ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №234 від 06.05.2026

13 липня 2026, 18:01

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання № 234 від 06 травня 2026 року

11 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Забуранна Л.В., Молоток І.Ф., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Северин С.С., Тарарін М.О., Тістик Р.Я., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 28 народних депутатів України.

Відсутні:

Члени Комітету: Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Пуртова А.А., Борт В.П., Дунаєв С.В., Люшняк М.В., Поляк В.М., Урбанський А.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Пунда О.Б., Фещук С.Л., Джинджириста Л.Я., Бондаренко А.В., Івашко Т.Ю., Клочкова Т.В., Корольковська М.М., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Расчислова Л.В., Рощенко С.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Сторожук О.В., Шевченко Н.В., Шпак В.П.

Запрошені та інші присутні на засіданні особи:

Народний депутат України Разумков Д.О.

від Міністерства фінансів України:

Єрмоличев Р.В. – перший заступник Міністра;

Мороз О.С. – директор Департаменту політики міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів;

Романюк Ю.П. – директор Департаменту прогнозування доходів бюджету;

від Міністерства оборони України:

Шкураков В.О. – заступник Міністра;

від Рахункової палати:

Піщанська О.С. – Голова Рахункової палати;

Ключка С.С. – заступник Голови Рахункової палати;

Пушко-Цибуляк Є.М. – член Рахункової палати;

Профатило Н.В. – директор Департаменту контролю (аудиту) державного бюджету, фінансових установ та боргу;

Фісай Н.В. – директор Департаменту контролю (аудиту) у сфері міжбюджетних відносин, місцевих бюджетів та регіонального розвитку;

Ткачук В.С. – заступник начальника відділу інформації та зв’язків з медіа Департаменту комунікацій та інституційної політики;

Камишніков Р.В. – головний спеціаліст відділу комунікації з органами державної влади та громадськістю Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 06 травня 2026 р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні та затвердження порядку денного члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України
(за списком).

2. Про рішення Рахункової палати від 25.11.2025 № 28-6 "Про розгляд Звіту про результати аналізу виконання основних показників місцевих бюджетів за 2022–2024 роки".

3. Щодо заяви члена Рахункової палати Пушко-Цибуляк Є.М. про звільнення з посади.

4. Про проект Закону України "Про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо зарахування військового збору до спеціального фонду державного бюджету" (реєстр. № 15167 від 10.04.2026), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Моканом В.І. та іншими.

1. СЛУХАЛИ:

Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

Відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України та статей 27 і 109 Бюджетного кодексу України підготовлено проекти висновків до 140 законопроектів щодо їх впливу на показники бюджетів і на відповідність законам, що регулюють бюджетні відносини, та за підсумками їх розгляду у підкомітеті пропонується підтримати таке рішення Комітету: визнати такими, що не мають впливу на показники бюджету, 58 законопроектів, такими, що впливають на показники бюджету, 82 законопроекти (з яких 64 – мають безпосередній вплив, 18 – мають опосередкований вплив), при цьому 9 законопроектів містять положення, що потребують узгодження з бюджетним законодавством, і щодо них пропонуються відповідні рекомендації профільним комітетам, а саме:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо заборони в приватних закладах освіти державної (офіційної) мови держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом (реєстр. № 14361 від 08.01.2026, народні депутати України Піпа Н.Р., Гузь І.В. та інші);

1.1.2. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління активами, стягнутими в дохід держави (реєстр. № 14241 від 24.11.2025, народні депутати України Сова О.Г., Гетманцев Д.О., Васильєв І.С.);

1.1.3. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України стосовно контролю за повнотою нарахування та сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування (реєстр. № 14398 від 26.01.2026, Кабінет Міністрів України);

1.1.4. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про використання доменних імен у спеціальному публічному домені .gov.ua" щодо удосконалення управління державним сегментом мережі Інтернет (реєстр. 14404 від 27.01.2026, народні депутати України Крячко М.В., Швачко А.О. та інші);

1.1.5. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо визначення суб’єктів підприємництва (реєстр. № 15001 від 04.02.2026, Кабінет Міністрів України);

1.1.6. Проект Закону України про внесення змін до статті 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" щодо уточнення права на одночасної призначення державної соціальної допомоги та пенсії у зв’язку з втратою годувальника (реєстр. № 14399 від 26.01.2026, народний депутат України Гнатенко В.С.);

1.1.7. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо користування перевагами, що надаються особам з інвалідністю (реєстр. № 14411 від 29.01.2026, Кабінет Міністрів України);

1.1.8. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо визначення кола посадових осіб місцевого самоврядування (реєстр. № 15014 від 06.02.2026, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України" щодо військового прощального ритуалу (реєстр. № 15029 від 13.02.2026, Кабінет Міністрів України);

1.1.10. Проект Закону України про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо особливостей призову на військову службу під час мобілізації громадян віком до 25 років (реєстр. № 15028 від 12.02.2026, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);

1.1.11. Проект Закону України про внесення зміни до статті 230 Цивільного кодексу України щодо правових наслідків умисного замовчування (приховування) інформації продавцем про істотні недоліки нерухомого, рухомого майна (реєстр. № 14408 від 29.01.2026, народний депутат України Юрченко О.М.);

1.1.12. Проект Закону України про внесення змін до статті 130 Земельного кодексу України щодо заборони іноземцям набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення (реєстр. № 14390 від 21.01.2026, народні депутати України Соломчук Д.В., Бунін С.В. та інші);

1.1.13. Проект Закону України про внесення змін до статті 306 Цивільного процесуального кодексу України щодо уточнення положень про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою у судовому порядку (реєстр. № 14401 від 26.01.2026, народний депутат України Гнатенко В.С.);

1.1.14. Проект Закону України про внесення зміни до Господарського процесуального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України щодо уточнення змісту судового наказу (реєстр. № 14406 від 29.01.2026, народний депутат України Юрченко О.М.);

1.1.15. Проект Закону України про внесення зміни до статті 70 Основ законодавства України про охорону здоров’я (реєстр. № 15015 від 06.02.2026, Кабінет Міністрів України);

1.1.16. Проект Закону України про внесення змін до статті 8 Закону України "Про державну таємницю" (реєстр. № 15006 від 06.02.2026, Кабінет Міністрів України);

1.1.17. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо запровадження спрощених процедур для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва (реєстр. № 15004 від 06.02.2026, Кабінет Міністрів України);

1.1.18. Проект Закону України про внесення зміни до статті 136 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" щодо можливості Бюро економічної безпеки України отримувати інформацію, що міститься у системі депозитарного обліку (реєстр. № 14294 від 11.12.2025, Кабінет Міністрів України);

1.1.19. Проект Закону України про внесення змін до статті 287 Господарського процесуального кодексу України щодо встановлення можливості касаційного оскарження судових рішень в частині розстрочення / відстрочення їх виконання (реєстр. № 14407 від 29.01.2026, народний депутат України Юрченко О.М.);

1.1.20. Проект Закону України про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) (реєстр. № 14326 від 23.12.2025, Кабінет Міністрів України);

1.1.21. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відсутності права у роботодавця в односторонньому порядку змінювати умови оплати праці, визначені трудовим контрактом (реєстр. № 14402 від 26.01.2026, народний депутат України Гнатенко В.С.);

1.1.22. Проект Закону України про ратифікацію Рішення № 1/2024 Спільного комітету Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження від 12 грудня 2024 року щодо внесення змін до Рішення № 1/2023 Спільного комітету щодо використання електронних сертифікатів з перевезення товарів в рамках цієї Конвенції, що застосовуються з 1 січня 2025 року (реєстр. № 0366 від 26.02.2026, Президент України);

1.1.23. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення можливості добровільного виконання судового рішення (реєстр. № 14108-2 від 21.10.2025, народний депутат України Божик В.І.);

1.1.24. Проект Закону України про внесення змін до законодавчих актів України щодо уточнення окремих положень у сфері надрокористування (реєстр. № 14250 від 26.11.2025, народні депутати України Бондаренко О.В., Якименко П.В., Мотовиловець А.В., Мандзій С.В. та інші);

1.1.25. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проведення судово-психіатричної експертизи в адміністративному провадженні (реєстр. № 15002 від 05.02.2026, Кабінет Міністрів України);

1.1.26. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Кримінально-виконавчого кодексу України щодо гуманізації законодавства у сфері виконання кримінальних покарань (реєстр. № 15003 від 05.02.2026, Кабінет Міністрів України);

1.1.27. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Кримінально-виконавчого кодексу України щодо адаптації правового статусу засуджених до європейських стандартів (реєстр. № 15003-1 від 16.02.2026, народний депутат України України Фріс І.П.);

1.1.28. Проект Закону України про внесення змін до статті 615 Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення своєчасного судового розгляду в умовах воєнного стану (реєстр. № 15030 від 13.02.2026, народні депутати України Маслов Д.В., Безугла М.В., Бондаренко О.В. та інші);

1.1.29. Проект Закону України про внесення змін до пункту 14-4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо спрощення процедури підтвердження факту неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації військовослужбовцями та ветеранами (реєстр. № 15023 від 10.02.2026, народні депутати України Пуртова А.А., Бондаренко О.В. та інші);

1.1.30. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо утворення, реорганізації та ліквідації закладів вищої освіти (реєстр. № 15085 від 17.03.2026, народні депутати України Костюх А.В., Боблях А.Р., Микиша Д.С., Кривошеєв І.С., Мазурашу Г.Г.);

1.1.31. Проект Закону України про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (реєстр. № 15028-1 від 17.02.2026, народні депутати України Геращенко І.В., Зінкевич Я.В.
та інші);

1.1.32. Проект Закону України про внесення зміни до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо забезпечення справедливих умов надання відстрочки для військовозобов’язаних та резервістів, які під час дії воєнного стану були прийняті на військову службу за контрактом із числа громадян віком від 18 до 25 років (реєстр. № 15028-2 від 17.02.2026, народні депутати України Рудик С.Я., Констанкевич І.М.
та інші);

1.1.33. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо окремих гарантій захисту осіб, що мають досвід військової служби (реєстр. № 15028-3 від 18.02.2026, народний депутат України Мокан В.І.);

1.1.34. Проект Закону України про внесення зміни до статті 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" (реєстр. № 15055 від 05.03.2026, Кабінет Міністрів України);

1.1.35. Проект Закону України про ратифікацію Протоколу між Урядом України та Урядом Чорногорії про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії, який заміняє Додаток ІІ до Угоди про вільну торгівлю у частині, що стосується правил походження та методів адміністративного співробітництва (реєстр. № 0369 від 13.03.2026, Кабінет Міністрів України);

1.1.36. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" щодо відновлення дії його окремих норм, особливостей їх застосування під час дії правового режиму воєнного стану та удосконалення проведення моніторингу державної допомоги суб’єктам господарювання (реєстр. № 14345 від 30.12.2025, Кабінет Міністрів України);

1.1.37. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо обмеження залучення військовослужбовців до безпосередньої участі у бойових діях одразу після завершення військової підготовки (реєстр. № 15086 від 17.03.2026, народний депутат України Гривко С.Д.);

1.1.38. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо удосконалення процедури конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (реєстр. № 13382 від 18.06.2025, народні депутати України Радіна А.О., Мовчан О.В. та інші);

1.1.39. Проект Закону України про внесення змін до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо неможливості продовження органом державного архітектурно-будівельного контролю строку позапланової перевірки після його закінчення (реєстр. № 14300 від 15.12.2025, народний депутат України Юрченко О.М.);

1.1.40. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві (реєстр. № 14227 від 17.11.2025, Кабінет Міністрів України);

1.1.41. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо складу суду у справах про кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення), кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (реєстр. № 15084 від 17.03.2026, народні депутати України Демченко С.О., Мазурашу Г.Г., Отраднова О.О.);

1.1.42. Проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо гарантій права на правничу допомогу для осіб з місцезнаходженням на тимчасово окупованій території (реєстр. № 15048 від 25.02.2026, народний депутат України Гнатенко В.С.);

1.1.43. Проект Закону України про внесення змін до статті 37 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо процедури виключення з військового обліку жінок, взятих на такий облік з порушенням законодавства України (реєстр. № 15116 від 30.03.2026, народні депутати України Разумков Д.О., Мазурашу Г.Г. та інші);

1.1.44. Проект Закону України про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо уточнення повноважень центрів рекрутингу (реєстр. № 15097 від 23.03.2026, Кабінет Міністрів України);

1.1.45. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо врегулювання порядку перевірки військово-облікових документів громадян та направлення (вручення) повісток про виклик (реєстр. № 15076 від 12.03.2026, народний депутат України Гривко С.Д.);

1.1.46. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення роботи груп оповіщення та можливого застосування заходів впливу до військовозобов’язаних (реєстр. № 15076-1 від 24.03.2026, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);

1.1.47. Проект Закону України про внесення зміни до статті 40 Кодексу законів про працю України щодо уточнення порядку повторного звільнення працівника (реєстр. № 15091 від 19.03.2026, народний депутат України Гнатенко В.С.);

1.1.48. Проект Закону України про внесення зміни до статті 181 Сімейного кодексу України щодо стягнення аліментів у разі визнання одного з батьків, як особи, яка безвісно зникла за особливих обставин (реєстр. № 15109 від 30.03.2026, народний депутат України Юрченко О.М.);

1.1.49. Проект Закону України про внесення зміни до статті 170 Сімейного кодексу України щодо уточнення окремих питань прийняття рішення судом про відібрання дитини від батьків (реєстр. № 15113 від 30.03.2026, народний депутат України Лукашев О.А.);

1.1.50. Проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про міжнародне приватне право” щодо визначення права, що застосовується до встановлення та оскарження батьківства (реєстр. № 15152 від 09.04.2026, народний депутат України Калаур І.Р.);

1.1.51. Проект Закону України про внесення зміни до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України щодо імплементації положень Директиви Ради Європейського Союзу 2004/113/ЄС (реєстр. № 15107 від 30.03.2026, Кабінет Міністрів України);

1.1.52. Проект Закону України про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про державну службу" щодо механізму встановлення граничної чисельності державних службовців (реєстр. № 15005 від 06.02.2026, Кабінет Міністрів України);

1.1.53. Проект Закону України про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (реєстр. № 15088 від 18.03.2026, Кабінет Міністрів України);

1.1.54. Проект Закону України про внесення змін до статті 53 Закону України "Про освіту" щодо зобов’язань здобувачів освіти не використовувати під час уроків телефони, планшети та смарт-годинники за винятком освітніх та/або медичних потреб (реєстр. № 15105 від 27.03.2026, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);

1.1.55. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України "Про вищу освіту" щодо законодавчого врегулювання призначення та строку повноважень виконуючого обов’язки керівника закладу вищої освіти (реєстр. № 15164 від 09.04.2026, народні депутати України Білозір Л.М., Мезенцева-Федоренко М.С., Борзова І.Н. та інші);

1.1.56. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виключення можливості використання сервітутів для розміщення електронних комунікаційних мереж у багатоквартирних будинках (реєстр. № 15130 від 03.04.2026, народні депутати України Федієнко О.П., Горбенко Р.О., Клочко А.А. та інші);

1.1.57. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання правовідносин зі здійснення сек’юритизації та емісії облігацій з покриттям (реєстр. № 15173 від 13.04.2026, народні депутати України Гетманцев Д.О., Безугла М.В., Бондаренко О.В. та інші);

1.1.58. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо врегулювання правовідносин зі здійснення сек’юритизації та емісії облігацій з покриттям (реєстр. № 15174 від 13.04.2026, народні депутати України Гетманцев Д.О., Бондаренко О.В. та інші);

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. Проект Закону України про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо підвищення розміру пенсій (реєстр. № 13461 від 10.07.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Пузійчуком А.В
та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Змінами до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" запропоновано в розрахунок для обчислення пенсій включати суму винагороди, яку отримували військовослужбовці під час воєнного стану (особливого періоду), та відповідно здійснити перерахунок пенсій військовослужбовцям, пенсію яким було призначено без урахування такої винагороди.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, а саме потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для збільшення трансферту Пенсійному фонду України для здійснення перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям, які у державному бюджеті не передбачено. При цьому, відмічає, що прийняття законодавчих змін без відповідного фінансового забезпечення не відповідає принципу збалансованості, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період, та принципу обґрунтованості, з урахуванням якого бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України.

Поряд з цим, Мінфін зауважує, що запропоновані проектом закону норми не узгоджуються з положеннями Меморандуму про економічну та фінансову політику, зокрема щодо забезпечення фінансової стабільності пенсійної системи шляхом утримання від запровадження нових спеціальних пенсій або пільг, прийняття будь-якого нового законодавства, яке призведе до виникнення додаткових умовних зобов’язань, пов’язаних з пенсійним забезпеченням, не забезпечених фінансовими ресурсами, а також супроводження середньостроковим аналізом фіскальної і бюджетних наслідків будь-яких запропонованих законодавчих змін, що збільшують пенсійні видатки.

З огляду на вказане, за узагальнюючим висновком Мінфіном даний законопроект не підтримується.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 13461 матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на пенсійне забезпечення). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України
(з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

1.2.2. Проект Закону України про внесення змін до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо посилення соціального захисту учасників бойових дій (реєстр. № 13433 від 27.06.2025), поданий народними депутатами України Приходько Н.І. та Бурмічем А.П.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом, шляхом внесення змін до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пропонується розширити перелік пільг учасникам бойових дій та надати їм право на першочергове безоплатне щорічне комплексне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів у закладах охорони здоров’я державної та комунальної форм власності та отримання безоплатних послуг із психологічної реабілітації та соціально-психологічної адаптації, зокрема із залученням членів їхніх сімей.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту зазначило, що реалізація законодавчої ініціативи матиме вплив на показники державного бюджету, а саме потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для запровадження нових пільг учасникам бойових дій щодо першочергового безоплатного щорічного комплексного медичного обстеження та диспансеризації, безоплатного надання послуг із психологічної реабілітації та соціально-психологічної адаптації, а також надання пільг у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, обсяги яких розробник не обрахував.

При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що джерелом покриття додаткових витрат можуть бути кошти державного бюджету, передбачені за бюджетною програмою "Заходи з підтримки та допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та членам родин загиблих" (код 1501120), а також за бюджетною програмою "Резервний фонд" (код 3511030), або ж надходження в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій.

Стосовно зазначеного Мінфін зауважив, що оскільки запропоновані законопроектом пільги учасникам бойових дій не належать до непередбачених видатків, пропозицію щодо визначення джерелом покриття додаткових видатків коштів резервного фонду державного бюджету не може бути підтримано /відповідно до статті 24 Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415 резервний фонд державного бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, які не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету/.

Варто відмітити, що в межах видатків, передбачених Міністерству у справах ветеранів України за бюджетною програмою "Заходи з підтримки та допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та членам родин загиблих" (код 1501120), здійснюються заходи із психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб /відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2025 № 62 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з підтримки та допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та членам родин загиблих, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України"/ та реалізація експериментального проекту щодо надання розширених послуг з первинної медичної допомоги окремим категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України /відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2025 № 140 "Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання розширених послуг з первинної медичної допомоги окремим категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України"/.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту, про що також відмітив Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 13433 має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на запровадження додаткових пільг учасникам бойових дій). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

1.2.3. Проект Закону України про осіб, які залучалися до забезпечення проведення заходів, спрямованих на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (реєстр. № 13695 від 25.08.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується визначити правовий статус осіб, які залучалися до забезпечення проведення заходів, спрямованих на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але не брали участі у бойових діях, встановлення правового статусу та державних гарантій, які надаватимуться цій категорії осіб для визнання їхнього вкладу в забезпечення оборони України (з метою виокремлення вищевказаної категорії осіб із Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"). Зокрема, законодавчою ініціативою визначаються заходи державної підтримки у сферах охорони здоров’я, освіти та професійної адаптації і соціального захисту /зокрема щодо безоплатного забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами, надання необхідних медичних послуг, надання права на здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних закладах освіти, забезпечення харчуванням в закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти, встановлення пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу, виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, забезпечення пільгового проїзду відповідними транспортними засобами, підвищення пенсій, грошового утримання, державної соціальної допомоги та надання інших видів соціальних виплат/.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством у справах ветеранів України, та експертного висновку Міністерства фінансів України реалізація проекту закону матиме вплив на показники державного бюджету, водночас не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету. Реалізацію законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків, передбачених у державному бюджеті головним розпорядникам бюджетних коштів за відповідними бюджетними програмами, в складі яких є програми і заходи підтримки ветеранів. Зокрема, у державному бюджеті на 2026 рік передбачені видатки за бюджетними програмами: Міністерства у справах ветеранів України - «Заходи з підтримки та допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та членам родин загиблих» (код 1501120) /у державному бюджеті на 2026 рік загальний обсяг видатків передбачений у сумі 3,6 млрд грн/; Міністерства освіти і науки України – "Забезпечення здобуття професійної (професійно-технічної) освіти у закладах освіти соціальної реабілітації та адаптації державної форми власності, методичне забезпечення закладів професійної (професійно-технічної) освіти" (код 2201130) /відповідно 0,3 млрд грн/, "Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики» (код 2201160) /відповідно 39,7 млрд грн/), "Підготовка кадрів закладами фахової передвищої освіти" (код 2201420) /відповідно 6,8 млрд грн/); Міністерства охорони здоров’я України – "Спеціалізована медична допомога" (код 2301110) /відповідно 3,6 млрд грн/, "Надання окремих медичних послуг деяким категоріям громадян" (код 2301560) /відповідно 1,3 млрд грн/), "Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення" (код 2308060) /відповідно 191,6 млрд грн/); Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України – "Здійснення виплат із соціальної підтримки окремих категорій населення" (код 2501250) /відповідно 2,1 млрд грн/, "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду" (код 2506080) /відповідно 251,3 млрд грн/, "Виплата житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу" (код 2506110) /відповідно 42,3 млрд грн/, "Соціальний захист осіб з інвалідністю" (код 2507110) /відповідно 8,8 млрд грн/.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 13695 матиме вплив на показники бюджетів (може зумовити потребу у додаткових видатках державного та місцевих бюджетів на забезпечення здійснення відповідних заходів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

1.2.4. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо розширення переліку електрогенераторних установок, які звільняються від сплати митних платежів при ввезенні на митну територію України (реєстр. № 15016 від 09.02.2026), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Княжицьким М.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до пункту 9-36 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України пропонується включити до переліку товарів, які на період дії воєнного стану, введеного 24.02.2022, але не більш як до 1 січня 2029 року, звільняються від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України, такі види електрогенераторних установок (за УКТ ЗЕД): 8502 11 20 90 – дизельні потужністю не більше 7,5 кВт; 8502 11 80 90 – дизельні потужністю понад 7,5 кВт, але не більше 75 кВт; 8502 12 00 90 – дизельні потужністю понад 75 кВт, але не більше 375 кВт; 8502 13 20 90 – дизельні потужністю понад 375 кВт, але не більше 750 кВт; 8502 13 40 90 – дизельні потужністю понад 750 кВт, але не більше 2000 кВт; 8502 13 80 90 – дизельні потужністю понад 2000 кВт; 8502 20 20 90 – бензинові потужністю не більше 7,5 кВт.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита та податку на додану вартість, оскільки пункт 87-1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України містить посилання на зазначені положення Митного кодексу України;

оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки немає інформації щодо прогнозованих обсягів ввезення на митну територію України зазначених товарів /разом з тим, обсяг сплачених податків під час ввезення зазначених товарів за 2025 рік становив 1,4 млрд грн (з них ввізного мита – 0,2 млрд грн, податку на додану вартість – 1,2 млрд грн)/. Загалом Мінфін не підтримує законопроект.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту теж зауважує, що його реалізація матиме вплив на показники бюджету в частині надходжень від ввізного мита та податку на додану вартість, натомість до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування і відповідні розрахунки.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15016 матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.5. Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо підтримки платників єдиного податку на період економічного спаду (реєстр. № 15010 від 06.02.2026), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається встановити, зокрема, що для визначення суми податкового зобов’язання за результатом господарської діяльності у 2026 податковому (звітному) році фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для платників єдиного податку:

першої групи – не більше 5% розміру прожиткового мінімуму;

другої групи – не більше 10% розміру мінімальної заробітної плати;

третьої групи – за І та ІІ квартали 2026 року у розмірі 0% незалежно від сплати податку на додану вартість відповідно до Податкового кодексу України або включення податку на додану вартість до складу єдиного податку;

четвертої групи – з понижувальним коефіцієнтом 0,5, до ставок єдиного податку, визначених Податковим кодексом України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект спрямований на зменшення податкового навантаження на платників єдиного податку з метою збереження їх платоспроможності, підтримки зайнятості населення та недопущення масового припинення підприємницької діяльності;

законопроект не матиме прямого впливу на показники доходів державного бюджету, водночас тимчасово зменшить надходження до місцевих бюджетів;

таке зменшення надходжень буде компенсоване в наступних податкових періодах за рахунок збереження платників податків, відновлення їх господарської діяльності та фінансової спроможності, що забезпечить стабільні надходження до місцевих бюджетів та дозволить уникнути більш суттєвих втрат у середньо-та довгостроковій перспективі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту може мати негативний вплив на показники місцевих бюджетів, зокрема, у разі тимчасового запровадження на період 2026 року зазначених у законопроекті ставок єдиного податку місцеві бюджети громад недоотримають доходи у сумі 2,6 млрд грн у розрахунку на місяць, що потребуватиме пошуку додаткових джерел для компенсації таких втрат;

в рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику з Міжнародним валютним фондом Україна взяла на себе зобов’язання керуватися Національною стратегією доходів, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1218-р, спрямованою на посилення мобілізації доходів, та утримуватися від заходів податкової політики і адміністрування, що можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту супровідні матеріали не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, передбачена законопроектом дата застосування відповідного закону (з 1 січня 2026 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15010 матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.6. Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо підтримки підприємств, виробничі потужності яких були пошкоджені або знищені внаслідок бойових дій (реєстр. № 15011 від 06.02.2026), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується установити, що:

на період дії воєнного стану в Україні, введеного 24.02.2022, та до 31 грудня року, в якому такий воєнний стан буде припинено або скасовано, платники податку на прибуток підприємств мають право зменшити свій фінансовий результат до оподаткування на суму документально підтверджених витрат на відновлення (відбудову, ремонт) виробничих потужностей, пошкоджених або знищених (повністю або частково) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, при цьому, розмір такого зменшення обмежується 50% прибутку із джерелом походження з України та за її межами;

дія зазначеного положення поширюється на: платників податку на прибуток підприємств, податкова адреса яких знаходиться у Чернігівській, Запорізькій, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській або Донецькій областях; електроенергетичні підприємства; резидентів правового режиму Дефенс Сіті;

порядок документального підтвердження відповідних витрат визначатиметься Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що тимчасове зменшення надходжень податку на прибуток підприємств до бюджетів матиме обмежений характер та буде компенсоване в наступних періодах за рахунок збереження платників податків, відновлення їх господарської діяльності та покращення фінансової спроможності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту може мати негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів в частині податку на прибуток підприємств, а вартісна величина впливу на показники бюджетів залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які застосують запропоновані законопроектом зменшення фінансового результату до оподаткування та обсягу і вартості витрат, пов’язаних з відновленням (відбудовою, ремонтом) виробничих потужностей;

зменшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат, пов’язаних із відновленням (відбудовою, ремонтом) виробничих потужностей і основних фондів, врегульована положеннями бухгалтерського обліку, оскільки такі витрати враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, як бази для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств;

спеціальний режим Дефенс Сіті передбачає звільнення резидентів Дефенс Сіті, зокрема, від сплати податку на прибуток підприємств з вимогою, що такий звільнений від оподаткування прибуток спрямовується на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті, зокрема, на: створення або переоснащення матеріально-технічної бази, створення, придбання, модернізація, відновлення, ремонт, переоснащення основних засобів включно з будівництвом виробничих та технологічних споруд тощо;

розширення преференційних режимів оподаткування може створити підґрунтя щодо невиконання вимог Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного між Україною і Міжнародним валютним фондом, згідно з якими Україна взяла на себе зобов’язання керуватися Національною стратегією доходів до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1218-р, спрямованою на посилення мобілізації доходів та утримання від запровадження будь-яких податкових та адміністративних заходів, які можуть зменшити базу податкових надходжень, і утримуватися від включення нових категорій платників податків до існуючих пільгових режимів.

Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15011 матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.7. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення сталості податкового законодавства на період воєнного стану в Україні (реєстр. № 15012 від 06.02.2026), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити принцип презумпції невинуватості платника податків, відповідно до якого платник податків вважається невинуватим у податковому правопорушенні, поки його вина не буде доведена;

встановити, що необгрунтоване або непропорційне цілям перевірки перешкоджання господарській діяльності платника податків посадовими особами контролюючих органів під час фактичних перевірок є податковим правопорушенням;

виключити норми щодо:

– сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;

– сплати авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб платниками податку, які займаються роздрібною торгівлею пальним;

– невключення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2024 та 2025 податкові (звітні) роки доходу у вигляді державної грошової допомоги (кешбеку), отриманого у рамках реалізації експериментального проекту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва у рамках Всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні";

зменшити ставку військового збору з 5% до 1,5% та виключити норми щодо встановлення обов’язку сплати військового збору фізичними особами - підприємцями – платниками єдиного податку першої, другої та четвертої групи і платниками єдиного податку третьої групи;

установити протягом дії воєнного стану в Україні, введеного 24.02.2022, та року з дня його завершення чи скасування мораторій на зміну елементів податків і зборів, визначених Податковим кодексом України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат загального фонду державного та місцевих бюджетів. При цьому звернуто увагу, що за даними Державної казначейської служби України за 2025 рік:

до загального фонду державного бюджету надійшло:

– авансового внеску, що сплачується платниками податків, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, з: податку на прибуток підприємств – 2 690,3 млн грн; податку на доходи фізичних осіб – 35,4 млн грн;

– військового збору: за ставкою 5% – 147 607,3 млн грн (за 2024 рік –51 136,3 млн грн: збір сплачувався у січні-листопаді за ставкою 1,5%, у грудні за ставкою 5%); що сплачується фізичними особами – підприємцями та юридичними особами (III група), які перебувають на спрощеній системі оподаткування, – 16 003,1 млн грн;

до місцевих бюджетів надійшло авансового внеску, що сплачується платниками податків, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, з: податку на прибуток підприємств – 285,7 млн грн; податку на доходи фізичних осіб – 133,2 млн грн.

Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, що настає за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15012 матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств і податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.8. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо розширення форм державної підтримки у сфері освіти (реєстр. № 14104 від 08.10.2025), поданий народними депутатами України Совсун І.Р., Грищуком Р.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про повну загальну середню освіту", "Про професійну освіту", "Про охорону дитинства", "Про вищу освіту" та "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" пропонується розширити перелік видів державної цільової підтримки для учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, дітей, які проживають на територіях, що зазнали впливу бойових дій та дітей, які мають статус дитини, що постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, передбачивши для здобуття ними загальної середньої, професійної та вищої освіти надання додаткових освітніх послуг, зокрема тьюторського супроводу, підготовчих та адаптаційних програм у закладах загальної середньої освіти, організації додаткового підготовчого освітнього року у закладах вищої освіти, інших форм навчальної підтримки, спрямованих на надолуження освітніх втрат, спричинених збройною агресією проти України.

Беручи до уваги, що згідно із законопроектом передбачається впровадження нових форм державної підтримки для здобуття у державних і комунальних закладах повної загальної середньої, професійної та вищої освіти дітьми і дорослими із соціально вразливих категорій населення, та з огляду на положення статей 87, 89 і 90, частини першої статті 103-2 Бюджетного кодексу України, згідно з якими видатки на відповідні види освіти (включаючи оплату праці з нарахуваннями) здійснюються з державного бюджету та з місцевих бюджетів, прийняття законопроекту зумовить необхідність збільшення видатків таких бюджетів (передусім, на оплату праці педагогічних працівників, яким належить надавати запропоновані додаткові освітні послуги, на здійснення організаційних, навчально-методичних, матеріально-технічних та інших заходів для забезпечення ефективного навчального процесу).

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту, звертає увагу, зокрема на таке:

реалізація норм законопроекту у разі його прийняття потребуватиме значних додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів внаслідок розширення контингенту отримувачів, які матимуть право на державну цільову підтримку та розширення переліку видів такої державної цільової підтримки. Законопроект фінансово незабезпечений та потребує визначення джерел покриття додаткових видатків, оскільки розробником не надано відповідні пропозиції;

відсутність у термінології законодавства понять "освітні втрати", "інші форми навчальної підтримки", "інші види допомоги в освіті", "інші особи, які зазнали освітніх втрат внаслідок збройної агресії проти України" ускладнює формування єдиних підходів щодо ідентифікації і вимірювання втрат, визначення категорій осіб, що зазнали освітніх втрат, видів освітньої допомоги, що планується надавати таким категоріям осіб, форм і механізмів для забезпечення такої підтримки.

З огляду на наведене в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або додаткових джерел надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат та не впливатиме на показники державного бюджету.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на законопроект також зауважується про недотримання вказаних вимог Бюджетного кодексу України, оскільки практична реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14104 буде мати вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на забезпечення надання у державних та комунальних закладах освіти додаткових освітніх послуг окремим соціально вразливим категоріям населення). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України
(з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.9. Проект Закону України про внесення змін до пункту 18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо порядку надання відпусток під час дії воєнного стану (реєстр. № 14403-1 від 12.02.2026), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті101 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", зокрема, пропонується:

встановити, що святкові дні, визначені законом, у період дії воєнного стану підлягають обліку під час проходження військової служби та враховуються при наданні щорічної основної відпустки, а також, у разі звільнення з військової служби підлягають обов’язковій грошовій компенсації,

виключити положення щодо надання військовослужбовцям додаткової відпустки за знищену техніку тривалістю та у порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України, але не більше 15 календарних днів на рік /довідково: відповідний порядок надання такої відпустки встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2024 р. № 585 "Порядок надання військовослужбовцям додаткової відпустки за знищену ворожу техніку"/.

У експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до цього законопроекту зазначено, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного бюджету, зокрема, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міноборони та інших військових формувань на виплату грошової компенсації військовослужбовцям за вищезазначені додаткові дні щорічної відпустки (внаслідок врахування святкових днів) у разі їх звільнення (загибелі/смерті), а також, у разі ініціювання запровадження аналогічної норми також для осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, потребуватиме додаткових бюджетних коштів.

Загалом Мінфін зауважує про не підтримку зазначеного законопроекту, як такого, що призведе до розбалансування показників державного бюджету на 2026 рік. При цьому, питання подальшого посилення соціального захисту військовослужбовців вважає можливим розглядати за результатами впровадження у повному обсязі чинних положень законодавства та вже заявлених законодавчих ініціатив з урахуванням наявного ресурсу державного бюджету.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважено також Мінфіном.

Згідно із вимогами частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14403-1 матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України, інших військових формувань та правоохоронних органів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.10. Проект Закону України про внесення змін до Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо законодавчого забезпечення збереження права на компенсації, виплати і доплати, призначені спадкодавцеві за рішенням суду, за членами його сім’ї та спадкоємцями (реєстр. № 15032 від 16.02.2026), внесений народними депутатами України Скороход А.К., Тищенком М.М. і Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 1219 і 1227 Цивільного кодексу України та статті 91 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно з якими суми компенсацій, виплат і доплат, призначених за рішенням суду, які належали спадкодавцеві, але не одержані ним за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребуватиме жодних видатків із загального та/або спеціального фондів державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду, водночас немає можливості визначити обсяг додаткових видатків у зв'язку з відсутністю вихідних даних. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує законопроект.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15032 матиме вплив на показники бюджету (потребувати додаткових видатків державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду для виплати компенсацій, виплат і доплат, призначених за рішенням суду, які належали спадкодавцеві, але не одержані ним за життя). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.11. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо надання окремих медичних послуг деяким категоріям осіб, які захищають/захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (реєстр. №14360 від 06.01.2026), поданий народними депутатами України Никорак І.П., Зінкевич Я.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 12 та 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та до статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист осіб, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей", якими передбачається розширити коло отримувачів пільг у межах надання медичних послуг з планової стоматологічної допомоги та зубопротезування, що здійснюється за рахунок коштів державного бюджету; розширити специфікації НСЗУ за відповідними напрямами; забезпечити надання цих послуг повністю за рахунок державного бюджету, а також збільшити граничні межі фінансового забезпечення надання медичних послуг із планової стоматологічної допомоги та зубопротезування на одну особу.

Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, наведеним у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту.

