Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №69 від 21 вересня 2016 року

 

 

 

1500  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Ванат П.М., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В., Шуфрич Н.І.

Всього присутніх – 23 народні депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Левченко Ю.В., Пресман О.С., Савченко О.Ю.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Коломієць Ю.П., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Кушнір О.В., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Новацька О.В., Сторожук О.В., Яковенко С.П.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:

Фріз І.В. – народний депутат України;

Маркарова О.С. – перший заступник Міністра фінансів України;

Гриневич Л.М. – Міністр освіти і науки України;

Крентовська О.П. – перший заступник Міністра соціальної політики України;

Онищенко Г.В. – заступник Міністра юстиції України – керівник апарату;

Ковтонюк П.А. – заступник Міністра охорони здоров'я України;

Лавренюк Ю.Ф. – заступник Міністра інфраструктури України;

Радченко Ю.М. – виконуючий обов’язки Голови Державного космічного агентства України;

Варварська Т.В. – заступник Директора Національного антикорупційного бюро  України;

Суярко С.М. – керівник секретаріату Центральної виборчої комісії;

Шкураков В.О. – заступник директора Департаменту боргової політики Міністерства фінансів України;

Романчук В.С. – заступник директора Департаменту видатків бюджету органів влади Міністерства фінансів України;

Маркович Г.Б. – заступник директора Департаменту місцевих бюджетів Міністерства фінансів України;

Абрамов П.М. – заступник начальника Відділу фінансів оборони Міністерства фінансів України;

Атаманенко Б.А. – директор Департаменту космічної політики та розвитку Державного космічного агентства України;

Загородній О.М. – начальник Управління капітального будівництва та розвитку Державної пенітенціарної служби України;

Даниленко С.В. – директор Департаменту економіки та фінансування Міністерства освіти і науки України;

Пліс Г.В. – перший заступник Голови Київської міської державної адміністрації;

Майстренко Г.А. – заступник начальника відділу Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати.

Слобожан О.В. – директор Центру аналізу та розробки законодавства – перший заступник виконавчого директор Асоціації міст України;

Онищук І.І. – аналітик Асоціації міст України.

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо заходів із стабілізації фінансового стану космічної галузі (реєстр. № 5030 від 18.08.2016), поданий народними депутатами України Куліченком І.І., Кривенком В.М., Павловим К.Ю.

3. Про погодження передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету:

1) розподіл коштів за бюджетною програмою 6381020 «Виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері космічної галузі, в тому числі загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми Україна» (постанова Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 598);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Національному антикорупційному бюро України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 659-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Центральній виборчій комісії (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 644-р);

4) розподіл коштів за бюджетною програмою 3606080 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 509-р);

5) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 649-р);

6) перерозподіл видатків державного бюджету Міністерству охорони здоров’я України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 643-р);

7) передача бюджетних призначень Міністерству інфраструктури України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 661-р).

4. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо використання кредиту Уряду Республіки Польща на умовах пов’язаної допомоги (реєстр. № 5074 від 06.09.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

5. Про проект Закону України про внесення зміни до Бюджетного кодексу України щодо розвідувальних органів України (реєстр. № 4912 від 07.07.2016), поданий народним депутатом України Фріз І.В.

6. Про проект Закону України про внесення зміни до підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (реєстр. № 4918 від 07.07.2016), поданий народними депутатами України Недавою О.А., Третьяковим О.Ю., Матейченком К.В. та іншими.

7. Різне.

7.1. Про стан фінансового забезпечення у 2016 році установ та закладів охорони здоров’я, яке здійснюється за рахунок медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, і виконання медичних заходів окремих державних програм та комплексних заході програмного характеру за відповідною бюджетною програмою.

7.2. Про стан фінансового забезпечення у 2016 році установ освіти, яке здійснюється за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. /Розглянуто після пункту 4 порядку денного./

7.3. Про перепрофілювання підкомітету з питань соціальних програм державного бюджету на підкомітет з питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективності Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

7.4. До питання про відзначення роботи народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету.

8. Про проект Постанови Верховної Ради України про проведення Рахунковою палатою експертизи проекту Закону про Державний бюджет України на 2017 рік (реєстр. № 5141 від 20.09.2016), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Крульком І.І. /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулька І.І., розглянуто після пункту 6 порядку денного./

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Голови Комітету з питань бюджету Амельченка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" щодо підприємств та установ, які розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" (реєстр. № 4927 від 07.07.2016, народний депутат України Остапчук В.М.);

1.1.2. Проект Закону України "Про врегулювання діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (реєстр. № 4977 від 14.07.2016, народні депутати України Дерев'янко Ю.Б., Добродомов Д.Є.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо переходу до використання альтернативних видів палива та переходу суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сфері теплопостачання, до стимулюючого регулювання" (реєстр. № 4937 від 08.07.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 218 та глави 35 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" (щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та заміни слова "арешт" на словосполучення "тримання під вартою") (реєстр. № 4028а від 18.07.2016, народний депутат України Чижмарь Ю.В.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 46 Закону України "Про місцеві вибори" (реєстр. № 5016 від 08.08.2016, народний депутат України Денисенко А.С.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (щодо запровадження душпастирської опіки в сфері охорони здоров'я) (реєстр. № 4987 від 14.07.2016, народні депутати України Богомолець О.В., Унгурян П. Я., та інші народні депутати України);

1.1.7. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль щодо працевлаштування членів сім'ї співробітника дипломатичного представництва або консульської установи" (реєстр. № 0103 від 08.07.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 35 Закону України "Про дорожній рух" щодо періодичності проходження обов'язкового технічного контролю" (реєстр. № 5017 від 09.08.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за провокацію злочину" (реєстр. № 4999 від 15.07.2016, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до статті Закону України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті" щодо уточнення статусу борців за незалежність України у ХХ столітті" (реєстр. № 4975-1 від 22.07.2016, народний депутат України Шухевич Ю.Р.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про столицю України – місто-герой Київ" (щодо порядку призначення голови Київської міської державної адміністрації)" (реєстр. № 4913 від 07.07.2016, народні депутати України Алєксєєв С.О., Білоцерковець Д.О.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав власників (співвласників) багатоквартирного будинку" (реєстр. № 4908 від 07.07.2016, народний депутат України Драюк С.Є.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - 22, «проти» - 0, «утримався» - 1.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та/або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про відходи (реєстр. № 4838 від 16.06.2016), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Унгуряном П.Я., Крульком І.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про відходи», зокрема:

- уточнити терміни, що використовуються у Законі;

- запровадити принцип розширеної відповідальності виробника;

- визначити суб’єктів права власності на відходи /громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава/;

- упорядкувати та розширити функції Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій  і місцевих рад щодо державного управління та регулювання відносин, пов’язаних з утворенням та поводженням з відходами;

- створити Національний перелік відходів; реєстр виробників та організацій розширеної відповідальності виробника;

- передбачити розроблення Національного плану поводження з відходами, регіонального плану поводження з відходами та плану поводження з відходами населеного пункту;

- передбачити встановлення ставок екологічного податку, що справляється за розміщення відходів, із диференціацією залежно від рівня небезпеки відходів та цінності територій;

- передбачити надання суб’єктам господарювання, які утилізують, зменшують обсяги утворення відходів та впроваджують у виробництво маловідходні технології, відповідно до законодавства податкових, кредитних та інших пільг.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 7.4 статті 7 Податкового кодексу України підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом. Встановлення відповідних пільг може призвести до втрат державного та місцевих бюджетів від зменшення податкових надходжень від суб’єктів господарювання, які утилізують, зменшують обсяги утворення відходів та впроваджують у виробництво маловідходні технології, яким надаватимуться пільги.

Крім того, як зазначає Міністерство фінансів України, стаття 14 законопроекту тільки декларує запровадження принципу розширеної відповідальності виробника, що передбачає самостійне забезпечення виробником повторного використання та/або матеріальної утилізації відходів, його участі у системах поводження з відходами, або сплату екологічного податку, проте законопроектом не встановлюється механізм дії зазначеного принципу.

Слід зазначити, що системно пов’язаним із зазначеним законопроектом є законопроект за реєстраційним № 4837, яким вносяться зміни до Бюджетного кодексу України, зокрема щодо:

включення до доходів спеціального фонду державного бюджету 100% екологічного податку, що справляється за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці, і 20% екологічного податку за розміщення відходів в частині розміщення малонебезпечних побутових відходів із спрямуванням відповідно на компенсацію послуги з утилізації побутових відходів як складової послуги з поводження з побутовими відходами шляхом надання трансфертів і на заходи з рекультивації полігонів, звалищ побутових відходів шляхом надання трансфертів;

включення до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів 80% екологічного податку за розміщення малонебезпечних побутових відходів, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території, у т.ч.: до бюджетів міст Києва та Севастополя – 80%, сільських, селищних, інших міських бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад – 25%, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим – 55%;

доповнення переліку видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, видатками на компенсацію послуги з утилізації побутових відходів як складової послуги з поводження з побутовими відходами і на заходи з рекультивації полігонів, звалищ побутових відходів;

доповнення переліку трансфертів, що надаються з державного бюджету місцевим бюджетам, субвенцією на компенсацію послуги з утилізації побутових відходів як складової послуги з поводження з побутовими відходами та субвенцією на заходи з рекультивації полігонів, звалищ побутових відходів.

За висновками Міністерства фінансів України до законопроекту за реєстраційним № 4837, прийняття законопроекту впливатиме на дохідну та видаткову частини спеціального фонду державного та місцевих бюджетів, а на сьогодні відсутня інформація, яка дозволить визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету.

Водночас, законопроект за реєстраційним № 4837 є похідним від законопроекту за реєстраційним № 4836, яким пропонується з 01.01.2017 р. розширити базу оподаткування екологічного податку, запровадивши такий податок за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці і встановивши ставки такого податку, а також значно підвищити ставку екологічного податку за розміщення малонебезпечних побутових відходів, встановивши її у розмірі 80 грн за 1 тонну (чинна норма – 4,02 грн за 1 тонну), при цьому за розміщення не утилізованих побутових відходів ставка податку за розміщення малонебезпечних побутових відходів збільшується у 6 разів.

Отже, реалізація законопроекту може впливати на доходи державного та місцевих бюджетів (у тому числі спеціального фонду), оцінка впливу визначатиметься за наслідками розгляду та прийняття законопроектів за реєстр. №№ 4836 і 4837, та практичної реалізації вказаних законопроектів.

Крім того, законопроектом встановлюються штрафи за правопорушення у сфері поводження з небезпечними відходами у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн максимальний розмір штрафів становитиме від 1700 до 17000 грн/.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України реалізація поданого законопроекту може потребувати додаткових видатків бюджету, оскільки проектом передбачено ряд заходів, які вимагають видатків на їх реалізацію, зокрема на фінансування за державним контрактом підприємств, що впроваджують маловідходні технології, утилізують відходи; цільове фінансування науково-дослідних робіт з конкретних проблем утилізації відходів і зменшення їх утворення; формування державного банку даних щодо впровадження в Україні технологій утилізації відходів тощо. Разом з тим, зазначено, що у законопроекті не вказані джерела покриття зазначених видатків та не подано фінансово-економічні обґрунтування та розрахунків.

Враховуючи вплив законопроекту на показники бюджету, розробнику відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України належить надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали до законопроекту не надано.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає за доцільне повернути законопроект на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про відходи (реєстр. № 4838 від 16.06.2016), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Унгуряном П.Я., Крульком І.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує видатки бюджетів  та матиме вплив на доходи державного та місцевих бюджетів, оцінка впливу визначатиметься за наслідками розгляду та прийняття законопроектів за реєстр. №№ 4836 і 4837, та практичної реалізації вказаних законопроектів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про залізничний транспорт України (реєстр. № 4593 від 05.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроект шляхом прийняття нового Закону України «Про залізничний транспорт України» (чинний Закон України «Про залізничний транспорт» пропонується визначити таким, що втрачає чинність) передбачає визначення правових, організаційних та соціально-економічних засад функціонування залізничного транспорту в Україні і має на меті регулювання відносин, пов’язаних із залізничними перевезеннями.

Слід зазначити, що реалізація окремих положень законопроекту може мати вплив на показники державного бюджету, зокрема, передбачається створення нових органів державної влади – Національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності у сфері транспорту, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті.

До повноважень та завдань зазначеної вище Комісії в частині державного регулювання у сфері залізничного транспорту, зокрема, пропонується віднести державне регулювання цін на залізничному транспорті в межах визначених повноважень та контроль за їх дотриманням; погодження інвестиційних програм для визначення інвестиційної складової; затвердження методики формування тарифів на послуги інфраструктури, порядку їх встановлення та здійснення контролю за їх дотриманням тощо, а до повноважень та завдань центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті, – видача, доповнення та анулювання сертифікатів авторизації та сертифікатів безпеки; контроль за функціонуванням впровадженої перевізником, оператором інфраструктури системи управління безпекою руху; ведення реєстру залізничного рухомого складу; проведення перевірки правильності реєстрації залізничного рухомого складу та актуальності реєстру залізничного рухомого складу; створення системи обов’язкових сповіщень щодо безпеки руху тощо.

Крім того, положення законопроекту зобов’язують центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, створити функціональну підсистему запобігання та реагування на загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій на залізничному транспорті.

При цьому, Прикінцевими положеннями законопроекту запропоновано набрання чинності положень щодо створення відповідних органів державної влади з 1 січня 2017 року.

Відтак, створення та функціонування таких органів державної влади потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Поряд з тим, законопроектом передбачається, що Кабінет Міністрів України утворює спеціалізовану експертну установу з розслідування подій на залізничному транспорті та визначає її статус відповідно до порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері залізничного транспорту. При цьому положеннями законопроекту визначається, що фінансування діяльності такої установи здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законодавством. Відтак утворення та функціонування такої установи також потребуватиме коштів державного бюджету, про що також відмічено Міністерством фінансів України.

Також законопроектом передбачається надання послуг у соціальному сегменті діяльності залізничного транспорту, що здійснюватиметься на підставі договору, що укладатиметься з перевізником центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері залізничного транспорту, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування за рахунок та в межах коштів, передбачених законом про Державний бюджет України, та відповідними місцевими бюджетами на відповідний рік. Зазначене також може потребувати коштів державного та місцевих бюджетів.

Крім того, положеннями законопроекту передбачається, що проектування, будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт інфраструктури залізничного транспорту може здійснюватися, в тому числі, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, відтак, зазначене також може потребувати додаткових коштів з відповідних бюджетів.

Поряд з цим, законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» встановлюється, що господарським товариством залізничного транспорту загального користування, єдиним акціонером якого є держава, чистий прибуток, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, зменшується на суму цільових коштів (обсяг інвестиційної складової), що надійшли у складі тарифу і спрямовуються на виконання затверджених у встановленому порядку інвестиційних програм та/або відшкодування інвестиційних ресурсів, залучених у кредит для фінансування затверджених у встановленому порядку інвестиційних програм, а також на суму нарахованої амортизації на об’єкти інфраструктури залізничного транспорту загального користування, що передані публічному акціонерному товариству залізничного транспорту загального користування на праві господарського відання. Реалізація такого положення законопроекту може призвести до зменшення чистого прибутку господарського товариства залізничного транспорту загального користування, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, і як наслідок, до зменшення дохідної частини державного бюджету від таких платежів, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Поряд з цим, законопроект передбачає залучення до функціонування залізничного транспорту оператора інфраструктури (суб’єкт господарювання, що здійснює утримання та експлуатацію інфраструктури залізничного транспорту з метою управління перевізним процесом, забезпечення виконання всіх його стадій та у визначеному цим Законом порядку надає послуги з доступу до інфраструктури) та операторів залізничного рухомого складу (суб’єкт господарювання, який бере участь у здійсненні перевізного процесу з використанням належного йому на праві власності чи іншому праві залізничного рухомого складу (крім тягового залізничного рухомого складу), контейнерів, надає вантажовідправникам (відправникам), вантажоодержувачам (одержувачам), перевізникам та іншим суб’єктам господарювання послуги з надання такого рухомого складу, контейнерів для перевезення залізничним транспортом), що може призвести до додаткових витрат ПАТ «Українська залізниця» та відповідно до зменшення дохідної частини державного бюджету від сплати податків та зборів.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, що має вплив на показники бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, однак супровідні документи до законопроекту не містять таких матеріалів.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Крім того, законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті, щодо усунення порушень законодавства з безпеки на залізничному транспорті, а також створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків, у вигляді штрафу у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 1 700 грн до 3 400 гривень/, що може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету від штрафних санкцій, обсяг яких буде залежати від кількості скоєних правопорушень.

Загалом, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що вартісну величину впливу законопроекту на бюджет можливо буде визначити на початкових етапах його реалізації.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України законопроект потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про залізничний транспорт України (реєстр. № 4593 від 05.05.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів і призведе до втрат доходів державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» (реєстр. № 5005 від 28.07.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» пропонується чітко визначити перелік грошових доходів громадян, за порушення строків виплати яких громадянам проводитиметься компенсація втрати частини таких доходів, а саме віднесено: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інші доплати до пенсії, встановлені законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.

Реалізація положень законопроекту, у разі його прийняття, здійснюватиметься за рахунок та в межах коштів державного і місцевих бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування на забезпечення виплати заробітних плат, пенсій, щомісячних довічних грошових виплат, стипендій, соціальних виплат.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не вплине на доходну або видаткову частини державного та місцевих бюджетів.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» (реєстр. № 5005 від 28.07.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати в межах щорічно визначених у державному та місцевих бюджетах і бюджетах фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування витрат на забезпечення виплати заробітних плат, пенсій, щомісячних довічних грошових виплат, стипендій, соціальних виплат) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо пільгового кредитування учасників антитерористичної операції та членів сімей Небесної сотні) (реєстр. № 5015 від 08.08.2016), поданий народним депутатом України Кудлаєнком С.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується учасникам антитерористичної операції, які мають статус учасника бойових дій або інваліда війни, особам, які стали інвалідами внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича, та членам їх сімей, надати право на одержання пільгового кредиту на будівництво, поліпшення житлових умов, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з терміном погашення не більше ніж 30 років. Відповідні порядки та умови надання таких пільгових кредитів визначатимуться Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пояснювальною запискою до проекту закону, реалізація його положень не потребує додаткових витрат державного бюджету. Реалізацію законопроекту можливо здійснити в межах коштів, які виділяються на реалізацію Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету, джерела покриття відповідних витрат розробником не визначені та відмічено, що обсяг витрат для надання пільгових кредитів неможливо спрогнозувати з прийнятною точністю, оскільки відсутні показники щодо чисельності осіб для обрахунку положень законопроекту, а також розмірів кредитів та процентних ставок.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо пільгового кредитування учасників антитерористичної операції та членів сімей Небесної сотні) (реєстр. № 5015 від 08.08.2016), поданий народним депутатом України Кудлаєнком С.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на створення та забезпечення діяльності Генеральної інспекції (реєстр. № 4917 від 07.07.2016), поданий народними депутатами України Карпунцовим В.В., Помазановим А.В., Романюком Р.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про прокуратуру», якими передбачається утворення у структурі Генеральної прокуратури Генеральної інспекції (на правах самостійного структурного підрозділу), на яку покладається, зокрема, здійснення повноважень щодо досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури, нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування стосовно прокурорів та працівників органів прокуратури, підтримання державного обвинувачення у відповідних провадженнях, проведення службових розслідувань щодо прокурорів та працівників органів прокуратури, аудиту фінансово-господарської діяльності органів прокуратури тощо.

