ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №57 від 11.05.2016

Опубліковано 02 червня 2016, о 14:51

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №57 від 11 травня 2016 року

15⁰⁰ година м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Ванат П.М., Гордєєв А.А., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шкварилюк В.В., Шуфрич Н.І.

Всього присутніх – 19 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Молоток І.Ф., Пресман О.С., Савченко О.Ю., Шевченко О.Л.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Коломієць Ю.П., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Кушнір О.В., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Щербаченко С.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Новацька О.В., Сторожук О.В., Яковенко С.П.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:

Єфімов М.В. – народний депутат України; Мушак О.П. – народний депутат України; Лубінець Д.В. – народний депутат України;
Качур Р.П. – заступник Міністра фінансів України; Шевченко В.В. – перший заступник Міністра соціальної політики України; Краснопольський Я.В. – перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України; Совсун І.Р. – перший заступник Міністра освіти і науки України; Ковалів Я.Б. – Голова Державного агентства рибного господарства України; Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету Міністерства фінансів України; Рожкова Л.О. – директор Департаменту видатків бюджету органів влади Міністерства фінансів України; Діденко С.О. – заступник директора Департаменту – начальник Управління фінансів охорони здоров’я та соціальних програм Міністерства фінансів України;
Гладун Є.А. – начальник Управління прогнозування доходів Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України; Маркович Г.Б. – заступник директора Департаменту місцевих бюджетів та інвестицій Міністерства фінансів України; Задніпрянець А.А. директор фінансово-економічного Департаменту Міністерства соціальної політики України; Оніщук І.І. – аналітик Асоціації міст України;
Святенко В.Г. – начальник відділу з питань бюджету Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про проект Закону України про внесення зміни до підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (реєстр. № 4623 від 10.05.2016), поданий народним депутатом України Єфімовим М.В.

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2016 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 330-р).

4. Про проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансового забезпечення реформування рибної галузі України (реєстр. № 4464 від 18.04.2016), поданий народними депутатами України Мушаком О.П., Амельченком В.В. та іншими.

5. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо соціальних стандартів та обсягу субвенції на надання пільг та житлових субсидій» (реєстр. № 4543 від 28.04.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

6. Про проект Закону України про внесення змін до додатків № 3 та № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо збільшення видатків на проведення зовнішнього незалежного оцінювання (реєстр. № 4524 від 25.04.2016), поданий Кабінетом Міністрів України. /Включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Голови Комітету Кривенка В.М./

7. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо механізму стимулювання подальшого процесу добровільного об’єднання територіальних громад) (реєстр. № 3639 від 11.12.2015), поданий народними депутатами України Федоруком М.Т., Денисенком В.І. та іншими.

8. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування плати за надання адміністративних послуг до бюджетів об’єднаних територіальних громад (реєстр. № 4386 від 12.04.2016), поданий народними депутатами України Мельником С.І., Федоруком М.Т., а також альтернативний законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (щодо вдосконалення норм Бюджетного кодексу України в частині забезпечення фінансової спроможності у наданні адміністративних послуг виконавчими органами рад об’єднаних територіальних громад) (реєстр. № 4386-1 від 12.04.2016), поданий народними депутатами України Юриком Т.З., Заставним Р.Й. та іншими.

9. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо забезпечення бюджетної автономії та фінансової самостійності районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад) (реєстр. № 3721 від 25.12.2015), поданий народними депутатами України Лубінцем Д.В., Валентировим С.В. та іншими.

10. Про прийняття рішення за результатами виїзного засідання у м. Херсоні 23 квітня 2016 року.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 220-1 Кримінального кодексу України (щодо узгодження норм чинного законодавства України)" (реєстр. № 4307 від 28.03.2016, народні депутати України Безбах Я.Я., Матвійчук Е.Л., Сольвар Р.М., Ківалов С.В.);

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо додаткових підстав недопущення виходу із громадянства України" (реєстр. № 4235 від 15.03.2016, народний депутат України Бублик Ю.В.);

Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу цивільного захисту України щодо забезпечення ефективності діяльності аварійно-рятувальних служб і рятувальників" (реєстр. № 4289 від 23.03.2016, народний депутат України Дмитренко О.М.);

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (щодо розширення переліку підстав розірвання контракту про проходження військової служби)" (реєстр. № 4304 від 25.03.2016, народні депутати України Білецький А.Є., Петренко О.М.);

Проект Закону України "Про внесення змін до ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" (щодо уточнення деяких положень)" (реєстр. № 4294 від 23.03.2016, народний депутат України Найєм М.);

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про публічні закупівлі" (реєстр. № 4212 від 14.03.2016, народний депутат України Вінник І.Ю.);

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" (щодо уточнення окремих положень)" (реєстр. № 4262 від 17.03.2016, народні депутати України Парубій А.В., Соляр В.М. та інші);

Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 7 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" щодо вимог до членів Уряду" (реєстр. № 4300 від 24.03.2016, народні депутати України Королевська Н.Ю., Новинський В.В., Солод Ю.В.);

Проект Закону України "Про внесення змін до cтатті 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (щодо унормування діяльності організацій в сфері релігії)" (реєстр. № 4242 від 16.03.2016, народний депутат України Новинський В.В.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку діяльності тимчасових спеціальних, тимчасових слідчих комісій та спеціальної тимчасової слідчої комісії" (реєстр. № 4244 від 16.03.2016, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 66 Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення права свідка на ефективну правову допомогу)" (реєстр. № 4241 від 16.03.2016, народні депутати України Шпенов Д.Ю., Колєсніков Д.В.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 276 Кримінального процесуального кодексу України (щодо повідомлення про підозру)" (реєстр. № 4270 від 18.03.2016, народні депутати України Безбах Я.Я., Сольвар Р.М., Матвійчук Е.Л., Ківалов С.В.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 63 Закону України "Про господарські товариства" (щодо порядку формування та складу ревізійної комісії товариства з обмеженою відповідальністю)" (реєстр. № 4254 від 17.03.2016, народні депутати України Ківалов С.В., Матвійчук Е.Л.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо удосконалення процедур контролю за концентрацією суб'єктів господарювання" (реєстр. № 4287 від 22.03.2016, народні депутати України Іванчук А.В.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" (щодо забезпечення прав на житло)" (реєстр. № 4211 від 12.03.2016, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо строку застосування до судді дисциплінарного стягнення)" (реєстр. № 4293 від 23.03.2016, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо строків розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу)" (реєстр. № 4305 від 25.03.2016, народний депутат України Тетерук А.А.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення процедури внесення змін" (реєстр. № 4256 від 17.03.2016, народні депутати України Кожем'якін А.А., Паламарчук М.П. та інші);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо правового статусу насцітуруса" (реєстр. № 4295 від 23.03.2016, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обробки інформації в системах хмарних обчислень" (реєстр. № 4302 від 24.03.2016, народні депутати України Данченко О.І., Бєлькова О.В., Семенуха Р.С., Матузко О.О., Шкрум А.І.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (реєстр. № 2009а-д доопрац. від 22.02.2016), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом визначається механізм проведення обов’язкової процедури оцінки впливу, в тому числі в транскордонному контексті, на довкілля при прийнятті рішення щодо здійснення господарської діяльності (будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об’єктів, інших втручань в природне середовище і ландшафти, включно з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин) з врахуванням громадської думки /чинним законодавством передбачено проведення екологічної експертизи/.

Слід зазначити, що повноваження щодо прийняття Рішення з оцінки впливу на довкілля покладаються на уповноважений територіальний орган /обласна, міська міст Києва та Севастополя державна адміністрація (відповідний підрозділ з питань екології та природних ресурсів), орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів/ або уповноважений центральний орган /центральний орган виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища/.

При цьому, частиною 10 статті 4 законопроекту передбачається, що центральний орган виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища веде Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля. Реалізація зазначеного положення потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, пов’язаних зі створенням та функціонуванням такого Реєстру, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Також статтею 9 законопроекту визначено, що порядок передачі документації для надання Рішення з оцінки впливу на довкілля та порядок фінансування оцінки впливу на довкілля встановлюється Кабінетом Міністрів України, якими, зокрема, можуть передбачатись заходи, що потребуватимуть додаткових витрат державного бюджету.

Разом з тим, передбачається можливість створення уповноваженим центральним або територіальним органом експертних комісій з оцінки впливу на довкілля та ведення уповноваженим центральним органом реєстру експертів, які можуть входити до складу такої комісії (стаття 10), а також створення спільних органів з іншими державами (стаття 14), що може потребувати залучення додаткових коштів державного бюджету для реалізації таких заходів.

Крім того, прикінцевими та перехідними положеннями пропонується визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про екологічну експертизу», та внести відповідні зміни до ряду нормативних актів. Зокрема, Кодекс про адміністративні правопорушення України доповнюється:

статтею 91-5, якою визначаються діяння, що відносяться до порушення вимог законодавства в сфері оцінки впливу на довкілля та покарання за них, а саме:

за надання свідомо неправдивих чи неповних відомостей; порушення встановленої законодавством процедури здійснення оцінки впливу; неврахування результатів оцінки впливу при прийнятті рішення про здійснення планованої діяльності; підготовка завідомо неправдивого звіту чи рішення з оцінки впливу на довкілля; незаконне втручання у підготовку та надання рішення з оцінки впливу на довкілля передбачається штраф в розмірі від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – н.м.д.г.) /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 850 до 3400 грн/;

за недотримання екологічних умов, передбачених у Рішенні з оцінки впливу на довкілля, рішенні про здійснення планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об’єктів, інших втручань в природне середовище і ландшафти, включно з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її здійснення – до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов передбачається штраф від 200 до 500 н.м.д.г. /відповідно від 3400 до 8500 грн/;

частиною восьмою статті 212-3, якою встановлюється відповідальність за несвоєчасне внесення документів до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля або обмеження доступу до інформації, внесеної до нього у вигляді штрафів в розмірі від 25 до 50 н.м.д.г. /відповідно від 425 до 850 грн/.

Отже, реалізація вищевказаних положень може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій.

Разом з тим, розробником, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Згідно з узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України прийняття поданого законопроекту може вимагати додаткових бюджетних асигнувань (оскільки у законопроекті відсутня норма щодо джерел фінансування проведення оцінки впливу на довкілля) та не матиме впливу на дохідну частину бюджетів, у зв’язку з чим зазначено, що законопроект потребує доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (реєстр. № 2009а-д доопрац. від 22.02.2016), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, має вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету та опосередковано збільшувати надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень і залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо виплати надбавок та доплат призваним під час мобілізації (реєстр. № 4252 від 17.03.2016), поданий народним депутатом України Мельником С.І.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пропонується збереження надбавок та доплат пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, під час їх мобілізації на особливий період (за чинною редакцією для таких осіб передбачено збереження виплати пенсії).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів Державного бюджету України (зважаючи на покриття дефіциту Пенсійного фонду України за рахунок коштів державного бюджету), обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На даний час висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо виплати надбавок та доплат призваним під час мобілізації (реєстр. № 4252 від 17.03.2016), поданий народним депутатом України Мельником С.І., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», щодо право на пенсію окремих категорій громадян (реєстр. № 4224 від 15.03.2016), поданий народним депутатом України Курячим М.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пропонується відновити право на призначення пенсій за вислугу років незалежно від віку артистам балету та прирівняним до них за умови наявності стажу творчої діяльності від 20 до 35 років у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України (за чинною редакцією такі особи право на пенсію отримують при досягненні 55 років).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів Державного бюджету України (зважаючи на покриття дефіциту Пенсійного фонду України за рахунок коштів державного бюджету), обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України поданий законопроект потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», щодо право на пенсію окремих категорій громадян (реєстр. № 4224 від 15.03.2016), поданий народним депутатом України Курячим М.П., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (щодо відміни сплати адміністративного збору окремим групам громадян) (реєстр. № 4278 від 18.03.2016), поданий народними депутатами України Сисоєнко І.В. та Шиньковичем А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується не справляти адміністративний збір за державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та плату за надання відомостей з Єдиного державного реєстру з громадських об’єднань інвалідів та осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» за державну реєстрацію символіки громадського об’єднання інвалідів та осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС передбачено справляння адміністративного збору у розмірі 0,03 мінімальної заробітної плати (у 2016 р. – 40 грн), а плату за надання відомостей з Єдиного державного реєстру у розмірах 0,05 та 0,07 мінімальної заробітної плати (у 2016 р. – 70 грн і 100 грн відповідно).

Крім того, законопроектом передбачається виключити норму щодо права державних реєстраторів на отримання винагороди за сумлінне виконання повноважень з державної реєстрації за рахунок коштів, отриманих за справляння адміністративного збору за державну реєстрацію, у розмірі не менше 10 % адміністративного збору.

Відповідно до пункту 25-1 частини другої статті 29 та пункту 36-2 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань зараховується до загального фонду державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів.

Таким чином, вказана норма щодо винагороди (яку пропонується законопроектом виключити) не має практичного застосування, оскільки відповідний адміністративний збір згідно з бюджетним законодавством не має цільового спрямування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до втрат державного та місцевих бюджетів від адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (щодо відміни сплати адміністративного збору окремим групам громадян) (реєстр. № 4278 від 18.03.2016), поданий народними депутатами України Сисоєнко І.В. та Шиньковичем А.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення Фінансової поліції (реєстр. № 4239 від 16.03.2016), поданий народними депутатами України Остріковою Т.Г., Журжієм А.В. Курячим М.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, насамперед виключити норми Податкового кодексу України про податкову міліцію (розділ XVIII - 2).

Слід зазначити, що даний законопроект системно пов‘язаний з іншим законопроектом цих же авторів «Про Фінансову поліцію» (реєстр. № 4228 від 15.03.2016), в якому, зокрема, передбачається створення нового правоохоронного органу Фінансової поліції, а відтак розглядати такі законопроекти доцільно взаємоузгоджено.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що прийняття та реалізація положень законопроекту не потребуватиме фінансових витрат державного бюджету у 2016 році при звільненні працівників податкової міліції, оскільки фінансове забезпечення таких витрат можливо здійснити в межах наявних бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Разом з тим, абзацом другим пункту 2 розділу II законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цього пункту внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України на поточний рік для включення до нього видатків, необхідних для забезпечення фінансування витрат, пов’язаний з ліквідацією податкової поліції.

Крім того, законопроектом шляхом доповнення до статті 168 Податкового кодексу України пропонується не включати до загального оподатковуваного доходу суми грошової допомоги, яка надається згідно із законом членам сімей поліцейських, органів Фінансової поліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, які загинули (безвісно пропали) або померли під час виконання службових обов’язків.

Однак, авторами законопроекту не надано пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, запропонована дата набрання чинності відповідного закону (з моменту набрання чинності Закону України «Про Фінансову поліцію») не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному зазначає, що у законопроекті відсутні пропозиції щодо фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення Фінансової поліції (реєстр. № 4239 від 16.03.2016), поданий народними депутатами України Остріковою Т.Г., Журжієм А.В. Курячим М.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на ліквідацію податкової міліції та може призвести до зменшення доходів бюджетів щодо податку на доходи фізичних осіб залежно від прийняття законопроекту про Фінансову поліцію і практичної реалізації таких законодавчих ініціатив).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 142 Податкового кодексу України в зв’язку з прийняттям нової редакції Закону України «Про зайнятість населення» (реєстр. № 4284 від 21.03.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В. та Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування прибуток соціальних підприємств, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг (крім підакцизних товарів), послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, якщо протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість працівників з числа категорій громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України «Про зайнятість населення», які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, а також за умови включення таких підприємств до переліку соціальних підприємств центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Насамперед необхідно відмітити, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту цих же авторів «Про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» (нова редакція) та інших пов’язаних законодавчих актів України» (реєстр. № 4279 від 18.03.2016), в якому серед іншого передбачено шляхом доповнення Господарського кодексу України новою статтею 1311 унормувати статус соціального підприємства (зокрема, запропоновано визначити його як суб’єкт малого підприємництва, утворений юридичними та/або фізичними особами, в якому не менше 50 % річної середньооблікової чисельності штатних працівників належать до категорій громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України «Про зайнятість населення», і розмір оплати праці таких осіб становить не менше ніж дві мінімальні заробітні плати за кожну особу). При цьому передбачено, що рішення про надання статусу соціального підприємства приймається міжвідомчими комісіями з питань державної підтримки соціальних підприємств, які створюються при структурних підрозділах місцевих державних адміністрацій з питань соціального захисту населення. Отже, без прийняття законопроекту за реєстр. № 4279 законопроект за реєстр. № 4284 не матиме належної практичної реалізації, внаслідок чого буде мінімізовано вплив на бюджетні показники.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат бюджету та ускладнить адміністрування податку на прибуток, що збільшить можливість для ухилення від сплати податків, оскільки серед іншого законопроект суттєво розширює коло суб’єктів, які можуть скористатися податковою пільгою.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо такого податку призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 142 Податкового кодексу України в зв’язку з прийняттям нової редакції Закону України «Про зайнятість населення» (реєстр. № 4284 від 21.03.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В. та Шпеновим Д.Ю., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств та потребувати додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів залежно від практичної реалізації законодавчої ініціативи, викладеної у законопроектах за реєстр. № 4279 і № 4284).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України щодо усунення неузгодженостей при встановленні орендної плати для лісових земель (реєстр. № 4236 від 15.03.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити мінімальний розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності для лісових земель на рівні 1 % нормативної грошової оцінки (діючий мінімальний розмір орендної плати для відповідних земель складає 3 %).

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого належить плата за землю та відповідно орендна плата за земельну ділянку) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Отже, реалізація законопроекту може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування у разі надання в оренду відповідних земельних ділянок у розмірі, що є нижчим за 3 % нормативної грошової оцінки відповідної землі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що вартісну величину впливу на дохідну частину місцевих бюджетів визначити неможливо, оскільки землекористувачі, які користуються землями лісогосподарського призначення на підставах тимчасового користування, сплачують рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України щодо усунення неузгодженостей при встановленні орендної плати для лісових земель (реєстр. № 4236 від 15.03.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від орендної плати за земельні ділянки).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій або щомісячного довічного грошового утримання (реєстр № 4268 від 18.03.2016), поданий народним депутатом України Вінником І.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується оподатковувати податком на доходи фізичних осіб частину пенсійної виплати, що перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (в умовах 2016 року – 16 536 грн), замість чинної норми щодо 3 розмірів мінімальної заробітної плати (в умовах 2016 року – 4 134 грн), а також встановити ставку такого податку в розмірі 7 % бази оподаткування щодо такого перевищення суми пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (чинна ставка – 15 %).

Слід також зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту може призвести до зменшення дохідної частини бюджетів на загальну суму близько 890,7 млн грн (втрати бюджетів з податку на доходи фізичних осіб становитимуть близько 810,1 млн грн та державного бюджету з військового збору – близько 80,6 млн грн).

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 цього Кодексу передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій або щомісячного довічного грошового утримання (реєстр № 4268 від 18.03.2016), поданий народним депутатом України Вінником І.Ю., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати земельного податку пенітенціарними установами (реєстр. № 4309 від 28.03.2016), поданий народним депутатом України Кривохатьком В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати земельного податку установи виконання покарань та слідчі ізолятори (крім земель сільськогосподарського призначення).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що загальна потреба Державної пенітенціарної служби України в коштах державного бюджету для оплати податку на землю на 2016 рік складає 18,2 млн грн, проте відповідно до кошторису видатків на 2016 рік по коду 2800 «Інші поточні видатки» для сплати всіх податків та зборів передбачено лише 2,5 млн грн. Відповідно законопроект підготовлений з метою запобігти нарахуванню штрафних санкцій за несплату земельного податку, попередженню припинення фінансування, створення умов для функціонування і життєдіяльності пенітенціарних установ та слідчих ізоляторів Державної пенітенціарної служби України, які повністю фінансуються з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів.

Однак, автором законопроекту не надано пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається земельний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати земельного податку пенітенціарними установами (реєстр. № 4309 від 28.03.2016), поданий народним депутатом України Кривохатьком В.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів, а також призведе до зменшення видатків державного бюджету на функціонування установ виконання покарань та слідчих ізоляторів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України” щодо проекту «Завершення будівництва метрополітену у місті Дніпропетровську» (реєстр. № 4225 від 15.03.2016), поданий народними депутатами України Курячим М.П., Куліченком І.І. та Павелком А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується тимчасово, на період будівництва метрополітену в м. Дніпропетровськ (до здачі в експлуатацію) у рамках реалізації проекту «Завершення будівництва метрополітену у місті Дніпропетровську» (далі – Проект), звільнити від оподаткування:

податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходи, що нараховані (виплачені, надані) громадянам Туреччини (незалежно від їхнього резидентського статусу) турецькими суб’єктами з реалізації Проекту у формі заробітної плати та/або винагороди за цивільно-правовими договорами;

податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України в митних режимах тимчасового ввезення та імпорту товарів, а також операції з постачання послуг на митній території України для виконання робіт та/або надання послуг у рамках реалізації Проекту;

податком на прибуток підприємств прибуток (дохід) турецького суб’єкта, отриманий у рамках реалізації Проекту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що при застосуванні преференційних режимів оподаткування створюються умови для недонадходження податків до державного бюджету.

Відповідно до Бюджетного кодексу України податок на додану вартість та військовий збір зараховуються до державного бюджету, а податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб зараховуються до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Отже, передбачене законопроектом пільгове оподаткування суб’єктів у рамках реалізації відповідного Проекту призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів.

Разом з тим, відповідно до Кредитної угоди (Проект «Завершення будівництва метрополітену в м. Дніпропетровськ») між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку, ратифікованої Законом України від 05.06.2013 р. № 322-VII, та Фінансової угоди (Проект «Завершення будівництва метрополітену у місті Дніпропетровську») між Україною та Європейським інвестиційним банком, ратифікованої Законом України від 02.09.2014 р. № 1665-VII, до державного бюджету залучаються кредити таких банків та спрямовуються на завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровськ (у вигляді субвенції з державного бюджету міському бюджету м. Дніпропетровськ. Зокрема, у державному бюджеті на 2016 рік затверджено таку субвенцію у сумі 546,4 млн гривень.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття дозволить зменшити витрати України на реалізацію Проекту «Завершення будівництва метрополітену у місті Дніпропетровську».

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України” щодо проекту «Завершення будівництва метрополітену у місті Дніпропетровську» (реєстр. № 4225 від 15.03.2016), поданий народними депутатами України Курячим М.П., Куліченком І.І. та Павелком А.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів від податку на додану вартість, військового збору, податку на прибуток підприємств і податку на доходи фізичних осіб, а також призведе до зменшення видатків державного бюджету на завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровськ).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі (реєстр. № 4094 від 17.02.2016), поданий народним депутатом України Тетеруком А.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується захистити права осіб, які проходять тестування на поліграфі та врегулювати на законодавчому рівні відносини, що виникають у процесі проведення опитувань (досліджень) осіб на поліграфі.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація проекту Закону про захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі, з урахуванням пропонованих законопроектом змін до нього додаткових видатків із державного бюджету не потребує.

Водночас, у разі реалізації запропонованих законопроектом змін до іншого законодавства обов’язковим є проходження перевірки на поліграфі при вступі на службу працівників Національної поліції, при проходженні конкурсу на заміщення вакантної посади для державних службовців, також проходження щорічної таємної перевірки на поліграфі для прокурорів. Така обов’язкова перевірка вищезазначених осіб на поліграфі передбачає залучення відповідних спеціалістів (апаратури) або замовлення таких послуг у суб’єктів господарювання, що потребуватиме значних коштів з державного бюджету.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

Міністерство фінансів України також зауважує про таке, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила здійснення вартісної оцінки впливу законопроекту на видаткову частину державного бюджету.

Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу, згідно з якою Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі (реєстр. № 4094 від 17.02.2016), поданий народним депутатом України Тетеруком А.А., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видаткової частини).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» (реєстр. №4023 від 04.02.2016), поданий народним депутатом України Луценком Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом передбачено внесення зміни до статті 1 Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» в частині доповнення переліку борців за незалежність України у ХХ столітті Верховною Радою Української РСР ХІІ-го скликання та сформованим нею Урядом УРСР.

Реалізація положень законопроекту може потребувати залучення додаткових бюджетних коштів, зокрема на надання соціальних гарантій, пільг або інших виплат борцям за незалежність України у ХХ столітті та членам їх сімей.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не додано до проекту Закону фінансово-економічного обґрунтування та/або пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що відсутність належних розрахунків унеможливила надання вартісної оцінки величини впливу.

Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» (реєстр. № 4023 від 04.02.2016), поданий народним депутатом України Луценком Ю.В., є таким, що має вплив на показники бюджетів (призведе до додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про державні символи України, (реєстр. №4103 від 18.02.2016), внесений народними депутатами України Крульком І.І., Черненком О.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується здійснити законодавче врегулювання питань опису, порядку використання та правового захисту державних символів України відповідно до частини шостої статті 20 та пункту 4 частини другої статті 92 Конституції України- Державного Прапора України, Державного Герба України, Державного Гімну України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту під час його практичного застосування не впливатиме на видаткову та доходну частини державного або місцевих бюджетів.

Водночас, вимогою законопроекту є виготовлення національних зразків державних символів, а також у спосіб, визначений Урядом, належить виготовити Державний Прапор і Державний Герб та встановлювати і використовувати їх у місцях та при проведенні заходів, вказаних у законопроекті, серед яких є ті , що забезпечуються з державного та місцевих бюджетів. Тому запровадження положень законопроекту потребуватиме використання коштів державного і місцевих бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування, та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники державного бюджету, за відсутності належних розрахунків не надає вартісну оцінку величини такого впливу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про державні символи України (реєстр. № 4103 від 18.02.2016), внесений народними депутатами України Крульком І.І., Черненком О.М. та іншими, є таким, що має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх видаткової частини).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про Державний Герб України (реєстр. № 4035 від 09.02.2016), внесений народним депутатом України Левченком Ю. В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується на виконання вимог частин третьої, четвертої та шостої статті 20 Конституції України встановити опис, порядок використання та правовий захист Державного Герба України, який включає великий Державний Герб України та малий Державний Герб України, а також затвердити зображення великого та малого Державного Герба України.

Відповідно до пояснювальної записки реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, а саме, на відтворення зображення великого Державного Герба України на фасадах адміністративних будинків, печатках і бланках державних органів, виготовлення і розміщення вказаного зображення в інших передбачених у проекті випадках і може бути здійснене шляхом відповідного зменшення видатків Державного управління справами (за програмою «Фінансова підтримка санаторно-курортних закладів»), Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (за програмою «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України»), Апарату Верховної Ради України (за програмою «Фінансова підтримка санаторно-курортного комплексу Управління справами Верховної Ради України») у Державному бюджеті України на 2016 рік.

Міністерство фінансів України визначає, що прийняття законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у поточному році та у наступних бюджетних періодах, однак до законопроекту не додано розрахунків щодо вартісної величини такого впливу, які вимагаються відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України на витрати бюджету.

Відтак, термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про Державний Герб України» (реєстр. № 4035 від 05.02.2016), внесений народними депутатами України Левченком Ю. В. та іншими, є таким, що має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків).

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння пошуку та видобутку нафти і газу в Україні (реєстр. № 3849 від 29.01.2016), поданий народним депутатом Лопушанським А.Я.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про надра, законів України «Про нафту і газ», «Про угоди про розподіл продукції», відповідно до яких пропонується уточнити положення щодо права власності на надра, нафту і газ, на нафтогазоносні надра та корисні копалини, які видобуто користувачем надр, суб’єкта права власності на геологічну інформацію, процедури укладання угод про розподіл продукції; встановити поділ корисних копалин на «основні» та «супутні»; визначити окремі терміни, що застосовуються у відповідних законах, повноваження органів виконавчої влади у даній сфері суспільних відносин; надати Міжвідомчій комісії повноваження Кабінету Міністрів України стосовно прийняття рішень про укладання угод про розподіл продукції без проведення конкурсу тощо.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку висловлює зауваження до даного законопроекту та пропонує його відхилити, зважаючи, зокрема, на те, що реалізація положень законопроекту щодо укладання угод про розподіл продукції на основі вже виданих раніше спеціальних дозволів на користування надрами в умовах відсутності обмежень витрат надрокористувача (витрати на пошук, розвідку та видобуток, вартість створеного (придбаного) майна, витрати на укладання таких угод), понесених власниками таких дозволів до укладання зазначених угод, які мають відшкодовуватися за рахунок компенсаційної продукції, може призвести до суттєвого зменшення обсягу прибуткової продукції, що залишається у власності держави, а відтак, і до втрат надходжень державного бюджету. При цьому, зауважується, що законопроектом не передбачається запровадження порядку, яким буде встановлюватися обґрунтованість компенсації таких витрат, що може призвести до значного завищення обсягу компенсаційної продукції на момент укладання угод про розподіл продукції.

Крім того, Міністерство фінансів України відзначає, що перехід надрокористувачів на видобування корисних копалин на умовах угод про розподіл продукції може призвести до зменшення надходжень коштів від сплати податків та обов’язкових платежів, що сплачуються на загальних умовах оподаткування до бюджетів усіх рівнів.

В той же час, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований автором законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу у першому читанні з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння пошуку та видобутку нафти і газу в Україні (реєстр. № 3849 від 29.01.2016), поданий народним депутатом Лопушанським А.Я., має вплив на показники бюджету (призведе до втрат надходжень бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» (реєстр. № 4226 від 15.03.2016), поданий народним депутатом України Левусом А.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» і передбачити доставку урядовим фельд’єгерським зв’язком, окрім кореспонденції Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, державних органів, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, також кореспонденції інших осіб, визначених законодавством, та встановити, що така кореспонденція може містити також відкриту інформацію.

Слід зазначити, що розширення повноважень працівників Головного управління урядового фельд’єгерського зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України щодо доставки кореспонденції, яка містить відкриту інформацію в межах України, а також доставка кореспонденції іншим особам, визначеним законодавством, може потребувати збільшення чисельності працівників Головного управління урядового фельд’єгерського зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації для забезпечення виконання зазначених заходів і відповідно додаткових видатків державного бюджету.

Слід звернути увагу, що відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

За висновком Міністерства фінансів України, законопроект може бути розглянутий Верховною Радою України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" (реєстр. № 4226 від 15.03.2016), поданий народним депутатом України Левусом А.М., має вплив на показники бюджету (може зумовити збільшення витрат державного бюджету).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування особливості справляння рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (реєстр. № 4317 від 29.03.2016), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Шкрум А.І., Кондратюк О.К. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується виключити підрозділ 9-1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, яким встановлено тимчасово збільшені ставки рентної плати за природний газ, що реалізується для потреб населення, видобутий з покладів до 5000 метрів (70 % – у період з 01.01.2016 до 01.04.2016 та 50 % – з 01.04.2016 по 31.12.2016), а отже буде діяти ставка 29 % встановлена на постійній основі (пункт 252.20 статті 252 Податкового кодексу України).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що втрати доходів державного бюджету від реалізації запропонованих норм можуть скласти близько 9 млрд грн до кінця поточного року, водночас враховуючи значне перевиконання доходів державного бюджету (близько 8,5 млрд грн за підсумками січня-лютого) ризиків невиконання бюджету за підсумками 2016 року немає.

У цьому зв’язку слід звернути увагу, що згідно з оперативними даними Казначейства України за січень-квітень 2016 року доходи загального фонду державного бюджету надійшли в обсязі 162,2 млрд грн, що більше фактичних надходжень за відповідний період минулого року лише на 4,6 % при плановому зростанні (план на 2016 рік до факту за 2015 рік) на 11,7 %. Таким чином, наразі є ризик невиконання доходної частини державного бюджету у поточному році.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат доходів державного бюджету у сумі близько 5 млрд грн за друге півріччя 2016 року. Крім того, Мінфін зауважує, що реалізація законопроекту ускладнить фінансове забезпечення соціальних програм з бюджету у 2016 році, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2015 р. № 20 за рахунок надходжень до державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу здійснюється перерахування субвенцій місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло та водопостачання тощо.

Однак, авторами законопроекту не надано пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування особливості справляння рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (реєстр. № 4317 від 29.03.2016), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Шкрум А.І., Кондратюк О.К. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від рентної плати за користування надрами для видобування природного газу).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію з дотриманням вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» (щодо запобігання корупції у судовій системі) (реєстр. № 4076 від 16.02.2016), поданий народними депутатами України Ільюком А.О., Кулінічем О.І.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», якими передбачається виведення із патронатних служб помічників і наукових консультантів суддів Конституційного Суду України та помічників суддів апаратів судів загальної юрисдикції і надати їм статус державних службовців.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Проте, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у зв’язку із збільшенням чисельності державних службовців, про що зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України, при цьому зауважено про те, що видатки на реалізацію даного закону у державному бюджеті на 2016 рік не передбачені.

Крім того, Міністерство фінансів зауважує, що запропонована законодавча пропозиція не відповідає єдиним принципам та організаційним засадам функціонування патронатних служб державних органів, зокрема, щодо включення до їх складу помічників і консультантів, передбачених Законом України «Про державну службу».

Слід зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкт законодавчої ініціативи до законопроекту, що має вплив на показники бюджету, має надати фінансово-економічні обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, відтак запропонований у законопроекті термін набрання чинності відповідного закону не відповідає зазначеним вимогам.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» (щодо запобігання корупції у судовій системі) (реєстр. № 4076 від 16.02.2016), поданий народними депутатами України Ільюком А.О., Кулінічем О.І., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про державну службу» (реєстр. № 4311 від 28.03.2016), поданий народним депутатом України Луценком Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», якими визначаються особливості проходження державної служби в Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Крім того, законопроектом передбачається поширити статус державних службовців на представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Проте, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у зв’язку із збільшенням чисельності державних службовців.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація положень законопроекту не впливає на видаткову та доходну частини державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про державну службу» (реєстр. № 4311 від 28.03.2016), поданий народним депутатом України Луценком Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету).

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (щодо забезпечення погашення боргових зобов’язань держави з виплати суми справедливої сатисфакції, визначеної Європейським судом з прав людини, вжиття заходів, спрямованих на виправлення порушеного права) (реєстр. № 4135 від 23.02.2016), поданий народним депутатом України Власенком С.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якими передбачається визначити процедуру виплат відшкодування за рішеннями Європейського суду з прав людини шляхом випуску казначейських зобов’язань держави з виплати Стягувачу відшкодування, порядок випуску, погашення таких казначейських зобов’язань, правила їх використання тощо.

Також передбачається виплата Стягувачу пені за кожний день прострочення виплат відшкодування в розмірі не меншому подвійної облікової ставки Національного банку України на суму боргу.

Крім того, законопроектом передбачається створення та забезпечення функціонування Державною виконавчою службою Єдиного реєстру Стягувачів.

Законопроектом також встановлюється що, виплати відшкодування здійснюються в межах коштів за відповідними бюджетними програмами, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, а у разі часткового відшкодування в поточному бюджетному періоді у зв’язку із недостатністю коштів за відповідною бюджетною програмою, повне погашення заборгованості здійснюється в наступному бюджетному періоді.

Також передбачається можливість сплати податків, зборів, митних платежів, мита, судового збору в рахунок боргу держави перед Стягувачом, або погашення казначейських зобов’язань готівковими коштами не пізніше 5 років з моменту емісії казначейських зобов’язань.

Реалізація запропонованої законодавчої пропозиції в частині виплати Стягувачу пені за кожний день прострочення виплат відшкодування в розмірі не меншому подвійної облікової ставки Національного банку України на суму боргу, а також створення та забезпечення функціонування Єдиного реєстру Стягувачів потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація положень законопроекту не впливає на видаткову та доходну частини державного бюджету

Також, законопроектом передбачається, що щорічно в проекті Державного бюджету України необхідно передбачати за окремою бюджетною програмою кошти, сума яких не може бути меншою 0,13 відсотка видатків державного бюджету на поточний рік, на виконання рішень Суду з прав людини за зверненнями юридичних осіб, та кошти, сума яких не може бути меншою 0,15 відсотка за звернення фізичних осіб до вказаного Суду, що перевищує обсяг визначених у державному бюджеті на 2016 рік видатків такого цільового спрямування /на 2016 рік бюджетні призначення за бюджетною програмою 3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» визначені у сумі 640,8 млн гривень, або 0,1 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету за загальним фондом/.

Слід також зауважити, що випуск казначейських зобов’язань по виплаті Стягувачу відшкодування за рішенням Європейського суду з прав людини у обсязі фактичної заборгованості створюватиме суттєве додаткове навантаження на видаткову частину державного бюджету у наступних бюджетних періодах після завершення строку обігу зазначених казначейських зобов’язань.

Варто зазначити, що вказані вище законодавчі пропозиції щодо встановлення у відповідному законі витрат бюджету потребує узгодження з частиною другою статті 95 Конституції України, якою регламентовано, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частини другої статті 4, частин першої і другої статті 23, частини першої статті 30, частини першої статті 70 та пункту 20 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України, визнається бюджетним правопорушенням.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (щодо забезпечення погашення боргових зобов’язань держави з виплати суми справедливої сатисфакції, визначеної Європейським судом з прав людини, вжиття заходів, спрямованих на виправлення порушеного права) (реєстр. № 4135 від 23.02.2016), поданий народним депутатом України Власенком С.В.:

мають вплив на показники бюджету (потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету у поточному бюджетному періоді та зумовлять суттєве додаткове навантаження на видаткову частину державного бюджету у наступних бюджетних періодах після завершення строку обігу казначейських зобов’язань держави по виплаті відшкодування за рішенням суду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя при опрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами статті 95 Конституції України та Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про Фінансову поліцію (реєстр. № 4228 від 15.03.2016), поданий народними депутатами України Остріковою Т.Г., Журжієм А.В., Курячим М.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується створити Фінансову поліцію як правоохоронний орган, на який покладається обов’язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття злочинів у сфері формування та використання фінансових ресурсів держави, економічної безпеки, що віднесені до його підслідності, відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. При цьому зазначається, що діяльність Фінансової поліції координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Загалом законопроектом визначено правову основу, принципи діяльності, гарантії незалежності та повноваження Фінансової поліції, загальна структура і чисельність, керівництво та кадри Фінансової поліції, правовий і соціальний захист працівників, фінансове та матеріально-технічне забезпечення Фінансової поліції, взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими особами, міжнародне співробітництво, контроль за діяльністю та відповідальність Фінансової поліції.

Відповідно до частини п’ятої статті 13 законопроекту гранична чисельність працівників центрального апарату та територіальних управлінь Фінансової поліції становитиме не більше 3000 осіб. При цьому фінансове та матеріально-технічне забезпечення Фінансової поліції передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги (стаття 30 законопроекту).

Разом з тим, пунктом 15 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим пунктом доручається внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України на поточний рік для включення до нього видатків, необхідних для створення та діяльності Фінансової поліції, зокрема видатків для забезпечення Фінансової поліції та її територіальних управлінь адміністративними будинками, транспортними засобами, засобами зв’язку і матеріально-технічного забезпечення, спеціальною технікою оперативно-технічних підрозділів, іншим майном та інформаційною базою.

Таким чином, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету у зв’язку із створенням та функціонуванням нового правоохоронного органу.

Крім того, запропонована дата набрання чинності більшості положень відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за восьмим місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

У Прикінцевих та перехідних положеннях законопроекту пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю, Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, законів України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про Службу безпеки України», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про прокуратуру», «Про попереднє ув’язнення», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», «Про страхування», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про запобігання корупції».

Зокрема, змінами до Кодексу про адміністративні правопорушення (доповнення новою статтею 185-14) передбачається встановити відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб Фінансової поліції шляхом накладення штрафу від 100 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, у разі виявлення таких порушень впровадження даної законодавчої ініціативи може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів.

Належить зауважити, що окремі положення законопроекту не відповідають Конституції України, бюджетному та іншому законодавству.

Насамперед, частинами другою та третьою статті 30 законопроекту пропонується встановити, що у Державному бюджеті України видатки на фінансування Фінансової поліції визначаються окремим рядком на рівні, що забезпечує належне виконання її повноважень, при цьому Фінансова поліція є головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на її фінансове забезпечення. Крім того, частиною четвертою статті 30 законопроекту визначається, що протягом п’яти років після створення Фінансової поліції, з метою забезпечення її належного розвитку, державним бюджетом передбачаються витрати на діяльність та розвиток Фінансової поліції у розмірі не менше 0,03 % від ВВП України за попередній рік, а по закінченню такого терміну з дня створення Фінансової поліції її фінансування з державного бюджету здійснюється за загальноприйнятими принципами бюджетного планування.

Такі положення не є предметом регулювання даного законопроекту, оскільки відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів регулюються Бюджетним кодексом України (стаття 1). Зокрема, головні розпорядники коштів державного бюджету визначаються відповідно до вимог статті 22 Бюджетного кодексу України і затверджуються законом про Державний бюджет України. Згідно з частиною другою статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки на загально-суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, а відповідно до частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

Поряд з тим, частиною сьомою статті 29 законопроекту пропонується визначити для працівників Фінансової поліції конкретні розміри посадових окладів в залежності від мінімальної заробітної плати, однак законами України «Про оплату праці» (стаття 8) та «Про Кабінет Міністрів України» (пункт 6 частини першої статті 20) визначення умов оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку висловлює зауваження до законопроекту та зазначає, що у законопроекті відсутні пропозиції щодо фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про Фінансову поліцію (реєстр. № 4228 від 15.03.2016), поданий народними депутатами України Остріковою Т.Г., Журжієм А.В., Курячим М.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування нового правоохоронного органу, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту привести його окремі положення у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України та іншого законодавства, зокрема:

- у статті 30: у першому реченні частини другої слова «на рівні, що забезпечує належне виконання повноважень Фінансової поліції» та частини третю і четверту виключити, як такі, що не відповідають вимогам статті 95 Конституції України та нормам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 1, 4, 22);

– виключити частину сьому статті 29, як таку, що не узгоджується з статтею 8 Закону України «Про оплату праці» та пунктом 6 частини першої статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін та доповнень до Закону України «Про адміністративні послуги» щодо покращення умов надання адміністративних послуг (реєстр. № 4267-1 від 23.03.2016), поданий народними депутатами України Соболєвим Є.В., Романовою А.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроект передбачає доповнення кола суб’єктів надання адміністративних послуг акредитованими суб’єктами, вимоги та порядок акредитації яких встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України.

У законопроекті пропонується, серед іншого, внести зміни до статті 11 Закону України «Про адміністративні послуги», зокрема, встановити, що адміністративний збір за послуги, надані органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, та 40 % адміністративного збору за послуги, надані акредитованими суб’єктами, відповідно до закону зараховуються до державного або відповідного місцевого бюджету, а 60 % адміністративного збору за послуги, надані акредитованими суб’єктами, сплачується безпосередньо акредитованим суб’єктам.

Насамперед, слід зауважити, що питання зарахування податків і зборів до державного і місцевих бюджетів є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства. Зазначене також встановлено пунктом 9.3 статті 9 і пунктом 10.5 статті 10 Податкового кодексу України.

Зокрема, плата за надання адміністративних послуг у повному обсязі зараховується до загального фонду державного і місцевих бюджетів відповідно до статей 29, 64 і 69 Бюджетного кодексу України.

Отже, таке положення законопроекту суперечить визначеному нормами Бюджетного кодексу України (пункт 24 частини другої статті 29, пункт 36 частини першої статті 64, пункт 20-1 частини першої статті 69) розподілу плати за надання адміністративних послуг між державним і місцевими бюджетами, а також не відповідає принципу повноти бюджетної системи, визначеному пунктом 4 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України (згідно з яким до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту вплине на перерозподіл доходних джерел державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін та доповнень до Закону України «Про адміністративні послуги» щодо покращення умов надання адміністративних послуг (реєстр. № 4267-1 від 23.03.2016), поданий народними депутатами України Соболєвим Є.В., Романовою А.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів від плати за надання адміністративних послуг). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при доопрацюванні законопроекту абзаци п’ятий і шостий пункту 5 розділу I законопроекту (щодо змін до частини четвертої статті 11 Закону України «Про адміністративні послуги») виключити (для приведення у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 7, 29, 64 і 69).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.23. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань очищення влади (реєстр. № 2695 доопрац. від 18.03.2016), поданий народними депутатами України Соболєвим Є.В., Ємцем Л.О., Алексєєвим І.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом, зокрема, пропонується внести зміни до Закону України «Про очищення влади», передбачивши утворення Кабінетом Міністрів України центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань очищення влади (люстрації) (доповнення статтями 5-1–5-7) .

У пояснювальній записці вказується, що реалізація положень законопроекту потребує видатків з державного бюджету, спрямованих на створення та утримання відповідного органу. При цьому джерелами покриття таких видатків пропонується визначити доходи держави від сплати санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються за рішеннями уповноважених органів центральної виконавчої влади, а також за рішеннями судів, прийнятими за зверненнями уповноважених підрозділів органів виконавчої влади, – у тому числі санкцій за порушення законодавства про очищення влади, а також скорочення видатків на утримання структурного підрозділу Міністерства юстиції, який на даний час забезпечує проведення перевірки відповідно до положень Закону України «Про очищення влади». У якості альтернативного джерела авторами законопроекту запропоновано скорочення видатків державного бюджету на утримання центральних органів виконавчої влади, ліквідованих постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції».

Законопроектом також пропонується внесення змін до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», зокрема, передбачається встановити, що видатки на утримання Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – Комісія) визначаються у державному бюджеті в складі видатків на утримання Вищої ради юстиції та за кожним членом Комісії (усього 15 членів Комісії) закріплюється один працівник секретаріату Вищої ради юстиції (зміни до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень), а також запроваджується виплата членам Комісії щомісячного грошового забезпечення у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду України (доповнення статті 4 частиною шістнадцятою). Реалізація зазначених положень також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до збільшення видатків державного бюджету.

Однак авторами законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Водночас, законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення /доповнення статтями 188-47 і 188-48/, запровадивши адміністративну відповідальність у разі невиконання (ухилення від виконання) законних вимог (приписів) центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань очищення влади (люстрації), та у разі порушення законодавства у сфері очищення влади шляхом накладення штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що може мати вплив на доходну частину державного бюджету в частині збільшення надходжень від штрафів у разі виявлення відповідних порушень.

Враховуючи вищезазначене, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

Слід також зауважити, що окремі положення законопроекту не узгоджуються з положеннями Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), на що також звертає увагу Мінфін, а саме:

у законопроекті визначено, що у державному бюджеті видатки на фінансування центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань очищення влади (люстрації), визначаються окремим рядком на рівні, що забезпечує належне виконання його повноважень, та відповідний орган є головним розпорядником коштів державного бюджету (частини друга і третя нової статті 5-7 Закону України «Про очищення влади»). Такі положення не є предметом регулювання даного Закону, оскільки відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, регулюються Кодексом /стаття 1/. Зокрема, головні розпорядники коштів державного бюджету визначаються відповідно до вимог статті 22 Кодексу і затверджуються законом про Державний бюджет України. При цьому статтею 95 Конституції України встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, а згідно з частиною другою статті 4 Кодексу виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету;

вживання у тексті законопроекту (зокрема, у новій статті 5-7 Закону України «Про очищення влади») терміну «фінансування» у значенні проведення певних видатків не відповідає його економічній природі та термінологічному визначенню згідно з пунктом 52 частини першої статті 2 Кодексу («фінансування бюджету – надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету»).

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань очищення влади (реєстр. № 2695 доопрац. від 18.03.2016), поданий народними депутатами України Соболєвим Є.В., Ємцем Л.О., Алексєєвим І.С., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідного нового центрального органу виконавчої влади та Вищої ради юстиції для забезпечення діяльності Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від надходження штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань правової політики та правосуддя при доопрацюванні законопроекту привести його окремі положення у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України, зокрема, у підпункті 7 пункту 1 розділу І виключити частини другу і третю нової статті 5-7 Закону України «Про очищення влади», як такі, що не відповідають вимогам статті 95 Конституції України та норм Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 1, 4 і 22).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо належного функціонування портів) (реєстр. № 4098 від 18.02.2016), поданий народним депутатом України Вадатурським А.О., Ільюком А.О. та Геращенком А.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про морські порти України» і «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» та Кодексу торговельного мореплавства України щодо реорганізації державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та створення у кожному морському порту окремого державного акціонерного товариства – адміністрації морського порту. При цьому, запропоновано здійснити корпоратизацію адміністрації морського порту шляхом розподілу акцій корпоратизованих підприємств в такій пропорції: центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту – 50 відсотків, виконавчому комітету відповідної ради населеного пункту, на території якого розташований морський порт – 30 відсотків і обласній державній адміністрації області, на території якої розташований морський порт – 20 відсотків.

Стосовно законодавчої пропозиції щодо особливостей корпоратизації адміністрації морського порту Міністерство фінансів України висловило зауваження про неузгодженість її з положенням Господарського кодексу України та Закону України «Про управління об’єктами державної власності».

Слід зазначити, реорганізація державного підприємства передбачає необхідність здійснення інвентаризації і проведення незалежної оцінки майна, а також збільшення адміністративних витрат на утримання підприємств морського порту, а відтак запропоновані зміни можуть призвести до додаткових фінансових витрат підприємств морського транспорту і, як наслідок, мати негативний вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів за рахунок зменшення надходжень від сплати податків та обов'язкових платежів, про що також зауважується Міністерством фінансів України.

Поряд з цим, слід зауважити, що положеннями законопроекту до складу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, пропонується включити служби капітанів морських портів, у зв’язку з чим збільшиться чисельність зазначеного відомства і відповідно таке відомство потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, про що також відмічено Міністерством фінансів України.

Слід також зазначити, що доручення Кабінету Міністрів України, встановлене прикінцевими положеннями законопроекту, стосовно забезпечення фінансування служб капітана порту за рахунок джерел, котрі гарантуватимуть невтручання в їх діяльність з боку суб’єктів господарювання як державної, так і інших форм власності, що провадять свою діяльність у морському порту, не узгоджується із пропозицією щодо включення служб капітана порту до складу вказаного вище центрального органу виконавчої влади, оскільки відповідно до Бюджетного кодексу України, законів України «Про джерела фінансування органів державної влади» і «Про центральні органи виконавчої влади» фінансове забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів державного бюджету, бюджетні призначення визначаються головним розпорядникам коштів державного бюджету – в особі їх керівників. Тобто, можливості окремого фінансового забезпечення структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади чинним законодавством не передбачено.

Також, слід зазначити, що тримісячний термін виконання Кабінетом Міністрів України доручення, запропонованого авторами законопроекту, щодо включення служби капітанів морських портів до складу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, та реалізація якого потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшли.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо належного функціонування портів) (реєстр. № 4098 від 18.02.2016), поданий народним депутатом України Вадатурським А.О., Ільюком А.О. та Геращенком А.Ю., має вплив на показники бюджету (може зменшувати надходження державного і місцевих бюджетів та збільшує витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Рекомендувати Комітету з питань транспорту при доопрацюванні цього законопроекту узгодити його положення з вимогами Бюджетного кодексу України.

Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.25.; 1.2.26.; 1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України «Про електронні комунікації» (реєстр. № 3549 від 27.11.2015), поданий народними депутатами України Морокою Ю.М. та Мірошниченком Ю.Р.; «Про електронні комунікації» (реєстр. № 3549-1 від 11.12.2015), поданий народними депутатами України Данченком О.І., Матузко О.О. та іншими; «Про електронні комунікації» (реєстр. № 3549-2 від 11.12.2015), поданий народними депутатами України Лук’янчуком Р.В., Луценко І.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань інформатизації та зв’язку.

Законопроекти шляхом прийняття нового Закону України «Про електронні комунікації» (Закон України «Про телекомунікації» пропонується визначити таким, що втрачає чинність) передбачають визначення правового регулювання відносин у сфері електронних комунікацій, правових засад державного управління та регулювання у сфері електронних комунікацій, повноважень відповідних державних органів; прав та обов'язків суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність в сфері електронних комунікацій; прав та обов’язків споживачів послуг електронних комунікацій; засад функціонування мереж і застосування засобів електронних комунікацій, радіообладнання та кінцевого обладнання; засад здійснення діяльності з надання послуг електронних комунікацій, доступу до публічних мереж електронних комунікацій і пов’язаних з ними засобів тощо.

Слід зазначити, що положеннями законопроектів за реєстр. № 3549 пропонується визначити засади утворення та функціонування Національної комісії з регулювання зв’язку, за реєстр. № 3549-1 – національного регулятора у сфері електронних комунікацій, за реєстр. № 3549-2 – Національної комісії з регулювання в галузі зв’язку. Такі органи виконавчої влади мають бути правонаступниками Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації та визначаються у законопроектах за реєстр. № 3549 і № 3549-2 як державні колегіальні органи із спеціальним статусом, підпорядковані Кабінету Міністрів України і підзвітні Верховній Раді України, а у законопроекті за реєстр. № 3549-1 – державний колегіальний орган, підпорядкований Президенту України, підзвітний Верховній Раді України.

При цьому, відповідно до положень законопроектів за реєстр. № 3549 і № 3549-2 на вищезазначені органи виконавчої влади (фінансове забезпечення здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету) пропонується покласти додаткові повноваження, зокрема, щодо регулювання діяльності підприємств із суттєвим ринковим впливом, організаційного забезпечення збереження (перенесення) абонентських номерів, ведення реєстру підприємств електронних комунікацій тощо. Відповідно здійснення таких повноважень потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, про що також зазначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.

Поряд з тим, законопроекти за реєстр. № 3549 і № 3549-2 містять норму відповідно до якої, шкода, завдана підприємствам електронних комунікацій незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових або службових осіб відповідних органів виконавчої влади в галузі зв’язку, відшкодовується відповідно до закону за рахунок коштів, передбачених для фінансування таких органів, що також може потребувати додаткових коштів державного бюджету.

Крім того, слід зауважити, що потребуватиме коштів державного бюджету реалізація положень законопроекту за реєстр. № 3549-1 щодо здійснення державою фінансування спеціальних об’єктів електронних комунікацій за рахунок і в межах, передбачених Державним бюджетом України (визначення «спеціальний об'єкт електронних комунікацій» законопроект не містить) та ведення національним регулятором реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України. Також, потребуватимуть коштів державного та місцевих бюджетів положення цього законопроекту щодо інвестування розвитку електронних комунікаційних мереж загального користування за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Положення законопроектів за реєстр. № 3549, № 3549-1 і № 3549-2 щодо виключення діяльності у сфері телекомунікацій із переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» скасування ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій передбачено з 1 січня 2018 року) та запровадження механізму застосування повідомного принципу здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій, без попереднього індивідуального дозволу з боку держави (за виключенням використання радіочастотного та номерного ресурсу) призведуть до втрат дохідної частини загального фонду державного бюджету у розрахунку на рік у обсязі близько 11 млн гривень, про що зазначило Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках до цих законопроектів.

Законодавчі пропозиції щодо скасування сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з користування та надання послуг стільникового рухомого зв’язку (законопроекти за реєстр. № 3549 і № 3549-2) за експертними висновками Міністерства фінансів України призведуть до зменшення надходжень загального фонду державного бюджету на 2016 рік у сумі 1 189 млн гривень.

Положення законопроекту за реєстр. № 3549-2 щодо забезпечення Національною комісією з регулювання в галузі зв’язку проведення радіочастотного моніторингу у смугах частот загального користування стосовно загальних користувачів радіочастот за рахунок 5 % коштів, що надходять від рентної плати за користування радіочастотами, призведе до втрат дохідної частини загального фонду держбюджету у розрахунку на рік у обсязі близько 105 млн гривень і, відповідно, зменшать ресурс фінансового забезпечення у 2016 році загальнодержавних соціальних програм, які, згідно статті 87 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), здійснюються виключно за рахунок коштів державного бюджету, на що наголошує Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту.

На відміну від законопроектів за реєстр. № 3549 і № 3549-2, законопроектом за реєстр. № 3549-1 фінансове забезпечення здійснення діяльності національного регулятора у сфері електронних комунікацій пропонується здійснювати за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету України, джерелами наповнення якого пропонується визначити надходження від:

внеску на регулювання відповідно до Податкового кодексу України у розмірі 0,2 відсотка від доходів постачальників електронних комунікаційних послуг, отриманих за надання електронних комунікаційних послуг, у тому числі іншим постачальникам електронних комунікаційних послуг, доходів операторів поштового зв’язку, отриманих за надання послуг поштового зв’язку;

рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, визначеної і сплаченої платниками цієї плати відповідно до Податкового кодексу України у розмірі 15 відсотків.

Слід зазначити, що відповідно до бюджетного законодавства рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України у повному обсязі зараховується до загального фонду державного бюджету.

Довідково: згідно із звітністю Казначейства України за 2015 рік до загального фонду державного бюджету надійшло рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (код 13060000) у сумі 1985,3 млн грн, а відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» у доходах загального фонду планові надходження такого платежу визначені у сумі 2106,9 млн гривень.

Таким чином, впровадження законопроекту за реєстр. № 3549-1 матиме наслідком зменшення доходів загального фонду державного бюджету від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на 316 млн грн (у розрахунку на рік в умовах 2016 року) з відповідним збільшенням спеціального фонду державного бюджету, що призведе до втрат доходів загального фонду державного бюджету, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України.

Слід зазначити, що авторами законопроекту за реєстр. № 3549-1 подано до Верховної Ради України похідні від цього законопроекту проекти Законів України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо електронних комунікацій)» за реєстр. № 3643 від 14.12.2015 та «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо електронних комунікацій)» за реєстр. № 3644 від 14.12.2015.

Так, положеннями законопроекту за реєстр. № 3643 пропонується включити до складу доходів спеціального фонду державного бюджету 15 % рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (з відповідним зменшенням до 85 % відповідної рентної плати у складі доходів загального фонду державного бюджету) та новий вид доходу «внески на регулювання відповідно до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» та спрямувати запропоновані доходи спеціального фонду державного бюджету на здійснення діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій та поштового зв’язку.

Законопроектом за реєстр. № 3644 передбачається запровадити новий загальнодержавний збір – внесок на регулювання, який справлятиметься за здійснення державного регулювання у сферах електронних комунікацій та поштового зв’язку у розмірі 0,2 % від доходів постачальників електронних комунікаційних послуг, отриманих за надання електронних комунікаційних послуг, у тому числі іншим постачальникам електронних комунікаційних послуг, та від доходів операторів поштового зв’язку, отриманих за надання послуг поштового зв’язку. За розрахунками авторів законопроекту орієнтовна сума надходжень внеску на регулювання може становити 83,3 млн грн. Разом з тим, у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту зазначається, що виходячи з даних Держстату за 2014 рік щодо обсягу доходу постачальників електронних комунікаційних послуг та операторів поштового зв’язку сума надходжень збору може скласти близько 105 млн гривень.

Згідно з розрахунками авторів законопроекту до спеціального фонду державного бюджету для спрямування на функціонування відповідного національного регулятора можуть надійти кошти загалом у сумі 340,1 млн грн, з них 256,8 млн грн – 15 % рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та 83,3 млн грн – внески на регулювання (а якщо узагальнити розрахунки Мінфіну, відповідні надходження можуть загалом становити 421 млн грн). Водночас, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що планові потреби у фінансовому забезпеченні діяльності національного регулятора на сьогодні розрахувати не є можливим.

Разом з тим, слід звернути увагу, що на 2016 рік бюджетні призначення Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (правонаступником якої згідно з законопроектом за реєстр. № 3549-1 передбачається відповідний національний регулятор) встановлені в обсязі 31,6 млн грн, що в 10 разів менше вищенаведеного розрахункового обсягу надходжень на функціонування відповідного державного органу.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту за реєстр. № 3549-1 також звернуто увагу на вказану різницю між надходженнями і витратами та зауважено, що обсяг видатків на утримання державних органів визначається при формуванні видаткової частини державного бюджету відповідно до норм бюджетного законодавства, а можливе перевищення темпу зростання обсягу щорічних надходжень від відповідних платежів над зростанням нормативних витрат на утримання зазначеного державного органу матиме наслідком утворення значного залишку невикористаних коштів на кінець бюджетного періоду.

З огляду на положення законопроектів за реєстр. № 3549, № 3549-1 і № 3549-2, які мають вплив на показники бюджету, порушено вимоги частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України щодо необхідності надання до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, оскільки відповідні матеріали відсутні.

Загалом необхідно відмітити, що положення законопроекту за реєстр. № 3549-1 щодо визначення джерел фінансового забезпечення здійснення діяльності національного регулятора у сфері електронних комунікацій дублюють положення, передбачені у похідному законопроекті за реєстр. № 3643 та не відповідають вимогам Кодексу (зокрема, статтям 1, 7, 13, 29 і 30), відповідно до яких порушені у них питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства. Поряд з тим, положення законопроекту за реєстр. № 3549-1 щодо планування видатків при розробленні проекту державного бюджету на наступний бюджетний рік на здійснення діяльності національного регулятора на рівні, не нижче визначеного в бюджетному запиті національного регулятора, не відповідають пункту 9 частини першої статті 2, статтям 32, 34-37 Кодексу, якими визначено порядок підготовки проекту державного бюджету виходячи із принципів бюджетної системи України і взагалі не є предметом регулювання цього законопроекту, а виключно Кодексу.

Також, слід зауважити, що положення законопроекту за реєстр. № 3549-1 щодо здійснення фінансового забезпечення діяльності національного регулятора за кошторисом попереднього бюджетного року у випадку, якщо до початку бюджетного року кошторис національного регулятора не затверджений, яке є виключно предметом регулювання Кодексу, не відповідає пункту 30 частини першої статті 2, статтями 41 і 48 Кодексу в частині вимог щодо проведення витрат бюджету в разі несвоєчасного набрання чинності закону про Державний бюджет України та взяття зобов’язань на проведення видатків в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом. Крім того, порушення порядку або термінів подання, розгляду і затвердження кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету, затвердження у кошторисах показників, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями, а також взяття бюджетних зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом чи законом про Державний бюджет України, відповідно до статті 116 Кодексу визначається порушенням бюджетного законодавства.

Поряд з тим, виникає питання щодо відповідності законодавчої ініціативи таким принципам бюджетної системи України, як:

принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил /пункт 5 частини першої статті 7 Кодексу/;

принцип ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів /пункт 6 частини першої статті 7 Кодексу/.

Слід також зауважити, що передбачений законопроектом за реєстр. № 3549-1 особливий порядок фінансового забезпечення (з спеціального фонду державного бюджету) тільки для одного державного регуляторного органу (національного регулятора у сфері електронних комунікацій) не повною мірою відповідатиме одному з головних принципів бюджетної системи України, а саме принципу її єдності, яка забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності /пункт 1 частини першої статті 7 Кодексу/.

Крім того, запропоноване законопроектом збільшення джерел спеціального фонду державного бюджету (особливо в умовах гострої обмеженості бюджетних ресурсів) не узгоджується із здійсненими заходами щодо оптимізації спеціального фонду бюджетів.

Також, слід зазначити, що окремими нормами Кодексу (частина третя статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статті 48) встановлено особливості здійснення видатків за спеціальним фондом бюджету, а саме визначено, що взяття бюджетних зобов’язань і проведення видатків за спеціальним фондом бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

Таким чином, згідно із законопроектом за реєстр. № 3549-1 здійснення видатків на функціонування вказаного національного регуляторного органу буде залежати від стану виконання відповідних надходжень, що в певних умовах може призвести до недофінансування таких видатків.

Також, слід зазначити, що терміни набрання чинності законів, запропоновані авторами законопроектів за реєстр. № 3549, № 3549-1 і № 3549-2, не відповідають положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Поряд з цим, слід відмітити, що положеннями законопроектів за реєстр. № 3549, № 3549-1 (в тому числі шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення) і № 3549-2 передбачається розширення підстав для притягнення до адміністративної відповідальності суб’єктів господарювання за здійснення правопорушень у сфері електронних комунікацій, підвищення розмірів діючих штрафів, що може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень.

Загалом, Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках до законопроектів за реєстр. № 3549, № 3549-1 і № 3549-2 зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну та видаткову частини державного бюджету, висловлює ряд зауважень до них та відмічає про необхідність їх доопрацювання. Так, зокрема, пропонується положення законопроектів за реєстр. № 3549 і № 3549-2 щодо відшкодування за рахунок коштів, передбачених для фінансування Національної комісії з регулювання зв’язку, шкоди, завданої підприємствам електронних комунікацій незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових або службових осіб такої Комісії, доповнити нормою, згідно з якою Комісія матиме право зворотної вимоги (регресу) до посадових та службових осіб Комісії, які заподіяли шкоду, у розмірах і порядку, визначених законодавством. Також, Міністерством фінансів України не підтримуються запропоновані положеннями законопроекту за реєстр. № 3549-1 зміни до Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці» щодо визначення умов та форми оплати праці державних службовців національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій та поштового зв’язку, розмірів їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги відповідно до Закону України «Про електронні комунікації», а не Кабінетом Міністрів України (тобто встановлення окремого механізму визначення умов оплати праці державних службовців цього державного органу) та відмічається, що норми даного законопроекту не містять відповідних положень щодо регулювання умов оплати праці державних службовців такої Комісії.

Згідно із узагальнюючими висновками Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до законопроектів за реєстр. № 3549, № 3549-1 і № 3549-2, за результатами розгляду на пленарному засіданні законопроект за реєстр. № 3549-1 може бути прийнятий за основу з подальшим урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

Проекти законів України «Про електронні комунікації» (реєстр. № 3549 від 27.11.2015), поданий народними депутатами України Морокою Ю.М. та Мірошниченком Ю.Р.; «Про електронні комунікації» (реєстр. № 3549-1 від 11.12.2015), поданий народними депутатами України Данченком О.І., Матузко О.О. та іншими; «Про електронні комунікації» (реєстр. № 3549-2 від 11.12.2015), поданий народними депутатами України Лук’янчуком Р.В., Луценко І.С. та іншими, мають вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження державного бюджету і збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Рекомендувати Комітету з питань інформатизації та зв’язку при доопрацюванні цього законопроекту, узгодити його положення з вимогами статей 1, 2, 7, 13, 29, 30, 32, 34-37, 41, 48 і 116 Бюджетного кодексу України.

Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України щодо надання державою спеціального соціального статусу потерпілим від особливо тяжких злочинів та відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди вказаним особам, із обов’язковим відшкодуванням відшкодування державі засудженими понесених витрат (реєстр. № 3841 від 29.01.2016), поданий народними депутатами України Домбровським О.Г., Заболотним Г.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом визначаються підстави та порядок надання державою спеціального соціального статусу потерпілим від особливо тяжких злочинів та відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди вказаним особам.

Зокрема, передбачається надання державою особам, які потерпіли від особливо тяжкого злочину, спеціального соціального статусу. Особи, які отримали вказаний статус, мають право на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи, на 25-відсоткову знижку при оплаті за користування комунальними послугами у межах середніх норм споживання, на безкоштовний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, залізничним, водним і транспортом загального користування приміського сполучення, на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також пропонується здійснювати доплату до пенсії у розмірі, встановленому для дітей війни тощо.

Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій особам, яким державою надано спеціального соціального статусу потерпілих від особливо тяжкого злочину, та відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди вказаним особам згідно законодавчої пропозиції здійснюватиметься за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

При цьому передбачено, що Держава стягує понесені витрати щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої тяжким злочином, шляхом подачі позову в порядку регресу до особи, злочином якої завдано шкоди.

Крім того, законопроектом передбачено функціонування Єдиного державного електронного реєстру осіб, яким надано спеціальний соціальний статус особи, потерпілої від особливо тяжкого злочину, а також необхідність розробки загальнодержавної програми з врегулювання порушеного питання.

Реалізація запропонованих законодавчих пропозицій потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту реалізація положень законопроекту потребуватиме матеріальних та інших фінансових витрат з Державного бюджету України в обсязі 43,5 млн гривень.

Крім того, законопроектом відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої особливо тяжким злочином, запропоновано визначити захищеними видатками загального фонду державного бюджету, проте відповідних змін до Бюджетного кодексу України не передбачено.

Щодо такої законодавчої пропозиції слід зазначити, що відповідно до статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципі єдності, який передбачає єдину правову базу, єдину грошову систему, єдине регулювання бюджетних відносин, єдину бюджетну класифікацію, єдність порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності. З огляду на це, у статті 55 Бюджетного кодексу України захищені видатки загального фонду Державного бюджету України визначаються, виходячи з економічної сутності, тобто за економічною структурою (класифікацією) видатків, а не за напрямом спрямування видатків, як це запропоновано.

Також законопроектом передбачається, що державні соціальні гарантії особам, яким надано спеціальний соціальний статус потерпілих від особливо тяжкого злочину та відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди вказаним особам, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Крім того зазначається, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи мають право за рахунок власних коштів і благодійних надходжень установлювати додаткові гарантії соціально захисту осіб, яким надано вказаний спеціальний соціальний статус.

Разом з тим, відповідно до пунктів 15, 23 частини першої статті 2, частин третьої і четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету та є коштами від плати за надання послуг, виконання робіт, грантів, дарунків та благодійних внесків. Тобто, власні надходження бюджетних установ, в тому числі благодійні внески, є коштами бюджету. Напрями використання власних надходжень бюджетних установ визначено у частині четвертій статті 13 Бюджетного кодексу України. Відтак, такі кошти мають виключно цільове спрямування.

Згідно із вимогами статті 95 Конституції України, пункту 8 частини першої статті 2, частини першої статті 23, частини першої статті 30, пункту 5 частини першої статті 40, пункту 5 частини другої статті 76 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України, а бюджетні призначення, в свою чергу, визначаються виключно законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, встановленому Кодексом.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України щодо надання державою спеціального соціального статусу потерпілим від особливо тяжких злочинів та відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди вказаним особам, із обов’язковим відшкодуванням відшкодування державі засудженими понесених витрат (реєстр. № 3841 від 29.01.2016), поданого народними депутатами України Домбровським О.Г., Заболотним Г.М. та іншими:

мають вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності при опрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами статті 95 Конституції України та пунктів 8, 15, 23 частини першої статті 2, частин третьої та четвертої статті 13, частини першої статті 23, частини першої статті 30, пункту 5 частини першої статті 40, пункту 5 частини другої статті 76 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України стосовно обмеження використання медійної продукції держави-агресора (реєстр. № 4303 від 25.03.2016), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Медуницею О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про культуру», «Про гастрольні заходи в Україні», «Про театри і театральну справу», «Про кінематографію», «Про телебачення і радіомовлення», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», згідно з якими запроваджуються:

- штрафні санкції:

до організаторів, які організовують в Україні гастрольні заходи гастролерів, пов’язаних з державою-агресором, у розмірі, який встановлюється шляхом множення коефіцієнту, який визначається як 50 % від мінімальної заробітної плати на момент вчинення правопорушення на максимальну кількість глядачів, на яку розрахований відповідний зал або майданчик, в якому відбувся відповідний захід, а також вилучення до державного бюджету доходу (за винятком сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів)), отриманого організатором гастрольного заходу, внаслідок проведення ним такого заходу за участю гастролерів, пов’язаних з державою-агресором;

до театрів України, у яких проводитимуться вистави, театральні постановки за участю творчих працівників, членів художнього, артистичного персоналу театру, які є громадянами держави-агресора, у розмірі десяти мінімальних заробітних плат за вчинення як першого, так і за кожний наступних випадок порушення /виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня 2016 р. у сумі 1 378 грн, розмір штрафу становитиме 13 780 грн./;

- ліцензування телерадіоорганізацій, які підпадають під юрисдикцію держави-агресора, на право входження до пакетів програм;

- видача свідоцтва про проведення гастрольного заходу гастролерів, пов’язаних з державою агресором.

Реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та може зумовити збільшення дохідної частини державного бюджету за стягнення плати за видачу свідоцтва про проведення гастрольного заходу та ліцензій на право входження до пакетів програм, а також від штрафних санкцій у разі встановлення порушень організаторами гастрольних заходів та театрів, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України. При цьому, Мінфіном зазначено, що визначити вартісну величину впливу на дохідну частину державного бюджету в даний час немає можливості.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило зауваження та пропозиції до зазначеного законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України стосовно обмеження використання медійної продукції держави-агресора (реєстр. № 4303 від 25.03.2016), поданого народними депутатами України Княжицьким М. Л., Медуницею О. В. та іншими, матимуть вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону він може набрати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про амністію у 2016 році» (реєстр. №4255 від 17.03.2016), внесений народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Паламарчуком М.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Проектом Закону передбачено оголосити амністію і поширити її дію насамперед на ті категорії засуджених, які найбільш незахищені та вразливі соціально: на неповнолітніх та вагітних жінок, а також осіб, не позбавлених батьківських прав, які мають дітей віком до 18 років або дітей інвалідів першої, другої та третьої груп, хворих на туберкульоз, онкологічні захворювання, осіб, що досягли пенсійного віку, учасників бойових дій та осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції тощо.

Реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення видатків державного бюджету на утримання засуджених або тих, які перебувають під слідством в установах виконання покарань.

Як зазначає Міністерство фінансів України, загальний обсяг зменшення видатків державного бюджету на утримання осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення та обмеження волі, буде залежати від фактичної кількості осіб, до яких буде застосована амністія, та строку її проведення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про амністію у 2016 році» (реєстр. № 4255 від 17.03.2016), внесений народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Паламарчуком М.П. та іншими, має вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення витрат державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про доступ до інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики для розвитку телекомунікаційних мереж (реєстр. № 4159 від 26.02.2016), поданий народними депутатами Данченком О.І., Матузко О.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань інформатизації та зв’язку.

Даним законопроектом пропонується на законодавчому рівні врегулювати відносини, які виникають між суб’єктами господарювання, які надають телекомунікаційні послуги, та власниками інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики. Так, зокрема, положеннями законопроекту встановлюються повноваження державних органів влади, органів місцевого самоврядування, права та обов’язки операторів, провайдерів телекомунікацій, а також інших фізичних, або юридичних осіб, у власності (володінні) яких перебуває інфраструктура об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики.

Слід зазначити, що положеннями законопроекту визначається, що доступ до об’єктів інфраструктури будівництва, транспорту, електроенергетики та об’єктів житлового та нежитлового фонду для встановлення засобів телекомунікацій може здійснюватися на платній основі, при цьому, обсяг такої плати має визначатися згідно з методикою, розробленою та затвердженою відповідним державним органом (відповідно до повноважень таких органів, визначених положеннями даного законопроекту). Відтак, встановлення такої плати щодо зазначених об’єктів, що перебувають у державній чи комунальній власності, може зумовити додаткові надходження державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо у зв’язку із відсутністю у проекті положень щодо зарахування та використання вищезазначеної плати.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, даний законопроект у запропонованому вигляді не може бути підтриманий, враховуючи зокрема те, що він не має самостійного предмету законодавчого регулювання, оскільки більшість суспільних відносин, які пропонується врегулювати цим Законом, вже врегульовані у чинному законодавстві та запропоновано удосконалення системи регулювання суспільних відносин у сфері проектування, будівництва, реконструкції і модернізації телекомунікаційних мереж здійснювати шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про телекомунікації».

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про доступ до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики для розвитку телекомунікаційних мереж (реєстр. № 4159 від 26.02.2016), поданий народними депутатами Данченком О.І., Матузко О.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (може зумовити додаткові надходження державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення цільового призначення земельних ділянок, зайнятих полезахисними лісовими смугами (реєстр. № 4296 від 23.03.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити статтю 4 Лісового кодексу України положенням, згідно із яким віднесення земель, зайнятих захисними насадженнями лінійного типу за своїм цільовим призначенням до певної категорії земель здійснюється відповідно до земельного законодавства, на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які передають ці землі у власність, надають у користування, а також створюють об’єкти природоохоронного та історико-культурного призначення.

Крім того, доповненнями до статті 55 Земельного кодексу України, передбачається, що до земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті, зокрема, захисними насадженнями лінійного типу, крім тих, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Слід зазначити, що підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю є складовою податку на майно, який згідно з пунктом 19 частини першої статті 64 та пунктом 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України зараховується до доходів місцевих бюджетів.

Отже, реалізація положень законопроекту не потребуватиме здійснення видатків державного та місцевих бюджетів, проте у разі надання у користування земельних ділянок, зайнятих полезахисними лісовими смугами, можуть збільшитися надходження місцевих бюджетів, про що також зауважено Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення цільового призначення земельних ділянок, зайнятих полезахисними лісовими смугами (реєстр. № 4296 від 23.03.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., має вплив на показники бюджету (збільшує надходження місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований:

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження додаткових обмежень при реалізації алкогольних напоїв та вдосконалення положень, що встановлюють відповідальність за порушення правил торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами) (реєстр. № 4306 від 25.03.2016), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 1 та 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема:

заборонити продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів:

- у період з 22:00 до 08:00 (крім закладів ресторанного господарства), а у дні державних свят з 18:00 до 08:00 (для пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових);

- на об’єктах дорожнього сервісу, що є складовими міжнародних та національних автомобільних доріг загального користування (крім закладів ресторанного господарства, розташованих в приміщеннях таких об’єктів дорожнього сервісу) за межами населених пунктів (для пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових).

Крім того, законопроектом передбачені зміни до статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими встановлюється, що всі порушення вимог статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» підпадають під дію відповідного положення (тягне за собою накладення штрафу від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Отже, реалізація законопроекту може спричинити збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що введення запропонованих законопроектом обмежень на продаж пива, алкогольних напоїв може спричинити заміщення в нічний час легальних суб’єктів господарювання нелегальними торгівцями, що призведе до втрат бюджету, які неможливо обрахувати.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження додаткових обмежень при реалізації алкогольних напоїв та вдосконалення положень, що встановлюють відповідальність за порушення правил торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами) (реєстр. № 4306 від 25.03.2016), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень та/або зменшення доходів бюджету від нелегальної торгівлі відповідною продукцією внаслідок реалізації такої законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законодавчих актів щодо відповідальності пішоходів за користування засобами зв’язку, (реєстр. № 4100 від 18.02.2016), поданий народним депутатом України Дмитренком О.М.

Відмітили:

Законопроектом передбачено внести зміни до частини першої статті 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статей 17 і 18 Закону України «Про дорожній рух», заборонивши пішоходам користуватися засобами зв’язку під час переходу проїзної частини та залізничної колії, а також під час посадки і висадки з транспортного засобу.

При цьому за недотримання таких вимог встановлюються штрафи у розмірі від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок штрафів, які будуть застосовані за відповідні правопорушення та відповідно сплачені, про що зазначає також Міністерство фінансів України.

Як зазначає Мінфін, вартісна величина впливу на показники бюджетів зазначило, що загальна величина впливу на показники державного бюджету буде залежати від кількості правопорушників.

Разом з тим, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законодавчих актів щодо відповідальності пішоходів за користування засобами зв’язку (реєстр. № 4100), поданий народним депутатом України Дмитренком О.М., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо гуманітарної допомоги в кризових ситуаціях (реєстр. № 4362 від 01.04.2016), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Метою і завданням законопроекту є встановлення спрощеної процедури декларування при переміщенні через митний кордон України товарів гуманітарної допомоги та забезпечення максимального сприяння діяльності гуманітарних організацій при наданні гуманітарної допомоги під час кризових ситуацій в Україні.

Зокрема, законопроектом передбачається встановити, що у випадку ввезення гуманітарного вантажу відповідно до Закону України «Про гуманітарну допомогу в кризових ситуаціях» подання митної декларації не вимагається, а декларування такого вантажу здійснюватиметься на підставі погодженої центральним органом виконавчої влади з питань гуманітарної допомоги в кризових ситуаціях та доведеної до відома органів доходів і зборів заяви гуманітарної організації, яка внесена до Реєстру тимчасово акредитованих організацій, про зобов’язання надати гуманітарну допомогу, та товаросупровідних документів.

Слід зазначити, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту цих же авторів «Про гуманітарну допомогу в кризових ситуаціях» (реєстр. № 4360 від 01.04.2016), в якому, зокрема, пропонується врегулювати порядок надання гуманітарної допомоги в Україні під час кризових ситуацій шляхом звільнення такої допомоги від оподаткування, спрощення процедури акредитації гуманітарних організацій під час кризового періоду. Таким чином, імплементація законопроекту за реєстр. № 4362 залежатиме від прийняття та практичної реалізації законопроекту за реєстр. № 4360.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що законопроект не потребує фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо гуманітарної допомоги в кризових ситуаціях (реєстр. № 4362 від 01.04.2016), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету від митних платежів у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 4360 та залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо встановлення відповідальності за фактичне ухилення від об’єктивного та неупередженого розподілу справ автоматизованою системою документообігу суду) (реєстр. № 4203 від 11.03.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України з метою встановлення відповідальності за бездіяльність службової особи чи дії іншої особи, які направлені на фактичне ухилення від об’єктивного та неупередженого розподілу справ автоматизованою системою документообігу суду (у вигляді штрафу від 600 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 10 200 грн до 17 000 грн/, обмеження або позбавлення волі).

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення відповідних злочинів призведе до збільшення надходжень до державного бюджету у зв’язку із встановленням відповідальності у вигляді штрафних санкцій та до збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні відповідних злочинів, враховуючи пропозицію щодо встановлення покарання у вигляді позбавлення волі.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо встановлення відповідальності за фактичне ухилення від об’єктивного та неупередженого розподілу справ автоматизованою системою документообігу суду) (реєстр. № 4203 від 11.03.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних злочинів та залежно від покарань, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Єфімова М.В. про поданий ним проект Закону України про внесення зміни до підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (реєстр. № 4623 від 10.05.2016).

Відмітили:

Згідно з чинною редакцією підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) встановлено тимчасово, до повернення населених пунктів під контроль державної влади, зарахувати до спеціального фонду державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, залишки коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, що обліковуються станом на 1 вересня 2015 року на рахунках в органах Казначейства України, дозволивши Кабінету Міністрів України відповідно до затвердженого ним порядку спрямувати такі кошти у вигляді субвенції з державного бюджету відповідним обласним бюджетам Донецької та Луганської областей на відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, на території Донецької та Луганської областей, а також на їх соціально-економічний розвиток.

На виконання цієї норми Кодексу Верховною Радою України прийнято у першому читанні проект закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» за реєстр. № 4197, що поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Кришиним О.Ю., Лубінцем Д.В., Недавою О.А., Гордєєвим А.А., Веселовою Н.В., який підготовлено Комітетом до розгляду Верховною Радою у другому читанні і включено до порядку денного на 12 травня 2016 року. Згідно із законопроектом за реєстр. № 4197 передбачено надання відповідної субвенції з державного бюджету обласним бюджетам Донецької та Луганської областей у обсягах 2 387 624,5 тис. грн та 886 020,1 тис. грн відповідно.

Законопроектом за реєстр. № 4623 пропонується нова редакція підпункту 4 пункту 24 розділу VI Кодексу, згідно з якою встановлюється, що:

– тимчасово, до повернення населених пунктів під контроль державної влади, зарахувати залишки коштів місцевих бюджетів таких населених пунктів, що обліковуються станом на 1 січня 2016 року на рахунках в органах Казначейства України, до загального фонду обласних бюджетів Донецької та Луганської областей.

– зараховані до обласних бюджетів залишки коштів спрямовуються:

по Донецькій області – на погашення місцевого боргу Донецької міської ради, що виник за кредитом, отриманим в АТ «Укрексімбанк» (кредитний договір № 151110К26 від 05.11.2010), та відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду, систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, а також на соціально-економічний розвиток області;

по Луганській області – на відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду, систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, а також на соціально-економічний розвиток області.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що на рахунках місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в органах Казначейства станом на 1 січня 2016 року у Донецькій області обліковувалися кошти обсягом 2831,3 млн грн.

Водночас, Міністерство фінансів повідомляє, що за інформацією Казначейства на рахунках місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, станом на 01.01.2016 обліковуються кошти загального і спеціального фондів у сумі близько 3,8 млрд грн, в тому числі по бюджетах Донецької області – 2,8 млрд грн, Луганської області – 1 млрд грн.

Щодо положень законопроекту слід зауважити таке:

1) зважаючи на включений до розгляду Верховною Радою у другому читанні законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» за реєстр. № 4197, належить визначитися щодо доцільності його прийняття, оскільки законопроектом за реєстр. № 4623 передбачено врегулювання порушеного питання в інший спосіб;

2) з огляду на вимоги статті 13 Кодексу видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень, є видатками спеціального фонду бюджету, тому некоректним є встановлення законопроектом цільового спрямування коштів загального фонду обласних бюджетів (такі видатки мають затверджуватися рішенням про відповідний місцевий бюджет). Відтак, необхідно було б у законопроекті передбачити спрямування зазначених залишків до спеціального фонду обласних бюджетів, про що також зауважує Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України;

3) питання ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів унормовується у статтях 43 та 78 Кодексу та нормативними актами Мінфіну і не потребує додаткового врегулювання, тому друге речення абзацу другого розділу 1 законопроекту доцільно виключити;

4) у матеріалах до законопроекту не надано жодної інформації щодо місцевого боргу за відповідним кредитним договором з Укрексімбанком, на погашення якого пропонується спрямувати кошти, ні його мети, ні обсягу (основна сума, відсотки, тощо) ні термінів погашення, на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України. Загалом, зважаючи, що згідно з визначеним у пункті 3 частини першої статті 7 Кодексу принципом самостійності бюджетної системи органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов’язання один одного, погашення боргу Донецької міської ради не є бюджетним зобов’язанням обласного бюджету Донецької області. Крім того, місто Донецьк є населеним пунктом, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, відтак розрахунки за бюджетними зобов’язаннями міського бюджету мають проводитися після повернення території під контроль державної влади.

Загалом Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що рішення щодо внесеного законопроекту має прийматися з урахуванням відповідного висновку Уряду, оскільки згідно з вимогами статті 116 Конституції України та статті 42 Кодексу розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, а відповідно до вимог частини першої статті 111 Кодексу Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як щодо державного бюджету, так і місцевих бюджетів (експертний висновок від 11.05.2016 р. № 16/3-575/4623(113400)).

Міністерство фінансів України підтримує прийняття законопроекту (висновок від 10.05.2016 №31-05230-04-2/13136), зазначаючи, що положення законопроекту не суперечать бюджетному законодавству та не впливають на показники закону про державний бюджет на поточний бюджетний період.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Пинзеник В.М., Левченко Ю.В., Мельник С.І., Матвієнко А.С., народний депутат України Єфімов М.В., а також заступник Міністра фінансів України Качур Р.П.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету, а саме: рекомендувати законопроект за реєстр. № 4623 прийняти за основу та в цілому як закон.

У зв’язку з цим підготовлений до другого читання законопроект за реєстр. № 4197 належить зняти з розгляду, як такий, що втратив актуальність.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення зміни до підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (реєстр. № 4623), поданий народним депутатом України Єфімовим М.В., за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.

У зв’язку з цим підготовлений до другого читання проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» за реєстр. №4197 належить зняти з розгляду, як такий, що втратив актуальність.

Голосували: «за» - 13, «проти» - 1, «утрималися» - 3, «не голосували» - 2.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра соціальної політики України Шевченка В.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 р. № 330-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства соціальної політики України від 04.05.2016 р. № 2376/0/10-16/04 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 р. № 330-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2016 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

1) зменшення обсягу видатків за програмами:

2501480 «Надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» на суму 100 000 тис. гривень;

2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» на суму 61 175,7 тис. гривень /відповідальний виконавець бюджетної програми – Пенсійний фонд України/;

2) збільшення обсягу видатків за програмою 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною» на суму 161 175,7 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

В обґрунтуванні щодо зазначеного перерозподілу видатків, наведеному у листі Міністерства соціальної політики України, зокрема зазначається, що реалізація такого перерозподілу видатків державного бюджету дозволить здійснити у повному обсязі виплату у підвищених розмірах разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальної допомоги особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною.

Так, постановами Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» та від 29.04.2016 № 320 «Про збільшення розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня деяким категоріям громадян» виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої вказаними Законами, в поточному році проводиться у підвищених розмірах порівняно з 2015 роком, а саме:

- інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язням концентраційних таборів, ґетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:

I групи – 2 975 гривень (збільшено з 2 835 грн на 4,9 %);

II групи – 2 600 гривень (збільшено з 2 475 грн на 5,1 %);

III групи – 2 310 гривень (збільшено з 2 200 грн на 5 %);

- учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язням концентраційних таборів, ґетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків – 920 гривень (збільшено з 875 грн на 5,1 %);

- особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною – 2 975 гривень (збільшено з 2 835 грн на 4,9 %);

- членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге – 500 гривень (збільшено зі 440 грн. на 13,6 %);

- учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, ґетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога – 400 гривень (збільшено зі 160 грн в 2,5 рази).

За поясненнями Міністерства, покриття витрат на вказану мету пропонується здійснити за рахунок коштів бюджетних програм 2501480 та 2506080, за якими спостерігається неповний розподіл відкритих Казначейством України асигнувань.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-березень 2016 року:

за бюджетною програмою 2501480 видатки фактично проведено у обсязі 858,4 млн грн, що становить 29,7 % річного плану та 98,4 % плану на звітний період (2 887 млн грн), при цьому направлено відкритих асигнувань на здійснення протягом вказаного періоду видатків – 868,7 млн грн (нерозподілено Міністерством – 3,4 млн грн.);

за бюджетною програмою 2506080 видатки фактично проведено у обсязі 25 031,6 млн грн, що становить 17,3 % річного плану та 95,4 % плану на звітний період (144 888,6 млн грн), при цьому направлено відкритих асигнувань на здійснення протягом вказаного періоду видатків – 25 031,6 млн грн (нерозподілено Міністерством – 1 200 млн грн.).

В той же час необхідно зауважити, що Мінсоцполітики не подано належних обґрунтувань щодо запропонованого зменшення обсягу видатків державного бюджету Пенсійному фонду України на 61 175,7 тис. гривень, при тому, що урядовим законопроектом за реєстр. № 4543 від 28.04.2016 про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо соціальних стандартів та обсягу субвенції на надання пільг та житлових субсидій) пропонується збільшити видатки державного бюджету цього Фонду на 576 910 тис. гривень для забезпечення виплати у підвищених розмірах пенсій у зв’язку із збільшенням з 1 грудня 2016 року розмірів державних соціальних стандартів.

Загалом необхідно зауважити, що звернення Міністерства соціальної політики України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці, яка надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Амельченко В.В., Рудик С.Я.. Медуниця О.В., Левченко Ю.В., Пинзеник В.М., Матвієнко А.С., Кривенко В.М., а також перший заступник Міністра соціальної політики України Шевченко В.В.

Перший заступник Голови Комітету з питань бюджету Амельченко В.В. вніс пропозицію підтримати перерозподіл видатків державного бюджету, встановлений пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 330-р.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену першим заступником Голови Комітету Амельченком В.В.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

Разом з тим, у ході обговорення зазначеного питання народними депутатами України Матвієнком А.С та Рудиком С.Я. було порушено питання виплати разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», ветеранам Української повстанської армії та Організації українських націоналістів і запропоновано заслухати на черговому засіданні Комітету Міністерство соціальної політики України з питання надання державного соціального захисту (пільг, допомог) ветеранам УПА та ОУН.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 330-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом:

1) зменшення обсягу цих видатків:

за бюджетною програмою 2501480 «Надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» на суму 100 000 тис. гривень;

за бюджетною програмою 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» на суму 61 175,7 тис. гривень;

2) збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною» на суму 161 175,7 тис. гривень.

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 2.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Мушака О.П. про проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансового забезпечення реформування рибної галузі України (реєстр. № 4464 від 18.04.2016), поданий народними депутатами України Мушаком О.П., Амельченком В.В., Савченком О.Ю., Іщейкіним К.Є. та Черненком О.М.

Відмітили:

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, метою законопроекту є забезпечення ефективного здійснення функцій, покладених на Держрибагентство, шляхом покращення матеріально-технічної бази та забезпечення територіальних органів Держрибагентства необхідними засобами для провадження їх діяльності.

Так, законопроектом запропоновано зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» в частині видатків загального фонду державного бюджету щодо наступного:

за бюджетною програмою 2804010 «Керівництво та управління у сфері рибного господарства» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державне агентство рибного господарства України у складі головного розпорядника коштів державного бюджету – Міністерства аграрної політики та продовольства України/ обсяг видатків розвитку збільшено на 15 млн грн;

за бюджетною програмою 2801030 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Міністерства аграрної політики та продовольства України/ обсяг видатків розвитку зменшено на 15 млн гривень.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту додаткові кошти планується спрямувати на придбання позашляховиків, модернізованих безпілотників, катерів з потужними двигунами, наявність яких сприятиме запобіганню правопорушень у сфері поводження із водними біоресурсами.

Слід зазначити, що державним бюджетом на 2016 рік Держрибагентству за бюджетною програмою 2804010 «Керівництво та управління у сфері рибного господарства» бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету визначено в обсязі 92 996,7 тис. грн, проте видатки розвитку за вказаною бюджетною програмою не передбачені (згідно із звітом Казначейства за січень-березень поточного року проведено видатки в обсязі 17,1 млн грн або 83,2 % плану на звітний період та 18,4 % плану на рік).

У державному бюджеті на 2016 рік за загальним фондом бюджетні призначення за бюджетною програмою 2801030 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» /на часткову компенсацію відсоткової ставки за кредитами для покриття витрат, пов’язаних з сільськогосподарським виробництвом, зокрема із закупівлею пально-мастильних матеріалів, насіння, мінеральних добрив та іншого/ визначено в обсязі 300 млн грн, згідно із звітом Казначейства за січень-березень поточного року видатки не було проведено /у 2015 році фактичні видатки становили 290,6 млн грн при 300 млн грн запланованих/.

Необхідно звернути увагу, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків), що не відповідає частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України, про що також зауважено у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до цього законопроекту. Разом з тим ГНЕУ зазначає, що пояснювальна записка до законопроекту не містить інформації щодо можливості зменшення видатків за бюджетною програмою 2801030 саме на 15 000 тис. гривень без ризику невиконання планів, які визначені цією бюджетною програмою на поточний бюджетний рік.

Крім того, у пояснювальній записці до законопроекту відсутні пояснення щодо досягнення оптимізації структури витрат державного бюджету в межах загального обсягу видатків та надання кредитів, затвердженого законом про Державний бюджет України, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 52 Бюджетного кодексу України є підставою для внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Необхідно також зазначити, що зміни щодо бюджетних призначень запропоновано шляхом внесення змін до закону про державний бюджет на 2016 рік, зважаючи на положення частини одинадцятої статті 23 Бюджетного кодексу України, згідно із якою заборонено збільшення бюджетних призначень на видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами без внесення змін до закону про державний бюджет.

Загалом слід зазначити, що законодавча пропозиція полягає у здійсненні в межах загального обсягу бюджетних призначень загального фонду державного бюджету перерозподілу видатків між бюджетними програмами Міністерства аграрної політики та продовольства України, тобто не передбачає залучення додаткових бюджетних коштів та не впливає на загальні показники видатків державного бюджету.

Отже, законодавча пропозиція є збалансованою за показниками видатків державного бюджету.

Слід зауважити, що законопроект містить певні техніко-юридичні неточності у тексті, на що також звернуто увагу Мінфіном, а тому: розділ 1 законопроекту належить викласти в такій редакції: «1. Внести зміни до додатка № 3 до Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 5, ст. 54, № 17, ст. 189) згідно з додатком до цього Закону.».

Належить звернути увагу, що Верховною Радою України можливий розгляд інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», якими також змінюватимуться бюджетні показники щодо видатків державного бюджету, зокрема, на розгляді у Верховній Раді України перебуває урядовий законопроект за реєстр. № 4543 «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік"», яким серед іншого запропоновано зміни щодо бюджетних призначень за бюджетними програмами Мінагрополітики у зв’язку із збільшенням державних соціальних стандартів. Таким чином, потребуватимуть уточнення показники видатків державного бюджету у додатку до законопроекту з урахуванням законопроектів, розглянутих та прийнятих Верховною Радою України до розгляду зазначеного законопроекту.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту (лист від 29.04.2016 № 16/3-535/4464(105852)) зауважує про відсутність належного фінансово-економічного обґрунтування та зазначає, що рішення щодо внесеного законопроекту має прийматися з урахуванням відповідного висновку Уряду, оскільки згідно з вимогами статті 116 Конституції України та статті 42 Кодексу Кабінет Міністрів України забезпечує виконання затвердженого Державного бюджету України.

Загалом Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту (лист від 21.04.2016 № 31-08010-01-2/11640) відмічає, що реалізація заходів, визначених законопроектом, не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету. Водночас зазначено, що законопроект потребує доопрацювання та узгодження з Міністерством аграрної політики та продовольства України, як головним розпорядником коштів державного бюджету, зважаючи на те, що відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник коштів державного бюджету здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Міністерство аграрної політики та продовольства України поінформувало Комітет з питань бюджету про підтримку законопроекту за реєстр. № 4464 (лист від 06.05.2016 № 37-21-2-4/6757).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Амельченко В.В., Рудик С.Я., а також народний депутат України Мушак О.П., заступник Міністра фінансів України Качур Р.П., перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Краснопольський Я.В.

Перший заступник Голови Комітету з питань бюджету Амельченко В.В. запропонував підтримати таке рішення Комітету, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 4464 прийняти за основу та в цілому як закон із урахуванням такої пропозиції: розділ 1 законопроекту викласти в такій редакції: «1. Внести зміни до додатка № 3 до Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 5, ст. 54, № 17, ст. 189) згідно з додатком до цього Закону.», а також необхідності уточнення бюджетних показників законопроекту у разі прийняття інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» до розгляду зазначеного законопроекту.

Відповідно Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради при оформленні відповідного закону, у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 4464, належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену першим заступником Голови Комітету Амельченком В.В. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансового забезпечення реформування рибної галузі України (реєстр. № 4464 від 18.04.2016), поданий народними депутатами України Мушаком О.П., Амельченком В.В., Савченком О.Ю., Іщейкіним К.Є. та Черненком О.М., за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон із урахуванням такої пропозиції: розділ 1 законопроекту викласти в такій редакції: «1. Внести зміни до додатка № 3 до Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 5, ст. 54, № 17, ст. 189) згідно з додатком до цього Закону.», а також необхідності уточнення бюджетних показників законопроекту у разі прийняття інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» до розгляду зазначеного законопроекту.

Відповідно Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні на підпис Голові Верховної Ради України законопроекту за реєстр. № 4464, у разі його прийняття, належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» - одноголосно.

5. Слухали:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Р.П. Качура про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (реєстр. № 4543 від 28.04.2016), поданий Кабінетом Міністрів України /далі – законопроект/.

Відмітили:

Метою законопроекту згідно з пояснювальною запискою до нього є підвищення соціальних стандартів (зокрема заробітних плат, допомог, пенсій) та збільшення обсягу субвенції на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг з метою компенсації громадянам зміни граничних роздрібних цін на природний газ для побутових споживачів та виробників теплової енергії.

Загалом законопроектом пропонується внести зміни до статей 1, 7 і 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» /далі – Закон/ та додатків №№ 1, 3, 6, 7 і 8 до Закону, внаслідок чого передбачається збільшити доходи і видатки державного бюджету (разом та за загальним фондом) на 6.675,56 млн грн (або в середньому на 1 %).

Насамперед, законопроектом пропонується збільшити на 5.269 млн грн (або на 15 %) субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот /з розподілом між місцевими бюджетами/.

Відповідно до рішення Уряду щодо впорядкування ціни на природний газ для споживачів /постанова КМУ від 27.04.2016 р. № 315/ з 01.05.2016 р. встановлено граничний рівень роздрібних цін на природний газ для населення на рівні 6879 грн за 1000 куб. метрів /така ціна утворюється з урахуванням оптової ціни газу без урахуванням податкових платежів (4942 грн), ПДВ та інших платежів, що включаються до вартості газу (1146,51 грн), середньозваженого тарифу на транспортування газу територією України (219 грн), середньозваженого тарифу на його розподіл (513,7 грн), торгової націнки постачальника газу (57,4 грн)/. Довідково: у період з 01.10.2015 р. по 31.03.2016 р. діяла пільгова гранична роздрібна ціна на природний газ для населення у розмірі 3,6 грн за 1 куб. метр у разі використання до 1200 куб. метрів газу протягом зазначеного періоду.

Одночасно з таким рішенням Урядом ухвалені рішення щодо:

перегляду соціальних нормативів споживання житлово-комунальних послуг для надання пільг і субсидій з урахуванням фактичного споживання енергоносіїв домогосподарствами протягом опалювального періоду 2015/2016 рр. /постанова КМУ від 27.04.2016 р. № 317/, зокрема, зменшено норму використання природного газу для індивідуального опалення з 7 до 5,5 куб. метрів газу на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період;

впорядкування механізму надання житлових субсидій для підвищення ефективності цієї програми /постанова КМУ від 27.04.2016 р. № 319/, зокрема, установлено, що за підсумками опалювального сезону частина невикористаної суми субсидії в еквіваленті вартості 100 куб. метрів природного газу або в еквіваленті 150 кВт/год електричної енергії (у разі використання даних джерел енергії для індивідуального опалення) зараховується як оплата послуг, у т.ч. обов’язкової частки платежу домогосподарства, на наступні розрахункові періоди, а також не нараховуються пільги з оплати житлово-комунальних послуг та придбання твердого палива і скрапленого газу особам у разі призначення субсидії на період її отримання.

За інформацією, розміщеною на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України, у зв’язку з підвищенням цін на природний газ і теплову енергію в опалювальному сезоні 2016/2017 рр. прогнозується збільшення кількості сімей, які звернуться по призначення субсидії (за орієнтовними розрахунками таких сімей може бути близько 8 млн), а в опалювальний період 2015/2016 рр. субсидії отримували близько 5,5 млн родин.

Згідно із звітними даними Казначейства України за І квартал 2016 року з державного бюджету спрямовано на вказану субвенцію 12.385,6 млн грн, що становить 35,4 % бюджетних призначень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» визначено механізм перерахування зазначеної субвенції за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укртрансгаз».

У рішенні Рахункової палати від 24.11.2015 р. № 9-3 «Про результати аудиту ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг» серед іншого відмічено, що наявна тенденція значного зростання кількості домогосподарств, яким призначаються житлові субсидії, та суттєвого збільшення обсягів субвенції з державного бюджету на відшкодування підприємствам – надавачам послуг за надані громадянам обсяги послуг з пільг і субсидій свідчить про зниження реального життєвого рівня населення, а також про серйозні ризики забезпечення ефективності господарської діяльності у сфері енергетики та житлово-комунального господарства, відповідальності керівників підприємств – виробників послуг за заробляння доходів, оптимізацію витрат, модернізацію виробництва. Запроваджений механізм непрямої немонетарної підтримки населення і використання субвенції призводить до послаблення розрахункової дисципліни між постачальниками енергоносіїв та виробниками послуг за одержані енергетичні ресурси, затримок із сплатою податків і наповнення державного бюджету, нівелює зміст ринкового механізму, який покликаний розвивати підприємницьку ініціативу і відповідальність.

Варто також зауважити, що Верховною Радою України 18.02.2016 р. прийнято Закон України «Про внесення змін до додатків № 3 та № 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансового забезпечення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян та інших передбачених законодавством пільг» (законопроект за реєстр. № 4024), яким встановлюється передбачена частиною п’ятою статті 102 Бюджетного кодексу України субвенція місцевим бюджетам на вказані цілі у сумі 1.917,8 млн грн за рахунок зменшення на цю суму субвенції місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг. Наразі такий Закон очікує повторного розгляду Верховною Радою України з пропозиціями Президента України (щодо відхилення Закону).

Поряд з тим, законопроектом передбачається підвищити рівні прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати з 1 грудня на 3,2 % проти вже встановлених з цієї дати /прожитковий мінімум: на одну особу в розрахунку на місяць – з 1496 грн до 1544 грн; для дітей віком до 6 років – з 1313 грн до 1355 грн; для дітей віком від 6 до 18 років – з 1637 грн до 1689 грн; для працездатних осіб (мінімальна зарплата) – з 1550 грн до 1600 грн; для осіб, які втратили працездатність, – з 1208 грн до 1247 грн/ з відповідним збільшенням видатків на оплату праці, нарахування на зарплату, пенсійне забезпечення, допомоги сім’ям з дітьми та одноразові допомоги, стипендії аспірантів і докторантів тощо. Зокрема, найбільші обсяги збільшення видатків загального фонду державного бюджету пропонуються за такими бюджетними програмами (насамперед, через великі обсяги бюджетних призначень та значну питому вагу соціальних витрат в загальному обсязі призначень за відповідними програмами):

«Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» (код 2506080) – на 576,9 млн грн;

«Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» (код 2211190) – на 140,7 млн грн з розподілом між місцевими бюджетами /При цьому, обсяг цієї субвенції (резерв коштів у її складі) зменшено на 290,12 млн грн згідно з розпорядженням КМУ від 06.04.2016 р. № 272-р шляхом перерозподілу видатків на інші бюджетні програми Міністерства освіти і науки України, насамперед, для забезпечення видання, придбання, зберігання і доставку підручників і посібників для учнів загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної власності у 2016 році, а також пропонується зменшити на 30 млн грн згідно з урядовим законопроектом про внесення змін до додатків № 3 та № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо збільшення видатків на проведення зовнішнього незалежного оцінювання (реєстр. № 4524) для спрямування на вказані цілі. Крім того, згідно із Законом України від 04.02.2016 р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування професійно-технічної освіти», повернутим з пропозиціями Президента України (щодо відхилення Закону) для повторного розгляду (до реєстр. № 3830-3), в межах зазначеної субвенції передбачено збільшення її обсягу для обласних бюджетів, бюджету м. Києва та бюджетів міст обласного значення – обласних центрів на 877,9 млн грн за рахунок розподілу частини резерву цієї субвенції/;

«Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» (код 2311410) – на 127,2 млн грн з розподілом між місцевими бюджетами;

«Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу» (код 3511340) – на 126,3 млн грн з розподілом між місцевими бюджетами;

«Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ» (код 2101020) – на 121,7 млн грн;

«Забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, участь у міжнародних миротворчих операціях» (код 1007020) /на забезпечення діяльності Національної поліції України/ – на 61,7 млн грн;

«Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики» (код 2201160) – на 25,5 млн грн;

«Забезпечення виконання завдань та функцій Національної гвардії України» (код 1003020) – на 21,8 млн грн;

«Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та діяльності органів системи Служби безпеки України» (код 6521010) – на 17,8 млн грн;

«Здійснення прокурорсько-слідчої діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури» (код 0901010) – на 16,9 млн грн;

«Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» (код 1006280) – на 14,3 млн грн;

«Керівництво та управління у сфері фіскальної політики» (код 3507010) – на 12,8 млн грн;

«Здійснення правосуддя місцевими та апеляційними судами» (код 0501020) – на 10,3 млн грн;

«Виконання покарань установами і органами пенітенціарної служби» (код 3606020) – на 10,1 млн грн.

Слід звернути увагу, що Законом встановлено збільшення соціальних гарантій з 1 травня і 1 грудня 2016 року загалом на 12,5 % /грудень до грудня попереднього року/ при прогнозній інфляції за такий період на рівні 12 %. Однак, соціальні гарантії починаючи з грудня 2013 р. були підвищені на 13,1 % тільки з 1 вересня 2015 року, хоча інфляція /грудень до грудня попереднього року/ за 2014 рік становила 24,9 % та за 2015 рік – 43,3 %. Таким чином, запропонований законопроектом підхід щодо незначного підвищення соціальних гарантій не враховує знецінення грошових доходів громадян внаслідок високої цінової інфляції і девальвації національної валюти за останні два роки, що проявляється у зниженні купівельної спроможності населення, зниженні рівня його життя та соціальної захищеності.

Для забезпечення збалансованості показників державного бюджету на 2016 рік у зв’язку із запропонованими додатковими видатками у законопроекті передбачено збільшити такі доходи загального фонду державного бюджету (що пояснюється підвищенням ціни на природний газ для забезпечення побутових споживачів та виробників теплової енергії газом):

податок на прибуток підприємств (код 11010000) – на 1.234 млн грн /При цьому, за січень-квітень п.р. перевиконання помісячного плану цього платежу становило 2,5 млрд грн або 19 %, однак порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зменшилися на 9,1 % або на 1,6 млрд грн при плановому зростанні (план 2016 р. до факту 2015 р.) на 35,2 %. Крім того, станом на 01.04.2016 р. сума надміру сплачених сум до державного бюджету даного податку становила 24,9 млрд грн і може бути врахована платниками в рахунок сплати відповідного податкового зобов’язання протягом п.р., що створює ризики невиконання річного показника надходжень податку на прибуток підприємств/;

рентну плату за користування надрами для видобування природного газу (код 13030800) – на 3.753 млн грн /При цьому, за І квартал п.р. надходження цього платежу до державного бюджету становили 25,6 % річного плану та на 4,3 млрд грн або на 76,6 % більше плану на цей період, а також в 4,9 раза більше фактичного показника за відповідний період 2015 р./;

податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (код 14060000) – на 2.122 млн грн /При цьому, за січень-квітень п.р. перевиконання помісячного плану цього платежу становило 0,8 млрд грн або 4,6 %, однак порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли лише на 8,3 % при плановому зростанні на 52,1 %/.

Разом з тим, у законопроекті передбачено зменшення надходжень до загального фонду державного бюджету від податку на доходи фізичних осіб (код 11010000) на 433,4 млн грн. Зазначене пояснюється запропонованим у законопроекті підвищенням мінімальної зарплати з 01.12.2016 р. на 50 грн (що збільшить фонд оплати праці працівників) та пропозиціями щодо скасування оподаткування пенсій. Зокрема, в урядовому законопроекті про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій (реєстр. № 4542) пропонується з 01.05.2016 р. виключити норми щодо оподаткування за ставкою 15 % суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної зарплати, у частині такого перевищення. У пояснювальній записці до цього законопроекту вказано, що його реалізація призведе до зменшення надходжень податку на доходи фізичних осіб до зведеного бюджету у 2016 році у сумі близько 0,8 млрд грн. При цьому, надходження податку від оподаткування пенсійних виплат або щомісячного довічного грошового утримання за 2015 рік становили загалом 1085,8 млн грн (з них до державного бюджету – 381,9 млн грн, до місцевих бюджетів – 703,9 млн грн), а за І квартал п.р. – 140,1 млн грн (з них до державного бюджету – 50,5 млн грн, до місцевих бюджетів – 89,6 млн грн).

Варто зазначити, що загалом згідно з оперативними даними Казначейства України за січень-квітень п.р. доходи загального фонду державного бюджету надійшли в обсязі 162,2 млрд грн, що становить 28,8 % річного плану та на 12,6 млрд грн або на 8,4 % більше плану на цей період, однак порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли лише на 4,6 % при плановому зростанні на 11,7 %.

Належить зауважити, що у пояснювальній записці до законопроекту наведено лише інформацію щодо напрямів збільшення/зменшення доходів і видатків державного бюджету у запропонованих обсягах, проте не надано детальних розрахунків відповідних змін та пояснень до них, хоча частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України вимагається подання до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи детальні розрахунки).

Поряд з тим, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що у зв’язку із зміною припущень Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2016 рік, схваленого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 р. № 558, щодо граничного рівня цін (тарифів) на природний газ для населення Урядом прийнято рішення щодо наступного етапу оптимізації цін на природний газ та теплову енергію, що постачається населенню. Однак, безпосередньо не приведено інформації про відхилення оцінки основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України від прогнозу, врахованого під час затвердження державного бюджету. Зазначене у даному випадку може вважатися підставою для внесення змін до закону про державний бюджет, визначеною пунктом 1 частини першої статті 52 Бюджетного кодексу України, зважаючи також на те, що відповідно до частини другої цієї статті Кабінет Міністрів України має проводити щоквартальну оцінку відповідності таких показників.

Необхідно відмітити, що пунктом 3 Прикінцевих положень Закону доручено Кабінету Міністрів України до 1 березня 2016 року внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо змін до державного бюджету на 2016 рік, опрацювавши надані Комітету Верховної Ради України з питань бюджету пропозиції суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту про державний бюджет на 2016 рік. На виконання цього доручення Урядом поінформовано Верховну Раду України (лист КМУ від 28.03.2016 р. № 4816/0/2-16) про необхідність відтермінування підготовки такого законопроекту до завершення процесу перегляду спільної з МВФ програми «Механізм розширеного фінансування (EFF)», проведення уточненої оцінки надходжень бюджету за результатами І півріччя та опрацювання разом з Комітетом з питань бюджету пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи з урахуванням можливих джерел їх фінансування.

Крім того, до Комітету з питань бюджету надійшла пропозиція від народного депутата України Дубневича Б.В. щодо врахування у законопроекті зміни у додатку № 3 до Закону найменування бюджетної програми за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 3111080, виклавши у такій редакції: «Реалізація державного інвестиційного проекту «Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області».

Додатково потрібно звернути увагу, що найближчим часом Верховною Радою України можливий розгляд інших законопроектів щодо внесення змін до Закону, якими також передбачаються зміни бюджетних показників. Насамперед, мова йде про:

інший урядовий законопроект за реєстр. № 4524 щодо збільшення видатків на проведення зовнішнього незалежного оцінювання;

підготовлений до другого читання законопроект за реєстр. № 4197 щодо надання субвенції обласним бюджетам Донецької та Луганської областей на відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності, а також на соціально-економічний розвиток цих областей;

закони з пропозиціями Президента України /для повторного розгляду/ щодо фінансування професійно-технічної освіти (до реєстр. № 3830-3) та щодо фінансового забезпечення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян та інших передбачених законодавством пільг (до реєстр. № 4024).

Відтак, у разі прийняття таких законопроектів до розгляду законопроекту за реєстр. № 4543 потребуватимуть уточнення бюджетні показники у тексті (щодо змін до статті 1 Закону) і додатках до законопроекту з метою забезпечення узгодженості правових норм та збалансованості державного бюджету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку (лист від 10.05.2016 р. № 16/3-557/4543 (111276)) підтримує необхідність підвищення рівня соціального забезпечення населення та вважає, що законопроект за результатами розгляду у першому читанні може бути прийнятий за основу.

Оскільки розробником законопроекту за реєстр. № 4543 в Уряді є Міністерство фінансів України, відповідно до частини третьої статті 52 Бюджетного кодексу України для розгляду такого законопроекту у Верховній Раді України не вимагається експертний висновок Мінфіну.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

За результатами попереднього розгляду законопроекту у Комітеті перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. запропонував Комітету підтримати проект ухвали (розданий членам Комітету), а саме:

рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 4543 прийняти за основу та в цілому як закон з такими пропозиціями:

додаток № 2 до законопроекту доповнити рядком за кодом 3111080, виклавши найменування бюджетної програми у такій редакції: «Реалізація державного інвестиційного проекту «Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області»;

а також необхідністю уточнення у законопроекті бюджетних показників у разі прийняття інших законопроектів щодо змін до державного бюджету на 2016 рік до розгляду зазначеного законопроекту.

Відповідно, у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 4543 Комітету з питань бюджету разом з Мінфіном та Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради при оформленні відповідного закону належить внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо даного законопроекту.

В обговоренні питання брали участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Амельченко В.В., Матвієнко А.С., Кривенко В.М., Пинзеник В.М., Мельник С.І., Крулько І.І., Левченко Ю.В., Павлов К.Ю., Куліченко І.І., а також заступник Міністра фінансів України Качур Р.П.

Зокрема, народний депутат України Кривенко В.М. звернув увагу на технічну помилку в наведеному у проекті ухвали коді бюджетної класифікації та необхідність її виправлення: цифри «3111080» замінити цифрами «3111800».

За наслідками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію першого заступника Голови Комітету Амельченка В.В. із редакційним уточненням народного депутата України Кривенка В.М.

Таку пропозицію було підтримано більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УхвалиЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (реєстр. № 4543 від 28.04.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон із такими пропозиціями:

додаток № 2 до законопроекту /щодо змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»/ доповнити рядком за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 3111800, виклавши найменування бюджетної програми у такій редакції: «Реалізація державного інвестиційного проекту «Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області»;

а також необхідністю уточнення у тексті і додатках до законопроекту бюджетних показників у разі прийняття інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» до розгляду зазначеного законопроекту.

Відповідно, у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 4543 Комітету з питань бюджету разом з Міністерством фінансів України та Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести до його тексту і додатків необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо даного законопроекту.

Голосували: «за» - 10, «проти» - 0, «утрималися» - 5, «не голосували» - 4.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра освіти і науки України Совсун І.Р. про проект Закону України про внесення змін до додатків № 3 та № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо збільшення видатків на проведення зовнішнього незалежного оцінювання (реєстр. № 4524 від 25.04.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Реалізація положень законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має забезпечити, зокрема, належне і вчасне проведення у 2016 році зовнішнього незалежного оцінювання випускників загальноосвітніх навчальних закладів та здійснення своєчасної і у повному обсязі виплати заробітної плати науково-педагогічним та педагогічним працівникам, залученим для проведення зовнішнього незалежного оцінювання (далі – ЗНО).

Законопроектом пропонується у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, збільшити бюджетні призначення за бюджетною програмою 2201470 «Здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами» на 30 000 тис. грн (видатки споживання на оплату праці з нарахуваннями, у тому числі на оплату праці – 24 590 тис. грн) за рахунок зменшення на таку суму обсягу загальнодержавних витрат (видатки споживання) за програмою 2211190 «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» (за рахунок резерву коштів, що згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, передбачений для навчальних закладів, які знаходяться на території Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження).

Для реалізації вищезазначеної пропозиції законопроект містить відповідні зміни до додатків № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2016 рік» та № 6 «Міжбюджетні трансферти (базова та реверсна дотації, освітня та медична субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам) на 2016 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (далі – Закон).

Законодавча пропозиція не передбачає залучення додаткових бюджетних коштів, оскільки пропонується здійснити в межах загального обсягу видатків загального фонду державного бюджету перерозподіл бюджетних призначень за бюджетними програмами Міністерства освіти і науки України (включаючи бюджетні призначення за бюджетними програмами щодо загальнодержавних витрат).

Отже, положення законопроекту підготовлено збалансовано щодо показників державного бюджету.

Поряд з цим, слід зауважити, що супровідні матеріали до законопроекту не містять, як того вимагає частина третя статті 91 Регламенту Верховної Ради України, фінансово-економічних розрахунків щодо необхідності додаткового виділення коштів у запропонованому обсязі та пояснень щодо ризиків зменшення обсягу освітньої субвенції.

Необхідно також зазначити, що зміни щодо бюджетних призначень запропоновано шляхом внесення змін до закону про державний бюджет на 2016 рік, зважаючи на положення частини одинадцятої статті 23 Бюджетного кодексу України, згідно із якою заборонено збільшення бюджетних призначень на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами без внесення змін до закону про державний бюджет.

Інформація щодо виконання бюджетних програм, за якими у законопроекті запропоновано зміни обсягів бюджетних призначень, приведена в таблиці, яка роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Довідково: відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 272-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2016 рік» обсяг видатків споживання за програмою 2211190 «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» вже було зменшено на 290 102,8 тис. грн також за рахунок резерву коштів з метою здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів для забезпечення видання, придбання, зберігання і доставку підручників і посібників для учнів загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної власності у 2016 році, забезпечення діяльності Національного центру "Мала академія наук України", надання позашкільної освіти державними позашкільними навчальними закладами, проведення заходів з позашкільної роботи (зокрема, щодо національно-патріотичного виховання дітей та молоді), на проведення міжнародних олімпіад у сфері освіти.

Слід зазначити, що відповідно до вимог статті 103² Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6 «Деякі питання надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» резерв коштів у складі освітньої субвенції передбачається для здійснення видатків, що не могли бути враховані під час застосування формули розподілу субвенції між місцевими бюджетами.

Відповідно до експертного висновку Міністерства фінансів України прийняття зазначеного законопроекту підтримується.

Водночас, слід зазначити, що законопроект потребує внесення редакційних і техніко-юридичних уточнень відповідно до вимог нормопроектувальної техніки стосовно оформлення законопроектів щодо внесення змін до закону про державний бюджет та з урахуванням бюджетної методології, а саме:

- у додатку № 2 до законопроекту (зміни до додатка № 6 «Міжбюджетні трансферти (базова та реверсна дотації, освітня та медична субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам) на 2016 рік» до Закону) відображено всі рядки цього додатку до Закону, включаючи ті, до яких не вносяться зміни, що є недоцільним, оскільки зміни вносяться лише до підсумкового показника, визначеного у цьому додатку, відтак необхідно відобразити лише рядок «ВСЬОГО» і показники щодо нього, а всі інші рядки необхідно виключити.

Належить звернути увагу, що Верховною Радою України можливий розгляд інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», якими також змінюватимуться бюджетні показники, зокрема, на розгляді у Верховній Раді України перебуває урядовий законопроект за реєстр. № 4543 про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», яким, зокрема, запропоновані зміни щодо бюджетних призначень Міністерства освіти і науки України у зв’язку із підвищенням державних соціальних стандартів. Крім того, у разі прийняття позитивного рішення за наслідками повторного розгляду Верховною Радою України з пропозиціями Президента України законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування професійно-технічної освіти (реєстр. № 3830-3 від 29.01.2016), потребуватимуть уточнення показники державного бюджету у додатках до законопроекту за реєстр. № 4524 (також у разі його прийняття).

Таким чином, для забезпечення збалансованості показників бюджету, потребуватимуть уточнення показники державного бюджету у додатках до законопроекту з урахуванням законопроектів, розглянутих та прийнятих Верховною Радою України до розгляду зазначеного законопроекту.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (лист від 06.05.2016 р. № 16/3-549/4524(109957)) вважає аргументи, наведені на користь прийняття цього законопроекту, достатньо обґрунтованими, у зв’язку з чим він може бути прийнятий за результатами розгляду у першому читанні за основу.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Амельченко В.В.. Матвієнко А.С., Левченко Ю.В., а також заступник Міністра фінансів України Качур Р.П., перший заступник Міністра освіти і науки України Совсун І.Р.

Перший заступник Голови Комітету з питань бюджету Амельченко В.В. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект за реєстр. № 4524 за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозиції щодо відображення у додатку № 2 до законопроекту лише підсумкових показників за рядком «ВСЬОГО» (відповідно до законодавчої пропозиції), а також необхідності внесення у додатках до законопроекту уточнень відповідно до законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», розглянутих та прийнятих Верховною Радою України до розгляду зазначеного законопроекту.

Відповідно, у разі прийняття даного законопроекту Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні на підпис Голові Верховної Ради України законопроекту за реєстр. № 4524 належить внести до додатків до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до додатків № 3 та № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо збільшення видатків на проведення зовнішнього незалежного оцінювання (реєстр. № 4524 від 25.04.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, за результатами розгляду у першому читанні прийняти його за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозиції щодо відображення у додатку № 2 до законопроекту лише підсумкових показників за рядком «ВСЬОГО» (відповідно до законодавчої пропозиції), а також необхідності внесення у додатках до законопроекту уточнень відповідно до законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», розглянутих та прийнятих Верховною Радою України до розгляду зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» - одноголосно.

7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо механізму стимулювання подальшого процесу добровільного об’єднання територіальних громад) (реєстр. № 3639 від 11.12.2015), поданий народними депутатами України Федоруком М.Т., Денисенком В.О. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до частини четвертої статті 67 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) пропонується поширити вимоги щодо формування бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, також на бюджети тих об’єднаних територіальних громад, що визнані Кабінетом Міністрів України відповідно до закону спроможними.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що «ряд об’єднаних територіальних громад, навіть якщо вони не зовсім вписуються в межі, визначені відповідно до Перспективного плану, за своїми інфраструктурними, матеріальними та фінансовими параметрами цілком спроможні виконувати ряд соціальних програм, передбачених для районів чи міст обласного значення, а відтак можуть мати міжбюджетні відносини з державним бюджетом для стимулювання та забезпечення поступового нарощування території об’єднаної територіальної громади до повного заповнення відведеної Перспективним планом території».

При цьому, ознаки спроможної територіальної громади, за досягнення яких об’єднана територіальна громада може вважатись Кабінетом Міністрів України спроможною, визначаються цими ж авторами у законопроекті про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо механізму стимулювання подальшого процесу добровільного об’єднання територіальних громад за реєстр. № 3638 шляхом внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Зокрема, пропонується встановити, що Уряд може визнати об’єднану територіальну громаду як таку, що є спроможною, у разі її утворення за наявності однієї із таких ознак:

до складу об’єднаної територіальної громади увійшло не менше половини територіальних громад, які мали увійти до такої об’єднаної територіальної громади відповідно до Перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області (крім територіальної громади адміністративного центру об’єднаної територіальної громади);

кількість членів об’єднаної територіальної громади становить не менше половини сумарної кількості членів територіальних громад, які мали увійти до такої об’єднаної територіальної громади відповідно до Перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області (крім територіальної громади адміністративного центру об’єднаної територіальної громади);

площа юрисдикції об’єднаної територіальної громади становить не менше половини сумарної площі юрисдикції територіальних громад, які мали увійти до такої об’єднаної територіальної громади відповідно до Перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області (крім територіальної громади адміністративного центру об’єднаної територіальної громади).

Відтак, слід наголосити, що законопроект за реєстр. № 3639 є похідним від законопроекту за реєстр. № 3638, тому рішення щодо цього законопроекту має прийматися за результатами розгляду та прийняття в цілому законопроекту за реєстр. № 3638, в іншому випадку зміни до Кодексу щодо формування бюджетів об’єднаних територіальних громад, що визнані Кабінетом Міністрів України відповідно до закону спроможними, втрачають сенс.

На системний зв’язок цих законопроектів у своїх висновках до законопроекту також звертають увагу Міністерство фінансів України та Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ).

Щодо положень законопроекту слід зауважити:

1) у тексті Кодексу, починаючи з термінології, насамперед при визначенні терміну «бюджети місцевого самоврядування», застосовується поняття «бюджети об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад». Відповідно відносини, що виникають на всіх стадіях бюджетного процесу та стосуються формування і виконання місцевих бюджетів, врегульовуються у Кодексі саме для цих бюджетів. Тому доповнення бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, категорією тих, що визнані Кабінетом Міністрів України відповідно до закону спроможними, розширює перелік місцевих бюджетів, для яких встановлюються особливості їх формування і виконання, а отже потребує внесення змін до відповідних положень Кодексу для узгодження та уникнення колізій при практичному застосуванні.

Відтак, ряд положень Кодексу щодо бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (статті 2, 5, 6,64, 67, 69-1, 75, 86, 89, 99, 103-2, 103-4, 105, 115, 122, пункти 38 та 39 розділу VI), належить доповнити словами «чи визнані Кабінетом Міністрів України відповідно до закону спроможними»;

2) у розділі II законопроекту пропонується:

вважати такими, що є спроможними в розумінні цього Закону на 2016 рік об’єднані територіальні громади, вибори в яких відбулись 25 жовтня 2015 року /пункт 2/;

Кабінету Міністрів України здійснити розрахунки міжбюджетних відносин на 2016 рік з урахуванням положень цього Закону /пункт 3/.

Слід також звернути увагу, що пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 25.12.2015 № 925-VII «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо особливостей державної реєстрації органів місцевого самоврядування як юридичних осіб» уповноважено Кабінет Міністрів України визнати спроможними відповідно до цього Закону об’єднані територіальні громади, які 25 жовтня 2015 року обрали на перших виборах депутатів сільської, селищної, міської ради та сільського, селищного, міського голову, включивши такі громади до затверджених перспективних планів формування територій громад областей.

Відтак, Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» зазначені вимоги виконано і проведено належні розрахунки та відповідно до додатків № 6 та № 10 до цього Закону встановлено міжбюджетні відносини державного бюджету з бюджетами 159 об’єднаних територіальних громад, вибори в яких відбулися 25 жовтня 2015 року.

Тому запропоновані положення втратили актуальність і пункти 2 і 3 розділу ІІ законопроекту належить виключити;

3) реалізація положень законопроекту з огляду на розширення кількості місцевих бюджетів, для яких встановлюються міжбюджетні відносини з державним бюджетом, та їх повноважень зумовить вплив на показники державного бюджету у наступному бюджетному періоді, призводячи до збільшення видатків на надання міжбюджетних трансфертів таким бюджетам. Відтак, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті («з дня наступного за днем його опублікування»), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

Крім того, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів, що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

ГНЕУ /лист від 18.04.2016 р. № 16/3-500/3639(93464)/ також зауважує про відсутність відповідних розрахунків та вважає, що для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту було б логічним отримати відповідний експертний висновок Уряду, виходячи із змісту відповідних положень пункту 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Кодексу, згідно з якими розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

Міністерство фінансів України /лист від 30.12.2015 № 31-05130-02-2/39897/ підтримує законопроект з урахуванням зауважень, зокрема, щодо вилучення пунктів 2 та 3 розділу ІІ законопроекту.

Асоціація міст України /лист від 04.05.2016 № 5-169/1/ зазначає, що законопроект потребує доопрацювання, зауважуючи, що реалізація пропозицій законопроекту спричинить:

втрату змісту та невиконання своєї функції перспективними планами;

дезорганізацію процесу об’єднання громад;

створення депресивних територій від яких «усі відмовились», утворення неспроможних громад, нехтування думкою «слабших» громад;

прийняття Урядом вибіркових рішень щодо визнання територіальних громад спроможними, в тому числі і у не відповідності до затвердженого перспективного плану;

підвищення корупційних ризиків при прийнятті Урядом відповідних рішень;

припинення роботи обласними державними адміністраціями щодо удосконалення перспективних планів.

Поряд з тим, слід відмітити, що Асоціація міст України також пропонує повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання законопроект за реєстр. № 3638.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку /лист від 08.02.2016 № 04-19/17-7598/ зазначає, що у проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції у своєму висновку /лист від 15.02.2016 № 045-17/10-181(34711)/ зазначає, що зазначений законопроект не належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС, або регулюється національним законодавством країн-членів ЄС, а отже не потребує експертного висновку Комітету з питань європейської інтеграції.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Амельченко В.В., Мельник С.І., Матвієнко А.С., Крулько І.І., Куліченко І.І., Маркевич Я.В.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 3639 повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо механізму стимулювання подальшого процесу добровільного об’єднання територіальних громад)» (реєстр. № 3639), поданий народними депутатами України Федоруком М.Т., Денисенком В.О. та іншими, за результатами розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Голосували: «за» - 12, «проти» - 0, «утрималися» - 3, «не голосували» - 4.

8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо: зарахування плати за надання адміністративних послуг до бюджетів об’єднаних територіальних громад (реєстр. № 4386 від 12.04.2016), поданий народними депутатами України Мельником С.І. і Федоруком М.Т.; вдосконалення норм Бюджетного кодексу України в частині забезпечення фінансової спроможності у наданні адміністративних послуг виконавчими органами рад об’єднаних територіальних громад (реєстр. № 4386 – 1 від 12.04.2016), поданий народними депутатами України Юриком Т.З., Заставним Р.Й., Дегтярчуком О.В., Дубневичем Б.В., Македоном Ю.М., Крульком І.І., Івченком В.Є., Гончаренком О.О., Маркевичем Я.В.

Відмітили:

Законопроектами за реєстр. № 4386 та № 4386 – 1, що є альтернативними, передбачається чітко унормувати питання зарахування до доходів загального фонду бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, окремих видів плати за надання адміністративних послуг, таких як:

адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

плати за скорочення термінів надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також плати за надання інших платних послуг, пов’язаних з такою державною реєстрацією.

З цією метою пропонується внести зміни до пунктів 36-1, 36-2, 36-3 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), доповнивши кожен з них словами «виконавчими органами сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад».

Відмінністю цих законопроектів є лише розташування таких слів у зазначених пунктах: перед словами «міських рад міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення» (у законопроекті за реєстр. № 4386), після слів «районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями» (у законопроекті за реєстр. № 4386-1).

Загалом щодо законопроектів слід відмітити, що такі зміни пов’язані з реалізацією положень законів України:

«Про адміністративні послуги», згідно з яким при виконавчому органі міської міста районного значення, селищної, сільської ради можуть утворюватися Центри надання адміністративних послуг (у разі прийняття відповідною радою такого рішення);

«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», що відповідно визначають суб’єктами державної реєстрації серед інших виконавчі органи сільських, селищних та міських (міст районного значення ) рад.

Водночас, в рамках реалізації реформи місцевого самоврядування на виконання Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» згідно з перспективним планом формування територій громад утворюються об’єднані територіальні громади. Згідно із зазначеним законом об’єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською.

Відповідно у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об’єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування.

Відтак, забезпечуючи виконання законодавства у сфері надання адміністративних послуг, за рішеннями відповідних (сільських, селищних та міських) рад об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, при їх виконавчих органах утворюються центри надання адміністративних послуг та мають надаватися належні послуги, плату за які належить зараховувати до бюджетів таких об’єднаних громад.

Разом з тим, у Кодексі (частина дев’ята статті 75) вже застосовується поняття «виконавчі органи рад об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад».

З огляду на зазначене, з метою вживання єдиної термінології у Кодексі, доцільно слова «виконавчими органами сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад», що вживаються у тексті обох законопроектів, замінити словами «виконавчими органами рад об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад».

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своїх висновках (від 05.05.2016 за №№ 16/3-543/4386(109663) та 16/3-544/4386-1(109670), в цілому підтримуючи прийняття внесеного законопроекту у першому читанні за основу, одночасно звертає увагу на доцільність отримання відповідного експертного висновку Кабінету Міністрів України.

Міністерство фінансів України (висновки від 21.04.2016 р. № 31-11230-02-2/11643 та від 05.05.2016 № 31-11230-02-2/12813) підтримує прийняття законопроектів, як таких, що дозволять законодавчо врегулювати питання щодо зарахування окремих адміністративних зборів до бюджетів об’єднаних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Асоціація міст України (лист від 15.04.2016р. № 5-138 та від 05.05.2016 № 5-169) висловлюється за підтримку законопроектів, акцентуючи увагу на необхідності якнайшвидшого вирішення зазначеного питання, зважаючи, що відсутність узгодженого та чіткого трактування пунктів Кодексу в частині зарахування плати за надання адміністративних послуг до бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, призвело до блокування Державною казначейською службою України їх рахунків за вказаними надходженнями, що унеможливлює надання такими громадами адміністративних послуг населенню.

Водночас, Міністерство фінансів України та Асоціація міст України надаючи свої висновки до законопроектів, звернулися з проханням включити положення, які допоможуть забезпечити комплексний підхід до реформування системи надання адміністративних послуг, а саме, пропонується врегулювати зарахування адміністративного збору за державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань до загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів шляхом внесення змін до відповідних статей Кодексу. Необхідність таких змін пов’язана з тим, що в зв’язку з набранням чинності з 1 січня 2016 року нової редакції Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців може здійснюватися також виконавчими органами сільських, селищних та міських рад (у разі прийняття відповідною радою такого рішення).

Виходячи з положень частини другої статті 110 Регламенту Верховної Ради України при розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може рекомендувати Верховній Раді взяти за основу один із них або підготувати інший законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради України народними депутатами – членами цього комітету.

Зважаючи на необхідність редакційного та техніко-юридичного уточнення запропонованих законодавчих пропозицій та враховуючи додаткові пропозиції Міністерства фінансів України та Асоціації міст України, про що зазначено вище, та враховуючи статтю 110 Регламенту Верховної Ради України, вбачається за доцільне викласти законопроект у доопрацьованій Комітетом редакції (що додається з додатковою порівняльною таблицею).

На час розгляду законопроектів у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Мельник С.І., Куліченко І.І.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні законопроектів за реєстр. № 4386 та № 4386 – 1 прийняти законопроект у доопрацьованій Комітетом редакції за основу та в цілому як закон.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні законопроектів про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування плати за надання адміністративних послуг до бюджетів об’єднаних територіальних громад (реєстр. № 4386 від 12.04.2016), поданого народними депутатами України Мельником С.І. і Федоруком М.Т., та щодо вдосконалення норм Бюджетного кодексу України в частині забезпечення фінансової спроможності у наданні адміністративних послуг виконавчими органами рад об’єднаних територіальних громад (реєстр. № 4386–1 від 12.04.2016), поданого народними депутатами України Юриком Т.З., Заставним Р.Й., Дегтярчуком О.В., Дубневичем Б.В., Македоном Ю.М., Крульком І.І., Івченком В.Є., Гончаренком О.О., Маркевичем Я.В., прийняти законопроект у доопрацьованій Комітетом редакції за основу та в цілому як закон.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 1.

9. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Лубінця Д.В. про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо забезпечення бюджетної автономії та фінансової самостійності районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад (реєстр. №3721 від 25.12.2016), поданий народними депутатами України Лубінцем Д.В., Валентировим С.В., Пономарьовим О.С., Сусловою І.М., Герасимовим А.В.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до статей 64 та 66 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) пропонується змінити нормативи зарахування до місцевих бюджетів рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату) (далі-рентна плата), встановивши, що з 1 січня 2017 року:

– до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів зараховується 15 % рентної плати (чинна норма – 25 %);

– до районних бюджетів зараховується 10 % рентної плати, а у випадку видобування корисних копалин в межах території об’єднаної територіальної громади, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, вказана рентна плата зараховується у розмірі 5 % до бюджету такої об’єднаної територіальної громади і 5 % до районного бюджету, в межах якого знаходиться об’єднана територіальна громада (чинна норма – 0%).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація надасть можливість залучити до місцевих бюджетів додаткові надходження в рамках проведення реформи місцевого самоврядування і територіальної організації влади.

Насправді, запровадження запропонованих змін матиме наслідком лише перерозподіл доходних джерел між місцевими бюджетами, який призведе до зменшення доходів обласних бюджетів та збільшення доходів районних бюджетів (а в окремих випадках і бюджетів об’єднаних територіальних громад).

При цьому беручи до уваги положення частини першої статті 63 Кодексу, згідно з якою місцевий бюджет містить надходження і витрати на виконання повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування (ці надходження та витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету), у законопроекті належало запропонувати перелік видаткових повноважень, які передаються з обласного рівня на районний (в т.ч. до об’єднаних територіальних громад) і будуть забезпечені таким ресурсом.

Відсутність у законопроекті такого положення не відповідає визначеному у статті 7 Кодексу принципу збалансованості бюджетної системи, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України.

Поряд з тим слід відмітити, що у Кодексі проведено розмежування доходів та видатків між рівнями місцевих бюджетів з урахуванням принципів бюджетної системи. У зв’язку із здійсненням у грудні 2014 року реформи міжбюджетних відносин саме на обласний рівень було передано значну частину додаткових видаткових повноважень, виходячи з вимог статті 86 Кодексу, відповідно до яких видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують гарантовані послуги для окремих категорій громадян, або реалізацію програм, потреба в яких існує в усьому регіоні, здійснюються з обласних бюджетів.

Відтак, реалізація законодавчої ініціативи зумовить розбалансування місцевих бюджетів, призводячи, в першу чергу, до незабезпеченості належними ресурсами видатків, що здійснюються з обласних бюджетів.

Згідно з висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту призведе до зменшення надходжень обласних бюджетів на близько 450 млн грн з відповідним збільшенням надходжень районних бюджетів (в т.ч. бюджетів об’єднаних територіальних громад).

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку (від 01.04.2016р. №16/3-416/3721 (78047) звертає увагу на відсутність обґрунтування доцільності запровадження саме запропонованого проектом порядку розподілу надходжень від рентної плати і вважає, що для прийняття виваженого рішення щодо законопроекту необхідно отримати відповідний експертний висновок Уряду.

Міністерство фінансів України (висновок від 26.01.2016 р. № 31-05120-02-2/2413) не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи серед іншого, що запропоновані положення порушують також принцип справедливості та неупередженості (бюджетна система будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами), оскільки на території України корисні копалини розташовані нерівномірно, їх запаси неоднакові і відповідно розподіл бюджетних ресурсів між місцевими бюджетами буде нерівномірним.

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (лист від 04.02.2016 р № 04-15/08-104(25540) рекомендує внести на розгляд Верховної Ради України пропозицію про прийняття законопроекту за основу.

Відповідно до висновків комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (від 21.03.2016 №04-19/17-7778) і з питань європейської інтеграції (від 15.02.2016 №04-17/10-216(34929) законопроект відповідає вимогам антикорупційного законодавства та не належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС, або регулюється національним законодавством країн-членів ЄС.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Левченко Ю.В., Куліченко І.І., Крулько І.І., Амельченко В.В., Ванат П.М., Пинзеник В.М., народний депутат України Лубінець Д.В., а також заступник Міністра фінансів України Качур Р.П.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. запропонував визначитися щодо законопроекту за реєстр. № 3721 безпосередно на засіданні Комітету.

За результатами обговорення народні депутати – члени Комітету визначилися ухвалити таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 3721 відхилити.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо забезпечення бюджетної автономії та фінансової самостійності районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад (реєстр. № 3721), поданий народними депутатами України Лубінцем Д.В., Валентировим С.В., Пономарьовим О.С., Сусловою І.М., Герасимовим А.В., за результатами розгляду в першому читанні відхилити.

Голосували: «за» - 11, «проти» - 1, «утрималися» - 3, «не голосували» - 4.

10. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Гордєєва А.А. про результати обговорення стану місцевих бюджетів Херсонської області в умовах бюджетної децентралізації, фінансового забезпечення реалізації інвестиційних проектів для розвитку регіону та інших актуальних питань розвитку Херсонщини в рамках виїзного засідання Комітету до міста Херсона 23 квітня 2016 року.

Відмітили:

Народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету Павелком А.В., Амельченком В.В., Ванатом П.М., Горбуновим О.В., Гордєєвим А.А., Дубневичем Б.В., Іщейкіним К.Є., Крульком І.І., Куліченком І.І., Молотком І.Ф. за участі народних депутатів України представників інших комітетів Співаковського О.В., Хланя С.В., Вінника І.Ю., Негоя Ф.Ф., Креміня Т.Д. та Паламарчука М.П., голів Державного агентства автомобільних доріг України Батищева А.В., Державного агентства рибного господарства України Коваліва Я.Б., Державного агентства лісових ресурсів України Ковальчука О.П. та інших посадовців центральних органів виконавчої влади, а також керівників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування області 23 квітня 2016 року в рамках забезпечення виїзного засідання Комітету до міста Херсона обговорювалися актуальні питання розвитку регіону.

Насамперед, за інформацією керівників області місцеві бюджети Херсонщини внаслідок запровадження нових підходів до їх формування, нової трансфертної політики та інших заходів, спрямованих на забезпечення фінансової самодостатності місцевого самоврядування, у 2015 році порівняно з 2014 роком отримали до загального фонду на 39,9 відсотка більше доходів; загальний обсяг проведених видатків збільшився на 27,7 відсотка, змінилася їх економічна структура шляхом збільшення частки капітальних видатків на 2,6 %; в 9 разів скоротився об’єм короткотермінових позик з державного бюджету на покриття тимчасових касових розривів, що відповідно зменшило залежність місцевих бюджетів від таких запозичень.

При цьому значний обсяг фінансового ресурсу зосереджено в бюджетах місцевого самоврядування, доходна частина яких у минулому році порівняно з 2014 роком зросла на 58 відсотків.

Підсумки першого кварталу поточного року також свідчать про позитивний вплив запроваджених реформ і збереження тенденцій до зростання доходної частини місцевих бюджетів.

Поряд з тим, в результаті бюджетної децентралізації здійснено перерозподіл видаткових повноважень між рівнями бюджетів, однак в умовах реформування місцевого самоврядування, сфер освіти та охорони здоров’я, що наразі триває, залишаються неврегульованими ряд питань, серед яких, на думку фахівців області, зокрема, такі: необхідність належного фінансового забезпечення професійно-технічних закладів та інших навчальних закладів з підготовки робітничих кадрів, збільшення обсягів медичної та освітньої субвенції, незабезпеченість достатнім фінансовим ресурсом видатків на утримання закладів ветеринарної медицини, невизначеність щодо погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а також компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян, послуги зв’язку та інші передбачені законодавством пільги.

У ході обговорення було відзначено також певні досягнення єдиної в області об’єднаної територіальної громади (зокрема, річний обсяг її доходів в результаті об’єднання збільшився майже вдвічі – з 2,2 млн грн до 3,7 млн грн, а реальність затверджених показників підтверджується станом виконання у поточному році) та порушені питання фінансового забезпечення окремих установ і закладів бюджетної сфери районного бюджету району, на території якого утворилася така громада, та самої громади, що з точки зору місцевої влади мають унормовуватися шляхом перегляду видаткових повноважень.

Доповідаючи про фінансове забезпечення будівництва, ремонту та реконструкції автомобільних доріг області, зазначалось, що у 2015 році на дороги загального користування було спрямовано 89,7 млн грн, планові показники 2016 року становлять 292,9 млн грн, або у 3,2 рази більше ніж у попередньому році. Однак, незважаючи на значне зростання виділених коштів, вони становлять лише 20 % від нормативної річної потреби на ремонт і утримання доріг області.

Особливу увагу було приділено питанням реалізації пріоритетних інвестиційних проектів Херсонської області та можливості їх державної підтримки. Серед них будівництво водопостачання смт. Комишани Комсомольського району м. Херсона, будівництво шляхопроводу по просп. Адмірала Сенявіна – вул. Залаєгерсег у місті Херсоні, створення Південного регіонального центру променевої терапії на базі комунального закладу Херсонської обласної ради «Херсонський обласний онкологічний диспансер», реконструкція виробничих потужностей на державній установі «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод імені академіка С.Т. Артющика», реконструкція міжнародного аеропорту «Херсон», будівництво, ремонт та модернізація об’єктів спортивної інфраструктури області.

При розгляді питання щодо розв’язання окремих екологічних проблем області, зокрема, було обговорено можливості фінансового забезпечення за рахунок коштів державного бюджету робіт із знищення непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, що утворилися у результаті реформування аграрного сектору і є безхазяйними, та реконструкції каналізаційних очисних споруд на території області, які на сьогодні вже не відповідають вимогам техногенно-екологічної безпеки, а їх обладнання та мережі наднормативно зношені.

Одним з актуальних у порядку денному було визначено питання відновлення зрошення на території області, що має найбільшу питому вагу зрошувальних земель в Україні, та побудови внутрішньогосподарської зрошувальної мережі. Для повноцінної реалізації Комплексної програми розвитку водного господарства Херсонської області на період до 2020 року, виконання окремих заходів якої має забезпечуватися із залученням коштів державного бюджету, серед іншого, пропонувалось при формуванні проекту державного бюджету на 2017 рік передбачити у повному обсязі відповідні видатки.

Окремо йшлося про проблеми забезпечення житлом військовослужбовців Херсонської області та розміщення новостворених військових частин на її території, підготовки до опалювального сезону у Херсонській області, включаючи питання теплозабезпечення Генічеського району та реконструкції теплових мереж Херсонської ТЕЦ, а також про бюджетне забезпечення у 2016 році заходів з утримання та розвитку лісомисливських господарств області.

Загалом, пропозиції з врегулювання проблемних питань, що на думку Херсонської обласної державної адміністрації належить врегулювати на рівні центральних органів виконавчої влади, наведено у відповідних зверненнях до Комітету з питань бюджету.

В обговоренні 23 квітня п.р. взяли активну участь народні депутати – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Амельченко В.В., Ванат П.М., Горбунов О.В., Гордєєв А.А., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Крулько І.І., Куліченко І.І., Молоток І.Ф. та інші народні депутати України Співаковський О.В., Хлань С.В., Вінник І.Ю., Негой Ф.Ф., Кремінь Т.Д., Паламарчук М.П.

Зокрема, підкреслювалося, що належне забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання доріг здійснюється шляхом залучення коштів з різних джерел, ефективного контролю якості таких робіт з боку народних депутатів, органів державної влади і громадськості, та було поінформовано про реєстрацію членами Комітету законопроекту щодо поширення положення, визначеного п. 33 розділу IV Бюджетного кодексу України, про зарахування 50 відсотків від суми перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до спеціального фонду місцевих бюджетів кожного регіону із спрямуванням таких коштів на заходи з розвитку автомобільних доріг загального користування без обмеження дії в часі такого положення (на даний час такий експеримент проводиться лише в окремих регіонах до 2017 року). У разі реалізації такої законодавчої ініціативи Херсонщина також може отримати додаткові кошти на ремонт доріг.

Члени Комітету, серед іншого, звертали увагу на:

обов’язкове дотримання вимог бюджетного законодавства в частині ефективного, результативного, неупередженого використання коштів місцевих бюджетів, досягнення публічності і прозорості у їх витрачанні та забезпечення контролю за публічними фінансами відповідними органами державної та місцевої влади і громадськістю;

необхідність раціонального використання коштів державного бюджету, що надаються на державну підтримку регіонального розвитку, та субвенцій на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, забезпечуючи достатнє та своєчасне співфінансування об’єктів та заходів;

ефективне застосовування механізмів формування інвестиційних проектів для залучення коштів держави та приватних інвесторів на розвиток регіону, використання місцевою владою різноманітних форм співпраці з міжвідомчою комісією з питань розгляду державних інвестиційних проектів, центральними органами виконавчої влади, міжнародними фінансовими організаціями;

питання дієвості акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання нафтопродуктів, який зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, розглядаючи його як джерело фінансового забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання доріг.

За наслідками обговорення голова підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Гордєєв А.А. запропонував підтримати підготовлені пропозиції та направити до Кабінету Міністрів України відповідні рекомендації з розгляду можливих шляхів вирішення порушених питань, які надано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену головою підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Гордєєвим А.А. пропозицію щодо підтримки та направлення відповідних рекомендацій до Уряду.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1.Рекомендувати Кабінету Міністрів України розглянути можливості:

1) забезпечення при розподілі між місцевими бюджетами у 2016 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій таких об’єктів у Херсонській області:

– будівництво шляхопроводу по просп. Адмірала Сенявіна – вул. Залаегерсег у м Херсоні у сумі 50.000 тис. грн;

– реконструкція виробничих потужностей на державній установі «Виробничо–експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод імені академіка С. Т. Артющика» у сумі 20.000 тис. грн;

– будівництво (добудова) будівлі поліклініки Білозерської ЦРЛ по вул. К. Маркса, 192 смт. Білозерка з розміщенням багатоквартирного житлового будинку на 2-4 поверсі – 10. 800 тис. грн;

2) включення до переліку об’єктів Херсонської області, що забезпечуються у 2016 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, таких:

– будівництво водопостачання смт. Комишани Комсомольського району м. Херсона у сумі 24.088,7 тис. грн;

– забезпечення розвитку авіаційних перевезень пасажирів і вантажу з міжнародного аеропорту «Херсон» у сумі 44.280 тис. грн;

3) забезпечення при розподілі у 2016 році коштів за бюджетною програмою «Підтримка державних та регіональних інвестиційних проектів» (код 1211110) реалізації інвестиційного проекту щодо створення Південного регіонального центру променевої терапії на базі комунального закладу Херсонської обласної ради «Херсонський обласний онкологічний диспансер» у сумі 149.000 тис. грн;

4) відшкодування частини суми кредитів, залучених на придбання котлів з використанням будь–яких видів палива та енергії (крім природного газу та електроенергії) та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них у Генічеському районі Херсонської області у сумі 50.000 тис. грн за рахунок коштів за бюджетною програмою «Реалізація Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010 - 2016 роки» (код 2754060) та початок будівництва нового магістрального газопроводу – відводу «Енергодар – Верхній Рогачик – Нижні Сірогози – Іванівка – Новотроїцьке» та ГРС в районі смт. Новоолексіївка Генічеського району Херсонської області з обсягом фінансування за рахунок коштів державного бюджету 978.500 тис. грн;

5) проведення за бюджетною програмою «Здійснення природоохоронних заходів» (код 2401270) на території Херсонської області таких заходів:

– реконструкція очисних споруд у с. Дар’ївка, Білозерського району, Херсонської області – 11.294,099 тис. грн;

– реконструкція очисних споруд м. Берислав, Херсонської області – 18.279,955 тис. грн;

будівництво каналізаційних очисних споруд м. Гола Пристань, Голопристанського району, Херсонської області – 25.000 тис. грн;

реконструкція діючих очисних споруд стічних вод у смт. Чаплинка, Херсонської області – 8.291,722 тис. грн;

– реконструкція каналізаційних очисних споруд в м. Генічеськ, Херсонської області – 16.755,227 тис. грн;

реконструкція каналізаційних очисних споруд смт. Новотроїцьке, Херсонської області – 19.116,834 тис. грн;

будівництво очисних споруд в смт. Новоолексіївка, Генічеського району, Херсонської області – 5.500 тис. грн;

будівництво очисних споруд у с. Щасливцеве, Генічеського району, Херсонської області (І черга) – 9.000 тис. грн;

будівництво мереж каналізації с. Щасливцеве, Генічеського району, Херсонської області (І черга) – 14.000 тис. грн;

6) збільшення видатків за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» (код 3111020) для проведення першочергових робіт з поточного та середнього ремонту автомобільних доріг Херсонської області:

Т-04-03 Мар’янське-Берислав - /Р-47/ - 186.400 тис. грн;

Т-22-07 /Т-04-03/-Високопілля-Велика Олександрівка-Берислав, км 43+000 - км 53+000 – 75.000 тис. грн;

Р-57 Цюрупинськ — Гола Пристань — Скадовськ на ділянці км 14+200— км 22 + 000 – 50.700 тис. грн;

Р-47 Херсон-Нова Каховка-Генічеськ, км 66+900 – 9.900 тис. грн;

7) врегулювання проблемних питань, порушених Херсонською обласною державною адміністрацією щодо вдосконалення бюджетного законодавства та бюджетного забезпечення повноважень у сфері освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, екологічної безпеки, транспорту, дорожнього, лісового господарства та пріоритетних інвестиційних проектів (що додаються).

2. Направити такі рекомендації до Кабінету Міністрів України.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 1.

Голова Комітету А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                              В.В. Шкварилюк

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи 8 скликання”

29 серпня 2019 11:20

Комітет Верховної Ради України