Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №55 від 20 квітня 2016 року

 

 

 

1500  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Ванат П.М., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Гордєєв А.А., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шкварилюк В.В., Шуфрич Н.І.

Всього присутніх – 23 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Деркач А.Л., Молоток І.Ф., Пресман О.С., Савченко О.Ю., Шевченко О.Л.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Коломієць Ю.П., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Шпак В.П., Климчук Д.І., Новацька О.В., Сторожук О.В., Яковенко С.П.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:

Єфімов М.В. – народний депутат України;

Жолобецький О.О. – народний депутат України;

Данилюк О.О. – Міністр фінансів України;

 

Маркарова О.С. – заступник Міністра фінансів України – керівник апарату;

Жебрівський П.І. –  Голова Донецької обласної державної адміністрації;

 

Кузькін Є.Ю. – директор Департаменту місцевих бюджетів та інвестицій Міністерства фінансів України;

Соколовська Ю.С. – директор Департаменту охорони здоров’я і соціальних програм Міністерства фінансів України;

Гладун Є.А. – начальник управління прогнозування доходів Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України;

Якубівській В.Л. – директор Департаменту фінансово-ресурсного забезпечення Міністерства охорони здоров’я України;

 

Святенко В.Г. – начальник відділу з питань бюджету Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати;

Профатило Н.В. – головний спеціаліст Рахункової палати;

 

Старченко О.М. – головний спеціаліст Управління інформаційної політики Рахункової палати.

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (реєстр. № 4197).

3. Про проекти законів України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо:

- фінансування реконструкції, поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення по всій території України (реєстр. № 4214 доопрац. від 07.04.2016), поданий народними депутатами України Павелком А.В., Крульком І.І. та іншими;

- експерименту в Миколаївській області з фінансового забезпечення реконструкції, поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення (реєстр. № 4214-1 від 16.03.2016), поданий народними депутатами України Жолобецьким О.О., Кремінем Т.Д. та іншими;

- застосування по всій території України експерименту з фінансування реконструкції, поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення (реєстр. № 4214-2 від 24.03.2016), поданий народними депутатами України Євлаховим А.С., Ляшком О.В. та іншими;

- експерименту в Миколаївській області з фінансового забезпечення реконструкції, поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення (реєстр. № 3678 від 21.12.2015), поданий народним депутатом України Вадатурським А.О.;

- експерименту в Одеській, Волинській, Львівській та Чернівецькій областях з фінансового забезпечення реконструкції, поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення (реєстр. № 3694 від 22.12.2015), поданий народними депутатами України Вознюком Ю.В., Євтушком С.М. та іншими.

4. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо портового (адміністративного) збору (реєстр. № 3532 від 26.11.2015), поданий народними депутатами України Козирем Б.Ю., Кононенком І.В., Урбанським І.О., Унгуряном П.Я., Фаєрмарком С.О.

5. Про проект Закону України про внесення змін до статті 87 Бюджетного кодексу України (щодо забезпечення застосування в бюджетному законодавстві поняття «громадське об’єднання» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про громадські об’єднання») (реєстр. № 4280 від 18.03.2016), поданий народними депутатами України Кривенком В.М., Рудиком С.Я. та іншими.

6. Про погодження передачі бюджетних призначень Міністерству охорони здоров’я України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 256-р). /Включено до порядку денного додатково/

7. Різне.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення" (щодо порядку приєднання ДП "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм")" (реєстр. № 4232 від 15.03.2016, народні депутати Сюмар В.П., Опанасенко О.В., та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи" щодо збільшення статутних капіталів банків" (реєстр.  4230 від 15.03.2016, народний депутат України Рибалка С.В. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (щодо своєчасності проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту засобів вимірювальної техніки, що є власністю юридичних осіб)" (реєстр. № 4274 від 18.03.2016, народний депутат України Левченко Ю.В.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 41 Закону України "Про дорожній рух" (щодо пріоритетності транспортних засобів, які рухаються по колу)" (реєстр. № 4246 від 17.03.2016, народний депутат України Папієв М.М.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про підтримку авіабудівної промисловості» (реєстр. № 3618 від 10.12.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Як зазначають автори законопроекту у пояснювальній записці до нього, дана законодавча ініціатива передбачає створення умов розвитку та формування високотехнологічної, конкурентоспроможної авіабудівної промисловості, забезпечення обороноздатності країни і безпеки держави, забезпечення зайнятості населення тощо. Так, зокрема, положення законопроекту встановлюють цілі, завдання та принципи авіабудівної промислової політики, а також заходи підтримки та стимулювання суб’єктів господарювання в сфері авіабудівної промисловості /у зв’язку із ініціюванням нового законопроекту Закон України «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі – Закон) визнається таким, що втратив чинність/.

Слід зазначити, що до таких заходів законопроектом пропонується віднести надання суб’єктам господарювання в сфері авіабудівної промисловості фінансової підтримки у формі податкових пільг відповідно до податкового законодавства і надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування таким суб’єктам підтримки:

науково-технічної діяльності та інноваційної діяльності (розміщення в рамках державного оборонного замовлення завдань на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт; надання суб’єктам господарювання у сфері авіабудівної промисловості податкових пільг з метою стимулювання наукової діяльності тощо);

інформаційної (фінансування видання і (або) ведення каталогів, довідників, бюлетенів, баз даних, сайтів в мережі Інтернет, що містять економічну, правову, виробничо-технологічну інформацію, необхідну для виробництва авіаційної техніки, та інформацію в області маркетингу; організації проведення виставок, ярмарків, конференцій (у тому числі міжнародних) чи сприяння в їх проведенні; розміщення інформаційно-рекламних матеріалів або сприяння в їх розміщенні),

розвитку кадрового потенціалу (підтримки організацій, що здійснюють освітню діяльність за додатковими професійними програмами для працівників суб’єктів господарювання в сфері авіабудівної промисловості, за допомогою надання фінансової, інформаційної та консультаційної підтримки; надання навчально-методичного та науково-педагогічного забезпечення суб’єктам господарювання в сфері авіабудівної промисловості; фінансової підтримки суб’єктів господарювання у сфері авіабудівної промисловості, що беруть участь у створенні організацій, що здійснюють освітню діяльність за додатковими професійними програмами для працівників зазначених суб’єктів господарювання та забезпечують узгодження теоретичних знань з практичними навичками і вміннями тощо).

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень бюджетів різних рівнів внаслідок звуження податкової бази у разі надання податкових пільг суб’єктам господарювання в сфері авіабудівної промисловості та до необхідності вишукання додаткових видатків бюджетів для реалізації вищезазначених заходів з підтримки таких суб’єктів.

Крім того, даним законопроектом пропонується продовжити до 1 січня 2026 року:

- застосування до суб'єктів авіабудування особливостей сплати ввізного мита, земельного податку, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, здійснення розрахунків в іноземній валюті (згідно чинної редакції Закону така норма діє до 1 січня 2016 року);

- державної фінансової підтримки збуту авіаційної техніки вітчизняного виробництва через механізм здешевлення кредитів шляхом часткової компенсації ставки за кредитами комерційних банків, залученими суб'єктами господарювання у національній валюті для закупівлі такої техніки. Така компенсація надається експлуатантам авіаційної техніки, які знаходяться на території України, виключно для авіаційної техніки вітчизняного виробництва, за відсотки, фактично сплачені у поточному бюджетному періоді, у розмірі облікової ставки Національного банку, що діє на дату сплати зазначених відсотків. Кошти на здійснення такої державної фінансової підтримки збуту авіаційної техніки вітчизняного виробництва мають передбачатися щорічно у законі про Державний бюджет на відповідний рік (згідно чинної редакції Закону така норма діє до 1 січня 2017 року).

Слід зазначити, що продовження дії таких норм призведе до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів за рахунок недонадходження відповідних податків та зборів від суб’єктів літакобудування у 2016-2025 роках та до потреби в додаткових коштах державного бюджету на часткову компенсацію ставки за кредитами комерційних банків, залученими суб’єктами господарювання у національній валюті для закупівлі авіаційної техніки вітчизняного виробництва у 2017-2025 роках, про що також зауважено у експертному висновку Міністерства фінансів України. Крім того, Міністерством висловлено ряд інших зауважень до даного законопроекту  та загалом зазначено про непідтримку цього законопроекту.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований автором законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про підтримку авіабудівної промисловості» (реєстр. № 3618 від 10.12.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження та збільшуючи витрати бюджетів у поточному та наступних бюджетних періодах). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» щодо узгодження його правових норм із Законом України «Про правовий статус на вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті» (реєстр. № 4266 від 18.03.2016), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.-Б. Р.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» пропонується надати статус реабілітованих засудженим за зраду батьківщини, шпигунство, диверсії, шкідництво, саботаж, терористичні акти, збройні вторгнення на територію України, організацію збройних формувань, якщо вказані дії здійснювались з метою здобуття (відновлення) або захисту незалежності України у ХХ столітті особами, які визнані борцями за незалежність України у ХХ столітті відповідно до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті», і в матеріалах кримінальних справ яких або в додатково поданих документах є відомості про участь цих осіб у боротьбі за незалежність України у ХХ столітті.