Утворення Генеральної інспекції, визначення її штату здійснюються Генеральним прокурором України.

Також, законопроектом встановлюється, що посадовий оклад прокурора Генеральної інспекції не може бути меншим за посадовий оклад керівника структурного підрозділу центрального управління Національного антикорупційного бюро України, що здійснює досудове розслідування (30 мінімальних заробітних плат з коефіцієнтом 1,2, або на даний час 52,2 тис. грн.).

Зважаючи на суть вищезазначених законодавчих пропозицій, реалізація положень законопроекту в частині утворення та забезпечення діяльності Генеральної інспекції потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Проте, відповідно до пояснювальної записки до законопроекту реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

Міністерство фінансів України загалом зазначило про необхідність підтвердження Генеральною прокуратурою можливості реалізації даного законопроекту у межах бюджетних призначень, визначених на 2016 рік, та надання необхідних фінансово-економічних розрахунків. Крім того, Міністерство фінансів України пропонує передбачити у законопроекті положення щодо утворення Генеральної інспекції у межах загальної чисельності працівників органів прокуратури.

Слід зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкт законодавчої ініціативи до законопроекту, що має вплив на показники бюджету, має надати фінансово-економічні обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, відтак запропонований у законопроекті термін набрання чинності відповідного закону не відповідає зазначеним вимогам.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на створення та забезпечення діяльності Генеральної інспекції (реєстр. № 4917 від 07.07.2016), поданий народними депутатами України Карпунцовим В.В., Помазановим А.В., Романюком Р.С., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення і пришвидшення процесу судового захисту порушених прав та законних інтересів осіб (реєстр. № 4879 від 04.07.2016), поданий народним депутатом України Алексєєвим І.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом передбачається з 1 січня 2018 року функціонування в судах автоматизованої системи електронного наказного провадження, що забезпечує реєстрацію осіб, які беруть участь у електронному наказному провадженні, сплату судового збору за подання заяви про видачу електронного судового наказу, подання процесуальних документів, вчинення процесуальних дій, надання особам інформації про стан розгляду справ електронного наказного провадження.

Дана система має інформаційно взаємодіяти із інформаційними системами державних органів, в тому числі з автоматизованою системою документообігу суду, за допомогою інформаційно-телекомунікаційних засобів в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису.

Доступ до автоматизованої системи електронного наказного провадження надається суддям та працівникам апарату відповідного суду.

Розгляд справ у порядку електронного наказного провадження буде здійснюватися місцевим судом, визначеним Державною судовою адміністрацією України.

Розпорядником автоматизованої системи електронного наказного провадження визначено Державну судову адміністрацію України, яка вживатиме організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування автоматизованої системи електронного наказного провадження, збереженням та захистом даних, що містяться в цій системі, наданням, блокуванням та анулюванням доступу до неї.

Крім того, змінами до Закону України «Про судовий збір» визначається розмір ставки судового збору за заяви про видачу електронного судового наказу 0,3 розміру мінімальної заробітної плати з юридичної особи або фізичної особи-підприємця та 0,1 розміру мінімальної заробітної плати з фізичної особи (за діючим законодавством за подання заяви до суду – відповідно 0,5 та 0,2 розміру мінімальної заробітної плати), дубліката електронного судового наказу – 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, як за діючим законодавством за видачу дубліката судового наказу.

Також, Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту доручається Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо фінансування створення та функціонування автоматизованої системи електронного наказного провадження, а Державній судовій адміністрації України рекомендовано вжити заходів щодо забезпечення введення в дію з 1 січня 2018 року та належного функціонування автоматизованої системи електронного наказного провадження.

Реалізація запропонованої законодавчої пропозиції в частині створення та забезпечення функціонування автоматизованої системи електронного наказного провадження потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту реалізація положень законопроекту забезпечуватиметься у межах коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання державних органів, які безпосередньо братимуть участь в його виконанні, а також за рахунок фінансування Міжнародним валютним фондом. Також зазначено, що вартість програмного забезпечення, необхідного для функціонування системи електронного наказного провадження, потребує додаткового обрахування.

Слід зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкт законодавчої ініціативи до законопроекту, що має вплив на показники бюджету, має надати фінансово-економічні обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні. Про порушення зазначених вимог також наголошено Міністерством фінансів України.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення і пришвидшення процесу судового захисту порушених прав та законних інтересів осіб (реєстр. № 4879 від 04.07.2016), поданого народним депутатом України Алексєєвим І.С., мають вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету на створення та забезпечення функціонування автоматизованої системи електронного наказного провадження).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку проведення фітосанітарної експертизи та приведення законів у відповідність з міжнародними фітосанітарними стандартами (реєстр. № 4009а від 15.07.2016), поданий народним депутатом України Мушаком О.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про карантин рослин України», які, на думку авторів продовжать реформування системи державного регулювання в сфері карантину рослин.

Положеннями законопроекту, зокрема, передбачається: вдосконалити процедуру огляду, під час якої здійснюється відбір зразків об’єктів регулювання; допуск недержавних, відповідним чином акредитованих та уповноважених відповідно до законодавства, лабораторій до проведення фітосанітарної експертизи у сфері карантину рослин, у тому числі огляду; зміну вимог до проведення первинної та вторинної (арбітражної) фітосанітарних експертиз; видачу фітосанітарного сертифіката на експорт та реекспорт виключно відповідно до фітосанітарних вимог країни-імпортера. Крім того, передбачається внести зміни та доповнення до статей 5, 7 Закону в частині повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері карантину рослин.

Змінами до статті 13 Закону передбачається можливість проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) фітосанітарними лабораторіями приватної форми власності (чинною редакцією статті 13 Закону передбачено проведення фітосанітарної експертизи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин).

Реалізація положень законопроекту щодо надання права фітосанітарними лабораторіями приватної форми власності на проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) у сфері карантину рослин може призвести до зменшення надходжень спеціального фонду державного бюджету, оскільки на даний час фітосанітарну експертизу здійснюють фітосанітарні лабораторії – бюджетні установи, що в свою чергу, зумовить зменшення видатків спеціального фонду та може потребувати додаткових коштів із загального фонду державного бюджету на забезпечення виконання вищевказаних завдань та функцій (у зв’язку із можливою недостатністю коштів за спеціальним фондом через недонадходження до нього).

Разом з тим, зміни до статті 49 Закону, якою передбачено перелік платних послуг центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, та до якого пропонується включити фітосанітарну експертизу (аналізи), видачу сертифікатів відповідно до цього Закону, призведуть до збільшення надходжень спеціального фонду державного бюджету від власних надходжень бюджетних установ (і відповідно витрат спеціального фонду державного бюджету) та зменшення надходжень від надання адміністративних послуг до відповідних бюджетів, оскільки відповідні кошти згідно із пунктом 24 частини другої статті 29, пунктом 36 частини першої статті 64 та пунктом 20-1 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України зараховуються до загального фонду відповідно державного та місцевих бюджетів.

У експертному висновку Міністерством фінансів України до цього законопроекту зазначено, що державні фітосанітарні лабораторії утримуються за рахунок коштів державного бюджету у межах видатків, передбачених Мінагрополітики на 2016 рік за бюджетною програмою 2809030 «Організація та регулювання діяльності установ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів» в обсязі 376,7 млн гривень, з яких на утримання 27 фітосанітарних лабораторії передбачено за рахунок загального фонду державного бюджету – 28,1 млн грн, за рахунок спеціального фонду державного бюджету – 91,6 млн гривень.

Крім того, законопроектом передбачено внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, доповнивши новою статті 172-2 та встановивши адміністративну відповідальність: за порушення фітосанітарною лабораторією порядку проведення фітосанітарної експертизи та/або проведення огляду, під час якого здійснювався відбір зразків об’єктів регулювання для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів), що мало наслідком отримання повідомлення (нотифікації) від країни-імпортера про серйозні випадки невідповідності фітосанітарній сертифікації міжнародним стандартам у сфері карантину та захисту рослин у вигляді штрафу на посадову особу від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 340 грн до 850 грн/.

Відповідно реалізація законопроекту призведе до збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафів за зазначеними правопорушеннями у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, про що також зауважено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Загалом, у експертному висновку Міністерства фінансів України зазначається про необхідність доопрацювання законопроекту.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку проведення фітосанітарної експертизи та приведення законів у відповідність з міжнародними фітосанітарними стандартами (реєстр. № 4009а від 15.07.2016), поданий народним депутатом України Мушаком О.П. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшує надходження за загальним фондом державного і місцевих бюджетів та збільшує/зменшує надходження і витрати спеціального фонду державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо упорядкування питання виготовлення документів про вищу освіту) (реєстр. № 4938 від 11.07.2016), поданий народним депутатом України Остапчуком В.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» пропонується:

- скасувати норму щодо встановлення Кабінетом Міністрів України граничної вартості документу про вищу освіту державного зразка, який буде виготовлятися за рахунок бюджетних коштів;

- затверджувати Кабінетом Міністрів України зразок документів про вищу освіту;

- встановити, що інформаційно-технічним адміністратором Єдиної державної електронної бази з питань освіти може бути юридична особа, яка зареєстрована та проваджує діяльність в Україні;

- здійснювати безкоштовно підключення вищих навчальних закладів до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, а також зберігання даних та користування інформацією у Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

За висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних коштів на збільшення вартості виготовлення документів про освіту, на безкоштовне підключення вищих навчальних закладів до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, а також безкоштовне зберігання та користування інформацією Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку висловлює зауваження до законопроекту по суті законодавчих пропозицій та не підтримує його прийняття .

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на чому також наголошено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Запропонований термін набрання чинності відповідного закону не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно яких закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України  на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про вищу освіту» (щодо упорядкування питання виготовлення документів про вищу освіту) (реєстр. № 4938 від 11.07.2016), поданий народним депутатом України Остапчуком В.М., матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо прав інвалідів на зарахування до навчальних закладів, реєстр. № 4974 від 13.07.2016, поданий народними депутатами України Лубинець Д.В., Недавою О.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та «Про вищу освіту» пропонується передбачити для дітей-інвалідів та інвалідів першої і другої груп, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю, першочергове зарахування до вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладів, при однаковому з іншими вступниками конкурсному балі, (або у разі складення вступних іспитів (вступних випробувань) з позитивним результатом).

Реалізацію положень законопроекту, у разі його прийняття, належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному та місцевих бюджетах на оплату послуг з підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах державної та комунальної власності на умовах державного (регіонального) замовлення, тобто на оплату освітянських послуг.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку висловлює зауваження по суті законодавчої пропозиції.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України зазначає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо прав інвалідів на зарахування до навчальних закладів (реєстр. № 4974 від 13.07.2016), поданий народними депутатами України Лубинець Д.В., Недавою О.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат, що здійснюватимуться за рахунок та в межах щорічно визначених бюджетних призначень на здійснення освітньої діяльності) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо створення друкованих засобів масової інформації Міністерством оборони України та військово-цивільними адміністраціями на час проведення антитерористичної операції) (реєстр. № 5008 від 29.07.2016), поданий народними депутатами України Сюмар В.П. та Тимчуком Д.Б.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» передбачається заснування Міністерством оброни України та військово-цивільними адміністраціями друкованого засобу масової інформації на час проведення антитерористичної операції. Фінансування діяльності такого друкованого засобу здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно із пояснювальною запискою до проекту закону реалізація його положень не передбачає додаткових фінансових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що за інформацією Міноборони у державному бюджеті на 2016 рік на утримання чотирьох друкованих засобів масової інформації і редакцій, засновником яких є вказане Міністерство, передбачено 30 млн. грн., а видатки на створення та функціонування друкованих засобів масової інформації для військово-цивільних адміністрацій у державному бюджеті на поточний рік не передбачені. Отже, реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на фінансування діяльності друкованих засобів масової інформації, заснованих військово-цивільними адміністраціями. При цьому відмічено, що відсутність фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків не дозволяє надати висновок щодо потреби в коштах на реалізацію законопроекту. Водночас, запропоновано фінансове забезпечення діяльності друкованих засобів масової інформації, заснованих військово-цивільними адміністраціями населених пунктів, здійснювати за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо створення друкованих засобів масової інформації Міністерством оборони України та військово-цивільними адміністраціями на час проведення антитерористичної операції) (реєстр. № 5008 від 29.07.2016), поданий народними депутатами України Сюмар В.П. та Тимчуком Д.Б., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо добровільного приєднання територіальних громад (реєстр. № 4772 від 03.06.2016), внесений народним депутатом України Федоруком М.Т. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо:

– визначення порядку добровільного приєднання територіальних громад до об’єднаних територіальних громад;

– надання нових повноважень Уряду стосовно визнання об’єднаної територіальної громади спроможною у разі її утворення навколо населеного пункту, визначеного Перспективним планом формування територій громад області адміністративним центром за умови, що кількість населення об’єднаної територіальної громади становить не менше половини запланованої Перспективним планом кількість такої об’єднаної територіальної громади;

– надання нових повноважень Уряду стосовно скасування рішення про визнання об’єднаної територіальної громади спроможною, якщо рада об’єднаної територіальної громади прийняла рішення про відмову у добровільному приєднанню до неї іншої територіальної громади.

Поряд з тим, вносяться зміни до Закону України «Про місцеві вибори» щодо запровадження нового виду місцевих виборів – додаткових виборів, процедури їх проведення та визначення коштів Державного бюджету України і коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, джерелом фінансового забезпечення таких виборів.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових матеріальних витрат.

Міністерство фінансів України у своєму висновку, який додається, звертає увагу, що проведення додаткових виборів до рад об’єднаних територіальних громад призведе до додаткових витрат через необхідність організації таких виборів.

Тому, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо добровільного приєднання територіальних громад (реєстр. № 4772 від 03.06.2016), поданий народним депутатом України Федоруком М.Т., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (реєстр. № 4961 від 14.07.2016), поданий народним депутатом України Соболєвим С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та надати ветеранам військової служби, які займають виборні посади в органах місцевого самоврядування, право на призначення пенсій відповідно до Закону України «Про державну службу».

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII, зокрема, було внесено зміни до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, і деяких інших осіб», згідно із якою «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється», проте, зміни, що поновлять виплату пенсій ветеранам військової служби, які працюють в органах місцевого самоврядування, не були внесені до статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», в якій міститься перелік категорій громадян на яких не поширюється особливий порядок виплати пенсій працюючим пенсіонерам.

За оцінкою автора реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів у своєму висновку до законопроекту зауважує, що зважаючи на наявність протягом останніх років дефіциту Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, видатки на реалізацію запропонованих змін стануть додатковим навантаженням на державний бюджет, та зазначає, що через невизначеність вихідних даних неможливо спрогнозувати обсяг таких видатків.

Тому, до законопроекту відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належало надати фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (реєстр. № 4961 від 12.07.2016), поданий народним депутатом України Соболєвим С.В., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» щодо захисту прав ветеранів військової служби (реєстр. № 4834 від 16.06.2016), поданий народним депутатом України Мельником С.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та надати ветеранам військової служби, які займають виборні посади в органах місцевого самоврядування, право на призначення пенсій відповідно до Закону України «Про державну службу».

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що законопроект підготовлено з метою усунення неузгодженості із статтею 54 Закону Україна «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», згідно із якою «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється».

За оцінкою автора законопроекту реалізація його положень не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів у своєму висновку до законопроекту зауважує, що зважаючи на наявність протягом останніх років дефіциту Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, видатки на реалізацію запропонованих змін стануть додатковим навантаженням на державний бюджет, та зазначає, що через невизначеність вихідних даних неможливо спрогнозувати обсяг таких видатків.

Тому, до законопроекту відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належало надати фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» щодо захисту прав ветеранів військової служби (реєстр. № 4834 від 16.06.2016), поданий народним депутатом України Мельником С.І., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про розвиток сільського господарства та сільських територій в 2017-2022 рр. (інтегральне село) (реєстр. № 4945 від 12.07.2016), внесений народними депутатами України Деркачем А.Л., Лабазюком С.П., Шенцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

За визначенням авторів законопроект розроблено з метою  формування законодавчих основ розвитку сільського господарства та сільських територій на період 2017-2022 рр. для формування інтегрального села.

У законопроекті, серед іншого, пропонується визначити засади збереження і розвитку мережі селищ і сіл та здійснювати їх із залученням коштів державного бюджету, зокрема:

- надання матеріальної допомоги для облаштування випускникам вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, що працюватимуть у сільській місцевості, в тому числі надання довгострокових кредитів на пільгових умовах /стаття 4/;

- цільове довгострокове кредитування сільських забудовників, передусім молоді (25% суми пільгового довгострокового державного кредиту компенсується забудовникам через 5 років після введення будівель в експлуатацію) /стаття 4/;

- забезпечення житлом за рахунок державного бюджету громадян, які переселяються в населені пункти, в яких постійно проживає менше 500 осіб, і місцеве населення віком до 40 років, зайняте в сільському господарстві, переробних та обслуговуючих галузях агропромислового комплексу або соціальній сфері цих сіл, Житло, збудоване в сільській місцевості за рахунок бюджетних коштів, через 10 років передається в особисту власність цим громадянам за умови їх постійної роботи в зазначених галузях /стаття 4/;

- зменшення ставки оподаткування на 50% для сільських жителів, що вперше реєструються для провадження підприємницької діяльності у сільській місцевості на строк до трьох років /стаття 5/;

- забезпечення транспортного сполучення населених пунктів з автомобільними дорогами загального користування за рахунок коштів державного бюджету /стаття 6/;

- пільги на електроенергію (на 20% нижче від тарифів, встановлених для населення, що проживає в містах) /стаття 7/;

- регулярне безоплатне підвезення до місць навчання і додому дітей шкільного віку та педагогічних працівників у сільській місцевості /стаття 8/;

- звільнення від оподаткування доходів від освоєння науково-технічних нововведень в агропромисловому виробництві протягом 5 років /стаття 9/;

- будівництво (реконструкцію) амбулаторій відповідно до нормативу забезпеченості мережею амбулаторій – підрозділів центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги /стаття 11/;

- дотування виробництва продукції з низьким рівнем рентабельності /стаття 9/;

- створення при райдержадміністраціях сільськогосподарських дорадчих центрів, діяльність яких фінансується з державного бюджету /статті 10/.

Крім того, статтею 22 законопроекту передбачається виділяти в Державному бюджеті України окремим рядком у розмірі не менше трьох з половиною відсотків від валового внутрішнього продукту України державні централізовані капіталовкладення, що спрямовуються на зміцнення матеріально-технічної бази сільського господарства та сільських територій. За інформацією Міністерства фінансів України такі видатки становитимуть близько 70 млрд гривень (у 2015 році ВВП склав 1979,5 млрд грн.).

Водночас, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує видатків з державного бюджету та місцевих бюджетів з 2017 року.

Тому, до законопроекту всупереч вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Відсутність таких розрахунків позбавило Мінфін можливості визначити величину пливу законопроекту на видаткову та дохідну частини державного бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про розвиток сільського господарства та сільських територій в 2017-2022 рр. (інтегральне село) (реєстр. № 4945 від 12.07.2016), внесений народними депутатами України Деркачем А.Л., Лабазюком С.П., Шенцевим Д.О. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та зменшення доходів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення правового регулювання діяльності районних у містах рад (реєстр. № 4802-1 від 29.06.2016), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві вибори» та «Про столицю України – місто-герой Київ» пропонується визначити обсяг компетенції районних у містах рад, Київської міської ради та районних у місті Києві рад, а також відновити роботу районних у місті Києві рад.

