ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №49 від 17.02.2016

Опубліковано 17 березня 2016, о 14:14

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №49 від 17 лютого 2016 року

16⁰⁰ година м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Ванат П.М., Горбунов О.В., Гордєєв А.А., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В., Шуфрич Н.І.

Всього присутніх – 22 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Деркач А.Л., Маркевич Я.В., Павлов К.Ю., Пресман О.С., Савченко О.Ю.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Коломієць Ю.П., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Кушнір О.В., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Щербаченко С.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Новацька О.В., Сторожук О.В., Яковенко С.П.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:

Продан О.П. – народний депутат України;
Бондар М.Л. – народний депутат України;
Качур Р.М. – заступник Міністра фінансів України;
Біденко А.І. – заступник Міністра інформаційної політики України – керівник апарату; Гевко А.Є. – заступник Міністра освіти і науки України; Ковалів Ю.І. – перший заступник Міністра економічного розвитку та торгівлі України; Соколовська Ю.С. – директор Департаменту фінансування охорони здоров’я та соціальних програм Міністерства фінансів України;
Єрмоличев Р.В. – директор Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери Міністерства фінансів України;
Павловський А.В. – заступник директора Департаменту фінансів промисловості Міністерства фінансів України;
Христофоров Д.І. – заступник директора Департаменту – начальник Управління боргової політики Міністерства фінансів України;
Івченко О.Б. – заступник начальника Управління прогнозування доходів Міністерства фінансів України;
Гришкевич О.М. – заступник директора Департаменту залучення інвестицій Міністерства економічного розвитку та торгівлі України;
Новікова І.Ю. – начальник відділу розвитку державного приватного партнерства Департаменту залучення інвестицій Міністерства економічного розвитку та торгівлі України;
Крук О.В. – директор Департаменту вугільнопромислового та торфодобувного комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України;
Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати; Старченко О.М. – головний спеціаліст Управління інформаційної політики Рахункової палати.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, та розподілу/перерозподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) зміни до Порядку та умов надання стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам та розподілу її частини між місцевими бюджетами на 2016 рік (постанова Кабінету Міністрів України від 04.02.2016 № 41);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інформаційної політики на 2016 рік (постанова Кабінету Міністрів України від 04.02.2016 № 58).

3. Про проект Закону України про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом» (реєстр. № 3677 від 18.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

4. Про проект Закону України про внесення змін додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо державної підтримки державних вугледобувних підприємств (реєстр. № 3813 від 26.01.2016), поданий народними депутатами України Бондарем М.Л., Гузем І.В.

5. Про проект Закону України про внесення змін до додатків № 3 та № 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансового забезпечення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян та інших передбачених законодавством пільг (реєстр. № 4024 від 04.02.2016), поданий народними депутатами України Продан О.П., Мельником С.І., Дубневичем Я.В., Крульком І.І., Амельченком В.В. та іншими.

6. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо упорядкування системи надходження та використання коштів із рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату) (реєстр. № 3038 від 04.09.2015), поданий Бєльковою О.В., Горватом Р.І., Продан О.П., Кривенком В.М. та іншими, а також альтернативний законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо справедливого розподілу рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату) (реєстр. № 3038-1 від 09.09.2015), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І., Біловолом О.М.

7. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (реєстр. № 3240 (доопрац.) від 08.12.2015), поданий народними депутатами України Кондратюк О.К., Черваковою О.В., Гринівим І.О., Подоляк І.І., Абдулліним О.Р., Медуницею О.В.

8. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення можливості взяття довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства (реєстр. № 3648 від 14.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

9. Щодо результатів проведених заходів конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати для призначення нового складу Рахункової палати.

10. Різне.

- Про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на лютий-березень 2016 року.

- Щодо проведення Рахунковою палатою перевірки фінансово-господарської діяльності Генеральної прокуратури України за період з червня по грудень 2015 року.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо земель водного фонду" (реєстр. № 3430 від 09.11.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" (щодо документального оформлення травм (каліцтва, поранення, контузії) учасникам АТО)" (реєстр. № 3728 від 28.12.2015, народні депутати України Безбах Я.Я., Сольвар Р.М. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (щодо уточнення строків військової служби за контрактом)" (реєстр. № 3710 від 23.12.2015, народні депутати України Шкрум А.І., Рябчин О.М. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (щодо діяльності адміністративної колегії)" (реєстр. № 3394 від 02.11.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання корпоративних відносин" (реєстр. № 3427 від 06.11.2015, народний депутат України Помазанов А.В.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України, що регулюють державну статистичну діяльність" (реєстр. № 3512 від 24.11.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (щодо діяльності юридичних осіб на підставі модельного статуту)" (реєстр. № 3691 від 22.12.2015, народні депутати України Грановський О.М., Мацола Р.М.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо доступу до професії судді)" (реєстр. № 3697 від 22.12.2015, народний депутат України Сугоняко О.Л.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань слідчих дій з метою забезпечення додаткових гарантій законності при їх проведенні" (реєстр. № 3719 від 24.12.2015, народні депутати України Голуб В.В., Данченко О.І. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язковості проведення оцінки об'єкта оренди державної та комунальної власності для продовження (поновлення) договору оренди" (реєстр. № 3702 від 22.12.2015, народний депутат України Парасюк В.З.);

1.1.11. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"(щодо реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення в сільській місцевості) (реєстр. № 3674 від 18.12.2015, народний депутат України Козак Т.Р.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо додаткових прав на першочергове відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва членам сімей та батькам учасників бойових дій"( реєстр. № 3727 від 28.12.2015, народний депутат України Парасюк В.З.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про третейські суди" щодо приведення його у відповідність із вимогами міжнародних правил арбітражу" (реєстр. № 3660 від 17.12.2015, народний депутат України Алєксєєв С.О. та інші);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 217 Регламенту Верховної Ради України (щодо уточнення окремих положень стосовно складання присяги членами Вищої ради юстиції)" (реєстр. № 3539 від 26.11.2015, народний депутат України Ківалов С.В.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання особливостей ліцензування господарської діяльності з надання фінансових послуг" (реєстр. № 3739 від 29.12.2015, народний депутат України Рибалка С.В. та інші);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань оборони" (реєстр. № 3751 від 05.01.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" (реєстр. № 3730 від 28.12.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про прикордонний контроль" щодо змінення правил та умов перетинання державного кордону членами екіпажу суден" (реєстр. № 3649 від 14.12.2015, народний депутат України Козир Б.Ю. та інші);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно" (реєстр. № 3735 від 28.12.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" (реєстр. № 3750 від 04.01.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про дорожній рух" щодо реєстрації транспортних засобів" (реєстр. № 3573 від 01.12.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення недоторканості права власності та інших речових прав на нерухоме майно і землю власникам відокремлених морських терміналів" (реєстр. № 3675 від 18.12.2015, народні депутати України Вадатурський А.О., Ільюк А.О., Фурсін І.Г., Макар'ян Д.Б.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо технічних регламентів та оцінки відповідності)" (реєстр. № 3724 від 28.12.2015, народні депутати України Підлісецький Л.Т., Опанасенко О.В. та інші);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про тваринний світ" щодо охорони тваринного світу (реєстр. № 3683 від 21.12.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо надання статусу учасника бойових дій (реєстр. № 3712 від 23.12.2015, народний депутат України Барна О.С.);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо зняття відповідальності за порушення правил навчання карате) (реєстр. № 3731 від 28.12.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку виклику свідків та потерпілих у кримінальному провадженні"( реєстр. № 3682 від 21.12.2015, народний депутат України Геращенко А.Ю.);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" (щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку у багатомандатному окрузі) (реєстр. № 3700 від 22.12.2015, народні депутати України Ляшко О.В., Купрієнко О.В. та інші);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо підняття Державного Прапора України) (реєстр. № 3717 від 24.12.2015, народні депутати України Пташник В.Ю., Климпуш-Цинцадзе І.О. та інші);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо гарантування виступу сільських, селищних, міських голів, в тому числі голів об'єднаних територіальних громад, голів районних рад на пленарних засіданнях рад" (реєстр. № 3666 від 17.12.2015, народний депутат України Дерев'янко Ю.Б.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про правовий статус і соціальні гарантії учасників добровольчих збройних формувань в Україні (реєстр. № 3707 від 23.12.2015), поданий народними депутатами України Шухевичем Ю.-Б. Р., Білецьким А.Є. та Петренком О.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом визначається правовий статус добровольчих збройних формувань в Україні, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, та входять до складу утворених відповідно до законів України військових і правоохоронних формувань або взаємодіють спільно із цими органами під час проведення антитерористичної операції та інших заходів, пов’язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Зокрема, законопроектом встановлюється соціальний захист учасників добровольчих збройних формувань та передбачається право на отримання ними:

- статусу учасника бойових дій, інваліда війни із поширенням пільг та гарантій, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- безоплатної кваліфікованої медичної допомоги у військово-медичних закладах охорони здоров’я;

- одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності у розмірах, визначених статтею 162 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема у разі:

загибелі (смерті) у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб /виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 378 грн, встановленого на 1 січня 2016 року, розмір допомоги становитиме 689 000 грн/;

встановлення інвалідності: для І групи – у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб /344 500 грн./, для ІІ групи – у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб /275 600 грн/, для ІІІ групи – у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб /206 700 грн/;

встановлення часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (в результаті отримання поранення (контузії, травми або каліцтва)) призначається і виплачується залежно від встановленого ступеня втрати працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України /згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» розмір допомоги становитиме від 50 до 70-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 68 900 грн до 96 460 гривень)/.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для здійснення виплати учасникам добровольчих збройних формувань в Україні грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності і часткової втрати працездатності та для покриття витрат, пов’язаних із забезпеченням вказаних осіб пільгами і гарантіями, встановленими для учасників бойових дій та інвалідів війни (забезпечення безоплатними ліками, зубопротезуванням, санаторно-курортним лікуванням, пільговим проїздом у громадському, залізничному, автомобільному, водному, повітряному транспорті, житлом та його капітальним ремонтом, автомобілем, користуванням житлово-комунальними послугами та квартирним телефоном, виплатою відповідних грошових допомог, пенсійним забезпеченням тощо). При цьому, надання зазначеній категорії осіб пільг зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету згідно із податковим та митним законодавством призведе до зменшення дохідної частини відповідних бюджетів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових фінансових ресурсів. При цьому відмічено, що Мінфін позбавлений можливості надати фінансову оцінку законопроекту, оскільки відсутні вихідні дані щодо кількості учасників добровольчих збройних формувань, які набудуть права на відповідні соціальні гарантії. В той же час, за попередніми розрахунками Міністерства фінансів України витрати для надання пільг відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в умовах поточного року у середньому на одну особу в рік становитимуть: для інвалідів війни – 25 тис. грн, учасників бойових дій – 18 тис. гривень.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про правовий статус і соціальні гарантії учасників добровольчих збройних формувань в Україні (реєстр. № 3707 від 23.12.2015), поданий народними депутатами України Шухевичем Ю.-Б. Р., Білецьким А.Є. та Петренком О.М., має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження та збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо збереження державного фінансування робіт з ідентифікації та реєстрації тварин (реєстр. № 3646 від 14.12.2015), поданий народним депутатом України Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом запропоновано внести зміни до законів України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин» (далі – Закону) та «Про внесення змін до деяких законів України з питань ідентифікації та реєстрації тварин», передбачивши проведення робіт з ідентифікації та реєстрації тварин (за чинною редакцією – фінансування системи ідентифікації та реєстрації тварин) за рахунок коштів державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що заходи із ідентифікації та реєстрації тварин здійснюються державним підприємством «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин», яке працює на госпрозрахунку, тому запровадження проведення робіт з ідентифікації та реєстрації тварин за рахунок коштів державного бюджету призведе до збільшення видатків державного бюджету, розрахунки щодо яких не подано. Крім того зазначається, що Законом передбачено відшкодування за рахунок коштів державного бюджету витрат на оплату послуг з ідентифікації та реєстрації тварин фізичним особам – власникам цих тварин.

Таким чином, реалізація норм законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Загалом, Міністерство фінансів України у своєму висновку дійшло висновку, що в межах компетенції не підтримує прийняття законопроекту та зазначає про виключення із Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин» норми про фінансування із державного бюджету системи ідентифікації і реєстрації тварин у проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин» (реєстр. № 3565 від 01.12.2015), поданому Кабінетом Міністрів України.

Необхідно звернути увагу, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України зазначає про підтримку прийняття законопроекту за основу у першому читанні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо збереження державного фінансування робіт з ідентифікації та реєстрації тварин (реєстр. № 3646 від 14.12.2015), поданий народним депутатом України Івченком В.Є., має вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії (технічний) (реєстр. № 3447 від 10.11.2015), поданий народними депутатами Підлісецьким Л.Т., Войціцькою В.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до положень законів України «Про електроенергетику» та «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», що регламентують виробництво електроенергії з альтернативних джерел енергії. Так, зокрема, законопроектом виключається норма щодо вироблення в Україні з набуттям статусу походження з України несучих конструкцій готової продукції виробництва елементів обладнання об’єктів електроенергетики; встановлюється вимога щодо закупівлі всієї електроенергії Оптовим ринком електричної енергії України у суб’єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф; уточнюються переліки обладнання, українське походження яких має бути підтверджене для отримання надбавки до «зеленого» тарифу (нові формулювання відповідають кодам УКТЗЕД); змінюється механізм встановлення «зеленого» тарифу для генеруючих установок приватних домогосподарств з використанням альтернативних джерел енергії тощо.

Також, законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» щодо продовження до 1 січня 2030 року (згідно з чинною редакцією - до 1 січня 2017 року) дію норми, відповідно до якої «зелений» тариф для суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання наземними об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких перевищує 10 МВт, що були введені в експлуатацію до 1 липня 2015 року, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання наземними об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких перевищує 10 МВт.

Слід зазначити, що реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення роздрібних тарифів на електричну енергію для споживачів, зокрема, для населення, підприємств і бюджетних установ. В свою чергу, зазначене спричинить збільшення видатків державного бюджету на пільги і субсидії населенню та негативні явища у роботі підприємств, а саме: збільшення собівартості продукції (послуг), зменшення прибутку тощо і, як наслідок, зменшення надходження податків та зборів до бюджетів. Крім того, підвищення тарифів на електричну енергію для бюджетних установ призведе до необхідності вишукування додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів. При цьому, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект потребує доопрацювання в частині доповнення фінансово-економічними розрахунками щодо впливу його прийняття на тарифи на електроенергію для кінцевих споживачів, зокрема для населення та бюджетних установ, на обсяги видатків державного бюджету на оплату енергоносіїв і на пільги та субсидії для населення на оплату електроенергії, а також зауважується, що законопроект потребує висновків Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований авторами законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії (технічний) (реєстр. № 3447 від 10.11.2015), поданий народними депутатами Підлісецьким Л.Т., Войціцькою В.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження та збільшуючи витрати бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо звільнення від сплати судового збору пенсіонерів незалежно від виду призначеної пенсії) (реєстр. № 3698 від 22.12.2015), поданий народним депутатом України Сугоняко О.Л.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору фізичних осіб зі статусом пенсіонера (незалежно від виду призначеної державної пенсії).

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу на бюджет залежатиме від кількості та ціни позовів фізичних осіб - пенсіонерів, з якими вони будуть звертатися до судів. Запропоноване розширення переліку пільг зі сплати судового збору, на думку Мінфіну, може призвести до зменшення рівня фінансового забезпечення судової влади.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо звільнення від сплати судового збору пенсіонерів незалежно від виду призначеної пенсії) (реєстр. № 3698 від 22.12.2015), поданий народним депутатом України Сугоняко О.Л., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування страхової діяльності та доходів, пов’язаних із страхуванням (реєстр. № 3668 від 17.12.2015), поданий народними депутатами України Рибалкою С.В., Довбенком М.В., Клімовим Л.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

визначити, що договором добровільного медичного страхування вважається договір страхування, який передбачає виплату не тільки закладам охорони здоров’я, а і асистуючим компаніям та самозайнятим особам, що здійснюють незалежну професійну діяльність лікарів, медичну практику та фармацевтичну діяльність, або відшкодування застрахованій особі вартості медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення;

перевести страховиків на загальну систему оподаткування прибутку за основною ставкою податку 18 %;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб страхових платежів (страхових внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя та за договорами страхування додаткової пенсії, що сплачуються роботодавцем-резидентом за свій рахунок;

поширити чинний порядок оподаткування 60 % суми одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя на одноразові виплати за договором страхування додаткової пенсії;

дозволити включати до податкової знижки платника податку-фізичної особи суму витрат на сплату страхових платежів за договорами страхування додаткової пенсії.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту негативно вплине на дохідну частину бюджету, а вартісна величина буде залежати від результатів фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, на яких буде поширено дію законопроекту. Крім того, Мінфін також зауважує, що у теперішніх економічних умовах реалізація запропонованих пропозицій призведе до розширення податкових пільг, звуження бази оподаткування, втрат надходжень місцевих бюджетів, що є економічно недоцільним.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Відповідно до Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб зараховуються до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування страхової діяльності та доходів, пов’язаних із страхуванням (реєстр. № 3668 від 17.12.2015), поданий народними депутатами України Рибалкою С.В., Довбенком М.В., Клімовим Л.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо проведення брутизації та зменшення навантаження на фонд оплати праці (реєстр. № 3113 доопрац. від 01.12.2015), поданий народними депутатами України Журжієм А.В., Продан О.П., Кужель О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, насамперед:

з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування відповідного закону, скасувати єдиний внесок (ЄСВ) та військовий збір і встановити єдину ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 29 % для доходів у вигляді заробітної плати та цивільно-правових договорів /чинна норма з 2016 року: 20 % - податок на доходи фізичних осіб, 22 % - ЄСВ; 1, 5% - військовий збір/ з 2017 року – 25 %, з 2018 року – 20 %.

оподаткування виграшів чи призів (крім виграшів, призів у лотерею) на користь резидентів або нерезидентів – 150 відсотків розміру ставки;

подавати податковими агентами податковий розрахунок у місячний строк (у чинній нормі - у квартальний строк).

У пояснювальний записці до законопроекту прогнозується, що скасування військового збору та ЄСВ і запровадження ставки ПДФО на рівні 29% починаючи з 2016 року, з подальшим її поступовим зниженням до 20%, не призведе до значних втрат державного бюджету, а подальший високий рівень фінансових надходжень до бюджету буде забезпечено за рахунок легалізації заробітної плати починаючи з 2016 року і в подальшому, що відбуватиметься завдяки зниженню рівня фінансового навантаження на фонд оплати праці.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів бюджетів у 2016 році у сумі близько 54,1 млрд гривень.

Однак, авторами законопроекту не надано пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо проведення брутизації та зменшення навантаження на фонд оплати праці (реєстр. № 3113 доопрац. від 01.12.2015), поданий народними депутатами України Журжієм А.В., Продан О.П., Кужель О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від скасування військового збору, збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме збільшення видатків державного бюджету, насамперед, на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування широкої фракції легких вуглеводнів, яка використовується для виробництва скрапленого газу (реєстр. № 3574 від 02.12.2015), поданий народними депутатами України Кремінем Т.Д., Денісовою Л.Л., Бриченком І.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування акцизним податком широкої фракції легких вуглеводнів, які ввозяться в Україну в якості сировини для виробництва скрапленого газу на власних потужностях імпортера або на умовах давальницької переробки на підставі виданого податкового авальованого векселя.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що при його реалізації орієнтовні втрати доходів державного бюджету від акцизного податку орієнтовно становитимуть 15,6 млн грн, разом з тим, в результаті завантаження вітчизняних потужностей імпортованою сировиною до бюджету буде сплачена сума акцизного податку при реалізації виробленого скрапленого газу у сумі 35,7 млн грн, а також податок на прибуток, ПДВ та інші визначені законом податки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, зокрема, що реалізація законопроекту може призвести до втрат бюджету, оскільки проектом пропонується запровадити пільгу з оподаткування.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2016 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування широкої фракції легких вуглеводнів, яка використовується для виробництва скрапленого газу (реєстр. № 3574 від 02.12.2015), поданий народними депутатами України Кремінем Т.Д., Денісовою Л.Л., Бриченком І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо значного зменшення розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) (реєстр. № 3647 від 14.12.2015), поданий народним депутатом України Немировським А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується встановлення розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до розміру фонду оплати праці, визначеного у відсотках до обсягу доходу протягом календарного місяця. Відповідно до законопроекту ставки єдиного внеску становитимуть від 2 % до 21 % для роботодавців, від 0,1 % до 6,1 % для застрахованих осіб (з 2016 року чинна єдина ставка ЄСВ для роботодавців становить 22 %, а єдиний внесок для застрахованих осіб скасовано).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту призведе до ускладнення адміністрування єдиного внеску, зменшення доходної частини Пенсійного фонду України та Фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і зростання їх дефіциту.

Таким чином, внаслідок прийняття законопроекту необхідні додаткові витрати державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України.

Однак автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо значного зменшення розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) (реєстр. № 3647 від 14.12.2015), поданий народним депутатом України Немировським А.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про відкритість використання коштів фонду оплати праці державних службовців, які надходять до державного бюджету в рамках програм Європейського Союзу, від міжнародних фінансових організацій, донорських установ та від урядів іноземних держав» (реєстр. № 3686 від 21.12.2015), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

Запропонований законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою забезпечення громадського контролю за використанням коштів фонду оплати праці державних службовців, які надходять до державного бюджету в рамках програм Європейського Союзу, від міжнародних фінансових організацій, донорських установ та від урядів іноземних держав.

Законодавча пропозиція передбачає створення та функціонування Єдиного веб-порталу використання коштів фонду оплати праці державних службовців, які надходять до державного бюджету в рамках програм Європейського Союзу, від міжнародних фінансових організацій, донорських установ та від урядів іноземних держав, на якому щомісячно розміщується інформація про виділені кошти в розрізі розпорядників коштів Державного бюджету України та окремих державних службовців, які одержують заробітну плату за рахунок цих коштів (стаття 2 законопроекту).

Адміністрування такого Єдиного веб-порталу та затвердження форм, за якими надається для оприлюднення інформація про заплановане і фактичне використання коштів фонду оплати праці державних службовців, що надходять до державного бюджету в рамках програм Європейського Союзу, від міжнародних фінансових організацій, донорських установ та від урядів іноземних держав, здійснюється суб’єктом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Порядок адміністрування Єдиного веб-порталу затверджується Кабінетом Міністрів України.

Також встановлюється, що фінансування витрат на утримання Єдиного веб-порталу здійснюється за рахунок державного бюджету.

Згідно фінансово-економічного обґрунтування, викладеного у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень, зокрема в частині створення та функціонування Єдиного веб-порталу потребуватиме у поточному році додаткових видатків державного бюджету в обсязі 3,5 млн гривень.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету на що звернуто увагу Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України та Міністерством фінансів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення та функціонування Єдиного веб-порталу.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити, зокрема зауваживши про те,, що питання які пропонується унормувати проектом, доступною мірою урегульовані чинними Законами України (зокрема, Законами України «Про доступ до публічної інформації», «Про відкритість використання публічних коштів») та міжнародними договорами.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про відкритість використання коштів фонду оплати праці державних службовців, які надходять до державного бюджету в рамках програм Європейського Союзу, від міжнародних фінансових організацій, донорських установ та від урядів іноземних держав» (реєстр. № 3686 від 21.12.2015), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо авторського права та суміжних прав, (реєстр. № 3692 від 22.12.2015), поданий народними депутатами України Пташник В.Ю., Костенком П.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України та Закону України «Про авторське право та суміжні права» з метою врегулювання відносин щодо набуття майнових прав інтелектуальної власності на твори, створені у рамках виконання трудового договору або за замовленням.

Також, передбачається доповнити статтю 16 Закону України «Про авторське право та суміжні права» частиною п’ятою, згідно із якою у разі, якщо посадові обов’язки автора передбачають створення творів, то авторська винагорода за створення таких службових творів може бути включена до заробітної плати автора, якщо це передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

Реалізація зазначеної законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів на здійснення виплат заробітної плати працівнику.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову частину державного та місцевих бюджетів та висловлює зауваження щодо суті законодавчої пропозиції.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо авторського права та суміжних прав (реєстр. № 3692 від 22.12.2015), поданий народними депутатами України Пташник В.Ю., Костенком П.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на оплату праці), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про деякі питання заборгованості ВАТ «Оріана» (реєстр. № 3679 від 21.12.2015), внесений народним депутатом України Насаликом І.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується списати прострочену заборгованість ВАТ «Оріана» перед державою за кредитами Баварського об’єднаного банку у сумі, що становить різницю між фактичною сумою заборгованості, яка обліковується Міністерством фінансів України, та сумою, що визнана судом за позовом органу стягнення до цього товариства, за умови погашення визнаної судом суми перед державою не пізніше ніж через три роки після затвердження плану санації ВАТ «Оріана».

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

– прострочена заборгованість ВАТ «Оріана» перед державою становить 170,3 млн євро;

– ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2003 р. у справі про банкрутство № Б-11/283 за позовом ЗАТ КБ «Приватбанк» до ВАТ «Оріана» визнано грошові вимоги Калузької об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області за кредитом у сумі 164,4 млн євро, що по курсу НБУ на момент подання заяви 5,77 грн. за 1 євро становило 948,9 млн грн;

– грошові вимоги в розмірі 948,9 млн грн визнані ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2003 р., підлягають включенню до плану санації ВАТ «Оріана» та погашенню у вказаному розміру.

Міністерство фінансів у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що у зв’язку з тим, що платежі на користь іноземного кредитора з державного бюджету сплачені у валюті кредиту (а саме в євро), тому в обліку Мінфіну прострочена заборгованість ВАТ «Оріана» перед державою обліковується в євро та за курсом національної валюти до євро, встановленим Нацбанком (на 11.01.2016 р., така заборгованість становила 4,3 млрд грн з розрахунку, що 1 євро дорівнює 25,25 грн).

Таким чином, законопроектом пропонується списати частину простроченої заборгованості ВАТ «Оріана» перед державою за кредитами, залученими під державні гарантії, в сумі, що становить різницю між гривневим еквівалентом 170,3 млн євро, яка обліковується Мінфіном, та сумою 948,9 млн грн, що визнана судом за позовом органу стягнення до цього товариства.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація законопроекту не впливає на доходну та/або видаткову частину державного бюджету, проте призведе до втрати потенційних надходжень до державного бюджету від погашення простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими підприємством під державні гарантії, орієнтовно у сумі 3,4 млрд гривень (за курсом на 11.01.2016 р.).

Водночас, слід зауважити, що згідно з частиною чотирнадцятою статті 17 Бюджетного кодексу України забороняється списання заборгованості суб’єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві) гарантії, кредитами з бюджету, крім заборгованості суб’єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами, вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені у зв’язку з недостатністю їхніх активів і стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв’язку з визнанням її банкрутом, а також крім заборгованості, щодо стягнення якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили, та/або стягнення якої в судовому порядку є неможливим або недоцільним.

Відповідно до частини п’ятої статті 4 Бюджетного кодексу України зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Бюджетного кодексу України.

У зв’язку з цим, народним депутатом України Насаликом І.С. подано на розгляд Верховної Ради України одночасно з даним законопроектом системно пов’язаний з ним законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», згідно з яким пропонується установити, що положення частини чотирнадцятої статті 17 Кодексу не застосовуються під час списання частини заборгованості ВАТ «Оріана» перед державою за кредитом Баварського іпотечного об’єднаного банку від 12 листопада 1993 року.

Відтак, такі законопроекти потрібно розглядати взаємоузгоджено.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про деякі питання заборгованості ВАТ «Оріана» (реєстр. № 3679 від 21.12.2015), внесений народним депутатом України Насаликом І.С., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до втрати потенційних надходжень державного бюджету від погашення простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими підприємством під державні гарантії).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (реєстр. № 3617 від 10.12.2015), поданий народними депутатами Бабак А.В. та Підлісецьким Л.Т.

Відмітили:

Даним законопроектом пропонується шляхом внесення змін до статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» зобов’язати постачальників природного газу створювати страховий запас природного газу у розмірі десяти відсотків запланованих місячних обсягів поставки постачальником природного газу споживачам на наступний місяць (згідно чинної редакції постачальники зобов’язані створювати страховий запас природного газу в обсягах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням недопущення надмірних фінансових витрат постачальників).

Слід зазначити, що Порядок створення страхового запасу природного газу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 795. Згідно із зазначеним Порядком страховий запас створюється постачальником у розмірі 50 відсотків запланованих місячних обсягів поставки постачальником природного газу споживачам на наступний місяць. Також даним Порядком визначено, зокрема, що страховий запас природного газу не створюється щодо обсягів природного газу, які реалізуються в рамках спеціальних обов'язків, покладених на постачальників природного газу відповідно до Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 (тобто, це стосується НАК «Нафтогаз України», ПАТ «Укргазвидобування»).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає про те, що законопроектом пропонується виключити норми щодо визначення Кабінетом Міністрів України розміру та порядку створення страхового запасу постачальників природного газу, але, при цьому, у ньому не визначається порядок створення, використання, обліку страхового запасу природного газу та контролю за його наявністю, джерел фінансування, що може призвести до зриву формування страхового запасу природного газу.

Поряд з тим, Міністерство фінансів України зауважує, що реалізація законопроекту може призвести до погіршення фінансового стану підприємств державного сектору економіки – суб’єктів ринку природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (зокрема НАК «Нафтогаз України», ПАТ «Укргазвидобування»), зниження оподатковуваного прибутку, зростання цін на природний газ для населення, бюджетних установ і підприємств теплоенергетики, та відповідно зменшення надходження податків та зборів до бюджетів, зростання видатків державного бюджету на пільги та субсидії населенню, а відтак необхідності вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

В той же час, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) /зокрема щодо впливу законодавчої пропозиції на фінансовий стан суб’єктів ринку природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, а також на розмір цін на природний газ для населення та підприємств теплоенергетики/ і пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, на що наголошено Міністерством фінансів України у висновку до даного законопроекту.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту доцільно отримати висновки Кабінету Міністрів України, а також центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (реєстр. № 3617 від 10.12.2015), поданий народними депутатами Бабак А.В. та Підлісецьким Л.Т., має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження та збільшуючи витрати бюджетів).

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом (реєстр. № 3603 від 09.12.2015), поданий народними депутатами України Томенком М.В., Дзюбликом П.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до Водного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», згідно з якими передбачається застосування інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом, розроблення планів управління річковими басейнами, планів управління ризиками затоплення та водогосподарських балансів, уточнюються повноваження органів місцевого самоврядування, центральних органів виконавчої влади в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

При цьому, законопроектом передбачається виключити статтю 5 Водного кодексу України, яка визначає поділ водних об’єктів на водні об’єкти загальнодержавного та місцевого значення.

Слід зазначити, що відповідно до статті 255 Податкового кодексу України за спеціальне використання води справляється рентна плата. Одночасно, пунктом четвертим частини другої статті 29, пунктом третім частини першої статті 64 та пунктом третім частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України визначено, що рентна плата за спеціальне використання води водних об’єктів загальнодержавного значення зараховується в розмірі 50 % до доходів загального фонду державного бюджету та відповідно 50 % до доходів загального фонду місцевих бюджетів. Разом з тим, згідно з пунктом тридцятим частини першої статті 64 та пунктом третім частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України, рентна плата за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення зараховується до доходів загального фонду місцевих бюджетів в повному обсязі.

Отже, скасування розподілу водних об’єктів на об’єкти загальнодержавного та місцевого значення призведе до зменшення надходжень місцевих бюджетів і відповідного збільшення надходжень державного бюджету. Як зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України, надходження місцевих бюджетів можуть зменшитись на суму близько 185 тис. грн /виходячи з прогнозних надходжень у 2016 році/.

Разом з тим, законопроектом уточнюються повноваження в галузі регулювання водних відносин, зокрема, Кабінету Міністрів України; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства; центрального органу виконавчої влади, що формує державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності; органів місцевого самоврядування, які мають здійснюватись в межах коштів, якіщорічно передбачаються у державному та місцевих бюджетах на функціонування вищевказаних органів.

Варто зауважити, що розробнику законопроекту відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні.

Крім того, слід відмітити, що згідно з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та можуть збільшувати витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України прийняття поданого законопроекту призведе до незначного збільшення доходної та видаткової частини державного бюджету за рахунок зменшення надходжень місцевих бюджетів.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом (реєстр. № 3603 від 09.12.2015), поданий народними депутатами України Томенком М.В., Дзюбликом П.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (незначною мірою зменшуючи надходження місцевих бюджетів та збільшуючи надходження державного бюджету).

У разі прийняття зазначеного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо призначення пенсії дружинам (чоловікам) загиблих (померлих) військовослужбовців, які зайняті доглядом за дітьми годувальника до 8-річного віку та проходять військову службу) (реєстр. № 3752 від 05.01.2016), поданий народними депутатами України Антонищаком А.Ф., Третьяковим О.Ю., Левусом А.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пропонується надати право на отримання пенсії в разі втрати годувальника дружинам (чоловікам) загиблих (померлих) військовослужбовців, які зайняті доглядом за дітьми годувальника до 8 річного віку, незалежно від звільнення зі служби ( за чинною редакцією – за умови звільнення зі служби).

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на виплату пенсій, які за розрахунками автора складуть 845,5 тис. грн на місяць або 10,1 млн грн на рік.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо призначення пенсії дружинам (чоловікам) загиблих (померлих) військовослужбовців, які зайняті доглядом за дітьми годувальника до 8-річного віку та проходять військову службу) (реєстр. № 3752 від 05.01.2016), поданий народними депутатами України Антонищаком А.Ф., Третьяковим О.Ю., Левусом А.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарських підприємств (реєстр. № 3749 від 04.01.2016), поданий народним депутатом України Нестеренком В.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується надати дозвіл сільськогосподарським товаровиробникам залишати 100 % суми податку на додану вартість у своєму розпорядженні, тобто повернутися до схеми спеціального режиму оподаткування, яка діяла у 2015 році. Згідно з чинною у 2016 році нормою до державного бюджету зараховується 85 % ПДВ за операціями із зерновими і технічними культурами, 20 % ПДВ за операціями з продукцією тваринництва і 50 % ПДВ за операціями з іншими сільськогосподарськими товарами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету (недонадходження податку на додану вартість можуть скласти близько 20 млрд грн в розрахунку на 2016 рік). За інформацією Мінфіну, раніше діючий спецрежим призводив до значних втрат доходів державного бюджету (лише за 6 років (2009-2014 роки) така підтримка забезпечила галузь додатковими коштами у сумі близько 76 млрд грн).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня офіційного оприлюднення) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарських підприємств (реєстр. № 3749 від 04.01.2016), поданий народним депутатом України Нестеренком В.Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників) (реєстр. № 3748 від 04.01.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується тимчасово до 1 січня 2019 року повернутися до схеми спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість сільськогосподарських товаровиробників, яка діяла у 2015 році, тобто залишати 100 % податку на додану вартість у розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників. Згідно з чинною у 2016 році нормою до державного бюджету зараховується 85 % ПДВ за операціями із зерновими і технічними культурами, 20 % ПДВ за операціями з продукцією тваринництва і 50 % ПДВ за операціями з іншими сільськогосподарськими товарами.

Крім того, законопроектом передбачається змінити порядок обчислення суми, на яку платник податку може зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету /за експертною оцінкою у разі запровадження таких змін недонадходження податку на додану вартість можуть скласти близько 20 млрд грн в розрахунку на 2016 рік/. За інформацією Мінфіну, раніше діючий спецрежим призводив до значних втрат доходів державного бюджету (лише за 6 років (2009-2014 роки) така підтримка забезпечила галузь додатковими коштами у сумі близько 76 млрд грн).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників) (реєстр. № 3748 від 04.01.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо окремих питань оподаткування діяльності у сфері сільського господарства (реєстр. № 3748-1 від 05.01.2016), поданий народними депутатами України Кужель О.В., Кириленком І.Г та Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

продовжити у 2016 році спеціальний режим оподаткування податку на додану вартість сільськогосподарських товаровиробників, що діяв у 2015 році, тобто залишити 100 % податку на додану вартість у розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників /згідно з чинною у 2016 році нормою до державного бюджету зараховується 85 % ПДВ за операціями із зерновими і технічними культурами, 20 % ПДВ за операціями з продукцією тваринництва і 50 % ПДВ за операціями з іншими сільськогосподарськими товарами/;

знизити ставки єдиного податку для сільськогосподарських товаровиробників у 1,8 рази до рівня, що діяв до 2016 року;

зменшити індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь до значення 100 % замість 120 %;

запровадити один реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку на додану вартість;

змінити порядок обчислення суми, на яку платник податку може зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету, порушить баланс місцевих бюджетів, призведе до дефіциту коштів та спричинить недофінансування видатків місцевих бюджетів на виконання пріоритетних завдань. За експертною оцінкою у разі запровадження таких змін недонадходження податку на додану вартість можуть скласти близько 20 млрд грн в розрахунку на 2016 рік.

Слід зазначити, що запропоноване законопроектом зменшення величини індексу споживчих цін, згідно з якими розраховується коефіцієнт індексації нормативно-грошової оцінки сільськогосподарських угідь, та зниження ставок єдиного податку призведе до зменшення надходжень плати за землю і єдиного податку.

Відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 64 та пунктів 4 і 7 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається земельний податок) і єдиний податок належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо окремих питань оподаткування діяльності у сфері сільського господарства (реєстр. № 3748-1 від 05.01.2016), поданий народними депутатами України Кужель О.В., Кириленком І.Г та Івченком В.Є., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та зменшення доходів також бюджетів місцевого самоврядування від плати за землю і єдиного податку, плати за землю, та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльність в Україні» (реєстр. № 3631 від 11.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Насамперед слід зазначити, що цей законопроект є похідним від проекту Закону України «Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні» (реєстр. № 3630 від 11.12.2015), яким Податковий кодекс України пропонується викласти у новій редакції, а відтак його прийняття потребуватиме внесення змін до інших законодавчих актів України для узгодження норм таких актів з нормами Податкового кодексу України.

Законопроектом пропонується внести зміни, зокрема, до:

Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині встановлення єдиної ставки цього внеску (далі – ЄСВ) у розмірі 20 %, підвищення максимальної величини бази нарахування ЄСВ до 25 мінімальних місячних заробітних плат, скасування ЄСВ, що утримується із заробітної плати (доходу) робітників (фізичних осіб). У зв’язку із пропозицією встановити єдину ставку ЄСВ та відміною диференційованих ставок залежно від класу професійного ризику виробництва передбачені також зміни до законів України «Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»;

Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» щодо реалізації видобутого бурштину–сирцю суб’єктами господарювання через державні підприємства (організації), спеціально уповноважені на це Кабінетом Міністрів України;

Закону України «Про Митний тариф України» в частині визначення окремого коду УКТ ЗЕД для біоетанолу, як самостійної позиції серед спиртів етилових, що в свою чергу спростить ідентифікацію біоетанолу при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

Закону України «Про виконавче провадження» щодо заборони арешту коштів на спеціальних авансових рахунках платників акцизного податку у Електронній системі контролю за обігом підакцизних товарів, а також коштів, що обліковуються на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ (оскільки це є кошти перераховані платником в рахунок податкових зобов’язань).

Кримінального кодексу України щодо доповнення статті 44 частиною, в якій закріплюється положення про те, що особа звільняється від кримінальної відповідальності внаслідок вчинення діянь або бездіяльності, що призвели до заниження грошових зобов’язань з будь-якого загальнодержавного податку або збору, завищення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість, від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею в повному обсязі виконані зобов’язання за угодою про грошові зобов’язання, укладеною в результаті застосування процедури альтернативного вирішення податкових спорів відповідно до статті 58 Податкового кодексу України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме на дохідну частину державного та місцевих бюджетів.

Варто звернути увагу, що деякі законодавчі ініціативи, запропоновані у законопроектах (реєстр. № 3630 і № 3631 від 11.12.2015), вже певним чином унормовані Законом України від 24.12.2015 р. № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році». Зокрема, щодо положень законопроекту за реєстр. № 3631 з 2016 року встановлено єдину ставку ЄСВ у розмірі 22 %, підвищено максимальну величину бази нарахування ЄСВ до 25 мінімальних заробітних плат, скасовано ЄСВ, що утримується із заробітної плати (доходу) робітників (фізичних осіб).

При цьому, подальше зменшення єдиної ставки ЄСВ з 22 % до 20 % призведе у короткостроковій перспективі до зменшення надходжень Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а відтак потребуватиме збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду, а також призведе до зменшення видатків бюджетів в частині нарахувань на заробітну плату.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльність в Україні» (реєстр. № 3631 від 11.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів бюджетів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи та прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3630, а також потребуватиме збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду і призведе до зменшення видатків бюджетів в частині нарахувань на заробітну плату).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні (реєстр. № 3630 від 11.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується викласти Податковий кодекс України у новій редакції. Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці, є побудова простої, прозорої, справедливої податкової системи, що стимулює інвестиції, створює умови для сталого розвитку національної економіки з одночасним забезпеченням потреб державного та місцевих бюджетів на виконання пріоритетних видатків.

Законопроектом передбачається, зокрема:

щодо податку на додану вартість:

залишити чинні ставки податку (20 %, 0 % та 7 %);

запровадити у 2016 році перехідні умови у застосуванні сільгоспвиробниками спеціального режиму оподаткування (зараховувати 75 % ПДВ до державного бюджету, а 25 % залишати у розпорядженні сільгоспвиробника) та касувати такий спецрежим з 1 січня 2017 року;

відновити право на відшкодування ПДВ для усіх експортерів зернових та технічних культур;

підвищити річний обороту для обов’язкової реєстрації осіб як платників податку на додану вартість з 1 до 2 млн гривень;

удосконалити порядок відшкодування ПДВ з бюджету, який забезпечуватиме однакові вимоги та права для всіх платників податку, з урахуванням черговості подання платниками податку заявок на відшкодування податку;

запровадити офіційну публікації реєстру відшкодування ПДВ з відображенням у ньому даних про платника податку, заявлених до відшкодування з бюджету сум податку та стану їх відшкодування.

щодо спрощеної системи оподаткування:

оптимізація кількості груп платників єдиного податку з 4 до 3:

встановити обмеження щодо застосовування спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб;

запровадити перехідний період, протягом якого розмір коефіцієнту буде знижуватись: а саме, 2016 рік – 0,85; 2017 рік – 0,85; 2018 рік – 0,65; 2019 рік – 0,45;

зміна ставок єдиного податку для груп А і В (для групи А пропонується підвищити максимальну ставку з 10 до 20 % мінімальної зарплати (розмір визначають місцеві ради), а для групи В встановити ставку у розмірі 18 % від бази оподаткування;

передбачити компенсацію з місцевих бюджетів витрат платників єдиного податку на придбання реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 75 % вартості придбаних РРО;

щодо акцизного податку:

запровадити систему електронного адміністрування реалізації пального шляхом введення акцизної накладної, як обов’язкового електронного документу;

визначити об’єктом оподаткування акцизним податком фізичний відпуск нафтопродуктів з АЗС;

змінити адвалорну ставку податку з продажу нафтопродуктів на специфічну;

змінити базу оподаткування пального з кілограмів на літри щодо загальноєвропейської практики;

доповнити перелік підакцизних видів пального товарними позиціями, які наразі є непідакцизними та можуть використовуватися для фальсифікації пального з метою мінімізації сплати акцизу;

збільшити ставки акцизного податку у 2016 році: на алкогольні напої та пиво в 2 рази, тютюнові вироби – специфічної складової на 40%, адвалерної складової з 12 % до 15 % (змінити базу адвалорної ставки) щорічно збільшувати до 2020 року ставки акцизного податку на алкогольні напої на 5% та тютюнові вироби на 7 % (таке збільшення застосовувати додатково до щорічної індексації ставок податку відповідно до індексу споживчих цін.

щодо екологічного податку та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України: індексація ставок на індекс споживчих цін (26,7 %) та запровадити обов’язкову щорічну індексацію ставок;

щодо рентної плати за використання надрами в цілях не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів та рентної плати за спеціальне використання води: індексація ставок на індекс цін виробників (26,5 %) та запровадити обов’язкову щорічну індексацію ставок.

щодо рентної плати за використання надрами для видобування корисних копалин:

визначити базу оподаткування газу природного за фактичною ціною реалізації, яка визначається як середня митна вартість імпортованого газу природного, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період;

встановити ставки оподаткування газу природного:

видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів (замість 55 %) у розмірі 29 % (з 01.01.2018 – 20 %);

видобутого з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів (замість 28 %) у розмірі 14 % (з 01.01.2018 – 10 %).

щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

запровадити підвищене оподаткування для великих об’єктів житлової нерухомості (квартири площею понад 300 кв. м, будинки – понад 500 кв. м.) за ставкою 25000 грн на рік за кожен такий об’єкт нерухомості;

підвищити максимальну ставку податку з 2 % до 3 % мінімальної зарплати за 1 кв. м. нерухомості (за рішенням місцевих рад);

скасувати пільги для: будівель промисловості та складських приміщень промислових підприємств; будівель та споруд сільськогосподарських товаровиробників;

щодо транспортного податку: переглянути критерії віднесення до об’єкту оподаткування залежно від вартості та віку автомобіля (понад 1 млн гривень та віком до 5 років).

Запропоновані положення законопроекту призведуть до зміни показників доходів державного та місцевих бюджетів в частині збільшення або зменшення надходжень від окремих платежів.

Разом з тим, слід зауважити, що багато законодавчих ініціатив, запропонованих у законопроекті, вже певним чином унормовані Законом України від 24.12.2015 р. № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році». Зокрема, щодо:

ПДВ: відновлено право на відшкодування ПДВ для усіх експортерів зернових та технічних культур; встановлено у 2016 році перехідні умови у застосуванні сільгосптоваровиробниками спецрежиму оподаткування (до державного бюджету зараховується 85% за операціями із зерновими і технічними культурами, 20% ПДВ за операціями з продукцією тваринництва і 50 % ПДВ за операціями з іншими сільськогосподарськими товарами), а з 2017 року такий спецрежим скасовується;

акцизного податку: підвищено ставку акцизного податку на вина кріплені, вермути, вина ігристі, пиво (в середньому в 2 рази), а також на тютюнові вироби підвищено специфічну складову на 40%; запроваджено систему електронного адміністрування реалізації пального; змінено базу оподаткування пального з кілограмів на літри; змінено адвалерну ставку податку з продажу нафтопродуктів на специфічну; об‘єктом оподаткування акцизним податком визначається фізичний відпуск нафтопродуктів з АЗС;

рентної плати за користуванням радіочастотним ресурсом України та екологічного податку: запроваджено індексацію ставок на індекс споживчих цін (26,7 %) та запроваджено обов’язкову щорічну індексацію ставок;

рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів та рентної плати за спеціальне використання води: запроваджено індексацію ставок на індекс цін виробників (26,5 %) та запроваджено обов’язкову щорічну індексацію ставок;

податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: підвищено максимальну ставку податку з 2 % до 3 % мінімальної зарплати за 1 кв. м. нерухомості; запроваджено підвищене оподаткування для великих об’єктів житлової нерухомості (квартири площею понад 300 кв. м, будинки – понад 500 кв. м.) додатково у сумі 25 тис. грн в рік за кожен такий об’єкт нерухомості;

транспортного податку: зміна об’єкту оподаткування – автомобілі вартістю понад 750 розмірів мінімальної зарплати (встановленої на 1 січня звітного року) віком до 5 років включно.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні (реєстр. № 3630 від 11.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів бюджетів залежно від впровадження відповідної законодавчої ініціативи з урахуванням практичної реалізації Закону України від 24.12.2015 р. № 909- VIII).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції у сфері земельних відносин (реєстр. № 3745 від 30.12.2015), поданий народними депутатами України Мушаком О.П., Лабазюком С.П., Хланем С.В., Гордєєвим А.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України та законів України «Про землеустрій», «Про оцінку земель», «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим», а також визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації».

Запропонованими законопроектом змінами передбачається скасувати державну експертизу землевпорядної документації, яка відповідно до чинного Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» здійснюється на платній основі. Одночасно, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 плата за державну експертизу землевпорядної документації віднесена до платних адміністративних послуг, що надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами /згідно із Законом України «Про адміністративні послуги»/.

Разом з тим, пунктом 36 частини першої статті 64 та пунктом 20¹частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України визначено, що плата за адміністративні послуги, що справляється за місцем надання послуг зараховується до місцевих бюджетів. Тобто, реалізація вищевказаних змін матиме наслідком зменшення надходжень місцевих бюджетів, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Крім того, скасування державної експертизи землевпорядної документації, яка проводиться Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами може призвести до зменшення видатків державного бюджету на функціонування зазначених органів у зв’язку зі скасуванням відповідних повноважень (функцій) та у разі скорочення працівників, які забезпечують виконання таких повноважень.

Враховуючи вплив законопроекту на показники бюджету, розробнику відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України належить надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали до законопроекту не надано.

В узагальнюючому висновку Міністерство фінансів України зазначає, що скасування державної експертизи та державного нагляду у сфері землеустрою може негативно вплинути на якість підготовки документації із землеустрою та оцінки земель, а також призведе до зменшення надходжень місцевих бюджетів, висловлюючи при цьому ряд інших зауважень.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції у сфері земельних відносин (реєстр. № 3745 від 30.12.2015), поданий народними депутатами України Мушаком О.П., Лабазюком С.П., Хланем С.В., Гордєєвим А.А. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшує надходження місцевих бюджетів від плати за надання адміністративних послуг та може зменшувати витрати державного бюджету у разі скорочення чисельності працівників органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про проведення позачергових виборів Львівського міського голови (реєстр. № 3624 від 10.11.2015), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Згідно із законопроектом пропонується достроково припинити повноваження Львівського міського голови А.І. Садового та призначити позачергові вибори Львівського міського голови на 27 березня 2016 року.

Відповідно до статті 69 Закону України «Про місцеві вибори» фінансове забезпечення позачергових виборів міських голів здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з державного бюджету, що передбачається у Законі про державний бюджет для підготовки і проведення позачергових виборів, хоча розробником зазначено, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

Водночас, слід зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачені видатки за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських селищних міських голів» у обсязі 20 млн.грн. Їх розподіл має здійснюватися згідно з вимогами частини четвертої статті 69 Закону України «Про місцеві вибори» Центральною виборчою комісією на підставі прийнятих Верховною Радою України постанов про призначення позачергових місцевих виборів.

Міністерство фінансів України визначає, що реалізація законопроекту потребуватиме збільшення видаткової частини державного бюджету.

Тому до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо джерел здійснення таких видатків для збалансування бюджетів як визначено у частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про проведення позачергових виборів Львівського міського голови» (реєстр. № 3624 від 10.11.2015), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.,має вплив на показники бюджету (є таким, що має реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Виборчого кодексу України (реєстр. № 3112 від 16.09.2015), поданий народним депутатом України В.В. Писаренком.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя

Основною метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є систематизація виборчого законодавства шляхом його зведення в єдиний нормативно-правовий акт, що забезпечить уніфіковане законодавче регулювання підготовки і проведення виборів в Україні, відповідно до Конституції України та рекомендацій міжнародних організацій.

У окремому розділі Виборчого кодексу передбачаються положення щодо фінансового забезпечення виборів, згідно із статтею 143 якого витрати на підготовку і проведення виборів здійснюється виключно за рахунок коштів державного бюджету чи відповідного місцевого бюджету. Такі вимоги відповідають чинному законодавству з питань виборів (законів України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про місцеві вибори»).

Водночас, на відміну від чинних положень, ряд пропозицій законопроекту призведуть до необхідності вишукання додаткових коштів, насамперед, з державного бюджету. Зокрема, згідно з проектом закону пропонується:

– збільшити термін роботи окружних та дільничних виборчих комісій;

встановити розмір заробітної плати члена виборчої комісії, звільненого від виконання виробничих або службових обов’язків за основним місцем роботи на рівні його середньої заробітної плати, однак не нижче від подвійного розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день початку виборчого процесу (в чинному виборчому законодавстві передбачено на рівні не нижче від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент її нарахування);

виготовити бланки сертифікатів про підготовку для роботи у складі виборчої комісії;

запровадити виготовлення значного обсягу друкованої продукції, а саме: інформаційних плакатів партій із розрахунку не менш як по п’ятнадцять примірників кожного плакату на кожну велику виборчу дільницю, не менш як по дванадцять примірників – на кожну середню виборчу дільницю, та не менш як по десять примірників на кожну малу виборчу дільницю, а також по п’ять примірників на кожну окружну виборчу комісію; інформаційні плакати кандидатів на пост Президента України, кандидатів у депутати міської (крім, міста Києва чи Севастополя), районної у місті ради з розрахунку не менш як по чотири примірники кожного інформаційного плаката на кожну виборчу дільницю тощо

забезпечити виготовлення інформаційних буклетів партій (організацій партій) – суб’єктів відповідного виборчого процесу у випадках, передбачених у законопроекті. Однак, проект не містить норм з зазначенням випадків, коли повинні бути виготовлені інформаційні буклети.

Поряд з тим, окремі положення законопроекту не узгоджуються з бюджетним законодавством, серед них, такі:

згідно із частиною третьою статті 144, незалежно від наявності законодавчо визначеної дати проведення відповідних виборів у плановому бюджетному періоді, кошти на них повинні передбачатися щорічно у державному бюджеті. При цьому у частині десятій цієї статті передбачається «якщо в поточному році вибори не проводяться, кошти, що передбачалися Державним бюджетом України на ці цілі, не пізніше початку четвертого кварталу відповідного бюджетного року перерозподіляються за рішенням Кабінету Міністрів України на інші потреби, передбачені Державним бюджетом України. Такі положення суперечать статті 95 Конституції України та частині другій статті 4 Бюджетного кодексу України згідно з якими будь-які видатки, їх розмір і цільове спрямування визначається Законом про Державний бюджет України;

вжиті у розділі IV законопроекту терміни (кошторис доходів та видатків, фінансування і ін.) не відповідають термінології бюджетного законодавства.

Міністерство фінансів України звертає увагу, що реалізація положень законопроекту потребуватиме виділення додаткових видатків з державного бюджету на утримання виборчих комісій, оплату праці членів виборчих комісій внаслідок зміни умов праці, виготовлення друкованих матеріалів тощо, а також щорічно буде призводити до відволікання значного обсягу бюджетних коштів від вирішення соціальних пріоритетів та нераціонального планування коштів бюджету.

Водночас, Мінфін зауважує, що запропоноване у законопроекті зменшення прохідного бар’єру з 5 до 3 відсотків для участі партій у розподілі депутатських мандатів призведе до втрат доходної частини державного бюджету внаслідок зменшення кількості випадків, коли грошова застава має перераховуватися до державного бюджету.

При цьому, розробником зазначається, що реалізація законопроекту не потребує видатків з Державного чи місцевих бюджетів на поточний рік. Розмір виділених коштів на проведення відповідних виборів зазначається у відповідних законах про Державний бюджет України чи у рішеннях місцевих рад у рік проведення відповідних виборів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки величини впливу на показники бюджетів.

Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Виборчого кодексу України (реєстр. № 3112 від 16.09.2015), поданий народним депутатом України Писаренком В.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів та може зумовити зменшення доходів державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань правової політики та правосуддя при доопрацюванні законопроекту до другого читання виключити частини третю та десяту статті 144, як такі, шо унормовуються лише Бюджетним кодексом України та Законом про Державний бюджет України, а також узгодити з бюджетною термінологією текст законопроекту.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Виборчого кодексу України (реєстр. № 3112-1 від 02.10.2015), поданий народними депутатами України Парубієм А.В., Черненком О.М., Ємцем Л.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Основною метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є створення єдиної уніфікованої правової основи для підготовки і проведення виборів в Україні відповідно до Конституції України та рекомендацій міжнародних організацій.

У окремому розділі Виборчого кодексу передбачаються положення щодо фінансового забезпечення виборів, згідно із статтею 179 якого витрати на підготовку і проведення виборів здійснюється виключно за рахунок коштів державного бюджету чи відповідного місцевого бюджету. Такі вимоги відповідають чинному законодавству з питань виборів (законів України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про місцеві вибори»).

збільшити термін роботи окружних і дільничних виборчих комісій та чисельний склад виборчих комісій

виготовити бланки сертифікатів про підготовку для роботи у складі виборчої комісії;

передбачити можливість проведення повторних та проміжних місцевих виборів за рахунок коштів державного бюджету;

- збільшити кількість інформаційних плакатів, якими забезпечуються виборчі комісії під час проведення виборів Президента України та народних депутатів.

Поряд з тим, окремі положення законопроекту не узгоджуються з бюджетним законодавством, серед них, такі:

згідно із частиною третьою статті 180, незалежно від наявності законодавчо визначеної дати проведення відповідних виборів у плановому бюджетному періоді, кошти на них повинні передбачатися щорічно у державному бюджеті. При цьому у частині десятій цієї статті передбачається «якщо в поточному році вибори не проводяться, кошти, що передбачалися Державним бюджетом України на ці цілі, не пізніше початку четвертого кварталу відповідного бюджетного року перерозподіляються за рішенням Кабінету Міністрів України на інші потреби, передбачені Державним бюджетом України. Такі положення суперечать статті 95 Конституції України та частині другій статті 4 Бюджетного кодексу України згідно з якими будь-які видатки, їх розмір і цільове спрямування визначається Законом про Державний бюджет України;

вжиті у розділі XIII законопроекту терміни (кошторис доходів та видатків, фінансування і ін.) не відповідають термінології бюджетного законодавства.

Водночас, Мінфін зауважує, що запропоноване у законопроекті зменшення прохідного бар’єру з 5 до 4 відсотків для участі партій у розподілі депутатських мандатів та повернення грошової застави партіям, на підтримку яких подано не менше двох відсотків голосів виборців призведе до втрат доходної частини державного бюджету внаслідок зменшення кількості випадків, коли грошова застава має перераховуватися до державного бюджету.

При цьому, розробником зазначається, що реалізація законопроекту не тягне за собою істотних змін у видатках з Державного чи місцевих бюджетів на проведення відповідних виборів, які повинні бути передбачені відповідним Законом про Державний бюджет України чи рішеннями місцевих рад на рік проведення відповідних виборів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Виборчого кодексу України (реєстр. № 3112-1 від 02.10.2015), поданий народними депутатами України А.В. Парубієм, О.М. Черненком, Л.О. Ємцем, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів та може зумовити зменшення доходів державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань правової політики та правосуддя при доопрацюванні законопроекту до другого читання виключити частини третю та десяту статті 180, як такі, шо унормовуються лише Бюджетним кодексом України та Законом про Державний бюджет України, а також узгодити з бюджетною термінологією текст законопроекту.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про Державний фонд гуманітарного розвитку України (реєстр. № 3597 від 08.12.2015), поданий народними депутатами України Томенком М.В., Заліщук С.П., Крульком І.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом передбачається створення Державного фонду гуманітарного розвитку України (далі – Фонд), який є державною установою, що виконує спеціальні функції у сфері гуманітарного розвитку України шляхом реалізації соціально корисних та значущих проектів.

Фонд підзвітний Верховній Раді України, Президенту України та Кабінету Міністрів України та громадськості.

Виходячи з положень законопроекту, Фонд здійснює експертний відбір, управління, фінансування, моніторинг та контроль виконання вказаних проектів відповідно до розробленого та затвердженого Правлінням Фонду Порядку здійснення Фондом конкурсного відбору соціально корисних та значущих проектів, реалізація яких здійснюватиметься за підтримки Фонду, та моніторингу їх виконання. При цьому, пріоритетне право на фінансування отримують соціально корисні та значущі проекти, які подані на розгляд Фонду та мають гарантоване фінансування з джерел інших ніж кошти Фонду на рівні не менше 30 % від запланованого кошторису витрат на проект.

Згідно із законопроектом джерелами формування Фонду є:

- надходження у вигляді платежу соціальної лояльності, який сплачують:

суб’єкти господарювання, які випускають та розповсюджують лотереї (в тому числі електронні лотереї та лотереї у мережі Інтернет), крім благодійних лотерей;

суб’єкти господарювання, які здійснюють букмекерську діяльність;

казино та ігрові зали, у яких розташовані ігрові автомати або електронні лотерейні термінали самообслуговування.

Платежем соціальної лояльності також вважається відрахування згідно із законом України про Державний бюджет України на відповідний рік на надання фінансової підтримки Фонду за рахунок частини сплаченого до державного бюджету виробниками та імпортерами алкогольних напоїв та тютюнових виробів акцизного податку;

- кошти, спрямовані згідно із законом про державний бюджет на відповідний рік на надання фінансової підтримки Фонду на поворотній основі;

- благодійні внески, гранти, технічна допомога у грошовій або не грошовій формі;

- інші джерела, не заборонені законодавством України.

Водночас слід звернути увагу, що відповідні вимоги щодо обов’язкового здійснення суб’єктами господарювання перерахування платежів соціальної лояльності, включаючи відповідний порядок та їх розмір, Податковим кодексом України або іншими спеціальними законодавчими актами, які регулюють відносини у відповідних сферах діяльності, зокрема у Законі України «Про державні лотереї в Україні», на даний час відсутні.

Щодо джерел формування Фонду необхідно зауважити також те, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроект за реєстр. № 3598, який є системно пов’язаним і похідним від законопроекту за реєстр. № 3597, яким пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу України, згідно з якими на діяльність Фонду будуть спрямовуватися, зокрема, по 1-му відсотку акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) в частині алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну та акцизного податку з ввезених на митну територію України таких підакцизних товарів (продукції), які віднесені до джерел формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів.

При цьому, до доходів державного бюджету законопроектом за реєстр. № 3598 не віднесено платежі соціальної лояльності, які сплачують суб’єкти господарювання у сфері випуску та розповсюдження лотерей, букмекерської діяльності, казино та ігрових залів.

Законопроектом за реєстр. № 3597 передбачено, що у випадку порушення встановленого законом порядку нарахування та сплати платежу соціальної лояльності до суб’єктів, які сплачують такий платіж, окрім тих, хто згідно з Податковим кодексом України є платниками акцизного податку, застосовуються органом контролю штрафні санкції та пеня.

Пеня нараховується на суму заборгованості за платежем соціальної лояльності (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такої заборгованості або на день її (її частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний банківський день прострочення у її сплаті. Розмір пені не може перевищувати максимально встановлений Законом розмір.

Штрафні санкції у вигляді накладення штрафу застосовуються органом контролю у разі:

неподання або несвоєчасного подання суб’єктами, які сплачують платіж соціальної лояльності, крім тих, хто згідно з Податковим кодексом України є платниками акцизного податку, розрахунку платежу соціальної лояльності за звітний рік та розміру щомісячних платежів, у розмірі 200 000 гривень, за кожне таке неподання або 100 000 гривень за кожне несвоєчасне подання;

сплати платежу соціальної лояльності у розмірі, нижчому ніж підлягає сплаті відповідно до порядку, встановленого цим Законом, - у розмірі 25 відсотків суми заниження платежу.

При цьому необхідно відмітити, що законопроект не містить положень щодо порядку зарахування коштів від штрафних санкцій і пені та їх використання.

Законопроектом за реєстр. № 3597 встановлено, що кошти Фонду використовуються виключно для:

реалізації соціально корисних та значущих проектів, визначених у встановленому цим Законом порядку;

забезпечення поточної діяльності Фонду, виконання покладених на Фонд функцій та повноважень в межах кошторису витрат Фонду, затвердженого наглядовою радою Фонду.

Фонд спрямовує кошти на реалізацію соціально корисних та значущих проектів (за виключенням коштів, що спрямовуються на утримання Фонду) на грантовій основі у такій пропорції:

35 відсотків на проекти із розвитку культури та мистецтв;

20 відсотків на проекти у сфері освіти та науки;

20 відсотків на проекти із розвитку фізичної культури та спорту;

20 відсотків на проекти у сфері охорони здоров’я, соціальної підтримки і захисту громадян;

5 відсотків на проекти, направлені на стимулювання та розвиток вітчизняного туризму.

При цьому, згідно положень законопроекту вказана вище пропорція розподілу коштів за напрямами може бути змінена за рішенням Наглядової ради Фонду за погодженням з Кабінетом Міністрів України лише у випадку недостатньої кількості відібраних в установленому порядку соціально корисних та значущих проектів за певним напрямом.

Фінансування поточної діяльності та матеріально-технічне забезпечення Фонду здійснюється за рахунок коштів, визначених цим Законом, у обсязі, що не перевищує шість відсотків річних надходжень до Фонду з усіх джерел (наприклад: згідно із показниками Звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду України за 9 місяців 2015 року витрати на організацію поточної роботи цього Фонду становлять 0,9 % до загального обсягу витрат Фонду за цей період).

Згідно із абзацом другим пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом доручено підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України проект закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо надання Фонду державної фінансової підтримки на поворотній основі в обсязі, достатньому для забезпечення діяльності Фонду у 2016 році, та на умовах їх повернення Фондом до Державного бюджету України не пізніше 365 дня з дати їх надходження на рахунок Фонду у державному банку.

Крім того, пунктом третім Прикінцеві та перехідні положення законопроекту пропонується внести зміни до Закону України «Про державні лотереї в Україні», метою яких є визначення нового принципу державної монополії на запровадження лотерей, який полягатиме у «використанні фінансових ресурсів, отриманих від суб’єктів господарювання, що провадять лотерейну діяльність в Україні, у вигляді платежу соціальної лояльності, на реалізацію громадських та державних гуманітарних ініціатив (проектів) з метою належного забезпечення людського розвитку».

Також, проектом пропонується виключити положення пункту 8 із статті 15 «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону, згідно чинної редакції яких Кабінет Міністрів України зобов’язаний передбачати у проектах законів України про Державний бюджет України на відповідний рік визначення відрахувань коштів, отриманих від проведення державних лотерей в Україні, одним із джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України і спрямування цих коштів на фінансування державних об’єктів олімпійської підготовки, лікування дітей, хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання, на фінансування культури та спорту.

Реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів загального фонду державного бюджету та потребуватиме виділення додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України. Зокрема, згідно із висновком до цього законопроекту за розрахунками Міністерства фінансів України обсяг втрат доходів загального фонду державного бюджету становить близько 310 млн грн в умовах 2015 року.

Водночас необхідно відмітити, що Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (який набув чинності 01.01.2015) було змінено порядок оподаткування доходів, отриманих від діяльності з проведення лотерей. Зокрема, замість відрахувань до державного бюджету коштів, отриманих від проведення державних лотерей, запроваджено податок на дохід, що є частиною податку на прибуток підприємств. Відповідно до частини другої статті 29 Кодексу та статті 10 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» надходження від податку на дохід та податок на прибуток, який сплачують суб’єкти, що провадять діяльність з випуску та проведення лотерей, у повному обсязі зараховуються до доходів загального фонду державного бюджету.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту за реєстр. № 3597 реалізація відповідного Закону сприятиме збільшенню фінансового забезпечення ключових сфер, що забезпечують людський розвиток, в обсязі до 1,5 млрд грн у розрахунку на рік, половина з яких буде спрямовуватися через механізм фінансової підтримки діяльності Фонду із спеціального фонду державного бюджету (за рахунок частини надходжень акцизного податку від алкоголю та тютюну), а решта за рахунок надходжень від суб’єктів грального бізнесу, благодійних внесків, грантів, технічної допомоги, інших надходжень, не заборонених законодавством України.

При цьому, прийняття цього Закону потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на надання Фонду державної підтримки, які можуть бути забезпечені за рахунок зменшення бюджетних призначень, передбачених у Законі України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» за бюджетною програмою «Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів України».

Водночас слід відмітити, що у показниках Державного бюджету України на 2016 рік вказана бюджетна програма відсутня, зважаючи на встановлений частиною четвертою статті 32 Кодексу порядок розподілу державних капітальних вкладень.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкти права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надали фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Деякі положення законопроекту не узгоджуються з нормами Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), це стосується:

спрямування коштів державного бюджету на діяльність Фонду, який, в свою чергу, буде спрямовувати ці кошти на реалізацію соціально корисних та значущих проектів

Згідно із статтею 87 Кодексу кошти державного бюджету вже спрямовуються на реалізацію завдань і заходів загальнодержавних соціальних програм у сферах охорони здоров’я, освіти, науки, культури і мистецтва, фізичної культури і спорту, головними розпорядниками яких є відповідні центральні органи виконавчої влади.

За умови реалізації запропонованої законопроектом пропозиції, кошти державного бюджету для розвитку цих галузей будуть спрямовуватися не тільки відповідним центральним органам виконавчої влади, на яких покладено повноваження щодо реалізації державної політики у вказаних сферах, а й Фонду, який своєю діяльністю, по-суті, дублюватиме функції цих органів.

Поряд з цим слід відмітити наступне. Згідно із законопроектом за реєстр. № 3597 кошти Фонду, зокрема, будуть спрямовуватися на кінематографію. В той же час, у Верховній Раді України зареєстровано законопроекти за реєстр. № 3081-д (прийнятий Верховною Радою України 28 січня 2016 року за основу) та за реєстр. № 3240, згідно з якими на розвиток кінематографії в Україні будуть спрямовуватися кошти Державного фонду підтримки кінематографії України, одним із джерел формування якого також є кошти державного бюджету.

З огляду на це, у разі прийняття вказаних законопроектів на розвиток одного і того ж напрямку діяльності будуть виділятися кошти різних фондів, що, в свою чергу, не сприятиме ефективному та цільовому використанню бюджетних коштів;

перерахування суб’єктами платежу соціальної лояльності безпосередньо на рахунок Фонду у державному банку України, окрім тих, хто згідно з Податковим кодексом України є платниками акцизного податку

Така пропозиція суперечить частинам четвертій та п’ятій статті 45 Кодексу, згідно з якими податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). При цьому, такі податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок;

вживання терміну «фінансування» стосовно видатків на реалізацію соціально корисних та значущих проектів

Застосування у тексті вказаного терміну у значенні проведення певних видатків не відповідає його економічній природі та термінологічному визначенню згідно з пунктом 52 частини першої статті 2 Кодексу («фінансування бюджету - надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету»);

підготовки та внесення у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом на розгляд Верховної Ради України проекту закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо надання Фонду фінансової підтримки

Частиною першою статті 52 Кодексу визначено вичерпний перелік випадків, у разі настання яких можуть вноситися зміни до закону про Державний бюджет України, серед яких відсутнє положення щодо необхідності надання фінансової підтримки на діяльність будь-яких фондів, а також інших організацій у зв’язку із прийняттям відповідних галузевих законів. Крім того, така пропозиція порушує частину третю статті 27 Кодексу.

Статтями 15 та 16 законопроекту передбачається запровадити справляння платежу соціальної лояльності та визначити обов’язкові елементи, передбачені статтею 7 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема, платників, розмір та порядок сплати, проте згідно із пунктом 7.3 статті 7 Кодексу будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно із статтею 14 проекту закону кожні два роки Наглядова рада Фонду зобов’язана звертатися до Рахункової палати з проханням здійснити щодо Фонду заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту). Проте, згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» до повноважень Рахункової палати віднесено лише здійснення фінансового аудиту та аудиту ефективності, зокрема, щодо управління об’єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету, включаючи забезпечення відрахування (сплати) до державного бюджету коштів, отриманих державою як власником таких об’єктів, та використання коштів державного бюджету, спрямованих на відповідні об’єкти.

Згідно із висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України законопроект потребує суттєвого доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про Державний фонд гуманітарного розвитку України (реєстр. № 3597 від 08.12.2015), поданий народними депутатами України Томенком М.В., Заліщук С.П., Крульком І.І. та іншими:

матиме вплив на показники бюджету (призведе до втрат доходів загального фонду державного бюджету та необхідності вишукання додаткових доходів для покриття загальносуспільних витрат бюджету, збільшуватиме витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року - не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Рахункову палату».

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

б) такі, що збільшують надходження та/або зменшують витрати

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо електронних комунікацій) (реєстр. № 3644 від 14.12.2015), поданий народними депутатами України Данченком О.І., Матузком О.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується запровадити новий загальнодержавний збір - внесок на регулювання, який справляється у розмірі 0,2 % від доходів постачальників електронних комунікаційних послуг, отриманих за надання електронних комунікаційних послуг, у тому числі іншим постачальникам електронних комунікаційних послуг, від доходів операторів поштового зв'язку, отриманих за надання послуг поштового зв’язку.

За розрахунками авторів законопроекту орієнтовна сума надходжень внеску на регулювання може становити 83,3 млн гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту сприятиме збільшенню доходів державного бюджету (виходячи з даних Держстату за 2014 рік щодо обсягу доходу постачальників електронних комунікаційних послуг та операторів поштового зв’язку, сума надходжень збору може скласти близько 105 млн гривень).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо електронних комунікацій) (реєстр. № 3644 від 14.12.2015), поданий народними депутатами України Данченком О.І., Матузком О.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від внеску на регулювання).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов’язань (реєстр. № 3632 доопрац. від 22.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроект передбачає визначення правових засад господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор (до яких включено лотерею). При цьому, запропоновано скасувати закони України від 15.05.2009 р. № 1334 «Про заборону грального бізнесу в Україні» та від 06.09.2012 р. № 5204 «Про державні лотереї в Україні».

Статтею 50 законопроекту визначено окремі види діяльності, що підлягають ліцензуванню у сфері грального бізнесу, зокрема: випуск та проведення лотерей, організація та проведення азартних ігор в гральних закладах казино, організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських конторах, організація та проведення букмекерської діяльності через мережу Інтернет, гральний автомат, гральний стіл, турнір з покеру, розміщення лотерейних терміналів (згідно з чинним законодавством ліцензуванню підлягає господарська діяльність лише з випуску та проведення лотерей /пункт 18 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»/).

При цьому, підпунктом 7 пункту 5 розділу XI законопроекту пропонується внести зміни до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», згідно з яким до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, передбачається віднести діяльність на ринку азартних ігор, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов’язань».

Слід зазначити, що статтями 58-62 законопроекту визначається розмір плати за ліцензію залежно від виду грального бізнесу (зокрема, щорічний розмір загальної плати за ліцензію на організацію та проведення азартних ігор в гральних закладах казино становить від 6 тис. до 15 тис. мінімальних заробітних плат; щорічна плата за кожну ліцензію на гральний автомат та за кожну ліцензію на гральний стіл становить від 20 мінімальних заробітних плат на рік за один гральний автомат до 200 мінімальних заробітних плат на рік за один гральний стіл з кільцем рулетки; плата за ліцензію на букмекерську контору становить від 30 тис. до 60 тис. мінімальних заробітних плат на рік, а щорічний розмір плати за ліцензію на організацію та проведення букмекерської діяльності через мережу Інтернет становить 4 тис. мінімальних заробітних плат).

При цьому, у законопроекті зазначається, що плата за такі ліцензії зараховується до державного бюджету. Крім того, статтею 60 законопроекту пропонується зараховувати до місцевих бюджетів плату за ліцензію на розміщення лотерейних терміналів (при цьому, передбачається встановити відповідну плату у розмірі 100 мінімальних заробітних плат). Отже, реалізація таких положень може призвести до збільшення доходів бюджетів від плати за ліцензії.

У цьому зв’язку належить зауважити, що питання зарахування податків і зборів до державного і місцевих бюджетів є предметом регулювання бюджетного законодавства. Зокрема, зарахування плат за ліцензії на певні види господарської діяльності до державного та місцевих бюджетів унормовано статтями 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до підпунктів 1 і 2 пункту 5 розділу XI законопроекту пропонується внести зміни до:

Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині запровадження відповідальності за порушення правил прийняття ставок у лотерею шляхом накладення штрафів у розмірі від 100 до 550 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за участь в організованій без ліцензії азартній грі - від 30 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності, зокрема: провадження діяльності без відповідної ліцензії на організацію та проведення азартних ігор карається штрафом від 10 тис. до 50 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від одного до трьох років з конфіскацією грального обладнання; втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років; бездіяльність працівника правоохоронного органу щодо незаконних ігор на гроші карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Загалом реалізація вищезазначених положень законопроекту у разі виявлення відповідних порушень призведе до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених залежно від виду покарання.

Поряд з тим, розділом III законопроекту передбачається створення електронної системи державного моніторингу, з метою реалізації функцій державного контролю за діяльністю у сфері організації та проведення азартних ігор. При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту вказано, що зазначене може бути реалізовано за рахунок кредитних коштів, а адміністрування такої системи може здійснюватися на госпрозрахункових засадах.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту дозволить створити додаткові робочі місця та отримати джерело додаткових надходжень до державного бюджету та не потребує додаткових витрат державного бюджету.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов’язань (реєстр. № 3632 доопрац. від 22.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від плати за ліцензії, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від виду покарання).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про заборону підвищення заробітної плати народним депутатам України, членам Кабінету Міністрів України, керівникам центральних органів виконавчої влади та інших державних органів» (реєстр. № 3685 від 21.12.2015), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Запропонованим законопроектом передбачається тимчасово, до стабілізації економічної ситуації в країні, підвищення до прожиткового рівня розміру мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населенню, заборонити підвищувати заробітну плату народним депутатам України, членам Кабінету Міністрів України, керівникам центральних органів виконавчої влади та інших державних органів (крім органів, підрозділи яких беруть участь у проведенні антитерористичної операції)

Реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи може зумовити економію бюджетних коштів, зокрема, в частині видатків на оплату праці відповідних державних органів.

Водночас, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку висловлює зауваження щодо суті законодавчої ініціативи, зокрема, звернуто увагу на те, що одним із завдань реформування системи оплати праці державних службовців є створення належної мотиваційної основи, здатної спонукати до ефективної діяльності.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про заборону підвищення заробітної плати народним депутатам України, членам Кабінету Міністрів України, керівникам центральних органів виконавчої влади та інших державних органів» (реєстр. № 3685 від 21.12.2015), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., матиме вплив на показники бюджету (може зменшити видатки державного бюджету на оплату праці окремих органів державної влади у разі внесення відповідних змін до державного бюджету на поточний рік).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульової декларації» (реєстр. № 3662 від 17.12.2015), поданий народними депутатами України Луценком Ю.В. та Кіршем О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України новим пунктом 16-2, згідно з яким передбачається:

тимчасово встановити податок за декларування доходів, майна, майнових прав суб’єктом подання нульової декларації (протягом 2 років з дня набрання чинності Законом України «Про нульову декларацію»);

визначити платниками податку суб’єктів подання нульової декларації, які задекларували доходи, інше майно, майнові права;

встановити ставки податку /від 1 до 5 % залежно від вартості об’єкта, задекларованого у нульовій декларації/;

звільнити доходи, інше майно, майнові права, зазначені у нульовій декларації платника податку, з яких сплачено податок, від оподаткування іншими податками, зборами протягом двох років.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту цих же розробників «Про нульову декларацію» (реєстр. № 3661), а відтак для забезпечення узгодженості правових норм і практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи розглядати такі законопроекти доцільно взаємоузгоджено.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту надасть можливість наповнити додатковими доходами державний бюджет, залучити тіньові кошти у реальну економіку держави і поліпшити інвестиційний клімат в Україні.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту дозволить збільшити бюджетні надходження, а обсяг надходжень до бюджету залежатиме від суми сплаченого фізичними особами податку з об’єктів, задекларованих у нульовій декларації. Разом з тим, Мінфін вважає, що реалізація режиму звільнення від оподаткування задекларованих об’єктів іншими податками, зборами, а також від нарахування і сплати з об’єкту оподаткування штрафних (фінансових) санкцій, застосування інших заходів, передбачених Податковим кодексом України, протягом двох років з дня набрання чинності Законом України «Про нульову декларацію», може призвести до: втрат податку на доходи фізичних осіб внаслідок відчуження об’єктів, задекларованих в нульовій декларації; дискримінації по відношенню до сумлінних платників цього податку.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На зазначене також звертає увагу Головне науково-експертне управління у своєму висновку до законопроекту.

Слід також відмітити, що відповідно до положень похідного законопроекту тих же авторів «Про внесення зміни до статті 29 Бюджетного кодексу України щодо податку за декларування доходів, майна, майнових прав суб’єктами подання нульової декларації» (реєстр. № 3663) вказаний податок пропонується включити до складу доходів загального фонду державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульової декларації» (реєстр. № 3662 від 17.12.2015), поданий народними депутатами України Луценком Ю.В. та Кіршем О.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від податку за декларування доходів, майна, майнових прав суб’єктами подання нульової декларації у разі прийняття базового законопроекту за реєстр. №3661, а також до зменшення доходів бюджету від податку на доходи фізичних осіб залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо регулювання та легалізації зайнятості домашніх працівників (реєстр. № 3734 від 28.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачається унормувати працю домашніх працівників, їх права, обов’язкове укладення трудового договору між роботодавцем та домашнім працівником, умови його припинення, випробувальний термін, а також надання можливості добровільної сплати домашніми працівниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи вищевикладене, законодавча ініціатива у разі укладення між роботодавцями та домашніми працівниками трудового договору сприятиме збільшенню надходжень до бюджетів, зокрема від податку з доходів фізичних осіб, а також збільшенню надходжень до бюджетів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування від внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування і, відповідно, дозволить вказаним Фондам проводити додаткові витрати.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо регулювання та легалізації зайнятості домашніх працівників (реєстр. № 3734 від 28.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (сприятиме збільшенню надходжень державного та місцевих бюджетів), а також на показники фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та Пенсійного фонду України (збільшуючи надходження та витрати цих Фондів).

У разі прийняття відповідного закону він може набрати чинності згідно із законодавством.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення містобудівної діяльності (реєстр. № 3684 від 21.12.2015 ), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом передбачено внесення змін до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про архітектурну діяльність», «Про охорону атмосферного повітря», «Про поштовий зв’язок», «Про рекламу», «Про регулювання містобудівної діяльності» з метою врегулювання питань планування та забудови територій, спрощення дозвільної системи у сфері містобудування, унормування питань, пов’язаних з регулюванням земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Водночас, змінами до пункту 4 частини четвертої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пропонується звузити коло замовників, які не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, встановивши конкретний розмір загальної площі господарських будівель і споруд . Зважаючи, що згідно із пунктом 4-1 частини першої статті 71 Бюджетного кодексу України кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є складовою бюджету розвитку місцевих бюджетів, такі зміни можуть зумовити збільшення таких надходжень до бюджету розвитку, а відтак, до спеціального фонду відповідного місцевого бюджету.

Міністерство фінансів України зазначає, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу законопроекту на показники бюджетів.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки, як передбачено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення містобудівної діяльності (реєстр. № 3684 від 21.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення надходжень до спеціального фонду місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері боротьби з пропагандою комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів (щодо приведення їх у відповідність з європейськими стандартами) (реєстр. № 3699 від 22.12.2015), поданий народним депутатом України Шипком А.Ф. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом, серед іншого, передбачається встановити кримінальну відповідальність посадових осіб органів державної влади або органів місцевого самоврядування за пропаганду та використання символіки комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, надати коректне визначення пропаганди та використання символіки комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, виключити покарання у вигляді позбавлення волі, замінивши його більш м’якими санкціями у вигляді накладення штрафів, шляхом внесення відповідних змін до ряду пов’язаних законодавчих актів.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок штрафів, які будуть застосовані та відповідно сплачені фізичними особами та зменшення видатків з державного бюджету у зв’язку із скасуванням утримання в установах виконання покарань осіб, засуджених до позбавлення волі за відповідні правопорушення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері боротьби з пропагандою комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів» (щодо приведення їх у відповідність з європейськими стандартами) (реєстр. № 3699 від 22.12.2015), поданий народним депутатом України Шипком А.Ф. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від застосування штрафів за відповідні правопорушення та зменшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань осіб, засуджених до позбавлення волі за відповідні правопорушення).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Опосередкований:

1.2.32. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» щодо централізованих закупівель (реєстр. № 3449 від 10.11.2015), поданий народним депутатом України Кошелєвою А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується запровадження централізованого здійснення закупівель товарів, робіт і послуг спеціальним закупівельним органом в інтересах замовників. Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту закупівельний орган може бути новостворений Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, замовниками чи визначений на базі існуючих організацій (підприємств), що спеціалізуються на здійсненні закупівель в окремих сферах (наприклад, у сфері охорони здоров’я, освіти, оборони чи безпеки).

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових бюджетних коштів.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація запропонованого законопроекту не потребуватиме додаткових бюджетних коштів у разі покладення функцій централізованого закупівельного органу на вже існуючу організацію (державне підприємство). Крім того, основним завданням впровадження централізованих закупівель є підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів (їх економії), за рахунок забезпечення уніфікації та стандартизації товарів та послуг, що систематично закуповуються органами державної влади, організації процедур закупівель досвідченими фахівцями на професійній основі.

Разом з тим, законопроектом серед іншого пропонується запровадити здійснення закупівлі не лише комітетом з конкурсних торгів, але й уповноваженою особою (особами) відповідно до розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту), що може призвести до збільшення видатків бюджетів на закупівлі, у зв’язку з оплатою відповідних послуг, якщо вони надаватимуться не бюджетними установами, що спеціалізуються на здійсненні закупівель в окремих сферах.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» щодо централізованих закупівель (реєстр. № 3449 від 10.11.2015), поданий народним депутатом України Кошелєвою А.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників видатків бюджетів на закупівлі залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про фінансову реструктуризацію (реєстр. № 3555 від 30.11.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Метою підготовки даного законопроекту є створення ефективного та дієвого механізму добровільної фінансової реструктуризації боргів підприємств та їх досудової санації. Положеннями законопроекту визначаються умови та порядок проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації боржника та особливості проведення процедури досудової санкції боржника із вжиттям відповідних заходів. При цьому, законопроектом пропонується передбачити відповідальність боржника, залученого кредитора або пов’язаної особи боржника у разі порушення ними вимог такого Закону, запровадивши відповідні штрафні санкції /розміри яких визначені у статті 31 законопроекту/. Суми стягнення штрафів спрямовуватимуться до державного бюджету.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація даної законодавчої ініціативи сприятиме поліпшенню фінансово-господарської діяльності боржників, що опинилися в скрутному фінансовому стані, шляхом реструктуризації їх заборгованості, забезпечить доступ боржників до фінансового забезпечення для відновлення їх господарської діяльності та сприятиме забезпеченню стабільності фінансової системи України.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про фінансову реструктуризацію (реєстр. № 3555 від 30.11.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету в частині сплати боржниками податків і зборів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи, а також до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Відмітили:

Законопроектом пропонується запровадити новий загальнодержавний збір – внесок на регулювання, який справляється у розмірі 0,2 % від доходів постачальників електронних комунікаційних послуг, отриманих за надання електронних комунікаційних послуг, у тому числі іншим постачальникам електронних комунікаційних послуг, від доходів операторів поштового зв’язку, отриманих за надання послуг поштового зв’язку.

УХВАЛИЛИ:

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 3582-1 від 18.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується доповнити перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця».

Автором законопроекту у пояснювальній записці зазначено, що метою прийняття законопроекту є збереження у державній власності акцій ПАТ «Українська залізниця», яке має стратегічне значення для забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не потребуватиме видатків бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 3582-1 від 18.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень державного бюджету від приватизації державного майна у майбутньому залежно від фінансового стану ПАТ «Українська залізниця» та державної політики у сфері приватизації).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (реєстр. № 3706 від 23.12.2015), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Пташник В.Ю., Матківським Б.М. та Чижмарьом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується скасувати нарахування індексації на орендну плату державного та комунального майна шляхом внесення зміни до статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту надасть змогу зберегти орендні відносини на теперішньому рівні, забезпечить наповнення державного та місцевих бюджетів, призведе до поліпшення платоспроможності підприємців малого і середнього бізнесу в умовах економічної кризи, а також сприятиме соціальному благополуччю територіальних громад.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до зменшення доходів бюджетів від орендної плати за державне майно.

Відповідно до Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за державне майно належать до доходів державного бюджету, а надходження від орендної плати за комунальне майно зараховується до місцевих бюджетів.

Разом з тим, слід звернути увагу, що згідно з пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» зупинено на 2016 рік дію норми статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в частині індексації орендної плати. Отже, реалізація законопроекту не матиме впливу на доходи бюджетів у поточному році.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (реєстр. № 3706 від 23.12.2015), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Пташник В.Ю., Матківським Б.М. та Чижмарьом Ю.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від орендної плати за державне чи комунальне майно у наступних бюджетних періодах залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України (реєстр. № 3681 від 21.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

розширити перелік об’єктів права інтелектуальної власності, захист яких здійснюватиметься під час переміщення товарів через митний кордон України;

розширити коло осіб, які можуть звернутися за захистом прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України;

розширити перелік митних режимів, при поміщені у які до товарів застосовуються заходи захисту прав інтелектуальної власності;

не застосовувати заходи щодо захисту прав інтелектуальної власності до так званого «паралельного імпорту» та до товарів, що переміщуються через митний кордон України у митному режимі транзиту;

передбачити можливість встановлення механізму застосування гарантій з метою запобігання недобросовісному використанню прав інтелектуальної власності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

посилити заходи щодо запобігання та протидії переміщенню контрафактних товарів у міжнародних поштових відправленнях або міжнародних експрес-відправленнях, зокрема шляхом запровадження особливого порядку знищення невеликих партій товарів, щодо яких існує підозра у порушенні прав інтелектуальної власності;

запровадити можливість дострокового випуску товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України (реєстр. № 3681 від 21.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може вплинути на доходи державного бюджету від митних платежів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 141 Податкового кодексу України щодо сприяння інвестиціям (реєстр. № 3641 від 11.12.2015), поданий народним депутатом України Мартиняком С.В., Бандуровим В.В., Довгим О.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 141 Податкового кодексу України положеннями, згідно з якими встановлюються особливості оподаткування інвестиційних проектів, зокрема:

надання права органам місцевого самоврядування встановлювати часткове звільнення підприємств – платників податку на прибуток від сплати частини нарахованого податку строком на 5 років у випадку реалізації таким платником інвестиційного проекту у пріоритетних галузях за рахунок частини податку, що зараховується до доходів бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

встановлення критеріїв інвестиційного проекту;

порядок реєстрації інвестиційних проектів та їх облік у органі місцевого самоврядування, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджету, а вартісна величина впливу на показники бюджету в частині податку на прибуток залежатиме від обсягу прибутків суб’єктів господарювання, на яких буде поширено дію законопроекту.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 18 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України до бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, зараховується лише податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, засновником яких є відповідно міські, районні ради та об’єднані територіальні громади.

При цьому, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 141 Податкового кодексу України щодо сприяння інвестиціям (реєстр. № 3641 від 11.12.2015), поданий народним депутатом України Мартиняком С.В., Бандуровим В.В., Довгим О.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів відповідних місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності у разі прийняття органами місцевого самоврядування рішень щодо звільнення від оподаткування).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 4 частини 1 Митного кодексу України щодо уточнення терміну, транспортного засобу особистого користування (реєстр. № 3701 від 22.12.2015), поданий народним депутатом України Парасюком В.З.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується уточнити термін «транспортні засоби особистого користування», дозволивши таким чином ввозити на митну територію України транспортні засоби особистого користування у кількості більше однієї одиниці загалом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має вартісного впливу на видаткову частину бюджету, проте, у поданій редакції може мати негативний вплив на дохідну частину бюджету внаслідок створення неправомірних схем ухилення від оподаткування, (шляхом ввезення громадянами на пільгових умовах транспортних засобів з іноземною реєстрацією з метою їх подальшого відчуження або передачі у користування третім особам).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 4 частини 1 Митного кодексу України щодо уточнення терміну, транспортного засобу особистого користування (реєстр. № 3701 від 22.12.2015), поданий народним депутатом України Парасюком В.З., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавстом.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.40. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» щодо електронних закупівель (реєстр. № 3637 від 11.12.2015 р.), поданий народним депутатом України Кошелєвою А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується запровадження електронної системи закупівель шляхом створення інформаційно-телекомунікаційної системи, до складу якої входить веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель та авторизовані електронні майданчики, а також яка включає модуль електронного аукціону і бази даних. Доступ до електронної системи закупівель здійснюватиметься за допомогою мережі Інтернет, а порядок надання доступу та розмір плати за користування зазначеними інформаційно-телекомунікаційними системами встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України.

При цьому законопроектом передбачається ведення електронного каталогу централізованих закупівель, який, як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, відображатиме зведену інформацію про результати проведених централізованих закупівель однорідних товарів і послуг, та яким зможе скористатися будь-який замовник для укладення прямого договору з потенційним постачальником.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до додаткових надходжень державного бюджету за рахунок плати за користування вищевказаними інформаційно-телекомунікаційними системами, а також до збільшення витрат бюджету на забезпечення функціонування електронної системи закупівель та електронного каталогу централізованих закупівель.

Крім того, законопроектом серед іншого пропонується запровадити централізоване здійснення закупівель товарів, робіт і послуг спеціальним закупівельним органом, що уповноважується Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, замовниками бути відповідальним за здійснення закупівель в інтересах замовників і надання таким організаціям статусу одержувача коштів, а також запровадити здійснення закупівлі не лише комітетом з конкурсних торгів, але й уповноваженою особою (особами) відповідно до розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Реалізація таких положень може призвести до збільшення видатків бюджетів на закупівлі у зв’язку з оплатою відповідних послуг, якщо вони надаватимуться не бюджетними установами.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат бюджетних коштів, фінансування забезпечується за рахунок коштів міжнародних організацій (донорів) та коштів, отриманих від здійснення господарської діяльності.

Слід також звернути увагу, що порушені проектом питання певним чином будуть унормовані у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України 24.12.2015 р. Закону України «Про публічні закупівлі» (проект якого внесено Урядом за реєстр. № 3559).

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» щодо електронних закупівель (реєстр. № 3637 від 11.12.2015), поданий народним депутатом України Кошелєвою А.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення витрат бюджету на відповідні закупівлі залежно від практичної реалізації такої законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про медіацію» (реєстр. № 3665 від 17.12.2015), поданий народними депутатами України А.І. Шкрум, О.І. Сироїд та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується визначити правові засади впровадження та проведення позасудової процедури врегулювання конфліктів за взаємною згодою сторін конфлікту (медіації) та за участю посередника (медіатора), при цьому встановлюється принципи та порядок проведення медіації.

Положеннями законопроекту також визначається правовий статус медіатора, правові основи надання послуг медіації на професійних засадах, застосування практики мирного вирішення спорів позасудовими методами.

Реалізація положень законопроекту, на думку його авторів, під час його практичного застосування після прийняття не впливатиме на видаткову та дохідну частини державного або місцевих бюджетів та не потребує додаткових бюджетних коштів, матеріальних та інших витрат. Крім того, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття розвантажить суди від справ, які можна вирішити силами учасників спору, зекономить не тільки їх, але й бюджетні кошти, які сьогодні витрачаються на забезпечення діяльності судів.

Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує видатків державного бюджету та не впливатиме на дохідну частину державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про медіацію», поданий народними депутатами України А.І. Шкрум, О.І. Сироїд та іншими (реєстр. № 3665 від 17.12.2015) матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на утримання органів судової влади у разі розвантаження судів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання послуги переказу коштів» (реєстр. № 3669 від 17.12.2015), поданий народним депутатом України Рибалкою С.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про Національний банк України», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», згідно з якими право фінансовим установам надавати послугу із переказу коштів шляхом укладення агентських договорів із юридичними особами, які від імені фінансової установи здійснюють приймання готівки для подальшого її переказу.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме розвитку ринку послуг з переказу коштів, що, в свою чергу, матиме позитивні соціально-економічні та інші наслідки у вигляді підвищення рівня доступності послуги для споживача, збільшення податкових надходжень від фінансових установ до бюджету. Крім того, прийняття законопроекту дасть поштовх для подальшого розвитку ринку торгівлі через мережу Інтернет та за каталогами, розвитку конкуренції на вказаних ринках.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету та не має прямого впливу на доходну чи видаткову частини державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання послуги переказу коштів» (реєстр. № 3669 від 17.12.2015), поданий народним депутатом України Рибалкою С.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верхової Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про діяльність форекс-дилерів» (реєстр. № 3672 від 18.12.2015), внесений народним депутатом України Рибалкою С.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроект визначає організаційно-правові засади діяльності небанківських фінансових установ, що здійснюють арбітражні операції на умовах маржинальної торгівлі в системі форекс (форекс-дилери) в Україні і спрямований на забезпечення потреб, прав і законних інтересів громадян.

Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є запровадження міжнародних принципів та стандартів у правовому регулюванні діяльності форекс-дилерів в Україні, створення умов для розвитку компенсаційної організації форекс-дилерів, а також зменшення об’ємів неконтрольованого відтоку валюти за межі України.

Статтею 4 законопроекту зазначається, що основним засобом державного регулювання діяльності форекс-дилерів є ліцензування такої діяльності. При цьому, статтею 25 законопроекту встановлюється відповідальність суб’єктів господарювання, що провадять на території України діяльність форекс-дилера без ліцензії на провадження діяльності форекс-дилера (шляхом застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у потрійному розмірі плати за ліцензію).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та не має прямого впливу на видаткову частину державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про діяльність форекс-дилерів» (реєстр. № 3672 від 18.12.2015), внесений народним депутатом України Рибалкою С.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від плати за ліцензії залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи, а також від фінансових санкцій у разі здійснення діяльності форекс-дилеров без ліцензій).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (реєстр. № 3670 від 17.12.2015), внесений народними депутатами України Рибалкою С.В., Довбенком М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Як зазначено у пояснювальній записці, метою законопроекту є удосконалення системи обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, приведення захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах до вимог законодавства Європейського Союзу, шляхом поступового збільшення страхових сум, вдосконалення системи відшкодування збитків, завданих потерпілим, більш широкого запровадження електронних технологій при укладенні договорів, вдосконалення державного нагляду за дотриманням страховиками законодавства та МТСБУ при виконанні гарантійної та інформаційної функції.

Законопроектом передбачені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про страхування», «Про дорожній рух», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якими пропонується, зокрема:

– поетапно підвищити розміри страхових сум за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, до рівня країн Європейського Союзу (з 2017 до 2022 року);

– запровадити укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у електронній формі;

– удосконалити порядок контролю за наявністю договору обов’язкового страхування;

– запровадити систему прямого врегулювання страхових випадків;

– визначити додаткові підстави для здійснення МТСБУ регламентних виплат за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

– визначити мінімальний розмір базового гарантійного внеску до централізованого страхового резервного Фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах в розмірі 5 млн грн (на сьогодні – 500 тис. євро), а мінімальний розмір базового гарантійного внеску до централізованого страхового резервного Фонду страхових гарантій – в розмірі 10 млн грн (на сьогодні – 1 млн євро);

посилити систему контролю роботи МТСБУ шляхом визначення необхідності проведення зовнішнього аудиту на щорічній основі;

підвищити рівень державного нагляду за дотриманням страховиками та МТСБУ положень про централізовані страхові резервні фонди шляхом введення функції Уповноваженого органу затверджувати їх з подальшим юстуванням, що надасть право Уповноваженому органу контролювати їх виконання.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація зазначеного законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету. При цьому, Мінфін зауважує, що запропоновані зміни щодо поетапного збільшення розміру страхової суми збільшать витрати страховиків за полісами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортних засобів, що в результаті негативно відобразиться на кінцевих споживачах страхових послуг.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (реєстр. № 3670 від 17.12.2015), внесений народними депутатами України Рибалкою С.В., Довбенком М.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету від податку на прибуток підприємств – страховиків і підприємств – страхувальників залежно від змін їх фінансово-економічного стану в процесі реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про нульову декларацію» (реєстр. № 3661 від 17.12.2015), поданий народними депутатами України Луценком Ю.В. та Кіршем О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом запроваджується режим подання нульової декларації фізичними особами – резидентами. Такий режим передбачає звільнення від юридичної відповідальності фізичних осіб за порушення податкового, валютного законодавства, законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій за будь-який період до дня набрання чинності відповідним законом.

Реалізація зазначеного режиму здійснюється шляхом добровільного подання фізичними особами нульової декларації про належні їм доходи, інше майно, майнові права, які одержані (оформлені) з порушенням законодавства, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за місцем проживання фізичної особи (за межами України через закордонні дипломатичні установи України у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України), протягом 12 місяців з дня набрання чинності відповідним законом, а також сплати податку за декларування доходів, майна, майнових прав суб’єктом подання податкової декларації.

Крім того, згідно із законопроектом суб’єкту подання нульової декларації держава гарантує, що проти нього не порушуватиметься кримінальна справа, не розпочинатиметься провадження у справі про адміністративне правопорушення за порушення вказаного законодавства. Також держава гарантує звільнення декларантів від обов’язку щодо надання інформації про джерела походження задекларованих об’єктів оподаткування та нерозголошення відомостей про суб’єкта подання нульової декларації та іншої інформації, що міститься в нульовій декларації, без письмової згоди такого суб’єкта.

Варто зауважити, що нарахування і сплата податку за декларування доходів, майна, майнових прав суб’єктами подання нульової декларації здійснюються платниками податку самостійно за визначеними ставками /від 1 до 5 % залежно від вартості об’єкта, задекларованого у нульовій декларації/ відповідно до положень пов’язаного з даним законопроектом проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо нульової декларації» (реєстр. № 3662). Відтак, для забезпечення узгодженості правових норм та практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи такі законопроекти слід розглядати взаємоузгоджено.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту надасть можливість залучити тіньові кошти у реальну економіку держави, наповнити додатковими доходами державний бюджет і поліпшити інвестиційний клімат в Україні.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що згідно з пояснювальною запискою реалізація положень законопроекту дозволить збільшити бюджетні надходження.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про нульову декларацію» (реєстр. № 3661 від 17.12.2015), поданий народними депутатами України Луценком Ю.В. та Кіршем О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від податку за декларування доходів, майна, майнових прав суб’єктами подання нульової декларації у разі прийняття пов’язаного законопроекту за реєстр. №3662 та залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про медіацію» (реєстр. №3665-1 від 29.12.2015), поданий народним депутатом України С.В. Ківаловим.

Відмітили:

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту під час його практичного застосування після прийняття не впливатиме на видаткову та дохідну частини державного або місцевих бюджетів. Крім того, на думку автора законопроекту, наслідком прийняття цього законопроекту стане підвищення ефективності роботи судових органів внаслідок їх істотного розвантаження.

Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме видатків державного бюджету та не впливатиме на дохідну частину державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про медіацію» (реєстр. № 3665-1 від 29.12.2015), поданий народним депутатом України С.В. Ківаловим, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на функціонування органів судової влади у разі розвантаження судів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.47. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо роботи електронної системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) (реєстр. № 3755 від 05.01.2016), поданий народним депутатом України Денисенком В.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань запобігання і протидії корупції.

Законопроектом пропонується скасувати внесене Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» положення про відтермінування до 1 січня 2017 року початку роботи електронної системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо роботи електронної системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) (реєстр. № 3755 від 05.01.2016), поданий народним депутатом України Денисенком В.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення видатків державного бюджету на створення та функціонування такої електронної системи залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. У зв’язку з тим, що Верховною Радою 16.02.2016 законопроект за реєстр. № 3755 прийнято як закон, це рішення профільному комітету не надсилати.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання фондового ринку» (реєстр. № 3725 від 28.12.2015), поданий народним депутатом України Алєксєєвим С.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою удосконалення законодавства України у сфері державного регулювання випуску та обігу цінних паперів та їх похідних, мобілізації в умовах фінансової кризи внутрішніх та зовнішніх джерел інвестування за допомогою інструментів фондового ринку, створення конкурентних умов для обігу цінних паперів на організованому ринку, забезпечення ефективності контролю за дотриманням законодавства про цінні папери та фондовий ринок, удосконалення юридичної термінології про цінні папери та фондовий ринок, корпоративного управління та механізмів захисту прав інвесторів.

У пункті 2 розділу І законопроекту передбачається внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів» щодо, насамперед, розширення дискреційних повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР), зокрема:

– права НКЦПФР у разі порушення законодавства про цінні папери, її нормативних актів виносити попередження, зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію ліцензій, виданих НКЦПФР, приймати рішення про відкликання, анулювання, припинення дії та визнання ліцензії недійсною з підстав та в порядку, визначеному цим Законом;

– звертатися з позовом до господарського суду про стягнення до державного бюджету доходів, одержаних внаслідок здійснення професійної діяльності на фондовому ринку без ліцензії, про ліквідацію суб’єктів господарювання, що здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку без ліцензії, про визнання угод з цінними паперами недійсними з підстав та в порядку визначеному законом, про визнання професійного учасника фондового ринку банкрутом у випадку, якщо на дату прийняття рішення про анулювання ліцензії у нього були наявні ознаки неплатоспроможності, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом».

Крім того, у цьому пункті законопроекту передбачається розширити відповідальність юридичних осіб за правопорушення на ринку цінних паперів шляхом застосування НКЦПФР фінансових санкцій за:

– порушення ліцензійних вимог, порядку та правил організації та здійснення професійної діяльності на фондовому ринку, визначених законами та нормативно-правовими актами НКЦПФР, професійним учасником фондового ринку, – у розмірі 300 (повторно – 1000) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– недотримання пруденційних нормативів та інших показників (нормативів), які обмежують ризики за операціями з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами, – у розмірі 300 (повторно – 1000) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– наявність у емітента та його цінних паперів ознак фіктивності, – у розмірі 500 (повторно – 5000) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– порушення порядку розкриття та захисту інформації, що міститься в системі депозитарного обліку, відомостей про власників істотної участі у професійному учаснику депозитарної системи України в обсязі, визначеному НКЦПФР, – у розмірі 100 (повторно – 500) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– порушення емітентом порядку емісії та розміщення цінних паперів, визначеного законодавством, що не підпадають під ознаки недобросовісної емісії, – у розмірі 100 (повторно – 500) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– порушення на фондовому ринку законодавства про рекламу, визначені ст. 1, 8, 10, 24, 25 Закону «Про рекламу», − у розмірі 1000 (повторно – 5000) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 8 розділу І законопроекту пропонуються зміни до Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо застосування органами Антимонопольного комітету України адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначені цим Законом (зокрема, адміністративно-господарський штраф).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання фондового ринку» (реєстр. № 3725 від 28.12.2015), поданий народним депутатом України Алєксєєвим С.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від фінансових санкцій та штрафів у разі виявлення відповідних порушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (реєстр. № 3733 від 28.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань агропромислової політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується уточнити законодавчу норму, згідно з якою доручається Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо реорганізації або приватизації (у чинній редакції – ліквідації) утвореного ним Публічного акціонерного товариства «Державний земельний банк».

Слід зазначити, що статутний капітал цього банку складає 120 млн грн і 100 % його акцій належить державі.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту дозволить повернути кошти статутного фонду відповідного банку до державного бюджету та сприятиме залученню додаткових інвестицій в аграрний сектор економіки без будь-яких державних гарантій та додаткових видатків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету, а у разі приватизації відповідного банку збільшить надходження державного бюджету щонайменше на 120 млн гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (реєстр. № 3733 від 28.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень від приватизації державного майна у разі приватизації ПАТ «Державний земельний банк»).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань агропромислової політики та земельних відносин.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про діяльність форекс-дилеров» (реєстр. № 3672-1 від 29.12.2015), внесений народним депутатом України Рудиком С.Я.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Згідно з пояснювальною запискою законопроекту є запровадження європейських принципів та стандартів у правовому регулюванні діяльності форекс-дилерів в Україні, створення умов для розвитку саморегулюючих організацій форекс-дилерів та створення дієвого механізму захисту інтересів громадян України – клієнтів компаній, діяльність яких регулюється даним законопроектом.

Законопроектом встановлюються основні правові та організаційні засади здійснення діяльності форекс-дилерів в Україні.

При цьому, статтею 20 законопроекту зазначено, що ліцензування діяльності форекс-дилерів здійснюється Національним банком України.

Пунктом 2 розділу VI законопроекту передбачені зміни до:

Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення визначених законодавством вимог щодо реклами та спонсорства форекс-дилерів шляхом накладання штрафу на громадян від 5 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та посадових осіб або рекламодавця та/або розповсюджувача реклами від 100 до 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за незаконне провадження діяльності форекс-дилерів (без ліцензії) шляхом накладання штрафу від 20 до 50 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк з 1 до 3 років.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету та не має прямого впливу на видаткову частину державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України ««Про діяльність форекс-дилеров» (реєстр.№ 3672-1 від 29.12.2015), внесений народним депутатом України Рудиком С.Я., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від плати за ліцензії залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 415 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності військовослужбовців (реєстр. № 3729 від 28.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом з метою підвищення відповідальності військовослужбовців за порушення водіння або експлуатації машин спеціального призначення пропонується внести зміни та доповнення до статті 415 Кримінального кодексу України. Зокрема, передбачається встановити кримінальну відповідальність за порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, вчинене у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних, психотропних або інших одурманюючих засобів, у вигляді накладення штрафу від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 3 400 грн до 5 100 грн/, та посилити кримінальну відповідальність за порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або смерть потерпілого у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років (діюча норма – від 2 до 3 років).

У зв’язку з посиленням відповідальності за зазначені порушення, у разі їх виявлення, прийняття законопроекту призведе до збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів. Крім того, законодавча пропозиція може збільшити надходження державного бюджету від сплати штрафів, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 415 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності військовослужбовців (реєстр. № 3729 від 28.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження і витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від покарань, які будуть застосовані).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за порушення встановлених законом строків визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою) (реєстр. № 3673 від 18.12.2015), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 166-23 «Порушення строків оформлення товарів (предметів) гуманітарною допомогою» та встановити відповідальність за нерозміщення (несвоєчасне розміщення) посадовими особами спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою на офіційному веб-сайті; ненаправлення (несвоєчасне направлення) посадовими особами спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги рішення про визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою до органів доходів і зборів та інших державних органів; порушення посадовими особами органів, які безпосередньо здійснюють державний санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний та радіологічний контроль товарів (предметів) гуманітарної допомоги, строків проведення відповідних видів товарів (предметів) гуманітарної допомоги, у вигляді штрафу у розмірі від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 1700 грн до 3400 грн/, а у разі вчинення посадовою особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ті ж порушення, - у вигляді штрафу у розмірі від двохсот до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 3400 грн до 4250 грн/.

Крім того, пропонується внести зміни до статей 221 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення та встановити повноваження районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів (суддів) щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення за статтею 166-23 Кодексу та надати право працівникам органів внутрішніх справ складати протоколи про адміністративні правопорушення, визначені цією статтею.

Виокремлення нового адміністративного правопорушення та встановлення адміністративної відповідальності за його скоєння, може зумовити додаткові надходження державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень та застосування заходів адміністративного впливу.

Водночас, за висновком Міністерства фінансів України до цього законопроекту, розширення повноважень працівників органів внутрішніх справ щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення в разі виявлення таких правопорушень може потребувати збільшення чисельності працівників органів внутрішніх справ для забезпечення виконання вищевказаних заходів і відповідно додаткових видатків державного бюджету. Проте такий вплив можливий за значної кількості скоєних правопорушень.

Слід звернути увагу, що відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за порушення встановлених законом строків визнання товарів (предметів) гуманітарною допомогою) (реєстр. № 3673 від 18.12.2015), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо обов’язкового страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб (реєстр. № 3732 від 28.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується здійснити перехід від обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті до обов’язкового страхування відповідальності автомобільного, автомобільного самозайнятого перевізника, міського електричного, залізничного, морського перевізника та перевізника на внутрішніх водних шляхах за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб.

При цьому, за відсутність у перевізника (морського та на внутрішніх водних шляхах, залізничного, автомобільного, електротранспорту) договору обов’язкового страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб встановлюється адміністративна відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 100 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 1 700 грн до 2 040 гривень/ за кожне судно, одиницю залізничного пасажирського рухомого складу та транспортний засіб відповідно, що може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо обов’язкового страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб (реєстр. № 3732 від 28.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері пожежної безпеки та посилення відповідальності за порушення протипожежних вимог (реєстр. № 3740 від 29.12.2015), поданий народними депутатами України Арешонковим В.Ю. та Ревегою О.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Лісового кодексу України, Кодексу цивільного захисту України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, якими зокрема передбачається посилення відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме:

збільшити розміри штрафів за:

порушення вимог пожежної безпеки в лісах або інших екосистемах з 1-12 до 10-150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі –н.м.д.г.) /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 170 до 2550 грн/;

самовільне випалювання рослинності або її залишків з 10-100 до
10-150 н.м.д.г. /відповідно від 170 до 2550 грн/;

порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки з 0,5-10 до 10-150 н.м.д.г. /від 170 до 2550 грн/;

невиконання приписів та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку, або створення перешкод для їх діяльності з 0,5-10 до 10-100 н.м.д.г. /від 170 до 1700 грн/;

передбачити додатково адміністративне покарання у вигляді штрафу за повторне протягом року вчинення порушень:

правил пожежної безпеки на залізничному, морському, річковому і повітряному транспорті в розмірі від 20 до 50 н.м.д.г. /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 340 до 850 грн/;

здійснення суб’єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки в розмірі від 100 до 120 н.м.д.г. /відповідно від 1700 до 2040 грн/.

Отже, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері пожежної безпеки та посилення відповідальності за порушення протипожежних вимог (реєстр. № 3740 від 29.12.2015), поданий народними депутатами України Арешонковим В.Ю. та Ревегою О.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень і залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття зазначеного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт (реєстр. № 3696 від 22.12.2015), поданий народним депутатом України О.М. Кодолою,

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині продовження до 31 грудня 2016 року терміну прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт.

Слід відмітити, що згідно із статтею 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення експлуатація об'єктів будівництва (щодо об’єктів I та ІІ категорії складності), які завершені будівництвом з 19 січня 2012 року та не прийняті в експлуатацію, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у разі застосування відповідних штрафних санкцій має надходити до державного бюджету.

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту не передбачає залучення коштів з державного бюджету. Водночас зауважує, що відсутність відповідних розрахунків унеможливило проведення вартісної оцінки величини впливу на показники бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт (реєстр. № 3696 від 22.12.2015), поданий народним депутатом України О.М. Кодолою, не має прямого впливу на показники бюджету.

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені авторами законопроекту.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про гарантії свободи мирних зібрань (реєстр. № 3587 від 07.12.2015), поданий народним депутатом України Немирєю Г.М. та іншими.

Відмітили:

Законопроект, у разі його прийняття, започатковує зміну негативної практики судових заборон мирних зібрань без юридично визначених підстав, а також практику притягнення до адміністративної відповідальності організаторів та учасників мирних за своїм характером зібрань, які не вчиняли правопорушень; дозволить переорієнтувати органи державної влади і органи місцевого самоврядування на повагу до свободи мирних зібрань та сприяння у її реалізації.

Водночас, згідно із запропонованими змінами до статті 5 Закону України «Про судовий збір» розширюється коло осіб які звільняються від сплати судового збору а саме, сторони – у справах про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань, про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань, що зумовить його ненадходження до спеціального фонду державного бюджету, що мають використовуватись на здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Разом з тим, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), як визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про гарантії свободи мирних зібрань (реєстр. № 3587 від 07.12.2015), поданий народними депутатами України Немирєю Г.М. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету за настання обумовлених випадків).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про гарантії свободи мирних зібрань в Україні (реєстр. № 3587-1 від 11.12.2015), поданий народним депутатом України Луценко І.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроект, у разі його прийняття, започатковує зміну негативної практики неправосудних судових заборон мирних зібрань, незаконних силових розгонів та незаконних затримань учасників мирних зібрань; переорієнтує органи державної влади і органи місцевого самоврядування на повагу до свободи мирних зібрань та сприяння у її реалізації.

Міністерство фінансів зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме витрат з державного бюджету у поточному та наступних бюджетних періодах.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону Укранїи про гарантії свободи мирних зібрань в Україні (реєстр. № 3587-1 від 11.12.2015), поданий народними депутатами України Луценко І.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету за настання обумовлених випадків).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 188¹⁹ Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог депутата місцевої ради (реєстр. № 3709 від 23.11.2015), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Законопроектом пропонується передбачити адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог депутата місцевої ради, (а саме за недодержання встановлених законом строків надання відповіді на звернення та запит депутата місцевої ради, надання неправдивої або неповної інформації на таке звернення) у вигляді накладення штрафів на посадових осіб.

Відтак, реалізація таких положень законопроекту у разі застосування та сплати штрафів може призвести до збільшення доходів місцевих та державного бюджетів.

Міністерство фінансів України визначає законопроект таким, що може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету.

Проте, оцінити його вплив на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних даних, хоча вартісна величина впливу законопроекту на дохідну частину бюджетів буде залежатиме від кількості порушень при наданні відповіді на звернення та запити депутатів місцевих рад .

Тому до законопроекту належно надати фінансово-економічне обґрунтування, як визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 188¹⁹ Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог депутата місцевої ради (реєстр. № 3709 від 23.11.2015), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих та державного бюджетів за умови виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором.

Голосували: «за» - одноголосно.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Качура Р.П. про погодження змін до Порядку та умов надання стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам та розподілу її частини між обласними бюджетами на 2016 рік (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2016 р. № 41 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 727»).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства фінансів України від 04.02.2016 № 31-05110-02-2/3378 щодо погодження постанови Уряду від 04.02.2016 р. № 41 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 727» (щодо внесення змін до Порядку та умов надання стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам та розподілу її частини між обласними бюджетами на 2016 рік).

Відповідно до абзацу першого пункту 19 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) протягом трьох років після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформування міжбюджетних відносин» у законі про Державний бюджет України має передбачатися стабілізаційна дотація (як додаткова дотація з державного бюджету місцевим бюджетам) в обсязі не менше 1 відсотка обсягу надходжень податків та зборів до місцевих бюджетів для покриття можливих фактичних диспропорцій при запровадженні нової моделі взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами.

При цьому, в абзаці другому цього пункту визначено, що порядок та умови надання стабілізаційної дотації визначаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Поряд з тим, згідно з вимогами частини шостої статті 108 Кодексу Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл обсягів додаткових дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних додаткових дотацій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» затверджено обсяг стабілізаційної дотації у сумі 2 000 млн. грн. без розподілу між місцевими бюджетами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2016 р. № 41 вносяться зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 р. № 727 «Деякі питання стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам» та затверджених нею Порядку та умов надання стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам, а саме:

– доповнено Постанову положеннями, згідно з якими на 2016 рік затверджено розподіл стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам між обласними бюджетами в обсязі 500 млн. гривень та доручено обласним державним адміністраціям здійснити розподіл таких коштів між обласними бюджетами та бюджетами міст обласного значення для спрямування на видатки на професійно-технічну освіту;

– внесено зміни до Порядку та умов, згідно з якими визначається, що у 2016 році дотація розподіляється кількома етапами, а також акцентовано, що формульний розрахунок розподілу дотації між місцевими бюджетами застосовувався у 2015 році (тобто у 2016 році не передбачено такого механізму розподілу дотації).

Однак, відсутність формульних розрахунків при розподілі дотації між місцевими бюджетами не забезпечує прозорість такого розподілу.

Міністерством фінансів України у пояснювальній записці до відповідного проекту постанови зазначається, що розподіл стабілізаційної дотації здійснено з урахуванням:

пропозицій, наданих Міністерством освіти і науки України щодо прогнозного обсягу видатків на професійно-технічну освіту на 2016 рік;

фактично затверджених місцевими органами влади видатків на професійно-технічну освіту;

надходжень податку на прибуток підприємств приватного сектору економіки до обласних бюджетів, який може бути джерелом здійснення зазначених видатків.

При цьому, Мінфіном інформується, що дотація не передбачається для бюджетів міст обласного значення-обласних центрів, оскільки такі бюджети мають достатній фінансовий ресурс за рахунок впровадження бюджетної реформи. Разом з тим, у Постанові не визначено таких обмежень щодо розподілу стабілізаційної дотації для бюджетів міст обласного значення-обласних центрів.

Водночас, необхідно звернути увагу, що Верховною Радою України з метою врегулювання питання фінансового забезпечення професійно-технічної освіти у поточному році 4 лютого 2016 року прийнято закони про внесення змін до Бюджетного кодексу України (законопроект за реєстр. № 3831-2) та Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (законопроект за реєстр. № 3830-3), якими передбачається:

унормувати надання з державного бюджету місцевим бюджетам субвенції на підтримку підготовки робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах та здійснення видатків на професійно-технічну освіту з бюджетів міст обласного значення – обласних центрів (чинною редакцією передбачено здійснення таких видатків з бюджетів міст обласного значення);

збільшити обсяг освітньої субвенції для обласних бюджетів, бюджету м. Києва та бюджетів міст обласного значення – обласних центрів за рахунок розподілу частини резерву освітньої субвенції обсягом 877,9 млн грн;

надати субвенцію з державного бюджету обласним бюджетам, бюджету м. Києва та бюджетам міст обласного значення – обласним центрам на підтримку підготовки робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах у обсязі 997,9 млн грн за рахунок відповідного зменшення стабілізаційної дотації.

Таким чином, залишок нерозподіленого обсягу стабілізаційної дотації з урахуванням прийнятого 04.02.2016 р. закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування професійно-технічної освіти та постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2016 р. № 41 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 727» становитиме 502135 тис. гривень.

З огляду на наведене, виникає питання практичної реалізації зазначеної постанови Уряду від 04.02.2016 р. № 41 у зв’язку з прийнятими 04.02.2016 р. законами щодо фінансового забезпечення професійно-технічної освіти, зважаючи на необхідність дотримання збалансованості показників державного бюджету у 2016 році.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Крулько І.І., Амельченко В.В., Матвієнко А.С., Кривенко В.М., Гордєєв А.А., Дубневич БВ., Скорик М.Л., а також заступник Міністра фінансів України Качур Р.П.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити зміни до Порядку та умов надання стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіл її частини між обласними бюджетами у 2016 році в обсязі 500 000 тис. гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2016 р. № 41 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 727». При цьому, пропонується звернути увагу Кабінету Міністрів України на те, що Верховною Радою України 04.02.2016 р. прийнято закони про внесення змін до Бюджетного кодексу України та про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (законопроекти за реєстр. № 3831-2 та № 3830-3), метою яких є врегулювання питання фінансового забезпечення професійно-технічної освіти у поточному році.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Куліченком І.І.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами абзацу другого пункту 19 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» та частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити зміни до Порядку та умов надання стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіл її частини між обласними бюджетами у 2016 році в обсязі 500 000 тис. гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2016 р. № 41 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 727».

При цьому, Комітет з питань бюджету звертає увагу Кабінету Міністрів України на те, що Верховною Радою України 04.02.2016 р. прийнято закони про внесення змін до Бюджетного кодексу України та про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (законопроекти за реєстр. № 3831-2 та № 3830-3), метою яких є врегулювання питання фінансового забезпечення професійно-технічної освіти у поточному році.

Голосували: «за» - 19, «проти» - 2, «утрималися» - 1.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра інформаційної політики України – керівника апарату Біденка А.І. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інформаційної політики України (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2016 № 58).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства інформаційної політики України від 11.02.2016
№ 11-02/01 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2016 № 58 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інформаційної політики на 2016 рік, та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеної вище постанови Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству інформаційної політики на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків державного бюджету в сумі 15 000 тис. гривень за програмою 3801020 «Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції» шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку /довідково: в Державному бюджеті України на 2016 рік видатки за бюджетною програмою Мінінформполітики 3801020 передбачені в обсязі 109 млн. грн., в тому числі: по загальному фонду – 108,5 млн грн, по спеціальному фонду – 0,5 млн гривень. За даними звітності Казначейства України за січень п.р. виконання за цією бюджетною програмою за загальним фондом становить 2,7 млн грн або 2,5 % планових показників на рік/.

Міністерству фінансів після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом з питань бюджету доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Міністерства інформаційної політики, в якому відмічено наступне.

За поясненнями Міністерства здійснення зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету дозволить спрямувати бюджетні кошти на фінансове забезпечення реформи іномовлення, зокрема, в частині придбання першочергового обладнання (знімальне, звукове, інше технічне обладнання), програмного забезпечення та автотранспортних засобів, необхідних для функціонування каналу іномовлення державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» (далі – МПІУ).

Слід зазначити, що на виконання вимог Закону України «Про систему іномовлення України» наказами Міністерства інформаційної політики від 22 січня 2016 року № 5 та № 6 було утворено МПІУ та затверджено його Статут відповідно.

Водночас, для забезпечення спрямування бюджетних коштів на здійснення МПІУ заходів за зазначеними напрямами постановою Уряду від 04.02.2016 № 58 внесені зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виробництва та трансляції телерадіопрограм для державних потреб, збирання, оброблення та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 915, згідно з якими МПІУ визначено одержувачем бюджетних коштів у частині виробництва та трансляції телерадіопрограм для державних потреб та передбачено напрями спрямування бюджетних коштів на безповоротній основі на забезпечення захисту національних інтересів України за кордоном, формування та підтримання позитивного іміджу України у світі шляхом оперативного, об’єктивного інформування про події в Україні, офіційну внутрішню і зовнішню політику та позицію держави, діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, включаючи виробництво телерадіопрограм для державних потреб, оплату послуг з трансляції таких телерадіопрограм та інші заходи, пов’язані з виконанням статутних завдань МПІУ (пункт 2 додатку до постанови Уряду від 04.02.2016 № 58).

Крім того, вказаною постановою Уряду від 04.02.2016 № 58 внесено зміни до пункту 1 Заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету», якими встановлюються виключення щодо можливості придбання за рахунок коштів державного бюджету державною телерадіокомпанією «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення» та суб’єктами державного іномовлення України автомобілів, меблів, засобів зв’язку, побутової та комп’ютерної техніки, проведення ремонту приміщень, будівель та споруд (пункт 1 додатку до постанови Уряду від 04.02.2016 № 58).

Слід зауважити, що звернення Міністерства інформаційної політики до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Матвієнко А.С., а також заступник Міністра інформаційної політики України – керівник апарату Біденко А.І.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати встановлений пунктом 1 постанови Уряду від 04.02.2016 № 58 перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбуновим О.В.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, Комітет з питань бюджету прийняв рішення погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству інформаційної політики на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3801020 «Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції», перерозподіл видатків державного бюджету в сумі 15 000 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку, що визначено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2016 № 58.

Голосували: «за» - одноголосно.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Качура Р.П. щодо проекту Закону України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про особливості здійснення правочинів з державним боргом, гарантованим державою боргом та місцевим боргом» (реєстр. № 3677 від 18.12.2015 р.), поданого Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується у Законі України від 19.05.2015 р. № 436-VIII «Про особливості здійснення правочинів з державним боргом, гарантованим державою боргом та місцевим боргом» (далі – Закон № 436-VIII) виключити кінцеву дату його чинності /1 липня 2016 року/, тобто не обмежувати строки дії такого Закону.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект спрямований на:

забезпечення фінансової стабільності, боргової стійкості країни та попередження негативного впливу потенційних випадків невиконання зобов’язань за зовнішнім державним боргом та гарантованим державою боргом;

досягнення реалізації попередніх умов та виконання зобов’язань, взятих на себе Україною відповідно до програми МВФ;

продовження терміну дії правових підстав для пошуку подальших шляхів реструктуризації зовнішніх боргових зобов’язань та вчинення правочинів щодо зміни умов запозичень.

Слід звернути увагу, що під час розгляду відповідного законопроекту «Про особливості здійснення правочинів з державним боргом, гарантованим державою боргом та місцевим боргом» (реєстр. № 2898 від 19.05.2015 р.) саме за пропозицією Комітету з питань бюджету (згідно з рішенням від 19.05.2015 р., протокол № 20) було запропоновано обмежити термін дії відповідного закону 1 липням 2016 року.

Загалом Законом № 436-VIII надано повноваження Кабінету Міністрів України (Київській міській раді) приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення платежів за всіма або деякими державними зовнішніми запозиченнями, гарантованими державою зовнішніми позиками (місцевими зовнішніми запозиченнями Київської міської ради), зазначеними в додатку до цього Закону, на строк до вчинення відповідних правочинів та зміни умов відповідних запозичень щодо всіх кредиторів, а також про введення тимчасового мораторію на задоволення вимог кредиторів за такими зобов’язаннями суб’єктів зовнішніх запозичень, щодо яких Кабінетом Міністрів України (Київською міською радою) було прийняте відповідне рішення.

Відповідно до норм Закону № 436-VIII, Бюджетного кодексу України та пункту 14 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» протягом другого півріччя 2015 року ухвалено окремі рішення Уряду щодо правочинів з державним та гарантованим державою боргу, зокрема:

Розпорядженням КМУ від 27.08.2015 р. № 859-р «Деякі питання вчинення у 2015 році правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом» схвалено попередні умови вчинення у 2015 році відповідних правочинів;

Розпорядженням КМУ від 22.09.2015 р. № 978-р «Про початок процедури реструктуризації державного та гарантованого державою боргу і його часткового списання» підтримано пропозицію Мінфіну щодо здійснення до 01.12.2015 р. відповідних правочинів та з 23.09.2015 р. запроваджено тимчасове зупинення здійснення платежів з погашення та обслуговування державного боргу і гарантованого державою боргу за борговими зобов’язаннями згідно з визначеним переліком;

Постановою КМУ від 11.11.2015 р. № 912 «Про здійснення у 2015 році правочинів з державним та гарантованим державою боргом з метою його реструктуризації і часткового списання» уповноважено Мінфін здійснити відповідні правочини, затверджено перелік зовнішніх боргових зобов’язань, щодо яких вчинятимуться правочини стосовно зміни умов запозичень, а також умови випуску і розміщення ОЗДП 2015 року та державних деривативів;

Постановою КМУ від 18.12.2015 р. № 1040 «Деякі питання вчинення у 2015 році правочину щодо переведення місцевого боргу Київської міської ради за місцевими зовнішніми запозиченнями, здійсненими у 2005 та 2011 роках, до державного боргу» доручено Мінфіну перевести відповідний місцевий борг Київміськради в обсязі близько 351 млн дол США до державного боргу шляхом додаткового випуску і розміщення ОЗДП 2015 року та державних деривативів;

Розпорядженням КМУ від 18.12.2015 р. № 1312-р «Про запровадження тимчасового зупинення здійснення платежів з погашення та обслуговування державного боргу і гарантованого державою боргу» запроваджено тимчасове зупинення здійснення платежів за визначеними цим Розпорядженням борговими зобов’язаннями (зокрема, ОЗДП, випущені у 2013 р., – з 20.12.2015, кредити Укравтодору, залучені під державні гарантії у 2006, 2009 і 2011 роках, – відповідно з 30.03.2016, 15.04.2016 і 26.01.2016, кредит ДП «Конструкторське бюро “Південне” імені М.К. Янгеля», залучений під державну гарантію у 2011 р., - з 19.05.2016).

Щодо вчинення вказаних правочинів з боргом у 2015 р. у пояснювальній записці до законопроекту вказано, зокрема, таке:

завершення пропозиції обміну зовнішніх боргових зобов’язань включало реструктуризацію зовнішнього державного боргу на суму близько 15 млрд дол. США, досягнення зменшення боргу України на 20 % (близько 3 млрд дол. США) та дозволило Україні уникнути сплати попередньо запланованих 8,5 млрд дол. США основної суми боргових зобов’язань, що підлягали виплаті за відповідними облігаціями до кінця 2018 р.;

держателі 13 випусків облігацій, які схвалили відповідні рішення зборів держателів кваліфікованої більшості і вчасно подали відповідні розпорядження щодо участі до завершення обумовленого кінцевого строку, 12.11.2015 р. отримали нові облігації. Відповідно до умов обміну дохідність нових облігацій становить 7,75 % річних, строки їх погашення – з 2019 р. до 2027 р, а також здійснено випуск державних деривативів обсягом приблизно 2,9 млрд дол. США;

лише один випуск облігацій не брав участі в пропозиції обміну (облігації зі строком погашення у грудні 2015 р.). Умови обміну цінних паперів, випущених у рамках реструктуризації боргу, включають договірне положення, за яким Україна не може здійснювати виплати за такими облігаціями або пропонувати їх держателям більш вигідні умови, ніж ті, які були запропоновані іншим держателям облігацій, які взяли участь у обміні, що завершився. Для пошуку подальших шляхів реструктуризації таких облігацій та зовнішніх запозичень суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що забезпечені державними гарантіями, відповідно до статті 1 Закону № 436-VIII здійснюється тимчасове зупинення платежів за такими борговими зобов’язаннями, яке може бути скасовано у будь-який час у випадку імплементації домовленостей з відповідними держателями єврооблігацій та кредиторами.

Необхідно також зазначити, що Постановою Верховної Ради України від 17.09.2015 р. № 703-VIII «Про забезпечення фінансової стабілізації в Україні в рамках виконання програми Міжнародного валютного фонду "Механізм розширеного фінансування"» дозволено тимчасове перевищення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу, установленого частиною другою статті 18 Бюджетного кодексу України, та доручено Уряду у тримісячний строк за результатами вчинення відповідних правочинів, але не пізніше 1 березня 2016 року, подати Верховній Раді план заходів з приведення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до вимог, установлених цим Кодексом, а також інформацію про результати вчинення у 2015 році правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом, включаючи детальні розрахунки і пояснення щодо впливу на показники бюджету в довгостроковій перспективі та порівняльний аналіз обсягів відповідних витрат за борговими і гарантійними зобов'язаннями на поточний і наступні бюджетні періоди до повного погашення таких зобов'язань, включаючи обсяг видатків на обслуговування державного боргу та виплати за державними деривативами (в умовах без вчинення правочинів та з урахуванням вчинення правочинів).

Згідно з частиною другою статті 18 Бюджетного кодексу України загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального обсягу ВВП.

Довідково: станом на 31.12.2014 р. загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу становив 1100,8 млрд грн або 70,3% ВВП, станом на 31.12.2015 р. – 1571,8 млрд грн, а граничний обсяг такого показника на 31.12.2016 р. визначено в обсязі 1946,3 млрд грн або 86% ВВП.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту (лист від 22.12.2015 р. № 16/3-1851/3677(319402)) звертає увагу на доцільність надання до нього:

інформації щодо можливих (намічених Урядом) шляхів реструктуризації відповідних зовнішніх боргових зобов’язань, зокрема, в частині випуску облігацій, який «не брав участі в пропозиції обміну, а саме облігації зі строком погашення у грудні 2015 року», що відповідало б вимогам ст. 91 Регламенту Верховної Ради України та ст. 27 Бюджетного кодексу України щодо надання до проекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки);

обґрунтування доцільності зміни статусу Закону з тимчасового на постійний (а не пролонгації його терміну дії), виходячи, зокрема, з вузько орієнтованого завдання, яке передбачається вирішити шляхом прийняття внесеного законопроекту, враховуючи, серед іншого, й такий аспект, як імідж держави на ринку зовнішніх запозичень у перспективі.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Гордєєв А.А., Матвієнко А.С., Левченко Ю.В., а також заступник Міністра фінансів України Качур Р.П. та заступник директора Департаменту – начальник управління боргової політики Міністерства фінансів України Христофоров Д.І.

За підсумками обговорення голова підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Комітету з питань бюджету Гордєєв А.А. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 3677 за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про особливості здійснення правочинів з державним боргом, гарантованим державою боргом та місцевим боргом» (реєстр. № 3677 від 18.12.2015 р.), поданий Кабінетом Міністрів України, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.

Голосували: «за» – 21, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Бондаря М.Л. про поданий ним та народним депутатом України Гузем І.В. проект Закону України про внесення змін додатка 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо державної підтримки державних вугледобувних підприємств (реєстр. № 3813 від 26.01.2016).

Відмітили:

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його підготовлено для забезпечення стовідсоткової виплати заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств та стабілізації їх роботи, а також шахтобудівникам, що здійснюють будівництво шахти № 10 «Нововолинська».

Законодавча пропозиція передбачає здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, визначених за загальним фондом державного бюджету Міністерству енергетики та вугільної промисловості України, перерозподілу видатків розвитку, а саме:

встановлення таких видатків шляхом поновлення бюджетних програм:

1101110 «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції» у обсязі 250 млн. грн. (не передбачено державним бюджетом на 2016 рік, у 2015 році фактично проведено видатки у сумі 1 212 млн грн, що відповідає плану зі змінами);

1101530 «Державна підтримка будівництва шахти № 10 «Нововолинська» у обсязі 100 млн. грн. (не передбачено державним бюджетом на 2016 рік, у 2015 році фактично проведено видатки у сумі 145,8 млн грн, що становить 72,9 % плану зі змінами);

- зменшення цих видатків за бюджетною програмою 1101070 «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» на 350 млн грн (на 2016 рік заплановано 654,8 млн грн, у 2015 році фактично проведено видатки у сумі 205,7 млн грн, що становить 73,1 % плану зі змінами).

Інформація про виконання деяких бюджетних програм Міністерства енергетики та вугільної промисловості України у 2015-2016 роках надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Загалом законодавча пропозиція не впливає на загальні показники видатків державного бюджету, оскільки здійснюється лише їх перерозподіл між бюджетними програмами в межах обсягу бюджетних призначень Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Проте, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України в матеріалах до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) щодо встановлення/зменшення видатків державного бюджету у запропонованих обсягах та за визначеними напрямами, а також прогнозу соціально-економічних наслідків, пов’язаних із запропонованими змінами.

Так, зокрема, в пояснювальній записці до законопроекту відсутні пояснення щодо можливості зменшення на відповідну суму видатків за бюджетною програмою «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» та наслідків її недофінансування, зокрема, стану невиконання запланованих під такий обсяг фінансового забезпечення завдань, про що наголошено у експертних висновках Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України і Міністерства фінансів України.

Крім того, у супровідних матеріалах до законопроекту відсутні пояснення, які б стверджували, що законодавча пропозиція внесена у зв’язку із необхідністю оптимізації структури витрат державного бюджету в межах загального обсягу видатків та надання кредитів, затвердженого законом про Державний бюджет України, для забезпечення ефективного виконання Державного бюджету України, що пунктом 7 частини першої статті 52 Бюджетного кодексу України визначено одним із випадків внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Поряд з тим, слід зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» за бюджетною програмою 1101520 «Поповнення обігових коштів або збільшення статутних фондів вугледобувних підприємств для погашення заборгованості із заробітної плати працівникам, що утворилася на 1 січня 2016 року» Міністерству енергетики та вугільної промисловості України встановлені видатки розвитку у обсязі 500 млн. гривень. Відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на поповнення обігових коштів або збільшення статутних фондів вугледобувних підприємств для погашення заборгованості із заробітної плати працівникам, що утворилася на 1 січня 2016 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 1, кошти за цією програмою спрямовуються на фінансове оздоровлення вугледобувних підприємств шляхом поповнення обігових коштів або збільшення статутного фонду вугледобувних підприємств для погашення заборгованості із заробітної плати працівникам вугледобувних підприємств, що утворилася на 1 січня 2016 року, та внесення обов’язкових платежів, пов’язаних з виплатою заробітної плати, з урахуванням результатів інвентаризації зазначеної заборгованості.

Тобто, запропонована у законопроекті бюджетна програма 1101110 має таке ж цільове спрямування коштів, як і бюджетна програма 1101520, бюджетні призначення за якою визначено у державному бюджеті на 2016 рік.

Разом з тим, слід наголосити, що виходячи з вимог нормотворчої техніки щодо оформлення законопроектів щодо внесення змін до закону про державний бюджет, законопроект містить орфографічні помилки та неточності, і тому потребує внесення редакційних та техніко-юридичних уточнень, а саме:

- назву законопроекту у його тексті та додатку до нього викладено не однаково, у зв’язку з чим, необхідно у тексті та додатку до законопроекту назву законопроекту викласти у наступній редакції: «Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо державної підтримки державних вугледобувних підприємств»;

- у додатку до законопроекту назви граф і найменування бюджетної програми за кодом 1101530 містять орфографічні помилки та потребують виправлення, а виклад назв першої і другої граф таблиці необхідно доповнити словом «бюджету».

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (лист від 01.02.2016 №16/3-116/3813) для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту необхідно отримати відповідний експертний висновок Уряду.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує даний законопроект, зважаючи на наступне:

реалізація даного законопроекту зменшує фінансове забезпечення заходів з підготовки збиткових вугледобувних підприємств до ліквідації, затвердження проектів ліквідації таких підприємств (залишкова вартість таких проектів станом на 01.01.2016 – 681 млн грн) та утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі, що в свою чергу може призвести до додаткової потреби у бюджетних коштах на покриття витрат із собівартості підприємств, які є глибоко збитковими і не будуть передані до закриття;

відповідно до пояснювальної записки суб’єкта законодавчої ініціативи, виділення 250 млн грн на підтримання поточної діяльності підприємств є лише тимчасовим заходом для виплати заборгованості із поточної заробітної плати і не вирішує проблему галузі в цілому без вжиття заходів з реформування галузі (не прийнята програма реформування вугільної галузі, не здійснено відповідні заходи щодо прискореної приватизації вугільних шахт, не вирішено питання оптимізації цінової політики до ринкового рівня, не вирішено питання оптимізації витрат із собівартості вугільної продукції до рівня, що забезпечуватиме беззбиткову діяльність підприємств вугільної галузі), що призведе до виникнення дефіциту коштів вугледобувних підприємств близько 2 млрд грн (відповідно до пояснювальної записки до законопроекту) та пошуку джерел їх покриття;

щодо виділення коштів на підтримку будівництва шахти № 10 «Нововолинська» зазначається, що змінами, внесеними до Бюджетного кодексу України (Закон України від 07.04.2015 № 288-VIII), запроваджено особливу процедуру розподілу державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів, проте Міністерство енергетики та вугільної промисловості під час формування показників державного бюджету на 2016 рік не надало своїх пропозицій до переліку інвестиційних проектів. У зв’язку із чим, рекомендується Міненерговугілля розглянути можливість добудови зазначеного об’єкту за рахунок коштів інвесторів.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України у своєму експертному висновку зазначає, що також не підтримує даний законопроект, оскільки зменшення бюджетних призначень за бюджетною програмою 1101070 «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» призведе до:

неможливості початку підготовки до ліквідації чотирьох збиткових шахт (ВП «Шахта «Північна» ДП «Дзержинськвугілля», ВП «Шахта «Родинська» ДП «Красноармійськвугілля», ВП «Шахта «Зарічна» ДП «Львіввугілля» та ВП «Шахта № 9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля»), щодо яких прийнято рішення Кабінету Міністрів України щодо їх ліквідації;

незадовільного фінансового забезпечення експлуатації водовідливних комплексів шахт, наслідком чого буде невиконання планових та аварійних ремонтів обладнання, невчасної виплати заробітної плати працівникам, які задіяні на водовідливних комплексах, відсутності резерву насосів і електродвигунів та повної зупинки водовідливів шахт і ланцюгових аварій;

збільшення терміну ліквідації вугільних підприємств, а відтак збільшення вартості проектів ліквідації та додаткових витрат бюджетних коштів.

Також слід зазначити, що законодавча пропозиція не у повній мірі відповідає напрямам реформування вугільної галузі, визначеним Угодою про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна», якою поставлено завдання, зокрема, щодо оптимізації державної підтримки вугільної галузі з метою проведення ефективної реструктуризації галузі (ліквідація та консервація шахт), забезпечення самоокупності видобутку вугілля та скорочення до 2020 року державної підтримки до мінімального обсягу (тільки для цілей водовідливу та захисту навколишнього середовища) шляхом розробки відповідного Закону України, що передбачатиме:

заборону державної підтримки для модернізації/технічного переоснащення шахт, будівництва нових шахт, та шахт, переданих в оренду та концесію;

фіксацію щорічного загального обсягу державної підтримки вугільної галузі на п’ять років у розмірі, що не перевищує поточний рівень державної підтримки вугільних шахт, розташованих на контрольованій Україною території, передбачаючи щорічне зменшення (не менш як на 20 %) видатків на видобування вугілля та одночасне збільшення (не менш як на 20 %) обсягу видатків на охорону праці, захист навколишнього природного середовища, реструктуризацію вугільної галузі та соціальну підтримку працівників, які вивільняються;

заборону, починаючи з 2021 року всіх видів державної підтримки вугільної галузі, крім державної підтримки для цілей водовідливу та захисту навколишнього природного середовища.

Довідково: згідно із Звітом про хід і результати виконання програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2015 році розроблено проект Закону України «Про державну підтримку вугільної промисловості» та Концепцію державної цільової економічної програми реформування вугільної галузі в 2015-2020 роках, проте, на даний час, вони все ще знаходяться на опрацюванні в Уряді.

Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки у своєму висновку (лист від 05.02.2016 № 04-26/24-72(26609)) рекомендує Комітету з питань бюджету даний законопроект внести на розгляд Верховної Ради України для прийняття його в першому читанні за основу та в цілому як закон.

На час розгляду законопроекту висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до Комітету з питань бюджету не надійшли.

Крім того, народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету Дубневичем Б.В., Іщейкіним К.Є., Гордєєвим А.А., Горбуновим О.В. і Шевченком О.Л. запропоновано додаток до законопроекту доповнити рядком за кодом 3111800, виклавши найменування бюджетної програми у такій редакції: «Реалізація державного інвестиційного проекту «Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області» (копію звернення роздано народним депутатам – членам Комітету).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Амельченко В.В., Кривенко В.М., Медуниця О.В., Шевченко О.Л., Гордєєв А.А., Горбунов О.В., народний депутат України Бондар М.Л., а також заступник Міністра фінансів України Качур Р.П.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію: рекомендувати Верховній Раді України законопроект за реєстр. № 3813 прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій, викладених у проекті ухвали до даного законопроекту, який роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету (серед пропозицій було пропозиція щодо уточнення найменування бюджетної програми 3111800), а також звернути увагу Уряду на необхідність виконання в найкоротші терміни завдань щодо реформування вугільної галузі та у разі підтримки Верховною Радою України даного законопроекту, вишукання можливостей виконання у 2016 році заходів, запланованих за програмою з реструктуризації вугледобувних підприємств.

Водночас, після голосування та прийняття рішення щодо цього законопроекту далі під час засідання Комітету народним депутатом України –членом Комітету Гордєєвим А.А. була внесена пропозиція повернутися до розгляду законопроектів за реєстр. № 3813 та № 4024 і пропозицію щодо уточнення найменування бюджетної програми 3111800 виключити із ухвали до законопроекту за реєстр. № 3813 та підтримати таку пропозицію у законопроекті за реєстр. № 4024.

Озвучену народним депутатом України Гордєєвим А.А. пропозицію було підтримано більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо державної підтримки державних вугледобувних підприємств (реєстр. № 3813 від 26.01.2016), поданий народними депутатами України Бондарем М.Л. та Гузем І.В., за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій:

назву законопроекту у тексті та додатку до нього викласти у наступній редакції: «Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо державної підтримки державних вугледобувних підприємств»;

у додатку до законопроекту виклад назв першої і другої граф таблиці доповнити словом «бюджету».

У разі прийняття даного законопроекту Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні закону належить внести до тексту і додатку до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Звернути увагу Кабінету Міністрів України на необхідність:

виконання в найкоротші терміни завдань щодо реформування вугільної галузі, встановлених Угодою про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» та Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020»;

у разі підтримки Верховною Радою України законопроекту за реєстр. № 3813, вишукання можливостей визначення обсягу видатків державного бюджету за бюджетною програмою 1101070 «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості», необхідного для виконання у 2016 році запланованих заходів, та внесення у разі потреби відповідної законодавчої пропозиції.

(Проект листа на адресу Кабінету Міністрів України роздано народним депутатам – членам Комітету.)

Голосували: «за» - 12, «проти» - 1, «утрималися» - 3, «не голосували» 6.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Продан О.П. про поданий нею та іншими народними депутатами проект Закону України про внесення змін до додатків № 3 та № 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансового забезпечення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян та інших передбачених законодавством пільг (реєстр. № 4024 від 04.02.2016).

Відмітили:

У законопроекті згідно із змінами до додатків № 3 та № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (далі – Закон) пропонується:

1) встановити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло,- водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот) і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян в обсязі 1 917 833,2 тис. грн та здійснити розподіл такої субвенції між обласними бюджетами та міським бюджетом міста Києва згідно із змінами до додатку № 7 до Закону.

Довідково: На 2016 рік Законом не передбачено таку субвенцію місцевим бюджетам.

Запропонований у законопроекті обсяг субвенції повністю відповідає обсягу, затвердженому у державному бюджеті на 2015 рік. Згідно із звітом Казначейства у 2015 році використання субвенції становило 1 734 635,9 тис. грн, або 90,4 % бюджетних призначень на 2015 рік (87,3 % уточненого плану на 2015 рік);

2) здійснити додаткові видатки за рахунок відповідного зменшення обсягів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло‑, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, передбачених для обласних бюджетів та міського бюджету міста Києва, згідно із змінами до додатку № 7 до Закону.

Довідково: Законом передбачено на 2016 рік таку субвенцію місцевим бюджетам у обсязі 35 млрд грн або на 90 % більше бюджетних призначених на 2015 рік.

Згідно із звітом Казначейства використання субвенції у 2015 році становило 18 млрд грн, або 97,7 % бюджетних призначень (99,8 % уточненого плану на 2015 рік);

3) провести належний перерозподіл загальнодержавних витрат Міністерства фінансів України за відповідними бюджетними програмами (шляхом зменшення видатків споживання за КПКВК 3511150 у сумі 1 917 833,2 тис. грн та встановлення видатків споживання за КПКВК 3511250 у такому обсязі) згідно із змінами до додатку №3 до Закону.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту метою прийняття Закону є забезпечення відповідно до частини п’ятої статті 102 Бюджетного кодексу України фінансовими ресурсами гарантованих державою соціальних пільг щодо пільгового проїзду окремих категорій громадян та інших передбачених законами пільг, зважаючи, що на 2016 рік у Законі не передбачено відповідну субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам.

Загалом, законодавча пропозиція не передбачає залучення додаткових коштів державного бюджету, не впливає на загальні показники видатків державного бюджету і є збалансованою, оскільки здійснюється перерозподіл обсягів міжбюджетних трансфертів в межах загального обсягу видатків загального фонду державного бюджету та головного розпорядника коштів державного бюджету Міністерства фінансів України.

Інформація щодо надання та використання відповідних субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам роздана народним депутатам – членам Комітету з питань бюджету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України звертає увагу на відсутність відповідних обґрунтувань та розрахунків щодо здійснюваного перерозподілу загальнодержавних витрат, що не відповідає частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України.

Загалом Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що рішення щодо внесеного законопроекту має прийматися з урахуванням відповідного висновку Уряду, оскільки згідно з вимогами статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання затвердженого Державного бюджету України (експертний висновок від 16.02.2016 р. № 16/3-196/4024(35622).

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту, мотивуючи таким:

система відшкодування витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян в умовах відсутності механізму обліку пільгових перевезень, будь-яких обмежень щодо кількості, відстані та напрямків поїздок не є ефективною, а центральний орган виконавчої влади не має можливості контролювати облік пільгових перевезень (кількість пільговиків, які фактично користуються транспортом, вид транспорту, кількість поїздок тощо);

органи місцевого самоврядування при затвердженні місцевих бюджетів на 2016 рік врахували видатки на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян (наприклад: м. Хмельницький – 25,8 млн грн, м. Житомир – 2,7 млн грн; м. Львів – 8,1 млн грн; м. Івано-Франківськ – 21,9 млн грн);

у 2016 році надання ряду пільг передбачено здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, що враховані за бюджетною програмою «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною»;

відповідно до розрахунків потреби у коштах на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг на 2016 рік не очікується економії бюджетних коштів за вказаною програмою.

Асоціація міст України підтримує положення зазначеного законопроекту і пропонує прийняти його в цілому як Закон.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) щодо нього не надійшли.

Слід зазначити, що законопроект не відповідає вимогам нормотворчої техніки у частині оформлення законопроектів щодо внесення змін до державного бюджету, насамперед, невірним є виклад тексту законопроекту щодо посилання на додатки до нього, а також нумерація таких додатків.

Крім того, слід зауважити, що Верховною Радою України 4 лютого 2016 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування професійно-технічної освіти, згідно з яким змінено бюджетні показники загальнодержавних витрат Міністерства фінансів України, що необхідно було б врахувати у підсумкових показниках змін до додатку № 3 до Закону (за кодами 3510000 та 3511000) для забезпечення узгодження правових норм і збалансованості бюджетних показників.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Мельник С.І., Медуниця О.В., Гордєєв А.А., Куліченко І.І., Амельченко В.В., народний депутат України Продан О.П., а також заступник Міністра фінансів України Качур Р.П.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію: рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за реєстр. № 4024 за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій, викладених у проекті ухвали до даного законопроекту (роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету), яку Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

Поряд з тим, до Комітету з питань бюджету надійшла пропозиція від народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету Дубневича Б.В., Іщейкіна К.Є., Гордєєва А.А., Горбунова О.В. і Шевченка О.Л. щодо включення до додатку № 1 до даного законопроекту «Зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2016 рік» окремого рядку за кодом 3111800, виклавши найменування бюджетної програми у такій редакції: «Реалізація державного інвестиційного проекту «Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області», відповідно виключивши таку позицію із законопроекту за реєстр. № 3813.

Таку пропозицію озвучив народний депутат України Гордєєв А.А. і запропоновував поставити її на голосування. Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену народним депутатом Гордєєвим А.А. пропозицію, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до додатків № 3 та № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансового забезпечення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян та інших передбачених законодавством пільг (реєстр. № 4024), поданий народними депутатами України Продан О.П., Мельником С.І., Дубневичем Я.В., Крульком І.І., Амельченком В.В. та іншими, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких змін:

– розділ 1 законопроекту викласти у такій редакції:

«1. Внести зміни до додатків № 3 та № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 5, ст. 54, із змінами, внесеними Законом України від 4 лютого 2016 року № 983-VIII) відповідно до додатків № 1 та № 2 до цього Закону»;

уточнити відповідно нумерацію додатків, що є невід’ємною частиною Закону;

у додатку № 1 до законопроекту «Зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2016 рік»:

уточнити підсумкові показники видатків державного бюджету з урахуванням прийнятого 4 лютого 2016 року Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування професійно-технічної освіти» для забезпечення узгодження правових норм і збалансованості бюджетних показників;

доповнити рядком за кодом 3111800, виклавши найменування бюджетної програми у такій редакції: «Реалізація державного інвестиційного проекту «Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області», а також підсумковими рядками 3110000 і 3111000 /у чинній редакції/.

Відповідно Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні на підпис Голові Верховної Ради України законопроекту за реєстр. № 4024, у разі його прийняття, належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» - одноголосно.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Кривенка В.М. (як співавтора) про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо упорядкування системи надходження та використання коштів із рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату) (реєстр. № 3038 від 04.09.2015), поданий народними депутатами України Бєльковою О.В., Горватом Р.І., Продан О.П. та іншими, а також інформацію про альтернативний проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо справедливого розподілу рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату) (реєстр. № 3038-1 від 09.09.2015), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І., Біловолом О.М.

Відмітили:

Щодо законопроекту за реєстр. № 3038

Законопроектом пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) щодо перерозподілу частини рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а саме:

зменшення частки цієї рентної плати з 100 % до 95 % у складі доходів загального фонду державного бюджету /зміни до пункту 5 частини другої статті 29 Кодексу та доповнення цієї частини статті новим пунктом 5-1/;

включення 1,5 % рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату до складу доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад /доповнення частини першої статті 64 Кодексу новим пунктом 4-1/;

включення 1,5 % рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату до складу доходів загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів /доповнення частини першої статті 66 Кодексу новим пунктом 4-1/;

включення 2 % рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату до складу доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів (із зарахуванням до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням (місцем розташування) відповідних ділянок надр) /доповнення частини першої статті 69 Кодексу новим пунктом 3-1/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що він спрямований на розвиток адміністративно-територіальних одиниць, на території яких проводиться видобуток вуглеводнів, та налагодження плідного співробітництва між підприємствами нафтогазовидобувного комплексу та органами державної виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Однак, авторами законопроекту поряд з перерозподілом доходів не запропоновано відповідний перерозподіл видаткових повноважень між зазначеними бюджетами для забезпечення їх збалансованості.

Отже, законодавча ініціатива не відповідає одному з основних принципів бюджетної системи України, визначених статтею 7 Кодексу, – принципу збалансованості, відповідно до якого повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

За експертною оцінкою Міністерства фінансів України реалізація законопроекту призведе до зменшення загального фонду державного бюджету у 2016 році на 2,5 млрд грн. з відповідним збільшенням загального фонду місцевих бюджетів.

Довідково: згідно із звітністю Казначейства України за 2015 рік до загального фонду державного бюджету надійшло рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу, газового конденсату (коди 13030700, 13030800, 13030900) у сумі 34,1 млрд грн, що становить 87,8 % річного плану (38,9 млрд грн.) або в 2 рази більше їх факту за 2014 рік (16,9 млрд грн.). На 2016 рік планові надходження до державного бюджету таких платежів разом становлять 49,4 млрд грн, що на 44,6 % більше факту за 2015 рік.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звертає увагу Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) суперечить частині третій статті 27 Кодексу щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. На зазначене також звертають увагу у своїх висновках Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України і Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Належить звернути увагу, що Законом України від 28.12.2014 р. № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» з 2015 року, зокрема, суттєво розширені фінансові можливості місцевого самоврядування за рахунок передачі з державного бюджету місцевим бюджетам ряду доходних джерел та упорядковано видаткові повноваження між різними місцевими бюджетами. При цьому, Міністерство фінансів України звертає увагу, що з 2015 р. запроваджено акцизний податок з реалізації через роздрібну торгівлю підакцизних товарів, розширено базу оподаткування податку на нерухоме майно і єдиного податку та зазначені надходження відповідно до Кодексу зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування.

Поряд з тим, слід відмітити, що справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення здійснюється на всій території України нерівномірно. Відповідно до висновку Мінфіну видобуток природного газу зосереджено у Полтавській та Харківській областях (84 % загальної кількості видобутку по Україні), видобуток нафти – переважно в Івано-Франківській та Сумській областях (63 % загальної кількості видобутку по Україні), а в деяких областях взагалі відсутні такі корисні копалини. Відтак, запропоноване законопроектом зарахування її частини до доходів місцевих бюджетів на території яких знаходяться (розташовані) відповідні ділянки надр призведе до нерівномірного розподілу бюджетних ресурсів між регіонами України і до поглиблення нерівних фінансових можливостей територій. Зазначене не відповідає статті 95 Конституції України (згідно з якою бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами) та принципу справедливості і неупередженості бюджетної системи, визначеному статтею 7 Кодексу, про що також зауважує Мінфін.

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у своєму рішенні від 07.10.2015 № 23/18 щодо законопроекту (лист від 08.10.2015 р. № 04-15/07-1123(247 136)) рекомендує законопроект внести на розгляд Верховної Ради України для прийняття за основу.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму рішенні від 27.10.2015 (протокол № 40) щодо законопроекту (лист від 06.11.2015 р. № 04-19/17-5878) зазначає, що у законопроекті не виявлено корупціогенних факторів і він відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки у своєму рішенні від 07.10.2015 (протокол № 20) щодо законопроекту (лист від 08.10.2015 р. № 04-26/24-667) рекомендує внести законопроект на розгляд Верховної Ради України для прийняття за основу та в цілому як закон.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту (лист від 06.10.2015 р. № 16/3-1471/3038(244866)) зазначає, що для прийняття виваженого рішення щодо законопроекту було б логічним отримати відповідний експертний висновок Уряду, оскільки за змістом відповідних положень п. 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Кодексу розробку і забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України державного бюджету віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, а відповідно до вимог ч. 1 статті 111 Кодексу Мінфін здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як щодо державного бюджету, так і місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту (лист від 24.09.2015 р. № 31-11210-04-2/30024) зазначає, що не підтримує законопроект.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновок Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшов.

Щодо законопроекту за реєстр. № 3038-1

Законопроектом пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу України щодо перерозподілу частини рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення, в тому числі для видобування нафти, природного газу та газового конденсату (крім тієї, що видобуті з надр континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони) між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а саме:

збільшення частки цієї рентної плати з 75 % до 90 % у складі доходів загального фонду державного бюджету з розширенням бази розподілу цієї рентної плати за рахунок рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату (крім тієї, що видобуті з надр континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони) /зміни до пункту 5 частини другої статті 29 Кодексу/;

включення 5 % рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату до складу доходів загального фонду районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем видобутку (місцезнаходженням) відповідних природних ресурсів /доповнення частини першої статті 64 Кодексу новим пунктом 4-1/;

включення 4 % рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату до складу доходів загального фонду обласних бюджетів за місцем видобутку (місцезнаходженням) відповідних природних ресурсів /доповнення частини першої статті 66 Кодексу новим пунктом 4-1/;

включення 1 % рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату до складу доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування за місцем видобутку (місцезнаходженням) відповідних природних ресурсів /доповнення частини першої статті 69 Кодексу новим пунктом 3-1/.

Насамперед, слід зауважити, що законопроект містить внутрішню суперечність і неузгодженість: змінами до пункту 5 частини другої статті 29 Кодексу збільшено частку відповідної рентної плати з 75 % до 90 % у складі доходів загального фонду державного бюджету, однак не передбачено відповідне зменшення частки такого платежу з 25 % до 10 % у складі доходів загального фонду місцевих бюджетів (не запропоновані відповідні зміни до пункту 4 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 66 Кодексу).

Крім того, щодо альтернативного законопроекту необхідно зазначити зауваження аналогічні до вищевикладених зауважень щодо законопроекту за реєстр. № 3038, зокрема:

законодавча ініціатива не відповідає одному з основних принципів бюджетної системи України – принципу збалансованості;

до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України;

передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2016 року) суперечить частині третій статті 27 Кодексу щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету;

запропоноване законопроектом зарахування її частини до доходів місцевих бюджетів, на території яких знаходяться (розташовані) відповідні ділянки надр, призведе до нерівномірного розподілу бюджетних ресурсів між регіонами України і до поглиблення нерівних фінансових можливостей територій, що не відповідає статті 95 Конституції України та принципу справедливості і неупередженості бюджетної системи, визначеному статтею 7 Кодексу.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму рішенні від 27.10.2015 (протокол № 40) щодо законопроекту (лист від 06.11.2015 р. № 04-19/17-5925) зазначає, що у законопроекті не виявлено корупціогенних факторів і він відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту (лист від 25.09.2015 р. № 31-11210-04-2/30064) зазначає, що не підтримує законопроект, зауважуючи про прогнозні втрати доходів загального фонду державного бюджету у сумі близько 5 млрд. грн. внаслідок реалізації такої законодавчої ініціативи.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Медуниця О.В., Левченко Ю.В., Кривенко В.М., Іщейкін К.Є., народний депутат України Продан О.П., а також заступник Міністра фінансів України Качур Р.П.

Під час розгляду законопроектів народні депутати України Продан О.П., Кривенко В.М. та Іщейкін К.Є. запропонували рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект за реєстр. № 3038 за основу, доручивши Комітету з питань бюджету його доопрацювати та внести на розгляд Верховної Ради у другому читанні. Така пропозиція була поставлена на голосування Головою Комітету Павелком А.В. і підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За підсумками розгляду альтернативних законопроектів за реєстр. № 3038 і № 3038-1 рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо упорядкування системи надходження та використання коштів із рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату) (реєстр. № 3038 від 04.09.2015 р.), поданий народними депутатами України Бєльковою О.В., Горватом Р.І., Продан О.П. та іншими, доручивши Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 4.

7. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Медуниці О.В. про поданий ним та народними депутатами України Кондратюк О.К., Черваковою О.В., Гринівим І.О., Подоляк І.І., Абдулліним О.Р. проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (реєстр. № 3240 (доопрацьований) від 08.12.2015).

Відмітили:

Положеннями законопроекту за реєстр. № 3240 (доопрац.) запропоновані зміни до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) щодо наступного:

- віднесено до підгрупи 4 другої групи власних надходжень бюджетних установ /кошти з інших джерел таких надходжень/ – кошти, отримані до Державного фонду підтримки кінематографії України (далі – Фонд кінематографії) (за чинною редакцією абзацу чотирнадцятого частини четвертої статті 13 Кодексу до підгрупи 4 другої групи власних надходжень бюджетних установ віднесено кошти, отримані від реалізації майнових прав на фільми, вихідні матеріали фільмів та фільмокопій, створені за бюджетні кошти за державним замовленням або на умовах фінансової підтримки);

- доповнено джерела формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів, включивши додатково:

кошти від реалізації майнових прав на використання фільмів, вихідних матеріалів фільмів та фільмокопій, створених за кошти державного бюджету, в тому числі за кошти Фонду кінематографії, реалізації суб’єктами кінематографії, які отримали від держави субсидії на створення (виробництво) фільмів майнових прав на використання таких фільмів, вихідних матеріалів фільмів та фільмокопій, а також від реалізації майнових прав на використання фільмів та фільмових матеріалів, які у відповідності з планами виробництва Держкіно УРСР, Міністерства культури УРСР та їх правонаступників в період з 1953 по 1991 роки створені (вироблені) за рахунок державних (бюджетних) коштів на державних кіностудіях та належать державі, від розміщення на поточних рахунках у банках державного сектору коштів Фонду кінематографії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (новий підпункт 13-3 частини третьої статті 29 Кодексу);

кошти, отримані відповідно до законодавства про лотереї (новий підпункт 13-4 частини третьої статті 29 Кодексу);

- визначено спрямування коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету (за рахунок джерел, визначених новими пунктами 13-3 і 13-4 частини третьої статті 29 Кодексу), на забезпечення формування Фонду кінематографії (новий пункт 21 частини четвертої статті 30 Кодексу) та включено до видатків, що здійснюються з державного бюджету, видатки на забезпечення діяльності Фонду кінематографії (зміни до підпункту «г» пункту 10 частини першої статті 87 Кодексу, за чинною редакцією якого кошти державного бюджету спрямовуються на створення та розповсюдження національних фільмів);

- дозволено розміщувати на поточних рахунках у банках державного сектору кошти Фонду кінематографії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та збереження залишків цих коштів на кінець бюджетного періоду на поточних рахунках у зазначених банках для здійснення видатків у наступному бюджетному періоді відповідно до кошторисів (зміни до частини дев’ятої статті 13 та частини першої статті 57 Кодексу);

- визначено захищеними видатками загального фонду державного бюджету видатки на забезпечення формування Фонду кінематографії (зміни до частини другої статті 55 Кодексу).

Законопроектом передбачено, що відповідний закон має набирати чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Слід відмітити, що законопроект за реєстр. № 3240 (в редакції від 06.10.2015) був системно пов’язаним і похідним від законопроекту за реєстр. № 3081-1 про державну підтримку кінематографії в Україні, яким передбачалося функціонування Фонду кінематографії, який, в свою чергу, є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 3081. При цьому необхідно зазначити, що враховуючи висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та зважаючи на актуальність питань, запропонованих до законодавчого врегулювання, народні депутати – члени Комітету з питань культури і духовності на основі зазначених законопроектів (реєстр. №3081 та № 3081-1) розробили та внесли на розгляд Верховної Ради України доопрацьований проект закону про державну підтримку кінематографії в Україні за реєстр. № 3081-д, який 28 січня 2016 року був прийнятий Верховною Радою України на основу (постанова Верховної Ради України від 28.01.2016 № 956-VІІІ). Водночас, законопроект за реєстр. № 3240 був відкликаний суб’єктами права законодавчої ініціативи з метою його доопрацювання.

З огляду на вказане, законопроект за реєстр. № 3240 (доопрац.) (редакція від 08.12.2015) є системно пов’язаним і похідним від законопроекту за реєстр. № 3081-д.

Згідно із законопроектом за реєстр. № 3081-д державна підтримка кінематографії здійснюється за рахунок коштів Фонду кінематографії, управління яким здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у галузі кінематографії, який є головним розпорядником коштів цього Фонду.

Відповідно до проекту закону джерелами формування Фонду кінематографії є:

- кошти загального фонду державного бюджету у розмірі не менше 0,2 відсотка видатків загального фонду державного бюджету за попередній рік /виходячи з показників Державного бюджету України на 2015 рік це становитиме 1,1 млрд. грн./;

- інші кошти загального та спеціального фондів державного бюджету, отримані відповідно до Бюджетного кодексу України, у тому числі:

від реалізації майнових прав на використання фільмів, вихідних матеріалів фільмів та фільмокопій, створених за кошти державного бюджету, в тому числі за кошти Фонду кінематографії, реалізації суб’єктами кінематографії, які отримали від держави субсидії на створення (виробництво) фільмів майнових прав на використання таких фільмів, вихідних матеріалів фільмів та фільмокопій, а також від реалізації майнових прав на використання фільмів та фільмових матеріалів, які у відповідності з планами виробництва Держкіно УРСР, Міністерства культури УРСР та їх правонаступників в період з 1953 по 1991 роки створені (вироблені) за рахунок державних (бюджетних) коштів на державних кіностудіях та належать державі;

кошти, отримані відповідно до законодавства про лотереї;

кошти, сплачені суб’єктами кінематографії за розгляд заяв на отримання державних субсидій, а саме: субсидії на виробництво (створення) фільму (ігрового, анімаційного), обсяг якої не може перевищувати 80 % від загальної кошторисної вартості виробництва фільму; субсидії на виробництво (створення) телевізійного фільму, телевізійного серіалу, обсяг якої не може перевищувати 50 % від загальної кошторисної вартості виробництва телевізійного фільму, телевізійного серіалу; субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, понесених суб’єктами кінематографії при виробництві (створенні) фільмів;

- інші надходження, не заборонені законодавством.

Також, у зазначеному законопроекті передбачено положення, згідно з яким видатки на забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, передбачаються у державному бюджеті за окремою бюджетною програмою.

Крім того, згідно із проектом закону крім джерел Фонду кінематографії, фінансова підтримка кінематографії також може здійснюватися за рахунок:

- грантів, дарунків, благодійних внесків і пожертвувань, інших видів благодійності;

- коштів місцевих бюджетів;

- інших джерел, не заборонених законодавством.

Законопроектом запропоновані наступні форми державної підтримки кінематографії:

здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для виробництва (створення) документальних, просвітницьких, анімаційних фільмів, фільмів для дитячої аудиторії (з урахуванням художньої та культурної значущості) та фільмів-дебютів, в обсязі до 100 % (включно) від загальної кошторисної вартості виробництва фільму;

надання суб’єктам кінематографії державних субсидій на виробництво (створення) фільмів, повернення частини кваліфікованих витрат суб’єктам кінематографії, для закупівлі мобільних пересувних цифрових комплексів, транспортних засобів для забезпечення демонстрування національних фільмів в невеликих містах, селах, селищах з населенням не більше 250 тисяч мешканців або комплексів електронного кіно, для фінансування фундаментальних та прикладних досліджень, а також освітньої діяльності у галузі кінематографії, розповсюдження та (або) популяризацію національних фільмів, для оплати заходів зі збереження, відновлення, реставрації та популяризації національної кінематографічної спадщини, повернення її в Україну, якщо вона знаходиться за її межами;

відшкодування суб’єктам кінематографії відсотків, сплачених за банківськими кредитами, що були одержані такими суб’єктами для будівництва та/або реконструкції будівель, споруд та інших об’єктів інфраструктури, що будуть задіяні в процесі виробництва фільмів, або для будівництва та/або реконструкції та/або технічного переоснащення кінотеатрів, розташованих в населених пунктах з населенням до 250 тисяч мешканців.

При цьому, законопроектом передбачено, що державна підтримка надається суб’єктам кінематографії незалежно від форми власності.

Враховуючи те, що питання функціонування Фонду кінематографії, включаючи джерела його формування, регулюється саме законопроектом за реєстр. № 3081-д, законопроект за реєстр. № 3240 (доопрац.) необхідно розглядати лише у разі прийняття в цілому законопроекту за реєстр. № 3081-д, оскільки в іншому випадку прийняття законопроекту за реєстр. № 3240 (доопрац.) не матиме юридичних передумов для його реалізації та втратить будь-який сенс або не враховуватиме змін, внесених до законопроекту за реєстр. № 3081-д при його опрацюванні у другому читанні та прийнятті в цілому, як закону.

За результатами аналізу положень законопроектів за реєстр. № 3240 (доопрац.) та № 3081-д необхідно відмітити про неузгодженість окремих з них, а саме:

положеннями законопроекту за реєстр. № 3240 (доопрац.) кошти Фонду кінематографії дозволено розміщувати на поточних рахунках у банках державного сектору у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і віднесено до джерел формування цього Фонду кошти, отримані від розміщення коштів Фонду на поточних рахунках у зазначених банках, однак відповідні норми у законопроекті за реєстр. № 3081-д відсутні;

згідно із законопроектом за реєстр. № 3081-д одним із джерел формування Фонду кінематографії є кошти, сплачені суб’єктами кінематографії за розгляд заяв на отримання субсидій на виробництво фільмів (телевізійних фільмів, телевізійних серіалів) та повернення частини кваліфікованих витрат, понесених при виробництві (створенні) фільмів, проте відповідної норми щодо зарахування вказаних коштів від суб’єктів кінематографії до спеціального фонду державного бюджету із відповідним спрямуванням їх на формування Фонду кінематографії у законопроекті за реєстр. № 3240 (доопрац.) не передбачено. Крім того, у законопроекті за реєстр. № 3081-д не врегульовано питання оплати зазначеного платежу, його розміру та порядку справляння, натомість запропоновано визначити ці питання окремим законом.

В той же час, джерела фінансової підтримки кінематографії, такі як гранти, дарунки, благодійні внески, пожертвування, кошти місцевих бюджетів, що визначені частиною п’ятою статті 6 законопроекту за реєстр. № 3081-д, можуть бути джерелами Фонду кінематографії. При цьому слід враховувати, що гранти, дарунки та благодійні внески згідно із пунктом 15 частини першої статті 2 та частини четвертої статті 13 Кодексу є власними надходженнями бюджетних установ, що зараховуються до спеціального фонду бюджету.

Щодо положень законопроекту за реєстр. № 3240 (доопрац.), то слід зазначити, що деякі з них не узгоджуються з нормами Кодексу, це стосується:

включення до переліку власних надходжень бюджетних установ коштів, отриманих Фондом кінематографії

Виходячи із визначення власних надходжень бюджетних установ /пункт 15 частини першої статті 2 Кодексу/, до таких надходжень відносяться кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності. Проте, окремі запропоновані джерела формування Фонду кінематографії, як це зазначено у законопроекті за реєстр. № 3081-д, насамперед в частині коштів, отриманих відповідно до законодавства про лотереї, розгляду заяв на отримання державних субсидій, не можуть бути віднесені до переліку власних надходжень бюджетних установ, оскільки не пов’язані із наданням послуг (виконанням робіт) однією і тією ж бюджетною установою;

віднесення до захищених видатків загального фонду державного бюджету видатків на забезпечення формування Фонду кінематографії

Відповідно до статті 7 Кодексу бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципі єдності, який передбачає єдину правову базу, єдину грошову систему, єдине регулювання бюджетних відносин, єдину бюджетну класифікацію, єдність порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності. З огляду на це, у статті 55 Кодексу захищені видатки загального фонду державного бюджету визначаються виходячи з економічної сутності, тобто за економічною структурою (класифікацією) видатків, а не за функціональним спрямуванням видатків.

Крім того, віднесення видатків спеціального фонду бюджету, за рахунок яких формуватиметься Фонд кінематографії, до захищених не узгоджується із вимогами частини першої статті 55 Кодексу, якою визначено, що захищеними видатками бюджету визначаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень відповідно до частини другої статті 54 Кодексу.

Необхідно зазначити, що відповідно до пунктів 1 і 2 частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду, які, у свою чергу, мають цільове спрямування.

Поряд з цим, згідно з частиною восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 Кодексу витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок надходжень спеціального фонду бюджету, що фактично надійшли на відповідну мету.

Відповідно до вимог частини другої статті 57 Кодексу Казначейство України зберігає залишки коштів на кінець бюджетного періоду на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Таким чином, Кодексом визначено спеціальні процедури планування та використання коштів спеціального фонду бюджету (відмінні від процедур щодо коштів загального фонду), що робить недоцільним застосування до видатків спеціального фонду державного бюджету статусу захищених.

Зауваження щодо невідповідності вищевказаної законодавчої ініціативи вимогам частини першої статті 55 Кодексу зазначено і у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, яким водночас відмічено, що зважаючи на складну економічну ситуацію в країні, прийняття зваженого рішення щодо запропонованої законопроектом пропозиції має ґрунтуватися на докладних економічних розрахунках, проте пояснювальна записка до проекту закону таких розрахунків не містить;

передбачення у переліку видатків, що здійснюються з державного бюджету, видатків на забезпечення діяльності Фонду кінематографії

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 2 та частини першої статті 30 Кодексу видатками бюджету є кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. Згідно із законопроектом за реєстр. № 3081-д Фонд кінематографії є фінансовою основою державної підтримки кінематографії. При цьому, Фонд кінематографії не визначено суб’єктом господарської діяльності. Відтак, спрямування видатків бюджету на забезпечення діяльності Фонду кінематографії не відповідає суті законодавчих пропозицій щодо такого Фонду, формування та використання його коштів, визначених у законопроекті за реєстр. № 3081-д. При цьому, діючою редакцією підпункту «г» пункту 10 частини першої статті 87 Кодексу визначено, що з державного бюджету здійснюються видатки на реалізацію завдань і заходів щодо створення та розповсюдження національних фільмів, що власне відповідає завданням державної підтримки кінематографії. Таку ж позицію висловило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

З цього питання у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відмічено, що у підпункті «г» пункту 10 частини першої статті 87 Кодексу слід визначати напрями використання коштів зазначеного Фонду кінематографії, сформованих за рахунок джерел, визначених новими пунктами 13-3 і 13-4 частини третьої статті 29 Кодексу, а не зазначати, що такі кошти спрямовуються на діяльність Фонду.

Не узгоджується з вимогами чинного законодавства, зокрема, з нормами Податкового кодексу України положення законопроекту щодо віднесення до джерел формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів коштів, отриманих відповідно до законодавства про лотереї. Так, Законом України від 28.12.2014р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (який набув чинності 01.01.2015 р.) було змінено порядок оподаткування доходів, отриманих від діяльності з проведення лотерей. Зокрема, замість відрахувань до державного бюджету коштів, отриманих від проведення державних лотерей, запроваджено податок на дохід, що є частиною податку на прибуток підприємств. Відповідно до частини другої статті 29 Кодексу та статті 10 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» надходження від податку на дохід та податок на прибуток, який сплачують суб’єкти, що провадять діяльність з випуску та проведення лотерей, у повному обсязі зараховуються до загального фонду державного бюджету.

Зважаючи на вказане, реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів загального фонду державного бюджету і, відповідно, зменшить ресурс фінансового забезпечення для виконання загальнодержавних соціальних програм, визначених статтею 87 Кодексу, що, в свою чергу, порушуватиме принцип збалансованості бюджетної системи України, визначений пунктом 2 частини першої статті 7 Кодексу, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

Водночас необхідно відмітити, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроект за реєстр. № 3598 про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансової підтримки на здійснення заходів гуманітарного розвитку України, положеннями якого також пропонується спрямовувати кошти, отримані як відрахування до державного бюджету від проведення лотерей, що будуть віднесені до джерел формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів, на фінансове забезпечення лікування дітей, хворих на онкологічні, онкогематологічні захворювання чи інші тяжкі (у тому числі рідкісні) захворювання. Проте, одне і те ж джерело формування спеціального фонду заходів бюджету не може мати різні напрями цільового спрямування.

Отже, реалізація положень законопроектів за реєстр. № 3081-д та за реєстр. № 3240 (доопрац.), у разі їх прийняття, призведе до втрат доходів загального фонду державного бюджету та потребуватиме виділення додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України. Зокрема, згідно із висновком Міністерства фінансів України до законопроекту за реєстр. № 3081-д потреба у додаткових коштах державного бюджету становить понад 3 млрд. гривень.

Довідково: згідно із показниками Державного бюджету України на 2016 рік обсяг видатків державного бюджету за бюджетною програмою 1806030 «Створення та розповсюдження національних фільмів, фінансова підтримка державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» (відповідальний виконавець – Державне агентство України з питань кіно у складі головного розпорядника коштів державного бюджету – Міністерства культури України) становить 265,5 млн. грн. із збільшенням на 97,2 млн грн та на 57,7 % проти запланованих на 2015 рік.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкти права законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, не надали фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (лист від 10.12.2015 № 16/3-1803/3240(309175)) зазначено, що для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту було б логічним отримати відповідний експертний висновок Уряду. При цьому, відмічено про невідповідність положень законопроекту вимогам Кодексу, а саме в частині змін до частини дев’ятої статті 13, частини четвертої статті 30, частини другої статті 55 та частини першої статті 87. Зокрема зазначено, що законодавча пропозиція щодо розміщення власних надходжень Фонду кінематографії на поточних рахунках у банках державного сектору не відповідає одному із головних принципів бюджетної системи України, а саме принципу її єдності, і, у разі її прийняття, існуватиме суперечність між нормами, які регулюють відповідні відносини, та принципом бюджетної системи.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України (лист від 30.12.2015 № 31-07030-04-2/40101) законопроект не підтримується, зазначено про невідповідність його положень вимогам Бюджетного та Податкового кодексів України, а також зауважено, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів та збільшення видатків державного бюджету. Поряд з цим відмічено, що запропоновані зміни до статті 13 Кодексу стосовно можливості розміщення на поточних рахунках у банках державного сектору коштів Фонду кінематографії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, матиме ризиком виведення з-під контролю Казначейства України значного обсягу бюджетних коштів та збільшить ризики їх нецільового та нераціонального використання.

У висновку Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) (лист від 09.02.2016 № 04-19/17-6437) зазначено, що у проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

На час розгляду законопроекту у Комітету з питань бюджету висновок Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшов.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України Павелко А.В., Медуниця О.В., Рудик С.Я., Мельник С.І., Левченко Ю.В., Іщейкін К.Є., Шкварилюк В.В., а також заступник Міністра фінансів України Качур Р.П.

Так, народний депутат України Рудик С.Я. зауважив, що законопроект за реєстр. № 3240 є похідним від законопроекту за реєстр. № 3081-д, який був прийнятий Верховною Радою 28 січня поточного року за основу, і запропонував дочекатися схвалення законопроекту за реєстр. № 3081-д в цілому і підтримати прийняття законопроекту за реєстр. № 3240 за основу.

Таку ж пропозицію щодо прийняття законопроекту за реєстр. № 3240 за результатами розгляду у першому читанні за основу висловили також народні депутати України – члени Комітету Мельник С.І. та Левченко Ю.В.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. запропонував два рішення щодо законопроекту за реєстр. № 3240 за наслідками його розгляду у першому читанні: перше – прийняти за основу, друге – повернути на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи.

Голова Комітету Павелко А.В. в порядку черговості надходження пропозицій спочатку поставив на голосування пропозицію щодо прийняття законопроекту за основу. Ця пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

При цьому, в ході подальшого проведення засідання Комітету Головою підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіним К.Є. було уточнено раніше підтримане рішення Комітету щодо цього законопроекту, а саме запропоновано: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 3240 (доопрацьований), внесений народним депутатом України Кондратюк О.К. та іншими, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати його з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести на розгляд Верховної Ради у другому читанні після прийняття в цілому проекту закону про державну підтримку кінематографії в Україні за реєстр. № 3081-д.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію, яка була підтримана членами Комітету, присутніми на засіданні, одноголосно.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (реєстр. № 3240 (доопрацьований) від 08.12.2015), поданий народними депутатами України Кондратюк О.К., Черваковою О.В. та іншими, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні після прийняття в цілому проекту Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» (реєстр. № 3081-д).

Голосували: «за» - одноголосно.

8. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України Ковалів Ю.І. про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення можливості взяття довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства (реєстр. № 3648 від 14.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Даним урядовим законопроектом запропоновано шляхом внесенням змін до окремих положень Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) передбачити можливість взяття державним партнером довгострокових зобов’язань за договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства (далі – ДПП).

Так, положеннями законопроекту пропонується:

1) визначити поняття «довгострокове зобов’язання у рамках ДПП» як зобов’язання державного партнера за договором, укладеним у рамках ДПП згідно із Законом України «Про державно-приватне партнерство» щодо існуючих об’єктів, функціонування яких забезпечується у межах завдань і функцій відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, здійснити платежі протягом поточного та/або майбутніх бюджетних періодів приватному партнеру відповідно до умов, передбачених таким договором /новий пункт 21-2 частини першої статті 2 Кодексу/;

2) надати право розпорядникам бюджетних коштів, які є державними партнерами відповідно до договору, укладеного у рамках ДПП, брати довгострокові зобов’язання у рамках ДПП /нова частина восьма статті 22 і зміни до пункту 47 частини першої статті 2 Кодексу/;

3) визначити, що обсяг видатків на оплату довгострокових зобов’язань у рамках ДПП на відповідний бюджетний період встановлюється законом про державний бюджет (рішенням про місцевий бюджет) у межах бюджетних призначень відповідного головного розпорядника бюджетних коштів у сумі, визначеній згідно з умовами відповідного договору, у межах фактичних видатків на функціонування відповідних об’єктів за рік, що передує року укладання договору /нова частина п’ятнадцята статті 23 Кодексу/;

4) зобов’язати головних розпорядників бюджетних коштів забезпечувати включення до бюджетних запитів обсягів довгострокових зобов’язань у рамках ДПП /зміни до частини другої статті 35 Кодексу/;

5) доповнити перелік матеріалів, які подаються разом з проектом закону про державний бюджет (проектом рішення про місцевий бюджет), переліками та обсягами довгострокових зобов’язань у рамках ДПП за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків /новий пункт 6-2 частини першої статті 38 і новий пункт 5-2 частини першої статті 76 Кодексу/;

6) визначити, що довгострокове зобов’язання у рамках ДПП на підставі затвердженого державним партнером звіту про виконання договору ДПП за звітний період набуває статусу бюджетного зобов’язання у сумі, визначеній згідно з умовами договору /доповнення до частини першої статті 48 Кодексу/.

Слід відмітити, що згідно із Законом України «Про державно-приватне партнерство», зокрема:

– ДПП є співробітництво між державою, АР Крим, територіальними громадами в особі відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування (державними партнерами) та юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, або фізичними особами – підприємцями (приватними партнерами), що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами. При цьому, до ознак ДПП належать: забезпечення вищих техніко-економічних показників ефективності діяльності, ніж у разі здійснення такої діяльності державним партнером без залучення приватного партнера; довготривалість відносин (від 5 до 50 років); передача приватному партнеру частини ризиків у процесі здійснення ДПП; внесення приватним партнером інвестицій в об'єкти партнерства із джерел, не заборонених законодавством /згідно з частиною першою статті 1 цього Закону/;

– ДПП застосовується в таких сферах: пошук, розвідка родовищ корисних копалин та їх видобування, крім таких, що здійснюються на умовах угод про розподіл продукції; виробництво, транспортування і постачання тепла та розподіл і постачання природного газу; будівництво та/або експлуатація автострад, доріг, залізниць, злітно-посадкових смуг на аеродромах, мостів, шляхових естакад, тунелів і метрополітенів, морських і річкових портів та їх інфраструктури; машинобудування; збір, очищення та розподілення води; охорона здоров'я; туризм, відпочинок, рекреація, культура та спорт; забезпечення функціонування зрошувальних і осушувальних систем; оброблення відходів; виробництво, розподілення та постачання електричної енергії; управління нерухомістю /згідно з частиною першою статті 4 цього Закону/;

– істотні умови договорів, що укладаються в рамках здійснення ДПП, мають відповідати вимогам, встановленим законами України /згідно з абзацом шостим частини першої статті 5 цього Закону/;

– фінансування ДПП може здійснюватися за рахунок: фінансових ресурсів приватного партнера; фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку; коштів державного та місцевих бюджетів; інших джерел, не заборонених законодавством /згідно з частиною першою статті 9 цього Закону/;

– під час прийняття рішення про проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення ДПП визначаються, серед іншого: строк здійснення ДПП, форма його реалізації та основні етапи; державний партнер та об'єкти ДПП; обсяг та форми фінансової участі державного партнера у здійсненні ДПП /згідно з частиною першою статті 15 цього Закону/;

– державний партнер в установленому КМУ порядку повідомляє про укладення договору в рамках ДПП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ДПП, уповноважений на ведення обліку договорів, укладених у рамках ДПП /згідно з частиною третьою статті 17 цього Закону/;

– державна підтримка здійснення ДПП може надаватися: шляхом надання державних гарантій, гарантій АР Крим та місцевого самоврядування; шляхом фінансування за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та інших джерел згідно із загальнодержавними та місцевими програмами; в інших формах, передбачених законом. При цьому, порядок надання державної підтримки встановлюється КМУ /згідно із статтею 18 цього Закону/;

– держава гарантує додержання встановлених законодавством умов для провадження діяльності приватних партнерів, пов'язаної з виконанням договорів, укладених у рамках ДПП, додержання прав і законних інтересів приватних партнерів /згідно із статтею 20 цього Закону/, зокрема:

у разі якщо ціни (тарифи) на послуги, що надаються у процесі здійснення ДПП, встановлені в розмірі, нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання), приватний партнер має право на відшкодування своїх втрат у порядку, встановленому законодавством;

у разі якщо ціни (тарифи) на послуги приватного партнера підлягають державному регулюванню, такі ціни (тарифи) мають включати кошти для компенсації вартості внесених приватним партнером інвестицій (інвестиційну складову), якщо інше не передбачено договором, укладеним у рамках ДПП;

у разі прийняття державними органами або органами місцевого самоврядування рішень, що порушують права приватних партнерів, збитки, завдані їм внаслідок прийняття таких рішень, підлягають відшкодуванню в повному обсязі. Приватні партнери мають право на відшкодування збитків, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами своїх обов'язків, передбачених законодавством.

Крім того, відповідно до прийнятого Верховною Радою України 24 листопада 2015 р. законопроекту за реєстр. № 1058 «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання інвестицій в Україні» (відповідний закон передано на підпис Президенту України 05.02.2016 р.) державна підтримка здійснення ДПП може надаватися також шляхом:

виплати приватному партнеру інших платежів, передбачених договором, укладеним у рамках ДПП, зокрема плати за готовність об'єкта ДПП до експлуатації;

придбання державним партнером певного обсягу товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) приватним партнером за договором, укладеним у рамках ДПП;

постачання приватному партнеру товарів (робіт, послуг), необхідних для здійснення ДПП.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою реалізації проектів в рамках ДПП.

У цьому зв’язку варто звернути увагу, що у Концепції розвитку державно-приватного партнерства в Україні на 2013-2018 роки (схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 р. № 739-р), серед основних причин уповільнення розвитку ДПП, зазначено, зокрема:

низький рівень інституційної спроможності органів влади і приватного сектору до впровадження ДПП;

несприятливий інвестиційний клімат і складність умов провадження підприємницької діяльності під час реалізації проектів ДПП;

відсутність ефективного механізму надання державної підтримки у сфері ДПП;

недосконалість механізму тарифного регулювання та економічна необґрунтованість тарифів.

Водночас, у цій Концепції вказано основні проблеми надання державної підтримки у сфері ДПП, а саме: дефіцит бюджетних коштів та складність механізму надання державної підтримки; відсутність щорічного фінансування довгострокових проектів ДПП; невизначеність методології надання державної підтримки в рамках реалізації проектів ДПП; невідповідність принципів і підходів у сфері ДПП міжнародним принципам; обмежені можливості отримання державних гарантій для реалізації проектів ДПП на місцевому рівні.

Належить зауважити, що запровадження довгострокового зобов’язання у рамках ДПП не узгоджується з нормами статті 96 Конституції України і частини першої статті 3 Кодексу щодо визначення бюджетного періоду з 1 січня кожного року по 31 грудня того ж року, а також статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та відповідно до якої держава прагне збалансованості бюджету України), на що також вказало Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ). В свою чергу, статтею 23 Кодексу регламентовано, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Зважаючи на вищезазначені конституційні вимоги та беручи до уваги визначені статтею 7 Кодексу основні принципи побудови бюджетної системи: принцип збалансованості (повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період) та принцип єдності (єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності), запропоноване законопроектом правове регулювання застосування довгострокових зобов’язань у рамках ДПП містить ризики щодо збереження збалансованості бюджетів, оскільки не враховує реальних фінансових можливостей бюджетів.

При цьому, зважаючи на обмеженість бюджетних ресурсів у зв’язку з сучасною складною економічною ситуацією в країні, ГНЕУ вважає запропонований законопроектом порядок визначення обсягу видатків на оплату довгострокових зобов’язань у рамках ДПП недостатньо обґрунтованим. Слід також врахувати, що сфера можливого застосування ДПП охоплює різні галузі і сектори економіки та може потребувати значного державного фінансового ресурсу в рамках такого партнерства, що, відповідним чином, ставить підвищені вимоги до порядку визначення обсягу таких видатків.

Поряд з тим, бюджетним установам дозволяється брати «довгострокові зобов’язання у рамках ДПП», розмір яких відображається не у вигляді реальних показників, затверджених бюджетом, а «у сумі, визначеній згідно з умовами договору, укладеного у рамках ДПП» /зміни до частини першої статті 48 Кодексу/.

Крім того, ГНЕУ зазначає, що положення нової частини п’ятнадцятої статті 23 Кодексу (згідно з яким обсяг видатків на оплату довгострокових зобов’язань у рамках ДПП на відповідний бюджетний період визначається з урахуванням зміни факторів, що є властивими для цих видатків, зокрема розміру мінімальної заробітної плати, тарифів на регульовані послуги, індексу споживчих цін, податків та зборів) не відповідає принципу правової визначеності закону, який передбачає, що закон повинен бути сформульований таким чином, щоб кожний суб’єкт його застосування міг чітко усвідомлювати його зміст.

Таким чином, положення законопроекту не у повній мірі відповідають концептуальним засадам бюджетного процесу, визначеним Конституцією України і Кодексом, та викладені у редакції, що допускає неоднозначне правове трактування запропонованих законодавчих змін, що може ускладнити практичну реалізацію відповідної законодавчої ініціативи.

Разом з тим, Законом України від 09.04.2015 р. № 328-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» до Кодексу вже імплементовано норми щодо довгострокових зобов’язань за енергосервісом, аналогічні положенням законопроекту за реєстр. № 3648 за способом їх реалізації.

Водночас, на відміну від такого Закону у законопроекті не передбачено положення щодо належного контролю за взяттям довгострокових зобов’язань у рамках ДПП (не запропоновано внесення відповідних доповнень до частини першої статті 113 Кодексу щодо повноважень органів державного фінансового контролю), на що також звертає увагу ГНЕУ.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, а також не наведено оцінки соціально-економічних наслідків практичного застосування положень законопроекту у довгостроковій перспективі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку /лист від 11.01.2016 р. № 31-06210-020-2/850/ зазначило, що реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету у поточному році, а вартісна величина впливу положень законопроекту на показники бюджетів залежить від фактичного стану реалізації проектів у рамках ДПП.

Загалом Міністерство фінансів України підтримує даний законопроект. Разом з тим, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що висловлені Міністерством юстиції України зауваження були частково враховані у положеннях законопроекту, а зауваження Міністерства фінансів України – не враховані. У зв’язку з цим, на думку ГНЕУ, для прийняття виваженого рішення щодо пропозицій проекту було б слушним додатково надати інформацію щодо зауважень зазначених міністерств, особливо Мінфіну, які не враховано, зважаючи, зокрема, й на те, що відповідно до вимог частини першої статті 111 Кодексу саме Мінфін здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /лист-висновок від 17.02.2016 р. № 16/3-207/3648 (36949)/, позитивно оцінюючи законодавчі пропозиції, разом з тим надає зауваження до окремих положень законопроекту.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку /лист від 08.02.2016 р. № 04-19/16-7604/ зазначає, що у законопроекті не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

В обговоренні питання брали участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Кривенко В.М., Іщейкін К.Є., Молоток І.Ф., Гордєєв А.А., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В., а також перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Ковалів Ю.І. та заступник Міністра фінансів України Качур Р.П.

Підтримуючи пропозицію першого заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України Ковалів Ю.І. щодо прийняття за основу такого законопроекту, народний депутат України Кривенко В.М. запропонував Комітету рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 3648 прийняти у першому читанні.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. за підсумками обговорення цього питання у підкомітеті висловив окремі застереження до положень законопроекту та запропонував Комітету рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 3648 повернути на доопрацювання.

Народний депутат України Гордєєв А.А. висловив свої зауваження до положень законопроекту та запропонував Комітету відкласти прийняття рішення щодо такого законопроекту.

Голова Комітету Павелко А.В. спочатку поставив на голосування першу пропозицію /народного депутата України Кривенка В.М. щодо прийняття законопроекту за основу/. Ця пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення можливості взяття довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства (реєстр. № 3648 від 14.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати даний законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Голосували: «за» - 15, «проти» - 0, «утрималися» - 3, «не голосували» - 4.

9. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулька І.І. щодо результатів проведених заходів конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати для призначення нового складу Рахункової палати

Відмітили:

Верховна Рада України 2 липня 2015 року прийняла Закон України № 576-VIII «Про Рахункову палату» (далі – Закон), який набрав чинності з 9 серпня 2015 року.

Згідно з пунктом 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону у двомісячний строк з дня набрання чинності Законом Верховна Рада України призначає новий склад Рахункової палати у порядку, встановленому Законом.

Рахункова палата складається з дев’яти членів Рахункової палати, до яких належать Голова Рахункової палати, його заступник та інші члени Рахункової палати (частини перша і друга статті 17 Закону).

Відповідно до рішення Комітету з питань бюджету від 15.07.2015 р. (протокол № 26) разом з публікацією Закону в газеті «Голос України» від 08.08.2015 р. № 145 було оприлюднено Оголошення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати для призначення нового складу Рахункової палати (з кінцевою датою подання документів 25 серпня п.р.), а також розміщено на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України і Комітету з питань бюджету.

Водночас, до Комітету з питань бюджету надійшло звернення народних депутатів України щодо продовження строків подання документів кандидатами для участі в конкурсі на зайняття посад членів Рахункової палати, що обґрунтовувалося таким чином: набрання чинності Закону та терміни подання документів припали на період масових літніх відпусток громадян України; через обмеженість часу для подання документів до народних депутатів України надходили численні скарги громадян України – потенційних кандидатів, які не встигли вчасно підготувати і подати відповідні документи та були позбавлені свого права взяти участь у відповідному конкурсі; встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. № 169 процедура проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців передбачає подання документів кандидатами не менше місяця. Враховуючи зазначене, Комітетом з питань бюджету було прийнято рішення про продовження строку подання документів кандидатами по 10 вересня 2015 року включно (протокол № 29 від 02.09.2015 р.).

Відповідне Оголошення про продовження строків подання документів на зайняття посад членів Рахункової палати для призначення нового складу Рахункової палати було оприлюднено у газеті «Голос України» від 03.09.2015 р. № 162 та було розміщено на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України і Комітету з питань бюджету.

Загалом до Комітету з питань бюджету надійшли документи від 67 кандидатів на посади членів Рахункової палати.

Керуючись вимогами абзацу четвертого частини другої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України та відповідно до рішення Комітету з питань бюджету від 02.09.2015 р., Комітетом разом з Апаратом Верховної Ради України забезпечено оприлюднення на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України та Комітету з питань бюджету інформації про кандидатів, які подали документи для участі у відповідному конкурсі.

На виконання цієї норми у Комітеті з питань бюджету попередньо було проведено роботу з підготовки в електронному вигляді для розміщення на веб-сайті таких документів кандидатів: автобіографія; мотиваційний лист; копія трудової книжки; копії дипломів про вищу освіту (з додатками); декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік; копії документів про вчені звання та наукові ступені (за наявності). При цьому відомості, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» віднесені до інформації з обмеженим доступом, та відомості про номер контактного телефону і адресу електронної пошти, не підлягають публічному оприлюдненню.

Слід звернути увагу, що така інформація про кандидатів буде відображатися на вказаних веб-сайтах до завершення процесу призначення нового складу Рахункової палати.

Відповідно до наданої кандидатами на посади членів Рахункової палати інформації можна охарактеризувати кандидатів за такими критеріями:

гендерна складова: 44 кандидата або 66% – чоловіки; 23 кандидата або 34% – жінки;

вікова структура: 30-39 років (20 кандидатів або 30%), 40-49 років (20 кандидатів або 30%), 50-59 років (23 кандидата або 34%), 60 років і старше (4 кандидата або 6%);

трудова діяльність:

– державна служба: мають стаж державної служби 56 кандидатів або 84%, зокрема, 20 кандидатів є працівниками Рахункової палати /з яких 4 (Невідомий В.І., Пилипенко В.П., Шулежко М.Я., Яременко О.С.) – діючі члени Рахункової палати/ та 3 кандидата у минулому працювали в системі Рахункової палати;

– незалежна аудиторська діяльність: 4 кандидата є сертифікованими аудиторами /Невідомий В.І., Осачук Л.Г., Продан О.П., Скидан А.В./;

– політична діяльність: 4 кандидата є народними депутатами України Верховної Ради України VIII скликання /Кужель О.Л., Лук’янчук Р.В., Пацкан В.В., Продан О.П., які є також членами політичних партій, крім Продан О.П./, а також 3 кандидата були народними депутатами України у попередніх скликаннях Верховної Ради України /Косінов С.А., Судницин Ф.С., Шулежко М.Я./ та 7 кандидатів були депутатами місцевих рад;

– наукова діяльність: мають вчені звання 26 кандидатів або 39%, з яких 9 кандидатів мають також мають наукові ступені, 18 – наукові публікації;

наявність корпоративних прав: 5 кандидатів /Богун В.П., Герула Т.І., Дроздовський Л.П., Продан О.П. та Пукір Ю.Г./;

знання іноземної мови: вільно володіють однією з іноземних мов (без урахування російської) 16 кандидатів або 24%, з них 13 – однією з мов Ради Європи /така вимога до члена Рахункової палати застосовуватиметься з 1 січня 2017 року/.

Слід звернути увагу, що перебування на посаді члена Рахункової палати несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування, з представницьким мандатом, зайняттям іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входженням до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, а також член Рахункової палати не може належати до політичної партії (частини третя та п’ята статті 19 Закону). Тому після призначення нового складу Рахункової палати новообрані її члени мають здійснити у встановленому порядку відповідні заходи для дотримання вказаних вимог Закону.

Крім того, пунктом 7 частини другої статті 19 Закону встановлено, що на посаду члена Рахункової палати не може бути призначена особа, яка не пройшла перевірку, передбачену законами України «Про очищення влади» та «Про запобігання корупції».

У зв’язку з цим та відповідно до рішення Комітету з питань бюджету від 02.09.2015 р. необхідні документи всіх кандидатів Апаратом Верховної Ради України були направлені в установленому порядку для проведення спеціальної перевірки. Така перевірка тривала загалом близько трьох місяців.

За результатами спеціальної перевірки 64 кандидати, які претендують на посади членів Рахункової палати, пройшли перевірку, передбачену Законом України «Про запобігання корупції», а щодо 3 кандидатів /Зазимко О.І., Шиндель Ю.І. та Ядвичук Т.О./ виявлено інформацію, що перешкоджає зайняттю ними посади члена Рахункової палати. При цьому за результатами проведеної перевірки щодо Ядвичук Т.О. Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві 15.01.2016 р. відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України /щодо підроблення документів/, та розпочато досудове розслідування.

Відповідно до частин другої та третьої статті 58 Закону України «Про запобігання корупції», зокрема:

рішення про призначення або про відмову у призначенні на посаду, пов’язану із виконанням функцій держави, приймається після проведення спеціальної перевірки;

у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, орган, який здійснює призначення на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні на посаду.

документи, що були подані особою, яка претендувала на зайняття посади, для проведення спеціальної перевірки, у разі призначення її на посаду передаються для зберігання в особовій справі, а в разі відмови у призначенні на посаду повертаються цій особі під розписку, крім випадків, коли встановлено неправдивість цих документів, та інших випадків, передбачених законом.

Разом з тим, кандидат Ядвичук Т.О. відмовилася від подальшої участі в конкурсі на зайняття посади члена Рахункової палати, про що повідомила Комітет з питань бюджету відповідним листом (надійшов 22 грудня 2015 року). У зв’язку з цим, Комітет з питань бюджету не повинен подавати на розгляд Верховної Ради України висновок і відомості щодо Ядвичук Т.О.

Слід зазначити, що Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 07.10.2015 р. (протокол № 33) погодився з пропозицією Реанімаційного пакету реформ і Центру політичних студій та аналітики про проведення експертами вказаних організацій незалежної оцінки щодо кожного кандидата на посади членів Рахункової палати та надання відповідних матеріалів Комітету.

Поряд з тим, з метою вивчення професійної відповідності кандидатів на посади членів Рахункової палати, достовірності зазначених ними мотивів бути призначеними на відповідну посаду, за рішенням Комітету з питань бюджету від 21.10.2015 р. (протокол № 35) всім кандидатам на посади членів Рахункової палати було рекомендовано заповнити Анкету самооцінювання кандидата на посаду члена Рахункової палати.

Проаналізувавши отримані анкети, варто відмітити:

– більшість кандидатів оцінили рівень своєї інформованості про здійснення заходів фінансового контролю (аудиту) як високий (є досвід практичної роботи в даній сфері) і досить високий (без власного практичного досвіду), 3 кандидата /Коваленко С.П., Петренко О.О. і Ціпан П.К./ – оцінили як середній, отриманий лише із законодавства, професійної літератури;

– в основному у посаді члена Рахункової палати кандидатів приваблює можливість реалізації професійних навичок і здібностей, а також можливість бути корисним державі та суспільству;

– більшість кандидатів мають досвід керування колективами (зокрема, 31 кандидат має досвід керування колективом більше 100 осіб), лише 1 кандидат /Новиченко В.В./ не має такого досвіду.

Для об’єктивної оцінки кандидатів та зваженого прийняття рішення щодо них у Комітеті з питань бюджету 19 і 20 листопада 2015 року відбулися співбесіди з кандидатами на посади членів Рахункової палати за участю народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету та представників громадської організації Центр політичних студій та аналітики, які є експертами Реанімаційного пакету реформ.

На відповідні співбесіди було підготовлено і узагальнено матеріали щодо кожного кандидата (включаючи коротку інформацію щодо нього, результати спеціальної перевірки (за наявності), мотиваційний лист, анкету самооцінювання, незалежну оцінку вказаної громадської організації). Такі матеріали роздано всім народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

При цьому, 4 кандидати не з’явилися на співбесіди /Зазимко О.І., Клим І.В., Триндяк Т.М., Шиндель Ю.І./.

Під час співбесід окремі кандидати висловили бажання працювати в апараті Рахункової палати у разі непризначення їх членами Рахункової палати.

У процесі опрацювання у Комітеті з питань бюджету документів, поданих кандидатами на посади членів Рахункової палати, було виявлено, що кандидат Петренко О.О. не відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про Рахункову палату» щодо наявності стажу роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менше п’яти років (стаж роботи кандидата у відповідній сфері складає три роки і чотири місяці), про що було повідомлено кандидата під час співбесіди.

Відповідно до частин третьої-п’ятої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України:

– Комітет з питань бюджету розглядає документи, подані кандидатами на посади членів Рахункової палати, і попередньо обговорює кандидатів щодо їх відповідності вимогам, встановленим Законом, та подає на розгляд Верховної Ради рішення з висновками щодо кожного кандидата. Рішення Комітету з питань бюджету та відомості про кандидатів (частина друга статті 205 цього Регламенту) надаються народним депутатам не пізніш як за три дні до розгляду Верховною Радою відповідного питання;

– обговорення кандидатів на посади членів Рахункової палати проводиться в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 205 цього Регламенту;

– відбір на посади членів Рахункової палати здійснюється Верховною Радою відкритим рейтинговим голосуванням по кожному кандидату окремо. Верховна Рада призначає членів Рахункової палати списком, визначеним за підсумками рейтингового голосування, відповідно до кількості вакантних посад відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Якщо за список кандидатів на посади членів Рахункової палати не отримано необхідної для призначення кількості голосів народних депутатів, оголошується повторний конкурс.

Варто зазначити, що відповідно до пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону Голова та інші члени Рахункової палати, призначені на посади до набрання чинності цим Законом, перебувають на посадах та виконують свої повноваження до призначення Верховною Радою України нового складу Рахункової палати. При цьому, згідно з частиною восьмою статті 20 Закону Голова, інший член Рахункової палати, строк повноважень якого закінчився, здійснює свої повноваження до його звільнення з посади Верховною Радою України. Отже, з метою забезпечення правових норм Верховній Раді України належить невідкладно прийняти рішення про звільнення Голови /Магути Р.М./ та інших членів Рахункової палати /Яременка О.О., Юхимчука А.П., Вітковську Л.В., Зарембу І.М., Невідомого В.І., Пилипенка В.П., Самуся Г.Ю., Шулежко М.Я./ після призначення нового складу Рахункової палати.

З огляду на зазначене, за підсумками вказаних заходів, що здійснювалися в межах конкурсу щодо призначення нового складу Рахункової палати, підкомітетом з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати підготовлено проект рішення (роздано з відповідними матеріалами народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету), зокрема:

проекти висновків Комітету з питань бюджету щодо кожного кандидата на посади членів Рахункової палати, в яких пропонується Верховній Раді України рекомендувати 26 кандидатів на посади членів Рахункової палати та не рекомендувати – 40 кандидатів;

проект Регламенту розгляду Верховною Радою України питання щодо порядку призначення на посади членів Рахункової палати (оскільки відповідне питання чітко не унормовано);

проект Постанови Верховної Ради України «Про звільнення Голови та інших членів Рахункової палати».

Підсумовуючи, Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І. запропонував Комітету підтримати рішення (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету), а саме:

затвердити:

висновки Комітету щодо кожного кандидата відповідно до яких Верховній Раді рекомендувати 26 кандидатів на посади членів Рахункової палати та не рекомендувати 40 кандидатів;

Регламент розгляду Верховною Радою питання щодо порядку призначення на посади членів Рахункової палати;

проект Постанови Верховної Ради «Про звільнення Голови та інших членів Рахункової палати» та рекомендувати Верховній Раді невідкладно його прийняти після призначення нового складу Рахункової палати;

– рекомендувати Верховній Раді врахувати зазначене рішення Комітету при розгляді відповідного питання, а також запросити на пленарне засідання Верховної Ради з цього питання 26 кандидатів, яких рекомендує Комітет на посади членів Рахункової палати;

– направити Верховній Раді зазначене рішення Комітету, включаючи відповідні висновки Комітету окремо щодо кожного кандидата разом з вказаними відомостями про нього, а також звернути увагу народних депутатів на необхідність дотримання ними вимог законодавства про заборону розголошення персональних даних щодо кандидатів;

– Голові підкомітету Крульку І.І. за підсумками розгляду Верховною Радою питання щодо призначення нового складу Рахункової палати забезпечити передачу Управлінню кадрів Апарату Верховної Ради оригіналів документів кандидатів, яких призначено членами Рахункової палати, повернути кандидатам, яких не призначено членами Рахункової палати, подані ними документи на відповідний конкурс, а також інформувати Рахункову палату щодо кандидатів, яких не призначено членами Рахункової палати, але які висловили бажання працювати в апараті Рахункової палати в ході співбесід у Комітеті з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Рудик С.Я., Крулько І.І., Левченко Ю.В.

За наслідками обговорення Комітетом з питань бюджету вирішено взяти відповідну інформацію до відома та доручити підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати терміново додатково опрацювати дане питання та внести доопрацьований проект ухвали на чергове засідання Комітету з питань бюджету.

10. Різне.

10.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Павелка А.В. про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на лютий-березень 2016 року.

Відмітили:

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» розклад засідань комітету не менш як на двотижневий термін складається головою комітету з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України, доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, стану підготовки питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету.

Постановою Верховної Ради України від 28 січня 2016 року № 951-VIIІ затверджено календарний план проведення четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

З урахуванням цього календарного плану складено орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на лютий-березень 2016 року (роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

При цьому, до розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Затвердити орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на лютий-березень 2016 року:

Дата	День тижня	Час проведення	Місце проведення
02 лютого	вівторок	16-15	вул. Грушевського, кімн. 5
05 лютого	п’ятниця	12-00	вул. Грушевського, кімн. 5
17 лютого	середа	16-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
24 лютого	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
09 березня	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
16 березня	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
30 березня	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

До розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Голосували: «за» - одноголосно.

10.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулька І.І. щодо проведення Рахунковою палатою перевірки фінансово-господарської діяльності Генеральної прокуратури України за період з червня по грудень 2015 року

Відмітили:

За дорученням Голови Верховної Ради України Гройсмана В.Б. від 08.02.2016 р. до Комітету з питань бюджету надійшло звернення Генерального прокурора України Шокіна В.М. з пропозицією ініціювати Верховній Раді України проведення Рахунковою палатою перевірки фінансово-господарської діяльності Генеральної прокуратури України за період з червня по грудень 2015 року у зв’язку з поширенням у ЗМІ інформації про можливі порушення прокуратурою процедур закупівель (відповідний лист Генерального прокурора України від 05.02.2016 №13/2-57вих.16 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Зокрема, у зверненні Генерального прокурора України зазначається, що відповідно до статті 161 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада може прийняти процедурне рішення про здійснення Рахунковою палатою позапланового заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Однак таке рішення може прийматися Верховною Радою лише за ініціативою не менш як однієї депутатської фракції (депутатської групи) та не може розглядатися Верховною Радою більше одного разу протягом однієї чергової сесії Верховної Ради від однієї депутатської фракції (депутатської групи).

Разом з тим, згідно з частиною другою статті 27 Закону України «Про Рахункову палату» Верховна Рада України та її комітети можуть звернутися до Рахункової палати з пропозиціями про здійснення Рахунковою палатою заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту). Такі звернення розглядаються на засіданні Рахункової палати щодо прийняття рішення про їх включення до планів роботи. У разі неврахування таких звернень, запитів у плані роботи Рахункова палата надає аргументовану відповідь у встановленому порядку.

Варто зазначити, що в останній раз Рахункова палата проводила перевірку Генеральної прокуратури України у 2014 році (здійснювала аудит ефективності використання бюджетних коштів, виділених органам прокуратури України на забезпечення їх діяльності у 2013 – І півріччі 2014 роках). При цьому у Плані роботи Рахункової палати на І квартал 2016 року, який розміщено на офіційному сайті Рахункової палати, не передбачено проведення контрольних заходів щодо Генеральної прокуратури України.

Підсумовуючи, Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І. запропонував Комітету підтримати рішення, проект якого роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету, зокрема, рекомендувати Рахунковій палаті, керуючись статтею 27 Закону «Про Рахункову палату», провести відповідну перевірку та у місячний строк поінформувати Верховну Раду про прийняте рішення щодо включення відповідного заходу до плану роботи Рахункової палати.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Рекомендувати Рахунковій палаті, керуючись положеннями частин другої та третьої статті 27 Закону України «Про Рахункову палату», провести перевірку фінансово-господарської діяльності Генеральної прокуратури України за період з червня по грудень 2015 року та у місячний строк поінформувати Верховну Раду України про прийняте рішення щодо включення відповідного заходу до плану роботи Рахункової палати.

2. Поінформувати Голову Верховної Ради України В.Б. Гройсмана та Генерального прокурора України Шокіна В.М. про направлення Комітетом з питань бюджету до Рахункової палати звернення з відповідними рекомендаціями.

Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 2.

Голова Комітету А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                              В.В. Шкварилюк

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи 8 скликання”

29 серпня 2019 11:20

Комітет Верховної Ради України