Враховуючи положення Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», реалізація норм законопроекту для покриття витрат, пов’язаних із забезпеченням виплати реабілітованим особам та їх спадкоємцям компенсацій за роки позбавлення волі або примусового поміщення у лікувальні заклади і компенсацій за вилучене майно та надання інших передбачених Законом пільг, потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів зважаючи на те, що згідно підпункту б пункту 4 частини першої статті 89 та частини першої статті 102 Бюджетного кодексу України кошти для надання пільг реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами, передбачаються у місцевих бюджетах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація законопроекту у зв’язку із розширенням кола одержувачів пільг і компенсацій потребуватиме додаткових видатків державного бюджету і не буде забезпечена фінансовими ресурсами. При цьому відмічено, що у зв’язку з тим, що розробником не подано вихідних даних щодо кількості осіб, які набудуть відповідного статусу та права на пільги на компенсацію, Мінфін не має можливості спрогнозувати з прийнятною точністю обсяг додаткових витрат, необхідних для його виконання.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» щодо узгодження його правових норм із Законом України «Про правовий статус на вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті» (реєстр. № 4266 від 18.03.2016), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.-Б. Р., має вплив на показники бюджетів (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» (щодо покращення становища споживачів електричної енергії) (реєстр. № 3774 від 15.01.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Даним законопроектом передбачається шляхом внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» встановити, що енергопостачальники мають право обмежити електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу у разі неповної оплати спожитої електричної енергії, що перевищує 6 щомісячних розмірів оплати, визначених виходячи з відповідних нормативів споживання електричної енергії та тарифів, які діють на день обмеження надання електричної енергії. Крім того, пропонується заборонити припиняти постачання електричної енергії в зимовий час для споживачів, які відносяться до соціально незахищених та малозабезпечених верств населення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що питання економічної підтримки при оплаті житлово-комунальних послуг споживачів, які відносяться до соціально незахищених та малозабезпечених верств населення, врегульовані чинним законодавством через Програму житлових субсидій, згідно з якою держава компенсує сім’ям витрати на оплату житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами, що перевищують визначений обсяг обов’язкового відсотка платежу (Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот передбачена у сумі 35 млрд гривень) і зауважує, що запровадження додаткових заходів захисту соціально незахищених та малозабезпечених верств населення може призвести до зниження рівня оплати за спожиту електроенергію.

Поряд з цим, слід зазначити, що законодавча пропозиція може зумовити послаблення платіжної дисципліни споживачів електричної енергії та, в свою чергу, створити ризики для енергопостачальних організацій в контексті забезпечення стабільності їх фінансового стану і може призвести до погіршення показників їх фінансової діяльності, що може мати наслідком зменшення надходжень бюджетів різних рівнів внаслідок звуження податкової бази, про що також наголошено у експерних висновках Міністерства фінансів України та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований автором законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України законопроект доцільно відправити на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» (щодо покращення становища споживачів електричної енергії) (реєстр. № 3774 від 15.01.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., має вплив на показники бюджету (зменшує надходження бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи державного управління у сфері організації та безпеки дорожнього руху (реєстр. № 4275 від 18.03.2016), поданий народними депутатами України Діденком І.А., Дубневичем Я.В., Кривенком В.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується утворити новий центральний орган виконавчої влади – Національне  агентство з питань організації та безпеки дорожнього руху (далі – Агентство), діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра, який реалізує державну політику у сфері транспорту (Міністра інфраструктури України). Відповідно до законодавчої пропозиції такий орган може створювати територіальні органи в областях, районах і містах.

До повноважень такого новоутвореного Агентства, зокрема, пропонується віднести здійснення реалізації державної політики у сфері організації та безпеки дорожнього руху; розробку стратегії з підвищення рівня організації та безпеки дорожнього руху; розробку та визначення єдиного порядку організації дорожнього руху та його безпеки, участь у розробці державних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки; проведення аналізу, моніторингу, оцінки ефективності виконання державних програм з підвищення рівня організації та безпеки дорожнього руху; погодження єдиних вимог щодо проектування, будівництва, реконструкції, ремонту, утримання та охорони автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів та затвердження програм їх будівництва, в частині організації та безпеки дорожнього руху; розробку типових структур регіональних, обласних, міських і районних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки; здійснення профілактичної та просвітницької діяльності у галузі дорожнього руху та його безпеки тощо.

Крім того, для реалізації вищезазначених повноважень Агентство у визначеному Законом порядку може залучати на договірних засадах фізичних та юридичних осіб, що мають досвід відповідної діяльності.

При цьому, Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту Кабінету Міністрів України доручається провести заходи з реорганізації Державної служби з безпеки на транспорті  Міністерства інфраструктури України, Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем Міністерства внутрішніх справ України та Українського медичного центру безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій Міністерства охорони здоров’я України, та передати їх повноваження новоутвореному Агентству. Проте, як зауважено у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, необхідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків щодо перерозподілу видатків державного бюджету між вказаними організаційними структурами до законопроекту не надано.

В той же час, законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині обмеження максимально допустимого перевищення швидкості з якого наступає адміністративна відповідальність з двадцяти кілометрів до п’яти, що може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень.

Загалом, Міністерством фінансів України висловлюється ряд зауважень до даного законопроекту та зазначається, що створення та утримання такого Агентства, як центрального органу виконавчої влади, який може створювати територіальні органи в областях, районах і містах або делегувати відповідні повноваження органам виконавчої влади та місцевого самоврядування, залучення на договірних засадах фізичних та юридичних осіб для виконання відповідних повноважень Агентства, а також проведення реорганізації діючих органів виконавчої влади може потребувати додаткових видатків державного бюджету.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, що має вплив на показники бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, однак супровідні документи до законопроекту не містять таких матеріалів.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований авторами законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи управління у сфері організації та безпеки дорожнього руху (реєстр. № 4275 від 18.03.2016), поданий народними депутатами України Діденком І.А., Дубневичем Я.В., Кривенком В.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету та опосередковано збільшувати надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 380 Митного кодексу України (щодо створення сприятливих умов для використання автомобілів з іноземною реєстрацією) (реєстр. № 4223 від 15.03.2016), поданий народним депутатом України Балогою В.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити громадян – резидентів від сплати митних платежів при тимчасовому ввезенні транспортних засобів особистого користування. Відповідно до чинного законодавства тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів дозволяється на строк до одного року під письмове зобов’язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до законодавства підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до заміщення значної кількості транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, транспортними засобами, що ввозитимуться з використанням митного режиму тимчасового ввезення, без сплати будь-яких податків, і, як наслідок, до непрогнозованих недонадходжень митних платежів до державного бюджету. При цьому, оцінити обсяги недонадходжень митних платежів (ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість) до бюджету неможливо, оскільки відсутні прогнозні обсяги ввезення транспортних засобів особистого користування громадянами-резидентами, які будуть ввозитись із використанням митного режиму тимчасового ввезення, а також інформація про технічні та інші характеристики таких транспортних засобів, що впливають на рівень їх оподаткування.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (через 30 днів з дня офіційного опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 380 Митного кодексу України (щодо створення сприятливих умов для використання автомобілів з іноземною реєстрацією) (реєстр. № 4223 від 15.03.2016), поданий народним депутатом України Балогою В.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про вільну (спеціальну) економічну зону «Порто-франко» (реєстр. № 4245 від 17.03.2016), поданий народними депутатами України Рабіновичем В.З., Скориком М.Л., Ківаловим С.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується з 01.01.2016 року створити спеціальну економічну зону «Порто-франко» (далі – СЕЗ «Порто-франко»), визначити принципи господарської та інвестиційної діяльності на її території, зокрема, передбачається надання податкових та митних пільг для суб’єктів СЕЗ «Порто-франко» (статті 9 і 10 законопроекту), а саме:

у разі вивезення з території СЕЗ “Порто-франко” за межі митної території України товарів та інших предметів, вироблених, у тому числі повністю або достатньо перероблених чи оброблених, на території СЕЗ “Порто-франко”, вивізне мито та акцизний податок не справляються, а податок на додану вартість справляється за нульовою ставкою;

у разі вивезення з території СЕЗ “Порто-франко” за межі митної території України товарів та інших предметів, попередньо ввезених з-за меж митної території України на територію СЕЗ “Порто-франко”, вивізне мито і акцизний податок не справляються, податок на додану вартість справляється за нульовою ставкою;

у разі вивезення товарів та інших предметів (крім підакцизних товарів ) з митної території України на територію СЕЗ “Порто-франко” вивізне мито не справляється, а податок на додану вартість справляється за нульовою ставкою;

у разі ввезення товарів та інших предметів, вироблених, у тому числі повністю або достатньо перероблених чи оброблених на території СЕЗ “Порто-франко”, на митну територію України з території СЕЗ “Порто-франко” ввізне мито не справляється, а податок на додану вартість і акцизний податок справляється як для внутрішнього споживання або використання в Україні;

звільняється на три роки від оподаткування прибуток суб’єктів СЕЗ «Порто-франко», одержаний на території СЕЗ «Порто-франко» від реалізації інвестиційних проектів, затверджених Одеською обласною радою;

не стягується плата за землю з суб’єктів, що реалізують інвестиційні проекти на території СЕЗ «Порто-франко» та/або є власниками або користувачами земельних ділянок;

запроваджується режим спеціальної митної зони.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме значний негативний вплив на показники державного та місцевих доходів, та відмічає, що вартісна величина впливу на дохідну частину бюджету залежатиме від обсягів зовнішньої та внутрішньої торгівлі, що здійснюється суб’єктами господарювання (юридичними особами) на території Одеської області (за даними Держстату, обсяг експорту-імпорту товарів за 2015 рік в Одеській області становив 1,7 і 1 млрд дол. США відповідно), а також від результатів фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання які реалізуватимуть інвестиційні проекти на території СЕЗ, розмірів земельних ділянок суб’єктів СЕЗ.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків у разі його унормування у Податковому кодексі України призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Належить зауважити, що частиною третьою статті 6 законопроекту передбачається, що за реєстрацію суб’єктів СЕЗ «Порто-франко» справляється плата, розмір якої встановлюється Одеською обласною радою, а кошти, одержані за таку реєстрацію, спрямовуються органом господарського розвитку і управління СЕЗ «Порто-франко» на розвиток інфраструктури СЕЗ «Порто-франко» у порядку, визначеному виконавчим комітетом Одеської обласної ради за погодженням з Міністерством фінансів України.

Питання щодо цільового спрямування відповідної плати є виключно предметом регулювання бюджетного законодавства, а відтак вказане положення законопроекту суперечить нормам Бюджетного кодексу України, зокрема: статті 1 (Бюджетним кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства), пункту 4 статті 7 (принципу повноти бюджетної системи України – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування) та частині п’ятій статті 13 (розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України).

УХВАЛИЛИ:

1) Проект Закону України про вільну (спеціальну) економічну зону «Порто-франко» (реєстр. № 4245 від 17.03.2016), поданий народними депутатами України Рабіновичем В.З., Скориком М.Л., Ківаловим С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, ввізного мита, плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів у разі унормування відповідних податкових пільг у Податковому кодексі України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань промислової політики та підприємництва при доопрацюванні законопроекту виключити абзац другий частини третьої статті 6 законопроекту (щодо цільового спрямування плати за реєстрацію суб’єктів СЕЗ «Порто-франко»), як такий, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 1, 7 і 13).

3) Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

Опосередкований:

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про банки та банківську діяльність» (реєстр. № 4249 від 17.03.2016), поданий народним депутатом України Литвином В.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом вносяться зміни до статті 69 Закону України «Про банки та банківську діяльність» щодо встановлення обов’язку банків публікувати річну фінансову звітність, річну консолідовану звітність, квартальний баланс, звіт про фінансові результати банку, аудиторські висновки в газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр».

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, прийняття законопроекту дозволить зменшити видатки державного бюджету, спрямовані на фінансову підтримку видання газет «Голос України» та «Урядовий кур’єр».

Однак, до законопроекту не надано фінансове-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що через відсутність розрахунків неможливо прорахувати вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету. Загалом, на думку Мінфіну, реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частину бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про банки та банківську діяльність» (реєстр. № 4249 від 17.03.2016), поданий народним депутатом України Литвином В.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на фінансову підтримку газет «Голос України» та «Урядовий кур’єр» залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання участі громадян у інвестиційній діяльності та недержавному пенсійному забезпеченні» (реєстр. № 4259 від 17.03.2016), поданий народними депутатами України Довбенком М.В., Матвієнком А.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України, законів України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про недержавне пенсійне забезпечення» та «Про цінні папери та фондовий ринок» з метою розширення форм участі громадян України в інвестиційній діяльності та недержавному пенсійному забезпеченні.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття створить додаткові стимули до активізації участі фізичних осіб у інвестиційній діяльності шляхом відкриття та управління особовими інвестиційними та особовими пенсійними рахунками, сприятиме легалізації оплати праці власників таких рахунків і притоку внутрішніх інвестиційних ресурсів на фондовий ринок України та в реальну економіку, а також збільшенню податкових надходжень до бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету та не має прямого впливу на дохідну частину державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання участі громадян у інвестиційній діяльності та недержавному пенсійному забезпеченні» (реєстр. № 4259 від 17.03.2016), поданий народними депутатами України Довбенком М.В., Матвієнком А.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національний банк України» (щодо обмеження зарплат та премій посадовцям Національного банку України)» (реєстр. № 4231 від 15.03.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується виключити з повноважень Правління Національного банку України затвердження форм оплати праці та визначення переліку посад працівників, трудовий договір з якими укладається у формі контракту, а також питання функціонування державної служби у Національному банку України та класифікації посад. Крім того, передбачається виключити норму щодо затвердження Радою Національного банку України за поданням його Правління методики визначення заробітної плати Голови Національного банку та його заступників.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття зумовлене кризовою соціально-економічною ситуацією, кількаразовим тотальним знеціненням національної валюти, зубожінням та соціальною напругою в суспільстві, у зв’язку з чим існує необхідність обмежити невиправдано високі зарплати та премії членів Правління Національного банку України, які пропонується виплачувати на основі єдиних принципів, встановлених для всіх державних службовців.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частини державного бюджету.

Зважаючи, що згідно із статтею 5-1 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України перераховує до державного бюджету 50 відсотків прибутку до розподілу, реалізація зазначеного законопроекту може призвести до збільшення таких надходжень у разі зменшення витрат НБУ на оплату праці своїх працівників.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національний банк України» (щодо обмеження зарплат та премій посадовцям Національного банку України)» (реєстр. № 4231 від 15.03.2016), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету щодо коштів, що перераховуються Національним банком України, у разі зменшення витрат НБУ на оплату праці своїх працівників).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо уточнення особливостей справляння податку на додану вартість) (реєстр. № 4205 від 11.03.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується виключити пункт 46 підрозділу 2 розділу XX скасувати норму Податкового кодексу України, відповідно до якого до 01.01.2020 року звільняються від сплати податку на додану вартість операції платника податку-боржника з постачання товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту звертає увагу, що зазначена норма внесена до Кодексу Законом України від 24.12.2015 № 909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» з метою реалізації положень проекту Закону України «Про фінансову реструктуризацію» (реєстр. № 3555 від 30.11.2015).

Слід відмітити, що Верховна Рада України прийняла такий законопроект за основу 31.03.2016 року.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його метою і завданням є збільшення обсягу надходжень до державного бюджету сум податку на додану вартість та зменшення дефіциту державного бюджету.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України зазначає, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів відсутня, однак, зауважує, що виключення скасування відповідної пільги перешкоджатиме відновленню господарської діяльності підприємств та призведе до збільшення кількості процедур ліквідації, що негативно позначиться на економічному розвитку України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо уточнення особливостей справляння податку на додану вартість) (реєстр. № 4205 від 11.03.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість у разі прийняття закону про фінансову реструктуризацію залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Голосували: «за» - одноголосно.

Під час розгляду питання щодо впливу законопроектів на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, народний депутат Пинзеник В.М. зауважив, що при розгляді законопроектів Верховною Радою у першому читанні не враховуються висновки Комітету з питань бюджету, чим нівелюється проведена Комітетом робота. За наслідками обговорення, в якому взяли участь народні депутати Гордєєв А.А., Левченко Ю.В., визначилися, що Голова Комітету Павелко А.В. на черговому засіданні Погоджувальної ради порушить питання щодо дотримання комітетами Верховної Ради України вимог частини третьої статті 111 Регламенту Верховної Ради, відповідно до якої при поданні супровідних документів до законопроектів для їх розгляду у першому читанні на пленарному засіданні Верховної Ради обов’язково додаються висновки Комітету з питань бюджету, а також можливості виступу на пленарному засіданні уповноваженого представника Комітету з питань бюджету для висловлення позиції Комітету щодо законопроектів, які мають негативний вплив на показники бюджету.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І. про доопрацювання до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» за реєстр. № 4197.