Крім того, пропонується встановити, що на посаду голови Київської міської та районної у місті Києві державної адміністрації Президентом України призначається особа, яка обрана відповідно Київським міським головою, головою районної у м. Києві ради.

Поряд з тим, згідно із змінами до Закону України «Про місцеві вибори» відповідна міська рада має протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про утворення районних у місті рад звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів районної в місті ради в установленому законом порядку.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що прийняття  та його реалізація не потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету.

Однак, слід звернути увагу, що відповідно до статті 68 Закону України «Про місцеві вибори» витрати на підготовку і проведення перших виборів депутатів здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України.

Поряд з тим, утримання органів місцевого самоврядування району у місті згідно із пунктом 2 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України має здійснюватися за рахунок відповідного місцевого бюджету.

На таке також звертає увагу у своєму висновку Міністерство фінансів України, зауважуючи, що реалізація законопроекту не буде мати впливу на доходну частину, але потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету та бюджету міста Києва.

Відтак, положення законопроекту зумовлюють потребу у додаткових коштах з державного та місцевих бюджетів.

Тому, до законопроекту відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належало надати фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення правового регулювання діяльності районних у містах рад (реєстр. № 4802-1 від 29.06.2016), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності районних у місті рад (реєстр. № 4802 від 13.06.2016), поданий народними депутатами України Алєксєєвим С.О., Білоцерковцем Д.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановити, що за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону у містах з кількістю населення понад п’ятсот тисяч осіб можуть утворюватися районні в місті ради, які утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

Поряд з тим, змінами до Закону України «Про місцеві вибори» відповідна міська рада зобов’язана протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про утворення районних у місті рад звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів районної в місті ради в установленому законом порядку.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів. Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту не буде мати впливу на доходну та видаткову частини державного бюджету.

Однак, слід звернути увагу, що відповідно до статті 68 Закону України «Про місцеві вибори» витрати на підготовку і проведення перших виборів депутатів здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України.

Поряд з тим, утримання органів місцевого самоврядування району у місті згідно із пунктом 2 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України має здійснюватися за рахунок відповідного місцевого бюджету.

Відтак, положення законопроекту зумовлюють потребу у додаткових коштах з державного та місцевих бюджетів.

Тому, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності районних у місті рад (реєстр. № 4802 від 13.06.2016), внесений народними депутатами України Алєксєєвим С.О., Білоцерковцем Д.О., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії (реєстр. № 4835 від 16.06.2016), поданий народними депутатами України Домбровським О.Г., Войціцькою В.М., Крульком І.І., Унгуряном П.Я. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, спрямований на комплексне врегулювання питання поводження з побутовими відходами, удосконалення механізмів державного регулювання у цій сфері на основі Директиви ЄС 2008/98/ЄС «Про відходи та скасування деяких директив», усунення виявлених недосконалостей правового регулювання, створення сприятливих законодавчих умов для залучення інвестицій в енергетичну галузь та стимулювання виробництва електроенергії і тепла шляхом утилізації побутових відходів завдяки поширенню на цей вид електроенергії «зеленого тарифу».

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України: «Про альтернативні джерела енергії», «Про альтернативні види палива», «Про місцеві державні адміністрації», «Про житлово-комунальні послуги», «Про відходи», «Про електроенергетику», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про ліцензування видів господарської діяльності» пропонується, зокрема, уточнити термінологію та запровадити ієрархію поводження з побутовими відходами; конкретизувати повноваження органів місцевого самоврядування у сфері поводження з такими відходами; запровадити ліцензування господарської діяльності із захоронення побутових відходів.

Запропонованими змінами, серед іншого, встановлюється коефіцієнт «зеленого» тарифу для суб’єктів господарювання, які виробляють електроенергію з побутових відходів, на рівні: 2,5 – з 01.01.2016 по 31.12.2024 та 2,59 – з 01.01.2025 по 21.12.2029.

Міністерство фінансів України звертає увагу, що реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного і місцевих бюджетів, зауважуючи, що встановлення підвищувального коефіцієнту «зеленого» тарифу може призвести до збільшення роздрібних тарифів на електричну енергію для споживачів (зокрема, для населення і бюджетних установ) та збільшення видатків державного бюджету на пільги і субсидії населенню та оплату бюджетними установами енергоносіїв.

Крім того, законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення  (далі– КУпАП України) положеннями, якими встановлюється адміністративна відповідальність:

за надання недостовірної інформації щодо відходів упаковки (статті 82-8, 82-9) – у вигляді «штрафу у розмірі п’ятдесяти (та відповідно десяти) відсотків чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) виробника упаковки або організації розширеної відповідальності виробника за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф;

за ухилення від укладання договору на послуги з поводження з побутовими відходами (стаття 152-2) – у вигляді штрафу: протягом більше ніж 30 днів – на посадових осіб юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; повторне, протягом року – на посадових осіб юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців – від ста п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слід відмітити, що адміністративні штрафи, які накладаються державними органами, зараховуються до загального фонду державного бюджету, а адміністративні штрафи, що накладаються місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад, зараховуються до загального фонду відповідних місцевих бюджетів.

Відтак, у разі виявлення вказаних правопорушень та застосування відповідних штрафних санкцій можуть збільшитися надходження державного та місцевих бюджетів.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії (реєстр. № 4835 від 16.6.2016), поданий народними депутатами України Домбровським О.Г., Войціцькою В.М., Крульком І.І., Унгуряном П.Я. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків, а також надходжень залежно від виявлених  правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (щодо забезпечення прав мешканців багатоквартирних будинків при передачі будинку новому управителю або зміни форми управління багатоквартирним будинком) (реєстр. № 4780 від 03.06.2016), поданий народними депутатами України Ківаловим С.В., Матвійчуком Е.Л.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом передбачається, що у разі зміни форми управління багатоквартирним будинком або зміни управителя багатоквартирного будинку попередній управитель або особа яка здійснювала управління зобов’язана передати будинок у належному технічному стані.

Слід зазначити, що відповідно до чинного законодавства житловий фонд за формами власності поділяється на: державний, комунальний, колективний та приватний. Відтак, реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на здійснення капітальних та поточних ремонтів багатоквартирних житлових будинків (якщо багатоквартирний будинок належить до державної або комунальної власності), про що зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (щодо забезпечення прав мешканців багатоквартирних будинків при передачі будинку новому управителю або зміни форми управління багатоквартирним будинком) (реєстр. № 4780 від 03.06.2016), поданий народними депутатами України Ківаловим С.В., Матвійчуком Е.Л., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про садівничі, городні та дачні неприбуткові громадські об’єднання (реєстр. № 4980 від 14.07.2016), поданий народним депутатом України Кудлаєнком С.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроект згідно з преамбулою регулює відносини, які виникають у зв’язку з веденням громадянами садівничої та городньої діяльності, зокрема, встановлює правий режим для садівничих, городніх та дачних неприбуткових об’єднань (порядок утворення, діяльності, права і обов’язки їх членів, тощо).

Зокрема, відповідно до статті 1 законопроекту пропонується створення неприбуткових садівничих, городніх та дачних громадських об’єднань – організацій, що не ставитимуть основним завданням своєї діяльності одержання прибутку для його наступного розподілу між його членами і, як правило, займається підприємництвом (комерційною діяльністю), створенням установ, організацій із статутом юридичної особи лише в межах статутної діяльності.

Водночас, статтею 40 законопроекту передбачається, що:

- державні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування вправі (зобов’язані) вводити в штати органів  виконавчої влади спеціалістів з питань розвитку дачного господарства, садівництва та городництва; вести просвітницьку, агітаційну роботу в цілях популяризації ведення садівництва, городництва та дачного господарства; надавати через систему державного агротехнічного обслуговування послуги щодо постачання сортового насіння, посадкових матеріалів сільськогосподарських культур, органічних, мінеральних добрив, засобів захисту сільськогосподарських культур від шкідників і хвороб; відшкодовувати в повному обсязі здійснені за рахунок цільових внесків витрати на інженерно-технічне забезпечення території садівничих, городніх та дачних неприбуткових громадських об’єднань; встановлювати для садівників, городників та дачників ї їхніх об’єднань нормативні тарифи за електроенергію, воду, газ, телефон на рівні, визначеному для сільських споживачів;

- органи місцевого самоврядування вправі (зобов’язані) приймати на баланс дороги, системи електропостачання, газопостачання, водопостачання, зв’язку та інших об’єктів садівничих, городніх та дачних неприбуткових об’єднань за рішенням зборів таких об’єднань; встановлювати пільги по місцевих податках, по сплаті проїзду садівників, городників, дачників і членів їх сімей на приміському транспорті до їхніх земельних ділянок і в зворотному напрямку; надавати на пільгових умовах приміщення, засоби зв’язку, оргтехніки, комунальних послуг керівному органу об’єднання.

Відтак, реалізація зазначених вимог потребуватиме залучення коштів державного і місцевих бюджетів, насамперед, на утримання спеціалістів з питань розвитку дачного господарства, садівництва та городництва. Поряд з тим, надання пільг зі сплати місцевих податків і зборів призведе до зменшення надходжень до місцевих бюджетів.

Також слід відмітити, що згідно із статтею 26 законопроекту роботи, які виконуються для задоволення потреб товариств (масивів) силами та за кошти самих членів товариств (масивів), звільняються від оподаткувань, що не відповідає вимогам статті 7 Податкового кодексу України та призведе до втрат бюджету.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту під час його практичного застосування не впливатиме на видаткову та дохідну частини державного або місцевих бюджетів та не потребує додаткових бюджетних коштів, матеріальних та інших витрат.

Міністерство фінансів України звертає увагу, що реалізація положень законопроекту буде мати вплив на видаткову частину державного бюджету, проте визначити вартісну величину впливу неможливо через відсутність фінансово-економічних розрахунків.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про садівничі, городні та дачні неприбуткові громадські об’єднання (реєстр. № 4980 від 14.07.2016), поданий народним депутатом України Кудлаєнком С.В., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до додаткових витрат та втрат доходів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року - не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвідувальних органів (реєстр. № 4911 від 07.07.2016), поданий народним депутатом України Фріз І.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про розвідувальні органи України» і «Про центральні органи виконавчої влади» пропонується визначити розвідувальні органи в особі їх керівників головними розпорядниками коштів державного бюджету.

Поряд з цим, змінами до статті 15 Закону України «Про розвідувальні органи України» пропонується віднести видатки на розвідувальну діяльність до захищених видатків бюджету.

Щодо таких пропозицій варто зазначити наступне.

Відповідно до статті 1 Бюджетного кодексу України відносини, які виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу регулюються виключно Бюджетним кодексом України. А у частині другій статті 55 Кодексу наведений вичерпний перелік захищених видатків і який вже включає видатки на здійснення розвідувальної діяльності.

Також, слід врахувати, що згідно із частиною другою статті 4 Кодексу, бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Зважаючи на вимоги Кодексу, питання щодо визначення головними розпорядниками бюджетних коштів та захищеними видатків бюджету є предметом регулювання виключно Бюджетного кодексу України.

Крім того, законопроектом змінами до частини першої статті 18 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» пропонується розвідувальні органи України, що функціонують як складові частини центральних органів виконавчої влади, залишити у складі відповідних органів, але вивести їх з-під управління Кабінету Міністрів України та міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, у складі якого функціонує розвідувальний орган України.

Водночас, запропоновано у законопроекті нову частину п’яту статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», згідно з якою, керівники центральних органів виконавчої влади, у складі яких функціонують розвідувальні органи, здійснюють керівництво ними в межах повноважень, визначених Законом України «Про розвідувальні органи України» і положеннями про відповідні розвідувальні органи, затвердженими Президентом України.

Щодо зазначених пропозицій, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у експертному висновку до законопроекту за реєстр.  4911 зауважило про дещо абсурдну ситуацію, коли Кабінет Міністрів України та відповідний міністр не будуть спрямовувати та координувати діяльність розвідувальних органів України, що функціонують у складі центральних органів виконавчої влади і, отже, є їх частиною, але одночасно будуть спрямовувати та координувати діяльність того органу, до складу якого входить розвідувальний орган.

Тому, ГНЕУ зазначило, що уточнення правового регулювання статусу розвідувальних органів має йти не шляхом їх виведення з-під управління Уряду (що є і нелогічним, і не зовсім реалістичним для тих розвідувальних органів, які є складовими частинами певних центральних органів виконавчої влади), а шляхом встановлення особливостей керівництва ними та гарантій, які б унеможливлювали втручання Уряду або уповноваженого міністра у специфічні питання розвідувальної діяльності відповідного органу.

Разом з тим, слід зазначити, що законопроект за реєстр.  4911 не містить змін до Закону України «Про Державну прикордонну службу України», відповідно до положень якого розвідувальний орган Держприкордонслужби входить до структури Державної прикордонної служби України, а Голова Держприкордонслужби здійснює керівництво цим розвідувальним органом.

Варто зауважити, що статтею 1 Закону України «Про розвідувальні органи України» визначено розвідувальні органи України, як спеціально уповноважені законом органи на здійснення розвідувальної діяльності, що можуть функціонувати як самостійний державний орган, так і у складі центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про розвідувальні органи України» розвідувальні органи України здійснюють розвідувальну діяльність у таких сферах:

- Служба зовнішньої розвідки України – у політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній;

- розвідувальний орган Міністерства оборони України – у воєнній, воєнно-політичній, воєнно-технічній, воєнно-економічній, інформаційній та екологічній;

- розвідувальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону – у сферах прикордонної та імміграційної політики, а також в інших сферах, що стосуються питань захисту державного кордону України та її суверенних прав у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про розвідувальні органи України» керівники центральних органів виконавчої влади, до складу яких входять розвідувальні органи, здійснюють керівництво ними в межах повноважень, визначених законами і положеннями про відповідні розвідувальні органи.

Слід зазначити, що відповідно до статті 15 Закону України «Про розвідувальні органи України» фінансування та матеріально-технічне забезпечення розвідувальних органів України здійснюються за рахунок коштів, передбачених окремим рядком у Державному бюджеті України для кожного розвідувального органу, та інших джерел, передбачених законом. Розрахунково-касове обслуговування розвідувальних органів України здійснюється органами Державного казначейства України.

Розпорядником бюджетних коштів, у тому числі валютних, на утримання і забезпечення діяльності розвідувального органу України є керівник цього органу.

Відповідно до Закону України «Про Державну прикордонну службу України» розвідувальний орган Держприкордонслужби входить до структури Державної прикордонної служби України. Згідно із Положенням про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 533 (зі змінами), Адміністрація Держприкордонслужби здійснює свої повноваження, зокрема, через розвідувальний орган Держприкордонслужби, а Голова Держприкордонслужби здійснює керівництво цим органом.

Водночас, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 (зі змінами) діяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України.

Виходячи із вимог чинного законодавства, Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» головними розпорядниками коштів державного бюджету, що здійснюють розвідувальну діяльність, визначено Службу зовнішньої розвідки (обсяг бюджетних призначень – 952,6 млн грн, в т.ч. за загальним фондом – 852,5 млн грн) і Головне управління розвідки Міністерства оборони України (обсяг бюджетних призначень – 1 003,1 млн грн, в т.ч. за загальним фондом – 1 003,1 млн грн).

Заходи з розвідувальної діяльності у сферах прикордонної та імміграційної політики та діяльності розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (далі – розвідувальний орган Держприкордонслужби) здійснюються у межах та за рахунок коштів бюджетної програми 1002110 «Розвідувальна діяльність у сфері захисту державного кордону» (обсяг бюджетних призначень – 62,8 млн грн, загальний фонд), відповідальним виконавцем якої є Адміністрація Державної прикордонної служби України в структурі Міністерства внутрішніх справ України, як головного розпорядника коштів державного бюджету.

За висновком Міністерства фінансів України визначення розвідувального органу Держприкордонслужби головним розпорядником коштів може потребувати додаткових видатків на його утримання, зокрема у зв’язку з необхідністю утворення самостійних підрозділів з матеріально-технічного забезпечення.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Водночас, слід зазначити, що у Верховній Раді України зареєстрований законопроект за реєстраційним  4912 від 07.07.2016 щодо внесення змін до статті 22 Бюджетного кодексу України та визначення розвідувальних органів в особі їх керівників, головними розпорядниками коштів державного бюджету.

За експертним висновком Міністерства фінансів України, законопроект за реєстр.  4911 потребує доопрацювання у частині виключення положень щодо визначення розвідувальних органів, головними розпорядниками коштів державного бюджету та пропонується вирішувати зазначене питання у рамках законопроекту за реєстр.  4912.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвідувальних органів (реєстр. № 4911 від 07.07.2016), поданий народним депутатом України Фріз І.В.:

1) має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань національної безпеки і оборони при доопрацюванні законопроекту врахувати вимоги статті 1 та статті 4 Бюджетного кодексу України, згідно яких бюджетні відносини визначаються виключно Бюджетним кодексом України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про спеціальний статус потерпілого від особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я, відшкодування матеріальної, моральної шкоди таким особам державою зі обов’язковим зверненням регресу до засудженого (реєстр. № 4991 від 14.07.2016), поданий народним депутатом України Кудлаєнком С.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом визначаються підстави та порядок надання державою спеціального соціального статусу потерпілого від особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я та відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди вказаним особам.

Зокрема, передбачається надання державою особам, які потерпіли від особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я, спеціального соціального статусу. Особи, які отримали вказаний статус, мають право на виплату щорічно одноразової грошової допомоги у розмірі мінімальної заробітної плати визначеної Законом, на 25-відсоткову знижку при оплаті за користування комунальними послугами у межах середніх норм споживання, на безкоштовний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, залізничним, водним і транспортом загального користування приміського сполучення, на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, безкоштовне медичне обстеження тощо.

Фінансове забезпечення соціальних пільг особам, яким державою надано спеціального соціального статусу потерпілого від особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я, згідно законодавчої пропозиції здійснюватиметься за рахунок коштів місцевих бюджетів. А відшкодування (компенсації) матеріальної та моральної шкоди вказаним особам здійснюватиметься за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до судового рішення та у обсязі, визначеному таким рішенням.

При цьому передбачено, що Держава стягує понесені витрати щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої особливо тяжким злочином проти життя та здоров’я, шляхом подачі позову в порядку регресу до особи, злочином якої завдано шкоди.

Крім того, законопроектом передбачено функціонування Єдиного державного реєстру осіб потерпілих від особливо тяжких злочинів проти життя та здоров’я.

Реалізація запропонованих законодавчих пропозицій потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Проте, відповідно до фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету.

Слід зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкт законодавчої ініціативи до законопроекту, що має вплив на показники бюджету, має надати фінансово-економічні обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні.

Крім того, законопроектом відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої особливо тяжким злочином проти життя та здоров’я, запропоновано визначити захищеними видатками загального фонду державного бюджету, проте відповідних змін до Бюджетного кодексу України не передбачено.

Щодо такої законодавчої пропозиції слід зазначити, що відповідно до статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципі єдності, який передбачає єдину правову базу, єдину грошову систему, єдине регулювання бюджетних відносин, єдину бюджетну класифікацію, єдність порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності. З огляду на це, у статті 55 Бюджетного кодексу України захищені видатки загального фонду Державного бюджету України визначаються, виходячи з економічної сутності, тобто за економічною структурою (класифікацією) видатків, а не за напрямом спрямування видатків, як це запропоновано.

Крім того, згідно з частиною другою статті 4 Бюджетного кодексу України бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, при цьому якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, відтак запропонований у законопроекті термін набрання чинності відповідного закону не відповідає зазначеним вимогам.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про спеціальний статус потерпілого від особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я, відшкодування матеріальної, моральної шкоди таким особам державою зі обов’язковим зверненням регресу до засудженого (реєстр. № 4991 від 14.07.2016), поданого народним депутатом України Кудлаєнком С.В.:

- мають вплив на показники бюджету (потребуватимуть додаткових видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроекту частину третю статті 2 Розділу IV законопроекту виключити для забезпечення дотримання вимог статей 4, 7 та 55 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» (щодо виконання рекомендацій, які містяться у коментарях Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи) (реєстр. № 4753 від 02.06.2016), поданий народним депутатом України Сотник О.О. та іншими.

 

 

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про Національну поліцію України» (далі – Закон) та уточнити правові засади діяльності Національної поліції, зокрема щодо перевірки документів (зміни до статті 31 Закону), гарантій дотримання прав особи при перевірці документів та затриманні (зміни до статей 32-34, 37 Закону), застосування поліцією технічних приладів та технічних засобів фото- і відеозапису та надання доступу до фото- і відеоматеріалів (зміни до статті 40 Закону), застосування спеціальних засобів і вогнепальної зброї (зміни до статей 46 і 47 Закону).

Крім того, змінами до статті 26 Закону передбачено виключити із єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ ведення бази даних осіб, щодо яких поліцейські здійснюють профілактичну роботу, а також встановлюється строк зберігання персональної інформації в базах даних, після завершення яких, поліція зобов’язана видалити і знищити дані у відповідній базі.

Разом з тим, авторами передбачено виключити зі складу поліції з 1 січня 2017 року органи досудового розслідування та з 1 січня 2018 року поліцію охорони (зміни до статті 13 Закону), а також скасування положень щодо здійснення на договірних засадах охорони фізичних осіб та об’єктів права приватної і комунальної власності (зміни до статті 23 Закону).

Також, положеннями законопроекту пропонується змінити військові звання поліцейських (зміни до статті 80 Закону), виключити положення щодо повноваження Президента України з призначення спеціальних звань вищому складу поліції (зміни до статті 81 Закону) та передбачати присвоєння спеціальних звань вищому складу поліції керівником поліції, в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ, а також виключити можливість призначення звань за вислугу років (виключно за кваліфікацією) (зміни до статей 82, 83 Закону).

Крім того, запропоновано передати керівнику поліції повноваження щодо затвердження кошторису поліції без погодження із Міністром внутрішніх справ України (зміни до статті 14 Закону). Водночас, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що зазначене суперечить Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (підпункт 31 пункту 4 статті 19), згідно з яким керівник центрального органу виконавчої влади за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, затверджує штатний розпис та кошторис апарату центрального органу виконавчої влади.

Поряд з цим, відповідно до вимог частини першої статті  7 Бюджетного кодексу України Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетної установи встановлюється Кабінетом Міністрів України (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 зі змінами). Пунктом 32 зазначеного Порядку визначено, що кошториси бюджетних установ затверджуються керівником відповідної вищестоящої установи. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» діяльність Національної поліції спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України безпосередньо через Міністра внутрішніх справ України.

Водночас, змінами до Прикінцевих та Перехідних положень Закону передбачено передати протягом трьох років заклади охорони здоров’я та вищі навчальні заклади, що знаходяться у підпорядкуванні Міністерства внутрішніх справ України, Міністерству охорони здоров’я України та Міністерству освіти і науки України. При цьому, на базі навчально-тренувальних центрів навчальних закладів, що знаходяться у підпорядкуванні Міністерства внутрішніх справ України, пропонується утворити Поліцейські школи для первинної професійної підготовки поліцейських.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету.

Виходячи із суті законодавчої пропозиції, реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходну і одночасно на видаткову частину спеціального фонду державного бюджету (зменшуючи їх у зв’язку із скасуванням положень щодо здійснення на договірних засадах поліцією охорони фізичних осіб та об’єктів права приватної і комунальної власності) та зумовить перерозподіл видатків державного бюджету між Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством освіти і науки України у зв’язку із передачею закладів охорони здоров’я та освіти в управління профільних міністерств.

Необхідно звернути увагу, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту пропонує його доопрацювати із урахуванням висловлених до законопроекту зауважень, зокрема, щодо необхідність визначення загальної чисельності Національної поліції, відсутність якої ускладнює планування у державному бюджеті видатків на утримання поліцейських.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» (щодо виконання рекомендацій, які містяться у коментарях Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи) (реєстр. № 4753 від 02.06.2016), поданий народним депутатом України Сотник О.О. та іншими:

1) має вплив на показники бюджету (зменшує надходження та витрати спеціального фонду державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

2) рекомендувати Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроекту підпункт 2 пункту 1 розділу I законопроекту /щодо затвердження кошторису поліції/ виключити, як такий, що не узгоджується із вимогами бюджетного законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про захист викривачів і розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам (реєстр. № 4038а від 20.07.2016), поданий народними депутатами України Заліщук С.П., Лещенком С.А. та іншими

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань запобігання і протидії корупції.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не впливає на доходну частину бюджетів, але потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на утримання державних органів у зв’язку з необхідністю збільшення граничної чисельності їх працівників для утворення окремих спеціалізованих структурних підрозділів, до повноважень яких буде належати організація роботи внутрішніх каналів розкриття інформації, отримання та організація розгляду розкритої через них інформації, співпраця з викривачами тощо; передбачення витрат, пов’язаних з розглядом звернень від викривачів; відшкодування шкоди, завданої викривачу незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади; створення та ведення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Єдиного реєстру справ викривачів тощо.

При цьому, також потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету реалізація положень законопроекту щодо здійснення заходів із захисту викривачів, зокрема, шляхом надання викривачу притулку, технічної, матеріальної та інформаційної підтримки розкриття ним відповідної інформації, надання грошової компенсації особам, які втратили роботу у зв’язку з розкриттям інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам (у розмірі шестимісячного середнього заробітку, а у випадку неможливості поновлення – у розмірі дворічного середнього заробітку згідно із змінами до статті 253 Кодексу законів про працю України /підпункт 3 пункту 3 розділу V законопроекту/).

Однак авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, про що також зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Крім того, запропонована дата набрання чинності відповідного закону (через три місяці з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Кодексу щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

Поряд з тим, законопроектом пропонується встановити пеню за порушення строку надання викривачу інформації про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування за фактом розкриття ним інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам, притягнутих до відповідальності осіб у розмірі 1% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, за кожен день прострочення /стаття 17 законопроекту/, а також внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, встановивши адміністративну і кримінальну відповідальність у вигляді накладення штрафу або позбавлення волі за: незаконне розголошення інформації про викривача; невиконання законної вимоги Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про усунення порушення законодавства про захист викривачів і розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам; грубе порушення трудових прав працівника, вчинене у зв’язку з його або членом його сім’ї діяльністю як викривача відповідно до Закону України «Про захист викривачів і розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам» /підпункти 4 і 6 пункту 3 розділу V законопроекту/. Такі положення законопроекту у разі виявлення відповідних порушень можуть призвести до збільшення доходів бюджету від надходження пені та штрафів або до збільшення видатків на утримання засуджених осіб.

Разом з тим, належить зауважити, що деякі положення законопроекту не узгоджуються з бюджетним законодавством.

Насамперед, положення статті 24 законопроекту не відповідають статті 4, 13, 29 і 30 Кодексу, оскільки питання визначення надходжень і витрат державного бюджету та розподілу бюджету на загальний і спеціальний фонди, їх складові частини є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства, а відтак визначаються Кодексом і законом про Державний бюджет України.

Поряд з тим, запропоноване в абзаці другому частини першої статті 24 законопроекту положення /щодо визначення видатків на фінансування здійснення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини контролю за додержанням прав викривачів та забезпеченням їх захисту у державному бюджеті окремим рядком на рівні, що забезпечує належне виконання вказаних повноважень/ не відповідає нормам частин першої і другої статті 23 Кодексу, згідно з якими будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, що встановлюються законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному цим Кодексом.

Передбачене частиною третьою статті 24 законопроекту положення /що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини є головним розпорядником коштів спеціального фонду Державного бюджету України/ не відповідає нормам частини третьої статті 22 Кодексу, відповідно до якої головні розпорядники коштів державного бюджету визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

Крім того, вживання у тексті законопроекту терміну «фінансування» у значенні проведення певних видатків не відповідає його економічній природі та термінологічному визначенню згідно з пунктом 52 частини першої статті 2 Кодексу («фінансування бюджету – надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету»).

Таким чином, під час подальшого доопрацювання законопроекту необхідно врахувати наведені зауваження, усунувши при цьому відповідні правові неузгодженості і суперечності, включаючи необхідність узгодження з бюджетним законодавством.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про захист викривачів і розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам (реєстр. № 4038а від 20.07.2016), поданий народними депутатами України Заліщук С.П., Лещенком С.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на фінансове забезпечення державних органів, до повноважень яких буде належати організація роботи внутрішніх каналів розкриття інформації, отримання та організація розгляду розкритої через них інформації, ведення відповідного реєстру, здійснення заходів із захисту викривачів, відшкодування шкоди, завданої викривачу, надання грошової компенсації особам, які втратили роботу у зв’язку з розкриттям відповідної інформації, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від надходження пені та штрафів або до збільшення видатків на утримання засуджених осіб у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань запобігання і протидії корупції при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з нормами Бюджетного кодексу України, зокрема, абзац другий частини першої, частини другу і третю статті 24 законопроекту виключити, а також у тексті законопроекту слово «фінансування» замінити словами «фінансове забезпечення».

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.

Опосередкований:

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення адміністративної відповідальності за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, міліції) (реєстр. № 4962 від 12.07.2016), поданий народними депутатами України Юринець О.В., Мацолою Р.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення виокремити в нову статтю 122-6 положення щодо відповідальності за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, міліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями та підвищивши майже в 10 разів розміри штрафів (до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян – 17 грн становитиме 8 500 грн) за відповідні правопорушення.

Слід зазначити, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за рахунок підвищення розмірів штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень, про що також у своєму експертному висновку зазначає Міністерство фінансів України.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення адміністративної відповідальності за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, міліції) (реєстр. № 4962 від 12.07.2016), поданий народними депутатами України Юринець О.В., Мацолою Р.М. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо приведення його у відповідність з актами Європейського Союзу (реєстр. № 4012а від 15.07.2016), поданий народним депутатом України Дубневичем Я.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині врегулювання відносини, пов’язаних з організацією міжнародних перевезень швидкопсувних харчових продуктів. Так, зокрема, законопроектом передбачається:

розширення термінологічної бази (надається визначення таких нових термінів як «ізотермічний транспортний засіб», «опалюваний транспортний засіб», «транспортний засіб-льодовник», «транспортний засіб-рефрижератор» тощо);

визначення підстав для отримання свідоцтва відповідності вимогам Угоди про міжнародні перевезення швидкопсувних харчових продуктів та про спеціальні транспортні засоби, які призначені для цих перевезень (далі – УПШ) на транспортні засоби (ізотермічні, льодовики, рефрижератори, опалювані);

встановлення повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, зокрема, щодо забезпечення взаємодії з компетентними органами інших Договірних Сторін УПШ, участі у засіданнях робочої групи з перевезення швидкопсувних харчових продуктів Комітету внутрішнього транспорту Європейської Економічної Комісії Організації Об’єднаних Націй, визначення робочого органу щодо координації за виконанням УПШ, ведення реєстрів уповноважених суб’єктів господарювання на проведення технічних перевірок ізотермічних транспортних засобів та технічних експертів, які залучаються до проведення експертних перевірок таких транспортних засобів тощо.

Слід зазначити, що реалізація повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, визначених законопроектом, має здійснюватися за рахунок та в межах видатків, які щороку передбачаються у Державному бюджеті України на забезпечення діяльності такого органу.

Поряд з тим, законопроектом передбачається запровадження адміністративної відповідальності за здійснення перевезень швидкопсувних харчових продуктів без свідоцтва про відповідність транспортного засобу вимогам Угоди про міжнародні перевезення швидкопсувних харчових продуктів та про спеціальні транспортні засоби, які призначені для цих перевезень або недотримання умов транспортування та зберігання у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – н.м.д.г.) /виходячи із розміру встановленого на даний час н.м.д.г. 17 грн розмір штрафу становитиме 10 200 грн/, що може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень, про що також відзначається у висновку Міністерства фінансів України.

На момент розгляду законопроекту висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшли.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо приведення його у відповідність з актами Європейського Союзу (реєстр. № 4012а від 15.07.2016), поданий народним депутатом України Дубневичем Я.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття  відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження адміністративної відповідальності народних депутатів, посадових осіб, громадян за порушення дисципліни та норм етики на пленарному засіданні Верховної Ради України) (реєстр. №4001а від 15.07.2016), поданий народним депутатом України Немировським А.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У законопроекті, серед іншого, передбачено доповнити:

- Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 14-3 та визначити, що «народні депутати, посадові особи, громадяни підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з недодержанням дисципліни та норм етики на пленарному засіданні Верховної Ради України» статтею 188-49, згідно з якою недодержання дисципліни та норм етики на пленарному засіданні Верховної Ради України – тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;

- Регламент Верховної Ради України статтею 51-1 «Відповідальність народних депутатів, посадових осіб, громадян за порушення дисципліни та норм етики на пленарному засіданні:

1. Народні депутати, посадові особи, громадяни, винні в порушенні дисципліни та норм етики під час пленарного засідання, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

2. Головуючий на пленарному засіданні повідомляє поліцію про факти порушення дисципліни та норм етики на пленарному засіданні».

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за умови застосування штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень. Про таке також зазначає Міністерство фінансів України, звертаючи увагу, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила надання вартісної оцінки величини такого впливу.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування, як визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження адміністративної відповідальності народних депутатів, посадових осіб, громадян за порушення дисципліни та норм етики на пленарному засіданні Верховної Ради України) (реєстр. №4001а від 15.07.2016), поданий народним депутатом України Немировським А.В. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щодо надання соціально-економічної компенсації ризику населенню, яке проживає на території зон спостереження, (реєстр. № 4916 від 07.07.2016), поданий народними депутатами України Горбуновим О.В., Дубневичем Б.В., Іщейкіним К.Є., Молотком І.Ф.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою врегулювання питання надання соціально-економічної компенсації ризику населення, що проживає на територіях, на яких розміщуються підприємства з видобування і переробки уранових руд, зокрема, ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». При цьому зазначається, що реалізація його положень не потребує додаткових витрат з державного бюджету. Необхідно лише здійснити перерозподіл видатків в межах відповідної бюджетної програми.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону, зокрема, щодо:

визначення терміну «зона спостереження», поширивши її на територію розташування зазначених підприємств;

надання бюджетам об’єднаних територіальних громад з державного бюджету субвенції на соціально-економічну компенсацію ризику населення, що проживає на території зони спостереження (далі – субвенція) за нормативом, встановленим для районів і міст обласного значення.

Щодо положень законопроекту слід, зокрема, зазначити, що:

розширення зони спостереження матиме наслідком збільшення кількості бюджетів, яким має надаватися субвенція з державного бюджету (за інформацією, розміщеною на офіційному сайті ДП «Схід ГЗК» (http://vostgok.com.ua), комбінат географічно розташований у трьох областях: Дніпропетровській, Кіровоградській та Миколаївській, центральний офіс знаходиться в м. Жовті Води Дніпропетровської області).

Поряд з тим, починаючи з 1 січня 2015 року згідно із змінами до Бюджетного кодексу України, внесеними Законом України від 28.12.2014 року № 79, збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, що згідно із статтею 12-1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» є джерелом надання субвенції, зараховується до загального фонду державного бюджету (пункт16-1 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України) і спрямовується на здійснення видатків загального фонду державного бюджету (стаття 87 Бюджетного кодексу України). Відповідно виключені положення Бюджетного кодексу України щодо надання субвенції із спеціального фонду державного бюджету місцевим бюджетам.

Відтак, реалізація положень законопроекту може призвести до необхідності вишукання додаткових коштів державного бюджету. Водночас, залежно від методики визначення обсягу субвенції може бути здійснено перерозподіл такого обсягу між місцевими бюджетами.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація законопроекту може призвести до розбалансування бюджету.

Тому до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Про таке відмічається також Міністерством фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щодо надання соціально-економічної компенсації ризику населенню, яке проживає на території зон спостереження, (реєстр. № 4916 від 07.07.2016), поданий народними депутатами України Горбуновим О.В., Дубневичем Б.В., Іщейкіним К.Є., Молотком І.Ф., має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх видаткової частини залежно від методики визначення обсягу субвенції).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання жилих будинків та жилих приміщень (реєстр. № 4919 від 07.07.2016), поданий народними депутатами України Білецьким А.Є., Петренком О.М., Мацолою Р.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово- комунального господарства.

Законопроектом пропонується внести зміни до Житлового кодексу Української РСР, Цивільного кодексу України, а також доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП України) статтями 150-1, 150-2, передбачивши відповідальність за:

використання жилих будинків і приміщень у жилих будинках не за призначенням у вигляді накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

використання жилих приміщень у багатоквартирних будинках для надання готельних послуг без згоди інших мешканців, які проживають в суміжних жилих приміщеннях будинку у вигляді накладення штрафу від десяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

неналежне виконання обов'язків щодо утримання будинків та прибудинкових територій у вигляді накладення на посадових осіб штрафу від вісімнадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А діяння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вищевказане правопорушення тягне накладення на посадових осіб штрафу від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або адміністративний арешт на строк до шести діб;

неподання посадовими особами об'єднань співвласників багатоквартирних будинків щорічного звіту про виконання кошторису об’єднання та невиконання інших обов’язків покладених на даних посадових осіб – у вигляді накладення на посадових осіб штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та невиконання вказаними посадовими особами норм чинного законодавства, статуту відповідного об’єднання або кооперативу – у вигляді накладення на посадових осіб штрафу від ста до двохсот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слід зазначити, що згідно з чинним законодавством розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил користування жилими будинками і жилими приміщенням віднесено до компетенції адміністративних комісій при виконавчих органах міських, сільських, селищних рад, якими розглядаються справи про адміністративні правопорушення.

Відтак, реалізація запропонованих змін до КУпАП України може призвести до збільшення доходної частини місцевих бюджетів за рахунок зростання надходжень від адміністративних штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

Тому до законопроекту належало надати відповідне фінансово-економічне обґрунтування, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

За висновком Міністерства фінансів України, реалізація законопроекту не буде мати впливу на показники державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання жилих будинків та жилих приміщень (реєстр. № 4919 від 07.07.2016), поданий народними депутатами України Білецьким А.Є., Петренком О.М., Мацолою Р.М. має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів залежно від штрафних санкцій за виявлені правопорушення).

У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності у терміни згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово- комунального господарства.

Голосували: «за» - 22, «проти» - 0, «утримався» - 1.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Кривенка В.М. про поданий ним та народними депутатами України Куліченком І.І., Павловим К.Ю. проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо заходів із стабілізації фінансового стану космічної галузі (реєстр. № 5030 від 18.08.2016).

Відмітили:

Запропонованим законопроектом шляхом внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» пропонується збільшити за загальним фондом державного бюджету на 2016 рік обсяг бюджетних призначень для Державного космічного агентства України на 400 000 тис. грн /видатки розвитку/, передбачивши нову бюджетну програму 6381040 «Фінансова підтримка державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» на погашення заборгованості за спожиту електричну енергію». Додаткові видатки державного бюджету пропонується компенсувати шляхом зменшення на вказану суму за загальним фондом державного бюджету видатків Міністерства економічного розвитку і торгівлі (загальнодержавні витрати) за бюджетною програмою 1211110 «Підтримка державних та регіональних інвестиційних проектів» /у державному бюджеті на 2016 рік за цією бюджетною програмою визначено бюджетні призначення у сумі 485 млн грн і за даними звітності Казначейства за підсумками січня-серпня поточного року фактичні видатки не проводилися/.

При цьому, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту доручено Кабінету Міністрів України визначити механізм проведення видатків за бюджетною програмою «Фінансова підтримка державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» на погашення заборгованості за спожиту електричну енергію» за рахунок надходжень до загального фонду державного бюджету податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, що сплачується підприємствами електроенергетичної та вугільної галузей, реструктуризованих або розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, що сплачується підприємствами електроенергетичної та вугільної галузей.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, метою проекту є підтримка базового підприємства ракетно-космічної галузі України державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» шляхом погашення заборгованості підприємства за електричну енергію. Заборгованість підприємства за спожиту електричну енергію породжує ланцюг неплатежів, зокрема відсутність коштів у енергопостачальної компанії призводить до заборгованості її перед державним підприємством «Енергоринок», що, в свою чергу, унеможливлює його розрахунки в повному обсязі з енергогенеруючими підприємствами, що призводить до несвоєчасних розрахунків підприємств теплової генерації за вугілля.

Загалом законодавча пропозиція викладена збалансованою за показниками видатків державного бюджету.

Щодо положення пункту 2 розділу ІІ законопроекту слід зазначити наступне. Частиною сьомою статті 20 Бюджетного кодексу України встановлено, що за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету та забезпечують їх затвердження у терміни, визначені Кабінетом Міністрів України.

Крім того, відповідно до статті 13 Бюджетного кодексу України видатки бюджету за загальним фондом здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету, при цьому конкретні джерела надходжень загального фонду бюджету не мають спеціально визначеного цільового спрямування.

Зважаючи на зазначене, питання порушені у пункті 2 розділу ІІ законопроекту, вже унормовані Бюджетним кодексом України і не потребують додаткового нормативно-правового регулювання.

Необхідно відмітити, що в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України в матеріалах до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) щодо встановлення/зменшення видатків державного бюджету у запропонованих обсягах та за визначеними напрямами, а також стосовно соціально-економічних наслідків впровадження запропонованих змін до бюджетних показників.

Слід зазначити, що виходячи з вимог нормотворчої техніки стосовно оформлення законопроектів щодо внесення змін до закону про державний бюджет, законопроект містить технічні неточності, і тому потребує внесення редакційних та техніко-юридичних уточнень, а саме:

назву законопроекту, виходячи із запропонованих змін, слід викласти у такій редакції: «Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» і відповідно відкоригувати її у додатку до даного законопроекту;

у додатку до законопроекту у підсумковому рядку 1210000 «Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (загальнодержавні витрати)» показники щодо видатків визначено без врахування запропонованих законопроектом змін щодо зменшення видатків за бюджетною програмою 1211110 «Підтримка державних та регіональних інвестиційних проектів», а відтак потребують коригування і правильного відображення для забезпечення збалансування бюджетних показників.

При цьому необхідно наголосити, що Верховною Радою України можливий розгляд інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», якими також змінюватимуться бюджетні показники щодо видатків державного бюджету. Таким чином, потребуватимуть уточнення показники державного бюджету у додатку до законопроекту з урахуванням законопроектів, розглянутих та прийнятих Верховною Радою України до розгляду зазначеного законопроекту.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту (лист від 07.09.2016 № 16/3-992/5030(210529)) надає зауваження і пропозиції до законопроекту, зокрема зауважує, що згідно із вимогами статті 116 Конституції України виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України забезпечує Кабінет Міністрів України, відтак рішення щодо внесеного законопроекту має прийматися з урахуванням відповідного висновку Уряду, зокрема зазначено про необхідність надання фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та про відсутність інформації щодо можливості зменшення фінансування за бюджетною програмою 1211110 «Підтримка державних та регіональних інвестиційних проектів» на 400000 тис. грн без ризику невиконання планів, які визначені цією бюджетною програмою на поточний бюджетний рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту (лист від 12.09.2016 № 31-06230-02-2/26003) зазначає, що у цілому не заперечує проти запропонованих законопроектом змін, проте вважає, що попередньо має бути погодження Мінекономрозвитку та Державного космічного агентства.

Зважаючи на те, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є головним розпорядником бюджетних коштів за бюджетною програмою 1211110 «Підтримка державних та регіональних інвестиційних проектів», Комітетом з питань бюджету направлено звернення Мінекономрозвитку для надання відповідного висновку щодо запропонованої законодавчої пропозиції, який на час розгляду Комітетом законопроекту ще не надано.

Необхідно також зазначити, що відповідно до частини другої статті 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» Порядок відбору державних та регіональних інвестиційних проектів, на реалізацію яких надається підтримка з державного бюджету, розробляється Міністерством економічного розвитку та торгівлі України і затверджується Кабінетом Міністрів України. Проте, на даний час офіційні джерела не містять інформації про затвердження відповідного Порядку.

Державне космічне агентство України підтримує запропонований законопроект та зазначає, що його прийняття дозволить недопустити банкрутства одного з провідних підприємств космічної галузі України.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (лист від 12.09.2016 №04-19/17-3294) у своєму рішенні зазначає, що у законопроекті не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

На час розгляду законопроекту Комітетом з питань бюджету висновок до цього законопроекту Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшов.

Крім того, народним депутатом – членом Комітету Кривенком В.М. оголошено про надання поправки до законопроекту за реєстр. № 5030, якою пропонується уточнити найменування бюджетної програми щодо надання фінансової підтримки державному підприємству «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» і передбачити спрямування бюджетних коштів також на погашення заборгованості із заробітної плати.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Кривенко В.М., Павлов К.Ю., Матвієнко А.С., Пинзеник В.М., Молоток І.Ф., Деркач А.Л., Горбунов О.В., Маркевич Я.В., Мельник С.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С.

У ході обговорення Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. висловив застереження щодо відсутності експертного висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо даної законодавчої пропозиції, яке є головним розпорядником бюджетних коштів за бюджетною програмою 1211110 «Підтримка державних та регіональних інвестиційних проектів».

Поряд з цим, першим заступником Міністра фінансів України О.С. Маркаровою було поінформовано, що відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України Міністерству фінансів доручено розроблення законодавчої ініціативи щодо збільшення видатків на національну безпеку і оборону, джерелом покриття яких, в тому числі, планується залучення коштів за бюджетною програмою 1211110 «Підтримка державних та регіональних інвестиційних проектів» у обсязі 360 млн гривень.

Народним депутатом України Кривенком В.М. було запропоновано звернутися до Кабінету Міністрів України з рекомендацією доручити Міністерству фінансів України та Міністерству економічного розвитку і торгівлі України визначити реалістичне джерело покриття додаткових видатків, передбачених у проекті Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо заходів із стабілізації фінансового стану космічної галузі (за реєстр. № 5030 від 18.08.2016).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію Кривенка В.М., яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Зважаючи на необхідність надання державної підтримки космічній галузі, як важливого чинника для створення передумов сталого розвитку економіки та забезпечення інтересів держави у сфері національної безпеки і оборони, рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству фінансів України та Міністерству економічного розвитку і торгівлі України визначити реалістичне джерело покриття додаткових видатків, передбачених у проекті Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо заходів із стабілізації фінансового стану космічної галузі (за реєстр. № 5030 від 18.08.2016).

Голосували: «за» - 22, «проти» - 0, «утримався» - 1.

3. Про погодження передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету:

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту космічної політики та розвитку Державного космічного агентства України Атаманенка Б.А. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 6381020 «Виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері космічної галузі, в тому числі загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України» на 2016 рік (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 598).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Державного космічного агентства України від 14.09.2016 № 4582/08-К2.2/16 щодо погодження розподілу видатків державного бюджету згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 598 «Питання фінансування у 2016 році виконання Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2013-2017 роки».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (далі – Закон) Державному космічному агентству України за бюджетною програмою 6381020 «Виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері космічної галузі, в тому числі загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України» встановлено видатки розвитку за загальним фондом державного бюджету в обсязі 223 600 тис. гривень.

При цьому, статтею 33 Закону встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері космічної галузі, в тому числі загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України» (код 6381020), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Довідково: За підсумками січня-серпня поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 6381020 видатки не проводились.

Абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 598 встановлено затвердити порядок використання у 2016 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2013—2017 роки, і положеннями якого визначено механізм використання коштів бюджетної програми 6381020.

Відповідно до вищезазначеного, абзацом третім пункту 1 постанови Уряду від 08.09.2016 № 598 встановлено затвердити розподіл коштів, передбачених Державному космічному агентству України у державному бюджеті на 2016 рік за бюджетною програмою 6381020 «Виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері космічної галузі, в тому числі загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України», у сумі 223 600 тис. грн за напрямами, викладеними у відповідному додатку до зазначеної постанови Уряду, а саме:

здійснення дистанційного зондування Землі з космосу – 130 100 тис. грн;

удосконалення космічних систем телекомунікації та навігації – 9 570 тис. грн;

провадження космічної діяльності в інтересах національної безпеки та оборони (заходи виконуються за державним оборонним замовленням) – 15 400 тис. грн;

проведення наукових космічних досліджень – 39 446 тис. грн;

створення космічних комплексів – 22 935 тис. грн;

забезпечення промислово-технологічного розвитку – 4 500 тис. грн;

поглиблення міжнародного співробітництва – 1 649 тис. гривень.

Необхідно зазначити, що відповідно до постанови Уряду від 08.09.2016 № 598 розподілено обсяг видатків розвитку державного бюджету за бюджетною програмою 6381020 без зазначення, що відповідні кошти Законом за цією програмою визначено саме за загальним фондом.

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Державного космічного агентства України до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) розподілу коштів за бюджетною програмою 6381020 за визначеними напрямами (заходами) спрямування коштів та у запропонованих обсягах.

Пунктом 2 постанови Уряду від 08.09.2016 № 598 Державному космічному агентству України доручено забезпечити погодження розподілу коштів, передбаченого абзацом третім пункту 1 цієї постанови, з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету та про результати поінформувати Міністерство фінансів України.

Також необхідно відзначити, що постанова Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 598 не містить відповідного доручення Державному космічному агентству України щокварталу інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 6381020 «Виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері космічної галузі, в тому числі загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України», на що варто звернути увагу Уряду, Міністерства фінансів та Державного космічного агентства.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Пинзеник В.М., Кривенко В.М., Крулько І.І., Деркач А.Л., Павлов К.Ю., Матвієнко А.С., а також перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. та директор Департаменту космічної політики та розвитку Державного космічного агентства України Атаманенко Б.А.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію:

погодити розподіл коштів за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою щодо виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері космічної галузі за напрямами відповідно до постанови Уряду № 598 від 08.09.2016;

рекомендувати Державному космічному агентству надавати Комітету щомісячно інформацію щодо стану виконання робіт та використання таких коштів державного бюджету за переліком напрямів (заходів), визначених даною постановою Уряду.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»:

Погодити відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 598 розподіл видатків розвитку, передбачених Державному космічному агентству України у загальному фонді державного бюджету на 2016 рік за бюджетною програмою 6381020 «Виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері космічної галузі, в тому числі загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України», у сумі 223 600 тис. гривень за напрямами (заходами), викладеними у відповідному додатку до зазначеної постанові Уряду.

Державному космічному агентству України забезпечити надання Комітету з питань бюджету щомісячно інформації щодо стану виконання робіт та використання коштів державного бюджету за переліком напрямів (заходів), визначених постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 598 «Питання фінансування у 2016 році виконання Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2013-2017 роки».

Голосували: «за» - 22, «проти» - 0, «утримався» - 1.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Директора Національного антикорупційного бюро України Варварської Т.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Національному антикорупційному бюро (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 659-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Національного антикорупційного бюро від 14.09.2016 № 01-002/32163 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 659-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Національному антикорупційному бюро на 2016 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 08.09.2016 № 659-р встановлено здійснити перерозподіл видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Національному антикорупційному бюро на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 6321010 «Забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України», у сумі 3 407,9 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку.

Міністерству фінансів доручено забезпечити після погодження в установленому порядку з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету перерозподілу видатків державного бюджету, передбаченого пунктом 1 цього розпорядження, внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Слід зазначити, що державним бюджетом на 2016 рік (зі змінами) Національному антикорупційному бюро за бюджетною програмою 6321010 «Забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України» бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету визначено в обсязі 488 565,8 тис. грн (у т.ч. видатки споживання – 374 385,8 тис. грн, видатки розвитку – 114 180 тис. грн). Згідно зі звітом Казначейства за січень-серпень поточного року проведено видатки за загальним фондом в обсязі 209 564,8 млн грн, або 60,6% плану на звітний період та 42,9% плану на рік (зі змінами).

У поясненні щодо здійснення такого перерозподілу видатків державного бюджету, наведеному у листі Національного антикорупційного бюро, зокрема, зазначено, що з метою створення умов для виконання завдань, поставлених перед установою, виникла необхідність створення комплексу систем охоронного призначення в адміністративній будівлі цієї установи та на прилеглій до неї території, які визначено важливим державним об’єктом, що підлягає державній охороні. Відповідно до наданих матеріалів, додаткові бюджетні асигнування також будуть спрямовані на придбання спеціальних технічних засобів негласного отримання аудіо- та відеоінформації.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Маркевич Я.В., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Матвієнко А.С., а також перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. та заступник Директора Національного антикорупційного бюро України Варварська Т.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 08.09.2016 № 659-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення перерозподілу видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Національному антикорупційному бюро на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 6321010 «Забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України», у сумі 3 407,9 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку, як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 659-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію керівника секретаріату Центральної виборчої комісії Суярка С.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Центральній виборчій комісії (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 р. № 644-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Центральної виборчої комісії від 12.09.2016 № 21-18-2264 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 644-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Центральній виборчій комісії на 2016 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами (включаючи резервний фонд, додаткові дотації та субвенції) в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Центральній виборчій комісії на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за програмою 6731020 «Проведення виборів народних депутатів України» на суму 10 460 тис. гривень та збільшення обсягу таких видатків за програмою 6741020 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»;

зменшення обсягу видатків споживання на суму 1 682 тис. грн та встановлення на вказану суму обсягу видатків розвитку за програмою 6731050 «Функціонування Державного реєстру виборців».

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Слід зазначити, що при прийнятті державного бюджету на 2016 рік Центральній виборчій комісії бюджетні призначення були встановлені в обсязі 103 297,8 тис. грн, зокрема за бюджетними програмами 6731020 «Проведення виборів народних депутатів України» – 19 667,6 тис. грн, 6731050 «Функціонування Державного реєстру виборців» – 17 178,7 тис. грн, а також передбачені Центральній виборчій комісії загальнодержавні витрати за бюджетною програмою 6741020 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» – 20 000 тис. гривень.

При цьому, з метою необхідності врегулювання питання проведення проміжних виборів народних депутатів України 17 липня 2016 року, Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження від 24.06.2016 р. № 458-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Центральній виборчій комісії на 2016 рік», яким встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень за загальним фондом державного бюджету, передбаченого Центральній виборчій комісії у державному бюджеті на 2016 рік, перерозподіл видатків споживання державного бюджету шляхом збільшення таких видатків за бюджетною програмою 6731020 «Проведення виборів народних депутатів України» на 7 355,1 тис. грн за рахунок зменшення у такому ж обсязі таких видатків за бюджетною програмою 6741020 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (загальнодержавні витрати).

Водночас, Верховною Радою України було прийнято Закон України від 12.07.2016 № 1456-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», яким Центральній виборчій комісії збільшено бюджетні призначення загалом на 27 755,8 тис. грн, зокрема за бюджетними програмами:

- 6731020 «Проведення виборів народних депутатів України» – на 12 500 тис. грн /видатки споживання/ для забезпечення підготовки та проведення проміжних виборів народних депутатів України 17 липня 2016 року у семи одномандатних виборчих округах;

- 6731050 «Функціонування Державного реєстру виборців» – на 15 255,8 тис. грн /видатки споживання/ для повноцінного функціонування Державного реєстру виборців.

Відтак, з урахуванням прийнятого Закону України від 12.07.2016
 1456-VIII та розпорядження Уряду від 24.06.2016 № 458-р загальний обсяг видатків державного бюджету Центральної виборчої комісії на 2016 рік становить 138 547,9 тис. грн, зокрема за бюджетними програмами 6731020 «Проведення виборів народних депутатів України» – 39 522,7 тис. грн (збільшено – на 19 855,1 тис. грн), 6731050 «Функціонування Державного реєстру виборців» – 32 434,5 тис. грн (збільшено – на 15 255,8 тис. грн), а загальнодержавні витрати Центральної виборчої комісії за бюджетною програмою 6741020 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» – 12 644,9 тис. грн (зменшено – на 7 355,1 тис. гривень).

Відповідно до постанови Центральної виборчої комісії від 20.05.2016 № 122 за розрахунками Центральної виборчої комісії обсяг додаткових коштів для забезпечення підготовки та проведення проміжних виборів народних депутатів України 17 липня 2016 року встановлено у сумі 12 500 тис. гривень.

Водночас, після проведення проміжних виборів народних депутатів України залишок невикористаних коштів за бюджетною програмою 6731020 становить 10 460 тис. гривень.

В обґрунтуванні щодо перерозподілу видатків державного бюджету згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 р. № 644-р Центральна виборча комісія (далі – ЦВК) зазначає, що відповідно до звернень обласних державних адміністрацій щодо призначення виборів депутатів сільських, селищних та міських рад у 122 об’єднаних територіальних громадах та відповідних сільських, селищних та міських голів за розрахунками ЦВК обсяг коштів, необхідних для організації підготовки та проведення таких виборів, становить 24 млн гривень.

Крім того, зазначається, що системи кондиціювання центру обробки даних Державного реєстру виборців вичерпали свій ресурс і не можуть забезпечити належний експлуатаційний режим технічних засобів центру обробки даних системи «Державний реєстр виборців», у зв’язку з цим пропонується встановити видатки розвитку за бюджетною програмою 6731050 «Функціонування Державного реєстру виборців» за рахунок відповідного зменшення видатків споживання за цією бюджетною програмою.

Слід зауважити, що звернення ЦВК до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці, яка надана народним депутатам – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Мельник С.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. та керівник секретаріату Центральної виборчої комісії Суярко С.М.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 08.09.2016 № 644-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 644-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Центральній виборчій комісії на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 6731020 «Проведення виборів народних депутатів України» на суму 10 460 тис. гривень та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 6741020 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (загальнодержавні витрати);

зменшення обсягу видатків споживання на суму 1 682 тис. грн та встановлення у такому ж обсязі видатків розвитку за бюджетною програмою 6731050 «Функціонування Державного реєстру виборців».

Голосували: «за» - одноголосно.

3.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра юстиції України – керівника апарату Онищенко Г.В. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 3606080 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» на 2016 рік (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 509-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства юстиції України від 06.09.2016 № 6352/16/1-16 щодо погодження розподілу видатків державного бюджету згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 509-р «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 3606080 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» на 2016 рік».

Статтею 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» (код 3606080), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Відповідно до вимог вказаної статті Закону про використання коштів державного бюджету за такою бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) головний розпорядник коштів державного бюджету (Міністерство юстиції України) щоквартально має інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Законом про державний бюджет на 2016 рік Державній пенітенціарній службі України /відповідальний виконавець у складі головного розпорядника коштів державного бюджету – Міністерства юстиції України/ за бюджетною програмою 3606080 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» встановлено бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету в обсязі 1000 тис. грн (видатки розвитку).

Довідково: За підсумками січня-червня поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 3606080 видатки не проводились.

Відповідно до статті 23 Закону України від 23.06.2005 № 2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», держава забезпечує осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби жилими приміщеннями.

Використання коштів за бюджетною програмою 3606080 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 147 (зі змінами)).

Пунктом 2 зазначеної постанови Уряду встановлено, що бюджетні кошти спрямовуються на:

- будівництво житла на земельних ділянках, що надані (передані) Міністерству оборони та іншим головним розпорядникам бюджетних коштів;

- реконструкцію будівель (приміщень) під житло;

- придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку;

- надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.

Крім того визначено, що бюджетні кошти використовуються насамперед для завершення будівництва житлових об’єктів із ступенем готовності більш як 70 відсотків, які відповідно до титулів будов (об’єктів) плануються до прийняття в експлуатацію в поточному році.

Разом з тим, за наявності на початку року бюджетної кредиторської заборгованості кошти належить спрямовувати на будівництво (придбання) житла за зазначеними напрямами після її погашення.

Виходячи із вимог чинного законодавства, зазначеного вище, пунктом 1 розпорядження Уряду від 22.07.2016 № 509-р встановлено затвердити розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті на 2016 рік за бюджетною програмою 3606080 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», у сумі 1000 тис. грн за напрямами (об’єктами, заходами) згідно із додатком до цього розпорядження Уряду, а саме:

- продовження будівництва 20-квартирного житлового будинку (перша черга блока 2 32-квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-культурного побуту) в м. Сокирянах Чернівецької області по вул. Грушевського, 6а, – 516,6 тис. грн.;

- погашення кредиторської заборгованості минулих років за бюджетними зобов’язаннями, взятими на облік органами Казначейства (загалом у сумі 483,4 тис. грн) та передбаченими на будівництво 70-квартирного житлового будинку в с. Подвірки Дергачівського району Харківської області по вул. Курязькій, 14 (у сумі – 16 тис. грн) та на будівництво 20-квартирного житлового будинку (перша черга блока 2 32-квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-культурного побуту) в м. Сокирянах Чернівецької області по вул. Грушевського, 6а (у сумі – 467,4 тис. грн.).

Необхідно зазначити, що відповідно до розпорядження Уряду від 22.07.2016 № 509-р розподілено обсяг видатків державного бюджету за бюджетною програмою 3606080 без зазначення, що відповідні кошти Законом за цією програмою визначено саме за загальним фондом.

Слід звернути увагу, що розпорядження Уряду від 22.07.2016 № 509-р не містить відповідного доручення Міністерству юстиції щокварталу інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 3606080 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України».

У зверненні Міністерства юстиції щодо зазначеного розпорядження відмічено про необхідність погашення кредиторської заборгованості за виконанні у минулих роках роботи на двох об’єктах незавершеного будівництва житлового призначення з високим рівнем будівельної готовності у Харківській та Чернівецькій областях і продовження будівництва 20-квартирного житлового будинку в м. Сокирянах Чернівецької області (будівельна готовність якого становить 80 відсотків), кошторисна частина проектної документації щодо якого потребує коригування (внаслідок зростання вартості будівельно-монтажних робіт через інфляційні процеси) та проведення її державної експертизи.

Необхідно також зазначити, що матеріали, які надійшли від Міністерства юстиції до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) розподілу коштів за бюджетною програмою 3606080 за визначеними напрямами (об’єктами, заходами) спрямування коштів та у запропонованих обсягах.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. та заступник Міністра юстиції України – керівник апарату Онищенко Г.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити відповідно до розпорядження Уряду від 22.07.2016 № 509-р розподіл коштів за бюджетною програмою щодо будівництва (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України за напрямами (об’єктами, заходами) згідно з додатком до цього розпорядження.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 509-р розподіл коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3606080 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» на 2016 рік, у сумі 1000 тис. грн за напрямами (об’єктами, заходами) згідно з додатком до цього розпорядження Уряду.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра соціальної політики України Крентовської О.П. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 р. № 649-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства соціальної політики від 13.09.2016 р. № 4734/0/10-16/04 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 649-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2016 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Частиною одинадцятою статті 23 Бюджетного кодексу України визначені випадки, зміни щодо яких належить врегульовувати шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України і стосується збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету: на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків; на видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами.

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2502010 «Керівництво та управління у сфері промислової безпеки, охорони та гігієни праці, нагляду за додержанням законодавства про працю» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна служба з питань праці/ на 2 933,7 тис. гривень (у тому числі оплата праці – 2 404,7 тис. гривень) та збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 2501010 «Керівництво та управління у сфері соціальної політики» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Міністерства соціальної політики/ на суму 2 933,7тис. гривень (у тому числі: оплата праці – 1 809,6 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії – 464 тис. гривень).

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Міністерства соціальної політики України, в якому відмічено наступне.

За поясненнями Міністерства здійснення зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету дозволить забезпечити повноцінне функціонування Міністерства. Зокрема, бюджетні кошти будуть спрямовані для здійснення: стимулюючих виплат і премій працівникам центрального апарату Міністерства (1809,6 тис. грн), нарахування на оплату праці (468,1 тис. грн); на оплату послуг: з теплопостачання та електроенергії (464 тис. грн) та з проведення термо-ізоляційних робіт частини адміністративного будинку Міністерства (192 тис. грн.).

Довідково: згідно із положеннями Закону України «Про державну службу» (набрав чинність з 1 травня 2016 року) керівники державної служби протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом у межах економії фонду оплати праці мають право встановлювати державним службовцям додаткові стимулюючі виплати відповідно до Положення про застосування стимулюючих виплат, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Так, відповідне Положення затверджено постановою Уряду від 06.04.2016 № 289.

Покриття витрат на вищевказані цілі запропоновано здійснити за рахунок економії бюджетних коштів за бюджетною програмою 2502010 «Керівництво та управління у сфері промислової безпеки, охорони та гігієни праці, нагляду за додержанням законодавства про працю», утвореної у зв’язку з наявністю у Державній службі з питань праці вакантних посад у обсязі 34 % від загальної чисельності працівників.

Слід зазначити, що звернення Міністерства соціальної політики до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці, що надана народним депутатам – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Пинзеник В.М., Амельченко В.В., Деркач А.Л., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., а також перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. та перший заступник Міністра соціальної політики України Крентовська О.П.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. поінформував, що даний перерозподіл розглянуто на засіданні підкомітету і під час розгляду були порушені питання щодо обґрунтованості збільшення розміру заробітної плати державним службовцям – працівникам апарату Міністерства, зважаючи на значно нижчий рівень оплати праці працівників бюджетної сфери, відсутності належних пояснень та розрахунків стосовно рівня оплати праці працівників Міністерства у порівнянні з іншими центральними органами виконавчої влади. З огляду на це, на підкомітеті визначились прийняти рішення щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету безпосередньо на засіданні Комітету, заслухавши з цього питання Міністра соціальної політики та його обґрунтування з порушеного питання.

У разі підтримки запропонованого перерозподілу рішення Комітету пропонується сформулювати таким чином:

погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2502010 «Керівництво та управління у сфері промислової безпеки, охорони та гігієни праці, нагляду за додержанням законодавства про працю» на 2 933,7 тис. гривень (з них оплата праці – 2 404,7 тис. гривень) та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2501010 «Керівництво та управління у сфері соціальної політики» на суму 2 933,7 тис. гривень (з них оплата праці – 1 809,6 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії – 464 тис. гривень), що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 649-р.

Перший заступник Міністра фінансів Маркарова О.С. звернулася до народних депутатів – членів Комітету з проханням підтримати запропонований перерозподіл видатків державного бюджету, який дозволить вирішити проблемні питання щодо оплати праці державних службовців, насамперед регіонального рівня.

Заступник Голови Комітету Кривенко В.М. вніс пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 08.09.2016 № 649-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Кривенком В.М. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2502010 «Керівництво та управління у сфері промислової безпеки, охорони та гігієни праці, нагляду за додержанням законодавства про працю» на 2 933,7 тис. гривень (з них оплата праці – 2 404,7 тис. гривень) та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2501010 «Керівництво та управління у сфері соціальної політики» на суму 2 933,7 тис. гривень (з них оплата праці – 1 809,6 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії – 464 тис. гривень), що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 649-р.

Голосували: «за» - 14, «проти» - 0, «утримались» - 5, «не голосували» - 4.

3.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Ковтонюка П.А. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 р. № 643-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України від 15.09.2016
№ 10.3-16/23984 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 р. № 643-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України на 2016 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я України у загальному фонді державного бюджету на 2016 рік, перерозподіл видатків у сумі 183 800 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» та збільшення на таку ж суму видатків споживання за бюджетною програмою 2301360 «Лікування громадян України за кордоном».

Довідково: державним бюджетом на 2016 рік видатки розвитку за бюджетною програмою 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» передбачені на придбання цифрових рентгенівських мамографічних комплексів та ультразвукових діагностичних приладів вітчизняного виробництва.

Обґрунтування щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у матеріалах Міністерства охорони здоров’я України, в яких, зокрема, зазначено, що його реалізація дозволить здійснити надання медичної допомоги громадянам України, яким неможливо забезпечити лікування в медичних закладах України.

Разом з тим зазначено, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 № 1396-р Міністерство охорони здоров’я у 2016 році повинно забезпечити у повному обсязі здійснення закупівель лікарських засобів, медичних виробів та пов’язаних з цим послуг за рахунок коштів державного бюджету із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі. Однак, спеціалізована організація (ПРООН) повідомила, що закупівля медичного обладнання можлива лише з дотриманням принципів ефективної міжнародної конкуренції, що, в свою чергу, унеможливлює забезпечення у повній мірі цільового використання коштів, передбачених за бюджетною програмою 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» на придбання цифрових рентгенівських мамографічних комплексів та ультразвукових діагностичних приладів вітчизняного виробництва.

При цьому необхідно зазначити, що питання здійснення перерозподілу видатків державного бюджету визначеного розпорядженням Уряду 08.09.2016 р. № 643-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України на 2016 рік» вже було розглянуто на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 15 липня 2016 року за зверненням Міністерства охорони здоров’я України відповідно до підготовленого міністерством нормативно-правового акту Уряду.

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, Комітетом з питань бюджету було прийнято рішення погодити за умови прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я України на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків у сумі 183 800 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (в тому числі на придбання цифрових рентгенівських мамографічних комплексів та ультразвукових діагностичних приладів вітчизняного виробництва) та збільшення на таку ж суму видатків споживання за бюджетною програмою 2301360 «Лікування громадян України за кордоном» (відповідно до листа Міністерства охорони здоров’я України від 14.07.2016 № 10.3-07/17765), та направлено відповідне погодження Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України та Міністерству охорони здоров’я (лист від 15.07.2016
№ 04-13/10-1836(174726))
.

Слід відмітити, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 р. № 643-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2016 рік» не містить відмінностей (по суті унормованого у ньому питання) від проекту розпорядження Кабінету Міністрів України, надісланого до Комітету з питань бюджету Міністерством охорони здоров’я України.

Водночас, за наслідками розгляду Комітет з питань бюджету ухвалив рішення рекомендувати Кабінету Міністрів України під час підготовки проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» відновити бюджетні призначення Міністерству охорони здоров’я України на придбання цифрових рентгенівських мамографічних комплексів та ультразвукових діагностичних приладів вітчизняного виробництва, у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо спрямування 183,8 млн грн, передбачених на вищезазначені заходи, на лікування громадян України за кордоном, та направив відповідного листа до Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України та Міністерству охорони здоров’я (лист від 20.07.2016 № 04-13/10-1858(178868)).

Окрім вищезазначеного, на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 7 вересня 2016 року було порушено питання щодо використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2016 рік Міністерству охорони здоров’я України, на придбання цифрових рентгенівських мамографічних комплексів та ультразвукових діагностичних приладів вітчизняного виробництва.

В ході обговорення народні депутати – члени Комітету з питань бюджету визначилися звернутися до Міністерства охорони здоров’я з приводу надання у тижневий термін матеріалів щодо використання Міністерством у поточному році вищезазначених коштів (лист від 08.09.2016 № 04-13/10-2046/пр67 (212029)).

Проте, на даний час Комітет з питань бюджету не поінформовано з питань, порушених у зверненнях.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Кривенко В.М., Деркач А.Л., а також перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. та заступник Міністра охорони здоров’я України Ковтонюк П.А.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В., враховуючи, що Комітетом з питань бюджету порушене питання було розглянуто і підтримано 15 липня 2016 року, вніс пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 08.09.2016 № 643-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я України на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків у сумі 183 800 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (в тому числі на придбання цифрових рентгенівських мамографічних комплексів та ультразвукових діагностичних приладів вітчизняного виробництва) та збільшення на таку ж суму видатків споживання за бюджетною програмою 2301360 «Лікування громадян України за кордоном», що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 643-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра інфраструктури України Лавренюка Ю.Ф. про погодження передачі бюджетних призначень Міністерству інфраструктури України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 661-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства інфраструктури України від 16.09.2016 № 5382/11/14-16 щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 661-р «Про передачу частини бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2016 рік».

Комітетом погодження передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого здійснюється відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України передача бюджетних призначень здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Крім того, частиною першою статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено, що обсяг видатків, передбачених за бюджетною програмою «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів», розподіляються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, після врегулювання питань оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, ліквідації надлишкових контрольно-наглядових повноважень та затвердження граничної чисельності працівників цих органів. Одночасно, частиною другою вищевказаної статті установлено, що видатки, передбачені за зазначеною програмою, можуть розподілятися Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для забезпечення заходів, пов’язаних з реорганізацією (ліквідацією) центральних органів виконавчої влади.

Так, пунктом 1 розпорядження Уряду від 08.09.2016 № 661-р пропонується передати частину бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у загальному фонді державного бюджету (загальнодержавні витрати) за програмою 0421010 «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів», у сумі 114,2 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 92,7 тис. гривень) Національному агентству з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів (далі – Укрєвроінфрапроект) за бюджетною програмою 3107010 «Організаційне забезпечення підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів» /відповідальний виконавець бюджетних програм у складі Міністерства інфраструктури України/ для здійснення заходів, пов’язаних з його реорганізацією.

Довідково: Укрєвроінфрапроект за бюджетною програмою 3107010 бюджетні призначення за загальним фондом було визначено у сумі 136,7 тис. грн, за даними звіту Казначейства за січень-серпень поточного року фактично проведено видатки у обсязі 118,9 тис. грн, що становить 87% річного плану /за інформацією Укрєвроінфрапроекту видатки визначено лише на 2 місяці/.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеної передачі бюджетних призначень з Комітетом з питань бюджету.

Необхідно зауважити, що зазначене рішення Уряду встановлює передачу бюджетних призначень відповідальному виконавцю бюджетних програм /Укрєвроінфрапроект – відповідальному виконавцю бюджетних програм у складі Міністерства інфраструктури України/, проте вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України встановлено здійснення передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого.

За інформацією Міністерства інфраструктури України, викладеною у зверненні до Комітету, протягом 2015 року Укрєвроінфрапроектом було розроблено та надано на погодження заінтересованим органам виконавчої влади низку проектів урядових актів щодо подальшої діяльності, реорганізації або ліквідації Укрєвроінфрапроекту, надіслано звернення Кабінету Міністрів України та іншим центральним органам виконавчої влади щодо вирішення питання подальшої діяльності державних підприємств, що належать до сфери управління Укрєвроінфрапроекту, та передачі об’єктів державної власності до сфери управління відповідних державних органів управління чи органів місцевого самоврядування. Оскільки, на даний час зазначені вищі питання не вирішено і Укрєвроінфрапроект продовжує виконувати свої функції, запропоновано надати додаткові кошти із розрахунку на липень-серпень 2016 року.

Довідково: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» Укрєвроінфрапроект встановлено граничну чисельність працівників апарату – 7 осіб (без встановлення обмежень терміну дії положень щодо граничної чисельності працівників).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. та заступник Міністра інфраструктури України Лавренюк Ю.Ф.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлену розпорядженням Уряду від 08.09.2016 № 661-р передачу бюджетних призначень.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно усіма присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України і статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»:

погодити здійснення передачі бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у загальному фонді державного бюджету (загальнодержавні витрати) за бюджетною програмою 0421010 «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів», у сумі 114,2 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 92,7 тис. гривень) Міністерству інфраструктури України за бюджетною програмою 3107010 «Організаційне забезпечення підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів» (відповідальний виконавець бюджетної програми – Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів), що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 661-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію Першого заступника Міністра фінансів України Маркарової О.С. щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо використання кредиту Уряду Республіки Польща на умовах пов’язаної допомоги» (реєстр. № 5074 від 06.09.2016 р.), внесеного Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується уточнити напрями використання кредиту відповідно до Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги, ратифікованого Законом України від 03.02.2016 року №977-VIII (далі – Договор), шляхом внесення змін до статті 1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (далі – Закон) та додатків № 3, № 4 і № 9 до нього, а саме передбачається:

збільшити видатки спеціального фонду державного бюджету загалом на 10 млн грн, у тому числі:

- Міністерству внутрішніх справ (відповідальний виконавець – Адміністрація Державної прикордонної служби) на 0,7 млн грн за бюджетною програмою 1002030 «Матеріально-технічне забезпечення Державної прикордонної служби України та утримання її особового складу» для реалізації Проекту модернізації автоматизованих систем прикордонного контролю за рахунок відповідного кредиту загалом у сумі 7 млн євро;

- Державному агентству автомобільних доріг на 6,8 млн грн, передбачивши за новою бюджетною програмою 3111610 «Розбудова прикордонної дорожньої інфраструктури на українсько-польському кордоні» для реалізації Проекту з будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг західного регіону, для подальшого якісного поєднання їх з автомобільними дорогами Республіки Польща за рахунок відповідного кредиту загалом у сумі 68 млн євро;

- Міністерству фінансів (відповідальний виконавець – Державна фіскальна служба) на 2,5 млн грн за бюджетною програмою 3507010 «Керівництво та управління у сфері фіскальної політики» для реалізації Проекту з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури та облаштування пунктів пропуску за рахунок відповідного кредиту загалом у сумі 25 млн євро;

зменшити за спеціальним фондом державного бюджету надання кредитів Державному агентству автомобільних доріг за бюджетною програмою 3111600 «Розвиток автомагістралей та реформа дорожнього сектору» на 10 млн грн /у чинній нормі такі кошти затверджені для реалізації Проекту з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури та облаштування пунктів пропуску українсько-польського кордону та інших проектів за рахунок відповідного кредиту загалом у сумі 100 млн євро/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він підготовлений з метою надання правових підстав для використання Укравтодором, ДФС та Адміністрацією Держприкордонслужби кредитних коштів, що залучаються за Договором, на реалізацію відповідних інвестиційних проектів (станом на сьогодні кошти кредиту у розмірі 10 млн грн можуть бути використані виключно Укравтодором).

Договором встановлено, що:

Уряд Республіки Польща надає кредит у розмірі, який не перевищує 100 млн євро, Уряду України для фінансування проектів з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури та облаштування пунктів пропуску українсько-польського кордону та інших проектів, що будуть погоджені Договірними Сторонами та фінансуватимуться в рамках окремих контрактів між експортерами з Польщі та юридичними особами - резидентами України. Кредит використовується для фінансування 100% вартості Контрактів на поставку товарів, робіт та послуг, з Республіки Польща до України /стаття 1 Договору/;

погашення кожної вибірки кредиту здійснюється 50 рівними, піврічними, послідовними частинами у євро кожного 15 березня та 15 вересня відповідного року після 5 річної пільгової відстрочки з дати відповідної вибірки кредиту /стаття 6 Договору/;

процентна ставка за кредитом, вибірка якого була здійснена (датою кожної вибірки кредиту є дата виплати коштів польському підприємцю), становить 0,15% річних. Якщо Уряд України не в змозі здійснити будь-який платіж, який випливає з Договору у відповідні дати погашення, на невиплачену суму нараховується процентна ставка за прострочений платіж у розмірі 3% річних понад вищевказану процентну ставку за період від дати погашення до дати фактичного здійснення платежу /стаття 7 Договору/.

За звітною інформацією Казначейства України за перше півріччя поточного року зазначений кредит не залучався до державного бюджету (плановий показник на 2016 рік становить 10 млн грн).

Щодо законопроекту належить зауважити таке.

Показники законопроекту є збалансованими і його реалізація не призведе до збільшення державного боргу і дефіциту державного бюджету, оскільки передбачається лише перерозподіл витрат спеціального фонду державного бюджету без зміни загального обсягу відповідних державних зовнішніх запозичень на 2016 рік (10 млн грн) і без зміни загального обсягу відповідного кредиту (100 млн євро).

У пояснювальній записці і фінансово-економічному обґрунтуванні до законопроекту наведено лише інформацію щодо напрямів збільшення/зменшення витрат спеціального фонду державного бюджету у запропонованих обсягах, проте не надано детальних розрахунків відповідних змін та пояснень до них (насамперед, щодо пропорцій спрямування коштів кредиту на реалізацію 3 інвестиційних проектів), хоча частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України вимагається подання до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). На зазначене також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України.

Слід відмітити, що у законопроекті допущено помилку, яку необхідно виправити, а також внести до нього деякі редакційні та техніко-юридичні правки для приведення у відповідність до вимог нормотворчої техніки щодо оформлення законопроектів про внесення змін до закону про державний бюджет. Зокрема, у додатку № 3 до законопроекту /щодо змін до додатка № 9 до Закону/ наведено рядок «РАЗОМ» з показником «10000 тис. грн». Проте, у такому рядку у додатку № 9 до Закону відображено загальний обсяг державних зовнішніх запозичень, що залучаються у 2016 році до спеціального фонду державного бюджету, – 15000000 тис. грн. Отже, оскільки законопроектом не передбачається зміна цього обсягу, у додатку № 3 до законопроекту рядок «Разом» необхідно виключити.

Крім того, до Комітету з питань бюджету надійшло звернення Київської міської державної адміністрації /лист від 13.09.2016 р. № 002-421/ з пропозицією щодо врегулювання питання виконання зобов’язань Київської міської ради за здійсненими запозиченнями у сумі 1,9 млрд гривень шляхом доповнення статті 32 Закону абзацом другим такого змісту: «У разі погашення Київською міською радою зазначеного запозичення за рахунок коштів міського бюджету, Міністерству фінансів України на суму такого погашення, визначеного у іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату здійснення такого погашення, зменшити з моменту виникнення зобов’язання Київської міської ради з погашення заборгованості перед державою, яка виникла внаслідок вчинення у 2015 році правочину щодо переведення частини місцевого боргу Київської міської ради за місцевими зовнішніми запозиченнями до державного боргу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України». При цьому, народний депутат України К.Є. Іщейкін вніс аналогічну пропозицію для врахування у законопроекті за реєстр. № 5074. На запит Комітету з питань бюджету Міністерство фінансів України повідомило /лист від 20.09.2016 р. № 31-12010-03-2/26689/, що підтримує врахування такої ініціативи у законопроекті за реєстр. № 5074, та запропонувало її уточнену редакцію.

Копії відповідних листів (Київської міськдержадміністрації, народного депутата України К.Є. Іщейкіна та Мінфіну з уточненням редакції вказаної пропозиції) роздано народним депутатам України – членам Комітету.

Додатково потрібно звернути увагу, що найближчим часом Верховною Радою України можливий розгляд інших законопроектів щодо внесення змін до Закону, якими також передбачаються зміни бюджетних показників. Відтак, у разі прийняття таких законопроектів до розгляду законопроекту за реєстр. № 5074 потребуватимуть уточнення бюджетні показники у тексті (щодо змін до статті 1 Закону) і додатках до законопроекту з метою забезпечення узгодженості правових норм та збалансованості державного бюджету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку /лист від 12.09.2016 р. № 16/3-1006/5074(213744)/ погоджується з необхідністю ефективного використання кредитних фінансових ресурсів та належного виконання умов Договору, водночас вважає, що з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо пропозицій проекту доцільно було б надати більш докладні обґрунтування доцільності виділення на нові бюджетні програми коштів саме у зазначеному обсязі, що відповідало б вимогам частини третьої ст. 91 Регламенту Верховної Ради України.

Оскільки розробником законопроекту в Уряді є Міністерство фінансів України, відповідно до частини третьої статті 52 Бюджетного кодексу України для розгляду такого законопроекту у Верховній Раді України не вимагається експертний висновок Мінфіну.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Рудик С.Я., Деркач А.Л., Пинзеник В.М., Матвієнко А.С., Шкварилюк В.В., Крулько І.І., Мельник С.І., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Кривенко В.М., Перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. та Перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Пліс Г.В.

Зокрема, голова підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Комітету з питань бюджету Рудик С.Я. запропонував Комітету підтримати таке рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 5074 прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозиції виключити у додатку № 3 рядок «РАЗОМ», а також необхідності уточнення бюджетних показників у разі прийняття інших законопроектів щодо змін до державного бюджету до розгляду зазначеного законопроекту. Відповідно Комітету разом з Головним юридичним управлінням при оформленні відповідного закону належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні правки.

При цьому, голова підкомітету Рудик С.Я. зазначив, що оскільки у підкомітеті не було єдності з приводу підтримки пропозиції про врегулювання питання боргових зобов’язань Київської міської ради, доцільно безпосередньо Комітету визначитися щодо доповнення законопроекту за реєстр. № 5074 відповідним положенням.

Народний депутат України Іщейкін К.Є., запропонував підтримати таку пропозицію з урахуванням у законопроекті за реєстр. № 5074 пропозиції з приводу доповнення статті 32 Закону новим положенням щодо врегулювання зобов’язань Київської міської ради за здійсненими запозиченнями у запропонованій Мінфіном уточненій редакції.

Перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. підтвердила, що такі пропозиції погоджено з Мінфіном.

Поряд з тим, підтримуючи пропозицію народного депутата Іщейкіна К.Є., народний депутат України Матвієнко А.С. запропонував уточити назву законопроекту (а саме у назві законопроекту виключити слова «щодо використання кредиту Уряду Республіки Польща на умовах пов’язаної допомоги»).

За підсумками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію Голови підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Комітету з питань бюджету Рудика С.Я. з урахуванням пропозицій народних депутатів України Іщейкіна К.Є. та Матвієнка А.С., що було підтримано більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо використання кредиту Уряду Республіки Польща на умовах пов’язаної допомоги» (реєстр. № 5074 від 06.09.2016 р.), внесений Кабінетом Міністрів України, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій, погоджених з Міністерством фінансів України:

у додатку № 3 до законопроекту виключити рядок «РАЗОМ» з показником «10000 тис грн»;

доповнити розділ І законопроекту пунктом такого змісту:

«__) статтю 32 доповнити частиною другою такого змісту:

«Установити, що у разі погашення у 2016 році місцевого боргу, що виник внаслідок зазначеного запозичення, за рахунок коштів міського бюджету міста Києва, Міністерством фінансів України частина зобов’язань Київської міської ради з погашення заборгованості перед державою, яка виникла внаслідок вчинення у 2015 році правочину щодо переведення частини місцевого боргу Київської міської ради за місцевими зовнішніми запозиченнями до державного боргу, списується в обсязі витрат Київської міської ради, пов’язаних з погашенням цього місцевого боргу, в еквіваленті іноземної валюти, визначеної за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату здійснення такого погашення, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»;

відповідно у назві законопроекту виключити слова «щодо використання кредиту Уряду Республіки Польща на умовах пов’язаної допомоги»;

а також необхідності уточнення бюджетних показників законопроекту у разі прийняття інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» до розгляду зазначеного законопроекту.

Відповідно Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 5074 при оформленні відповідного закону належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні правки, включаючи ті, що пов’язані із зазначеним рішенням Комітету.

Голосували: «за» – 17, «проти» – 0, «утримались» – 2, «не голосували» - 4.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Фріз І.В. про поданий нею проект Закону України про внесення зміни до Бюджетного кодексу України щодо розвідувальних органів України (реєстр. № 4912 від 07.07.2016).

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 1 частини другої статті 22 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та визначити розвідувальні органи України, в особі їх керівників, головними розпорядниками коштів державного бюджету.

Довідково: згідно із пунктом 1 частини першої статті 22 Кодексу головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, – установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, необхідність його прийняття обумовлена необхідністю врегулювання питання розмежування повноважень посадових осіб у сфері координації, керівництва та контролю за діяльністю розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби України, а також питання імперативного закріплення статусу розвідувальних органів України, як головних розпорядників бюджетних коштів.

Варто зауважити, що статтею 1 Закону України «Про розвідувальні органи України» визначено розвідувальні органи України, як спеціально уповноважені законом органи на здійснення розвідувальної діяльності, що можуть функціонувати як самостійний державний орган, так і у складі центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про розвідувальні органи України» розвідувальні органи України здійснюють розвідувальну діяльність у таких сферах:

- Служба зовнішньої розвідки України – у політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній;

- розвідувальний орган Міністерства оборони України – у воєнній, воєнно-політичній, воєнно-технічній, воєнно-економічній, інформаційній та екологічній;

- розвідувальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону – у сферах прикордонної та імміграційної політики, а також в інших сферах, що стосуються питань захисту державного кордону України та її суверенних прав у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до статті 7 Закону України  «Про розвідувальні органи України» керівники центральних органів виконавчої влади, до складу яких входять розвідувальні органи, здійснюють керівництво ними в межах повноважень, визначених законами і положеннями про відповідні розвідувальні органи.

Слід зазначити, що відповідно до статті 15 Закону України «Про розвідувальні органи України» фінансування та матеріально-технічне забезпечення розвідувальних органів України здійснюються за рахунок коштів, передбачених окремим рядком у Державному бюджеті України для кожного розвідувального органу, та інших джерел, передбачених законом. Розрахунково-касове обслуговування розвідувальних органів України здійснюється органами Державного казначейства України.

Розпорядником бюджетних коштів, у тому числі валютних, на утримання і забезпечення діяльності розвідувального органу України є керівник цього органу.

Відповідно до Закону України «Про Державну прикордонну службу України» розвідувальний орган Держприкордонслужби входить до структури Державної прикордонної служби України. Згідно із Положенням про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 533 (зі змінами), Адміністрація Держприкордонслужби здійснює свої повноваження, зокрема, через розвідувальний орган Держприкордонслужби, а Голова Держприкордонслужби здійснює керівництво цим органом.

Водночас, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 (зі змінами) діяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України.

Виходячи із вимог чинного законодавства, Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» головними розпорядниками коштів державного бюджету, що здійснюють розвідувальну діяльність, визначено Службу зовнішньої розвідки (обсяг бюджетних призначень – 952,6 млн грн, в т.ч. за загальним фондом – 852,5 млн грн) і Головне управління розвідки Міністерства оборони України (обсяг бюджетних призначень – 1 003,13 млн грн, в т.ч. за загальним фондом – 1 003,06 млн грн).

Заходи з розвідувальної діяльності у сферах прикордонної та імміграційної політики та діяльності розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (далі – розвідувальний орган Держприкордонслужби) здійснюються у межах та за рахунок коштів бюджетної програми 1002110 «Розвідувальна діяльність у сфері захисту державного кордону» (обсяг бюджетних призначень – 62,8 млн грн, загальний фонд), відповідальним виконавцем якої є Адміністрація Державної прикордонної служби України в структурі Міністерства внутрішніх справ України, як головного розпорядника коштів державного бюджету.

В свою чергу, Міністерство фінансів України у своєму висновку до даного законопроекту зазначило про усталену практику планування і виконання Державного бюджету України, де центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Уряду, визначаються у законі про державний бюджет розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня в системі головного розпорядника коштів – відповідного міністерства.

За висновком Міністерства фінансів України визначення розвідувального органу Держприкордонслужби головним розпорядником коштів може потребувати додаткових видатків на його утримання, зокрема у зв’язку з необхідністю утворення самостійних підрозділів з матеріально-технічного забезпечення.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Законопроектом передбачено набрання чинності відповідного закону з дня, наступного за днем його опублікування. Проте, відповідно до положень статті 22 Бюджетного кодексу України у разі визначення розвідувального органу Держприкордонслужби головним розпорядником коштів державного бюджету необхідно буде внести відповідні зміни до закону про Державний бюджет України на 2016 рік, оскільки, відповідно до частини третьої цієї статті Кодексу головні розпорядники коштів державного бюджету визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті Кодексу та затверджуються законом про державний бюджет шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

Законопроект за реєстр. № 4912 є системно пов’язаним із іншим законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвідувальних органів» (реєстр. № 4911 від 07.07.2016), поданим народним депутатом України Фріз І.В., яким, відповідно до пояснювальної записки, зокрема, розмежовуються повноваження посадових осіб у сфері координації, керівництва та контролю за діяльністю розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби України, а також визначається статус розвідувальних органів України. Тому законопроект за реєстр. № 4912 необхідно розглядати і приймати лише у разі прийняття в цілому законопроекту за реєстр. № 4911. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку також звертає увагу на зазначене та вважає, що рішення щодо законопроекту за реєстр. № 4912 має прийматися за результатами розгляду законопроекту за реєстр. № 4911.

У законопроекті за реєстр. № 4911 шляхом внесення змін до законів України «Про розвідувальні органи України» і «Про центральні органи виконавчої влади» пропонується визначити розвідувальні органи в особі їх керівників головними розпорядниками коштів державного бюджету.

Поряд з цим, змінами до статті 15 Закону України «Про розвідувальні органи України» пропонується віднести видатки на розвідувальну діяльність до захищених видатків бюджету.

Щодо таких пропозицій варто зазначити наступне.

Відповідно до статті 1 Кодексу відносини, які виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу регулюються виключно Кодексом. А у частині другій статті 55 Кодексу наведений вичерпний перелік захищених видатків, який вже включає видатки на здійснення розвідувальної діяльності.

Також слід врахувати, що згідно із частиною другою статті 4 Кодексу бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Зважаючи на вимоги Кодексу, питання щодо визначення головними розпорядниками бюджетних коштів та захищеними видатків бюджету є предметом регулювання виключно Бюджетного кодексу України.

Крім того, законопроектом змінами до частини першої статті 18 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» пропонується розвідувальні органи України, що функціонують як складові частини центральних органів виконавчої влади, залишити у складі відповідних органів, але вивести їх з-під управління Кабінету Міністрів України та міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, у складі якого функціонує розвідувальний орган України.

Водночас, запропоновано у законопроекті нову частину п’яту статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», згідно з якою, керівники центральних органів виконавчої влади, у складі яких функціонують розвідувальні органи, здійснюють керівництво ними в межах повноважень, визначених Законом України «Про розвідувальні органи України» і положеннями про відповідні розвідувальні органи, затвердженими Президентом України.

Щодо зазначених пропозицій, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 4911 зауважило про дещо абсурдну ситуацію, коли Кабінет Міністрів України та відповідний міністр не будуть спрямовувати та координувати діяльність розвідувальних органів України, що функціонують у складі центральних органів виконавчої влади і, отже, є їх частиною, але одночасно будуть спрямовувати та координувати діяльність того органу, до складу якого входить розвідувальний орган.

Тому, ГНЕУ зазначило, що уточнення правового регулювання статусу розвідувальних органів має йти не шляхом їх виведення з-під управління Уряду (що є і нелогічним, і не зовсім реалістичним для тих розвідувальних органів, які є складовими частинами певних центральних органів виконавчої влади), а шляхом встановлення особливостей керівництва ними та гарантій, які б унеможливлювали втручання Уряду або уповноваженого міністра у специфічні питання розвідувальної діяльності відповідного органу.

Разом з тим, слід зазначити, що законопроект за реєстр. № 4911 не містить змін до Закону України «Про Державну прикордонну службу України», відповідно до положень якого розвідувальний орган Держприкордонслужби входить до структури Державної прикордонної служби України, а Голова Держприкордонслужби здійснює керівництво цим розвідувальним органом.

Таким чином, питання, порушене у законопроекті за реєстр. № 4912 щодо надання статусу головного розпорядника коштів державного бюджету розвідувальним органам, може бути вирішене і на підставі чинної редакції статті 22 Кодексу без внесення додаткових змін (з огляду на положення щодо визначення головними розпорядниками бюджетних коштів інших установ, уповноважених законом на реалізацію державної політики у відповідній сфері) за умови чіткого законодавчого закріплення статусу розвідувального органу, і насамперед, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби України, та розмежування між органами державної влади повноважень щодо координації, керівництва та контролю за діяльністю розвідувальних органів (таке питання має на меті врегулювати законопроект за реєстр. № 4911).

Так, у державному бюджеті на 2016 рік Служба зовнішньої розвідки та Головне управління розвідки Міністерства оборони України визначені головними розпорядниками коштів державного бюджету і їм затверджено бюджетні призначення, хоча їх власні назви не передбачені у пункті 1 частини другої статті 22 Кодексу.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту за реєстр. № 4912 (лист від 14.07.2016 № 16/3-921/4912) зазначає, що рішення щодо законопроекту № 4912 має прийматися за результатами розгляду законопроекту № 4911, та зауважує, що рішення щодо внесеного законопроекту має прийматися з урахуванням відповідного висновку Уряду, оскільки згідно з вимогами статті 116 Конституції України та статті 42 Кодексу Кабінет Міністрів України забезпечує виконання затвердженого Державного бюджету України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 4912 (лист від 22.07.2016 № 31-10040-09-2/20084) зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету у зв’язку з визначенням розвідувального органу Держприкордонслужби головним розпорядником бюджетних коштів, зокрема, з необхідністю утворення самостійних підрозділів з матеріально-технічного забезпечення. Також зазначено про не узгодженість положень законопроекту із статтею 27 Кодексу у частині подання фінансово-економічного обґрунтування. Загалом за результатами розгляду Міністерством фінансів України зазначений законопроект не підтримується.

Комітет з питань національної безпеки і оборони (лист від 14.07.2016 № 04-22/18-713) пропонує законопроект за реєстр. № 4912 прийняти за основу та в цілому як Закон.

На час розгляду законопроекту висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Пинзеник В.М., Мельник С.І., Деркач А.Л., Куліченко І.І., народний депутат України Фріз І.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 4912 прийняти за основу з доопрацюванням до другого читання після прийняття в цілому законопроекту за реєстр. № 4911.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Іщейкіним К.Є. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення зміни до Бюджетного кодексу України щодо розвідувальних органів України (реєстр. № 4912 від 07.07.2016), поданий народним депутатом України Фріз І.В., за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні після прийняття в цілому проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвідувальних органів» (реєстр. № 4911 від 07.07.2016), поданого народним депутатом України Фріз І.В.

Голосували: «за» - 11, «проти» - 4, «утримався» - 1, «не голосували» - 7.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (реєстр. № 4918 від 07.07.2016 р.), поданий народними депутатами України Недавою О.А., Третьяковим О.Ю., Матейченком К.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується нова редакція підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою доповнюється перелік напрямків використання зарахованих до обласних бюджетів Донецької та Луганської областей залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів цих областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, а саме на відновлення наукових установ, а також відшкодування збитків фізичним особам за зруйновані (знищені) або пошкоджені індивідуальні житлові будинки, квартири, жилі приміщення в гуртожитках під час проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях у встановленому законом порядку.

Чинною редакцією підпункту 4 пункту 24 розділу VI Кодексу встановлено, зокрема, що:

тимчасово, до повернення населених пунктів Донецької та Луганської областей під контроль державної влади, залишки коштів місцевих бюджетів таких населених пунктів, що обліковуються станом на 1 січня 2016 року на рахунках в органах Казначейства України (далі – залишки коштів), зараховуються до спеціального фонду відповідних обласних бюджетів та спрямовуються на:

- відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду, систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, та соціально-економічний розвиток Донецької та Луганської областей;

- погашення з обласного бюджету Донецької області місцевого боргу Донецької міської ради, що виник за кредитом, отриманим у ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» /кредитний договір від 05.11.2010 р./;

переліки об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів, затверджуються відповідними обласними державними адміністраціями, обласними військово-цивільними адміністраціями за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. При цьому до таких переліків не можуть бути включені об’єкти і заходи на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Згідно з листом Казначейства України від 08.07.2016 р. № 12-01/3-11954 обсяг залишків коштів станом на 01.01.2016 р. по Донецькій області становить 2 840 537,1 тис. грн, по Луганській області – 1 029 179,5 тис. гривень.

Щодо положень законопроекту слід зауважити, зокрема, таке:

1. На даний час вже здійснено розподіл залишків коштів і затверджено переліки об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів, згідно з розпорядженнями голів Донецької (від 04.07.2016 р. № 548 та від 02.09.2016 р. № 754) та Луганської (від 11.07.2016 р. № 402) облдержадміністрацій, керівників обласних військово-цивільних адміністрацій загалом на суму 2 604 078 тис. грн та 1 029 179 тис. грн відповідно, які погоджено Комітетом з питань бюджету у липні і вересні п.р. Крім того, за рахунок залишків коштів з обласного бюджету Донецької області має бути здійснено погашення відповідного місцевого боргу Донецької міської ради, який за даними Казначейства України становить 236 459 тис гривень.

Таким чином, в межах наявного фінансового ресурсу реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме перегляду затверджених переліків об’єктів і заходів, серед яких пріоритетними є проекти щодо водопостачання, водовідведення, теплопостачання, енергоефективності, відновлення житла, соціальної сфери, транспортної інфраструктури.

2. До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

При цьому, через відсутність фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків Мінфін не може оцінити вплив законопроекту на показники бюджетів.

3. Пунктом 4 частини першої статті 87 Кодексу встановлено, що видатки на фундаментальні та прикладні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу державного значення, міжнародні наукові та інформаційні зв’язки державного значення, оплату послуг з підготовки наукових кадрів у наукових установах на умовах державного замовлення належать до видатків, що здійснюються з державного бюджету.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в Україні діють наукові установи державної, комунальної та приватної форм власності, які мають рівні права у здійсненні наукової, науково-технічної та інших видів діяльності.

Отже, виникає питання щодо правомірності запропонованого спрямування коштів місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей на відновлення наукових установ (державної форми власності з огляду на визначений Кодексом розподіл видаткових повноважень між бюджетами. При цьому, Мінфін вважає, що така пропозиція потребує приведення у відповідність до вимог законодавства в частині визначення форми власності наукових установ.

4. Законопроектом передбачається з обласних бюджетів Донецької та Луганської областей здійснювати відшкодування збитків фізичним особам за зруйновані (знищені) або пошкоджені індивідуальні житлові будинки, квартири, жилі приміщення в гуртожитках під час проведення антитерористичної операції у цих областях у встановленому законом порядку.

Однак, на сьогодні немає закону або інших нормативно-правових актів, які б регулювали порядок, критерії та розміри відшкодування фізичним особам шкоди, завданої внаслідок бойових дій, на що також звертає увагу Мінфін.

При цьому, у Верховній Раді України зареєстровано законопроекти про відшкодування збитків за зруйноване (знищене) або пошкоджене приватне житло особам, приватне житло або приватні домогосподарства яких були пошкоджені (зруйновані) під час проведення антитерористичної операції, поданий народними депутатами України Недавою О.А., Герасимовим А.В. та іншими (реєстр. № 4301 від 24.03.2016 р.), та про відшкодування збитків, завданих житлу населення внаслідок проведення антитерористичної операції, поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., (реєстр. № 4301-1 від 11.04.2016 р.), і в таких законопроектах пропонується врегулювати порушене питання в інший спосіб, зокрема за рахунок коштів державного бюджету.

Варто також відмітити, що згідно із статтею 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів державного бюджету відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом.

За інформацією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (лист від 25.08.2016 № 7/15-10626) питання відшкодування шкоди, заподіяної майну громадян внаслідок проведення антитерористичної операції, належить розглядати комплексно, зокрема, законопроект щодо відшкодування шкоди громадянам, які постраждали під час проведення антитерористичної операції має встановлювати механізм нарахування компенсації, джерел її виплати, механізм залучення донорів та інвесторів.

Крім того, у пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його метою є забезпечення надання матеріальної допомоги особам для часткового відшкодування втрат від пошкодження (руйнування) об’єктів приватного житлового фонду та господарських споруд під час проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської області. Зазначене не узгоджується із текстом законопроекту, в якому не йдеться безпосередньо про матеріальну допомогу, часткове відшкодування втрат та господарські споруди.

5. Положення законопроекту потребують приведення у відповідність до вимог нормопроектувальної техніки.

Зокрема, законопроектом пропонується викласти підпункт 4 пункту 24 розділу VI Кодексу в новій редакції, хоча фактично вносяться зміни лише до абзацу другого цього підпункту.

Недоцільно також включати до такої норми Кодексу слова «(далі – обєкти)» та «(АТО)», оскільки у ній не передбачається широке застосування відповідних термінів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку /лист від 07.09.2016 р. № 16/3-989/4918(210083)/, погоджуючись в цілому з пропозицією законопроекту, водночас вважає доцільним зауважити, що оскільки за змістом відповідних положень п. 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Кодексу розробку та забезпечення виконання затвердженого державного бюджету віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, а відповідно до вимог частини першої статті 111 Кодексу «Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як щодо державного бюджету, так і місцевих бюджетів…», то було б логічним для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту отримати відповідний експертний висновок Уряду, зокрема, щодо достатності зазначених коштів для фінансування додаткових бюджетних програм, які визначені у законопроекті.

Міністерство фінансів України у своєму висновку /лист від 22.07.2016 р. № 31-05230-04-2/21120/ зазначає, що не підтримує законопроект, зауважуючи, що його положення не узгоджуються з вимогами бюджетного законодавства.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку /лист від 12.09.2016 р. № 04-19/17-2947/ зазначає, що у проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства, а також вважає, що рішення щодо внесеного законопроекту має прийматися з урахуванням відповідного висновку Уряду, зокрема, щодо реальної можливості залучення коштів з рахунків відповідних місцевих бюджетів у передбаченому проектом розмірі.

На час розгляду висновок Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно–правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до законопроекту не надійшов.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію підтримати таке рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 4918 повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Така пропозиція була підтримана усіма присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення зміни до підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (реєстр. № 4918 від 07.07.2016 р.), поданий народними депутатами України Недавою О.А., Третьяковим О.Ю., Матейченком К.В. та іншими, за результатами розгляду в першому читанні повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

7. Різне.

7.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Ковтонюка П.А. про стан фінансового забезпечення у 2016 році установ та закладів охорони здоров’я, яке здійснюється за рахунок медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, і виконання медичних заходів, окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру за відповідною бюджетною програмою.

Відмітили

Заступник Міністра охорони здоров’я України Ковтонюк П.А., зокрема доповів, що за інформацією з регіонів незабезпеченість місцевих бюджетів в частині медичної субвенції складає 2,6 млрд грн (на оплату праці) і 500 млн грн (на оплату комунальних послуг та енергоносіїв). Джерелом її покриття є резерв медичної субвенції (1 відсоток обсягу, який закладається при затвердженні) в обсязі 443 млн грн, і нерозподілені видатки, які планувалися для населених пунктів Донецької і Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, у обсязі 434 млн грн.

Пропозиції міністерства щодо розподілу таких коштів не підтримуються Міністерством фінансів, яке звертає увагу на невідповідність ліжкового фонду та штатної чисельності медичних закладів до доведених Урядом норм.

В обговоренні взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Деркач А.Л., Матвієнко А.С., а також заступник Міністра охорони здоров’я України Ковтонюк П.А.

У ході обговорення народним депутатом України Деркачем А.Л. було також звернуто увагу на необхідність заслуховування спільної позиції Міністерства фінансів України та Міністерства охорони здоров’я України з врегулювання проблем використання медичної субвенції. Крім того, ним було порушено питання щодо надання детальної інформації з використання коштів, передбачених Міністерству охорони здоров’я України у державному бюджеті на 2016 рік, на виконання медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру за всіма програмами, а також стосовно показників, передбачених за такими напрямами у проекті державного бюджету на 2017 рік.

Народний депутат України Матвієнко А.С. вніс пропозицію звернутися до Міністерства фінансів України спільно з Міністерством охорони здоров’я України вишукати можливості врегулювання у 2016 році проблем з виплатою заробітної плати та оплатою енергоносіїв і поінформувати Комітет про визначені шляхи вирішення порушеного питання, що було одноголосно підтримано присутніми на засіданні Комітету народними депутатами України – членами Комітету.

За підсумками обговорення народні депутати – члени Комітету з питань бюджету визначилися взяти до відома інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Ковтонюка П.А. та рекомендувати Міністерству фінансів України спільно з Міністерством охорони здоров’я України вишукати джерела проведення у належному обсязі видатків на оплату праці та комунальних послуг і енергоносіїв установ та закладів охорони здоров’я, що забезпечуються у 2016 році з місцевих бюджетів за рахунок медичної субвенції, та поінформувати Комітет про визначені шляхи врегулювання порушеного питання.

7.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра освіти і науки України Гриневич Л.М. про стан фінансового забезпечення у 2016 році установ освіти, яке здійснюється за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Відмітили:

Міністр освіти і науки України Гриневич Л.М. серед іншого поінформувала членів Комітету про таке:

напередодні у міністерстві було вивчено потребу з місць про необхідні додаткові бюджетні призначення на освітню субвенцію, що склала 1971 млн грн, і проведено аналіз обґрунтованості такого обсягу. За наслідками відмічається, зокрема, що поряд із проблемами з виплатою заробітної плати та оплати комунальних послуг та енергоносіїв органи місцевого самоврядування у такій сумі відобразили також потребу у капітальних видатках, що не є першочерговими. Міністерство продовжить роботу з аналізу достовірності наданої потреби в коштах до завершення бюджетного періоду;

пропозиція міністерства щодо врегулювання проблемних питань така – використати резерв освітньої субвенції, що залишився у сумі 1707 млн грн, на: продовження програми закупівлі шкільного автобуса на засадах співфінансування з місцевих бюджетів – 300 млн грн., дообладнання опорних шкіл – 300 млн грн, решту – 1107 млн грн розподілити відповідно до потреб на оплату праці та комунальних послуг;

з приводу фінансового забезпечення професійно-технічної освіти за результатами спільної роботи з Мінфіном, насамперед, у містах обласного значення, що не мають реальної можливості утримувати такі заклади, пропонується спрямувати частину стабілізаційної дотації.

Відтак, за пропозиціями міністерства з вирішення проблем використання освітньої субвенції у 2016 році від Уряду планується підготувати відповідні рішення і подати на погодження до Комітету з питань бюджету.

Водночас Міністром та народними депутатами – членами Комітету було порушене питання актуальності внесення змін до статті 90 Бюджетного кодексу, визначивши для обласних бюджетів можливість здійснення видатків на оплату послуг у закладах профтехосвіти за регіональним замовленням.

В обговоренні взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Рудик С.Я., Деркач А.Л., Мельник С.І. Амельченко В.В., а також Міністр освіти і науки України Гриневич Л.М.

За підсумками обговорення народні депутати – члени Комітету з питань бюджету визначилися взяти до відома інформацію Міністра освіти і науки України Гриневич Л.М.

7.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Голови Комітету з питань бюджету Амельченка В.В. про перепрофілювання підкомітету з питань соціальних програм державного бюджету на підкомітет з питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективності Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Відмітили:

Зважаючи на актуальність проблеми забезпечення енергоефективності та енергозбереження в Україні, а також необхідності створення дієвих механізмів державного управління в паливно-енергетичній сфері, зокрема через удосконалення бюджетної політики з урахуванням як інтересів виробників, так і споживачів енергоресурсів та ефективного захисту внутрішнього ринку, пропонується перепрофілювати підкомітет з питань соціальних програм державного бюджету і відповідно змінити його назву на підкомітет з питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективості, залишивши головою такого підкомітету Молотка Ігоря Федоровича. До предметів відання цього підкомітету запропоновано віднести, зокрема, опрацювання питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективості.

Покласти координацію діяльності такого підкомітету на першого заступника Голови Комітету з питань бюджету Амельченка В.В.

УХВАЛИЛИ:

1. У зв’язку з перепрофілюванням підкомітету з питань соціальних програм державного бюджету змінити його назву на підкомітет з питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективності.

2. Покласти координацію діяльності такого підкомітету на першого заступника Голови Комітету з питань бюджету Амельченка В.В.

3. Затвердити предмети відання підкомітету з питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективності Комітету Верховної Ради України з питань бюджету восьмого скликання:

підкомітет з питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективості попередньо розглядає питання, віднесені до предметів відання Комітету з питань бюджету, та готує їх для подальшого розгляду на засіданнях Комітету з питань бюджету за такими напрямами:

опрацювання питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективості в процесі розгляду основних напрямів бюджетної політики, проекту закону про Державний бюджет України, законопроектів про внесення змін до закону про Державний бюджет України, звітів про виконання бюджету, законопроектів про внесення змін до Бюджетного кодексу України, висновків Рахункової палати за результатами проведених контрольних заходів, а також інших питань за дорученням керівництва Комітету з питань бюджету;

попередній розгляд питань про погодження рішень Кабінету Міністрів України щодо передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів з державного бюджету та розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток паливно-енергетичного комплексу та щодо енергоефективності.

Голосували: «за» - одноголосно.

7.4. СЛУХАЛИ:

До питання про відзначення роботи народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету.

Відмітили:

Беручи до уваги значну роботу, проведену Комітетом з питань бюджету в період роботи Верховної Ради України восьмого скликання із забезпечення прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та внесення змін до нього, Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», низки законів про внесення змін до Бюджетного кодексу України, які спрямовані на здійснення реформи децентралізації влади, оптимізації видатків бюджету та удосконалення бюджетних процедур, нової редакції Закону України «Про Рахункову палату», опрацювання і підготовки проектів постанов щодо розгляду Верховною Радою України звіту Уряду про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік, а також здійснення заходів з контролю за виконанням щорічних законів про державний бюджет, у липні цього року згідно з рішенням Комітету з питань бюджету від 16 березня 2016 року (протокол № 50) було направлено звернення від імені Комітету до Голови Верховної Ради про порушення ним клопотання щодо нагородження народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету державними нагородами за особисту активну участь у створенні законодавчої бази з питань бюджетної політики, високопрофесійне виконання своїх обов’язків та вагомий внесок у державне будівництво, формування системи ефективної та політично відповідальної влади і здійснення соціально-економічних реформ.

Оскільки до сьогодні зазначене питання опрацьовується та у зв’язку з присвоєнням Іщейкіну Костянтину Євгеновичу у травні 2016 року почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України», пропонується уточнити попереднє звернення, порушивши клопотання про відзначення Іщейкіна Костянтина Євгеновича орденом «Князя Ярослава Мудрого» 5 ступеня замість ордена «За заслуги» 3 ступеня.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Надіслати звернення від імені Комітету з питань бюджету до Голови Верховної Ради про порушення ним клопотання щодо нагородження народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету державними нагородами з урахуванням клопотання про відзначення Іщейкіна Костянтина Євгеновича орденом «Князя Ярослава Мудрого» 5 ступеня замість ордена «За заслуги» 3 ступеня.

8. Слухали:

Інформацію співавтора проекту постанови, народного депутата України Крулька І.І. про проект постанови Верховної Ради про проведення Рахунковою палатою експертизи проекту Закону про Державний бюджет України на 2017 рік (реєстр. № 5141 від 20.09.2016 р.), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Крульком І.І.

Відмітили:

Проектом постанови передбачається надати доручення Рахунковій палаті провести експертизу проекту Закону про Державний бюджет України на 2017 рік (реєстр. № 5000) та за наслідками проведеної експертизи подати Верховній Раді відповідні висновки до 1 жовтня 2016 року.

Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Крулько І.І. запропонував Комітету підтримати таке рішення: рекомендувати Верховній Раді проект постанови Верховної Ради за реєстр. № 5141 за результатами розгляду прийняти в цілому.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України - члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Крулько І.І., а також Перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С.

За підсумками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування запропоновану Крульком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана усіма присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

Ухвалили:

Рекомендувати Верховній Раді України проект постанови Верховної Ради України «Про проведення Рахунковою палатою експертизи проекту Закону про Державний бюджет України на 2017 рік (реєстр. № 5141 від 20.09.2016 р.), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Крульком І.І., за результатами розгляду прийняти в цілому.

Голосували: «за» - одноголосно.

У ході засідання народний депутат України Матвієнко А.С. вніс пропозицію щодо необхідності проведення аналізу поточної ситуації та перспектив і проблемних питань 2017 року з реалізації завдань щодо розвитку автомобільних доріг і своєчасного та у повному обсязі використання бюджетних коштів, які передбачається спрямувати дорожньому господарству України, а також готовності галузей економіки, насамперед, залізничного транспорту для забезпечення проведення дорожніх робіт.

За результатами обговорення народні депутати – члени Комітету з питань бюджету визначилися звернутися до Кабінету Міністрів України з ініціативою терміново провести нараду з порушених питань із керівниками відповідальних центральних органів виконавчої влади за участі народних депутатів України –  членів Комітету з питань бюджету.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

Голова Комітету                                                                  А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                              В.В. Шкварилюк

 

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку