Повідомлення

Перейти до розділу
19 вересня 10:47
Орієнтовний графік розгляду проекту закону про Державний бюджет України на 2020 рік докладніше
19 вересня 10:31
Проект Закону про Державний бюджет України на 2020 рік (реєстр. №2000 від 15.09.2019) посилання...
19 вересня 10:15
Закон України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" (з додатками) посилання...
19 вересня 15:31
Про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у першому півріччі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році  Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 18 вересня 2019 року розглянув Висновок Рахункової палати про докладніше
19 вересня 10:55
Щодо розгляду законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (реєстр. № 2039) та про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» щодо покращення стану автомобільних доріг в Одеській області (реєстр. № 2039-1)  Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 18 вересня 2019 року (протокол № 4) розглянув докладніше
19 вересня 10:53
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
12 вересня 14:52
Щодо плану роботи Комітету на другу сесію Верховної Ради України докладніше
12 вересня 14:43
Верховна Рада України прийняла за основу та в цілому як закон проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії Верховна Рада України на своєму засіданні 12 вересня прийняла за основу та в цілому як закон із врахуванням пропозицій Комітету з питань бюджету докладніше
12 вересня 14:32
Верховна Рада України прийняла в першому читанні за основу та в цілому як закон проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо джерел формування державного дорожнього фонду»  Верховна Рада України на ранковому засіданні 12 вересня 2019 року прийняла в першому читанні за основу та в цілому як закон проект Закону України докладніше
09 вересня 10:08
Щодо розгляду законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії (реєстр. № 1074) докладніше
09 вересня 10:04
Щодо розгляду проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо джерел формування державного дорожнього фонду (реєстр. № 1063) докладніше
16 квітня 2019, 14:33

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №170 від 10.04.2019

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №170 від 10 квітня 2019 року

 

 

 

1500  година  м. Київ, вул. Банкова 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 20 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Білоцерковець Д.О., Деркач А.Л., Дубіль В.О., Микитась М.В., Пресман О.С., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Литвиненко Л.І., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

від Міністерства фінансів України

Шкураков В.О. – заступник Міністра;

від Міністерства освіти і науки України

Даниленко С.В. – заступник Міністра;

від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

Перевезенцев О.Ю. – Державний секретар;

Бояркіна О.А. – директор Департаменту фінансової роботи та господарського забезпечення, головний бухгалтер;

 

від Міністерства юстиції України

Чернишов Д.В. – заступник Міністра;

Косолапова О.А. – в.о. Державного секретаря, керівник Секретаріату Державного секретаря;

Данилов О.О. – директор Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку – головний бухгалтер;

від Міністерства аграрної політики та продовольства України

Ковальова О.В. – заступник Міністра;

Ахіджанов Б.Р. – директор Господарсько-фінансового департаменту;

Альшанова О.О. – заступник директора Департаменту аграрної політики та сільського господарства;

від Міністерства охорони здоров’я України

Ковтонюк П.А. – заступник Міністра;

Артеменко В.В. – помічник заступника Міністра;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Кондратенко М.Ю. – заступник директора Департаменту розвитку мережі доріг;

від Державного агентства України з питань кіно

Іллєнко П.Ю. – Голова;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

Чузваков С.О. – провідний спеціаліст відділу зв’язків із засобами масової інформації Управління інформаційної політики;

від Кіровоградської обласної державної адміністрації

Осінський С.О.  заступник Голови;

від Запорізької обласної державної адміністрації

Антонов А.М. – заступник Голови;

Тімченко Г.А. – директор Державного підприємства» «Місцеві дороги Запорізької області»;

від Вінницької обласної державної адміністрації

Броварник В.М.  заступник Голови;

Бабій О.В. – начальник Управління дорожнього господарства;

від Асоціації міст України

Палійчук Т.В. – експерт;

Кобялко Вікторія – експерт;

від українського телеканалу «ICTV»

Богуцький О.А. – генеральний директор.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) у Кіровоградській області (лист Кіровоградської обласної державної адміністрації від 12 березня 2019 р. № 01-12/39/0.1) /продовження розгляду/;

2) у Запорізькій області (лист Запорізької обласної державної адміністрації від 21 березня 2019 р. № 08-08/0867);

3) у Вінницькій області (лист Вінницької обласної державної адміністрації від 28 березня 2019 р. № 01.01-23/1939).

3. Про погодження передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) передача бюджетних призначень Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 № 165-р);

2) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів (постанова Кабінету Міністрів України від 10.04.209 № 302) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./;

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 178-р);

4) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 184-р);

5) розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 2801540 «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 196-р);

6) перерозподіл видатків, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2019 рік (постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 278);

7) передача бюджетних призначень Міністерству фінансів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 № 223-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Рудика С.Я./.

4. Про підготовку до повторного другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (реєстр. № 3240 доопрац.).


1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо врегулювання діяльності фінансових установ" (реєстр. № 10057 від 14.02.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку проведення експертизи проектів будівництва та зонування територій за рівнями ризиків виникнення надзвичайних ситуацій" (реєстр. № 10075 від 21.02.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері землекористування" (реєстр. № 10049 від 13.02.2019, народні депутати України. Єднак О.В., Веселова Н.В., Гопко Г.М., Опанасенко О.В., Заліщук С.П.);

1.1.4. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди про співробітництво у сфері розвитку між Урядом України та Урядом Турецької Республіки" (реєстр. № 0214 від 12.02.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відпустки при народженні дитини" (реєстр. № 6460 (доопрац.) від 12.02.2019, народний депутат України Писаренко В.В.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей застосування тимчасових положень здійснення спеціального досудового розслідування та судового провадження" (реєстр. № 10077 від 25.02.2019, народний депутат України Логвинський Г.В.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо адміністративної відповідальності народних депутатів України за прогул)" (реєстр. № 10072 від 20.02.2019, народний депутат України Ємець Л.О.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо посилення захисту прав працівників при укладенні трудового договору та відсторонення від роботи" (реєстр. № 10069 від 20.02.2019, народний депутат України Дроздик О.В.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (щодо відновлення права громадян на отримання паспорта, що не містить безконтактного електронного носія та у формі книжечки)" (реєстр. № 10071 від 20.02.2019, народні депутати України Новинський В.В., Вілкул О.Ю.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян" (щодо реалізацій конституційного права на звернення особами, які визнані судом недієздатними)" (реєстр. № 10041 від 12.02.2019, народні депутати України Немиря Г.М., Суслова І.М., Брензович В.І., Чубаров Р.А., Джемілєв М.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права голосу на закордонних виборчих дільницях" (реєстр. № 10053 від 14.02.2019, народні депутати України Соболєв Є.В., Данченко О.І.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення верховенства права у захисті основних прав і свобод людини і громадянина" (реєстр. № 10061 від 15.02.2019, народний депутат України Помазанов А.В.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" (щодо права на тренерську діяльність)" (реєстр. № 10063 від 15.02.2019, народний депутат України Севрюков В.В.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до частини 2 статті 4 «Прикінцеві положення» Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» (реєстр. № 9488 від 18.01.2019), внесений народними депутатами України Дідичем В.В., Березою Ю.М., Денисенком А.С.

 

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Частиною другою статті 4 «Прикінцеві положення» Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» (далі – Закон) встановлено, що для Закону поширюється на підприємства оборонно-промислового, включені до складу Державного концерну «Укроборонпром» (далі – ДК «Укроборонпром») станом на дату набрання чинності цим Законом. Законопроектом пропонується у цій нормі виключити слова «станом на дату набрання чинності цим Законом».

Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є стабілізація фінансово-економічного становища підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу ДК «Укроборонпром», державних підприємств, утворених ДК «Укроборонпром», а також акціонерних товариств, єдиним акціонером яких є держава в особі ДК «Укроборонпром».

Зокрема, запропоновані зміни дозволять поширити на підприємства, які включені до складу ДК «Укроборонпром» після набрання його чинності Законом, норми статті 3 Закону, згідно з якими:

встановлено, що кошти, одержані від продажу нерухомого майна підприємств оборонно-промислового комплексу, за вирахуванням балансової (залишкової) вартості такого майна та 95% одержаних коштів понад балансової (залишкової) вартості, зараховуються до загального фонду державного бюджету;

кошти, одержані від продажу нерухомого майна підприємств оборонно-промислового комплексу, не зараховані до загального фонду державного бюджету, спрямовуються на розвиток і модернізацію виробництва, фінансування науково-технічних розробок, інноваційну діяльність цих підприємств на підставі погоджених з ДК «Укроборонпром» планів;

передача в оренду нерухомого майна, загальна площа якого перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, здійснюється безпосередньо підприємствами оборонно-промислового комплексу за погодженням з ДК «Укроборонпром», крім випадків передачі в оренду цілісних майнових комплексів підприємств оборонно-промислового комплексу, щодо яких орендодавцем є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

З цього приводу варто відмітити, що:

кошти, одержані від продажу нерухомого майна, за вирахуванням балансової (залишкової) вартості такого майна, якщо інше не встановлено законом, зараховуються до загального фонду державного бюджету /частина шоста статті 75 Господарського кодексу України/;

орендна плата за нерухоме майно державних підприємств, установ, організацій спрямовується таким чином: якщо орендодавцем майна є Фонд державного майна, 70% – до державного бюджету, 30% – державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно; якщо орендодавцем майна є державне підприємство, організація, 70% – підприємству, організації, 30% – до державного бюджету /пункт 17 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (із змінами)/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також звертає увагу на вищезгадані норми та зазначає, що у разі прийняття законопроекту його положення можуть вплинути на дохідну частину державного бюджету у поточному році, а саме зменшити надходження до державного бюджету у вигляді частини платежів від продажу нерухомого майна та надходжень від передачі нерухомого майна в оренду підприємствами оборонно-промислового комплексу, що були включені до складу ДК «Укроборонпром» після набрання чинності Закону.

Однак суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до частини 2 статті 4 «Прикінцеві положення» Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» (реєстр. № 9488 від 18.01.2019), внесений народними депутатами України Дідичем В.В., Березою Ю.М., Денисченком А.С., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету у вигляді частини платежів від продажу нерухомого майна та надходжень від передачі нерухомого майна в оренду підприємствами оборонно-промислового комплексу). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо державної підтримки суднобудівної промисловості України (реєстр. № 10060 від 14.02.2019), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю. та Гальченком А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується тимчасово, до 1 січня 2029 року, звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємств суб’єктів суднобудування, що визначені відповідно до Закону України «Про державну підтримку суднобудівної промисловості України», а вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету) використовувати на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з суднобудування, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій.

Слід звернути увагу, що у Верховній Раді України перебуває на розгляді поданий тими ж авторами законопроект «Про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку суднобудівної промисловості України" (нова редакція)» (реєстр. № 10059 від 14.02.2019), а відтак практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 10060 залежить від прийняття законопроекту за реєстр. № 10059.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття та реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджету, а вартісна величина впливу залежатиме від обсягу прибутку суб’єктів суднобудування, які скористаються пільгою з податку на прибуток підприємств. При цьому, Мінфін зауважує, що надання пільг в оподаткуванні призводить до викривлення конкурентного середовища, ускладнення адміністрування податків і, як наслідок, не створює сприятливих умов для будь-яких стимулів та може призвести до збільшення можливості для зловживань з боку платників податків, ухилення від сплати податків та втрат бюджетних надходжень.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 цього Кодексу передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо державної підтримки суднобудівної промисловості України (реєстр. № 10060 від 14.02.2019), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю. та Гальченком А.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо пільги дітям війни (реєстр. № 10062 від 15.02.2019), поданий народним депутатом України Довгим О.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до статтей 167 і 170 Податкового кодексу України пропонується з 1 січня 2020 року встановити нульову ставку оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів у вигляді процентів на депозитні (вкладні) банківські рахунки, відкриті в установах банків фізичним особам – дітям війни і якщо сума на цих рахунках не перевищує 100 тис. грн. При цьому, передбачається доповнити перелік пільг, визначених статтею 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», пільгою щодо оподаткування доходів у вигляді процентів на депозитні (вкладні) банківські рахунки, відкриті в установах банків фізичним особам – дітям війни.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат бюджету з податку на доходи фізичних осіб, розрахунок яких здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Крім того, Мінфін вважає, що вказані ініціативи ускладнять адміністрування податку на доходи фізичних осіб і містять ризики виникнення схем ухилення від оподаткування.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо пільги дітям війни (реєстр. № 10062 від 15.02.2019), поданий народним депутатом України Довгим О.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на доходи фізичних осіб та військового збору). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо першочергового забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю внаслідок війни) (реєстр. № 8526 (доопрац.) від 18.02.2019), поданий народними депутатами України Барною О.С., Шухевичем Ю.-Б.Р., Кишкарем П.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

У законопроекті пропонується доповнити статтю 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» новим положенням, згідно з яким передбачається:

забезпечити безоплатно першочергово із числа першочерговиків або забезпечити грошову компенсацію для купівлі автомобіля в порядку та розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, осіб з інвалідністю внаслідок війни, зазначених у пунктах 11-14 частини другої статті 7 цього Закону, які втратили кінцівки чи їх частини, або у яких паралізовані нижні кінцівки (параліч та парез нижніх кінцівок), за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем ручного керування. Продаж, дарування, передача (в тому числі з довіреністю) іншій особі такого автомобіля протягом 10 років забороняється.

компенсувати особам з інвалідністю внаслідок війни, зазначених у пунктах 11-14 частини другої статті 7 цього Закону, які не втратили кінцівки і мають право на керування автомобілем, суму митних платежів за ввезення автомобіля, купленого за кордоном, в порядку та розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України. Продаж, дарування, передача (в тому числі з довіреністю) іншій особі такого автомобіля протягом 5 років забороняється.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України, що можуть бути проведені за рахунок додаткових незапланованих надходжень до державного бюджету, зокрема, повернутих внаслідок конфіскації.

Слід відмітити, що необхідність вишукання додаткових коштів з державного бюджету буде зумовлена у разі здійснення компенсації суми митних платежів, сплаченої особою з інвалідністю внаслідок війни при ввезені автомобіля з-за кордону. Таким положенням власне запроваджується категорія пільговиків, яка звільняється від оподаткування митними платежами транспортних засобів, що ввозяться з-за кордону, що призведе до втрат доходів державного бюджету.

Міністерство фінансів України, визначаючи законопроект таким, що потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, зазначає, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу на показники бюджетів. Поряд з тим Мінфін зауважує, що реалізація законопроекту може спричинити виникнення схем ухилення від оподаткування.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо першочергового забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю внаслідок війни) (реєстр. № 8526 (доопрац.) від 18.02.2019), поданий народними депутатами України Барною О.С., Шухевичем Ю.-Б.Р., Кишкарем П.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків та зменшення доходів державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо щомісячної адресної допомоги (реєстр. № 10058 від 14.02.2019), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

У законопроекті пропонується надати право внутрішньо переміщеним особам на отримання щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у таких розмірах:

для працездатних осіб, для осіб, які втратили працездатність, дітей (в тому числі дітей, які після досягнення повноліття навчаються у закладах вищої та професійно-технічної освіти (до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) – прожитковий мінімум для відповідних соціальних і демографічних груп населення;

для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю – 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

для осіб з інвалідністю II групи – 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

для осіб з інвалідністю III групи – прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Зважаючи, що починаючи з жовтня 2014 року надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, реалізація законодавчої ініціативи призведе до необхідності вишукання додаткових видатків з державного бюджету, про що також відмічається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту. Однак відсутність відповідних розрахунків не дозволила міністерству визначити належний обсяг додаткових коштів для виконання законопроекту.

Водночас Мінфіном звернуто увагу на таке:

1) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (із змінами) «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» внутрішньо переміщеним особам призначається грошова допомога на сім’ю та виплачується одному з її членів у таких розмірах:

для осіб, які отримують пенсію, дітей, студентів денної форми навчання закладів вищої освіти та учнів закладів професійно-технічної освіти, які досягли 18-річного віку (до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) – 1000 гривень на одну особу (члена сім’ї);

для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю – 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

для осіб з інвалідністю II групи – 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

для осіб з інвалідністю III групи – прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність;

для працездатних осіб – 442 гривні на одну особу (члена сім’ї).

Загальний розмір допомоги на сім’ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім’ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім’ї, до складу якої входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, – 3400 гривень, для багатодітної сім’ї – 5000 гривень;

2) у 2018 році на виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам було спрямовано 2 923,9 млн грн, середньомісячна кількість сімей, які отримали адресну допомогу, склала 165 710 сімей, середньомісячний розмір адресної допомоги становив 1 470,4 грн на одну сім’ю;

3) на 2019 рік у державному бюджеті для здійснення вищезазначених виплат враховані бюджетні призначення у обсязі 3 042,6 млрд гривень.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо щомісячної адресної допомоги (реєстр. № 10058 від 14.02.2019), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внутрішній водний транспорт» (реєстр. № 2475а-4 від 07.03.2018), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Рудиком С.Я., Маркевичем Я.В., Молотком І.Ф. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроект визначає правове регулювання відносин у сфері діяльності внутрішнього водного транспорту та використання внутрішніх водних шляхів, права та обов’язки державних органів влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів внутрішнього водного транспорту, а також інші питання у цій сфері діяльності.

Відповідно до статті 5 законопроекту органами державного регулювання плавання на внутрішніх водних шляхах України є Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах морського та внутрішнього водного транспорту, спеціально уповноважений центральний орган влади з питань безпеки плавання на внутрішніх водних шляхах, державні органи влади та органи місцевого самоврядування.

Разом з тим, пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту Кабінету Міністрів України доручено розробити проект закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту».

Доцільно зауважити, що згідно із Законом України «Про джерела фінансування органів державної влади» органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, положеннями законопроекту визначено повноваження вказаних органів влади у цій сфері.

Зокрема, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах морського та внутрішнього водного транспорту має забезпечити створення бази даних кваліфікаційних документів та документів дозвільного характеру України, відповідатиме за технічне і технологічне забезпечення її роботи (стаття 60 законопроекту), а також утворення кваліфікаційної комісії з підтвердження кваліфікації капітанів суден (судноводіїв) та членів суднового екіпажу (стаття 46 законопроекту).

Крім того, відповідно до положень законопроекту капітани морських портів (терміналів), капітани дільниць та інспектори дільниць будуть працівниками спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань безпеки плавання на внутрішніх водних шляхах.

З огляду на визначені у законопроекті повноваження органів державного регулювання плавання на внутрішніх водних шляхах їх реалізація потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Водночас, законопроектом пропонується покласти на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад додаткові повноваження щодо:

здійснення державної реєстрації суден з видачею відповідних суднових документів;

здійснення державної реєстрації баз для стоянки малих суден чи засобів дозвілля на воді;

проведення перевірки кваліфікації судноводіїв малих суден та видачі відповідних кваліфікаційних документів державного зразка;

контролю виконання правил утримання та експлуатації баз для стоянки малих суден;

проведення перевірки наявності суднових документів, кваліфікаційних документів державного зразка судноводіїв малих суден;

погодження порядку проведення спортивних та культурних масових заходів на воді відповідно до законодавства.

Виконання місцевими органами виконавчої влади додаткових повноважень потребуватиме додаткових видатків місцевих бюджетів.

Щодо здійснення місцевими органами виконавчої влади державної реєстрації суден та баз для стоянки малих суден чи засобів дозвілля на воді у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту відмічається, що згідно із Законом України «Про транспорт» реєстрація суден у Державному судновому реєстрі України та в Судновій книзі України, реєстрація баз для стоянки маломірних (малих) суден, видача відповідних суднових документів є повноваженнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, відтак, реалізація зазначених положень законопроекту призведе до дублювання повноважень органами виконавчої влади та неефективного витрачання бюджетних коштів.

Статтею 9 законопроекту визначено, що утримання та розвиток об’єктів інфраструктури внутрішніх водних шляхів загального користування здійснюється за рахунок джерел, що визначає Бюджетний кодекс України
(далі – Кодекс), а також 10 відсотків обсягу коштів від портових зборів, які справляє адміністрація морських портів України (крім адміністративного та маячного зборів), та коштів від спеціальних послуг, які надає адміністрація морських портів України. Цією ж статтею законопроекту передбачено спрямування коштів від портових зборів (крім адміністративного та маячного зборів) та коштів від спеціальних послуг місцевим бюджетам:

міст (сіл, селищ), на території яких розташовані морські порти в обсязі 5 відсотків;

територіальних громад, які розташовані вздовж судноплавних внутрішніх водних шляхів загального користування в обсязі 5 відсотків.

Разом з тим, слід відмітити, що відповідно до статті 22 Закону України «Про морські порти» у морському порту справляються портові збори, які сплачуються адміністрації морських портів України, за виключенням адміністративного збору. Згідно з вищезазначеним Законом, портові збори (крім адміністративного) використовуються виключно за цільовим призначенням, а саме на утримання гідротехнічних споруд та забезпечення діяльності адміністрації морських портів та суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту.

Таким чином, реалізація положень статті 9 законопроекту призведе до збільшення надходжень місцевих бюджетів, потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на утримання та розвиток об’єктів інфраструктури внутрішніх водних шляхів загального користування, оскільки на даний час, за рахунок коштів державного бюджету здійснюється лише підтримка експлуатаційно безпечного стану судноплавних шлюзів, внутрішніх водних шляхів, та може мати опосередкований вплив на показники бюджетів, оскільки, як зазначає Мінфін, зменшить доходи адміністрації морських портів України і відповідно зменшить суму сплачених нею податків та обов’язкових платежів до державного та місцевих бюджетів.

Варто зазначити, шо законопроектом пропонується витрати на утримання (експлуатацію), реконструкцію, ремонт та охорону судноплавних шлюзів на внутрішніх водних шляхах покласти на виробника електричної енергії, що використовує такі гідротехнічні споруди для виробництва електроенергії (стаття 11 законопроекту). Зважаючи на те, що щорічно у державному бюджеті передбачаються видатки для забезпечення експлуатаційно-безпечного стану судноплавних шлюзів, реалізація зазначеного положення законопроекту може сприяти зменшенню витрат державного бюджету на таку мету.

Ряд наступних положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів.

Так, звільнення від портових зборів суден з осадкою до 4 метрів, що здійснюють каботажні перевезення (стаття 13 законопроекту), може призвести до зменшення доходів загального фонду державного бюджету від портового (адміністративного) збору /портовий (адміністративний) збір зараховується до загального фонду державного бюджету згідно з пунктом 37 частини другої статті 29 Кодексу/.

Відповідно до підпункту «г» пункту 4 частини першої статті 3 та пункту 7 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту з моменту набуття чинності змін та доповнень до Податкового кодексу України щодо застосування спеціального режиму сплати акцизу на паливо, що одержано суднами внутрішнього водного транспорту з нафтопереробного підприємства або ввезені на митну територію України нафтопродукти для їх використання в якості палива для внутрішнього водного транспорту, відповідно до пунктів 229.8 та 229.9 статті 229 розділу VI Податкового кодексу України, та (або) відміни плати за спеціальне використання води без її вилучення (використання поверхневих вод) судновласники: отримують щоквартально відшкодування сплаченого акцизного податку на паливо відповідно до законодавства та не сплачують рентну плату за спеціальне використання води без її вилучення. Така законодавча пропозиція за умови прийняття відповідних змін до податкового законодавства матиме наслідком зменшення надходжень до державного та місцевого бюджетів, зважаючи на вимоги Кодексу щодо зарахування вказаних податків (платежів) до державного та місцевих бюджетів /акцизний податок зараховується до спеціального фонду державного бюджету згідно з пунктами 1 і 2 частини третьої статі 29 Кодексу, а рентна плата за спеціальне використання води зараховується до загального та спеціального фондів державного бюджету та до загального фонду місцевих бюджетів згідно з пунктом 4 частини другої та пунктом 13-3 частини третьої статті 29, пунктами 3 та 30 частини першої статті 64, пунктом 3 частини першої статті 66, пунктом 3 частини першої статті 69 Кодексу відповідно/.

Належить зазначити, що акцизний податок на паливо та рентна плата за спеціальне використання води в частині, що зараховується до спеціального фонду державного бюджету, є надходженнями державного дорожнього фонду та державного фонду розвитку водного господарства відповідно, які мають цільове призначення і використовуються за напрямами (заходами) у галузі дорожнього та водного господарства, визначеними Кодексом, а відтак така законодавча пропозиція матиме також наслідком зменшення видатків спеціального фонду державного бюджету, що може зумовити необхідність вишукання додаткових коштів за загальним фондом державного бюджету для їх проведення.

З приводу відміни сплати акцизу на пальне та рентної плати за спеціальне використання води Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту звертає увагу, що згідно з пунктом 7.3 статті 7 Податкового кодексу України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами. За експертною оцінкою Мінфіну встановлення нульової ставки акцизного податку для пального, яке використовується водним транспортом, призведе до втрат бюджету в сумі близько 0,24 млрд грн, а положення підпункту «г» пункту 4 частини першої статті 3 та пункту 7 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту не підтримуються.

Разом з тим, реалізація положень статті 80 законопроекту щодо видачі дозволу на економічну діяльність та зарахування плати за його видачу до державного бюджету може в повній мірі зумовити додаткові надходження державного бюджету, однак для визначення їх вартісної величини у супровідних матеріалах до законопроекту відсутня належна інформація.

В свою чергу, до збільшення надходжень відповідних місцевих бюджетів може призвести зарахування плати за державну реєстрацію судна та видачу відповідних документів, яка згідно з положеннями законопроекту спрямовується до місцевого бюджету за місцем державної реєстрації судна (стаття 74 законопроекту).

Положеннями статті 12 законопроекту передбачено, що суб’єкт господарювання, який проводить днопоглиблювальні роботи з підтримання паспортних, проектних та (або) гарантованих габаритів суднового ходу з вилученням утвореного внаслідок цих робіт донного ґрунту, має право на використання частки вилученого донного ґрунту або розпорядження нею у рівних пропорціях із відповідними місцевими органами влади чи органами самоврядування (стаття 12 законопроекту). Реалізація таких положень також може призвести до додаткових надходжень місцевих відповідних бюджетів у разі реалізації донного ґрунту тощо.

Варто зазначити, що підпунктом 6 пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту вносяться зміни до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі – Закон), якими доповнюється перелік об’єктів, що не підлягають приватизації, зокрема, судноплавні канали, об’єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об’єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення внутрішніх водних шляхів, майно судноплавних інспекцій.

Згідно із статтею 4 Закону до об’єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об’єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. При цьому, частиною другою статті 4 Закону визначений перелік об’єктів, що не підлягають приватизації, а Законом України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» затверджено відповідний перелік.

З огляду на викладене, зазначене положення у зв’язку із встановленням обмежень щодо об’єктів державного і комунального майна, які можуть бути приватизовані (відчужені), може призвести до зменшення обсягів фінансування загального фонду державного бюджету /в частині коштів від приватизації державного майна/ та зменшення надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів, а саме бюджету розвитку.

Підсумовуючи викладене, необхідно відмітити, що реалізація положень законопроекту потребуватиме збільшення витрат державного бюджету (на створення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту; виконання повноважень органами державного регулювання плавання на внутрішніх водних шляхах; утримання та розвиток об’єктів інфраструктури внутрішніх водних шляхів загального користування; здійснення видатків у галузі дорожнього та водного господарства) та місцевих бюджетів (на виконання додаткових повноважень місцевими органами виконавчої влади), може призвести до зменшення витрат державного бюджету (на утримання та ремонт судноплавних шлюзів; здійснення видатків у галузі дорожнього та водного господарства), а також зменшення надходжень державного бюджету (від портового (адміністративного) збору); акцизного податку на паливо та рентної плати за спеціальне використання води за умови прийняття відповідних змін до Податкового кодексу України) та місцевих бюджетів (від рентної плати за спеціальне використання води за умови прийняття відповідних змін до Податкового кодексу України; відчуження майна комунальної власності), призвести до збільшення надходжень державного бюджету (за видачу дозволу на економічну діяльність) та місцевих бюджетів (спрямування частини коштів від портових зборів (крім адміністративного та маячного зборів) та коштів від спеціальних послуг, які надає адміністрація морських портів України; державної реєстрації суден та видачі відповідних документів; реалізації донного ґрунту), може призвести до зменшення обсягів фінансування загального фонду державного бюджету (від приватизації державного майна).

При цьому, розробниками законопроекту всупереч вимогам статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Крім того, законопроектом пропонується за порушення законодавства про внутрішній водний транспорт до перевізників на внутрішніх водних шляхах застосовувати штрафні санкції у розмірі від 20 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 340 грн до 170 000 гривень) (стаття 110 законопроекту).

Враховуючи, що проектом закону передбачено зарахування адміністративно-господарських штрафів до Державного бюджету України, застосування заходів впливу у разі виявлення відповідних правопорушень може опосередковано збільшити надходження державного бюджету.

Загалом, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків бюджетів, зменшить надходження до державного бюджету від акцизного податку на пальне, може збільшити надходження до держбюджету від штрафних санкцій та збільшити надходження місцевих бюджетів. При цьому, Мінфін висловлює зауваження щодо відповідності положень законопроекту законам України «Про ринок електричної енергії», «Про транспорт», «Про морські порти України».

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внутрішній водний транспорт» (реєстр. № 2475а-4 від 07.03.2018), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Рудиком С.Я., Маркевичем Я.В., Молотком І.Ф. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (збільшуватиме витрати державного та місцевих бюджетів і може призвести до зменшення витрат державного бюджету на експлуатацію судноплавних шлюзів, на дорожнє та водне господарство; може призвести до зменшення надходжень державного бюджету (насамперед, від портового (адміністративного) збору; а також акцизного податку на пальне та рентної плати за спеціальне використання води за умови внесення відповідних змін до Податкового кодексу України); зменшення обсягів фінансування загального фонду державного бюджету; збільшуватиме надходження місцевих бюджетів (насамперед, від портових зборів, крім адміністративного та маячного зборів); та може зменшувати надходження місцевих бюджетів (від рентної плати за спеціальне використання води за умови внесення відповідних змін до Податкового кодексу України, та коштів від відчуження майна комунальної власності). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим роком залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення ветеранів праці, громадян похилого віку, осіб з інвалідністю та сімей з дітьми з інвалідністю від оплати житлово-комунальних послуг та першочергове списання їм заборгованості за житлово-комунальні послуги, що сформувалась станом на 1 січня 2019 року (реєстр. № 10032 від 11.02.2019), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» та «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» пропонується:

звільнити ветеранів праці, громадян похилого віку, осіб з інвалідністю та сім’ї з дітьми з інвалідністю від оплати житлово-комунальних послуг, а також списати їм заборгованість за постачання природного газу, централізоване опалення та постачання гарячої води, постачання електричної енергії, що сформувалась станом на 1 січня 2019 року;

надавати громадянам похилого віку, які проживають в жилих будинках, що не мають централізованого опалення, паливо безоплатно в межах норм, встановлених Урядом України;

здійснювати списання такої заборгованості перед відповідними суб’єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу для потреб побутових споживачів, централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом взаємозаліку за спожитий природний газ перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», а списання заборгованості вищезазначеним категоріям населення за спожиту електроенергію здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України;

встановити, що цей Закон діє до дня встановлення прожиткового мінімуму в Україні на середньоєвропейському рівні.

Запровадження законодавчої ініціативи зумовить потребу у вишуканні додаткових коштів з державного бюджету, оскільки серед іншого матиме наслідком значне розширення кола осіб, що мають право на соціальні гарантії та пільги, а також на списання заборгованості населення за спожиту електроенергію, однак у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України.

Крім того, списання заборгованості населення перед суб’єктами господарювання шляхом взаємозаліку за спожитий природний газ перед НАК «Нафтогаз України» може призвести до необхідності відшкодування з державного бюджету втрат компанії, оскільки авторами не запропоновано інших джерел покриття збитків, що можуть виникнути внаслідок здійснених операцій.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у своєму висновку до законопроекту про його вплив на видатки державного бюджету, зауважує, що лише звільнення від оплати за житлово-комунальні послуги потребуватиме понад 50 млрд грн на рік в умовах поточного року.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення ветеранів праці, громадян похилого віку, осіб з інвалідністю та сімей з дітьми з інвалідністю від оплати житлово-комунальних послуг та першочергове списання їм заборгованості за житлово-комунальні послуги, що сформувалась станом на 1 січня 2019 року (реєстр. № 10032 від 11.02.2019), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З., має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальні послуги» щодо підвищення оплати праці працівникам соціальної сфери (реєстр. № 10076 від 21.02.2019), внесений народним депутатом України Капліним С.М.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

У законопроекті пропонується встановити посадовий оклад працівників соціальної сфери найнижчої кваліфікації у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня календарного року. Крім того, органи місцевого самоврядування можуть встановлювати додаткові стимулюючі доплати із місцевих бюджетів.

Зважаючи, що відповідно до статті 8 Закону України «Про оплату праці» та статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» умови оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, згідно з постановою Уряду від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) з 1 січня 2017 року розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Відтак, реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, про що також відмічається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту. Однак відсутність відповідних розрахунків не дозволила міністерству визначити належний обсяг додаткових коштів для виконання законопроекту.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальні послуги» щодо підвищення оплати праці працівникам соціальної сфери (реєстр. № 10076 від 21.02.2019), внесений народним депутатом України Капліним С.М., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про списання заборгованості населення за постачання природного газу, централізоване опалення та постачання гарячої води, постачання електричної енергії, що сформувалась станом на 1 січня 2019 року (реєстр. № 9527 від 04.02.2019), поданий народними депутатами України Бойком Ю.А., Рабіновичем В.З., Королевською Н.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

У законопроекті пропонується протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом здійснити у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, списання заборгованості населення, що сформувалася станом на 1 січня 2019 року, за:

- природний газ перед постачальниками природного газу для потреб побутових споживачів;

- централізоване опалення та постачання гарячої води, що надаються населенню суб’єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг;

- постачання електричної енергії для кожного класу споживачів перед відповідними постачальниками послуг.

У статті 2 законопроекту встановлюється, що списання заборгованості населення здійснюється:

перед відповідними суб’єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу для потреб побутових споживачів, а також централізованого опалення та постачання гарячої води, – шляхом взаємозаліку за спожитий природний газ перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (частина третя);

за спожиту електроенергію – за рахунок коштів Державного бюджету України (частина четверта).

При цьому згідно з пояснювальною запискою до законопроекту передбачається здійснити списання заборгованості населення, що сформувалася станом на 1 січня 2019 року, у сумі 47,9 млрд грн, з яких за постачання природного газу – 26,4 млрд грн, централізоване опалення та постачання гарячої води – 16,7 млрд грн та постачання електричної енергії – 4,8 млрд грн шляхом, визначеним у частинах три та чотири статті 2 законопроекту.

Відтак, реалізація законодавчої ініціативи зумовить необхідність збільшення на таку суму видатків державного бюджету.

Слід відмітити, що списання заборгованості населення перед суб’єктами господарювання шляхом взаємозаліку за спожитий природний газ перед НАК «Нафтогаз України» може призвести до необхідності відшкодування з державного бюджету втрат компанії, оскільки авторами не запропоновано інших джерел покриття збитків, що можуть виникнути внаслідок здійснених операцій.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у своєму висновку до законопроекту про потребу у додаткових витратах з державного бюджету для виконання його положень, звертає увагу на таке:

реалізація законопроекту зумовить розбалансування видатків та доходів бюджету, порушуючи цим визначений у статті 7 Бюджетного кодексу України принцип збалансованості бюджетної системи;

списання заборгованості шляхом взаємозаліку призведе до погіршення фінансово-економічного стану підприємств та як наслідок до обмеженості коштів для здійснення серед іншого розрахунків зі сплати податків та обов’язкових платежів до бюджету;

механічне списання заборгованості може призвести до різкого погіршення платіжної дисципліни населення та збільшення заборгованості з оплати таких послуг надалі.

Крім того, законопроект не відповідає вимогам частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України, згідно з якими виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

Зважаючи на зазначене, в недотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про списання заборгованості населення за постачання природного газу, централізоване опалення та постачання гарячої води, постачання електричної енергії, що сформувалась станом на 1 січня 2019 року (реєстр. № 9527 від 04.02.2019), поданий народними депутатами України Бойком Ю.А., Рабіновичем В.З., Королевською Н.Ю., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про списання заборгованості побутових споживачів за постачання природного газу, електричної енергії, послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, що сформувалась станом на 1 січня 2019 року (реєстр. № 9527-1 від 13.02.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Вілкулом О.Ю., Воропаєвим Ю.М., Долженковим О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

У законопроекті пропонується протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом здійснити у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, списання заборгованості побутових споживачів, що сформувалася станом на 1 січня 2019 року, за (шляхом):

- природний газ (перед суб’єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу, списання всіх фінансових і штрафних санкцій (відсотків, неустойки, штрафів та пені), нарахованих відповідним суб’єктам господарювання на заборгованість за поставлений природний газ оптовим постачальником НАК «Нафтогаз України», та наступного списання (в обсязі, що перевищує суми фінансових та штрафних санкцій, але в межах розміру заборгованості побутових споживачів) заборгованості цих суб’єктів господарювання перед оптовим постачальником природного газу);

- послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання (перед суб’єктами господарювання, що надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, списання заборгованості (в обсязі, що не перевищує обсягів заборгованості побутових споживачів) відповідних суб’єктів господарювання за поставлений природний газ перед суб’єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу, і списання заборгованості суб’єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу, перед оптовим постачальником природного газу НАК «Нафтогаз України»);

- електричну енергію (перед суб’єктами господарювання, які здійснюють постачання та розподіл електричної енергії, списання заборгованості (в обсязі, що не перевищує обсягів заборгованості побутових споживачів) суб’єктів господарювання, які здійснюють постачання та розподіл електричної енергії, перед оптовим постачальником електричної енергії; списання заборгованості оптового постачальника електричної енергії перед суб’єктами господарювання, які здійснюють виробництво електричної енергії; списання заборгованості суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво електричної енергії, перед підприємствами вугільної промисловості за поставлене вугілля та/або списання сум податкових зобов’язань суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво електричної енергії, перед державним бюджетом України (грошових зобов’язань та податкового боргу, дивідендів, частини чистого прибутку (доходу), списання заборгованості підприємств вугільної промисловості (в обсязі, що не перевищує обсягів заборгованості побутових споживачів) перед державним або місцевим бюджетами).

Поряд з тим законопроектом встановлюється, що:

учасники процедури списання заборгованості – підприємства вугільної промисловості здійснюють зменшення своїх поточних податкових зобов’язань з податку на прибуток та/або податку на додану вартість на суму заборгованості побутових споживачів, списаної відповідно до порядку, визначеного цим Законом, протягом двох років, наступних за списанням заборгованості побутових споживачів;

суб’єкти господарювання, які є учасниками процедури списання заборгованості, після здійснення погашення (списання) суми заборгованості відповідно до цього Закону, зобов’язані здійснити коригування своїх податкових зобов’язань та податкового кредиту, в порядку визначеному Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 3 законопроекту обсяг заборгованості побутових споживачів, яка підлягає списанню, дорівнює загальній сумі заборгованості побутових споживачів за надані (спожиті) послуги станом на 1 січня 2019 року з урахуванням всіх сум нарахованої неустойки, штрафів та пені, нарахованих у зв’язку з утворенням цієї заборгованості.

Такі положення законопроекту зумовлюють вплив на показники бюджетів, оскільки запропонований механізм списання заборгованості побутових споживачів за постачання природного газу, електричної енергії, послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання передбачає проведення взаємозаліку між суб’єктами господарювання, включаючи виконання зобов’язань зі сплати податків до державного та місцевих бюджетів (що не відповідає вимогам частини шостої статті 45 Бюджетного кодексу України).

У експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що його реалізація потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету на компенсацію втрат НАК «Нафтогаз України», однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила точне визначення такого обсягу видатків. Водночас Мінфін повідомляє, що за даними Держкомстату України заборгованість населення станом на 31.12.2018 з оплати послуг природного газу, централізованого опалення та гарячого водопостачання становить 43,1 млрд грн, а також додаткові кошти належить виділити на списання усіх фінансових та штрафних санкцій.

Зважаючи на зазначене, в недотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Слід відмітити, що виконання законопроекту призведе до розбалансування видатків та доходів бюджетів, порушуючи цим визначений у статті 7 Бюджетного кодексу України принцип збалансованості бюджетної системи, про що також зазначається у висновку Міністерство фінансів України до законопроекту.

Крім того, законопроект не відповідає вимогам частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України, згідно з якими виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про списання заборгованості побутових споживачів за постачання природного газу, електричної енергії, послуг централізоване опалення та гарячого водопостачання, що сформувалась станом на 1 січня 2019 року (реєстр. № 9527-1 від 13.02.2019), поданий народними депутатами України Новинським В.В., Вілкулом О.Ю., Воропаєвим Ю.М., Долженковим О.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур (реєстр. № 10027-1 від 25.02.2019), поданий народними депутатами України Мірошніченком І.В., Козаченком Л.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується виключити положення, згідно з яким тимчасово, з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), а також пропонується скоротити період тимчасового звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту до 1 вересня 2019 року соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) (у діючій редакції - з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року).

Отже, у разі прийняття такої законодавчої ініціативи при вивезенні за межі митної території України в митному режимі експорту вказаних культур виникне право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за відповідними операціями.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткового ресурсу бюджету для бюджетного відшкодування і призведе до зміни показників бюджету, а у зв’язку з тим, що запропонований законопроект пропонується ввести в дію з дня, наступного за днем його опублікування, визначення вартісної величини впливу на дохідну та/або видаткову частину бюджету та виконання закону про Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді є неможливим.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур (реєстр. № 10027-1 від 25.02.2019), поданий народними депутатами України Мірошніченком І.В., Козаченком Л.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість за рахунок збільшення бюджетного відшкодування цього податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження прогресивної шкали оподаткування при сплаті податку на доходи фізичних осіб) (реєстр. № 10066 від 19.02.2019), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Головком М.Й., Іллєнком А.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2020 року запровадити прогресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема передбачається:

встановити ставки податку на доходи фізичних осіб від 5 до 48 відсотків залежно від розміру бази оподаткування;

застосовувати нульову ставку податку до доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) у розмірі, що не перевищує одного прожиткового мінімуму;

зобов’язати платників податку подавати податкову декларацію за результатами податкового (звітного) року, якщо протягом такого податкового (звітного) року хоч за один календарний місяць доходи платника податків перевищили десять прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня звітного податкового року;

перераховувати податок на доходи фізичних осіб із задекларованої річної загальної суми оподатковуваних доходів у визначеному порядку.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат із державного бюджету, в той же час, зменшення ставки оподаткування низьких доходів фізичних осіб буде збалансовано підвищенням ставки оподаткування для значних доходів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат надходжень до бюджетів від податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі близько 68,8 млрд грн, у тому числі: від застосування податковими агентами запропонованої місячної шкали оподаткування під час виплати доходу фізичним особам – у сумі близько 68,3 млрд грн; від застосування протягом року фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місячної шкали оподаткування під час отримання доходу – у сумі близько 0,5 млрд грн.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження прогресивної шкали оподаткування при сплаті податку на доходи фізичних осіб) (реєстр. № 10066 від 19.02.2019), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Головком М.Й., Іллєнком А.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту бджільництва (реєстр. № 10052 від 14.02.2019), поданий народними депутатами України Козаченком Л.П., Кодолою О.М., Крульком І.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є захист бджільництва та забезпечення прав власників пасік, встановлення кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері бджільництва, створення умов для розвитку цієї галузі в Україні, зняття соціальної напруги в регіонах України з високим рівнем зайнятості в бджільництві.

Для реалізації такої мети пропонується внести зміни до законів України «Про бджільництво», «Про захист рослин», «Про пестициди і агрохімікати», «Про місцеве самоврядування в Україні», встановивши, зокрема, додаткові повноваження органів місцевого самоврядування щодо вжиття необхідних заходів зі сприяння захисту і розвитку бджільництва, новий механізм інформування про небезпечні, стихійні гідрометеорологічні явища та роботи по захисту ентомофільних рослин, що становлять загрозу бджолам, часовий інтервал для проведення обробітку ентомофільних рослин у період відсутності льоту бджіл.

При цьому згідно із змінами до Закону України «Про бджільництво» серед іншого передбачається:

у разі виявлення небезпечних захворювань бджіл, потрави або загибелі бджолиних сімей проводити безоплатно ветеринарно-санітарне обслуговування, діяльність по встановленню факту загибелі бджіл та лабораторне дослідження (експертиза) для таких пасік (тобто за рахунок коштів державного бюджету, що спрямовуються на утримання відповідних служб);

державна підтримка щодо захисту та розвитку бджільництва у вигляді дотацій, що надаються щомісячно фізичним особам – підприємцям або власникам пасік, які зареєстровані у Реєстрі отримувачів бюджетної дотації, для відшкодування витрат, пов’язаних із закупівлею бджолиних сімей та бджолиних маток, закупівлею та використанням зареєстрованих ветеринарних препаратів для профілактики і лікування захворювань бджіл, механізацією працезатратних процесів (придбання обладнання або ліній з відкачування меду чи фасування продуктів бджільництва), забезпеченням якості бджолопродукції, в тому числі її дослідження і сертифікація, у розмірі п’ятдесяти відсотків від загальної суми вказаних витрат, що є документально підтвердженими.

Незважаючи, що, за визначенням авторів, передбачене дотування пасічницької діяльності має здійснюватися за рахунок коштів, затверджених у державному бюджеті на підтримку агропромислового комплексу, у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що виконання зазначених вище його положень потребуватиме збільшення видатків державного бюджету, однак відсутність відповідних розрахунків та обґрунтувань унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу.

Водночас, Міністерством фінансів України наголошується, що питання надання державної підтримки виробникам продукції тваринництва врегульоване Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України», зокрема відповідно до пункту 15.2 статті 15 об’єктом бюджетної дотації є мед натуральний, а відповідно до пункту 15.3 статті 15 до об’єктів спеціальної бюджетної дотації належать також бджолина сім’я (визначена такою відповідно до Закону України «Про бджільництво»).

Поряд з тим, у законопроекті пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 247-1 «Потрава бджіл», встановивши кримінальну відповідальність за:

– неповідомлення (приховування) або надання неправдивої інформації фізичним або юридичним особам, які займаються бджільництвом, та органу місцевого самоврядування про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин чи агрохімікатів, якщо це призвело до потрави (загибелі) бджолиних сімей і завдало істотної шкоди, у вигляді штрафу від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого /частина перша/;

– порушення суб’єктом господарювання або фізичною особою встановлених нормативними актами регламентів застосування засобів захисту рослин чи агрохімікатів, якщо це призвело до потрави (загибелі) бджолиних сімей і завдало значної шкоди, у вигляді штрафу від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років /частина друга/;

– ті самі діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно, або із застосуванням незареєстрованих засобів захисту рослин чи агрохімікатів, або спричинили тяжкі наслідки, у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Також запропоновано доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новими статями 83-2 «Порушення правил застосування засобів захисту рослин та агрохімікатів» і 164-19 «Порушення порядку роздрібної торгівлі ветеринарними препаратами», згідно з якими встановлюється адміністративна відповідальність за:

– виконання робіт, пов’язаних з транспортуванням, зберіганням та застосуванням засобів захисту рослин або агрохімікатів, їх торгівлею особами, які не пройшли спеціальної підготовки і не мають відповідного посвідчення та допуску, виданого в установленому законом порядку, у вигляді штрафу на громадян від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і штрафу на посадових осіб – від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– невиконання посадовими особами спеціально уповноважених органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства про захист рослин чи використанням агрохімікатів, вимог пасічника щодо участі в роботі комісії з встановлення факту загибелі бджіл, у вигляді штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у вигляді штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– роздрібна торгівля ветеринарними препаратами поза закладами ветеринарної медицини або ветеринарними аптеками, у вигляді штрафу від п’ятсот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких препаратів і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої /частина перша/;

– дії, передбачені частиною першою статті 164-19, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, а також реалізація ветеринарних препаратів після закінчення терміну їх державної реєстрації, у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких препаратів і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

При цьому розглядати справи про такі адміністративні правопорушення пропонується судам (районним, міським, міськрайонним) на основі протоколів, складених уповноваженими відповідних центральних органів виконавчої влади.

Тому, у разі виявлення вищезазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі (арешту) осіб.

Відтак, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту бджільництва (реєстр. № 10052 від 14.02.2019), поданий народними депутатами України Козаченком Л.П., Кодолою О.М., Крульком І.І. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків, а також може призвести до збільшення доходів залежно від залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 5 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» щодо пенсійного забезпечення слідчих органів прокуратури (реєстр. № 10037 від 11.02.2019), поданий народними депутатами України Кожем?якіним А.А., Паламарчуком М.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до пункту 5 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» (далі – Закон) пропонується надати право на пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону слідчим органів прокуратури, в тому числі і пенсіонерам /на даний час таке право мають слідчі органів прокуратури до початку діяльності Державного бюро розслідувань/.

Зважаючи на суть вищезазначеної законодавчої пропозиції, реалізація положень законопроекту в частині забезпечення спеціальних умов пенсійного забезпечення слідчих органів прокуратури (в тому числі і пенсіонерів) потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, обсяг яких неможливо визначити через відсутність вихідних даних, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте такі матеріали відсутні. На невиконання таких вимог звернуло увагу також Міністерство фінансів України.

Міністерство фінансів України в експертному висновку зауважило, що враховуючи заходи з реформування пенсійної системи визначені Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», які передбачають встановлення єдиних принципів пенсійного забезпечення з метою уніфікації пенсійного законодавства в Україні, а також зважаючи на наявність дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, прийняття рішень щодо поліпшення  пенсійного забезпечення, які потребують додаткових видатків, повинно здійснюватися комплексно, виходячи з фінансових можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 5 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» щодо пенсійного забезпечення слідчих органів прокуратури (реєстр. № 10037 від 11.02.2019), поданий народними депутатами України Кожем?якіним А.А., Паламарчуком М.П., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо оприлюднення персонального складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді на офіційному веб-сайті Верховної Ради України (реєстр. № 10035 від 11.02.2019), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

Законопроектом пропонується внести зміни до Регламенту Верховної Ради України в частині утворення, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, оприлюднення та оновлення станом на поточний час інформації щодо  персонального складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що проект Закону не потребує додаткових витрат з державного бюджету, про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Водночас у законопроекті запроваджуються вимоги щодо інформаційного та технічного забезпечення роботи коаліції яке, здійснюється секретаріатом коаліції, що створюється на період її діяльності у порядку, встановленому для створення секретаріатів депутатських фракцій.

Слід відмітити, що згідно з положенням про секретаріат депутатських фракцій працівники секретаріату є державними службовцями і працюють за строковим трудовим договором, чисельність, структуру та штатний розпис секретаріату депутатських фракцій затверджує в установленому порядку Голова Верховної Ради України. Згідно з пунктом 2 Розпорядження Голови Верховної Ради України від 22.02.2008 року № 304 чисельність працівників секретаріату депутатських фракцій визначається в розрахунку не більше одного працівника на п’ять членів депутатської фракції, але не більше 30 осіб. Тому, створення секретаріату коаліції може зумовити необхідність у додатковій чисельності Апарату Верховної Ради України, а відтак може потребувати збільшення видатків з державного бюджету на забезпечення діяльності Апарату Верховної Ради .

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо оприлюднення персонального складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді на офіційному веб-сайті Верховної Ради України (реєстр. № 10035 від 11.02.2019), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І., може призвести до збільшення видатків державного бюджету за необхідності збільшення чисельності Апарату Верховної Ради України. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо оплати праці працівників бюджетних установ (реєстр. № 10070 від 20.02.2019), поданий народним депутатом України Дроздиком О.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України, законів України «Про оплату праці» та «Про державну службу», зокрема, передбачається:

запровадити процедуру обов’язкового погодження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, проектів нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України з питань оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, підготовку яких забезпечуватиме центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері праці та соціальної політики;

визначати мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку) для працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету (в тому числі і для державних службовців) у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб (з 1 січня 2019 року – 1921 грн, з 1 липня – 2007 грн, з 1 грудня – 2102 грн /згідно із статтею 6 Закону України «Про оплату праці» та статті 51 Закону України «Про державну службу» мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року (1921 грн)/;

запровадити обмеження розміру заробітної плати, а саме максимальний розмір оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, не може перевищувати 30 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, з урахуванням надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат (виходячи із встановленого чинним законодавством розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, розмір заробітної плати в бюджетній сфері не може перевищувати: з 1 січня 2019 року – 57630 грн, з 1 липня – 60210 грн, з 1 грудня – 63060 грн.).

В експертному висновку Міністерство фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту у 2019 році потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетної сфери (перегляд розмірів посадових окладів при зміні прожиткового мінімуму для працездатних осіб протягом року) в обсязі понад 11 млрд гривень. Також відмічено, що додаткових видатків державного бюджету потребуватиме встановлення додаткових функцій центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує політику у сфері державної служби.

Водночас слід зазначити, що підвищення рівня оплати праці може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання вказаних вимог зазначено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Термін набрання чинності відповідних законів, визначених у законопроектах, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо оплати праці працівників бюджетних установ (реєстр. № 10070 від 20.02.2019), поданий народним депутатом України Дроздиком О.В., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів, а також надходження державного і місцевих бюджетів, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про верифікацію та моніторинг державних виплат (реєстр. № 9511 від 30.01.2019), поданий Кабінетом Міністрів України.

 

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроект спрямований на законодавче врегулювання основних правових та організаційних засад здійснення верифікації державних виплат в Україні, що сприятиме розбудові справедливої системи соціального забезпечення в Україні, підвищенню адресності державних виплат, оптимізації бюджетних видатків шляхом перевірки інформації, яка впливає на визначення права та розмір державних виплат.

При цьому, законопроектом визначено:

основні завдання, права та обов’язки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, як такого, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат;

повноваження органів, що здійснюють державні виплати;

основні питання збору, обробки та аналізу інформації, отриманої від суб’єктів надання інформації;

основні етапи верифікації та перелік інформації, яка використовуватиметься для здійснення верифікації та моніторингу державних виплат;

основні принципи побудови інформаційно-аналітичної платформи електронної верифікації та моніторингу державних виплат;

результати верифікації державних виплат, серед яких, зокрема, прийняття органом, що здійснює верифікацію, рішення про повернення неправомірно або надміру отриманої державної виплати.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, та експертного висновку до законопроекту, підготовлених Міністерством фінансів України, реалізація проекту закону не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету. Зокрема, відмічено, що витрати будуть здійснені у межах коштів, передбачених за бюджетною програмою 3501480 «Побудова та функціонування Інформаційно-аналітичної платформи верифікації та інші заходи, пов’язані з її впровадженням» (на 2019 рік передбачено 19,9 млн грн, у 2018 році фактично використано 19,8 млн грн), а також за рахунок інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

Разом з тим, у експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту може сприяти економії бюджетних коштів, яка може бути досягнута за результатами здійснюваної Мінфіном верифікації державних виплат. При цьому, вартісну величину впливу законопроекту неможливо здійснити, оскільки складно спрогнозувати кількість виявлених за результатами верифікації невідповідностей даних, які впливають на визначення права на отримання та розмір державних виплат. Поряд з цим, у супровідних матеріалах до законопроекту зазначено, що за 10 місяців 2018 року Мінфіном надано понад 7,5 млн рекомендацій органам, що здійснюють державні виплати, а також за вказаний період в бюджет було повернуто неправомірно призначених державних виплат на загальну суму близько 50 млн гривень, що підтверджено вказаними органами.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про верифікацію та моніторинг державних виплат (реєстр. № 9511 від 30.01.2019), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізація положень законопроекту здійснюватиметься за рахунок коштів, визначених у державному бюджеті Мінфіну на побудову та функціонування Інформаційно-аналітичної платформи верифікації та інші заходи, пов’язані з її впровадженням, а також сприятиме оптимізації, підвищенню ефективності та адресності державних витрат). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про верифікацію та моніторинг державних виплат (реєстр. № 9511-1 від 18.02.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроект за реєстр. № 9511-1 є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 9511 і спрямований на законодавче врегулювання основних правових та організаційних засад здійснення верифікації державних виплат в Україні, що сприятиме розбудові справедливої системи соціального забезпечення в Україні, підвищенню адресності державних виплат, оптимізації бюджетних видатків шляхом перевірки інформації, яка впливає на визначення права та розмір державних виплат.

Законопроектом за реєстр. № 9511-1, як і законопроектом за реєстр. № 9511, визначено:

основні завдання, права та обов’язки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, як такого, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат;

повноваження органів, що здійснюють державні виплати;

основні питання збору, обробки та аналізу інформації, отриманої від суб’єктів надання інформації;

основні етапи верифікації та перелік інформації, яка використовуватиметься для здійснення верифікації та моніторингу державних виплат;

основні принципи побудови інформаційно-аналітичної платформи електронної верифікації та моніторингу державних виплат;

результати верифікації державних виплат, серед яких, зокрема, прийняття органом, що здійснює верифікацію, рішення про повернення неправомірно або надміру отриманої державної виплати.

При цьому, на відміну від законопроекту за реєстр. № 9511, законопроект, що розглядається передбачає положення стосовно:

обов’язкової наявності добровільної згоди реципієнта на проведення верифікації та забезпечення захисту персональних даних;

не подання суб’єктами надання інформації органу, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, інформації про реципієнтів з обмеженим доступом;

надання додаткових повноважень органам, що здійснюють державні виплати, щодо подання звернень до суду про припинення нарахування та/або здійснення таких виплат, перегляду розміру або строку її призначення та проведення передбачених законодавством заходів на виконання відповідних суддівських рішень;

погодження із Комітетом Верховної Ради України, до предмету відання якого віднесено питання додержання прав і свобод людини і громадянина, порядку здійснення верифікації державних виплат, який установлюватиметься Кабінетом Міністрів України;

виключення вимоги щодо надання банками органу, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, інформації про відкриті на ім’я реципієнтів державних виплат рахунки, операції та залишки за ними;

верифікація здійснюватиметься виключно щодо тих державних виплат, за призначенням яких звернулися фізичні особи після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація проекту закону за реєстр. № 9511-1 не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету. Зокрема, відмічено, що витрати будуть здійснені у межах коштів, передбачених за бюджетною програмою 3501480 «Побудова та функціонування Інформаційно-аналітичної платформи верифікації та інші заходи, пов’язані з її впровадженням» (на 2019 рік передбачено 19,9 млн грн, у 2018 році фактично використано 19,8 млн грн), а також за рахунок інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

В той же час, у експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що прийняття  та реалізація положень законопроекту потребуватиме залучення додаткових коштів державного бюджету у зв’язку з необхідністю звернення органів, що здійснюють державні виплати, до суду в разі виявлення інформації, яка вказує на відсутність у реципієнта права на отримання державних виплат або наявність підстав для перегляду розміру або строку призначення таких виплат, зокрема на:

сплату судового збору вказаними органами;

збільшення штатної чисельності працівників органів соціального захисту населення та інших органів, що здійснюють державні виплати, для підготовки численних позовів до суду щодо припинення нарахування та/або здійснення державної виплати, перегляду розміру або строку її призначення за результатами опрацювання рекомендацій, наданих Мінфіном.

При цьому, Мінфіном відмічено, що вартісну величину впливу законопроекту неможливо здійснити через відсутність вихідних даних та необхідних обґрунтувань розробника, а також зазначено про відсутність пропозицій щодо покриття додаткових витрат бюджету у поточному бюджетному періоді.

Крім того, слід згадати, що у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 9511 Міністерство фінансів України зазначало про можливість утворення економії бюджетних коштів, яка може бути досягнута за результатами здійснюваної Мінфіном верифікації державних виплат. При цьому зазначалося, що вартісну величину впливу цього законопроекту неможливо здійснити, оскільки складно спрогнозувати кількість виявлених за результатами верифікації невідповідностей даних, які впливають на визначення права на отримання та розмір державних виплат. Поряд з цим, у супровідних матеріалах до законопроекту за реєстр. № 9511 відмічено, що за 10 місяців 2018 року Мінфіном надано понад 7,5 млн рекомендацій органам, що здійснюють державні виплати, при цьому за вказаний період в бюджет було повернуто неправомірно призначених державних виплат на загальну суму близько 50 млн гривень, що підтверджено вказаними органами.

З огляду на те, що окремі положення законопроекту за реєстр. № 9511-1 за висновком Мінфіну потребуватимуть додаткових видатків бюджетів, суб’єктам права законодавчої ініціативи відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належить надати фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Проте, відповідні матеріали не надано, про що також відмітило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про верифікацію та моніторинг державних виплат (реєстр. № 9511-1 від 18.02.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного та місцевих бюджетів для виконання органами, що здійснюють державні виплати, повноважень щодо подання звернень до суду про припинення нарахування та/або здійснення таких виплат, перегляду розміру або строку її призначення, а також сприятиме оптимізації, підвищенню ефективності та адресності державних витрат). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про донорство крові та її компонентів і національну систему крові» (реєстр. № 9452 від 28.12.2018), поданий народними депутатами України Богомолець О.В., Мусієм О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань охорони здоров’я.

Проектом Закону України «Про донорство крові та її компонентів і національну систему крові» передбачається врегулювати відносини, пов’язані з розвитком донорства крові та компонентів крові, національної системи крові та наданням послуг з трансфузії компонентів крові, забезпеченням комплексу соціальних, економічних, правових і медичних заходів щодо організації донорства в Україні та задоволенням потреб охорони здоров’я в донорській крові та її компонентах.

Так, положеннями законопроекту пропонується врегулювати такі питання:

термінологія, що застосовуватиметься у сфері донорства крові та компонентів крові, національної системи крові;

основні напрями державної політики у цій сфері, надання послуг з трансфузії компонентів крові;

державне регулювання донорства крові та її компонентів, функціонування національної системи крові та надання послуг з трансфузії компонентів крові в Україні;

система органів національної системи крові (складається з таких органів: центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я України та інших уповноважених державних органів, визначених цим Законом, Національного трансфузіологічного центру, регіональних центрів служби крові, лікарняних банків крові);

повноваження Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я та інших державних органів (організацій), органів виконавчої влади у сфері охорони здоров’я Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад у сфері донорства крові та її компонентів;

принципи донорства крові та компонентів крові, умови та порядок виконання донорської функції, забезпечення безпеки і якості крові, компонентів крові, надання послуг з трансфузії компонентів крові.

обов’язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у цій сфері, обов’язків керівників підприємств, установ, організацій, командирів (начальників) військових частин та навчальних закладів щодо сприяння донорству крові та компонентів крові;

участь громадськості в організації та пропаганді добровільного безоплатного донорства крові та її компонентів серед населення;

захист державою прав донора крові та її компонентів, встановлення їм відповідних пільг;

порядок заготівлі, реалізації, забезпечення безпеки та якості, а також ведення реєстрів донорів крові та її компонентів;

відповідальність за порушення прав донорів, заготівлі, переробки, тестування, зберігання, розподілу і реалізації донорської крові та її компонентів, та застосування донорської крові та її компонентів та відповідальності донора.

Серед іншого законопроект містить положення щодо:

затвердження державних цільових та місцевих програм розвитку донорства крові та її компонентів, національної системи крові та надання послуг з трансфузії компонентів крові;

фінансового забезпечення заходів щодо розвитку донорства крові та її компонентів, національної системи крові та надання послуг з трансфузії компонентів крові на основі вищезазначених цільових програм за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, позабюджетних коштів та благодійних внесків;

здійснення фінансового, матеріально-технічного забезпечення, контролю за діяльністю підпорядкованих відповідним органам суб’єктів господарської діяльності, функціонування національної системи крові та надання послуг з трансфузії компонентів крові;

податкових та інших преференцій для суб’єктів, які здійснюють діяльність або займаються благодійною діяльністю у цій сфері;

суб’єктів господарської діяльності, що здійснюють заготівлю, переробку, тестування, зберігання, транспортування, розподіл і реалізацію донорської крові та її компонентів та здійснення такої діяльності лише за наявності відповідної ліцензії;

здійснення у надзвичайних ситуаціях фінансового забезпечення всіх заходів щодо організації донорства крові та її компонентів за рахунок резервних фондів Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та місцевих органів виконавчої влади;

визначення щорічно обсягу обов’язкового забезпечення потреб системи охорони здоров’я в донорській крові та компонентах крові.

Слід звернути увагу, що більшість вищезазначених положень проекту Закону України «Про донорство крові та її компонентів і національну систему крові» на даний час регулюються чинною редакцією Закону України «Про донорство крові та її компонентів», який пропонується визнати таким, що втратив актуальність.

Щодо окремих новаційних положень законопроекту, слід відмітити наступне:

створення та функціонування Національного трансфузіологічного центру (забезпечуватиме реалізацію державної політики у сфері донорства крові та її компонентів і надання послуг з трансфузії компонентів крові), регіональних центрів служби крові (заклади охорони здоров’я комунальної форми власності, створені органами місцевого самоврядування і здійснюватимуть свою діяльність у цій сфері) як окремих органів національної системи крові;

створення суб’єктами господарської діяльності, які надають послуги з трансфузії компонентів крові та несуть відповідальність за якість і безпеку компонентів крові лікарняного трансфузіологічного комітету та підрозділу забезпечення якості за умови наявності у складі таких суб’єктів лікарняного банку крові та лабораторії трансфузійної імунології;

впровадження системи для забезпечення простежуваності крові та її компонентів за допомогою чітких процедур ідентифікації донора, реципієнта та лабораторії шляхом ведення обліку та за допомогою відповідної системи ідентифікації та маркування, а також для забезпечення зазначеного створення і ведення комп’ютеризованої системи управління інформацією з Єдиним реєстром донорів крові та компонентів крові;

створення та функціонування Компетентного органу, який формуватиметься центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, та забезпечуватиме проведення інспекцій та належних заходів контролю суб’єктів господарської діяльності, що здійснюють заготівлю, переробку, тестування, зберігання, реалізацію донорської крові та компонентів крові, а також суб’єктів, що надають послуги з трансфузії компонентів крові;

визначення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я як органу ліцензування щодо діяльності з заготівлі та тестування донорської крові та її компонентів незалежно від їх кінцевого призначення; переробки, зберігання, розподілу, реалізації донорської крові та її компонентів, які призначені для трансфузії (прикінцеві та перехідні положення законопроекту) та внесення змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», згідно із якими до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню пропонується віднести вказану діяльність.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» за видачу ліцензії справляється разова плата /в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом/. Плата за видачу ліцензії, що видана органом ліцензування, який є центральним органом виконавчої влади або державним колегіальним органом, зараховується до Державного бюджету України.

Відтак, реалізація вищезазначених положень законодавчої ініціативи матиме вплив на показники бюджету, збільшуватиме надходження державного бюджету і потребувати додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідних законів, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту висловлює зауваження по суті законодавчої ініціативи та за результатами проведеної експертизи зазначає, що законопроект потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про донорство крові та її компонентів і національну систему крові» (реєстр. № 9452 від 28.12.2018), поданий народними депутатами України Богомолець О.В., Мусієм О.С. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуватиме надходження державного бюджету і витрати державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

 (такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)

 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо забезпечення доступності необхідними публічними послугами (реєстр. № 10073 від 20.02.2019), внесений народним депутатом України Вітком А.Л.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Основною метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є вдосконалення правового регулювання питання забезпечення доступності необхідними публічними послугами під час добровільного об’єднання територіальних громад.

Для реалізації такої мети пропонується розширити встановлені у пункті 5 частини першої статті 4 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» умови добровільного об’єднання, передбачивши, що «на території об’єднаної територіальної громади мають бути розташовані: заклади екстреної, первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, територіальні органи Національної поліції України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій, центри надання адміністративних послуг, відділення державного банку та відділення поштового зв’язку. Якість та доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання».

Слід відмітити, згідно з частиною четвертою статті 67 Бюджетного кодексу України бюджети об’єднаних територіальних громад формуються за правилами, встановленими для бюджетів міст обласного значення, а відтак визначено перелік видатків, що здійснюються з бюджетів об’єднаних територіальних громад, та доходів, що зараховуються до таких бюджетів, з дотриманням принципу збалансованості бюджетної системи. Відповідно видаткові повноваження об’єднаних територіальних громад значно ширші, ніж до об’єднання, і серед іншого включають відповідальність за надання якісних послуг у сферах освіти, охорони здоров’я, культури, соціального забезпечення, надання адміністративних послуг, в тому числі соціального характеру.

При цьому у пункті 39 «Прикінцевих та перехідних положень» Бюджетного кодексу України визначено, що районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність об’єднаних територіальних громад, відповідних бюджетних установ, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного цим Кодексом.

Поряд з тим, додаткове створення та функціонування передбачених законопроектом підприємств, установ та організацій, розширення інфраструктури в усіх об’єднаних територіальних громадах, потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Крім того, Мінфін звертає увагу на невідповідність положень законопроекту щодо обов’язкового розташування на території об’єднаної територіальної громади закладів екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги концепції реформування системи охорони здоров’я, згідно з якою реорганізація мережі закладів охорони здоров’я, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу, здійснюватиметься через госпітальні округи, які відповідно до вимог Основ законодавства України про охорону здоров’я утворюються як функціональне об’єднання закладів охорони здоров’я однієї чи декількох адміністративно-територіальних одиниць в межах області, а перелік закладів екстреної медичної допомоги відповідної адміністративно-територіальної одиниці відповідно до статті 6 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» визначають обласні державні адміністрації.

Загалом пропозиція щодо обов’язкового розташування на території об’єднаної територіальної громади закладів екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги не узгоджується з нормами статей 87, 89, 90 Бюджетного кодексу України в частині здійснення видатків на охорону здоров’я, оскільки у зв’язку з реалізацією Закону України від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» Бюджетним кодексом України врегульовано питання розмежування видатків на охорону здоров’я між бюджетами в інший спосіб.

Крім того, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо забезпечення доступності необхідними публічними послугами (реєстр. № 10073 від 20.02.2019), внесений народним депутатом України Вітком А.Л., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення  видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність із положеннями статей 87, 89, 90 Бюджетного кодексу України, врахувавши встановлене у цих статтях розмежування видатків на охорону здоров’я між бюджетами.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності (реєстр. № 10047 від 13.02.2019), поданий народними депутатами України Єднаком О.В., Веселовою Н.В., Поповим І.В. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті створити сприятливі умови для функціонування на територіях населених пунктів об’єктів торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування з використанням тимчасових споруд відповідно до потреб територіальних громад у таких послугах, для реалізації якої пропонується внести зміни до законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», зокрема передбачивши:

1) порядок розміщення на конкурсній основі тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території населеного пункту, що включає положення щодо видачі документів дозвільного характеру й надання адміністративних послуг у зазначеній сфері, та процедури видачі (відмови у видачі, продовження дії, анулювання, переоформлення) паспорта розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, включивши його до переліку документів дозвільного характеру;

2) повноваження сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів і вимоги щодо розроблення та затвердження план-схеми розміщення тимчасових споруд на території населеного пункту як частини місцевих правил благоустрою населеного пункту, заборону на самовільне встановлення тимчасових споруд;

3) механізм здійснення добровільної участі підприємств, установ, організацій у фінансовому забезпеченні заходів з благоустрою території населеного пункту на базі створеного місцевою радою відповідного цільового фонду, механізм пайової участі в утриманні об’єтів благоустрою та визначення її розміру;

4) фінансове забезпечення заходів з благоустрою населених пунктів за рахунок надходжень нового місцевого збору за місця розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території населеного пункту, що встановлюється сільськими, селищними, міськими радами.

При цьому згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів та дозволить створити додаткове джерело наповнення місцевих бюджетів, а також вказано, що законопроект є невід’ємною частиною проекту закону про внесення змін і доповнень до Податкового кодексу України щодо запровадження місцевого збору за місця розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності (реєстр. № 10048 від 13.02.2019).

Слід відмітити, що у статті 10 Податкового кодексу України встановлено перелік місцевих податків і зборів, до яких належать податок на майно, єдиний податок, збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір, і визначено, що встановлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

Відповідно, у разі прийняття запропонованих у законопроекті за реєстр. № 10048 змін до Податкового кодексу України та запровадження нового місцевого збору за місця розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, встановлення такого збору місцевими радами зумовить збільшення надходжень місцевих бюджетів.

Водночас, належить звернути увагу, що місцеві податки і збори відповідно до положень Бюджетного кодексу України (пункти 19-20-2 частини першої статті 64 та пункти 4, 7-7-2 частини першої статті 69) є складовою доходів загального фонду місцевих бюджетів, цільове спрямування яких визначається виключно рішенням про місцевий бюджет (без урахування вимог спеціальних законів).

Тому, доповнення абзацу першого частини першої статті 36 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» положенням про фінансове забезпечення заходів з благоустрою населених пунктів «за рахунок сплати збору за місця розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» не відповідає вимогам статті 13 Бюджетного кодексу України в частині формування доходів та видатків загального фонду бюджету.

Поряд з тим, пропозиція про створення місцевою радою цільового фонду забезпечення благоустрою для добровільної участі підприємств, установ, організацій у фінансовому забезпеченні заходів з благоустрою території населеного пункту, виходячи з вимог пункту 8 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України зумовить необхідність включення такого фонду до спеціального фонду відповідного місцевого бюджету, а відтак може призвести до збільшення доходів та видатків такого місцевого бюджету.

Слід зазначити, що виконання положень законопроекту щодо розробки плану-схеми розміщення тимчасових споруд території населених пунктів, виготовлення паспорта розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності може призвести до додаткових витрат місцевих бюджетів на організацію підготовки виконавчими органами місцевих рад та їх управліннями таких документів.

Міністерством фінансів України визнано законопроект таким, що буде мати вплив на доходи та видатки місцевих бюджетів, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила надання вартісної оцінки величини такого впливу.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності (реєстр. № 10047 від 13.02.2019), поданий народними депутатами України Єднаком О.В., Веселовою Н.В., Поповим І.В. та іншими, має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення надходжень та витрат). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства при доопрацюванні законопроекту привести його положення до вимог статей 13, 64, 69, 70 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження місцевого збору за місця розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності (реєстр. № 10048 від 13.02.2019), поданий народними депутатами України Єднаком О.В., Веселовою Н.В., Гопко Г.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2020 року:

запровадити новий місцевий збір – збір за місця розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності (далі – збір), передбачивши, що ставка збору встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою у розмірі від 0,02 до 0,1 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня відповідного податкового (звітного) року, за кожен день розміщення тимчасової споруди згідно з паспортом розміщення тимчасової споруди, у гривнях за 1 метр квадратний площі земельної ділянки, на якій розміщено тимчасову споруду;

встановити, що не підлягають оподаткуванню земельним податком земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розміщуються тимчасові споруди та за які справляється збір.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є пов’язаним з іншим законопроектами цих же авторів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» (реєстр. № 10047), а відтак для забезпечення узгодженості правових норм і практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи розглядати такі законопроекти необхідно взаємоузгоджено.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів та дасть можливість створити додаткове джерело наповнення місцевих бюджетів.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що вартісна величина впливу законопроекту залежатиме від площі земельних ділянок, на яких розміщуватимуться тимчасові споруди, та встановлених органами місцевого самоврядування розмірів ставок збору. При цьому, Мінфін зауважує, що нарахування збору за кожен день розміщення тимчасової споруди на практиці може ускладнити його адміністрування внаслідок можливості маніпулювання платниками зі строками розміщення тимчасових споруд і, відповідно, сумою сплаченого збору, та неможливістю перевірки контролюючими органами фактичного строку розміщення таких споруд.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження місцевого збору за місця розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності (реєстр. № 10048 від 13.02.2019), поданий народними депутатами України Єднаком О.В., Веселовою Н.В., Гопко Г.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів внаслідок запровадження збору). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення правового регулювання утримання та розведення сільськогосподарських тварин в Україні (реєстр. № 10019-2 від 21.02.2019), поданий народними депутатами України Ревегою О.В., Балицьким Є.В., Мірошніченком І.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується, зокрема, з 1 січня 2022 року:

посилити адміністративну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами шляхом збільшення штрафів, встановивши їх у розмірі від 300 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

запровадити кримінальну відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок розведення, вирощування або утримання сільськогосподарських тварин, якщо це спричинило загибель людей, передбачивши покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років;

передбачити положення, згідно з яким утримання сільськогосподарських тварин (у тому числі хутрових тварин), яке не відповідає вимогам законодавства щодо захисту тварин від жорстокого поводження, тягне за собою кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом;

запровадити ліцензування на господарську діяльність з утримання диких тварин згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту в частині збільшення штрафів за порушення правил утримання окремих видів сільськогосподарських тварин та віднесення діяльності з утримання диких тварин згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, до ліцензованих видів господарської діяльності може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету, однак відсутність розрахунків та обґрунтувань не дає можливості визначити вартісну величину впливу положень проекту закону на дохідну та видаткову частини державного бюджету.

Необхідно також відмітити, що у зв’язку із запровадженням кримінальної відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок розведення, вирощування або утримання сільськогосподарських тварин може виникнути необхідність збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень законодавства.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення правового регулювання утримання та розведення сільськогосподарських тварин в Україні (реєстр.  10019-2 від 21.02.2019), поданий народними депутатами України Ревегою О.В., Балицьким Є.В., Мірошніченком І.В., матиме вплив на показники бюджету (з 2022 року призведе до збільшення доходів бюджету від плати за ліцензії, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів та/або може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень законодавства залежно від призначених видів покарання). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект ЗаконуУкраїни про внесення змін до деяких законодавчих  актів України щодо запровадження кримінальної відповідальності за розповсюдження фальсифікованих результатів соціологічних опитувань громадської думки, пов’язаної з виборами (реєстр. № 10080 від 25.02.2019), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

- Кримінального кодексу України та встановити кримінальну відповідальність у вигляді обмеження волі на строк до 3 років або позбавлення волі на той самий строк – за розповсюдження фальсифікованих результатів соціологічних опитування громадської думки, пов’язаної з виборами, в тому числі, юридичними особами, які не мають ліцензії, без перевірки їх опитувальної мережі, кваліфікації співробітників;

- Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та доповнити перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, новим видом – соціологічні опитування громадської думки, пов’язаної з виборами.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація запропонованих положень законопроекту може збільшити доходну частину державного та/або місцевих бюджетів внаслідок надходжень плати за ліцензії та може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб за відповідне правопорушення, а також відмічається, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників, конкретного виду покарання та кількості виданих ліцензій за вищезазначений вид господарської діяльності.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження кримінальної відповідальності за розповсюдження фальсифікованих результатів соціологічних опитувань громадської думки, пов’язаної з виборами (реєстр. № 10080 від 25.02.2019), поданий народним депутатом України Капліним С.М., матиме вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного та/або місцевих бюджетів внаслідок запровадження ліцензій та може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Опосередкований:

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» (реєстр. № 9479 від 16.01.2019), поданий народним депутатом України Мушаком О.П., Мірошниченком Ю.Р., Медуницею О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

У законопроекті шляхом внесення змін до абзацу другого частини другої статті 8 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» (далі – Закон) пропонується доповнити повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим та обласних державних адміністрацій в частині прийняття рішень про викуп земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб, якщо передбачається місце розташування об’єкта в межах міста обласного значення.

Відповідно до чинної редакції зазначеного вище положення Закону викуп земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, якщо передбачається місце розташування об’єкта на території двох або більше районів.

При цьому у статті 6 Закону визначено, що фінансове забезпечення заходів щодо відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності здійснюються серед іншого за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Крім того, згідно із статтею 14 Закону орган, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки для суспільних потреб, зобов’язаний відшкодувати фізичним та юридичним особам – власникам та користувачам суміжних земельних ділянок збитки, що були їм завдані внаслідок викупу земельної ділянки для суспільних потреб.

Зважаючи, що законопроектом розширюється перелік адміністративно-територіальних одиниць, де передбачається місце розташування об’єкта, викуп якого для суспільних потреб здійснюється, зокрема, обласними державними адміністраціями, реалізація законодавчої ініціативи може призвести до збільшення видатків обласних бюджетів на забезпечення заходів щодо відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Згідно із пояснювальною запискою реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

З огляду на зазначене та враховуючи, що прийняття законопроекту може призвести до зміни показників бюджетів, в недотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» (реєстр. № 9479 від 16.01.2019), поданий народним депутатом України Мушаком О.П., Мірошниченком Ю.Р., Медуницею О.В. та іншими, є таким, що може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання виробництва хутра в Україні (реєстр. № 10019-1 від 20.02.2019), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Івченком В.Є. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом серед іншого пропонується з 1 січня 2023 року:

посилити адміністративну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами шляхом збільшення штрафів, встановивши їх у розмірі від 300 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

запровадити кримінальну відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок розведення, вирощування або утримання сільськогосподарських тварин, якщо це спричинило загибель людей, передбачивши покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту в частині збільшення штрафів за жорстоке поводження з тваринами можуть призвести до збільшення надходжень до державного бюджету, однак відсутність розрахунків та обґрунтувань не дає можливості визначити вартісну величину впливу положень проекту закону на дохідну та видаткову частини державного бюджету.

Необхідно також відмітити, що у зв’язку із запровадженням кримінальної відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок розведення, вирощування або утримання сільськогосподарських тварин може виникнути необхідність збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень законодавства.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання виробництва хутра в Україні (реєстр. № 10019-1 від 20.02.2019), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Івченком В.Є. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (з 2023 року може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів та/або може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень законодавства залежно від призначених видів покарання). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін Податкового кодексу України щодо питань оподаткування податком на додану вартість операцій з деякими видами сільськогосподарської продукції (реєстр. № 10027-2 від 25.02.2019), поданий народними депутатами України Горватом Р.І., Бакуменком О.Б. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується поширити значення поняття «Сільськогосподарські товаровиробники» та «Сільськогосподарська продукція» на весь Податковий кодекс України.

Крім того, у пункті 63 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу передбачається поняття «сільськогосподарські підприємства» замінити поняттям «сільськогосподарські товаровиробники».

З цього приводу Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроектом пропонується поширити дію загального режиму оподаткування податком на додану вартість, що передбачає відшкодування «вхідного» податку, на всіх сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), на яких не розповсюджується встановлене зазначеним пунктом Кодексу тимчасове звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів з 01.09.2018 до 31.12.2021 (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку з 01.09.2020 до 31.12.2021 (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД). Відтак, Мінфін вважає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткового ресурсу бюджету для бюджетного відшкодування, а у зв’язку з тим, що запропонований законопроект пропонується ввести в дію з дня, наступного за днем його опублікування, визначення вартісної величини впливу на дохідну та/або видаткову частину бюджету та виконання закону про Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді є неможливим.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін Податкового кодексу України щодо питань оподаткування податком на додану вартість операцій з деякими видами сільськогосподарської продукції (реєстр. № 10027-2 від 25.02.2019), поданий народними депутатами України Горватом Р.І., Бакуменком О.Б. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо гуманітарної допомоги (реєстр. № 10038 від 12.02.2019), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

Законопроектом пропонується передбачити, зокрема, що:

повноваження спеціально уповноваженого органу з питань гуманітарної допомоги передаються від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, до Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України (далі – Комісія);

Комісія здійснює визнання вантажів вагою більш як 10 тонн, коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою;

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації визнають гуманітарною допомогою вантажі вагою до 10 тонн (згідно з чинною нормою – до 3 тонн), місцезнаходження отримувачів і набувачів якої визначено на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Застосування положень законопроекту щодо покладення повноваження спеціально уповноваженого органу з питань гуманітарної допомоги на Комісію може потребувати додаткових видатків державного бюджету залежно від вжиття заходів щодо ефективного і економічного використання бюджетних коштів).

Крім того, законопроектом пропонується:

розширити перелік державних органів, які можуть отримувати гуманітарну допомогу, – транспортні засоби (спеціальні автомобілі і спеціалізовані транспортні засоби);

не поширювати вимоги відповідності екологічним нормам при ввезенні в Україну та при першій державній реєстрації (на цей час не нижче рівня «ЄВРО-5») транспортних засобів, які визнані гуманітарною допомогою.

Такі положення проекту закону можуть призвести до зменшення доходів державного бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету поточного бюджетного періоду.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо гуманітарної допомоги (реєстр. № 10038 від 12.02.2019), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Комісії залежно від вжиття заходів щодо ефективного і економічного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

 

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів з метою створення умов для розвитку зовнішньої торгівлі та збільшення експорту українських підприємств (реєстр. № 10046 від 13.02.2019), поданий народними депутатами України Єднаком О.В., Веселовою Н.В., Поповим І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроект передбачає внесення змін до Господарського кодексу України та законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність» і «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», якими пропонується вдосконалити процедури надання дозволу на здійснення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності експорту (імпорту) товарів, зокрема:

скасувати генеральну ліцензію, відкриту (індивідуальну) ліцензію, ліцензію разову (індивідуальну) щодо експортних (імпортних) операцій;

скасувати режим автоматичного або неавтоматичного ліцензування у сфері зовнішньоекономічних операцій;

запровадити ліцензування зовнішньоекономічних операцій лише при запровадженні на визначений строк режиму регулювання операцій експорту (імпорту) товарів, щодо яких встановлюються певні квоти;

визначити особливості і порядок видачі ліцензій на експорт (імпорт) товарів у межах встановлених квот за результатами конкурсу;

встановити адміністративний збір за видачу ліцензії на експорт (імпорт) товарів, спеціальної ліцензії, розмір якого встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням фактичних витрат, пов’язаних із здійсненням відповідних процедур, а також передбачити зарахування зазначеного збору до державного бюджету;

запровадити єдину базу даних товарів, що підлягають ліцензуванню та квотуванню у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі – єдина база даних товарів).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має впливу на показники бюджету, а додаткові бюджетні витрати, пов’язані з організацією проведення конкурсу з розподілу квоти, мають компенсуватися шляхом урахування фактичних витрат на здійснення відповідних процедур у розмірі адміністративного збору за видачу ліцензії.

Крім того, може виникнути необхідність у додаткових видатках державного бюджету для запровадження і ведення єдиної бази даних товарів.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів з метою створення умов для розвитку зовнішньої торгівлі та збільшення експорту українських підприємств (реєстр. № 10046 від 13.02.2019), поданий народними депутатами України Єднаком О.В., Веселовою Н.В., Поповим І.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету від плати за ліцензії (адміністративного збору) залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету для організації проведення конкурсу з розподілу квоти та/або запровадження єдиної бази даних товарів залежно від вжиття уповноваженим державним органом заходів щодо ефективного і економного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за вчинення двох і більше злочинів (реєстр.  10033 від 11.02.2019), поданий народним депутатом України Купрієм В.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом, передбачено внести зміни до Кримінального кодексу України та посилити кримінальну відповідальність при вчиненні двох і більше злочинів. Зокрема, пропонується виключити норму щодо граничної межі строку позбавлення волі (до 15 років) та передбачити, що позбавлення волі встановлюється без обмеження верхньої межі строку (за сукупністю злочинів).

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб у зв’язку із збільшенням строків позбавлення волі. У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту також звернуто увагу на таке та відмічено, що загальна величина впливу буде залежати від конкретного строку покарання (позбавлення волі) та кількості правопорушників.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за вчинення двох і більше злочинів (реєстр. № 10033 від 11.02.2019), поданий народним депутатом України Купрієм В.М., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від конкретного строку позбавлення волі). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за відключення від постачання природного газу об’єктів соціальної інфраструктури в опалювальний період (реєстр. № 10054 від 14.02.2019), поданий народним депутатом України Вітком А.Л.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 202 «Відключення від постачання природного газу об’єктів соціальної інфраструктури в опалювальний період», встановивши кримінальну відповідальність за:

- відключення від постачання природного газу об’єктів соціальної інфраструктури в опалювальний період у вигляді штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років /частина перша статті 202/;

- ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, у вигляді штрафу від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років /частина друга статті 202/.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету внаслідок запровадження штрафних санкцій та може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту також зазначається про його вплив на збільшення дохідної частини державного бюджету, проте вартісну оцінку такого впливу не проведено через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за відключення від постачання природного газу об’єктів соціальної інфраструктури в опалювальний період (реєстр. № 10054 від 14.02.2019), поданий народним депутатом України Вітком А.Л., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання і протидії незаконному будівництву на прибережних захисних смугах та берегових схилах) (реєстр. № 10005 від 05.02.2019), поданий народними депутатами України Ківаловим С.В. та Голубовим Д.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до статті 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), до статті 197-1 Кримінального кодексу України, до статей 88, 90 та 110 Водного кодексу України та статей 59, 60, 62 та 211 Земельного кодексу України, згідно з якими, зокрема передбачається:

-                     посилити адміністративну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, встановивши штраф на громадян у розмірі від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна редакція від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

-                     запровадити адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за будівництво у межах пляжної зони прибережних захисних смуг та берегових схилів будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних, що обмежують безперешкодний і безоплатний доступ громадянам до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах;

-                     посилити кримінальну відповідальність за повторні дії щодо самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва, а також передбачити окремо кримінальну відповідальність за дії, поєднані з будівництвом на самовільно зайнятій земельній ділянці, розташованій на берегових схилах у вигляді збільшення розмірів штрафів та збільшення термінів обмеження волі та скасовується кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі.

Реалізація запропонованих положень може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафів та зменшення видатків з державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку із скасуванням кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі на строк до двох років, що замінена на арешт на строк до шести місяців та накладення штрафу.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, зазначається, що прийняття законопроекту може призвести до зменшення бюджетних надходжень у зв’язку з вимогами статті 244 КУпАП щодо максимальних розмірів адміністративних стягнень за окремі правопорушення у зазначеній сфері.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання і протидії незаконному будівництву на прибережних захисних смугах та берегових схилах) (реєстр. № 10005 від 05.02.2019), поданий народними депутатами України Ківаловим С.В. та Голубовим Д.І., є таким, що має опосередкований вплив на показники доходів та видатків державного бюджету (залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. Про погодження переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Осінського С.О. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Кіровоградської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Кіровоградської обласної державної адміністрації від 12.03.2019 р. № 01-12/39/0.1) /продовження розгляду/.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Кіровоградської обласної державної адміністрації від 12.03.2019 р. № 01-12/39/0.1 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році
(далі – Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 80 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення,

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Кіровоградської області передбачено субвенцію у сумі 476 138,3 тис. гривень.

У затвердженому Кіровоградською облдержадміністрацією Переліку об’єктів здійснено розподіл субвенції на суму 427 968,4 тис. грн (89,9% загального обсягу субвенції) за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 9 495,7 тис. грн (1 захід з проведення проектно-вишукувальних робіт);

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 37 854,7 тис. грн (3 об’єкти);

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 335 021 тис. грн (65 об’єктів);

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 45 597 тис. грн (6 об’єктів).

Крім того, у надісланих Кіровоградською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (476 138,3 тис. грн):

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 24 025,7 тис. грн (з них на капітальний та поточний середній ремонт штучних споруд – 5 050,5 тис. грн, експлуатаційне утримання штучних споруд – 18 975,2 тис. грн), або 5% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 48 169,9 тис. грн, або 10,1% загального обсягу субвенції.

Слід зауважити, що матеріали, надані Кіровоградською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

За інформацією Кіровоградської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 07.03.2019 р. № 560/1/5.1- 6 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Кіровоградської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 381 647,3 тис. грн, використано – у сумі 284 076,4 тис. грн, або 74,4%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 97 570,9 тис. гривень;

- у січні-лютому 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Кіровоградській області перераховано субвенцію у сумі 62 276,3 тис. грн, касові видатки за цей період становили 17 685,8 тис. грн, або 28,4% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 березня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 142 161,4 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів субвенції, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Горбунов О.В., а також заступник директора Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Кондратенко М.Ю. та заступник голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Осінський С.О.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Кіровоградській області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Кіровоградської облдержадміністрації від 12 березня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України та Рахункової палати немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Кіровоградської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 427 968,4 тис. грн, поданий листом Кіровоградської обласної державної адміністрації від 12.03.2019 р. № 01-12/39/0.1 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Запорізької обласної державної адміністрації Антонова А.М. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Запорізької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Запорізької обласної державної адміністрації від 21.03.2019 р. № 08-08/0867).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Запорізької обласної державної адміністрації від 21.03.2019 р. № 08-08/0867 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році по Запорізькій області (далі – Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112 та від 06.03.2019 № 216) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків – на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Запорізької області передбачено субвенцію у сумі 598 473,6 тис. гривень.

У затвердженому Запорізькою облдержадміністрацією Переліку об’єктів здійснено розподіл субвенції на суму 369 024,3 тис. грн (61,7% загального обсягу субвенції) за такими напрямами:

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 324 024,3 тис. грн (22 об’єкти) для 19 районів області;

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 45 000 тис. грн (1 об’єкт) у м. Мелітополі.

Крім того, у надісланих Запорізькою облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (598 473,6 тис. грн):

на експлуатаційне утримання штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 29 923,7 тис. грн, або 5% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 229 449,3 тис. грн, або 38,3% загального обсягу субвенції.

Слід зауважити, що матеріали, надані Запорізькою облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

За інформацією Запорізької облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 14.03.2019 р. № 612/1/5.1-6 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Запорізької області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 479 704,9 тис. грн, використано – у сумі 458 196,5 тис. грн, або 95,5%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 21 508,4 тис. гривень.

- у січні-лютому 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Запорізькій області перераховано субвенцію у сумі 78 277 тис. грн, касові видатки за цей період становили 1 724,2 тис. грн, або 2,2% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 березня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 98 061,2 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів субвенції, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., а також заступник директора Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Кондратенко М.Ю. та заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Антонов А.М.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Запорізькій області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Запорізької облдержадміністрації від 21 березня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України та Рахункової палати немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Запорізької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 369 024,3 тис. грн, поданий листом Запорізької обласної державної адміністрації від 21.03.2019 р. № 08-08/0867 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Вінницької обласної державної адміністрації Броварника В.М. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Вінницької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Вінницької обласної державної адміністрації від 28.03.2019 р. № 01.01-23/1939).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Вінницької обласної державної адміністрації від 28.03.2019 р. № 01.01-23/1939 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році
(далі – Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112 та від 06.03.2019 № 216) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків – на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі  субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Вінницької області передбачено субвенцію у сумі 839 960,9 тис. гривень.

У затвердженому Вінницькою облдержадміністрацією Переліку об’єктів здійснено розподіл субвенції на суму 441 960,9 тис. грн (52,6% загального обсягу субвенції) за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 2 000 тис. грн (1 захід з проведення проектно-вишукувальних робіт);

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 439 960,9 тис. грн (21 об’єкт) для 14 районів області.

Крім того, у надісланих Вінницькою облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (839 960,9 тис/ грн):

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 49 125,4 тис. грн (з них на поточний середній ремонт штучних споруд – 42 000 тис. грн, експлуатаційне утримання штучних споруд – 7 125,4 тис. грн), або 5,8% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 398 000 тис. грн, або 47,4% загального обсягу субвенції.

Слід зауважити, що запропонований Вінницькою облдержадміністрацією Перелік об’єктів не передбачає спрямування субвенції на вулиці і дороги комунальної власності у населених пунктах області, а надані матеріали не містять відповідних пояснень.

Загалом матеріали, надані Вінницькою облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

За інформацією Вінницької облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 26.03.2019 р. № 1575/1/5.1-6-293/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Вінницької області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 623 809,7 тис. грн, використано – у сумі 619 539,2 тис. грн, або 99,3%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 4 270,5 тис. гривень;

- у січні-лютому 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Вінницькій області перераховано субвенцію у сумі 109 862,2 тис. грн, касові видатки за цей період становили 42 376,6 тис. грн, або 38,6% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 березня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 71 756,1 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів субвенції, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., а також заступник директора Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Кондратенко М.Ю. та заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації Броварник В.М.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Вінницькій області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Вінницької облдержадміністрації від 28 березня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України та Рахункової палати немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Вінницької області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 441 960,9 тис. грн, поданий листом Вінницької обласної державної адміністрації від 28.03.2019 р. №01.01-23/1939 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

3. Про погодження передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження передачі бюджетних призначень Міністерству освіти і науки (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 № 165-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі  Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України (далі  МОН) від 26.03.2019 №1/10-932 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 № 165-р «Про передачу у 2019 році деяких бюджетних призначень Міністерству освіти і науки для Державної служби якості освіти»
(далі – розпорядження Уряду № 165-р).

Відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України передача бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом. Відповідний порядок передачі бюджетних призначень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 вищезазначеного розпорядження Уряду встановлено відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України передати бюджетні призначення у сумі 58 593,7 тис. грн (видатки споживання, з них оплата
праці – 48 027,5 тис. грн.) МОН для Державної служби якості освіти (відповідальний виконавець бюджетних програм у складі МОН) за бюджетною програмою 2203010 «Керівництво та управління у сфері забезпечення якості освіти» за рахунок бюджетних призначень, передбачених у 2019 році обласним державним адміністраціям у загальному фонді державного бюджету:

Вінницькій облдержадміністрації за бюджетною програмою 7721010 «Здійснення виконавчої влади у Вінницькій області» – у сумі 3 670,7 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 3 008,8 тис. грн);

Волинській облдержадміністрації за бюджетною програмою 7731010 «Здійснення виконавчої влади у Волинській області» – у сумі 3 113,1 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 2 551,7 тис. грн);

Дніпропетровській облдержадміністрації за бюджетною програмою 7741010 «Здійснення виконавчої влади у Дніпропетровській області» – у сумі 4 056 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 3 324,6 тис. грн);

Донецькій облдержадміністрації за бюджетною програмою 7751010 «Здійснення виконавчої влади у Донецькій області» – у сумі 1 581,4 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 1296,2 тис. грн);

Житомирській облдержадміністрації за бюджетною програмою 7761010 «Здійснення виконавчої влади у Житомирській області» – у сумі 3 412,1 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 2796,8 тис. грн);

Закарпатській облдержадміністрації за бюджетною програмою 7771010 «Здійснення виконавчої влади у Закарпатській області» – у сумі 471,4 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 386,4 тис. грн);

Запорізькій облдержадміністрації за бюджетною програмою 7781010 «Здійснення виконавчої влади у Запорізькій області» – у сумі 819,8 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 672 тис. грн);

Івано-Франківській облдержадміністрації за бюджетною програмою 7791010 «Здійснення виконавчої влади в Івано-Франківській області» – у сумі 3 254,8 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 2 667,9 тис. грн);

Київській облдержадміністрації за бюджетною програмою 7801010 «Здійснення виконавчої влади у Київській області» – у сумі 1 445 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 1 184,4 тис. грн);

Кіровоградській облдержадміністрації за бюджетною програмою 7811010 «Здійснення виконавчої влади у Кіровоградській області» – у сумі 851,8 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 698,2 тис. грн);

Луганській облдержадміністрації за бюджетною програмою 7821010 «Здійснення виконавчої влади у Луганській області» – у сумі 2 768,2 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 2 269 тис. грн);

Львівській облдержадміністрації за бюджетною програмою 7831010 «Здійснення виконавчої влади у Львівській області» – у сумі 3 212,2 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 2 632,9 тис. грн);

Миколаївській облдержадміністрації за бюджетною програмою 7841010 «Здійснення виконавчої влади у Миколаївській області» – у сумі 2 748,1 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 2 252,5 тис. грн);

Одеській облдержадміністрації за бюджетною програмою 7851010 «Здійснення виконавчої влади в Одеській області» – у сумі 3 442,7 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 2 821,9 тис. грн);

Полтавській облдержадміністрації за бюджетною програмою 7861010 «Здійснення виконавчої влади у Полтавській області» – у сумі 3 234,9 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 2 651,5 тис. грн);

Рівненській облдержадміністрації за бюджетною програмою 7871010 «Здійснення виконавчої влади у Рівненській області» – у сумі 2 798,8 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 2 294,1 тис. грн);

Сумській облдержадміністрації за бюджетною програмою 7881010 «Здійснення виконавчої влади у Сумській області» – у сумі 2 818,9 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 2 310,6 тис. грн);

Тернопільській облдержадміністрації за бюджетною програмою 7891010 «Здійснення виконавчої влади у Тернопільській області» – у сумі 796,6 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 652,9 тис. грн);

Харківській облдержадміністрації за бюджетною програмою 7901010 «Здійснення виконавчої влади у Харківській області» – у сумі 3 462,9 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 2 838,4 тис. грн);

Херсонській облдержадміністрації за бюджетною програмою 7911010 «Здійснення виконавчої влади у Херсонській області» – у сумі 2 661,8 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 2 181,8 тис. грн);

Хмельницькій облдержадміністрації за бюджетною програмою 7921010 «Здійснення виконавчої влади у Хмельницькій області» – у сумі 3 285,6 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 2 693,1 тис. грн);

Черкаській облдержадміністрації за бюджетною програмою 7931010 «Здійснення виконавчої влади у Черкаській області» – у сумі 608,4 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 498,7 тис. грн);

Чернівецькій облдержадміністрації за бюджетною програмою 7941010 «Здійснення виконавчої влади у Чернівецькій області» – у сумі 1 366 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 1 119,7 тис. грн);

Чернігівській облдержадміністрації за бюджетною програмою 7951010 «Здійснення виконавчої влади у Чернігівській області» – у сумі 2 712,5 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 2 223,4 тис. гривень).

Пунктом 2 розпорядження Уряду № 165-р Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеної передачі бюджетних призначень з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Щодо здійснення запропонованої передачі бюджетних призначень слід зазначити наступне.

Законом України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII «Про освіту» Кабінету Міністрів України доручено утворити на основі Державної інспекції навчальних закладів України Державну службу якості освіти та її територіальні органи.

Постановою Уряду від 06.12.2017 року № 947 утворено Державну службу якості освіти України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки, реорганізувавши Державну інспекцію навчальних закладів України шляхом перетворення.

Постановою Кабінету Міністрів України 14.03.2018 р. № 168 «Деякі питання Державної служби якості освіти України» затверджено положення про Державну службу якості освіти (далі – Служба), відповідно до якого на зазначений орган покладені завдання, зокрема, щодо здійснення інституційного аудиту закладів освіти; надання рекомендацій закладам освіти щодо організації та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти; акредитації громадських фахових об’єднань та інших юридичних осіб, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності закладів освіти; затвердження нетипових освітніх програм дошкільної та загальної середньої освіти; проведення моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти; участі у сертифікації педагогічних працівників.

З метою організації своєї діяльності Служба, серед іншого, організовує планово-фінансову роботу в апараті Служби, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

Також встановлено, що свої повноваження Служба здійснює безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 р. № 935 утворено територіальні органи Державної служби якості освіти як юридичні особи публічного права (управління Служби у кожній області та місті Києві).

Водночас, цією постановою Уряду внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 р. № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» та встановлено граничну чисельність територіальних органів Служби у кількості 625 осіб, у тому числі 575 державних службовців. Поряд з цим, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 р. № 91 «Деякі питання діяльності місцевих державних адміністрацій» щодо скорочення граничної чисельності працівників місцевих державних адміністрацій на 519 осіб, у тому числі 76 осіб у обласних та 443 особи у районних державних адміністраціях.

За інформацією, наведеною на офіційному сайті Кабінету Міністрів України, реалізація зазначеної постанови забезпечить розподіл компетенції та сфер відповідальності між Службою та місцевими державними адміністраціями обласного та районного рівнів в частині оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти та державного нагляду (контролю), а також функціонування власної внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Відповідно до пояснення щодо зазначеної передачі бюджетних призначень, наведеного у листі МОН, реалізація розпорядження Уряду № 165-р дозволить Службі забезпечити утворення та функціонування її територіальних підрозділів.

Необхідно зауважити, що звернення МОН до Комітету щодо погодження зазначеної передачі бюджетних призначень не містить обґрунтувань та розрахунків щодо обсягів такої передачі, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Довідково слід зазначити, що у державному бюджеті Службі бюджетні призначення встановлено в обсязі 31 766,3 тис. грн (за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-лютий 2019 року видатки за бюджетною програмою 2203010 фактично проведено у обсязі 3 116,3 тис. грн, що становить 9,8% річного плану та 76,8% плану на звітний період), проте, при плануванні відповідних видатків державного бюджету не враховано кошти для забезпечення діяльності територіальних органів, рішення щодо створення яких було прийнято постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 р. № 935 (в термін до подання Урядом доопрацьованого до другого читання проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»). У листі МОН до даної передачі бюджетних призначень відповідних пояснень щодо зазначеного не наведено.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Горбунов О.В., Маркевич Я.В., а також заступник Міністра освіти і науки України Даниленко С.В., заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлену розпорядженням Уряду № 165-р передачу бюджетних призначень (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень щодо передачі бюджетних призначень, що розглядається.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити передачу бюджетних призначень у сумі 58 593,7 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 48 027,5 тис. грн) Міністерству освіти і науки за бюджетною програмою 2203010 «Керівництво та управління у сфері забезпечення якості освіти» за рахунок бюджетних призначень, передбачених в 2019 році обласним державним адміністраціям у загальному фонді державного бюджету, як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 № 165-р.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів у 2019 році згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 р. № 302 /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 10.04.2019 р. за № 1/10-1079 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів у 2019 році згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 № 302 «Деякі питання використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів у 2019 році» (далі – постанова КМУ № 302).

Відповідно до частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Серед пріоритетних дій Уряду до 2020 року, що затверджені розпорядженням КМУ від 3 квітня 2017 р. № 275-р, визначено напрям – модернізація професійної (професійно-технічної) освіти, реалізація якого спрямована на створення сприятливих умов для підготовки на належному рівні конкурентоспроможних робітничих кадрів, які здатні задовольнити вимоги сучасного ринку праці, та забезпечення рівного доступу до професійно-технічної освіти. Згідно з розпорядженням КМУ від 18 грудня 2018 р. № 1106-р «Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2019 рік» з огляду на зношення обладнання закладів (професійно-технічної) освіти, що складає від 60 до 100 відсотків та не дає можливості забезпечити належну якість підготовки робітничих кадрів відповідно до вимог ринку праці, на 2019 рік продовжено завдання з модернізації матеріально-технічної бази закладів професійної (професійно-технічної) освіти, що передбачає оновлення матеріально-технічної бази закладів, впровадження у навчальний процес новітніх виробничих технологій із застосуванням сучасного обладнання, інструментів і матеріалів.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування МОН за загальним фондом затверджено видатки за бюджетною програмою 2211210 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів» (далі – субвенція) у сумі 50 000 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до цього Закону.

На виконання вимог частини другої статті 97 Кодексу постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. № 925 (із змінами) затверджено Порядок та умови надання субвенції, згідно з пунктом 3 якого:

субвенція спрямовується на придбання сільськогосподарської техніки, обладнання, матеріалів та устаткування професійно-технічними навчальними закладами, на базі яких будуть створені навчально-практичні центри з підготовки робітників за такими професіями:

«Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва», «Токар. Верстатник широкого профілю. Фрезерувальник. Шліфувальник. Свердлувальник», «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування. Електромонтажник з освітлення та освітлювальних мереж. Електромонтажник силових мереж та електроустаткування», а також «Монтажник систем утеплення будівель», «Верстатник деревообробних верстатів», «Слюсар-ремонтник. Слюсар-інструментальник. Слюсар з механоскладальних робіт. Слюсар з ремонту дорожньо-будівельних машин та тракторів. Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів. Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування» (перелік професій оновлено згідно з постановою КМУ № 302);

– перелік сільськогосподарської техніки, обладнання, матеріалів та устаткування, яке передбачається придбати за бюджетні кошти, затверджується МОН та розміщується на його офіційному сайті.

Відповідно до затвердженого МОН Положення про навчально-практичний центр (за галузевим спрямуванням) професійно-технічного навчального закладу –навчально-практичний центр (далі – НПЦ) є структурним підрозділом державного професійно-технічного навчального закладу, головною метою діяльності якого визначено реалізацію завдань щодо вдосконалення практичної підготовки учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів, студентів вищих навчальних закладів, підвищення кваліфікації педагогічних працівників, фахівців підприємств, організацій, установ, впровадження у навчальний процес новітніх виробничих технологій із застосуванням сучасного обладнання, інструментів і матеріалів, здійснення шляхом співробітництва і взаємодії постійного зв’язку між підприємствами та іншими професійно-технічними навчальними закладами з метою поширення інноваційних педагогічних та виробничих технологій, інформації щодо новітніх матеріалів, інструментів, обладнання тощо.

Враховуючи зазначене та беручи до уваги, що згідно з підпунктом «е» пункту 2 частини першої статті 89 та підпунктом «б» пункту 2 частини першої статті 90 Кодексу видатки на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах здійснюються з бюджетів міст обласного значення – обласних центрів та з обласних бюджетів, постановою КМУ № 302 здійснено розподіл субвенції в обсязі 50 000 тис. грн між місцевими бюджетами, а саме:

обласними бюджетами 19 областей – Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Чернівецької та Чернігівської;

міськими бюджетами 15 міст – Луцька, Дніпра, Житомира, Запоріжжя, Кропивницького, Львова, Миколаєва, Одеси, Рівного, Сум, Тернополя, Харкова, Черкас, Чернівців та Києва.

За інформацією МОН у 2019 році субвенцію пропонується спрямовувати професійно-технічним навчальним закладам для створення на їх базі 45 НПЦ, у т.ч.:

2 НПЦ – за професіями «Токар. Верстатник широкого профілю. Фрезерувальник. Шліфувальник. Свердлувальник» (орієнтовна вартість техніки та обладнання для одного НПЦ – 2 500 тис. грн) – у Донецькій, Кіровоградській областях;

10 НПЦ – за професіями «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування. Електромонтажник з освітлення та освітлювальних мереж. Електромонтажник силових мереж та електроустаткування» (орієнтовна вартість техніки та обладнання для одного НПЦ – 630 тис. грн) – у Волинській, Закарпатській, Запорізькій, Київській, Одеській, Полтавській, Сумській, Херсонській, Чернівецькій областях та місті Києві;

2 НПЦ – за професією «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» (орієнтовна вартість техніки та обладнання – 10 550 тис. грн) у Одеській та Тернопільській областях;

4 НПЦ – за професією «Монтажник систем утеплення будівель» (орієнтовна вартість техніки та обладнання для одного НПЦ – 809,5 тис. грн) у Вінницькій, Дніпропетровській, Житомирській та Харківській областях;

5 НПЦ – за професією «Верстатник деревообробних верстатів» (орієнтовна вартість техніки та обладнання – 1 702 тис. грн) у Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Хмельницькій та Чернігівській областях;

22 НПЦ – за професіями «Слюсар–ремонтник. Слюсар механоскладальних робіт. Слюсар-інструментальник. Слюсар з ремонту дорожньо-будівельних машин та тракторів. Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів. Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування» (орієнтовна вартість техніки та обладнання – 266 тис. грн) у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій областях.

У зверненні МОН до Комітету щодо проведеного розподілу зазначається, що з метою визначення професій, за якими мають створюватися НПЦ в 2019 році, Міністерством проведено аналіз прогнозних даних щодо потреб ринку праці, наданих Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством соціальної політики, та за участі зацікавлених центральних органів виконавчої влади, роботодавців, громадських організацій визначено перелік найбільш затребуваних професій, окремі з яких є в затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 р. № 818 Переліку професій загальнодержавного значення та підготовка яких здійснюється за кошти державного бюджету.

Перелік закладів професійної (професійно-технічної) освіти, на базі яких у 2019 році буде створено НПЦ, визначено МОН за поданням обласних департаментів (управлінь) освіти і науки та Київської міської держадміністрацій з урахуванням встановлених міністерством критеріїв відбору та затверджено наказом МОН від 26.02.2019 № 266.

Інших обґрунтувань щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами до Комітету не надано.

Окремо належить відмітити, що згідно з абзацом четвертим пункту 3 Порядку та умов надання субвенції (згідно з постановою КМУ № 302) у разі необхідності закупівлі малоцінних необоротних матеріальних активів під час придбання обладнання, матеріалів та устаткування професійно-технічними навчальними закладами, на базі яких будуть створені НПЦ з підготовки робітників, кошти, визначені розподілом субвенції як видатки розвитку, можуть спрямовуватися на видатки споживання.

Щодо такого положення слід зауважити, що відповідно до статті 23 Кодексу зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення. Кодексом та Законом не передбачено відповідних повноважень Уряду щодо встановлення можливості спрямування видатків розвитку субвенції на видатки споживання. Відтак, виникає питання щодо відповідності такого положення визначеному пунктом 8 частини першої статті 7 Кодексу принципу цільового використання бюджетних коштів (згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями).

Довідково: відповідна субвенція місцевим бюджетам передбачається у державному бюджеті, починаючи з 2016 року. За інформацією МОН протягом 2016-2018 років на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів з державного бюджету було спрямовано 200 млн грн, за рахунок яких створено 100 НПЦ за визначеними професіями, а саме:

«Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» -5 НПЦ;

«Монтажник санітарно-технічних систем та устаткування» - 19 НПЦ, ще 6 НПЦ було створено в рамках українсько-швейцарського проекту «Державно-приватне партнерство для поліпшення санітарно-технічної освіти в Україні»;

«Швачка. Кравець. Закрійник» - 27 НПЦ;

«Токар. Верстатник  широкого профілю. Фрезерувальник. Шліфувальник. Свердлувальник» - 9 НПЦ;

«Електрозварник ручного зварювання. Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах. Зварник» - 25 НПЦ;

«Електромонтажник з ремонту та обслуговування електроустаткування. Електромонтер з освітлення та освітлювальних мереж. Електромонтажник силових мереж та електроустаткування» - 15 НПЦ.

Інформація щодо використання субвенції та кількості НПЦ, створених за кошти державного бюджету у 2016-2018 роках, роздана народним депутатам України – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Куліченко І.І., а також заступник Міністра освіти і науки України Даниленко С.В.

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено заперечень щодо розподілу субвенції, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції відповідно до постанови КМУ № 302 (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів у 2019 році у сумі 50 000 тис. гривень згідно з пунктом 1 та додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 № 302.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію Державного секретаря Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі України на 2019 рік (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 178-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономрозвитку) від 29.03.2019 № 2103-10/13549-01 та від 03.04.2019 № 2103-10/14005-01 (копії звернень роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 178-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінекономрозвитку на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснити перерозподіл видатків шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 1201570 «Заходи із створення та організації функціонування експортно-кредитного агентства в Україні» на суму 60 000,0 тис. грн (з них видатки споживання – 40 528,7 тис. грн, видатки розвитку – 19 471,3 тис. грн);

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 1201510 «Функціонування торгових представництв за кордоном» на суму 9 553,7 тис. грн;

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 1201030 «Забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями, інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках» на суму 98 614,3 тис. грн;

встановлення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 1201030 «Забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями, інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках» у сумі 168 168,0 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Тобто, відповідно до вказаного перерозподілу видатків державного бюджету загалом обсяг видатків за бюджетною програмою 1201030 збільшується на 69 553,7 тис. грн, у тому числі обсяг видатків розвитку встановлюється у сумі 168 168 тис. грн, а обсяг видатків споживання зменшується на 98 614,3 тис. гривень. З урахуванням запропонованих змін обсяг видатків за бюджетною програмою 1201030 становитиме 231 186 тис. грн (у тому числі видатки споживання – 63 018,5 тис. грн, видатки розвитку – 168 168 тис. гривень).

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-лютий 2019 року видатки за загальним фондом фактично проведено за бюджетними програмами:

1201030 – у обсязі 1 453,5 тис. грн, що становить 10,4% плану на звітний період та 0,9% плану на рік (161 632,8 тис. гривень);

1201510 – не проводились взагалі (річний план визначено у обсязі 28 251,8 тис.  гривень);

1201570 – не проводились взагалі (річний план визначено у обсязі 79 290,9 тис. гривень).

Обґрунтування щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листах Мінекономрозвитку, у яких, зокрема, зазначено, що здійснення вищевказаного перерозподілу видатків державного бюджету пов’язано із підготовкою та забезпеченням участі України у Всесвітній виставці «Експо – 2020» (20 жовтня 2020 року 10 квітня 2021 року, м. Дубаї, Об’єднані Арабські Емірати) відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 № 94-р. На виконання зазначеного рішення Уряду Україна уклала контракт, відповідно до якого необхідно забезпечити будівництво павільйону на ділянці 1 652,31 кв. м, його наповнення, а також демонтаж. Згідно з Регламентом Експо-2020 всі будівельні роботи мають бути завершені до 20.10.2019, а весь комплекс робіт триватиме до кінця 2021 року.

За інформацією Міністерства відповідно до протоколу Другого засідання Координаційного комітету з підготовки та забезпечення участі України у Всесвітній виставці «Експо – 2020» (такий Комітет утворено розпорядженням Уряду від 14.02.2018 № 94-р) від 06.12.2018 сума витрат на будівництво павільйону орієнтовно складає 5,5 млн доларів США, що у гривневому еквівалентні становить 161 700,0 тис. грн (прогнозний курс на 2019 рік – 29,4 гривень за 1 долар США) та банківські послуги у розмірі 2 425,5 тис. гривень. Крім того, на утримання служби замовника необхідні кошти у розмірі 4 042,5 тис. гривень. За підрахунками Мінекономрозвитку витрати на забезпечення будівництва павільйону України на виставці у 2019 році становитимуть 169 315,4 тис. гривень.

Для проведення цієї виставки у державному бюджеті на 2019 рік за бюджетною програмою 1201030 передбачені видатки у сумі 99 761,7 тис. грн (з них: 96 148,9 тис. грн – на будівництво павільйону, 2 465,4 тис. грн – на утримання служби замовника, 1 147,4 тис. грн – на відрядження співробітників Мінекономрозвитку до ОАЕ та послуги банку), що покриває відповідні витрати лише на 58,9%, відтак, додатково потрібні кошти у сумі 69 553,7 тис. гривень.

За поясненнями Мінекономрозвитку можливість збільшення видатків державного бюджету за бюджетною програмою 1201030 обґрунтовується наявністю економії бюджетних коштів через відсутність відповідної нормативно-правової бази за такими бюджетними програми:

1201510 «Функціонування торгових представництв за кордоном», оскільки створення та функціонування торгових представництв за кордоном почнеться не раніше ІІІ кварталу 2019 року після схвалення низки нормативно-правових активів щодо вдосконалення представлення економічних інтересів України за кордоном та визначення механізму і принципу функціонування вказаних установ з урахуванням положень Закону України від 07.06.2018 № 2449-VIII «Про дипломатичну службу» /довідково: у державному бюджеті видатки на функціонування торгових представництв за кордоном (код 1201510) передбачаються, починаючи з 2016 року, і майже не використовуються: у 2017 та 2018 роках видатки не проводились взагалі, при цьому у 2018 році, як і у 2019 році, перерозподілялись на інші бюджетні програми за розпорядженнями Уряду від 31.10.2018 № 783-р та від 07.11.2018 № 818-р, а у 2016 році видатки було проведено у обсязі 2 778 тис. грн (10,2% річного плану)/;

1201570 «Заходи із створення та організації функціонування експортно-кредитного агентства в Україні», оскільки повноцінна робота Експортно-кредитного агентства може бути розпочата орієнтовно у III-IV кварталах 2019 року після розробки та ухвалення ряду нормативно-правових актів відповідно до Закону України від 20.12.2016 № 1792-VIII «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» /довідково: відповідно до вказаного Закону постановою Уряду від 07.02.2018 № 65 було утворено приватне акціонерне товариство «Експортно-кредитне агентство» та затверджено основні документи щодо діяльності Агентства, передбачені у державному бюджеті на 2018 рік кошти на формування статутного капіталу Агентства у сумі 200 млн грн за даними звітності Казначейства за підсумками 2018 року використані у повному обсязі/.

Поряд з цим, за поясненнями Мінекономрозвитку, з огляду на економічну характеристику заходів, які передбачається провести за рахунок коштів бюджетної програми 1201030, та враховуючи вимоги Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету (наказ Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (зі змінами)) необхідно зменшити за цією програмою видатки споживання на 98 614,3 тис. гривень. Проте, у матеріалах Міністерства відсутні пояснення щодо неврахування зазначеного при плануванні видатків на 2019 рік.

Слід звернути увагу, що Мінекономрозвитку у 2019 році для внесення змін до бюджетних призначень, визначених міністерству у законі про державний бюджет на 2019 рік, продовжує, як і у попередньому році, застосовувати процедуру здійснення перерозподілу видатків державного бюджету /у 2018 році Урядом було прийнято 6 таких рішень, а у 2017 році лише 2/, що може свідчити про прорахунки при плануванні видатків на 2019 рік.

Необхідно також зауважити, що звернення Мінекономрозвитку до Комітету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Горбунов О.В., Левченко Ю.В., Кривенко В.М., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та Державний секретар Мінекономрозвитку Перевезенцев О.Ю.

Заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 27.03.2019 № 178-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

В ході обговорення народний депутат Кривенко В.М., висловлюючи заперечення щодо зменшення видатків, пов’язаних із створенням та організацією функціонування експортно-кредитного агентства, вніс пропозицію не підтримувати такий перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. за черговістю першою поставив на голосування пропозицію голови підкомітету Горбунова О.В. При голосуванні така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 178-р погодити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 1201030 «Забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями, інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках» на суму 98 614,3 тис. гривень та встановлення обсягу видатків розвитку за цією бюджетною програмою у сумі 168 168,0 тис. гривень;

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 1201510 «Функціонування торгових представництв за кордоном» на суму 9 553,7 тис. гривень;

зменшення обсягу видатків за бюджетною програмою 1201570 «Заходи із створення та організації функціонування експортно-кредитного агентства в Україні» на суму 60 000,0 тис. гривень (з них видатки
споживання – 40 528,7 тис. гривень, видатки розвитку – 19 471,3 тис. гривень).

Голосували: «за» - 17, «проти» - 2, «утрималися» - 0, «не голосували» - 1.

3.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра юстиції України Чернишова Д.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 184-р).

 

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства юстиції України (далі – Мін?юст) від 29.03.2019 № 2850/16.3.1/2-19 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 184-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції на 2019 рік»
(далі – розпорядження Уряду № 184-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду № 184-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мін?юсту на 2019 рік, перерозподіл видатків загального фонду державного бюджету з метою утримання міжрегіональних територіальних органів Мін?юсту шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 3601010 «Керівництво та управління у сфері юстиції» на 205 879,9 тис. гривень (з них оплата праці – 159 683,4 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії – 6 243,4 тис. гривень);

збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» на 205 879,9 тис. гривень (з них оплата праці – 159 683,4 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії – 6 243,4 тис. гривень).

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом.

Слід зазначити, що згідно зі звітом Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками січня-лютого поточного року проведено видатки за загальним фондом державного бюджету за бюджетними програмами:

3601010 «Керівництво та управління у сфері юстиції» – в обсязі 399 254 тис. грн, що становить 81,1% плану на звітний період та 11,2% уточненого річного плану (в обсязі 3 568 247,1 тис. грн);

3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» – в обсязі 771 466,8 тис. грн, що становить 84,9% плану на звітний період та 13,1% плану на рік (затверджений у обсязі 5 887 281 тис. грн.).

За поясненнями, наведеними у листі Мін?юсту, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 р. № 1124 внесено зміни у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 р. № 85 «Деякі питання граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади інших державних органів» та у складі граничної чисельності працівників територіальних органів Мін?юсту окремо визначено чисельність органів виконання покарань в кількості 882 працівників, у тому числі державних службовців – 663 працівників.

Як зазначено Мін?юстом, згідно із Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» міжрегіональні територіальні органи Мін?юсту – Адміністрація Державної кримінально-виконавчої служби України та міжрегіональні управління з питань виконання покарань та пробації Мін?юсту, як і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, воєнізовані формування становлять єдину систему Державної кримінально-виконавчої служби України. За поясненнями Міністерства, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» утримання Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України та міжрегіональних управлінь з питань виконання покарань та пробації Мін?юсту, які також реалізують повноваження щодо виконання кримінальних покарань, здійснюється за бюджетною програмою 3601010 «Керівництво та управління у сфері юстиції», проте, утримання установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань та інших установ, створених для забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, здійснюється за бюджетною програмою 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України».

З огляду на викладене та для фінансового забезпечення всіх органів та установ системи Державної кримінально-виконавчої служби України за рахунок та в межах бюджетної програми 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» Мін?юстом ініційовано перерозподіл видатків державного бюджету, що розглядається.

Слід зауважити, що звернення Мін?юсту до Комітету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Горбунов О.В., а також заступник Міністра юстиції України Чернишов Д.В., заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду № 184-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. При голосуванні така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 184-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству юстиції України на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 3601010 «Керівництво та управління у сфері юстиції» на 205 879,9 тис. гривень (з них оплата праці – 159 683,4 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії – 6 243,4 тис. гривень) та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» на 205 879,9 тис. гривень (з них оплата праці – 159 683,4 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії – 6 243,4 тис. гривень).

Голосували: «за» - одноголосно.

3.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Ковальової О.В. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 2801540 «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)» на 2019 рік (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 196-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі – Мінагрополітики) від 02.04.2019 № 37-13-4/8868 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті на 2019 рік за бюджетною програмою 2801540 «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)», згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 196-р «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2801540 «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)» на 2019 рік» (далі – розпорядження Уряду № 196-р).

Статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)» (код 2801540) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом.

Згідно з вимогами цієї статті Закону про використання коштів державного бюджету за вищезазначеною бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) відповідний головний розпорядник коштів державного бюджету має щоквартально інформувати Комітет.

У державному бюджеті на 2019 рік Мінагрополітики за бюджетною програмою 2801540 «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)» визначено за загальним фондом бюджетні призначення (видатки розвитку) у обсязі 3 500 000 тис. гривень.

Поряд з цим, пунктом 19 Прикінцевих положень Закону Кабінету Міністрів України доручено на основі результатів моніторингу виконання Державного бюджету України за підсумками першого півріччя 2019 року розглянути питання щодо збільшення видатків, зокрема, на державну підтримку тваринництва, зберігання та переробку сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва).

Довідково: за підсумками січня-лютого поточного року за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за бюджетною програмою 2801540 видатки не проводились.

Використання коштів за бюджетною програмою 2801540 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 р. № 107 (зі змінами) /далі – Порядок № 107/.

Відповідно до Порядку № 107 бюджетні кошти, передбачені у державному бюджеті для підтримки тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва), спрямовуються за такими напрямами:

1)                часткова компенсація відсоткової ставки за банківськими кредитами, залученими для покриття витрат, пов’язаних із провадженням діяльності у галузях: вівчарство, козівництво, бджільництво, звірівництво, кролівництво, шовківництво та аквакультура (рибництво) /далі – компенсація відсотків/;

/Компенсація відсотків надається суб’єктам господарювання, які залучили в національній валюті у банках – резидентах України, що підписали з Мінагрополітики Меморандум про загальні засади співробітництва,  короткострокові (непоновлювальні) кредити (крім овердрафтів (контокорентних кредитів) та кредитних ліній) для покриття виробничих витрат та середньострокові і довгострокові (непоновлювальні) кредити для покриття витрат капітального (інвестиційного) характеру, а саме: за нараховані і сплачені у поточному році та грудні попереднього року за користування кредитом, обсяг якого не перевищує 100 млн гривень, відсотки у розмірі 1,5 облікової ставки Національного банку, що діє на дату нарахування відсотків, але не вище розміру, передбаченого кредитним договором, зменшеним на 3 відсоткових пункти. Суб’єкт господарювання може скористатися компенсацією відсотків не більш як за одним короткостроковим та/або одним середньостроковим або довгостроковим кредитом. Компенсація відсотків здійснюється щомісяця виходячи із суми фактично сплачених суб’єктами господарювання банку відсотків за відповідний період./;

2)                часткова компенсація вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції в частині витрат, профінансованих без урахування податку на додану вартість за рахунок банківських кредитів /далі – компенсація вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів/;

/Компенсація вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів, надається суб’єктам господарювання, які залучили починаючи з 2018 року у банках – резидентах України, що підписали з Мінагрополітики Меморандум про загальні засади співробітництва, кредити строком до п’яти років, обсягом до 500 млн гривень на один об’єкт у національній валюті для здійснення будівництва та/або реконструкції тваринницьких ферм та комплексів. Суб’єкт господарювання може скористатися компенсацією вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів, не більш як за одним кредитом на один об’єкт, і не має права за цим же об’єктом на одержання державної підтримки щодо компенсації відсотків та часткове відшкодування вартості тваринницьких об’єктів. Така компенсація здійснюється щомісяця у розмірі 25 відсотків фактично понесених витрат на будівництво та/або реконструкцію об’єктів згідно з кредитним договором./;

3)                спеціальна бюджетна дотація за утримання корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності /далі – дотація за утримання корів/;

/Дотація за утримання корів надається на безповоротній основі двічі на рік суб’єктам господарювання, які є юридичними особами і власниками корів, за кожну наявну станом на 1 січня та на 1 липня поточного року ідентифіковану та зареєстровану в установленому порядку корову в розмірі 900 гривень за одну голову./;

4)                спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби /далі — дотація за молодняк/;

/Дотація за молодняк надається на безповоротній основі фізичним особам за утримання ідентифікованого та зареєстрованого в установленому порядку молодняка великої рогатої худоби до тринадцятимісячного віку, який народився у господарствах фізичних осіб (надається за кожні чотири місяці утримання молодняка: віком від 1 до 5 місяців у розмірі 300 грн за голову; від 5 до 9 місяців – 700 грн за голову; від 9 до 13 місяців – 1 500 грн за голову), а також набутий шляхом його переміщення від інших власників (надається за кожні повні чотири місяці його утримання в такому господарстві від дати переміщення до досягнення ним тринадцятимісячного віку: за перші чотири місяці утримання молодняка – 300 грн за голову; за наступні чотири місяці – 700 грн за голову; за наступні чотири місяці – 1 500 гривень за голову). При цьому, загальний обсяг дотації за молодняк не може перевищувати 2 500 грн із розрахунку на одну голову молодняка./;

5)                часткове відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а саме телиць, нетелей, корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності, свинок та кнурців, вівцематок, баранів, ярок і сперми бугаїв та ембріонів великої рогатої худоби, які мають племінну (генетичну) цінність /далі – часткове відшкодування вартості племінних тварин, сперми та ембріонів/;

/Часткове відшкодування вартості племінних тварин, сперми та ембріонів здійснюється на безповоротній основі суб’єктам господарювання, які є юридичними особами, за закуплені ними племінні (генетичні) ресурси у період з 1 жовтня попереднього року до 30 вересня поточного року у розмірі до 50% вартості (без податку на додану вартість), зокрема, не більш як 24 000 грн за одну голову племінних телиць, нетелів, корів; 5 000 грн за одну голову племінних свинок та кнурців; 4 000 грн за одну голову племінних вівцематок, баранів, ярок та інше./;

6) часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції /далі – часткове відшкодування вартості тваринницьких об’єктів/.

/Часткове відшкодування вартості тваринницьких об’єктів надається суб’єктам господарювання на безповоротній основі за завершені у грудні попереднього року та поточному році етапи (черги) будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів (у розмірі: 30% вартості об’єкта до 500 млн грн загальної вартості такого об’єкта (без урахування податку на додану вартість); 30% вартості об’єкта від 500 млн гривень – на об’єкт більш як 500 млн гривень (без урахування податку на додану вартість); 30% вартості об’єкта, який створює 500 і більше робочих місць, незалежно від їх вартості (без урахування податку на додану вартість). Суб’єкт господарювання, що отримав часткове відшкодування вартості тваринницьких об’єктів, не має права на одержання державної підтримки за цим же об’єктом, щодо компенсація відсотків, компенсація вартості об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів./;

7) часткове відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам вартості будівництва та реконструкції підприємств із зберігання та переробки зерна /далі – часткове відшкодування вартості об’єктів із зберігання та переробки зерна/.

/Часткове відшкодування вартості об’єктів із зберігання та переробки зерна надається сільськогосподарським товаровиробникам – юридичним особам, основною діяльністю яких є постачання сільськогосподарських товарів/послуг, вироблених ними на власних або орендованих основних засобах, причому питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75% вартості всіх товарів, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно, для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників, які провадять господарську діяльність менш як 12 календарних місяців, – за результатами кожного окремого звітного періоду (далі – сільськогосподарські товаровиробники) на безповоротній основі у розмірі 30% вартості (без урахування податку на додану вартість), у тому числі вартості обладнання згідно з проектно-кошторисною документацією, за завершені у поточному році етапи (черги) будівництва та реконструкції зернофуражних сховищ, елеваторів, механізованих зерноскладів, зерноочисних та зерноочисно-сушильних пунктів, підприємств з виробництва кормових домішок та сумішей (комбікормів), зокрема виробничі та допоміжні споруди, призначені для зберігання зерна; силоси для зерна; будівлі для зберігання зерна; виробничі та адміністративні будівлі; споруди пунктів приймання, зберігання, очистки та відвантаження зерна.

У разі будівництва або реконструкції придбаних об’єктів незавершеного будівництва із зберігання та переробки зерна частковому відшкодуванню підлягає лише вартість будівництва або реконструкції без урахування вартості об’єкта незавершеного будівництва до початку проведення робіт.

Обладнання для зберігання та переробки зерна, вартість якого частково компенсована за рахунок коштів за бюджетними програмами 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» та 2801230 «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств», не підлягає частковому відшкодуванню за бюджетною програмою 2801540 «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)»./.

Пунктом 5 Порядку № 107 визначається, що розподіл бюджетних коштів за напрямами, встановленими цим Порядком, для надання державної підтримки та їх перерозподіл протягом року з урахуванням фактичного обсягу використання здійснюються відповідно до статті 22 Закону.

Відповідно до пункту 1 та додатку до розпорядження Уряду № 196-р встановлено здійснити розподіл коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті на 2018 рік за бюджетною програмою 2801540 «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)», у сумі 3 500 000 тис. гривень за такими напрямами (об’єктами, заходами):

1) часткову компенсацію відсоткової ставки за банківськими кредитами, залученими для покриття витрат, пов’язаних із провадженням діяльності у галузях: вівчарство, козівництво, бджільництво, звірівництво, кролівництво, шовківництво та аквакультура (рибництво) – 50 000 тис. грн;

/за інформацією Мінагрополітики, надання державної підтримки стимулюватиме залучення інвестицій у національній валюті обсягом понад 211 млн грн/;

2) часткову компенсацію вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції в частині витрат, профінансованих за рахунок банківських кредитів – 100 000 тис. грн;

/за інформацією Мінагрополітики, використання коштів за цим напрямом дозволить залучити інвестиції капітального характеру в обсязі 400 млн грн та збільшити виробництво продукції тваринництва, здійснити заходи із адаптації європейського законодавства у сфері благополуччя тварин відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом/;

3) спеціальну бюджетну дотацію за утримання корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності – 700 000 тис. грн;

/за інформацією Мінагрополітики, використання коштів за цим напрямом дозволить збільшити поголів’я тварин у сільськогосподарських підприємствах та надати таку дотацію на утримання понад 420 тис. корів/;

4) спеціальну бюджетну дотацію за вирощування молодняка великої рогатої худоби – 700 000 тис. грн;

/за інформацією Мінагрополітики, використання коштів за цим напрямом дозволить зберегти 580-610 тис. голів молодняку великої рогатої худоби та збільшити виробництво м’яса на 118 тис. тонн/;

5) часткове відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а саме телиць, нетелей, корів молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напряму продуктивності, свинок та кнурців, вівцематок, баранів, ярок і сперми бугаїв та ембріонів великої рогатої худоби, які мають племінну (генетичну) цінність – 250 000 тис. грн;

/за інформацією Мінагрополітики, використання коштів за цим напрямом дозволить відшкодувати вартість 8 тис. голів телиць, нетелей, корів; 6,8 тис. голів свинок та кнурців, 1 тис. голів вівцематок, баранів та ярок/;

6) часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції – 850 000 тис. грн;

/за інформацією Мінагрополітики, використання коштів за цим напрямом дозволить ввести в дію тваринницьких об’єктів загальною вартістю понад 5,5 млрд гривень та збільшити виробництво продукції тваринництва/;

7) часткове відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам вартості будівництва та реконструкції підприємств із зберігання та переробки зерна – 850 000 тис. гривень.

/за інформацією Мінагрополітики, використання коштів за цим напрямом дозволить побудувати та реконструювати 139 об’єктів із зберігання та переробки зерна загальною вартістю понад 4 738,5 млн гривень, що збільшить на 5% існуючі потужності із зберігання зерна/.

Пунктом 2 розпорядження Уряду № 196-р Мінагрополітики доручено забезпечити погодження розподілу коштів, передбаченого пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом.

Необхідно зазначити, що відповідно до розпорядження Уряду № 196-р розподілено обсяг видатків державного бюджету за бюджетною програмою 2801540 без зазначення, що відповідні кошти Законом за цією програмою визначено саме за загальним фондом.

Довідково слід зазначити, що при затвердженні у державному бюджеті на 2018 рік бюджетні призначення для державної підтримки галузі тваринництва (код бюджетної програми 2801540) було визначено у обсязі 4 млрд гривень, протягом року річний план було уточнено і скорочено до 2401 млн гривень (на 200 млн грн згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 790-р, на 979 млн грн відповідно до Закону від 06.12.2018 № 2648-VIII «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік"» та на 420 млн грн згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1005-р). За підсумками 2018 року за даними звітності Казначейства кошти фактично було використано у сумі 2 389,8 млн грн, або 99,5% уточненого річного плану.

Інформацію щодо розподілу за напрямами (об’єктами, заходами) коштів, передбачених у державному бюджеті на 2018 та 2019 роки за бюджетною програмою 2801540, наведено у таблиці, що роздана народним депутатам України – членам Комітету. Також роздана інформація Мінагрополітики про використання таких коштів за підсумками 2018 року (лист від 12.02.2019
№ 37-32-4/3962).

Слід звернути увагу, що з урахуванням змін, внесених до Порядку № 107, при розподілі коштів у 2019 році передбачено новий напрям щодо часткового відшкодування вартості об’єктів із зберігання та переробки зерна (з обсягом коштів у сумі 850 млн грн).

У зверненні Мінагрополітики до Комітету щодо погодження розподілу коштів державного бюджету за бюджетною програмою 2801540 надано фінансово-економічні обґрунтування за визначеними напрямами (об’єктами, заходами), виходячи із критеріїв, визначених у Порядку  107.

Водночас слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Мінагрополітики, не містять конкретних розрахунків обсягів розподілених коштів за бюджетною програмою 2801540 за визначеними напрямами (об’єктами, заходами) (включаючи інформацію стосовно суб’єктів господарювання, які можуть отримати бюджетні кошти).

Разом з цим, необхідно зауважити, що згідно з частиною восьмою статті 20 Бюджетного кодексу України протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет головний розпорядник бюджетних коштів затверджує за погодженням з Міністерством фінансів України паспорт бюджетної програми. В свою чергу, згідно з частиною п’ятою статті 28 зазначеного Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів зобов’язаний оприлюднити шляхом розміщення на своєму офіційному сайті паспорти бюджетних програм на поточний бюджетний період (включаючи зміни до паспортів бюджетних програм) у триденний строк з дня їх затвердження. Проте на момент підготовки матеріалів паспорт бюджетної програми 2801540 «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)» на 2019 рік на офіційному сайті Мінагрополітики не було розміщено.

Також необхідно відзначити, що розпорядження Уряду № 196-р не містить відповідного доручення Мінагрополітики щокварталу інформувати Комітет про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 2801540 «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)», як це передбачено статтею 22 Закону.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Горбунов О.В., Кривенко В.М., Левченко Ю.В., Рудик C.Я., а також заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ковальова О.В., заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Голова підкомтітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити відповідно до розпорядження Уряду № 196-р розподіл коштів державного бюджету за бюджетною програмою щодо державної підтримки галузі тваринництва у сумі 3,5 млрд гривень за напрямами згідно з додатком до цього розпорядження Уряду. (Проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень щодо розподілу коштів державного бюджету, що розглядається.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію погодити відповідно до розпорядження Уряду № 196-р розподіл коштів державного бюджету. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Поряд з цим, звернуто увагу на вимоги пункту 19 Прикінцевих положень Закону (доручено Кабінету Міністрів України розглянути питання щодо збільшення видатків на державну підтримку тваринництва, зберігання та переробку сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва) на основі результатів моніторингу виконання Державного бюджету України за підсумками першого півріччя 2019 року), про виконання якого належить поінформувати Комітет.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 196-р розподіл коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2801540 «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)» на 2019 рік, у сумі 3 500 000 тис. гривень за напрямами згідно з додатком до цього розпорядження Уряду.

Голосували: «за» - 16, «проти» - 3, «утрималися» - 0, «не голосували» - 1.

 

 

3.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Ковтонюка П.А. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 278 «Деякі питання проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів вищої освіти за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я» у 2019 році».

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 09.04.2019 № 22.1-25/9485 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 278 «Деякі питання проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів вищої освіти за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я» у 2019 році» (далі – постанова Уряду № 278).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 2 постанови Уряду № 278 встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОЗ на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом встановлення таких видатків для проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів вищої освіти за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я» в сумі 16 683,8 тис. грн за рахунок зменшення їх за бюджетною програмою 2301070 «Підготовка і підвищення кваліфікації медичних та фармацевтичних, наукових та науково-педагогічних кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації».

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити відкриття МОЗ бюджетної програми для здійснення видатків, передбачених пунктом 2 постанови, і внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Водночас, пунктом 1 постанови Уряду № 278 встановлено затвердити Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я» у 2019 році (далі – Порядок №278).

Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми відповідно до Порядку № 278 визначається МОЗ, а одержувачем бюджетних коштів – державна організація «Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація» при Міністерстві охорони здоров’я України». На зазначений Центр покладено завдання забезпечення у 2019 році проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я».

З приводу зазначеного слід зауважити, що відповідно до вимог до частини сьомої статті 20 Кодексу належить визначити підстави та/або критерії залучення одержувачів бюджетних коштів до виконання бюджетних програм.

Порядком № 278 встановлено, що за рахунок бюджетних коштів здійснюються:

розроблення компонентів кваліфікаційного іспиту, крім міжнародного іспиту з основ медицини, та проведення кваліфікаційного іспиту;

закупівлі одержувачем бюджетних коштів послуг іноземної агенції з оцінки якості рівня знань здобувачів (включаючи оплату відповідних банківських послуг) відповідно до Закону України «Про державні закупівлі» /для проведення міжнародного іспиту з основ медицини, як одного із  компонентів кваліфікаційного іспиту/.

Також Порядком № 278 визначено, що розроблення компонентів та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 334 «Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я» (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-лютий 2019 року видатки по загальному фонду за бюджетною програмою 2301070 фактично проведено в обсязі 176 498,2 тис. грн, що становить 13,4% річного плану (визначено в обсязі – 1 316 239,8 тис. грн) та 89,3% плану на звітний період.

Водночас, необхідно наголосити, що відповідно до паспорту бюджетної програми 2301070 «Підготовка і підвищення кваліфікації медичних та фармацевтичних, наукових та науково-педагогічних кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації» (затвердженого наказом МОЗ від 25.02.2019 № 469 за погодженням з Міністерством фінансів України) за цією програмою серед напрямів використання бюджетних коштів визначено «Проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту» з обсягом видатків за загальним фондом у сумі 16 683,8 тис. гривень.

Тобто, виходячи із показників, затверджених у державному бюджеті на 2019 рік, проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту передбачено здійснити за рахунок та в межах бюджетних призначень бюджетної програми 2301070 «Підготовка і підвищення кваліфікації медичних та фармацевтичних, наукових та науково-педагогічних кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації», що власне відповідає меті та завданням цієї бюджетної програми, а також принципам програмно-цільового методу бюджету на основі середньострокового планування, який застосовується у бюджетному процесі України.

Порядок використання коштів за цією бюджетною програмою не затверджувався у попередні роки.

Разом з тим, у підготовленій МОЗ пояснювальній записці до проекту постанови Уряду № 278, обґрунтовуючи необхідність прийняття відповідного акта, міністерство пропонує врегулювати питання використання коштів для проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів вищої освіти за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я».

Проте, виходячи із вимог частини сьомої статті 20 Кодексу, таке питання може бути унормовано без відкриття нової бюджетної програми, при цьому належало б у Порядку використання бюджетних коштів зазначити про те, що відповідні видатки здійснюються за бюджетною програмою 2301070.

Слід також зазначити, що у експертному висновку Секретаріату Кабінету Міністрів України (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету) до проекту постанови Уряду № 278, який було включено до матеріалів з цього питання при його розгляді на засіданні Уряду 3 квітня 2019 року, зазначається про висловлення Юридичним департаментом застережень щодо відсутності правових підстав для прийняття рішення Уряду із зазначеного питання з огляду на вимоги:

частини восьмої статті 23 Кодексу, якими не надано Уряду повноважень встановлювати бюджетні призначення для МОЗ за рахунок інших бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на 2019 рік;

частини п’ятої статті 23 Кодексу, якою пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються та розглядаються у порядку, встановленому для складання проекту бюджету, а витрати відповідно до внесених змін до бюджетних призначень здійснюються лише після набрання чинності законом, яким внесено такі зміни, крім випадків, передбачених Кодексом;

частини п’ятої статті 22 Кодексу, щодо якої головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про державний бюджет; приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань;

підпункту 8 частини першої статті 2 Кодексу, згідно з яким бюджетне призначення – це повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане Кодексом, законом про Державний бюджет України, яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування;

частини четвертої статті 48 Кодексу, відповідно до якої зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов’язань не здійснюються.

Загалом відповідно до вимог бюджетного законодавства цільове спрямування бюджетних коштів визначається у законі про державний бюджет на відповідний рік шляхом визначення бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетною класифікацією, зокрема, за програмною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету (тобто, за бюджетними програмами).

З огляду на сутність запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету та заходів, які будуть виконуватись, та, враховуючи вимоги бюджетного законодавства, вважається за доцільне проведення видатків для проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту здобувачів вищої медичної освіти за бюджетною програмою 2301070 (без відкриття нової бюджетної програми) із зазначенням про це у Порядку № 278.

У листі МОЗ щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету зазначається, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 334 «Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я» фінансове забезпечення студентів, які навчаються за контрактною формою навчання, здійснюється шляхом укладання договорів між закладами вищої освіти та Центром тестування при МОЗ, а для студентів бюджетної форми навчання відповідні кошти передбачено у державному бюджеті.

Зазначено, що за бюджетною програмою 2301070 «Підготовка і підвищення кваліфікації медичних та фармацевтичних, наукових та науково-педагогічних кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації» передбачено видатки у сумі 16 683,8 тис. грн для проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів вищої освіти, проте відсутній Порядок використання коштів за цією бюджетною програмою.

Слід звернути увагу, що у 2018 році Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28.03.2018 № 275 «Деякі питання проведення міжнародного моніторингового дослідження якості вищої медичної освіти у 2018 році», якою для проведення міжнародного моніторингового дослідження якості вищої медичної освіти також передбачалось здійснити відповідний перерозподіл видатків державного бюджету з визначенням нової бюджетної програми, аналогічно до запропонованого постановою Уряду № 278.

В ході розгляду постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 275 Комітетом також висловлювались застереження щодо невідповідності бюджетному законодавству визначеного у цій постанові перерозподілу видатків державного бюджету.

Необхідно також зауважити, що звернення МОЗ до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних обґрунтувань (включаючи розрахунки) щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету (включаючи пояснення щодо неможливості проведення відповідних видатків державного бюджету за бюджетною програмою 2301070, поточного стану здійснення заходів та відповідно витрат державного бюджету із проведення державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів вищої медичної освіти, критеріїв щодо залучення запропонованого одержувача бюджетних коштів), хоча надання таких розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Горбунов О.В., Маркевич Я.В., Медуниця Я.В., Мепарішвілі Х.Н., Крулько І.І., Левченко Ю.В., Іщейкін К.Є., Мельник С.І., а також заступник Міністра охорони здоров’я України Ковтонюк П.А., заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Так, заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. висловив позицію щодо підтримки перерозподілу видатків державного бюджету, запропонованого у пункті 2 постанови Уряду № 278.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. поінформував, що у зв’язку з тим, що під час засідання підкомітету Рахункова палата і Міністество фінансів України висловили різні позиції з цього питання, було вирішено визначитися з приводу рішення щодо нього безпосередньо на засіданні Комітету.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. підтвердив попередньо висловлену позицію Рахункової палати щодо невідповідності бюджетному законодавству відкриття нової бюджетної програми без внесення змін до закону про державний бюджет на відповідний рік, поряд з цим, запропонував здійснити видатки щодо проведення іспиту в рамках існуючої бюджетної програми 2301070, як це визначено у паспорті цієї бюджетної програми, та з відповідним уточненням порядку використання бюджетних коштів, затвердженого пунктом 1 постанови Уряду № 278.

На підтримку позиції, озвученої Головою Рахункової палати Пацканом В.В., висловилися народні депутати – члени Комітету Крулько І.І., Левченко Ю.В., Мельник С.І., Іщейкін К.Є.

Підсумовуючи дискусію, що відбулася в ході обговорення цього питання, народний депутат Іщейкін К.Є. вніс пропозицію, зважаючи на вимоги бюджетного законодавства, доручити МОЗ протягом тижня доопрацювати зазначене питання, забезпечивши виділення відповідних коштів та виконання рекомендацій, озвучених Рахунковою палатою та підтриманих народними депутатами – членами Комітету.

За результатами обговорення Голова Комітету Павелко А.В., підтримуючи пропозицію народного депутата Іщейкіна К.Є., запропонував повернути на доопрацювання даний перерозподіл видатків державного бюджету, рекомендувавши Кабінету Міністрів доручити МОЗ спільно з Міністерством фінансів у тижневий термін опрацювати (у разі необхідності, у складі робочої групи за участі народних депутатів України – членів Комітету та фахівців Рахункової палати) питання щодо можливості здійснення видатків державного бюджету щодо проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту за бюджетною програмою 2301070. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду направити на доопрацювання перерозподіл видатків державного бюджету, встановлений пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 278, рекомендувавши Кабінету Міністрів України доручити Міністерству охорони здоров’я України спільно з Міністерством фінансів України у тижневий термін опрацювати (у разі необхідності, у складі робочої групи за участі народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету та фахівців Рахункової палати) питання щодо можливості здійснення видатків державного бюджету щодо проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту за бюджетною програмою 2301070 «Підготовка і підвищення кваліфікації медичних та фармацевтичних, наукових та науково-педагогічних кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації».

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 2, «не голосували» - 1.

3.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Шкуракова В.О. про погодження передачі Міністерству фінансів України бюджетних призначень, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості України на 2019 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 р. № 223-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Рудика С.Я./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 10.04.2019 р. № 19040-01-2/10210 /копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження передачі бюджетних призначень згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 року № 223-р «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості у 2019 році»
(далі – розпорядження КМУ № 223-р).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 223-р визначено відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 1001-р «Про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до сфери управління Міністерства фінансів» (далі – розпорядження КМУ № 1001-р) передати бюджетні призначення, передбачені у 2019 році Міністерству енергетики та вугільної промисловості України (далі – Міненерговугілля) у спеціальному фонді державного бюджету за програмами 1101640 «Підвищення надійності постачання електроенергії в Україні», 1101650 «Будівництво ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС – Київська», 1101670 «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька – Каховська», 1101680 «Підвищення ефективності передачі електроенергії (модернізація підстанцій)», 1101690 «Реконструкція трансформаторних підстанцій східної частини України», на нові бюджетні програми, відкриті для Мінфіну, установивши за ними бюджетні призначення, за переліком згідно з додатком.

Зокрема, у додатку до розпорядження КМУ № 223-р передбачено передачу бюджетних призначень загалом у сумі 2 810 817 тис. грн, у т.ч. за бюджетними програмами Міненерговугілля: код 1101640 – 1 036 879,4 тис. грн; код 1101650 – 373 223 тис. грн; код 1101670 – 613 910,6 тис. грн; код 1101680 – 264 223 тис. грн; код 1101690 – 523 027 тис. грн. При цьому нові п’ять бюджетних програм Мінфіну, на які передаються зазначені бюджетні призначення, вказані з такими ж найменуваннями, як у відповідних бюджетних програмах Міненерговугілля.

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 223-р доручено Мінфіну забезпечити погодження такої передачі бюджетних призначень з Комітетом, а також відкриття п’яти нових бюджетних програм та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Частиною шостою статті 23 Кодексу встановлено, що:

якщо після прийняття закону про Державний бюджет України повноваження на виконання функцій, завдань або надання послуг, на яке надано бюджетне призначення, передається відповідно до законодавства від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого головного розпорядника бюджетних коштів, дія бюджетного призначення не припиняється і застосовується для виконання тих самих функцій, завдань чи послуг іншим головним розпорядником бюджетних коштів, якому це доручено;

у цьому випадку передача бюджетних призначень здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 «Про затвердження Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету» (із змінами).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» бюджетні призначення за спеціальним фондом державного бюджету визначено за бюджетними програмами Міненерговугілля у таких же обсягах, в яких передбачено їх передачу Мінфіну згідно з розпорядженням КМУ № 223-р.

За даними звітності Державної казначейської служби України про виконання державного бюджету за січень-лютий 2019 року витрати загального фонду за бюджетними програмами Міненерговугілля за кодами 1101640, 1101650, 1101670, 1101680 і 1101690 не проводилися.

У пояснювальній записці до розпорядження КМУ № 223/яку додано до відповідного звернення Мінфіну/ зазначено, що:

в Україні за рахунок коштів позик Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку та Кредитної установи для відбудови (Німеччина) впроваджуються проекти: «Другий проект з передачі електроенергії», «Будівництво високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС – Київська», «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька – Каховська», «Підвищення ефективності передачі електроенергії (модернізація підстанцій)», «Реконструкція трансформаторних підстанцій східної частини України» в рамках Незв’язаного фінансового кредиту;

на сьогодні зазначені проекти знаходяться на активній стадії реалізації, їх відповідальним виконавцем є Міненерговугілля, а бенефіціаром – державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі – ДП «НЕК «Укренерго»);

враховуючи розпорядження КМУ № 1001-р щодо передачі цілісного майнового комплексу із сфери управлінні Міненерговугілля до сфери управління Мінфіну, а також процес підписання відповідних актів приймання-передачі, виникла потреба в необхідності врегулювання питання передачі деяких бюджетних призначень, передбачених Міненерговугілля, до Мінфіну з ціллю спрямування їх на подальшу реалізацію ДП «НЕК «Укренерго» зазначених проектів.

Однак у відповідних матеріалах Мінфіну, поданих до Комітету, не наведено розрахунків щодо обсягів передачі бюджетних призначень, хоча надання відповідних розрахунків передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 18 (зі змінами).

За інформацією, розміщеною 05.02.2019 р. на офіційному сайті Мінфіну, відповідний акт приймання-передачі було підписано 4 лютого п.р. Комісією з питань передачі цілісного майнового комплексу ДП «НЕК «Укренерго», створеною Мінфіном на виконання розпорядження КМУ № 1001-р, і з моменту підписання документу ДП «НЕК «Укренерго» перейшло зі сфери Міненерговугілля до Мінфіну. При цьому рішення щодо передачі відповідних бюджетних призначень (розпорядження КМУ № 223-р) прийнято лише через два місяці (10 квітня п.р.). Як наслідок, у І кварталі 2019 р. практично було зупинено процес реалізації вищезазначених інвестиційних проектів. Для активізації такого процесу слід також оперативно врегулювати питання визначення Мінфіну замість Міненерговугілля відповідальним виконавцем вищезазначених проектів з огляду на повноваження відповідального виконавця щодо реалізації інвестиційного проекту (передбачені Порядком підготовки, реалізації, проведення моніторингу та завершення реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, (затвердженим Постановою КМУ від 27.01.2016 р. № 70 (із змінами)), хоча при цьому виникає питання щодо ефективності реалізації вищезазначених інвестиційних проектів за умов виконання Мінфіном функцій як відповідального виконавця, так і координатора.

Окремо варто зазначити, що передача цілісного майнового комплексу ДП «НЕК «Укренерго» із сфери управління Міненерговугілля до сфери управління Мінфіну не узгоджується з функціональним розподілом повноважень у системі центральних органів виконавчої влади, зважаючи що Міненерговугілля забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі і відповідно такі питання не належать до компетенції Мінфіну.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Рудик С.Я., Кривенко В.М. та заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О.

Від Рахункової палати не було висловлено зауважень щодо передачі бюджетних призначень, що розглядається.

Голова підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Комітету Рудик С.Я. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити передачу Мінфіну у 2019 році бюджетних призначень, передбачених Міненерговугілля у спеціальному фонді державного бюджету, згідно з розпорядженням КМУ № 223-р (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування зазначену пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити визначене пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 року № 223-р здійснення передачі Міністерству фінансів України бюджетних призначень, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості України у спеціальному фонді державного бюджету на 2019 рік за бюджетними програмами «Підвищення надійності постачання електроенергії в Україні» (код 1101640), «Будівництво ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС – Київська» (код 1101650), «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька – Каховська» (код 1101670), «Підвищення ефективності передачі електроенергії (модернізація підстанцій)» (код 1101680), «Реконструкція трансформаторних підстанцій східної частини України» (код 1101690).

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 2, «не голосували» - 1.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіна К.Є. про підготовку до повторного другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (реєстр. № 3240 доопрац.).

Відмітили:

Згідно з Постановою Верховної Ради України від 7 листопада 2017 року № 2178-VIII проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні за реєстр. № 3240 (доопрацьований) повернуто до Комітету з питань бюджету (далі – Комітет) для доопрацювання та внесення на повторне друге читання для узгодження із Законом про державну підтримку кінематографії в Україні.

До Комітету загалом для розгляду на повторне друге читання надійшло 23 пропозиції народних депутатів, з яких за результатами попереднього розгляду підкомітетом з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України пропонується врахувати повністю, частково або в уточненій редакції – 18, відхилити – 5.

Так, з урахуванням положень базового Закону пропонується врахувати:

1) виключення положення щодо віднесення до надходжень спеціального фонду державного бюджету коштів, отриманих відповідно до законодавства про лотереї;

2) віднесення до переліку доходів спеціального фонду державного бюджету із одночасним спрямуванням їх на державну підтримку кінематографії:

50% прибутків, отриманих від прокату та/або передачі прав на використання фільму суб’єктом кінематографії, який отримав державну субсидію на створення фільму;

штрафів за порушення у сфері кінематографії;

плати за видачу державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів;

3) уточнення напряму спрямування коштів державного бюджету, а саме визначивши на: державну підтримку кінематографії, виплату стипендії членам Ради з державної підтримки кінематографії.

Враховуючи позицію Міністерства фінансів України, підкомітетом запропоновано відхилити ряд пропозицій, які не відповідають бюджетній методології, зокрема щодо визначення коштів на кінематографію захищеними видатками та збереження на кінець року залишків коштів за загальним фондом державного бюджету на кінематографію. Також запропоновано відхилити окремі пропозиції, що не є предметом регулювання бюджетного законодавства, достатньо врегульовані бюджетним законодавством та Законом України «Про державну підтримку кінематографії в Україні».

Підкомітетом з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України підготовлено порівняльну таблицю до законопроекту, в якій сформовано остаточну редакцію даного законопроекту. Вказану таблицю роздано народним депутатам України – членам Комітету (додається).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Крулько І.І., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та Голова Державного агентства України з питань кіно Іллєнко П.Ю.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 3240 (доопрацьований) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту.

Водночас, голова підкомітету Іщейкін К.Є. звернув увагу, що відповідно до Регламенту Верховної Ради Комітету належить опрацювати порівняльну таблицю до законопроекту з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради і з огляду на це запропонував доручити Секретаріату Комітету внести редакційні та техніко-юридичні уточнення до порівняльної таблиці з урахуванням пропозицій Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради.

В ході обговорення заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. зазначив про непідтримку поправок до законопроекту щодо віднесення до переліку доходів спеціального фонду державного бюджету плати за видачу державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів та штрафів за порушення у сфері кінематографії.

У свою чергу, народний депутат Крулько І.І. зазначив, що таку позицію Міністерство фінансів не висловлювало на засіданні відповідного підкомітету під час розгляду законопроекту за реєстр. № 3240 (доопрацьований), і запропонував підтримати остаточну редакцію законопроекту, підготовлену у підкомітеті.

При цьому, Голова Державного агентства України з питань кіно Іллєнко П.Ю. висловив підтримку щодо редакції законопроекту, підготовленої саме у підкомітеті.

Від Рахункової палати не було висловлено зауважень до законопроекту за реєстр. № 3240 (доопрацьований).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Іщейкіним К.Є. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні за реєстр. № 3240 (доопрацьований) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту.

Голосували: «за» - одноголосно.

Голова Комітету                                                                     А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                                 В.В. Шкварилюк