Так, законопроектом пропонується істотно розширити перелік пільгових категорій осіб, які мають право на позачергове отримання медичних послуг з планової стоматологічної допомоги та зубопротезування за рахунок коштів державного бюджету, включивши до такої категорії:

усіх учасників бойових дій, визначених у статтях 5 та 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та усіх осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у статті 7 Закону України "Про соціальний і правовий захист осіб, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей". Зокрема, йдеться про учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, пов’язаних з участю у воєнних конфліктах та бойових діях минулих періодів, виконанням військового обов’язку в інших державах, а також інші прирівняні до них особи, визначені законодавством;

осіб, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Слід зауважити, що на сьогодні відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання окремих медичних послуг деяким категоріям громадян, затвердженому постановою Уряду від 11.02.2025 № 156 (зі змінами від 18.02.2026 №206) /далі – Порядок №156/, послуги з планової стоматологічної допомоги та зубопротезування за рахунок коштів державного бюджету надаються лише деяким категоріям осіб, які захищають/захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також особам з інвалідністю, яка є наслідком аварії на Чорнобильській АЕС, та особам, віднесеним до категорії 1 постраждалих, зокрема, на променеву хворобу.

Відтак, реалізація відповідної законодавчої ініціативи щодо істотного розширення переліку пільгових категорій осіб, які мають право на позачергове отримання медичних послуг з планової стоматологічної допомоги та зубопротезування, зумовить потребу у додаткових видатках не лише державного але і місцевих бюджетів, оскільки законопроектом також передбачено додаткову можливість фінансового забезпечення цих самих послуг, зокрема, за рахунок коштів місцевих бюджетів. При цьому законопроектом визначено, що запропоновані зміни не звільняють державу від обов’язку забезпечувати осіб, які захищають/захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України медичними послугами із планової стоматологічної допомоги та зубопротезування в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету.

Також додаткових видатків державного бюджету потребуватиме передбачене законопроектом:

розширення специфікації НСЗУ за відповідними напрямами, шляхом додавання таких послуг як встановлення дентальних імплантатів; кісткова аугментація та загальне знеболення в умовах стаціонару одного дня;

збільшення граничних меж фінансового забезпечення планової стоматологічної допомоги та зубопротезування до 190 тис. грн на одну особу шляхом застосування до діючих тарифів на медичні послуги підвищених коригувальних коефіцієнтів /пункт 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" законопроекту/, про що також зазначається у експертному висновку Мінфіна до цього законопроекту. Так, за попередніми розрахунками Мінфіну реалізація відповідних положень законопроекту може потребувати виділення додаткових видатків державного бюджету в обсязі понад 4,8 млрд грн або зумовить істотне зменшення фактичної кількості одержувачів відповідних послуг. Водночас реалізація вказаних вище положень законопроекту призведе до збільшення фінансових гарантій за рахунок коштів державного бюджету, що не узгоджується з принципом збалансованості бюджету, визначеним статтею 7 Бюджетного кодексу України, оскільки створить нові видаткові зобов’язання держави без визначення реальних і сталих джерел їх покриття.

Варто зауважити, що наразі Порядком №156 встановлено, що гранична вартість наданих медичних послуг одному пацієнту, що підлягають оплаті за договором, для планової стоматологічної допомоги не може перевищувати 24.952,54 грн, а для зубопротезування – 34.966,19 гривні. При цьому надання вказаних медичних послуг у 2026 році здійснюється за рахунок та у межах видатків, передбачених у державному бюджеті Міністерству охорони здоров’я України за бюджетною програмою "Надання окремих медичних послуг деяким категоріям громадян" (код 2301560), загальний обсяг видатків за якою становить 1.339,1 млн грн. Разом з тим, відповідно до паспорта бюджетної програми, на надання медичних послуг з планової стоматологічної допомоги планується спрямувати 439,3 млн грн, а на зубопротезування – 436,3 млн грн.

Водночас, законопроектом передбачено, що Кабінет Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим законом має розробити державну цільову програму "Стоматологічний сертифікат", фінансове забезпечення за якою здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету та яка передбачатиме перехід від оплати закладу охорони здоров’я за тарифом до надання пацієнту персонального цифрового ваучера. Проте, вказане положення законопроекту не узгоджується із пунктом 12 Заходів щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету (постанова Уряду від 11.10.2016 № 710), яким припинено підготовку проектів нових державних цільових програм або внесення змін до затверджених цільових програм, що потребують додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету.

Серед іншого, законопроектом передбачено, що відповідні особи матимуть пільги щодо позачергового отримання послуг планової стоматологічної допомоги та зубопротезування. Водночас слід зауважити, що в законах України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" використовується поняття першочергового обслуговування. Натомість механізм надання послуг у позачерговому порядку не визначено, що створює неузгодженість із чинним законодавством та може спричинити правову невизначеність, ускладнивши практичне застосування відповідних норм.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном, при чому зауважено, що відсутність відповідних розрахунків та обґрунтувань унеможливлює визначення вартісної величини впливу законопроекту на показники державного бюджету.

Загалом Мінфін у межах компетенції не підтримує цей законопроект та наголошує, що в умовах воєнного стану й обмежених фінансових ресурсів держави запровадження пільг із зубопротезування та планової стоматологічної допомоги за рахунок коштів державного бюджету для такого широкого кола категорій осіб є фінансово незабезпеченим та, як наслідок, матиме декларативний характер і не матиме належних механізмів практичної реалізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14360 матиме вплив на показники бюджетів (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на фінансове забезпечення надання медичних послуг із планової стоматологічної допомоги та зубопротезування для значно ширшого кола осіб). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

1.2.12. Проект Закону України про біологічну безпеку та біологічний захист (реєстр. № 14091 від 30.09.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроект визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади біологічної безпеки та біологічного захисту в України, зокрема:

закріплює термінологічні визначення, що застосовуватимуться у відповідному законі;

встановлює права та обов’язки державних органів влади, основи міжвідомчої взаємодії та розмежування владних повноважень, юридичних осіб публічного і приватного права, фізичних осіб у цій сфері;

визначає правові та організаційні засади здійснення державного контролю у сферах господарської діяльності, які можуть становити ризик для біологічної безпеки та біологічного захисту;

запроваджує комплекс заходів, спрямованих на забезпечення охорони та захисту людей, тварин, рослин і довкілля від дії небезпечних біологічних факторів, виявлення та мінімізацію біологічних загроз, оцінювання й ефективне управління біологічними ризиками тощо.

Слід звернути увагу, що у пункті 1 розділу VІІ "Прикінцеві положення" законопроекту відмічається, що цей Закон набирає чинності через двадцять чотири місяці з дня його опублікування.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством охорони здоров’я України, та експертного висновку Міністерства фінансів України реалізація законодавчої ініціативи матиме вплив на видаткову частину державного бюджету та дохідну частину місцевих бюджетів, водночас не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та у межах видатків, які передбачаються у державному бюджеті за бюджетними програми 0412010 "Керівництво та управління у сфері безпечності харчових продуктів та захисту споживачів", 0412020 "Протиепізоотичні заходи та участь у Всесвітній організації охорони здоров’я тварин (МЕБ)" та 0412030 "Організація та регулювання діяльності установ в системі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів", 1201010 "Керівництво та управління у сфері економіки, довкілля та сільського господарства", 2301020 "Наукова і науково-технічна діяльність у сфері охорони здоров’я", 2301040 "Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями" на відповідний рік і в межах наявного фінансування центральних органів виконавчої влади, задіяних у його реалізації /загальний обсяг за цими бюджетними програмами у державному бюджеті на 2026 рік визначений у обсязі 13,5 млрд грн/. Разом з тим, зауважимо, що відповідно до фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, поданих суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, загальна вартість реалізації положень законопроекту у 2026 році попередньо становитиме 166,5 млн грн.

Таким чином, вплив на видаткову частину державного бюджету матиме реалізація законодавчих ініціатив щодо:

розширення повноважень органів державної влади у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту, зокрема, Кабінету Міністрів України /стаття 7 законопроекту/, уповноваженого органу у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту – Міністерства охорони здоров’я України /стаття 8 законопроекту/, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, санітарного законодавства, санітарно-епідемічного благополуччя населення – Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів /стаття 9 законопроекту/, інших центральних органів виконавчої влади у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту /стаття 10 законопроекту/, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та місцевих органів виконавчої влади /стаття 11 законопроекту/;

проведення Службою безпеки України спеціальної перевірки осіб для надання допуску до роботи з біологічними агентами 3-4 групи ризику /стаття 14 законопроекту/;

обліку біологічних агентів, що здійснюється шляхом фіксування дій, які здійснюються з біологічними агентами (процесів отримання, передавання, транспортування, ідентифікування, культивування, зберігання, наукових досліджень, біотехнологічного використання, інактивації, знешкодження) /стаття 17 законопроекту/;

створення у державних установах національних колекцій біологічних агентів та депозитаріїв мікроорганізмів, що підтримуються, поповнюються і використовуються відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України /стаття 20 законопроекту/.

Крім того, статтею 23 законопроекту передбачається, що господарська діяльність з обігу біологічних агентів 2-4 груп ризику та біосинтетична діяльність підлягає ліцензуванню, що здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" та дозволяється виключно за наявності діючої ліцензії.

Відтак, реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину місцевих бюджетів /враховуючи положення пункту 22 частини першої статті 64 та пункт 19 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України/ у зв’язку із введенням нового виду ліцензування та встановлення плати за нього. Однак оцінка зазначеного впливу визначатиметься у ході практичної реалізації положень законопроекту.

Водночас слід зазначити, що суб’єкт права законодавчої ініціативи не вносить відповідних змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", тобто не визначає у профільному законодавстві нового виду ліцензування господарської діяльності та розміру плати за нього. Тому слід враховувати, що відповідно до статті 14 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" за видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлено законом (виходячи із розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2026 року у розмірі 3 328 грн – розмір плати за ліцензію може становити 3 328 грн).

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14091 матиме вплив на показники бюджетів (збільшуватиме надходження місцевих бюджетів від плати за ліцензії та може зумовити потребу у додаткових видатках державного бюджету на здійснення заходів у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжитті центральними органами виконавчої влади, задіяними в реалізації законопроекту, заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів через два роки з дня його опублікування). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.13. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів фізичних осіб від надання в оренду об’єктів житлової нерухомості або їх частини (реєстр. № 15031 від 13.02.2026), поданий народними депутатами України Горбенком Р.О., Ткаченком М.М. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом передбачається з 1 квітня 2026 року зменшити ставку податку на доходи фізичних осіб з 18% до 5% бази оподаткування щодо доходів від надання в оренду об’єктів житлової нерухомості або їх частини, водночас пропонується встановити, що у період з 1 квітня 2026 року до 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан в Україні, введений з 24.02.2022, такі доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття забезпечить додаткові надходження до державного бюджету, легалізує ринок оренди житла, стимулюватиме укладення договорів оренди, сприятиме захисту прав орендодавців та орендарів від недобросовісних дій контрагентів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту:

матиме негативний вплив на дохідну частину бюджетів усіх рівнів, зокрема сума втрат надходжень з податку на доходи фізичних осіб становитиме: з 01.04.2026 до 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, від звільнення від оподаткування за ставкою 18% – 73,9 млн грн у розрахунку на рік; починаючи з 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, від зниження ставки податку на 13% – 60,6 млн грн у розрахунку на рік;

може створити підґрунтя щодо невиконання вимог Меморандуму про економічну та фінансову політику від 13.02.2026, укладеного між Україною і Міжнародним валютним фондом, відповідно до якого Україна взяла на себе зобов’язання продовжити уникати будь-яких податкових субсидій, стимулів або інших адміністративних заходів, що розмивають базу оподаткування, й утримуватися від введення нових категорій платників податків в існуючі преференційні режими.

Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 квітня 2026 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15031 матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.14. Проект Закону України про внесення змін до статті 10 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо гарантування виплати заробітної плати працівникам в період вимушеного невиконання своїх трудових обов'язків внаслідок ведення бойових дій або інших обставин непереборної сили (реєстр. № 14236 від 20.11.2025), поданий народним депутатом України Лукашевим О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується встановити, що "невжиття роботодавцем належних організаційно-правових заходів з працівниками, які не мали змоги виконувати свої трудові обов'язки з незалежних від них причин, не може бути підставою для позбавлення їх права на отримання оплати праці. Працівникам, які вимушено не виконували свої трудові обов'язки внаслідок бойових дій або дії інших обставин непереборної сили, підлягає виплата середнього заробітку за весь період вимушеного невиконання роботи".

Слід відмітити, що у статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" унормовано питання щодо можливості призупинення дії трудового договору у зв’язку зі збройною агресією проти України, за період якого роботодавець звільняється від обов’язку забезпечувати працівника роботою, виплачувати заробітну плату та здійснювати інші гарантійні й компенсаційні виплати (крім належних на день призупинення).

Тобто, якщо роботодавець в умовах воєнного стану не прийняв рішення про зупинення чи призупинення трудових відносин з працівником, він зобов'язаний виплатити такому працівнику середню заробітну плату за весь період вимушеного невиконання роботи. Тому, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків бюджетів усіх рівнів на оплату праці (з нарахуваннями) працівників бюджетної сфери.

Міністерство фінансів України, відмітивши про такий вплив законопроекту на видатки бюджетів усіх рівнів, зауважує, що відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини впливу на показники бюджетів.

Беручи до уваги наведене та вимоги частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо збалансування бюджетів. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування) має відповідати положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14236 буде мати вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів на оплату праці з нарахуваннями). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.15. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Антимонопольного комітету України (реєстр. № 12440 від 26.01.2025), внесений народними депутатами України Лічман Г.В., Тарутою С.О. та Ватрасом В.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Як зазначено у пояснювальній записці, законопроект спрямований на вдосконалення правових засад діяльності Антимонопольного комітету України /далі – Комітет/ з метою підвищення ефективності запобігання, виявлення та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, вдосконалення контролю за концентраціями суб'єктів господарювання. Законопроектом пропонується, серед іншого, таке:

– змінами до Закону України "Про захист економічної конкуренції":

встановити, що для забезпечення проведення експертизи органом Комітету з метою виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції може здійснюватися в установленому законодавством порядку закупівля зразків товарів за рахунок коштів державного бюджету в межах бюджетних призначень, передбачених Комітету на відповідний рік /нова частина 7 статті 43/, органи Комітету мають право залучати спеціалістів для отримання консультацій та роз'яснень з питань, які потребують спеціальних знань та навичок /нова частина 11 статті 43/;

передбачити право органів Комітету вимагати надання усних пояснень від посадових осіб, працівників та представників суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю та інших юридичних осіб, їх структурних підрозділів, філій, представництв та/або інших фізичних осіб, які можуть володіти інформацією чи документами, що можуть бути доказами порушення законодавства про захист економічної конкуренції /нова статті 44-2/, при цьому відшкодування витрат фізичних осіб, пов'язаних з викликом для надання усних пояснень, несе юридична особа, яка отримала письмовий виклик про прибуття для надання цих пояснень /частина 15 нової статті 44-2/;

визначити, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: зловживання суб'єктом господарювання більш вигідною переговорною позицією, яка заборонена відповідно до статті 20 цього Закону, – за таке порушення накладається штраф у розмірі відповідно до 5% доходу від здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання або об'єднання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф; неявка фізичної особи на виклик державного уповноваженого Комітету, голови територіального відділення Комітету для надання усних пояснень, ненадання усних пояснень, надання неповної інформації – за таке порушення накладається штраф у розмірі до 1% доходу від здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання або об'єднання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф /зміни до статей 50 і 52/;

збільшити розміри штрафів у випадках, якщо суб'єкт господарювання або об'єднання не має доходу або якщо відповідач припинив діяльність, що забезпечує дохід /зміни до статті 52/, передбачивши штрафи залежно від виду порушення законодавства про захист економічної конкуренції у розмірах до 8, 40, 80 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /згідно з чинною нормою – відповідно 2, 10, 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

запровадити застосування органами Комітету періодичних штрафних платежів /нова стаття 52-2/, які нараховуються за кожен день у розмірі до 5% середнього денного доходу від здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання або об'єднання за останній звітний рік, що передував року, в якому починає нараховуватися періодичний штрафний платіж, а якщо немає доходу, періодичний штрафний платіж накладається в розмірі до 10 мінімумів доходів громадян за кожен день;

– змінами до Закону України "Про судовий збір" встановити судовий збір в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб за подання до господарського суду клопотання Комітету, його територіального відділення про вжиття (скасування) заходів забезпечення виконання рішень про накладання штрафу у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини 4 статті 34 Закону України "Про захист економічної конкуренції" і частини 4 статті 28 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" плата для відшкодування витрат, пов'язаних із розглядом заяв, зараховується до спеціального фонду державного бюджету (як власні надходження Комітету) і використовується на потреби Комітету та його територіальних відділень (зокрема на матеріально-технічне забезпечення, створення та розвиток інформаційно-аналітичної бази). Згідно з частиною 14 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суми стягнутих штрафів зараховуються до державного бюджету, поряд з тим згідно з пунктом 23 частини 2 статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, зокрема:

може вплинути на збільшення доходної частини загального фонду державного бюджету за рахунок накладання штрафів за запропонованими видами порушень законодавства про захист економічної конкуренції, збільшення розмірів штрафів, застосування періодичних штрафних платежів;

призведе до збільшення видатків загального фонду державного бюджету в частині сплати Комітетом судового збору у разі подання клопотань до суду та відповідно збільшення надходжень спеціального фонду державного бюджету від судового збору;

може потребувати додаткових видатків державного бюджету щодо розширення повноважень Комітету (зокрема стосовно проведення опитувань суб'єктів господарювання, покупців, продавців, споживачів; надання компетентним органам інших держав, Європейській комісії допомоги під час проведення розслідувань порушень законодавства про захист економічної конкуренції; надання дозволу на придбання або набуття в інший спосіб у більш ранній строк (протягом десяти років) майна, відчуженого у зв'язку із застосуванням примусового поділу та/або інших структурних зобов'язань, особою, в якої його відчужено);

вартісну величину впливу на показники бюджету визначити неможливо у зв'язку з відсутністю вихідних даних.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та вважає, що він потребує доопрацювання і надання фінансово-економічних обґрунтувань.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 12440 матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Антимонопольного комітету України, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від судового збору, штрафів, періодичних штрафних платежів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.16. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Антимонопольного комітету України (реєстр. №12440-1 від 10.02.2025), внесений народним депутатом України Буймістер Л.А.

Відмітили:

Як зазначено у пояснювальній записці, законопроект спрямований на удосконалення правових механізмів діяльності Антимонопольного комітету України /далі – Комітет/ з метою підвищення ефективності запобігання, виявлення та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, а також покращення контролю за концентраціями суб'єктів господарювання. Законопроектом пропонується, серед іншого, таке:

– змінами до Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначити, що Голова Комітету призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України, перший заступник і заступник Голови Комітету з числа державних уповноважених призначаються на посади за поданням Прем'єр-міністра України та звільняються з посад Верховною Радою України, державні уповноважені Комітету призначаються на посади за поданням Прем'єр-міністра України (яке вноситься на підставі пропозицій Голови Комітету) та звільняються з посад Верховною Радою України /зміни до статей 9, 10, 11/, водночас передбачити нове положення щодо особливостей призначення зазначених осіб шляхом проведення відкритого конкурсного відбору на зайняття відповідних посад /нова стаття 11-1/;

– змінами до Закону України "Про захист економічної конкуренції":

передбачити право органів Комітету вимагати надання письмових пояснень від посадових осіб та представників суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю та інших юридичних осіб, їх структурних підрозділів, філій, представництв, які володіють інформацією чи документами, що можуть бути доказами порушення законодавства про захист економічної конкуренції /нова стаття 44-2/;

визначити, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неявка фізичної особи без поважної причини на виклик державного уповноваженого Комітету, голови територіального відділення Комітету для надання письмових пояснень, ненадання письмових пояснень, надання неповної інформації – за таке порушення накладається штраф у розмірі до 1% доходу від здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання або об'єднання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф /зміни до статей 50 і 52/;

збільшити розміри штрафів у випадках, якщо у юридичної особи/фізичної особи–підприємця відсутній дохід /зміни до статті 52/, передбачивши штрафи залежно від виду порушення законодавства про захист економічної конкуренції у розмірах до 8, 40, 80 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /згідно з чинною нормою – відповідно 2, 10, 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребує додаткових витрат із державного бюджету, оскільки передбачає лише вдосконалення правового регулювання у межах існуючих повноважень Комітету та інших уповноважених органів.

Згідно з пунктом 23 частини 2 статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, належать до доходів загального фонду державного бюджету.

може вплинути на дохідну частину загального фонду державного бюджету щодо штрафів у зв'язку із запропонованими змінами до статей 50 і 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

може потребувати додаткових видатків державного бюджету, насамперед щодо: розширення повноважень Комітету (зокрема стосовно проведення опитувань суб'єктів господарювання, покупців, продавців, споживачів; надання компетентним органам інших держав, Європейській комісії допомоги під час проведення розслідувань порушень законодавства про захист економічної конкуренції); забезпечення роботи Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади Голови, державного уповноваженого Комітету Апаратом Верховної Ради України;

вартісну величину впливу на показники бюджету визначити неможливо у зв'язку з відсутністю вихідних даних.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 12440-1 матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Антимонопольного комітету України та на проведення конкурсного відбору на зайняття відповідних посад в цьому Комітеті, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від судового збору, штрафів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.17. Проект Закону України про внесення змін до статті 6 Закону України "Про гуманітарну допомогу" щодо підвищення доступності спеціалізованого транспорту для осіб з інвалідністю (реєстр. № 15051 від 25.02.2026), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити статтю 6 Закону України "Про гуманітарну допомогу" новою частиною, якою передбачається, що обмеження щодо граничного віку та об’єму двигуна транспортних засобів, визначених цим Законом, не поширюються на легкові автомобілі спеціального призначення, що ввозяться на митну територію України як гуманітарна допомога для подальшої передачі у власність особам з інвалідністю, фондам громадського соціального захисту інвалідів, для таких транспортних засобів об’єм двигуна не повинен перевищувати 3000 куб. см.

Згідно з чинними нормами цієї статті звільняються від оподаткування і визнаються гуманітарною допомогою легкові автомобілі які на момент ввезення на митну територію України були вперше зареєстровані не пізніше ніж вісім років тому, з об’ємом двигуна не більш як 1800 куб. см, що отримуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською державною адміністрацією для подальшої передачі особам з інвалідністю, які перебувають у встановленому порядку на обліку для отримання спеціального автотранспорту, на строк, визначений законодавством.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його метою є усунення законодавчих перешкод та створення сприятливих умов для забезпечення осіб з інвалідністю спеціалізованими транспортними засобами, прийняття запропонованих змін дозволить значно покращити мобільність, незалежність та якість життя тисяч українців з інвалідністю.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники бюджетів внаслідок розширення існуючих податкових пільг, але відповідних розрахунків та інформації, необхідної для оцінки вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів (зокрема, прогнозного зменшення обсягів ввезення з оподаткуванням транспортних засобів, які запропоновано віднести до гуманітарної допомоги) розробником не надано. Загалом Мінфіном законопроект не підтримано.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом ( з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15051 матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.18. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеного провадження у справах про банкрутство (неплатоспроможність) для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва та особливостей застосування процедур банкрутства для державних підприємств та/або господарських товариств щодо яких прийнято рішення про приватизацію (реєстр. № 15024 від 10.02.2026), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Кицаком Б.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та законів України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань", "Про судовий збір", "Про приватизацію державного і комунального майна", "Про виконавче впровадження" і "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" серед іншого пропонується:

запровадити спрощене провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) суб'єктів мікро- та малого підприємництва;

визначити судовий збір за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття спрощеного провадження у справі про банкрутство у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб /згідно з чинними нормами встановлено судовий збір за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб/;

передбачити можливість безоплатного отримання арбітражним керуючим відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань /далі – Єдиний державний реєстр/ з метою здійснення ним своїх повноважень;

встановити, що щодо державних підприємств та/або господарських товариств, більше ніж 50% акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі та які перебувають у процедурах банкрутства (на стадії санації або ліквідації), не може бути прийнято рішення про приватизацію, а також передбачити, що органи приватизації припиняють приватизацію у разі визнання боржника банкрутом та відкриття процедури ліквідації у справі про банкрутство щодо відповідних об'єктів.

У пояснювальній записці вказано, що метою законопроекту є вдосконалення правового регулювання процедур банкрутства в Україні з метою підвищення їх результативності, забезпечення узгодженості правового регулювання процедур банкрутства з процесами приватизації державних підприємств та господарських товариств, створення прозорих і доступних механізмів спрощеного провадження у справах про банкрутство для мікро- та малих підприємств, що дозволить зменшити тривалість процедур, спростити порядок врегулювання заборгованості та запобігати зловживанням.

З приводу окремих порушених законопроектом питань Бюджетним кодексом України встановлено, що:

кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації) є джерелами фінансування державного бюджету /пункт 2 частини 1 статті 15/;

судовий збір належить до доходів спеціального фонду державного бюджету та спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади /пункт 5-1 частини 3 статті 29 і пункт 5-1 частини 4 статті 30/;

плата за надання відомостей з Єдиного державного реєстру належить до доходів державного бюджету /пункт 24-2 частини 2 і пункт 7-1 частини 3 статті 29/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація може призвести до зменшення надходження коштів від приватизації до державного бюджету. У зв'язку з цим з метою недопущення зменшення надходжень до державного бюджету Мінфін вважає за доцільне доопрацювати законопроект, передбачивши, що провадження у справі про банкрутство може бути відкрито лише у разі не продажу об'єктів державної власності на аукціоні за процедурою приватизації.

Крім того, реалізація положень законопроекту може призвести до недоотримання доходів державного бюджету від судового збору і плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування судової влади (у зв'язку з можливим зменшенням надходжень судового збору).

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15024 матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання надходжень державного бюджету від приватизації державного майна та доходів державного бюджету від судового збору і плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування судової влади). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.19. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов надання в оренду об'єктів житлової нерухомості внутрішньо переміщеним особам (реєстр. № 15031-1 від 02.03.2026), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Герасимовим А.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом передбачається встановити, що:

дохід орендодавця від надання в оренду об’єктів житлової нерухомості (їх частин) оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5%, а інших об’єктів нерухомості (їх частин) за ставкою 18%;

у річній податковій декларації поряд із доходами від надання в оренду об’єктів нерухомості (їх частин) не зазначаються доходи, передбачені пунктом 179.2 статті 179 Податкового кодексу України, за умови, що у платника податку не виникає обов’язку подавати річну податкову декларацію відповідно до інших положень цього Кодексу;

чинне обмеження щодо незастосування фізичними особами пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (у вигляді неоподатковуваної площі від 60 до 180 кв. метрів залежно від типу об’єкта або відповідно до рішень органів місцевого самоврядування), застосовується у випадку надання об’єктів житлової нерухомості в оренду фізичним особам, які не є самозайнятими особами;

доходи від надання в оренду об'єктів житлової нерухомості (їх частин), що перебувають у власності фізичних осіб та здаються в оренду фізичним особам, які не є самозайнятими особами, оподатковуються військовим збором за ставкою 1% від об’єкта оподаткування.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття не потребує додаткових витрат з державного бюджету, при цьому призведе до збільшення доходів місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб на 7,5 млрд грн та доходів державного бюджету від військового збору на 1,5 млрд грн.

призведе до зменшення надходжень до: місцевих бюджетів від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; бюджетів усіх рівнів від податку на доходи фізичних осіб (сума втрат становитиме близько 60,6 млн грн у розрахунку на рік); державного бюджету від військового збору (сума втрат становитиме близько 18,6 млн грн у розрахунку на рік);

Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15031-1 матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від податку на доходи фізичних осіб, військового збору та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.20. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації ринку оренди житла та стимулювання надання в оренду об’єктів житлової нерухомості внутрішньо переміщеним особам та ветеранам війни (реєстр. № 15031-2 від 04.03.2026), поданий народним депутатом України Фроловим П.В.

Відмітили:

Законопроектом передбачається:

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходи від надання в оренду об’єктів житлової нерухомості (їх частин) орендарю, який є внутрішньо переміщеною особою та/або учасником бойових дій, особою з інвалідністю внаслідок війни, учасником війни;

встановити, що дохід орендодавця від надання в оренду об’єктів житлової нерухомості (їх частин) оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою: 0% – якщо загальна площа не перевищує 200 кв. метрів; 5% – якщо загальна площа становить від 200 кв. метрів до 400 кв. метрів; 18% – щодо доходів від надання в оренду інших об’єктів нерухомості (їх частин), водночас визначити, що відповідні ставки не застосовуються до доходів від надання в оренду об’єктів житлової нерухомості (їх частин) орендарю, який є внутрішньо переміщеною особою та/або учасником бойових дій, особою з інвалідністю внаслідок війни, учасником війни;

уточнити, що у річній податковій декларації поряд із доходами від надання в оренду об’єктів нерухомості (їх частин) не зазначаються доходи, передбачені пунктом 179.2 статті 179 Податкового кодексу України, за умови, що у платника податку не виникає обов’язку подавати річну податкову декларацію відповідно до інших положень цього Кодексу;

встановити, що з метою застосування звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів від надання в оренду об’єктів житлової нерухомості (їх частин) орендарю, який є внутрішньо переміщеною особою та/або учасником бойових дій, особою з інвалідністю внаслідок війни, учасником війни, платник податку реєструє укладений договір оренди житлової нерухомості (її частини) в Пенсійному фонді України в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття сприятиме в короткостроковій перспективі значному збільшенню надходжень податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджетів.

матиме негативний вплив на дохідну частину бюджетів усіх рівнів, а сума втрат бюджетів усіх рівнів з податку на доходи фізичних осіб та військового збору буде залежати від величини доходу, отриманого орендодавцями від здачі в оренду відповідних об’єктів житлової нерухомості (їх частин);

призведе до надання подвійної пільги з оподаткування доходів, пов’язаних із об’єктами житлової нерухомості, як для власників, які надають в оренду майно фізичним особам, які мають статус внутрішньо переміщеної особи, учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, так і для фізичних осіб – орендарів, які матимуть право на повернення частини сплаченого податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з реалізацією ними права на податкову знижку.

Загалом Мінфіном надано зауваження до законопроекту та його не підтримано.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця наступного календарного кварталу після дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15031-2 матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від податку на доходи фізичних осіб та військового збору). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.21. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про ветеранське підприємництво" (реєстр. № 14393 від 22.01.2026), поданий народними депутатами України Остапенком А.Д., Бондарем М.Л. та іншими.

Відмітили:

Змінами до Закону України "Про ветеранське підприємництво" пропонується:

зменшення частки власності ветерана війни у структурі ветеранського підприємства зі 100 % до 60 %;

надання суб'єктам ветеранського підприємництва права отримувати одночасно декілька видів фінансової державної підтримки та збільшення обсягу такої підтримки з 10 % до не менш ніж 25 % бюджету відповідних програм підтримки підприємництва;

скасування вимоги про перебування особи у статусі суб'єкта ветеранського підприємництва протягом п'яти років з дня набуття такого статусу;

збільшення частки зарезервованих контрактів з 5 % до 15 % відповідних бюджетних програм для пріоритетного залучення суб’єктів ветеранського підприємництва до вироблення продукції (товарів, робіт, послуг);

запровадження механізму спадкування права на набуття статусу суб'єкта ветеранського підприємництва у разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим ветерана війни;

створення Національної Ради ветеранського підприємництва /далі – Рада/ як недержавної неприбуткової самоврядної організації шляхом об’єднання суб’єктів ветеранського підприємництва, одним із джерел формування коштів якого є членські внески таких суб’єктів, а також покладення на Міністерство у справах ветеранів України /далі – Мінветеранів/ обов’язку організації першого з’їзду суб’єктів ветеранського підприємництва, на якому прийматиметься рішення про утворення вказаної Ради.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, реалізація його положень не потребує додаткових видатків державного бюджету.

Водночас, Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту, у разі його прийняття, потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, обсяг яких визначити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Зокрема, запропоновані законодавчою ініціативою положення щодо зменшення частки корпоративних прав ветеранів як критерію для набуття статусу ветеранського підприємництва, запровадження механізму спадкування такого статусу зумовить збільшення кількості відповідних суб’єктів, а розширення обсягів та інструментів державної фінансової підтримки суб’єктів ветеранського підприємництва призведе до необхідності залучення додаткових фінансових ресурсів для їх реалізації, джерела покриття яких не визначені.

Водночас слід відмітити, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" державна допомога суб’єктам господарювання – це підтримка у будь-якій формі суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності. Відповідно до статті 4 цього Закону така державна допомога полягає в передачі ресурсів держави чи місцевих ресурсів окремим суб’єктам господарювання, а також у втратах доходів відповідних бюджетів. Отже, реалізація вищевказаних положень законодавчої ініціативи щодо збільшення кількості відповідних суб’єктів може призвести до покращення фінансово-економічного стану (за рахунок розширення переліку об’єктів аудиту) та податкоспроможності суб’єктів аудиторської діяльності та до відповідного збільшення надходжень державного і місцевих бюджетів від сплачених ними податків і зборів.

При цьому, Мінфін зазначає, що запропоновані законопроектом зменшення частки власності ветеранів війни у структурі ветеранського підприємництва та механізм спадкування статусу суб’єкта ветеранського підприємництва суперечать самій ідеї ветеранського підприємництва як форми їх самореалізації, що ставить під сумнів відповідність таких змін первинній меті правового регулювання у цій сфері. Крім того, зменшення частки корпоративних прав ветерана війни у статутному капіталі юридичної особи створює ризик формального використання статусу ветеранського підприємництва для отримання пільг, преференцій або фінансової підтримки за відсутності фактичного впливу ветерана на діяльність такого суб’єкта господарювання.

Також Мінфін відмічає про необхідність доопрацювання або уточнення окремих положень законопроекту, які, зокрема, стосуються надання декількох видів фінансової державної підтримки суб’єктам ветеранського підприємництва, скасування терміну дії набутого статусу суб’єкта ветеранського підприємництва, впровадження зарезервованих контрактів для залучення суб’єктів ветеранського підприємництва до вироблення продукції (товарів, робіт, послуг) на рівні до 15 % відповідних бюджетних програм, створення Ради із системою органів та власним бюджетом, що формується також за рахунок сплати відповідними суб’єктами членських внесків.

З огляду на вказане, за узагальнюючим висновком Мінфіном даний законопроект не підтримується.

Окремо варто відмітити пропозицію щодо сплати суб’єктами ветеранського підприємництва членських внесків для формування бюджету Ради і зазначити, що законодавча ініціатива не визначає відповідного чіткого механізму сплати таких внесків, з урахуванням чого є вірогідність, що суб’єкти ветеранського підприємництва спрямовуватимуть кошти фінансової підтримки з державного та місцевих бюджетів не за призначенням, що, в свою чергу, не узгоджуватиметься з одними із основних принципів бюджетної системи, а саме: принципами ефективності і результативності та цільового використання бюджетних коштів (стаття 7 Бюджетного кодексу України). При цьому, таке положення суперечитиме Заходам щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710, зокрема пункту 22, яким регламентовано здійснення управління бюджетними коштами в межах встановлених бюджетних повноважень із забезпеченням ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, належної організації та координації роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів.

Крім того, запропоноване положення законодавчої ініціативи про наділення Ради повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням суб’єктами ветеранського підприємництва умов відповідності статусу дублює повноваження Мінветеранів та є нетиповим для недержавної організації. Так, згідно із пунктом 2 частини першої статті 6 Закону України "Про ветеранське підприємництво" Мінветеранів приймає рішення про позбавлення або припинення статусу суб’єкта ветеранського підприємництва, зокрема, у разі невідповідності такого суб’єкта критеріям, визначеним статтею 2 цього Закону, яку виявлено на підставі інформації, отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, з державних реєстрів, баз даних, інформаційних систем, держателями яких є органи державної влади.

При цьому, реалізація положення щодо покладення на Мінветеранів обов’язку організувати перший з’їзд суб’єктів ветеранського підприємництва може поставити під загрозу своєчасне виконання вже покладених на Міністерство функцій, а також призвести до потреби в додаткових ресурсах, які можуть бути забезпечені, зокрема, шляхом скорочення видатків на заходи з підтримки ветеранського підприємництва, що, у свою чергу, негативно вплине на рівень такої підтримки.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14393 матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

1.2.22. Проект Закону України про фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб (реєстр. № 14014 від 05.09.2025), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Безуглою М.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом, зокрема, передбачено:

надання фахівцю із супроводу статусу фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, спрямовану на індивідуальний супровід ветеранів війни; осіб, звільнених з військової служби, членів їхніх сімей; членів сімей військовослужбовців, які загинули, зникли безвісті або перебувають у полоні з метою сприяння їхній соціальній адаптації, реінтеграції, абілітації, реалізації прав та законних інтересів суб’єктів отримання послуг;

надання права вказаним фахівцям, зокрема, звертатись до органів місцевого самоврядування з вимогою сформувати мультифункціональну команду та очолювати її, а також залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності з державного або місцевого бюджетів;

встановлення мінімальної вартості години роботи фахівця із супроводу 600 грн за годину та здійснення її щорічного перегляду на рівень інфляції, при цьому цей фахівець не має права укладати більше ніж 500 договорів про надання послуг одночасно;

щомісячне нарахування і виплату винагороди фахівцю із супроводу Міністерством у справах ветеранів України /далі – Мінветеранів/ та/або відповідними департаментами/управліннями/відділами обласних державних адміністрацій, до предмета відання яких відносяться питання в сфері ветеранської політики, згідно поданих звітів цих фахівців за рахунок субвенції з державного бюджету;

ведення Єдиного державного реєстру фахівців із супроводу;

створення органів саморегулівної організації фахівців із супроводу, Асоціації фахівців із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб України (їх з’їзди, ради, ревізійна комісія), Кваліфікаційної та Дисциплінарної комісій;

зобов’язання фахівців із супроводу сплачувати членські внески.