Відмітили:

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. поінформував народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету про результати розгляду питання у підкомітеті.

В обговоренні законопроекту взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Гордєєв А.А., Кривенко В.М., Левченко О.В., Пинзеник В.М., Павлов К.Ю., Матвієнко А.С., Скорик М.Л., Шуфрич Н.І., Амельченко В.В., Ванат П.М., Крулько І.І., народний депутат України Єфімов М.В., голова Донецької обласної державної адміністрації Жебрівський П.І, Міністр фінансів України Данилюк О.О., заступник Міністра фінансів України – керівник апарату Маркарова О.С.

При цьому Міністром фінансів України Данилюком О.О. було зауважено, що, оскільки реалізація законопроекту передбачає збільшення граничного обсягу дефіциту державного бюджету на 3,3 млрд грн, таке питання потребує додаткових консультацій з Міжнародним валютним фондом.

З огляду на зазначене, Комітетом перенесено прийняття рішення щодо законопроекту за реєстр. № 4197 на 21 квітня 2016 року.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про законопроекти про внесення змін до розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення) за реєстр. № 4214 (доопрацьований) від 07.04.2016 р., поданий народними депутатами України Павелком А.В., Крульком І.І. та іншими, за реєстр.
№ 4214-1 від 16.03.2016 р., поданий народними депутатами України Жолобецьким О.О., Кремінем Т.Д. та іншими, і за реєстр. № 4214-2 від 24.03.2016 р., поданий народними депутатами України Євлаховим А.С., Ляшком О.В. та іншими, а також за реєстр. № 3678 від 21.12.2015 р., поданий народним депутатом України Вадатурським А.О., та за реєстр. № 3694 від 22.12.2015 р., поданий народними депутатами України Вознюком Ю.В., Євтушком С.М. та іншими.

Відмітили:

Загалом законопроект за реєстр. № 4214 (доопр.) та альтернативні законопроекти № 4214-1 і № 4214-2, а також законопроекти за реєстр. № 3678 і № 3694 стосуються правового регулювання питань проведення експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення (далі – експеримент), запровадженого згідно з пунктом 33 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс).

Пунктом 33 розділу VI Кодексу (в редакції Закону України від 24.12.2015 р. № 914-VIII), включеним до Кодексу Законом України від 03.09.2015 р. № 666-VIII, визначено, що:

з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2017 року запроваджується експеримент у Волинській, Львівській, Одеській і Чернівецькій областях та місті Києві;

перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства;

для реалізації таких заходів на визначений період до спеціальних фондів відповідних обласних бюджетів та бюджету міста Києва спрямовуються 50 % суми перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів /ввізне мито, вивізне мито, акцизний податок з ввезених підакцизних товарів (продукції) та ПДВ з ввезених товарів (продукції)/, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях вказаних регіонів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

Кабінет Міністрів України затверджує методику розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі з урахуванням відповідних надходжень за три останні бюджетні періоди та інших факторів, що впливають на обсяги таких платежів, а також погоджує такі показники з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Законопроектом за реєстр. № 4214 (доопр.) пропонується пункт 33 розділу VI Кодексу викласти в новій редакції, згідно з якою передбачається поширити дію експерименту на територію всієї України (однак не застосовувати на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, частині Донецької та Луганської областей, де здійснюється антитерористична операція) та запровадити його реалізацію як постійно діючу норму.

Законопроектом за реєстр. № 4214-1 пропонуються зміни до пункту 33 розділу VI Кодексу щодо поширення дії експерименту з 1 червня 2016 року до 1 січня 2017 року у Миколаївській області.

Законопроектом за реєстр. № 4214-2 пропонується пункт 33 розділу VI Кодексу викласти в новій редакції, згідно з якою передбачається поширити дію експерименту (з першого дня місяця, наступного за місяцем опублікування відповідного закону) на всю територію України на період його дії /до 01.01.2017 р./.

Законопроектом за реєстр. № 3678 пропонується доповнити розділ VI Кодексу новим пунктом 33-1, згідно з яким передбачається запровадити з 1 січня 2016 року до 1 січня 2018 року аналогічний експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів у Миколаївській області з реконструкції ділянки Казанка – Миколаїв автомобільної дороги загального користування державного значення Дніпропетровськ – Миколаїв (Н-11) та поточного ремонту ділянки Ольгопіль – Миколаїв автомобільної дороги загального користування державного значення Олександрівка – Кіровоград – Миколаїв (Н-14).

Законопроектом за реєстр. № 3694 пропонуються зміни до пункту 33 розділу VI Кодексу щодо поширення дії експерименту у Рівненській області щодо фінансового забезпечення поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення Р-05 Городище-Рівне-Старокостянтинів (міжнародний пункт пропуску КПП „Городище”) та Р-76 „КПП „Прикладники”-Зарічне-Дубровиця” (міждержавний пункт пропуску КПП „Прикладники”), національної дороги державного значення Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне, яка сполучає м. Рівне з м. Луцьк та міжнародним пунктом пропуску «Устилуг».

Щодо зазначених законопроектів належить зауважити таке.

1. Впровадження законопроектів матиме наслідком зменшення доходів загального фонду державного бюджету від митних платежів та збільшення доходів спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України у своїх висновках до законопроектів, зазначаючи, що вартісна величина впливу законопроектів на дохідну частину бюджетів буде залежати від обсягів перевиконання щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, сплачених до державного бюджету на відповідних територіях.

Про зменшення надходжень державного бюджету від запровадження пропозицій законопроектів зауважено і у висновках Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) до законопроектів.

Згідно із звітними даними за вересень-грудень 2015 року обсяг коштів, спрямованих до спеціальних фондів відповідних обласних бюджетів в рамках експерименту, становив загалом 546 млн грн. Отже, така сума є втратами доходів загального фонду державного бюджету за вказаний період від реалізації експерименту у 4 областях.

Поряд з тим, Мінфіном у своїх висновках до законопроектів за реєстр. № 3678 і № 3694 звернуто увагу, що розпис грудня 2015 року по митних платежах був не виконаний на 139 млн грн, а за рахунок перевиконання індикативних показників грудня Волинською, Львівською, Чернівецькою областями і перерахування відповідним обласним бюджетам 111,9 млн грн загальне невиконання грудня становило 250,9 млн гривень.

Згідно з експертним висновком Мінфіну до законопроекту за реєстр. № 4214 (доопр.) втрати загального фонду державного бюджету від запровадження експерименту на всю територію України тільки за січень-березень 2016 року становили б 2,7 млрд грн (виходячи з індикативних показників, визначених на основі Методики, затвердженої постановою КМУ від 03.02.2016 № 45), а у розрахунку на рік зазначені втрати можуть скласти 10,8 млрд гривень. При цьому, на думку Мінфіну, поширення експерименту на всю територію України може призвести до загального невиконання дохідної частини державного бюджету, оскільки умовами експерименту не обмежено перерахування коштів до обласних бюджетів рівнем виконання загального фонду державного бюджету з надходжень митних платежів.

Отже, реалізація законопроектів призведе до втрат доходів державного бюджету, зокрема, у поточному році, що не відповідає визначеному пунктом 2 частини першої статті 7 Кодексу принципу збалансованості бюджетної системи України.

Однак, в матеріалах до законопроектів не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектами дата набрання чинності відповідних законів не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Кодексу щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

2. Передбачене законопроектами за реєстр. № 3678, № 4214-1 і № 3694 поширення експерименту лише відповідно на Миколаївську і Рівненську області ставить у нерівні умови решту регіонів України. Зазначене не узгоджується з принципом справедливості і неупередженості бюджетної системи України /визначеним пунктом 9 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України/, згідно з яким бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

3. У чинній редакції пункту 33 розділу VI Кодексу, а також у законопроектах йдеться про застосування експерименту щодо автомобільних доріг загального користування державного значення.

У цьому зв’язку варто відмітити, що при опрацюванні законопроекту за реєстр. № 3560 Комітетом з питань бюджету було підтримано пропозицію окремих народних депутатів України щодо необхідності виключення з відповідної норми слів «державного значення» (що давало б можливість застосовувати експеримент не тільки щодо доріг державного значення, а й місцевого значення). Зазначене пояснюється ініціаторами такої правки тим, що згідно із статтями 7 і 8 Закону України «Про автомобільні дороги» дороги державного і місцевого значення перебувають у державній власності та є дорогами загального користування, які є складовою Єдиної транспортної системи України і задовольняють потреби суспільства в автомобільних пасажирських і вантажних перевезеннях.

