надання окремих субвенцій, їх розподілів між місцевими бюджетами може спричинити надання таких субвенцій в обсягах менше плану, та, як наслідок, невиконання у запланованих обсягах окремих видатків місцевих бюджетів.
Окремо необхідно відмітити, що відповідно до статті 48 Закону у 2025 р. кошти державного фонду регіонального розвитку (код 3121070) (далі – ДФРР), передбачені у сумі 1 млрд грн, спрямовуються на реалізацію ПІП у порядку, визначеному Урядом. Такий порядок затверджено постановою КМУ від 13.08.2025 № 971, однак лише наприкінці жовтня п.р. затверджено перелік ПІП, що можуть реалізовуватися у 2025 р. за рахунок коштів ДФРР /розпорядження КМУ від 22.10.2025 № 1145-р/. Відтак, внаслідок несвоєчасного затвердження необхідних нормативно-правових актів Уряду відповідні видатки не проводилися у січні – жовтні 2025 р., а у листопаді п.р. використано лише 106,9 млн грн, або 10,7% бюджетних призначень, що посилює ризик значного невикористання коштів ДФРР до кінця року.
Відповідні аналітичні матеріали щодо виконання державного бюджету за 10 і 11 місяців п.р., підготовлені секретаріатом Комітету, надано народним депутатам України – членам Комітету.
Керуючись статтями 14 і 24 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" та частиною 2 статті 109 Кодексу, пропонується надати Уряду рекомендації для усунення виявлених недоліків при виконанні Закону та поліпшення управління бюджетними коштами у процесі виконання бюджету.
Рахунковою палатою рекомендовано розглянути Висновок РП і Висновки РП на засіданні Комітету (про що зазначено у відповідних рішеннях Рахункової палати від 25.11.2025 № 28-5 і від 13.10.2025 № 25-2). Частиною 2 статті 31 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" передбачено, зокрема, що: профільні комітети обов’язково розглядають на своїх засіданнях за участю представників Рахункової палати, відповідних органів влади та інших запрошених осіб рішення Рахункової палати за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), якщо Рахунковою палатою рекомендовано розгляд таких рішень на засіданнях відповідних комітетів; відповідні комітети у двомісячний строк забезпечують розгляд таких питань з онлайн-трансляцією в мережі Інтернет (крім питань, що містять інформацію з обмеженим доступом), а також можуть ініціювати їх розгляд на пленарному засіданні Верховної Ради.
Враховуючи наведене та зважаючи на частину 2 статті 31 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", у Комітеті 17.12.2025 відбулося засідання підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати /далі – підкомітет/, на якому розглянуто дане питання за участю Голови Рахункової палати Піщанської О.С., першого заступника Міністра фінансів України Єрмоличева Р.В., інших уповноважених посадових осіб цих органів, а також керівних представників деяких головних розпорядників (а саме: Мінекономіки, МОН, МОЗ, Міненерго і Мінкульт), при цьому таке засідання підкомітету транслювалося у прямому ефірі на YouTube-каналі Комітету (із записом такого засідання можна ознайомитися на зазначеному каналі). За підсумками розгляду даного питання на такому засіданні підкомітету рекомендовано Комітету прийняти рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: 1) зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі; 2) надати КМУ рекомендації, спрямовані на покращення виконання державного бюджету, що наведені у проекті ухвали.
Загалом у представленні та обговоренні даного питання на засіданні Комітету взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А. і Молоток І.Ф., Голова Рахункової палати Піщанська О.С., Міністр фінансів України Марченко С.М.
Зокрема, доповідаючи дане питання, Голова Рахункової палати Піщанська О.С. коротко представила ключові показники виконання державного бюджету у січні – вересні п.р., наведені у Висновку РП, та зауважила, що для усунення виявлених відхилень і порушень Рахунковою палатою надано рекомендації Уряду, а також звернула увагу, що дане питання розглянуто у підкомітеті за участі окремих головних розпорядників (з чим можна ознайомитися в YouTube).
Міністр фінансів України Марченко С.М. повідомив, що у Мінфіна немає зауважень до Висновку РП і надані в ньому рекомендації є слушними та потребують відповідного реагування, а також поінформував щодо поточного стану виконання державного бюджету.
Заступник Голови Комітету, голова підкомітету Молоток І.Ф. повідомив про розгляд даного питання у підкомітеті та звернувся до народних депутатів України – членів Комітету щодо підтримки запропонованого підкомітетом рішення (йдеться про підготовлений у підкомітеті проект ухвали).
Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування пропозицію щодо прийняття рішення Комітету (згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали), зокрема: 1) зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі; 2) надати КМУ наведені у проекті ухвали рекомендації, спрямовані на покращення виконання державного бюджету. За результатами голосування відповідне рішення підтримано усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
1. Висновки Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у січні – вересні і за підсумками трьох кварталів 2025 року в частині надходжень загального фонду та інформацію щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2025 році взяти до відома і врахувати в роботі.
2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
1) проаналізувати Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у січні – вересні, опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування, а також вжити невідкладних заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету до завершення поточного року;
2) вжити заходів щодо скорочення податкового боргу перед державним бюджетом;
3) завершити роботу щодо нормативно-правового забезпечення реалізації норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (зокрема статті 53 та пункту 30 розділу "Прикінцеві положення"), а також виконання вимог частини 2 статті 97 Бюджетного кодексу України щодо порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за кодом 2211860;
4) продовжити активну співпрацю з Європейським Союзом, міжнародними фінансовими організаціями, урядами іноземних держав щодо залучення міжнародної фінансової допомоги передусім у вигляді грантів на бюджетну підтримку для мінімізації боргового навантаження на державний бюджет і зменшення його дефіциту;
5) поінформувати Комітет з питань бюджету і Рахункову палату про реалізацію постанови Кабінету Міністрів України від 01.12.2025 № 1554 "Про здійснення у 2025 році правочину з державними деривативами", а також про вплив такого правочину на бюджетні і боргові показники у поточному та наступних бюджетних періодах;
6) доручити Міністерству фінансів України забезпечити надання Комітету з питань бюджету і Рахунковій палаті узагальненої інформації про надходження коштів, які залучаються згідно з пунктом 35-1 розділу VI Бюджетного кодексу України в рамках ініціативи країн G7 ERA та повернення яких буде здійснюватися за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів Російської Федерації, разом та у розрізі кредиторів (із зазначенням реквізитів відповідних договорів), умовних зобов'язань та фактичних обсягів залучених до державного бюджету коштів (у відповідній валюті та еквіваленті в доларах США і гривнях) за видами надходжень (згідно з бюджетною класифікацією) окремо за загальним і спеціальним фондами державного бюджету загалом за 2025 рік, а також відповідної інформації загалом за 2024 рік;
7) поінформувати Комітет з питань бюджету і Рахункову палату про вплив правочину, здійсненого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2025 № 1114 "Деякі питання державної гарантії, наданої у 2012 році для фінансування проектів у сфері сільського господарства", на бюджетні і боргові показники у поточному та наступних бюджетних періодах;
8) забезпечити узгодженість урядових рішень про надання державних гарантій із законом про державний бюджет на відповідний рік, зокрема в частині розмежування строку укладання міжнародних договорів щодо залучення кредитів під державні гарантії та строку надання таких гарантій;
9) звернути увагу головних розпорядників коштів державного бюджету на необхідність дотримання фінансової дисципліни, забезпечивши до завершення поточного року економне і раціональне використання бюджетних коштів, врегулювання питань погашення кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості, передусім простроченої заборгованості;
10) забезпечити прийняття рішень про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету з дотриманням вимог частини першої статті 24 Бюджетного кодексу України щодо здійснення за рахунок резервного фонду державного бюджету виключно непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту державного бюджету;
11) терміново здійснити розподіл субвенції з державного бюджету між місцевими бюджетами за кодом 2211860 та завершити розподіл субвенцій за кодами 2211190, 2211360, 2211370, 2211810, 2211850, 2311500 і додаткової дотації за кодом 3511280, доручивши відповідним міністерствам забезпечити підготовку і узгодження необхідних проектів нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України;
12) подати Комітету з питань бюджету і Рахунковій палаті інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені в її Висновку про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у січні – вересні.
Голосували: "за" – 25, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 25 народних депутатів України – членів Комітету).
3. СЛУХАЛИ:
Інформацію члена Комітету з питань бюджету Задорожнього М.М. про пропозиції Комітету з питань бюджету до проекту Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2026 рік.
Відмітили:
Статтею 19-1 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ визначено, зокрема, що:
Верховна Рада України /далі – Верховна Рада/ щорічно на початку чергової сесії, яка починається першого вівторка лютого, за поданням Голови Верховної Ради затверджує план законопроектної роботи Верховної Ради, узгоджений Погоджувальною радою депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді з урахуванням узагальнених Апаратом Верховної Ради пропозицій комітетів Верховної Ради;
комітети Верховної Ради до 31 грудня року, що передує поточному, подають пропозиції щодо питань, які потребують законодавчого врегулювання, з урахуванням Програми діяльності та орієнтовного плану законопроектних робіт Кабінету Міністрів України /далі – КМУ або Уряд/;
план законопроектної роботи Верховної Ради має містити перелік питань, які потребують законодавчого врегулювання, обґрунтування необхідності розроблення законопроекту, орієнтовні назву законопроекту та строки його подання, відповідальних за розроблення законопроекту, інформацію про пріоритетність внесення та розгляду законопроектів;
план законопроектної роботи Верховної Ради враховується при формуванні та внесенні змін до порядку денного сесії Верховної Ради.
З метою забезпечення реалізації положень статті 19-1 Регламенту та вчасного подання в установленому порядку на розгляд Верховної Ради Плану законопроектної роботи Верховної Ради на 2026 рік /далі – План/ Голова Верховної Ради Стефанчук Р.О. звернувся до голів комітетів Верховної Ради з проханням подати Апарату Верховної Ради пропозиції до Плану відповідно до предметів відання комітетів, з урахуванням пропозицій, наданих Офісом Президента України і КМУ, за визначеною формою /звернення від 13.11.2025 № 06/04–2025/261231 (2050373) з відповідними пропозиціями направлено народним депутатам України – членам Комітету через ЄАС/, водночас при підготовці пропозицій до Плану надати перевагу пріоритетним законодавчим ініціативам, спрямованим на адаптацію законодавства України до положень права Європейського Союзу (aquis ЄС) та виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції, а також питанням зміцнення оборони та безпеки, відновлення та розвитку України.
Враховуючи зазначене, у Комітеті Верховної Ради з питань бюджету /далі – Комітет/ відповідно до предметів відання підготовлено проект пропозицій Комітету до Плану (який надано народним депутатам України – членам Комітету та додається), що узгоджено з Міністерством фінансів України /далі – Мінфін/.
Зокрема, до розділу І Плану "Перелік питань, що потребують законодавчого врегулювання, спрямованих на адаптацію законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС) в частині виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції" пропонується включити 2 законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, розробником та суб'єктом подання яких передбачаються відповідно Мінфін та КМУ: щодо удосконалення деяких положень з метою захисту фінансових інтересів Європейського Союзу в Україні; щодо визначення порядку управління фіскальними ризиками місцевих бюджетів.
До розділу ІІ Плану "Перелік інших питань, що потребують законодавчого врегулювання" передбачається включити пропозиції щодо підготовки Мінфіном і подання Урядом Бюджетної декларації на 2027–2029 роки і законопроекту про Державний бюджет України на 2027 рік (що пов’язано з виконанням вимог Конституції України, Кодексу та Регламенту), а також законопроектів про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" (що обумовлено необхідністю врегулювання за ініціативою Уряду протягом року нагальних питань, пов’язаних з бюджетним забезпеченням пріоритетних завдань та заходів держави, насамперед щодо безпеки і оборони, а також реагуванням на поточний стан економіки та виконання державного бюджету) і законопроекту про внесення змін до Кодексу щодо актуалізації та удосконалення деяких положень (для унормування у разі необхідності питань, пов’язаних з підготовкою законопроекту про державний бюджет на 2027 рік та узгодженням положень Кодексу з положеннями інших законодавчих актів України).
Завершуючи доповідь з даного питання, член Комітету Задорожній М.М. запропонував схвалити пропозиції Комітету до Плану згідно з проектом (який надано народним депутатам України – членам Комітету) та подати їх Апарату Верховної Ради. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену членом Комітету Задорожнім М.М. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету. За результатами голосування відповідне рішення підтримано усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Схвалити пропозиції Комітету Верховної Ради України з питань бюджету до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2026 рік та подати їх Апарату Верховної Ради України.
Голосували: "за" – 22, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 22 народні депутати України – члени Комітету).
4. СЛУХАЛИ:
Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
Відмітили:
Відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України та статей 27 і 109 Бюджетного кодексу України підготовлено проекти висновків до 75 законопроектів щодо їх впливу на показники бюджетів і на відповідність законам, що регулюють бюджетні відносини, та за підсумками їх розгляду у підкомітеті пропонується підтримати таке рішення Комітету: визначити такими, що не мають впливу на показники бюджету, 43 законопроекти, такими, що впливають на показники бюджету, 32 законопроекти (з яких 16 – мають безпосередній вплив, 16 – мають опосередкований вплив), а саме:
4.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,
у тому числі:
4.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо уточнення окремих положень" (реєстр. № 14122 від 14.10.2025, народні депутати України Калаур І.Р., Васюк О.О., Мазурашу Г.Г., Стефанчук М.О., Пасічний О.С.);
4.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електронні комунікації" щодо впорядкування питання доступу до кабельної каналізації електронних комунікаційних мереж" (реєстр. № 14151 від 24.10.2025, народні депутати України Федієнко О.П., Калаур І.Р. та інші);
4.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю" (реєстр. № 14161 від 27.10.2025, народні депутати України Железняк Я.І., Гетманцев Д.О., Бондаренко О.В. та інші);
4.1.4. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 298 Податкового кодексу України щодо уточнення підстав для примусового анулювання реєстрації платника єдиного податку" (реєстр. № 14178 від 03.11.2025, народні депутати України Юрченко О.М., Ковальов О.І.);
4.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо забезпечення проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції" (реєстр. № 14209 від 13.11.2025, народні депутати України Радіна А.О., Підласа Р.А. та інші);
4.1.6. Проект Закону України "Про припинення дії, вихід та денонсацію деяких міжнародних договорів України, укладених Урядом України з урядами Російської Федерації, Республіки Білорусь та в рамках Співдружності Незалежних Держав" (реєстр. № 0353 від 24.10.2025, Кабінет Міністрів України);
4.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо захисту добросовісного набувача та підвищення ефективності управління об'єктами публічного сектору економіки" (реєстр. № 13625 від 13.08.2025, народні депутати України Наталуха Д.А., Лічман Г.В. та інші);
4.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про санкції" (реєстр. № 14002 від 03.09.2025, Кабінет Міністрів України);
4.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання оподаткування новоствореного фермерського господарства у разі заміни землекористувача земельної ділянки" (реєстр. № 14179 від 03.11.2025, народні депутати України Юрченко О.М., Ковальов О.І.);
4.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів"" (реєстр. № 14199 від 07.11.2025, Кабінет Міністрів України);
4.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення будівництва об'єктів на державних та комунальних землях на умовах публічно-приватного партнерства" (реєстр. № 14038 від 15.09.2025, народні депутати України Мовчан О.В., Железняк Я.І. та інші);
4.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо уточнення вимог до документів у справах про усиновлення" (реєстр. № 14106 від 08.10.2025, Кабінет Міністрів України);
4.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей проектування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності" (реєстр. № 14166 від 29.10.2025, народні депутати України Шуляк О.О., Васильєв І.С., Заремський М.В. та інші);
4.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 81 Земельного кодексу України" (реєстр. № 13711 від 29.08.2025, народний депутат України Бурміч А.П.);
4.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" щодо заборони виселення ВПО з місць тимчасового проживання" (реєстр. № 14219 від 17.11.2025, народні депутати України Герасимов А.В., Величкович М.Р., Павленко Р.М., Саврасов М.В., Гетманцев Д.О. та інші);
4.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення виконання покарання у виді штрафу та розширення громадських робіт" (реєстр. № 14154 від 24.10.2025, Кабінет Міністрів України);
4.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення виконання покарання у вигляді громадських робіт, забезпечення прав осіб, які їх виконують" (реєстр. № 14154-1 від 10.11.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);
4.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо збільшення строків накладання адміністративного стягнення за правопорушення щодо булінгу (цькування) учасника освітнього процесу" (реєстр. № 14127 від 17.10.2025, народні депутати України Вінтоняк О.В., Мезенцева-Федоренко М.С., Кравчук Є.М. та інші);
4.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо надання можливості призначення військовослужбовцям більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, або звільнення від його відбування з випробуванням" (реєстр. № 14213 від 14.11.2025, народні депутати України Совсун І.Р., Геращенко І.В., Юрчишин Я.Р., Мазурашу Г.Г. та інші);
4.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС)" (реєстр. № 13653 від 17.08.2025, народні депутати України Стефанчук Р.О., Корнієнко О.С. та інші);
4.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо процедури підготовки, ініціювання, розгляду і прийняття євроінтеграційних законопроектів" (реєстр. № 13653-1 від 01.09.2025, народні депутати України Климпуш-Цинцадзе І.О., Герасимов А.В. та інші);
4.1.22. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про технічне та фінансове співробітництво" (реєстр. № 0356 від 21.11.2025, Кабінет Міністрів України);
4.1.23. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди про довгострокове співробітництво та підтримку між Україною та Республікою Албанія" (реєстр. № 0357 від 28.11.2025, Президент України);
4.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності Бюро економічної безпеки України" (реєстр. № 14207 від 12.11.2025, Кабінет Міністрів України);
4.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до частини 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо відновлення соціальної справедливості та поширення пільг на користування кредитом на військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом" (реєстр. № 14105 від 08.10.2025, народні депутати України Ар'єв В.І., Фріз І.В., Синютка О.М., Сірко Ю.Л. та інші);
4.1.26. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 50 Закону України "Про Національну поліцію" щодо деяких питань перевірки кандидатів на службу в поліції" (реєстр. № 14194 від 06.11.2025, Кабінет Міністрів України);
4.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" щодо вдосконалення процедури встановлення фактів позбавлення особистої свободи, визначеної цим Законом" (реєстр. № 14168 від 30.10.2025, народні депутати України Пуртова А.А., Вінтоняк О.В. та інші);
4.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України" щодо розширення підстав для тимчасового обмеження виїзду з України громадянами України" (реєстр. № 14210 від 14.11.2025, народні депутати України Фріз І.В., Мисягін Ю.М., Припутень Д.С. та інші);
4.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо обмеження прав уповноважених представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки при перевірці військово-облікових документів за межами територіальних центрів" (реєстр. № 14132 від 20.10.2025, народні депутати України Гончаренко О.О.);
4.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо заборони окремих заходів задля захисту життя та здоров'я військовослужбовців" (реєcтр. № 14223 від 17.11.2025, народні депутати України Мокан В.І., Разумков Д.О., Дмитрієва О.О. та інші);
4.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 39 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо уточнення окремих випадків мобілізації" (реєстр. № 14239 від 21.11.2025, народні депутати України Скороход А.К., Тищенко М.М., Мазурашу Г.Г., Яценко А.В.);
4.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо виплати додаткових видів грошового забезпечення за особливості проходження військової служби" (реєстр. № 14256 від 27.11.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);
4.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 9-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо забезпечення права військовослужбовців на грошову винагороду під час дії воєнного стану" (реєстр. № 14255 від 27.11.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);
4.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реконструкції, капітального ремонту, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури" (реєстр. № 14115 від 10.10.2025, Кабінет Міністрів України);
4.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо верифікації даних у сфері охорони здоров'я" (реєстр. № 14100 від 06.10.2025, Кабінет Міністрів України);
4.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України
щодо верифікації даних у сфері охорони здоров'я"
(реєстр. № 14100-1 від 20.10.2025, народний депутат України
Лукашев О.А.);
4.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення питання визначення меж прибережних захисних смуг у разі їх відсутності" (реєстр. № 14072 від 24.09.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.
4.1.38. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 297-1 Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів досудового розслідування злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми" (реєстр. № 14152 від 24.10.2025, народні депутати України Захарченко В.В., Мазурашу Г.Г., Криворучкіна О.В. та інші);
4.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо підтвердження повноважень особи, через яку юридична особа діє у суді" (реєстр. № 14157 від 27.10.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);
4.1.40. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 411 Цивільного процесуального кодексу України щодо підстав для скасування рішень" (реєстр. № 14158 від 27.10.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);
4.1.41. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 87 Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення питань недопустимості доказів" (реєстр. № 14159 від 27.10.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);
4.1.42. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану" (реєстр. № 13459 від 08.07.2025, народний депутат України Величкович М.Р.);
4.1.43. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо особливостей притягнення до кримінальної відповідальності осіб, призваних на військову службу" (реєстр. № 13284 від 14.05.2025, народні депутати України Радіна А.О., Корнієнко О.С., Железняк Я.І., Мовчан О.В. та інші).
УХВАЛИЛИ:
Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.
4.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,
у тому числі:
Безпосередній:
а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати
4.2.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання нікотинових виробів" (реєстр. № 14110 від 09.10.2025), поданий народними депутатами України Булах Л.В., Нікітіною М.В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Законопроектом пропонуються зміни до законів України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення" і "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", якими передбачається, зокрема:
унормувати визначення таких термінів: «нікотинові вироби» /тютюнові вироби, що не містять тютюну, але містять нікотин, які можуть бути використані для надходження нікотину в тіло людини, і які не є лікарськими засобами чи рідинами, що використовуються в електронних сигаретах/ та "нікотинові вироби для орального застосування" /нікотинові вироби, зокрема у формі саше, пакетиків чи подушечок, призначені для споживання та/або використання нікотину орально, без згоряння чи вдихання, і які не є лікарськими засобами/;
уточнити визначення термінів "замінники тютюну" і "тютюнові вироби";
заборонити виробництво (крім виробництва для експорту), оптову і роздрібну торгівлю та імпорт для реалізації на території України нікотинових виробів для орального застосування.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень законопроекту: не потребує фінансових витрат з державного чи місцевих бюджетів; сприятиме зменшенню захворюваності та передчасної смертності від неінфекційних захворювань, що допоможе знизити витрати державного бюджету на лікування цих хвороб, соціальні виплати у зв’язку з лікуванням та передчасною втратою працездатності внаслідок хвороб, викликаних вживанням тютюну і нікотину.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного та/або місцевих бюджетів, проте може призвести до втрат надходжень акцизного податку та податку на додану вартість до загального фонду державного бюджету в сумі близько 0,8 млрд грн у розрахунку на рік (в умовах 2025 року), оскільки нікотиновмісні продукти для орального застосування належать до підакцизних товарів та підлягають оподаткуванню акцизним податком.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання нікотинових виробів" (реєстр. № 14110 від 09.10.2025), поданий народними депутатами України Булах Л.В., Нікітіною М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.2. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 292-1 Податкового кодексу України щодо уточнення порядку надання податкової пільги за земельні ділянки, що підпадають під статус потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами" (реєстр. № 14142 від 22.10.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується встановити, що відсутність обстеження земельних ділянок, які забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих РФ, або невнесення відповідної інформації до Державного земельного кадастру не є підставою для нарахування єдиного податку для платників єдиного податку четвертої групи.
Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є забезпечення надання податкової пільги за земельні ділянки, що підпадають під статус потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами, у разі відсутності обстеження таких земельних ділянок.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів буде залежати від площ земельних ділянок та кількості платників єдиного податку четвертої групи, які додатково будуть звільнені від сплати податку, однак враховуючи, що такі дані є непрогнозованими, неможливо оцінити розмір впливу на місцеві бюджети. Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та його не підтримує.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 292-1 Податкового кодексу України щодо уточнення порядку надання податкової пільги за земельні ділянки, що підпадають під статус потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами" (реєстр. № 14142 від 22.10.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів від єдиного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.3. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо заборони приватизації державних підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" (реєстр. № 14021 від 08.09.2025), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Мазурашу Г.Г. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Законопроектом пропонується доповнити перелік об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації, юридичними особами державної власності (державними підприємствами), які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, зокрема у сферах: оборонно-промислового комплексу; паливно-енергетичного комплексу; залізничного транспорту; гірничо-металургійного комплексу; авіаційних перевезень і авіаційної діяльності; машинобудування (зокрема сільськогосподарського, транспортного та хімічного машинобудування); хімічного комплексу, в тому числі ДП "Одеський припортовий завод".
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
прийняття законопроекту забезпечить запровадження на законодавчому рівні заборони приватизації державних підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, що дозволить забезпечити національну безпеку та стабільність економіки;
реалізація положень законопроекту в кінцевому результаті не здійснюватиме жодного впливу на надходження чи видатки загального та/або спеціального фондів державного бюджету.
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту призведе до суттєвого зменшення надходжень державного бюджету від приватизації державного майна та до необхідності визначення додаткових джерел фінансування бюджету, при цьому зауважує, що законопроектом до категорій юридичних осіб, запропонованих до заборони приватизації, належать такі, щодо яких уже прийнято рішення про приватизацію та ініційовано відповідні процедури, наприклад, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.08.2025 № 911-р "Питання продажу пакета акцій акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" на електронному аукціоні з умовами" затверджено умови та стартову ціну продажу державного пакета акцій у статутному капіталі АТ "Одеський припортовий завод" (стартова ціна продажу – 4.488,5 млн грн). Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та вважає, що законопроект потребує доопрацювання.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбачено надходження до державного бюджету коштів від приватизації державного майна в сумі 3,2 млрд грн, за січень-жовтень п.р. відповідні надходження становили 2,9 млрд грн.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо заборони приватизації державних підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" (реєстр. № 14021 від 08.09.2025), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Мазурашу Г.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення надходжень державного бюджету від приватизації державного майна). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" щодо врегулювання окремих нікотиновмісних виробів" (реєстр. № 14110-4 від 22.10.2025), поданий народним депутатом України Заславським Ю.І.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Законопроектом передбачається, зокрема:
унормувати визначення термінів "новітній нікотиновмісний виріб" /виріб, що містить нікотин та інші добавки та інгредієнти, але не містить тютюну, не є рідиною для електронних сигарет, або лікарським засобом, призначений для надходження нікотину в організм людини та введений в обіг після 01 січня 2026 року, а також нікотиновмісні безтютюнові вироби для орального застосування/, "нікотиновмісні безтютюнові вироби для орального застосування" /вироби, що містять нікотин та інші інгредієнти, зокрема ароматизатори та не заборонені законом добавки, але не містять тютюну, випускаються окремими порціями, зокрема у формі саше, пакетиків чи подушечок, призначені для споживання та/або використання нікотину орально, без згоряння чи вдихання, і які не є лікарськими засобами/;
заборонити виробництво, оптову і роздрібну торгівлю, імпорт, безоплатну роздачу, будь-яку рекламу та спонсорство електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
встановити вимоги щодо здійснення діяльності, пов’язаної з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, експортом і імпортом новітніх нікотиновмісних виробів;
виключити положення щодо медичного попередження споживачів та вимог до упакування електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
запровадити медичне попередження споживачів та вимоги до упакування новітніх нікотиновмісних виробів;
заборонити рекламу, стимулювання продажу та спонсорство новітніх нікотиновмісних виробів;
встановити відповідальність суб'єктів господарювання за порушення визначених законопроектом вимог щодо здійснення діяльності, пов’язаної з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, експортом і імпортом новітніх нікотиновмісних виробів, щодо вимог до медичного попередження споживачів і упакування таких виробів, а також щодо заборони здійснення діяльності, пов’язаної з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, імпортом безоплатною роздачею, будь-якої реклами та спонсорством електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, шляхом застосування фінансових санкцій.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребує фінансових витрат з державного чи місцевих бюджетів, водночас сприятиме зменшенню захворюваності та передчасної смертності від неінфекційних захворювань, що допоможе знизити витрати державного бюджету на лікування цих хвороб, соціальні виплати у зв’язку з лікуванням та передчасною втратою працездатності.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що реалізація положень законопроекту:
не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного та/або місцевих бюджетів;
може призвести до втрат надходжень акцизного податку та податку на додану вартість до загального фонду державного бюджету в сумі близько 50 млрд грн у розрахунку на рік (в умовах 2025 року), оскільки рідини, що використовуються в електронних сигаретах, належать до підакцизних товарів та підлягають оподаткуванню акцизним податком;
може вплинути на збільшення дохідної частини місцевих бюджетів від фінансових санкцій за порушення суб'єктами господарювання вимоги щодо заборони здійснення діяльності, пов’язаної з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, імпортом електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" щодо врегулювання окремих нікотиновмісних виробів" (реєстр. № 14110-4 від 22.10.2025), поданий народним депутатом України Заславським Ю.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку та податку на додану вартість, а також може призвести до збільшення доходів бюджетів від фінансових санкцій у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо включення до сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, сум таких виплат, які не були отримані за життя, на підставі рішення суду яке набрало законної сили, але не були ним одержані за життя" (реєстр. № 14172 від 30.10.2025), внесений народним депутатом України Лукашевим О.А.
Відмітили:
Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроектом пропонується статтю 1227 Цивільного кодексу України доповнити новим положенням, згідно з яким суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, на які на підставі рішення суду (що набрало законної сили) мав право спадкодавець, але не отримані ним за життя, вважати такими, що передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини. Законопроектом також передбачається доповнити статтю 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" новим положенням, згідно з яким суми пенсії, що належали пенсіонерові на підставі рішення суду (яке набрало законної сили і за яким орган Пенсійного фонду України зобов'язано провести перерахунок пенсіонерові його пенсії), але не отримані пенсіонером за життя, необхідно вважати недоотриманою пенсією у зв'язку із смертю пенсіонера і підлягають виплаті членам сім'ї.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду, водночас немає можливості визначити обсяг додаткових видатків у зв'язку з відсутністю вихідних даних. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зокрема зауважує, що право на нарахування (перерахунок) пенсійних виплат є нерозривно пов'язаним з особою пенсіонера, тому сума пенсії, яку не отримав пенсіонер за життя на підставі рішення суду (що набрало законної сили і відповідно до якого орган Пенсійного фонду України мав провести перерахунок), не може вважатися недоотриманою та входити до спадщини.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо включення до сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, сум таких виплат, які не були отримані за життя, на підставі рішення суду яке набрало законної сили, але не були ним одержані за життя" (реєстр. № 14172 від 30.10.2025), внесений народним депутатом України Лукашевим О.А., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду для виплати передбачених законопроектом донарахованих сум, на які на підставі рішення суду мав право спадкодавець, але не отримані ним за життя). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.6. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 1-1 Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур"" (реєстр. № 14226 від 17.11.2025), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В., Гайду О.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується передбачити, що вивізне мито, яке було cплачене відповідно до статті 1-1 Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур" у період з 04.09.2025 суб’єктами господарювання, які відповідно до цієї статті звільняються від його сплати, вважається надмірно сплаченим та повертається у порядку, визначеному статтею 301 Митного кодексу України та статтею 43 Податкового кодексу України, за умови наявності висновку про походження товару, виданого Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, що підтверджує власне вирощування відповідних товарів.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його розроблено з метою захисту інтересів аграріїв, що були вимушені безальтернативно сплачувати вивізне (експортне) мито за власно вирощену сільськогосподарську продукцію.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що повернення надміру сплаченого вивізного мита під час експорту власно вирощених сої та ріпаку (кользи) сільськогосподарським товаровиробникам зменшить суму доходів, що вже надійшли до загального фонду державного бюджету, проте оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники доходів бюджету неможливо, оскільки розробник не надав фінансово-економічних розрахунків і немає інформації щодо обсягів надміру сплаченого вивізного мита під час експорту власно вирощених сої та ріпаку (кользи) з 04.09.2025 (водночас, за даними митної статистики, на 01.11.2025 під час експорту сої та ріпаку (кользи) сплачено 475 млн грн вивізного мита). Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду законопроекту з урахуванням наданої пропозиції.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 1-1 Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур"" (реєстр. № 14226 від 17.11.2025), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В., Гайду О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від вивізного мита). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння безбар’єрному пересуванню осіб з тимчасовим порушенням здоров'я" (реєстр. № 14176 від 31.10.2025), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
У законопроекті шляхом внесення змін до законів України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та "Про дорожній рух" пропонується надати право особам з тимчасовим порушенням здоров’я (на тимчасовій основі, протягом періоду розладу здоров’я) на безоплатне паркування транспортних засобів на спеціально обладнаних місцях, призначених для осіб з інвалідністю.
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України до законопроекту реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, а законопроект не суперечить законам, що регулюють бюджетні відносини.
Водночас, реалізація таких положень законопроекту у разі надання безкоштовного паркування транспортного засобу зумовить зменшення надходжень місцевих бюджетів, оскільки відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 Бюджетного Кодексу України збір за місця для паркування транспортних засобів зараховуються до доходів загального фонду таких бюджетів.
Відтак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння безбар’єрному пересуванню осіб з тимчасовим порушенням здоров'я" (реєстр. № 14176 від 31.10.2025), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., матиме вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до зменшення їх доходів у зв’язку із звільненням від сплати збору за місце для паркування транспортних засобів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.
4.2.8. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо державної підтримки функціонування груп подовженого дня у школах" (реєстр. № 13558 від 29.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
Законопроектом пропонується доповнити положення щодо формування класів (груп) подовженого дня у закладах загальної середньої освіти, згідно з яким у державному бюджеті на відповідний рік має бути передбачено достатній обсяг коштів для фінансового забезпечення облаштування та функціонування груп подовженого дня у початковій школі всіх закладів загальної середньої освіти державної і комунальної форми власності, у тому числі у вигляді відповідної субвенції місцевим бюджетам, з метою підтримки працюючих батьків учнів та забезпечення безпеки дітей.
Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація такої законодавчої ініціативи здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, зокрема шляхом скорочення видатків на обслуговування державного боргу або надходжень від програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та кредитів (позик), залучених державою. При цьому згідно з прикінцевими положеннями законопроекту Кабінету Міністрів України доручається передбачити у проекті державного бюджету на відповідний рік необхідні кошти і програми для реалізації Закону.
Реалізація законопроекту потребуватиме додатково фінансового ресурсу з державного та місцевих бюджетів щонайменше на оплату праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти початкової школи, які працюватимуть у групах подовженого дня, оскільки:
оплата праці вихователів груп подовженого дня здійснюється: у комунальних закладах освіти - за рахунок коштів освітньої субвенції; в інших закладах освіти - за рахунок коштів засновника (засновників) та інших джерел, не заборонених законодавством /ч. 7 ст. 24 Закону України "Про повну загальну середню освіту"/;
фінансове забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти за рахунок коштів державного бюджету в комунальних закладах освіти здійснюється шляхом надання освітньої субвенції, яка спрямовується на оплату праці педагогічних працівників з нарахуваннями /ст. 103-2 Бюджетного кодексу України/.
Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), зазначаючи у експертному висновку на законопроект про його вплив на показники державного та місцевих бюджетів, зауважує, що відсутність вихідних даних (стосовно кількості здобувачів освіти, кількості педагогічних працівників у групах подовженого дня у початковій школі всіх закладів загальної середньої освіти та їх педагогічного навантаження) унеможливила визначення вартісної величини впливу законопроекту на показники державного та місцевих бюджетів. Крім того, видатки з обслуговування державного боргу заплановано відповідно до графіків платежів за вже наявним державним боргом, планових обсягів запозичень, необхідних на фінансування державного бюджету, прогнозних відсоткових ставок і курсів валют, видатки за бюджетною програмою "Обслуговування державного боргу" (КПКВК 3511350) на наступні бюджетні періоди не можуть розглядатись як джерело покриття видатків, пов’язаних з реалізацією законопроекту.
Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або додаткових джерел надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Загалом, Мінфін не підтримує прийняття законопроекту та вважає, що питання функціонування груп подовженого дня у початковій школі закладів загальної середньої освіти законодавчо врегульовано, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1088, розподіл освітньої субвенції між місцевими бюджетами здійснюється за формулою, яка, серед іншого, включає розрахунок обсягу видатків на оплату праці іншому педагогічному персоналу, зокрема для педагогічних працівників груп подовженого дня.
З огляду на положення частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження та/або збільшують витрати) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Водночас, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України, ці вимоги не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо державної підтримки функціонування груп подовженого дня у школах" (реєстр. № 13558 від 29.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В., буде мати вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.9. Проект Закону України "Про правовий статус плавучих будинків та особливості їх експлуатації" (реєстр. № 14185 від 04.11.2025), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
У законопроекті пропонується визначити правовий статус плавучих будинків, встановити вимоги до їх конструкції, експлуатації, встановлення порядку державної реєстрації таких об’єктів та створення Реєстру плавучих будинків України; нормативно-правове забезпечення можливості реєстрації місця проживання громадян у плавучих будинках; врегулювання питання стоянки, пересування і присвоєння адреси плавучим будинкам; а також пропонується внести зміни до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації" в частині визначення повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері регулювання розміщення та експлуатації плавучих будинків.
Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація такої законодавчої ініціативи не вимагатиме додаткових витрат із Державного бюджету України та/або інших бюджетів.
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України законопроект впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів, оскільки передбачає, зокрема:
ведення Реєстру плавучих будинків та взаємодію його з іншими реєстрами;
сплату адміністративного збору у встановленому законом порядку за реєстрацію плавучого будинку у Реєстрі плавучих будинків України та отримання свідоцтва про право власності на плавучий будинок /стаття 7 законопроекту);
отримання плати за користування місцем стоянки плавучого будинку на підставі договору оренди місця стоянки, що укладається власником плавучого будинку з органом місцевого самоврядування (уповноваженим ним органом) або балансоутримувачем марини /стаття 16 законопроекту/;
адміністративні санкції за порушення вимог цього Закону /стаття 21 законопроекту/;
розробку та впровадження технічних регламентів і правил експлуатації плавучих будинків.
Однак відсутність необхідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків унеможливила визначення Міністерством фінансів вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджету.
Зважаючи на наведене, суб’єктом права законодавчої ініціативи в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та відповідних пропозицій для забезпечення збалансованості бюджету.
З огляду на положення частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження та/або збільшують витрати) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Водночас, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України, ці вимоги не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про правовий статус плавучих будинків та особливості їх експлуатації" (реєстр. № 14185 від 04.11.2025), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., буде мати вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків на реалізацію заходів щодо використання плавучих будинків, а також збільшення надходжень від реєстраційних дій на реалізацію таких заходів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо підвищення безпеки дорожнього руху шляхом запровадження системи штрафних балів" (реєстр. № 14133 від 21.10.2025), поданий народним депутатом України Крейденком В.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є створення ефективної системи обліку штрафних балів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в неавтоматичному режимі, яка забезпечить комплексне реагування на систематичні порушення. Для досягнення вказаної мети у законопроекті пропонується внести зміни до:
Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема:
запровадити штрафні бали за вчинення правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, визначити порядок нарахування та термін дії штрафних балів та порядок здійснення інформування тимчасового зупинення дії посвідчення водія;
встановити адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, дія посвідчення водія якої тимчасово зупинено – у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити 3 400 гривень/;
встановити адміністративну відповідальність за керування безпілотними повітряними суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, – у вигляді штрафу в розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 17 000 до 25 500 гривень/ або громадських робіт на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративного арешту на строк від десяти до п'ятнадцяти діб (залежно від виду правопорушення);
Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону);
Закону України "Про дорожній рух", щодо встановлення заборони керування транспортними засобами особами, дії посвідчення водія яких тимчасово зупинено, розширення повноваження Міністерства внутрішніх справ України щодо ведення Реєстру адміністративних правопорушень із включенням обліку штрафних балів, а також надання Національній поліції повноваження, щодо нараховування штрафних балів та повідомляти водіїв про тимчасове зупинення дії посвідчення водія;
Закону України "Про Національну поліцію" до статті 23, згідно з якими розширюються повноваження поліції в частині нарахування штрафних балів, ведення відповідних записів у реєстрі та повідомлення водіїв про тимчасове зупинення дії посвідчення водія.
Відтак, реалізація цих положень законопроекту може збільшити надходження державного та місцевих бюджетів, оскільки відповідно до пункту 76 частини третьої статті 29 та пункту 365 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України кошти за надання адміністративних послуг уповноваженими органами Міністерства внутрішніх справ України відповідно до законів України "Про дорожній рух" та "Про перевезення небезпечних вантажів" віднесено до доходів державного та місцевих бюджетів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту також зазначає про таке. При цьому, звертає увагу, що реалізація таких положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету для Національної поліції України у зв'язку з виконанням нових функцій, пов'язаних із збільшенням чисельності поліцейських та відповідних видатків на їх утримання. Однак суб'єктом права законодавчої ініціативи не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України в частині надання належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій для досягнення збалансованості бюджетів.
Крім того, згідно вимогами частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо підвищення безпеки дорожнього руху шляхом запровадження системи штрафних балів" (реєстр. № 14133 від 21.10.2025), поданий народним депутатом України Крейденком В.В. та іншими, є таким, що матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Національної поліції, а також може зумовити збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від штрафів та плати за надання адміністративних послуг уповноваженими органами Міністерства внутрішніх справ). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо повернення державного контролю за суб'єктами господарювання, власником (засновником) яких є держава" (реєстр. № 14225 від 17.11.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соколовим М.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Законопроектом передбачається внести зміни до законів України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб", "Про управління об'єктами державної власності", "Про приватизацію державного і комунального майна" та визнати такими, що втратили чинність, закони України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" та "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Законопроектом, серед іншого, пропонується встановити, що:
уповноважений суб’єкт управління акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю, 100% акцій (часток) якого належать державі, протягом трьох місяців з дня введення в дію відповідного закону /йдеться про законопроект/ приймає рішення про перетворення товариства в державне унітарне підприємство;
порядок перетворення акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100% акцій (часток) якого належать державі, у державне унітарне підприємство затверджується Кабінетом Міністрів України;
керівником, головою та членами колегіального виконавчого органу, членами наглядової ради державного унітарного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50% акцій (часток) належать державі, можуть бути виключно громадяни України;
до складу наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належать державі, від суб’єкта управління об’єктами державної власності включаються виключно представники держави;
представником держави, який призначається (обирається) до наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50% акцій (часток) належать державі, може бути громадянин України, який досяг двадцяти одного року, протягом останніх п’яти років проживає в Україні, володіє державною мовою, має вищу освіту, знання та професійні навички, досвід роботи та інші характеристики, необхідні для належного здійснення повноважень члена наглядової ради підприємства, товариства, з урахуванням виду діяльності та спеціалізації підприємства, товариства.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
метою законопроекту є повернення державі повноцінного контролю над підприємствами, власником (засновником) яких є держава;
реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету, натомість повернення контролю над підприємствами дозволить зменшити втрати держави, пов'язані з неефективним менеджментом і зловживаннями в корпоративних структурах.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:
реалізація законопроекту може вплинути на збільшення видатків державного бюджету на утримання та ліквідацію неліквідних державних підприємств, які не можуть бути продані в процесі приватизації, організаційних витрат для держсектору та місцевих органів влади на перетворення, реорганізацію та реєстрацію тощо;
до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків щодо впливу на бюджет можливого уповільнення приватизаційних процесів, ризику зменшення інвестиційної привабливості перетворюваних підприємств;
запропоноване законопроектом скасування Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" може призвести до невиконання взятих Україною зобов'язань, створення потенційної вимоги щодо необхідності повернення наданої позики ЄБРР у сумі 300 млн євро за рахунок коштів державного бюджету, а також суттєвого погіршення відносин з міжнародними фінансовими організаціями та втрати довіри з боку міжнародних партнерів.
Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроектe та не підтримує його у запропонованій редакції.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо повернення державного контролю за суб'єктами господарювання, власником (засновником) яких є держава" (реєстр. № 14225 від 17.11.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соколовим М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету на реалізацію передбачених законопроектом заходів та на утримання і ліквідацію неліквідних державних підприємств, які не можуть бути продані в процесі приватизації, а також може призвести до недоотримання надходжень державного бюджету щодо приватизації державного майна і щодо міжнародної фінансової допомоги (грантів, кредитів) залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.12. Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні" щодо визначення спеціального координатора з питань запобігання та протидії антисемітизму" (реєстр. № 14228 від 17.11.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується Закон України "Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні" доповнити новими статтями 21–23, якими передбачається:
надання Кабінету Міністрів України повноважень щодо визначення центрального органу виконавчої влади, який здійснюватиме функції спеціального координатора у сфері запобігання та протидії антисемітизму;
розширення повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань запобігання та протидії антисемітизму (Кабінет Міністрів України) та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань запобігання та протидії антисемітизму (на сьогодні не визначено єдиного центрального органу виконавчої влади, що реалізує відповідну політику) щодо формування, координації та реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії антисемітизму, зокрема в частині нормативно-правового регулювання, міжвідомчої взаємодії, моніторингу дотримання законодавства, міжнародного співробітництва, а також здійснення заходів, спрямованих на запобігання проявам антисемітизму.
Таким чином, розширення повноважень відповідних державних органів та покладення функції спеціального координатора у сфері запобігання та протидії антисемітизму може потребувати додаткових коштів державного бюджету на забезпечення їх діяльності.
Нагадаємо, що відповідно до статті 25 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" встановлено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом. Водночас, статтею 2 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік.
Слід відмітити, що у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України у межах компетенції не має зауважень та пропозицій до запропонованого законопроекту.
Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні" щодо визначення спеціального координатора з питань запобігання та протидії антисемітизму" (реєстр. № 14228 від 17.11.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на здійснення заходів, спрямованих на запобігання проявам антисемітизму). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини" щодо посилення запобігання та протидії антисемітизму" (реєстр. № 14228-1 від 18.11.2025), поданий народним депутатом України Бужанським М.А.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом, серед іншого, пропонується Закон України "Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини" доповнити новою статтею 19-2, якою передбачається, що на Уповноваженого Верховної Ради з прав людини покладаються функції спеціального координатора з питань запобігання та протидії антисемітизму та, як наслідок, розширюються повноваження в частині здійснення заходів із протидії антисемітизму, його проявам на території України і в межах її юрисдикції.
Нагадаємо, що відповідно до статті 25 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" встановлено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом. Водночас, статтею 2 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік.
Відтак, реалізація відповідної законодавчої ініціативи може потребувати додаткових коштів державного бюджету. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту.
Разом з тим суб’єктом права законодавчої ініціативи /шляхом внесення змін у статтю 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення/ пропонується визначити нові обставини адміністративної відповідальності, зокрема за вчинення дій з мотивів національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, антисемітизму, що тягнуть за собою накладення штрафних санкцій на посадових осіб у розмірі від 35 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян – 17 грн, розмір штрафів становитиме від 595 до 1 020 гривень).
Відтак, відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України щодо зарахування доходів загального фонду державного бюджету, зокрема коштів від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону, застосування заходів впливу, запропонованих у законопроекті, у разі виявлення таких правопорушень може опосередковано збільшити надходження загального фонду державного бюджету.
Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном та наголошено на необхідності надання суб’єктом права законодавчої ініціативи належного фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини" щодо посилення запобігання та протидії антисемітизму" (реєстр. № 14228-1 від 18.11.2025), поданий народним депутатом України Бужанським М.А., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету та може впливати на надходження державного бюджету залежно від практики застосування положень законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).
4.2.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення організаційного забезпечення судового процесу" (реєстр. № 13448 від 04.07.2025), поданий народними депутатами України Масловим Д. В., Бондаренком О. В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроектом запропоновано внести зміни до Господарсько процесуального кодексу України, Цивільно процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", якими передбачено:
право судді користуватися реєстрами, банками даних та іншими автоматизованими інформаційними і довідковими системами, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування /з метою ідентифікації учасників судового процесу/;
можливість делегування суддею повноважень своєму помічнику або секретарю судового засідання щодо формування запитів і отримання даних з реєстрів, банків даних та інших автоматизованих інформаційних і довідкових систем, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування /для цілей організаційної допомоги із визначенням підсудності, а також ідентифікації учасників судового процесу/.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що реалізація його положень не впливатиме на показники державного бюджету, а саме не потребуватиме додаткових видатків, і в межах компетенції зазначає про відсутність зауважень до нього.
Проте, з огляду на деякі положення законопроекту, можна зробити висновок, що реалізація його положень впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів, а саме:
вказаним законопроектом не визначено умов платності чи безоплатності надання доступу до вищезазначених ресурсів /довідково: згідно з пунктами 242 частини 2 статті 29 та 71 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодексу) кошти, сплачені за надання інформації з державних реєстрів, зараховуються до загального та спеціального фондів державного бюджету в розмірі 85 і 15 відсотків відповідно, а згідно із пунктом 36 частини першої статті 64 Кодексу, плата за надання інших адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуг зараховується до загального фонду місцевих бюджетів/;
реалізація положень щодо розширення доступу до відповідних ресурсів, з одного боку, матиме наслідком необхідність модернізації Єдиної судово інформаційно-комунікаційної системи, а відтак потребуватиме вишукування фінансового ресурсу для таких трансформацій, а з іншого – дасть можливість зменшити видатки на послуги поштового зв’язку.
Варто наголосити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), при цьому, якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, то належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення організаційного забезпечення судового процесу" (реєстр. № 13448 від 04.07.2025), поданий народними депутатами України Масловим Д. В., Бондаренком О. В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може впливати на видатки державного бюджету та доходи державного і місцевих бюджетів, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.
4.2.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засад впровадження малих модульних реакторів в Україні" (реєстр. № 14164 від 29.10.2025), поданий народними депутатами Костюхом А.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
Законопроектом пропонується внести зміни до Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення", які спрямовані на створення правових засад для впровадження малих модульних реакторів в Україні, що дозволять:
– сприяти забезпеченню енергетичної безпеки України;
– замінювати вибулі вугільні блоки ТЕС/ТЕЦ без суттєвого розширення майданчиків, використовуючи наявну інфраструктуру (мережі, системи охолодження, землі тощо);
– декарбонізувати металургійну промисловість;
– забезпечувати маневреність і теплозабезпечення для промисловості та міст;
– залучати приватні інвестиції у будівництво та експлуатацію за умови прозорих ліцензійних правил і майнових відносин.
Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, наведеним у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного чи місцевого бюджетів.
Водночас очікується розширення кола інвесторів в українську енергетику за рахунок контрактної моделі "власник–оператор"; скорочення витрат/строків передпроектних процедур завдяки скасуванню вимоги щодо трьох альтернативних майданчиків і можливості перепрофілювання наявних промислових локацій; залучення коштів Світового банку щодо фінансування проектів у галузі ядерної енергетики.
Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на видаткову частину державного бюджету (зокрема, на забезпечення державного регулювання, ліцензування, нагляду за будівництвом і експлуатацією малих модульних реакторів) та надходження до бюджетів від податків, зборів, плати за ліцензії та можливих компенсацій населенню, а також залучення інвестицій у розвиток енергетичної галузі.
Визначення оцінки впливу потребує фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань суб’єкта права законодавчої ініціативи та висновків Державної інспекції ядерного регулювання України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання.
Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.
Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засад впровадження малих модульних реакторів в Україні" (реєстр. № 14164 від 29.10.2025), поданий народними депутатами Костюхом А.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (може зумовити необхідність у додаткових видатках державного бюджету на забезпечення державного регулювання, ліцензування, нагляду за будівництвом і експлуатацією малих модульних реакторів, а також надходження до бюджетів від податків, зборів, плати за ліцензії та можливих компенсацій населенню, залучення інвестицій у розвиток енергетичної галузі). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).
б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати
4.2.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорого та ефективного розпорядження об'єктами державної та комунальної власності для цілей інвестиційної діяльності" (реєстр. № 14039 від 15.09.2025), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Железняком Я.І. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Законопроектом передбачаються зміни до законів України "Про інвестиційну діяльність", "Про приватизацію державного і комунального майна", "Про управління об'єктами державної власності" та Земельного кодексу України, якими пропонується визначити, серед іншого, що:
земельні ділянки, набуті фізичними або юридичними особами – власниками розташованих на таких земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд) у власність або користування із земель державної та комунальної власності, можуть бути об'єктами інвестиційної діяльності, за умови, що площа таких земельних ділянок не перевищує максимального розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування об'єкта нерухомого майна;
державні та комунальні підприємства, установи і організації, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких частка держави або територіальної громади перевищує 50%, можуть здійснювати інвестиційну діяльність, що не належить до статутної діяльності таких суб'єктів, виключно за погодження уповноважених органів;
за результатами приватизації будівлі, розміщеної на земельній ділянці державної чи комунальної власності, що не перебуває у користуванні, покупець об'єкта приватизації отримує таку земельну ділянку у власність чи користування без проведення земельних торгів (якщо площа земельної ділянки не перевищує максимального розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування будівлі) або з проведенням таких (якщо площа земельної ділянки перевищує максимальний розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування будівлі);
під час розгляду заяви набувача об'єкта нерухомого майна (незавершеного будівництва) про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування перевіряє достовірність документів, що посвідчують право власності на такий об'єкт, у тому числі шляхом обстеження такого об'єкта, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, при цьому визначення максимального розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування такого об'єкта, здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету, водночас забезпечить: зниження корупційних ризиків, пов'язаних із набуттям земельних ділянок державної та комунальної власності у власність чи користування власниками розміщених на них будівель (споруд); збільшення обсягів економічних відносин на ринку землі; збільшення податкових надходжень зі сплати податків і зборів; гарантування державного (комунального) інтересу у разі продажу чи передання в користування державних (комунальних) земель.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного та/або місцевих бюджетів у разі обстеження об'єктів нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, водночас законопроект матиме вплив на дохідну частину державного та/або місцевих бюджетів в частині їх збільшення у разі продажу на земельних торгах тих земельних ділянок державної та комунальної власності, площа яких перевищуватиме максимальний розмір земельних ділянок, необхідних для обслуговування будівлі, при цьому вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від кількості проданих земельних ділянок на земельних торгах, максимальний розмір яких визначатиметься за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та кількості об'єктів, які потребуватимуть обстеження. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання в частині проведення фінансово-економічних розрахунків впливу законопроекту на показники бюджету.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорого та ефективного розпорядження об'єктами державної та комунальної власності для цілей інвестиційної діяльності" (реєстр. № 14039 від 15.09.2025), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Железняком Я.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень державного та/або місцевих бюджетів від продажу відповідних земельних ділянок державної та/або комунальної власності та може потребувати додаткових видатків державного та/або місцевих бюджетів на обстеження відповідних об'єктів майна залежно від вжиття уповноваженими органами влади заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
Опосередкований вплив:
4.2.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання обігу окремих нікотиновмісних виробів" (реєстр. № 14110-1 від 20.10.2025), поданий народним депутатом України Кривошеєвим І.С.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Законопроектом пропонуються зміни до законів України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" і "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", якими передбачається, зокрема:
унормувати визначення таких термінів: "нікотиновмісна подушечка" /продукт в оболонці, який містить нікотин, інші інгредієнти та добавки, але який не містить тютюну, призначений виключно для перорального використання і для споживання нікотину через слизову оболонку ротової порожнини без згоряння або вдихання, та не є лікарським засобом/; "оболонка" /захисне покриття, виготовлене із нетканого або іншого матеріалу, стійкого до руйнування, для розміщення порції нікотиновмісної подушечки/; "порція нікотиновмісної подушечки" /вміст нікотиновмісної подушечки, поміщений в оболонку і призначений для разового використання/; "реклама і стимулювання продажу нікотиновмісних подушечок" /вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою, результатом або ймовірним результатом яких прямо чи опосередковано є стимулювання продажу нікотиновмісних подушечок/; "спонсорство нікотиновмісних подушечок" /вид внеску в будь-яку подію, захід або окрему особу, метою, результатом або ймовірним результатом якого прямо чи опосередковано є стимулювання продажу нікотиновмісних подушечок/;
уточнити вимоги щодо здійснення діяльності, пов’язаної з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, експортом і імпортом електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах та нікотиновмісних подушечок, зокрема, встановити максимальний дозволений рівень нікотину в нікотиновмісних подушечках (не більше 20 міліграмів);
запровадити медичне попередження споживачів та вимоги до упакування нікотиновмісних подушечок;
заборонити рекламу, стимулювання продажу та спонсорство нікотиновмісних подушечок;
заборонити роздрібну торгівлю та/або безоплатне розповсюдження на території України харчових ароматизаторів суб’єктами господарювання, які здійснюють господарську діяльність із роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
доповнити перелік підстав для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності такою підставою: факт здійснення ліцензіатом - суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, - зберігання та/або реалізації нікотину та/або харчових ароматизаторів окремо або в наборах, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки;
встановити відповідальність за роздрібну торгівлю або безоплатне розповсюдження харчових ароматизаторів суб’єктами господарювання, які здійснюють господарську діяльність із роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, шляхом застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 200% вартості реалізованих або безоплатно наданих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
заборонити здійснення обігу харчових ароматизаторів окремо або в наборах суб’єктами господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю рідинами, які використовуються в електронних сигаретах;
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребує додаткових витрат з державного бюджету, водночас забезпечить надходження до державного бюджету від акцизного податку на нікотиновмісні подушечки (надходження до державного бюджету від акцизного податку на таку продукцію можуть складати 1-2 млрд грн щорічно з 2026 року та понад 2 млрд грн щорічно з 2030 року).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на видаткову частину державного бюджету.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання обігу окремих нікотиновмісних виробів" (реєстр. № 14110-1 від 20.10.2025), поданий народним депутатом України Кривошеєвим І.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податків і зборів суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво та продаж харчових ароматизаторів, та збільшення доходів бюджетів від акцизного податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також до збільшення доходів бюджетів від фінансових санкцій у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.18. Проект Закону України "Про державно-приватну взаємодію у сфері кібербезпеки" (реєстр. № 14150 від 24.10.2025), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Ватрасом В.А. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Згідно з преамбулою законопроект визначає правові та організаційні засади співпраці державних учасників з приватними учасниками у сфері кібербезпеки, принципи такої співпраці, завдання, повноваження державних органів, напрями та правові форми реалізації такої співпраці, порядок залучення приватних учасників, гарантії їх прав та захисту інформації в такій співпраці.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття не потребує додаткових фінансових витрат з державного бюджету.
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету, зокрема на утримання державних органів, які відповідно до законопроекту передбачаються державними учасниками державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки, у зв’язку з покладенням на них повноважень, зокрема щодо створення або забезпечення створення технічних інструментів для обміну інформацією з приватними учасниками, у тому числі про кіберзагрози, кібератаки, кіберінциденти та заходи кіберзахисту, залучення персоналу, необхідного для виконання функцій та обов’язків державного учасника тощо.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про державно-приватну взаємодію у сфері кібербезпеки" (реєстр. № 14150 від 24.10.2025), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Ватрасом В.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідних державних органів залежно від вжиття ними заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.19. Проект Закону України "Про змін до Закону України "Про охоронну діяльність" щодо добровільного підвищення стандартів якості охоронних послуг" (реєстр. № 14155 від 27.10.2025), поданий народними депутатами України Галушком М.Л., Скороход А.К. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується, зокрема:
запровадити добровільне регулювання у сфері охоронної діяльності, що забезпечуватиметься громадським об’єднанням, якому надано статус координаційної спілки з добровільного регулювання у сфері охоронної діяльності центральним органом виконавчої влади у сфері охоронної діяльності у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
встановити, що орган ліцензування у сфері охоронної діяльності є центральним органом виконавчої влади у сфері охоронної діяльності: забезпечує формування державної політики у сфері охоронної діяльності, здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням суб’єктами охоронної діяльності ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових перевірок, розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію щодо кількості персоналу охорони та засобів провадження охоронної діяльності суб’єктів охоронної діяльності;
Кабінет Міністрів України затверджує методику розрахунку вартості послуг з охорони майна громадян та юридичних осіб.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету, всі витрати, пов'язані з добровільною сертифікацією, покладаються на суб’єктів охоронної діяльності та координаційну спілку, натомість очікується, що прийняття законопроекту призведе до зменшення навантаження на державні органи, покращення інвестиційного клімату в галузі та підвищення податкових надходжень завдяки детінізації ринку.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не впливатиме на виконання закону про Державний бюджет України в поточному бюджетному періоді, оскільки відповідний закон /йдеться про законопроект у разі його прийняття/ набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, водночас звертає увагу, що законопроект потребує опрацювання з Міністерством внутрішніх справ України /далі – МВС/ як органом ліцензування у сфері охоронної діяльності. Загалом Мінфін в межах компетенції зауважень до законопроекту не має.
Разом з тим, реалізація положень законопроекту може вплинути на поведінку суб’єктів охоронної діяльності в частині дотримання ними ліцензійних умов та сплати податків і інших обов’язкових платежів, що відповідно може опосередковано вплинути на показники доходів бюджетів, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування МВС для реалізації передбачених законопроектом повноважень залежно від вжиття цим органом заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охоронну діяльність" щодо добровільного підвищення стандартів якості охоронних послуг" (реєстр. № 14155 від 27.10.2025), поданий народними депутатами України Галушком М.Л., Скороход А.К. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів бюджетів від платежів суб’єктів охоронної діяльності залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування МВС для реалізації передбачених законопроектом повноважень залежно від вжиття цим органом заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо врегулювання обігу нікотиновмісних виробів"(реєстр. № 14110-2 від 21.10.2025), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Б.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Законопроектом пропонуються зміни до законів України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення" і "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", якими передбачається, зокрема:
надати визначення нових термінів "вироби безтютюнові нікотиновмісні для орального використання", "оболонка", "порція виробу безтютюнового нікотиновмісного для орального використання", "реклама і стимулювання продажу виробів безтютюнових нікотиновмісних для орального використання", "спонсорство виробів безтютюнових нікотиновмісних для орального використання";
заборонити виробництво (крім виробництва для експорту), оптову і роздрібну торгівлю та імпорт для реалізації на території України жувального тютюну, вміст нікотину у якому перевищує 20 міліграм на одну порцію (саше, пакетик або подушечку), а для продукції, що виробляється в інших формах, - 20 міліграм на один грам виробу;
встановити вимоги щодо здійснення діяльності, пов’язаної з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, експортом і імпортом виробів безтютюнових нікотиновмісних для орального використання;
запровадити медичні попередження споживачів та вимоги до упакування виробів безтютюнових нікотиновмісних для орального використання;
заборонити рекламу, стимулювання продажу та спонсорство виробів безтютюнових нікотиновмісних для орального використання;
встановити відповідальність за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання виробів безтютюнових нікотиновмісних для орального використання шляхом застосування фінансових санкцій;
дозволити продаж тютюну для кальянів порційно на вагу.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребує прямих додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, водночас сприятиме в майбутньому зменшенню витрат з державного бюджету, передбачених на охорону здоров’я громадян України, а легалізація та відновлення роботи ряду закладів ресторанного господарства, що надають послуги із використання кальянів, сприятиме збільшенню бюджетних надходжень.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на видаткову частину державного бюджету.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо врегулювання обігу нікотиновмісних виробів"(реєстр. № 14110-2 від 21.10.2025), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Б., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення або зменшення доходів бюджетів від податків і зборів суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво та продаж виробів безтютюнових нікотиновмісних для орального використання, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від фінансових санкцій у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо врегулювання обігу нікотиновмісних виробів" (реєстр. № 14110-3 від 22.10.2025), поданий народним депутатом України Устенком О.О.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Законопроектом пропонуються зміни до законів України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення" і "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", якими передбачається, зокрема:
унормувати визначення термінів "нікотиновмісний продукт для перорального вживання" /продукт для перорального вживання без згоряння або вдихання аерозолів (парів), який містить нікотин та інші інгредієнти, і не належить до тютюнових виробів та лікарських засобів/, "реклама і стимулювання продажу нікотиновмісних продуктів для перорального вживання" /вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою, результатом або ймовірним результатом яких прямо чи опосередковано є стимулювання продажу нікотиновмісних продуктів для перорального вживання/, "спонсорство нікотиновмісних продуктів для перорального вживання" /вид внеску в будь-яку подію, захід або окрему особу, метою, результатом або ймовірним результатом якого прямо чи опосередковано є стимулювання продажу нікотиновмісних продуктів для перорального вживання/;
уточнити вимоги щодо здійснення діяльності, пов’язаної з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, експортом і імпортом електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах та нікотиновмісних продуктів для перорального вживання, зокрема, встановити максимальний дозволений рівень нікотину в одиниці нікотиновмісного продукту для перорального вживання (не більше 17 міліграмів);
запровадити медичне попередження споживачів та вимоги до упакування нікотиновмісних продуктів для перорального вживання;
заборонити рекламу, стимулювання продажу та спонсорство нікотиновмісних продуктів для перорального вживання;
заборонити реалізацію (продаж) нікотиновмісних продуктів для перорального вживання особам, які не досягли 18 років;
скасувати заборону на продаж тютюнових виробів у споживчих упаковках, що містять більше 20 сигарет, сигарил чи цигарок.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:
запровадження регулювання для нікотинових подушечок дозволить попередити негативні наслідки для державного бюджету, які б виникнули через скорочення доходів від акцизного та інших податків у разі заборони обігу таких виробів (близько 1 млрд грн на рік);
скасування заборони на реалізацію сигарет в одиничних пачках, що містять більше 20 штук, враховуючи їх значну частку в структурі надходжень акцизного податку з тютюнових виробів, матиме позитивний вплив на наповнення державного бюджету (за попередніми розрахунками складатиме до 20 млрд грн на рік);
реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на видаткову частину державного бюджету.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо врегулювання обігу нікотиновмісних виробів" (реєстр. № 14110-3 від 22.10.2025), поданий народним депутатом України Устенком О.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від акцизного податку та до зменшення доходів бюджетів від податків і зборів суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво та продаж нікотиновмісних продуктів для перорального вживання, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.22. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" щодо врегулювання обігу окремих нікотиновмісних виробів (реєстр. № 14110-5 від 23.10.2025), поданий народними депутатами України Чорним Д.С. та Дубілем В.О.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
Законопроектом передбачається, зокрема:
унормувати визначення термінів: "вироби безтютюнові нікотиновмісні для орального використання", "мішечок", "оболонка", "порція виробу безтютюнового нікотиновмісного для орального використання", "реклама і стимулювання продажу виробів безтютюнових нікотиновмісних для орального використання", "спонсорство виробів безтютюнових нікотиновмісних для орального використання";
заборонити виробництво (крім виробництва для експорту), оптову і роздрібну торгівлю та імпорт для реалізації на території України жувального тютюну, вміст нікотину у якому перевищує 20 міліграм на одну порцію (саше або пористий пакетик), а для продукції, що виробляється в інших формах, - 20 міліграм на один грам виробу;
встановити вимоги щодо здійснення діяльності, пов’язаної з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, експортом і імпортом виробів безтютюнових нікотиновмісних для орального використання;
запровадити медичні попередження споживачів та вимоги до упакування виробів безтютюнових нікотиновмісних для орального використання;
заборонити рекламу, стимулювання продажу та спонсорства виробів безтютюнових нікотиновмісних для орального використання;
встановити відповідальність суб’єктів господарювання за порушення визначених законопроектом вимог щодо здійснення діяльності, пов’язаної з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, експортом і імпортом виробів безтютюнових нікотиновмісних для орального використання, а також щодо вимог до медичного попередження споживачів і упакування таких виробів шляхом застосування фінансових санкцій.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребує додаткових витрат державного бюджету, водночас ефективне регулювання ринку безтютюнових нікотиновмісних виробів для орального використання сприятиме в майбутньому зменшенню витрат з державного бюджету, передбачених на охорону здоров’я громадян України.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на видаткову частину державного бюджету.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" щодо врегулювання обігу окремих нікотиновмісних виробів (реєстр. № 14110-5 від 23.10.2025), поданий народними депутатами України Чорним Д.С. та Дубілем В.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення або зменшення доходів бюджетів від податків і зборів суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво та продаж виробів безтютюнових нікотиновмісних для орального використання, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від фінансових санкцій у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра в умовах надзвичайного та воєнного стану" (реєстр. № 14197 від 07.11.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.
Законопроектом пропонуються зміни до Закону України "Про електронні комунікації", зокрема передбачається відповідальність за порушення законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр у разі невиконання припису уповноваженої посадової особи регуляторного органу про усунення порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр, а також у разі невиконання розпорядження національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України в умовах надзвичайного або воєнного стану шляхом накладення штрафу у розмірі: 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /далі – НМДГ/ – для суб’єктів мікро- та малого підприємництва, 2 тис. НМДГ – для суб’єктів середнього підприємництва, 5 тис. НМДГ – для суб’єктів великого підприємництва, у разі повторного протягом календарного року вчинення такого порушення – шляхом накладення штрафу у розмірі 2 тис., 5 тис. та 10 тис. НМДГ відповідно.
Також законопроектом вносяться зміни до Закону України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" в частині непоширення цього Закону на відносини, що регулюються Законом України "Про електронні комунікації".
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, при цьому вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості виявлених правопорушень.
У фінансово-економічних розрахунках до законопроекту вказано, що сума коштів сплачених штрафів за результатами державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра в умовах надзвичайного та воєнного стану у поточному році може становити 255 тис. гривень.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра в умовах надзвичайного та воєнного стану" (реєстр. № 14197 від 07.11.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафів у разі виявлення відповідних порушень залежно від їх видів і кількості та застосованих адміністративно-господарських санкцій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.24. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" щодо розвитку соціального підприємництва"(реєстр. № 14156 від 27.10.2025), поданий народними депутатами України Санченком О.В., Марчуком І.П. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є створення правових основ для розвитку соціального підприємництва в Україні через законодавче визначення цього поняття та забезпечення рівного доступу соціальних підприємств до всіх форм державної підтримки, які передбачені для суб’єктів малого і середнього підприємництва. Законопроектом пропонуються зміни до законів України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні", "Про державну допомогу суб’єктам господарювання", "Про громадські об'єднання" і "Про благодійну діяльність та благодійні організації", якими передбачається, зокрема:
унормувати визначення термінів "суб’єкти малого підприємництва" і "суб’єкти середнього підприємництва";
встановити, що суб’єкти малого і середнього підприємництва, що здійснюють підприємницьку діяльність, основною метою якої є досягнення конкретних суспільно корисних матеріальних або нематеріальних результатів, спрямованих на вирішення соціальних проблем та/або задоволення соціальних потреб окремих категорій осіб чи груп населення та з метою одержання прибутку, є суб’єктами соціального підприємництва, а така діяльність – соціальним підприємництвом;
поширити на суб’єктів соціального підприємництва всі види державної підтримки, які передбачені для суб’єктів малого і середнього підприємництва;
визначити, що повноваження органів у сфері розвитку малого і середнього підприємництва також здійснюються такими органами щодо суб’єктів соціального підприємництва.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету (оскільки не встановлює окремих спеціальних програм підтримки соціального підприємництва, а лише поширює на суб'єктів соціального підприємництва вже існуючі механізми державної підтримки малого і середнього підприємництва, передбачені чинним законодавством), водночас створить правові передумови для залучення міжнародної технічної допомоги та грантових коштів на розвиток соціального підприємництва в Україні.
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може впливати на показники бюджетів, зокрема, може потребувати додаткових видатків державного бюджету в частині розширення повноважень спеціально уповноваженого органу та інших центральних органів виконавчої влади у сфері розвитку малого і середнього підприємництва. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та вважає, що законопроект потребує доопрацювання.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" щодо розвитку соціального підприємництва" (реєстр. № 14156 від 27.10.2025), поданий народними депутатами України Санченком О.В., Марчуком І.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (у наступних бюджетних періодах може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію передбачених законопроектом заходів, включаючи виконання повноважень відповідними органами, залежно від вжиття ними заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи ). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення порядку спеціального моніторингу транспортних засобів, задіяних у сфері збирання відходів, які становлять підвищений ризик для навколишнього природного середовища і екологічних прав громадян" (реєстр. № 14153 від 24.10.2025), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується доповнити новою статтею 82-9 Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачається встановити адміністративну відповідальність за:
невиконання фізичною або юридичною особою, що використовує у своїй діяльності транспортний засіб, який підлягає спеціальному моніторингу відповідно до вимог закону, обов’язку щодо обладнання такого транспортного засобу працюючим GNSS-трекером, незабезпечення постійного належного функціонування встановленого GNSS-трекера, а також незабезпечення іншим чином визначення ідентифікаційних даних та місцезнаходження транспортного засобу згідно вимог порядку здійснення спеціального моніторингу – у вигляді накладення штрафу на громадян від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб'єктів підприємницької діяльності – від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 1 700 до 8 500 гривень/;
ненадання фізичною або юридичною особою, що використовує у своїй діяльності транспортний засіб, який підлягає спеціальному моніторингу відповідно до вимог закону, в установлені строки уповноваженому органу інформації про ідентифікаційні дані такого транспортного засобу, про встановлений на ньому GNSS-трекер, іншої визначеної порядком здійснення спеціального моніторингу інформації, необхідної для встановлення постійного радіоелектронного зв’язку та передачі сигналів GNSS-трекера транспортного засобу до бази даних уповноваженого органу, а також неповідомлення в установлений строк уповноваженого органу про припинення використання транспортного засобу, який належить до транспортних засобів, задіяних у сфері збирання відходів, які становлять підвищений ризик для навколишнього природного середовища і екологічних прав громадян, та раніше використовувався у діяльності фізичної або юридичної особи – у вигляді накладення штрафу на громадян від двохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від трьохсот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 3 400 до 17 000 гривень/;
повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті – у вигляді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/розмір штрафу може становити 17 000 гривень/.
Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.
Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення порядку спеціального моніторингу транспортних засобів, задіяних у сфері збирання відходів, які становлять підвищений ризик для навколишнього природного середовища і екологічних прав громадян" (реєстр. № 14153 від 24.10.2025), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.26. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про безпеку та здоров’я працівників на роботі" (реєстр. № 14109 від 09.10.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні порушення, передбачивши відповідальність за порушення вимог законодавства про безпеку та здоров’я працівників на роботі чи порушення спеціальних умов виконання робіт підвищеної небезпеки, якщо таке порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого – у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 17 000 до 51 000 гривень/ або виправних робіт на строк до 2 років, або обмеження/позбавлення волі на строк до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого, залежно від конкретного виду правопорушення.
Цей законопроект системно пов'язаний із законопроектом "Про безпеку та здоров’я працівників на роботі" за реєстр. № 10147 від 13.10.2023р., у якому передбачається запровадження за європейським прикладом системи мінімальних вимог щодо безпеки та здоров’я працівників та регулярне здійснення роботодавцем оцінювання ризиків, які можуть виникнути на конкретному робочому місці, розробки і впровадження заходів щодо їх мінімізації або усунення.
Відповідно до експертного висновку Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може збільшити дохідну частину державного бюджету внаслідок застосування штрафних санкцій за відповідний злочин та призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку зі встановленням строків позбавлення волі за відповідний злочин (при цьому, загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяги яких оцінити неможливо).
З огляду на зазначене до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про безпеку та здоров’я працівників на роботі" (реєстр. № 14109 від 09.10.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення злочинів щодо неповнолітніх осіб" (реєстр. № 14124 від 16.10.2025), поданий народним депутатом України Яценком А.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою запобіганню вчиненню тяжких та особливо тяжких злочинів щодо неповнолітніх осіб, шляхом посилення кримінальної відповідальності за вчинення таких діянь. При цьому пропонується посилити кримінальну відповідальність за злочини, вчинені щодо неповнолітніх осіб, а саме за:
умисне вбивство, умисне тяжке тілесне ушкодження, зґвалтування, Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство), примушування особи без її добровільної згоди до здійснення акту сексуального характеру з іншою особою, вчинення дій сексуального характеру, розбещення, сутенерство або втягнення в заняття проституцією, та встановити відповідальність – у вигляді довічного позбавлення волі;
доведення до самогубства, умисне середньої тяжкості та легке тілесне ушкодження, та встановити відповідальність – у вигляді позбавлення волі до п’ятнадцяти років.
Відтак, у разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань, до яких застосовано позбавлення волі за відповідні порушення.
Міністерство фінансів України, зазначаючи про таке, зауважує, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.
З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово - економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення злочинів щодо неповнолітніх осіб" (реєстр. № 14124 від 16.10.2025), поданий народним депутатом України Яценком А.В.,є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення прав осіб з інвалідністю у сфері зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів" (реєстр. № 13426-1 від 11.07.2025), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Неклюдовим В.М. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом, серед іншого пропонується викласти в іншій редакції частину шосту статті 122 та частину шосту статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП), посиливши адміністративну відповідальність за:
зупинку, стоянку та паркування транспортних засобів без встановленого згідно з вимогами законодавства на них розпізнавального знака “Водій з інвалідністю” та інформації щодо наявності інвалідності у формі унікального електронного ідентифікатора (QR-коду) на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку, стоянку та паркування лише транспортних засобів із встановленим розпізнавальним знаком "Водій з інвалідністю" (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, шляхом збільшення розмірів штрафів з шістдесяти – ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн., розмір штрафу може збільшитися з 1 020 – 1 700 гривень до 3 400 гривень/.
Водночас, передбачається встановити адміністративну відповідальність за неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" – у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може становити від 8 500 до 17 000 гривень/ з позбавленням права керування транспортними засобами на строк до шести місяців або без такого.
Крім того, згідно із змінами до статей 219, 221, 222, та 255 КупАП справи про такі правопорушення визначено розглядати виконавчим комітетам (виконавчим органам) сільських, селищних, міських рад, районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям), органам Національної поліції за протоколами, складеними уповноваженими особами органів Національної поліції.
У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування від сплати штрафних санкцій (оскільки такі надходження відповідно до пункту 23 частини другої статті 29, пункту 38 частини першої 64 та пункту 26 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування).
Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину бюджетів, зауважує, що вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості зафіксованих правопорушень і накладених стягнень, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки впливу на показники бюджету.
Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб'єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення прав осіб з інвалідністю у сфері зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів" (реєстр. № 13426-1 від 11.07.2025), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Неклюдовим В.М. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування (може призвести до збільшення доходів бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки та паркування на місцях для осіб з інвалідністю" (реєстр. № 13426-2 від 11.07.2025), поданий народним депутатом України Штепою С.С.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом, серед іншого пропонується викласти в іншій редакції частину шосту статті 122 та частину шосту статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП), посиливши адміністративну відповідальність за:
зупинку чи стоянку та паркування транспортних засобів без встановленого згідно з вимогами законодавства на них розпізнавального знака “Водій з інвалідністю” та інформації щодо наявності інвалідності у формі унікального електронного ідентифікатора (QR-коду) на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю", шляхом збільшення розмірів штрафів з шістдесяти–ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн., розмір штрафу може збільшитися з 1 020 – 1 700 гривень до 5 100 гривень/.
Крім того, згідно із змінами до статей 219 та 255 КупАП справи про такі правопорушення визначено розглядати виконавчим комітетам (виконавчим органам) сільських, селищних, міських рад за протоколами, складеними уповноваженими особами органів Національної поліції.
У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від сплати штрафних санкцій (оскільки такі надходження відповідно до пункту 38 частини першої 64 та пункту 26 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування).
Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину бюджетів, зауважує, що вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості зафіксованих правопорушень і накладених стягнень, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки впливу на показники бюджету.
Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб'єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки та паркування на місцях для осіб з інвалідністю" (реєстр. № 13426-2 від 11.07.2025), поданий народним депутатом України Штепою С.С., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники бюджетів місцевого самоврядування (може призвести до збільшення доходів бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.30. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки та паркування на місцях для осіб з інвалідністю " (реєстр. № 13426-3 від 14.07.2025), поданий народними депутатами України Грищуком Р.П., Лозинським Р.М. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Законопроектом, серед іншого пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні (далі– КупАП) правопорушення, посиливши адміністративну відповідальність за:
зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю", шляхом збільшення розмірів штрафів з шістдесяти – ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн., розмір штрафу може збільшитися з 1 020 – 1 700 гривень до 5 100 гривень/;
паркування транспортного засобу на місцях, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, водієм, який не має документів про наявність у нього чи в одного з пасажирів інвалідності (крім явно виражених ознак інвалідності), шляхом збільшення розмірів штрафів з шістдесяти – ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися з 1 020 – 1 700 гривень до 5 100 гривень/;
необлаштування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування транспортних засобів, у тому числі біля житлових будинків (крім індивідуальних житлових будинків) та інших будівель, на тротуарах (із числа місць для зупинки та стоянки транспортних засобів), місць, призначених для паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, чи облаштування таких місць без дотримання вимог щодо їх розміщення, шляхом збільшення розмірів штрафів з шістдесяти – ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу може збільшитися з 1 020 – 1 700 гривень до 8 500 гривень/;
Крім того, згідно із змінами до статей 219 КупАП справи про такі правопорушення визначено розглядати виконавчим комітетам (виконавчим органам) сільських, селищних, міських рад.
У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від сплати штрафних санкцій (оскільки такі надходження відповідно до пункту 38 частини першої 64 та пункту 26 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування).
Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину бюджетів, зауважує, що вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості зафіксованих правопорушень і накладених стягнень, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки впливу на показники бюджету.
Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб'єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки та паркування на місцях для осіб з інвалідністю " (реєстр. № 13426-3 від 14.07.2025), поданий народними депутатами України Грищуком Р.П., Лозинським Р.М. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники бюджетів місцевого самоврядування (може призвести до збільшення доходів бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.31. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення, що посягають на власність та у сфері охорони природи, використання природних ресурсів" (реєстр. № 13364-1 від 27.06.2025), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.
Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є забезпечення екологічної безпеки, запобігання негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження водних ресурсів, шляхом посилення відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів.
Для реалізації такої мети запропоновано внести зміни до статей 48-50, 53, 54-70, 771, 72, 74-76, 78-79, 821-831, 85, 851, 861, 881, 901, 911-914, 921 Кодексу України про адміністративні правопорушення розширивши склад правопорушень та посилити адміністративну відповідальність, шляхом збільшення розмірів штрафів з одного – двохсот п'ятдесяти до п'ятидесяти – тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн., розмір штрафу може збільшитися з 17 – 4 250 гривень до 850 – 17 000 гривень/.
Реалізація положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначає Міністерство фінансів України в експертному висновку до даного законопроекту, зауважуючи, що вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень і накладених стягнень.
Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення, що посягають на власність та у сфері охорони природи, використання природних ресурсів" (реєстр. № 13364– 1 від 27.06.2025), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
4.2.32. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про діяльність Bank Gospodarstwa Krajowego в Україні" (реєстр. № 0355 від 14.11.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.
Законопроектом пропонується ратифікувати Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про діяльність Bank Gospodarstwa Krajowego /далі – BGN-банк/ в Україні, вчинену 25 вересня 2025 року у м. Варшаві (Республіка Польща) /далі – Угода/, яка набирає чинності в перший день місяця, наступного за місяцем отримання другої ноти, якою Сторона дипломатичними засобами повідомляє іншу Сторону про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що ратифікація Угоди створить правові підстави для діяльності BGN-банку на території України, зокрема BGN-банк зможе надавати Уряду України, державним і приватним установам та організаціям фінансову та технічну допомогу у формі позик або інших фінансових інструментів, таких як підтримка експорту, гранти або гарантії для реалізації проектів щодо відновлення та розвитку України, які будуть визначені у співпраці між Урядом України, Урядом Республіки Польща та BGN-банком.
Зокрема, статтею 3 Угоди передбачено, що BGN-банк може: 1) надавати фінансову допомогу у формі позик або інших фінансових інструментів (таких як підтримка експорту, гранти або гарантії в євро, доларах США або в іншій валюті) Уряду України та будь-якій державній установі (наприклад, муніципалітетам), а також державним або приватним компаніям; 2) надавати технічну допомогу та гранти, включаючи, але не обмежуючись, навчання та розбудову потенціалу державним та приватним суб’єктам господарювання та фінансово-банківським установам, а також державним чи приватним, національним, іноземним чи міжнародним асоціаціям або організаціям, що надають таку допомогу суб’єктам господарювання, які є резидентами, створені та діють відповідно до законодавства України, розташовані на її території; 3) надавати безумовні, безвідкличні гарантії на першу вимогу банкам, що діють на території України.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:
прийняття законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення з державного та/або місцевих бюджетів;
водночас реалізація положень законопроекту потенційно може мати вплив на дохідну і видаткову частини державного бюджету, оскільки Угода встановлює інші правила оподаткування, ніж передбачені чинним законодавством України, а також містить положення про надання BGN-банком фінансової (у формі позик або інших фінансових інструментів) та/або технічної допомоги (гранти), що потенційно може мати вплив на видаткову частину державного бюджету у разі визначення державного бюджету джерелом їх обслуговування і погашення.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про діяльність Bank Gospodarstwa Krajowego в Україні" (реєстр. № 0355 від 14.11.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень і витрат державного бюджету залежно від практики реалізації Угоди). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
Голосували: "за" – 20, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 20 народних депутатів України – членів Комітету).
Секретар Комітету Володимир ЦАБАЛЬ
Голова підкомітету з питань
бюджетної політики та удосконалення
положень Бюджетного кодексу України Юрій КУЗБИТ