ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №60 від 01.06.2016

Опубліковано 18 липня 2016, о 13:07

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №60 від 01 червня 2016 року

15⁰⁰ година м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Ванат П.М., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 21 народний депутат.

Відсутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Гєллєр Є.Б., Маркевич Я.В., Пресман О.С., Савченко О.Ю., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Коломієць Ю.П., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Кушнір О.В., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В.. Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Щербаченко С.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Новацька О.В., Сторожук О.В., Яковенко С.П.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:

Єфімов М.В. – народний депутат України;

Лубінець Д.В. – народний депутат України;

Недава О.А. – народний депутат України;

Сажко С.М. – народний депутат України;

Данилюк О.О. – Міністр фінансів України;

Маркарова О.С. – перший заступник Міністра фінансів України;

Мазур Т.В. – заступник Міністра культури України;

Павловський І.В. – заступник Міністра оборони України;

Глуговський М.В. – заступник Голови Служби безпеки України;

Баштовий В.М. – тимчасово виконуючий обов’язки заступника командувача Національної гвардії України з тилу – начальник логістики;

Бляшенко О.В. – заступник Голови Адміністрації Державної прикордонної служби України;

Галушко О.А. – тимчасово виконуючий обов’язки начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України;

Слюз Т.Я. – Голова Державної казначейської служби України;

Магута Р.М. – Голова Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати;

Ремізова Р.І. – начальник відділу Управління інформаційної політики Рахункової палати;

Пліс Г.В. – перший заступник Голови Київської міської державної адміністрації;

Репік В.М. – директор Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації;

Літош С.Ю. – заступник директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України;

Олійник В.М. – начальник відділу Адміністративного департаменту Міністерства оборони України;

Брижко І.А. – начальник управління капітального будівництва житла Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України;

Анікін Д.Г. – начальник Фінансово-економічного управління Служби безпеки України;

Сікора Л.В. – начальник Управління розквартирування і капітального будівництва Національної гвардії України;

Орел О.В. – начальник Фінансово-економічного управління Адміністрації Державної прикордонної служби України;

Атаманюк О.О. – начальник Управління будівництва Адміністрації Державної прикордонної служби України;

Данченко А.В. – директор Департаменту адміністрування митних платежів Державної фіскальної служби України;

Гурська А.І. – директор Департаменту фінансів оборони, правоохоронних органів і державної безпеки Міністерства фінансів України;

Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету Міністерства фінансів України;

Маркович Г.Б. – заступник директора Департаменту місцевих бюджетів Міністерства фінансів України;

Савченко В.В. – начальник відділу Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем Державної фіскальної служби України;

Гладун Є.А. – начальник управління прогнозування доходів Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України;

Добрянська А.А. – начальник відділу прогнозування акцизного податку, митних та інших платежів Міністерства фінансів України;

Кузьма А.Р. – начальник відділу Департаменту державного бюджету Міністерства фінансів України.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів на 2016 рік (згідно з листами Міністерства фінансів України від 08.02.2016 р. № 31-11230-02-2/3738, від 25.03.2016 р. № 31-11230-02-2/8819, від 07.04.2016 № 31-11230-02-2/10017, від 27.04.2016 № 31-11230-02-2/12227).

3. Про звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік».

4. Про звіт Рахункової палати за 2015 рік.

5. Про проект Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо реалізації окремих положень пунктів 3, 4, 5, 8, 11, а також пункту 10 Рекомендацій Місії Європейського Парламенту з оцінки потреб, що розроблені з метою підвищення якості українського парламентаризму та викладені у «Доповіді та Дорожній карті щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України (реєстр. № 4696 від 19.05.2016), поданий народними депутатами України Парубієм А.В., Гринівим І.О., Бурбаком М.Ю., Березюком О.Р., Ляшком О.В.

6. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення зміни до підпункту 4 пункту 24 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України (реєстр. № 4623).

7. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету:

1) розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» на 2016 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.05.2016 № 352-р);

2) розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» на 2016 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 № 373-р);

3) розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 1003090 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України» на 2016 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 № 381-р);

4) розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» на 2016 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2016 № 389-р);

5) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури на 2016 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 № 385-р).

8. Різне.

- Щодо проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік.

- Заслуховування Міністерства соціальної політики України щодо надання державного соціального захисту (пільг, допомог) ветеранам Української повстанської армії (УПА) та Організації українських націоналістів (ОУН).

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо кількості помічників-консультантів народного депутата України на яких поширюється дія Закону України "Про державну службу" (реєстр. № 4506 від 22.04.2016, народні депутати України Сольвар Р.М., Головко М.Й., Вадатурський А.О., Кривошея Г.Г. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про санкції" (щодо припинення дії міжнародних договорів)" (реєстр. № 4512 від 22.04.2016, народні депутати України Левус А.М., Медуниця О.В., Висоцький С.В. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо внесення змін до тексту Присяги (реєстр. № 4514 від 22.04.2016, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо незастосування на території України окремих нормативно-правових актів комуністичного тоталітарного режиму та місцевого самоврядування, що суперечать Конституції та загрожують унітарному устрою України" (реєстр. № 4479 від 20.04.2016, народні депутати України Луценко І.В., Добродомов Д.Є., Береза Б.Ю. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо посилення захисту прав потерпілого)" (реєстр. № 4499 від 21.04.2016, народні депутати України Котвіцький І.О., Єфремова І.О., Денісова Л.Л.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про політичні партії в Україні" (щодо призупинення дії окремих положень)" (реєстр. № 4498 від 21.04.2016, народний депутат України Яценко А.В.);

1.1.7. Проект Закону України "Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором" (реєстр. № 4511 від 22.04.2016, народний депутат України Петренко О.М. та інші);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" (щодо строків подання заяви)" (реєстр. № 4485 від 21.04.2016, народні депутати України Унгурян П.Я., Єленський В.Є.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо звільнення з військової служби військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини" (реєстр. № 4193 від 10.03.2016, народні депутати України Чорновол Т.М., Вінник І.Ю.);

1.1.10. Проект Закону України "Про денонсацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних регіонів України та Російської Федерації" (реєстр. № 0096 від 30.03.2016, народний депутат України Парубій А.В. та інші);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (щодо звільнення від призову на військову службу під час мобілізації близьких родичів осіб, які загинули під час безпосередньої участі в антитерористичній операції)" (реєстр. № 4482 від 20.04.2016, народні депутати України Богомолець О.В., Бригинець О.М., Барна О.С. та інші);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (реєстр. № 4437 від 14.04.2016, Президент України);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 39 Закону України "Про тваринний світ" (щодо охорони тваринного світу)" (реєстр. № 4492 від 21.04.2016, народний депутат України Савченко О.Ю.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Земельного та Лісового кодексів України щодо усунення корупційної складової у сфері охорони та збереження земель лісогосподарського призначення" (реєстр. № 3019 (доопрац.) від 18.04.2016, народний депутат України Мельничук І.І.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів" (реєстр. № 4356 від 31.03.2016, народні депутати України Дирів А.Б., Дзюблик П.В., Заболотний Г.М., Рибак І.П.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (щодо підтвердження платоспроможності для забезпечення виконання кошторису об’єктів будівництва, що належать до ІV і V категорій складності)" (реєстр. № 4500 від 21.04.2016, народні депутати України Єфремова І.О., Денісова Л.Л., Котвіцький І.О.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо встановлення особливих вимог до найменування юридичної особи та громадського об’єднання)" (реєстр. № 4389 від 12.04.2016, народні депутати України Пташник В.Ю., Федорук М.Т., Ледовських О.В., Шкрум А.І. та інші);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів" (реєстр. № 4470 від 19.04.2016, народні депутати України Пташник В.Ю., Кривенко В.В., Шверк Г.А. та інші);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг)" (реєстр. № 4496 від 21.04.2016, народні депутати України Пташник В.Ю., Голуб В.В. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про авторське право і суміжні права» щодо діяльності організацій колективного управління (реєстр. № 4461 від 18.04.2016), поданий народним депутатом України Рибчинським Є.Ю.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про авторське право та суміжні права» і як зазначається у пояснювальній записці до нього передбачається реформування системи колективного управління майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав з метою підвищення розмірів та загальних сум зборів колективної винагороди за використання об’єктів авторських та суміжних прав в Україні на користь авторів, виконавців та інших правовласників, а також вчасності та прозорості розподілу зібраної колективної винагороди законопроекту. Також зазначено, що реалізація законопроекту не потребує додаткового витрат з державного та місцевого бюджетів.

Водночас, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи призведе до необхідності вишукання коштів на створення організації колективного управління, її утримання, реалізацію інших положень у разі заснування такої організації державою як особи публічного права, запровадження і ведення електронної системи обліку колективної винагороди, сплату колективної винагороди закладами освіти, науки та іншими бюджетними установами, які використовують об’єкти авторського та/або суміжних прав виключно з метою навчання чи наукових досліджень, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Загалом Міністерство фінансів України не підтримує прийняття зазначеного законопроекту та висловлює зауваження щодо законодавчої пропозиції.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про авторське право і суміжні права» щодо діяльності організацій колективного управління (реєстр. № 4461 від 18.04.2016), поданий народним депутатом України Рибчинським Є.Ю., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про теплопостачання» щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії (реєстр. № 4334 від 30.03.2016), поданий народними депутатами України Домбровським О.Г., Мельниченком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Як зазначають автори законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до неї, законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Закону України «Про теплопостачання» створення нормативно-правового підґрунтя для стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії у сфері теплоенергетики.

Так, зокрема, для реалізації зазначеного пропонується надати органам місцевого самоврядування повноваження встановлювати для всіх категорій споживачів тарифи на теплову енергію, що виробляється з використанням альтернативних джерел енергії (крім теплоелектроцентралей, ТЕС та когенераційних установок), обласним та Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям – здійснювати ліцензування вказаної господарської діяльності, уточнивши та виключивши відповідні повноваження національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Слід зазначити, що передача місцевим державним адміністраціям повноважень із здійснення ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії (крім теплоелектроцентралей, ТЕС та когенераційних установок) призведе до зменшення надходжень загального фонду державного бюджету та відповідно до збільшення дохідної частини місцевих бюджетів, оскільки, на даний час, відповідно до пункту 25 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від плати за здійснення ліцензування вищезазначеної господарської діяльності зараховуються до загального фонду державного бюджету, а у разі прийняття такої законодавчої ініціативи, відповідно до пункту 21 частини першої статті 64 і пункту 18 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України такі надходження зараховуватимуться до відповідних місцевих бюджетів.

Поряд з цим, слід відмітити, що законопроектом також пропонується до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання віднести повноваження з надання суб’єктам господарювання, що виробляють теплову енергію на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, ТЕС та когенераційні установки, компенсації різниці між тарифом на теплову енергію, вироблену на таких установках для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, та тарифом на теплову енергію, що виробляється на таких установках для потреб населення, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

При цьому, визначається, що тарифи на теплову енергію для суб’єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, ТЕС та когенераційні установки, встановлюються для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, а також для потреб населення, на рівні 90 відсотків від діючого для суб’єкта господарювання тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів.

Варто зауважити, що відповідно до статті 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. При цьому, встановлення державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими цінами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.

Аналогічні положення містить і стаття 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до положень якої встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво не допускається. При цьому, встановлено, що у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг, а у разі зміни цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов’язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету.

Тобто, реалізація зазначених вище положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів для надання відповідної компенсації суб’єктам господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, ТЕС та когенераційні установки, про що також зауважено у експертних висновках Міністерства фінансів України та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

В той же час, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

Також, слід зауважити, що термін набрання чинності закону, запропонований авторами законопроекту не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Загалом, Міністерством фінансів України не підтримується даний законопроект.

Поряд з тим, слід зазначити, що встановлення тарифів на теплову енергію, яка виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, ТЕС та когенераційні установки, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, на рівні 90 відсотків від діючого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу призведе до зменшення витрат державного та місцевих бюджетів на оплату комунальних послуг у разі споживання теплової енергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму експертному висновку до законопроекту висловлює ряд зауважень і пропозицій до нього.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про теплопостачання» щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії (реєстр. № 4334 від 30.03.2016), поданий народними депутатами України Домбровським О.Г., Мельниченком В.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, зменшуючи надходження державного бюджету та збільшуючи надходження місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо сприяння інвестиційним проектам з виробництва лікарських засобів та медичних виробів) (реєстр. № 4508 від 22.04.2016), поданий народним депутатом України Яринічем К.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

- встановити, що прибуток, отриманий платниками податку на прибуток підприємств, що здійснюють інвестиційні проекти у сфері виробництва лікарських засобів та медичних виробів, а також обладнання, яке застосовується при їх виробництві, та відповідають певним критеріям (загальний розмір інвестицій становить не менше суми, еквівалентної 15 млн євро, кількість створених нових робочих місць для працівників перевищує 200 одиниць, нарахована за кожний місяць звітного (податкового) періоду заробітна плата (дохід) працівників є не меншою, ніж дві з половиною мінімальні заробітні плати), оподатковується за нульовою ставкою перші 5 років здійснення інвестиційного проекту, 8 % – наступні 5 років, 18 % – через 10 років після початку здійснення такого проекту;

- звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України обладнання для виробництва медичних виробів та лікарських засобів, в тому числі активних фармацевтичних інгредієнтів, за умови, що таке обладнання застосовується для власного виробництва, виготовлене не більше трьох років до моменту ввезення в Україну, не було у використанні, не є підакцизними товарами, та якщо такі товари є звільненими від оподаткування ввізним митом.

Крім того, законопроектом передбачається, що суми коштів, вивільнені від оподаткування, спрямовуються на збільшення обсягів виробництва, переоснащення матеріально-технічної бази, запровадження новітніх технологій, пов'язаних з виробництвом лікарських засобів та медичних виробів, а також обладнання, яке застосовується при їх виробництві, та/або повернення кредитів, використаних на вказані цілі, і сплату процентів за ними.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на показники державного бюджету внаслідок надання податкових пільг окремим суб’єктам господарювання, а вартісна величина впливу на показники бюджету в частині недонадходження податку на прибуток залежатиме від обсягу прибутків суб’єктів господарювання, на яких буде поширено дію законопроекту. Крім того, Мінфін зауважує, що надання податкових пільг для окремих суб’єктів господарювання призводить до спотворення конкурентного середовища на ринку і, відповідно, створює нерівні умови господарювання, а також призводить до ускладнення адміністрування в частині цільового використання вивільнених від оподаткування коштів (прибутку) і потребуватиме додаткових витрат державних коштів для здійснення дієвого контролю за дотриманням умов надання та використання пільгового режиму оподаткування.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Відповідно до Бюджетного кодексу України податок на додану вартість зараховується до державного бюджету, а податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо сприяння інвестиційним проектам з виробництва лікарських засобів та медичних виробів) (реєстр. № 4508 від 22.04.2016), поданий народним депутатом України Яринічем К.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (щодо сприяння інвестиційним проектам з виробництва лікарських засобів та медичних виробів) (реєстр. № 4509 від 22.04.2016), поданий народним депутатом України Яринічем К.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується до 1 січня 2027 року звільнити від оподаткування ввізним митом обладнання для виробництва медичних виробів та лікарських засобів (цілісні об’єкти, технологічні лінії, заводи для виробництва одноразових медичних виробів, стерильних або нестерильних кімнат, включаючи окремі складові частини та обладнання, призначене для будівництва (складання) зазначених об’єктів) за визначеними у законопроекті кодами згідно з УКТ ЗЕД. При цьому зазначається, що відповідні товари звільняються від оподаткування ввізним митом за умови, що вони застосовуються платником податків для власного виробництва лікарських засобів та медичних виробів, та якщо ідентичні ввезеним товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні, за винятком товарів, що походять або ввозяться з країни, визнаної державою-окупантом (агресором) із законодавством.

Слід звернути увагу, що окремі товари за відповідними кодами УКТ ЗЕД, що зазначаються у законопроекті, вже оподатковуються за нульовою пільговою і повною ставкою ввізного мита відповідно до Закону України від 19.09.2013 р. № 584-VII «Про Митний тариф України».

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень ввізного мита, а оцінити обсяги умовних недонадходжень ввізного мита до бюджету неможливо, оскільки відсутні прогнозні обсяги ввезення товарів, що звільнятимуться від оподаткування ввізним митом.

Разом з тим, Мінфін звертає увагу, що на ті товарні підкатегорії, на які Митним тарифом України встановлено ввізне мито (коди згідно з УКТ ЗЕД 40101200010 – 10 %, 8415810090 – 2 %, 8422300099 – 2 %) відповідно до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, діє нульова ставка ввізного мита.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень законопроекту дозволить збільшити дохідну частину державного бюджету за рахунок зростання обсягів виробництва і реалізації лікарських засобів та медичних виробів вітчизняними підприємствами.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (щодо сприяння інвестиційним проектам з виробництва лікарських засобів та медичних виробів) (реєстр. № 4509 від 22.04.2016), поданий народним депутатом України Яринічем К.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання розвитку виробництва пристроїв, призначених для лікувально-профілактичних, військових та промислових цілей) (реєстр. № 4501 від 21.04.2016), поданий народними депутатами України Єфремовою І.О., Денісовою Л.Л. та Котвіцьким І.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті передбачається до 1 січня 2027 року звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з:

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України екзоскелетів та їх комплектуючих;

вивезення в митному режимі експорту екзоскелетів та їх комплектуючих, виготовлених в Україні.

Крім того, пропонується до 1 січня 2027 року звільнити від оподаткування прибуток підприємств, отриманий від діяльності з виготовлення та/або розповсюдження екзоскелетів та їх комплектуючих, вироблених в Україні, з подальшим спрямуванням вивільнених коштів на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва (надання послуг), запровадження новітніх технологій та/або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі, та сплату процентів за ними.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, проте оцінити обсяги втрат бюджету неможливо за відсутності необхідних для реалізації законопроекту розрахунків матеріально-технічних і фінансових ресурсів.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 та пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить відмітити, що відповідно до статей 29, 64 і 66 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у визначених пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Однак, подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання розвитку виробництва пристроїв, призначених для лікувально-профілактичних, військових та промислових цілей) (реєстр. № 4501 від 21.04.2016), поданий народними депутатами України Єфремовою І.О., Денісовою Л.Л. та Котвіцьким І.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо скасування пенсійних привілеїв (реєстр. № 4505 від 21.04.2016), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю. Р.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується скасувати право державних службовців, які займають посади державної служби та станом на 1 травня 2016 року мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, а також осіб, які станом на 1 травня 2016 року мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами).

Натомість передбачається проведення виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій у разі виходу на пенсію державних службовців, які станом на 1 травня 2016 року мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.

Міністерство фінансів України відмічає, що реалізація таких положень законопроекту призведе до збільшення видатків Пенсійного фонду України та як наслідок, потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на покриття дефіциту Фонду.

За інформацією Міністерства соціальної політики реалізація законопроекту потребуватиме додаткових коштів з бюджету Пенсійного фонду України у сумі 203,6 млн грн на 2016 рік та у сумі 418,1 млн грн на 2017 рік.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для щодо джерел проведення додаткових видатків досягнення збалансованості державного бюджету.

Разом з тим, пропозиція щодо набрання чинності законом (з дня наступного за днем його опублікування) суперечить частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України відповідно до якої Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться у дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо скасування пенсійних привілеїв (реєстр. № 4505 від 21.04.2016), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю. Р., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видаткової частини).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих положень законодавства з питань судоустрою і статусу суддів (реєстр. № 4180 від 04.03.2016), поданий народними депутатами України Алєксєєвим С.О., Сироїд О.І., Крульком І.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до ряду законодавчих актів України, якими передбачається, зокрема:

- встановлення, що місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються у одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі і місті;

- уточнення критеріїв проведення кваліфікаційного оцінювання суддів;

- подовження строку проведення первинного кваліфікаційного оцінювання для суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів до вісімнадцяти місяців з дня набуття чинності цим Законом, а первинне кваліфікаційне оцінювання суддів Верховного Суду України проводиться кваліфікаційною палатою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

- визначення умов проходження первинного кваліфікаційного оцінювання суддями, які є членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради юстиції;

- створення Громадської ради доброчесності, яка повинна сприяти Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання (питання фінансового забезпечення діяльності Громадської ради доброчесності законопроектом не визначено);

- закріплення обов’язку судді та кандидата на посаду судді подавати декларацію родинних зв’язків, а також обов’язок судді щорічно подавати декларацію доброчесності;

- проведення моніторингу способу життя судді з метою встановлення відповідності рівня життя судді наявному у нього та членів його сім'ї майну і одержаних ними доходам (при цьому відсутнє визначення на законодавчому рівні органу, який відповідно до закону буде здійснювати моніторинг способу життя судді);

- встановлення спеціального порядку призначення вперше на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду України;

- створення та функціонування автоматизованої системи формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидатів на посаду судді);

- збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці з 60 до 80 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання;

- виплату пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку;

- виключення норм щодо: обмеження максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці /за чинною редакцією не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановленого для осіб, які втратили працездатність, а 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року – 10 740 грн./; тимчасової (до 31 грудня 2016 року) заборони виплати призначеної пенсії чи щомісячного довічного грошового утримання особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Законом України «Про прокуратуру», та обмеження розміру щомісячного довічного грошового утримання у період роботи судді на інших посадах/роботах, розмір якого перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність /виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність/; призначення і виплати з 1 січня 2017 року суддям пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

- виплату вихідної допомоги судді при виході у відставку у розмірі шести місячних суддівських винагород за останньою посадою;

- встановити умови оплати праці працівників апаратів судів, якими збільшується їх розмір заробітної плати, шляхом встановлення посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до найнижчої за умовами оплати праці посади державної служби, в розмірі 0,3 посадового окладу судді відповідного суду, а працівника апарату суду, посада якого віднесена до найвищої за умовами оплати праці посади державної служби – в розмірі 1,2 посадового окладу судді місцевого суду, а розмір посадового окладу працівника секретаріату Вищої ради юстиції і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України – на рівні відповідного працівника апарату Верховного Суду України, працівника територіального управління Державної судової адміністрації України – на рівні відповідного працівника апарату апеляційного суду;

- скасування вимоги до кандидатів з числа суддів про наявність п’ятнадцятирічного стажу роботи суддею для обрання чи призначення членом Вищої ради юстиції;

- надання Вищій раді юстиції та Вищій кваліфікаційній комісії суддів України безпосередній доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користування державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку;

- закріплення за Вищою кваліфікаційною комісією суддів України повноваження щодо визначення граничної чисельності працівників Комісії;

- надання Державній судовій адміністрації України повноваження щодо забезпечення виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів;

- передбачення у кошторисах Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Державної судової адміністрації України коштів на представницькі витрати;

- деталізація положення щодо відомчої воєнізованої охорони Державної судової адміністрації України, зокрема, працівники вказаної відомчої воєнізованої охорони забезпечуються за рахунок держави форменим одягом і знаками розрізнення, зразки яких розробляються та затверджуються Державною судовою адміністрацією. Умови та порядок оплати праці, транспортне, медичне та інше забезпечення вказаних працівників визначатиметься Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України і буде здійснюватися за рахунок передбачених асигнувань на утримання судів та інших органів судової влади.

Проте, реалізація запропонованих законодавчих пропозицій щодо збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виплати вихідної допомоги судді при виході у відставку, збільшення розміру заробітної плати працівників апаратів судів, а також створення та функціонування автоматизованої системи формування і ведення суддівського досьє, проведення моніторингу способу життя судді, забезпечення працівників відомчої воєнізованої охорони Державної судової адміністрації України форменим одягом і знаками розрізнення, створення Громадської ради доброчесності, здійснення представницьких витрат судами потребуватиме суттєвих додаткових видатків державного бюджету, які напевно не можливо буде компенсувати економією бюджетних коштів, яку потенційно можна досягти здійснюючи реорганізацію місцевих загальних судів в окружні суди.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація положень законопроекту не впливає на видаткову та доходну частини державного бюджету.

Слід зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкт законодавчої ініціативи до законопроекту, що має вплив на показники бюджету, має надати фінансово-економічні обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих положень законодавства з питань судоустрою і статусу суддів (реєстр. № 4180 від 04.03.2016), поданого народними депутатами України Алєксєєвим С.О., Сироїд О.І., Крульком І.І. та іншими, мають вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відновлення повного обсягу пенсійного забезпечення для працюючих пенсіонерів) (реєстр. № 4325 від 29.03.2016), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Кириленком І.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про наукову і науково-технічну діяльність» пропонується виплату пенсій працюючим пенсіонерам на підприємствах, в установах і організаціях, крім державних органів, здійснювати у повному розмірі.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, видатки бюджету Пенсійного фонду України на реалізацію поданого законопроекту у 2016 році становитимуть 159,4 млн гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів Державного бюджету України (зважаючи на покриття дефіциту Пенсійного фонду України за рахунок коштів державного бюджету) і звертає увагу, що обмеження виплати пенсії працюючим пенсіонерам запроваджені як тимчасовий захід (до 31 грудня 2016 року) з метою здійснення заходів з економії коштів Пенсійного фонду для поліпшення фінансового стану Фонду.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відновлення повного обсягу пенсійного забезпечення для працюючих пенсіонерів) (реєстр. № 4325 від 29.03.2016), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Кириленком І.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 7-2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо приведення його правових норм у відповідність із Конституцією України (реєстр. № 4504 від 21.04.2016), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю. Р.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до пункту 7-2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується жінкам, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи та які скористалися до 1 січня 2015 року правом на достроковий вихід на пенсію, виплачувати пенсії в розмірі, не нижчому встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до збільшення видатків Пенсійного фонду України та як наслідок, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Фонду, обсяг яких визначити неможливо через відсутність вихідних даних.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 7-2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо приведення його правових норм у відповідність із Конституцією України (реєстр. № 4504 від 21.04.2016), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю. Р., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України).

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо проведення безплатного щорічного медичного обстеження і диспансеризації громадян похилого віку в Україні (реєстр. № 4329 від 29.03.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Амельченком В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» пропонується забезпечити організацію обов’язкових медичних оглядів для ветеранів праці та громадян похилого віку, а також громадянам похилого віку гарантується щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, у разі необхідності з додатковими лабораторними та інструментальними дослідженнями.

Відповідно до чинної редакції статті 31 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» перелік категорій населення, які повинні проходити обов’язкові медичні огляди визначається Кабінетом Міністрів України.

Слід відмітити, що до переліку категорій населення, які проходять обов’язкові медичні огляди, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1994 р. № 532 «Про обов’язкові медичні огляди деяких категорій населення», вже включено ветеранів праці. При цьому, цією постановою Уряду визначено, що медичні огляди зазначених категорій населення здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань на утримання закладів охорони здоров’я, що проводять ці огляди.

Разом з цим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків бюджету на щорічне медичне обстеження та диспансеризацію громадян похилого віку із залученням необхідних спеціалістів, у разі необхідності з додатковими лабораторними та інструментальними дослідженнями. При цьому зауважено, що обрахувати вартісну величину впливу на показники бюджетів не можливо за відсутності вихідних параметрів (вартості щорічного медичного обстеження і диспансеризації громадян, кількості громадян похилого віку тощо).

На даний час висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо проведення безплатного щорічного медичного обстеження і диспансеризації громадян похилого віку в Україні (реєстр. № 4329 від 29.03.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Амельченком В.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів на охорону здоров’я).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (реєстр. № 4319 від 29.03.2016), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кондратюк О.К., Крульком І.І. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» пропонується відновити норми щодо проведення індексації грошових доходів населення у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у розмірі 101 відсотка (відповідно до змін, внесених Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», таке порогове значення встановлено у розмірі 103 відсотка). Крім того, для проведення індексації грошових доходів населення у 2016 році, обчислення індексу споживчих цін запропоновано здійснювати наростаючим підсумком, починаючи з січня 2016 року.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, прийняття поданого законопроекту потребує додаткових витрат коштів з бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у сумі 1227,6 млн гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту вплине на видаткову частину бюджету для виплати сум індексації у разі підвищення темпів інфляції в країні і також зауважує, що в бюджеті на 2016 рік відповідні видатки не передбачені.

На даний час висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (реєстр. № 4319 від 29.03.2016), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кондратюк О.К., Крульком І.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного пенсійного і соціального страхування).

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення громадян України, які проживають у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (реєстр. № 4257 (доопрац.) від 13.04.2016), поданий народними депутатами України Веселовою Н.В., Денісовою Л.Л. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державну службу», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» пропонується виплачувати пенсії громадянам України, які проживають у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за умови подання щороку до 31 грудня заяви про продовження виплати, а нараховані суми пенсії виплачувати за минулий час без обмеження будь-яким строком.

При цьому, звернуто увагу, що відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», на тимчасово неконтрольованій території видатки державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення громадян України, які проживають у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (реєстр. № 4257 (доопрац.) від 13.04.2016), поданий народними депутатами України Веселовою Н.В., Денісовою Л.Л. та іншими, має вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону він має набирати чинності відповідно до законодавства.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення осіб, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення, (реєстр. № 4513 від 22.04.2016), поданий народними депутатами України Кривенком В.М. та Дирівим А.Б.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці на підприємствах, в установах і організаціях у зоні відчуження, здійснювати за рахунок коштів Державного бюджету України.

При цьому, страхувальникам надається право на розстрочення наявної станом на 1 січня 2016 року суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вказаній категорії осіб на 60 календарних місяців.

Крім цього, проектом закону пропонується не здійснювати атестацію робочих місць працівників, які були безпосередньо зайняті повний робочий день у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення, що наразі є обов’язковою умовою при нарахуванні пенсії за віком на пільгових умовах.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для забезпечення виплати пенсій особам, що працюють повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці на підприємствах, в установах і організаціях у зоні відчуження. Водночас, законодавча пропозиція щодо надання права на розстрочення заборгованості з відшкодування витрат з доставки пенсій зазначеним особам призведе до втрат бюджету Пенсійного фонду України і, відповідно, погіршуватиме можливості Пенсійного фонду України щодо збалансування бюджету, а відтак потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету і, у разі його прийняття, він не буде забезпечений фінансовими ресурсами. Крім того, Мінфіном зазначено про те, що звільнення окремих підприємств від необхідності відшкодування витрат Пенсійному фонду України по виплаті пільгових пенсій та перекладання цих витрат на державний бюджет створить прецедент та призведе до масових звернень інших підприємств щодо перегляду порядку такого відшкодування.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення осіб, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення, (реєстр. № 4513 від 22.04.2016), поданий народними депутатами України Кривенком В.М. та Дирівим А.Б., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету).

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» (реєстр. № 4353 від 31.03.2016), поданий народними депутатами України Шверком Г.А. та Севрюковим В.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», які передбачають:

віднесення посад Членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада) до політичних посад;

порядок визначення матеріального та соціального забезпечення цих Членів (посадові оклади, надбавки за вислугу років та інші надбавки встановлюватимуться Урядом; передбачається виплата грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати при наданні щорічної основної відпустки; життя і здоров’я підлягатимуть обов’язковому державному страхуванню на випадок смерті, травм, каліцтва або захворювання; пенсійне забезпечення колишніх Членів здійснюватиметься в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про державну службу»);

віднесення посад представників Національної ради в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі до категорії «Б» посад державної служби;

віднесення посади керівника апарату Національної ради до категорії «А» посад державної служби, а також визначення умов щодо призначення та звільнення керівника апарату та керівників структурних підрозділів апарату Національної ради.

За результатами розгляду положень законопроекту слід відмітити, що згідно із статтею 6 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» до політичних посад віднесено посади членів Кабінету Міністрів України: Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри та міністри України, умови оплати праці яких відповідно до статті 54 цього Закону визначаються відповідно до законодавства.

Стосовно положень проекту закону щодо віднесення до відповідних посад державної служби посад представника та керівника апарату Національної ради, то зазначені питання регулюються нормами Закону України «Про державну службу».

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для забезпечення оплати праці Членів Національної ради із застосуванням умов, які будуть передбачені для політичних посад, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Проте, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України законопроект за результатами розгляду в першому читанні доцільно повернути суб’єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» (реєстр. № 4353 від 31.03.2016), поданий народними депутатами України Шверком Г.А. та Севрюковим В.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо вдосконалення пенсійного забезпечення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та евакуйованих із зони відчуження (реєстр. № 4502 від 21.04.2016), поданий народними депутатами України Добродомовим Д.Є., Матківським Б.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які, зокрема, передбачають перегляд вимог щодо розрахунку розміру пенсії учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, евакуйованим і відселеним із зони відчуження, а саме:

за кожний рік роботи понад встановлений Законом стаж громадянам, які приймали безпосередньо участь у ліквідації аварії, віднесені до категорій 1, 2, 3, та особам, що були евакуйовані і відселені із зони відчуження до 1 січня 1991 року, віднесені до категорій 1 і 2, пенсія збільшуватиметься на один відсоток розміру пенсії (на даний час пенсія збільшується на один відсоток заробітку громадянам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1 – не вище 85 % заробітку);

у всіх випадках пенсія не може бути нижчою за один і не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (виходячи із встановленого з 01.05.2016 р. розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, 1 130 грн, розмір пенсії має становити не менше ніж 1 130 грн та не більше ніж 11 300 грн.);

встановлення нових, рівних для всіх громадян умов щодо визначення середньомісячного фактичного заробітку, зокрема, визначається за будь-які 30 днів поспіль із періоду, в якому особа працювала на території зони відчуження, виходячи із передбачених розмірів заробітних плат по країні протягом
1986-1990 років з врахуванням усіх обов’язкових кратних доплат, премій та іншого, передбаченого законодавством на час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (на даний час середньомісячний фактичний заробіток обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і за бажанням може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення);

визначено, що для евакуйованих осіб розрахунок середньомісячного фактичного заробітку робиться за час фактичного впливу іонізуючого випромінювання виходячи із норми – 1 робоча зміна – 8 годин перебування в зоні відчуження, кратність оплати розраховується виходячи із розрахункових рівнів опромінення.

При цьому, згідно із пунктом 2 Прикінцевих положень законопроекту Кабінету Міністрів України доручено під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на 2017 рік передбачити фінансування, необхідне для реалізації положень, визначених у цьому проекті закону.

Як зазначено у пояснювальній записці до проекту закону, реалізація його положень потребує додаткових коштів державного бюджету у сумі 58,4 млн грн на рік.

У експертному висновку Міністерства фінансів України також зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету і, у разі його прийняття, він не буде забезпечений фінансовими ресурсами.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Висновок Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо вдосконалення пенсійного забезпечення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та евакуйованих із зони відчуження (реєстр. № 4502 від 21.04.2016), поданий народними депутатами України Добродомовим Д.Є., Матківським Б.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України).

2. Це рішення надіслати до Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» (нова редакція) та інших пов’язаних законодавчих актів України (реєстр. № 4279 від 18.03.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В. та Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Проектом закону пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про зайнятість населення» (далі – Закон) та внести зміни до ряду законодавчих актів, спрямованих на запровадження додаткових заходів для стимулювання зайнятості населення. Так, законопроектом пропонується розширити перелік термінологічних визначень (включено такі поняття, як транзитне робоче місце, шукачі роботи та інші), окреслити положення щодо функціонування Державної служби зайнятості (далі – Служба) та підпорядкованих їй органів, підприємств, установ, організацій, а також встановити норми про те, що бюджет Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття затверджуватиметься Верховною Радою України.

Згідно із Прикінцевими положеннями проекту закону відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2017 року.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація проекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Однак, необхідно відмітити, що реалізація окремих статей законопроекту потребуватиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів, а саме:

- для здійснення оплати праці працівників Служби та її територіальних органів, включаючи виплату додаткових матеріальних винагород працівникам територіальних органів Служби, в межах коштів, передбачених в державному бюджеті на цю мету для центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення (частини третя, сьома і восьма статті 21 проекту, на даний час згідно із Положенням про державну службу зайнятості, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 20.01.2015 № 41 (зареєстрованого в Мін’юсті 12.02.2015 за № 141/26586) видатки на цю мету забезпечуються за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття). При цьому, надано право Голові Служби та керівникам її територіальних органів самостійно визначати кількість працюючих у системі їх органів в межах погодженої вищевказаним центральним органом виконавчої влади граничної чисельності працівників.

Слід відмітити, що згідно із частиною третьою статті 21 законопроекту, якою передбачено вищевказану норму щодо фінансового забезпечення оплати праці працівників цих органів за рахунок коштів державного бюджету, також визначено, що фінансування діяльності Служби, її територіальних органів, підпорядкованих підприємств, установ, організацій, навчальних і наукових закладів, сервісних підрозділів та виконання ними функцій здійснюється за рахунок коштів Фонду, про що, в свою чергу, зазначено у Законі України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та у змінах, запропонованих до цього Закону законопроектом. Поряд з цим, згідно із пунктом 5 розділу ІІ «Прикінцеві положення» проекту закону протягом трьох років з дня набрання чинності Законом витрати на утримання Служби та її територіальних органів встановлюються на рівні не нижчому, ніж передбачений бюджетом Фонду на 2016 рік.

При цьому необхідно зауважити, що змінами до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» здійснення оплати праці працівників Служби та її територіальних органів за рахунок коштів державного бюджету не передбачено:

- на відшкодування суб’єктам малого та середнього підприємництва, що здійснюють свою діяльність у сільській місцевості виключно у сфері виробництва товарів (продукції), частини відсотків за банківськими кредитами, залученими на створення нових робочих місць (частини перша-четверта статті 31 проекту);

- для компенсації роботодавцям фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих молодих працівників у сільській місцевості (частина шоста статті 31 проекту);

- для здійснення професійного навчання зайнятого населення працездатного віку у навчальних закладах Служби (частина третя статті 40, стаття 41 проекту);

- для функціонування кваліфікаційно-галузевих (міжгалузевих) рад (підпункт 3.14 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» проекту);

- на організацію проведення громадських та тимчасових робіт для безробітних осіб, а також учнівської та студентської молоді у вільний від занять час на підприємствах, установах, організаціях, що належать до комунальної та інших форм власності, в обсягах, що забезпечує потребу територіальних органів Служби, зважаючи на те, що фінансування організації громадських робіт здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів (підпункт 3.17 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» проекту).

Крім того, реалізація законопроекту потребуватиме виділення додаткових видатків з бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд), зокрема:

- на функціонування підпорядкованих Службі наукових закладів, друкованих та електронних засобів масової інформації, спеціальних сервісних підрозділів (частина перша статті 21, у діючому Положенні про Службу віднесення до її сфери управління таких закладів і організацій не передбачено);

- для здійснення компенсації роботодавцям, які працевлаштовують молодь, яка звільнилася з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, з військової служби за призовом осіб офіцерського складу, фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (пункт 6 частини другої статті 24 і стаття 26 проекту, у діючому Законі цієї категорії громадян не передбачено);

- для здійснення компенсації роботодавцям, які працевлаштовують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу, осіб, які відбули покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, або примусового лікування, осіб передпенсійного віку, осіб, звільнених з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу після участі у проведенні антитерористичної операції, щомісячних витрат на оплату праці таких осіб (пункти 7 і 9 частини другої статті 24 і стаття 27 проекту);

- для здійснення компенсації роботодавцю фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за молодь, що залучена до роботи на умовах стажування, а також витрат на перепідготовку або підвищення кваліфікації таких осіб (частина друга статті 34 проекту);

- для компенсації суб’єктам середнього та великого підприємництва, які працевлаштовують безробітних строком не менше ніж на два роки на робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності (в агропромисловому, житлово-комунальному, машинобудівному, ракетно-космічному комплексах, транспортній інфраструктурі, курортно-рекреаційній сфері і туризмі, переробній, добувній, легкій промисловостях, електроенергетиці, ІТ виробництві), фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (частина перша статті 30 проекту), а також витрат на оплату праці молоді, яка працевлаштована вказаними суб’єктами (частина друга статті 30 проекту);

- на оплату одноразового ваучера для підтримання конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації підготовки на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, здобуття наступного освітньо-професійного, освітнього ступеня за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності, а також одноразового ваучера на підтвердження результатів неформального професійного навчання за робітничими професіями особам, які брали участь у проведенні антитерористичної операції та отримали статус учасника бойових дій і були звільнені з військової служби (пункт 2 частини першої статті 35 проекту, згідно з діючою редакцією Закону таке право мають лише особи з числа інвалідів, які брали участь у проведенні антитерористичної операції), та членам особистих селянських господарств працездатного віку до досягнення пенсійного віку (частина друга статті 35 проекту);

- на оплату праці членам особистих селянських господарств, які залучаються у громадських роботах (частина сьома статті 36 проекту);

- для продовження виплати допомоги по безробіттю безробітним, за період їх участі у виконанні громадських або інших робіт тимчасового характеру, оплату за які цим особам здійснюється за фактично виконані роботи в розмірі, що не може бути меншим, ніж мінімальний розмір заробітної плати (частина дев’ята статті 36 проекту);

- для здійснення територіальними органами Служби заходів з індивідуального супроводу та соціальної реабілітації (стаття 37 проекту), а також отримання зареєстрованими безробітними інших видів зайнятості та послуг з інтеграції на ринку праці (пункт 1 частини першої статті 51 проекту);

- на оплату послуг суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, у разі працевлаштування ними зареєстрованих безробітних осіб окремих категорій, що направлені територіальними органами Служби (частина третя статті 43 проекту);

- для надання шукачам роботи соціальних послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, профорієнтації, отриманні інформаційних та консультаційних послуг, пов’язаних з працевлаштуванням (підпункт 3.11 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» проекту);

- для виплати допомоги на поховання у разі смерті зареєстрованого безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, у порядку та розмірах, встановлених правлінням Фонду, але не менше прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого законом (підпункт 3.11 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» проекту, на даний час згідно із положеннями Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога виплачується у розмірі прожиткового мінімуму).

В той же час, законодавча ініціатива містить норми, спрямовані на збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів, а також Фонду у зв’язку із розширенням переліку стягнень у вигляді штрафів за порушення вимог законопроекту або із збільшенням діючих розмірів штрафних санкцій (статті 60, 61, 62, підпункти 3.1 (зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення), 3.6 (зміни до Закону України «Про рекламу») пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» проекту). Такі зміни мають опосередкований вплив на надходження бюджетів та зазначеного Фонду, оскільки відбуватимуться у разі виявлення відповідних правопорушень і залежно від санкцій, що застосовуватимуться до суб’єктів господарювання – порушників законодавства.

Водночас, положення законопроекту зумовлять скорочення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно до змін, передбачених у розділі ІІ «Прикінцеві положення» проекту закону, а саме:

у підпункті 3.2 пункту 3 щодо внесення змін до Господарського кодексу України в частині звільнення від сплати податку на прибуток підприємств, які отримали статус соціальних;

у підпункті 3.10 пункту 3 щодо внесення змін до Закону України «Про професійно-технічну освіту» в частині безоплатного користування територіальними органами Служби і підпорядкованими їм навчальними закладами або іншими юридичними особами майна (об’єктів, споруд, основних фондів) навчальних закладів і установ професійно-технічної освіти, що перебувають у державній або комунальній власності, а також в частині здійснення передачі вказаних закладів державної і комунальної власності цій Службі, яка, в свою чергу, зможе реалізувати їх після отримання письмової відмови і одержати від їх реалізації відповідні кошти;

у підпункті 3.13 пункту 3 щодо внесення змін до Закону України «Про судовий збір» в частині звільнення Служби та її територіальних органів від сплати судового збору;

у пункті 5 щодо звільнення Служби та її територіальних органів і підпорядкованих підприємств, установ, організацій від сплати адміністративного збору за проведення реєстрації змін до установчих документів, пов’язаних з їх діяльністю, права власності на нерухоме майно та транспортні засоби.

Згідно із підпунктом 3.12 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» проекту закону домашнім працівникам надається можливість добровільної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що, в свою чергу, сприятиме збільшенню надходжень до бюджетів, зокрема від податку з доходів фізичних осіб, а також збільшенню надходжень до бюджетів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування від внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування і, відповідно, дозволить вказаним Фондам проводити додаткові витрати.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація окремих положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету та бюджету Фонду, а також призведе до скорочення доходів державного та місцевих бюджетів.

Однак, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» (нова редакція) та інших пов’язаних законодавчих актів України (реєстр. № 4279 від 18.03.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В. та Шпеновим Д.Ю., матиме вплив на показники бюджету (зумовить переважно зменшення надходжень та збільшення витрат державного і місцевих бюджетів), а також на показники фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та Пенсійного фонду України (збільшуючи надходження та витрати цих Фондів).

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо пенсійного забезпечення, (реєстр. № 4442 від 14.04.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Мосійчуком І.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які передбачають підвищення з 1 січня 2017 року та визначення у цьому Законі розмірів пенсій інвалідам, додаткових пенсій і компенсацій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у залежності від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Довідково: згідно із діючою редакцією вказаного Закону виплата вищезазначених пенсій і компенсацій призначається у порядках і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даний час виплата зазначених соціальних пільг здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так, виходячи із положень законодавчої ініціативи розміри пенсій і компенсацій вказаній категорії громадян становитимуть:

1) щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1:

- інвалідам І групи – 100 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (виходячи із встановленого з 01.05.2016 р. розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, 1 130 грн, розмір пенсії становитиме 1 130 грн, тоді як на даний час її розмір постановою Уряду від 23.11.2011 № 1210 визначено у сумі від 341,64 грн до 474,5 грн.);

- інвалідам ІІ групи – 75 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (відповідно становитиме 848 грн, а на даний час визначено у розмірі від 227,76 грн до 379,6 грн.);

- інвалідам ІІІ групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу – 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (відповідно становитиме 565 грн, а на даний час визначено у розмірі від 170,82 грн до 284,7 грн.);

2) щомісячна компенсація у разі втрати годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї, який був на його утриманні – 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України (відповідно становитиме 565 грн, а на даний час визначено у розмірі 113,88 грн.);

3) мінімальна пенсія інвалідам, яким установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а саме:

- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, евакуйованим із зони відчуження, відселеним із зон безумовного (обов’язкового) відселення, інвалідам з дитинства, які досягли повноліття:

для І групи інвалідності – 1000 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (відповідно становитиме 11300 грн, а на даний час передбачено 285 % зазначеного прожиткового мінімуму або 3221 грн.);

для ІІ групи інвалідності – 800 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (відповідно становитиме 9040 грн, а на даний час передбачено 255 % зазначеного прожиткового мінімуму або 2882 грн.);

для ІІІ групи інвалідності – 600 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (відповідно становитиме 6780 грн, а на даний час передбачено 225 % зазначеного прожиткового мінімуму або 2543 грн.);

- іншим інвалідам, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою:

для І групи інвалідності – 400 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (відповідно становитиме 4520 грн, а на даний час передбачено 150 % зазначеного прожиткового мінімуму або 1695 грн.);

для ІІ групи інвалідності – 300 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (відповідно становитиме 3390 грн, а на даний час передбачено 125 % зазначеного прожиткового мінімуму або 1413 грн.);

для ІІІ групи інвалідності – 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (відповідно становитиме 2260 грн, а на даний час передбачено 110 % зазначеного прожиткового мінімуму або 1243 грн./).

Як зазначено у пояснювальній записці до проекту закону, за розрахунками Пенсійного фонду України додаткові видатки для реалізації його положень складуть 433 млн грн. на місяць, тобто 5 196 млн грн на рік.

При цьому, Міністерством фінансів звернуто увагу на те, що в умовах здійснення заходів з економії коштів на виплату пенсій та за необхідності наближення законодавства до єдиних принципів пенсійного забезпечення, запровадження запропонованих законопроектом змін призведе до поглиблення різниці у розмірах пенсій та викличе соціальне невдоволення інших категорій пенсіонерів. Так, на даний час мінімальний розмір пенсії інвалідів – ліквідаторів прирівняний до пенсії інвалідів війни, які також вимагатимуть підвищення пенсій. Крім того, середній розмір пенсії по Україні станом на 01.04.2016 складає 1703,43 гривень. Таким чином, наприклад розмір пенсії інваліда-ліквідатора ІІ групи більш ніж у 5 разів перевищуватиме середній розмір пенсії по Україні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо пенсійного забезпечення (реєстр. № 4442 від 14.04.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Мосійчуком І.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України).

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію України» щодо встановлення пільг за користування житлом та житлово-комунальні послуги (реєстр. №4441 від 14.04.2016), поданий народним депутатом України Писаренком В.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про Національну поліцію України» та надати право на 50 % знижку плати за користування житлом та житлово-комунальними послугами, за паливо в межах норм, встановлених законодавством за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, працівникам поліції (включаючи працівників поліції, звільнених зі служби за віком, хворобою або вислугою років) та членам їх сімей, дітям працівника поліції, який загинув або помер у зв’язку з виконанням службових обов'язків, до досягнення ними повноліття, а також за непрацездатними членами сім'ї, які перебували на його утриманні.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень призведе до додаткових видатків державного бюджету, джерел покриття яких не встановлено, при цьому відмічено, що питання надання соціальних гарантій працівникам поліції та членам їх сімей має вирішуватись комплексно, виходячи з єдиних принципів та норм, шляхом призначення житлових субсидій.

Виходячи із суті законодавчої пропозиції, реалізація положень законопроекту збільшуватиме видатки державного та місцевих бюджетів на здійснення державних програм соціального захисту /згідно частини першої статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів на здійснення державних програм соціального захисту проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам/.

Необхідно звернути увагу, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію України» щодо встановлення пільг за користування житлом та житлово-комунальні послуги (реєстр. № 4441 від 14.04.2016), поданий народним депутатом України Писаренком В.В., має вплив на показники бюджету (збільшує видатки державного та місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо деяких особливостей функціонування державної служби), (реєстр. №4489 від 21.04.2016), поданий народним депутатом України Князевичем Р.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом передбачається внести зміни до Закону України «Про державну службу» в частині виведення із складу патронатних служб помічників і наукових консультантів суддів Конституційного Суду України та помічників суддів апаратів судів загальної юрисдикції і надання їм статусу державних службовців.

Міністерство фінансів України визначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків у зв’язку із збільшенням чисельності державних службовців, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила надання вартісної оцінки величини такого впливу.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо деяких особливостей функціонування державної служби), (реєстр. № 4489 від 21.04.2016), поданий народним депутатом України Князевичем Р.П., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видаткової частини).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів (реєстр. № 4356-1 від 12.04.2016), поданий народними депутатами України Кривошеєю Г.Г. та Гуляєвим В.О.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону земель», якими передбачається передати повноваження щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині дотримання земельного та екологічного законодавства від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Слід зазначити, що реалізація вищевказаних змін потребуватиме додаткових видатків місцевих бюджетів на створення та забезпечення діяльності таких виконавчих органів, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Разом з тим, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається передати окремі повноваження щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів до компетенції комітетів сільських, селищних, міських рад.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень державного бюджету та, відповідно, до збільшення надходжень місцевих бюджетів від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

Разом з тим, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

В узагальнюючому висновку Міністерство фінансів України зазначає, що на даний час законодавством і, зокрема, актами Уряду, до компетенції якого віднесено повноваження щодо утворення, реорганізації і ліквідації міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, не передбачена діяльність єдиного центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а повноваження щодо здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі виконуються різними центральними органами виконавчої влади. Так, зокрема, функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів покладено на Державну екологічну інспекцію. У зв’язку з вищевикладеним зазначено, що положення законопроекту потребують узгодження з чинною системою центральних органів виконавчої влади.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та може збільшувати витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів (реєстр. № 4356-1 від 12.04.2016), поданий народними депутатами України Кривошеєю Г.Г. та Гуляєвим В.О., має вплив на показники бюджету (збільшує видатки місцевих бюджетів та може зменшувати надходження державного бюджету і збільшувати надходження місцевих бюджетів від адміністративних штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень і залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат (реєстр. № 4480 від 20.04.2016), поданий народними депутатами України Луценком І.В., Єднаком О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до Лісового кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про рослинний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України» щодо визначення поняття «пралісів» та встановлення правового режиму їх використання і охорони.

Одночасно, законопроектом передбачається заборонити всі види рубок в пралісах, на території заповідних урочищ, в заказниках, де знаходяться праліси, в пралісових пам’ятках природи.

Слід відмітити, що відповідно до статей 29, 64, 66 та 69 Бюджетного кодексу України рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (у тому числі в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування), зараховується до державного та місцевих бюджетів, тому реалізація норм проекту Закону може зменшити дохідну частину цих бюджетів на суму вищезазначеного платежу.

Водночас, розробником, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Разом з тим, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено дію статті 68, якою встановлено відповідальність за порушення вимог та правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини, поширити і на праліси, збільшивши санкції у вигляді штрафів, передбачені цією статтею, з 5-8 до 50-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 850 до 3400 грн/, одночасно визначивши можливість покарання як посадових осіб, так і громадян.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає за доцільне повернути вищезазначений законопроект за результатами розгляду у першому читанні на доопрацювання, про що зазначає в своєму висновку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат (реєстр. № 4480 від 20.04.2016), поданий народними депутатами України Луценком І.В., Єднаком О.В. та іншим, має вплив на показники бюджету (зменшує доходи державного і місцевих бюджетів та може збільшувати надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень і залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо розблокування процесів надання фізичним особам у власність та користування земельних ділянок для містобудівних потреб) (реєстр. № 4414 від 13.04.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується надати дозвіл на передачу (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним особам для містобудівних потреб без затвердженого плану зонування або детального плану території.

Міністерство фінансів України звертає увагу, що всупереч вимогам статей 39 та 180 Земельного кодексу України щодо використання земель житлової та громадської забудови та зонування земель і статті 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо режиму забудови територій, реалізація запропонованих змін, серед іншого, може призвести до зволікання з прийняттям відповідних містобудівних документів та до хаотичного розвитку територій і здійснення їх забудови. Як зауважує Мінфін, така забудова у подальшому потребуватиме залучення коштів державного та/або місцевих бюджетів для створення відповідної інфраструктури (транспортної інфраструктури, об’єктів житлово-комунального господарства та соціально-культурного призначення тощо), що в певних випадках може бути економічно необґрунтованим.

При цьому, відсутність належних розрахунків унеможливила надання Мінфіном оцінки вартісної величини такого впливу.

Відтак, в порушення положень частини першої статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо розблокування процесів надання фізичним особам у власність та користування земельних ділянок для містобудівних потреб) (реєстр. № 4414 від 13.04.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., може призвести до збільшення видатків державного чи місцевих бюджетів.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект закону про внесення змін до статті 41 Земельного кодексу України (щодо унормування питання земельних ділянок для гаражних кооперативів) (реєстр. № 4405 від 13.04.2016), поданий народними депутатами О.Ю. Вілкулом, Д.Ю. Шпеновим та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

У законопроекті пропонується дозволити за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування передавати земельні ділянки житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним (гаражним) кооперативам, що здійснюють діяльність без отримання прибутку, у постійне користування для розміщення або будівництва багатоквартирних житлових будинків і гаражів для зберігання індивідуальних транспортних засобів (чинна редакція – надається в оренду).

Міністерство фінансів України зазначаючи, що відповідно до статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності, набувають, зокрема співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир і нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, визначає законопроект таким, що може призвести до недонадходження коштів до місцевих бюджетів від орендної плати.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 41 Земельного кодексу України (щодо унормування питання земельних ділянок для гаражних кооперативів) (реєстр. № 4405 від 13.04.2016), поданий народними депутатами О.Ю. Вілкулом, Д.Ю. Шпеновим та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до зменшення надходжень місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо відтермінування заборони на відведення земельних ділянок) (реєстр. № 4415 від 13.04.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Законопроектом пропонується продовжити відтермінування до 1 січня 2020 року поширення заборони на передачу (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб, та зміну цільового призначення земельної ділянки, де не затверджені плани зонування або детальні плани територій.

Міністерство фінансів України звертає увагу, що всупереч вимогам статей 39 та 180 Земельного кодексу України щодо використання земель житлової та громадської забудови та зонування земель і статті 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо режиму забудови територій, реалізація запропонованих змін, серед іншого, зумовить затягування в часі з прийняттям відповідних містобудівних документів та може призвести до хаотичного розвитку територій і здійснення їх забудови. Як наслідок, така забудова у подальшому потребуватиме залучення коштів державного та місцевих бюджетів для створення відповідної інфраструктури (транспортної інфраструктури, об’єктів житлово-комунального господарства та соціально-культурного призначення тощо), що в певних випадках може бути економічно необґрунтованим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо відтермінування заборони на відведення земельних ділянок) (реєстр. № 4415 від 13.04.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., може призвести до збільшення видатків державного чи місцевих бюджетів.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо удосконалення деяких його положень (реєстр. № 4451 від 15.04.2016), поданий народними депутатами України Паламарчуком М.П., Продан О.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про Державне бюро розслідувань», якими, зокрема, передбачається:

- прямий доступ Державного бюро розслідувань до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користування державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій;

- деталізація підрозділів у складі Державного бюро розслідувань;

- перехід осіб на час здійснення ними досудових розслідувань у провадженнях, віднесених до підслідності Державного бюро розслідувань, до його складу без проведення відкритого конкурсу;

- уточнення кваліфікаційних вимог до директора Державного бюро розслідувань і його заступників та встановлення кваліфікаційних вимог до Директорів територіальних управлінь та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань, прийняття присяги особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань тощо.

Крім того, законопроектом пропонується збільшити розміри посадових окладів окремим категоріям працівників Державного бюро розслідувань /для інших працівників – у сумі, що дорівнює 4 розмірам посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади, замість – 3 посадових окладів за чинною редакцією/, встановити додаткові доплати працівникам Державного бюро розслідувань за почесне звання та науковий ступінь, а також передбачаються заохочення для осіб, які надають допомогу в запобігання, виявленні, припиненні і розслідуванні злочинів, віднесених до підслідності Державного бюро розслідувань.

Також, законопроектом вносяться зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державне бюро розслідувань», якими доручається Кабінету Міністрів України вжити заходів з внесення змін до Державного бюджету України на 2016 рік для включення в нього видатків, необхідних для створення та діяльності Державного бюро розслідувань (забезпечення Державного бюро розслідувань та його територіальних органів адміністративними будинками, транспортними засобами, засобами зв’язку, матеріально-технічного забезпечення, озброєнням спеціальними засобами захисту, іншим майном, спеціальною технікою та інформаційною базою).

Отже, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у зв’язку із необхідністю передбачення у поточному році видатків для створення та діяльності Державного бюро розслідувань, збільшенням розмірів посадових окладів окремим категоріям працівників Державного бюро розслідувань, встановленням додаткових доплат за почесне звання та науковий ступінь, заохоченням для осіб, які надають допомогу в запобігання, виявленні, припиненні і розслідуванні злочинів, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Міністерство фінансів України у експертному висновку також пропонує передбачити у законопроекті вичерпний перелік державних органів та підрозділів, на базі яких утворюється Державне бюро розслідувань, а також внесення змін до діючого законодавства в частині скорочення чисельності інших правоохоронних органів та уточнення функцій цих органів з метою уникнення їх дублювання працівниками Бюро /зважаючи на те, що пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державне бюро розслідувань» рекомендовано Кабінету Міністрів України утворити Державне бюро розслідувань за рахунок штатної чисельності слідчих підрозділів Генеральної прокуратури, відповідних підрозділів Національної поліції та інших органів державної влади, що протидіють злочинності/.

Для бюджетного забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Міністерство фінансів України пропонує доручити Кабінету Міністрів України здійснити передачу бюджетних призначень на утримання слідчих та оперативно-розшукових підрозділів від Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки (інших органів за необхідності) до Державного бюро розслідувань у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Згідно із висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо удосконалення деяких його положень (реєстр. № 4451 від 15.04.2016), поданий народними депутатами України Паламарчуком М.П., Продан О.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відновлення виробництва і реалізації альтернативних видів палива (реєстр. № 4490 від 21.04.2016), поданий народними депутатами України Сугоняко О.Л., Медуницею О.В., Лапіним І.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується зменшити ставку акцизного податку для палива моторного альтернативного з 120 євро до 70 євро за 1000 літрів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що можливі втрати державного бюджету від зниження ставки акцизу на паливо моторне альтернативне в розрахунку на рік становитимуть близько 130 млн гривень.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відновлення виробництва і реалізації альтернативних видів палива (реєстр. № 4490 від 21.04.2016), поданий народними депутатами України Сугоняко О.Л., Медуницею О.В., Лапіним І.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про розвиток галузевої науки» (реєстр. № 4237 від 16.03.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Павловим К.Ю. та іншими

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується визначити засади державної підтримки науково-дослідних, дослідно-конструкторських та проектно-технологічних установ і організацій, зокрема, шляхом:

державної фінансової підтримки галузевих наукових установ, включених до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, із запровадженням бюджетної програми підтримки їх діяльності на:

- фінансування галузевих наукових установ для забезпечення проведення наукових досліджень, здійснення науково-технічних (експериментальних) розробок, розвиток інфраструктури та оновлення матеріально-технічної бази наукової і науково-технічної діяльності, збереження унікальних наукових об’єктів, підготовку наукових кадрів, а також пенсійного та соціального забезпечення наукових працівників;

- повне або часткове безвідсоткове кредитування інноваційних та інвестиційних проектів галузевих наукових установ;

- повну або часткову компенсацію відсотків, що сплачуються галузевими науковими установами комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних та інвестиційних проектів галузевих наукових установ;

запровадження цільового субсидіювання галузевим науковим установам (для реалізації наукових завдань державні (казенні) галузеві наукові установи звільняються від сплати до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами своєї фінансово-господарської діяльності за звітний період);

встановлення особливих умов зі сплати податку за землю галузевими науковими установами, що використовується ними за цільовим призначенням для здійснення основної наукової або науково-технічної діяльності;

визначення окремих умов пенсійного забезпечення наукових працівників галузевих наукових установ, зокрема, встановлюється, що різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників галузевих наукових установ за рахунок коштів державного бюджету.

З огляду на запропоновані законодавчі пропозиції слід відмітити, що окремі положення дублюють норми Закону України від 26.11.2015 № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність», яким визначено правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку у сфері наукової і науково-технічної діяльності.

Так, статтею 8 Закону встановлено, що державні комерційні підприємства та казенні підприємства, які відповідно до статті 1 цього Закону належать до наукових установ, звільняються від сплати до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) за результатами своєї фінансово-господарської діяльності та зобов’язані не менш як 50 відсотків чистого прибутку від своєї діяльності спрямовувати на провадження ініціативної наукової і науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власної матеріально-технічної бази.

Статтею 12 Закону передбачено, що для надання державної підтримки науковим установам незалежно від форми власності, діяльність яких має важливе значення для науки, економіки та виробництва, створюється Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави.

Наукові установи, включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави користуються податковими пільгами відповідно до законодавства України, не можуть змінювати наукову і науково-технічну діяльність на інші види діяльності, зобов’язані не менш як 50 відсотків доходу від своєї діяльності спрямовувати на провадження наукової та (або) науково-технічної діяльності та розвиток матеріально-технічної бази, необхідної для проведення наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок.

Питання щодо надання підтримки для інноваційних проектів галузевих наукових установ також врегульовано чинним законодавством, а саме, Законом України «Про інноваційну діяльність», статтею 17 якого встановлено напрями, за якими може бути надана фінансова підтримка суб'єктам інноваційної діяльності для виконання ними інноваційних проектів.

Водночас, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету (на надання фінансової підтримки галузевим науковим установам), у тому числі і для Пенсійного фонду України (у зв’язку із встановленням особливого порядку пенсійного забезпечення), а також втрат надходжень державного та місцевих бюджетів (у зв’язку із встановленням преференцій по платі за землю та частині чистого прибутку доходу), про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, щодо пропозиції про фінансову підтримку галузевих наукових установ із запровадженням бюджетної програми підтримки їх діяльності, слід зауважити, що пунктом 4 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетна програма це сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Частиною третьою статті 20 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів.

Відповідно до повноважень головних розпорядників бюджетних коштів, визначених статтею 22 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів, які отримують бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України.

Водночас, виходячи із вимог частини другої статті 95 Конституції України, частини першої та другої статті 23, частини першої статті 30 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, повноваження щодо якого визначаються законом про Державний бюджет України на відповідних бюджетний період.

Також, законопроектом пропонується надання «цільових субсидії» галузевим науковим установам, проте зазначене не передбачено Бюджетним кодексом України.

Окрім того, застосування у тексті терміну «фінансування» у значенні проведення певних видатків (фінансування галузевих наукових установ), не відповідає його економічній природі та термінологічному визначенню згідно з пунктом 52 частини першої статті 2 Кодексу («фінансування бюджету – надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету»).

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття зазначеного законопроекту та висловлює зауваження щодо законодавчої пропозиції.

Висновок Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про розвиток галузевої науки» (реєстр. № 4237 від 16.03.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Павловим К.Ю. та іншими:

- має вплив на показники бюджету (призведе до втрат надходжень державного і місцевих бюджетів та потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, у тому числі і Пенсійного фонду України), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами Конституції України та Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про аудиторську діяльність» (реєстр. № 2534 (доопрац.) від 06.10.2015), внесений народними депутатами України Кіршом О.В., Кужель О.В. та Галасюком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроект визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власників, користувачів фінансової звітності та інших зацікавлених осіб, а також підвищення довіри суспільства до фінансової звітності.

При цьому розділом VII законопроекту передбачається формування Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, організаційно-технічне забезпечення роботи якого покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація таких положень законопроекту потребуватиме виділення додаткових коштів з державного бюджету.

Поряд з тим, законопроектом передбачається запровадження окремих платежів (внесків) для аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, зокрема:

- платежі за включення аудиторських звітів до Реєстру аудиторських звітів, розмір яких не може перевищувати 5 % мінімальної заробітної плати за включення одного звіту до Реєстру (частина шоста статті 18 законопроекту);

- плата за включення до розділу «Аудитори» Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності в розмірі, що не перевищує 1 мінімальної заробітної плати (частина п’ята статті 23 законопроекту);

- плата за включення до розділу «Аудиторські фірми» Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності у розмірі не більше 2 мінімальних заробітних плат, а також щорічні внески аудиторських фірми, які включені до такого Реєстру, у розмірі 0,5 % від річного доходу (частини четверта і п’ята статті 24 законопроекту);

- плата за включення до розділу «Аудитори, які одноособово надають аудиторські послуги» Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, а також щорічні внески відповідних аудиторів у розмірі 0,5% від річного доходу (частини третя і четверта статті 25 законопроекту);

- плата за включення до розділу «Представництва іноземних аудиторських фірм» Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, а також щорічні внески відповідних представництв у розмірі 1 % від річного доходу (частини третя і четверта статті 26 законопроекту);

- плата за складання іспиту з конкретних дисциплін на отримання сертифікату аудитора у розмірі не більше 1 мінімальної заробітної плати за один іспит (частина дев’ята статті 30 законопроекту).

У зв’язку з цим Мінфін зазначає про збільшення фінансового навантаження на суб’єктів аудиторської діяльності, що в результаті негативно вплине на динаміку надходжень до державного бюджету.

Крім того, підпунктом 11 пункту 2 розділу Х законопроекту пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначивши окремим видом порушення неподання або несвоєчасне подання аудиторських звітів у випадках, передбачених законами України, та підвищивши розмір штрафу за його вчинення від 5 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в чинній редакції – від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що може збільшити надходження державного бюджету від штрафів.

Водночас, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень до бюджетів для досягнення їх збалансованості, що не відповідає частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Також належить зауважити, що законопроектом пропонується внести зміни до статті 21 Закону України від 11 липня 1996 року № 315/96-ВР «Про Рахункову палату» щодо взаємодії Рахункової палати з іншими державними контрольними органами (підпункт10 пункту 2 розділу Х законопроекту). Однак такий Закон втратив чинність у зв’язку з прийняттям нового Закону України від 02.07.2015 № 576-VIII «Про Рахункову палату». При цьому у чинному Законі України «Про Рахункову палату» немає відповідного положення.

Ухвалили:

1. Проект Закону України «Про аудиторську діяльність» (реєстр. № 2534 (доопрац.) від 06.10.2015), внесений народними депутатами України Кіршом О.В., Кужель О.В. та Галасюком В.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на організаційно-технічне забезпечення роботи Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та/або зменшення доходів бюджетів у разі погіршення фінансового стану суб’єктів аудиторської діяльності). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту виключити положення щодо внесення змін до статті 21 Закону України від 11 липня 1996 року № 315/96-ВР «Про Рахункову палату» (підпункт10 пункту 2 розділу Х законопроекту), оскільки такий Закон втратив чинність у зв’язку із прийняттям Закону України від 02.07.2015
№ 576-VIII «Про Рахункову палату».

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (щодо підтримки малого та середнього підприємництва)» (реєстр. № 4440 від 14.04.2016), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Люшняком М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» положеннями, згідно з якими:

передбачити можливість надання державної підтримки суб’єктам малого і середнього підприємництва при наявності у них заборгованості перед бюджетом, Пенсійним фондом України, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо така заборгованість виникла внаслідок форс-мажорних обставин (природних стихійних лих, пожежі, екологічної катастрофи, протиправних дій окремих або групи фізичних осіб, представників органів державної влади та місцевого самоврядування) за умови підтвердження зазначених обставин відповідними компетентними органами;

щорічний загальний обсяг фінансової державної підтримки суб’єктам малого і середнього підприємництва надається на стимулювання та реалізацію інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки (агропромисловий комплекс, машинобудівний комплекс, транспортна інфраструктура, переробна промисловість) в якості цільових коштів в державному бюджеті і складає не менш 0,1 % від загального обсягу видатків його загального фонду.

Належить зауважити, що положення законопроекту щодо розміру та цільового спрямування видатків загального фонду державного бюджету не відповідає, насамперед, вимогам частини другої статті 95 Конституції України (виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків) та частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України (виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету)

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на показники державного бюджету, зокрема, державна підтримка суб’єктам малого і середнього підприємництва розрахунково у 2016 році мала би становити не менше 633,6 млн гривень.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (щодо підтримки малого та середнього підприємництва)» (реєстр. № 4440 від 14.04.2016), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Люшняком М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на підтримку суб’єктів малого і середнього підприємництва). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету з питань промислової політики та підприємництва при доопрацюванні законопроекту привести його окремі положення у відповідність до вимог статті 95 Конституції України і Бюджетного кодексу України (зокрема, статті 4), а саме виключити пункт 2 розділу I законопроекту, оскільки питання щодо розміру та цільового спрямування видатків держави є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

б) такі, що збільшують надходження та/або зменшують витрати

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань судового контролю та підтримки міжнародного комерційного арбітражу (реєстр. № 4351 від 31.03.2016), поданий народними депутатами України Князевичем Р.П., Грановським О.М., Мельниченком В.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до ряду законодавчих актів України, якими передбачається:

- встановлення особливої процедури для визнання та виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу в Україні, не залежно від місця арбітражу, а також процедури для скасування рішень та постанов міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України;

- можливість розгляду клопотань про скасування та видачу дозволу на виконання арбітражного рішення в одному судовому провадженні, а також визначається, що зазначені клопотання повинні розглядатися Апеляційним судом м. Києва;

- процедура прийняття судом рішень щодо постанов міжнародного арбітражу, винесених з питання попереднього характеру, про те, що він має компетенцію;

- можливість добровільного виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу;

- врегулювання питання стягнення відсотків річних за арбітражними рішеннями, а також встановлюється повноваження суду та порядок визначення суми відсотків, що відповідно до арбітражного рішення підлягають стягненню на дату постановлення ухвали про визнання та виконання арбітражного рішення;

- встановлення загального правила, відповідно до якого сторони мають право передати спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства/підвідомчий господарським судам, та щодо якого сторони можуть укласти мирову угоду, на розгляд третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім випадків, встановлених законом;

- введення поняття «зустрічне забезпечення» (застава, яка вноситься на депозитний рахунок суду або банківська гарантія), надання якого заявником є передумовою вжиття заходів забезпечення позову. Розмір зустрічного забезпечення визначатиметься судом з урахуванням обставин справи та має бути достатнім для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову;

- відшкодування збитків, завданих вжиттям заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу, та скасування зустрічного забезпечення, крім випадків, коли сторони уклали мирову угоду;

- розгляд питань судового контролю та сприяння щодо міжнародного арбітражу буде здійснюватися двома судами – Апеляційним судом м. Києва та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ, як судом апеляційної інстанції тощо.

Також, законопроектом передбачається сплата судового збору за клопотання про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу, та встановлюються ставки судового збору за документи і дії щодо розгляду у судовому порядку відповідних заяв.

Реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення надходжень спеціального фонду державного бюджету від судового збору у зв’язку із встановленням ставок та сплатою судового збору за розгляд питань, пов’язаних наданням судової підтримки міжнародному арбітражу. Поряд з цим, зважаючи на те, що надходження від сплати судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади (пункт 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України), законодавча пропозиція також збільшуватиме видатки державного бюджету за спеціальним фондом на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Згідно із висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань судового контролю та підтримки міжнародного комерційного арбітражу (реєстр. № 4351 від 31.03.2016), поданий народними депутатами України Князевичем Р.П., Грановським О.М., Мельниченком В.В., має вплив на показники бюджету (може зумовити збільшення надходжень спеціального фонду державного бюджету від судового збору і відповідно витрати спеціального фонду державного бюджету на забезпечення органів судової влади).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за незаконне видобування та введення в обіг бурштину та виробів з його використанням) (реєстр. № 4462 від 18.04.2016), поданий народним депутатом України Заставним Р.Й.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Насамперед, законопроектом передбачається внести зміни до статті 240 Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, шляхом збільшення розмірів штрафу (пропонується накладати штраф від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у чинній нормі – від 400 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та внести зміни до статті 189-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення адміністративної відповідальності за порушення встановленого законом порядку використання бурштину, дорогоцінного каміння, дорогоцінних металів та виробів з них, їх транспортування, демонстрування, гуртової та роздрібної торгівлі без наявних супровідних документів, що підтверджують їх походження, а також торгівлі на території України ювелірними виробами з дорогоцінних металів без відтисків державного пробірного клейма або з підробленими пробірними клеймами (шляхом накладання штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій та громадян від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення).

Таким чином, реалізація вказаних положень законопроекту може мати наслідком збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

Поряд з тим, законопроектом пропонуються зміни до статей 1 і 2 Закону України «Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо розширення платників цього збору суб'єктами господарювання, які провадять гуртову та роздрібну торгівлю ювелірними та побутовими виробами з бурштину, дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, дорогоцінних металів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що у випадку легалізації та продажу на території України незаконно видобутого бурштину та(або) ювелірних виробів з його використанням, а також з використанням іншого дорогоцінного каміння та дорогоцінних металів, втрати економічних інтересів України будуть відшкодовуватися через впровадження збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, який сплачуватимуть фізичні та юридичні особи, які провадять гуртову та роздрібну торгівлю бурштином і виробами з нього, ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінного каміння та дорогоцінних металів. При цьому, головними цілями законопроекту є посилення відповідальності за незаконний обіг бурштину, дорогоцінного каміння, дорогоцінних металів і виробів з них, та створення рівних умов для суб’єктів господарювання, які провадять діяльність.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що його прийняття потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету на адміністрування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Мінфін також зауважує, що внесення запропонованих змін не досягне задекларованих цілей, оскільки виробники ювелірних виробів будуть нести подвійне навантаження під час сплати зазначеного збору (при поданні ювелірних виробів на клеймування та при здійсненні їх оптової/роздрібної торгівлі), внаслідок чого зменшиться кількість легальних операцій на ринку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та збільшиться тіньовий обіг ювелірної продукції.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. При цьому, Мінфін відмічає, що до законопроекту не надано жодних даних, які б дозволили обрахувати суму доходів державного бюджету від реалізації законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за незаконне видобування та введення в обіг бурштину та виробів з його використанням) (реєстр. № 4462 від 18.04.2016), поданий народним депутатом України Заставним Р.Й., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на адміністрування збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, може призвести до збільшення доходів державного бюджету від цього збору залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо пенсійного забезпечення працівників міліції) (реєстр. № 4332 від 30.03.2016), поданий народними депутатами України Пинзеником В.М., Соболєвим С.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є усунення невиправданих відмінностей у пенсійному забезпеченні щодо працівників системи МВС, а також усунення можливості зловживань, зумовлених використанням одного місяця роботи для призначення пенсії.

Так, законопроектом запропоновано внести зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», вилучивши окремі норми статті 43 цього Закону, відповідно до яких пенсія державних службовців та працівників навчальних, медичних закладів та науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ України або поліції з числа колишніх працівників міліції обчислюється з розміру грошового забезпечення, яке вони мали на день звільнення зі служби в органах внутрішніх справ і перераховується зі зміною хоча б одного з видів грошового забезпечення /статтю 43 було доповнено згідно із Законом № 580-VIII від 02.07.2015 «Про Національну поліцію»/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту додаткових видатків не потребуватиме, водночас сприятиме економії коштів державного бюджету, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо пенсійного забезпечення працівників міліції) (реєстр. № 4332 від 30.03.2016), поданий народними депутатами України Пинзеником В.М., Соболєвим С.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (призведе до зменшення витрат державного бюджету, у т.ч. для Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання виробництва та обігу тютюнових виробів та електронних сигарет з метою зменшення їх привабливості (реєстр. № 4507 від 22.04.2016), поданий народним депутатом України Кривошеєю Г.Г.

Відмітили:

Насамперед, законопроектом пропонується заборонити виробництво, введення та обіг на території України окремих тютюнових виробів (зокрема, виробів зі смаками і запахами фруктів, солодких спецій, виробів, до складу яких входить ментол), а також ввести в правове поле положення щодо регулювання виробництва (імпорту), реалізації, маркування та споживання електронних сигарет, ліцензування їх виробництва, імпорту та реалізації.

При цьому, змінами до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачається встановити:

плату за ліцензії на право імпорту, експорту електронних сигарет встановлюється в розмірі 780 гривень за рік;

річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі електронними сигаретами у розмірі 10000 гривень;

плата за ліцензію на роздрібну торгівлю електронними сигаретами на кожне місце торгівлі у розмірі 2000 і 250 грн залежно від місця торгівлі.

Поряд з тим, змінами до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» суттєво збільшені розміри фінансових санкцій за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення.

Крім того, законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення адміністративної відповідальності за порушення встановлених законодавством вимог щодо виробництва, обігу та реклами електронних сигарет шляхом накладення штрафу у розмірі від 10 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі, а також щодо підвищення штрафів за куріння тютюнових виробів у заборонених місцях (пропонуються у розмірі від 10 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а чинними нормами визначено від 3 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація норм законопроекту не потребує збільшення видатків бюджету, а вплив законопроекту на дохідну частину бюджету неможливо обрахувати.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання виробництва та обігу тютюнових виробів та електронних сигарет з метою зменшення їх привабливості (реєстр. № 4507 від 22.04.2016), поданий народним депутатом України Кривошеєю Г.Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів бюджету від плати за ліцензії на право імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі електронними сигаретами, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від фінансових санкцій, штрафів і конфіскації майна, у разі виявлення відповідних порушень законодавства).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про правовий режим загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР» (реєстр. № 4336 від 30.03.2016), внесений народними депутатами України Луценком І.В., Веселовою Н.В., Карнацьким А.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту забезпечить повернення в державну власність майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР, яке було повністю або частково створено/придбано за рахунок коштів державного бюджету, що дозволить відродити в Україні матеріально-технічну базу розвитку спортивно-технічних і військово-прикладних видів спорту та підготовки мобілізаційного резерву, а також створити належну матеріально-технічну базу для лікування, реабілітації та оздоровлення військовослужбовців і учасників бойових дій.

Загалом законопроектом встановлюються правові засади визначення суб’єктів права власності на розташоване на території України майно, яке станом на 24 серпня 1991 року перебувало у віданні, володінні та/або користуванні загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР.

Зокрема, статтею 2 законопроектом передбачено, що:

майно загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР, яке перебувало на території України станом на 24 серпня 1991 року і було передано їм у відання, володіння та/або користування за рішенням органів державної влади колишнього Союзу РСР та Української РСР або придбано за кошти державного бюджету чи кошти, отримані внаслідок господарської діяльності, і перебуває у володінні та/або користуванні громадських організацій України або будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб, а також територіальних громад, є державною власністю;

майно загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР в Україні, яке створено (поліпшено) із залученням фінансових чи матеріально-технічних ресурсів держави та відповідної громадської організації Союзу РСР, є спільною частковою власністю держави та відповідної громадської організації України з визначенням їх часток у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Статтею 3 законопроектом зазначено, що:

відповідне майно, що є державною власністю, підлягає передачі Фонду державного майна України протягом одного місяця з дня одержання вимоги Фонду державного майна України про передачу такого майна;

розпорядником відповідного майна, яке є спільною частковою власністю держави та відповідної громадської організації України, є Фонд державного майна України;

заходи щодо витребування майна з чужого незаконного володіння здійснює Фонд державного майна України, а порядок визначення вартості та здійснення розрахунків при витребуванні такого майна з чужого незаконного володіння визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, пунктом 3 статті 6 законопроекту доручається Кабінету Міністрів України забезпечити здійснення у дворічний строк з дня набрання чинності відповідним законом заходів щодо витребування відповідного майна і визначити суб’єктів управління таким майном.

Крім того, пунктом 2 статті 6 законопроекту пропонується внести зміни до Закону України «Про судовий збір», звільнивши Фонд державного майна України від сплати судового збору у справах про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту у разі його прийняття не буде забезпечена фінансовими ресурсами, а законопроект потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, обсяг яких визначити неможливо через відсутність вихідних даних.

Разом з тим, до законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України і статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про правовий режим загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР» (реєстр. № 4336 від 30.03.2016), внесений народними депутатами України Луценком І.В., Веселовою Н.В., Карнацьким А.О., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат державного бюджету на здійснення заходів щодо витребування відповідного майна з чужого незаконного володіння, а також може призвести до зменшення доходів державного бюджету від сплати судового збору).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

Опосередкований:

1.2.35. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вирішення проблемних питань з постачання природного газу (реєстр. № 4034 доопрац. від 16.03.2016), поданий народними депутатами України Бельковою О.В. та Чижмарем Ю.В

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом з метою приведення у відповідність до Закону України «Про ринок природного газу» пропонується внести зміни до законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та «Про здійснення державних закупівель».

Зокрема, у законопроекті пропонується доповнити розділ ХІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про здійснення державних закупівель» новим пунктом 3 (пункт 2 розділу І законопроекту), установивши, що до 1 червня 2016 року у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі природного газу для забезпечення безперервності його постачання, замовники можуть здійснювати закупівлю природного газу за переговорною процедурою, встановленою статтею 39 цього Закону, у суб’єктів господарювання, які здійснюють постачання природного газу, але за ціною, яка не перевищує максимальну ціну природного газу для споживачів, офіційно оприлюднену Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за результатами моніторингу за попередній місяць.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що Закон України «Про ринок природного газу» та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Комісія), затверджене Указом Президента України від 10.09.2014 № 715, не передбачають визначення Комісією максимальної ціни природного газу для споживачів для її офіційного оприлюднення, при цьому частиною другою статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, за винятком випадків, передбачених цим Законом. Тому така законодавча ініціатива може призвести до реалізації природного газу бюджетним установам за ціною нижчою, ніж закупівельна ціна (у разі її зростання), а отже до необхідності компенсації різниці в цінах на природний газ.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) до законопроекту, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вирішення проблемних питань з постачання природного газу (реєстр. № 4034 доопрац. від 16.03.2016), поданий народними депутатами України Бельковою О.В. та Чижмарем Ю.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення витрат державного бюджету на компенсацію різниці в цінах на природний газ у разі його реалізації бюджетним установам за ціною нижчою, ніж закупівельна ціна).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до вимог, встановлених частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.36. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за посередництво у підкупі (реєстр. № 4358 від 01.04.2016), поданий народними депутатами України Мельничуком І.І., Матейченком К.В., Артюшенком І.А., Сольваром Р.М., Розенблатом Б.С. та Безбахом Я.Я.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 368-5, встановивши кримінальну відповідальність за посередництво у підкупі (посередництво у пропонуванні, обіцянні, переданні та одержанні неправомірної вигоди) службової особи юридичної особи приватного та публічного права, особи, яка надає публічні послуги, у вигляді накладення штрафу від 50 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 5 років, або позбавленням волі на строк до 7 років. При цьому передбачено звільнити від кримінальної відповідальності особу, яка вчинила посередницькі дії у підкупі, якщо вона добровільно заявила про те, що сталося, та активно сприяла розкриттю злочину, вчиненого особами, які надали, одержали, пообіцяли, запропонували чи прийняли пропозицію або обіцянку одержання неправомірної вигоди.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету від штрафних санкцій та збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань, а загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися той чи інший вид покарання, а також конкретного виду правопорушення.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за посередництво у підкупі (реєстр. № 4358 від 01.04.2016), поданий народними депутатами України Мельничуком І.І., Матейченком К.В., Артюшенком І.А., Сольваром Р.М., Розенблатом Б.С. та Безбахом Я.Я., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень і залежно від визначених видів покарань).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.37. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо підвищення відповідальності за нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням) (реєстр. № 4407 від 13.04.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 210 Кримінального кодексу України передбачається підвищити відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням, а саме:

якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах – такі порушення караються позбавленням волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (у чинній редакції – штрафом від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого);

за ті самі діяння, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, – караються позбавленням волі на строк від 12 до 15 років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна (у чинній редакції – обмеженням волі на строк від 2 до 5 років або позбавленням волі на строк від 2 до 6 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

Крім того, реалізація законодавчої ініціативи може вплинути на дохідну частину бюджету (зменшити надходження від штрафних санкцій та збільшити надходження від реалізації конфіскованого майна).

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо підвищення відповідальності за нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням) (реєстр. № 4407 від 13.04.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (насамперед, може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених, зменшення доходів державного бюджету від штрафів і збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна у разі виявлення відповідних порушень та залежно від визначеного виду покарання).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.38. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» щодо заступників керівника центрального органу виконавчої влади (реєстр. № 4510 від 22.04.2016), поданий Кабінетом Міністрів України

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується надати право Кабінету Міністрів України в окремих центральних органах виконавчої влади збільшувати кількість заступників керівника (у чинному законодавстві керівник центрального органу виконавчої влади може мати не більше двох заступників).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Разом з тим, впровадження цієї законодавчої пропозиції може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування окремих центральних органах виконавчої влади (в яких Урядом буде збільшено кількість заступників керівника) залежно від вжиття заходів щодо економного та ефективного використання відповідних коштів.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» щодо заступників керівника центрального органу виконавчої влади (реєстр. № 4510 від 22.04.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування окремих центральних органах виконавчої влади залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи в частині кількості випадків збільшення кількості заступників керівника та вжиття заходів щодо економного і ефективного використання відповідних коштів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) (реєстр. № 4373 від 05.04.2016), поданий народним депутатом України Тетеруком А.А.

Відмітили:

Законопроектом передбачено внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та посилити відповідальність осіб за керування транспортними засобами або суднами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і серед іншого:

- підвищити розмір штрафу з 200 до 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

- встановити штраф у розмірі 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян – за повторне порушення протягом 2 років;

- встановити штраф у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян – за ті ж дії, вчинені особою, яка двічі протягом 5 років піддавалась адміністративному стягненню;

- встановити штраф у розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за такі дії після дорожньо-транспортної пригоди або після зупинення транспортного засобу поліцією.

Водночас, за вищезгадані правопорушення скасовується такий вид покарання як адміністративний арешт.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету рахунок штрафів, передбачених за відповідні правопорушення, загальний обсяг яких як зазначає Міністерство фінансів України залежатиме від кількості правопорушень та їх видів.

Відтак, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) (реєстр. № 4373 від 05.04.2016), поданий народним депутатом України Тетеруком А.А., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. У зв’язку з тим, що Верховною Радою України 31.05.2016 законопроект за реєстр. № 4373 прийнято у першому читанні, рішення щодо нього Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності не надсилати.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії корупції на ринку зерна (реєстр. № 4454 від 15.04.2016), поданий народними депутатами України Мушаком О.П., Кривенком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», зокрема, пропонується встановити для суб’єктів ринку зерна, частка держави в статутному капіталі (фонді) яких становить понад 50 відсотків, вимоги щодо операцій із зерном та продуктами його переробки, а саме: придбавати такі продукти на митній території України виключно у сільськогосподарських товаровиробників; здійснювати закупівлю та продаж цих продуктів виключно на відкритих аукціонах (публічних торгах); здійснювати будь-які експортно-імпортні операції поза межами митної території України, крім операцій із резидентами офшорних зон; оприлюднювати на власному веб-сайті або на офіційному веб-сайті відповідного центрального органу виконавчої влади інформацію про свою діяльність на ринку зерна України (форми такої інформації визначені у законопроекті) та зберігати зазначену інформацію протягом трьох років.

Крім того, законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та встановити відповідальність керівників суб’єктів ринку зерна, частка держави в статутному капіталі (фонді) яких становить понад 50 відсотків, за невжиття передбачених законом заходів щодо протидії корупції на ринку зерна в Україні, а саме за несвоєчасність оприлюднення інформації (публічної звітності) про діяльність на ринку зерна України відповідно до закону, передбачивши розміри штрафів від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 8 500 грн до 17 000 грн/, за ті самі дії, вчинені повторно, передбачити розміри штрафів від 1 000 до 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /відповідно розміри штрафів становитимуть від 17 000 грн до 51 000 грн/.

У зв’язку з посиленням адміністративної відповідальності за зазначеними правопорушеннями, реалізація передбачених законопроектом норм у разі виявлення таких правопорушень призведе до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту, проте визначити вартісну величину впливу неможливо, оскільки відсутня інформація, яка б дала можливість обрахувати такий вплив.

Загалом, Міністерство фінансів України в експертному висновку зазначає, що не має зауважень та пропозицій до поданого законопроекту.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії корупції на ринку зерна (реєстр. № 4454 від 15.04.2016), поданий народними депутатами України Мушаком О.П., Кривенком В.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за пошкодження телекомунікаційних мереж) (реєстр. № 4497 від 21.04.2016), поданий народними депутатами України Семенухою Р.С., Данченком О.І. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за пошкодження телекомунікаційних мереж.

Так, зокрема, за умисне пошкодження або руйнування технічних засобів, споруд телекомунікаційних мереж, якщо ці дії призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи цих мереж, встановлюється відповідальність у вигляді штрафу від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – н.м.д.г.) /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 3 400 грн до 8 500 гривень/ або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк (діючі норми – від 100 до 200 н.м.д.г. або виправні роботи на строк до одного року, або обмеження волі на строк до двох років), за такі ж діяння, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або загальнонебезпечним способом – штрафу від 500 до 1000 н.м.д.г. /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 8 500 грн до 17 000 гривень/ або ж позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років (норма відсутня у чинному законодавстві), а за зазначені дії, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки – позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років (норма відсутня у чинному законодавстві).

Також, законопроектом посилюється відповідальність за порушення правил охорони технічних засобів, споруд телекомунікаційних мереж і встановлюється у вигляді штрафу на громадян у розмірі від 10 до 30 н.м.д.г. /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 170 грн до 510 гривень/ і на посадових осіб – у розмірі від 100 до 300 н.м.д.г. /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 1 700 грн до 5 100 гривень/ (діючі норми – від 10 до 20 н.м.д.г. і від 50 до 200 н.м.д.г. відповідно).

Слід зазначити, що реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у зв’язку із розширенням складу злочину та підвищенням розмірів штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених до обмеження/позбавлення волі за відповідний злочин, про що також зазначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України та відзначає, що вартісну величину впливу законопроекту на дохідну та видаткову частини державного бюджету оцінити не можливо у зв’язку з неможливістю прогнозування стану дотримання законодавства у разі його прийняття.

На момент розгляду законопроекту висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшли.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за пошкодження телекомунікаційних мереж) (реєстр. № 4497 від 21.04.2016), поданий народними депутатами України Семенухою Р.С., Данченком О.І. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати державного бюджету при умові виявлення відповідних правопорушень та в залежності від покарань, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за окремі злочини проти довкілля (реєстр. № 4321 від 29.03.2016), поданий народними депутатами України Артеменком А.В., Немировським А.В. та Лозовим А.С.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, якими передбачається посилити кримінальну відповідальність за злочини проти довкілля (зміни та доповнення до статей 236-246, 252-254), зокрема, змінивши міру покарання зі штрафних санкцій на обмеження або позбавлення волі, а за окремі злочини – збільшивши строки обмеження або позбавлення волі, передбачені нормами відповідних статей.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень державного бюджету у зв’язку із зміною покарання, передбаченого вищевказаними статтями, у вигляді штрафів на обмеження або позбавлення волі, та збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за окремі злочини проти довкілля (реєстр. № 4321 від 29.03.2016), поданий народними депутатами України Артеменком А.В., Немировським А.В. та Лозовим А.С., має опосередкований вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження та збільшуючи витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних злочинів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за споживчими кредитами в іноземній валюті» (реєстр. № 4004-2 від 22.04.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю. та Дзензерським Д.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується встановити порядок та умови реструктуризації в іноземній валюті шляхом зміни валюти виконання зобов’язань за кредитами в іноземній валюті на національну валюту України – гривню.

Зокрема, у статті 2 законопроекту передбачено, що реструктуризації підлягають зобов’язання позичальника за договором про надання споживчого кредиту в іноземній валюті, що відповідає одній з таких ознак:

кредит в іноземній валюті було надано позичальнику з метою придбання нерухомого майна або під його заставу, а загальна сума заборгованості за таким договором (основна сума кредиту та нараховані, але не сплачені проценти за рік, який передує даті такій реструктуризації) станом на 1 січня 2015 року не перевищує 2,5 мільйона гривень згідно з офіційним курсом Національного банку України;

кредит в іноземній валюті було надано позичальнику з метою придбання єдиного житла чи майнових прав на єдине житло, що передане в забезпечення виконання зобов’язань позичальника за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, або придбання земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку, який є або стане у майбутньому єдиним житлом позичальника;

загальна сума заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в іноземній валюті, які забезпечені заставою, не перевищує 500 тис. гривень згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 01.01.2016 року.

Статтею 3 законопроекту пропонується перерахувати за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ станом на 01.01.2016, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту в іноземній валюті (заборгованість за основною сумою кредиту та нарахованими, але не сплаченими процентами за рік, який передує даті такій реструктуризації). При цьому на різницю між сумою заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в іноземній валюті та сумою прощення за кредитом банк (інша фінансова установа) встановлює фіксовану процентну ставку у розмірі 0,01 % річних. Після проведення реструктуризації згідно з законопроектом банк (інша фінансова установа) зобов’язаний здійснити прощення (анулювання) не менш як 2/3 частини реструктуризованої заборгованості.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету, та зауважує, що запропоновані законопроектом заходи суттєво порушують баланс прав сторін кредитного договору в бік позичальників, покладаючи весь тягар збитків виключно на банківську систему.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за споживчими кредитами в іноземній валюті» (реєстр. № 4004-2 від 22.04.2016 року), внесений народними депутатами України Вілкулом О.Ю. та Дзензерським Д.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від податку на прибуток банківських та інших фінансових установ та/або потребувати додаткових витрат державного бюджету на капіталізацію банків внаслідок можливого погіршення їх фінансового стану залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Маркарової О.С. про погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів на 2016 рік (згідно з листами Міністерства фінансів України від 08.02.2016 р. № 31-11230-02-2/3738, від 25.03.2016 р. № 31-11230-02-2/8819, від 07.04.2016 р. № 31-11230-02-2/10017 та від 27.04.2016 р. № 31-11230-02-2/12227).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 4 квітня, 11 квітня та 29 квітня 2016 року надійшли повторні звернення Міністерства фінансів України відповідно від 25.03.2016 р. № 31-11230-02-2/8819, від 07.04.2016 р. № 31-11230-02-2/10017 та від 27.04.2016 р. № 31-11230-02-2/12227 щодо погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів на 2016 рік, надісланих листом Мінфіну від 08.02.2016 р. № 31-11230-02-2/3738.

Перше звернення Міністерства фінансів України від 08.02.2016 р. щодо погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів на 2016 рік до Комітету з питань бюджету надійшло 18 лютого 2016 року (електронну версію звернення від 08.02.2016 р. з щомісячними індикативними показниками та відповідними розрахунками направлено народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету на їх електронну пошту у ВРУ 19 лютого п.р., а повторних звернень від 25.03.2016 р., від 07.04.2016 р. та від 27.04.2016 р. – відповідно 5 і 11 квітня та 4 травня п.р.).

Відповідно до пункту 33 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України від 24.12.2015 р. № 914-VIII), включеного до Кодексу Законом України від 03.09.2015 р. № 666-VIII, Кабінету Міністрів України доручено погодити щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

При цьому, такою нормою Кодексу визначено, що:

з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2017 року запроваджується експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення у Волинській, Львівській, Одеській і Чернівецькій областях та місті Києві;

перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства;

для реалізації таких заходів на визначений період до спеціальних фондів відповідних обласних бюджетів та бюджету міста Києва спрямовуються 50 % суми перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів /ввізне мито, вивізне мито, акцизний податок з ввезених підакцизних товарів (продукції) та ПДВ з ввезених товарів (продукції)/, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях вказаних регіонів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

Кабінет Міністрів України затверджує методику розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі з урахуванням відповідних надходжень за три останні бюджетні періоди та інших факторів, що впливають на обсяги таких платежів.

На виконання такої норми Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 726 (із змінами згідно з Постановою від 03.02.2016 № 45) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення у Волинській, Львівській, Одеській і Чернівецькій областях та м. Києві» Уряд затвердив Порядок спрямування 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях Волинської, Львівської, Одеської і Чернівецької областей та м. Києва, до спеціальних фондів відповідних обласних бюджетів та бюджету м. Києва (далі – Порядок) та Методику розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя (далі – Методика).

Відповідно до Порядку Казначейство повідомляє до 5 числа місяця, що настає за звітним, обласним та Київській міській держадміністраціям про суми фактичних надходжень митних платежів за звітний місяць та індикативних показників надходжень митних платежів, встановлених Державною фіскальною службою на звітний місяць для відповідної митниці, та у разі перевиконання у звітному місяці забезпечує перерахування 50 % суми перевиконання до спеціальних фондів відповідних місцевих бюджетів двома рівними частинами до 10 і 20 числа місяця, що настає за звітним, а також інформує щомісяця до 30 числа наступного періоду Кабінет Міністрів України, Верховну Раду України, Президента України та Рахункову палату про щомісячні індикативні показники, фактичні надходження та обсяги спрямування бюджетних коштів до спеціальних фондів відповідних бюджетів та про використання таких коштів.

Відповідно до Методики для здійснення розрахунків щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів використовуються дані щодо фактичних надходжень відповідних митних платежів за три останні бюджетні періоди (крім індикативних показників для АР Крим, Донецької і Луганської областей та міста Севастополя, щодо яких використовуються фактичні надходження за останній бюджетний період), а також фактичні надходження відповідних митних платежів за три останні бюджетні періоди від імпорту товарів, митне оформлення яких відповідно до переліку, визначеного Мінфіном, здійснюється Енергетичною митницею. При цьому, розрахунок щомісячних індикативних показників в територіальному розрізі здійснюється окремо за кожним видом митних платежів.

Варто відмітити, що згідно з додатком № 1 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» загальний плановий обсяг митних платежів на 2016 р. становить 220 023 млн грн, що на 41 829 млн грн або на 23,5 % більше факту 2015 р., в т.ч.:

ПДВ з ввезених на територію України товарів – 171 200 млн грн, що на 32 434 млн грн або на 23,4 % більше факту 2015 р.;

акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 29 181 млн грн, що на 4 854 млн грн або на 20 % більше факту 2015 р.;

ввізне мито – 19 276 млн грн, що на 4 593 млн грн або на 31,3 % більше факту 2015 р.;

вивізне мито – 366 млн грн, що на 54 млн грн або на 12,8 % менше факту 2015 р.

Помісячні планові показники митних платежів на 2016 рік, передбачені у розписі доходів державного бюджету на 2016 рік, в основному відповідають динаміці фактичних помісячних надходжень відповідних платежів у 2015 році (виходячи з аналізу питомої ваги кожного місяця у річному обсязі).

За даними звітності Казначейства за січень-квітень 2016 року загальний обсяг надходжень митних платежів до державного бюджету становив 70 457,6 млн грн, що на 4 590 млн грн або на 7 % більше плану на цей період згідно з розписом.

Порівняльні таблиці щодо показників митних платежів у 2015-2016 роках роздані народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Разом з тим, загальний обсяг щомісячних індикативних показників митних платежів на 2016 рік, поданих листом Мінфіну, становить 216 732 млн грн, що на 3 291 млн грн менше загального планового обсягу митних платежів згідно з додатком № 1 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік». На відповідну суму зменшено індикативні показники надходжень акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), оскільки частина надходжень такого податку не справляється під час митного оформлення товарів і адмініструється податковими органами.

У листі Мінфіну від 08.02.2016 р. зазначено, що розрахунок щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів здійснено відповідно до Методики та застосовано єдиний підхід для всіх регіонів.

Індикативні показники митних платежів в територіальному розрізі визначені виходячи із помісячних показників таких платежів у розписі доходів державного бюджету на 2016 рік, зменшених на надходження по Енергетичній митниці (загальний обсяг щомісячних індикативних показників по Енергетичній митниці становить 49 886,3 млн грн або 23% загального обсягу щомісячних індикативних показників митних платежів на 2016 рік).

Динаміка загального обсягу надходжень митних платежів у 2013-2016 роках щодо регіонів, які беруть участь в експерименті у 2016 році, роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Слід зазначити, що згідно із Законом України від 03.09.2015 р. № 666-VIII з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2016 року проводився такий експеримент лише з фінансового забезпечення реконструкції, поточного ремонту окремих автомобільних доріг загального користування державного значення або їх ділянок в Одеській, Волинській, Львівській та Чернівецькій областях.

Довідково: за даними звітності Казначейства за вересень-грудень 2015 року обсяг коштів, спрямованих до спеціальних фондів відповідних обласних бюджетів в рамках вказаного експерименту, становив загалом 546 млн грн (у т.ч. до: Волинської обл. – 104 млн грн; Львівської обл. – 312 млн грн; Чернівецької обл. – 130 млн грн), а використано таких коштів загалом у сумі 317 млн грн (у т.ч. у: Волинській обл. – 0,3 млн грн, Львівській обл. – 291 млн грн; Чернівецькій обл. – 26 млн грн). При цьому, за 2015 р. доходи загального фонду державного бюджету від митних платежів (без додаткового імпортного збору) становили 178 194 млн грн, що на 0,8 % або на 1 348 млн грн більше річного планового показника.

Детальна інформація про стан реалізації такого експерименту у 2015 році, а також за січень-квітень 2016 року роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 16 березня 2016 року розглянув звернення Мінфіну від 08.02.2016 р. щодо погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів на 2016 рік.

Дискусія велася щодо окремих питань Методики та проведених на її основі розрахунків щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів. Зокрема, у ході обговорення висловлювалися зауваження щодо доцільності застосування індикативних показників наростаючим підсумком, залишення на І квартал п.р. попередньо доведених індикативних показників, розрахованих за Методикою, яка застосовувалася у вересні-грудні 2015 року.

За наслідками розгляду Комітет ухвалив рішення: повернути щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів на 2016 рік на доопрацювання з урахуванням проведеного обговорення.

У листі Мінфіну від 25.03.2016 р. приведено відповіді та коментарі на відповідні зауваження народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету, а саме зазначається, що:

1) пропозиція щодо визначення індикативних показників наростаючим підсумком не може бути підтримана Мінфіном, оскільки:

- протирічить бюджетному законодавству /Бюджетним кодексом України визначено, що 50 % суми перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів спрямовуються до обласних бюджетів/;

- неможливо рівномірно фінансувати будівництво доріг на місцевому рівні протягом року /визначення індикативних показників наростаючим підсумком по суті передбачає перерахування коштів за результатами року, проте якщо в одному місяці забезпечено перевиконання, а в наступному – невиконання індикативного показника, то наростаючим підсумком кошти необхідно повертати з відповідних бюджетів до державного бюджету, що унеможливить щомісячне фінансування будівництва доріг на місцевому рівні/.

2) пропозиція щодо погодження з Комітетом з питань бюджету індикативних показників на період починаючи з 1 квітня 2016 року Мінфіном не підтримується виходячи з такого:

- протирічить бюджетному законодавству /з 1 січня 2016 року набрали чинності зміни до Бюджетного кодексу України в частині алгоритму розрахунку індикативних показників – за фактичними надходженнями митних платежів за останні три роки. Визначення індикативних показників на І квартал 2016 року за Методикою, що враховує оподатковуваний імпорт та експорт за 2015 рік, а на квітень-грудень 2016 року за Методикою, що враховує фактичні надходження за останні три роки, протирічить законодавству/;

- бюджет м. Києва не отримає кошти за перевиконання індикативних показників, визначених на лютий 2016 року /попередня Методика не передбачала доведення індикативних показників по м. Києву, оскільки зміни алгоритму розрахунку та включення м. Києва до експерименту набрали чинності з січня 2016 року/;

- необхідне коригування індикативних показників в ручному режимі /сума помісячних індикативних показників по кожному регіону, визначених з січня по березень 2016 року за попередньою Методикою та з квітня по грудень 2016 року за оновленою Методикою, не буде відповідати річній сумі, визначеній за оновленою Методикою. Формульний підхід, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 726, не передбачає ручного коригування індикативних показників для кожного регіону/.

Мінфіном також звернуто увагу, що різниця між індикативними показниками, визначеними помісячно на І квартал 2016 року за попередньою та оновленою Методиками, обумовлена суттєвою зміною алгоритму розрахунку /на законодавчому рівні визначено, що з 1 січня 2016 року при розрахунку індикативних показників використовуються фактичні надходження митних платежів за три останні роки, а у попередній Методиці застосовуються показники оподатковуваного імпорту/експорту товарів за 2015 рік/.

Поряд з тим, у листі Мінфіну від 07.04.2016 р. зазначено, що у зв’язку з тим, що на сьогодні індикативні показники не погоджені з Комітетом з питань бюджету, вони не доведені Державною фіскальною службою України до Казначейства України.

Крім того, у листі Мінфіну від 27.04.2016 р. зазначено, що непогодження індикативних показників Комітетом з питань бюджету та недоведення їх до Казначейства України призведе до зупинки фінансування доріг в рамках експерименту починаючи з травня поточного року. При цьому, звернуто увагу, що у зв’язку з непогодженням індикативних показників фактична участь м. Києва (залучено з 1 січня 2016 р.) в експерименті ще не розпочалася.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Унгурян П.Я., Матвієнко А.С., Левченко Ю.В., Крулько І.І., Ванат П.М., Шевченко О.Л., а також Міністр фінансів України Данилюк О.О., перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. та перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Пліс Г.В.

Голова підкомітету з питань доходів державного бюджету Комітету з питань бюджету Унгурян П.Я. запропонував підтримати пропозиції, викладені у проекті ухвали до даного питання, який роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування роздані та озвучені головою підкомітету Унгуряном П.Я. пропозиції, а саме:

погодити щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів на 2016 рік, подані згідно з відповідним листом Мінфіну;

рекомендувати Мінфіну забезпечити приведення відповідних надходжень до місцевих бюджетів, перерахованих за результатами І кварталу 2016 року, у відповідність до погоджених щомісячних індикативних показників за рахунок належних сум перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників у наступних періодах цього року;

звернутися до Мінфіну щодо забезпечення надання Комітету щомісяця інформації про виконання щомісячних індикативних показників в територіальному розрізі та в розрізі видів митних платежів.

Такі пропозиції були підтримані більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Погодити щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів на 2016 рік, подані згідно із листом Міністерства фінансів України від 08.02.2016 р. № 31-11230-02-2/3738 (лист додається).

При цьому, у зв’язку з виникненням різниці між індикативними показниками, визначеними помісячно на І квартал 2016 року за попередньою та оновленою методиками (що зазначено у листі Міністерства фінансів України від 25.03.2016 р. № 31-11230-02-2/8819), рекомендувати Міністерству фінансів України забезпечити приведення відповідних надходжень до місцевих бюджетів, перерахованих за результатами І кварталу 2016 року, у відповідність до погоджених щомісячних індикативних показників за рахунок належних сум перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників у наступних періодах цього року.

2. Міністерству фінансів України забезпечити надання Комітету з питань бюджету щомісяця (до 15 числа місяця, наступного за звітним) інформації про виконання щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів на 2016 рік в територіальному розрізі та в розрізі видів митних платежів.

Голосували: «за» - 16, «проти» - 2, «утрималися» - 0, «не голосували» - 3.

3. Слухали:

Інформацію першого заступника Міністерства фінансів України Маркарової О.С. про звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік».

Відмітили:

Відповідно до статті 97 і пункту 6 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України подає Верховній Раді України звіт про виконання закону про Державний бюджет України. Згідно з частиною першою статті 61 Бюджетного кодексу України і частиною п’ятою статті 161 Регламенту Верховної Ради України такий звіт має бути поданий не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним.

Керуючись такими законодавчими вимогами, Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради України 28 березня 2016 року звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», а також проект постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (реєстр. № 4313 від 28.03.2016 р.). Звіт та проект постанови розміщено на офіційних сайтах Верховної Ради України та Комітету з питань бюджету.

Цим проектом постанови передбачається затвердити звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» за доходами у сумі 534.694,8 млн гривень, за видатками - 576.911,4 млн гривень, за обсягом повернення кредитів - 4.297,1 млн гривень та за обсягом надання кредитів - 7.248 млн гривень з дефіцитом у сумі 45.167,5 млн гривень. Разом з тим, у зв’язку із сформуванням нового складу Кабінету Міністрів України 14 квітня 2016 року та відповідно до частини третьої статті 105 Регламенту Верховної Ради України такий проект постанови вважається відкликаним.

Рахункова палата відповідно до статті 62 Бюджетного кодексу України підготувала та подала до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Висновки щодо виконання закону про Державного бюджету України за 2015 рік. Висновки в електронному вигляді надіслано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету на їх електронні адреси у Верховній Раді 19 квітня п.р.

У процесі аналізу таких документів, інших матеріалів Рахункової палати за результатами здійснених нею заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) і звітної інформації Державної фінансової інспекції про результати її роботи за 2015 рік, а також інформації Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, Державної фіскальної служби України та інших органів влади щодо виконання державного і місцевих бюджетів у минулому році, секретаріатом Комітету з питань бюджету підготовлено інформаційну довідку про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з іншими аналітичними матеріалами. Такі матеріали в електронному вигляді надіслано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету на їх електронні адреси у Верховній Раді 29 квітня п.р. та в паперовому вигляді роздано 4 травня п.р.

При цьому матеріали поданого звіту відповідають переліку складових частин річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України, визначеному частиною другою статті 61 Бюджетного кодексу України.

Статтею 162 Регламенту Верховної Ради України визначено процедуру розгляду звіту про виконання закону про Державний бюджет України у Верховній Раді, зокрема, передбачено, що:

розгляд звіту відбувається за процедурою повного обговорення з урахуванням особливостей, визначених у цій статті;

звіт у Верховній Раді представляє Міністр фінансів, із співдоповідями виступають голова Комітету з питання бюджету та Голова Рахункової палати. На такому пленарному засіданні за процедурним рішенням Верховної Ради можуть бути заслухані головні розпорядники коштів державного бюджету щодо результатів виконання бюджетних програм за звітний період;

за результатами розгляду Верховна Рада приймає рішення щодо звіту.

Керуючись частиною шостою статті 161 Регламенту Верховної Ради України, за результатами опрацювання даного звіту і поданих до нього матеріалів з урахуванням висновків Рахункової палати у Комітеті розроблено проект постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (додається), в якому пропонується звіт взяти до відома та надати доручення Уряду щодо поліпшення управління бюджетними коштами для врахування у процесі виконання бюджету у 2016 році та при формуванні проекту бюджету на 2017 рік, включаючи врахування відповідних висновків і пропозицій Рахункової палати.

Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І. запропонував підтримати такий проект постанови, а також направити відповідні доручення Уряду як рекомендації Комітету з цього питання.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Крулько І.І., Скорик М.Л., Деркач А.Л., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Левченко Ю.В., а також Міністр фінансів України Данилюк О.О., Перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С., Голова Рахункової палати Магута Р.М. та заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І.

При цьому народний депутат України Пинзеник В.М. запропонував в остаточній редакції відповідного проекту постанови виключити підпункт 13 пункту 2 /щодо надання доручення Кабінету Міністрів України удосконалити порядок звітування кінцевих отримувачів облігацій внутрішньої державної позики, що мають визначене цільове спрямування (випускаються в обмін на цінні папери таких отримувачів), за використання бюджетних коштів шляхом унормування цього порядку та розширення відповідної звітної інформації/. З такою пропозицією погодилися члени Комітету з питань бюджету та Міністерство фінансів України.

Відтак, Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету Крулька І.І. відповідно до розданого проекту рішення, а саме: Комітету взяти до відома урядовий звіт про виконання закону про державний бюджет на 2015 рік та рекомендувати Верховній Раді зазначений звіт взяти до відома і надати Кабінету Міністрів відповідні доручення згідно з підготовленим проектом постанови за виключенням підпункту 13 пункту 2, а також направити їх Уряду як рекомендації Комітету з цього питання. Така пропозиція була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

Крім того, народний депутат України Деркач А.Л. порушив питання про незадовільний стан бюджетного забезпечення установ освіти та охорони здоров’я, посилаючись на численні звернення органів місцевого самоврядування. У зв’язку з цим, Комітет з питань бюджету визначився звернутися до Прем’єр-міністра України щодо створення робочої групи із представників центральних органів виконавчої влади за участі народних депутатів – членів комітетів Верховної Ради з питань бюджету, з питань науки і освіти та з питань охорони здоров’я для проведення в подальшому спільного засідання за участі Прем’єр-міністра та підготовки узгодженого рішення Уряду і Парламенту з порушеного питання.

Ухвалили:

1. Взяти до відома звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», згідно з яким державний бюджет виконано за доходами у сумі 534.694,8 млн гривень, за видатками - 576.911,4 млн гривень, за обсягом повернення кредитів - 4.297,1 млн гривень та за обсягом надання кредитів - 7.248 млн гривень, з дефіцитом у сумі 45.167,5 млн гривень.

2. Рекомендувати Верховній Раді України звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» взяти до відома та надати доручення Кабінету Міністрів України щодо поліпшення управління бюджетними коштами шляхом прийняття проекту постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», підготовленого народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету.

3. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) проаналізувати висновки Рахункової палати щодо виконання Державного бюджету України за 2015 рік, вжити заходів щодо недопущення порушень бюджетного законодавства у поточному і наступних бюджетних періодах та реалізації відповідних пропозицій Рахункової палати;

2) забезпечити дотримання вимог Бюджетного кодексу України щодо формування проекту державного бюджету на наступні бюджетні періоди на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України;

3) затвердити заходи щодо скорочення податкового боргу та недопущення нарощування нової податкової заборгованості, посиливши контроль за поверненням розстрочених і відстрочених сум податкового боргу та обмеживши щорічні списання податкової заборгованості;

4) забезпечити своєчасне та у повному обсязі оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, відповідно до пункту 35.4 статті 35 Податкового кодексу України;

5) вжити заходів щодо зменшення обсягу необґрунтованих переплат податків і зборів до державного бюджету;

6) посилити контроль за правомірністю отримання податкових пільг суб’єктами господарювання та цільовим використанням таких пільг, включаючи запровадження постійного моніторингу податкових пільг та аналізу їх ефективності;

7) посилити контроль за справлянням митних платежів та підвищити ефективність заходів з протидії заниженню митної вартості товарів;

8) забезпечити належний облік адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, сум нарахованих і сплачених відповідних адміністративних штрафів та координацію дій органів виконавчої влади у такій сфері з метою своєчасного і в повному обсязі надходження адміністративних штрафів до бюджету;

9) здійснити чітке розмежування адміністративних послуг та інших платних послуг, що надаються бюджетними установами, і відповідно адміністративних зборів та власних надходжень бюджетних установ, а також внести законодавчі пропозиції щодо переліку адміністративних послуг та розміру плати за їх надання;

10) до 1 вересня 2016 року подати для схвалення Верховній Раді України план заходів з приведення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до встановлених Бюджетним кодексом України вимог;

11) у місячний строк затвердити стратегію управління державним боргом;

12) переглянути процедуру підготовки інформації про надані державні гарантії у складі звітності про виконання державного бюджету з метою забезпечення відображення достовірного стану гарантійних зобов’язань держави на кожну звітну дату;

13) забезпечити дотримання норм частини третьої статті 14 та пункту 7 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України щодо визначення в проекті закону про Державний бюджет України на 2017 рік оборотного залишку бюджетних коштів в абсолютній сумі, достатній для покриття тимчасових касових розривів державного бюджету, та збереження оборотного залишку бюджетних коштів на кінець року;

14) внести пропозиції щодо врегулювання погашення заборгованості за позиками, наданими Пенсійному фонду України за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку у попередніх бюджетних періодах;

15) активізувати роботу з погашення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та за кредитами з державного бюджету з обов’язковим застосуванням механізмів погашення такої заборгованості, визначених статтею 17 Бюджетного кодексу України;

16) вжити заходів щодо погашення кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості, насамперед простроченої, та недопущення її нарощування, посиливши контроль за дотриманням фінансової дисципліни розпорядниками бюджетних коштів;

17) не допускати розширення випадків здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти та розглянути можливість скорочення строків авансових платежів і зменшення кількості випадків попередньої оплати;

18) посилити контроль за проведенням головними розпорядниками коштів державного бюджету видатків на централізовані заходи (насамперед медичного спрямування) за адміністративно-територіальними одиницями, забезпечуючи своєчасність здійснення закупівель за такими коштами та постачання відповідних товарів (робіт і послуг) до регіонів;

19) забезпечувати здійснення перерозподілу витрат державного бюджету (включаючи додаткових дотацій і субвенцій) та передачі бюджетних призначень виключно за наявності об’єктивних підстав (насамперед, обсягу відповідних бюджетних призначень) і фінансово-економічної доцільності та вжити заходів щодо посилення відповідальності головних розпорядників коштів державного бюджету за якість планування бюджетних програм;

20) продовжити роботу з подальшого впровадження оцінки ефективності бюджетних програм, зосередивши увагу на необхідності застосування в бюджетному процесі результативних показників бюджетних програм, насамперед показників якості та ефективності;

21) забезпечити формування, розподіл і використання коштів резервного фонду державного бюджету з урахуванням вимог частини першої статті 24 Бюджетного кодексу України щодо здійснення за рахунок цього фонду непередбачених видатків, що не мають постійного характеру;

22) забезпечити дієвий контроль за дотриманням законодавства та цільовим, раціональним і ефективним використанням бюджетних коштів, зокрема щодо видатків на національну безпеку та оборону;

23) вивчити можливість оптимізації переліку захищених видатків державного бюджету та внести у разі необхідності відповідні законодавчі пропозиції;

24) забезпечити своєчасне виконання заходів з утворення, реорганізації чи ліквідації органів виконавчої влади, забезпечуючи ефективне використання коштів державного бюджету, передбачених на такі заходи, з дотриманням вимог частини десятої статті 51 Бюджетного кодексу України;

25) вжити заходів щодо своєчасного та ефективного впровадження інвестиційних проектів, що здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій, переглянувши порядок підготовки, реалізації та проведення моніторингу виконання таких проектів;

26) звернути увагу головних розпорядників коштів державного бюджету на необхідність своєчасної підготовки нормативно-правового забезпечення для проведення видатків державного бюджету, насамперед порядків використання коштів державного бюджету та паспортів бюджетних програм;

27) вжити заходів щодо підвищення ефективності використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, забезпечивши своєчасне проведення розрахунків за надані громадянам відповідні послуги та мінімізацію здійснення взаєморозрахунків у негрошовій формі;

28) у місячний строк подати Верховній Раді України інформацію щодо фактичного обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення, постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю їх фактичної вартості затвердженим тарифам, станом на 1 січня та 1 травня 2016 року;

29) до 31 грудня 2016 року здійснити заходи щодо повного погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення, постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю їх фактичної вартості затвердженим тарифам;

30) забезпечити дотримання вимог частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України в частині затвердження розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку у тримісячний строк із дня набрання чинності законом про Державний бюджет України;

31) розглянути можливість розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, між місцевими бюджетами у проекті закону про Державний бюджет України на 2017 рік;

32) внести пропозиції щодо комплексного врегулювання питання погашення заборгованості місцевих бюджетів за середньостроковими позиками перед державним бюджетом;

33) у тримісячний строк подати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені у її висновках щодо виконання Державного бюджету України за 2015 рік.

Голосували: «за» - 15, «проти» - 1, «утрималися» - 2, «не голосували» - 3.

4. Слухали:

Інформацію Голови Рахункової палати Магути Р.М. про Звіт Рахункової палати за 2015 рік.

Відмітили:

Відповідно до статті 30 нового Закону України від 02.07.2015 р.
№ 576-VIII «Про Рахункову палату» (далі – Закон) Рахункова палата щороку готує та не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, подає Верховній Раді України щорічний звіт про свою діяльність. Одночасно із поданням Верховній Раді України щорічного звіту Рахункова палата розміщує його на своєму офіційному веб-сайті для відкритого доступу у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Голова Рахункової палати представляє такий щорічний звіт на пленарному засіданні Верховної Ради України.

За дорученням Голови Верховної Ради України до Комітету з питань бюджету 28 квітня 2016 р. надійшов для опрацювання Звіт Рахункової палати за 2015 рік (далі – Звіт) (лист Голови Рахункової палати від 26.04.2016 р.
№ 19-765), проте не було дотримано вищевказаних норм Закону щодо одночасного розміщення Звіту на офіційному сайті Рахункової палати – Звіт фактично був розміщений лише 17 травня 2016 року.

Основними напрямами контрольно-аналітичної та експертної діяльності Рахункової палати у 2015 році, як і у попередньому році, були: фінансова та бюджетна політика; доходи державного бюджету; правове забезпечення; соціальна політика; наука та гуманітарна сфера; оборона та правоохоронна діяльність; промисловість, виробнича інфраструктура та державна власність; АПК, природоохоронна діяльність та надзвичайні ситуації; державний борг, міжнародна діяльність та фінансові установи; використання коштів державного бюджету в регіонах.

Довідка про окремі показники діяльності Рахункової палати за
2009 – 2015 роки та Інформація про звернення Комітету з питань бюджету щодо проведення Рахунковою палатою контрольних заходів (2015-2016 роки), підготовлені у секретаріаті Комітету, роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

У звітному періоді Рахунковою палатою здійснено 702 контрольно-аналітичні та експертні заходи (складено актів і довідок), за результатами яких підготовлено 118 звітів (для порівняння: у 2013 і 2014 роках було здійснено відповідно 955 і 760 таких заходів). Загалом перевірено 627 об’єктів, обсяг перевірених Рахунковою палатою державних коштів становив понад 370 млрд гривень.

Згідно із Законом як окремий вид аудиту впроваджено фінансовий аудит (фінансовий аудит полягає у перевірці, аналізі та оцінці правильності ведення, повноти обліку і достовірності звітності щодо надходжень і витрат бюджету, встановлення фактичного стану справ щодо цільового використання бюджетних коштів, дотримання законодавства при здійсненні операцій з бюджетними коштами), за яким протягом звітного періоду Рахунковою палатою здійснено 3 контрольні заходи.

У ході проведення Рахунковою палатою контрольно-аналітичних та експертних заходів виявлено відповідно до статей 116 і 119 Бюджетного кодексу України порушень бюджетного законодавства (незаконного, у тому числі нецільового), неефективного використання коштів державного бюджету та державних цільових фондів, а також порушень і недоліків при адмініструванні доходів державного бюджету на загальну суму 22,7 млрд гривень (для порівняння у 2014 році – 22,5 млрд гривень), з яких незаконне використання коштів, у тому числі нецільове, становило 6,4 млрд гривень (у 2014 році – 5,3 млрд гривень), неефективне – 6,2 млрд гривень (у 2014 році –14,3 млрд гривень), порушення адміністрування доходів – 10,1 млрд гривень (у 2014 році – 2,9 млрд гривень).

За наслідками проведення таких заходів підготовлено та направлено до вищих органів законодавчої і виконавчої влади, установ, організацій, підприємств 547 вихідних документів (звітів, рішень Рахункової палати, інформацій, актів та листів) для відповідного реагування, усунення виявлених порушень і недоліків, а також для відшкодування втрат і збитків, заподіяних державному бюджету.

Зокрема, до Верховної Ради України надіслано 130 документів, Президенту України - 10, народним депутатам України – 20, Кабінету Міністрів України – 101, Міністерству фінансів України – 19, Генеральній прокуратурі України та іншим правоохоронним органам – 36, міністерствам та іншим центральним органам – 190, установам, організаціям та підприємства – 41 документ.

З метою інформування народних депутатів України про діяльність Рахункової палати, на основі матеріалів контрольно-аналітичних та експертних заходів підготовлено та роздано у сесійній залі 6 інформаційних бюлетенів Рахункової палати. Зокрема, у частині здійснення аналізу бюджетного процесу і контролю за виконанням державного бюджету Рахунковою палатою підготовлено і надано Верховній Раді України висновки щодо виконання державного бюджету за 2014 рік, І квартал, І півріччя і 9 місяців 2015 року, а також висновки за результатами аналізу та експертизи проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік». При цьому порівняно з попередніми роками такі висновки стали більш змістовнішими, а включені до них пропозиції щодо врегулювання виявлених проблемних питань є більш ґрунтовними.

За результатами аудитів використання бюджетних коштів на виконання 19 державних цільових програм або окремих їх напрямів Рахунковою палатою протягом 2015 року підготовлено 16 звітів (або 13,6 відсотка їх загальної кількості).

На засіданнях Рахункової палати розглядалися контрольно-аналітичні питання, підготовлені на виконання доручень Верховної Ради України, звернень її комітетів та запитів народних депутатів України, за якими Верховна Рада України приймала відповідні рішення.

Представники Рахункової палати впродовж року взяли участь у 64 засіданнях комітетів Верховної Ради України (на яких було розглянуто 52 питання за результатами здійснених Рахунковою палатою контрольно-аналітичних та експертних заходів), 7 парламентських слуханнях та 11 засіданнях робочих груп.

Рахунковою палатою протягом 2015 року для прийняття рішення до Генеральної прокуратури України було передано загалом 27 матеріалів, у тому числі: за рішенням Колегії Рахункової палати – 12 матеріалів, за запитами Генеральної прокуратури – 15 матеріалів. На підставі цих матеріалів органами прокуратури відкрито 11 кримінальних проваджень за ознаками злочину, 15 матеріалів приєднано до вже відкритих кримінальних проваджень.

Слід звернути увагу, що з набранням чинності Закону відповідно до його вимог Рахункова палата розпочала розміщувати на своєму офіційному сайті рішення Рахункової палати (включаючи звіти за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту)) та результати їх розгляду об’єктом контролю, що свідчить про поліпшення публічності зазначеного державного органу та сприяє підвищенню якості його документів.

Згідно з матеріалами Звіту Рахунковою палатою протягом 2015 року через засоби масової інформації підготовлено і розповсюджено 58 офіційних повідомлень щодо результатів здійснення Рахунковою палатою контрольно-аналітичних та експертних заходів, 7 повідомлень щодо міжнародних заходів та подій за участю Рахункової палати. Загалом у засобах масової інформації впродовж року було оприлюднено 6557 матеріалів, пов'язаних з діяльністю Рахункової палати або з посиланнями на неї (у 2014 році – 3619).

У 2015 році Рахункова палата здійснювала міжнародне співробітництво шляхом участі у діяльності Міжнародної та Європейської організацій вищих органів фінансового контролю ІNTOSAI та ЕUROSAI, забезпечення діяльності робочої групи EUROSAI з аудиту коштів, виділених на попередження та ліквідацію наслідків катастроф, подальшої розбудови зв’язків з вищими органами фінансового контролю (далі – ВОФК), поглиблення співпраці з міжнародними організаціями.

Невід’ємним елементом двостороннього співробітництва з ВОФК іноземних держав було проведення паралельних аудитів, що здійснювалися в рамках укладених угод про співробітництво. У 2015 році було завершено проведення 3 міжнародних контрольних заходів (аудитів), у яких Рахункова палата брала активну участь та результати яких були розглянуті та затверджені на засіданнях Рахункової палати.

При цьому важливою складовою міжнародного співробітництва для Рахункової палати є участь її працівників у навчальних заходах, організованих ІNTOSAI, ЕUROSAI та ВОФК іноземних держав.

Крім того, враховуючи новації Закону, Рахунковою палатою забезпечено вдосконалення методології здійснення її діяльності, а саме затверджено: Методичні рекомендації з проведення Рахунковою палатою фінансового аудиту (рішення від 22.09.2015 № 5-5), Рекомендації з управління і контролю якості контрольних заходів, що проводяться Рахунковою палатою (рішення від 10.11.2015 № 8-5), Правила професійної етики посадових осіб Рахункової палати (рішення від 10.11.2015 № 8-6), Методичні рекомендації з проведення Рахунковою палатою аудитів проектів, що підтримуються позиками міжнародних фінансових організацій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (із внесеними змінами) бюджетні призначення Рахунковій палаті на 2015 рік затверджені за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері контролю за виконанням державного бюджету» (код 6511010) в сумі 79.743,6 тис гривень, видатки проведено в обсязі 78.634,1 тис гривень, що становить 98,6 відсотка бюджетних призначень (довідково: у 2013 році видатки проведено в обсязі 97.904,7 тис гривень, у 2014 році – 77.935,8 тис гривень).

Станом на кінець 2015 року фактична чисельність працівників Рахункової палати становила 433 особи (або 88,4 відсотка від затвердженої штатної чисельності – 490 одиниць), з них 407 – державні службовці. У центральному апараті Рахункової палати працювало 335 осіб, у територіальних управліннях – 98.

У 2015 році виконання поставлених перед Рахунковою палатою завдань забезпечували 10 департаментів, а також функціонувало 7 територіальних управлінь (територіальне управління по Донецькій та Луганській областях існувало лише де-юре, при цьому кадровий потенціал даного управління збережено та переведено на роботу у територіальні управління Рахункової палати у містах Харкові та Дніпропетровську).

Слід звернути увагу, що в контексті реалізації Закону у поточному році Рахунковою палатою не виконано вимогу щодо подання на затвердження Верховній Раді граничної чисельності апарату Рахункової палати в межах бюджетних призначень на забезпечення її діяльності (частина четверта статті 17 Закону). При цьому, у паспорті бюджетної програми на 2016 рік Рахункової палати за кодом 6511010 «Керівництво та управління у сфері контролю за виконанням державного бюджету» /наказ Рахункової палати України та Міністерства фінансів України від 23.02.2016 № 15/204/ затверджено показник затрат «Кількість штатних одиниць» – 600 чоловік, хоча Верховна Рада не приймала відповідного рішення.

Проаналізувавши стан врахування Рахунковою палатою рекомендацій Комітету з питань бюджету за результатами розгляду Звіту Рахункової палати за 2014 рік (відповідна довідка роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету), необхідно зазначити, що окремі рекомендації Комітету не були враховані, але і у даний час залишаються актуальними для підвищення ефективності діяльності Рахункової палати. Насамперед, це стосується рекомендації щодо запрошення Рахунковою палатою народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету на її засідання та оприлюднення на сайті Рахункової палати Регламенту Рахункової палати та змін до нього.

Крім того, в контексті посилення взаємовідносин Рахункової палати з Комітетом з питань бюджету та врахування експертної думки Рахункової палати було б доцільно сприяти на засіданнях Комітету з питань бюджету активній участі членів Рахункової палати в обговоренні питань, які розглядаються Комітетом, шляхом започаткування висловлювання рекомендацій (пропозицій) Рахункової палати з відповідних питань на основі проведених заходів державного зовнішнього контролю (аудиту).

Належить відмітити, що статтею 240 Регламенту Верховної Ради України визначена процедура розгляду звітів та інформації посадових осіб, яких Верховна Рада обирає, призначає або надає згоду на призначення їх на посаду, зокрема:

– таке питання про розгляд на пленарному засіданні Верховної Ради включається до порядку денного сесії Верховної Ради після надходження інформації чи звіту в разі, якщо такий розгляд передбачений законом. Це питання може бути включено до порядку денного сесії Верховної Ради у разі внесення суб'єктами права законодавчої ініціативи пропозиції про розгляд інформації чи звіту на пленарному засіданні Верховної Ради. Дата розгляду інформації чи звіту визначається в загальному порядку, передбаченому цим Регламентом (частина друга);

– розгляд на пленарному засіданні Верховної Ради такого звіту, інформації включає: доповідь чи виступ – до 20 хвилин, відповіді на запитання народних депутатів – до 20 хвилин; виступ представника комітету, якому доручалася підготовка питання, – до 10 хвилин; обговорення доповіді, звіту чи інформації, якщо Верховною Радою прийнято рішення про таке обговорення (частина п’ята);

– після завершення обговорення зазначеного питання проводиться голосування щодо прийняття відповідної постанови Верховної Ради України (частина шоста).

Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І. запропонував Комітету підтримати розданий проект ухвали, а саме: Звіт Рахункової палати за 2015 рік взяти до відома та надати Рахунковій палаті рекомендації щодо удосконалення її діяльності, а також рекомендувати Верховній Раді звіт взяти до відома.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Крулько І.І., Дубневич Б.В. і Деркач А.Л.

За підсумками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування розданий та озвучений Головою підкомітету Крульком І.І. проект ухвали, зокрема: звіт Рахункової палати за 2015 рік взяти до відома, надати Рахунковій палаті відповідні рекомендації, а також рекомендувати Верховній Раді розглянути питання щодо представлення такого Звіту, за наслідками чого звіт взяти до відома шляхом прийняття відповідного проекту постанови.

Такий проект ухвали був підтриманий більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

Ухвалили:

1. Звіт Рахункової палати за 2015 рік взяти до відома.

2. Рекомендувати Рахунковій палаті:

1) терміново подати на затвердження Верховної Ради України пропозиції щодо граничної чисельності апарату Рахункової палати, враховуючи вимоги частини четвертої статті 17 Закону України «Про Рахункову палату»;

2) включати до щорічних звітів про діяльність Рахункової палати інформацію про фактичні обсяги використання Рахунковою палатою коштів державного бюджету (у тому числі в розрізі економічної класифікації видатків бюджету) з порівнянням їх з бюджетними асигнуваннями, а також наданням належних пояснень щодо використання бюджетних коштів;

3) забезпечити оприлюднення Регламенту Рахункової палати та змін до нього на офіційному сайті Рахункової палати відповідно до вимог частини другої статті 28 Закону України «Про Рахункову палату»;

4) здійснювати інформування Комітету з питань бюджету про засідання Рахункової палати (дату, час і місце проведення, а також перелік питань, що розглядатимуться) з метою можливості бути присутніми на них народних депутатів України;

5) забезпечувати на засіданнях Комітету з питань бюджету активну участь членів Рахункової палати в обговоренні питань, які розглядаються Комітетом, шляхом започаткування висловлювання рекомендацій (пропозицій) Рахункової палати з відповідних питань на основі проведених заходів державного зовнішнього контролю (аудиту).

3. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до статті 240 Регламенту Верховної Ради України та статті 30 Закону України «Про Рахункову палату» розглянути на черговому пленарному засіданні питання щодо представлення Головою Рахункової палати Звіту Рахункової палати за 2015 рік та за наслідками розгляду зазначений звіт взяти до відома шляхом прийняття проекту постанови Верховної Ради України «Про звіт Рахункової палати за 2015 рік», підготовленого народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету.

Голосували: «за» - 13, «проти» - 1, «утрималися» - 2, «не голосували» - 5.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. проект Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо реалізації окремих положень пунктів 3, 4, 5, 8, 11, а також пункту 10 Рекомендацій Місії Європейського Парламенту з оцінки потреб, що розроблені з метою підвищення якості українського парламентаризму та викладені у «Доповіді та Дорожній карті щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України», (реєстр. № 4696 від 19.05.2016 р.), поданий народними депутатами України Парубієм А.В., Гринівим І.О., Бурбаком М.Ю., Березюком О.Р., Ляшком О.В., Геращенко І.В.

Відмітили:

Законопроект за реєстр. № 4696, як зазначено у пояснювальній записці до нього, спрямовано на удосконалення механізмів реєстрації законопроектів, уточнення порядку проведення експертиз законодавчих ініціатив, проведення попередньої дореєстраційної перевірки законопроектів, удосконалення положень щодо календарного плану роботи Верховної Ради України, взаємодії Парламенту з Урядом, а також зміну організаційних засад діяльності Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп).

Загалом задеклароване реалізується у законопроекті шляхом внесення змін до статей 3, 10, 19, 21, 24, 25, 73, 91 – 94, 112, 143, 145, 224, 225, 229, 230, 233 Регламенту Верховної Ради (далі – Регламент) та доповнення його новими статтями 73-1, 91-1 і главою 38-1 (статті 232-1 – 232-9).

Серед запропонованих змін та доповнень до Регламенту, насамперед, належить виокремити ті, що стосуються впорядкування механізму реєстрації і проведення експертизи законопроектів, та безпосередньо відносяться до компетенції Комітету з питань бюджету:

1) згідно із змінами до частин третьої та четвертої статті 91 (супровідні документи до законопроекту) суб’єкт законодавчої ініціативи додає до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). При цьому:

– якщо прийняття законопроекту призведе до зміни показників бюджету (зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету) до такого законопроекту подаються відповідні пропозиції для досягнення збалансованості бюджету;

– якщо реалізація законопроекту не впливає на показники бюджету, про це зазначається у пояснювальній записці, водночас ініціатор законопроекту може зазначити у пояснювальній записці до законопроекту про необхідність проведення розрахунку фінансових потреб, необхідних для реалізації його положень;

2) у новій статті 91-1 Регламенту встановлюється процедура попередньої перевірки законопроектів, згідно з частиною першою якої, зокрема, передбачається, що кожен законопроект (крім проектів актів, що випливають з установчих, контрольних, організаційних функцій Верховної Ради), до його офіційної реєстрації направляється Головою Верховної Ради у комітет, до предмета відання якого належать питання бюджету, для проведення експертизи щодо його впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, а також проведення розрахунку фінансових потреб, необхідних для реалізації його положень, у випадку, визначеному частиною четвертою статті 91 Регламенту.

При цьому Комітет з питань бюджету зобов’язаний у 15-денний строк з дня отримання законопроекту надати висновок ініціатору відповідного законопроекту (частина друга).

3) зміни до частин першої та другої статті 92 (реєстрація законопроектів) передбачають серед іншого, що

– законопроект реєструється за наявності висновку про відповідність фінансово-економічного обґрунтування вимогам частини третьої статті 91 Регламенту, або у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 91 Регламенту, – за наявності розрахунку фінансових потреб, необхідних для реалізації його положень;

– законопроект повертається без реєстрації у разі відсутності висновку, зазначеного у частині першій цієї статті, розрахунку фінансових потреб відповідно до пункту 1 частини першої статті 91-1 Регламенту.

Щодо таких положень законопроекту слід зауважити наступне:

1. Відповідно до чинної редакції статті 91 Регламенту надання фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) до законопроекту, прийняття якого призводить до зміни показників бюджету, є обов’язковим і покладається на суб’єкта законодавчої ініціативи.

Однак, як свідчить практика, лише в поодиноких випадках суб’єкти законодавчої ініціативи дотримувалися такого правила, в переважній більшості автори обмежуються записом у пояснювальній записці про те , що «реалізація законопроекту не має впливу на показники бюджету, або не потребує додаткових видатків» (з понад 2780 законопроектів, розглянутих Комітетом протягом роботи Верховної Ради восьмого скликання станом на травень п.р., лише 947 визнано такими, що не мають впливу на показники бюджетів).

Така практика спонукає до висновку, що більшість авторів відповідно до нових вимог частини четвертої статті 91 Регламенту скористається правом визнати законопроект таким, що не впливає на показники бюджету, і зазначити у пояснювальній записці до законопроекту про необхідність проведення розрахунку фінансових потреб, необхідних для реалізації його положень.

Тому запропонований підхід не буде сприяти посиленню відповідальності суб’єктів законодавчої ініціативи за підготовлені ними законопроекти, а навпаки спонукатиме їх до зловживання запропонованою у частині четвертій статті 91 Регламенту нормою.

Загалом проведення розрахунку фінансових потреб, необхідних для реалізації положень законопроекту, у разі, якщо він визнається автором таким, що не впливає на показники бюджетів, вбачається нелогічним і недоцільним.

Водночас, варто звернути увагу, що фінансово-економічне обґрунтування законодавчої ініціативи має здійснюватися саме її ініціатором, виходячи з таких міркувань:

– підготовці законопроекту, як правило, передує проведення аналізу проблеми, на розв’язання якої він спрямовується, причин та умов її виникнення, визначення позитивних або можливих негативних наслідків дії прийнятого закону;

– за результатами такого аналізу визначається перелік базових показників, які необхідні для фінансово-економічного розрахунку законопроекту (наприклад, контингент осіб, на яких поширюється дія законопроекту; обсяг товарів, робіт і послуг у розрізі регіонів та/або у розрахунку на одну особу; коло пільговиків тощо);

– далі визначення вартості базових показників здійснюється із урахуванням норм, нормативів, стандартів, ставок, лімітів тощо, встановлених законодавством у відповідній сфері державного регулювання, а також з використанням офіційних статистичних даних, даних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підвідомчих установ, наукових організацій, висновків експертів, власних спостережень і досліджень тощо;

– у разі пропозицій щодо звільнення від оподаткування, надання пільг та преференцій до фінансово-економічних розрахунків має додаватися обґрунтування доцільності із зазначенням підстав для надання таких звільнень, пільг та преференцій та впливу на розвиток відповідної сфери економіки;

– затим належить розрахувати обсяги втрат доходів та/або збільшення видатків бюджетів і визначити конкретні джерела їх покриття.

Звісно, щоб розрахунки були детальними, достовірними, збалансованими і враховували вимоги законодавства у відповідній сфері державного регулювання, для їх здійснення суб’єкту законодавчої ініціативи належить використовувати офіційну інформацію щодо всіх сфер економіки, долучивши до такого процесу державні органи, органи місцевого самоврядування, наукові установи, громадські об’єднання, експертів.

Зважаючи на наведене, пропонується абзац четвертий пункту 8 розділу I законопроекту (виключивши доповнення до частини четвертої статті 91 Регламенту), викласти у такій редакції:

«частину третю доповнити реченням такого змісту: «Народний депутат (народні депутати) – ініціатор (ініціатори) законопроекту з метою надання належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) до законопроекту може залучати для його підготовки державні органи, органи місцевого самоврядування, наукові установи, громадські об’єднання та експертів у відповідних сферах державного регулювання».

2. Згідно з чинними нормами Регламенту /частини перша і третя статті 93/ визначено, що кожен зареєстрований законопроект направляється, зокрема, в комітет, до предмета відання якого належать питання бюджету, для проведення експертизи щодо його впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, та підготовки у 21–денний строк відповідного експертного висновку.

З огляду на сутність законопроектів, що подаються до Верховної Ради і регулюють відносини у різних сферах економіки, та виходячи з вищенаведених вимог до підготовки фінансово-економічного обґрунтування до законопроектів, необхідність оцінки повноти та обґрунтованості розрахунків до них, проведення такої експертизи не обмежується лише Комітетом, зокрема, тому, що він не є і не може бути користувачем інформаційних ресурсів усіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підвідомчих установ, наукових організацій, що розробляють та затверджують норми, нормативи, стандарти тощо у відповідній сфері державного регулювання, необхідні для проведення належних розрахунків.

Крім того, зважаючи, що така експертиза обумовлена необхідністю впорядкувати фінансові зобов’язання держави, узгодити їх з бюджетними можливостями та не допустити зростання державного боргу і державних гарантій, у статті 27 Бюджетного кодексу України передбачено проведення такої експертизи Кабінетом Міністрів України, який у двотижневий строк подає до Комітету з питань бюджету експертний висновок, підготовлений Мінфіном за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади. Такий урядовий висновок має містити інформацію щодо повноти та достовірності даних, викладених у фінансово-економічному обґрунтуванні, впливу законопроекту на показники бюджету (з обов’язковим визначенням вартісної величини такого впливу), можливостей фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді, відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, та пропозиції щодо його розгляду.

Таким чином, наразі, спираючись власне на здійснену Урядом фахову фінансово-економічну експертизу законопроекту (що є надзвичайно вагомим важелем для забезпечення збалансованості державних фінансів), Комітет з питань бюджету готує належні висновки.

Враховуючи наведене, та беручи до уваги вимоги пункту 3 Рекомендацій щодо супроводження законопроекту, який реєструється, достовірним фінансово-економічним обґрунтуванням, слід звернути особливу увагу, що проведення Комітетом з питань бюджету у 15–денний термін експертизи законопроекту щодо впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, до його реєстрації, як пропонується у пункті 9 розділу I законопроекту, може бути формальною і не містити об’єктивних висновків.

Поряд з тим, для проведення належного розрахунку фінансових потреб, необхідних для реалізації положень законопроекту, на вимогу його ініціатора, якщо законопроект визнається автором таким, що не має впливу на показники бюджету, виходячи із зазначеного вище, Комітет з питань бюджету не має відповідних інституційних можливостей (не володіє відповідними інформаційними ресурсами, необхідними для здійснення фінансово-економічних розрахунків, не має доступу до програмного забезпечення Міністерства фінансів та головних розпорядників коштів державного бюджету, з використанням якого здійснюються розрахунки бюджетних показників).

У зв’язку з таким, пропонується у новій статті 91-1 Регламенту (пункт 9 розділу I законопроекту):

– у пункті 1 частини першої слова і цифри «а також проведення розрахунку фінансових потреб, необхідних для реалізації його положень, у випадку, визначеному частиною четвертою статті 91 Регламенту» виключити і доповнити реченням такого змісту: «Кожен законопроект не пізніш як у триденний строк направляється комітетом, до предмета відання якого належать питання бюджету, до Кабінету Міністрів України для здійснення експертизи щодо його впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини» /це положення є ідентичним чинній нормі – друге речення частини першої статті 93 Регламенту/;

– у частині другій: після цифр і слів «15-денний строк» доповнити цифрами і словами «(21-денний строк щодо експертного висновку комітета, до предмета відання якого належать питання бюджету, підготовленого з урахуванням відповідного висновку Кабінету Міністрів України)».

3. Зміни до статті 92 не узгоджуються з іншими положеннями законопроекту, зокрема, у частині першій визначено, що законопроект реєструється за наявності висновку про відповідність фінансово-економічного обґрунтування вимогам частини третьої статті 91 Регламенту (обов’язкова наявність та повнота), тоді як у статті 91–1 Регламенту йдеться, що Комітет з питань бюджету проводить експертизу законопроекту щодо його впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.

Враховуючи зазначене та з огляду на наведені вище пояснення щодо проведення розрахунків та надання фінансово-економічного обґрунтування до законопроектів пропонується у змінах до статті 92 Регламенту (пункт 10 розділу I законопроекту):

– у частині першій слова і цифри «про відповідність фінансово-економічного обґрунтування вимогам частини третьої статті 91 Регламенту або у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 91 Регламенту, – за наявності розрахунку фінансових потреб, необхідних для реалізації його положень» замінити словами «щодо його впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини;

– у пункті 2 частини другої слова і цифри «розрахунку фінансових потреб відповідно до пункту 1 частини першої статті 91-1 Регламенту» виключити.

Порівняльна таблиця до законопроекту за реєстр. № 4696 з пропозиціями щодо остаточної редакції окремих норм Регламенту Верховної Ради роздана народним депутатам – членам Комітету.

В обговоренні законопроекту взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Левченко О.В., Пинзеник В.М., Матвієнко А.С., Крулько І.І., Деркач А.Л., а також перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С.

Голова підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченко Ю.В. вніс пропозицію підтримати наведені вище зауваження і пропозиції до зазначеного законопроекту, водночас звернувши увагу Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України на те, що чинний порядок реєстрації народними депутатами України законопроектів та чинний порядок підготовки Комітетом з питань бюджету експертних висновків щодо впливу законопроектів на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, які надаються відповідно до вимог статті 93 Регламенту та статті 27 Бюджетного кодексу України, відповідають конституційному принципу права народного депутата України на законодавчу ініціативу, є достатньо обґрунтованими та не потребують змін.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Левченком Ю.В. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду проекту Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо реалізації окремих положень пунктів 3, 4, 5, 8, 11, а також пункту 10 Рекомендацій Місії Європейського Парламенту з оцінки потреб, що розроблені з метою підвищення якості українського парламентаризму та викладені у «Доповіді та Дорожній карті щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України», (реєстр. № 4696 від 19.05.2016), поданого народними депутатами України Парубієм А.В., Гринівим І.О., Бурбаком М.Ю., Березюком О.Р., Ляшком О.В., Геращенко І.В:

- звернути увагу Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України на те, що чинний порядок реєстрації народними депутатами України законопроектів та чинний порядок підготовки Комітетом з питань бюджету експертних висновків щодо впливу законопроектів на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, які надаються відповідно до вимог статті 93 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України, відповідають конституційному принципу права народного депутата України на законодавчу ініціативу, є достатньо обґрунтованими та не потребують змін;

– у разі прийняття Комітетом з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України рішення про підтримку законопроекту за реєстр. № 4696 рекомендувати зазначеному Комітету при доопрацюванні даного законопроекту врахувати такі пропозиції до розділу I:

1) абзац четвертий пункту 8 /виключивши доповнення до частини четвертої статті 91 Регламенту/ викласти у такій редакції:

2) у пункті 9 /у новій статті 91-1 Регламенту/:

– в абзаці четвертому /у пункті 1 частини першої нової статті/ слова і цифри «а також проведення розрахунку фінансових потреб, необхідних для реалізації його положень, у випадку, визначеному частиною четвертою статті 91 Регламенту» виключити і доповнити реченням такого змісту: «Кожен законопроект не пізніш як у триденний строк направляється комітетом, до предмета відання якого належать питання бюджету, до Кабінету Міністрів України для здійснення експертизи щодо його впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини»;

– в абзаці сьомому /у частині другій нової статті/: після цифр і слів «15-денний строк» доповнити цифрами і словами «(21-денний строк щодо експертного висновку комітета, до предмета відання якого належать питання бюджету, підготовленого з урахуванням відповідного висновку Кабінету Міністрів України)»;

3) у пункті 10 /зміни до статті 92 Регламенту/:

– в абзаці другому /у частині першій статті/ слова і цифри «про відповідність фінансово-економічного обґрунтування вимогам частини третьої статті 91 Регламенту або у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 91 Регламенту, – за наявності розрахунку фінансових потреб, необхідних для реалізації його положень» замінити словами «щодо його впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини»;

– в абзаці п’ятому /у пункті 2 частини другої статті/ слова і цифри «розрахунку фінансових потреб відповідно до пункту 1 частини першої статті 91-1 Регламенту» виключити.

Голосували: «за» - 10, «проти» - 1, «утрималися» - 4, «не голосували» - 6.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І. про підготовку до другого читання проекту Закону України внесення зміни до підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України за реєстр. № 4623.

Відмітили:

Законопроект за реєстр. № 4623 прийнято Верховною Радою України за основу 17 травня 2016 року з дорученням Комітету з питань бюджету підготувати його до розгляду у другому читанні за скороченою процедурою.

Згідно з вимогами Регламенту Верховної Ради України строк подання пропозицій до законопроекту завершився 24 травня п.р.

Загалом до законопроекту подано 9 пропозицій, розглянувши які у підкомітеті з питань місцевих бюджетів, пропонується:

– врахувати 6 поправок (№№ 1, 2, 4, 5, 9) та №8 – в іншій редакції. Серед врахованих, зокрема, поправки щодо:

зарахування залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, до спеціального фонду обласних бюджетів Донецької і Луганської областей, враховуючи запропоноване цільове спрямування таких коштів;

забезпечення реалізації положення про погашення місцевого боргу Донецької міської ради, що виник за кредитом, отриманим в АТ “Укрексімбанк” (кредитний договір № 151110К26 від 05.11.2010);

доручення щодо врегулювання компенсації коштів відповідним бюджетам після повернення територій під контроль державної влади;

– відхилити 3 поправки (№ 3, 6 та 7), що стосуються цільового спрямування коштів, але не відповідають меті законопроекту – відновлення об’єктів інфраструктури регіонів.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. зазначив, що викладені у порівняльній таблиці пропозиції щодо остаточної редакції законопроекту узгоджені з ініціатором законопроекту, Міністерством фінансів України, Державною казначейською службою України, Донецькою обласною державною адміністрацією, та виніс пропозицію ухвалити таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 4623 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту.

Відповідна порівняльна таблиця до законопроекту додається.

Разом з тим, народний депутат України Левченко Ю.В. порушив питання щодо доцільності спрямування Донецькою облдержадміністрацією залишків відповідних коштів на погашення вказаного місцевого боргу, поставивши під сумнів наявність такого боргу лише перед одним банком, та запропонував врахувати поправку № 3 у порівняльній таблиці.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С., голова Державної казначейської служби України Слюз Т.Я. констатували, що Донецька міська рада має кредитний договір лише з АТ “Укрексімбанк”, що є державним банком.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію народного депутата Левченка Ю.В., проте вона не набрала необхідної кількості голосів.

Загалом в обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Мельник С.І., Матвієнко А.С., Деркач А.Л. і народні депутати України Єфімов М.В., Сажко С.М., а також перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С., голова Державної казначейської служби України Слюз Т.Я.

За підсумками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену головою підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченком І.І. пропозицію рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 4623 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення зміни до підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (реєстр. № 4623) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній у запропонованій Комітетом порівняльній таблиці до законопроекту.

Голосували: «за» - одноголосно.

7. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.

7.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра оборони України Павловського І.В. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» на 2016 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.05.2016 № 352-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства оборони України від 16.05.2016 № 220/4524 щодо погодження розподілу видатків державного бюджету згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.05.2016 № 352-р «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» на 2016 рік».

Статтею 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» (код 2101190), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Законом про державний бюджет на 2016 рік Міністерству оборони України за бюджетною програмою 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» встановлено бюджетні призначення в обсязі 687 315,6 тис. грн, в тому числі за загальним фондом державного бюджету в обсязі 600 000 тис. грн (видатки розвитку), за спеціальним фондом державного бюджету в обсязі 87 315,6 тис. гривень (видатки розвитку).

Відповідно до пункту 11 статті 14 Закону видатки за спеціальним фондом на будівництво житла для військовослужбовців Збройних Сил України здійснюються за рахунок джерел, визначених пунктом 4 статті 11 цього Закону, а саме: 50 відсотків коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, нерухомого військового майна Збройних Сил України (код 24050000) та коштів від відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України (код 33030000).

За підсумками січня-квітня поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 2101190 фактично проведено видатки у сумі 220,7 тис. гривень або 0,03 % річного плану (у т.ч за загальним фондом видатки не проводились, за спеціальним фондом – 220,7 тис. грн або 0,25 %). Однак, напрям спрямування проведених коштів за спеціальним фондом не визначено рішенням Уряду і відповідно до Комітету з питань бюджету на погодження не подавався.

При цьому, згідно із звітністю Казначейства за відповідний період поточного року до спеціального фонду державного бюджету за кодом 24050000 надійшло 806 тис. грн при запланованому річному показнику 17 062 тис. гривень, або 4,7 % річного плану; водночас за кодом 33030000 при запланованому річному показнику 55 000 тис. гривень надходження відсутні.

Відповідно до статті 12 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями визначається Кабінетом Міністрів України.

Використання коштів за бюджетною програмою 2101190 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 147 (зі змінами)).

Пунктом 2 зазначеної постанови Уряду встановлено, що бюджетні кошти спрямовуються на:

- будівництво житла на земельних ділянках, що надані (передані) Міністерству оборони та іншим головним розпорядникам бюджетних коштів;

- реконструкцію будівель (приміщень) під житло;

- придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку;

- надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728 «Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян»).

Крім того визначено, що бюджетні кошти використовуються насамперед для завершення будівництва житлових об’єктів із ступенем готовності більш як 70 відсотків, які відповідно до титулів будов (об’єктів) плануються до прийняття в експлуатацію в поточному році.

Разом з тим, за наявності на початку року бюджетної кредиторської заборгованості кошти належить спрямовувати на будівництво (придбання) житла за зазначеними напрямами після її погашення.

Виходячи із вимог чинного законодавства, зазначеного вище, пунктом 1 розпорядження Уряду від 11.05.2016 № 352-р встановлено затвердити розподіл коштів, передбачених Міністерству оборони України у державному бюджеті на 2016 рік за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України», у сумі 587 315,6 тис. грн за напрямами, згідно із додатком до цього розпорядження Уряду, а саме:

1. будівництво (реконструкція) об’єктів, усього – 369 645,2 тис. грн, у т.ч.:

об’єктів, запланованих до введення в експлуатацію у 2016 році, – 80 889,2 тис. грн,

об’єктів незавершеного будівництва, які заплановані до фінансування у 2016 році, – 288 756 тис. грн;

2. придбання житла на вторинному ринку та на умовах пайової участі, усього – 163 419 тис. грн, у т.ч.:

придбання житла на вторинному ринку та на умовах пайової участі, за договорами укладеними у 2015 році, – 63 419 тис. грн,

придбання житла на вторинному ринку та на умовах пайової участі, за договорами, що будуть укладені у 2016 році, – 100 000 тис. грн;

3. грошова компенсація військовослужбовцям та членам їх сімей за належне їм для отримання жиле приміщення – 54 251,4 тис. гривень.

Відповідно до вимог статті 33 Закону пунктом 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.05.2016 № 352-р доручено Міністерству оборони щокварталу інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України».

Необхідно зазначити, що відповідно до розпорядження Уряду від 11.05.2016 № 352-р розподілено загальний обсяг видатків державного бюджету за бюджетною програмою 2101190 без деталізації за загальним та спеціальним фондами, хоча Законом бюджетні призначення за цією програмою визначено за загальним та спеціальним фондами, а відповідно до вимог бюджетного законодавства (частина четверта статті 23 Бюджетного кодексу України) витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення /витрати спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету/.

Слід також зазначити, що матеріали, які надійшли від Міністерства оборони до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) розподілу коштів за бюджетною програмою 2101190 за визначеними напрямами спрямування коштів та у запропонованих обсягах.

Крім того, слід зазначити, що до Комітету з питань бюджету надійшла пропозиція народного депутата України Горбунова О.В. щодо надання Міністерству оборони України рекомендації врегулювати питання використання коштів державного бюджету на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України, у тому числі шляхом співфінансування з місцевих бюджетів об’єктів різного ступеню готовності, прийняття в експлуатацію яких планується в поточному бюджетному році, забезпечивши внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють зазначене питання.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати встановлений пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.05.2016 № 352-р розподіл коштів державного бюджету за бюджетною програмою 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» на 2016 рік у сумі 587 315,6 тис. грн за напрямами згідно з додатком до цього розпорядження Уряду. Крім того, підкомітетом пропонується рекомендувати Уряду врегулювати питання використання коштів державного бюджету на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України, у тому числі шляхом співфінансування з місцевих бюджетів об’єктів різного ступеню готовності, прийняття в експлуатацію яких планується в поточному бюджетному році, забезпечивши внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють зазначене питання; додатково вивчити можливість передбачення коштів на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців за об’єктами, розташованими в Івано-Франківській області, в межах і за рахунок коштів, визначених у державному бюджеті на 2016 рік за бюджетною програмою 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України».

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбуновим О.В.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»:

1. Погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.05.2016 № 352-р розподіл коштів, передбачених у загальному та спеціальному фондах державного бюджету за бюджетною програмою 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» на 2016 рік, у сумі 587 315,6 тис. грн за напрямами згідно з додатком до цього розпорядження Уряду.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

- врегулювати питання використання коштів державного бюджету на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України, у тому числі шляхом співфінансування з місцевих бюджетів об’єктів різного ступеню готовності, прийняття в експлуатацію яких планується в поточному бюджетному році, забезпечивши внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють зазначене питання;

- додатково вивчити можливість передбачення коштів на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців за об’єктами, розташованими в Івано-Франківській області, в межах і за рахунок коштів, визначених у державному бюджеті на 2016 рік за бюджетною програмою 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України».

Голосували: «за» - 15, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 5.

7.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Служби безпеки України Глуговського М.В. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» на 2016 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 № 373-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Служби безпеки України від 26.05.2016 № 19/ф-2839 щодо погодження розподілу видатків державного бюджету згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 № 373-р «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» на 2016 рік».

Статтею 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» (код 6521100), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Законом про державний бюджет на 2016 рік Службі безпеки України за бюджетною програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» встановлено бюджетні призначення в обсязі 120 100 тис. грн, в тому числі за загальним фондом державного бюджету в обсязі 120 000 тис. грн (видатки розвитку), за спеціальним фондом державного бюджету в обсязі 100 тис. гривень (видатки розвитку).

Видатки за спеціальним фондом на будівництво житла для військовослужбовців Збройних Сил України здійснюються за рахунок власних надходжень бюджетних установ, а саме надходжень від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).

Довідково: За підсумками січня-квітня поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 6521100 видатки не проводились.

Використання коштів за бюджетною програмою 6521100 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 147 (зі змінами)).

Пунктом 2 зазначеної постанови Уряду встановлено, що бюджетні кошти спрямовуються на:

- реконструкцію будівель (приміщень) під житло;

- придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку;

- надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.

Виходячи із вимог чинного законодавства, зазначеного вище, пунктом 1 розпорядження Уряду від 25.05.2016 № 373-р встановлено затвердити розподіл коштів, передбачених Службі безпеки України у державному бюджеті на 2016 рік за бюджетною програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України», у сумі 120 100 тис. грн (в т.ч. за загальним фондом – 120 000 тис. грн, за спеціальним фондом – 100 тис. грн) за напрямами (об’єктами, заходами), згідно із додатком до цього розпорядження Уряду, а саме:

- будівництво житлових будинків з об’єктами обслуговування населення та паркінгом по вул. Онуфрія Трутенка, 3, у Голосіївському районі м. Києва, усього – 114 400,4 тис. грн, у т.ч. за загальним фондом – 114 300,4 тис. грн, за спеціальним фондом – 100 тис. грн;

- передпроектні та проектно-вишукувальні роботи для будівництва житлових будинків по вул. Причальній, 5а, у Дарницькому районі м. Києва – 170 тис. грн (загальний фонд);

- реконструкція 5-го поверху гуртожитку по вул. Миру, 33, у м. Херсоні під квартири із заміною рулонної на скатну покрівлю – 5 529,6 тис. гривень (загальний фонд).

Проте, розпорядження Уряду від 25.05.2016 № 373-р не містить відповідного доручення Службі безпеки щокварталу інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України», на що варто звернути увагу Уряду, Служби безпеки і Міністерства фінансів.

У зверненні Служби безпеки зазначено, що реалізація акта дозволить забезпечити дотримання у бюджетному процесі раціонального та ефективного використання бюджетних коштів та сприяти забезпеченню житлом військовослужбовців Служби безпеки, які безпосередньо брали участь в антитерористичній операції.

Слід також зазначити, що матеріали, які надійшли від Служби безпеки до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) розподілу коштів за бюджетною програмою 6521100 за визначеними напрямами (об’єктами, заходами) спрямування коштів та у запропонованих обсягах.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Деркач А.Л., а також заступник Голови Служби безпеки України Глуговський М.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати встановлений пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 № 373-р розподіл коштів державного бюджету за бюджетною програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» на 2016 рік у сумі 120 100 тис. грн за напрямами (об’єктами, заходами) згідно з додатком до цього розпорядження Уряду.

Поряд з цим, запропоновано звернути увагу Служби безпеки України на необхідність щоквартального інформування Комітету з питань бюджету про використання зазначених коштів.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 № 373-р розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» на 2016 рік, у сумі 120 100 тис. грн (у т.ч. за загальним фондом – 120 000 тис. грн, за спеціальним фондом – 100 тис. грн) за напрямами (об’єктами, заходами) згідно з додатком до цього розпорядження Уряду.

Голосували: «за» - 14, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 6.

7.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію тимчасово виконуючого обов’язки заступника командувача Національної гвардії України – начальника логістики Баштового В.М. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 1003090 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України» на 2016 рік (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 № 381-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства внутрішніх справ України від 27.05.2016 № 7713/05/27-2016 щодо погодження розподілу видатків державного бюджету згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 № 381-р «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 1003090 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України» на 2016 рік».

Статтею 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України» (код 1003090), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Законом про державний бюджет на 2016 рік Національній гвардії України /відповідальний виконавець у складі головного розпорядника коштів державного бюджету – Міністерства внутрішніх справ України/ за бюджетною програмою 1003090 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України» встановлено бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету в обсязі 121 800 тис. грн (видатки розвитку).

Довідково: За підсумками січня-квітня поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 1003090 видатки не проводились.

Відповідно до статті 12 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями визначається Кабінетом Міністрів України.

Використання коштів за бюджетною програмою 1003090 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 147 (зі змінами)).

Пунктом 2 зазначеної постанови Уряду встановлено, що бюджетні кошти спрямовуються на:

- реконструкцію будівель (приміщень) під житло;

- придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку;

Виходячи із вимог чинного законодавства, зазначеного вище, пунктом 1 розпорядження Уряду від 25.05.2016 № 381-р встановлено затвердити розподіл коштів, передбачених Національній гвардії України у державному бюджеті на 2016 рік за бюджетною програмою 1003090 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України», у сумі 121 800 тис. грн за напрямами (об’єктами), згідно із додатком до цього розпорядження Уряду, а саме:

1. будівництво (реконструкція) об’єктів, усього – 56 228,8 тис. грн, у т.ч.: пускових об’єктів, – 27 128,8 тис. грн; перехідних об’єктів, – 29 100 тис. грн;

2. придбання житла на вторинному ринку та на умовах пайової участі, усього – 65 571,2 тис. грн.

Необхідно зазначити, що відповідно до розпорядження Уряду від 25.05.2016 № 381-р розподілено обсяг видатків державного бюджету за бюджетною програмою 1003090 без зазначення, що відповідні кошти Законом за цією програмою визначено саме за загальним фондом.

Крім того, розпорядження Уряду від 25.05.2016 № 381-р не містить відповідного доручення Міністерству внутрішніх справ щокварталу інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 1003090 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України», на що варто звернути увагу Уряду, Міністерства фінансів та Міністерства внутрішніх справ.

Слід також зазначити, що матеріали, які надійшли від Міністерства внутрішніх справ до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) розподілу коштів за бюджетною програмою 1003090 за визначеними напрямами (об’єктами) спрямування коштів та у запропонованих обсягах.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати встановлений пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 № 381-р розподіл коштів державного бюджету за бюджетною програмою 1003090 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України» на 2016 рік у сумі 121 800 тис. грн за напрямами (об’єктами) згідно з додатком до цього розпорядження Уряду.

Поряд з цим, запропоновано звернути увагу Національної гвардії України на необхідність щоквартального інформування Комітету з питань бюджету про використання зазначених коштів.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 № 381-р розподіл коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 1003090 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України» на 2016 рік, у сумі 121 800 тис. грн за напрямами (об’єктами) згідно з додатком до цього розпорядження Уряду.

Голосували: «за» - 14, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 6.

7.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Адміністрації Державної прикордонної служби України Бляшенка О.В. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» на 2016 рік (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2016 № 389-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства внутрішніх справ України від 31.05.2016 № 7833/05/15-2016 щодо погодження розподілу видатків державного бюджету згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2016 № 389-р «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» на 2016 рік».

Статтею 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» (код 1002070), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Законом про державний бюджет на 2016 рік Державній прикордонній службі України /відповідальний виконавець у складі головного розпорядника коштів державного бюджету – Міністерства внутрішніх справ України/ за бюджетною програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» встановлено бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету в обсязі 200 000 тис. гривень (видатки розвитку).

Довідково: За підсумками січня-квітня поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 1002070 видатки не проводились.

Використання коштів за бюджетною програмою 1002070 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 147 (зі змінами)).

Пунктом 2 зазначеної постанови Уряду встановлено, що бюджетні кошти спрямовуються на:

- реконструкцію будівель (приміщень) під житло;

- придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку;

Виходячи із вимог чинного законодавства, зазначеного вище, пунктом 1 розпорядження Уряду від 27.05.2016 № 389-р встановлено затвердити розподіл коштів, передбачених Державній прикордонній службі України у державному бюджеті на 2016 рік за бюджетною програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України», у сумі 201 132 тис. грн (у т.ч. за загальним фондом – 200 000 тис. грн, за спеціальним фондом – 1 132 тис. грн) за напрямами, згідно із додатком до цього розпорядження Уряду, а саме:

на будівництво (реконструкцію) об’єктів, усього – 201 132 тис. грн, у тому числі:

- пускових об’єктів, усього – 94 685,7 тис. грн, (у т.ч. за загальним фондом – 94 085,7 тис. грн, за спеціальним фондом – 600 тис. гривень),

- перехідних об’єктів, усього – 106 446,3 тис. грн, (у т.ч. за загальним фондом – 105 914,3 тис. грн, за спеціальним фондом – 532 тис. гривень).

Необхідно зауважити, що Законом за бюджетною програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» бюджетні призначення визначено за загальним фондом державного бюджету, а за спеціальним фондом державного бюджету планові показники не затверджено. Однак, відповідно до звітності Казначейства за підсумками січня-квітня поточного року за бюджетною програмою 1002070 плановий показник (з урахуванням внесених змін) за спеціальним фондом державного бюджету скориговано та визначено у сумі 1 132 тис. гривень.

Зазначені зміни планових показників за спеціальним фондом державного бюджету скориговано з урахуванням положень частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини дев’ятої статті 51, частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України та згідно із Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі – Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (зі змінами). Відповідно до пункту 49 Порядку видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін. Крім того, установи мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний рік. Зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на відповідний рік. При цьому, у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) не вносяться.

У листі Міністерства внутрішніх справ зазначено, що до розподілу включено кошти спеціального фонду у сумі 1132 тис. грн, отримані Адміністрацією Державної прикордонної служби за іншими джерелами власних надходжень в рахунок погашення дебіторської заборгованості, яка виникла в результаті виконання договорів інвестиційної програми забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей. Кошти станом на 01.01.2016 знаходяться на казначейському рахунку розпорядника коштів.

Слід зауважити, що розпорядження Уряду від 27.05.2016 № 389-р не містить відповідного доручення Міністерству внутрішніх справ щокварталу інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України», на що варто звернути увагу Уряду, Міністерства фінансів та Міністерства внутрішніх справ.

В поясненнях щодо зазначеного розподілу коштів Міністерством внутрішніх справ зазначено, що спрямування Державною прикордонною службою у поточному році коштів у сумі 201 132 млн грн дозволить продовжити будівництво об’єктів, розпочатих в попередніх роках, та отримати у 2016 році 248 квартир та 46 кімнат, а також розпочати будівництво на 10 об’єктах, що дасть можливість при вчасному фінансуванні отримати в 2017-2018 роках близько 842 квартир.

Слід також зазначити, що матеріали, які надійшли від Міністерства внутрішніх справ України до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) розподілу коштів за бюджетною програмою 1002070 за визначеними напрямами спрямування коштів та у запропонованих обсягах.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати встановлений пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2016 № 389-р розподіл коштів державного бюджету за бюджетною програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» на 2016 рік за напрямами (об’єктами) у сумі 201 132 тис. грн згідно з додатком до цього розпорядження Уряду.

Поряд з цим, запропоновано звернути увагу Державної прикордонної служби України на необхідність щоквартального інформування Комітету з питань бюджету про використання зазначених коштів.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2016 № 389-р розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 1002070 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» на 2016 рік, за напрямами (об’єктами) згідно з додатком до цього розпорядження Уряду, у сумі 201 132 тис. грн (у т.ч. за загальним фондом – 200 000 тис. грн, за спеціальним фондом – 1 132 тис. грн) /зважаючи на вимоги частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини дев’ятої статті 51, частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду/.

Голосували: «за» - 14, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 6.

7.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра культури України Мазур Т.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 № 385-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства культури України від 27.05.2016 № 756/15/10-16 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 № 385-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури на 2016 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству культури на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 1801170 «Здійснення концертно-мистецьких та культурологічних загальнодержавних заходів, заходів з виявлення та підтримки творчо обдарованих дітей та молоді, заходів, пов'язаних із забезпеченням свободи совісті та релігії, державна підтримка регіональних культурних ініціатив та аматорського мистецтва, поповнення експозицій музеїв та репертуарів театрів, концертних та циркових організацій, забезпечення розвитку та застосування української мови», перерозподіл видатків шляхом зменшення обсягу видатків споживання на суму 42 000 тис. гривень та збільшення на вказану суму обсягу видатків розвитку.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-квітень 2016 року за бюджетною програмою 1801170 видатки фактично проведено у обсязі 945,8 тис. грн, що становить 1,2 % річного плану та 6,8 % плану на звітний період (13 945,8 тис. грн.).

В обґрунтуванні щодо зазначеного перерозподілу видатків, наведеному у листі Міністерства культури, зокрема відмічено, що реалізація такого перерозподілу видатків державного бюджету дозволить забезпечити поповнення фондів публічних бібліотек усіх рівнів українськими книгами як класиків української літератури, так і сучасних українських авторів, взявши до уваги, що придбання книг для поповнення бібліотечних фондів здійснюється лише за рахунок видатків розвитку.

Довідково: згідно із вимогами Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333 (зареєстрований в Мін’юсті 27.03.2012 за № 456/20769), видатки на поповнення бібліотечних фондів віднесено до капітальних видатків і відображаються за кодом 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування».

При цьому необхідно зауважити, що звернення Міністерства культури України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати перерозподіл видатків державного бюджету, встановлений пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 № 385-р.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбунова О.В.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству культури на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 1801170 «Здійснення концертно-мистецьких та культурологічних загальнодержавних заходів, заходів з виявлення та підтримки творчо обдарованих дітей та молоді, заходів, пов’язаних із забезпеченням свободи совісті та релігії, державна підтримка регіональних культурних ініціатив та аматорського мистецтва, поповнення експозицій музеїв та репертуарів театрів, концертних та циркових організацій, забезпечення розвитку та застосування української мови», перерозподілу видатків шляхом зменшення обсягу видатків споживання на суму 42 000 тис. гривень та збільшення на вказану суму обсягу видатків розвитку, що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 № 385-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

8. Різне.

8.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіна К.Є. щодо проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік.

Відповідно до вимог частини третьої статті 33 Бюджетного кодексу України і частини першої статті 152 Регламенту Верховної Ради України Кабінет Міністрів України має не пізніше 1 квітня року, що передує плановому, схвалити проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період і у триденний строк подати його до Верховної Ради України.

З офіційних джерел відомо, що Кабінет Міністрів України на засіданні 30 березня п.р. розглядав підготовлений Міністерством фінансів України проект Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік, проте такий документ було повернуто на доопрацювання.

Разом з тим, новопризначений 14 квітня п.р. склад Кабінету Міністрів України не розглядав зазначене питання.

Таким чином, на даний час відповідного проекту документу ще не подано на розгляд Верховної Ради України.

Як наслідок, вже минув встановлений Регламентом термін розгляду цього документу Верховною Радою (не пізніше 30 квітня). Тому, керуючись частиною сьомою статті 152 Регламенту Верховної Ради України, розгляд у Верховній Раді України зазначеного проекту має здійснюватися у строки виходячи з фактичної дати його подання Кабінетом Міністрів України.

Основні напрями бюджетної політики є одним з основних програмних документів для складання проекту державного бюджету на наступний рік. Тому зволікання з поданням Урядом проекту такого документу та відповідне подальше відтермінування його розгляду у Верховній Раді України погіршує можливості Уряду щодо належного опрацювання такого документу (після його схвалення Парламентом) та врахування його положень у проекті закону про Державний бюджет України на 2017 рік.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Деркач А.Л., Левченко Ю.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. запропонував Комітету звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням терміново подати на розгляд Верховної Ради України проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік та поінформувати Комітет з питань бюджету про причини порушення встановлених законодавством строків подання такого проекту /проект листа було роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету/.

Присутні на засіданні Комітету народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету підтримали таку пропозицію.

8.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Управління у справах ветеранів та учасників АТО Міністерства соціальної політики України Тарасової О.С. щодо надання державного соціального захисту (пільг, допомог) ветеранам Української повстанської армії (УПА) та Організації українських націоналістів (ОУН).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Рудик С.Я., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Левченко Ю.В., начальник Управління у справах ветеранів та учасників АТО Міністерства соціальної політики України Тарасова О.С., перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С.

В ході обговорення зазначеного питання народними депутатами України було зауважено на тому, що на даний час на законодавчому рівні не визначено статусу ветеранів УПА та ОУН, Міністерством соціальної політики України не ведеться відповідна статистика таких осіб, відсутня інформація щодо обсягів коштів, які спрямовуються з бюджетів на надання державних соціальних гарантій цим особам.

На вказані питання було звернуто увагу Міністерства соціальної політики України та наголошено на необхідності їх врегулювання.

Голова Комітету А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                              В.В. Шкварилюк

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи 8 скликання”

29 серпня 2019 11:20

Комітет Верховної Ради України