4. Законопроекти потребують внесення до них техніко-юридичних і редакційних правок для приведення до вимог нормопроектувальної техніки та/або узгодження з нормами Кодексу (включаючи бюджетну методологію), зокрема:

законопроектами за реєстр. № 3678 і № 3694 передбачені зміни до попередньої редакції пункту 33 розділу VI Кодексу, яка значно змінена згідно із Законом України від 24.12.2015 р. № 914-VIII;

у назві законопроектів за реєстр. № 4214 (доопр.), № 4214-1 і № 4214-2 вживається вислів «фінансування реконструкції, поточного ремонту автомобільних доріг», хоча у чинній нормі пункту 33 розділу VI Кодексу та тексті цих законопроектів застосовується вислів «фінансове забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг», а термін «фінансування» у Кодексі застосовується в іншому значенні (наведеному у пункті 51 частини першої статті 2 Кодексу);

у законопроектах за реєстр. № 4214 (доопр.) і № 4214-2 передбачено, що перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів згідно з експериментом, затверджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною військово-цивільною адміністрацією, обласною, Київською, Севастопольською міською державними адміністраціями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства. Виникає питання щодо доцільності вжиття у зазначеному положенні терміну «військово-цивільна адміністрація», оскільки в інших нормах Кодексу поряд з облдержадміністраціями не вживається такий термін, а згадується лише у статті 67-2 Кодексу «Особливості формування та виконання місцевих бюджетів у Донецькій та Луганській областях на період проведення антитерористичної операції» (згідно з якою у разі припинення діяльності органів місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей їх функції в частині бюджетних повноважень здійснюються місцевими держадміністраціями та виконавчими органами міських рад за окремим рішенням КМУ, що приймається на підставі звернення відповідної облдержадміністрації, або військово-цивільними адміністраціями відповідно до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" у разі їх утворення);

у законопроекті за реєстр. № 4214 (доопр.) зазначається, що експеримент не застосовується, зокрема, на частині Донецької та Луганської областей, де здійснюється антитерористична операція, що потребує узгодження з пунктом 24 розділу VI Кодексу, яким визначені особливості виконання державного і місцевих бюджетів у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень.

5. ГНЕУ вважає, що рішення щодо прийняття пропозицій законопроектів має прийматися на основі детальної інформації про обсяг проведених робіт за період реалізації експерименту у відповідних регіонах, що підтвердило б його дієвість та ефективність використання у такий спосіб бюджетних коштів і, відповідно, доцільність поширення пропонованого порядку фінансового забезпечення автомобільних доріг загального користування державного значення по всій території країні.

Подібну позицію висловлює також Мінфін (про доцільність розгляду законопроектів після отримання позитивного результату від проведення експерименту та впливу його застосування на розвиток мережі автомобільних доріг).

Разом з тим, з початку дії експерименту пройшло недостатньо часу (лише 7 місяців) для здійснення ґрунтовної оцінки ефективності експерименту в контексті розвитку дорожньої галузі та аналізу фінансових наслідків для державного бюджету.

Щодо стану реалізації експерименту слід зазначити, зокрема, таке.

На виконання пункту 33 розділу VI Кодексу прийнято Постанову КМУ від 16.09.2015 № 726 (із змінами від 03.02.2016 № 45) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення у Волинській, Львівській, Одеській і Чернівецькій областях та м. Києві», згідно з якою Урядом затверджено Порядок спрямування 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях Волинської, Львівської, Одеської і Чернівецької областей та м. Києва, до спеціальних фондів відповідних обласних бюджетів та бюджету м. Києва та Методику розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя (далі – Методика).

Відповідно до вказаного Порядку Казначейство повідомляє до 5 числа місяця, що настає за звітним, обласним та Київській міській держадміністраціям про суми фактичних надходжень митних платежів за звітний місяць та індикативних показників надходжень митних платежів, встановлених Державною фіскальною службою на звітний місяць для відповідної митниці, та у разі перевиконання у звітному місяці забезпечує перерахування 50% суми перевиконання до спеціальних фондів відповідних місцевих бюджетів двома рівними частинами до 10 і 20 числа місяця, що настає за звітним, а також інформує щомісяця до 30 числа наступного періоду Кабінет Міністрів України, Верховну Раду України, Президента України та Рахункову палату про щомісячні індикативні показники, фактичні надходження та обсяги спрямування бюджетних коштів до спеціальних фондів відповідних бюджетів та про використання таких коштів.

Згідно із Законом України від 03.09.2015 р. № 666-VIII з 1 вересня 2015 р. до 1 січня 2016 р. експеримент проводився лише з фінансового забезпечення реконструкції, поточного ремонту окремих автомобільних доріг загального користування державного значення або їх ділянок в Одеській, Волинській, Львівській та Чернівецькій областях.

При цьому, у 2015 році щомісячні індикативні показники розраховувалися за Методикою, в якій враховувався оподатковуваний імпорт/експорт за 8 місяців 2015 року у територіальному розрізі.

За вересень-грудень 2015 року в рамках експерименту спрямовано до спеціальних фондів відповідних обласних бюджетів загалом 546 млн грн (у т.ч. до: Волинської обл. – 104 млн грн; Львівської обл. – 312 млн грн; Чернівецької обл. – 130 млн грн), а використано таких коштів загалом у сумі 317 млн грн (у т.ч. у: Волинській обл. – 0,3 млн грн, Львівській обл. – 291 млн грн; Чернівецькій обл. – 26 млн грн). Разом з тим, до Одеського обласного бюджету кошти не перераховувалися, оскільки за вказаний період на території цієї області не відбулося перевиконання індикативних показників.

Згідно із Законом України від 24.12.2015 № 914-VIII на 2016 р. до експерименту долучено місто Київ та встановлено, що щомісячні індикативні показники мають розраховуватися з урахуванням відповідних надходжень за три останні бюджетні періоди та погоджуватися з Комітетом ВРУ з питань бюджету.

У зв’язку з цим, постановою КМУ від 03.02.2016 № 45 змінено Методику, в якій вже враховуються надходження митних платежів за 2013, 2014 і 2015 роки у територіальному розрізі.

З цього приводу надійшло звернення Одеської облдержадміністрації з пропозицією внесення змін до Кодексу та Методики щодо здійснення розрахунку щомісячних індикативних показників з урахуванням «коефіцієнтів зрізання піків» (оскільки, на думку автора звернення, розраховані за новою Методикою індикативні показники в частині областей менше фактичних надходжень 2015 року, а по окремих – зростання індикативів є значно вищим порівняно із середнім темпом зростання по Україні).

До речі, до Комітету з питань бюджету також надійшли пропозиції від Чернівецької і Львівської облдержадміністрацій щодо спрямування до спеціальних фондів відповідних обласних бюджетів 75 % суми перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників та від Закарпатської, Київської, Вінницької облдержадміністрацій і Миколаївської, Чернігівської обласних рад щодо поширення експерименту у цих областях.

Варто також відмітити, що у Комітеті з питань бюджету 16.03.2016 р. під час розгляду питання щодо погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів на 2016 рік відбулася дискусія щодо Методики та проведених на її основі розрахунків щомісячних індикативних показників. Зокрема, у ході обговорення висловлювалися зауваження щодо доцільності застосування індикативних показників наростаючим підсумком, залишення на І квартал п.р. попередньо доведених індикативних показників, розрахованих за Методикою, яка застосовувалася у вересні-грудні 2015 року, а також зміни механізму спрямування коштів місцевим бюджетам (відрахування частини відповідних платежів, а не частки від їх перевиконання).

Окремо необхідно зазначити, що на пленарному засіданні Верховної Ради 24.12.2015 р. під час обговорення законопроекту за реєстр. № 3351 (щодо експерименту у Чернівецькій області) народними депутатами України висловлювалися пропозиції щодо механізмів стимулювання реконструкції автомобільних доріг. За підсумками обговорення Голова Верховної Ради України доручив опрацювати пропозиції народних депутатів України спільно з Мінінфраструктури та Мінфіном і внести на розгляд Верховної Ради узгоджені пропозиції щодо вирішення зазначеного питання.

На виконання зазначеного доручення від Комітету з питань бюджету було направлено звернення до Кабінету Міністрів України з проханням доручити відповідним органам виконавчої влади спільно проаналізувати порушені питання і за результатами такого аналізу надати Комітету узгоджену позицію Уряду щодо їх врегулювання. На вказане звернення до Комітету з питань бюджету не надійшло узгоджених пропозицій Уряду щодо комплексного вирішення питання.

Варто також нагадати, що згідно з пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» Кабінету Міністрів України доручено до 15.02.2016 р. внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо змін до Кодексу щодо перерозподілу між місцевими бюджетами акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного, з наступним спрямуванням відповідних надходжень на будівництво, ремонт та реконструкцію автомобільних доріг, передбачивши набрання чинності такими змінами з ІІ кварталу 2016 року. На даний час Урядом не подано таких пропозицій.

Одним із завдань Програми діяльності Кабінету Міністрів України (схваленої згідно з Постановою Верховної Ради України від 14.04.2016 р. № 1099-VIII) у розділі ХІІІ «Інфраструктура і транспорт» є зміна системи управління дорогами, зокрема передача доріг місцевого значення до сфери управління місцевих органів виконавчої влади (разом з відповідними джерелами фінансування), розмежування функцій замовника та виконавця робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та експлуатації доріг.

Враховуючи наведене, питання щодо поширення експерименту на інші регіони України та його продовження у наступних бюджетних періодах або суттєвий перегляд відповідного механізму доцільно розглядати узгоджено з пропозиціями Уряду щодо удосконалення порядку фінансового забезпечення розвитку автомобільних доріг з метою комплексного врегулювання такого питання.

Загалом ГНЕУ /листи від 10.03.2016 р. № 16/3-277/3678(56137), від 06.04.2016 р. № 16/3-436/4214-1(83136), від 15.04.2016 р. № 16/3-489/4214(92037) і № 16/3-490/4214-2(92057)/ вважає, що для прийняття виваженого рішення щодо внесених законопроектів слід отримати відповідні експертні висновки Уряду, оскільки за змістом відповідних положень п. 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Кодексу забезпечення виконання державного бюджету віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, а згідно з вимогами п. 33 розділу VІ Кодексу Кабінет Міністрів України має щомісячно інформувати Верховну Раду України, Президента України та Рахункову палату про реалізацію вищезазначеного експерименту. Висновок ГНЕУ щодо законопроекту за реєстр. № 3694 на час розгляду у Комітеті з питань бюджету не надійшов.

Загалом Мінфін у своїх висновках до законопроектів /листи від 20.01.2016 р. № 31-11230-02-2/1866 і № 31-11230-02-2/1867, від 07.04.2016 р. №31-11230-02-2/10018, від 08.04.2016 р. №31-11230-02-2/10167, від 18.04.2016 р. № 31-11230-02-2/11195/ зазначає, що вважає за доцільне розглядати законопроекти після отримання позитивного результату від проведення експерименту та впливу його застосування на розвиток мережі автомобільних доріг, при цьому пропозиція стосовно поширення експерименту на всю територію України не підтримується.

Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції /листи від 09.02.2016 р. № 04-17/10-151(29511) та від 15.02.2016 р. № 04-17/10-220(34949)/ зазначає, що законопроекти за реєстр. № 3678 і №3694 не належать до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС, або регулюється національним законодавством країн-членів ЄС, а отже не потребують експертного висновку цього Комітету.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку /лист від 01.03.2016 р. № 04-19/17-7707/ зазначає, що у законопроекті за реєстр. № 3694 не виявлено корупціогенних факторів і він відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

На час розгляду законопроектів у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції до законопроектів за реєстр. № 4214 (доопр.), № 4214-1, № 4214-2 та № 3678 і з питань європейської інтеграції до законопроектів за реєстр. № 4214 (доопр.), № 4214-1 та № 4214-2 не надійшли.

У разі підтримки законопроекту за реєстр. № 4214 (доопр.) порушені у законопроектах за реєстр. № 4214-1, № 4214-2, № 3678 і  № 3694 питання будуть врегульовані, а відтак такі законопроекти втратять свою актуальність і відповідно до статті 95 Регламенту Верховної Ради України мають бути зняті з розгляду.

У розгляді питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Крулько І.І., Іщейкін К.Є., Левченко Ю.В., Гордєєв А.А., Матвієнко А.С., Пинзеник В.М., Горбунов О.В., Амельченко В.В., Кривенко В.М., народний депутат України Жолобецький О.О., а також заступник Міністра фінансів України – керівник апарату Маркарова О.С.

Зокрема, народний депутат України Крулько І.І. представив законопроект за реєстр. № 4214 (доопр.), а народний депутат України Жолобецький О.О. – законопроект за реєстр. № 4214-1.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету Іщейкін К.Є. вніс пропозицію, підготовлену в очолюваному ним підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні законопроект за реєстр. № 4214 (доопр.) прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати за скороченою процедурою зазначений законопроект та внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні, а законопроекти за реєстр. № 4214-1, № 4214-2, № 3678 і № 3694 зняти з розгляду /оскільки їх положення врегульовуються законопроектом № 4214 (доопр.) та відповідно такі законопроекти втратять свою актуальність/.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Розглянувши законопроекти за реєстр. № 4214 (доопр.), № 4214-1,
№ 4214-2, № 3678 і № 3694, рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні:

1) проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування реконструкції, поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення по всій території України» (реєстр. № 4214 (доопр.) від 07.04.2016 р.), поданий народними депутатами України Павелком А.В., Крульком І.І. та іншими, прийняти за основу, доручивши Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доопрацювати за скороченою процедурою зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні;

2) законопроекти за реєстр. № 4214-1, № 4214-2, № 3678 і  № 3694 зняти з розгляду /оскільки порушені у них питання врегульовуються у законопроекті за реєстр. №4214 (доопр.) та відповідно такі законопроекти втратять свою актуальність/.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 2, «утрималися» - 1, «не голосували» - 2.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо портового (адміністративного) збору)» (реєстр. № 3532 від 26.11.2015 р.), поданий народними депутатами України Козирем Б.Ю., Кононенком І.В., Урбанським І.О., Унгуряном П.Я., Фаєрмарком С.О.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), а саме:

включити до складу доходів спеціального фонду державного бюджету 90% портового (адміністративного) збору /доповнення частини третьої статті 29 Кодексу новим пунктом 13-3/ з відповідним зменшенням до 10 % такого збору у складі доходів загального фонду державного бюджету /зміни до пункту 37 частини другої статті 29 Кодексу/;

спрямувати запропоновані доходи спеціального фонду державного бюджету на морську і річкову транспортну діяльність та участь України у міжнародних організаціях морського і річкового транспорту /доповнення частини четвертої статті 30 новим пунктом 21/.

Галузевим законодавством, пов’язаним з порушеними у законопроекті питаннями, є серед іншого, Закон України «Про морські порти України» та Постанова Кабінету Міністрів України від 13.09.2002 р. № 1371 «Про порядок участі центральних органів виконавчої влади у діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна».

Законом України «Про морські порти України» визначено, зокрема, що:

адміністрація морських портів України – державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об’єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту /пункт 1 частини першої статті 1/;

фінансування діяльності адміністрації морських портів України здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються нею відповідно до цього Закону, плати за надання послуг та орендної плати, інших незаборонених законодавством джерел /частина перша статті 16/;

у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об’ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди /частина перша статті 22/;

розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Кошти від адміністративного збору використовуються відповідно до закону /частина друга статті 22/;

портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом /частина третя статті 22/.

Виходячи з положень цього Закону, портовий (адміністративний) збір не використовується на портову діяльність (як інші портові збори), а використовується відповідно до закону, яким є Кодекс (щодо зарахування такого збору до загального фонду державного бюджету і використання в установленому порядку відповідно до бюджетних призначень, визначених законом про державний бюджет).

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2002 р. № 1371 (із змінами) «Про порядок участі центральних органів виконавчої влади у діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна» встановлено, зокрема, що:

1) Міністерство інфраструктури України є відповідальним за виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях, зокрема, у таких міжнародних організаціях: Міжнародна морська організація (ІМО), Міжнародна гідрографічна організація (МГО), Комітет Меморандуму про взаєморозуміння щодо контролю суден державою порту у Чорноморському регіоні, Дунайська Комісія;

2) на підставі наданих головними розпорядниками коштів бюджетних запитів Мінфін щороку з урахуванням фінансових можливостей передбачає у загальному фонді державного бюджету кошти для сплати внесків до бюджетів міжнародних організацій, членство в яких набуто відповідно до міжнародних договорів України, укладених від імені:

України, Кабінету Міністрів України (міждержавних, міжурядових договорів): для МЗС – у складі видатків державного бюджету на зовнішньополітичну діяльність; для інших центральних органів виконавчої влади, відповідальних за виконання фінансових зобов’язань перед міжнародними організаціями, – у складі інших видатків державного бюджету (які не віднесені до видатків державного бюджету на зовнішньополітичну діяльность);

центральних органів виконавчої влади (міжвідомчих договорів), – у складі видатків державного бюджету на керівництво, управління та забезпечення діяльності цих органів.

Щодо законопроекту належить зауважити таке.

1. У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що враховуючи специфіку міжнародного морського права, ряд функцій з виконання зобов’язань за міжнародними договорами щодо мореплавства, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, покладено на Міністерство інфраструктури України та державні підприємства морської галузі, які належать до сфери його управління («Адміністрація морських портів України» (далі – ДП «АМПУ») і «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України»).

Слід відмітити, що у загальному фонді державного бюджету щороку Міністерству інфраструктури України як центральному органу виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізацію державної політики у сферах морського та річкового транспорту, виконання зобов’язань України, що випливають з членства у відповідних міжнародних організаціях, передбачаються відповідні видатки на виконання вказаних повноважень. Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» бюджетні призначення Мінінфраструктури за бюджетною програмою 3101010 «Загальне керівництво та управління у сфері інфраструктури» встановлені у сумі 36,2 млн грн та за бюджетною програмою 3109010 «Здійснення державного контролю з питань безпеки на транспорті» – 66,4 млн гривень.

При цьому, здійснення видатків на участь України у міжнародних організаціях морського і річкового транспорту за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, визначених на реалізацію вказаних бюджетних програм, відповідає Порядку участі центральних органів виконавчої влади у діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2002 р. № 1371.

Міністерство фінансів України зазначає, що доходи ДП «АМПУ» від інших портових зборів більш ніж у 30 разів перевищують надходження від адміністративного збору. Зокрема, у 2014 р. доходи цього підприємства від інших портових зборів становили 2706,7 млн грн, на 2015 і 2016 роки планові надходження від інших портових зборів визначені відповідно у сумі 4730,6 млн грн та у сумі 4936,6 млн гривень.

Відповідно до фінансового плану ДП «АМПУ» на 2016 рік, розміщеного на офіційному сайті Міністерства інфраструктури України, чистий дохід цього підприємства від реалізації продукції (товарів, послуг) заплановано на 2016 р. у сумі 7536,1 млн грн (на 2015 р. – 6591,2 млн грн), чистий фінансовий результат – у сумі 3060,5 млн грн (на 2015 р. – 2998,3 млн грн). до державного бюджету планується перерахувати 976,1 млн грн (у 2015 р. – 955,8 млн грн).

Таким чином, на думку Мінфіну, ДП «АМПУ» володіє достатнім ресурсом для здійснення покладених на нього функцій.

Варто також звернути увагу, що у рішенні Рахункової палати від 27.10.2015 р. № 7-2 «Про результати аудиту ефективності виконання Міністерством інфраструктури України повноважень з управління стратегічними об’єктами державної власності, які закріплені за державним підприємством «Адміністрація морських портів України» наведено ряд зауважень щодо діяльності Мінінфраструктури і ДП «АМПУ» /лист Рахункової палати від 21.12.2015 р. № 04-2581 щодо результатів цього аудиту роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету/, зокрема:

у 2014 р. та протягом І півріччя 2015 р. контроль Мінінфраструктури за виконанням статутних завдань ДП «АМПУ», інвестиційних планів у повному обсязі не здійснювався, а моніторинг фінансової діяльності проводився у недостатньому обсязі;

інвестиційна політика ДП «АМПУ» за 2014 р. і І півріччя 2015 р. не мала позитивного результату, а витрати на утримання апарату управління ДП «АМПУ» постійно зростають;

досі не затверджена Методика розрахунку ставок портових зборів, передбачена статтею 22 Закону України «Про морські порти України»;

в умовах методологічної невизначеності кошти, отримані від портових зборів, розподілялися ДП «АМПУ» між філіями фактично в ручному режимі.

Отже, Мінінфраструктури необхідно вжити заходів щодо підвищення ефективності справляння портових зборів і їх використання (крім адміністративного), що як наслідок має сприяти належному виконанню покладених на ДП «АМПУ» завдань, включаючи виконання зобов’язань за міжнародними договорами щодо мореплавства.

2. Законопроектом передбачається зарахування до спеціального фонду державного бюджету 90 % портового (адміністративного) збору, який згідно з чинним бюджетним законодавством у повному обсязі зараховується до загального фонду державного бюджету.

Довідково: згідно із звітними даними надходження портового (адміністративного) збору (код 22150000) до загального фонду державного бюджету за 2013 рік становили 74,4 млн грн, за 2014 рік – 95,9 млн грн, за 2015 рік – 170,2 млн грн, а відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» у доходах загального фонду планові надходження такого платежу визначені у сумі 135,5 млн гривень.

Таким чином, впровадження законопроекту матиме наслідком зменшення доходів загального фонду державного бюджету від портового (адміністративного) збору на 122 млн грн (у розрахунку на рік в умовах 2016 р.) з відповідним збільшенням спеціального фонду державного бюджету, що також зазначено у висновку Мінфіну.

Отже, реалізація законопроекту призведе до втрат доходів загального фонду державного бюджету, що спричинить розбалансування показників загального фонду державного бюджету. Зазначене не відповідає принципу збалансованості бюджетної системи України (визначеному пунктом 2 частини першої статті 7 Кодексу), згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

Поряд з тим, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2016 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Кодексу щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

3. Відповідно до щорічних законів про Державний бюджет України та Кодексу портовий (адміністративний) збір зараховується до державного бюджету у таких пропорціях: з 2000 р. по 2011 р. – 10% до загального фонду та 90% до спеціального фонду; у 2012 р. – 50% до загального фонду та 50% до спеціального фонду; з 2013 р. – у повному обсязі до загального фонду.

З огляду на наведене, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України зазначає, що для прийняття виваженого рішення щодо розподілу надходжень цього збору між загальним та спеціальним фондами державного бюджету було б слушним докладно обґрунтувати пропорції запропонованого законопроектом розподілу, враховуючи при цьому відповідні потреби морських портів та загальнодержавні потреби у фінансовому забезпеченні відповідних бюджетних програм за рахунок загального фонду державного бюджету, а поданий законопроект таких обґрунтувань не містить.

4. Запропоноване законопроектом збільшення джерел спеціального фонду державного бюджету (особливо в умовах гострої обмеженості бюджетних ресурсів) не узгоджується із здійсненими заходами щодо оптимізації спеціального фонду бюджетів.

Слід відмітити, що Рахункова палата у Висновках щодо виконання закону про Державний бюджет України на 2015 рік пропонує суб’єктам права законодавчої ініціативи ініціювати внесення змін до чинного законодавства України щодо скорочення кількості джерел формування спеціального фонду державного бюджету з подальшим скасуванням спеціального фонду.

5. Окремими нормами Кодексу (частина третя статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статті 48) встановлено особливості здійснення видатків за спеціальним фондом бюджету, а саме визначено, що взяття бюджетних зобов’язань і проведення видатків за спеціальним фондом бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

Таким чином, згідно із законопроектом здійснення видатків на морську і річкову транспортну діяльність та участь України у міжнародних організаціях морського і річкового транспорту буде залежати від стану виконання надходжень портового (адміністративного) збору, що в певних умовах може призвести до недофінансування таких видатків.

6. Законопроектом пропонується спрямувати 90% портового (адміністративного) збору, зокрема, на морську і річкову транспортну діяльність. Проте, спрямування таких надходжень на річкову транспортну діяльність не узгоджується із Законом України «Про морські порти України», оскільки згідно з частиною третьою статті 2 цього Закону він не поширюється на річкові порти.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту /лист від 10.12.2015 р. № 16/3-1804/3532(309181)/ вважає, що пропозиція зарахування певної частини портового (адміністративного) збору до доходів спеціального фонду державного бюджету з визначенням цільового використання цих коштів заслуговує на увагу, однак для прийняття виваженого рішення щодо пропозицій проекту варто отримати відповідний експертний висновок Уряду, оскільки за змістом відповідних положень Конституції України (ст. 116) та Закону України «Про Кабінет Міністрів України» забезпечення проведення фінансової політики, виконання затвердженого Верховною Радою України державного бюджету належить до повноважень Кабінету Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку /лист від 23.12.2015 р. № 31-06230-02-2/39094/ зазначає, що законопроект не підтримується.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку /лист від 25.12.2015 р. № 04-19/17-7290/ зазначає, що у законопроекті не виявлено корупціогенних факторів і він відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновок Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшов.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Гордєєв А.А., Крулько І.І., а також заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С.

Зокрема, за результатами розгляду у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету, Голова підкомітету Іщейкін К.Є. висловив окремі зауваження щодо законопроекту та вніс пропозицію: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 3532 повернути на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи.

Відповідно Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо портового (адміністративного) збору)» (реєстр. № 3532 від 26.11.2015 р.), поданий народними депутатами України Козирем Б.Ю., Кононенком І.В., Урбанським І.О., Унгуряном П.Я., Фаєрмарком С.О., за результатами розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Голосували: «за» - 20, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 2.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 87 Бюджетного кодексу України (щодо забезпечення застосування в бюджетному законодавстві поняття «громадське об’єднання» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про громадські об’єднання») (реєстр. № 4280 від 18.03.2016), поданий народними депутатами України Кривенком В.М., Рудиком С.Я. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується у підпункті «в» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) слово «організацій» замінити словом «об’єднань», з урахуванням такого уточнення видатки державного бюджету будуть здійснюватися на державну підтримку громадських об’єднань (за чинною редакцією – громадських організацій) інвалідів і ветеранів, які мають статус всеукраїнських.