Крім того, згідно із пунктом 2 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законодавчої ініціативи Мінветеранів доручено не пізніше як через три місяці з дня введення в дію Закону визначити порядок проведення установчого З’їзду фахівців із супроводу України та організувати його проведення.

Варто відмітити, що в державному бюджеті на 2026 рік в складі видатків Мінветеранів за окремою бюджетною програмою передбачена субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб та окремі заходи з підтримки осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, /далі – субвенція/ в обсязі 2,9 млрд грн, Порядок та умови використання якої затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2024 № 779 (зі змінами) /далі – Порядок та умови/.

Так, згідно із цими Порядком та умовами, зокрема:

субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями фахівців із супроводу, які працевлаштовані в комунальні бюджетні установи (заклади), та фінансову підтримку комунальних некомерційних товариств/комунальних некомерційних підприємств для оплати праці з нарахуваннями фахівців із супроводу;

умовами надання субвенції є наявність рішення про введення до штату комунальної бюджетної установи (закладу), комунального некомерційного товариства/комунального некомерційного підприємства посади (посад) фахівця із супроводу з розрахунку один фахівець із супроводу не більше ніж на 100 ветеранів війни, членів їх сімей та/або осіб, визначених у статтях 10,
10 -1, 11, 16 -1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни);

визначення розміру оплати праці фахівців із супроводу здійснюється відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" та від 02.08.2024 № 868 "Деякі питання оплати праці фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб". При цьому, оплата праці фахівця із супроводу у розмірі, більшому ніж визначено згідно із вказаними рішеннями Уряду, може здійснюватися за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

Водночас, вищевказаною постановою Уряду від 02.08.2024 № 868, зокрема, встановлено, що:

мінімальний розмір оплати праці фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб за виконану у повному обсязі місячну (годинну) норму праці установлюється в межах фонду оплати праці на рівні не менше 25 тис. грн залежно від кваліфікаційної категорії;

фахівцям із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб за фактично відпрацьований час виплачуються надбавки за особливий характер праці та за складність, напруженість у роботі у розмірах до 50 % посадового окладу кожна;

забезпечення мінімального розміру оплати праці фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб здійснюється шляхом виплати посадових окладів залежно від кваліфікаційної категорії, надбавок та премій з урахуванням результатів роботи.

Механізм забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб за рахунок коштів субвенції здійснюється відповідно до Порядку забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2024 № 881 (зі змінами), у якому, зокрема, зазначено, що:

відбір кандидатів на посаду фахівця із супроводу проводить комісія, утворена місцевим органом, із залученням до її складу керівника комунальної бюджетної установи (закладу) або комунального некомерційного товариства/комунального некомерційного підприємства;

інформація про діяльність фахівців із супроводу відображається у програмному засобі Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у окремому розділі "Ветеран Pro" мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Зважаючи на вищевказані положення діючих на сьогодні нормативно-правових актів та існуючий порядок функціонування фахівців із супроводу, реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для забезпечення діяльності таких фахівців в нових умовах.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту зазначило, що його реалізація матиме вплив на видаткові частини державного та місцевих бюджетів, а саме потребуватиме додаткових видатків таких бюджетів. Так, за прогнозними розрахунками Мінфіну, тільки для реалізації окремих виплат законопроекту таких як оплата праці фахівців із супроводу (яка зросте з 30 тис. грн до 100 тис. грн) необхідно вишукати додатково у державному бюджеті щонайменше 4,7 млрд гривень. Також додаткових коштів з відповідних бюджетів потребуватимуть і інші положення законопроекту, обсяг яких визначити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Поряд з цим, Мінфін відмічає, що запропонована законопроектом модель пропонує кардинально змінити наявну систему та перевести фахівців із супроводу на здійснення незалежної професійної діяльності із укладанням індивідуальних договорів з ветеранами. В той же час, такий підхід потребуватиме значного часу для впровадження, що може спричинити затримку чи навіть ненадання належної підтримки ветеранам війни і членам їх сімей, а також ризик втрати підготовлених фахівців із супроводу, які наразі є працівниками бюджетних установ (закладів) та/або комунальних некомерційних підприємств.

Водночас, погодинна оплата праці, передбачена у законопроекті у сумі 600 грн за годину, не відповідає показникам мінімальної заробітної плати, зокрема у погодинному розмірі, встановленому у законі про державний бюджет. Так, в Законі України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" такий показник визначений у сумі 52 грн, що у 11,5 раза менше ніж запропоновано законопроектом.

Також, Мінфін зазначає про необхідність додаткового перегляду норми законодавчої ініціативи щодо можливості укладання 500 договорів, адже за таких умов при 8-годинному робочому дні фахівець із супроводу в місяць зможе надати послуги орієнтовно 180 різним ветеранам війни.

Мінфін звертає увагу на те, що у законопроекті не визначено ролі та підстав участі Мінветеранів та органів місцевого самоврядування у запропонованому законопроектом процесі укладання договору про надання послуг безпосередньо між фахівцем із супроводу і ветераном війни, при тому, що оплата цих послуг має здійснюватися за кошти субвенції. Неврегульованість таких положень унеможливить належне правове оформлення договірних відносин та відповідно здійснення оплати таких послуг за кошти державного бюджету. Не зважаючи на те, що оплата наданих фахівцем із супроводу послуг має здійснюватися за кошти державного бюджету, контроль відповідних органів, зокрема, за кількістю укладених договорів та якістю наданих послуг законопроектом не передбачено.

Крім того, законопроектом не визначено доцільність утворення додаткової управлінської структури, її функції та повноваження /мова йде про створення Асоціації фахівців із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб України з системою органів (з’їзди, ради, ревізійну, кваліфікаційну та дисциплінарну комісії)/.

За узагальнюючим висновком Мінфін не підтримує даний законопроект.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14014 матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

1.2.23. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" щодо звільнення від сплати авансового внеску та виконавчого збору (реєстр. № 12068 від 24.09.2024), поданий народним депутатом України Юрченком О. М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом запропоновано внести зміни до Закону України "Про виконавче провадження" /далі – Закон/, а саме:

частини другої статті 26, звільнивши військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, учасників бойових дій від сплати авансового внеску;

частини п’ятої статті 27 звільнивши зазначені категорії осіб від сплати виконавчого збору (крім сплати виконавчого збору за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів).

Варто зауважити, що положення частини другої статті 26 Закону визнано такими, що не відповідають Конституції України
(є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р(II)/2019 від 15.05.2019.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення, а отже внесення змін до частини другої статті 26 Закону є недоцільним, оскільки зазначені положення є нечинними.

Що стосується змін до закону, якими запропоновано звільнити вищевказані категорії осіб від сплати виконавчого збору (крім сплати виконавчого збору за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів) варто зауважити таке:

статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби справляється виконавчий збір, який зараховується до державного бюджету;

відповідно до положень Бюджетного кодексу України виконавчий збір, стягнутий органами державної виконавчої служби, зараховується в рівних частинах до загального та спеціального фондів державного бюджету /стаття 29/, при цьому кошти, зараховані до спеціального фонду спрямовуються на здійснення витрат, пов’язаних з організацією і проведенням виконавчих дій та виплату винагороди державним виконавцям /стаття 30/.

Відтак, реалізація такої законодавчої ініціативи може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету від виконавчого збору. В свою чергу, зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету зумовить, відповідно, зменшення видатків спеціального фонду державного бюджету та потребуватиме додаткових витрат загального фонду державного бюджету на виконання вищевказаних завдань та забезпечення діяльності органів державної виконавчої служби /у зв’язку із неможливістю проведення таких видатків за спеціальним фондом через недонадходження до нього/.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація призведе до зменшення надходжень державного бюджету від виконавчого збору, та зазначає про необхідність надання фінансово-економічних обґрунтувань.

Слід зауважити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), при цьому, якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, то належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 12068 матиме вплив на показники бюджету (зумовить зменшення надходжень до загального та спеціального фондів державного бюджету і відповідно витрат державного бюджету за спеціальним фондом, що в свою чергу призведе до необхідності збільшення видатків загального фонду державного бюджету для організації і проведення виконавчих дій та забезпечення діяльності органів державної виконавчої служби, залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України
(з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.24. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" щодо посилення захисту осіб, які постраждали від кримінальних правопорушень на ґрунті ненависті (реєстр. № 14409 від 29.01.2026), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується розширити перелік суб’єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу, зокрема, доповнивши його категорією осіб, які визнані потерпілими у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, вчинених з мотивів ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та/або гендерної ідентичності.

Реалізація положень проекту акта в разі його прийняття потребуватиме видатків державного бюджету на надання повного спектра безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визнані потерпілими у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, вчинених з мотивів ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та/або гендерної ідентичності, а вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від кількості звернень таких осіб, про що також зазначає Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/.

В своєму експертному висновку до законопроекту Мінфін також наголошує, що через відсутність відповідних розрахунків, оцінити можливі ризики та розмір можливих витрат державного бюджету у разі його прийняття наразі неможливо.

Згідно із пояснювальною запискою, реалізація положень законопроекту здійснюватиметься за рахунок і в межах видатків Державного бюджету України, що щорічно передбачаються Міністерству юстиції України на функціонування системи безоплатної правничої допомоги, а у разі потреби у додаткових витратах, за рахунок видатків, передбачених за бюджетною програмою "Резервний фонд" (код 3511030) або за рахунок надходжень в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій.

Варто зазначити, що відповідно до статті 24 Бюджетного кодексу України резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету. Відтак виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на вищезазначені видатки суперечитиме вимогам чинного законодавства в частині їх цільового використання.

Слід нагадати, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, а саме, що передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

За узагальнюючим висновком Мінфін зазначає, що законопроект є фінансово не забезпеченим та створює ризики щодо необхідності вишукання додаткових видатків державного бюджету, а відтак реальних джерел їх покриття.

Щодо терміну набрання чинності закону, то, згідно із вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14409 матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міністерства юстиції України, зокрема на здійснення відповідних заходів Координаційним центром з надання правничої допомоги). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

1.2.25. Проект Закону України про імплементацію законодавства Європейського Союзу стосовно вдосконалення регулювання сфер санітарних та фітосанітарних заходів (реєстр. № 15058 від 09.03.2026), поданий народними депутатами України Юрчишиним П.В., Гайду О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом передбачається внесення змін до ряду базових законів, які визначають правові та організаційні засади здійснення санітарних та фітосанітарних заходів, з метою приведення їх у відповідність до положень регламентів і директив ЄС. Зміни стосуються питань гігієни харчових продуктів, удосконалення механізмів управління ризиками у харчовому ланцюгу, маркування харчових продуктів, уточнення вимог до інформації про харчові продукти та забезпечення її достовірності, підвищення рівня захисту споживачів, поводження з побічними продуктами тваринного походження, ветеринарного законодавства, та регулювання ГМО, особливостей ввезення на митну територію України кормів, насіннєвого матеріалу, вантажів з пластиковим посудом з поліаміду та меламіну, призначеним для контакту з харчовими продуктами, державного контролю за дотриманням законодавства у зазначених сферах тощо.

Відповідно до пояснювальної записки, поданої до законопроекту, реалізація положень законопроекту здійснюватиметься за рахунок та у межах видатків, які передбачаються у державному бюджеті за бюджетними програми 0412010 "Керівництво та управління у сфері безпечності харчових продуктів та захисту споживачів", 0412020 "Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро", 0412030 "Організація та регулювання діяльності установ в системі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів", 1201480 "Організація і регулювання діяльності установ в системі агропромислового комплексу" та 2301010 "Керівництво та управління у сфері охорони здоров'я" /загальний обсяг коштів за цими бюджетними програмами у державному бюджеті на 2026 рік становить 7,9 млрд грн/ та при затвердженій чисельності працівників державних органів, які відповідатимуть за реалізацію положень цього законопроекту.

Проте зауважимо, що реалізація окремих положень законопроекту може мати вплив на видаткову частину державного бюджету, про що також зауважує Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту, а також може вплинути на дохідну частину державного та місцевих бюджетів.

Так, законопроектом розширено повноваження органів державної влади у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, зокрема:

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (компетентного органу) – Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів /далі – Держпродспоживслужба/ щодо здійснення державного контролю (у т.ч. посиленого) за окремими видами вантажів, продукції та процесів їх виробництва і обігу; видачі дозвільних документів операторам ринку; ведення відповідних реєстрів і обліку операторів та результатів контролю; проведення аудитів, перевірок і розслідувань; забезпечення контролю у спеціалізованих сферах, зокрема іонізуючої обробки харчових продуктів, безпечності кормів та ветеринарно-санітарного стану територій; контролю відповідності процесів переробки із застосуванням систем забезпечення якості, проведення навчань з відпрацювання плану дій за надзвичайних обставин тощо;

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я – Міністерства охорони здоров’я України щодо забезпечення відкритого та безоплатного доступу до державного реєстру харчових добавок, харчових ароматизаторів, харчових ензимів на своєму офіційному веб-сайті;

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини – Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України щодо затвердження порядку повідомлення компетентного органу про виявлення або підозру щодо наявності хвороб тварин, що підлягають повідомленню, про нетипову загибель сприйнятливих свійських тварин та значне зниження їх продуктивності з невстановлених причин, а також щодо затвердження вимог до застосування заходів біобезпеки.

Варто зауважити, що відповідно до статті 25 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" встановлено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом. Водночас, статтею 2 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік.

Тому, беручи до уваги положення Законів України "Про центральні органи виконавчої влади" та "Про джерела фінансування органів державної влади" відповідне розширення повноважень таких державних органів може потребувати додаткових коштів державного бюджету на забезпечення їх діяльності.

Разом з тим, з огляду на те, що законопроектом пропонується скасувати вимогу щодо державної реєстрації новітніх харчових продуктів та тверджень про користь для здоров’я, яка на сьогодні здійснюється безоплатно, ведення відповідних державних реєстрів втратить актуальність, що, своєю чергою, може сприяти оптимізації видатків державного бюджету, передбачених на їх утримання та функціонування.

Крім того, реалізація окремих положень законопроекту впливатиме на надходження до державного та місцевих бюджетів.

Так, законопроектом, передбачається обов’язок операторів ринку отримувати експлуатаційний дозвіл на кожну окрему потужність до початку її експлуатації (довідково: на сьогодні видається один експлуатаційний дозвіл на потужності, що розташовані за однією адресою), а також експлуатаційні дозволи мають отримувати оператори ринку, що провадять діяльність, пов’язану з виробництвом паростків /зміни до статті 23 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"/ та використовують потужності, призначені для виробництва та/або обігу кормових добавок /зміни до статті 17 Закону України "Про безпечність та гігієну кормів"/.

Слід зауважити, що відповідно до Порядку видачі, відмови у видачі, анулювання, тимчасового припинення дії, переоформлення та поновлення дії експлуатаційного дозволу, затвердженого постановою Уряду від 12.01.2024 № 27, за видачу експлуатаційного дозволу, поновлення його дії справляється плата (адміністративний збір), що зараховується до державного бюджету та становить 0,17 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в якому подано заяву про видачу або поновлення дії експлуатаційного дозволу /виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2026 – 8 647 грн, плата за видачу експлуатаційного дозволу становитиме 1 470 грн/.

Крім того, законопроектом пропонується скасувати положення статті 14 Закону України "Про молоко та молочні продукти" щодо заборони стягнення плати з виробників молока, молочної сировини та молочних продуктів за проведення перевірок і здійснення заходів державного контролю.

Таким чином, розширення підстав для отримання експлуатаційного дозволу, а також стягнення плати з виробників молока, молочної сировини та молочних продуктів за проведення заходів державного контролю (тарифи встановлюються регіональними лабораторіями Держпродспоживслужби і залежать від складності перевірки) може призвести до збільшення надходжень державного бюджету /враховуючи положення пункту 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс)/. Однак вартісна величина впливу відповідних норм законопроекту на показники державного бюджету залежатиме від кількості виданих документів та проведених перевірок у ході практичної реалізації положень законопроекту, при цьому оцінити такий вплив неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

При цьому варто врахувати, що стягнення відповідної плати з виробників молока, молочної сировини та молочних продуктів може призвести до погіршення фінансово-економічного стану відповідних суб’єктів господарювання, їх податкоспроможності та до відповідного зменшення надходжень державного і місцевих бюджетів від сплачених ними податків і зборів. Разом з тим, це може зумовити необхідність передбачення додаткових коштів державного бюджету для надання державної підтримки таким суб’єктам господарювання аграрного сектору економіки.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" державна допомога суб’єктам господарювання – це підтримка у будь-якій формі суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності. Відповідно до статті 4 Закону така державна допомога полягає в передачі ресурсів держави чи місцевих ресурсів окремим суб’єктам господарювання, а також у втратах доходів відповідних бюджетів.

Крім того, законопроектом вносяться зміни до статті 41 Закону України "Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції" в частині визначення відповідальності за порушення законодавства у сфері поводження з ГМО, якими передбачається, що юридичні особи і фізичні особи – підприємці несуть відповідальність за порушення правил співіснування генетично модифікованих та негенетично модифікованих культур, у т.ч. культур, вирощених відповідно до вимог органічного виробництва. Розмір штрафу пропонується встановити у розмірі від 7 до 10 мінімальних заробітних плат – для фізичних осіб – підприємців та від 15 до 20 мінімальних заробітних плат – для юридичних осіб /виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2026 – 8 647 грн, розмір штрафів становитиме від 60 529 до 171 940 грн/.

Відтак, беручи до уваги положення пункту 23 частини другої статті 29 Кодексу щодо зарахування до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема коштів від санкцій (штрафів, пені тощо), що накладаються відповідно до закону, застосування заходів впливу у разі виявлення запропонованих законопроектом правопорушень може опосередковано збільшити надходження загального фонду державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15058 матиме вплив на показники бюджетів (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, а також може вплинути на дохідну частину державного та місцевих бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

1.2.26. Проект Закону України про внесення змін до статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо уточнення права дитини, народженої після загибелі батька-військовослужбовця, на отримання одноразової грошової допомоги (реєстр. № 15049 від 25.02.2026), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом запропоновано частину четверту статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі – Закон про соцзахист військовослужбовців) доповнити частиною п’ятою й установити, що діти, зачаті за життя загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1–3 пункту 2 статті 16 Закону про соцзахист військовослужбовців, та народжені після їх смерті, мають право на отримання одноразової грошової допомоги незалежно від перерозподілу цієї допомоги уповноваженим органом або наявності спору щодо її перерозподілу чи неправомірного отримання іншими особами.

У експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до цього законопроекту зазначено, що реалізація його положень може вплинути на показники державного бюджету, зокрема, може потребувати додаткових видатків з державного бюджету на виплату одноразової грошової допомоги дітям, зачатим за життя загиблих (померлих) військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних), зазначених у підпунктах 1–3 пункту 2 статті 16 Закону про соцзахист військовослужбовців, та народженим після їх смерті, незалежно від перерозподілу цієї допомоги уповноваженим органом або наявності спору щодо її перерозподілу чи неправомірного отримання іншими особами, обсяг яких не обраховано.

Загалом Мінфін зауважує про не підтримку зазначеного законопроекту, як такого, що створює колізії, ускладнює правозастосування чинних норм законодавства, порушує принципи правової визначеності, зокрема містить суперечливі норми для його реалізації, а також може потребувати додаткових видатків з державного бюджету.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважено також Мінфіном та зазначено, що за відсутності вихідних даних щодо прогнозної кількості таких випадків обрахувати обсяг додаткових видатків не вбачається можливим.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15049 матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України, інших військових формувань та правоохоронних органів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.27. Проект Закону України про внесення змін до статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо уточнення права дитини, народженоії після загибелі батька-віийськовослужбовця, на отримання одноразовоії грошовоії допомоги (реєстр. № 15049-1 від 10.03.2026), поданий народним депутатом України Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Законопроектом запропоновано частину четверту статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі –Закон про соцзахист військовослужбовців) доповнити частиною п’ятою й установити, що діти, зачаті за життя загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1–3 пункту 2 статті 16 Закону про соцзахист військовослужбовців, та народжені після їх смерті, мають право на отримання одноразової грошової допомоги незалежно від перерозподілу цієї допомоги уповноваженим органом або наявності спору щодо її перерозподілу чи неправомірного отримання іншими особами, а також можливість подати заяву протягом 3-х років після народження.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15049-1 матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України, інших військових формувань та правоохоронних органів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.28. Проект Закону України про внесення змін до статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо усунення обмежень у реалізації права військовослужбовців на звільнення з військової служби у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років (реєстр. № 15057 від 09.03.2026), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Безуглою М.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" пропонується уточнити підстави звільнення військовослужбовців з військової служби під час дії воєнного стану у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років, а саме виключити з абзацу восьмого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 зазначеного Закону умови щодо відсутності інших осіб, які зобов’язані виховувати дитину.

Слід зазначити, що чинною редакцією абзацу восьмого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" передбачено можливість звільнення військовослужбовця з військової служби під час дії воєнного стану у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років лише за умови відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати.

У експертному висновку Міністерства фінансів України /далі - Мінфін/ до цього законопроекту зазначено, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного бюджету, зокрема, може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України та інших державних органів, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, на грошове забезпечення для здійснення розрахунків зі звільненими військовослужбовцями. При цьому зазначається, що законопроект потребує надання фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозицій щодо джерел покриття додаткових витрат державного бюджету. Водночас Мінфін зауважує, що положення законопроекту мають бути опрацьовані з Міністерством оборони України та Генеральним штабом Збройних Сил України в межах наданих повноважень у сфері оборони держави, забезпечення мобілізаційної готовності, зокрема заходів з мобілізації (демобілізації).

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважено також Мінфіном, та зазначено, що за відсутності вихідних даних (зокрема, чисельності військовослужбовців, які набудуть право на звільнення з військової служби) Мінфін обрахувати обсяг додаткових видатків не вбачає можливим.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15057 матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України, інших військових формувань та правоохоронних органів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.29. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" щодо особливостей застосування його положень під час дії правового режиму воєнного стану та вдосконалення моніторингу державної допомоги суб’єктам господарювання (реєстр. № 14345-1 від 15.01.2026), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А.

Відмітили:

Законопроектом пропонуються зміни до Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання", якими, насамперед, передбачається: уточнити сферу дії цього Закону, вилучивши обмеження, запроваджені у зв'язку із правовим режимом воєнного стану, та врегулювати тимчасові обмеження дії окремих норм цього Закону /зміни до статті 3 та розділу 9/; розширити повноваження Уповноваженого органу (Антимонопольного комітету України) щодо збирання необхідної для моніторингу інформації
(у тому числі з обмеженим доступом) та прийняття рішень щодо аналізу державної допомоги /зміни до статті 8/; уточнити положення щодо реєстру державної допомоги /зміни до статті 16/.

Крім того, законопроектом пропонуються зміни до деяких інших законів України, зокрема:

Закону України "Про Бюро економічної безпеки України", якими, серед іншого, передбачаються: встановлення статусу Бюро економічної безпеки
/далі – БЕБ/ як центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом (на який покладаються завдання щодо контррозвідувального захисту економічної безпеки України та її економічного потенціалу, контррозвідувального забезпечення інтересів України у сфері зовнішньоекономічної діяльності, протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави) та відповідно визначення додаткових повноважень, зміни до структури БЕБ і збільшення його граничної чисельності, порядку призначення на посаду Директора БЕБ і його звільнення з посади Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України, зміни умов грошового забезпечення та оплати праці працівників БЕБ, гарантоване повне і своєчасне фінансове забезпечення БЕБ в обсягах, достатньому для його належної діяльності;

Закону України "Про Антимонопольний комітет України", якими встановити, що Голова Антимонопольного комітету України призначається на посаду за поданням Прем'єр-міністра України та звільняється з посади Верховною Радою України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, при цьому усі заходи, пов'язані з відновленням контролю та вдосконаленням моніторингу державної допомоги, здійснюватимуться в межах вже запланованих видатків на функціонування Антимонопольного комітету України та відповідних органів влади, а впровадження електронного реєстру державної допомоги не вимагатиме значних видатків, адже його необхідний функціонал вже частково реалізований в інформаційних системах цього Комітету і його доопрацювання може буде здійснено в рамках видатків за бюджетною програмою 6011010 "Керівництво та управління у сфері конкурентної політики, контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції" (спеціальний фонд бюджету, власні надходження).

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для БЕБ, зокрема на: виконання нових функцій щодо здійснення контррозвідувальних заходів у сфері забезпечення контррозвідувального захисту економічної безпеки України та її економічного потенціалу, контррозвідувального забезпечення інтересів України у сфері зовнішньоекономічної діяльності; створення у системі (структурі) БЕБ спеціальних підрозділів (контррозвідувального захисту економічної безпеки України та її економічного потенціалу, контррозвідувального забезпечення інтересів України у сфері зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, забезпечення безпеки працівників БЕБ), закладів освіти, наукових установ, підприємств, установ та організацій; надання особам, які мають спеціальні звання БЕБ, один раз на рік матеріальних допомог для оздоровлення у розмірі не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення і для вирішення соціально-побутових питань у розмірі не більше місячного грошового забезпечення таких осіб; створення та функціонування Тренінгового центру БЕБ, поширення на його працівників умов, розмірів та складових заробітної плати (грошового забезпечення) працівників БЕБ; підвищення кваліфікації працівників та державних службовців БЕБ в іноземних навчальних закладах.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та в межах компетенції його не підтримує.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту теж зауважує, що реалізація його положень збільшить видаткову частину державного бюджету в частині коштів на впровадження електронного реєстру державної допомоги, зміни у системі заробітної плати (грошового забезпечення) працівників БЕБ, створення ним власного Тренінгового центру, спеціальних підрозділів, закладів освіти та наукових установ тощо.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини 1 статті 27 Бюджетного кодексу України та частини 3 статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14345-1 матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на виконання передбачених законопроектом додаткових повноважень відповідних державних органів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України
(з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.30. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо концесії гідротехнічних споруд морських портів (реєстр. № 15077 від 12.03.2026), поданий народними депутатами України Драбовським А.Г., Остапенком А.Д. і Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України "Про морські порти України" та "Про концесію", якими, зокрема, передбачити: можливість передачі в концесію (строком до 49 років) стратегічних об'єктів портової інфраструктури (підхідних каналів, операційних (внутрішніх) акваторій, якірних стоянок) без конкурсних процедур шляхом проведення прямих переговорів з власником (покупцем) єдиного майнового комплексу державного підприємства – портового оператора морського порту; уточнення положення щодо порядку передачі в оренду причалів у разі приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства – портового оператора морського порту; справляння канального збору на користь користувача відповідного каналу (якщо канал перебуває у його користуванні).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що: прийняття законопроекту розширить можливості державно-приватного партнерства без зміни права власності на окремі об'єкти портової інфраструктури, врегулює шляхи реалізації права оренди через свободу укладення договору, дозволить внесення значних інвестицій в розвиток портової та транспортної інфраструктури; реалізація законопроекту матиме наслідком збільшення доходів бюджету за рахунок регулярних концесійних платежів та орендних платежів, внесення значних інвестицій в розвиток портової та транспортної інфраструктури в обсягах понад 500 млн грн.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зауважує, зокрема, що:

передбачена законопроектом можливість надання у концесію частини стратегічних об'єктів портової інфраструктури та справляння канального збору /одного з видів портових зборів/ на користь відповідного користувача (якщо канал перебуватиме у його користуванні) – може мати вплив на показники фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в частині зменшення доходів від портових зборів, що в свою чергу призведе до зменшення надходжень до бюджетів від сплати податків та обов'язкових платежів;

запропоноване справляння канального збору на користь відповідного користувача (якщо канал перебуватиме у користуванні) – може призвести до додаткових витрат державного бюджету, зокрема щодо виплати компенсації інвестицій, внесених суб'єктами господарювання у стратегічні об'єкти портової інфраструктури державної власності;

вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету оцінити неможливо у зв'язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та вважає, що він потребує доопрацювання і надання фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15077 матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів державного бюджету від сплати податків державним підприємством "Адміністрація морських портів України" у зв'язку із зменшенням доходів від канального збору, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету для виплати компенсацій інвестицій, внесених суб'єктами господарювання у стратегічні об'єкти портової інфраструктури державної власності). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.31. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання сфер санітарних та фітосанітарних заходів (реєстр. № 15058-1 від 17.03.2026), поданий народним депутатом України Кириченком М.О.

Відмітили:

Проте зауважимо, що реалізація окремих положень законопроекту може потребувати додаткових коштів державного бюджету, а також може вплинути на дохідну частину державного та місцевих бюджетів, про що також зауважує Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до законопроекту.

Водночас вплив на видаткову частину державного бюджету матиме реалізація положень законопроекту щодо можливості залучення компетентним органом третіх осіб (юридичних та/або фізичних осіб, зокрема адвокатів, аудиторів, експертів, громадських об’єднань) під час здійснення заходів державного контролю.

Так, законопроектом передбачається обов’язок операторів ринку отримувати експлуатаційний дозвіл на кожну окрему потужність до початку її експлуатації (довідково: на сьогодні видається один експлуатаційний дозвіл на потужності, що розташовані за однією адресою), а також експлуатаційні дозволи мають отримувати оператори ринку, що провадять діяльність, пов’язану з виробництвом паростків /зміни до статті 23 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"/ та використовують потужності, призначені для виробництва та/або обігу кормових добавок /зміни до статті 17 Закону України "Про безпечність та гігієну кормів"/.

Водночас вплив на надходження до державного бюджету може мати запропонована законопроектом зміна алгоритму визначення розміру плати, що стягується з заявника за видачу ветеринарного документа, зокрема шляхом встановлення її на рівні 0,02 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на дату відповідного звернення заявника /виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2026 – 8 647 грн, плата за видачу ветеринарного документа становитиме 172,94 грн/. Варто відмітити, що на сьогодні вартість видачі ветеринарних документів визначається за формулою, яку наведено в пункті 7 Методики розрахунку плати за видачу ветеринарних документів, затвердженої постановою Уряду від 18.11.2022 р. № 1295 /зі змінами/. Однак оцінка зазначеного впливу визначатиметься у ході практичної реалізації положень законопроекту.

Також опосередковано збільшити обсяги податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів може запропоноване законопроектом удосконалення процедур митного оформлення генно-модифікованої продукції, дозвільного механізму на проведення досліджень та випробувань ГМО, а також здійснення генетично-інженерної діяльності, що, у свою чергу, може сприяти оптимізації умов здійснення експортно-імпортних операцій та призвести до збільшення обсягів товарообміну. Проте з приводу зазначеного Мінфін висловлює ряд зауваження та пропозиції у своєму експертному висновку до цього законопроекту, беручи до уваги положення Митного кодексу України, зокрема:

частину першу статті 197, відповідно до якої пропуск товарів через митний кордон України та/або їх випуск здійснюється на підставі дозвільних документів та/або відомостей з відповідних реєстрів із використанням механізму «єдиного вікна»;

частину першу статті 33-1, якою передбачено здійснення взаємодії між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, митними органами та іншими уповноваженими органами із застосуванням механізму "єдиного вікна"; функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" як складової інформаційних систем митних органів;

пункт 9-1 розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення", яким встановлено, що у разі розроблення проекту закону, яким передбачається запровадження дозвільного документа або відомостей з реєстру як підстави для митних формальностей, такий проект обов’язково має містити норму щодо забезпечення передавання відповідних документів до митних органів в електронній формі з накладенням електронного підпису через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" в день їх видачі або внесення до реєстр.

Зважаючи на вищезазначене, Мінфін пропонує відповідно частину шосту статті 33 Закону України "Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції" викласти у іншій редакції.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном, при чому зауважено, що відсутність відповідних розрахунків та обґрунтувань унеможливлює визначення вартісної величини впливу законопроекту на показники державного та/або місцевих бюджетів.

Загалом, Мінфін у межах компетенції зауважує, що законопроект потребує доопрацювання та надання фінансово-економічних обґрунтувань.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15058-1 матиме вплив на показники бюджетів (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, а також може вплинути на дохідну частину державного та місцевих бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

1.2.32. Проект Закону України про скринінг прямих іноземних інвестицій (реєстр. № 14062 від 22.09.2025), поданий народними депутатами України Марчуком І.П., Лічман Г.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом згідно з його преамбулою визначаються організаційні та правові засади здійснення скринінгу прямих іноземних інвестицій з метою оцінки їх впливу на національну безпеку України, зокрема пропонується: визначити орган, що здійснює скринінг та моніторинг прямих іноземних інвестицій, його повноваження в цій сфері; визначити суб'єктів господарювання, прямі іноземні інвестиції в які підлягають скринінгу; передбачити підстави та умови скринінгу іноземних інвестицій, види правочинів, які підлягають скринінгу; встановити порядок проведення скринінгу прямих іноземних інвестицій (включаючи процедуру подання запиту на скринінг, перелік відомостей, які надаються іноземним інвестором для скринінгу, механізм та строки прийняття рішення щодо погодження, погодження з умовами чи відмови у здійсненні іноземних інвестицій); передбачити порядок проведення моніторингу погоджених та погоджених з умовами іноземних інвестицій, утворення і ведення Реєстру іноземних інвесторів для цілей моніторингу; визначити права та обов'язки іноземних інвесторів, щодо яких здійснюються іноземні інвестиції; встановити види порушень та відповідальність за порушення законодавства у сфері скринінгу прямих іноземних інвестицій, а також порядок оскарження рішень уповноваженого органу, прийнятих у межах його компетенції щодо іноземних інвесторів.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

закріплення на законодавчому рівні механізму скринінгу іноземних інвестицій має на меті встановлення єдиних та прозорих правил гри для іноземних інвесторів, впровадження справедливих лімітів їх доступу до чутливої інформації та критичної інфраструктури, апріорі з урахуванням інтересів національної безпеки України в довгостроковій перспективі;

впровадження в Україні механізму скринінгу іноземних інвестицій (інструменту колективної безпеки, яким користуються країни ЄС) є підґрунтям для інвестиційної привабливості України для доброчесних інвесторів і захисту їхніх прав в Україні та буде активно застосовуватись у період відбудови нашої держави, сприятиме її інвестиційній привабливості;

реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових фінансових витрат з державного бюджету України, при цьому розроблення та ведення Реєстру іноземних інвесторів буде здійснюватися за рахунок коштів донорів і міжнародної технічної допомоги.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на забезпечення виконання центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну інвестиційну політику, передбачених законопроектом додаткових повноважень, при цьому вартісну величину впливу на показники бюджету визначити неможливо у зв'язку з відсутністю необхідних фінансово-економічних розрахунків. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання, в тому числі надання фінансово-економічних обґрунтувань.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини 1 статті 27 Бюджетного кодексу України та частини 3 статті 91 Регламенту Верховної Ради України, про що також зауважує Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14062 матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на виконання передбачених законопроектом додаткових повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну інвестиційну політику). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.33. Проект Закону України про скринінг прямих іноземних інвестицій (реєстр. № 14062-1 від 07.10.2025), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А.

Відмітили:

Законопроектом згідно з його преамбулою визначаються організаційні та правові засади здійснення перевірки прямих іноземних інвестицій (скринінгу) з метою оцінки їх впливу на національну безпеку України та функціонування об’єктів критичної інфраструктури, зокрема пропонується: визначити повноваження Кабінету Міністрів України у сфері прямих іноземних інвестицій (скринінгу) і повноваження органів, що здійснюють перевірки прямих іноземних інвестицій (органів скринінгу – Антимонопольного комітету України, Бюро економічної безпеки України /далі – БЕБ/, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері економічного та соціального розвитку України); встановити порядок прийняття рішень за результатами проведення перевірки прямих іноземних інвестицій (скринінгу); встановити види порушень та відповідальність за порушення законодавства у сфері перевірки прямих іноземних інвестицій (скринінгу).

