Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №41 від 16 грудня 2015 року

17⁰⁰   година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Ванат П.М., Горбунов О.В., Гордєєв А.А., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шкварилюк В.В., Шуфрич Н.І.

Всього присутніх – 21 народний депутат.

Відсутні:

Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Крулько І.І., Куліченко І.І., Медуниця О.В., Пресман О.С., Савченко О.Ю., Шевченко О.Л.,

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Козловська Г.М., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Щербаченко С.В., Шпак В.П., Новацька О.В., Сторожук О.В., Яковенко С.П.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інфраструктури (розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1246-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі (розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1261-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.12.2015 № 1308-р);

4) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики (розпорядження КМУ від 10.12.2015 № 1288-р).

3. Щодо доопрацьованого проекту Закону України про Державний бюджет України на 2016 рік (реєстр. № 3000 від 11.12.2015), поданого Кабінетом Міністрів України /представлення та процедура розгляду у Верховній Раді/.

4. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо узгодження норм Бюджетного кодексу зі змінами до галузевого та податкового законодавства) (реєстр. № 3629 від 11.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

5. Про проект Постанови Верховної Ради України «Про особливості процедури розгляду законопроектів, що пов’язані з прийняттям проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (реєстр. № 3000-П від 16.12.2015), поданий народними депутатами України Горбуновим О.В., Іщейкіним К.Є., Гордєєвим А.А.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" щодо виключення підприємств паливно-енергетичного комплексу з переліку об’єктів права державної гласності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані" (реєстр. № 3469 від 12.11.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 38 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо звуження підстав для подання регресного позову страховиком" (реєстр. № 3443 від 10.11.2015, народний депутат України Парасюк В.З.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо фінансового лізингу" (реєстр. № 3441 від 10.11.2015, народний депутат України Довбенко М.В. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо невідворотності покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини)" (реєстр. № 3465 від 12.11.2015, народний депутат України Найєм М. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення процедури закупівлі лікарських засобів та медичних виробів на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану" (реєстр. № 3451 від 11.11.2015, народні депутати України Березенко С.І., Курячий М.П.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо підтримки літакобудівної галузі) (реєстр. № 3457 від 11.11.2015), поданий народними депутатами України Березенком С.І., Богуслаєвим В.О. та Князевичем Р.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується звільнити до 01.01.2025 р. суб’єктів літакобудування від оподаткування:

податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних) що використовуються для потреб літакобудівної промисловості, якщо такі товари є звільненими від оподаткування ввізним митом, та постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт (згідно з чинною нормою таке звільнення передбачене до 01.01.2016 р.);

прибутку підприємств, які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них;

земельним податком підприємств, які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них, за винятком земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти соціального, торговельного, сільськогосподарського призначення та непромислового будівництва.

Крім того, пропонується оподатковувати податком на додану вартість за 0 ставкою операції з продажу продукції (послуг), яка вироблена суб'єктами літакобудування за рахунок коштів державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат бюджету. При цьому, Мінфін зауважує, що стимулювання діяльності будь-яких підприємств шляхом надання їм права на застосування пільгових режимів не призводить до покращення діяльності вказаних підприємств чи суттєвого збільшення їх продуктивності, а навпаки призводить до ускладнення системи адміністрування податків та створення різних схем податкової оптимізації.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях, а податок на майно (до складу якого включається земельний податок) згідно із статтями 64 та 69 цього Кодексу зараховується до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Отже, передбачене законопроектом пільгове оподаткування суб’єктів літакобудування призведе до втрат доходів як державного бюджету, так і місцевих бюджетів.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо підтримки літакобудівної галузі) (реєстр. № 3457 від 11.11.2015), поданий народними депутатами України Березенком С.І., Богуслаєвим В.О. та Князевичем Р.П., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету і місцевих бюджетів від відповідно ПДВ, податку на прибуток підприємств, земельного податку, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі (реєстр. № 3458 від 11.11.2015), поданий народними депутатами України Березенком С.І., Богуслаєвим В.О. та Князевичем Р.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування митними платежами літаків масою порожнього обладнаного апарата понад 10 тис. кг, але не більше 35 тис. кг та пасажиромісткістю від 44 до 110 місць, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу.

Також пропонується продовжити до 01.01.2025 р. дію пільги щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів, які ввозяться суб‘єктами літакобудування та підпадають під дію статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» та розширити перелік таких товарів, доповнивши новими товарними під категоріями (відповідно з чинним законодавством зазначена пільга діє до 01.01.2016 р.).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники доходів бюджету, (зокрема, призведе до зменшення ввізного мита), однак оцінити вартісну величину впливу на бюджет неможливо за відсутності інформації про обсяг товарів, що будуть ввозитись із звільненням від оподаткування ввізним митом.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі (реєстр. № 3458 від 11.11.2015), поданий народними депутатами України Березенком С.І., Богуслаєвим В.О. та Князевичем Р.П., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників державного бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою усунення Президента України від здійснення ним не встановлених Конституцією України повноважень у сфері діяльності національних комісій, які здійснюють державне регулювання енергетики та комунальних послуг, ринків цінних паперів і фінансових послуг, зв’язку та інформатизації, що призвело до штучного підвищення ціни на природний газ для населення та спричинило інші негативні наслідки для економіки держави (реєстр. № 3386 від 30.10.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Вовком В.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується впорядкувати організацію діяльності національних комісій, які здійснюють державне регулювання енергетики та комунальних послуг, ринків цінних паперів і фінансових послуг, зв’язку та інформатизації, шляхом надання їм статусу центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом та передачі повноважень щодо визначення їх функцій і порядку діяльності від Президента України до Кабінету Міністрів України.

При цьому, визначено, що центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом приймає рішення у колегіальний спосіб після обговорення питань на його засіданнях. Для прийняття рішень у колегіальний спосіб залучаються фахівці в однаковій кількості від ринку у сфері відповідного державного регулювання, представників громадськості, народних депутатів України, споживачів певних послуг. Загальна кількість вказаних фахівців складає не більше 12 чоловік. Натомість із законів виключаються норми щодо діяльності Голів комісій та членів комісій.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, фінансове забезпечення витрат, пов’язаних з його реалізацією, здійснюватиметься за рахунок видатків державного бюджету, які й раніше передбачались чинним законом, проте враховуючи ліквідацію цих органів буде значне скорочення видатків державного бюджету на утримання цих органів.

Проте, реалізація законопроекту може потребувати додаткових коштів з державного бюджету на забезпечення діяльності фахівців, які братимуть участь у прийнятті рішень у колегіальний спосіб щодо реалізації вищевказаними центральними органами виконавчої влади державної політики у відповідних сферах діяльності.

Міністерством фінансів України у своєму експертному висновку зазначається, що у даний час згідно з Законом України «Про природні монополії» національні комісії регулювання природних монополій як колегіальні органи утворюються у складі Голови комісії та шести членів комісії, згідно з Законом України «Про державне регулювання ринків цінних паперів в Україні» Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку як колегіальний орган утворюється у складі Голови та шести членів Комісії, а згідно з Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» загальний кількісний склад національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, становить дев’ять членів комісії. Відтак, якщо передбачені законопроектом фахівці здійснюватимуть свої повноваження на постійній основі та перебуватимуть у штаті даних центральних органів виконавчої влади, збільшення граничної кількості керівного апарату до 12 чоловік може потребувати додаткових бюджетних коштів.

Однак, авторами законопроекту не подано до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою усунення Президента України від здійснення ним не встановлених Конституцією України повноважень у сфері діяльності національних комісій, які здійснюють державне регулювання енергетики та комунальних послуг, ринків цінних паперів і фінансових послуг, зв’язку та інформатизації, що призвело до штучного підвищення ціни на природний газ для населення та спричинило інші негативні наслідки для економіки держави (реєстр. № 3386 від 30.10.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Вовком В.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування відповідних державних органів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

         2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України правової політики та правосуддя.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України (щодо створення сприятливих умов для поліпшення забезпечення закладів охорони здоров’я та громадян доступними лікарськими засобами та медичними виробами) (реєстр. № 3180 доопрац. від 11.11.2015), поданий народними депутатами України Яринічем К.В., Березенком С.І. та Сисоєнко І.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити 7-відсоткову ставку податку на додану вартість на операції з:

постачання та ввезення лікарських засобів, що виготовляються аптечними закладами за рецептами лікарів та замовленнями лікувально-профілактичних закладів з дозволених до застосування діючих та допоміжних речовин;

постачання та ввезення лікарських засобів, на які закінчився строк дії реєстраційного посвідчення, але їх реалізація та застосування дозволені відповідно до чинного законодавства;

активних медичних виробів, які імплантують, медичних виробів і допоміжних засобів, медичних виробів для діагностики in vitro, що відповідають вимогам відповідних технічних регламентів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходну частину державного бюджету /за даними Державної фіскальної служби України втрати доходів бюджету від застосування 7-відсоткової ставки податку на додану вартість до операцій з постачання лікарських засобів та виробів медичного призначення за 6 місяців 2015 р. становили 1,7 млрд грн./.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України (щодо створення сприятливих умов для поліпшення забезпечення закладів охорони здоров’я та громадян доступними лікарськими засобами та медичними виробами) (реєстр. № 3180 доопрац. від 11.11.2015), поданий народними депутатами України Яринічем К.В., Березенком С.І. та Сисоєнко І.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних телекомунікаційних повідомлень (реєстр. № 3467 від 12.11.2015), поданий народними депутатами України Войцеховською С.М., Кіршем О.В., Єфремовою І.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з надання телекомунікаційних послуг в частині здійснення благодійного телекомунікаційного повідомлення на благодійні цілі. Поряд з цим, у разі відмови абонента від передплачених, але не отриманих телекомунікаційних послуг, пропонується дозволити при перерахуванні частини суми передоплати телекомунікаційних послуг у якості благодійної пожертви при виконанні благодійного телекомунікаційного повідомлення за дорученням абонента не здійснювати коригування суми податкових зобов‘язань та податкового кредиту, як це передбачено чинним законодавством.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджету, проте обрахунок втрат доходів бюджету здійснити неможливо, оскільки у законопроекті не наведено розрахунків матеріально-технічних і фінансових ресурсів, необхідних для реалізації законопроекту.

Авторами законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних телекомунікаційних повідомлень (реєстр. № 3467 від 12.11.2015), поданий народними депутатами України Войцеховською С.М., Кіршем О.В., Єфремовою І.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо податку на додану вартість).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансування капітальних ремонтів багатоквартирних будинків (реєстр. № 3332 від 15.10.2015), поданий народними депутатами Насаликом І.С., Юринець О.В., Продан О.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово- комунального господарства.

Законопроектом пропонується внести зміни до Житлового кодексу Української РСР, Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», визначивши, що здійснення капітальних ремонтів багатоквартирних житлових будинків, які передаються співвласникам цих будинків відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», забезпечується на умовах співфінансування за рахунок Державного бюджету України, відповідних місцевих бюджетів та міжнародної технічної допомоги, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що фінансове забезпечення капітальних ремонтів має здійснюватися, серед іншого, за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, обсяг якого буде залежати від визначених Кабінетом Міністрів України факторів та порядку.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме фінансових ресурсів з державного та місцевих бюджетів для проведення капітальних ремонтів багатоквартирних житлових будинків, але відсутність належних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансування капітальних ремонтів багатоквартирних будинків (реєстр. № 3332 від 15.10.2015), поданий народними депутатами Насаликом І.С., Юринець О.В., Продан О.П. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про вшанування героїзму і самопожертви Героїв Небесної Сотні іноземців та осіб без громадянства (реєстр. № 3432-1 від 24.11.2015), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом передбачається встановити порядок присвоєння звання Герой України іноземцям та особам без громадянства для відзначення їх героїзму та самопожертви під час подій Революції Гідності. При цьому законопроект передбачає можливість надання членам сімей вказаних осіб соціальних гарантій, пільг, довічних стипендій або інших виплат.

Крім того, законопроектом передбачається внести зміни до статті 6 Закону України «Про державні нагороди України» у частині надання можливості присвоєння звання Герой України громадянам України, іноземцям та особам без громадянства не лише за здійснення визначного геройського вчинку або визначних трудових досягнень, а і за здійснення інших дій, що становлять визначну заслугу перед Україною або становлять державний інтерес для України.

За визначенням авторів реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України.

Водночас cлід зауважити, що згідно із статтею 6 Закону України «Про державні нагороди» Герою України вручається орден "Золота Зірка", виготовлення якого забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Крім того, Міністерство фінансів України зазначає, що при розширенні переліку підстав присвоєння звання Герой України реалізація законопроекту може вплинути на видаткову частину бюджету для виплати пенсій за особливі заслуги, а також для виконання встановлених членам сімей іноземців та осіб без громадянства, яким присвоєно звання Герой України, соціальних гарантій, пільг, довічних стипендій тощо.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

Термін набрання чинності закону, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про вшанування героїзму і самопожертви Героїв Небесної Сотні іноземців та осіб без громадянства (реєстр. № 3432-1 від 24.11.2015), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видаткової частини державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Опосередкований:

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу) (реєстр. № 3501 від 20.11.2015), поданого народними депутатами України Геращенко І.В., Лещенком С.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується унормувати питання щодо відповідальності за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації в України, забезпечення належної реалізації повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо контролю за дотриманням законодавства у цій сфері та уточнення положень Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» відповідно до актів права ЄС, імплементація яких передбачена Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Поряд з тим проектом закону передбачається внести зміни до статті 161 Кримінального кодексу України, вилучивши кримінальну відповідальність за дискримінацію (пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв), та замінити її адміністративною відповідальністю шляхом доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення статтею 188⁴⁸ «Порушення законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації».

При цьому адміністративна відповідальність передбачає застосування штрафних санкцій, а саме:

- порушення законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації, тобто пряма або непряма дискримінація, утиск, відмова в розумному пристосуванні, підбурювання до дискримінації, пособництво у дискримінації чи віктимізація – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

- множинна дискримінація або повторне протягом року вчинення будь-якого правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню – тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок застосування та виконання штрафних санкцій, передбачених за відповідні правопорушення.

Тому до законопроекту належно надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), як визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники бюджетів, за відсутності належних розрахунків не надає вартісну оцінку величини такого впливу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу) (реєстр. № 3501 від 20.11.2015), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Лещенком С.А. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету залежно від застосування санкцій за відповідні правопорушення).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.1.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення умов розвитку вітчизняного літакобудування) (реєстр. № 3456 від 11.11.2015), поданий народними депутатами України Березенком С.І. Богуслаєвим В.О. та Князевичем Р.П.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується продовжити до 1 січня 2025 року дію норм Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі – Закон) щодо:

- застосування до суб’єктів літакобудування, що підпадають під критерії визначені цим Законом, особливостей сплати ввізного мита щодо товарів за кодами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, особливостей здійснення розрахунків в іноземній валюті, а також особливості сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, встановлені відповідними податковими законами (згідно чинної редакції Закону така норма діє – до 1 січня 2016 року);

- державної фінансової підтримки збуту авіаційної техніки вітчизняного виробництва через механізм здешевлення кредитів шляхом часткової компенсації ставки за кредитами комерційних банків, залученими суб’єктами господарювання у національній валюті для закупівлі такої техніки. Така компенсація надається експлуатантам авіаційної техніки, які знаходяться на території України, виключно для авіаційної техніки вітчизняного виробництва, за відсотки, фактично сплачені у поточному бюджетному періоді, у розмірі облікової ставки Національного банку, що діє на дату сплати зазначених відсотків. Кошти на здійснення такої державної фінансової підтримки збуту авіаційної техніки вітчизняного виробництва мають передбачатися щорічно у законі про Державний бюджет на відповідний рік (згідно чинної редакції Закону така норма діє – до 1 січня 2017 року).

Слід зазначити, що продовження дії таких норм призведе до зменшення надходжень державного бюджету за рахунок недонадходження відповідних податків та зборів від суб’єктів літакобудування у 2016-2024 роках та до потреби в додаткових коштах державного бюджету на часткову компенсацію ставки за кредитами комерційних банків, залученими суб'єктами господарювання у національній валюті для закупівлі авіаційної техніки вітчизняного виробництва у 2017-2024 роках, про що також зауважено у експертному висновку Міністерство фінансів України.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Крім того, Міністерство фінансів України відзначає, що згідно з Митним кодексом від 13.03.2012 № 4495-VІ Закон України «Про Єдиний митний тариф» втратив чинність. При цьому, зазначається, що рівень ввізного мита на товари має бути економічно обґрунтованим, зокрема, в залежності від можливостей вітчизняного виробництва, доцільності встановлення стимулів для його розвитку, експортного потенціалу тощо. Відтак, у разі недоцільності тарифного обмеження імпорту товарів для літакобудівної галузі, має бути чітко визначено окремі коди УКТЗЕД для зазначених товарів та встановлена Митним тарифом України «нульова» ставка ввізного мита на такі товари.

Також, відзначається, що рішення стосовно доцільності зниження ставок ввізного мита на імпорт таких товарів, слід приймати за результатами оцінки впливу такого зменшення на розвиток вітчизняних галузей промисловості, в тому числі літакобудування.

Поряд з тим, зауважується, що Регламентом Ради (ЄС) № 1186/2009 від 16.11.2009, що встановлює систему Співтовариства для звільнення від сплати мит, не передбачено звільнення від оподаткування ввізним митом зазначеної категорії товарів. Положення цього Регламенту, відповідно до статті 84 та додатку XV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, має бути впроваджено до законодавства України.

Водночас, автори законопроекту у пояснювальній записці зазначають, що реалізація даного законопроекту, зокрема, дозволить від реалізації тільки одної програми по літакам Ан-132 та їх модифікацій до 2020 року може дозволити залучити не менш як 3-4,5 млрд грн інвестицій в економіку Україні і, як наслідок, отримати додаткові надходження до Державного бюджету України у вигляді податків та зборів в обсязі не менше 1,26-2,4 млрд грн за рахунок збільшення виробництва та продажу літаків, постачання по кооперації агрегатів літаків, надання послуг та робіт з виконання дослідно-конструкторських та інших робіт.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення умов розвитку вітчизняного літакобудування) (реєстр. № 3456 від 11.11.2015), поданий народними депутатами України Березенком С.І., Богуслаєвим В.О. та Князевичем Р.П., має вплив на показники бюджету (оцінка впливу на надходження та витрати державного бюджету визначатиметься залежно від наслідків практичної реалізації законопроекту).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра інфраструктури України – керівника апарату Омеляна В.В. про Інформацію про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інфраструктури (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1246-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства інфраструктури України від 03.12.2015 № 6620/11/14-15 щодо погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1246-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інфраструктури на 2015 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Розпорядженням Уряду від 02.12.2015 № 1246-р пропонується здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству інфраструктури на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу видатків на оплату праці за програмою 3109010 «Здійснення державного контролю з питань безпеки на транспорті» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна служба України з безпеки на транспорті/ на 2 400 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків на оплату праці за програмою 3101010 «Загальне керівництво та управління у сфері інфраструктури» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Міністерства інфраструктури України/ на 2 400 тис. гривень.

Довідково: виходячи із граничної чисельності працівників апарату Міністерства інфраструктури України – 262 особи (державні службовці), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» (із змінами), та зважаючи на те, що до кінця поточного року залишився місяць, в середньому на одного працівника додаткові видатки на оплату праці становитимуть 9 160 гривень.

В обґрунтуванні щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету, наведеному у матеріалах Міністерства інфраструктури України, зокрема відмічається, що метою даного перерозподілу видатків державного бюджету є підвищення заробітної плати працівників апарату Мінінфраструктури. При цьому, зазначається, що на сьогоднішній день планова середньомісячна заробітна плата одного співробітника Мінінфраструктури становить 5 327,0 тис. гривень. Таке підвищення пропонується здійснити за рахунок очікуваної економії коштів у сумі щонайменше 9 500,0 тис. гривень за бюджетною програмою 3109010 «Здійснення державного контролю з питань безпеки на транспорті».

Слід зауважити, що згідно з частиною одинадцятою статті 23 Бюджетного кодексу України забороняється без внесення змін до закону про Державний бюджет України збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету:

на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків;

на видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами.

Відтак, здійснення перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1246-р потребує додаткових обґрунтувань та пояснень.

Слід зауважити, що звернення Міністерства інфраструктури до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету взагалі не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Інформація про виконання бюджетних програм, щодо яких пропонується здійснити перерозподіл видатків державного бюджету, приведена в таблиці, яка надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

За наслідками попереднього опрацювання даного питання Комітетом з питань бюджету направлено до Кабінету Міністрів України звернення від 09.12.2015 № 04-13/10-3335(306687) (копія додається) щодо висловлення офіційної позиції Уряду стосовно здійснення перерозподілу видатків державного бюджету, передбаченого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1246-р, та надання результатів правової експертизи зазначеного нормативно-правового акту і ґрунтовного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) з цього питання.

На вищезазначений запит до Комітету з питань бюджету надійшли листи Міністерства інфраструктури України від 10.12.2015 № 6726/11/14-15 та Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №31-08010-01-2/38188 (копії додаються). Так, зокрема, Міністерство фінансів України у своєму листі зазначає, що з позиції Міністерства розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1246-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інфраструктури на 2015 рік» не суперечить положенням статті 23 Бюджетного кодексу України.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 02.12.2015 № 1246-р перерозподіл видатків державного бюджету, зважаючи на позицію Міністерства фінансів України, згідно з якою зазначене розпорядження Уряду не суперечить вимогам статті 23 Бюджетного кодексу України.

Голова Комітету з питань бюджету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбуновим О.В.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству інфраструктури на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання у сумі 2 400 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків на оплату праці за бюджетною програмою 3109010 «Здійснення державного контролю з питань безпеки на транспорті» та збільшення обсягу видатків на оплату праці за бюджетною програмою 3101010 «Загальне керівництво та управління у сфері інфраструктури», що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1246-р, зваживши на позицію Міністерства фінансів України (надану на запит Комітету, лист від 09.12.2015 № 04-13/10-3335(306687)), згідно з якою зазначене розпорядження Уряду не суперечить вимогам статті 23 Бюджетного кодексу України (копія листа Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №31-08010-01-2/38188 додається).

         Голосували: «за»- 20, «проти» - 0, «утрималися» - 1.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України – керівника апарату Клименко Ю.Л. про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1261-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.12.2015 № 2103-11/41031-01 щодо погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1261-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі на 2015 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Розпорядженням Уряду від 02.12.2015 № 1261-р пропонується здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків у сумі 1309,2 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків розвитку за програмою 1201070 «Дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів та фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури у сфері економічного розвитку» та збільшення обсягу видатків споживання за програмою 1201030 «Забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями, інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках».

В обґрунтуванні щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету, наведеному у матеріалах Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, зокрема відмічається, що додаткові видатки спрямовуватимуться для забезпечення проведення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та виконання у повному обсязі фінансових зобов’язань України перед бюджетами міжнародних організацій (Комітет з конкуренції Організації економічного співробітництва та розвитку – 286,6 тис. грн та Міждержавна рада зі стандартизації, метрології та сертифікації – 1022,6 тис. грн, додаткова потреба виникла у зв’язку із значним падінням курсу гривні. В той же час, зазначено про резерв коштів за бюджетною програмою 1201070 «Дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів та фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури у сфері економічного розвитку» за напрямом «Виконання прикладних наукових досліджень та науково-технічних розробок у сфері економічного розвиту і торгівлі».

Інформація про виконання бюджетних програм, щодо яких пропонується здійснити перерозподіл видатків державного бюджету, приведена в таблиці, яка надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В.. Горбунов О.В., Левченко Ю.В., Деркач А.Л., а також заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України – керівник апарату Клименко Ю.Л.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 02.12.2015 № 1261-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету з питань бюджету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбуновим О.В.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків у сумі 1309,2 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 1201070 «Дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів та фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури у сфері економічного розвитку» та збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 1201030 «Забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями, інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках», що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1261-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі на 2015 рік».

Голосували: «за» - 19, «проти» - 1, «утрималися» - 1.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра енергетики та вугільної промисловості України Демчишина В.В. про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.12.2015  № 1308-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 11.12.2015 № ВР/1-13-4041 щодо погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.12.2015 № 1308-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості на 2015 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Розпорядженням Уряду від 10.12.2015 № 1308-р пропонується здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку у сумі 312 000 тис. гривень шляхом:

зменшення їх обсягу за програмою 1101070 «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості»;

збільшення їх обсягу за програмою 1101110 «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції».

В обґрунтуванні щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету, наведеному у матеріалах Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, зокрема зазначено, що виходячи із очікуваних до кінця року показників роботи державних вугледобувних підприємств непокриті збитки складатимуть 320,7 млн гривень. В той же час, відмічено про очікуване неосвоєння річного обсягу бюджетних асигнувань за бюджетною програмою 1101070 «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» у зв’язку із зниженням темпів виконання робіт з ліквідації шахт, ремонтних робіт на водовідливних комплексах шахт та інших підрядних робіт (обсяг очікуваної економії коштів може скласти 363,0 млн гривень).

Інформація про виконання бюджетних програм, щодо яких пропонується здійснити перерозподіл видатків державного бюджету, приведена в таблиці, яка надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Кривенко В.М., Амельченко В.В., Пинзеник В.М., Маркевич Я.В., Рудик С.Я., а також Міністр енергетики та вугільної промисловості України Демчишин В.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 10.12.2015 № 1308-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету з питань бюджету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбуновим О.В.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків розвитку у сумі 312 000 тис. гривень шляхом зменшення обсягу таких видатків за програмою 1101070 «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» та збільшення їх обсягу за програмою 1101110 «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції», що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.12.2015 № 1308-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості на 2015 рік».

Голосували: «за» - 19, «проти» - 1, «утрималися» - 1.

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра соціальної політики України Шевченка В.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.12.2015 р. № 1288-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства соціальної політики України від 14.12.2015 р. № 6487/0/10-15/04 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.12.2015 р. № 1288-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2015 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків державного бюджету шляхом:

1) зменшення обсягу видатків споживання за програмами:

2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» на суму 12 000 тис. гривень;

2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на суму 180 000 тис. гривень;

2501570 «Виплата матеріальної допомоги військовослужбовцям, звільненими з військової строкової служби» на суму 10 000 тис. гривень;

2501590 «Компенсація роботодавцю частини фактичних витрат, пов’язаних зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» на суму 600 тис. гривень;

2505040 «Забезпечення протезуванням та ортезуванням виробами підвищеної функціональності за технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, окремих категорій громадян, які брали участь в антитерористичній операції та/або у забезпеченні її проведення і втратили функціональні можливості кінцівок або кінцівок» на суму 33 725,7 тис. гривень /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна служба у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції/;

2) збільшення обсягу видатків споживання за програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» на суму 168 600,6 тис. гривень /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Міністерства соціальної політики/;

3) збільшення обсягу видатків розвитку за програмою 2511120 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також для інвалідів І – ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов» на суму 67 725,1 тис. гривень /відповідальний виконавець бюджетної програми – Міністерство соціальної політики (загальнодержавні витрати)/.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

В обґрунтуванні щодо зазначеного перерозподілу видатків, наведеному у листі Міністерства соціальної політики України, зокрема зазначається, що реалізація такого перерозподілу видатків державного бюджету дозволить:

здійснити виплату компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку для 63 581 працівника, які були призвані з 18 березня 2014 року по 31 грудня 2014 року на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (передбачено збільшення видатків за бюджетною програмою 2501350) /у державному бюджеті на 2015 рік видатки на вказану мету передбачені лише для осіб, призваних під час мобілізації у 2015 році, відповідні зміни щодо виплати компенсації мобілізованим з 18 березня 2014 року внесено постановою Уряду від 04.11.2015 № 911 до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 105, якою визначається Порядок виплати вказаної компенсації/;

Довідково: згідно із статтею 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період зберігається місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову.

збільшити обсяги будівництва (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також для інвалідів І – ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов, зокрема у м. Києві, Вінницькій, Житомирській, Запорізькій, Закарпатській, Харківській, Херсонській та Чернівецькій областях (передбачено збільшення видатків за бюджетною програмою 2511120).

Водночас, Міністерством зазначено про очікувану економію коштів до кінця поточного року за бюджетними програмами, за якими пропонується зменшити видатки, а саме:

за бюджетною програмою 2501150 у сумі 12 млн грн – у зв’язку з тим, що виходячи з положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» термін виплати щорічної разової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань закінчився 30 вересня п.р. /за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-листопад 2015 року за цією бюджетною програмою видатки фактично проведено у обсязі 772,3 млн грн, що становить 98 % річного плану зі змінами (787,7 млн грн.)/;

за бюджетною програмою 2501200 – у зв’язку із прийняттям Закону України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до Закону України від 27.02.1991 № 791а-ХІІ «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виключення зони посиленого радіологічного контролю (4 зона) з переліку зон радіоактивного забруднення /за даними звітності Казначейства України за січень-листопад 2015 року за цією бюджетною програмою видатки фактично проведено у обсязі 1 446,4 млн грн, що становить 70,3 % річного плану зі змінами (2 057,1 млн грн.)/;

за бюджетною програмою 2501570 – у зв’язку з тим, що за поясненнями Міністерства протягом січня-жовтня п.р. видатки за цією бюджетною програмою фактично проведено лише у сумі 11,9 млн грн або 31,6 % річного плану при передбачених на 2015 рік 36,9 млн грн, а очікувана економія до кінця року становить 10 млн грн.;

за бюджетною програмою 2501590 – у зв’язку з тим, що на даний час Пенсійним фондом України надано інформацію про роботодавців, які забезпечили дотримання вимог і надали органам Пенсійного фонду України довідки про виконання умов компенсації частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, лише на суму 54,8 тис. грн /у державному бюджеті на 2015 рік видатки за цією бюджетною програмою передбачені у сумі 1,4 млн грн, які за звітними даними Казначейства України за підсумками січня-листопада п.р. взагалі не проведено/;

за бюджетною програмою 2505040 – у зв’язку з тим, що тільки 11 осіб виявили бажання здійснити протезування за кордоном, а решта бійців перебувають на лікуванні або потребують первинного протезування в Україні /за даними звітності Казначейства України за січень-листопад 2015 року за цією бюджетною програмою видатки фактично проведено у обсязі 14,2 млн грн, що становить лише 9,5 % річного плану зі змінами (150 млн грн.)/.

Водночас необхідно відмітити, що відповідними розпорядженнями Уряду, які були погоджені Комітетом з питань бюджету, видатки споживання за окремими із вищевказаних бюджетних програм вже зменшувалися, а саме:

за бюджетною програмою 2501200 були зменшені видатки на суму 52 741,1 тис. грн розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 15.06.2015 р. № 596-р та від 08.09.2015 р. № 919-р;

за бюджетною програмою 2501590 були зменшені видатки на суму 716,4 тис. грн розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 р. № 1217-р;

за бюджетною програмою 2505040 були зменшені видатки на суму 88 723,9 тис. грн розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.10.2015 р. № 1037-р.

Щодо зазначеного слід зауважити, що така значна кількість перерозподілів видатків державного бюджету за бюджетними програмами Міністерства соціальної політики є свідченням необґрунтованості обсягів бюджетних призначень і загалом про низьку якість бюджетного планування.

Необхідно зауважити, що звернення Міністерства соціальної політики України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Слід зазначити, що у показниках проекту закону про Державний бюджет України на 2016 рік (реєстр. № 3000 (доопрац.) від 11.12.2015) видатки для здійснення компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період не передбачені. Водночас, урядовим законопроектом про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстр. № 3628 від 11.12.2015) у Кодексі законів про працю України передбачено врахувати норму, згідно якої працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період здійснюватиметься виплата грошового забезпечення за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а виплата вищевказаної компенсації не здійснюватиметься.

Враховуючи законодавчу пропозицію (законопроект за реєстр. № 3628 від 11.12.2015) щодо відміни виплати зазначеної компенсації з 2016 року, збільшення видатків державного бюджету на цю мету наприкінці 2015 року вказує на непослідовність урядової політики з цього питання.

Щодо субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також для інвалідів І – ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов необхідно зазначити наступне.

За даними звітності Казначейства України у липні-листопаді 2015 року з державного бюджету місцевим бюджетам перераховано зазначену субвенцію у сумі 250 млн грн (83,3 % плану на рік) усім обласним бюджетам та міському бюджету міста Києва.

При цьому, Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» субвенція встановлена у обсязі 300 млн грн без розподілу між бюджетами адміністративно-територіальних одиниць.

Розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій відповідно до вимог частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України може здійснювати Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2015 р. № 348 затверджено Порядок та умови надання субвенції, згідно з пунктом 4 якого визначено, що розподіл коштів між обласним бюджетом та міським бюджетом м. Києва здійснює Мінсоцполітики пропорційно кількості сімей військовослужбовців та інвалідів, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, відповідно до інформації обласних та Київської міської держадміністрацій з урахуванням пропозицій, поданих Міноборони, МВС, СБУ, ДСНС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, ДПтС, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держспецзв’язку, ДКА, Держспецтрансслужбою.

За інформацією Мінфіну, наданою у робочому порядку, субвенція перерахована місцевим бюджетам згідно з розподілом Мінсоцполітики, тобто, без відповідного затвердження такого розподілу Кабінетом Міністрів України та без погодження з Комітетом з питань бюджету, а відтак без дотримання вимог частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, що є порушенням бюджетного законодавства.

Виходячи із вимог частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також для інвалідів І – ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов, потребує затвердження Кабінетом Міністрів України та погодження з Комітетом з питань бюджету.

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці, яка надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Кривенко В.М., Деркач А.Л., Рудик С.Я., Гордєєв А.А., Мельник С.І., а також перший заступник Міністра соціальної політики України Шевченко В.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 10.12.2015 № 1288-р перерозподіл видатків державного бюджету та рекомендувати Уряду, керуючись вимогами статті 108 Бюджетного кодексу, затвердити в установленому порядку розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції місцевим бюджетам на забезпечення житлом військовослужбовців, які брали участь в АТО, з наступним поданням відповідного рішення Уряду на погодження Комітету.

Голова Комітету з питань бюджету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбуновим О.В.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу:

1) погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.12.2015 № 1288-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків державного бюджету шляхом:

- зменшення обсягу видатків споживання:

за бюджетною програмою 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» на суму 12 000 тис. гривень;

за бюджетною програмою 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на суму 180 000 тис. гривень;

за бюджетною програмою 2501570 «Виплата матеріальної допомоги військовослужбовцям, звільненими з військової строкової служби» на суму 10 000 тис. гривень;

за бюджетною програмою 2501590 «Компенсація роботодавцю частини фактичних витрат, пов’язаних зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» на суму 600 тис. гривень;

за бюджетною програмою 2505040 «Забезпечення протезуванням та ортезуванням виробами підвищеної функціональності за технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, окремих категорій громадян, які брали участь в антитерористичній операції та/або у забезпеченні її проведення і втратили функціональні можливості кінцівок або кінцівок» на суму 33 725,7 тис. гривень;

- збільшення обсягу видатків:

за бюджетною програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» на суму 168 600,6 тис. гривень (видатки споживання);

за бюджетною програмою 2511120 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній  операції, а також для інвалідів І – ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов» на суму 67 725,1 тис. гривень (видатки розвитку);

2) рекомендувати Кабінету Міністрів України, керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, затвердити в установленому порядку розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також для інвалідів І – II групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов, з наступним поданням відповідного рішення Кабінету Міністрів України на погодження Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Голосували: «за» - одноголосно.

3. Слухали:

Презентацію Міністра фінансів України Наталії Яресько щодо доопрацьованого проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», поданого Кабінетом Міністрів України (реєстр. № 3000 від 11.12.2015).

Відмітили:

Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2015 року подано на розгляд Верховної Ради проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» за реєстр. № 3000 (далі – законопроект).

Відповідно до статті 96 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 29 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року має подати до Верховної Ради проект закону про Державний бюджет України на наступний рік.

При цьому, Урядом 14 вересня п.р. подано на розгляд Верховної Ради первинний законопроект та, керуючись статтею 104 Регламенту Верховної Ради, в той же день відкликано такий законопроект для його доопрацювання з метою формування показників проекту державного бюджету на 2016 рік з урахуванням необхідності проведення податкової реформи, забезпечення реструктуризації державного та гарантованого державою боргу і його часткового списання, продовження розгляду Радою національної безпеки і оборони обсягу видатків на оборону та безпеку.

При розрахунку проекту бюджету на 2016 рік враховано такі прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку: прогноз номінального ВВП становить 2262 млрд грн (уточнений прогноз на 2015 р. – 1850,2 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 2 % (уточнений прогноз на 2015 р. – падіння на 5,5 %), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 112 % (уточнений прогноз на 2015 р.– 126,7 %). Крім того, із неофіційних джерел відомо, що для розрахунку прогнозу бюджетних показників враховано середньорічний прогнозний курс валюти – 24,1 грн/дол. США (фактичний середньорічний курс валюти за 2014 р. – 11,89 грн/дол. США, уточнений прогноз на 2015 р. – 21,7 грн/дол. США).

При цьому, у проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік, схваленому Кабінетом Міністрів України (розпорядження Уряду від 31.03.2015 р. № 314-р) та поданому на розгляд Верховної Ради (проект постанови ВРУ за реєстр. № 2623 від 09.04.2015 р.), передбачено такі прогнозні макропоказники, зокрема: номінальний ВВП – 2106,1 млрд грн, його реальне зростання – на рівні 2 %, індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 109 %, обмінний курс гривні до долара США /в середньому за рік/ – 22,5 грн. Зважаючи, що Верховна Рада не прийняла такий документ, немає підстав аналізувати стан врахування його положень у законопроекті.

Головне науково-експертне управління (далі – ГНЕУ) вважає, що обраний Урядом сценарій макроекономічного прогнозу виглядає дещо дискусійним, зважаючи на ймовірні значні ризики для національної економіки у наступному бюджетному періоді.

Загальні показники проекту державного бюджету на 2016 рік такі:

доходи у сумі 601,4 млрд грн (більше затверджених із змінами на 2015 р. на 84,5 млрд грн або на 16,3 %);

видатки у сумі 674,1 млрд грн (більше затверджених із змінами на 2015 р. на 92,3 млрд грн або на 15,9 %);

повернення кредитів у сумі 5,7 млрд грн (більше затверджених із змінами на 2015 р. на 0,9 млрд грн або на 17,9 %);

надання кредитів у сумі 16,7 млрд грн (більше затверджених із змінами на 2015 р. на 0,7 млрд грн або на 4,6 %);

дефіцит (фінансування) у сумі 83,7 млрд грн (більше затвердженого із змінами на 2015 р. на майже 7,7 млрд грн або на 10,2 %), який становить 3,7 % прогнозного ВВП (факт за 2014 рік – 5 %, уточнений план на 2015 рік – 4,1 %).

Водночас, належить звернути увагу, що законопроект підготовлено з урахуванням запропонованих Урядом змін до чинного законодавства, зокрема щодо податкової реформи у законопроектах про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні (реєстр. № 3630 від 11.12.2015 р.), про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні» (реєстр. № 3631 від 11.12.2015 р.), про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов’язань (реєстр. № 3632 від 11.12.2015 р.), про внесення зміни до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (реєстр. № 3627 від 11.12.2015 р.), а також у законопроектах про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 3629 від 11.12.2015 р.) та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики) (реєстр. № 3628 від 11.12.2015 р.).

Отже, для дотримання збалансованості показників державного і місцевих бюджетів на 2016 рік необхідно прийняти відповідні законопроекти до розгляду та затвердження проекту державного бюджету на 2016 рік, забезпечуючи при цьому взаємоузгодження їх положень. ГНЕУ також зазначає, що неприйняття таких законопроектів або прийняття їх в іншій редакції, ніж та, на якій були здійснені розрахунки проекту державного бюджету, призведе до його розбалансування.

Як і у попередні роки, законопроектом пропонується внести зміни або зупинити дію окремих положень законодавчих актів /пункти 3-5, 7-8 Прикінцевих положень законопроекту/. Це не відповідає вимогам частини четвертої статті 153 Регламенту Верховної Ради, згідно з якою законопроект про державний бюджет не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів. При цьому, ГНЕУ звертає увагу, що у законопроекті продовжена багаторічна негативна практика призупинення законом про Державний бюджет України дії чинних актів законодавства, зміни правого регулювання відносин, ніж передбачено ними, що суперечить численним рішенням Конституційного Суду України.

Показники доходів проекту державного бюджету на 2016 рік розраховано з урахуванням урядових законопроектів щодо податкової реформи та наповнення доходів бюджету (реєстр. №№ 3627, 3630, 3631 і 3632), а також щодо змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 3629).

Порівняно з плановими показниками на 2015 рік у доходах проекту державного бюджету на 2016 рік найвагоміше збільшення передбачено щодо:

податку на додану вартість – на 41,9 млрд грн або на 23,3 %, з них ПДВ з ввезених на територію України товарів – на 32,2 млрд грн або на 23,2 %;

акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 20,2 млрд грн або на 55,3%;

податку на прибуток підприємств – на 13,2 млрд грн або на 35,8 %;

податку на доходи фізичних осіб та військового збору (разом) – на 12,1 млрд грн або на 28,3 %;

рентної плати за користування надрами – на 11,9 млрд грн або на 28,4 %;

конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, – на 11,9 млрд грн або у 8,9 рази;

частини чистого прибутку (доходу) державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, – на 6,5 млрд грн або в 2,4 рази.

У законопроекті про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні (реєстр. № 3630), зокрема, пропонується щодо:

податку на доходи фізичних осіб: запровадження єдиної 18-відсоткової ставки оподаткування доходів (замість 15 % та 20 %), у т.ч. зменшення ставки оподаткування пасивних доходів (крім дивідендів) з 20 % до 18 % та збільшення ставки оподаткування дивідендів з 5 % до 18 %;

військового збору: продовження на 2016 рік дії цього збору;

податку на прибуток підприємств: продовження на 2016 рік 18-відсоткової ставки оподаткування прибутку; запровадження оподаткування діяльності з випуску та проведення лотерей шляхом справляння податку на дохід за ставкою 18 % від доходу, отриманого від такої діяльності (замість чинної ставки – 10 %), запровадження надбавки до податку на прибуток у розмірі 15 % для суб’єктів господарювання, що провадять діяльність з геологічного вивчення, дослідно-промислової розробки та/або промислової розробки ділянок надр природного газу;

ПДВ: підвищення порогу для обов‘язкової реєстрації платником ПДВ з 1 млн грн до 2 млн грн; реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних всіх податкових накладних незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній; спрямування до загального фонду державного бюджету 75 % суми ПДВ, нарахованої сільськогосподарськими підприємствами, що обрали спеціальний режим оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (25 % такої суми залишається у розпорядженні відповідних підприємств, відповідно до чинної норми – 100 % залишається цим підприємствам); запровадження оподаткування операцій з постачання послуг, що виконуються (надаються) для забезпечення переміщення природного газу транскордонними газопроводами, а також постачання послуг, пов‘язаних із таким переміщенням (з одночасним скасуванням рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України); відновлення права на відшкодування ПДВ для усіх експортерів зернових та технічних культур; удосконалення порядку відшкодування ПДВ з державного бюджету, який забезпечуватиме однакові вимоги та права для всіх платників податку, з урахуванням черговості подання платниками податку заявок на відшкодування ПДВ;

акцизного податку: підвищення ставок акцизного податку на лікеро-горілчані вироби, вина сухі, вина кріплені, вермути, вина ігристі, пиво (в середньому в 2 рази), а також на тютюнові вироби підвищення специфічної складової на 40 %, адвалерної складової з 12 % до 15 %; справляння податку з максимальної роздрібної ціни, включаючи ПДВ (у 2015 році – без ПДВ); запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального; доповнення переліку підакцизного пального рядом товарних позицій, які на сьогодні використовуються для змішування та отримання готових видів пального без сплати акцизного податку; зміна бази оподаткування пального з кілограмів на літри; заміна адвалерної ставки податку з продажу нафтопродуктів на специфічну; об‘єктом оподаткування акцизним податком визначається фізичний відпуск нафтопродуктів з АЗС;

рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин: визначення бази оподаткування газу природного за фактичною ціною реалізації; встановлення ставки оподаткування газу природного видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 м у розмірі 29 % (замість 55 %), видобутого з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 м у розмірі 14 % (замість 28 %); запровадження справляння рентної плати користування надрами для видобування бурштину у розмірі 30 % від вартості товарної продукції;

рентної плати за користуванням радіочастотним ресурсом України та екологічного податку: запровадження індексації ставок на індекс споживчих цін (26,7 %) та запровадження обов‘язкової щорічної індексації ставок;

рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів та рентної плати за спеціальне використання води: запровадження індексації ставок на індекс цін виробників (26,5 %) та запровадження обов‘язкової щорічної індексації ставок;

податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: підвищення максимальної ставки податку з 2 % до 3 % мінімальної зарплати за 1 кв. м нерухомості; запровадження підвищеного оподаткування для великих об’єктів житлової нерухомості (квартири площею понад 300 кв. м, будинки – понад 500 кв. м) додатково у сумі 25 тис грн в рік за кожен такий об’єкт нерухомості; скасування пільг для будівель промисловості та складських приміщень промислових підприємств, будівель та споруд сільськогосподарських товаровиробників;

транспортного податку: зміна об’єкту оподаткування – автомобілі вартістю понад 1 млн грн віком до 5 років включно (чинна норма – автомобілі з об’ємом циліндрів двигуна понад 3000 куб. см, що використовуються до 5 років);

спрощеної системи оподаткування: оптимізація кількості груп платників єдиного податку з 4 до 3 (об’єднано II та III групи, для яких зменшено максимальний розмір доходу з відповідно з 1,5 та 20 млн грн до 2 млн грн); обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб; застосування коефіцієнту (у 2016 році – 0,85) для визначення бази оподаткування для платників єдиного податку групи «В»; збільшення максимальної ставки єдиного податку (фіксована ставка) для платників групи «А» з 10 до 20 % мінімальної зарплати; встановлення відсоткової ставки податку для групи «В» у розмірі 18 % від бази оподаткування.

Слід зауважити, що термін введення в дію відповідного закону передбачено з 01.04.2016 р., крім положень, що впливають на формування дохідної частини бюджету у 2016 році (зокрема, щодо встановлення нових ставок податків і зборів) та які набирають чинності з 01.01.2016 р. Разом з тим, цим законопроектом пропонується встановити мораторій терміном на 3 роки на внесення змін до податкового законодавства.

За експертною оцінкою неприйняття такого законопроекту потребуватиме зменшення доходів проекту державного бюджету на 2016 рік у сумі понад 30 млрд грн.

Поряд з тим, законопроектом про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов‘язань (реєстр. № 3632) пропонується справляти плату за ліцензування організації та проведення азартних ігор в гральних закладах казино (вартість загальної плати за відповідну ліцензію становитиме від 300 тис. до 1 млн євро; річна вартість ліцензії на кожний гральний автомат та кожен гральний стіл – від 1,2 до 30 тис. євро; щорічний розмір плати за ліцензію на організацію та проведення ігор казино через мережу Інтернет – 1 млн євро; плата за ліцензію на організацію та проведення букмекерської діяльності в букмекерських конторах та через мережу Інтернет – 1 млн та 200 тис. євро відповідно). Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, додаткові надходження до державного бюджету від запровадження оподаткування ігрового бізнесу становитимуть 5 млрд грн (з них від плати за ліцензії – у сумі 2,4 млрд грн). При цьому, відповідні показники доходів враховані у додатку № 1 до законопроекту за кодами 11020000, 22013000, 22013100 і 22013200.

Крім того, законопроектом про внесення зміни до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (реєстр. № 3627) пропонується встановити єдиний розмір відрахувань державними унітарними підприємствами до державного бюджету частини чистого прибутку на рівні не менше 30 % (згідно з чинною нормою підприємства, що є суб’єктами природних монополій, та підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн грн, сплачують 30 %, а інші державні унітарні підприємства – 15 %). У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація дозволить у 2016 році залучити додаткові надходження частини чистого прибутку (доходу) на загальну суму близько 5,2 млрд грн. При цьому, відповідні показники доходів враховані у додатку № 1 до законопроекту за кодом 21010000.

Поряд з тим, у проекті доходів державного бюджету враховано передбачений законопроектом щодо змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 3629) перерозподіл єдиного податку між державним і місцевими бюджетами, а саме: з 2016 р. передбачено зараховувати до державного бюджету єдиний податок у розмірі 25 %, що сплачується на території органів місцевого самоврядування (крім міст Києва та Севастополя), та у розмірі 60 % – на території міста Києва (згідно з чинною нормою такий податок у повному обсязі зараховується до бюджетів місцевого самоврядування і згідно з податковим законодавством належить до складу місцевих податків). Відповідно у додатку № 1 до законопроекту передбачено планові надходження єдиного податку до державного бюджету у сумі 3,5 млрд гривень.

Отже, реалістичність доходної частини проекту державного бюджету і збалансованість показників бюджетів безпосередньо залежить від прийняття відповідних урядових законопроектів та узгодженості правових норм.

Порівняно з 2015 роком зі складу доходів державного бюджету на 2016 рік виключено:

збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності /у зв‘язку з втратою чинності такого збору з 01.01.2016 р. згідно з пунктом 29 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу/ (довідково: план на 2015 рік – 2,8 млрд грн, факт за січень-листопад п.р. – 2,3 млрд грн);

рентну плату за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України /пропонується скасувати згідно із законопроектом за реєстр. № 3630/ (довідково: план на 2015 р. – майже 3 млрд грн, факт за січень-листопад п.р. – 2,7 млрд грн).

На 2016 рік також не передбачено надходжень додаткового імпортного збору (який має тимчасову дію згідно із Законом України від 28.12.2014 р. № 73-VIII «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» та надходження якого у державному бюджеті на 2015 р. враховані у сумі 17,6 млрд грн (довідково: факт за січень-листопад п.р. – 22,1 млрд грн).

Окремо варто звернути увагу, що у доходах спеціального фонду проекту державного бюджету на 2016 рік за кодом 50080100 передбачено конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов‘язаного з корупцією правопорушення у сумі 13,4 млрд грн. Згідно із Законом на 2015 рік відповідні доходи передбачені у спеціальному фонді державного бюджету у сумі 1,5 млрд грн. За даними звіту Казначейства за січень-листопад п.р. такі надходження становили лише 100,4 тис. грн або 0,0067 % річного плану. При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту не передбачено, яким чином пропонується забезпечити реалістичність таких надходжень у наступному році.

Статтею 15 законопроекту передбачено, що НБУ має перерахувати до державного бюджету кошти на загальну суму не менш як 38 млрд грн (на 22,4 млрд грн або на 37,1 % менше, ніж уточнений план на 2015 рік), при цьому раніше Радою НБУ було повідомлено про 35,877 млрд грн (лист від 30.03.2015 р. № 10-00006/21074). Водночас, передбачається, що НБУ має перераховувати такі кошти після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою НБУ річної фінансової звітності та формування НБУ резервів у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про Національний банк України», що відповідає вимогам частини дев’ятої статті 45 Кодексу. Така пропозиція потребує узгодження з НБУ щодо його фінансової спроможності забезпечити запропонований обсяг надходжень.

Варто також зауважити, що вперше за останні роки у додатку № 1 до законопроекту не відображено планові показники за кодами класифікації доходів бюджету 14010100 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» та 14010200 «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами». Така ситуація не дає можливості чітко визначити, зокрема, які прогнозовані обсяги відшкодування відповідного податку з державного бюджету враховано та не сприяє забезпеченню прозорості здійснення відповідних операцій. Крім того, це не відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 40 Кодексу щодо відображення доходів державного бюджету відповідно до бюджетної класифікації.

Крім того, у додатку № 1 до законопроекту допущено окремі технічні неточності: не відображено підсумкові показники за узагальнюючим кодом класифікації доходів бюджету 10000000 «Податкові надходження» та не містяться показники за узагальнюючим кодом 18000000 «Місцеві податки» (у зв’язку із зарахуванням частини єдиного податку до державного бюджету). Зазначене потребує виправлення при доопрацюванні законопроекту.

Граничний обсяг державного боргу на 31.12.2016 р. передбачено у сумі 1501,5 млрд грн, що становить 66,4 % прогнозного ВВП (станом на 31.12.2014 р. державний борг становив 947 млрд грн або 60,4 % ВВП, граничний обсяг державного боргу на кінець 2015 р. встановлено у сумі 1394 млрд грн або 75,3 % прогнозного ВВП). Граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31.12.2016 р. передбачено у сумі 444,8 млрд грн, що становить 19,7 % прогнозного ВВП (станом на 31.12.2014 р. гарантований державою борг становив 153,8 млрд грн або 9,8 % ВВП, розрахунковий обсяг такого боргу на кінець 2015 р. визначено у сумі 292,9 млрд грн або 15,8 % прогнозного ВВП).

Таким чином, загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець 2016 р. очікується у сумі 1946,3 млрд грн, що становить 86 % прогнозованого ВВП.

Разом з тим, згідно з вимогами частини другої статті 18 Кодексу загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60 % річного номінального обсягу ВВП, а у разі очікуваного перевищення цієї граничної величини Уряд має невідкладно звернутися до Верховної Ради за дозволом на тимчасове перевищення такої граничної величини та подати Верховній Раді для схвалення план заходів з приведення загального обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу до встановлених цим Кодексом вимог. Поряд з тим, постановою Верховної Ради України від 17.09.2015 р. № 703-VIII «Про забезпечення фінансової стабілізації в Україні в рамках виконання програми Міжнародного валютного фонду «Механізм розширеного фінансування» Верховною Радою надано дозвіл Уряду на тимчасове перевищення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу, установленого частиною другою статті 18 Кодексу, та доручено у тримісячний строк за результатами вчинення відповідних правочинів (але не пізніше 1 березня 2016 року) подати для схвалення відповідний план заходів з приведення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до встановлених вимог.

Пунктом 13 Прикінцевих положень законопроекту пропонується дозволити Мінфіну за дорученням Уряду здійснити правочини з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом за зовнішніми кредитами, обслуговування та погашення яких здійснюється за рахунок державного бюджету, шляхом обміну (зміни умов діючих позик), випуску та продажу боргових зобов’язань держави, в тому числі додаткових випусків і розміщень облігацій зовнішніх державних позик України та додаткових випусків і розміщень державних деривативів на визначених Урядом умовах, з відповідним коригуванням встановлених Законом граничного обсягу державного боргу та показників фінансування державного бюджету.

Однак, можливість коригування встановлених Законом боргових параметрів без внесення змін до нього не узгоджується з вимогами Кодексу, зокрема: частиною першою статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною першою статті 18 і пунктом 2 частини першої статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет). На думку ГНЕУ, таке положення містить значні ризики для бюджету в частині зростання розміру боргового навантаження.

Крім того, виникає питання щодо доцільності передбачення на 2016 рік відповідного положення, зважаючи на здійснення відповідних правочинів ще у поточному році, керуючись аналогічним пунктом 14 Прикінцевих положень Закону на 2015 рік (про що свідчить, зокрема, Постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 912 «Про здійснення у 2015 році правочинів з державним та гарантованим державою боргом з метою його реструктуризації і часткового списання»).

Поряд з тим, пунктом 12 Прикінцевих положень законопроекту пропонується дозволити Мінфіну за згодою НБУ здійснити протягом січня 2016 р. правочин з державним боргом шляхом обміну за номінальною вартість ОВДП, що знаходяться у власності НБУ, на нові ОВДП. Аналогічний дозвіл надано на 2015 рік (згідно з пунктом 12 Прикінцевих положень Закону на 2015 рік), а відтак Мінфін мав можливість врегулювати відповідне питання ще у цьому році.

Державні запозичення передбачені в обсязі 218 млрд грн, що на 178,9 млрд грн або на 45,1 % менше планових показників на 2015 р. Витрати на погашення основної суми державного боргу заплановано в обсязі 135,2 млрд грн, що на 116,4 млрд грн або 46,3 % менше планових показників на 2015 р. Видатки на обслуговування державного боргу визначені у сумі 99,1 млрд грн, що на 6,4 млрд грн або на 6,9 % більше бюджетних призначень на 2015 рік.

У межах загального обсягу державних запозичень згідно із статтею 17 законопроекту пропонується надати право Уряду здійснити випуск облігацій внутрішньої державної позики до загального фонду державного бюджету у сумі 16 млрд грн з подальшим їх спрямуванням на придбання векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Крім того, пропонується у разі необхідності здійснювати такі операції за рахунок понадпланових випусків ОВДП (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) /довідково: в межах встановлених Законом на 2015 р. показників передбачено 20 млрд грн, факт за січень-жовтень п.р. – 27 млрд грн/.

Поряд з тим, статтями 16 і 18 законопроекту передбачається також можливість Уряду здійснювати понадпланові випуски ОВДП (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) та подальшим їх спрямуванням на придбання у державну власність в обмін на ці облігації акцій додаткової емісії банків та акцій додаткової емісії НАК «Нафтогаз України» /довідково: в межах встановлених Законом на 2015 р. показників передбачено відповідно 36,5 і 29,7 млрд грн, факт за січень-жовтень п.р. – 3,8 і 29,7 млрд грн/.

Зазначені положення також не узгоджуються з вимогами Кодексу, зокрема: частиною першою статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною першою статті 18 і пунктом 2 частини першої статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет). Крім того, реалізація таких положень містить ризики неконтрольованого зростання державного боргу (виходячи з практики застосування аналогічних норм протягом останніх років), на що також звертає увагу ГНЕУ. Поряд з тим, ГНЕУ зауважує, що надання відповідного права Уряду виходить за межі повноважень Кабінету Міністрів, визначених Конституцією України та Кодексом.

Частиною другою статті 4 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну за пропозиціями головних розпорядників коштів державного бюджету, погодженими з Комітетом ВРУ з питань бюджету, вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення фактичного надходження у 2016 році кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних програм (проектів), та витрат за відповідними бюджетними програмами в межах загального обсягу залучення цих кредитів (позик), визначених міжнародними договорами, з коригуванням встановлених показників фінансування, видатків та кредитування та граничного обсягу державного боргу, визначеного статтею 5 цього Закону. Таке положення не відповідає вимогам статті 40 Кодексу щодо встановлення законом про державний бюджет граничного обсягу державного боргу, фінансування державного бюджету, бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету та обсягів залучення відповідних кредитів (позик). При цьому, пропонується усунути Уряд від прийняття рішень. У свою чергу ГНЕУ вважає, що таке положення не відповідає вимогам статті 95 Конституції України.

Натомість, у Законі на 2015 рік /частина друга статті 4/ дозволено здійснювати аналогічні операції лише на підставі рішення Кабінету Міністрів України та в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету або між головними розпорядниками коштів державного бюджету.

Крім того, у вказаній статті законопроекту та у додатку № 9 до нього необхідно слова «інвестиційні програми (проекти)» у всіх відмінках і числах замінити словами «інвестиційні проекти» у відповідному відмінку і числі для забезпечення узгодження з чинними нормами Кодексу (із змінами, внесеними Законом України від 07.04.2015 р. № 288-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних інвестиційних проектів»).

Статтею 6 законопроекту передбачено надання державних гарантій у 2016 році на суму 28,2 млрд грн (у 2014 і 2015 р. передбачалося відповідно по 25 млрд грн). Це становить 5 % прогнозу доходів загального фонду державного бюджету /564,6 млрд грн/, що відповідає задекларованому в урядовому проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік прогнозному розміру надання державних гарантій.

Крім того, пропонується дозволити Уряду доформувати у 2016 році стабілізаційний (резервний) енергетичний фонд на суму до 700 млн дол. США, що можуть бути залучені під державні гарантії, за запропонованими законопроектом напрямами їх надання /у 2015 р. передбачено 1 млрд дол. США (без визначення напрямів надання гарантій)/.

Отже, граничний обсяг надання державних гарантій на 2016 рік може становити у гривневому еквіваленті орієнтовно 45,1 млрд гривень.

У законопроекті надходження від приватизації державного майна плануються в обсязі 17,1 млрд грн, тобто на рівні плану 2015 року (факт за 2014 р. становить 466,9 млн грн, факт за січень-листопад 2015 р. – лише 144,4 млн грн). Зважаючи на значне невиконання цього джерела фінансування державного бюджету і його щорічне заміщення державними запозиченнями протягом 2012-2014 років, існують ризики нереалістичності запропонованого показника також у 2016 році, на що також звертає увагу ГНЕУ. При цьому, пунктом 9 Прикінцевих положень законопроекту доручається Кабінету Міністрів України затвердити у двотижневий строк Перелік об’єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2016 році, який забезпечить відповідні надходження. Крім того, у Верховній Раді знаходиться на розгляді урядовий законопроект про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 1567 доопрац. від 06.04.2015), прийняття якого надасть можливість залучити до приватизації об’єктів державної власності, що втратили ознаки загальнодержавного значення.

Видатки проекту державного бюджету на 2016 рік розподілено (додаток № 3 до законопроекту) між 78 головними розпорядниками коштів державного бюджету (без урахування головних розпорядників коштів за загальнодержавними витратами). Зокрема, визначено нового головного розпорядника коштів і відповідно передбачено видатки Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (створення такого центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом передбачено Законом від 10.11.2015 р. № 772-VIII). Відповідальними виконавцями бюджетних програм стали Національна поліція (створена згідно із Законом від 02.07.2015 р. № 580-VIII) та Головне управління Державної фельд’єгерської служби. Збережено статус відповідального виконавця бюджетних програм у системі Міністерства інфраструктури за Державною спеціальною службою транспорту, хоча положеннями Рішення РНБОУ від 20.12.2014 р. «Про ресурсне забезпечення сектору безпеки і оборони України у 2015 році», введеного в дію Указом Президента України від 24.12.2014 р. № 953, було доручено Уряду вжити заходів щодо підпорядкування Служби Генеральному штабу Збройних Сил та включення її до складу Збройних Сил /бюджетне забезпечення Збройних Сил здійснюється через Міністерство оборони – головного розпорядника коштів/.

Водночас, пропонується позбавити статусу головного розпорядника коштів державного бюджету та визначити відповідальними виконавцями бюджетних програм: Державну фіскальну службу (в системі Мінфіну, оскільки відповідно до постанови Уряду від 10.09.2014 р. № 442 (із змінами від 22.07.2015 р. № 548) спрямування і координацію діяльності цього центрального органу виконавчої влади здійснює Кабінет Міністрів через Міністра фінансів) та національні галузеві академії наук.

При цьому, статтею 30 законопроекту та у додатку № 3 до нього пропонується національні галузеві академії наук визначити відповідальними виконавцями бюджетних програм у системі галузевих міністерств, а саме: Національну академію педагогічних наук – у системі Міністерства освіти і науки, Національну академію медичних наук – у системі Міністерства охорони здоров’я, Національну академію мистецтв – у системі Міністерства культури, Національну академію правових наук – у системі Міністерства юстиції та Національну академію аграрних наук – у системі Міністерства аграрної політики.

Разом з тим, відповідно до прийнятого 26.11.2015 р. Верховною Радою у новій редакції Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» /відповідний законопроект за реєстр. № 2244а прийнято та подано на підпис Президенту України/ та статтею 22 Кодексу національні галузеві академії наук визначені головними розпорядниками бюджетних коштів.

Водночас, в урядовому законопроекті щодо змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 3629) шляхом внесення змін до статті 22 Кодексу пропонується вилучити національні галузеві академії наук із переліку головних розпорядників коштів державного бюджету.

Отже, позбавлення статусу головних розпорядників коштів державного бюджету національних галузевих академій наук потребує обов’язкового внесення змін до Кодексу для недопущення правових неузгодженостей та колізій.

Показники видатків проекту державного бюджету на 2016 рік сформовано з урахуванням ініціативи Уряду щодо передачі з 2016 року видатків на підготовку робітничих кадрів до місцевих бюджетів, а видатків на підготовку фахівців у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації на умовах співфінансування: 50 відсотків – за рахунок субвенції, 50 відсотків – за рахунок коштів місцевих бюджетів (згідно із законопроектом за реєстр. № 3629).

Крім того, у розрахунках показників видатків проекту державного бюджету враховано положення урядового законопроекту щодо змін до деяких законодавчих актів (реєстр. № 3628), положеннями якого переглянуто правове регулювання окремих соціальних відносин і зобов’язань держави у соціально-культурній сфері з метою зниження навантаження на державні фінанси та приведення окремих положень чинного законодавства до фінансових можливостей держави.

У законопроекті передбачено соціальні гарантії на 2016 рік, зокрема:

Таким чином, соціальні гарантії пропонується з 1 травня і 1 грудня 2016 року збільшити загалом на 12,5 % /грудень до грудня попереднього року/, хоча інфляція за такий період прогнозується на рівні 12 %. При цьому, слід звернути увагу, що соціальні гарантії починаючи з грудня 2013 р. були підвищені на 13,1 % тільки з 1 вересня 2015 року /передбачене Законом на 2015 рік підвищення цих показників з грудня п.р. було перенесено (наближено) на вересень згідно із Законом від 17.09.2015 р. № 704-VIІI/, однак інфляція за січень-листопад 2015 р. вже перевищує 42,3 %. ГНЕУ зауважує, що такий підхід до встановлення розмірів основних державних соціальних стандартів не враховує знецінення грошових доходів та заощаджень громадян внаслідок високої цінової інфляції, девальвації національної валюти, що проявляється у зниженні купівельної спроможності населення, зниженні рівня його життя та соціальної захищеності, створює ризики подальшого зубожіння, особливо найбільш уразливих верств населення, зокрема, тих, для кого пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги є основним, зазвичай єдиним джерелом існування.

За показниками проекту державного бюджету на 2016 рік видатки на оплату праці проти 2015 року збільшено на 22,5 % при інфляції 12 % /грудень до грудня попереднього року/, при цьому постановою Уряду від 09.12.2015 р. № 1013 ініційовано у порядку, визначеному цією постановою, підвищення з 1 грудня 2015 року посадових окладів керівних працівників, спеціалістів і службовців на 10 % та 25 % у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів державної влади та установ, за рахунок виплат, пов’язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій. Зважаючи на викладене, ініціативи Уряду навряд чи матимуть наслідком реальне збільшення заробітної плати працівників бюджетної сфери.

Згідно з урядовим законопроектом щодо внесення змін до деяких законодавчих актів (реєстр. № 3631) передбачено запровадження з 01.01.2016 р. єдиної 20-відсоткової ставки єдиного соціального внеску для роботодавця (зменшивши чинну ставку майже вдвічі) та скасувати ЄСВ для робітника (чинна ставка – 3,6 %), водночас пропонується збільшити максимальну величину бази нарахування ЄСВ до 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (чинний поріг – 17 таких мінімумів). Однак Урядом не надано вартісної оцінки впливу таких змін на видаткову частину державного і місцевих бюджетів на 2016 рік, беручи до уваги ймовірність значного зменшення видатків бюджетів в частині нарахувань на заробітну плату працівників бюджетних установ.

У законопроекті суттєво збільшено обсяг видатків державного бюджету для Пенсійного фонду проти планових показників на 2015 рік (на 91,5 млрд грн або у більш ніж в 2 рази) і доведено до 172,3 млрд грн. На відміну від попередніх років такий показник акумулює в собі кошти на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, та для покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду /тобто, окремо не визначено обсяг коштів для покриття дефіциту Пенсійного фонду/. За такого правового регулювання наразі дефіцит Пенсійного фонду не визначено, відтак  встановлюватиметься виключно при затвердженні Урядом бюджету Пенсійного фонду та існуватиме можливість його уточнення протягом року в межах коштів, визначених Пенсійному фонду у державному бюджеті на 2016 рік, без внесення змін до нього.

У розрахунках видатків для Пенсійного фонду враховано реалізацію урядових законопроектів за реєстр. № 3628 та № 3631 щодо зниження ставок єдиного соціального внеску (до 20 %), проведення компенсаційних заходів у зв’язку із запровадженням податкової реформи та подальшим удосконаленням соціальної політики, зокрема осучасненням пенсійних виплат, продовженням у 2016 році обмеження пенсії працюючим пенсіонерам (виплата 85 % призначеної пенсії) та припиненням виплати пенсії працюючим державним службовцям і прирівняних до них осіб, народним депутатам, прокурорам, суддям та іншим.

Крім того, відповідно до статті 26 законопроекту пропонується зарахувати залишки коштів станом на 1 січня 2016 року Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 1500 млн грн на рахунок Пенсійного фонду, хоча таке положення не є предметом регулювання закону про державний бюджет, як це визначено статтею 40 Кодексу.

Слід зазначити, що залишається законодавчо неврегульованим вже більше 6 років питання щодо погашення заборгованості Пенсійного фонду перед бюджетом за надання позик з єдиного казначейського рахунку, яка станом на 01.12.2015 р. становила 52,3 млрд грн (збільшилася з початку року на 1,9 млрд грн).

Варто звернути увагу, що згідно із положеннями пункту 3 статті 14 законопроекту заходи щодо державного управління здійснюються за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 11 та пунктом 1 статті 12 законопроекту, тобто надходжень (включно залишки відповідних коштів) в рамках програм допомоги урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ /видатки спеціального фонду для проведення заходів щодо реалізації програм допомоги Європейського Союзу визначено Міністерству фінансів як загальнодержавні витрати (код 3511650) в обсязі 1729 млн грн/. При цьому, в урядовому законопроекті щодо змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 3629) міститься положення, згідно з яким видатки на оплату праці працівників бюджетних установ, які здійснюються за спеціальним фондом державного бюджету за рахунок надходжень, джерелом яких є фінансові ресурси, що надаються в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, можуть здійснюватися понад обсяги встановлених на цю мету бюджетних призначень та в рамках фактичних надходжень за рахунок вказаної допомоги. Слід наголосити, що взяття бюджетних зобов’язань та проведення платежів з бюджету без відповідного бюджетного призначення не відповідає конституційному принципу бюджету щодо визначення будь-яких видатків виключно законом про державний бюджет (стаття 95 Конституції України). Крім того, законопроектом та змінами до Бюджетного кодексу не визначено порядок розподілу відповідних коштів між органами державної влади для оплати праці працівникам бюджетних установ, що може призвести до «ручного» управління такими коштами та до непрозорості їх використання. Запропонована новація також має ризики щодо стабільності джерела надходжень цих коштів, а саме реалістичності надходження у запланованих обсягах та можливості їх отримання у наступні бюджетні періоди, що навряд чи може бути постійним фінансовим ресурсом для підвищення рівня оплати праці у бюджетній сфері.

Щодо видатків на забезпечення національної безпеки і оборони слід зазначити, що відповідно до Рішення РНБОУ від 11.11.2015 р. «Про пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України», введеного в дію Указом Президента України від 01.12.2015 р. № 674, видатки на забезпечення національної безпеки і оборони запропоновано передбачити в обсязі 5 % ВВП для сектору безпеки і оборони, у тому числі не менше 3 % ВВП – на оборону, при цьому встановлено на потреби сектору безпеки і оборони передбачити не менше 100 млрд грн із загального фонду державного бюджету (виходячи з прогнозного обсягу ВВП на 2016 р., 5 % ВВП становитиме 113,1 млрд грн, 3 % ВВП – 67,9 млрд грн).

У законопроекті загалом видатки на зазначені цілі передбачено у сумі 96,6 млрд грн (або 14,3 % від загального обсягу видатків державного бюджету та 4,3 % ВВП), у тому числі:

Міністерству оборони – 46,9 млрд грн (у т.ч. по загальному фонду – 42,4 млрд грн, по спеціальному фонду – 4,5 млрд грн),

Головному управлінню розвідки Міністерства оборони – 1,1 млрд грн (1 млрд грн та 0,1 млрд грн),

Державній спеціальній службі транспорту – 0,5 млрд грн (0,33 млрд грн та 0,12 млрд грн);

Міністерству внутрішніх справ (апарату) – 4,9 млрд грн (4 млрд грн та 0,9 млрд грн),

Державній прикордонній службі – 5,2 млрд грн (5 млрд грн та 0,2 млрд грн),

Національній гвардії – 8 млрд грн (7,6 млрд грн та 0,4 млрд грн),

Державній службі з надзвичайних ситуацій – 5,3 млрд грн (4,6 млрд грн та 0,7 млрд грн),

Державній міграційній службі – 1,4 млрд грн (0,8 млрд грн та 0,6 млрд грн),

Національній поліції – 14,7 млрд грн (13,6 млрд грн та 1,1 млрд грн),

Службі безпеки – 5,5 млрд грн (5,2 млрд грн та 0,3 млрд грн),

Службі зовнішньої розвідки – 1 млрд грн (0,85 млрд грн та 0,1 млрд грн),

Управлінню державної охорони – 0,6 млрд грн (0,58 млрд грн та 0,02 млрд грн),

Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації – 1,5 млрд грн (0,9 млрд грн та 0,6 млрд грн).

Крім того, враховано видатки на інформаційно-аналітичне забезпечення координаційної діяльності у сфері національної безпеки і оборони за загальним фондом для забезпечення діяльності РНБОУ в обсязі 70 млн грн.

Статтею 21 законопроекту пропонується встановити, що без погодження з Комітетом ВРУ з питань бюджету Урядом розподіляються видатки за бюджетною програмою «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів», деякими іншими бюджетними програмами, що стосуються органів, які реорганізовуються (ліквідовуються), та можуть збільшуватися видатки за такою бюджетною програмою за рахунок інших бюджетних програм, за якими передбачені видатки на забезпечення діяльності ЦОВВ, у разі прийняття рішень про скорочення функцій та відповідно граничної чисельності працівників цих органів. Такі положення суперечать вимогам частин шостої і восьмої статті 23 Кодексу, згідно з якими передача бюджетних призначень, перерозподіл видатків державного бюджету здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом ВРУ з питань бюджету. Поряд з тим, ГНЕУ зауважує, що такий порядок допускає «ручне» управління державними видатками без відповідного економічного обґрунтування напрямів та обсягів їх розподілу, що суперечить вимогам статті 95 Конституції України.

Крім того, зважаючи, що аналогічна норма передбачена статтею 24 Закону на 2015 рік, заходи з реалізації постанови КМУ від 10.09.2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» мали б бути завершені у поточному році /загалом у 2015 році тричі законами про внесення змін до державного бюджету (від 17.07.2015 р. № 647-VIII, від 17.07.2015 р. № 648-VIII, від 17.09.2015 р. № 704-VIII) було зменшено бюджетні призначення за програмою 0421010 та станом на даний час прийнято майже 60 рішень Уряду щодо передачі відповідних бюджетних призначень /.

У розподілі видатків державного бюджету (додаток № 3 до законопроекту) не передбачено встановлення бюджетних призначень утвореним відповідно до постанови КМУ від 10.09.2014 р. № 442 центральним органам виконавчої влади (далі – ЦОВВ): Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Державній інспекції енергетичного нагляду. При цьому, пропонується за Секретаріатом Кабінету Міністрів передбачити як загальнодержавні витрати видатки в обсязі 636,2 млн грн на виконання заходів щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів (код програми 0421010).

При цьому, продовжена практика 2015 року і ЦОВВ, що припиняються згідно з вказаною постановою КМУ, передбачено бюджетні призначення, проте у пояснювальній записці до законопроекту не надано обґрунтувань щодо необхідності визначення таких коштів та їх цільового спрямування. Так, наприклад, визначено бюджетні призначення ЦОВВ, які ліквідовуються, а саме: Державній інспекції з контролю за цінами, Державному агентству з інвестицій та управління національними проектами, Державній інспекції сільського господарства, Державному агентству екологічних інвестицій.

Такий стан справ свідчить про вкрай повільну реалізацію заходів з оптимізації ЦОВВ і гальмування проведення реформ у відповідних сферах державного регулювання, та яскраво демонструє неготовність Уряду до практичного впровадження ініційованих ним змін щодо скорочення сектору державного управління та удосконалення роботи державних інституцій.

Статтею 19 законопроекту /аналогічна норма передбачена статтею 21 Закону на 2015 рік/ пропонується дозволити Міноборони у 2016 р. продовжити до 31.03.2016 р. дію договорів про закупівлю послуг з харчування, які діяли у 2015 р. Однак таке питання не належить до предмету регулювання закону про державний бюджет, визначеного статтею 40 Кодексу, і має унормовуватися законодавством щодо державних закупівель. Зокрема, згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом, а зміна його положень може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Крім того, ГНЕУ зазначає, що таке положення законопроекту не повною мірою узгоджується з основною метою вказаного Закону, яка полягає у створенні конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобіганні проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, забезпеченні раціонального та ефективного використання державних коштів.

Статтею 20 законопроекту пропонується надати Уряду можливість застосування фінансових казначейських векселів (строком обігу до 7 років, відстроченням платежів на 2 роки та відсотковою ставкою 9,3 % річних) для реструктуризації фактичної заборгованості на 01.01.2016 р. обсягом до 7,5 млрд грн за рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою, а також за рішеннями Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України. Слід відмітити, аналогічна норма передбачена статтею 23 Закону на 2015 рік, в якій на відміну від цього положення законопроекту йдеться про заборгованість на 01.01.2015 р. та відсоткову ставку 3 % річних. На виконання такої норми прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 703 «Питання реалізації статті 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», якою передбачено реструктуризувати відповідну заборгованість. Отже, відповідне питання має бути врегульовано у поточному році і виникає питання щодо доцільності його унормування на 2016 рік. ГНЕУ зауважує, що таке положення законопроекту потребує конкретизації (зокрема, у законопроекті та поданих до нього документах відсутня інформація, про яку саме заборгованість на 01.01.2016 р. йдеться та структуру такої заборгованості).

Загалом набуття широкого застосування вексельної форми розрахунків щодо бюджету в подальшому може призвести до зменшення грошових розрахунків, що не сприятиме ефективному управлінню бюджетними коштами та дотриманню фінансової дисципліни, а також потребуватиме у наступних бюджетних періодах збільшення витрат державного бюджету на погашення векселів.

Положеннями частини четвертої статті 32 Кодексу (відповідно до змін, внесених Законом від 07.04.2015 р. № 288-VIII) встановлено новий порядок формування, починаючи з 2016 року, обсягів державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів і розподілу таких коштів між головними розпорядниками бюджетних коштів. На виконання зазначених вимог Міжвідомча комісія з питань державних інвестиційних проектів здійснила відбір 10 таких проектів на загальну суму 1 млрд грн та відповідно вони відображені як видатки розвитку у додатку № 3 до законопроекту за такими бюджетними програмами:

«Реалізація державних інвестиційних проектів Національної академії медичних наук України» (код 2306820) у сумі майже 75 млн грн (головний розпорядник коштів державного бюджету – Міністерство охорони здоров'я, відповідальний виконавець бюджетної програми – Національна академія медичних наук) /реалізація державних інвестиційних проектів з реконструкції рентген-радіологічного відділення ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С.Коломійченка НАМН України» та реставрації з реабілітацією та пристосуванням клінічного корпусу № 3 ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України»/;

«Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит»» (код 2301810) у сумі 395 млн грн (головний розпорядник – Міністерство охорони здоров’я);

«Реконструкція і розширення Національного інституту раку» (код 2301850) у сумі 115 млн грн (головний розпорядник – Міністерство охорони здоров’я);

«Створення Культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал»» (код 0301840) у сумі 25 млн грн (головний розпорядник – Державне управління справами);

«Реставрація та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві» (код 0301860) у сумі 95 млн грн (головний розпорядник – Державне управління справами);

«Реконструкція автомобільних доріг державного значення у Львівській області» (код 3111800) у сумі майже 232,1 млн грн (головний розпорядник – Державне агентство автомобільних доріг);

«Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ» (код 2407800) у сумі 55,3 млн грн (головний розпорядник – Міністерство екології та природних ресурсів, відповідальний виконавець – Державне агентство водних ресурсів);

«Реалізація державних інвестиційних проектів закриття сховищ ПЗРВ «ІІІ черга ЧАЕС» та консервація сховища № 29 ПЗРВ «Буряківка»» (код 2408800) у сумі 7,6 млн грн (головний розпорядник – Міністерство екології та природних ресурсів, відповідальний виконавець – Державне агентство з управління зоною відчуження).

Отже, відповідно до вказаних норм Кодексу державні капітальні вкладення вже розподілені за головними розпорядниками коштів державного бюджету, які здійснюватимуть заходи з реалізації відібраних Міжвідомчою комісією державних інвестиційних проектів, і на відміну від попередніх років не акумульовані централізовано за однією бюджетною програмою, кошти якої розподілялись Урядом, що є позитивним кроком у напрямку відкритості та прозорості використання бюджетних коштів.

Пунктом 6 Прикінцевих положень законопроекту передбачено, що Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на 2016 рік (аналогічна норма передбачена у Законі на 2015 рік /пункт 9 Прикінцевих положень/, при цьому Урядом зазначене врегульовано лише у грудні п.р. з прийняттям постанови від 09.12.2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»). Разом з тим, таке питання не належить до предмету регулювання закону про державний бюджет, визначеного статтею 40 Кодексу, і має унормовуватися законодавством щодо індексації доходів громадян, на що також звертає увагу ГНЕУ. Правове регулювання одного й того ж питання у різних законах може призвести до правових колізій, а саме у разі несвоєчасності узгодження відповідних положень при внесенні змін до них. Слід також зазначити, що урядовим законопроектом щодо змін до деяких законодавчих актів (реєстр. № 3628) передбачено збільшення порогового значення величини індексу споживчих цін і встановлення його у розмірі 103 % (за чинною редакцією – 101 %), в разі перевищення якого проводиться індексація грошових доходів населення.

Пунктом 11 Прикінцевих положень законопроекту визначено, що кошти, що надійшли до спеціального фонду державного бюджету згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Кодексу /надходження від судового збору/, спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Така ж вимога встановлена частиною третьою статті 9 Закону України «Про судовий збір» і відповідні уточнення передбачено в урядовому законопроекті щодо змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 3629). Відтак, порушене питання не потребує додаткового правового унормування.

Слід також зазначити, що у додатку № 3 до законопроекту щодо окремих нових бюджетних програм найменування викладено із вживанням слова «фінансування» (зокрема, за кодами 1101480, 2506080, 3507060, 3511680, 6121020, 6331020), проте термін «фінансування» згідно із пунктом 51 частини першої статті 2 Кодексу має інше тлумачення. Крім того, у найменуванні бюджетної програми за кодом 2506080 помилково застосовано слова «бюджетними програмами» замість «пенсійними програмами», оскільки виплата пенсій здійснюється за пенсійними, а не бюджетними програмами.

Видатки Державного фонду регіонального розвитку передбачено обсягом 4,7 млрд грн (що становить 0,8 % обсягу доходів загального фонду проекту державного бюджету) у складі загальнодержавних витрат Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства за кодом 2761070 (у 2015 р. такі видатки встановлені за загальнодержавними витратами Мінфіну у сумі 2,9 млрд грн за кодом 3511460).

На відміну від 2015 року такі видатки на 2016 рік заплановано у спеціальному фонді державного бюджету (пункт 12 статті 14 законопроекту), а джерелом їх здійснення пунктом 6 статті 11 законопроекту визначено конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 24-1 Кодексу державний фонд регіонального розвитку створюється у складі загального фонду державного бюджету в обсязі не менше 1% прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту державного бюджету на відповідний бюджетний період.

Тому з метою забезпечення узгодженості правових норм в урядовому законопроекті щодо змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 3629) таке положення у 2016 році пропонується не застосовувати.

Відносини між державним та місцевими бюджетами на 2016 рік у законопроекті побудовані з урахуванням урядових законопроектів щодо змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 3629), Податкового кодексу (реєстр. № 3630) та інших законодавчих актів (реєстр. № 3628 та № 3631).

Загальний обсяг трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на 2016 рік становить 181,4 млрд  грн, у тому числі загального фонду – 179,7 млрд грн, спеціального фонду – 1,7 млрд грн.

Визначення таких міжбюджетних трансфертів у законопроекті здійснювалося виходячи із уточнення розподілу між рівнями бюджетів видаткових повноважень та доходів для їх забезпечення, а також з огляду на вимоги пункту 3 частини третьої статті 67 Кодексу, згідно з яким встановлюються взаємовідносини державного бюджету з бюджетами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. У додатку № 6 до законопроекту встановлено базову і реверсну дотації, медичну та освітню субвенції для 159 об’єднаних територіальних громад, що створені у 2015 році.

Зокрема, встановлюються:

– базова дотація з державного бюджету місцевим бюджетам в обсязі 4,8 млрд грн, що на 0,5 млрд грн менше ніж у 2015 році. Таку дотацію отримають 18 обласних бюджетів, 53 бюджети міст обласного значення, 386 районних бюджетів та 125 бюджетів об’єднаних територіальних громад.

При цьому, згідно з статтею 23 законопроекту у складі базової дотації визначається резерв коштів для надання місцевим бюджетам Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, після повернення територій під контроль державної влади базової дотації в обсязі, затвердженому для таких бюджетів на 2015 рік, – 96,1 млн грн;

– реверсна дотація з місцевих бюджетів державному бюджету в обсязі 3,1 млрд грн, що на 0,5 млрд грн менше ніж у 2015 році. У 2016 році реверсну дотацію будуть перераховувати до державного бюджету 6 обласних бюджетів, 63 бюджети міст обласного значення, 35 районних бюджетів та 23 бюджети об’єднаних територіальних громад;

– стабілізаційна дотація в обсязі 2 млрд грн (на рівні 2015 р.);

– інші додаткові дотації:

міському бюджету міста Славутича на забезпечення утримання соціальної інфраструктури міста – 10 млн грн (на рівні 2015 р.);

на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг зі сплати земельного податку суб'єктам космічної діяльності – 82,4 млн грн (хоча такі пільги встановлюються законами також для суб’єктів, які здійснюють свою діяльність в інших сферах).

Поряд з тим, субвенції із загального фонду державного бюджету місцевим бюджетам визначено у сумі 172,7 млрд грн, що майже на 1 млрд грн або на 0,6 % менше показника на 2015 рік. Зокрема:

– освітня субвенція в обсязі 44,1 млрд грн, що на 0,7 млрд грн або на 1,6 % більше показника 2015 року.

При цьому, у складі освітньої субвенції визначається резерв коштів відповідно до вимог частини третьої статті 103-2 Кодексу в обсязі 387,1 млн грн, а також для надання місцевим бюджетам Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, після повернення територій під контроль державної влади – 1,6 млрд грн.

За оцінкою Асоціації міст України обсяг освітньої субвенції потрібно збільшити на 3,1 млрд грн;

– медична субвенція в обсязі 43,7 млрд грн, що на 2,5 млрд грн або на 5,4 % менше ніж у 2015 р. Крім того, при розрахунку субвенції враховано цільові видатки, що мають відповідне призначення, у сумі 2,1 млрд грн.

При цьому, у складі медичної субвенції визначається резерв коштів відповідно до вимог частини третьої статті 103-4 Кодексу у обсязі 436,9 млн грн, а також для надання місцевим бюджетам Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, після повернення територій під контроль державної влади – 0,9 млрд грн;

За оцінкою Асоціації міст України обсяг медичної субвенції потрібно збільшити на 7,5 млрд грн;

– на підготовку кадрів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації (надається бюджетам міст та обласним бюджетам) у сумі майже 2 млрд грн (запроваджується у зв’язку з передачею зазначених закладів на утримання з місцевих бюджетів).

Таку субвенцію планується надавати місцевим бюджетам на умовах співфінансування (50 % – за рахунок субвенції, 50 % – за рахунок місцевих бюджетів), що відповідно зумовить додаткове навантаження на обласні та міські бюджети, принаймні у такому ж обсязі.

Крім того, критеріїв щодо визначення обсягів та розподілу такої субвенції між місцевими бюджетами (зокрема, формули за аналогією з освітньою та медичною субвенціями) не запропоновано.

При цьому, ліквідовується субвенція на підготовку робітничих кадрів, яка на 2015 рік була визначена у сумі 6 млрд грн. Фінансове забезпечення підготовки робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах відповідно до статті 28 законопроекту пропонується здійснювати за рахунок бюджетів міст обласного значення та обласних бюджетів, що відповідно потребує вишукання додаткового ресурсу з таких бюджетів;

– на здійснення державних програм соціального захисту населення – 82,3 млрд грн, що на 11,7 млрд грн або на 16,5 % більше ніж на 2015 рік.

Особливістю законопроекту в частині формування таких субвенцій стала відміна субвенції місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв’язку, інших передбачених законодавством пільг та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян (на 2015 р. її встановлено у сумі 1,9 млрд грн), що пов’язане із урядовими пропозиціями щодо змін до законодавства. Так, в урядовому законопроекті (реєстр. № 3628) пропонується встановити, що рішення про надання пільг (на безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів; позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів, позачергове користування всіма послугами зв’язку та абонентну плату за користування квартирним телефоном у розмірі 50 % від затверджених тарифів; повне звільнення або часткову знижку на плату за користування житлом (квартирна плата), домашнім телефоном, позавідомчою сигналізацією житла та комунальними послугами у жилих будинках (квартирах); безплатний проїзд один раз або 50-процентна знижка вартості проїзду на рік до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом; позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир) приймається органами місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 85 Кодексу держава може передати Раді міністрів Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки, а також трансфертів з державного бюджету.

Загалом, запропоновані зміни не сприяють здійсненню заходів щодо реформування наданих державою пільг, навпаки відповідальність за виконання визначених законом зобов’язань перекладається на органи місцевого самоврядування, що за висновком Асоціації міст України потребуватиме додатково з місцевих бюджетів 2,2 млрд грн.

На рівні 2015 року передбачається надання субвенцій на:

– придбання витратних матеріалів для закладів охорони здоров’я та лікарських засобів для інгаляційної анестезії – майже 19 млн грн;

– придбання медикаментів та виробів медичного призначення для забезпечення швидкої медичної допомоги – 138 млн грн;

– виконання заходів щодо радіаційного та соціального захисту населення міста Жовті Води – 8,5 млн грн;

– на будівництво (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також для інвалідів I–II груп з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов – майже 300 млн грн.

Із спеціального фонду державного бюджету передбачено надати місцевим бюджетам субвенції в обсязі 1,7 млрд грн, з яких на:

– завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську 546,4 млн грн;

– формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад у обсязі 1 млрд грн (надається на виконання вимог частини четвертої статті 10 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»). Джерелом надання цієї субвенції визначаються ті ж надходження, що і для видатків державного фонду регіонального розвитку, що на думку Асоціації міст України, ставить під сумнів реалізацію заходів із надання державної фінансової підтримки об’єднаним територіальним громадам та негативно вплине на процес реалізації реформи адміністративно-територіального устрою.

Законопроект не містить пропозицій щодо погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, яке у 2015 році забезпечується шляхом надання субвенції місцевим бюджетам у сумі 5,6 млрд грн. При цьому, належить зауважити, що згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 16.07.2015 р.     № 626-VIII «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг» Кабінету Міністрів доручено до 01.07.2017 р. вжити заходів щодо відшкодування в повному обсязі різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органом місцевого самоврядування до 01.01.2016 р. На таке також звертає увагу Асоціація міст України, оцінюючи потребу у таких коштах у сумі майже 12 млрд грн.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту обсяг ресурсів місцевих бюджетів на 2016 рік становить 324,2 млрд грн, з них прогнозний обсяг доходів місцевих бюджетів (без трансфертів з державного бюджету) визначено у сумі майже 146 млрд грн, що на 39,7 % більше, ніж передбачалося при затвердженні державного бюджету на 2015 рік. Такий ріст декларується Урядом з урахуванням урядових ініціатив щодо змін до податкового законодавства.

Водночас, слід звернути увагу, що у законопроекті враховано розмежування єдиного податку між бюджетами різних рівнів відповідно до урядового законопроекту (реєстр. № 3629). Так, до обласних бюджетів пропонується зараховувати 30 %; до бюджетів сіл, селищ, міст, об’єднаних територіальних громад – 45 %; до бюджету м. Києва – 40 % (у чинній нормі такий податок у повному обсязі зараховується до бюджетів місцевого самоврядування). Такі пропозиції не відповідають призначенню місцевих податків і зборів, складовою яких є єдиний податок, що згідно з Податковим кодексом встановлюються рішеннями сільських, селищних та міських рад і є обов’язковими на території відповідних громад. Внаслідок запропонованого перерозподілу до державного бюджету втрати доходів місцевих бюджетів загалом можуть становити понад 3,5 млрд грн.

Статтею 24 законопроекту передбачено, що видатки на заходи з проведення лабораторно-діагностичних, лікувально-профілактичних робіт, утримання ветеринарних лікарень та ветеринарних лабораторій в областях та місті Києві плануються на 2016 рік в обласних бюджетах та бюджеті міста Києва. Таке питання не є предметом регулювання закону про державний бюджет, а унормовується у пункті 7 частини першої статті 90 Кодексу та змінами до цього пункту у законопроекті за реєстр. № 3629.

Статтею 25 законопроекту установлюється, що бюджети об’єднаних територіальних громад, наведені у додатку № 10 до законопроекту, починаючи з 2016 року мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Однак у Кодексі не встановлено вимогу затвердження зазначеного переліку окремим додатком, а у законопроекті обсяги міжбюджетних трансфертів для бюджетів об’єднаних територіальних громад передбачені у додатку № 6, отже таке питання не потребує додаткового унормування. Водночас, у матеріалах до законопроекту не надано пояснень щодо відповідності наведених у такому переліку громад вимогам частини четвертої статті 67 Кодексу щодо обов’язковості їх створення згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Статтею 27 законопроекту встановлюються вимоги щодо формульного розрахунку обсягу освітньої субвенції для об’єднаних територіальних громад, що не відповідає частині третій статті 103-2 Кодексу, згідно з якою розрахунок здійснюється за формулою, затвердженою Кабінетом Міністрів (відповідну формулу розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами затверджено постановою Уряду від 26.06.2015 р. № 435, в якій належить до затвердження державного бюджету унормувати таке питання.

Статтею 28 законопроекту пропонується до 01.01.2016 р. передати до місцевих бюджетів видатки на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах, однак згідно із статтею 28 Закону на 2015 рік встановлено, що така передача мала бути здійснена ще до 01.01.2015 р.

Статтею 29 законопроекту пропонується до 01.01.2016 р. передати до місцевих бюджетів видатки на підготовку фахівців у вищих навчальних закладах державної власності I-II рівня акредитації, хоча згідно з чинною нормою /пункт 1 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 р. № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин»/ відповідна передача має відбутися з 01.01.2017 р.

З огляду на терміни прийняття законопроекту створюються ризики у повноцінній реалізації вимог статей 28 та 29 законопроекту з початку 2016 року. ГНЕУ також звертає увагу на некоректність таких положень.

Асоціація міст України з приводу виконання таких вимог нагадує про проблеми, що виникли з початку 2015 року з передачею закладів із державної до комунальної власності та відповідним функціонуванням цих закладів, (передача до сьогодні не завершена).

Статтею 31 законопроекту визначається право Уряду здійснювати розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад між бюджетами таких громад за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету. Порушене питання належним чином врегульовано частиною шостою статті 108 Кодексу, а відтак не потребує додаткового законодавчого унормування.

Загалом законопроект та подані до нього матеріали не дають можливості оцінити відповідність фінансових ресурсів місцевих бюджетів та повноважень, виконання яких пропонується згідно з урядовими пропозиціями передати на місцевий рівень.

На відміну від 2015 р. на наступний рік у законопроекті передбачається збільшення спеціального фонду державного бюджету (питома вага планових показників спеціального фонду у структурі проекту державного бюджету на 2016 рік становитиме за надходженнями і витратами – 6,4 % порівняно з 4,4 % у 2015 р.).

Таке планове збільшення спецфонду пояснюється, насамперед, тим, що пунктом 6 статті 11 законопроекту у складі доходів спеціального фонду державного бюджету передбачено конфісковані кошти та кошти отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, порядок розподілу яких визначається Кабінетом Міністрів, із цільовим спрямуванням таких коштів (13397 млн грн) відповідно до пунктів 12-17 статті 14 законопроекту на:

видатки державного фонду регіонального розвитку (4650 млн грн);

субвенцію місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад (1000 млн грн);

реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави (5500 млн грн);

виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення, а також на підприємствах космічної галузі (1711 млн грн);

забезпечення функціонування системи спеціальної інформації (500 млн грн).

Отже, проведення вищезазначених заходів за рахунок такого джерела доходів (яке викликає сумніви щодо реалістичності його надходження) має ризики щодо їх реалізації у запланованих обсягах, зважаючи на вимоги частини четвертої статті 23 Кодексу, згідно з якою витрати спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

ГНЕУ зазначає, що не можна повною мірою погодитися з пропозицією щодо визначення Урядом порядку розподілу таких доходів, та вважає доцільним визначити пропозиції розподілу відповідного ресурсу між зазначеними напрямами безпосередньо у законопроекті.

Разом з тим, у наступному році запропоновано до загального фонду державного бюджету зараховувати 85 % плати за одержання інформації з державних реєстрів, держателем яких є Мін’юст та його органи, а 15 % такої плати – до спеціального фонду державного бюджету із спрямуванням на функціонування відповідних державних реєстрів /у 2015 р. до 1 вересня було навпаки: 15 % на 85 %/.

При цьому, передбачається продовжити на 2016 рік зарахування у повному обсязі до загального фонду державного бюджету надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, у зв’язку з чим в урядовому законопроекті щодо змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 3629) дію відповідних норм Закону України від 10.02.2015 р. № 176-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» пропонується відтермінувати до 2017 року (щодо зарахування відповідних надходжень до державного бюджету у такій пропорції: 20 % – до загального фонду; 80 % – до спеціального фонду).

Загалом питання оптимізації спеціального фонду державного бюджету (особливо в умовах гострої обмеженості бюджетних ресурсів) є обґрунтованим і має сприяти реалізації конституційної норми щодо справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

Пунктом 5 Прикінцевих положень законопроекту пропонується зупинити на 2016 рік дію частини сьомої статті 7 Закону України «Про утилізацію транспортних засобів» (згідно з якою витрати пунктів прийому транспортних засобів за утилізацію таких транспортних засобів компенсуються за рахунок коштів від сплати екологічного податку за утилізацію транспортних засобів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України). Оскільки чинним податковим законодавством не передбачено справляння екологічного податку з утилізації транспортних засобів, вказана норма не зможе бути застосованою, а відтак не потребує зупинення її дії.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради надало висновок (лист від 15.12.2015 № 16/3-1812/3000(312415)), в якому, зокрема, проаналізовано законопроект та надано зауваження до окремих положень законопроекту.

Асоціація міст України у своєму зверненні до Комітету з питань бюджету (лист від 14.12.2015 р. № 5-435) надає зауваження до законопроекту та вважає за необхідне рекомендувати Верховній Раді повернути його на доопрацювання Уряду.

На даний час до Комітету з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

Разом із законопроектом не у повному обсязі подано супровідні матеріали, передбачені Бюджетним кодексом /підпунктами «ґ», «е», «є» і «ж» пункту 1, пунктами 2-4, 6-1, 7-11 і 12-1 частини першої статті 38, а також підпунктом 1 пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу/, а саме щодо:

аналітичних даних, розрахунків з обґрунтуванням особливостей міжбюджетних взаємовідносин;

інформації про мету, завдання та очікувані результати, яких кожний головний розпорядник коштів державного бюджету передбачає досягти при виконанні бюджетних програм, за формою, визначеною Міністерством фінансів України;

обґрунтування розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення;

розрахунків обсягу компенсації за рахунок коштів державного бюджету втрат суб’єктів господарювання внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України, іншими центральними органами виконавчої влади рішень щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг;

прогнозних показників зведеного бюджету України (включаючи оцінку Державного бюджету України та місцевих бюджетів) відповідно до бюджетної класифікації, а також зведений баланс фінансових ресурсів України;

переліку пільг з податків і зборів (інших обов'язкових платежів) із розрахунком втрат доходів бюджету від їх надання;

переліків та обсягів коштів за державними цільовими програмами, які включено головними розпорядниками коштів державного бюджету до бюджетних програм, передбачених у проекті закону про Державний бюджет України;

переліків та обсягів довгострокових зобов’язань за енергосервісом за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків з виконавцями енергосервісу;

прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди, підготовлений відповідно до статті 21 цього Кодексу;

доповіді про хід виконання Державного бюджету України у поточному бюджетному періоді;

пояснень головних розпорядників бюджетних коштів до проекту Державного бюджету України на підставі бюджетних запитів за формою, визначеною Міністерством фінансів України (подаються до Комітету ВРУ з питань бюджету);

протоколу про результати консультацій Кабінету Міністрів України із всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування;

інформації щодо врахування пропозицій Ради національної безпеки і оборони України до проекту закону про Державний бюджет України по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України (з вмотивованим обґрунтуванням);

інформації про квазіфіскальні операції та оцінку можливого впливу таких операцій на показники бюджету в наступних бюджетних періодах;

проектів бюджетів та кошторисів фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування на плановий рік.

Поряд з тим, у матеріалах до законопроекту не наведено необхідної інформації щодо вартісної оцінки урядових законодавчих ініціатив щодо змін до податкового та іншого законодавства, врахованих у показниках проекту бюджету на 2016 рік.

Загалом відсутність детальних розрахунків і обґрунтувань до законопроекту та показників проекту державного бюджету на 2016 рік не дає можливості належним чином опрацювати і проаналізувати окремі положення законопроекту.

З огляду на зазначене, направлено відповідне звернення до Міністерства фінансів щодо термінового подання відповідних матеріалів.

Разом з тим, виходячи з наявної інформації у Комітеті з питань бюджету підготовлено аналітичні матеріали до законопроекту (попередньо роздано народним депутатам – членам Комітету).

Відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради від 14.12.2015 р. № 1760 на 17 грудня п.р. скликається позачергове пленарне засідання Верховної Ради, на якому планується першими розглянути такі питання:

проект постанови Верховної Ради про особливості процедури розгляду і прийняття проекту закону про державний бюджет на 2016 рік,

представлення такого законопроекту;

проект постанови Верховної Ради про особливості процедури розгляду законопроектів, що пов’язані з прийняттям проекту закону про державний бюджет на 2016 рік.

Належить зазначити, що визначені спеціальною процедурою Регламенту Верховної Ради строки розгляду законопроекту про державний бюджет вже минули і неможливо до початку наступного бюджетного періоду її застосувати. Поряд з тим, у попередні роки Верховна Рада приймала постанови щодо особливостей розгляду законопроектів про державний бюджет у скорочені строки /довідково: щодо проекту державного бюджету на 2008 рік – постанова Верховної Ради від 27.12.2007 р. № 26-VI, проекту на 2011 рік – відповідно від 14.12.2010 р. № 2776-VI, проекту на 2013 рік – від 04.12.2012 р. № 5512-VI, проекту на 2014 рік – від 19.12.2013 р. № 717-VIІ, проекту на 2015 рік – від 23.12.2014 р. № 36-VIІІ/.

Відтак, у Верховній Раді України зареєстровано проект постанови Верховної Ради України «Про особливості процедури розгляду і прийняття проекту Закону України про Державний бюджет України на 2016 рік» (реєстр. № 3000-П1), яким пропонується законопроект розглянути за такою процедурою:

– представлення законопроекту – 17.12.2015 р.;

– розгляд законопроекту народними депутатами, формування пропозицій до законопроекту і подання їх Комітету з питань бюджету – не пізніше 12 години 21.12.2015 р.;

– підготовка Комітетом з питань бюджету за участю уповноважених представників Мінфіну пропозицій до законопроекту та подання таких пропозицій на розгляд Верховної Ради – до 24.12.2015 р.;

– розгляд законопроекту з пропозиціями Комітету з питань бюджету та прийняття його в цілому – 24.12.2015 р.

За наслідками обговорення перший заступник Голови Амельченко В.В. запропонував підтримати таке рішення Комітету:

1) доповідь Мінфіну щодо представлення законопроекту взяти до відома та направити від Комітету до Верховної Ради інформацію щодо експертної оцінки положень законопроекту для використання при розгляді законопроекту у Верховній Раді;

2) підтримати проект постанови про особливості процедури розгляду і прийняття законопроекту про державний бюджет на 2016 рік за   реєстр. № 3000-П1 та рекомендувати Верховній Раді прийняти такий проект постанови.

В обговоренні питання брали участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Матвієнко А.С., Гордєєв А.А., Шуфрич Н.І., Дубневич Б.В., Скорик М.Л., Левченко Ю.В., Павлов К.Ю., Кривенко В.М., Деркач А.Л., Рудик С.Я., Пинзеник В.М., Шкварилюк В.В., Унгурян П.Я., Амельченко В.В., Мельник С.І., народні депутати України Гриневич Л.М., Соловей Ю.І., Курило В.С., Романова А.А., Кишкар П.М., а також Міністр фінансів України Яресько Н., перший заступник Міністра фінансів України Уманський І.І., заступник Міністра фінансів України Качур Р.П., перший заступник Виконавчого директора Всеукраїнської асоціації міст України Слобожан О.В.

Разом з тим, народний депутат Пинзеник В.М. запропонував поставити на голосування окремо кожен пункт озвученої пропозиції.

За наслідками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. спочатку поставив на голосування пропозицію щодо підтримки проекту постанови про особливості процедури розгляду і прийняття законопроекту про державний бюджет на 2016 рік за реєстр. № 3000-П1, рекомендувати Верховній Раді прийняти такий проект постанови. Ця пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Потім, Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію щодо направлення від Комітету до Верховної Ради аналітичної інформації щодо експертної оцінки положень законопроекту. Ця пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Ухвалили:

1. Рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект постанови Верховної Ради України «Про особливості процедури розгляду і прийняття проекту Закону України про Державний бюджет України на 2016 рік» (реєстр. № 3000-П1).

2. Направити від Комітету з питань бюджету до Верховної Ради України аналітичну інформацію щодо експертної оцінки положень законопроекту про державний бюджет на 2016 рік.

Голосували: «за» - 20, «проти» - 3, «утрималися» - 0.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Уманського І.І. про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 3629 від 11.12.2015), поданий Кабінетом Міністрів України

Відмітили:

Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою врегулювання оптимізації видатків бюджету і узгодження норм Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) із змінами до галузевого та податкового законодавства.

Для досягнення такої мети законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити розподіл єдиного податку між загальними фондами державного та місцевих бюджетів, а саме: до державного бюджету – 25 %, що сплачується на території органів місцевого самоврядування (крім міст Києва та Севастополя), та у розмірі 60 % – на території міста Києва; обласних бюджетів – 30 %; бюджетів сіл, селищ, міст, об’єднаних територіальних громад – 45 %; до бюджету м. Києва – 40 %, до бюджету м. Севастополя – 100 % /зміни до частини другої статті 29, пункту 20 частини першої статті 64, частини першої статті 66, пункту 7 частини першої статті 69 Кодексу/;

доповнити перелік доходів спеціального фонду державного бюджету надходженнями від звернення застави у дохід держави і відповідно напрями спрямування таких надходжень для приведення положень Кодексу у відповідність із статтею 182 Кримінального процесуального кодексу України та частиною третьою статті 9 Закону України «Про судовий збір» /зміни до пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Кодексу/;

виключити із переліку доходів загального фонду державного бюджету рентну плату за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України (таку плату пропонується скасувати згідно із законопроектом щодо податкової реформи за реєстр. № 3630), збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (у зв’язку з втратою чинності такого збору з 01.01.2016 р. згідно з пунктом 29 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу) /зміни до частини другої статті 29 Кодексу/, у зв’язку з чим пропонується доповнити розділ VI Кодексу пунктом 17-1 щодо зарахування до державного бюджету такої плати та збору, нарахованих за останній звітний (податковий) період 2015 року;

дозволити здійснення видатків на оплату праці працівників бюджетних установ за спеціальним фондом державного бюджету за рахунок надходжень, джерелом яких є фінансові ресурси, що надаються в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, понад обсяги встановлених на цю мету бюджетних призначень та в рамках фактичних надходжень за рахунок вказаної допомоги, а також внесення у зв’язку з цим відповідних змін до джерел формування та напрямів використання спеціального фонду державного бюджету /зміни до частини одинадцятої статті 23, пункту 13 частини третьої статті 29 та пункту 12 частини четвертої статті 30 Кодексу/;

передати видатки на підготовку робітничих кадрів на фінансове забезпечення з бюджетів міст обласного значення та обласних бюджетів (відповідно до чинних норм Кодексу такі видатки здійснюються за рахунок субвенції з державного бюджету обласним бюджетам), а видатки на підготовку фахівців у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації здійснювати на умовах співфінансування: 50 % – за рахунок субвенції з державного бюджету та 50 % – за рахунок коштів місцевих бюджетів /зміни до частини другої статті 77, частини першої статті 87, частини першої статті 89, частини першої статті 90, частини першої статті 97, статей 103-3 та 108 Кодексу/;

передбачити, що видатки на пільги з послуг зв’язку, інші передбачені законодавством пільги для окремих категорій пільговиків, а також компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів (відповідно до чинних норм Кодексу такі видатки здійснюються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам) /зміни до абзацу п’ятого підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 89, частини першої статті 91 та частини п’ятої статті 102 Кодексу/;

виключити видатки місцевих бюджетів на компенсації особам, які згідно із статтями 43 та 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля або торф'яного брикету на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення, що здійснювалися за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (приведено у відповідність до вимог Гірничого закону із змінами, внесеними згідно із Законом від 28.12.2014 № 76-VIII, а саме відповідні пільги замінено наданням субсидій на оплату житлово-комунальних послуг на загальних підставах)  /зміни до абзацу четвертий підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 89 та частини четвертої статті 102 Кодексу/;

виключити видатки на компенсації фізичним особам, які користувалися пільгами щодо сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, втрати частини їх доходів у зв'язку з відміною такого податку та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального згідно з Податковим кодексом України, що на даний час здійснюються  за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно із законопроектом за реєстр. № 3628 передбачається надання відповідної компенсації за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету) /зміни до абзацу сьомого підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 89 та частини четвертої статті 102 Кодексу/;

упорядкувати видатки місцевих бюджетів на охорону здоров’я, зокрема, передати видатки на програми медико-санітарної освіти з бюджетів міст республіканського АРК і обласного значення та районних бюджетів до обласних бюджетів та бюджету АРК /зміни до пункту 3 частини першої статті 89 та пункту 3 частини першої статті 90 Кодексу/, встановити спрямування медичної субвенції на оплату поточних видатків закладів охорони здоров’я, а у разі забезпечення відповідної потреби спрямовування такої субвенції на капітальні видатки /зміни до частини першої статті 103-4 Кодексу/, а також скасувати субвенцію на забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру /зміни до частини другої статті 77 та статті 103-5  Кодексу/;

розширити напрями використання залишків коштів освітньої субвенції та субвенції на підготовку кадрів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, установивши можливість їх спрямування на централізовані заходи, визначені Кабінетом Міністрів /зміни до частини четвертої статті 103-2 і частини п’ятої статті 103-3 Кодексу/, та конкретизувати на 2016 рік такі заходи щодо освітньої субвенції з відповідною процедурою закупівель /доповнення розділу VI Кодексу новим пунктом 41/;

виключити у тексті Кодексу у всіх відмінках словосполучення «обов’язкові платежі» для приведення положень Кодексу у відповідність до Податкового кодексу.

Законопроектом також передбачаються зміни до Кодексу для вирішення інших бюджетних питань, зокрема, пропонується:

виключити з під дії законодавства щодо здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності нормативно-правові акти та рішення, прийняті на виконання вимог Кодексу /зміни до частини першої статті 4 Кодексу/;

доповнити третю підгрупу другої групи власних надходжень бюджетних установ коштами, що отримують державні і комунальні вищі навчальні заклади, державні наукові установи, державні і комунальні заклади культури як відсотки, нараховані на залишок коштів на поточних рахунках, відкритих у банках державного сектору для розміщення власних надходжень, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти /зміни до абзацу тринадцятого частини четвертої статті 13 Кодексу/;

оптимізувати перелік головних розпорядників коштів державного бюджету, виключивши з нього галузеві національні академії наук /зміни до пункту 1 частини другої статті 22 Кодексу/;

упорядкувати правила внесення змін до закону про державний бюджет /зміни до статті 52 Кодексу/.

Крім того, у змінах до Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, зокрема, передбачається:

виключити норму щодо здійснення Державною судовою адміністрацією за погодженням з Мінфіном перерозподілу видатків між місцевими та/або апеляційними судами за різними бюджетними програмами у межах загального обсягу бюджетних призначень Державної судової адміністрації /зміни до абзацу третього пункту 4-1/ у зв’язку з об’єднанням відповідних видатків в одну бюджетну програму у проекті державного бюджету на 2016 рік;

надати право Казначейству за погодженням з Мінфіном у січні-березні 2016 року залучати на поворотній основі кошти єдиного казначейського рахунку для покриття тимчасових касових розривів фондів загальнообов’язкового державного страхування /доповнення пункту 14 новим підпунктом 4/;

закріпити за Мінфіном право отримувати інформацію, що містить банківську таємницю, персональні дані, при реалізації повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат /доповнення новим пунктом 40/;

продовжити на 2016 рік право Кабінету Міністрів визначати головних розпорядників коштів державного бюджету (відповідальних виконавців бюджетних програм) та відкривати їм нові бюджетні програми, у разі утворення нових державних органів, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів /зміни до пункту 27/;

призупинити на 2016 рік дію норм частини першої статті 24-1 Кодексу щодо державного фонду регіонального розвитку та пункту 7 частини першої статті 90 Кодексу в частині видатків на співфінансування (50 відсотків) проектів ліквідації підприємств вугільної і торфодобувної промисловості та витрат на утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі /доповнення новим пунктом 42/;

відтермінувати на 1 січня 2017 року набрання чинності норм абзацу третього пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу /щодо звіту про фінансові результати виконання державного бюджету та звіту про власний капітал/ та пункту 1 Закону України від 10 лютого 2015 р. № 176-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» /щодо зарахування до загального фонду державного бюджету 20% надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, а до спеціального фонду - 80%таких надходжень з визначенням напрямів їх спрямування/.

Щодо окремих положень законопроекту слід зауважити, зокрема, таке:

1. Законопроект є системно пов’язаним з іншими урядовими законопроектами про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні (реєстр. № 3630 від 11.12.2015 р.) та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики) (реєстр. № 3628 від 11.12.2015 р.), насамперед, в частині переліку доходів і видатків державного та місцевих бюджетів. Відтак, законопроект за реєстр. № 3629 має розглядатися та прийматися лише взаємоузгоджено з такими законопроектами.

При цьому, положення законопроекту враховані у поданому Урядом доопрацьованому законопроекті про Державний бюджет України на 2016 рік (реєстр. № 3000 від 11.12.2015 р.), а відтак у разі неприйняття законопроекту за реєстр. № 3629 або виключення окремих його положень чи включення нових положень потрібно буде кардинально змінювати проект державного бюджету на 2016 рік.

2. Пропозиції щодо розмежування між державним, обласними бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування єдиного податку не відповідають призначенню місцевих податків. Зокрема, згідно з статтею 10 Податкового кодексу, єдиний податок, який є складовою місцевих податків, встановлюється рішеннями сільських, селищних та міських рад і є обов’язковим на території відповідних громад та зараховується до місцевих бюджетів.

У проекті державного бюджету на 2016 рік передбачено надходження від єдиного податку у сумі 3,5 млрд грн, що є втратами доходів місцевих бюджетів.

Асоціація міст України вважає, що зарахування частини єдиного податку до державного бюджету порушує вимоги Європейської Хартії місцевого самоврядування (ратифікованої Законом України від 15.07.1997 р. № 452) та позбавляє органи місцевого самоврядування стимулів для інтенсифікації місцевого економічного розвитку і збільшення надходжень до бюджету.

Головне науково-експертне управління (далі – ГНЕУ) зауважує, що запровадження таких пропозицій значно зменшить надходження до відповідних місцевих бюджетів, що не повною мірою відповідає чинній державній політиці децентралізації та забезпечення фінансової самостійності місцевих громад, та відмічає, що подані до законопроекту документи не містять обґрунтувань щодо доцільності запропонованого розподілу надходжень єдиного податку між бюджетами.

3. Передача до видатків, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, видатків на надання пільг з послуг зв’язку, інших передбачених законодавством пільг, а також компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян (які на даний час проводяться за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам), не узгоджується з принципом самостійності бюджетної системи, згідно з яким органи місцевого самоврядування коштами місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов’язання держави.

Слід зазначити, що згідно з урядовим законопроектом за реєстр. № 3628 на органи місцевого самоврядування покладається обов’язок приймати рішення щодо надання встановлених державою таких соціальних пільг за рахунок коштів місцевих бюджетів.

При цьому, відповідно до частини першої статті 85 Кодексу держава може передати Раді міністрів АРК чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки, а також трансфертів з державного бюджету.

У державному бюджеті на 2015 р. передбачено відповідну субвенцію місцевим бюджетам у сумі майже 2 млрд грн, однак виходячи із звернень  місцевих органів влади встановлених державним бюджетом обсягів щорічно було недостатньо для забезпечення у повному обсязі таких соціальних пільг.

Щодо такої законодавчої ініціативи Асоціація міст України зауважує, що держава не монетизує пільги і не скасовує їх, а просто перекладає їх фінансове забезпечення на місцеві бюджети без надання необхідних коштів.

4. Пропозиція щодо здійснення видатків на підготовку кадрів у вищих навчальних закладах I-II рівня акредитації на умовах співфінансування (50 % – за рахунок відповідної нової субвенції, 50 % – за рахунок місцевих бюджетів) зумовить додаткове навантаження на обласні та міські бюджети у сумі 2 млрд грн (з огляду на такий обсяг субвенції у проекті державного бюджету на 2016 рік). Поряд з тим, у законопроекті не запропоновано критеріїв щодо визначення обсягів та розподілу такої субвенції між місцевими бюджетами (зокрема, формули за аналогією з освітньою та медичною субвенціями).

При цьому, пропозиції щодо передачі на утримання з місцевих бюджетів вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації з 2016 р. не відповідає чинній нормі (пункт 1 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 р.        № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин»), згідно з якою видатки на утримання вказаних закладів передбачається передати до місцевих бюджетів з 2017 р.

5. Запропоноване законопроектом скасування субвенції на підготовку робітничих кадрів (яка у державному бюджеті на 2015 рік визначена у сумі 6 млрд грн) призведе до фінансового забезпечення підготовки робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах виключно за рахунок бюджетів міст обласного значення та обласних бюджетів.

Проте, законопроект не передбачає одночасної передачі відповідних фінансових ресурсів для забезпечення таких видаткових повноважень, хоча згідно з частиною третьою статті 142 Конституції України витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

6. Встановлення повноваження Кабінету Міністрів визначати переліки закладів первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) та екстреної медичної допомоги (зміни до статей 89 та 90 Кодексу) замість наявного у чинних нормах чіткого переліку закладів і заходів охорони здоров’я ставить в залежність своєчасне та належне здійснення відповідних видатків від рішень Уряду, а також може призвести до необґрунтованого розширення переліку таких закладів та розпорошення бюджетних коштів.

Крім того, Асоціація міст України вважає, запропонований законопроектом перерозподіл видаткових повноважень на охорону здоров’я між місцевими бюджетами може призвести до погіршення якості та доступності надання медичних послуг мешканцям сіл, селищ, міст та об’єднаних територіальних громад і тим самим дискредитує децентралізаційну реформу.

7. Пропозиції щодо спрямування залишків освітньої субвенції і субвенції на підготовку кадрів у вищих навчальних закладах I-II рівня акредитації на централізовані заходи, визначені Урядом, за висновком Асоціації міст України є запровадженням ручного керування коштами місцевих бюджетів. Крім того, Асоціація міст України вважає, що надання Кабінету Міністрів права у 2016 р. приймати рішення щодо здійснення централізованих заходів (зокрема, придбання шкільних автобусів) за рахунок освітньої субвенції та її залишків позбавляє стимулів органи місцевого самоврядування проводити заходи з оптимізації, економії і енергоефективності, оскільки обмежується визначене Кодексом право таких органів на управління відповідними коштами.

8. Передбачені законопроектом зміни до Кодексу в частині місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин зумовлюють додаткове навантаження на місцеві бюджети без належних джерел забезпечення додаткових видатків, однак фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) до законопроекту не надано, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

9. Запропоновані зміни до частини одинадцятої статті 23 Кодексу щодо здійснення видатків на оплату праці працівників бюджетних установ за спеціальним фондом державного бюджету за рахунок надходжень, джерелом яких є фінансові ресурси, що надаються в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, понад обсяги встановлених на цю мету бюджетних призначень та в рамках фактичних надходжень за рахунок вказаної допомоги (тобто без внесення змін до закону про державний бюджет) не відповідає частині другій статті 95 Конституції України, згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Крім того, законопроектом не визначено порядок розподілу таких надходжень між органами державної влади для оплати праці працівникам бюджетних установ, що може призвести до «ручного» управління такими коштами та до непрозорості їх використання. Запропонована новація також має ризики щодо стабільності відповідного джерела надходжень (зокрема, їх реалістичності та можливості отримання у наступні бюджетні періоди), що навряд чи може бути постійним фінансовим ресурсом для підвищення рівня оплати праці у бюджетній сфері.

Отже, обсяги видатків на оплату праці працівників бюджетних установ мають визначатися виключно законом з метою недопущення безконтрольного і непрозорого їх збільшення, забезпечення рівних умов оплати праці у секторі державного управління та здійснення парламентського контролю за справедливим і неупередженим розподілом коштів на заробітну плату.

10. Запропонована вимога щодо можливості розгляду проекту закону про внесення змін до державного бюджету на засіданні Комітету ВРУ з питань бюджету лише у разі наявності експертного висновку, поданого відповідно до статті 27 Кодексу /нова частина четверта статті 52 Кодексу/, не узгоджується з іншими положеннями Кодексу. Зокрема, відповідно до частини другої статті 52 Кодексу розгляд такого законопроекту у Верховній Раді здійснюється за процедурою, визначеною Регламентом Верховної Ради України, а стаття 27 Кодексу не регулює відповідне питання (частиною четвертою цієї статті встановлено, що розгляд такого законопроекту відбувається за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом Верховної Ради України).

Крім того, запропонований законопроектом у змінах до статті 52 Кодексу перелік випадків щодо змін до закону про державний бюджет не є вичерпним, оскільки не охоплює інші відповідні випадки, передбачені Кодексом, наприклад, питання здійснення витрат, пов’язаних з виконанням гарантійних зобов’язань держави (частина сьома статті 17 Кодексу), та видатків на виплати за державними деривативами (пункт 35 розділу VI Кодексу).

Щодо внесення змін до закону про державний бюджет у разі відхилення оцінки основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України від прогнозу, врахованого під час затвердження державного бюджету, ГНЕУ вважає доцільним встановити кількісні параметри вказаного відхилення, які можуть кваліфікуватися в якості обґрунтованої підстави для внесення зазначених змін, а також визначити період, за який має встановлюватися факт такого відхилення, з метою недопущення неоднозначного тлумачення зазначеної норми в процесі її правозастосування.

11. Продовження на 2016 рік права Кабінету Міністрів визначати головних розпорядників коштів державного бюджету (відповідальних виконавців бюджетних програм) та відкривати їм нові бюджетні програми у разі утворення нових державних органів, діяльність яких спрямовується і координується Урядом (без погодження з Комітетом ВРУ з питань бюджету) суперечить вимогам частин шостої і восьмої статті 23 Кодексу, згідно з якими передача бюджетних призначень, перерозподіл видатків державного бюджету здійснюються за рішенням Уряду, погодженим з Комітетом ВРУ з питань бюджету.

При цьому, відповідна норма була запроваджена тимчасово лише на 2015 рік для реалізації заходів з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади. Зокрема, відповідно до пункту 27 розділу VI Кодексу та статті 24 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», заходи з реалізації постанови КМУ від 10.09.2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» мали б бути завершені у поточному році.

Відтак, подальше здійснення відповідних заходів у запропонований спосіб допускає «ручне» управління державними видатками без відповідного економічного обґрунтування та контролю з боку Парламенту.

12. Положення законопроекту щодо надання права Казначейству за погодженням з Мінфіном у січні-березні 2016 р. залучати на поворотній основі кошти єдиного казначейського рахунку (далі – ЄКР) для покриття тимчасових касових розривів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, пов’язаних із виплатами забезпечення та надання соціальних послуг, страховими виплатами, у межах фактичного дефіциту коштів на цю мету на договірних умовах без нарахування відсотків за користування цими коштами з обов’язковим їх поверненням до кінця поточного бюджетного періоду, ймовірно спрямоване на збалансування бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку із запропонованим зниженням ставки єдиного соціального внеску до 20 % (згідно із законопроектом за реєстр. № 3831).

Однак реалізація такого положення має суттєві ризики щодо утримання на належному рівні ліквідності ЄКР та повернення таких коштів з огляду на невиконання аналогічної норми (частини четверта і п’ята статті 43 Кодексу) Пенсійним фондом. Зокрема, залишається законодавчо неврегульованим вже більше 6 років питання щодо погашення заборгованості Пенсійного фонду перед бюджетом за надання позик з ЄКР, яка станом на 01.12.2015 р. становила 52,3 млрд грн (збільшилася з початку року на 1,9 млрд грн).

13. Виключення вимоги щодо погодженням Мінфіном здійснення Державною судовою адміністрацією перерозподілу видатків між місцевими, апеляційними судами у межах загального обсягу бюджетних призначень за відповідною бюджетною програмою /зміни до абзацу другого пункту 4-1 розділу VI Кодексу/ усуває Мінфін від здійснення контролю за такими операціями з точки зору дотримання бюджетного законодавства, включаючи збалансування бюджетних показників.

14. Положення законопроекту щодо виключення національних галузевих академій наук з переліку головних розпорядників коштів державного бюджету враховано у законопроекті про державний бюджет на 2016 рік (реєстр. № 3000). З метою забезпечення узгодженості правових норм необхідно внести відповідні зміни до галузевого законодавства. Зокрема, відповідно до прийнятого Верховною Радою у новій редакції Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» /відповідний законопроект за реєстр. № 2244а прийнято 26.11.2015 р. та подано на підпис Президенту України/ національні галузеві академії наук визначені головними розпорядниками бюджетних коштів..

15. На думку ГНЕУ, сумнівним є запропоноване доповнення до статті 4 Кодексу, відповідно до якого на нормативно-правові акти та рішення, прийняті на підставі і виконання цього Кодексу, не поширюється дія законодавства щодо здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності. Адже, згідно з положеннями статті 7 Кодексу, бюджетна система України повинна ґрунтуватись на принципах справедливості, неупередженості, публічності і прозорості.

16. Ряд положень законопроекту не є предметом регулювання Кодексу (зокрема, щодо процедур закупівлі товарів, робіт і послуг та щодо закріплення за Мінфіном права отримувати інформацію, що містить банківську таємницю, персональні дані), на що також звертає увагу ГНЕУ. Крім того, деякі положення законопроекту щодо змін до розділу VI Кодексу мають тимчасовий характер (передбачають регулювання питань лише на 2016 рік).

Тому виникає питання щодо доцільності унормування таких положень Кодексом (а не законом про державний бюджет чи відповідним законодавством).

Крім того, законопроект містить окремі редакційні та техніко-юридичні неточності, на що також звертає увагу ГНЕУ.

Підсумовуючи зазначене, під час подальшого доопрацювання законопроекту необхідно врахувати наведені зауваження, усунувши при цьому відповідні правові неузгодженості і суперечності.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради надало висновок, в якому, зокрема, проаналізовано законопроект та висловлено зауваження до окремих положень законопроекту (лист від 15.12.2015 № 16/3-1813/3629(312893)).

Асоціація міст України у своєму зверненні до Комітету з питань бюджету (лист від 14.12.2015 р. № 5-435) надає зауваження до законопроекту та вважає за необхідне рекомендувати Верховній Раді повернути його на доопрацювання Уряду.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

За наслідками розгляду даного питання у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу головою підкомітету Іщейкіним К.Є. запропоновано Комітету підтримати таке рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 3629 повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Левченко Ю.В., Мельник С.І., Гордєєв А.А., Матвієнко А.С., Амельченко В.В., Кривенко В.М., Унгурян П.Я., Маркевич Я.В. та народний депутат України Гриневич Л.М., а також перший заступник Міністра фінансів України Уманський І.І. та заступник Міністра фінансів України Качур Р.П.

Разом з тим, народний депутат України Унгурян П.Я., зважаючи на відсутність позицій профільних комітетів Верховної Ради України щодо підтримки інших урядових законопроектів, системно пов’язаних з даним законопроектом, запропонував Комітету з питань бюджету не визначатися щодо даного законопроекту, і відповідно Верховній Раді України безпосередньо визначитися щодо нього.

За підсумками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену Унгуряном П.Я. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

Ухвалили:

Зважаючи на відсутність позицій профільних комітетів Верховної Ради України щодо підтримки інших урядових законопроектів, системно пов’язаних з даним законопроектом, Комітет з питань бюджету не визначився щодо проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 3629 від 11.12.2015), поданого Кабінетом Міністрів України.

Відтак щодо даного законопроекту належить визначитися безпосередньо Верховній Раді України.

Голосували: «за» - 16, «проти» - 0, «утрималися» - 3, «не голосували» - 2.

5. Різне.

Перший заступник Голови Комітету з питань бюджету, народний депутат України Амельченко В.В. поінформував, що у Верховній Раді України зареєстровано проект постанови Верховної Ради України «Про особливості процедури розгляду законопроектів, що пов’язані з прийняттям проекту Закону України про Державний бюджет України на 2016 рік» (реєстр. № 3000-П), яким пропонується законопроекти (зокрема, за реєстр. №№ 3627, 3628, 3629, 3630, 3631, 3632) розглянути за скороченою процедурою:

– розгляд у першому читанні зазначених законопроектів – 17.12.2015 р. та 22.12.2015 р.;

– встановлення строків подання пропозицій і поправок до законопроектів, прийнятих за основу: 17.12.2015 р. – до 12 години 21.12.2015 р.; 22.12.2015 р. – до 15 години 23.12.2015 р.;

– встановлення строку підготовки відповідними комітетами Верховної Ради законопроектів на друге читання – до 24.12.2015 р.;

– розгляд у другому читанні законопроектів – 24.12.2015 р.

В обговоренні даного проекту постанови брали участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Амельченко В.В., Унгурян П.Я., Матвієнко А.С., Гордєєв А.А., Левченко Ю.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Уманський І.І.

За підсумками обговорення народні депутати – члени Комітету визначилися рекомендувати Верховній Раді України для розгляду проект постанови Верховної Ради України «Про особливості процедури розгляду законопроектів, що пов’язані з прийняттям проекту Закону України про Державний бюджет України на 2016 рік» (реєстр. № 3000-П). Відтак щодо даного проекту постанови належить визначитися безпосередньо Верховній Раді України.

Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утрималися» - 2.

Голова Комітету                                                А.В. Павелко

Секретар Комітету                                             В.В. Шкварилюк