Законопроектом передбачено, що відповідний закон має набирати чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Авторами законопроекту зазначені зміни запропоновані для приведення положень Кодексу із нормами Закону України «Про громадські об’єднання», який набрав чинності з 1 січня 2013 року. Цим Законом встановлюються правові та організаційні засади реалізації права на свободу об’єднання, вводиться поняття «громадське об’єднання» і визначається як добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

Слід зазначити, що для виконання підпункту «в» пункту 9 частини першої статті 87 Кодексу щорічно передбачаються видатки державного бюджету за бюджетною програмою 2501220 «Фінансова підтримка громадських об’єднань інвалідів та ветеранів, заходи з відвідування військових поховань і військових пам’ятників та з увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» (головний розпорядник коштів державного бюджету – Міністерство соціальної політики України), зокрема на 2016 рік бюджетні призначення за цією бюджетною програмою визначені у сумі 81,1 млн гривень. При цьому, найменування вказаної бюджетної програми за пропозиціями суб’єктів права законодавчої ініціативи при опрацюванні проекту закону про державний бюджет на 2016 рік уточнено відповідно до положень Закону України «Про громадські об’єднання».

Необхідно відмітити, що з урахуванням правил нормо-проектувальної техніки доцільно у назві законопроекту слова у дужках викласти у такій редакції: «щодо узгодження із положеннями Закону України «Про громадські об’єднання».

Згідно із висновком Міністерства фінансів України (лист від 08.04.2016 № 31-09030-32-2/10106) законопроект не впливає у поточному та наступних бюджетних періодах на збільшення або зменшення надходжень та витрат бюджету і може бути розглянутий на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (експертний висновок від 15.04.2016 № 16/3-485/4280) вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу, при цьому звернуто увагу на невиконання Кабінетом Міністрів України підпункту 1 пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про громадські об’єднання», яким доручено Уряду у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям цього Закону.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. запропонував підтримати законопроект за реєстр. № 4280 за основу та в цілому як закон із урахуванням наступної пропозиції: у назві законопроекту слова у дужках викласти у такій редакції: «щодо узгодження із положеннями Закону України «Про громадські об’єднання». Відповідно Комітету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради при оформленні закону у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 4280 належить внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Іщейкіним К.Є. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до статті 87 Бюджетного кодексу України (щодо забезпечення застосування в бюджетному законодавстві поняття «громадське об’єднання» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про громадські об’єднання») (реєстр. № 4280 від 18.03.2016), поданий народними депутатами України Кривенком В. М., Рудиком С. Я. та іншими, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон із урахуванням наступної пропозиції: у назві законопроекту слова у дужках викласти у такій редакції: «щодо узгодження із положеннями Закону України «Про громадські об’єднання».

Відповідно Комітет з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні на підпис Голові Верховної Ради України законопроекту за реєстр. № 4280, у разі його прийняття, мають внести необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення до тексту законопроекту, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» - 20, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 2.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту фінансово-ресурсного забезпечення Міністерства охорони здоров’я України Якубівського В.Л. про погодження передачі бюджетних призначень Міністерству охорони здоров’я України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 256-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України від 12.04.2016 № 10.01.07/9108 щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 256-р «Про передачу частини бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2016 рік».

Комітетом погодження передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого здійснюється відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України передача бюджетних призначень здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Крім того, частиною першою статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено, що обсяг видатків, передбачених за бюджетною програмою «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів», розподіляються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, після врегулювання питань оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, ліквідації надлишкових контрольно-наглядових повноважень та затвердження граничної чисельності працівників цих органів. Одночасно, частиною другою вищевказаної статті установлено, що видатки, передбачені за зазначеною програмою, можуть розподілятися Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для забезпечення заходів, пов’язаних з реорганізацією (ліквідацією) центральних органів виконавчої влади.

Так, пунктом 1 розпорядження Уряду від 06.04.2016 № 256-р пропонується передати частину бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у загальному фонді державного бюджету (загальнодержавні витрати) за програмою 0421010 «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів», у сумі 9421,7 тис. гривень (видатки споживання, з них оплата праці – 6076,5 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 496,4 тис. гривень) Державній службі з лікарських засобів за програмою 2302010 «Керівництво та управління у сфері лікарських засобів» /відповідальний виконавець бюджетних програм у складі Міністерства охорони здоров’я України/ для здійснення заходів, пов’язаних з її реорганізацією.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеної передачі бюджетних призначень з Комітетом з питань бюджету.

Довідково: у державному бюджеті на 2016 рік за бюджетною програмою 0421010 визначено бюджетні призначення за загальним фондом у сумі 645 390,6 тис. гривень. Разом з тим, відповідно до розпоряджень Уряду від 27.01.2016 № 76-р та від 02.03.2016 № 181-р за рахунок коштів цієї бюджетної програми вже передано бюджетні призначення на загальну суму 523,2 млн. гривень.

Державній службі з лікарських засобів за бюджетною програмою 2302010 бюджетні призначення за загальним фондом визначено у сумі 6,7 млн грн (за поясненнями Міністерства охорони здоров’я України обсяг визначено із розрахунку на січень-лютий п.р.), за даними звіту Казначейства за січень-березень поточного року фактично проведено видатки у обсязі 5,7 млн грн, що становить 85 % плану на звітний період та річного плану.

Варто зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» прийнято рішення утворити Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, реорганізувавши шляхом злиття Державної служби з лікарських засобів та Державної служби з контролю за наркотиками, поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій із забезпечення формування державної політики з питань обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, а також координації діяльності органів виконавчої влади із зазначених питань).

Довідково: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» Державній службі з лікарських засобів України встановлено граничну чисельність працівників апарату – 129 осіб, територіальних органів – 591 осіб, Державній службі з контролю за наркотиками відповідно – 53 особи та 27осіб (без встановлення обмежень терміну дії положень щодо граничної чисельності працівників).

Окремо слід відмітити, що протягом 2015 року Урядом було прийнято вісім рішень щодо передачі бюджетних призначень Державній службі з лікарських засобів для забезпечення заходів, пов’язаних з її реорганізацією, на загальну суму – 24,8 млн грн за рахунок коштів бюджетної програми 0421010 «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів» (у 2015 році видатки, передбачені за бюджетною програмою 0421010 розподілялись Кабінетом Міністрів України без погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету).

За інформацією Міністерства охорони здоров’я України, викладеною у зверненні до Комітету, зазначена передача бюджетних призначень запропонована для виконання протягом березня – травня 2016 року Державною службою України з лікарських засобів (до моменту утворення Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками) покладених на неї повноважень в частині реалізації державної політики у сферах контролю якості та безпеки лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів, медичної техніки і виробів медичного призначення, що перебувають в обігу та/або застосовуються у сфері охорони здоров’я, дозволені до реалізації в аптечних закладах і їх структурних підрозділах, а також ліцензування господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, імпорту лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Також зазначено, що така передача сприятиме уникненню утворення кредиторської заборгованості з виплати заробітної плати, оплати комунальних послуг і енергоносіїв та оплати інших поточних витрат,  пов’язаних з діяльністю Держлікслужби України.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Матвієнко А.С., Амельченко В.В., а також директор Департаменту фінансово-ресурсного забезпечення Міністерства охорони здоров’я України Якубівський В.Л.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати передачу бюджетних призначень, встановлену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 256-р.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбуновим О.В.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України і статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»:

погодити здійснення передачі бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у загальному фонді державного бюджету (загальнодержавні витрати) за бюджетною програмою 0421010 «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів», у сумі 9421,7 тис. гривень (видатки споживання, з них оплата праці 6076,5 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв 496,4 тис. грн) Державній службі з лікарських засобів за бюджетною програмою 2302010 «Керівництво та управління у сфері лікарських засобів», що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 256-р.

Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утрималися» - 2, «не голосували» - 2.

7. Різне.

Наприкінці засідання Голова Комітету Павелко А.В. надав слово голові підкомітету з питань доходів державного бюджету Унгуряну П.Я.

Голова підкомітету Унгурян П.Я. у своєму виступі вніс пропозицію утворити робочі групи з контролю за виконанням бюджетних програм, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», із закріпленням народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету за регіонами України.

Голова Комітету Павелко А.В. запропонував таку інформацію взяти до відома, а народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету, у разі необхідності, визначитись та надати пропозиції щодо участі у робочих групах.

Голова Комітету                                                                  А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                              В.В. Шкварилюк

 

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку