Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №53 від 30 березня 2016 року

 

 

 

 

 

1500  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Ванат П.М., Горбунов О.В., Гордєєв А.А., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Шкварилюк В.В., Шуфрич Н.І.

Всього присутніх – 20 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Деркач А.Л., Кривенко В.М., Павлов К.Ю., Пресман О.С., Савченко О.Ю., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Коломієць Ю.П., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Кушнір О.В., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Щербаченко С.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Новацька О.В., Сторожук О.В., Яковенко С.П.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:

Діденко І.А. – народний депутат України;

Єфімов М.В. – народний депутат України;

 

Качур Р.П – заступник Міністра фінансів України;

Ковальова О.В. – заступник Міністра аграрної політики та продовольства України;

Гевко А.Є. – заступник Міністра освіти і науки України;

 

Луговий В.І. – перший віце-президент Національної академії педагогічних наук України, головний вчений секретар;

Канцуров О.О. – виконуючий обов’язки Керівника Головного департаменту з питань економічної політики Адміністрації Президента України;

Єрмоличев Р.В. – директор Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери  Міністерства фінансів України;

Кузькін Є.Ю. – директор Департаменту місцевих бюджетів та інвестицій Міністерства фінансів України;

Гладун Є.А. – начальник управління прогнозування доходів Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України;

Грицан В.М. – начальник фінансово-економічного відділу Національної академії педагогічних наук України;

Заставний Ю.Б. – перший заступник Голови Державної інспекції сільського господарства України;

 

Святенко В.Г. – начальник відділу з питань бюджету Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати.

 

Слобожан О.В. – перший заступник Виконавчого директора Всеукраїнської асоціації міст України.

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розподілу надходжень від штрафів за порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів в межах населених пунктів (реєстр. № 3585 від 04.12.2015), поданий народними депутатами України Ар’євим В.І., Геращенком А.Ю., Діденком І.А., Кіралем С.І., Дубневичем Я.В., Євтушком С.М.

3. Про погодження передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Національній академії педагогічних наук України на 2016 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 213-р).

2) передача бюджетних призначень Міністерству аграрної політики та продовольства України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 181-р). /Включено до порядку денного додатково./

4. Про пропозиції Президента України до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування професійно-технічної освіти» (до реєстр. № 3830-3).

5. Про пропозиції Президента України до Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування професійно-технічної освіти» (до реєстр. № 3831-2). /Розгляд цього питання відбувався одночасно з розглядом питання 4./

6. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо надання субвенцій Донецькій та Луганській областям від залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють своїх повноважень (реєстр. № 4197 від 10.03.2016), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Кришиним О.Ю., Лубінцем Д.В., Недавою О.А., Гордєєвим А.А., Веселовою Н.В.

7. Різне.

Про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на квітень-травень 2016 року.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (щодо надання притулку бездомним особам)" (реєстр. № 3833 від 28.01.2016, народні депутати України Розенблат Б.С., Мельничук І.І. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" (щодо внесення пропозицій по персональному складу виконавчих комітетів місцевих рад)" (реєстр. № 4017 від 04.02.2016, народні депутати України Ляшко О.В., Купрієнко О.В., Вовк В.І.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо виборів старост" (реєстр. № 4091 від 17.02.2016, народні депутати України Бойко О.П., Ледовських О.В. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо набуття повноважень сільських, селищних, міських голів" (реєстр. № 4110 від 19.02.2016, народні депутати України Власенко С.В., Ледовських О.В. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" щодо особливості справляння податків" (реєстр. № 4019 від 04.02.2016, народний депутат України Котвіцький І.О. та інші);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення надання адміністративних послуг суб’єктам господарювання" (реєстр. № 4041 від 08.02.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 368-2 Кримінального кодексу України "Незаконне збагачення" щодо узгодження із Конвенцією ООН проти корупції та Конституцією України" (реєстр. № 4025 від 04.02.2016, народні депутати України Мельничук І.І., Сольвар Р.М. та інші);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 1 Закону України "Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах" (щодо продовження дії мораторію)" (реєстр. № 4097 від 18.02.2016, народні депутати України Пастух Т.Т., Острікова Т.Г. та інші);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 129 Земельного кодексу України (щодо спрощення процедури продажу земельних ділянок комунальної власності іноземним юридичним особам)" (реєстр. № 3738 від 29.12.2015, народні депутати України Кіраль С.І., Галасюк В.В. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо захисту інформаційного простору України)" (реєстр. № 3562 (доопрац.) від 04.02.2016, народні депутати України Шверк Г.А., Севрюков В.В., Онуфрик Б.С.);

1.1.11. Проект Закону України "Про денонсацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про заснування та умови діяльності інформаційно-культурних центрів" (реєстр. № 0090 від 12.02.2016, народні депутати України Фріз І.В., Гринів І.О., Денисенко В.І.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 2-1 Кодексу законів про працю України щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу" (реєстр. № 4070 від 16.02.2016, народні депутати України Ляшко О.В., Рабінович В.З.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 151 Сімейного кодексу України (щодо піклування про дітей трудових мігрантів, які перебувають на їх утриманні та залишаються на території України)"(реєстр. № 3460 (доопрац.) від 04.02.2016, народний депутат України Фельдман О.Б.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби" (щодо доступу до матеріалів доклінічного вивчення та клінічних випробувань лікарських засобів)"( реєстр. № 4074 від 16.02.2016, народний депутат України Яриніч К.В. та інші);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (щодо відтермінування примусового призначення виконавчим органи місцевої ради управителя багатоквартирного будинку)" (реєстр. № 4078 від 16.02.2016, народний депутат України Дубіль В.О.);

1.1.16. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Грецької Республіки про повітряне сполучення" (реєстр. № 0086 від 08.02.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.17. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про повітряне перевезення" (реєстр. № 0087 від 08.02.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.18. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Угорщини про міжнародні комбіновані перевезення" (реєстр. № 0088 від 08.02.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії" (реєстр. № 3858 від 01.02.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільні дороги" щодо деяких питань безпеки автомобільних доріг" (реєстр. № 3860 від 02.02.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.21. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про повітряне сполучення" (реєстр. № 0089 від 09.02.2016, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект закону України про внесення змін до Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (щодо обов’язку колишнього власника багатоквартирного будинку брати участь в організації та фінансуванні першого після передачі на баланс ОСББ капітального ремонту будинку) (реєстр. № 3695 від 22.12.2015), поданий народним депутатом України Фельдманом О.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» нормою, відповідно до якої на колишнього власника багатоквартирного будинку покладається обов’язок брати участь (згідно договору або за рішенням суду) в організації та фінансуванні першого після передачі на баланс ОСББ капітального ремонту будинку.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

Відповідно до чинного законодавства житловий фонд за формами власності поділяється на: державний, комунальний, колективний та приватний. Відтак, реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на здійснення вищевказаних капітальних ремонтів, про що зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (щодо обов’язку колишнього власника багатоквартирного будинку брати участь в організації та фінансуванні першого після передачі на баланс ОСББ капітального ремонту будинку) (реєстр. № 3695 від 22.12.2015), поданий народним депутатом України Фельдманом О.Б., має плив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо граничного розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту замовників будівництва об’єктів промислового та сільського господарства) (реєстр. № 4108 від 18.02.2016), поданий народними депутатами України В.І. Денисенком, П.В. Дзюбликом, В.В. Кривенком та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується встановити для замовника будівництва граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту на рівні 1 % від загальної кошторисної вартості будівництва об’єктів промисловості та сільського господарства за умови, якщо необхідні для їх забезпечення об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури є власністю замовника будівництва та/або такі об’єкти не створюють додаткового навантаження на інженерно-транспортну інфраструктуру населеного пункту /доповнення новим пунктом 3 частини 6 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності/.

За чинною редакцією частини 6 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єктів при будівництві нежитлових будівель та споруд.

Згідно із пунктом 4-1 статті 71 Бюджетного Кодексу України кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» включені до бюджету розвитку місцевих бюджетів, та, враховуючи вимоги частини другої статті 70 Бюджетного Кодексу України та частини 10 статті 40 зазначеного закону можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Таким чином, зменшення граничного розміру /з 10 % до 1 %/ пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту при будівництві об’єктів промисловості та сільського господарства, призведе до зменшення надходжень до бюджету розвитку відповідного місцевого бюджету, і як наслідок до відповідного зменшення витрат.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, водночас зауважуючи, що відсутність відповідних розрахунків унеможливило проведення вартісної оцінки величини впливу на показники бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо граничного розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту замовників будівництва об'єктів промислового та сільського господарства) (реєстр. № 4108 від 18.02.2016), поданий народними депутатами України В.І. Денисенком, П.В. Дзюбликом, В.В. Кривенком та іншими, має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до зменшення доходів та витрат бюджету розвитку).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість та забезпечення соціального захисту сільського населення (реєстр. № 3810-1 від 05.02.2016), поданий народними депутатами України Герегою О.В., Шиньковичем А.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити єдиний Реєстр заяв на повернення суми бюджетного відшкодування (згідно з чинними нормами ведуться два реєстри щодо платників податку, які відповідають визначеним критеріям, та платників, які не відповідають визначеним критеріям);

встановити ставку податку на додану вартість у розмірі 7 % по операціях з сільськогосподарськими товарами/послугами за участю сільськогосподарських товаровиробників;

розширити перелік операцій з постачання послуг сільськогосподарськими товаровиробниками, звільнених від оподаткування податком на додану вартість та збільшити звільнений обсяг надання матеріальної допомоги продуктами харчування власного виробництва до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на місяць на одну особу (згідно з чинним законодавством – 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян);

скасувати критерії платників податку, одночасна відповідність яким є підставою для внесення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування такого платника до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування;

не відносити до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними у разі допущених помилок у визначенні індивідуального податкового номера та суми податку за операціями, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість;

скоротити термін (з пяти до двох робочих днів), протягом якого контролюючий орган має прийняти рішення щодо відшкодування сум ПДВ;

у 2016 році не застосовувати фінансові санкції за допущення помилок у податкових деклараціях з податку на додану вартість до суб’єктів спеціального режиму оподаткування;

у 2016 році збільшити пропорцію перерахування податку на додану вартість на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам – суб’єктам спеціального режиму оподаткування, а саме:

за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами передбачається перераховувати до державного бюджету 30 %, а залишати у розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників 70% (згідно з чинною у 2016 році нормою до державного бюджету зараховується 50 % та 50 % – на спецрахунки);

за операціями із зерновими і технічними культурами пропонується перераховувати до державного бюджету 50 % та 50 % на спецрахунки сільськогосподарських товаровиробників (згідно з чинним законодавством до державного бюджету перераховується 85 %, а на спецрахунки – 15 %).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту забезпечить зменшення фіскального навантаження на бізнес, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, виведення значної економіки із тіні, що призведе до збільшення доходів як державного, так і місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходну частину бюджету /за експертною оцінкою недонадходження податку на додану вартість можуть скласти близько 20 млрд грн в розрахунку на 2016 рік та може виникнути необхідність додаткового фінансового ресурсу до 13 млрд грн для бюджетного відшкодування/.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість та забезпечення соціального захисту сільського населення (реєстр. № 3810-1 від 05.02.2016), поданий народними депутатами України Герегою О.В., Шиньковичем А.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення свідоцтва про право власності одним з правовстановлюючих документів на нерухоме майно (реєстр. № 4043 від 09.02.2016), поданий народним депутатом України Шевченком О.Л.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» та «Про нотаріат», відповідно до яких запроваджується процедура видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно та державна реєстрація права власності на його підставі.

Слід відмітити, що законопроектом не передбачено положень щодо визначення платності або безоплатності видачі такого свідоцтва, що може, на думку Мінфіну, призвести до видатків державного та місцевих бюджетів на виготовлення бланків свідоцтв про право власності для державних реєстраторів та суб’єктів державної реєстрації прав (виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації та акредитовані суб’єкти).

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових бюджетних асигнувань, проте на сьогодні відсутня інформація, яка дозволить визначити вартісну величину впливу на видаткову частину бюджетів.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення свідоцтва про право власності одним з правовстановлюючих документів на нерухоме майно (реєстр. № 4043 від 09.02.2016), поданий народним депутатом України Шевченком О.Л., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків бюджетів на виготовлення відповідних бланків свідоцтв).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (щодо розміру адміністративного збору у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном) (реєстр. № 3765-1 доопрац. від 05.02.2016), поданий народним депутатом України Денисенком В.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується, насамперед, не застосовувати підвищені розміри плати за проведення державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном у скорочені строки та визначити, що розмір адміністративного збору у результаті вчинення нотаріальної дії застосовується на рівні, встановленому для державної реєстрації прав при проведенні такої реєстрації у межах загальних строків.

Слід зазначити, що відповідно до частини п’ятої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» забороняється видавати заявнику документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав у строки, менші ніж ті, з урахуванням яких ним сплачено адміністративний збір за державну реєстрацію прав відповідно до частини першої статті 34 Закону, згідно з якою встановлено диференційоване справляння адміністративного збору. Зокрема, за державну реєстрацію права власності протягом 2 годин, крім вихідних і святкових днів, з моменту прийняття заяви передбачено плату у розмірі 5 мінімальних заробітних плат (станом на 01.01.2016 р. – 6 890 грн.).

Відповідно до пункту 24-1 статті 29 Бюджетного кодексу України адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належить до доходів загального фонду державного бюджету (за винятком адміністративного збору, визначеного пунктом 36-1 частини першої статті 64 та пунктом 20-5 частини першої статті 69 цього Кодексу, що належить до доходів місцевих бюджетів).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до втрат державного та місцевих бюджетів від адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів буде залежати від кількості випадків державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (щодо розміру адміністративного збору у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном) (реєстр. № 3765-1 доопрац. від 05.02.2016), поданий народним депутатом України Денисенком В.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, в тому числі сільськогосподарських товаровиробників (реєстр. № 3851-1 від 04.02.2016), поданий народними депутатами України Гудзенком В.І., Бакуменком О.Б. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

запровадити єдиний Реєстр заяв на повернення суми бюджетного відшкодування (згідно з чинними нормами – ведуться два реєстри щодо платників податку, які відповідають визначеним критеріям, та платників, які не відповідають визначеним критеріям);

запровадити обмеження щодо неможливості віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту за зареєстрованими податковими накладними у разі допущених помилок у визначенні індивідуального податкового номера та суми податку за операціями, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість;

відновити на період до 01.01.2018 року схему спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарських товаровиробників, що діяла у 2015 році, тобто залишити 100 % податку на додану вартість у розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників /згідно з чинною у 2016 році нормою до державного бюджету зараховується 85 % ПДВ за операціями із зерновими і технічними культурами, 20 % ПДВ за операціями з продукцією тваринництва і 50 % ПДВ за операціями з іншими сільськогосподарськими товарами/;

не застосовувати фінансові санкції за порушення помилок у податкових деклараціях з податку на додану вартість до суб’єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість;

скасувати критерії платників податку, відповідність до яких є підставою для внесення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування такого платника до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету. За експертною оцінкою у разі повернення до схеми спецрежиму ПДВ, що діяла у 2015 році, недонадходження податку на додану вартість можуть скласти близько 20 млрд грн в розрахунку на 2016 рік.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, в тому числі сільськогосподарських товаровиробників (реєстр. № 3851-1 від 04.02.2016), поданий народними депутатами України Гудзенком В.І., Бакуменком О.Б. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення доповнень до Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору органів прокуратури (реєстр. № 4118 від 19.02.2016), поданий народними депутатами України Черваковою О.В., Паламарчуком М.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору органи прокуратури при здійсненні своїх повноважень.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено лише 209,5 млн гривень для сплати органами прокуратури судового збору, а за попередніми розрахунками необхідно на ці цілі 1 млрд гривень.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Отже, будь-яке звільнення відповідних органів від сплати судового збору матиме наслідком зменшення рівня фінансового забезпечення судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу на бюджет залежатиме від кількості та ціни позовів органів прокуратури, з якими вони будуть звертатися до судів.

Однак, авторами законопроекту не надано пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення доповнень до Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору органів прокуратури (реєстр. № 4118 від 19.02.2016), поданий народними депутатами України Черваковою О.В., Паламарчуком  М.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади, а також призведе до зменшення видатків державного бюджету на функціонування органів прокуратури).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори» (щодо фінансування підготовки і проведення перших виборів старост) (реєстр. № 3535 від 26.11.2015), поданий народними депутатами України С.В. Власенком, О.В. Ледовських.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

У законопроекті пропонується внести зміни до статей 68, 69, 73 Закону України «Про місцеві вибори» та передбачити, що фінансування витрат на організацію і проведення перших виборів старост сіл та селищ має здійснюватися за рахунок Державного бюджету України, а не місцевих бюджетів, як це передбачено чинним Законом. При цьому, розробником зазначається, що реалізація проекту закону не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

Міністерство фінансів України визначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу на показники бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори» (щодо фінансування підготовки і проведення перших виборів старост) (реєстр. № 3535 від 26.11.2015), поданий народними депутатами України С.В. Власенком, О.В. Ледовських, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори» щодо врахування голосів виборців, які не підтримали жодного кандидата (реєстр. № 3773 від 15.01.2016), поданий народним депутатом України Ю.В. Бубликом.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

У законопроекті пропонується внести зміни до Закону України «Про місцеві вибори» та передбачити при проведенні повторного голосування на посаду міського голови (міста, кількість виборців у якому дорівнює або є більшою ніж 90 тисяч):

доповнення виборчого бюлетеня окремим рядком з графою «Не підтримую жодного кандидата»;

норми згідно з якою, у випадку, якщо більшість населення міста при проведенні повторного голосування не підтримають жодного кандидата на посаду міського голови, вибори вважаються такими, що не відбулися.

Наслідком визнання виборів такими, що не відбулися, буде проведення нових виборів, що призведе до витрачання додаткових коштів. Міністерство фінансів України також визначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з відповідних місцевих бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори» щодо врахування голосів виборців, які не підтримали жодного кандидата (реєстр. № 3773 від 15.01.2016 ), поданий народним депутатом України Ю.В. Бубликом, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків з відповідних місцевих  бюджетів.).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (реєстр. № 3845-1 від 11.02.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести доповнення до абзацу другого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, встановивши, що пенсії, призначені учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходи бюджетів у загальній сумі близько 86,4 млн грн (призведе до втрат податку на доходи фізичних осіб та військового збору).

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (реєстр. № 3845-1 від 11.02.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 289 Податкового Кодексу України (щодо введення мораторію на індексацію нормативної грошової оцінки земель) (реєстр. № 4068 від 15.02.2016), поданий народним депутатом України Денисенком А.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

встановити, що індекс споживчих цін за 2015 рік, який використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарського призначення (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 %;

ввести мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки земель строком до 31 грудня 2018 року.

Слід зазначити, що нормативна грошова оцінка земель та її індексація застосовуються для визначення розміру плати за землю та є базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до статей 64 і 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого належить плата за землю) та єдиний податок належать до доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 289 Податкового Кодексу України (щодо введення мораторію на індексацію нормативної грошової оцінки земель) (реєстр. № 4068 від 15.02.2016), поданий народним депутатом України Денисенком А.П., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від плати за землю та єдиного податку).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 282 Податкового кодексу України (щодо скасування земельного податку для природоохоронних установ) (реєстр. № 4134 від 23.02.2016), поданий народними депутатами України Томенком М.В., Євлаховим А.С. та Рибаком І.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати земельного податку заповідники, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України.

Належить також зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається земельний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 282 Податкового кодексу України (щодо скасування земельного податку для природоохоронних установ) (реєстр. № 4134 від 23.02.2016), поданий народними депутатами України Томенком М.В., Євлаховим А.С. та Рибаком І.П., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо статусу осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (реєстр. № 4039 від 08.02.2016), поданий народними депутатами України Білецьким А.Є. та Петренком О.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачається:

- визначити критерії до встановлення статусу учасника бойових дій військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним), поліцейським, особам рядового, начальницького складу, працівникам правоохоронних органів та військових формувань, які брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше, ніж 25 діб, або брали безпосередню участь у бойових зіткненнях, потрапляли під обстріли, отримали поранення;

- надавати статус учасника бойових дій особам, які разом із підрозділами правоохоронних органів та військових формувань або у складі добровольчих формувань брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

- у разі недотриманням зазначених умов, надавати вищевказаним особам, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, статус учасника війни.

Реалізація положень законопроекту призведе до розширення кола осіб, які набуватимуть статусу учасника бойових дій та учасника війни, що, в свою чергу, потребуватиме додаткових видатків як державного, так і місцевих бюджетів для забезпечення надання пільг та гарантій цим особам (зважаючи на те, що згідно підпункту б пункту 4 частини першої статті 89 та частини першої статті 102 Бюджетного кодексу України кошти для надання пільг особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», передбачаються у місцевих бюджетах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту).

Про вищевказане також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України. При цьому, Мінфіном зауважено, що за попередніми розрахунками витрати на надання пільг в умовах поточного року становитимуть близько 18 тис. грн для учасників бойових дій та 12,5 тис. грн для учасників війни у середньому на одну особу у рік, а за відсутності кількості осіб, які набудуть відповідного статусу та права на пільги, не має можливості надати фінансову оцінку законопроекту.

Враховуючи, що законопроект має вплив на показники бюджету, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу із врахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо статусу осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (реєстр. № 4039 від 08.02.2016), поданий народними депутатами України Білецьким А.Є. та Петренком О.М., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» щодо надання допомоги дітям померлого годувальника, який за життя не набув права на пенсію (реєстр. № 4051 від 12.02.2016), поданий народними депутатами України Денісовою Л.Л., Єфремовою І.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом передбачається надати право на отримання державної соціальної допомоги дітям померлого годувальника, який на день смерті не набув страхового стажу, визначеного статтею 32 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (довідково: статтею 32 зазначеного Закону визначається страховий стаж, необхідний для призначення пенсії по інвалідності, який становить від 1 до 14 років страхового стажу в залежності від групи інвалідності та досягнутого віку).

Така допомога встановлюватиметься виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: дітям – 100 %, дітям з числа дітей-інвалідів – 200 %, і буде виплачуватися їм до досягнення повноліття, а дітям, що навчаються у закладах освіти за денною формою навчання, допомога виплачуватиметься до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення 23 років. При цьому, дітям-сиротам така допомога буде виплачуватися до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Згідно із пояснювальною запискою до проекту закону реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у обсязі близько 25,1 млн грн на місяць (301,2 млн грн на рік), що буде здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету Пенсійному фонду України за бюджетною програмою 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду», передбаченою Міністерству соціальної політики Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».

У експертному висновку Міністерства фінансів України також зазначено про необхідність передбачення додаткових видатків Пенсійному фонду України і відмічено, що законодавча ініціатива, у разі її прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

При цьому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до даного законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» щодо надання допомоги дітям померлого годувальника, який за життя не набув права на пенсію (реєстр. № 4051 від 12.02.2016), поданий народними депутатами України Денісовою Л.Л., Єфремовою І.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо перерахунку сум щомісячних страхових виплат) (реєстр. № 4015 від 04.02.2016), поданий народним депутатом України Папієвим М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту  є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроект передбачає відновити норму щодо здійснення перерахунку сум щомісячних страхових виплат, який проводиться з 1 березня наступного року у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, що була зупинена з 1 січня 2015 року згідно із Законом України від 28.12.2014 № 77-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці».

Також, проектом закону доручається Фонду соціального страхування України провести перерахунок сум щомісячних страхових виплат з урахуванням вимог, визначених частиною другою статті 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», за весь період, на який дія даної норми була зупинена.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат Фонду соціального страхування України, зокрема Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що реорганізовані шляхом злиття в Фонд соціального страхування України, для забезпечення виплати страхових виплат, обсяг яких неможливо визначити через відсутність вихідних даних, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України. При цьому, також відмічено про те, що реалізація законопроекту не буде забезпечена фінансовими ресурсами, а також надано інші пропозиції по суті законопроекту.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо перерахунку сум щомісячних страхових виплат) (реєстр. № 4015 від 04.02.2016), поданий народним депутатом України Папієвим М.М., має вплив на показники Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (потребуватиме додаткових витрат для виплати страхових виплат).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства. 

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (щодо підтримки підприємств та організацій громадських організацій інвалідів), реєстр. № 4018 від 04.02.2016, поданий народними депутатами України Денісовою Л. Л., Єфремовою І. О. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом пропонується переглянути положення Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо порядку надання підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів дозволу на право користування податковими пільгами, які передбачені Податковим кодексом України, зокрема передбачається надання вказаним підприємствам і організаціям дозволу на право користування пільгами з оподаткування терміном на один рік з початком його дії з першого числа місяця кварталу календарного року, який передує кварталу, у якому таким підприємством (організацією) отримано рішення про надання такого дозволу, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України /згідно із чинною редакцією Закону пільги з оподаткування надаються на квартал, півріччя, три квартали, рік/.

Також, пропонується визначити розмір бази підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, стосовно яких рішення щодо дозволу приймається регіональними підрозділами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту інвалідів, ветеранів війни, яка має бути меншою за 8400 мінімальних заробітних плат, оскільки термінологія «валовий дохід» в контексті податкового законодавства вже не застосовується.

Збільшення до 1 року терміну, на який підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів можуть надаватися пільги з оподаткування, може призвести до зменшення надходжень від податків, зборів та інших платежів до державного та місцевих бюджетів від таких підприємств та організацій.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до даного законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України не заперечує в цілому щодо запропонованих змін, разом з тим висловило пропозиції до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (щодо підтримки підприємств та організацій громадських організацій інвалідів) (реєстр. № 4018 від 04.02.2016), поданого народними депутатами України Денісовою Л.Л., Єфремовою І.О. та іншими, матимуть вплив на показники бюджету (можуть зменшувати надходження державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (щодо реалізації державних житлових програм) (реєстр. № 4081 від 16.02.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується збільшити з діючих 30 % до 50 % обсяг сплати державою вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту, для осіб визначених пунктами 19 і 20 частини першої статті 6 та абзаців четвертого, шостого і восьмого пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Крім того, пропонується збільшити до 10 відсотків річних (діюча норма 3 %) процентну ставку фінансування за кредитами на будівництво (придбання) доступного житла у разі надання кредитів за рахунок бюджетних коштів фінансовою установою - виконавцем державної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат, оскільки збільшення відсотка фінансування державою будівництва або пільгового кредитування торкнеться значного кола осіб, зумовлюючи збільшення кількості громадян, що можуть долучитися до такої програми в зв’язку з підвищенням її привабливості для них.

Крім того, запровадження нових механізмів надання державної підтримки забезпечення певної категорії громадян житлом у поточному році потребуватиме внесення  змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік», збільшуючи видатки за відповідною бюджетною програмою. Поданий законопроект таких пропозицій не містить.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (щодо реалізації державних житлових програм) (реєстр. № 4081 від 16.02.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» щодо соціального захисту членів сімей учасників антитерористичної операції (реєстр. № 3339 доопрац. від 28.01.2016), поданий народним депутатом України Демчаком Р.Є.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується при призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям не включати до сукупного доходу сім’ї грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на час її проведення.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень матиме мінімальний вплив на видаткову частину державного бюджету.

Слід відмітити, що запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення контингенту одержувачів зазначеної державної соціальної допомоги. Враховуючи, що покриття витрат на виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям відповідно до частини першої статті 11 Закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (місцевим бюджетам з державного бюджету надається відповідна субвенція), реалізація законопроекту призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного бюджету на зазначену мету.

Міністерство фінансів визначило законопроект таким, реалізація якого буде мати вплив на видаткову частину державного бюджету.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливило також проведення Мінфіном розрахунків обсягу додаткових витрат, необхідних для його виконання.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» щодо соціального захисту членів сімей учасників антитерористичної операції (реєстр. № 3339 доопрац. від 28.01.2016), поданий народним депутатом України Демчаком Р.Є., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видаткової частини).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про проведення позачергових виборів Миколаївського міського голови (реєстр. № 3690 від 22.12.2015), поданий народними депутатами України Папієвим М.М., Нечаєвим О.І., Ларіним С.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується призначити позачергові вибори Миколаївського міського голови на 27 березня 2016 року та внести доповнення до статті 97 Закону України «Про місцеві вибори».

Відповідно до пояснювальної записки реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Водночас, слід зазначити, що згідно із положеннями статей 68 та 69 Закону України «Про місцеві вибори» витрати на підготовку і проведення чергових, позачергових та перших виборів сільських, селищних, міських голів здійснюються серед іншого за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України.

Відтак, Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачені видатки за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських селищних міських голів» у обсязі 20 млн грн. Їх розподіл має здійснюватися згідно з вимогами частини четвертої статті 69 Закону України «Про місцеві вибори» Центральною виборчою комісією на підставі прийнятих Верховною Радою України постанов про призначення позачергових місцевих виборів.

Міністерство фінансів України визначає законопроект таким, що призведе до збільшення видатків державного бюджету на проведення позачергових виборів Миколаївського міського голови.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення їх збалансованості, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про проведення позачергових виборів Миколаївського міського голови (реєстр. №3690 від 22.12.2015), поданий народними депутатами України Папієвим М.М., Нечаєвим О.І., Ларіним С.М., має вплив на показники бюджету (є таким, що має реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкових міліцій чи Державної кримінально-виконавчої служби України (реєстр. № 4116 від 19.02.2016), поданий народним депутатом України Немировським А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом шляхом внесення змін до статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пропонується надати право на перерахунок пенсії з розміру грошового забезпечення з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій колишнім працівникам органів державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкових міліцій чи Державної кримінально-виконавчої служби України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкових міліцій чи Державної кримінально-виконавчої служби України (реєстр. № 4116 від 19.02.2016) , поданий народним депутатом України Немировським А.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо адміністративно-господарських санкцій (реєстр. № 4125 від 22.02.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» посилюються вимоги щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів шляхом перевірки розрахунку та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Слід зазначити, що реалізація законопроекту може сприяти збільшенню доходів спеціального фонду в частині надходжень до Фонду соціального захисту інвалідів від адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання зазначеного нормативу. В свою чергу, зазначене дозволить збільшити обсяг видатків спеціального фонду державного бюджету на реалізацію заходів із соціальної, трудової та професійної реабілітації інвалідів.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню надходжень на рахунки спеціального фонду державного бюджету Фонду соціального захисту інвалідів.

На даний час висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо адміністративно-господарських санкцій (реєстр. № 4125 від 22.02.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (може збільшити доходи спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень до Фонду соціального захисту інвалідів та видатки спеціального фонду державного бюджету відповідного цільового спрямування).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо реалізації права внутрішньо переміщених осіб на житло (реєстр. № 4021 від 04.02.2016), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» новою статтею 7-1, передбачивши, що забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб має здійснюватися місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання за рахунок Державного бюджету України шляхом:

надання тимчасових приміщень для тимчасового проживання за умови оплати внутрішньо переміщеною особою вартості комунальних послуг за тарифами для фізичних осіб, які діють на території даного населеного пункту;

надання тимчасових житлових приміщень з фонду житла тимчасового проживання за умови оплати внутрішньо переміщеною особою вартості комунальних послуг за тарифами для фізичних осіб, які діють на території даного населеного пункту;

позачергового надання житла, збудованого за замовленням місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання;

будівництва житлових будинків для внутрішньо переміщених осіб;

закупівлі квартир або житлових будинків.

Також законопроектом передбачається забезпечувати житлом внутрішньо переміщених осіб або виплачувати грошову компенсацію за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) за рахунок коштів державного бюджету.

Проте, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що прийняття не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України на 2016 рік, а запропоновані зміни лише зобов’язують Кабінет Міністрів України розробити механізми та об’єми реалізації права внутрішньо переміщених осіб на компенсації за пошкоджене або покинуте житло.

Міністерство фінансів України визначило законопроект таким, реалізація якого зумовить необхідність вишукання значного фінансового ресурсу та буде мати вплив на видаткову частину державного бюджету.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо реалізації права внутрішньо переміщених осіб на житло (реєстр. № 4021 від 04.02.2016), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо права громадян на забезпечення жилими приміщеннями в будинках житлових кооперативів (реєстр. № 3741 від 29.12.2015), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.В., Герегою О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується внести зміни до Житлового кодексу Української РСР, Закону України «Про кооперацію», визначивши, зокрема:

право вступу до житлового кооперативу та одержання в ньому кооперативного житла громадян, які мають бажання побудувати кооперативне житло або придбати його у власність або взяти його в оренду за власні чи залучені кошти або отримати кооперативне житло від держави або органу місцевого самоврядування безоплатно чи за доступну для них ціну;

допомогу держави та органів місцевого самоврядування житловим кооперативам (виділення земельних ділянок для будівництва кооперативного житла, отримання пільгових кредитів для такого будівництва, експлуатації та ремонту належних їм будинків, а також забезпечення жилими приміщеннями членів житлового кооперативу на час проведення капітального ремонту);

порядок та умови обліку громадян, які бажають вступити до таких кооперативів ( серед яких ведення відкритого реєстру таких громадян).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що додаткових витрат потребуватиме реалізація державних програм підтримки громадян для придбання ними такого житла, а також на ведення відкритого реєстру бажаючих вступити до житлового кооперативу.

Міністерство фінансів України також зазначає, що реалізація законопроекту впливає на показники державного та місцевих бюджетів, що пов’язано із додатковими витратами на забезпечення державою та/або органами місцевого самоврядування громадян житлом в будинках житлових кооперативів безоплатно чи за доступну ціну.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів, що у свою чергу унеможливило надання Міністерством фінансів України вартісної оцінки впливу на показники бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо права громадян на забезпечення жилими приміщеннями в будинках житлових кооперативів (реєстр. № 3741 від 29.12.2015), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.В., Герегою О.В., має плив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про державне регулювання у сфері транспорту (реєстр. № 3835 від 28.01.2016), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується визначити правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб’єктів природних монополій та суміжних ринків за участю суб’єктів природних монополій у сфері транспорту України. Зокрема, передбачено, що регулювання діяльності таких суб’єктів здійснюватиме новоутворена Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту (далі – Комісія).

Відповідно до положень законопроекту предметом регулювання даної Комісії будуть тарифи (збори, плата) на послуги, що надаються вищезазначеними суб’єктами та інші умови провадження господарської діяльності у випадках, передбачених законодавством. При цьому, положення законопроекту встановлюють відповідальність посадових осіб Комісії та передбачають, що збитки, завдані внаслідок прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності Комісії, що порушують норми цього Закону, підлягають відшкодуванню.

Слід зазначити, що створення та функціонування такої Комісії може потребувати додаткових коштів державного бюджету на її створення та утримання, про що також відзначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України. Відповідно до викладеного у пояснювальній записці до законопроекту, обсяг бюджетних коштів для забезпечення діяльності Комісії визначатиметься на етапі підготовки рішення щодо утворення Комісії та затвердження положення про неї, разом із вирішенням питання щодо чисельності працівників, розміщення та матеріально-технічного забезпечення апарату Комісії.

Водночас, Міністерство фінансів України зазначає, що за інформацією Міністерства інфраструктури України для забезпечення діяльності Комісії із штатною чисельністю 101 од. щорічно необхідно близько 20,0 млн гривень видатків державного бюджету. При цьому, в даний час згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 «Про затвердження Положення про Міністерство інфраструктури України» Мінінфраструктури здійснює повноваження щодо державного регулювання суб’єктів природних монополій у сфері транспорту, у зв’язку з чим, Міністерство фінансів вбачає за можливе питання фінансового забезпечення реалізації законопроекту вирішити шляхом передачі від Мінінфраструктури до Комісії частини штатної чисельності працівників та відповідних бюджетних видатків на їх утримання.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, що має вплив на показники бюджету, належить подати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, однак супровідні документи до законопроекту не містять таких матеріалів.

В той же час, законопроектом (частина третя статті 10) встановлюється, що прибуток, одержаний суб’єктами природних монополій у сфері транспорту внаслідок порушення норм цього Закону та Закону України «Про природні монополії», вилучається в судовому порядку до Державного бюджету України. Тобто, розширюються підстави для вилучення такого прибутку і, як наслідок, зазначене може призвести до збільшення надходжень державного бюджету.

Крім того, законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 188-48, відповідно до якої встановлюється адміністративна відповідальність посадових осіб суб’єктів природних монополій у сфері транспорту або суб’єктів господарювання, які провадять діяльність на суміжних ринках, за невиконання законних вимог посадових осіб національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту у вигляді штрафів, розміри яких становитимуть від 100 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 1700 грн до 85 000 гривень/, що може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень.

Запропонований термін набрання чинності Законом – з 1 січня 2017 року, у разі його прийняття до 15 липня 2016 року, відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно якої закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про державне регулювання у сфері транспорту (реєстр. № 3835 від 28.01.2016), внесений Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету та опосередковано збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення безкоштовного харчування окремих категорій учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів (реєстр. № 3829-1 від 11.02.2016), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про загальну середню освіту» та «Про охорону дитинства» пропонується забезпечити безкоштовним харчуванням всіх учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, учнів 5-11 класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», а також дітей з неповних та багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах тим самим значно  розширивши перелік учнів, яким належить таке харчування.

Згідно з чинними положеннями зазначених законів органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його прийняття не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

Однак, зважаючи, що поточні видатки загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до статті 103-2 Бюджетного кодексу України здійснюються, зокрема, за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, законодавча ініціатива зумовить необхідність вишукання додаткових коштів, насамперед з державного, а також з місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України визначає потребу в додаткових коштах з державного і місцевих бюджетів в обсязі понад 1,0 млрд гривень.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості державного і місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення безкоштовного харчування окремих категорій учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів   (реєстр. № 3829-1), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у гірських зонах України» (реєстр. № 4102 від 18.02.2016), поданий народними депутатами України Рибаком І.П., Недавою О.А., Чепиногою В.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується запровадити спеціальний режим інвестиційної діяльності в пріоритетних видах економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у гірських зонах України (9 районів Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей) на 30 років, визначити принципи господарської та інвестиційної діяльності на відповідних територіях, зокрема, передбачається надання податкових та митних пільг для суб’єктів господарювання при реалізації ними інвестиційних проектів. Зокрема, згідно із статтею 8 законопроекту спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає:

- звільнення на 5 років від сплати ввізного мита та податку на додану вартість сировини, матеріалів, устаткування, обладнання та комплектуючих до них (крім підакцизних товарів), що ввозяться на митну територію України для реалізації інвестиційного проекту;

- звільнення на 3 роки від оподаткування прибутку підприємств (в частині, одержаній від освоєння інвестицій) новоствореного, перепрофільованого, реструктуризованого, реконструйованого підприємства, що реалізує інвестиційний проект вартістю не менше ніж 500 тис грн (прибуток таких підприємств, одержаний від реалізації інвестиційного проекту з четвертого по шостий рік пропонується оподатковувати у розмірі 50% діючої ставки);

- невключення до валового доходу підприємства суми інвестицій у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів.

Насамперед належить зауважити, що запропоновані у законопроекті податкові пільги можуть бути надані лише шляхом внесення змін до Податкового кодексу України (пункт 2.1 статті 2 Кодексу) та Митного кодексу України (пункт 9 розділу XXI цього Кодексу).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від кількості суб‘єктів господарювання, які реалізовуватимуть інвестиційні проекти на територіях пріоритетного розвитку (9 районів у чотирьох областях України), обсягів та вартості імпортованих ними товарів для реалізації таких проектів, результатів їх фінансово-господарської діяльності.

Згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Таким чином, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо такого податку призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, запропонований законопроектом спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає:

- часткове відшкодування інвестиційних вкладень суб’єктам підприємницької діяльності, що реалізують на території пріоритетного розвитку інвестиційні проекти (інвесторам), яке здійснюється у порядку, встановленому Мінфіном з коштів державного бюджету (державного фонду регіонального розвитку) у розмірі 10% від обсягу інвестицій для реалізації проекту, за умови закінчення інвестування у сумі та терміни, передбачені  договором (контрактом). Таке відшкодування проводиться на підставі клопотання на адресу Мінфіна не пізніше року, наступного за другим роком забезпечення планованих річних обсягів випуску продукції (надання послуг), зазначених у договорі (контракті) на реалізацію інвестиційного проекту, що підтверджується відповідним звітом /частина сьома статті 8 законопроекту/;

- бюджетні дотації за створення нових робочих місць, які надаються суб’єктам підприємницької діяльності, що реалізують інвестиційні проекти, з державного бюджету (державного фонду регіонального розвитку) в розмірі 10 % від діючих нормативів вартості створення робочого місця. Ці дотації надаються інвесторам на підставі їх клопотання на адресу Мінфіна та звіту,  що підтверджує середньооблікову кількість штатних працівників, за кожне створене нове робоче місце не пізніше року, наступного за третім роком його функціонування /частина восьма статті 8 законопроекту/.

Насамперед, такі положення не узгоджуються з бюджетним законодавством:

по-перше, запропонований механізм виділення коштів державного фонду регіонального розвитку не відповідає вимогам статті 24-1 Бюджетного кодексу України, зокрема, щодо спеціальної процедури підготовки і відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, та щодо порядку розподілу і використання коштів такого фонду;

по-друге, передбачення конкретних розмірів витрат державного бюджету (10 % від обсягу інвестицій для реалізації проекту і 10% від діючих нормативів вартості створення робочого місця) не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України, оскільки бюджетне призначення державного бюджету (яке має кількісні, часові і цільові обмеження) встановлюються виключно законом про Державний бюджет України /пункт 8 частини першої статті 2, частини перша і друга статті 23, стаття 40/;

по-третє, порядок використання коштів державного бюджету затверджується за рішенням Кабінету Міністрів України і має містити визначені вимоги /частина сьома статті 20 Бюджетного кодексу України/.

Поряд з тим, реалізація таких положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету для здійснення часткового відшкодування інвестиційних вкладень та надання бюджетних дотацій за створення нових робочих місць.

Слід також відмітити, що згідно із статтею 5 законопроекту органами управління територіями пріоритетного розвитку є:

- районні ради та районні державні адміністрації (в частині окремо делегованих районними радами повноважень) /у випадку створення території пріоритетного розвитку в межах адміністративного району/;

- органи місцевого самоврядування та їх виконавчі комітети /у випадку створення території пріоритетного розвитку у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (села, селища, міста)/;

- ради з питань території пріоритетного розвитку /у випадку включення до неї території взаємоприлеглих груп населених пунктів, що входять до різних адміністративно-територіальних одиниць одного адміністративного району/.

Передбачається, що відповідні органи управління будуть виконувати ряд функцій, зокрема: розгляд та затвердження інвестиційних проектів, здійснення контролю за реалізацією суб’єктами господарювання інвестиційних проектів, підготовка відповідних пропозицій щодо встановлення ставок орендної плати, плати за комунальні послуги, тарифів та інших платежів, організація підготовки та перепідготовки кадрів, розгляд у досудовому порядку спорів.

Отже, реалізація таких положень законопроекту може потребувати додаткових витрат місцевих бюджетів на функціонування органів управління територіями пріоритетного розвитку.

При цьому, абзацом першим частини третьої статті 6 законопроекту передбачається, що матеріально-технічне забезпечення органів управління територіями пріоритетного розвитку здійснюється за рахунок відповідних місцевих бюджетів, воно може також здійснюватися за рахунок відрахувань суб’єктів підприємницької діяльності, які реалізують інвестиційні проекти, а розмір відрахувань встановлюється органом управління за погодженням з Міністерством фінансів України. У зв’язку з цим належить зауважити, що у чинному податковому законодавстві відсутні норми щодо справляння такого відрахування.

Положення щодо цільового спрямування відповідного відрахування є виключно предметом регулювання бюджетного законодавства, а відтак таке положення законопроекту суперечить нормам Бюджетного кодексу України, зокрема: статті 1 (Бюджетним кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства), пункту 4 статті 7 (принципу повноти бюджетної системи України – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), частині п’ятій статті 13 (розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України).

Загалом, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у гірських зонах України» (реєстр. № 4102 від 18.02.2016), поданий народними депутатами України Рибаком І.П., Недавою О.А., Чепиногою В.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податку на додану вартість, ввізного мита, податку на прибуток підприємств та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів у разі узгодження відповідної законодавчої ініціативи з нормами Податкового та Митного кодексів України, а також потребуватиме додаткових витрат державного бюджету для здійснення часткового відшкодування інвестиційних вкладень і надання бюджетних дотацій за створення нових робочих місць та може потребувати додаткових витрат місцевих бюджетів на функціонування органів управління територіями пріоритетного розвитку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань промислової політики та підприємництва при доопрацюванні законопроекту привести його окремі положення (а саме друге і третє речення абзацу першого частини третьої статті 6 та частини сьому і восьму статті 8) у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 1, 2, 7, 13, 23, 24-1 і 40).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування» (реєстр. №2462а від 30.07.2015), поданий народним депутатом України Шипком А.Ф.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується визначити принципи, правові, організаційні та фінансові засади і механізми функціонування загальнообов’язкового соціального медичного страхування громадян в Україні.

Так, положеннями законопроекту встановлюється, що загальнообов’язкове соціальне медичне страхування є складовою частиною системи загальнообов'язкового державного соціального страхування. Метою такого страхування є встановлення гарантій для захисту прав громадян на отримання безоплатної медичної допомоги на засадах соціальної рівності і доступності незалежно від віку, статі, стану здоров’я за рахунок коштів загальнообов’язкового соціального медичного страхування.

Законодавча ініціатива передбачає встановлення та реалізацію положень і норм загальнообов’язкового соціального медичного страхування, зокрема, щодо:

- запровадження державного замовлення на здійснення медичної допомоги, розміщення якого здійснюється на конкурсних засадах серед медичних закладів усіх форм власності, шляхом укладення відповідних договорів між розпорядниками бюджетних коштів – державними замовниками та закладами охорони здоров’я, які отримали право на виконання послуг із надання медичної допомоги за бюджетні кошти;

- встановлення поняття медична послуга як технологічно завершеної сукупності процедур із лікування, діагностики, реабілітації, що проводяться в процесі обслуговування пацієнтів і яка має визначену вартість;

- визначення суб’єктів, які підлягають загальнообов’язковому соціальному медичному страхуванню (зокрема, осіб, які підлягають такому страхуванню на  умовах встановлення в Державному бюджеті на черговий календарний рік відповідних бюджетних призначень та виділення відповідних бюджетних асигнувань, наявності запланованих коштів у відповідних фондах соціального страхування);

- визначення суб’єктів, які не підлягають загальнообов'язковому соціальному медичному страхуванню (зокрема, військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, інших збройних формувань, де є власна медична служба, а також якщо ці особи знаходяться на особливих визначених законодавством умовах служби і можуть мати специфічні вади здоров’ю (зокрема поранення), особи, які тримаються у слідчих ізоляторах);

- визначення страхувальників в системі загальнообов'язкового соціального медичного страхуванням, а саме:

роботодавці – для громадяни України, іноземців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах та працюють; осіб, обраних на виборні посади до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, які отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на виборній посаді; осіб, які проходять професійну підготовку, перепідготовку або підвищують кваліфікацію з відривом від виробництва за направленням підприємств, установ чи організацій без збереження заробітної плати та з отриманням стипендії відповідно до законодавства;

самозайняті особи – для осіб, які провадять адвокатську, нотаріальну, творчу та іншу діяльність, пов’язану з одержанням доходу, а також особи, які провадять підприємницьку діяльність і члени їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

місцеві органи виконавчої влади – для осіб, які відповідно до законів України одержують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом першої групи або дитиною-інвалідом віком до 18 років, а також за особою, яка досягла пенсійного віку та за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду; непрацюючих дітей віком до 18 років, жінок, які виховують трьох або більше дітей віком до 18 років, інвалідів;

Фонд соціального страхування – для осіб, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття – для осіб, зареєстрованих як безробітні, та непрацюючі особи працездатного віку;

Пенсійний фонд України – для непрацюючих пенсіонерів, крім непрацюючих інвалідів;

для осіб, які проходять навчання у вищих або професійно-технічних навчальних закладах, інтернатурі, клінічній ординатурі, магістратурі, аспірантурі, докторантурі за денною (очною) формою навчання, проходять професійну підготовку, перепідготовку або підвищують кваліфікацію з відривом від виробництва, осіб, які проходять альтернативну (невійськову) службу; працівників воєнізованих та напіввоєнізованих формувань, в установах, де не має власної медичної служби, страхувальник визначатиметься у порядку, який встановлюватиметься Законом про Державний бюджет України.

- визначення страховиків в системі загальнообов’язкового соціального медичного страхуванням та створення відповідно до рішення Кабінету Міністрів України Державної страхової організації;

- встановлення Кабінетом Міністрів України переліку страхових подій та страхових ризиків, при настанні яких надається медична допомога за загальнообов’язковим соціальним медичним страхуванням із врахуванням прийнятого Державного бюджету України на наступний рік, планового розміру Фонду соціального страхування, коштів, що передбачені державними та регіональними програмами, розміру та структури державне замовлення на здійснення медичної допомоги;

- необхідності закладам охорони здоров’я (зокрема, державної та комунальної власності), які є суб’єктами системи загальнообов’язкового соціального медичного страхування, мати експертів із проведення страхування, які пройшли навчання за програмою, затвердженою органом державної влади, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

- визначення порядку державного нагляду за додержанням вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, зокрема, шляхом, видачі ліцензій та акредитації страховиків; здійснення контролю за цільовим та ефективним використанням Фонду соціального страхування та іншими страховиками шляхом проведення аудиту та перевірок фінансової діяльності органами державного фінансового контролю; гарантуванням фінансового забезпечення за загальнообов’язковим соціальним медичним страхуванням;

- встановлення договірних відносин у сфері загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування між страховиком та застрахованою особою, страховиком та медичним закладом;

- визначення надходжень та особливостей використання коштів на загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування (зокрема, встановлюється, що джерелом коштів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування є надходження Фонду соціального страхування, що виділяються у Фонді відповідно до окремого бюджету загальнообов’язкового соціального медичного страхування, який подається в установленому порядку центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я та затверджується Кабінетом Міністрів України, визначається розмір коштів на оплату витрат медичних закладів, формування цін і тарифів на проведення медичних заходів та цільового резерву коштів тощо).

З огляду на економічну сутність більшості вищезазначених положень, реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів та впливатиме на показники бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування.

Поряд з цим слід зазначити, що законодавча пропозиція не містить положень щодо джерел надходження коштів на загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування, розмірів відрахувань, порядку сплати внесків за окремі категорії застрахованих осіб. Така позиція не узгоджується із положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким встановлено, що прийняття закону про запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування має здійснюватися одночасно із внесенням відповідних змін до цього Закону.

Окрім того, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» обсяги страхових внесків, що зараховуються до Фонду соціального страхування України, є складовою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), пропорції розподілу якого за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування затверджуються Кабінетом Міністрів України. Так, відповідні пропорції розподілу єдиного внеску затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 675 (зі змінами), згідно з якою обсяги внесків між відповідними видами загальнообов’язкового державного соціального страхування визначаються у відсотковому співвідношенні до загальної суми єдиного внеску в залежності від категорії платників.

Зважаючи на це, реалізація положень законопроекту потребуватиме перегляду затверджених вказаним актом Уряду пропорцій розподілу єдиного внеску, що матиме наслідком зменшення обсягів страхових внесків, які зараховуватимуться до Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і відповідно може зумовити збільшення обсягу витрат державного бюджету для покриття дефіциту Пенсійного фонду та необхідність надання державної підтримки для збалансування бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування для забезпечення виконання їх страхових послуг.

В той же час, за умови збереження діючих пропорцій розподілу єдиного внеску для забезпечення реалізації запропонованих законопроектом положень необхідно буде збільшити розмір єдиного внеску для сплати застрахованими особами, що, в свою чергу, зумовить додаткове навантаження на фонд заробітної плати і потребуватиме також додаткових бюджетних коштів для збільшення фонду оплати праці працівників бюджетних установ.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зауважено Міністерством фінансів України.

Слід також зауважити, що законодавча пропозиція не узгоджується із вимогами статей 87, 89 та 90 Бюджетного кодексу України, якими встановлено, що з державного бюджету здійснюються видатки на охорону здоров’я, а саме: первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу, спеціалізовану, високоспеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу, санаторно-реабілітаційну допомогу, санітарно-епідеміологічний нагляд, інші програми в галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій (пункт 8 частини першої статті 87), з місцевих бюджетів здійснюються видатки на первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу, програми медико-санітарної освіти та інші державні програми медичної та санітарної допомоги  (пункт 3 частини першої статті 89) та консультативну амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення), центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, спеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу, санаторно-курортну допомогу та інші державні програми медичної та санітарної допомоги (пункт 3 частини першої статті 90). Здійснення загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, Бюджетним кодексом України не передбачено.

Крім того, щодо окремих положень законодавчої пропозиції слід зазначити.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» соціальне страхування здійснюється за принципами, зокрема, законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; обов’язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; обов’язковості фінансування Фондом соціального страхування України витрат, пов’язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; цільового використання коштів соціального страхування.

Джерела формування та використання коштів Фонду соціального страхування України, визначені статтею 11 цього закону, яка не містить положень щодо використання коштів Фонду на загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування.

Статтею 2 Закону України «Про страхування» визначено, що в окремих випадках, встановлених законодавством України, страховиками визнаються державні організації, які створені і діють відповідно до цього Закону. У цьому разі використання слів "державна", "національна" або похідних від них у назві страховика дозволяється лише за умови, що єдиним власником такого страховика є держава.

Умовами забезпечення платоспроможності страховиків, встановленими статтею 30 зазначеного закону, визначено, що мінімальний  розмір  статутного фонду (гарантійного депозиту) страховика, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, встановлюється у сумі, еквівалентній 1 млн євро, а страховика, який займається страхуванням життя, 10 млн євро за валютним обмінним курсом валюти України.

Водночас, суб’єктом законодавчої ініціативи не зазначено про джерела та обсяги коштів необхідні для забезпечення створення та функціонування, відповідно до рішення Кабінету Міністрів України, Державної страхової організації як одного із страховиків у системі загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування.

Також слід відмітити, що Законом України «Про страхування» передбачено медичне страхування, яке віднесено до видів як обов’язкового так і необов’язкового страхування.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, загалом зазначається, що законопроект не підтримується, а також висловлюються зауваження до нього.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування» (реєстр. № 2462а від 30.07.2015), поданий народним депутатом України Шипком А.Ф.;

- матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів) а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 01 січня 2018 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо механізму стимулювання подальшого процесу добровільного об’єднання територіальних громад (реєстр. № 3638 від 11.12.2015), поданий народними депутатами України Федоруком М.Т., Пташником В.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України:

– «Про добровільне об’єднання територіальних громад», поширивши його дію на відносини, що виникають у процесі добровільного приєднання до об’єднаних територіальних громад, (новий розділ ІІ-1 «Порядок добровільного приєднання до об’єднаних територіальних громад»).

– «Про місцеві вибори» щодо призначення Центральною виборчою комісією та проведення повторних виборів депутатів сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади від територіальної громади, що приєднується у порядку, визначеному Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

При цьому пропонується статтю 10 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» викласти у новій редакції «Фінансова підтримка державою добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст та приєднання до об’єднаних територіальних громад», визначивши новим пунктом 6 цієї статті, що у випадку визнання Урядом об’єднаної територіальної громади спроможною, бюджет такої територіальної громади формується відповідно до Бюджетного кодексу України на плановий бюджетний період з урахуванням особливостей, визначених частиною четвертою статті 67 цього Кодексу.

Слід зазначити, що питання формування та виконання бюджетів об’єднаних територіальних громад, а також інші питання, що виникають у бюджетному процесі, унормовані Бюджетним кодексом України і не потребують додаткового врегулювання. Тому пропонується абзац восьмий пункту 5 частини першої розділу І законопроекту виключити, як такий, що не узгоджується з вимогами частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України.

Крім того, не вбачається доцільним доповнення статті 10 Закону виразом «та приєднання до об’єднаних територіальних громад», оскільки приєднання є складовою процесу об’єднання територіальних громад, які затим отримують відповідну субвенцію.

Міністерство фінансів України висловлює зауваження до законопроекту, що додаються, зазначаючи, що його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Водночас, згідно з положеннями законопроекту приєднання до об’єднаної територіальної громади інших територіальних громад зумовлює проведення повторних місцевих виборів, що відповідно до частини першої статті 68 Закону України «Про місцеві вибори» проводяться серед іншого за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів. Необхідно зауважити, що законопроектом не регламентується кількість проведення таких виборів до відповідних рад об’єднаних територіальних громад протягом бюджетного періоду, що не сприяє прогнозованості при прийнятті рішень про відповідні місцеві бюджети та створить додаткове фінансове навантаження при їх виконанні.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення їх збалансованості.

Поряд з тим вимога до Уряду згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень законопроекту щодо здійснення розрахунків міжбюджетних відносин у 2016 році у разі прийняття закону є неактуальною, оскільки у Законі України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» визначено міжбюджетні трансферти для об’єднаних територіальних громад, у яких 25 жовтня 2015 року відбулися перші місцеві вибори.

Законопроект за реєстр. № 3836 системно пов’язаний із законопроектом «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо механізму стимулювання подальшого процесу добровільного об’єднання територіальних громад» (реєстр. № 3839 від 11.12.2015), поданим тими ж авторами, згідно з яким, пропонується поширити дію статті 67 Бюджетного кодексу України, на формування бюджетів об’єднаних територіальних громад, які визнаються Кабінетом Міністрів України спроможними. Відтак, такі законопроекти необхідно розглядати взаємоузгоджено.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо механізму стимулювання подальшого процесу добровільного об’єднання територіальних громад, (реєстр. № 3638 від 11.12.2015), поданий народними депутатами України Федоруком М.Т., Пташником В.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при доопрацюванні законопроекту виключити: абзац восьмий пункту 5 частини першої розділу І законопроекту, як такий положення якого унормовано Бюджетним кодексом України, в абзацах другому та третьому пункту 5 частини першої розділу І законопроекту слова «та приєднання до об’єднаних територіальних громад»,  пункт 3 розділу ІІ законопроекту як такий, що втратив актуальність.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внутрішній водний транспорт (реєстр. № 2475а (доопрац.) від 06.11.2015), поданий народними депутатами України Козирем Б.Ю., Кононенком І.В., Дубневичем Я.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується: визначити правове регулювання відносин у сфері діяльності внутрішнього водного транспорту, відносин, пов’язаних з використанням річкових суден, суден змішаного плавання, малих, спортивних і розважальних суден під час їх плавання внутрішніми річковими водними шляхами; встановити правовий режим об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, використання річкових водних шляхів та їх берегових смуг для судноплавства, діяльності органів виконавчої влади, що здійснюють державне регулювання, управління, державний нагляд та контроль за безпекою судноплавства, Адміністрації внутрішніх водних шляхів України (далі – Адміністрація), та суб’єктів господарювання будь-якої форми власності, які на законних підставах використовують об’єкти інфраструктури внутрішніх водних шляхів, у тому числі портів (терміналів), судновласників, інших суб’єктів та споживачів їхніх послуг тощо.

Так, зокрема, законопроект передбачає справляння нового річкового збору за використання річкових водних шляхів для перевезення вантажів та пасажирів (стаття 9 законопроекту) та визначається його цільове спрямування: на утримання річкових водних шляхів, надання гідрологічної та навігаційно-гідрографічної інформації, формування аварійного фонду (10 % коштів річкового збору, зібраних за відповідний рік спрямовуватимуться виключно для компенсації витрат на ліквідацію наслідків аварій або загрози аварії (стаття 70 законопроекту)), шляхові роботи, будівництво, реконструкція, модернізація і ремонт стратегічних об’єктів інфраструктури (за винятком судноплавних гідротехнічних споруд), а також утримання адміністрації і річкової інформаційної служби.

Слід зауважити, що положеннями законопроекту не встановлено вимоги щодо зарахування річкового збору до доходів державного бюджету, що не узгоджується з частиною четвертою статті 45 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. А положення законопроекту щодо цільового спрямування річкового збору не узгоджуються із статтею 95 Конституції України, яка регламентує, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України. Такі ж вимоги встановлено частиною другою статті 23 та частиною першою статті 30 Бюджетного кодексу України.

Крім того, статтею 10 законопроекту передбачається звільнення від сплати портових зборів суден, що здійснюють перевезення внутрішнім водним транспортом у каботажних (в морських портах і на морських водних шляхах) і міжнародних (під час транзитного проходу акваторіями морських портів та морськими водними шляхами) рейсах та якими сплачено річковий збір (або, які звільнені від сплати річкового збору), що призведе до зменшення надходжень до державного бюджету, оскільки портовий (адміністративний) збір відповідно до пункту 37 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України зараховується до доходів загального фонду Державного бюджету України. Поряд з тим, слід зазначити, що порядок справляння портових зборів регулюється положеннями статті 22 Закону України «Про морські порти України», а законопроект при цьому не містить змін до зазначеного закону.

Також, законопроектом передбачається:

покладення на місцеві органів виконавчої влади додаткових повноважень, а саме: у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері морського і річкового транспорту: здійснення реєстрації суден у Судновій книзі України, баз для стоянки малих суден, виданих посвідчень та ведення електронного реєстру виданих посвідчень; проведення перевірок кваліфікації судноводіїв малих суден і суден для розваг та видача відповідних посвідчень; контроль виконання місцевих правил плавання для малих суден і суден для розваг та використання засобів для розваг на воді, а також Правил утримання та експлуатації баз для стоянки малих суден; проведення перевірок суднових документів та посвідчень судноводіїв малих суден і суден для розваг тощо. Реалізація таких повноважень потребуватиме додаткових коштів місцевих бюджетів, про що також зазначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України та відзначає, що відповідно до Закону України «Про транспорт» такі повноваження віднесені до компетенції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (на даний час, відповідно до Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, таким органом є Державна служба України з безпеки на транспорті, яка здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи), у зв’язку з чим, застосування зазначених положень законопроекту призведе до дублювання виконання зазначених повноважень та неефективного витрачання бюджетних коштів;

утворення Адміністрації, утримання якої здійснюватиметься за рахунок коштів річкового збору, інших джерел, не заборонених законодавством та надання підтримки за рахунок Державного бюджету України, може зумовити необхідність передбачення додаткових видатків державного бюджету, про що також наголошує Міністерство фінансів України, зауважуючи, при цьому, про те, що на сьогодні діяльність аналогічної установи у сфері морського транспорту (адміністрації морських портів України) здійснюється без залучення коштів державного бюджету (стаття 12 законопроекту);

утримання річкових водних шляхів, зокрема, проведення робіт
з підтримання гарантованих габаритів суднового ходу на річкових водних шляхах, що здійснюватиме Адміністрація за рахунок коштів Державного бюджету України, річкового збору та інших не заборонених законодавством джерел, зазначене також потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, оскільки, на даний час, за рахунок коштів державного бюджету здійснюється лише підтримка експлуатаційно безпечного стану судноплавних шлюзів та внутрішніх водних шляхів, у зв’язку з чим, Міністерство фінансів України пропонує передбачити, що вказані роботи здійснюються за рахунок річкового збору, інших, не заборонених законодавством джерел, із залученням коштів державного бюджету (статті 13 і 16 законопроекту);

будівництво, реконструкцію, модернізацію і ремонт стратегічних об’єктів інфраструктури (за винятком судноплавних гідротехнічних споруд) здійснювати за рахунок коштів Державного бюджету України, річкового збору, інших незаборонених законодавством джерел, що може потребувати додаткових коштів державного бюджету (стаття 13 законопроекту);

утримання, ремонт і реконструкція судноплавних гідротехнічних споруд, а також витрати на використання цих споруд для пропуску суден покладаються на їх власників, при цьому, скасовується стягнення плати з суден за проходження судноплавних гідротехнічних споруд, що також може потребувати додаткових видатків державного бюджету (стаття 15 законопроекту);

впровадження та ведення Адміністрацією реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту та інформаційної системи автоматизованого обліку річкових перевезень за кошти річкового збору, що, в свою чергу, може потребувати коштів державного бюджету на підтримку функціонування Адміністрації (статті 27 та 63 законопроекту);

створення у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на внутрішньому водному транспорті, територіальних підрозділів (дільниць) на чолі з капітанами дільниць, до складу яких входитимуть також державні інспектори та інші особи відповідно до штатного розкладу, для здійснення державного нагляду і контролю за забезпеченням безпеки судноплавства на річкових водних шляхах, що також може мати додатковий вплив на видаткову частину державного бюджету (стаття 72 законопроекту);

здійснення Адміністрацією річкових водних шляхів України за рахунок коштів аварійного фонду піднімання, знищення або видалення затонулого майна з наступною компенсацією витрат за рахунок власника затонулого майна, однак, у разі відмови власника компенсувати такі роботи, або відсутності у нього фінансової можливості, зазначене може також призвести до додаткового впливу на видаткову частину державного бюджету (стаття 81 законопроекту). При цьому, може бути отримана певна компенсація за проведення таких робіт шляхом реалізації піднятого майна, оскільки відповідно до положень статті 83 законопроекту передбачається, що власник майна, що затонуло, втрачає право на нього у випадку, якщо не зробить заяви або не підніме майно у терміни, передбачені даним Законом, і, як наслідок, таке майно перейде у державну власність.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, що має вплив на показники бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, однак відповідні матеріали відсутні, про що також зазначено Міністерством фінансів України у висновку до даного законопроекту.

Крім того, законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення встановити нові та підвищити діючі штрафні санкції за правопорушення в сфері внутрішнього водного транспорту, розміри яких становитимуть від 5 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 85 грн до 17 000 гривень/ в залежності від тяжкості правопорушення. Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у зв’язку із підвищенням розмірів адміністративних штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення, про що також у своєму експертному висновку зазначає Міністерство фінансів України.

Загалом, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація окремих положень законопроекту може мати негативний вплив на видаткову частину бюджету та позитивний вплив на дохідну частину державного бюджету у зв’язку із запровадженням нових штрафних санкцій та збільшенням діючих, крім того, висловлює ряд зауважень до нього та відмічає про необхідність його доопрацювання.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зазначає, що в цілому не заперечуючи можливості прийняття внесеного законопроекту, одночасно з приводу його окремих положень висловлює зауваження і пропозиції.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внутрішній водний транспорт (реєстр. № 2475а (доопрац.) від 06.11.2015), поданий народними депутатами України Козирем Б.Ю., Кононенком І.В., Дубневичем Я.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів та призведе до втрат доходів загального фонду державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Рекомендувати Комітету з питань транспорту при доопрацюванні цього законопроекту, узгодити його положення з вимогами статті 95 Конституції України та статей 23, 30 і 45 Бюджетного кодексу України.

Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення умов для розвитку курортних міст (реєстр. № 4027 від 05.02.2016), поданий народними депутатами України Зубачем Л.Л. та Лавриком О. В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

включити до платників туристичного збору осіб, які прибули за путівками (курсівками), наданими робочими органами Фонду соціального страхування України або благодійними організаціями, на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони здоров’я /зміни до пункту 268.2 статті 268 Кодексу/;

зобов’язати санітарно-курортні заклади, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, сплачувати земельний податок /зміни до пункту 282.1 статті 282 Кодексу /.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту матиме позитивний вплив на показники місцевих бюджетів, а вартісну величину впливу визначити неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення умов для розвитку курортних міст (реєстр. № 4027 від 05.02.2016), поданий народними депутатами України Зубачем Л.Л. та Лавриком О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від туристичного збору та земельного податку).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (щодо уточнення деяких положень) (реєстр. № 3821-1 від 12.02.2016), поданий народними депутатами України Найємом М.-М., Матейченком К.В., Недавою О.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується уточнити норми щодо обмеження проведення реєстраційних дій, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) та керівника юридичної особи, а також звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном, поширивши вказані норми на території, що не підконтрольні органам державної влади України, та населені пункти, розташовані на лінії зіткнення (діючим законодавством такі норми поширюються на території проведення антитерористичної операції).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не впливає на збільшення або зменшення надходжень та витрат бюджету.

Разом з тим, у пояснювальній записці до законопроекту  зазначено, що його прийняття дозволить посилити ефективність та вирішення проблем діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, у населених пунктах, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження, та стабілізувати надходження коштів до місцевих бюджетів за рахунок орендної плати за земельні ділянки та користування комунальним майном в населених пунктах Донецької та Луганської областей (які на даний час вже підконтрольні українській владі).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (щодо уточнення деяких положень) (реєстр. № 3821-1 від 12.02.2016), поданий народними депутатами України Найємом М.-М., Матейченком К.В., Недавою О.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів окремих місцевих бюджетів у Донецькій та Луганській областях від плати за землю та орендної плати за користування майном).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування) (реєстр. № 4048 від 11.02.2016), поданий народними депутатами України Курилом В.С., Галасюком В.В., Ледовських О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується норми щодо обмеження проведення реєстраційних дій, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) та керівника юридичної особи, щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та щодо скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном не поширювати на території, на яких здійснюють повноваження представницькі органи місцевого самоврядування, обрані у відповідності до Закону України від 14.07.2015 р. № 595-VIII «Про місцеві вибори».

У пояснювальній записці до законопроекту  зазначено, що його прийняття дозволить розблокувати функціонування органів місцевого самоврядування та за рахунок сплати відповідних податків наповнити фінансово місцеві бюджети в населених пунктах Луганської та Донецької областей на підконтрольних українській владі територіях.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не призведе до втрат місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування) (реєстр. № 4048 від 11.02.2016), поданий народними депутатами України Курилом В.С., Галасюком В.В., Ледовських О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів окремих місцевих бюджетів у Донецькій та Луганській областях від плати за землю та орендної плати за користування майном).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

Опосередкований:

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про адміністративні послуги» щодо фінансування діяльності центрів надання адміністративних послуг (реєстр. № 4058 від 15.02.2016), поданий народними депутатами України Найємом М.-М., Геращенко І.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

У законопроекті пропонується статтю 18 Закону України «Про адміністративні послуги» доповнити новим положенням відповідно до якого з 2017 року кошти, що зараховуються до спеціального фонду відповідного місцевого бюджету від плати за надання інших адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуг, адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, плати за скорочення термінів надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також плата за надання інших платних послуг, пов’язаних з такою державною реєстрацією, спрямовуються на матеріально-технічне забезпечення діяльності центрів надання адміністративних послуг.

Слід звернути увагу, що згідно з пунктами 36, 36-1, 36-2 і 36-3 частини першої статті 64, пунктами 20-1, 20-5 і 20-6 статті 69 Бюджетного кодексу України відповідні платежі зараховуються до загального фонду місцевих бюджетів.

Натомість, тими ж розробниками подано на розгляд Верховної Ради України системно пов’язаний із законопроектом (реєстр. № 4058) законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування діяльності центрів надання адміністративних послуг (реєстр. № 4059 від 15.02.2016) щодо зарахування частини вказаних платежів до спеціального фонду місцевих бюджетів.

Таким чином, практична реалізація законопроекту за реєстр. № 4058 залежить від прийняття законопроекту за реєстр. № 4059.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законодавчої ініціативи не вплине на доходну та видаткову частини місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про адміністративні послуги» щодо фінансування діяльності центрів надання адміністративних послуг (реєстр. № 4058 від 15.02.2016), поданий народними депутатами України Найємом М.-М., Геращенко І.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків спеціального фонду місцевих бюджетів щодо забезпечення діяльності центрів надання адміністративних послуг у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 4059 про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування діяльності центрів надання адміністративних послуг).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за споживчими кредитами в іноземній валюті» (реєстр. № 4004-1 від 17.02.2016), внесений народними депутатами України Вілкулом О.Ю. та Дзензерським Д.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується встановити порядок та умови реструктуризації в іноземній валюті практично за усіма видами споживчих кредитів громадян України, які мають невиконані зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті (валютних кредитів), укладеними з фінансовими установами та банками України та їх переведення в національну валюту України – гривню.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, зокрема, що реструктуризації підлягають валютні кредити, якщо вони відповідають одній з таких ознак:

кредит в іноземній валюті було надано позичальнику з метою придбання нерухомого майна або під його заставу, а загальна сума заборгованості за таким договором (основна сума кредиту та нараховані, але не сплачені проценти за рік, який передує даті такій реструктуризації) станом на 1 січня 2015 року не перевищує 2,5 мільйона гривень згідно з офіційним курсом Національного банку України;

кредит в іноземній валюті було надано позичальнику з метою придбання єдиного житла чи майнових прав на єдине житло, що передане в забезпечення виконання зобов’язань позичальника за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, або придбання земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку, який є або стане у майбутньому єдиним житлом позичальника;

загальна сума заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в іноземній валюті, які забезпечені заставою та не перевищує 500 тис. гривень згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 01.01.2016 року.

Статтею 3 законопроекту пропонується перерахувати за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ станом на 01.01.2016, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту в іноземній валюті (заборгованість за основною сумою кредиту та нарахованими, але не сплаченими процентами за рік, який передує даті такій реструктуризації). При цьому на різницю між сумою заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в іноземній валюті та сумою прощення за кредитом банк (інша фінансова установа) встановлює фіксовану процентну ставку у розмірі 0,01 % річних. Після проведення реструктуризації згідно з законопроектом банк (інша фінансова установа) зобовязаний здійснити прощення (анулювання) не менш як 2/3 частини реструктуризованої заборгованості.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету, а запропоновані законопроектом заходи суттєво порушують баланс прав сторін кредитного договору в бік позичальників, покладаючи весь тягар збитків виключно на банківську систему.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків» (що спрямований на посилення фінансової спроможності банківської системи) держава бере участь у капіталізації банку шляхом: придбання акцій при їх додатковому розміщенні в обмін на державні облігації України; надання позики у вигляді державних облігацій України на умовах субординованого боргу під забезпечення, надане учасниками банку із забезпеченням права держави розпоряджатися та користуватися акціями банку в обсязі не менше ніж 75 відсотків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за споживчими кредитами в іноземній валюті» (реєстр. № 4004-1 від 17.02.2016), внесений народними депутатами України Вілкулом О.Ю. та Дзензерським Д.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від податку на прибуток банківських установ та/або потребувати додаткових витрат державного бюджету на капіталізацію банків внаслідок можливого погіршення фінансового стану банків залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації готівкових розрахунків (реєстр. № 4117 від 19.02.2016), поданий народними депутатами України Кришиним О.Ю., Южаніною Н.П., Журжієм А.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Про захист прав споживачів», згідно з якими, зокрема, передбачається:

в якості реєстраторів розрахункових операцій використання розподілених комп’ютерно-касових систем (далі – РККС) (реєстратор розрахункових операцій, виконаний із застосуванням розподіленого комп’ютерного засобу (терміналу) та центральних комп’ютерних засобів (серверів), об’єднаних за допомогою телекомунікаційної мережі загального користування (Інтернет);

введення нових термінів «цифровий підпис РККС» та «електронне повідомлення»;

встановлення Кабінетом Міністрів України вимог щодо реалізації фіскальних функцій РККС;

надсилання продавцем за згодою споживача електронного повідомлення (на електронну пошту, телекомунікаційним шляхом), що засвідчує факт купівлі з позначкою про дату продажу.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація його положень знизить рівень напруги серед підприємницької спільноти, дозволить суб’єктам підприємницької діяльності знизити витрати на придбання реєстраторів розрахункових операцій та створить передумови для демонополізації ринку реєстраторів розрахункових операцій, підвищить позиції України в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business, що здійснюється експертами Світового банку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не матиме впливу на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації готівкових розрахунків (реєстр. № 4117 від 19.02.2016), поданий народними депутатами України Кришиним О.Ю., Южаніною Н.П., Журжієм А.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про тимчасово окуповану територію України (реєстр. № 3593 від 08.12.2015), поданий народними депутатами України Сироїд О.І., Чубаровим Р.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблено, зокрема, з метою підвищення ефективності політики держави щодо тимчасово окупованої території.

Законопроектом серед іншого пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 332-2, передбачивши адміністративну відповідальність за:

– порушення порядку переміщення вантажів (товарів) через межу тимчасово окупованої території – у вигляді накладання штрафу у розмірі п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зі спеціальною конфіскацією;

– у разі повторного вчинення тих самих дій протягом року або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища – у вигляді накладання штрафу у розмірі три тисячі п’ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян зі спеціальною конфіскацією.

У зв’язку з встановленням відповідальності за зазначені порушення, у разі їх виявлення, прийняття законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету (за умови застосування штрафних санкцій).

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме на показники витрат державного бюджету, та надає пропозиції до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про тимчасово окуповану територію України (реєстр. № 3593 від 08.12.2015), поданий народними депутатами України Сироїд О.І., Чубаровим Р.А. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від санкцій, які будуть застосовані у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із  законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію співавтора законопроекту, народного депутата України Діденка І.А. щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розподілу надходжень від штрафів за порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів в межах населених пунктів» (реєстр. № 3585 від 04.12.2015), поданого народними депутатами України Ар’євим В.І, Геращенком А.Ю. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) щодо зарахування до бюджетів штрафів за порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, встановлених частинами першою та третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (включаючи пеню за несплату таких штрафів), в межах відповідного населеного пункту, у такій пропорції: 50 % – до загального фонду державного бюджету, 50 % – до відповідного міського, селищного або сільського бюджету /зміни до пункту 23 частини другої статті 29 Кодексу, доповнення частини першої статті 64 Кодексу новим пунктом 38-1 і частини першої статті 69 Кодексу новим пунктом 12-1/.

Відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Кодексу більшість видів адміністративних штрафів, що накладаються державними органами, зараховуються до загального фонду державного бюджету, а адміністративні штрафи, що накладаються місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад, зараховуються до загального фонду відповідних місцевих бюджетів.

Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлено, зокрема, що:

порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів, а порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, – накладення штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /частини перша та третя статті 122/;

розгляд справ про такі порушення покладено на органи Національної поліції, від імені яких мають право накладати адміністративні стягнення працівники органів і підрозділів Національної поліції /стаття 222/;

у разі несплати штрафу фізичною або юридичною особою протягом тридцяти днів з дня вручення постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху стягується пеня у подвійному розмірі штрафу /стаття 300-1/.

Таким чином, зважаючи, що органом стягнення за зазначеними правопорушеннями є державний орган, на даний час вказані у законопроекті адміністративні штрафи зараховуються до загального фонду державного бюджету.

Щодо законопроекту належить зауважити таке.

1. Законопроект є похідним від законопроекту тих же розробників «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері паркування транспортних засобів» (реєстр. № 3584 від 04.12.2015 р.), яким серед іншого пропонуються зміни до:

Кодексу про адміністративні правопорушення щодо встановлення повноважень виконавчих комітетів (органів) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою та третьою статті 122 цього Кодексу (за порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту, зафіксоване в режимі фотозйомки/відеозапису, за умови якщо справа про таке адміністративне правопорушення не була розглянута уповноваженими працівниками підрозділів патрульної служби Національної поліції), а також надання права від імені таких органів розглядати справи про вказані порушення та накладати адміністративні стягнення уповноваженим посадовим особам виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, комунальних підприємств – інспекторам паркувального простору /зміни до статті 219/;

Закону України «Про дорожній рух» щодо розширення компетенції міських, селищних і сільських рад та їх виконавчих органів в частині визначення інспекторів паркувального простору, уповноважених розглядати справи про адміністративні порушення у сфері паркування транспортних засобів та здійснювати тимчасове затримання транспортного засобу /зміни до статей 6 і 7/, а також Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо включення такої функції до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад /зміни до статті 30/.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) законопроект за реєстр. № 3584 доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Зокрема, ГНЕУ вважає, що незважаючи на передбачене у законопроекті виключення конкуренції повноважень між поліцією та інспекторами паркувального простору щодо розгляду одних і тих же адмінправопорушень, все одно можуть виникнути дублювання повноважень, плутанина і як наслідок непоодинокі випадки подвійного притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення одного адмінправопорушення. Крім того, на думку ГНЕУ, оскільки розгляд справ про адміністративні правопорушення має своїм завданням притягнення винних осіб до юридичної відповідальності на основі чіткої правової оцінки їх дій, з дотриманням процедурних правил та прав осіб, до яких застосовується юридична відповідальність, то таку функцію має здійснювати посадова особа правоохоронного органу або органу спеціалізованого контролю (для якого ця функція буде основною), а не будь-якого органу у системі виконавчої влади. При цьому, покладання на посадових осіб органів місцевого самоврядування і навіть комунальних підприємств "інспекторів паркувального простору" повноважень у сфері спеціалізованого контролю, зокрема з "санкційними" повноваженнями, не зовсім відповідає правовій природі таких органів.

На час розгляду Комітетом з питань бюджету законопроекту за реєстр. № 3585 не було інформації щодо розгляду базового законопроекту за реєстр. № 3584 Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (який є відповідальним за розгляд такого законопроекту).

Отже, з метою забезпечення узгодженості правових норм рішення щодо законопроекту за реєстр. № 3585 має прийматися за результатами розгляду законопроекту за реєстр. № 3584, на що також вказує ГНЕУ.

2. Реалізація законопроекту передбачає перерозподіл доходних джерел загального фонду державного і місцевих бюджетів (зменшення доходів державного бюджету та збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування).

Оскільки реалізація законопроекту призведе до втрат доходів загального фонду державного бюджету, положення законопроекту не відповідають визначеному пунктом 2 частини першої статті 7 Кодексу принципу збалансованості бюджетної системи України, про що також зауважує Мінфін.

При цьому, Мінфін не може оцінити вплив законопроекту на показники бюджету через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Довідково: згідно із звітністю Казначейства України за 2015 рік до загального фонду державного бюджету надійшло загалом 298,4 млн грн адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (код 21081300), а за січень-лютий 2016 року – 46,5 млн грн.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Кодексу щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

3. У законопроекті окремі положення не узгоджуються між собою або з нормами Кодексу, а саме:

у змінах до статті 29 Кодексу передбачається, що штрафи і пеня за порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, встановлених частинами першою та третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розподіляються між державним і місцевими бюджетами у пропорції 50 % на 50 %, а у змінах до статей 64 і 69 Кодексу наведено цей розподіл лише щодо таких штрафів, що накладаються уповноваженими виконавчими органами місцевих рад посадовими особами, і не передбачено аналогічний розподіл пені за несплату таких штрафів між бюджетами;

у змінах до статті 64 Кодексу запропоновано зараховувати відповідні платежі до міських бюджетів, хоча в цій статті йдеться і про доходи інших бюджетів місцевого самоврядування - бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Асоціація міст України також вказує на необхідність врегулювання зарахування відповідних платежів до бюджетів об’єднаних територіальних громад.

4. Редакція законодавчої ініціативи викладена некоректно, оскільки у статтях 29, 64 і 66 Кодексу запропоновано положення щодо розподілу відповідних штрафів між державним і місцевими бюджетами, хоча статтею 29 Кодексу регулюються лише питання доходів державного бюджету, а статті 64 і 66 Кодексу стосуються питань доходів місцевих бюджетів. У зв’язку з цим, ГНЕУ та Асоціація міст України вважає необхідним відкоригувати положення законопроекту та запропонувало їх нову редакцію.

Загалом ГНЕУ у своєму експертному висновку до законопроекту /лист від 01.03.2016 р. № 16/3-251/3585/49811/ вважає, що оскільки згідно з вимогами ст. 116 Конституції України виконання затвердженого Верховною Радою України державного бюджету забезпечує Кабінет Міністрів України, рішення щодо законопроекту має прийматися з урахуванням відповідного висновку Уряду.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку /лист від 23.12.2015 р. № 31-11230-02-2/38968/ зазначає, що законопроект не підтримується.

Асоціація міст України у своєму висновку /лист від 21.03.2016 р. № 5-86/ рекомендує Комітету з питань бюджету розглянути законопроект з врахуванням пропозицій Асоціації після ухвалення Верховною Радою законопроекту за реєстр. №3584 у першому читанні.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції у своєму висновку /лист від 25.12.2015 р. № 04-19/17-7434/ зазначає, що у законопроекті не виявлено корупціогенних факторів і він відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції /лист від 15.02.2016 р. № 04-17/10-198(34789)/ зазначає, що законопроект не належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС, а отже не потребує експертного висновку цього Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Пинзеник В.М., Крулько І.І., Мельник С.І., Левченко Ю.В., Матвієнко А.С., Куліченко І.І., Амельченко В.В., народний депутат України Діденко І.А., а також заступник Міністра фінансів України Качур Р.П.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 3585 прийняти за основу, доручивши Комітету його доопрацювати з урахуванням пропозицій суб’єктів законодавчої ініціативи та внести на розгляд Верховної Ради у другому читанні після прийняття в цілому законопроекту за реєстр. № 3584.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розподілу надходжень від штрафів за порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів в межах населених пунктів» (реєстр. № 3585 від 04.12.2015), поданий народними депутатами України Ар’євим В.І, Геращенком А.Ю, Діденком І.А та іншими, за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні після прийняття в цілому проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері паркування транспортних засобів» (реєстр. № 3584 від 04.12.2015).

Голосували: «за» - 9, «проти» - 0, «утрималися» - 4, «не голосували» - 7.

3. Про погодження передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого віце-президента Національної академії педагогічних наук України, головного вченого секретаря Лугового В.І. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Національній академії педагогічних наук на 2016 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 213-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Національної академії педагогічних наук України від 29.03.2016 р. № 4-5/25 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 213-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Національній академії педагогічних наук на 2016 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Національній академії педагогічних наук на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення їх обсягу за програмою 6551060 «Підвищення кваліфікації керівних кадрів і спеціалістів у сфері освіти закладами післядипломної освіти III і IV рівнів акредитації» на 238,9 тис. гривень;

збільшення їх обсягу за програмою 6551020 «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії педагогічних наук України» на 238,9 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

В обґрунтуванні щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету, наведеному у листі Національної академії педагогічних наук України, зокрема, відмічено, що його реалізація дозволить забезпечити виплату у повному обсязі довічної плати за звання дійсним членам та членам-кореспондентам Академії у 2016 році.

Водночас, зазначено про економію бюджетних коштів за бюджетною програмою «Підвищення кваліфікації керівних кадрів і спеціалістів у сфері освіти закладами післядипломної освіти III і IV рівнів акредитації», якої досягнуто у зв’язку із здійсненням окремих видатків за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету.

Слід зауважити, що звернення Національної академії педагогічних наук України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці, яка роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Амельченко В.В., Горбунов О.В., а також перший віце-президент Національної академії педагогічних наук України, головний вчений секретар Луговий В.І.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати перерозподіл видатків державного бюджету, встановлений пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 213-р.

Головуючий на засіданні поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбуновим О.В.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Національній академії педагогічних наук на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання у сумі 238,9 тис. грн шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 6551060 «Підвищення кваліфікації керівних кадрів і спеціалістів у сфері освіти закладами післядипломної освіти III і IV рівнів акредитації» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 6551020 «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії педагогічних наук України», що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 213-р.

Голосували: «за» - 11, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 8.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Ковальової О.В. про погодження передачі бюджетних призначень Міністерству аграрної політики та продовольства України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 181-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.03.2016 № 37-21-2-4/4423 щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 181-р «Про передачу частини бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2016 рік».

Комітетом погодження передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого здійснюється відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України передача бюджетних призначень здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Крім того, частиною першою статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено, що обсяг видатків, передбачених за бюджетною програмою "Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів", розподіляються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, після врегулювання питань оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, ліквідації надлишкових контрольно-наглядових повноважень та затвердження граничної чисельності працівників цих органів. Одночасно, частиною другою вищевказаної статті установлено, що видатки, передбачені за зазначеною програмою, можуть розподілятися Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для забезпечення заходів, пов’язаних з реорганізацією (ліквідацією) центральних органів виконавчої влади.

Так, пунктом 1 розпорядження Уряду від 02.03.2016 № 181-р пропонується передати частину бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у загальному фонді державного бюджету (загальнодержавні витрати) за бюджетною програмою 0421010 "Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів", у сумі 29 533,5 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 21 066,6 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 2 336,7 тис. грн) Міністерству аграрної політики та продовольства за бюджетною програмою 2807010 "Здійснення державного контролю у галузі сільського господарства" для здійснення заходів, пов’язаних з ліквідацією Державної інспекції сільського господарства.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеної передачі бюджетних призначень з Комітетом з питань бюджету.

Довідково: у державному бюджеті на 2016 рік за бюджетною програмою код 0421010 визначено бюджетні призначення за загальним фондом у сумі 645 390,6 тис. гривень. Разом з тим, відповідно до розпорядження Уряду від 27.01.2016 № 76-р за рахунок коштів цієї бюджетної програми передано бюджетні призначення у сумі 493 688,5 тис. грн Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

За бюджетною програмою 2807010 бюджетні призначення за загальним фондом визначено у сумі 12,1 млн грн, за даними звіту Казначейства за січень-лютий поточного року фактично проведено видатки у обсязі 4,6 млн грн, що становить 37,6 % плану на звітний період та річного плану.

Варто зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» прийнято рішення ліквідувати Державну інспекцію сільського господарства України, поклавши відповідні функції на Міністерство внутрішніх справ України, Державну службу України з безпеки на транспорті, Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державну екологічну інспекцію. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» Державній інспекції сільського господарства України встановлено граничну чисельність працівників апарату – 59 осіб, для територіальних органів – 2288 осіб. При цьому, попередньо встановлене з 1 березня 2016 року скорочення граничної чисельності працівників Інспекції постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 164 (передбачає зміни до постанови Уряду від 05.04.2014 № 85) відтерміновано на місяць (з 1 квітня 2016 року). Відтак, гранична чисельність працівників Інспекції з 1 квітня становитиме для апарату – 50 осіб, для територіальних органів – 947 осіб.

За поясненнями Міністерства аграрної політики та продовольства України, викладеними у зверненні до Комітету, зазначена передача бюджетних призначень запропонована для забезпечення здійснення заходів, пов’язаних з ліквідацією Державної інспекції сільського господарства України. Поряд з цим, зазначається про те, що Інспекція продовжує здійснювати сертифікацію насіння і садивного матеріалу. Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 функції із здійснення сертифікації насіння і садивного матеріалу,  державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва покладено на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Положення про діяльність Служби затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667).

У прес-релізі Уряду до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 164 зазначено, що Урядом прийнято рішення про відтермінування до 1 квітня 2016 року передачі граничної чисельності працівників Держсільгоспінспекції та її територіальних органів до Держпродспоживслужби, що надасть можливість Держсільгоспінспекції забезпечити безперервність процесу сертифікації насіння та садивного матеріалу до передачі відповідних функцій новоствореній службі.

Слід зауважити, що звернення Міністерства аграрної політики та продовольства до Комітету з питань бюджету щодо передачі бюджетних призначень не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо запропонованих обсягів передачі бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Інформація про виконання бюджетних програм, щодо яких пропонується здійснити передачу бюджетних призначень, роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати передачу бюджетних призначень, встановлену пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 181-р.

Головуючий на засіданні поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбуновим О.В.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України і статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»:

погодити здійснення передачі бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у загальному фонді державного бюджету (загальнодержавні витрати) за бюджетною програмою 0421010 "Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів", у сумі 29 533,5 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 21 066,6 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 2 336,7 тис. грн) Міністерству аграрної політики та продовольства за бюджетною програмою 2807010 "Здійснення державного контролю у галузі сільського господарства", що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 181-р.

Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утрималися» - 1.

4.,-5. СЛУХАЛИ:

Інформацію виконуючого обов’язки Керівника Головного департаменту з питань економічної політики Адміністрації Президента України Канцурова О.О. про пропозиції Президента України до законів України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування професійно-технічної освіти» (до реєстр.№ 3830-3) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування професійно-технічної освіти» (до реєстр. № 3831-2).

Відмітили:

Верховною Радою України 4 лютого 2016 року прийнято закони України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування професійно-технічної освіти» (до реєстр.№ 3830-3) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування професійно-технічної освіти» (до реєстр. № 3831-2), які відповідно 9 та 5 лютого 2016 року було направлено на підпис Президенту України.

Законом (до реєстр. № 3830-3) встановлюється:

збільшення обсягу освітньої субвенції для обласних бюджетів, бюджету м. Києва та бюджетів міст обласного значення – обласних центрів на 877,9 млн грн за рахунок розподілу частини резерву цієї субвенції;

надання субвенції з державного бюджету обласним бюджетам, бюджету м. Києва та бюджетам міст обласного значення – обласним центрам на підтримку підготовки робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах в обсязі 997,9 млн грн за рахунок зменшення стабілізаційної дотації;

використання вивільненого майна (об’єктів, споруд, основних фондів) лише для потреб сфери освіти, а коштів, одержаних від використання вивільнених приміщень навчальних закладів, за умови їх оренди, для розвитку освіти;

планування видатків на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних закладах та інших навчальних закладах, розташованих у містах обласного значення – обласних центрах, у 2016 році у бюджетах таких міст, а на інших територіях – у відповідних обласних бюджетах та бюджеті міста Києва.

Законом(до реєстр. № 3831-2) визначено, що:

видатки на професійно-технічну освіту здійснюються з бюджетів міст обласного значення – обласних центрів (на функціонування навчальних закладів, що розташовані на їх території) та з обласних бюджетів і бюджету міста Києва (на функціонування інших навчальних закладів регіону);

оплата поточних видатків професійно-технічних навчальних закладів в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок освітньої субвенції;

на підтримку підготовки робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах з державного бюджету надається субвенція бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, міським (міст обласного значення-обласних центрів, міст Києва та Севастополя) бюджетам.

Президент України відповідно до частини другої статті 94 Конституції України повернув зі своїми пропозиціями зазначені закони для їх повторного розгляду Верховною Радою України. Такі пропозиції надійшли до Верховної Ради України 18 березня 2016 року.

Пропозиції Президента України щодо закону (до реєстр. № 3830-3) містять такі зауваження, а саме:

– передбачені законом зміни в умовах непідготовленості місцевого та центрального рівнів до нової моделі фінансування професійно-технічної освіти, незавершеності реформи у цій сфері (адже на місцевий рівень не передано повноваження з оптимізації мережі відповідних закладів), а також у разі відмови місцевих бюджетів здійснювати відповідне фінансування (за інформацією Міністерства фінансів України, потреба у фінансуванні професійно-технічних та інших навчальних закладів складає близько 5,8 млрд гривень, однак Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» видатки на фінансування професійно-технічних навчальних закладів не передбачено, а місцевими бюджетами на ці цілі передбачено 4 млрд гривень) створюють ризик перекладання фінансування потреб зазначених навчальних закладів у повному обсязі на Державний бюджет України;

– викликають заперечення і положення закону щодо використання майна (об’єктів, споруд, основних фондів), що вивільняється у зв’язку з модернізацією мережі професійно-технічних навчальних закладів, лише для потреб сфери освіти, а коштів, одержаних від використання таких вивільнених приміщень навчальних закладів, за умови їх оренди, – для розвитку освіти. Вбачається, що відповідні питання мають бути врегульовані в межах законодавства у сфері управління майном.

Враховуючи викладене, Президент України не погоджується із запропонованим у цьому законі способом розв’язання проблеми фінансового забезпечення у 2016 році закладів професійно-технічної освіти та пропонує відхилити такий закон.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку /лист від 25.03.2016 № 16/3-373/3830-3(71879)/ зазначає, що у разі відхилення зазначеного закону, ситуація з фінансовим забезпеченням професійно-технічних та інших навчальних закладів і надалі залишиться неврегульованою на невизначений період, що формує ризики руйнування системи професійно-технічної освіти, відтік з неї кваліфікованих педагогів, зменшення популяризації робітничих професій, зростання безробіття, ліквідації можливостей окремих територіальних громад на власний освітній простір тощо, оскільки Президент України одночасно не пропонує альтернативних та дієвих шляхів її негайного врегулювання, що, у свою чергу, ставить під сумнів його пропозицію щодо відхилення закону.

Крім того, на думку ГНЕУ, створення належних умов для поточного фінансового забезпечення системи професійно-технічної освіти жодним чином не заперечує можливості напрацювання підходів до комплексного реформування цієї сфери, включаючи механізми її фінансування.

Щодо заперечення Президента України з приводу положення закону щодо використання майна (об’єктів, споруд, основних фондів), що вивільняється у зв’язку з модернізацією мережі професійно-технічних навчальних закладів, ГНЕУ зауважує, що закон фактично містить вимоги базового Закону України «Про професійно-технічну освіту», згідно з якими майно (об’єкти, споруди, основні фонди) навчальних закладів і установ професійно-технічної освіти, що перебувають у державній або комунальній власності, може вилучатися засновником лише за умови подальшого використання цього майна і коштів, одержаних від його реалізації, на розвиток професійно-технічної освіти, а у разі ліквідації професійно-технічних навчальних закладів державної або комунальної форми власності та установ професійно-технічної освіти їх майно (об’єкти, споруди, основні фонди) та кошти, одержані від його реалізації, використовуються на розвиток професійно-технічної освіти (стаття 49), кошти, одержані професійно-технічним навчальним закладом за рахунок додаткових джерел фінансування, до яких, зокрема, відносяться і кошти від надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі, використовуються ним на діяльність, передбачену статутом (стаття 51).

Президент України пропонує відхилити закон (до реєстр. № 3831-2) з огляду на такі підстави:

– передбачені законом зміни в умовах непідготовленості місцевого та центрального рівнів до нової моделі фінансування професійно-технічної освіти, незавершеності реформи (адже на місцевий рівень не передано повноваження з оптимізації мережі відповідних закладів), а також у разі відмови місцевих бюджетів здійснювати відповідне фінансування створюють ризик перекладання тягаря фінансування потреб зазначених навчальних закладів у повному обсязі на Державний бюджет України;

– за інформацією Міністерства фінансів України потреба у фінансуванні професійно-технічних та інших навчальних закладів складає близько 5,8 млрд гривень, однак Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» видатки на фінансування професійно-технічних навчальних закладів не передбачено, а місцевими бюджетами на ці цілі передбачено лише 4 млрд гривень. Тож, прийняття закону є передумовою наступного прийняття декількох законів про внесення змін до Державного бюджету України для виділення коштів на фінансування професійно-технічних та інших навчальних закладів.

Водночас, Президентом України зазначається, що враховуючи важливість питання якісного функціонування професійно-технічних закладів, а також необхідність комплексного реформування цієї сфери, що передбачає передачу в комунальну власність закладів професійно-технічної освіти та оптимізацію їх мережі, доцільним вбачається розв’язання порушеної у законі проблеми з урахуванням зобов’язань України перед міжнародними організаціями.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку /лист від 25.03.2016 № 16/3-374/3831-2(71891)/ звертає увагу, що у разі відхилення зазначеного закону, ситуація з фінансуванням професійно-технічних та інших навчальних закладів і надалі залишиться неврегульованою на невизначений період, що формує ризики руйнування системи професійно-технічної освіти, відтік з неї кваліфікованих педагогів, зменшення популяризації робітничих професій, зростання безробіття, ліквідації можливостей окремих територіальних громад на власний освітній простір тощо, оскільки Президент України, лише визнаючи важливість питання якісного функціонування професійно-технічних закладів, а також необхідність реформування цієї сфери та акцентуючи увагу на доцільності розв’язання порушеної у законі проблеми з урахування зобов’язань України перед міжнародними організаціями (при цьому такі зобов’язання не конкретизуються), одночасно не пропонує альтернативних та дієвих шляхів її негайного врегулювання, що, у свою чергу, ставить під сумнів його пропозицію щодо відхилення закону.

Крім того, на думку ГНЕУ, створення належних умов для поточного фінансового забезпечення системи професійно-технічної освіти жодним чином не заперечує можливості напрацювання підходів до «комплексного реформування цієї сфери», про що зазначає Глава держави.

Асоціація міст України /лист від 22.03.2016 № 5-95/ вважає за доцільне відхилити Пропозиції Президента України до зазначених законів, мотивуючи тим, що у разі їх відхилення:

органи місцевого самоврядування не зможуть фінансово забезпечити виконання зобов’язань з утримання навчальних закладів професійно-технічної освіти, зокрема, де навчаються діти з малозабезпечених сімей і діти-сироти;

нівелюються досягнення бюджетної децентралізації, оскільки на місцеві бюджети перекладаються додаткові зобов’язання держави.

Слід звернути увагу, що згідно із статтею 94 Конституції України:

Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду / частина друга/;

якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов’язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів. У разі якщо Президент України не підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України і опубліковується за його підписом /частина четверта/.

Поряд з тим, у Регламенті Верховної Ради України встановлено, що:

головний комітет за наслідками розгляду пропозицій Президента України до повернутого ним закону ухвалює висновок щодо доцільності їх прийняття чи відхилення (порівняльна таблиця у випадку, якщо пропозиції Президента України зводяться до вимоги відхилити прийнятий закон, не подається) /частини третя та п’ята статті 133/;

у разі якщо Президент України пропонує відхилити прийнятий закон, голосування проводиться щодо відхилення закону в цілому. Якщо пропозиція про відхилення закону в цілому підтримана більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, закон вважається відхиленим /частина перша статті 135/;

у разі якщо пропозиція Президента України про відхилення закону в цілому не підтримана Верховною Радою, голосування проводиться щодо повторного прийняття закону в цілому (долання вето), і він вважається прийнятим у цілому, якщо на його підтримку отримано не менш як дві третини голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, після чого закон підписується Головою Верховної Ради України і направляється на підпис Президенту України /частина друга статті 135/.

В обговоренні взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Амельченко В.В., Шкварилюк В.В., Крулько І.І., Левченко Ю.В., Куліченко І.І., Рудик С.Я., Пинзеник В.М., Гордєєв А.А., Дубневич Б.В., Мельник С.І., а також виконуючий обов’язки Керівника Головного департаменту з питань економічної політики Адміністрації Президента України Канцуров О.О., заступник Міністра фінансів України Качур Р.П. та заступник Міністра освіти і науки України Гевко А.Є.

Головою підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченком І.І. було запропоновано визначитися щодо Пропозицій Президента України про відхилення законів (до реєстр. № 3831-2) та (до реєстр. № 3830-3) безпосередньо на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Поряд з тим, народний депутат України Левченко Ю.В. вніс пропозицію не підтримувати Пропозиції Президента України про відхилення законів (до реєстр. № 3831-2) та (до реєстр. № 3830-3) та повторно прийняти зазначені закони в цілому (долання вето).

За наслідками обговорення Головою Комітету Павелком А.В. у порядку черговості надходження пропозицій було поставлено на голосування пропозицію голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І., яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Затим, Головою Комітету Павелком А.В. було поставлено на голосування пропозицію народного депутата України Левченка Ю.В., що не набрала необхідної кількості голосів («за» проголосували 3 народних депутати).

Ухвалили:

Оскільки за підсумками розгляду Комітет з питань бюджету не прийняв результативне рішення щодо Пропозицій Президента про відхилення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування професійно-технічної освіти» (до реєстр. № 3830-3) та щодо Пропозицій Президента про відхилення Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування професійно-технічної освіти» (до реєстр. № 3831-2), пропонується визначитися щодо них безпосередньо на пленарному засіданні Верховної Ради.

Голосували: «за» - 11, «проти» - 2, «утрималися» - 3, «не голосували» - 4.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію співавтора законопроекту, народного депутата України Єфімова М.В. про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо надання субвенцій Донецькій та Луганській областям від залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють своїх повноважень (реєстр. № 4197 від 10.03.2016), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Кришиним О.Ю., Лубінцем Д.В., Недавою О.А., Гордєєвим А.А., Веселовою Н.В.

Відмітили:

У законопроекті згідно із змінами до статей 1, 12 та 14, а також додатків № 2, № 3 та № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (далі – Закон) пропонується:

1) встановити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, на території Донецької та Луганської областей, а також на їх соціально-економічний розвиток обласним бюджетам Донецької та Луганської областей у обсягах відповідно 2 387 624,5 тис. грн та 886 020,1 тис. грн згідно із змінами до статті 14 та додатків № 3 і № 7 до Закону /додатки № 2 та № 3 до законопроекту/;

2) збільшити на 3273644,6 тис. грн обсяг видатків спеціального фонду державного бюджету шляхом збільшення граничного обсягу дефіциту спеціального фонду державного бюджету згідно із змінами до статті 1 Закону;

3) визначити джерелом формування спеціального фонду державного бюджету для надання зазначеної субвенції залишки коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, що обліковуються станом на 1 вересня 2015 року на рахунках в органах Казначейства України згідно із змінами до статей 12, 14 та додатку № 2 до Закону /додаток № 1 до законопроекту/.

Згідно із пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою забезпечення виконання положень підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс).

У зазначеному підпункті (який внесено до Кодексу згідно із Законом України від 06.10.2015 № 714-VIII за наслідками розгляду законопроекту за реєстр. № 2550а) передбачено тимчасово, до повернення населених пунктів під контроль державної влади, зарахувати до спеціального фонду державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, залишки коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, що обліковуються станом на 1 вересня 2015 року на рахунках в органах Казначейства України, дозволивши Кабінету Міністрів України відповідно до затвердженого ним порядку спрямувати такі кошти у вигляді субвенції з державного бюджету відповідним обласним бюджетам Донецької та Луганської областей на відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, на території Донецької та Луганської областей, а також на їх соціально-економічний розвиток.

Слід відмітити, що наведена норма Кодексу дозволяє Кабінету Міністрів України списати залишки коштів зазначених місцевих бюджетів і зарахувати такі кошти до спеціального фонду державного бюджету та згідно із своїм рішенням спрямувати їх на відповідні субвенції обласним бюджетам вказаних областей без внесення змін до закону про Державний бюджет України (такий зміст було закладено Міністерством фінансів при розгляді законопроекту за реєстр. № 2550а на засіданні Комітету).

Порядок зарахування до спеціального фонду державного бюджету залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затверджено постановою Уряду від 23.12.2015 р. № 1073. Зокрема, пунктом 4 цього Порядку визначено, що кошти, зараховані на рахунки спеціального фонду державного бюджету, спрямовуються на надання субвенції з державного бюджету відповідно обласним бюджетам Донецької та Луганської областей на відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, на території Донецької та Луганської областей, а також на їх соціально-економічний розвиток.

Проте, норми законодавства з вирішення зазначеного питання Урядом не виконано: зарахування до спеціального фонду державного бюджету залишків коштів місцевих бюджетів Донецької і Луганської областей у минулому році не відбулося, відповідна субвенція з державного бюджету обласним бюджетам Донецької та Луганської областей не надавалася. Водночас порушене питання Урядом не пропонувалося врегулювати у Законі України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».

За інформацією Державної казначейської служби України (лист від 18.03.2016 р. № 12–01/232-4577):

станом на 1 вересня 2015 року кошти місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що обліковуються на рахунках в органах Казначейства України, становлять у Донецькій області 2 387,6 млн. гривень, у Луганській області – 886 млн гривень;

за оперативними даними місячного звіту про виконання місцевих бюджетів станом на 01.03.2016 зазначені залишки коштів обліковуються на рахунках місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей.

Щодо положень законопроекту слід зауважити таке.

Згідно із змінами до додатку № 3 до Закону видатки на надання зазначеної субвенції передбачаються у складі загальнодержавних витрат Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України як видатки розвитку. При цьому віднесення видатків за субвенцією лише до видатків розвитку не узгоджується у повній мірі з метою надання субвенції, що серед іншого передбачає спрямування коштів на утримання об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності, які мають забезпечуватися за рахунок поточних видатків. На зазначене також звертає увагу Міністерство фінансів України.

Слід також зазначити, що законопроект не в повній мірі відповідає вимогам нормотворчої техніки у частині оформлення законопроектів щодо внесення змін до державного бюджету, зокрема:

– згідно з пунктом 4 розділу 1 законопроекту передбачається викласти додаток №2 до Закону у новій редакції, що не є доцільним, оскільки зміни вносяться лише до окремих показників, визначених у цьому додатку (додаток № 1 до законопроекту);

– у змінах до додатку № 3 до Закону (додаток № 2 до законопроекту) не визначено код відповідної бюджетної програми. Однак, Міністерством фінансів України відповідного коду для відображення надання субвенції з державного бюджету обласним бюджетам Донецької та Луганської областей у бюджетній класифікації не передбачено (згідно з вимогами частини другої статті 8 Кодексу зміни до бюджетної класифікації затверджуються Міністерством фінансів України).

Крім того, необхідно зауважити, що Верховною Радою України плануються до розгляду інші законопроекти щодо внесення змін до державного бюджету на 2016 рік, якими також змінюються показники державного бюджету, тому існує можливість прийняття зазначених законопроектів до розгляду даного законопроекту.

Відтак, для забезпечення збалансованості бюджету потребуватимуть уточнення підсумкові показники державного бюджету у тексті та додатках до законопроекту з урахуванням законопроектів, розглянутих та прийнятих Верховною Радою України до розгляду зазначеного законопроекту.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України звертає увагу на те, що законодавча пропозиція фактично передбачає запровадження нової бюджетної програми, що не узгоджується з вимогами частини другої статті 8 Кодексу, якими повноваження затвердження бюджетної класифікації, а також змін до неї закріплено за Міністерством фінансів України.

Загалом Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що рішення щодо внесеного законопроекту має прийматися з урахуванням відповідного висновку Уряду, оскільки згідно з вимогами статті 116 Конституції України та статті 42 Кодексу Кабінет Міністрів України забезпечує виконання затвердженого Державного бюджету України, а відповідно до вимог частини першої статті 111 Кодексу Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як щодо державного бюджету, так і місцевих бюджетів (експертний висновок від 30.03.2016 р. № 16/3-400/4197(75498)).

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту (лист від  23.03.2016 №31-05220-02-2/8438), мотивуючи тим, що внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» призведе до збільшення та відповідно перевищення граничного обсягу дефіциту Державного бюджету України, який заплановано на рівні, передбаченому у Меморандумі з МВФ про економічну і фінансову політику. Поряд з тим, Міністерство фінансів вважає законопроект таким, що не відповідає статті 52 Кодексу, згідно з якою визначено вичерпний перелік підстав для внесення змін до Закону України про Державний бюджет України.

На час розгляду у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до законопроекту не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Пинзеник В.М., Іщейкін К.Є., Мельник С.І., Гордєєв А.А., народний депутат України Єфімов М.В. та заступник Міністра фінансів України Качур Р.П.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію підтримати законопроект за реєстр. № 4197 за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій, викладених у проекті ухвали, яка роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (реєстр. № 4197), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Кришиним О.Ю., Лубінцем Д.В., Недавою О.А., Гордєєвим А.А., Веселовою Н.В., за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій:

­ у пункті 4 розділу 1 законопроекту слова «виклавши додаток № 2 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» у новій редакції» виключити;

– у додатку № 1 до законопроекту «Зміни до додатка № 2 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» «Фінансування Державного бюджету України на 2016 рік» відобразити лише ті позиції, до яких вносяться зміни, а саме: підсумкові показники, а також у рядках за кодами класифікації фінансування бюджету 600000, 602000, 602300, 602305;

– у додатку № 2 до законопроекту «Зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2016 рік»: зазначити код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2761570 за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, на території Донецької та Луганської областей, а також на їх соціально-економічний розвиток»;

– уточнити підсумкові показники державного бюджету у тексті та додатках до законопроекту з урахуванням прийнятих Верховною Радою України законопроектів щодо внесення змін до державного бюджету на 2016 рік до розгляду зазначеного законопроекту для забезпечення узгодження правових норм і збалансованості бюджетних показників.

Відповідно Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні на підпис Голові Верховної Ради України законопроекту за реєстр. № 4197, у разі його прийняття, належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» - 12, «проти» - 0, «утрималися» - 3, «не голосували» - 5.

7. Різне.

СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Павелка А.В. про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на квітень-травень 2016 року.

Відмітили:

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» розклад засідань комітету не менш як на двотижневий термін складається головою комітету з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України, доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, стану підготовки питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету.

Постановою Верховної Ради України від 28 січня 2016 року № 951-VIIІ затверджено календарний план проведення четвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

З урахуванням цього календарного плану складено орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на квітень-травень 2016 року (роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

При цьому, до розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Затвердити орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на квітень-травень 2016 року:

Дата

День тижня

Час проведення

Місце проведення

06 квітня

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

13 квітня

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

20 квітня

середа

15-00

вул. Банкова 6-8, кімн. 510

04 травня

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

11 травня

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

18 травня

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

До розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Голосували: «за» - одноголосно.

Наприкінці засідання народний депутат Гордєєв А.А. вніс ініціативу надіслати листа на ім’я Прем’єр-міністра України з пропозиціями щодо внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2012 р. № 106 (із змінами, внесеними згідно з постановою Уряду від 16.03.2016 № 199), а саме: відновити дію абзаців третього-дванадцятого пункту 3, абзац тринадцятий пункту 3 після слова «відсотків» доповнити словами і цифрами «або введення їх в експлуатацію у 2016-2017 роках», підпункт 11 пункту 4 виключити.

Така ініціатива була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

Голова Комітету                                                          А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                      В.В. Шкварилюк

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку