ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №233 від 16.02.2026

20 квітня 2026, 15:31

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №233 від 16 лютого 2026 року

11 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Забуранна Л.В., Копанчук О.Є., Молоток І.Ф., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Пасічний О.С., Поляк В.М., Северин С.С., Тарарін М.О., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 28 народних депутатів України.

Відсутні:

Члени Комітету: Лопушанський А.Я., Пуртова А.А., Борт В.П., Гончаренко О.О., Дунаєв С.В., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Пузійчук А.В.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Пунда О.Б., Фещук С.Л., Джинджириста Л.Я., Андросюк Н.В., Бондаренко А.В., Войтенко Є.А., Івашко Т.Ю., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Расчислова Л.В., Рощенко С.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Сторожук О.В., Філіпченко Т.О., Шевченко Н.В., Шпак В.П.

Запрошені та інші присутні на засіданні особи:

від Рахункової палати:

Піщанська О.С. – Голова Рахункової палати;

Пліс Г.В. – член Рахункової палати;

Пушко-Цибуляк Є.М. – член Рахункової палати;

Біляченко О.Л. – державний аудитор III рангу Управління контролю у сфері управління державним майном та економічної конкуренції Департаменту контролю (аудиту) у сфері виконання загальнодержавних функцій, цифрової трансформації, управління державним майном та захисту економіки;

Каплін В.В. – державний аудитор III рангу Управління контролю у сфері культури, спорту та інформаційної політики Департамент контролю (аудиту) гуманітарної та соціальної сфери;

Бережнюк О.В. – начальник відділу інформації та зв’язків з медіа Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій;

Камишніков Р.В. – головний спеціаліст відділу комунікації з органами державної влади та громадськістю Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій;

від Міністерства фінансів України:

Зикова О.І. – заступник Міністра;

Бойко С.М. – директор Департаменту видатків бюджету соціальної сфери;

Гапоненко Л.В. – директор Департаменту методології бухгалтерського обліку та нормативного забезпечення аудиторської діяльності;

Михайлова О.Г. – директор Департаменту міжнародних фінансових проектів;

Шумейко М.В. – начальник відділу співпраці з Групою Світового банку Департаменту міжнародних фінансових проектів;

від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України:

Перелигін Є.Є. – заступник Міністра;

Рябцева О.В. – директор Департаменту залучення інвестицій та взаємодії з міжнародними організаціями;

Калєндар О.С. – начальник відділу співпраці з донорськими організаціями та агенціями розвитку департаменту залучення інвестицій та взаємодії з міжнародними організаціями;

Стрелко В.О. – заступник начальника відділу розвитку фінансових послуг департаменту фінансової політики та страхування воєнних ризиків;

Віскунов Р.М. – головний спеціаліст відділу співпраці з донорськими організаціями та агенціями розвитку департаменту залучення інвестицій та взаємодії з міжнародними організаціями;

від Міністерства молоді та спорту України:

Бідний М.В. – Міністр;

Музика Ю.Л. – Перший заступник Міністра;

Левківська Г.В. – директор Департаменту економіки та фінансів.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 16 лютого 2026 р. засідання Комітету у режимі відеоконференції, і водночас запропонувала члену Комітету Гнатенку В.С. здійснювати на цьому засіданні облік присутніх членів Комітету та підрахунок результатів голосування щодо рішень Комітету.

Затим після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні та затвердження порядку денного члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про рішення Рахункової палати від 25.11.2025 № 28-3 "Про розгляд Звіту про результати фінансового аудиту проєкту "Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво", що підтримується позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку і Міжнародною асоціацією розвитку".

2. Про рішення Рахункової палати від 09.12.2025 № 30-1 "Про розгляд Звіту про результати фінансового аудиту Міністерства молоді та спорту України".

3. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України
(за списком).

4. Про план роботи Комітету з питань бюджету на період п'ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, пропозиції до проекту порядку денного п'ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та щодо проведення засідань Комітету з питань бюджету у період п'ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання.

5. Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період чотирнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та стан виконання Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2025 рік.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію члена Рахункової палати Пліса Г.В. про рішення Рахункової палати від 25.11.2025 № 28-3 "Про розгляд Звіту про результати фінансового аудиту проєкту "Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво", що підтримується позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку і Міжнародною асоціацією розвитку".

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло рішення Рахункової палати від 25.11.2025 № 28-3 "Про розгляд Звіту про результати фінансового аудиту проєкту "Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво", що підтримується позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку і Міжнародною асоціацією розвитку" /далі – Рішення РП № 28-3/, яким передусім:

затверджено Звіт про результати фінансового аудиту проекту "Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво", що підтримується позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку і Міжнародною асоціацією розвитку /далі – Звіт РП № 28-3/;

надано рекомендації Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України /далі – Мінекономіки/ з терміном виконання – до 31.12.2025;

рекомендовано Комітету розглянути на своєму засіданні Рішення РП № 28-3 і Звіт РП № 28-3.

Рішення РП № 28-3 разом із Звітом РП № 28-3 (що надіслані Верховній Раді України /далі – Верховна Рада/ і Комітету супровідними листами Рахункової палати /далі – РП/ від 28.11.2025 № 04-3658 і № 04-3659) направлено народним депутатам України – членам Комітету через ЄАС, а також розміщено на офіційному веб-сайті РП.

ІІ. Статтею 36 Закону України "Про Рахункову палату" визначено, що:

за результатами обговорення на засіданні РП звіту, складеного за результатами здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), РП приймає рішення, яке разом з відповідним звітом у 15-денний строк надсилає об’єкту контролю, Верховній Раді та за необхідності іншим органам влади;

рішення, прийняте за результатами обговорення звіту, підлягає розгляду об’єктом контролю; об’єкт контролю інформує РП у місячний строк про результати розгляду рішення РП, заплановані у зв’язку з цим заходи, включаючи порядок і строки виконання наданих РП рекомендацій (пропозицій), а також щокварталу (якщо інше не визначено РП) – про вжиті заходи щодо виконання відповідних рекомендацій (пропозицій); якщо об’єкт контролю не поінформував РП про результати розгляду її рішення або якщо РП визнала неналежними заходи, заплановані та вжиті об’єктом контролю у зв’язку з її рішенням, РП інформує про це Верховну Раду, інші відповідні органи влади, а також громадськість через медіа;

РП здійснює постійний моніторинг і аналіз стану виконання своїх рішень, включаючи стан виконання наданих рекомендацій (пропозицій), у порядку, визначеному РП; РП розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію об’єктів контролю про заплановані заходи щодо виконання рішень РП, а також щокварталу – інформацію РП щодо моніторингу і аналізу стану виконання таких рішень.

Статтею 31 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" і статтею 37 Закону України "Про Рахункову палату" передбачено, зокрема, що: комітети Верховної Ради обов’язково розглядають на своїх засіданнях за участю представників РП та об’єктів контролю рішення РП за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), якщо РП рекомендовано розгляд таких рішень на засіданнях відповідних комітетів. У Законі України "Про комітети Верховної Ради України" /стаття 31 та пункт 4 розділу VIII/ також визначено, що відповідні комітети у двомісячний строк забезпечують розгляд таких питань з онлайн-трансляцією в мережі Інтернет (крім питань, що містять інформацію з обмеженим доступом), при цьому на період дії воєнного стану в Україні, введеного 24.02.2022, та протягом 30 днів після його припинення чи скасування комітети забезпечують трансляцію відкритих засідань або розміщення їх відеозаписів на власних веб-сторінках на офіційному веб-сайті Верховної Ради не пізніше ніж протягом 24 годин з часу завершення засідання комітету.

Міжнародними стандартами вищих органів аудиту (ISSAI 200 "Принципи фінансового аудиту") встановлено, що мета фінансового аудиту полягає в тому, щоб шляхом збирання достатнього обсягу прийнятних доказів надати користувачам обґрунтовану впевненість у формі аудиторської думки та/або аудиторського звіту стосовно того, чи подано фінансову звітність або іншу фінансову інформацію достовірно та/або в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансового звітування та нормативно-правової бази.

ІІІ. У Звіті РП № 28-3 зазначено, серед іншого, таке:

– проект "Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво" (RISE) /далі – проект RISE/, що підтримується позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку /далі – МБРР/ і Міжнародною асоціацією розвитку /далі – МАР/, є частиною зусиль Світового банку, спрямованих на підтримку приватного сектору та ключових реформ для сталого економічного зростання;

– у листопаді 2024 р. між Україною і Світовим банком в межах проекту RISE укладено 3 ключові угоди, які дали змогу розпочати вибірку фінансування обсягом 593 млн дол. США на підтримку малого і середнього підприємництва, а саме: Угода про позику (Програма "Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво") між Україною та МБРР від 04.11.2024 № 9739-UA /далі – Угода № 9739-UA/ обсягом 283 млн дол. США; Угода про фінансування від 04.11.2024 № 7648-UA обсягом 300 млн дол. США; Угода про грант від 04.11.2024 № TF0C6617 обсягом 10 млн дол. США (довідково: розпорядженням КМУ від 20.09.2024 № 906-р визнано за доцільне залучення коштів позики від МБРР в розмірі 283 млн дол. США і кредиту від МАР в розмірі 300 млн дол. США для реалізації системного проекту RISE та гранту від МБРР і МАР, що діють як адміністратор Цільового фонду багатьох донорів з підтримки, відновлення, відбудови та реформування України, в розмірі 10 млн дол. США для реалізації інвестиційного проекту RISE);

– РП проведено аудит фінансової звітності спеціального призначення за проектом RISE за 2024 рік, складеної Мінекономіки за результатами виконання Угоди № 9739-UA /далі – звітність спецпризначення/, яка складається із Звіту про надходження та Звіту про видатки;

– згідно із звітністю спецпризначення за 2024 рік надходження позики МБРР до загального фонду державного бюджету становили 10.390.323 тис. грн, фактичні видатки загального фонду державного бюджету (які компенсуються за рахунок коштів за Угодою № 9739-UA) становили 10.473.883,12 тис. грн, у т.ч. в розрізі бюджетних програм: "Функціонування інституції з підтримки та просування експорту" (код 0411240) – 33.805,12 тис. грн; "Надання грантів для створення або розвитку бізнесу" (код 1201350) – 890.500 тис. грн; "Підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги" (код 1201430) – 549.578 тис. грн; "Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва" (код 1201450) – 9.000.000 тис. грн;

– результати аудиту:

1) реалізація Програми (йдеться про діяльність, для сприяння фінансуванню якої МБРР погодився надати позику в розмірі 283 млн дол. США згідно з Угодою № 9739-UA) здійснювалася протягом 10 місяців без Операційного посібника з управління проектом RISE, затвердженого наказом Мінекономіки від 30.09.2025 № 596 /далі – Операційний посібник/, який мав регламентувати процедури її здійснення, зокрема порушення термінів із затвердження Операційного посібника призвело до відсутності регламентованих інституційних, адміністративних, фінансових, технічних та операційних настанов і процедур реалізації Програми (у т.ч. щодо отримання, формування та відображення звітної інформації за Програмою), що призвело до відсутності дієвої системи контролю за реалізацію Програми та створило передумови для суттєвих викривлень звітності спецпризначення.

РП рекомендувала Мінекономіки забезпечити розроблення, прийняття та запровадження процесів, операцій, процедур та розподіл повноважень щодо їх виконання, ідентифікацію ризиків та заходів з управління ними для належного створення та функціонування системи внутрішнього контролю щодо дотримання вимог угод, укладених у межах проекту RISE /ця рекомендація міститься у пункті 5.1 Рішення РП № 28-3/;

2) у Звіті про видатки (йдеться про частину звітності спецпризначення) не враховано вимоги Порядку підготовки, реалізації, проведення моніторингу та завершення реалізації проєктів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2016 № 70 /далі – Порядок № 70/, щодо надходження коштів за досягнення РПВ (йдеться про результат, пов'язаний з вибіркою коштів позики щодо певної категорії), до загального фонду державного бюджету та пов’язані з ними видатки, тобто цей Звіт мав би містити суму видатків лише загального фонду державного бюджету, недоречно включати до цього Звіту бюджетні програми за кодами 1201310 "Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва", 1201340 "Державне стимулювання створення індустріальних парків" і 1201360 "Забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями", оскільки вони не фінансувалися за рахунок загального фонду державного бюджету. Отже наявність у цьому Звіті інформації про суми видатків спеціального фонду призвела до порушення принципів доречності, об’єктивності та зрозумілості інформації, яка надана у звітності спецпризначення.

РП рекомендувала Мінекономіки внести зміни до форми Звіту про видатки, затвердженої в Операційному посібнику, в частині виключення видатків спеціального фонду державного бюджету, враховуючи вимоги Порядку № 70 /ця рекомендація міститься у пункті 5.2 Рішення РП № 28-3/;

3) звернуто увагу на відсутність чіткої узгодженості між метою Програми, визначеною Угодою № 9739-UA (йдеться про покращення сприятливого середовища для ініційованого приватним сектором сталого відновлення в Україні), та метою і завданнями окремих бюджетних програм, включених до звітності спецпризначення (зокрема за кодами 1201430 і 1201450).

РП рекомендувала Мінекономіки внести зміни до Операційного посібника в частині узгодження мети Програми та мети і завдань бюджетних програм, включених до звітності спецпризначення /ця рекомендація міститься у пункті 5.3 Рішення РП № 28-3/;

4) встановлено, що Мінекономіки не забезпечено наявність усіх необхідних підтверджуючих документів та облікових даних щодо видатків, здійснених за бюджетними програмами, задіяними в реалізації Програми: за кодами 0411240 і 1201450 – відсутні підтверджуючі документи (первинні документи, регістри обліку, інші підтверджуючі документи) розпорядника бюджетних коштів; за кодом 1201430 – відсутні реєстри отримувачів коштів.

РП рекомендувала Мінекономіки забезпечити збереження необхідних підтверджуючих документів та облікових даних щодо видатків за бюджетними програмами, включеними до звітності спецпризначення /ця рекомендація міститься у пункті 5.4 Рішення РП № 28-3/;

5) встановлено, що проміжні інституції та банки, які отримали кошти від Мінекономіки, не були включені до переліку компаній та фізичних осіб, які заборонені Світовим банком для співпраці, також перевірено кінцевих отримувачів коштів за бюджетною програмою за кодом 1201350, але в Мінекономіки відсутня інформація про кінцевих отримувачів коштів за бюджетними програмами за кодами 1201430 і 1201450, що не дало змоги провести процедури з перевірки їх відсторонення або призупинення.

РП рекомендувала Мінекономіки забезпечити контроль за тим, щоб фізичні або юридичні особи, які відсторонені або призупинені МБРР для співпраці, не отримали контракти за Програмою протягом періоду такого відсторонення або призупинення /ця рекомендація міститься у пункті 5.5 Рішення РП № 28-3/;

6) система внутрішнього контролю в Мінекономіки є недієвою через системні порушення в усіх елементах: внутрішнє середовище (мало нестабільну структуру, яка в 2024 р. змінювалася 6 разів), управління ризиками (формальне, востаннє ризики діяльності були визначені на 2023 р. і не оновлювалися), заходи контролю (план заходів контролю базується на ризиках 2023 р. і не переглядався), інформація та комунікація (механізм комунікації між відповідальними за виконання бюджетних програм не запроваджено) та моніторинг (відповідального за здійснення моніторингу бюджетних програм, включених до звітності спецпризначення, не визначено). Як наслідок, підготовка звітності спецпризначення здійснювалася без: чіткого механізму внутрішнього контролю Мінекономіки; належної організації Керівного комітету (тобто відповідального за виконання функцій міжвідомчої координації на високому рівні та за виконання нагляду за реалізацією Програми); Групи впровадження (тобто відповідального за виконання та моніторинг Програми з задовільними для Світового банку складом, функціями та кадровим забезпеченням); Операційного посібника (який затверджено тільки 30.09.2025).

РП рекомендувала Мінекономіки забезпечити: належне функціонування системи внутрішнього контролю Програми відповідно до рекомендацій та ідентифікованих ризиків МБРР; створення Групи впровадження відповідно до вимог Угоди № 9739-UA, а також виконання Групою впровадження завдань та функцій, в т.ч. секретаріату Керівного комітету, визначених у Операційному посібнику /ця рекомендація міститься у пункті 5.6 Рішення РП № 28-3/;

– за результатами аудиту звітності спецпризначення виявлено суттєві викривлення, які були відкориговані під час аудиту, зокрема Мінекономіки надано оновлену форму звітності спецпризначення, в якій:

Звіт про надходження відповідає формі, затвердженій в Операційному посібнику, містить показники та інформацію про суми коштів, спрямованих до загального фонду державного бюджету в розрізі досягнутих РПВ;

у Звіті про видатки розкрито інформацію про фактичні суми видатків загального фонду, в обсягах бюджету Програми на 2024 рік, в сумі 10.473.883,12 тис. грн (249.146.818,97 дол. США), у рядку "Всього, дол. США" загального фонду застосовано валютний курс НБУ на звітну дату і тим самим відкориговано звітність шляхом зменшення планових і фактичних видатків загального фонду відповідно на 42.416.047 дол. США і 42.409.171 дол. США.

IV. Керуючись статтею 109 Бюджетного кодексу України та статтями 4, 14, 17 і 31 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", від Комітету 03.12.2025 направлено звернення:

1) до Мінекономіки – для інформування про вжиті заходи щодо виконання відповідних рекомендацій РП. У відповідь Мінекономіки (лист від 18.12.2025 № 3903-04/88849-01) надало інформацію щодо виконання Плану заходів реагування об'єкта контролю на Рішення РП № 28-3, яку раніше було направлено РП;

2) до Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/, яке згідно з Угодою № 9739-UA відповідає за загальний нагляд за Програмою та її координацію, – для інформування про розгляд Рішення РП № 28-3 і Звіту РП № 28-3. У відповідь Мінфіном (лист від 26.12.2025 № 19050-17/2-2/38564) зазначено, зокрема, що:

реалізація Програми здійснюється з використанням фінансового інструменту "Програма кредитування з прив’язкою до результатів, Program-forresults" (PforR)", який ґрунтується на конкретних показниках, прив’язаних до виплат (РПВ), після досягнення та верифікації яких кошти позики надходять до загального фонду державного бюджету;

у 2024 р. Мінекономіки забезпечило виконання та верифікацію передбачених Угодою № 9739-UA РПВ, спрямованих на покращення сприятливого середовища для ініційованого приватним сектором сталого відновлення в Україні, що дало змогу залучити до загального фонду державного бюджету 250 млн дол. США;

Мінекономіки також є відповідальним виконавцем інвестиційного проекту RISE, який впроваджується відповідно до Угоди про грант від 04.11.2024 № TF0С6617 та спрямований на зміцнення спроможності Мінекономіки, при цьому згідно з розпорядженням КМУ від 13.08.2025 № 859-р кошти такого гранту у сумі 208.092 тис. грн передбачено спрямувати до спеціального фонду державного бюджету на бюджетну програму "Забезпечення реалізації проекту "Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво" (код 1201240);

видатки, наведені в додатку 3 до Звіту РП № 28-3, не є компенсацію видатків на виконання бюджетних програм за рахунок коштів позики за Угодою № 9739-UA через загальний фонд державного бюджету;

3) до РП – для інформування щодо оцінки стану виконання відповідних рекомендацій РП. У відповідь РП (лист від 25.12.2025 № 04-4036) повідомила, що Мінекономіки розпочато реалізацію 4 з 6 рекомендацій, виконання 2 рекомендацій потребує вжиття додаткових заходів, а саме: РП зазначає про непідтвердження вжиття Мінекономіки належних заходів із виконання рекомендації щодо забезпечення збереження необхідних підтверджуючих документів та облікових даних щодо видатків за бюджетними програмами, включеними до звітності спецпризначення (пункт 5.4 Рішення РП № 28-3), а також не розкрито інформацію про заходи щодо забезпечення Мінекономіки контролю за тим, щоб фізичні або юридичні особи, які відсторонені або призупинені МБРР для співпраці, не отримали контрактів протягом періоду такого відсторонення або призупинення (пункт 5.5 Рішення РП № 28-3). У зв'язку з цим, РП просить Комітет наголосити Мінекономіки на необхідності забезпечення виконання усіх рекомендацій, наданих у Рішенні РП № 28-3.

Вищезгадані листи-відповіді Мінекономіки, Мінфіну і РП направлено народним депутатам України – членам Комітету через ЄАС.

V. Розпорядженням КМУ від 03.09.2025 № 932-р визнано за доцільне залучення коштів позики від МБРР як додаткове фінансування для реалізації системного проекту RISE у розмірі 88 млн дол. США. Як наслідок, укладено Угоду про позику (Додаткове фінансування заради результатів "Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво") між Україною та МБРР від 15.09.2025 № 9879-UA обсягом 88 млн дол. США.

За звітною інформацією Мінфіну, до загального фонду державного бюджету надійшли кредитні кошти в рамках реалізації системного проекту RISE:

у 2024 р. – 251,5 млн дол. США (10,5 млрд грн) від МБРР за Угодою № 9739-UA;

у 2025 р. – загалом 290 млн дол. США (12,3 млрд грн), у т.ч.: 210 млн дол. США (8,9 млрд грн) від МАР за Угодою № 7648-UA; 80 млн дол. США (3,4 млрд грн) від МБРР за Угодою № 9879-UA.

Згідно з вимогами Угод № 7648-UA і № 9879-UA Мінекономіки подає відповідно до МАР і МБРР кожний звіт за Програмою не пізніше, ніж через 1 місяць після завершення кожного півріччя за відповідне півріччя. Таким чином, Мінекономіки має складати фінансову звітність спеціального призначення за проектом RISE за І і ІІ півріччя 2025 р., яка певним чином є подібною до звітності спецпризначення, щодо якої РП проведено аудит та прийнято Рішення РП № 28-3.

Крім того, у 2025 р. до спеціального фонду державного бюджету надійшли кошти гранту МБРР і МАР для реалізації інвестиційного проекту RISE згідно з Угодою № TF0С6617 у сумі 3.702,1 тис. грн, або лише 1,8% планового показника (передбаченого розпорядженням КМУ від 13.08.2025 № 859-р у сумі 208.092 тис. грн), при цьому за рахунок зазначених коштів Мінекономіки проведено видатки за бюджетною програмою за кодом 1201240 у сумі 2.256,8 тис. грн, що становить 61% зазначених коштів.

VI. Враховуючи наведене, у Комітеті 26.01.2026 відбулося засідання підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати /далі – підкомітет/, на якому розглянуто дане питання за участю члена РП Пліса Г.В., заступника Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Перелигіна Є.Є., заступника Міністра фінансів України Зикової О.І., інших уповноважених посадових осіб РП, Мінекономіки і Мінфіну (із записом такого засідання можна ознайомитися на YouTube-каналі Комітету). Зважаючи на висловлені під час такого засідання підкомітету зауваження і коментарі щодо стану реалізації рекомендацій РП, того ж дня направлено звернення до Мінекономіки щодо надання у десятиденний строк Комітету, РП та Мінфіну детальної інформації про виконання усіх рекомендацій, зазначених у Рішенні РП № 28-3. У відповідь Мінекономіки (лист від 30.01.2026 № 3903-08/9815-01) надало запитувану інформацію та повідомило, що зазначені рекомендації РП перебувають на постійному контролі та виконанні Мінекономіки (така інформація надана народним депутатам України – членам Комітету та направлена їм через ЄАС).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання на засіданні Комітету взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Молоток І.Ф., член Рахункової палати Пліс Г.В., заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Перелигін Є.Є., заступник Міністра фінансів України Зикова О.І.

Зокрема член Рахункової палати Пліс Г.В. коротко представив Рішення РП № 28-3 і Звіт РП № 28-3, повідомив, що з 6 рекомендацій РП наразі виконано одну, решта – у стадії виконання, а також зазначив, що РП готова далі інформувати Комітет про прогрес у виконанні рекомендацій РП і ризики для бюджетної дисципліни щодо проекту RISE. Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Перелигін Є.Є. поінформував про стан виконання рекомендацій РП, продуктивну і конструктивну співпрацю з РП та запевнив, що Мінекономіки і далі буде детально відпрацьовувати відповідні питання з РП для виконання усіх рекомендацій РП. Заступник Міністра фінансів України Зикова О.І. звернула увагу, що проект RISE є важливим передусім з точки зору покриття дефіциту державного бюджету, Мінфін підтримує усі рекомендації РП та готовий надалі надавати необхідну консультативну допомогу Мінекономіки і слідкувати за реалізацією індикаторів задля отримання відповідного фінансування на 2026 рік.

Заступник Голови Комітету, голова підкомітету Молоток І.Ф. зазначив про ретельний розгляд даного питання на засіданні підкомітету, за підсумками якого пропонується Комітету прийняти рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: 1) Рішення РП № 28-3 із Звітом РП № 28-3 взяти до відома; 2) надати Мінекономіки наведені у проекті ухвали рекомендації, спрямовані на належне виконання рекомендацій РП, надходження до державного бюджету коштів за проектом RISE у повному обсязі, їх раціональне та ефективне використання.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену заступником Голови Комітету, головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Рішення Рахункової палати від 25.11.2025 № 28-3 "Про розгляд Звіту про результати фінансового аудиту проєкту "Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво", що підтримується позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку і Міжнародною асоціацією розвитку" із зазначеним Звітом взяти до відома.

2. Рекомендувати Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України:

1) завершити виконання рекомендацій, зазначених у пунктах 5.1, 5.2, 5.3 і 5.6 рішення Рахункової палати від 25.11.2025 № 28-3;

2) вжити заходів щодо належного виконання рекомендацій, зазначених у пунктах 5.4 і 5.5 рішення Рахункової палати від 25.11.2025 № 28-3, врахувавши зауваження Рахункової палати, наведені в Інформаційному повідомленні про виконання цього рішення (надісланому Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України та розміщеному на офіційному веб-сайті Рахункової палати);

3) здійснювати реалізацію бюджетних програм, пов'язаних з проектом "Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво", що підтримується позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку і Міжнародною асоціацією розвитку, та складання фінансової звітності спеціального призначення за цим проектом відповідно до вимог законодавства, відповідних кредитних угод та з урахуванням рекомендацій, зазначених у рішенні Рахункової палати від 25.11.2025 № 28-3 (забезпечивши за необхідності внесення змін до нормативно-правових актів та інших документів), з метою повноти надходження до державного бюджету кредитних коштів за цим проектом, їх раціонального використання та ефективності таких бюджетних програм;

4) пояснити причини низького рівня залучення і використання у 2025 році коштів гранту, передбаченого Угодою про грант від 04.11.2024 № TF0С6617, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.08.2025 № 859-р "Про спрямування за спеціальним фондом державного бюджету коштів, залучених від Міжнародного банку реконструкції та розвитку і Міжнародної асоціації розвитку для реалізації проекту "Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво", конкретизувати напрями використання коштів такого гранту, а також вжити заходів для надходження до державного бюджету такого гранту у повному обсязі згідно із цією Угодою;

5) у місячний строк надати Комітету з питань бюджету і Рахунковій палаті детальну інформацію щодо виконання вищезазначених рекомендацій.

Голосували: "за" – 26, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 26 народних депутатів України – членів Комітету).

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію члена Рахункової палати Пушко-Цибуляк Є.М. про рішення Рахункової палати від 09.12.2025 № 30-1 "Про розгляд Звіту про результати фінансового аудиту Міністерства молоді та спорту України".

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло рішення Рахункової палати від 09.12.2025 № 30-1 "Про розгляд Звіту про результати фінансового аудиту Міністерства молоді та спорту України" /далі – Рішення РП № 30-1/, яким передусім:

затверджено Звіт про результати фінансового аудиту Міністерства молоді та спорту України /далі – Звіт РП № 30-1/;

надано рекомендації Міністерству фінансів України /далі – Мінфін/ з терміном виконання – до 01.04.2026;

надано рекомендації Міністерству молоді та спорту України /далі – Мінмолодьспорту або Міністерство/ з терміном виконання – переважно до 01.07.2026;

рекомендовано Комітету розглянути на своєму засіданні Рішення РП № 30-1 і Звіт РП № 30-1.

Рішення РП № 30-1 разом із Звітом РП № 30-1 (що надіслані Верховній Раді України /далі – Верховна Рада/ і Комітету супровідними листами Рахункової палати /далі – РП/ від 16.12.2025 № 05-3896 і № 05-3910) направлено народним депутатам України – членам Комітету через ЄАС, а також розміщено на офіційному веб-сайті РП.

ІІ. Статтею 36 Закону України "Про Рахункову палату" визначено, що:

ІІІ. У Звіті РП № 30-1 зазначено, серед іншого, таке:

- Мінмолодьспорту є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, та головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах молодіжної політики, фізичної культури і спорту, утвердження української національної та громадянської ідентичності;

- РП проведено фінансовий аудит Мінмолодьспорту та 17 державних установ, які належать до сфери його управління /далі – Група Міністерства/ щодо консолідованої фінансової звітності (балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів та звіту про власний капітал за рік), приміток до неї та зведеної бюджетної звітності (звіту про надходження та використання коштів загального та спеціального фондів, звіту про заборгованість за бюджетними коштами та пояснювальної записки до річної бюджетної звітності) за 2024 рік;

- фінансовим аудитом охоплено 4 об’єкта: Апарат Мінмолодьспорту, Державну установу "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення", Український центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю "Інваспорт", Всеукраїнський центр фізичного здоров’я населення "Спорт для всіх" (довідково: станом на 31.12.2024 року частка активів цих об’єктів у структурі Групи Міністерства становила 76% (635,2 млн грн), а їх витрати у 2024 році – 90 % (5,0 млрд грн)).

– результати аудиту:

1) у консолідованій фінансовій звітності Мінмолодьспорту не відображено фінансові інвестиції у 8 державних підприємств, які належать до сфери його управління, на загальну суму 3,68 млрд грн, що призвело до заниження валюти балансу Міністерства та власного капіталу на вказану суму. Йдеться про такі державні підприємства: "Олімпійський", "Арена Львів", "Конча-Заспа", "Атлет", "Чернігів", "Заросляк", "Льодовий стадіон", "Авангард". При цьому РП відмічає, що Мінфін та Державна казначейська служба України прийняли звітність Міністерства за 2024 рік без зауважень.

РП рекомендувала:

– Мінфіну забезпечити виконання своїх завдань у частині надання роз’яснень щодо особливості відображення довгострокових фінансових інвестицій та капіталу в контрольованих підприємствах у консолідованій фінансовій звітності /ця рекомендація міститься у пункті 5.4 Рішення РП № 30-1/;

– після отримання вказаного вище роз’яснення Мінфіна та беручи до уваги вимоги стандартів бухгалтерського обліку, Мінмолодьспорту забезпечити включення до консолідованій фінансовій звітності Групи Міністерства інформації про фінансові інвестиції у державних підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства, та забезпечити її розкриття /ця рекомендація міститься у пунктах 6.2 та 6.3 Рішення РП № 30-1/;

2) до звіту про фінансові результати Мінмолодьспорту включено фінансову інформацію 19 установ, які не входять до сфери його управління, на загальну суму 128 млн грн. Однак, нормами Стандарту 102 бухгалтерського обліку не передбачено можливості включення до консолідованої звітності Міністерства фінансової інформації про відповідні витрати установ, які не входять до сфери управління Міністерства та не контрольовані ним, навіть якщо здійснені за рахунок відкритих Міністерством бюджетних асигнувань. У результаті це призвело до завищення витрат та викривлення фінансових результатів Групи. Йдеться про 16 регіональних центрів з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю "Інваспорт", Бурштинський ліцей № 3 Бурштинської міської ради Івано-Франківської області, Департамент молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради та Відокремлений структурний підрозділ "Волинський фаховий коледж Національного університету харчових технологій".

Крім того, нормативно не врегульовано порядок відображення у фінансовій (консолідованій фінансовій) звітності інформації про спрямування розподілених Мінмолодьспортом бюджетних асигнувань 46 громадським організаціям та 8 державним підприємствам. Загалом відповідні видатки зазначених одержувачів становили 432,3 млн грн, з яких, відповідно до стандартів бухгалтерського обліку – 218,1 млн грн (за КЕКВ 2282 "Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку") – не відображаються у фінансовій звітності головного розпорядника бюджетних коштів, а 214,2 млн грн (за КЕКВ 2610 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)") – потребують окремого висвітлення у фінансовій звітності з огляду на неузгодженості норм стандартів бухгалтерського обліку (Стандарти 135 та 101) щодо порядку відображення цих витрат у формах фінансової звітності.

РП рекомендувала Мінфіну:

– для посилення відкритості, підзвітності та забезпечення належного інформування користувачів фінансової звітності – опрацювати питання щодо доцільності відображення у формах консолідованої фінансової звітності головних розпорядників інформації про бюджетні асигнування, що спрямовуються за розподілами відкритих асигнувань одержувачам (громадським організаціям) та розпорядникам, що не входять до сфери їх управління /ця рекомендація міститься у пункті 5.2 Рішення РП № 30-1/;

– з метою узгодження норм Стандартів 135 та 101 – опрацювати питання щодо конкретизації положень Стандарту 135 в частині включення/не включення до складу витрат головних розпорядників "трансфертів", що надаються одержувачам (громадським організаціям), які не входять до сфери його управління, відповідно до розподілу відкритих бюджетних асигнувань /ця рекомендація міститься у пункті 5.3 Рішення РП № 30-1/;

3) у Примітках до річної звітності фінансової звітності не розкрито інформації, передбаченої стандартами бухгалтерського обліку, зокрема, інформації про Міністерство, його основну діяльність та функції; інформації про облікову політику, інформації щодо того, за якими принципами суб’єкт консолідації оцінює активи і зобов’язання, як класифікує витрати, і які методи застосовує для формування звітності тощо; обмежень щодо володіння активами.

Також Мінмолодьспорту не веде відокремленого обліку об’єктів державної власності (активів), які внаслідок збройної агресії рф проти України перебувають на тимчасово окупованих територіях та/або у зонах ведення активних бойових дій, зокрема у Примітках до річної звітності фінансової, не розкрито інформації про 15,9 млн грн.

РП рекомендувала:

– Мінфіну внести зміни до типової форми фінансової звітності № 5-дс "Примітки до річної фінансової звітності" та забезпечити адаптацію програмного забезпечення Системи подання електронної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів і державними цільовими фондами, надавши можливість розкриття обов’язкової інформації згідно зі стандартами бухгалтерського обліку та даними про майно підприємств, установ та організацій, що перебуває на територіях, де ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані рф /ця рекомендація міститься у пункті 5.1 Рішення РП № 30-1/;

– після внесення Мінфіном змін до форми Приміток до річної фінансової звітності Мінмолодьспорту забезпечити розкриття у цих Примітках обов’язкової інформації про майно підприємств, установ та організацій, що знаходиться на територіях, де ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані рф /ця рекомендація міститься у пункті 6.7 Рішення РП № 30-1/;

4) не розроблено та не затверджено єдину облікову політику Групи Міністерства. Крім того, у Примітках до річної фінансової звітності не повідомлено про статті звітності, до яких застосовувалася різна облікова політика, що є наслідком застосування різних підходів до обліку витрат та однотипних активів установами, що входять до Групи. Відповідне порушення принципу порівнянності даних РП оцінено загалом у 192,7 млн гривень.

Також у Групі Міністерства не встановлювався строк корисного використання для нематеріальних активів, та, як наслідок, не нараховувалась амортизація на нематеріальні активи, зокрема, встановлено, що витрати на модернізацію та вдосконалення наявних електронних систем обліковувалися як окремі, самостійні об’єкти нематеріальних активів. Загальна сума таких неправильно класифікованих витрат становить 12,3 млн грн, що призвело до помилкової їх капіталізації.

Крім того, у складі дебіторської заборгованості Державної установи "Укрспортзабезпечення" з 2015 року обліковується інша поточна дебіторська заборгованість на суму 6,8 млн грн, яка не відповідає критеріям визнання її поточною.

РП рекомендувала Мінмолодьспорту:

– розробити й затвердити єдину облікову політику, що включатиме, серед іншого: єдиний підхід до обліку та класифікації витрат і активів; єдині принципи визначення строку корисного використання для всіх груп нематеріальних активів та єдину політику нарахування амортизації для всіх нематеріальних активів; перелік суттєвої інформації, що потребує обов’язкового розкриття у консолідованій фінансовій звітності та примітках до неї; єдині критерії для класифікації дебіторської заборгованості за терміном погашення та ймовірністю стягнення /ця рекомендація міститься у пункті 6.1 Рішення РП № 30-1/;

– перекваліфікувати активи, які помилково обліковувалися як запаси, та відобразити їх у складі необоротних активів /ця рекомендація міститься у пункті 6.4 Рішення РП № 30-1/;

– встановити строк корисного використання для нематеріальних активів, для яких він не був встановлений, забезпечити нарахування амортизації на ці нематеріальні активи /ця рекомендація міститься у пункті 6.5 Рішення РП № 30-1/.

– провести інвентаризацію помилково класифікованої поточної дебіторської заборгованості та відобразити її в обліку відповідно до Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ /ця рекомендація міститься у пункті 6.6 Рішення РП № 30-1/;

– за результатами аудиту Групи Міністерства відкориговано помилок на загальну суму 12,3 млн гривень (коригування стосувалося помилково класифікованих нематеріальних активів, що як наслідок збільшило їх первісну вартість), невідкоригованими на момент завершення аудиту залишилися помилки на загальну суму 3,8 млрд гривень.

IV. Керуючись статтею 109 Бюджетного кодексу України та статтями 4, 14, 17 і 31 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", від Комітету 29.12.2025 направлено звернення:

1) до Мінмолодьспорту – для інформування про вжиті заходи щодо виконання відповідних рекомендацій РП. У відповідь Мінмолодьспорту (лист від 21.01.2026 № 77/5.2/26) надало інформацію щодо виконання Плану заходів реагування об’єкта контролю на Рішення РП № 30-1;

2) Мінфіну – для інформування про вжиті заходи щодо виконання відповідних рекомендацій РП. У відповідь Мінфіном (лист від 13.01.2026 № 41020-01-3/1178) зазначено, що окремі рекомендації РП виконано повністю (а саме рекомендації, що містяться у пунктах 5.1 та 5.4 Рішення РП № 30-1), тоді як реалізація інших – не потребує внесення змін до законодавства у сфері бухгалтерського обліку та/або суперечить принципам міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі (йдеться про рекомендації, що містяться у пунктах 5.2 та 5.3 Рішення РП № 30-1).

Водночас, Мінфін звертає увагу на те, що він не є об’єктом аудиту при проведенні фінансового аудиту Мінмолодьспорту, та пропонує, з метою дотримання вимог Закону України "Про Рахункову палату" у разі наявності рекомендацій щодо внесення змін до нормативно-правових актів Мінфіну, зокрема щодо дотримання законодавства про бухгалтерський облік, здійснювати формування узагальнених пропозицій за підсумками аналізу результатів заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), проведених у декількох об’єктах контролю, без включення таких пропозицій до звіту про результати фінансового аудиту кожного об’єкта контролю;

3) до РП – для інформування щодо оцінки стану виконання відповідних рекомендацій РП. У відповідь РП (лист від 23.01.2026 № 05-144) повідомила, що Мінмолодьспорту врахувало усі рекомендації РП і розпочало їх впровадження відповідно до Плану заходів реагування об’єкта контролю на рішення РП № 30-1.

Разом з тим, РП зауважила, що на сьогодні залишаються та потребують врегулювання низка проблемних питань, пов’язаних із наявністю прогалин у нормативно-правовому регулюванні, що потребують врегулювання, зокрема у сфері бухгалтерського обліку, фінансової звітності та відображення результатів використання бюджетних коштів (які доведені до відома Мінфіну, як центрального органу виконавчої влади, відповідального за визначення єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності).

Вищезгадані листи-відповіді Мінмолодьспорту, Мінфіну і РП направлено народним депутатам України – членам Комітету через ЄАС.

V. Враховуючи наведене, у Комітеті 09.02.2026 відбулося засідання підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати /далі – підкомітет/, на якому розглянуто дане питання за участю члена РП Пушко-Цибуляк Є.М., першого заступника Міністра молоді та спорту України Музики Ю.Л., заступника Міністра фінансів України Воробей С.І., інших уповноважених посадових осіб РП, Мінмолодьспорту і Мінфіну (із записом такого засідання можна ознайомитися на YouTube-каналі Комітету).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання на засіданні Комітету взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Молоток І.Ф., Цабаль В.В., член Рахункової палати Пушко-Цибуляк Є.М., Міністр молоді та спорту України Бідний М.В.

Зокрема член Рахункової палати Пушко-Цибуляк Є.М. коротко представила Рішення РП № 30-1 і Звіт РП № 30-1, повідомила, що аудит охопив апарат Міністерства та 4 підвідомчі установи, консолідована фінансова і бюджетна звітність є достовірною, складеною відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку, водночас аудитом виявлено окремі неточності, насамперед, не відображено довгострокові фінансові інвестиції 8 державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства, та вартість активів на тимчасово окупованих територіях, натомість відображено видатки суб’єктів комунальної власності, які знаходяться поза сферою управління Міністерства.

Міністр молоді та спорту України Бідний М.В. поінформував, що окремі рекомендації вже виконано після внесення Мінфіном змін до форм фінансової звітності, тоді як інші перебувають у процесі реалізації, та запевнив у подальшій конструктивній співпраці з РП і Комітетом з метою повного виконання наданих РП рекомендацій.

Заступник Голови Комітету, голова підкомітету Молоток І.Ф. зазначив про ретельний розгляд даного питання на засіданні підкомітету, за підсумками якого запропоновано Комітету прийняти рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: 1) Рішення РП № 30-1 із Звітом РП № 30-1 взяти до відома; 2) надати Мінмолодьспорту наведені у проекті ухвали рекомендації щодо належного виконання рішення РП, удосконалення підходів до складання консолідованої фінансової звітності та системи внутрішнього контролю; 3) надати Мінфіну наведені у проекті ухвали рекомендації щодо удосконалення методологічного забезпечення бухгалтерського обліку та консолідованої фінансової звітності у державному секторі.

УХВАЛИЛИ:

1. Рішення Рахункової палати від 09.12.2025 № 30-1 "Про розгляд Звіту про результати фінансового аудиту Міністерства молоді та спорту України" із зазначеним Звітом взяти до відома.

2. Рекомендувати Міністерству молоді та спорту України:

1) вжити заходів щодо належного впровадження рекомендацій, зазначених у пунктах 6.1 – 6.7 рішення Рахункової палати від 09.12.2025
№ 30-1, з урахуванням встановлених заходів та строків, передбачених відповідним Планом заходів реагування об’єкта контролю;

2) здійснити заходи щодо узгодження показників консолідованої фінансової звітності з відповідними показниками, затвердженими у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, а також забезпечити функціонування належної системи внутрішнього контролю за їх формуванням та узгодженням;

3) запровадити попередній аналіз (верифікацію) фінансової звітності підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, перед її включенням до консолідованої фінансової звітності, який має передбачати перевірку повноти, достовірності та узгодженості показників індивідуальної фінансової звітності із вимогами бюджетного законодавства, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та внутрішніх нормативно-правових актів Міністерства, з метою своєчасного виявлення та усунення помилок, розбіжностей і різного трактування обліку окремих операцій, що впливають на формування кінцевих показників та достовірність консолідованої фінансової звітності;

4) забезпечити затвердження паспортів бюджетних програм на 2026 рік та внесення необхідних змін до порядків використання бюджетних коштів на поточний рік, а також належне застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі шляхом посилення контролю за плануванням і використанням коштів державного бюджету на реалізацію відповідних бюджетних програм та здійснення системного моніторингу досягнення результативних показників таких програм.

3. Рекомендувати Міністерству фінансів України:

1) опрацювати питання удосконалення нормативно-правового регулювання у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі з урахуванням результатів фінансового аудиту Міністерства молоді та спорту України, зазначених у рішенні Рахункової палати від 09.12.2025 № 30-1 (передусім у пункті 5 цього рішення), з метою забезпечення єдиного підходу головних розпорядників бюджетних коштів до складання консолідованої фінансової звітності та Приміток до неї, а також усунення неузгодженостей та/або різного тлумачення при застосуванні національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі;

2) у межах повноважень забезпечити регулярну методологічну підтримку головних розпорядників бюджетних коштів щодо складання фінансової звітності з метою уніфікації підходів до відображення окремих операцій та забезпечення повноти і зіставності показників фінансової звітності;

3) розглянути можливість створення робочої (експертної) групи для опрацювання і врегулювання проблемних питань, виявлених Рахунковою палатою за результатами фінансових аудитів, при застосуванні національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі щодо обліку окремих операцій і складання фінансової звітності, залучивши до участі у такій групі представників Рахункової палати (за згодою), Державної аудиторської служби України, Державної казначейської служби України та міжнародних експертів (за згодою).

4. Міністерству молоді та спорту України, Міністерству фінансів України до 01 серпня 2026 року надати Комітету з питань бюджету і Рахунковій палаті детальну інформацію щодо виконання вищевказаних рекомендацій та рекомендацій, зазначених у рішенні Рахункової палати від 09.12.2025 № 30-1.

Голосували: "за" – 25, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 25 народних депутатів України – членів Комітету).

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

Відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України та статей 27 і 109 Бюджетного кодексу України підготовлено проекти висновків до 118 законопроектів щодо їх впливу на показники бюджетів і на відповідність законам, що регулюють бюджетні відносини, та за підсумками їх розгляду у підкомітеті пропонується підтримати таке рішення Комітету: визнати такими, що не мають впливу на показники бюджету, 47 законопроектів, такими, що впливають на показники бюджету, 71 законопроект (з яких 51 – мають безпосередній вплив, 20 – мають опосередкований вплив), при цьому 4 законопроекти містять положення, що потребують узгодження з бюджетним законодавством, і щодо них пропонуються відповідні рекомендації профільним комітетам, а саме:

3.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

3.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо уточнення питань захисту права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння" (реєстр. № 14259 від 28.11.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

3.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 268 Цивільного кодексу України щодо доповнення вимог, на які позовна давність не поширюється" (реєстр. № 14260 від 28.11.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

3.1.3. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 24 Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо діяльності наглядових рад закладів охорони здоров’я" (реєстр. № 14304 від 15.12.2025, народні депутати України Радуцький М.Б., Третьякова Г.М., Горобець О.С. та інші);

3.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (реєстр. № 13717 від 29.08.2025, Кабінет Міністрів України);

3.1.5. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 292 Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за пошкодження об’єктів трубопровідного транспорту нафтогазової сфери в умовах воєнного або надзвичайного стану" (реєстр. № 14293 від 11.12.2025, народні депутати України Арахамія Д.Г., Іонушас С.К., Герус А.М., Бужанський М.А., Неклюдов В.М. та інші);

3.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 1174 Цивільного кодексу України щодо встановлення умов відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягнення до відповідальності" (реєстр. № 14301 від 15.12.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

3.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення механізму зарахування судом строків попереднього ув’язнення та забезпечення права на справедливе відбування покарання" (реєстр. № 14316 від 18.12.2025, народний депутат України Дубінський О.А.);

3.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 24 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо встановлення безперервності страхового стажу особи, поновленої на роботі після незаконного звільнення" (реєстр. № 14171 від 30.10.2025, народний депутат України Лукашев О.А.);

3.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" щодо подовження строку оцифрування трудових книжок" (реєстр. № 14257 від 27.11.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

3.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про інформацію" щодо поняття технологічна цифрова інформація" (реєстр. № 14277 від 05.12.2025, народні депутати України Федієнко О.П., Козир С.В. та інші);

3.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру" (реєстр. № 14196 від 07.11.2025, Кабінет Міністрів України);

3.1.12. Проект Закону "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо електронного документообігу при працевлаштуванні" (реєстр. № 14141 від 22.10.2025, народні депутати України Третьякова Г.М., Бондаренко О.В., Васильєв І.С.);

3.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 40 Кодексу законів про працю України щодо уточнення можливих підстав звільнення працівника з роботи з ініціативи роботодавця через відсутність на робочому місці більше трьох годин для гарантування захисту працівника від незаконного звільнення" (реєстр. № 14235 від 20.11.2025, народний депутат України Лукашев О.А.);

3.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" щодо удосконалення окремих положень Закону про реалізацію функції парламентського контролю" (реєстр. № 14126 від 16.10.2025, народні депутати України Неклюдов В.М., Ткаченко М.М. та інші);

3.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" щодо забезпечення інформування Верховної Ради України про діяльність інших державних органів та посадових осіб" (реєстр. № 14224 від 17.11.2025, народні депутати України Мокан В.І., Разумков Д.О., Дмитрієва О.О.);

3.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, звільнення працівників та інших особливостей трудових відносин на період дії режиму воєнного стану" (реєстр. № 14063 від 22.09.2025, народні депутати України Безгін В.Ю., Ташева Т.Р., Дунда О.А. та інші);

3.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, звільнення працівників та інших особливостей трудових відносин на період дії режиму воєнного стану" (реєстр. № 14063-1 від 07.10.2025, народний депутат України Третьякова Г.М.);

3.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо звільнення працівників та інших особливостей трудових відносин на період дії режиму воєнного стану" (реєстр. № 14063-2 від 07.10.2025, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Соколов М.В., Наливайченко В.О. та інші);

3.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про електронні комунікації" щодо вдосконалення правових засад протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави" (реєстр. № 14369 від 12.01.2026, Кабінет Міністрів України);

3.1.20. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 190 Сімейного кодексу України щодо передачі нерухомого майна в рахунок аліментів" (реєстр. № 14336 від 26.12.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

3.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання Україною Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей" (реєстр. № 14252 від 26.11.2025, Кабінет Міністрів України);

3.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону дитинства" щодо підтримки дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України" (реєстр. № 14243 від 25.11.2025, народні депутати України Скрипка Т.В., Пушкаренко А.М., Остапенко А.Д. та інші);

3.1.23. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 158 Сімейного кодексу України щодо деяких питань вирішення спору щодо участі батьків у вихованні дитини, яка перебуває за кордоном" (реєстр. № 14258 від 28.11.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

3.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту та підтримки дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України" (реєстр. № 14251 від 26.11.2025, Кабінет Міністрів України);

3.1.25. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 73 Закону України "Про виконавче провадження" щодо включення одноразової грошової допомоги, спрямованої на соціальний захист дитини та сім’ї до видів виплат, на які не може бути звернено стягнення" (реєстр. № 14337 від 26.12.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

3.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо посилення боротьби з корупцією, вчиненою службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище" (реєстр. № 14269 від 01.12.2025, народні депутати України Разумков Д.О., Мокан В.І., Бабій Р.В., Загоруйко А.Л., Микиша Д.С. та інші);

3.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення підстав та порядку арешту нерухомого майна" (реєстр. № 14325 від 23.12.2025, народні депутати України Фріс І.П., Матусевич О.Б., Власенко С.В., Зуб В.О. та інші);

3.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 274 Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення неможливості розгляду справи про зменшення розміру аліментів у порядку спрощеного позовного провадження"(реєстр. № 14145 від 23.10.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

3.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження"" (реєстр. № 14182 від 04.11.2025, народний депутат України Павловський П.І.);

3.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв’язку із ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок та домашньому насильству й боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція) з питань підготовки суддів" (реєстр. № 14045 від 15.09.2025, народні депутати України Мезенцева-Федоренко М.С., Кравчук Є.М., Бондаренко О.В. та інші);

3.1.31. Проект Закону України "Про внесення зміни до пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" щодо незастосування мораторію на відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень до акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"" (реєстр. № 14206 від 12.11.2025, народні депутати України Разумков Д.О., Дмитрієва О.О., Загоруйко А.Л., Петруняк Є.В., Саладуха О.В. та інші);

3.1.32. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Україною та Європейським Союзом про відновлення дії Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво" (реєстр. № 0361 від 25.12.2025, Президент України);

3.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оборону України" щодо дозволу на передачу у період дії воєнного стану в Україні мисливської та спортивної гладкоствольної вогнепальної зброї з метою сприяння обороні України" (реєстр. № 14273 від 04.12.2025, народний депутат України Гривко С.Д.);

3.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про прикордонний контроль" щодо особливостей прикордонного контролю дітей" (реєстр. № 14349 від 30.12.2025, народні депутати України Бардіна М.О., Кондратюк О.К. та інші);

3.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо обчислення щомісячної страхової виплати у зв’язку з професійним захворюванням у разі призупинення дії трудового договору через дію правового режиму воєнного стану" (реєстр. № 14143 від 22.10.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

3.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до частини п’ятої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" щодо зменшення максимального розміру денної процентної ставки" (реєстр. № 14370 від 12.01.2026, народний депутат України Бурміч А.П.);

3.1.37. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Словенія про технічне та фінансове співробітництво" (реєстр. № 0358 від 18.12.2025, Кабінет Міністрів України);

3.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" щодо оприлюднення додаткових матеріалів до актів Кабінету Міністрів України" (реєстр. № 14308 від 16.12.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

3.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо прав Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України бути членами тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України" (реєстр. № 14373 від 12.01.2026, народні депутати України Геращенко І.В., Фріз І.В., Чийгоз А.З. та інші);

3.1.40. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 40 Кодексу законів про працю України щодо уточнення можливих підстав звільнення працівника з роботи з ініціативи роботодавця через відсутність на робочому місці більше трьох годин для гарантування захисту працівника від незаконного звільнення" (реєстр. № 14235 від 20.11.2025, народний депутат України Лукашев О.А.);

3.1.41. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо штатного розпису підприємства, як гарантії захисту від незаконного звільнення працівника" (реєстр. № 14343 від 30.12.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

3.1.42. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 36 Кодекс законів про працю України щодо врегулювання строку припинення трудового договору за угодою сторін в період тимчасової непрацездатності працівника" (реєстр. № 14335 від 26.12.2025, народний депутат України Гнатенко В.С.);

3.1.43. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 20-1 Закону України "Про лікарські засоби" щодо недопущення зростання цін на лікарські засоби" (реєстр. № 13657 від 19.08.2025, народний депутат України Кузьміних С.В.);

3.1.44. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про лікарські засоби" щодо недопущення зростання цін на лікарські засоби" (реєстр. № 13657-1 від 29.08.2025, народний депутат України Костюк Д.С.);

3.1.45. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо удосконалення управління фінансовими ресурсами страховиків за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням" (реєстр. № 13552 від 28.07.2025, народні депутати України Третьякова Г.М., Гетманцев Д.О., Бондаренко О.В.);

3.1.46. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про рекламу" у зв'язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру"" (реєстр. № 14346 від 30.12.2025, Кабінет Міністрів України);

3.1.47. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань у зв’язку із застосуванням санкцій" (реєстр. № 14396 від 23.01.2026, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

3.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

3.2.1. Проект Закону України про внесення змін до розділу VI Закону України "Про ціни і ціноутворення" щодо підтримки населення в доступі до комунальних послуг на опалювальний сезон (реєстр. № 14263 від 28.11.2025), внесений народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О., Шпак Л.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України "Про ціни і ціноутворення" пропонується на період з дня набрання чинності відповідним законом і до 30 квітня 2026 р. установити мораторій на нарахування плати за комунальні послуги (крім послуги з управління побутовими відходами) для категорій побутових споживачів, які проживають у Чернігівській, Запорізькій, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській, Донецькій областях та/або які проживають в інших областях за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї (домогосподарства) не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, при цьому компенсація витрат, понесених виконавцями комунальних послуг внаслідок запровадження зазначеного мораторію, здійснюється за рахунок державного бюджету у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

завданнями законопроекту є запобігання накопиченню боргів населення за комунальні послуги в умовах війни, зменшення соціальної напруги в регіонах, що найбільше постраждали від бойових дій, гарантування безперервного надання комунальних послуг виконавцями за рахунок компенсації з державного бюджету;

реалізація законопроекту потребуватиме 17.430.648,8 тис. грн, відповідні зміни до державного бюджету на 2025 рік запропоновані у пов'язаному законопроекті про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо підтримки населення, яке проживає в районах, що зазнали значних негативних наслідків через ведення бойових дій, в доступі до комунальних послуг на опалювальний сезон (реєстр. № 14222 від 17.11.2025).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зауважує, що: реалізація положень законопроекту впливатиме на показники державного бюджету, оскільки передбачає компенсацію витрат, понесених виконавцями комунальних послуг внаслідок запровадження мораторію, за рахунок державного бюджету; у Законі України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" видатків на відшкодування збитків підприємств, які виникнуть у результаті реалізації законопроекту, не передбачено; реалізація законопроекту у разі його прийняття не буде забезпечена фінансовими ресурсами і призведе до розбалансування видатків та доходів державного бюджету, що не відповідає статті 7 Бюджетного кодексу України щодо дотримання принципу збалансованості.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до розділу VI Закону України "Про ціни і ціноутворення" щодо підтримки населення в доступі до комунальних послуг на опалювальний сезон (реєстр. № 14263 від 28.11.2025), внесений народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О., Шпак Л.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації витрат, понесених виконавцями комунальних послуг внаслідок запровадження передбаченого законопроектом мораторію). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.2. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей зайняття деяких посад в органах державної влади, інших державних органах та органах місцевого самоврядування громадянами України, які мають громадянство іноземної держави (реєстр. № 14230 від 18.11.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується внести зміни до низки законів України з метою врегулювання питань зайняття вакантних посад громадянами України, які мають громадянство іноземної держави, шляхом установлення нових вимог до окремих посад зокрема: членів виборчих комісій, працівників Служби безпеки України, помічників народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, посадових осіб місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, членів політичних партій, членів Центральної виборчої комісії, керівництва Національного агентства з питань запобігання корупції, державних службовців, членів Вищої ради правосуддя, членів Національної комісії зі стандартів державної мови, а також Уповноваженого із захисту державної мови.

Так, законопроектом однією з обов’язкових умов зайняття зазначених вакантних посад визначається проходження кандидатами відповідної перевірки. Така перевірка стосується способу набуття громадянства, наявності фактів колабораційної діяльності та пособництва державі-агресору і здійснюється Службою безпеки України, Національною поліцією України та іншими державними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перевірка, зокрема, передбачає проходження психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа за згодою особи.

Реалізація відповідної законодавчої ініціативи в частині проходження кандидатами на посади психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа може потребувати додаткових видатків державного бюджету, зважаючи на необхідність залучення уповноважених органів, спеціалістів та використання спеціального обладнання та технічних засобів.

При цьому у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України зазначає, що у межах компетенції не має зауважень до відповідного законопроекту.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей зайняття деяких посад в органах державної влади, інших державних органах та органах місцевого самоврядування громадянами України, які мають громадянство іноземної держави (реєстр. № 14230 від 18.11.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме плив на показники бюджету (може зумовити необхідність у збільшенні видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.3. Проект Закону України про внесення змін до статті 22 Закону України "Про позашкільну освіту" щодо оплати праці працівників закладів позашкільної освіти (реєстр. № 14323 від 22.12.2025), поданий народними депутатами України Грищуком Р.П., Бабаком С.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 22 Закону України "Про позашкільну освіту" передбачивши, що засновники державних і комунальних закладів позашкільної освіти мають право встановлювати посадові оклади, доплати, надбавки та грошові винагороди у розмірі, що перевищує розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, а також мають право встановлювати для працівників додаткові винагороди та допомоги, крім передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері освіти.

Слід зауважити, що відповідно до статті 78 Закону України "Про освіту" та статті 26 Закону України "Про позашкільну освіту" фінансове забезпечення позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Крім того, держава може сприяти розвитку позашкільної освіти шляхом надання відповідних освітніх субвенцій.

Водночас, статтями 87, 89 та 90 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки на фінансове забезпечення діяльності закладів позашкільної освіти належать до видатків державного та/або місцевих бюджетів залежно від форми власності, підпорядкування та джерел фінансування відповідного закладу.

Відтак, зважаючи на вимоги Бюджетного кодексу України, а також базових законів у сфері освіти, встановлення засновниками державних і комунальних закладів позашкільної освіти підвищених посадових окладів, доплат, надбавок, грошових винагород та інших виплат потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, про що також відмічає Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Водночас Мінфін зазначає, що питання щодо доцільності/ недоцільності прийняття відповідного законопроекту має вирішувати Міністерство освіти і науки України як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 22 Закону України "Про позашкільну освіту" щодо оплати праці працівників закладів позашкільної освіти (реєстр. № 14323 від 22.12.2025), поданий народними депутатами України Грищуком Р.П., Бабаком С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

3.2.4. Проект Закону України про внесення змін до статті 22 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо забезпечення права застрахованої особи на отримання допомоги по безробіттю у належному розмірі у випадках не внесення даних про її страховий стаж уповноваженим органом (реєстр. № 14065 від 22.09.2025), поданий народним депутатом України Лукашевим О.А.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 22 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", якими передбачається надати право на отримання допомоги по безробіттю застрахованим особам незалежно від внесення даних про стаж до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Реєстр) у зв’язку з несвоєчасною сплатою роботодавцем страхових внесків та/або несвоєчасним внесенням територіальним органом Пенсійного фонду України даних про страховий стаж до Реєстру (довідково: частиною першою статті 22 вказаного закону визначено, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж сім місяців за даними Реєстру).

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що реалізація проекту закону не матиме впливу на показники державного бюджету, проте впливатиме на бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття /далі – Фонд/, зокрема потребуватиме додаткових видатків бюджету Фонду, визначити обсяг яких не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних, а також висловлює зауваження по суті законодавчої ініціативи та за узагальнюючим висновком не підтримує відповідний проект закону.

Водночас варто відмітити, що прийняття рішень щодо виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам незалежно від внесення даних про їх стаж до Реєстру у зв’язку з несвоєчасною сплатою роботодавцем страхових внесків та/або несвоєчасним внесення територіальним органом Пенсійного фонду України даних про страховий стаж до Реєстру, що, в свою чергу, потребуватиме додаткових коштів з бюджету Фонду, поставить під загрозу вчасне виконання вже покладених на цей Фонд функцій, а тому має здійснюватися з урахуванням фінансових можливостей Фонду, при цьому розрахунки щодо впливу законопроекту на показники бюджету Фонду на відповідний рік і пропозиції щодо джерел покриття додаткових видатків відсутні. При цьому, у разі відсутності в бюджеті Фонду реальних джерел покриття додаткових витрат на вказану мету, запровадження передбачених законопроектом положень може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги Фонду.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 22 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо забезпечення права застрахованої особи на отримання допомоги по безробіттю у належному розмірі у випадках не внесення даних про її страховий стаж уповноваженим органом (реєстр. № 14065 від 22.09.2025), поданий народним депутатом України Лукашевим О.А., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та може зумовити додаткові витрати державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

3.2.5. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту від недобросовісних торгівельних практик у відносинах між сторонами договорів поставки сільськогосподарської продукції та харчових продуктів (реєстр. № 6068-д від 15.12.2025), поданий народними депутатами України Лічман Г.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до низки законів України з метою протидії недобросовісним торгівельним практикам у відносинах між сторонами договорів поставки сільськогосподарської продукції і харчових продуктів з урахуванням положень Директиви Європейського Парламенту та Ради від 17.04.2019 № 2019/633.

Слід звернути увагу, що у пункті 1 розділу IІ "Прикінцеві та перехідні положення" законопроекту відмічається, що цей Закон (більшість його положень) набирає чинності з 1 січня 2027 року.

Так, законопроектом, серед іншого, розширюються повноваження Антимонопольного комітету України щодо здійснення контролю за створенням конкурентного середовища та сприяння розвитку добросовісних торгових практик у сфері постачання сільськогосподарських та харчових продуктів /шляхом внесення змін до окремих статей Закону України "Про Антимонопольний комітет України"/. Беручи до уваги положення Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" щодо здійснення органами державної влади своєї діяльності виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, виконання нових повноважень відповідними центральними органами виконавчої влади може потребувати додаткових видатків державного бюджету. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Також потребу у додаткових видатках державного бюджету може зумовити реалізація положень законопроекту щодо розширення компетенції господарських судів в частині розгляду спорів, пов’язаних із захистом від недобросовісних торговельних практик у договірних відносинах з постачання сільськогосподарської продукції та харчових продуктів /зміни до статті 20 Господарсько процесуального кодексу України/.

Поряд з цим суб’єктами законодавчої ініціативи /шляхом доповнення Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" новою Главою 4-1/ пропонується врегулювати питання протидії недобросовісній конкуренції у відносинах між постачальниками та покупцями сільськогосподарської продукції та харчових продуктів шляхом визначення переліку порушень умов поставок та строків розрахунків за поставлену сільськогосподарську та харчову продукцію, що здійснюється за договором, який передбачає/не передбачає регулярних поставок товарів. При цьому, законопроектом встановлюються умови застосування вищезазначених змін до відносин між постачальниками та покупцями зазначеної продукції.

Як наслідок, законопроектом вносяться зміни до положень Глави 5 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", в частині визначення відповідальності за недобросовісні торгівельні практики у відносинах між сторонами договорів поставки сільськогосподарської продукції та харчових продуктів. Варто зауважити що розмір штрафу пропонується встановлювати у відсотковому співвідношенні до доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік та заборгованості, що виникла через прострочення встановлених цим Законом законодавчо визначених строків розрахунків за поставлену продукцію.

Відтак, беручи до уваги положення пункту 23 частини другої статті 29 Кодексу щодо зарахування до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема коштів від санкцій (штрафів, пені тощо), що накладаються відповідно до закону, застосування заходів впливу у разі виявлення запропонованих законопроектом правопорушень може опосередковано збільшити надходження загального фонду державного бюджету про що також зазначається Мінфіном.

При цьому слід зауважити, що вплив на показники державного бюджету положень законопроекту щодо відповідальності за недобросовісну конкуренцію у сфері поставки та реалізації сільськогосподарських та харчових продуктів визначатиметься у ході практичної реалізації його положень і залежатиме від кількості та видів правопорушень, які буде виявлено у цій сфері, та розміру санкцій, що застосовуватимуться.

Загалом Мінфін у межах компетенції не має зауважень до законопроекту, однак звертає увагу на необхідність узгодження окремих його положень із нормами Податкового кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту від недобросовісних торгівельних практик у відносинах між сторонами договорів поставки сільськогосподарської продукції та харчових продуктів (реєстр. № 6068-д від 15.12.2025), поданий народними депутатами України Лічман Г.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може збільшувати видатки державного бюджету на здійснення Антимонопольним комітетом України та господарськими судами додаткових повноважень, пов’язаних із захистом від недобросовісних торгівельних практик у сфері постачання сільськогосподарських та харчових продуктів, а також може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень, починаючи з 01 січня 2027 року, при цьому оцінка впливу визначатиметься залежно від практичної реалізації положень відповідного закону). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.6. Проект Закону України про надання на ринку та використання біоцидних продуктів (реєстр. № 13604 (доопрац.) від 04.12.2025), поданий народними депутатами України Радуцьким М.Б., Стефанишиною О.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом пропонується врегулювати правові відносини, пов’язані із наданням на ринку та використанням біоцидних продуктів і оброблених виробів, зокрема:

термінологічні визначення, що застосовуватимуться у відповідному законі;

класифікацію біоцидних продуктів;

повноваження центральних органів влади у сфері поводження із біоцидними продуктами;

особливості здійснення досліджень, експертиз та схвалень діючих речовин, а також проведення лабораторних досліджень біоцидних продуктів з метою визначення їх ефективності та параметрів безпечності для здоров’я людини, тварин, рослин і навколишнього природного середовища;

умови, порядок та особливості державної реєстрації біоцидних продуктів та визнання реєстрації біоцидних продуктів в державах ЄС;

порядок введення в обіг оброблених виробів, які є біоцидними продуктами;

підходи до класифікація, маркування та пакування біоцидних продуктів тощо.

Слід звернути увагу, що у пункті 1 розділу ХІІ "Перехідні та прикінцеві положення" законопроекту відмічається, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01 січня 2030 року, крім пункту 3 цього розділу, яким вносяться зміни до окремих законів, що набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2030 року.

За експертним висновком Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ та відповідно до пояснювальної записки до законопроекту його реалізацію належить здійснювати за рахунок та в межах видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік за бюджетними програмами: "Керівництво та управління у сфері безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" (код 0412010); "Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро" (код 0412020); "Організація та регулювання діяльності установ в системі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (код 0412030); "Керівництво та управлінні у сфері охорони здоров’я" (код 2301010); "Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями" (код 2301040) та "Організація і регулювання діяльності установ та окремі заходи у системі охорони здоров’я" (код 2301350).

Однак аналіз положень законопроекту свідчить, що його реалізація у майбутніх бюджетних періодах призведе до зміни показників державного та місцевих бюджетів.

Так, законопроектом значно розширено повноваження:

1)Кабінету Міністрів України у частині:

забезпечення проведення державної політики у сфері поводження із біоцидними продуктами;

визначення пріоритетних напрямів розвитку сфери поводження із біоцидними продуктами;

координування діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади у сфері поводження із біоцидними продуктами;

затвердження: положення про державну реєстрацію біоцидних продуктів; порядку схвалення діючих речовин біоцидних продуктів; форми заяви та вимоги до матеріалів досьє на діючу речовину та досьє на біоцидний продукт; порядку уповноваження особи та критеріїв, яким повинна відповідати особа, уповноважена на проведення наукової експертизи діючих речовин та біоцидних продуктів тощо /стаття 6 законопроекту/;

2) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я в частині:

забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері поводження із біоцидними продуктами;

узагальнення практики застосування законодавства у сфері поводження із біоцидними продуктами;

визначення єдиних кваліфікаційних вимог до осіб, які уповноважені на проведення медико-санітарної регламентації небезпечних факторів;

схвалення діючої речовини біоцидного продукту, подовження та перегляд схвалення діючої речовини;

здійснення державної реєстрації біоцидного продукту;

ведення переліку діючих речовин біоцидних продуктів та внесення інформації щодо діючої речовини до цього переліку;

оприлюднення публічної інформації щодо біоцидних продуктів та їх діючих речовин;

забезпечення створення та функціонування Державного реєстру біоцидних продуктів;

затвердження: форм заяви та вимоги до змісту звіту про оцінку технічної еквівалентності; форм звіту про експертизу біоцидного продукту; форм експертного висновку про можливість державної реєстрації біоцидного продукту, зокрема за спрощеною процедурою, або відмову в реєстрації; методів проведення дослідження біоцидних продуктів тощо /стаття 7 законопроекту/;

3) центрального органу виконавчої влади, реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення щодо:

здійснення державного контролю за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері поводження із біоцидними продуктами та обробленими виробами та ринкового контролю за біоцидними продуктами та обробленими виробами, які були введені в обіг;

внесення пропозицій щодо затвердження Державних медикосанітарних нормативів або відповідних медикосанітарних правил;

здійснення моніторингу за використанням біоцидних продуктів та оброблених виробів /стаття 8 законопроекту/.

Крім того, законопроектом передбачається створення уповноваженої особи з забезпечення медикосанітарної регламентації небезпечних факторів як державного підприємства, якому буде надано повноваження щодо реалізації у межах компетенції окремих положень цього законопроекту, зокрема щодо:

проведення експертизи матеріалів щодо схвалення, продовження або перегляду схвалення діючих речовин та підготовки відповідного експертного висновку із пропозиціями (про схвалення або відмову у схваленні, продовження та перегляд схвалення діючих речовин) і звіту про експертизу про можливість державної реєстрації біоцидного продукту, зокрема за спрощеною процедурою, або відмову в реєстрації;

затвердження переліку та вартості послуг, пов’язаних із проведенням експертизи відповідності біоцидних продуктів встановленим вимогам /стаття 9 законопроекту/.

Варто зауважити, що відповідно до статті 25 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" встановлено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом. Водночас, статтею 2 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік.

Таким чином, беручи до уваги положення Законів України "Про центральні органи виконавчої влади" та "Про джерела фінансування органів державної влади" відповідне розширення повноважень таких державних органів та утворення уповноваженої особи як державного підприємства може потребувати додаткових коштів державного бюджету на забезпечення їх діяльності.

У свою чергу, законопроект передбачає перетворення (модернізацію) Державного реєстру дезінфекційних засобів на Державний реєстр біоцидних продуктів. При цьому законопроектом передбачається, що створення програмного-технічних засобів цього реєстру та забезпечення його функціонування здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, а формування та надання витягів, публічний доступ до актуальної та достовірної інформації реєстру надаватиметься на безоплатній основі. Відмічається, що Державний реєстр біоцидних продуктів почне функціонувати з 01 січня 2030 року /стаття 40 законопроекту/. Таким чином модернізація відповідного державного реєстру потребуватиме додаткових коштів державного бюджету.

Також суб’єктами права законодавчої ініціативи пропонується надання послуг, пов’язаних із схваленням діючих речовин і державною реєстрацією біоцидних продуктів здійснювати на платній основі. При цьому розмір такої плати пропонується встановити на рівні від 0,7 до 10,8 прожиткових мінімумів для працездатних осіб залежно від виду наданої послуги /стаття 5 законопроекту/ (виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2026 року, – 3 328 грн, розмір плати становитиме від 2 329,6 до 35 942,4 гривень).

Зауважимо, що до переліку послуг, за якими передбачається плата віднесено послуги, зокрема, з:

експертизи заяви про: схвалення діючої речовини /стаття 13 законопроекту/ та продовження схвалення діючої речовини /стаття 16 законопроекту/;

оцінки матеріалів про перегляд схвалення діючої речовини /стаття 17 законопроекту/;

оцінки технічної еквівалентності діючої речовини /стаття 18 законопроекту/;

експертизи реєстраційних матеріалів з метою державної реєстрації біоцидного продукту за звичайною процедурою /стаття 22 законопроекту/, спрощеною процедурою /стаття 23 законопроекту/ та з метою внесення змін до такої державної реєстрації /стаття 28 законопроекту/.

Разом з тим, законопроектом передбачається, що лабораторні дослідження діючої речовини для формування досьє на діючу речовину проводять акредитовані юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми /статті 10 та 19 законопроекту/. Відтак, здійснена цими суб’єктами господарювання діяльність матиме наслідком покращення їх фінансово-економічного стану та податкоспроможності, що у результаті може впливати на сплату ними податків і зборів до державного і місцевих бюджетів.

Крім того, проведення їх акредитації Національним акредаційним центром України потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, які частково можуть бути покриті за рахунок стягнення плати за таку акредитацію.

Таким чином, стягнення плати за надання послуг, пов’язаних із схваленням діючих речовин, державною реєстрацією біоцидних продуктів, а також акредитацію юридичних осіб, що проводитимуть лабораторні дослідження діючої речовини, призведе до збільшення надходжень державного /враховуючи положення пункту 24 частини другої статті 29 Кодексу/ та місцевих /враховуючи положення пункту 36 частини першої статті 64 Кодексу/ бюджетів. Однак оцінка зазначеного впливу визначатиметься залежно від кількості наданих послуг та виданих документів у ході практичної реалізації положень законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про надання на ринку та використання біоцидних продуктів (реєстр. № 13604 (доопрац.) від 04.12.2025), поданий народними депутатами України Радуцьким М.Б., Стефанишиною О.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (збільшуючи витрати державного бюджету, а також може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів, починаючи з 01 січня 2030 року, при цьому оцінка впливу визначатиметься залежно від практичної реалізації положень відповідного закону). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності та вводитися в дію у терміни, визначені авторами законодавчої ініціативи.

3.2.7. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання нікотиновмісних продуктів (реєстр. № 14110-д від 29.12.2025), поданий народними депутатами України – членами Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Дубновим А.В., Радуцьким М.Б. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення" і "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", якими передбачається, зокрема:

унормувати визначення термінів "нікотиновмісний продукт" /тютюновий виріб, що не містить тютюну, але містить нікотин, який застосовується для надходження нікотину в організм людини і який не є лікарським засобом чи рідиною, що використовується в електронних сигаретах/, "нікотиновмісний продукт для орального застосування" /нікотиновмісний продукт, зокрема у формі порошку або частинок чи в будь-якій іншій комбінації, у тому числі у порціях саше або пакетиках, призначений для споживання та/або застосування нікотину орально, без згоряння чи вдихання, і який не є лікарським засобом/, "порція нікотиновмісного продукту для орального застосування" /нікотиновмісний продукт для орального застосування у вигляді окремої одиниці споживання або застосування, що містить у своєму складі нікотин/;

заборонити виробництво (крім виробництва для експорту), оптову і роздрібну торгівлю та імпорт для реалізації на території України нікотиновмісних продуктів для орального застосування, в яких вміст нікотину в одній порції нікотиновмісного продукту для орального застосування перевищує 1 міліграм;

встановити вимоги щодо здійснення діяльності, пов’язаної з виробництвом, оптовою та роздрібною торгівлею, експортом і імпортом нікотиновмісних продуктів для орального застосування;

запровадити медичне попередження споживачів та вимоги до упакування нікотиновмісних продуктів для орального застосування;

заборонити рекламу та стимулювання продажу тютюну, а також спонсорство тютюнових виробів;

встановити відповідальність за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання нікотиновмісних продуктів для орального застосування шляхом застосування фінансових санкцій.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребує фінансових витрат з державного чи місцевих бюджетів, водночас сприятиме зменшенню захворюваності та передчасної смертності від неінфекційних захворювань, що допоможе знизити витрати з державного бюджету на лікування цих хвороб, соціальні виплати у зв’язку з лікуванням та передчасною втратою працездатності внаслідок хвороб, викликаних вживанням тютюну і нікотину.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на видаткову частину державного бюджету, однак, зважаючи, що відповідно до статті 215 Податкового кодексу України нікотинові вироби для орального застосування належать до підакцизних товарів (УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 "Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування") та підлягають оподаткуванню акцизним податком, законопроект може призвести до втрат надходжень до загального фонду державного бюджету від акцизного податку та податку на додану вартість орієнтовно в сумі 1,2 млрд грн у розрахунку на рік (в умовах 2026 року).

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання нікотиновмісних продуктів (реєстр. № 14110-д від 29.12.2025), поданий народними депутатами України – членами Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Дубновим А.В., Радуцьким М.Б. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку та податку на додану вартість, а також до збільшення доходів бюджетів від фінансових санкцій у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.8. Проект Закону України "Про внесення зміни до підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (реєстр. № 14348 від 30.12.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соколовим М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується повернути можливість суб’єктам господарювання (юридичним особам та фізичним особам – підприємцям), які здійснюють охоронну діяльність, бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребує додаткових витрат з державного або місцевих бюджетів, водночас збереження для суб’єктів охоронної діяльності можливості застосування спрощеної системи оподаткування сприятиме збереженню легального сегмента ринку та стабільності податкових надходжень у середньо- та довгостроковій перспективі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:

реалізація положень законопроекту може мати негативний вплив на показники бюджетів у частині податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, військового збору та податку на додану вартість, а вартісна величина впливу на показники бюджетів залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які здійснюють охоронну діяльність і які скористаються можливістю перейти із загальної на спрощену систему оподаткування, та обсягів отриманих такими суб’єктами господарювання доходів;

відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику від 19.06.2025, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна взяла на себе зобов’язання утримуватися від заходів податкової політики і адміністрування, що можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень, а також від включення нових категорій платників податків до існуючих пільгових режимів;

до Мінфіну надходили звернення від Асоціації охоронних компаній з пропозиціями щодо виключення охоронної діяльності зі спрощеної системи оподаткування, оскільки аналіз ринку охоронних послуг в Україні свідчить про наявність значних системних проблем, які негативно впливають на економічну конкуренцію та призводять до значних втрат для державного та місцевих бюджетів, зокрема шляхом оптимізації податкового навантаження та встановлення демпінгових цін на ринку охоронних послуг.

Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення зміни до підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України" (реєстр. № 14348 від 30.12.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соколовим М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів бюджетів від сплати податків і зборів суб’єктами господарювання, які здійснюють охоронну діяльність, а також може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від єдиного податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.9. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо мораторію на зміну правил оподаткування для фізичних осіб – підприємців (реєстр. № 14295 від 12.12.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Дубілем В.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 8 "Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку" розділу ХХ Податкового кодексу України новим пунктом, яким передбачається заборонити:

збільшувати для фізичних осіб – підприємців ставки оподаткування єдиним податком та розширювати бази оподаткування єдиним податком, передбачені главою 1 "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV Податкового кодексу України на 01.01.2026;

збільшувати перелік видів підприємницької діяльності, діючий на 01.01.2026, якими не можуть займатися фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку відповідної групи;

розширювати перелік покупців – контрагентів, діючий на 01.01.2026, з якими фізична особа – платник єдиного податку відповідної групи не може використовувати спрощену систему оподаткування;

скасовувати (обмежувати) право на виключно добровільну реєстрацію фізичних осіб – платників єдиного податку третьої групи як платників податку на додану вартість за умови дотримання граничного річного розміру доходу, встановленого на 01.01.2026;

зменшувати граничний річний розмір доходів фізичних осіб – платників єдиного податку третьої групи, як передумову їх обов’язкової реєстрації платниками податку на додану вартість;

встановлювати для фізичних осіб – платників єдиного податку відповідної групи різні податкові ставки залежно від видів підприємницької діяльності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:

реалізація положень законопроекту може мати вплив на дохідну частину бюджетів, а вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів оцінити неможливо, оскільки запропоновані положення по своїй суті є декларативними;

заборона на збільшення для фізичних осіб - підприємців ставок оподаткування єдиним податком порушує права та повноваження органів місцевого самоврядування, оскільки фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць;

заборони скасовувати (обмежувати) право на виключно добровільну реєстрацію фізичних осіб – платників єдиного податку третьої групи як платників податку на додану вартість за умови дотримання граничного річного розміру доходу, встановленого на 01.01.2026, не відповідають Національній стратегії доходів до 2030 року, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1218-р, яка є дорожньою картою реформування податкової та митної системи, а також удосконалення процедур податкового та митного адміністрування.

Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо мораторію на зміну правил оподаткування для фізичних осіб – підприємців (реєстр. № 14295 від 12.12.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Дубілем В.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів бюджетів від податків і зборів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення порядку проведення фактичних перевірок, підвищення лімітів доходу платників єдиного податку та приведення порогу обов’язкової реєстрації платників ПДВ у відповідність до економічних реалій" (реєстр. № 14167 від 30.10.2025), поданий народними депутатами України Васильченко Г.І., Гривком С.Д. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Податкового кодексу України пропонується, зокрема:

передбачити, що для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість /далі – ПДВ/, предметом фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій є виключно оприбуткування готівки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, програмного реєстратора розрахункових операцій та/або обліком отриманих доходів, з урахуванням особливостей ведення касових операцій, зокрема без застосування додаткових вимог щодо ведення касової книги, встановлення ліміту каси, перерахунку готівкових коштів та проведення інвентаризації каси /доповнення пункту 80.4 статті 80/;

підвищити поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ з фіксованої суми 1 млн грн до динамічного показника 400 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року /зміни до пункту 181.1 статті 181/;

збільшити граничний обсяг доходу для платників єдиного податку: для другої групи – з 834 до 1 300 розмірів мінімальної зарплати; для третьої групи – з 1 167 до 3 000 розмірів мінімальної зарплати /зміни до пункту 291.4 статті 291/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття не потребує додаткових витрат з державного бюджету, навпаки у середньостроковій перспективі його реалізація може збільшити надходження до бюджету за рахунок розширення кола легальних платників податків, розвитку малого бізнесу та зменшення рівня тіньової економіки, при цьому встановлення порогу в розмірі 400 мінімальних зарплат не зменшить доходів бюджету, оскільки переважна більшість суб’єктів малого бізнесу не є значними платниками ПДВ, натомість зменшить адміністративне навантаження на податкові органи та стимулюватиме добровільну легалізацію діяльності підприємців.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

запропоноване підвищення порогового значення для обов’язкової реєстрації платником ПДВ матиме наслідком збільшення обсягу операцій з постачання товарів / послуг, які не підлягатимуть оподаткуванню ПДВ, що насамперед призведе до зменшення кількості платників ПДВ та відповідно до зменшення надходжень ПДВ до державного бюджету /за умови встановлення порогу обов’язкової реєстрації платником ПДВ в розмірі 3 458,8 тис. грн та можливості добровільно реєструватися платником ПДВ втрати бюджету становитимуть 4 493,4 млн грн/;

підвищення ліміту доходу для платників єдиного податку призведе до зміни структури надходжень бюджетів, оскільки збільшення кількості юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи збільшить обсяги сплати єдиного податку та водночас призведе до зменшення кількості платників податку на прибуток і відповідно зменшення бюджетних надходжень цього податку;

здійснити оцінку вартісної величини впливу змін щодо єдиного податку, неможливо оскільки вона буде залежати від: кількості діючих та/або новостворених платників другої і третьої груп, які відповідно збільшать граничний дохід; кількості діючих платників третьої групи, які можуть перейти на другу групу (що призведе до значних втрат надходжень місцевих бюджетів з єдиного податку); кількості платників податку на прибуток підприємств, які можуть перейти на спрощену систему оподаткування з метою зменшення податкового навантаження (що призведе до втрат надходжень з цього податку до державного бюджету).

Загалом Мінфіном висловлено зауваження до законопроекту та його не підтримано.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа наступного кварталу після опублікування закону) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення порядку проведення фактичних перевірок, підвищення лімітів доходу платників єдиного податку та приведення порогу обов’язкової реєстрації платників ПДВ у відповідність до економічних реалій" (реєстр. № 14167 від 30.10.2025), поданий народними депутатами України Васильченко Г.І., Гривком С.Д. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від сплати відповідно ПДВ, податку на прибуток підприємств, єдиного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.11. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 34 Закону України "Про публічні електронні реєстри" щодо інформування правоволодільця про отримання доступу до реєстрової інформації про нього третіми особами" (реєстр. № 14118 від 13.10.2025), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 34 Закону України "Про публічні електронні реєстри" положеннями, згідно з якими правоволоділець інформується про використання реєстрової інформації щодо нього не пізніше ніж протягом п’яти днів з дня отримання доступу до такої інформації в порядку спеціального доступу та в порядку електронної інформаційної взаємодії між реєстрами.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є забезпечення реалізації права особи на поінформованість про використання її даних у публічних електронних реєстрах, підвищення прозорості доступу до таких даних та превенція зловживань;

реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету, технічна реалізація механізму інформування (формування повідомлень, маршрутизація через наявні канали електронної взаємодії між реєстрами, інтеграція з наявними кабінетами користувача/засобами електронної ідентифікації) може бути здійснена реєстроутримувачами та технічними адміністраторами в межах і за рахунок коштів, передбачених на супровід та розвиток відповідних інформаційних систем.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту може потребувати додаткових коштів державного бюджету на доопрацювання публічних електронних реєстрів їх держателями (або адміністраторами/технічними адміністраторами) для забезпечення приведення публічних електронних реєстрів у відповідність до вимог законопроекту, а саме технічної реалізації механізму інформування, при цьому визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо, оскільки до нього не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків. Загалом Мінфін зазначає, що законопроект потребує доопрацювання в частині надання фінансово- економічних розрахунків та обґрунтувань.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (через десять днів з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 34 Закону України "Про публічні електронні реєстри" щодо інформування правоволодільця про отримання доступу до реєстрової інформації про нього третіми особами" (реєстр. № 14118 від 13.10.2025), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на доопрацювання публічних електронних реєстрів для реалізації передбаченого законопроектом інформування правоволодільців). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" щодо забезпечення безоплатного доступу Нотаріальної палати України до інтегрованої системи електронної ідентифікації" (реєстр. № 14307 від 16.12.2025), поданий народним депутатом України Фрісом І.П.

Відмітили:

Законопроектом передбачаються зміни до частини четвертої статті 15-3 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" щодо включення до переліку суб’єктів, які звільняються від плати за приєднання до інтегрованої системи електронної ідентифікації та використання її ресурсів, Нотаріальної палати України (її відділень).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація не впливатиме на видаткову частину державного і місцевих бюджетів та не потребуватиме додаткових видатків державного і місцевих бюджетів. Загалом Мінфін у межах своєї компетенції не має зауважень до законопроекту.

Разом з тим, застосування положень законопроекту у разі його прийняття призведе до недоотримання доходів державного бюджету щодо плати за приєднання до інтегрованої системи електронної ідентифікації та використання її ресурсів. Зокрема, розміри такої плати встановлено наказом Міністерства цифрової трансформації України від 30.10.2025 № 181.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" щодо забезпечення безоплатного доступу Нотаріальної палати України до інтегрованої системи електронної ідентифікації" (реєстр. № 14307 від 16.12.2025), поданий народним депутатом України Фрісом І.П., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів державного бюджету щодо відповідної плати). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.13. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди України" щодо присвоєння почесних звань членам сімей учасників бойових дій (реєстр. № 14079 від 26.09.2025), поданий народними депутатами України Совсун І.Р., Фединою С.Р., Зінкевич Я.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується встановити нове почесне звання "Сім'я учасника бойових дій" та визначити підстави, порядок і коло осіб, які мають право на отримання такого звання.

З огляду на вимоги чинного законодавства реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на виготовлення нагрудних знаків та посвідчень до почесного звання встановленого зразка, а також на виплату одноразової винагороди особам, яким буде присвоєно таке звання.

Міністерство фінансів України також зазначає про вплив законопроекту на показники державного бюджету, відмічаючи, що за орієнтовними розрахунками додаткові видатки державного бюджету лише на виготовлення нагрудних знаків членам сімей учасників бойових дій становитимуть понад 560 млн гривень.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування) має відповідати положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди України" щодо присвоєння почесних звань членам сімей учасників бойових дій (реєстр. № 14079 від 26.09.2025), поданий народними депутатами України Совсун І.Р., Фединою С.Р., Зінкевич Я.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.14. Проект Закону України про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо відзначення Дня подяки (без вихідного дня) (реєстр. № 14121 від 13.10.2025), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується встановити новий святковий день "22 жовтня – День подяки" (без запровадження вихідного дня). При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребує виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

Проте, зважаючи на положення статті 107 Кодексу законів про працю України, згідно з якими робота у святковий та неробочий день оплачується у подвійному розмірі, виконання положень законопроекту може призвести до збільшення видатків бюджетів усіх рівнів на оплату праці (з нарахуваннями) працівників бюджетної сфери.

Міністерство фінансів України, відмітивши про такий вплив законопроекту на видатки бюджетів, зауважує, що відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини впливу на показники бюджетів, та не підтримує прийняття законопроекту.

За таких умов відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо відзначення Дня подяки (без вихідного дня) (реєстр. № 14121 від 13.10.2025), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., буде мати вплив на показники державного і місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх видатків на оплату праці). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.15. Проект Закону України про внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України (реєстр. № 13664-д від 13.11.2025), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити, що у разі невиплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівникові відповідно до законодавства, колективного чи трудового договору, він має право звернутися до суду у річний строк (чинна редакція – тримісячний строк) з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, незалежно від факту їх нарахування, з позовом про стягнення невиплачених сум з роботодавця, його правонаступника чи іншого суб'єкта, на якого законом покладено обов'язок здійснити такі виплати.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи, зокрема таке:

реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на задоволення (у разі прийняття відповідного рішення суду) грошових вимог працівника, відшкодування роботодавцем моральної шкоди тощо, однак відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини такого впливу на показники бюджетів;

пропозиція щодо надання права звернутися в річний строк до суду про стягнення у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці створить передумови для зловживання своїм правом недобросовісними позивачами (особа навмисно чекатиме тривалий період, щоб звернутися до суду, з метою стягнення з роботодавця суми задоволення грошових вимог).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України (реєстр. № 13664-д від 13.11.2025), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими, буде мати вплив на показники державного і місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків у зв'язку з необхідністю виконання рішень суду за відповідними позовами у трудових спорах). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.16. Проект Закону України про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкового дня – День апостола Андрія Первозваного (реєстр. № 14261 від 28.11.2025), внесений народним депутатом України Савчук О.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити новий святковий день "30 листопада – День апостола Андрія Первозваного". При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребує виділення додаткових коштів з державного бюджету та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкового дня – День апостола Андрія Первозваного (реєстр. № 14261 від 28.11.2025), внесений народним депутатом України Савчук О.В., буде мати вплив на показники державного бюджету і місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків у разі необхідності здійснення додаткових виплат за роботу у святкові та неробочі дні). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.17. Проект Закону України про внесення зміни до статті 234 Кодексу законів про працю України щодо поновлення судом строків, пропущених з поважних причин (реєстр. № 14146 від 23.10.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С.

Відмітили:

Законопроектом передбачається визнати на законодавчому рівні, що скасування ліквідації підприємства після звільнення працівника згідно з пунктом 1 (зміни в організації виробництва і праці) частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України є поважною підставою для поновлення строку звернення до суду за захистом трудових прав.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи, що встановлення на законодавчому рівні скасування ліквідації підприємства поважною причиною пропуску строку звернення до суду у справах про звільнення призведе до збільшення винесених судом рішень про поновлення на роботі працівників та спричинить вишукання додаткових видатків на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, зокрема для підприємств, які отримують дотації з бюджетів усіх рівнів. Однак, відсутність вихідних даних унеможливила визначення Мінфіном вартісної величини впливу на показники бюджетів.

Враховуючи наведене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до статті 234 Кодексу законів про працю України щодо поновлення судом строків, пропущених з поважних причин (реєстр. № 14146 від 23.10.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С., буде мати вплив на показники державного бюджету і місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків на оплату праці у зв'язку з виконанням відповідних рішень суду). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.18. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантування оплати часу простою під час воєнного чи надзвичайного стану на території України (реєстр. № 14064 від 22.09.2025), поданий народним депутатом України Лукашевим О.А.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити статтю 113 Кодексу законів про працю України та статтю 10 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" положеннями щодо оплати часу простою не з вини працівника на період воєнного чи надзвичайного стану на території України, встановивши, що такий час оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Міністерство фінансів, зазначаючи що законопроект матиме вплив на показники державного бюджету, відмічає, що його реалізація здійснюватиметься у межах затверджених видатків на оплату праці працівників підприємств, установ та організацій. При цьому у зв'язку з відсутністю вихідних даних Мінфіном не визначено вартісну величину такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантування оплати часу простою під час воєнного чи надзвичайного стану на території України (реєстр. № 14064 від 22.09.2025), поданий народним депутатом України Лукашевим О.А.,буде мати вплив на показники бюджетів, однак реалізація його положень має здійснюватися за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті і місцевих бюджетах на оплату праці працівників відповідних установ і закладів бюджетної сфери. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.19. Проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" щодо збереження права на соціальні гарантії дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від формального оформлення відповідного статусу (реєстр. № 14338 від 26.12.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується надати право дітям, які з вини органів опіки та піклування не набули офіційно оформленого статусу "дитина-сирота" або "дитина, позбавлена батьківського піклування", до досягнення повноліття на отримання соціальних гарантій, передбачених законодавством, на рівні з дітьми, які мають відповідний статус.

Слід зазначити, що відповідно до статті 9 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, службових батьківського піклування" фінансування заходів щодо забезпечення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

З огляду на чинні положення Бюджетного кодексу України запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів на отримання пільг, компенсацій та гарантій, передбачених законодавством, про що також зазначає Міністерство фінансів України. Однак, відсутність відповідних параметрів стосовно кількості осіб, які набудуть такого статусу, унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу на показники бюджетів.

Таким чином, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" щодо збереження права на соціальні гарантії дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від формального оформлення відповідного статусу (реєстр. № 14338 від 26.12.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С., буде мати вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

3.2.20. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збереження та забезпечення сталої роботи Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток", Державного підприємства "Львіввугілля" в умовах воєнного стану (реєстр. № 14332 від 24.12.2025), поданий народними депутатами України Волинцем М.Я., Наливайченком В.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити, що тимчасово, до 01.01.2027, щодо державних підприємств "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", "Добропіллявугілля-видобуток" та "Львіввугілля":

контролюючі органи не здійснюють заходи з погашення податкового боргу, передбачені статтями 59–60, 87–101 Податкового кодексу України;

зупиняється перебіг строків давності, визначених пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація дозволить зберегти та забезпечити подальшу сталу роботу державних вугледобувних підприємств в умовах воєнного стану, що є надважливим з точки зору забезпечення енергетичної безпеки країни в осінньо-зимовий період.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:

реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до бюджету, що є недопустимим в умовах дії воєнного стану в Україні, податкова політика держави в цей період має бути спрямована на забезпечення наповнення державного бюджету та недопущення його розбалансування /довідково: за даними інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби, станом на 29.12.2025 обліковується заборгованість (з урахуванням заборгованості відокремлених підрозділів):

– ДП "Східний гірничозбагачувальний комбінат": податковий борг – 375,99 млн грн; заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування /далі – єдиний внесок/ – 12,07 млн грн;

– ДП "Добропіллявугілля-видобуток": податковий борг – 220,77 млн грн; заборгованості із сплати єдиного внеску немає;

– ДП "Львіввугілля": податковий борг – 1 991,95 млн грн; заборгованість із сплати єдиного внеску – 476,65 млн грн/;

стимулювання діяльності будь-яких підприємств шляхом надання їм права на застосування податкових преференцій не призводить до покращення діяльності цих підприємств чи суттєвого збільшення їх продуктивності, а лише послаблює податкову дисципліну таких підприємств та зменшує надходження до бюджету;

відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику від 19.06.2025, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна взяла на себе зобов’язання керуватися Національною стратегією доходів до 2030 року, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1218-р, яку спрямовано на посилення мобілізації доходів та утримання від заходів податкової політики і адміністрування, що можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень, а також від включення нових категорій платників податків до існуючих пільгових режимів.

Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збереження та забезпечення сталої роботи Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток", Державного підприємства "Львіввугілля" в умовах воєнного стану (реєстр. № 14332 від 24.12.2025), поданий народними депутатами України Волинцем М.Я., Наливайченком В.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до недоотримання доходів бюджетів від сплати податків і зборів відповідними державними підприємствами та недоотримання надходжень фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування від сплати єдиного внеску відповідними державними підприємствами). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.21. Проект Закону України "Про внесення доповнень до статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"" (реєстр. № 13462 від 10.07.2025), поданий народним депутатом України Бурмічем А.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Положеннями законопроекту, шляхом доповнення пункту 20 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" новою нормою, пропонується установити, що відрахування із грошового забезпечення військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період дії в Україні воєнного стану за дні щорічної основної відпустки, використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення, не провадяться.

З огляду на запропоновані законопроектом положення слід зазначити, що їх реалізація матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки не здійснення відрахувань із грошового забезпечення військовослужбовців, які брали участь у бойових діях /за дні відпустки, використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця, як це передбачено для всіх військовослужбовців положенням абзацу третього пункту 20 статті 10-1 цього Закону/ може зумовити зменшення податкових відрахувань, зокрема, податку на доходи фізичних осіб, що відповідно спричинить зменшення обсягу коштів спеціального фонду державного бюджету, що спрямовується на матеріально-технічне забезпечення потреб сектору безпеки і оборони.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що в межах компетенції зауважень до законопроекту не має, а реалізація його положень в разі його прийняття не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення доповнень до статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"" (реєстр. № 13462 від 10.07.2025), поданий народним депутатом України Бурмічем А.П., матиме вплив на показники державного бюджету (реалізація положень законопроекту може зумовити зменшення податкових відрахувань з грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема податку на доходи фізичних осіб, що відповідно спричинить зменшення обсягу коштів спеціального фонду державного бюджету, які спрямовуються на матеріально-технічне забезпечення потреб сектору безпеки і оборони). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.22. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо вдосконалення порядку виплати пенсій за вислугу років військовослужбовцям під час проходження військової служби (реєстр. № 14309 від 16.12.2025), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /далі – Закон/ пропонується:

в умовах збройної агресії рф надати право на пенсійне забезпечення незалежно від звільнення зі служби особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України /згідно з вимогами Закону на пенсійне забезпечення мають право особи, звільнені зі служби/;

після закінчення воєнного стану, який був введений у зв’язку з військовою агресією рф проти України, право на призначення пенсії за вислугу років мають особи, які на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;

зараховувати до вислуги років для визначення розміру пенсії:

– один місяць служби за два місяці часу проходження служби, протягом якого особа виконувала обов’язки військової служби під час дії воєнного стану;

– один місяць служби за чотири місяці часу перебування у полоні.

Як зазначено автором законопроекту у пояснювальній записці до нього, реалізація запропонованих положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, які на думку автора належить забезпечувати за рахунок скорочення видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік за бюджетною програмою 3511030 "Резервний фонд".

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у експертному висновку до даного законопроекту зазначило, що реалізація проекту закону матиме вплив на показники державного бюджету, зокрема потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, визначити обсяг яких не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Поряд з цим, Мінфін зазначає, що запропоновані проектом закону зміни порушують вимоги Меморандуму про економічну та фінансову політику /далі – Меморандум/, зокрема щодо забезпечення фінансової стабільності пенсійної системи шляхом утримання від запровадження нових спеціальних або пільгових пенсій, нових дискреційних підвищень виплат, прийняття змін, які будуть призводити до фактичного зменшення пенсійного віку.

При цьому, Мінфіном зауважено, що законопроект не узгоджується з положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" (пункт 20 розділу "Прикінцеві положення"), якими Кабінету Міністрів України доручено розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проект закону про внесення змін до законів України "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", "Про прокуратуру", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення єдиних підходів до пенсійного віку (віку виходу на пенсію) особам, яким призначено пенсію за окремими законами, та здійснення таким особам індексації пенсій незалежно від зміни заробітної плати (доходу або грошового забезпечення) на загальних умовах. З огляду на це, питання удосконалення пенсійного забезпечення військовослужбовців має вирішуватися комплексно.

Зважаючи на вищевказане, за узагальнюючим висновком Мінфін не підтримує даний законопроект.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо вдосконалення порядку виплати пенсій за вислугу років військовослужбовцям під час проходження військової служби (реєстр. № 14309 від 16.12.2025), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на пенсійне забезпечення). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

3.2.23. Проект Закону України про внесення змін до прикінцевих положень законів України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про зайнятість населення" (реєстр. № 14096 від 01.10.2025), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М. та Васильєвим І.С.

Відмітили:

Законопроектом, зокрема, передбачається внести зміни до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", якими запропоновано збільшити вдвічі тривалість виплати допомоги по безробіттю з 90 до 180 календарних днів та визначити, що максимальний розмір такої виплати не може перевищувати 150 % мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року (у 2026 році – 12,9 тис. грн) /на сьогодні максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати (у 2026 році – 8 тис.грн)/.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що реалізація проекту закону не матиме впливу на показники державного бюджету, проте впливатиме на бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття /далі – Фонд/, зокрема за орієнтовними розрахунками Мінфіну реалізація законодавчої ініціативи у 2026 році потребуватиме додаткових видатків з бюджету Фонду в обсязі 796,6 млн грн, які у нього відсутні.

В той же час, реалізація такої норми може поставити під загрозу вчасне виконання вже покладених на цей Фонд інших функцій. Водночас розрахунки щодо впливу законопроекту на показники бюджету Фонду на відповідний рік і пропозиції щодо джерел покриття додаткових видатків відсутні. Крім того, у разі відсутності в бюджеті Фонду реальних джерел покриття додаткових витрат на вказану мету, запровадження передбачених законопроектом положень може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги Фонду.

Поряд з цим, Мінфін відмічає, що запропоновані законопроектом зміни можуть призвести до перегляду пропорцій розподілу єдиного соціального внеску /далі – ЄСВ/ на різні види загальнообов’язкового державного соціального страхування, зокрема до збільшення відсотка ЄСВ на випадок безробіття та зменшення відсотка відрахування ЄСВ на пенсійне страхування. Такий перегляд спричинить зменшення надходжень до Пенсійного фонду України та, відповідно, збільшення його дефіциту, який покривається за кошти державного фонду.

Також Мінфін зауважує на тому, що пропозиція щодо збільшення розмірів і термінів виплат допомоги по безробіттю не стимулюватиме безробітних до працевлаштування, а навпаки призведе до довгострокового отримання ними допомоги по безробіттю.

З огляду на вищевказане, за узагальнюючим висновком Мінфін не підтримує даний проект закону.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до прикінцевих положень законів України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про зайнятість населення" (реєстр. № 14096 від 01.10.2025), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М. та Васильєвим І.С., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, може зумовити додаткові видатки державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду, що, в свою чергу, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

3.2.24. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України" (реєстр. № 14303 від 15.12.2025), поданий народним депутатом України Фроловим П.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом, зокрема, пропонується:

уточнити, що право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям внаслідок військової агресії рф проти України /далі – одноразова грошова допомога/, надається також за виконання трудових обов’язків (згідно із чинним законодавством така допомога надається за виконання посадових службових та професійних обов’язків);

надати право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги операторам критичної інфраструктури, їх філій і представництв та/або особам, постраждалим на об’єктах критичної інфраструктури, а також повнолітнім працездатним дітям, які навчаються у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення цих закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років (у випадку загибелі (смерті) особи);

передбачити право на отримання виплати різниці в розмірах виплати у разі встановлення вищої групи інвалідності за результатами наступного оцінювання;

продовжити строк реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги на період дії воєнного стану та три роки після його припинення або скасування (згідно з чинним законодавством особи, які мають право на отримання вказаної допомоги, можуть реалізовувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права).

Як зазначено автором законопроекту у пояснювальній записці до нього, реалізацію запропонованих положень належить здійснювати в межах видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики, сім’ї та єдності України за бюджетною програмою 2501250 "Здійснення виплат із соціальної підтримки окремих категорій населення".

Водночас, Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у експертному висновку до даного законопроекту зазначило, що реалізація проекту закону матиме вплив на показники державного бюджету, зокрема потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, визначити обсяг яких не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних, і які у державному бюджеті на 2026 рік не передбачено.

Поряд з цим, Мінфін зазначає, що прийняття законодавчих змін без відповідного фінансового забезпечення не відповідає принципу збалансованості, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період, і принципу обґрунтованості, з урахуванням якого бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного та соціального розвитку України.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує надання фінансово-економічних розрахунків і визначення реального джерела покриття додаткових витрат для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України" (реєстр. № 14303 від 15.12.2025), поданий народним депутатом України Фроловим П.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

3.2.25. Проект Закону України про застосування допоміжних репродуктивних технологій (реєстр. № 13683 від 22.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується на законодавчому рівні закріпити організаційні та правові засади застосування допоміжних репродуктивних технологій /далі – ДРТ/ та замінного материнства /далі – ЗМ/, унормувавши термінологію, що застосовуватиметься у цій сфері та визначивши засади здійснення державної політики у сфері використання ДРТ та ЗМ, зокрема, в частині виконання завдань щодо забезпечення дотримання основних принципів застосування ДРТ та ЗМ; контролю за застосуванням ДРТ та дотриманням вимог законодавства при ЗМ, захисту прав дітей, народжених замінною матір’ю, та прав пацієнтів, щодо яких застосовуються ДРТ та ЗМ тощо.

Так, законопроектом розширено повноваження органів державної влади у сфері ДРТ та ЗМ, а саме:

1. Кабінету Міністрів України у частині /стаття 5 законопроекту/:

затвердження типової форми договору про ЗМ;

визначення порядку транспортування в межах Україні, а також вивезення та ввезення в Україну репродуктивного матеріалу людини та ембріонів людини in vitro;

прийняття інших підзаконних нормативно-правових актів;

2. центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, у сфері застосування ДРТ щодо /стаття 6-7 законопроекту/:

визначення порядку та методик застосування ДРТ (включно з вимогами до обігу репродуктивного матеріалу та ембріонів in vitro);

встановлення медичних вимог і протипоказань (у т.ч. для донорів і замінних матерів);

забезпечення простежуваності репродуктивного матеріалу;

визначення переліків окремих захворювань (зокрема спадкових);

затвердження порядку звітування закладів охорони здоров’я;

визначення механізмів компенсації/відшкодування витрат і шкоди донорам;

здійснення контролю за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснення діяльності з медичної практики під час застосування ДРТ;

здійснення інших повноважень, передбачених законом.

Таким чином, розширення повноважень таких державних органів може потребувати додаткових видатків державного бюджету на забезпечення їх діяльності.

Слід нагадати, що відповідно до статті 25 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" встановлено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом. Водночас, статтею 2 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік.

Водночас додаткових видатків державного бюджету потребуватиме реалізація положень законопроекту в частині кріоконсервація, зберігання та утилізації репродуктивного матеріалу людини анонімних донорів /стаття 17 законопроекту/ та забезпечення гарантій донорам /стаття 15 законопроекту/, зокрема, щодо:

відшкодування донору шкоди, завданої ушкодженням здоров’я під час виконання донорської функції;

забезпечення безоплатного харчування;

компенсації транспортних витрат на прибуття для медичного обстеження;

компенсації витрат на підготовку до донації, безпосередньої донації та відновлення здоров’я, пов’язаного із застосуванням гормональної терапії для підготовки до здійснення донації.

При цьому у законопроекті відмічається, що розміри, порядок і умови згаданих фінансових компенсацій визначатиме центральний орган виконавчої влади, що формує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Варто зазначити, що наразі окремі методи лікування із застосуванням ДРТ здійснюються за рахунок і в межах коштів державного бюджету, передбачених для Міністерства охорони здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, а саме:

з 2024 року – лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (запліднення іn vitro) (довідково: ставка на медичну послугу у 2026 році становить 84 826,1 грн, при цьому її розмір коригується на відповідні коефіцієнти залежно від складності послуги);

з 2025 року – медичні послуги із здійснення забору, кріоконсервації та зберігання репродуктивних клітин військовослужбовців та інших осіб на випадок втрати репродуктивної функції під час виконання обов’язків із оборони держави та ін. покладених на них обов’язків (тариф визначається як сукупність ставок за окремий вид медичної послуги, а остаточна вартість залежатиме від терміну зберігання кріоконсервованого біологічного матеріалу).

Необхідно відмітити, що у державному бюджеті на 2026 рік на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення передбачено 191,6 млрд грн.

Однак положення законопроекту значно розширюють сферу застосування ДРТ, визначаючи нові повноваження органів державної влади, забезпечення гарантій донорів та обігу репродуктивного матеріалу, тому їхня реалізація потребуватиме збільшення видатків державного бюджету на застосування допоміжних репродуктивних технологій.

При цьому, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту, відмічає, що його реалізація може мати вплив на показники державного бюджету, однак у межах компетенції зауважень не має.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про застосування допоміжних репродуктивних технологій (реєстр. № 13683 від 22.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету на застосування допоміжних репродуктивних технологій). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

3.2.26. Проект Закону України про застосування допоміжних репродуктивних технологій (реєстр. № 13683-1 від 04.09.2025), поданий народним депутатом України Дануцою О.А.

Відмітили:

Законопроектом пропонується на законодавчому рівні визначити організаційні основи, порядок та умови застосування допоміжних репродуктивних технологій /далі – ДРТ/, зокрема:

термінологію, що застосовуватиметься у сфері ДРТ /стаття 1 законопроекту/;

державне регулювання правовідносин у сфері використання ДРТ /стаття 4 законопроекту/, зокрема, уповноваживши центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я на здійснення повноважень у цій сфері, зокрема, в частині:

– визначення порядку та умов застосування ДРТ;

– здійснення організації підвищення кваліфікації спеціалістів, які працюють у цій сфері;

– видання ліцензії на види діяльності, які підлягають ліцензуванню відповідно до чинного законодавства України;

– здійснення контролю та нагляду за дотриманням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики та контролю за дотриманням стандартів якості медичної допомоги при застосуванні ДРТ;

– визначення методики ДРТ;

здійснення державними та комунальними закладами охорони здоров’я плати за ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, яка включає в себе застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства /стаття 7 законопроекту/.

Відтак, здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, контролю за дотриманням стандартів медичної допомоги під час застосування ДРТ та видачі ліцензій на провадження господарської діяльності з медичної практики, яка включає застосування ДРТ методом сурогатного материнства призведе до збільшення видатків державного бюджету, про що також зазначено Міністерством фінансів України /далі – Мінфін/ у експертному висновку до цього законопроекту.

Слід нагадати, що відповідно до статті 25 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" встановлено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом. Водночас, статтею 2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік.

Крім того, статтею 7 законопроекту передбачається, що застосування ДРТ методом сурогатного материнства потребує окремого ліцензування. Зазначається, що відповідна ліцензія видаватиметься терміном на п’ять років, а плата за неї справлятиметься щорічно, при цьому, відповідні положення наберуть чинності через один рік після набрання чинності відповідного закону. Що стосується розміру річної плати за ліцензію, то його пропонується встановити на рівні однієї тисячі прожиткових мінімумів на одну особу в розрахунку на місяць, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року (виходячи із розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2026 року у розмірі 3 328 грн – розмір плати за ліцензію становитиме 3,328 млн гривень щорічно).

Відтак, реалізація положень законопроекту через рік після набрання чинності відповідного закону впливатиме на дохідну частину місцевих бюджетів /враховуючи положення пункту 22 частини першої статті 64 та пункт 19 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України/ у зв’язку із введенням нового виду ліцензування та встановлення плати за нього. Однак оцінка зазначеного впливу визначатиметься у ході практичної реалізації положень законопроекту. Аналогічну думку висловлює і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту та наголошує, що до законопроекту не надано фінансово-економічних розрахунків, а також обґрунтувань, зокрема, щодо визначення запропонованого розміру щорічної плати за ліцензію.

Водночас слід зазначити, що суб’єкт права законодавчої ініціативи не вносить відповідних змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", тобто не визначає у профільному законодавстві нового виду ліцензування господарської діяльності та розміру плати за нього. Тому слід враховувати, що відповідно до статті 14 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" за видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлено законом.

Загалом Мінфін у межах компетенції наголошує на необхідності доопрацювання законопроекту у частині надання фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, а також зазначає, що висновки щодо доцільності чи недоцільності розгляду законопроекту має надати Міністерство охорони здоров’я України як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про застосування допоміжних репродуктивних технологій (реєстр. № 13683-1 від 04.09.2025), поданий народним депутатом України Дануцою О.А., матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме надходження державного бюджету від плати за ліцензії та збільшуватиме витрати державного бюджету на виконання додаткових повноважень у сфері допоміжних репродуктивних технологій). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

3.2.27. Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про взаєморозуміння щодо розміщення дипломатичного представництва України в Словацькій Республіці та дипломатичного представництва Словацької Республіки в Україні (реєстр. № 0362 від 05.01.2026), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського.

Законопроект розроблено у межах виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про взаєморозуміння щодо розміщення дипломатичного представництва України в Словацькій Республіці та дипломатичного представництва Словацької Республіки в Україні.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством закордонних справ України, та за висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме витрат на сплату адміністративних зборів та юридичних послуг, пов’язаних із передачею права власності на нерухоме майно. Орієнтовний обсяг таких витрат становитиме 127 тис. грн та здійснюватиметься за рахунок і в межах коштів, передбачених Міністерству закордонних справ України за бюджетною програмою "Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ" (код 1401030).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Словацької Республіки про взаєморозуміння щодо розміщення дипломатичного представництва України в Словацькій Республіці та дипломатичного представництва Словацької Республіки в Україні (реєстр. № 0362 від 05.01.2026), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджетів (не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та у межах видатків державного бюджету, передбачених Міністерству закордонних справ України на функціонування закордонних дипломатичних установ України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну гвардію України" щодо вдосконалення деяких правових засад діяльності Національної гвардії України" (реєстр. № 14287 від 10.12.2025), поданий народними депутатами України Чернєвим Є.В., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Змінами до Закону України "Про Національну гвардію України" передбачено доповнити функції та обов’язки Національної гвардії України новим положенням щодо участі у заходах з питань цивільно-військового співробітництва.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація його положень не впливатиме на показники бюджетів, зокрема, не потребуватиме додаткових витрат державного чи місцевих бюджетів та в межах компетенції зауважень не має. Водночас Мінфін зазначає, що Законом України "Про оборону України" визначено, що цивільно-військове співробітництво – це комплекс заходів Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, щодо координації та взаємодії з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, організаціями та громадянами з метою створення сприятливих умов для виконання Збройними Силами України покладених на них завдань та функцій, зокрема на території держави-агресора, а також інших заходів, спрямованих на формування у цивільного населення оборонної свідомості, готовності до національного спротиву.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну гвардію України" щодо вдосконалення деяких правових засад діяльності Національної гвардії України" (реєстр. № 14287 від 10.12.2025), поданий народними депутатами України Чернєвим Є.В., Кравчук Є.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, що передбачаються на забезпечення діяльності Національної гвардії України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.29. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності органів військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації" (реєстр. № 14320 від 19.12.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропоновано зміни до Кодексу законів про працю України та низки законів України, якими зокрема передбачено утворення міських та селищних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на базі відокремлених відділів районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки; надання селищним територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки відповідних повноважень (на рівні районних, міських центрів), зокрема щодо ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Відповідно до пояснювальної записки, підготовленої Міністерством оборони України /далі – Міноборони/ та у експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до цього законопроекту зазначено про те, що реалізація його положень не впливатиме на видаткову частину державного бюджету.

Водночас Мінфін зазначає, що згідно з фінансово-економічними розрахунками Міноборони потреба в коштах на утворення міських (селищних) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на базі відокремлених відділів районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, утримання їх працівників становить 7,35 млн грн та буде забезпечуватися Міноборони за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на 2026 рік за бюджетною програмою "Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їх сімей, ветеранів війни" (код 2101020), а також органами місцевого самоврядування шляхом виконання функцій відповідно до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу".

Загалом Мінфін не заперечує щодо подальшого розгляду законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності органів військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов’язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації" (реєстр. № 14320 від 19.12.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, що передбачаються на забезпечення діяльності Міністерства оборони України та органів місцевого самоврядування). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.30. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов укладення контракту про проходження військової служби та надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації" (реєстр. № 14283 від 08.12.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України "Про військовий обов’язок і військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зокрема, пропонується:

надати можливість укладати (переукладати) контракти з підвищеними мотиваційними чинниками для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за призовом з числа резервістів, а також для тих, хто вже перебуває на військовій службі за контрактом;

приймати на військову службу за контрактом з підвищеними мотиваційними чинниками військовослужбовців з інших видів служби та військовозобов’язаних;

установити строки контрактів під час дії особливого періоду в межах від одного до п’яти років з можливістю переукладати наступний контракт строком від 1 до 10 років;

надати можливість укладати контракти з підвищеними мотиваційними чинниками з випускниками закладів фахової передвищої та вищої військової освіти;

надати право для громадян України, що проходили військову службу за контрактом з підвищеними мотиваційними чинниками та були звільнені після закінчення строку його дії, на відстрочку від призову під час мобілізації протягом дванадцяти місяців з дня звільнення з військової служби за контрактом, крім тих, які проходили військову службу за таким контрактом, укладеним строком на один рік;

надати повноваження Центральним управлінням та регіональним органам Служби безпеки України, відповідним підрозділам розвідувальних органів здійснювати перевірку підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення.

Як зазначається авторами у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, при цьому, згідно з фінансово-економічними розрахунками до цього законопроекту потреба в коштах для головних розпорядників сектору безпеки і оборони на 2026-2028 роки становить 3 178 млрд грн, зокрема на 2026 рік –551,8 млрд гривень для встановлення одноразової грошової допомоги за укладання контракту, як мотиваційної складової для залучення на військову службу за контрактом військовослужбовців.

Водночас, у експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до цього законопроекту зазначено, що реалізація його положень може бути забезпечена у межах видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для Міністерства оборони України, інших державних органів (у підпорядкуванні яких знаходяться військові формування), зокрема за рахунок здійснення заходів з оптимізації чисельності військовослужбовців, удосконалення системи (структури) грошового забезпечення, а також підходів для встановлення додаткових видів грошового забезпечення та їх розмірів.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету суб’єктам права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з 1 січня 2026 року), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов укладення контракту про проходження військової служби та надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації" (реєстр. № 14283 від 08.12.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України, інших військових формувань та правоохоронних органів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.31. Проект Закону України про внесення змін до пункту "ж" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" щодо обчислення стажу роботи під час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми у віці до шести років (реєстр. № 14119 від 13.10.2025), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту "ж" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якими передбачається зараховувати до стажу роботи непрацюючої матері період догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду за медичним висновком.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у експертному висновку до даного законопроекту зазначило, що його реалізація матиме вплив на показники державного бюджету, зокрема потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, визначити обсяг яких не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Водночас, Мінфін відмічає, що відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон) загальнообов’язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом, зокрема, диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу). Оскільки страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій ніж мінімальний страховий внесок, запропоноване законопроектом зарахування до стажу роботи періоду догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку можливе лише у разі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за цей період. Однак механізму та джерел сплати єдиного внеску законопроектом не визначено.

Крім того, Законом передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону, а пунктом 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" вказаного Закону встановлено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. З огляду на це, пропозиція щодо внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення" порушує принцип правової визначеності та є недоцільною.

За узагальнюючим висновком Мінфін не підтримує даний законопроект.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до пункту "ж" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" щодо обчислення стажу роботи під час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми у віці до шести років (реєстр. № 14119 від 13.10.2025), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на пенсійне забезпечення). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

3.2.32. Проект Закону "Про ратифікацію Фінансової угоди "Покращення мереж автомобільних доріг в рамках Ініціативи ЄС "Шляхи солідарності ("Відновлення транспортних мереж")" між Україною та Європейським інвестиційним банком" (реєстр. № 0360 від 24.12.2025), поданий Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Законопроектом пропонується ратифікувати Фінансову угоду "Покращення мереж автомобільних доріг в рамках Ініціативи ЄС "Шляхи солідарності" ("Відновлення транспортних мереж") /далі – Угода/ між Україною та Європейським інвестиційним банком /далі – ЄІБ/, підписану 10 липня 2025 року у м. Римі, яка набирає чинності з дати письмового підтвердження ЄІБ отримання доказів того, що закон, яким ратифікується Угода, і сама Угода набрали чинності.

Угодою передбачається, серед іншого таке:

ЄІБ надає Україні кредит у сумі 134 млн євро для реалізації проекту "Покращення мереж автомобільних доріг в рамках Ініціативи ЄС "Шляхи солідарності" ("Відновлення транспортних мереж") /далі – Проект/ шляхом виплати щонайбільше 8 траншів (при цьому сума першого траншу не може перевищувати 13,4 млн євро);

Проект має на меті сприяти відновленню сполучення на пошкодженій війною національній дорожній мережі України та сприяти покращенню транскордонної інфраструктури, важливої для торгівлі між Україною та сусідніми державами-членами ЄС ("Шляхи солідарності");

очікується, що Проект буде реалізовано в період з 2025 до 2030 року включно;

загальна вартість Проекту, за оцінкою ЄІБ, становить 276 млн євро, при цьому планом фінансування Проекту передбачається: кредит від ЄІБ (транш А) – 134 млн євро, кредит від ЄІБ (транш В) – 96 млн євро, кошти України – 46 млн євро.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

у рамках реалізації Угоди ЄІБ надає Україні офіційну фінансову підтримку у вигляді позики в обсязі 134 млн євро для фінансування пріоритетних інвестиційних потреб у дорожньому секторі, що охоплюють реконструкцію та розвиток основних експортних маршрутів, консультаційні послуги з нагляду, співфінансування затверджених проектів "Механізму "Сполучення Європи", спрямованих на поліпшення інфраструктури перетину кордону в рамках ініціативи ЄС "Шляхи солідарності", а також термінове відновлення та капітальний ремонт пошкодженої національної дорожньої інфраструктури;

реалізація Проекту буде спрямована на відновлення фізичних елементів, необхідних для забезпечення функціональності транспортної мережі та відновлення найбільш економічно важливих західних транзитних зв'язків, які з'єднують Україну з країнами ЄС, зокрема Польщею та Румунією.

Щодо даного питання Бюджетним кодексом України встановлено, що:

кредити (позики) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій залучаються державою на підставі міжнародних договорів України і відносяться до державних зовнішніх запозичень, кошти для підготовки та реалізації таких проектів і програм, а також витрати на обслуговування та погашення відповідних кредитів (позик) передбачаються у законі про державний бюджет протягом усього строку дії кредитних договорів, відповідні міжнародні договори не потребують ратифікації, якщо інше не встановлено законом /частина 2 статті 16 Кодексу/;

кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються на підготовку та реалізацію таких проектів і програм, у тому числі шляхом рекредитування або надання трансфертів /пункт 1 частини 3 статті 15 і пункт 1 частини 4 статті 30 Кодексу/;

законом про державний бюджет визначається перелік кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій, із зазначенням кредиторів, загальних обсягів кредитів (позик) та обсягів їх залучення у відповідному бюджетному періоді в розрізі бюджетних програм (у додатку до закону) /пункт 10 частини 1 статті 40 Кодексу/.

У Законі України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" передбачено залучення кредиту від ЄІБ до спеціального фонду державного бюджету на реалізацію Проекту за бюджетною програмою "Розвиток автомагістралей та реформа дорожнього сектору" (код 3111600) у 2026 році у сумі 457 млн грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники надходжень і витрат державного бюджету та обсяг державного зовнішнього боргу, позичальником кредиту ЄІБ буде Україна, при цьому кошти кредиту ЄІБ буде рекредитовано Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України;

термін погашення кожного транша кредиту становитиме 30 років, включно з максимальним пільговим періодом 10 років, за кредитом буде застосовувано фіксовану або плаваючу відсоткову ставку, що дорівнює ставці EURIBOR і спреду, який визначатиметься для кожного транша кредиту;

кошти для реалізації Проекту передбачено у додатках № 3, № 4 та № 8 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" за бюджетними програмами "Розвиток автомагістралей та реформа дорожнього сектору" (код 3111600) та "Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування" (код 3111020);

витрати на обслуговування та погашення кредиту за Проектом буде передбачено у додатках № 2 та № 3 до закону про державний бюджет на відповідний рік, починаючи з першої вибірки коштів кредиту, зокрема у 2026 р. обслуговування коштів кредиту здійснюватиметься за кошти загального фонду державного бюджету, які передбачено згідно з додатком № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" за бюджетною програмою "Обслуговування державного боргу" (код 3511350).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про ратифікацію Фінансової угоди "Покращення мереж автомобільних доріг в рамках Ініціативи ЄС "Шляхи солідарності" ("Відновлення транспортних мереж") між Україною та Європейським інвестиційним банком" (реєстр. № 0360 від 24.12.2025), поданий Президентом України, матиме вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення надходжень від державних запозичень і витрат на реалізацію Проекту за спеціальним фондом державного бюджету, збільшення витрат на обслуговування і погашення кредиту за загальним фондом державного бюджету і збільшення державного боргу та буде здійснюватися в межах показників закону про державний бюджет на відповідний рік відповідно до залучених і використаних у відповідному році обсягів кредиту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.33. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо механізмів заохочення індивідуального інвестування та підтримки національних емітентів (реєстр. № 14296 від 12.12.2025), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Безуглою М.В. та Мезенцевою-Федоренко М.С.

Відмітили:

Законопроектом пропонуються зміни до Податкового кодексу України та Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", згідно з якими передбачається з 1 січня 2027 року, передусім:

надати визначення термінів "особовий інвестиційний рахунок" і "тимчасовий особовий інвестиційний рахунок";

визначити особливості використання особових інвестиційних рахунків, зокрема встановивши, що такі рахунки відкриваються і ведуться у системі внутрішнього обліку виключно інвестиційною фірмою, що одночасно має ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу;

зобовʼязати інвестиційні фірми надсилати до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків: повідомлення про відкриття або закриття особового інвестиційного рахунку/тимчасового особового інвестиційного рахунку при зміні інвестиційної фірми; інформацію про залишок коштів, що обліковуються на особових інвестиційних рахунках при зміні інвестиційної фірми; інформацію про набуття чи відчуження цінних паперів, набутих за рахунок коштів, що обліковуються на особових інвестиційних рахунках;

запровадити відповідальність інвестиційних фірм шляхом накладення штрафів за неподання або несвоєчасне подання контролюючим органам повідомлення про відкриття або закриття особових інвестиційних рахунків/тимчасових особових інвестиційних рахунків при зміні інвестиційної фірми, інформації про залишок коштів, що обліковуються на особовому інвестиційному рахунку при зміні інвестиційної фірми, інформації про набуття чи відчуження платником податків цінних паперів, набутих за рахунок коштів, що обліковуються на особовому інвестиційному рахунку, та за здійснення операцій за особовим інвестиційним рахунком/тимчасовим особовим інвестиційним рахунком платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку на облік;

включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму коштів, що обліковуються на особовому інвестиційному рахунку, та яка була повернута інвестиційною фірмою на рахунок платника податків до закінчення 1825 днів, у розмірі, що підлягає оподаткуванню, а також дохід від операцій, здійснених за рахунок коштів, що обліковуються на особових інвестиційних рахунках, у випадках:

– повернення інвестиційною фірмою коштів, що обліковуються на особовому інвестиційному рахунку, на рахунок платника податків до закінчення 1825 календарних днів, перебіг яких починається з дати першого зарахування коштів;

– закриття особового інвестиційного рахунку у зв’язку з достроковим розірванням додаткового договору між інвестиційною фірмою та платником податків щодо відкриття особового інвестиційного рахунку, що не пов’язано із зміною інвестиційної фірми або введенням персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до інвестиційної фірми;

– виплати інвестиційною фірмою коштів, що обліковуються на особовому інвестиційному рахунку, на користь спадкоємців платника податків до закінчення 1825 календарних днів;

– переказу коштів, що обліковуються на особовому інвестиційному рахунку, на користь третіх осіб;

– списання/переказу цінних паперів, придбаних за кошти, що обліковуються на особовому інвестиційному рахунку, у зв’язку з погашенням зобов’язань платника податків перед третіми особами;

встановити, що не включається до загального річного оподатковуваного доходу та не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб дохід, отриманий платником податків від операцій з цінними паперами, придбаними за кошти, що обліковуються на особових інвестиційних рахунках;

визначити, що податковим агентом платника податків щодо доходів від операцій, здійсненних за рахунок коштів, що обліковуються на особових інвестиційних рахунках, за виключенням доходів за цінними паперами, придбаними за кошти, що обліковуються на особових інвестиційних рахунках, є інвестиційна фірма;

визначити порядок розрахунку розміру доходу платника податку, ведення обліку доходів і витрат від операцій з коштами, що обліковуються на особових інвестиційних рахунках, подання звіту до контролюючого органу;

встановити, що клієнт має право переказувати кошти на рахунок інвестиційної фірми для наступного їх обліку на його особовому інвестиційному рахунку протягом одного календарного року в сумі, що не перевищує 300 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня року, в якому здійснюється переказ, у разі перевищення відповідного розміру то сума перевищення повертається клієнту.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доходи фізичних осіб, які є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, є також об’єктом оподаткування військовим збором.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація реалізація положень законопроекту призведе до:

втрат бюджетів усіх рівнів від податку на доходи фізичних осіб та втрат державного бюджету від військового збору;

часткового перерозподілу пасивних доходів у вигляді інвестиційного прибутку, сум банківських процентів, оподатковуваних сьогодні за ставкою 18%, а також дивідендів за цінними паперами, оподатковуваних сьогодні за ставками 5% і 9%, у запропонований пільговий режим з використанням інвестиційних рахунків, що призведе до мінімізації податкових зобов’язань і відповідно втрат надходжень податку на доходи фізичних осіб та військового збору від таких пасивних доходів;

порушення принципу нейтральності оподаткування щодо державних банків;

невиконання вимог Меморандуму про економічну та фінансову політику від 19.06.2025, укладеного між Україною і Міжнародним валютним фондом, відповідно до якого Україна зобов’язалася утримуватися від заходів податкової політики та адміністрування, що можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень.

Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо механізмів заохочення індивідуального інвестування та підтримки національних емітентів (реєстр. № 14296 від 12.12.2025), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Безуглою М.В. та Мезенцевою-Федоренко М.С., матиме вплив на показники бюджету (у наступних роках призведе до недоотримання доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та доходів державного бюджету від військового збору, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.34. Проект Закону України"Про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України у напрямі "Зайнятість та соціальні інновації" (EaSI) Європейського соціального фонду Плюс (ESF+)" (реєстр. № 0359 від 24.12.2025), поданий Президентом України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується ратифікувати Угоду між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України у напрямі "Зайнятість та соціальні інновації" (EaSI) Європейського соціального фонду Плюс (ESF+), вчинену 12 липня 2025 року у м. Римі /далі – Угода/, яка набирає чинності з дати, коли Сторони повідомляють одна одну про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності. Угодою, серед іншого, передбачено, що:

Україна бере участь як асоційована країна у напрямі "Зайнятість та соціальні інновації" (EaSI) Європейського соціального фонду Плюс (ESF+) /далі – Напрям ЄС/ та робить внесок у його фінансування /стаття 1 Угоди/;

юридичні особи, створені в Україні, можуть брати участь у заходах Напряму ЄС на умовах, еквівалентних тим, що застосовуються до юридичних осіб, створених в ЄС /стаття 2 Угоди/;

представники України мають право брати участь у якості спостерігачів у Технічній робочій групі з питань Напряму ЄС у питаннях, що стосуються України /стаття 2 Угоди/;

участь України або юридичних осіб України у Напрямі ЄС здійснюється за умови здійснення Україною фінансового внеску до Напряму ЄС та пов'язаних з ним управлінських, виконавчих та операційних витрат в рамках загального бюджету ЄС /стаття 3 Угоди/;

фінансовий внесок складається з суми операційного внеску та внеску за участь, а також здійснюється у формі щорічного платежу, який здійснюється одним платежем і підлягає сплаті не пізніше травня /стаття 3 Угоди/.

Крім того, до Угоди додано Протокол про зупинення сплати Україною фінансового внеску у зв'язку з винятковими обставинами, спричиненими непровокованою агресивною війною проти України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

фінансова модель нарахування внесків України до бюджету Напряму ЄС визначена у статті 3 Угоди та у Додатку І до Угоди;

положеннями Угоди передбачено тимчасове зупинення Угоди про асоціацію відповідно до правил Угоди у формі обміну листами між ЄС, з однієї сторони, та Україною, з іншої сторони, про зупинення з 1 січня 2021 року фінансових зобов’язань України щодо її участі в усіх програмах ЄС та про повне анулювання встановлених сум дебіторської заборгованості відповідно до Регламенту (ЄС, Євратом) 2018/1046 (далі – Угода щодо зупинення зобов’язань України щодо сплати фінансових внесків);

Угода щодо зупинення зобов’язань України щодо сплати фінансових внесків набирає чинності 1 квітня 2025 року;

таким чином, прийняття та реалізація законопроекту не потребуватиме видатків з державного бюджету до моменту дати набрання чинності припинення дії Угоди щодо зупинення зобов’язань України щодо сплати фінансових внесків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:

участь України у Напрямі ЄС матиме важливе значення для інтеграції України в європейський простір і сприятиме модернізації національного ринку праці та соціальної політики, а також надасть необхідні інструменти для імплементації реформ;

Угода включає Протокол про зупинення Україною сплати фінансового внеску до бюджету ЄС (у зв'язку з винятковими обставинами, спричиненими неспровокованою агресивною війною проти України), який містить посилання на Угоду (у формі обміну листами) між Україною та ЄС щодо зупинення з 01.01.2021 зобов'язань України (на період 2021-2027 років) у частині необхідності сплати фінансових внесків у межах усіх чинних та майбутніх угод про приєднання нашої держави до програми ЄС;

відтак прийняття законопроекту та участь України у Напрямі ЄС не потребуватимуть додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України у напрямі "Зайнятість та соціальні інновації" (EaSI) Європейського соціального фонду Плюс (ESF+)" (реєстр. № 0359 від 24.12.2025), поданий Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (починаючи з 2028 року може потребувати додаткових видатків державного бюджету на сплату фінансового внеску, що здійснюватимуться в межах відповідних видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.35. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування операцій з постачання окремих груп товарів для потреб безпеки і оборони" (реєстр. № 14395 від 23.01.2026), поданий народним депутатом України Грищуком Р.П.

Відмітили:

Законопроектом пропонуються зміни до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якими передбачається розширення категорії безпілотних літальних апаратів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість /далі – ПДВ/, шляхом включення безпілотних літальних засобів незалежно від наявності засобів ураження та включення до переліку пільгових товарів окремих комплектуючих і складових безпілотних систем, зокрема акумуляторів (код УКТ ЗЕД 8507), пускових установок (код УКТ ЗЕД 8805) та наземних станцій дистанційного керування (код УКТ ЗЕД 8526 92 00 90).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

запропоноване звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України частин та комплектуючих безпілотних літальних апаратів, а саме акумуляторів електричних, обладнання стартового для літальних апаратів, радіоапаратури дистанційного керування, що класифікуються відповідно у товарних позиціях 8507, 8805 та 8526 92 00 90 згідно з УКТ ЗЕД, спричинить недонадходження ПДВ до державного бюджету;

оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо, оскільки відсутня інформація щодо прогнозованих обсягів ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, що пропонується звільнити від оподаткування ПДВ, водночас за даними митної статистики при ввезенні товарів, які запропоновано додати до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, було сплачено ПДВ у 2024 р. – 3 265,6 млн грн, у 2025 р. – 2 889,4 млн гривень.

Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду законопроекту.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата введення в дію відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування операцій з постачання окремих груп товарів для потреб безпеки і оборони" (реєстр. № 14395 від 23.01.2026), поданий народним депутатом України Грищуком Р.П., матиме вплив на показники бюджету (призведе до недоотримання доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.36. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму (реєстр. № 13466 від 11.07.2025), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Корнієнком О.С. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до ряду законів України пропонується змінити використання прожиткового мінімуму на базову (орудну) величину для визначення розмірів посадових окладів працівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів місцевого самоврядування, держаних службовців, працівників і посадових осіб державних органів, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну службу", перелік яких визначено частиною третьою статті 3 цього Закону. При цьому, розмір базової (орудної) величини для визначення розмірів посадових окладів встановлюватиметься у законі про державний бюджет на відповідний рік за поданням Кабінету Міністрів України.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" законопроекту Уряду доручено забезпечити розрахунок розміру базової (орудної) величини для визначення розмірів посадових окладів та її встановлення у державному бюджеті на 2026 рік у розмірі, не меншому за 3 470 гривень.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у експертному висновку до цього законопроекту зауважує, що його реалізація матиме вплив на показники бюджетів усіх рівнів і здійснюватиметься в межах затверджених видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери та державних органів на відповідний рік.

Поряд з цим, Мінфін у цілому не заперечує щодо заміни використання прожиткового мінімуму базовою (орудною) величиною для визначення розмірів посадових окладів, проте висловлює низку пропозицій до законодавчої ініціативи, які стосуються: перегляду та зменшення розмірів коефіцієнтів для визначення посадових окладів працівникам Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; щодо доповнення законопроекту нормами про внесення змін до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій та статус суддів" стосовно здійснення перерахунку пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) на загальних засадах; інші редакційні пропозиції.

За узагальнюючим висновком у межах компетенції Мінфіну законопроект підтримано з урахуванням вказаних пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму (реєстр. № 13466 від 11.07.2025), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Корнієнком О.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному та місцевих бюджетах на забезпечення оплати праці працівників бюджетної сфери та державних органів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.37. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму (реєстр. № 13467-1 від 21.07.2025), поданий народними депутатами України Масловим Д.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом за реєстр. № 13467-1, який є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 13467, також пропонується внести зміни до статей 135 та 150 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та замінити використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб базовою (орудною) величиною для визначення розмірів посадових окладів суддів й працівників служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя. При цьому, законопроект за реєстр. № 13467-1 відрізняється від законопроекту за реєстр. № 13467 тим, що пропонує встановити базовий посадовий оклад для судді місцевого суду у розмірі 26 базових (орудних) величин, проти 18,2 базових (орудних) величин, передбачених у законопроекті за реєстр. № 13467.

Даний законопроект, як і проект закону за реєстр. № 13467, безпосередньо пов’язаний із проектом закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму (реєстр. № 13466), яким запропоновано замінити використання прожиткового мінімуму на базову (орудну) величину для визначення розмірів посадових окладів працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів місцевого самоврядування, державних службовців, працівників і посадових осіб державних органів, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну службу", перелік яких визначено частиною третьою статті 3 Закону України "Про державну службу". Розмір базової (орудної) величини для визначення розмірів посадових окладів має встановлюватись у законі про Державний бюджет України на відповідний рік за поданням Кабінету Міністрів України. При цьому, згідно із законопроектом за реєстр. № 13466 розмір базової (орудної) величини на 2026 рік запропоновано встановити не менш як 3 470 гривень.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, його реалізація потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у 2026 році на виплату суддівської винагороди для суддів місцевих бюджетів в обсязі 1,4 млрд грн, які пропонується забезпечити за рахунок джерел спеціального фонду за результатами надходження сплати судового збору.

Варто відмітити, що відповідно до статті 146, частин першої-другої статті 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів відповідно до Конституції України. Забезпечення функціонування судової влади передбачає окреме визначення у державному бюджеті видатків на утримання судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону; законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів; гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів. Видатки на утримання судів визначаються з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Фінансове забезпечення всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а видатки загального фонду державного бюджету на утримання судів належать до захищених статей видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що його реалізація матиме вплив на показники державного бюджетів, а саме за орієнтовними розрахунками Мінфіну потреба у додаткових видатках становитиме 1,8 млрд грн, джерела покриття яких наразі у державному бюджеті відсутні.

При цьому, Мінфін відмічає, що запропоновані автором законодавчої ініціативи джерела покриття додаткових видатків створюватиме фінансові ризики у разі зміни пріоритетів у напрямах використання наявного ресурсу надходжень судового збору.

Водночас, законопроект не відповідає принципу збалансованості бюджетної системи України, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму (реєстр. № 13467-1 від 21.07.2025), поданий народними депутатами України Масловим Д.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

3.2.38 – 3.2.39 Проекти Законів України про внесення змін до Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо удосконалення умов призначення пенсій для осіб, яким було призначено пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якому було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про статус народного депутата України (реєстр. № 13275 від 12.05.2025), поданий народним депутатом України Тарутою С.О. та іншими, та про внесення змін до Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо пенсій у зв’язку з втратою годувальника (реєстр. № 13275-1 від 28.05.2025), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Вищевказаними проектами законів шляхом внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон) запропоновано пенсію у зв’язку з втратою годувальника непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, який мав статус народного депутата України, призначати відповідно до Закону України "Про статус народного депутата України".

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своїх експертних висновках зазначає, що реалізації законопроектів матиме вплив на показники державного бюджету, а саме потребуватиме вишукання додаткових видатків державного бюджету на пенсійне забезпечення, визначити обсяг яких не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

При цьому, Мінфін відмічає, що запропоновані законопроектами зміни суперечать положенням Меморандуму про економічну та фінансову політику, зокрема в частині запропонованих законодавчих змін, якими збільшуються пенсійні видатки та які повинні супроводжуватися середньостроковим аналізом фіскальної та боргової стійкості, а також чітким визначенням необхідних для цього джерел фінансування у змінах до бюджету Пенсійного фонду України.

Крім того, у висновку до законопроекту за реєстр. № 13275 Мінфін зазначає, що згідно з частиною дванадцятою статті 20 Закону України "Про статус народного депутата України" пенсійне забезпечення народних депутатів здійснюється відповідно до Закону, види пенсійних виплат визначено статтею 9 Закону, а умови призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника – статтею 36 Закону. З огляду на це, пропозиція законопроекту щодо дублювання чинних норм Закону та встановлення інших правил призначення пенсії, відмінних від загальних, суперечить принципу правової визначеності.

В той же час, у висновку до законопроекту за реєстр. № 13275-1 Мінфін зауважує, що встановлення згаданих вище інших правил призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника суперечить рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат, а також потребує додаткового обґрунтування в частині оцінки співмірності пропонованих умов пенсійного забезпечення для зазначеної у законопроекті категорії осіб із принципами пенсійного забезпечення, закладеними у Законі.

Водночас, Мінфін відмічає, що на даний час опрацьовується реформа пенсійної системи в Україні, яку заплановано запровадити з 2026 року, і тому питання визначення розмірів пенсійних виплат має розглядатися в межах запровадження цієї пенсійної реформи.

За узагальнюючими висновками Мінфін не підтримує законопроекти за реєстр. № 13275 та реєстр. № 13275-1.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своїх експертних висновках до цих законопроектів.

УХВАЛИЛИ:

Проекти Законів України про внесення змін до Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо удосконалення умов призначення пенсій для осіб, яким було призначено пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якому було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про статус народного депутата України (реєстр. № 13275 від 12.05.2025), поданий народним депутатом України Тарутою С.О. та іншими, та про внесення змін до Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо пенсій у зв’язку з втратою годувальника (реєстр. № 13275-1 від 28.05.2025), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М., матимуть вплив на показники бюджету (потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету на пенсійне забезпечення, в тому числі на покриття дефіциту Пенсійного фонду України у зв’язку із незабезпеченням ним відповідних витрат). У разі прийняття відповідних законів вони мають вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

3.2.40. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму (реєстр. № 13467 від 11.07.2025), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Корнієнком О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Змінами до статей 135 та 150 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" пропонується замінити використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб базовою (орудною) величиною для визначення розмірів посадових окладів суддів і працівників служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.

Даний законопроект безпосередньо пов’язаний із проектом закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму (реєстр. № 13466), яким запропоновано замінити використання прожиткового мінімуму на базову (орудну) величину для визначення розмірів посадових окладів працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів місцевого самоврядування, державних службовців, працівників і посадових осіб державних органів, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну службу", перелік яких визначено частиною третьою статті 3 Закону України "Про державну службу". Розмір базової (орудної) величини для визначення розмірів посадових окладів має встановлюватись у законі про Державний бюджет України на відповідний рік за поданням Кабінету Міністрів України. При цьому, згідно із законопроектом за реєстр. № 13466 розмір базової (орудної) величини на 2026 рік запропоновано встановити не менш як 3 470 гривень.

Зазначений законопроект, у разі його прийняття, набиратиме чинності не раніше дати набрання чинності законопроектом за реєстр. № 13466.

Варто відмітити, що відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів відповідно до Конституції України. Забезпечення функціонування судової влади передбачає окреме визначення у державному бюджеті видатків на утримання судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону; законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів; гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів. Видатки на утримання судів визначаються з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Фінансове забезпечення всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а видатки загального фонду державного бюджету на утримання судів належать до захищених статей видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що його реалізація матиме вплив на показники державного бюджетів, при цьому його виконання не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки виплату суддівської винагороди і оплати праці дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя буде забезпечено в межах видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для Конституційного Суду України, Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, Державної судової адміністрації України, Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищої ради правосуддя.

За узагальнюючим висновком Мінфін у межах компетенції зауважень до законопроекту не має.

УХВАЛИЛИ:

Проект закону України про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму (реєстр. № 13467 від 11.07.2025), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О, Корнієнком О.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на забезпечення оплати праці у судовій системі). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.41. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння залученню ветеранів війни до ведення фермерського господарства (реєстр. № 13514 від 21.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується запровадити надання фермерським господарствам, заснованим ветеранами війни, допомоги за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, а також за рахунок коштів місцевих бюджетів; додаткової державної підтримки у порядку, передбаченому Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України", у тому числі на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; грошової допомоги за рахунок коштів державного бюджету в розмірі та порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України; державних грантів на здійснення фермерської діяльності, пільгових умов надання у користування техніки у порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із розділом ІІ "Прикінцеві положення" законопроекту, зокрема, встановлено:

відповідний Закон набиратиме чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня року, наступного після року опублікування цього Закону;

Кабінету Міністрів України до моменту введення в дію цього Закону доручено передбачити у проекті державного бюджету на рік, наступний після року опублікування цього Закону, необхідні кошти і програми для реалізації цього Закону.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, джерелами реалізації положень Закону, крім видатків, які Кабінету Міністрів України доручено передбачити в проекті державного бюджету на відповідний рік, визначено:

надходження податків та зборів від результатів діяльності фермерських господарств, заснованих ветеранами війни, внаслідок стимулювання ділової активності, а також зменшення ймовірних витрат держави на реабілітацію ветеранів та допомоги їм реалізувати себе в мирному житті;

кошти державного бюджету, передбачені за бюджетними програмами "Резервний фонд" (код 3511030) та "Обслуговування державного боргу" (код 3511350);

надходження в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку зазначає наступне:

– реалізація положень законопроекту впливатиме на показники видатків державного бюджету, оскільки передбачається розширення категорій отримувачів наявної державної підтримки, яка надається за бюджетними програмами "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників" (код 2801580) та "Надання кредитів фермерським господарствам" (код 2801460), при цьому враховуючи, що до проекту закону не надано необхідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків, визначити вартісну величину такого впливу неможливо;

– у державному бюджеті наразі відсутні джерела покриття запропонованих додаткових видатків з огляду на наступне:

питання формування та використання коштів резервного фонду держаного бюджету регулюється статтею 24 Бюджетного кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415 "Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету". У зв’язку з оголошенням воєнного стану в Україні кошти резервного фонду державного бюджету насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройній агресії російської федерації, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави, безперебійного функціонування бюджетної сфери і життєво необхідних потреб жителів територіальних громад, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення;

видатки з обслуговування державного боргу плануються відповідно до графіків платежів за вже наявним державним боргом, планових обсягів запозичень необхідних на фінансування державного бюджету, прогнозних відсоткових ставок і курсів валют, видатки за програмою "Обслуговування державного боргу" (код 3511350) на наступні бюджетні періоди не можуть розглядатись як джерело покриття видатків, пов’язаних з реалізацією даного законопроекту;

– за узагальнюючим висновком Мінфін в цілому підтримує ініціативу, запропоновану законопроектом, однак його доцільно розглядати разом з відповідними фінансово-економічними розрахунками і пропозиціями щодо реальних джерел покриття додаткових витрат для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння залученню ветеранів війни до ведення фермерського господарства (реєстр. № 13514 від 21.07.2025), поданий народним депутатом України Заремським М.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

3.2.42. Проект Закону України про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про державну підтримку та особливості функціонування дитячих центрів "Артек" і "Молода гвардія" щодо уточнення розміру земельної ділянки (реєстр. № 14342 від 29.12.2025), поданий народними депутатами України Завітневичем О.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом запропоновано внести зміни до абзацу другого частини 2 статті 2 Закону України "Про державну підтримку та особливості функціонування дитячих центрів "Артек" і "Молода гвардія" /далі – Закон/, відповідно до яких зменшується площа земельної ділянки, наданої у постійне користування дитячому центру "Молода гвардія" /з 33,9 гектарів до 22,85 гектара (тобто на 11,05 гектара)/.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" законопроекту Кабінету Міністрів України, зокрема, доручено:

забезпечити використання частини земельної ділянки площею 11,05 гектара (в тому числі 0,33 гектара пляжної зони), що вивільняється у зв’язку із зменшенням площі земельної ділянки дитячого центру "Молода гвардія", в інтересах створення та функціонування закладу спеціалізованої освіти військового профілю – Військово-морського ліцею імені адмірала Володимира Безкоровайного;

забезпечити оформлення та державну реєстрацію речових прав на відповідну земельну ділянку та всі розташовані на ній об’єкти нерухомого майна, інженерно-технічних споруд та комунікацій в установленому законодавством порядку.

Насамперед варто відмітити, що згідно із абзацом другим частини 1 статті 2 Закону майно, закріплене за дитячими центрами "Артек" і "Молода гвардія" на праві господарського відання, не підлягає відчуженню, а також передачі в оренду (крім передачі в оренду для розміщення аптечних кіосків, інженерно-технічних споруд зв'язку, банкоматів).

В той же час, відповідно до наказу Міністра оборони України від 10.09.2008 № 448 "Про створення Військово-морського ліцею у місті Севастополь" та Статуту Військово-морського ліцею імені віце-адмірала Володимира Безкоровайного, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05.07.2023 № 391, засновником вказаного Ліцею є Міністерство оборони України і його фінансове забезпечення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за загальним та спеціальними фондами.

З огляду на це, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для забезпечення Міністерством оборони України оформлення та державної реєстрації речових прав на земельну ділянку площею 11,05 гектара та всіх розташованих на ній об’єктів нерухомого майна, інженерно-технічних споруд та комунікацій, а також на подальший розвиток та функціонування вищезазначеного Ліцею.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про державну підтримку та особливості функціонування дитячих центрів "Артек" і "Молода гвардія" щодо уточнення розміру земельної ділянки (реєстр. № 14342 від 29.12.2025), поданий народними депутатами України Завітневичем О.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може зумовити необхідність у додаткових видатках державного бюджету для Міністерства оборони України для розвитку та подальшого утримання закладу спеціалізованої освіти військового профілю). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

3.2.43. Проект Закону України про внесення змін до статті 585 Митного кодексу України щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму (реєстр. № 13468 від 11.07.2025), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Корнієнком О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Змінами до статті 585 Митного кодексу України пропонується замінити використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб базовою (орудною) величиною для визначення розмірів посадових окладів працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику (включаючи його територіального органу).

Набрання чинності законопроекту за реєстр. № 13468 передбачено з 1 січня 2026 року, але не раніше дати набрання чинності законопроекту за реєстр. № 13466.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що його реалізація матиме вплив на показники державного бюджету, при цьому його виконання здійснюватиметься в межах затверджених видатків на оплату праці працівників Держмитслужби. За узагальнюючим висновком у межах компетенції Мінфіну зауваження до законопроекту відсутні.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 585 Митного кодексу України щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму (реєстр. № 13468 від 11.07.2025), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Корнієнком О.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на забезпечення оплати праці працівників митної служби). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.44. Проект Закону України про внесення зміни до статті 14 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" щодо розширення переліку осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу (реєстр. № 14098 від 03.10.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується розширити перелік суб’єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу, зокрема, доповнивши його категорією осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що його реалізація матиме вплив на показники видатків державного бюджету і здійснюватиметься за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою 3603030 /відповідні бюджетні призначення на 2026 рік визначено у обсязі 558,99 млн грн/ та в межах компетенції зазначає про відсутність зауважень до нього.

При цьому відповідно до підготовлених Міністерством юстиції України /далі – Мін’юст/ пояснювальної записки та фінансово-економічних розрахунків до законопроекту, реалізація його положень здійснюватиметься за бюджетною програмою "Забезпечення надання безоплатної вторинної правничої допомоги та послуг з медіації" (код 3603030) та потребуватиме видатків на реалізацію додаткових завдань та заходів для Координаційного центру з надання правничої допомоги /у обсягах: на 2026 рік – 371,9 тис. грн, на 2027 рік – 393,8 тис. грн, на 2028 рік – 414,7 тис. грн/.

Слід нагадати, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, а саме, що передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Щодо терміну набрання чинності закону, то, згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до статті 14 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" щодо розширення переліку осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу (реєстр. № 14098 від 03.10.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міністерства юстиції України, зокрема на здійснення відповідних заходів Координаційним центром з надання правничої допомоги). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету (зменшують надходження та / або збільшують витрати) та потребують узгодження з бюджетним законодавством

3.2.45. Проект Закону України про внесення змін до розділу 9 Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" щодо компенсації суб’єктам господарювання та громадянам вартості самостійно придбаних резервних (автономних) джерел електроживлення (реєстр. № 14262 від 28.11.2025), внесений народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до розділу 9 Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" пропонується встановити, насамперед, що на період дії воєнного стану в Україні суб'єктам господарювання і громадянам надається компенсація за придбання резервних (автономних) джерел електроживлення, у тому числі електрогенераторних установок, портативних зарядних станцій, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також у підпункті 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" законопроекту доручається Кабінету Міністрів України забезпечити випуск облігацій внутрішньої державної позики /далі – ОВДП/, надходження від продажу яких спрямовуються на відновлення об'єктів енергетичної інфраструктури, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є забезпечення: раціонального використання бюджетних коштів шляхом їх спрямування на фінансування найбільш актуальних потреб громадян і бізнесу – компенсацію витрат на придбання резервних (автономних) джерел електроживлення, у тому числі електрогенераторних установок і портативних зарядних станцій; фінансових передумов для відновлення об'єктів енергетичної інфраструктури, пошкоджених або зруйнованих внаслідок бойових дій;

реалізація законопроекту потребуватиме 14.878.337,8 тис. грн, відповідні зміни до державного бюджету на 2025 рік запропоновані у пов'язаному законопроекті про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо відновлення об'єктів енергетичної інфраструктури (реєстр. № 14220 від 17.11.2025).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини 1 статті 27 Бюджетного кодексу України та частини 3 статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видатки державного бюджету (потребуватиме додаткових витрат на здійснення передбаченої законопроектом компенсації), а також запропонований додатковий випуск ОВДП призведе до збільшення обсягу державного боргу та додаткового навантаження на державний бюджет (платежів з погашення та обслуговування державного боргу), при цьому вартісна величина впливу на видатки державного бюджету залежить від обсягу випуску таких ОВДП та їх вартості на момент випуску, але за відсутності детальних даних неможливо здійснити розрахунок такого впливу. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

Окремо слід зауважити, що передбачене законопроектом доручення щодо випуску ОВДП з цільовим спрямування відповідних коштів (підпункт 1 пункту 2 розділу ІІ) не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України, зокрема:

частині 2 статті 4 (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету);

частині 5 статті 13 (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет);

частини 3 статті 15 (якою визначено джерела формування спеціального фонду державного бюджету в частині фінансування);

частини 1 статті 16 (згідно з якою державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про державний бюджет, з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду).

Крім того, таке положення законопроекту не узгоджується з вимогою частини 3 статті 91 Регламенту Верховної Ради України, згідно з якою законопроект (крім законопроектів про державний бюджет, про внесення змін до закону про державний бюджет, про ратифікацію міжнародних договорів України щодо одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених державним бюджетом) не має містити положень, прийняття яких призведе до збільшення державного боргу.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до розділу 9 Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" щодо компенсації суб’єктам господарювання та громадянам вартості самостійно придбаних резервних (автономних) джерел електроживлення (реєстр. № 14262 від 28.11.2025), внесений народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О. та іншими:

1) законопроект матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету для компенсації суб'єктам господарювання і громадянам за придбання резервних (автономних) джерел електроживлення, а також у разі запропонованого випуску ОВДП – призведе до збільшення державного боргу та у подальшому потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на погашення та обслуговування державного боргу). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу);

2) рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту виключити підпункт 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" законопроекту для приведення у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (зокрема статей 4, 13, 15 і 16) та частини 3 статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

3.2.46. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення підтримки ветеранського підприємництва" (реєстр. № 14231 від 18.11.2025), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Мезенцевою-Федоренко М.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" та "Про ветеранське підприємництво" пропонується, зокрема:

передати активи, зазначені в частині 1 статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у спрощеному порядку в управління суб’єктам ветеранського підприємництва на підставі рішення Кабінету Міністрів України без дотримання вимог, передбачених статтями 21-3 і 21-4 цього Закону;

встановити, що надходження від управління активами, сформовані за рахунок доходів, отриманих управителями, які є суб’єктами ветеранського підприємництва перераховуються до українського ветеранського фонду – державної установи у сфері управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого належить формування та/або реалізація державної політики у сфері підтримки та реалізації інтересів ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України /далі – Мінветеранів/;

уповноважити Мінветеранів провести консультації щодо визначення управителем таких активів відповідного суб'єкта ветеранського підприємництва;

включити Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів /далі – АРМА/, до переліку органів, що забезпечують розвиток та функціонування ветеранського підприємництва, а також передбачити, що АРМА сприяє суб'єктам ветеранського підприємництва в отриманні в управління відповідних активів.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету;

прийняття законопроекту дозволить удосконалити інституційну спроможність АРМА, припинити фактичну безхазяйність арештованих активів, забезпечити надходження до державного бюджету, надати підтримку і нові можливості Захисникам та Захисницям, створити сприятливі умови для започаткуванні та розвитку ветеранського підприємництва, підвищення його конкурентоспроможності, вирішення проблем реінтеграції ветеранів війни в цивільне життя та сприяння сталому розвитку України в цілому.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не призведе до зменшення дохідної частини державного бюджету в наступних періодах, але матиме вплив на її розподіл, а також ймовірно може бути збільшення витрат для встановлення нових повноважень центральним органам виконавчої влади, зокрема законопроект може призвести до перерозподілу надходжень загального фонду державного бюджету від управління активами та їх спрямування до Українського ветеранського фонду з відповідним зменшенням інших видатків державного бюджету, а також може потребувати додаткових видатків на утримання АРМА та Мінветеранів у зв'язку з покладанням нових функцій.

Окремо слід зауважити, що положення законопроекту про перерахування надходжень від управління активами, сформованими за рахунок доходів, отриманих управителями, які є суб'єктами ветеранського підприємництва, до українського ветеранського фонду /підпункт 5 пункту 1 розділу І законопроекту/, не узгоджуються з нормами Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, зокрема частиною 2 статті 4 /згідно з якою виключно законом про державний бюджету визначаються надходження та витрати державного бюджету/ та частиною 5 статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Кодексом та законом про державний бюджет/. Поряд з тим, щодо такого положення Мінфін зауважує, що:

03.12.2025 Верховна Рада України прийняла Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", у показниках якого кошти від здійснюваного АРМА управління активами перераховуються до загального фонду державного бюджету, тобто протягом 2026 року неможливо буде реалізувати таке положення щодо перерахування коштів до Українського ветеранського фонду;

за даними Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, Український ветеранський фонд є розпорядником коштів державного бюджету в мережі Мінветеранів, при цьому розпорядник бюджетних коштів є бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок відповідного бюджету та є неприбутковою, що уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету /згідно з пунктами 12 і 47 частини 1 статті 2 Кодексу/, отже законопроект не визначає чітку процедуру розмежування та зарахування таких надходжень до Українського ветеранського фонду, а також цільове призначення їх використання;

відповідно до пункту 33 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 19.06.2025, що діє у рамках Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility), Україна взяла на себе зобов'язання перед МВФ уникати будь-яких змін до Кодексу, які призведуть до додаткового визначення цільового призначення надходжень, у тому числі шляхом створення нових спеціальних фондів та/або передачі існуючих доходів загального фонду до новостворених спеціальних фондів.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

До законопроекту не надано фінансово-економічних розрахунків та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення підтримки ветеранського підприємництва" (реєстр. № 14231 від 18.11.2025), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Мезенцевою-Федоренко М.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів загального фонду державного бюджету щодо коштів від здійснюваного АРМА управління активами, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування АРМА і Мінветеранів для виконання передбачених законопроектом повноважень залежно від вжиття цими органами заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу);

рекомендувати Комітету з питань антикорупційної політики при доопрацюванні законопроекту положення підпункту 5 пункту 1 розділу І привести у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 2, 4, 13).

3.2.47. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення інституційної спроможності у сфері зовнішньоекономічної діяльності та забезпечення захисту національного товаровиробника" (реєстр. № 14270-1 від 17.12.2025), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

У пояснювальній записці до законопроекту (який є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 14270) вказано, що:

метою прийняття законопроекту є вдосконалення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності для підвищення ефективності державного регулювання та захисту національних інтересів і товаровиробників, законопроект спрямований на створення умов, за яких Україна матиме дієві інструменти протидії недобросовісній конкуренції з боку іноземних компаній, зможе оперативно реагувати на загрози економічній безпеці, а також забезпечить належне представництво національних інтересів у міжнародних торговельних спорах, запроваджує нормативне підґрунтя для захисту прав та інтересів України у торговельно-економічній сфері під час вирішення спорів у рамках СОТ та інших міжнародних домовленостей;

у законопроекті (на відміну від основного законопроекту) не передбачено передачу додаткових повноважень Торговельному представнику України та не вводиться поняття нового "уповноваженого органу" замість Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України /далі –Мінекономіки/, усі функції з реалізації державної політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності та торговельного захисту залишаються закріпленими за профільним центральним органом виконавчої влади – Мінекономіки (центральним органом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері економічного розвитку);

реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Законопроектом, серед іншого, пропонується:

встановити повноваження Мінекономіки щодо забезпечення представництва та самопредставництва інтересів Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі в судах України;

визначити, що Мінекономіки здійснює захист прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України під час проведення іноземними державами або іншими суб’єктами міжнародного права антидемпінгових, антисубсидиційних або захисних розслідувань щодо імпорту товарів українського походження, а також представлення прав та інтересів України в торговельно-економічній сфері під час вирішення спорів у рамках Світової організації торгівлі та міжнародних договорів України;

уточнити статус і повноваження Бюро економічної безпеки /далі – БЕБ/ та інші питання щодо діяльності БЕБ, зокрема передбачити: визначення БЕБ центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом; встановлення нових повноважень БЕБ щодо здійснення контррозвідувальних заходів у сфері забезпечення контррозвідувального захисту економічної безпеки України та її економічного потенціалу, контррозвідувального забезпечення інтересів України у сфері зовнішньоекономічної діяльності; включення до системи БЕБ спеціальних підрозділів, закладів освіти та наукових установ; підвищення максимального показника граничної чисельності працівників БЕБ з 4 тис. осіб до 5 тис. осіб; атестування осіб, які мають спеціальні звання БЕБ; утворення тренінгового центру БЕБ – державної установи зі спеціальним статусом, що забезпечуватиме підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників та державних службовців БЕБ.

Щодо деяких порушених законопроектом питань слід зазначити, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2025 № 1209 "Деякі питання діяльності Торгового представника України":

утворено у структурі Секретаріату Кабінету Міністрів України в межах граничної чисельності працівників Секретаріату Департамент міжнародної торговельної політики, водночас збільшено граничну чисельність працівників Секретаріату з 783 до 823 одиниць (на 40 одиниць);

покладено повноваження Торгового представника України на Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України;

виключено завдання Мінекономіки щодо забезпечення формування та реалізації державної політики з питань співробітництва України з ЄС у сфері торгівлі, а також функції Мінекономіки щодо забезпечення реалізації єдиної митно-тарифної політики, водночас зменшено граничну чисельність працівників Мінекономіки з 1399 до 1359 одиниць (на 40 одиниць).

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

з огляду на створення в структурі Секретаріату Кабінету Міністрів України Департаменту міжнародної торговельної політики з відповідним перерозподілом функцій і штатної чисельності між Секретаріатом Кабінету Міністрів України та Мінекономіки (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2025 № 1209), покладення на Мінекономіки запропонованих законопроектом повноважень може потребувати додаткових видатків державного бюджету, зокрема на утримання діяльності апарату Мінекономіки;

реалізація положень законопроекту у 2026 р. потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для БЕБ, зокрема на: виконання БЕБ нових функцій щодо здійснення контррозвідувальних заходів у сфері забезпечення контррозвідувального захисту економічної безпеки України та її економічного потенціалу, контррозвідувального забезпечення інтересів України у сфері зовнішньоекономічної діяльності; створення у системі БЕБ спеціальних підрозділів, закладів освіти, наукових установ, підприємств, установ та організацій; надання особам, які мають спеціальні звання БЕБ, матеріальних допомог для оздоровлення у розмірі не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення і для вирішення соціально-побутових питань у розмірі не більше місячного грошового забезпечення таких осіб; створення та функціонування Тренінгового центру БЕБ, поширення на його працівників умов, розмірів та складових зарплати (грошового забезпечення) працівників БЕБ; застосування співробітниками БЕБ, які здійснюють контррозвідувальну діяльність, фото-, кіно і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів для візуального спостереження у громадських місцях; здійснення відбору, зберігання біологічного матеріалу, обробку геномної інформації людини під час здійснення контррозвідувальної діяльності, проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження), створення, ведення та адміністрування бази даних геномної інформації людини;

вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо оцінити у зв’язку з ненаданням необхідних фінансово-економічних розрахунків.

Загалом Мінфін надає зауваження і пропозиції до законопроекту та його не підтримує.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

Слід зауважити, що окремі положення законопроекту не відповідають бюджетному законодавству, насамперед:

зміни до частини 1 статті 32 Закону України "Про Бюро економічної безпеки" (передбачені у підпункті 1 розділу V законопроекту), згідно з якими фінансове та матеріально-технічне забезпечення БЕБ та Тренінгового центру БЕБ здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку, а також інших джерел, не заборонених законом, при цьому гарантується повне і своєчасне фінансування БЕБ в обсязі, достатньому для його належної діяльності;

пункт 12 розділу V законопроекту, згідно з яким доручається Кабінету Міністрів України, Мінфіну, Мінекономіки у зв’язку з наданням виключних повноважень БЕБ здійснення заходів контррозвідувального забезпечення інтересів України у сфері зовнішньоекономічної діяльності та здійснення контррозвідувальної діяльності у сфері забезпечення економічної безпеки України та її економічного потенціалу, переглянути фінансування Служби безпеки України та БЕБ і у місячний строк надати до Верховної Ради України відповідний законопроект щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік";

пункт 13 розділу V законопроекту, згідно з яким доручається Кабінету Міністрів України, Мінфіну, Фонду державного майна України здійснити матеріальне та технічне забезпечення ефективного функціонування та діяльності Тренінгового центру БЕБ, підрозділів контррозвідувального забезпечення інтересів України у сфері зовнішньоекономічної діяльності та контррозвідувального забезпечення економічної безпеки України та її економічного потенціалу БЕБ.

Такі положення законопроекту не відповідають нормам Бюджетного кодексу України (про що теж зазначає Мінфін), насамперед:

частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу/;

частині п’ятій статті 22 /згідно з якою головні розпорядники бюджетних коштів здійснюють управління бюджетними коштами у межах встановлених їм повноважень, розподіляють бюджетні асигнування між підпорядкованими підрозділами та установами/;

частині першій статті 23 /згідно з якою будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про державний бюджет/;

статті 52 /якою визначено порядок внесення змін до закону про державний бюджет/.

Крім того, передбачені законопроектом зміни до частини 1 статті 32 Закону України "Про Бюро економічної Безпеки" не узгоджуються з статтями 2 і 3 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади", якими передбачено, що:

органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік;

органам державної влади забороняється створювати позабюджетні фонди, мати позабюджетні спеціальні рахунки та використовувати кошти, одержані за здійснення функцій держави, що передбачають видачу дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрацій та інших дій на платній основі, в будь-який інший спосіб, крім зарахування таких коштів до державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1) Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення інституційної спроможності у сфері зовнішньоекономічної діяльності та забезпечення захисту національного товаровиробника" (реєстр. № 14270-1 від 17.12.2025), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А., законопроект матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування БЕБ та може потребувати збільшення видатків державного бюджету на функціонування Мінекономіки). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу);

2) рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до Бюджетного кодексу України (передусім до статей 4, 22, 23, 52), зокрема: виключити зміни до частини 1 статті 32 Закону України "Про Бюро економічної безпеки", передбачені у пункті 1 розділу V законопроекту; виключити пункти 12 і 13 розділу V законопроекту.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

3.2.48. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення (реєстр. № 14237 від 21.11.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект підготовлено з метою досягнення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення державної власності, підвищення продовольчої безпеки країни та уникнення корупційної складової при розробленні документації із землеустрою, прийняття рішень відповідним органом, землекористувачем, а також уникнення ризиків недобросовісних дій учасників торгів з набуття права оренди, суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності. Законопроектом пропонуються зміни до Земельного кодексу України та законів України "Про землеустрій", "Про оренду землі", "Про Державний земельний кадастр" і "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якими передбачається, зокрема:

уточнити норми щодо поділу, об’єднання, встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності;

встановити, що гарантійний внесок становить 100% стартового розміру річної орендної плати у разі проведення земельних торгів з набуття права оренди, суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності;

встановити термін проведення повторних торгів у разі визнання земельних торгів такими, що не відбулися, або невиконання переможцем торгів умов набуття права на земельну ділянку (не раніше 10 днів та не пізніше 30 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення земельних торгів);

визначити повноваження підприємств, установ, організацій, органів виконавчої влади при розпорядженні земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності у випадку необхідності здійснення її поділу та об’єднання.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є складовою плати за землю і податку на майно, який належить до місцевих податків, та зараховується до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, крім 90% орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120-1 Земельного кодексу України, що зараховуються до загального фонду державного бюджету /пункт 16-5 частини другої статті 29 та пункти 19 і 19-1 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту призведе до збільшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120-1 Земельного кодексу України, при цьому вартісна велична впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від кількості земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення (реєстр. № 14237 від 21.11.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.49. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо працевлаштування іноземців та осіб без громадянства" (реєстр. № 14211 від 14.11.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом передбачено зміни та доповнення до законів України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", "Про зайнятість населення" і "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України", посвідчують особу чи її спеціальний статус", якими, зокрема, пропонується:

запровадити єдиний дозвіл на тимчасове проживання і працевлаштування, рішення про надання якого або відмову в його наданні приймає ДМС /згідно з чинною редакцією – дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства наразі видається органами Державної служби зайнятості/;

установити адміністративний збір за надання послуги з надання єдиного дозволу на тимчасове проживання і працевлаштування в розмірі 0,5 прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому подано відповідну заяву /станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року – 3328 грн, що становитиме – 1 664 грн/;

створити Єдиний державний веб-портал працевлаштування іноземців та осіб без громадянства, власником якого визначено Державну службу зайнятості;

доповнити/уточнити підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, а також для видачі посвідки на тимчасове проживання;

конкретизувати строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства;

уточнити перелік документів для в’їзду в Україну та виїзду з України іноземців та осіб без громадянства.

Відповідно до пояснювальної записки до цього законопроекту, підготовленої Міністерством внутрішніх справ України, реалізація його положень не потребуватиме видатків державного та/або місцевих бюджетів, при цьому зазначено, що видатки будуть здійснені за рахунок бюджетних призначень, передбачених на утримання відповідних центральних органів виконавчої влади.

Варто зазначити, що згідно із пунктом 36 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) до доходів загального фонду місцевих бюджетів зараховується плата за надання інших адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуг.

З огляду на такі вимоги Кодексу, Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація його положень вплине на показники місцевих бюджетів, зокрема, збільшить надходження до загального фонду місцевих бюджетів внаслідок сплати адміністративного збору за розгляд заяви про надання єдиного дозволу на тимчасове проживання і працевлаштування, обсяг яких залежатиме від кількості розглянутих заяв. При цьому Мінфін зазначив, що в межах компетенції зауважень до законопроекту не має.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо працевлаштування іноземців та осіб без громадянства" (реєстр. № 14211 від 14.11.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків, передбачених у державному бюджеті на забезпечення діяльності відповідних центральних органів виконавчої влади, водночас може зумовити збільшення надходжень до загального фонду місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.50. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо належного законодавчого врегулювання питання відповідальності правоохоронних органів, органів досудового розслідування, прокуратури та суду за завдані збитки громадянам України" (реєстр. № 14351 від 30.12.2025), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Мазурашу Г.Г., Соколов М.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Цивільного кодексу України та ряду законів України пропонується встановити, що шкода та/або збитки, завдані фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, поліцейських, прокурорів, працівників Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ), співробітників Служби безпеки України (далі – СБУ), відшкодовуються посадовими або службовими особами цих органів, поліцейськими, прокурорами, працівниками НАБУ, співробітниками СБУ, дії або бездіяльність яких призвели до незаконних рішень, за рахунок їх власних коштів і майна, у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, та в межах компетенції зауважень до законопроекту не має.

Водночас слід зауважити, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на показники державного бюджету і, зокрема, може зумовити зменшення навантаження на державний бюджет, що пов’язано зі здійсненням відшкодування за рахунок власних коштів і майна шкоди та/або збитків, завданих фізичній або юридичній особі відповідними посадовими або службовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, поліцейськими, прокурорами, працівниками НАБУ, співробітниками СБУ, дії або бездіяльність яких призвели до незаконних рішень, а не коштів державного бюджету, у разі настання відповідного випадку.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо належного законодавчого врегулювання питання відповідальності правоохоронних органів, органів досудового розслідування, прокуратури та суду за завдані збитки громадянам України" (реєстр. № 14351 від 30.12.2025), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Мазурашу Г.Г., Соколовим М.В., може мати вплив на показники бюджетів (може зумовити зменшення навантаження на державний бюджет, що пов’язано зі здійсненням відшкодування за рахунок власних коштів і майна шкоди та/або збитків, завданих фізичній або юридичній особі відповідними посадовими або службовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, поліцейськими, прокурорами, працівниками НАБУ, співробітниками СБУ, а не коштів державного бюджету, у разі настання відповідного випадку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.51. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та Закону України "Про санкції" щодо врегулювання окремих питань розпорядження іноземними товарами, транспортними засобами комерційного призначення, а також уточнення переліку осіб, відповідальних за сплату митних платежів, та удосконалення окремих митних процедур" (реєстр. № 14281 від 08.12.2025), поданий народними депутатами України Совою О.Г., Гетманцевим Д.О та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонуються зміни до Митного кодексу України та Закону України "Про санкції", якими, серед іншого, передбачається включити до об’єктів оподаткування митом іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у частинах сьомій та восьмій статті 293 Митного кодексу України (за які не сплачені митні платежі або незаконно ввезені на митну територію України, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, а також є активами, стягненими в дохід держави відповідно до Закону України "Про санкції"), що реалізуються у випадках, визначених кримінальним процесуальним законодавством України та Законом України "Про санкції"

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є врегулювання питань щодо припинення митних режимів відносно товарів, які були стягнуті в дохід держави відповідно до Закону України "Про санкції", а також відносин, пов’язаних з оподаткуванням митними платежами таких товарів, та уточнення переліку осіб, відповідальних за сплату митних платежів;

прийняття законопроекту забезпечить вирішення питання випуску для вільного обігу на митній території України товарів, які були стягнені в дохід держави відповідно до статті 1-1 Закону України "Про санкції";

реалізація законопроекту не потребує фінансування з державного та місцевих бюджетів, разом з тим, реалізація активів, стягнених в дохід держави відповідно до Закону України "Про санкції" з урахуванням митних платежів, які мали б бути сплачені у разі випуску таких активів у вільний обіг на території України, призведе до збільшення надходжень до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету, водночас законопроект спрямовано на забезпечення надходжень до бюджету митних платежів, але оцінити вартісну величину додаткових надходжень до бюджету неможливо за відсутності інформації щодо обсягів реалізації іноземних товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, які примусово стягнені в дохід держави відповідно Закону України "Про санкції".

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та Закону України "Про санкції" щодо врегулювання окремих питань розпорядження іноземними товарами, транспортними засобами комерційного призначення, а також уточнення переліку осіб, відповідальних за сплату митних платежів, та удосконалення окремих митних процедур" (реєстр. № 14281 від 08.12.2025), поданий народними депутатами України Совою О.Г., Гетманцевим Д.О та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може сприяти збільшенню доходів державного бюджету від митних платежів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований вплив:

3.2.52. Проект Закону України про внесення змін до статті 1229 Цивільного кодексу України щодо забезпечення права осіб на отримання страхових виплат (реєстр. № 14253 від 27.11.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується статтю 1229 Цивільного кодексу України доповнити новими положеннями, згідно з якими припинення страхових виплат за життя спадкодавця з не передбачених законом підстав не позбавляє спадкоємців можливості спадкувати право на отримання таких страхових виплат, а також неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину через відсутність документального підтвердження розміру невиплачених страхових сум не перешкоджає спадкоємцю звертатися до суду за захистом своїх прав. Законопроектом також передбачається доповнити статтю 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" новим положенням, згідно з яким не є підставою для припинення здійснення страхових виплат відсутність реєстрації фізичної особи, як внутрішньо переміщеної, що перемістилася з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого в установленому законодавством порядку, та не звернення такої особи до територіального органу уповноваженого органу управління з заявою про нарахування страхових виплат.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не матиме вплив на показники державного бюджету, проте впливатиме на бюджет Пенсійного фонду в частині видатків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, водночас немає можливості визначити обсяг додаткових видатків у зв'язку з відсутністю вихідних даних. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зокрема зауважує, що страхові виплати, які були припинені за життя спадкодавця з непередбачених законодавством підстав не можуть вважатися недоотриманими та входити до спадщини.

Частиною третьою статті 113 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі (перевищення видатків над доходами) такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 1229 Цивільного кодексу України щодо забезпечення права осіб на отримання страхових виплат (реєстр. № 14253 від 27.11.2025), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків бюджету Пенсійного фонду для виплати передбачених законопроектом страхових виплат та у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду у зв'язку з цими виплатами може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття такого дефіциту). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.53. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо об’єктів житлового фонду, стягнутих в дохід держави згідно з судовим рішенням про застосування санкції" (реєстр. № 14266 від 28.11.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України "Про приватизацію державного житлового фонду" та "Про приватизацію державного і комунального майна" пропонується встановити, що:

дія Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" не поширюється на приватизацію об'єктів житлового фонду, стягнутих в дохід держави згідно з судовим рішенням про застосування санкції, передбаченої пунктом 1¹ частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", якщо способом його виконання є приватизація таких об'єктів (далі – відповідні об'єкти);

дія Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" поширюється на приватизацію відповідних об'єктів;

відповідні об’єкти належать до об’єктів малої приватизації.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що прийняття законопроекту дозволить Фонду державного майна реалізовувати відповідні об'єкти, при цьому реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може збільшити надходження до державного бюджету коштів від приватизації об'єктів житлового фонду, стягнених у дохід держави за рішенням суду відповідно до Закону України "Про санкції".

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо об'єктів житлового фонду, стягнутих у дохід держави згідно з судовим рішенням про застосування санкції" (реєстр. № 14266 від 28.11.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від приватизації державного майна в частині приватизації об'єктів житлового фонду, стягнутих у дохід держави за рішенням суду, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, запропонований автором законопроекту.

3.2.54. Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про здійснення оплачуваної діяльності членами сімей співробітників дипломатичних представництв або консульських установ (реєстр. № 0351 від 02.10.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Законопроектом пропонується ратифікувати Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про право членів сімей працівників дипломатичних представництв і консульських установ здійснювати оплачувану діяльність /далі – Угода/, вчинену в м. Дубровнику 11 липня 2025 року, якою передбачається:

надання дозволу членам сім’ї працівників дипломатичних представництв і консульських установ на здійснення оплачуваної діяльності (на основі взаємності та відповідно до національного законодавства приймаючої держави);

відсутність імунітету від цивільної та адміністративної юрисдикції приймаючої держави стосовно відповідної оплачуваної діяльності;

розгляд письмових запитів сторонами щодо відмови від імунітету від кримінальної юрисдикції приймаючої держави у разі обвинувачення члена сім’ї у злочині, пов’язаному із здійсненням оплачуваної діяльності на території держави перебування;

поширення на члена сім’ї, який здійснюватиме оплачувану діяльність, дії законодавства у сфері оподаткування та соціального забезпечення, пов'язаних з його оплачуваною діяльністю на території приймаючої держави.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством закордонних справ України /далі – МЗС/, та за експертним висновком Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ реалізація положень Угоди після набрання нею чинності не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету та не матиме впливу на показники доходів бюджету.

Водночас, у висновку Мінфіну зазначається, що працевлаштування іншого з подружжя працівника дипломатичної служби України, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, зумовить економію коштів державного бюджету, зокрема, МЗС за бюджетною програмою 1401030 "Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ" та Головного управління розвідки Міністерства оборони України /далі – ГУР Міноборони/ за бюджетною програмою 5961010 "Розвідувальна діяльність у сфері оборони" на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування /далі – єдиний внесок/ (з розрахунку на одну особу на місяць 1,9 тис. грн, що становить 22% від суми мінімальної заробітної плати, встановленої з 01.01.2026 року – 8 647 гривень), оскільки, єдиний внесок сплачується у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 164 "Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника", за рахунок видатків МЗС та ГУР Міноборони.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про здійснення оплачуваної діяльності членами сімей співробітників дипломатичних представництв або консульських установ (реєстр. № 0351 від 02.10.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (може зумовити економію видатків Міністерства закордонних справ України та Головного управління розвідки Міністерства оборони України на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі працевлаштування у Республіці Хорватія іншого з подружжя працівника дипломатичної служби України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.55. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо поновлення законних процедур парламентського контролю" (реєстр. №14215 від 14.11.2025), внесений народними депутатами України Бужанськм М.А., Швачком А.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини першої статті 188-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за недодержання встановлених законом строків надання відповіді на звернення комітету Верховної Ради України, тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України чи тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України, ненадання, надання неправдивої або неповної інформації на таке звернення – у вигляді накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот п’ятдесяти до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн,. розмір штрафу може становити 5 950 або 11 900 гривень/.

Крім того, у новій частині сьомій статті 188-19 цього Кодексу встановлюється адміністративна відповідальність за неявку особи без поважних причин на пленарне засідання Верховної Ради України згідно з процедурним рішенням, прийнятим відповідно до частини третьої статті 6 Регламенту Верховної Ради України, – у вигляді накладення штрафу від восьмисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн,. розмір штрафу може становити 13 600 або 17 000 гривень/.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо поновлення законних процедур парламентського контролю" (реєстр. № 14215 від 14.11.2025), поданий народними депутатами України Бужанським М.А., Швачко А.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.56. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо унормування та підвищення ефективності реалізації парламентського контролю" (реєстр. № 14215-1 від 02.12.2025), поданий народними депутатами України Славицькою А.К., Гнатенком В.С. та іншими.

Відмітили:

Крім того, у новій частині сьомій статті 188-19 цього Кодексу встановлюється адміністративна відповідальність за неявку особи без поважних причин на пленарне засідання Верховної Ради України згідно з процедурним рішенням, прийнятим відповідно до частини третьої статті 6 Регламенту Верховної Ради України – у вигляді накладення штрафу від восьмисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн,. розмір штрафу може становити 13 600 або 17 000 гривень/.

Поряд з тим, у цьому законопроекті на відміну від основного законопроекту встановлюються вимоги до осіб, запрошених на пленарне засідання Верховної Ради України, та порядок їх заслуховування на такому засіданні.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо унормування та підвищення ефективності реалізації парламентського контролю " (реєстр. № 14215-1 від 02.12.2025), поданий народними депутатами України Славицькою А.К., Гнатенком В.С. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.57. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальних правопорушень проти безпеки особи" (реєстр. № 14165 від 29.10.2025), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Неклюдовим В.М. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом, серед іншого, пропонується внести зміни до статті 301 Кримінального кодексу України, виклавши її в іншій редакції і розширивши підстави притягнення до кримінальної відповідальності, а також посилити кримінальну відповідальність за незаконне виготовлення, обіг та розповсюдження порнографічної продукції – встановивши відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років (чинна норма – штраф від однієї тисячі (17 000 грн) до п’яти тисяч (85 000 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі до семи років), залежно від конкретного виду правопорушення.

Крім того, пропонується доповнити цей Кодекс новою статтею 301-3 та встановити кримінальну відповідальність за незаконне розповсюдження інтимних матеріалів та створення контенту сексуального характеру без згоди особи – у вигляді штрафу від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 51 000 до 170 000 гривень/ або обмеження/позбавлення волі на строк до десяти років, залежно від конкретного виду правопорушення.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів і видатків залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальних правопорушень проти безпеки особи" (реєстр. № 14165 від 29.10.2025), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Неклюдовим В.М. та іншими, є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.58. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення його окремих положень про кримінальні правопорушення у сфері охорони недоторканості державних кордонів" (реєстр. № 14186 від 05.11.2025), поданий народним депутатом України Дануцою О.А.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 332-3 та встановити кримінальну відповідальність за організацію незаконної міграції – у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на строк від трьох до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років або без такої та з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення кримінального правопорушення.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідне порушення та до збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої).

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення його окремих положень про кримінальні правопорушення у сфері охорони недоторканості державних кордонів" (реєстр. № 14186 від 05.11.2025), поданий народним депутатом України Дануцою О.А., є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.59. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення вимог щодо управління відходами під час експлуатації плавучих будинків" (реєстр. № 14190 від 05.11.2025), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статею 82-9, встановивши адміністративну відповідальність за викид твердих побутових відходів або злив нечистот (рідких відходів із септичних резервуарів) з плавучого будинку у непередбачених для таких цілей місцях особою, яка здійснює експлуатацію плавучого будинку, – у вигляді штрафу у розмірі тисяча або десять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн,. розмір штрафу може становити 17 000 або 170 000 гривень/.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення вимог щодо управління відходами під час експлуатації плавучих будинків" (реєстр. № 14190 від 05.11.2025), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.60. Проект Закону України "Про цифрову доступність в Україні" (реєстр. № 14278 від 05.12.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроект (як зазначено в його преамбулі) визначає основні засади та механізм досягнення високого рівня цифрової доступності з метою забезпечення інклюзивного доступу до електронних інформаційних ресурсів, цифрових ресурсів та публічних (електронних публічних) та інших послуг, які надаються в електронній формі для широкого кола користувачів, зокрема осіб з обмеженнями повсякденного функціонування, включаючи осіб з інвалідністю. Законопроектом, серед іншого, передбачається:

поширити вимоги до цифрової доступності, які встановлюються національним стандартом, на:

1) публічні електронні реєстри, інформаційні, електронні комунікаційні та інформаційно-комунікаційні системи, створення, адміністрування та забезпечення функціонування яких спрямовано на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування;

2) електронні документи та інформацію, що розміщується на цифрових ресурсах відповідних суб’єктів;

3) платіжні застосунки, платіжні пристрої, інформаційні термінали, установлені (уведені в експлуатацію) після набрання чинності відповідним законом;

4) електронні послуги, що надаються органами державної влади або органами місцевого самоврядування, юридичними особами, що належать до їх сфери управління, іншими визначеними юридичними особами;

визначити повноваження органів влади з питань цифрової доступності;

здійснювати фінансове забезпечення заходів щодо реалізації вимог цифрової доступності за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги, а також інших не заборонених законодавством джерел.

Водночас законопроектом пропонується набрання чинності відповідного закону через 24 місяці з дня його опублікування.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття не потребує додаткових видатків з державного бюджету та буде здійснюватися у межах коштів, передбачених у державному бюджеті для функціонування відповідних органів, Національної програми інформатизації та інших джерел, не заборонених законодавством.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на виконання закону про Державний бюджет України в поточному бюджетному періоді.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про цифрову доступність в Україні" (реєстр.№ 14278 від 05.12.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати у майбутньому /після набрання чинності відповідним законом/ додаткових видатків державного і місцевих бюджетів на функціонування відповідних органів влади залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття такими органами заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.61. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та забезпечення захисту національного товаровиробника" (реєстр. № 14270 від 02.12.2025), поданий народними депутатами України Марчуком І.П., Магомедовим М.С. та іншими.

Відмітили:

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблено у зв’язку з реформуванням системи центральних органів виконавчої влади та виокремленням функціоналу Торгового представника України зі сфери компетенції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку /далі – Мінекономіки/;

метою законопроекту є наділення структурного підрозділу уповноваженого органу, діяльність якого спрямовується та координується Торговим представником України /далі – Уповноважений орган/, компетенцією щодо проведення антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних розслідувань, перегляду відповідних захисних заходів, представництва прав та інтересів України під час вирішення спорів у рамках Світової організації торгівлі /далі – СОТ/, а також інших повноважень щодо державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні;

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Законопроектом, серед іншого, пропонується:

законодавчо унормувати посаду Торгового представника України та його повноваження щодо координації: здійснення оперативного державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні; проведення антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних розслідувань у порядку, визначеному законами України; здійснення захисту прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України під час проведення іноземними державами або іншими суб’єктами міжнародного права антидемпінгових, антисубсидиційних та захисних розслідувань щодо імпорту товарів українського походження; представлення прав та інтересів України під час вирішення спорів у рамках СОТ та міжнародних договорів України в торговельно-економічній сфері відповідно до правил міжнародної (міжурядової) організації, членами якої є Україна та іноземна держава або інший суб’єкт міжнародного права, або відповідно до положень міжнародного договору України в торговельно-економічній сфері, укладеного в письмовій формі з іноземною державою або іншим суб’єктом міжнародного права;

передбачити проведення Уповноваженим органом антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних розслідувань /згідно із чинними нормами такі повноваження належать Мінекономіки/, а також здійснення ним захисту прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України під час проведення іноземними державами або іншими суб’єктами міжнародного права антидемпінгових, антисубсидиційних або захисних розслідувань щодо імпорту товарів українського походження;

встановити повноваження Мінекономіки щодо забезпечення представництва, самопредставництва інтересів Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі в судах України.

Щодо порушених законопроектом питань слід зазначити, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2025 № 1209 «Деякі питання діяльності Торгового представника України»:

покладено повноваження Торгового представника України на Віце-прем’єр- міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України;

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що законопроект не потребує фінансового забезпечення, але покладання на Мінекономіки додаткових повноважень щодо забезпечення представництва та самопредставництва інтересів Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі в судах України може потребувати додаткових видатків державного бюджету (зокрема на утримання діяльності апарату Мінекономіки), при цьому оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробник не надав фінансово-економічних розрахунків, а також відсутня інформація щодо ймовірних змін штатної чисельності апарату Мінекономіки. Загалом, зважаючи, що прийняття законопроекту сприятиме посиленню інституційної спроможності для захисту інтересів України та вітчизняних товаровиробників в питаннях, пов’язаних з міжнародною торгівлею та вирішенням спорів, що виникають між державами-членами СОТ, Мінфін не заперечує проти розгляду законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та забезпечення захисту національного товаровиробника", (реєстр. № 14270 від 02.12.2025), поданий народними депутатами України Марчуком І.П., Магомедовим М.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Мінекономіки для виконання передбачених законопроектом додаткових повноважень залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття Мінекономіки заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.62. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо належного законодавчого врегулювання питання відповідальності правоохоронних органів, органів досудового розслідування, прокуратури та суду за завдані збитки громадянам України" (реєстр. № 14350 від 30.12.2025), поданий народними депутатами України Скороход А К. та Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду, зокрема за:

катування, незаконні дії – у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або без такого;

незаконне позбавлення волі або викрадення людини, або вчинені такі дії щодо малолітнього або з корисливих мотивів, перевищення влади або службових повноважень – у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на строк від двох до десяти років;

службове підроблення – у вигляді штрафу від двохсот п’ятдесяти до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 4 250 до 68 000 гривень/ або обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою, якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки – у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років;

Міністерство фінансів України, зазначивши про такий вплив законопроекту на дохідну і видаткову частини державного бюджету, звертає увагу, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

З огляду на зазначене до законопроекту належало надати фінансово - економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо належного законодавчого врегулювання питання відповідальності правоохоронних органів, органів досудового розслідування, прокуратури та суду за завдані збитки громадянам України" (реєстр. № 14350 від 30.12.2025), поданий народними депутатами України Скороход А К. та Мазурашу Г.Г., є таким, що буде мати опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.63. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 346 Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за публічний заклик або публічне підбурювання до насильства щодо державного чи громадського діяча, а також посилення відповідальності за погрози або насильство щодо державного чи громадського діяча" (реєстр. № 14372 від 12.01.2026), поданий народними депутатами України Яценком А.В. та Тищенком М.М.

Відмітили:

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою посилення кримінально-правового захисту державних та громадських діячів та їхніх родин від посягань на їхнє життя, здоров’я або гідність, зокрема з урахуванням обов’язкових для України міжнародних стандартів. При цьому пропонується встановити кримінальну відповідальність за публічний заклик до насильства щодо державного чи громадського діяча та посилити кримінальну відповідальність за погрозу, публічний заклик до насильства, або насильство щодо державного чи громадського діяча, розширивши підстави для притягнення до відповідальності за такі дії – у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі (залежно від конкретного виду злочину).

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань, до яких застосовано позбавлення волі за відповідні порушення.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про таке, зауважує, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово – економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 346 Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за публічний заклик або публічне підбурювання до насильства щодо державного чи громадського діяча, а також посилення відповідальності за погрози або насильство щодо державного чи громадського діяча" (реєстр. № 14372 від 12.01.2026), поданий народними депутатами України Яценком А.В. та Тищенком М.М., є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.64. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" та деяких інших законодавчих актів щодо вдосконалення інструментів стимулювання розвитку цифрової економіки" (реєстр. № 14362 від 09.01.2026), поданий народними депутатами України Крячком М.В., Штепою С.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради з питань цифрової трансформації.

Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є подальший розвиток правових механізмів, передбачених Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", а також удосконалення регулювання статусу резидентів Дія Сіті, їхніх відносин із гіг-спеціалістами, підвищення привабливості правового режиму Дія Сіті для інвесторів з метою залучення інвестицій у цифрову економіку України. Законопроектом передбачається, серед іншого:

створити спеціалізований інститут спільного інвестування "Фонд Дія Сіті Інвест", зокрема визначити правовий статус цього фонду, порядок його створення, реєстрацію та управління;

визначити, що резиденти Дія Сіті можуть отримувати інвестиції від фондів Дія Сіті Інвест;

уточнити окремі положення щодо особливостей визначення щомісячної винагороди працівників та гіг-спеціалістів відповідних резидентів Дія Сіті;

встановити, що у разі перевищення визначеного граничного розміру доходу резидент Дія Сіті не втрачає такий статус за умови, що з місяця, наступного за місяцем такого перевищення, він відповідає всім встановленим вимогам.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту в частині введення поняття "структура винагороди гіг-спеціаліста" і зміни підходів до оплати за виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом із включенням до неї винагороди за гіг-контрактом, зокрема й компенсації витрат, під час оплачуваної перерви, надання додаткових компенсаційних виплат чи гарантій, можуть зменшити базу податкових надходжень та призвести до втрат потенційних надходжень з податку на доходи фізичних осіб до бюджетів. Водночас зауважено, що зазначені пропозиції суперечать Меморандуму про економічну та фінансову політику між Україною та Міжнародним валютним фондом від 21.03.2025, відповідно до якого Україна взяла на себе зобов’язання керуватися Національною стратегією доходів, що спрямована на посилення мобілізації доходів та утримання від запровадження будь-яких податкових та адміністративних заходів, які можуть зменшити базу податкових надходжень.

Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" та деяких інших законодавчих актів щодо вдосконалення інструментів стимулювання розвитку цифрової економіки" (реєстр. № 14362 від 09.01.2026), поданий народними депутатами України Крячком М.В., Штепою С.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.65. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)" (реєстр. № 14327 від 23.12.2025), поданий Кабінет Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до Кодексу законів про працю України, Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу, законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про безоплатну правничу допомогу", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань", "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг", "Про фінансові послуги та фінансові компанії", "Про платіжні послуги", "Про страхування" та "Про кредитні спілки", пов'язані з приведенням законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення у відповідність до міжнародних стандартів з питань боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму та забезпечення виконання умов, встановлених Європейською платіжною радою, необхідних для подання Україною заявки стосовно приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його розробником є Міністерство фінансів України. Зокрема у пояснювальній вказано, що:

законопроект містить положення, що стосуються зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, зокрема визначених статтею 20 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII, відповідно до якої Україна має забезпечити імплементацію відповідних міжнародних стандартів, зокрема стандартів FATF і стандартів, рівнозначних тим, які були прийняті Європейським Союзом;

прийняття законопроекту дасть змогу забезпечити подання Україною заявки стосовно приєднання до SEPA, що суттєво вигідно для українського бізнесу, громадян України та держави, зокрема в частині зниження вартості грошових переказів між Україною та країнами Європейського Союзу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що прийняття законопроекту:

не впливатиме на показники державного і місцевого бюджетів та не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного та місцевого бюджетів у поточному бюджетному період, при цьому передбачене законопроектом створення і ведення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб та реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень буде здійснюватися в межах видатків на функціонування відповідного державного органу за бюджетною програмою "Інформаційне забезпечення системи управління державними фінансами та електронної верифікації і моніторингу" (код 3501480);

є важливим кроком на шляху вступу України до Європейського Союзу, а також важливою умовою отримання Україною фінансової допомоги від міжнародних партнерів, зокрема забезпечить отримання фінансової допомоги від ЄС в розмірі 50 млрд євро;

включено Світовим банком у перелік попередніх заходів та тригерів (prior actions and triggers), прогрес по яких є передумовою успішного схвалення нової Операції DPO Радою Директорів Світового банку та забезпечення вибірки коштів позики у сумі 1 млрд дол. США до загального фонду державного бюджету.

Водночас, запропоноване законопроектом:

збільшення розмірів штрафів за порушення законодавства у сфері запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, переважно у два рази і запровадження нових штрафів у цій сфері може вплинути на збільшення доходів державного бюджету, при цьому вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень;

створення та ведення нових реєстрів залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи може потребувати збільшення видатків державного бюджету, проте оцінити таку величину впливу неможливо, оскільки до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відмічено, що запропоноване законопроектом розширення кола осіб, які мають право на безоплатну правничу допомогу, передбачає збільшення видатків держави, в такому випадку згідно з частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України ці пропозиції потребують додаткового фінансово-економічного обґрунтування.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)" (реєстр. № 14327 від 23.12.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може сприяти отриманню надходжень державного бюджету стосовно фінансової допомоги від міжнародних партнерів і призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію передбачених законопроектом заходів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.66. Проект Закону України "Про цифрову доступність цифрових ресурсів та електронних послуг" (реєстр. № 14278-1 від 22.12.2025), поданий народним депутатом Грибом В.О.

Відмітили:

Законопроект (як зазначено в його преамбулі) визначає основні засади та механізм досягнення високого рівня цифрової доступності з метою забезпечення інклюзивного доступу до електронних інформаційних ресурсів, цифрових ресурсів та публічних (електронних публічних) та інших послуг, які надаються в електронній формі, для широкого кола користувачів, зокрема осіб з обмеженнями повсякденного функціонування, включаючи осіб з інвалідністю. Законопроектом, серед іншого, передбачається:

встановити, що вимоги цифрової доступності цифрових ресурсів та електронних послуг встановлюються національним стандартом та є обов’язковими до виконання суб’єктами надання цифрових ресурсів та електронних послуг;

передбачити обов’язок центральних органів виконавчої влади, яким надано повноваження встановлювати державні регульовані ціни та/або тарифи (у тому числі затверджувати методики, порядки, на підставі яких здійснюється розрахунок таких державних регульованих цін та/або тарифів) на товари/послуги, які надають органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права та інші визначені юридичні особи, враховувати необхідність фінансування заходів щодо забезпечення реалізації вимог цифрової доступності при встановлені державних регульованих цін та/або тарифів та/або передбачити фінансування таких заходів у відповідних методиках, порядках;

визначити повноваження органів влади з питань цифрової доступності;

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект (який є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 14278) передбачає розширення кола суб’єктів, на яких поширюються обов’язкові вимоги цифрової доступності, що може зумовити виникнення додаткових фінансових зобов’язань для органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання публічного сектору. Відтак, Мінфін вважає за доцільне розглядати законопроект з урахуванням положень законопроекту за реєстр. № 14278 або в комплексі з ним, а також за умови уточнення механізмів фінансового забезпечення заходів з реалізації вимог цифрової доступності.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про цифрову доступність цифрових ресурсів та електронних послуг" (реєстр. № 14278-1 від 22.12.2025), поданий народним депутатом Грибом В.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати у майбутньому /після набрання чинності відповідним законом/ додаткових видатків державного і місцевих бюджетів на функціонування відповідних органів влади залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття такими органами заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.67. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення інституційної спроможності у сфері зовнішньоекономічної діяльності та забезпечення захисту національного товаровиробника" (реєстр. № 14270-2 від 17.12.2025), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А.

Відмітили:

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація положень законопроекту (який є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 14270) не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, всі функції та заходи, передбачені законопроектом, виконуватимуться існуючими органами державної влади в межах їхньої нинішньої структури та чисельності;

у законопроекті (на відміну від основного законопроекту) не запроваджується нова самостійна посада чи інституція на зразок Торговельного представника України з власним апаратом чи не визначається створення нового “уповноваженого органу”, відтак немає потреби у фінансуванні нових структур або проведенні реорганізацій, які зазвичай вимагають бюджетних коштів (на утримання апарату, додаткове матеріально-технічне забезпечення, тощо).

Законопроектом, серед іншого, пропонується:

встановити повноваження Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України /далі – Мінекономіки/ щодо забезпечення представництва та самопредставництва інтересів Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі в судах України;

торговельно-економічній сфері під час вирішення спорів у рамках Світової організації торгівлі та міжнародних договорів України.

Щодо порушених законопроектом питань слід зазначити, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2025 № 1209 "Деякі питання діяльності Торгового представника України":

покладено повноваження Торгового представника України на Віце-прем’єр- міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України;

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що:

з огляду на створення в структурі Секретаріату Кабінету Міністрів України Департаменту міжнародної торговельної політики з відповідним перерозподілом функцій і штатної чисельності між Секретаріатом Кабінету Міністрів України та Мінекономіки (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2025 № 1209), покладення на Мінекономіки запропонованих законопроектом повноважень може потребувати додаткових змін до структури та штатної чисельності державних органів, а також додаткових видатків державного бюджету, зокрема на утримання діяльності апарату Мінекономіки;

до законопроекту не додано фінансово-економічних розрахунків та необхідної для їх здійснення інформації, зокрема щодо ймовірних змін структури та штатної чисельності центральних органів виконавчої влади.

Загалом з огляду на зазначене Мінфін вважає розгляд законопроекту недоцільним.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення інституційної спроможності у сфері зовнішньоекономічної діяльності та забезпечення захисту національного товаровиробника", (реєстр. № 14270-2 від 17.12.2025), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Мінекономіки для виконання передбачених законопроектом додаткових повноважень залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття Мінекономіки заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.68. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо підвищення ефективності контролю за виробництвом та обігом тютюнової сировини (реєстр. № 14245 від 25.11.2025), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Головною метою законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці, є створення цілісного правового механізму електронної простежуваності тютюнової сировини в межах єдиної державної електронної системи обігу підакцизних товарів (е-акциз) – від вирощування та врожаю до пакування, переміщення, використання у виробництві тютюнових виробів і подальшої реалізації легальної продукції. Законопроектом, серед іншого, передбачається з 1 листопада 2026 року:

включити тютюнову сировину до функціоналу Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

створити Єдиний реєстр суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність з посіву, вирощування та первинної обробки (сушіння) тютюнової сировини, визначивши, що створення та функціонування такого реєстру здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, міжнародної технічної допомоги та з інших джерел, не заборонених законом;

зобов’язати економічних операторів, які здійснюють вирощування тютюну, наносити графічні елементи електронних марок акцизного податку під час пакування тютюнової сировини в одиничну упаковку;

запровадити моніторинг переміщення тютюнової сировини транспортними засобами /комплекс взаємопов’язаних заходів технічного, організаційного, правового характеру для отримання, аналізу, зберігання та використання інформації про транспортні засоби з метою відстеження переміщення тютюнової сировини, у тому числі засобами системи дистанційного контролю/;

заборонити переміщення тютюнової сировини на території України транспортними засобами, які не обладнані технічним засобом контролю та не включені до системи дистанційного контролю, або транспортними засобами, технічні засоби контролю на яких не забезпечують передачу даних до системи дистанційного контролю;

встановити відповідальність за порушення правил маркування, обліку, зберігання, перевезення та використання тютюнової сировини шляхом застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не впливає на показники бюджету та не потребує виділення додаткових коштів з державного чи місцевих бюджетів, водночас матиме наслідком, серед іншого, зменшення тіньового сегмента ринку тютюнових виробів та підвищення податкових надходжень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що: необхідність розробки програмного забезпечення та впровадження передбачених законопроектом Єдиного реєстру виробників тютюнової сировини, а також системи дистанційного контролю як складової Електронної системи потребуватиме додаткових коштів; посилення контролю за обігом тютюнової сировини та створення передумов унеможливлення її використання для нелегального виробництва тютюнових виробів може вплинути на розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів. Загалом Мінфіном підтримано законопроект із зауваженнями.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо підвищення ефективності контролю за виробництвом та обігом тютюнової сировини (реєстр. № 14245 від 25.11.2025), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на створення відповідного єдиного реєстру та запровадження моніторингу переміщення тютюнової сировини, може призвести до зміни показників доходів бюджетів від податків і зборів суб’єктів господарювання, що здійснюють вирощування тютюну, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може призвести до збільшення доходів бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.69. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)" (реєстр. № 14327-1 від 09.01.2026), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Радіною А.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонуються зміни до Кодексу законів про працю України, Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України та законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про безоплатну правничу допомогу", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань", "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг", "Про фінансові послуги та фінансові компанії", "Про платіжні послуги", "Про страхування", "Про кредитні спілки", "Про правовий режим воєнного стану".

Законопроект є альтернативним до урядового проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)" (реєстр. № 14327 від 23.12.2025) і дублює його положення, пов'язані з приведенням законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення у відповідність до міжнародних стандартів з питань боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму та забезпечення виконання умов, встановлених Європейською платіжною радою, необхідних для подання Україною заявки стосовно приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Основною відмінністю законопроекту порівняно з базовим законопроектом є положення щодо внесення змін до порядку призначення та звільнення керівника центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення /далі – Держфінмоніторинг/, дострокового припинення повноважень керівника Держфінмоніторингу, який наразі перебуває на відповідній посаді, та призначення тимчасово виконуючого обов’язки відповідного керівника на період до призначення відповідного керівника, обраного за передбаченою законопроектом процедурою, встановлення вимог до керівника Держфінмоніторингу, а також щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання (аудиту) Держфінмоніторингу (підпункт 21-1 пункту 10 розділу І законопроекту /зміни до статті 26 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", яку замінено трьома статтями).

Зокрема, положеннями підпункту 21-1 пункту 10 розділу І законопроекту, передбачається встановити, що:

керівник Держфінмоніторингу призначається на посаду Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України за пропозицією комісії з проведення конкурсу /далі – конкурсна комісія/, до складу якої входять три особи, визначені Кабінетом Міністрів України, та три особи, визначені Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надавали Україні міжнародну технічну допомогу у відповідній сфері;

зовнішнє незалежне оцінювання (аудит) ефективності діяльності Держфінмоніторингу проводиться через один рік та через три роки після призначення керівника Держфінмоніторингу Комісією з проведення зовнішнього незалежного оцінювання (аудиту) ефективності діяльності Держфінмоніторингу /далі – комісія з проведення оцінювання/, до складу якої входить три особи, визначені Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надавали Україні міжнародну технічну допомогу у відповідній сфері, при цьому для проведення оцінювання (аудиту) члени комісії з проведення оцінювання мають право користуватися допомогою помічників;

роботу та організаційно-технічне забезпечення конкурсної комісії та її членів і організаційно-технічне забезпечення комісії з проведення оцінювання забезпечує Секретаріат Кабінету Міністрів України;

фінансове забезпечення діяльності конкурсної комісії і комісії з проведення оцінювання, їх членів та їхніх помічників може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект повністю зберігає зазначену мету, не змінює концептуальних підходів базового законопроекту та спрямований на її додаткове інституційне підсилення шляхом передбачення прозорої конкурсної процедури призначення керівника Держфінмоніторингу;

реалізація законопроекту не вплине на надходження та витрати державного та/або місцевих бюджетів у поточному бюджетному періоді, при цьому передбачено, що видатки на створення та введення відповідних реєстрів Держфінмоніторингом будуть здійснюватися в межах його видатків на функціонування за бюджетною програмою "Інформаційне забезпечення системи управління державними фінансами та електронної верифікації і моніторингу" (код 3501480);

реалізація законопроекту сприятиме імплементації в національне законодавство вимог міжнародних стандартів у сфері боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму, виконанню умов для отримання Україною членства в Європейському Союзі, отриманню позитивної оцінки Комітету Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL) щодо ефективного впровадження рекомендацій FATF та позитивно вплине на подальші рішення міжнародних партнерів стосовно виділення фінансової підтримки Україні (зокрема, йдеться про допомогу у розмірі 50 мільярдів євро від Європейського Союзу).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

прийняття законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету на забезпечення діяльності конкурсної комісії та комісії з проведення оцінювання і помічників членів відповідних комісій у разі незалучення міжнародної технічної допомоги на реалізацію запропонованої законодавчої ініціативи, оскільки коштів на цю мету в межах видатків, затверджених в державному бюджеті Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України за бюджетною програмою "Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України" (код 0411010), не передбачено;

визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності вихідних параметрів і необхідних обґрунтувань;

міжнародні зобов’язання у сфері європейської інтеграції, спрямовані на виконання умов приєднання України до SEPA, не передбачають запровадження конкурсної процедури призначення керівника Держфінмоніторингу, порядку його призначення та звільнення, а також зовнішнього незалежного оцінювання (аудиту) Держфінмоніторингу, тому відповідні питання не є євроінтеграційними та не спрямовані на виконання умов щодо приєднання України до SEPA.

Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та не підтримує його.

Водночас, запропоноване законопроектом:

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)" (реєстр. № 14327-1 від 09.01.2026), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Радіною А.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може сприяти отриманню надходжень державного бюджету стосовно фінансової допомоги від міжнародних партнерів і призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію передбачених законопроектом заходів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.70. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо міжнародного співробітництва під час кримінального провадження (реєстр. № 14292 від 11.12.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством юстиції України, та експертному висновку Міністерства фінансів України, зазначається про таке:

– проект акта спрямований на вдосконалення існуючих механізмів міжнародного співробітництва у кримінальних справах та виконання деяких міжнародних зобов’язань і, зокрема, пропонується:

запровадити можливість використання електронних комунікацій при надсиланні запитів про надання правової допомоги та видачу правопорушників у випадках, коли це передбачено міжнародним договором або за домовленістю між уповноваженими (центральними) органами запитуючої та запитуваної сторін;

розширити механізми допиту громадян України, які перебувають в іноземній державі шляхом проведення відеоконференції згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

– реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки забезпечуватиметься у межах коштів, передбачених у державному бюджеті органам державної влади, які безпосередньо братимуть участь у реалізації запропонованих положень акта, зокрема:

здійснення функцій з виконання міжнародних договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах – у межах коштів державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції України за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері юстиції" (код 3601010) /бюджетні призначення на 2026 рік визначені у обсязі 6 936,5 млн грн/;

виконання усіх функцій органів прокуратури – у межах коштів державного бюджету, передбачених Офісу Генерального прокурора за бюджетною програмою "Здійснення прокурорської діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації працівників органів прокуратури" (код 0901010) /бюджетні призначення на 2026 рік визначені у обсязі 18 246,1 млн грн/.

З урахуванням вищезазначеного реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбачених на забезпечення діяльності органів державної влади, які мають повноваження щодо здійснення заходів з міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.

Разом з тим, слід зазначити, що законопроектом пропонується врегулювати питання розподілу конфіскованого майна та інших активів, конфіскованих за рішенням суду, як за запитом іноземної держави, так і за запитом компетентних органів України /може ініціювати суд, прокурор або слідчий/. Впровадження таких положень може впливати на обсяг надходжень до державного бюджету від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, залежно від кількості та суті запитів іноземних держав та уповноважених представників України.

Слід зауважити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо міжнародного співробітництва під час кримінального провадження (реєстр. № 14292 від 11.12.2025), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може впливати на надходження державного бюджету від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, і оцінка впливу визначатиметься залежно від кількості та суті запитів від іноземних держав та від уповноважених представників України, водночас повноваження органів державної влади, які безпосередньо братимуть участь у реалізації запропонованих положень акта, належить здійснювати за рахунок та в межах видатків, передбачених у державному бюджеті таким органам). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Законопроекти, які мають опосередкований вплив на показники бюджету та потребують узгодження з бюджетним законодавством

3.2.71. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення інституційної спроможності Фонду державного майна України" (реєстр. № 14376 від 13.01.2026), внесений народними депутатами України Мовчаном О.В., Лічман Г.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України "Про приватизацію державного і комунального майна" і "Про Фонд державного майна України" передусім пропонується:

надати право Фонду державного майна України /далі – Фонд держмайна/ залучати юридичну особу, визначену Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду держмайна, до здійснення заходів, пов’язаних з підготовкою до приватизації (продажу) об’єктів державної власності /далі – уповноважена особа/, передбачивши укладання державними органами приватизації з уповноваженою особою договорів про здійснення заходів, пов'язаних з підготовкою до приватизації (продажу) об'єктів державної власності, за формою примірного договору, затвердженого Фондом держмайна;

запровадити плату за підготовку об'єкта до приватизації як суму коштів у розмірі 5% ціни продажу об’єкта приватизації, що сплачується покупцем об'єкта приватизації у спеціалізований фонд приватизації або на рахунок уповноваженої особи;

створити спеціалізований фонд приватизації, який формується на банківському рахунку Фонду держмайна за рахунок плати за підготовку об'єктів державної власності до приватизації, встановивши, що кошти цього фонду використовуються для фінансування витрат, пов'язаних із здійсненням заходів, спрямованих на ефективне управління та приватизацію об'єктів державної власності, а також виплати винагороди працівникам Фонду держмайна;

передбачити можливість встановлення винагороди працівникам Фонду держмайна, регіональних відділень (представництв) з метою заохочення результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи таких працівників, визначивши, що порядок виплати та розмір зазначеної винагороди затверджуються Фондом держмайна.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету;

фінансування заходів, передбачених законопроектом, здійснюється за рахунок плати за підготовку об’єктів державної власності до приватизації, при цьому: у разі здійснення підготовки об’єктів державної власності до приватизації Фондом держмайна відповідна плата зараховується до спеціалізованого фонду приватизації та використовується для фінансування інституційного розвитку Фонду держмайна, у разі делегування здійснення таких заходів уповноваженій особі відповідна плата сплачується безпосередньо такій уповноваженій особі;

запроваджений механізм не впливає на обсяг коштів, що зараховуються до державного бюджету від продажу об’єктів приватизації.

У Законі України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" план надходжень від приватизації державного майна визначено у сумі 3,2 млрд грн, видатки для Фонду держмайна за бюджетною програмою "Заходи, пов'язані з проведенням приватизації державного майна" (код 6611020) – у сумі 82,98 млн грн. При цьому фактично за 2025 рік такі надходження становили 3,38 млрд грн (або 105,7% річного плану), видатки за кодом 6611020 – 9,03 млн грн (або 10,9% бюджетних призначень).

У Законі України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" план надходжень від приватизації державного майна визначено у сумі 2 млрд грн (що на 1,2 млрд грн менше, ніж планувалося на 2025 р.), а видатки для Фонду держмайна за бюджетною програмою "Заходи, пов'язані з проведенням приватизації державного майна" (код 6611020) – у сумі 82,98 млн грн (тобто у такому ж обсязі, як і на 2025 р.).

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

запровадження додаткової сплати переможцем аукціону 5% від ціни продажу об'єкта приватизації може призвести до додаткового навантаження на покупця, і як наслідок, може вплинути на зменшення запропонованої ним ціни при купівлі об'єкта приватизації, та недонадходження коштів до державного або місцевих бюджетів;

законом про державний бюджет на відповідний рік Фонду держмайна щорічно за рахунок загального фонду державного бюджету виділяються бюджетні кошти на заходи, пов’язані з проведенням приватизації державного майна;

Фонд держмайна має достатній фінансовий ресурс для здійснення заходів, пов’язаних з проведенням приватизації державного майна, та не потребує залучення додаткових коштів, відтак Мінфіном не підтримується створення системи подвійного фінансування Фонду держмайна.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини 1 статті 27 Бюджетного кодексу України та частини 3 статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо належить зауважити, що положення законопроекту щодо сплати плати за підготовку об'єкта до приватизації у спеціалізований фонд приватизації або на рахунок уповноваженої особи /абзац 3 підпункту 1, підпункти 5 і 6 пункту 1 розділу І законопроекту щодо змін до статей 1, 24 і 25 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"/ та щодо створення спеціалізованого фонду приватизації і щодо виплати працівникам Фонду держмайна винагороди з цього фонду /підпункт 3 і абзац 7 підпункту 4 пункту 2 розділу І законопроекту щодо нової статті 14-1 і змін до статті 15 Закону України "Про Фонд державного майна України"/ не відповідають нормам Бюджетного кодексу України (на що також звертає увагу Мінфін), насамперед до:

частині 2 статті 4 /згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу/;

пункту 4 частини 1 статті 7 /яким визначено принцип повноти бюджетної системи України - до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування/;

частині 5 статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет/;

частині 9 статті 13 /згідно з якою створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається, відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів зазначеними органами і установами забороняється /;

пункту 2 частини 1 статті 15 /згідно з якою джерелами фінансування державного бюджету є кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації)/;

частинам 1 і 2 статті 23 /згідно з якими бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про державний бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом/;

частині 1 статті 43 /згідно з якою при виконанні державного і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів, в органах Казначейства України бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку/.

Крім того, такі положення законопроекту не узгоджуються з статтями 2 і 3 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" (про що теж зауважує Мінфін), якими передбачено, що:

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення інституційної спроможності Фонду державного майна України" (реєстр. № 14376 від 13.01.2026), внесений народними депутатами України Мовчаном О.В., Лічман Г.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання надходжень державного бюджету від приватизації державного майна залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до Бюджетного кодексу України (насамперед до статей 4, 7, 13, 15, 23, 43), зокрема: в абзаці 3 підпункту 1 і підпункті 5 пункту 1 розділу І слова "у спеціалізований фонд приватизації або на рахунок уповноваженої особи" і "у спеціальний приватизаційний фонд або на рахунок уповноваженої особи" замінити словами "до державного бюджету"; підпункт 6 пункту 1 та підпункт 3 пункту 2 розділу І виключити; в абзаці 7 підпункту 4 пункту 2 розділу І слова "спеціалізований фонд приватизації" замінити словами "державний бюджет".

Голосували: "за" – 22, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 22 народні депутати України – члени Комітету).

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Цабаля В.В. про план роботи Комітету з питань бюджету на період п'ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, пропозиції до проекту порядку денного п'ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та щодо проведення засідань Комітету з питань бюджету у період п'ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання.

Відмітили:

I. Відповідно до частини другої статті 41 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" план роботи комітету Верховної Ради України /далі – Верховна Рада/ затверджується рішенням такого комітету.

У проекті плану роботи Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ передбачаються основні напрями діяльності Комітету з урахуванням вимог щодо застосування положень бюджетного законодавства в умовах дії воєнного стану /проект плану роботи Комітету надано народним депутатам України – членам Комітету та додається/.

Основою законотворчої роботи Комітету в період п'ятнадцятої сесії (розділ І проекту плану роботи) має стати опрацювання проектів законів про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та до Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, а також розгляд питань щодо Бюджетної декларації на 2027 – 2029 роки, звіту Кабінету Міністрів України про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", звіту Рахункової палати за 2025 рік. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовуються окремі норми Кодексу, зокрема частина перша статті 61 у частині дотримання терміну подання річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України.

У розділі ІІ проекту плану роботи передбачено розгляд проектів законів, до яких Комітетом мають бути надані висновки щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини. Відповідно до Регламенту Верховної Ради такі висновки Комітет надає до всіх зареєстрованих у Верховній Раді проектів законів.

У розділі ІV проекту плану роботи запропоновано перелік заходів з питань участі Комітету у процесі виконання та контролю за виконанням державного бюджету у 2026 році (зокрема шляхом погодження рішень Кабінету Міністрів України щодо передачі бюджетних призначень і перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу/перерозподілу міжбюджетних трансфертів) і контролю за дотриманням бюджетного законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовуються норми статей 23 і 108 Кодексу в частині погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України.

II. На виконання доручення Голови Верховної Ради від 17 грудня 2025 року № 06/04-2025/292758 (2081522) підготовлено за визначеною формою пропозиції до проекту порядку денного п'ятнадцятої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання, що включають переліки законопроектів, за якими Комітет визначено головним та які пропонується включити (не включати) до такого проекту порядку денного /проект пропозицій Комітету надано народним депутатам України – членам Комітету та додається/.

При цьому пропонується не включати до проекту порядку денного п'ятнадцятої сесії законопроекти як такі, що втратили актуальність, а саме:

проекти законів про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік": реєстр. №№ 12318, 12410, 12462, 13076, 13308, 13319, 13322, 13406, 13513, 13521, 13522, 13534, 13535, 13542, 13547, 13556, 13560, 13563, 13569, 14047, 14131, 14188, 14220, 14221, 14222 – у зв’язку із завершенням бюджетного періоду 2025 року /з огляду на норми статті 96 Конституції України та статті 3 Бюджетного кодексу державний бюджет затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а відтак бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Крім того, згідно з частиною 12 статті 23 Бюджетного кодексу усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім передбачених цим Кодексом випадків/;

законопроекти щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України: реєстр. № 6122 (щодо збільшення відсотка зарахування до загального фонду місцевих бюджетів рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення) – оскільки він втратив актуальність у зв'язку з прийняттям Закону України від 04.06.2025
№ 4468-ІХ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови"; реєстр. № 10133 (щодо створення Фонду виплати невідкладних компенсацій особам, постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та невідкладні проміжні репарації за реєстр. № 10132, але Верховною Радою такий законопроект прийнято в іншій редакції (Закон України від 20.11.2024 № 4067-ІХ), зокрема у цьому Законі немає норм щодо створення відповідного фонду та питання щодо виплати відповідних компенсацій унормовано в інший спосіб;

проект постанови Верховної Ради України: реєстр. № 12223 "Про невідкладні заходи збалансування державних фінансів, розвитку грошово-кредитної активності та здійснення контролю за монетарною політикою" – оскільки терміни виконання положень зазначеного проекту
(у грудні 2024 р.) вже минули, окремі питання зазначеного проекту стосувалися законопроекту про державний бюджет на 2025 рік (який прийнято – Закон України від 19.11.2024 № 4059–ІХ), водночас вказане у зазначеному проекті положення щодо здійснення правочину з державним боргом унормовано (у статті 19 Закону України від 03.12.2025 № 4695-ІХ "Про Державний бюджет України на 2026 рік").

При цьому проект пропозицій Комітету до проекту порядку денного п'ятнадцятої сесії було надіслано Апарату Верховної Ради для узагальнення листом від 15.01.2026 та включено до затвердженого Верховною Радою 10.02.2026 порядку денного п'ятнадцятої сесії.

III. Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" розклад засідань комітету Верховної Ради не менш як на двотижневий термін складається головою такого комітету з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради, доручень Верховної Ради, Голови Верховної Ради, стану підготовки питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету Верховної Ради.

У зв’язку з продовженням дії воєнного стану в Україні в умовах широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та з метою забезпечення умов для реалізації конституційних повноважень Верховної Ради прийнято Постанову Верховної Ради від 07.02.2023 № 2912–ІХ "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану" (із змінами, внесеними Постановою Верховної Ради від 27.07.2023 № 3279–ІХ), якою визначено, зокрема, що:

Верховна Рада дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану працює у режимі одного пленарного засідання, що триває до дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, але не пізніше ніж до початку наступної чергової сесії Верховної Ради дев’ятого скликання;

Голова Верховної Ради оголошує перерву у триваючому пленарному засіданні Верховної Ради, визначає час і місце його продовження;

для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради, виконання Верховною Радою контрольної функції скликаються відповідно засідання комітетів Верховної Ради, які проводяться невідкладно, у тому числі в режимі відеоконференції, під час перерви у пленарному засіданні Верховної Ради.

Таким чином, у період п'ятнадцятої сесії засідання Комітету мають проводитися з урахуванням положень Постанови Верховної Ради від 07.02.2023 № 2912–ІХ (із змінами) та необхідності виконання повноважень Комітету (насамперед повноважень у бюджетному процесі), при цьому може виникнути потреба у скликанні термінових засідань Комітету для оперативного вирішення невідкладних питань, зважаючи, що серед основних завдань Комітету у цей період згідно з главою 27 Регламенту Верховної Ради та проектом плану роботи Комітету на період п'ятнадцятої сесії є розгляд законопроектів про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" та до Кодексу.

Завершуючи доповідь з даного питання, секретар Комітету Цабаль В.В. запропонував прийняти рішення Комітету згідно з проектом /який надано народним депутатам України – членам Комітету/, зокрема: затвердити план роботи Комітету на п'ятнадцяту сесію та схвалити пропозиції Комітету до проекту порядку денного п'ятнадцятої сесії; забезпечувати проведення засідань Комітету з урахуванням положень Постанови Верховної Ради № 2912-IX (із змінами) і необхідності виконання повноважень Комітету.

Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену секретарем Комітету Цабалем В.В. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету з даного питання. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Затвердити план роботи Комітету з питань бюджету на п'ятнадцяту сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання.

2. Схвалити пропозиції Комітету з питань бюджету до проекту порядку денного п'ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

3. Забезпечувати проведення засідань Комітету з питань бюджету у період п'ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання з урахуванням положень Постанови Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2912-ІХ "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховної Ради України від 27.07.2023 № 3279-ІХ) і необхідності виконання повноважень Комітету з питань бюджету.

Голосували: "за" – 20, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 20 народних депутатів України – членів Комітету).

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Цабаля В.В. про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період чотирнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та стан виконання Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2025 рік.

Відмітили:

І. Частиною 2 статті 53 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" визначено, що наприкінці кожної сесії Верховної Ради України (далі – Верховна Рада) комітет розглядає питання про виконання плану роботи комітету та іншу діяльність у період цієї сесії і затверджує шляхом прийняття рішення письмовий звіт про підсумки своєї роботи.

Відповідно до цієї норми у Комітеті Верховної Ради з питань бюджету (далі – Комітет) підготовлено проект звіту про основні підсумки роботи Комітету у період чотирнадцятої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання /додається/. У проекті звіту відображено інформацію щодо виконання заходів, визначених планом роботи Комітету на період чотирнадцятої сесії (затвердженим на засіданні Комітету від 07.08.2025, протокол № 222), та здійснення іншої діяльності Комітету у звітний період. При цьому проект звіту охоплює період з 2 вересня 2025 року по 2 лютого 2026 року.

Зокрема, в рамках законопроектної роботи Комітетом забезпечено підготовку до розгляду Верховною Радою 6 законопроектів, за якими Комітет визначено головним, а саме: законопроекту про Державний бюджет України на 2026 рік, 3 проектів законів – щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", 2 проектів постанов (включаючи проект постанови про висновки та пропозиції до законопроекту про Державний бюджет України на 2026 рік), а також підготовлено висновки до 342 законопроектів (за якими Комітет не є головним) щодо їх впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.

Щодо контрольної функції Комітетом забезпечено передусім розгляд висновків Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у першому півріччі, у січні – вересні і за підсумками трьох кварталів 2025 року в частині надходжень загального фонду разом з відповідною інформацією щодо поточного стану виконання державного бюджету. Водночас, керуючись частиною 11 статті 16 Бюджетного кодексу України, Комітетом погоджено здійснення понадпланових державних запозичень до загального фонду державного бюджету у 2025 р. згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.12.2025 № 1428-р.

В частині організаційної функції Комітетом розглядалося питання про повторні заходи конкурсу на посади членів Рахункової палати (розпочатого з 19.12.2024) щодо утворення дорадчої групи експертів для здійснення попереднього відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати та надано Верховній Раді кандидатури до складу дорадчої групи експертів з відповідним проектом постанови.

ІІ. Частиною 4 статті 19-1 Регламенту Верховної Ради визначено, що комітети у січні поточного року наприкінці чергової сесії Верховної Ради відповідно до календарного плану роботи сесії Верховної Ради подають до Верховної Ради звіт про стан виконання плану законопроектної роботи Верховної Ради за попередній рік.

Згідно з цією нормою у Комітеті підготовлено звіт про стан виконання Плану законопроектної роботи Верховної Ради на 2025 рік (затвердженого Постановою Верховної Ради від 11.02.2025 № 4228–ІХ) в частині предметів відання Комітету /зазначений звіт надано народним депутатам України – членам Комітету та додається/. Відповідно до доручення Голови Верховної Ради Стефанчука Р.О. /лист від 18.12.2025 № 06/04-2025/294072 (2084368)/ зазначену інформацію надано Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради /лист від 19.01.2026 № 04-13/7-2026/11032 (2114921)/.

Завершуючи доповідь з даного питання, секретар Комітету Цабаль В.В. запропонував прийняти рішення Комітету згідно з проектом /який надано народним депутатам України – членам Комітету/, зокрема: затвердити звіт про основні підсумки роботи Комітету у період чотирнадцятої сесії, а також взяти до відома звіт про стан виконання Плану законопроектної роботи Верховної Ради на 2025 рік в частині предметів відання Комітету.

Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену секретарем Комітету Цабалем В.В. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету з даного питання. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Затвердити звіт про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період чотирнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання:

"Звіт про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету
у період чотирнадцятої сесії Верховної Ради України
дев’ятого скликання

Протягом чотирнадцятої сесії (з 02.09.2025 по 02.02.2026) відбулося 7 засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет), на яких розглянуто загалом 358 питань. При цьому засідання Комітету переважно проводилися у режимі відеоконференції (відповідно до пункту 4 розділу VIII Закону України "Про комітети Верховної Ради України").

Верховною Радою України (далі – Верховна Рада) під час звітного періоду прийнято 2 закони та 1 постанову, попередній розгляд та/або підготовку проектів яких і оформлення яких здійснював Комітет, а саме:

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони" /від 21.10.2025 № 4648–IX/;

Постанову Верховної Ради "Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік" /від 22.10.2025 № 4650–IX/;

Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" /від 03.12.2025 № 4695–IX/.

За звітний період Комітетом підготовлено на розгляд Верховної Ради 6 законопроектів (включаючи 2 проекти постанов), за якими Комітет визначено головним, у т.ч.:

3 законопроекти про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони /реєстр. № 14103, 14103-1 і 14103-2/;

законопроект про Державний бюджет України на 2026 рік /реєстр. № 14000/ (далі – законопроект № 14000), який підготовлено до представлення, розгляду у І і ІІ читаннях за спеціальною процедурою, визначеною главою 27 Регламенту Верховної Ради (далі – Регламент);

проект постанови Верховної Ради про утворення дорадчої групи експертів для здійснення попереднього відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати /реєстр. № 14012/;

проект постанови Верховної Ради про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік /реєстр. № 14000/П/.

Поряд з тим, у Комітеті здійснювалася робота щодо опрацювання усіх законопроектів, за якими Комітет визначено головним та які надійшли на розгляд Комітету, включаючи забезпечення отримання експертних висновків до таких законопроектів. При цьому щодо 27 законопроектів зазначено про втрату їх актуальності та/або про доцільність їх зняття з розгляду з інших причин, а саме: 25 законопроектів щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" /реєстр. №№ 12318, 12410, 12462, 13076, 13308, 13319, 13322, 13406, 13513, 13521, 13522, 13534, 13535, 13542, 13547, 13556, 13560, 13563, 13569, 14047, 14131, 14188, 14220, 14221, 14222/ – у зв’язку із завершенням бюджетного періоду 2025 р.; 2 законопроектів щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) /реєстр. № 6122 і № 10133/ – у зв’язку з прийняттям законів України від 04.06.2025 № 4468–ІХ і від 20.11.2024 № 4067-ІХ відповідно.

Ключовим пріоритетом у законопроектній роботі Комітету під час чотирнадцятої сесії було забезпечення прийняття Верховною Радою Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік".

Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) своєчасно подано законопроект № 14000, 17 вересня 2025 р. відбулося його представлення на засіданні Комітету, 19 вересня 2025 р. – на пленарному засіданні Верховної Ради. У Комітеті за участю уповноважених представників Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) та Рахункової палати опрацьовано пропозиції народних депутатів України і комітетів Верховної Ради до законопроекту № 14000 (згруповані у кількості 3339 пропозицій) та висновки Рахункової палати. За результатами проведеної роботи Комітетом підготовлено проект постанови Верховної Ради про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік (реєстр. № 14000/П) та таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту № 14000 (з висновками Комітету щодо кожної пропозиції). Верховною Радою 22 жовтня 2025 р. прийнято зазначений проект постанови (схвалено Бюджетні висновки Верховної Ради – Постанова № 4650–IХ), що вважається прийняттям законопроекту № 14000 у І читанні. На виконання цього рішення 5 листопада 2025 р. КМУ подав доопрацьований до ІІ читання законопроект № 14000, який Комітетом за підсумками опрацювання (насамперед щодо стану врахування Бюджетних висновків Верховної Ради) рекомендовано Верховній Раді прийняти у ІІ читанні і в цілому з урахуванням пропозицій Комітету, погоджених з Мінфіном. Верховна Рада 3 грудня 2025 р. прийняла Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік".

На виконання статей 27 і 109 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 93 Регламенту Комітетом протягом чотирнадцятої сесії здійснено експертизу 342 законопроектів щодо впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, за результатами чого відповідні висновки направлено профільним комітетам. При цьому до 4 законопроектів надано пропозиції з приведення їх у відповідність до бюджетного законодавства.

Щодо здійснення контрольної і організаційної функцій Комітету у звітному періоді слід зазначити таке.

Комітет співпрацював з Рахунковою палатою, використовуючи її матеріали при проведенні оцінки показників державного та місцевих бюджетів. Протягом звітного періоду від Комітету направлялися відповідні звернення до КМУ, міністерств, інших органів влади щодо інформування Комітету про вжиття заходів з усунення виявлених Рахунковою палатою недоліків і порушень (станом на 01.02.2026 – 34 листи). Поряд з тим, Голова, інші члени Рахункової палати, її уповноважені представники запрошувалися і брали участь у засіданнях Комітету, його підкомітетів та інших заходах Комітету. Зі свого боку Рахунковою палатою регулярно надсилалися запрошення на її засідання та представники Комітету мали можливість брати участь у таких засіданнях.

Керуючись статтями 14 і 24 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" та статтею 109 Кодексу, Комітет на своїх засіданнях 17 жовтня і 22 грудня 2025 р. розглянув відповідно висновки Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2025 рік у першому півріччі та у січні – вересні і за підсумками трьох кварталів 2025 року в частині надходжень загального фонду разом з інформацією щодо поточного стану виконання державного бюджету, підготовленою секретаріатом Комітету, що містила аналітичні матеріали за звітний період. При цьому розгляду таких питань Комітетом передував їх детальний розгляд у підкомітеті з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету за участю уповноважених представників Рахункової палати, Мінфіну та окремих головних розпорядників коштів державного бюджету. За підсумками розгляду таких питань Комітетом направлено Уряду рекомендації, спрямовані на покращення виконання державного бюджету.

Водночас, керуючись частиною 11 статті 16 Кодексу, Комітетом 22 грудня 2025 р. погоджено здійснення понадпланових державних запозичень до загального фонду державного бюджету у 2025 р. згідно з розпорядженням КМУ від 17.12.2025 № 1428-р. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VІ Кодексу в умовах воєнного стану не застосовуються деякі законодавчі норми щодо погодження з Комітетом рішень КМУ, зокрема: стаття 23 Кодексу про перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, передачу бюджетних призначень; частина 6 статті 108 Кодексу про розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій та додаткових дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами. Тому протягом чотирнадцятої сесії (в умовах воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022) прийняті Урядом рішення з відповідних питань не потребували погодження з Комітетом.

Відповідно до статті 208-2 Регламенту та Закону України "Про Рахункову палату" (з урахуванням змін, внесених законом від 30.10.2024 № 4042–ІХ) з 19 грудня 2024 р. за оновленою процедурою розпочався конкурс на посади членів Рахункової палати, першим заходом якого є створення дорадчої групи експертів (яка має здійснювати попередній відбір кандидатів на посади членів Рахункової палати). Оскільки за підсумками розгляду такого питання Верховною Радою 19 серпня 2025 р. не прийнято відповідного рішення, у Комітеті здійснено повторні заходи щодо утворення дорадчої групи експертів, зокрема, проведено необхідну роботу з отримання і узагальнення пропозицій щодо кандидатур до складу дорадчої групи експертів від депутатських фракцій і груп у Верховній Раді та 5 вересня 2025 р. подано на розгляд Верховної Ради відповідні кандидатури разом з проектом Постанови Верховної Ради "Про утворення дорадчої групи експертів для здійснення попереднього відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати" (реєстр. № 14012 від 05.09.2025).

Щодо міжнародного співробітництва слід відмітити, що у звітному періоді представники Комітету (відповідно до предметів відання Комітету) долучалися до окремих заходів, пов'язаних з підготовкою України для вступу до Європейського Союзу (далі – ЄС), насамперед, брали участь у двосторонній зустрічі України та Європейської комісії в рамках здійснення офіційного скринінгу відповідності законодавства України праву ЄС за переговорним розділом 33 "Фінансові та бюджетні положення" (11 вересня 2025 р.), приєднувалися до засідань окремих робочих (переговорних) груп щодо підготовки переговорних позицій України під час переговорів з ЄС щодо укладення Угоди про вступ України до ЄС, в рамках співпраці Комітету з профільними комітетами Європарламенту відбулася онлайн-зустріч членів Комітету з членами Бюджетного комітету Європарламенту (11 грудня 2025 р.), на якій обговорювалися, серед іншого, питання щодо фінансової підтримки Україні від ЄС. Крім того, представники Комітету та Рахункової палати взяли участь у навчальному візиті 16 і 17 жовтня 2025 р. до міст Брюссель і Люксембург з метою ознайомлення з функціями Європейської палати аудиторів, структурою та принципами роботи європейських органів фінансового контролю, практикою співпраці Європейської палати аудиторів з Європарламентом. Водночас, Головою Комітету проведено низку зустрічей з представниками міжнародних партнерів України (зокрема Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейської комісії та Представництва ЄС в Україні, Представництва НАТО в Україні).

У звітному періоді забезпечувалося висвітлення діяльності Комітету шляхом регулярного оновлення інформації на офіційному сайті Комітету, сторінці Комітету у мережі Facebook та Youtube-каналі Комітету. Крім того, за звітний період у Комітеті підготовлено інформативні-аналітичні матеріали (повідомлення), які також розміщено на офіційному сайті Верховної Ради /станом на 01.02.2026 – 24 матеріали/.

У Комітеті регулярно здійснювалося опрацювання звернень, листів, пропозицій, висновків та іншої кореспонденції.".

2. Взяти до відома звіт про стан виконання Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2025 рік (затвердженого Постановою Верховної Ради України від 11.02.2025 № 4228–ІХ) в частині предметів відання Комітету з питань бюджету.

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                     Володимир ЦАБАЛЬ

Член Комітету Валерій ГНАТЕНКО

https://budget.rada.gov.ua/news/Diyalnist_Komit/Protokoly_9skl/81319.html

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №233 від 16.02.2026

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти