Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №64 від 13 липня 2016 року

15⁰⁰  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Ванат П.М., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Унгурян П.Я., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 20 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Маркевич Я.В., Пресман О.С., Савченко О.Ю., Скорик М.Л., Шевченко О.Л., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Коломієць Ю.П., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Кушнір О.В., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Щербаченко С.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Новацька О.В., Сторожук О.В., Яковенко С.П.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (відповідно до підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та розпорядження Голови обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 11.07.2016 № 402).

3. Про уточнення та доопрацювання рішення Комітету щодо погодження розподілу залишку субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій та перерозподілу окремих обсягів субвенції за об’єктами (заходами).

4. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, та розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Національному агентству з питань запобігання корупції (розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 № 466-р);

2) розподіл коштів за бюджетною програмою 6641060 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 № 467-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 № 469-р);

4) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.06.2016 № 436-р);

5) передача бюджетних призначень та перерозподіл видатків державного бюджету Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками (розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 № 463-р);

6) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетами на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (постанова Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 № 412).

5. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо використання деяких видів екологічного податку) (реєстр. № 4837 від 16.06.2016), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Домбровським О.Г. та іншими, та альтернативний законопроект (реєстр. № 4837-1 від 02.07.2016), поданий народним депутатом України Недавою О.А.

6. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (урівняти в правах громади міст з іншими громадами відносно місцевих запозичень) (реєстр. № 4337 від 30.03.2016), поданий народним депутатом України Ничипоренком В.М.

7. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування діяльності центрів надання адміністративних послуг (реєстр. № 4059 від 15.02.2016), поданий народними депутатами України Найємом М-М., Добродомовим Д.Є. та іншими.

8. Про пропозицію Рахункової палати щодо затвердження граничної чисельності апарату Рахункової палати.

9. Про план роботи Комітету з питань бюджету на період п’ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

10. Різне.

- Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 26 Регламенту Верховної Ради України (щодо участі народних депутатів України в пленарних засіданнях)" (реєстр. № 4667 від 13.05.2016, народний депутат України Донець Т.А.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо зняття відповідальності за порушення правил навчання карате)" (реєстр. № 4604 від 06.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про правонаступництво України" щодо скасування дії актів СРСР на території України" (реєстр. № 4650 від 11.05.2016, народні депутати України Продан О.П., Острікова Т.Г., Кришин О.Ю. та ініші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення належних прав народних депутатів та їх помічників-консультантів)" (реєстр. № 4698 від 19.05.2016, народні депутати України Немировський А.В., Береза Ю.М., Развадовський В.Й., Шаповалов Ю.А., Масоріна О.С.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки" (щодо шанобливого ставлення до пам’яті про перемогу над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років та ветеранів війни)" (реєстр. № 4632 від 10.05.2016, народний депутат України Яценко А.В.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (щодо технічного уточнення деяких положень)" (реєстр. № 4370 (доопрац.) від 12.04.2016, народні депутати України Шкрум А.І., Дехтярчук О.В. та інші);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги" (реєстр. № 4652 від 12.05.2016, народні депутати України Бойко Ю.А., Вілкул О.Ю., Воропаєв Ю.М. та інші);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про комітети Верховної Ради України" (щодо деяких питань порядку скликання та проведення засідань комітетів)" (реєстр. № 4633 від 10.05.2016, народний депутат України Кірш О.В.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про державну службу" (щодо узгодження нормативних актів України)" (реєстр. № 4526-1 від 18.05.2016, народний депутат України Левченко Ю.В.);

1.1.10. Проект Закону України про віднесення земель державної власності за межами населених пунктів до комунальної власності об’єднаних територіальних громад (реєстр. № 3510 (доопрац.) від 18.12.2015, народні депутати України Федорук М.Т., Бойко О.П. та інші);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких законів України щодо здійснення моніторингу закупівель" (реєстр. № 4738 від 31.05.2016, народні депутати України Іванчук А.В., Матківський Б.М., Кошелєва А.В.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 21 Закону України "Про охорону праці" (щодо анулювання дозволу на виконання робіт, експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки за порушення законодавства про захист прав споживачів)" (реєстр. № 4750 від 01.06.2016, народний депутат України Міщенко С.Г.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (щодо особливостей проходження державної служби в секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради з прав людини)" (реєстр. № 4708 від 23.05.2016, народні депутати України Суслова І.М., Брензович В.І., Пацкан В.В.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо порядку завершення митних режимів транзиту та тимчасового ввезення для транспортних засобів, ввезених для забезпечення проведення антитерористичної операції" (реєстр. № 4729 від 30.05.2016, народні депутати України Хміль М.М., Денісова Л.Л.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій із ввезення на митну територію України товарів уповноваженими економічними операторами" (реєстр. № 4776 від 03.06.2016, Кабінет міністрів України);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо виправлення техніко-юридичних помилок" (реєстр. № 4779 від 03.06.2016, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань реорганізації фондів соціального страхування та їх державної реєстрації" (реєстр. № 4781 від 06.06.2016, народний депутат України Денісова Л.Л.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України щодо встановлення мораторію (заборони) на зміну цільового призначення земельних ділянок рекреаційного призначення" (реєстр. № 4740 від 31.05.2016, народні депутати України Мельничук І.І., Сольвар Р.М., Розенблат Б.С.);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкових та неробочих днів" (реєстр. № 4722-1 від 31.05.2016, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до страхового стажу періоду проходження застрахованою особою військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період" (реєстр. № 4769 від 03.06.2016, народні депутати України Єфремова І.О., Денісова Л.Л., Тетерук А.А., Котвіцький І.О.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про донорство крові та її компонентів" (реєстр. № 4770 від 03.06.2016, народні депутати України Богомолець О.В., Корчинська О.А., Кириченко О.М., Шурма І.М. та інші);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення перейменування географічних об’єктів за результатами громадських слухань або загальних зборів територіальних громад" (реєстр. № 4754 від 02.06.2016, народні депутати України Рабінович В.З., Мураєв Є.В.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо утвердження статусу української мови як єдиної державної мови)" (реєстр. № 4771 від 03.06.2016, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Парасюк В.З.);

Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджету,

але потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"  (реєстр. № 4646 від 11.05.2016, Кабінет Міністрів України).

Пропонується додатково:

рекомендувати Комітету з питань податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту привести положення частини четвертої статті 14 Закону (абзаци 8 і 9 пункту 12 розділу І законопроекту) у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України щодо термінів оприлюднення звітності, а саме встановити, що відповідна річна фінансова звітність, річна консолідована фінансова звітність має оприлюднюватися головними розпорядниками бюджетних коштів не пізніше ніж до 15 березня року, що настає за звітним періодом, а центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, – не пізніше ніж до 1 квітня року, що настає за звітним періодом.

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (реєстр. № 4646-1 від 19.05.2016, народні депутати України Продан О.П., Кобцев М.В., Журжій А.В., Острікова Т.Г. та інші).

Пропонується додатково:

рекомендувати Комітету з питань податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту привести положення частини четвертої статті 14 Закону (абзаци 8 і 9 пункту 12 розділу І законопроекту) у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України щодо термінів оприлюднення звітності, а саме встановити, що відповідна річна фінансова звітність, річна консолідована фінансова звітність має оприлюднюватися головними розпорядниками бюджетних коштів не пізніше ніж до 15 березня року, що настає за звітним періодом, а центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, – не пізніше ніж до 1 квітня року, що настає за звітним періодом.

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (реєстр. № 4666 від 13.05.2016), внесений народними депутатами України Іванчуком А.В., Матківським Б.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет з питань економічної політики.

Даним законопроектом пропонується вдосконалити регулювання відносин, які пов’язані із створенням, діяльністю та припиненням товариств з обмеженою відповідальністю і товариств з додатковою відповідальністю. Крім того, запропоновано внести необхідні зміни до відповідних положень Господарського та Цивільного кодексів України, законів України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» і «Про нотаріат».

Водночас, змінами до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» передбачається запровадити справляння державного мита за нотаріальне посвідчення рішень органів юридичної особи, договорів купівлі-продажу та інших договорів, що встановлюють зобов’язання відчужити частку (її частину) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, договорів застави частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, актів приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства (її частини), інших правочинів про передання або перехід частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, інших волевиявлень, пов’язаних із зміною участі у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, набуттям або припиненням такої участі (у тому числі заяв, дозволів, відмов тощо, як із зміною, так і без зміни розміру статутного (складеного) капіталу), і встановити ставку державного мита за вчинення таких дій на рівні 1 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Належить відмітити, що відповідно до пункту 15 частини першої статті 64 і пункту 20-2 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України державне мито зараховується до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування за місцем вчинення дій та оформлення документів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що вказані у законопроекті договори (в тому числі і договори відчуження) носять майновий характер і підлягають оцінці. Відповідно до пунктів «д» та «у» пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, державне мито справляється в розмірі 1 % суми договору, але не менше 1 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а за посвідчення договорів застави – 0,01 % предмета застави, але не менше 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Таким чином, Мінфін вважає, що реалізація законопроекту може призведе до зменшення надходжень до бюджетів місцевого самоврядування від сплати державного мита за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (реєстр. № 4666 від 13.05.2016), внесений народними депутатами України Іванчуком А.В., Матківським Б.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування щодо державного мита).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання навчання та підвищення кваліфікаційно - професійного рівня працівників)» (реєстр. № 4766 від 02.06.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується скасувати чинні обмеження розміру доходу, який не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб, у вигляді суми, сплаченої роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу (на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи).

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на доходи бюджетів, а саме може призвести до втрат бюджетів з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, розрахунок яких здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Крім того, Мінфін зауважує, що реалізація запропонованих положень може спричинити ризики використання фізичних осіб у схемах ухилення від оподаткування юридичними особами та унеможливить здійснення контролю за сумами, сплаченими на користь іноземних навчальних закладів, враховуючи неможливість підтвердження відповідної акредитації та юридичного статусу таких навчальних закладів.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання навчання та підвищення кваліфікаційно - професійного рівня працівників)» (реєстр. № 4766 від 02.06.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення переліку осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про державну службу», (реєстр. № 4653 від 12.05.2016), поданий народними депутатами України Співаковським О.В., Карпунцовим В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про державну службу», «Про Конституційний Суд України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про Уповноваженого України з прав людини», «Про статус народного депутата України», а також до Постанови Верховної Ради України «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», які передбачають збереження і поширення статусу державного службовця на: чотирьох помічників-консультантів народного депутата України; секретаріат Конституційного Суду України, в тому числі на помічників і наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, апаратів судів загальної юрисдикції, в тому числі на помічників суддів у таких судах; секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Також пропонується уточнити, що дія Закону України «Про державну службу» поширюється на: Апарат Верховної Ради України, у тому числі секретаріати комітетів Верховної Ради України і депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України та Адміністрацію Президента України.

Міністерство фінансів України визначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків у зв’язку із збільшенням чисельності державних службовців, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила надання вартісної оцінки величини такого впливу.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення переліку осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про державну службу», (реєстр. № 4653 від 12.05.2016), поданий народними депутатами України Співаковським О.В., Карпунцовим В.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видаткової частини).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо пенсійного забезпечення державних службовців, яких визнано інвалідами) (реєстр. № 4626 від 04.05.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим С.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 90 Закону України «Про державну службу» положеннями згідно з якими державним службовцям, яких у період проходження державної служби визнано інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності за наявності не менш як 10 років стажу державної служби та страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 80 відсотків суми їхньої заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року − страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, − у розмірі 80 відсотків заробітної плати державного службовця, який займає посаду державної служби відповідної категорії та рангу за останньою посадою державної служби.

При цьому максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У разі зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, здійснюється відповідний перерахунок максимального розміру пенсії.

Слід зазначити, що відповідно до чинного законодавства пенсія державним службовцям призначається на загальних засадах згідно із Закону України «Про загально обов’язкове державне пенсійне страхування».

Запропоноване відновлення з 1 січня 2017 року права на призначення пенсій по інвалідності державним службовцям у підвищеному розмірі (що діяв раніше) потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, про що зазначають Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України та Міністерство фінансів України.

Однак у пояснювальній записці до законопроекту визначається лише, що його прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету на 2016 рік.

Відтак, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Головне науково-експертне управління, серед іншого, вважає, що для забезпечення справедливого балансу фінансування таких пенсій з урахуванням єдиних вимог пенсійного страхування, необхідно визначити порядок фінансування цих пенсій, зокрема, частину пенсій, що визначатиметься на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» необхідно виплачувати за рахунок коштів Пенсійного фонду, а іншу частину – за рахунок коштів Державного бюджету, тобто за рахунок роботодавця, в даному випадку держави.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо пенсійного забезпечення державних службовців, яких визнано інвалідами) (реєстр. № 4626 від 04.05.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим С.В., має вплив на показники бюджету, збільшуючи витрати державного бюджету.

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію у терміни, запропоновані суб’єктом законодавчої ініціативи, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо оформлення права власності на нерухоме майно  (реєстр. № 4768 від 03.06.2016), поданий народним депутатом України Лопушанським А.Я.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом з метою захисту прав власника новоствореного нерухомого майна пропонується надавати за бажанням власника майна свідоцтво про право власності на нерухоме майно на бланку суворої звітності, з підписом та мокрою печаткою /відповідно до чинного законодавства після проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно заявник отримує листок формату А4, на якому друкується інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора/.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту не потребує фінансових витрат з державного бюджету.

Проте, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до збільшення видатків бюджету на виготовлення бланків свідоцтв про право власності на нерухоме майно.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (через 30 днів з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо оформлення права власності на нерухоме майно (реєстр. № 4768 від 03.06.2016), поданий народним депутатом України Лопушанським А.Я., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на виготовлення бланків свідоцтв про право власності на нерухоме майно).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» щодо скасування вивізного (експортного) мита на насіння льону, подрібненого або не подрібненого, та рижію (реєстр. № 4737 від 31.05.2016), поданий народним депутатом України Карпунцовим В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2017 року не справляти вивізне (експортне) мито на насіння льону, подрібнене або не подрібнене, та на насіння рижію.

Відповідно до чинного законодавства ставка вивізного (експортного) мита на насіння льону та рижію встановлена у розмірі 16 % митної вартості товару і поступово зменшена до 10 %.

При цьому, Мінфін звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 31 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 р. № 1678-VII, існуючі мита або заходи еквівалентної дії, які застосовуються в Україні повинні поступово анулюватися протягом перехідного періоду відповідно до Графіку, включеного до Додатку I-C до цієї Угоди. Таким чином, відповідно до зазначеного Графіку ставки вивізного мита на насіння льону та рижію будуть протягом 10 років поступово анульовані, починаючи з 2016 року (у 2016 році ставка вивізного мита на зазначені товари до ЄС становить 9,1 %).

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень вивізного мита до державного бюджету /за даними митної статистики у 2015 році експортовано з України 29,4 тис. тонн насіння льону (при цьому до бюджету сплачено 27,2 млн грн вивізного мита) та 45,2 тонн насіння рижію (сплачено до бюджету 4,5 тис. грн вивізного мита)/.

Незважаючи на те, що законопроект матиме негативний вплив на показники доходів державного бюджету, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» щодо скасування вивізного (експортного) мита на насіння льону, подрібненого або не подрібненого, та рижію (реєстр. № 4737 від 31.05.2016), поданий народним депутатом України Карпунцовим В.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від вивізного мита).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про судовий збір» (реєстр. № 4748 від 01.06.2016), поданий народним депутатом України Немировським А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про судовий збір», і відповідно скасувати судовий збір.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Довідково: за січень-червень 2016 року надходження судового збору до спеціального фонду державного бюджету становили 1 441,8 млн грн, а у державному бюджеті на 2016 рік заплановані такі надходження у сумі 1 821,2 млн гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету у сумі близько 1,7 млрд грн і відповідно до зменшення фінансового забезпечення судової системи.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про судовий збір» (реєстр. № 4748 від 01.06.2016), поданий народним депутатом України Немировським А.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та сприяння досягненню бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду (реєстр. № 4608-3 від 26.05.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом вносяться зміни до низки законодавчих актів, якими зокрема пропонується:

- запровадити накопичувальну пенсійну систему з 1 січня року, наступного за роком, в якому досягнуто бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду України;

- законодавчо врегулювати питання призначення пенсій, зокрема журналістам державних або комунальних засобів масової інформації, посадовим особам місцевого самоврядування, народним депутатам України та їх помічникам, працівникам дипломатичної служби, членам Кабінету Міністрів України, працівникам Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, прокурорам, суддям, державним службовцям на загальних засадах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

- здійснювати, починаючи з 1 січня 2017 року, за рахунок коштів Державного бюджету України доплату різниці від мінімального розміру пенсій до розміру нарахованої пенсії за віком; компенсацію втрат єдиного внеску за працюючих інвалідів та підприємств УТОГ, УТОС; виплату цільової грошової допомоги учасникам бойових дій, інвалідам і дітям війни;

- надати право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» особам, які на 1 червня 2015 року набули необхідний стаж роботи на посадах, що надавав право на призначення спеціальної пенсії. При цьому, таким особам надається право на отримання компенсації сум внесків, сплачених до солідарної системи за підвищеною ставкою за рахунок коштів Пенсійного фонду України;

- відновити дію частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо щорічного перерахунку пенсії з 1 березня;

- скасувати норму Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» про те, що у разі не прийняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України /затверджено постановою Верховної Ради України від 13.10.1995 № 379/95-ВР/.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових фінансових витрат за рахунок коштів державного бюджету, оскільки норми, які впливатимуть на доходну частину бюджету набирають чинності лише з 1 січня 2017 року.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та Пенсійного фонду України.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та сприяння досягненню бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду (реєстр. № 4608-3 від 26.05.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи, починаючи з 1 січня 2017 року, витрати державного бюджету, в тому числі для Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про статус і соціальний захист мирних (цивільних) громадян, які постраждали внаслідок проведення антитерористичної операції (реєстр. № 4794 від 09.06.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується визначити правовий статус мирного (цивільного) населення, яке не приймало безпосередню участь у військових діях під час проведення антитерористичної операції, але постраждало внаслідок її проведення, а саме:

- особам, які стали інвалідами внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних у районах бойових дій у період проведення антитерористичної операції;

- особам, які отримали поранення чи інші ушкодження здоров’я у районах бойових дій у період проведення антитерористичної операції, але не отримали інвалідність;

- членам сімей, включаючи дітей, громадян, які загинули або померли внаслідок поранення чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних у районах бойових дій у період проведення антитерористичної операції;

- внутрішньо переміщеним особам;

- особам, які зазнали матеріальних збитків, що виникли у зв’язку із проведенням антитерористичної операції.

Згідно із законопроектом державні соціальні гарантії щодо медичного, соціального та пенсійного забезпечення надаватимуться диференційовано за вказаними категоріями громадян, зокрема: передбачено безоплатне забезпечення ліками, медичними виробами, зубопротезуванням, протезуванням, пільги на оплату за користування житлом, комунальними послугами та паливом (знижки від 50 % до 100 %), пільги з проїзду у залізничному, водному, повітряному, міжміському транспорті, позачерговий безоплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і квартир, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності (в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи), компенсації у зв’язку з ушкодженням здоров’я (для різних категорій громадян від 40 до 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та щорічна допомога на оздоровлення, щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання та оплату житлово-комунальних послуг (у розмірі 100 % прожиткового мінімуму), підвищення до пенсій (від 30 до 100 прожиткових мінімумів), позачергове отримання у тимчасове безоплатне користування з державної або комунальної власності  житлових приміщень або соціального житла, забезпечення дітей-інвалідів путівками на оздоровлення тощо.

При цьому, особам, які зазнали матеріальних збитків, що виникли у зв’язку із проведенням антитерористичної операції, відшкодовуються:

- вартість нерухомого майна, яке зруйноване внаслідок бойових дій;

- вартість робіт (включаючи будівельні матеріали, проектні та вишукувальні роботи) з відновлення (ремонту) пошкодженого нерухомого майна, у тому числі здійснених громадянами за власний рахунок;

- оплата вартості проїзду до нового місця проживання і витрат на перевезення майна залізничним, водним або автомобільним транспортом за нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Крім того, проектом закону передбачається забезпечувати безкоштовним дитячим харчуванням дітей грудного та раннього віку, які мають статус внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до статті 14 законопроекту фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно із пунктом 3 розділу VІІ «Прикінцеві положення» законопроекту Уряду доручено щорічно під час підготовки закону про Державний бюджет України передбачати видатки, необхідні для реалізації цього Закону, а пунктом 4 цього ж розділу проекту передбачено у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», необхідних для реалізації цього Закону у 2016 році.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація законопроекту призведе до додаткових видатків державного бюджету, які неможливо спрогнозувати з прийнятною точністю, оскільки відсутні показники для обрахунку законопроекту. При цьому відмічено, що за розрахунками Мінфіну тільки для виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, в умовах поточного року витрати складатимуть від 44,8 тис. грн до 112,1 тис. грн на одну особу.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про статус і соціальний захист мирних (цивільних) громадян, які постраждали внаслідок проведення антитерористичної операції (реєстр. № 4794 від 09.06.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління у книговидавничій сфері» (реєстр. № 4726 від 27.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління у книговидавничій сфері», згідно з яким пункти 3 і 4 розділу І цього Закону (визначають механізм створення Українського інституту книги та передбачають затвердження і реалізацію центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, Програми діяльності з розвитку культури та відповідних заходів) набиратимуть чинність з дня, наступного за днем опублікування вказаного Закону. Згідно із чинною редакцією Закону зазначені пункти 3 і 4 розділу І набирають чинність з 1 січня року, наступного за роком утворення Українського інституту книги.

Згідно із пояснювальною запискою до проекту закону, його реалізація не потребує додаткових бюджетних витрат.

Міністерству культури України щорічно передбачаються кошти у державному бюджеті для виконання завдань і заходів з розвитку культури і мистецтва. Так, у державному бюджеті на 2016 рік на вказану мету передбачено 2,7 млрд грн, за рахунок та в межах яких мають реалізовувати завдання і заходи Програми діяльності з розвитку культури. Крім того, у складі видатків Державного комітету телебачення і радіомовлення України на 2016 рік передбачені видатки на випуск книжкової продукції за програмою «Українська книга» в обсязі 41,6 млн грн, за рахунок та в межах яких має забезпечуватися функціонування Українського інституту книги.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту буде здійснюватися в межах видатків, передбачених у державному бюджеті.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління у книговидавничій сфері» (реєстр. № 4726 від 27.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати в межах і за рахунок коштів, які щорічно визначаються у державному та місцевих бюджетах на реалізацію завдань і заходів з розвитку культури і книговидання).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання питання відпустки на період встановлення обмежувальних протиепідемічних заходів у навчальних закладах) (реєстр. № 4139 доопрац. від 02.06.2016), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки» пропонується надавати відпустку із збереженням заробітної плати особам, які мають дітей віком до 14 років, на період встановлення місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування обмежувальних протиепідемічних заходів у навчальних закладах на відповідній території. При цьому, порядок та умови надання таких відпусток установлюватимуться Кабінетом Міністрів України.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на оплату додаткової оплачуваної відпустки на період встановлення обмежувальних протиепідемічних заходів у навчальних закладах (стосується працівників бюджетних установ).

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання питання відпустки на період встановлення обмежувальних протиепідемічних заходів у навчальних закладах) (реєстр № 4139 доопрац. від 02.06.2016), поданий народним депутатом України Яценком А.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про антидопінговий контроль у спорті» (реєстр. № 4724 від 27.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про антидопінговий контроль у спорті» з метою приведення чинного законодавства України у відповідність до Міжнародної конвенції про боротьбу з допінгом у спорті, забезпечення створення необхідних правових та організаційних засад щодо акредитації лабораторії антидопінгового контролю та створення умов дотримання Україною, Національним антидопінговим центром вимог Всесвітньої антидопінгової агенції. Також, уточнюються терміни щодо здійснення антидопінгового контролю та положення стосовно функціонування Національної антидопінгової лабораторії. При цьому, визначається, що фінансування Національного антидопінгового центру здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел не заборонених законодавством.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством молоді та спорту України, реалізація законопроекту не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України і буде здійснюватися в межах коштів передбачених на діяльність Національного антидопінгового центру. Діяльність Національної антидопінгової лабораторії, як суб’єкта господарської діяльності, буде здійснюватися на умовах самофінансування та самоокупності

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також зазначає, що щорічно у складі видатків Мінмолодьспорту передбачаються кошти на утримання та забезпечення діяльності Національного антидопінгового центру з лабораторією, обсяг яких у 2016 році затверджений у сумі 8,9 млн грн, та зауважено, що при відокремленні Національної антидопінгової лабораторії її функціонування здійснюватиметься як суб’єкта господарювання, за рахунок надходжень від господарської діяльності.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про антидопінговий контроль у спорті» (реєстр. № 4724 від 27.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат державного бюджету, що здійснюватимуться за рахунок та в межах щорічно визначених бюджетних призначень Міністерству молоді та спорту України на здійснення заходів з антидопінгового контролю у спорті), і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу XV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про вищу освіту» (щодо вступу до аспірантури та діяльності спеціалізованих вчених рад) (реєстр. № 4783 від 06.06.2016), поданий народними депутатами України Співаковським О.В., Кириленком І.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» пропонується встановити положення щодо продовження прийому до аспірантури та підготовку докторів філософії за відповідними спеціальностями та власними освітньо-науковими програмами до 1 вересня 2018 року для вищих навчальних закладів та наукових установ, у яких на момент набрання чинності цим Законом було відкрито аспірантуру, а також норму щодо утворення до 1 січня 2019 року спеціалізованих вчених рад для захисту дисертацій в порядку, встановленому законодавством України до 1 липня 2014 року, а рішення таких спеціалізованих вчених рад затверджувати центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Реалізацію положень законопроекту, у разі його прийняття, належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному та місцевих бюджетах на оплату послуг з підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах державної та комунальної власності на умовах державного (регіонального) замовлення, тобто на оплату освітянських послуг.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку висловлює зауваження до законопроекту та не підтримує його прийняття.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що наведені в пояснювальній записці аргументи на користь його прийняття заслуговують на увагу, у зв’язку з чим вважає, що за результатами розгляду у першому читанні він може бути прийнятий за основу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до розділу XV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про вищу освіту» (щодо вступу до аспірантури та діяльності спеціалізованих вчених рад) (реєстр. № 4783 від 06.06.2016), поданий народними депутатами України Співаковським О.В., Кириленком І.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат, що здійснюватимуться за рахунок та в межах щорічно визначених бюджетних призначень на здійснення освітньої діяльності) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища) (реєстр. № 4742 від 01.06.2016), поданий народними депутатами України Дехтярчуком О.В., Яніцьким В.П., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві вибори», «Про запобігання корупції», «Про службу в органах місцевого самоврядування» та уточнити правовий статус старости села, селища шляхом визначення просторових меж його діяльності, кола повноважень, підстав та порядку дострокового припинення повноважень, гарантій діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його прийняття не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Проте, реалізація запропонованих у законопроекті механізмів дострокового припинення повноважень сільських, селищних старост /за рішенням сільської, селищної, міської ради - відповідно до нової частини 2 статті 79-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також шляхом «відкликання з посади за народною ініціативою» в порядку, визначеному Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» з певними особливостями – пункт 7 частини 1, частина 3 нової статті 79-1 того ж Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»/, потребуватиме додаткових видатків з місцевих бюджетів на забезпечення підготовки і проведення позачергових виборів старост, оскільки відповідно до Закону України «Про місцеві вибори» вибори старост провадяться виключно за рахунок коштів місцевого бюджету, відсутність яких унеможливила проведення Міністерством фінансів України вартісної величини впливу на показники місцевих бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звертає увагу Мінфін.

Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає вимогам частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища) (реєстр. № 4742 від 01.06.2016), поданий народними депутатами України Дехтярчуком О.В., Яніцьким В.П., Батенком Т.І. та іншими, має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків у разі призначення повторних виборів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України стосовно об’єднань єврорегіонального співробітництва (реєстр. № 4775 від 03.06.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань європейської інтеграції.

У пояснювальній записці зазначається, що у законопроекті пропонується внесення змін до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про транскордонне співробітництво», «Про ратифікацію Протоколу № 3 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общини або властями стосовно об’єднань єврорегіонального співробітництва (ОЄС)» з метою запровадження нової форми транскордонного співробітництва – об’єднань єврорегіонального співробітництва (далі – ОЄС).

Так, у новій статті 9-1 Закону України «Про транскордонне співробітництво» /пункт 7 частини другої розділу І законопроекту/, зокрема, передбачається:

– ОЄС утворюється в організаційно-правовій формі непідприємницького товариства, має право провадити господарську діяльність, спрямовану на досягнення статутних цілей;

– засновниками та/або членами ОЄС можуть бути територіальні громади в особі їх представницьких органів, місцеві органи виконавчої влади України та відповідні органи місцевої влади держав – членів Ради Європи, які мають відповідні повноваження згідно з національним законодавством.

При цьому, згідно з положеннями нової статті 9-4 Закону України «Про транскордонне співробітництво» /пункт 7 частини другої розділу І законопроекту/ джерелами утримання ОЄС серед іншого можуть бути разові або періодичні внески, відрахування засновників і членів об’єднання, дотації чи субсидії з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів.

Відтак, реалізація зазначених положень законопроекту зумовлює необхідність вишукання  додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, хоча авторами законопроекту зазначається, що він не потребує додаткових матеріальних та інших витрат.

Тому, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на таке також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України.

Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України зазначає, що прийняття законопроекту не призведе до необхідності здійснення додаткових фінансових витрат з державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України стосовно об’єднань єврорегіонального співробітництва (реєстр. № 4775 від 03.06.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про знесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за порушення правил полювання та використання державного мисливського фонду (реєстр. № 4597 від 05.05.2016), поданий народним депутатом України Савченком О.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про мисливське господарство та полювання», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» та Кримінального кодексу України і Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення контролю за діяльністю мисливських господарств, процесом полювання, а також раціонального використання та відтворення мисливської фауни.

Водночас, запропонованими змінами до Закону України «Про мисливське господарство та полювання» передбачається:

- віднести до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства видачу посвідчень експерта з мисливського собаківництва, ловчих звірів і птахів, що може потребувати додаткових видатків державного бюджету, про що також відмічено Міністерством фінансів України;

- визначити законом розміри плати за надання адміністративних послуг за видачу документів на право полювання у співвідношенні з розміром неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

- виключити з переліку документів на право полювання ліцензії, одночасно виключивши такі ліцензії з переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, а дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл замінити відповідною карткою;

- замінити щорічну контрольну картку обліку добутої дичини безстроковою контрольною карткою обліку добутої дичини, як зазначає Міністерство фінансів України це може призвести до скорочення надходжень до бюджету;

- обмежити вартість картки на добування мисливських тварин, віднесених до державного фонду, встановивши, що вона не може перевищувати розміру вартості виготовлення бланку картки на добування;

- встановити розмір плати за користування мисливськими угіддями та передбачити її зарахування до відповідних бюджетів місцевого самоврядування, що збільшить надходження місцевих бюджетів, про що зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України;

- встановити ставки збору за використання мисливських тварин як природного ресурсу та такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в сфері мисливського господарства та полювання, у співвідношенні з розміром неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Реалізація таких змін може призвести як до збільшення, так і зменшення доходів державного бюджету, а також збільшення витрат державного бюджету і надходжень місцевих бюджетів.

Разом з тим, розробником, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Як зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, відсутність розрахунків та обґрунтувань не дає можливості визначити вартісну величину впливу положень законопроекту на дохідну та видаткову частини державного та місцевих бюджетів.

Одночасно, законопроектом передбачається, що зарахування збору за використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення здійснюватиметься на рахунок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Слід зазначити, що пунктом 9 частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України визначено, що створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами місцевої влади та іншими бюджетними установами або відкриття ними позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів забороняється, про що також зауважило Міністерство фінансів України. Водночас, відповідно до частини четвертої статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Крім того, законопроектом посилюється відповідальність за порушення правил полювання та використання державного мисливського фонду.

Зокрема, змінами до Закону України «Про мисливське господарство та полювання» передбачається доповнити перелік засобів заборонених при полюванні капканами, арбалетами, сітками та пастками, не призначеними для вилову тварин живцем без нанесення їм травм.

Поряд з тим, змінами до статей 248-249 Кримінального кодексу України передбачається збільшити штрафи за незаконне полювання та зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом у 2-3 рази та зменшити вартісну оцінку істотної шкоди, за яку передбачається така відповідальність з 250 до 10 кратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Слід зауважити, що відповідно до положень статті 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми кримінального законодавства в частині кваліфікації кримінальних правопорушень містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV вищезазначеного Кодексу для відповідного року (що дорівнює 100 % прожиткового мінімуму для працездатної особи у розрахунку на місяць, встановленому законом на 1 січня /у 2016 році – 1378 грн/).

Отже, внесення вищезазначених змін призведе до зменшення вартісної оцінки істотної шкоди, за заподіяння якої передбачається кримінальна відповідальність, що матиме наслідком збільшення кількості правопорушень, які підпадають під зазначені санкції, а відповідно й збільшення надходжень від штрафів за такі правопорушення.

Одночасно, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення збільшується розмір штрафів за порушення правил використання об’єктів тваринного світу у 2,5-17 разів, а також встановлюється покарання у вигляді штрафів за невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства в розмірі від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 850 до 3400 грн/.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні злочини та правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій (покарань), що застосовуватимуться, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України в своєму висновку зазначає, що законопроект за результатами розгляду у першому читанні доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про знесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за порушення правил полювання та використання державного мисливського фонду (реєстр. № 4597 від 05.05.2016), поданий народним депутатом України Савченком О.Ю.:

має вплив на показники бюджету (оцінка впливу на надходження та витрати державного та місцевих бюджетів визначатиметься практичною реалізацією законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи при доопрацюванні законопроекту узгодити пункти 14 та 21 розділу першого законопроекту із вимогами пункту 9 частини четвертої статті 13 та частини четвертої статті 45 Бюджетного кодексу України щодо зарахування податків і зборів та інших доходів державного бюджету безпосередньо на єдиний казначейський рахунок.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування на територіях зі спеціальним екологічним статусом) (реєстр. № 4786 від 06.06.2016), поданий народним депутатом України Балицьким Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Пунктом 1 розділу І законопроекту пропонується доповнити статтю 141 Податкового Кодексу України новим положенням, згідно з яким надається право платнику податку на прибуток підприємств, який здійснює витрати на фінансування комплексних чи цільових програм, що затверджуються обласною радою або Верховною Радою Автономної Республіки Крим відповідно до Закону України «Про територією зі спеціальним екологічним статусом», включити до складу витрат кожного податкового (звітного) періоду (наростаючим підсумком) сто відсотків від загальної суми таких витрат.

Реалізація такого положення може призвести до зменшення доходів бюджетів від податку на прибуток підприємств.

Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначає, що реалізація законопроекту вплине на доходну частину бюджету, а пропозиції щодо можливостей фінансового забезпечення законопроектом не передбачені.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Поряд з тим, пунктом 2 розділу І проекту закону пропонується статтю 249 Податкового кодексу України доповнити положенням, згідно з яким у разі надання адміністративно-територіальній одиниці спеціального екологічного статусу 80 % від суми екологічного податку, нарахованої платниками, що зареєстровані на території такої адміністративно-територіальної одиниці, зараховуються в місцевий бюджет і використовується для фінансового забезпечення виключно цільових проектів екологічної модернізації підприємств, при цьому не менше 40 % таких коштів спрямовуються на заходи з охорони природи та здоров’я громадян – членів громади, нарахування і виплату їм додаткових соціальних гарантій, доплат, надбавок і компенсацій, додаткового харчування дітей.

Насамперед слід зауважити, що таке положення законопроекту суперечить нормам Бюджетного кодексу України, зокрема, частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету/, частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/ та главі 11 /згідно з якою визначаються надходження та витрати місцевих бюджетів/.

Належить відмітити, що відповідно до пункту 16-1 частини другої статті 29, пункту 4-1 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України екологічний податок зараховується у відповідних пропорціях до загального фонду державного бюджету і спеціального фонду місцевих бюджетів.

Отже, відповідне питання не може унормовуватися даним законопроектом і є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства, на що також звертає увагу Мінфін у своєму експертному висновку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування на територіях зі спеціальним екологічним статусом) (реєстр. № 4786 від 06.06.2016), поданий народним депутатом України Балицьким Є.В.:

1) законопроект матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів від податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту пункт 2 розділу І /щодо доповнення статті 249 Податкового кодексу України новою частиною 249.9/ виключити, оскільки порушене у цьому пункті питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства /для забезпечення узгодження з вимогами Бюджетного кодексу України, зокрема, статтями 4 і 13 та главою 11/.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв’язку із масовим знищенням полезахисних смуг (реєстр. № 4702 від 20.05.2016), поданий народними депутатами України Яніцьким В.П., Дубневичем Б.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та законів України «Про тваринний світ», «Про захист тварин від жорстокого поводження».

Поряд з цим, законопроектом пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про мисливське господарство та полювання», удосконаливши окремі положення, зокрема:

уточнити терміни, що використовуються у Законі;

упорядкувати функції Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій  і місцевих рад щодо державного управління та регулювання у сфері мисливського господарства та полювання;

збільшити з 3 до 5 тис. га площу мисливських угідь, яка надається у користування, із збільшенням строку користування з 15 до 20 років;

визначити плату за видачу посвідчення мисливця в сумі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, а за видачу дубліката в розмірі 0,2 відповідно /виходячи із розміру мінімальної заробітної плати встановленої з 1 травня 2016 року у сумі 1450 грн, розміри плати дорівнюватимуть 145 грн та 290 грн; на даний час розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 № 491-р встановлено, що за видачу посвідчення мисливця стягується плата в розмірі 50 грн, а за видачу дубліката – 100 гривень/;

зменшити  перелік дозвільних документів на право полювання, а саме, на відміну від чинної редакції, вилучено щорічну контрольну картку обліку добутої дичини та ліцензії, плата за які зараховується відповідно до місцевих та державного бюджетів;

передбачити зарахування коштів за відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання до Державного, Автономної Республіки Крим та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища відповідно до чинного законодавства;

встановити ставки збору за спеціальне використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення, що матиме наслідком збільшення надходжень до бюджетів. При цьому, слід зазначити, що порядок зарахування до бюджету коштів за спеціальне використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення не встановлюється, тому Міністерство фінансів України вважає за доцільне доповнити законопроект нормою щодо зарахування зазначених коштів до доходів загального фонду державного бюджету.

Отже, реалізація вищевказаних змін призведе як до збільшення, так і зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, змінами до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» передбачається скасувати державне мито за видачу щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання, квитків рибалок, що призведе до зменшення надходжень місцевих бюджетів.

Одночасно, законопроектом посилюється відповідальність за порушення правил полювання та використання державного мисливського фонду.

Зокрема, змінами до Закону України «Про тваринний світ» встановлюється заборона на використання газу, струму, диму, холодної метальної, пневматичної зброї, пасток, приладів нічного бачення, у тому числі тепловізорів для добування об’єктів тваринного світу.

Крім того, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення збільшується розмір штрафів за порушення правил використання об’єктів тваринного світу, максимальний розмір запропоновано встановити до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн максимальний розмір штрафу становитиме 5100 грн/.

При цьому, змінами до Кримінального кодексу України штрафи за незаконне полювання та незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом збільшуються у 2 рази. Разом з тим, змінами до статті 248 Кримінального кодексу України збільшується вартісна оцінка істотної шкоди, за яку передбачається кримінальна відповідальність з 250 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слід зауважити, що відповідно до положень статті 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми кримінального законодавства в частині кваліфікації кримінальних правопорушень містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV вищезазначеного Кодексу для відповідного року (що дорівнює 100 % прожиткового мінімуму для працездатної особи у розрахунку на місяць, встановленому законом на 1 січня /у 2016 році – 1378 грн/).

Отже, внесення вищезазначених змін призведе до збільшення вартісної оцінки істотної шкоди, за заподіяння якої передбачається кримінальна відповідальність, що матиме наслідком зменшення кількості правопорушень, які підпадають під зазначені санкції, а відповідно й зменшення надходжень від штрафів за такі правопорушення. Разом з тим, збільшення штрафів за вищевказані правопорушення та злочини може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі їх виявлення та залежно від санкцій (покарань), що застосовуватимуться, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

В узагальнюючому висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню дохідної частини державного та місцевих бюджетів, проте, окремі положення можуть призвести до зменшення дохідної частини  державного бюджету. Водночас, зазначено, що відсутність розрахунків та обґрунтувань не дає можливості  визначити вартісну величину впливу положень законопроекту на дохідну та видаткову частини державного та місцевих бюджетів.

Враховуючи вплив законопроекту на показники бюджету, розробнику відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України належить надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали до законопроекту не надано.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо негайного подолання кризової ситуації, що склалася у зв’язку із масовим знищенням полезахисних смуг (реєстр. № 4702 від 20.05.2016), поданий народними депутатами України Яніцьким В.П., Дубневичем Б.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи/зменшуючи надходження державного та місцевих бюджетів, оцінка впливу на надходження державного та місцевих бюджетів визначатиметься практичною реалізацією законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитись в дію згідно із  законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов’язань (реєстр. № 4663 від 13.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроект передбачає визначення правових засад господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор (до яких включено лотерею). При цьому, запропоновано скасувати закони України від 15.05.2009 р. № 1334 «Про заборону грального бізнесу в Україні» та від 06.09.2012 р. № 5204 «Про державні лотереї в Україні».

Статтею 50 законопроекту визначено окремі види діяльності, що підлягають ліцензуванню у сфері грального бізнесу, зокрема: випуск та проведення лотерей, організація та проведення азартних ігор в гральних закладах казино, організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських конторах, організація та проведення букмекерської діяльності через мережу Інтернет, гральний автомат, гральний стіл, турнір з покеру, розміщення лотерейних терміналів (згідно з чинним законодавством ліцензуванню підлягає господарська діяльність лише з випуску та проведення лотерей /пункт 18 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»/).

При цьому, підпунктом 8 пункту 5 розділу XI законопроекту пропонується внести зміни до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», згідно з яким до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, передбачається віднести діяльність на ринку азартних ігор, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов’язань».

Слід зазначити, що статтями 58-62 законопроекту визначається розмір плати за ліцензію залежно від виду грального бізнесу (зокрема, щорічний розмір загальної плати за ліцензію на організацію та проведення азартних ігор в гральних закладах казино становить від 6 тис. до 15 тис. мінімальних заробітних плат; щорічна плата за кожну ліцензію на гральний автомат та за кожну ліцензію на гральний стіл становить від 20 мінімальних заробітних плат на рік за один гральний автомат до 200 мінімальних заробітних плат на рік за один гральний стіл з кільцем рулетки; плата за ліцензію на букмекерську контору становить від 30 тис. до 60 тис. мінімальних заробітних плат на рік, а щорічний розмір плати за ліцензію на організацію та проведення букмекерської діяльності через мережу Інтернет становить 4 тис. мінімальних заробітних плат; розмір плати за додаткову ліцензію на турнір з покеру визначається з розрахунку еквіваленту 20 мінімальних заробітних плат за кожен турнір з покеру; плата за ліцензію на розміщення лотерейних терміналів становить 100 мінімальних заробітних плат).

При цьому, у законопроекті зазначається, що плата за такі ліцензії зараховується до державного бюджету.

Крім того, статтею 60 законопроекту пропонується зараховувати до місцевих бюджетів плату за ліцензію на розміщення лотерейних терміналів (при цьому, передбачається встановити відповідну плату у розмірі 100 мінімальних заробітних плат).

Отже, реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів бюджетів від плати за ліцензії.

У цьому зв’язку належить зауважити, що питання зарахування податків і зборів до державного і місцевих бюджетів є предметом регулювання бюджетного законодавства. Зокрема, зарахування плати за ліцензії на певні види господарської діяльності до державного та місцевих бюджетів унормовано статтями 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до підпунктів 1 і 2  пункту 5 розділу XI законопроекту пропонується внести зміни до:

Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині запровадження відповідальності за порушення правил прийняття ставок у лотерею шляхом накладення штрафів у розмірі від 100 до 550 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за участь в організованій без ліцензії азартній грі – від 30 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності, зокрема: провадження діяльності без відповідної ліцензії на організацію та проведення азартних ігор карається штрафом від 10 тис. до 50 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від одного до трьох років з конфіскацією грального обладнання; бездіяльність працівника правоохоронного органу щодо незаконних ігор на гроші, тобто умисне з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб невжиття передбачених законодавством заходів за заявою (повідомленням) про вчинення незаконної організації та проведення ігор на гроші або приховування ним незаконної організації та проведення ігор на гроші  карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Крім того, статтею 63 законопроекту передбачається встановити фінансову відповідальність за порушення законодавства у сфері азартних ігор шляхом застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу.

Загалом реалізація вищезазначених положень законопроекту у разі виявлення відповідних порушень призведе до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених залежно від встановлення виду покарання.

Поряд з тим, розділом III законопроекту передбачається створення електронної системи державного моніторингу, з метою реалізації функцій державного контролю за діяльністю у сфері організації та проведення азартних ігор. При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту вказано, що зазначене може бути реалізовано за рахунок кредитних коштів, а адміністрування такої системи може здійснюватися на госпрозрахункових засадах.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету, дозволить залучити інвестиції в економіку України, створити додаткові робочі місця та отримати джерело додаткових надходжень до державного бюджету.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов’язань (реєстр. № 4663 від 13.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від плати за ліцензії, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від встановлення виду покарання).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про детінізацію ринку азартних ігор в Україні (реєстр. № 4663-1 від 01.06.2016), поданий народним депутатом України Молотком І.Ф.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроект передбачає встановлення основних правових та організаційних засад господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні. При цьому, запропоновано скасувати закони України від 15.05.2009 р. № 1334 «Про заборону грального бізнесу в Україні» та від 06.09.2012 р. № 5204 «Про державні лотереї в Україні».

Статтею 21 законопроекту визначено види діяльності з організації та проведення азартних ігор, що підлягають ліцензуванню, зокрема: ліцензія на випуск і проведення державних лотерей; ліцензія на організацію та проведення азартних ігор у казино; ліцензія на організацію та проведення азартних ігор у букмекерських конторах і тоталізаторах; ліцензія на проведення азартних ігор з використанням онлайн систем у мережі Інтернет (згідно з чинним законодавством ліцензуванню підлягає господарська діяльність лише з випуску та проведення лотерей /пункт 18 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»/).

При цьому, як зазначає Мінфін, законопроектом передбачено 13 видів азартних ігор. На думку Мінфіну, використання 13 ліцензійних умов для кожного виду азартних ігор при тому, що суб’єкт господарювання може отримати у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор лише 4 види ліцензій, призведе до суттєвого ускладнення застосування ліцензійних умов як Уповноваженому органу під час здійснення контрольних функцій, так і організатором азартних ігор під час провадження діяльності.

Крім того, підпунктом 6 пункту 7 розділу XII законопроекту пропонується внести зміни до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», згідно з яким до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, передбачається віднести діяльність на ринку азартних ігор, що проводиться відповідно до Закону України «Про детінізацію ринку азартних ігор в Україні».

Слід зазначити, що статтею 22 законопроекту передбачено, що за видачу ліцензії стягується одноразова плата в розмірі 50 мільйонів гривень, яка зараховується до державного бюджету.

Відповідно до підпунктів 1 і 2 пункту 7 розділу XII законопроекту пропонується внести зміни до:

Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині запровадження відповідальності за порушення правил прийому ставок в лотерею шляхом накладення штрафів у розмірі від 100 до 550 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за участь в організованій без ліцензії азартній грі – від 30 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності, зокрема, визначити, що:

здійснення діяльності без відповідної ліцензії на організацію та проведення азартних ігор (організація, проведення) карається штрафом від 10 тис. до 50 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від одного до трьох років з конфіскацією грального обладнання;

втягнення неповнолітніх в злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років, а за ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, або особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, караються позбавленням волі на строк від чотирьох до десяти років.

Крім того, статтею 47 законопроекту передбачається встановити фінансову відповідальність за порушення законодавства у сфері азартних ігор шляхом застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу.

Загалом реалізація вищезазначених положень законопроекту у разі виявлення відповідних порушень призведе до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених залежно від встановлення виду покарання.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що за рахунок впровадження ефективної моделі контролю з боку держави запропонований підхід забезпечить досягнення оптимального балансу між інтересами суспільства, учасників ринку та держави і створить умови для наповнення державного бюджету додатковими надходженнями.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про детінізацію ринку азартних ігор в Україні (реєстр. № 4663-1 від 01.06.2016), поданий народним депутатом України Молотком І.Ф., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від плати за ліцензії, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від встановлення виду покарання).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо скорочення кількості святкових і вихідних днів) (реєстр. № 4722 від 26.05.2016), поданий народними депутатами України Медуницею О.В., Левусом А.М., Княжицьким М.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується виключити частину третю статті 67 Кодексу законів про працю України, якою регламентується перенесення вихідного дня на наступний після святкового або неробочого дня у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем.

Крім того, шляхом внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України пропонується із переліку святкових днів виключити: 1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих та 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги).

Слід відмітити, що реалізація положень законопроекту призведе до збільшення робочих днів, і як наслідок до збільшення підприємствами, насамперед, реального сектору економіки, обсягів виробництва продукції, виконаних робіт та наданих послуг та відповідно збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів за рахунок сплати підприємствами податків та зборів.

Крім того, зменшення кількості святкових та неробочих днів матиме наслідком зменшення видатків на оплату праці працівників в установах бюджетної сфери, оскільки статтею 107 Кодексу законів про працю України передбачено, що оплата праці у святковий і неробочий день має здійснюватися у подвійному розмірі або компенсуватися наданням іншого дня відпочинку.

Міністерство фінансів України вважає, що зменшення кількості неробочих днів призведе до збільшення доходної частини бюджету та до зменшення його видаткової частини.

На даний час висновок Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо скорочення кількості святкових і вихідних днів) (реєстр. № 4722 від 26.05.2016), поданий народними депутатами України Медуницею О.В., Левусом А.М., Княжицьким М.Л. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує надходження та зменшує витрати бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Опосередкований:

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про декларування валютних цінностей та іншого майна)» (реєстр. № 4764 від 02.06.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до абзацу восьмого пункту 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», відповідно до яких за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, застосовується штраф у сумі, еквівалентній 150 відсоткам суми (вартості) зазначених валютних цінностей та іншого майна, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на останній день строку для подачі відповідної декларації.

Згідно з чинною нормою за таке порушення застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України. На даний час, згідно із пунктом 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49, за порушення порядку відповідного декларування накладається штраф в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до збільшення надходжень загального фонду державного бюджету, оскільки згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету належать кошти від санкцій (штрафів, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про декларування валютних цінностей та іншого майна)» (реєстр. № 4764 від 02.06.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень валютного законодавства).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо незастосування давності в разі ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування)» (реєстр. № 4765 від 02.06.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити частину п’яту статті 49 Кримінального кодексу України положенням, згідно з яким давність не застосовується у разі ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту забезпечить встановлення передумов недопущення та попередження уникнення відповідальності за вчинення злочинів у сфері господарської діяльності, передбачених у статтях 212 та 212-1 Кримінального кодексу України, та як наслідок забезпечення збільшення обсягів податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджету, а вартісну величину впливу визначити неможливо, оскільки положення, що пропонуються, є адміністративними.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо незастосування давності в разі ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування)» (реєстр. № 4765 від 02.06.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів до державного і місцевих бюджетів та надходжень до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення кримінальної відповідальності) (реєстр. № 4710 від 23.05.2016), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.В., Герегою О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 185, 186, 187 Кримінального кодексу України та посилити відповідальність за вказані кримінальні правопорушення, зокрема:

за крадіжку чужого майна, вчиненою повторно або за попередньою змовою групою осіб – збільшено максимальні строки позбавлення волі до 6 років (діюча норма 5 років);

за крадіжку, поєднану з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому – збільшено позбавлення волі на строк від 4 років до 7 років (діюча норма від 4 до 6 років).

за крадіжку, вчинену у великих розмірах – карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років та передбачено конфіскацію майна або без такої (діюча норма позбавленням волі на строк від 5 до 8 років).

збільшено максимальний строк позбавлення волі з 4 до 6 років з одночасним скасуванням штрафу у розмірі 50-100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за грабіж.

Реалізація таких положень законопроекту буде мати вплив на доходну частину державного бюджету збільшуючи її внаслідок реалізації конфіскованого майна та водночас зменшуючи  внаслідок скасування штрафу за грабіж а також може збільшити видаткову частину державного бюджету на утримання засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань за відповідний злочин у зв’язку із збільшенням строків позбавлення волі.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що загальний вплив на показники державного бюджету буде залежати від кількості правопорушників, конкретних строків позбавлення волі, які будуть до них застосовані, та обсягу конфіскації.

Разом з тим, до законопроекту всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету, для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення кримінальної відповідальності) (реєстр. №4710 від 23.05.2016), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.В., Герегою О.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про заходи із деофшоризації (реєстр. № 4678-1 від 02.06.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Артеменком А.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується визначити умови деофшоризації капіталів національних публічних діячів та членів їх сімей, які безпосередньо або опосередковано володіють корпоративними правами контрольованої іноземної компанії або є кінцевим вигодоодержувачем, зареєстрованої в офшорних зонах, іноземних державах (територіях), що надають пільговий режим оподаткування з метою ухиляння від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) на території України. При цьому, всі зазначені у статті 2 законопроекту дії щодо участі в офшорних компаніях передбачається вважати умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Крім того, законопроектом передбачається, що протягом шести місяців з дня набрання чинності відповідним законом національні публічні діячі та члени їх сімей, які володіють корпоративними правами контрольованої іноземної компанії, зареєстрованої в іноземній державі (території), що надає пільговий режим оподаткування (офшорні зони) згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, мають можливість добровільно сплатити податки та збори, передбачені Податковим кодексом України, за період їх діяльності з дати реєстрації офшорної компанії до прийняття відповідного закону у розмірі 18 % податку на прибуток підприємств за виключенням сплачених податків в іноземній державі (території). При цьому, у разі несплати таких податків і зборів (обов’язкових платежів) пропонується накладати санкції у розмірі подвійної ставки зазначеного податку.

Законопроектом також пропонується внести зміни до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», якими пропонується до відмивання доходів віднести правомірні дії та дії без встановлення факту їх неправомірності – проте вчинені спеціальними суб’єктами – національними публічними діячами.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що прийняття законопроекту дозволить на законних підставах повернути до державного бюджету мільярди гривень податків та зборів (обов’язкових платежів) (які були приховані та не сплачені на території України), притягувати до відповідальності національних публічних діячів та членів їх сімей за умисне ухилення від сплати податків, а також посилить боротьбу із виведенням коштів, що належать сплаті до державного бюджету, та створить передумови для залучення додаткових фінансових коштів в економіку України.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджету та не потребує додаткового фінансового забезпечення, а вартісну величину впливу законопроекту визначити неможливо, оскільки запропоновані положення є адміністративними.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про заходи із деофшоризації (реєстр. № 4678-1 від 02.06.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Артеменком А.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про визнання гуманітарною допомогою транспортних засобів, ввезених для забезпечення проведення антитерористичної операції (реєстр. № 4728 від 30.05.2016), поданий народними депутатами України Хмілем М.М та Денісовою Л.Л.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом пропонується вважати гуманітарною допомогою транспортні засоби, що ввезені в Україну у період проведення антитерористичної операції для забезпечення її проведення, до набрання чинності Закону України від 16.07.2016 р. № 640-VII «Про внесення змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу». При цьому передбачається зобов’язати Державну фіскальну службу України забезпечити здійснення митного оформлення цих транспортних засобів.

Законопроектом також пропонується внести зміни до Закону України «Про гуманітарну допомогу» в частині доповнення статті 8 положенням, згідно з яким транспортні засоби, ввезені для забезпечення проведення антитерористичної операції та визнані гуманітарною допомогою, підлягають передачі отримувачам протягом 10 днів після їх митного оформлення для відомчої реєстрації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків бюджету та не впливатиме на показники доходної частини бюджету.

Разом з тим, слід відмітити, що відповідно до статті 287 Митного кодексу України при ввезенні на митну територію України товари, визначені як гуманітарна допомога, звільняються від оподаткування ввізним митом.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про визнання гуманітарною допомогою транспортних засобів, ввезених для забезпечення проведення антитерористичної операції (реєстр. № 4728 від 30.05.2016), поданий народними депутатами України Хмілем М.М та Денісовою Л.Л., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо мораторію на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земель сільськогосподарського призначення) (реєстр.№ 4727 від 30.05.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується продовжити з 1 січня 2017 до 1 січня 2021 року строк дії мораторію на операції з земельними ділянками сільськогосподарського призначення, передбаченого у пунктах 14 і 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Відповідно до пункту 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України встановлено мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2017 року.

Продовження мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення на період до 2021 року, за умови дотримання умов визначених Земельним кодексом, унеможливить здійснення операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення, а відтак і надходження до бюджету відповідних платежів, пов’язаних з обігом земель сільськогосподарського призначення, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо мораторію на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земель сільськогосподарського призначення) (реєстр. № 4727 від 30.05.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (обмежує надходження до бюджетів платежів, що пов’язані із здійсненням операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва» (реєстр. № 4703-1 від 06.06.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Вовком В.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

У законопроекті пропонується продовжити на п’ять років мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства міста Києва, запровадити громадський контроль за дотриманням такого мораторію, а також відтермінувати виконання Кабінетом Міністрів України доручень стосовно завершення інвентаризації природоохоронних об’єктів в населених пунктах та винесення в натурі існуючих об’єктів благоустрою. Поряд з тим, за порушення законодавства про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва встановлюється дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова або кримінальна відповідальність згідно з законодавством України.

Авторами зазначається, що реалізація законопроекту не вимагатиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, не передбачених раніше прийнятими законами.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, положення законопроекту щодо адміністративної відповідальності можуть призвести до збільшення доходів міського бюджету міста Києва від штрафів у разі виявлення відповідних порушень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва» (реєстр. № 4703-1 від 06.06.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Вовком В.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники міського бюджету міста Києва (може призвести до збільшення доходів у разі виявлення відповідних порушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності в терміни, визначені авторами  законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гарантій прав громадян на загальне використання лісових ресурсів (реєстр. № 4746 від 01.06.2016), поданий народним депутатом України Єднаком О.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом запропоновано внесення змін до Лісового кодексу України, Закону України «Про мисливське господарство та полювання», якими упорядковуються питання зміни строків виділення лісів у довгострокове тимчасове користування, встановлення огорож навколо об’єктів нерухомого майна, що збудовані в межах лісового фонду, реалізації громадянами прав на загальне використання лісових ресурсів тощо.

Крім того, законопроектом з метою посилення відповідальності за порушення лісового законодавства, пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та посилити відповідальність за незаконне встановлення будівель та споруд на землях лісогосподарського призначення, порушення прав громадян на загальне використання лісових ресурсів, встановивши розміри штрафів на громадян – від 10 до 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 20 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 170 грн до 1700 грн/.

При цьому, пропонується виключити статтю 63 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка встановлює адміністративну відповідальність за незаконне використання земель державного лісового фонду (у вигляді штрафу від 9 до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

У зв’язку з посиленням адміністративної відповідальності за порушення лісового законодавства, реалізація передбачених законопроектом норм у разі виявлення зазначених правопорушень призведе до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гарантій прав громадян на загальне використання лісових ресурсів (реєстр. № 4746 від 01.06.2016), поданий народним депутатом України Єднаком О.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері засудження тоталітарних режимів щодо приведення їх у відповідність до вимог статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (реєстр. № 4701 від 20.05.2016), поданий народними депутатами України Парубієм А.В., Гопко Г.М., Юринець О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

У законопроекті пропонується внести зміни до законів України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» та «Про місцеві державні адміністрації».

Поряд з тим згідно із змінами до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлюється відповідальність за дії пов’язані із виготовленням, поширенням та публічним використанням символіки комуністичного та нацистського тоталітарних режимів та запровадження можливості застосування до порушників різних форм кримінального або адміністративного покарання у вигляді застосування штрафів від ста до п’яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, виправні роботи з відрахуванням двадцяти процентів заробітку та обмеженням волі на строк від шести місяців до п’яти років.

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини бюджету за рахунок штрафів, які будуть застосовані та збільшення видатків  державного бюджету у зв’язку із скасуванням утримання в установах виконання покарань осіб, засуджених до позбавлення волі за відповідні правопорушення.

Разом з тим, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері засудження тоталітарних режимів щодо приведення їх у відповідність до вимог статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (реєстр. № 4701 від 20.05.2016), поданий народними депутатами України Парубієм А.В., Гопко Г.М., Юринець О.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення та збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань осіб, засуджених до позбавлення волі за відповідні правопорушення).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України правової політики та правосуддя.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника військово-цивільної адміністрації Косинського Р.В. про погодження переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, згідно з підпунктом 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та розпорядженням Голови Луганської обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 11.07.2016 р. № 402.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Луганської обласної державної адміністрації – керівника військово-цивільної адміністрації (далі – ОДА) від 11.07.2016 р. № 6/9-3399 щодо погодження переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень (далі – Перелік об’єктів і заходів).

У підпункті 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України серед іншого передбачено:

– тимчасово, до повернення населених пунктів Донецької та Луганської областей під контроль державної влади, залишки коштів місцевих бюджетів таких населених пунктів, що обліковуються станом на 1 січня 2016 року на рахунках в органах Казначейства України, зараховуються до спеціального фонду відповідних обласних бюджетів. Залишки коштів перераховуються органами Казначейства України і відображаються ними у бухгалтерському обліку та звітності про виконання місцевих бюджетів за класифікацією фінансування бюджету. Зараховані до обласних бюджетів залишки коштів спрямовуються на:

відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду, систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, та соціально-економічний розвиток Донецької та Луганської областей;

– переліки об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок зазначених залишків коштів, затверджуються відповідними обласними державними адміністраціями, обласними військово-цивільними адміністраціями за погодженням із Комітетом з питань бюджету. При цьому до таких переліків не можуть бути включені об’єкти і заходи на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Пунктом 1 розпорядження голови ОДА від 11.07.2016 р. № 402 «Про затвердження переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» затверджено Перелік об’єктів і заходів, у якому визначено 150 проектів на загальну суму 1 029 179,0 тис. грн.

Щодо затвердженого Переліку об’єктів і заходів у наведених ОДА обґрунтуваннях, інформується:

– Перелік об’єктів і заходів сформовано Комісією з оцінки та відбору інвестиційних проектів та заходів, створеною на виконання розпорядження голови ОДА від 23.02.2016 № 63;

– основними критеріями відбору проектів були: відповідність основним операційним цілям Стратегії розвитку Луганської області до 2020 року, комплексність вирішення нагальних місцевих проблем із поновлення функціональності доріг державного та місцевого значення, забезпечення життєдіяльності населення, соціальні аспекти та підвищення енергоефективності установ державної і комунальної власності;

– пріоритетними напрямами спрямування коштів визначено:

охорона здоров’я та відновлення системи надання населенню області високоспеціалізованої медичної допомоги третинного рівня;

реконструкція та капітальний ремонт, заходи з енергозбереження по закладах соціально-культурної сфери;

водопостачання та водовідведення;

дорожнє господарство та ремонт доріг;

капітальний ремонт житлових будинків, заходи з будівництва та придбання житла для окремих категорій громадян, у т.ч. шляхом надання пільгового довгострокового кредиту;

– до Переліку об’єктів і заходів не включені об’єкти і заходи на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», про що зазначено у затвердженому Переліку об’єктів і заходів.

Слід зазначити, що згідно з листом Державної казначейської служби від 08.07.2016 № 12-01/3-11954 обсяг залишків коштів відповідних місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, які обліковуються станом на 1 січня 2016 року на рахунках в органах Казначейства України, – 1 029 179,5 тис. грн. За даними місячного звіту про виконання місцевих бюджетів станом на 01.06.2016 зазначені залишки коштів обліковуються на рахунках місцевих бюджетів Луганської області і не зараховані до спеціального фонду обласного бюджету,  хоча таке зарахування, як вимагається в абзаці першому підпункту 4 пункту 24 розділу VI Бюджетного кодексу України. При цьому до сьогодні не внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію», необхідні для реалізації зазначених вимог Бюджетного кодексу України.

Водночас, належить звернути увагу, що згідно з вимогами Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/.

Враховуючи зазначене, практична імплементація норм підпункту 4 пункту 24 розділу VI Бюджетного кодексу України в частині спрямування відповідних залишків коштів на об’єкти і заходи, затверджені розпорядженням голови ОДА від 11.07.2016 р. № 402, можлива лише після зарахування таких залишків до спеціального фонду обласного бюджету Луганської області.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Куліченко І.І., а також заступник Голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника військово-цивільної адміністрації Косинський Р.В.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити такий розподіл та зазначити про обов’язкове дотримання при його виконанні вимог Бюджетного кодексу в частині використання коштів спеціального фонду.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами абзацу четвертого підпункту 4 пункту 24 розділу VI Бюджетного кодексу України, погодити перелік об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, затверджений згідно з пунктом 1 розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 11.07.2016 р. № 402 «Про затвердження переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» загалом на суму 1 029 179,0 тис. грн (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, абзацу першого підпункту 4 пункту 24 розділу VI Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 3.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І. про уточнення та доопрацювання розподілу залишку субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами і за об’єктами (заходами) та/або перерозподілу окремих обсягів субвенції за об’єктами (заходами).

Відмітили:

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. поінформував про необхідність уточнення та доопрацювання погодженого на засіданні Комітету 07.07.2016 р. переліку пропозицій народних депутатів, згідно з яким Уряду пропонується внести зміни до затвердженої ним постанови від 24.06.2016 р. № 395 «Деякі питання надання у 2016 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» (далі – субвенція), яка обумовлена, насамперед, тим, що під час оформлення наданих народними депутатами України пропозицій виникло ряд питань, зокрема, щодо визначених обсягів за окремими об’єктами, щодо формулювання назв об’єктів та заходів, які пропонуються до виконання.

Відтак, у запропонованому на розгляд переліку за пропозиціями ряду народних депутатів України здійснено уточнення найменувань об’єктів та заходів, їх правильного місцезнаходження, обсягів коштів та назв відповідного місцевого бюджету.

В обговоренні взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Деркач А.Л., Шкварилюк В.В., а також народний депутат України Горват Р.І.

При цьому, народний депутат України Горват Р.І. вніс пропозицію про заміну об’єкту по Закарпатській області, а саме: у додатку 3 до постанови Уряду від 24.06.2016 № 395 у розділі «Закарпатська область» позицію «Капітальний ремонт вул. Побічна від буд. № 229 до буд. № 293 в с. Кибляри Ужгородського району 444,587 тис. грн.» викласти в редакції: «Капітальний ремонт автодороги по вулиці Терешкова в с. Ірлява Ужгородського району 330,258 тис. грн.».

Народний депутат України – член Комітету Шкварилюк В.В. запропонував:

у додатку 3 до постанови Уряду від 24.06.2016 № 395 з розділу «Львівська область» виключити об’єкт «Реставрація фасаду будинку, в якому розміщено корпус Львівського національного університету 8 млн грн», оскільки він не належить до комунальної власності, як вимагається чинним законодавством, а ресурс 8 млн грн спрямувати на інші заходи, передбачивши субвенцію обласному бюджету Івано-Франківської області у сумі 5 млн грн та збільшивши субвенцію міському бюджету міста Дніпропетровська (міста Дніпро) на 3 млн грн;

зважаючи на завершення роботи четвертої сесії Верховної Ради розподілити решту залишку субвенції також за пропозиціями народних депутатів України, що надійшли до Комітету.

Поряд з тим, голова підкомітету з питань місцевих бюджетів І.І. Куліченко звернув увагу, що до Комітету надійшло звернення народного депутата П.О. Різаненка (роздано народним депутатам) з проханням надати рекомендації Уряду про необхідність виключення із затвердженого переліку об’єктів чотирьох позицій по Київській області, яке доцільно доручити вивчити Мінфіну, направивши відповідне звернення окремим листом.

За наслідками обговорення голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений перелік пропозицій народних депутатів щодо розподілу залишку субвенції між місцевими бюджетами і за об’єктами (заходами) та/або перерозподілу окремих обсягів субвенції за об’єктами (заходами) з урахуванням пропозицій народних депутатів України Шкварилюка В.В. та Горвата Р.І. з урахуванням необхідності внесення Урядом відповідних змін до додатків 1, 2 і 3 до постанови Уряду № 395, а також листом Комітету надіслати пропозиції народного депутата П.О. Різаненка до Міністерства фінансів.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив такі пропозиції на голосування, що було підтримано більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України та статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»:

1. Погодити розподіл залишку субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами і за об’єктами (заходами) та перерозподіл окремих обсягів субвенції за об’єктами (заходами) згідно з пропозиціями народних депутатів України за відповідним переліком з урахуванням внесення Кабінетом Міністрів України відповідних змін до додатків 1, 2 і 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. № 395 «Деякі питання надання у 2016 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій».

2. Надіслати звернення народного депутата України Різаненка П.О. щодо окремих питань надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам Київської області до Міністерства фінансів України для розгляду та відповідного реагування.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 2.

/Таке рішення Комітету не направлене до Кабінету Міністрів України у зв’язку з необхідністю завершення формування переліку за підтриманими додатковими пропозиціями народних депутатів України в частині правильності зазначення назв об’єктів (заходів) та відповідних місцевих бюджетів/

4. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, та розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Керівника апарату Національного агентства з питань запобігання корупції Ткаченка І.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Національному агентству з питань запобігання корупції (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 № 466-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Національного агентства з питань запобігання корупції від 07.07.2016 р. № 81-06/491 та від 08.07.2016 № 81-06/509 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 № 466-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Національному агентству з питань запобігання корупції на 2016 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Національному агентству з питань запобігання корупції на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків за бюджетною програмою 6331010 «Керівництво та управління у сфері запобігання корупції» шляхом зменшення обсягу видатків споживання в сумі 8 300 тис. гривень (з них оплата праці – 4 900 тис. гривень) та встановлення обсягу видатків розвитку в сумі 8 300 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-травень 2016 року за бюджетною програмою 6331010 видатки по загальному фонду фактично проведено у обсязі 1,4 млн грн, що становить 1,5 % річного плану та 4,1 % плану на звітний період (до планових показників без врахування змін, внесених до державного бюджету на п. р. Законом України від 19.05.2016 № 1384-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»).

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Агентство), в якому відмічено, що з метою забезпечення повноцінної роботи зазначеного Агентства, виконання покладених на нього повноважень, зокрема, в частині запровадження та ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та  Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, необхідно придбати програмно-апаратні комплекси для створення, ведення та зберігання інформації щодо зазначених реєстрів. Крім того, матеріально – технічна база має включати серверне та телекомунікаційне обладнання, системи гарантованого зберігання та резервування інформації, безперебійного живлення та програмно-технічні комплекси інформаційної безпеки.

З урахуванням зазначеного та враховуючи, що за бюджетною програмою 6331010 «Керівництво та управління у сфері запобігання корупції» не передбачені видатки розвитку, запропоновано здійснити відповідний перерозподіл видатків державного бюджету, що дозволить забезпечити Агентство комп’ютерною технікою, обладнанням та устаткуванням.

При цьому необхідно зауважити, що звернення Агентства до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 06.07.2016 № 446-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Національному агентству з питань запобігання корупції на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 6331010 «Керівництво та управління у сфері запобігання корупції» перерозподілу видатків шляхом зменшення обсягу видатків споживання в сумі 8 300 тис. грн (з них оплата праці – 4 900 тис. гривень) та встановлення обсягу видатків розвитку в сумі 8 300 тис. грн, що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 № 466-р.

Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утрималися» - 1.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора фінансово-економічного департаменту Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Коберника В.В. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 6641060 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України» на 2016 рік (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 № 467-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 08.07.2016 № 14/01-2757 щодо погодження розподілу коштів державного бюджету згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 № 467-р «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 6641060 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України» на 2016 рік».

Статтею 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України» (код 6641060), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Законом про державний бюджет на 2016 рік Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України за бюджетною програмою 6641060 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України» встановлено бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету в обсязі 1 000 тис. грн (видатки розвитку).

Довідково: За підсумками січня-травня поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 6641060 видатки не проводились.

Відповідно до статті 12 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями визначається Кабінетом Міністрів України.

Використання коштів за бюджетною програмою 6641060 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 147 (зі змінами)).

Виходячи із вимог чинного законодавства, зазначеного вище, пунктом 1 розпорядження Уряду від 06.07.2016 № 467-р встановлено здійснити розподіл коштів, передбачених Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України у державному бюджеті на 2016 рік за бюджетною програмою 6641060 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України», передбачивши кошти у сумі 1 000 тис. гривень для фінансування реконструкції гуртожитку в смт Миропіль Романівського району Житомирської області.

Відповідно до вимог статті 33 Закону пунктом 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 № 467-р доручено Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації щокварталу інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 6641060 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України».

Необхідно зазначити, що відповідно до розпорядження Уряду від 06.07.2016 № 467-р розподілено обсяг видатків державного бюджету за бюджетною програмою 6641060 без зазначення, що відповідні кошти Законом за цією програмою визначено саме за загальним фондом.

В поясненнях щодо зазначеного розподілу коштів Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації зазначено, що спрямування у поточному році коштів у сумі 1 млн грн дозволить до кінця 2016 року шляхом реконструкції непридатного для проживання приміщення гуртожитку надати військовослужбовцям 10 територіального вузла урядового зв’язку чотири службові двокімнатні квартири. При цьому поінформовано, що на квартирному обліку 10 територіального вузла урядового зв’язку станом на 01.07.2016 року перебуває 113 чоловік.

Слід також зазначити, що матеріали, які надійшли від Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) розподілу коштів за бюджетною програмою 6641060 за визначеним напрямом спрямування коштів та у запропонованому обсязі.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету вніс пропозицію, а саме: керуючись вимогами статті 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 06.07.2016 № 467-р розподіл коштів за бюджетною програмою щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації за напрямом, визначеним цим розпорядженням.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 № 467-р розподіл коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету на 2016 рік за бюджетною програмою 6641060 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України», передбачивши кошти у сумі 1 000 тис. гривень для фінансування реконструкції гуртожитку в смт Миропіль Романівського району Житомирської області.

Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утрималися» - 1.

4.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Ковальової О.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 № 469-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.07.2016 № 37-21-2-4/10610 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 № 469-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2016 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Розпорядженням Уряду від 06.07.2016 № 469-р встановлено здійснити перерозподіл видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, шляхом:

зменшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 2801540 “Державна підтримка галузі тваринництва” /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Міністерства аграрної політики та продовольства/ на 20 000 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2809030 “Організація та регулювання діяльності установ в системі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів” /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (бюджетну програму відкрито і обсяг видатків за нею визначено при виконанні положень розпорядження Уряду від 27.01.2016 № 76-р «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів»)/ на 20 000 тис. гривень (з них видатки споживання – 18 262,9 тис. гривень, видатки розвитку – 1 737,1 тис. гривень).

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

За поясненнями Міністерства аграрної політики та продовольства України, викладеними у зверненні до Комітету, спрямування бюджетних коштів у зазначеному обсязі дозволить забезпечити проведення моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів у живих тваринах, продуктах тваринного походження, і подання Україною до Європейського Союзу на  розгляд генерального Директорату Європейської Комісії з питань охорони здоров’я та безпечності харчових продуктів виконання Планів моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів у живих тваринах, продуктах тваринного походження для здійснення експорту харчових продуктів тваринного походження. Зазначається, що Плани державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів у живих тваринах і необроблених харчових продуктах тваринного походження на 2016 рік затверджено наказом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 04 грудня 2015 року № 2452 (із змінами).

Водночас, в поясненні Міністерства аграрної політики та продовольства щодо зменшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2801540 “Державна підтримка галузі тваринництва” зазначено, що Кабінет Міністрів України розпорядженням від 27.05.2016 № 418 «Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік» схвалив необхідність збільшення видатків Мінагрополітики у 2016 році на 450 млн грн, що, зокрема, заплановано використати для виконання Планів моніторингу ветеринарних препаратів у 2016 році. Виконання норми розпорядження щодо збільшення видатків забезпечується через прийняття відповідного закону про внесення змін до державного бюджету, що потребує тривалого періоду часу. При цьому зазначається про відновлення видатків за бюджетною програмою 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» у обсязі 20 млн гривень.

Слід зауважити, що звернення Міністерства аграрної політики та продовольства до Комітету з питань бюджету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Разом з тим, за наслідками опрацювання даного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету Міністерством аграрної політики та продовольства України та Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надано додатково інформаційно-аналітичні матеріали щодо розрахунків потреби в реактивах, матеріалах, приладах для виконання Плану моніторингу ветеринарних препаратів у 2016 році для Державного дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, який є виконавцем такого моніторингу (лист Мінагрополітики від 12.07.2016 № 37-21-2-4/10757, лист Держпродспоживслужби від 12.07.2016 № 15-1-2-6/5515).

Інформація щодо бюджетних програм, за якими пропонуються зміни бюджетних призначень, надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В. Деркач А.Л., Пинзеник В.М., Кривенко В.М., Левченко Ю.В., Мельник С.І., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М., заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ковальова О.В., Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Лапа В.І.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 06.07.2016 № 469-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду, керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 № 469-р перерозподілу видатків державного бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, шляхом:

зменшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 2801540 “Державна підтримка галузі тваринництва” на 20 000 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2809030 “Організація та регулювання діяльності установ в системі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів” на 20 000 тис. гривень (з них: видатки споживання – 18 262,9 тис. гривень, видатки розвитку – 1 737,1 тис. гривень).

Голосували: «за» - 17, «проти» - 1, «утрималися» - 2.

4.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника управління громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України Осташко С.І. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.06.2016 № 436-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшли звернення Міністерства охорони здоров’я України від 17.06.2016
№ 10.2-07/15281 та від 23.06.2016 № 10.2-07/15697 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.06.2016 № 436-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2016 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2016 рік у державному бюджеті, перерозподіл видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків за програмою 2304020 «Проведення лабораторних досліджень у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення і вжиття спеціальних заходів на локалізацію та ліквідацію спалахів та епідемій» на суму 1 156 121,8 тис. гривень (з них за загальним фондом – 912 933,1 тис. гривень, видатки споживання – 912 750,5 тис. гривень, на оплату праці – 689 526 тис. гривень, комунальних послуг та енергоносіїв – 50 193,4 тис. гривень, видатки розвитку – 182,6 тис. гривень; за спеціальним фондом – 243 188,7 тис. гривень, видатки споживання – 237 008,7 тис. гривень, на оплату праці – 64 185,4 тис. гривень, комунальних послуг та енергоносіїв – 40 950 тис. гривень, видатки розвитку – 6 180 тис. гривень);

встановлення видатків на відповідну суму для забезпечення здійснення функцій у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та здійснення заходів щодо завершення реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити відкриття нової бюджетної програми та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом з питань бюджету.

За інформацією Міністерства охорони здоров’я України, викладеною у зверненнях до Комітету, зазначено, що відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 591 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. № 442» та від 05.08.2015 № 575 «Про внесення змін до Положення про Міністерство охорони здоров’я України» функції з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) покладено на Міністерство охорони здоров’я України (Державна санітарно-епідеміологічна служба згідно постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 реорганізовується) .

Також зазначається, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 909-р «Питання Міністерства охорони здоров’я України» Міністерству дозволено утворити у сфері його управління державну установу «Центр громадського здоров’я», реорганізувавши шляхом злиття державні підприємства, установи, організації, що визначені Міністерством, а також ті, що передані йому за переліком, визначеним Державною санітарно-епідеміологічною службою, для забезпечення здійснення функцій у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження).

Додатково Міністерством поінформовано, що державна установа «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31 травня 2016 року. Центр відповідно до Статуту є закладом охорони здоров’я санітарно - профілактичного профілю, бюджетною установою, заснованою на державній власності та є правонаступником державних установ – лабораторних центрів Державної санітарно-епідеміологічної служби України, що приєднуються до Центру.

За рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 2304020 «Проведення лабораторних досліджень у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення і вжиття спеціальних заходів на локалізацію та ліквідацію спалахів та епідемій», передбачалось утримання державних установ – лабораторних центрів Державної санітарно-епідеміологічної служби України загальною чисельністю 22098 осіб, які будуть переведені до структурних підрозділів Центру для реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження).

Окрім того, у матеріалах Міністерства зауважено про те, що  запропонований перерозподіл видатків державного бюджету гарантовано не призведе до утворення кредиторської заборгованості з виплати заробітної плати, оплати комунальних послуг і енергоносіїв та оплати інших поточних витрат, пов’язаних з діяльністю Міністерства охорони здоров’я України у поточному році.

Відтак, відповідний перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється з метою забезпечення функціонування державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України», а також реалізації заходів щодо завершення реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Державна санітарно-епідеміологічної служби України в свою чергу у додаткових матеріалах до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.06.2016 № 436-р зауважила, що неприйняття даного розпорядження унеможливить заходи з реорганізації Держсанепідслужби та здійснення функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), що покладено на Міністерство охорони здоров’я України. А також, без фінансового забезпечення залишаться 22098 осіб, які працюють в державних установах – лабораторних центрах.

Також необхідно відмітити, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 437-р встановлено передати цілісні майнові комплекси державних установ та організацій за відповідним переліком із сфери управління Державної санітарно-епідеміологічної служби до сфери управління Міністерства охорони здоров’я та доручено Міністерству охорони здоров’я забезпечити у 2016 році проведення лабораторних досліджень (випробувань), необхідних для реалізації повноважень Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Водночас слід зауважити, що у зв’язку із переглядом державних соціальних стандартів прийнято Закон України від 19.05.2016 № 1384-VIІI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», яким збільшено обсяг бюджетних призначень за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 2304020 «Проведення лабораторних досліджень у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення і вжиття спеціальних заходів на локалізацію та ліквідацію спалахів та епідемій» на 3 001,8 тис. грн (видатки споживання, в тому числі на оплату праці – 2 460,5 тис. грн), проте, розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.06.2016 № 436-р не враховує зазначених внесених змін до бюджетних показників за бюджетною програмою 2304020, видатки за якою пропонується перерозподілити.

Інформація щодо виконання бюджетної програми, видатки за якою пропонується перерозподілити, приведена в таблиці, що надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 01.06.2016 № 436-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.06.2016 № 436-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2016 рік у державному бюджеті, перерозподілу видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2304020 «Проведення лабораторних досліджень у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення і вжиття спеціальних заходів на локалізацію та ліквідацію спалахів та епідемій» на суму 1 156 121,8 тис. грн (з них за загальним фондом – 912 933,1 тис. грн, видатки споживання – 912 750,5 тис. грн, на оплату праці – 689 526 тис. грн, комунальних послуг та енергоносіїв – 50 193,4 тис. грн, видатки розвитку – 182,6 тис. грн; за спеціальним фондом – 243 188,7 тис. грн, видатки споживання – 237 008,7 тис. гривень, на оплату праці – 64 185,4 тис. грн, комунальних послуг та енергоносіїв – 40 950 тис. грн, видатки розвитку – 6 180 тис. грн) та відповідно встановлення видатків у таких обсягах для забезпечення здійснення функцій у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та здійснення заходів щодо завершення реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби.

Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утрималися» - 1.

4.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника відділу бухгалтерського обліку та планування – головного бухгалтера Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Мрожик Г.М. про погодження передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету для Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 № 463-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України від 07.07.2016
№ 10.2-07/16982 щодо погодження передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пунктів 1 та 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 № 463-р «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками».

Комітетом погодження передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету між бюджетними програмами головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частин шостої та восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України передача бюджетних призначень та перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Крім того, частиною першою статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено, що обсяг видатків, передбачених за бюджетною програмою «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів», розподіляються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, після врегулювання питань оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, ліквідації надлишкових контрольно-наглядових повноважень та затвердження граничної чисельності працівників цих органів. Одночасно, частиною другою вищевказаної статті установлено, що видатки, передбачені за зазначеною програмою, можуть розподілятися Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для забезпечення заходів, пов’язаних з реорганізацією (ліквідацією) центральних органів виконавчої влади.

Так, розпорядженням Уряду від 01.07.2016 № 463-р пропонується:

1) передати частину бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у загальному фонді державного бюджету (загальнодержавні витрати) за програмою 0421010 «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів», у сумі 24 372,8 тис. грн (видатки споживання – 24 372,8 тис. грн, з них оплата праці – 16 670,5 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 1 101,7 тис. грн) Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками для здійснення заходів щодо забезпечення її функціонування, завершення реорганізації Державної служби з лікарських засобів та Державної служби з контролю за наркотиками /відповідальні виконавці бюджетних програм у складі Міністерства охорони здоров’я України/, визначивши Державну службу з лікарських засобів та контролю за наркотиками відповідальним виконавцем бюджетної програми, що відкривається для здійснення зазначених видатків, за якими головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство охорони здоров’я (пункт 1 зазначеного розпорядження Уряду).

2) здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я у 2016 році, перерозподіл видатків державного бюджету (пункт 2 зазначеного розпорядження Уряду) шляхом:

зменшення їх обсягу за програмою 2302010 «Керівництво та управління у сфері лікарських засобів» /відповідальний виконавець бюджетних програм – Державна служба з лікарських засобів/ на суму 19 292,3 тис. грн (видатки споживання загального фонду – 19 292,3 тис. грн., з них оплата праці – 12 521 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 1 351,85 тис. грн);

зменшення їх обсягу за програмою 2303010 «Керівництво та управління у сфері контролю за наркотиками» /відповідальний виконавець бюджетних програм – Державна служба з контролю за наркотиками/ на суму 2 230,3 тис. грн (видатки споживання загального фонду – 2 230,3 тис. грн, з них оплата праці – 1 462,4 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 166,1 тис. грн);

збільшення їх обсягу за бюджетною програмою, відкритою Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками відповідно до пункту 1 цього розпорядження, на суму 21 522,6 тис. грн (видатки споживання загального фонду – 21 522,6 тис. грн, з них оплата праці – 13 983,4 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 1 517,95 тис. гривень).

Міністерству фінансів України доручено забезпечити відкриття нової бюджетної програми Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками і внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначених передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом з питань бюджету.

Загалом Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками із урахуванням запропонованих змін буде спрямовано видатки споживання в обсязі 45 895,4 тис. грн, з них оплата праці – 30 653,9 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 2 619,65 тис. гривень.

Необхідно зауважити, що пункт 1 зазначеного рішення Уряду встановлює передачу бюджетних призначень новому відповідальному виконавцю бюджетних програм /Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками – відповідальний виконавець бюджетних програм у складі Міністерства охорони здоров’я України/, проте вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України встановлено здійснення передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого.

Варто зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» прийнято рішення утворити Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, реорганізувавши шляхом злиття Державної служби з лікарських засобів та Державної служби з контролю за наркотиками, поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій із забезпечення формування державної політики з питань обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, а також координації діяльності органів виконавчої влади із зазначених питань).

Довідково: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» (із змінами від 01.06.2016 № 354) Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками встановлено граничну чисельність працівників апарату – 127 осіб, територіальних органів – 433 осіб, а позицію щодо Державної служби з контролю за наркотиками виключено (було передбачено відповідно – 37 осіб та 19 осіб).

За інформацією Міністерства охорони здоров’я України, викладеною у зверненні до Комітету, зазначено, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 № 463-р «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками» розроблено з метою забезпечення виконання основних завдань та функцій Держлікслужбою, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 № 647 «Про затвердження Положення про Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками» та здійснення заходів щодо завершення реорганізації Державної служби України з лікарських засобів та Державної служби України з контролю за наркотиками.

Відповідно до визначених вищезазначеною постановою завдань,  Держлікслужба здійснює реалізацію державної політики у сферах контролю якості та безпеки лікарських засобів, медичних виробів та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, державне регулювання і контроль у сферах обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та протидії їх незаконному обігу, тощо.

Водночас зауважено, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» не встановлено бюджетних призначень новоутвореній Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

Також зазначено, що реалізація положень розпорядження дасть можливість розпочати роботу Держлікслужби та гарантовано не призведе до утворення кредиторської заборгованості з виплати заробітної плати, оплати комунальних послуг і енергоносіїв та оплати інших поточних витрат,  пов’язаних з діяльністю Держлікслужби у липні-грудні поточного року.

Слід звернути увагу на те, що відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 256-р, від 08.06.2016 № 419-р та від 08.06.2016 № 420-р було здійснено аналогічну передачу частини бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у загальному фонді державного бюджету (загальнодержавні витрати) за бюджетною програмою 0421010 «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів» Державній службі з лікарських засобів в обсязі – 12 562,2 тис. грн та Державній службі з контролю за наркотиками в обсязі – 1 311,1 тис. грн для здійснення заходів, пов’язаних з їх реорганізацією, тобто загалом передано кошти у сумі 13 873,3 тис. гривень.

Довідково: Державній службі з лікарських засобів за бюджетною програмою 2302010 бюджетні призначення за загальним фондом було визначено у сумі 6,7 млн грн (за попередніми поясненнями Міністерства охорони здоров’я України обсяг було визначено із розрахунку на січень-лютий п.р.), план з урахуванням змін становить 16,2 млн грн (без врахування змін відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 419-р) за даними звіту Казначейства за січень-травень поточного року фактично проведено видатки у обсязі 10,9 млн грн, що становить 67,4 % плану з урахуванням змін.

Державній службі з контролю за наркотиками за бюджетною програмою 2303010 бюджетні призначення за загальним фондом визначено у сумі 919,2 тис. грн (за попередніми поясненнями Міністерства охорони здоров’я України обсяг визначено із розрахунку на січень-лютий п.р.), за даними звіту Казначейства за січень-травень поточного року фактично проведено видатки у обсязі 870,5 тис. грн, що становить 94,7 % плану на звітний період та річного плану (без врахування змін відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 420-р).

Окремо слід відмітити, що протягом 2015 року Урядом було прийнято по вісім рішень щодо передачі бюджетних призначень Державній службі з лікарських засобів на загальну суму – 24,8 млн грн та Державній службі з контролю за наркотиками на загальну суму – 5,7 млн грн для забезпечення заходів, пов’язаних з їх реорганізацією за рахунок коштів бюджетної програми 0421010 «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів» (у 2015 році видатки, передбачені за бюджетною програмою 0421010, розподілялись Кабінетом Міністрів України без погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлені розпорядження Уряду від 01.07.2016 № 463-р передачу бюджетних призначень та перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частин шостої та восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України і статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»:

1) погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 № 463-р здійснення передачі бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у загальному фонді державного бюджету (загальнодержавні витрати) за бюджетною програмою 0421010 «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів», у сумі 24 372,8 тис. грн (видатки споживання – 24 372,8 тис. грн, з них оплата праці – 16 670,5 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 1 101,7 тис. грн) Міністерству охорони здоров’я для Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками, як відповідальному виконавцю бюджетних програм для здійснення заходів щодо забезпечення її функціонування, завершення реорганізації Державної служби з лікарських засобів та Державної служби з контролю за наркотиками;

2) погодити відповідно до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 № 463-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених за загальним фондом Міністерству охорони здоров’я на 2016 рік, перерозподілу видатків  споживання державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2302010 «Керівництво та управління у сфері лікарських засобів» на суму 19 292,3 тис. грн (з них оплата праці – 12 521 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 1 351,85 тис. грн);

зменшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2303010 «Керівництво та управління у сфері контролю за наркотиками» на суму 2 230,3 тис. грн (з них оплата праці – 1 462,4 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 166,1 тис. грн);

збільшення обсягу зазначених видатків за бюджетною програмою, відкритою Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками відповідно до пункту 1 цього розпорядження, на суму 21 522,6 тис. грн (з них оплата праці – 13 983,4 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 1 517,95 тис. гривень).

Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утрималися» - 1.

4.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України – керівника апарату Малашкіна М.А. про погодження розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (постанова Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 р. № 412).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11.07.2016 р. за № 7/19-8447 щодо погодження розподілу на 2016 рік між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (далі – субвенція).

Відповідно до частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» у загальному фонді державного бюджету передбачена субвенція обсягом 115,9 млн грн без розподілу між місцевими бюджетами. Її розподіл затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 р. № 412 «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження».

За інформацією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України субвенція розподілена між бюджетами адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється зона спостереження атомних електростанцій державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Волинська, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Рівненська, Херсонська, Хмельницька області: відповідні обласні, районні, міські, у тому числі монофункціональних міст, бюджети) за формулою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 91 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження» (далі – Порядок та умови).

(розрахунок щодо проведеного розподілу субвенції додається Мінрегіоном на 4 аркушах).

Як зазначено Мінрегіоном України, розрахунок здійснено відповідно до вимог статті 12-2 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», виходячи з:

- питомої ваги чисельності населення, яке проживає на території зони спостереження цих адміністративно-територіальних одиниць;

- питомої ваги реалізованої (відпущеної) електричної енергії АЕС в загальному обсязі реалізованої (відпущеної) електричної енергії Компанії;

- співвідношення розподілу субвенції між місцевими бюджетами (для обласних бюджетів – 30 %, бюджетів районів і міст обласного значення – 55 %, бюджетів монофункціональних міст – супутників ядерних установок – 15 %).

При цьому, згідно із зазначеними Порядком і умовами визначені напрями використання субвенції та встановлено, що переліки відповідних об’єктів, засобів та препаратів формуються і затверджуються Мінрегіоном України, за пропозиціями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а переліки засобів індивідуального захисту органів дихання і захисних споруд цивільного захисту – також за погодженням з Державною службою надзвичайних ситуацій.

Слід зазначити, що додаток до Порядку та умов (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 № 412) не в повній мірі відповідає вимогам нормопроектувальної техніки. Відповідно до частини третьої статті 97 Бюджетного кодексу України у Державному бюджеті України затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів. Тому, у розподілі субвенції (додаток до Порядку та умов) слід вказувати не найменування адміністративно-територіальної одиниці, а назву місцевого бюджету адміністративно-територіальної одиниці.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Ванат П.М., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України – керівник апарату Малашкін М.А.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції згідно з додатком до Порядку та умов її надання у редакції постанови Уряду від 06.07.2016 р. № 412.

Водночас, головою підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбуновим О.В. було порушене питання ефективності використання збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (далі – збір). Зокрема, ним було зауважено, що відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» такий збір запроваджено виключно для фінансового забезпечення заходів щодо соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження. Водночас, другий рік підряд обсяги субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, не відповідають запланованим надходженням збору.

Загалом, Горбуновим О.В. було запропоновано направити окреме звернення до Уряду та рекомендувати у місячний термін внести пропозиції щодо:

– змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» в частині збільшення обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, виходячи із обсягу збору, запланованого у доходах загального фонду державного бюджету;

– доцільності підвищення ставки збору для підприємств з видобування і переробки уранових руд, збільшивши її розмір з 2.75 грн за 1 кілограм реалізованої кінцевої продукції- уранового концентрату (без урахування податку на додану вартість) до 5-6 гривень;

– законодавчого унормування питань поширення соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження підприємств з видобування і переробки уранових руд, та відповідного розподілу субвенції;

– пріоритетного спрямування субвенції на виконання заходів з покращення медичного забезпечення (медичного страхування) населення, яке проживає на території зони спостереження, та на підтримання у належному стані об’єктів спеціальної соціальної інфраструктури.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету Куліченка І.І. з урахуванням пропозицій Горбунова О.В.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України:

погодити розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження на 2016 рік, згідно з додатком до Порядку та умов надання такої субвенції (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2016 р. № 412 «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження»).

2. Направити окреме звернення до Кабінету Міністрів України та рекомендувати у місячний термін надати до Комітету пропозиції з унормування питань використання збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження.

Голосували: «за» - 16, «проти» - 0, «утрималися» - 4.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Крулька І.І. про проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо використання деяких видів екологічного податку)» (реєстр. № 4837 від 16.06.2016), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Домбровським О.Г., Черненком О.М. та іншими, а також інформацію про альтернативний проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо спрямування надходжень від екологічного податку до спеціального фонду державного бюджету та використання екологічного податку)» (реєстр. № 4837-1 від 02.07.2016), поданий народним депутатом України Недавою О.А.

Відмітили:

Щодо законопроекту за реєстр. № 4837.

Законопроектом пропонуються з 1 січня 2017 року такі зміни до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс):

включення до доходів спеціального фонду державного бюджету 100 % екологічного податку, що справляється за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці, і 20 % екологічного податку за розміщення відходів в частині розміщення малонебезпечних побутових відходів /зміни до пункту 16-1 частини другої статті 29 Кодексу та доповнення частини третьої цієї статті новими пунктами 13-3 і 13-4/ із спрямуванням відповідно на компенсацію послуги з утилізації побутових відходів як складової послуги з поводження з побутовими відходами шляхом надання трансфертів і на заходи з рекультивації полігонів, звалищ побутових відходів шляхом надання трансфертів /доповнення частини четвертої статті 30 Кодексу новими пунктами 21 і 22/;

включення до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів 80 % екологічного податку за розміщення малонебезпечних побутових відходів, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території, у т.ч.: до бюджетів міст Києва та Севастополя – 80 %, сільських, селищних, інших міських бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад – 25 %, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим – 55 % /доповнення частини першої статті 69-1 Кодексу новим пунктом 4-2/;

доповнення переліку видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, видатками на компенсацію послуги з утилізації побутових відходів як складової послуги з поводження з побутовими відходами і на заходи з рекультивації полігонів, звалищ побутових відходів /доповнення частини першої статті 91 Кодексу новими пунктами 22 і 23/;

доповнення переліку трансфертів, що надаються з державного бюджету місцевим бюджетам, субвенцією на компенсацію послуги з утилізації побутових відходів як складової послуги з поводження з побутовими відходами та субвенцією на заходи з рекультивації полігонів, звалищ побутових відходів /зміни до частини першої статті 97 Кодексу/;

визначення особливостей надання субвенції на компенсацію послуги з утилізації побутових відходів як складової послуги з поводження з побутовими відходами, зокрема: спрямування субвенції на компенсацію відповідної послуги, яку надають виконавці послуг з поводження з побутовими відходами у відповідному населеному пункті; розподіл субвенції пропорційно до кількості зареєстрованого населення у відповідному населеному пункті /доповнення Кодексу новою статтею 103-6/;

визначення особливостей надання субвенції на заходи з рекультивації полігонів, звалищ побутових відходів, зокрема: розподіл субвенції між відповідними бюджетами у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України; платники екологічного податку за розміщення відходів в частині розміщення малонебезпечних побутових відходів отримують кошти субвенції у розмірі, пропорційному до обсягу сплаченого (перерахованого) ними згідно з Податковим кодексом України на відповідній території місцевого бюджету такого екологічного податку в субвенції, яку отримав відповідний місцевий бюджет, до якого був сплачений (перерахований) цей податок /доповнення Кодексу новою статтею 103-7/.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект розроблено з метою цільового та ефективного використання коштів, які надійшли від екологічного податку, що справляється за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці, і екологічного податку за розміщення відходів в частині малонебезпечних твердих побутових відходів, на компенсацію вартості утилізації побутових відходів у складі послуги з поводження з побутовими відходами, рекультивацію полігонів та звалищ побутових відходів, для запровадження новітніх технологій поводження з побутовими відходами, максимального повторного їх залучення у господарський обіг як вторинних ресурсів та альтернативного джерела енергії, а також стимулювання екологічних інвестицій.

Щодо законопроекту за реєстр. № 4837 належить зауважити таке.

1. Законопроект є похідним від законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування розміщення побутових відходів)» (реєстр. № 4836 від 16.06.2016 р.), поданого народними депутатами України Южаніною Н.П., Домбровським О.Г., Войціцькою В.М., Крульком І.І. та іншими. Законопроектом за реєстр. № 4836 пропонується з 01.01.2017 р. розширити базу оподаткування екологічного податку, запровадивши такий податок за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці і встановивши ставки такого податку, а також значно підвищити ставку екологічного податку за розміщення малонебезпечних побутових відходів, встановивши її у розмірі 80 грн за 1 тонну (чинна норма – 4,02 грн за 1 тонну), при цьому за розміщення не утилізованих побутових відходів ставка податку за розміщення малонебезпечних побутових відходів збільшується у 6 раз. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку до законопроекту за реєстр. № 4836 зауважує, зокрема, що збільшення ставки податку буде компенсуватися її платниками, зокрема, за рахунок збільшення вартості упаковки або товарів в упаковці, які виробляються на митній території України та які імпортуються на митну територію України, що відповідно може негативно позначитися на платоспроможності громадян.

Оскільки законопроект за реєстр. № 4836 (що знаходиться на розгляді у Комітеті з питань податкової та митної політики) Верховною Радою України ще не розглядався і невідомо, яке буде прийнято рішення щодо нього, на даний час для включення екологічного податку, що справляється за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці, і екологічного податку за розміщення відходів в частині розміщення малонебезпечних побутових відходів до спеціального фонду бюджету немає законодавчих підстав, а відповідне джерело є нереалістичним.

У пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 4837 також зазначено, що реалізація його положень потребуватиме внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. При цьому, ГНЕУ і Асоціація міст України у своїх висновках до законопроекту зазначає, що рішення щодо законопроекту за реєстр. № 4837 має прийматися за результатами розгляду законопроекту за реєстр. № 4836, адже в разі його неприйняття розгляд поданого законопроекту втрачає сенс.

Крім того, законопроект за реєстр. № 4837 є системно пов’язаним із законопроектом «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії» (реєстр. № 4835 від 16.06.2016 р.), поданим народними депутатами України Домбровським О.Г., Кононенком І.В., Войціцькою В.М., Крульком І.І. та іншими, і законопроектом «Про відходи» (реєстр. № 4838 від 16.06.2016 р.), поданим народними депутатами України Дирівим А.Б., Домбровським О.Г., Войціцькою В.М., Крульком І.І. та іншими. Вказані законопроекти, як зазначено у пояснювальних записках до них, розроблені з метою комплексного реформування сфери поводження з відходами, впровадження сучасних методів та технологій збирання, транспортування, утилізації та екологічно безпечного захоронення утилізованих відходів, одержання вторинної сировини, що є у складі побутових відходів, поліпшення екологічного стану довкілля та привабливості ринку у сфері поводження з побутовими відходами для суб’єктів господарювання. При цьому, передбачається уточнити відповідну термінологію, зокрема, визначити, що:

послуги з поводження з побутовими відходами – послуги з вивезення, утилізації та захоронення побутових відходів, що надаються у населеному пункті;

послуги з утилізації побутових відходів – здійснення комплексу технологічних операцій, пов’язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей побутових відходів з метою підготовки їх до екологічно безпечного видалення та складається з підготовки їх до повторного використання, матеріальної чи енергетичної утилізації, що забезпечують зменшення їх маси не менше ніж на половину від загальної маси утилізованих побутових відходів;

полігони побутових відходів – інженерні спеціалізовані споруди, які призначені для захоронення побутових відходів.

Серед іншого законопроектом за реєстр. № 4835 вносяться зміни до повноважень органів місцевого самоврядування, встановивши, що до їх компетенції належать:

затвердження порядку визначення виконавця послуг з поводження з побутовими відходами;

визначення на конкурсних засадах суб’єктів господарювання, які здійснюють у межах певної території надання послуг з вивезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами у порядку, встановленому органом місцевого самоврядування;

визначення суб’єктів господарювання, які здійснюють у межах певної території надання послуг з утилізації та захоронення побутових відходів у порядку, встановленому органом місцевого самоврядування.

Отже, з метою забезпечення узгодження правових норм законопроект за реєстр. № 4837 належить розглядати лише за умови попереднього розгляду і прийняття законопроекту за реєстр. № 4836 щодо змін до Податкового кодексу України, а також з урахуванням розгляду законопроектів за реєстр. № 4835 і № 4838.

2. Запропоноване законопроектом зарахування екологічного податку за розміщення відходів в частині розміщення малонебезпечних побутових відходів до спеціальних фондів державного і місцевих бюджетів призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету, оскільки згідно з чинними нормами Кодексу 20 % такого екологічного податку є складовою доходів загального фонду державного бюджету.

За звітними даними Казначейства України надходження екологічного податку від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (код 19010300) до загального фонду державного бюджету у 2015 році становили 136,97 млн грн, а за 5 місяців 2016 року – 74,7 млн грн. У складі таких надходжень є кошти від екологічного податку за розміщення малонебезпечних побутових відходів, обсяг яких не наводиться у бюджетній звітності (у зв’язку з відсутністю деталізації відповідного коду класифікації доходів бюджету).

Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначає, що прийняття законопроекту впливатиме на дохідну та видаткову частини спеціального фонду державного та місцевих бюджетів, а на сьогодні відсутня інформація, яка дозволить визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звертає увагу Мінфін. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

3. У матеріалах до законопроекту не наведено пояснень щодо пропонованих розмірів розподілу між державним і місцевими бюджетами та між видами місцевих бюджетів надходжень від екологічного податку, що справляється за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці, та екологічного податку за розміщення відходів в частині розміщення малонебезпечних побутових відходів.

При цьому, ГНЕУ вважає, що пропозиція щодо пропонованих розмірів розподілу таких надходжень потребує уточнення.

4. Частиною другою нової статті 103-6 Кодексу /абзац 4 пункту 6 розділу І законопроекту/ передбачено, що у законі про державний бюджет затверджуються обсяги субвенції на компенсацію послуги з утилізації побутових відходів як складової послуги з поводження з побутовими відходами окремо для міських (міст Києва та Севастополя), сільських, селищних бюджетів.

Однак у цьому положенні взагалі не згадуються інші бюджети місцевого самоврядування (міські бюджети міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст районного значення, а також бюджети об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад), а тому це положення потребує уточнення для забезпечення дотримання принципу справедливості і неупередженості бюджетної системи України, визначеного пунктом 9 частини першої статті 7 Кодексу (бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами).

Поряд з тим, слід відмітити, що згідно з нормами Кодексу сільські та селищні бюджети не мають прямих відносин з державним бюджетом, а тому запропоновані субвенції можуть надаватися таким бюджетам через відповідні районні та міські бюджети.

5. У частині четвертій нової статті 103-6 та частині четвертій нової статті 103-7 Кодексу /абзаци 6 і 15 пункту 6 розділу І законопроекту/ визначено, що залишки коштів за запропонованими законопроектом новими субвенціями на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Згідно з частиною другою статті 57 Кодексу на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету та щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Відтак, наведені положення законопроекту є зайвими, зважаючи що вказані нові субвенції передбачається надавати із спеціального фонду державного бюджету (про що свідчать передбачені законопроектом зміни до частини четвертої статті 30 Кодексу).

Водночас, з метою забезпечення однозначності трактування правових норм потребує конкретизації застосований у змінах до частини четвертої статті 30 Кодексу /в абзацах другому і третьому пункту 2 розділу І законопроекту/ термін «трансферти» (зважаючи що із змісту законодавчої ініціативи йдеться безпосередньо про запропоновані нові субвенції), оскільки згідно з бюджетною методологією та бюджетною класифікацією зазначене поняття охоплює не лише міжбюджетні трансферти, а й трансферти підприємствам (установам, організаціям), трансферти населенню та трансферти урядам іноземних держав та міжнародним організаціям.

6. Законопроектом запропоновано 80 % екологічного податку за розміщення відходів в частині розміщення малонебезпечних побутових відходів зараховувати загалом до спеціального фонду місцевих бюджетів /пункт 3 розділу І законопроекту/, однак одночасно не передбачено напрямів використання таких коштів у змінах до відповідного галузевого законодавства з огляду на те, що відповідно до частини другої статті 70 Кодексу кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства.

7. Асоціація міст України вважає, що запропоноване законопроектом доповнення частини першої статті 91 Кодексу новими пунктами 22 і 23 є недоцільним, оскільки норма пункту 13 частини першої статті 91 Кодексу передбачає, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на програми природоохоронних заходів місцевого значення, що є ширшим поняттям, ніж запропоновані доповнення.

Наприклад, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 р. № 1147 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів» рекультивація територій полігонів твердих побутових відходів вже належить до природоохоронних заходів.

7. До окремих положень законопроекту потрібно внести техніко-юридичні і редакційні правки для приведення до вимог нормопроектувальної техніки, узгодження з іншими положеннями законопроекту і нормами Кодексу (включаючи бюджетну методологію), зокрема:

необхідно передбачити зміни до пункту 4-1 частини першої статті 69-1 Кодексу щодо доповнення посиланням на новий пункт 4-2 цієї частини статті для недопущення неузгодженостей щодо зарахування частини екологічного податку до спеціального фонду місцевих бюджетів;

вжитий у законопроекті термін «бюджети об’єднаних територіальних громад» слід доповнити словами «що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад», оскільки саме у такій редакції він застосовується в нормах Кодексу;

належить узгодити між собою передбачені законопроектом положення нового пункту 13-4 частини третьої статті 29, нового пункту 4-2 частини першої статті 69-1 та частини третьої нової статті 103-7 Кодексу в частині розподілу між бюджетами субвенції на заходи з рекультивації полігонів, звалищ побутових відходів та екологічного податку за розміщення відходів в частині розміщення малонебезпечних побутових відходів.

8. Запропоноване законопроектом збільшення джерел спеціального фонду державного бюджету (особливо в умовах гострої обмеженості бюджетних ресурсів) не узгоджується із здійсненими заходами щодо оптимізації спеціального фонду бюджетів.

Поряд з тим, Рахункова палата у Висновках щодо виконання закону про Державний бюджет України на 2015 рік пропонує суб’єктам права законодавчої ініціативи ініціювати внесення змін до чинного законодавства України щодо скорочення кількості джерел формування спеціального фонду державного бюджету з подальшим скасуванням спеціального фонду.

Водночас, варто зауважити, що ініційоване законопроектом проведення відповідних видатків (у т. ч. надання запропонованих нових субвенцій) за рахунок надходжень екологічного податку буде залежати від стану його виконання, зважаючи на визначені частиною третьою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 Кодексу особливості здійснення видатків за спеціальним фондом бюджету (а саме взяття бюджетних зобов’язань і проведення видатків за спеціальним фондом бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету).

Загалом ГНЕУ у своєму висновку /лист від 05.07.2016 р.
№ 16/3-857/4837(162756)/ вважає, що було б логічним для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту за реєстр. № 4837 отримати відповідний експертний висновок Уряду, оскільки за змістом відповідних положень п. 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Кодексу розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України державного бюджету віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, а відповідно до вимог частини першої статті 111 Кодексу Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як щодо державного бюджету, так і місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку /лист від 05.07.2016 р. № 31-06130-11-2/19485/ зазначає, що не підтримує прийняття законопроекту за реєстр. № 4837 у зв’язку з тим, що Мінфіном не підтримано базовий законопроект за реєстр. № 4836 щодо змін до Податкового кодексу України.

Поряд з тим, Асоціація міст України надала Комітету з питань бюджету висновок /лист від 11.07.2016 р. № 5-288/, в якому зазначено, що Асоціація підтримує законопроект за реєстр. № 4837 і рекомендує прийняти його у першому читанні за основу з урахуванням зауважень щодо виключення пропозицій по внесенню змін до статті 91 Кодексу.

Крім того, до Комітету з питань бюджету надійшло звернення Американської торгівельної палати в Україні /лист від 30.06.2016 р. № 16-393/ щодо законопроектів за реєстр. №№ 4835-4837, направлених на введення нових податків за виробництво й імпорт упаковки та товарів в ній. Зокрема, у зверненні зазначено, що запропонована фіскальна система не надає можливості виробникам товарів в упаковці виконувати їх обов’язки щодо розширеної відповідальності виробника. При цьому, звернуто увагу, що досвід і практика розвинених європейських країн показують, що проблему утилізації відходів слід вирішувати комплексно, створюючи системи організації збирання та утилізації для кожного виду відходів окремо, надаючи можливість бізнесу виконувати зобов’язання щодо збирання та утилізації їх відходів на засадах розширеної відповідальності виробника, що задекларовано в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС.

На час розгляду до Комітету з питань бюджету щодо законопроекту за реєстр. № 4837 висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

Щодо законопроекту за реєстр. № 4837-1.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2017 року внести зміни до статей 29 та 30 Кодексу щодо перенесення із загального фонду до спеціального фонду державного бюджету 20 % екологічного податку (крім екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, який зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі) і включення до спеціального фонду державного бюджету екологічного податку, що справляється за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці /зміни до пункту 16-1 частини другої статті 29 Кодексу та доповнення частити третьої цієї статті новим пунктом 4/, та спрямування відповідних коштів на компенсацію послуги з утилізації побутових відходів як складової послуги з поводження з побутовими відходами та заходи з рекультивації полігонів, звалищ побутових відходів та будівництва нових полігонів шляхом надання трансфертів /доповнення частини четвертої статті 30 Кодексу новим пунктом 21/.

Щодо законопроекту за реєстр. № 4837-1 належить зауважити таке.

1. Запропонована у законопроекті зміна порядку зарахування 20 % екологічного податку до спеціального фонду державного бюджету замість загального фонду призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету та відповідно потребує вишукання додаткових джерел для забезпечення видатків загального фонду державного бюджету на реалізацію програм і заходів згідно із статтею 87 Кодексу.

Отже, реалізація такої законодавчої ініціативи матиме наслідком розбалансування показників загального фонду державного бюджету, що не відповідає визначеному пунктом 2 частини першої статті 7 Кодексу принципу збалансованості бюджетної системи України (згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період).

Згідно із звітністю Казначейства України до загального фонду державного бюджету надходження екологічного податку (без врахування екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк) за кодами 19010100, 19010200 і 19010300 загалом становили за 2015 рік 396,4 млн грн, а за січень-травень 2016 року – 215,8 млн грн, що на 1,9 млн грн більше аналогічного періоду минулого року (213,9 млн грн).

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

2. На відміну від основного законопроекту за реєстр. № 4837 в альтернативному законопроекті за реестр. № 4837-1 пропонується за рахунок надходжень зазначеного екологічного податку здійснювати відповідні видатки безпосередньо з державного бюджету, а не шляхом надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію послуги з утилізації побутових відходів як складової послуги з поводження з побутовими відходами та на заходи з рекультивації полігонів, звалищ побутових відходів.

Зазначене не узгоджується з вимогами Кодексу та законів України «Про місцеве самоврядування» і «Про відходи» щодо реалізації відповідних видаткових повноважень органами місцевого самоврядування.

Так, з огляду на вимоги статті 86 Кодексу видатки на реалізацію заходів щодо поводження з побутовими відходами належать до видатків першої групи (оскільки забезпечують необхідне першочергове надання гарантованих послуг і які розташовані найближче до споживачів), які здійснюються з бюджетів сіл, їх об’єднань, селищ, міст та бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Поряд з тим, принцип субсидіарності бюджетної системи України, визначений пунктом 7 частини першої статті 7 Кодексу, передбачає, що розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання гарантованих послуг до їх безпосереднього споживача.

Крім того, відповідно до статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів належить до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, а згідно з статтею 21 Закону України «Про відходи» органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів.

3. Законопроект містить неузгодженість щодо питання зарахування екологічного податку до державного і місцевих бюджетів: не передбачено зміни до пункту 4-1 частини першої статті 69-1 Кодексу щодо доповнення посиланням на новий пункт 4 частини третьої статті 29 Кодексу.

4. Щодо альтернативного законопроекту за реєстр. № 4837-1 необхідно зазначити окремі зауваження, аналогічні до вищевикладених зауважень щодо законопроекту за реєстр. № 4837, зокрема:

законопроект є похідним від законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування розміщення побутових відходів)» за реєстр. № 4836. У пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 4837-1 також зазначено, що реалізація його положень потребуватиме внесення відповідних змін до Податкового кодексу України (згідно із законопроектом за реєстр. № 4836). Отже, з метою забезпечення узгодження правових норм законопроект за реєстр. № 4837-1 належить розглядати лише за умови попереднього розгляду і прийняття законопроекту за реєстр. № 4836;

запропоноване законопроектом збільшення джерел спеціального фонду державного бюджету не узгоджується із здійсненими заходами щодо оптимізації спеціального фонду бюджету, водночас, ініційоване законопроектом проведення відповідних видатків за рахунок надходжень екологічного податку буде залежати від стану його виконання.

На час розгляду до Комітету з питань бюджету щодо законопроекту за реєстр. № 4837-1 не надійшли експертні висновки Міністерства фінансів України та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, а також висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції).

Окремо слід відмітити, що на розгляді у Верховній Раді України знаходяться також інші законопроекти про внесення змін до Кодексу, спрямовані на врегулювання аналогічного питання, як і у законопроектах за реєстр. № 4837 і № 4837-1, а саме:

щодо збору за операції поводження з відходами (реєстр. № 1622 доопрацьований від 04.02.2015 р.);

щодо запобігання негативної дії відходів кінцевого споживання продукції на навколишнє природне середовище (реєстр. № 3200 від 30.09.2015 р.);

щодо спрямування деяких видів екологічного податку на поводження з побутовими відходами (реєстр. № 3200-1 від 21.10.2015 р.).

Таким чином, у разі підтримки законопроекту за реєстр. № 4837 чи за реєстр. № 4837-1 порушені у законопроектах за реєстр. № 1622 (доопр.), № 3200 і № 3200-1 питання будуть врегульовані, а відтак такі законопроекти втратять свою актуальність і відповідно до статті 95 Регламенту Верховної Ради України мають бути зняті з розгляду.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Крулько І.І., Іщейкін К.Є., Матвієнко А.С., Мельник С.І., Пинзеник В.М., Шкварилюк В.В., Ванат П.М., Деркач А.Л., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету Іщейкін К.Є. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: розглянувши законопроекти за реєстр. № 4837 і № 4837-1, рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 4837 прийняти за основу та внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні після прийняття в цілому законопроекту за реєстр. № 4836 щодо змін до Податкового кодексу.

Така пропозиція була поставлена на голосування Головою Комітету Павелком А.В. і підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За підсумками розгляду проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо використання деяких видів екологічного податку)» (реєстр. № 4837 від 16.06.2016 р.), поданого народними депутатами України Крульком І.І., Домбровським О.Г., Черненком О.М. та іншими, та альтернативного проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо спрямування надходжень від екологічного податку до спеціального фонду державного бюджету та використання екологічного податку)» (реєстр. № 4837-1 від 02.07.2016 р.), поданого народним депутатом України Недавою О.А., і керуючись частиною другою статті 110 Регламенту Верховної Ради України, рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу законопроект за реєстр. № 4837, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні після прийняття в цілому проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування розміщення побутових відходів)» (реєстр. № 4836 від 16.06.2016 р.).

Голосували: «за» - 16, «проти» - 1, «утрималися» - 2, «не голосували» - 1.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (урівняти в правах громади міст з іншими громадами відносно місцевих запозичень) (реєстр. № 4337 від 30.03.2016 р.), поданий народним депутатом України Ничипоренком В.М.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до частини третьої статті 16 та частин першої і сьомої статті 74 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) пропонується надати право радам об’єднаних територіальних громад, селищним і сільським радам на здійснення місцевих внутрішніх запозичень та місцевих зовнішніх запозичень (шляхом отримання кредитів (позик) від міжнародних фінансових організацій).

На даний час відповідно до чинних вимог частини третьої статті 16 та статті 74 Кодексу місцеві внутрішні запозичення (за винятком випадків, передбачених статтею 73 цього Кодексу) мають право здійснювати Верховна Рада Автономної Республіки Крим та міські ради, а місцеві зовнішні запозичення – Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Київська, Севастопольська міські ради, міські ради міст обласного значення. При цьому місцеві зовнішні запозичення шляхом отримання кредитів (позик) від міжнародних фінансових організацій можуть здійснювати всі міські ради.

Щодо здійснення запозичень радами об’єднаних територіальних громад слід зазначити таке.

За змістом Кодексу складовою бюджетної системи України є бюджети об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. При цьому, відповідно до частини четвертої статті 67 Кодексу такі бюджети за доходами, видатками та кредитуванням, в частині міжбюджетних відносин та здійснення місцевих запозичень, формуються як бюджети міст обласного значення. Відтак, з урахуванням вимог пункту 4 частини четвертої статті 67 Кодексу об’єднані територіальні громади, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, мають право здійснювати місцеві запозичення відповідно до статей 16 та 74 Кодексу (як міста обласного значення), а тому таке питання не потребує додаткового законодавчого врегулювання.

Щодо здійснення запозичень сільськими та селищними радами належить відмітити таке.

Згідно із частинами першою, п’ятою, шостою статті 74 Кодексу місцеві запозичення здійснюються з метою фінансування бюджету розвитку місцевих бюджетів, видатки на обслуговування місцевого боргу здійснюються за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету і не можуть перевищувати 10 відсотків видатків загального фонду місцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного періоду, коли планується обслуговування місцевого боргу. При цьому згідно з визначеним у пункті 3 частини першої статті 7 принципом самостійності бюджетної системи держава не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів місцевого самоврядування, а також держава не несе відповідальності за борговими зобов’язаннями територіальних громад, що передбачено у частині четвертій статті 74 Кодексу.

Тому, враховуючи рівень доходної частини більшості селищних і сільських бюджетів, що не дозволяє забезпечувати видатки з утримання апаратів відповідних рад та інші першочергові видатки з реалізації самоврядних повноважень, здійснювати та обслуговувати належним чином місцеві запозичення може бути складно, на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ). Поряд з тим, реалізація права на здійснення місцевих запозичень сільськими та селищними радами має відбуватися відповідно до Порядку здійснення місцевих запозичень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. № 110 (із змінами), з урахуванням вимог фондового ринку, що вимагає належної фахової підготовки працівників.

Разом з тим, у законопроекті не встановлені обмеження щодо параметрів боргової безпеки для сільських, селищних рад, як передбачено у частині третій статті 18 Кодексу, зокрема, для територіальної громади міста, про що також зауважує ГНЕУ.

ГНЕУ у своєму висновку від 08.04.2016 р. № 16/3-442/4337(84620) вважає питання щодо практичної реалізації законодавчої ініціативи дискусійним з огляду, серед іншого, на недосконалість існуючої інфраструктури фондового ринку та невеликий спектр послуг щодо обігу облігацій місцевої позики, а відтак вбачає за доцільне для прийняття виваженого рішення щодо пропозицій проекту отримати експертний висновок Уряду, оскільки згідно з пунктом 3 статті 116 Конституції України проведення фінансової, цінової політики, інвестиційної та податкової політики забезпечує Кабінет Міністрів України.

Міністерство фінансів України /лист від 27.04.2016 № 31-12010-02-2/12153/ не підтримує прийняття законопроекту, наголошуючи, що здійснення місцевих запозичень селищними та сільськими радами, серед яких  досить багато малочисельних населених пунктів, може створити ймовірні ризики невиконання боргових зобов’язань та можливого банкрутства таких бюджетів надалі.

Асоціація міст України листом від 02.06.2016 № 5-211 повідомила свою думку щодо законопроекту, відмітивши, що прийняття зазначених змін може негативно позначитися на функціонуванні бюджетної системи, оскільки обмеження щодо здійснення місцевих запозичень призначені для забезпечення непорушності і стабільності фінансової системи, гарантування безпеки всім суб’єктам фінансового ринку та ефективного управління фінансовими ресурсами (підвищиться ризик надмірного боргового навантаження на місцеві бюджети і виникне загроза порушення їхньої платіжної дисципліни).

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку /лист від 16.05.2016 №04-19/17-1533/ зазначає, що проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

На час розгляду законопроекту висновок Комітету Верховної Ради України з питань з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшов.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету Іщейкін К.Є. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 4337 за результатами розгляду в першому читанні відхилити.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Іщейкіним К.Є. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (урівняти в правах громади міст з іншими громадами відносно місцевих запозичень) за реєстр. № 4337, поданий народним депутатом України Ничипоренком В.М., за результатами розгляду у першому читанні відхилити.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування центрів надання адміністративних послуг (реєстр. № 4059 від 15.02.2016), поданий народними депутатами України Найємом М.-М., Добродомовим Д.Є., Іоновою М.М., Геращенко І.В., Сотник О.С., Єфімовим М.В., Войціцькою В.М., Маркевичем Я.В., Кудлаєнком С.В.

Відмітили:

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою врегулювання питань фінансового забезпечення діяльності центрів надання адміністративних послуг, та спрямовано на створення зручних і доступних умов для отримання адміністративних послуг та підвищення рівня якості їх надання.

Для реалізації такої мети у законопроекті пропонується шляхом доповнення новими пунктами 12-1, 12-2, 12-3, 12-4  частини першої статті 69 - 1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) з 1 січня 2017 року (у разі утворення центру надання адміністративних послуг) зараховувати до спеціального фонду місцевих бюджетів по 30 відсотків:

плати за надання інших адміністративних послуг;

адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

плати за скорочення термінів надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень  і державної  реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також плати за надання інших платних послуг, пов’язаних з такою державною реєстрацією.

Водночас, передбачається внести відповідні зміни до пунктів 36, 36-1,
36-2, 36-3 частини першої статті 64 і пунктів 20-1, 20-5, 20-6 частини першої статті 69 Кодексу, згідно з якими на даний час плата за зазначені вище адміністративні послуги у повному обсязі зараховується до загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, міст районного значення, сільських та селищних бюджетів відповідно, доповнивши кожен пункт положенням, відповідно до якого зазначені платежі зараховуються до загального фонду відповідних місцевих бюджетів за місцем надання послуг, у таких розмірах: у розмірі 100 відсотків – у разі не утворення центру надання адміністративних послуг, 70 відсотків – у разі утворення центру надання адміністративних послуг, згідно із законом.

При цьому, згідно з фінансово-економічним обґрунтуванням до законопроекту авторами визначається, що реалізація його положень не потребує додаткових видатків з державного бюджету, оскільки відбувається перерозподіл дохідних джерел та видаткових повноважень в рамках місцевого бюджету.

За своїм змістом законопроект не відповідає задекларованій меті, оскільки не містить положень щодо видаткових повноважень спеціального фонду місцевих бюджетів, а про напрями використання коштів спеціального фонду місцевих бюджетів зазначається лише у пояснювальній записці до законопроекту.

Таким чином, законопроект у запропонованій редакції порушує визначений у статті 7 Кодексу принцип збалансованості бюджетної системи, призводячи до розбалансування місцевих бюджетів за загальним та спеціальним фондом, та зумовлює, насамперед, необхідність вишукання додаткових джерел доходів загального фонду місцевих бюджетів для забезпечення видаткових повноважень, визначених у статтях 89 - 91 Кодексу, про що зазначають також Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ), Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) та Асоціація міст України. При цьому за розрахунками Мінфіну втрати загального фонду місцевих бюджетів у річному вимірі складуть щонайменше 200 млн гривень.

В той же час кошти спеціального фонду місцевих бюджетів залишаться невикористаними, оскільки у законопроекті не дотримано вимоги частини другої статті 70 Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 70 Кодексу кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства. Тобто, утворення спеціального фонду місцевих бюджетів передбачає наявність у відповідному «галузевому» законі (у цьому випадку Закон України «Про адміністративні послуги») положення про напрями використання коштів бюджету за рахунок конкретно визначеного джерела їх здійснення.

Крім того, в порушення принципу справедливості і неупередженості бюджетної системи (бюджетна система будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами та територіальними громадами) запропонований розподіл плати за надання адміністративних послуг та адміністративних зборів ставить у неоднакові умови місцеві бюджети територій, де створені та де не створені центри надання адміністративних послуг, оскільки зменшує надходження загального фонду окремих місцевих бюджетів, та позбавляє стимулів створювати відповідні центри на інших територіях.

Поряд з тим, слід звернути увагу, що відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги»:

1. Центр надання адміністративних послуг – це постійно діючий робочий орган або структурний підрозділ місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, що зазначений у частині другій цієї статті, в якому надаються адміністративні послуги через адміністратора шляхом його взаємодії з суб’єктами надання адміністративних послуг. У разі утворення центру надання адміністративних послуг як постійно діючого робочого органу для здійснення матеріально-технічного та організаційного забезпечення діяльності центру надання адміністративних послуг у структурі відповідної міської ради, міської, районної державної адміністрації утворюється відповідний структурний підрозділ (виконавчий орган), на який покладаються керівництво та відповідальність за організацію діяльності такого центру. /Стаття 12/.

2. Фінансове та інше забезпечення діяльності системи державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з надання адміністративних послуг здійснюється виключно за рахунок Державного бюджету України, відповідних місцевих бюджетів. /Стаття 18/.

Кодексом при цьому встановлено, що:

– до видатків, які здійснюються з державного бюджету, належать видатки на утримання органів виконавчої влади (зокрема, місцевих державних адміністрацій), а до видатків, які здійснюються з місцевих бюджетів, належать видатки на утримання органів місцевого самоврядування (місцевих рад та їх виконавчих органів) /статті 87, 89 – 91/;

– забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату або за рішенням Кабінету Міністрів України /частина друга статті 85/;

– до видатків, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на інші програми, пов’язані з виконанням власних повноважень, затверджені відповідною місцевою радою згідно із законом /пункт 21 частини першої статті 91/.

Отже, виходячи з принципу самостійності бюджетної системи, згідно з яким органи місцевого самоврядування наділені правом самостійно визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства, та дотримуючись вимог Кодексу, місцеві ради можуть вирішувати питання щодо підтримки центрів надання адміністративних послуг саме за рахунок спрямування коштів загального фонду місцевих бюджетів.

Витрати спеціального фонду бюджету, як визначено у частині 8 статті 13, частині четвертій статті 23, частині другій статті 48 Кодексу, здійснюються виключно в межах та за рахунок коштів, що надійшли до цього фонду на відповідну мету.

Отже, прийняття зазначених змін може призвести до неналежного фінансового забезпечення центрів надання адміністративних послуг, оскільки буде залежати від стану надходжень плати за надання адміністративних послуг, та суттєво звузить можливості місцевих бюджетів щодо спрямування інших бюджетних коштів на їх підтримку.

ГНЕУ у своєму висновку (лист від 18.05.2016 за № 16/3-639/4059(119789)) висловлює зауваження до законопроекту, зазначаючи про необхідність надання належного обґрунтування з відповідними розрахунками щодо запропонованого у проекті розміру (30 %) зарахування надходжень від  адміністративних зборів до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів, враховуючи, що ці кошти пропонується спрямувати на матеріально-технічне забезпечення діяльності центрів надання адміністративних послуг (зокрема, наскільки такий обсяг надходжень відповідає фактичним потребам центрів надання адміністративних послуг).

Крім того, ГНЕУ зауважує, що у проекті залишається неврегульованим питання зміни порядку зарахування до місцевих бюджетів надходжень від зазначених адміністративних зборів у разі створення нових адміністративних центрів протягом бюджетного періоду.

Загалом ГНЕУ вважає логічним для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту отримати відповідний експертний висновок Уряду.

Мінфін не підтримує прийняття законопроекту (лист від 09.03.2016 р. № 31-11230-02-2/680), зазнаючи, що зміни до бюджетного законодавства, які діють з 1 січня 2015 року, були розроблені на основі європейського досвіду та підготовлені з урахуванням дотримання принципу збалансованості, відповідно до якого закріплення за рівнями бюджетів певних видів доходів чи їх частини здійснюється з урахуванням видаткових повноважень, які забезпечуються з відповідних бюджетів. Водночас, статтею 72 Кодексу передбачена можливість затвердження місцевих бюджетів з профіцитом за загальним фондом у разі спрямування до бюджету розвитку коштів із загального фонду такого місцевого бюджету.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (лист від 05.07.2016 р. № 3622-01/20256-01) з огляду на те, що законопроект спрямований на посилення матеріально-технічної бази центрів надання адміністративних послуг, підтримує прийняття законопроекту.

Асоціація міст України (лист від 01.04.2016 р. № 5-109) вважає за доцільне відхилити законопроект, зазначаючи серед іншого, що запропоноване законопроектом зарахування частини відповідних зборів до спеціального фонду бюджетів (особливо в умовах гострої обмеженості бюджетних ресурсів) не узгоджується із здійснюваними заходами щодо оптимізації спеціального фонду.

Відповідно до висновків комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (лист від 01.04.2016 № 04-19/17-697) і з питань європейської інтеграції (лист від 09.06.2016 № 04-17/10-632(140913)) законопроект відповідає антикорупційному законодавству та не належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС, або регулювання національним законодавством країн-членів ЄС.

Інформація про надходження плати за надання адміністративних послуг та адміністративних зборів у 2015 та 2016 роках надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 4059 за результатами розгляду у першому читанні відхилити.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Іщейкіним К.Є. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування центрів надання адміністративних послуг (реєстр. № 4059 від 15.02.2016), поданий народними депутатами України Найємом М.-М., Добродомовим Д.Є., Іоновою М.М. та іншими народними депутатами України, за результатами розгляду у першому читанні відхилити.

Голосували: «за» - одноголосно.

8. СЛУХАЛИ:

Інформацію Секретаря Рахункової палати Юхимчука А.П. про пропозицію Рахункової палати щодо затвердження граничної чисельності апарату Рахункової палати.

Відмітили:

До Комітету з питань бюджету 7 липня 2016 р. надійшла пропозиція Рахункової палати щодо затвердження граничної чисельності апарату Рахункової палати у кількості 600 одиниць (лист Голови Рахункової палати від 30.06.2016 №15-1267 з проектом відповідної постанови Верховної Ради України).

Згідно із частиною четвертою статті 17 Закону України «Про Рахункову палату» гранична чисельність апарату Рахункової палати затверджується Верховною Радою України за поданням Рахункової палати в межах бюджетних призначень на забезпечення її діяльності. При цьому, відповідно до частини третьої цієї статті Закону апарат Рахункової палати діє для забезпечення виконання покладених на неї повноважень та складається з департаментів, територіальних та інших структурних підрозділів (включаючи патронатні служби членів Рахункової палати).

В обґрунтуваннях Рахункової палати зазначено, що запропонована гранична чисельність є мінімально необхідною для забезпечення виконання покладених на Рахункову палату повноважень, при цьому аналогічна гранична чисельність була у 2008 році.

Довідково: відповідно до щорічних звітів Рахункової палати за 2008-2015 роки гранична чисельність апарату Рахункової палати у 2008 р. становила 600 осіб /фактична чисельність – 501 особа/, а у наступних роках була зменшена (зокрема, у 2014 р. – 550 осіб /фактична чисельність – 432 особи/, у 2015 р. – 490 осіб /фактична чисельність – 433 особи/), при цьому заповнюваність штатної чисельності апарату Рахункової палати в основному коливалася від 84 % до 88 %.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» Рахунковій палаті встановлені бюджетні призначення у сумі 83.607,2 тис. грн, з них на оплату праці – 55.674,8 тис. гривень. Рахункова палата зазначає, що такі видатки на оплату праці передбачені для 600 осіб апарату Рахункової палати, що також визначено бюджетним запитом та паспортом бюджетної програми на 2016 рік (відповідний наказ роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету), а відтак відповідна пропозиція не потребує додаткових бюджетних коштів.

Разом з тим, порівняно з 2015 роком такі бюджетні призначення зросли на 4,8 %, з них на оплату праці – на 17,9 %, при запропонованому Рахунковою палатою збільшенні граничної чисельності апарату Рахункової палати на 22,4 % (або на 38,6 % від фактичної чисельності на кінець 2015 року). Отже, для збереження умов оплати праці працівників Рахункової палати зазначена пропозиція може потребувати додаткових видатків державного бюджету.

Загалом належить зауважити, що Рахунковою палатою не надано фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо запропонованої граничної чисельності апарату Рахункової палати, що не дає можливості проаналізувати таку пропозицію з огляду на необхідність дотримання економного, раціонального і ефективного використання бюджетних коштів та збереження умов оплати праці працівників, а також оцінити вплив цієї пропозиції на визначення обсягу відповідних видатків Рахункової палати на 2017 рік та середньострокову перспективу.

Слід також звернути увагу, що Рахункова палата складається з 9 членів Рахункової палати /частина перша статті 17 Закону України «Про Рахункову палату»/, заробітна плата яких встановлена частиною першою статті 24 цього Закону, а саме: Голови Рахункової палати – 30 мінімальних заробітних плат (з 1 травня п.р. - 43500 грн), заступника Голови Рахункової палати – 27 мінімальних заробітних плат (відповідно 39150 грн), іншого члена Рахункової палати – 25 мінімальних заробітних плат (відповідно 36250 грн).

Отже, в загальному обсязі видатків Рахункової палати на оплату праці у поточному році враховано значні кошти на виплату зарплати членам Рахункової палати.

Тому з метою прийняття виваженого рішення з порушеного питання належить отримати інформацію про розміри середньої зарплати працівників Рахункової палати (без врахування членів Рахункової палати) виходячи з фактичної і граничної чисельності апарату Рахункової палати та порівняно з останніми попередніми роками.

Інформація щодо чисельності працівників Рахункової палати та обсягу бюджетних призначень на забезпечення її діяльності у 2008-2016 роках, підготовлена у секретаріаті Комітету, роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І. запропонував Комітету підтримати таке рішення: пропозицію Рахункової палати щодо затвердження граничної чисельності апарату Рахункової палати взяти до відома та повернути таку пропозицію Рахунковій палаті з рекомендацію доопрацювати її в частині надання належних фінансово-економічних розрахунків і обґрунтувань щодо запропонованої граничної чисельності апарату Рахункової палати, включаючи розміри середньої заробітної плати працівників Рахункової палати (без врахування членів Рахункової палати) виходячи з фактичної і граничної чисельності апарату Рахункової палати та порівняно з останніми попередніми роками.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену Головою підкомітету Крульком І.І. пропозицію, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Пропозицію Рахункової палати щодо затвердження граничної чисельності апарату Рахункової палати взяти до відома та повернути таку пропозицію Рахунковій палаті з рекомендацію доопрацювати її в частині надання належних фінансово-економічних розрахунків і обґрунтувань щодо запропонованої граничної чисельності апарату Рахункової палати, включаючи розміри середньої заробітної плати працівників Рахункової палати (без врахування членів Рахункової палати) виходячи з фактичної і граничної чисельності апарату Рахункової палати та порівняно з останніми попередніми роками.

Голосували: «за» - одноголосно.

9. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про проект плану роботи Комітету з питань бюджету на п’яту сесію Верховної Ради України восьмого скликання.

Відмітили:

Відповідно до частини другої статті 41 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» план роботи комітету затверджується рішенням комітету до початку чергової сесії Верховної Ради України, на яку формується план.

Проект плану роботи передбачає основні напрями діяльності Комітету, насамперед, законопроектну. Основою законотворчої роботи Комітету в період п’ятої сесії (розділ І проекту плану роботи) має стати розгляд проекту закону про Державний бюджет України на 2017 рік і прийняття його Верховною Радою України. Поряд з тим, важливе місце належить опрацюванню проектів законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та до Бюджетного кодексу України.

Зважаючи, що четверта сесія Верховної Ради України ще триває, розділ І проекту плану може бути уточнений залежно від розгляду Верховною Радою та Комітетом з питань бюджету окремих законопроектів в період роботи цієї сесії, а також з урахуванням законопроектів, що будуть зареєстровані.

У розділі ІІ проекту плану роботи передбачено розгляд законопроектів, до яких Комітетом з питань бюджету мають бути надані висновки щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству. Відповідно до Регламенту Верховної Ради України такі висновки Комітет з питань бюджету надає до всіх зареєстрованих у Верховній Раді законопроектів (довідково: протягом роботи Верховної Ради України восьмого скликання /станом на 12 липня п.р./ до Комітету надійшло 3986 таких законопроектів, з яких надано висновки до 3067).

У розділі ІV проекту плану роботи запропоновано, зокрема, перелік заходів з питань участі Комітету в процесі виконання державного бюджету у 2016 році (шляхом погодження рішень Уряду щодо передачі бюджетних призначень і перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу/перерозподілу міжбюджетних трансфертів, зміни джерел фінансування) та контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Поряд з тим, законопроекти, за якими Комітет з питань бюджету визначено головним, згідно з розділом І проекту плану роботи та з урахуванням розглянутих Комітетом, а також зареєстрованих законопроектів до завершення роботи поточної сесії, пропонуються для включення до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради восьмого скликання.

Проект плану надано у матеріалах до засідання.

Разом з тим, пропонується не включати до порядку денного п’ятої сесії окремі законопроекти, а саме:

законопроекти про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»:

– реєстр. № 3793 (щодо змін макроекономічних показників у 2016 році, усунення недоліків при формуванні видатків державного бюджету та підвищення соціальних стандартів), оскільки даний законопроект є ідентичним до внесеного тими ж ініціаторами законопроекту (реєстр. № 4543-1), що заслуханий Верховною Радою України 19.05.2016 р. як альтернативний до урядового законопроекту за реєстр. № 4543 та знятий з розгляду у зв’язку із прийняттям такого урядового законопроекту в цілому як закон;

– реєстр. № 4197 (щодо надання субвенцій Донецькій та Луганській областям від залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють своїх повноважень), прийнятий 12 квітня 2016 р. за основу та підготовлений Комітетом з питань бюджету для розгляду у другому читанні, як такий, що втратив актуальність, оскільки порушене у даному законопроекті питання вже законодавчо врегульовано в інший спосіб (згідно із Законом України від 02.06.2016 р. № 1406-VIII «Про внесення змін до підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України»);

законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу України:

– реєстр. № 2549 (щодо порядку зарахування акцизного податку у 2015 році), оскільки згідно із запропонованими у ньому положеннями терміном дії закону визначався бюджетний період 2015 року, який завершився;

– реєстр. № 2311а-1 (щодо удосконалення законодавства України з питань фінансування закладів охорони здоров’я) та реєстр. № 2464а (щодо врегулювання положень Бюджетного кодексу для забезпечення діяльності медичних закладів) у зв’язку із тим, що до порядку денного включено законопроект за реєстр. № 4457, до складу авторського колективу якого входять автори законопроектів за реєстр. № 2311а-1 та № 2464а, і у якому передбачається врегулювати питання фінансового забезпечення виконання зобов’язань у сфері охорони здоров’я в інший спосіб, ніж у зазначених законопроектах;

– реєстр. № 2503а (щодо туристичного збору), щодо якого Комітетом 28.03.2016 р. було ухвалене рішення про відхилення та авторами законопроекту 24.05.2016 р. подано заяву про відкликання;

– реєстр. № 3590 (щодо забезпечення учнів загальноосвітніх навчальних закладів обов’язковим харчуванням) у зв’язку із тим, що тими ж суб’єктами законодавчої ініціативи запропоновано інший підхід до унормування питання у законопроекті про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо обов’язковості харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів) за реєстр. № 4682;

– реєстр. № 3639 (щодо механізму стимулювання подальшого процесу добровільного об’єднання територіальних громад), щодо якого авторами законопроекту 31.05.2016 р. подано заяву про відкликання у зв’язку з тим, що порушені питання врегульовуються у законопроекті про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо добровільного приєднання територіальних громад) за реєстр. № 4773, поданому тими ж ініціаторами, щодо якого Комітетом 07.07.2016 р. прийнято таке рішення: рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект за основу;

– реєстр. № 3778, № 3778-1 (щодо розподілу екологічного податку), як такі, що за поданням Комітету 04.02.2016 р. були обговорені на пленарному засіданні Верховної Ради (без ухвалення рішення);

– реєстр. № 3678, № 3694 та № 4684 (щодо поширення експерименту з фінансового забезпечення реконструкції, поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення на окремі області), оскільки Комітет з питань бюджету 20.04.2016 р. ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу законопроект за реєстр. № 4214 (доопр.), в якому передбачено розповсюдження відповідного експерименту на всю територію України і встановлення його на постійній основі, а також з урахуванням поданих за рішенням Комітету проектів постанов про зняття з розгляду законопроектів за реєстр. №№ 3678 та 3694;

– реєстр. № 1622 (доопр.) (щодо збору за операції поводження з відходами), реєстр. № 3200 (щодо запобігання негативної дії відходів кінцевого споживання продукції на навколишнє природне середовище) та
реєстр. № 3200-1 (щодо спрямування деяких видів екологічного податку на поводження з побутовими відходами (реєстр. № 3200-1) /Комітетом з питань бюджету 13.07.2016 р. ухвалено рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу законопроект за реєстр. № 4837, що спрямований на законодавче врегулювання порушеного питання/.

УХВАЛИЛИ:

1.Затвердити план роботи Комітету з питань бюджету на п’яту сесію Верховної Ради України восьмого скликання (копія плану додається).

2. Подати Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради України перелік законопроектів, за якими Комітет з питань бюджету визначено головним, для включення їх до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання (згідно із розділом І плану роботи з урахуванням розглянутих та зареєстрованих законопроектів до завершення роботи поточної сесії), а також перелік законопроектів, які пропонується не включати до порядку денного (копія відповідного листа додається).

Голосували: «за» - одноголосно.

10. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Павелка А.В. про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання (лютий – липень 2016 року).

Відмітили:

Протягом четвертої сесії станом на 13 липня 2016 року (включно) відбулося 17 засідань Комітету з питань бюджету (далі – Комітет), на яких розглянуто 924 питання.

За цей період (станом на 12.07.2016) на розгляд до Комітету надійшло 92 законопроекти, за якими Комітет визначено головним, та 867 законопроектів для надання висновків щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.

У числі законопроектів, за якими Комітет визначено головним, 34 законопроекти – про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», 53 законопроекти – про внесення змін до Бюджетного кодексу України та 4 проекти постанови з інших питань.

Упродовж роботи сесії Комітетом підготовлено на розгляд Верховної Ради 61 законопроект, за якими Комітет визначений головним, у т.ч. 16 законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», 41 законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України, а також 1 законопроект та 3 проекти постанов щодо інших бюджетних питань.

З таких проектів рекомендовано Верховній Раді:

прийняти за основу та в цілому з урахуванням пропозицій Комітету 18 законопроектів та 3 проекти постанов (реєстр. № 4283 про звільнення Голови та інших членів Рахункової палати; реєстр. № 4313-д про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», реєстр. № 4767 про Звіт Рахункової палати за 2015 рік);

прийняти за основу 11 законопроектів;

прийняти у другому читанні та в цілому (підготовлено відповідні порівняльні таблиці для розгляду Верховною Радою) 2 законопроекти;

відхилити 10 законопроектів;

повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання 8 законопроектів;

зняти з розгляду 6 законопроектів, як такі, що врегульовані в інших законопроектах, та альтернативні, що втратять свою актуальність.

визначитися безпосередньо на пленарному засіданні Верховної Ради щодо 3 законопроектів (щодо пропозицій Президента України до реєстр. №№ 3830-3, 3831-2, 4024).

Крім того, щодо законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»:

реєстр. №№ 4064, 4064-1 – Комітетом питання заслухано (попередньо проведено неодноразові зустрічі із керівництвом та представниками Держлісгоспу та Мінагрополітики з вивчення поточної ситуації у лісовій галузі) та рекомендовано Кабінету Міністрів доручити Міністерству аграрної політики та продовольства, Державному агентству лісових ресурсів та Міністерству фінансів відповідно до завдань реформування лісової галузі спільно опрацювати питання надання у 2016 році державної підтримки заходів із ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів в лісовому фонді та визначити шляхи його врегулювання, виходячи із фінансово-економічного стану підприємств лісової галузі, на підставі обґрунтованих розрахунків обсягів видатків державного бюджету, необхідних для реалізації таких невідкладних заходів, і враховуючи фінансові можливості державного бюджету (у разі необхідності внести відповідну законодавчу пропозицію щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»);

реєстр. №№ 4477, 4477-1, 4477-2 – Комітетом питання заслухано (попередньо неодноразово проведено зустрічі з кожною Академією наук щодо вивчення поточного стану їх бюджетного забезпечення) та рекомендовано Кабінету Міністрів доручити Міністерству фінансів, Міністерству освіти і науки, Національній академії наук та національним галузевим академіям наук спільно опрацювати питання бюджетного забезпечення до кінця поточного року Академій та внести відповідну законодавчу пропозицію щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», виходячи із можливостей державного бюджету та обґрунтованих обсягів додаткових видатків, зважаючи на необхідність здійснення заходів, визначених статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо оптимізації мережі установ, закладів, організацій, чисельності їх працівників (включаючи заходи із підвищення ефективності управління майном, рівня практичного впровадження наукових розробок і досліджень, розширення практики  виконання наукових робіт на договірних умовах).

За наслідками прийнятих рішень направлено Верховній Раді 33 проекти постанов.

Верховною Радою під час четвертої сесії прийнято 7 законів України, 4 постанови ВРУ, попередній розгляд яких здійснював Комітет, а саме:

5 законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (№№ 1063-VIII, 1360-VIII, 1384-VIII, 1441-VIII, а також 12.07.2016 Верховною Радою прийнято законопроект реєстр. № 4865);

1 закон про внесення змін до Бюджетного кодексу України
(№ 1406-VIII);

1 закон про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом» (№ 1081-VIII);

4 постанови ВРУ (№№ 1047-VIII, 1060-VIII, 1077-VIII, 1361-VIII).

Відповідно до статті 97 і пункту 6 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради України 28 березня 2016 року звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», а також проект постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (реєстр. № 4313 від 28.03.2016 р.).

Керуючись частиною шостою статті 161 Регламенту Верховної Ради, за результатами опрацювання звіту і поданих до нього документів з урахуванням висновків та інших матеріалів Рахункової палати (включаючи підготовлені секретаріатом Комітету аналітичні матеріали щодо такого звіту) у Комітеті розроблено проект постанови Верховної Ради «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», в якому запропоновано звіт взяти до відома та надати відповідні доручення Уряду щодо поліпшення управління бюджетними коштами для врахування у процесі виконання бюджету у 2016 році та при формуванні проекту бюджету на 2017 рік (включаючи врахування відповідних висновків і пропозицій Рахункової палати). Цей проект постанови схвалено Комітетом та подано на розгляд Верховної Ради (реєстр. № 4313-Д від 02.06.2016).

За дорученням Голови Верховної Ради України до Комітету 3 грудня 2015 р. надійшов для опрацювання Звіт Рахункової палати за 2014 рік, за наслідками розгляду якого 16 березня 2016 р. (протокол № 50) Комітет взяв до відома звіт, надав Рахунковій палаті рекомендації щодо удосконалення її діяльності та поінформував Голову Верховної Ради про результати розгляду звіту.

Крім того, 28 квітня 2016 р. надійшов для опрацювання Звіт Рахункової палати за 2015 рік, який Комітет розглянув на своєму засіданні 01 червня п.р. (протокол № 60). За результатами розгляду зазначеного питання Комітет ухвалив рішення: звіт взяти до відома, надати Рахунковій палаті відповідні рекомендації, а також рекомендувати Верховній Раді відповідно до статті 240 Регламенту Верховної Ради України та статті 30 Закону України «Про Рахункову палату» розглянути на черговому пленарному засіданні питання щодо представлення Головою Рахункової палати Звіту Рахункової палати за 2015 рік та за наслідками розгляду зазначений звіт взяти до відома шляхом прийняття проекту постанови Верховної Ради України «Про звіт Рахункової палати за 2015 рік». Цей проект постанови схвалено Комітетом та подано на розгляд Верховної Ради (реєстр. № 4767 від 02.06.2016).

Відповідно до вимог статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України та Закону України «Про Рахункову палату» Комітетом проведено протягом третьої сесії Верховної Ради попередню значну системну роботу щодо конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати для призначення нового складу Рахункової палати. Комітет на своїх засіданнях 17 лютого та 16 березня 2016 року (протоколи № 49 та № 50), підсумувавши результати проведених заходів конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати для призначення нового складу Рахункової палати, затвердив висновки щодо кожного кандидата з рекомендаціями щодо призначення на посади членів Рахункової палати, а також запропонував Верховній Раді України Регламент розгляду Верховною Радою питання щодо порядку призначення на посади членів Рахункової палати та проект Постанови Верховної Ради України «Про звільнення Голови та інших членів Рахункової палати», який Комітетом рекомендовано невідкладно прийняти після призначення нового складу Рахункової палати (цей проект постанови схвалено Комітетом та подано на розгляд Верховної Ради (реєстр. № 4283 від 21.03.2016)).

Слід зазначити, що упродовж четвертої сесії Комітет плідно співпрацював з Рахунковою палатою, використовуючи її матеріали, висновки та інформації при проведенні оцінки показників державного та місцевих бюджетів на стадії їх формування та виконання. При цьому направлено відповідні звернення до Кабінету Міністрів України, галузевих міністерств та органів місцевої влади і місцевого самоврядування щодо вжиття заходів з усунення виявлених Рахунковою палатою недоліків (станом на 12.07.2016) усього 31 лист).

Зокрема, керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Бюджетного кодексу України, Комітет на своєму засіданні 6 липня 2016 року (протокол № 62) розглянув Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2016 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році (підготовлені секретаріатом Комітету аналітичні матеріали щодо виконання державного бюджету). У цих матеріалах звернуто увагу на окремі недоліки при виконанні державного бюджету, у зв’язку з чим Комітет ухвалив рішення зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі, а також направити Уряду рекомендації щодо врегулювання наявних проблем і усунення недоліків в процесі виконання бюджету у поточному році.

На виконання статей 27 і 109 Бюджетного кодексу та статті 93 Регламенту Верховної Ради Комітетом здійснено експертизу 788 законопроектів щодо їх впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, за наслідками чого надано відповідні висновки профільним комітетам. При цьому до 46 законопроектів надано пропозиції з приведення їх у відповідність до бюджетного законодавства.

Відповідно до статей 23, 24-1 і 108 Бюджетного кодексу, а також відповідно до повноважень Комітету, визначених статтями 21, 29, 30 Закону України «Державний бюджет України на 2016 рік», Комітетом опрацьовано 29 звернень головних розпорядників коштів державного бюджету щодо погодження передачі бюджетних призначень, розподілу/перерозподілу видатків державного бюджету та розподілу/перерозподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, 29 з яких Комітет погодив відповідно до прийнятих Кабінетом Міністрів України рішень.

У 2016 році, вперше, відповідно до статті 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетними програмами, визначеними цією статтею, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Зокрема, Комітетом було розглянуто 10 звернень головних розпорядників коштів державного бюджету, та погоджено розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), а саме: за бюджетними програмами щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців (Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України) та проведення ремонтних робіт на автомобільних дорогах загального користування /зважаючи на стан автомобільних доріг України та необхідність їх покращення, попередньо Комітетом було проведено ряд зустрічей з Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством фінансів України, на яких обговорювались питання стосовно формування стратегії відновлення автомобільних шляхів України та поточних завдань на 2016 рік/.

Відповідно до підпункту 4 пункту 24 розділу VI Бюджетного кодексу та розпоряджень голів Донецької і Луганської обласних державних адміністрацій погоджено 2 переліки об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів відповідно Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. При цьому зазначено про обов’язкове дотримання при виконанні цих розпоряджень вимог Бюджетного кодексу в частині використання коштів спеціального фонду.

Відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу Кабінету Міністрів України доручено погодити з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів, що застосовуються в рамках дії експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення у Волинській, Львівській, Одеській і Чернівецькій областях та місті Києві. Комітет на своєму засіданні 1 червня п.р. (протокол № 60) погодив щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів на 2016 рік, подані згідно з відповідним листом Мінфіну. При цьому рекомендовано Мінфіну забезпечити приведення відповідних надходжень до місцевих бюджетів, перерахованих за результатами І кварталу 2016 року, у відповідність до погоджених щомісячних індикативних показників за рахунок належних сум перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників у наступних періодах цього року, та надання Комітету щомісяця інформації про виконання щомісячних індикативних показників в територіальному розрізі та в розрізі видів митних платежів.

На засіданні Комітету 01 червня 2016 року (протокол № 60) було заслухано інформацію Міністерства соціальної політики щодо надання державного соціального захисту (пільг, допомог) ветеранам Української повстанської армії (УПА) та Організації українських націоналістів (ОУН). За наслідками розгляду зазначеного питання народними депутатами України було зауважено на тому, що на даний час на законодавчому рівні не визначено статусу ветеранів УПА та ОУН, Міністерством соціальної політики України не ведеться відповідна статистика таких осіб, відсутня інформація щодо обсягів коштів, які спрямовуються з бюджетів на надання державних соціальних гарантій цим особам. На вказані питання було звернуто увагу Міністерства соціальної політики України та наголошено на необхідності їх врегулювання.

Як і на попередніх сесіях, Комітет протягом четвертої сесії продовжив практику проведення виїзних засідань, на порядок денний яких було винесено питання з реалізації започаткованої у 2015 році реформи міжбюджетних відносин, що покликана забезпечити належним фінансовим ресурсом виконання повноважень місцевого самоврядування та стимулювати проведення реформ в інших сферах, насамперед в освіті, охороні здоров’я, державному управлінні, та щодо адміністративного устрою. Такі завдання поставлені у програмних документах Верховної Ради України, Президента України, Уряду.

Розуміючи важливість здійснюваних перетворень, Комітет протягом квітня – червня 2016 року провів 5 виїзних засідань, заслухавши та обговоривши актуальні питання бюджетної децентралізації в дії у таких областях: Полтавській (м. Полтава, 02 квітня), Кіровоградській (м. Кіровоград, 07 квітня), Херсонській (м. Херсон, 23 квітня), Закарпатській (м. Ужгород, 21 травня), Сумській (м. Шостка, 04 червня). Результати таких заходів доповідалися на чергових засіданнях Комітету, де ухвалювалися рекомендації Уряду щодо вжиття відповідних заходів з вирішення порушених питань. Частину з них передбачається реалізувати при внесенні змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та Бюджетного кодексу, у процесі виконання державного бюджету на 2016 рік шляхом прийняття нормативно-правових актів Уряду, під час розгляду і затвердження проекту Державного бюджету України на 2017 рік.

Щодо міжнародної співпраці Комітет плідно взаємодіяв з представниками Німецького товариства міжнародного співтовариства (GIZ) і Вестмінстерської Фундації за демократію в рамках проекту «Підтримка реформи управління державними фінансами» та Європейською Комісією.

У Комітеті 18 квітня 2016 року відбулася зустріч членів Комітету з представниками технічної місії Податково-Бюджетного департаменту Міжнародного валютного фонду, яка перебувала в Україні з метою оцінки управління державними інвестиціями. Під час цієї зустрічі було обговорено питання щодо підвищення ефективності відбору державних інвестиційних проектів, на розроблення та реалізацію яких у законі про державний бюджет передбачаються відповідні кошти, та розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку, а також питання щодо результативності використання видатків державного бюджету на такі цілі.

Окремі члени Комітету 27 квітня 2016 року брали участь у круглому столі «Бюджетна політика: прагматичні підходи до стратегічних рішень», організованому Інститутом суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) з метою започаткування суспільного діалогу щодо формування бюджетної політики, її впливу на економічне зростання, а також щодо можливих шляхів впровадження нової моделі бюджетної системи.

У Комітеті 18 травня 2016 року відбулася зустріч членів Комітету з представниками Комітету з питань бюджетного контролю Європейського Парламенту на чолі з Головою Комітету Інґеборге Ґреслє. Під час цієї зустрічі було обговорено питання щодо перебігу реформ, що здійснюються в Україні, ефективності використання коштів, що надаються Україні в рамках допомоги ЄС, напрямків співпраці з ЄС у процесі реалізації таких програм, а також актуальні питання стосовно реформування державних фінансів та інших сфер державного управління.

Крім того, народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету брали участь у роботі Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів та Міжвідомчої робочої групи при Міністерстві оборони України щодо реформування системи забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України.

У Комітеті за звітний період (станом на 30.06.2016) опрацьовано 3160 звернень, листів, пропозицій, висновків та іншої кореспонденції.

Голова Комітету Павелко А.В. зазначив, що така інформація підготовлена відповідно до статті 53 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», та запропонував взяти її до відома.

Голова Комітету                                                                  А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                              В.В. Шкварилюк