ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №89 від 08.02.2017

Опубліковано 23 лютого 2017, о 09:17

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №89 від 08 лютого 2017 року

15⁰⁰ година м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Медуниця О.В., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 20 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Ванат П.М., Гєллєр Є.Б., Матвієнко А.С., Пресман О.С., Савченко О.Ю., Унгурян П.Я., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Кочергіна Н.В., Криволап М.К., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

Від Міністерства фінансів України

Марченко С.М. – заступник Міністра;

Діденко С.О. – директор Департаменту видатків бюджету соціальної сфери;

Від Міністерства соціальної політики України

Крентовська О.П. – перший заступник Міністра;

Задніпрянець В.А. – директор Фінансово-економічного департаменту;

Андросенко М.І. – заступник начальника Управління у справах ветеранів та учасників АТО;

від Пенсійного фонду України

Шамбір М.І. – перший заступник Голови правління

від Рахункової палати

ЯременкоО.С. – заступник Голови.

від Асоціації міст України

Онищук І.І – аналітик.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження бюджету Пенсійного фонду України на 2017 рік (постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 17).

3. Про проект Закону України про внесення змін до додатків № 3 та № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» щодо уточнення назви субвенції (реєстр. № 5663 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Павелком А.В., Бурбаком М.Ю.,
Шухевичем Ю-Б.Р., Загорієм Г.В., Рибчинським Є.Ю., Гаврилюком М.В.

4. Щодо комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, передбаченої частиною третьою статті 24-1 Бюджетного кодексу України.

5. Щодо конкурсної комісії з відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу.

6. Різне.

Кадрове питання.

На початку засідання Голова Комітету Павелко А.В. поінформував народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету про окремі підсумки законотворчої роботи, узагальнені Головним організаційним управлінням Апарату, зазначивши, що Комітет з питань бюджету має найвищі рейтингові оцінки серед усіх комітетів Верховної Ради України. Зокрема, за період п’ятої сесії Комітет є першим з кількості проведених засідань – 21 та з кількості розглянутих питань – 757. Зважаючи на вимоги Регламенту, Комітетом надано висновки до 602 законопроектів щодо їх впливу на показники бюджетів, що за кількістю також є першим результатом. Водночас, підсумовуючи діяльність комітетів за час роботи Верховної Ради восьмого скликання, наш Комітет з питань бюджету також серед лідерів за всіма показниками. (Відповідна інформація надана народним депутатам – членам Комітету.)

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (реєстр. № 5593 від 23.12.2016, народні депутати України Матківський Б.М., Домбровський О.Г. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розкриття інформації на фондовому ринку та вдосконалення порядку емісії цінних паперів та розширення можливостей для залучення капіталу)" (реєстр. № 5592 від 23.12.2016, народні депутати України Різаненко П.О., Демчак Р.Є., Поляков М.А., Довбенко М.В., Пташник В.Ю., Шверк Г.А., Довгий О.С., Третьяков О.Ю.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ за участю присяжних" (реєстр. № 5460 від 28.11.2016, народний депутат України Князевич Р.П.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення дотримання прав осіб при проведенні перевірок характеристик нехарчової продукції)" (реєстр. № 5450-1 від 07.12.2016, народні депутати України Пташник В.Ю., Дерев'янко Ю.Б., Острікова Т.Г., Маркевич Я.В. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про автомобільні дороги" щодо уточнення деяких повноважень державного управління автомобільними дорогами загального користування" (реєстр. № 5386 від 10.11.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання містобудівної діяльності у межах акваторії морських портів, у зоні дії навігаційного обладнання та морських шляхів" (реєстр. № 5431 від 18.11.2016, народні депутати України Козир Б.Ю., Данченко О.І. та інші);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань застосування антикорупційних механізмів до голови та членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та забезпечення незалежності цієї Комісії)" (реєстр. № 5590 від 23.12.2016, н.д. Дерев'янко Ю.Б.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 48 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо строку зберігання передач" (реєстр. № 5607 від 26.12.2016, н.д. Різаненко П.О., Шинькович А.В.);

1.1.9. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди про співробітництво між Україною та Європейською організацією з питань юстиції" (реєстр. № 0122 від 29.11.2016, Кабінет Мініситрів України);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (щодо державної підтримки) (реєстр. № 5586 від 23.12.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.11. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індонезія про співробітництво в оборонній галузі" (реєстр. № 0126 від 23.12.2016, Кабінет Міністрів України);

Відповідальний: головний консультант Кочубей О.П.

1.1.12. Проект Закону України "Про Дисциплінарний статут Національного антикорупційного бюро України" (реєстр. № 5581 від 22.12.2016, н.д. Чумак В.В., Соболєв Є.В., Лещенко С.А., та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року", та поновлення прав України щодо ядерної зброї" (реєстр. № 5489 від 06.12.2016, н.д. Ляшко О.В., Вовк В.І., Мосійчук І.В., та інші);

1.1.14. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії стосовно співробітництва у сфері військових перевезень" (реєстр. № 0123 від 12.12.2016, Кабінет Міністрів України);

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору органів опіки та піклування при поданні окремих видів заяв (скарг) (реєстр. № 5605 від 26.12.2016), поданий народними депутатами України Різаненком П.О., Лесюком Я.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається не справляти судовий збір за подання до суду заяв, апеляційних та касаційних скарг про встановлення або припинення опіки (піклування), призначення або звільнення опікунів (піклувальників), обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною, поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб, у разі, якщо представництво інтересів у суді відповідно до закону або міжнародного договору, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України, суб’єкти надання безоплатної вторинної правової допомоги та/або органи опіки та піклування або служби у справах дітей.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу залежатиме від кількості поданих до суду відповідних заяв та скарг. Проте, оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору органів опіки та піклування при поданні окремих видів заяв (скарг) (реєстр. № 5605 від 26.12.2016), поданий народними депутатами України Різаненком П.О., Лесюком Я.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо обчислення страхового стажу (реєстр. № 4910 (доопрац.) від 23.12.2016), поданий народними депутатами України Драюком С.Є., Бабієм Ю.Ю.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 січня 2018 року пропонується за кожний повний рік стажу роботи на посадах, зайнятість на яких передбачала сплату внесків до солідарної системи за підвищеною ставкою та давала право на призначення пенсії на умовах і в порядку, відмінному від загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, додатково до страхового стажу застосовувати коефіцієнт, який визначається як співвідношення між такою підвищеною ставкою та ставкою страхового внеску для застрахованих осіб.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків Пенсійного фонду України та, як наслідок, призведе до збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Фонду.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо обчислення страхового стажу (реєстр. № 4910 (доопрац.) від 23.12.2016), поданий народними депутатами України Драюком С.Є., Бабієм Ю.Ю., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 80 Закону України «Про прокуратуру» (щодо визначення правового статусу Національної академії прокуратури України)» (реєстр. № 5226 (доопрац.) від 16.11.2016), поданий народним депутатом Карпунцовим В.В. та Помазановим А.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» пропонується:

- встановити, що Національна академія прокуратури України є вищим навчальним закладом державної власності (за чинною редакцією – державна установа із спеціальним статусом), та поширити на її діяльність законодавство про вищу освіту;

- розширити функції Національної академії прокуратури України, зокрема, передбачити здійснення підготовки фахівців з вищою освітою другого (магістерською), третього (освітньо-наукового) та наукового рівнів, а також проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень для потреб органів прокуратури;

- встановити, що статут, структура та штатна чисельність Національної академії прокуратури України затверджується Генеральним прокурором за поданням ректора.

Реалізація поданого законопроекту може призвести до додаткових витрат державного бюджету, пов’язаних із розширенням функцій Національної академії прокуратури України, та у зв’язку із наданням права Генеральному прокурору затверджувати чисельність працівників Академії, у разі збільшення чисельності працівників Академії, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України. Разом з цим, Міністерство фінансів України пропонує, з метою недопущення збільшення бюджетних асигнувань, передбачити у законопроекті затвердження чисельності Національної академії прокуратури України в межах загальної чисельності працівників органів прокуратури (15000 осіб) та доповнити норми Закону України «Про прокуратуру» відповідними положеннями, а також вважає можливим визначатися щодо законопроекту після підтвердження Генеральною прокуратурою можливості його реалізації у межах видатків на 2017 рік.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект може прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 80 Закону України «Про прокуратуру» (щодо визначення правового статусу Національної академії прокуратури України)» (реєстр. № 5226 (доопрац.) від 16.11.2016), поданий народним депутатом Карпунцовим В.В. та Помазановим А.В., має вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету для забезпечення діяльності Національної академії прокуратури України у разі збільшення чисельності працівників Академії). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо віднесення до застрахованих осіб окремих категорій громадян (реєстр. № 5595 від 23.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується передбачити, що за осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримують допомогу при усиновленні дитини, сплачується єдиний внесок.

При цьому, пункт 2 розділу ІІ законопроекту передбачає, що дія такого положення поширюється також на осіб, які після набрання чинності пунктом 7 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» отримували до досягнення дитиною трирічного віку допомогу при усиновленні дитини відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Крім того, пунктом 5 Розділу ІІ законопроекту доручається Кабінету Міністрів України за рахунок коштів загального фонду державного бюджету передбачити кошти для сплати єдиного соціального внеску за осіб, зазначених у пункті 2 розділу ІІ законопроекту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що за розрахунками Пенсійного фонду видатки на реалізацію законопроекту складуть близько 2,3 млн грн на рік. При цьому Мінфін звертає увагу, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та буде здійснюватися в межах коштів, що передбачатимуться Пенсійному фонду з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо віднесення до застрахованих осіб окремих категорій громадян (реєстр. № 5595 від 23.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету, що спрямовуються Пенсійному фонду, або буде реалізовуватися в межах таких видатків залежно від вжиття Пенсійним фондом заходів щодо економного та ефективного використання коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 62 Закону України «Про вищу освіту» (щодо справедливої системи стипендіального забезпечення) (реєстр. № 5612 від 27.12.2016), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 62 Закону України «Про вищу освіту» та встановити, що:

- особи, які навчаються у державних та комунальних вищих навчальних закладах за денною формою навчання за кошти фізичних (юридичних) осіб, мають право на отримання академічних та соціальних стипендій /відповідно до чинної редакції – право на отримання академічних та соціальних стипендій мають особи, які навчаються у державних та комунальних вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів/;

- розмір стипендіального фонду вищого навчального закладу повинен забезпечувати виплату академічних стипендій не менш як 50 відсоткам і не більш як 66 відсоткам студентів (курсантів невійськових вищих навчальних закладів) без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії;

- розмір мінімальної академічної стипендій для здобувачів освітніх ступенів вищої освіти не може бути меншим, ніж 75% відсотків прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць;

- розмір соціальної стипендії для здобувачів освітніх ступенів вищої освіти не може бути меншим, ніж дві третини розміру прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць.

- розмір мінімальної академічної та соціальної стипендії для здобувачів ступеня молодшого бакалавра не може бути меншим, ніж 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць,

Запропоновані законодавчою ініціативою положення потребуватимуть додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

Так, за орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України, зокрема забезпечення виплати академічних стипендій не менш як 50 відсоткам і не більш як 66 відсоткам студентам денної форми навчання потребуватиме додатково понад 2,5 млрд грн на рік.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до законопроекту на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 62 Закону України «Про вищу освіту» (щодо справедливої системи стипендіального забезпечення) (реєстр. № 5612 від 27.12.2016), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Батенком Т.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про мови в Україні (реєстр. № 5556 від 19.12.2016), поданий народним депутатом України Лесюком Я.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Законопроектом визначаються засади державної політики щодо української мови та інших мов в Україні. Так, згідно із проектом закону українська мова як державна мова виконує усі функції офіційної мови на всій території України та усіх сферах суспільного життя (у сферах організації і здійснення влади, освіти, науки, культури і спорту, масової інформації і книговидання, судочинстві та інших).

Відповідно до законопроекту кримсько-татарська мова як мова одного з корінних народів України і одна з мов Автономної Республіки Крим поряд з державною мовою виконує функції офіційної мови в межах Автономної Республіки Крим. Також, цим законопроектом передбачається застосування мов інших корінних народів України і мов національних меншин України в межах сіл, селищ, міст, визначених законами України місцями поширення і використання таких мов.

Так, законодавчою ініціативою визначаються відповідні засади та вимоги щодо застосування кримсько-татарської мови та мов корінних народів або національних меншин України у різних сферах, зокрема: організації і здійсненні влади України (застосування в агітаційних матеріалах та матеріалах політичної реклами на виборах, в офіційному спілкуванні, забезпечення синхронного перекладу доповідей і виступів), освіти (створення окремих закладів, класів (груп) дошкільного та середньої освіти), культури і спорту (забезпечення синхронного перекладу під час супроводу масових заходів, театральних постановок), судочинства (забезпечення послугами перекладача) тощо.

За результатами розгляду законопроекту слід відмітити, що реалізацію його положень щодо застосування кримсько-татарської мови та мов корінних народів або національних меншин України належить здійснювати в межах щорічно визначених у державному та місцевих бюджетах видатків на забезпечення органів влади та надання послуг у відповідних сферах суспільного життя.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту не вплине на дохідну та видаткову частини державного бюджету.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про мови в Україні (реєстр. № 5556 від 19.12.2016), поданий народним депутатом України Лесюком Я.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат державного та місцевих бюджетів, що належить здійснювати в межах і за рахунок бюджетних призначень, які щорічно визначаються на державне і місцеве управління та реалізацію завдань і заходів у відповідних сферах суспільного життя). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (реєстр. № 5594 від 23.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон) та надати з 1 січня 2018 року право дружинам (чоловікам) померлих осіб із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії І, на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника незалежно від причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням до законопроекту, підготовленим Міністерством соціальної політики України, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у сумі понад 174 млн грн (згідно із розрахунками це дозволить здійснювати виплату 6627 особам, що набудуть право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника).

Міністерство фінансів України висловлює зауваження до законопроекту, так у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету і, у разі прийняття даного проекту закону, не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали не надано.

Висновок Головного науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (реєстр. № 5594 від 23.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, в тому числі для Пенсійного фонду України, починаючи з 2018 року). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, як це передбачено законопроектом, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо зняття обмежень права на страйк (реєстр. № 5382 від 09.11.2016), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом шляхом внесення змін до низки законів України передбачається зняти обмеження на право щодо організації та участі у страйках для окремих категорій працівників (Збройних Сил України, підприємств транспорту, електроенергетики, атомної енергетики, теплопостачання, телекомунікацій, гірничорятувальних служб, дипломатичних служб, посадовим особам місцевого самоврядування, державним службовцям (крім державних службовців категорії «А»)).

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту матиме вплив на дохідну частину бюджету у разі проведення страйків працівниками державних органів (недонадходження, наприклад, плати за надання адміністративних послуг тощо), що потребуватиме перебалансування показників бюджету та вишукання нових джерел доходів.

В той же час, зменшення дохідної частини бюджетів також може зумовити недонадходження від сплати податків та обов’язкових платежів відповідними підприємствами, зокрема підприємствами транспорту, внаслідок припинення роботи.

Крім того, необхідно зазначити, що прийняття законопроекту може сприяти економії коштів державного та місцевих бюджетів, передбачених на виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери, та коштів державного бюджету, в тому числі коштів Пенсійного фонду України, на виплату пенсій, оскільки виходячи з положень статті 28 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» час страйку працівникам не оплачується та не зараховується до загального трудового стажу.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо зняття обмежень права на страйк (реєстр. № 5382 від 09.11.2016), поданий народним депутатом України Капліним С.М., має вплив на показники бюджету (зменшує надходження та витрати державного і місцевих бюджетів у разі проведення страйку працівниками, обмеження на участь у страйках щодо яких пропонується скасувати). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2017 року вони мають вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» щодо удосконалення порядку державного фінансування політичних партій (реєстр. № 5446 від 24.11.2016), поданий народними депутатами України Князевичем Р.П., Черненком О.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про політичні партії в Україні» (далі – Закон), якими, зокрема, передбачається:

здійснювати за рахунок коштів державного бюджету покриття витрат статутної діяльності політичних партій, що пов’язана з їхньою участю у виборах народних депутатів України, виборах Президента України і місцевих виборах, проведення їх зовнішнього незалежного фінансового аудиту, інших форм забезпечення діяльності партій;

здійснювати виділення з державного бюджету коштів на державне фінансування статутної діяльності партії пропорційно до кількості днів у відповідному календарному році, протягом яких ця партія мала право на державне фінансування її статутної діяльності;

збільшувати при прийнятті Національним агентством з питань запобігання корупції рішення щодо розподілу коштів, виділених з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій, на 10 відсотків суму, що визначається для фінансування статутної діяльності політичної партії у черговому кварталі, якщо від цієї політичної партії були обрані, набули повноважень та є членами її депутатської фракції у Верховній Раді України народні депутати України, серед яких кількість представників однієї статі не перевищує двох третин від загальної кількості народних депутатів України, які були обрані від цієї партій та є членами відповідної депутатської фракції у Верховній Раді України.

Слід відмітити, що за чинною редакцією статті 17² Закону щорічний обсяг державного фінансування статутної діяльності політичних партій становить дві сотих розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня року, що передує року виділення коштів державного бюджету, помноженого на загальну кількість виборців, які взяли участь у голосуванні у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів України. При цьому, Законом України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до низки законів та встановлені особливості щодо застосування розміру мінімальної заробітної плати при розрахунку відповідних величин, а саме їх визначення, починаючи з 2017 року, здійснюється виходячи із розміру 1 600 гривень. Проте, щодо визначення щорічного обсягу державного фінансування статутної діяльності політичних партій, відповідних приписів Закон і даний законопроект не містять.

Водночас, відповідно до законодавчої пропозиції передбачається збільшення на 10 відсотків суми, що визначається для фінансування статутної діяльності політичної партії у черговому кварталі, у разі відповідності гендерним вимогам, проте чітко не визначається яким чином належить забезпечити реалізацію такої вимоги: в межах щорічного обсягу державного фінансування статутної діяльності політичних партій, визначеного згідно із статтею 17² Закону, чи має бути передбачений додатковий обсяг коштів державного бюджету.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Згідно із висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно направити на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» щодо удосконалення порядку державного фінансування політичних партій (реєстр. № 5446 від 24.11.2016), поданий народними депутатами України Князевичем Р.П., Черненком О.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2017 року вони мають вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про теплопостачання» (щодо заборони відключення в опалювальний період об’єктів теплопостачання від систем енергопостачання) (реєстр. № 5611 від 27.12.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Даним законопроектом передбачається шляхом внесення змін до Закону України «Про теплопостачання» встановити окремі умови обмеження або припинення газопостачання об’єктів у сфері теплопостачання в опалювальний період. Так, законопроектом встановлюється заборона припинення або обмеження газопостачання об’єктів у сфері теплопостачання в опалювальний період нижче технологічного мінімуму споживання природного газ. Водночас, у разі несплати або внесення не в повному обсязі плати за використаний природний газ та послуги з його транспортування, передбачається, що газопостачальна організація має право обмежити споживання природного газу суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання, для яких тарифи встановлені на економічно обґрунтованому рівні, до технологічного мінімуму споживання. При цьому, технологічним мінімумом споживання природного газу визначається мінімальний рівень використання природного газу об'єктом у сфері теплопостачання, що забезпечує номінальне функціонування підприємства, недопущення виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і визначається за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що законодавча пропозиція може зумовити послаблення платіжної дисципліни у сфері теплопостачання та, в свою чергу, може створити ризики для газопостачальних організацій в контексті забезпечення стабільності їх фінансового стану і відповідно призвести до погіршення показників їх фінансової діяльності, що як наслідок може зменшити надходження бюджетів різних рівнів внаслідок звуження податкової бази. Аналогічні зауваження висловлює Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту та зазначає, що недоотримання доходів НАК «Нафтогаз України» матиме наслідком зменшення джерел фінансового забезпечення закупівлі імпортованого природного газу Компанією, що в свою чергу, може призвести до загрози зриву забезпечення споживачів, в тому числі, підприємств теплоенергетики, природним газом.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований автором законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про теплопостачання» (щодо заборони відключення в опалювальний період об'єктів теплопостачання від систем енергопостачання) (реєстр. № 5611 від 27.12.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., має вплив на показники бюджету (зменшує надходження бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про туризм» щодо удосконалення термінологічно-понятійного апарату у галузі туризму (реєстр. № 5591 від 23.12.2016), поданий народним депутатом України Лопушанським А.Я.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про туризм» в частині розширення термінологічно-понятійної бази в сфері туризму, зокрема, визначивши такі поняття, як туристичні послуги, договір на туристичне обслуговування, екскурсант, курорт, туристський ваучер. Також законопроектом уточнюється та структурується перелік видів туризму.

Поряд з цим, законопроектом встановлюється нове повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері туризму та курортів, а саме здійснення патріотичного виховання населення України засобами спортивного туризму через систему туристських спортивних клубів, що за експертним висновком Міністерства фінансів України потребуватиме додаткового бюджетного забезпечення.

Також, Міністерством фінансів України висловлено ряд зауважень та пропозицій щодо запропонованих змін до Закону України «Про туризм» та загалом зазначено про необхідність доопрацювання законопроекту.

Слід відмітити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, що має вплив на показники бюджету, суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, однак супровідні документи до законопроекту не містять таких матеріалів.

Також, необхідно відмітити, що термін набрання чинності закону, запропонований у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про туризм» щодо удосконалення термінологічно-понятійного апарату у галузі туризму (реєстр. № 5591 від 23.12.2016), поданий народним депутатом України Лопушанським А.Я., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання роботи таксі, легкових автомобілів на замовлення та інформаційно-диспетчерських служб (реєстр. № 3107 (доопрац.) від 04.11.2016), внесений народними депутатами України Вадатурським А.О., Кривенком В.М., Медуницею О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується визначити основні засади господарської діяльності у сфері перевезень автомобільним перевізником за викликом та на замовлення, інформаційно-диспетчерських служб, принципи організації і регулювання ринків перевезень на таксі, особливості надання послуг з перевезень на таксі та перевезень на замовлення, і засади державного нагляду та контролю у зазначеній сфері.

Як зазначають автори законопроекту у пояснювальній записці до нього, реалізація законопроекту дозволить легалізувати діяльність у сфері таксомоторних перевезень близько 170 тис. осіб та забезпечити надходження до бюджету значних сум коштів.

В той же час, законопроектом передбачається покладання на окремі центральні та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування додаткових повноважень. Так, зокрема:

на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті – реєстрація на безоплатній основі декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до інформаційно-диспетчерських служб, ведення відповідного реєстру інформаційно-диспетчерських служб, а також здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням інформаційно-диспетчерськими службами вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті;

на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, Національну поліцію України та їх територіальні органи – здійснення рейдових перевірок дотримання вимог законодавства під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також контрольного придбання послуг перевезень пасажирів і вантажу;

на Національну поліцію України – дотримання законодавства про рекламу на транспортних засобах під час їх перебування на вулично-дорожній мережі загального користування;

на Раду міністрів Автономної Республіки Крим та обласні державні адміністрації – здійснення ліцензування господарської діяльності з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі, формування мережі стоянок таксі, якщо такі стоянки розміщено за територією населеного пункту, забезпечення організації пасажирських перевезень на стоянках таксі в аеропортах, автомобільних та залізничних вокзалах і станціях;

на органи місцевого самоврядування – формування в межах населених пунктів мережі стоянок таксі, забезпечення безперешкодного доступу до таких стоянок автомобільних перевізників на таксі та організації пасажирських перевезень на міських стоянках таксі.

Виконання таких додаткових повноважень центральними та місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування потребуватиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Поряд з тим, слід зазначити, що положення законопроекту, відповідно до яких повноваження із здійснення ліцензування господарської діяльності з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі обласним державним адміністраціям призведе до зменшення надходжень державного бюджету та збільшення надходжень місцевих бюджетів, оскільки на даний час органом ліцензування з зазначених послуг є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, а відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» плата за видачу ліцензій, що видана органом ліцензування, який є центральним органом виконавчої влади, зараховується до державного бюджету, а плата за видачу ліцензій, що видана органами ліцензування, які є місцевими органами виконавчої влади, зараховується до відповідного місцевого бюджету, про що також зауважується Міністерством фінансів України.

Так, відповідно до пункту 25 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на певні види господарської діяльності зараховується до загального фонду Державного бюджету України, крім плати за ліцензії на певні види господарської діяльності та сертифікати, що видаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних місцевих рад, яка зараховується до загального фонду відповідних місцевих бюджетів і плати за ліцензії та сертифікати, що зараховується до загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами за місцем здійснення діяльності (пункти 21-22 частини першої статті 64 Кодексу та пункти 18-19 частини першої статті 66 Кодексу).

Загалом, Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація окремих положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, проте відсутність фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту позбавляє можливості надати оцінку вартісної величини впливу законопроекту на бюджет.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, що має вплив на показники бюджету, суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, однак супровідні документи до законопроекту не містять таких матеріалів.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Водночас, слід відмітити, що законопроектом пропонується встановити ряд нових та збільшити розміри штрафних санкцій за вже законодавчо визначені порушення у сфері автомобільних перевезень, що може мати опосередкований вплив на дохідну частину державного бюджету, а саме збільшувати надходження бюджету у разі виявлення запропонованих у законопроекті правопорушень та застосування відповідних санкцій, про що також наголошує Міністерство фінансів України.

На момент розгляду законопроекту висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшли.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання роботи таксі, легкових автомобілів на замовлення та інформаційно-диспетчерських служб (реєстр. № 3107 (доопрац.) від 04.11.2016), внесений народними депутатами України Вадатурським А.О., Кривенком В.М., Медуницею О.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, зменшуючи доходи державного бюджету і збільшуючи доходи місцевих бюджетів, а також може сприяти збільшенню доходів державного і місцевих бюджетів за умови легалізації діяльності у сфері таксомоторних перевезень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо умов припинення електропостачання, що відпускається населенню для побутових потреб (реєстр. № 5532 від 12.12.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Даним законопроектом передбачається шляхом внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» встановити окремі умови обмеження або припинення постачання енергопостачальниками електричної енергії населенню. Так, законопроектом визначається, що енергопостачальники мають право обмежити або повністю припинити електропостачання, що відпускається населенню для побутових потреб, у разі неповної оплати спожитої електричної енергії в розмірі, що перевищує суму 3 місячних розмірів плати за електричну енергію, обчислених виходячи з нормативу споживання електричної енергії незалежно від наявності або відсутності індивідуального або загального (квартирного) приладу обліку та тарифу для відповідної групи населення, що діють на день обмеження надання електричної енергії, за умови відсутності укладеного споживачем-боржником з постачальником угоди про погашення заборгованості та (або) при невиконанні споживачем-боржником умов такої угоди. Крім того, пропонується заборонити припиняти постачання електричної енергії в зимовий час для споживачів, які відносяться до соціально незахищених та малозабезпечених верств населення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що питання економічної підтримки при оплаті житлово-комунальних послуг споживачів, які відносяться до соціально незахищених та малозабезпечених верств населення, врегульовані чинним законодавством через Програму житлових субсидій, згідно з якою держава компенсує сім’ям витрати на оплату житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами, що перевищують визначений обсяг обов’язкового відсотка платежу (Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот передбачена у сумі 47,1 млрд гривень.) і зауважує, що запровадження додаткових заходів захисту соціально незахищених та малозабезпечених верств населення може призвести до зниження рівня оплати за спожиту електроенергію.

Поряд з цим, слід зазначити, що законодавча пропозиція може зумовити послаблення платіжної дисципліни споживачів електричної енергії та, в свою чергу, створити ризики для енергопостачальних організацій в контексті забезпечення стабільності їх фінансового стану і може призвести до погіршення показників їх фінансової діяльності, що може мати наслідком зменшення надходжень бюджетів різних рівнів внаслідок звуження податкової бази, про що також наголошено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо умов припинення електропостачання, що відпускається населенню для побутових потреб (реєстр. № 5532 від 12.12.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., має вплив на показники бюджету (зменшує надходження бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо їх приведення у відповідність з Законом України «Про ринок природного газу» (реєстр. № 5289 від 19.10.2016), поданий народним депутатом Лопушанським А.Я.

Відмітили:

Даним законопроектом пропонується внести ряд змін до деяких законодавчих актів України, зокрема, до Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про приватизацію державного майна», «Про трубопровідний транспорт», «Про угоди про розподіл продукції» та деяких інших законодавчих актів з метою приведення окремих норм таких законодавчих актів у відповідність до положень Закону України «Про ринок природного газу».

Слід зазначити, що положеннями законопроекту, зокрема передбачається створення єдиної бази абонентів – споживачів природного газу, до якої з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних вноситься інформація про кожного споживача природного газу (зокрема побутових споживачів), адміністратором якої та відповідальним за її ведення буде суб’єкт господарювання, що діє на підставі ліцензії на транспортування природного газу. При цьому, встановлюється, що оператори газотранспортних систем, оператори газорозподільних систем зобов’язані подавати та оновлювати інформацію про всіх споживачів, приєднаних до газотранспортних та газорозподільних систем таких операторів, адміністратору такої Бази абонентів.

Крім того, положеннями законопроекту пропонується скоротити термін, до якого оператор газорозподільної системи в межах території ліцензованої діяльності із розподілу природного газу зобов’язаний забезпечити встановлення лічильників газу для побутових споживачів, що проживають у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується тільки для приготування їжі – до 1 жовтня 2017 року (згідно з чинним законодавством – до 1 січня 2018 року).

Слід зазначити, що створення, ведення і наповнення єдиної бази абонентів – споживачів природного газу та виконання робіт щодо прискорення встановлення лічильників газу за рахунок суб’єктів господарювання, що надають послуги з газопостачання, призведе до додаткових витрат зазначених суб’єктів на відповідні заходи і, як наслідок, може зумовити збільшення роздрібної ціни на природний газ для споживачів, зокрема, для населення, підприємств і бюджетних установ. В свою чергу, зазначене спричинить збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, у тому числі на надання житлових субсидії населенню.

При цьому, змінами до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» пропонується унормувати питання віднесення до державних соціальних гарантій надання гарантованого обсягу забезпечення паливно-енергетичними ресурсами та встановлення нормативів фінансового забезпечення за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, що спрямовуються на покриття витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, які не покриваються виплатами населення.

Поряд з цим, вилучення природного газу з переліку послуг, за які об’єднання співвласників багатоквартирних будинків сплачують за цінами (тарифами), встановленими для населення, також може призвести до збільшення видатків бюджетів для надання житлових субсидій.

Крім того, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає про те, що запропоноване законопроектом уточнення визначення терміну «газ» і «природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі – природний газ)», наведених у Законах України «Про нафту і газ» та «Про ринок природного газу» звужує поняття «природний газ» тільки до газу метану та його суміші як основного компонента з іншими вуглеводневими та невуглеводневими компонентами, що, в свою чергу призведе до зменшення обсягів газу, які обліковуються видобувними підприємствами як видобута товарна продукція. А відтак, враховуючи, що обсяги товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини є об’єктом оподаткування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, зменшення обсягів видобутих вуглеводнів призведе, відповідно, до зменшення надходжень рентної плати до державного бюджету.

В той же час, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

Крім того, Міністерством фінансів України зауважується, що запропонована законопроектом заміна стандартних умов (значення параметрів тиску і температури, які використовуються як базові при обліку газу) на вимоги, встановлені нормативними документами носить суперечливий характер і може призвести до неоднозначного тлумачення та, відповідно, до маніпулювань платниками під час визначення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу.

Поряд з цим, Міністерством фінансів України висловлюються застереження щодо доповнення законопроектом переліку об’єктів, що мають загальнодержавне значення та не підлягають приватизації, газорозподільними системами або їх частинами, оскільки кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації) – щодо державного бюджету відповідно до статей 2 та 15 Бюджетного кодексу України є джерелами фінансування бюджету, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення його профіциту, і запропоновано опрацювати таке питання з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України і Фондом державного майна України.

Слід також відмітити, що положеннями законопроекту (в тому числі шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення) передбачається підвищення розмірів діючих штрафів та встановлення нових, розширення, уточнення і скасування підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за здійснення правопорушень у сфері газопостачання, що може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень.

Крім того, положеннями законопроекту надано додаткові повноваження Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з контролю за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що також може мати наслідком збільшення надходження державного бюджету від штрафних санкцій.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо їх приведення у відповідність з Законом України «Про ринок природного газу» (реєстр. № 5289 від 19.10.2016), поданий народним депутатом Лопушанським А.Я., має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження державного бюджету та збільшуючи витрати бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 5476 від 01.12.2016), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується до 1 січня 2022 року встановити обмеження щодо відчуження земель сільськогосподарського призначення та запровадити можливість викупу державою в особі уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу таких земельних ділянок у власників (громадян та юридичних осіб) за їх зверненням.

При цьому, викуп державою в особі уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу таких земельних ділянок здійснюється на підставі договору та за ринковою вартістю, визначеною відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики з урахуванням цін на земельні ділянки сільськогосподарського призначення у країнах Європейського Союзу.

Варто зазначити, що з метою реалізації зазначеного у Прикінцевих та перехідних положеннях законопроекту міститься низка доручень Кабінету Міністрів України, зокрема, із розробки проекту закону щодо порядку викупу державою в особі уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та передбачення у державному бюджеті на наступні роки видатків на викуп державою земельних ділянок у їх власників.

Відповідно до пунктів 14 і 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України встановлено мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року (із врахуванням змін, внесених, зокрема, Законом України від 06.10.2016 № 1669-VIII).

Встановлення заборони на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення після 1 січня 2018 року, унеможливить здійснення операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення, а відтак і надходження до бюджету відповідних платежів, пов’язаних з обігом земель сільськогосподарського призначення.

Крім того, положення щодо викупу земельних ділянок сільськогосподарського призначення за ринковою вартістю потребуватиме витрат державного/місцевих бюджетів.

Слід зазначити, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Загалом Міністерством фінансів проект закону не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 5476 від 01.12.2016), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного/місцевих бюджетів, обмежує надходження до бюджетів платежів, що пов’язані із здійсненням операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України (реєстр. № 5579 від 22.12.2016), поданий народними депутатами України Соболєвим С.В., Осуховським О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є врегулювання умов, норм та порядку пенсійного забезпечення осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України та членів їхніх сімей.

Так, законопроектом шляхом внесення змін до статті 4 Закону України «Про пенсійне забезпечення» запропоновано визначити умови, норми та порядок пенсійного забезпечення осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

При цьому, запропоновано розширити види заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій згідно вищевказаного Закону, а саме включено оклади чи доплати за військовим (спеціальним) званням /зміни до статті 43 цього Закону/.

Запропоновані законопроектом зміни призведуть до розширення кола осіб, які матимуть право на отримання пенсій за вислугу років, та потребуватимуть додаткових видатків Пенсійного фонду України і відповідно державного бюджету на виплату пенсій, зважаючи на покриття дефіциту Фонду за рахунок коштів державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України (реєстр. № 5579 від 22.12.2016), поданий народними депутатами України Соболєвим С.В., Осуховським О.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, в т.ч. для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.17; 1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» (реєстр. № 5435 від 22.11.2016), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Іоновою М.М. та іншими; «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» (реєстр. № 5435-1 від 05.12.2016), поданий народним депутатом України Найємом М.-М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектами шляхом прийняття нового Закону України пропонується визначити правовий статус осіб, зниклих безвісти, та врегулювати відносини, пов’язані з обліком цих осіб та їх розшуком.

Законопроекти встановлюють обов’язок держави вжити всіх можливих заходів з розшуку особи, зниклої безвісти, та встановити її місцезнаходження.

Відповідно до положень законопроектів за реєстр. № 5435 і № 5435-1 передбачається створення Комісії з питань осіб, зниклих безвісти (далі – Комісія), яка є постійно діючим допоміжним органом Кабінету Міністрів України, утвореним з метою забезпечення координації діяльності органів, уповноважених на облік/розшук осіб, зниклих безвісти. При цьому, положення про Комісію розроблятиме та затверджуватиме Кабінет Міністрів України.

Визначено, що організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Комісії здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань застосування норм міжнародного гуманітарного права на території України.

Чисельність та персональний склад Комісії затверджується Кабінетом Міністрів України /до складу Комісії входять представники, визначені: центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань застосування норм міжнародного гуманітарного права на території України; центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері; центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню; Генеральною прокуратурою України; Національною поліцією України; Службою безпеки України; а за законопроектом за реєстр. № 5435-1 додатково ще й Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини/.

Для реалізації повноважень Комісії відповідно до положень законопроекту за реєстр. № 5435-1 у її складі утворюється постійно діючий виконавчий орган Комісії, до повноважень якого, зокрема, входить ведення Реєстру, в тому числі внесення даних до Реєстру, перевірка правильності внесення даних до Реєстру іншими суб’єктами; збір та управління інформацією, необхідною для проведення розшуку осіб, зниклих безвісти; та інше (стаття 13 законопроекту за реєстр. № 5435-1). Водночас, законопроектом за реєстр. № 5435 передбачено, що у складі Комісії утворюється Консультативна рада, до якої входять представники від об’єднань громадян та міжнародних гуманітарних організацій, залучених до розшуку осіб, зниклих безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом, та ідентифікації їх останків, обраних у порядку, встановленому положенням про Комісію.

У статті 10 законопроекту за реєстр. № 5435 визначається, що видатки на роботу Комісії здійснюються за окремою бюджетною програмою центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань застосування норм міжнародного гуманітарного права на території України, а відповідно до положень статті 11 законопроекту за реєстр. № 5435-1 видатки на роботу Комісії здійснюються відповідно до державної цільової програми, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень законопроектів основними повноваженнями Комісії зокрема, визначено координацію діяльності органів, уповноважених на облік/розшук осіб, зниклих безвісти; забезпечення функціонування Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти (далі – Реєстр) та інше. При цьому, за положеннями законопроектів адміністратор Реєстру /державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України і уповноважене ним на ведення такого Реєстру/ здійснює заходи зі створення і супроводження програмного забезпечення Реєстру, збереження та захисту бази даних, відповідає за його функціонування, надає доступ до його розділів в порядку, визначеному цим Законом, забезпечує реєстрацію такого доступу та збереження відомостей про кожний доступ.

Разом з цим, положеннями статті 17 законопроекту за реєстр. № 5435 і статті 19 реєстр. № 5435-1 визначаються органи, уповноважені на облік та/або розшук осіб, зниклих безвісти, а саме: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, охорони здоров’я, міграції, виконання кримінальних покарань та пробації, будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства; Державна прикордонна служба України; Національна поліція України; Національна гвардія України; Служба безпеки України; органи прокуратури, місцеві органи влади.

Водночас, положеннями статті 9 законопроектів за реєстр. № 5435 і реєстр. № 5435-1 передбачається збереження місця роботи, займаної посади та середнього заробітку /виплата проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України/ на підприємстві, в установі, організації за особами, уповноваженими на виконання функцій держави, зниклими безвісти у зв’язку з виконанням службових обов’язків з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, під час збройного конфлікту, воєнних дій, заворушень всередині держави.

Поряд з цим, положеннями законопроекту за реєстр. № 5435-1 (статті 6 та 25 законопроекту та запропоновані зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») передбачається непрацездатним членам сім’ї особи, зниклої безвісти (дітям, батькам, чоловіку (дружині) особи, яка зникла безвісти, незалежно від того чи були вони на її утриманні) призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника в порядку встановленому Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Аналіз положень законопроектів свідчить, що реалізація положень законопроектів за реєстр. № 5435 і реєстр. № 5435-1 потребуватиме видатків державного бюджету на утворення та утримання нового органу державної виконавчої влади, виконання функцій у цій сфері іншими уповноваженими органами, а здійснення матеріально-технічного забезпечення заходів із розшуку осіб, зниклих безвісти, ще й коштів місцевих бюджетів. Виплата пенсій у зв’язку із втратою годувальника членам сім’ї особи, зниклої безвісти потребуватиме додаткових видатків бюджету Пенсійного фонду України і відповідно державного бюджету, зважаючи на покриття дефіциту Фонду за рахунок коштів державного бюджету.

Разом з цим, до законопроектів за реєстр. № 5435 і № 5435-1 не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Водночас, положеннями законопроектів за реєстр. № 5435 і реєстр. № 5435-1 згідно із новою статтею 188-49 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається притягнення до адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог Комісії з питань осіб, зниклих безвісти, члена Комісії з питань осіб, зниклих безвісти шляхом застосування штрафів на посадових осіб (від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень.

Крім того, законопроектом за реєстр. № 5435-1 передбачається внесення змін до Кримінального кодексу України та встановлення кримінальної відповідальності за насильницьке зникнення (нова стаття 146-1 Кримінального кодексу України), що каратиметься позбавленням волі на строк від 3 до 7 років, що може зумовити збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів.

Варто зауважити, що термін набрання чинності, визначений у законопроектах за реєстр. № 5435 і № 5435-1, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроектів висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» (реєстр. № 5435 від 22.11.2016), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Іоновою М.М. та іншими; «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» (реєстр. № 5435-1 від 05.12.2016), поданий народним депутатом України Найємом М.-М., мають вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету (в т.ч. для Пенсійного фонду України) та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону),.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо пріоритету забезпечення внутрішніх потреб населення України в природному газі та визначення складових ціни природного газу) (реєстр. № 5290 від 19.10.2016), внесений народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Даним законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» пропонується розширити принципи функціонування ринку природного газу, встановивши пріоритетне забезпечення внутрішніх потреб населення України в природному газі, що видобутий (вироблений) на території України, та визначити складові ціни природного газу. Так, до складових ціни природного газу пропонується включити:

витрати на видобування природного газу, які визначаються на підставі виробничої собівартості видобування одиниці об’єму природного газу, що розраховується відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності та вимог чинного законодавства України про бухгалтерський облік та фінансову звітність;

витрати на виробництво природного газу, як товарної продукції, яка відповідає стандартам, що встановлені чинним законодавством України;

витрати на транспортування природного газу до споживача;

рівень рентабельності на рівні, що не може перевищувати 10 відсотків.

Слід зазначити, що відповідно до статті 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. При цьому, установлення державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими цінами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку. А відтак, встановлення цін на природний газ відповідно до порядку, запропонованого у законопроекті, може потребувати компенсації відповідних втрат газодобувних та газотранспортних компаній з державного та місцевих бюджету, про що також зазначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.

Також, Міністерством фінансів України зазначається, що обмеження складових ціни природного газу може призвести до зниження бази оподаткування і відповідно до недонадходжень до державного бюджету податків, зокрема, рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, податку на додану вартість.

Водночас, реалізація положень законопроекту може призвести до зниження роздрібних цін на природний газ, що в свою чергу, зменшить обсяги видатків державного та місцевих бюджетів на оплату комунальних послуг і енергоносіїв бюджетними установами та витрат, пов’язаних з наданням пільг та субсидій населенню на оплату таких послуг.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований авторами законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо пріоритету забезпечення внутрішніх потреб населення України в природному газі та визначення складових ціни природного газу) (реєстр. № 5290 від 19.10.2016), внесений народним депутатом України Мураєвим Є.В., має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження державного та місцевих бюджетів, а оцінка впливу на витрати державного і місцевих бюджетів визначатиметься залежно від результатів практичної реалізації законопроекту). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про скасування в Україні податку на додану вартість (реєстр. № 5401 (доопрац.) від 28.12.2016), поданий народними депутатами України Немировським А.В., Лабазюком С.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2018 року скасувати податок на додану вартість як такий, що є дискримінаційним та корупційним в частині його відшкодування, з метою забезпечення рівності усіх платників податків перед законом.

Належить зауважити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» планові надходження від податку на додану вартість загалом визначені у сумі 293,1 млрд грн, що становить 43,5% доходів загального фонду державного бюджету. Таким чином, податок на додану вартість є основним бюджетоутворюючим податком і джерелом для здійснення витрат держави.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету /втрати бюджету у розрахунку на рік становитимуть близько 232,6 млрд грн./.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про скасування в Україні податку на додану вартість (реєстр. № 5401 (доопрац.) від 28.12.2016), поданий народними депутатами України Немировським А.В., Лабазюком С.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до значного зменшення доходів державного бюджету щодо податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо системи збирання та утилізації використаної тари) (реєстр. № 5615 від 28.12.2016), поданий народними депутатами України Луценко І.С., Іванчуком А.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується запровадити з 1 червня 2017 року особливості оподаткування податком на додану вартість депозитних етикеток, які використовуються відповідно до Закону України «Про систему збирання та утилізації використаної тари», а саме не включати до бази оподаткування ПДВ вартість таких депозитних етикеток.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту цих же розробників «Про систему збирання та утилізації використаної тари» (реєстр. № 5614), яким, зокрема, передбачається запровадити новий механізм системи збору використаної тари шляхом впровадження функціонування депозитної системи тари (однією зі складових такої системи є депозитна етикетка, якою буде позначатись відповідна тара). Відтак, практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 5615 залежить від прийняття законопроекту за реєстр. № 5614.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету, а саме запровадження винятків із загальновстановлених правил оподаткування податком на додану вартість призведе до втрат доходів загального фонду державного бюджету.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 червня 2017 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо системи збирання та утилізації використаної тари) (реєстр. № 5615 від 28.12.2016), поданий народними депутатами України Луценко І.С., Іванчуком А.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (щодо вдосконалення порядку державної реєстрації громадських об’єднань та їх відокремлених підрозділів) (реєстр. № 5620 від 28.12.2016), поданий народними депутатами України Білецьким А.Є. та Петренком О.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується вдосконалити порядок державної реєстрації громадських об’єднань та їх відокремлених підрозділів шляхом внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Зокрема, у статті 1 законопроекту пропонується визначити, що суб’єктами такої реєстрації є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси, акредитовані суб’єкти (у чинній нормі – територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі).

Відповідно до Бюджетного кодексу України адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань належить до доходів загального фонду державного бюджету чи місцевих бюджетів, а саме зараховується до:

державного бюджету – адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань /пункт 25-1 частини другої статті 29 Кодексу/;

бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад за місцем надання послуг – адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що здійснюється виконавчими органами міських рад міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами рад об’єднаних територіальних громад /пункт 36-2 частини першої статті 64 Кодексу/;

бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів за місцем надання послуг – адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад /пункт 20-7 частини першої статті 69 Кодексу/.

Таким чином, впровадження даної законодавчої ініціативи призведе до перерозподілу доходів загального фонду бюджетів щодо зазначеного адміністративного збору (зокрема, зменшення доходів державного бюджету та збільшення доходів відповідних місцевих бюджетів).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових бюджетних коштів та не потребує фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (щодо вдосконалення порядку державної реєстрації громадських об’єднань та їх відокремлених підрозділів) (реєстр. № 5620 від 28.12.2016), поданий народними депутатами України Білецьким А.Є. та Петренком О.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету та збільшення доходів відповідних місцевих бюджетів в частині адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо лібералізації податкового навантаження на платників податків) (реєстр. № 5589 від 23.12.2016), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», згідно з якими, зокрема:

зменшити базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств з 18 до 15 відсотків;

встановити ставку податку на дохід для страховиків та суб’єктів, що здійснюють букмекерську діяльність, азартних ігор, у розмірі 15 відсотків;

зменшити ставку податку на доходи фізичних осіб з 18 до 10 відсотків;

збільшити ставку податку на доходи фізичних осіб з 5 до 10 % для доходів:

– у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств;

– від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року;

– отриманих платником податку в результаті прийняття ним у спадщину будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення;

зменшити ставку податку на додану вартість з 20 до 15 відсотків;

зменшити розмір єдиного соціального внеску з 22 до 20 відсотків.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття забезпечить зменшення фіскального навантаження на бізнес, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, оновлення основних фондів підприємств, ліквідацію поширених схем ухилення від оподаткування, виведення значної частини економіки з тіні, що призведе до збільшення доходів як державного, так і місцевих бюджетів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до значних втрат бюджету, зокрема:

від зниження ставки податку на додану вартість лише на 1% призведе до недонадходження цього податку до державного бюджету у сумі – 11,5 млрд грн;

від зниження ставки податку на доходи фізичних осіб з 18% до 10% – втрати близько 55,1 млрд грн у 2017 році;

від зниження розміру єдиного соціального внеску з 22% до 20% – втрати близько 14 млрд грн у 2017 році.

Однак автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 січня 2017 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Згідно з Бюджетним кодексом України податок на доходи фізичних осіб та податок на прибуток підприємств зараховуються до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 цього Кодексу передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, у зв’язку із запропонованим зниженням розміру єдиного соціального внеску зменшаться доходи фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування (насамперед, Пенсійного фонду України), що призведе до збільшення дефіциту Пенсійного фонду і відповідно збільшення видатків державного бюджету на покриття такого дефіциту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо лібералізації податкового навантаження на платників податків) (реєстр. № 5589 від 23.12.2016), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів та надходжень до фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, а також потребуватиме збільшення видатків державного бюджету на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів та на покриття дефіциту Пенсійного фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до підпункту 133.4.1. пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України щодо установчих документів неприбуткової організації (реєстр. № 5622 від 28.12.2016), поданий народним депутатом України Писаренком В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не поширювати на юридичних осіб публічного права, установчими документами яких передбачено, що ці особи створені без мети отримання прибутку, дію положень Податкового кодексу України, які передбачають для неприбуткових організацій:

заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на показники державного бюджету внаслідок надання податкових преференцій окремим суб’єктам господарювання (може призвести до необґрунтованого використання пільгового режиму оподаткування податком на прибуток підприємств), а вартісна величина впливу в частині недонадходження податку на прибуток залежатиме від обсягу прибутків суб’єктів господарювання, на яких буде поширено дію законопроекту.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його офіційного опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

Слід зазначити, що відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до підпункту 133.4.1. пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України щодо установчих документів неприбуткової організації (реєстр. № 5622 від 28.12.2016), поданий народним депутатом України Писаренком В.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення заходів щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів (реєстр. № 5495-1 від 14.12.2016), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом вносяться зміни до Кримінального кодексу України, Лісового кодексу України та законів України «Про природно-заповідний фонд України», «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», зокрема:

- запроваджується участь сільських, селищних, міських рад в управлінні територіями та об’єктами природно-заповідного фонду та розширення їх повноважень у сфері лісових відносин /такі повноваження мають здійснюватись в межах коштів, які щорічно передбачаються у місцевих бюджетах на функціонування таких органів/;

- здійснюється передача повноважень щодо видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду до центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища /слід зазначити, постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 р. № 159 було ліквідовано територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища, а Законом України від 16.10.2012 № 5456-VI повноваження територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища передано обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям, що може ускладнити реалізацію вищевказаних змін/;

- передбачається оприлюднення матеріалів державного лісового кадастру; переліку підприємств, установ, організацій і громадян, яким видано лісорубний або лісовий квиток; інформації щодо лімітів використання лісових ресурсів при заготівлі другорядних лісових матеріалів тощо;

- доручається Кабінету Міністрів України розробити і подати на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму збереження лісів в Україні та відповідні регіональні програми, які, зокрема, передбачать заходи із забезпечення ведення наближеного до природнього способу ведення лісового господарства.

Також, змінами до статті 246 Кримінального кодексу України виокремлено правопорушення щодо незаконної порубки зелених насаджень в особливо охоронюваних лісах та збільшено розміри штрафів у 10 разів, збільшено строки арешту, обмеження та позбавлення волі за відповідні правопорушення, одночасно, доповнено покарання конфіскацією майна.

Такі зміни можуть призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів та від реалізації конфіскованого майна у разі виявлення відповідних злочинів та залежно від покарань, що застосовуватимуться, а також збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів.

Одночасно, змінами до статей 18 та 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлюється заборона на всі види рубок у заповідній зоні біосферних заповідників та всі види суцільних рубок в зоні регульованої рекреації.

Слід відмітити, що відповідно до статей 29, 64, 66 та 69 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів, зараховується до державного та місцевих бюджетів, тому реалізація норм проекту Закону може зменшити дохідну частину цих бюджетів на суму вищезазначеного платежу.

Разом з тим, Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» доповнюється тимчасовою забороною вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів (коди 4401, 4404 УКТЗЕД) з 1 січня 2017 року строком на 10 років /за чинною редакцією забороняється строком на 10 років вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів необроблених (код 4403 УКТЗЕД), а саме деревних порід, крім сосни, – з 1 листопада 2015 року та деревних порід сосни – з 1 січня 2017 року/.

Реалізація вказаної законодавчої ініціатива, з одного боку, призведе до зменшення надходжень державного бюджету від експортних операцій, проте, з іншого боку, може стимулювати розвиток внутрішнього ринку та виробництва продукції, насамперед деревообробної промисловості і, відповідно, сприяти додатковим надходженням до державного та місцевих бюджетів від підприємств галузі.

Одночасно, законопроектом передбачається внести зміни до статті 48 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» щодо зарахування до екологічних фондів штрафів, грошових стягнень за шкоду, заподіяну їм у результаті порушення законодавства про природно-заповідний фонд і платежів підприємств, установ та організацій за забруднення відповідних територій та об’єктів природно-заповідного фонду у повному обсязі.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 7 частини третьої статті 29 Кодексу 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України, які відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 30 Кодексу спрямовуються на здійснення природоохоронних заходів. Разом з тим, пунктом 4 частини першої статті 69-1 Кодексу передбачено, що 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів.

Отже, реалізація таких змін призведе до збільшення доходів спеціальних фондів місцевих бюджетів та зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету, що в свою чергу, зумовить зменшення відповідно його видатків та потребуватиме додаткових коштів із загального фонду державного бюджету на забезпечення виконання вищевказаних завдань (у зв’язку із неможливістю проведення видатків за спеціальним фондом через недонадходження до нього), про що також зауважило Міністерство фінансів України.

Зважаючи на положення законопроекту, розробнику, відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, належить надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні. Як зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, відсутність розрахунків та обґрунтувань не дає можливості визначити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення заходів щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів (реєстр. № 5495-1 від 14.12.2016), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.:

1) має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, збільшуватиме доходи і видатки спеціального фонду місцевих бюджетів у зв’язку із зарахуванням 100% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, оцінка впливу на доходи державного бюджету та доходи загального фонду місцевих бюджетів визначатиметься практичною реалізацією положень законопроекту та їх впливу на розвиток внутрішнього ринку та виробництво продукції, насамперед деревообробної промисловості). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань промислової політики та підприємництва при доопрацюванні законопроекту підпункт 6 пункту 3 розділу І законопроекту /щодо зарахування грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності/ узгодити із вимогами пункту 7 частини третьої статті 29 та пункту 4 частини першої статті 69¹Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про дорожній рух та його безпеку» (реєстр. № 5184 від 26.09.2016), поданий народним депутатом України Шверком Г.А.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроект шляхом прийняття нового Закону України «Про дорожній рух та його безпеку» (Закон України «Про дорожній рух» пропонується визначити таким, що втрачає чинність) передбачає регулювання суспільних відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає повноваження Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та господарювання у сфері дорожнього руху та його безпеки, права та обов’язки власників транспортних засобів і суб’єктів – учасників дорожнього руху.

Слід зазначити, що законопроектом передбачається встановлення додаткових повноважень окремим органам виконавчої влади, зокрема:

до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту та дорожнього господарства – проведення аудиту безпеки дорожнього руху сертифікованими аудиторами з безпеки дорожнього руху; забезпечення самостійно або через третіх осіб проведення навчання по підготовці кваліфікованих аудиторів з безпеки дорожнього руху, видання кваліфікаційних сертифікатів Державної комісії сертифікації аудиторів з безпеки дорожнього руху та ведення реєстру сертифікованих аудиторів; утримання Єдиної державної системи інформаційного забезпечення транспорту;

до повноважень уповноваженого підрозділу Міністерства внутрішніх справ України – утримання Єдиного державного електронного реєстру дорожнього руху та його безпеки та керування відповідними складовими системами, контроль за формуванням та підтриманням в актуальному стані інформаційних ресурсів, надання користувачам прав доступу до такого Реєстру, а також здійснення відомчої реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (на даний час відомчу реєстрацію та облік такої техніки здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);

на органи місцевої виконавчої влади - здійснення відомчої реєстрації та обліку трамваїв і тролейбусів (на даний час відомчу реєстрацію та облік таких транспортних засобів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері транспорту).

Виконання таких додаткових повноважень органами виконавчої влади потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Крім того, положеннями законопроекту передбачається утворення нового центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом – Національного бюро безпеки дорожнього руху, яке реалізовуватиме державну політику у сфері дорожнього руху та його безпеки шляхом координації діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та громадських організацій у цьому питанні, та напрацювання відповідних законодавчих змін, спрямованих на удосконалення дорожнього руху та підвищення його безпеки.

До повноважень та завдань зазначеного вище Бюро, зокрема, пропонується віднести проведення моніторингу та вивчення соціально-економічних аспектів проблеми забезпечення безпеки дорожнього руху; аналіз стану та причин дорожньо-транспортної аварійності в державі на підставі інформації автоматизованих баз даних про дорожньо-транспортні пригоди, формування вимог до порядку обліку та аналізу дорожньо-транспортних пригод; розроблення рекомендацій щодо впровадження новітніх технологій і розробок у практичну діяльність органів державної влади, що забезпечують дорожній рух та його безпеку; дослідження проблем та розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності здійснення державного та відомчого контролю і нагляду у сфері дорожнього руху та його безпеки тощо.

Відповідно до положень законопроекту організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Бюро здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, а обсяг видатків на його утримання встановлюватиметься окремим рядком під час затвердження державного бюджету.

Відтак, створення та функціонування такого органу державної влади потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Поряд з цим, положеннями законопроекту передбачається розробка, затвердження та реалізація державних і місцевих цільових програм розвитку дорожнього руху та його безпеки на автомобільних дорогах загального користування державного і місцевого значення, вулицях і дорогах, залізничних переїздах міст та інших населених пунктів, що потребуватиме коштів відповідно державного та місцевих бюджетів.

Водночас, положеннями статті 20 законопроекту передбачається для забезпечення фінансування заходів щодо розвитку та безпеки дорожнього руху створення відповідно спеціального фонду державного бюджету та спеціальних фондів місцевих бюджетів, джерелами наповнення яких визначаються адміністративні штрафи за порушення вимог законодавства у сфері дорожнього руху та його безпеки.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) надходження від сплати адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зараховуються до загального фонду державного бюджету.

Довідково: згідно із звітністю Казначейства України за 2016 рік до загального фонду державного бюджету надійшло адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (код 21081300) у сумі 437,6 млн грн.

Таким чином, впровадження таких положень законопроекту матиме наслідком втрати доходів загального фонду державного бюджету від сплати адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху з відповідним збільшенням спеціального фонду державного та місцевих бюджету, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України.

З огляду на вимоги частини третьої статті 13, частини четвертої статті 23 і частини другої статті 48 Кодексу, здійснення видатків на забезпечення заходів розвитку та безпеки дорожнього руху буде залежати від стану виконання відповідних надходжень, що в певних умовах може призвести до їх недофінансування.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, що має вплив на показники бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, однак супровідні документи до законопроекту не містять таких матеріалів.

Поряд з тим, положеннями статті 20 законопроекту, зокрема, передбачається:

фінансування заходів щодо розвитку та безпеки дорожнього руху, передбачених цільовими державними або місцевими програмами, за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, відрахувань міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань, місцевих бюджетів, позабюджетних коштів і фондів;

встановлення обсягу коштів державного та місцевих бюджетів, що спрямовуються за цільовим призначенням на забезпечення заходів щодо розвитку та безпеки дорожнього руху, не менше 3 відсотків від суми, передбаченої на утримання та розбудову автомобільних доріг загального користування державного значення і не менше 5 відсотків, від суми, передбаченої на утримання та розбудову автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг, залізничних переїздів міст та інших населених пунктів відповідно;

визначення головним розпорядником бюджетних коштів спеціального фонду державного бюджету Національне бюро безпеки дорожнього руху України;

встановлення заборони щодо спрямування коштів, передбачених за спеціальними фондами бюджетів для розвитку та безпеки дорожнього руху, за будь-яким іншим призначенням або їх передачі до загальних фондів бюджетів;

фінансування заходів, пов’язаних з впровадженням та функціонуванням системи фіксації правопорушень у сфері дорожнього руху та його безпеки в автоматичному режимі, зокрема, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів приватних інвесторів, у тому числі залучених за моделлю державно-приватного партнерства у формі спільної діяльності, залучених коштів, включаючи кредити банків та інших фінансово-кредитних установ тощо.

Такі положення статті 20 законопроекту не узгоджуються з вимогам Конституції України та Кодексу і, при цьому, є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

Так, зокрема, стаття 95 Конституції України регламентує, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України. Такі ж вимоги встановлено пунктом восьмим частини першої статті 2, частинами першою і другою статті 23 та частиною першою статті 30 Кодексу.

Поряд з тим, частина п’ята статті 13 Кодексу встановлює, що розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України; частина дев’ята статті 13 Кодексу, забороняє створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами; частина третя статті 13, частина четверта статті 23 і частина друга статті 48 Кодексу встановлюють, що здійснення видатків за спеціальним фондом бюджету, взяття бюджетних зобов’язань і проведення видатків за спеціальним фондом бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету; стаття 22 Кодексу визначає вимоги щодо розпорядників бюджетних коштів; пункти 15, 23 і 37 частини першої статті 2, частина третя і четверта статті 13, частини перша і третя статті 15, пункт 52 частини другої статті 29, пункт 34 частини першої статті 64, пункт 29 частини першої статті 66, пункт 3 частини першої статті 69-1 та пункт 16 частини першої статті 69 встановлюють термінологічні визначення бюджетних коштів та їх складових і визначають, що благодійні внески, кошти від запозичень, концесійні платежі є надходженнями відповідних бюджетів.

Водночас, слід відмітити, що з 1 січня 2018 року відповідно до законів України від 17.11.2016 № 1762-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі» та від 17.11.2016 № 1763-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення дорожньої галузі» з 1 січня 2018 року передбачається створення та функціонування Державного дорожнього фонду та врегульовуються питання фінансового забезпечення розвитку дорожнього господарства, у тому числі, і реалізації заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Кодексу, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту загалом зазначає, що положення даного законопроекту суперечать вимогам Бюджетного кодексу України та відзначає про його непідтримку, у зв’язку із відсутністю розрахунків і фінансово-економічних обґрунтувань.

УХВАЛИЛИ:

1) Проект Закону України «Про дорожній рух та його безпеку» (реєстр. № 5184 від 26.09.2016), поданий народним депутатом України Шверком Г.А., має вплив на показники бюджету (призведе до втрат доходів загального фонду державного бюджету та збільшення доходів спеціального фонду державного і місцевих бюджетів, потребуватиме збільшення витрат державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2) Рекомендувати Комітету з питань транспорту при доопрацюванні цього законопроекту врахувати вимоги статті 95 Конституції України та Бюджетного кодексу України (насамперед, статей 2, 13, 15, 22, 23, 29, 30, 48, 64, 66, 69, 69-1), якими, зокрема, надано термінологічні визначення бюджетних коштів та їх складових, врегульовано питання щодо бюджетного забезпечення реалізації певних програм (заходів), повноважень учасників бюджетного процесу, вимог та особливостей використання бюджетних коштів за спеціальним фондом бюджету, та взяти до уваги, що фінансове забезпечення розвитку дорожнього господарства, у тому числі, реалізації заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм врегульовано законами України від 17.11.2016 № 1762-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі» та від 17.11.2016 № 1763-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення дорожньої галузі».

3) Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про державне управління та регулювання у сфері електронних комунікацій» (реєстр. № 5285 від 18.10.2016), поданий народним депутатом України Данченком О.І.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань інформатизації та зв’язку.

Законопроект шляхом прийняття нового Закону України «Про державне управління та регулювання у сфері електронних комунікацій» (Закон України «Про телекомунікації» пропонується визначити таким, що втрачає чинність) передбачає визначення правового регулювання відносин у сфері електронних комунікацій, правових засад державного управління та регулювання у сфері електронних комунікацій, повноважень відповідних державних органів; прав та обов’язків суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність в сфері електронних комунікацій; прав та обов'язків споживачів послуг електронних комунікацій; засад функціонування мереж і застосування засобів електронних комунікацій, радіообладнання та кінцевого обладнання; засад здійснення діяльності з надання послуг електронних комунікацій, доступу до публічних мереж електронних комунікацій і пов'язаних з ними засобів тощо.

Законопроектом визначено органи державного управління у сфері електронних комунікацій, до яких віднесено: Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері електронних комунікацій. Повноваження вказаних органів державної влади, визначені положеннями законопроекту, виконуватимуться в межах коштів державного бюджету, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на забезпечення виконання покладених на них повноважень та відповідно до граничної чисельності працівників цих органів.

Водночас, положеннями законопроекту пропонується визначити засади державного регулювання та орган державного регулювання у сфері електронних комунікацій. Засобами державного регулювання у даній сфері пропонується визначити, зокрема, нормативно-правове регулювання, реєстрацію діяльності суб’єктів господарювання у сфері електронних комунікацій, надання дозволів на використання номерного ресурсу, ліцензування радіочастотного ресурсу, формування та реалізацію цінової і тарифної політики, здійснення нагляду (контролю), застосовування заходів впливу у випадку виявлення порушень законодавства тощо. Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій та поштового зв’язку визначено Національним регулятором у цій сфері (далі – Регулятор), який є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України (такий орган державної влади має бути правонаступником Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, зважаючи на те, що відповідно до Закону України «Про Телекомунікації» Комісія є органом державного регулювання у сфері телекомунікацій).

Відповідно до законопроекту до складу Регулятора входять сім членів, у тому числі Голова. Забезпечення виконання покладених на Регулятора повноважень здійснюватиме апарат Регулятора, який виконуватиме організаційну, технічну, юридичну, аналітичну, інформаційно-довідкову та іншу роботу, необхідну для ефективного функціонування Регулятора. Поряд з цим, встановлюється, що працівники апарату Регулятора є державними службовцями.

При цьому, змінами до статті 8 Закону України «Про оплату праці» та статті 50 Закону України «Про державну службу» пропонується встановити виключення щодо визначення умов та форми оплати праці працівників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій та поштового зв’язку /за чинною редакцією такі питання щодо працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначається Кабінетом Міністрів України/ і запропоновано визначати такі питання відповідно до Закону України «Про державне управління та регулювання у сфері електронних комунікацій».

Слід зазначити, що відповідно до положень законопроекту фінансове забезпечення діяльності Регулятора пропонується здійснювати за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, джерелами наповнення якого пропонується визначити 15 відсотків надходжень ліцензійної плати за користування радіочастотним ресурсом України, визначеної і сплаченої платниками цієї плати відповідно до Податкового кодексу України.

Одночасно зазначається, що при розроблені проекту Державного бюджету України на наступний бюджетний рік видатки на здійснення діяльності Регулятора плануються на рівні, не нижче визначеного в бюджетному запиті Регулятора, а у випадку, якщо до початку бюджетного року кошторис Регулятора не затверджений у встановленому цим Законом порядку, фінансування його діяльності здійснюється за кошторисом попереднього бюджетного року.

За умови, що зміна рентної плати на ліцензійну плату за користування радіочастотним ресурсом України є рівноцінною, відповідно до показників, затверджених законом про державний бюджет на 2017 рік, обсяг видатків на утримання Регулятора може становитиме 468 млн гривень на рік. В той же час, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що орієнтовна сума коштів, надходження якої можливе до спеціального фонду державного бюджету від загальної суми коштів ліцензійної плати за користування радіочастотним ресурсом, на фінансування діяльності національного регулятора складатиме 256 млн гривень, водночас зауважено про те, що планові потреби у фінансовому забезпеченні діяльності Регулятора на сьогодні розрахувати не є можливим.

Разом з тим, слід звернути увагу, що на 2017 рік бюджетні призначення Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (правонаступником якої згідно з законопроектом передбачається відповідний Регулятор) встановлені за загальним фондом державного бюджету в обсязі 59,4 млн грн, що майже у 8 разів менше вищенаведеного розрахункового обсягу надходжень на функціонування відповідного державного органу (468 млн гривень).

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також звернуто увагу на вказану різницю між надходженнями і витратами та зауважено, що обсяг видатків на утримання державних органів визначається при формуванні видаткової частини державного бюджету відповідно до норм бюджетного законодавства, а можливе перевищення темпу зростання обсягу щорічних надходжень від відповідних платежів над зростанням нормативних витрат на утримання зазначеного державного органу матиме наслідком утворення значного залишку невикористаних коштів на кінець бюджетного періоду.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до даного законопроекту також зауважує про необхідність додаткового обґрунтування та надання відповідних розрахунків щодо припису частини третьої статті 22 законопроекту щодо фінансування діяльності Регулятора за рахунок 15 відсоткових відрахувань від ліцензійної плати за користування радіочастотним ресурсом та відзначає, що відповідно до вимог директив № 2002/19/ЄС, № 2002/20/ЄС, № 2002/21/ЄС фінансування діяльності Регулятора має формуватися на засадах співрозмірності та адекватності покладеним завданням та виконуваним обов’язкам.

Слід також зауважити, що передбачений законопроектом особливий порядок фінансового забезпечення Регулятора (з спеціального фонду державного бюджету) не повною мірою відповідатиме одному з головних принципів бюджетної системи України, а саме принципу її єдності, яка забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності /пункт 1 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс)/.

Окремо, слід наголосити, що Кодексом визначені загальні умови фінансового забезпечення органів державної влади, які не містять виключень щодо бюджетного забезпечення окремих з них. При цьому, відповідно до визначених цим Кодексом засад бюджетної методології, зокрема, в частині розподілу бюджету на загальний та спеціальний фонди, особливостей формування та використання коштів спеціального фонду бюджету, загальноприйнятою практикою є здійснення за загальним фондом державного бюджету видатків, які пов’язані з виконанням функцій держави та які мають постійний і обов’язковий характер, до яких слід віднести і видатки на оплату праці працівників органів державної влади, а не за спеціальним фондом державного бюджету, як це пропонується положеннями законопроекту.

Слід нагадати, що відповідно до вимог Кодексу (частина третя статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статті 48) взяття бюджетних зобов’язань і проведення видатків за спеціальним фондом бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

Таким чином, згідно із законопроектом здійснення видатків на функціонування Регулятора буде залежати від стану виконання відповідних надходжень, що в певних умовах може призвести до недофінансування таких видатків і відповідно бути чинником неналежного виконання покладених на Регулятора повноважень.

Також, потрібно звернути увагу, що згідно із Законом України від 28.12.2014 № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» з 2015 року суттєво зменшується спеціальний фонд державного бюджету. Загалом питання оптимізації спеціального фонду державного бюджету (особливо в умовах гострої обмеженості бюджетних ресурсів) є обґрунтованим і має сприяти реалізації конституційної норми щодо справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Враховуючи зазначене, запропоноване законопроектом зарахування до спеціального фонду державного бюджету ліцензійної плати за користування радіочастотним ресурсом України не узгоджується із здійсненими заходами щодо оптимізації спеціального фонду державного бюджету.

Поряд з тим, положення законопроекту щодо планування видатків при розробленні проекту державного бюджету на наступний бюджетний рік на здійснення діяльності Регулятора на рівні, не нижче визначеного в бюджетному запиті Регулятора (абзац вісімнадцятий частини другої статті 22 законопроекту), не є предметом регулювання цього законопроекту, а виключно Кодексу, статтями 32-37 якого визначено порядок підготовки проекту державного бюджету виходячи із принципів бюджетної системи України, насамперед, зважаючи на необхідність дотримання принципів обґрунтованості, ефективності, результативності та збалансованості.

Також, слід зауважити, що положення законопроекту щодо здійснення фінансового забезпечення діяльності Регулятора за кошторисом попереднього бюджетного року у випадку, якщо до початку бюджетного року кошторис Регулятора не затверджений (абзац дев’ятнадцятий частини другої статті 22 законопроекту), також не є предметом регулювання даного законопроекту. Кодексом визначено вимог щодо затвердження кошторису, запропоноване у законопроекті не узгоджується із пунктом 30 частини першої статті 2, статтями 41, 47 і 48 Кодексу, зокрема, в частині вимог щодо проведення витрат бюджету в разі несвоєчасного набрання чинності закону про Державний бюджет України та взяття зобов’язань на проведення видатків в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом. Крім того, порушення порядку або термінів подання, розгляду і затвердження кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету, затвердження у кошторисах показників, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями, а також взяття бюджетних зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом чи законом про Державний бюджет України, відповідно до статті 116 Кодексу визначається порушенням бюджетного законодавства.

Крім того, положення законопроекту щодо подання Головою Регулятора на погодження Комітету Верховної Ради України з питань бюджету проект кошторису Регулятора на наступний рік (пункт 3 частини одинадцятої статті 18 законопроекту), також не узгоджується з положеннями статей 32-37, 47-48 Кодексу і Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, відповідно до яких Комітет не наділений повноваженнями щодо затвердження кошторисів.

Відповідно до статті 89 Конституції України комітети Верховної Ради України створюються для здійснення лише законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, що належать до повноважень парламенту. Наведені вище положення прийнятого Закону не узгоджуються також із статтею 27 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», якою визначено складові контрольної діяльності комітетів Верховної Ради України у бюджетному процесі.

«За своїм конституційним статусом комітети є органами, які забезпечують здійснення парламентом його повноважень. Конституція України не наділяє комітети самостійними повноваженнями, вони можуть лише сприяти Верховній Раді України у здійсненні повноважень щодо парламентського контролю, виконуючи певні дії допоміжного (інформаційного, експертного, аналітичного тощо) характеру». Такою є правова позиція Конституційного Суду України, сформульована у Рішенні від 10 червня 2010 року № 16-рп/2010.

Враховуючи вищезазначене, для приведення положень законопроекту у відповідність до вимог законодавства пункт 3 частини одинадцятої статті 18 та абзаци вісімнадцятий і дев’ятнадцятий частини другої статті 22 законопроекту потребують виключення.

Необхідно також відмітити, що відповідно до положень законопроекту на Регулятора пропонується покласти додаткові повноваження, зокрема, щодо ведення державного реєстру постачальників електронних комунікаційних послуг, здійснення організаційно-правового забезпечення універсальних послуг та послуг пропуску трафіка тощо. Відповідно здійснення таких повноважень потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, про що також зазначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.

Крім того, слід зауважити, що потребуватиме коштів державного бюджету реалізація положень законопроекту щодо здійснення державою фінансування спеціальних об’єктів електронних комунікацій за рахунок і в межах, передбачених Державним бюджетом України (визначення «спеціальний об’єкт електронних комунікацій» законопроект не містить). Також, потребуватимуть коштів державного та місцевих бюджетів положення цього законопроекту щодо інвестування розвитку електронних комунікаційних мереж загального користування за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Поряд з цим, законопроектом передбачається проведення щорічного аудиту Регулятора аудиторською фірмою, що має досвід у проведенні аудиту за міжнародними стандартами аудиту, шо також потребуватиме додаткових коштів державного бюджету.

При цьому, слід зауважити, що питання контролю за дотриманням бюджетного законодавства регулюється статтею 26 та Главою 17 Кодексу. Зокрема, згідно із статтею 110 Кодексу здійснення контролю за надходженням та використанням коштів Державного бюджету України, ефективністю управління коштами державного бюджету віднесено до повноважень Рахункової палати.

Положення законопроекту щодо виключення діяльності у сфері телекомунікацій із переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (відповідно до змін до частини другої статті 21 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» скасування ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій передбачено з 1 січня 2018 року) та запровадження механізму застосування повідомного принципу здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій, без попереднього індивідуального дозволу з боку держави (за виключенням використання радіочастотного та номерного ресурсу) призведуть до втрат дохідної частини загального фонду державного бюджету у розрахунку на рік у обсязі близько 3 млн гривень, про що зазначило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Поряд з цим, слід зауважити, що відповідно до положень законопроекту скасовується рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України, яка відповідно до бюджетного законодавства у повному обсязі зараховується до загального фонду державного бюджету. При цьому, впроваджується ліцензійна плата за користування радіочастотним ресурсом.

Довідково: згідно із звітністю Казначейства України за 2016 рік до загального фонду державного бюджету надійшло рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (код 13060000) у сумі 2 068,5 млн грн, а відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» у доходах загального фонду планові надходження такого платежу визначені у сумі 3 119,9 млн гривень.

Таким чином, реалізація таких положень законопроекту матиме наслідком зменшення доходів загального фонду державного бюджету від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на 3,1 млрд грн (у розрахунку на рік в умовах 2017 року), що призведе до втрат доходів загального фонду державного бюджету, і, як наслідок, до зменшення ресурсу фінансового забезпечення загальнодержавних соціальних програм, які згідно статті 87 Бюджетного кодексу України здійснюються виключно за рахунок Державного бюджету України, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України. Поряд з цим, Міністерством фінансів України зауважено про ризик втрат державного бюджету внаслідок несплати запропонованого нового платежу та судових суперечок державних органів з користувачами радіочастотного ресурсу з цього питання.

Слід відмітити, що автор законопроекту за реєстр. № 5285 є співавтором проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо функціонування радіочастотного ресурсу)» за реєстр. № 5052 від 30.08.2016, поданого до Верховної Ради України народними депутатами України Данченком О.І., Матузко О.О. і Семенухою Р.С., відповідно до положень якого вносяться зміни до Податкового кодексу України щодо скасування рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України. Натомість, як зазначають автори законопроекту за реєстр. № 5052 у пояснювальній записці до нього очікувані надходження коштів до державного бюджету за рахунок сплати ліцензійної плати за користування радіочастотним ресурсом України мають бути на рівні не менше, ніж від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Проте, необхідно зазначити, що Податковий кодекс України не передбачає серед загальнодержавних податків та зборів ліцензійної плати за користування радіочастотним ресурсом України, натомість, відповідно до положень цього Кодексу установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється (пункт 9.4 статті 9 цього Кодексу), будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3. статті 7 цього Кодексу), а загальнодержавні, місцеві податки та збори, справляння яких не передбачено цим Кодексом, сплаті не підлягають (пункт 4.2. статті 4 цього Кодексу), про що також відзначено у висновку Міністерства фінансів України.

Слід зауважити, що положення законопроекту щодо створення постачальниками електронних комунікаційних послуг робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків загальної чисельності працівників без урахування зайнятих у важких, шкідливих умовах та роботах з підвищеною небезпекою, викладено у інший спосіб, ніж у статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Зазначене призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету – безпосередньо надходжень Фонду соціального захисту інвалідів, що є складовою спеціального фонду державного бюджету, і відповідно витрат спеціального фонду на реалізацію програм і заходів щодо соціального захисту інвалідів (пункт 13-2 частини третьої статті 29 та пункт 20 частини четвертої статті 30 Кодексу) і потребуватиме додатково витрат загального фонду державного бюджету на соціальний захист інвалідів.

Поряд з цим, слід відмітити, що положеннями законопроекту (в тому числі шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення) передбачається розширення підстав для притягнення до адміністративної відповідальності суб’єктів господарювання за здійснення правопорушень у сфері електронних комунікацій, підвищення розмірів діючих штрафів, що може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень. Водночас, змінами до Кримінального кодексу України запропоновано збільшити термін обмеження волі за умисне пошкодження складових електронних комунікаційних мереж, що може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених до обмеження волі за відповідний злочин у разі його скоєння.

З огляду на положення даного законопроекту, які мають вплив на показники бюджету, порушено вимоги частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України щодо необхідності надання суб’єктом законодавчої ініціативи до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, оскільки відповідні матеріали відсутні.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований автором законопроекту, не відповідають положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Загалом, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну та видаткову частини державного бюджету, висловлює ряд зауважень до них.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до даного законопроекту висловлює ряд зауважень та пропозицій до нього та звертає увагу на те, що поданий законопроект за сферою регулювання є близьким до проекту Закону за реєстр. № 3549-1 від 11.12.2015 «Про електронні комунікації», який Головне управління рекомендувало прийняти за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій та який 20.09.2016 направлений на повторне перше читання. З огляду на зазначене, Головне науково-експертне управління вважає, що слушні положення цього законопроекту можуть бути враховані при доопрацюванні проекту Закону за реєстр. № 3549-1 від 11.12.2015.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про державне управління та регулювання у сфері електронних комунікацій» (реєстр. № 5285 від 18.10.2016), поданий народним депутатом України Данченком О.І., має вплив на показники бюджету (призведе до втрат доходів загального фонду державного бюджету з нерівноцінним збільшенням доходів спеціального фонду державного бюджету і потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань інформатизації та зв’язку при доопрацюванні цього законопроекту, виходячи із положень Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 2, 7, 13, 23, 32-37, 41, 47, 48 і 116):

виключити пункт 3 частини одинадцятої статті 18 та абзаци вісімнадцятий і дев’ятнадцятий частини другої статті 22 законопроекту;

доопрацювати інші положення законопроекту, забезпечивши їх узгодження з вимогами бюджетного законодавства.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо механізму стягнення необґрунтованих активів на користь держави у порядку цивільного судочинства (реєстр. № 5577 від 22.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом передбачається запровадження інституту стягнення в порядку цивільного судочинства в дохід держави необґрунтованих активів до закінчення кримінального провадження, під час якого й були виявлені такі активи, правомірність походження яких не доведена; із застосуванням виключно до майна, яке виявлено в ході розслідування корупційних злочинів, зокрема, арешту відповідного майна у кримінальному провадженні за правилами арешту, встановленими Кримінальним процесуальним кодексом України.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що прийняття законопроекту забезпечить можливість звернення в дохід держави необґрунтованих активів, одержаних від корупційних злочинів, в рамках цивільного судочинства. При цьому зазначено, що оскільки даний інститут стягнення є новим, запропоноване звільнення від сплати судового збору не відобразиться на попередніх розрахунках щодо надходжень судового збору, які проводились з метою оцінки можливостей виконання відповідних зобов’язань держави перед Міжнародним валютним фондом.

Слід звернути увагу, що у доходах спеціального фонду державного бюджету на 2017 рік за кодом 50080100 передбачено конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, у сумі 11,6 млрд грн. Разом з тим, на 2016 рік відповідні доходи передбачені у спеціальному фонді державного бюджету у сумі 7,7 млрд грн, а за звітними даними Казначейства України за 2016 рік такі надходження становили лише 165 тис. гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме видатків з державного бюджету та може впливати на надходження державного бюджету.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо механізму стягнення необґрунтованих активів на користь держави у порядку цивільного судочинства (реєстр. № 5577 від 22.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може сприяти виконанню планових доходів державного бюджету на 2017 рік щодо конфіскованих коштів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей передачі в оренду газорозподільних систем, власником яких є держава, або їх складових (реєстр. № 5558-1 від 23.12.2016), поданий народними депутатами Драюком С.Є., Ксенжуком О.С. та Геращенко А.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроект передбачає внесення змін до законів України «Про оренду державного та комунального майна», «Про трубопровідний транспорт», «Про Фонд державного майна» та «Про ринок природного газу», відповідно до яких, зокрема, пропонується:

розширити перелік об'єктів оренди газорозподільними системами або їх складовими;

заборонити Фонду державного майна України виступати орендодавцем газорозподільних систем або їх складових;

встановити, що орендодавцем газорозподільних систем або їх складових є визначений Кабінетом Міністрів України суб’єкт господарювання державного сектору економіки.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що за орієнтовними розрахунками запровадження орендної плати за користування державним майном, яке знаходиться у складі газорозподільних систем, дасть можливість у 2017 році збільшити надходження до державного бюджету на суму понад 700 млн гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме вплив на дохідну та видаткову частини бюджету. За інформацією НАК «Нафтогаз» на балансі підприємств з газопостачання та газифікації перебуває 342 843 об’єкта державної власності, залишкова вартість яких становить 5 109 093,7 тис. грн. Крім того, Мінфін зазначає, що реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету на надання пільг та житлових субсидій, на проведення заходів, пов’язаних з підготовкою та подальшою передачею в оренду газорозподільних систем.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей передачі в оренду газорозподільних систем, власником яких є держава, або їх складових (реєстр. № 5558-1 від 23.12.2016), поданий народними депутатами Драюком С.Є., Ксенжуком О.С. та Геращенко А.Ю., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо розвитку власної справи фізичною особою-підприємцем з інвалідністю, отриманою внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції (реєстр. № 5518 від 09.12.2016), поданий народними депутатами України Денісовою Л.Л., Єфремовою І.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» пропонується запровадити надання безповоротної одноразової фінансової допомоги на розвиток власної справи фізичній особі – підприємцю з інвалідністю, отриманою внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Реалізація запропонованої законодавчою ініціативою пропозиції потребуватиме вишукання додаткових витрат державного бюджету.

При цьому, виходячи із змісту статті 14¹ вказаного Закону, до якої законопроектом вносяться зміни, з урахуванням законодавчої пропозиції зазначеним особам також надаватимуться державна допомога у вигляді пільг з оподаткування та позики, що може призвести відповідно до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів і необхідності вишукання додаткових видатків бюджетів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та відмічає, що проект закону потребує доопрацювання і подання фінансово-економічних розрахунків.

Слід зауважити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Необхідно також зазначити, що частиною четвертою статті 16 Бюджетного кодексу України встановлено заборону на здійснення бюджетною установою запозичень у будь-якій формі або надання юридичним чи фізичним особам кредитів з бюджету (якщо не встановлено відповідні бюджетні призначення на надання кредитів з бюджету). Відтак, надання позик підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам – підприємцям за рахунок адміністративно-господарських санкцій і пені за не виконання нормативу з працевлаштування інвалідів, які є надходженнями до Фонду соціального захисту інвалідів України, може здійснюватися за умови встановлення бюджетних призначень на таку мету.

Згідно із висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій, зокрема зазначено про необхідність надання фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо розвитку власної справи фізичною особою-підприємцем з інвалідністю, отриманою внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції (реєстр. № 5518 від 09.12.2016), поданий народними депутатами України Денисовою Л.Л., Єфремовою І.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшуючи доходи і збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про державне регулювання у сфері супутникової навігації (реєстр. № 5549 від 16.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань інформатизації та зв’язку.

Законопроектом пропонується встановити правові, економічні, організаційні та фінансові засади діяльності у сфері супутникової навігації в Україні та встановлюються засади державного регулювання у цій сфері. Зокрема, проектом закону:

встановлюються повноваження Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, інших державних органів стосовно реалізації державної політики у сфері супутникової навігації, зокрема, на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності, покладаються, зокрема, повноваження із забезпечення функціонування та розвитку державної системи супутникової навігації; подання на розгляд Кабінету Міністрів України рішення про призначення оператора державної системи супутникової навігації, організація та забезпечення його діяльності; виконання функції державного реєстратора щодо ведення державного реєстру функціональних доповнень, які діють в Україні, створення умов для провадження діяльності у сфері супутникової навігації та забезпечення проведення оцінки відповідності технічному регламенту супутникових навігаційних інформаційних послуг, які вони надають користувачам; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері супутникової навігації відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; на інші державні органи – повноваження щодо організації та забезпечення здійснення заходів з оснащення для державних потреб підприємств, установ та організацій, які належать до сфери їх управління, сучасною апаратурою та засобами супутникової навігації, виконання функцій галузевих реєстраторів щодо ведення галузевих реєстрів тощо;

визначається порядок реєстрації функціональних доповнень у державному реєстрі та реєстрації функціональних навігаційних інформаційних систем у галузевих реєстрах, зокрема передбачається здійснення такої реєстрації відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги»;

передбачається здійснення органами виконавчої влади у межах свої повноважень з метою екстреного реагування на аварійні та надзвичайні ситуації заходів щодо створення функціональних навігаційних інформаційних систем для моніторингу транспортних засобів, переданих в оперативне управління підприємствам, установам та організаціям, які належать до сфери їх управління, та щодо оснащення їх необхідною апаратурою і засобами супутникової навігації та телекомунікацій тощо.

Крім того, проектом закону вносяться зміни до законів України «Про космічну діяльність», «Про концесії», «Про державно-приватне партнерство», якими пропонується положення вказаних законів узгодити із нормами і вимогами вищевказаного законопроекту.

За пояснювальною запискою до законопроекту, підготовленою Державним космічним агентством України, та висновком Міністерства фінансів України законопроект не потребує додаткових видатків державного бюджету.

Поряд з цим, слід зазначити, що реалізація положення законопроекту, відповідно до якого реєстрація функціональних доповнень та функціональних навігаційних інформаційних систем здійснюватиметься відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги», призведе до додаткових надходжень державного бюджету, оскільки плата за надання адміністративних послуг зараховується до загального фонду державного бюджету згідно з пунктом 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про державне регулювання у сфері супутникової навігації (реєстр. № 5549 від 16.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 99 Земельного кодексу України щодо уточнення видів права земельного сервітуту (реєстр. № 5606 від 26.12.2016), поданий народними депутатами України Різаненком П.О. та Шиньковичем А.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом запропоновано виключити пункт «в» статті 99 Земельного кодексу України, згідно з яким до видів права земельного сервітуту віднесено право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація безпосередньо не впливає на видаткову та/або доходну частину державного чи місцевих бюджетів.

За висновком Міністерства фінансів України, реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, проте може впливати на дохідну частину бюджетів, оскільки дозволить отримувати права на земельні ділянки на конкурентних засадах, що сприятиме зростанню ціни на земельні ділянки та забезпечить додаткові надходження місцевих бюджетів.

Слід зауважити, що згідно із вимогами статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (розрахунки), однак відповідні матеріали не надано.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 99 Земельного кодексу України щодо уточнення видів права земельного сервітуту (реєстр. № 5606 від 26.12.2016), поданий народними депутатами України Різаненком П.О. та Шиньковичем А.В., має вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про обіг земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 5535 від 13.12.2016), поданий народними депутатами України Мушаком О.П., Хланем С.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується запровадити механізм обігу земель сільськогосподарського призначення, продажу земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності виключно на конкурентних засадах шляхом проведення електронних земельних торгів, при цьому стартова ціна продажу таких земельних ділянок не може бути нижчою за її експертну грошову оцінку, що проводиться відповідно до вимог Закону України «Про оцінку земель» (на період набрання чинності цим Законом – 1 липня 2017 року до 1 січня 2020 року, продаж таких ділянок здійснювати за нормативною грошовою оцінкою, вартість земельної ділянки не може бути нижчою за 20 річних орендних плат виходячи з середньої орендної плати по відповідному району).

При цьому, встановлюється поетапність застосування запропонованого механізму обігу земель сільськогосподарського призначення, зокрема, щодо земель державної та комунальної власності – з дати набрання чинності цим Законом – 1 липня 2017 року; щодо земель приватної власності – з 1 липня 2018 року. Водночас, у законопроекті визначено, що набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: з дати набрання чинності цим Законом до 1 січня 2020 року – громадяни України, територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування та об’єднані територіальні громади, створені відповідно до перспективного плану формування спроможних громад, держава в особі органів виконавчої влади (відповідно до повноважень визначених статтею 122 Земельного кодексу України), з 1 січня 2020 року – юридичні особи всіх форм власності, з 1 січня 2030 року – іноземці, особи без громадянства.

Разом з цим, статтею 10 законопроекту передбачається дозволити протягом одного року відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення банками та іншими фінансовими установами, право власності на які перейшло до них у рахунок погашення заборгованості за договірними зобов’язаннями, а після цього терміну, - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Крім того, відповідно до положень статті 20 законопроекту, у випадку не відчуження протягом одного року земельних ділянок сільськогосподарського призначення власником, якому відповідно до законодавства вони не можуть належати на праві власності, відчуження земельної ділянки може здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Крім того, Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту передбачено з дати набрання чинності цим Законом перехід у комунальну власність земель та земельних ділянок під польовими дорогами, в тому в числі проектними, лісосмугами, господарськими дворами (фермами, токами тощо) та інших, тощо.

Реалізація зазначених положень законопроекту дозволить здійснення операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення, а відтак і надходження до бюджетів відповідних платежів, пов’язаних з обігом земель сільськогосподарського призначення. Водночас, право розпорядження землями сільськогосподарського призначення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і розпорядження землями державної власності для сільських, селищних, міських рад та об’єднаних територіальних громад може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на формування у разі необхідності документації із землеустрою земельних ділянок, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Разом з тим, законопроектом уточнюються повноваження щодо розпорядження землями державної власності для сільських, селищних, міських рад та об’єднаних територіальних громад, які мають здійснюватись в межах коштів, які щорічно передбачаються у місцевих бюджетах на функціонування вищевказаних органів.

Необхідно звернути увагу, що у експертному висновку до законопроекту Міністерством фінансів України запропоновано виключити підпункт 6 пункту 8 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту, як такий, що може призвести до непорозумінь при справлянні державного мита та в окремих випадках неможливості визначення його ставки аргументуючи це тим, що на сьогодні не по всіх земельних ділянках проведена нормативна грошова оцінка земель. Відповідно до зазначеного положення змінами до пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» передбачено ставку державного мита за посвідчення договорів відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження, встановити у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (за чинною редакцією – 1% суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян), а за посвідчення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, інших цивільно-правових угод щодо відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення у перших три роки з дня укладання договору відчуження, за яким ця ділянка перейшла у власність відчужувача, – 90% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Разом з цим, запропоновані зміни щодо розмірів ставок державного мита за посвідчення договорів відчуження, купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у разі збільшення бази нарахування такого платежу, можуть зумовити збільшення надходжень до місцевих бюджетів.

Слід зауважити, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті /з 1 липня 2017 року/, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про обіг земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 5535 від 13.12.2016), поданий народними депутатами України Мушаком О.П., Хланем С.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (зумовить надходження до бюджетів платежів, пов’язаних із здійсненням операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, та може збільшити надходження місцевих бюджетів від державного мита, потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» щодо посилення адаптаційної спроможності та поетапного запровадження в Україні міжнародних екологічних вимог до транспортних засобів (реєстр. № 5624 від 29.12.2016), поданий народним депутатом України Горватом Р.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується відкласти до 2020 року (у діючій редакції – до 2018 року) набрання чинності обмеження щодо проїзду на митну територію України з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні транспортних засобів, які відповідають екологічним нормам не нижче «Євро 6», за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2019 року включно (у діючій редакції – до 31 грудня 2017 року включно).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що збереження сталого імпорту вживаних транспортних засобів забезпечить стабільні податкові надходження до державного бюджету на рівні 3 млрд. грн. щорічно. При цьому, здешевлення вартості транспортних засобів за рахунок імпорту вживаних автомобілів, що відповідають екологічному стандарту «Євро-5», стимулюватиме в 2018-2019 роках заміщення застарілого автопарку та в цілому позитивно вплине на рівень екологічності транспортних засобів, які експлуатуються в Україні.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект матиме вплив на показники доходної частини бюджету, але необхідної для оцінки вартісного впливу на показники бюджетів інформації щодо прогнозних обсягів попиту, виробництва та продажу автомобілів, які відповідають певним екологічним нормам, обсяги ввезення таких авто розробником не надано.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» щодо посилення адаптаційної спроможності та поетапного запровадження в Україні міжнародних екологічних вимог до транспортних засобів (реєстр. № 5624 від 29.12.2016), поданий народним депутатом України Горватом Р.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету, насамперед, від податку на додану вартість, акцизного податку та ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(збільшують надходження та / або зменшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про додаткові заходи підвищення рівня обороноздатності держави та соціального захисту громадян України шляхом застосування механізмів цивільної конфіскації (реєстр. № 5557 від 20.12.2016), поданий народними депутатами України Бурбаком М.Ю., Тетеруком А.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом передбачається, зокрема, запровадження інституту стягнення в дохід держави необґрунтованих активів до закінчення кримінального впровадження, під час якого й були виявлені такі активи, правомірність походження яких не доведена, в той час як підозрюваний у кримінальному провадженні корупційних злочинів фактично може ними користуватися та розпоряджатися (так званої «цивільної конфіскації»).

Крім того, законопроектом передбачається внести зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якими звільнити від сплати судового збору органи прокуратури у справах про стягнення необґрунтованих активів в дохід держави. У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що оскільки даний інститут стягнення є новим, запропоноване звільнення від сплати судового збору не відобразиться на попередніх розрахунках щодо надходжень судового збору, які проводились з метою оцінки можливостей виконання відповідних зобов’язань держави перед Міжнародним валютним фондом.

Законопроектом також вносяться зміни до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», якими пропонується наділити Національне агентство повноваженнями щодо управління активами, на які накладено арешт з метою забезпечення їх стягнення у дохід держави як необґрунтованих в порядку цивільного судочинства до закінчення кримінального провадження, а також повноваженнями щодо реалізації активів, які стягнені в дохід держави за рішенням суду у справах про стягнення необґрунтованих активів в дохід держави до закінчення кримінального провадження.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме видатків з державного бюджету та в майбутньому впливатиме на дохідну частину державного бюджету.

Окремо слід зазначити, що розділом I законопроекту пропонується встановити, що конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, спрямовуються до спеціального фонду державного бюджету і розподіляються наступним чином:

- 50 відсотків коштів спрямовуються до цільового фонду для забезпечення оборони і безпеки держави і розподіляються шляхом внесення відповідних змін до Державного бюджету України на фінансування заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки країни;

- 50 відсотків коштів спрямовуються на надання державної допомоги у зв’язку з зростанням цін та тарифів на житлово-комунальні послуги:

у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, – особам, яким пенсії обчислюються з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення»; іншим одержувачам пенсійних виплат, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсії, та інвалідам, розміри пенсійних та інших виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною, не досягають розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб – працівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, крім одержувачів пенсій та державної соціальної допомоги.

Насамперед належить зауважити, що такі положення законопроекту щодо цільового спрямування конфіскованих коштів не відповідають вимогам:

Статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки на загально-суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків);

нормам Бюджетного кодексу України, зокрема: частині другій статті 4 (згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету) та частині п’ятій статті 13 (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України).

Поряд з тим, такі положення законопроекту не узгоджуються із Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

Відповідно до пункту 10 статті 11 та додатку № 1 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» у доходах спеціального фонду державного бюджету на 2017 рік за кодом 50080100 передбачено конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, у сумі 11,6 млрд грн /на 2016 рік відповідні доходи були передбачені у спеціальному фонді державного бюджету у сумі 7,7 млрд грн, а за звітними даними Казначейства України за 2016 рік такі надходження становили лише 165 тис. грн./.

Водночас, пунктами 16-21 і 24 статті 14 та додатком № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачено, що зазначені кошти спрямовуються на:

видатки для органів національної безпеки і оборони на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави, виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення, а також на підприємствах космічної галузі (3000 млн грн);

фінансову підтримку сільгосптоваровиробників (2579 млн грн).

видатки державного фонду регіонального розвитку (2500 млн грн);

субвенцію місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (2500 млн грн);

субвенцію місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад (1000 млн грн).

Таким чином, порушене у законопроекті питання щодо цільового спрямування конфіскованих коштів є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1) Проект Закону України про додаткові заходи підвищення рівня обороноздатності держави та соціального захисту громадян України шляхом застосування механізмів цивільної конфіскації (реєстр. № 5557 від 20.12.2016), поданий народними депутатами України Бурбаком М.Ю., Тетеруком А.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може сприяти виконанню планових доходів державного бюджету на 2017 рік щодо конфіскованих коштів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту;

2) рекомендувати Комітету з питань правової політики та правосуддя розділ I законопроекту щодо розподілу коштів спеціального фонду державного бюджету в частині конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, виключити, як такий, що не відповідає вимогам статті 95 Конституції України та нормам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 4 і 13), а порушене у цьому розділі питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства;

3) це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

Опосередкований:

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (реєстр. № 5578 від 22.12.2016), внесений народними депутатами України Сольваром Р.М., Вадатурським А.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити частину шосту статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» новим положенням, згідно з яким у разі прийняття Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, виключно фізичні особи – резиденти України, які мають споживчі кредити, суми яких на момент видачі споживчого кредиту не перевищували у гривневому еквіваленті національної валюти більше ніж в чотири рази суми граничного розміру, що відшкодовується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) фізичним особам, мають право сплатити граничний розмір суми, що відшкодовується Фондом, а Фонд зобов’язаний прийняти кошти та припинити зобов’язання по споживчому кредиту фізичної особи в повному обсязі, після сплати граничного розміру, що відшкодовується Фондом фізичним особам. При цьому, припинення зобов’язання в такому випадку не є благом для фізичної особи.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребує збільшення бюджетних видатків.

У цьому зв’язку слід відмітити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» одним з джерел формування коштів Фонду у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду є кошти державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що надається з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запропоновані законопроектом зміни унеможливлять погашення кредиторських вимог Фонду та негативно вплинуть на його фінансові ресурси, що відповідно призведе до необхідності запозичення Фондом необхідних ресурсів, а відтак може вплинути на державний бюджет.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (реєстр. № 5578 від 22.12.2016), внесений народними депутатами України Сольваром Р.М., Вадатурським А.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету для забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів у разі погіршення фінансового стану Фонду залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 343 Кримінального кодексу України (щодо захисту прав державних реєстраторів та заборони протиправного втручання у діяльність державних реєстраторів) (реєстр. № 5478 від 02.12.2016), поданий народним депутатом України Купрієнком О.В.

Відмітили:

Законопроектом вносяться зміни до Кримінального кодексу України, якими за вплив у будь-якій формі на державного реєстратора, а також його близького родича з метою перешкоджання виконанню ним службових обов’язків, чи обов’язків, покладених на нього законом, або добитися прийняття незаконного рішення, пропонується встановити кримінальну відповідальність у вигляді штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме до 1 700 грн./, або виправних робіт, або позбавлення права обіймати певні посади, або обмеження волі на відповідний строк.

Реалізація законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідний злочин у разі його виявлення, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України. При цьому, реалізація законопроекту може зумовити також збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів, у разі застосування до них покарання у вигляді обмеження волі.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 343 Кримінального кодексу України (щодо захисту прав державних реєстраторів та заборони протиправного втручання у діяльність державних реєстраторів) (реєстр. № 5478 від 02.12.2016), поданий народним депутатом України Купрієнком О.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати надходження та витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних злочинів та залежно від покарань, які будуть застосовуватись). У разі прийняття відповідного закону він може набувати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції (реєстр. № 5450 від 24.11.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом передбачається удосконалити систему державного ринкового нагляду за безпечністю нехарчової продукції, яка вводиться в обіг та розповсюджується на території України.

До повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, пропонується віднести проведення перевірки характеристик продукції у торгівельних та складських приміщеннях суб’єктів господарювання, у місцях використання продукції під час її монтажу та/або введення в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час таких дій), за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб, у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої тимчасово припинено за результатами контролю продукції, а також за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Слід також зазначити, що законопроектом пропонується скасувати диференціацію розмірів штрафів за порушення законодавства у сфері ринкового нагляду та привести їх до єдиних величин. При цьому, розмір штрафу за порушення законодавства у сфері ринкового нагляду в законопроекті визначено за найменшою величиною від діючої норми.

Поряд з цим, передбачається встановлення відповідальності суб’єкта господарювання, який ввів продукцію в обіг або є її розповсюджувачем за створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, у вигляді штрафів у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – н.м.д.г.) для суб’єкта господарювання, який ввів продукцію в обіг та у розмірі 500 н.м.д.г. – для розповсюджувачів за відповідні правопорушення /виходячи із розміру встановленого на даний час н.м.д.г. 17 грн розміри штрафів становитимуть 25 500 грн і 8 500 грн відповідно/.

Відтак, законодавча пропозиція може призвести до зміни обсягу надходжень державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції (реєстр. № 5450 від 24.11.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (змінюючи обсяг надходжень державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень і залежно від кількості таких правопорушень та санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» (щодо дотримання вагових або габаритних норм та/або умов, визначених у дозволі на участь у дорожньому русі) (реєстр. № 4660-д від 23.12.2016), поданий народними депутатами України Дубневичем Я.В., Бурбаком М.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується уточнити діючі положення та доповнити новими Закон України «Про автомобільний транспорт» в частині регулювання відносини у сфері автомобільних перевезень вантажів, пасажирів, багажу тощо. Так, зокрема, за законопроектом відправник вантажу буде зобов’язаний дотримуватись встановлених законодавством норм при завантажені автомобільного транспортного засобу, перевізник та його водій матимуть право здійснювати перевірку вагових параметрів завантаженого транспортного засобу, встановлювати вимоги приведення маси вантажу до відповідних норм та відмовлятися від перевезення в разі порушення габаритно-вагових норм при завантаженні тощо.

Поряд з цим, законопроектом з метою посилення адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері автомобільних перевезень розширено перелік правопорушень та встановлено відповідальність, а саме:

до автомобільних перевізників за відмову водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю, блокування роботи габаритно-вагового комплексу, та/або самовільне залишення місця проведення контролю, за порушення встановлених законодавством вимог щодо габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу, а також, до відправника вантажу за порушення встановлених законодавством вимог щодо габаритно-вагових норм при завантаженні транспортного засобу та/або щодо оформлення документів на вантаж, у вигляді штрафу у розмірі 2000 неоподаткованих мінімум доходів громадян (далі – н.м.д.г.) /виходячи із розміру встановленого на даний час н.м.д.г. 17 грн розмір штрафу становитиме 34 000 грн/.

Слід зазначити, що реалізація зазначених вище положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету, величина впливу визначатиметься залежно від стану дотримання норм законодавства у зазначеній сфері, про що також у своєму експертному висновку зазначає Міністерство фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» (щодо дотримання вагових або габаритних норм та/або умов, визначених у дозволі на участь у дорожньому русі) (реєстр. № 4660-д від 23.12.2016), поданий народними депутатами України Дубневичем Я.В., Бурбаком М.Ю. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції (реєстр. № 5448 від 24.11.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом передбачено удосконалення засад правового регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, визначено принципи органічного виробництва, повноваження органів управління у відповідній сфері, загальні вимоги до виробництва, переробки та реалізації органічної продукції тощо.

Одночасно пропонується визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини», який на даний час регулює функціонування ринку органічної продукції.

Проектом Закону передбачається, що державна підтримка органічного виробництва буде надаватися виробникам органічної продукції у рамках загальнодержавних та регіональних програм, за рахунок і межах видатків за бюджетними програмами, спрямованими на підтримку розвитку сільськогосподарських товаровиробників.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребує додаткового фінансування з державного бюджету.

При цьому зауважено, що повноваження державних органів виконавчої влади будуть здійснюватися в межах та за рахунок коштів державного бюджету, зокрема, ведення Державних реєстрів операторів ринку органічної продукції, органів сертифікації, органічного насіння, а також участь у роботі міжнародних організацій здійснюватиметься за рахунок і в межах видатків, затверджених Мінагрополітики за бюджетною програмою 2801010 «Загальне керівництво та управління у сфері агропромислового комплексу».

Крім того, положеннями законопроекту та змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується встановити відповідальність за порушення законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції. Зокрема, за правопорушення щодо введення в обіг та реалізації продукції, яка не відповідає вимогам законодавства встановлюється відповідальність у вигляді штрафу від 8 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 136 до 425 грн/.

Крім того, змінами до Закону України «Про захист прав споживачів» пропонується встановити відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, сума становитиме 170 грн/.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції (реєстр. № 5448 від 24.11.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що будуть застосовуватись). У разі прийняття відповідного закону він може набувати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» (щодо забезпечення умов розвитку вітчизняного літакобудування) (реєстр. № 5434 від 21.11.2016), внесений народними депутатами України Богуслаєвим В.О., Ванатом П.М., Валентировим С.В. та Пономарьовим О.С.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується продовжити до 1 січня 2025 року дію норм Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі – Закон) щодо застосування до суб’єктів літакобудування, що підпадають під критерії визначені цим Законом, особливостей сплати ввізного мита щодо товарів за кодами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, особливостей здійснення розрахунків в іноземній валюті, а також особливості сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, встановлені відповідними податковими законами.

Також, законопроектом пропонується змінити посилання на норму щодо переліку товарів, які ввозяться суб’єктами літакобудування та підпадають під дію норм цього Закону щодо їх пільгового оподаткування (встановлюється посилання на підпункт 2 пункту 4 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України замість пункту «р» статті 19 Закону України «Про Єдиний митний тариф»).

Слід зазначити, що законами України від 20.12.2016 № 1795-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі» та від 20.12.2016 № 1796-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» щодо підтримки літакобудівної галузі» врегульовано питання, порушені у законопроекті.

Відтак, даний законопроект взагалі втрачає свою актуальність.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» (щодо забезпечення умов розвитку вітчизняного літакобудування) (реєстр. № 5434 від 21.11.2016), внесений народними депутатами України Богуслаєвим В.О., Ванатом П.М., Валентировим С.В. та Пономарьовим О.С., не має прямого впливу на показники бюджету (порушені питання вже врегульовано шляхом внесення змін до Податкового та Митного кодексів України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування підприємств, що надають комунальні послуги (реєстр. № 5630 від 30.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

визначити річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств для платників такого податку, які виробляють, транспортують та/або постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води;

встановити, що тимчасово, до 1 січня 2019 року, платники податку на додану вартість, які надають послуги з централізованого опалення і постачання гарячої та холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту дозволить врегулювати питання оподаткування підприємств, що надають комунальні послуги, у зв’язку із запровадженням розстрочки на оплату послуг з централізованого опалення для споживачів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зауважує, що у пояснювальній записці до законопроекту не наведено розрахунків матеріально-технічних і фінансових ресурсів, необхідних для реалізації положень законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування підприємств, що надають комунальні послуги (реєстр. № 5630 від 30.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів щодо податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Законопроекти, які мають опосередкований вплив на показники бюджету

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про відновлення соціальної справедливості та створення умов для розвитку України (реєстр. № 5325 від 01.11.2016), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Даним законопроектом передбачається створення Верховною Радою України Фонду розвитку України (далі – Фонд), за рахунок коштів якого здійснюватиметься фінансування інвестиційних проектів загальнодержавного значення, надання гарантій за договорами, які забезпечують розвиток економіки України, а також навчання молоді за кордоном. Крім того, передбачається виділення з такого Фонду коштів місцевим бюджетам на фінансування проектів регіонального розвитку.

Наповнюватиметься такий Фонд, згідно положень законопроекту, за рахунок:

50 відсотків майна, доходів (крім єдиного житла, що фактично використовується декларантом), задекларованих відповідно до пункту 2 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, народними депутатами України, членами Кабінету Міністрів України, керівниками центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, їх заступниками, а також іншими державним службовцям, посади яких належать до категорії «А» (вищого корпусу державної служби), а також особами, що займають згідно зі статтею 50 Закону України «Про запобігання корупції» відповідальне та особливо відповідальне становище;

чистого прибутку Фонду, одержаного у результаті його фінансово-господарської діяльності, який не підлягатиме розподілу та спрямовуватиметься на поповнення його статутного капіталу.

Слід зауважити, що положення даного законопроекту не узгоджується із положеннями частини дев’ятої статті 13 Бюджетного кодексу України, відповідно до яких створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Поряд з цим, відповідно до пункту 10 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (за винятком конфіскованих облігацій внутрішньої державної позики, вся сума яких за номінальною вартістю відноситься на зменшення державного боргу з одночасним погашенням зобов’язань за цими облігаціями), є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету, напрями використання яких визначено статтею 14 цього Закону.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект за своїм змістом впливає на показники бюджетів, проте відсутність фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту позбавляє можливості оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету.

Слід звернути увагу, що в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про відновлення соціальної справедливості та створення умов для розвитку України (реєстр. № 5325 від 01.11.2016), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З., має вплив на показники бюджету (оцінка впливу на показники бюджетів визначатиметься залежно від наслідків практичної реалізації законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва при доопрацюванні цього законопроекту, врахувати вимоги статті 13 Бюджетного кодексу України щодо заборони створення позабюджетних фондів бюджетними установами.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра соціальної політики України Крентовської О.П. та першого заступника Голови правління Пенсійного фонду України Шамбіра М.І. про погодження бюджету Пенсійного фонду України на 2017 рік (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 17).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства соціальної політики України від 23.01.2017
№ 1351/0/7-17/21 щодо погодження бюджету Пенсійного фонду України на 2017 рік згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 17 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2017 рік».

Змінами до Бюджетного кодексу України, внесеними Законом України від 20.12.2016 № 1789-VІІІ, до пункту 14 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» включено підпункт 1¹ та встановлено, що затвердження бюджетів фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування протягом місяця з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Закон України від 21.12.2016 № 1801-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2017 рік» набрав чинності з 1 січня 2017 року.

Питання діяльності Пенсійного фонду України (далі – Фонд) регулюються Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон) та постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України».

Згідно із статтею 72 Закону джерелами формування коштів Фонду є:

1) надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у розмірах, визначених законом, крім частини страхових внесків, що спрямовується до накопичувальної системи пенсійного страхування;

2) інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Фонду в майбутніх періодах;

3) кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених цим Законом;

3¹) кошти, сплачені виконавчій дирекції Фонду за надання послуг з адміністрування Накопичувального фонду та послуг недержавним пенсійним фондам – суб’єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення /відповідно до пункту 1 розділу ХV «Прикінцеві положення» положення Закону, що стосуються накопичувального фонду, набирають чинності з дня набрання чинності законом про запровадження перерахування страхових внесків до накопичувального фонду/;

4) суми від фінансових санкцій та пені (крім сум пені, сплачених роботодавцем за несвоєчасне перерахування з його вини сум страхових внесків застрахованої особи до накопичувальної системи пенсійного страхування), застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення;

5) благодійні внески юридичних та фізичних осіб;

6) добровільні внески;

7) інші надходження відповідно до законодавства.

Цією статтею Закону та відповідно до положень Бюджетного кодексу України кошти Фонду не включаються до складу державного бюджету.

Відповідно до статті 73 Закону кошти Фонду використовуються на:

1) виплату пенсій, передбачених цим Законом;

2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом;

3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Фонду;

4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій;

5) формування резерву коштів Фонду.

Частиною другою цієї статті Закону заборонено використання коштів Фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України за рахунок коштів державного бюджету забезпечується виплата пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом; сплата до Фонду страхових внесків за окремі категорії осіб, передбачені законом; виплата доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом; державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2017 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 17. Загальні показники бюджету Фонду визначено такими:

- усього доходи – 284 009,1 млн грн (11 % до прогнозного номінального валового внутрішнього продукту (2 584,9 млрд грн) і збільшено на 29 102,5 млн грн або на 11,4 % порівняно із показником, затвердженим (зі змінами) на 2016 рік);

- усього видатки – 283 168,5 млн грн (збільшено на 29 102,8 млн грн або на 11,5 % порівняно із показником, затвердженим (зі змінами) на 2016 рік);

- залишок коштів на кінець року – 840,6 млн грн /довідково: відповідно до статті 74 Закону з метою забезпечення фінансової стабільності Фонду формується резерв коштів, при цьому резерв коштів для поточних потреб формується з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування виплати пенсій і надання соціальних послуг у сумі, що дорівнює місячній потребі на зазначені цілі згідно з бюджетом Фонду на відповідний рік та затверджується в його складі/.

Довідково слід нагадати, що Урядом при затвердженні прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2017 рік (постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 № 399) визначено основні прогнозні макроекономічні показники на 2017 рік, зокрема за сценарієм 1 (що враховано при формуванні проекту державного бюджету на 2017 рік):

реальний валовий внутрішній продукт – 103 % (до попереднього року);

індекс споживчих цін – 112,7 % (у середньому до попереднього року);

зростання номінальної середньомісячної заробітної плати працівників, скоригованої на індекс споживчих цін – 105,4 % (до попереднього року).

Необхідно зауважити, що у зв’язку із встановленням у 2017 році мінімальної заробітної плати у розмірі 3 200 гривень Урядом не переглянуто основні прогнозні макроекономічні показники на 2017 рік та не внесено відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 № 399, хоча безумовно така ініціатива матиме вплив на показники розвитку економіки, насамперед, в частині формування фонду оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців, що є базою для нарахування єдиного соціального внеску і, відповідно, визначення плану власних надходжень Фонду.

З огляду на затверджені Урядом основні прогнозні макроекономічні показники на 2017 рік збільшення обсягу видатків Фонду передбачено меншими темпами (11,5 %), ніж прогнозований на 2017 рік рівень інфляції (12,7 %).

Водночас, за матеріалами Міністерства соціальної політики України середній розмір пенсії у 2017 році зросте з 1 770,15 грн до 2 001,3 грн, тобто на 13,1 %.

Відповідно до затвердженого бюджету Фонду у складі доходів власні надходження (з урахування залишку) визначено у обсязі 142 693,7 млн грн (50,2 % загального обсягу доходів Фонду, у бюджеті Фонду, затвердженому на 2016 рік, – 43,5 %), з яких сума єдиного внеску, розподілена на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, становить 136 274,1 млн. грн. (включаючи погашення заборгованості за цим внеском у обсязі 1 500 млн грн.). Порівняно з 2016 роком обсяг власних надходжень (без урахування залишку) збільшено з 109 967,9 млн грн до 141 853,1 млн грн, на 31 885,2 млн грн або на 29 %.

Слід врахувати, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 675 «Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) у 2017 році розподіляється 82,52 % від суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування проти 78,5576 % у 2016 році.

Збільшення пропорцій розподілу єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на 3,9624 відсоткових пункти дозволить додатково спрямувати до Фонду 6,5 млрд грн єдиного соціального внеску. Водночас, за розрахунками Міністерства фінансів України (лист від 21.11.2016 № 31-11210-04-2/32962 надано народним депутатам – членам Комітету) збільшення мінімальної заробітної плати матиме вплив на надходження від єдиного соціального внеску, збільшуючи його обсяг на 14,8 млрд гривень. Враховуючи зазначене, за рахунок вказаного чинника приріст власних надходжень Фонду від єдиного соціального внеску може бути 12,2 млрд гривень.

Водночас, змінами до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», внесеними Законом України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», до пункту 3 частини першої статті 7 цього Закону включено норму, згідно з якою для платників, віднесених до першої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, ця сума не може бути меншою за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, який обчислюється відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пропорційно до сплаченого єдиного внеску. Тобто, зважаючи на таку норму сума єдиного внеску, що може сплачуватися вказаними платниками, може становити 352 грн /0,5 від мінімального страхового внеску, який з 1 січня 2017 року становить 704 грн (22 % від мінімальної заробітної плати 3 200 грн.)/. При цьому, у загальній сумі надходжень єдиного внеску обсяг такого внеску від фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, визначений виходячи із розміру єдиного внеску 704 грн і становить 5 742,2 млн грн, що, в свою чергу, може бути ризиком недонадходження у поточному році до бюджету Фонду запланованого обсягу надходжень єдиного внеску.

В свою чергу, кошти державного бюджету на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Фонду, передбачено у обсязі 141 315,4 млн грн, що становить 49,8 % у загальному обсязі доходів бюджету Фонду. Цей показник відповідає бюджетним призначенням Міністерства соціальної політики України за бюджетною програмою «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» (код 2506080) (відповідальний виконавець – Пенсійний фонд України), визначеним у додатку № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2017 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

У 2016 році в державному бюджеті на вказану мету було передбачено (з урахуванням внесених змін і перерозподілів видатків) 142 586,2 млн грн (55,3 % до загального обсягу доходів Фонду), які використано у повному обсязі (у 2015 році – 94 811,6 млн грн та 35,2 % загального обсягу доходів Фонду, у 2014 році – відповідно 81 729,7 млн грн та 32,6 %, у 2013 році – відповідно 83 233,6 млн грн та 32,7 %, у 2012 році – відповідно 49 170,2 млн грн та 22,8 %, у 2011 році – відповідно 40 562,1 млн грн та 21 %).

За інформацією Міністерства соціальної політики України кошти державного бюджету Фондом будуть спрямовані на: пенсійні виплати, призначені за різними пенсійними програмами – 57 056 млн грн; сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб – 12 511,9 млн грн; покриття дефіциту коштів Фонду для виплати пенсій – 71 747,5 млн гривень.

У бюджеті Фонду на фінансування адміністративних витрат, пов’язаних з виконанням функцій, покладених на органи Фонду, передбачено 3 060,3 млн грн, що становить 1,1 відсотка у загальному обсязі доходів (без урахування залишку коштів на початок року). При цьому слід відмітити, що підпунктом 1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» Правлінню Фонду рекомендовано установити питому вагу видатків на організацію роботи (адміністративні, організаційно-управлінські, капітальні видатки, видатки на інформатизацію) в доходах без урахування залишку за попередній рік у розмірі 1 відсотку доходів Фонду.

У складі видатків на керівництво та управління у сфері пенсійного забезпечення (2 951,4 млн грн) видатки на оплату праці і нарахування на заробітну плату визначено у обсязі 2 601,8 млн грн (88,2 % від загального обсягу видатків на керівництво та управління), на поточні видатки – 139,1 млн грн (відповідно 4,7 %), оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 117,1 млн грн (відповідно 4 %), капітальні видатки – 93,3 млн грн (відповідно 3,2 %). При цьому, 8,7 млн грн, передбачених як капітальні видатки, не мають цільового призначення. Зазначене потребує пояснень та обґрунтувань щодо необхідності та доцільності планування таких коштів.

Згідно із матеріалами, поданими Міністерством соціальної політики України, плановий обсяг видатків сформовано з урахуванням законодавчих норм, спрямованих на оптимізацію видатків Фонду та забезпечення його збалансованості, зокрема:

продовження дії особливого порядку виплати пенсій працюючим пенсіонерам, встановлення максимального розміру пенсії у фіксованій величині 10 740 грн.;

врахування розмірів державних соціальних стандартів, визначених статтями 7 та 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», а саме прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 1 247 грн, з 1 травня – 1 312 грн, з 1 грудня – 1 373 грн, та мінімальної заробітної плати: з 1 січня – 3 200 гривень.

При цьому, зазначено, що бюджет Фонду на 2017 рік сформовано без включення здійснених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 972 «Деякі питання виплати пенсій» у грудні 2016 року у сумі 10,4 млрд грн пенсійних виплат січня 2017 року.

За інформацією Міністерства соціальної політики України бюджет Фонду на 2017 рік є збалансованим і дозволяє у повному обсязі забезпечити виплати всім пенсіонерам, враховуючи в тому числі зростання мінімального розміру пенсій з 1 травня та з 1 грудня поточного року.

Підсумовуючи, слід зазначити наступне:

- бюджет Фонду є дефіцитним, кошти державного бюджету визначено у сумі 141,3 млрд грн (з яких 71,7 млрд грн на покриття дефіциту Фонду), що становить майже половину доходів Фонду, проте питома вага бюджетних коштів є дещо меншою, ніж у попередньому році (55,3 %), однак значно вищою порівняно з 2010-2015 роками;

- запровадження з 1 січня 2016 року єдиної ставки соціального внеску для роботодавців у розмірі 22 % /згідно із Законом України від 24.12.2015 № 909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році»/ у 2016 році не дало очікуваного результату щодо легалізації зайнятості та оплати праці і, відповідно, збільшення обсягу сплати цього внеску /за даними Державної казначейської служби України у 2016 році (оперативна інформація) сплачено 131,9 млрд грн єдиного соціального внеску, тоді як у 2015 році – 185,7 млрд грн/, відтак враховане у бюджеті Фонду збільшення доходів від цього внеску (на 29 %) має ризики щодо досягнення запланованих показників;

- при розрахунку обсягу коштів, які належить відшкодувати підприємствами на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та на виплату різниці у пенсійному забезпеченні наукових працівників, що фінансуються за рахунок інших наукових установ, організацій, підприємств, застосовано коефіцієнт платоспроможності підприємств, чим зменшено планові обсяги таких надходжень і, відповідно, збільшено навантаження на державний бюджет, хоча законодавством застосування такого коефіцієнта не передбачено;

- залишається значним загальний обсяг заборгованості Фонду за позики, надані Державною казначейською службою України за рахунок єдиного казначейського рахунку (станом на 01.01.2017 – 48 млрд грн, але на 2,4 млрд грн менше порівняно з початком 2016 року), проте у бюджеті Фонду не заплановано видатків на погашення такої заборгованості;

- питома вага адміністративних видатків Фонду (1,1 % до доходів Фонду) перевищує рекомендований Урядом показник (1 %), відтак не заплановано заходів щодо оптимізації таких витрат, що матиме наслідком неефективне використання страхових внесків;

- у складі бюджету Фонду не затверджено резерву коштів, як це передбачено статтею 74 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Інформаційні матеріали Міністерства соціальної політики України щодо визначення обсягів доходів та видатків бюджету Фонду на 2017 рік та Пенсійного фонду України з питань, визначених підкомітетом з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати за результатами опрацювання бюджету Фонду у підкомітеті, надані народним депутатам – членам Комітету.

Зважаючи на наявність проблем у сфері пенсійного страхування, залишається актуальним реформування пенсійної системи та виконання завдань, визначених Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020», затвердженою Указом Президента України від 12.01.2015 № 5/2015, щорічним посланням Президента України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2016 році», Стратегією модернізації та розвитку Пенсійного фонду України на період до 2020 року, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 672-р, проектом Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року, насамперед щодо:

збільшення кількості робочих місць та обсягу фонду оплати праці на основі підвищення її продуктивності;

підвищення якості адміністрування та дисципліни сплати єдиного внеску;

розширення охоплення пенсійним страхуванням зайнятого населення;

запровадження страхових принципів у призначенні пенсій в залежності від заробітку і страхового стажу;

заміни механізму відшкодування пільгових пенсій на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працівників, які зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 та № 2;

звільнення солідарної системи від невластивих для неї видатків;

подальший перегляд призначення пенсій за віком на пільгових умовах і за вислугу років та перехід до єдиних підходів до обчислення пенсій;

вдосконалення системи управління фінансовими ресурсами Фонду.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Крулько І.І., Мельник С.І., Маркевич Я.В., Деркач А.Л., Левченко Ю.В., а також перший заступник Міністра соціальної політики України Крентовська О.П., перший заступник Голови правління Пенсійного фонду України Шамбір М.І. та заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення: погодити бюджет Пенсійного фонду на 2017 рік, затверджений постановою Уряду від 18 січня 2017 року № 17, зважаючи, що показники Фонду в частині коштів державного бюджету відповідають аналогічним показникам, затвердженим у державному бюджеті на 2017 рік; рекомендувати Кабінету Міністрів вжити дієвих заходів щодо реформування пенсійної системи відповідно до програмних документів.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Крульком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Разом з тим, у ході обговорення зазначеного питання головою підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крульком І.І. було порушено питання щодо проведення Урядом у поточному році пенсійної реформи та запропоновано заслухати на засіданні Комітету урядові пропозиції з проведення цієї реформи до прийняття Урядом офіційного рішення з цього питання. З приводу зазначеного визначились направити звернення до Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України і Пенсійного фонду України щодо забезпечення своєчасного інформування Комітету про хід підготовки пенсійної реформи та її представлення на засіданні Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами підпункту 1¹ пункту 14 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України:

1) погодити бюджет Пенсійного фонду України на 2017 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 17, насамперед, виходячи з того, що загальні показники бюджету Фонду в частині коштів державного бюджету відповідають бюджетним призначенням Міністерства соціальної політики України за бюджетною програмою «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» (код 2506080), визначеним у державному бюджеті на 2017 рік у обсязі 141 315 405,1 тис. грн.;

2) рекомендувати Кабінету Міністрів України вжити дієвих заходів з реалізації завдань щодо реформування пенсійної системи, визначених Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020», щорічним посланням Президента України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2016 році», Стратегією модернізації та розвитку Пенсійного фонду України на період до 2020 року, проектом Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 2.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра соціальної політики України Крентовської О.П. про проект Закону України про внесення змін до додатків № 3 та № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» щодо уточнення назви субвенції (реєстр. № 5663 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Павелком А.В., Бурбаком М.Ю., Шухевичем Ю-Б.Р., Загорієм Г.В., Рибчинським Є.Ю., Гаврилюком М.В.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до додатків № 3 та № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» пропонується в найменуванні субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, визначених абзацами 5-8 пункту 1 статті 10, а також для осіб з інвалідністю І-ІІ групи, визначених абзацами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та осіб, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, та потребують поліпшення житлових умов (код 2511120), слова та цифри «визначених абзацами 11-14» замінити словами та цифрами «визначених пунктами 11-14», уточнивши перелік осіб, які мають право на одержання грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення.

Зокрема у частині другій статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» перелік відповідних осіб зазначено безпосередньо у пунктах цієї частини статті, а не в окремих абзацах. Тому законопроект спрямований на усунення юридичних неточностей для забезпечення реалізації учасниками антитерористичної операції та членами сімей загиблих таких осіб наданого їм державою права на отримання жилих приміщень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» у складі загальнодержавних витрат Міністерства соціальної політики України за загальним фондом державного бюджету передбачено видатки за вказаною субвенцією в обсязі 329 812,8тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами.

Порядок та умови надання зазначеної субвенції визначено постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. № 719 «Питання забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідів I-II групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов», в якій затверджено також Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідам I-II групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов.

Загалом, законодавча пропозиція не потребує залучення додаткових бюджетних коштів та не впливає на загальні показники видатків державного бюджету, оскільки забезпечення субвенції буде здійснюватися в межах загального обсягу бюджетних призначень Міністерства соціальної політики України за загальнодержавними витратами.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України згідно з висновком /лист від 02.02.2017 р. № 16/3-78/5663(25032)/ вважає слушною аргументацію, наведену суб’єктами права законодавчої ініціативи на користь внесеного законопроекту, та підтримує прийняття його за результатами розгляду у першому читанні за основу.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків бюджету.

На час розгляду законопроекту висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) та з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до Комітету з питань бюджету не надійшли.

Під час опрацювання законопроекту народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету запропоновано доповнити законопроект новим положенням про внесення змін до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» щодо утворення комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій за участі членів Комітету, що має сприяти посиленню парламентського контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Куліченко І.І., Пинзеник В.М., а також перший заступник Міністра соціальної політики Крентовська О.П. та заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету – рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 5663 прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозиції щодо змін до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

Під час обговорення, враховуючи актуальність зазначеного питання, народними депутатами України – членами Комітету було запропоновано звернутися до Голови Верховної Ради України з проханням включити до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України 9 лютого 2017 року законопроект за реєстр. № 5663.

По завершенню обговорення перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І., що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до додатків № 3 та № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» щодо уточнення назви субвенції (реєстр. № 5663), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Павелком А.В., Бурбаком М.Ю., Шухевичем Ю-Б.Р., Загорієм Г.В., Рибчинським Є.Ю., Гаврилюком М.В., за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій:

назву законопроекту викласти у такій редакції:

«Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»;

доповнити законопроект новим положенням такого змісту:

«___ Статтю 28 доповнити частиною другою такого змісту:

«Міністерство фінансів України для підготовки пропозицій щодо розподілу такої субвенції (включаючи пропозиції щодо об’єктів і заходів, що можуть забезпечуватися за рахунок цієї субвенції) утворює комісію, до складу якої входять члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету за рішенням цього комітету (чисельністю не менше 50 відсотків складу такої комісії)» з внесенням необхідних редакційних та техніко-юридичних уточнень до інших положень законопроекту.

Відповідно Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні на підпис Голові Верховної Ради України законопроекту за реєстр. № 5663, у разі його прийняття, належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» - 12, «проти» - 0, «утримались» - 4, «не голосували» - 4.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної підтримки регіонального розвитку Павлова К.Ю. щодо комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, передбаченої частиною третьою статті 24-1 Бюджетного кодексу України.

Відмітили:

Законом України від 20.12.2016 № 1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до частини третьої статті 24-1 «Державний фонд регіонального розвитку» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якими для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України створює комісію, до складу якої входять члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету за рішенням цього комітету (чисельністю не менше 50 відсотків складу такої комісії).

Слід зазначити, що згідно із Порядком підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 р. № 196 на виконання частини четвертої статті 24-1 Кодексу, Мінрегіоном (наказ від 11.06.2015 № 134 (із змінами)) для оцінки відповідності інвестиційних програм і проектів вимогам законодавства утворено Міжвідомчу комісію з оцінки відповідності інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, вимогам законодавства (далі – Комісія).

Комісія проводить оцінку та перевірку відповідності поданих Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями документів вимогам законодавства (якщо документи подано не в повному обсязі або оформлено з порушенням вимог Порядку, Мінрегіон у 30-денний строк з дня їх подання надає зауваження для усунення виявлених недоліків Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям) /пункт 11 Порядку/.

За результатами проведення оцінки відповідності програм і проектів вимогам законодавства Мінрегіон подає до 1 серпня року, що передує плановому, в установленому порядку Кабінету Міністрів України для затвердження пропозиції щодо розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку з переліком інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку /пункт 12 Порядку/.

Слід також звернути увагу, що згідно із частиною п’ятою статті 24-1 Кодексу розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та за інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом з питань бюджету у тримісячний строк із дня набрання чинності законом про Державний бюджет України.

Таким чином, затвердження такого розподілу має бути здійснено до 1 квітня 2017 року, оскільки Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» набув чинності з 1 січня 2017 року.

Виходячи з наведеного та з урахуванням відповідного звернення Мінрегіону, запропоновано визначитися щодо представництва народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету у складі комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, передбаченої частиною третьою статті 24-1 Кодексу.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Павлов К.Ю., Левченко Ю.В.

Голова підкомітету з питань бюджетної підтримки регіонального розвитку Павлов К.Ю. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: включити до складу комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, народних депутатів – членів Комітету з питань бюджету згідно з пропозиціями, що роздані народним депутатам – членам Комітету (при цьому, попередня згода щодо участі у складі комісії надана народними депутатами – членами Комітету). При голосуванні така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Керуючись вимогами частини третьої статті 24-1 Бюджетного кодексу України, включити до складу комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, таких народних депутатів України – членів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету:

Павелка Андрія Васильовича – Голову Комітету;

Амельченка Василя Васильовича – першого заступника голови Комітету;

Кривенка Віктора Миколайовича – заступника голови Комітету;

Мельника Сергія Івановича – заступника голови Комітету;

Шкварилюка Володимира Васильовича – секретаря Комітету;

Горбунова Олександра Володимировича – голову підкомітету з питань видатків державного бюджету;

Дубневича Богдана Васильовича – голову підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки;

Іщейкіна Костянтина Євгеновича – голову підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України;

Крулька Івана Івановича – голову підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати;

Куліченка Івана Івановича – голову підкомітету з питань місцевих бюджетів;

Молотка Ігоря Федоровича – голову підкомітету з питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективності;

Павлова Костянтина Юрійовича – голову підкомітету з питань бюджетної підтримки регіонального розвитку;

Рудика Сергія Ярославовича – голову підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету;

Унгуряна Павла Якимовича – голову підкомітету з питань доходів державного бюджету;

Деркача Андрія Леонідовича – члена Комітету;

Маркевича Ярослава Володимировича – члена Комітету;

Медуницю Олега Вячеславовича – члена Комітету;

Матвієнка Анатолія Сергійовича – члена Комітету.

2. Зазначене рішення Комітету надіслати до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Голосували: «за» 16, «проти» - 1, «утримався» - 0, «не голосували» - 3.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної підтримки регіонального розвитку Павлова К.Ю. щодо конкурсної комісії з відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу.

Відмітили:

На засіданні Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 7 грудня 2016 року (протокол № 81) під час розгляду питання щодо погодження передачі бюджетних призначень Мінрегіону у рамках виконання Угоди про фінансування Програми підтримки секторальної політики – Підтримка регіональної політики України для здійснення заходів щодо підтримки реалізації реформ у сфері регіонального розвитку і сприяння децентралізації влади було, зокрема, обговорено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки регіональної політики, та Порядок проведення конкурсного відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу (далі – Порядок проведення конкурсного відбору), затверджені постановою Уряду від 16.11.2016 р. № 827 «Деякі питання фінансування програм та проектів регіонального розвитку».

Належить відмітити, що згідно з Порядком проведення конкурсного відбору:

конкурсний відбір проектів здійснюється конкурсною комісією, утвореною Мінрегіоном;

головою комісії є Віце-прем’єр-міністр України – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства;

персональний склад комісії затверджується її головою;

положення про комісію затверджується Мінрегіоном /пункт 4 Порядку/;

Мінрегіон не пізніше ніж за 5 робочих днів до засідання комісії розсилає її членам копії інформаційних карток проектів та розміщує їх на власному офіційному веб-сайті /пункт 10 Порядку/;

Комісія на своєму засіданні розглядає подані проекти та проводить їх оцінку у порядку, затвердженому Мінрегіоном /пункт 11 Порядку/;

за результатами засідання комісії складається протокол, у якому зазначається перелік проектів - переможців конкурсного відбору із зазначенням оціночної вартості проекту, що підписується головуючим на засіданні та членами комісії, які брали участь у засіданні /пункт 13 Порядку/.

За підсумками обговорення відповідного питання Комітет з питань бюджету вирішив звернутися до Мінрегіону з пропозицією, зокрема, включити до складу конкурсної комісії, передбаченої пунктом 4 Порядку проведення конкурсного відбору, народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету.

Мінрегіоном повідомлено Комітет, що на виконання пункту 4 Порядку проведення конкурсного відбору розроблено проект Положення про конкурсну комісію з відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу. Цим проектом Положення передбачається, що до складу зазначеної комісії, в тому числі, можуть входити народні депутати України. Враховуючи зазначене, Мінрегіон звернувся з проханням надати пропозиції щодо представництва Комітету з питань бюджету у складі комісії.

З огляду на наведене та з метою реалізації контрольної функції Комітету з питань бюджету щодо забезпечення доцільності, економності та ефективності використання коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу в рамках виконання Угоди про фінансування Програми підтримки секторальної політики – Підтримка регіональної політики України, запропоновано визначитися щодо представництва народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету у складі конкурсної комісії з відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Павлов К.Ю. При цьому Павлов К.Ю., висловлюючи позицію підкомітету, запропонував надати право Голові Комітету вносити уточнення щодо складу комісії від Комітету для забезпечення конструктивної співпраці з Мінрегіоном та належної роботи відповідних комісій, зважаючи на фактичну участь членів Комітету у засіданнях таких комісій.

Голова підкомітету з питань бюджетної підтримки регіонального розвитку Павлов К.Ю. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: включити до складу конкурсної комісії з відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу, народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету згідно з пропозиціями, що роздані народним депутатам – членам Комітету (при цьому, попередня згода щодо участі у складі комісії надана народними депутатами України – членами Комітету). При голосуванні така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Керуючись вимогами статті 14 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» і статті 109 Бюджетного кодексу України, включити до складу конкурсної комісії з відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу, таких народних депутатів України – членів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету:

Павелка Андрія Васильовича – Голову Комітету;

Мельника Сергія Івановича – заступника голови Комітету;

Шкварилюка Володимира Васильовича – секретаря Комітету;

Горбунова Олександра Володимировича – голову підкомітету з питань видатків державного бюджету;

Куліченка Івана Івановича – голову підкомітету з питань місцевих бюджетів;

Павлова Костянтина Юрійовича – голову підкомітету з питань бюджетної підтримки регіонального розвитку;

Унгуряна Павла Якимовича – голову підкомітету з питань доходів державного бюджету;

Матвієнка Анатолія Сергійовича – члена Комітету.

Голосували: «за» 16, «проти» - 1, «утримався» - 0, «не голосували» - 3.

6. Різне.

СЛУХАЛИ:

Інформацію про заміщення вакантних посад у секретаріаті Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Відмітили:

Відповідно до статті 55 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» працівники секретаріату комітету призначаються на посади Керівником Апарату Верховної Ради України за поданням комітету, їх кандидатури вносяться на розгляд комітету з дотриманням вимог Закону України «Про державну службу».

Законом України «Про державну службу» (далі – Закон), що набрав чинності з 1 травня 2016 року, встановлені нові вимоги щодо проходження державної служби (вступу на державну службу, призначення на посаду, переведення на іншу посаду, просування по службі, тощо), основною з яких є обов’язкове проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державного службовця.

Водночас у статті 41 Закону, серед іншого, визначено, що державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), – за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець. Таке переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

На виконання вимог Закону постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 затверджено Перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці (групи від 1 до 9), що належить взяти до уваги при переведенні державного службовця на іншу посаду без обов’язкового проведення конкурсу.

У секретаріаті Комітету з питань бюджету є вакантними посада старшого консультанта та посада спеціаліста, для зайняття яких рекомендуються такі кандидатури:

на посаду старшого консультанта, за якою відповідно до посадової інструкції, працівникові призначеному на зазначену посаду, належить, насамперед, виконувати обов’язки з організаційного забезпечення проведення засідань комітету, ведення діловодства, формування архівних справ тощо

Клочкова Тетяна Володимирівна, громадянка України, 1983 року народження, освіта вища – у 2011 році закінчила Державну академію житлово-комунального господарства за спеціальністю «економіка підприємства».

Починаючи з 2002 року до 2013 року працювала у Державній податковій інспекції Шевченківського району Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на посадах оператора комп’ютерного набору, головного спеціаліста, державного податкового інспектора.

З 2013 року по даний час працює у Державній податковій інспекції Дарницького району Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на посадах головного спеціаліста, головного державного інспектора заступника начальника відділу та заступника начальника управління – начальника відділу.

Має належний рівень професійних знань та практичний досвід роботи, що відповідає кваліфікаційним вимогам за посадою, вільно володіє державною мовою.

З огляду на вимоги постанови КМУ від 18.01.2017р. № 15, згідно з якою затверджено перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці, теперішня посада Клочкової Т.В. належить до шостої групи оплати праці, куди включено посади керівників підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів державних органів (територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів) .

Посада старшого консультанта секретаріату комітету Верховної Ради України відноситься до восьмої групи оплати праці.

Отже, посада старшого консультанта секретаріату комітету Верховної Ради України є нижчою посадою по відношенню до посади заступника начальника управління – начальника відділу у складі самостійного підрозділу територіального органу державного органу за групами оплати праці, що дозволяє порушити питання про переведення Клочкової Т.В. на посаду старшого консультанта секретаріату Комітету з питань бюджету без обов’язкового проведення конкурсу.

Попередня згода про переведення на посаду старшого консультанта секретаріату Комітету з питань бюджету, що є нижчою за групою оплати праці, Клочковою Т.В. надана;

на посаду спеціаліста, до обов’язків працівника за якою належать питання обліку та систематизації прийнятих Урядом рішень з окремих питань виконання державного бюджету за витратами, підготовка аналітичних матеріалів, розгляд та підготовка висновків до законопроектів з соціальних питань щодо їх впливу на показники бюджетів

Діденко Лілія Сергіївна, громадянка України, 1990 року народження, освіта повна вища – у 2011 році здобула кваліфікацію магістра фінансів і кредиту у Національній академії статистики, обліку та аудиту.

Трудову діяльність розпочала у грудні 2011 року на посаді провідного спеціаліста-економіста, затим головного спеціаліста-економіста Головного управління статистики у місті Києві, де працює по теперішній час.

ЇЇ рівень професійних знань та практичний досвід роботи відповідає кваліфікаційним вимогам за посадою, вільно володіє державною мовою.

З огляду на вимоги постанови КМУ від 18.01.2017 р. № 15, згідно з якою затверджено перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці, посада Діденко Л.С. належить до сьомої групи оплати праці, куди включено посади головних спеціалістів державних органів (територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів).

Посада спеціаліста секретаріату комітету Верховної Ради України відноситься до дев’ятої групи оплати праці.

Отже, посада спеціаліста секретаріату комітету Верховної Ради України є нижчою посадою по відношенню до посади головного спеціаліста у складі самостійного підрозділу територіального органу центрального органу виконавчої влади, що дозволяє порушити питання про переведення Діденко Л.С. на посаду спеціаліста секретаріату Комітету з питань бюджету без обов’язкового проведення конкурсу.

Попередня згода про переведення на посаду спеціаліста секретаріату Комітету з питань бюджету, що є нижчою за групою оплати праці, Діденко Л.С. надана.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами Закону України «Про державну службу» та статті 55 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», підтримати пропозицію про переведення без обов’язкового проведення конкурсу на посаду старшого консультанта секретаріату Комітету з питань бюджету Клочкової Т.В., яка працює на посаді заступника начальника управління – начальника відділу у Державній податковій інспекції Дарницького району Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, та на посаду спеціаліста секретаріату Комітету з питань бюджету Діденко Л.С., яка працює на посаді головного спеціаліста-економіста Головного управління статистики у місті Києві, за попередньою згодою кожної з них та відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 Закону України «Про державну службу» порушити клопотання перед першим заступником керівника Апарату Верховної Ради України про узгодження з керівниками державної служби зазначених державних органів, з яких переводяться державні службовці до секретаріату Комітету з питань бюджету, питання про таке переведення.

Голосували: «за» 16, «проти» - 0, «утримався» - 1, «не голосували» - 3.

Наприкінці засідання народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету Павловим К.Ю., Дубневичем Б.В., Маркевичем Я.В., Горбуновим О.В., Скориком М.Л. за участі заступника Міністра фінансів України Марченка С.М. було порушено актуальні проблеми виконання державного та місцевих бюджетів.

Зокрема, народними депутатами Маркевичем Я.В. та Скориком М.Л. було порушено питання про недостатнє фінансове забезпечення у поточному році видатків за наданими пільгами та житловими субсидіями населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, а також на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, що здійснюються за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

Як було зазначено народними депутатами України, стурбованість щодо недостатнього обсягу зазначених субвенцій на 2017 рік висловлюють всі місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування (насамперед Харківської та Одеської областей), відмічаючи при цьому, що проведення не у повному обсязі та несвоєчасно розрахунків призводить до дестабілізації фінансового стану підприємств – постачальників житлово-комунальних послуг, а відтак до погіршення якості надання таких послуг.

За наслідками обговорення питання народні депутати України – члени Комітету визначилися надіслати звернення до Міністерства фінансів України з приводу надання інформації:

про обсяги кредиторської заборгованості за субвенціями з державного бюджету місцевим бюджетам на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, а також на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу станом на 01.01.2017 року (за зведеними бюджетами областей і міста Києва) та причини її утворення;

про поточний стан розрахунків за видатками на надання пільг і житлових субсидій населенню та відповідність визначених розписом на січень-лютий 2017 року обсягів бюджетних асигнувань за такими субвенціями реальним обсягам наданих пільг та житлових субсидій населенню;

про здійснювані заходи щодо врегулювання питання забезпечення регіонів у 2017 році коштами для проведення у повному обсязі розрахунків за наданими пільгами та житловими субсидіями населенню, з урахуванням необхідності погашення відповідної кредиторської заборгованості та недопущення її утворення у поточному році, обґрунтувавши достатність запланованого обсягу субвенцій до завершення бюджетного періоду 2017 року.

Голова Комітету А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                              В.В. Шкварилюк

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи 8 скликання”

29 серпня 2019 11:20

Комітет Верховної Ради України