Крім того, законопроектом пропонуються зміни до деяких інших законів України, зокрема: законів України "Про Антимонопольний комітет України" і "Про захист економічної конкуренції", якими встановити порядок перевірки Антимонопольним комітетом України прямих іноземних інвестицій (скринінгу); Закону України "Про Бюро економічної безпеки України", якими, серед іншого, передбачаються: встановлення статусу БЕБ як центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом (на який покладаються завдання щодо контррозвідувального захисту економічної безпеки України та її економічного потенціалу, контррозвідувального забезпечення інтересів України у сфері зовнішньоекономічної діяльності, протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави) та відповідно визначення додаткових повноважень, зміни до структури БЕБ і збільшення його граничної чисельності, зміни умов грошового забезпечення та оплати праці працівників БЕБ, гарантоване повне і своєчасне фінансове забезпечення БЕБ в обсягах, достатньому для його належної діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що: прийняття законопроекту забезпечить підвищення інвестиційної привабливості України, зменшення ризиків неконтрольованого впливу на стратегічні активи, прозорі умови для інвесторів і збільшення довіри з боку бізнесу, зміцнення співпраці з Європейським Союзом, баланс інтересів держави і приватних інвесторів; реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на: забезпечення виконання органами скринінгу передбачених законопроектом повноважень у сфері перевірки прямих іноземних інвестицій (скринінгу); виконання БЕБ нових функцій щодо здійснення контррозвідувальних заходів у сфері забезпечення контррозвідувального захисту економічної безпеки України та її економічного потенціалу, контррозвідувального забезпечення інтересів України у сфері зовнішньоекономічної діяльності; створення у системі (структурі) БЕБ спеціальних підрозділів (контррозвідувального захисту економічної безпеки України та її економічного потенціалу, контррозвідувального забезпечення інтересів України у сфері зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, забезпечення безпеки працівників БЕБ), закладів освіти, наукових установ, підприємств, установ та організацій; надання особам, які мають спеціальні звання БЕБ, один раз на рік матеріальних допомог для оздоровлення у розмірі не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення і для вирішення соціально-побутових питань у розмірі не більше місячного грошового забезпечення таких осіб; створення та функціонування Тренінгового центру БЕБ, поширення на його працівників умов, розмірів та складових заробітної плати (грошового забезпечення) працівників БЕБ; застосування співробітниками БЕБ, які здійснюють контррозвідувальну діяльність, фото-, кіно і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів для візуального спостереження у громадських місцях; здійснення відбору, зберігання біологічного матеріалу, обробку геномної інформації людини під час здійснення контррозвідувальної діяльності, проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження), створення, ведення та адміністрування бази даних геномної інформації людини;

водночас реалізація законопроекту може забезпечити додаткові надходження до державного бюджету у разі застосовування за рішенням суду (за поданням Антимонопольного комітету України про відповідальність іноземного інвестора, зокрема, за здійснення інвестиції, що підлягає обов'язковій оцінці прямих іноземних інвестицій (скринінгу), без проходження процедури скринінгу, а також за подання іноземним інвестором недостовірної або неповної інформації з метою уникнення скринінгу чи введення в оману такого Комітету) до іноземного інвестора штрафу у розмірі від 5% до 10% вартості інвестиції, а також у разі накладання за поданням Антимонопольного комітету України (за ухилення іноземного інвестора від виконання відповідного рішення Антимонопольного комітету України) штрафу у розмірі від 10% до 20% вартості інвестиції, оскільки відповідно до пункту 23 частини 2 статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону;

вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету оцінити неможливо у зв'язку з ненаданням необхідних фінансово-економічних розрахунків.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та в межах компетенції його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14062-1 матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на виконання передбачених законопроектом додаткових повноважень відповідних державних органів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, зокрема у разі прийняття судових рішень щодо відповідних виявлених порушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.34. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо імплементації актів права Європейського Союзу і відповідних критеріїв, встановлених Європейською платіжною радою, та забезпечення сталого функціонування української економіки під час війни та повоєнного відновлення (реєстр. № 13233-1 від 14.05.2025), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом вносяться зміни до Податкового кодексу України, згідно з якими насамперед пропонується:

закріпити презумпцію невинуватості платника податків у податковому законодавстві, а також встановити додаткові запобіжники проти перешкоджання господарській діяльності суб’єкта господарювання контролюючими органами під час перевірки;

виключити окремі норми, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX, зокрема щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються платниками, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним; підвищення ставки військового збору до доходів фізичних осіб з 1,5% до 5%; розширення переліку платників військового збору;

встановити на період дії воєнного стану мораторій на зміну елементів податків та зборів, визначених цим Кодексом.

Крім того, у розділі ІІ "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується:

привести у відповідність до міжнародних стандартів законодавство у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а саме вносяться зміни до Кодексу законів про працю України, Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України та законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про безоплатну правничу допомогу", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань", "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", "Про фінансові послуги та фінансові компанії", "Про платіжні послуги", "Про страхування", "Про кредитні спілки";

запровадити на період воєнного стану обмеження на виплату зарплати, грошового забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, крім органів місцевого самоврядування), при нарахуванні зарплати, грошового забезпечення народним депутатам України, членам Кабінету Міністрів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби), працівникам суб’єктів господарювання, більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких належить державі або іншому господарському товариству, більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого належать державі, у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня 2025 року /тобто 80000 грн/ (при цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань та оплата щорічної відпустки).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є приведення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення у відповідність до міжнародних стандартів з питань боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму та забезпечення виконання умов, встановлених Європейською платіжною радою, необхідних для подання Україною заявки стосовно приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), а також зменшення податкового тиску, забезпечення ефективного адміністрування податкових процедур, підтримка обороноздатності країни та створення сприятливих умов для розвитку економіки в умовах воєнного стану;

реалізація законопроекту не потребуватиме видатків з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Законопроект переважно повторює за змістом положення урядового проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) (реєстр. № 13233 від 30.04.2025), який у зв'язку із зміною Уряду у липні 2025 року відкликано, відтак Кабінетом Міністрів України подано до Верховної Ради України новий проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) (реєстр. №14327 від 23.12.2025), проте на відміну від урядового законопроекту не містить положень щодо створення та ведення в Україні реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб і передбачає внесення змін до Податкового кодексу України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат не лише загального фонду державного бюджету та, як наслідок, до зменшення ресурсу на фінансове забезпечення загальнодержавних соціальних програм, які згідно із статтею 87 Бюджетного кодексу України здійснюються виключно за рахунок державного бюджету, а й втрат загального фонду місцевих бюджетів, але оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів і необхідних фінансово-економічних розрахунків. Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту і його не підтримує, звертаючи увагу, що прийняття законопроекту не сприятиме виконанню Україною зобов’язань у рамках євроінтеграції, зокрема інтеграції України в європейський платіжний простір та подання офіційної заявки на приєднання України до SEPA.

Водночас, запропоноване законопроектом:

збільшення розмірів штрафів за порушення законодавства у сфері запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, переважно у два рази і запровадження нових штрафів у цій сфері може вплинути на збільшення доходів державного бюджету, що залежатиме від кількості встановлених порушень та накладених стягнень;

створення та ведення нових реєстрів і запропоноване розширення кола осіб, які мають право на безоплатну правничу допомогу, залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи може потребувати збільшення видатків державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 13233-1 матиме вплив на показники бюджету (призведе передусім до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від військового збору, податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію передбачених законопроектом заходів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи і може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.35. Проект Закону України про внесення змін до статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо розширення переліку осіб, які відносяться до членів сім’ї загиблого (померлого) військовослужбовця та мають право на отримання одноразової грошової допомоги (реєстр. № 15037 від 18.02.2026), поданий народними депутатами України Фріз І.В., Синюткою О.М. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити пункт 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" новими абзацами восьмим, дев’ятим та надати право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (резервіста, військовозобов’язаного):

рідним братам та сестрам загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) відсутні інші члени сім’ї, визначені в абзацах другому –сьомому цього пункту;

бабі та діду як з боку батька, так і з боку матері загиблої (померлої) особи, якщо на момент загибелі (смерті) відсутні інші члени сім’ї, визначені в абзацах другому – восьмому цього пункту.

Реалізація запропонованих законопроектом положень матиме вплив на показники державного бюджету, зокрема, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у зв’язку з розширенням кола отримувачів одноразової грошової допомоги, яка виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ до цього законопроекту.

Загалом Мінфін висловлює зауваження по суті законодавчої ініціативи та зазначає про не підтримку зазначеного законопроекту, як такого, що не узгоджується з чинним законодавством та не відповідає меті надання державної допомоги, пов’язаної із загибеллю (смертю) військовослужбовця. На думку Мінфіну, у разі відсутності у загиблого (померлого) військовослужбовця особистого розпорядження на отримання одноразової допомоги та/або членів сім’ї, що згідно із частиною четвертою статті 16-1 цього Закону мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, відповідні кошти доцільно спрямувати на фінансування заходів, пов’язаних із відсіччю збройної агресії російської федерації.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважено також Мінфіном та зазначено, що за відсутності вихідних даних щодо прогнозної кількості випадків, за якими рідні брати, сестри, баба або дід отримають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (резервіста, військовозобов’язаного), обрахувати обсяг додаткових видатків не вбачається можливим.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15037 матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Міністерства оборони України, інших військових формувань та правоохоронних органів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.36. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо законодавчого врегулювання визнання причинного зв’язку захворювань, отриманих у полоні, з виконанням обов’язків із захисту Батьківщини та надання відповідних соціальних гарантій і виплат військовослужбовцям (реєстр. № 14410 від 29.01.2026), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" /далі – Закон/, згідно з якими військовослужбовці, які перебували в полоні внаслідок збройної агресії проти України та зазнали захворювань, травм, контузій чи каліцтв, прирівнюються до осіб, які стали інвалідами внаслідок війни, з наданням їм відповідних пільг, гарантій, виплат. При цьому, захворювання, отримані ними в полоні, пропонується вважати пов’язаними з виконанням обов’язків із захисту Батьківщини без необхідності додаткового доведення.

Реалізація положень законодавчої потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для головних розпорядників коштів за відповідними бюджетними програмами, у складі яких є програми підтримки ветеранів війни, у зв’язку з розширенням кола осіб, які матимуть право на отримання допомог та пільг при встановленні інвалідності, про що також зазначає Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація запропонованих змін може здійснюватися за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбачених для Міністерства у справах ветеранів України /далі – Мінветеранів/, коштів резервного фонду (код 3511030), або ж надходжень в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій.

Стосовно зазначеного Мінфін зауважив, що питання формування та використання коштів резервного фонду державного бюджету врегульовано статтею 24 Бюджетного кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415 "Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету" /резервний фонд державного бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, які не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету/. У зв’язку з оголошенням воєнного стану в Україні кошти резервного фонду державного бюджету насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії російської федерації, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави, безперебійного функціонування бюджетної сфери і життєво необхідних потреб жителів територіальних громад, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення.

Крім того, враховуючи боргове навантаження на державний бюджет за чинними угодами, взяте Урядом зобов’язання відновлення фіскальної та боргової стійкості з одночасним сприянням довгостроковому зростанню в контексті післявоєнної відбудови відповідно до Меморандуму з МВФ про економічну та фінансову політику, та з метою уникнення додаткового навантаження на державний бюджет у частині погашення й обслуговування державного боргу, покриття видатків на реалізацію законопроекту за рахунок боргових джерел Мінфіном не підтримується.

Водночас слід зазначити, що на сьогодні забезпечення пільгами осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначеними статтею 13 Закону, здійснюється за рахунок та в межах коштів державного бюджету, передбачених, зокрема, Міністерству соціальної політики, сім’ї та єдності України, Міністерству освіти і науки України, Міністерству охорони здоров’я України, Міністерству оборони України, а також за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів /безоплатне забезпечення ліками, медичними виробами та допоміжними засобами реабілітації, позачергове безплатне зубопротезування, пільги за користування житлом, комунальними послугами, безоплатний проїзд у транспорті, медична допомога в закладах охорони здоров’я військових формувань, забезпечення житлом, забезпечення автомобілем, підтримка для здобуття дітьми інвалідів внаслідок війни професійної, фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних закладах освіти тощо/. З огляду на зазначене, пропозиція щодо покриття витрат на реалізацію положень законодавчої ініціативи за рахунок та в межах видатків, передбачених в державному бюджеті для Мінветеранів, не може бути підтримана.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 7 Закону до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з інвалідністю з числа, зокрема, військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

З метою встановлення (перегляду) групи інвалідності особам з числа військовослужбовців проводиться оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи". Відповідно до пункту 23 цього Порядку причина інвалідності встановлюється (фіксується) на підставі рішення (постанови) військово-лікарської комісії /далі – ВЛК/.

Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (глава 21 розділу ІІ), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800), передбачено визначення відповідних формулювань у постановах ВЛК про причинний зв’язок поранень, контузій, травм, каліцтв, захворювань, якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, а захворювання виникло під час безпосередньої участі, зокрема, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією проти України або в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв’язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби.

В той же час, запропоноване законопроектом автоматичне надання статусу особи з інвалідності внаслідок війни всім без винятку військовослужбовцям, які перебували в полоні та зазнали захворювань (травм, контузій чи каліцтв), без висновку ВЛК, встановлення групи інвалідності, підтвердження причинного зв’язку інвалідності тощо порушує принцип соціальної справедливості та призведе до застосування різних підходів у визначенні підстав для надання статусу таким військовослужбовцям та військовослужбовцям, які отримали інвалідність внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювань, одержаних внаслідок бойових дій під час безпосередньої участі у заходах з оборони України. Такі ж висновки зроблено Мінфіном.

Слід нагадати, що на розгляді Верховної Ради України знаходиться низка законопроектів, якими передбачено врегулювати питання правового статусу ветеранів війни (реєстр. № 13696 від 25.08.2025, реєстр. № 14265 від 28.11.2025, реєстр. № 14265-1 від 17.12.2025). З огляду на це, запропоноване законопроектом питання надання статусу з інвалідністю внаслідок війни військовослужбовцям, які перебували в полоні та зазнали захворювань (травм, контузій чи каліцтва), Мінфін пропонує опрацьовувати комплексно під час розгляду і прийняття вказаних законопроектів.

За узагальнюючим висновком Мінфін законопроект не підтримує як такий, що призведе до розбалансування показників державного бюджету на 2026 рік та порушує принцип соціальної справедливості та рівності стосовно військовослужбовців, які мають право на отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14410 матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для надання соціальних пільг і гарантій розширеному колу осіб, які стали інвалідами внаслідок війни). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

1.2.37. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (реєстр. №15078 від 13.03.2026), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Безуглою М.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом, зокрема, пропонується надати право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" /далі – Закон/ незалежно від наявності страхового стажу особам, у яких інвалідність настала в період проходження військової служби, служби в Національній поліції, в органах і підрозділах цивільного захисту.

Згідно з чинною редакцією вказаного Закону право на призначення пенсії по інвалідності незалежно від наявності страхового стажу мають особи, у яких інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності) /стаття 32 Закону/.

Довідково слід відмітити, що згідно із вимогами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовцям пенсії по інвалідності призначаються незалежно від тривалості служби за умови звільнення з військової служби /статті 1-2,2 і 50/.

З огляду на вказані положення чинного законодавства, реалізація законодавчої ініціативи матиме вплив на показники бюджету Пенсійного фонду України /далі – Фонд/, зокрема потребуватиме додаткових видатків з бюджету цього Фонду.

Аналогічну думку висловило і Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до даного законопроекту та зауважило, що визначити обсяг додаткових видатків з бюджету Фонду не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Поряд із цим варто зазначити, що реалізація законодавчої ініціативи може вплинути на показники державного бюджету, зокрема потребуватиме додаткових бюджетних коштів для покриття дефіциту Фонду (який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету) у разі, якщо Фонд не матиме достатнього власного фінансового ресурсу для забезпечення виплати пенсій по інвалідності розширеному законопроектом переліку осіб в межах солідарної системи.

Водночас, варто зауважити, що пропозиція стосовно надання права на призначення пенсії по інвалідності незалежно від наявності страхового стажу особам, у яких інвалідність настала в період проходження військової служби, служби в Національній поліції, в органах і підрозділах цивільного захисту, створить преференції для окремих категорій осіб у частині пенсійного забезпечення, призведе до розширення кола осіб, які матимуть право на пенсію відповідно до Закону та надасть можливість військовослужбовцям отримувати пенсію по інвалідності, перебуваючи на службі.

Відтак, положення законодавчої ініціативи не узгоджуються з принципами загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, зокрема диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу), про що також відмічено у експертному висновку Мінфіну до цього законопроекту.

В той же час, Мінфіном звернуто увагу, що запропоновані зміни також не узгоджуються з положеннями Меморандуму про економічну та фінансову політику, зокрема щодо необхідності утримання від запровадження нових спеціальних пенсій або пільг, прийняття будь-якого нового законодавства, яке призведе до виникнення додаткових умовних зобов’язань, пов’язаних з пенсійним забезпеченням, не забезпечених фінансовими ресурсами та прийняття змін, які будуть призводити до зменшення законодавчо визначеного пенсійного віку.

Слід відмітити, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" Кабінету Міністрів України доручено розробити та подати до 01.07.2026 р. на розгляд Верховної Ради України проект закону про внесення змін до "спеціальних" законів України щодо встановлення єдиних підходів до пенсійного віку (віку виходу на пенсію) особам, яким призначено пенсію за окремими законами, та здійснення таким особам індексації пенсій незалежно від зміни заробітної плати (доходу або грошового забезпечення) на загальних умовах /абзац восьмий пункту 20 Прикінцевих положень вказаного Закону/.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15078 матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки Пенсійного фонду України та може зумовити додаткові витрати державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду у зв’язку із незабезпеченням ним відповідних витрат). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

1.2.38. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей правового статусу та гарантій соціального захисту фахівців з розмінування операторів протимінної діяльності, безпосередньо задіяних у заходах з розмінування (реєстр. № 13686 від 22.08.2025), поданий народними депутатами України Яценком А.В.,Скороход А.К. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується надати:

статус особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час виконання робіт, безпосередньо пов’язаних з виявленням, знешкодженням та знищенням вибухонебезпечних предметів;

статус учасника війни фахівцям з розмінування операторів протимінної діяльності, безпосередньо задіяним у заходах з розмінування (гуманітарного розмінування), які здійснювали виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів.

Відтак, надання запропонованого законопроектом статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та учасника війни спричинить надання окремим особам певного переліку пільг і компенсацій, передбачених статтями 13 і 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відповідно. Таке розширення переліку пільгових категорій громадян потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, пов’язаних з фінансовим забезпеченням надання відповідних пільг. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Також законопроектом пропонується внести зміни до Закону України "Про протимінну діяльність в Україні" та передбачити, що життя, здоров’я та працездатність фахівців у сфері протимінної діяльності, які залучаються операторами протимінної діяльності до виконання заходів у сфері протимінної діяльності, підлягають обов’язковому страхуванню за класом страхування 1, тоді як згідно з діючою редакцією цього Закону такі фахівці можуть бути застраховані. Такі зміни можуть потребувати додаткових видатків державного бюджету для забезпечення обов’язкового страхування фахівців операторами протимінної діяльності державної форми власності (наприклад підрозділами Міністерства оборони України (Державної спеціальної служби транспорту), Міністерства внутрішніх справ України (Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України) тощо).

В той же час, у разі здійснення обов’язкового страхування згаданих фахівців приватними підприємствами протимінної діяльності (операторами) це може призвести до зменшення податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів зважаючи на те, що видатки на страхування здійснюються за рахунок доходів таких суб’єктів господарювання, що, відповідно, зменшуватиме їх прибуток. При цьому, обсяг можливих втрат податкових надходжень залежатиме від кількості застрахованих фахівців у сфері протимінної діяльності, який оцінити неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Водночас варто відмітити, що в результаті введення з 1 січня 2024 року в дію Закону України від 18.11.2021 № 1909-ІХ "Про страхування" здійснено перехід від обов’язкових видів страхування до обов’язку наявності укладеного договору страхування за окремими видами діяльності. В контексті цього Мінфін надає свої пропозиції стосовно положень законопроекту, які стосуються страхування фахівців з розмінування.

Слід нагадати, що на розгляді Верховної Ради України знаходиться низка законопроектів, якими передбачено врегулювати питання надання статусу особам, які залучалися до забезпечення проведення заходів із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, та ветеранів/ветеранок, які брали участь у відсічі збройної агресії рф проти України, а також визначення заходів підтримки таких осіб (реєстр. № 13695 від 25.08.2025 та реєстр. № 13696 від 25.08.2025). З огляду на це, запропоноване законопроектом питання надання відповідного статусу та соціальної підтримки фахівцям з розмінування операторів протимінної діяльності Мінфін пропонує опрацьовувати комплексно під час розгляду і прийняття вказаних законопроектів.

Крім того, беручи до уваги, що реалізація запропонованих законопроектом змін потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, суб’єктами права законодавчої ініціативи пропонується доручити Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", необхідних для реалізації його положень (абзац другий пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення").

З приводу вказаної пропозиції законопроекту доцільно відмітити, що згідно із статтею 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частин першої і другої статті 23, частини першої статті 30 та пункту 20 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України, а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом та законом про Державний бюджет України, визнається бюджетним правопорушенням. Поряд з цим, статтею 52 Кодексу визначено вичерпний перелік випадків, за умови яких можуть вноситися зміни до закону про Державний бюджет України у поточному році.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 13686 матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, а також може вплинути на обсяг податкових надходжень до бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

1.2.39. Проект Закону України про внесення змін до окремих законів України щодо надання статусу учасника бойових дій та забезпечення соціальних гарантій медичним працівникам, залученим до захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (реєстр. № 14060 від 22.09.2025), поданий народними депутатами України Лабою М.М., Пововаровим Є.П. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до ряду законів України передбачено надати статус учасника бойових дій медичним працівникам, які брали безпосередню участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, та поширити на таких працівників право на відповідні пільги та соціальні гарантії, а також надати їм право на призначення дострокової пенсії за віком, на надання державної підтримки для будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту, щодо безоплатної передачі у власність земельних ділянок, звільнення їх від сплати судового збору, оздоровлення дітей таких осіб тощо.

Реалізація законодавчої ініціативи матиме вплив на показники бюджету, а саме потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для забезпечення вищевказаних медичних працівників відповідними пільгами та соціальними гарантіями, а також може призвести до зменшення надходжень до відповідних бюджетів. Аналогічну думку висловило і Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Так, окрім забезпечення соціальними пільгами, встановленими для учасників бойових дій, додаткових видатків державного і місцевих бюджетів потребуватиме реалізація таких положень законопроекту:

надання державної підтримки на будівництво (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту, Порядок надання якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2018 № 819 "Деякі питання забезпечення громадян доступним житлом", згідно з яким, зокрема, така підтримка надається шляхом сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 або 50 відсотків вартості нормативної площі доступного житла;

надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей медичних працівників – учасників бойових дій, фінансове забезпечення яких згідно із статтею 24 Закону України "Про оздоровлення і відпочинок дітей" здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством.

Поряд з цим, положення законодавчої ініціативи щодо надання вищезазначеним медичним працівникам права на призначення дострокової пенсії за віком потребуватиме додаткових видатків з бюджету Пенсійного фонду України /далі – Фонд/, що, в свою чергу, може вплинути на показники державного бюджету, зокрема потребуватиме додаткових бюджетних коштів для покриття дефіциту цього Фонду (який відповідно до статті 113 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" покривається за рахунок коштів державного бюджету) у разі, якщо Фонд не матиме достатнього власного фінансового ресурсу для забезпечення виплати пенсій розширеному законопроектом переліку осіб в межах солідарної системи.

Крім того, розширення переліку категорій громадян, що матимуть додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, може потребувати додаткових видатків з бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття /далі – Фонд безробіття/, що, відповідно, може поставити під загрозу вчасне виконання вже покладених на Фонд безробіття функцій. При цьому, у разі відсутності в бюджеті Фонду безробіття реальних джерел покриття витрат для виконання нових функцій, включаючи відповідного резерву коштів, який може бути спрямований на таку мету, запропоновані законопроектом положення можуть вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги Фонду безробіття.

Водночас, окремі положення законопроекту можуть призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, а саме:

надання права медичним працівникам, які отримують статус учасника бойових дій, на звільнення від сплати земельного податку. Наслідком таких змін можуть бути втрати місцевих бюджетів, що призведе до необхідності пошуку компенсаторів таких втрат для збалансування бюджетних надходжень. При цьому, статтею 103 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів;

на проведення земельних торгів у разі безоплатної передачі земельних ділянок вказаній категорії громадян. Згідно із статтею 128 Земельного кодексу України кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, зараховуються органами державної влади або органами місцевого самоврядування відповідно до державного та/або місцевих бюджетів;

звільнення таких осіб від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях. Такі зміни матимуть наслідком зменшення надходжень державного бюджету від судового збору, а з огляду на положення пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Кодексу щодо спрямування коштів судового збору на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, запропоновані законопроектом зміни також зменшуватимуть витрати спеціального фонду державного бюджету на вищезазначені заходи, що відповідно потребуватиме вишукання коштів за загальним фондом державного бюджету для забезпечення діяльності органів судової влади.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Крім того, Мінфін зазначає, що на сьогодні на розгляді Верховної Ради України знаходяться проекти законів про осіб, які залучалися до забезпечення проведення заходів, спрямованих на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (реєстр. № 13695 від 25.08.2025) та про основні засади державної ветеранської політики щодо ветеранів/ветеранок, які брали участь у відсічі збройної агресії рф проти України (реєстр. № 13696 від 25.08.2025), подані Кабінетом Міністрів України, якими передбачено врегулювати питання надання статусу особам, які залучалися до забезпечення проведення заходів із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та ветеранів/ветеранок, які брали участь у відсічі збройної агресії рф проти України, а також визначити низку заходів підтримки таких осіб. Тому, запропоноване законопроектом питання надання статусу учасника бойових дій медичним працівникам, залученим до захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, слід розглядати комплексно під час розгляду і прийняття вказаних законопроектів.

Загалом Мінфін у межах компетенції не підтримує даний законопроект.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14060 матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, потребуватиме додаткових видатків державного і місцевих бюджетів, а також додаткових видатків Пенсійного фонду України і Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що, в свою чергу, може зумовити додаткові витрати державного бюджету для надання фінансової допомоги цим фондам у зв’язку із незабезпеченням ними відповідних витрат). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

1.2.40. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей правового статусу та гарантій соціального захисту фахівців з розмінування операторів протимінної діяльності, безпосередньо задіяних у заходах з розмінування (реєстр. № 13686-1 від 05.09.2025), поданий народним депутатом України Яцик Ю.Г.

Відмітили:

Законопроектом пропонується надати статус особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час виконання робіт, безпосередньо пов’язаних з виявленням, знешкодженням та знищенням вибухонебезпечних предметів, що спричинить надання таким особам певного переліку пільг і компенсацій, передбачених статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Таке розширення переліку пільгових категорій громадян потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, пов’язаних з фінансовим забезпеченням надання відповідних пільг. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 13686-1 матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, а також може вплинути на обсяг податкових надходжень до бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

1.2.41. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо концесії окремих об’єктів портової інфраструктури (реєстр. № 15077-1 від 26.03.2026), поданий народним депутатом України Крейденком В.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України "Про морські порти України" та "Про концесію", якими, зокрема, передбачити: можливість передачі в концесію (строком до 49 років, без переходу права власності на них) стратегічних об'єктів портової інфраструктури (підхідних каналів, операційних (внутрішніх) акваторій, якірних стоянок) без конкурсних процедур; уточнення порядку справляння канального збору на користь користувача відповідного каналу у разі передачі каналу у концесію; уточнення положень щодо спеціальної процедури визначення концесіонера щодо об'єктів портової інфраструктури, обов'язкові вимоги до концесійного договору та інші особливості.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що: його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, водночас прийняття законопроекту матиме позитивний вплив на економічну активність у відповідній сфері, оскільки створить правові передумови для залучення інвестицій у належне утримання, реконструкцію, модернізацію та, у разі потреби, днопоглиблення окремих об'єктів портової інфраструктури, а також сприятиме збільшенню надходжень до бюджетів за рахунок платежів, пов'язаних із реалізацією концесійних проектів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зауважує, зокрема, що:

передбачена законопроектом можливість надання у концесію частини стратегічних об'єктів портової інфраструктури та справляння канального збору /одного з видів портових зборів/ на користь відповідного користувача у разі передачі каналу в концесію – може мати вплив на показники фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в частині зменшення доходів від портових зборів, що в свою чергу призведе до зменшення надходжень до бюджетів від сплати податків та обов'язкових платежів;

запропоноване справляння канального збору на користь відповідного користувача у разі передачі каналу в концесію – може призвести до додаткових витрат державного бюджету, зокрема щодо виплати компенсації інвестицій, внесених суб'єктами господарювання у стратегічні об'єкти портової інфраструктури державної власності;

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15077-1 матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів державного бюджету від сплати податків державним підприємством "Адміністрація морських портів України" у зв'язку із зменшенням доходів від канального збору, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету для виплати компенсацій інвестицій, внесених суб'єктами господарювання у стратегічні об'єкти портової інфраструктури державної власності). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.42. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про охорону дитинства" щодо визначення кола дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (реєстр. № 15039 від 19.02.2026), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується уточнити поняття "дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів", надавши такий статус кожній дитині, а також особі, яка під час воєнних дій та збройних конфліктів не досягла віку 18 років (повноліття).

Запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком значне розширення кола осіб, які отримають соціальні гарантії та пільги (зокрема, психологічної та реабілітаційної допомоги, забезпечення харчуванням у закладах освіти, інших соціальних послуг і допомог), що зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів. Про таке також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Таким чином, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15039 буде мати вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на забезпечення соціальних гарантій і пільг для відповідної категорії дітей). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.43. Проект Закону України про внесення змін до Про внесення змін до Закону України "Про охорону дитинства" щодо посилення захисту сімей з дітьми під час дії воєнного стану (реєстр. № 15044 від 24.02.2026), поданий народними депутатами України Приходько Н.І., Бурмічем А.П. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті пропонується надавати пільги з оплати житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, скрапленого газу, безоплатного одержання ліків за рецептами лікарів багатодітним сім’ям, в яких хоча б один з батьків проходить військову службу під час дії воєнного стану, без урахування розміру середньомісячного сукупного доходу сім’ї.

З огляду на чинні положення Бюджетного кодексу України запровадження законодавчої ініціативи в частині зняття обмежень щодо надання пільг без врахування сукупного доходу сім’ї матиме наслідком необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів у зв’язку з розширенням кола осіб, які набудуть права на отримання соціальних гарантій та пільг, передбачених Законом України "Про охорону дитинства", про що також відмічається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15044 буде мати вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на забезпечення відповідних послуг і пільг, що надаються багатодітним сім’ям). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.44. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав малолітніх і неповнолітніх осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (реєстр. № 14248 від 26.11.2025), поданий народними депутатами України Цибою Т.В., Безуглою М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті шляхом внесення змін Кодексу цивільного захисту України та законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про Національну поліцію», "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України" пропонуються уточнення щодо порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги, зокрема:

виплачувати 50 відсотків частки одноразової грошової допомоги, призначеної малолітній або неповнолітній дитині, після досягнення нею
21-річного віку з урахуванням встановленого індексу інфляції за період від призначення до здійснення такої виплати;

виплачувати у повному обсязі до досягнення малолітньою або неповнолітньою особою 21-річного віку у разі: тяжких перинатальних уражень нервової системи, тяжких вроджених вад розвитку, рідкісних орфанних захворювань, онкологічних, онкогематологічних захворювань, дитячого церебрального паралічу, тяжких психічних розладів тощо, встановлення такій особі інвалідності; тяжкої хвороби чи інвалідності матері (батька) або усиновлювача такої особи;

виплачувати належну малолітній або неповнолітній особі частку одноразової грошової допомоги до досягнення нею 21-річного віку, але після
16-річного віку: для оплати навчання у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти усіх форм власності; у разі укладення договору іпотеки, договору купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості або договору про участь у фонді фінансування будівництва.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/. При цьому Мінфіном запропоновано виключити в абзацах п’ятих пунктів 1-4 розділу І законопроекту (щодо виплати малолітній або неповнолітній дитині 50 відсотків частки одноразової грошової допомоги з урахуванням встановленого індексу інфляції за період від призначення до здійснення такої виплати) слова "з урахуванням встановленого індексу інфляції за період від призначення до здійснення такої виплати", зважаючи на вимоги Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" /далі – Закон/.

Беручи до уваги, що відповідно до Закону соціальні виплати, які мають цільовий і разовий характер, індексації не підлягають, пропозиція законопроекту щодо виплати одноразової грошової допомоги з урахуванням встановленого індексу інфляції за період від призначення до здійснення такої виплати може зумовити потребу у додаткових коштах з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14248 буде мати вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням індексації). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

1.2.45. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо заборони застосування понижуючих коефіцієнтів до суми пенсії, призначеної особам, звільненим з військової служби (реєстр. № 15090 від 19.03.2026), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити статтю 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /далі – Закон/ новим положенням, згідно з яким при обчисленні (перерахунку) розміру пенсії особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей забороняється застосування понижуючих коефіцієнтів до суми пенсії з метою обмеження її максимального розміру.

З приводу цього слід зазначити, що статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність /тобто 25 950 грн, зважаючи на встановлений розмір такого прожиткового мінімуму з 1 січня 2026 року в сумі 2 595 грн/, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідні розміри та порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану".

Згідно зі статтею 8 Закону виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

З огляду на вищевказані вимоги Закону, а також оскільки відповідні показники видатків державного бюджету на пенсійне забезпечення сформовані з урахуванням положень статті 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових коштів державного бюджету для забезпечення виплати Пенсійним фондом України пенсій особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей у поточному році, про що також зазначає Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Необхідно зауважити, що згідно із статтею 95 Конституції України виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частин першої і другої статті 23, частини першої статті 30 та пункту 20 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про державний бюджет, а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом та законом про державний бюджет, визнається бюджетним правопорушенням.

За узагальнюючим висновком Мінфін законопроект не підтримує, а також відмічає, що законодавча ініціатива не містить комплексного підходу до врегулювання порушеного питання та передбачає надання преференцій у пенсійному забезпеченні лише для однієї категорії осіб, що є соціально несправедливим відносно інших категорій осіб.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15090 матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на пенсійне забезпечення). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України
(з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

1.2.46. Проект Закону України про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо відзначення Дня Біблії (без вихідного дня) (реєстр. № 15045 від 24.02.2026), внесений народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити новий святковий день "31 жовтня – День Біблії" (без запровадження вихідного дня). При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребує додаткових коштів з державного бюджету.

Проте, зважаючи на положення статті 107 Кодексу законів про працю України, згідно з якими робота у святковий день оплачується у подвійному розмірі, виконання положень законопроекту може призвести до збільшення видатків бюджетів усіх рівнів на оплату праці (з нарахуваннями) працівників бюджетної сфери. Водночас, таке збільшення видатків можливе після припинення чи скасування воєнного стану, оскільки відповідно до частини шостої статті 6 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" у період дії воєнного стану не застосовуються окремі норми Кодексу законів про працю України щодо роботи у святкові дні.

Міністерство фінансів України, відмітивши про вплив законопроекту на видатки бюджетів, зауважує, що відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини впливу на показники бюджетів, та не підтримує прийняття законопроекту.

Отже, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15045 буде мати вплив на показники бюджету (після припинення чи скасування воєнного стану може призвести до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів на оплату праці з нарахуваннями). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України
(з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.47. Проект Закону України про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо повернення норми про особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку у святкові та неробочі дні (реєстр. № 14403 від 26.01.2026), внесений народним депутатом України Гончаренком О.О.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до законодавчих актів України, що регулюють трудові відносини в умовах воєнного стану та питання соціального і правового захисту військовослужбовців. При цьому, передбачається:

виключити частину шосту статті 6 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", згідно з якою у період дії воєнного стану не застосовуються окремі норми Кодексу законів про працю України щодо роботи у святкові і неробочі дні;

доповнити пункт 18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" нормою щодо надання військовослужбовцям додаткових днів щорічної основної відпустки або іншої компенсації за службу у святкові дні.

Зважаючи на положення статті 107 Кодексу законів про працю України, згідно з якими робота у святковий день оплачується у подвійному розмірі, реалізація положень законопроекту може призвести до додаткових видатків державного бюджету та місцевих бюджетів на оплату праці (з нарахуваннями) працівників бюджетної сфери, включаючи виплату грошової компенсації військовослужбовцям.

Міністерство фінансів України, зазначивши про вплив законопроекту на видатки бюджетів усіх рівнів, зауважує, що відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини впливу на показники бюджетів.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14403 матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на оплату праці з нарахуваннями працівників бюджетної сфери). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.48. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо заборони застосування понижуючих коефіцієнтів до суми пенсії, призначеної особам, звільненим з військової служби (реєстр. № 15090-1 від 24.03.2026), поданий народним депутатом України Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити статтю 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /далі – Закон/ новим положенням, згідно з яким при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій, які призначаються або вже призначені відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців, які мають вислугу років або отримали інвалідність під час виконання службових обов’язків, пенсіонерів сектору безпеки і оборони та членам їх сімей, забороняється застосування будь-яких понижуючих коефіцієнтів до суми пенсії, а також забороняється обмеження її максимального розміру. Дія цієї норми поширюється на всі перерахунки пенсій, незалежно від часу звільнення особи зі служби.

Відповідні розміри коефіцієнтів та порядок їх застосування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану". При цьому, установлено, що такі коефіцієнти не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім’ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.

З огляду на вищевказані вимоги Закону, а також оскільки відповідні показники видатків державного бюджету на пенсійне забезпечення сформовані з урахуванням положень статті 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових коштів державного бюджету для забезпечення виплати Пенсійним фондом України пенсій особам із числа військовослужбовців та членам їх сімей у поточному році, про що також зазначає Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

За узагальнюючим висновком Мінфін законопроект не підтримує, а також відмічає, що запропоновані зміни не узгоджуються з положеннями Меморандуму про економічну та фінансову політику з Міжнародним валютним фондом, зокрема щодо супроводження аналізом середньострокових фіскальних і бюджетних наслідків будь-яких поправок до законів та підзаконних актів, які спричиняють підвищення пенсійних виплат, а також передбачення чіткого визначення необхідних для цього джерел фінансування у змінах до бюджету Пенсійного фонду України.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15090-1 матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на пенсійне забезпечення). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України
(з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

1.2.49. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання питання виплати винагороди викривачу (реєстр. № 14274 від 04.12.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Рали України з питань правоохоронної діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Національним агентством з питань запобігання корупції, та експертному висновку Міністерства фінансів України, зазначається про таке:

проект акта розроблено з метою приведення окремих положень Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про запобігання корупції" щодо забезпечення реалізації права викривача, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у п’ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину, на винагороду, передбачену Законом України "Про запобігання корупції", у відповідність до вимог чинного законодавства та визначити окрему процедуру виплати такої винагороди;

визначити Національне агентство з питань запобігання корупції органом, відповідальним за питання, зокрема, планування та використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію заходів з виплати винагороди викривачам за окремою бюджетною програмою (головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем такої бюджетної програми);

законопроект матиме вплив на показники державного бюджету, а саме потребуватиме додаткових видатків, проте вартісну величину впливу визначити неможливо, оскільки інформації щодо судових рішень про виплату винагороди викривачам, які набрали законної сили, на день подання законопроєкту немає, а визначити обсяг видатків для виплати винагороди викривачам буде можливо після прийняття Закону на підставі судових рішень про виплату винагороди викривачу, які набрали законної сили, під час планування видатків на наступні бюджетні періоди;

з огляду на положення законопроєкту, здійснення видатків на виплату винагороди викривачам, які повідомили про корупційний злочин, можливе з 2027 року.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14274 матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, за наявності судових рішень про виплату винагороди викривачу, що набрали законної сили). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.50. Проект Закону України про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо удосконалення правового регулювання організації підготовки і проведення виборів (реєстр. № 13464-2 від 24.07.2025), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті за реєстр. № 13464-2, що є альтернативним до законопроекту про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо удосконалення правового регулювання організації підготовки і проведення виборів за реєстр. № 13464, зокрема пропонується:

зменшити розмір грошової застави: для партії, що висуває виборчий список кандидатів у народні депутати України, з однієї тисячі мінімальних заробітних плат до двохсот п'ятдесяти мінімальних заробітних плат; на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим - з двохсот п'ятдесяти до ста мінімальних заробітних плат; на виборах депутатів сільських, селищних і міських рад - з двадцяти до десяти відсотків мінімальної заробітної плати за кожного кандидата; на виборах міського голови (у містах з кількістю виборців 150 тисяч і більше) - з чотирьох до двох мінімальних заробітних плат на кожні 90 тисяч виборців тощо.

запровадити виборчий бюлетень у формі книжечки;

передбачити проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а також обласних, районних, міських, районних у місті, сільських і селищних рад за пропорційною системою з відкритими виборчими списками місцевих організацій політичних партій (згідно з чинною нормою такі вибори проводяться в територіальних громадах з кількістю виборців 10 тисяч і більше).

Міністерство фінансів України визнає законопроект таким, що матиме вплив на показники державного і місцевих бюджетів, зазначаючи таке:

запровадження системи пропорційного представництва за відкритими виборчими списками місцевих організацій політичних партій для всіх виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у місті, сільських, селищних рад сприятиме економії коштів місцевих бюджетів внаслідок скасування необхідності проведення проміжних виборів депутатів місцевих рад (згідно з частиною п'ятою статті 194 Виборчого кодексу України проміжні вибори депутата сільської, селищної ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) призначаються у зв'язку з достроковим припиненням повноважень депутата відповідної ради);

зменшення розмірів грошової застави може призвести до втрат доходів державного бюджету і місцевих бюджетів (відповідно до статей 156 і 225 Виборчого кодексу України грошова застава повертається у разі, якщо за підсумками виборів партія отримала право на участь у розподілі депутатських мандатів або кандидата визнано обраним, в інших випадках грошова застава перераховується до державного бюджету або відповідного місцевого бюджету);

запровадження виборчого бюлетеня на виборах народного депутата у формі книжечки та розширення в ній інформації потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету (згідно з вимогами статті 147 Виборчого кодексу України витрати на підготовку і проведення виборів народних депутатів здійснюються за рахунок коштів державного бюджету).

Беручи до уваги вимоги частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 13464-2 буде мати вплив на показники бюджету (може зумовити зменшення доходів державного і місцевих бюджетів внаслідок зменшення розмірів грошової застави та збільшення видатків державного бюджету на забезпечення заходів з підготовки та проведення виборів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України
(з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.51. Проект Закону України про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо удосконалення правового регулювання організації підготовки і проведення виборів (реєстр. № 13464-3 від 24.07.2025), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Визначивши основним завданням законопроекту (альтернативного до законопроекту про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо удосконалення правового регулювання організації підготовки і проведення виборів за реєстр. № 13464) запровадження виборчої системи виборів народних депутатів України, яка відповідатиме сучасному рівню передових демократичних країн світу і водночас враховуватиме інтереси населення та забезпечить належне представництво на місцевому і національному рівнях, запропоновано зміни щодо виборів народних депутатів України. Зокрема, обирати 225 народних депутатів за пропорційною системою за єдиними партійними списками у загальнодержавному виборчому окрузі з формуванням регіональних списків (із збереженням 5-відсоткового виборчого бар’єра для партій) та 225 - за мажоритарною системою відносної більшості в територіальних округах, зменшити розмір грошової застави для партій з однієї тисячі мінімальних заробітних плат до двохсот п'ятдесяти мінімальних заробітних плат, передбачити виготовлення виборчих бюлетенів та інформаційних плакатів для кандидатів, висунутих партіями у територіальних округах.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України запропонована система виборів народних депутатів України потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на виготовлення виборчої документації для кандидатів, висунутих політичними партіями у територіальних округах та на проведення повторного голосування у територіальних округах у випадках, визначених Виборчим кодексом України (згідно з вимогами статті 147 Виборчого кодексу України витрати на підготовку і проведення виборів народних депутатів України здійснюються за рахунок коштів державного бюджету), зменшення розмірів грошової застави може призвести до потенційних втрат доходів державного бюджету (згідно із статтею 156 Виборчого кодексу України грошова застава повертається у разі, якщо за підсумками виборів партія отримала право на участь у розподілі депутатських мандатів, в інших випадках грошова застава перераховується до державного бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 13464-3 буде мати вплив на показники бюджету (може зумовити зменшення доходів та збільшення видатків державного бюджету на забезпечення відповідних заходів з підготовки та проведення виборів народних депутатів України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.52. Проект Закону України про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо вдосконалення виборчого процесу в Україні (реєстр. № 13464- 5 від 24.07.2025), поданий народним депутатом України Васильєвим І.С.

Відмітили:

У законопроекті, що є альтернативним до законопроекту про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо удосконалення правового регулювання організації підготовки і проведення виборів за реєстр. № 13464, пропонується визначити особливості набуття статусу народного депутата України кандидатами з регіональних виборчих списків партій з високою особистою підтримкою, навіть якщо їх партія не подолала бар'єр, а також розширити застосування мажоритарної виборчої системи відносної більшості на виборах депутатів сільських, селищних і міських рад у територіальних громадах з кількістю виборців до 30 тисяч (згідно з чинною нормою – до 10 тисяч).

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що запровадження мажоритарної системи відносної більшості для виборів депутатів сільської, селищної, міської ради (територіальних громад з кількістю виборців до 30 тисяч) призведе до збільшення кількості кандидатів на посади депутатів місцевих рад за мажоритарною складовою, що потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету на виготовлення виборчої документації при проведенні чергових та позачергових місцевих виборів та з місцевих бюджетів на проведення проміжних місцевих виборів у разі дострокового припинення повноважень депутатів відповідних місцевих рад (згідно з вимогами статті 209 Виборчого кодексу України витрати на підготовку і проведення чергових, позачергових, додаткових та перших виборів депутатів, сільських, селищних, міських рад здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, всі інші види місцевих виборів проводяться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів).

Враховуючи наведене, суб'єктом права законодавчої ініціативи не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України щодо надання до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 13464-5 буде мати вплив на показники бюджету (може зумовити збільшення видатків державного і місцевих бюджетів на забезпечення відповідних заходів з підготовки та проведення виборів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України
(з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.53. Проект Закону України про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану (реєстр. № 14405 від 27.01.2026), поданий народними депутатами України Безгіним В.Ю., Корнієнком О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою "удосконалення законодавчого забезпечення стабільної і належної організації роботи органів місцевого самоврядування, зокрема забезпечення кворуму на пленарних засіданнях місцевих рад, належне виконання повноважень депутатами місцевих рад в умовах воєнного стану". При цьому законопроектом встановлюється, зокрема таке:

у разі дострокового припинення повноважень деяких депутатів місцевих рад територіальних громад, у яких місцеві вибори 2020 року відбулись за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, до складу сільської, селищної, міської ради входить не менше як половина депутатів від загального складу ради, така рада вважається повноважною;

у разі дострокового припинення повноважень деяких депутатів, внаслідок чого до складу сільської, селищної, міської ради входить менше половини депутатів від загального складу ради, в межах територій таких територіальних громад утворюються військові адміністрації населених пунктів в порядку, передбаченому Законом України "Про правовий режим воєнного стану".

Відтак, у разі утворення військової адміністрації населеного пункту відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" фінансове забезпечення її діяльності із виконання повноважень органів місцевого самоврядування здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, виконання інших функцій - за рахунок коштів державного бюджету. За таких умов, прийняття законодавчої ініціативи зумовить необхідність збільшення видатків державного та місцевих бюджетів.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, однак відсутність показників для обрахунку відповідних положень законопроекту не дозволила Мінфіну спрогнозувати обсяг додаткових видатків таких бюджетів та унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу на показники бюджетів.

Зважаючи на наведене, суб’єктом права законодавчої ініціативи не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України щодо необхідності надання до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій для забезпечення збалансованості бюджету.

Відповідно до положень частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України закони, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження та/або збільшують витрати) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Водночас, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України, ці вимоги не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. №14405 буде мати вплив на показники бюджету (може призвести до додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на забезпечення діяльності військових адміністрацій). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.54. Проект Закону Украни про внесення змін до статті 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" щодо визначення статусу працівників військових адміністрацій населених пунктів (реєстр. № 14319 від 18.12.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, документ підготовлено з метою забезпечення правових гарантій для працівників військових адміністрацій, які здійснюють посадові обов’язки, безпосередньо пов’язані з виконанням повноважень органів місцевого самоврядування, а також посилення кадрової спроможності відповідних тимчасових державних органів. Для реалізації такої мети у законопроекті, серед іншого, передбачається:

встановити, що за сільським, селищним, міським головою на період перебування на посаді начальника відповідної військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) зберігаються раніше займана посада та визначені Законом правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування;

визначити, що на працівників військових адміністрацій населених пунктів, які виконують посадові обов’язки, безпосередньо пов’язані зі здійсненням цими адміністраціями повноважень органів місцевого самоврядування, поширюється дія Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", передбачивши, що посади таких працівників відносяться до відповідних категорій посад у сільських, селищних і міських радах та їх виконавчих органах, а ранги посадових осіб місцевого самоврядування присвоюються за рішенням начальників відповідних військових адміністрацій населених пунктів. Крім того, за посадовим особами органів місцевого самоврядування, які призначені на посади у військових адміністраціях населених пунктів, зберігаються раніше займані посади та всі правові гарантії служби в органах місцевого самоврядування/зміни до частини п’ятої статті 4/ .

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, оскільки пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" законопроекту установлено, що виконання вимог цього Закону забезпечується у межах затверджених військовим адміністраціям населених пунктів фондів заробітної плати.

Водночас, Міністерство фінансів України звертає увагу, що поширення дії Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на працівників військових адміністрацій населених пунктів у частині оплати праці може потребувати додаткових видатків місцевих бюджетів, однак відсутність показників для обрахунку відповідних положень законопроекту не дозволила спрогнозувати обсяг таких додаткових видатків.

Зважаючи на наведене, суб’єктом права законодавчої ініціативи в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій для забезпечення збалансованості бюджетів.

З огляду на положення частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження та/або збільшують витрати) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Водночас, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України, ці вимоги не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14319 матиме вплив на показники бюджету (може призвести до додаткових видатків з місцевих бюджетів на оплату праці працівників військових адміністрацій населених пунктів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету (зменшують надходження та / або збільшують витрати) та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.55. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження спеціального фіскального режиму "Вільна гривня" (реєстр. № 15009 від 06.02.2026), поданий народними депутатами України Бабенком М.В., Кривошеєвим І.С. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Податковий кодекс України новим розділом XIV-1, згідно з яким запроваджується спеціальний фіскальний режим "Вільна гривня" /далі – спеціальний режим/, який передбачає, зокрема, що:

право на застосування спеціального режиму мають юридичні і фізичні особи, за умови їх реєстрації у реєстрі учасників спеціального режиму та відкриття спеціального рахунку в межах спеціального режиму;

участь платників податків в спеціальному режимі є добровільною та не обмежує їх права повернутися до загального режиму оподаткування;

у разі участі платників податків в спеціальному режимі вони звільняються від нарахування, обчислення і сплати податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість та військового збору;

платники податків, зареєстровані у спеціальному режимі, щомісяця сплачують до державного бюджету автоматизований фіскальний внесок у фіксованому відсотковому розмірі, який затверджуватиметься щорічно Кабінетом Міністрів України у межах від 1% до 3% бази нарахування;

базою нарахування автоматизованого фіскального внеску є фактичний залишок коштів на спеціальному рахунку платників станом на кінець останнього календарного дня кожного звітного місяця;

у разі зняття готівкових коштів зі спеціального рахунку учасника спеціального режиму або перерахування коштів на особистий рахунок фізичної особи така операція підлягає оподаткуванню шляхом разової вихідної сплати, розмір якої затверджуватиметься щорічно Кабінетом Міністрів України у межах від 5% до 8% суми відповідної операції;

з метою організації управління спеціальним режимом, координації дій його учасників, представництва інтересів платників створюється саморегулююча організація /є недержавною неприбутковою організацією, заснованою учасниками спеціального режиму, що діє на підставі Податкового кодексу України та свого статуту/.

Крім того, законопроектом пропонується доповнити розділ XX Податкового кодексу України підрозділом 11, яким визначаються особливості запровадження експериментального проекту «Вільна гривня», зокрема, передбачається встановити, що:

положення нового розділу XIV-1 цього Кодексу застосовуються в рамках експериментального проекту (пілотного режиму) терміном на 36 місяців з дати набрання чинності відповідним законом;

учасниками експериментального проекту можуть стати платники податків, податкова адреса яких знаходиться на території міста Києва;

протягом трьох місяців після завершення експериментального періоду Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради України узагальнений звіт про результати здійснення пілотного режиму, за результатами розгляду якого Верховна Рада України ухвалює рішення щодо продовження, припинення або можливого поширення пілотного режиму на інші території України;

у період реалізації пілотного режиму надходження від автоматизованого фіскального внеску та вихідної сплати зараховуватимуться до державного бюджету, при цьому 50% отриманих коштів щомісячно спрямовуватимуться до бюджету міста Києва у формі цільової субвенції на фінансування видатків загального фонду бюджету міста Києва, у тому числі на забезпечення технічної, інформаційної та організаційної підтримки реалізації пілотного проекту.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що запровадження спеціального режиму передбачає прогнозоване збільшення надходжень до бюджету за рахунок активізації економічної діяльності, розширення податкової бази, зменшення витрат на адміністрування з боку держави і учасників та створення сприятливого середовища для ведення бізнесу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту: може мати негативний вплив на показники бюджетів у частині податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, військового збору та податку на додану вартість, а вартісна величина впливу на показники бюджетів залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які скористаються можливістю перейти на сплату автоматизованого фіскального внеску та залишку коштів на спеціальному рахунку для сплати такого внеску; спричинить виведення великих обсягів коштів з банківських рахунків у готівкову форму до переходу платниками на сплату автоматизованого фіскального внеску, що в свою чергу зумовить збільшення тіньового сектору економіки. Водночас зауважено, що в рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 13.02.2026 з Міжнародним валютним фондом Україна взяла на себе зобов’язання уникати будь-яких податкових субсидій, стимулів або інших адміністративних заходів, що розмивають базу оподаткування, і утримуватися від введення нових категорій платників податків в існуючі преференційні режими. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

Окремо необхідно зауважити, що положення законопроекту щодо зарахування надходжень від автоматизованого фіскального внеску і вихідної сплати до державного бюджету та перерахування 50% фактично отриманих у межах пілотного проекту надходжень до бюджету міста Києва у формі цільової субвенції з державного бюджету із спрямуванням на фінансування видатків загального фонду бюджету міста Києва, у тому числі на забезпечення технічної, інформаційної та організаційної підтримки реалізації пілотного проекту /підпункти 6.1 і 6.2 нового підрозділу 11 розділу XX Податкового кодексу України/ не відповідають вимогам:

– частини другої статті 95 Конституції України /згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків/;

– Бюджетного кодексу України, насамперед:

частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету/;

частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет/;

частині другій статті 23 /згідно з якою бюджетні призначення встановлюються законом про державний бюджет (рішенням про місцевий бюджет)/;

частині четвертій статті 29 /згідно з якою якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального чи спеціального фонду визначається законом про державний бюджет на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу/;

частині третій статті 97 /згідно з якою у державному бюджеті затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів/.

УХВАЛИЛИ:

1. Законопроект за реєстр. № 15009 матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету і бюджету міста Києва відповідно від податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість та військового збору, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від автоматизованого фіскального внеску залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту за реєстр. № 15009 привести його окремі положення у відповідність до вимог статті 95 Конституції України і Бюджетного кодексу України (насамперед, статей 4, 13, 23, 29 і 97), зокрема виключити запропоновані підпункти 6.1 і 6.2 нового підрозділу 11 розділу XX Податкового кодексу України.

1.2.56. Проект Закону України про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки (реєстр. № 11331 від 11.06.2024), поданий народними депутатами України Марчуком І.П., Тістиком Р.Я. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується, передусім, визначити: повноваження Кабінету Міністрів України та інших органів державної влади у сфері державної промислової політики; заходи підтримки промисловості; засади розвитку промислових виробництв. Серед іншого, положеннями законопроекту передбачається, що:

Кабінет Міністрів України затверджує порядок бронювання військовозобов'язаних з метою забезпечення прогнозованості (безперервності) кадрової політики суб'єктів господарювання протягом дії правового режиму воєнного стану, забезпечує формування державного фонду розвитку промисловості, у тому числі фонду розвитку критичних технологій, за рахунок коштів державного бюджету та встановлює цільові показники ефективності здійснення фінансової підтримки розвитку промисловості на пільгових умовах співфінансування проектів, спрямованих на розробку нової високотехнологічної продукції, нових технологій, створення конкурентоспроможних виробництв, модернізацію та технічне переоснащення стратегічно важливих виробництв /стаття 4/;

державне стимулювання діяльності у сфері промисловості та інноваційної діяльності у промисловості може здійснюватися за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та з інших джерел, не заборонених законодавством /частина 1 статті 7/;

утворений за рішенням Кабінету Міністрів України державний фонд розвитку промисловості може надавати фінансову підтримку суб'єктів діяльності у сфері промисловості у передбаченій законодавством формі (у тому числі у формі позик, грантів, внесків до статутного капіталу, фінансової оренди (лізингу)) за рахунок коштів державного бюджету та інших не заборонених законодавством джерел /стаття 8/;

органи державної влади, органи місцевого самоврядування можуть надавати підтримку суб'єктам діяльності у сфері промисловості, що здійснюють експорт виготовленої на території України промислової продукції, зокрема, шляхом надання фінансової підтримки таким суб'єктам та організаціям, що входять до складу інфраструктури підтримки діяльності у сфері промисловості і здійснюють страхування експортних кредитів і інвестицій, а також надання державних гарантій за зобов'язаннями суб'єктів діяльності у сфері промисловості /стаття 10/.

Водночас Прикінцевими положеннями законопроекту пропонується частину 1 статті 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" доповнити новим положенням, згідно з яким бронюванню підлягають військовозобов'язані, що працюють у суб'єктів господарювання, які за кожного заброньованого працівника щомісячно сплачують до державного бюджету збір за бронювання військовозобов'язаних (встановлений Податковим кодексом України) та у яких відсутня заборгованість з виплати заробітної плати та зі сплати загальнодержавних та/або місцевих податків, зборів та/або інших обов'язкових платежів, а також фізична особа – підприємець та/або її наймані працівники теж мають право на зазначене бронювання за умови, що обсяг доходу фізичної особи – підприємця протягом календарного місяця становить не менше трикратного розміру збору за бронювання військовозобов'язаних (встановленого Податковим кодексом України) та підтвердження нею ведення господарської діяльності протягом попереднього річного звітного (податкового) періоду.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є створення умов для розвитку вітчизняного промислового комплексу з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому і зовнішніх ринках та перехід до інноваційної моделі розвитку промисловості;

прийняття законопроекту сприятиме вирішенню проблемних питань, пов'язаних із реалізацією державної політики у промисловій сфері, інтенсифікацією розвитку високотехнологічних підприємств, що виробляють промислові товари із високою доданою вартістю задля збільшення кількості високооплачуваних робочих місць, зміцнення ВВП, підвищення надходжень до державного бюджету, зокрема залучення додаткових коштів для фінансового забезпечення потреб безпеки та оборони, мобілізації, покращення структури національної економіки та промисловості в умовах воєнного стану;

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Щодо вищезазначених положень законопроекту належить зауважити:

надання фінансової підтримки у формі державних гарантій має здійснюватися з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України (згідно з частиною 1 статті 17 якого державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про державний бюджет, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або міжнародних договорів України для забезпечення виконання боргових зобов'язань суб'єктів господарювання – резидентів України). При цьому положення пункту 2 частини 1 статті 10 законопроекту в частині можливості надання органами державної влади, органами місцевого самоврядування державних гарантій за зобов'язаннями суб'єктів діяльності у сфері промисловості не відповідає вимогам зазначеної норми цього Кодексу, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України;

запровадження сплати до державного бюджету збору за бронювання військовозобов'язаних має здійснюватися з урахуванням вимог Податкового кодексу України (згідно зі статтею 2 і пунктом 7.3 статті 7 якого будь-які питання щодо оподаткування регулюються виключно цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства), а також Бюджетного кодексу України (згідно з частиною 4 статті 29 якого якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального чи спеціального фонду визначається законом про державний бюджет на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу). Поряд з цим, пунктом 23 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України встановлено, що доходами бюджету є податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України. Відтак зарахування зазначеного збору потребує законодавчого унормування у Податковому і Бюджетному кодексах України, про що теж відмічає Міністерство фінансів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме на показники державного бюджету та може впливати на виконання закону про державний бюджет в поточному бюджетному періоді, зокрема: законопроект може потребувати додаткових видатків державного бюджету, насамперед: на утримання органів державної влади щодо здійснення державної промислової політики у зв'язку з передбаченням додаткових повноважень, зокрема щодо надання підтримки суб'єктам діяльності у сфері промисловості під час їхньої діяльності на зовнішніх ринках, під час переговорів з іноземними фізичними чи юридичними особами щодо створення спільних підприємств, трансферту технологій тощо, надання іншого сприяння міжнародному та міжрегіональному співробітництву суб'єктів діяльності у сфері промисловості, внесення на затвердження Кабінету Міністрів України пропозицій щодо переліку критичних технологій і матеріалів, створення та забезпечення функціонування Реєстру промислової продукції та матеріалів, які потребують імпортозаміщення тощо.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та вважає, що він потребує доопрацювання і надання фінансово-економічних розрахунків.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини 1 статті 27 Бюджетного кодексу України та частини 3 статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Законопроект за реєстр. № 11331 матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного і місцевих бюджетів на реалізацію передбачених законопроектом заходів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від збору за бронювання військовозобов'язаних після унормування сплати такого збору у Податковому і Бюджетному кодексах України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту за реєстр. № 11331 привести його положення у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (насамперед статті 17), зокрема у пункті 2 частини 1 статті 10 виключити слова "а також надання державних гарантій за зобов'язаннями суб'єктів діяльності у сфері промисловості".

1.2.57. Проект Закону України про промислову політику та забезпечення безперервності підприємницької діяльності в умовах воєнного стану (реєстр. № 11331-1 від 17.06.2024), поданий народними депутатами України Лічман Г.В., Клочком А.А. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується, передусім, визначити: повноваження Кабінету Міністрів України та інших органів влади у сфері державної промислової політики; заходи підтримки діяльності у сфері промисловості; засади розвитку промислової політики. Серед іншого, положеннями законопроекту передбачається, що:

Кабінет Міністрів України забезпечує формування державного фонду розвитку промисловості, у тому числі фонду розвитку критичних технологій, за рахунок коштів державного бюджету та встановлює цільові показники ефективності здійснення фінансової підтримки розвитку промисловості на пільгових умовах співфінансування проектів, спрямованих на розробку нової високотехнологічної продукції, нових технологій, створення конкурентоспроможних виробництв, модернізацію та технічне переоснащення стратегічно важливих виробництв /пункт 4 статті 4/;

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є створення умов для розвитку вітчизняного промислового комплексу та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної промислової продукції на внутрішньому і зовнішніх ринках на основі переходу до інноваційної моделі розвитку промисловості;

прийняття законопроекту сприятиме вирішенню проблемних питань, пов'язаних із реалізацією державної політики у промисловій сфері, сприяє інтенсифікації розвитку високотехнологічних із високою доданою вартістю виробництв задля збільшення кількості високооплачуваних робочих місць, ВВП, надходжень до бюджетів усіх рівнів, в тому числі додаткових коштів для фінансового забезпечення мобілізації, покращення структури національної економіки та промисловості в умовах воєнного стану;

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Належить зауважити, що надання фінансової підтримки у формі державних гарантій має здійснюватися з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України (згідно з частиною 1 статті 17 якого державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про державний бюджет, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або міжнародних договорів України для забезпечення виконання боргових зобов'язань суб'єктів господарювання – резидентів України). При цьому положення пункту 2 частини 1 статті 10 законопроекту в частині можливості надання органами державної влади, органами місцевого самоврядування державних гарантій за зобов'язаннями суб'єктів діяльності у сфері промисловості не відповідає вимогам зазначеної норми цього Кодексу, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та вважає, що він потребує доопрацювання і надання фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини 1 статті 27 Бюджетного кодексу України та частини 3 статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Законопроект за реєстр. № 11331-1 матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного і місцевих бюджетів на реалізацію передбачених законопроектом заходів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту за реєстр. № 11331-1 привести його положення у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (насамперед статті 17), зокрема у пункті 2 частини 1 статті 10 виключити слова "а також надання державних гарантій за зобов'язаннями суб'єктів діяльності у сфері промисловості".

1.2.58. Проект Закону України про засади державної промислової політики (реєстр. № 11331-2 від 17.06.2024), поданий народними депутатами України Лічман Г.В., Клочком А.А. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується, передусім, визначити: повноваження Кабінету Міністрів України та інших органів влади у сфері державної промислової політики; заходи стимулювання та підтримки промисловості; особливості розвитку промислових виробництв в межах адміністративно-територіальних одиниць. Серед іншого, положеннями законопроекту передбачається, що:

утворений за рішенням Кабінету Міністрів України державний фонд розвитку промисловості може надавати фінансову підтримку суб'єктів діяльності у сфері промисловості у передбаченій законодавством формі
(у тому числі у формі позик, грантів, внесків до статутного капіталу, фінансової оренди (лізингу)) за рахунок коштів державного бюджету та інших не заборонених законодавством джерел /стаття 8/;

Водночас Прикінцевими положеннями законопроекту пропонується частину 1 статті 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" доповнити новим положенням, згідно з яким бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють на підприємствах, установах, організаціях, де середньомісячна заробітна плата військовозобов'язаного працівника становить не менше дванадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року, та відсутні заборгованість з виплати заробітної плати, сплати загальнодержавних та/або місцевих податків, зборів та/або інших обов'язкових платежів, а також фізична особа – підприємець та/або її наймані працівники теж мають право на зазначене бронювання за умови, що відповідна фізична особа – підприємець зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та громадських формувань не пізніше ніж за шість календарних місяців до набрання чинності Закону України "Про засади державної промислової політики" та обсяг її доходу протягом останнього для місячного податкового (звітного) періоду, становить не менше трикратного розміру збору за бронювання військовозобов'язаних (встановленого Податковим кодексом України).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

прийняття законопроекту сприятиме вирішенню проблемних питань, пов'язаних із реалізацією державної політики у промисловій сфері, інтенсифікацією розвитку високотехнологічних наукоємних із високою доданою вартістю виробництв задля збільшення кількості високооплачуваних робочих місць, ВВП, надходжень до бюджетів усіх рівнів, в тому числі залучення додаткових коштів для фінансового забезпечення мобілізації, покращення структури національної економіки та промисловості в умовах воєнного стану;

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини 1 статті 27 Бюджетного кодексу України та частини 3 статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Законопроект за реєстр. № 11331-2 матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного і місцевих бюджетів на реалізацію передбачених законопроектом заходів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту за реєстр. № 11331-2 привести його положення у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (насамперед статті 17), зокрема у пункті 2 частини 1 статті 10 виключити слова "а також надання державних гарантій за зобов'язаннями суб'єктів діяльності у сфері промисловості".

1.2.59. Проект Закону України про засади державної промислової політики (реєстр. № 11331-д від 30.09.2025), поданий народними депутатами України Маріковським О.В., Марчуком І.П. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується, передусім, визначити: цілі, завдання, інструменти та принципи державної промислової політики; повноваження Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері державної промислової політики; заходи стимулювання та підтримки промисловості; особливості розвитку промисловості в межах адміністративно-територіальних одиниць; положення щодо розвитку знаннємістких і наукоємних виробництв, створення та підтримки національних промислових чемпіонів у стратегічних галузях промисловості. Серед іншого, положеннями законопроекту передбачається, що:

інструментами державної промислової політики є, зокрема, податкові та митні пільги, державні компенсації інвестицій, державні гарантії, державне фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, модернізації, лізингу та розширення виробництва, інструменти експортно-кредитного агентства та страхування інвестиційних і експортних ризиків /частина 4 статті 3/;

державне стимулювання діяльності у сфері промисловості та інноваційної діяльності у промисловості може здійснюватися за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, шляхом публічно-приватного партнерства, міждержавного партнерства та з інших джерел, не заборонених законодавством /частина 1 статті 8/;

суб'єктам господарювання у сфері промисловості для виконання ними інноваційних проектів в межах наукових і технологічних парків фінансова підтримка надається у вигляді: повного або часткового безвідсоткового кредитування інноваційних проектів наукових і технологічних парків, повної або часткової компенсації відсотків за кредитами наукових і технологічних парків; звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на додану вартість; звільнення від оподаткування ввізним митом наукового, лабораторного та іншого обладнання, комплектуючих і матеріалів, необхідних для виконання інноваційних проектів наукових і технологічних парків за умови відсутності вітчизняних аналогів /частина 2 статті 11/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

прийняття законопроекту сприятиме вирішенню проблемних питань, пов'язаних із реалізацією державної політики у промисловій сфері, інтенсифікації розвитку знаннємістких і наукоємних із високою доданою вартістю виробництв задля збільшення кількості високооплачуваних робочих місць, ВВП, надходжень до бюджетів усіх рівнів, покращення структури національної економіки та промисловості в умовах воєнного стану;

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Щодо вищезазначених положень законопроекту належить зауважити:

застосування інструменту державної промислової політики у формі податкових і митних пільг та надання фінансової підтримки у вигляді звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств, податком на додану вартість, ввізним митом має здійснюватися з урахуванням вимог Податкового кодексу України (згідно зі статтею 2 і пунктом 7.3 статті 7 якого будь-які питання щодо оподаткування регулюються виключно цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства);

застосування інструменту державної промислової політики у формі державних гарантій має здійснюватися з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України (згідно з частиною 1 статті 17 якого державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про державний бюджет, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або міжнародних договорів України для забезпечення виконання боргових зобов'язань суб'єктів господарювання – резидентів України). При цьому положення пункту 2 частини 1 статті 10 законопроекту в частині можливості надання органами державної влади, органами місцевого самоврядування державних гарантій за зобов'язаннями суб'єктів діяльності у сфері промисловості не відповідає вимогам зазначеної норми цього Кодексу, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Водночас Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме на показники державного бюджету та може впливати на виконання закону про державний бюджет в поточному бюджетному періоді, зокрема:

запровадження податкових преференцій призводить до втрат державного бюджету та до необхідності пошуку компенсаторів таких втрат, при цьому недонадходження податків призведе до розбалансування бюджету, що негативно позначиться на можливості держави своєчасно здійснювати фінансове забезпечення державних програм, у тому числі спрямованих на підтримку населення та обороноздатність держави в умовах воєнного стану. Крім того, відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного між Україною та Міжнародним валютним фондом, Україна взяла на себе зобов'язання продовжити утримуватися від заходів податкової політики та адміністрування, що можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень, а також від включення нових категорій платників податків до існуючих пільгових режимів;

законопроект може потребувати додаткових видатків державного бюджету, насамперед: на утримання органів державної влади щодо здійснення державної промислової політики у зв'язку з передбаченням додаткових повноважень, зокрема щодо надання підтримки суб'єктам діяльності у сфері промисловості під час їхньої діяльності на зовнішніх ринках, під час переговорів із іноземними фізичними чи юридичними особами щодо створення спільних підприємницьких товариств, трансферту технологій тощо, надання іншого сприяння міжнародному та міжрегіональному співробітництву суб'єктів діяльності у сфері промисловості, внесення на затвердження Кабінету Міністрів України пропозицій щодо переліку критичних технологій і матеріалів, створення та забезпечення функціонування Реєстру промислової продукції та матеріалів, які потребують імпортозаміщення тощо.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та вважає, що він потребує доопрацювання і надання фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи розрахунки).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини 1 статті 27 Бюджетного кодексу України та частини 3 статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Законопроект за реєстр. № 11331-д матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного і місцевих бюджетів на реалізацію передбачених законопроектом заходів, а також може призвести до недоотримання доходів державного бюджету від податків після унормування передбачених законопроектом податкових пільг у Податковому кодексі України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту за реєстр. № 11331-д привести його положення у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (насамперед статті 17), зокрема у пункті 2 частини 1 статті 10 виключити слова "а також надання державних гарантій за зобов'язаннями суб'єктів діяльності у сфері промисловості".

1.2.60. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення управління фінансовими ресурсами страховиків за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (реєстр. № 13551 від 28.07.2025), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Гетманцевим Д.О. та Бондаренком О.В.

Відмітили:

Законопроектом, зокрема, пропонується:

здійснювати ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про надходження і використання власних коштів Пенсійного фонду України /далі – ПФУ/ та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття /далі – Фонд безробіття/ відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності /далі – МСФЗ/; а коштів державного бюджету та видатків на адміністративні витрати цих фондів – за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі;

визначити, що особливості ведення обліку та складання фінансової звітності надходження і використання коштів ПФУ і Фонду безробіття встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування /далі – Мінсоцполітики/ за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку /далі – Мінфін/;

конкретизувати напрями надходжень і видатків бюджету ПФУ за видами виплат та джерелами формування відповідних складових бюджету;

встановити, що у разі, якщо до початку нового бюджетного періоду бюджет ПФУ не затверджений, з урахуванням статті 41 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ враховуються та здійснюються:

– витрати за бюджетними програмами, бюджетні призначення щодо яких встановлені законом про державний бюджет на відповідний рік, – в обсягах, передбачених помісячним розписом асигнувань державного бюджету на відповідний рік (за винятком надання кредитів з державного бюджету);

– пенсійні, страхові, соціальні та інші виплати - виходячи з розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік;

передбачити проведення зовнішнього аудиту фінансової звітності ПФУ і Фонду безробіття один раз на рік суб’єктом аудиторської діяльності.

Мінфін у експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що його реалізація не впливатиме на показники державного бюджету, проте потребуватиме додаткових коштів бюджетів ПФУ і Фонду безробіття на здійснення адміністративних витрат, визначити обсяг яких Мінфін не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Зокрема, Мінфін зазначає, що запровадження МСФЗ передбачає нову класифікацію та вимоги до оцінки фінансових активів за справедливою вартістю, зобов’язань, нову модель знецінення фінансових інструментів на основі очікуваних збитків, визнання довгострокових зобов’язань без забезпечень майбутніх виплат, тобто встановлення порядку проведення актуарних розрахунків, які будуть визнані як зобов’язання за кожним учасником системи, формування резервів під знецінення активів, що спричинить ризик збільшення фінансового навантаження. Також додаткових коштів потребуватиме проведення незалежного зовнішнього аудиту фінансових звітів, складених на основі МСФЗ.

В той же час, розрахунки щодо впливу законопроекту на показники бюджетів ПФУ і Фонду безробіття на відповідний рік і пропозиції щодо джерел покриття додаткових видатків відсутні. Крім того, у разі відсутності у бюджетах цих фондів реальних джерел покриття додаткових витрат на вищевказані цілі, запровадження передбачених законопроектом положень може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги ПФУ і Фонду безробіття.

Також, варто відмітити, що окремі положення законопроекту не узгоджуються з вимогами Кодексу, про що також зазначив Мінфін у своєму експертному висновку, а саме:

пропозиція щодо встановлення Мінсоцполітики особливостей ведення обліку та складання фінансової звітності надходження і використання коштів ПФУ і Фонду безробіття суперечить вимогам частини першої статті 56 Кодексу, згідно з якою регулювання питань методології бухгалтерського обліку та звітності про виконання бюджетів здійснюється Мінфіном, а також вимогам частини першої статті 58 Кодексу, згідно з якою форми фінансової і бюджетної звітності та порядок їх заповнення встановлюються Мінфіном;

пропозиція щодо застосування положень статті 41 Кодексу у випадку не затвердження бюджету ПФУ до початку нового бюджетного періоду є недоцільним, оскільки ця стаття визначає особливості формування надходжень бюджету та здійснення витрат бюджету в разі несвоєчасного набрання чинності законом про державний бюджет.

Поряд з цим, Мінфін відмічає, що запропонований законопроектом перехід до ведення бухгалтерського обліку власних коштів ПФУ і Фонду безробіття за МСФЗ призведе до того, що ПФУ як центральний орган виконавчої влади буде здійснювати облік за двома різними системами та, як наслідок, до порушення принципів бюджетної системи України, зокрема принципу єдності бюджетної системи, та до повної втрати державою контролю за коштами єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Також такі зміни призведуть до порушення єдиних підходів щодо звітування та статистичних спостережень, зокрема виконання вимог Керівництва зі статистики державних фінансів Міжнародного валютного фонду (GFSM 2014), яке передбачає застосування фондами соціального страхування державного сектору міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору, а не МСФЗ. Зазначене спричинить ризик неможливості здійснення об’єктивного аналізу та оцінки таких видатків і забезпечення їх прозорості.

Поряд з цим, Мінфін висловлює низку інших зауважень до законопроекту і за узагальнюючим висновком зазначає, що законодавча ініціатива потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Законопроект за реєстр. № 13551 матиме вплив на показники бюджетів (збільшуватиме витрати ПФУ і Фонду безробіття та може зумовити додаткові видатки державного бюджету для надання фінансової допомоги цим фондам). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, викладені у висновках Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України.

1.2.61. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження граничних розмірів оплати праці на період дії воєнного стану (реєстр. № 14247 від 26.11.2025), поданий народними депутатами України Тищенком М.М., Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом, шляхом внесення змін до законів України "Про оплату праці" та "Про державну службу", запропоновано тимчасово на період дії воєнного стану та до завершення календарного року, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, встановити, що місячна заробітна плата не може перевищувати 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 число місяця, за який нараховуються відповідні виплати (тобто виходячи із встановленого на 2026 рік розміру мінімальної заробітної плати 8 647 грн розмір заробітної плати не повинен перевищувати 86 470 грн) для:

працівників господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 50 і більше відсотків (при цьому премії та інші стимулюючі виплати нараховуються та виплачуються виключно за результатами діяльності відповідних господарських товариств у разі їх прибутковості у розмірі, що не перевищує 20 % від суми сплачених підприємством податків за минулий звітний період);

всім категоріям працівників, службових і посадових осіб установ, закладів та організацій бюджетної сфери, державних органів (включаючи народних депутатів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, членів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорів, працівників Національного банку України та інших службових і посадових осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами);

всім категоріям працівників органів місцевого самоврядування.

Поряд з цим, згідно із законопроектом вказані обмеження не застосовуються при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території країни, визнаної агресором, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), а також особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів. Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім того, законопроектом передбачено, що у разі економії фонду оплати праці державного органу, суми, що залишилися, не можуть використовуватися державним органом на виплату премій та інших виплат і за результатами бюджетного року повинні повертатись до державного бюджету. При чому контроль за цільовим нарахуванням та виплатою премій працівникам державного органу запропоновано покласти на органи Казначейства України, що може потребувати додаткових коштів державного бюджету на забезпечення їх діяльності, беручи до уваги положення законів України "Про центральні органи виконавчої влади" та "Про джерела фінансування органів державної влади".

При цьому, Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до даного законопроекту зауважує, що покладання на Казначейство України вищезазначених додаткових повноважень не узгоджується з нормами Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, якими визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (зокрема частиною першою статті 43, частиною п’ятою статті 48, частиною другою статті 49, статтею 112). Крім того, повноваження відповідного головного розпорядника бюджетних коштів у бюджетному процесі визначено, зокрема, у статті 22 Кодексу.

В той же час, реалізація запропонованої вище законодавчої ініціативи може сприяти оптимізації бюджетних коштів на оплату праці визначеного законопроектом переліку працівників бюджетних установ, проте визначити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо за відсутності вихідних даних, а саме кількості працівників бюджетних установ, закладів, організацій, розмір заробітної плати яких перевищує 10 мінімальних заробітних плат.

Аналогічну думку висловлює і Мінфін до даного законопроекту та наголошує, що прийняття відповідного закону також потребуватиме відповідного внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" і матиме вплив на середньостроковий період. При цьому, Мінфін звертає увагу, що середньострокове бюджетне планування передбачає, зокрема, забезпечення передбачуваності та збалансованості показників на середньострокову перспективу і посилення стратегічного підходу до бюджетного планування.

Мінфін в цілому не заперечує щодо необхідності пошуку додаткових джерел видатків для потреб сектору безпеки і оборони України, водночас відмічає, що відповідно до статті 19 Конституції України /далі – Конституція/ органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас щодо положень запропонованої законодавчої пропозиції слід зауважити, що Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства.

Положеннями частини першої статті 7 Кодексу одним із принципів бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів, згідно із яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, які визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до статті 20 Кодексу бюджетні програми формуються головними розпорядниками бюджетних коштів під час підготовки пропозицій до Бюджетної декларації та складання бюджетного запиту з урахуванням планів діяльності на середньостроковий період, прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку. Положеннями частини п’ятої статті 22 Кодексу встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

Вимогами статті 23 Кодексу встановлено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному Кодексом, а зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України відповідного положення.

Зважаючи на викладене, положення законопроекту не узгоджуються із вищезазначеними вимогами Кодексу.

Слід також зазначити, що згідно із підпунктом "ґ" пункту 18 частини другої статті 5 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері управління об'єктами державної власності віднесено визначення порядку оплати праці і винагороди керівників державних унітарних підприємств, голів виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі (для акціонерних товариств - з урахуванням статті 39 Закону України "Про акціонерні товариства"), у яких утворення наглядової ради не є обов’язковим відповідно до закону, а також у яких утворення наглядової ради не передбачено статутом.

В той же час, згідно із частиною другою статті 130 Конституції розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. При цьому, Мінфін відмічає, що основної мети законопроекту може бути не досягнуто, оскільки, як свідчить практика, обмеження суддівської винагороди суддям, як це передбачено законодавчою ініціативою, призводить до судових рішень про скасування таких обмежень.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту, про що також відмічено у висновку Мінфіну.

УХВАЛИЛИ:

1. Законопроект за реєстр. № 14247 матиме вплив на показники бюджетів (за умови дотримання бюджетного законодавства може оптимізувати видатки державного та місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетної сфери, державних підприємств та виплату суддівської винагороди). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення з нормами Конституції України та вимогами Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, викладені у висновках Комітету з питань бюджету та Мінфіну.

1.2.62. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для поліпшення демографічної ситуації в Україні (реєстр. № 13295 від 15.05.2025), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом передбачається реалізація комплексу заходів із покращення в Україні правового статусу та підтримки сімей з дітьми у різних сферах життєдіяльності, що потребуватиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів. Згідно з фінансово-економічним обґрунтуванням, наведеним у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень щорічно потребуватиме від 48,5 до 78,5 млрд грн (залежно від року реалізації). Водночас, Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що за прогнозними розрахунками тільки для реалізації окремого переліку виплат необхідно вишукати додатково у державному бюджеті щонайменше 125 млрд грн, при чому додаткових коштів з відповідних бюджетів потребуватимуть і інші положення законопроекту, обсяг яких визначити немає можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Так, додаткових видатків державного бюджету потребуватиме запропоноване законопроектом запровадження нових видів грошових допомог: на утримання дитини до досягнення нею шестирічного віку; дитині на майбутнє; жінкам, яким присвоєно почесне звання "Мати – героїня", які не отримують трудову або соціальну пенсію.

З цього приводу слід зазначити наступне.

Допомога на утримання дитини до досягнення нею шестирічного віку виплачуватиметься одному з батьків щомісячно у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом на 1 січня /тобто 2 817 грн, зважаючи на встановлений розмір з 1 січня 2026 року/ на придбання у безготівковій формі товарів та послуг, пов’язаних із утриманням дитини. При цьому, законопроектом не визначено механізму надання такої допомоги та відсутній перелік товарів, які можна придбати за відповідні кошти /передбачене законопроектом доручення Кабінету Міністрів України визначає затвердження лише переліку суб’єктів господарювання/.

Допомогу на майбутнє матиме кожна дитина – громадянин України за народження, яка передбачає одноразове зарахування на депозитний рахунок, відкритий на ім’я дитини у банківській установі, у розмірі 25 прожиткових мінімумів для дітей віком до 6 років /відповідно 70 425 грн в умовах 2026 року/, і яка стає банківським вкладом (депозитом) дитини до досягнення нею 18 років з обов’язковим нарахуванням процентів. При цьому, процентна ставка, що нараховується на суму банківського вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) про розміщення суми державної допомоги дитині на майбутнє, протягом всього строку розміщення вкладу (депозиту) не може бути меншою за облікову ставку Національного банку України.

При цьому, у законопроекті не визначено чіткого механізму реалізації порядку адміністрування депозитних рахунків, джерел нарахування відсотків, механізму повернення невикористаних коштів та відповідального розпорядника відповідних бюджетних коштів, що створює ризики дублювання існуючої виплати (наприклад, допомоги при народженні) та унеможливлює його реалізацію на практиці. За таких умов фактичне замороження бюджетних ресурсів на тривалий строк буде спрямовано лише на підвищення ліквідності банків. При цьому, відповідне збільшення ліквідності банків має прямий зв’язок з їх прибутковістю та обсягом сплачених ними податків до бюджетів. Відтак, збільшення прибутковості банків призведе до покращення їх податкоспроможності, що, у свою чергу, матиме наслідком збільшення податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів.

У той же час, у законопроекті містяться положення, які сприятимуть збільшенню доходів до державного бюджету внаслідок перерахувань банківською установою: допомоги на майбутнє та відповідних процентів у разі, коли дитина сумарно проживала (перебувала) на території України менше 9 років; половини суми процентів, нарахованих на відповідний вклад (депозит), у випадку, якщо хоча б один із батьків (усиновлювачів) має страховий стаж менше 9 років, або якщо батько чи мати, які виховували дитину самостійно, мають страховий стаж менше 15 років.

Водночас, законопроектом пропонується, що у разі встановлення неплатоспроможності та/або ліквідації банку, у якому розміщено банківський вклад (депозит), дитина як вкладник має право на одержання суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок кошті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

З приводу зазначеного варто відмітити, що згідно із пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 01.04.2022 № 2180-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб" з дня набрання чинності цим Законом протягом дії воєнного стану в Україні та трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема, відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку. Водночас, вказаний Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених Законом. При цьому, органи влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність цього Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень. З огляду на вказане, даний законопроект потребує врахування позиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Допомогу жінкам, яким присвоєно почесне звання "Мати – героїня" та які не отримують трудову або соціальну пенсію, пропонується виплачувати щомісячно у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб /відповідно 3 328 грн в умовах 2026 року/. Проте, надання відповідних пільг і гарантій вказаним особам чинним законодавством вже встановлено. Зокрема, передбачено: виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних людей /відповідно 33 280 грн в умовах 2026 року/ за присвоєння почесного звання "Мати-героїня"; надання права на призначення пенсії після досягнення 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу жінкам, які народили і виховали п’ятьох або більше дітей до шестирічного віку; виплату надбавки до пенсії за особливі заслуги перед Україною у розмірі від 35 % до 40 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб /відповідно від 1 164,8 грн до 1 331,2 грн в умовах 2026 року/.

Також законопроектом пропонується збільшити розмір допомоги при народженні першої та кожної наступної дитини і виплачувати її одноразово в розмірі 25 прожиткових мінімумів для дітей віком до 6 років /відповідно 70 425 грн в умовах 2026 року/, що також потребуватиме додаткових коштів з держаного бюджету.

Слід нагадати, що вкінці 2025 року посилено державну увагу до проблеми народжуваності в умовах демографічної кризи - прийнято Закон України від 05.11.2025 № 4681-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю". Відтак, починаючи з 2026 року, запроваджено нові види державної підтримки сімей з дітьми, підвищено розміри виплат та створено умови для поєднання батьківства з трудовою діяльністю, зокрема: збільшено розмір одноразової виплати при народженні першої та кожної наступної дитини до 50 000 грн; встановлено допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами незастрахованим жінкам та допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку в розмірі 7 000 грн кожна (щомісячно); запроваджено допомогу для догляду за дитиною "єЯсла" до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 8 000 грн (щомісячно) тощо.

Додаткових коштів державного бюджету також вимагатимуть положення законопроекту щодо:

запровадження державної підтримки осіб, які поєднують навчання у закладах вищої освіти з материнством (батьківством), при цьому механізм надання такої підтримки, її види та форми у законопроекті відсутні. При цьому, державна підтримка може включати в себе низку заходів і пільг, спрямованих на полегшення умов навчання та догляду за дитиною, у вигляді соціальних стипендій, індивідуального графіку навчання, академічної відпустки або навчання за рахунок державного бюджету тощо;

надання багатодітним сім’ям пільг щодо безкоштовного проведення газифікації, підключення до електропостачання, до систем централізованого водопостачання та водовідведення житла, у якому проживає багатодітна сім’я (за наявності технічної можливості відповідного підключення). При цьому, законопроектом передбачено заборону на припинення надання послуг з газопостачання, постачання електричної енергії, послуг з водопостачання та водовідведення, а також інших комунальних послуг в односторонньому порядку суб’єктами господарювання, які надають відповідні послуги, що не узгоджується із галузевим законодавством, а саме законами України "Про ринок природного газу", "Про ринок електричної енергії", "Про житлово-комунальні послуги", "Про питну воду та питне господарство", "Про водовідведення та очищення стічних вод" в частині порядку укладання договорів про постачання відповідних послуг, вимог та порядку їх оплати та інших.

Крім того, наразі для соціального захисту вразливих верств населення діє механізм надання пільг і субсидій. Програма житлових субсидій населенню залишається головним механізмом забезпечення соціально захисту населення, за допомогою якої держава компенсує домогосподарствам витрати на оплату житлово-комунальних послуг у межах нормативів споживання послуг, що перевищують обсяг обов’язкового платежу /у державному бюджеті на 2026 рік на відповідні цілі передбачено видатки в обсязі 42,3 млрд грн/.

Водночас, реалізація окремих положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з місцевих бюджетів, зокрема:

покриття фактично понесених витрат на проведення процедури штучного запліднення, однак згідно із положеннями Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" та Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2026 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2025 № 1808, процедура лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій наразі гарантована державою безоплатно за рахунок програми медичних гарантій;

проведення заходів щодо розширення обсягів будівництва житла, створення сприятливих житлово-побутових умов для сімей з дітьми, удосконалення системи пільгового забезпечення житлом сімей з дітьми, розроблення фінансово-кредитних механізмів забезпечення пільгового кредитування сімей з дітьми для задоволення їх соціально-економічних потреб у різних сферах, у тому числі шляхом надання пільгових довгострокових державних кредитів на будівництво (реконструкцію) та придбання житлових будинків і квартир, придбання транспортних засобів, здійснення підприємницької діяльності тощо. При цьому, слушно відмітити, що питання реалізації права на житло доцільно розглядати в межах уже функціонуючих механізмів державної підтримки, зокрема, в рамках державної програми "єОселя" та інших аналогічних програм, спрямованих на забезпечення житлом окремих категорій громадян.

Зважаючи на вищевказані положення законопроекту слід зазначити, що відповідно до статті 142 Конституції України та статті 67 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов’язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів, такі рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів, а витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами, компенсуються державою. Крім того, згідно із статтею 85 Бюджетного кодексу України передача державою органам місцевого самоврядування права на здійснення видатків самоврядування можлива лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки, а також трансфертів з державного бюджету.

Крім того, окремими положення законопроекту передбачено здійснення Урядом розробки та реалізації окремих державних та цільових програм щодо підготовки майбутніх батьків до здорового зачаття дитини; постійного медичного супроводу та психологічної підтримки жінок у період з моменту виявлення вагітності та до народження дитини; забезпечення повного відновлення здоров’я жінок після народження дитини; психологічної та консультативної підтримки чоловіків та жінок у сфері створення та гармонійного розвитку сім’ї, народження та виховання дітей; пільгового кредитування сімей з дітьми на будівництво (реконструкцію) та придбання житлових будинків і квартир, придбання транспортних засобів, здійснення підприємницької діяльності. В цьому контексті слід відмітити, що пунктом 12 Заходів щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710, передбачається припинення підготовки проектів нових державних цільових програм або внесення змін до затверджених цільових програм, що потребують додаткового фінансування з державного бюджету.

При цьому, оскільки реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме значного додаткового фінансового ресурсу, то варто відмітити, що згідно із статтею 95 Конституції України виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частин першої і другої статті 23, частини першої статті 30 та пункту 20 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про державний бюджет, а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом та законом про державний бюджет, визнається бюджетним правопорушенням.

Слід зауважити, що Мінфін у своєму експертному висновку, зокрема, зазначає, що законопроект:

сформовано без урахування наявних програм і механізмів підтримки сімей з дітьми, чітких і прозорих механізмів, що може призвести до порушення вимог законодавства і потреби у виділені значних обсягів додаткових видатків та розпорошення наявних ресурсів чи дублювання видатків;

не містить положень, спрямованих на працевлаштування батьків та їх заохочення до активної участі у розвитку економіки країни, а навпаки: внаслідок розширення виплатних та компенсаційних програм або збільшення розмірів наявних стимулюватиме до формування сталої споживацької поведінки отримувачів виплат.

За узагальнюючим висновком Мінфін даний законопроект не підтримує.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. Про не виконання вказаних вимог також зазначає Мінфін у своєму висновку до даного законопроекту.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

1. Законопроект за реєстр. № 13295 матиме вплив на показники бюджетів (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, а також може вплинути на дохідну частину бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VІ цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики при опрацюванні законопроекту узгодити його положення з нормами Конституції України та вимогами Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, викладені у висновках Комітету з питань бюджету та Мінфіну.

1.2.63. Проект Закону України про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо удосконалення правового регулювання організації підготовки і проведення місцевих виборів (реєстр. № 13464-4 від 24.07.2025), поданий народними депутатами України Загоруйко А.Л., Дмитрієвою О.О. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті, що є альтернативним до законопроекту про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо удосконалення правового регулювання організації підготовки і проведення місцевих виборів за реєстр. № 13464, пропонується внести зміни до Книги четвертої Виборчого кодексу України (далі– ВКУ), згідно з якою унормовуються питання місцевих виборів, серед іншого передбачивши:

запровадження мажоритарної системи відносної більшості на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті, міських, сільських та селищних рад /згідно із статтею 192 ВКУ за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах проводяться вибори депутатів сільської, селищної, міської ради (територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч)/,

можливість фінансового забезпечення повторних і проміжних місцевих виборів депутатів відповідних рад у багатомандатному окрузі у виняткових випадках за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету на умовах їх повернення /згідно із статтею 209 ВКУ витрати на підготовку і проведення повторних і проміжних місцевих виборів проводяться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів/;

диференційовано розміри грошової застави для кандидатів і політичних партій в залежності від рівня ради (зокрема, для виборів депутатів обласної, Київської та Севастопольської міської ради – п’ять мінімальних заробітних плат, для виборів депутатів іншої міської ради – одна мінімальна заробітна плата, для виборів депутатів іншої міської ради, для виборів міського голови – одна мінімальна заробітна плата, депутатів районної, районної у місті, селищної та сільської ради – 20% мінімальної заробітної плати) /згідно із статтею 225 ВКУ розмір грошової застави єдиний – 20% мінімальної заробітної плати для виборів депутатів, одна мінімальна заробітна плата для виборів сільського селищного, міського голови/;

обов’язкове виготовлення інформаційних плакатів кандидатів в депутати у багатомандатних виборчих округах до всіх рівнів рад.

Передусім варто зазначити, що окремі положення законопроекту не відповідають бюджетному законодавству, а саме:

визначаючи резервний фонд державного бюджету джерелом для підготовки і проведення повторних і проміжних місцевих виборів та порядок

виділення, використання і звітування щодо таких коштів (пункти 12 і 13 розділу I законопроекту), не враховано положення статті 24 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою порядок використання коштів з резервного фонду бюджету встановлюється Кабінетом Міністрів України. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415 (із змінами) порядок визначає напрями використання коштів резервного фонду державного бюджету та місцевого бюджету і встановлює процедури, пов'язані з виділенням коштів з резервного фонду відповідного бюджету та звітуванням про їх використання;

встановлення вимог щодо внесення змін до рішення про місцевий бюджет для передбачення видатків на повернення коштів до державного бюджету не є предметом регулювання ВКУ, оскільки питання виконання місцевих бюджетів, включаючи внесення змін до рішень про місцеві бюджети, унормовані у статті 78 Кодексу. Загалом, відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання регулюються Кодексом, а якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу (частина друга статті 4 Кодексу).

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України до законопроекту запровадження запропонованих змін потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету – на виготовлення виборчої документації при проведенні чергових і позачергових місцевих виборів (через збільшення кількості кандидатів у депутати місцевих рад за мажоритарною складовою), а також у виняткових випадках на підготовку і проведення повторних і проміжних виборів депутатів (депутата) Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, міських, сільських, селищних рад у багатомандатному окрузі за рахунок резервного фонду державного бюджету та з місцевих бюджетів – на проведення проміжних місцевих виборів у разі дострокового припинення повноважень депутатів відповідних місцевих рад. При цьому Мінфіном звернуто увагу на неузгодженість положень законопроекту з Кодексом, а також на відсутність фінансово-економічних обґрунтувань, що унеможливило визначення вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів.

З огляду на наведене, суб’єктом права законодавчої ініціативи не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України щодо необхідності надання до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Законопроект за реєстр. № 13464-4 буде мати вплив на показники бюджету (може зумовити збільшення видатків державного бюджету і місцевих бюджетів на забезпечення відповідних заходів з підготовки та проведення місцевих виборів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування при доопрацюванні законопроекту пункти 12 і 13 розділу I привести у відповідність до вимог статей 4, 24, 78 Бюджетного кодексу України.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.64. Проект Закону України про внесення зміни до статті 293 Цивільного процесуального кодексу України щодо участі присяжних у розгляді справ про усиновлення (реєстр. № 15061 від 09.03.2026), поданий народними депутатами України Скрипкою Т. В., Остапенком А. Д. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом запропоновано спростити розгляд судом справ про усиновлення, виключивши їх зі списку справ, які розглядаються у складі судді та двох присяжних.

Варто вказати, що Законом України "Про судоустрій і статус суддів" визначено наступне:

справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю присяжних /стаття 15/;

присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України, а також відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла та виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України /стаття 68/.

Відтак, враховуючи вищезазначене, реалізація положень законопроекту щодо виключення інституту присяжних з судового процесу розгляду справ про усиновлення може зумовити зменшення витрат державного бюджету, що передбачаються на забезпечення участі присяжних у розгляді відповідних справ.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до проекту акта відзначає, що реалізація його положень не впливатиме на зменшення надходжень та не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, і в межах компетенції зазначає про відсутність зауважень до нього.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15061 матиме вплив на показники бюджету (може зумовити зменшення витрат державного бюджету, що передбачаються на здійснення правосуддя територіальними управліннями Державної судової адміністрації України для забезпечення участі присяжних у суді при розгляді справ з усиновлення, залежно від практики застосування запропонованої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований вплив:

1.2.65. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності у сфері кінематографії (реєстр. № 14275 від 05.12.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до статей 164-6, 164-7 та 164-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується посилити адміністративну відповідальність за:

демонстрування і розповсюдження фільмів без внесення до Державного реєстру фільмів, передбачивши збільшення штрафів з 20 – 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до 1000 – 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок такого розповсюдження або демонстрації /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 17 000 – 51 000 гривень змість чинних від 340 – 2 550 гривень/;

порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених законодавством про кінематографію, передбачивши збільшення штрафів з 20 – 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до 1000 – 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією коштів, отриманих від їх демонстрування /розмір штрафу може становити від 17 000 – 51 000 гривень змість чинних від 340 – 1 190 гривень/;

недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу, передбачивши збільшення штрафів з 60 – 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до 1000 – 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може становити від 17 000 – 51 000 гривень змість чинних від 1 020 – 2 550 гривень/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/.

Також Мінфіном зазначається, що згідно з наданими до законопроекту фінансово-економічними розрахунками його прийняття забезпечить додаткові надходження до державного бюджету до 2028 року включно у сумі 153 тис. грн щорічно.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14275 матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може зумовити збільшення надходжень до державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від штрафних санкцій, що застосовуватимуться і практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

1.2.66. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення доступності аудіовізуальних медіа-сервісів
(крім аудіальних медіа-сервісів) для осіб з інвалідністю (реєстр. № 14202 від 11.11.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Проектом Закону запропоновано створити єдину, впорядковану та взаємоузгоджену систему правових норм регулювання обов’язків суб’єктів у сфері медіа щодо адаптації послуг для осіб з інвалідністю, якою передбачено, зокрема, включити до повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення розробку та затвердження плану дій щодо забезпечення доступності сервісів для осіб з інвалідністю, спільно з органом спільного регулювання.

Відповідно до пояснювальної записки, підготовленої Міністерством культури України, та за висновком Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного і місцевих бюджетів, при цьому зазначається, що реалізація положень законопроекту здійснюватиметься за рахунок та в межах видатків, що передбачаються у державному бюджеті на відповідний рік Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення за бюджетною програмою 6441010 "Керівництво та управління у сфері телебачення і радіомовлення".

Разом з цим, Мінфіном також зазначено, що реалізація положень законопроекту може забезпечити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів завдяки податкам і зборам, які сплачують суб’єкти господарювання внаслідок належного регулювання господарської діяльності із забезпечення доступності програм, а також розвитку наявних і створенню нових суб’єктів господарювання у сфері забезпечення доступності програм включно із залученням іноземних інвестицій.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14202 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (реалізація положень законопроекту здійснюватиметься за рахунок і в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на забезпечення діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, водночас може зумовити додаткові надходження до державного та місцевих бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.67. Проект Закону України про внесення зміни до статті 26 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" щодо утворення та функціонування спеціалізованих спортивних класів (реєстр. № 14264 від 28.11.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

Законопроектом пропонується унормувати питання відкриття у закладах загальної середньої освіти спеціалізованих спортивних класів з видів спорту з продовженим днем навчання для проведення додаткової навчально-тренувальної та спортивної роботи у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, за умови наявності коштів у відповідних бюджетах.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація впливатиме на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, проте не потребуватиме додаткових видатків бюджетів, оскільки здійснюватиметься за рахунок та у межах видатків, передбачених у відповідних бюджетах на повну загальну середню освіту, а забезпечення утворення та функціонування спеціалізованих спортивних класів здійснюватиметься за кошти засновника закладу загальної середньої освіти та за рахунок коштів, не заборонених законодавством.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14264 матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (може потребувати додаткових видатків бюджетів на загальну середню освіту залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.68. Проект Закону України про внесення змін до статті 17-1 Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" щодо виконання рішень про накладення штрафів (реєстр. № 15007 від 06.02.2026), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", які:

визначають строк набрання законної сили рішенням про накладення штрафів на суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії (далі-штрафи);

передбачають обов’язок суб’єкта діяльності у сфері використання ядерної енергії сплатити штраф;

закріплюють на рівні закону норму, яка передбачає, що рішення про накладення штрафів набуває статусу виконавчого документа, що підлягає примусовому виконанню у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" у разі, якщо суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії добровільно не виконав таке рішення.

Застосування відповідних штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень може опосередковано збільшити надходження державного бюджету.

Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, наведеним у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного чи місцевого бюджетів. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15007 може мати опосередкований вплив на показники державного бюджету (може зумовити збільшення надходжень до державного бюджету у разі застосування штрафних санкцій та залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.69. Проект Закону України про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо особливостей розгляду окремих категорій судових справ (реєстр. № 14305 від 15.12.2025), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю. В., Наливайченком В. О. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується визначити особливості:

провадження у справах про встановлення факту перебування особи у трудових відносинах у разі неможливості документального підтвердження такого факту;

розгляду справ щодо оскарження рішень військово-лікарських комісій /далі – ВЛК/, зокрема, призначення експертизи з метою визначення ступеня придатності військовослужбовця до військової служби.

Водночас, варто зауважити, що відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України /далі – ЦПКУ/ (стаття 133) та Кодексу адміністративного судочинства України /далі – КАСУ/ (стаття 132) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних із розглядом справи до складу яких входять, у тому числі і витрати із проведення експертиз.

При цьому нормами зазначених Кодексів /статтею 141 ЦПКУ та статтею 139 КАСУ/ щодо розподілу судових витрат між сторонами судового процесу, зокрема встановлено, що:

судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача, у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог;

при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі;

у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави;

у випадку, коли обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави;

якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом.

З огляду на вищезазначене, реалізація положень законопроекту, якими суд зобов’язують одночасно з відкриттям провадження у справі щодо оскарження рішень ВЛК призначати експертизу, що має проводиться експертною установою позачергово, може мати наслідком збільшення розміру судових витрат та може потребувати додаткового бюджетного забезпечення на їх сплату у разі коли позов задоволено не на користь суб’єкта владних повноважень або ж на компенсацію судових витрат у разі звільнення сторони (обох сторін) від їх сплати.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту в межах компетенції зазначає про відсутність зауважень до нього.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14305 матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (може потребувати додаткових витрат державного та місцевих бюджетів для покриття судових витрат, залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.70. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) (реєстр. № 14328 від 23.12.2025), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

– Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема доповнивши:

статтю 41 новим положенням щодо встановлення відповідальності за примушування працівника до звільнення, притягнення його до дисциплінарної відповідальності чи піддання іншим негативним заходам впливу або загрозі таких заходів впливу у зв’язку з поданням інформації про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, – шляхом накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, самозайнятих осіб від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також за повторне протягом року вчинення відповідного порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – шляхом накладення штрафу від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

статтю 166-9 новим положенням щодо встановлення відповідальності за незаконне розголошення або використання в інший спосіб у своїх інтересах чи в інтересах іншої фізичної або юридичної особи інформації про викривача у зазначеній сфері, а також інформації про осіб, дій або бездіяльності яких стосуються такі повідомлення, – шляхом накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів первинного фінансового моніторингу або посадових осіб суб’єктів державного фінансового моніторингу від 1000 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 1 рік;

– статті 172 Кримінального кодексу України, виклавши частину першу в новій редакції, зокрема пропонується кримінальну відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи доповнити випадком у зв’язку з поданням працівником інформації про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, – шляхом накладання штрафу від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або встановлення виправних робіт на строк до 2 років, або пробаційного нагляду на той самий строк.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

прийняття законопроекту дасть змогу забезпечити подання Україною заявки стосовно приєднання до SEPA, що суттєво вигідно для українського бізнесу, громадян України та держави, зокрема в частині зниження вартості грошових переказів між Україною та країнами Європейського Союзу, а також забезпечить отримання фінансової допомоги у межах реалізації ініціативи Європейського Союзу «Ukraine Facility» у розмірі 50 млрд євро;

реалізація законопроекту сприятиме імплементації в національне законодавство вимог міжнародних стандартів у сфері боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму, виконанню умов для отримання Україною членства в Європейському Союзі, отриманню позитивної оцінки Комітету Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL) щодо ефективного впровадження рекомендацій FATF та позитивно вплине на подальші рішення міжнародних партнерів стосовно виділення фінансової підтримки Україні.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів і не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді.

Разом з тим, у разі виявлення відповідних правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів залежно від кількості виявлених порушень та встановлених розмірів штрафів.

Крім того, законопроект є похідним від іншого урядового проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) (реєстр. № 14327), а відтак практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 14328 залежатиме від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 14327.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14328 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може сприяти отриманню надходжень державного бюджету стосовно фінансової допомоги від міжнародних партнерів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 14327, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх кількості та встановлених розмірів штрафів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.71. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції) (реєстр. № 12441 від 26.01.2025), поданий народними депутатами України Лічман Г.В. і Тарутою С.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до окремих норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема:

1) виключити статті 164-3, 166-1, 166-2, 166-3 і 166-4, якими встановлена адміністративна відповідальність за види порушень, що виходили з положень Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" (який втратив чинність із набранням чинності Законом України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 № 2210–ІІІ);

2) передбачити в новій редакції статтю 166-3, якою встановити адміністративну відповідальність за:

прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції, – шляхом накладення на посадових осіб, членів колегіальних органів, які вчинили такі дії чи бездіяльність, штрафу в розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

делегування окремих владних повноважень об'єднанням, підприємствам та іншим суб'єктам господарювання, якщо це призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції, схилення суб'єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, створенні умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації, – шляхом накладення на посадових осіб, членів колегіальних органів, які вчинили такі дії чи бездіяльність, штрафу в розмірі від 250 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас передбачається статтю 38 доповнити новим положенням, згідно з яким адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 166-3, може бути накладено протягом року з дня його виявлення, але не пізніше 5 років з дня його вчинення;

3) передбачити в новій редакції статтю 166-4, якою встановити адміністративну відповідальність за:

неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені строки або подання недостовірної інформації посадовими особами органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю – шляхом накладення штрафу в розмірі від 50 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень у проведенні перевірок, передбачених статтею 44-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", огляді, вилученні, чи накладенні арешту на майно, документи, предмети, чи інші носії інформації, розпечатуванні (розпломбовуванні) приміщень, систем електронних комунікацій, інших володінь чи місць зберігання інформації, вищезазначеними особами – шляхом накладення штрафу в розмірі від 200 до 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

вчинення вищезазначених дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі саме правопорушення, – шляхом накладення штрафу в розмірі від 350 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

невиконання вищезазначеними особами рішень, попередніх рішень органів Антимонопольного комітету України, чи їх виконання не в повному обсязі – шляхом накладення штрафу в розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; вчинення цих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, – шляхом накладення штрафу в розмірі від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

неприбуття фізичної особи належним чином повідомленої, без поважних причин на виклик державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, для надання усних пояснень, ненадання усних пояснень, надання неповної інформації, надання недостовірної інформації – шляхом накладення штрафу від 100 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас передбачається статтю 38 доповнити новим положенням, згідно з яким адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 166-4, може бути накладено протягом року з дня його виявлення, але не пізніше 3 років з дня його вчинення.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його розроблено з метою створення правових та організаційних механізмів вдосконалення правового врегулювання адміністративної відповідальності посадових осіб та інших працівників суб'єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на збільшення доходної частини державного бюджету за рахунок запропонованих законопроектом штрафних санкцій (що залежатиме від кількості встановлених правопорушень і накладених стягнень), але вартісну величину впливу на показники бюджету в частині доходів оцінити неможливо у зв'язку з відсутністю у фінансово-економічному обґрунтуванні необхідних розрахунків. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання і надання фінансово-економічних обґрунтувань.

Крім того, законопроект є системно пов'язаним і похідним від законопроекту за реєстр. № 12440 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Антимонопольного комітету України, яким серед іншого пропонується внести зміни до Закону України "Про захист економічної конкуренції" (положеннями якого визначено відповідальність за правопорушення у сфері економічної конкуренції шляхом накладання штрафів), відтак практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 12441 залежатиме від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 12440.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 12441 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 12440 у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

1.2.72. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції (реєстр. № 12441-1 від 10.02.2025), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А.

Відмітили:

2) передбачити в новій редакції статтю 166-3, якою встановити адміністративну відповідальність за:

3) передбачити в новій редакції статтю 166-4, якою встановити адміністративну відповідальність за:

неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені строки або подання недостовірної інформації посадовими особами органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю – шляхом накладення штрафу в розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень у проведенні перевірок, передбачених статтею 44-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", огляді, вилученні, чи накладенні арешту на майно, документи, предмети, чи інші носії інформації, розпечатуванні (розпломбовуванні) приміщень, систем електронних комунікацій, інших володінь чи місць зберігання інформації, вищезазначеними особами – шляхом накладення штрафу в розмірі від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

вчинення вищезазначених дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі саме правопорушення, – шляхом накладення штрафу в розмірі від 200 до 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

невиконання вищезазначеними особами рішень, попередніх рішень органів Антимонопольного комітету України, чи їх виконання не в повному обсязі – шляхом накладення штрафу в розмірі від 350 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; вчинення цих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, – шляхом накладення штрафу в розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

неприбуття фізичної особи належним чином повідомленої, без поважних причин на виклик державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, для надання письмових пояснень, ненадання письмових пояснень, надання неповної інформації, надання недостовірної інформації – шляхом накладення штрафу від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його розроблено для формування правових та організаційних механізмів удосконалення регулювання адміністративної відповідальності посадових осіб та працівників суб'єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, а також органів адміністративно-господарського управління та контролю за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок запропонованого посилення відповідальності за антиконкурентні дії, порушення порядку надання інформації та виконання рішень органів Комітету, створення перешкод працівникам органів Комітету шляхом збільшення розмірів штрафів (що залежатиме від кількості встановлених правопорушень і накладених стягнень), але вартісну величину впливу на показники бюджету в частині доходів оцінити неможливо у зв'язку з відсутністю фінансово-економічних розрахунків. Загалом Мінфін не заперечує щодо прийняття законопроекту.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, законопроект є системно пов'язаним і похідним від законопроекту за реєстр. № 12440-1 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Антимонопольного комітету України, яким серед іншого пропонується внести зміни до Закону України "Про захист економічної конкуренції" (положеннями якого визначено відповідальність за правопорушення у сфері економічної конкуренції шляхом накладання штрафів), відтак практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 12441-1 залежатиме від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 12440-1.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 12441-1 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 12440-1 у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

1.2.73. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо добровільного виконання рішень про стягнення грошових коштів (реєстр. № 14108-1 від 15.10.2025), поданий народним депутатом України Масловим Д. В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Згідно із пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою удосконалення добровільного виконання рішень про стягнення грошових коштів шляхом внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та законів України "Про дорожній рух", "Про виконавче провадження".

Водночас деякі положення законопроекту можуть впливати на показники бюджету, а саме щодо:

покладання на органи державної виконавчої служби та приватних виконавців нових невластивих функцій, зокрема, прийняття коштів на депозит, їх зберігання, фіксація фактів добровільного виконання тощо, які не пов’язані з примусовим виконанням рішень;

визначення чіткого терміну зберігання на депозитних рахунках вищезазначених органів грошових коштів, зарахованих боржником, після спливу якого такі кошти підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.

Відтак, реалізація вищевказаних положень законопроекту може збільшити надходження державного бюджету, у разі спливу терміну зберігання грошових коштів боржників на депозитних рахунках, а також може зумовити необхідність збільшення видатків на виконання нових функцій органами державної виконавчої служби і залежатиме від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 14108-1 матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (може збільшувати надходження та потребувати додаткових витрат державного бюджету, залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.74. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо оренди причалів та земельних ділянок морського порту в процедурі приватизації (реєстр. № 15080 від 13.03.2026), поданий народними депутатами України Драбовським А.Г., Остапенком А.Д. та Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України "Про морські порти України" і "Про оренду державного та комунального майна", якими передбачається:

встановити, що у разі приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства – портового оператора, покупець після набуття права власності має право орендувати причали морського порту та земельні ділянки, на яких вони розташовані, строком до 49 років без проведення аукціону;

доповнити перелік осіб, які мають право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону, покупцями єдиного майнового комплексу державного підприємства – портового оператора в процедурі приватизації щодо оренди причалів морського порту, що технологічно забезпечують завершений цикл надання послуг в морському порту.

Відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном належать до доходів державного бюджету, а відповідно до статті 64 цього Кодексу місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України (у складі яких є плата за землю, яка включає орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності), належать до доходів бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація матиме наслідком збільшення доходів бюджету за рахунок регулярних орендних платежів, внесення інвестицій в розвиток портової та транспортної інфраструктури в обсягах понад 500 млн грн.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що передача в оренду державного майна без застосування процедури аукціону призведе до недонадходження коштів до державного бюджету, а оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних. Загалом Мінфіном запропоновані законопроектом зміни не підтримуються.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15080 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів відповідних бюджетів від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном і від орендної плати за земельні ділянки під такими об’єктами залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.75. Проект Закону України про посилення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей щодо виконання кредитних зобов'язань на період дії воєнного стану та у післявоєнний час (реєстр. № 15050 від 25.02.2026), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його метою є встановлення заборони банкам та фінансовим установам протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, здійснювати будь-які дії щодо примусу військовослужбовців до оплати заборгованості по кредиту, подавати судові позови, проводити стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету у поточному бюджетному періоді, водночас покладе фінансовий тягар на банки, інші фінансові установи, а також інших осіб, які уклали кредитний договір або договір позики із суб'єктами, визначеними у статті 2 законопроекту, крім того банки можуть почати застосовувати більш жорстку політику кредитування військовослужбовців у цілому, що негативно вплине на рівень доступу до кредитування цієї категорії громадян.

Отже, практичне застосування положень законопроекту може вплинути на фінансово-економічний стан кредиторів і позичальників та відповідно опосередковано на їх розрахунки з бюджетом.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини 1 статті 27 Бюджетного кодексу України та частини 3 статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15050 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів в частині сплати податків кредиторами і позичальниками залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.76. Проект Закону України про посилення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей щодо виконання кредитних зобов'язань на період дії воєнного стану та у післявоєнний час (реєстр. № 15050-1 від 12.03.2026), поданий народним депутатом України Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити тимчасовий мораторій на вчинення будь-яких дій з боку кредиторів щодо примусового стягнення простроченої заборгованості з військовослужбовців та членів їх сімей протягом дії воєнного стану в Україні та дванадцяти місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, поширивши дію відповідних положень на банки, небанківські фінансові установи, колекторські компанії та будь-яких інших кредиторів незалежно від форми власності та підпорядкування, які мають право вимоги до боржників. При цьому статтею 3 законопроекту пропонується встановити, що за порушення вимог щодо такого мораторію кредитор несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 100 мінімальних заробітних плат, що накладається Національним банком України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його метою є встановлення заборони банкам та фінансовим установам протягом дії воєнного стану в Україні та дванадцяти місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, здійснювати будь-які дії щодо примусу військовослужбовців до оплати заборгованості по кредиту, подавати судові позови, проводити стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Разом з тим, практичне застосування положень законопроекту може вплинути на фінансово-економічний стан кредиторів і позичальників та відповідно опосередковано на їх розрахунки з бюджетом, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідного порушення.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15050-1 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідного порушення та може призвести до зміни показників доходів бюджетів в частині сплати податків кредиторами і позичальниками залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.77. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення (реєстр. № 13469 від 11.07.2025), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Корнієнком О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом передбачається внесення змін до статті 135 Господарського процесуального кодексу України, статті 148 Цивільного процесуального кодексу України, статей 149 та 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань", статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 41 Закону України "Про Державний земельний кадастр", статті 11 Закону України "Про адміністративні послуги", статті 20 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" та статті 63 Закону України "Про медіа", якими, зокрема, запропоновано скасувати використання прожиткового мінімуму для визначення розмірів штрафів та адміністративних зборів і запровадити нову спеціальну штрафну ставку та ставку адміністративного збору.

Також законопроектом передбачається, що розмір штрафної ставки та адміністративного збору встановлюватиметься у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, прикінцевими положеннями законопроекту визначається, що розмір штрафної ставки та ставки адміністративного збору має бути не менше 3 028 гривень /довідково: вказаний штрафний мінімум еквівалентний розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому на 01.01.2025 р./.

Відтак, запровадження нового механізму обрахунку штрафів та адміністративних зобов’язань може мати вплив на надходження до державного та місцевих бюджетів, зокрема, зважаючи на такі положення бюджетного законодавства:

пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ щодо зарахування до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема коштів від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону;

пункту 24 частини другої статті 29 Кодексу та пункту 36 частини першої статті 64 Кодексу щодо зарахування плати за надання адміністративних послуг до доходів державного і місцевих бюджетів відповідно.

Однак, вартісна величина впливу відповідних норм законопроекту на показники державного та місцевих бюджетів залежатиме від практичної реалізації положень законопроекту, при цьому оцінити такий вплив неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Аналогічну думку висловило і Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до цього законопроекту та зауважило, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

Водночас, Мінфін відмічає, що на сьогодні для визначення розмірів штрафних санкцій в законодавстві, крім прожиткового мінімуму, використовується також неоподатковуваний мінімум доходів громадян (17 грн), зокрема у Кодексі України про адміністративні правопорушення, Кримінальному кодексі України, Митному кодексі України, Законі України від 02.03.2015 № 222-VІІІ "Про ліцензування видів господарської діяльності", Законі України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" тощо. Враховуючи зазначене, з метою уніфікації норм законодавства Мінфін пропонує не встановлювати спеціальні ставки таких платежів законом про державний бюджет, а у відповідних законодавчих актах замість прожиткового мінімуму використовувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян та здійснивши перерахунок розмірів відповідних платежів.

За узагальнюючим висновком Мінфіном даний законопроект підтримано з урахуванням наданих пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 13469 матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (може зумовити збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений законодавством.

1.2.78. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку виклику особи та вручення процесуальних документів у кримінальному провадженні (реєстр. № 15095 від 20.03.2026), поданий народними депутатами України Демченком С.О., Мазурашу Г.Г. та Васильєвим І.С.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується:

встановити обов’язок у передбачених законом випадках, здійснювати публікації повісток та інформації про процесуальні документи на офіційних вебсайтах Офісу Генерального прокурора та судів у спосіб, який забезпечує можливість пошуку таких повісток та документів за прізвищем особи, номером кримінального провадження та номером судового провадження;

виключити вимоги про опублікування повісток в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.

Відтак, зазначена ініціатива може зумовити оптимізацію видатків державного бюджету, які повинні передбачатись для реалізації положень процесуального законодавства в частині публікації оголошень у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відзначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники видатків державного бюджету, проте не потребуватиме додаткових витрат, і в межах компетенції зазначає про відсутність зауважень до нього.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15095 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може зумовити оптимізацію видатків державного бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.79. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту ветеранського підприємництва на період дії воєнного стану (реєстр. № 15047 від 25.02.2026), поданий народними депутатами України Наливайченком В.О. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про благоустрій населених пунктів", "Про оренду державного та комунального майна" пропонується встановити, що на період дії воєнного стану, а також протягом шести місяців з дня його припинення або скасування підлягають автоматичному продовженню паспорти прив'язки на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, договори щодо пайової участі в утриманні об’єктів благоустрою, договори оренди (тимчасового користування) комунального майна, укладені (видані) в установленому порядку з ветеранами війни, учасниками бойових дій, членами їх сімей, членами сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та членами сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України та з підприємцями, які мають не ніж двох працівників з числа ветеранів війни, учасників бойових дій чи інвалідів війни (дія яких завершується під час воєнного стану).

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту впливатиме на показники місцевих бюджетів, адже використання комунального майна без застосування конкурентних аукціонних процедур порушує засади змагальності та не сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів.

Тому, зважаючи на вимоги частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15047 буде мати опосередкований вплив на показники бюджету (може зумовити недоотримання доходів місцевими бюджетами у разі автоматичного продовження дії договорів та інших дозвільних документів для підприємницької діяльності). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.80. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства з фінансових питань (реєстр. № 15043 від 24.02.2026), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс), посиливши адміністративну відповідальність за порушення законодавства з фінансових питань, шляхом збільшення розміру штрафів з восьми – двадцяти до п'ятнадцяти – вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може збільшитися з 136 – 340 гривень до 255 – 1 360 гривень/.

Поряд з тим, згідно із змінами до статті 38 цього Кодексу пропонується встановити, що адміністративне стягнення за вчинені відповідно до статті 164-2 цього Кодексу може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15043 матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.81. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства з фінансових питань (реєстр. № 15043-1 від 09.03.2026), поданий народним депутатом України Кривошеєвим І.С.

Відмітили:

У законопроекті, що є альтернативним до законопроекту № 15043, пропонується внести зміни до статті 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс), посиливши адміністративну відповідальність за порушення законодавства з фінансових питань, шляхом збільшення розміру штрафів з восьми – двадцяти до двадцяти п'яти – сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу може збільшитися з 136 – 340 гривень до 425 – 765 гривень/.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15043-1 матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.82. Проект Закону України про акціонерне товариство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (реєстр. № 15122 від 01.04.2026), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроект (як зазначено в його преамбулі) визначає правові, економічні та організаційні засади утворення, функціонування та особливості формування статутного капіталу акціонерного товариства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", 100 відсотків акцій якого належать державі, і спрямований на сталий розвиток товариства, забезпечення економічної та енергетичної безпеки і захисту інтересів держави, а також для подальшого приєднання товариства до акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація дозволить здійснити процедуру перетворення державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на акціонерне товариство державного сектору економіки, як наслідок, підвищиться ефективність функціонування ядерної галузі України та конкурентоспроможність українського виробника, збільшаться відрахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме на видатки державного бюджету та не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Законопроект за реєстр. № 15122 матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів щодо сплати податків відповідними суб'єктами господарювання енергетики залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, запропонований автором законопроекту.

Голосували: "за" – 25, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 25 народних депутатів України – членів Комітету).

2. СЛУХАЛИ:

Про рішення Рахункової палати від 25.11.2025 № 28-6 "Про розгляд Звіту про результати аналізу виконання основних показників місцевих бюджетів за 2022-2024 роки".

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло рішення Рахункової палати від 25.11.2025 № 28-6 "Про розгляд Звіту про результати аналізу виконання основних показників місцевих бюджетів за 2022-2024 роки" /далі – Рішення РП № 28-6/, яким передусім:

затверджено Звіт про результати аналізу виконання основних показників місцевих бюджетів за 2022-2024 роки /далі – Звіт РП № 28-6/;

надано рекомендації Кабінету Міністрів України /далі – КМУ/;

надано рекомендації обласним та Київській міській державним (військовим) адміністраціям /далі – ОВА і Київська МВА/ з термінами виконання – до 01.01.2026 та до 01.03.2026;

рекомендовано Комітету розглянути на своєму засіданні Рішення РП № 28-6 і Звіт РП № 28-6.

Рішення РП № 28-6 разом із Звітом РП № 28-6 (що надіслані Верховній Раді України /далі – Верховна Рада/ і Комітету супровідними листами Рахункової палати /далі – РП/ від 10.12.2025 № 18-3850 і № 18-3852) направлено народним депутатам України – членам Комітету через ЄАС, а також розміщено на офіційному вебсайті РП.

ІІ. Статтею 36 Закону України "Про Рахункову палату" визначено, що:

за результатами обговорення на засіданні РП звіту, складеного за результатами здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), РП приймає рішення, яке разом з відповідним звітом у 15-денний строк надсилає об’єкту контролю, Верховній Раді та за необхідності іншим органам влади;

рішення, прийняте за результатами обговорення звіту, підлягає розгляду об’єктом контролю; об’єкт контролю інформує РП у місячний строк про результати розгляду рішення РП, заплановані у зв’язку з цим заходи, включаючи порядок і строки виконання наданих РП рекомендацій (пропозицій), а також щокварталу (якщо інше не визначено РП) – про вжиті заходи щодо виконання відповідних рекомендацій (пропозицій); якщо об’єкт контролю не поінформував РП про результати розгляду її рішення або якщо РП визнала неналежними заходи, заплановані та вжиті об’єктом контролю у зв’язку з її рішенням, РП інформує про це Верховну Раду, інші відповідні органи влади, а також громадськість через медіа;

РП здійснює постійний моніторинг і аналіз стану виконання своїх рішень, включаючи стан виконання наданих рекомендацій (пропозицій), у порядку, визначеному РП; РП розміщує на своєму офіційному вебсайті інформацію об’єктів контролю про заплановані заходи щодо виконання рішень РП, а також щокварталу – інформацію РП щодо моніторингу і аналізу стану виконання таких рішень.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про Рахункову палату" державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) забезпечується РП шляхом здійснення фінансового аудиту, аудиту діяльності (ефективності), аудиту відповідності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про Рахункову палату" та частини першої статті 110 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ РП наділено повноваженнями здійснювати заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо надходження і використання коштів місцевих бюджетів.

Статтею 31 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" і статтею 37 Закону України "Про Рахункову палату" передбачено, зокрема, що: комітети Верховної Ради обов’язково розглядають на своїх засіданнях за участю представників РП та об’єктів контролю рішення РП за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), якщо РП рекомендовано розгляд таких рішень на засіданнях відповідних комітетів.

ІІІ. Згідно із Звітом РП № 28-6 метою проведення аналізу виконання основних показників місцевих бюджетів за 2022-2024 роки (що здійснений на підставі даних звітності Казначейства та інформацій ОВА щодо виконання окремих показників місцевих бюджетів) визначено "оцінити загальний стан виконання в умовах воєнного стану надходжень і витрат місцевих бюджетів, дослідити динаміку ключових показників, формування їх регіональних відмінностей, а також фактори, що впливають на бюджетну збалансованість місцевих бюджетів".

Констатуючи, що місцеві бюджети відіграють важливу роль у системі публічних фінансів, забезпечуючи фінансову стабільність держави та органів місцевого самоврядування, та є ключовим інструментом забезпечення базових потреб населення на відповідних територіях, у Звіті РП № 28-6 підкреслено, що у 2022–2024 роках місцеві бюджети продемонстрували адаптивність і здатність реалізовувати пріоритетні завдання у кризових умовах, проте зберігаються значні регіональні диспропорції, зумовлені релокацією бізнесу, масовою міграцією населення та руйнуваннями інфраструктури внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. За результатами аналізу у Звіті РП № 28-6 РП надано висновки, зокрема такі:

1) щодо доходів місцевих бюджетів, включаючи трансферти з державного бюджету:

у 2022–2024 роках доходи місцевих бюджетів зросли на 22,3%, переважно за рахунок податкових надходжень до місцевих бюджетів і трансфертів з державного бюджету. Динаміка їх зростання була нерівномірною за роками зі значними диспропорціями в розрізі регіонів, що пов’язано з релокацією бізнесу, значною міграцією населення та необхідністю державної підтримки фінансової спроможності місцевих бюджетів в умовах воєнного стану.

Загальний обсяг доходів місцевих бюджетів у 2022–2024 роках зріс з 555,2 млрд грн у 2022 році до 679,5 млрд грн у 2024 році, що перевищує показник 2021 року (580,7 млрд грн) на 17%. Демонструючи щорічне стабільне збільшення, темпи приросту доходів скоротилися з 17,6% у 2023 році до 4,1% у 2024 році. Доходи місцевих бюджетів без урахування трансфертів із державного бюджету демонстрували зростання протягом усього періоду, що аналізувався: у 2024 році їх обсяг становив 491,6 млрд грн, що на 3,5% більше, ніж у 2023 році (475,2 млрд грн), та на 30% вище показника 2021 року (378 млрд грн).

Уповільнення темпів приросту доходів місцевих бюджетів без трансфертів із державного бюджету у 2024 році (до 3,5%) та зменшення їх частки в доходах загалом вказують на необхідність формування резервів фінансових ресурсів бюджетів місцевого самоврядування, спрямованих на наповнення їх дохідної частини.

При поступовому зростанні у 2022–2024 роках податкових надходжень до місцевих бюджетів, в абсолютних показниках їх темп значно сповільнився з 10,4% у 2023 році до 1,5% у 2024 році, насамперед у зв’язку із зарахуванням з 01.10.2023 податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення «військовослужбовців» до державного бюджету. Неподаткові надходження також демонстрували стабільне зростання в абсолютних обсягах, однак їхня частка у структурі доходів місцевих бюджетів залишалася незначною. Основним чинником приросту стали «інші джерела власних надходжень бюджетних установ», зокрема благодійні внески, гранти та цільові надходження. Незважаючи на зростання, неподаткові надходження залишаються другорядним джерелом формування доходів місцевих бюджетів.

При цьому питома вага податкових надходжень у доходах місцевих бюджетів знизилася з 70,9% до 64,9% у 2024 році, тоді як частка трансфертів з державного бюджету зросла до 27,7%, що свідчить про зростання ролі державних ресурсів у забезпеченні фінансової спроможності громад в умовах воєнного стану. Загальний обсяг трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам у 2024 році зріс на 51,1 млрд грн порівняно з 2022 роком, у тому числі дотації – на 30,9 млрд грн, субвенції – на 20,2 млрд гривень.

Ключовою зміною у структурі трансфертів з державного бюджету у 2022–2024 роках є суттєве збільшення частки дотацій, зокрема у зв’язку із запровадженням нової додаткової дотації на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України. Зросли абсолютні обсяги субвенцій, водночас їхня частка у загальному обсязі трансфертів зменшилася. Змінилася структура субвенцій з домінуванням освітньої субвенції та нових цільових програм, пов’язаних із відновленням та соціальним захистом. Динаміка та обсяги субвенцій і дотацій характеризувалася значними регіональними відмінностями, що обумовлено безпековою ситуацією, навантаженням на громади через внутрішнє переміщення населення та спроможністю громад до реалізації інфраструктурних проектів.

Система міжбюджетних трансфертів реагує на виклики воєнного часу, проте потребує вдосконалення механізмів планування, розподілу та контролю за їх використанням для забезпечення ефективного управління державними коштами та посилення фінансової стійкості місцевих бюджетів;

2) щодо видатків місцевих бюджетів:

упродовж 2022–2024 років видатки місцевих бюджетів зросли на 187,4 млрд грн (у 1,4 раза) та у 2024 році становили 671,8 млрд грн. Найвищий приріст зафіксовано у 2023 році (+162,4 млрд грн, або 33,5%), що обумовлено збільшенням обсягів капітальних видатків. З 2023 року після різкого скорочення капітальних видатків у 2022 році розпочалося поступове відновлення реалізації інфраструктурних проектів. Це супроводжувалося зростанням частки капітальних видатків із 10% у 2022 році до 22% у 2024 році та відповідним скороченням питомої ваги поточних видатків із 90% до 78%.

При цьому у структурі поточних видатків стабільно переважали захищені видатки (у середньому 78%), зокрема оплата праці, комунальних послуг, соціальний захист та соціальне забезпечення. Поступове зростання капітальних видатків у 2023–2024 роках свідчить про реалізацію заходів із відновлення та модернізації критично важливих об’єктів, а також про посилення стійкості територій в умовах воєнного стану. Водночас у більшості регіонів протягом 2022–2024 років рівень виконання капітальних видатків залишався нижчим за середній показник по країні, що вказує на нерівномірність реалізації проектів розвитку і наявність системних перешкод фінансового та організаційного характеру.

У регіональному розрізі за видатками зберігалися суттєві диспропорції. У прифронтових та постраждалих областях зростання видатків формувалося переважно за рахунок фінансування заходів безпеки, соціальних виплат і компенсацій, тоді як у частині тилових областей у 2024 році спостерігалося зниження видатків після їх пікового зростання у 2023 році. Основними напрямами фінансування залишалися освіта, економічна діяльність, загальнодержавні функції, соціальний захист та соціальне забезпечення й житлово-комунальне господарство. Значну частку видатків становили трансферти підприємствам, зокрема для забезпечення сталого функціонування громад, та органам державного управління інших рівнів — на відновлення інфраструктури, безпекові заходи і виконання військовими адміністраціями повноважень місцевого самоврядування. Регіональні відмінності в обсягах таких видатків зумовлені різним рівнем інфраструктурної та фінансової спроможності громад.

Загалом динаміка та структура видатків місцевих бюджетів у 2022–2024 роках відображають збільшення фінансових потреб територіальних громад у частині забезпечення як поточних, так і капітальних видатків, що потребує одночасної роботи органів місцевого самоврядування над посиленням дохідної частини місцевих бюджетів територіальних громад;

3) щодо дебіторської та кредиторської заборгованості:

у 2022–2024 роках динаміка дебіторської та кредиторської заборгованостей розпорядників і одержувачів коштів місцевих бюджетів за видатками була нестабільною.

У 2023 році обсяг дебіторської заборгованості зріс на 36% порівняно з 2022 роком, проте у 2024 році скоротився на 2% і становив 9,2 млрд грн. Основна частка заборгованості припадала на бюджет м. Києва – 75-79% загального обсягу. Прострочена дебіторська заборгованість залишалася майже незмінною (5,1 млрд грн у 2022 і 2024 роках), переважно в бюджеті м. Києва за капітальними трансфертами.

Кредиторська заборгованість після зростання у 2022 році до 5,1 млрд грн скоротилася до 3,4 млрд грн у 2023 році та до 2,7 млрд грн на кінець 2024 року. За період, що аналізувався, кредиторська заборгованість за капітальними видатками зменшилася утричі — з 2 до 0,6 млрд грн, тоді як частка за поточними видатками зросла з 61% до 79%.

Загалом динаміка дебіторської та кредиторської заборгованостей у 2022–2024 роках характеризується зміною їх структури, концентрацією простроченої кредиторської заборгованості в окремих бюджетах та збереженням ризиків неповернення дебіторської заборгованості за капітальними видатками;

4) щодо бюджетної збалансованості:

у 2023–2024 роках у більшості областей зменшилася кількість бюджетів територіальних громад, виконаних із профіцитом, та зросла кількість бюджетів, виконаних із дефіцитом, попри скорочення сукупного обсягу дефіциту (з 18,5 млрд грн у 2023 році до 10,6 млрд грн у 2024 році). Кількість бюджетів громад, виконаних з профіцитом, зменшилася з 942 до 769, тоді як кількість бюджетів, виконаних із дефіцитом, — зросла з 539 до 711 (з 36 відс. до 48 відс.), що свідчить про погіршення показників збалансованості бюджетів територіальних громад. Значна частина планування місцевих бюджетів з дефіцитом у 2023–2024 роках зумовлена використанням вільних залишків бюджетних коштів, сформованих у попередні періоди;

5)щодо управління фінансовими ресурсами місцевих бюджетів:

у 2022–2024 роках управління ліквідністю місцевих бюджетів відбувалося в умовах воєнного стану, касових обмежень та нерівномірного надходження доходів до місцевих бюджетів.

Зростання залишків коштів на рахунках місцевих бюджетів зумовлено переважно обмеженнями касового виконання видатків та неможливістю здійснення окремих бюджетних заходів, а не збільшенням фінансових можливостей місцевих бюджетів. Структура залишків підтверджує значні обсяги цільових коштів (зокрема, невикористаних коштів міжбюджетних трансфертів з державного бюджету). Регіональна динаміка залишків характеризувалася неоднорідністю: у частини областей спостерігалося нарощення залишків, частини – їх послідовне скорочення.

Динаміка залучення короткострокових позик з єдиного казначейського рахунка у 2022–2024 роках відображає зміну фінансового стану місцевих бюджетів. Найактивніше цей інструмент використовувався у 2022 році (1,3 млрд грн), що свідчить про потребу громад у тимчасовій підтримці в умовах адаптації до воєнного стану та тимчасову залежність від зовнішнього фінансування. У 2023 році обсяг позик різко скоротився (до 82,9 млн грн), оскільки громади використовували накопичені фінансові резерви. Часткове відновлення потреби в позиках у 2024 році (0,6 млрд грн) вказує на зростання кількості місцевих бюджетів територіальних громад, у яких виникали тимчасові касові розриви;

6) щодо місцевого боргу:

протягом 2022–2024 років динаміка місцевого боргу змінилася. Після скорочення у 2022–2023 роках (з 20,4 до 16,6 млрд грн) у 2024 році його загальний обсяг зріс до 18,7 млрд гривень. Зростання зумовлене зовнішніми запозиченнями, які громади залучали від міжнародних фінансових організацій на проекти розвитку. Внаслідок цього частка зовнішнього боргу зросла з 6% до 27%, тоді як внутрішній борг продовжував скорочуватися.

За підсумками проведеного аналізу РП рекомендувала:

КМУ – забезпечити контроль за своєчасним внесенням на розгляд КМУ головними розпорядниками коштів державного бюджету проектів нормативно-правових актів щодо порядків та умов надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам відповідно до частини другої статті 97 Кодексу /ця рекомендація міститься у пункті 4 Рішення РП № 28-6/;

ОВА:

1) до 01.01.2026 звернутися до органів місцевого самоврядування в межах відповідної області /ця рекомендація міститься у пункті 5.1 Рішення РП № 28-6/ щодо:

розроблення та затвердження плану заходів з формування резервів фінансових ресурсів бюджетів місцевого самоврядування, спрямованих на наповнення їх дохідної частини;

проведення аналізу причин виникнення та накопичення простроченої дебіторської та/або кредиторської заборгованості місцевих бюджетів із визначенням потенційних ризиків для їх збалансованості та фінансової стійкості, а також забезпечення за результатами аналізу організації підготовки заходів, спрямованих на її скорочення й недопущення подальшого утворення;

проведення аналізу причин невиконання планових показників капітальних видатків бюджетів місцевого самоврядування за 2023–2024 роки та вжиття заходів, спрямованих на урахування виявлених недоліків у процесі формування та виконання місцевих бюджетів у наступних бюджетних періодах;

2) до 01.03.2026 забезпечити проведення заходів з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням отриманих субвенцій розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів з метою мінімізації залишків коштів на рахунках місцевих бюджетів /ця рекомендація міститься у пункті 5.2 Рішення РП № 28-6/;

Київській МВА до 01.03.2026 здійснити заходи, аналогічні заходам для ОВА (включаючи ті, що стосуються органів місцевого самоврядування)
/ця рекомендація міститься у пункті 6 Рішення РП № 28-6/.

IV. Керуючись статтею 109 Кодексу та статтями 4, 14, 17 і 31 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", від Комітету 17.12.2025 направлено звернення:

1) до КМУ, Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/, Міністерства розвитку громад та територій /далі – Мінрозвитку/ – для інформування про розгляд Рішення РП № 28-6 і Звіту РП № 28-6 та про вжиті заходи щодо виконання відповідних рекомендацій РП. У відповідь:

Мінфіном поінформовано (лист від 12.01.2026 № 05210-04/1-3/881), що за дорученням Прем’єр-міністра України від 13.12.2025 №40924/1/1-25 до листа РП від 10.12.2025 №18-3851, Віце-прем’єр-міністра з відновлення України-Міністра розвитку громад та територій України від 18.12.2025 №40924/3/1-25 до звернення Комітету від 17.12.2025 №04-13/12-2025/292106 Мінфін визначено головним виконавцем відповідних доручень, а також серед іншого зазначено таке:

– центральними органами виконавчої влади (Міністерством культури України, Міністерством у справах ветеранів України, Міністерством охорони здоров’я України, Мінрозвитку) взято до відома та врахування в подальшій роботі завдання, визначене пунктом 4 Рішення РП № 28-6 (щодо своєчасного внесення на розгляд КМУ проектів нормативно-правових актів щодо порядків та умов надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам відповідно до частини другої статті 97 Кодексу), що у свою чергу сприятиме належній організації бюджетного процесу у 2026 році, раціональному і своєчасному використанню бюджетних коштів;

– ОВА затверджені плани заходів, спрямованих на забезпечення виконання завдань, визначених пунктом 5 Рішення РП № 28-6, з метою наповнення місцевих бюджетів, забезпечення пріоритетних напрямів видатків, економного, ефективного та раціонального використання коштів місцевих бюджетів, скеровано Звіт РП № 28-6 та Рішення РП № 28-6 районним державним (військовим) адміністраціям, органам місцевого самоврядування, військовим адміністраціям населених пунктів та доручено (рекомендовано) затвердити аналогічні плани заходів;

Мінрозвитку (лист від 14.01.2026 № 973/33/10-26) надало інформацію про затвердження нормативно-правових актів щодо порядків та умов надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, за якими Мінрозвитку визначено головним розпорядником коштів державного бюджету, та розподіл відповідних субвенцій між місцевими бюджетами;

2) до ОВА і Київській МВА – для інформування про розгляд Рішення РП № 28-6 і Звіту РП № 28-6 і про вжиті заходи щодо виконання відповідних рекомендацій РП. У відповідь всі ОВА поінформували про стан опрацювання в регіонах таких документів, зазначивши про здійснення відповідних організаційних та управлінських заходів із забезпечення наповнення місцевих бюджетів, ефективного та раціонального використання коштів місцевих бюджетів, серед яких, зокрема такі:

забезпечення моніторингу виконання основних показників місцевих бюджетів та дотримання бюджетної збалансованості, контролю за своєчасністю та повнотою проведення захищених видатків, здійснення контролю за цільовим та ефективним використанням міжбюджетних трансфертів, проведення роботи із скорочення обсягів кредиторської заборгованості та недопущення її зростання надалі, посилення координації з районними державними (військовими) адміністраціями та органами місцевого самоврядування з питань дотримання вимог бюджетного законодавства;

для збільшення дохідної частини здійснення заходів, зокрема з інвентаризації земельних ділянок та об’єктів нерухомого майна, дотримання законодавства про працю щодо легалізації зайнятості населення та забезпечення мінімальних гарантій з оплати праці, забезпечення своєчасності та повноти сплати податків і зборів та стягнення податкової заборгованості у разі її наявності, посилення співпраці з податковими органами з метою виявлення платників, які ухиляються від сплати податків.

При цьому Луганською та Херсонською ОВА звернуто увагу, що повноцінна реалізація окремих рекомендацій РП, зокрема щодо формування резервів фінансових ресурсів місцевих бюджетів, може бути забезпечена в цих областях лише після деокупації та відновлення повноважень органів місцевого самоврядування.

Київська МВА листом від 13.03.2026 № 003-573 на виконання рекомендацій РП надала план заходів з формування резервів фінансових ресурсів для наповнення дохідної частини бюджету міста Києва на 2026-2028 роки та поінформувала про причини утворення значних обсягів простроченої дебіторської заборгованості за видатками;

3) до РП – для інформування щодо оцінки стану виконання відповідних рекомендацій РП. У відповідь РП (лист від 09.01.2026 № 18-42) повідомила, що виконання рекомендацій, наданих у Рішенні РП № 28-6, триває та перебуває на контролі РП. Зокрема, на виконання пункту 4 Рішення РП № 28- 6 КМУ надане доручення Мінфіну та головним розпорядникам бюджетних коштів (восьми міністерствам, 24-м ОВА і Київській МВА) розглянути рекомендації РП, вжити необхідних заходів і про результати поінформувати РП та Уряд; щодо реагування на рекомендації РП, надані в пункті 5 Рішення РП № 28-6, отримана інформація від 16-ти ОВА; термін, встановлений для інформування РП про результати виконання Київською МВА пункту 6 Рішення РП № 28-6 (до 01.03.2026), ще не настав.

В доповнення РП (лист від 03.04.2026 №18-817) надано інформацію з оцінкою стану виконання Рішення РП № 28-6, згідно з якою встановлено таке:

1) дві рекомендації, що надані КМУ та ОВА згідно з пунктами 4 і 5.1 Рішення РП № 28-6 виконано;

2) виконання заходів за двома рекомендаціями, наданими ОВА та Київській МВА у пунктах 5.2 та 6 Рішення РП № 28-6, розпочато. При цьому зазначено, що ОВА провели організаційні заходи щодо здійснення моніторингу, аналізу і контролю за цільовим та ефективним використанням субвенцій місцевими бюджетами для подальшого узагальнення отриманої інформації та її аналізу на обласному рівні, однак не всі запровадили механізм збору відповідної інформації від органів місцевого самоврядування (Вінницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська та Чернігівська), матеріали Київської МВА також не підтвердили виконання рекомендацій у повному обсязі.

Вищезгадані листи-відповіді Мінфіну, Мінрозвитку, Мінсоцполітики, ОВА, Київської МВА і РП направлено народним депутатам України – членам Комітету через ЄАС, водночас Інформаційне повідомлення про виконання Рішення РП № 28-6 та доповнення до нього розміщено на вебсайті РП.

V. Щодо виконання окремих показників місцевих бюджетів за 2025 рік /згідно із звітом Казначейства за січень-грудень 2025 року/:

1) за 2025 рік до місцевих бюджетів надійшло 555,9 млрд грн доходів (без урахування трансфертів з державного бюджету), що на 64,2 млрд грн, або на 13,1% більше, ніж у 2024 році. У 2025 році порівняно з 2024 роком серед 25 регіонів приріст доходів не забезпечено лише за зведеними бюджетами Донецької (-28,2%), Луганської (- 18,9%) і Херсонської (-6,4%) областей, водночас за зведеними бюджетами 18 областей приріст таких доходів вищий за середній по Україні.

Доходи загального фонду (без урахування трансфертів з державного бюджету) становили 514,1 млрд грн та порівняно з 2024 р. збільшилися на 63 млрд грн, або на 14%, доходи спеціального фонду – 41,8 млрд грн та збільшилися на 1,2 млрд грн, або на 3%. Основним джерелом доходів місцевих бюджетів залишається податок на доходи фізичних осіб і становить найбільший їх обсяг – 300,3 млрд грн (або 58,4% доходів загального фонду), що зріс порівняно з 2024 роком на 42,8 млрд грн, або на 16,6%. Інші ключові податки також продемонстрували позитивну динаміку, зокрема акцизний податок зріс на 33,1% (на 9,2 млрд грн), єдиний податок – на 10,5% (на 7,3 млрд грн), плата за землю – на 15,2% (на 6 млрд грн), податок на нерухоме майно – на 19,3% (на 2,1 млрд грн). Приріст доходів загального фонду місцевих бюджетів досягнуто за зведеними бюджетами 22 областей і м. Києва.

Рівень виконання планових показників доходів місцевих бюджетів за 2025 р. становив 101% з перевищенням 5,5 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – 101,3%, за спеціальним фондом – 98%) та забезпечено за зведеними бюджетами 22 областей.

Попри загалом позитивну динаміку виконання місцевих бюджетів відчутним ризиком для стабільності надходжень доходів залишався податковий борг (загальний обсяг якого перед місцевими бюджетами за інформацією Державної податкової служби України зріс порівняно з 2024 р. на 4,4 млрд грн, або на 10,7% до 45,1 млрд грн) та втрати місцевих бюджетів від наданих податкових пільг (які зросли на 9,9 млрд грн, або на 48,2% до 30,5 млрд грн);

2) протягом 2025 року з державного бюджету надано трансферти місцевим бюджетам у сумі 196,1 млрд грн, з них за загальним фондом – 188,2 млрд грн, за спеціальним фондом – 7,9 млрд грн. Їх обсяг порівняно з 2024 роком збільшився на 8,1 млрд грн, або на 4,3%, у т.ч. за загальним фондом зростання становило 10,7 млрд грн, або 6,1%, за спеціальним фондом відбулося зменшення на 2,6 млрд грн, або на 25,1% (відповідно на 1,6 відс. пункти збільшилася частка трансфертів загального фонду і становила 96% та зменшилася частка субвенцій спеціального фонду до 4 %). При цьому за зведеними бюджетами 20 областей обсяг наданих трансфертів більший, ніж у 2024 р., і темпи його приросту знаходяться у межах від 4% (Київська обл.) до 19,2% (Сумська обл.), за зведеними бюджетами 5 регіонів спостерігається зменшення обсягу наданих трансфертів та відповідно спад темпів приросту у межах від - 2,3% (Харківська обл.) до - 31,6% (Луганська обл.).

У 2025 році виконання бюджетних призначень за трансфертами з державного бюджету місцевим бюджетам (передбачено у державному бюджеті на 2025 р. – 223,3 млрд грн) забезпечено на 87,8%, показників уточненого плану (з урахуванням рішень КМУ щодо перерозподілу видатків – 217,9 млрд грн) – 90%. Водночас до державного бюджету повернуто 8,2 млрд грн, як невикористані кошти за субвенціями. Такий стан виконання, серед іншого, зумовлений несвоєчасним прийняттям порядків та умов надання субвенцій з державного бюджету і розподілом таких коштів між місцевими бюджетами та спроможністю на місцевому рівні забезпечити дотримання всіх умов надання субвенцій.

За 2025 рік місцевим бюджетам надані дотації у сумі 49,6 млрд грн. (або 75% бюджетних призначень), що на 3,5 млрд грн, або на 6,7% менше, ніж у 2024 р. У загальному обсязі трансфертів загального фонду державного бюджету обсяг дотацій склав 26,3% із зменшенням проти 2024 р. на 3,6 відс. пункти. Переважну їх частку (51,8%) становила базова дотація, що перерахована місцевим бюджетам у передбаченому обсязі (25,5 млрд грн), який на 4,4 млрд грн, або на 20,9%, більший, ніж у 2024 р. Базову дотацію отримали 1028 місцевих бюджетів (у 2024 р. – 1032). Додаткова дотація на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією РФ (40,1% обсягу наданих з державного бюджету дотацій), передана місцевим бюджетам у сумі 19,9 млрд грн (що на 8,3 млрд грн, або на 29,5%, менше, ніж у 2024 р.) і становить 54,4% бюджетних призначень.

Субвенції надані місцевим бюджетам у сумі 146,5 млрд грн (або 93,2% бюджетних призначень), що на 11,7 млрд грн, або на 8,7%, більше, ніж у 2024 р. При цьому у 2025 році на 14,3 млрд грн, або на 11,5%, збільшився обсяг субвенцій місцевим бюджетам із загального фонду державного бюджету і становив 138,6 млрд грн.

Найбільшу питому вагу серед субвенцій загального фонду традиційно становила освітня субвенція (75,8%), що надана місцевим бюджетам згідно з уточненим планом у сумі 105,1 млрд грн (або 101,9% бюджетних призначень), та на 939,5 млн грн, або на 0,9% більше, ніж у 2024 році. Видатки місцевих бюджетів за цією субвенцією проведені у сумі 101,6 млрд грн, або 96,6% плану, а в розрізі регіонів рівень виконання плану знаходиться в межах від 90,4% (Луганська обл.) до 97,2% (Волинська обл.). При цьому залишки коштів за субвенцією, що утворилися на рахунках місцевих бюджетів на кінець 2025 р., у сумі 3,52 млрд грн на виконання статті 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" перераховані до спеціального фонду державного бюджету з метою подальшого розподілу таких коштів за рішеннями КМУ у визначеному ним порядку між місцевими бюджетами з урахуванням цільового призначення освітньої субвенції та на реалізацію заходів у сфері освіти. Поряд з тим, з 2025 року введені обов’язкові доплати педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти державної і комунальної власності за особливі умови роботи, на здійснення яких місцевим бюджетам надано відповідну субвенцію із загального фонду державного бюджету у сумі 10,6 млрд грн (або 88,1% бюджетних призначень).

Крім того, у 2025 році місцевим бюджетам із загального фонду державного бюджету вперше надано 10 субвенцій на реалізацію публічних інвестиційних проектів (з них 6 у сфері освіти, 1 – охорони здоров’я, 3 – соціального захисту) на суму 18 млрд грн, або 77,9% запланованого обсягу (що пов’язано, зокрема з невиконанням на 4,7 млрд грн, або на 35,1% плану таких субвенцій у сфері освіти). Поряд з тим, у 2025 році на реалізацію публічних інвестиційних проектів 16 областям спрямовано 656,9 млн грн коштів державного фонду регіонального розвитку, що становить 65,7% бюджетних призначень (1000 млн грн).

Водночас, до місцевих бюджетів не перераховано 8,4 млрд грн субвенцій спеціального фонду, які мають реалізовуватися в рамках виконання проектів за рахунок кредитів (позик), що залучаються державою від ЄБРР, ЄІБ і МБРР (зокрема, на подовження третьої лінії метрополітену у місті Харкові у сумі 2,1 млрд грн, на реалізацію проектів в рамках Програми з відновлення України та Програми відновлення України III – 4,1 млрд грн, на реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України – 0,8 млрд грн, на реалізацію проекту "Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (НОРЕ)" – 0,5 млрд грн), що серед іншого обумовило виконання планових показників з надання місцевим бюджетам субвенцій спеціального фонду лише на 46%.

Загалом видатки місцевих бюджетів за субвенціями з державного бюджету проведено у сумі 146,6 млрд грн. (з урахуванням залишку коштів на рахунках місцевих бюджетів на 01.01.2025), що становить 89% уточненого плану та 96,1% наданих коштів (з урахуванням таких залишків). При цьому на кінець 2025 р. на рахунках місцевих бюджетів збережено залишки коштів за субвенціями у сумі 5,27 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – 3,53 млрд грн, за спеціальним фондом – 1,74 млрд грн);

3) таким чином, основними складовими ресурсу місцевих бюджетів у 2025 році стали доходи таких бюджетів та трансферти з державного бюджету, співвідношення яких становило 73,9% і 26,1% відповідно та порівняно з 2024 р. на 1,6 відс. пункти змінилося на користь доходів. Разом з тим, як і у попередні роки, структура доходів демонструє залежність місцевого самоврядування від декількох ключових джерел та трансфертів з державного бюджету. Так, питома вага трансфертів у доходах бюджетів сільських територіальних громад становить 34,5%, бюджетів селищних територіальних громад – 36,9%, районних бюджетів – 76,6%, обласних бюджетів – 34,7% і є вищою за середній показник по Україні, у доходах бюджетів міських територіальних громад та бюджету міста Києва частка трансфертів становить 24,3% і 8% відповідно;

4) видатки місцевих бюджетів у 2025 році склали 774,1 млрд грн, що на 102,2 млрд грн., або на 15,2%, більше, ніж у 2024 р. Таке зростання відбулося передусім завдяки збільшенню видатків на оплату праці з нарахуваннями (на 31,3 млрд грн, або на 11,1%) та на надання трансфертів державному бюджету (на 25,6 млрд грн, з яких 15,2 млрд грн – реверсна дотація, що у 2024 році не передавалася до державного бюджету). Видатки місцевих бюджетів у зіставних із 2024 роком умовах (без урахування реверсної дотації) становили 758,9 млрд грн, що на 87 млрд грн., або на 13%, більше, ніж у 2024 р. Темп приросту таких видатків в розрізі областей порівняно з 2024 роком знаходиться в межах від 2,1% (Херсонська обл.) до 19,3% (Запорізька обл.) і спад зафіксовано у Донецькій обл. (-9,2%). Рівень виконання планових показників за видатками місцевих бюджетів становить 92,6%, що вище ніж у 2024 році на 4,6 відс. пункти, і хоча виконання плану не забезпечене за зведеними бюджетами всіх регіонів, у 16 з них такий показник вище середнього по Україні.

Мінфіном у згаданому вище листі поінформовано, що "платіжні інструкції на здійснення видатків місцевих бюджетів, зареєстровані в органах Казначейства станом на 01.01.2026, виконані в повному обсязі з урахуванням черговості, визначеної Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 09.06.2021 № 590".

У структурі видатків місцевих бюджетів за 2025р. збереглися тенденції попереднього року: за функціональною ознакою найбільшу питому вагу становили видатки на соціально-культурну сферу – 59,9% (зокрема видатки на освіту – 42,2%, соціальний захист та соціальне забезпечення – 8%, охорону здоров’я – 5,6%), житлово-комунальне господарство – 9,8%, за економічною – поточні видатки – 80,1%, капітальні видатки 19,9%.

Кредиторська заборгованість за видатками місцевих бюджетів з початку 2025 р. збільшилася на 0,4 млрд грн і становила 1,5 млрд грн (з яких прострочена – 0,4 млрд грн). Дебіторська заборгованість за видатками місцевих бюджетів збільшилася на 0,9 млрд грн і на кінець 2025 р. становила 10,1 млрд грн (з яких прострочена – 5,3 млрд грн), 60,1% такої дебіторської заборгованості сформувалося у бюджеті м. Києва (6 млрд грн, з яких
4,6 млрд грн – прострочена). При цьому 91,3% дебіторської заборгованості обліковувалося за капітальними видатками, з яких 69,8% – за капітальними трансфертами підприємствам (установам, організаціям).

На кінець 2025 р. на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ, фінансове забезпечення яких здійснюється з місцевих бюджетів (без урахування залишків коштів місцевих бюджетів АР Крим та м. Севастополя), зберігалися залишки коштів у сумі 95,3 млрд грн (обсяг яких порівняно з початком року зменшився на 25,4 млрд грн, або на 21%), з них за загальним фондом – 76,1 млрд грн, за спеціальним фондом – 19,2 млрд гривень.

Інформацію про виконання місцевих бюджетів за 2025 рік, що надана Мінфіном, направлено народним депутатам України – членам Комітету через ЄАС.

VI. Враховуючи наведене, у Комітеті 06.04.2026 відбулося засідання підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати /далі – підкомітет/, на якому розглянуто дане питання за участю Голови РП Піщанської О.С., заступника Голови РП Ключки С.С., Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності Улютіна Д.В., заступника Міністра фінансів України Самоненка Д.А., заступника Міністра освіти і науки України Софієнко А.П., заступника Міністра розвитку громад та територій України Рябикіна О.В., керівників обласних та Київської міської військових адміністрацій, інших уповноважених посадових осіб цих органів (із записом такого засідання можна ознайомитися на YouTube-каналі Комітету).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання на засіданні Комітету взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Молоток І.Ф., Голова Рахункової палати Піщанська О.С.

Зокрема, Голова Рахункової палати Піщанська О.С., представляючи Рішення РП № 28-6 і Звіт РП № 28-6, підкреслила, що: РП вперше було проведено аналіз виконання основних показників місцевих бюджетів в межах реалізації її повноважень щодо здійснення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) за надходженням і використанням коштів місцевих бюджетів; за результатами дослідження, яке охопило період з 2022 по 2024 роки, РП окреслено проблемні питання, з якими зіткнулися територіальні громади в умовах воєнного стану, зафіксовано ризики, пов'язані зі зниженням рівня фінансової автономії територіальних громад, накопиченням значних залишків коштів, неповним використанням окремих субвенцій, погіршенням показників бюджетної збалансованості та нестійкою динамікою заборгованості, і встановлено, що місцеві бюджети у 2022 – 2024 роках продемонстрували адаптивність і здатність реалізовувати пріоритетні завдання у кризових умовах; РП надано відповідні рекомендації КМУ, ОВА і Київській МВА, з яких частина знаходиться в стадії виконання, про прогрес у виконанні яких РП готова далі інформувати Комітет.

Заступник Голови Комітету, голова підкомітету Молоток І.Ф. зазначив про ретельний розгляд даного питання на засіданні підкомітету, за підсумками якого запропоновано Комітету прийняти рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: 1) Рішення РП № 28-6 із Звітом РП № 28-6 взяти до відома; 2) надати КМУ наведені у проекті ухвали рекомендації, спрямовані на належне виконання рекомендацій РП та ефективне виконання місцевих бюджетів у 2026 році.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену заступником Голови Комітету, головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Рішення Рахункової палати від 25.11.2025 № 28-6 "Про розгляд Звіту про результати аналізу виконання основних показників місцевих бюджетів за 2022-2024 роки" із зазначеним Звітом взяти до відома.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) звернути увагу Міністерства фінансів України на важливість врахування при складанні Бюджетної декларації на 2027-2029 роки в частині взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами серед іншого результатів комплексного аналізу виконання місцевих бюджетів у попередніх і поточному бюджетних періодах, включаючи оцінку ефективності управління фінансовими ресурсами, з метою визначення особливостей формування міжбюджетних відносин в умовах воєнного стану та забезпечення якісного та результативного планування міжбюджетних трансфертів на середньостроковий період;

2) доручити міністерствам, які є головними розпорядниками коштів державного бюджету за трансфертами місцевим бюджетам:

проаналізувати стан надання та використання трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам у 2025 та 2026 роках, включаючи питання своєчасності затвердження (внесення за необхідності змін до нормативно-правових актів) порядків та умов надання трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам і розподілу відповідних трансфертів між місцевими бюджетами та ефективності використання таких трансфертів з місцевих бюджетів, пояснивши причини недотримання вимог частини другої статті 97 Бюджетного кодексу України і причини незавершеного виконання проектів (заходів, об’єктів), що реалізуються за рахунок наданих субвенцій, повернення до державного бюджету невикористаних коштів, утворення залишків коштів за субвенціями, та вжити заходів, спрямованих на запобігання відповідним недолікам у подальшому;

посилити контроль за обґрунтованістю планування, розподілу (перерозподілу) міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, здійснювати постійний моніторинг використання таких коштів з місцевих бюджетів, на основі якого забезпечувати своєчасне прийняття належних управлінських рішень з метою цільового та ефективного використання таких коштів протягом бюджетного періоду;

3) доручити обласним державним (військовим) адміністраціям та Київській міській державній (військовій) адміністрації у співпраці з органами місцевого самоврядування:

до 01 липня 2026 року забезпечити в повному обсязі виконання рекомендацій Рахункової палати, наданих в рішенні від 25.11.2025 № 28-6 "Про розгляд Звіту про результати аналізу виконання основних показників місцевих бюджетів за 2022-2024 роки";

продовжувати здійснення заходів щодо збільшення надходжень місцевих бюджетів, передусім шляхом скорочення податкового боргу та недопущення нарощування нової податкової заборгованості, проведення оцінки ефективності і доцільності наданих податкових пільг з метою запобігання необґрунтованих втрат доходів місцевих бюджетів, підвищення ефективності місцевих податків і зборів, забезпечення ефективного управління об’єктами комунальної власності;

проаналізувати стан виконання бюджетних програм за 2025 рік і запланованих у поточному році, оцінивши ефективність, результативність, економічну доцільність видатків відповідних місцевих бюджетів, насамперед у період дії воєнного стану з метою спрямування вивільнених ресурсів на забезпечення першочергових і пріоритетних програм та заходів;

здійснювати на постійній основі моніторинг та аналіз стану кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості за видатками місцевих бюджетів, вживаючи заходів щодо скорочення такої заборгованості;

посилити контроль за цільовим та ефективним використанням субвенцій з державного бюджету, забезпечуючи своєчасне реагування на виявлені ризики і відхилення під час використання таких коштів з місцевих бюджетів та мінімізацію накопичення залишків за субвенціями на рахунках місцевих бюджетів і зменшення кількості незавершених проектів (програм, заходів), що реалізуються за рахунок відповідних субвенцій;

4) до 01 липня 2026 року надати Комітету з питань бюджету і Рахунковій палаті інформацію щодо виконання зазначених рекомендацій.

3. СЛУХАЛИ:

Щодо заяви члена Рахункової палати Пушко-Цибуляк Є.М. про звільнення з посади.

Відмітили:

За дорученням Голови Верховної Ради України Стефанчука Р.О. до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ 31 березня 2026 року надійшла заява члена Рахункової палати Пушко-Цибуляк Єлизавети Михайлівни про звільнення з посади (копія заяви /вх. № 67988 (2187402) від 31.03.2026/ надана народним депутатам України – членам Комітету).

Згідно з пунктом 16 частини 1 статті 85 Конституції України звільнення з посад членів Рахункової палати належить до повноважень Верховної Ради України /далі – Верховна Рада/.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про Рахункову палату" /далі – Закон/ встановлено, що члени Рахункової палати звільняються з посад Верховною Радою відповідно до вимог та порядку, визначених Законом та Регламентом Верховної Ради України /далі – Регламент/, підготовка таких питань на розгляд Верховної Ради здійснюється Комітетом. Статтею 208-2 Регламенту визначено, що: звільнення з посад членів Рахункової палати здійснюється відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради за наявності рішення Комітету (частина 8); рішення щодо звільнення з посади члена Рахункової палати оформляється відповідною постановою Верховної Ради (частина 10).

Отже, попередній розгляд даного питання здійснюється Комітетом, зважаючи на вищенаведене, а також враховуючи, що діяльність Рахункової палати належить до предметів відання Комітету (згідно з Постановою Верховної Ради від 29.08.2019 № 19-ІХ), та керуючись частиною 5 статті 18 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", згідно з якою підготовка і попередній розгляд питання про звільнення Верховною Радою з посад членів Рахункової палати здійснюється в комітетах Верховної Ради відповідно до предметів їх відання у порядку, встановленому законом та Регламентом.

Верховною Радою 21 грудня 2023 року відповідно до пункту 16 частини 1 статті 85 Конституції України та статті 20 Закону призначено Пушко-Цибуляк Є.М. на посаду члена Рахункової палати (Постанова Верховної Ради від 21.12.2023 № 3529-IX). Відповідно до частини 5 статті 20 Закону строк повноважень членів Рахункової палати становить шість років.

У заяві Пушко-Цибуляк Є.М. міститься прохання звільнити її з посади члена Рахункової палати відповідно до пункту 1 частини 7 статті 20 Закону. Цією нормою передбачено, що член Рахункової палати до закінчення строку його повноважень звільняється з посади Верховною Радою у разі подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.

Разом з тим, згідно з пунктом 13 частини 2 статті 25 Закону Рахункова палата на своїх засіданнях розглядає та вирішує питання внесення на розгляд Верховної Ради подання про звільнення члена Рахункової палати до закінчення строку його повноважень.

Враховуючи наведене та необхідність дотримання законодавчих вимог, від Комітету направлено звернення до Рахункової палати /лист від 31.03.2026 № 04-13/12-2026/68917 (2188106)/ з проханням розглянути дане питання на засіданні Рахункової палати та надати Верховній Раді відповідне рішення Рахункової палати. У відповідь Рахунковою палатою прийнято рішення від 01.04.2026 № 11-1, яким вирішено внести на розгляд Верховної Ради подання про звільнення Пушко-Цибуляк Є.М. з посади члена Рахункової палати до закінчення строку її повноважень у зв'язку з поданою заявою про звільнення з посади за власним бажанням /копії зазначеного рішення і супровідного листа від 03.04.2026 № 15-820 надані народним депутатам України – членам Комітету/.

Згідно з підпунктом 4 частини 4 статті 20 Регламенту питання про звільнення з посад включаються до порядку денного сесії Верховної Ради позачергово без голосування.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 2 статті 208-2 Регламенту і частини 5 статті 20 Закону з дня, наступного за днем звільнення з посади члена Рахункової палати до закінчення строку його повноважень, розпочинається конкурс на посаду члена Рахункової палати.

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Молоток І.Ф., а також член Рахункової палати Пушко-Цибуляк Є.М.

Зокрема, член Рахункової палати Пушко-Цибуляк Є.М. пояснила причини її заяви щодо звільнення та подякувала Комітету за конструктивну співпрацю.

Заступник Голови Комітету, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молоток І.Ф. звернув увагу народних депутатів України – членів Комітету на відповідні законодавчі норми та запропонував Комітету ухвалити таке рішення, зокрема: рекомендувати Верховній Раді, враховуючи положення пункту 16 частини 1 статті 85 Конституції України, статті 20 Закону і статті 208-2 Регламенту, звільнити Пушко-Цибуляк Єлизавету Михайлівну з посади члена Рахункової палати шляхом прийняття в цілому відповідного проекту постанови Верховної Ради, підготовленого Комітетом.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену заступником Голови Комітету, головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету. За результатами голосування відповідне рішення підтримано усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України, враховуючи положення пункту 16 частини 1 статті 85 Конституції України, статті 20 Закону України "Про Рахункову палату" і статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України, звільнити Пушко-Цибуляк Єлизавету Михайлівну з посади члена Рахункової палати (за власним бажанням) шляхом прийняття в цілому підготовленого Комітетом проекту Постанови Верховної Ради України "Про звільнення Пушко-Цибуляк Є.М. з посади члена Рахункової палати" (додається).

Голосували: "за" – 23, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 23 народні депутати України – члени Комітету).

4. СЛУХАЛИ:

Про проект Закону України "Про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо зарахування військового збору до спеціального фонду державного бюджету" (реєстр. № 15167 від 10.04.2026), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Моканом В.І. та іншими.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України "Про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо зарахування військового збору до спеціального фонду державного бюджету" за реєстр. № 15167 від 10.04.2026 /далі – законопроект № 15167/.

Законопроектом № 15167 пропонується з 1 січня 2027 року доповнити розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ новим пунктом 64, яким передбачається встановити, що з 1 січня 2027 року по 31 грудня третього календарного року, наступного за роком, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан (введений 24.02.2022), військовий збір /далі – збір/, що сплачується (перераховується) згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України /далі – Податковий кодекс/, зараховується в повному обсязі до спеціального фонду державного бюджету та спрямовується на виплату грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України /далі – ЗСУ/.

У пояснювальній записці до законопроекту № 15167 вказано, що його:

метою є законодавче закріплення цільового використання доходів державного бюджету, джерелом яких є збір, на виплату грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ;

реалізація посилить довіру платників податків до державної податкової та бюджетної політики, зменшить ризики спрямування збору на видатки, що не мають безпосереднього відношення до оборони, та відповідатиме принципу пріоритетності фінансового забезпечення національної безпеки і оборони як під час дії воєнного стану, так і в перехідний період протягом трьох років після його припинення або скасування.

ІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту № 15167, опрацювання експертних висновків до нього.

Спочатку відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ необхідно розглянути питання щодо включення законопроекту № 15167 до порядку денного п'ятнадцятої сесії Верховної Ради України /далі – Верховна Рада/, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою законопроекту № 15167 у першому читанні.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту № 15167 (лист від 21.04.2026 № 16/03-2026/88492 (2207724), копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) в цілому не заперечує щодо можливості внесення пропонованих змін, при цьому висловлює стосовно них окремі зауваження та зазначає, що для прийняття виваженого рішення щодо законопроекту № 15167 доцільно отримати експертний висновок Уряду.

Керуючись статтею 103 Регламенту та статтями 27 і 109 Кодексу, від Комітету направлено звернення до Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ і Міністерства оборони України /далі – Міноборони/ щодо здійснення експертизи законопроекту № 15167, як наслідок отримано відповідні висновки.

Мінфін (лист від 20.04.2026 № 35020-05-2/10896, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) зазначає, що не заперечує проти розгляду Верховною Радою законопроекту № 15167 в запропонованій редакції.

Міноборони (лист від 23.04.2026 № 220/5441, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) зазначає, що законопроект № 15167 потребує доопрацювання з урахуванням наданих зауважень.

На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшли висновки комітетів Верховної Ради з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) щодо законопроекту № 15167. При цьому за результатами попереднього аналізу законопроектів, проведеного експертами проекту міжнародної технічної допомоги "Програма підтримки інтеграції України до ЄС (UA2EU)" (згідно з розпорядженням Керівника Апарату Верховної Ради від 01.08.2025 № 193), зазначено, що правовідносини, які плануються врегулювати законопроектом № 15167, не регулюються правом ЄС та Угодою про асоціацію з ЄС.

ІІІ. Щодо правових підстав, пов'язаних з врегулюванням питання, порушеного законопроектом № 15167.

Збір запроваджено з серпня 2014 р. законом від 31.07.2014 № 1621–VII, яким підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу доповнено пунктом 16-1 щодо встановлення основних засад збору, водночас частину 2 статті 29 Кодексу доповнено пунктом 1-2 щодо віднесення збору до доходів загального фонду державного бюджету.

При цьому первісно встановлено, що: платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу; об'єктом оподаткування збором є доходи у формі зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри; ставка збору становить 1,5% від об'єкта оподаткування.

Згідно з абзацом 1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу збір встановлюється тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради про завершення реформи ЗСУ.

Наприкінці 2024 р. до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу внесено зміни (законами від 10.10.2024 № 4015-ІХ і від 04.12.2024 № 4113-ІХ), згідно з якими на період по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан (введений 24.02.2022): з 01.12.2024 збільшено ставку збору для його платників (крім військовослужбовців та працівників ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань) з 1,5% до 5%; з 01.01.2025 запроваджено збір для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку 1, 2 та 4 групи – 10% розміру мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року, з розрахунку на місяць, для платників єдиного податку 3 групи (крім е-резидентів) – 1% від доходу.

Законом від 07.04.2026 № 4835-ІХ продовжено дію вищезазначених тимчасових норм щодо збільшення ставки збору і розширення його бази оподаткування по 31 грудня третього календарного року, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан (введений 24.02.2022), тобто додатково ще на 3 "післявоєнні" роки, а також доповнено пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу підпунктом 1.17, згідно з яким збір, що сплачується відповідно до цього пункту, зараховується до спеціального фонду державного бюджету та спрямовується на забезпечення потреб ЗСУ.

Разом з тим, відповідно до частини 5 статті 13 Кодексу розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Кодексом та законом про державний бюджет, а відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу.

ІV. У Комітеті попередньо опрацьовано законопроект № 15167, експертні висновки до нього та звернуто увагу на таке.

1. Законопроект № 15167 не передбачено Планом законопроектної роботи Верховної Ради на 2026 рік (затвердженим постановою Верховної Ради від 10.02.2026 № 4774–IX), при цьому порушене ним питання пов'язано з необхідністю узгодження бюджетного законодавства і підпункту 1.17 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу, про що теж зазначає ГНЕУ.

Водночас таке питання може реалізовуватися відповідно до пункту 171 цього Плану, згідно з яким у 2026 р. передбачається розробка Мінфіном і подання Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради законопроекту про внесення змін до Кодексу щодо актуалізації та удосконалення деяких положень для унормування у разі необхідності питань, пов’язаних з підготовкою законопроекту про державний бюджет на 2027 рік та узгодженням положень Кодексу з положеннями інших законодавчих актів України.

2. Законопроект № 15167 згідно з пояснювальною запискою до нього забезпечує єдність податкового та бюджетного регулювання збору, однак у підпункті 1.17 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу напрям цільового спрямування збору (забезпечення потреб ЗСУ) є ширшим, ніж у законопроекті № 15167 (виплата грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ).

На думку ГНЕУ, зважаючи на вказаний припис Податкового кодексу, вбачається доцільним узгодити положення в частині строку зарахування збору до спеціального фонду державного бюджету, напрямів його використання і строку запровадження пропонованих змін у Податковому кодексі та Кодексі.

3. Впровадження положень законопроекту № 15167 у наступних бюджетних періодах матиме наслідком зменшення доходів загального фонду державного бюджету від збору та відповідне збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету від збору.

Згідно із звітними даними надходження збору до загального фонду державного бюджету становили: за 2024 р. – 51,2 млрд грн, за 2025 р. – 163,6 млрд грн, за січень-квітень 2026 р. – 60,2 млрд грн. При цьому виходячи з супровідних матеріалів до законопроекту про державний бюджет на 2026 рік (реєстр. № 14000 від 15.09.2025) планові доходи загального фонду державного бюджету від збору передбачено орієнтовно у сумі 191,3 млрд грн.

За попередніми оцінками Мінфіну, внаслідок запровадження положень законопроекту № 15167 обсяг доходів загального і спеціального фондів державного бюджету відповідно зменшиться і збільшиться на 208,5 млрд грн в умовах 2027 р.

Однак до законопроекту № 15167 не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини 1 статті 27 Кодексу та частини 3 статті 91 Регламенту. ГНЕУ зазначає, що до законопроекту № 15167 не надано належних обґрунтування та розрахунків щодо: необхідних обсягів коштів на виплату грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ у наступних бюджетних періодах; впливу рішення на фінансове забезпечення інших напрямів ЗСУ порівняно з прогнозованими обсягами надходжень від збору.

4. Передбачене законопроектом № 15167 проведення видатків на виплату грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ із спеціального фонду державного бюджету буде залежати від стану надходжень збору, зважаючи на особливості здійснення витрат спеціального фонду бюджету, визначені Кодексом, зокрема частинами 3 і 8 статті 13, частиною 4 статті 23 і частиною 2 статті 48 (згідно з якими взяття бюджетних зобов’язань і проведення витрат спеціального фонду бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету).

З цього приводу Міноборони зауважує, що запропонований підхід фактично створює залежність обсягу відповідних видатків від надходжень збору без визначення механізмів їх розрахунку та балансування, що суперечить принципам збалансованості, ефективності та цільового використання бюджетних коштів, водночас грошове забезпечення військовослужбовців належить до системних і гарантованих видатків держави, які мають здійснюватися із стабільних джерел загального фонду державного бюджету, а не залежати від динаміки надходжень окремого платежу.

Загалом Міноборони вважає, що закріплення на рівні Кодексу цільового спрямування надходжень збору до спеціального фонду державного бюджету має довгостроковий характер та обмежує можливість їх перерозподілу і використання залежно від пріоритетних потреб сектору безпеки і оборони та знижує гнучкість бюджетного планування, натомість визначення напрямів використання коштів спеціального фонду державного бюджету законом про державний бюджет на відповідний рік дозволяє оперативно враховувати актуальні пріоритети державної політики та обсяг наявного фінансового ресурсу.

5. ГНЕУ вбачає доцільним зарахування збору (з визначенням напрямів використання коштів від нього) протягом усього періоду, на який він встановлений, саме до спеціального фонду державного бюджету шляхом внесення змін до статей 29 і 30 Кодексу, а не до розділу VI Кодексу, як пропонується у законопроекті № 15167.

Однак збір з моменту його запровадження по даний час (майже 12 років) належить до доходів загального фонду державного бюджету.

Норми щодо збільшення ставки збору і розширення його бази оподаткування (запроваджені наприкінці 2024 р. і початку 2025 р.) призвели до зростання надходжень збору до державного бюджету більш ніж в 3 рази та діятимуть лише до кінця третього "післявоєнного" року.

Тому передбачене законопроектом № 15167 зарахування збору до спеціального фонду державного бюджету тимчасово, з 01.01.2027 (тобто з наступного бюджетного періоду) до кінця третього "післявоєнного" року, шляхом включення відповідного положення до розділу VI Кодексу відповідає законодавчим вимогам щодо дотримання збалансованості бюджету, узгоджується з правилами законотворчої техніки та видається доречним і логічним у прив'язці до відповідних податкових норм.

При цьому, надалі, виходячи з визначених засад бюджетної політики та керуючись частиною 5 статті 29 Кодексу (згідно з якою закон про державний бюджет може відносити на відповідний бюджетний період окремі види доходів загального фонду держаного бюджету до спеціального фонду державного бюджету), питання щодо доцільності зарахування збору до спеціального фонду державного бюджету і визначення напрямів цільового спрямування збору може врегульовуватися законом про державний бюджет, що певним чином підтверджується зауваженням Міноборони (наведеним вище).

6. На розгляді у Верховній Раді знаходяться ще 4 законопроекти щодо внесення змін до Кодексу, пов'язані із зарахуванням збору до спеціального фонду державного бюджету (реєстр. № 11442 від 25.07.2024, реєстр. № 15138 від 08.04.2026, реєстр. № 15138-1 від 13.04.2026 і реєстр. № 15138-2 від 20.04.2026), якими пропонується визначити інший період дії положень та/або дещо інше цільове спрямування збору, ніж передбачається законопроектом № 15167. Таким чином, у разі прийняття Верховною Радою законопроекту № 15167, інші вищезазначені законопроекти втратять свою актуальність та не потребуватимуть окремого розгляду у Верховній Раді.

V. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Кузбит Ю.М. і Гончаренко О.О., народний депутат України Разумков Д.О., перший заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., заступник Міністра оборони України Шкураков В.О., директор Департаменту контролю (аудиту) державного бюджету, фінансових установ та боргу Рахункової палати Профатило Н.В.

Зокрема, народний депутат України Разумков Д.О. представив законопроект № 15167 і висловив сподівання на його підтримку Комітетом. Перший заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. повідомив, що Мінфін не заперечує щодо розгляду Верховною Радою законопроекту № 15167. Заступник Міністра оборони України Шкураков В.О. поінформував, що Міноборони підтримуються всі ініціативи, які сприяють чіткому розумінню обсягу і цільового використання надходжень для здійснення грошового забезпечення військовослужбовців, відповідно підтримується законопроект № 15167. Директор Департаменту контролю (аудиту) державного бюджету, фінансових установ та боргу Рахункової палати Профатило Н.В. зазначила, що внесення змін до Кодексу необхідне для узгодження з відповідною нормою Податкового кодексу.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбит Ю.М. поінформував про розгляд у підкомітеті законопроекту № 15167, звернув увагу, що у наданому проекті рішення наведено детальну інформацію щодо нього, та зазначив, що за підсумками розгляду даного питання у підкомітеті пропонується Комітету прийняти рішення згідно з проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 15167 включити до порядку денного п'ятнадцятої сесії та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними правками.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену головою підкомітету Кузбитом Ю.М. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України "Про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо зарахування військового збору до спеціального фонду державного бюджету" (реєстр. № 15167 від 10.04.2026), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Моканом В.І. та іншими, включити до порядку денного п'ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними правками.

Голосували: "за" – 23, "проти" – 0, "утрималися" – 0, "не голосували" – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 23 народні депутати України – члени Комітету).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                     Володимир ЦАБАЛЬ

https://budget.rada.gov.ua/news/Diyalnist_Komit/Protokoly_9skl/81640.html

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №234 від 06.05.2026

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти