ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №61 від 15.06.2016

Опубліковано 18 липня 2016, о 13:09

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №61 від 15 червня 2016 року

16⁰⁰ година м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Ванат П.М., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В., Шуфрич Н.І.

Всього присутніх – 23 народні депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Крулько І.І., Пресман О.С., Савченко О.Ю.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Боброва Т.С., Больбат О.О., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Криволап М.К., Кушнір О.В., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Щербаченко С.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Новацька О.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:

Дерев’янко Ю.Б. – народний депутат України;

Єднак О.В. – народний депутат України;

Заставний Р.Й. – народний депутат України;

Лопушанський А.Я. – народний депутат України;

Марченко С.М. – заступник Міністра фінансів України;

Малашкін М.А. – заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України – керівник апарату;

Злакоман С.Л. – заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України – керівник апарату;

Соколюк М.Ю. – Голова Державної міграційної служби України;

Юшкевич Х.В. – тимчасово виконуюча обов’язки Голови Державного агентства лісових ресурсів України;

Ємець П.В. – заступник директора Департаменту фінансово-ресурсного забезпечення Міністерства охорони здоров’я України;

Бондарчук Н.Л. – начальник Управління впровадження та моніторингу пріоритетних проектів будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;

Морозюк Г.М. – начальник Управління бухгалтерського обліку та планування – головний бухгалтер Державної служби з лікарських засобів України;

Рукавцева А.Г. – начальник Управління фінансового забезпечення та бухгалтерської служби – головний бухгалтер Державної міграційної служби України;

Святенко В.Г. – начальник відділу з питань бюджету Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження передачі бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету та розподілу коштів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) передача бюджетних призначень Міністерству охорони здоров’я України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 419-р);

2) передача бюджетних призначень Міністерству охорони здоров’я України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 420-р);

3) розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.05.2016 № 362-р, від 08.06.2016 № 432-р).

3. Про проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо видатків Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб) (реєстр. № 4723 від 26.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

4. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо збільшення видатків на надання медичної допомоги працівникам зони відчуження за рахунок резерву коштів медичної субвенції) (реєстр. № 4450 від 15.04.2016), поданий народними депутатами України Москаленком Я.М., Молотком І.Ф., Івахівим С.П., Развадовським В.Й., Шаповаловим Ю.А., Сисоєнко І.В.

5. Про проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо фінансування державних підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України) (реєстр. № 4064 від 15.02.2016), поданий народними депутатами України Єднаком О.В., Дзюбликом П.В та іншими, а також альтернативний законопроект про внесення змін до додатків № 2 і № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування видатків на охорону та захист лісів у лісовому фонді та ведення лісового господарства (реєстр. № 4064-1 від 26.02.2016), поданий народними депутатами України Лопушанським А.Я., Єфімовим М.В.

6. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо оплати послуг з оформлення паспорта громадянина України, паспорта для виїзду за кордон) (реєстр. № 4617 від 06.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

7. Про проект Закону України про внесення змін до статті 64 Бюджетного кодексу України (щодо зарахування податку на доходи фізичних осіб до відповідного місцевого бюджету за податковою адресою платника податків-фізичної особи) (реєстр. № 4366 від 01.04.2016), поданий народним депутатом України Медуницею О.В.

8. Про проект Закону України про внесення зміни до Бюджетного кодексу України (щодо фінансування видатків на органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення) (реєстр. № 4208 доопрац. від 15.04.2016), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Івченком В.Є.

9. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо запобігання незаконному видобуванню та введенню в обіг бурштину та виробів з його використанням) (реєстр. № 4466 від 18.04.2016), поданий народним депутатом України Заставним Р.Й.

10. Про прийняття рішення за результатами виїзного засідання у м. Шостка Сумської області 04 червня 2016 року.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 3 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" щодо вдосконалення процедур державної регуляторної політики (реєстр. № 4561 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення надання адміністративних послуг суб’єктам господарювання" (реєстр. № 4562 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 243 Митного кодексу України щодо територіальних органів Національної поліції" (реєстр. № 4560 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо набуття, розпорядження та охорони авторського права та суміжних прав" (реєстр. № 4579 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 40 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" (щодо скорочення контролюючих функцій державних органів) (реєстр. № 4567 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" (щодо врегулювання деяких питань)" (реєстр. № 4568 від 04.05.2016 Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 244-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення" (реєстр. № 4552 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних" (щодо подолання піратства та поліпшення інвестиційного клімату)", (реєстр. № 4571 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (щодо удосконалення системи соціальних стандартів)" (реєстр. № 4575 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 31 Закону України "Про зайнятість населення" (щодо унормування громадських робіт)" (реєстр. № 4577 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань оборони" (реєстр. № 4563 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою" (щодо уточнення деяких термінів та понять)" (реєстр. № 4570 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення права користування земельними ділянками підприємств, установ та організацій, що перебувають у віданні Національної академії наук України або національної галузевої академії наук" (реєстр. № 4554 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності Гарантійного фонду виконання зобов’язань за складськими документами на зерно" (реєстр. № 4531 від 27.04.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо керівництва єдиною державною системою цивільного захисту" (реєстр. № 4553 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України, що регулюють державну статистичну діяльність" (реєстр. № 4584 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ціни і ціноутворення" (щодо здійснення статистичних спостережень у сфері ціноутворення)" (реєстр. № 4572 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо впорядкування пільг підприємствам та організаціям, які засновані громадськими організаціями інвалідів" (реєстр. № 4545 від 29.04.2016, народні депутати України Денісова Л.Л., Єфремова І.О.);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 28 Закону України "Про загальну середню освіту" щодо обов’язків педагогічних працівників системи загальної середньої освіти" (реєстр. № 4539 від 28.04.2016, народний депутат України Денісова Л.Л.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 48 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" (реєстр. № 4566 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (щодо удосконалення деяких положень)" (реєстр. № 4582 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про інвестиційну діяльність" щодо державних інвестиційних проектів" (реєстр. № 4547 від 29.04.2016, народні депутати України Кіраль С.І., Дубінін О.І., Єфімов М.В. та інші);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про інвестиційну діяльність" щодо державних інвестиційних проектів" (реєстр. № 4547-1 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про альтернативні джерела енергії" щодо віднесення теплових насосів до обладнання, яке використовує відновлювані джерела енергії" (реєстр. № 4555 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про адміністративні послуги"", (реєстр. № 4564 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання меліорованих земель та меліоративних систем" (реєстр. № 4573 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" (щодо Державної типової програми)" (реєстр. № 4588 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо заборони поширення в мережі Інтернет інформації, якою порушуються особисті немайнові права)" (реєстр. № 4401 від 12.04.2016, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо позовної давності)" (реєстр. № 4521 від 25.04.2016, народний депутат України Денисенко В.І.);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (щодо обмеження можливостей зловживання процесуальними правами)" (реєстр. № 4534 від 27.04.2016, народний депутат України Купрієнко О.В.);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України (щодо вирішення в судовому порядку питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України)" (реєстр. № 4544 від 29.04.2016, народний депутат України Купрієнко О.В.);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України" (реєстр. № 4544-1 від 29.04.2016, народний депутат України Остапчук В.М.);

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про державну службу" (реєстр. № 4526 від 25.04.2016, Кабінет Міністрів України);

Пропонується додатково:

рекомендувати Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при доопрацюванні законопроекту пункт 22 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:

«22. У Законі України «Про Рахункову палату» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 36, ст. 360):

1) у статті 18:

частину першу викласти в такій редакції:

“1. Члени Рахункової палати не є державними службовцями.”;

абзац другий частини другої викласти в такій редакції:

“Секретар Рахункової палати призначається на посаду та звільняється з посади Головою Рахункової палати відповідно до рішення Рахункової палати та у порядку, визначеному законодавством про державну службу.”;

2) пункт 5 частини першої статті 21 викласти в такій редакції:

“5) призначає на посаду та звільняє з посади Секретаря Рахункової палати відповідно до рішення Рахункової палати та у порядку, визначеному законодавством про державну службу;”».

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо повноважень Пенсійного фонду України) (реєстр. № 4556 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо розгляду кримінальних проваджень колегією суддів" (реєстр. № 4546 від 29.04.2016, народний депутат України Демчак Р.Є.);

1.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до статей 256 і 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо електронної копії постанови суду)" (реєстр. № 4558 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про попереднє ув’язнення" (щодо удосконалення окремих норм)" (реєстр. № 4576 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" щодо укладення довгострокових договорів на постачання теплової енергії" (реєстр. № 4581 від 04.05.2016, Кабінет Міністрів України);

Пропонується додатково:

рекомендувати Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки при доопрацюванні цього законопроекту, взяти до уваги положення статей 95 і 96 Конституції України та Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону Украни про попередження інвалідності та систему реабілітації в Україні (реєстр. № 4458 від 15.04.2016), поданий народними депутатами України Сисоєнко І. В., Шипком А Ф. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом визначаються основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для попередження інвалідності та функціонування системи реабілітації в України, скасувавши при цьому дію Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні». Так, виходячи з положень законопроекту крім заходів з реабілітації інвалідів, також здійснюватимуться заходи з попередження інвалідності осіб з тимчасовим обмеженням життєдіяльності, для чого пропонується встановити додаткові повноваження відповідних центральних і місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування затверджувати і реалізовувати Державну програму з попередження інвалідності, розширити мережу відповідних реабілітаційних закладів і установ та перелік заходів з цього напрямку, включаючи забезпечення вказаних осіб технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, реабілітаційними послугами тощо.

Як зазначено у статті 47 проекту закону, фінансування заходів з попередження інвалідності та системи реабілітації осіб з тимчасовим обмеженням життєдіяльності, осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, витрат на утримання реабілітаційних установ здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, цільових страхових фондів, засновників реабілітаційних установ, добровільних пожертвувань та інших джерел, не заборонених законом.

Згідно із пунктом 1 розділу ІХ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту відповідний Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його оприлюднення, та вводиться в дію з 1 липня 2016 року.

Реалізація положень законопроекту для покриття витрат, пов’язаних із здійсненням заходів з попередження інвалідності, виконанням відповідними центральними і місцевими органами влади додаткових функцій, утриманням нових видів реабілітаційних закладів і установ, виходячи з положень статті 47 проекту закону потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, а також цільових страхових фондів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, обсяг яких визначити неможливо через відсутність вихідних даних, і, у разі його прийняття, він не буде забезпечений фінансовими ресурсами. При цьому Мінфіном відмічено, що авторами законопроекту розширено контингент осіб, які матимуть право на отримання реабілітаційних послуг, що призведе до необхідності збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на заходи з реабілітації, або звуження прав осіб, які отримують послуги відповідно до діючого законодавства.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про попередження інвалідності та систему реабілітації в Україні (реєстр. № 4458 від 15.04.2016), поданий народними депутатами України Сисоєнко І.В., Шипком А.Ф. та іншими, має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів), а також на показники Фонду захисту інвалідів та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (потребуватиме додаткових витрат цих Фондів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безоплатними лікарськими засобами громадян похилого віку (реєстр. № 4491 від 21.04.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 8 та 54 Основ законодавства України про охорону здоров’я та статті 32 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», зокрема, встановивши, що держава гарантує безоплатне надання життєво необхідних лікарських засобів громадянам похилого віку за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пояснювальною запискою до запропонованої законодавчої пропозиції, прийняття законопроекту не передбачає додаткових витрат з Державного бюджету України, оскільки у Законі України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено видатки за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (код 2301400) в обсязі 4,1 млрд гривень.

Водночас, видатки, що передбачаються у державному бюджеті Міністерству охорони здоров’я України за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» мають цільове спрямування, а саме, направляються безпосередньо на централізоване придбання для всіх адміністративно-територіальних одиниць лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), виробів медичного призначення, медичного обладнання в рамках реалізації заходів державних цільових програм (туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу, онкології, вірусних гепатитів) та комплексних заходів програмного характеру (імунопрофілактики, донорства крові, трансплантації, орфанних, серцево-судинних захворювань тощо). Тобто, такі видатки не можуть бути джерелом реалізації запропонованої законодавчої ініціативи, про що також зауважили Міністерство фінансів України та Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України.

Зважаючи на те, що згідно вимог Бюджетного кодексу України видатки на охорону здоров’я здійснюються як з державного, так і місцевих бюджетів, законодавча пропозиція потребуватиме додаткових витрат бюджетів.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Запропонований термін набрання чинності відповідного закону не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно яких закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту висловило позицію про непідтримку прийняття законопроекту та зазначає, що вартісну величину його впливу на показники бюджетів неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів.

Згідно узагальнюючого висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду на пленарному засіданні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безоплатними лікарськими засобами громадян похилого віку (реєстр. № 4491 від 21.04.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» (реєстр. № 4569 від 04.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 01.01.2017 р. зменшити ставки вивізного мита на окремі види живої великої рогатої худоби до 3 % (у 2016 році діє ставка 10 %).

При цьому, метою прийняття законопроекту є, зокрема, підвищення економічної зацікавленості вітчизняних товаровиробників у вирощуванні худоби, диверсифікація ринків збуту українських аграрних продуктів та збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не потребує фінансового забезпечення.

При цьому, за розрахунками Мінагрополітики, наведеними у пояснювальній записці до законопроекту, зміна ставки вивізного мита не призведе до втрат державного бюджету, при орієнтовному річному експорті 20 тис. голів річні надходження вивізного мита становитимуть близько 6,5 млн гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» (реєстр. № 4569 від 04.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від вивізного мита).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 282 Податкового кодексу України» (щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності суб’єктів господарювання, які провадять діяльність на території проведення АТО) (реєстр. № 4522 від 25.04.2016), поданий народними депутатами України Безбахом Я.Я., Сольваром Р.М., Матвійчуком Е.Л. та Романовським О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується передбачити у Податковому кодексі України положення щодо звільнення від сплати земельного податку суб’єктів господарювання, які провадять діяльність на території проведення АТО, за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Слід відмітити, що статтею 6 Закону України від 02.09.2014 р.
№ 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено під час проведення антитерористичної операції звільнити суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття усуне колізію між Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та Податковим кодексом України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту може призвести до втрат місцевих бюджетів.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України.

Належить також зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається земельний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 282 Податкового кодексу України» (щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності суб’єктів господарювання, які провадять діяльність на території проведення АТО) (реєстр. № 4522 від 25.04.2016), поданий народними депутатами України Безбахом Я.Я., Сольваром Р.М., Матвійчуком Е.Л. та Романовським О.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів окремих бюджетів місцевого самоврядування у Донецькій і Луганській областях від земельного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону про внесення змін до статті 4 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (щодо реалізації державних житлових програм) (реєстр. № 4550 від 04.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

У законопроекті передбачається збільшити розмір надання державної підтримки з 30 % до 50 % вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту, для осіб визначених пунктами 19 і 20 частини першої статті 6 та абзаців четвертого, шостого і восьмого пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Водночас, пропонується збільшити до 10 відсотків річних (чинна норма 3 %) процентну ставку фінансування за кредитами на будівництво (придбання) доступного житла у разі надання кредитів за рахунок бюджетних коштів фінансовою установою – виконавцем державної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла.

Реалізація положень законопроекту зумовить збільшення кількості громадян, що можуть долучитися до такої програми у зв’язку з підвищенням її привабливості для них, що в свою чергу потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що така державна підтримка буде надаватися в межах коштів передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік на виконання Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010-2017 роки (далі – Програма).

Міністерство фінансів України зазначає, що згідно з Програмою прогнозний обсяг фінансування на 2016 рік становить 4 520,1 млн грн, на 2017 рік – 5 375,9 млн грн, однак починаючи з 2015 року Законом про державний бюджет кошти для надання державної підтримки на будівництво (придбання) доступного житла не передбачаються у зв’язку з обмеженим фінансовим ресурсом держави.

Відтак, за висновком Мінфіну законопроект є таким, що призведе до додаткових видатків з державного бюджету.

Крім того, запровадження змінених механізмів надання державної підтримки забезпечення певної категорії громадян житлом у поточному році потребуватиме внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік», збільшуючи видатки за відповідною бюджетною програмою. Поданий законопроект таких пропозицій не містить.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (щодо реалізації державних житлових програм) (реєстр. № 4550 від 04.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» щодо підвищення рівня соціального забезпечення (реєстр. № 1513 (доопрац.) від 28.04.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Павленком Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» пропонується з 1 січня 2017 року збільшити щомісячний розмір цільової грошової допомоги на прожиття інвалідам війни та учасникам бойових дій, а саме: інвалідам війни I групи до 210 гривень (за чинною редакцією – 70 гривень), інвалідам війни II та III груп до 150 гривень (за чинною редакцією – 50 гривень) та учасникам бойових дій до 120 гривень (за чинною редакцією – 40 гривень).

У Прикінцевих положеннях законопроекту Кабінету Міністрів України доручено при підготовці проекту державного бюджету на 2017 рік та наступні роки передбачати відповідні видатки.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що додаткові видатки державного бюджету (для Пенсійного фонду України) на реалізацію поданого законопроекту становитимуть 299,1 млн гривень на рік.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів бюджету Пенсійного фонду України, та, як наслідок, збільшить видатки Державного бюджету України на покриття дефіциту Фонду.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» щодо підвищення рівня соціального забезпечення (реєстр. № 1513 (доопрац.) від 28.04.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Павленком Ю.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України).

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ринок електричної енергії України (реєстр. № 4493 від 21.04.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроект шляхом прийняття нового Закону України «Про ринок електричної енергії України» (Закони України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та «Про електроенергетику» пропонується визначити такими, що втрачають чинність) передбачає визначення правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку електричної енергії і має на меті регулювання відносин, пов’язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії тощо.

Слід зазначити, що реалізація окремих положень законопроекту може мати вплив на показники бюджету, а саме:

- встановлено додаткові завдання та повноваження Регулятора, зокрема, передбачається забезпечення ним короткострокових та довгострокових стимулів для оператора системи передачі, операторів систем розподілу та користувачів системи з метою підвищення ефективності експлуатації енергосистеми та інтеграції ринку електричної енергії; створення передумов для отримання покупцями економічних вигод від ефективного функціонування ринку електричної енергії, шляхом сприяння конкуренції на ринку електричної енергії та реалізації дієвих механізмів захисту прав споживачів; запровадження здійснення ним нових видів моніторингу (рівня та ефективності відкриття ринку електричної енергії, прозорості та конкуренції на ринку електричної енергії, показників зміни електропостачальника, практики відключень, рівня цін та якості робіт з технічного обслуговування, скарг споживачів, у тому числі побутових споживачів, а також будь-яких практик, що призводять до спотворення або обмеження конкуренції на ринку електричної енергії; рівня прозорості діяльності учасників ринку, в тому числі дотримання учасниками ринку (крім споживачів) зобов’язань щодо розміщення/оприлюднення інформації тощо), нагляду за дотриманням оператором системи передачі, операторами систем розподілу та власниками акцій (часток в статутному капіталі) таких суб’єктів господарювання, вертикально інтегрованими суб’єктами господарювання вимог щодо відокремлення і незалежності тощо. Виконання таких додаткових завдань та повноважень Регулятора потребуватиме додаткових коштів державного бюджету;

- положення статті 29 законопроекту передбачають можливість застосування стимулів для будівництва нових генеруючих потужностей та виконання заходів управління попитом, зокрема, таких як надання податкових пільг, відстрочення або розстрочення сплати податків, зборів чи інших обов’язкових платежів, що може призвести до втрат дохідної частини бюджетів у разі встановлення таких преференцій у податковому законодавстві;

- положеннями статті 62 законопроекту передбачено визначення джерел фінансування та порядку визначення компенсації учасникам ринку, на яких Кабінетом Міністрів України покладаються спеціальні обов’язки (обсяг такої компенсації має забезпечувати покриття економічно-обґрунтованих витрат учасника ринку від виконання таких обов’язків) з метою забезпечення загальносуспільних інтересів (національна безпека, стабільність, належна якість та доступність енергії, захист навколишнього природного середовища, енергоефективність, захист здоров’я, життя та власності населення тощо). Такі положення також мають ризики виникнення потреби в додаткових видатках державного бюджету, про що також зауважує у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України;

- положеннями статті 65 законопроекту Кабінет Міністрів України наділено повноваженнями щодо покладання на оператора системи передачі спеціального обов’язку щодо сплати гарантованому покупцю компенсаційного платежу на виконання спеціальних обов’язків із закупівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом для забезпечення покриття економічно-обґрунтованих витрат гарантованого покупця. Виконання зазначеного також може потребувати додаткових коштів державного бюджету, про що наголошується і у висновку Міністерства фінансів України та зауважується про відсутність визначення компенсаційних механізмів розрахунку таких витрат і пропонується визначати компенсацію операцій з купівлі продажу електроенергії гарантованим покупцем, передбачену статтею 65 та частинами 3, 11 і 12 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту, без залучення бюджетних коштів, зокрема, аналогічно чинним нормам Закону України від 24.10.2013 № 663-VІІ «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», які передбачають формування Фонду врегулювання вартісного дисбалансу, джерелом формування якого є плата за послуги з вирівнювання умов для конкуренції, які надає Фонд відповідно до цього Закону;

- пунктом 16 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту Кабінету Міністрів України доручається провести заходи з реорганізації Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж та Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії шляхом утворення центрального органу виконавчої влади, що здійснює державний нагляд (контроль) в галузі електроенергетики, що також може призвести до додаткових витрат державного бюджету на виконання таких заходів;

- формування Регулятором тарифів на універсальні послуги, які згідно із статтею 63 законопроекту надаються визначеними Кабінетом Міністрів України суб’єктами господарювання, зважаючи на норми частин 7 і 8 цієї статті законопроекту щодо обов’язковості щорічного перегляду тарифів та відсутності регулювання тарифів для виробників, може призвести до збиткової діяльності енергопостачальників та вимагання ними компенсації збитків з бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України і запропоновано передбачити регулювання тарифів на електроенергію, що відпускається виробниками.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Також, слід зауважити, що термін набрання чинності закону, запропонований автором законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

В той же час, частиною четвертою статті 77 законопроекту визначається перелік правопорушень та встановлюється відповідальність суб’єктів господарювання, що провадять діяльність на ринку електричної енергії, за порушення законодавства, що регулює відносини у сфері електроенергетики, у вигляді штрафів у розмірі від 20 до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 340 грн до 1 700 000 грн/ або до 10 відсотків річного доходу (виручки) зазначених суб’єктів господарювання, що може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету від штрафних санкцій, обсяг яких буде залежати від кількості скоєних правопорушень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень впливає на показники бюджетів, висловлює ряд зауважень та пропозицій до нього.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму експертному висновку до законопроекту висловлює ряд зауважень і пропозицій до нього.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ринок електричної енергії України (реєстр. № 4493 від 21.04.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про амністію осіб, які на момент вчинення злочину приймали участь у проведенні антитерористичної операції (реєстр. № 4519 від 25.04.2016), поданий народним депутатом України Денисенком А.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається звільнити від покарання у виді:

- позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, військовослужбовців Збройних Сил України, які на момент вчинення злочину приймали участь у проведенні антитерористичної операції, військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до закону та правоохоронних органів спеціального призначення, які на момент вчинення злочину приймали участь у проведенні антитерористичної операції;

- тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, які на момент вчинення злочину приймали участь у проведенні антитерористичної операції засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості.

Крім того, відповідно до статті 10 законопроекту передбачається доручити Кабінету Міністрів України, обласним, Київській міській, районним, районним у місті Києві державним адміністраціям, виконавчим органам сільських, селищних, міських, районних у містах рад забезпечити спільно з територіальними органами Державної служби зайнятості України працевлаштування, а у разі необхідності перекваліфікацію осіб, звільнених відповідно до цього законопроекту, та спільно з територіальними управліннями соціального захисту населення надання особам, звільненим відповідно до цього Закону, усіх соціальних виплат та гарантій, передбачених для учасників антитерористичної операції, у тому числі пов’язаних з інвалідністю цих осіб та втратою ними працездатності, якщо особа має право на отримання статусу учасника антитерористичної операції та/або отримала цей статус до постановлення вироку по відношенню до неї

Реалізація таких положень законопроекту, зумовлюючи зменшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених або осіб, щодо яких оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, призведе до більш значного збільшення видатків державного бюджету на надання звільненим особам пільг та інших гарантій, передбачених для учасників антитерористичної операції.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що загальний обсяг збільшення або зменшення видатків з державного бюджету буде залежати від фактичної кількості осіб, до яких буде застосована амністія, строку її проведення та надання звільненим особам пільг та інших гарантій.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, як визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Разом з тим, пропозиція щодо набрання чинності законом (з дня наступного за днем його опублікування) суперечить частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України відповідно до якої закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться у дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про амністію осіб, які на момент вчинення злочину приймали участь у проведенні антитерористичної операції (реєстр. № 4519 від 25.04.2016), поданий народним депутатом України Денисенком А.С., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видаткової частини).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про основні засади забезпечення кібербезпеки України (реєстр. № 2126а (доопрац.) від 14.04.2016), поданий народними депутатами України Лук’янчуком Р.В., Кожем’якіним А.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань інформатизації та зв'язку.

Як зазначається в пояснювальній записці до законопроекту, його метою є створення національної системи кібербезпеки як сукупності політичних, соціальних, економічних та інформаційних відносин разом із організаційно-адміністративними та техніко-технологічними заходами шляхом комплексного підходу у тісній взаємодії державного і приватного секторів та громадянського суспільства.

Слід зазначити, що національною системою кібербезпеки (стаття 8 законопроекту) визначено сукупність суб’єктів забезпечення кібербезпеки та взаємопов’язаних заходів організаційного, правового, політичного, соціально-економічного, науково-технічного, правоохоронного, оборонного, інформаційного, освітнього характеру, заходів із захисту інформації та кіберзахисту.

Основні суб’єкти національної системи кібербезпеки визначені частиною другою статті 8 законопроекту, до яких віднесено Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національну поліцію України, Службу безпеки України, Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України, розвідувальні органи, Національний банк України.

При цьому, частиною четвертою статті 5 законопроекту передбачено, що суб’єктами, які безпосередньо здійснюють у межах своєї компетенції заходи із забезпечення кібербезпеки є міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, правоохоронні, розвідувальні і контррозвідувальні органи України, суб’єкти оперативно-розшукової діяльності, Збройні Сили України, інші військові формування, утворені відповідно до законів України, підприємства, установи та організації, віднесені до критично важливих об’єктів інфраструктури, а також суб’єкти господарювання, громадяни України та об’єднання громадян, інші особи, які провадять діяльність та/або надають послуги, пов’язані з національними інформресурсами, інформаційними електронними послугами, здійсненням електронних правочинів, електронними комунікаціями, захистом інформації та кіберзахистом. Координація діяльності суб’єктів забезпечення кібербезпеки здійснюється Радою національної безпеки і оборони України в межах повноважень, визначених законодавством (частина друга статті 5 законопроекту).

Варто зазначити, що частиною третьою статті 5 законопроекту передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізовує державну політику у сфері кібербезпеки України, організовує та забезпечує необхідними силами, засобами і ресурсами функціонування національної системи кібербезпеки, формує вимоги та забезпечує функціонування системи аудиту інформаційної безпеки критичних інфраструктурних об’єктів. При цьому, порядок формування та забезпечення функціонування державного реєстру об’єктів критичної інформаційної інфраструктури затверджується Кабінетом Міністрів України.

Об’єктами кіберзахисту законопроектом визначено зокрема, комунікаційні системи державної, комунальної, інших форм власності, в яких обробляються національні інформресурси та/або які використовуються в інтересах органів державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органів та військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Статтею 12 законопроекту передбачено, що джерелами фінансування робіт і заходів щодо забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту є кошти державного і місцевих бюджетів, власні кошти суб’єктів господарювання, кредити комерційних банків, кошти міжнародної технічної допомоги та інші джерела, не заборонені законодавством.

Зважаючи на зазначене, реалізація положень законопроекту може призвести до додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на реалізацію заходів, пов’язаних із забезпеченням кібербезпеки, та для забезпечення функціонування підрозділів з протидії кіберзлочинності у органах державної влади, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Проте, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про основні засади забезпечення кібербезпеки України (реєстр. № 2126а (доопрац.) від 14.04.2016), поданий народними депутатами України Лук’янчуком Р.В., Кожем’якіним А.А. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує видатки державного та місцевого бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо встановлення належного рівня пенсійного забезпечення (реєстр. № 4442-1 від 04.05.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон), які передбачають підвищення та визначення у цьому Законі розмірів пенсій інвалідам, додаткових пенсій і компенсацій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у залежності від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Довідково: згідно із діючою редакцією вказаного Закону виплата вищезазначених пенсій і компенсацій призначається у порядках і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даний час виплата зазначених соціальних пільг здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так, виходячи із положень законодавчої ініціативи розміри пенсій і компенсацій вказаній категорії громадян становитимуть:

1) щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1:

- інвалідам І групи – 100 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (виходячи із встановленого з 01.05.2016 р. розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, 1 130 грн, розмір пенсії становитиме 1 130 грн, тоді як на даний час її розмір постановою Уряду від 23.11.2011 № 1210 визначено у сумі від 341,64 грн до 474,5 грн.);

- інвалідам ІІ групи – 75 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (відповідно становитиме 848 грн, а на даний час визначено у розмірі від 227,76 грн до 379,6 грн.);

- інвалідам ІІІ групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу – 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (відповідно становитиме 565 грн, а на даний час визначено у розмірі від 170,82 грн до 284,7 грн.);

2) щомісячна компенсація у разі втрати годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї, який був на його утриманні – 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України (відповідно становитиме 565 грн, а на даний час визначено у розмірі 113,88 грн.);

3) мінімальна пенсія інвалідам, яким установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а саме:

- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, евакуйованим із зони відчуження, відселеним із зон безумовного (обов’язкового) відселення, інвалідам з дитинства, які досягли повноліття:

для І групи інвалідності – 1000 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (відповідно становитиме 11300 грн, а на даний час передбачено 285 % зазначеного прожиткового мінімуму або 3221 грн.);

для ІІ групи інвалідності – 800 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (відповідно становитиме 9040 грн., а на даний час передбачено 255 % зазначеного прожиткового мінімуму або 2882 грн.);

для ІІІ групи інвалідності – 600 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (відповідно становитиме 6780 грн, а на даний час передбачено 225 % зазначеного прожиткового мінімуму або 2543 грн.);

- іншим інвалідам, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою:

для І групи інвалідності – 400 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (відповідно становитиме 4520 грн, а на даний час передбачено 150 % зазначеного прожиткового мінімуму або 1695 грн.);

для ІІ групи інвалідності – 300 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (відповідно становитиме 3390 грн, а на даний час передбачено 125 % зазначеного прожиткового мінімуму або 1413 грн.);

для ІІІ групи інвалідності – 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (відповідно становитиме 2260 грн, а на даний час передбачено 110 % зазначеного прожиткового мінімуму або 1243 грн./).

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» проекту закону розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, у 2016 році встановлюється на рівні 50 %, з 1 січня 2017 року – на рівні 75 % від нових запропонованих розмірів, а вже з 1 січня 2018 року розмір таких додаткових пенсій будуть виплачуватися у повному розмірі.

Крім того, згідно із пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» проекту закону Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності відповідним Законом доручено подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», необхідних для реалізації його норм.

Як зазначено у пояснювальній записці до проекту закону, щомісячна додаткова потреба коштів у 2016 році становитиме близько 216 млн грн, тобто майже 1,3 млрд грн на півроку.

У експертному висновку Міністерства фінансів України також зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету і, у разі його прийняття, він не буде забезпечений фінансовими ресурсами.

При цьому, Міністерством фінансів України звернуто увагу на те, що в умовах здійснення заходів з економії коштів на виплату пенсій та за необхідності наближення законодавства до єдиних принципів пенсійного забезпечення, запровадження запропонованих законопроектом змін призведе до поглиблення різниці у розмірах пенсій та викличе соціальне невдоволення інших категорій пенсіонерів. Так, на даний час мінімальний розмір пенсії інвалідів – ліквідаторів прирівняний до пенсії інвалідів війни, які також вимагатимуть підвищення пенсій. Крім того, середній розмір пенсії по Україні станом на 01.04.2016 складає 1703,43 гривень. Таким чином, наприклад розмір пенсії інваліда-ліквідатора ІІ групи більш ніж у 5 разів перевищуватиме середній розмір пенсії по Україні.

Слід зауважити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

За узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій, зокрема зазначає про недотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо встановлення належного рівня пенсійного забезпечення (реєстр. № 4442-1 від 04.05.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю. В., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо медичного забезпечення дітей учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та евакуйованих із зони відчуження (реєстр. № 4540 від 28.04.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачається віднести до потерпілих від Чорнобильської катастрофи осіб, які народилися від учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та евакуйованих із зони відчуження, і після досягнення повноліття не були віднесені до встановлених статтею 14 цього Закону категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, законопроект передбачає запровадження щорічного медичного обстеження, диспансеризацію та лікування вказаних громадян у спеціалізованих медичних закладах, що забезпечують лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» проекту закону відповідний Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, викладеним у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у сумі близько 41,1 млн грн починаючи з 2017 року.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Аналогічне зауваження стосовно неподання суб’єктом права законодавчої ініціативи пропозицій щодо джерел додаткових надходжень для забезпечення покриття додаткових витрат у сумі 41,1 млн грн для реалізації законопроекту з метою досягнення збалансованості бюджету також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

У своєму висновку Головне науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України зазначає, що підтримує прийняття проекту закону у першому читанні, оскільки він спрямований на посилення соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, звертає увагу на те, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, а також зауважує про недотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо медичного забезпечення дітей учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та евакуйованих із зони відчуження (реєстр. №4540 від 28.04.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підтримки молоді (реєстр. № 4518 від 25.04.2016), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Рибчинським Є.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Згідно із положеннями законопроекту передбачається встановити підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб розмір квоти для працевлаштування молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу, з 1 січня 2017 року – не менше 7 % і з 1 грудня 2017 року – 10 % середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.

На даний час згідно із статтею 14 Закону України «Про зайнятість населення» розмір такої квоти становить 5 %. При цьому, згідно із статтею 53 цього Закону у разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування цієї категорії громадян, з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення /2 900 грн – виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 травня 2016 року в сумі 1 450 грн/, який зараховується до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (враховуючи зазначене збільшення квоти для працевлаштування молоді та, у разі її невиконання, можуть бути накладені фінансові санкції на підприємства – порушників, що може зумовити збільшення надходжень до бюджету вказаного Фонду від таких коштів).

Водночас слід додаткового зауважити, що відповідно до статті 24 цього Закону роботодавцю, який протягом 12 календарних місяців забезпечував створення нових робочих місць, працевлаштовував на них працівників і упродовж цього періоду щомісяця здійснював їм виплату заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну особу, протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну таку особу щомісяця за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених у бюджеті Пенсійного фонду України, компенсуються фактичні витрати у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» проекту закону Кабінету Міністрів України пропонується доручити під час розроблення проекту закону про Державний бюджет України на 2017 рік і наступні роки передбачити виділення коштів на заходи з реалізації механізмів державної підтримки забезпечення молоді житлом.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребуватиме збільшення видатків державного бюджету.

Проте, аналіз запропонованих законодавчою ініціативою положень свідчить про те, що для їх впровадження необхідно буде виділяти додаткові кошти з державного бюджету для здійснення компенсації роботодавцям, які створюють нові робочі місця для молоді, фактичних витрат нарахованого єдиного внеску та забезпечення молоді житлом /зважаючи на те, що дефіцит бюджету Пенсійного фонду України покривається за рахунок видатків державного бюджету/.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Довідково: у Державному бюджеті Україні на 2016 рік у складі видатків Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України для реалізації Державної програми забезпечення молоді житлом на 2013-2017 роки (затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 № 967) передбачено: за бюджетною програмою «Часткова компенсація відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла» (код 2751380) – 61,4 млн грн, за бюджетною програмою «Збільшення статутного капіталу Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» з подальшим використанням на реалізацію Державної програми забезпечення молоді житлом» (код 2751420) – 24,0 млн гривень.

У своєму експертному висновку Міністерство фінансів України зазначило, у зв’язку з відсутністю вихідних даних воно позбавлене можливості надати висновок щодо вартісного впливу на видаткову частину державного бюджету. Одночасно повідомило, що згідно з Державною програмою забезпечення молоді житлом на 2013-2017 роки прогнозний обсяг фінансування видатків на реалізацію механізмів державної підтримки забезпечення молоді житлом з державного бюджету на 2017 рік визначено у сумі 722,8 млн гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підтримки молоді (реєстр. № 4518 від 25.04.2016), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Рибчинським Є.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, в тому числі для Пенсійного фонду України).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості інвалідів (реєстр. № 4578 від 04.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується удосконалити норми Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та впровадити стимулюючі механізми для роботодавців щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, зокрема:

виконання роботодавцем нормативу працевлаштування інвалідів шляхом укладання з підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів договорів на виготовлення (виконання) товарів, робіт і послуг безпосередньо інвалідами;

врахування з коефіцієнтом «2» виконання нормативу працевлаштування для усіх інвалідів І групи та інвалідів ІІ групи внаслідок психічного розладу;

надання роботодавцям за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до спеціального фонду державного бюджету як надходження Фонду соціального захисту інвалідів (далі – Фонд), дотацій на створення звичайних робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не лише спеціальних, як це на сьогодні передбачено;

здійснення за рахунок коштів Фонду виплати компенсації відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу, але не більше одного року, в разі працевлаштування на нові робочі місця строком не менше ніж на два роки за направленням державної служби зайнятості інвалідів, які зареєстровані в установленому порядку як безробітні та яким відповідно до законодавства не призначається допомога по безробіттю.

Крім цього, проектом закону вищевказаний Закон та Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнюються положеннями про встановлення адміністративної відповідальності за недодержання посадовою особою порядку реєстрації у відділеннях Фонду та несвоєчасне подання до цих відділень звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у вигляді штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу становитиме від 170 грн до 340 грн./. Зазначене може мати наслідком збільшення надходжень до бюджету Фонду від адміністративно-господарських санкцій.

Згідно із пояснювальною запискою до проекту закону, у разі його прийняття реалізація положень буде здійснюватися за рахунок та в межах коштів Фонду.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету і, у разі його прийняття, виконання відповідних норм буде здійснюватися у межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України на 2016 рік Міністерству соціальної політики України за бюджетною програмою 2507030 «Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації інвалідів» (джерелом проведення видатків за спеціальним фондом за цією бюджетною програмою, зокрема, є надходження від адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості інвалідів (реєстр. № 4578 від 04.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати в межах і за рахунок коштів, які щорічно визначаються у державному бюджеті на виконання заходів із соціальної, трудової та професійної реабілітації інвалідів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати праці працівників (реєстр. № 4291 (доопрац.) від 21.04.2016), поданий народним депутатом України Дроздиком О.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України та законів України «Про оплату праці» і «Про колективні договори і угоди» вводиться поняття «галузева мінімальна заробітна плата» і визначається як встановлений розмір ставки (окладу) робітника (працівника) першого розряду, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну та погодинну норму праці (обсяг робіт) у відповідному видів економічної діяльності. Розмір галузевої мінімальної заробітної плати встановлюватиметься не рідше одного разу на рік за пропозиціями, вироблених шляхом переговорів, представників репрезентативних професійних спілок, організацій роботодавців на галузевому рівні, які об’єдналися для ведення колективних переговорів і укладення галузевої угоди, в Угоді про встановлення галузевої мінімальної заробітної плати. При цьому визначається, що галузева мінімальна заробітна плата встановлюватиметься у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно із пояснювальною запискою реалізація законопроекту не вимагатиме додаткових витрат державного бюджету.

Проте, положення проекту закону щодо визначення галузевої мінімальної заробітної плати у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів для забезпечення оплати праці працівників відповідних галузей економіки, витрати на покриття якої здійснюється за рахунок бюджетних коштів, або галузей економіки, на підтримку яких надаються кошти з бюджетів.

Слід зазначити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

В експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що відсутність фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту позбавляє Мінфін можливості оцінити вартісну величину впливу на показники бюджетів. Водночас зроблено висновок про непідтримку даного законопроекту.

За узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні проект доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій, зокрема висловлено застереження, що зміни до статті 96 Кодексу законів про працю України (вилучено норму щодо встановлення тарифної ставки робітника першого розряду у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати) можуть призвести до зниження рівня державних соціальних гарантій в оплаті праці працівників підприємств, установ, організацій, що не приєдналися до профспілкового об’єднання, колективних угод.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати праці працівників (реєстр. № 4291 (доопрац.) від 21.04.2016), поданий народним депутатом України Дроздиком О.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (щодо порядку обігу підконтрольних речовин) (реєстр. № 4533 від 27.04.2016), поданий народними депутатами України Мусієм О.С, Яринічем К.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Метою законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці до нього, є приведення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» у відповідність до законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», «Про адміністративні послуги», «Про ліцензування видів господарської діяльності», а також вирішення проблемних питань щодо діяльності з використання, зберігання, перевезення, придбання, ввезення на територію України, вивезення з території України, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у військових частинах, з’єднаннях, у яких проходять службу військовослужбовці або особи начальницького і рядового складу, державних аварійно-рятувальних службах; розширення сфери культивування та переробки рослин маку і конопель, діяльності з використання, зберігання, перевезення, придбання, знищення прекурсорів у науково-дослідних установах і загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах.

Зокрема, законопроектом пропонується на центральний орган виконавчої влади у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу покласти додаткові повноваження щодо проведення відбору зразків рослин, лікарських засобів, препаратів, товарів, речовин для проведення досліджень з метою визначення вмісту в них наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, видачу висновків щодо належності засобів і речовин до аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин, ведення реєстру аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин, проведення обов’язкових перевірок відповідності матеріально-технічної бази, кваліфікації персоналу, а також умов для забезпечення обліку та схоронності наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, заявленим характеристикам у поданих заявником документах для одержання ліцензії на здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, до її видачі.

Також, законодавчою пропозицією передбачається встановлення плати за видачу дозволів на право ввезення (вивезення) чи транзиту наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, плати за їх переоформлення та визначення розмірів плати за надання таких адміністративних послуг, зокрема: 1 % вартості кожної партії, на яку видається дозвіл, що ввозиться на територію України; 2 % вартості кожної партії, що вивозиться з території України; 0,5 % вартості кожної партії наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що транзитом перевозяться через територію України; 0,2 % вартості кожної партії сірчаної та соляної кислоти, що вивозиться з території України.

Згідно із пояснювальною запискою до запропонованої законодавчої пропозиції, прийняття законопроекту не передбачає додаткових витрат з Державного бюджету України. При цьому зазначено, що реалізація законопроекту сприятиме наповненню Державного бюджету України шляхом встановлення на законодавчому рівні розміру плати за видачу дозволу на право транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, яка відповідно до пункту 27 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України належить до доходів загального фонду Державного бюджету України, а також плати за переоформлення дозволів на право ввезення на територію України, вивезення з території України або транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Такого ж висновку дійшло Міністерство фінансів України, зазначивши про це у своєму експертному висновку до даного законопроекту.

Одночасно, слід зазначити, що реалізація положень законопроекту в частині покладання додаткових повноважень на центральний органів виконавчої влади у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України. Також, Міністерство фінансів України відмічає, що вартісну величину впливу законопроекту на видаткову та доходну частини бюджету неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання. При цьому звернуто увагу на те, що питання встановлення розмірів плати за видачу дозволу ввезення на територію України, вивезення з території України чи транзит через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів виходить за межі предмету регулювання Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», який відповідно до преамбули визначає правові та організаційні засади державної політики щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, встановлює порядок державного контролю, повноваження органів виконавчої влади, права та обов'язки фізичних і юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (щодо порядку обігу підконтрольних речовин) (реєстр. № 4533 від 27.04.2016), поданий народними депутатами України Мусієм О.С, Яринічем К.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме надходження та витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо електронного виборчого процесу (реєстр. № 4404 від 13.04.2016), поданий народним депутатом України Скрипником О.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

У законопроекті шляхом внесення змін до Законів України «Про Центральну виборчу комісію» та «Про місцеві вибори» передбачається запровадити при проведенні місцевих виборів системи електронного підрахунку голосів, для чого кожна виборча дільниця повинна бути забезпечена комп’ютерами, системами оптичного сканування та іншим обладнанням у кількості та з технічними характеристиками, визначеними центральною виборчою комісією достатніми для забезпечення функціонування системи «Вибори».

Слід відмітити, що відповідно до положень Закону України «Про місцеві вибори» фінансове забезпечення підготовки і проведення місцевих виборів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту зазначається:

- загальні витрати на впровадження передбаченої законопроектом системи електронного підрахунку і формування електронних протоколів становитимуть 3 010 746 623 гривень;

- витрати враховують: системи оптичного сканування, комп’ютерну техніку, 3G/ADSL модеми, послуги підключення до мережі Інтернет, картки пам’яті (16 GB), блоки безперебійного живлення, широкоформатні дисплеї, пристрої зчитування карток, розробку програмного забезпечення, розробку комплексної системи захисту інформації, послуги з технічного обслуговування техніки.

Міністерство фінансів України визначає, що реалізація проекту закону не впливає на доходну частину бюджетів, але потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на запровадження системи електронного підрахунку голосів.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Поряд з тим, законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, передбачивши відповідальність за передання членом виборчої комісії засобу електронного цифрового підпису третім особам або підписання третіми особами електронного протоколу виборів за допомогою електронного цифрового підпису члена виборчої комісії у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Реалізація такого положення зумовить потребу у додаткових коштах з державного бюджету на утримання засуджених осіб /у разі виявлення відповідних порушень/.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо електронного виборчого процесу (реєстр. № 4404 від 13.04.2016), поданий народним депутатом України Скрипником О.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону після 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про забезпечення збалансування інтересів споживачів житлово-комунальних послуг при здійсненні державного регулювання у сфері комунальних послуг (реєстр. № 4528 від 25.04.2016), поданий народними депутатами України Ківаловим С.В. та Развадовським В.Й.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується встановити, що розмір плати за житлово-комунальні послуги, які визначені у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» для споживачів-фізичних осіб, середньомісячний сукупний дохід сім’ї яких не перевищує розміру трьох мінімальних заробітних плат, не може перевищувати 60 % розміру однієї мінімальної заробітної плати встановленої законом про Державний бюджет України на поточний рік.

Відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Відтак, на реалізацію законопроекту належить вишукати додаткові кошти з державного та місцевих бюджетів для відшкодування збитків підприємствам, що надають житлово-комунальні послуги, про що також зауважує Міністерство фінансів України. При цьому, Міністерство фінансів України звертає увагу на те, що внесення змін до діючої системи формування цін та тарифів згідно з цим законопроектом призведе до фінансових витрат, оскільки відповідно до закону держава компенсує витрати на оплату житлово-комунальних послуг у межах нормативів споживання послуг, що перевищують обсяг обов’язкового платежу.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про забезпечення збалансування інтересів споживачів житлово-комунальних послуг при здійсненні державного регулювання у сфері комунальних послуг (реєстр. № 4528 від 25.04.2016), поданий народними депутатами України Ківаловим С.В. та Развадовським В.Й., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо правил зарахування строку попереднього ув’язнення) (реєстр. № 4548 від 29.04.2016), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 72 Кримінального кодексу України, якими встановлюється, що зарахування судом строку попереднього ув’язнення до строку покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі не поширюється на осіб, засуджених за тяжкі або особливо тяжкі злочини.

Реалізацію положень законопроекту, у разі його прийняття, належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на утримання засуджених в установах виконання покарань пенітенціарної служби.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація положень законопроекту не впливає на видаткову та доходну частини державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо правил зарахування строку попереднього ув’язнення) (реєстр. № 4548 від 29.04.2016), поданий народним депутатом України Яценком А.В., матиме вплив на показники бюджету (реалізація здійснюватиметься в межах бюджетних призначень, визначених у державному бюджеті на відповідний рік на утримання засуджених в установах виконання покарань пенітенціарної служби).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені авторами законопроекту.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (реєстр. № 4574 від 04.05.2016), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими з 1 січня 2017 року депортованим особам, які знаходилися на спецпоселенні, що визначається періодом з моменту депортації до моменту зняття режиму спецпоселень, стаж їх роботи за період спецпоселення зараховується у потрійному розмірі до страхового стажу для призначення пенсії з відповідним фінансуванням, яке здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

При цьому, згідно із пунктом 2 Прикінцевих положень проекту закону вказаним особам здійснюється перерахунок призначених пенсій за матеріалами пенсійної справи з урахуванням положень цього Закону.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що за розрахунками Пенсійного фонду України реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з бюджету Пенсійного фонду України у обсязі біля 213,4 тис. грн на місяць.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України підтримує прийняття проекту у першому читанні за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (реєстр. № 4574 від 04.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України).

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про гуманітарну допомогу в кризових ситуаціях (реєстр. № 4360 від 01.04.2016), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими.

Відмітили:

Проектом закону пропонується визначити правове регулювання ввезення гуманітарної допомоги на територію України під час кризових ситуацій та надання її набувачам. Зокрема, законопроектом передбачено:

створення центрального органу виконавчої влади з питань гуманітарної допомоги в кризових ситуаціях (далі – ОГДКС) та визначення його повноважень, зокрема щодо здійснення тимчасової акредитації національних, міжнародних гуманітарних організацій, створення, ведення та оприлюднення ним Реєстру тимчасово акредитованих гуманітарних організацій, Реєстру гуманітарних організацій з неналежною діловою репутацією, Реєстру осіб міжнародного гуманітарного персоналу, яким дозволений безвізовий в’їзд та перебування на території України на кризовий період. При цьому, згідно із пунктом 3 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» проекту закону до визначення ОГДКС виконання його повноважень покладається на Державне агентство України з питань відновлення Донбасу з одночасним забезпеченням його матеріально-фінансовими та кадровими ресурсами, достатніми для виконання функцій, передбачених цим законопроектом;

віднесення до відання Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування додаткових повноважень щодо реалізації заходів у сфері гуманітарної допомоги, зокрема в кризових ситуаціях щодо формування місцевих команд оперативного реагування та координації, їх матеріально-технічне забезпечення, надання гуманітарним організаціям привілеїв;

надання певних пільг при оподаткуванні і здійсненні митних платежів гуманітарним організаціям, гуманітарному персоналу та фізичним особам – набувачам гуманітарної допомоги під час кризового періоду (звільнення: гуманітарного вантажу від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком та митом; гуманітарних коштів, які перераховуються в безготівковій формі гуманітарним організаціям, від оподаткування податком на прибуток; гуманітарної допомоги (коштів), що надаються фізичним особам-набувачам гуманітарної допомоги, від оподаткування податком на доходи фізичних осіб; грошових коштів, які перераховуються в безготівковій формі іноземним громадянам, що входять до складу гуманітарного персоналу, в якості оплати за їхні послуги або заробітної плати, від оподаткування в Україні; гуманітарних організацій від обов’язку підтверджувати цільове використання гуманітарної допомоги; здійснення: оподаткування операцій з придбання гуманітарними організаціями товарів і послуг податком на додану вартість за нульовою ставкою; митного оформлення гуманітарного вантажу без справляння плати за виконання митних формальностей);

встановлення інших преференцій для ввезення на територію України гуманітарних вантажів та для гуманітарного персоналу (зокрема: здійснення зарахування гуманітарних коштів на рахунки гуманітарної організації в іноземній валюті без ліцензій (спеціального дозволу) Національного банку України; звільнення від обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку гуманітарних коштів в іноземній валюті, що зараховуються на рахунок в іноземній валюті гуманітарної організації; ввезення на митну територію України, закупівлі, зберігання, транспортування та використання на території України лікарських засобів та медичних виробів, включаючи віднесених до наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, гуманітарними організаціями без отримання ліцензії на імпорт та інших дозволів, отримання яких за звичайних умов вимагається законодавством України; звільнення від проходження санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та/або радіологічного контролю товарів, які входять до складу гуманітарного вантажу, а у окремих випадках, визначених законопроектом, здійснення такого контролю безкоштовно; звільнення транспортних засобів гуманітарної допомоги від аеропортових і портових зборів; застосування гуманітарними організаціями та гуманітарним персоналом радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, наданих державою, що надає підтримку, або гуманітарною організацією, без наявності рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації щодо можливості застосування радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв; ввезення пошукових собак на територію України для проведення пошукових робіт на території, що зазнала впливу кризової ситуації або на іншій території, без необхідності надання будь-яких ветеринарних документів та постановки на карантин; безвізовий в’їзд на територію України гуманітарного персоналу; звільнення гуманітарного персоналу від отримання свідоцтва про визнання в Україні іноземного документа про їх освіту (нострофікації) та/або документа про визнання (легалізацію) кваліфікаційної категорії);

здійснення за рахунок коштів резервного фонду Державного бюджету України компенсації витрат суб’єктам господарювання, у власності яких знаходяться аеропорти, аеродроми, морські та річкові порти, у зв’язку із неотриманням ними аеропортових і портових зборів при ввезенні на територію України гуманітарного вантажу та гуманітарного персоналу;

встановлення відповідальності за порушення законодавства про гуманітарну допомогу в кризових ситуаціях, зокрема: у разі вчинення адміністративного правопорушення - накладення штрафу від п’ятнадцяти тисяч до тридцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу становитиме від 255 тис. грн до 510 тис. грн/, у разі вчинення кримінального злочину – накладення штрафу від тридцяти тисяч до ста п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 510 тис. грн до 2 550 тис. грн відповідно/ або позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років /у разі виявлення відповідних порушень законодавства сплата штрафів може сприяти збільшенню надходжень до бюджетів, а ув’язнення винних, позбавлених волі, – до додаткових витрат державного бюджету, зокрема на забезпечення установ виконання покарань/;

звільнення від плати за надання адміністративних послуг у сфері забезпечення надання гуманітарної допомоги в кризових ситуаціях.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація проекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Проте, з огляду на вищевказані положення законопроекту, його реалізація призведе до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів (у зв’язку із запровадженням для гуманітарних організацій, гуманітарному персоналу та фізичних осіб – набувачам гуманітарної допомоги під час кризового періоду пільг при оподаткуванні і здійсненні митних платежів, а також інших платежів, пов’язаних із ввезенням гуманітарного вантажу, звільнення гуманітарних організацій від плати за надання адміністративних послуг) та потребуватиме додаткових видатків державного і місцевих бюджетів (для функціонування ОГДКС, покриття за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету компенсації аеропортових і портових зборів, виконання місцевими органами додаткових повноважень, перебування в установах виконання покарань порушників законодавства про гуманітарну допомогу в кризових ситуаціях).

При цьому, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Щодо суті законодавчої пропозиції необхідно зауважити, що окремі його положення не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, зокрема Бюджетного, Податкового і Митного кодексів України.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Проте, подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Згідно із статтею 24 Бюджетного кодексу України резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415. Виходячи із вимог зазначених нормативно-правових актів, здійснення компенсації витрат суб’єктам господарювання, у власності яких знаходяться аеропорти, аеродроми, морські та річкові порти, у зв’язку із неотриманням ними аеропортових і портових зборів при ввезенні на територію України гуманітарного вантажу та гуманітарного персоналу, не відповідає цільовому призначенню створення резервного фонду державного бюджету.

Положення проекту закону щодо створення нового центрального органу виконавчої влади з питань гуманітарної допомоги в кризових ситуаціях не узгоджується з вимогами Конституції України та Законів України «Про Кабінет Міністрів України» і «Про центральні органи виконавчої влади», згідно з якими утворення, реорганізацію та ліквідацію центральних органів виконавчої влади віднесено до компетенції Уряду. При цьому слід відмітити, що Державне агентство України з питань відновлення Донбасу, на яке проектом закону передбачено покласти виконання повноважень ОГДКС, до його визначення, постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 299 «Питання діяльності Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб» реорганізовано і на його базі шляхом злиття із Державною службою з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя утворено Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. Крім того, згідно з чинним законодавством в системі центральних органів виконавчої влади діє центральний орган виконавчої влади з питань гуманітарної допомоги – Міністерство соціальної політики України.

Щодо питання встановлення особливого режиму оподаткування та митного регулювання для гуманітарних організацій, гуманітарного персоналу та фізичних осіб – набувачів гуманітарної допомоги під час кризового періоду слід зауважити, що згідно із пунктом 7.3 статті 7 розділу І Податкового кодексу, будь-які питання оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу. Відповідно до пункту 9 розділу XXI Митного кодексу України зміни до нього можуть вноситись виключно законами про внесення змін до Митного кодексу України.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних коштів, джерела покриття яких не надано. При цьому Мінфіном відмічено, що не надання головним розробником фінансово-економічних розрахунків до законопроекту унеможливлює визначення конкретного розміру вартісної величини його впливу на видаткову частину державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про гуманітарну допомогу в кризових ситуаціях (реєстр. № 4360 від 01.04.2016), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими:

матиме вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження та збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю при опрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про відшкодування збитків, завданих житлу населення внаслідок проведення антитерористичної операції (реєстр. № 4301-1 від 11.04.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства

Згідно з преамбулою законопроект визначає порядок відшкодування збитків фізичним особам за пошкоджене (зруйноване) житло під час проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях, а також матеріальних витрат, здійснених на відновлення житла.

У статті 2 законопроекту встановлюється обов’язок держави відшкодувати завдану населенню шкоду за повністю зруйноване внаслідок проведення антитерористичної операції житло; витрати на відновлення житла до стану, придатного для проживання; самостійно понесені населенням витрати на відновлення (ремонт) житла до дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 3 законопроекту передбачається, що відшкодування збитків здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за окремою бюджетною програмою, передбаченою центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства.

Відтак, кошти державного бюджету згідно із законопроектом визначаються єдиним джерелом відшкодування таких збитків.

Водночас, з метою забезпечення роботи по визначенню сум збитків, законопроектом визначається необхідність утворення Комісії з питань відшкодування збитків населенню, завданих внаслідок проведення антитерористичної операції. При цьому всі витрати по роботі такої Комісії, в тому числі залучення сертифікованих експертів з технічного обстеження будівель і споруд, кошторисної документації, оціночної діяльності та інших, покладаються на орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про її утворення.

Таким чином, реалізація зазначеного положення зумовить потребу у додаткових видатках місцевих бюджетів, однак джерел для їх забезпечення авторами не визначено, що не відповідає частині 10 статті 78 Бюджетного кодексу України.

Отже, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів.

При цьому, зазначаючи у пояснювальній записці до законопроекту, що виконання законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету, суб’єктом законодавчої ініціативи у пункті другому «Прикінцеві положення» законопроекту пропонується доручити Уряду спільно подати пропозиції змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», необхідних для реалізації закону.

Таке положення не узгоджується з вимогами статті 52 Бюджетного кодексу України, згідно з якою встановлено порядок внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету, однак за відсутності належних розрахунків вартісну оцінку величини такого впливу не проведено.

Поряд з тим, беручи до уваги, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 р. № 299 утворено Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, вважається доцільним визначитися щодо відповідального центрального органу виконавчої влади, що буде забезпечувати виконання закону у разі його прийняття.

Крім того, слід зауважити, що відносини, які виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, включаючи визначення головних розпорядників коштів бюджету, унормовано у Бюджетному кодексі України. З огляду на його вимоги, положення статті 3, частини п’ятої статті 7, частини третьої статті 8, абзацу другого пункту 2 розділу III законопроекту належить узгодити з положеннями Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про відшкодування збитків, завданих житлу населення внаслідок проведення антитерористичної операції, (реєстр. № 4301-1 від 11.04.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видаткової частини державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до положень Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (реєстр. № 4349 від 31.03.2016), поданий народними депутатами України Кириленком І.Г., Співаковським О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо врегулювання деяких питань у сфері наукової і науково-технічної діяльності, зокрема в частині:

визначення поняття «докторант» та порядку обрання дійсних членів національних академій наук та керівників наукових установ;

встановлення ставок (окладів) науковим працівникам державних наукових установ (вищих навчальних закладів), виходячи з розрахунку посадового окладу молодшого наукового співробітника на рівні не нижче семи мінімальних заробітних плат /у чинній редакції – на рівні не нижче подвійної середньої заробітної плати у промисловості в цілому по Україні/;

обчислення заробітку під час призначення пенсії науковому (науково-педагогічному) працівнику із застосовуванням середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

збільшення розміру пенсії по втраті годувальника непрацездатним членам сім’ї померлого наукового (науково-педагогічного) працівника, а саме, 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника – на одного непрацездатного члена сім’ї; 100 відсотків – на двох та більше непрацездатних членів сім'ї /у чинній редакції – 60 відсотків пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника – на трьох і більше непрацездатних членів сім’ї; 50 відсотків – на двох непрацездатних членів сім’ї; 40 відсотків – на одного непрацездатного члена сім’ї/.

Реалізація запропонованих положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, у тому числі і для Пенсійного фонду України, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України.

За попередніми розрахунками Міністерства фінансів України лише встановлення ставок (окладів) науковим працівникам державних наукових установ (вищих навчальних закладів), виходячи з розрахунку посадового окладу молодшого наукового співробітника на рівні не нижче семи мінімальних заробітних плат потребуватиме додаткових видатків в обсязі 4,8 млрд грн /посадовий оклад молодшого наукового співробітника у науково-дослідному інституті, підпорядкованому у центральному органу виконавчої влади, у січні 2016 року складав від 2026 грн до 2872 грн, мінімальний розмір заробітної плати у січні становив 1378 грн, у травні 1450 грн (тобто, сім мінімальних заробітних плат складе 10150 гривень)/.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Слід також зазначити, що пропозиція законопроекту про вилучення із статті 41 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» положень стосовно повноважень Кабінету Міністрів України у сфері наукової і науково-технічної діяльності із затвердження порядку формування та використання коштів Національного фонду досліджень України на основі пропозицій Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, не узгоджується із положеннями встановленими частиною сьомою статті 20 Бюджетного кодексу України, якою визначено вимоги щодо затвердження порядків використання коштів державного бюджету.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (реєстр. № 4349 від 31.03.2016), поданий народними депутатами України Кириленком І.Г., Співаковським О.В. та іншими:

- має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, у тому числі і Пенсійного фонду України), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

б) такі, що збільшують надходження та/або зменшують витрати

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення окремих норм) (реєстр. № 4537 від 28.04.2016), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О. та Кіршем О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується розширити перелік операцій, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями з вивезення в митному режимі експорту зернових (товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД) і технічних (товарних позицій 1201, 1205, 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД) культур за договорами комісії, консигнації, доручення або іншими видами договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари до експортера, за умови, що відсоток здійснення експортних операцій з постачання таких зернових і технічних культур становить менше 20 % загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг за попередній календарний рік.

Водночас, передбачається обмежити право суб’єктів господарювання, що входять до груп компаній (агрохолдингів) та які об’єднані єдиним кінцевим бенефіціарним власником, якщо такі особи пов’язані між собою відносинами контролю, обирати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість або сплати єдиного податку четвертої групи.

Такі законодавчі ініціативи, за інформацією Мінфіну, дозволять обмежити можливості недоброчесних платників щодо застосування схем мінімізації податкових зобов’язань з податку на додану вартість. Мінфін вважає, що застосування окремими платниками податків, що входять до групи компаній, у яких кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є одна і та ж фізична особа або юридичні особи, пов’язані між собою відносинами контролю, та які застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, призводить до втрат державного бюджету і створює передумови до зростання тіньового сектора економіки в сільському господарстві.

Поряд з тим, законопроектом пропонується скасувати пільги щодо сплати земельного податку фізичними особами – власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачів, які передають земельні ділянки та земельні частки (паї) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи. Як зазначають автори проекту закону, втрати доходів бюджету від застосування зазначеної пільги оцінюються у розмірі майже 9,21 млрд гривень.

При цьому, Мінфін звертає увагу, що реалізація такої законодавчої ініціативи може призвести до подвійного оподаткування відповідних земельних ділянок.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту призведе до збільшення доходної частини бюджету. Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення окремих норм) (реєстр. № 4537 від 28.04.2016), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О. та Кіршем О.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від відповідно податку на додану вартість, єдиного податку та земельного податку).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій (щодо скасування реєстрації іноземних інвестицій та внесення змін в правила працевлаштування та тимчасового проживання іноземців) (реєстр. № 4541 від 28.04.2016), поданий народними депутатами України Кіраль С.І., Семенухою Р.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

У законопроекті, зокрема, передбачається внести зміни до:

Господарського кодексу України, законів України «Про режим іноземного інвестування» і «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» з метою виключення вимоги про реєстрацію іноземних інвестицій;

законів України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» і «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» з метою врегулювання процедури надання посвідок на тимчасове проживання іноземців.

Поряд з тим, змінами до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що за видачу або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання справляється адміністративний збір, який становить 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Реалізація таких змін призведе до збільшення доходів бюджету від адміністративного збору.

Законопроектом також пропонується внести зміни до Закону України «Про зайнятість населення», якими зокрема, передбачається справляти плату за видачу або продовження дії дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства у такому розмірі: шість мінімальних заробітних плат – для дозволів, що видаються на строк від 1 до 3 років; чотири мінімальні заробітні плати – для дозволів, що видаються на строк від 6 місяців до 1 року включно; дві мінімальні заробітні плати – для дозволів, що видаються на строк до 6 місяців. При цьому, зазначається, що плата за видачу та продовження дії дозволу зараховується до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Крім того, законопроектом передбачається, що роботодавець може отримати дозвіл на застосування праці іноземного найманого працівника за умови сплати йому заробітної плати розміром не менш ніж: 5 мінімальних заробітних плат – іноземним найманим працівникам громадських об’єднань, благодійних організацій та навчальних закладів, визначених у статтях 34, 36, 37, 39, 41, 43, 48 Закону України «Про освіту»; 10 мінімальних заробітних плат – для всіх інших категорій найманих працівників.

У цьому зв’язку слід зауважити, що відповідно до законів України «Про оплату праці» (стаття 8) та «Про Кабінет Міністрів України» (пункт 6 частини першої статті 20) визначення умов оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. Отже, реалізація таких положень законопроекту може потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету у разі працевлаштування іноземних найманих працівників до установ та організацій, що фінансуються з бюджету.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій (щодо скасування реєстрації іноземних інвестицій та внесення змін в правила працевлаштування та тимчасового проживання іноземців) (реєстр. № 4541 від 28.04.2016), поданий народними депутатами України Кіраль С.І., Семенухою Р.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів бюджету від адміністративного збору за видачу та продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання та може потребувати додаткових видатків бюджету на оплату праці іноземців та осіб без громадянства у разі їх працевлаштування у бюджетній сфері).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру (реєстр. №4532 від 27.04.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством аграрної політики та продовольства України, метою прийняття проекту Закону є скасування державного регулювання виробництва і реалізації цукру та відповідно внесення зміни до статті 5 Закону України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції», зокрема, в частині щорічного встановлення Кабінетом Міністрів України мінімальних цін на цукрові буряки, які поставляються для виробництва цукру квоти «А», а також мінімальних цін на цукор квоти «А», та зауважено, що вказана норма є адміністративним, а не ринковим регулятором цін.

Разом з тим зазначено, що у зв’язку зі змінами, які відбулися на внутрішньому і світовому ринках цукру, необхідність у адміністративному регулюванні, запровадженому вказаним вище Законом України, втратила актуальність.

Водночас, варто зазначити, що Законом України від 17.06.1999 року № 758-XIV «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» передбачено заходи, зокрема щодо закупівлі цукру для задоволення державних потреб (за умови попереднього фінансування витрат виробників цукру та цукрових буряків), державного матеріально-технічного забезпечення та державного кредитування виробників цукру та цукрових буряків.

Таким чином, законодавча пропозиція щодо скасування державного регулювання виробництва і реалізації цукру загалом дозволить зменшити навантаження на видаткову частину державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає про підтримку в межах компетенції проекту Закону «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру».

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу за умови урахування висловлених зауважень і пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру (реєстр. № 4532 від 27.04.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (зменшить навантаження на видаткову частину державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(збільшують надходження та / або зменшують витрати )

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо збору на відшкодування коштів на лікування за кордоном учасників АТО) (реєстр. № 4443 від 14.04.2016), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Мельничуком С.П., Головком М.Й.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується запровадити новий збір за переказ коштів в іноземній валюті за межі України, який перевищує 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян протягом звітного місяця, окрім оплати витрат на лікування в медичних закладах іншої держави, на транспортування хворих, пов'язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання), перекази, що здійснюються на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів, перекази, що здійснюються громадянами в разі виїзду за кордон на постійне місце проживання, оплату витрат на навчання, а також перекази коштів, отриманих як оплата праці нерезидентами в Україні, пенсії, аліменти. При цьому, що механізм справляння збору затверджується Кабінетом Міністрів України.

Необхідно зазначити, що пунктом 2 розділу І законопроекту передбачено, що збір за переказ коштів в іноземній валюті за межі України, який перевищує 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян протягом звітного місяця, спрямовується до спеціального фонду Державного бюджету України на компенсацію медичного забезпечення (лікування, диспансеризацію, медичну реабілітацію та ін.) за кордоном учасників АТО, що зазнали поранень, контузій чи іншого ушкодження здоров’я. Таке положення законопроекту суперечать нормам Бюджетного кодексу України, зокрема, статті 1 /Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу/, частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету/, частині п‘ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/.

Отже, відповідне питання не може унормовуватися даним законопроектом і є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Загалом Мінфін зазначає, що прийняття законопроекту сприятиме збільшенню надходжень державного бюджету, однак розрахувати вартісну величину впливу законопроекту на доходи бюджету не є можливим через відсутність вихідних даних.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо збору на відшкодування коштів на лікування за кордоном учасників АТО) (реєстр. № 4443 від 14.04.2016), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Мельничуком С.П., Головком М.Й.:

матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів бюджету від нового збору за переказ коштів в іноземній валюті за межі України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

2. Рекомендувати Комітету з питань податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту у пункті 2 розділу І абзац третій /підпункт 1.1 нового пункту 38/ та слова «та порядок використання цих коштів» в абзаці четвертому /у підпункті 1.2 нового пункту 38/ виключити, оскільки порушене у цьому пункті питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства /для забезпечення узгодження з вимогами Бюджетного кодексу України, зокрема, статтями 1, 4 і 13/.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 289 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом (реєстр. № 4559 від 04.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 289 Кримінального кодексу України, змінивши розміри і терміни санкцій за незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме:

- незаконне заволодіння транспортним засобом карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – до 1200) або обмеженням волі на строк від трьох до шести років, або позбавленням волі на строк від трьох до шести років (чинна норма – до п’яти років);

- збільшено мінімальний строк позбавлення волі (чинна норма – 5 років) до 6 років – за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди;

- збільшено мінімальний строк позбавлення волі (чинна норма – 7 років) до 8 років – за вищезазначені дії, вчинені організованою групою.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за умови застосування штрафних санкцій, передбачених за вищезгадане правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах покарань засуджених до позбавлення волі. На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України.

Разом з тим, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, як визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 289 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом (реєстр. №4559 від 04.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (реєстр. № 4551 від 04.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» з метою узгодження положень цього Закону із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні», яким внесено зміни до низки законодавчих актів у зв’язку з проведенням адміністративної реформи, зокрема в частині передачі повноважень від територіальних органів Міністерства екології та природних ресурсів України, які припинили свою діяльність, обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям.

Одночасно, положеннями законопроекту вносяться зміни до статті 47 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», якими визначається, що за відвідування територій та об’єктів природно-заповідного фонду їх адміністрації, а також підприємства, установи, організації і громадяни, у підпорядкуванні яких вони перебувають, можуть встановлювати плату без погодження із спеціально уповноваженими державними органами. Зазначена законодавча ініціатива, з одного боку, може негативно позначитись на можливості такого відвідування, особливо малозабезпеченими категоріями населення, а, з іншого боку, - призвести до збільшення власних надходжень бюджетних установ, у разі підвищення вищевказаної плати, і, як наслідок, збільшення доходів, а відповідно і видатків спеціального фонду державного та місцевих бюджетів.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (реєстр. № 4551 від 04.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшити доходи (в частині власних надходжень бюджетних установ) і відповідно видатки спеціального фонду державного та місцевих бюджетів у разі збільшення плати за відвідування територій та об’єктів природно-заповідного фонду).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитись в дію згідно із законодавством.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо обмежень входження до складу комітету з конкурсних торгів (реєстр. № 4535 від 27.04.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується запровадити спеціальну перевірку відносно осіб, які забезпечують організацію та проведення процедур закупівель, а також впровадження обмежень щодо складу тендерного комітету та/або уповноваженої особи замовника (зміни до статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Розширення переліку осіб, щодо яких здійснюватиметься спеціальна перевірка відповідно до статті 56 Закону України «Про запобігання корупції», зумовить додаткове навантаження на відповідні органи державної влади, а відтак може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування таких органів залежно від вжиття заходів щодо економного та ефективного використання бюджетних коштів.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не матиме впливу на дохідну та видаткову частини державного бюджету.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо обмежень входження до складу комітету з конкурсних торгів (реєстр. № 4535 від 27.04.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування органів державної влади, що здійснюють спеціальну перевірку відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», залежно від вжиття ними заходів щодо економного та ефективного використання бюджетних коштів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про теплопостачання» щодо передачі повноважень на встановлення тарифів та ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії (реєстр. № 4580 від 04.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом пропонується надати відповідні повноваження у сфері теплопостачання в частині господарської діяльності з виробництва теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії в обсягах, що не перевищують 55 тис. Гкал на рік: органам місцевого самоврядування – встановлювати тарифи на теплову енергію; місцевим державним адміністраціям – здійснювати ліцензування вказаної господарської діяльності.

Відповідно до статей 64 (пункт 21 частини першої), 66 (пункт 18 частини першої) та 69 (пункт 10-1 частини першої) Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на певні види господарської діяльності, що видаються відповідними державними адміністраціями, зараховується до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів.

Таким чином, реалізація законодавчої пропозиції може призвести до збільшення доходної частини відповідних місцевих бюджетів за рахунок зростання надходжень від плати за ліцензії на запропонований у законопроекті новий вид господарської діяльності.

Тому до законопроекту належало надати відповідне фінансово-економічне обґрунтування, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

За висновком Міністерства фінансів України, реалізація законопроекту не потребує витрат з Державного бюджету України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про теплопостачання» щодо передачі повноважень на встановлення тарифів та ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії (реєстр. № 4580 від 04.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, буде мати опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів відповідних місцевих бюджетів у разі здійснення відповідного ліцензування господарської діяльності).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни згідно із законодавством.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» (реєстр. № 4549 від 29.04.2016), поданий народними депутатами України Рябчиним О.М., Домбровським О.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» (далі – Закон) щодо здійснення публічної закупівлі енергосервісу, відповідно до яких розширюється термінологічна база (уточнюються визначення окремих термінів та встановлюються нові), змінюється певні умови реалізації енергосервісних договорів і закупівлі енергосервісних послуг тощо.

Так, зокрема, законопроектом пропонується доповнити істотні умови енергосервісного договору обов’язковою наявністю у ньому фіксованого відсотку суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, що підлягає до сплати виконавцю енергосервісу, скасувати верхню межу розміру щорічних платежів виконавцю енергосервісу за енергосервісним договором (згідно чинної редакції – встановлено розмір таких платежів на рівні не менше 80 % та не більше 90 % суми щорічного скорочення витрат замовника енергосервісу), встановити максимальний строк дії енергосервісного договору 15 років (згідно чинної редакції такий строк не може перевищувати 10 років)

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що скасування верхньої межі розміру щорічних платежів виконавцю енергосервісу за енергосервісним договором (не більше 90 % суми щорічного скорочення витрат замовника) може призвести до відволікання бюджетних коштів при фінансуванні енергосервісних договорів на початкових етапах їх реалізації. Окрім того, що така пропозиція призведе до збільшення розміру щорічних платежів виконавцю енергосервісу, то й ще зменшуватиме розмір економії бюджетних коштів від впровадження енергозберігаючих заходів на період реалізації енергосервісного договору.

Поряд з тим, Міністерством фінансів України зауважується, що збільшення максимального строку дії енергосервісного договору з 10 до 15 років може призвести до збільшення витрат державного та місцевих бюджетів на їх реалізацію, оскільки статтею 4 Закону передбачено дисконтування показника ефективності енергосервісного договору на розмір облікової ставки Національного банку України.

В той же час, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований авторами законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Загалом, за результатами проведеної експертизи зазначеного законопроекту Міністерство фінансів України зазначає, що даний законопроект потребує доопрацювання та може призвести до збільшення видатків державного бюджету, а також пропонує доповнити істотні умови енергосервісного договору, встановлені статтею 5 Закону, нормою, відповідно до якої, розмір щорічних платежів виконавцю енергосервісу за енергосервісним договором не повинен перевищувати вартість цього договору.

Головне науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України у своєму експертному висновку зазначає про підтримку в цілому законодавчої пропозиції, водночас, висловлюючи окремі зауваження до нього, та відзначає про доцільність отримання висновку Кабінету Міністрів України щодо внесеного законопроекту для прийняття виваженого рішення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» (реєстр. № 4549 від 29.04.2016), поданий народними депутатами України Рябчиним О.М., Домбровським О.Г. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного та місцевих бюджетів і відповідно зменшувати обсяг економії бюджетних коштів від впровадження енергозберігаючих заходів на період реалізації енергосервісного договору).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про встановлення мораторію на примусове стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та нарахування пені (реєстр. № 4527 від 25.04.2016), поданий народними депутатами України Ківаловим С.В., Развадовським В.Й.

Відмітили:

У законопроекті встановлюється тимчасовий мораторій (для споживачів-фізичних осіб) на:

стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, якщо середньомісячний сукупний дохід сім’ї не перевищує розміру трьох мінімальних заробітних плат;

нарахування і стягнення пені у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті житлово-комунальні послуги.

Слід зазначити, що застосування мораторію може призвести до значного зниження рівня оплати за спожиті послуги і, як наслідок, до погіршення фінансово-економічного стану підприємств, що надають житлово-комунальні послуги, а відтак до створення ризику недонадходження до державного та місцевих бюджетів податків і зборів, які сплачуються надавачами таких послуг.

Тому, в порушення частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів вважає, що реалізація законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення, зауважуючи водночас, що головним механізмом соціального захисту найбільш вразливих верств населення є Програма житлових субсидій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про встановлення мораторію на примусове стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та нарахування пені (реєстр. № 4527 від 25.04.2016), поданий народними депутатами України Ківаловим С.В., Развадовським В.Й., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень державного і місцевих бюджетів залежно від стану розрахунків підприємств житлово-комунального господарства з бюджетами).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни згідно із законодавством.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (реєстр. № 4523 від 25.04.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо реорганізації або приватизації утвореного ним публічного акціонерного товариства «Державний земельний банк» (далі – Банк). Згідно з чинною нормою Уряду доручено вжити заходів щодо ліквідації Банку.

Метою законопроекту є надання можливості Кабінетові Міністрів України здійснити заходи щодо реорганізації або приватизації Банку через Фонд державного майна, що дозволить у подальшому прийняти найбільш привабливу пропозицію (рішення) стосовно подальшої діяльності Банку.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація положень законопроекту дозволить повернути кошти статутного фонду Банку до державного бюджету та сприятиме залученню додаткових інвестицій в аграрний сектор економіки без будь-яких державних гарантій та додаткових видатків.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 № 934 «Про затвердження Статуту публічного акціонерного товариства «Державний земельний банк» статутний капітал Банку становить 120 млн грн, 100 % акцій якого належать державі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту збільшить доходну частину державного бюджету щонайменше на 120 млн гривень у разі приватизації Банку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (реєстр. № 4523 від 25.04.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від приватизації державного майна у разі здійснення заходів з приватизації ПАТ «Державний земельний банк»).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (щодо коштів міжнародної технічної допомоги)» (реєстр. № 4520 від 25.04.2016), поданий народними депутатами України Княжицьким М.П., Поляковим М.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується частину шосту статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» доповнити новим абзацом, встановивши, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п’ятої цієї статті (а саме, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку), не поширюється на зобов’язання банку щодо виконання операцій з виплати переказу коштів юридичних осіб за проектами (програмами) міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, внаслідок реалізації законодавчої ініціативи виплата неплатоспроможним банком коштів за проектами (програмами) міжнародної технічної допомоги передбачає першочергове погашення вимог кредиторів банку порівняно з вкладниками такого банку, кошти яких гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд).

Належить зазначити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» одним з джерел формування коштів Фонду у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду є кошти державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що надається з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів.

При цьому, згідно із статтею 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» надано право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски ОВДП у сумі 16 млрд грн та у разі необхідності понад обсяги в обмін на ці облігації векселів Фонду. У 2015 році відповідно до статті 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» здійснено аналогічні операції на суму 41,5 млрд грн, а у 2014 році відповідно до статті 23-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» – на суму 10,1 млрд гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що його реалізація не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (щодо коштів міжнародної технічної допомоги)» (реєстр. № 4520 від 25.04.2016), поданий народними депутатами України Княжицьким М.П., Поляковим М.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету для забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів у разі погіршення фінансового стану Фонду).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання кредитування в Україні» (реєстр. № 4529 від 26.04.2016), поданий народними депутатами України Демчаком Р.Є., Рибалкою С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про заставу», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», «Про дорожній рух», «Про нотаріат», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що запропоновані зміни серед іншого:

– усунуть схеми незаконного виведення майна з-під обтяження банку;

– зменшать витрати боржників та кредиторів (стягувачів) при врегулюванні боргу за рахунок вдосконалення позасудових інструментів;

– урегулюють прогалини щодо погашення кредитів у випадку визнання спадщини відумерлою та низку інших питань у процесі спадкування;

– чітко визначать умови припинення поруки.

Кінцевою метою законопроекту, на думку його авторів, є зменшення ризиків для банківських установ в ході здійснення кредитних операцій, що сприятиме забезпеченню активного застосування кредитування як фінансового інструменту, зниженню вартості кредитних ресурсів та відповідно полегшенню доступу суб’єктів господарювання та фізичних осіб до користування банківськими продуктами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частини державного бюджету та не потребує додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання кредитування в Україні» (реєстр. № 4529 від 26.04.2016), поданим народними депутатами України Демчаком Р.Є., Рибалкою С.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від податку на прибуток банків та інших фінансових установ у разі покращення їх фінансових результатів внаслідок реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» щодо деяких об’єктів сільськогосподарської та транспортної галузей» (реєстр. № 4536 від 27.04.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується виключити з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, 391 об’єкт сільськогосподарської та транспортної галузей, в тому числі:

– 374 підприємства сільськогосподарської галузі, зокрема, спиртової галузі, хлібопродуктів та підприємства Укрфітотерапії, з яких 116 об’єктів ліквідовано (припинено) та 78 – реорганізовано, 180 – не відповідають критеріям, визначеним статтею 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»;

– 17 об’єктів транспортної галузі.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме надходженню коштів до державного бюджету від приватизації об’єктів державної власності, що втратили ознаки загальнодержавного значення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме видатків бюджету в поточному бюджетному періоді.

Слід звернути увагу, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» план надходжень від приватизації державного майна визначено у сумі 17100 млн гривень. Згідно із звітними даними за 4 місяці п.р. такі надходження становили лише 29,1 млн грн, або 0,2 % річного плану.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» щодо деяких об’єктів сільськогосподарської та транспортної галузей» (реєстр. № 4536 від 27.04.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (сприятиме виконанню плану надходжень від приватизації державного майна або може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету від приватизації державного майна залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. Про погодження передачі бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету та розподілу коштів з державного бюджету місцевим бюджетам.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника директора Департаменту фінансово-ресурсного забезпечення Міністерства охорони здоров’я України Ємця П.В. про погодження передачі бюджетних призначень Міністерству охорони здоров’я України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 419-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України від 10.06.2016
№ 10.2-07/14655 щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 419-р «Про передачу частини бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2016 рік».

Комітетом погодження передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого здійснюється відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України передача бюджетних призначень здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Крім того, частиною першою статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено, що обсяг видатків, передбачених за бюджетною програмою «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів», розподіляються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, після врегулювання питань оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, ліквідації надлишкових контрольно-наглядових повноважень та затвердження граничної чисельності працівників цих органів. Одночасно, частиною другою вищевказаної статті установлено, що видатки, передбачені за зазначеною програмою, можуть розподілятися Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для забезпечення заходів, пов’язаних з реорганізацією (ліквідацією) центральних органів виконавчої влади.

Так, пунктом 1 розпорядження Уряду від 08.06.2016 № 419-р пропонується передати частину бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у загальному фонді державного бюджету (загальнодержавні витрати) за програмою 0421010 «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів», у сумі 3140,5 тис. гривень (видатки споживання, з них оплата праці – 2025,5 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 165,4 тис. грн) Державній службі з лікарських засобів за програмою 2302010 «Керівництво та управління у сфері лікарських засобів» /відповідальний виконавець бюджетних програм у складі Міністерства охорони здоров’я України/ для здійснення заходів, пов’язаних з її реорганізацією.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеної передачі бюджетних призначень з Комітетом з питань бюджету.

Необхідно зауважити, що зазначене рішення Уряду встановлює передачу бюджетних призначень відповідальному виконавцю бюджетних програм /Державній службі з лікарських засобів – відповідальний виконавець бюджетних програм у складі Міністерства охорони здоров’я України/, проте вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України встановлено здійснення передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого.

Варто зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» прийнято рішення утворити Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, реорганізувавши шляхом злиття Державної служби з лікарських засобів та Державної служби з контролю за наркотиками, поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій із забезпечення формування державної політики з питань обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, а також координації діяльності органів виконавчої влади із зазначених питань).

Довідково: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» Державній службі з лікарських засобів України встановлено граничну чисельність працівників апарату – 90 осіб, територіальних органів – 414 осіб, Державній службі з контролю за наркотиками відповідно – 37 осіб та 19 осіб (без встановлення обмежень терміну дії положень щодо граничної чисельності працівників).

За інформацією Міністерства охорони здоров’я України, викладеною у зверненні до Комітету, зазначена передача бюджетних призначень запропонована для виконання протягом червня 2016 року Державною службою України з лікарських засобів (до моменту утворення Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками) покладених на неї повноважень в частині реалізації державної політики у сферах контролю якості та безпеки лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів, медичної техніки і виробів медичного призначення, що перебувають в обігу та/або застосовуються у сфері охорони здоров’я, дозволені до реалізації в аптечних закладах і їх структурних підрозділах, а також ліцензування господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, імпорту лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Також зазначено, що така передача бюджетних призначень сприятиме уникненню утворення кредиторської заборгованості з виплати заробітної плати, оплати комунальних послуг і енергоносіїв та оплати інших поточних витрат, пов’язаних з діяльністю Держлікслужби України.

Слід відмітити, що розпорядженням Уряду від 06.04.2016 № 256-р вже було здійснено аналогічну передачу бюджетних призначень Державній службі з лікарських засобів у сумі 9421,7 тис. грн також для виконання протягом березня – травня 2016 року Службою вищезазначених повноважень.

Довідково: Державній службі з лікарських засобів за бюджетною програмою 2302010 бюджетні призначення за загальним фондом було визначено у сумі 6,7 млн грн (за поясненнями Міністерства охорони здоров’я України обсяг визначено із розрахунку на січень-лютий п.р.), план з урахуванням змін становить 16,2 млн грн, за даними звіту Казначейства за січень-квітень поточного року фактично проведено видатки у обсязі 6,3 млн. грн, що становить 38,9 % плану з урахуванням змін.

Окремо слід відмітити, що протягом 2015 року Урядом було прийнято вісім рішень щодо передачі бюджетних призначень Державній службі з лікарських засобів для забезпечення заходів, пов’язаних з її реорганізацією, на загальну суму – 24,8 млн грн за рахунок коштів бюджетної програми 0421010 «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів» (у 2015 році видатки, передбачені за бюджетною програмою 0421010, розподілялись Кабінетом Міністрів України без погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Павлов К.Ю., Амельченко В.В., Матвієнко А.С., Скорик М.Л., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та заступник директора Департаменту фінансово-ресурсного забезпечення Міністерства охорони здоров’я України Ємець П.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлену пунктом 1 розпорядження Уряду від 8 червня 2016 року № 419-р передачу бюджетних призначень Міністерству охорони здоров’я України для Державної служби з лікарських засобів.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету Горбунова О.В.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України і статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»:

погодити здійснення передачі бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у загальному фонді державного бюджету (загальнодержавні витрати) за бюджетною програмою 0421010 «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів», у сумі 3140,5 тис. гривень (видатки споживання, з них оплата праці – 2025,5 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 165,4 тис. грн) Міністерству охорони здоров’я України за програмою 2302010 «Керівництво та управління у сфері лікарських засобів» (відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна служба з лікарських засобів), що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 419-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України від 10.06.2016
№ 10.2-07/14656 щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 420-р «Про передачу частини бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2016 рік».

Так, пунктом 1 розпорядження Уряду від 08.06.2016 № 420-р пропонується передати частину бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у загальному фонді державного бюджету (загальнодержавні витрати) за програмою 0421010 «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів», у сумі 1311,1 тис. гривень (видатки споживання, з них оплата праці – 855,3 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 99,6 тис. гривень) Державній службі з контролю за наркотиками за програмою 2303010 «Керівництво та управління у сфері контролю за наркотиками» /відповідальний виконавець бюджетних програм у складі Міністерства охорони здоров’я України/ для здійснення заходів, пов’язаних з її реорганізацією.

Необхідно зауважити, що зазначене рішення Уряду встановлює передачу бюджетних призначень відповідальному виконавцю бюджетних програм /Державній службі з лікарських засобів – відповідальний виконавець бюджетних програм у складі Міністерства охорони здоров’я України/, проте вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України встановлено здійснення передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого.

За інформацією Міністерства охорони здоров’я України, викладеною у зверненні до Комітету, зазначена передача бюджетних призначень запропонована для виконання протягом березня-травня 2016 року /при цьому, рішення Кабінетом Міністрів України прийнято у червні/ Державною службою України з контролю за наркотиками (до моменту утворення Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками) покладених на неї повноважень в частині реалізації державної політики у сферах контролю за наркотиками.

Довідково: Державній службі з контролю за наркотиками за бюджетною програмою 2303010 бюджетні призначення за загальним фондом визначено у сумі 919,2 тис. грн (за поясненнями Міністерства охорони здоров’я України обсяг визначено із розрахунку на січень-лютий п.р.), за даними звіту Казначейства за січень-квітень поточного року фактично проведено видатки у обсязі 865,2 тис. грн, що становить 94,1 % плану на звітний період та річного плану.

Окремо слід відмітити, що протягом 2015 року Урядом було прийнято вісім рішень щодо передачі бюджетних призначень Державній службі з контролю за наркотиками для забезпечення заходів, пов’язаних з її реорганізацією, на загальну суму – 5,7 млн грн за рахунок коштів бюджетної програми 0421010 «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів» (у 2015 році видатки, передбачені за бюджетною програмою 0421010, розподілялись Кабінетом Міністрів України без погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., а також заступник директора Департаменту фінансово-ресурсного забезпечення Міністерства охорони здоров’я України Ємець П.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлену пунктом 1 розпорядження Уряду від 8 червня 2016 року № 420-р передачу бюджетних призначень Міністерству охорони здоров’я України для Державної служби з контролю за наркотиками.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету Горбунова О.В.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

погодити здійснення передачі бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у загальному фонді державного бюджету (загальнодержавні витрати) за бюджетною програмою 0421010 «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів», у сумі 1311,1 тис. гривень (видатки споживання, з них оплата праці – 855,3 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 99,6 тис. грн) Міністерству охорони здоров’я України за бюджетною програмою 2303010 «Керівництво та управління у сфері контролю за наркотиками» (відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна служба з контролю за наркотиками), що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 420-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Малашкіна М.А. про погодження розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 11.05.2016 р. №362-р та від 08.06.2016 р. №432-р.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14.06.2016 р. №7/19-7073 щодо погодження розподілу на 2016 рік коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – Фонд) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку.

Відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» затверджено обсяг Фонду у сумі 3 000 млн грн без розподілу між регіонами.

Постановою Уряду від 18.03.2015 № 196 визначено Порядок підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, а також Порядок використання коштів державного фонду регіонального розвитку.

Згідно з пунктами 8-9 зазначеного Порядку підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів передбачено, що формування їх переліку здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями за результатами оцінки та відбору, проведеного регіональними комісіями, затим за результатами оцінки відповідності поданих з регіонів інвестиційних програм і проектів вимогам законодавства Мінрегіон подає Кабінетові Міністрів України для затвердження пропозиції щодо розподілу коштів Фонду з переліком інвестиційних програм і проектів.

У матеріалах, що додаються Мінрегіоном, надано розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями у 2016 році, який, як зазначено міністерством, здійснено відповідно до вимог частини третьої статті 24-1 Бюджетного кодексу України з дотриманням таких критеріїв:

80 відсотків коштів – відповідно до чисельності населення, яке проживає у відповідному регіоні;

20 відсотків коштів – з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до показника валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (для регіонів, у яких цей показник менше 75 відсотків середнього показника по Україні).

Перелік програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2016 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, затверджено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.05.2016 № 362-р «Про затвердження переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2016 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку» (із змінами, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р.
№ 432-р).

Зазначеним Переліком визначено:

– інвестиційні програми і проекти, що можуть реалізовуватися у 2016 році за рахунок Фонду у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, та Чернігівській областях та місті Києві, на суму 2 580 566,648 тис. грн;

– у тому числі обсяги зареєстрованої органами Казначейства кредиторської заборгованості станом на 1 січня 2016 року за відповідними програмами і проектами, що підлягають погашенню, – на загальну суму 1 021,2 тис. гривень.

Таким чином, порівняно із затвердженим у Законі обсягом нерозподілений залишок Фонду становить 419 433,352 тис. гривень. При цьому взагалі не розподілено обсяг коштів, встановлений Мінрегіоном для Миколаївської (65 042,21 тис. грн) та Херсонської (93 363,72 тис. грн) областей.

Водночас, слід зауважити, що матеріали, подані Мінрегіоном, не містять пояснень щодо врахування всіх поданих пропозицій до розподілу Фонду за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку.

Інформація щодо розподілу коштів Фонду у 2016 році надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів І.І. Куліченко поінформував членів Комітету, що за наслідками спільного засідання підкомітетів з питань місцевих бюджетів та з питань бюджетної підтримки регіонального розвитку пропонується погодити перелік інвестиційних програм і проектів відповідно до розпоряджень Уряду № 362-р та № 432-р. Водночас повідомив про окремий розгляд звернення народного депутата Різаненка П.О., яке роздане разом з матеріалами, щодо доцільності проведення робіт у парку «Перемога» в м. Бровари Київської області, що мають реалізовуватися згідно з розпорядженням Уряду № 432-р за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Матвієнко А.С., Дубневич Б.В., Скорик М.Л., Рудик С.Я., Деркач А.Л., Молоток І.Ф., Унгурян П.Я., Левченко Ю.В., Медуниця О.В., народний депутат України Різаненко П.О., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М., заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України – керівник апарату Малашкін М.А., начальник Управління впровадження та моніторингу пріоритетних проектів будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Бондарчук Н.Л.

За наслідками обговорення голова підкомітету з питань місцевих бюджетів І.І. Куліченко вніс пропозицію погодити розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами відповідно до розпоряджень Уряду № 362-р та № 432-р, а також надати доручення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Київській обласній державній адміністрації додатково опрацювати питання щодо доцільності здійснення за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку проекту «Капітальний ремонт з відновленням інженерно-транспортної інфраструктури та благоустроєм парку «Перемога» в м. Бровари Київської області», що включений до відповідного переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку на 2016 рік, провівши його оцінку, виходячи із фактів, викладених у зверненні народного депутата України П.О.Різаненка.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Погодити розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку на 2016 рік у сумі 2 580 566,648 тис. гривень відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 11.05.2016 № 362-р «Про затвердження переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2016 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку» і від 08.06.2016 № 432-р «Про внесення змін до переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2016 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, у тому числі тих, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 1 січня 2016 року».

2. Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Київській обласній державній адміністрації додатково опрацювати питання щодо доцільності здійснення за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку проекту «Капітальний ремонт з відновленням інженерно-транспортної інфраструктури та благоустроєм парку «Перемога» в м. Бровари Київської області», що включений до відповідного переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку на 2016 рік, провівши оцінку такого проекту, виходячи із фактів, викладених у зверненні народного депутата України П.О. Різаненка (звернення народного депутата України П.О. Різаненка додається).

Голосували: «за» - 19, «проти» - 1, «утрималися» - 1, «не голосували» - 2.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Марченка С.М. про проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (реєстр. №4723 від 26.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Прийняття законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці до нього, дозволить вирішити питання забезпечення функціонування Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 299 «Питання діяльності Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб» було утворено Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, реорганізувавши шляхом злиття Державне агентство з питань відновлення Донбасу і Державну службу з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Цією постановою Уряду внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів», якими визначено граничну чисельність працівників Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України в кількості 105 осіб /що сумарно дорівнює граничній чисельності працівників, що була затверджена Державному агентству з питань відновлення Донбасу (70 осіб) і Державній службі з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (30 осіб апарату і 5 осіб територіальних органів)/.

Крім того, постановою Уряду від 20.04.2016 № 299 доручено Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб у місячний строк подати Кабінету Міністрів України проект Положення про зазначене Міністерство /на час розгляду законопроекту у офіційних джерелах відсутня інформація щодо затвердження Положення про Міністерство/.

Законопроектом шляхом внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» /далі – Закон/ пропонується визначити бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, як головному розпоряднику коштів державного бюджету, у сумі 10 196,4 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 7 423,2 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 380 тис. грн).

Поряд з цим, як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, враховуючи норми статті 116 Конституції України /визначає, що Кабінет Міністрів України утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади/ та на виконання пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 299 /доручено Мінфіну підготувати та подати Уряду пропозиції щодо внесення змін до Закону, передбачивши видатки, необхідні для утримання Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб/ Мінфіном підготовлено законопроект, який, зокрема, передбачає:

у додатку № 3 до Закону виключити бюджетні призначення відповідальним виконавцям бюджетних програм: Державній службі з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (код 0412000) за бюджетною програмою «Керівництво та управління з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» (код 0412010) з обсягом видатків за загальним фондом в розмірі 3 024,8 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 2 254,7 тис. грн) та Державному агентству з питань відновлення Донбасу (код 2756000) за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері відновлення Донбасу» (код 2756010) з обсягом видатків за загальним фондом в обсязі 7 171,6 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 5 168,5 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – 530 тис. грн).

Довідково: за підсумками січня-квітня поточного року за даними звітності Казначейства за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою «Керівництво та управління з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» (код 0412010) видатки здійснено у обсязі 468,9 тис. грн, що становить 15,5 % річного плану та 52,8 % плану на звітний період, а за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері відновлення Донбасу» (код 2756010) – у обсязі 1 121,1 тис. грн, що становить 15,6 % та 51,7 % відповідно.

Загалом, законодавча пропозиція не передбачає залучення додаткових бюджетних коштів та не впливає на загальні показники видатків державного бюджету, оскільки пропонується здійснити передачу бюджетних призначень загального фонду державного бюджету в межах коштів, передбачених на функціонування органів виконавчої влади, а саме від Державного агентства з питань відновлення Донбасу і Державної служби з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, які реорганізовуються, до новоствореного Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

Одночасно, слід зазначити, що відповідно до частини десятої статті 51 Бюджетного кодексу України у разі утворення державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у цьому періоді здійснюється в межах видатків, передбачених державним органам, які ліквідуються або реорганізуються у зв’язку з утворенням таких нових державних органів. Поряд з цим, частиною шостою статті 23 цього Кодексу надано повноваження Кабінету Міністрів України на прийняття рішення з передачі бюджетних призначень у разі, якщо після прийняття закону про державний бюджет повноваження на виконання функцій або надання послуг, на яке надано бюджетне призначення, передається від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого головного розпорядника бюджетних коштів, при цьому дія бюджетного призначення не припиняється і застосовується для виконання тих самих функцій чи послуг іншим головним розпорядником бюджетних коштів, якому це доручено.

Разом з тим, слід наголосити, що виходячи з вимог нормотворчої техніки стосовно оформлення законопроектів щодо внесення змін до закону про державний бюджет, законопроект містить помилки та неточності, і тому потребує внесення редакційних та техніко-юридичних уточнень, а саме:

- назву законопроекту у його тексті та додатку до нього викладено не однаково, у зв’язку з чим, необхідно у додатку до законопроекту назву законопроекту викласти відповідно до назви, викладеної у тексті законопроекту.

Додатково потрібно звернути увагу на те, що з часу реєстрації зазначеного законопроекту внесено зміни до державного бюджету на 2016 рік законами України від 17.05.2016 № 1360-VІІІ «Про внесення змін до додатків № 3 та № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо збільшення видатків на проведення зовнішнього незалежного оцінювання» та від 19.05.2016 № 1384-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», якими передбачено зміни загального обсягу видатків державного бюджету та, зокрема, видатків головних розпорядників коштів державного бюджету, відповідальних виконавців бюджетних програм та за бюджетними програмами, бюджетні призначення яких у законопроекті пропонується змінити. Внаслідок прийнятих змін до державного бюджету на 2016 рік та відповідно до законодавчої пропозиції потребуватимуть коригування у додатку до законопроекту: узагальнюючі показники видатків державного бюджету у рядку «Всього» та у рядках за кодами 0410000, 2750000, а також показники видатків по Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб щодо збільшення відповідно до бюджетних призначень Державного агентства з питань відновлення Донбасу і Державної служби з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, визначених в законі від 19.05.2016 № 1384-VIII у збільшених обсягах у зв’язку із переглядом державних соціальних стандартів /збільшено видатки відповідно на 19 тис. грн (з них оплата праці – на 15,6 тис. грн) та 8,3 тис. грн (з них оплата праці – на 6,8 тис. грн)/. Таким чином, бюджетні призначення Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб за загальним фондом (у рядках за кодами 1600000, 1601000, 1601010) становитимуть 10 223,7 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 7 445,6 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – 380 тис. грн).

Крім того, Верховною Радою України можливий розгляд інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», якими також змінюватимуться бюджетні показники. Таким чином, у разі підтримки зазначеного законопроекту, потребуватимуть уточнення показники державного бюджету у додатку до законопроекту з урахуванням змін, внесених до державного бюджету на 2016 рік законами № 1360-VІІІ і № 1384-VIII, та інших законопроектів, розглянутих та прийнятих Верховною Радою України до розгляду зазначеного законопроекту.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (експертний висновок від 02.06.2016 № 16/3-734/4723(135347)), погоджуючись у цілому з наведеними у пояснювальній записці до законопроекту аргументами на користь прийняття законодавчої пропозиції, вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу.

Оскільки розробником законопроекту за реєстр. № 4723 в Уряді є Міністерство фінансів України, відповідно до частини третьої статті 52 Бюджетного кодексу України для розгляду такого законопроекту у Верховній Раді України не вимагається експертний висновок Мінфіну.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету, а саме: рекомендувати Верховній Раді України законопроект за реєстр. № 4723 прийняти за основу та в цілому як закон з пропозиціями Комітету щодо внесення редакційних та техніко-юридичних уточнень, пов’язаних з усуненням неточностей та збалансуванням бюджетних показників.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету Горбунова О.В.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (реєстр. № 4723 від 26.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон із такими пропозиціями:

назву законопроекту у додатку до нього викласти відповідно до назви, викладеної у тексті законопроекту;

необхідності уточнення у додатку до законопроекту бюджетних показників з урахуванням внесених до державного бюджету на 2016 рік змін законами України від 17.05.2016 № 1360-VІІІ «Про внесення змін до додатків № 3 та № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо збільшення видатків на проведення зовнішнього незалежного оцінювання» та від 19.05.2016 № 1384-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», а також змін у відповідності до законопроектів, розглянутих та прийнятих Верховною Радою України до розгляду зазначеного законопроекту.

Відповідно, у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 4723 Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести до його додатку необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо даного законопроекту.

Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утрималися» - 2, «не голосували» - 2.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Молотка І.Ф. про поданий ним та іншими народними депутатами України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо збільшення видатків на надання медичної допомоги працівникам зони відчуження за рахунок резерву коштів медичної субвенції) (реєстр. № 4450 від 15.04.2016).

Відмітили:

Реалізація положень законопроекту має на меті врегулювання питання фінансового забезпечення Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина № 16 Міністерства охорони здоров’я України» (м. Чорнобиль, Київська область) /далі – СМСЧ № 16/.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, СМСЧ № 16 обслуговує виключно працівників зони відчуження, які працюють вахтовим методом, і є мешканцями усіх регіонів України, чисельністю більше 9380 чоловік.

Слід зазначити, що відповідно до Закону України від 28.12.2014 р.
№ 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо міжбюджетних відносин», починаючи з 1 січня 2015 року, видатки на спеціалізовані медико-санітарні частини належать до видатків бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад /підпункт «а» пункту 3 частини першої статті 89 чинної редакції Бюджетного кодексу України/.

Довідково: до внесення змін до Бюджетного кодексу України Законом України від 28.12.2014 р. № 79-VIII видатки на спеціалізовані медико-санітарні частини здійснювалися з державного бюджету.

Поряд з цим, необхідно звернути увагу, що відповідно до положень підпункту «ґ» пункту 8 статті 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з державного бюджету віднесено видатки на інші програми в галузі охорони здоров'я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вищевказаних чинних вимог Бюджетного кодексу України статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» Кабінету Міністрів було доручено забезпечити передачу в установленому порядку закладів, установ, організацій та заходів, визначених у додатку № 10 до цього Закону, на фінансування/надання фінансової підтримки з місцевих бюджетів. До додатку № 10 до цього Закону, зокрема, було включено СМСЧ № 16 як заклад, який необхідно було передати у комунальну власність Іванківського району Київської області, проте за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту, відповідного рішення не прийнято. Також у матеріалах до законопроекту зазначається, що у формульному розрахунку місцевого бюджету Іванківського району (Київська область) ні в 2015 році, ні в 2016 році відповідні додаткові обсяги медичної субвенції для СМСЧ № 16 на забезпечення надання медичної допомоги не передбачені.

З метою врегулювання питання фінансового забезпечення СМСЧ № 16 законопроектом пропонується за загальним фондом державного бюджету на 2016 рік збільшити бюджетні призначення Міністерства охорони здоров’я за бюджетною програмою 2301200 «Спеціалізована консультативна амбулаторно-поліклінічна та стоматологічна допомога, що надається вищими навчальними закладами, науково-дослідними установами та загальнодержавними закладами охорони здоров’я» на 10 050,9 тис. грн (видатки споживання, у тому числі на оплату праці – на 4 280 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – на 809,8 тис. грн) за рахунок зменшення загальнодержавних витрат Міністерства охорони здоров’я на таку ж суму (видатки споживання) за бюджетною програмою 2311410 «Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» (за рахунок резерву коштів).

Для реалізації вищезазначеної пропозиції законопроект містить відповідні зміни до додатків № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2016 рік» та № 6 «Міжбюджетні трансферти (базова та реверсна дотації, освітня та медична субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам) на 2016 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (далі – Закон).

Законодавча пропозиція не передбачає залучення додаткових бюджетних коштів, оскільки пропонується здійснити в межах загального обсягу видатків загального фонду державного бюджету перерозподіл бюджетних призначень за бюджетними програмами Міністерства охорони здоров’я України (включаючи бюджетні призначення за бюджетними програмами щодо загальнодержавних витрат).

Отже, положення законопроекту підготовлено збалансовано щодо показників державного бюджету.

Поряд з цим, слід зазначити, що супровідні матеріали до законопроекту не містять, як того вимагає частина третя статті 91 Регламенту Верховної Ради України, фінансово-економічних розрахунків щодо додаткового виділення коштів саме у запропонованому обсязі та пояснень щодо ризиків зменшення обсягу медичної субвенції.

Слід зауважити, що відповідно до вимог статті 103⁴ Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.2015 № 11 «Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» резерв коштів у складі медичної субвенції передбачається для здійснення видатків, що не могли бути враховані під час застосування формули розподілу субвенції між місцевими бюджетами.

Крім того, у пояснювальній записці до законопроекту відсутні пояснення щодо досягнення оптимізації структури витрат державного бюджету в межах загального обсягу видатків та надання кредитів, затвердженого законом про Державний бюджет України, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 52 Бюджетного кодексу України є підставою для внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Необхідно також зазначити, що зміни щодо бюджетних призначень запропоновано шляхом внесення змін до закону про державний бюджет на 2016 рік, зважаючи на положення частини одинадцятої статті 23 Бюджетного кодексу України, згідно із якою заборонено збільшення бюджетних призначень на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами без внесення змін до закону про державний бюджет.

Інформація щодо виконання бюджетних програм, за якими у законопроекті запропоновано зміни обсягів бюджетних призначень, приведена в таблиці, що надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Слід зазначити, що виходячи з сутності запропонованих змін та відповідно до вимог нормотворчої техніки стосовно оформлення законопроектів щодо внесення змін до закону про державний бюджет, законопроект містить технічні неточності, і тому потребує внесення редакційних та техніко-юридичних уточнень, а саме:

- назву законопроекту у тексті та додатках необхідно викласти у такій редакції: «Про внесення змін до додатків № 3 та № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»;

- розділ 1 у тексті законопроекту належить викласти у такій редакції: «1. Внести зміни до додатків № 3 та № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 5, ст. 54, № 17, ст. 189; із змінами, внесеними законами України від 17 травня 2016 року № 1360-VIІI та від 19 травня № 1384-VIІI) відповідно до додатків № 1 та № 2 до цього Закону.»;

- у додатку № 1 виклад назви другої колонки таблиці необхідно доповнити словами «кредитування бюджету».

Належить звернути увагу на те, що з часу реєстрації зазначеного законопроекту внесено зміни до державного бюджету на 2016 рік Законами України від 17.05.2016 № 1360-VІІІ «Про внесення змін до додатків № 3 та № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо збільшення видатків на проведення зовнішнього незалежного оцінювання» та від 19.05.2016 № 1384-VIІI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», якими передбачено зміни загального обсягу видатків державного бюджету та, зокрема, видатків головних розпорядників коштів державного бюджету за бюджетними програмами, бюджетні призначення яких у законопроекті пропонується змінити. Внаслідок прийнятих змін до державного бюджету на 2016 рік та відповідно до законодавчої пропозиції потребуватимуть коригування показники у додатку № 1 до законопроекту по Міністерству охорони здоров’я України, у тому числі у рядках за кодами 2300000, 2301000, 2301200, 2310000, 2311000, 2311410 та додатку № 2 у рядку «ВСЬОГО» відповідно до бюджетних призначень, визначених у Законі України від 19.05.2016 № 1384-VIІI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» у збільшених обсягах у зв’язку із переглядом державних соціальних стандартів, а також узагальнюючі показники видатків державного бюджету у додатку № 1 до законопроекту у рядку «Всього» з урахуванням прийнятих змін та відповідно до законодавчої пропозиції.

Крім того, Верховною Радою України можливий розгляд інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», якими також змінюватимуться бюджетні показники. Таким чином, у разі підтримки зазначеного законопроекту, потребуватимуть уточнення показники державного бюджету у додатках до законопроекту з урахуванням змін, внесених до державного бюджету на 2016 рік Законами № 1360-VІІІ і № 1384-VIІI та інших законопроектів, розглянутих та прийнятих Верховною Радою України до розгляду зазначеного законопроекту.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (лист від 26.05.2016 р. № 16/3-663/4450 (128318)) зауважує, що згідно із вимогами статті 116 Конституції України виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України забезпечує Кабінет Міністрів України, відтак для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту необхідно отримати відповідний висновок Уряду.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку (від 11.05.2016 № 31-09020-07-2/13394) зазначає про збалансованість запропонованої законодавчої пропозиції, водночас зауважує, що законопроект потребує доопрацювання в частині уточнення обсягу видатків, передбаченого у законопроекті для забезпечення функціонування у 2016 році спеціалізованої медико-санітарної частини № 16.

Міністерство охорони здоров’я України у своєму листі (від 02.06.2016 № 10.01.07/13789) висловило позицію щодо підтримки такої законодавчої ініціативи та зазначило, що запропонований обсяг видатків у сумі 10 050,9 тис. грн у повному обсязі забезпечить діяльність спеціалізованої медико-санітарної частини № 16, спрямовану на надання медичної допомоги працівникам зони відчуження, які працюють вахтовим методом.

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи за наслідками розгляду зазначеного законопроекту вважає, що він може бути прийнятий за основу (лист від 12.05.2016 р. № 04-15/08-523 (114528)).

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку (від 08.06.2016 р. № 04-19/17-1794) зазначає, що у проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновок Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшов.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Деркач А.Л., Молоток І.Ф., Горбунов О.В., Куліченко І.І., Павлов К.Ю., Левченко Ю.В., Шкварилюк В.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету, а саме: рекомендувати Верховній Раді України законопроект за реєстр. № 4450 прийняти за основу та в цілому як закон з пропозиціями Комітету щодо внесення редакційних та техніко-юридичних уточнень, пов’язаних з усуненням неточностей та збалансуванням бюджетних показників.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету Горбунова О.В.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо збільшення видатків на надання медичної допомоги працівникам зони відчуження за рахунок резерву коштів медичної субвенції) (реєстр. № 4450 від 15.04.2016), поданий народними депутатами України Москаленком Я.М., Молотком І.Ф. та іншими, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон із такими пропозиціями:

назву законопроекту у тексті та додатках викласти у такій редакції: «Про внесення змін до додатків № 3 та № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»;

розділ 1 у тексті законопроекту викласти у такій редакції: «1. Внести зміни до додатків № 3 та № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 5, ст. 54, № 17, ст. 189; із змінами, внесеними законами України від 17 травня 2016 року № 1360-VIІI та від 19 травня № 1384-VIІI) відповідно до додатків № 1 та № 2 до цього Закону.»;

у додатку № 1 виклад назви другої колонки таблиці доповнити словами «кредитування бюджету»;

необхідності уточнення у додатках до законопроекту бюджетних показників з урахуванням внесених до державного бюджету на 2016 рік змін Законами України від 17.05.2016 № 1360-VІІІ «Про внесення змін до додатків № 3 та № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо збільшення видатків на проведення зовнішнього незалежного оцінювання» та від 19.05.2016 № 1384-VІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», а також змін у відповідності до законопроектів, розглянутих та прийнятих Верховною Радою України до розгляду зазначеного законопроекту.

Відповідно, у разі прийняття даного законопроекту Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні на підпис Голові Верховної Ради України законопроекту за реєстр. № 4450 належить внести до додатків до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» - одноголосно.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Єднака О.В. про поданий ним та іншими народними депутатами України проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо фінансування державних підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України) (реєстр. № 4064 від 15.02.2016), та народного депутата України Лопушанського А.Я. про поданий ним та народним депутатом України Єфімовим М.В., проект Закону України про внесення змін до додатків № 2 і № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування видатків на охорону та захист лісів у лісовому фонді та ведення лісового господарства (реєстр. № 4064-1 від 26.02.2016).

Відмітили:

Як зазначено у пояснювальних записках до законопроектів, такі проекти законів спрямовані на забезпечення державної підтримки заходів із ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів в лісовому фонді.

Для реалізації вищезазначеного законопроекти передбачають збільшення на 422 620,6 тис. гривень обсягу бюджетних призначень за загальним фондом державного бюджету на 2016 рік за бюджетною програмою 2805060 «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державне агентство лісових ресурсів у складі Міністерства аграрної політики та продовольства, як головного розпорядника бюджетних коштів/.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту за реєстр. № 4064-1 відмічено, що запропоноване збільшення видатків державного бюджету на зазначену мету перевищує на 23,6 відсотка обсяг фактично використаних коштів державного бюджету у 2015 році на вищезазначені заходи. Однак, розрахунків та обґрунтувань щодо збільшення таких видатків у 2016 році до законопроекту не подано.

Довідково: у державному бюджеті на 2016 рік за бюджетною програмою «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» (код 2805060) передбачено загалом видатків на загальну суму 79 853 тис. грн, в тому числі за загальним фондом – 66 247,3 тис. гривень (з них оплата праці – 52 046,3 тис. грн) і за спеціальним фондом – 13 605,7 тис. гривень (з них оплата праці – 3 014,5 тис. грн), що на 350 047,8 тис. грн менше планових показників 2015 року (з урахуванням внесених змін).

За даними звіту за 2015 рік за бюджетною програмою 2805060 фактично проведено видатки у сумі 422 209,8 тис. грн, у т.ч. за загальним фондом – 395 141,5 тис. грн, за спеціальним фондом – 27 068,3 тис. грн, що становить відповідно 98,2 %, 99,2 % та 85,2 % від плану на 2015 рік (з урахуванням внесених змін).

Відповідно до викладеного у пояснювальних записках до законопроектів, фінансове забезпечення 95 державних лісогосподарських підприємств у державному бюджеті не передбачено.

Слід зазначити, що згідно із нормами Лісового кодексу України (стаття 98) видатки на підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів, їх відтворення і охорони здійснюються за рахунок:

- державного бюджету та власних коштів підприємств, установ і організацій лісового господарства – щодо лісів державної власності;

- місцевого бюджету та власних коштів підприємств, установ і організацій лісового господарства – щодо лісів комунальної власності;

- власних коштів власників лісів – щодо лісів приватної власності.

При цьому встановлено, що видатки на підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів державної і комунальної власності, їх охорону, захист і відтворення фінансуються шляхом цільового виділення коштів державного та місцевих бюджетів для реалізації загальнодержавних, державних і регіональних (місцевих) програм ведення лісового господарства. Проте, термін дії Державної цільової програми "Ліси України" на 2010-2015 роки", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 р. № 977, закінчився.

Слід зазначити, що нормами Лісового кодексу України передбачено надання спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, у постійне користування ліси для ведення лісового господарства на землях державної власності. Варто зауважити, що згідно із вимогами Бюджетного кодексу України повне утримання за рахунок відповідно державного бюджету та місцевого бюджету передбачено виключно щодо бюджетних установ, які є неприбутковими.

Щодо джерел покриття додаткових видатків державного бюджету запропонованих у даних законопроектах слід зазначити таке.

У пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 4064 запропоноване збільшення бюджетних призначень пропонується здійснити за рахунок доходів, що перевищують показники дохідної частини, враховані у Законі України «Про Державний бюджет України на 2016 рік». Проте, законопроект не містить змін до додатку № 1 «Доходи Державного бюджету України на 2016 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» /далі – Закон/ щодо збільшення планових обсягів доходів державного бюджету, про що також зауважило у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України. Тобто, законопроект за реєстр. № 4064 не визначає взагалі джерел покриття додаткових видатків державного бюджету, що призведе до розбалансування державного бюджету.

У пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 4064-1 зазначено, що додаткові видатки державного бюджету можуть бути здійснені за рахунок надходжень від приватизації державного майна, що перевищать враховані у додатку № 2 до Закону показники фінансування бюджету. Проте, відповідний додаток до законопроекту повністю відповідає додатку № 2 «Фінансування Державного бюджету України на 2016 рік» до Закону і не містить змін щодо збільшення обсягу планових надходжень від приватизації державного майна.

Головне науково-експертне управлінням Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту за реєстр. № 4064-1 зауважило, що для прийняття виваженого рішення щодо такої пропозиції законопроекту доцільно було б додатково отримати від Кабінету Міністрів України інформацію про можливість отримання у поточному бюджетному році надходжень від приватизації державного майна, що перевищать враховані у державному бюджеті на 2016 рік їх планові надходження, та доцільності спрямування цих коштів саме на передбачені у проекті цілі.

Варто зазначити, що за даними звітності за підсумками 2015 року до загального фонду державного бюджету надходження від приватизації державного майна становили 151,5 млн гривень, що становить 0,9 % від плану на 2015 рік з урахуванням внесених змін (17 000 млн грн).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 4064-1 зазначає про неузгодженість запропонованих проектом Закону змін до додатка № 2 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» із нормами Бюджетного кодексу України, оскільки, відповідно до пункту 51 частини першої статті 2 та частини першої статті 15 Бюджетного кодексу України, кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації) є джерелом фінансування державного бюджету. При цьому, зауважено, що збільшення надходжень від приватизації державного майна призведе до збільшення граничного обсягу дефіциту державного бюджету, який заплановано на рівні, передбаченому у Меморандумі з Міжнародним валютним фондом про економічну і фінансову політику (3,7 % від ВВП).

Аналогічні зауваження висловлені у експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 4064-1 Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України, зокрема зазначено, що прийняття проекту без визначення реального джерела покриття додаткових видатків матиме своїм наслідком зростання граничного обсягу дефіциту Державного бюджету України, а отже граничного обсягу державного боргу у зв’язку з необхідністю здійснення додаткових державних запозичень для фінансування приросту бюджетного дефіциту.

Тобто, законопроект за реєстр. № 4064-1 не містить реальних джерел покриття запропонованих додаткових видатків державного бюджету, що призведе до розбалансування показників державного бюджету.

Підсумовуючи, слід зауважити, що законопроекти за реєстр. № 4064 і № 4064-1 є незбалансованими за показниками державного бюджету, тобто вони передбачають залучення додаткових бюджетних коштів, оскільки пропонується збільшення загального обсягу бюджетних призначень загального фонду державного бюджету, без визначення реальних джерел додаткових надходжень бюджету, що є обов’язковим для досягнення збалансованості бюджету, як це передбачено принципами побудови бюджетної системи, визначеними статтею 7 Бюджетного кодексу України, зокрема щодо збалансованості (повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період) та обґрунтованості (бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил). Крім того, не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України щодо подання збалансованої законодавчої пропозиції, про що зауважено Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України, Міністерством фінансів України. Поряд з цим, в матеріалах до законопроектів не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) щодо встановлення/зменшення видатків державного бюджету у запропонованих обсягах та визначених напрямках, а також прогнозу соціально-економічних наслідків, пов’язаних із запропонованими змінами.

Крім того слід звернути увагу, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 52 та статті 53 Бюджетного кодексу України внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік розглядається по факту перевиконання надходжень державного бюджету, що визнається на підставі офіційних висновків Рахункової палати та Міністерства фінансів України щодо виконання Державного бюджету України за підсумками трьох кварталів у разі перевищення показників надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків. Такі висновки подаються Верховній Раді України до 15 жовтня поточного року.

Водночас, слід зазначити, що законопроекти містять ряд неточностей і помилок та потребують внесення редакційних і техніко-юридичних уточнень відповідно до вимог нормопроектувальної техніки стосовно оформлення законопроектів щодо внесення змін до закону про державний бюджет та з урахуванням бюджетної методології, а саме:

1. Зміни, запропоновані законопроектами за реєстр. № 4064 та № 4064-1 до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», є ідентичними, а відтак мають однакові помилки та зауваження, зокрема:

- заголовок додатка до законопроекту викладено невірно, і його належить викласти у такій редакції: «Зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2016 рік», крім того, назва законопроекту у цьому додатку не відповідає його назві у тексті законопроекту;

- не містять підсумкових показників у рядку «Всього» і щодо головного розпорядника коштів державного бюджету Міністерства аграрної політики та продовольства України за кодом 2800000 (відповідні зміни мають бути відображені, оскільки законопроекти передбачають збільшення бюджетних призначень за кодом 2805000);

- рядки за кодами 2805010, 2806020 потребують виключення, як такі, зміни за якими не запропоновані, при цьому, код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету за бюджетною програмою «Дослідження, прикладні розробки та підготовка наукових кадрів у сфері лісового господарства» визначено помилково (замість 2806020 мав бути 2805020);

- відсутні коди функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету щодо запропонованих законопроектами змін;

- помилково визначений показник видатків розвитку спеціального фонду за кодом 2805000 (замість «3810,1» має бути «3870,1»).

2. Зазначена у пояснювальній записці до законопроекту за реєстр.№ 4064 законодавча пропозиція щодо збільшення доходної частини державного бюджету за рахунок доходів, що перевищують показники дохідної частини, врахованих у Законі, не відображена змінами до додатку № 1 до Закону /відповідний додаток відсутній/.

У пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 4064-1 пропозиція щодо збільшення показників фінансування бюджету (код 500000) за рахунок збільшення надходжень від приватизації державного майна, що перевищать враховані у додатку № 2 до Закону, не відображена у додатку № 2 до законопроекту /запропонований до законопроекту додаток № 2 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» відображає показники, затверджені Верховною Радою України, без урахування запропонованих змін/. Крім того, заголовок додатку до законопроекту викладено невірно, і його належить викласти у такій редакції: «Зміни до додатка № 2 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» «Фінансування Державного бюджету України на 2016 рік», крім того, назва законопроекту у цьому додатку не відповідає його назві у тексті законопроекту.

3. Варто зауважити, що зміни показників видаткової і доходної частин державного бюджету, а також показники фінансування державного бюджету, запропоновані авторами у законопроектах за реєстр. № 4064 та № 4064-1, мають бути відображені відповідними змінами показників державного бюджету до текстової частини Закону /абзаци другий, третій і шостий статті 1 Закону/, проте вони відсутні. Враховуючи зазначене, назва законопроектів також не відповідає змінам, які належить внести до закону про державний бюджет на 2016 рік для врегулювання порушеного питання.

Належить звернути увагу на те, що з часу реєстрації зазначених законопроектів внесено зміни до держаного бюджету на 2016 рік Законами України від 17.05.2016 № 1360-VІІІ «Про внесення змін до додатків № 3 та № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо збільшення видатків на проведення зовнішнього незалежного оцінювання» та від 19.05.2016 № 1384-VIІI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», якими передбачено зміни загального обсягу видатків державного бюджету та, зокрема, видатків головних розпорядників коштів державного бюджету за бюджетними програмами, бюджетні призначення яких у законопроектах пропонується змінити. Відтак, бюджетні показники у законопроектах мають бути уточнені відповідно до прийнятих змін.

Слід зазначити, що пунктом 240 Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку
“Україна – 2020” у 2015 році (затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 213 із змінами), з метою створення на базі існуючих державних лісогосподарських підприємств єдиної державної лісогосподарської структури з урахуванням досвіду Польщі, Латвії та інших країн з успішним функціонуванням державних лісогосподарських підприємств Мінагрополітики, Мінприроди, Держлісагентству було доручено до 31 грудня 2015 року здійснити заходи щодо розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проектів нормативно-правових актів щодо створення на базі існуючих державних лісогосподарських підприємств єдиної державної лісогосподарської структури (очікуваним результатом такого заходу визначено забезпечення фінансування витрат, пов’язаних з підвищенням продуктивності, поліпшення якісного складу лісів, їх охорони, захисту і відтворення передбачено за рахунок власних коштів новоутворених підприємств). Однак, згідно із звітом про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2015 році вищезазначений захід продовжує виконуватися.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своїх висновках до законопроектів за реєстр. № 4064 та № 4064-1 (листи від 18.03.2016 № 16/3-340/4064(64110) та від 17.03.2016 № 16/3-339/4064-1(63922)), висловлюючи зауваження щодо незбалансованості законодавчих пропозицій, зазначає про доцільність отримання висновку Кабінету Міністрів України щодо цих законопроектів.

Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках до законопроектів (листи від 09.03.2016 №31-06120-02-2/6805 та від 17.03.2016 № 31-06120-02-2/7793) загалом зазначає про непідтримку цих законопроектів, як таких, що не забезпечені ресурсними можливостями бюджету та призведуть до розбалансування показників державного бюджету і висловлює зауваження щодо їх невідповідності вимогам статей 2, 7, 15, 52, 53 Бюджетного кодексу України.

Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (лист від 31.03.2016 № 04-15/08-368 (77258)) за наслідками розгляду зазначених законопроектів рекомендовано Комітету з питань бюджету внести на розгляд Верховної Ради України пропозицію про прийняття законопроекту за реєстр. № 4064 за основу.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у висновках (до законопроекту за реєстр. № 4064 лист від 16.05.2016 № 04-19/17-688; до законопроекту за реєстр. № 4064 -1 лист від 11.04.2016 № 04-19/17-1020) зазначає, що у проектах актів не виявлено корупціогенних факторів – проекти актів відповідають вимогам антикорупційного законодавства.

Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до законопроекту за реєстр. № 4064 (лист від 08.06.2016 № 04-17/10-635 (140943)) та до законопроекту за реєстр. № 4064-1 (лист від 10.06.2016 № 04-17/10-702 (143051)) зазначає, що законопроекти не належать до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС, або регулюються національним законодавством країн-членів ЄС, а отже, не потребують експертного висновку Комітету з питань європейської інтеграції.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету, а саме: рекомендувати Верховній Раді України законопроекти за реєстр. №4064 та № 4064-1 за результатами розгляду у першому читанні повернути на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи, а також рекомендувати Уряду доручити Мінагрополітики, Держлісагентству та Мінфіну спільно опрацювати порушене у законопроектах питання та визначити шляхи його врегулювання.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Маркевич Я.В., Горбунов О.В., Амельченко В.В., Рудик С.Я., Павлов К.Ю., Матвієнко А.С., Деркач А.Л., Медуниця О.В., Унгурян П.Я., народні депутати України Єднак О.В., Лопушанський А.Я., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М., тимчасово виконуюча обов’язки Голови Державного агентства лісових ресурсів України Юшкевич Х.В.

Підсумовуючи обговорення зазначених законопроектів, Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування висловлену народними депутатами – членами Комітету з питань бюджету Горбуновим О.В. Рудиком С.Я., Матвієнком А.С., Медуницею О.В., Павловим К.Ю. пропозицію рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству аграрної політики та продовольства, Державному агентству лісових ресурсів та Міністерству фінансів у тижневий термін спільно опрацювати порушене у законопроектах питання та визначити шляхи його врегулювання.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству аграрної політики та продовольства України, Державному агентству лісових ресурсів України та Міністерству фінансів України відповідно до завдань реформування лісової галузі у тижневий термін спільно опрацювати питання надання у 2016 році державної підтримки заходів із ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів в лісовому фонді та визначити шляхи його врегулювання, виходячи із фінансово-економічного стану підприємств лісової галузі, на підставі обґрунтованих розрахунків обсягів видатків державного бюджету, необхідних для реалізації таких невідкладних заходів, і враховуючи фінансові можливості державного бюджету (у разі необхідності внести відповідну законодавчу пропозицію щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»).

Голосували: «за» - одноголосно.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови Державної міграційної служби України Соколюка М.Ю. щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 4617 від 06.05.2016 р.), поданого Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якими встановити, що з 1 липня 2016 року:

до складу доходів спеціального фонду державного бюджету включаються 30 % вартості адміністративної послуги як частини адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, а також кошти, отримані як частина такого адміністративного збору в розмірі вартості бланка документа та його персоналізації /доповнення частини третьої статті 29 Кодексу новими пунктами 13-3 та 13-4/;

зазначені доходи спеціального фонду спрямовуються на придбання бланків документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, їх персоналізацію та розбудову інфраструктури Єдиного державного демографічного реєстру /доповнення частини четвертої статті 30 Кодексу новим пунктом 21/;

до складу доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів включаються 70 % вартості адміністративної послуги як частини адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус /доповнення частини першої статті 64 новим пунктом 36-4 та частини першої статті 69 Кодексу новим пунктом 20-7/.

Щодо положень законопроекту належить зауважити таке.

1. Законопроект є похідним від іншого урядового законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» (реєстр. № 3224 (доопрац.) від 13.11.2015 р.), направленого Верховною Радою України 14.06.2016 р. на повторне друге читання. Цим законопроектом серед іншого передбачено, що:

замість державного мита запроваджується адміністративний збір за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, а розмір такого збору включає вартість адміністративної послуги, вартість бланка документа та його персоналізації;

вартість адміністративної послуги встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах граничної вартості адміністративної послуги, яка визначається у розмірі від 0,1 до 0,4 мінімальної місячної заробітної плати залежно від виду документів та строку їх оформлення /в умовах 2016 р. – від 137,8 грн до 551,2 грн./;

вартість бланків документів та їх персоналізації визначається відповідно до укладених із дотриманням вимог законодавства договорів з державним підприємством, що здійснює виготовлення бланків та їх персоналізацію;

кошти, отримані як частина адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, в розмірі вартості бланка документа та його персоналізації, а також 30 % вартості адміністративної послуги перераховуються до спеціального фонду державного бюджету.

Отже, з метою забезпечення узгодженості правових норм законопроект за реєстр. № 4617 належить розглядати лише після прийняття в цілому законопроекту за реєстр. № 3224 (доопрац. /що також зазначає Мінфін/, оскільки у разі неприйняття останнього внесення відповідних змін до Кодексу втратить будь-який сенс.

2. Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7 «Про державне мито» (із змінами) визначено розміри ставок державного мита, зокрема, за видачу паспорта громадянина України у разі обміну замість втраченого або пошкодженого – 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (34 грн); за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або обміну цього паспорта – 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн); за видачу або обмін посвідки на проживання в Україні іноземцям та особам без громадянства на постійне чи тимчасове проживання – відповідно 5 чи 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (85 чи 34 грн.).

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 64 та пункту 20-2 частини першої статті 69 Кодексу з 2015 року державне мито щодо всіх документів і дій, за які воно справляється, зараховується до бюджетів місцевого самоврядування за місцем вчинення дій та видачі документів /до 2015 р. окремі види державного мита зараховувалися до загального фонду державного бюджету, зокрема в частині, що стосується загальногромадянських закордонних паспортів/.

За звітними даними Казначейства України до загального фонду місцевих бюджетів загалом надійшло державного мита, пов’язаного з видачою та оформленням закордонних паспортів (посвідок) та паспортів громадян України (код 22090400), за 2015 р. у сумі 362,6 млн грн, а за 4 місяці 2016 р. – у сумі 124,4 млн грн при річному плану у сумі 342,1 млн грн.

Згідно з пунктом 36 частини першої статті 64 та пунктом 20-1 частини першої статті 69 Кодексу плата за надання інших адміністративних послуг, що справляються за місцем надання послуг, з 2015 р. зараховується до загального фонду відповідних місцевих бюджетів.

Пунктом 3 статті 11 та пунктом 10 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» визначено, що у 2016 році до спеціального фонду державного бюджету зараховується плата за документи, що видаються при наданні адміністративних послуг відповідно до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» із спрямуванням таких коштів на закупівлю зазначених документів. Аналогічні норми діяли у 2014 та 2015 роках згідно із законами про державний бюджет на вказані роки.

Відповідно до вищевказаних законодавчих норм та спільного наказу Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства фінансів України від 12.02.2016 р. № 96/55 «Про затвердження Порядку зарахування до бюджетів плати за надання адміністративних послуг та продукцію і документи, що використовуються для оформлення цих послуг» кошти, що надходять як плата за надання адміністративних послуг та документи, що видаються при наданні адміністративних послуг відповідно до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», розподіляються між загальним фондом місцевого бюджету і спеціальним фондом державного бюджету відповідно до встановлених законодавством розмірів плати за надання таких послуг та перераховуються таким чином:

частина коштів, визначена як плата за надання адміністративних послуг (крім коштів від вартості документів, що видаються при наданні адміністративних послуг), – на рахунки з обліку доходів загального фонду місцевого бюджету за місцем надання послуги за кодом 22012500 «Плата за надання інших адміністративних послуг»;

кошти, визначені як плата за документи, що видаються при наданні адміністративних послуг, – на рахунки з обліку доходів спеціального фонду державного бюджету за кодом 25010100 «Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю» на ім’я Державної міграційної служби України (далі – ДМС) та спрямовуються для розрахунків з виробниками продукції.

За звітними даними Казначейства України до загального фонду місцевих бюджетів загалом надійшло плати за надання інших адміністративних послуг (код 22012500) за 2015 р. у сумі 722,4 млн грн, а за 4 місяці 2016 р. – у сумі 248,9 млн грн при річному плані у сумі 677,5 млн грн.

Отже, реалізація законопроектів за реєстр. № 4617 і № 3224 (доопрац.) призведе до втрати доходів загального фонду місцевих бюджетів у зв’язку із скасуванням відповідного державного мита та зарахуванням до спеціального фонду державного бюджету додатково 30 % вартості відповідної адміністративної послуги та частини відповідного адміністративного збору в розмірі вартості персоналізації документа. Як наслідок, відбудеться розбалансування місцевих бюджетів та збільшення надходжень спеціального фонду державного бюджету, про що також зазначає Мінфін.

3. До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 липня 2016 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Кодексу щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також не узгоджується із Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (практична реалізація відповідної законодавчої ініціативи потребуватиме внесення змін до цього Закону в частині відповідних надходжень і витрат спеціального фонду державного бюджету, коригування видатків ДМС за загальним фондом, а також внесення відповідних змін до рішень про місцеві бюджети).

Зауваження з цього приводу наведено також у висновках Мінфіну і Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ). Зокрема, ГНЕУ звертає увагу, що подані до законопроекту документи не містять належного обґрунтування розподілу надходжень від плати за зазначені у законопроекті адміністративні послуги між спеціальним фондом державного бюджету та загальним фондом відповідних місцевих бюджетів у пропонованому співвідношенні. Мінфін зауважує, що відсутність порівняльних розрахунків обсягів надходжень до державного та місцевих бюджетів не дозволяє визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету.

4. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. № 360 «Про затвердження Положення про Державну міграційну службу України» ДМС відповідно до покладних на неї завдань безпосередньо здійснює оформлення і видачу документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, виконує функції замовника з виготовлення та постачання бланків паспортних та інших документів, що посвідчують особу, забезпечує створення, удосконалення, розвиток, супроводження та підтримку функціонування Єдиного державного демографічного реєстру (є його розпорядником).

Питання надання платних послуг ДМС регулюються постановами Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 р. № 795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання» (із змінами) та від 26.10.2011 р. № 1098 «Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби платних послуг» (із змінами).

При цьому, постановою КМУ від 04.06.2007 р. № 795 визначено розміри плати за надання адміністративних послуг підрозділами ДМС, зокрема, за оформлення та видачу: паспорта громадянина України для виїзду за кордон (87,15 грн), паспорта громадянина України для виїзду за кордон на заміну втраченого (73,32 грн), посвідки на постійне або тимчасове проживання (52,49 грн).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1098 встановлено серед іншого, що: у разі надання послуги, що передбачає видачу бланка, розмір плати за її надання визначається з урахуванням витрат, пов’язаних з придбанням відповідної продукції, у т.ч. вартості персоналізації; у разі письмового звернення замовника щодо термінового надання послуги та можливості підрозділів ДМС надати послугу у строк до 10 днів, розмір плати збільшується на 100 %.

Бюджетні призначення ДМС на 2016 рік за програмою «Забезпечення виконання завдань та функцій у сфері громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб» (код 1004020) затверджено в обсязі 1363,1 млн грн, у т.ч. за загальним фондом – 763,1 млн грн, за спеціальним фондом – 600 млн грн.

Відповідно до паспорта такої бюджетної програми на 2016 рік зазначені кошти спеціального фонду спрямовуються виключно на паспортизацію населення, обмін та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон (на придбання і видачу 2 млн персоналізованих бланків паспортів громадянина України для виїзду за кордон, в т.ч. з безконтактним електронним носієм, а вартість зазначеного бланку становитиме 238,3 грн, а з безконтактним електронним носієм – 304,3 грн).

За звітними даними Казначейства України відповідні видатки спеціального фонду проведено ДМС за 2015 р. у сумі 520,5 млн грн (96,6 % бюджетних призначень), а за 4 місяці 2016 р. – у сумі 192,1 млн грн (32 % бюджетних призначень).

При цьому, цим паспортом бюджетної програми визначено, що саме із загального фонду державного бюджету у 2016 р. передбачено здійснення видатків ДМС на видачу 333 тис паспортів громадянина України, 1 млн паспортів громадянина України у форми картки, в т.ч. з безконтактним електронним носієм, 0,5 тис тимчасових посвідчень громадянина України, 200 документів, що посвідчують особу біженця (вартість бланка паспорта громадянина України становитиме 13,5 грн, такого паспорта у формі картки – 120 грн, такого паспорта у формі картки з безконтактним електронним носієм – 192 грн, тимчасового посвідчення громадянина України – 9,4 грн, документа, що посвідчує особу біженця, – 4,7 грн), а також спрямування 95 млн грн на створення складових Єдиного державного демографічного реєстру (заходи з інформатизації).

Враховуючи наведене, виникає питання щодо економічної обґрунтованості та доцільності запропонованого законопроектом здійснення із спеціального фонду державного бюджету видатків ДМС на персоналізацію документів та розбудову інфраструктури Єдиного державного демографічного реєстру, оскільки відповідні заходи належать до безпосередніх функцій ДМС як державного органу. Поряд з тим, такий особливий порядок фінансового забезпечення ДМС не повною мірою відповідатиме одному з головних принципів бюджетної системи України, а саме принципу її єдності, яка забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності /пункт 1 частини першої статті 7 Кодексу/. Кодексом визначені загальні умови фінансового забезпечення органів державної влади, які не містять виключень щодо бюджетного забезпечення окремих з них. При цьому, відповідно до визначених Кодексом засад бюджетної методології, зокрема, в частині розподілу бюджету на загальний та спеціальний фонди, особливостей формування та використання коштів спеціального фонду бюджету, загальноприйнятою практикою є здійснення за загальним (а не спеціальним) фондом державного бюджету видатків, які пов’язані з виконанням функцій держави та які мають постійний і обов’язковий характер, до яких, зокрема, належать видатки на забезпечення діяльності органів державної влади.

5. Запропоноване законопроектом збільшення джерел спеціального фонду державного бюджету (особливо в умовах гострої обмеженості бюджетних ресурсів) не узгоджується із здійсненими заходами щодо оптимізації спеціального фонду бюджетів.

Поряд з тим, Рахункова палата у Висновках щодо виконання закону про Державний бюджет України на 2015 рік пропонує суб’єктам права законодавчої ініціативи ініціювати внесення змін до чинного законодавства України щодо скорочення кількості джерел формування спеціального фонду державного бюджету з подальшим скасуванням спеціального фонду.

Водночас, варто зауважити, що ініційоване законопроектом проведення окремих видатків ДМС за рахунок надходжень частини відповідного адміністративного збору буде залежати від стану його виконання, зважаючи на визначені частиною третьою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 Кодексу особливості здійснення видатків за спеціальним фондом бюджету (а саме взяття бюджетних зобов’язань і проведення видатків за спеціальним фондом бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету).

6. Згідно з підпунктом «д» пункту 2 частини шостої статті 20 Закону України від 06.09.2012 р. № 5203-VI «Про адміністративні послуги» Кабінету Міністрів України було доручено у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати до Верховної Ради України законопроект про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання. Відповідний урядовий законопроект «Про перелік адміністративних послуг» (реєстр. № 3319 від 12.10.2015 р.) перебував на розгляді у Верховній Раді України, але відкликаний 14.04.2016 р. у зв’язку з призначенням нового складу Кабінету Міністрів України.

Відтак, через правову невизначеність переліку адміністративних послуг запропоноване законопроектом виокремлення спеціального порядку зарахування адміністративного збору за оформлення і обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, та встановлення відповідних положень на постійній основі у Кодексі без цілісного розуміння порядку зарахування до бюджетів плати за всі адміністративні послуги вбачається нелогічним і несистемним.

7. Пунктом 2.4 глави 2 розділу VII Угоди про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України восьмого скликання передбачено здійснити протягом І півріччя 2015 року, зокрема, такі завдання:

делегування органам місцевого самоврядування відповідного рівня повноважень з надання базових адміністративних послуг (реєстрація місця проживання, видача паспортних документів, державна реєстрація юридичних та фізичних осіб – підприємців, об’єднань громадян, реєстрація актів цивільного стану, речових прав, вирішення земельних питань, реєстрація автотранспортних засобів, оформлення посвідчень водія);

розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг у районах та містах обласного значення, забезпечення надання через них базових адміністративних послуг;

скорочення кількості адміністративних послуг, впорядкування відносин щодо оплати адміністративних послуг.

Одним із завдань Програми діяльності Кабінету Міністрів України (схваленої Постановою Верховної Ради України від 14.04.2016 р. № 1099-VIII) з питань децентралізації визначено делегування органам місцевого самоврядування повноважень з надання більшості базових адміністративних послуг.

У Плані пріоритетних дій Уряду на 2016 рік (затвердженому розпорядженням КМУ від 27.05.2016 р. № 418-р) серед завдань стратегічного пріоритету «Підвищення якості державного управління та державних послуг» за напрямом 7 «Створення умов для формування спроможних територіальних громад» одним з кроків, які планується здійснити до кінця року, визначено створення можливості передачі органам місцевого самоврядування (за їх зверненням) повноважень з надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг: видача паспорта громадянина України, посвідчення водія на право керування транспортними засобами, державна реєстрація транспортних засобів, реєстрація актів цивільного стану тощо.

Таким чином, законопроект не у повній мірі відповідає наведеним положенням програмних документів щодо децентралізації надання адміністративних послуг, їх оптимізації та впорядкування оплати.

8. Положення законопроекту не відповідають принципам правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, зокрема:

ГНЕУ зауважує, що у нових пунктах 36-4 частини першої статті 64 та 20-7 частини першої статті 69 Кодексу не визначено критерії розподілу коштів від зазначених адміністративних послуг, які належать до джерел формування загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, міст районного значення, сільських, селищних бюджетів, наприклад аналогічно порядку зарахування плати за надання інших адміністративних послуг, що справляються за місцем надання послуг (п. 36 ч. 1 ст. 64 та п. 20-1 ч. 1 ст. 69 Кодексу);

у нових пунктах 13-3 частини третьої статті 29, 36-4 частини першої статті 64 та 20-7 частини першої статті 69 Кодексу щодо пропорцій зарахування вартості адміністративної послуги як частини відповідного адміністративного збору до державного і місцевих бюджетів не передбачено посилання на новий пункт 13-4 частини третьої статті 29 Кодексу щодо коштів, отриманих як частина відповідного адміністративного збору, в розмірі вартості бланка документа та його персоналізації, що призводить до неузгодженості таких положень між собою та можливості неоднозначного їх трактування в процесі практичного застосування.

9. Під час розгляду законопроекту необхідно врахувати висновки Рахункової палати, наведені в її рішенні від 15.12.2015 р. № 11-1 «Про результати аудиту ефективності системи надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ України та Державної міграційної служби України платних послуг» та у відповідному листі до Верховної Ради України від 20.01.2016 р. № 02-02, зокрема:

існуюча в МВС система надання платних послуг не забезпечила повноти та своєчасності залучення коштів, отриманих від надання таких послуг, до державного (місцевих) бюджетів, а у встановлених аудитом випадках призводила до неефективного їх використання;

загалом у 2014 р. та за 9 місяців 2015 р. за надані платні послуги несвоєчасно перераховано до бюджетів 10,28 млн грн і недоотримано доходів на 0,57 млн грн, а необґрунтовані управлінські рішення, які приймалися керівниками різних рівнів, призвели до неефективного використання 19,29 млн грн, що надійшли до спеціального фонду державного бюджету;

через правову невизначеність переліку адміністративних послуг і плати (адміністративного збору) за їх надання, неочевидність критеріїв ціноутворення при встановленні вартості, складність і заплутаність процедур отримання громадянами дозвільних документів є ризики непрозорості їх надання та обмеження доступності для населення;

через відсутність у територіальних органах МВС первинних документів, які би підтверджували факти надання адміністративних послуг та оплату за них (рахунки, акти виконаних робіт тощо), не запроваджено аналітичного обліку за видами надання послуг, що призвело до неповноти та несвоєчасності надходження коштів до бюджетів;

ДМС як орган управління майном не забезпечила ефективного внутрішнього контролю за фінансово-господарською діяльністю ДП «Документ» та витрачанням ним коштів (станом на 01.10.2015 р. аудитом було встановлено перевищення ДП «Документ» витрат, передбачених річним фінансовим планом, на 4,16 млн грн, при тому що це ДП протягом 2014 р. та 9 місяців 2015 р. на закордонних паспортах заробило 112,26 млн грн).

ГНЕУ у своєму експертному висновку /лист від 26.05.2016 р. № 16/3-673/4617(128389)/ надає зауваження до законопроекту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що подальший розгляд законопроекту вбачається доцільним за наслідками прийняття законопроекту (реєстр. № 3224) та надання ДМС фінансово-економічних розрахунків.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Маркевич Я.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, внесену головою підкомітету Іщейкіним К.Є., яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 4617 від 06.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, за результатами розгляду у першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Голосували: «за» - 12, «проти» - 0, «утрималися» - 2, «не голосували» - 9.

7. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Медуниці О.В. про поданий ним проект Закону України про внесення змін до статті 64 Бюджетного кодексу України (щодо зарахування податку на доходи фізичних осіб до відповідного місцевого бюджету за податковою адресою платника податків-фізичної особи) (реєстр. № 4366 від 01.04.2016).

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до частини другої статті 64 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) передбачається надати право платнику податку на доходи фізичних осіб вимагати від свого податкового агента – юридичної особи (її філії відділення, іншого відокремленого підрозділу) чи представництва нерезидента – юридичної особи, податкового агента – фізичної особи, фізичної особи, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зараховувати податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за податковою адресою такого платника (тобто за місцем реєстрації).

Згідно з чинною редакцією – зарахування податку на доходи фізичних осіб здійснюється до відповідного бюджету за місцезнаходженням податкового агента – юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) чи представництвом нерезидента – юридичної особи; за місцем реєстрації податкового агента – фізичної особи у податкових органах; за податковою адресою фізичної особи, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, метою його прийняття є «забезпечення справедливого спрямування податку на доходи фізичних осіб надавачам послуг (відповідним бюджетам територіальних громад) та збалансування дохідної та видаткової частини бюджету, зважаючи, що фізична особа отримує послуги за місцем проживання (реєстрації)».

Насамперед слід звернути увагу, що відповідно до положень Кодексу основоположними принципами бюджетної системи визначено принципи:

– єдності, який забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

– збалансованості, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період;

– обґрунтованості, що передбачає – бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик і правил.

Водночас Кодексом серед іншого чітко регламентовано бюджетний процес, включаючи конкретні вимоги, строки і терміни щодо складання, розгляду, затвердження, виконання державного та місцевих бюджетів.

При цьому у статтях 29, 64, 66 Кодексу встановлено нормативи зарахування податку на доходи фізичних осіб до доходів загального фонду бюджетів, згідно яких до:

– бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад – 60 % податку, що сплачується на відповідній території;

– обласних бюджетів – 15 % податку, що сплачується на відповідній території;

– бюджету міста Києва – 40 % податку, що сплачується на території м. Києва,

– до державного бюджету – 60 % податку, що сплачується на території м. Києва, 25 % – на іншій території України.

За зазначених умов реалізація запропонованих у законопроекті змін (зарахування податку за місцем реєстрації фізичної особи) призведе до розбалансування всіх бюджетів та не забезпечить досягнення основної мети законопроекту, оскільки згідно з Кодексом до бюджетів міст районного значення, селищ, сіл (що у більшості випадків є місцем реєстрації платника податку на доходи фізичних осіб) такий податок не зараховується.

Поряд з тим, такі зміни зумовлять неможливість при формуванні та виконанні бюджетів проводити коректний розрахунок їх дохідної частини, оскільки непрогнозованими будуть вимога (бажання) платника податку на доходи фізичних осіб змінити порядок зарахування податку до відповідного місцевого бюджету та обсяги міграції населення. Як наслідок, зазначене може призвести до необхідності постійного внесення змін, насамперед, до рішень про місцевий бюджет, а також виникнення тимчасових касових розривів у місцевих бюджетах, і суттєвого збільшення кількості звернень до органів Казначейства України для отримання відповідних позик з єдиного казначейського рахунка.

Крім того, потребуватиме змін і механізм горизонтального вирівнювання податкоспроможності (статті 98-100 Кодексу), оскільки один з параметрів розрахунку базової та реверсної дотації є надходження податку на доходи фізичних осіб за останній звітній бюджетний період.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів, що передбачено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Водночас варто відмітити, що порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено у п. 168.4 статті 168 Податкового кодексу України. Такий порядок кореспондується з чинною нормою частини другої статті 64 Кодексу. Тому, реалізація даної законодавчої ініціативи призведе серед іншого до неузгодженості і відповідно можливості різного застосування бюджетних і податкових норм.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку (лист від 30.05.2016 № 16/3-704/4366 (132040)) відмічає, що пропозиція щодо запровадження запропонованого порядку зарахування податку на доходи фізичних осіб до відповідного місцевого бюджету за вибором платника податку є дискусійною та потребує додаткового вивчення і обґрунтування, адже такий порядок суттєво ускладнить та збільшить витрати на адміністрування цього податку, а також може призвести до значного збільшення обсягу розрахунків податкових агентів з відповідними місцевими бюджетами.

Оскільки згідно з пунктом 3 статті 116 Конституції України проведення фінансової та податкової політики забезпечує Кабінет Міністрів України, то на думку ГНЕУ, було б логічним для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту отримати відповідний експертний висновок Уряду.

Міністерство фінансів України (висновок від 29.04.2016 р. № 31-11210-05-2/12455) не підтримує прийняття законопроекту, зауважуючи у свою чергу, що запропонований механізм зарахування податку на доходи фізичних осіб до відповідного місцевого бюджету за податковою адресою платника податків-фізичної особи може призвести до зростання навантаження на суб’єктів господарювання, особливо з великою кількістю найманих працівників, які проживають у різних регіонах країни, зокрема призведе до збільшення витрат як робочого часу, так і матеріальних витрат податкового агента, пов’язаних із технічним забезпеченням своїх обов’язків щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету відповідних сум бюджету, зокрема в частині:

– збільшення витрат на утримання штатних одиниць працівників фінансової сфери (бухгалтерів) для пошуку реквізитів рахунків, на які необхідно перераховувати податок за кожну фізичну особу;

– посилення ризику помилкового перерахування податку не до належних місцевих бюджетів, що матиме наслідком невчасне його надходження та застосування відповідних штрафних санкцій.

Асоціація міст України вважає за доцільне повернути законопроект на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи, підкреслюючи, що запропоновані норми законопроекту суперечать нормам статті 176 Податкового кодексу України, оскільки відповідно до пп. «б» п. 176.2 особи, що мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування /запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається/.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції зазначає, що у проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства (лист від 16.05.2016
№ 04-19/17-1572).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Левченко Ю.В., Матвієнко А.С., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Рудик С.Я., Мельник С.І., Куліченко І.І., Медуниця О.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, внесену головою підкомітету Іщейкіним К.Є.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до статті 64 Бюджетного кодексу України (щодо зарахування податку на доходи фізичних осіб до відповідного місцевого бюджету за податковою адресою платника податків-фізичної особи) (реєстр. № 4366 від 01.04.2016), поданий народним депутатом України Медуницею О.В., за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу.

Голосували: «за» - 9, «проти» - 0, «утрималися» - 5, «не голосували» - 9.

8. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Дерев’янка Ю.Б. про поданий ним та народним депутатом України Івченком В.Є. проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансування видатків на органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення) (рєєстр. № 4208 доопрац. від 15.04.2016).

Відмітили:

Законопроектом передбачаються зміни до статті 93 «Передача коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків місцевих бюджетів» Бюджетного кодексу України /далі –– Кодекс/.

Згідно з чинною редакцією статті 93 Кодексу визначено, що:

– місцева рада може передати кошти на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів іншій місцевій раді у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету (частина перша);

– передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і укладання договору. Усі договори про передачу коштів між місцевими бюджетами згідно з такими рішеннями укладаються до 1 серпня року, що передує плановому (частина третя).

У законопроекті пропонується виключити із частини третьої статті 93 Кодексу, що наведена вище, друге речення, тобто положення про термін укладання договорів до 1 серпня року, що передує плановому.

Насамперед, належить звернути увагу, що у статті 93 унормовуються питання передачі між місцевими бюджетами коштів на проведення окремих видатків, що здійснюються бюджетними установами, які забезпечують надання гарантованих послуг мешканцям декількох адміністративно – територіальних одиниць, зокрема, у сфері освіти та охорони здоров’я.

Крім того, термін укладання договорів до 1 серпня року, що передує плановому, у разі прийняття місцевими радами рішень про передачу коштів між місцевими бюджетами на здійснення окремих видатків, визначений у Кодексі з метою забезпечення врахування відповідних видатків та обсягів міжбюджетних трансфертів на етапі формування місцевих бюджетів, що започатковується саме в серпні – вересні шляхом доведення Міністерством фінансів (після схвалення Урядом проекту закону про державний бюджет) виконавчим органам місцевих рад серед іншого розрахунків прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів з державного бюджету та методики їх визначення.

Тому, укладання договорів про передачу видатків та відповідно міжбюджетних трансфертів до 1 серпня року, що передує плановому, дозволяє формувати відповідні місцеві бюджети, дотримуючись визначених Кодексом принципів бюджетної системи та термінів затвердження місцевих бюджетів.

Отже, виходячи із змісту законопроекту, слід відмітити, що ним врегульовується питання передачі видатків місцевих бюджетів у всіх сферах та галузях, а не на утримання органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення, як зазначається у назві законопроекту.

Відтак, зважаючи, що за змістом законопроект не повною мірою відповідає його назві, із назви законопроекту належить виключити слова в дужках «(щодо фінансування видатків на органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення)».

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку /від 31.05.2016 р. № 16/3-715/4208(132811)/ вважає, що оскільки за змістом відповідних положень пункту 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Кодексу розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, а відповідно до вимог частини першої статті 111 Кодексу «Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як щодо державного бюджету, так і місцевих бюджетів…», то було б логічним для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту отримати відповідний експертний висновок Уряду.

Міністерство фінансів України /висновок від 06.05.2016 р. № 31-05130-02-2/13061/ не підтримує прийняття законопроекту, мотивуючи таким:

1) у місцевих бюджетах може передбачатися міжбюджетний трансферт іншому місцевому бюджету для оплати послуг у разі, якщо за рахунок цього бюджету утримуються заклади, що надають послуги жителям інших громад, або на об’єкти спільного користування. Механізм передачі таких коштів між місцевими бюджетами на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів врегульовано статтями 93 та 101 Кодексу;

2) реалізація положень законопроекту потребуватиме внесення у поточному році змін до місцевих бюджетів, а також вишукання додаткових джерел надходжень до відповідних бюджетів або скорочення вже затверджених видатків, що серед року негативно вплине на їх виконання. При цьому до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку зазначає, що проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства (рішення Комітету від 11 травня 2016 року, протокол № 72).

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновок Комітету Верховної Ради України з питань з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшов.

Асоціація міст України /лист від 14.06.2016 р. № 5-244/ звертаючи увагу, що передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється з метою забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання територіальними громадами покладених на них функцій, вважає, що необхідність укладання відповідної угоди до 1 серпня року, що передує плановому, є суттєвим обмеженням щодо здійснення такої передачі і пропонує ухвалити законопроект в цілому як закон.

Поряд з тим, до Комітету з питань бюджету 14.06.2016 р. надійшли пропозиції від народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету Дубневича Б.В., Іщейкіна К.Є., Горбунова О.В. про доповнення законопроекту положеннями щодо заміни слова «півріччя» словом «кварталу» у другому реченні частини сьомої статті 78 Кодексу, а також виключення слів «державного значення» в абзаці першому пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу, що має сприяти більш ефективному виконанню місцевих бюджетів /пропозиції надані народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету/.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., народний депутат України Дерев’янко Ю.Б., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді України законопроект за реєстр. № 4208 за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій, викладених у проекті ухвали, яка роздана народним депутатам – членам Комітету з питань бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, внесену головою підкомітету Іщейкіним К.Є.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансування видатків на органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення) (рєєстр. № 4208 доопрац. від 15.04.2016), поданий народними депутатами України Ю. Б. Дерев’янком та В.Є. Івченком, за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій:

назву законопроекту викласти у такій редакції: «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»;

доповнити законопроект новими пунктами такого змісту (з подальшим внесенням техніко-юридичних уточнень):

« _ ) у другому реченні частини сьомої статті 78 слово «півріччя» замінити словом «кварталу»;

_ ) в абзаці першому пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» слова «державного значення» виключити».

Відповідно, у разі прийняття даного законопроекту Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні на підпис Голові Верховної Ради України законопроекту за реєстр. № 4208 належить внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» - одноголосно.

9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо запобігання незаконному видобуванню та введенню в обіг бурштину та виробів з його використанням)» (реєстр. № 4466 від 18.04.2016), поданий народним депутатом України Заставним Р.Й.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 51 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України щодо уточнення назви збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів (який належить до доходів загального фонду державного бюджету), передбачивши додатково його сплату при гуртовій та роздрібній торгівлі бурштином та виробами з нього, ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, дорогоцінних металів.

Чинною нормою встановлено, що цей збір серед іншого сплачується при поданні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю. Слід звернути увагу, що у такому вигляді зазначений збір запроваджено Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з 01.01.2015 р. у розмірі 10 % від вартості основного дорогоцінного металу, що міститься у сплаві, з якого виготовлено ювелірний чи побутовий вибір.

Насамперед, належить відмітити, що законопроект є похідним від проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за незаконне видобування та введення в обіг бурштину та виробів з його використанням)» за реєстр. № 4462 від 18.04.2016 р., поданого тим же автором. Законопроектом за реєстр. № 4462 запропоновано, зокрема, зміни до Закону України «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо розширення платників цього збору суб’єктами господарювання, які провадять гуртову та роздрібну торгівлю ювелірними та побутовими виробами з бурштину, дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, дорогоцінних металів.

У пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 4462 зазначається, що у випадку легалізації та продажу на території України незаконно видобутого бурштину та(або) ювелірних виробів з його використанням, а також з використанням іншого дорогоцінного каміння та дорогоцінних металів, втрати економічних інтересів України будуть відшкодовуватися через впровадження збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, який сплачуватимуть фізичні та юридичні особи, які провадять гуртову та роздрібну торгівлю бурштином і виробами з нього, ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінного каміння та дорогоцінних металів.

Однак, до такої законодавчої ініціативи не надано жодних даних, які дозволили б обрахувати суму доходів державного бюджету від її реалізації, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту за реєстр. № 4462 і зауважує, що його прийняття потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету на адміністрування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Загалом Мінфін не підтримує цей законопроект, зауважуючи, що внесення запропонованих змін не досягне задекларованих цілей, оскільки виробники ювелірних виробів будуть нести подвійне навантаження під час сплати зазначеного збору (при поданні ювелірних виробів на клеймування та при здійсненні їх оптової/роздрібної торгівлі), внаслідок чого зменшиться кількість легальних операцій на ринку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та збільшення тіньового обігу ювелірної продукції.

На час розгляду законопроекту за реєстр. № 4466 у Комітеті з питань бюджету законопроект за реєстр. № 4462 ще не розглядався Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (який є відповідальним за розгляд законопроекту) і Верховною Радою України та невідомо, яке рішення буде прийнято щодо нього. Відтак, наразі немає законодавчих підстав для уточнення назви відповідного збору згідно із законопроектом за реєстр. № 4466.

Отже, з метою забезпечення узгодженості правових норм законопроект за реєстр. № 4466 належить розглядати лише після прийняття законопроекту за реєстр. № 4462, оскільки у разі неприйняття останнього внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України втратить будь-який сенс. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку до законопроекту /лист від 28.04.2016 р. № 16/3-534/4466(105493)/ також вважає, що рішення щодо законопроекту за реєстр. № 4466 має прийматися за результатами розгляду законопроекту за реєстр. № 4462.

Слід також зазначити, що відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради України від 16.05.2016 р. № 172 створено Робочу групу з напрацювання пропозицій щодо законодавчого врегулювання порядку видобування бурштину в Україні, яка опрацювала законопроекти у межах предмету її відання, зокрема, законопроекти за реєстр. № 4462 і № 4466. За результатом засідання цієї Робочої групи від 31.05.2016 р. запропоновано профільним комітетам рекомендувати Верховній Раді України зазначені законопроекти направити для підготовки на повторне перше читання.

Поряд з тим, ГНЕУ звертає увагу, що законодавство України вже передбачало справляння збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з продажу ювелірних виробів. Зокрема, відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» такий збір з 1998 року сплачували суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснювали торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння. Проте практика застосування норм свідчить, що запровадження збору з продажу ювелірних виробів та дорогоцінного каміння (а згідно з вимогами Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» бурштин також віднесено до дорогоцінного каміння органогенного утворення) не вирішило питання щодо «унеможливлення незаконного обігу бурштину, дорогоцінного каміння, дорогоцінних металів і виробів з них».

У свою чергу Мінфін вважає, що стара модель справляння збору, яка існувала до 2015 року, свідчила про негативні тенденції, викликані прагненням платників збору до заниження бази оподаткування, наслідком чого стало зменшення фактичних надходжень до держаного бюджету.

Довідково: доходи державного бюджету від збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння у 2012 р. становили 39,9 млн грн, у 2013 р. – 38,8 млн грн, у 2014 р. – 33,5 млн гривень. Разом з тим, за 2015 рік до державного бюджету надійшло збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при поданні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю у сумі 211,7 млн грн, що в 6,3 раза більше, ніж зібрано за 2014 рік. У державному бюджеті на 2016 рік надходження цього збору заплановані у сумі 186,1 млн гривень.

Загалом ГНЕУ вважає, що було б логічним для прийняття виваженого рішення щодо законопроекту отримати відповідний експертний висновок Уряду, оскільки згідно з пунктом 3 статті 116 Конституції України проведення фінансової політики забезпечує Кабінет Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку /лист від 06.05.2016 № 31-21020-03-2/13042/ зазначає, що не підтримує законопроект, зауважуючи, що його реалізація не досягне задекларованих цілей (унеможливлення незаконного обігу бурштину, дорогоцінного каміння, дорогоцінних металів і виробів з них, та створення рівних умов для суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з ними), а призведе до подвійного оподаткування в сфері торгівлі ювелірними виробами та виникнення кумулятивного ефекту внаслідок введення додаткового збору з їх обігу, не створить рівних умов для суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з бурштином, дорогоцінним камінням, металами і виробами з них, та значно збільшить витрати на адміністрування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України. На відсутність відповідної інформації також звернути увагу Мінфін та Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

Назва законопроекту не в повній мірі відповідає його змісту, оскільки крім бурштину у законопроекті також йдеться про ювелірні та побутові вироби з дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, дорогоцінних металів, на що також вказує Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Крім того, визначення розділів законопроекту та порядок їх розміщення не відповідають правилам нормопроектувальної техніки щодо оформлення законопроектів.

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у своєму рішенні /лист від 12.05.2016 р. № 04-15/08-518(114461)/ рекомендує Комітету з питань бюджету внести на розгляд Верховної Ради України пропозицію про повернення суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання законопроекту за реєстр. № 4466.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму рішенні щодо законопроекту /лист від 08.06.2016 р. № 04-19/17-1807/ зазначає, що у законопроекті не виявлено корупціогенних факторів і він відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Матвієнко А.С., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету Іщейкін К.Є. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 4466 повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Така пропозиція була поставлена на голосування Головою Комітету Павелком А.В. і підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо запобігання незаконному видобуванню та введенню в обіг бурштину та виробів з його використанням)» (реєстр. № 4466 від 18.04.2016 р.), поданий народним депутатом України Заставним Р.Й., за результатами розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Голосували: «за» - одноголосно.

10. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань соціальних програм державного бюджету Комітету з питань бюджету Молотка І.Ф. про результати обговорення стану місцевих бюджетів Сумської області в умовах реформи міжбюджетних відносин та реалізації пріоритетних проектів розвитку регіону в рамках виїзного засідання Комітету до міста Шостки Сумської області.

Відмітили:

Народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету Павелком А.В., Амельченком В.В., Ванатом П.М., Горбуновим О.В., Дубневичем Б.В., Іщейкіним К.Є., Кривенком В.М., Молотком І.Ф., Рудиком С.Я. за участі народних депутатів України – Дубневича Я.В. (голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту) та Сугоняко О.Л. (члена Комітету Верховної Ради України з питань транспорту), першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України Юшкевич Х.В., заступника начальника регіональної філії «Південно-західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» Кириленка В.М. та інших посадовців центральних органів виконавчої влади, а також керівників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування області 4 червня 2016 року в рамках забезпечення виїзного засідання Комітету до міста Шостка обговорювалися актуальні питання розвитку регіону.

Місцеві бюджети Сумської області були сформовані на новій основі, що дозволила їм отримати додатковий фінансовий ресурс на виконання повноважень, які передані місцевим органам влади, та на забезпечення самоврядних повноважень. Відповідно аналіз показників місцевих бюджетів засвідчив про чітку тенденцію до збільшення протягом 2015-2016 років власного фінансового ресурсу місцевих бюджетів області (+42,6 %) і трансфертів з державного бюджету (+74,2 %).

Надходження основних бюджетоутворюючих джерел доходів місцевих бюджетів – податку на доходи фізичних осіб та плати за землю збільшились майже на 50 % на відміну від попередніх років, коли їх приріст коливався в межах 2 - 3відсотків. Частина податків (акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортний податок, 80 % екологічного податку та 25 % плати за надра) дозволила отримати у 2015 році додатковий ресурс у сумі 185,5 млн гривень та очікувати у 2016 році 225,6 млн гривень, що є підґрунтям для виконання своїх повноважень та підвищення мотивації до нарощування дохідної бази місцевих бюджетів.

Водночас, ряд питань є такими, що на думку фахівців області, потребують додаткового унормування, серед них, зокрема: необхідність належного фінансового забезпечення професійно-технічних закладів та інших навчальних закладів з підготовки робітничих кадрів, збільшення обсягів медичної та освітньої субвенцій, додаткових коштів на забезпечення житлом осіб, які брали участь у антитерористичній операції. Точка зору місцевої влади з врегулювання проблемних питань наведена у відповідному зверненні до Комітету з питань бюджету.

Особливу увагу було приділено питанням вирішення екологічних проблем, зважаючи на значний обсяг накопичених у Сумській області заборонених або непридатних для подальшого використання хімічних засобів захисту рослин. Водночас, найбільш вразливою для міста Шостки та Шосткинського району виявились надзвичайна ситуація, зумовлена розливом пестицидів І та ІІ класу ризику та небезпечної хімічної речовини з вмістом гептилу, що були зібрані в сертифіковані ємності, однак до вивезення такої хімічної суміші та її знешкодження надзвичайна ситуація не вбачається остаточно ліквідованою. Тому йшлося не лише про фінансове забезпечення таких робіт, а й про якнайшвидше затвердження Урядом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

Оцінюючи стан фінансового забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг області, зазначалось, що у поточному році з державного бюджету на утримання доріг області передбачено 88,9 млн грн, що складає 27,3 відсотка від мінімальної річної потреби експлуатаційного утримання усередненої категорії доріг області і не дозволяє повною мірою досягнути належного стану доріг. Відтак, наголошувалося на важливості залучення Сумської області до експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення за рахунок 50 % від суми перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до спеціального фонду місцевих бюджетів (без обмеження дії в часі такого положення).

Окремо було звернуто увагу на необхідність ремонту автомобільної дороги Шостка – Кролевець для забезпечення сполучення північних районів області із столицею держави.

Не менш важливим постало питання відновлення прямого залізничного сполучення Шостка – Суми – Шостка, що має сприяти належному рівню доступності та комфорту для мешканців міста Шостки, оскільки місто розташовано на відстані близько 200 кілометрів від обласного центру. При цьому для визначення перспективи прямого сполучення обговорювалась можливість вивчення пасажиропотоку за таким напрямом: Шостка – Київ з пересадкою на вузловій станції Конотоп на регіональний експрес Київ – Суми.

Поряд з тим, порушувалося питання електрифікації дільниці Південної залізниці «Ворожба-Суми-Люботин» протяжністю 235 кілометрів. Через відсутність електрифікації значно скоротилися обсяги вантажної та пасажирської роботи, що призвело до скорочення робочих місць та посилення соціальної напруги в регіоні.

Серед першочергових соціальних питань, що потребують вирішення за державної підтримки, було названо питання забезпечення житлом військовослужбовців Національної гвардії України

Представниками Міністерства оборони України та органів місцевого самоврядування було поінформовано про наміри та готовність розміщення окремого підрозділу новоствореної військової частини на території смт. Вороніж Шосткинського району, однак у зв’язку з неврегульованими питаннями щодо оренди будівель питання не вирішується.

У ході обговорення зазначалося також про необхідність створення територій стійкого розвитку прикордонних зон на півночі Сумської області, зважаючи на близьке розташування кордону, та розвиток прикордонної інфраструктури.

Представляючи позицію щодо розвитку лісової галузі та функціонування лісового господарства, відмічалося, що галузь потребує реформування та якнайшвидшого врегулювання питання щодо бюджетного забезпечення державної підтримки заходів, спрямованих на охорону, захист та відновлення лісів. Поряд з тим, підкреслювалося, що Сумська область має високі показники лісорозведення та лісовідновлення, її лісогосподарські підприємства є бюджетоутворюючими для місцевих громад. Водночас ресурси лісової галузі на Сумщині можуть використовуватися як альтернативні види палива.

В обговоренні 4 червня п.р. взяли активну участь народні депутати України Павелко А.В., Амельченко В.В., Ванат П.М., Горбунов О.В., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Молоток І.Ф., Рудик С.Я., Дубневич Я.В. та Сугоняко О.Л.

Зокрема, підкреслювалося, що належне забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання доріг здійснюється шляхом залучення коштів з різних джерел, ефективного контролю якості таких робіт з боку народних депутатів, органів державної влади і громадськості та було поінформовано про включення до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України зареєстрованого членами Комітету законопроекту щодо поширення положення, визначеного п. 33 розділу IV Бюджетного кодексу України, про зарахування 50 відсотків від суми перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до спеціального фонду місцевих бюджетів кожного регіону із спрямуванням таких коштів на заходи з розвитку автомобільних доріг загального користування без обмеження дії в часі такого положення (на даний час такий експеримент проводиться лише в окремих регіонах до 2017 року). У разі реалізації такої законодавчої ініціативи Сумщина також може отримати додаткові кошти на ремонт доріг.

Члени Комітету, серед іншого, звертали увагу на:

обов’язкове дотримання вимог бюджетного законодавства в частині ефективного, результативного, неупередженого використання коштів місцевих бюджетів, досягнення публічності і прозорості у їх витрачанні та забезпечення контролю за публічними фінансами відповідними органами державної та місцевої влади і громадськістю;

необхідність раціонального використання коштів державного бюджету, що надаються на підтримку регіонального розвитку, здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, будівництва та ремонту доріг, придбання житла військовослужбовцям, які безпосередньо брали участь в Антитерористичній операції, забезпечуючи достатнє та своєчасне співфінансування об’єктів та заходів;

здійснення заходів з підготовки якісних інвестиційних проектів для залучення коштів держави та приватних інвесторів на розвиток регіону;

необхідність забезпечення контролю за повнотою сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

доцільність продовження роботи щодо об’єднання територіальних громад та вивчення позитивного досвіду такого об’єднання в інших регіонах України.

За наслідками обговорення та на основі пропозицій, висловлених народними депутатами України, Сумською обласною державною адміністрацією, керівниками органів місцевого самоврядування, членами Комітету було погоджено рекомендації з розгляду можливих шляхів вирішення порушених питань, які пропонується підтримати.

Голова Комітету поставив на голосування таку пропозицію, що була підтримана одноголосно.

УХВАЛИЛИ:

1. Рекомендувати Кабінету Міністрів України розглянути можливості:

1) забезпечення нормативно-правового регулювання питань поводження з відходами, включаючи затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами;

2) вивчення Міністерством екології та природних ресурсів України питання проведення за рахунок коштів державного бюджету робіт з перевезення та знешкодження хімічних речовин з вмістом гептилу, що знаходяться на території міста Шостка, у сумі 12 млн грн;

3) надання оцінки діяльності департаменту екології, природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Сумської обласної державної адміністрації щодо вжиття заходів з ліквідації екологічної катастрофи, що виникла внаслідок розливу пестицидів І та ІІ класу ризику та небезпечної хімічної речовини з вмістом гептилу на території міста Шостка і Шосткинського району 30 квітня 2015 року, доручивши проведення належної перевірки Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України та Генеральній прокуратурі України;

4) спрямування у 2016 році коштів з державного бюджету на:

– капітальний ремонт автомобільної дороги Т–19–07 Шостка-Кролевець у сумі 116 млн гривень;

– придбання житла у місті Шостка для учасників антитерористичної операції, а також для інвалідів І-ІІ групи із числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов, у сумі 20 млн гривень;

– придбання житла у місті Шостка для військовослужбовців Національної гвардії України у сумі 3,2 млн гривень;

5) вирішення питання дислокації у смт. Вороніж Шосткинського району окремого підрозділу новоствореної військової частини з розміщенням у будівлях, що належать державному навчальному закладу Шосткинський центр професійно-технічної освіти», який на даний час є об’єктом державної власності;

6) сприяння відновленню руху пасажирських поїздів сполученням «Шостка-Суми-Шостка»;

7) визначення шляхів врегулювання питання бюджетного забезпечення державної підтримки заходів із ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів в лісовому фонді, виходячи з фінансово-економічного стану підприємств лісової галузі та на підставі обґрунтованих розрахунків необхідних обсягів видатків державного бюджету на такі заходи згідно з пропозиціями Державного агентства лісових ресурсів України, що додаються;

6) врегулювання порушених Сумською обласною державною адміністрацією, Шосткинською міською радою проблемних питань щодо вдосконалення бюджетного законодавства та бюджетного забезпечення повноважень у сфері освіти, охорони здоров’я, екологічної безпеки, транспорту та дорожнього господарства, а також інших пріоритетних проектів (що додаються).

2. Направити таке рішення до Кабінету Міністрів України.

Голосували: «за» - одноголосно.

Голова Комітету А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                              В.В. Шкварилюк

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи 8 скликання”

29 серпня 2019 11:20

Комітет Верховної Ради України