Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №62 від 06 липня 2016 року

 

 

 

1500  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Ванат П.М., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 21 народний депутат.

Відсутні:

Члени Комітету: Іщейкін К.Є., Левченко Ю.В., Пресман О.С., Савченко О.Ю., Шевченко О.Л., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Кушнір О.В., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Щербаченко С.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Новацька О.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:

Матвієнков С.А. – народний депутат України;

Міністерство фінансів України

Марченко С.М. – заступник Міністра;

Єрмоличев Р.В. – директор Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери;

Ташута Я.С. – начальник Управління фінансів виробничо-господарської діяльності;

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

Ковалів Ю.І. – Перший заступник Міністра;

Новікова І.Ю. – начальник відділу державного приватного партнерства Департаменту залучення інвестицій;

Міністерство освіти і науки України

Хобзей П.К. – заступник Міністра;

Павленко В.О. – заступник Голови Комітету з фізичного виховання та спорту;

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Осійчук М.С. – заступник Міністра – керівник апарату;

Ахіджанов Б.Р. – директор Департаменту фінансово-кредитної політики;

Ткачик С.О. – тимчасово виконуюча обов’язки директора Українського інституту експертизи сортів рослин;

Міністерство оборони України

Павловський І.В. – заступник Міністра;

Шевчук О.М. – директор Департаменту фінансів;

Галушко О.А. – тимчасово виконуючий обов’язки начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України;

Міністерство юстиції України

Онищенко Г.В. – заступник Міністра – керівник апарату;

Державне агентство автомобільних доріг України

Барах Є.В. – тимчасово виконуючий обов’язки Голови;

Конституційний Суд України

Сас С.В. – Суддя;

Альошин В.Б. – заступник Керівника Секретаріату;

Центральна виборча комісія України

Усенко-Чорна Жанна Іванівна – заступник Голови;

Осадчук О.О. – завідувач планово-фінансового відділу;

Національні галузеві академії наук

Наумовець А.Г. – Перший віце-президент Національної академії наук України;

Гуржій А.М. – Віце-президент Національної академії педагогічних наук України;

Цимбалюк В.І. – Президент Національної академії медичних наук України;

Яковлєв М.І. – Віце-президент Національної академії мистецтв України;

Яковлєв А.А. – виконуючий обов’язки Віце-президента Національної академії правових наук України;

Рахункова палата

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

Святенко В.Г. – начальник відділу з питань бюджету Департаменту з питань бюджетної політики;

Місцеві органи управління

Вілінський Є.С. – перший заступник Голови Донецької обласної державної адміністрації – керівника військово-цивільної адміністрації;

Радуцький О.Р. – Cекретар Черкаської міської ради;

Душко А.О. – Баранівський міський голова;

Надал С.В. – Тернопільський міський голова, Голова Комітету Асоціації міст України з питань бюджетної політики;

Сидор В.Б. – Славутський міський голова;

Інші особи

Слюз Т.Я. – Голова Державної казначейської служби України;

 

Ганущак Ю.І. – експерт з бюджетних питань;

Слобожан О.В. – Перший заступник виконавчого директора Асоціації міст України;

Стоцький О.Л. – помічник-консультант народного депутата України Співаковського О.В.

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (відповідно до підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та розпорядження Голови обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 04.07.2016 № 548).

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Конституційному Суду України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 447-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 451-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Центральній виборчій комісії України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 458-р);

4) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 456-р);

5) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг України на 2016 рік, та розподіл коштів загального фонду за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 435-р);

6) розподіл коштів спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» (постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 498 (з урахуванням внесених змін));

7) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 444-р) /розглянуто після пункту 3.1. Порядку денного/;

8) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 428-р).

4. Про проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо:

- підвищення державної підтримки Національної академії наук України та національних галузевих академій наук (реєстр. № 4477 від 20.04.2016), поданий народними депутатами України Співаковським О.В., Павелком А.В. та іншими;

- фінансування наукових установ (реєстр. № 4477-1 від 20.04.2016), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кириленком І.Г. та іншими;

- підвищення державної підтримки Національної академії наук України та національних галузевих академій наук (реєстр. № 4477-2 від 28.04.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Павловим К.Ю.

5. Про проект Закону України внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення можливості взяття довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства (реєстр. № 4565 від 04.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

6. Про проекти законів України про внесення зміни до Бюджетного кодексу України щодо розподілу акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, які використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного,:

- за реєстр. № 4495 від 21.04.2016 р., поданий народними депутатами України Матвієнком А.С., Довбенком М.В., Дубневичем Я. В., Дирівим А.Б., Галасюком В.В., Крульком І.І., Левченком Ю.В., Довгим О.С., Скориком М.Л., Бондарем В.В.;

- за реєстр. № 4495-1 від 04.05.2016 р., поданий народним депутатом України Матвієнковим С.А.;

- за реєстр. № 4495-2 від 05.05.2016 р., поданий народним депутатом України Федоруком М.Т.

7. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо особливостей розподілу екологічного податку (реєстр. № 4106 від 18.02.2016), поданий народними депутатами України Матвієнковим С.А., Воропаєвим Ю.М. та іншими, та альтернативний законопроект (реєстр. № 4106-1 від 01.03.2016), поданий народним депутатом України Недавою О.А.

8. Різне.

Про Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2016 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Шкварилюка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України (у зв’язку з прийняттям Закону України "Про державну службу") (реєстр. № 4635 від 10.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо скасування дозволу на імпорт в Україну товарів, щодо яких застосовуються заходи нагляду або регіонального нагляду” (реєстр. № 4610 від 06.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України(у зв’язку з прийняттям Закону України "Про державну службу") (реєстр. № 4634 від 10.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 7 Закону України "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності" (реєстр. № 1528 (доопрац.) від 16.05.2016, народний депутат України Остапчук В.М.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення та розпорядження об’єктами державної власності" (реєстр. № 4590 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.6. Проект Закону України "Про особливості оплати послуг банків та інших установ із приймання і перерахування коштів за житлово-комунальні послуги" (реєстр. № 4631 від 10.05.2016, народний депутат України Кужель О.В. та інші);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 183 Кримінального процесуального кодексу України (щодо надання суду права не визначати розмір застави  у кримінальних провадженнях про тяжкі та особливо тяжкі злочини, які вчинені окремими суб’єктами)» (реєстр. № 4596 від 05.05.2016, народний депутат України Міщенко С.Г.);

1.1.8. Проект Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (реєстр. № 4670 від 16.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про дорожній рух" щодо реєстрації транспортних засобів" (реєстр. № 4613 від 06.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції" (реєстр. № 4706 від 20.05.2016, народний депутат України Зубач Л.Л.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (щодо діяльності адміністративної колегії) (реєстр. № 4603 від 06.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 220-2 Кримінального кодексу України (щодо узгодження норм чинного законодавства України)" (реєстр. № 4715 від 24.05.2016, народні депутати України Безбах Я.Я., Матвійчук Е.Л., Сольвар Р.М., Ківалов С.В.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління державними підприємствами, що виготовляють бланки цінних паперів, документи та бланки, які потребують використання спеціальних елементів захисту" (реєстр. № 4630 від 10.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.14. Проект Закону України "Про заборону проведення виборів народних депутатів України та місцевих виборів на тимчасово окупованій території" (реєстр. № 4719 від 25.05.2016, народний депутат України Дерев’янко Ю.Б.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту законних прав власників земельних часток (паїв)" (реєстр. № 4695 від 19.05.2016, народні депутати України Ляшко О.В., Галасюк В.В., Вовк В.І. та інші);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення зміни до Кодексу України про надра (щодо необов’язковості вивчення надр в окремих випадках видобування підземних вод)" (реєстр. № 4347 (доопрац.) від 20.05.2016, народний депутат України Вадатурський А.О.);

1.1.17. Проект Закону України "Про схвалення Доктрини соціального захисту та психологічної реабілітації осіб, які постраждали під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків) в Україні" (реєстр. № 4600 від 06.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури"" (реєстр. № 4679 (доопрац.) від 31.05.2016, народні депутати України Подоляк І.І., Княжицький М.Л.);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку особистого прийому деяких категорій осіб" (реєстр. № 4599 від 06.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо погодження надання надр у користування" (реєстр. № 4557 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва" щодо продовження мораторію" (реєстр. № 4703 від 20.05.2016, народні депутати України Мельничук І.І., Безбах Я.Я. та інші);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення доповнень до статті 17 Кодексу цивільного захисту України" (реєстр. № 4707 від 23.05.2016 народний депутат України Міщенко С.Г.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 263 Кримінального процесуального кодексу України щодо надання підрозділам Національного антикорупційного бюро України права на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж" (реєстр. № 4721 від 25.05.2016, народний депутат України Різаненко П.О.);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" (щодо уточнення окремих положень)" (реєстр. № 4689 від 18.05.2016, народні депутати України Шкрум А.І., Пастух Т.Т. та інші);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 265 Кримінального кодексу України щодо добровільної здачі радіоактивних матеріалів" ( реєстр. № 4612 від 06.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України (щодо обмеження можливостей зловживання процесуальними правами)" (реєстр. № 4544-2 від 06.05.2016 народний депутат України Кишкар П.М.);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України (щодо удосконалення процедури розгляду судом питань про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України)" (реєстр. № 4544-3 від 10.05.2016, народний депутат України Матейченко К.В.);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 294 Цивільного процесуального кодексу України" (щодо строку апеляційного оскарження)" (реєстр. № 4693 від 19.05.2016 народні депутати України Ківалов С.В., Матвійчук Е.Л.);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної реєстрації актів цивільного стану щодо приведення їх у відповідність з європейськими стандартами" (реєстр. № 4605 від 06.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", (реєстр. № 4595 від 05.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 4 Закону України "Про використання земель оборони" щодо підвищення ефективності використання виділених земельних ділянок" (реєстр. № 4638 від 11.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільні дороги" щодо автомобільних доріг оборонного значення" (реєстр. № 4647 від 11.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільні дороги" щодо деяких питань безпеки автомобільних доріг" (реєстр. № 4641 від 11.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 8 Закону України "Про альтернативні види палива"" (реєстр. № 4618 від 06.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо допуску членів сім’ї, опікуна, піклувальника до пацієнта у відділенні реанімації та інтенсивної терапії)" (реєстр. № 4649 від 11.05.2016, народні депутати України Сотник О.С., Черненко О.М., Войціцька В.М. та інші.);

1.1.36. Проект Закону України "Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами" (реєстр. № 4611 від 06.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту окремих категорій осіб" (реєстр. № 4602 від 06.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо права власності іноземних інвесторів на землю)" (реєстр. № 4455 (доопрац.) від 17.05.2016, народні депутати України Заболотний Г.М., Дехтярчук О.В. та інші);

1.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про морські порти України" щодо функціонування інформаційної системи портового співтовариства" (реєстр. № 4637 від 11.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.40. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо обов’язкового страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб" (реєстр. № 4642 від 11.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.41. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо гарантування реалізації конституційного права людини на страйк" (реєстр. № 4639 від 11.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.42. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про альтернативні джерела енергії" щодо віднесення теплових насосів до обладнання, яке використовує відновлювані джерела енергії" (реєстр. № 4555-1 від 23.05.2016, народний депутат України Рябчин О.М.);

1.1.43. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо земель водного фонду" (реєстр. № 4671 від 16.05.2016, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 282 Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування митом продукції оборонного призначення (реєстр. № 4592 від 05.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити перелік продукції оборонного призначення, що звільняється від обкладення митом, засобами радіоелектронної боротьби, радіоподавлення, транкінгового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій УКХ і КХ діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури у разі, коли постачання (закупівля) таких товарів здійснюється для державних замовників з оборонного замовлення. При цьому, зазначається, що такі товари не звільняються від оподаткування митом, якщо вони мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення (збалансування бюджетів при зменшенні податкових надходжень має бути забезпечене за рахунок зменшення бюджетних витрат на придбання продукції оборонного призначення для забезпечення нагальної потреби підрозділів сил АТО). При цьому, вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету визначити неможливо у зв’язку із відсутністю необхідних для розрахунку даних.

Крім того, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 282 Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування митом продукції оборонного призначення (реєстр. № 4592 від 05.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо особливостей пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність в спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку) (реєстр. № 4628 від 10.05.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2017 року звільнити від сплати ввізного мита на період реалізації інвестиційних проектів, але не більше ніж на 5 років, суб’єктів спеціальних економічних зон та суб’єктів господарювання, що уклали з органом управління спеціальним режимом інвестиційної діяльності договори, які ввозять на територію відповідних спеціальних економічних зон чи на території пріоритетного розвитку для потреб власного виробництва, пов’язаного з реалізацією інвестиційних проектів, матеріали і сировину, устаткування, обладнання та комплектуючі до них.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень законопроекту, зокрема, створить стимули для притоку інвестицій у пріоритетні галузі економіки, стабільного росту обсягів ВВП та підвищення конкурентоспроможності економіки України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень ввізного мита, однак оцінити обсяги умовних недонадходжень ввізного мита до бюджету неможливо, оскільки не надано фінансово-економічних обґрунтувань.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо особливостей пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність в спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку) (реєстр. № 4628 від 10.05.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей адміністрування податку на додану вартість на території проведення антитерористичної операції (реєстр. № 4601 від 06.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, для платників податку на додану вартість, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія та окремі території проведення антитерористичної операції (на яких починаючи з 14 квітня 2014 р. проводилася або проводиться антитерористична операція, які не є тимчасово окупованими територіями), визначається особливий порядок справляння податку на додану вартість. Крім того, пропонується передбачити додаткові підстави анулювання реєстрації платниками ПДВ, зокрема: порушення терміну подання декларації з ПДВ або не проведення у визначений термін розрахунків з бюджетом з цього податку. При цьому, для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, вважається невиконання зазначених вимог протягом місяця, та трьох місяців – для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є окремі території проведення антитерористичної операції, інші, ніж тимчасово окупована територія.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття дасть змогу ліквідувати схеми оформлення фіктивних кредитів і незаконного відшкодування ПДВ з використанням платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є територія проведення антитерористичної операції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не призведе до втрат бюджету та не потребує додаткових витрат державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей адміністрування податку на додану вартість на території проведення антитерористичної операції (реєстр. № 4601 від 06.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету від ПДВ залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування платників податків, які здійснюють діяльність в спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку)» (реєстр. № 4627 від 10.05.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити Податковий кодекс України розділом XVII, яким визначаються особливості оподаткування платників податків, які здійснюють діяльність в спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку. Зокрема, особливості оподаткування передбачають:

звільнення на період реалізації інвестиційних проектів, але не більше ніж на 5 років, від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих до них;

звільнення на 3 роки від оподаткування прибутку підприємств, отриманого від реалізації інвестиційних проектів (прибуток платників податку, одержаний з четвертого по шостий рік, пропонується оподатковувати у розмірі 50 % діючої ставки);

невключення до валового доходу підприємства суми інвестицій у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів;

звільнення від плати за землю (для суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти на територіях пріоритетного розвитку, не більше ніж на 5 років).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від результатів діяльності суб’єктів господарювання, які реалізовуватимуть інвестиційні проекти в спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку: обсягів імпортованих ними устаткування, обладнання та комплектуючих для реалізації таких проектів, результатів фінансово-господарської діяльності (рівня прибутковості), площ земельних ділянок.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування платників податків, які здійснюють діяльність в спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку)» (реєстр. № 4627 від 10.05.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від відповідно податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, плати за землю, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» (щодо спрямування частини акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин які використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного на проведення робіт, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг) (реєстр. № 4494 від 21.04.2016), поданий народним депутатом України Матвієнком А.С та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується розширити джерела формування дохідної частини територіальних дорожніх фондів, які створюються у складі бюджетів  Автономної Республіки Крим, обласних, міських, сільських та селищних бюджетів, за рахунок надходжень до спеціального фонду бюджету Автономної республіки Крим, обласних бюджетів частини акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного.

На даний час відповідно до статті 64 та 69 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (включаючи реалізацію нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, які використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного) у повному обсязі зараховується до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів, тобто до бюджетів місцевого самоврядування.

Відрахування його частини до спеціального фонду обласних бюджетів порушує принцип збалансованості бюджетної системи, визначений у статті 7 Кодексу, та потребує вишукання додаткових доходів для відшкодування втрат бюджетів місцевого самоврядування або перерозподілу видаткових повноважень між місцевими бюджетами.

Однак, всупереч положенням частини першої статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Водночас слід зазначити, що авторами подано законопроект «Про внесення зміни до Бюджетного кодексу України (щодо розподілу акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин які використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного)» за реєстр. № 4495 від 21.04.2016 (в якому передбачається 30 % акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного, до спеціального фонду обласних бюджетів) від якого даний законопроект є похідним.

Таким чином, розгляд і прийняття законопроекту за реєстр. № 4494 має відбуватися лише після прийняття в цілому законопроекту за реєстр. № 4495.

Термін набрання чинності законом має узгоджуватися вимогам частини третьої 7 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» (щодо спрямування частини акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин які використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного на проведення робіт, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг) (реєстр. № 4494 від 21.04.2016), поданий народним депутатом України Матвієнком А.С та іншими, матиме вплив на дохідну та видаткову частину місцевих бюджетів, збільшуючи показники обласних бюджетів та зменшуючи їх по бюджетах місцевого самоврядування.

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він може вводитися в дію в терміни, визначені автором законопроекту, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення діяльності об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (реєстр. № 4720 від 25.05.2016), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом, шляхом внесення змін до законів України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Земельного кодексу України, як зазначається у пояснювальній записці до нього, пропонується покращити відносини у сфері реалізації права власності у багатоквартирному будинку, пов’язані з необхідністю створення умов для ефективної експлуатації та утримання спільного майна багатоквартирних будинків, а також вдосконалення механізму створення та забезпечення функціонування альтернативних методів управління спільним майном в багатоквартирному будинку, зокрема встановлюється що:

 межі прибудинкових територій та оформлення передачі земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету. Розміри та конфігурація цих земельних ділянок повинні визначатися, серед іншого, на підставі містобудівної документації;

 вартість послуг з управління багатоквартирним будинком не може бути вищою за нормативи, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства;

 колишній власник багатоквартирного будинку, на балансі якого перебував багатоквартирний будинок до передачі на баланс об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, бере участь в організації та фінансуванні першого після передачі капітального ремонту будинку відповідно до законодавства.

Таким чином, з урахуванням необхідності за рахунок коштів місцевих бюджетів  здійснювати визначення меж прибудинкових територій і оформлення передачі земельних ділянок та обов’язкової участі в капітальному ремонті будинку попереднього власника (як правило це орган місцевого самоврядування), реалізація законопроекту потребуватиме додаткових коштів місцевих бюджетів, про що також зазначає Міністерство фінансів України.

Однак, у пояснювальній записці зазначається, що прийняття та реалізація положень законопроекту не потребує жодних додаткових матеріальних чи будь-яких інших витрат витрат з державного  або місцевих бюджетів України.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення діяльності об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (реєстр. № 4720 від 25.05.2016), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності (реєстр. № 4585 від 04.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується внести зміни до низки законів України для врегулювання питань планування та забудови територій, спрощення дозвільної системи у сфері містобудування, унормування питань, пов’язаних з регулюванням земельних відносин при провадженні містобудівної діяльності.

Міністерство фінансів України зазначає, що прийняття законопроекту не потребуватиме залучення коштів у поточному році з державного бюджету.

Водночас, у змінах до частини четвертої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пропонується змінити підстави, що дозволяють не залучати замовника до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, а саме у разі будівництва «садибних, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів, розташованих на відповідних земельних ділянках» (замість діючої норми «індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках»).

Зважаючи, що відповідно до пункту 4-1 статті 71 Бюджетного кодексу України кошти від пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є складовими надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів, прийняття зазначеного законопроекту в цілому може зумовити збільшення надходжень до місцевих бюджетів.

Крім того, з огляду на те, що бюджет розвитку включається до спеціального фонду місцевих бюджетів, платежі за рахунок якого згідно з частиною восьмою статті 13 Бюджетного кодексу України здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету, можуть збільшитися обсяги видатків місцевих бюджетів, що спрямовуються на розвиток інфраструктури населеного пункту.

Отже, всупереч положенням частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Відтак, термін набрання чинності законом, що визначений у законопроекті, не узгоджується з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності (реєстр. № 4585 від 04.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів та видатків спеціального фонду місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону він може вводитися в дію в терміни визначенні автором.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств) (реєстр. № 4438 доопрац. від 19.05.2016), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Кужель О.В. та Кириленком І.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2017 року запровадити п’яту групу платників єдиного податку, до яких віднести фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність у формі сімейного фермерського господарства, займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та/або її переробкою на власних або орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснюють операції з її постачання, і які відповідають наступним критеріям:

не використовують працю найманих осіб, крім праці безпосередньо членів сім’ї платника податку та/або осіб для виконання сезонних та окремих робіт, які безпосередньо пов’язані з діяльністю господарства та які перебувають з ними у трудових або цивільно-правових відносинах;

обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1,5 млн гривень.

При цьому, законопроектом передбачено визначити ставки єдиного податку для п’ятої групи – у межах від 1 % до 20 % розміру мінімальної заробітної плати та встановити, що тимчасово, до 1 січня 2021 року, платники єдиного податку п’ятої групи – фізичні особи – підприємці звільняються від сплати єдиного податку та до них не проводяться заходи державного нагляду (контролю) контролюючими органами.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 64 і пунктом 7 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України єдиний податок зараховується до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

Слід також зазначити, що відповідно до Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку другої групи, можуть здійснювати виробництво та/або продаж товарів, при цьому ставки єдиного податку для другої групи встановлюються в межах до від 2 % до 20 % розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, впровадження законопроекту може мати наслідком переходу окремих платників єдиного податку другої групи до п’ятої групи, яку законопроектом пропонується до 2021 року звільнити від оподаткування таким податком, що в результаті призведе до втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не потребує виділення додаткових коштів з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств) (реєстр. № 4438 доопрац. від 19.05.2016), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Кужель О.В. та Кириленком І.Г., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку та відповідно потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 222 Податкового кодексу України (щодо порядку сплати акцизного податку виробниками тютюнових виробів) (реєстр. № 4665 від 13.05.2016), поданий народним депутатом України Кіршом О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2017 року виключити абзац другий підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України, яким передбачено, що суми акцизного податку виробниками тютюнових виробів перераховуються до бюджету при придбанні марок акцизного податку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що відмова від сплати акцизу в момент придбання марок акцизного податку матиме наслідком відтермінування сплати податку на 1-2 місяці, тобто, після набуття чинності відповідного закону наступні 2 місяці надходження до бюджету від тютюнових акцизів будуть відсутні. Таким чином, за оцінкою Мінфіну прийняття законопроекту призведе до втрат доходів бюджету на початку 2017 році в сумі 3,8 млрд грн, виходячи з фактичних надходжень до бюджету акцизного податку з тютюнових виробів за 5 місяців 2016 року.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 222 Податкового кодексу України (щодо порядку сплати акцизного податку виробниками тютюнових виробів) (реєстр. № 4665 від 13.05.2016), поданий народним депутатом України Кіршом О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо перегляду ставок деяких податків та зборів) (реєстр. № 4675 від 16.05.2016), поданий народним депутатом України Барною О.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується включити до операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, операції з ввезення на митну територію України тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами, які здійснюють реалізацію ферментованої тютюнової сировини виробникам тютюнових виробів або на експорт, та реалізацію ферментованої тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами виробникам тютюнових виробів. Законопроектом також передбачено, що неперероблена (неферментована) тютюнова сировина у вигляді висушеного тютюнового листа з невідділеною центральною жилкою, що реалізується підприємствам (тютюново-ферментаційним заводам) для виробництва ферментованої (переробленої) тютюнової сировини не оподатковується.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат доходів бюджету, однак вартісний вплив законопроекту на доходи бюджету неможливо обрахувати через відсутність даних, необхідних для розрахунку. При цьому Мінфін зауважує, що відсутність механізму контролю за обігом вказаної у законопроекті сировини може спричинити нелегальне виробництво тютюнової продукції та призвести до втрат бюджету.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо перегляду ставок деяких податків та зборів) (реєстр. № 4675 від 16.05.2016), поданий народним депутатом України Барною О.С., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.11.; 1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння зайнятості інвалідів
(реєстр. № 4578-1 від 20.05.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення працевлаштування інвалідів (реєстр. № 4578-2 від 24.05.2016), поданий народним депутатом України Журжієм А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроекти підготовлені з метою покращення ситуації із працевлаштування інвалідів, зокрема, збільшення чисельності працюючих інвалідів, і по-суті вони дублюють положення урядового законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості інвалідів (реєстр. № 4578 від 04.05.2016). Так, пропонується:

виконання роботодавцем нормативу працевлаштування інвалідів шляхом укладання з підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів договорів на виготовлення (виконання) товарів, робіт і послуг безпосередньо інвалідами;

врахування з коефіцієнтом «2» виконання нормативу працевлаштування для усіх інвалідів І групи та інвалідів ІІ групи внаслідок психічного розладу;

надання роботодавцям за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до спеціального фонду державного бюджету як надходження Фонду соціального захисту інвалідів, дотацій на створення звичайних робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не лише спеціальних, як це на сьогодні передбачено;

здійснення за рахунок коштів Фонду виплати компенсації відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу, але не більше одного року, в разі працевлаштування на нові робочі місця строком не менше ніж на два роки за направленням державної служби зайнятості інвалідів, які зареєстровані в установленому порядку як безробітні та яким відповідно до законодавства не призначається допомога по безробіттю.

Крім цього, проектом закону вищевказаний Закон та Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнюються положеннями про встановлення адміністративної відповідальності за недодержання посадовою особою  порядку реєстрації у відділеннях Фонду та несвоєчасне подання до цих відділень звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у вигляді штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу становитиме від 170 грн до 340 грн/. Зазначене може мати наслідком збільшення надходжень до бюджету Фонду від адміністративно-господарських санкцій.

В той же час, законопроекти за реєстр. №4578-1 та № 4578-2 містять додаткові зміни до чинного законодавства, що не передбачені у законопроекті за реєстр. № 4578.

Зокрема, окремими пропозиціями, визначеними у законопроекті за реєстр. № 4578-1, передбачено запровадити надання:

роботодавцю компенсації фактичних витрат на оплату праці інвалідів протягом одного року за умови його працевлаштування на строк не менше двох років та дотації на працевлаштування молоді із числа інвалідів, яка вперше приймається на роботу. При цьому, такі компенсація і дотація мають виплачуватися за рахунок коштів, передбачених у бюджетах Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів;

ваучера для підтримання конкурентоспроможності на ринку праці всім інвалідам, а не лише із числа учасників антитерористичної операції.

Законопроектом за реєстр. № 4578-2, зокрема, пропонується:

не застосовувати адміністративно-господарські санкції до підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців, що використовують найману працю, та не притягувати до адміністративної відповідальності їх посадових осіб за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у випадку вжиття ними всіх встановлених заходів для забезпечення виконання цього нормативу, якщо незабезпечення роботою необхідної кількості інвалідів відбулося з незалежних від них причин;

встановити однакові правила та умови виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та відповідальності за їх невиконання як для суб’єктів приватного, так і для державного сектору економіки (підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів);

надати право Фонду соціального захисту інвалідів самостійно визначати розмір адміністративно-господарських санкцій та пені у разі їх несплати роботодавцем, а також можливість Держпраці зазначати розмір таких санкцій та пені у акті проведеної перевірки з подальшим доведенням такої інформації до відома Фонду соціального захисту інвалідів;

встановити строки давності, які застосовуються до правовідносин, пов’язаних зі сплатою адміністративно-господарських санкцій – 1095 днів.

Згідно із пояснювальними записками до проектів законів, реалізація їх положень не потребуватиме додаткових фінансових витрат за рахунок державного бюджету, а їх виконання буде здійснюватися за рахунок та в межах коштів Фонду соціального захисту інвалідів.

У експертних висновках Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту за реєстр. № 4578-1 потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Фонду соціального захисту інвалідів та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а за реєстр. № 4578-2 – призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету. При цьому відмічено, що обсяг вказаних витрат неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроектів відсутні.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проектів законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння зайнятості інвалідів
(реєстр. № 4578-1 від 20.05.2016), поданого народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення працевлаштування інвалідів (реєстр. № 4578-2 від 24.05.2016), поданого народним депутатом України Журжієм А.В., мають вплив на показники бюджету (оцінка впливу на надходження та витрати державного бюджету, у тому числі для Фонду соціального захисту інвалідів, визначатиметься залежно від практичної реалізації пропонованих пропозицій), а положення законопроекту за реєстр. № 4578-1 також можуть збільшити витрати Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання допомоги на дітей померлого годувальника (реєстр. № 4668 від 16.05.2016), поданий народними депутатами України Денісовою Л.Л., Єфремовою І.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується внести до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» зміни, якими до осіб, які не мають права на пенсію, віднесено дитину померлого годувальника (у тому числі, народжену до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), та надано право на державну соціальну допомогу за умови, що вона не одержує пенсію/іншу державну допомогу по втраті годувальника. Зазначена допомога призначатиметься з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про її призначення надійшло не пізніше 12 місяців з дня смерті годувальника та на період до досягнення дитиною 18 років, а для тих, хто навчається – 23 років (дітям-сиротам – до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні). Розмір державної соціальної допомоги вказаній категорії дітей пропонується встановлювати на рівні 100 % розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (виходячи із встановленого з 01.05.2016 р. розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір державної соціальної допомоги становитиме 1 130 грн).

Крім того, пропонується внести зміни до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», якими за дітьми-інвалідами визнається право одержувати одночасно і допомогу у зв’язку з інвалідністю, і допомогу у зв’язку з втратою годувальника.

Згідно із пояснювальною запискою до проекту закону реалізація його положень призведе до додаткових видатків державного бюджету, зокрема додаткова потреба в коштах орієнтовно становитиме близько 25,1 млн грн на місяць, що у 2016 році пропонується здійснювати в межах коштів державного бюджету Пенсійному фонду України за бюджетною програмою Міністерства соціальної політики України 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду».

В експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що за орієнтовними розрахунками автора реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету у сумі більше 175 млн грн до кінця 2016 року (у разі набрання чинності проекту з червня 2016 року).

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читання законопроект може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій, зокрема щодо недотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання допомоги на дітей померлого годувальника (реєстр. № 4668 від 16.05.2016), поданий народними депутатами України Денісовою Л.Л., Єфремовою І.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (реєстр. № 4714 від 24.05.2016), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Рибаком І.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які передбачають:

- щорічне першочергове забезпечення учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесених до категорії 2, безоплатними санаторно-курортними путівками або виплатою компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування;

- підвищення та визначення у цьому Законі розмірів щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у залежності від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (довідково: згідно із діючою редакцією вказаного Закону виплата вищезазначеної пенсії призначається у порядках і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а саме відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»). Так, виходячи із положень законодавчої ініціативи розміри додаткової пенсії вказаній категорії громадян становитимуть:

1) для осіб, віднесених до категорії 1:

інвалідам І групи – 100 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (виходячи із встановленого з 01.05.2016 р. розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, 1 130 грн, розмір пенсії становитиме 1 130 грн, тоді як на даний час її розмір постановою Уряду від 23.11.2011 № 1210 визначено у сумі від 341,64 грн до 474,5 грн);

інвалідам ІІ групи – 75 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (відповідно становитиме 848 грн, а на даний час визначено у розмірі від 227,76 грн до 379,6 грн);

інвалідам ІІІ групи, а також хворим внаслідок ЧАЕС на променеву хворобу – 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (відповідно становитиме 565 грн, а на даний час визначено у розмірі від 170,82 грн до 284,7 грн);

2) для осіб, віднесених до категорії 2, 3, 4 –не нижче 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (відповідно становитиме 565 грн, а на даний час визначено у розмірі від 56,94 грн до 170,82 грн);

- скасування обмеження щодо виплати пенсій працюючим пенсіонерам-учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та здійснення виплати їм пенсії у повному розмірі без урахування одержуваного заробітку (доходу);

- скасувати обмеження на встановлення розміру до виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок ЧАЕС, запровадження заборони на обмеження, тимчасове чи постійне призупинення виплати вказаних пенсії і компенсації (на даний час розміри пенсії і компенсації з урахуванням доходів не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; з 1 січня по 31 грудня 2016 року працюючим пенсіонерам на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії не виплачуються, а для працюючих пенсіонерів на інших посадах, розмір пенсії яких перевищує 150 % прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 % призначеного розміру, але не менше 150 % прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність).

При цьому, згідно із пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту положення щодо забезпечення учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС санаторно-курортним лікуванням та підвищення розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, набиратимуть чинність з 1 січня 2017 року.

Крім того, пунктом 2 цього розділу проекту закону Кабінету Міністрів України доручено під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на 2017 рік передбачити фінансування, необхідне для реалізації положень відповідного Закону.

У пояснювальній записці до проекту закону зазначено, що реалізація його положень потребує додаткових видатків з державного бюджету, частина норм законопроекту, які потребують додаткових видатків державного бюджету, набуває чинності з 01.01.2017 року.

У експертному висновку Міністерства фінансів України також зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету. При цьому відмічено, що за орієнтовними розрахунками лише реалізація норми щодо забезпечення учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які належать до категорії 2, безоплатними  санаторно-курортними путівками потребуватиме щорічно додатково з державного бюджету 522,9 млн грн (в умовах 2016 року).

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

У своєму висновку Головне науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України зазначає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій, зокрема звернуто увагу на те, що оскільки реалізація законопроекту потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, то до нього має бути надане фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (реєстр. № 4714 від 24.05.2016), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Рибаком І.П. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо підвищення військовослужбовцям мінімальної пенсії по інвалідності) (реєстр. № 4621 від 06.05.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом вносяться зміни до статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пропонується збільшити з 1 січня 2017 року мінімальні розміри пенсій по інвалідності військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом.

Зокрема, мінімальний розмір пенсії таким особам у процентному відношенні від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, запропоновано визначити в наступних розмірах: інвалідам війни I групи –
300 відсотків (виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого з 1 травня 2016 року у розмірі 1130 гривень відповідатиме 3390,0 грн), II групи – 275 відсотків (відповідно 3107,5 грн),
III групи – 250 відсотків (відповідно 2825,0 грн), іншим інвалідам I групи –
200 відсотків (відповідно 2260,0 грн), II групи – 175 відсотків (відповідно 1977,5 грн), III групи – 150 відсотків (відповідно 1695,0 грн).

Слід зазначити, що відповідно до чинного законодавства, мінімальний розмір пенсії по інвалідності таких громадян встановлюється залежно від групи інвалідності, її причини та військового звання у процентному відношенні від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у таких розмірах:

 - інвалідам війни з числа солдатів і матросів строкової служби I групи – 120 відсотків, II групи – 110 відсотків, III групи – 105 відсотків;

- іншим інвалідам з числа солдатів і матросів строкової служби I групи – 110 відсотків, II групи – 105 відсотків, III групи – 100 відсотків;

- інвалідам з числа єфрейторів (старших солдатів) і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби – 110 відсотків;

- інвалідам з числа прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, державної пожежної охорони – 120 відсотків;

- інвалідам з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби і державної пожежної охорони – 130 відсотків відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених для інвалідів з числа солдатів і матросів строкової служби.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» визначено, що інвалідам війни та учасникам бойових дій, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в інвалідів війни I групи – 285 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи – 255, III групи – 225, учасників бойових дій – 165 відсотків, виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

Крім того, прикінцевими положеннями поданого законопроекту пропонується надати право на перерахунок пенсій особам, яким раніше призначено пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, додаткові видатки державного бюджету на реалізацію законодавчої пропозиції у 2017 році та в подальшому складатимуть 50 млн грн на місяць (або 600 млн грн із розрахунку на рік).

Проте, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту у разі його прийняття потребуватиме додаткових фінансових ресурсів з державного бюджету та зауважує про надання відповідно до законодавства інвалідам війни пільг, зокрема з оплати житлово-комунальних послуг, безоплатного проїзду у громадському транспорті та придбання ліків.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо підвищення військовослужбовцям мінімальної пенсії по інвалідності) (реєстр. № 4621 від 06.05.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стажу реабілітованих та депортованих осіб (реєстр. № 4574-1 від 17.05.2016), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», згідно з якими з 1 січня 2017 року реабілітованим особам період із дня їх виселення (заслання, примусового переселення) на спецпоселення до дня звільнення із спецпоселення зараховуватиметься до страхового стажу для призначення пенсії у подвійному розмірі

Крім того, запропоновано депортованим особам період знаходження на спецпоселенні, що визначається періодом з моменту депортації до моменту зняття режиму спецпоселень, зараховувати у потрійному розмірі до страхового стажу для призначення пенсії.

При цьому, відповідне фінансування вищезазначеній категорії осіб здійснюватиметься за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із пунктом 2 Прикінцевих положень проекту закону особам, які знаходилися на спецпоселенні належить здійснити перерахунок призначених пенсій за матеріалами пенсійних справ з урахуванням положень цього Закону.

Слід відмітити, що відповідна норма щодо зарахування періоду спецпоселення депортованих осіб до їх страхового стажу для призначення трудової пенсії у потрійному розмірі передбачена у статті 6 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів бюджету Пенсійного фонду України та, як наслідок, збільшить видатки Державного бюджету України на покриття дефіциту Фонду.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України підтримує прийняття проекту у першому читанні за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій, зокрема щодо необхідності отримання висновку Кабінету Міністрів України та надання фінансово-економічного обґрунтування відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до деяких законів України щодо стажу реабілітованих та депортованих осіб (реєстр. № 4574-1 від 17.05.2016), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо підвищення мінімальної пенсії з втрати годувальника членам сімей загиблих учасників бойових дій) (реєстр. № 4622 від 06.05.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2017 року мінімальну пенсію у разі втрати годувальника членам сімей загиблих учасників бойових дій установити у розмірі трьох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (за чинною редакцією – два прожиткових мінімуми для осіб, які втратили працездатність), та надати право на перерахунок раніше призначених пенсій вказаним особам.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, додаткові видатки державного бюджету становитимуть 64,3 млн грн на місяць (або 771,4 млн грн із розрахунку на рік).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту у разі його прийняття потребуватиме додаткових фінансових ресурсів з державного бюджету.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо підвищення мінімальної пенсії з втрати годувальника членам сімей загиблих учасників бойових дій) (реєстр. № 4622 від 06.05.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про опіку та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена (реєстр. № 4606 від 06.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом визначаються основні правові, соціальні та організаційні засади і гарантії державної політики з питань опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена. Зокрема, у проекті закону визначено органи опіки та піклування (районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, сільських, селищних рад), повноваження цих органів, організаційно-правові засади опіки та піклування, права і відповідальність органів опіки та піклування, повнолітніх недієздатних осіб, забезпечення майнових прав таких осіб тощо. Відповідно до положень законопроекту опіка та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена, може здійснюватися особами, призначеними в установленому законодавством порядку опікунами та піклувальниками, спеціальними закладами і органами опіки та піклування.

Також, проектом закону вносяться зміни до окремих законодавчих актів, пов’язані із реалізацією положень цього проекту закону стосовно опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме видатків державного та місцевих бюджетів для забезпечення функціонування органів опіки та піклування, а саме для діяльності відповідних підрозділів у структурі місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування (включаючи видатки на покриття судових витрат, пов’язаних з провадженням справ щодо визначення фізичної особи недієздатною, обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, призначення і звільнення від повноважень, опікуна та піклувальника, стерилізацію фізичної особи, визнаної недієздатною, поновлення цивільної дієздатності фізичної особи).

Зважаючи на те, що згідно з вимогами статей 89 та 90 Бюджетного кодексу України видатки, пов’язані з наданням соціальних послуг фізичними особами та спеціальними закладами особам, цивільна дієздатність яких обмежена, віднесено до видатків місцевих бюджетів, окремі з яких здійснюються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію державним програм соціального захисту, надання зазначених послуг потребуватиме коштів як державного, так і місцевих бюджетів.

Відповідно до пояснювальної записки до цього законопроекту, підготовленого Міністерством соціальної політики, та експертного висновку Міністерства фінансів України, реалізація законопроекту не потребує додаткових коштів з державного бюджету.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про опіку та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена (реєстр. № 4606 від 06.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (потребуватиме видатків державного та місцевих бюджетів, має реалізовуватися в межах коштів, які щорічно визначаються у державному та місцевих бюджетах на виконання державних програм соціального захисту).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв’язку із масовим знищенням полезахисних смуг (реєстр. № 4657 від 12.05.2016), поданий народними депутатами України Давиденком В.М., Юрчишиним П.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» щодо врегулювання земельних відносин в частині земель занятих полезахисними смугами і посилення відповідальності за правопорушення у сфері охорони природи та використання природних ресурсів.

Так законопроектом пропонується внести зміни до статті 25 Земельного кодексу України та встановити, що внутрігосподарські шляхи, господарські двори, полезахисні лісосмуги та інші захисні насадження, гідротехнічні споруди, водойми тощо передаватимуться у власність і користування громадян, сільськогосподарських підприємств, установ та організацій без проведення земельних торгів.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 134 та частини другої статті 135 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної та комунальної власності та права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах (крім випадків, визначених частиною другою і третьою статті 134) з метою отримання найвищої ціни за земельну ділянку, що продається, або найвищої плати за користування нею.

Зважаючи на те, що кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності або прав на них згідно з пунктом 56 частини другої статті 29 та пунктами 5, 6 частини першої статті 71 Бюджетного кодексу України зараховуються до доходів державного або місцевих бюджетів, реалізація вищезазначеної пропозиції матиме вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів у зв’язку із зменшенням надходжень від продажу земель, зазначених у законопроекті, на неконкурентних засадах внаслідок зменшення ціни їх продажу, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Враховуючи вплив законопроекту на показники бюджету, розробнику відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України належить надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали до законопроекту не надано.

Одночасно, законопроектом вносяться зміни до статті 65-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими збільшується розмір штрафів за знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень з 5-12 до 20-100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі –н.м.д.г.) /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 340 до 1700 грн/.

Разом з тим, законопроектом вносяться зміни до статті 246 Кримінального кодексу України, якими доповнюється перелік злочинів незаконною порубкою дерев і чагарників у полезахисних лісових смугах за які передбачається покарання у вигляді штрафів в розмірі від 50 до 100 н.м.д.г. /відповідно від 850 до 1700 грн/ або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення та злочини у разі їх виявлення та залежно від санкцій (покарань), що застосовуватимуться, та  збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та можуть збільшувати витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв’язку із масовим знищенням полезахисних смуг (реєстр. № 4657 від 12.05.2016), поданий народними депутатами України Давиденком В.М., Юрчишиним П.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (переважно зменшуючи надходження державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про державне регулювання у сфері транспорту (реєстр. № 4640 від 11.05.2016), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується визначити правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб’єктів природних монополій та суміжних ринків за участю суб’єктів природних монополій у сфері транспорту України. Зокрема, передбачено, що регулювання діяльності таких суб’єктів здійснюватиме новоутворена Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту (далі – Комісія).

Відповідно до положень законопроекту предметом регулювання даної Комісії будуть тарифи (збори, плата) на послуги, що надаються вищезазначеними суб’єктами та інші умови провадження господарської діяльності у випадках, передбачених законодавством. При цьому, положення законопроекту встановлюють відповідальність посадових осіб Комісії та передбачають, що збитки, завдані внаслідок прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності Комісії, що порушують норми цього Закону, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому цивільним законодавством (відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою за рахунок коштів державного бюджету у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).

Слід зазначити, що створення та функціонування такої Комісії може потребувати додаткових коштів державного бюджету на її створення та утримання, про що також відзначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України. Відповідно до викладеного у пояснювальній записці до законопроекту, обсяг бюджетних коштів для забезпечення діяльності Комісії визначатиметься на етапі підготовки рішення щодо утворення Комісії та затвердження положення про неї, разом із вирішенням питання щодо чисельності працівників, розміщення та матеріально-технічного забезпечення апарату Комісії.

Водночас, Міністерство фінансів України зазначає, що за інформацією Міністерства інфраструктури України для забезпечення діяльності Комісії із штатною чисельністю 101 од. щорічно необхідно близько 20,0 млн гривень видатків державного бюджету. При цьому, в даний час згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 «Про затвердження Положення про Міністерство інфраструктури України» Мінінфраструктури здійснює повноваження щодо державного регулювання суб’єктів природних монополій у сфері транспорту, у зв’язку з чим, Міністерство фінансів вбачає за можливе питання фінансового забезпечення реалізації законопроекту вирішити шляхом передачі від Мінінфраструктури до Комісії частини штатної чисельності працівників та відповідних бюджетних видатків на їх утримання.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, що має вплив на показники бюджету, належить подати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, однак супровідні документи до законопроекту не містять таких матеріалів.

В той же час, законопроектом (частина третя статті 10) встановлюється, що прибуток, одержаний суб’єктами природних монополій у сфері транспорту внаслідок порушення норм цього Закону та Закону України «Про природні монополії», вилучається в судовому порядку до Державного бюджету України. Тобто, розширюються підстави для вилучення такого прибутку, і, як наслідок зазначене може призвести до збільшення надходжень державного бюджету.

Крім того, законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 188-48, відповідно до якої встановлюється адміністративна відповідальність посадових осіб суб’єктів природних монополій у сфері транспорту або суб’єктів господарювання, які провадять діяльність на суміжних ринках, за невиконання законних вимог посадових осіб національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту у вигляді штрафів, розміри яких становитимуть від 100 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 1700 грн до 85 000 гривень/, що може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень.

Запропонований термін набрання чинності Законом – з 1 січня 2017 року, у разі його прийняття до 15 липня 2016 року, відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно якої закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про державне регулювання у сфері транспорту (реєстр. 4640 від 11.05.2016), внесений Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету та опосередковано збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земель дорожнього господарства та розвитку мережі автомобільних доріг (реєстр. № 4648 від 11.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України та законів України «Про транспорт» та «Про автомобільні дороги», якими упорядковуються положення щодо визначення земель дорожнього господарства та передбачається встановлення охоронних зон автомобільних доріг загального користування, визначається порядок надання і використання земельних ділянок для будівництва та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування тощо.

Зокрема, визначається, що земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах автомобільних доріг, не вилучаються у їх власників або користувачів, та передбачається відшкодування збитків, завданих їм внаслідок встановлення обмежень у використанні земельних ділянок в межах таких зон. Реалізація таких змін потребуватиме додаткових коштів державного бюджету.

Разом з тим, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та може збільшувати витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земель дорожнього господарства та розвитку мережі автомобільних доріг (реєстр. № 4648 від 11.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» (реєстр. № 4532-1 від 18.05.2016), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Лабазюком С.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується нова редакція Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» та передбачено внесення змін до Закону України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції».

Так, статтею 3 поданого законопроекту визначено, що державна підтримка суб’єктів цукрового комплексу здійснюється відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», інших законодавчих актів, а також передбачено здійснення пільгового державного кредитування виробників цукру та цукрових буряків. При цьому, обсяги коштів, що призначаються для надання кредитів виробникам цукру та цукрових буряків, визначаються Державним бюджетом України на поточний рік.

Разом з тим, Законом України від 24.06.2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» визначено напрями державної підтримки, зокрема, шляхом державного цінового регулювання, фінансової підтримки суб’єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, середньострокових та довгострокових кредитів. При цьому, передбачено, що обсяги коштів на фінансову підтримку суб’єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, встановлюються законом про державний бюджет на відповідний рік, а Кабінет Міністрів України щорічно приймає постанову про режим надання кредитної субсидії та компенсації лізингових платежів.

Слід зазначити, що згідно із статтею 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. При цьому, установлення державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими цінами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.

Таким чином, реалізація положень законопроекту в частині державної підтримки суб’єктів цукрового комплексу, зважаючи на вимоги Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», може впливати на видаткову частину державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Водночас, Міністерством фінансів у експертному висновку до поданого законопроекту зауважено про надання Мінфіном позитивного експертного висновку щодо проекту Закону «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру» (реєстр. № 4532 від 27.04.2016), поданого Кабінетом Міністрів України, яким, зокрема, передбачено скасування державного регулювання виробництва і реалізації цукру та Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру», як такого, що не сприяє сталому розвитку функціонування бурякоцукрової галузі на ринкових засадах та не забезпечує подальшого розвитку галузі. За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України в межах компетенції проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» (реєстр. № 4532-1 від 18.05.2016) не підтримується.

Крім того, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» (реєстр. № 4532-1 від 18.05.2016), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Лабазюком С.П. та іншими, має вплив на показники бюджету (може потребувати витрат державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.23.; 1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій (реєстр. № 4608 від 06.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, та про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи пенсійного забезпечення, встановлення єдиних принципів призначення пенсій та запровадження накопичувального рівня пенсійного страхування (реєстр. № 4608-1 від 19.05.2016), поданий народними депутатами України Єфремовою І.О., Котвіцьким І.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектами вносяться зміни до цілого ряду законодавчих актів, якими зокрема пропонується:

- систематизувати в одному законі умови пенсійного забезпечення громадян різних категорій;

- з 1 липня 2017 року скасувати інститут спеціальних пенсій та здійснювати призначення пенсій всім категоріям пенсіонерів, зокрема державним службовцям, журналістам державних або комунальних засобів масової інформації, науковим (науково-педагогічним) працівникам, народним депутатам України та їх помічникам, посадовим особам місцевого самоврядування, працівникам дипломатичної служби, членам Кабінету Міністрів України, прокурорам, суддям, державним інспекторам сільського господарства, фітосанітарним інспекторам, працівникам Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції в одному законі за єдиними правилами /спеціальні пенсії, що були призначені до 01.06.2015 р., виплачуватимуться в порядку та розмірах, визначених законодавством, що діяло до цієї дати; особи, яким пенсія буде призначена на загальних підставах після 01.01.2016 р. і які в період роботи сплачували страхові внески у підвищених розмірах, отримуватимуть компенсації сум внесків, сплачених до солідарної системи за підвищеною ставкою, у порядку, що визначатиметься Кабінетом Міністрів України/. При цьому, законопроектом за реєстр. № 4608-1 передбачено, що спеціальні пенсії можуть призначатися і тим особам, які на 1 червня 2015 року набули необхідний стаж роботи на посадах, що надавав право на призначення спеціальних пенсій;

- запровадити з 1 липня 2017 року другий рівень системи пенсійного забезпечення – накопичувальну систему пенсійного страхування, суть якої полягає у тому, що частина обов’язкових внесків до пенсійної системи має накопичуватися у Накопичувальному фонді і обліковуватися на накопичувальних пенсійних рахунках громадян, які сплачують такі внески /до участі у накопичувальній системі залучаються особи, яким на час її запровадження (01.07.2017 року) виповниться не більше як 35 років; надається можливість добровільної участі у накопичувальній системі осіб віком від 36 років до досягнення пенсійного віку та осіб, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню; ставку внеску до накопичувальної системи запропоновано встановити для відповідних категорій застрахованих осіб та поступово збільшувати на 1 % щорічно, починаючи з 2 % в 2017 році (з 1 липня) до 5 % в 2020 році, при цьому для застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної професійної пенсійної програми п’ятої категорії, ставка внеску становитиме 2,5 %/;

- запровадити з 1 липня 2017 року накопичувальну професійну пенсійну програму накопичувальної системи пенсійного страхування для окремих категорій осіб, які зайняті на роботах, що дають право на пільгову пенсію, пенсію за вислугу років та на посадах державних службовців і прирівняних до них посадах /джерелом фінансового забезпечення пенсійних виплат із накопичувальної професійної пенсійної програми для вказаних категорій осіб стануть підвищені розміри страхового внеску, які для вказаної категорії працівників сплачуватимуться їх роботодавцем, зокрема, за працівників, зайнятих на роботах з особливо шкідливим і особливо важкими умовами праці за списком № 1 роботодавець має сплачувати 15 % (з 01.07.2017) від бази нарахування єдиного внеску, за списком № 2 – 7 % (з 01.07.2017), на роботах та посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років – 6,2 % та 4 % (з 01.07.2018) в залежності від виду роботи чи займаної посади/;

- звільнити солідарну систему від невластивих для неї виплат шляхом перекладання на Державний бюджет України видатків на: доплату до мінімального розміру пенсій, які будуть призначатися після 1 липня 2017 року, компенсацію втрат єдиного внеску за працюючих інвалідів та підприємств УТОГ, УТОС;

- здійснювати за рахунок коштів державного бюджету виплату пенсій на пільгових умовах і за вислугу років окремим категоріям громадян та цільової грошової допомоги інвалідам війни і учасникам бойових дій;

- тимчасово, з 01.01.2017 до 01.01.2019, використовувати для призначення пенсій середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислену як середній показник за 2013, 2014, 2015 роки;

- врегулювати питання призначення пенсії окремим категоріям громадян /визначається право на пенсію по інвалідності або у зв’язку з втратою годувальника для всіх інвалідів або членів сім’ї померлого, незалежно від причини інвалідності або причини смерті годувальника; передбачається виплата пенсій громадянам у разі виїзду за кордон до держав, з якими Україною не укладено міжнародного договору у сфері пенсійного забезпечення; скасовуються норми щодо зарахування до страхового стажу для призначення пенсії за віком час перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням/;

- надати право органам Пенсійного фонду України проводити перевірки достовірності документів, виданих для призначення пенсій та зазначених у них відомостей;

- здійснювати з 1 квітня по 31 грудня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищення мінімального розміру пенсій за віком, а з 1 січня 2017 року таке збільшення вказаних пенсій здійснювати лише непрацюючим пенсіонерам;

- відновити з 2018 року дію частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо щорічного перерахунку пенсії з 1 березня;

- скасувати норму Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» про те, що у разі не прийняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України /затверджено постановою Верховної Ради України від 13.10.1995 № 379/95-ВР/;

- списати до 1 квітня 2017 року Пенсійним фондом України заборгованості боржників, відомості про яких відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, що склалася на день набрання чинності даним законопроектом.

Згідно з пояснювальними записками реалізація законопроектів не вплине на дохідну та видаткову частини Державного бюджету України на 2016 рік.

У експертних висновках Міністерства фінансів України зазначено, що запровадження другого рівня пенсійної системи призведе до збільшення видатків з державного бюджету, а тому потребує здійснення детальних розрахунків та фінансово-економічних обґрунтувань.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроектів відсутні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій (реєстр. № 4608 від 06.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, та про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи пенсійного забезпечення, встановлення єдиних принципів призначення пенсій та запровадження накопичувального рівня пенсійного страхування (реєстр. № 4608-1 від 19.05.2016), поданий народними депутатами України Єфремовою І.О., Котвіцьким І.О. та іншими, мають вплив на показники бюджету (збільшуючи, починаючи з 1 липня 2017 року, витрати державного (в тому числі для Пенсійного фонду України) та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо тарифоутворення у сфері міського електричного та автомобільного транспорту (реєстр. № 4669 від 16.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується ввести зміни до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про автомобільний транспорт», «Про міський електричний транспорт», надавши повноваження органам місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських рад) в частині затвердження порядку формування (розрахунку) тарифів на послуги міського електричного та автомобільного транспорту.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного або місцевих бюджетів України.

Водночас, згідно із статтею 10 законопроекту у разі встановлення рівня тарифу, який не покриває витрат, пов’язаних з перевезенням пасажирів, втрати перевізника компенсуються уповноваженим органом, яким затверджуються тарифи, за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Відтак, реалізація такого положення може потребувати додаткових коштів з місцевих бюджетів для відшкодування втрат (збитків) перевізника.

Міністерство фінансів України, зауважуючи про таке, відмічає, що вартісна величина впливу законопроекту на видаткову частину місцевих бюджетів буде залежати від рівня тарифів, які будуть затверджуватися уповноваженими органами.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат місцевих бюджетів та/або джерел додаткових надходжень місцевих бюджетів для досягнення їх збалансованості.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо тарифоутворення у сфері міського електричного та автомобільного транспорту (реєстр. № 4669 від 16.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті (реєстр. № 4121 доопрац. від 06.05.2016), поданий народними депутатами України Васюником І.В., Дубневичем Я.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та законів України «Про автомобільний транспорт», «Про міський електричний транспорт» та «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про охорону дитинства», передбачивши, зокрема:

введення нових термінів – «автоматизована система безготівкової оплати проїзду» та «електронний квиток», «квиток»;

надання повноваження органам місцевого самоврядування впроваджувати автоматизовану систему оплати проїзду (в тому числі електронний квиток) в міському пасажирському транспорті незалежно від форм власності та самостійно визначати порядок їх функціонування;

забезпечення пільгових категорій населення електронними квитками у населених пунктах, де запроваджено автоматизовану систему обліку оплати проїзду;

притягнення до адміністративної  відповідальності за проїзд пасажира без реєстрації або компостування проїзних документів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових обов’язкових фінансових витрат з державного бюджету, оскільки пропоновані зміни передбачають надання права органам місцевого самоврядування самостійно впроваджувати автоматизовану систему безготівкової оплати проїзду в місцевому пасажирському транспорті.

Міністерство фінансів України зазначає, оскільки розрахунок необхідних коштів може здійснюватися на підставі техніко-економічного обґрунтування щодо впровадження автоматизованої системи безготівкової оплати проїзду (в тому числі електронного квитка) в місцевому пасажирському транспорті у конкретному місті, враховуючи його інфраструктуру, загальну кількість пасажирського транспорту та визначених органом місцевого самоврядування функціональних вимог до відповідної автоматизованої системи безготівкової оплати проїзду та електронного квитка, неможливо обрахувати вартісну величину впливу на показники бюджетів.

Зважаючи на зазначене, реалізація законопроекту призведе до збільшення видатків з місцевих бюджетів на впровадження та забезпечення функціонування вищезазначеної автоматизованої системи у разі прийняття виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідного рішення.

Поряд з тим, шляхом внесення змін до статті 135 КУпАП запроваджується адміністративна відповідальність за проїзд без реєстрації або компостування проїзного документа та встановлюються нові розміри штрафних санкцій у міському транспорті – у тридцятикратному (чинна норма в двадцятикратному) розмірі від вартості проїзду.

Відтак, у разі виявлення таких правопорушень та застосування відповідних штрафних санкцій можуть збільшитися надходження державного бюджету.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат місцевих бюджетів або джерел додаткових надходжень місцевих бюджетів для досягнення їх збалансованості.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті (реєстр. № 4121 доопрац. від 06.05.2016), поданий народними депутатами України Васюником І.В., Дубневичем Я.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів та до збільшення надходжень державного бюджету залежно від виявлених правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення контролю за безпекою автомобільних перевезень вантажів і відповідальності за порушення правил дорожнього руху (реєстр. № 4661 від 13.05.2016), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю., Кремінем Т.Д. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про автомобільні дороги» та «Про автомобільний транспорт» посилити контроль за дотриманням правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів та дорожнього перевезення небезпечних вантажів автомобільними дорогами та залізничними переїздами, встановити, що рух транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України тощо.

Поряд з цим, змінами до Закону України «Про автомобільні дороги» передбачається здійснення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки (Державною службою України з безпеки на транспорті) контролю за рухом транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування з метою забезпечення дотримання норм, установлених державними стандартами та нормативно-правовими актами, щодо навантаження на вісь, загальної маси і габаритів, як у режимі стаціонарного зважування і перевірки габаритів під час зупинки транспортного засобу, так і без зупинки транспортного засобу (в русі), шляхом зважування і визначення габаритів з автоматичною фіксацією результатів спеціальними технічними засобами. Забезпечення підрозділів Державної служби України з безпеки на транспорті відповідними технічними засобами потребуватиме коштів державного бюджету, про що також у своєму експертному висновку зазначає Міністерство фінансів України.

Поряд з тим, законопроектом пропонується посилити адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів та встановити адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів автомобільними дорогами та залізничними переїздами шляхом збільшення (встановлення) штрафів у розмірі від 500 до 5000 неоподаткованих мінімум доходів громадян (далі – н.м.д.г.) за відповідні правопорушення /виходячи із розміру встановленого на даний час н.м.д.г. 17 грн розмір штрафу становитиме від 8 500 грн до 85 000 грн/ (згідно чинної редакції за аналогічні правопорушення передбачено накладання штрафів у розмірі від 30 до 100 н.м.д.г. /виходячи із розміру встановленого на даний час н.м.д.г. 17 грн розмір штрафів становить від 510 грн до 1 700 грн/), що може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень, про що також відзначається у висновку Міністерства фінансів України.

Разом з тим, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Зокрема, у висновку Міністерства фінансів України наголошено про відсутність фінансово-економічних розрахунків щодо потреби у закупівлі спеціальних технічних засобів для проведення контролю за рухом великовагових/великогабаритних транспортних засобів та необхідність визначення джерел покриття таких видатків.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та може збільшувати витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення контролю за безпекою автомобільних перевезень вантажів і відповідальності за порушення правил дорожнього руху (реєстр. № 4661 від 13.05.2016), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю., Кремінем Т.Д. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету та опосередковано збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо поліпшення енергоефективності в освітленні) (реєстр. № 3245 (доопрац.) від 25.04.2016), поданий народними депутатами України Недавою О.А., Рибаком І.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про енергозбереження» та Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, щодо проведення енергозберігаючої політики та заходів щодо енергозбереження в житлово-комунальному господарстві та бюджетній сфері.

Зокрема, змінами до Закону України «Про енергозбереження» передбачається встановити вимоги щодо закупівлі та використання освітлювальних приладів в бюджетній сфері, виготовлених відповідно до норм екодизайну та енергоефективності.

Крім того, передбачити, що пріоритетному кредитуванню підлягають енергозберігаючі заходи, що вживаються згідно з рекомендаціями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, зокрема щодо впровадження високоефективних освітлювальних приладів.

За експертним висновком Міністерства фінансів України норми щодо здійснення ряду заходів з енергоефективності в освітленні у бюджетній сфері потребуватимуть фінансового забезпечення з державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, слід зазначити, що  здійснення енергоефективних заходів із запровадження енергозберігаючих освітлювальних приладів в бюджетній сфері в перспективі може призвести до зменшення видатків державного та місцевих бюджетів на оплату електроенергії у разі зменшення обсягів споживання електроенергії як у натуральному, так і вартісному вимірі. Відтак, величина впливу на видаткову частину державного та місцевих бюджетів від реалізації законодавчої пропозиції визначатиметься співвідношенням обсягу коштів на закупівлю енергоефективного освітлювального обладнання та обсягу досягнутої економії бюджетних коштів на оплату споживання електроенергії бюджетними установами при застосуванні такого обладнання.

Водночас, законопроектом передбачається стимулювання енергозбереження шляхом надання податкових пільг підприємствам – виробникам енергозберігаючих освітлювальних приладів.

Реалізація вищевказаних змін може призвести до втрат державного та місцевих бюджетів від зменшення податкових надходжень від підприємств – виробників енергозберігаючих освітлювальних приладів, яким надаватимуться пільги. Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до пункту 7.4 статті 7 Податкового кодексу України підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

Слід зазначити, що розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Одночасно, законопроектом пропонується статтю 167 Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнити порушеннями щодо введення в обіг або реалізацію продукції, яка не відповідає вимогам технічних регламентів та енергетичного маркування, що може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що законопроект потребує доопрацювання, про що зазначає в своєму висновку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо поліпшення енергоефективності в освітленні) (реєстр. № 3245 (доопрац.) від 25.04.2016), поданий народними депутатами України Недавою О.А., Рибаком І.П. та іншими, має вплив на показники бюджету (може зменшувати надходження державного та місцевих бюджетів за умови встановлення у Податковому кодексі України податкових пільг для підприємств – виробників енергозберігаючих освітлювальних приладів; впливатиме на видаткову частину державного та місцевих бюджетів і величина впливу визначатиметься співвідношенням обсягу коштів на закупівлю енергоефективного освітлювального обладнання та обсягу досягнутої економії бюджетних коштів на оплату споживання електроенергії бюджетними установами при застосуванні такого обладнання).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо обов’язковості харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів) (реєстр. № 4682 від 17.05.2016), поданий народними депутатами України Барною О.С., Ревегою О.В., Дехтярчуком О.В., Шевченком О.Л.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про загальну середню освіту» та «Про охорону дитинства» пропонується:

розширити перелік осіб, які забезпечуються безкоштовним харчуванням у загальноосвітніх навчальних закладах, дітьми з неповних та багатодітних сімей та дітьми 5 - 11 (12) класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям»;

встановити вимоги щодо забезпечення безкоштовним харчуванням учнів
1 - 11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної форми власності (у розмірі, що становить не менше 30 відсотків від вартості харчування).

Необхідно зауважити, що згідно з пунктом 3 статті 21 Закону України «Про загальну середню освіту» органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

Згідно із пунктом 5 Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 116 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2016 № 16), органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати харчування учнів інших категорій та передбачати на зазначену мету відповідні видатки з місцевих бюджетів.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття потребуватиме додаткових видатків з місцевих бюджетів, що можуть бути частково компенсовані за рахунок субвенцій  з державного бюджету. За розрахунками авторів законодавчої ініціативи, для забезпечення безкоштовним харчуванням учнів 5 - 11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів необхідно додатково спрямувати 6 млрд грн, з яких частину пропонується покривати за рахунок батьківської плати.

Міністерство фінансів України зазначає про необхідність додаткових видатків з державного і місцевих бюджетів для реалізації законопроекту, які у разі його прийняття належить вишукати вже у 2016 році.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів  для досягнення збалансованості державного і місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо обов’язковості харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів) (реєстр. № 4682 від 17.05.2016), поданий народними депутатами України Барною О.С., Ревегою О.В., Дехтярчуком О.В., Шевченком О.Л., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи державного управління у сфері організації та безпеки дорожнього руху (реєстр. № 4275 (доопрац.) від 03.06.2016), поданий народними депутатами України Діденком І.А., Дубневичем Я.В., Кривенком В.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується утворити новий центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом – Національне агентство дорожнього руху та його безпеки (далі – Агентство), діяльність якого спрямовується і координується Прем’єр-міністром України. Відповідно до законодавчої пропозиції такий орган може створювати територіальні органи в областях, районах і містах. При цьому, для належної координації діяльності та реалізації повноважень Агентством, законопроектом передбачається створення Кабінетом Міністрів України Урядової Комісії дорожнього руху та його безпеки, яку очолюватиме Прем’єр-міністр України або перший віце-прем’єр міністр України. При цьому, Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту Кабінету Міністрів України доручається у шестимісячний термін створити Національне агентство дорожнього руху та його безпеки і Урядову Комісію дорожнього руху та його безпеки.

До повноважень такого новоутвореного Агентства, зокрема, пропонується віднести координацію та контроль реалізації державної політики у сфері організації та безпеки дорожнього руху; розробку концепції та стратегії з безпеки дорожнього руху, плану заходів по реалізації стратегії, державних цільових і галузевих програм з підвищення рівня організації та безпеки дорожнього руху; розробку методичних рекомендацій для створення регіональних, обласних, міських і районних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки; розробку профілактичних та просвітницьких програм з метою підвищення рівня безпеки дорожнього руху; розробку наукових та науково-технічних державних цільових програм у сфері безпеки дорожнього руху, спрямованих на вдосконалення діяльності з підвищення рівня безпеки дорожнього руху; проведення аналізу, моніторингу, оцінки ефективності виконання державних програм з підвищення рівня організації та безпеки дорожнього руху; формування єдиної бази даних дорожньо-транспортних пригод , в тому числі шляхом зведення інформації з баз даних інших державних органів та органів місцевого самоврядування, що стосуються питань організації та безпеки дорожнього руху; аудит та оцінку ефективності фінансування заходів, спрямованих на реалізацію програм з безпеки дорожнього руху тощо.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту висловлює ряд зауважень до нього та зазначає, що створення та утримання такого Агентства, як центрального органу виконавчої влади, який може створювати територіальні органи в областях, районах і містах або делегувати відповідні повноваження органам виконавчої влади та місцевого самоврядування потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, що має вплив на показники бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, однак супровідні документи до законопроекту не містять таких матеріалів.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований авторами законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

В той же час, законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині обмеження максимально допустимого перевищення швидкості з якого наступає адміністративна відповідальність з двадцяти до п’яти кілометрів на годину в межах населеного пункту або більш як на десять кілометрів на годину за межами населеного пункту, що може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи управління у сфері організації та безпеки дорожнього руху (реєстр. № 4275 (доопрац.) від 03.06.2016), поданий народними депутатами України Діденком І.А., Дубневичем Я.В., Кривенком В.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету та опосередковано збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України (щодо перерахунку єдиного збору до Державного бюджету України та місцевих бюджетів) (реєстр. № 4699 від 19.05.2016), поданий народними депутатами України Тімішем Г.І., Юринець О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2017 року 95 % єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, спрямовувати до державного бюджету, а 5 % цього збору – до місцевого бюджету району, на території якого знаходиться пункт пропуску через державний кордон України.

Насамперед, слід зауважити, що питання зарахування доходів до державного і місцевих бюджетів є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства. Відповідно до пункту 36 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, належить до доходів загального фонду державного бюджету. При цьому, перелік доходів місцевих бюджетів визначено статтями 64, 66, 69 і 69-1 Кодексу.

Крім того, таке положення законопроекту суперечить статті 7 Кодексу щодо дотримання принципу збалансованості, оскільки реалізація зазначеного положення призведе до втрат доходів загального фонду державного бюджету і відповідно зменшить ресурс фінансового забезпечення загальнодержавних соціальних програм, які відповідно до статті 87 Кодексу здійснюються виключно за рахунок державного бюджету України. На зазначене також звертає увагу Мінфін.

Поряд з тим, варто відмітити, що відповідно до частини другої статті 4 Кодексу бюджетна система України і державний бюджет встановлюються виключно Кодексом та законом про державний бюджет, а якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту дозволить збільшити доходи місцевих бюджетів та призведе до втрат доходів загального фонду державного бюджету у сумі понад 13 млн грн у розрахунку на рік.

Довідково: за 2015 рік надходження відповідного збору до державного бюджету становили 272,7 млн грн, а у державному бюджеті на 2016 рік заплановані такі надходження у сумі 264 млн гривень.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України (щодо перерахунку єдиного збору до Державного бюджету України та місцевих бюджетів) (реєстр. № 4699 від 19.05.2016), поданий народними депутатами України Тімішем Г.І., Юринець О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів місцевих бюджетів та зменшення доходів загального фонду державного бюджету від єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Законопроект не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 4, 7, 29, 64, 66, 69 і 69-1), а порушені у законопроекті питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов зміни меж районів у процесі добровільного об’єднання територіальних громад (реєстр. № 4676 від 17.05.2016), поданий народними депутатами України Бойко О.П., Федоруком М.Т., Курилом В.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України і Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», передбачивши врегулювання питань визначення меж районів, призначення перших виборів, утримання бюджетних установ спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст до їх передачі у власність об`єднаної територіальної громади, якщо до складу об’єднаної територіальної громади увійшла територіальна громада, розташована на території суміжного району.

Так, згідно з новою частиною тринадцять статті 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (підпункт 2 пункту 2 розділу І законопроекту), зокрема, передбачається, що у разі, якщо до складу об’єднаної територіальної громади увійшли територіальні громади, розташовані на території різних районів:

районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, відповідних бюджетних установ та майна цих установ, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України;

до завершення такого процесу передачі фінансування бюджетних установ, що здійснювалось за рахунок районних бюджетів, продовжує здійснюватися за рахунок відповідних районних бюджетів.

Щодо такого положення слід зазначити, що порушені питання можуть бути реалізованими в рамках чинного законодавства. Зокрема:

– у пункті 39 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність об’єднаних територіальних громад, відповідних бюджетних установ, розташованих на їх території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного цим Кодексом;

– питання виконання та формування бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створилися згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, включаючи питання виконання бюджетів територіальних громад, що об’єдналися, до завершення бюджетного періоду, унормовано у частині четвертій статті 67 Бюджетного кодексу України та у частинах 9 і 10 статті 8 Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Крім того, зважаючи, що відповідно до статті 96 Конституції України та статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів становить один календарний рік (з 1 січня по 31 грудня), процес передачі бюджетних установ має відбуватися з урахуванням такої норми.

Відтак, врегулювання зазначених питань в інший спосіб не узгоджується з бюджетним законодавством.

Міністерство фінансів України звертає увагу що реалізація законопроекту призведе до розбалансування районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад, і пропонує виключити абзац п’ятий підпункту 2 пункту 2 розділу І законопроекту, як такий, що суперечить Бюджетному кодексу України.

Тому, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов зміни меж районів у процесі добровільного об’єднання територіальних громад (реєстр. № 4676 від 17.05.2016), поданий народними депутатами України Бойко О.П., Федоруком М.Т., Курилом В.С., має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до розбалансування районних бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з Бюджетним кодексом України, виключивши абзаци третій і четвертий нової частини 13 статті 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (у пункті 2 частини другої розділу I законопроекту).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про соціальні послуги (реєстр. № 4607 від 06.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про соціальні послуги», яким визначаються основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, допомогу у їх подоланні громадян (особам), сім’ям, дітям, молоді, які потребують сторонньої допомоги. Так, проектом закону:

визначаються нові основні терміни, зокрема: визначення потреб населення у соціальних послуг, ведення випадку, вразливі групи населення, договір про надання соціальних послуг, індивідуальний план надання соціальних послуг, мінімальний базовий комплекс соціальних послуг, отримувачі соціальних послуг, оцінка потреб, система надання соціальних послуг, уповноважені органи у сфері надання соціальних послуг;

уточнюються та розширюються основні принципи надання соціальних послуг, права отримувачів соціальних послуг, повноваження органів у сфері надання соціальних послуг – центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування (зокрема щодо формування та ведення Реєстрів надавачів соціальних послуг, збирання, узагальнення, оприлюднення статистичних даних, затвердження та здійснення фінансування програм економічного і соціального розвитку регіонів з урахуванням потреб населення у соціальних послугах, забезпечення розвитку, удосконалення та оптимізації мережі надавачів соціальних послуг комунальної сфери, підвищення рівня професійної компетентності працівників та якості надання соціальних послуг, визначення потреб населення у соціальних послугах), перелік осіб, які мають право на отримання соціальної послуги (постраждалі від торгівлі людьми і отримують соціальну допомогу відповідно до законодавства у сфері протидії торгівлі людьми) тощо;

розширюється перелік установ та закладів, що надаватимуть соціальні послуги (установи і заклади соціального захисту дітей і заклади соціального обслуговування, центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; установи, що надають соціальні послуги догляду);

встановлюються обов’язки отримувачів соціальних послуг, конфіденційність відомостей про виявлені потреби отримувачів та надання соціальних послуг, підстави для визначення складних життєвих обставин, структура системи надання соціальних послуг, завдання надавачів соціальних послуг, класифікація соціальних послуг, визначаються екстрені (кризові) соціальні послуги, підстави для припинення надання соціальних послуг, здійснення моніторингу, контролю та оцінки якості соціальних послуг тощо;

передбачені положення щодо затвердження державного стандарту соціальних послуг і надання соціальних послуг відповідно до таких стандартів;

удосконалюються положення щодо надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів, зокрема передбачається, що соціальні послуги надаються отримувачам, середньомісячний дохід яких менший подвійного розміру прожиткового мінімуму для відповідної категорії осіб.

Відповідно до законопроекту цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

Крім того, проектом закону вносяться зміни до законів України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», «Про здійснення державних закупівель», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим», «Про органи самоорганізації населення», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про реабілітацію інвалідів в Україні», положення яких, зокрема, пропонується привести у відповідність із нормами і вимогами вищевказаного проекту Закону України Закон України «Про соціальні послуги», а також уточнюються положення щодо діяльності установ та закладів, які надають соціальні послуги відповідним категоріям громадян.

Аналіз положень законопроекту свідчить, що реалізація положень законопроекту потребуватиме видатків державного та місцевих бюджетів.

У своєму експертному висновку Міністерство фінансів України зазначає, що проект закону не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, а реалізація його положень буде забезпечуватися у межах видатків, затверджених у відповідних бюджетах.

В той же час слід зазначити, що згідно із проектом закону соціальні послуги надаються відповідно до державних стандартів соціальних послуг надавачами соціальних послуг державного, комунального, недержавного секторів незалежно від джерел фінансування.

Така законодавча пропозиція потребує узгодження з частиною другою статті 95 Конституції України, якою регламентовано, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні  потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частини другої статті 4, частин першої і другої статті 23, частини першої статті 30, частини першої статті 70 та пункту 20 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України, визнається бюджетним правопорушенням.

Слід також звернути увагу на те, що відповідно до положень законопроекту фінансове забезпечення соціальних послуг здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, спеціальних фондів, коштів підприємств, установ та організацій, плати за соціальні послуги, коштів благодійної допомоги (пожертвувань) та інших джерел, передбачених законодавством.

Проте, таке формулювання не у повній мірі узгоджується із положеннями Бюджетного кодексу України з огляду на наступне. Так, згідно із частиною дев’ятою статті 13 Бюджетного кодексу України створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається. Відповідно до частини п’ятої статті 13 Бюджетного кодексу України розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

Поряд з цим, плата за соціальні послуги, благодійна допомога (пожертвування) відповідно до положень пунктів 11, 15 та 23 частини першої статті 2, частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України є власними надходженнями бюджетних установ, які, в свою чергу, відносяться до доходів бюджету і загалом є бюджетними коштами.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про соціальні послуги (реєстр. № 4607 від 06.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України:

- має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати в межах щорічно визначених у державному та місцевих бюджетах витрат на забезпечення надання соціальних послуг) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

- рекомендувати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю при опрацюванні законопроекту взяти до уваги необхідність узгодження його положень з вимогами статті 95 Конституції України та Бюджетного кодексу України щодо здійснення платежів з бюджету у відповідності до бюджетного призначення, визначення коштів бюджету та заборони створення позабюджетних фондів бюджетними установами.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо запобігання тіньовому відтоку капіталів через офшорні зони з метою забезпечення розвитку вітчизняної промисловості» (реєстр. № 4711 від 23.05.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Вовком В.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 10 розділу XХ Податкового кодексу України новим пунктом, згідно з яким передбачається:

тимчасово, до 1 січня 2020 року, запровадити офшорний збір;

визначити платниками офшорного збору суб’єктів господарювання (крім бюджетних установ), які здійснюють оплату товарів (робіт, послуг) або інші платежі на користь (на рахунок) нерезидентів, що зареєстровані в офшорних зонах або у державах (територіях) з низьким рівнем оподаткування, чи здійснюють розрахунки через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки;

встановити, що об’єктом оподаткування офшорним збором є сума платежу, яка сплачується на користь (на рахунок) нерезидента, що зареєстрований в офшорній зоні або у державі (території) з низьким рівнем оподаткування;

встановити ставку збору у розмірі 5 % від суми платежу, яка сплачується на користь (на рахунок) такого нерезидента;

визначити порядок обчислення та сплати офшорного збору.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту сприятиме активізації інвестиційної діяльності, зростанню обсягів прямих інвестицій в країну, стимулюванню промислового виробництва, створенню нових високотехнологічних виробництв та сотень тисяч високопродуктивних робочих місць, збільшенню обсягів та асортименту випуску експортноорієнтованої продукції та, як наслідок, підвищенню конкурентоспроможності економіки та добробуту громадян України, а також забезпечить додатково щонайменше 4 млрд грн бюджетних надходжень щороку.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту вплине не дохідну частину державного бюджету, а вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від обсягу операцій суб’єктів господарювання, на яких буде поширено дію законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо запобігання тіньовому відтоку капіталів через офшорні зони з метою забезпечення розвитку вітчизняної промисловості» (реєстр. № 4711 від 23.05.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Вовком В.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від запровадження офшорного збору).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (реєстр. № 4619 від 06.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується збільшити адвалорні ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 3 % (з 12 % до 15 %).

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття забезпечить гармонізацію оподаткування тютюнових виробів в Україні до вимог країн-членів ЄС, вирівнювання податкового навантаження на дорогі та дешеві сигарети та збільшення надходжень до бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту дозволить збільшити доходи державного бюджету на 1,5 млрд грн в розрахунку на рік.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (реєстр. № 4619 від 06.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок оподаткування тютюнових виробів (реєстр. № 4619-1 від 12.05.2016), поданий народними депутатами України Кобцевим М.В., Мацолою Р.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2017 року підвищити ставки акцизного податку на тютюнові вироби з урахуванням індексу споживчих цін, який у 2016 році прогнозований на рівні 112 відсотків.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття дозволить збільшити надходження до бюджету в 2017 році на 4,45 млрд гривень.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект сприятиме збільшенню надходжень до бюджету на 2,8 млрд грн в розрахунку на рік.

За наслідками розгляду Комітет прийняв рішення, що законопроект матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок оподаткування тютюнових виробів (реєстр. № 4619-1 від 12.05.2016), поданий народними депутатами України Кобцевим М.В., Мацолою Р.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо адміністративно-господарських санкцій (реєстр. № 4598 від 06.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» посилюються вимоги щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів шляхом перевірки розрахунку та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Слід зазначити, що реалізація законопроекту може сприяти збільшенню доходів спеціального фонду в частині надходжень до Фонду соціального захисту інвалідів від адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання зазначеного нормативу. В свою чергу, зазначене дозволить збільшити обсяг видатків спеціального фонду державного бюджету на реалізацію заходів із соціальної, трудової та професійної реабілітації інвалідів.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню надходжень на рахунки спеціального фонду державного бюджету Фонду соціального захисту інвалідів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатом розгляду у першому читанні законопроект доцільно направити суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо адміністративно-господарських санкцій (реєстр. № 4598 від 06.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (може збільшити доходи спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень до Фонду соціального захисту інвалідів та видатки спеціального фонду державного бюджету відповідного цільового спрямування).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Опосередкований:

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про заходи із деофшоризації (реєстр. № 4678 від 17.05.2016), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроект передбачає до відновлення української економіки заборонити участь громадян та юридичних осіб України в офшорних компаніях як умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), а також доручити Генеральній прокуратурі України спільно з Національним банком України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи та державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів здійснити заходи щодо виявлення участі громадян та юридичних осіб України в офшорних компаніях та притягнення їх до кримінальної відповідальності за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що прийняття законопроекту забезпечить економічну безпеку держави, зміцнення її економіки та збільшення доходної частини Державного бюджету України, посилить боротьбу з легалізацією (відмиванням) коштів, злочинним шляхом, з неконтрольованим державою виведенням коштів за межі України через офшорні компанії тощо.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджету та не потребує додаткового фінансового забезпечення, проте вартісну величину впливу законопроекту визначити неможливо, оскільки запропоновані положення є адміністративними.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про заходи із деофшоризації (реєстр. № 4678 від 17.05.2016), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (реєстр. № 4615 від 06.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті передбачені зміни до Митного кодексу України, спрямовані на гармонізацію його положень з нормами правової бази Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, в частині імплементації до національного законодавства положень Регламенту Ради (ЄС) № 1186/2009 та Директиви Ради № 2007/74/ЄС. Зокрема, пропонується:

доповнити перелік товарів, що звільнятимуться від оподаткування ввізним митом (а саме: біологічними або хімічними речовинами, аналоги яких не виробляються на митній території України; терапевтичними речовинами людського походження, реагентами для визначення груп крові та типів тканин; торговельними знаками, моделями, проектами та супроводжувальною документацією до них, патентними заявками на винахід, що надсилаються до уповноважених державних органів);

оподаткування парфумів та туалетної води незалежно від вартості митом та іншими податками відповідно до Митного та Податкового кодексів України при переміщенні (пересиланні) їх у міжнародних поштових та експрес-відправленнях;

виключення норм щодо звільнення від оподаткування митом енергозберігаючого обладнання, устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, та матеріалів, устаткування та комплектуючих, що використовуються для їх виробництва, як такі, що відсутні у Регламенті № 1186/2009;

встановлення вартісної межі щодо ввезення товарів без оподаткування митними платежами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному  багажі на рівні 430 євро замість 1000 євро через пункти пропуску, відкриті для повітряного і морського сполучення, та на рівні 300 євро замість 500 євро – через інші пункти пропуску;

збільшення періоду, протягом якого товари у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну ввозяться без оподаткування митними платежами – до 12 місяців замість 6 місяців, та зменшення періоду постійного проживання на території країни, з якої прибув громадянин;

встановлення двохрічного терміну для дії звільнення від оподаткування митними платежами товарів, що входять до складу спадщини, а також встановлення переліку товарів, які не звільняються від оподаткування.

врахування в повному обсязі кількісних обмежень на імпорт підакцизних товарів, що звільняються від ПДВ та акцизного податку, визначених у Директиві № 2007/74/ЄС, щодо ввезення громадянами пива, вина, сигарил.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що зменшення надходжень ввізного мита від розширення операцій звільнення від оподаткування митом не передбачається у наступному бюджетному періоді, оскільки законопроектом пропонується передбачити набрання чинності пунктів щодо розширення пільг через три роки після набрання чинності Угодою про асоціацію з ЄС (як це передбачено Угодою).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не має вартісного впливу на видаткову частину бюджету та не потребує фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (реєстр. № 4615 від 06.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету у наступних бюджетних періодах залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України (реєстр. № 4614 від 06.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

розширити перелік об’єктів права інтелектуальної власності, захист яких здійснюватиметься під час переміщення товарів через митний кордон України;

розширити коло осіб, які можуть звернутися за захистом прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України;

розширити перелік митних режимів, при поміщенні у які до товарів застосовуються заходи захисту прав інтелектуальної власності;

не застосовувати заходи щодо захисту прав інтелектуальної власності до так званого «паралельного імпорту» та до товарів, що переміщуються через митний кордон України у митному режимі транзиту;

передбачити можливість встановлення механізму застосування гарантій з метою запобігання недобросовісному використанню прав інтелектуальної власності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

посилити заходи щодо запобігання та протидії переміщенню контрафактних товарів у міжнародних поштових відправленнях або міжнародних експрес-відправленнях, зокрема шляхом запровадження особливого порядку знищення невеликих партій товарів, щодо яких існує підозра у порушенні прав інтелектуальної власності;

запровадити можливість дострокового випуску товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має вартісного впливу на видаткову частину бюджету та не потребує фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України (реєстр. № 4614 від 06.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може вплинути на доходи державного бюджету від митних платежів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (щодо обмеження приватизації об’єктів права державної власності) (реєстр. № 4624 від 10.05.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується заборонити приватизацію об’єктів права державної власності, якщо після приватизації пакет акцій (кількість часток, паїв), що належить державі у статутному фонді господарських товариств, або інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності, становитиме менш ніж 50 відсотків.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту забезпечить недопущення фінансово необґрунтованого продажу об’єктів державної власності, які є або можуть бути джерелом поповнення державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до недонадходження коштів до державного бюджету від приватизації державного майна.

Слід звернути увагу, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» план надходжень від приватизації державного майна визначено у сумі 17100 млн гривень. Згідно із звітними даними за 5 місяців п.р. такі надходження становили лише 34,2 млн грн або 0,2 % річного плану.

Разом з тим, цим Законом передбачено доходи загального фонду державного бюджету на 2016 рік у сумі 11.136 млн грн від частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, та дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність. Згідно із звітними даними за 5 місяців п.р. такі доходи становили 3299,4 млн грн або 33,8 % річного плану.

Таким чином, впровадження законодавчої ініціативи сприятиме виконанню доходів державного бюджету щодо частини чистого прибутку державних підприємств та дивідендів, нарахованих на державну частку майна господарських товариств.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України ««Про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (щодо обмеження приватизації об’єктів права державної власності) (реєстр. № 4624 від 10.05.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недонадходження коштів до державного бюджету від приватизації державного майна та може сприяти виконанню доходів державного бюджету від частини чистого прибутку державних підприємств та дивідендів нарахованих на державну частку майна господарських товариств, залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (щодо внесення Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації) (реєстр. № 4664 від 13.05.2016), поданий народним депутатом України Поляковим М.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується доповнити перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджений Законом України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування».

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, приватизація даного підприємства є недопустимою, оскільки ПАТ «Укргазвидобування» є основною компанією з видобування природного газу i газового конденсату в Україні та є одним з найбільших бюджетоутворюючих підприємств України (сплачені податки в 2015 році складають близько 5 % доходу бюджету країни).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме матеріальних та інших видатків бюджету в поточному бюджетному періоді.

Слід звернути увагу, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» план надходжень від приватизації державного майна визначено у сумі 17100 млн гривень. Згідно із звітними даними за 5 місяців п.р. такі надходження становили лише 34,2 млн грн або 0,2 % річного плану.

Разом з тим, цим Законом передбачено доходи загального фонду державного бюджету на 2016 рік у сумі 11.136 млн грн від частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, та дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність. Згідно із звітними даними за 5 місяців п.р. такі доходи становили 3299,4 млн грн або 33,8 % річного плану.

Таким чином, впровадження законодавчої ініціативи сприятиме виконанню доходів державного бюджету щодо частини чистого прибутку державних підприємств та дивідендів, нарахованих на державну частку майна господарських товариств.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (щодо внесення Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації) (реєстр. № 4664 від 13.05.2016), поданий народним депутатом України Поляковим М.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень державного бюджету від приватизації державного майна та може сприяти виконанню доходів державного бюджету від частини чистого прибутку державних підприємств та дивідендів, нарахованих на державну частку майна господарських товариств, залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо виключення деяких об’єктів сільськогосподарської та транспортної галузей з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 4536-1 від 17.05.2016), поданий народним депутатом України Мушаком О.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується виключити 419 об’єктів сільськогосподарської та транспортної галузей, в тому числі: 415 підприємств сільськогосподарської галузі, зокрема, спиртової галузі, хлібопродуктів та підприємства Укрфітотерапії, та 4 інфраструктурних підприємства, з яких 116 об’єктів ліквідовано (припинено), 78 – реорганізовано, 180 – не відповідають критеріям, визначеним статтею 5 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме надходженню коштів до державного бюджету від приватизації об’єктів державної власності, що втратили ознаки загальнодержавного значення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме видатків бюджету в поточному бюджетному періоді.

Слід звернути увагу, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» план надходжень від приватизації державного майна визначено у сумі 17100 млн гривень. Згідно із звітними даними за 5 місяців п.р. такі надходження становили лише 34,2 млн грн або 0,2 % річного плану.

Разом з тим, цим Законом передбачено доходи загального фонду державного бюджету на 2016 рік у сумі 11.136 млн грн від частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, та дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність. Згідно із звітними даними за 5 місяців п.р. такі доходи становили 3299,4 млн грн або 33,8 % річного плану.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо виключення деяких об’єктів сільськогосподарської та транспортної галузей з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 4536-1 від 17.05.2016), поданий народним депутатом України Мушаком О.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від приватизації державного майна та до зменшення доходів державного бюджету від частини чистого прибутку державних підприємств та дивідендів, нарахованих на державну частку майна господарських товариств, залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 212 Кримінального кодексу України (щодо ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) через використання офшорних компаній або офшорних зон)» (реєстр. № 4694 від 19.05.2016), поданий народними депутатами України Купрієнком О.В., Ляшком О.В. та Юзьковою Т.Л.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом, зокрема, пропонується встановити кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), вчинене особою, що підпадає під дію Закону України «Про державну службу», з використанням офшорних податкових юрисдикцій (офшорних компаній) або офшорних зон, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у особливо великих розмірах, шляхом накладення штрафу від 15 до 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту дозволить притягати до кримінальної відповідальності осіб, що підпадають під дію Закону України «Про державну службу», за умисне ухилення від сплати податків, зборів, здійснене з використанням офшорних податкових юрисдикцій (офшорних компаній) або офшорних зон, та сприятиме активній боротьбі із виведенням грошових коштів за кордон, що належать сплаті до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету, а вартісна величина впливу буде залежати від кількості осіб, що мають статус державного службовця та вивели кошти за кордон без оподаткування з використанням офшорних податкових юрисдикцій (офшорних компаній) або офшорних зон.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 212 Кримінального кодексу України (щодо ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) через використання офшорних компаній або офшорних зон)» (реєстр. № 4694 від 19.05.2016), поданий народними депутатами України Купрієнком О.В., Ляшком О.В. та Юзьковою Т.Л., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запобігання розмиванню бази оподаткування та перенесенню прибутку в офшорні зони» (реєстр. № 4636 від 11.05.2016), поданий народними депутатами України Долженковим О.В., Воропаєвим Ю.М. та Королевською Н.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, згідно з якими, зокрема, передбачається з 1 січня 2017 року:

введення нових термінів «контрольовані іноземні компанії» та «контролююча особа»;

визначення особливостей оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній;

встановлення відповідальності за ненадання або несвоєчасне надання контролюючою особою-платником податків довідки про контрольовані іноземні компанії, фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, а також надання завідомо недостовірних відомостей у зазначених документах (шляхом накладення штрафу в розмірі 20 тис.грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання щодо кожної окремої контрольованої іноземної компанії) та у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання контролюючій особі - платнику податків внаслідок невключення в базу/об’єкт оподаткування сум прибутку контрольованої іноземної компанії або заниження вказаних сум прибутку контрольованої іноземної компанії (шляхом накладення штрафу в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов’язання).

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту буде сприяти вирішенню проблеми відтермінування репатріації прибутків контрольованих іноземних компаній в країну реєстрації контролюючих осіб-резидентів України, що буде сприяти збільшенню податкових надходжень у вигляді податку та прибуток та податку на доходи фізичних осіб в державний бюджет та відповідні місцеві бюджети.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту вплине на дохідну частину державного бюджету, а вартісна величина буде залежати від обсягу операцій суб’єктів господарювання, на яких буде поширено дію законопроекту.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запобігання розмиванню бази оподаткування та перенесенню прибутку в офшорні зони» (реєстр. № 4636 від 11.05.2016), поданий народними депутатами України Долженковим О.В., Воропаєвим Ю.М. та Королевською Н.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів щодо податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про електронні довірчі послуги (реєстр. № 4685 від 17.05.2016), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань інформатизації та зв’язку.

Законопроектом пропонується визначити правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг з метою реформування законодавства у сфері електронного цифрового підпису з урахуванням досвіду Європейського Союзу, вільного обігу електронних довірчих послуг в Україні, а також можливості вільного доступу до електронних довірчих послуг постачальниками електронних довірчих послуг, що провадять діяльність в інших державах; рівних можливостей для доступу до електронних довірчих послуг, у тому числі для осіб з обмеженими можливостями; свободи договору у сфері електронних довірчих послуг; захисту прав і законних інтересів користувачів електронних довірчих послуг; захисту персональних даних, що обробляються під час надання електронних довірчих послуг, а також відкритості для інновацій у сфері електронних довірчих послуг.

Так, статтею 33 законопроекту визначається, що державне регулювання у сфері електронних довірчих послуг здійснюють Кабінет Міністрів України, головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері електронних довірчих послуг, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань організації спеціального зв’язку та захисту інформації (у частині встановлення вимог з безпеки та захисту інформації під час надання та використання електронних довірчих послуг; контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг) та Національний банк України (у банківській системі України та під час надання електронних довірчих послуг суб’єктами переказу коштів). При цьому, статтею 34 законопроекту визначено, що державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг здійснює контролюючий орган, функції якого виконує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань організації спеціального зв’язку та захисту інформації, а також визначено планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг.

Крім того, для узгодження норм законопроекту із чинним законодавством запропоновано внесення змін до законів України «Про Національний банк України», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України».

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень проекту Закону не потребує матеріальних чи інших витрат державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що норми проекту Закону України узгоджуються та не суперечать законам, що регулюють бюджетні відносини, а реалізація положень цього законопроекту буде здійснюватися в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених на відповідний рік.

Законопроектом також запропоновано встановити відповідальність у сфері електронних довірчих послуг та передбачити:

- відшкодування у повному розмірі в установленому законом порядку шкоди, завданої користувачеві електронних довірчих послуг;

- запровадження кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності для осіб, винних в порушенні вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері електронних довірчих послуг;

- накладання штрафів за невиконання чи неналежне виконання кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері електронних довірчих послуг, у розмірі від 500 до 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 8500 грн до 170000 грн/.

У зв’язку з встановленням адміністративної відповідальності за визначеними правопорушеннями, реалізація передбачених законопроектом положень у разі виявлення зазначених правопорушень призведе до збільшення доходів державного бюджету від штрафних санкцій.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні поданий проект Закону може бути прийнятий за основу за умови врахування висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про електронні довірчі послуги (реєстр. № 4685 від 17.05.2016), внесений Кабінетом Міністрів України, має опосередкований  вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет (реєстр. № 4629 від 10.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про нотаріат», «Про авторське право і суміжні права», «Про телекомунікації», зокрема, з метою встановлення:

- механізму припинення порушень авторського і (або) суміжних прав шляхом видалення або унеможливлення доступу до інформації, що порушує авторське право і (або) суміжні права в мережі Інтернет, протидії повторним порушенням  авторського права і (або) суміжних прав в мережі Інтернет;

- відповідальності власників веб-сайтів, що забезпечують можливість розміщення на власних веб-сайтах інформації користувачами веб-сайтів, а також відповідальності інформаційних посередників за невиконання вимог щодо усунення порушень авторського права і (або) суміжних прав, якщо відповідні суб’єкти були повідомлені належним чином про такі порушення.

Так, передбачається встановлення штрафів за невжиття заходів щодо припинення порушення авторського права і (або) суміжних прав у мережі Інтернет, порушення правил розміщення інформації, що ідентифікує власника веб-сайту або постачальника послуг хостингу – від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 грн до 17000 гривень) та за дії, вчинені повторно протягом року – від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 грн до 34000 гривень).

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень призведе до збільшення надходжень до державного бюджету за рахунок введення відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може збільшити доходну частину за рахунок сплати штрафів.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет, (реєстр. № 4629 від 10.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та застосування штрафних санкцій).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб (реєстр. № 4210 (доопрац.) від 11.05.2016), поданий народними депутатами України Чорновол Т.М., Вінником І.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом з метою посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб, пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, та посилити відповідальність військовослужбовців, військовозобов’язаних а також резервістів під час проходження зборів у вигляді штрафів за відмову від виконання законних вимог командира (начальника); самовільне залишення військової частини або місця служби; необережне знищення або пошкодження військового майна; зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем; перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень; бездіяльність військової влади; недбале ставлення до військової служби; крім того за порушення правил несення бойового чергування та прикордонної служби; поводження із зброєю, а також речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення; а також за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, встановивши розміри штрафів від 70 - 285 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 1190 грн до 4845 грн/ або застосувавши адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб. При цьому, надано право уповноваженим посадовим особам органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та командирам (начальникам) військових частин (установ, закладів), командирам підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів), складати протоколи про адміністративні правопорушення за зазначеними правопорушеннями (чинною редакцією – лише командирами військових частин).

Разом з тим, змінами до Кримінального кодексу України запропоновано також посилити відповідальність військовослужбовців, в т.ч. резервістів під час проходження зборів у вигляді штрафів за недбале ставлення до військової служби; бездіяльність військової влади збільшивши розміри штрафів від 100 до 325 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 1700 грн до 5525 грн/.

Крім того, змінами до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» уповноважено Кабінет Міністрів України визначити порядок позбавлення статусу учасника бойових дій військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних), працівників військових формувань та правоохоронних органів.

У зв’язку з посиленням адміністративної  та кримінальної відповідальності за правопорушеннями, що здійснюються військовослужбовцями, реалізація передбачених законопроектом норм у разі виявлення таких правопорушень призведе до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу із врахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб (реєстр. № 4210 (доопрац.) від 11.05.2016), поданий народними депутатами України Чорновол Т.М., Вінником І.Ю. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення відносин у сфері теплопостачання, надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води» (реєстр. № 4643 від 11.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) і законів України «Про теплопостачання», «Про ринок природного газу», «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про житлово-комунальні послуги», передбачивши, зокрема:

запровадження в схемах теплопостачання населених пунктів механізму регламентування, відповідно до якого визначатиметься регламентована територія, в межах якої може діяти тільки конкретна система теплопостачання (централізована, автономна чи індивідуальна);

встановлення можливості від’єднання та відключення від централізованого теплопостачання виключно на підставі затверджених схем теплопостачання у разі такої можливості;

передачу повноважень щодо погодження схем теплопостачання від центрального органу виконавчої влади у сфері житлово-комунального господарства місцевим органам виконавчої влади.

Поряд з тим, шляхом внесення змін до статті 150 КУпАП запроваджується адміністративна відповідальність за самовільне відключення від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і постачання гарячої води та встановлюються нові розміри штрафних санкцій за порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями, а саме:

на громадян – від двадцяти до вісімдесяти (чинна норма – від одного до трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

на посадових осіб – від п’ятдесяти до ста (чинна норма – від трьох до семи) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому статтею 218 КУпАП передбачається, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 150 КУпАП здійснюють адміністративні комісії при виконавчих органах міських, сільських та селищних рад.

Відтак, у разі виявлення таких правопорушень та застосування відповідних штрафних санкцій збільшаться надходження місцевих бюджетів.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту не має впливу на показники державного бюджету та не потребує фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення відносин у сфері теплопостачання, надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води» (реєстр. № 4643 від 11.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення надходжень місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» (щодо дотримання вагових або габаритних норм та/або умов, визначених у дозволі на участь у дорожньому русі) (реєстр. № 4660 від 13.05.2016), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю., Кремінем Т.Д. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується уточнити діючі положення та доповнити новими Закон України «Про автомобільний транспорт» в частині регулювання відносини у сфері автомобільних перевезень вантажів, пасажирів, багажу тощо. Так, зокрема, законопроект передбачає визначення переліку учасників автомобільних перевезень, зобов’язання відправника вантажу здійснювати контроль за дотриманням встановлених законодавством норм при завантажені автомобільного транспортного засобу, надання водієві перевізника права перевірки вагових параметрів завантаженого транспортного засобу, вимоги приведення маси вантажу до відповідних норм та відмови від перевезення в разі порушення габаритно-вагових норм при завантаженні тощо.

Поряд з цим, законопроектом пропонується посилити адміністративну відповідальність за порушення правил у сфері автомобільних перевезень, розширити перелік правопорушень та перелік осіб, які можуть бути притягнуті до такої відповідальності за відповідні правопорушення, а саме:

за відмову водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю, блокування роботи габаритно-вагового комплексу, та/або самовільне залишення місця проведення контролю, за порушення вантажовласником (уповноваженою ним особою) та відправником вантажу встановлених законодавством вимог щодо габаритно-вагових норм при завантажені транспортного засобу та/або щодо оформлення документів на вантаж і за порушення автомобільним перевізником встановлених законодавством вимог щодо габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу пропонується встановити штраф у розмірі 2000 неоподаткованих мінімум доходів громадян (далі – н.м.д.г.) /виходячи із розміру встановленого на даний час н.м.д.г. 17 грн розмір штрафу становитиме 34 000 грн/

за порушення водієм транспортного засобу встановлених законодавством вимог щодо габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу – штраф у розмірі 1 000 н.м.д.г. /виходячи із розміру встановленого на даний час н.м.д.г. 17 грн розмір штрафу становитиме 17 000 грн/.

Слід зазначити, що реалізація зазначених вище положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень, про що також у своєму експертному висновку зазначає Міністерство фінансів України.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму експертному висновку до законопроекту висловлює до нього ряд зауважень і пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» (щодо дотримання вагових або габаритних норм та/або умов, визначених у дозволі на участь у дорожньому русі) (реєстр. № 4660 від 13.05.2016), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю., Кремінем Т.Д. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття  відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо видачі/приймання готівкових коштів та спрощення адміністрування при застосуванні реєстраторів розрахункових операцій» (реєстр. № 4658 від 12.05.2016), поданий народними депутатами України Журжієм А.В., Кіршем О.В., Кобцевим М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», згідно з якими, зокрема, передбачається:

виключити обов’язок використання реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо);

здійснювати запис про підсумки розрахункових операцій в книгу обліку розрахункових операцій у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій чи відключення електроенергії;

здійснювати облік товарів (послуг) за правилами ведення бухгалтерського обліку.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація його положень сприятиме покращенню загального стану підприємницького середовища, налагодженню партнерських відносин між бізнесом та контролюючими органами, позитивно вплине на фінансове становище суб’єктів господарювання та підвищить позиції України в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business, що складається експертами Світового банку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники бюджету, однак унеможливить здійснення контролю за безготівковим обігом, що може призвести до зменшення бюджетних надходжень в майбутньому.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо видачі/приймання готівкових коштів та спрощення адміністрування при застосуванні реєстраторів розрахункових операцій» (реєстр. № 4658 від 12.05.2016), поданий народними депутатами України Журжієм А.В., Кіршем О.В., Кобцевим М.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.52. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо обмеження участі у закупівлях учасників з офшорним статусом) (реєстр. № 4674 від 16.05.2016), поданий народним депутатом України Балогою В.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується обмежити участь у закупівлях учасників з офшорним статусом шляхом внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», встановивши, що:

учасниками закупівель не можуть бути нерезиденти, які мають офшорний статус (доповнення статті 5 новою частиною другою);

якщо учасник зареєстрований в офшорних зонах, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, замовник зобов’язаний прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилити таку тендерну пропозицію (доповнення частини першої статті 17 пунктом 11).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття не потребує додаткових витрат з державного бюджету, при цьому матиме наслідком збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок більшої прозорості економіки країни, рівних умов ведення бізнесу в країні, меншої привабливості застосування схем оптимізації оподаткування з офшорними компаніями, сплати податків переможцями конкурсів на території України.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових бюджетних коштів.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо обмеження участі у закупівлях учасників з офшорним статусом) (реєстр. № 4674 від 16.05.2016), поданий народним депутатом України Балогою В.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи щодо зменшення можливості ухилення від сплати податків переможцем процедури закупівелі (українськими резидентами, компанії яких зареєстровані в юрисдикціях з пільговим режимом оподаткування)).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

Голосували: «за» - 20, «проти» - 0, «утрималися» - 1.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Донецької обласної державної адміністрації – керівника військово-цивільної адміністрації Вілінського Є.С. про погодження переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, згідно з підпунктом 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та розпорядження Голови обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 04.07.2016 р. № 548.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Донецької обласної державної адміністрації – Донецької військово-цивільної адміністрації (далі - Донецька ОДА) від 04.07.2016 р. № 01/10-1239 щодо погодження переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень (далі – Перелік об’єктів і заходів).

Відповідно до підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України:

– тимчасово, до повернення населених пунктів Донецької та Луганської областей під контроль державної влади, залишки коштів місцевих бюджетів таких населених пунктів, що обліковуються станом на 1 січня 2016 року на рахунках в органах Казначейства України, зараховуються до спеціального фонду відповідних обласних бюджетів. Залишки коштів перераховуються органами Казначейства України і відображаються ними у бухгалтерському обліку та звітності про виконання місцевих бюджетів за класифікацією фінансування бюджету. Зараховані до обласних бюджетів залишки коштів спрямовуються на:

відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду, систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, та соціально-економічний розвиток Донецької та Луганської областей;

погашення з обласного бюджету Донецької області місцевого боргу Донецької міської ради, що виник за кредитом, отриманим у публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» (кредитний договір № 151110К26 від 5 листопада 2010 року). Уповноважити Донецьку обласну державну адміністрацію, Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію забезпечити погашення заборгованості Донецької міської ради за таким кредитом.

– переліки об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок зазначених залишків коштів, затверджуються відповідними обласними державними адміністраціями, обласними військово-цивільними адміністраціями за погодженням із Комітетом з питань бюджету. При цьому до таких переліків не можуть бути включені об’єкти і заходи на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Пунктом 1 розпорядження голови Донецької ОДА від 04.07.2016 р. № 548 «Про затвердження переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» затверджено Перелік об’єктів і заходів, у якому визначено 515 об’єктів і заходів за загальну суму 2 604 078 тис. грн.

Щодо затвердженого Переліку об’єктів і заходів у наведених Донецькою ОДА обґрунтуваннях, інформується:

– Перелік об’єктів і заходів сформовано відповідною Робочою групою, створеною на виконання розпорядження голови ОДА від 19.02.2016 р. № 113;

– основними критеріями відбору проектів були: відповідність основним операційним цілям Стратегії розвитку Донецької області до 2020 року, комплексність вирішення проблемного питання, соціальний ефект, енергоефективність, вирішення нагальних місцевих проблем;

– пріоритетними напрямами спрямування коштів визначено: водопостачання, водовідведення, теплопостачання, енергоефективність, відновлення житла, соціальна сфера, транспортна інфраструктура;

– до Переліку об’єктів і заходів не включені об’єкти і заходи на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», про що зазначено у затвердженому Переліку об’єктів і заходів.

Водночас, Донецькою ОДА повідомляється, що:

– обсяг місцевого боргу Донецької міської ради, який виник за кредитом, отриманим у ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», становить 236 459 тис. грн;

– обсяг залишків коштів відповідних місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, які обліковуються станом на 1 січня 2016 року на рахунках в органах Казначейства України, – 2 840 537,1 тис. грн, інформацію про що надано листом департаменту фінансів Донецької ОДА від 05.07.2016 № 01-02/34-618 за даними головного управління ДКСУ у Донецькій області.

При цьому слід зазначити, що виходячи з вимог підпункту 4 пункту 24 розділу VI Бюджетного кодексу України, Комітет звернувся до Міністра фінансів України (лист від 04.07.2016 № 04-13/101638(162201) та голови Державної казначейської служби України (лист від 05.07.2016 № 04-13/10-1651(163307) з приводу отримання офіційної інформації щодо:

– обсягів залишків коштів відповідних населених пунктів Донецької та Луганської областей (у розрізі місцевих бюджетів), що обліковуються станом на 1 січня 2016 року на рахунках в органах Казначейства України окремо за загальним і спеціальним фондами;

– обсягів залишків коштів відповідних місцевих бюджетів населених пунктів, що зараховані і обліковуються у спеціальному фонді Донецької та Луганської областей (у розрізі місцевих бюджетів) із зазначенням відповідного коду класифікації фінансування бюджету;

– обсягу місцевого боргу Донецької міської ради, що виник за кредитом, отриманим у публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» (кредитний договір № 151110К26 від 05.11.2016 року).

На час розгляду Комітетом даного питання така інформація від Мінфіну та Казначейства до Комітету не надійшла.

Згідно з усним повідомленням Казначейства за даними місячного звіту про виконання місцевих бюджетів станом на 01.06.2016 зазначені залишки коштів обліковуються на рахунках місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей і не зараховані до спеціального фонду відповідних обласних бюджетів, хоча відповідне зарахування як вимагається в абзаці першому підпункту 4 пункту 24 розділу VI Бюджетного кодексу України. При цьому до сьогодні не внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011  № 11 «Про бюджетну класифікацію», необхідні для реалізації зазначених вимог Бюджетного кодексу України.

Водночас, належить звернути увагу, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/.

Враховуючи зазначене, практична імплементація норм підпункту 4 пункту 24 розділу VI Бюджетного кодексу України в частині спрямування відповідних залишків коштів на об’єкти і заходи, затверджені розпорядженням голови ОДА від 04.07.2016 р. № 548, можлива лише після зарахування таких залишків до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Павлов К.Ю., а також перший заступник Голови Донецької обласної державної адміністрації – керівника військово-цивільної адміністрації Вілінський Є.С.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити такий розподіл та зазначити про обов’язкове дотримання при його виконанні вимог Бюджетного кодексу в частині використання коштів спеціального фонду.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами абзацу четвертого підпункту 4 пункту 24 розділу VI Бюджетного кодексу України, погодити перелік об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, затверджений згідно з пунктом 1 розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 04.07.2016 р. № 548 «Про затвердження переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» загалом на суму 2 604 078 тис. грн (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, абзацу першого підпункту 4 пункту 24 розділу VI Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утрималися» - 2.

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Судді Конституційного Суду України Саса С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Конституційному Суду України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 447-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Конституційного Суду України від 20.06.2016 № 1-6-2/1801 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 447-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Конституційному Суду України на 2016 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Конституційному Суду України на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 0801010 «Забезпечення конституційної юрисдикції в Україні», перерозподіл видатків шляхом зменшення обсягу видатків споживання на суму 212,3 тис. гривень та встановлення на вказану суму обсягу видатків розвитку.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-травень 2016 року за бюджетною програмою 0801010 видатки по загальному фонду фактично проведено у обсязі 30,3 млн. грн., що становить 30,4 % річного плану та 81,6 % плану на звітний період (до планових показників без врахування змін, внесених до державного бюджету на п.р. Законом України від 19.05.2016 № 1384-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»).

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Конституційного Суду України (далі – КСУ), в якому відмічено, що реалізація такого перерозподілу видатків державного бюджету дозволить здійснити виготовлення проектної документації та її експертизу щодо капітального ремонту приміщень і їх облаштування в адміністративній будівлі КСУ для проведення засідань колегій КСУ з метою забезпечення належних умов здійснення судочинства та можливості розміщення у цьому приміщенні залучених до конституційного провадження посадових осіб, експертів, свідків, представників за законом тощо (за повідомленням КСУ приміщення має вміщати близько 30 осіб).

При цьому необхідно зауважити, що звернення КСУ до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., а також Суддя Конституційного Суду України Сас С.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 24.06.2016 № 447-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Конституційному Суду України на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 0801010 «Забезпечення конституційної юрисдикції в Україні», перерозподілу видатків у сумі 212,3 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та встановлення обсягу видатків розвитку, що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 447-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Хобзея П.К. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 451-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства освіти і науки України від 30.06.2016 р. № 1/10-2194 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 451-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2016 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення їх обсягу за програмою 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики» на 1 900 тис. гривень;

збільшення їх обсягу за програмою 2201310 «Фізична і спортивна підготовка учнівської та студентської молоді» на 1 900 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Міністерства освіти і науки, в якому зокрема відмічено, що відповідні видатки пропонується спрямувати на проведення V Спортивних ігор школярів України з 22 видів спорту відповідно до затвердженого Міністерством Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів на 2016 рік. Зазначено, що такі змагання є багатоступеневими та комплексними, з визначенням загальнокомандної першості по групам серед команд територій Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя.

Кошти на проведення фінальних змагань V Спортивних ігор школярів України за бюджетною програмою 2201310 «Фізична і спортивна підготовка учнівської та студентської молоді» не передбачені. Зональні змагання, які розпочались у лютому поточного року, проводились на безоплатній основі (суддівство), що потребувало внесення змін до регламенту змагань, а команди учасниці територій здійснювали відповідні витрати за власний рахунок (проїзд в обидва кінці, добові, розміщення та харчування спортсменів і тренерів).

Водночас зазначено, що реалізація такого перерозподілу видатків державного бюджету не призведе до виникнення заборгованості із виплати заробітної плати працівникам та стипендії студентам вищих навчальних закладів
ІІІ-ІV рівня акредитації на кінець поточного року.

Слід зауважити, що звернення Міністерства освіти і науки до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці, яка надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Молоток І.Ф., Матвієнко А.С., Кривенко В.М., а також заступник Міністра освіти і науки України Хобзей П.К.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 24.06.2016 № 451-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання у сумі 1 900 тис. грн. шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2201310 «Фізична і спортивна підготовка учнівської та студентської молоді», що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 451-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Центральної виборчої комісії України Усенко-Чорної Ж.І. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Центральній виборчій комісії (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. № 458-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Центральної виборчої комісії від 04.07.2016 р. № 21-18-1650 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 458-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Центральній виборчій комісії на 2016 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами (включаючи резервний фонд, додаткові дотації та субвенції) в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Центральній виборчій комісії на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання у сумі 7 355,1 тис. гривень шляхом зменшення їх обсягу за програмою 6741020 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» та збільшення обсягу таких видатків за програмою 6731020 «Проведення виборів народних депутатів України».

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Центральної виборчої комісії (далі – ЦВК), в якому відмічено наступне.

Постановами ЦВК від 10 травня 2016 року № 108, від 16 травня 2016 року № 116, від 20 травня 2016 року № 120 та № 121 призначено проміжні вибори народних депутатів України в одномандатних виборчих округах
№ 27 (Дніпропетровська область), № 85 (Івано-Франківська область),
№ 151 (Полтавська область), № 206 (Чернігівська область), № 23 (Волинська область), № 114 (Луганська область) та № 183 (Херсонська область) на 17 липня 2016 року.

За розрахунками ЦВК обсяг коштів, необхідних для організації підготовки та проведення вищевказаних проміжних виборів народних депутатів України, становить 32,2 млн. гривень. З огляду на це та зважаючи на обсяги коштів, передбачених на цю мету у державному бюджеті на 2016 рік за бюджетною програмою 6731020 у сумі 19,7 млн. грн., обсяг додаткових коштів для проведення вказаних виборів становить 12,5 млн гривень.

Часткове фінансове забезпечення видатків для проведення проміжних виборів народних депутатів України, зокрема на оплату праці членів дільничних виборчих комісій у день голосування і в дні встановлення підсумків голосування, пропонується покрити за рахунок утвореного залишку коштів у сумі 7,4 млн грн за бюджетною програмою 6741020.

Слід зауважити, що звернення ЦВК до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці, яка надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., а також заступник Голови Центральної виборчої комісії України Усенко-Чорна Ж.І.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 24.06.2016 № 458-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Центральній виборчій комісії на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання у сумі 7 355,1 тис. гривень шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 6741020 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 6731020 «Проведення виборів народних депутатів України», що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 458-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра аграрної політики та продовольства України – керівника апарату Осійчука М.С. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 456-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.06.2016 № 37-21-2-4/9841 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 456-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2016 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Розпорядженням Уряду від 24.06.2016 № 456-р встановлено здійснити перерозподіл видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2016 рік, шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2802030 “Організація та регулювання діяльності установ ветеринарної медицини та фітосанітарної служби” /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна ветеринарна та фітосанітарна служба/ у сумі 67 886,8 тис. гривень, у тому числі: за загальним фондом – 35 877,8 тис. грн (у т.ч. видатки споживання – 35 877,8 тис. гривень, з них оплата праці – 29 067,1 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 364,6 тис. гривень); за спеціальним фондом – 32 009 тис. грн (у т.ч. видатки споживання – 24 992,2 тис. гривень, з них оплата праці – 8 981,8 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 690 тис. гривень, видатки розвитку – 7 016,8 тис. гривень);

збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 2801310 “Організація і регулювання діяльності установ в системі агропромислового комплексу та забезпечення діяльності Аграрного фонду” /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Міністерства аграрної політики та продовольства/ на 67 886,8 тис. гривень, у тому числі: за загальним фондом – 35 877,8 тис. грн (видатки споживання – 35 877,8 тис. гривень, з них оплата праці – 29 067,1 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 364,6 тис. гривень); за спеціальним фондом – 32 009 тис. гривень (видатки споживання – 24 992,2 тис. гривень, з них встановивши видатки на оплату праці у сумі 8 981,8 тис. гривень, оплату комунальних послуг та енергоносіїв у сумі 690 тис. гривень, встановивши видатки розвитку у сумі 7 016,8 тис. гривень).

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 (зі змінами) «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу. При цьому, на Службу, що утворюється, покладаються функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.

При цьому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 (зі змінами) на Міністерство аграрної політики та продовольства покладено функції з реалізації державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин. Відповідні зміни внесено до Положення про діяльність Міністерства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1119 «Про затвердження Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України».

За поясненнями Міністерства аграрної політики та продовольства України, викладеними у зверненні до Комітету, видатки на забезпечення діяльності бюджетної установи – Українського інституту експертизи сортів рослин Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено за бюджетною програмою 2802030 “Організація та регулювання діяльності установ ветеринарної медицини та фітосанітарної служби”, відповідальним виконавцем якої є Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка реорганізована та її функції і повноваження припинено з розпочинанням роботи нової Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. У зв’язку із вищезазначеним, з метою реалізації Міністерством аграрної політики та продовольства державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин та фінансовим забезпеченням бюджетної установи – Українського інституту експертизи сортів рослин підготовлено зазначений перерозподіл видатків державного бюджету.

Водночас слід зауважити, що у зв’язку із переглядом державних соціальних стандартів прийнято Закон України від 19.05.2016 № 1384-VIІI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», яким збільшено обсяг бюджетних призначень за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 2802030 “Організація та регулювання діяльності установ ветеринарної медицини та фітосанітарної служби” на 506,5 тис. грн (у т.ч. видатки споживання – 506,5 тис. грн, з них оплата праці – 415,2 тис. грн), проте, розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 456-р не враховує внесених змін до бюджетних показників за бюджетною програмою 2802030, видатки за якою пропонується перерозподілити.

Слід зауважити, що звернення Міністерства аграрної політики та продовольства до Комітету з питань бюджету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Пинзеник В.М., а також заступник Міністра аграрної політики та продовольства України – керівник апарату Осійчук М.С.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 24.06.2016 № 456-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду, керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 456-р перерозподілу видатків державного бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2016 рік, шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2802030 “Організація та регулювання діяльності установ ветеринарної медицини та фітосанітарної служби” у сумі 67 886,8 тис. гривень, у тому числі: за загальним фондом – 35 877,8 тис. грн (у т.ч. видатки споживання – 35 877,8 тис. гривень, з них оплата праці – 29 067,1 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 364,6 тис. гривень); за спеціальним фондом – 32 009 тис. грн (у т.ч. видатки споживання – 24 992,2 тис. гривень, з них оплата праці – 8 981,8 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 690 тис. гривень, видатки розвитку – 7 016,8 тис. гривень);

збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 2801310 “Організація і регулювання діяльності установ в системі агропромислового комплексу та забезпечення діяльності Аграрного фонду” на 67 886,8 тис. гривень, у тому числі: за загальним фондом – 35 877,8 тис. грн (видатки споживання – 35 877,8 тис. гривень, з них оплата праці – 29 067,1 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 364,6 тис. гривень); за спеціальним фондом – 32 009 тис. гривень (видатки споживання – 24 992,2 тис. гривень, з них встановивши видатки на оплату праці у сумі 8 981,8 тис. гривень, оплату комунальних послуг та енергоносіїв у сумі 690 тис. гривень, встановивши видатки розвитку у сумі 7 016,8 тис. гривень).

Голосували: «за» - одноголосно.

3.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію тимчасово виконуючого обов’язки Голови Державного агентства автомобільних доріг України Бараха Є.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг України на 2016 рік, та розподілу коштів загального фонду за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 435-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Державного агентства автомобільних доріг України від 22.06.2016 № 1350/2/6.1-15 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг України на 2016 рік, та розподілу коштів загального фонду за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 435-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг на 2016 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 08.06.2016 № 435-р пропонується здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному агентству автомобільних доріг на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за програмою 3111030 «Виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування» на 1,5 млрд гривень;

збільшення обсягу видатків розвитку за програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» на 1,5 млрд гривень.

Обґрунтування щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у матеріалах Державного агентства автомобільних доріг, в якому зокрема відмічається, про виникнення економії коштів у обсязі близько 5,5 млрд гривень за бюджетною програмою 3111030 «Виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування» у зв’язку із проведеною реструктуризацією трьох кредитів, залучених Агентством під державну гарантію у попередніх роках (а саме кредитів Сбербанку Росії, Сітібанку та Кредіт Свісс Інтернешнл, в подальшому переданого ВТБ). Частину такої економії коштів у обсязі 1,5 млрд гривень пропонується спрямувати шляхом перерозподілу видатків державного бюджету на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, а саме на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування, у тому числі 0,5 млрд гривень на влаштування тонкошарових та захисних покриттів на окремих ділянках автомобільних доріг із значною кількістю вибоїн (суцільною ямковістю).

Поряд з цим, статтею 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» (код 3111020), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Про використання коштів державного бюджету за такою бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) Державне агентство автомобільних доріг щоквартально має інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Так, Комітетом з питань бюджету відповідно до статті 33 Закону було погоджено розподіл коштів, передбачених Державному агентству автомобільних доріг України за загальним фондом державного бюджету на 2016 рік за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування», у сумі 6 573 727,8 тис. гривень відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 176-р «Про розподіл видатків державного бюджету, передбачених за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» на 2016 рік» за такими напрямами:

будівництво та реконструкція автомобільних доріг загального користування державного значення (погашення кредиторської заборгованості станом на 1 січня 2016 р.) – 22 341,041 тис. грн;

будівництво та реконструкція автомобільних доріг загального користування місцевого значення (погашення кредиторської заборгованості станом на 1 січня 2016 р.) – 4 237,338 тис. грн;

поточний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (погашення кредиторської заборгованості станом на 1 січня 2016 р.) – 17 034,138 тис. грн;

поточний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення (погашення кредиторської заборгованості станом на 1 січня 2016 р.) – 9 465,902 тис. грн;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування – 3 525 175,76 тис. грн;

поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування – 2 500 000 тис. грн;

здійснення контролю за станом автомобільних доріг та якістю дорожніх робіт – 20 000 тис. грн;

прикладні наукові розробки у сфері дорожнього господарства – 26 000 тис. грн;

співфінансування спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів, нагляд за їх виконанням, витрати, пов’язані з підготовкою та реалізацією угод щодо виконання робіт за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів, а також із презентацією інвестиційних проектів під час проведення міжнародних заходів – 449 473,621 тис. гривень.

Пунктом 2 та додатком 1 до розпорядження Уряду від 08.06.2016 № 435-р пропонується внести зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 176-р, відповідно до яких збільшується загальний обсяг коштів за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» на 2016 рік» на 1,5 млрд гривень (за загальним фондом) і відповідно уточнюються напрями використання таких коштів. Так, зокрема, передбачається:

збільшення обсягу видатків за напрямом «Поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування» на 1,5 млрд гривень (відповідно обсяг за зазначеним напрямом становитиме 4 млрд гривень);

зменшення обсягу видатків за напрямом «Співфінансування спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів, нагляд за їх виконанням, витрати, пов’язані з підготовкою та реалізацією угод щодо виконання робіт за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів, а також із презентацією інвестиційних проектів під час проведення міжнародних заходів» на 825 тис. гривень (відповідно обсяг за зазначеним напрямом становитиме 448 648,621 тис. гривень);

встановлення нового напряму «Витрати, пов’язані з підготовкою та реалізацією угод щодо виконання робіт за рахунок коштів інвесторів (погашення кредиторської заборгованості станом на 1 січня 2016 р.)» з обсягом видатків у сумі 825 тис. гривень.

Слід зауважити, що звернення Державного агентства автомобільних доріг до Комітету з питань бюджету щодо погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить, як цього вимагає пункт 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217), відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, а також фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) стосовно розподілу коштів за бюджетною програмою 3111020 за визначеними напрямами спрямування коштів та у запропонованих обсягах.

Також необхідно відзначити, що розпорядження Уряду від 08.06.2016 № 435-р не містить відповідного доручення Державному агентству автомобільних доріг щокварталу інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування», на що варто звернути увагу Уряду, Міністерства фінансів та Державного агентства автомобільних доріг.

Пунктом 3 розпорядження Уряду від 08.06.2016 № 435-р Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначених перерозподілу та розподілу видатків державного бюджету з Комітетом з питань бюджету.

Довідково: за підсумками січня-травня поточного року за даними звітності Казначейства за програмою 3111020 за загальним фондом державного бюджету видатки проведено у сумі 1 517,3 млн грн, що становить 84,4 % від плану на звітний період або 23,1 % плану на рік (у 2015 році фактичні видатки склали 3 888,2 млн гривень).

Також, слід зазначити, що до Комітету з питань бюджету надійшло звернення народного депутата України Матвієнка А.С. з пропозицією звернутися до Уряду щодо збільшення обсягу видатків Державного агентства автомобільних доріг на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування на 2 500 000 тис. гривень за рахунок зменшення видатків на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування. Дана пропозиція була попередньо підтримана на засіданні підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету з питань бюджету /голова підкомітету – Горбунов О.В./.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Матвієнко А.С., Горбунов О.В., Кривенко В.М., Деркач А.Л., Молоток І.Ф., Медуниця О.В., Пинзеник В.М., Ванат П.М., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та тимчасово виконуючий обов’язки Голови Державного агентства автомобільних доріг України Барах Є.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію:

погодити перерозподіл видатків загального фонду державного бюджету Державного агентства автомобільних доріг, встановлений пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 435-р та розподіл коштів даного Агентства за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» у сумі 1 500 000 тис. гривень відповідно до додатку 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 176-р (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 435-р);

звернутися до Уряду з приводу надання доручення Мінфіну та Укравтодору опрацювати питання щодо збільшення обсягу видатків на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування на 2,5 млрд гривень за рахунок коштів від реструктуризації боргів Укравтодору;

Державному агентству автомобільних доріг України забезпечити надання Комітету з питань бюджету щомісячно інформації щодо стану виконання робіт та використання коштів державного бюджету за переліком об’єктів, визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 176-р (з урахуванням внесених змін).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, внесену головою підкомітету Горбуновим О.В.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України і статті 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»:

1. Погодити здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному агентству автомобільних доріг на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків у сумі 1 500 000 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 3111030 «Виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування» та збільшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування», що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 435-р.

2. Погодити розподіл коштів, передбачених Державному агентству автомобільних доріг України за загальним фондом державного бюджету на 2016 рік за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування», відповідно до додатку 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 176-р «Про розподіл видатків державного бюджету, передбачених за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» на 2016 рік» (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 435-р).

3. Рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству фінансів України та Державному агентству автомобільних доріг України додатково спільно опрацювати питання щодо можливості збільшення на 2,5 млрд гривень видатків розвитку за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» за рахунок зменшення видатків споживання за бюджетною програмою 3111030 «Виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування» /у зв’язку із виникненням економії за бюджетною програмою 3111030 внаслідок реструктуризації боргових зобов’язань/ (рішенням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету від 28 березня 2016 року, лист від 30.03.2016 № 04-13/10-796 (75912)), було рекомендовано здійснити такий перерозподіл видатків державного бюджету у сумі 4 млрд гривень).

4. Державному агентству автомобільних доріг України забезпечити надання Комітету з питань бюджету щомісячно інформації щодо стану виконання робіт та використання коштів державного бюджету за переліком об’єктів, визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 176-р «Про розподіл видатків державного бюджету, передбачених за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» на 2016 рік» (з урахуванням внесених змін).

Голосували: «за» - 18, «проти» - 1, «утрималися» - 2.

3.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію тимчасово виконуючого обов’язки Голови Державного агентства автомобільних доріг України Бараха Є.В. про розподіл коштів спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 498 (з урахуванням внесених змін)).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Державного агентства автомобільних доріг України від 22.06.2016 № 1361/2/6.1-15 щодо погодження розподілу видатків державного бюджету згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 498 (з урахуванням внесених змін) «Деякі питання використання у 2016 році коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг».

Статтею 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» (код 3111020), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Водночас, визначено, що Державне агентство автомобільних доріг, як головний розпорядник коштів державного бюджету за зазначеною бюджетною програмою, має щоквартально інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету про використання коштів державного бюджету за цією бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів).

Постановою Уряду від 17.06.2015 № 498 (із змінами від 30.09.2015 № 805, від 23.12.2015 № 1074, від 16.12.2015 № 1124, від 08.06.2016 № 373 та від 08.06.2016 № 374) та додатками 1-5 до неї встановлено затвердити:

обсяги відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням міжнародних договорів, на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об’єктів автомобільних доріг Київ - Ковель - Ягодин, Київ - Чоп, Київ - Одеса, Київ - Знам’янка, Київ - Харків - Довжанський, Київ - Чернігів - Нові Яриловичі у сумі 133 621,12668 тис. гривень;

перелік робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів та обсяги їх фінансування у 2016 році у сумі 65 464,47407 тис. гривень за рахунок коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг, згідно з додатком 1;

перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення, роботи на яких виконано у 2010-2014 роках, та обсяги їх фінансування у 2016 році у сумі 513 588,82708 тис. гривень за рахунок коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг, згідно з додатком 2;

перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення та обсяги їх фінансування у 2016 році у сумі 55 000 тис. гривень за рахунок коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг, згідно з додатком 3;

перелік об’єктів будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення та обсяги їх фінансування у 2016 році у сумі 46 464,9064 тис. гривень за рахунок коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг, згідно з додатком 4.

перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення та обсяги їх фінансування у 2016 році у сумі 3 935 685,68 тис. гривень за рахунок коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг, згідно з додатком 5.

При цьому, пунктом 2-1 цієї постанови Уряду встановлено, що фінансування об’єктів, зазначених у цьому додатку, здійснюється за умови виділення з місцевих бюджетів усіх рівнів видатків на такі об’єкти в обсязі не менш як 10 відсотків, крім фінансування проектно-вишукувальних робіт майбутніх років з будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення та зазначено, що проектно-вишукувальні роботи, профінансовані з місцевих бюджетів, зараховуються як частка співфінансування об’єкта.

Пунктом 2 постанови Уряду від 17.06.2015 № 498 (з урахуванням внесених змін) встановлено, що фінансування об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення здійснюється з урахуванням обсягу робіт, фактично виконаних, прийнятих у минулих роках та оплачених у 2015 році.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 498 (з урахуванням внесених змін) встановлено, що використання у 2016 році залучених під державні гарантії коштів, передбачених для фінансування переліків робіт та об’єктів, затверджених цією постановою, здійснюється відповідно до помісячного плану-графіка, затвердженого Державним агентством автомобільних доріг та погодженого з Міністерством фінансів.

Загалом, зазначеною постановою Кабінету Міністрів України передбачається розподілити за об’єктами кошти за спеціальним фондом державного бюджету у обсязі 4 749 825,01423 тис. гривень.

Слід зауважити, що звернення Державного агентства автомобільних доріг до Комітету з питань бюджету щодо погодження зазначеного розподілу коштів державного бюджету не містить фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) стосовно розподілу коштів за визначеними напрямами спрямування коштів та у запропонованих обсягах, а також підтвердження обсягу коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг, за рахунок яких передбачено виконати роботи з розвитку мережі та утримання автомобільних доріг.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» Державному агентству автомобільних доріг України за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» встановлено бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету у сумі 6 573,7 млн грн, розподіл яких за напрямами Комітетом з питань бюджету відповідно до статті 33 цього Закону було погоджено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 176-р «Про розподіл видатків державного бюджету, передбачених за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» на 2016 рік»/.

За спеціальним фондом державного бюджету планові показники за бюджетною програмою 3111020 не затверджено. Разом з тим, пунктом 3 статті 12 та пунктом 16 статті 14 зазначеного вище Закону визначено спрямування видатків за спеціальним фондом державного бюджету на розвиток мережі та утримання доріг загального користування за рахунок залишку коштів, джерелом формування яких були надходження Державного агентства автомобільних доріг України, одержаних за рахунок запозичень, залучених під державні гарантії у 2012 і 2013 роках.

Необхідно зазначити, що частиною четвертою статті 16 Бюджетного кодексу України встановлена загальна вимога щодо заборони здійснення бюджетною установою запозичень у будь-якій формі (крім випадків, передбачених цим Кодексом). Разом з цим, до 2015 року відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу надавалися державні гарантії за кредитами (позиками) Державного агентства автомобільних доріг (така норма виключена Законом України від 28.12.2014 № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин»). Відповідно до бюджетної методології, кошти, залучені Державним агентством автомобільних доріг у попередні роки під державні гарантії, обліковуються на рахунках в органах Казначейства України, а їх зарахування та використання здійснюється за спеціальним фондом державного бюджету.

Відповідно до положень частини четвертої статті 23, частини другої статті 48 Бюджетного кодексу України та згідно із Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі – Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (зі змінами), витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету

При цьому, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України передбачено, що на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 49 Порядку видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін. Крім того, установи мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний рік. Зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на відповідний рік. При цьому, у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) не вносяться.

Пунктом 47 цього Порядку встановлено, що зміни до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету та плану спеціального фонду, плану використання бюджетних коштів (крім плану використання бюджетних коштів одержувача), помісячного плану використання бюджетних коштів вносяться після внесення змін до розпису відповідного бюджету.

Довідково: згідно із звітністю Казначейства за підсумками січня-травня поточного року за бюджетною програмою 3111020 плановий показник (з урахуванням внесених змін) за спеціальним фондом державного бюджету скориговано та визначено у сумі 593 909,58975 тис. гривень, фактично проведені видатки у сумі 1 798,58198 тис. гривень. Проте, рішення Уряду щодо погодження розподілу таких коштів спеціального фонду державного бюджету відповідно до статті 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» до Комітету з питань бюджету не надходило.

Слід також зауважити, що постанова Уряду від 17.06.2015 № 498 не містить відповідного доручення Державному агентству автомобільних доріг щокварталу інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету про використання таких коштів, на що варто звернути увагу Уряду, Міністерства фінансів та Державного агентства автомобільних доріг.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Унгурян П.Я., Пинзеник В.М., Кривенко В.М., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М., тимчасово виконуючий обов’язки Голови Державного агентства автомобільних доріг України Барах Є.В. та Голова Полтавської обласної державної адміністрації Головко В.А.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію:

- погодити розподіл коштів спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою Державного агентства автомобільних доріг України 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 498 (з урахуванням внесених змін) з дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету;

Державному агентству автомобільних доріг України забезпечити надання Комітету з питань бюджету щомісячно інформації щодо стану виконання робіт та використання коштів державного бюджету за переліком об’єктів, визначених зазначеною вище постановою Кабінету Міністрів України.

У ході обговорення даного питання народним депутатом України Унгуряном П.Я. було запропоновано рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству фінансів України терміново довести Державному агентству автомобільних доріг України помісячні обсяги коштів, залучених під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг у попередніх роках, для фінансування переліків робіт та об’єктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 498 (з урахуванням внесених змін), що встановлено пунктом 4 цієї Постанови.

Крім того, заслухавши інформацію Голови Полтавської обласної державної адміністрації Головка В.А. щодо необхідності проведення у 2016 році невідкладних ремонтних робіт на автомобільних дорогах Полтавської області, які постраждали внаслідок стихії 22-23 червня поточного року на території зазначеної області, визначились направити звернення від Комітету з питань бюджету до Уряду з проханням розглянути зазначене питання.

Народний депутат України Пинзеник В.М. та заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. висловили застереження щодо реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 498 (з урахуванням внесених змін), що має наслідком збільшення дефіциту державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. з урахуванням пропозиції, висловленої народним депутатом України Унгуряном П.Я.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»:

1) Погодити розподіл коштів спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою Державного агентства автомобільних доріг України 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 498 «Деякі питання використання у 2016 році коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг» (із змінами від 30.09.2015 № 805, від 23.12.2015 № 1074, від 16.12.2015 № 1124, від 08.06.2016 № 373 та від 08.06.2016 № 374) /з дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (зі змінами)/.

2) Рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству фінансів України терміново довести Державному агентству автомобільних доріг України помісячні обсяги коштів, залучених під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг у попередніх роках, для фінансування переліків робіт та об’єктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 498 (з урахуванням внесених змін), що встановлено пунктом 4 цієї Постанови.

3) Державному агентству автомобільних доріг України забезпечити надання Комітету з питань бюджету щомісячно інформації щодо стану виконання робіт та використання коштів державного бюджету за переліком об’єктів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 498 «Деякі питання використання у 2016 році коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг» (з урахуванням внесених змін).

Голосували: «за» - 19, «проти» - 1, «утрималися» - 0, «не голосували» - 1.

3.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра оборони України Павловського І.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 444-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства оборони України від 29.06.2016 № 220/6075 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 444-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони на 2016 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 24.06.2016 № 444-р встановлено здійснити перерозподіл видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству оборони на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ», у сумі 220 189 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Слід зазначити, що державним бюджетом на 2016 рік (зі змінами) Міністерству оборони за бюджетною програмою 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ» бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету визначено в обсязі 42 393 336,5 тис. грн (у т.ч. видатки споживання – 38 768 657,7 тис. грн, видатки розвитку – 3 624 678,8 тис. грн). Згідно зі звітом Казначейства за січень-травень поточного року проведено видатки за загальним фондом в обсязі 17 551,7 млн грн, або 95,6 % плану на звітний період та 41,5 % плану на рік (до планових показників без врахування змін, внесених Законом України від 19.05.2016 № 1384-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»).

Пояснення щодо здійснення такого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі Міністерства оборони. Так, відмічається, що додаткові бюджетні асигнування будуть спрямовані: на створення і розвиток сучасної навчально-матеріальної бази 235 Міжвидового центру підготовки підрозділів у с. Ульянівка Миколаївської області (Широколанівський полігон) для забезпечення належних умов розміщення двох бригад загальною чисельністю до 10 000 осіб (орієнтовна вартість будівництва у 2016-2017 роках становить 270 млн грн, у т.ч. у 2016 році – 150 млн грн), а також для розміщення командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України у м. Одеса (100 млн  гривень).

Слід зауважити, що звернення Міністерства оборони до Комітету з питань бюджету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Унгурян П.Я., Кривенко В.М., Амельченко В.В., Пинзеник В.М., Гєллєр Є.Б., Деркач А.Л., Шкварилюк В.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та заступник Міністра оборони України Павловський І.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 24.06.2016 № 444-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Народний депутат України Пинзеник В.М. та заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. висловили застереження щодо даного розпорядження Кабінету Міністрів України, зауваживши про наявність додаткової потреби коштів на грошове забезпечення військовослужбовців.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення перерозподілу видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству оборони на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ», у сумі 220 189 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку, як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 444-р.

Голосували: «за» - 11, «проти» - 3, «утрималися» - 4, «не голосували» - 3.

3.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра юстиції України – керівника апарату Онищенко Г.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції на 2016 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 428-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства юстиції від 14.06.2016 № 4482/16/1-16 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 428-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції на 2016 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству юстиції на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 3606010 «Керівництво та управління у пенітенціарній сфері» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна пенітенціарна служба України/ в сумі 57 628 тис. гривень (з них оплата праці – 44 094,5 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 912 тис. гривень);

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 3601010 «Керівництво та управління у сфері юстиції» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Міністерства юстиції України/ в сумі 57 628 тис. гривень (з них оплата праці – 44 094,5 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 3 533,5 тис. гривень).

Запропонований перерозподіл видатків державного бюджету передбачається здійснити з метою реалізації заходів, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 № 343 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» та від 18.05.2016 № 348 «Про ліквідацію територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби та утворення територіальних органів Міністерства юстиції».

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 № 343 встановлено ліквідувати Державну пенітенціарну службу, а завдання і функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації покласти на Міністерство юстиції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 № 348 встановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи управління Державної пенітенціарної служби /24 управління/ та утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції – міжрегіональні управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації /6 управлінь/.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 № 343 цілісні майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій, що перебували у сфері управління Державної пенітенціарної служби, віднесено до сфери управління Міністерства юстиції.

Крім того, вищезазначеною постановою Уряду вносяться зміни, зокрема, до постанов Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» та від 05.04.2014 № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів».

Відповідно до змін, внесених до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65, Міністр юстиції матиме не більше восьми заступників /було встановлено не більше семи заступників/.

Згідно із змінами, внесеними до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85, граничну чисельність працівників Мін’юсту збільшено загалом на 930 осіб, або на 5,5 відсотка, у тому числі апарату центрального органу виконавчої влади – на 200 осіб (з 900 осіб до 1100 осіб), територіальних органів – на 730 осіб (з 15945 осіб до 16675 осіб). При цьому, до завершення ліквідації Державної пенітенціарної служби граничну чисельність працівників апарату Державної пенітенціарної служби визначено у кількості 10 осіб (становила 300 осіб) та її територіальних органів управління – 134 особи (відповідно 1364 особи).

Після завершення ліквідації Державної пенітенціарної служби загальне скорочення граничної чисельності працівників у сфері виконання кримінальних покарань та пробації становитиме 734 особи (апарату Державної пенітенціарної служби – 100 осіб, її територіальних органів управління – 634 особи).

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 № 343 вносяться зміни до Положення про Міністерство юстиції України в частині повноважень Міністерства юстиції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Обґрунтування щодо вказаного перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі Міністерства юстиції, в якому зокрема відмічено, що його реалізація здійснюється з метою оптимізації центральних органів виконавчої влади системи юстиції та раціонального використання бюджетних коштів та у зв’язку із ліквідацією Державної пенітенціарної служби і її територіальних органів управління і передачею Міністерству юстиції та його територіальним органам повноважень з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

Зокрема, зазначається, що передача вищезазначених повноважень Міністерству юстиції дасть змогу оптимізувати структуру кримінально-виконавчої системи, спростити управління сукупністю її підрозділів, зробити її більш гнучкою, оперативною, дієвою, запровадити ефективне управління підприємствами установ виконання покарань, а також забезпечити реалізацію заходів, спрямованих на покращення умов відбування покарань та тримання під вартою засуджених та осіб, узятих під варту.

Слід зауважити, що звернення Міністерства юстиції до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці, яка надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Амельченко В.В., а також заступник Міністра юстиції України – керівник апарату Онищенко Г.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 08.06.2016 № 428-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 428-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції на 2016 рік» здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству юстиції на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 3606010 «Керівництво та управління у пенітенціарній сфері» в сумі 57 628 тис. гривень (з них оплата праці — 44 094,5 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв — 912 тис. гривень);

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 3601010 «Керівництво та управління у сфері юстиції» в сумі 57 628 тис. гривень (з них оплата праці — 44 094,5 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв — 3 533,5 тис. гривень).

Голосували: «за» - 17, «проти» - 1, «утрималися» - 2, «не голосували» - 1.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо:

підвищення державної підтримки Національної академії наук України та національних галузевих академій наук (реєстр. № 4477 від 20.04.2016), поданий народними депутатами України Співаковським О.В., Павелком А.В. та іншими;

фінансування наукових установ (реєстр. № 4477-1 від 20.04.2016), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кириленком І.Г., Крульком І.І. та іншими;

підвищення державної підтримки Національної академії наук України та національних галузевих академій наук (реєстр. № 4477-2 від 28.04.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю. і Павловим К.Ю.

Відмітили:

Запропоновані законопроекти за реєстр. № 4477, а також № 4477-1 та № 4477-2 (є альтернативними до законопроекту за реєстр. № 4477), як зазначено у пояснювальних записках до них, передбачають додаткове фінансове забезпечення Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, що дозволить зберегти і забезпечити розвиток національних академій наук на належному рівні, сприятиме розвитку наукового потенціалу держави.

Для реалізації вищезазначеного передбачається збільшення загального обсягу бюджетних призначень за загальним фондом державного бюджету на 2016 рік, а саме:

Законопроектом за реєстр. № 4477 загалом – на 621 782 тис. грн, а саме:

Національній академії наук України – на 483 362,1 тис. грн, в тому числі за бюджетними програмами:

- 6541020 «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії наук України» – на 8 700 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – на 7 131,2 тис. грн);

- 6541030 «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та наукових об’єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності наукових бібліотек» – на 466 040,1 тис. грн (видатки розвитку);

- 6541100 «Медичне обслуговування працівників Національної академії наук України» – на 2 622 тис. грн (видатки споживання, з них комунальні послуги та енергоносії);

- 6541140 «Здійснення науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт Інститутом проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України» – на 6 000 тис. грн (видатки розвитку);

Національній академії педагогічних наук України – на 18 304,9 тис. грн, в тому числі за бюджетними програмами:

- 6551020 «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії педагогічних наук України» – на 2 037 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – на 1 091,9 тис. грн);

- 6551030 «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері педагогічних наук, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та об’єктів, що становлять національне надбання» – на 16 506,8 тис. грн (видатки розвитку).

При цьому, за бюджетною програмою 6551060 «Підвищення кваліфікації керівних кадрів і спеціалістів у сфері освіти закладами післядипломної освіти
III і IV рівнів акредитації» пропонується зменшити бюджетні призначення за загальним фондом на 238,9 тис. грн (видатки споживання);

Національній академії медичних наук України – на 54 255 тис. грн, в тому числі за бюджетними програмами:

- 6561040 «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері профілактики і лікування хвороб людини, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та об’єктів, що становлять національне надбання» – на 52 584,9 тис. грн (видатки розвитку); 

- 6561090 «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії медичних наук України» – на 1 670,1 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – на 1 368,9 тис. грн);

Національній академії мистецтв України – на 2 444,5 тис. грн, в тому числі за бюджетними програмами:

- 6571020 «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії мистецтв України» – на 1 182 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – на 607,1 тис. грн);

- 6571030 «Фундаментальні дослідження та підготовка наукових кадрів у сфері мистецтвознавства» – на 1 262,5 тис. грн (видатки розвитку);

Національній академії правових наук України – на 3 866,7 тис. грн, в тому числі за бюджетними програмами:

- 6581020 «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії правових наук України» – на 500,7 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – на 410,4 тис. грн);

- 6581040 «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері законодавства і права, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури» – на 3 366 тис. грн (видатки розвитку);

Національній академії аграрних наук України – на 59 548,8 тис. грн, в тому числі за бюджетними програмами:

- 6591020 «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії аграрних наук України» – на 4 249,3 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – на 2 631,7 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – на 1 040 тис. грн);

- 6591060 «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері агропромислового комплексу, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка технічного забезпечення наукових установ, розвитку наукової інфраструктури та об’єктів, що становлять національне надбання» – на 55 016 тис. грн (видатки розвитку);

- 6591100 «Збереження природно-заповідного фонду в біосферному заповіднику «Асканія-Нова» – на 283,5 тис. грн (видатки споживання, з них комунальні послуги та енергоносії);

Законопроектом за реєстр. № 4477-1 загалом – на 923 550 тис. грн, а саме:

Національній академії наук України за бюджетною програмою 6541030 «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та наукових об’єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності наукових бібліотек» – на 725 430 тис. грн (видатки розвитку);

Національній академії педагогічних наук України за бюджетною програмою 6551030 «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері педагогічних наук, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та об’єктів, що становлять національне надбання» – на 27 450 тис. грн (видатки розвитку);

Національній академії медичних наук України за бюджетною програмою 6561040 «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері профілактики і лікування хвороб людини, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та об’єктів, що становлять національне надбання» – на 81 370 тис. грн (видатки розвитку);

Національній академії аграрних наук України за бюджетною програмою 6591060 «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері агропромислового комплексу, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка технічного забезпечення наукових установ, розвитку наукової інфраструктури та об’єктів, що становлять національне надбання» – на 89 300 тис. гривень (видатки розвитку);

Законопроектом за реєстр. № 4477-2 загалом на 1 002 000 тис. грн, а саме:

Національній академії наук України – на 778 935,3 тис. грн, в тому числі за бюджетними програмами:

- 6541020 «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії наук України» – на 8 700 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – на 7 131,2 тис. грн);

- 6541030 «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та наукових об’єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності наукових бібліотек» – на 761 613,3 тис. грн (видатки розвитку);

- 6541100 «Медичне обслуговування працівників Національної академії наук України» – на 2 622 тис. грн (видатки споживання, з них комунальні послуги та енергоносії);

- 6541140 «Здійснення науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт Інститутом проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України» – на 6 000 тис. грн (видатки розвитку);

Національній академії педагогічних наук України – на 29 498,3 тис. грн в тому числі за бюджетними програмами:

- 6551020 «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії педагогічних наук України» – на 2 037 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – на 1 091,9 тис. грн);

- 6551030 «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері педагогічних наук, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та об’єктів, що становлять національне надбання» – на 27 700,3 тис. грн (видатки розвитку).

При цьому, за бюджетною програмою 6551060 «Підвищення кваліфікації керівних кадрів і спеціалістів у сфері освіти закладами післядипломної освіти
III і IV рівнів акредитації» пропонується зменшити бюджетні призначення за загальним фондом на 238,9 тис. грн (видатки споживання);

Національній академії медичних наук України – на 87 431,9 тис. грн, в тому числі за бюджетними програмами:

- 6561040 «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері профілактики і лікування хвороб людини, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та об’єктів, що становлять національне надбання» – на 85 761,8 тис. грн (видатки розвитку);

- 6561090 «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії медичних наук України» – на 1 670,1 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – на 1 368,9 тис. грн);

Національній академії мистецтв України – на 3 939,3 тис. грн, в тому числі за бюджетними програмами:

- 6571020 «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії мистецтв України» – на 1 182 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – на 607,1 тис. грн);

- 6571030 «Фундаментальні дослідження та підготовка наукових кадрів у сфері мистецтвознавства» – на 2 757,3 тис. грн (видатки розвитку);

Національній академії правових наук України – на 6 232,2 тис. грн, в тому числі за бюджетними програмами:

- 6581020 «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії правових наук України» – на 500,7 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – на 410,4 тис. грн);

- 6581040 «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері законодавства і права, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури» – на 3 366 тис. грн (видатки розвитку);

Національній академії аграрних наук України – на 95 962,9 тис. грн, в тому числі за бюджетними програмами: 

- 6591020 «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії аграрних наук України» – на 4 249,3 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – на 2 631,7 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – на 1 040 тис. грн);

- 6591060 «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері агропромислового комплексу, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка технічного забезпечення наукових установ, розвитку наукової інфраструктури та об’єктів, що становлять національне надбання» – на 91 430,1 тис. грн (видатки розвитку);

- 6591100 «Збереження природно-заповідного фонду в біосферному заповіднику «Асканія-Нова» – на 283,5 тис. грн (видатки споживання, з них комунальні послуги та енергоносії).

Довідково: у державному бюджеті на 2016 рік бюджетні призначення за загальним фондом Національній академії наук України встановлено в обсязі – 2 054 197,7 тис. грн, що на 283 666,9 тис. грн (або на 12,1 %) менше фактично проведених видатків державного бюджету у 2015 році, Національній академії педагогічних наук України відповідно – 98 539 тис. грн, на 16 293,5 тис. грн (або на 14,2 %), Національній академії мистецтв України – 16 253,5 тис. грн, на 1 794,1 тис. грн (або на 9,9 %), Національній академії правових наук України – 23 750,7 тис. грн, на 2 546,2 тис. грн (або на 9,7 %), Національній академії аграрних наук України – 297 515,2 тис. грн, на 81 511,7 тис. грн, (або на 21,5 %), Національній академії медичних наук України у обсязі 1 342 578,2 тис. грн, і більше на 87 485,5 тис. грн (або на 7 %) фактичних видатків за 2015 рік (за рахунок збільшення видатків на діагностику і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій, спеціалізовану консультативно-поліклінічну допомогу, що надається науково-дослідними установами Академії та на реалізацію державних інвестиційних проектів Академії).

Джерелом покриття додаткових видатків пропонується визначити збільшення планового обсягу доходів загального фонду державного бюджету: у законопроекті за реєстр. № 4477 – на 621 782 тис. грн, за рахунок податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів, у законопроекті за реєстр. № 4477-1 – на 923 550 тис. грн (у тому числі на 800 000 тис. грн. за рахунок податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів та на 123 550 тис. грн за рахунок акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції)), у законопроекті за реєстр. № 4477-2 – на 1 002 000 тис. грн (у тому числі на 800 000 тис. грн за рахунок податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів та на 202 000 тис. грн за рахунок акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції)).

Довідково: відповідно до звітної інформації Казначейства України за січень-травень 2016 року за загальним фондом державного бюджету акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) надійшло 12,8 млрд грн, що на 2,1 млрд грн або на 20 % більше плану на звітний період, та становить 44 % річного плану, а податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів надійшло 67,3 млрд грн, що на 2,6 млрд грн або на 5,1 % більше плану на звітний період, та становить 31,7 % річного плану.

Разом з тим слід звернути увагу, що згідно із звітними даними Казначейства України за січень-травень п.р. доходи загального фонду державного бюджету надійшли в обсязі 207,1 млрд грн, що становить 36,8 % річного плану, а порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли лише на 6,3 % при тому, що плановий показник на 2016 рік визначено на 11,7 % більше факту за 2015 рік. Відтак, наразі існують ризики виконання доходів загального фонду державного бюджету у поточному році.

Законодавчі пропозиції у законопроектах за реєстр. №4477, № 4477-1 та № 4477-2 викладено збалансовано за показниками доходів та видатків державного бюджету.

Інформація щодо бюджетних програми, за якими у законопроектах запропоновано зміни обсягів бюджетних призначень, приведена в таблиці, що надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Окрім вищезазначеного, у законопроектах передбачається внесення змін до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» в частині відтермінування з 1 серпня до 1 грудня 2016 року виконання Національною академією наук та національними галузевими академіями заходів щодо оптимізації мережі установ, закладів, організацій, чисельності їх працівників, зокрема, реорганізації, об’єднання, ліквідації неефективних закладів, установ та організацій чи припинення їхньої діяльності.

Також законопроектом за реєстр. № 4477-2 пропонується доповнити статтю 28 Закону новим абзацом другим такого змісту:

«Установити, що обсяг коштів державного бюджету, що спрямовується на наукову і науково-технічну діяльність в 2016 році складає 0,2137 % валового внутрішнього продукту.» (довідково: планові показники видатків (із урахуванням змін) на наукову діяльність на 2016 рік визначені в обсязі 5 033,2 млн грн, що становить 0,2225 % валового внутрішнього продукту виходячи із прогнозного номінального валового внутрішнього продукту – 2 262 млрд гривень).

Водночас, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту за реєстр. № 4477-2 зауважило, що пропозиція щодо визначення у Законі розміру фінансування з Державного бюджету України наукової і науково-технічної діяльності в 2016 році на рівні 0,2137 % ВВП видається сумнівною, така норма не підкріплена відповідними змінами фактичних показників Закону, які стосуються фінансування науки в цілому, а не лише академічної.

Слід зауважити, що в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України в матеріалах до законопроектів не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) щодо збільшення видатків державного бюджету у запропонованих обсягах та визначених напрямках, а також прогнозу соціально-економічних наслідків, пов’язаних із запропонованими змінами, про що зауважено Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України і Міністерством фінансів України.

Крім того слід звернути увагу, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 52 та статті 53 Бюджетного кодексу України зміни до закону про Державний бюджет України на відповідний рік вносяться по факту перевиконання надходжень державного бюджету, що визнається на підставі офіційних висновків Рахункової палати та Міністерства фінансів України щодо виконання Державного бюджету України за підсумками трьох кварталів у разі перевищення показників надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків. Такі висновки подаються Верховній Раді України до 15 жовтня поточного року.

Водночас, слід зазначити, що законопроекти містять ряд неточностей і помилок та потребують внесення редакційних і техніко-юридичних уточнень відповідно до вимог нормопроектувальної техніки стосовно оформлення законопроектів щодо внесення змін до закону про державний бюджет та з урахуванням бюджетної методології, а саме:

до законопроекту за реєстр. № 4477:

- назву законопроекту (у тексті та додатках) викладено некоректно, відповідно до запропонованих змін необхідно слова «щодо підвищення державної підтримки Національної академії наук України та національних галузевих академій наук» замінити словами «щодо збільшення видатків Національній академії наук України та національним галузевим академіям наук»;

- заголовок додатка № 2 викладено невірно, і його належить викласти у такій редакції: «Зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2016 рік»;

- у додатку № 2 (зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»):

необхідно включити рядок «Всього», оскільки законодавча пропозиція змінює підсумкові показники видатків державного бюджету;

рядки за кодами 6541080, 6541200, 6561060, 6561820, 6591080 потребують виключення, як такі, зміни за якими не запропоновано;

показники по загальному фонду у рядках за кодами 6550000, 6551000, 6551030 у колонці «видатки розвитку» та у рядку за кодом 6571020 у колонці «видатки споживання» визначено невірно.

до законопроекту за реєстр. № 4477-1:

- назву законопроекту (у тексті та додатках) викладено некоректно, відповідно до запропонованих змін необхідно слова «щодо підвищення державної підтримки Національної академії наук України та національних галузевих академій наук» замінити словами «щодо збільшення видатків Національній академії наук України та національним галузевим академіям наук»;

- не запропоновано зміни до статті 1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» в частині уточнення  загальних показників доходів та видатків державного бюджету відповідно за законодавчих пропозицій, на що також звернуто увагу у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до цього законопроекту;

- у додатку № 1 показник у рядку «Разом доходів» у колонці «Всього» визначено помилково, у зв’язку з чим цифри «596 086 685,4» необхідно замінити на «596 086 685,3».

 

до законопроекту за реєстр. № 4477-2:

- назву законопроекту (у тексті та додатках) викладено некоректно, відповідно до запропонованих змін необхідно слова «щодо підвищення державної підтримки Національної академії наук України та національних галузевих академій наук» замінити словами «щодо збільшення видатків Національній академії наук України та національним галузевим академіям наук»;

- заголовок додатка № 2 викладено невірно, і його належить викласти у такій редакції: «Зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2016 рік»;

- у додатку № 2 (зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»):

необхідно включити рядок «Всього», оскільки законодавча пропозиція змінює підсумкові показники видатків державного бюджету;

рядки за кодами 6541080, 6541200, 6561060, 6561820, 6591080 потребують виключення, як такі, зміни за якими не запропоновано;

показники у рядках за кодами 6540000, 6541000, 6541030, 6550000, 6551000, 6551030, 6560000, 6561000, 6561040, 6570000, 6571000, 6571020, 6571030, 6580000, 6581000, 6581040, 6590000, 6591000, 6581060 у колонках «Всього», «видатки споживання» і «видатки розвитку» по загальному фонду визначено невірно, тобто не відповідають запропонованим змінам бюджетних призначень відповідно до законодавчої пропозиції;

бюджетні показники у додатку № 2 мають бути відображені з одним знаком після коми, що відповідатиме чинному формату представлених показників у додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своїх висновках до законопроектів за реєстр. № 4477, № 4477-1 та № 4477-2 (листи від 17.05.2016 № 16/3-626/4477 (119106), № 16/3-627/4477-1(119238) та № 16/3-628/4477-2(119293)), зауважує, що згідно із вимогами статті 116 Конституції України виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України забезпечує Кабінет Міністрів України, відтак рішення щодо внесених законопроектів має прийматися з урахуванням відповідних висновків Уряду, зокрема, щодо прогнозу отримання додаткових надходжень від акцизного податку та податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів та, відповідно,  реальної можливості спрямування на визначені поданими законопроектами цілі саме запропонованого обсягу бюджетних коштів.

Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках до законопроектів (лист від 12.05.2016 № 31-07020-04-2/13622) зазначає про непідтримку запропонованих законодавчих ініціатив з огляду, насамперед, на недотримання положень, встановлених статтями 52 та 53 Бюджетного кодексу України, в частині визначення вимог щодо внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Належить звернути увагу на те, що з часу реєстрації зазначеного законопроекту внесено зміни до держаного бюджету на 2016 рік Законами України від 17.05.2016 № 1360-VІІІ «Про внесення змін до додатків № 3 та № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо збільшення видатків на проведення зовнішнього незалежного оцінювання» та від 19.05.2016 № 1384-VIІI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», якими передбачено зміни загального обсягу видатків державного бюджету та, зокрема, видатків головних розпорядників коштів державного бюджету за бюджетними програмами, бюджетні призначення яких у законопроектах пропонується змінити.

Крім того, Верховною Радою України можливий розгляд інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», якими також змінюватимуться бюджетні показники. Таким чином, у разі підтримки зазначеного законопроекту, потребуватимуть уточнення показники державного бюджету у додатках до законопроекту з урахуванням змін, внесених до державного бюджету на 2016 рік Законами № 1360-VІІІ і № 1384-VIІI та інших законопроектів, розглянутих та прийнятих Верховною Радою України до розгляду зазначеного законопроекту.

Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти (лист від 25.04.2016 № 04-23/20-706 (101082)) за наслідками розгляду законопроекту за реєстр. № 4477 рекомендовано Комітету з питань бюджету внести на розгляд Верховної Ради України пропозицію про прийняття законопроекту за реєстр. № 4477 за основу та в цілому.

Відповідно до звернення Ради Президентів Академій наук України (лист від 20.04.2016 № бс/779-2) зазначено, що додаткова потреба у фінансовому забезпеченні діяльності Академій у 2016 році становить 932,7 млн грн, в тому числі Національній академії наук України – 725 млн грн, Національній академії педагогічних наук України – 27,5 млн грн, Національній академії медичних наук України – 81,4 млн грн, Національній академії мистецтв України – 3,7 млн грн, Національній академії правових наук України – 5,8 млн грн, Національній академії аграрних наук України – 89,3 млн гривень.

Комітетом Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своїх висновках до законопроектів за реєстр. № 4477, № 4477-1 та № 4477-2 (листи від 15.06.2016 № 04-19/17-1835, № 04-19/17-1834 та № 04-19/17-1953), зазначається, що у проектах актів не виявлено корупціогенних факторів – проекти актів відповідають вимогам антикорупційного законодавства.

Водночас, зауважено, що вказані зміни потребують погодження з Міністерством фінансів України з метою забезпечення реальної можливості їх отримання за рахунок надходжень до бюджету від ПДВ з ввезених на територію України товарів та акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) за поточний бюджетний період. Також, зазначено, що з метою уникнення зловживань, необхідно детально вказати, на які саме цілі будуть передбачатися кошти, в разі їх отримання.

На час розгляду законопроектів до Комітету з питань бюджету висновок Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшов.

Під час опрацювання проектів законів України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо збільшення видатків Національній академії наук України та національним галузевим академіям наук (за реєстр. № 4477, а також № 4477-1 та № 4477-2 (є альтернативними до законопроекту за реєстр. № 4477) та заслуховування Академій виходячи із необхідності збереження збалансованості та реалістичності показників державного бюджету і забезпечення ефективного та раціонального  використання коштів державного бюджету, звернуто увагу на наступне:

щодо діяльності Національної академії наук України:

доцільність перегляду Концепції розвитку Національної академії наук України на 2014-2023 роки відповідно до сучасного розвитку реального сектору економіки та інших сфер суспільного життя;

необхідність актуалізації напрямів наукових досліджень та підвищення ефективності наукової діяльності, забезпечуючи конкурентність вітчизняних наукових розробок на європейському та світовому рівнях і широке висвітлення можливостей наукового потенціалу і здобутків науки;

низький рівень практичного впровадження наукових досліджень і розробок, та його зниження за останні роки;

значну кількість наукових установ, підпорядкованих Академії (187 установ), дублювання напрямів галузевих досліджень, і відповідно розпорошення бюджетних коштів на їх виконання та необхідність вжиття невідкладних заходів з оптимізації мережі установ, закладів, організацій, чисельності їх працівників, що визначено статтю 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»;

наявність значної чисельності допоміжного та адміністративного персоналу (понад 33 відсотки в загальній кількості працівників Академії та підпорядкованих їй установах);

зорієнтованість проведення наукової діяльності виключно за рахунок коштів державного бюджету без залучення бізнесового середовища та його фінансових ресурсів, відповідно невраховуючи реальні потреби інноваційного розвитку пріоритетних галузей економіки;

значні розбіжності у вартості наукових та науково-технічних розробок, що виконуються за рахунок коштів відповідно загального та спеціального фондів державного бюджету;

недостатній рівень ефективності управління державним майном, що передано в управління Академії;

визначення реальної потреби бюджетного забезпечення із розрахунку на ІІ півріччя поточного року та із урахуванням вжиття заходів, вказаних вище з підвищення ефективності наукової діяльності;

щодо діяльності Національної академії педагогічних наук України:

необхідність посилення заходів з оптимізації наукових установ та організацій за напрямами наукових досліджень, що визначено статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»;

низький рівень практичного застосування наукових досліджень і розробок та відсутності реальних результатів їх впровадження;

необхідність розширення виконання наукових робіт на договірних умовах;

розширення практики здійснення заходів, що будуть спрямовані на збільшення надходжень установ від додаткової господарської діяльності (наприклад, від оренди майна, що перебуває в управлінні);

забезпечення наукового обґрунтування реформ у сфері освіти та їх супроводження під час практичного впровадження (наприклад, висвітлення спільної позиції Академії та Міністерства освіти і науки України щодо впровадження дванадцятирічного терміну навчання у загальноосвітніх навчальних закладах);

наявність у системі наукових установ Академії працівників пенсійного віку та необхідності залучення молодих науковців;

наявність значної чисельності допоміжного та адміністративного персоналу (понад 23 відсотки в загальній кількості працівників Академії та підпорядкованих їй установах);

визначення реальної потреби бюджетного забезпечення із розрахунку на ІІ півріччя поточного року та із урахуванням вжиття заходів, вказаних вище з підвищення ефективності наукової діяльності;

щодо діяльності Національної академії медичних наук України:

необхідність здійснення подальших заходів з оптимізації наукових установ за напрямами наукових досліджень, що визначено статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»;

низький рівень практичного застосування наукових досліджень і розробок та відсутності реальних результатів їх впровадження;

проведення господарської діяльності із залученням новітніх науково-інноваційних технологій та можливість спрямування отриманих коштів на забезпечення діяльності Академії;

забезпечення наукового обґрунтування реформ у сфері охорони здоров’я та їх супроводження під час практичного впровадження (наприклад, впровадження страхової медицини);

зорієнтованість проведення наукової діяльності виключно за рахунок коштів державного бюджету без залучення провідних виробників медичного обладнання та препаратів;

недостатній рівень ефективності управління державним майном, що передано в управління Академії;

наявність значної чисельності допоміжного та адміністративного персоналу (майже 30 відсотків в загальній кількості працівників Академії та підпорядкованих їй установах);

визначення реальної потреби бюджетного забезпечення із розрахунку на ІІ півріччя поточного року та із урахуванням вжиття заходів, вказаних вище з підвищення ефективності наукової діяльності;

щодо діяльності Національної академії мистецтв України:

наявність значної чисельності допоміжного та адміністративного персоналу (понад 36 відсотків в загальній кількості працівників Академії та підпорядкованих їй Інституті проблем сучасного мистецтва та Інституті культурології);

наявність у системі наукових установ Академії працівників пенсійного віку (із 90 працівників – дослідників 20 є пенсіонерами, або більш ніж 22 %);

загалом відсутності спеціального фонду державного бюджету та не залучення Академією коштів з інших альтернативних джерел для здійснення наукових досліджень, які, в свою чергу, можуть бути спрямовані на діяльність Академії;

визначення реальної потреби бюджетного забезпечення із розрахунку на ІІ півріччя поточного року та із урахуванням вжиття заходів, вказаних вище з підвищення ефективності наукової діяльності;

щодо діяльності Національної академії правових наук України:

необхідність здійснення подальших заходів з оптимізації наукових установ за напрямами наукових досліджень, що визначено статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»;

розширення виконання наукових робіт на договірних умовах;

наявність значної чисельності допоміжного та адміністративного персоналу (понад 22 відсотки в загальній кількості працівників Академії та підпорядкованих їй установах);

визначення реальної потреби бюджетного забезпечення із розрахунку на ІІ півріччя поточного року та із урахуванням вжиття заходів, вказаних вище з підвищення ефективності наукової діяльності;

по Національній академії аграрних наук України:

доцільність удосконалення та практичного впровадження Стратегії розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні на період до 2025 року;

необхідність здійснення заходів з оптимізації наукових установ та організацій за напрямами наукових досліджень, що визначено статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»;

низький рівень використання державного майна, насамперед, земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у розпорядженні Академії, та неотримання потенційного доходу від здійснення, зокрема, сільськогосподарської діяльності на таких землях;

необхідність наповнення спеціального фонду державного бюджету за рахунок збільшення виконання наукових робіт на замовлення агропромислових виробників;

низький рівень практичного впровадження наукових досліджень і розробок та його зниження за останні роки;

доцільність пошуку і підтримки талановитих вчених, сприяння мотивацій для підтримки молодих вчених;

визначення необхідності додаткового  бюджетного забезпечення Академії із урахуванням вжиття заходів, вказаних вище з підвищення ефективності наукової діяльності.

За наслідками проведеного заслуховування Національною академією наук України та національними галузевими академіями наук надано уточнені пропозиції щодо обсягів додаткового бюджетного забезпечення на ІІ півріччя поточного року (копії листів надані народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Кривенко В.М., Ванат П.М., Деркач А.Л., Амельченко В.В., Павлов К.Ю., Дубневич Б.В., Матвієнко А.С., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М., перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Ковалів Ю.І., Перший віце-президент Національної академії наук України Наумовець А.Г., Віце-президент Національної академії педагогічних наук України Гуржій А.М., помічник-консультант народного депутата України Співаковського О.В. Стоцький О.Л.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету, а саме: рекомендувати Кабінету Міністрів доручити Міністерству фінансів, Міністерству освіти і науки, Національній академії наук та національним галузевим академіям наук спільно опрацювати питання бюджетного забезпечення до кінця поточного року Академій та внести відповідну законодавчу пропозицію щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», виходячи із можливостей державного бюджету та обґрунтованих обсягів додаткових видатків, зважаючи на необхідність здійснення заходів, визначених статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо оптимізації мережі установ, закладів, організацій, чисельності їх працівників (включаючи заходи із підвищення ефективності управління майном, рівня практичного впровадження наукових розробок і досліджень, розширення практики виконання наукових робіт на договірних умовах).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та зважаючи на визначені статтею 116 Конституції України, статтею 42 Бюджетного кодексу України та статтею 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» повноваження Кабінету Міністрів України щодо забезпечення виконання Державного бюджету України, а також повноваження Міністерства фінансів України, визначені статтею 42 Бюджетного кодексу України, стосовно здійснення загальної організації та управління виконанням Державного бюджету України, координації діяльності учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету, рекомендувати Кабінету Міністрів України (направивши відповідне звернення до Прем’єр-міністра України) дати доручення Міністерству фінансів України, Міністерству освіти і науки України, Національній академії наук України та національним галузевим академіям наук спільно опрацювати питання бюджетного забезпечення до кінця поточного року Академій та внести відповідну законодавчу пропозицію щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», виходячи із можливостей державного бюджету та обґрунтованих обсягів додаткових видатків, зважаючи на необхідність здійснення заходів, визначених статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо оптимізації мережі установ, закладів, організацій, чисельності їх працівників (включаючи заходи із підвищення ефективності управління майном, рівня практичного впровадження наукових розробок і досліджень, розширення практики виконання наукових робіт на договірних умовах).

Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» -1.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України Ковалів Ю.І. про проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення можливості взяття довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства» (реєстр. № 4565 від 04.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Даним урядовим законопроектом запропоновано шляхом внесенням змін до окремих положень Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) передбачити можливість взяття державним партнером довгострокових зобов’язань за договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства (далі – ДПП).

Так, положеннями законопроекту пропонується:

1) визначити поняття «довгострокове зобов’язання у рамках ДПП» як зобов’язання державного партнера за договором, укладеним у рамках ДПП згідно із Законом України «Про державно-приватне партнерство» щодо існуючих об’єктів, функціонування яких забезпечується у межах завдань і функцій відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, здійснити платежі протягом поточного та/або майбутніх бюджетних періодів приватному партнеру з дотриманням умов, передбачених таким договором /новий пункт 21-2 частини 1 статті 2 Кодексу/;

2) надати право розпорядникам бюджетних коштів, які є державними партнерами відповідно до договору, укладеного у рамках ДПП, брати довгострокові зобов’язання у рамках ДПП /нова частина 8 статті 22 і зміни до пункту 47 частини 1 статті 2 Кодексу/;

3) визначити, що обсяг видатків на оплату довгострокових зобов’язань у рамках ДПП на відповідний бюджетний період встановлюється законом про державний бюджет (рішенням про місцевий бюджет) у межах бюджетних призначень відповідного головного розпорядника бюджетних коштів у сумі, визначеній згідно з умовами відповідного договору, у межах фактичних видатків на функціонування відповідних об’єктів за рік, що передує року укладання договору /нова частина 15 статті 23 Кодексу/;

4) зобов’язати головних розпорядників бюджетних коштів забезпечувати включення до бюджетних запитів обсягів довгострокових зобов’язань у рамках ДПП /зміни до частини 2 статті 35 Кодексу/;

5) доповнити перелік матеріалів, які подаються разом з проектом закону про державний бюджет (проектом рішення про місцевий бюджет), переліками та обсягами довгострокових зобов’язань у рамках ДПП за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків /новий пункт 6-2 частини 1 статті 38 і новий пункт 5-2 частини 1 статті 76 Кодексу/;

6) визначити, що довгострокове зобов’язання у рамках ДПП на підставі затвердженого державним партнером звіту про виконання договору ДПП за звітний період набуває статусу бюджетного зобов’язання у сумі, визначеній згідно з умовами договору /доповнення до частини 1 статті 48 Кодексу/.

Необхідно відмітити, що згідно із Законом України «Про державно-приватне партнерство», зокрема:

– ДПП є співробітництво між державою, АР Крим, територіальними громадами в особі відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування (державними партнерами) та юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, або фізичними особами – підприємцями (приватними партнерами), що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами. При цьому, до ознак ДПП належать: надання прав управління (користування, експлуатації) об’єктом партнерства або придбання, створення (будівництво, реконструкція, модернізація) об’єкта ДПП з подальшим управлінням (користуванням, експлуатацією), за умови прийняття та виконання приватним партнером інвестиційних зобов’язань відповідно до договору, укладеного в рамках ДПП; довготривалість відносин (від 5 до 50 років); передача приватному партнеру частини ризиків у процесі здійснення ДПП; внесення приватним партнером інвестицій в об’єкти партнерства із джерел, не заборонених законодавством /згідно з частиною 1 статті 1 цього Закону/;

– ДПП застосовується в таких сферах: пошук, розвідка родовищ корисних копалин та їх видобування, крім таких, що здійснюються на умовах угод про розподіл продукції; виробництво, транспортування і постачання тепла та розподіл і постачання природного газу; будівництво та/або експлуатація автострад, доріг, залізниць, злітно-посадкових смуг на аеродромах, мостів, шляхових естакад, тунелів і метрополітенів, морських і річкових портів та їх інфраструктури; машинобудування; збір, очищення та розподілення води; охорона здоров’я; туризм, відпочинок, рекреація, культура та спорт; забезпечення функціонування зрошувальних і осушувальних систем; поводження з відходами, крім збирання та перевезення; виробництво, розподілення та постачання електричної енергії; управління нерухомістю; надання соціальних послуг, управління соціальною установою, закладом; виробництво та впровадження енергозберігаючих технологій, будівництво та капітальний ремонт житлових будинків, повністю чи частково зруйнованих внаслідок бойових дій на території проведення АТО; встановлення модульних будинків та будівництво тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб; надання освітніх послуг та послуг у сфері охорони здоров’я; управління пам’ятками архітектури та культурної спадщини /згідно з частиною 1 статті 4 цього Закону/;

– фінансування ДПП може здійснюватися за рахунок: фінансових ресурсів приватного партнера; фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку; коштів державного та місцевих бюджетів; інших джерел, не заборонених законодавством /згідно з частиною 1 статті 9 цього Закону/;

– під час прийняття рішення про проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення ДПП визначаються, серед іншого: строк здійснення ДПП, форма його реалізації та основні етапи; державний партнер та об'єкти ДПП; обсяг та форми державної підтримки здійснення ДПП, якщо надання такої підтримки передбачається /згідно з частиною 1 статті 15 цього Закону/;

– державний партнер в установленому КМУ порядку повідомляє про укладення договору в рамках ДПП центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ДПП, уповноважений на ведення обліку договорів, укладених у рамках ДПП /згідно з частиною 3 статті 17 цього Закону/;

– державна підтримка здійснення ДПП може надаватися шляхом: надання державних гарантій, гарантій АР Крим та місцевого самоврядування; фінансування за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та інших джерел згідно із загальнодержавними та місцевими програмами; виплати приватному партнеру інших платежів, передбачених договором, укладеним у рамках ДПП, зокрема плати за готовність (доступність) об’єкта ДПП до експлуатації (використання) тощо; придбання державним партнером певного обсягу товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) приватним партнером за договором, укладеним у рамках ДПП; постачання приватному партнеру товарів (робіт, послуг), необхідних для здійснення ДПП; в інших формах, передбачених законом. При цьому, порядок надання державної підтримки встановлюється КМУ /згідно із статтею 18 цього Закону/;

– держава гарантує додержання встановлених законодавством умов для провадження діяльності приватних партнерів, пов'язаної з виконанням договорів, укладених у рамках ДПП, додержання прав і законних інтересів приватних партнерів /згідно із статтею 20 цього Закону/, зокрема:

якщо ціни (тарифи) на товари (роботи, послуги) приватного партнера підлягають державному регулюванню, такі ціни (тарифи) мають включати кошти для компенсації вартості внесених приватним партнером інвестицій (інвестиційну складову) відповідно до закону, якщо інший порядок компенсації не передбачено договором, укладеним у рамках ДПП;

якщо ціни (тарифи) на товари (роботи, послуги) приватного партнера, що підлягають державному регулюванню, не є економічно обґрунтованими і відсутня належна компенсація, приватний партнер має право відмовитися від договору або призупинити виконання інвестиційних зобов’язань до затвердження цін (тарифів) на економічно обґрунтованому рівні та/або включення до цін (тарифів) інвестиційної та/або прибуткової складової або до внесення на запропонованих приватним партнером умовах змін до договору, укладеного в рамках ДПП, щодо обсягів та строків внесення інвестицій в об’єкт ДПП;

у разі прийняття державними органами або органами місцевого самоврядування рішень, що порушують права приватних партнерів, збитки, завдані їм внаслідок прийняття таких рішень, підлягають відшкодуванню в повному обсязі. Приватні партнери мають право на відшкодування збитків, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами своїх обов’язків, передбачених законодавством;

у разі розірвання договору, укладеного в рамках ДПП, у зв’язку з порушенням державним партнером зобов’язань за таким договором державний партнер відшкодовує приватному партнеру внесені ним інвестиції в частині, що не була відшкодована протягом дії такого договору, а також збитки, завдані достроковим припиненням договору.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою реалізації проектів в рамках ДПП.

У зв’язку з цим варто звернути увагу, що у Концепції розвитку державно-приватного партнерства в Україні на 2013-2018 роки (схваленій розпорядженням КМУ від 14.08.2013 р. № 739-р), серед основних причин уповільнення розвитку ДПП, зазначено, зокрема:

низький рівень інституційної спроможності органів влади і приватного сектору до впровадження ДПП;

несприятливий інвестиційний клімат і складність умов провадження підприємницької діяльності під час реалізації проектів ДПП;

відсутність ефективного механізму надання державної підтримки у сфері ДПП;

недосконалість механізму тарифного регулювання та економічна необґрунтованість тарифів.

Водночас, у цій Концепції вказано основні проблеми надання державної підтримки у сфері ДПП, а саме: дефіцит бюджетних коштів та складність механізму надання державної підтримки; відсутність щорічного фінансування довгострокових проектів ДПП; невизначеність методології надання державної підтримки в рамках реалізації проектів ДПП; невідповідність принципів і підходів у сфері ДПП міжнародним принципам; обмежені можливості отримання державних гарантій для реалізації проектів ДПП на місцевому рівні.

Варто зазначити, що редакція законопроекту повністю співпадає з редакцією аналогічного урядового законопроекту «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення можливості взяття довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства» (реєстр. № 3648 від 14.12.2015). Комітет з питань бюджету 17 лютого п.р. розглянув такий законопроект та рекомендував Верховній Раді України прийняти його за основу. Оскільки Верховна Рада не розглядала зазначений законопроект та 14 квітня п.р. призначено новий склад Кабінету Міністрів України, відповідно до частини третьої статті 105 Регламенту Верховної Ради України законопроект за реєстр. № 3648 вважається відкликаним і знятим з розгляду.

Слід наголосити, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі /як розробник такої законодавчої ініціативи/ при підготовці законопроекту за реєстр. № 4565 не врахувало зауваження до законопроекту за реєстр. № 3648, наведені у відповідних висновках Комітету з питань бюджету та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ).

Відтак, щодо законопроекту за реєстр. № 4565 слід навести аналогічні зауваження.

Насамперед, запровадження довгострокового зобов’язання у рамках ДПП не узгоджується з нормами статті 96 Конституції України і частини першої статті 3 Кодексу щодо визначення бюджетного періоду з 1 січня кожного року по 31 грудня того ж року, а також статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та відповідно до якої держава прагне збалансованості бюджету України), на що також вказало ГНЕУ. В свою чергу, статтею 23 Кодексу регламентовано, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Зважаючи на вищезазначені конституційні вимоги та беручи до уваги визначені статтею 7 Кодексу основні принципи побудови бюджетної системи: принцип збалансованості (повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період) та принцип єдності (єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності), запропоноване законопроектом правове регулювання застосування довгострокових зобов’язань у рамках ДПП містить ризики щодо збереження збалансованості бюджетів (насамперед у наступних бюджетних періодах), оскільки не враховує реальних фінансових можливостей бюджетів у середньостроковий період.

При цьому, зважаючи на обмеженість бюджетних ресурсів у зв’язку з сучасною складною економічною ситуацією в країні, ГНЕУ вважає запропонований законопроектом порядок визначення обсягу видатків на оплату довгострокових зобов’язань у рамках ДПП недостатньо обґрунтованим. Слід також врахувати, що сфера можливого застосування ДПП охоплює різні галузі і сектори економіки та може потребувати значного державного фінансового ресурсу в рамках такого партнерства, що, відповідним чином, ставить підвищені вимоги до порядку визначення обсягу таких видатків.

Поряд з тим, бюджетним установам дозволяється брати «довгострокові зобов’язання у рамках ДПП», розмір яких відображається не у вигляді реальних показників, затверджених бюджетом, а «у сумі, визначеній згідно з умовами договору, укладеного у рамках ДПП» /зміни до частини 1 статті 48 Кодексу/.

Крім того, ГНЕУ зазначає, що положення нової частини 15 статті 23 Кодексу (згідно з яким обсяг видатків на оплату довгострокових зобов’язань у рамках ДПП на відповідний бюджетний період визначається з урахуванням зміни факторів, що є властивими для цих видатків, зокрема розміру мінімальної заробітної плати, тарифів на регульовані послуги, індексу споживчих цін, податків та зборів) не відповідає принципу правової визначеності закону, який передбачає, що закон повинен бути сформульований таким чином, щоб кожний суб’єкт його застосування міг чітко усвідомлювати його зміст.

Таким чином, положення законопроекту не у повній мірі відповідають концептуальним засадам бюджетного процесу, визначеним Конституцією України і Кодексом, та викладені у редакції, що допускає неоднозначне правове трактування запропонованих законодавчих змін, що може ускладнити практичну реалізацію відповідної законодавчої ініціативи.

Разом з тим, Законом України від 09.04.2015 р. № 328-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» до Кодексу вже імплементовано норми щодо довгострокових зобов’язань за енергосервісом, аналогічні положенням законопроекту за реєстр. № 4565 за способом їх реалізації.

Водночас, на відміну від такого Закону у законопроекті не передбачено положення щодо належного контролю за взяттям довгострокових зобов’язань у рамках ДПП (не запропоновано внесення відповідних доповнень до частини 1 статті 113 Кодексу щодо повноважень органів державного фінансового контролю), на що також звертає увагу ГНЕУ.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради, а також не наведено оцінки соціально-економічних наслідків практичного застосування положень законопроекту у довгостроковій перспективі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку /лист від 30.05.2016 р. № 31-06210-02-2/15395/ зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету, а вартісна величина впливу положень законопроекту на показники бюджетів залежить від фактичного стану реалізації проектів у рамках ДПП.

Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути розглянутий Верховною Радою України. Разом з тим, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що висловлені Мін’юстом зауваження були частково враховані у положеннях законопроекту, а зауваження Мінфіну – не враховані. У зв’язку з цим, на думку ГНЕУ, для прийняття виваженого рішення щодо пропозицій проекту було б слушним додатково надати інформацію щодо зауважень зазначених міністерств, особливо Мінфіну, які не враховано, зважаючи, зокрема, й на те, що відповідно до вимог частини 1 статті 111 Кодексу саме Мінфін здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /лист-висновок від 11.05.2016 р. № 16/3-577/4565 (113454)/, позитивно оцінюючи законодавчі пропозиції, разом з тим надає зауваження до окремих положень законопроекту.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку /лист від 08.06.2016 р. № 04-19/16-2074/ зазначає, що у законопроекті не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновок Комітету з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшов.

В обговоренні питання брали участь народні депутати – члени Комітету Павелко А.В., Пинзеник В.М., Дубневич Б.В., Кривенко В.М., Амельченко В.В., Маркевич Я.В., Унгурян П.Я., а також перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Ковалів Ю.І., заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Народний депутат України Пинзеник В.М. висловив свої зауваження щодо законопроекту та запропонував Комітету рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 4565 відхилити.

За підсумками обговорення цього питання у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України народний депутат України Дубневич Б.В. запропонував Комітету рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 4565 прийняти за основу з подальшим доопрацюванням до другого читання. Народні депутати України Кривенко В.М. і Амельченко В.В. також запропонували даний законопроект прийняти у першому читанні.

Народний депутат України Маркевич Я.В. запропонував Комітету звернутися до Міністерства фінансів України стосовно прискорення здійснення заходів щодо поступового переходу на трирічне бюджетне планування з урахуванням необхідності розроблення (удосконалення) належного правового, інституційного та методологічного забезпечення.

Голова Комітету Павелко А.В. спочатку поставив на голосування пропозицію народного депутата України Пинзеника В.М. щодо відхилення законопроекту. Ця пропозиція не була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Після цього, Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію народних депутатів України Дубневича Б.В., Кривенка В.М., Амельченка В.В. щодо прийняття законопроекту за основу з урахуванням пропозиції народного депутата України Маркевича Я.В. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення можливості взяття довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства (реєстр. № 4565 від 04.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати даний законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

2. Рекомендувати Міністерству фінансів України прискорити здійснення заходів щодо поступового переходу на трирічне бюджетне планування з урахуванням необхідності розроблення (удосконалення) належного правового, інституційного та методологічного забезпечення.

Голосували: «за» - одноголосно.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розподілу акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, які використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного,:

за реєстр. № 4495 від 21.04.2016р., поданий народними депутатами України Матвієнком А.С., Довбенком М.В., Дубневичем Я. В., Дирівим А.Б., Галасюком В.В., Крульком І.І., Левченком Ю.В., Довгим О.С., Скориком М.Л., Бондарем В.В.;

за реєстр. № 4495-1 від 04.05.2016р., поданий народним депутатом України Матвієнковим С.А.;

за реєстр. № 4495-2 від 05.05.2016р., поданий народним депутатом України Федоруком М.Т.

Відмітили:

Відповідно до чинних вимог статей 64 та 69 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (включаючи реалізацію нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, які використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного) у повному обсязі зараховується до загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів, тобто до бюджетів місцевого самоврядування.

У законопроектах за реєстр. № 4495 та № 4495-1 і № 4495-2, що є альтернативними, шляхом внесення змін до статей 64, 69 та 69-1 Кодексу пропонується з 1 січня 2017 року здійснити розподіл акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, які використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного (далі – акцизний податок), між видами місцевих бюджетів, перебачивши зарахування акцизного податку у таких розмірах:

70 % – до загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів і 30 % – до спеціального фонду обласних бюджетів (згідно із законопроектом за реєстр. № 4495);

100 % – до загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, бюджетів міст районного значення, 70 % – до загального фонду селищних та сільських бюджетів і 30 % – до спеціального фонду обласних бюджетів (згідно із законопроектом за реєстр. № 4495-1);

100 % – до загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, бюджетів міст районного значення, 80 % – до загального фонду селищних та сільських бюджетів і 20 % – до доходів спеціального фонду обласних бюджетів (згідно із законопроектом за реєстр. № 4495-2).

Таким чином, узагальненою пропозицією законопроектів є встановлення відрахування акцизного податку до спеціального фонду обласного бюджету (у розмірі 30 % – від надходжень до бюджетів міст, селищ, сіл, об’єднаних територіальних громад (реєстр. № 4495), від надходжень до бюджетів селищ, сіл (реєстр. № 4495-1), 20 % – від надходжень до бюджетів селищ, сіл (реєстр. № 4495-2) з метою, як зазначається у пояснювальних записках до кожного з них, розширення джерел фінансового забезпечення дорожнього господарства із наступним спрямуванням таких коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт автомобільних доріг.

Зважаючи на таке, авторами законопроекту за реєстр. № 4495 (Матвієнком А.С., Довбенком М.В., Дубневичем Я. В., Дирівим А.Б., Галасюком В.В., Крульком І.І., Левченком Ю.В., Довгим О.С., Скориком М.Л., Бондарем В.В.) зареєстровано похідний законопроект про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» (щодо спрямування частини акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, які використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного, на проведення робіт, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг) за реєстр. № 4494, включивши до доходів територіальних дорожніх фондів відповідні надходження спеціального фонду обласних бюджетів.

Отже, з метою забезпечення узгодженості правових норм законопроект за реєстр. № 4495 належить розглядати одночасно із законопроектом за реєстр. № 4494, оскільки у разі неприйняття останнього зміни до Кодексу не зможуть бути належним чином реалізованими.

Авторами альтернативних законопроектів (за реєстр. № 4495-1 та
№ 4495-2) таких пропозицій не надано, що не відповідає вимогам частини другої статті 70 Бюджетного кодексу щодо витрачання коштів спеціального фонду місцевих бюджетів на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства.

Щодо положень законопроектів слід зазначити таке:

1. Одним із основоположних принципів бюджетної системи, що визначені згідно із статтею 7 Кодексу, є принцип збалансованості, відповідно до якого повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

В порушення такого принципу запропонований у законопроектах перерозподіл акцизного податку призведе до розбалансування місцевих бюджетів, зменшуючи надходження бюджетів місцевого самоврядування (міст, селищ, сіл, об’єднаних територіальних громад) та збільшуючи надходження обласних бюджетів.

Крім того, беручи до уваги положення статті 63 Кодексу, згідно з яким місцевий бюджет містить надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, що становлять єдиний баланс відповідного бюджету, належить здійснити уточнення видаткових повноважень таких бюджетів.

Водночас всупереч вимогам статті 142 Конституції України (що передбачає необхідність компенсації державою втрат органів місцевого самоврядування, які виникли внаслідок рішень органів державної влади), статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України законопроекти не містять належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Про таке у своїх висновках до законопроектів зазначають також Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) та Асоціація міст України (далі –Асоціація міст). Асоціація міст при цьому оцінює втрати бюджетів місцевого самоврядування у 2,9 млрд грн та вбачає ризики у фінансовому забезпеченні низки програм загального фонду таких бюджетів.

2. У пункті 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» Кабінету Міністрів України доручалося до 15 лютого 2016 року внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо змін до Кодексу щодо перерозподілу між місцевими бюджетами акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного, з наступним спрямуванням відповідних надходжень на будівництво, ремонт та реконструкцію автомобільних доріг, передбачивши набрання чинності такими змінами з другого кварталу 2016 року.

Кабінет Міністрів України на виконання зазначеного доручення листом до Верховної Ради України від 22.06.2016 р. № 10454/0/2-16 повідомив, що перерозподіл дохідних джерел між місцевими бюджетами потребуватиме внесення змін до видаткових повноважень (односторонні зміни призведуть до розбалансування місцевих бюджетів), а тому такі пропозиції про внесення змін до Кодексу розглядатимуться Урядом комплексно з урахуванням консультацій з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в рамках здійснення заходів з децентралізації і розмежування відповідних повноважень.

Принагідно слід зауважити, що до Комітету з питань бюджету продовжують надходити численні звернення від народних депутатів України, міських, селищних, сільських рад та їх виконавчих органів, об’єднаних територіальних громад (станом на 06.07.2016 р. їх налічується майже 200), в яких висловлені занепокоєння негативними наслідками для розвитку відповідних територіальних громад від прийняття законопроекту за реєстр. № 4495.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своїх висновках до законопроектів від 16.05.2016 за
№ 16/3-615/4495(118212), від 17.05.2016 № 16/3-617/4495-1(118315) та
№ 16/3-618/4495-2(118338) зауважує, що пропоновані розміри зарахування акцизного податку до загального та спеціального фонду місцевих бюджетів потребують належного обґрунтування з наданням відповідних розрахунків та визначення цільового характеру коштів спеціального фонду, одночасно звертаючи увагу на доцільність отримання відповідного експертного висновку Кабінету Міністрів України.

Мінфін (висновки від 25.05.2016 р. № 31-11230-02-2/14740 та від 31.05.2016 № 31-11230-02-2/15465 і № 31-11230-02-2/15466) не підтримує прийняття законопроектів, визначаючи їх такими, що призведуть до розбалансування місцевих бюджетів і негативно позначаться на виконанні окремих з них, зокрема, вплинуть на своєчасність здійснення запланованих видатків, а також концептуально не погоджується із зарахуванням коштів до спеціального фонду, оскільки це унеможливлює ефективне управління коштами бюджету.

Крім того, Мінфін, посилаючись на інформацію Державної фіскальної служби, відмічає, що зарахування платником акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим призведе до необхідності оформлення суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі окремих платіжних доручень для кожного з бюджетів відповідно до видів підакцизної продукції, а також до необхідності обчислювати відсотки відрахувань і нести відповідальність за правильність їх обчислення, що зумовить збільшення витрат часу на оформлення документів і сплату податків.

Асоціація міст згідно з висновком до законопроекту за реєстр. № 4495 (лист від 10.05.2016 р. № 5-174) не підтримує його прийняття, мотивуючи, зокрема, таким:

1) на сьогодні питання утримання, ремонту або будівництва доріг між населеними пунктами може бути врегульоване в рамках чинного законодавства, оскільки відповідно до статті 93 Кодексу сільська, селищна, міська рада (згідно з відповідними рішеннями місцевих рад та на підставі укладеного між ними договору) може передати у вигляді трансферту районній, обласній або іншій місцевій раді частину коштів для вирішення спільних питань – у першу чергу на зазначені програми.

Крім того, згідно з підпунктом «в» пункту 10 частини першої статті 91 Кодексу дозволяється здійснювати співфінансування на договірних засадах заходів з капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення;

2) акцизний податок запроваджувався у зв’язку із скасуванням субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності, а також низки податкових платежів, зменшення інших дохідних джерел місцевих бюджетів базового рівня, в першу чергу податку на доходи фізичних осіб, які надходили до бюджетів територіальних громад. Завдяки надходженням цього податку органи місцевого самоврядування суттєво збільшили у 2015 році видатки на оновлення комунальної інфраструктури;

3) акцизний податок є інструментом стимулювання до інтенсифікації місцевого економічного розвитку та об’єднання громад, тому застосовування «зрівнялівки» зруйнує головний принцип децентралізації (в основному значні надходження податку є в центрах економічного розвитку, які загалом і є майбутніми центрами об’єднаних громад);

4) одним з аспектів справляння акцизного податку саме на базовому рівні органів місцевого самоврядування є боротьба з тіньовою економікою та контрафактом, оскільки саме завдяки їх зацікавленості у наповнюваності своїх бюджетів активно проводиться робота щодо співставлення даних по сплаті виробниками тютюнових, алкогольних, нафтопродуктів загальнодержавного акцизу та місцевого акцизу розповсюджувачами цих товарів через роздрібну мережу з метою виявлення контрафакту та тіньового обороту, а в випадку прийняття змін зменшиться і їх зацікавленість у такій роботі.

Разом з тим, до Верховної Ради України та Комітету з питань бюджету направлено звернення Асоціації міст, прийняте 220 міськими, сільськими головами, під час XII Українського муніципального форуму 21-23 червня 2016 року у м. Одесі, в якому серед іншого прохання при розгляді зазначених законопроектів врахувати інтереси органів місцевого самоврядування і не допустити реалізації законодавчих ініціатив, спрямованих на зменшення частки акцизного податку.

Крім того, законопроекти потребують редакційного та техніко-юридичного коригування, насамперед, у законопроектах відсутнє положення про зарахування акцизного податку до бюджету Автономної Республіки Крим, що сплачується на відповідних територіях. Водночас виникає неузгодженість щодо зарахування 30 % акцизного податку, що сплачується на території міст Києва та Севастополя.

Відповідно до висновків Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (від 08.06.2016 № 04-19/17-1923,
№ 04-19/17-2077 та № 04-19/17-2076)
законопроекти відповідають антикорупційному законодавству.

На час розгляду законопроектів висновки Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до Комітету не надійшли.

Інформація щодо надходження акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у 2015 році та за шість місяців 2016 року за видами бюджетів надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету. Водночас з огляду на бюджетну класифікацію казначейська звітність не містить окремої інформації про надходження до місцевих бюджетів акцизного податку з реалізації нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, які використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Матвієнко А.С., Дубневич Б.В., Скорик М.Л., Павлов К.Ю., Мельник С.І., Рудик С.Я., Амельченко В.В., Маркевич Я.В., народний депутат України Матвієнков С.А., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М., Тернопільський міський голова, Голова Комітету Асоціації міст України з питань бюджетної політики Надал С.В.

За підсумками обговорення цього питання у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України народний депутат України Дубневич Б.В. запропонував Комітету рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 4495 прийняти за основу з подальшим доопрацюванням до другого читання.

Народний депутат України Мельник С.І. запропонував Комітету рекомендувати Верховній Раді законопроекти за реєстр. № 4495, № 4495-1, № 4495-2 відхилити.

Народний депутат України Рудик С.Я. підтримав таку пропозицію.

Тернопільський міський голова, Голова Комітету Асоціації міст України з питань бюджетної політики Надал С.В. від імені присутніх на засіданні Комітету представників Черкаської, Баранівської, Славутської міських рад звернувся до членів Комітету з питань бюджету з проханням не підтримувати прийняття законопроекту за реєстр. № 4495.

Голова Комітету Павелко А.В. спочатку поставив на голосування пропозицію народного депутата України Дубневича Б.В. про підтримку за основу законопроекту за реєстр. № 4495. Ця пропозиція не була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Після цього Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію народного депутата України Мельника С.І. щодо відхилення законопроектів. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За підсумками розгляду проектів законів про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розподілу акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, які використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного, за реєстр. № 4495 від 21.04.2016 р., поданий народними депутатами України Матвієнком А.С., Довбенком М.В., Дубневичем Я. В., Дирівим А.Б., Галасюком В.В., Крульком І.І., Левченком Ю.В., Довгим О.С., Скориком М.Л., Бондарем В.В., реєстр. № 4495-1 від 04.05.2016 р., поданий народним депутатом України Матвієнковим С.А., реєстр. № 4495-2 від 05.05.2016 р., поданий народним депутатом України Федоруком М.Т., рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні проекти законів відхилити.

7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо особливостей розподілу екологічного податку за реєстр. № 4106 від 18.02.2016, поданий народними депутатами України Матвієнковим С.А., Воропаєвим Ю.М., Долженковим О.В., Білим О.П., та за реєстр. № 4106-1 від 01.03.2016, поданий народним депутатом України Недавою О.А.

Відмітили:

Законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу України (далі –Кодекс) за реєстр. № 4106 та № 4106-1 є альтернативними і, як зазначається у пояснювальних записках до них, мають на меті забезпечення наповнення державного фонду охорони навколишнього природного середовища за рахунок надходжень частини екологічного податку та спрямування таких коштів на природоохоронні заходи.

Для реалізації такої мети у обох законопроектах шляхом внесення змін до статті 29 Кодексу передбачається 20 відсотків екологічного податку та 100 відсотків екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, зараховувати до спеціального фонду Державного бюджету України, а не до загального фонду, як передбачено чинними вимогами Кодексу.

Поряд з тим, пропонується:

1) у законопроекті за реєстр. № 4106 – змінити порядок зарахування 80 відсотків екологічного податку до спеціального фонду місцевих бюджетів, виключивши із пункту 4-1 частини першої статті 69-1 Кодексу нормативи його розмежування між місцевими бюджетами, тобто слова і цифри «у тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, – 25 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим – 55 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя – 80 відсотків»;

2) у законопроекті за реєстр. № 4106-1 – згідно із змінами до статей 30, 90 та 91 Кодексу визначити спрямовування таких коштів виключно на «здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки».

3) терміном набрання чинності закону (у разі його прийняття) в обох законопроектах визначено день, наступний за днем опублікування закону.

Насамперед, слід звернути увагу, що запропонована у цих законопроектах зміна порядку зарахування екологічного податку до спеціального фонду державного бюджету замість загального фонду призведе до розбалансування показників державного бюджету, зумовивши необхідність вишукання додаткових джерел у загальному фонді державного бюджету для забезпечення видатків загального фонду згідно з визначеним у частині першій статті 87 Кодексу переліком, а з урахуванням пропозицій щодо терміну набрання чинності такими законами потребуватиме внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».

Більш того, зарахування у повному обсязі до спеціального фонду державного бюджету екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, зважаючи на вимоги частини третьої статті 13, частини четвертої статті 23 Кодексу щодо цільового спрямування доходів спеціального фонду бюджету та з огляду на вимоги статті 4 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами», має бути безпосередньо пов’язане з видатками на виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами ядерного циклу та ліквідацію радіаційних аварій, що не передбачено у законопроекті, а відтак також розбалансує загальний фонд державного бюджету у зв’язку із необхідністю передбачення коштів на такі роботи.

Подані законопроекти не містять відповідних пропозицій щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», а законопроект за реєстр. № 4106 – ще й до частини четвертої статті 30 Кодексу.

Про таке також зазначають Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ), Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) та Асоціація міст України (далі – Асоціація міст). При цьому Мінфін звертає увагу, що обсяг зменшення загального фонду державного бюджету та збільшення спеціального фонду становитиме 1 167,9 млн грн (запланований на 2016 рік обсяг надходжень до державного бюджету екологічного податку).

Довідково: за підсумками І півріччя 2016 року до загального фонду державного бюджету надійшло екологічного податку у сумі 695,4 млн грн або 59,5 % річного запланованого обсягу, в тому числі екологічний податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк 422,0 млн грн або 58,7 % річного плану.

Водночас, за підсумками січня-травня поточного року за даними звітності Казначейства загалом за загальним фондом державного бюджету було проведено видатки на здійснення природоохоронних заходів, пов’язаних з поводженням з радіоактивними відходами, на суму 458,2 млн грн, у тому числі за бюджетною програмою 2408090 «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу "Вектор" та експлуатація його об’єктів» – 21,6 млн грн (або 38,5 % річного плану та 92,4 % плану за звітний період), за бюджетною програмою 2408110 «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення» – 81,7 млн грн (або 39,3 % і 94,3 % відповідно), за бюджетною програмою 2408120 «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об’єкта "Укриття" та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» – 354,9 млн грн (або 35,5 % та 87,8 % відповідно).

Щодо інших положень цих законопроектів належить зауважити таке:

1) згідно із законопроектом за реєстр. № 4106 пропонується скасувати розподіл між бюджетами місцевого самоврядування та обласними бюджетами екологічного податку, що у розмірі 80 відсотків зараховується до спеціального фонду місцевих бюджетів (чинна норма – 25 % та 55 % відповідно).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що таке дозволить отримувати екологічний податок безпосередньо за місцем заподіяння екологічної шкоди та забезпечувати реалізацію природоохоронних заходів місцевого значення.

Водночас, ГНЕУ зауважує, що відсутність такого розподілу може створити певні складнощі з формуванням доходної частини, наприклад, обласних бюджетів, а відтак потребує додаткового вивчення та обґрунтування.

Мінфін, звертаючи увагу, що чинний порядок зарахування частини (55 %) екологічного податку до обласних бюджетів дозволяє концентрувати фінансовий ресурс для реалізації природоохоронних заходів регіонального значення, наголошує про втрати обласних бюджетів внаслідок прийняття такого положення у сумі 1 217,7 млн грн та відповідне розбалансування всіх місцевих бюджетів, що є порушенням принципу збалансованості бюджетної системи.

2) згідно із законопроектом за реєстр. № 4106 – 1 пропонується у переліку видатків, що здійснюються з обласних бюджетів (стаття 90 Кодексу), та тих, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів (стаття 91 Кодексу), виокремити додатково видатки на здійснення природоохоронних заходів.

Запропоноване доповнення статей 90 та 91 Кодексу пунктом однакового змісту призводить до дублювання положень, оскільки всі місцеві бюджети можуть керуватися положеннями статті 91 Кодексу.

Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів, виходячи із положень частини другої статті 70 Кодексу, витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства, тобто з урахуванням вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», у статті 47 якого визначено, що «кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення».

Отже, питання використання коштів спеціального фонду місцевих бюджетів врегульовано і не потребує іншого унормування, про що також зазначають Мінфін та Асоціація міст, вважаючи запропоновану деталізацію видатків недоцільною.

При цьому ГНЕУ звертає увагу на те, що у Кодексі визначається тільки перелік видатків, які здійснюються з місцевих бюджетів на відповідні цілі, проте не конкретизуються джерела їх забезпечення, що відповідає вимогам частини другої статті 70 Кодексу, тому у нових положеннях статей 90 та 91 Кодексу слова «(за рахунок джерел, визначених пунктами 4 та 41 частини першої статті 69 –1 цього Кодексу)» слід виключити.

Загалом законопроекти не відповідають вимогам нормотворчої техніки (зокрема, відсутність належних змін щодо цільового спрямування коштів спеціального фонду) та потребують редакційного і техніко-юридичного коригування.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроектах, не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

ГНЕУ, висловлюючи у своїх висновках від 17.06.2016 за
№ 16/3-812/4106(150568) та від 23.05.2016 № 16/3-657/4106(124131) зауваження до поданих законопроектів, зазначає що для прийняття виваженого рішення доцільно отримати від Кабінету Міністрів України додаткову інформацію щодо можливості внесення запропонованих у законопроектах змін до державного бюджету  на 2016 рік, адже за рахунок екологічного податку, що зараховується до загального фонду державного бюджету, у цьому бюджеті заплановане виконання відповідних бюджетних програм.

Мінфін не підтримує прийняття законопроектів (листи від 11.03.2016 № 31-06130-11-2/7146 та від 04.04.2016 № 31-06130-11-2/9676), мотивуючи наведеними вище зауваженнями.

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (лист від 31.03.2016 № 04-15/08-362(76833)) прийняв рішення: рекомендувати Комітету з питань бюджету внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо відхилення проекту закону за реєстр. № 4106 та прийняття за основу законопроекту за реєстр. № 4106-1.

Асоціація міст (лист від 15.04.2016 р. № 5-136) вважає, що законопроект за реєстр. № 4106 може бути рекомендований до прийняття парламентом у першому читанні, а законопроект за реєстр. № 4106-1 належить відхилити.

Відповідно до висновків комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (04.04.2016 № 04-19/17-798 та № 04-19/17-1085) законопроекти відповідають антикорупційному законодавству.

На час розгляду законопроектів висновки Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до Комітету не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., народний депутат України Матвієнков С.А., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

За підсумками обговорення цього питання у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України народний депутат України Дубневич Б.В. запропонував Комітету рекомендувати Верховній Раді законопроекти за реєстр. № 4106 та № 4106-1 відхилити.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію народного депутата України Дубневича Б.В. щодо відхилення законопроектів.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За підсумками розгляду проектів законів України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо особливостей розподілу екологічного податку за реєстр. № 4106 від 18.02.2016 р., поданий народними депутатами України Матвієнковим С.А., Воропаєвим Ю.М., Долженковим О.В., Білим О.П., та за реєстр. № 4106-1 від 01.03.2016 р., поданий народним депутатом України Недавою О.А., рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні проекти законів відхилити.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 2, «утрималися»- 0, «не голосували» - 1.

8. Слухали:

Інформацію голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулька І.І. про Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2016 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році.

Відмітили:

Рахункова палата відповідно до вимог частини другої статті 110 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» подала до Верховної Ради України Висновок про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2016 рік у першому кварталі, затверджений рішенням Рахункової палати від 16.06.2016 р. № 12-8 (01.07.2016 р. Комітетом отримано Висновок та направлено його електронну версію народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету на їх електронну пошту у ВРУ, а витяг з цього документу з узагальненими висновками та пропозиціями роздано народним депутатам – членам Комітету.

На підставі останніх звітних даних Міністерства фінансів, Державної казначейської служби, інших державних органів та з урахуванням зазначеного висновку Рахункової палати секретаріатом Комітету з питань бюджету підготовлено інформаційну довідку щодо виконання Державного бюджету України у 2016 році з табличними матеріалами (роздано народним депутатам – членам Комітету).

Враховуючи зазначені матеріали, щодо стану виконання державного бюджету у поточному році слід звернути увагу, насамперед, на таке:

– наразі існують ризики щодо виконання доходів загального фонду державного бюджету, оскільки темп їх зростання порівняно з минулим роком є нижчим від запланованого, а також з початку року зросли суми надміру сплачених податків, які враховуються у сплату податкових зобов’язань наступних звітних періодів або можуть бути повернені платникам податків на їх поточні рахунки;

 

– значна частка зобов’язань в іноземній валюті у загальному обсязі державного і гарантованого державою боргу посилює ризики подальшого зростання боргових зобов’язань і боргового навантаження на державний бюджет;

– тривале затвердження учасниками бюджетного процесу документів, застосування яких у процесі виконання бюджету визначено Бюджетним кодексом України та Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (порядки використання бюджетних коштів, паспорти бюджетних програм, розподіли коштів за окремими бюджетними програмами та трансфертами місцевим бюджетам), не сприяє своєчасному виділенню коштів на реалізацію бюджетних програм відповідно до бюджетних асигнувань, а відтак може мати наслідком неможливість повного та ефективного використання коштів державного бюджету;

– залишаються неврегульованими питання щодо фінансового забезпечення професійно-технічної освіти і компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян та інших передбачених законодавством пільг.

Керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Бюджетного кодексу України, належить надати Кабінету Міністрів України рекомендації для усунення виявлених недоліків при виконанні закону про Державний бюджет України на 2016 рік.

Враховуючи наведене, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І. запропонував Комітету з питань бюджету ухвалити таке рішення: зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі, а також надати рекомендації Кабінету Міністрів, наведені у проекті ухвали, щодо врегулювання наявних проблем і усунення недоліків в процесі виконання бюджету у поточному році.

Відповідно Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію, а саме розданий проект ухвали. Ця пропозиція була підтримана всіма присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2016 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році взяти до відома та врахувати в роботі.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) проаналізувати Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2016 рік у першому кварталі, вжити заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету у поточному році та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування;

2) забезпечити виконання вимог статей 31 та 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»;

3) здійснити розподіл субвенцій місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (код 2761350), на будівництво (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній  операції, а також для інвалідів І – ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов (код 2511120), для реалізації проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (код 2761600) /відповідно до частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України/;

4) надати Верховній Раді України пропозиції змін до Державного бюджету України на 2016 рік щодо врегулювання питання фінансового забезпечення пріоритетних заходів, що потребують нагального вирішення (насамперед, щодо фінансового забезпечення професійно-технічної освіти і компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян та інших передбачених законодавством пільг), на основі проведення уточненої оцінки надходжень державного бюджету за результатами І півріччя п.р.;

5) до 1 вересня 2016 року подати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені у її Висновку про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2016 рік у першому кварталі.

Голосували: «за» - одноголосно.

Голова Комітету                                                                  А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                              В.В. Шкварилюк

 

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку